KNIGA_EKONOMIChNIJ_ANALIZ


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
В. М. ІвахненкоМ. І. ГорбатокВ. С. Льовочкін
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни
Рекомендовано Міністерством освіти України
Київ 1999
ББК 65.053Розповсюджувати та тиражувати
І 22без офіційного дозволу КНЕУ забороняється
Рецензенти:
М. А. Болюх, канд. екон. наук., доцент (КНЕУ)
І. М. Парасій-Вергуненко, канд. екон. наук, доцент (КНЕУ)
Івахненко В. М., Горбаток М. І., Льовочкін В. С.
І 22Економічний аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 1999. — 176 с.
ISBN 966–574–127–6
Посібник підготовлено відповідно до програми з нормативної дисципліни «Економічний аналіз», яка входить до обов’язкового переліку курсів бакалаврського рівня навчання студентів усіх економічних спеціальностей. У ньому висвітлені методичні питання сутності і практика аналізу діяльності підприємств в сучасних умовах господарювання.
Для студентів, аспірантів, викладачів і практичних працівників сфери виробництва.
ББК 65.053
Навчальне видання
ІВАХНЕНКО Валентин МихайловичГОРБАТОК Микола ІвановичЛЬОВОЧКІН Василь Семенович
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни
Редактор Л. Мержвинська
Художник обкладинки О. Стеценко
Коректор А. Бородавко
Комп’ютерна верстка Н. Мишко
Комп’ютерний набір Н. Коломієць, О. Михолат
Підписано до друку 30.06.99. Формат 6084/16. Папір офсетний № 1. Гарн. Таймс. Друк офсет. Умов. друк. арк. 10,23. Умов. фарбовідб. 10,35
Обл.-вид. арк. 13,26. Наклад 3500 прим. Зам. № 8–1607
Видавництво КНЕУ
252057, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1
Тел. (044) 458-00-66; тел./факс (044) 446-64-58
В. М. Івахненко, М. І. Горбаток, В. С. Льовочкін, 1999
ІSBN 966–574–127–6ВСТУП
Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Грунтуючись на матеріалах інших економічних дисциплін і значною мірою узагальнюючи здобуті студентами знання, він допоможе майбутнім фахівцям оцінювати окремі господарські ситуації і вирішувати комплексні економічні проблеми на підприємстві та будь-де.
Вивчення даної дисципліни починається з теоретичних основ економічного аналізу, які викладені в перших чотирьох темах. В наступних темах наводиться методика аналізу фінансово-господарської діяльності промислового підприємства, звертається увага студентів на особливості вивчення окремих тем і питань аналізу, зміни традиційних підходів і методик з урахуванням сучасних ринкових умов.
Грунтовне засвоєння теоретичного матеріалу гарантує успіх на семінарських і практичних заняттях. У пропонованому посібнику робиться акцент на методичне забезпечення їх проведення, визначені обов’язкові питання для відпрацювання на аудиторних заняттях і самостійно в позаурочний час. З метою найкращого використання часу, передбаченого навчальним планом, розроблений комплекс завдань і наведені необхідна для аналізу вихідна інформація і таблиці. В деяких випадках вони повністю заповнені і треба лише проаналізувати економічне явище або процес, розрахувати вплив чинників і визначити резерви.
Для перевірки ступеня засвоєння нормативного матеріалу передбачені контрольні запитання, а також ділова гра та спеціальний набір контрольних завдань по всіх темах курсу.
В посібнику наведена також тематика випускних, контрольних та курсових робіт для облікової спеціальності.
Авторами розділів є В. М. Івахненко (керівник авторського колективу), канд. екон. наук, доц. — вступ, розділи 1, 2.2, 2.3 (тема 9), 3 (теми 5—9), 4 (крім теми 10), 5, 6, 7; М. І. Горба-ток, канд. екон. наук, доцент — розділи 2.3 (тема 10), 3 (тема 10), 4 (тема 10); В. С. Льовочкін, канд. екон. наук — розділи 2.1, 3 (те-ми 1—4).
Розділ 1
ПРОГРАМА КУРСУ
Дисципліна «Економічний аналіз» у навчальному процесі по підготовці бакалаврів з економіки займає провідне місце. Воно зумовлене значенням економічного аналізу в управлінні діяльністю різних за формою суб’єктів підприємницької діяльності та характером знань, що становлять його зміст.
Мета викладання курсу «Економічний аналіз» — допомогти студентам здобути грунтовні знання з методики вивчення наслід-ків діяльності підприємств з метою оцінки їх рівня діяльності, до-цільності використання ресурсів, досягнутого рівня ефективності виробництва й пошуку резервів її підвищення, а також вироби-ти вміння використовувати ці знання в управлінні господарською діяльністю.
Програма курсу орієнтована на ринкові умови господарювання підприємств. При її підготовці використано досвід навчання спеціалістів у вищих навчальних закладах України та зарубіжних держав з економічних спеціальностей.
Характер та обсяг аудиторної роботи для студентів усіх форм навчання наведено в тематичному плані.
1.1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Тема 1
Предмет і види економічного аналізу
Економічний аналіз як галузь економічної науки. Його роль в управлінні господарством та підвищенні ефективності виробництва. Економічний аналіз в умовах ринкової економіки.
Господарська діяльність як предмет економічного аналізу. Умови, які спонукали до розвитку аналізу на підприємствах. Використання в економічному аналізі системи показників.
Основні категорії економічного аналізу. Ресурси, фактори (чинники), резерви виробництва, їх класифікація.
Задачі економічного аналізу. Оцінка результатів господарської діяльності. Сприяння управлінню й контролю виробництва. Пошук та виявлення резервів, сприяння їх реалізації з метою підвищення ефективності виробництва.
Види та напрями економічного аналізу. Оперативний аналіз. Перспективний аналіз. Техніко-економічний і фінансово-економічний аналіз. Міжзаводський або порівняльний аналіз. Функціонально-вартісний та системний аналіз.
Місце економічного аналізу господарської діяльності в системі наук. Його зв’язок з політичною економією, галузевими економіками, маркетингом, організацією виробництва й управління, фінансуванням, банківською справою, статистикою, бухгалтерським обліком, аудитом тощо.
Тема 2
Метод і методика економічного аналізу
Визначення методу. Класифікація методів. Метод економічного аналізу. Аналітичний метод і принципи аналітичного дослідження. Деталізація звітних показників.
Елімінування як метод розрахунку впливу факторів. Способи елімінування: ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць та перерахунків.
Порівняння та його застосування в аналізі. Види порівнянь. Вимоги, які ставляться до забезпечення порівняльності даних. Прийоми нейтралізації цінового фактора, обсягу виробництва, структури й асортименту та ін.
Моделювання. Види моделей. Використання моделювання в економічному аналізі.
Балансові зіставлення. Застосування цього методу для перевірки узгодженості й достовірності звітних даних. Використання балансових розрахунків для вилучення величини невідомих показників і факторів. Сальдовий прийом, його можливості в аналізі.
Статистичні методи, які застосовуються в аналізі. Табличний метод. Особливості побудови аналітичної таблиці. Використання табличного методу в аналізі. Прийом групувань і вибірки. Динамічні ряди. Обчислення середніх і відносних величин. Графічні методи.
Економіко-математичні методи, які застосовуються в економічному аналізі, їх класифікація. Лінійне й динамічне програмування, теорія масового обслуговування, сітьові графіки, транспортна задача та ін. Особливості їх використання в аналізі господарської діяльності, галузі застосування.
Соціологічні та інші методи, які застосовуються в економічному аналізі. Анкетний метод дослідження. Опитування суб’єктів аналізу. Проведення експерименту.
Тема 3
Інформаційна база економічного аналізу
Зміст і поняття інформації. Інформація як важливий ресурс сучасної ринкової економіки. Гласність і таємність інформації. Комерційна таємниця, її межі й роль для суб’єктів господарської діяльності. Державний контроль потоків інформаційного забезпечення виробництва.
Система техніко-економічних показників як база економічного аналізу. Вимоги, яким має відповідати система інформації обліку й звітності. Характеристика і класифікація найважливіших видів інформації на підприємстві.
Нагромадження і систематизація облікових, звітних і планових даних для аналізу. Принципи обробки аналітичної інформації. Види і порядок побудови аналітичної таблиці.
Використання ЕОМ в економічному аналізі. Розробка і класифікація аналітичних задач. Створення автоматизованого банку даних для розв’язання аналітичних задач.
Перевірка достовірності джерел інформації, які використовуються в аналізі. Перевірка за зовнішніми прикметами (за формою) і за змістом. Методи перевірки якості звіту підприємства. Елементи ревізії та контролю господарської діяльності як засоби перевірки якості бухгалтерських даних.
Тема 4
Організація та етапи економічного аналізу
Поняття й загальні методологічні принципи організації аналізу. Органи управління та організації економічного аналізу в народному господарстві України. Особливості організації проведення аналізу з боку статистичних, фінансово-кредитних і вищестоящих організацій.
Форми та методи організації аналітичної роботи. Планування, виконання і контроль аналітичних робіт. Суб’єкти та об’єкти аналізу. Пошук, узгодження дій та заохочення виконавців аналізу.
Основні етапи і послідовність проведення аналізу господарської діяльності. Принципи складання програм аналізу. Підбір та аналітична обробка економічної інформації. Узагальнення й оцінка результатів аналізу. Формування пропозицій за результатами аналізу і контроль за їх реалізацією.
1.2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
Тема 5
Аналіз виробництва продукції, робіт та послуг
Значення і задачі аналізу виробництва продукції, робіт і послуг. Загальна схема і послідовність проведення аналізу. Система показників продукції та обсягів виробництва. Фактори виробництва продукції. Інформаційна база аналізу.
Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному і вартісному виразі. Оцінка динаміки обсягу продукції виробництва. Вимірювачі, які використовуються для обчислення динаміки показників. Аналіз впливу екстенсивних та інтенсивних факторів на динаміку показників, методика їх розрахунку.
Аналіз асортименту і структури випуску продукції. Комплексний аналіз впливу асортименту і структурних зрушень на економічні показники роботи підприємства. Методика розрахунку впливу цього фактора на вартісні показники продукції, затрати матеріалів, заро-бітної плати, повну собівартість, прибуток від реалізації товарної продукції.
Аналіз якості продукції і робіт. Аналіз впливу зміни якості на економічні показники роботи підприємства. Аналіз виробни-чого браку підприємства. Аналіз комплектності й ритмічності роботи підприємства. Оцінка резервів підвищення обсягів випуску продукції.
Тема 6
Аналіз попиту, стану ринку та обсягу реалізації продукції й послуг підприємства
Значення і задачі вивчення й оцінки попиту на продукцію і послуги підприємства та місткості ринку для обгрунтування плану виробництва й реалізації продукції. Загальна схема й послідовність аналізу. Система показників і фактори, які визначають рівень попиту на продукцію і послуги. Вивчення функцій кривих попиту, його цінової еластичності для прийняття управлінських рішень.
Оцінка обсягів і динаміки реалізації продукції та послуг. Аналіз виконання договірних зобов’язань по поставках: обсяг, строки, асортимент і якість. Характеристика взаємозв’язків показників випуску, відвантаження і реалізації продукції. Аналіз і оцінка збуту окремих товарів.
Аналіз виторгу від експорту і факторів його зміни. Аналіз виконання зобов’язань щодо зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Оцінка загальних обсягів експортних поставок, а також по асортименту, по окремих покупцях та групах країн, по видах поставок і формах розрахунків з іноземними покупцями. Оцінка конкурентоспроможності підприємства на зовнішніх ринках і ефективності експортних операцій.
Зміст і реалізація підсумкового аналізу виручки від реалізації продукції і послуг. Оцінка впливу основних факторів на її зміну. Аналіз резервів підвищення обсягів реалізації продукції.
Тема 7
Аналіз виробничих ресурсів та організаційно-технічного рівня підприємства
Значення й задачі аналізу. Загальна схема аналізу. Джерела інформації.
Аналіз стану і забезпеченості підприємства трудовими ресурсами. Аналіз ефективності використання робочої сили. Аналіз використання робочого часу. Показники й аналіз динаміки продуктивності праці. Аналіз впливу трудових і організаційно-технічних факторів на динаміку продуктивності праці. Аналіз трудомісткості продукції, що випускається. Аналіз резервів продуктивності праці і товарної продукції за рахунок кращого використання трудових ресурсів.
Аналіз показників складу, структури і технічного стану основних фондів. Методика розрахунку забезпеченості підприємства устаткуванням, виробничими площами та іншими основними фондами. Оцінка динаміки оновлення й модернізації основних фондів, фондоозброєності праці.
Аналіз ефективності використання основних фондів. Методика розрахунку показників використання основних фондів. Аналіз фондовіддачі й факторів її зміни. Аналіз ефективності використання й освоєння виробничих потужностей. Аналіз використання виробничого устаткування. Методика визначення і виявлення резервів зростання фондовіддачі й випуску продукції.
Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами та ефективності їх використання. Аналіз потреби підприємства в матеріальних ресурсах і рівня виробничих запасів. Фактори, що впливають на рівень складських запасів підприємства.
Аналіз показників використання матеріальних ресурсів і оцінка динаміки матеріаломісткості продукції. Аналіз факторів зміни і виявлення резервів зниження матеріаломісткості продукції та підвищення ефективності виробництва.
Значення і задачі аналізу організаційно-технічного рівня (ОТР) підприємства. Загальна схема аналізу й показники ОТР. Оцінка динаміки показників рівня техніки, технології, організації виробництва, праці та управління. Аналіз динаміки технічного рівня продукції, темпів її оновлення. Зміст і метод аналізу прогнозів щодо вдосконалення ОТР підприємства згідно з прийнятою стратегією маркетингу.
Тема 8
Аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції
Значення, задачі й система інформаційного забезпечення аналізу затрат на підприємстві. Класифікація видів затрат і об’єктів аналізу. Система показників рівня затрат і собівартості продукції. Загальна схема формування затрат підприємства та їх аналізу.
Напрями аналізу затрат на підприємстві по елементах затрат і статтях калькуляції, по ступеню залежності від обсягу виробництва й збуту продукції, по місцях виникнення затрат, по об’єктах калькуляції.
Аналіз собівартості продукції по статтях затрат. Аналіз матеріальних затрат. Аналіз затрат на заробітну плату і використання фонду оплати праці. Аналіз середньої заробітної плати. Непродуктивні виплати по фонду заробітної плати.
Аналіз комплексних статей затрат: затрати на утримання й експлуатацію устаткування, цехові, загальногосподарські, позавиробничі. Аналіз резервів зниження собівартості продукції.
Аналіз собівартості окремих виробів. Види собівартості продукції та сфери їх використання. Фактори формування собівартості виробів і методи аналізу.
Зміст і методи оперативного аналізу затрат на виробництво і збут продукції. Вибір показників оперативного аналізу й контролю затрат підприємства. Методи виявлення, оцінка й систематизація причин і винуватців відхилень затрат від плану. Розробка заходів по реалізації виявлених резервів.
1.3. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
Тема 9
Аналіз фінансових результатів і рентабельності
Поняття фінансового результату діяльності підприємства. Місце прибутку в системі узагальнюючих вартісних показників, його значення в оцінці й стимулюванні економічної ефективності підприємства. Балансовий прибуток і його складові. Вплив окремих груп фінансових результатів на розмір балансового прибутку.
Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг). Аналіз доходів і збитків, що не плануються. Оцінка можливостей збільшення прибутку і їх причини.
Аналіз розподілу прибутку. Визначення суми чистого прибутку. Фактори, які впливають на розмір чистого прибутку: їх класифікація на залежні й незалежні від діяльності підприємства. Аналіз та обгрунтування основних напрямів використання прибутку.
Аналіз показників рентабельності: загальна рентабельність ви-робництва, реалізованої продукції, окремих виробів. Фактори зміни рентабельності, резерви зростання.
Тема 10
Аналіз фінансового стану підприємства
Взаємозв’язок фінансового стану підприємства і результатів його виробничої і збутової діяльності. Характеристика бухгалтерського балансу як основного джерела інформації для оцінки фінансового стану підприємства: зміст, оцінка й аналітичне значення окремих статей балансу. Аналітичне групування статей.
Оцінка фінансового стану підприємства. Визначення платоспроможності підприємства за балансом та іншими джерелами інформації. Поточна й очікувана платоспроможність. Фактори, що впливають на фінансовий стан організації. Основні заходи зі стабілізації фінансового стану підприємства.
Аналіз майна підприємства і джерел його покриття. Аналіз зміни у складі і структурі активів балансу на конкретну дату і в динаміці; оцінка співвідношення основного й оборотного капіталу; аналіз структури основних і оборотних активів; оцінка причин змін, які пройшли в структурі активів, і їх вплив на платоспроможність і фінансову стійкість підприємства.
Аналіз матеріальних оборотних активів, виявлення надлишкових і непотрібних запасів. Визначення шляхів їх скорочення. Аналіз дебіторської заборгованості: по обсягу, складу, структурі і строках її виникнення за даними аналітичного обліку.
Аналіз пасивів підприємства. Склад і співвідношення власного й позичкового капіталу на конкретну дату і в динаміці. Оцінка впливу змін у структурі джерел коштів на фінансовий стан підприємства. Аналіз причин зміни окремих джерел формування власного капіталу. Визначення за балансом власних оборотних коштів. Аналіз залучених коштів по строках їх погашення.
Аналіз фінансової стійкості та ліквідності підприємства. Відносні показники фінансової стійкості, методи їх визначення й оцінка до-сягнутого рівня. Узагальнюючі й проміжні показники ліквідності: методи обчислення, оцінка їх відповідності оптимальним значенням.
Аналіз оборотності оборотних коштів і причин їх зміни.
Узагальнення результатів аналізу фінансового оздоровлення підприємства.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под ред. Стражева. — Минск: Вышейш. школа, 1997.
Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. ИП «Анализ хозяйственной деятельности предприятий». ИП «Экоперспектива». — Минск; Москва, 1997.
Калина А. В., Конева М. И., Ященко В. А. Современный экономический анализ и прогнозирование. — К.: МАУП, 1998.
Самборский В. И., Грищенко А. А. Анализ хозяйственной деятельности в бюджетных и научных учреждениях. — М.: Финансы и статистика, 1986.
Житна І. П., Нескреба А. М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. — К.: Вища школа, 1992.
Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. — М.: Финансы и статистика, 1994.
Яцків Т. І. Теорія економічного аналізу. — Львів: Світ, 1993.
Розподіл навчального часу за темами курсу
№ з/п Тема Денна форма навчання
Для студентів усіх спеціальностей Для студентів спеціальності 0106
лекції практичні заняття самостійна робота лекції практичні заняття самостійна робота
Частина І. Теоретичні основи економічного аналізу 1 Тема 1. Предмет і види економічного аналізу 2 2 2 —
2 Тема 2. Методи і методика економічного аналізу 2 2 2 4 4 2
3 Тема 3. Інформаційна база економічного аналізу 2 2 — 2 2 2
4 Тема 4. Організація та етапи економічного аналізу 2 Разом 6 4 2 10 8 4
Частина ІІ. Техніко-економічний аналіз 5 Тема 5. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг 4 4 2 6 4 6 Тема 6. Аналіз попиту, стану ринку і обсягу реалізації продукції (послуг) підприємства 2 2 2 2 2 2
7 Тема 7. Аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства 6 6 2 8 6 4
8 Тема 8. Аналіз затрат на виробництво та реалізацію продукції 8 6 4 8 4 2
Разом 20 18 10 24 16 8
Частина ІІІ. Фінансово-економічний аналіз 9 Тема 9. Аналіз фінансових результатів і рентабельності 4 6 2 6 4 2
Тема 10. Аналіз фінансового стану 6 8 4 8 10 4
Разом 10 14 6 14 14 6
Всього 36 36 18 48 38 18
Розподіл навчального часу за формами навчання
Вид навчання Форма навчання
Для студентів стаціонару всіх спеціальностей, крім 0106 Для студентів спеціальності 0106
1. Лекції, год 36 48
2. Практичні заняття, год 36 38
3. Самостійна робота, год 18 18
Разом 90 104
4. Контрольна робота —
5. Курсова робота 1
6. Залік 7. Екзамен 1 1

Розділ 2
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
ДО ВИВЧЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ
2.1. Теоретичні основи економічного аналізу
Тема 1
Предмет та види економічного аналізу
Вивчення кожної навчальної дисципліни розпочинається з науково обгрунтованих та загальновизнаних теоретичних засад. В економічному аналізі такий розділ присутній в усіх підручниках для вищих навчальних закладів, за винятком тих, які видавались для фахівців вищої кваліфікації з «Бухгалтерського обліку» в період з 1980 року до теперішнього часу, адже ця частина навчальної дисципліни видається окремим підручником*. Наявність окремо взятої такої навчальної дисципліни свідчить про достатнє обгрунтування (як у методологічному, так і в методичному плані) питань, включених до таких підручників чи окремих їх розділів, перевірених у навчальному процесі за майже двадцятирічний термін їх використання.
Починаючи вивчати економічний аналіз, необхідно взяти до уваги, що він є науковою дисципліною та видом діяльності, що відрізняється значним обсягом навчальної інформації при його вивченні та обсягом робіт по його практичному здійсненню, виконання яких, на відміну від інших, потребує грунтовних знань практично всіх навчальних дисциплін — як теоретичного, так і прикладного характеру, що вивчаються в університеті, що є однією із проблем засвоєння курсу. Усвідомлення цих положень має мобілізувати студентів на серйозну роботу, яка допоможе майбутнім фахівцям користуватися підвищеним попитом у різних галузях народного господарства, банківських, фінансових та державних установах.
Змістовна частина теоретичних основ економічного аналізу розпочинається з розгляду сутності цієї конкретно економічної, прикладної дисципліни. Аналіз — термін латинського походження і означає розчленування (розкладання) предмета чи явища на складові частини, що дозволяє проникнути в глибинну сутність досліджуваного процесу, зрозуміти взаємозв’язок між окремими частинами та явищами в цілому, залежність його від різних факторів, внаслідок чого можливий підхід до синтезу, тобто узагальненню одержаних даних, найбільш повно розібратись у досліджуваному явищі, отримати можливість активно на нього впливати, що особливо важливо в період роздержавлення народногосподарського комплексу України, переходу до ринкових відносин. Такі характеристики означення сутності економічного аналізу дають загальне уявлення про значні обсяги та змістовність знань, якими необхідно володіти економісту бакалаврського рівня підготовки.
Роль економічного аналізу в системі економічних дисциплін, формуванні спеціалістів вищої кваліфікації в умовах переходу до ринкових відносин можливо показати опосередковано через його місце в системі управління. Науково обгрунтоване управління народним господарством та окремими його галузями, підприємствами й організаціями неможливе без глибокого знання економічних законів, механізму їх дії та використання їх у практиці господарювання. Крім того, потрібно знати також стан управляємого господарства, тенденції його розвитку, що можливо досягнути шляхом систематичного отримання та аналізу інформації про процеси та явища, які відбуваються на підприємстві. Без глибоких економічних знань, без уміння науково обгрунтовувати та правильно оцінювати ефективність рішень, що приймаються на основі даних аналізу, управління підприємством не може бути достатньо ефективним, понижується його роль як двигуна, прискорювача економічного розвитку, чого, очевидно, бракує на сучасному етапі ринкових реформ в Україні. Управління як вид діяльності здійснюється шляхом виконання функцій, які йому об’єктивно притаманні.
Загальновизнана необхідність включення до управління наступних функцій: планування, облік, координування, стимулювання, контроль та економічний аналіз. Необхідно акцентувати й прокоментувати значення економічного аналізу в здійсненні інших функцій управління, особливо тих із них, які є домінуючими при визначенні курсу дій управлінської системи взагалі і при прийнятті конкретних управлінських рішень зокрема.
Розуміння механізму дії об’єктивних законів на основі систематичного вивчення конкретної дійсності та оволодіння методами, за допомогою яких створюються сприятливі умови впливу цих законів на розвиток підприємства, допоможе активізувати процес складання планів та процес їх виконання, чим забезпечиться підвищення наукового рівня та ефективності господарського управління. Бізнес-плани підприємств — це не лише перелік економічних, організаційних та технічних заходів. Форми пізнання об’єктивних економічних законів, тобто потреби, економічні інтереси, матеріальні заохочення реалізуються в планах свідомо самим суспільством в його економічній діяльності.
Таким чином, у планах та в процесі керівництва їх виконанням органи планування та управління враховують економічні потреби, виробничі можливості, користь, інші вимоги економічних законів та задовольняють їх.
На підставі даних економічного аналізу досліджується процес виконання планів та якість самого планування, що сприяє вдосконаленню розробки нових підходів, методик, способів їх використання. В процесі аналізу встановлюються та кількісно вимірюються фактори, які спричиняють відхилення у виконанні планів, розкриваються причини їх виникнення, позитивні та негативні сторони в роботі. За результатами аналізу об’єктивно оцінюються досягнуті економічні результати, виявляються невикористані внутрівиробничі резерви, розробляються організаційно-технічні заходи щодо їх максимального використання, вносяться корективи в планові завдання, тобто контролюється, чи дотримуються і яким чином вимоги об’єктивних економічних законів, що забезпечують досягнення мети виробництва. Дані аналізу виконання планів за попередні періоди є базою для складання обгрунтованих та оптимальних бізнес-планів на майбутнє. Отже, планування починається та завершується економічним аналізом результатів господарської діяльності.
Важливого значення економічний аналіз набуває в умовах здійснюваних ринкових реформ, коли на перший план виносяться економічні методи управління, тобто сукупність способів впливу на підприємство, які забезпечують гармонійне сполучення інтересів різноманітних ланок народного господарства та учасників виробництва.
В цих умовах економічний аналіз забезпечує можливість об’єктивної оцінки економічних результатів діяльності трудових колективів, визначення їх місця в галузі, регіоні, а також частку кожного робітника в загальних економічних результатах діяльності підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат. Це створює основу для розробки обгрунтованої системи матеріального заохочення працюючих на підприємстві за рахунок фонду оплати праці та інших джерел.
Поєднання інтересів підприємств та їх колективів із загальнонародними найбільш повно проявляється у системі комерційного розрахунку, який базується на принципах господарювання та означає максимальне використання економічних важелів для підвищення ефективності виробництва. Впровадження комерційного розрахунку неможливе без глибокого аналізу діяльності підприємства — його виробництв, цехів, дільниць, бригад. Економічний аналіз сприяє розповсюдженню передового досвіду, прогресивних організаційних форм управління, впровадженню передової техніки і технології, забезпечує можливість розпізнати закономірності, прогресивні явища, що мають місце в господарському житті, та надати їм необхідного додаткового імпульсу розвитку.
Таким чином, як функція управління виробництвом економічний аналіз виходить за межі підприємства — стає функцією управління галузями та народним господарством у цілому.
Значущість та складність економічного аналізу можна також прослідкувати крізь призму історії його розвитку, яка наповнена притаманними загальним закономірностям формування самостійних галузей знань взагалі та економічних зокрема тоді, коли певне коло питань практичної діяльності набуває важливого самостійного значення та потребує поглибленої наукової розробки, що й зумовило виникнення та швидкий розвиток економічного аналізу як самостійної економічної науки. В процесі вивчення історії його розвитку необхідно звернути увагу на те, що це питання складається з об’єднаних загальною ідеєю двох самостійних питань: розвиток економічного аналізу взагалі як науки та розвиток його в Україні (або роль вчених українського походження у становленні економічного аналізу). Отже, слід детально ознайомитися із доробками визнаних українців в цій справі, таких як М. Драгоманов, І. Франко (статистика як метода, як наука), М. Туган-Барановський (соціальні основи кооперації, основи політичної економії), І. Вернадський (ревно відстоював вільний ринок і неприпустимість втручання держави в економіку).
Домінуючою є думка про етапи розвитку економічного аналізу, хоча в ній відсутня єдність поглядів та підходів, на що необхідно звернути увагу. В більшості випадків спеціалісти в галузі економічного аналізу в основу етапізації розвитку покладають загальноприйнятний історичний аспект розвитку суспільства (держави) взагалі, та виробничих відносин зокрема. У цьому аспекті доцільно виділити такі етапи розвитку економічного аналізу:
— до 1917 р. ;
— з 1917 до 1945 рр.;
— з 1945 до 1991 рр.;
— з 1991 до теперішнього часу.
Кожен із цих етапів має свої ознаки та характерні особливості, на чому необхідно акцентувати увагу.
Для етапу до 1917 р. характерна поява цієї науки, окресленої доцільністю та необхідністю здійснювати аналіз балансу підприємств та їх прибутків.
Другому етапу відповідає становлення та розвиток економічно-го аналізу в умовах усуспільнених засобів виробництва, його динамізм, перехід до планової адміністративно-командної системи господарювання.
Наступний етап — становлення та розвиток галузевого аналізу та інших його напрямів, вдосконалення напрацювань попередніх періодів.
Останній етап — це перші спроби підпорядкування напрацювань попередніх періодів сучасним умовам перехідного періоду (ринкові засади господарювання, роздержавлення, демонополізація виробництва).
Останній етап розвитку заслуговує на підвищену увагу, зважаючи на те, що ані в теорії, ані на практиці в Україні немає достатнього досвіду. Тому слід детальніше зупинитися на доцільності інвентаризації наявної навчальної, навчально-методичної, монографічної літератури та періодики з точки зору прийнятності, адаптації основних положень методології та методики економічного аналізу до сучасного стану законодавчо-нормативної та інформаційної бази, підпорядкованості їй.
Розгляд вихідного положення про навчальну дисципліну — предмет економічного аналізу — повинен нести в собі концентровану інформацію про значущість цієї науки, її межу та очікувані наслідки вивчення матеріалу курсу. Тому формулюванню означення предмета економічного аналізу мають передувати прискіпливий огляд підходів до цього питання, які мають місце в навчальній літературі, трансформація його на сучасний стан економіки та вимог, які об’єктивно випливають із нього. Зазначені обставини підтверджують істину, що головним ланцюгом економічної системи є підприємство, а його діяльність в усьому спектрі взаємозв’язків, його впливовість та залежність від інших підприємств, організацій та установ — матеріальною частиною означення предмета економічного аналізу.
