Ukrayinska_mova_PROF


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ











МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ



з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»

(науковий стиль української мови, 3курс,
5
семестр)

для студе
нтів


технічних та комп

ютерних спеціальностей


денної

форм
и

навчання

(роздатковий матеріал)


















2012


2



Методичні вказівки з дисципліни «Українська мова (за
професійним спрямуванням)»
(науковий стиль української мови,


3 курс,
5 семестр)
для студентів
технічних

та комп’ютерних

спеціальностей

денної форми навчання
(роздатковий матеріал)

/Укл.:
Брацун О.І., Катиш Т.В.,

М
иронюк Л.В.


Запоріжжя: ЗНТУ, 2012.



4
2

с.



Укладачі:

Катиш Т.В., к. філол. н., доцент кафедри ЗМ
П

Брацун О.І., ст. викладач кафедри ЗМП


Миронюк Л.В., ст. викладач кафедри ЗМП




Рецензент: Біленко Т.Г., к. філол. н., доцент кафедри ЗМП



Відповідальний за випуск: Бондарчук К.С., зав. кафедри загал
ьної
мовної підготовки








Затверджено

Протокол засідання кафедри

загальної мовної підготовки

4 жовтня

2012 №2





3

ЗМІСТ



Передмова..............................................................
......................................
4

Тема 1. Українська термінологія у професійному спілкуванні………..5

Тема 2.

Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні…..9

Тема 3.
Тези,

конспект

як важливий

засіб

організації

розумової

праці
……………………
………………………………………………...1
6

Тема 4.
Основні правила бібліографічного опису

джерел
,
оформлювання посилань..........................................................................2
2

Тема 5.
Анотування і реферування наукових текстів…………………
25

Тема 6.
Стаття як сам
остійний науковий твір………………………...
.
3
0

Тема 7.
О
формлювання курсової, дипломної робіт, рецензії,
відгука
……………………………………………………………………
32

Тема 8.

Переклад
н
аукових

текстів…………………………………
….37

Література………………………………………………………………..4
0


4

ПЕРЕДМОВА



Ці методичні вказівки

для студентів
технічних

та комп’ютерних

спеціальностей

денної форми навчання містять теоретичний матеріал
та практичні завдання до нововведеної дисципліни «Українська мова
(за професійним спрямуванням)»

(науковий стиль української мови).


Метою

викладання
цієї
дисципліни є:



-

поглиблене вивчення особливостей наукового стилю сучасної
української мови;


-

освоєння термінознавчого комплексу необхідного в майбутній
фаховій діяльності;

-

формування у студентів необхідної комунікативної
спроможнос
ті у сфері професійного спілкування як в усній, так і
в
писемній формах
.


Методичні вказівки з української мови (за професійним
спрямуванням)» мають на меті виробити у студентів технічних та
комп’ютерних спеціальностей ЗНТУ вміння орієнтуватися в
терміноло
гічному комплексі, що стосується обраного майбутнього
фаху; дотримуватися національних стандартів щодо системи термінів;
навчитися аналізувати специфіку фахових термінів та знатися на
тенденціях термінотворення.


Практичні завдання розраховані на вдоскона
лення умінь і навичок
професійної мовної компетенції, вільного усного та писемного
спілкування.


Методичні вказівки підготовлено відповідно до навчальної
програми з дисципліни «Українська мова (за професійним
спрямуванням)» (5 семестр) для аудиторної та са
мостійної роботи
студентів.












5

ТЕМА 1

УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ
СПІЛКУВАННІ

(2 години)



План


1.
Історія та сучасні проблеми української термінології.


2.
Термін у системі профе
сійного мовлення. Характерні ознаки
терміна.


3.
Вимоги, що висувають до використання термінів у
професійному спілк
у
ванні.


4.
Загальнонаукові й вузькосп
е
ціальні терміни.


5.
Типи термінів за структурою і походженням
. Терміни
-
абревіатури.


Т
ермін
(від латин,
terminus



межа, кінець)


це слово або
слово
сполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи
діяльності людини.

Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою
тер
мінологію.


Основні ознаки терміна
:



Системність
:
кожний термін вхо
дить до певної терміносистеми, в

якій має термінологічне знач
ення, а за межами своєї
терміно
системи він може мати зовсім інше значення.



Точність:
термін повинен якнайповніше й найточніше пере
давати
зміст поняття, яке він позначає, нето
чний термін може бути
джерелом непорозумінь між фахівцями.



Прагнення до однозначності
в

межах своєї терміносисте
ми: якщо
більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість
термінів
-

однозначні, що зумовлено їх призначенням.

П
овністю
усунути

багатозначність (найчастіше дво
значність) не вдається.



Наявність дефініції:
кожний науковий термін має дефініцію

(ви
значення), яка чітко окреслює, обмежує його значення.

Деякі термінознавці називають і такі ознаки (або вимоги) до термі
-
на: нейтральніст
ь, відсутність емоційно
-
експресивного забарвлення,
відсутність синонімів, інтернаціональний характер, стислість,
відкритість
.

Кодифікація
термінів


це систематизація термінів у словниках,
довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.


6

Сере
д системи термінів кожної галузі вирізняють дві складові

термінологію і терміносистему.

Термінологія


1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у
цьому значенні все частіше використовують слово
термінознавство);
2) су
купність термінів певної мови або п
евної галузі. Наприклад,
можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та
інші тер
мінологію, а також про термінологію математичну, юридичну,
хімічну, технічну тощо.

Галузеві термінології, тобто сукупні
сть термінів конкретних
галузей
, наз
ивають
терміносистемами,
або термінологічними
системами.

Системність термінології

зумовлена двома типами зв'язків, які
надають

сукупності термінів системного характеру
.

Стандартизація термінології
-

це вироблення термінів
-
еталонів,
термінів
-
зразків, унорму
вання термінології в межах однієї країни
(якщо це національний стандарт) або в межах групи країн (якщо це
міжнарод
ний стандарт). Стандартизована термінологія обов'язкова
для вживання в офіційних, наукових, ділових, виробничих текстах.

Галузеві терміносист
еми взаємодіють одна з одною, мають
спільний термінологічний фонд. Ізольованих терміносистем немає,
вони містять уніфіковані щодо норм сучасної мови терміни на
міжгалузевому рівні.

Залежно від
ступеня спеціалізації значення

терміни по
діляються на
три групи
:

1.
Загальнонаукові
терміни, які вживаються майже в усіх галу
-
зевих термінологіях, наприклад:
система, тенденція, закон,
концепція, теорія, аналіз, синтез
тощо.
Треба зауважити, щ
о
такі терміни
в

межах певної термінології можуть
конкретизувати своє значен
ня, пор.:
мовна
система, закони
ми
л
озвучності,

теорія
походження мови.
До цієї категорії
відносять і

загально
технічну термінологію
(
машина, пристрій,
агрегат).

2.

Міжгалузеві
терміни


це терміни, які використовуються в кіль
-
кох споріднених або й віддалених г
алузях (економічна наука має
термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими
науками, наприклад:
амортизація, екологічні витрати, санація,
технополіс, приватна власність).


7

3.

Вузькоспеціальні
терміни


це слова чи словосполуки, які по
-
значають понятт
я, що відображають специфіку конкретної галузі,
наприклад:
ав
антитул, аграф,
правка, ретуш.

Наукові терміни української мови утворюються такими
основними способами:

1.

Вторинна номінація


використання наявного в мові слова
для називання наукового поняття:
сп
оживчий
кошик, водяний
знак,
власний
заголовок,
ритмічна
структура книги,
сати
-
новий
друк,
чиста
конкуренці
я
.
Це найдавніший спосіб
термінотворення.

2.

Словотвірний


утворення термінів за допомогою

префіксів
(над
виробництво,
пересу
позиція),
суфіксів
(
маркува
ння,
гумування, оборотність),
складанням слів і основ
(
адрес
-
календар, галь
ванокліше, літературознавство, держава
-
монополія, матеріа
ломісткість),
скороченням слів
(СЕЗ
-

спеціальні економічні зони).
Цей спосіб термінотворення
найпродуктивніший.

3.

Синтаксич
ний


використання словосполук для називання
на
укових понять:
вихідні відомості, основний текст,
академічне видання, спільний множник, зустрічний позов,
державне за
мовлення, капіталодефіцитні країни.

4.
Запозичення


називання наукового поняття іншомовни
м сло
-
вом:

кардан,


контролінг, дисиміляція.

Терміни різноманітні за структурою, походженням і способами
творення. За структурн
ими моделями терміни поділяють

на:



однокомпонентні терміни,
наприклад:
паритет, резолюція,
субстрат, паралінгвістика.



двокомпонен
тні терміни


найчастіше це словосполучення
імен
ник + іменник, наприклад:
стратегія спілкування, дискурс
культури, універсали культури;
або прикметник + іменник,
наприклад:
унітарна держава, цивільна відповідальність;



трикомпонентні конструкції,
до скла
ду яких можуть
входити прийменники:

а)

прикметник + прикметник + іменник, наприклад:
щілинні приго
-

лосні звуки, вільна економічна зона, центральна виборча комісія;

б)

прикметник + іменник + іменник, наприклад:
структурний тип

речення, адитивний синтез кол
ьору, маскультурний код мови,

пасивний словник мовця;


8

в)

іменник + прикметник + іменник, наприклад:
форма релігійного

світогляду, речення з однорідним
и членами, ревізія
міжнародного
договору, теорія лінгвістичної відносності;

г)

іменник + іменник + іменник
, наприклад:
категорія числа імен
-

ника, позолота обрізів видання;

• багатокомпонентні аналітичні терміни,
що мають чотири і
більше компонентів, наприклад:
автоматичний стапельний
приймальний пристрій, визначення авторських і суміжних
прав.




Практичні завдання


Завдання 1
.

Доберіть українські відповідники до термінів.
Послуговуючись термінологічним словником, з’ясуйте значення

виділених

курсивом слів.


Деление (действие)
, деление (на части, шкала), с
вернуть
(производств
о, резьбу, направо), включение (введение в состав чего
-
либо), включение (элек
трических приборов);

сче
т (действие), счет
(вычисление);

в
вод (операция), ввод (введение);

заключение
(логически),
заключение (окончание действия);

опытный
(эксперимент
альный), оп
ытный (имеющий опыт);

избыточный
(превышающий потребности), избыточный (являющийся избытком),
избыточный (лишний)
,
ко
н
гломерат
,

идентификация
,


коммутативный
,

деформация
.