Таким чином, предметом економічного аналізу є господарська діяльність підприємств, відображена в показниках планів і звітності та направлена на ефективне використання всіх ресурсів з метою підвищення ефективності і виробництва його кінцевих результатів. Виходячи з цього, об’єктами економічного аналізу визнані окремі показники, система показників, підрозділи підприємств, дільниці, окремі робочі місця, устаткування та інші матеріальні й фінансові ресурси.
В теорії економічного аналізу його зміст не має однозначного підходу як за обсягом явищ, що вивчаються, так і за їх внутрішнім складом. Через це доцільно врахувати загальноприйнятний підхід до зазначеної категорії відносно навчальних дисциплін — як перелік складових частин підручника.
Виходячи з цього та взявши до уваги сформований погляд у більшості підручників та посібників з економічного аналізу, необхідно виділити наступні розділи:
— теоретичні основи економічного аналізу;
— аналіз виробництва та реалізації продукції;
— аналіз собівартості продукції;
— аналіз прибутку та рентабельності;
— аналіз фінансового стану підприємства.
Кожний із наведених розділів має свій внутрішній зміст, який наповнюється конкретним понятійним апаратом, показниками, методиками дослідження, визначенням шляхів покращення їх стану та вдосконалення методики їх аналізу.
Вдосконаленню та розвитку теорії й практики економічного аналізу сприяють зміни в економіці взагалі та окремих підприємств зокрема — в частині формування системи показників бізнес-планів та інформації про їх фактичне виконання, поділу обліку на управлінський, фінансовий та податковий. Означені бізнес-плани та їх виконання є інформаційною базою економічного аналізу, використовуються ним як матеріальна база, з однієї сторони, та об’єкти, які потребують всебічної уваги та вдосконалення — з іншої.
Понятійний апарат економічного аналізу включає специфічні, що несуть головне змістове навантаження, категорії, такі як ресурси, фактори, причини, резерви виробництва.
Характеризуючи ресурси виробництва в навчальній літературі, як правило, дотримуються загальноприйнятого, за часів Радянського Союзу, групування їх за складовими частинами на трудові, матеріальні та засобів виробництва. Проте в ринкових умовах це групування потребує уточнення і коригування відповідно до світового досвіду, який виділяє наступні групи: трудові, матеріальні та земельні ресурси.
Класифікації факторів і резервів виробництва в теорії економічного аналізу приділяється достатньо уваги. Проте це питання не має однозначного вирішення, адже практично всі автори підручників мають особисту думку, яка інколи виходить за рамки тлумачного розуміння цих категорій. Так, загальноприйнятими є наступні визначення:
фактор — умова здійснення окремих явищ;
резерви — це невикористані можливості дальшого поліпшення явищ, що досліджуються.
Виходячи з вищенаведеного визначення, головною ознакою класифікації факторів доцільно прийняти групування ресурсів виробництва, допоміжними ознаками — забезпеченість ресурсами, їх вико-ристання та такі, що змінюють ступінь їх використання (рівень техніки, технології, організації виробництва, управління, кваліфікаційний склад працюючих та інші). Класифікацію резервів виробництва, крім тих ознак, які застосовані до факторів, доповнюють такими, як час їх використання (поточні, перспективні), місця їх виникнення (внутрішні, зовнішні), місця їх використання (збільшення обсягу виробництва, покращення якості, зниження собівартості, підвищення прибутку та рентабельності), способи використання (усунення непродуктивних затрат, удосконалення конструкції виробів, організації виробництва, його планування, обліку, економічного аналізу; впровадження нової техніки, технології, нової організації праці).
На особливу увагу заслуговує визначення причин як обставин, що зумовлюють інше явище (фактор). А через те, що в більшості літературних джерел фактор та явище (причина) розглядаються як тотожні категорії, такий підхід зміщує акценти, місце цієї категорії в досягненні мети економічного аналізу, якою загальновизнано встановлення резервів виробництва. Більш виразно сутність цієї категорії проглядається в контексті завдань економічного аналізу.
Завдання економічного аналізу є чи не найголовнішим питанням теорії економічного аналізу, адже через цю категорію доцільно й можливо ввести таке поняття, як «технологія економічного аналізу», що сприятиме уніфікації, стандартизації окремих методик, підвищенню їх науковості, сприйнятності окремими користувачами, обов’язковості здійснення, визначенню змістовності розгляду окремих питань. Виходячи з цих посилок, доцільно виділити наступні завдання:
— перевірка обгрунтованості, оптимальності та реальності бізнес-планів (критеріальних значень показників);
— оцінка ступеня виконання бізнес-планів (зміни критеріальних значень показників);
— встановлення та вимір впливу окремих факторів на показники діяльності підприємства, яке досліджується;
— з’ясування причин, які зумовлюють вплив окремих факторів (фактори другого, третього і т.д. порядку або такі, що не піддаються кількісному виміру);
— визначення резервів виробництва (невикористані можливості по виконанню бізнес-планів, удосконаленню виробництва, покращенню його показників, впровадження передового досвіду і т.ін.);
— напрацювання (розробки) заходів, спрямованих на мобілізацію встановлених резервів (усунення недоліків, використання передового досвіду тощо);
— контроль за ходом впровадження (реалізації) заходів, спрямованих на мобілізацію резервів виробництва.
Дуже актуальним, зважаючи на думку фахівців із теорії та практики економічного аналізу, вдосконалення його методики має питання визначення видів та напрямів економічного аналізу.
Критичний аналіз навчальної літератури дає підстави для висновку, що не завжди автори окремих думок керуються узгодженими критеріями, які покладені в основу групування на види та напрями економічного аналізу. Такий поділ не є формальним, а має суттєве значення. Адже не байдуже, чи ведеться щоденний аналіз діяльності кожного підрозділу підприємства, або за квартал — усього підприємства, об’єднання, галузі, чи аналіз техніко-економічний, статистико-економічний, фінансово-економічний, міжцеховий, внутрішньоцеховий, міжгалузевий, порівняльний, попередній, наступний, функційно-вартісний, системний.
У зв’язку з цим необхідно визначити, які з них мають видові ознаки, а які являють собою лише напрями аналізу, і чим різняться між собою види та напрями економічного аналізу. Науково обгрунтоване рішення цього питання буде головною ознакою подальшого розвитку та вдосконалення економічного аналізу як найбільш дієвого засобу впливу на керуючу та керовану системи виробництва в ході сучасного економічного реформування.
Такий характер розвитку теорії економічного аналізу визначить загальну та єдину його сутність як науки. Проте призначення й застосування економічного аналізу не однакове і якраз у цьому проявляється відмінність його видів і напрямів. Визначення розбіжностей між видами економічного аналізу має базуватися на корінних особливостях ведення його в просторі та часі. Аналіз перш за все необхідний у низових ланках підприємства, де здійснюється процес виробництва та створюються матеріальні цінності. В цехах, на виробничих дільницях потрібний щоденний аналіз для керівництва ходом виробництва, виконання змінних планів і завдань, забезпеченості його ресурсами та їх використання, формування собівартості, виконання плану підвищення технічного рівня виробництва.
Узагальнення результатів аналізу на вказаній основі забезпечує прийняття оперативних управлінських рішень. Саме в цьому полягає призначення та використання оперативного економічного аналізу. Важливою особливістю такого аналізу є його оперативність, тобто щоденне ведення його вслід за здійсненням виробничих процесів, із використанням оперативних джерел інформації (даних оперативного планування, обліку, контролю, норм витрачання ресурсів та ін.).
Такий порядок ведення оперативного аналізу дозволяє впливати на хід виробництва безпосередньо шляхом усунення встановлених причин негативного впливу та посилення позитивних. Такі основні ознаки, призначення та використання оперативного економічного аналізу для покращання економічної роботи і на цій основі — оперативного управління всіма ланками виробництва.
Подібним чином слід підходити до обгрунтування інших видів економічного аналізу. Крім оперативного, можливо виділення техніко-економічного та загальноекономічного. Поряд із цим конкретизація різноманітного змісту економічного аналізу за різними ознаками, які не мають корінних відмінностей, вимагає групування їх за напрямами, які відносяться до всіх видів. Припускається групування економічного аналізу залежно від конкретного змісту за наступними напрямами:
— за обсягом дослідження — повний, тематичний;
— за періодами дослідження — попередній, перспективний, поточний, наступний;
— за рівнем досліджуваної ланки — робоче місце, цех, підприємство, об’єднання, галузь;
— за характером дослідження — порівняльний, статистичний, фінансовий.
Закінчується розгляд матеріалу теми визначенням місця, яке посідає економічний аналіз у системі економічних наук, та взаємозв’язку його з іншими науками й науковими дисциплінами. В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює необхідний простір абстрактно-логічного судження. Аналіз як метод пізнання реальної дійсності безпосередньо пов’язаний з мисленням, усвідомленим активним сприйняттям людиною реальної дійсності, що також передбачає використання синтезу та ряду інших категорій і законів діалектики, на яких він базується, стверджується, вдосконалюється.
У цьому контексті необхідно наголосити на основоположності використовуваних в економічному аналізі наступних принципів діалектики: рух; розвиток; саморозвиток; взаємозумовленість; взаємозалежність; причинно-наслідкова підпорядкованість; необхідність; випадковість; єдність та боротьба протилежностей; перехід кількості в якість; заперечення заперечення.
Економічна теорія (політична економія) — наука загальнометодологічна, яка розкриває сутність механізму функціонування в конкретних умовах господарювання, суспільно-виробничих відносин, які об’єктивно виникають в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ, що є теоретичною основою решти економічних наук, у тому числі економічного аналізу, джерелом пізнання виробництва в процесі його функціонування. Економічний аналіз досліджує дію економічних законів, які проявляються в закономірностях та тенденціях розвитку господарств, що є одним із напрямів підтвердження об’єктивності та обгрунтованості напрацювань економічної теорії, цим самим сприяє науковому обгрунтуванню її категорій та законів.
Слід акцентувати увагу на взаємній користі економічного аналізу та економіки, організації виробництва, маркетингу й управління.
Економічний аналіз досліджує дію економічних законів, забезпечує взаємопов’язане вивчення процесів та явищ в їх становленні та розвитку, в кількісних та якісних змінах, появі типового, нового, прогресивного та виміру ступеня впливу окремих факторів на ці процеси та явища.
В галузевих економіках закономірності та інші категорії економічної теорії знаходять свою конкретизацію стосовно умов тієї чи іншої галузі народного господарства, а економічний аналіз дає їм кількісний вимір, кількісну характеристику.
Прийомами кількісного вимірювання користуються також інші науки (статистика, математика). Проте для них характерним є виявлення в економічних явищах та процесах кількісної визначеності. Кількісний аналіз доцільний лише тоді, коли досить очевидно визначена економічна природа категорії, явища, процесу, адже кількісні характеристики випливають з економічної природи і нею зумовлюються.
Важливим моментом цього питання є те, що економічний аналіз як самостійна функціональна наука обслуговує інші функціональні науки. Діяльність підприємств регулюється безпосередньо через планування: економічний аналіз виробничих показників за попередній період створює базу для подальшого обгрунтування та удосконалення планування в конкретних умовах господарювання. Планові показники є критерієм для оцінки кожної ланки виробництва, а планування — одним із головних постачальників інформації.
Фактичний стан системи, що управляється, виконання планових завдань фіксуються бухгалтерським обліком, дані якого, поряд із даними планування, є головним джерелом інформації для аналізу господарської діяльності підприємства, що надає документальної обгрунтованості аналітичним висновкам. Одночасно аналіз облікової та звітної інформації дозволяє встановити відповідність її потребам управління та визначити напрями її вдосконалення.
Згідно з вимогами управління та аналізу розробляються система показників, які необхідно включати в бізнес-плани, налагодити їх облік, а також форми первинних документів і звітності (при ручній обробці інформації чи в умовах АРМ бухгалтера).
Кількісний бік масових суспільних явищ у нерозривному взаємозв’язку з їх якісним боком вивчає статистика. Ці самі явища та процеси в масштабі окремо взятого підприємства чи об’єднання вивчає економічний аналіз. Крім того, в процесі економічного аналізу максимально використовуються статистична інформація (звітність) та статистичні прийоми дослідження, такі як групування, вибіркові спостереження, середні та відносні величини, індекси та інші.
Принципи формування власних, позичкових і спеціальних коштів, порядок їх поповнення та використання за цільовим призначенням вивчають такі дисципліни, як фінанси, банківська справа та кредитування. Аналіз виконання фінансового плану, фінансового стану, взаємозв’язків з фінансовими та кредитними установами дозволяє встановити правильність дотримання цих принципів, виявити недоліки у формуванні та використанні ресурсів, розробити заходи щодо їх удосконалення у відповідних конкретних умовах розвитку виробництва.
Не вдаючись у характеристику тісного взаємозв’язку економічного аналізу з рештою наукових дисциплін економічного, матема-тичного та технічного циклів, необхідно відмітити, що в процесі його здійснення використовуються прийнятні методологічні основи та методики дослідження, технічні прийоми для обробки інформації, з одного боку, а з іншого — економічний аналіз активно впливає на вдосконалення цих наук.
Контрольні запитання
Суть економічного аналізу.
Головні етапи розвитку курсу.
Предмет економічного аналізу.
Об’єкти аналізу.
Завдання економічного аналізу.
Основні категорії: фактори, резерви.
Види й напрями економічного аналізу.
Зв’язок аналізу з іншими науковими дисциплінами.
Тема 2
Метод і методика економічного аналізу
Вивчення матеріалу цієї теми потребує усвідомлення того, що вона є головною в теорії економічного аналізу, бо надає знання інструментів дослідження господарської діяльності. Це зумовлює підвищену відповідальність і уважне ставлення до її вивчення та засвоєння, адже без знання сутності технічних прийомів, сфери та мети їх застосування грунтовний економічний аналіз діяльності підприємства неможливий.
Відштовхуючись від філософського визначення методу як сукупності способів (теоретичного) дослідження предмета навчальної дисципліни, під методом економічного аналізу слід розуміти сукупність способів і прийомів для дослідження системи показників роботи підприємства з метою встановлення резервів виробництва, підвищення його ефективності, економічного обгрунтування управлінських рішень.
В основу методу економічного аналізу покладено діалектичний метод, який є предметом дослідження філософії та єдиним способом наукового дослідження, отримання правдивих економічних знань, за допомогою таких форм та способів наукового пізнання, як статистичні спостереження; обробка отриманого матеріалу через аналіз і синтез; індукція та дедукція; системний підхід; розробка гіпотез та їх перевірка; проведення експериментів; розробка моделей у логічних та математичних формах.
Для методу економічного аналізу характерні такі особливості: використання системи взаємопов’язаних показників при вивченні господарських явищ і процесів; установлення причинно-наслідкових змін та залежності, які зумовлюють вплив головних факторів на досліджувані показники; встановлення й вимір взаємозв’язку та взаємозалежності показників, які визначаються об’єктивними умовами виробництва та обігу товарів.
Розглянуті особливості методу економічного аналізу розкриваються через сукупність технічних прийомів, які використовуються для проведення аналітичних розрахунків по різних напрямах діяльності підприємств, економічних явищ і процесів. В економічній навчальній літературі немає єдності щодо назви цих прийомів. Зустрічаються такі найменування: робочі, допоміжні, основні, методичні, найважливіші способи обробки, спеціальні. Взагалі індивідуалізація найменування прийомів має право на існування. Проте доцільно узагальнити наступне найменування: технічні прийоми економічного аналізу.
Якщо аналітичне дослідження по кожному показнику умовно розділити на три основних етапи (підготовчий, основний та заключний), всю сукупність технічних прийомів відповідно до вказаних етапів можливо згрупувати у вигляді табл. 1.
Таблиця 1. Технічні прийоми економічного аналізу по етапах аналітичного процесу
№ з/п Технічний прийом Етап економічного аналізу
підготовчий основний заключний
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14 Аналітичні групування
Обчислення середніх та відносних величин
Динамічні ряди
Вибіркові прийоми
Перерахунок показників
Балансові зіставлення
Порівняння
Деталізація показників
Кореляційні прийоми
Математичне програмування
Теорія ігор і масового обслуговування
Статистичне моделювання (випробувань монте-карло)
Елімінування
Сучасні ЕОМ











15
16
17
18 Матричне обчислення
Графічні прийоми
Комплексне використання технічних прийомів





Знаком «» позначена можливість використання прийому на відповідному етапі економічного аналізу.
На показники діяльності підприємств впливають різноманітні фактори, для розрахунку впливу яких найчастіше використовується елімінування.
Елімінування
Термін латинського походження (eliminare — виключати, усувати). Сутність цього технічного прийому полягає у послідовному виключені дії ряду факторів та виділення одного з них для виміру його впливу на узагальнюючі показники. Цей прийом включає наступні способи: ланцюгових підстановок; абсолютних різниць; відносних різниць; перерахунок показників.
Сутність способу ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні критеріальних значень на фактичні з наступним визначенням добутку показників-факторів та відніманням від отриманого результату, в першому підрахунку, — критеріального значення результативного показника, в усіх наступних — попереднє значення добутку показників факторів.
Цей процес розрахунків можна представити у вигляді табл. 2.
Таблиця 2. Розрахунок впливу факторів способом ланцюгових підстановок
Підстановка Показники-фактори, які впливають на узагальнюючий показник Добуток показників- факторів Спосіб розрахунку впливу фактора Розмір впливу фактора
1-й 2-й 3-й А 1 2 3 4 5 6
Планове значення показників-факторів Ао Бо Во До — —
Перша підстановка А1 Бо Во Да Да – До ДА
1-й 2-й 3-й Друга підстановка А1 Б1 Во Дб Дб – Да Дб
Третя підстановка (фактичне значення показників-факторів) А1 Б1 В1 Дв Дв – Дб Дв
Умовні позначення: Ао, Бо і т. д. — планове (критеріальне) значення показників; А1, Б1 і т.д. — фактичні значення показників; Да і т. д. — зміна результативного показника Д за рахунок фактора А і т.д.
При застосуванні способу абсолютних різниць усі показники (фактори) умовно поділяються на кількісні (наприклад, чисельність працюючих та робітників, кількість або вартість устаткування, кількість відпрацьованих людино- або машино-днів, годин, норми витрачання ресурсів тощо) та якісні (показники продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі, ціни, розцінки та ін.).
Для розрахунку впливу кількісних факторів на результативний показник необхідно зміну кількісного фактора помножити на критеріальне (планове) значення якісного показника-фактора. Це визначення можна формалізувати:
,
де Пк, Пя — зміна результативного показника за рахунок відповідно кількісного або якісного фактора;
Пок, П1к — відповідно планове та фактичне значення кількісного показника-фактора;
Поя та П1я — відповідно планове та фактичне значення якісного показника-фактора.
Для розрахунку впливу якісних факторів на результативні показники діяльності підприємств необхідно зміну якісного показника-фактора помножити на фактичне значення кількісного показника. Це визначення формалізується:
.
За допомогою способу відносних різниць необхідно зміну по-казника-фактора у відносних вимірах (відсотки, коефіціенти) помножити на планове значення результативного показника. При цьому в першому розрахунку рівень показника-фактора зіставляється зі 100% або одиницею. В усіх наступних розрахунках — з рівнем попереднього показника-фактора. В останньому розрахунку зіставляється рівень результативного показника з попереднім показником-фактором. Вказане визначення можна представити у вигляді таблиці 3.
Таблиця 3. Розрахунок впливу показників-факторів способом відносних різниць
Показник-фактор Рівень показника-фактора, % Спосіб розрахунку впливу фактора
Перший показник-фактор А = 80 (80 – 100)*По
Другий показник-фактор Б = 70 (70 – 80)*По
Третій показник-фактор В = 110 (120 – 70)*По
Результативний показник П1 = 120 —
Спосіб перерахунку показників застосовується для розрахунку впливу зміни обсягу виробництва або реалізації продукції на показники, які знаходяться з ними у функціональній залежності, з метою їх виділення із загального переліку факторів, що впливають на досліджуваний показник. Сутність цього способу полягає у коригуванні планових значень досліджуваних показників на ступінь виконання плану по обсягу виробництва або реалізації з наступним відніманням від одержаного результату планового значення результативного (досліджуваного) показника.
Вивчаючи сутність цих способів, необхідно звернути увагу на переваги та недоліки окремих із них, на вимоги, які висуваються при їх застосуванні, на узагальнюючі положення, такі як збалансованість результатів розрахунку впливу окремих факторів та загальної зміни показника, що досліджується.
Останнім часом набувають поширення соціологічні методи економічного аналізу, які передбачають дослідження окремих сторін діяльності підприємства шляхом опитування через систему спеціально підготовлених тестів для різних груп учасників виробничого процесу та споживачів продукції. На особливу увагу заслуговує анкетний метод дослідження, сфера та мета його застосування як одна із форм уточнення та підтвердження достовірності інформації, ло-гічного дослідження.
Проведення експерименту, його мета та значення для аналізу як одного із головних cпособів підтвердження об’єктивності результатів економічного аналізу господарської діяльності, висновків і зокрема перевірки доцільності та економічної ефективності впроваджуваних заходів по вдосконаленню, оновленню техніки, технології та організації виробництва.
Контрольні запитання
Визначення методу економічного аналізу.
Особливості методу економічного аналізу.
Технічні прийоми економічного аналізу.
Елімінування та його способи.
Економіко-математичні методи в економічному аналізі.
Статистичні методи економічного аналізу.
Інші методи аналізу.
Тема 3
Інформаційна база економічного аналізу
Зміст та сам процес економічної роботи як функції управління, що обслуговує інші функції, доводить, що для успішного їх здійснення необхідна інформація, тобто сукупність відомостей про будь-яке явище, процес, які є об’єктом зберігання, передачі та видозміни. Вся інформація, яка використовується в управлінні, являє собою інформаційну систему, що є зв’язуючою ланкою між керуючою та керованою системами. В сучасних перехідних до ринку умовах змінюються сутність, значення та сукупність використовуваної економічної інформації взагалі та аналітичної зокрема. Це пов’язано зі зміною системи збору, передачі та обробки інформації на основі сучасної ЕОТ, регламентації та структуризації залежно від ієрархії користувача і перетворює її на один із найцінніших ресурсів виробництва, ринку.
Обсяги та зміст інформації за складом користувачів різних рівнів визначаються за допомогою діючої системи обліку та статистики, регламентуються відповідними законодавчо-нормативними актами і, зокрема, законом про комерційну таємницю. Цим законом та рядом підзаконних актів визначено перелік таких, що підлягають оголошенню, показників і відомостей про діяльність підприємств.
Широке застосування сучасної оргтехніки значно збільшує інформаційні можливості управлінської системи, дозволяє прискорити обробку управлінської інформації, розширити коло одержуваних даних, підвищити якість та змінити їх характер. Сучасна ЕОТ надає можливість, поряд із операціями фіксації, накопичення та обробки інформації, виконувати й ряд логічних операцій, що, у свою чергу, дозволяє автоматизувати ряд конкретних завдань по прийняттю управлінських рішень для стандартних сітуацій виробництва. Ця обставина вимагає наукового обгрунтування складу та змісту потоків економічної інформації на базі наступних принципів:
— встановлення інформаційної потреби та шляхів і методів найбільш ефективного їх задоволення;
— об’єктивність відображення процесів виробництва, обігу, розподілу та потреби, використання природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;
— єдність інформації, що надходить із різних джерел (бізнес-планів, оперативного, бухгалтерського, статистичного обліку), усунення дублювання первинної інформації;
— оперативність інформації, яка досягається шляхом застосування сучасних засобів зв’язку, безпосередньо пов’язаних з ЕОМ;
— розробка первинної документації на ЕОМ і на цій основі необхідних виробничих показників;
— обмеження обсягів первинної інформації та підвищення ефективності її використання;
— кодування первинних даних з метою скорочення обсягів інформації, ефективного використання комплексів ЕОМ;
— розробка програм використання та аналізу первинної інформації для планування та управління.
Виходячи з вищевикладеного, всю сукупність інформації, яка використовується в економічному аналізі і забезпечує управлінську систему та зацікавлених сторонніх користувачів, можна згрупувати, з урахуванням головних джерел даних, на такі групи:
— планово-облікові;
— позаоблікові.
До першої групи відносяться всі законодавчо-нормативні акти, які використовуються в процесі аналізу як критеріальні дані, бізнес-плани, дані обліку та все, що пов’язано з формуванням звітності. У другу групу входять дані, які не віднесені до першої, матеріали цільових обстежень, перевірок, особистих спостережень працюючих та аналітиків, анкетування, експериментів, спеціальних вибірок, відомості з передач радіо та телебачення, технічна документація на устаткування, технологія та інші.
Діяльність підприємств відображається в економічних показниках, усю сукупність яких можна розділити за наступними ознаками:
— залежно від покладених вимірників на натуральні та вартісні;
— залежно від суттєвої характеристики ознаки виміру на кількісні та якісні — зважаючи на послідовність та спосіб формування на первинні та вторинні (об’ємні та питомі).
Необхідно приділити особливу увагу широкому розповсюдженню та значущості натуральних та умовно-натуральних показників у плануванні обліку й аналізі обсягів виробництва та реалізації про-дукції, взаємопов’язаних та взаємозалежних. Конкретизація вимірників залежить від галузі виробництва та конкретного виду продукції. Вартісні показники застосовуються для вираження практично всіх без винятку сторін діяльності підприємства, кількісні — як для виміру обсягів виробництва та реалізації, так і тих, що характеризують роботу підприємства з якісної сторони (наприклад, собівартість продукції, прибуток, рентабельність тощо) і можуть використовуватися в натуральних та вартісних вимірниках.
Спектр якісних показників досить широкий і включає всі без винятку показники якості продукції підприємств різних галузей народного господарства та показники факторів, які віднесені до якісних згідно з прийнятими в економічному аналізі методами дослідження.
Первинні показники — це ті, що є визначальними для характе-ристики окремих сторін діяльності підприємства (обсяг виробництва, реалізації, собівартості, прибутку) і на підставі яких розраховуються похідні показники. Вторинні, як правило, визначаються на підставі первинних або підпорядковані їм (продуктивність праці, фондовіддача, матеріальні затрати у собівартості та інші).
Інформація, що міститься в обліковій та звітній інформації, повинна відповідати вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. за № 250. Вимоги цього Положення зводяться до «формування повної та достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного управління, а також для її використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансистами, податковими статистичними і банківськими установами та іншими зацікавленими органами і організаціями» (ст. 6 Положення).
Аналітична інформація нагромаджується, обробляється, систематизується, зберігається та використовується відповідно до планів та програм аналітичної роботи на підприємстві згідно з прийнятою організаційною формою.
Сучасні ЕОМ вносять суттєві зміни в характер обробки аналі-тичних задач на підприємствах. Висока швидкість виконання розрахункових, узагальнюючих та логічних операцій дозволяє значно підвищити швидкість обробки та використання інформації в управлінні виробництвом. Виконання логічних операцій якісно змінює сферу застосування ЕОМ в економічному аналізі, у розрахунку варіантів виробничих ситуацій, їх аналізі з точки зору економічної діяльності і надає можливість на цій основі готувати або й пропонувати конкретні управлінські рішення, які забезпечать досягнення оптимальних результатів. Використання ЕОМ розширює функції та перелік конкретних питань економічного аналізу, а також зміщує його напрям від оцінки діяльності за минулі періоди до аналізу оперативних та майбутніх ситуацій для прийняття управлінських рішень. Така спрямованість економічного аналізу здійснювалася на всіх етапах його розвитку, проте реалізувати її можливо лише в умовах застосування сучасних ЕОМ.
Враховуючи реальний взаємозв’язок змісту та переліку задач економічного аналізу з іншими функціональними підсистемами, які діють у системі управління виробництвом, що відображається в обсягах вхідної та вихідної інформації, частоті інформаційного обміну, значущості інформації для розв’язання конкретних задач, доцільно створювати інтегровані інформаційні системи (банк даних) підприємства. Зважаючи на вищенаведене, основою (матеріальною базою) для проведення економічного аналізу є інформація, яка перед використанням проходить попередню обробку. В процесі такої обробки встановлюються повнота, порівнянність, аналітичність та доброякісність отриманих даних. Основним питанням є перевірка доброякісності джерел інформації для аналізу. Перевірку доброякісності джерел інформації розрізняють на формальну та по суті.
При формальній перевірці інформації контролюють: дотримання термінів звітності, які вказуються на титульній сторінці форми; наявність передбачених діючою системою облікової, статистичної та податкової звітності форм; повноту, правильність заповнення рядків і стовпців; наявність необхідних розшифровок та підписів керівних і відповідальних працівників; правильність арифметичних підрахунків по окремих розділах та звітах; наступництво звітності (тобто відповідність залишків на початок року вихідним залишкам по балансу на кінець попереднього року, а суми обсягів товарної, реалізованої продукції за рік мають відповідати їх сумі за чотири квартали).
Перевірка доброякості інформації для аналізу по суті передбачає: перевірку погодженості показників, які відображаються в різних формах звітності; перевірку погодженості різних планових показників (обсяг виробництва повинен бути погодженим з планом по праці); перевірку своєчасності та повноти інвентаризації та відображення її результатів на відповідних рахунках та у балансових статтях; зустрічну перевірку розрахунків; ознайомлення з матеріалами ревізії та аудиторських перевірок, а також матеріалів по реагуванню на зауваження.
Контрольні запитання
Сутність інформації та її роль в економічному аналізі.
Вимоги до аналітичної інформації.
Оперативність інформації та використання комп’ютерної техніки для її формування й обробки.
Класифікація аналітичної інформації.
Перевірка доброякісності інформації: формальна та по суті.
Тема 4
Організація та етапи економічного аналізу
Розгалужена система аналітичної роботи в народному господарстві, промисловості та окремих підприємствах потребує відповідної організації, тобто упорядкування, налагодження координації та погодження її здійснення з метою попередження дублювання, внесення єдності в роботу окремих посадових осіб чи аналітичних органів. Під організацією аналітичної роботи розуміють систему заходів з метою вивчення господарської діяльності. Загальні методичні принципи організації аналітичної роботи включають: організаційні форми; планування аналітичної роботи; етапи економічного аналізу; узагальнення та форми реалізації результатів аналізу.
В практиці організації аналітичної роботи розрізняють централізовану та децентралізовану форми. При централізованій формі організації вся робота з аналізу господарської діяльності концентрується у спеціальному структурному підрозділі в системі управління виробництвом відповідної назви. Децентралізована форма організації передбачає, що аналізом господарської діяльності займаються всі структурні підрозділи з питань, які входять до їх компетенції, виходячи з розмежування прав та обов’язків між ними, передбачених відповідними нормативними документами — внутрішніми чи галузевими.