Завдання 2.
Запишіть терміни у формі родового відмінка
однини. Схарактеризуйте виділ
ені
курсивом

терміни за схемою:

1) дефініція (що означає термін); 2) ступінь спеціалізації
(загальнонауковий, міжгалузевий, вузькоспеціальний);

3) походження (власний, запозичений); 4) спосіб творення (для
власномовних тер
мінів)
.

Апорія,

аналог,

визначник
, вектор, дециметр,
модус,

епюр
,

кабель, полімер, стандарт, постулат,
кюрі,

ексикатор, акредитив.


Завдання 3
.
Відредагуйте словосполучення. Укажіть
терміносполуки і поясніть їх значення.

Штриховка

геометричної фігури
, штам
повка деталей,

включити
світло
, стержень економічної політики, по ліву сторону, залишитися в
стороні, з усіх сторін, на всі чотири сторони, протирічить програмі,
прийти до себе, перебувати в лікарні, скрипічний ключ, іншими
словами, справа в тому, вирішува
ти задачу, в самий раз, органи

9

самоуправління, втратити свідомість, розписатися у відомостях,
користуватися льготами, відпала необхідність, в силу закону, в силу
обставин, в строгому смислі слова, вступати в силу, залишаємо за
собою право, немає смислу, по
переджати хворобу, служити
підставою, у протилежність, у цьому відношенні, це не має
відношення до справи, це не рахується, явна помилка.


Завдання 4.

Поясніть значення іншомовних термінів. Доберіть
до них українські відповідники.


Варіабельний,

інтеракці
я,

інтенція, маркетинг, кастин
г,
провайдер, промоція (промоушен
), спічрайтер, дайджест
, апріорі
.


Завдання

5.

Визначте спосіб творення термінів і їхню будову.

Гарантований прибуток, інвестиція, конкуренція, індексація,
формат перемовин, безафіксний, по
нятт
я авторського права,
комуні
кативна лакуна, текстовий редактор
, технологічний процес.

Завдання

6.
Випишіть зі словника фахових термінів 10 понять,
запишіть ї
х

стислу дефініцію, визначте структуру та спосіб
їх
творення.

Завдання 7. Доберіть терміни, до склад
у яких входять
інтернаціональні словотворчі елементи:

авто
-
, анти
-
, гіпер
-
,
інтер
-
, мета
-
, моно
-
, нео
-
, пост
-
, прото
-
, псевдо
-
, суб
-
, екстра
-
.

Завдання 8.

С
кладіть

діало
г

виробничої

тематики

з

вашою

фаховою

термінологією
.

Завдання 9. Колективний проект. Ук
ладіть словник термінів
вашої майбутньої професії. Оформіть анотацію. Презентуйте
словник.


ТЕМА 2


НАУКОВИЙ СТИЛЬ І ЙОГО ЗАСОБИ У ПРОФЕСІЙНОМУ
СПІЛКУВАННІ

(2 години)



План

1.
Становлення і розвиток наукового стилю.

2
.
Основна функція наукового стилю, його характерні риси.
Мовні та жанрові особливості.

3
.
Характеристика різновидів наукового стилю (власне науковий,
науково
-
навчальний і науково
-
популярний).


4.
Оформлення результатів
н
аукової діяльності. План
.




10

Лі
тературна мова обслуговує всі сфери суспільної діяль
ності
людини: політику, економіку, виробництво, науку, освіту, мистецтво
та ін. Тому відповідно до сфер функціону
вання розрізняють такі
стилі: науковий, офіційно
-
діловий, публіцистичний, художній,
конфе
сійний, розмовний.

Стиль



це функціональний різновид літературної мови, що
обслуговує певну сферу.

Науковий стиль

функціонує
в

галузі науки, техніки й ос
віти. Саме
за його допомогою науковці повідомляють про результати своїх
досліджень, описують теорії,
обґрунтову
ють гіпотези, пояснюють
явища, систематизують і класи
фікують знання про світ.

Науковому стилю притаманні такі загальні
ознаки
:



понятійність,



предметність;



об'єктивність;



логічна послідовність;



узагальненість;



аргументованість.

До мовних засобів

наукового стилю належать терміни, наукова
фразеологія, цитати, посилання, стандартні зворо
ти (кліше), повні
речення, а також багатокомпонентні складнопідрядні речення.

Науковий стиль
поділя
ється
на

тр
и

підстил
і
:



власне науковий
, який реалізується в

таких жанрах: стаття,
монографія, дисертація, тези, доповідь, виступ, па
тент, енциклопедія,
термінологічний словник, довідник, технічне завдання тощо;



навчально
-
науковий
, що має такі жанри: лекція, бе
сіда, семінар,
лабораторна робота, курсовий пр
оект, бака
лаврський проект,
дипломна робота, пояснювальна запис
ка, анотація, план, конспект,
тези, реферат тощо.



науково
-
популярний
, яким викладається наукова ін
формація для
нефахівців на сторінках звичайних книжок і журналів.


Наукові досліджен
ня здійснюються з метою одержання
наукового
результату.


Будь
-
яке наукове дослідження спирається на роботу з літературни
-
ми джерелами, що вимагає володіння методами фіксації і збереження
наукової інформації.


План



це короткий перелік проблем, досліджува
них у науковому
текст
і
, порядок розміщення частин

певного викладу, його ком
позиція.


11


За струк
турою план може бу
т
и простим і складним.


Простий,
якщо в ньому зазначені л
ише основні питання;

у пунктах
простого плану перелічують основні мікротеми тексту.


Скл
адний,
якщо поруч з

основним є додаткові запитання;

пункти
складного плану розбивають на підпункти.


Питальний план
складають за допомогою

питальних речень, які
розкрива
ють проблематику тексту в

логічній послідовності; кожному
інформативному центру відпові
дає одне запитання, а кожне наступне
пов'язане з попереднім.


У
номінативному (називному) плані
послуговуються називними
реченнями, у яких головний член (підмет) виражений іменником або
субстантивованою частиною мови (прикметником, дієприкметником)
тільки
у формі називного відмінка.


Тезовий план


сформульоване основне положення абзацу, його
мікротема.


Зразки:

Питальний план

1.Що таке мовна норма?

2. До яких джерел слід звертатися, щоб перевірити правильність
написання того чи іншого слова?

3. Який з
в'язок між «Правописом

сучасної української
літературної мови
» і словниками?

Номінативний план

(складний)

1.
Поняття

світське і сакральне в культурному процесі.

2. Релігія як символічна форма: раціональні та ірраціональні
аспекти.

2.1. Слово в християнсько
му культі.

2.2. Світське і сакральне осягнення слова Біблії.

2.3. Функціональність біблійної символіки в сучасному су
-
спільстві.

3. Слово в мистецтві красного письменства.

3.1. Соціальний статус поета (письменника).

3.3. Освітній потенціал творів красно
го письменства.

Тезовий план

1. Конституція в сучасному світі є невід'ємним атрибутом дер
-
жави, ознакою її суверенності.


12

2. Під конституцією в матеріальному значенні розуміють
здебіль
шого сукупність юридичних норм, які закріплюють основні
права і свободи
людини і громадянина.

3. Конституцією у формальному значенні називають єдиний акт
або ж кілька актів, що мають вищу юридичну силу щодо інших
нормативних актів.

4. Як Основний Закон, Конституція України
становить

ядро
націо
нальної правової системи, є юриди
чною базою для розвитку
всього українського законодавства.




Практичні завдання



Завдання 1.

Прочитайте текст. Поділіть його на смислові
частини. Складіть усі можливі типи планів. Перекажіть стисло
текст, послугов
уючись ключовими словами.

Текст 1

Літературна мова, крім загальновживаної частини, має численні
підмови, які задовільн
яють потреби спілкування людей у

найрізноманітніших сферах. Однією з таких підмов є

наукова мова

(інші назви


мова науки й техніки, фахов
а мова), найголовнішу
частину якої становить термінологія. Наукова термінологія
-

вище
породження людської думки, національної за своїми витоками і
формою, міжнародної за поширенням. Професійне спіл
кування в
будь
-
якій галузі неможливе без термінології.

Ви
вчення проблем термінології надзвичайно актуальне з кількох
причин.

По
-
перше, термінологія є головним джерелом поповнення
лексичного складу високорозвинених сучасних мов. Саме
термін
ологія як частина природної люд
ської мови є
найуніверсальнішим засобом збе
рігання, передавання, оброблення
інформації. Обсяги ж інформації зростають

шаленими темпами: за
даними на
уковців, зараз її обсяги подвоюються через кожні п'ять
-
сім
років, що спричиняє так званий «термінологічний вибух»


появу
великої кількості нових термі
нів.

По
-
друге, наукове знання інтернаціональне за своєю природою. У
сучас
ному світі відбуваються потужні інтеграційні процеси, які не
оминають на
укової сфери і висувають проблему міжнародної

13

стандартизації термінів як основи для порозуміння між фахівцями

різних країн.

По
-
третє, українська термінологія, яка повинна розвиватися разом
із термінологіями інших національних мов, має низку специфічних
проблем, зумовлених історично, гостру потребу у с
творенні
національних терміноло
гічних стандартів, термінологічн
их словників
тощо.

Українська термінологія


одна з найдавніших природно
сформованих національних терміносистем, витоки якої сягають

періоду Київської Русі (З
а

посібник
ом
).

Текст 2


Техніка

(від

грец.
techne



мистецтво, майстерність)



сукупність
засобів
, створених людством для обслуговування своїх потреб
виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовані
знання і виробничий досві
д
, накопичені людством у процесі розвитку
суспільного
виробництва.

У ву
жч
ому сенсі під технікою мають на
увазі ма
шини, механізми,
прилади,

прист
рої, знаряддя тієї чи іншої
галуз
і. Часто у поняття
техніки і до об’єктів технічних наук включається також

технологія


сукупність виробничих процесів у певній
галузі
виробництва, а також
опис способів виробництва.
Т
ехніка і
технологія є двома основними
опорами
будь
-
якого

виробництва. Основне призначення техніки



звільнення людини від виконання фізично важкої або рутинної
(одноманітної) роботи з

метою

підвищення

ефективності

і
продуктивності
праці
, раціонального використання
природних
ресурсів, а також зниження ймовірності помилки людини при
виконанні
с
кладних

операцій.
Сфери

застосування техніки: створення
матеріальних і

культурних

цінностей; вир
облення, перетворення і
передавання

різних видів

енергії;

збирання, оброблення т
а
передавання

інформації;
проведення наукових досліджень; створення і
використання різних

засобів пересування;

забе
зпечення
обороноздатності

(За посібником).

Текст 3

Технол
гія (від грец.
τεχνολογια,
що походить від грец.
τεχνολογος; грец. τεχνη


майстер
ність, техніка; грец. λογος


наука
(«корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх

14

режими) розв'язання
завдань

людства за допомогою (шляхом
застосування) технічних засобів (знарядь праці).


Будь
-
яка технологія передбачає:

предмет праці (п
редмет
технологічного впливу, технологічний об’єкт),

засоби праці
(технологічні засоби),

носія технологічних функцій (працівника,
колективу тощо),

рівень технологічного розвитку суспільства.

Технологія має безпосередній вияв у структурі виробничого про
цесу
(технологічному процесі).

При цьому:




п
ід терміном виріб слід розуміти будь
-
який кінцевий
продукт праці (матеріальний, інтелектуальний, моральний,
політичний тощо);




п
ід терміном номінальна якість слід розуміти якість
прогнозовану або заздалегідь
задану, наприклад, обумовлену

технічним завданням і узгоджену

з технічною пропозицією;




п
ід терміном оптимальні витрати слід розу
міти мінімально
можливі витрати,

які не тягнуть за собою погіршення умов праці,
санітарних та екологічних норм, норм технічно
ї та пожежної безпеки,
наднормативний знос знарядь праці, а також фінансових,
економічних, політичних та ін
ших

ризиків.


У промисловості і сільському господарстві опис технології
виконується в документах, що іменуються операційна карта
технологічного проце
су (при докладному описі) або маршрутна карта
(при короткому описі). У сценічному мистецтві технологія виконання
вистав, п'єс, зйомки кінофільмів, описується сценарієм. Стосо
вно до
політекономії та економіки

для зміни

громадської думки
за
стосовується термі
н Пі
-
Ар (від а
нгл. PR


Public Relations


зв'язок з широкою громадськістю), часто неправильно сприймається
гром
адськістю як рекламна (
інформаційна акція
)
. Технологіями
морального плану називаються закони предків (чого робити не можна
або якщо робити, то щ
о і як), правила поведінки людини в
суспільстві, кодекс честі, конституція (
у цивілізованому суспільстві)
тощо.


Загальний рівень розвитку та «сума» технологій


технологічний
уклад є важливою склад
овою культури, що істотно
впливає на
сталість розвитку ек
ономіки, відтак є однією з найхарактерніших
визначальних рис цивілізації. Серед інших технологій часто
виділяють високі технології


найбільш високорозвинуті
(найсучасніші) технології, що є «наукоємними», тобто які інтенсивно

15

використовують найновіші науко
ві досягнення. Наприклад
,

виробництво мікропроцесорів, сучасних автомобілів тощо
.

Прийнято
вважати, що такі технології є найважливішими з
погляду

«забезпечення майбутньог
о» людства
(
За п
ідручник
ом
).


Завдання
2.

До поданих ненормативних слів та
словосполуч
ень, які

вживаються в наукових текстах, доберіть
нормативні.

Відзив, в залежності,
заключенн
я,
висн
овки по викладеному,
відмінити,
в деякій мірі, в кінці кінців, для наглядност
і, добавити,
доказувати, досвід
по розробці, задіяти, константувати, між тим,

пр
имірний, при наявності, при
ступати (до чого), навик, мова йде про,
намі
тити, перечислити, підготовити,
не дивлячись на, направляти,
область ви
робництва, оточуюче середовище, по крайній мірі,
поступати, пред'явити, п
ри виробленні, признавати, приймати до
ув
аги, приміняти, при таких ум
овах, рішити проблему, рахувати
що,
протирічити.

Завдання
3
.

Прочитайте та проаналізуйте текст.

Визначте до
якого стилю він належить.
Запропонуйте свій варіант назви
тексту. Сформулюйте його тему. Назвіть ключові слова.
Складіт
ь
тезовий план до тексту.

Сьогодні у розвинених мовах близько
90
відсотків нової лексики
станов
лять терміни в таких галузях науки
,

як комп'ютерна техніка,
біохімія, кіберне
тика, мікробіологія, хімія тощо. Поняття, які
з'являються в науці вимагають появи
нових термінів.

Українська
мова запозичувала в різні істо
ричні періоди з інших мов
терміни та
окремі елементи усним та писемним шляхом.

Грецьке походження мають терміни:

психологія, ксерокс,
фонетика, космос, ідея, метод, аналіз
;
німецьке
-

штаб, шахта,
кр
ейда, ландшафт, лейтенант, лозунг, матриця
;
англійське
-

спонсор, менеджер, мітинг
,

ринг, ленч, лідер, ноу
-
хау.

Музичні
терміни наша мова запозичувала з італійської:
акорд, піаніно, опера,
соната, соло, мінор, мандоліна, легато, браво
; з голландської мови

прийшли терміни мореплавства:

лоцман, трап, шлюпка, баркас.


Основною сферою застосування термінологічної лексики є
науковий стиль української мови. У таких текстах
,

призначених для
фахівців певної галузі, терміни не пояснюються, тому таким

важливим стає
засвоєння термі
носистеми фаху вже з першого курсу
навчання.


16

Між термінологічною лексикою і загальновживаною існує
постійний зв’язок і взаємовплив. Є кілька шляхів твор
ення
української науково
-
техні
чної термінології. Дослівний переклад
російських термінів в
иявився неефек
тивним, адже в українській мові
іноді відсутні повні й точні аналоги таких термінів.

Другий шлях, яким пішли науковці й лінгвісти у спільному
пошуку но
вих науково
-
технічних термінів
,



це запозичення
іншомовних термінів. Проте цей шлях тако
ж не дав максимального
результату, оскільки був обмежений рамками іноземних термінів.

І тоді науковий пошук спрямували на створення власних
українських термінів
,

враховуючи попередні надбання. Та не маючи
такого необхідного зв’язку між собою, науковці поча
ли створювати
власні терміни, які часом не зовсім відповідали суті поняття, і як
наслідок почали з'являтися терміни
,

однакові за змістом. Згодом ця
невідповідність значно ускладнювала роботу зі стандартизації
науково
-
технічної термінології.

Аналізуючи суча
сні тенденції розвитку мови
,

ми не можемо
відзначити

зміни, які відбуваються в її лексичному складі
,

особливо у
стилістиці усного і писемного мовлення. Це так звані
«сленги»
або
«арго». Серед молоді все частіше використовується комп'ютерний
сленг. Наведемо

деякі приклади з цього сленгу з коротким
тлумаченням
:

вінт
-

жорсткий диск, вінда
-

опера
ційна система
Windows,

глюкати
-

працювати з помилками, клава
-

клавіатура,
зависнути
-

припинити відповідати на команди, мама
-

материнська
плата, перекачати, злит
и
-

переписати інформацію, постінг
-

стаття, надіслана в мережу, чайник
-

нічого не розуміє у
комп'ютерах, юзер
-

користувач (За О. І. Карбовською,

Л.
М. Сидоренко)
.

ТЕМА
3


ТЕЗИ, КОНСПЕКТ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ
РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ

(2 години)

План

1
.

Тези

як
коротко сформульовані основні положення

першоджерела.

2.

Конспект

як

вид тексту
, що

створений у результаті аналітико
-
синтетичного оброблення інформації першоджерела
.

3. Види та реквізити конспекту.



17


Теза


положення, висл
овлене в книзі
, доповіді, статті тощо,
правдивість якого треба довести; положення, що коротко
й чітко
фор
мулює основну ідею чого
-
небудь або провідне завдання, що стоїть
перед кимсь; коротко сформульовані основні положення доповіді,
лекції, статті тощо


Ві
дповідно до мети тези
поділяють на

вторинні й оригінальні
.


Вторинні тези
слугують для виділення основної інформації в то
му
чи іншому джерелі (наприклад

підручнику, монографії, ста
тті) під час
читання, реферування, їх призначення


створити модель змісту
тексту, яку можна було б осмислювати далі
.

О
бсяг тез відпо
відає
кількос
ті інформаційних центрів тексту.

З
азвичай їх складають мовою
автора.


Вимоги до складання тез
:

-

формулювання думок повинно бути чітким і стислим, але зі
збереженням самобутності форми
;

-

викладання основних авторських думок

у вигляді послідовних
пунктів;

записуючи тези, нумерують кожну; у

кожній тезі варто
виокремлювати ключове слово;

-

якщо текст великий за обсягом, то в кінці кожної тези
вказують номер сторінки джерела.


Оригінальні
тези
створюють як первинний текст. Вони можуть
бути:

-

ключовими елементами майбутньої наукової розвідки (планом,
начерком основних положень);

-

стислою формою презентації результатів наукових досліджень
під час виступу на науковій конференції.

Тези мають
чітко регламентовану змістово
-
композиційну
структуру, в якій виокремлюють такі складові:

-

преамбула (1
-
2 тези);

-

основний тезовий виклад (3
-
6 тез);

-

висновкова теза/тези (1
-
2).


Виписки


це цитати (дослівне відтворення думок автора книжки),
або коротки
й, близький до дослівного, виклад змісту потрібного
уривка тексту. Виписувати з книги теоретичні положення, статичні,
хроно
логічні відомості можна як під час читання, так і після н
ього.
Цитату обов'язково брати в

лапки, а на кожну виписку давати
посилання

на джерело. Для полегшення наступної систематизації
виписок їх краще робити на окремих аркушах, катало
гових

картках.


18


Конспект


особливий вид тексту, який створений у результаті
аналітико
-
синтетичного оброблення інформації першоджерела, тобто
ско
рочений

запис певної інформації, що дозволяє його авторові одразу
чи через деякий час із необхідною повнотою відновити інформацію.

До конспекту ставлять такі вимоги:

-

залишають певну частину сторінки (це може бути половина
аркуша або широкий берег) для запису вл
асних думок, оцінки
законспектованого;

-

цитуючи, вказують відповідну сторінку першоджерела.


Текст конспекту
, на відміну від тез, оформлюють довільно
,
крім
основних положень, конспект містить і фактичний матеріал.


Стислий
конспект передає в узагальненому

вигляді найсуттєвішу
інформацію тексту, а
докладний (розгорнутий)
містить також відо
-
мості, які конкретизують, мотивують, деталізують основні положення
тексту у вигляді доведень, пояснень, аргументів, ілюстрацій тощо.