Незалежно від організаційних форм методичне та методологічне керівництво, як правило, здійснюється головними спеціалістами-економістами. Необхідно розглянути переваги та недоліки цих організаційних форм та можливу сферу їх застосування.
Вищестоящі органи господарчого управління здійснюють аналіз на основі консолідованих звітних форм. Це зумовлює необхідність організації збору додаткової інформації та розрахунків, що потребує розробки спеціальних програм досліджень, додаткових затрат ресурсів. Статистичні, фінансові та кредитні органи здійснюють аналіз у межах офіційної звітності, що не завжди достатньо, а в окремих випадках необ’єктивно відображає дійсний стан справ у господарській діяльності, що, у свою чергу, є однією з причин уживання запобіжних заходів (страхування ризиків, застосування фіскальних інструментів впливу, жорсткі форми розрахунків), порушення довіри між суб’єктами господарських відносин.
Аналітична робота на підприємстві починається з планування. Розрізняють план аналітичної роботи та план (програму) конкретного аналізу.
План аналітичної роботи складається на рік з розбивкою по кварталах: вказуються розділи господарської діяльності та об’єкти, які включені в план періодичного контролю, терміни проведення, відповідальні виконавці, технічні засоби й джерела інформації, які необхідні для аналізу.
В плані конкретного аналізу, який складається відповідно до плану аналітичної роботи, розділи та об’єкти аналізу деталізуються по конкретних виконавцях, визначаються мета й завдання, роз-робляються необхідні методики розрахунку впливу конкретних факторів, досліджується їх взаємозв’язок, розробляються таблиці, схеми, графіки, зведення, узагальнення резервів та результатів аналізу. До аналітичної роботи залучаються працівники технічних, технологічних та інших служб, які працюють під керівництвом аналітиків.
Всю аналітичну роботу можливо розбити на три етапи: попередній, основний та заключний.
Попередній етап: здійснюється вибір об’єкта аналізу, вивчаються матеріали попередніх аналітичних досліджень та інших перевірок, визначаються мета й напрям використання результатів аналізу, розробляються програма, календарний план та розподіляються функції серед виконавців, визначаються джерела інформації, розробляються макети аналітичних таблиць, графіків, схем і методичні вказівки до їх складання, до розрахунків впливу окремих факторів та ін.
Основний етап передбачає збір, відбір, класифікацію джерел інформації, перевірку їх доброякісності, створення допоміжної інформації, попереднє ознайомлення з показниками, складання аналітичних таблиць та аналітичну їх обробку, розрахунок впливу факторів, визначення кола взаємодіючих факторів та встановлення причин, які зумовлюють вплив окремих факторів, їх взаємозв’язку та взаємозалежності, встановлення та обрахування резервів підвищення ефективності виробництва.
На заключному етапі дається узагальнююча оцінка діяльності, узагальнюються та оформлюються результати аналізу, підраховуються зведені резерви виробництва, розробляються пропозиції щодо їх використання, видаються розпорядчі акти по результатах аналізу, проводиться обговорення їх у колективі та здійснюється контроль за виконанням вимог розпорядчих документів.
Узагальнення результатів економічного аналізу є його кінцевим результатом і оформляється у вигляді аналітичної записки чи звіту. Можна прийняти наступну структуру записки: спочатку характеризуються загальні показники, потім часткові — від позитивних рівнів та змін до негативних; характеристика та розмір впливу факторів, визначаються резерви, причини позитивних та негативних змін, резерви виробництва та шляхи їх мобілізації.
Результати аналізу реалізуються через підготовку та видачу наказів і розпоряджень, в яких містяться найменування заходів, терміни початку та закінчення їх здійснення, визначаються необхідні матеріальні та грошові ресурси, називаються виконавці, відповідальні та контролюючі службові особи чи підрозділи підприємства.
Контрольні запитання
Організаційні форми аналітичної роботи.
Планування аналітичної роботи.
Етапи аналітичної роботи.
Узагальнення та оформлення матеріалів аналітичної роботи.
Форми реалізації результатів аналітичної роботи.
2.2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
Тема 5
Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг
Значення й задачі аналізу виробництва продукції
У нових ринкових умовах господарювання всі підприємства одержали повну оперативну самостійність — яку і скільки випускати продукції, з ким співробітничати і кому продавати свої вироби, як організовувати і відповідно планувати всі виробничі процеси. Зрозуміло, що ця свобода дій надається для належного врахування кон’юнктури ринку, його потреб і вимог.
Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні масштабам цієї діяльності прибутки. Тому виробнича діяльність підприємства, врешті-решт, жорстко зумовлюється загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.
В процесі аналізу виробничої діяльності підприємства потрібно розглянути такі питання:
а) якість планування виробництва, напруженість і обгрунтованість планів діяльності як у цілому, так і окремих виробничих підрозділів;
б) оцінка виконання планів виробництв, постачання й реалізації продукції; динаміки обсягів виробництва;
в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років і зокрема у звітному періоді;
г) взаємозв’язок і взаємозумовленість показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;
д) визначення внутрігосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції і реалізації, а також розробка заходів щодо їх використання.
Для виконання аналітичного дослідження використовують статистичну звітність про виробництво продукції (форма № 1-п), а також планові матеріали відповідного відділу і бухгалтерські дані (про випуск, відвантаження і реалізацію продукції), інші оперативні дані виробничої діяльності. Бажано також ознайомитись із залишками незавершеного виробництва, готової продукції на складі і товарів відвантажених (форма № 1).
Аналіз обсягів виробництва продукції
Аналіз звичайно починають з оцінки того, як виконано план виробництва в цілому по підприємству і в розрізі його основних ви-робничих одиниць, які були рівні виконання по місяцях і кварталах звітного періоду, визначають причини можливих невдач і винних у цьому осіб.
Враховуючи складне економічне становище в країні, повсюдний спад виробництва, доцільно особливо уважно вивчити динаміку обсягів випуску продукції на нашому підприємстві. При цьому використання натуральних вимірників обсягів випуску продукції найбільш доречне, оскільки дозволяє запобігти перекручень, які заподіює інфляція. Якщо ці вимірники не можна використати, то обсяги вимірюють у незмінних цінах.
Таблиця 4
Показники П’ятирічний період
1-й рік 2-й рік 3-й рік 4-й рік (минулий) 5-й рік (звітний)
Виробництво цементу, тис. т 2254 1803 1532 1257 1124
Процент до попереднього року 100 80 85 82 89
Процент до першого року 100 80 68 56 50
Дані табл. 4 свідчать, що обсяги виробництва продукції невпинно знижувались в останнє п’ятиріччя і становили половину того, що було у першому році. Водночас можна стверджувати, що темпи падіння виробництва в останні три роки дещо сповільнились. Проте загальну динаміку обсягів виробництва слід оцінити як незадовільну.
Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов’язково визначити, які фактори спричинили таку тенденцію розвитку й відокремити ті, що діяли на народногосподарському рівні, тобто були зовнішніми. Дійсно, у нашому прикладі цементне виробництво, яке дуже пов’язане з будівництвом, зазнало спаду за браком інвестицій у зв’язку з кризою в економіці України.
Проте внутрішні фактори заслуговують на увагу не менш. Обсяг виробництва можна збільшити, використовуючи більш коштовні матеріали і відповідно піднімати ціну виробів, або, навпаки, збільшувати у складі рецептур дешеві компоненти, а зекономлені дефіцитні спрямовувати на додатковий випуск продукції. Всі заходи щодо розвитку спеціалізації та кооперації також помітно впливають на обсяги виробництва. Регулювання рівня якості та зміни асортименту були улюбленими засобами збільшення обсягів виробництва на підприємствах і в цілих галузях промисловості колишнього СРСР. До речі, сучасний ринок ефективно бореться з цими «хитрощами» простим зниженням попиту.
Аналіз асортименту і структури випуску продукції
Одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. Під асортиментом розуміють перелік вироблюваних видів продукції із зазначенням обсягів випуску. Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки кількість, різноманітність продукції, що виробляється. І нарешті, структура — це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, вираженому здебільшого у відсотках. Зміна асортименту в порівнянні з планом призводить до асортиментних, а структури випуску — структурних зрушень. Взагалі ці явища тісно пов’язані один з одним і тому ми маємо єдині асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції.
В табл. 5 наведено дані про виконання плану з асортименту.
Таблиця 5
Виріб Випуск продукції, тис. грн. Зараховується у виконання плану, тис. грн.
За планом Фактично Виконання плану, % А 80 100 125 80
Б 200 120 60 120
В 50 60 120 50
Г 400 400 100 400
Д 150 190 126 150
Е* 120 60 50 60
Є — 80 — —
Разом 1000 1010 101 860
«Е» * — новий вид продукції замість застарілої «Є».
Розрахунок показників виконання плану асортименту здійснюють трьома способами. Перший має назву «спосіб найменшого числа», суть якого — у виборі меншої із двох сум. Інакше кажучи, береться фактична сума, але за умови, якщо вона не перевищує планове завдання. В табл. 5 ці залікові суми разом становили 860 тис. грн. Звідси коефіцієнт асортиментності:
.
Другий спосіб вимагає брати як загальний показник найменший процент виконання плану серед усіх виробів, тобто 50%, а у вираженні коефіцієнта — 0,5.
Третій спосіб пропонує знаходити співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану й кількості планових позицій. Цей показник має «справу» з номенклатурою продукції і звідси його назва «коефіцієнт номенклатурності»:
.
Отже, згідно з усіма способами план з асортименту суттєво не виконано. При аналізі необхідно звернути увагу на розширення й оновлення асортименту. У нашому прикладі планувалося оновлення асортименту на 12% (120 : 1000  100), але фактично обсяг оновленої продукції з урахуванням обсягів випуску становив менше ніж 6% (60 : 1010  100). Суттєвим недоліком є те, що підприємство продовжило виробництво застарілої продукції «Є». Це явна недоречність, адже застаріла продукція не має попиту на ринку.
І ще. Зараз не можна пояснювати зрушення в асортименті й структурі випуску продукції якимись «об’єктивними» причинами, бо всі вони оперативно враховуються на самому підприємстві шляхом коригування планових завдань. Тому будь-які відхилення при виконанні плану — це відверто погана праця виконавців і адміністраторів низових ланок (дільниць, цехів, філіалів).
Завершуючи аналіз, слід дати оцінку проведеної роботи щодо підготовки нових зразків продукції для виробництва і взагалі стану науково-дослідних і конструкторських розробок, які можуть бути запорукою майбутніх успіхів підприємства.
Аналіз якості продукції
У сучасних умовах господарювання великого значення набуває поліпшення якості вироблюваної продукції. Це треба усвідомлювати, але не на словах, як це здебільшого було раніш, а повсякденно й копітко займатися цією справою. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів у роботі, в тому числі нехтували якістю продукції, зараз зазнали відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іноземними виробниками. Красномовним прикладом є робота взуттєвої промисловості, і взагалі всієї легкої промисловості України.
Аналіз якості продукції грунтується на системі численних показників, серед яких слід виділити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома вага продукції зі «знаком якості», або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз це не робиться), питома вага продукції, яка одержала товарні знаки, в загальному обсязі випуску. Своєрідним знаком якості є фірмовий знак всесвітньовідомих корпорацій, які вибороли славу виробників якісної продукції. Нарешті, достатньо надійним показником якості може бути відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об’єктивні показники якості:
— сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);
— марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);
— вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);
— строк служби (ресурс) і надійність;
— призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива тощо).
В процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:
— гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;
— наявність рекламацій, їх кількість і вартість;
— відсоток браку;
— пониження у сортності продукції за межами підприємства;
— відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;
— відповідність моді;
— наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.
Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід надавати перевагу об’єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції. Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції.
Сортність використовують щодо продукції, в якій допускаються певні несуттєві відхилення деяких ознак і якостей від діючих стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кількість передбачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично. Конкретні дані для аналізу сортності наводяться в табл. 6.
Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами:
Спосіб першосортних одиниць. Наведені в табл. 6 посортові коефіцієнти (на підставі посортових знижок) слід помножити на відповідну кількість продукції або показники питомої ваги і одержані суми скласти.
Плановий коефіцієнт сортності:
.
Таблиця 6
Сорт Посортовий коефі-цієнт За планом Фактично Виконання плану, %
кількість виробів, шт. сума, грн. кількість виробів, шт. сума, грн. 1-й 1,0 630 6300 730 7300 115,9
2-й 0,9 180 1620 150 1350 83,3
3-й 0,8 90 720 120 960 133,3
Разом 900 8640 1000 9610 111,2
Фактичний коефіцієнт сортності:
.
Оскільки фактичний показник має величину, більшу за планову, можна зробити висновок, що фактична сортність продукції вище планової.
Спосіб порівняння середньовиважених цін. Якщо фактична середньовиважена ціна одного виробу більше або дорівнює плановій, план по сортності вважається виконаним. Це дуже простий спосіб, але він має істотну ваду — його не можна використовувати для розрахунку загального показника по підприємству.
Планова ціна виробу: 8640 грн. : 900 = 9,6 грн.
Фактична ціна виробу: 9610 грн. : 1000 = 9,61 грн.
Виконані розрахунки свідчать також про виконання плану за сортністю.
Спосіб порівняння процентів виконання плану у вартісному й натуральному вираженні. Випередження рівня виконання плану у вартісному вираженні 111,2 % (9610 : 8640 100) у порівнянні з натуральним — 111,1 підтверджує факт виконання плану за сортністю.
З наведених вище трьох способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, бо він практично виключає вплив зміни й асортименту продукції.
Напослідок виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні.
Розрахунок факторів:
1) зміна кількості виробленої продукції
(1000 – 900) 9,6 грн. = + 960 грн.;
2) зміна якості (сортності) продукції
(9,61 – 9,6) 1000 = +10 грн.
–––––––––––––––
Разом: + 970 грн.
Перевірка розрахунку: 9610 – 8640 = 970 грн.
Частина виробів у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву «брак продукції».
Брак може бути остаточним і виправним. При аналізі визначають загальну суму браку й відносну його величину (% браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Особливу увагу необхідно приділити виявленню так званого прихованого браку, який з різних причин не обліковується. Цей брак фігурує як доброякісні деталі, напівфабрикати і навіть готові вироби і є причиною порушення в майбутньому ритму роботи і несподіваних збитків.
При аналізі браку обов’язково з’ясовують причини його виникнення, місця знаходження, час і винуватців.
Важливі умови профілактики браку такі:
— висока культура й організація виробництва;
— стабільний ритм роботи і постачання;
— впровадження у виробництво сучасних технологій і устаткування;
— кваліфікація персоналу, його дисциплінованість і відповідальність тощо.
Нарешті, варто пам’ятати, що між якістю продукції і величиною браку існують складні й суперечливі зв’язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов’язково спричиняє погіршення її якості, як це іноді вважається. Рівень браку — це передусім показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва, це також показник порушення ритму виробництва, погіршення організації та контролю за виробництвом.
Аналіз ритмічності та якості виробництва
Ритмічність виробництва — це насамперед чітка, стійка й збалансована діяльність підприємства, яка дозволяє рівномірно випускати продукцію і виконувати свої зобов’язання перед споживачами. Ритмічна робота — це випуск продукції рівними частками за будь-які однакові проміжки робочого часу.
Відрізняють два поняття ритмічності:
— ритмічність випуску продукції (товарної);
— ритмічність виробництва (як завершеного, так і незавершеного).
Існує багато способів розрахунку показників ритмічності (аритмічності) роботи підприємства, але й найпростіші з них надійно характеризують це явище. На підставі даних табл. 7 проведемо розрахунок коефіцієнта ритмічності способом найменшого числа.
Таблиця 7
Декада Обсяг виробництва за місяць, % Зараховується в плановий ритм
за планом фактично Перша 33 22 22
Друга 33 29 29
Третя 34 49 34
Разом 100 100 85
Таким чином, коефіцієнт ритмічності дорівнює 0,85, що свідчить про неритмічну роботу підприємства в цьому місяці.
Якщо необхідно проаналізувати ритм роботи за квартал або рік, то відповідно знаходять обсяги виробництва у перші, другі та треті декади, а далі діють, як при аналізі даних за місяць. За відсутності планових показників ритму їх можна самостійно розрахувати, спираючись на саме визначення поняття ритмічності. Наприклад, за декаду має бути виконана третина місячного плану тощо.
Після того як буде з’ясований ступінь ритмічності роботи, слід перейти до вивчення основних чинників, які зумовлювали можливі порушення ритмічності (схема 1).
Неритмічність роботи притаманна багатьом підприємствам. Тому треба ретельно вивчати не лише причини цієї хронічної виробничої «хвороби», але й наслідки, а саме:
— збільшення кількості браку і відходів сировини й матеріалів;
— погіршення якості продукції;
— подорожчання собівартості продукції;
— порушення у ритмі відвантаження, а отже — затримки реалізації продукції;
— посилення плинності кадрів;
— виникнення інших небажаних проблем.
Ритмічність тісно пов’язана з комплектністю виробництва. Це поняття може бути визначено як пропорційність, збалансованість виробництва окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів. Комплектне виробництво забезпечує нормальний процес зборки готових виробів і запобігає затримкам у зв’язку з відсутністю якихось деталей. Засобом, який забезпечує необхідний темп збірних робіт при деяких неузгодженнях поточного виробництва деталей, є незавершене виробництво. Тому при аналізі комплектності виробництва треба звертати увагу і на комплектність залишків деталей і вузлів у незавершеному виробництві. Водночас треба пересвідчитись, наскільки фактична наявність деталей відповідає даним обліку і плановій потребі.

Контрольні запитання
Значення й завдання аналізу виробництва продукції, робіт і послуг в умовах ринкових перетворень України.
Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному і вартісному виразі.
Аналіз динаміки обсягів виробництва продукції.
Основні причини падіння обсягів виробництва у перехідний період.
Аналіз асортименту і структури випуску продукції.
Основні причини асортиментно-структурних зрушень при виробництві продукції.
Аналіз якості продукції і основних причин зміни її рівня.
Аналіз сортності продукції.
Аналіз виробничого браку і причин його виникнення.
Аналіз ритмічності виробництва й випуску продукції.
Аналіз комплектності виробництва і продукції.
Аналіз комплектності незавершеного виробництва.
Тема 6
Аналіз попиту, стану ринку і обсягу реалізації продукції
Розпочинаючи вивчення матеріалу цієї теми, треба передусім усвідомити значення показника обсягу реалізації для підприємства в сучасних складних умовах господарювання. Якщо обсяги реалізації продукції мають тенденцію до постійного зниження через відсутність належного попиту на неї, то слід уважно проаналізувати всі обставини й фактори, що формують цей попит. Необхідно також з’ясувати основні засади маркетингової політики підприємства: чи вона достатньо гнучка і активна, чи практикуються відмінні підходи на різних ринках тощо.
Далі треба ознайомитися з практикою бартерних угод і комерційного кредиту. Оскільки багато підприємств залишились прак-тично без обігових коштів, купувати необхідні їм ресурси для власного виробництва вони можуть тільки в умовах бартерних поставок, тобто товарообмінних операцій. Бартеризація економіки — тимчасовий крок, але це явище, здається, увійшло в наше життя надовго і скрізь. Тому при аналізі виконання плану з реалізації продукції треба приділити належну увагу доцільності бартерних поставок на підприємстві, правильності їх відображення в обліку на рахунках 46 і 48 згідно з новими рекомендаціями Міністерства фінансів України. Нарешті, необхідно з’ясувати, чи мають місце тривалі поставки продукції тим підприємствам, які вже заборгували значні суми і не мають жодної можливості розрахуватися за боргами.
При аналізі обсягу реалізації треба вивчити її динаміку за кілька років, а також по кварталах і місяцях звітного року. Необхідно дати оцінку виконання плану по обсягу реалізації в цілому, в розрізі окремих груп видів продукції, зон реалізації тощо.
Обов’язково слід зіставити обсяги виробництва, відвантаження і реалізації, визначити основні причини можливих розходжень цих показників (табл. 8, схема 2).
Таблиця 8
(у тис. грн.)
Показники За планом Фактично Абсолютне відхилення Вплив на обсяг реалізації
1. Залишки нереалізованої продукції на початок періоду: — на складах
— товарів відвантажених 100
200 120
240 +20
+40 +20
+40
Разом 300 360 +60 +60
2. Випуск товарної продукції
3. Реалізація товарної продукції
4. Залишки реалізованої продукції на кінець періоду:
— на складі
— товарів відвантажених 1320
1290
80
250 1323
1243
140
300 +3
– 47
+60
+50 +3

– 60
– 50
Разом 330 440 +110 – 110
5. Зміна залишків нереалізованої продукції упродовж звітного періоду (рядок 4 — рядок 1) +30 +80 +50 – 50
Звідси абсолютне відхилення реалізації зумовлено дією таких факторів:
(+ 20 + 40) + 3 + (– 60 – 50) = –47 тис. грн.
Або спрощений варіант на два фактори: + 3 – 50 = – 47 тис. грн.

Схема 2. Схема зв’язку між показниками товарної продукції, обсягу відвантаженої продукції і реалізованої товарної продукції (за фактичними даними табл. 8)
Таблиця 9
Показники За планом, тис. грн. Фактично, тис. грн. Абсолютне відхилення Вплив факторів
1. Товарна продукція 1320 1323 + 3 + 3
2. Зміна залишків продукції на складі – 20 + 20 + 40 – 40
3. Обсяг відвантаженої продукції 1340 1303 – 37 – 37
4. Зміна залишків товарів відвантажених + 50 + 60 + 10 – 10
5. Обсяг реалізації товарної продукції 1290 1243 – 47
За даними табл. 9 план за обсягом реалізації не виконано на 47 тис. грн., що зумовлено безпосередньо скороченням обсягів відвантаження на 37 тис. грн. і негативним впливом зростання обсягів залишків товарів відвантажених на 10 тис. грн. У свою чергу, невиконання плану відвантаження продукції пояснюється позитивним впливом збільшення обсягу виробництва (+ 3 тис. грн.) і негативним впливом зростання залишків готової продукції на складі підприємства (40 тис. грн.).
Після вивчення цих найбільш загальних факторів слід перейти до детального розгляду дії конкретних факторів, які можуть впливати на кінцевий обсяг реалізації продукції (схема 3). Систематизуючи фактори, що впливали на реалізацію продукції, необхідно виділити фактори внутрішньої та зовнішньої дії.
Далі потрібно зосередити свою увагу на виконанні плану від-вантаження продукції споживачам. Використовуючи дані бухгалтерського обліку, аналізують стан виконання плану відвантажен-ня по місяцях і кварталах звітного року, а за необхідності деталізують місячні обсяги в декадному розрізі і по видах продукції. Якщо під час аналізу встановлюють неритмічність відвантаження про-дукції, слід ретельно з’ясувати причини такого становища і визначити винних.
Останні роки зростає значення зовнішньоекономічної діяль-ності підприємств, оскільки це дозволяє використовувати значні за обсягом світові ринки збуту продукції і заробляти валюту. Тому обсяги поставок на експорт, строки виконання, види про-дукції, а також ефективність цих операцій мають бути одними з першочергових завдань аналізу реалізації продукції. Особли-во важливо виявити можливі недоліки в цій справі і навіть зло-вживання, спланувати заходи по використанню резервів зростан-ня обсягів експорту і поліпшення відповідних економічних по-казників.
1. Група виробничих факторів
Рівень виконання плану виробництва товарної продукції
Якість продукції
Асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції
Ритмічність випуску продукції
ІІ. Фактори, пов’язані з роботою відділу збуту і складів
Рівень забезпеченості кадрами, устаткуванням і відповідними складськими приміщеннями
Загальний рівень організації роботи з маркетингу (в т. ч. її ритмічність)
Величина портфеля замовлень
Стан і комплектність залишків готової продукції на складі
Забезпеченість тарою та упаковкою
Наявність договорів на поставку і дотримання їх умов при відвантаженні продукції покупцям
Дотримання умов співпраці з транспортними установами
ІІІ. Фактори, пов’язані з транспортуванням продукції
Відповідність кількості і видів транспортних засобів потребам підприємства (зроблених замовлень і договірних домовленостей)
Ритмічність подачі транспортних засобів
Придатність наданих транспортних засобів для завантаження відповідних видів продукції
Дотримання термінів перевезень та інших договірних умов
ІV. Фактори, пов’язані з роботою фінансового та інших підрозділів підприємства
Вибір форм розрахунків з покупцями
Своєчасність і якість оформлення платіжних документів, а також стан контролю за їх сплатою
Вивчення платоспроможної здатності покупців і можливих форм співпраці з ними
Своєчасність та якість оформлення санкцій за порушення зобов’язань по сплаті боргів покупцями та іншими установами
V. Інші чинники
Терміни документообігу, якість опрацювання документів в установах банку
Зміна цін і кон’юнктури ринку, рішення арбітражних судів щодо позовів
Зміни митних правил і загального законодавства тощо
Схема 3. Фактори, які впливають на обсяг реалізації продукції
Завершуючи аналіз показників реалізації продукції, необхідно визначити резерви і здійснити підрахунок їх величин.
Зведений підрахунокрезервів зростання товарної і реалізованої продукції
Сума,
тис. грн.
І. Резерви поліпшення використання трудових ресурсів і відповідного зростання обсягів виробництва 129,5
ІІ. Резерви зростання обсягів виробництва завдяки кращому використанню основних засобів 243,5
ІІІ. Резерви за предметами праці 280
Комплектний обсяг резервів товарної продукції (найменший із групових результатів) 129,5
1. Резерви зростання обсягу реалізації за рахунок резервів товарної продукції 129,5
2. Ліквідація понаднормативних залишків готової продукції на складі за станом на кінець року 60,0
3. Одержання плати за товари відвантажені, не сплачені в строк 150,0
Всього за п. 1, 2, 3 339,5
Можливий приріст за рахунок виявлених резервів, % 339,5 : 1290 100 = 26,3
Отже, підприємство має значні резерви збільшення обсягу реалізації продукції — майже 340 тис. грн., або 26,3% до встановленого плану реалізації. З них більша частина (62%) — це резерви, пов’язані з невиправданим зростанням на кінець року різного роду залишків готової продукції.
Контрольні запитання
Якими джерелами інформації користуються при аналізі обсягу реалізації?
Напрями аналізу обсягу реалізації.
Як вивчити стан зовнішньоекономічної діяльності підприємства?
Визначити фактори, що впливають на обсяг реалізації.
Які резерви зростання обсягу реалізації?
Тема 7
Аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства
Лекція 1. Аналіз використання трудових ресурсів
План
Аналіз стану і забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
Аналіз використання робочого часу.
Аналіз продуктивності праці.
Аналіз впливу трудових факторів на обсяг товарної продукції.
Лекція 2. Аналіз стану і використання основних фондів
План
Аналіз складу, структури й технічного стану основних фондів.
Аналіз виробничих потужностей.
Аналіз використання основних фондів і устаткування.
Розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції.
Лекція 3. Аналіз забезпеченості і використання матеріальних ресурсів на підприємстві
План
Загальна оцінка виконання плану матеріально-технічного постачання.
Аналіз складських запасів матеріальних ресурсів.
Аналіз використання матеріальних ресурсів і розрахунок впливу факторів на обсяг випуску продукції.
Лекція 1
Аналіз використання трудових ресурсів
Аналіз стану і забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
Тісно пов’язане із забезпеченням робочою силою питання закріплення кадрів на підприємстві. Для цього вивчають загальні показники прийому та звільнення робітників і службовців, розраховують коефіцієнти обороту, змінюваності й плинності кадрів. Останній показник заслуговує на найбільшу увагу, оскільки вважається, що він уособлює надмірний оборот робочої сили. Надмірним вважають звільнення за порушення трудової дисципліни, з невідповідності кваліфікації, за власним бажанням, а також самовільне залишення роботи без поважних причин. Для обчислення коефіцієнта плинності загальну кількість звільнень без поважних причин відносять до середньооблікової чисельності працівників.
Під час аналізу слід вивчити конкретні причини звільнення за власним бажанням (низькі заробітки, тяжкі умови праці, відсутність перспектив професійного зростання, незадовільний психологічний клімат та інше). За високої плинності кадрів обов’язково визначають її негативні наслідки на основні показники підприємства. Нарешті, необхідно розробити дійові заходи по закріпленню кадрів робітників.
Мабуть, треба сказати і про зворотне явище — недостатній оборот робочої сили, коли з будь-яких причин уповільнюється природне оновлення складу кадрів підприємства чи установи. Про це достатньо красномовно свідчить показник зростання частки працюючих середнього віку на підприємстві або висока питома вага осіб пенсійного віку. Особливо часто це зустрічається у підрозділах службовців і у складі вищих керівників підприємств і держави. Для боротьби з цим негативним явищем використовують дуже прості й надійні заходи. Наприклад: прийом на роботу тільки молодих чи відносно молодих працівників, примусове звільнення з посади осіб, які досягли пенсійного віку, тощо. Справа тільки в тому, щоб не робити постійних винятків з цих правил.
І ще. Взагалі пристойні показники руху кадрів у цілому по підприємству можуть приховувати серйозні недоліки з оновленням кадрів в окремих його підрозділах.
Аналіз використання робочого часу
Кількісною характеристикою використання робочої сили є показники тривалості робочого часу. Як свідчить статистика, загальна величина робочого часу протягом року має сталу тенденцію до зменшення. Зараз законодавчо встановлено п’ятиденний робочий тиждень (40 робочих годин).
Використання робочого часу по категоріях робітників звичайно аналізується за допомогою таких двох показників: середня кількість днів, відпрацьованих робітником за звітний період (місяць, квартал, рік), і середня тривалість робочого дня (зміни). Ці показники можна обчислити на підставі даних звіту підприємства з праці.
Перший показник, який характеризує тривалість робочого періоду в днях (явочні дні), залежить від таких факторів:
кількість вихідних і святкових днів;
кількість днів чергової відпустки;
інші види відпусток, передбачених законодавством;
кількість днів непрацездатності;
неявка на роботу із дозволу адміністрації;
прогули;
інші.