Конспектування наукової інформації,

що сприймається на слух
Процес конспектування є складнішим від попереднього і складається з
трьох взаємозумовлених та паралельних мисленнєво
-
мовленнєвих дій:
аудіювання (розуміння інформації, що сприймається на слух);
мисленнєвого оброблення почутого (виз
начення головної і до
-
поміжної інформації, переформулювання); письмової фіксації
інформації.


Конспекти поділяють на плановий, текстуальний, вільний, тема
-
тичний, опорний.


Плановий конспект
укладається за попередн
ьо складеним планом
статті, книги
, лекції
. Кожному питанню плану відповідає певна части
-
на конспекту, але
якщо пункт зрозумілий, то доклад
но не
розкривається.



Текстуальний конспект


це конспе
кт, створений переважно з
цитат;

це джерело

дослівних висловлювань автора
. Цей конспект
доцільно викори
стовувати під час опрацю
вання наукових праць.


Вільний конспект


це поєднання виписок, цитат, тез. Він вимагає
уміння самостійно чітко й лаконічн
о формулювати основні
положення.

Д
ля цього необхідне глибоке осмислення матеріалу,
великий і активний зап
ас слів, уміння використовувати всі типи
запису: плани, тези, ви
писки, цитати тощо.


Тематичний конспект
укладається на одну тему, але за декількома
джерелами. Специфіка такого конспекту полягає в тому, що, розроб
-

19

ляючи певну тему за низкою праць, він
може не відображати зміст
кожного з них у цілому.


Під
опорним конспектом
розуміють систему опорних сигналі
в, що
мають структурний зв'язок.

Ц
е наочна конструкція, яка заміщає
систему значень, понять, ідей як взаємозалежних елементів.


За походженн
я
м

кон
спекти поділяються на

конспекти усних
відповідей; конспекти друкованих праць; конспекти електронних
джерел.


Рек
візити конспекту усного виступу

1.

Дата складання.

2.

Прізвище та ініціали автора виступу.

3.

Назва.

4.

Текст.



Реквізити кон
спекту

друкованої праці

1.
Дата складання.

2.
Бібліографічні відомості першоджерела.

3.
Текст.




Практичні завдання

Завдання 1. Прочитайте текст. Поділіть його на смислові
частини. Виділіть в кожній ключові слова і випишіть їх.

Перекажіть стисло текст, послуговуючись ключовими словами.
Напишіть тези запропонованого тексту.

Підготуйте короткий виступ на тему: «
Моє ставлення до
використання запозичених слів
.

Світ змінюється щосекунди: чи прогресує, чи піддається
суцільному регрес
ові, але в жодному випадку не стоїть на місці і
навіть потужно глобалізується. Як результат, на глобусі з'явилися
чітко окреслені території сильних і слабких світу цього. Сильні
диктують умови слабким. Держави, які перебувають на початкових
етапах глобаліз
ації, змушені приставати на пропозиції міжнародно
потужних. Часто це призводить до засилля чужих культурних і
економічних традицій і, щонайстрашніше,


до втрати мовного
імунітету.

Найбільш податливою на зарубіжні нов
овведення є українська
економі
ка. Резул
ьтатом цього є майже що
річне поповнення ринку
професій новими,
часто нев
ідомими назвами спеціальностей.
Термінологія ця інколи просто
вражає, її важко знайти на сторінках

20

енцикло
педій чи навіть спеціалізованих
словників. А інколи новий,
чужоземного походже
ння
,

термін

приклеюють
до старих
,

уже добре
відомих професій. І це
тоді, як у Франції навіть слово комп'ютер має
свою, французьку

назву... Р
екламних агентів для солідності
«висвятили» в менеджери, а агентів з торг
івлі в дистриб’ютори. Таких
при
кладів безлі
ч.

До речі, щодо

менеджера й
маркетолога.
Ці два терміни досить міцно
прижилися в сучасному бізнесовому просторі України, за цими

спеціальностями
щороку у вищих навчальних закладах здобувають

освіту тисячі студентів
.
Популярність цих професій призвела до в
иникнення багатьох спеціальностей
саме з використанням згаданих

«модних» слів.

Для прикладу, завдяки
універсальності «менеджера» (з
англ.
упра
витель, завідувач) майже
щороку в рубриці «на роботу
потрібні» з'являються

спеціальності, в
назвах яких є слово

мене
джер»: офіс
-
менеджер... Н
R
-
менеджер

(ейч
-
ар
-
менеджер)...
Р
R
-
менеджер (піар
-
менеджер).
..
Окрім того, що
назва

модна, популярна, то ще

й до
дає солідності (адже, погодьтеся
,
«мене
джер» звучить респектабельніше,

аніж «управитель» чи
«завідувач»). З оз
наченн
ями Р
R

(Ри
blik

R
е
lat
іоп) чи Н
R

(Ни
m
а
n

R
е
lat
іоп), навіть «офіс», як

з'ясувалося,

знайомий не кожен, а про
перелік обов'язків

представників цих та
к званих професій і поготів.
До
прикладу,

офіс
-
менеджер у сучасному бізнесі займає нішу добре
відомої всім

пос
ади се
кретаря і саме завдяки модним європейським
тенденціям
має нову назву: напев
но, працювати «офіс
-
менеджером»
виглядає престижніше, аніж «секретаркою».

Серед інших новітніх професій з англомовними назвами


мерчандайзер,

промоутер, копірайтер, імідж
мейкер, логіст.

Логіст, як і менеджер з персоналу, нале
жить до найпопулярніших
сьогод
ні професій, займається управлінням тран
спортними потоками
тих товарів,

які виробляє підприємство.

Спроба відшукати тлумачення терм
іна «мерчандайзер» буде
вдалою,

якщо вик
ористовувати економічні довід
ники чи довідники з
маркетингу.

Мерчандайзинг


комплекс заходів, які слі
д ужити, щоб
зацікавити покупця

в тій чи іншій продукції, підготовка до прода
жу
товару в торговельній мережі. Для

роздрібної торгівлі



це
оформлення прил
авк
ів, вітрин, розміщення товарів

у торговельній
залі,

розповсюдження інфор
мації про товар. У сфері виробничій



комплекс дій, потрібних при закупівлі чи продажу продукції (вистав
-

ки, реклама, вдала цінова політика). Мерча
ндайзер, як правило,
займається

д
ослідженням ринку збуту, збирає інформ
ацію про рівень

21

продажу товару,

визначає міру конкурентоспроможності продукції
своєї фірми.

Промоутери


просувачі пев
ного товару на ринку, а
дистриб’
ютори


це люди, які продовжують роботу промоутерів



збувають оптов
у продукцію.


Іміджмейкер у перекладі з англійської
звучить як «той, що
творить об
раз». Люди цієї спеціальності займаються тією ж

таки
рекламною діяльністю,

«творять обличчя» організації чи окремо
ї
особи. Іміджмейкери виконують

функції маркетологів, менед
ж
ерів,
фінансових аналітиків, Р
R
-
менеджерів,

навіть модельєрів і
косметологів.

Копірайтер (з
англ.
відтворювач текстів)


людина,
яка працює з
текста
ми. О
бов'язковий штатний працівник Р
R

чи рекламного відділу
на будь
-
якому підприємстві

(За Т. Данилюк).

Завд
ання 2.

Напишіть тези запропонованого тексту. Визначте
в

ньому
слова іншомовного походження, поясніть їх значення,
доберіть українські відповід
ники, якщо це можливо. Поясніть
правопис виділених слів.

Поширення наукової інформації у

(В, в)сесвітній мережі
Інтернет

від
бувається різними шляхами, зокрема, за допомоги
розміщення на веб
-
сайтах наукових текстів


статей і анотацій.
Електронні статті, розташовані на пер
сональних веб
-
сторінках
лінгвістів, містять констатації, твердження та при
пущення наукових
ро
звідок. За змістом і побудовою вони практично не від
різняються від
аналогічних зразків цього жанру, репрезентованих у сучасних
друкованих виданнях.

Досить часто на

веб
-
сторінках

поряд з електронними статтями
представ
лено й електронні анотації. Анотацію в
изначають як форму
короткого ви
кладу змісту книжок, статей тощо, іншими словами,
анотації є самостійними текстами, які утворені в результаті згортання
основного тексту. Основною метою електронних анотацій є
передавання адресатові попередніх уявлень про не
знайому
публікацію й тим самим надання допомоги в пошуку необ
хідної
інформації. Такі тексти спрямовані на повідомлення нової наукової
інформації й насичені термінологічними сполученнями.

Електронні анотації мають клішовану композиційну структуру.
Вони обм
ежуються назвою тематики або о
сновної проблематики
тексту
-
першоджерела та повідомляють відомості загального
характеру. Тематичний зміст анотацій визначений завданнями
викладу основних аспектів вихідного наукового тексту й складається з

22

опису проблематики

т
ексту
-
першоджерела
та короткої
характеристики дослідженого матеріалу

(За С. Данилюк).

Завдання 3.

Доберіть науково
-
навчальний фаховий текст.
Складіть опорний конспект, використовуючи цитати, виписки.


ТЕМА 4

ОСНОВНІ ПРАВИЛА БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ
ДЖЕРЕЛ,
ОФОРМЛЮВАННЯ ПО
С
И
Л
АНЬ

(2 години)

План


1.

Мовні особливості наукової праці. Цитування.


2.

Посиланн
я

як обов’язковий елемент в оформлюванні наукової
роботи.


3.

Бібліографічний опис використаних джерел: основні вимоги.

Посилання


уривок, ви
тяг
і
з
певного

тексту, який цитують у
викладі матеріалу, з точною назвою джерела й вказівкою на
відповідну сторінку. Бібліографічні
посилання



це сукупність
бібліографічних відомостей про цитовану працю.



Загальні вимоги до цитування такі
:

а)

текст ц
итати беруть у лапки, наводять у граматичній формі, в
якій

його подано у джерелі, зі збереженням особливостей авторського
написання;

б)

цитування повинно бути повним, без довільного скорочення
авторського тексту, без спотворення думки автора. Пропуск слів,
речень,

абзаців за цитування позначають трьома крапками (...) або
крапками в кутових дужках <...>, якщо перед випущеним текстом або
за
ним стояв розділовий знак, то його опускають;


в)
кожну цитату обов'язково супроводжують по
сил
анням на
джерело;


г)

за непрямого цитування слід максимально точно викладати
думк
у
автора, робити відповідні
посилання

на джерела.

По
сил
ання в тексті на
літературне джерело зазвичай оформлюють
у квадратних дужках, де першою цифрою позначають номер літера
-
турного джерела у списку використаних джерел, а другою
-

сторінку, з
якої запозичено цитату,
наприклад,
[15, 257].



Зразок оформлення посилань:


23


Характер
ною рисою прискорення розвитку науки


інтелектуальної освіти
виробництва



є скорочення періоду від появи
нової ідеї до її впровадження в практику


[5, 13].

Список використаних джерел



важливий елемент бібліографіч
-
ного апарату наукового дослідження
, йог
о вміщують наприкінці
робо
ти, але готують до початку її написання. До нього заносять
цитовані, аналізовані джерела, архівні матеріали, дотичні до теми.


Розрізняють такі способи розташування літератури у списку:

Абетковий:
список використаних джерел має са
мостійну ну
мерацію за
прізвищами авторів; перших слів назв, якщо авторів не зазначено;
авторів з однаковими прізвищами розміщують за
абеткою їх ініціалів,
а роботи одного автора



за назвою ро
боти; окремо подають
абетковий ряд кирилицею (українською, рос
ійською мовами) і
потім
мовами з латинським написанням літер (англійською, французькою,
німецькою тощо)
.

За типами документів:
матеріал у списку розт
ашовують за ти
пом
видання (книги
, статті, офіційні документи, стандарти тощо), а в
межах розділу


за абет
кою.


Хронологічний
список зазвичай використовують у працях іс
то
ричного
спрямування, де важливо продемонстр
увати періоди і звернути увагу
н
а те, коли опубліковано те чи інше джерело.

За ступенем використання:
такий спосіб застосовують за
звичай у
статтях
(доповідях), де список використаних джерел невеликий
.

Бібліографування



це вид аналітико
-
синтетичного опрацювання,
який полягає в укладанні опису документа. Такі описи можуть бути
різними


бібліографічними, архівними, інтернетними тощо.
Бібліографічні оп
иси описують опубліковані паперові видання,
архівні


описи архівних документів, інтернетні


описи веб
-
сторінок
Інтернет.

Практичні завдання

Завдання
1
.

Назвіть обов'язкові вимоги до оформлення цитат у
науковій

роботі. З'ясуйте, якими мають бути за кількі
стю та
обсягами цитати

в тексті наукової доповіді й статті. Сформулюйте
всі правила наведення та оформлення

цитат і проілюструйте їх
прикладами з

фахових текстів.


Завдання 2.
Зробіть короткий бібліографічний огляд на
одну з тем:


Освічена

людина


ко
рисна людина», «Фахові знання


гарант професійного успіху
.

Складіть тезовий план.


24


Завдання 3
.
Виправте допущені помилки в оформленні
бібліографічних описів. Запишіть виправлений варіант.

1.

Завірюха Л.

А. Оволодіння особистістю засадами
толерантності у ст
у
дентському середовищі /

Завірюха // Актуальні
проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами :
Зб. наук. пр. / Відкритий мі
ж
нар.

ун
-
т розвитку людини „Україна  ; Ін
-
т вищої освіти АПН України ; Ін
-
т спеці
альної педагогіки АПН
України.
К
. : Ун
-
т „Україна , 2004.

2.

Скляренко С.

Д. Святослав / С.

Д.

Скляренко.


Х., 2008.


С.

205.

3.

Перестюк М.

О., Маринець В.

В. Теорія рівнянь
математичної фізики [Текст] : підручник / М. О. Перестю
к, В. В.
Маринець.


К. :

2006.


423

с.


Завдання 4
.

Скл
адіть
бібліографію

перекладних,

енциклопедично
-
довідкових,

тлумачно
-
перекладних словників
вашого майбутнього фаху, які вийшли друком за останні
15
років.
Наведіть приклад
бібліографічного опису одного з джерел.


Завдання 5
.

Оберіть тему для написання ре
ферата. До
обраної теми складіть план та список
викорис
таних джерел.


Теми р
ефератів


1.

Українська термінологія як чинник державності української мови.

2.

Українізація іншомовних термінів.

3.

Актуальні проблеми термінознавства.

4.

Українсь
кі електронні фахові словники.

5.

Правописні проблеми в українській науковій термінології.

6.

Роль синонімів
у

термінологічних системах.

7.


Роль перекладу в поповненні термінологічної лексики.

8.


Калькування окремих термінів з інших мов.

9.


Номенклатура як сукупність

термінів, символів і назв.

10.

Українська термінологія


національна за своїми витоками,

міжнародна за своїм поширенням.

11.


Питоме і чуже в термінології.

12.


П
роблеми української термінології
.

13.

Особливості перекладу запозиченої термінологічної лексики
українською
мовою.

14.

Проблеми перекладу технічної термінології
.


15.

Місце інтернаціональних термінів у системі термінів націо
нальних
мов.


25

ТЕМА 5

АНОТУВАННЯ І РЕФЕРУВАННЯ НАУКОВИХ ТЕКСТІВ

(2 години)

План

1.
Види наукових робіт

2.
Вторинні наукові жанри
:


2.1.
Анотація;


2.2. Реферат
.


Анотування



процес аналітично
-
синтетичного опрацювання
інфор
мації, мета якого


отримання узагальненої характеристики
документа, що розкриває логічну структуру і зміст. Анотації
використовуються для стислої характеристики наукової статті,
монографії, дисертації тощо, а також у видавничій, інформаційній та
бібліографічній діяльності.

Анотації виконують дві
основні функції
:



сигнальну
(подається важлива інформація п
ро документ, що
дає можливість у
становити основний його зміст і призначення,
ви
рішити, чи варто звертатися до повного тексту праці);



пошукову
(анотація використовується в і
нформаційно
-
пошу
-
кових, зокрема

автоматизованих системах, для пошуку кон
-
кретних документів).

Анотація складається з двох частин: бібліографічного опису і
власне
тексту.

За функціональним
призначенням анотації бувають
довідкові та
рекомендаційні
.

Довідкова
анотація уточнює заголовок і повідомляє відомості про
автора, зміст, жанр та інші особливості документа, що відсутні в
бібліо
графічному описі.

Рекомендаційна

а
нотація покликана активно пропагувати,
зацікавлю
вати, переконувати в доцільності прочитання документа,
тому в рекомен
даційних анотаціях є дидактична спрямованість,
педагогічні реко
мендації, методичні поради тощо;

за обсягом вони
ширші, аніж довідкові.

За

обсягом та глибиною
розрізняють анотації
описові та
реферативні
.


26

Описові

анотації, узагальнено характеризуючи зміст первинного
документа і подаючи перелік основних тем, що в ньому відоб
ражені.
Відповідають на питання:

пр
о що повідомляється в документі?

Ре
феративні

анотації не тільки подають перелік основних тем, а й
розкривають їх зміст. Вони відповідають на два
за
питання: про що
повідо
мляється в основному документі? що саме з цього приводу
повідомляється?


План аналізу документа під час складання довідко
вої анотації

Відомості про автора.

Відомості про форму (жанр) тексту.

Предмет, об'єкт або тема.

Характеристика змісту анотованого документа.

Характеристика довідкового апарату видання.

Цільове й читацьке призначення документа.


План аналізу документа
під час складання рекомендаційної
анотації

1.

Відомості про автора.

2.

Характеристика анотованого твору.

3.

Оцінка твору.

4.

Характеристика художньо
-
поліграфічного та редакційно
-
видавничого оформлення.

5.

Цільове й читацьке призначення документа.



Зраз
ок

анотаці
ї

Словник
-
довід
н
ик
з
культури української мови /

Д. Гринчишин, А. Капе
люшний, О. Сербенська
.
-

3
-
тє вид., випр.
-

К.: Знання, 2006.
-

367 с.

Культура мови є невід'ємною

складов
ою особистості, однією

з
перших оз
нак загальної культури людини та суспільства. Вона
включає в себе багато понять і вимагає постійної уваги до мовної
поведінки особистості. Довідник містить складні випадки
слововживання і допоможе читачам засвоїти граматичні норми
української мови.

Для вик
ладачів та студентів філолог
ічних факультетів,
мовознавців, працівників
засобів масової інформації, вчителів, а також
усіх, хто хоче підвищити рівень знання української мови.

Реферування



процес аналітично
-
синтетичного опрацювання
інформації, що полягає в

аналізі первинного документа, знаходженні

27

найвагоміших у змістовому відношенні даних (основних положень,
фактів, доведень, результатів, висновків).

Реферат



це 1) вторинний документ, результат аналітично
-
синтетичного опрацювання інформації, поданий у ви
гляді стислого
ви
кладу наукової праці, вчення, змісту джерела із зазначенням
характеру, ме
тодики, результатів дослідження та збереженням його
мовностилістичних особливостей; 2) вид письмового повідомлення,
короткий виклад головних думок, поєднаних однією

темою, їх
систематизація, узагальнення й оцінка.

Основні функції

реферату:



інформаційна


реферат подає інформацію про певний документ;



пошукова


реферат використовується в інформаційно
-
пошукових
й автоматизованих системах для пошуку конкретних тематични
х
документів та інформації.

Реферати класифікують за кількома ознаками:



належністю до певної галузі знань (реферати з суспільних, гу
-
манітарних, природничих, технічних, точних та інших галузей науки);


способом характеристики первинного документа
(зага
льні
реферати
або
реферати
-
конспекти,
що послідовно передають у за
гальному
вигляді зміст усього первинного документа;
спеціалізовані або
проблемно
орієнтовані
реферати, що акцентують увагу читача на
окремих темах або проблемах первинного документа);


кіл
ькістю джерел реферування
(монографічні


в основу по
кладений
один первинний документ;
реферати
-
фрагменти,
складені на окрему
частину первинного документа, його розділ, підрозділ, пара
граф;
оглядові або зведені, групові
реферати, коли до роботи залучаєтьс
я
кілька або ціла низка тематично споріднених реферованих праць);


формою викладу
(текстові, табличні, ілюстровані
або
змі
шані);


обсягом або глибиною розгортання теми
(короткі,
обсяг яких
обмежений


не більше 850 знаків;
розширені,
обсяг яких не
лімі
тується і може с
танови
ти 10
-
15 % від обсягу первинного
до
кумента, залежно від його значн
ості, новизни й доступності);


укладачем (автором) реферату
(автореферати,
написані самим
автором дисертації, монографії чи іншого твору;
неавторські,
складені працівн
иками реферативної чи інформаційно
-
бібліографічної
служби);


рівнем формалізації реферування (наприклад,
інтелектуальні
реферати, складені людиною на підставі її інтуїтивного уявлення про

28

значення інформації, що подається у первинному документі; або
форма
лізовані
реферати, складені на основі формалізованих методик


анкетні, аспектні реферати, реферати
-
екстракти (уривки) тощо).