Тривалість робочого дня (зміни) робітника визначають такі чинники:
величина нормативного робочого тижня;
час простою упродовж дня, зафіксований в обліку;
час понадурочної роботи (збільшує величину показника);
час інших скорочень робочого дня, передбачених законодавством (для підлітків, матерів-годувальниць тощо).
Під час аналізу знаходять відхилення цих показників від плану, порівнюють їх з аналогічними показниками за минулі періоди, встановлюють конкретні причини можливих відхилень. Особливу увагу при цьому необхідно звертати на величину зафіксованих в обліку непродуктивних втрат робочого часу через такі обставини:
неявка на роботу з дозволу адміністрації;
прогули й цілодобові простої;
внутрішньозмінні простої, зафіксовані в обліку;
облікований брак продукції.
Проте необліковані втрати робочого часу можуть бути значно більшими. Вони спричинюються недоліками в організації виробництва й управління, простоями устаткування через його несправність, відсутністю на робочому місці сировини, матеріалів, інструменту та інших ресурсів, низькою трудовою дисципліною. Втрати робочого часу пов’язані також з непродуктивною роботою:
випуск бракованої продукції, яка не фіксується в обліку;
випуск непотрібних для складання кінцевої продукції деталей (некомплектне виробництво);
списання на збитки загублених або вкрадених деталей;
несанкціоноване виробництво іншої (лівої) продукції.
Внаслідок неврахованих простоїв і втрат завищується фактично відпрацьований час, адже наведені у звітності показники часу роботи визначаються як різниця між загальною кількістю явочних днів або годин і врахованими простоями.
Приховані від обліку внутрішньозмінні перерви та простої робітників можна знайти за допомогою побічних розрахунків або вибіркових спостережень і опитувань робітників.
За результатами аналізу необхідно розробити заходи щодо скорочення втрат робочого часу і пов’язаних з ним непродуктивних виплат заробітної плати. Особливу увагу слід звернути при цьому на покращання обліку внутрішньозмінних втрат робочого часу.
Аналіз продуктивності праці
Показники продуктивності праці характеризують якісний бік використання робочої сили на підприємстві. Більш того, продуктивність праці прийнято за один із найважливіших узагальнюючих показників діяльності кожного підприємства. Це зумовлює необхідність дуже ретельного вивчення цього показника під час будь-якого аналізу.
Продуктивність праці вимірюють двома способами: кількістю продукції, випущеної за одиницю робочого часу, або кількістю часу, затраченого на виготовлення одного виробу. Останній показник називають трудомісткістю продукції.
Продуктивність праці визначають як у натуральному, так і в грошовому вимірах. Натуральні вимірники використовують там, де виробляють один вид продукції або декілька дуже схожих виробів. Грошовий вимірник має більш універсальний характер і може бути використаний на будь-якому підприємстві, в галузі тощо.
Аналіз починають з оцінки виконання плану по виробітку одного працівника в грошовому вимірі. Потім порівнюють показник звітного періоду (рік, квартал, місяць) з показниками за минулий період, з показниками споріднених підприємств.
Від цього загального показника продуктивності праці слід перейти до більш деталізованих показників, таких як виробіток одного робітника, виробіток одного основного робітника і так далі.
На наступному етапі проводять аналіз основних факторів, що впливали на загальний показник продуктивності праці. Вирішальним фактором є виробіток одного робітника, який, у свою чергу, залежить від факторів використання робочого часу і середньогодинного виробітку одного робітника. Останній показник формують насамперед фактори технічної озброєності праці, технології, кваліфікації робітників, інтенсивності праці та інші. Завершають аналіз підрахунком резервів зростання продуктивності праці і опрацюванням заходів з їх реалізації.
Таблиця 10. Дані для аналізу трудових факторів
Показники За планом Фактично Відхилення (+, –) Процент виконання плану
1. Товарної продукції, тис. грн. 1320 1323 + 3 100,2
2. Кількість працівників, чол. 178 171 – 7 96,07
3. З них робітників 150 140 – 10 93,33
4. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками: а) людино-днів 33000 29400 – 3600 89,09
б) людино-годин 264 000 220 500 – 43500 83,52
Розрахункові показники 5. Кількість відпрацьованих днів одним робітником (4а : 3) 220 210 – 10 95,45
6. Тривалість робочого дня
(4б : 4а), годин 8,0 7,5 – 0,5 93,75
7. Середня кількість годин, відпрацьованих одним робітником (4б : 3) 1760 1575 – 185 89,49
8. Середньорічний виробіток, грн. а) одного працівника (1 : 2) 7415,7 7736,8 + 321,1 104,33
б) одного робітника (1 : 3) 8800 9450 + 650 107,39
9. Середньоденний виробіток одного робітника (1 : 4а), грн. 40 45 + 5 112,5
10. Середньогодинний виробіток одного робітника (1 : 4б), грн. 5 6 + 1 120,0
11. Питома вага робітників у складі промислово-виробничого персоналу (3 : 2 100), % 84,27 81,87 – 2,4
Аналіз впливу трудових факторів на обсяг товарної продукції
На підставі даних табл. 10 зробимо розрахунок впливу факторів на відхилення фактичної продуктивності праці від планової:
1) зміна питомої ваги робітників у складі промислово-виробничого персоналу
(– 2,4) 8800 : 100 = – 211,2 грн.;
2) зміна середньорічного виробітку одного робітника
650 81,87 : 100 = + 532,2 грн.
__________________
Разом: + 321 грн.
У тому числі на останній фактор, у свою чергу, вплинули такі фактори:
а) зміна кількості відпрацьованих днів одним робітником
(– 10) 8 5 = – 400 грн.;
б) зміна тривалості робочого дня
(– 0,5) 210 5 = – 525 грн.;
в) зміна середньогодинного виробітку одного робітника
1 210 7,5 = + 1575 грн.
_________________________
Разом: 650 грн.
Резервами зростання середньорічного виробітку одного робітника є подолання негативного впливу перших двох факторів — 925 грн., або 10,5% планового показника.
Далі здійснюємо розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції внаслідок використання тільки категорії робітників:
1) зміна кількості робітників
(– 10) 220 8 5 = – 88000 грн.;
2) зміна відпрацьованих одним робітником днів за рік (явки)
(– 10) 140 8 5 = – 56000 грн.;
3) зміна тривалості робочого дня
(– 0,5) 140 210 5 = – 73500 грн.;
4) зміна середньогодинного виробітку одного робітника
(+ 1) 140 210 7,5 = + 220 500 грн.
_________________
Разом: +3000 грн.
Цей розрахунок свідчить про те, що три фактори є негативними і тільки один останній діяв позитивно. Проте він був і найбільш впливовим і перекрив негативний вплив перших трьох факторів, які формально можна розглядати як резерви виробництва. Але зменшення чисельності робітників при забезпеченні необхідних обсягів виробництва завжди розглядають як позитивне явище і не повинно ставитися в провину підприємства. Тому резерви виробництва, виходячи з наведеного розрахунку, становлять лише 129,5 тис. грн. (56 + 73,5).
Завершуючи аналіз трудових ресурсів, можна в цілому дати позитивну оцінку їх використанню, але при цьому слід обов’язково звернути увагу на істотні недоліки в їх використанні і наявності резервів.
Лекція 2
Аналіз стану і використання основних фондів
Аналіз складу, структури і технічного стану основних фондів
При аналізі основних фондів насамперед треба визначити їх середньорічну вартість і динаміку зміни за ряд років. При цьому корисно зіставити темпи їх зміни з динамікою зростання вартості продукції або обсягів виробництва в натуральному вираженні. Останній показник повинен мати більш високі темпи зростання порівняно з основними фондами. Але економічні труднощі, які мають місце в нашій країні, можуть показати і зворотні тенденції.
Основні фонди підприємства поділяються на виробничі основні засоби і невиробничі основні засоби. Перші включають основні засоби основного виду діяльності (промисловості) та інших галузей народного господарства. Нарешті, основні засоби основної діяльності складаються з будівель і споруд, устаткування, інструменту та інших основних фондів.
Аналізуючи склад основних виробничих фондів, необхідно їх поділити на активні й пасивні, визначивши питому вагу кожної групи. Треба ретельно вивчити, як змінюється співвідношення цих груп упродовж останніх років. При цьому невпинне збільшення частки активних фондів у вигляді робочих і силових машин — нагальна мета кожного підприємства.
У сучасних ринкових умовах дуже важливо звернути увагу на те, яка частка основних фондів здана або взята в оренду, яку земельну площу займає підприємство і наскільки доцільно її використовує.
Інвестиційну діяльність підприємства можна оцінити, вивчивши суми залишків незавершених капітальних вкладень і устаткування, які числяться на бухгалтерському балансі (форма № 1), можна також поцікавитись, за рахунок яких коштів вони здійснюються (форма № 3, розділ 4 річного звіту). Нарешті, чи є у підприємства довгобуд, якої він давності тощо.
Аналізуючи стан основних фондів, у першу чергу на підставі даних першого розділу активу бухгалтерського балансу розраховують коефіцієнт спрацювання (зносу) основних фондів і вивчають його динаміку за ряд років. Як допоміжні, можна застосовувати коефіцієнти вибуття, оновлення основних засобів, показники вікового складу устаткування. Повсюдне погіршення цих показників свідчить про серйозні проблеми з оновленням устаткування на підприємствах країни, відсутністю коштів для фінансування цих потреб. До того ж спрацьовані основні засоби зумовлюють застосування застарілих технологічних процесів, що спричиняє неконкурентоздатність продукції більшості підприємств.
І ще. Говорячи про рівень спрацювання основних засобів, мають на увазі в першу чергу фізичний знос. Але є ще й моральне старіння фондів, яке набагато погіршує становище.
Аналіз виробничих потужностей
Обсяг випуску продукції безпосередньо пов’язаний з величиною виробничої потужності, яка характеризується максимально можливим річним (добовим) випуском продукції певного асортименту в незмінних умовах. Зрозуміло, виробнича потужність змінюється, якщо вводять у дію нові основні фонди, поліпшують стан діючих або ліквідують старе й непотрібне устаткування. Все це неважко передбачити при плануванні виробництва продукції.
Однак виробнича потужність залежить і від таких речей:
якості й складу сировини;
трудової дисципліни і кваліфікації працівників;
використовуваних на виробництві інструментів і пристосувань;
асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції;
кількості та якості ремонтів устаткування;
рівня організації праці й управління;
інших причин.
Треба розрізняти проектну (планову) і фактично діючу потужність. Остання може бути вищою за проектну у зв’язку з обставинами, вказаними вище, але фактичний обсяг виробництва ніколи не може перевершити фактичну потужність підприємства.
В процесі аналізу визначають ступінь використання виробничої потужності. Якщо коефіцієнт завантаження менше 0,5 — 0,6, ретельно досліджують причини такого становища і розробляють заходи для його виправлення. Проте не слід вимагати і повного використання основних фондів, бо підприємство повинно мати резервні потужності, які забезпечують його стійку роботу і можливість швидко задовольнити короткострокові додаткові потреби ринку. Більш того, резервні потужності в деяких галузях народного господарства конче необхідні як засіб забезпечення надійності та безперервності роботи багатьох інших підприємств і навіть регіонів. В першу чергу це стосується підприємств енергопостачання, зв’язку, транспорту.
Для нових підприємств аналіз завантаження потужностей — особливо важлива справа. При цьому вивчаються не тільки ступінь освоєння відповідних виробничих потужностей, але й темпи і строки згідно з планом або проектом. Основні причини негараздів такі:
неякісне і неповне виконання будівельно-монтажних робіт;
конструктивні недоліки в устаткуванні і його неякісний монтаж;
некомплексний пуск (по тимчасових схемах);
нестача кваліфікованої робочої сили;
недостатня забезпеченість необхідними матеріалами та енергетичними ресурсами;
відсутність належного обсягу попиту на ринку;
інші неузгодження й помилки в організації та управлінні.
Недовикористання діючих виробничих потужностей значною мірою зумовлене незбалансованістю окремих ланок підприємства, які знаходяться в спільному технологічному ланцюгу. Тому реальна виробнича потужність підприємства визначається величиною самого «вузького» місця на виробництві (рис. 1). Виявлення та усунення таких місць — важливе завдання аналізу.

Рис. 1. Визначення виробничої потужності підприємства (Мп)
Резерви, пов’язані з недовантаженням виробничих потуж-ностей, лише частково можна використати завдяки зусиллям колективу самого підприємства. Щодо інших — потрібні зла-годжені дії і співробітництво багатьох підприємств і навіть галузей господарства країни. Розшивка «вузьких» місць на підприємстві, як правило, потребує значних капітальних вкла-день і часу.
Аналіз використання основних фондів і устаткування
Всі показники використання основних засобів звичайно ділять на дві групи:
показники екстенсивного використання;
показники інтенсивного використання.
Показники першого типу характеризують роботу устаткування за часом або за кількістю (охопленням). Показники другого типу пов’язані з його виробітком, тобто визначають рівень використання потужності. Останні показники обов’язково мають одиниці виміру (гривні, штуки, метри і т.д.).
У процесі аналізу досліджуються склад і структура календарного фонду верстатного часу, співвідношення наявного, встановленого і діючого устаткування. Коефіцієнт змінності роботи устаткування дозволяє порівняти цей показник з планом, вивчати в динаміці та в порівнянні з іншими спорідненими підприємствами. За наявності інформації аналізують також склад і використання виробничих та допоміжних площ.
Особливу увагу завжди звертають на розрахунки й аналіз показника фондовіддачі (фондомісткості продукції). Необхідно розібратися у тенденціях її зміни і вивчити фактори, які на неї впливають.
Нарешті, слід перейти до аналізу використання окремих типів устаткування і машин. Недоліки в його використанні можуть бути пов’язані:
1) з наявністю диспропорцій у діючому парку верстатів;
2) зі змінами асортименту структури випуску продукції, а отже і потреб у тих або інших видах устаткування;
3) з рівнем забезпеченості матеріально-технічними ресурсами і кваліфікованою робочою силою;
4) з технічним станом, якістю ремонтів і догляду за устатку-ванням;
5) з іншими причинами.
Таблиця 11. Дані для аналізу використання основних засобів
Показники За планом Фактично Відхилення (+, –)
1. Обсяг товарної продукції, тис. грн. 1320 1323 + 3
2. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн. 660 969,3 + 36,3
3. Виробничі площі, кв. м 13200 12600 – 600
4. Кількість верстатів, шт. 75 80 + 5
5. Кількість годин, відпрацьованих всіма верстатами за рік 150 000 132 300 – 17700
6. З них у першу зміну 100 000 94 500 – 5500
Розрахункові: 7. Фондовіддача (1:2) 2,0 1,9 – 0,1
8. Кількість годин, відпрацьованих одним верстатом за рік (5:4) 2000 1653,75 – 346,25
9. Випуск продукції на одиницю площі, грн/м2 (1:3) 100 105 + 5
10. Середньорічний виробіток одного верстата, грн. (1:4) 17600 16537,5 – 1062,5
11. Середній виробіток за 1 верстато-годину, грн. (1:5) 8,8 10,0 + 1,2
12. Коефіцієнт змінності (5:6) 1,5 1,4 – 0,1
Розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції
І. З використанням величини основних фондів:
Зміна величини виробничих основних фондів
36,3 тис. грн. 2 грн/грн. = 72,6 тис. грн.
Зміна фондовіддачі
(– 20,1) грн/грн. 696,3 грн. = – 69,63 тис. грн.
Разом: + 3,03 тис. грн.
ІІ. З використанням виробничих площ:
Зміна виробничих площ
(– 600 м2) 100 грн/м2 = – 60,0 тис. грн.
Зміна випуску продукції в розрахунку на одиницю площі
5 грн/м2 12600 м2 = 63,0 тис. грн.
Разом: 3,0 тис. грн.
ІІІ. З використанням кількості верстатів:
Зміна кількості верстатів
5 17,6 тис. грн. = 88 тис. грн.
Зміна середньорічного виробітку одного верстата
(– 1062,5 грн.) 80 верстатів = – 85 тис. грн.
Разом: 3,0 тис. грн.
IV. З використанням відпрацьованого часу:
Зміна кількості відпрацьованих годин
(– 17700 год) 8,8 грн/год = – 155,76 тис. грн.
Зміна виробітку за 1 верстато-годину:
1,2 грн/год 13200 год = 158,76 тис. грн.
Разом: 3,0 тис. грн.
Те саме, але з трьома факторами:
Зміна кількості верстатів
5 2000 8,8 = 88000 грн.
Зміна кількості годин, відпрацьованих одним верстатом за рік
(– 346,25) 80 8,8 = – 243 760 грн.
Зміна середнього виробітку за одну верстато-годину
1,2 1653,75 80 = 158 760 грн.
Разом: +3000 грн.
Зведення резервів, тис. грн.
Підвищення фондовіддачі до планового рівня . . . . . . . . . 69,63
Доведення виробничих площ до планового рівня . . . . . . . . 60,0
Підвищення середньорічного виробітку одного верстата до планового . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85,0
Більш повне використання часу роботи верстатів . . . . . .155,76
Доведення часу роботи кожного верстата до запланованого рівня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 243,76
Всього: 243,76
Примітка: Оскільки всі резерви, крім другого, дублюють один одного, то слід брати тільки найбільший. Зменшення обсягу продукції за рахунок площ (екстенсивний фактор) не може бути резервом у разі виконання плану виробництва.
Лекція 3
Аналіз забезпеченості і використанняматеріальних ресурсів на підприємстві
Загальна оцінка виконання плану матеріально-технічного постачання
Обов’язковою умовою стійкого виробничого процесу є своєчасне і повне забезпечення його необхідними матеріальними ресурсами. Цими питаннями на підприємстві займається спеціальний підрозділ — відділ матеріально-технічного постачання, складські й транспортні служби. Значну увагу приділяють цьому плановий і технічний відділи, головні адміністратори підприємства.
В процесі аналізу необхідно дати оцінку того, наскільки підприємство було в цілому забезпечене необхідними основними й допоміжними матеріалами, комплектуючими виробами, паливом та електроенергією тощо. Слід з’ясувати причини і визначити винних осіб, якщо по будь-яких позиціях викривалися факти недопостачання, які шкодили процесу виробництва.
Однією з причин може бути недбале складання плану постачання, внаслідок чого мають місце пропуски потрібних матеріалів, а отже не робляться відповідні замовлення постачальникам. Водночас допускаються прорахунки в обсягах потреби і термінах постачання. Аналіз повинен з’ясувати, де провина постачальників матеріалів, а де — недогляд якогось працівника підприємства.
Далі необхідно проаналізувати якість придбаних матеріалів, комплектність постачання і дотримання передбачених угодами термінів і ритму виробництва. Треба взяти до уваги, що повне та якісне постачання значною мірою залежить від своєчасності укладання договорів і старанного відпрацювання всіх умов і зобов’язань. Це потім дозволяє уникнути багатьох непорозумінь і прикростей. Вибір постачальників і перехід на довгостроковий характер співробітництва з найбільш відповідальними і надійними — теж важливий фактор нормального забезпечення підприємства матеріальними ресурсами. Аналіз мусить показати, як на підприємстві налагоджено контроль за виконанням договірних умов постачальниками, які заходи вживались у разі затримок чи інших порушень у поставках, наскільки оперативно реагує підприємство на ті чи інші відхилення.
Певним показником у цій справі можуть бути суми штрафних санкцій, які пред’явило підприємство своїм постачальникам для покриття збитків внаслідок порушень постачання. Доречно вивчити і «коефіцієнт корисної дії» цих санкцій, якість юридичного обгрунтування і супроводження. Взагалі, юридичний бік процесу постачання, юридична підтримка договірних стосунків — вельми важлива справа, яка потребує окремої оцінки при аналізі.
Аналіз складських запасів матеріальних ресурсів
Певна неритмічність, а також недопостачання можуть бути повністю або частково нейтралізовані за допомогою складських запасів матеріалів та інших ресурсів. Таким чином, ці запаси виконують функцію амортизатора в постачанні.
При аналізі дається оцінка загальної величини складських запасів, динаміці їх залишків, комплектності, наявності непотрібних і зіпсованих матеріалів та сировини. Як критерій при аналізі використовують нормативи, що розраховуються по групах і окремих видах матеріалів або сировини. Нормативи мають не тільки грошове вираження, але й натуральне (днів запасу).
Незаповнення нормативів може спричинити неритмічність виробництва, навіть його тимчасові зупинки. Зайві запаси, або понаднормативні залишки, також небажані, бо потребують додаткових приміщень і фінансових ресурсів.
Основні причини відхилень від нормативів наступні:
зміна суми вступних складських запасів для виробництва;
відхилення, пов’язані з надходженням ресурсів на підприємство;
зміна обсягів випуску продукції;
зміна норм затрат ресурсів на виробництво окремих видів продукції;
асортиментно-структурні зрушення у виробництві;
недоліки в плануванні, обліку і зберіганні сировини й матеріалів;
прорахунки при обчисленні самих нормативів тощо.
Аналіз завершують розробкою заходів щодо оптимізації рівня складських запасів, покращення стану їх зберігання і ліквідації понаднормативних запасів.
Аналіз використання матеріальних ресурсів і розрахунок впливу факторів на обсяг випуску продукції
Недоліки в постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах можуть до певної міри компенсуватися економією їх у процесі виробництва. І навпаки, перевитрати матеріальних ресурсів та їх використання не за прямим призначенням спричиняють невиконання плану виробництва продукції при у цілому задовільному матеріальному постачанні.
Аналіз використання матеріалів здійснюється за допомогою узагальнюючих показників матеріаломісткості або зворотного до неї показника матеріаловіддачі. Ці показники можна розрахувати в цілому по всій товарній продукції, а також по окремих виробах. Слід вивчити зміну цього показника в динаміці та в порівнянні з іншими підприємствами, врахувати галузеві особливості формування затрат. І, нарешті, концентрують увагу на пошуку причин зміни цих показників і можливих резервів економії. В процесі аналізу використовують як допоміжні показники рівня відходів і браку продукції, коефіцієнт корисного використання сировини, норми затрат матеріалів, палива, енергії на окремі вироби.
Аналіз виконання норм затрат матеріалів та інших ресурсів є, безперечно, головним питанням цієї теми. Досліджуючи зміну норм затрат матеріальних ресурсів, слід ураховувати, що головні причини, які зумовлюють поступове їх зниження, такі:
а) конструктивне покращання виробів, у т. ч. спрощення;
б) вдосконалення технології виробництва;
в) повторне використання відходів виробництва;
г) коригування рецептур;
д) зменшення частки кінцевого браку продукції;
е) зміна якості матеріалів (сировини), що споживають, а також вироблюваної продукції;
є) інші.
Під час аналізу слід оцінити обгрунтованість самих норм, своєчасність їх перегляду. Сучасне нормативне господарство — важлива умова для ощадливого використання ресурсів. Тому прискіпливий аналіз якості норм і засад їх формування допомагає запобігти зайвим затратам ресурсів і тим самим істотно поліпшує ефективність роботи підприємства.
При проведенні аналізу дуже часто зустрічаються факти заміни матеріалів. Заміну здійснюють з метою здешевлення собівартості продукції, підвищення надійності виробів, поліпшення їх зовнішнього вигляду тощо. Але у переважній кількості випадків мають місце так звані вимушені заміни. Які, до речі, не завжди санкціонуються вищим керівництвом. Ці заміни або зумовлені відсутністю деяких матеріалів взагалі чи у певний період, або викликані здешевленням виробництва за будь-яку ціну. Такі заміни мають імпульсивний характер і недостатньо обгрунтовані, внаслідок чого вони найчастіше шкодять виробництву. Наприклад, погіршують якість виробів, а отже і репутацію фірми. Тому, при великій кількості замін матеріалів, слід у цілому негативно оцінювати такий стан використання ресурсів і зокрема організації й управління на підприємстві.
Аналіз може виявити випадки, коли деякі допоміжні матеріали зовсім не використовують у процесі виробництва. Причинами такого явища можуть бути нестача цих матеріалів або суттєвий брак часу під час виробництва. Не варто казати, на яку оцінку заслуговує така «економія».
Якщо всі перелічені вище заходи не дозволяють виробити необхідну кількість продукції через нестачу основних матеріалів, то підприємство переключається на випуск тих виробів, для яких є достатньо матеріальних ресурсів на складі. Так виникають асортиментно-структурні порушення у випуску продукції і їх слід відносити до категорії вимушених.
Проте на підприємствах іноді трапляються і такі випадки, коли ці зрушення викликані зовсім іншими причинами, але маскуються під нестачу матеріалів і незадовільне постачання. Це вимагає від аналітиків особливої пильності та об’єктивності. Мабуть, необхідно додати, що останні порушення у випуску продукції штучно ускладнюють роботу відділу матеріально-технічного постачання. За вимогою адміністрації робітники відділу, залишивши на деякий час планову роботу, починають «вишукувати» додаткові незамовлені матеріали, а в цей час основний процес постачання здійснюється без належного контролю.
У табл. 12 наводяться всі необхідні показники для обрахування впливу факторів з боку постачання та використання матеріалів. Спрощений розрахунок передбачає вирахування впливу тільки двох факторів:
Зміна кількості використаного металу на виробництво основної продукції
(– 40) ∙ 2 шт/т = – 80 шт.
Зміна матеріаловіддачі
+ 0,5 шт/т ∙ 960 т = + 480 шт.
Разом: +400 шт.
Таблиця 12. Дані для аналізу використання матеріальних ресурсів
Показники За планом Фактично Відхилення
1. Обсяг виробництва продукції, шт. 2000 2400 + 400
2. Залишок металу на початок року, т 100 160 + 690
3. Надійшло металу за рік, т 940 980 + 40
4. Використано металу — всього, т 1000 1080 + 80
у тому числі: — на виробництво основної продукції 1000 960 – 40
— на інші потреби — 120 + 120
5. Залишок металу на кінець року, т 40 60 + 20
6. Норма затрат на одиницю продукції, т 0,5 0,4 – 0,1
7. Вихід продукції з 1 т металу, шт. 2 2,5 + 0,5
Перший фактор має комплексний характер і узагальнює дію наступних чотирьох факторів:
а) вплив понаднормативного залишку металу на початок року
+ 60 т ∙ 2 = 120 шт.;
б) вплив зміни надходження металу за рік в порівнянні з планом
+ 40 т ∙ 2 = + 80 шт.;
в) вплив зміни залишку металу на кінець року (зворотний вплив)
– (20 т) ∙ 2 = – 40 шт.;
г) вплив непланового використання металу на інші потреби (зворотний вплив)
– (120 т) ∙ 2 = – 240 шт.
Разом: – 80 шт.
Ці розрахунки можна виконати з використанням показника норми затрат на одиницю продукції таким чином:
(– 40) : 0,5 т/шт. = – 80 шт.;
шт.;
у тому числі у складі першого фактора:
а) 60 : 0,5 = + 120 шт.;
б) 40 : 0,5 = + 80 шт.;
в) – (20) : 0,5 = – 40 шт.;
г) – (120) : 0,5 = – 240 шт.;
Всього: – 80 шт.
Разом: + 400 шт.
Виходячи з виконаних розрахунків резерви виробництва становлять 280 шт. (240 + 40), або 14% плану виробництва (280 : 2000 100).
Виконаємо ще один розрахунок впливу факторів з використанням вартісних показників. Припустімо, що вартість одного виробу становить 900 грн., однієї тонни металу — 800 грн., а загальні затрати інших матеріальних ресурсів за планом — 160 тис. грн., а фактично — 232 тис. грн. Тоді згідно з даними табл. 12 можна скласти табл. 13 і виконати такі розрахунки факторів:
Зміна суми матеріальних затрат на виробництво продукції
40 тис. грн. ∙ 1,875 = + 75 тис. грн.
Зміна матеріаловіддачі порівняно з планом
0,285 ∙ 1000 тис. грн. = + 285 тис. грн.
Разом: + 360 тис. грн.
Другий варіант розрахунків з використанням показника матеріаломісткості продукції:
Зміна суми матеріальних затрат на виробництво продукції
40 тис. грн. : 0,5333 = + 75 тис. грн.
Зміна матеріаломісткості продукції порівняно з планом (зворотний вплив)
– (– 0,0704) ∙ 2160 тис. грн.: 0,5333 = + 285 тис. грн.
Разом: +360 тис. грн.
Таблиця 13
Показники За планом Фактично Відхилення
1. Товарна продукція, тис. грн. 1800 2160 +360
2. Затрати основних матеріалів металу, тис. грн. 800 768 – 32
3. Затрати інших матеріальних ресурсів, тис. грн. 160 232 +72
4. Всього матеріальні затрати, тис. грн. 960 1000 +40
5. Матеріаловіддача (1 : 4) 1,875 2,16 +0,285
6. Матеріаломісткість продукції (4 : 1) 0,5333 0,4629 – 0,0704
Дані цієї таблиці свідчать, що покращання використання матеріалів порівняно з планом дозволило підприємству здійснити додатковий випуск. Згідно з розрахунками впливу факторів цей випуск становив 285 тис. грн., або 79% усього понадпланового обсягу продукції (285 : 360 ∙ 100).
Щодо резервів виробництва продукції, то вони пов’язані з непропорційно високими затратами інших матеріальних ресурсів. При виконанні плану виробництва на 120% затрати по цій статті — 145%, тому мають місце необгрунтовані затрати в сумі 40 тис. грн. (резерви собівартості), а резерви виробництва дорівнюватимуть85 тис. грн. (40 ∙ 1,875).
Контрольні запитання
Як визначити, чи забезпечене підприємство трудовими ресурсами?
Як проаналізувати якість робочої сили?
Що таке плинність кадрів?
Як дослідити використання робочого часу?
Як проаналізувати продуктивність праці?
Показники забезпеченості підприємства устаткуванням, виробничими площами та іншими основними засобами.
Показники і чинники використання виробничих потужностей та устаткування.
Як визначити, чи забезпечене підприємство у повному обсязі матеріальними ресурсами?
Яку роль виконують складські запаси виробничих ресурсів і як їх проаналізувати?
Показники використання сировини, матеріалів тощо.
Які фактори впливають на використання всіх виробничих ресурсів?
Порядок розрахунку впливу головних факторів на обсяг виробництва продукції.
Методика підрахунку резервів зростання товарної продукції та її реалізації.
Тема 8
Аналіз собівартості продукції
Собівартість продукції — це виражена в грошовій формі сукупність затрат з виробництва й реалізації. Розрізняють собівартість виробничу й повну, собівартість усього товарного випуску і окремих видів продукції. Нарешті, залежно від впливу на собівартість обсягу виробництва, розрізняють змінну частину собівартості продукції і фіксовану.