Реферат

готується за одним або кількома дже
релами, у ньому
автор подає чужі та власні думки. Рекомендований обсяг реферату



10
-
12
сторінок друкованого тексту
(0,5
друкованого аркуша).

Як писати реферат

1.

Визначити тему.

2.

Дібрати літературу: а) документи, першоджерела; б) монографії,
довідники, збірники; в) газетні та журнальні матеріали.

3.

Ґрунтовно вивчити літературу, зробити виписки
цитат, основ
них
думок.

4.

Скласти список розділів, який може бути і планом реферату.

5.

Продумати план реферату, можливе його розширення.

6.

Систематизувати опрацьований матеріал.

7.

Остаточно продумати та уточнити план реферату.

8.

У кінці реферату слід подавати список

використаної літератури.

9.

Бібліографічний опис джерела списку літератури оформити
відповідно до вимог.

Структура реферату

1.

Титульна сторінка (назва міністерства, якому підпорядкована
установа; назва закладу; назва кафедри, на якій виконано ро
боту;
назва ди
сципліни; тема реферату; назва виду документа (реферат);
посада (студент) та номер групи, у якій навчається автор; прізвищ
е,
ім'я, по батькові автора; місце

і рік написання).

2.

План.

3.

Текст, який складається зі вступу, основної частини, висновків.

4.

Список вико
ристаної літератури.

Автореферат


короткий письмовий виклад наукового твору
самим автором, найчастіше


автореферат дисертації. Призначення
авторе
ферату


ознайомити наукових працівників з методикою
дослідження, результатами й основними висновками дисерт
ації.




Практичні завдання


Завдання
1.

Запишіть текст анотації відповідно до норм
сучасної літературної мови. Укажіть на характер помилок.


29

Ця стаття рекомендується фахівцям, які баж
ають досягти успіху в
своїй ді
яльності.
Дуже корисна буде та інформація котру

дає не тільки
автор, а й авто
ритетні підприємці, які користуючись своїм досвідом
допомагають реалізувати

се
бе. Але не тільки хороші знання
і досвід
д
опоможуть у формуванні власного
іміджу, потрібно дбати і про
психоло
гічне здоров'я і про зовніш
ній вигляд. За до
помогою чітко
сформованої активної життєвої п
озиції і знання про самопрезен
тацію,
вміння нею користуватися, допоможуть Вам досягти успіху в житті.

Завдання
2.
Відредагуйте анотацію. Виправлення обґрунтуйте


Ломак
ович
С. В.,
Панченков А.
О.,
Лук'янчук
Т.
О.,
Радишевська М.
І., Маленко
О.О., Терещенко В.
М.,
Яковлева А.
М
.
Українська мова і література

//
-
2009. 308
с.

Навчальний посібник складається із матеріалів, які допоможуть
випускникам загально
-
освітніх навчальних з
акладів на високому рівні
підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання знань з
української мови і літератури. Надано опорні конспекти, що містять
основні відомості з розділів, що входять до Программних вимог ЗНО
-
2012, приклади тестових завдань із ві
дповідями і коментарями,
демонстраційний варіант тексту.

Призначається для випускників загально
-
освітніх шкіл, ліцеїв,
гімназій, які готуються вступати до вищих навчальних закладів.

Посібник містить опорні конспекти, тестові завдання по темах і
зразок текс
ту у форматі 2012 року. Структура посібника дозволяє
повторити весь теоретичний курс, закріпити навики, виконати тестові,
задачі, потренуватися заповнювати бланк відповідей, ефектно
підготуватися до ЗНО.

Завдання 3.

Перекладіть анотацію українською мовою.

Качество и производительность абразивно
-
алмазной
обработки: учеб. пособие / А.В. Якимов, Ф.В. Новиков,

Г.В. Новик
ов.
-

О.: ОГПУ, 200
9.
-

212 с.


В учебном пособии даны технологические методы
повышения режущей способности кругов и

улучшения качества
поверхностного слоя. Предложены методы управления процессом
шлифования. Установлена взаимосвязь производительности и
точности обработки. Изложенный материал дает исчерпывающую
характеристику физических и термодинамических явлений
,

проте
кающих в зоне контакта круга.




Пособие предназначено для студентов, аспирантов и
инженеров
-
механиков.


30


Завдання 4.

Напишіть анотацію до наукової статті вашого
фаху, складіть її тези, використовуючи цитати та виписки.


Завдання 5.

Складіть короткий

реферат (до 850 знаків)
,
обравши тему на стор.
24

(Завдання
5
).


ТЕМА 6

СТАТТЯ ЯК САМОСТІЙНИЙ НАУКОВИЙ ТВІР

(2 години)

План


1.
Поняття про статтю: сутність наукової статті як різновиду
наукової апр
о
бації; класифікації статей.


2. Структура
та е
тапи підготовки статті.

Оформлення статті.


Стаття


1) науковий або публіцистичний твір невеликого розміру
в збірнику, журналі, газеті; 2) самостійний розділ, параграф у
юридичному документі, описі, словнику.

Наукова стаття
-

один із видів наукових пу
блікацій, де подаються
кінцеві або проміжні результати дослідження, висвітлюються
пріоритет
ні напрямки розробок ученого, накреслюються перспективи
подальших напрацювань. У ній поєднуються аналіз, опис, критичне
осмислення стану дослідження проблеми.

У тек
сті статті робляться
посил
ання на використану літературу. Обсяг наукової статті



6
-
22 сторінки, тобто 0, 35
-
1 др. арк. (10
-
40 тисяч знаків).

Необхідними елементами мають бути:


-

постановка проблеми у загальному вигляді, її зв'язок з наук
о
-
вими чи практичними завданнями;


-

аналіз останніх досліджень і публікацій,
у

яких започатковано
вирішення певної проблеми і на які спирається автор;


-

виділення не

вирішених раніше
частин загальної проблеми,
як
им присвячується означена стаття;


-

ф
ормулювання мети статті (постановка завдання);


-

виклад


основного

матеріал
у


дослідження з

повним
обґрунту
ванням отриманих наукових результатів;


-


висновки цього дослідження;


-

накреслення

перспектив


подальших

розвідок


у цьому
напрямку
.



О
формлення статті залежить переважно від вимог друкованого

органу, куди її подано.


31


Наукові статті виконують
дослідницьку функцію

(подають
наукові результати),
презентаційну
(представляють дослідника в
науковому товаристві),
оцінну

(оцінюють стан н
аукових досліджень з
певної проблеми) та
комунікативну

(слугують засобом спілкування
дослідників).


Практичні завдання

Завдання
1. Зробіть переклад українською мовою
термінологічних сполук
:

О
кружающая середа, связующее вещест
во, воздействующий
фактор, восходящее солнце, устранимый недостаток, анализ
и
руемый
факт, зависимое положение, испытуемый раствор, непромо
каемая
ткань, обратимая реакція,

развивающаяся страна, дифференцируемый,
дифференцированный, взымаемая плата, зависимо
е положение,
заключаемый договор, недопустимый риск, неконве
р
тируемая валюта,
необлагаемый мин
и
мум, всесторонне развитая личность,
устраняемый,
исправимый, исправляемый, растягивающаяся пружина, растян
у
тый
диапазон, растягивающая сила, регулирующее устройс
тво,
сканирующее устройство, несущая частота
,
допускаемое напряжение,
информационно
-
выявляемое неи
с
правное состояние
,
варьируемый
параметр
, допускаемое напряжение, неопровержимая истина,
неотразимое впечатление, неотразимый голос, существующий
порядок, ус
транимый нед
о
статок, обесцвечивающее средство.

Завдання 2
. Доберіть науковий текст за фахом (власне
науковий) обсягом 120
-
150 слів. Проаналізуйте його морфологічні
та синтаксичні особливості за схемою:

Морфологічний ск
лад тексту

(заповніть таблицю)

Іменник

Дієслово

Прикметник

Прислівник






У таблиці покажіть %
-
у наявність зазначених частин мови
(наприклад, у тексті 120 слів, з них іменників


48, тобто 120 слів


100%, 48 іменників


40%. На підставі статистичних даних таблиці
зробіть висновок про ч
астотність уживання частин мови в науковому
висловл
ю
ванні.




Наявність віддієслівних іменників. Наведіть приклади.




Наявність похідних сполучників і прийменників. Наведіть
приклади.

Синтаксична будова висловлювання (заповніть таблицю)


32


Кіль
кісна характеристика синтаксичних конструкцій

Прості
неускла
д
нені речення

Прості
ускладнені речення

Складні речення




На підставі статистичних даних таблиці зробіть висновок про
перевагу синтаксичних кон
с
трукцій у науковому висловлюванні.



З’ясуйте тип п
ідрядних частин у складнопідрядних реченнях
(якщо вони є в тексті).



Характеристика порядку слів у реченнях. Наведіть приклади
речень із прямим і зв
о
ротним порядком слів.


Завдання 3
. Доберіть приклад наукової статті з вашого фаху.
Визначте її складові ел
ементи. Випишіть мовні конструкції,
властиві тому чи іншому структурному елементу.


Завдання 4
. Випишіть із статей наукового часопису вашого
фаху приклади
мовних засобів, які допомагають сформулювати
мету і завдання статті.


Завдання
5
.

Підготуйтесь до нап
исання наукової статті за
темою вашої курсової роботи. Сформулюйте робочу назву статті,
складіть орієнтовний план (зміст статті). Напишіть вступну
частину статті.


ТЕМА 7

ОФОРМЛЮВАННЯ КУРСОВОЇ, ДИПЛОМНОЇ РОБІТ
,
РЕЦЕНЗІЇ
, ВІДГУК
А

(2 години)

План


1.

Структура курсової (диплом
ної) роботи. Оформлення
заголовків.


2.
Поняття про рецензію та відгук як критичне осмислення певної
наукової праці: спільні та відмінні характеристики, призначення,
структура, реквіз
и
ти.



Курсова робота



самостійна робо
та дослідницького характеру,
спрямована на вивчення конкретної проблеми.

Метою

курсової
роботи є:

-

поглиблення знань студентів з актуальних проблем;


33

-

подальший розвиток умінь самостійного критичного
опрацювання наукових джерел;

-

формування
в

них дослідн
ицьких умінь та навичок;

-

стимулювання їх до самостійного наукового пошуку;

-

розвиток умінь аналізувати сучасний досвід;

-

формування вмінь самостійно
го

оброб
лення

навчально
-
методичних матеріалів та їх практичної реалізації.