Під час аналізу звичайно використовують такі показники:
Валові затрати.
Собівартість товарної продукції.
Затрати на 1 гривню товарної продукції.
Собівартість окремих видів продукції.
Аналізуючи собівартість продукції, розв’язують такі основні задачі:
1) оцінка виконання плану за собівартістю продукції в цілому по підприємству, а також по окремих видах продукції;
2) вивчення причин відхилення фактичних затрат від планових у розрізі статей, а також за окремими видами і групами продукції;
3) пошук резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання.
Під час аналізу використовують дані звіту по собівартості продукції, звіту про фінансово-майновий стан підприємства і звіту підприємства з праці. Залучаються також планові й звітні калькуляції по окремих видах продукції та відповідні дані бухгалтерського обліку.
Оцінка виконання плану собівартості
План за собівартістю продукції вважається виконаним, якщо фактичний показник дорівнює плановому або нижче від нього. В останньому випадку говорять про понадпланове зниження собівартості продукції. Для вивчення собівартості продукції у динаміці більш придатний показник затрат на 1 грн. товарної продукції (З), який обчислюється таким чином:
,
де С — собівартість товарної продукції, а Т — вартість товарної продукції в цінах реалізації.
Цей показник одночасно може виконувати роль у певному відношенні показника рентабельності виробництва. Наприклад, якщо цей показник дорівнює 80 коп. на 1 грн. товарної продукції, то це також свідчить, що рентабельність виробництва 20 (100 – 80) коп. по відношенню до 1 грн. товарної продукції. Природно, цей показник залежить від зміни суми собівартості продукції. Проте він також залежить від
структури й асортименту продукції, що виробляється;
рівня цін на продукцію даного підприємства на готову продукцію.
Особливих пояснень потребує фактор асортиментно-структурних зрушень, дія якого проявляється тоді, коли рівень затрат на окремі види продукції неоднаковий.
Для визначення впливу кожного з перелічених факторів на зміну рівня затрат на 1 грн. товарної продукції порівняно з планом застосовують спосіб ланцюгових підстановок. Вихідні дані для розрахунків наведені в таблиці 14, з якої видно, що в порівнянні з первісним планом фактичні затрати зменшились на 1 коп. (91 – 92). Визначимо кількісний вплив різних факторів на відхилення послідовним відніманням відповідних показників:
1) зрушення у структурі та асортименті випущеної продукції
93 – 92 = + 1 коп.;
2) зміна собівартості окремих видів продукції
96 – 93 = + 3 коп.;
3) зміна цін на випущену продукцію
91 – 96 = – 5 коп.
Разом: – 1 коп.
Таблиця 14
Показники За первісним планом Фактично
за планом, перерахованим на фактичний асортимент і структуру виробництва у цінах плану, але фактичної собівартості продукції у цінах, які були
1. Повна собівартість то-варної продукції, тис. грн. 874 930 960 960
2. Товарна продукція, тис. грн. 950 1000 1000 1055
3. Затрати на 1 грн. товарної продукції, коп. 92 93 96 91
Аналіз затрат за елементами і статтями затрат
Найбільш корисним для вивчення змін у структурі затрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами затрат. Елементні затрати — це однорідні за складом затрати підприємства. До них належать матеріальні затрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші грошові затрати (табл. 15). Аналіз затрат за елементами затрат дозволяє не лише вивчити зміни у структурі собівартості, але й охарактеризувати галузеві особливості (матеріаломісткість, фондомісткість, енергомісткість, трудомісткість виробництва).
В табл. 15 наведені дані за статтями затрат. Аналіз звичайно починають з оцінки загального виконання плану собівартості продукції. Потім переходять до вивчення відхилень у розрізі окремих видів затрат. При цьому слід ураховувати, що деякі відхилення по статтях собівартості можуть бути наслідком дії одного і того самого чинника. Наприклад, підвищення механізації праці може спричинити зниження затрат на заробітну плату, але підвищити певною мірою затрати на утримання й експлуатацію устаткування.
Ще один комплексний чинник — зростання купованих виробів і напівфабрикатів. Він збільшує суму відповідних матеріальних затрат, проте це обов’язково веде до зниження затрат на заробітну плату, відрахування на соціальне страхування, зменшує затрати на сировину й матеріали та, ймовірно, і по інших статтях. Таким чином, негативні відхилення по одних статтях не можна розглядати завжди ізольовано від позитивних по інших статтях. Природно, це ускладнює аналіз за статтями затрат. Але дія таких комплексних чинників має місце не дуже часто. Звичайно відхилення по кожній статті собівартості спричиняють поодинокі фактори, які не виходять за межі даної статті.
В нашому прикладі є три відхилення, негативні за своєю суттю (+ 359, + 5, + 36). Щодо першого відхилення, то це зовсім не перевитрати, а збільшення питомої ваги кооперованих поставок, що зумовило скорочення затрат по більшості інших статей собівартості, особливо затрат на заробітну плату. Дві інші суми перевитрат скоріше за все мають особисті негативні чинники, які слід вивчити у подальшому аналізі. На цьому етапі ці суми доцільно розглядати як очевидні резерви зниження собівартості. Після вивчення загальної картини відхилень за статтями собівартості необхідно перейти до більш ретельного аналізу затрат по окремих статтях собівартості продукції.
Таблиця 15. Затрати на виробництво, %
Показники Вся промисловість (1996) Звіт 1990 Звіт 1997 Відхилення
1. Матеріальні затрати 70,5 53,6 73,9 + 20,3
2. Затрати на оплату праці 10,6 10,9 7,9 – 3,0
3. Відрахування на соціальні потреби 5,0 1,7 4,8 + 3,1
4. Амортизація 3,4 14,7 9,0 – 5,7
5. Інші затрати 10,5 19,1 4,4 – 14,7
Разом 100,0 100,0 100,0 —
Таблиця 16. Собівартість промислової продукції за статтями затрат, тис. грн.
Показники Фактично випущена товарна продукція Відхилення
за плановою собівартістю за фактичною собівартістю абсолютне %
1. Сировина й матеріали 3301 3246 – 55 – 1,7
2. Зворотні відходи (віднімаються) 50 104 + 54 + 208
3. Куповані вироби, напівфабрикати й послуги кооперованих підприємств 15507 15866 + 359 + 2,3
4. Зарплата основна виробничих робітників 2502 2292 – 210 – 8,4
5. Зарплата додаткова виробничих робітників 223 193 – 30 – 13,4
6. Відрахування на соціальне страхування 210 191 – 19 – 9,1
7. Затрати на утримання й експлуатацію машин і обладнання 2382 2335 – 47 – 2,0
8. Загальновиробничі затрати 1645 1592 – 53 – 3,2
9. Загальногосподарські затрати 1636 1600 – 36 – 2,2
10. Втрати від браку 5 + 5 —
Виробнича собівартість 27356 27216 – 140 – 0,5
11. Позавиробничі затрати 215 251 + 36 + 16,7
Повна собівартість 27571 27467 – 104 – 0,37
Аналіз матеріальних затрат
При аналізі матеріальних затрат необхідно враховувати, до якої галузі належить досліджуване підприємство. Це зумовлює різний вміст матеріалів і сировини у собівартості продукції, тобто матеріаломісткість продукції. Взагалі в обробних галузях виробництва питома вага цих затрат дуже велика. Особливо це стосується легкої і харчової промисловості.
Далі необхідно також встановити, які технологічні процеси використовуються і наскільки вони досконалі й сучасні, тобто безвідходні. Сьогодні слід звертати особливу увагу на затрати палива та електроенергії у зв’язку з їх дефіцитністю і великою коштовністю. У деяких галузях промисловості аналіз використання енергетичних ресурсів має пріоритетний характер (енергомісткі виробництва).
Аналіз матеріальних затрат полягає в порівнянні фактичного обсягу їх з плановим чи базовим і в обчисленні дії окремих факторів на виявлені відхилення. Специфіка цих факторів і конкретна методика їх дослідження залежать від особливостей технології, а також від використовуваних видів сировини, матеріалів і енергоносіїв.
Проте завжди слід виявляти вплив таких факторів:
1) зміни питомих затрат сировини та матеріалів на одиницю продукції — фактор «норм»;
2) зміни собівартості заготовлення одиниці сировини та матеріалів — фактор «цін».
Останній фактор складається з таких трьох підфакторів:
а) зміни купівельних цін з урахуванням усіх доплат, приплат і знижок;
б) транспортних затрат, до яких належать і вантажно-розвантажувальні;
в) заготівельних затрат.
Зміна питомих затрат сировини й матеріалів може відбуватися під впливом причин:
а) пов’язаних із виконанням плану технічного розвитку в заходах, спрямованих на зниження норм витрачання;
б) зумовлених різними іншими відхиленнями від поточних норм витрачання.
Приклад розрахунку впливу цих двох основних факторів виконується на підставі табл. 17.
Таблиця 17. Матеріальні затрати на редуктор «А» (20000 шт.)
Матеріали За планом Фактично Відхилення
норма затрат, кг ціна, грн. сума, грн. норма затрат, кг ціна, грн. сума, грн. 1. Литво 2 1,5 3,0 1,8 2,0 3,6 + 0,6
2. Прокат чорних металів 10 2,5 25,0 11 2 22 – 3,0
3. Латунь листова 0,5 3 1,5 0,6 4 2,4 + 0,9
4. Інші матеріали 15 14 – 1
Всього 44,5 42 – 2,5
І етап деталізації відхилення
При загальній економії матеріалів 2,5 грн. на один виріб перевитрати по двох видах матеріалів становили 1,5 грн. (0,6 + 0,9). Це й буде резерв зниження матеріальних затрат у розрахунку на 1 виріб.
ІІ етап деталізації відхилення
Литво:
фактор «норм»: (1,8 – 1,5) 1,5 = – 0,3 грн.;
фактор «цін»: (2,0 – 1,5) 1,8 = + 0,9 грн.
Всього: + 0,6 грн.
Прокат чорних металів:
фактор «норм»: (11 – 10) 2,5 = + 2,5 грн.;
фактор «цін» (2 – 2,5) 11 = – 5,5 грн.
Всього: – 3,0 грн.
Латунь листова:
фактор «норм»: (0,6 – 0,5) 3 = + 0,3 грн.;
фактор «цін»: (4 – 3) 0,6 = + 0,6 грн.
Всього: +0,9 грн.
Резерв економії становить 4,3 (0,9 + 2,5 + 0,3 + 0,6), у той час як на першому етапі деталізації показників ці резерви були лише 1,5 грн.!
Аналіз матеріальних затрат завжди завершується підрахунком резервів зниження затрат і розробкою відповідних заходів щодо їх використання.
Аналіз затрат на оплату праці
У більшості галузей промисловості затрати на оплату праці мають меншу питому вагу в собівартості продукції, ніж матеріальні затрати. Проте загальновідомо, що одним із найважливіших джерел зниження собівартості продукції є більш швидке зростання продуктивності праці порівняно із середньою оплатою праці. Тому аналізові затрат на оплату праці слід завжди приділяти першочергову увагу.
Оплату праці аналізують у двох напрямах:
1) аналіз фонду оплати праці як елемента затрат на виробництво на підставі спеціальної статистичної форми (1-ПВ);
2) аналіз оплати праці за окремими статтями калькуляції, в першу чергу за самостійною статтею — зарплата виробничих робітників.
Перший напрям має явні переваги, оскільки грунтується на всебічній інформації звітності за трудовими показниками. Аналіз виконання фонду оплати праці починають з визначення абсолютного відхилення від планового фонду або фактичного за базовий період. Далі досліджують причини цього відхилення. При цьому виявляють вплив двох факторів: зміни середньооблікової чисельності (кількісний фактор) і зміни середньої заробітної плати (якісний фактор).
Для розрахунку можна використати спосіб абсолютних різниць, згідно з яким вплив першого з названих факторів визначають множенням відхилення від плану за кількістю на планову середню заробітну плату, а вплив другого — множенням відхилення від плану з середньої заробітної плати на фактичну чисельність.
Середньорічна заробітна плата, у свою чергу, залежить від дії наступних факторів: кількості робочих днів у періоді, тривалості робочого дня (зміни), середньогодинної оплати. Методика розрахунку така сама, як при визначенні впливу факторів на середньорічний виробіток 1 робітника.
Під час аналізу складу фонду заробітної плати робітників необхідно встановити співвідношення між різними видами оплати праці (почасова, відрядна і т.д.), а також виявити непродуктивні виплати:
доплати у зв’язку зі змінами умов праці;
доплати за роботу в понаднормовий час;
оплата цілодобових простоїв і годин внутрішньозмінних простоїв;
заробітна плата у складі браку продукції.
Крім того, у складі нарахованої заробітної плати можуть бути оплата невиконаних технологічних операцій, невиготовленої готової продукції (приписки обсягів виробництва) і т.д. Ці всі суми слід ураховувати як резерви економії фонду заробітної плати.
Зменшення непродуктивних виплат заробітної плати зовсім не суперечить підвищенню основних тарифних розцінок і погодинної плати, особливо коли спостерігається зростання продуктивності праці. Взагалі, зростання заробітної плати на сучасному етапі — надзвичайно важливий економічний і соціальний фактор, але його ефективність тісно пов’язана зі зміцненням фінансової стабільності підприємства.
Затрати на обслуговування виробництва та управління
Питома вага затрат на обслуговування виробництва та управління в собівартості продукції залежить від галузі промисловості. Цей показник може досягати 50 і більше відсотків у машинобудуванні. До цих затрат належать статті, наведені в табл. 18.
Таблиця 18
(тис. грн.)
Показники Минулий рік Звітний рік Відхилення звітного періоду від
за планом фактично минулого року плану
1. Товарна продукція 2700 2750 2800 + 100 + 50
2. Витрати на утримання й експлуатацію машин і обладнання 179 180 178 + 1 – 2
3. Загальновиробничі затрати 140 135 136 – 5 + 1
4. Загальногосподарські затрати 120 120 130 — + 10
Всього затрат 439 435 444 – 4 + 9
6. Затрати на 1 грн. товарної продукції, коп. на утримання й експлуатацію машин і обладнання 6,63 6,55 6,36 – 0,08 – 0,19
Загальновиробничі 5,19 4,91 4,85 – 0,28 – 0,06
Загальногосподарські 4,44 4,36 4,64 – 0,08 + 0,28
Всього 16,26 15,82 15,85 – 0,44 + 0,03
Як свідчать дані табл. 18, при аналізі можна встановити абсолютне й відносне відхилення від кошторису як у цілому, так і за окремими видами статей. Проте аналіз в динаміці цих затрат доцільно проводити лише з використанням відносних показників у розрахунку на 1 грн. товарної продукції.
При аналізі цих затрат треба пам’ятати, що вони у своїй більшості мають сталий характер. Тому звичайно обмежуються визначенням абсолютних відхилень від кошторису. Винятком є затрати на утримання й експлуатацію машин і обладнання (крім їх амортизації), які за своєю сутністю змінні, бо залежать від обсягу виробництва. За цими затратами розраховують також відносне відхилення, порівнюючи фактичні затрати з даними кошторису, перерахованими на процент виконання плану випуску товарної продукції. В подальшому аналізі слід виявити причини відхилень фактичних затрат від планових.
Причинами відхилень по окремих статтях затрат можуть бути:
амортизація устаткування — зміна вартості устаткування, в т.ч. внаслідок переоцінки, дострокового надходження й вибуття основних засобів, зміна порядку і норм амортвідрахувань;
поточний і капітальний ремонти — зміна норм витрачання і цін на ремонтні матеріали, зміна погодинної оплати робіт і трудомісткості їх виконання, зміна кількості устаткування і обсягів виконаних робіт тощо.
Причинами відхилень по статті затрат можуть бути також необгрунтованість плану і неправильне віднесення затрат.

Рис. 2. Зв’язок рівняння якості та собівартості продукції

Рис. 3. Зв’язок собівартості з оновленим асортиментом продукції (І тип)

Рис. 4. Поєднання фактора якості продукції і зміни асортименту із собівартістю продукції (ІІ тип)
Аналіз собівартості окремих видів продукції
Як вже зазначалося, важливим показником загальної собівартості є собівартість окремих видів продукції. Для аналізу використовують планові й фактичні калькуляції собівартості продукції. Об’єктом калькулювання можуть бути продукція чи роботи (послуги). Але головний об’єкт калькулювання — це готові вироби, які поставляються за межі підприємства. Враховуючи значну трудомісткість процесу калькулювання, підприємства обмежуються калькулюванням собівартості лише найбільш важливих видів продукції.
Під час аналізу встановлюють ступінь виконання плану за собівартістю окремих видів продукції, вивчають відхилення по статтях калькуляції від плану або базових показників, визначають причини, що зумовили значні відхилення по найбільш вагомих статтях калькуляції. Далі ведуть пошук поточних і перспективних резервів зниження собівартості продукції. Щодо перших із них, то вони включають усі види непродуктивних затрат (як явні, так і приховані), а також виявлені під час аналізу перевитрати ресурсів і надмірні затрати грошових коштів.
Перспективні резерви зниження собівартості продукції, як правило, передбачають проведення значних організаційних, технологічних, конструкторських та інших видів робіт, що, до речі, вимагає певних додаткових інвестицій. В першу чергу це стосується можливого збільшення обсягів виробництва. Добре відомо, що за інших рівних обставин збільшення обсягів виробництва знижує собівартість продукції через відносно сталі затрати на управління виробництвом (так звані умовно-постійні затрати). Цей шлях зниження собівартості хоч і дуже простий, але має певні згасаючі можливості одержання позитивного ефекту (рис. 5). До того ж зростання обсягів виробництва може обмежувати наявні виробничі потужності підприємства і попит на дану продукцію.

Рис. 5. Зміна собівартості виробу при збільшенні обсягу його виробництва
,
де П — умовно-незмінні затрати (П = 900 тис. грн.); V — змінні затрати (V = 50 грн / шт.); qі — обсяг виробництва; V — ціна (80 грн.).
q1 = 30 тис. шт.С1 = 80 грн.
q2 = 60 тис. шт.С2 = = 65 грн.
q3 = 90 тис. шт.С3 = 60 грн.
q4 = 120 тис. шт.С4 = 57,5 грн.
q5 = 150 тис. шт.С5 = 56 грн.
Одним із варіантів розглянутого вище впливу обсягу виробництва на собівартість є природне збільшення кількості виробів нової продукції у міру засвоєння технології її виробництва і відповідного її вдосконалення. Але тут починає діяти ще й новий чинник — час. Між тим, коли підкреслюють позитивний вплив концентрації виробництва на собівартість продукції, то мають на увазі передусім вплив на неї фактора обсягу випуску продукції!
Важливим чинником здешевлення виробництва основної продукції може стати виготовлення побічної з відходів основного виробництва (комбінування виробництва). Цей шлях особливо ефективний у харчовій галузі, сировинних, підприємствах будівельних матеріалів тощо.
В галузях обробної промисловості добрі результати дають чинники, пов’язані зі стандартизацією (нормалізацією, уніфікацією) продукції, а також зі спеціалізацією і кооперуванням підприємств. Все це разом дозволяє збільшувати обсяги та економити ресурси виробництва, а отже — зменшувати собівартість продукції.
Попередні фактори будуть діяти ще результативніше, коли вони спираються на чинник упровадження досягнень науково-технічного прогресу. Але цей фактор, хоча один із самих могутніх і впливових, завжди потребує значних інвестицій і часу. Він всеохоплюючий і довготерміновий, має різні напрями і терміни. Одним із наслідків його дії є поява нових видів продукції і підвищення якості інших. Все це сприяє оновленню асортименту і підвищенню якості продукції. Зазначений чинник здебільшого зумовлює потребу в одночасних значних додаткових затратах, що, природно, підвищує собівартість нової продукції.
Фактором подорожчення виробництва є також погіршення умов видобутку палива і сировини і поступове погіршення якості продукції видобувних галузей промисловості.
Контрольні запитання
Які задачі розв’язують при аналізі собівартості продукції?
Показники собівартості та джерела інформації.
Порядок вивчення собівартості за статтями затрат та елементами.
Як проаналізувати матеріальні затрати у складі собівартості окремих видів продукції?
Як проаналізувати затрати на оплату праці та інші затрати?
Які чинники впливають на собівартість окремих видів продукції?
Порядок визначення резервів зниження собівартості продукції.
2.3. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
Тема 9
Аналіз фінансових результатів і рентабельності
Значення, задачі та інформація для проведення аналізу
Прибуток — один з основних господарських показників роботи підприємства. За його допомогою визначаються рівень рентабельності, тобто прибутковість, ефективність функціонування підприємства. Прибуток формується як різниця між виручкою від реалізації продукції і затратами на виробництво та її продаж. Якщо власні затрати перевищують грошові надходження від реалізації, то мають місце збитки від реалізації.
Загальний фінансовий результат, який відображається в балансі, називається балансовий прибуток або збиток. Цей показник складається з прибутку від реалізації товарної продукції, прибутку (збитків) від іншої реалізації та позареалізаційних результатів (інших прибутків і збитків).
Під час аналізу треба розв’язати такі задачі:
Оцінити виконання плану за прибутком в цілому і в розрізі окремих видів прибутків і збитків.
Вивчити динаміку фінансових результатів за ряд років.
Визначити та обрахувати вплив основних чинників на зміну суми прибутку від реалізації товарної продукції.
Оцінити рівень рентабельності продукції та підприємства.
Зробити підрахунок резервів зростання прибутку і рентабельності.
Аналіз фінансових показників слід проводити за даними форми № 2 «Звіт про фінансові результати», форми № 1 «Баланс підприємства», а також даних обліку і матеріалів фінансового відділу.
Аналіз балансового прибутку
Фінансові результати підприємства подані в табл. 19.
Таблиця 19
Показники Минулий рік Звітний рік Відхилення фактичних даних
За планом Фактично від минулого року від плану
сума % сума %
1. Прибуток від реалізації товарної продукції 4500 4600 5320 + 820 + 18,2 + 720 + 15,6
2. Прибуток (збиток) від іншої реалізації – 50 + 100 – 20 + 30 + 40 – 120
Разом 1 + 2: 4450 4700 5300 + 850 + 19,1 + 600 + 12,8
3. Інші позареалізаційні
— доходи 120 250 + 130 + 108 + 250 — затрати 150 285 + 135 + 90 + 285 Разом – 30 – 35 – 5 + 16,6 – 35 4. Балансовий прибуток 4420 4700 5265 + 845 + 19,1 + 565 + 12,0
За даними табл. 19 можна зробити такі висновки. План за прибутком успішно виконано (112%), понадплановий прибуток становив 565 тис. грн. Таке стало можливим завдяки значному перевиконанню плану за прибутками від реалізації товарної продукції (+ 720 тис. грн.). Підприємство має позитивну динаміку збільшення прибутків (19,1 %). Проте в роботі підприємства є й значні негаразди, внаслідок чого резерви зростання прибутків сягають 405 тис. грн. (120 + 285).
Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції
Аналіз виконання плану за прибутком від реалізації товарної продукції починається з розрахунку впливу основних факторів. Для цього необхідно взяти вихідні дані з форми № 2 за звітний рік і відповідну інформацію за попередній, а також відомості про зміну обсягів реалізації (виробництва) в натуральних показниках або в незмінних цінах. Необхідні технічні розрахунки виконуються в табл. 20.
Таблиця 20
(тис. грн.)
Показники За звітом у минулому році Реалізація звітного року в цінах минулого року, а також собівартості та структурі Фактична реалізація звітного періоду, але при структурі та собівартості минулого року Фактично у звітному періоді
1. Виручка від реалізації продукції (за винятком податку на додану вартість і акцизні збори) 010/3 – (011 – 015) 18000 16200* 19000 19000
2. Затрати на виробництво реалізованої продукції 040/4 13500 12150** 14250*** 13680
3. Прибуток від реалізації товарної продукції (рядок 1 – рядок 2) 060 4500 4050 4750 5320
4. Затрати на 1 грн. реалізованої продукції (рядок 2 : рядок 1) 75 75 75 72
Довідка: Обсяг реалізації у незмінних цінах у звітному періоді становив 90% від торішнього.
* 18000 ∙ 0,9 = 16200 тис. грн.
**13500 ∙ 0,9 = 12150 тис. грн.
***19000 ∙ 0,75 = 14250 тис. грн.
Вплив факторів розраховується таким чином:
1) вплив обсягу реалізації товарної продукції
4050 – 4500 = – 450 тис. грн.
або 4500 ∙ (– 10) : 100 = – 450 тис. грн. (негативний вплив);
2) вплив зміни цін
4750 – 4050 = + 700 тис. грн. (позитивний вплив);
у тому числі
а) вплив зміни цін на готову продукцію
19000 – 16200 = + 2800 тис. грн. (позитивний вплив);
б) вплив зміни цін на сировину, напівфабрикати, енергію тощо
– (14250 – 12150) = – 2100 тис. грн. (негативний вплив);
3) вплив собівартості продукції і асортиментно-структурних зрушень
5320 – 4750 = + 570 тис. грн.
або – (13680 – 14250) = + 570 тис. грн. (позитивний вплив).
Загальний вплив усіх факторів:
– 450 + 700 + 570 = + 820 тис. грн.
Зростання прибутку порівняно з минулим роком становило:
5320 – 4500 = + 820 тис. грн.
Якщо аналізується прибутковість одного виду реалізованої продукції, то визначають дію лише трьох факторів. Такі розрахунки їх впливу рекомендується здійснювати на підставі внутрігосподарської інформації, яка до того ж містить планові дані. Вихідна інформація для розрахунків наведена в табл. 21.
Таблиця 21
Показники За планом Фактично Абсолютне відхилення
1. Реалізовано продукції: а) у тис. грн. 600 600 —
б) у шт. 10000 8000 – 2000
2. Ціна за одиницю продукції, грн. 60 75 + 15
3. Собівартість реалізованої одиниці, грн. 45 50 + 5
4. Прибуток на одиницю продукції, грн. 15 25 + 10
5. Прибуток від реалізації всієї товарної продукції (рядок 1б 4), тис. грн. 150 200 + 50
Розрахунок впливу факторів на величину прибутку від реалізації товарної продукції:
1) вплив обсягу реалізації продукції в натуральному вимірі
(– 2000) 15 грн. = – 30000 грн.
або
150 тис. грн. = – 30 тис. грн.;
2) вплив зміни собівартості продукції
– (+ 5 грн.) 8000 = – 40000 грн.;
3) вплив зміни цін
+ 15 грн. ∙ 8000 = + 120 000 грн.
Разом: + 50000 грн.
Два фактори негативно впливали на суму прибутку і разом зменшили його на 70 тис. грн., але резерв — лише 30 тис. грн. Під час аналізу прибутків або збитків від іншої реалізації необхідно зіставляти фактичні дані з планом або аналогічними сумами за попередній період. Далі визначають причини їх появи або відхилень. Особливу увагу слід приділити аналізу незапланованих збитків. У більшості випадків ці суми доцільно включати до складу резервів зростання прибутку підприємства.
Аналіз інших прибутків і збитків
До складу цих фінансових результатів належать численні суми, не пов’язані безпосередньо з реалізацією продукції або такі, що є наслідком порушень договірних умов. В першу чергу слід дослідити суми, склад і динаміку штрафів, пені та неустойок. З’ясувавши причини їх виникнення і винних, треба розробити конкретні заходи щодо їх зменшення з вини даного підприємства.
Аналізуючи фінансові результати від надзвичайних ситуацій (збитки), необхідно чітко розрізняти, де були справжні стихійні сили, а де — звичайна безгосподарність, яка маскується під природні катаклізми (наприклад, пожежу, яка виникла внаслідок грубих порушень правил пожежної безпеки і спричинила значні збитки, не слід вважати за чинник, котрий не залежав від роботи підприємства). Тому ці збитки за своєю суттю є не що інше, як резерв зростання прибутку. Таким самим чином можна розглядати і багато інших збитків. Це і списання заборгованості, термін позовної давності якої минув, збитки від ліквідації основних засобів, операцій з цінними паперами тощо.
Аналізуючи позареалізаційні збитки і обставини їх виникнення, завжди слід мати на увазі, що за кожною окремою сумою стоїть не менш конкретна посадова особа. Дати оцінку її кваліфікації, сумлінності та відповідальності за свої дії — дуже важлива справа аналітиків.
Аналіз рентабельності
Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність розраховують як відношення прибутку до затрат чи застосованих ресурсів (капіталу).
Рентабельність застосованих (інвестованих) ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути обрахований як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капіталу. Останній показник цікавить у першу чергу акціонерів і майбутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.
Рентабельність продукції характеризує ефективність затрат на її виробництво і збут. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізованої продукції як відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції. У такому вигляді цей показник більше застосовується у зарубіжній практиці.
Рентабельність окремих видів продукції Рі обчислюється за такою формулою:
і =,
де Рі — рентабельність і-го виду продукції, %; Ц і, Сі — відповідно ціна і повна собівартість і-го виду продукції.
У багатономенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групувань. В першу чергу всі вироби групують за ознакою «рентабельна чи нерентабельна продукція». При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції, розраховують питому вагу (у процентах до загальної кількості виробів), а також їх питому вагу в обсязі реалізованої продукції. Треба також визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу найважливіших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби.
Дуже важливо здійснити групування вироблюваної продукції за рівнем рентабельності:
вироби з низкою рентабельністю;
вироби із середньою або нормальною рентабельністю (близькою до середньої рентабельності по галузі);
вироби високорентабельні.
При цьому необхідно дати оцінку питомої ваги кожної групи в загальному обсязі реалізації.
Нарешті, здійснюють групування виробів за ознакою ступеня та напряму зміни рентабельності у порівнянні з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, по яких
рентабельність помітно зросла;
рентабельність суттєво не змінилась;
рентабельність знизилась.
Групування виробів за вказаними та, можливо, за іншими ознаками дозволяє краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва. При цьому треба враховувати дію на рентабельність продукції таких чинників:
зміна ринкових цін на продукцію даного підприємства;
зміна податку на додану вартість;
зміна рівня собівартості виробу зі всіма факторами, які впливають на неї.
Серед факторів, які впливають на собівартість продукції, треба особливо звернути увагу на час випуску продукції. В перший рік, як правило, рентабельність дуже низька, але наступні декілька років спостерігається значне підвищення її рівня. Згодом її величина стабілізується, а в кінці виробництва навіть може почати падати. Однією з причин зростання рентабельності або супровідним їй чинником може бути збільшення обсягів виробництва цієї продукції. Вивчення впливу обсягу виробництва на рівень рентабельності — цілком самостійне питання аналізу прибутковості підприємства. Для цього рекомендується будувати графік розрахунку критичної точки обсягу виробництва (рис. 2).

Рис. 2. Графік визначення точки критичного обсягу виробництва
Наприклад, якщо використати дані табл. 21 за звітом і додатково врахувати, що постійні затрати, які не залежать від змін обсягу виробництва, взагалі становлять 200 тис. грн., а змінні затрати —25 грн. на одиницю продукції.
Наведені дані наносимо на графік, в якому по горизонталь-ній осі відкладається обсяг випуску продукції у натуральному вимірі, а по вертикальній — вартість випуску в цінах реалізації, за винятком ПДВ, і загальна її собівартість. Лінія ОВ показує вартість продукції, АБ — постійні затрати, АС — змінні затрати. То-ді вертикальна лінія В1О1 відображає величину вартості реалі-зованої кількості продукції, яка поділяється на такі складові частини: відрізок О1Б1 — постійна частина затрат, Б1С1 — змінні затрати і С1В1 — фактичний прибуток при випуску 8000 одиниць даної продукції.
Одержаний графік дозволяє провести ряд аналітичних розра-хунків. Перш за все точка перетину лінії вартості продукції ОВ і лінії собівартості випуску АС являє собою той критичний обсяг виробництва, при якому виручка за продукцію дорівнює її собівартості. Перпендикуляр з точки Ск на горизонтальну вісь до точки Ок показує критичний обсяг виробництва — 4000 одиниць. При виробництві продукції нижче цього обсягу підприємство буде працювати зі збитком, при перевершенні — одержить прибуток. Як вже було встановлено розрахунками, при обсязі виробництва 8000 одиниць прибуток становить 200 тис. грн., який на графіку показаний відрізком С1В1.
За допомогою цього графіка можна проаналізувати різні варіанти обсягів виробництва і визначити ступінь їх прибутковості. Проте слід мати на увазі, що цей графічний метод передбачає ряд допущень та умовностей:
1) незмінність постійної частини затрат для будь-якого обсягу виробництва;
2) повна пропорційність зміни змінних затрат;
3) стабільні, незмінні ціни;
4) випуск одного виду або однорідної продукції.
В дійсності всі ці умови витримати незмінними не вдається. Але для початкового аналізу варіантів обсягу виробництва цей графічний метод може бути дуже корисним і наочним. В подальшому аналізі можна застосувати більш точні розрахунки відносно бажаного варіанта обсягу виробництва.
Рентабельність всієї реалізованої продукції можна обрахувати на підставі даних табл. 20. Фактична рентабельність продукції за минулий рік становила:
Rм=.
Аналогічний показник за звітний рік становив:
Rз=.
Таким чином, загальне зростання цього показника за рік становило 5,6%. Показник рентабельності продукції в цілому по підприємству може змінитися внаслідок зміни рентабельності окремих видів продукції та асортиментно-структурних зрушень у реалізованій продукції.
Аналіз рентабельності підприємства
Рентабельність підприємства — це найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва і реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційні фінансові результати. На підставі даних табл. 19 і 20 виконаємо належні розрахунки в табл. 22:
Таблиця 22
Показники У минулому році У звітному році
за планом Фактично
1. Балансовий прибуток, тис. грн. 4420 4700 5265
2. Середньорічна величина виробничих фондів, тис. грн. 18200 + 9485 = = 27625 19000 + 9485 = = 28485 19200 + 10050 = = 29250
3. Обсяг реалізації продукції, тис. грн. 18000 18800 19000
4. Рентабельність підприємства, % (рядок 1: рядок 2 ∙ 100) 16 16,5 18
5. Реалізація на 1 грн. виробничих фондів, коп. (3 : 2) 65,158 66,00 64,957
6. Прибуток на 1 грн. реалізації, коп. (1 : 3) 24,556 25,00 27,711
Рентабельність підприємства у звітному періоді становила 18% і була більше за планову на 1,5% проти минулого року зростання — 2%. Зміна цього показника є результатом дії двох факторів:
зміни реалізації на 1 грн. виробничих фондів, %:
(64,957 – 65,158) 24,556 : 100 = – 0,04939;
зміни прибутку на 1 грн. реалізації продукції:
(27,711 – 24,556) 64,957 : 100 = +2,04939.
Разом: + 2,0%.
Таким чином, підвищення рентабельності підприємства пояснюється виключно зростанням рентабельності продукції. Використання виробничих фондів погіршилось, внаслідок чого цей показник підприємства знизився на 0,049% (резерв зростання).
І. Резерви зростання прибутку підприємства
Резерви зростання прибутку підприємства внаслідок використання резервів обсягу реалізації продукції (Р). Сума резерву обсягу реалізації — 500 тис. грн. Рентабельність всієї продукції у звітному періоді — 38,9. Тоді сума резерву

Резерви зростання прибутку внаслідок використання резервів собівартості продукції (умовно) 80
Резерви, пов’язані з ліквідацією збитків від іншої реалізації та інших позареалізаційних затрат (див. суму розрахунку за даними табл. 19
405 « »
Разом: 625 тис. грн.
ІІ. Резерви зростання рентабельності підприємства
Додаткове збільшення 625 : 29250 ∙ 10 = 2,14%.
Контрольні запитання
Які основні завдання стоять перед аналізом фінансових результатів і рентабельності?
Порядок аналізу балансового прибутку (збитку).
Як проаналізувати прибуток від реалізації товарної продукції? Які основні фактори впливають на величину прибутку?
Як розрахувати показники рентабельності і проаналізувати їх?
Методика підрахунку резервів зростання прибутків і рентабельності.
Тема 10
Аналіз фінансового стану
Аналіз фінансового стану підприємства треба починати з визначення його важливості. Необхідно насамперед звернути увагу на те, що в ринкових умовах фінансова діяльність підприємства набуває нових форм і напрямів. Внаслідок цього і фінансовий стан підприємства аналізується з урахуванням цих змін. Окрім того, фінансовий стан підприємства перебуває у постійній зміні, викликаній нестабільністю економіки, її кризовим станом. В умовах інфляції багато фінансово-економічних показників втрачають свою цінність і не можуть бути використані під час їх вивчення в динаміці. Певним чином перешкоджають аналізу фінансового стану підприємства і різні форми власності. Наприклад, чимало показників, які характеризують фінансовий стан акціонерних підприємств, не можуть бути розраховані через відсутність (або ще слабий розвиток) у державі ринку цінних паперів, де оберталися б акції цих підприємств, і за курсом яких можна було б судити про стан підприємства. Суттєво ускладнює також аналіз фінансового стану нестабільність законодавчої бази (фінансового і податкового права).
При вивченні питання необхідно визначити предмет цього розділу — фінансовий стан підприємства, який відображений у звітності і харатеризує сукупність показників стану, розміщення та ефективності використання фінансових ресурсів підприємства. Фінансовий стан визначається в платоспроможності підприємства внаслідок кругообігу засобів. Стійкість фінансового стану — необхідна вимога діяльності підприємства в ринкових умовах. Від цього залежать своєчасність і повнота погашення його зобов’язань (оплата праці робітників, розрахунки з бюджетом, банками, підприємствами-партнерами тощо).
В понятті «фінансовий стан» відображається взаємозв’язок виробничої і фінансової діяльності підприємства. Фінансовий стан безпосередньо впливає на виробничу діяльність. Нестача або неефективне використання фінансових ресурсів можуть стати головною причиною несвоєчасного погашення зобов’язань при розрахунках з постачальниками, а також різних порушень у процесі виробництва.
У свою чергу, фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від результатів його виробничої діяльності. При стабільному зростанні обсягів виробництва і реалізації продукції, зниженні її собівартості підприємство одержує додатковий прибуток, створюються додаткові джерела засобів, що врешті-решт сприяє зміцненню фінансового стану. Фінансовий стан підприємства залежить також від достатності оборотних активів, своєчасності оплати боргів дебіторами, повноти використання права на кредит, зміни обіговості оборотних засобів та інших чинників.
При аналізі фінансового стану треба розв’язати такі задачі:
— перевірка забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами;
— перевірка відповідності джерел фінансових ресурсів направленню їх використання;
— виявлення резервів і можливостей найбільш раціонального використання фінансових ресурсів;
— розробка заходів з оптимізації структури фінансових ресурсів і подальшого їх ефективного використання.
Задачі можуть бути різними залежно від напрямів виконуваного аналізу і специфіки підприємства. Але серед головних, узагальнюючих задач необхідно розв’язати насамперед ті, що вказані вище.
Головним джерелом інформації для проведення аналізу фінансового стану підприємства є Баланс підприємства (форма №1). Аналіз треба проводити за даними річного, квартального, місячного балансів. Баланс містить повну інформацію, необхідну для проведення аналізу, і тому на практиці йому необхідно приділити особливу увагу. Для більш глибокого з’ясування причин тих чи інших відхилень фінансових показників від розрахункових використовують також дані форми №2 «Звіт про фінансові результати і їх використання».
Для деталізації окремих питань, які виникають у процесі аналізу, використовують ще такі джерела інформації: реєстри бухгалтерського обліку, первинну документацію обліку, листування з банками, фінансовими органами, претензійні і арбітражні матеріали. Для полегшення розрахунку показників треба складати аналітичні таблиці, куди вносяться дані звітності, необхідні для розрахунків того чи іншого конкретного показника. Слід також зауважити: при аналізі треба виділяти фінансові і загальноекономічні показники. Всі ці показники — як абсолютні (прибуток, сума балансу, обсяг реалізаціїта ін.) — необхідно розділити на три групи:
— показники ефективності діяльності;
— показники конкурентоспроможності;
— показники фінансового стану.
Основну увагу потрібно приділити першій і третій групі показників, адже фінансовий стан знаходиться в прямій залежності від господарсько-виробничої діяльності підприємства. Порівнюючи показники фінансового стану з показниками рентабельності, можемо прослідкувати логічний зв’язок між різними сторонами діяльності підприємства, виявити, наскільки на фінансовий стан впливають ті чи інші виробничі процеси і, навпаки, як ефективність виробничої діяльності впливає на фінансовий стан. Як правило, незадовільні показники фінансового стану спричинені негативними явищами у виробничій діяльності. Треба також урахувати, що фінансовий стан залежить не тільки від виробництва, але й від продукції.
Вибір напрямів аналізу фінансового стану залежить від того, які конкретні задачі аналізуються. Також важливо і те, хто є суб’єктом аналізу: чи підприємство, чи аудиторська компанія, чи податкова інспекція, чи банк.
Найбільш повний аналіз проводиться на підприємстві і повинен охоплювати всі сторони його фінансової діяльності і фінансового стану.
Починати аналіз фінансового стану треба з характеристики бухгалтерського балансу. Сучасний баланс значною мірою відповідає вимогам міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Перед початком лекції слід отримати у викладача 3—4 примірники балансу з цифровими даними на кожну академічну групу. Вивчається загальна структура балансу за основними розділами активу і пасиву. Активи підприємства відображені у балансі як вартість майна і боргових зобов’язань, якими розпоряджається і які регулює підприємство на звітну дату.
Пасиви — зобов’язання підприємства по позиках і кредиторсь-кій заборгованості, погашення яких призведе до зменшення вар-тості майна.
Загальну структуру балансу потрібно відобразити у таблиці, де мають бути показані всі загальні розділи активу і пасиву на початок і кінець звітного періоду.
Найбільш повну й глибоку інформацію про фінансовий стан і його динаміку можна одержати, побудувавши на основі балансу підприємства порівняльний аналітичний баланс. Він будується на основі бухгалтерського балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки і структурної динаміки вкладень і джерел засобів підприємства за звітний період. Обов’язкові показники порівняного аналітичного балансу: абсолютні величини по статтях звітного балансу на початок і кінець періоду; питома вага статей балансу у валюті балансу на початок і кінець періоду; зміна в абсолютних величинах; зміна у питомій вазі; зміна їх (в %) до величин на початок періоду (темп приросту статті балансу); зміна (в %) до зміни валюти балансу (темп приросту структурних змін); ціна одного процента збільшення валюти балансу і кожної статті — відношення величини абсолютної зміни до процента абсолютної зміни на початок періоду.
Порівняльний аналітичний баланс дає можливість звести одночасно і систематизувати ті розрахунки, які виконуються при первіс-ному ознайомленні з балансом. Схемою порівняльного балансу охоплено багато важливих показників, які характеризують статику й динаміку фінансового стану. Порівняльний аналітичний баланс включає показники горизонтального і вертикального аналізу, активно використовуваного в практиці капіталістичних фірм. При горизонтальному аналізі визначаються абсолютні й відносні зміни величин різних статей балансу за звітний період, а при вертикальному — вираховують питому вагу — нетто кожної статті. Всі показники порівняльного аналітичного балансу необхідно розділити на три групи:
— показники структури балансу;
— показники динаміки балансу;
— показники структурної динаміки балансу.
Для осмислення загальної картини фінансового стану дуже важливі показники структурної динаміки балансу. Зіставляючи структури змінення в активі й пасиві, необхідно зробити висновки, через які джерела в основному були надходження нових засобів і в які активи і нові засоби в основному вкладені.
Порівняльний аналітичний баланс необхідно будувати за такою формою.
Актив Абсолютні величини Питома вага Зміна
на початок періоду накінець періоду на початок періоду на кінець періоду в абсо-лютних величинах у питомій вазі % до величин на початок року % до зміни підсумків балансу
Таку таблицю можна будувати і для аналізу всього активу й пасиву балансу, а також для кожного розділу активу й пасиву.
Для поглибленого вивчення показників і правильної їх оцінки необхідно провести аналітичне групування статей, тобто всі показники активу розмістити за їх ліквідністю, а всі показники пасиву розмістити за терміновістю розрахунків. Тоді показники активу треба відобразити таким чином:
швидколіквідні;
середньоліквідні;
малоліквідні;
неліквідні.
До швидколіквідних відносяться грошові кошти в касі, на розрахунковому рахунку, валютному рахунку, інші оборотні активи.
До середньоліквідних відносять статті:
товари відвантажені, строк оплати яких не настав;
розрахунки з дебіторами: у т. ч. за товари, роботи й послуги, строк оплати по яких ще не настав;
розрахунки з бюджетом;
по авансам виданим;
з іншими дебіторами.
До малоліквідних відносяться статті:
виробничі запаси;
малоцінні швидкозношувані предмети;
незавершене виробництво;
готова продукція.
До неліквідних відносяться статті:
основні засоби;
довгострокові фінансові вкладення;
інші позаоборотні активи.
Показники пасиву відображуються таким чином:
Термінові:
розрахунки з кредиторами;
з бюджетом;
по позабюджетних платежах;
по страхуванню;
по оплаті праці.
З іншими кредиторами.
Короткострокові:
короткострокові кредити банків;
розрахунки з кредиторами;
за товари, роботи й послуги, строк оплати по яких не настав по авансах.
Довгострокові:
довгострокові кредити банків.
постійні:
статутний фонд;
спеціальні фонди і цільове фінансування.
Завдяки такому групуванню можливо в цілому оцінити майно, яке знаходиться в розпорядженні підприємства і контролюється ним, а також виділити у складі майна оборотні (мобільні) й позаоборотні (іммобілізовані) засоби. Дані аналітичного розрахунку треба узагальнити в таблиці, де відображається майно — його складові і їх структура. Майно складається з основних засобів і позаоборотних активів, а також оборотних засобів, у т. ч. з них матеріальні оборотні засоби і нематеріальні оборотні засоби. Одержані дані треба проаналізувати і зробити висновки.
Для оцінки джерел формування засобів підприємства потрібно також скласти аналітичну таблицю, де навести такі показники: все майно, у т. ч. сума власних засобів підприємства і власних оборотних засобів і їх питома вага у власних засобах. У цю таблицю треба обов’язково включити позикові засоби і їх питому вагу в усьому майні. Слід також визначити суму довгострокових, короткострокових і кредиторську заборгованість і розрахувати їх питому вагу в усіх позикових засобах.
Одержані дані треба проаналізувати і зробити висновки.
Надалі при розгляді фінансового стану підприємства потрібно проаналізувати фінансову стійкість підприємства і його платоспроможність.
Показники фінансової стійкості і платоспроможності взаємно доповнюють один одного, дають можливість детально оцінити фінансовий стан підприємства.
Одним із важливих показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є коефіцієнт незалежності Кн, який розраховується на початок і кінець року:
.
Оптимальним для цього показника є його значення 0,5.
Фінансова стійкість визначається коефіцієнтом фінансової стійкості Кфін. стійк на початок і кінець року:
.
Цей коефіцієнт показує, яка питома вага у загальній вартості майна всіх джерел засобів, які підприємство може використовувати у своїй поточній діяльності без збитку для кредиторів. Слід пам’ятати, що цей коефіцієнт обмежує вклади короткострокових позикових засобів. Чим вище цей коефіцієнт, тим краще для підприємства.
Наступним показником фінансової стійкості є коефіцієнт маневреності Кман, який також розраховується на початок і кінець року:
.
Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власних засобів не закріплена у коштовностях мобільного характеру і дозволяє вільно маневрувати цими засобами. Оптимальне для цього показника значення — у межах від 0,4 до 0,6.
Важливим показником є коєфіцієнт заборгованості Кзаб, який треба розрахувати на початок і кінець року:
.
Наступний коефіцієнт показує співвідношення позикових засобів підприємства з їх власними, які визначають джерела для компенсації цих позикових засобів. Оптимальним значенням цього показника є коливання його в межах 0,5 — 1,0.
.
Це пояснюється тим, що власних засобів повинно вистачити підприємству для погашення всієї заборгованості, а також відсотків по банківських позиках.
Коефіцієнт інвестування Кінвест розраховується теж на початок і кінець року:
.
Цей коефіцієнт показує, наскільки основні засоби та інші немобільні засоби покриваються джерелами власних коштів. Оптимальним значенням цього коефіцієнта є значення більше 1.
Далі треба розглянути питання платоспроможності (ліквідності) підприємства. Платоспроможність визначається як здібність підприємства погасити свою заборгованість. При аналізі особливу увагу слід приділити поточній платоспроможності, здібності до швидкого погашення своїх короткострокових обов’язків. Платоспроможність прийнято вимірювати у відносних показниках, і називається цей показник «коефіцієнт покриття». Він характеризує відношення мобільних засобів до короткострокової заборгованості і дає можливість встановити, в якій кратності сума мобільних засобів покриває суму короткострокових зобов’язань, і тим самим підтверджує ступінь стійкості структури балансу і здібність підприємства швидко розраховуватись за свої короткострокові зобов’язання, тобто значною мірою визначити платоспроможність підприємства. Цей коефіцієнт розраховується на початок і кінець року.
.
Оптимальною величиною для цього коефіцієнта прийнято значення в 1,0—3,0.
Важливим показником платоспроможності є коефіцієнт абсолютної ліквідності Кабс.лікв, який розраховується на початок і кінець року:
.
Оптимальне значення для Кабс.лікв повинно коливатись в межах від 0,2 до 1,0. Наприклад, якщо цей коефіцієнт на кінець року був десь 0,05, то підприємство може негайно погасити тільки 5% короткострокової заборгованості за рахунок наявних грошових засобів і засобів по рахунках у банку. Це повинно насторожити потенційних і дійсних кредиторів, тому що підприємство є боржником.
Загальний коефіцієнт платоспроможності (коефіцієнт загальної ліквідності Кзаг. ліквідн) дає загальну уяву про платоспроможність підприємства, ліквідність його балансу. Цей коефіцієнт розраховується також на початок і кінець року.
.
Рівень платоспроможності підприємства вважається високим, якщо вся заборгованість покривається ліквідними активами, тобто оборотними засобами.
Ще одним показником, який характеризує платоспроможність підприємства, є коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості Кспів. кр. і деб. заборг. Він розраховується на початок і кінець року.
.
Для даного показника оптимальним є значення, наближене до 1.
Далі при аналізі фінансового стану підприємства вивчається кредиторська і дебіторська заборгованість, яка виникає внаслідок розрахунків підприємства з покупцями, постачальниками, фінорганами, підрядчиками, робітниками і службовцями, органами соціального страхування, депонентами та ін. Значні розміри дебіторської і кредиторської заборгованості призводять до самовільного перерозподілу оборотних засобів між підприємствами.
Дебіторська заборгованість — це відволікання з діяльності підприємства оборотних засобів, що є причиною фінансових ускладнень. Кредиторська заборгованість є результатом напруженого фінансового стану, через нестачу необхідних засобів затримується виконання платежів різним організаціям і особам. Затримка пла-тежів може спричинити ускладнення фінансового стану підприємств-кредиторів і негативно позначитися на виробничо-господарській діяльності.
Дебіторська заборгованість показана в активі балансу по групі товарів відвантажених, виконаних робіт і послуг по статтях, об’єднаних під назвою «Розрахунки з дебіторами».
Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості починається з вивчення даних балансу, по яких визначають ступінь збільшення або зменшення їх протягом звітного періоду. Необхідно відрізняти допустиму заборгованість від невиправданої. Допустима заборгованість — це така, що виникла згідно з діючими законами, невиправдана виникає внаслідок порушення фінансової дисципліни.
Кредиторська заборгованість показана в розділі 2-му пасиву балансу. Існує також допустима кредиторська заборгованість — непрострочена заборгованість фінорганам за платежі в бюджет та інші, а також невиправдана кредиторська заборгованість — прострочена заборгованість постачальникам, бюджету та інші платежі.
При аналізі дебіторської і кредиторської заборгованості необхідно скласти розрахунковий баланс, тобто порівнювати кредиторів (джерела засобів) з дебіторами (розміщення засобів). При цьому передбачається, що дебіторська може бути перекрита кредиторською. При аналізі фінансового стану необхідно також визначити і проаналізувати ефективність використання майна. Існує і використовується система показників ефективної діяльності, серед них.
;
;
;
;
.
Далі при аналізі фінансового стану вивчається обіговість оборотних засобів. Слід зауважити, що стійкість фінансового стану підприємства залежить також від ефективності використання оборотних засобів, яка характеризується їх обіговістю. Для розв’язання такої задачі необхідно розрахувати обіговість оборотних засобів. Це робиться за формулою
,
де О — обіговість оборотних засобів, днів; ОЗ — вартість оборотних засобів, тис. грн.; Ореал — обсяг реалізації, тис. грн.
Крім цього показника, визначається швидкість обіговості як відношення обсягу реалізації до вартості оборотних засобів; одноденний оборот як відношення обсягу реалізації до 360 днів. В результаті цих розрахунків визначається прискорення або уповільнення обіговості оборотних засобів. Також треба визначити, скільки оборотних засобів в результаті прискорення або уповільнення було звільнено або додатково залучено у виробництво. Закінчується аналіз розрахунком показника ефективності використання оборотних засобів за допомогою коефіцієнта використання оборотних засобів
.
Розрахунок цього коефіцієнта повинен показати, скільки на кожну гривню своїх оборотних засобів підприємство одержало прибутку.
Аналіз закінчується аналітичними висновками, а також розробкою заходів щодо поліпшення фінансового стану підприємства. Потім визначаються невикористані фінансові резерви і напрями їх використання.
Контрольні запитання
Який взаємозв’язок між фінансовою і виробничою діяльністю підприємства?
Як оцінюється фінансовий стан підприємства?
Які головні показники використовуються при вивченні платоспроможності?
Які причини виникнення фінансових ускладнень в роботі?
Як вивчаються активи підприємства на підставі балансу?
Які основні джерела майна?
Порядок розрахунку суми власних обігових коштів та оцінки їх достатності.
Як вивчається стан дебіторсько-кредиторської заборгованості?
Що розуміють під ліквідністю балансу?
Як розраховувати показники майбутньої платоспроможності?
Для чого складають порівняльний аналітичний баланс?
Визначте основні показники оборотності обігових коштів.
Які основні чинники зміни тривалості одного обертання обігових коштів?
Розділ 3
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ
І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1
Теоретичні основи економічного аналізу
Семінарське заняття 1. Предмет та види економічного аналізу
Робота в аудиторії
Сутність економічного аналізу та його роль в умовах перехідного періоду до ринкових умов.
Основні етапи розвитку курсу «Економічний аналіз».
Предмет та об’єкти аналізу.
Фактори та резерви виробництва.
Види й напрями економічного аналізу.
Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і навчальними дисциплінами.
Самостійна робота
Вивчення теоретичного матеріалу теми 2 «Метод і методика економічного аналізу».
Література:
Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. — М.: Финансы и статистика, 1996. — С. 3—188.
Самборский В. И., Грищенко А. А. Анализ хозяйственной деятельности в бюджетных и научных учреждениях. — М.: Финансы и статистика, 1989 — С. 18—29.
Яцків М. І. Теорія економічного аналізу. — Львів: Світ, 1993. —С. 13—52, 53—73.
Семінарське заняття 2. Метод і методика економічного аналізу
Робота в аудиторії
Метод економічного аналізу.
Принципи аналітичного дослідження.
Інші методи і технічні прийоми.
Самостійна робота
Виконання розрахунків впливу факторів за допомогою методу елімінування.
Вивчення матеріалу тем 3 і 4.
Література:
Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под ред. В. И. Стражева, Минск : Вышейш. шк., 1997. С. 151—160.
Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. — М.: Финансы и статистика, 1996. — С. 76—97.
Самборский В. И., Грищенко А. А. Анализ хозяйственной деятельности в бюджетных и научных учреждениях. — М.: Финансы и статистика, 1989. — С. 29—38, 284—290.
Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. — ИП. Москва, Минск: «Экоперспектива», 1997. — С. 168—182.
Яцків М. І. Теорія економічного аналізу. — Львів: Світ, 1993. — С.73—96.
Семінарське заняття 3. Інформація та організація економічного аналізу на підприємстві
Робота в аудиторії
Інформація та класифікація джерел інформації.
Система показників діяльності підприємства.
Прийоми перевірки доброякісності інформації.
Організація економічного аналізу на підприємстві.
Планування й етапи аналітичної роботи.
Узагальнення, оформлення та використання результатів аналізу.
Самостійна робота
Вивчення теоретичного матеріалу до наступного семінарського заняття.
Література:
Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под ред. В. И. Стражева. — Минск: Вышейш. шк., 1997. — С. 151—160.
Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. — М.: Финансы и статистика, 1996. — С. 76—97.
Экономический анализ хозяйственной деятельности предприятий и объединений / Под ред. С. Б. Барнгольц. — М.: Финансы и статистика, 1986. — С. 34—48.
Самборский В. И., Грищенко А. А. Анализ хозяйственной деятельности в бюджетных и научных учреждениях. — М.: Финансы и статистика, 1989. — С. 284—290.
Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. — Минск, Москва: ИП. «Экоперспектива», 1997. — С. 168—182.
Тема 5
Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг
Аналіз випуску продукції, її асортименту і структури
Робота в аудиторії
Аналіз обсягів випуску продукції з використанням вартісних і натуральних показників виміру.
Аналіз обсягів випуску продукції в календарному розрізі і по окремих підрозділах і виробничих дільницях.
Самостійна робота
Аналіз динаміки обсягів виробництва.
Аналіз асортименту і структури випуску продукції.
Узагальнення аналізу обсягів виробництва, асортименту, структури продукції.
Практичне заняття 2
Робота в аудиторії
Перевірка виконання домашнього завдання.
Аналіз якості продукції. Аналіз виконання плану по сортності.
Аналіз ритмічності виробництва.
Самостійна робота
Аналіз асортиментно-структурних зрушень і їх вплив на обсяг виробництва.
Аналіз впливу якості продукції на обсяг випуску продукції.
Вивчення теоретичного матеріалу до наступної теми.
Література до 1 і 2 заняття:
Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под ред. В. И. Стражева. — Минск: Вышейш. шк., 1995.
Мельничук Г. М. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности. — К.: Высш. шк., 1990.
Самборский В. И., Грищенко А. А. Анализ хозяйственной деятельности в бюджетных и научных учреждениях. — М.: Финансы и статистика, 1989. — С. 284—290.
Тема 6
Практичне заняття 3
Робота в аудиторії
Оцінка виконання плану за обсягом реалізованої продукції.
Аналіз динаміки обсягів реалізації і місткості ринку.
Деталізація обсягів реалізації за видами продукції, зонами продажу тощо.
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Самостійна робота
Аналіз виконання плану поставок продукції і виконання за-мовлень.
Аналіз товарних запасів і залишків товарів відвантажених.
Узагальнення аналізу і підрахунок резервів.
Література:
Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под ред. В. И. Стражева. — Минск: Вышейш. шк., 1997.
Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. — Минск, Москва: ИП. «Экоперспектива», 1997.
Житна І. П., Нескреба А. М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. — К.: Вища шк., 1992. — С. 64—77.
Практичне заняття 4
Робота в аудиторії
Оцінка величини і складу робочої сили.
Аналіз використання робочого часу.
Аналіз продуктивності праці.
Самостійна робота
Розрахунок впливу факторів на рівень продуктивності праці.
Розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції.
Вивчення теоретичного матеріалу наступної теми.
Практичне заняття 5
Робота в аудиторії
Аналіз складу і структури основних фондів.
Аналіз використання виробничих потужностей.
Аналіз використання устаткування.
Самостійна робота
Аналіз фондовіддачі.
Розрахунок використання виробничих потужностей.
Аналіз використання устаткування.
Практичне заняття 6
Робота в аудиторії
Аналіз забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.
Аналіз складських запасів товарно-матеріальних цінностей.
Аналіз матеріаломісткості продукції.
Самостійна робота
Аналіз показників використання матеріалів.
Розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції.
Підрахунок комплектних резервів товарної продукції і реалізації.
Вивчення теоретичного матеріалу наступної теми.
Література:
Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под ред. В. И. Стражева. — Минск: Вышейш. шк., 1997.
Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. — Минск, Москва: ИП. «Экоперспектива», 1997.
Житна І. П., Нескреба А. М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. — К.: Вища шк., 1992. — С. 59—63, 77—107.
Тема 8
Аналіз затрат на виробництво та реалізацію продукції
Практичне заняття 7
Робота в аудиторії
Загальна оцінка рівня собівартості продукції та виконання планових завдань.