Матеріали курсової роботи м
ож
уть бути використані для
подаль
шої дослідницької роботи


написання дипломної або
магістерської роботи.


Основні вимоги до написання курсової роботи:


-

обсяг


20
-
25 сторінок тексту для студента II курсу, 30
-
35
сторінок для студента III курсу;


-


робота повинна мати чітку структуру, список використаної
сучасної літератури (20
-
25 джерел, переважно останніх років);


-

оформлення має відповідати естетичним і мовним нормам;
обов'язковими компонентами мають бути: визначення актуальності
дослідницько
го завдання та розроблення навчально
-
методичних
матеріалів;


-

вона має бути зброшурована, акуратно і грамотно
оформлена. Студенти мають право обирати тему з тем, визначених
кафедрою.


Структура
курсової роботи

1. Титульна сторінка

2. План (заголовок дає
ться словом ЗМІСТ)

3. ВСТУП
-

обґрунтовується актуальність теми, її значення для
теорії та практики певної науки, мета, завдання, об'єкт, предмет та
методи дослідження.

4. Основна частина поділяється на теоретичний і практичний
розділи.

-

Теоретичний розді
л включає анал
із опрацьованої наукової
літера
тури відповідно до завдань дослідження; певні авторські
висновки з визначенням перспектив подальших дослідницьких
пошуків.

-

Практичний розділ містить опис виконаного дослідницького
завдання та розроблення н
авча
льно
-
методичних та досліджу
ваних
матеріалів.

5.ВИСНОВКИ


34

6.ДОДАТКИ (за потреби).

7.СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: на усі наукові
джерела, що представлені в бібліографії, повинні бути по
с
и
л
ання в
тексті курсової роботи.


Дипломна
робота
-

самостійне оригіна
льне наукове дослідження
студента з актуальних проблем фаху.


Теми дипломних робіт обираються студентами на основі
розробле
ного і затвердженого кафедрою переліку орієнтованих тем
дипломних робіт, а також з урахуванням власних наукових інтересів.
Студент м
оже сам запропонувати тему дипломної роботи, достатньо
аргументовано обґрунтувавши доцільність її розроблення.


Матеріали дипломної роботи можуть бути використані для
ви
голо
шення доповіді на загально
університетській науково
-
практичній кон
ференції, написа
ння статті, а також накопичення
фактичного матеріалу для подальшої дослідницької роботи.


Вимоги до написання дипломної роботи

1.

Тема дипломної роботи затверджується на засіданні кафедри і
схвалюється вченою радою факультету інституту/університету.

2.

У вступі
обґрунтовується вибір теми, її актуальність; визна
чаються
об'єкт, предмет, мета і конкретні завдання, гіпотеза дослідження,
методи дослідження; його наукова новизна та теоретична і практична
значущість одержаних результатів; опи
сується структура дипломно
ї
роботи.

3.Автор дипломної роботи повинен продемонструвати вміння
методологічно і грамотно проводити дослідження, інтерпре
тувати,
систематизувати і класифікувати одержані результати.

4.У роботі необхідно розкрити зміст дослідницької проблеми з
урахуванн
ям нових наукових підходів.

5.Дипломна робота має містити чітко сформульовані висновки, у яких
подаються основні результати дослідницької діяльності студента,
рекомендації щодо їх практичного використання.

6.Обсяг дипломної роботи
-

50
-
60 сторінок друкован
ого тексту.

7.Дипломна робота має бути чітко структурованою із виділенням
окремих її частин, абзаців, нумерацією сторінок, правильним
оформленням по
с
и
л
ань, цитат, висновків і списку використаної
літератури (не менше 50 джерел), обов'язковим є використання
літератури іноземними мовами.



35

8.Дипломну роботу оцінює рецензент. Керівник пише відгук, у якому
висловлює думку щодо рекомендації дипломної роботи до захисту

комісії
. Остаточну оцінку виставляють члени державної
екзаменаційної на підставі рецензії та публі
чного захисту ди
пломної
роботи.


Дипломну (курсову) оформлюють на папері формату А4. Текст
друкують через півтора міжрядкових інтервали, кегль шрифту
-

14.


Нумерація сторінок роботи починається з четвертої сторінки:
титульну сторінку, зміст, першу сторін
ку вступу враховують, але не
нумерують. Номери проставляють посередині верхнього берега
аркуша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм.


Рубрикація тексту роботи передбачає членування на частини та їх
називання: вступ, розділ, висновки. Заголовки маю
ть бути короткі та
однозначні. Основні частини роботи починають писати з нової
сторінки. Встановлен
их вимог

до змісту, структури та обсягу слід
дотримуватися під час написання та оформлення наукових робіт.


Важливим жанром наукової комунікації є рецензія.


Рецензія

-

критичний відгук (містить аналіз і оцінку) наукового
керівника (консультанта), офіційних опонентів, провідної установи
під час захисту кваліфікаційної роботи, кандидатської чи докторської
дисертацій.


Реквізити:

1.Назва виду документа.

2.З
аголовок (містить назву рецензованої роботи, прізвище та
ініціали її автора, рік публікації, назву видавництва).

3.Текст.

4.Підпис рецензента.

5.Дата.

6.Засвідчення підпису печаткою або с
пеціальним штампом (за
потреби).


Відгук



це 1) документ, що містить

висновки уповноваженої
особи (або кількох осіб) чи установи щодо запропонованих на розгляд
вистави, рукописних робіт; 2) стисла форма письмової оцінки
виконаної роботи (курсової, бакалаврської, магістерської
кваліфікаційних робіт, кандидатського чи доктор
ського дослідження).
За складом реквізитів збігається з рецензією.


Обсяг відгуку невеликий


1
-
3 сторінки (3
-
5 сторінок для
кандидатських і докторських дисертацій).


36


На відміну від рецензії, у відгуку подають загальну
характеристику праці без докладного а
налізу, проте він містить
практичні поради.




Практичні завдання

Завдання

1
.
Визначте за структурними ознаками вид
наукової роботи.


1.
Титульна сторінка, план, текст, список використаної літератури.


2.
Назва, вступ, осн
овна частина, висновки, список використаних
дж
е
рел.


3.
Вступ, основна частина, завершальна частина.


4.
Назва, преа
мбула, основ
ні положення, завершальні положення
.


Завдання 2
. Визначте і запишіть актуальність, мету, об’єкт,
премет, наукову новизну, тео
ретичне значення і практичну
цінність теми вашої курсової роботи.


Завдання 3
.

Поясніть, у якій частині вступу курсової
(дипломної, магістерської) роботи можна використати подані
слова, словосполучення та рече
н
ня:

а) розробити, обґрунтувати, з’ясува
ти, визначити, установити,
виявити, проаналізувати, описати, простежити, показати,
охарактеризувати, уто
ч
нити;

б) до цього часу не
була
(не стала) предметом спеціального
дослідження; немає спеціальних праць;

певне коло питань ще не
знайшло належного висві
т
лення; залишається низка нерозв’язаних
питань; недостатній рівень опрац
ю
вання проблеми; досі немає
узагальненої праці; вивчалися лише окремі питання; п
о
требує
глибокого й детального розгляду.


Завдання 4.
Запишіть спільні та відмінні риси таких
документів
як відгук та рецензія.

Завдання
5
.
Проаналізуйте одну зі статей наукового часопису
вашого фаху за планом: 1) композиційні частини; 2)
спрямованість змісту статті (наукова, практична, науково
-
практична, полемічна, інформаційна); 3) мовні засоби.

Напишіть
ре
цензію на цю статтю.





37

ТЕМА 8

ПЕРЕКЛАД НАУКОВИХ ТЕКСТІВ


(2 години)


План

1.

Переклад
. Вимоги до наукового перекладу.

2. Лексичні труднощі перекладу
.

3.
Особливості вживання діє
прикметників у фахових
текстах.

4.
Пе
реклад українською російських конструкцій з прийменниками
по, при, для.



Розвиток науки в наш час неможливий без обміну спеціальною
інформацією, що з

являється в різних країнах у наукових періодичних
виданнях, спеціальних бюлетенях, монографіях тощо.


Пер
еклад



1) процес відтворення письмового тексту чи усного
вислову засобами іншої мови; 2) результат цього процесу.


Види перекладу


1.
За формою

переклад поділяють на
усний і письмовий.


Усний переклад використовують
для обміну інформацією під час
осо
бистого контакту фахівців під час укладання контрактів на
виставках, науково
-
технічних конференціях, симпозіумах, на лекціях,
під час доповідей тощо
.

Усний переклад
може бути послідовним або синхронним.

Послідовний переклад
-

це усний переклад повідомленн
я з од
нієї
мови іншою після його прослуховування.

Синхронний переклад
робить перекладач
-
професіонал одночасно
з
отриманням усного повідомлення.

2.

За способом

перекладу розрізняють буквальний і адекватний

переклад.

Буквальний переклад
називають також дос
лівним, у такому перекла
ді
можуть зберігатися порядок слів та граматичні конструкції, невластиві
мові, якою перекладають, наприклад:
Ваш проект самый интересный.
-

Ваш проект самий цікавий
(треба
-

найцікавіший).

Адекватний переклад
точно передає зміст о
ригіналу, його стиль і
відповідає усім нормам літературної мови, наприклад:
Предоставленные бумаги к делу не относятся.


Подані папери не
стосуються справи.

3.

За змістом

виділяють такі основні різновиди перекладу:


38



суспільно
-
політичний,
який передбачає ус
не чи письмове

від
-
творення засобами іншої мови суспільно
-
політичних матеріалів:

виступів політичних діячів, інтерв'ю, матеріалів брифінгів,

прес
-
конференцій, дипломатичних документів

тощо;



художній,
тобто переклад творів художньої літератури;



науково
-
тех
нічний (технічний)


переклад, який використову
ють
для обміну науково
-
технічною інформацією між людьми, які

спілкуються різними мовами.



Повний переклад наукового тексту

здійснюють за такими етапа
-
ми: читання всього тексту з метою усвідомлення змісту
; поділ тексту
на
завершені за змістом частини, їх переклад; стилістичне редагування
повного тексту (слід оформити текст відповідно до норм літературної
мови, усунути повтори; усі терміни і назви мають бути однозначни
ми;
якщо думку можна висловити кільком
а способами, перевагу слід
віддати стислому, якщо іншомовне слово можна без шкоди для змісту
замінити українським, то варто це зробити).