Аналіз показника затрат у розрахунку на 1 грн. продукції.
Аналіз динаміки показників собівартості продукції.
Самостійна робота
Аналіз собівартості за елементами затрат.
Аналіз собівартості за статтями затрат.
Вивчення методики аналізу матеріальних затрат і заробітної плати.
Практичне заняття 8
Робота в аудиторії
Аналіз матеріальних затрат у складі собівартості продукції.
Аналіз використання фонду оплати праці.
Розрахунок факторів, які впливали на зміну по вищезгаданих статтях.
Самостійна робота
Аналіз затрат на обслуговування виробництва та управління.
Аналіз позавиробничих затрат та інших статей.
Вивчення методики аналізу собівартості окремих видів продукції і розрахунку резервів її зниження.
Практичне заняття 9
Робота в аудиторії
Аналіз собівартості окремих видів продукції.
Підрахунок резервів зниження собівартості продукції.
Узагальнення результатів аналізу собівартості продукції і розробка заходів щодо реалізації резервів.
Самостійна робота
Написання письмових висновків по виконаному аналізу.
Вивчення методики аналізу прибутку і рентабельності виробництва.
Тема 9
Аналіз фінансових результатів і рентабельності
Практичне заняття 10
Робота в аудиторії
Загальна оцінка виконання плану за прибутком, у тому числі за окремими видами.
Аналіз прибутків (збитків) від реалізації товарної продукції.
Розрахунок впливу факторів на прибуток від реалізації.
Самостійна робота
Аналіз впливу факторів на прибуток підприємства на окремих прикладах.
Вивчення методики підрахунку резервів зростання прибутку на підприємстві.
Аналіз рентабельності продукції.
Практичне заняття 11
Робота в аудиторії
Аналіз рентабельності підприємства.
Підрахунок резервів зростання прибутку і рентабельності.
Самостійна робота
Підготовка до контрольної роботи.
Практичне заняття 12
Робота в аудиторії
Контрольна робота на теми «Аналіз собівартості продукції» і «Аналіз фінансових результатів і рентабельності».
Самостійна робота
Вивчення загальної оцінки фінансового стану підприємства за темою 10.
Література:
Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под ред. В. И. Стражева. — Минск: Вышейш. шк., 1997.
Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. — Минск, Москва: ИП. «Экоперспектива», 1997.
Житна І. П., Нескреба А. М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. — К.: Вища шк., 1992. — С. 135—164.
Практичні заняття по темі «Аналіз фінансового стану»
Практичне заняття 13
Робота в аудиторії
1. Загальна оцінка фінансового стану підприємства:
а) задачі аналізу;
б) основні джерела інформації;
в) взаємозв’язок показників фінансової і виробничої діяльності підприємства.
2. Характеристика показників фінансового стану підприємства.
Самостійна робота
Вивчення розділів і статей балансу. Перевірка даних балансу за зведеними даними кожного розділу.
Вивчення порівняльного економічного балансу фінансового стану.
Заповнення таблиць 1, 2, 3 і проведення аналізу на підставі одержаних даних.
Практичне заняття 14
Робота в аудиторії
Опитування студентів і перевірка виконання домашнього завдання.
Вивчення складу майна підприємства і його аналіз. Побудова і складання аналітичних таблиць 4, 5.
Самостійна робота
Продовження аналізу майна підприємства, а також його структури (табл. 4 і 5).
Вивчення і визначення джерел формування власних засобів, власних оборотних засобів на початок і кінець звітного періоду.
Практичне заняття 15
Робота в аудиторії
Опитування студентів і перевірка домашнього завдання.
За даними балансу визначити показники, що характеризують стійкість фінансового стану. Розрахунки подати в таблиці 6.
За даними балансу визначити показники платоспроможності підприємства. Скласти аналітичну таблицю 7.
Аналіз грошових коштів підприємства, визначити їх стан, рух.
Самостійна робота
Продовження аналізу показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, і показників платоспроможності.
Визначити оптимальні значення показників фінансової стійкості та платоспроможності.
Продовження аналізу грошових коштів підприємства.
Практичне заняття 16
Робота в аудиторії
Опитування студентів і перевірка домашнього завдання.
Визначити показники, які відображають дебіторську й кредиторську заборгованість.
Визначити склад і розміри дебіторської і кредиторської заборгованості.
Самостійна робота
Продовження вивчення порядку формування та аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості.
Складання таблиці 8.
Практичне заняття 17
Робота в аудиторії
Опитування студентів і перевірка домашнього завдання.
Визначення системи показників, що характеризують ефективну діяльність підприємства.
Визначення системи показників ділової активності підприємства.
Розрахувати показники обіговості оборотних засобів. Складання таблиці 9.
Узагальнення результатів аналізу фінансового стану підприємства і розробка заходів щодо його покращення.
Самостійна робота
1. Узагальнення результатів аналізу фінансового стану підприємства.
Розділ 4
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ (ЗАДАЧІ)
Семінарське заняття 1. Предмет, види, методика та організація економічного аналізу
Економічний аналіз як галузь економічної науки.
Історія розвитку.
Предмет, зміст, задачі та основні категорії економічного аналізу.
Види аналізу.
Метод і методика економічного аналізу.
Інформаційна база та організація економічного аналізу на підприємстві.
Практичні заняття
Заняття 2. Елімінування. Розрахунки факторів за допомогою ланцюгових підстановок, абсолютних та відносних різниць.
Задача 1. Зробити розрахунки факторів всіма способами на підставі даних табл. 1.
Таблиця 1
Показник За планом Фактично Відхилення від плану Процент виконання плану
1. Товарна продукція за місяць, тис. грн. 140,8 140,4 – 0,4 99,72
2. Середньоспискова чисельність робітників, чол. 200 180 + 20 90,0
3. Загальне число відпрацьованих всіма робітниками людино-днів 4400 3600 – 800 81,82
4. Загальне число відпрацьованих всіма робітниками людино-годин 35200 28080 – 7120 79,77
5. Середнє число днів, відпрацьованих одним робітником 22 20 – 2,0 90,91
6. Середня тривалість робочого дня, годин 8 7,8 – 0,2 97,5
7. Середній виробіток робітника, грн. а) місячний 704 780 + 76 110,8
б) денний 32 39 + 7 121,88
в) годинний 4 5 + 1 125
Самостійна робота
Задача 2. Розрахуйте вплив факторів на відхилення від плану фактичної суми транспортних затрат:
способом ланцюгових підстановок;
способом абсолютних різниць;
способом відносних різниць.
Дані для розрахунків наведені в табл. 2.
Таблиця 2
Показник За планом Фактично Відхилення від плану Процент виконання плану
1. Транспортні затрати, тис. грн. 40 48 2.Обсяг перевезених вантажів, т 2000 1600 3. Середня дальність перевезень, км 100 120 4. Середній транспортний тариф, грн. за 1 т/км 0,2 0,25 5. Вантажообіг, тис. т/км 200 192 Тема 5
Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг
Робота в аудиторії
Задача 3. Перевірте наявність і повноту заповнення форм річного звіту підприємства, а також узгодження основних показників різних форм (табл. 3). Зробіть висновок про якість цього звіту і можливість його використання для аналізу діяльності підприємства.
Таблиця 3
Показники звіту Номер форми звіту Номер рядка Номер стовпця Сума, тис. грн.
1. Основні засоби на кінець року 2. І так далі Задача 4. Дайте оцінку виконання плану виробництва продукції (табл. 4) і напишіть свої висновки.
Таблиця 4
Показники У минулому році Звітний рік Відхилення від даних минулого року Темп росту до минулого року, %
за планом фактично відхилення від плану процент виконання плану 1. Обсяг товарної продукції, тис. грн. а) у діючих цінах 49225 50200 50850 б) у порівняльних цінах 53015 55510 2. Випуск продукції (цементу), тис. грн. 1257 1124 1124 Задача 5. Проаналізуйте динаміку випуску продукції в натуральному вираженні (табл. 5). При цьому слід урахувати, що виробничі потужності даного підприємства за останні п’ять років суттєво не змінилися.
Таблиця 5
Показники Роки п’ятиріччя
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
1. Випуск цементу, тис. т 2254 1803 1532 1257 11254
2. Темпи росту, % 100 80 68 56 50
3. Темпи росту ланцюгові, % 100 80 85 82 89
Задача 6*. Дати оцінку виробничої діяльності цегельного заводу за останні шість років на підставі даних табл. 6.
Таблиця 6
(млн шт. цегли)
Показники Роки
1992 1993 1994 1995 1996 1997
1. Виробнича потужність 20 20 20 16 16 18
2. Фактичний випуск цегли 16,0 14,0 10,0 8,8 9,6 9,2
3. Процент використання виробничих потужностей Самостійна робота
Задача 7*. На підставі даних табл. 7 дати оцінку виконанню плану за асортиментом і структурою випущеної продукції.
Таблиця 7
Асортимент За планом Фактично тис. т питома вага, % тис. т питома вага, % 1. Портландцемент (марка «500») 400 18,4 481,1 22,1 2. Шлакопортландцемент 1775 81,6 1699,6 77,9 в т. ч. марка «300» 1233 56,6 1044,1 47,9 Марка «400» 542 24,9 655,5 30,0 Разом 2175 100 2180,7 100 Задача 8*. Проаналізувати зміну асортименту випущеної продукції за останні п’ять років на суміжному підприємстві (табл. 8). Вказати можливі причини асортиментного зрушення і пов’язати його з обсягом виробництва.
Таблиця 8
(тис. т)
Асортимент Рік п’ятиріччя
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
Портладцемент 120 100 25 0,1 —
Шлакопортландцемент 15800 1660 1727 1753 1782
Будівельна суха суміш (з цементом) — — 98 47 37
Разом 1700 1760 1850 1800,1 1819
Задача 9*. Дати оцінку виконання плану за асортиментом продукції на підставі даних табл. 9. Як підприємство оновлює продукцію?
Таблиця 9
(тис. грн.)
Вид продукції У минулому році У звітному році Зараховується виконання
за планом фактично А 60 70 80 Б 30 30 30 В 40 40 70 Г 70 50 40 Д* 80 — 60 Е 100 110 90 Є* — 100 40 Разом 380 400 410 Примітка:* Продукція «Д» і «Є» — взаємозамінна.
Задача 10. Розрахуйте показники якості (середньої марки цементу) на підставі даних табл. 7. Зробіть необхідні висновки і рекомендації.
Заняття 4
Робота в аудиторії
Задача 11. Порівняйте середню марку цементу даного підприємства із середньогалузевими показниками і звітними даними споріднених підприємств (табл. 10). Дайте оцінку роботі щодо якості продукції.
Таблиця 10
(міцність у кг/см2)
Комбінат Загальний показник У тому числі
у минулому році у звітному році портландцемент шлакопортландцемент
у минулому році у звітному році у минулому році у звітному році
Середня марка цементу по країні 408 410 431 432 354 355
в тому числі 1. Кременецький 394 399 400 400 390 395
2. Дніпродзержинський 303 305 500 500 301 303
3. Амвросівський 423 429 469 469 300 310
4. Здолбунівський 520 508 540 530 360 356
Задача 12. Дайте оцінку якості продукції на підставі одержаних рекламацій за даними табл. 11.
Таблиця 11
Показники У позаминулому році У минулому році У звітному році
1. Кількість одержаних рекламацій 9 15 7
2. Загальна сума зарекламованої продукції, тис. грн. 210 340 150
3. Кількість рекламацій, визнаних підприємством як обгрунтовані 8 12 6
4. Те саме у вартісному вираженні 180 270 100
Задача 13*. Визначте показники сортності продукції і зробіть висновок про виконання плану за якістю, використавши дані табл. 12.
Таблиця 12
Сорт Умовний коефіцієнт якості За планом Фактично
кількість, шт. питома вага, % у перерахунку на 1 сорт (1  3) кількість, шт. питома вага, % у перерахунку на 1 сорт (1  3)
А 1 2 3 4 5 6 7
І 1 630 730 ІІ 0,9 180 150 ІІІ 0,8 90 120 Разом 900 100 1000 100 Задача 14. Проаналізуйте ритмічність випуску продукції за місяць на підставі даних табл. 13. Розрахуйте коефіцієнт ритмічності.
Таблиця 13
Декади місяця За планом Фактично Зараховується у плановий ритм
сума, тис. грн. питома вага, % сума, тис. грн. питома вага, % І 250 240 ІІ 350 420 ІІІ 400 540 Коефіцієнт ритмічності =
Самостійна робота
Задача 15*. Визначити виконання плану за якістю продукції і здійснити розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції у вартісному вираженні (табл. 14).
Таблиця 14
Сорт Ціна, грн. За планом Фактично
кількість, шт. сума, грн. кількість, шт. сума, грн.
І 8 7000 7800 ІІ 6,4 3000 3000 ІІІ 5,6 — 1200 Разом 10000 12000 Розрахунок факторів:
1) зміна обсягу випуску товарів у натуральному вимірі;
2) зміна якості (сортності) продукції.
Задача 16*. Який спосіб розрахунку можна використати для визначення виконання плану за якістю продукції на підставі даних табл. 15.
Таблиця 15
Сорт і його коефіцієнт І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично за планом фактично за планом фактично
І (1,0) — — 1800 8000 7200
ІІ (0,8) — — 200 2000 1800
Разом Кількість виробів, шт. 18000 17000 2000 2200 10000 9000
Загальна вартість, грн. 36000 38250 Середньовиважена ціна, грн. — — 4,0 3,9 Задача 17. Охарактеризуйте ритмічність роботи підприємства у звітному році. Порівняйте показники цього року з показниками минулого і зробіть належні висновки щодо якості організації виробництва. Дані для аналізу наведені в табл. 16.
Таблиця 16
Показники Перші декади Другі декади Треті декади
за планом фактично за планом фактично за планом фактично
Виробництво цементу, %: у минулому році 32,6 30,0 33,1 33,5 34,3 36,5
у звітному році 32,7 31,0 32,9 33,0 34,4 36,0
Коефіцієнт ритмічності у минулому році —
Коефіцієнт ритмічності у звітному році —
Задача 18. Дати оцінку ритму роботи у січні цеху помолу цементу. Які причини відсутності виробництва цементу у першу п’ятиденку? Розрахуйте коефіцієнт ритмічності за даними табл. 17.
Таблиця 17
Показники П’ятиденка Всього за місяць
1-ша 2-га 3-тя 4-та 5-та 6-та Виготовлення цементу, тис. т за планом 180
фактично — 16 20 36 40 48 160
Задача 19*. Вивчити за даними табл. 18 динаміку браку і розрахувати резерви зростання обсягу продукції за умови недопущення браку.
Таблиця 18
(тис. грн.)
Показники У минулому році У звітному році
1. Випуск товарної продукції 2500 3000
2. Фактична виробнича собівартість продукції 2200 2600
3. у т. ч. загальнозаводські затрати 400 500
4. Величина остаточного браку продукції 70 75
5. Затрати на виправлення браку 11 9
6. Сума вирахувань із зарплати винуватців браку 4 2
7. Загальна величина браку 81 8. Питома вага браку, % 4,5 9. Резерв збільшення обсягу продукції 112,5 Тема 6
Аналіз попиту, стану ринку і обсягу реалізації підприємства
Заняття 5
Робота в аудиторії
Задача 20. Дайте оцінку виконання плану за обсягом реалізації у звітному році (табл. 19). Чи були якісь труднощі з реалізацією протягом року?
Таблиця 19
(тис. грн.)
Квартали року За планом Фактично Абсолютне відхилення Процент виконання
І 12000 10048 ІІ 12000 12400 ІІІ 13000 10200 IV 13000 13180 Разом 50000 45828 Задача 21. Які фактори впливали на обсяг реалізації у звітному періоді? Розрахуйте їх величину за даними табл. 20.
Таблиця 20
(тис. грн.)
Показники За планом Фактично Відхилення Вплив фактора
1. Реалізація продукції 50000 45828
2. Товарна продукція 50200 50850 3. Залишки готової продукції на складі і в товарах відвантажених: на початок року 1000 800 на кінець року 1200 5822 Задача 22. Вивчити динаміку обсягів реалізації продукції цього підприємства за останні п’ять років (табл. 21). Зробити належні висновки.
Таблиця 21
Показники 1992 1993 1994 1995 1996 1997
1. Реалізація цементу, тис. т 2200 1700 1590 1460 1060
2. Виробництво цементу, тис. т 2254 1803 1532 1257 1124
3. Залишки нереалізованої продукції на кінець року, тис. т 90 144 247 189 86 146
Самостійна робота
Задача 23. Проаналізуйте виконання плану поставок цементу у звітному році і в IV кварталі (табл. 22). Як можна оцінити роботу заводу?
Таблиця 22
(тис. грн.)
Показники За планом Фактично Відхилення %
І. Поставка цементу: — на внутрішній ринок 42000 42980 — на експорт 8100 2000 у т. ч. країни СНД 3100 1800 Разом 50100 44980 ІІ.1. Поставка цементу будівельним організаціям (навалом) 40000 37800 2. Поставка цементу в тарированому вигляді 1000 700 у т. ч. дрібними пакунками (10 кг і менше) 200 — ІІІ. Поставка цементу в IV кварталі: жовтень 4500 4200 листопад 4500 4650 грудень 4000 4330 Всього за IV квартал 13000 13180 Задача 24. Проаналізуйте дані щодо повсякденних відвантажень продукції і визначте характер типових відхилень від запланованих сум. Інформація для аналізу надається в табл. 23 в сумах, округлених до однієї тисячі.
Таблиця 23. Дані щодо повсякденних відвантажень продукції (згідно з поданими до банку документами) (тис. грн.)
Дні місяця Місяці року
січень березень червень вересень грудень
за планом факт. Відх. За планом факт. Відх. За планом факт. Відх. За планом факт. Відх. За планом факт. Відх.
1-й — 46 63 + 17 35 23 – 12 46 23 – 23 49 — – 49
2-й — 46 138 + 92 35 160 + 125 46 146 + 100 49 133 + 84
3-й — 46 24 – 22 35 33 – 2 — — 4-й 49 137 + 88 46 35 – 11 — — — 5-й 49 35 + 6 62 + 62 — 46 8 – 38 49 110 + 61
6-й 49 20 – 29 — — 46 27 – 19 49 65 + 16
…… …… …… …… …… ……. …… …… …… …… ……. …… …… …… …… …….
26-й 49 49 — — — 46 23 – 23 49 40 – 9
27-й 49 90 + 41 — 35 48 + 13 46 54 + 8 49 41 – 8
28-й 49 31 – 18 46 38 – 6 35 58 + 23 46 98 + 52 49 93 + 34
29-й 49 53 +14 46 49 + 3 35 46 + 11 46 72 + 26 49 80 + 31
30-й — 46 47 + 1 35 57 + 22 46 57 + 11 49 110 + 61
31-й — 46 57 +11 — — — — — — — — —
Тема 7
Аналіз виробничих ресурсів
Заняття 6. Аналіз трудових ресурсів
Робота в аудиторії
Задача 25. За даними табл. 24 визначте забезпеченість підприємства робочою силою та розрахуйте коефіцієнт плинності кадрів.
Таблиця 24
(чоловік)
Показники За минулий рік За звітний рік Відхилення
за планом фактично від даних минулого року від планових даних
абсолют-не %
1. Чисельність всього персоналу підприємства 1878 1860 1821 2. у т.ч. персоналу основної діяльності 1665 1660 1587 3. із них робітників 1418 1400 1352 4. інших категорій працюючих 247 260 235 5. Чисельність персоналу невиробничої сфери 6. Прийнято працівників на роботу 300 226 7. Звільнено всього 340 287 у т.ч. за власним бажанням і через порушення дисципліни 290 211 Задача 26. Проаналізуйте використання робочого часу робітників і їхню продуктивність праці, використовуючи дані табл. 25.
Таблиця 25
Показники За минулий рік За звітний рік Відхилення
1. Товарна продукція, тис. грн. 2. Чисельність робітників, чол. 3. Відпрацьовано всіма робітниками: — тис. людино-днів 329,92 330,4 — тис. людино-годин 2474,4 2445,0 Задача 27. Дати оцінку зміни рівня продуктивності праці одного працівника і робітника (табл. 26). Розрахунки виконайте у вартісному і натуральному вираженні.
Таблиця 26
Показники За минулий рік За звітний рік %
1. Товарна продукція у незмінних цінах, тис. грн. 2. Випуск цементу, тис. т 3. Середньоспискова чисельність а) працівників б) робітників 4. Середньорічний виробіток 1 працівника: а) тис. грн. б) т цементу 5. Середньорічний виробіток 1 робітника а) тис. грн. б) т цементу Задача 28. Розрахуйте вплив факторів на величину середньорічного виробітку 1 робітника, а потім визначте вплив факторів на зміну товарної продукції в порівнянні з показниками минулого року. Зверніть увагу на можливі резерви. Для розрахунків використайте дані табл. 25.
Заняття 7. Аналіз стану і використання основних фондів
Робота в аудиторії
Задача 29. Ознайомитися зі змістом 1 розділу бухгалтерського балансу і формою 3 річного звіту заводу. Дати оцінку величині й зношеності основних засобів.
Задача 30. Проаналізуйте найбільш загальні показники використання виробничих основних фондів (табл. 27). Зробіть розрахунок впливу основних факторів на зміну обсягу виробництва.
Таблиця 27
Показники Фактичноу минулому році Фактичноу звітномуроці Відхилення
1. Товарна продукція, тис. грн. (в незмінних цінах) 50280 44905,0 2. Випуск цементу, тис. т 1257 1124 3. Середньорічна вартість промислово-виробничих основних фондів, тис. грн. 8753* 42244 4. Фондовіддача (п. 1 : п. 3), грн. 5,744 1,063 5. Випуск цементу на 1 тис. грн. основних фондів (п. 2 : п. 3), т 143,61 26,607 6. Фондомісткість 1 т цементу (п. 3 : п. 2), грн. 69,634 37,584 *Примітка: сума до індексації основних фондів.
Розрахунок впливу факторів
1) зміна кількісного фактора
2) зміна якісного фактора
Разом:
Задача 31. Дати оцінку рівня використання виробничих потужностей підприємства. Яка виробнича потужність заводу? Розрахунки виконайте на підставі даних табл. 28.
Таблиця 28
Показники Виробництво клінкеру Подрібнення цементу Виробнича потужність заводу
за планом фактично у перерахунку на цемент* за планом фактично 1. Виробнича потужність, тис. т 1069 1069 3446 2. Виробництво, тис. т 814 814 1262* 1257 3. Рівень використання виробничої потужності, % 76,1 76,1 36,5 *1) середній вміст добавки (Р) у цемент у звітному році становив 35,5 %; 2) розрахунок виконується за такою формулою: , де К — обсяг випуску клінкеру; Р — рівень вмісту добавки.
Самостійна робота
Задача 32. Дати оцінку використанню основного технологічного обладнання заводу. Дані для аналізу наведені в табл. 29.
Таблиця 29
Обладнання Кількість Годинна продуктивність, т Коефіцієнт використання календарного часу
у минулому році у звітному році у минулому році у звітному році
за планом фактично за планом фактично
А 1 2 3 4 5 6 7
А. Печі для випалювання клінкеру — печі 4 60 м 2 29 30 29,4 0,83 0,75 0,83
— печі 4,5 80 м 1 122 125,0 125,9 0,8 0,81 0,64
Б. Цементні млинарки — млинарки малої потужності 2,4 13 м 6 16,5 18,0 16,9 0,60 0,61 0,64
— млинарки середньої потужності 3,0 14 м 5 26,2 34,0 30,2 0,79 0,6 0,5
— млинарки великої потужності 4,0 13,5 м 4 70 64,8 69,9 0,8 0,8 0,6
Заняття 8. Аналіз використання матеріалів
Робота в аудиторії
Задача 33. Визначити стан використання сировини взагалі й по окремих видах (табл. 30). Зробити належні висновки.
Таблиця 30
Сировина і напівфабрикати Витрачання сировини на 1 т продукції, кг Відхилення в порівнянні з планом
фактично у минулому році у звітному році на 1 т на весь обсяг виробництва
норма факт. А 1 2 3 4 5
А. Цемент 1. Клінкер 625 620 624 + 4 2. Шлак 360 351 363 + 12 3. Гіпс та інша сировина 44 60 42 – 18 4. Паливо технологічне 150 153 152 – 1 Разом 1179 1184 1181 – 3 Б. Клінкер 1. Вапняк 1469 1473 1407 – 66 2. Глина 261 258 355 + 97 3. Інша сировина 90 87 85 – 2 Разом 1810 1818 1847 + 29 Задача 34. Визначити основні фактори, які впливали на загальний випуск цементу і розрахувати суми їх впливу на підставі даних табл. 31.
Таблиця 31
Показники Заминулий рік За звітний рік Відхилення від показників минулого року
за планом фактично відхилення 1. Випуск цементу, тис. т 1257 1124 1124,3 2. Загальні затрати клінкеру, тис. т 924,3 814 813,8 3. Вихід цементу з 1 т клінкеру, кг (з точністю до 0,1) 1360,0 1380,8 1381,5 Самостійна робота
Задача 35*. Дайте оцінку стану забезпечення матеріалами і рівню їх використання на підприємстві (табл. 32). Розрахуйте вплив усіх факторів і визначте резерви зростання обсягів виробництва.
Таблиця 32
Показники За планом Фактично Відхилення Вплив фактора
1. Випуск продукції, шт. 16000 17000 2. Залишок металу на початок року, т 90 70 3. Надійшло металу за рік, т 780 810 4. Використано всього, т у т. ч. на виробництво продукції, т 800 680 на інші цілі, т — 80 5. Залишок металу на кінець року, т 70 120 6. Затрати металу на одиницю продукції (норма затрат), т/шт. 0,05 0,04 7. Вихід продукції з 1 т металу, шт. 20 25 Задача 36. Підрахуйте загальні резерви можливого збільшення випуску продукції за рахунок поліпшення використання трудових ресурсів, засобів і предметів праці (табл. 33).
Таблиця 33
Показники Сума, тис. грн.
1. Резерви збільшення випуску продукції: — за факторами праці — за засобами праці — за предметами праці 2. Зведений резерв випуску продукції за факторами ІНШІ РЕЗЕРВИ 3. 4. 5. Разом резерви товарної продукції 6. Скорочення понадпланових запасів готової продукції на складі на кінець року 7. Ліквідація обсягів товарів, не оплачених у строк покупцями Резерв можливого збільшення реалізації продукції (рядок 5 + 6 + 7) Тема 8
Аналіз затрат на виробництво й реалізацію продукції
Задача 37. На підставі даних табл. 34 дайте оцінку рівня затрат на 1 грн. товарної продукції.
Таблиця 34
Показники За минулий рік За звітний рік
план факт.
1. Товарна продукція, тис. грн. 50200 50850
2. Собівартість товарної продукції, тис. грн. 4166 42150
3. Затрати на 1 грн. продукції, коп. 80,0 83,0 82,89
Задача 38. Дайте оцінку виконанню плану собівартості окремих видів продукції (табл. 35).
Таблиця 35
(грн.)
Продукція За планом Фактично Відхилення Процентвиконання
1. Портландцемент, за 1 т 82 80,3 2. Шлакопортландцемент, за 1 т 70 71,5 3. Шлакоблоки, тис. шт. 120 116 Задача 39. Вивчити структуру собівартості за елементами затрат і дати оцінку змінам питомої ваги окремих статей (табл. 36).
Таблиця 36
1990 рік Звітний рік
сума, тис. грн. питома вага, % сума, тис. грн. питома вага, %
1. Матеріальні затрати, у т. ч. 28732 53,6 30076 73,9
електроенергія 6612 12,3 10263 25,2
паливо 7736 14,4 13200 32,4
інші 14384 26,9 6613 16,3
2. Затрати на оплату праці 5837 10,9 3233 7,9
3. Відрахування на соціальні заходи 912 1,7 1932 4,8
4. Амортизація 7860 14,7 3673 9,0
5. Інші затрати 10239 19,1 1799 4,4
Разом 53580 100 40713 100
Задача 40. Дати оцінку стану використання сировини на 1 т шлакопортландцементу (табл. 37).
Таблиця 37
Основні матеріали і сировина За планом Фактично Абсолютне відхилення
норма затрат, кг/т ціна за 1 т, грн. сума, грн. норма затрат, кг/т ціна за 1 т, грн. сума, грн. А 1 2 3 4 5 6 7
1. Клінкер 620 65 40,30 625 62 38,75 – 1,55
2. Шлак 351 9 3,16 363 12 4,35 + 1,19
3. Гіпс 60 22 1,32 40 25 1,00 – 0,32
Разом 44,78 44,10 – 0,68
Задача 41. Розрахувати фактори, які вплинули на зміну затрат на основні матеріали і сировину (табл. 38). Дані для розрахунків наведені в табл. 37.
Таблиця 38
Матеріали і сировина Заплановими нормами і цінами За фактичними нормами і фактичними цінами Фактично Абсолютне відхилення В тому числі за рахунок
норм затрат цін
1. Клінкер 40,30 … 2. Шлак 3,16 … 3. Гіпс 1,32 0,88 Разом 44,78 44,77 Задача 42. Підрахуйте резерви зниження собівартості продукції за рахунок поліпшення витрачання сировини і матеріалів. Розрахунки виконайте на підставі даних табл. 38.
Задача 43. Проаналізуйте затрати фонду оплати праці (табл. 39).
Таблиця 39
(тис. грн.)
Показники За планом Фактично Відхилення
сума % до підсумку сума % до підсумку сума %
1. Фонд основної заробітної плати 2071 1893 2. Фонд додаткової заробітної плати 997 1018 3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати 282 322 Фонд оплати праці (рядок 1 + 2 + 3) 3350 100 3233 100 Задача 44. Розрахуйте вплив основних факторів на зміну проти минулого року суми фонду оплати праці працівників. Дані для розрахунків наведені в табл. 40.
Таблиця 40
Показники За минулий рік За звітний рік Відхилення %
1. Фонд оплати праці всіх працюючих, тис. грн. 3350 3233 2. Середньоспискова чисельність працюючих, чол. 1665 1587 3. Середньорічна заробітна плата одного працюючого, грн. 2012,0 2037,2 Задача 45. Проаналізуйте фактори, що вплинули на зміну середньорічної оплати праці одного робітника на підставі даних табл. 41.