Реферативний переклад
-

1) письмовий переклад заздалегідь ві
-
дібраних частин оригіналу, що складають зв'язний текст; 2)

виклад
основних положень змісту оригіналу, що супроводжується висновками й
оцінюванням. Реферативний переклад у 5
-
10 і більше разів коротший
за
оригінал.

Анотаційний переклад
-

це стисла характеристика оригіналу, що є
переліком основних питань, іноді міст
ить критичну оцінку. Та
кий
переклад дає фахівцеві уявлення про характер оригіналу (наукова
стаття, технічний опис, науково
-
популярна книга), про його структуру
(які питання розглянуто, у якій послідовності, висновки автора), про
призначення, актуальність
оригіналу, обґрунтованість висновків тощо.
Обсяг анотації не може перевищувати 500 друкованих знаків.

Автоматизований (комп'ютерний) переклад.
Сучасні програми
комп'ютерн
ого перекладу можна з успіхом використовувати, проте
перекладений текст слід перевірят
и, звернувши особливу увагу на
переклад власних назв, термінів, слів у непрямому значенні та
багатозначних, паронімів, омонімів, граматичних форм тощо.




Практичні завдання


Завдання 1.

Дайте переклад багатозначного російського
слова «
область
» украї
н
ською

мовою. Складіть з українськими
відповідниками речення.


39


Завдання

2.
Напишіть українські відповідники російських
конструкцій.

По всем правилам; по всему видно; по выполнении задания; по
данным; по диагонали; по докладу; по жалобе; по закону; по идее; по
ко
личеству оп
ы
тов; по имеющимся сведениям; по имени; по
определенным периодам; по отнош
е
нию к; по принадлежности;
судить по публикациям; по размеру; по следующему графику; по
результатам видно; по теме диск
у
тировать; различаться по теме; по
целым дням; при

всех моих усилиях; при анализе событий; не при
к
а
ких условиях; при аварии; при нажатии; при обсуждении; при
подписании д
о
говора; при температуре 100 ° С; ящик для писем;
сосуд для воды; клавиат
у
ра для компьютера.


Завдання

3.
Виправте, де необхідно, поми
лки. Запишіть
правильні конструкції.

Обобщати питання; рядом з іншими; провірка документів; при
допомозі; одобрити рішення; піднімати питання; по ініціативі; не
дивлячись на обстав
и
ни; здавати екзамен, нанести шкоду; ніякий
клієнт не повірить, що; масса ц
ік
а
вих питань; накопичення знань;
напоминати про зустріч; грошові засоби; дає себе знати; нести втрати;
в заключення ск
а
жу; займати участок; другим разом буде краще
відложити засідання; відповідати по бажанню; поїхав по
призн
а
ченню; позорити коллектив; про
шлого року в травні місяці;
проводити міро
п
риємства; приносити збитки; все якраз наоборот.

Завдання 4
.

Перекладіть дієприкметники українською мовою,
уникаючи розгорнутих форм.

Зразо
кк:


Воспламеняющийся



займистий;

гордящийся

(чем
)


го
р
дий (з чого).


Сом
невающийся, видоизменяющий, адаптировавшийся, гнущийся,
простирающийся, вращающийся, неразвивающийся, прославившийся,
потрескавшийся,

отд
ыхающий,
вьющийся,
противоборстующий.


Завдання
5.

Перекладіть українською мовою
наведені
конструкції російської мови
.

Ч
им ви керувались під час
перекладу?


Т
екущий момент, текущая политика, текущий ремонт, текущий
ручей, текущий счет в банке, вытекающая струя, протекающая банка.


Договаривающиеся стороны преиспол
нены решимости защищать
свободу, о
бщее наследие и цивилизац
ию своих народов, основанные
на принципах демократии, свободы личности и законности.


40


Завдання
7. Перекладіть текст українською мовою зі з
бірника
навчальних текстів для студентів денної та заочної форм
навчання з вашого фаху
та виконайте запропоновані зав
дання.



Список навчальних збірників
:

1.

Брацун О.І.

Збірник навчальних текстів
для студентів
транспортного

факультету денної та заочної форм навчання /

О.І.

Брацун.


Запоріжжя: ЗНТУ, 2012.


40
с.

2.

Єршова В. К.

Збірник навчальних текстів
для студентів
факул
ьтету

інформаційних технологій
денної та заочної форм
навчання /
В. К.

Єршова.


Запоріжжя: ЗНТУ, 2012.


26
с.

3.

Катиш Т.В.

Збірник навчальних текстів
для

студентів

факультету

радіоелектроніки та телекомунікацій

денної та
заочної форм навчання / Т.В. К
атиш.


Запоріжжя: ЗНТУ,
2012.


30

с.

4.

Миронюк

Л.В.
Збірник навчальних текстів
для студентів
машинобудівного

факультету денної та

заочної форм
навчання / Л.В. Миронюк
.


Запоріжжя: ЗНТУ, 2012.


38 с.



ЛІТЕРАТУРА

Основна

1.

Бондарчук К.С. Українська мов
а: Довідник / К.С. Бондарчук.


Тернопіль: Підручники і посібники, 2009.


208 с. (Гриф МОН
України).

2.

Брацун О.І. Збірник навчальних текстів для студентів
транспортного факультету денної та заочної форм навчання /
О.І. Брацун.


Запоріжжя: ЗНТУ, 2012.


40 с.

3.

Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери:
Навчальний посібник / С.В. Глущик, О.В. Дияк, С.В. Шевчук.


К.: Арій, 2009.



198 с.

4.

Єршова В. К. Збірник навчальних текстів для студентів
факультету інформаційних технологій денної та за
очної форм
навчання / В. К. Єршова.


Запоріжжя: ЗНТУ, 2012.


30 с.

5.

Зубков М. Сучасна українська ділова мова.


2
-
ге видання,
допов.

/ М. Зубков.


Х.: Торсінг, 2002.



384 с.

6.

Катиш Т.В. Збірник навчальних текстів для студентів
факультету радіоелектро
ніки та телекомунікацій денної та
заочної форм навчання / Т.В. Катиш.


Запоріжжя: ЗНТУ,
2012.


30 с.


41

7.

Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного
спрямування: Навчальний посібник / З. Мацюк, Н. Станкевич.


К.: Каравела, 2006.


352 с.

8.

Миронюк

Л.В. Збірник навчальних текстів для студентів
машинобудівного факультету денної та заочної форм
навчання / Л.В. Миронюк.


Запоріжжя: ЗНТУ, 2012.


38 с.

9.

Потелло Н.Я., Скиртач Г.Є. Українське ділове мовлення і
спілкування: Навчальний посібник / Н.Я. П
отелло,

Г.Є. Скиртач.


К.: МАУП, 2003.



440 с.

10.

Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства
ім. О.О.Потебні; Інститут української мови.


К.: Наукова
думка, 2007.


288 с.

11.

Шевчук С.В. Ділове мовлення: М
одульний курс: Підручник /
С.В. Шевчук.


К.: Арій, 2009.


448 с.

12.

Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник / С.В.
Шевчук.



К.: Арій, 2009.


272 с.

13.

Шевчук С.В., Клименко І. В. Українська мова за професійним
спрямуванням: Підручник / С.В. Шевчук
, І. В. Клименко.


К.:
Алерта, 2010.


696 с.

Додаткова

1.

Бондаренко В.В., Дубічинський В.В., Кухаренко В.М.
Переклад науково
-
технічної літератури / В.В. Бондаренко, В.В.
Дубічинський, В.М. Кухаренко.


Харків: Торсинг, 2001.


126 с.

2.

Дяков А.С., Кияк
Т. Р., Куделько З.Б. Основи
термінотворення/ А.С. Дяков, Т.Р. Кияк, З.Б. Куделько.


К.:
Видавничий дім «КМ Академія», 2000.


234 с.

3.

Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень:
навч. посібн. / В.В. Ковальчук, Л.М. Моїсєєв.


К.: Видавничий

дім «Професіонал», 2004.


122 с.

4.

Сурмін Ю.П. Наукові тексти: специфіка, підготовка та
презентація: Навч. метод. посіб. / Ю.П. Сурмін.


К.: НАДУ,
2008.


58 с.

Словники


1.

Бондарчук К.С. Короткий тлумачний фінансовий словник для
студентів економічних сп
еціальностей денної та заочної форм
навчання / К.С. Бондарчук.


Запоріжжя: ЗНТУ, 2010.


90 с.


42

2.

Вирган І. О., Пилинська М.М. Російсько
-
український словник
сталих виразів / І.О. Вирган, М.М. Пилинська.


Х.: Прапор,
2002.


864 с.

3.


Ганич Д.И., Олейник И.
С. Русско
-
украинский и украинско
-
русский словарь / Д.И. Ганич, И.С. Олейник.


К.: А.С.К.,
2001.


560 с.

4.

Головащук І.С. Російсько
-
український словник сталих
словосполучень / І. С. Головащук.



К.: Наукова думка, 2001.


640 с.

5.

Єрмоленко С.Я. Новий російс
ько
-
український словник
-
довідник / С.Я. Єрмоленко.


К.: Довіра, 1996.



797 с.

6.

Караванський С. Російсько
-
український словник складної
лексики / С. Караванський.



Львів: Бак, 2006.



712 с.

7.

Навчальний російсько
-
український словник базової
машинобудівної т
ермінолексики для студентів
машинобудівного факультету денної та заочної форм
навчання / Укл. Л.В. Миронюк.


Запоріжжя: ЗНТУ, 2010.


30 с.

8.

Навчальний російсько
-
український словник базової
радіотехнічної термінолексики для студентів
радіоприладобудів
ного факультету денної та заочної форм
навчання / Т.В. Катиш.


Запоріжжя: ЗНТУ, 2010.


30 с.

9.

Навчальний російсько
-
український словник
базової
термінолексики з інформатики, програмування, комп’ютерних
технологій

для студентів комп’ютерних спеціальност
ей денної
та заочної форм навчання / Укл. В.К. Єршова.



Запоріжжя:
ЗНТУ, 2010.


34 с.

10.

Навчальний російсько
-
український словник базової
транспортної термінолексики для студентів транспортного
факультету денної та заочної форм навчання / Укл.

О.І. Брацун.


Запоріжжя: ЗНТУ, 2010.


54 с.

11.

Російсько
-
український словник / НАН України. Ін
-
т
мовознавства імені О.О. Потебні / За ред. В.В. Жайворонка.


К.: Абрис, 2003.


250с.




Приложенные файлы

  • pdf 1073162
    Размер файла: 739 kB Загрузок: 1

Добавить комментарий