Таблиця 41
Показники За минулий рік За звітний рік Відхилення
1. Фонд оплати праці робітників, тис. грн. 2780 2590 2. Чисельність робітників 1418 1352 3. Відпрацьовано людино-годин всіма робітниками, тис. 2474,4 2445,0 4. Середньорічна оплата праці 1 робітника, грн. Задача 46. Проаналізуйте комплексні статті затрат (табл. 42).
Таблиця 42
(тис. грн.)
Стаття затрат За кошторисом Фактично Відхилення
1. Затрати на утримання й експлуатацію устаткування 2500 2690 — в т.ч. амортизація устаткування 400 420 2. Загальновиробничі затрати — всього 1000 1062 — в т.ч. заробітна плата цехового персоналу 250 260 3. Загальногосподарські затрати 630 645 — в т.ч. заробітна плата заводського персоналу 225 220 Разом 4130 4397 4. Товарна продукція 50200 50850 Задача 47. Підрахуйте резерви зниження собівартості продукції і визначте їх відносну величину.
Тема 9
Аналіз фінансових результатів і рентабельності
Задача 48. На підставі форми № 2 звіту підприємства дати оцінку загальній сумі прибутку і в розрізі окремих прибутків і збитків. Порівняйте показники звітного року з даними за минулий рік (табл. 43).
Таблиця 43
Показники У минулому році У звітному році Відхилення
за планом фактично від плану від показників минулого року
1. Прибуток від реалізації товарної продукції 6312 6000 2. Інші операційні доходи й затрати – 512 3. Інші позареалізаційні — доходи 100 — затрати 404 4. Балансовий прибуток або збиток 4104 6000 Задача 49. Оцінити виконання плану за прибутком у поквартальному розрізі, використавши дані табл. 44.
Таблиця 44
Балансовий прибуток за даними звітів За планом Фактично Відхилення
І квартал — 200 І півріччя 2000 1900 9 місяців 5000 4700 За рік 6000 5242 Задача 50. Визначити фактори, які вплинули на зміну фактичної суми прибутку від реалізації товарної продукції у звітному році проти минулого року (табл. 45).
Таблиця 45
Показники Фактично у минулому році Реалізація у звітному році у цінах минулого року і дотримання інших умов минулого року Фактична реалізація у звітному році, але за умов рентабельності минулого року Фактично у звітному році
1. Виручка від реалізації продукції (за винятком ПДВ і акцизів) 63124 44186 45828
2. Затрати на виробництво реалізованої продукції 56812 3. Результат від реалізації 6312 4. Затрати на 1 грн. реалізованої продукції (2:1), коп. Довідка: Обсяг реалізації у звітному періоді в незмінних цінах становить 70 % від обсягу минулого року.
Задача 51. Розрахуйте вплив факторів на прибуток від реалізації за запропонованими даними (табл. 46). Які резерви зростання прибутку?
Таблиця 46
Показники За планом Фактично Відхилення
1. Реалізовано продукції, т 10000 8000 2. Собівартість реалізованої тонни продукції, грн. 65 60 3. Ціна за 1 т продукції, грн. 80 85 4. Загальний прибуток від реалізації товарної продукції, грн. Задача 52*. За наведеними даними (табл. 47) проаналізувати прибуток підприємства і вказати фактори, які вплинути на його зміни. Чи є резерви збільшення прибутку?
Таблиця 47
Показники За планом Фактично Відхилення
1. Реалізація продукції — у вартісному виразі, тис. грн. 800 600 — в тоннах 1600 1000 2. Собівартість 1 т реалізованої продукції, грн. 450 400 3. Загальний балансовий прибуток, тис. грн. 55,0 50,0 Примітка. Виробляється і реалізується один вид продукції.
Задача 53. На підставі річної звітності підприємства (ф. № 2, розділ ІІ) проаналізуйте напрями використання прибутку за звітний період (табл. 48).
Таблиця 48
Показники За минулий рік За звітний рік Відхилення
сума, тис. грн. % сума, тис. грн. % сума, тис. грн. %
1. Платежі до бюджету 1231 2. Відрахування в резервний (страховий) фонд — 3. Використано на: — виробничий розвиток 400 — соціальний розвиток 1472 — заохочування робітників 1001 — дивіденди — — вилучення виручки — — поповнення оборотних коштів — — інші цілі — Разом 4104 Задача 54. За даними, наведеними в табл. 49, розрахуйте відповідні показники рентабельності продукції і підприємства. Зробіть висновки відносно їх зміни проти минулого року.
Таблиця 49
(тис. грн.)
Показники У минулому році У звітному році Відхилення
1. Балансовий прибуток 4104 2. Чистий прибуток після утримання податків 2873 3. Прибуток від реалізації товарної продукції 6312 4. Собівартість реалізованої продукції 56812 5. Обсяг реалізованої продукції (без ПДВ) 63124 6. Вартість майна 158 490 167 769 7. Власні кошти 127 258 130 918 Задача 55. Розрахувати вплив факторів на зміну показника окупності інвестицій. Дані для розрахунку взяти з табл. 49.
Задача 56. Проаналізувати рентабельність окремих видів продукції на підставі даних табл. 50.
Таблиця 50
(%)
Показники Уминулому році У звітному році Відхилення фактичних даних
за планом фактично від плану від даних за минулий рік
1. Середня рентабельність продукції у галузі 20 16,5 — – 4,5
2. Середня рентабельність продукції у підприємства, 28 30 29,5 в тому числі продукція «А» (12)* 1 5 4 продукція «Б» (25) 40 41 43 продукція «В» (18) 20 28 35 продукція «Г» (5) 30 30 20 продукція «Д» (3) – 15 – 4 – 18 продукція «Е» (17) 18 15 14 продукція «Є» (4) 60 65 70 продукція «Ж»** 5 8 10 продукція «З» 21 20 26 продукція «И» 12 10 28 продукція «І» 48 40 42 продукція «Ї» 76 78 90 продукція «К» 40 35 22 продукція «Л» 15 12 продукція «Н» 45 — — продукція «О» 8 17 Примітки. *У дужках наведені питомі обсяги виробництва окремих видів продукції, %.
**Продукція «Ж» і далі належить до групи «інша».
Задача 57. Проаналізуйте можливості ліквідації збитковості виробу «Д», якщо відомо, що головною її причиною є недостатній обсяг випуску виробу. Додаткові дані: фактичний обсяг випуску у звітному періоді — 250 шт., постійні затрати на цей виріб — 400 тис. грн., змінна частина собівартості одиниці продукції «Д» — 0,6 тис. грн., а її ціна — 1,4 тис. грн. Визначте критичний обсяг виробництва, при якому виріб «Д» матиме нульову рентабельність. Якою буде рентабельність, якщо обсяг цього виробу збільшиться у 3 рази? Для розв’язання задачі застосуйте графічний метод обчислення беззбитковості виробництва.
Задача 58. Підрахуйте резерви збільшення прибутку.
Зведення збільшення прибутку підприємства
Сума, тис. грн.
1. За рахунок збільшення реалізації продукції
2. За рахунок зниження собівартості продукції
3. Усунення інших збитків і непродуктивних затрат
Разом:
Тема 10
Аналіз фінансового стану підприємства
Загальна оцінка фінансового стану
Практичне заняття 1
Задачі й джерела інформації аналізу фінансового стану підприємства.
Характеристика взаємозв’язку виробничої та фінансової діяльності підприємства.
Фінансовий стан підприємства в умовах розвитку ринкових відносин.
Вивчення структури балансу. Коротка характеристика статей балансу.
Задача 59. Скласти таблицю загальної структури балансу. Дати загальну оцінку розділів балансу і його зміні за звітний період. Визначити, що відображається в активах і пасивах балансу. Структура балансу наведена в табл. 51.
Таблиця 51
Актив На початок року На кінець року Пасив На початок року На кінець року
І. Основні засоби І. Джерела власних та прирівняних до них коштів ІІ. Запаси і затрати ІІ. Довгострокові пасиви ІІІ. Грошові кошти, розрахунки та інші активи ІІІ. Розрахунки та інші пасиви Баланс Баланс Задача 60. Проаналізувати загальний фінансовий стан підприємства. Скласти таблицю порівняльного аналітичного балансу активу і пасиву (табл. 52, 53). Зробити висновки.
Таблиця 52. Актив порівняльного аналітичного балансу
(тис. грн.)
Актив Абсолютні величини Питома вага Зміна
на початок періоду на кінець періоду на початок періоду на кінець періоду в абсолютних величинах у питомій вазі в % до величинна початок року (cтовп.6 : стовп.2) в % до зміни підсумків балансу (стовп. 6 : пдв 6)
І. Основні засоби та інші позаоборотні активи ІІ. Запаси й затрати ІІІ. Грошові засоби, розрахунки і інші активи, в т.ч. — дебіторська заборгованість та інші оборотні активи — грошові засоби і короткострокові фінансові вкладення Баланс Таблиця 53. Пасив порівняльного аналітичного балансу
(млн грн.)
Пасив Абсолютні величини Питома вага Зміна
на початок періоду на кінець періоду на початок періоду на кінець періоду в абсолютних величинах у питомій вазі в % до величин на початок року (стовп. 6 : стовп.. 2) в % до зміни підсумків балансу (стовп. 6 : пдв 6)
І. Джерела власних засобів ІІ. Довгострокові пасиви ІІІ. Розрахунки та інші пасиви, в т.ч. — короткострокові кредити і позики — кредиторська заборгованість та інші короткострокові пасиви Баланс Самостійна робота
Вивчення розділів і статей балансу. Перевірка даних балансу за зведеними даними кожного розділу. Вивчення окремих показників балансу.
Вивчення інших джерел інформації фінансового стану підприємства.
Що собою являє порівняльний аналітичний баланс фінансового стану підприємства?
За даними балансу самостійно розмістити засоби активів балансу за їх ліквідністю, а статті пасиву — за терміновістю покриття засобів.
Заповнити таблиці 51, 52, 53 і виконати аналіз на підставі одержаних даних.
Практичне заняття 2
Задача 61. За даними балансу визначити вартість майна підприємства. У складі майна визначити оборотні (мобільні) й позаоборотні (імобілізовані) засоби. Зробити аналітичні висновки зміни засобів за звітний рік (табл. 54).
Таблиця 54
Показники На початок року На кінець року
Всього майна, в т. ч. Основні засоби і позаоборотні активи, тис. грн. в % до майна Оборотні засоби (тис. грн.) в % до майна, із них: матеріальні оборотні засоби, тис. грн. % до оборотних засобів нематеріальні оборотні засоби, тис. грн. % до оборотних засобів Задача 62. За даними балансу дати оцінку джерел формування засобів підприємства. Скласти таблицю джерел формування засобів (за формою табл. 55). Визначити вартість власних оборотних засобів на початок і кінець звітного року. Зробити висновки.
Таблиця 55
Показники На початок року На кінець року
Всього майна, тис. грн. у т.ч. Власні засоби, тис. грн. % до майна Власні оборотні засоби, тис. грн. Закінчення табл. 55
Показники На початок року На кінець року
% до власних оборотних засобів Позикові засоби, тис. грн. % до майна Довгострокові позикові кошти, тис. грн. % до позикових засобів Короткострокові позикові кошти, тис. грн. % до позикових засобів Кредиторська заборгованість, тис. грн. % до позикових засобів Самостійна робота
Вивчення, визначення й аналіз майна підприємства, а також його структури.
Складання таблиць 54 і 55.
Вивчення й визначення джерел формування власних обігових коштів (на початок і кінець року).
Практичне заняття 3
Задача 63. За даними балансу визначити показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства. Розрахунки подати за формою табл. 56. Пояснити, про що свідчать ці розрахунки.
Таблиця 56
№ з/п Показники й методи розрахунку На початок року На кінець року Відхилення
1 Коефіцієнт незалежності (автономії) 1 розділ пасиву балансу Підсумки балансу 2 Коефіцієнт фінансової стійкості Джерела власних коштів плюс довгострокові позики Підсумки балансу 3 Коефіцієнт маневреності власні оборотні засоби власні засоби 4 Коефіцієнт заборгованості позикові кошти власні засоби 5 Коефіцієнт інвестування Джерела власних коштів Основні засоби і позаоборотні активи
(1 розділ активу) Задача 64. Визначити показники, що характеризують платоспроможність підприємства. Розрахувати коефіцієнти ліквідності (табл. 57). Визначити фактори зміни ліквідності. Зробити висновки.
Таблиця 57
№ з/п Показники і методика розрахунку На початок року На кінець року Відхилення
1 Коефіцієнт покриття Підсумки балансу — І розділ активу ІІ і ІІІ розділи пасиву балансу — позики для робітників і службовців 2 Коефіцієнт абсолютної ліквідності Грошові кошти + короткострокові цінні папери І, ІІ розділи пасиву балансу 3 Коефіцієнт загальної ліквідності оборотні активи (ІІ і ІІІ розділи активу) позикові засоби (ІІ і ІІІ розділи пасиву) 4 Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості розрахунки з дебіторами Розрахунки з кредиторами Самостійна робота
Вивчення показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства і показників платоспроможності.
Визначення оптимального значення показників фінансової стійкості і платоспроможності.
Проаналізувати грошові кошти, їх стан і рух.
Практичне заняття 4
Задача 65. Проаналізувати дебіторську й кредиторську заборгованість (табл. 58). Визначити склад, розміри дебіторської і кредиторської заборгованості. Зробити висновки.
Таблиця 58
№ з/п Показники На початок року На кінець року Відхилення
Дебіторська заборгованість, тис. грн. 1 Звичайна, виправдана товари відвантажені, термін розрахунку яких не настав векселі одержані бюджет персонал та інші операції аванси видані інші дебітори Разом 2 Невиправдана товари відвантажені, неоплачені вчасно векселі одержані бюджет персонал та інші операції Закінчення табл. 58
№ з/п Показники На початок року На кінець року Відхилення
дочірні підприємства інші дебітори Разом Кредиторська заборгованість, тис. грн. 1 Звичайна, виправдана короткострокові кредити товари та послуги, термін розрахунку яких не настав векселі видані аванси одержані позабюджетні платежі страхування оплата праці дочірні підприємства інші кредитори Разом 2 Невиправдана товари, роботи, послуги, неоплачені вчасно векселі видані бюджету позабюджетні платежі страхування оплата праці дочірні підприємства інші кредитори та пасиви Разом Всього Самостійна робота
Формування дебіторської і кредиторської заборгованості.
Визначення коефіцієнта співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості. Яке оптимальне значення цього коефіцієнта?
Складання табл. 58.
Практичне заняття 5
Задача 66. Визначення систем показників ефективної діяльності підприємства. Проаналізувати одержані дані.
Рентабельність продажу .
Рентабельність усього капіталу підприємства
Рентабельність власного капіталу
Рентабельність основних засобів і інших позаоборотних активів
Задача 67. Визначення системи коефіцієнтів ділової активності підприємства. Проаналізувати одержані дані. Зробити висновки.
Коефіцієнт загальної обіговості капіталу
Коефіцієнт обіговості мобільних засобів
Коефіцієнт обіговості готової продукції
Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості
Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості
Коефіцієнт обіговості власного капіталу
Задача 68. Розрахувати показники обіговості оборотних засобів. Використати дані балансу й звітні дані про фінансові результати. Розрахунки занести в табл. 59. Зробити висновки.
Таблиця 59
Показники У минулому році У звітному році
1. Обсяг реалізації, тис. грн. 63124 2. Середньорічні залишки оборотних засобів, тис. грн. 41200 3. Обіговість засобів, днів
4. Прискорення (–), уповільнення обіговості оборотних засобів 5. Швидкість обіговості
6. Одноденний оборот (рядок 1 : 360) Задача 69. Зробити загальні висновки про фінансовий стан підприємства. Визначити основні напрями по його покращенню.
Самостійна робота
Продовження вивчення показників ефективності та ділової активності підприємства.
Вивчення показників обіговості оборотних засобів.
Узагальнення результатів аналізу фінансового стану підприємства. Розробка основних напрямів по вдосконаленню фінансового стану.
Література
Козак П. А., Герасимович А. М. Анализ современного бухгалтерского баланса на примере конкретного предприятия. — К.:Тэхника, 1994.
Сопко В. В. Бухгалтерский учет в предпринимательстве. — К.: Тэхника, 1995.
Рубинфельд Д., Пиндик Р. Микроэкономика. — М.: Экономика, 1991.
Нікбахт Н., Гроппелі А. Фінанси. — К., 1991.
Юданов А. Ю. Секреты финансовой устойчивости международных монополий. — М.: Финансы и статистика, 1993.
Ефименко Н. Анализ финансового положения предприятия // Бухгалтерский учет и аудит. — 1994. № 2, 3.
Голов С. Прогнозирование банкротства предприятия // Бухгалтерский учет и аудит. 1994. — № 2, 3.
Финансовые и экономические показатели зарубежных фирм, методика их анализа. — К.: Учебно-методический центр «Бета», 1991.
Суторміна В.М. та інші. Фінанси зарубіжних корпорацій. — К.: Либідь, 1993.
Ковалев В. В. и др. Организация бухгалтерского учета на совместных предприятиях. М.: Финансы и статистика, 1994. — Глава 3.
Стоянов Е. А., Стоянова Е. А. Экспертная диагностика и аудит финансово-хозяйственного положения предприятия: Практическое руководство для бухгалтеров, финансистов, руководителей предприятий, аудиторов и работников банков. —М.: Аудиторская фирма «Аурум», 1993.
Гилявская Л. Т. Экономический анализ в аудировании деятельности компаний США // Бухгалтерский учет. — 1992. — № 9. — С. 8—11.
Барнгольц С. Е. Предварительная оценка платежеспособности и финансовой устойчивости ссудозаемщика // Деньги и кредит. — 1992. — № 2. С. 36—44.
Путягина Л. М. Экономический рейтинг предприятия // Финансы. — 1992. — № 2. — С. 9—13.
Бухтиярова Т. И. Модель оценки финансового состояния предприятий // Финансы. — 1992. — № 7. — С. 7—11.
Большаков С. В. Финансовая политика в условиях кризиса // Финансы. — 1993. — № 2. — С. 18—23.
Лукашевич И. Я. Моделирование процессов анализа финансового положения предприятий в условиях рынка // Финансы. — 1993. — №3. — С. 49—53.
Ковалев В. А. Анализ финансового положения предприятия. — М.: Финансы и статистика, 1995.
Негашев Е. В. Анализ финансов предприятий в условиях рынка. — М.: Высш. шк., 1997.
Бухгалтерський баланс
Форма № 1. (витяг із річного звіту підприємства)
Актив Код рядка На початок року На кінець звітного періоду
І. Основні засоби та інші позаоборотні активи Основні засоби: залишкова вартість 010 127 603 130 384
знос*(02) 011 133 492 125 548
первісна вартість*(01) 012 261 095 255 932
Нематеріальні активи:
залишкова вартість 020 знос*(02) 021 первісна вартість*(01) 022 Незавершені капітальні вкладення (33, 35, 61) 030 2300 5312
Устаткування (07) 035 318 255
Довгострокові фінансові вкладення (58) 040 Інші позаоборотні активи 060 Всього по розділу І 070 130 221 135 951
ІІ. Запаси і затрати Виробничі запаси (05, 06, 08, 10) 080 10438 20381
Тварини на вирощуванні і відгодівлі (09) 090 Малоцінні і швидкозношувані предмети: залишкова вартість 100 686 545
знос*(13) 101 148 211
первісна вартість*(12) 102 834 756
Незавершене виробництво (03, 20, 21, 23, 29, 30, 36, 43, 44) 110 403 1248
Витрати майбутніх періодів (31) 120 56 30
Готова продукція (40) 130 1042 961
Товари: купівельна вартість (41) 140 1287
торгова націнка* (42) 141 продажна вартість* (41) 142 Всього по розділу ІІ 150 12625 24452
ІІІ. Грошові кошти, розрахунки та інші активи Товари відвантажені: не сплачені в строк (45) 160 4141 1353
Розрахунки з дебіторами: за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (62,76) 170 за товари, роботи і послуги, не
сплачені в строк (62,76) 180 677 по векселях одержаних (59) 190 з податкових розрахунків (67) 195 з бюджетом (68) 200 з персоналом за іншими операціями (73) 210 по авансах виданих (61) 220 з учасниками (75) 225 з дочірніми підприємствами (78) 230 з іншими дебіторами (63, 70, 71, 72, 73, 76, 84) 240 8188 5486
Короткострокові фінансові вкладення (58) 250 Грошові кошти: каса (50) 260 5 —
розрахунковий рахунок (51) 270 10 418
валютний рахунок (52) 280 — —
Інші грошові кошти (54, 55, 56) 290 109 109
Використання позикових коштів (82) 300 Інші оборотні активи 310 2514 —
Всього по розділу Ш 320 15644 7366
Баланс (сума рядків 070, 150, 320) 330 158 490 167 769
Закінчення форми № 1
Пасив Код рядка На початок року На кінець звітного періоду
І. Джерела власних та прирівнених до них коштів Статутний фонд (капітал) (85) 400 402 402
Додатковий капітал (88) 405 102 578 123 200
Резервний фонд (88) 410 24047 1029
Фінансування капітальних вкладень (93, 94) 420 335 Розрахунки за майно (76) 425 Спеціальні фонди і цільове фінансування (87, 88, 96) 430 1522
Амортизаційний фонд на повне відновлення (86): 440 Відстрочена податкова заборгованість (95) 450 4765
Доходи майбутніх періодів (83) 455 Резерви наступних витрат і платежів (89) 460 Реструктуризований борг (60) 465 Нерозподілений прибуток минулих років (98) 470 Заборгованість за майно в оренді (99) 475 Прибуток:
нерозподілений звітного року (80) 480 використаний у звітному році*(81) 481 5242
звітного року*(80) 482 5242
Збитки:
минулих років (98) 485 – 104 звітного року (80) 490 Всього по розділу І 495 127 258 130 918
ІІ. Довгострокові пасиви Кредити банків (92) 500 — 1000
Позикові кошти (95) 510 Інші довгострокові пасиви 520 Всього по розділу ІІ 530 ІІІ. Розрахунки та інші короткострокові пасиви Кредити банків (90) 600 600 —
Позикові кошти (95) 610 Кредити та позики, що не погашені в строк 620 2400 1800
Розрахунки з кредиторами:
за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (60, 76) 630 500 1000
за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (60, 76) 640 1500 6248
по векселях виданих (66) 650 по авансах одержаних (61) 660 18039 17528
з податкових розрахунків (67) 665 з бюджетом (68) 670 4343 269
по позабюджетних платежах (65) 680 по страхуванню (69) 690 1255 2004
по оплаті праці (70) 700 1167 879
з дочірніми підприємствами (78) 710 423 з учасниками (75) 715 з іншими кредиторами (71, 76) 720 1005 6123
Позики для працівників (97) 730 Інші короткострокові пасиви 740 Всього по розділу ІІІ 750 31232 35851
Баланс (сума рядків 495, 530, 750) 760 158 490 167 769
Форма № 2
І. Фінансові результати
Найменування показника Код рядка Прибутки Збитки
Виручка (валовий доход) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 54988 Державне регулювання цін 011
Податок на додану вартість 015 9160
Акцизний збір 020 025 030 Затрати на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг) 040 38037
Результат від реалізації 050 7791 Результат від іншої реалізації 060 540
у тому числі від реалізації основних фондів, нематеріальних активів і матеріальних цінностей 061 540
від здачі окремого майна в оренду 062 Доходи і витрати від позареалізаційних операцій 070 2009
у тому числі: по доходних активах 071
штрафи, пені, неустойки та інші види санкцій 072
Всього прибутків і збитків 080 2549
Балансовий прибуток або збиток 090 5242 у тому числі від завищення цін і тарифів 091
095 Фактичні обсяги виробництва продукції (робіт, послуг) 100 Одержано на власні потреби 110 120 ІІ. Використання прибутку
Найменування напрямів Код рядка На кінець звітного періоду
Платежі до бюджету 200 1211
Відрахування в резервний (страховий) фонд 210 Використано на: збільшення статутного фонду 215 виробничий розвиток 220 595
соціальний розвиток 230 2069
заохочування 240 1367
дивіденди 245 вилучення виручки 250 поповнення оборотних коштів 255 інші цілі 260 Розділ 5
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ (40 ЗАВДАНЬ)
Задача 1. Дайте оцінку виконанню плану виробництва і реалізації (по вугільній шахті).
Таблиця 1
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично % за планом фактично % за планом фактично %
1. Товарна продукція: а) у порівняльних цінах, тис. грн. 60000 64800 32000 25600 120 000 123 400 б) у діючих цінах, тис. грн. 72000 40000 136 800 в) у натуральних одиницях, тис. т 600 630 400 300 1200 1140 2. Реалізація а) у порівняльних цінах, тис. грн. 60000 57000 34000 25160 122 000 119 560 б) у натуральних одиницях, тис. т 600 540 425 310 1220 1171,2 133
Задача 2. Дайте оцінку динаміці обсягу виробництва на підприємстві за останні п’ять років.
Таблиця 2
Показники 1992 1993 1994 За минулий рік (1995) За звітний рік (1996)
І варіант Виробнича потужність, тис. т 2000 2000 1800 1600 1600
Видобуток руди, тис. т 1750 1700 1620 1520 1408
ІІ варіант Виробнича потужність, тис. т 500 500 600 600 800
Виробництво продукції, тис. т 400 420 450 462 520
ІІІ варіант Виробнича потужність, тис. пар взуття 800 800 900 900 600
Виробництво продукції, тис. пар взуття 640 560 585 540 450
Задача 3. Визначте ступінь виконання плану за асортиментом випущеної продукції. Назвіть можливі причини відхилення від плану.
Таблиця 3
(тис. грн.)
Вид продукції І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом звіт відхилення за планом звіт відхилення за планом звіт відхилення
«А» 200 250 1000 1100 100 200 «Б» 150 130 2500 2200 150 100 «В» 550 632 — 400 250 150 «Г» 300 200 500 200 — 120 «Д» 400 404 200 — 50 — Разом 1600 1616 4200 3900 550 570 Задача 4. Визначте, чи виконаний план за сортністю продукції цехом за звітний місяць.
134
Таблиця 4
(кількість продукції, штук)
Сорт Ціна, грн. І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично відхилення за планом фактично відхилення за планом фактично відхилення
І 20 800 1020 3000 2800 6000 8250 ІІ 18 150 60 2000 800 3600 2250 ІІІ 16 50 120 — 400 2400 4500 Разом 1000 1200 5000 4000 12000 15000 Примітка. Виробляється один вид продукції, вказані ціни можна використовувати для всіх варіантів.
Задача 5. Розрахуйте вплив факторів на обсяг виробництва товарної продукції за місяць. Як треба назвати ці фактори в залежності від конкретних обставин роботи?
Таблиця 5
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично відхилення за планом фактично відхилення за планом фактично відхилення
1. Товарна продукція, тис. грн. 480 450 160 185 110 120 2. Кількість виробів у натуральному вираженні, штук 12000 15000 800 740 1000 1200 Задача 6. Проаналізуйте ритмічність випуску продукції. Розрахуйте коефіцієнт ритмічності на підставі таких даних:
Таблиця 6
(тис. грн.)
Декада місяця І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично відхилення за планом фактично відхилення за планом фактично відхилення
І 250 240 200 100 1500 1600 ІІ 350 360 280 250 2100 1800 ІІІ 400 600 320 400 2400 2800 Разом 1000 1200 800 750 6000 6200 Задача 7. Проаналізуйте ритмічність роботи взуттєвої фабрики за січень на підставі таких даних:
Таблиця 7
(кількість пар взуття)
135
П’ятиденка І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично за планом фактично за планом фактично
І — 3000 4000
ІІ 10000 6000 7000
ІІІ 11000 9000 9000
ІV 14000 8000 9000
V 20000 10000 10000
VI 10000 11000 11000
Разом 60000 65000 42000 46000 60000 50000
Задача 8. Проаналізуйте окремі види браку. Визначте розмір впливу браку на обсяг виробництва продукції.
Таблиця 8
(тис. грн.)
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за минулий рік за звітний рік за минулий рік за звітний рік за минулий рік за звітний рік
1. Собівартість остаточно забракованих виробів і деталей 220 250 10 8 50 45
Закінчення табл. 8
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за минулий рік за звітний рік за минулий рік за звітний рік за минулий рік за звітний рік
2. Затрати на виправлення браку 30 50 2 4 16 10
3. Утримання із заробітної плати винуватців браку 10 30 1 1 4 2
4. Вартість браку за ціною можливого використання 20 30 3 1 6 3
5. Планова виробнича собівартість за винятком загальнозаводських витрат 50000 60000 800 960 2200 2000
6. Обсяг товарної продукції 72000 75000 1000 1250 2500 2300
Задача 9. Дайте оцінку виконання плану за обсягом реалізації і визначте вплив основних факторів.
Таблиця 9
(у тис. грн.)
136
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично за планом фактично за планом фактично
1. Обсяг реалізації продукції 18500 16000 9600 7000 5600 4900
2. Товарна продукція 18000 18200 10000 8000 5000 5500
3. Залишки нереалізованої продукції а) на початок року 1000 1400 800 600 800 900
б) на кінець року 500 3600 1200 1600 200 1500
Задача 10. Як виконано план поставок продукції? Зробити належні висновки.
Таблиця 10
(тис. грн.)
Продукція І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично відхилення за планом фактично відхилення за планом фактично відхилення
А 200 180 50 80 500 450 Б 400 420 280 240 250 260 В 300 350 300 310 380 300 Г 100 70 170 160 70 130 Разом 1000 1020 800 790 1200 1140 Задача 11. Дайте оцінку динаміці обсягу реалізації, використовуючи різні вимірники. Проаналізуйте вплив кількості реалізованих виробів, цін і структурних зрушень на зміну виручки від реалізації.
Таблиця 11
Вид будівельних матеріалів І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за минулий рік за звітний рік за минулий рік за звітний рік за минулий рік за звітний рік
кількість, т ціна за 1 т, грн. кількість, т ціна за 1 т, грн. кількість, т ціна за 1 т, грн. кількість, т ціна за 1 т, грн. кількість, т ціна за 1 т, грн. кількість, т ціна за 1 т, грн.
«А» 2000 50 2500 56 400 70 440 90 800 40 900 30
«Б» 100 280 120 300 600 30 560 35 1200 50 1400 60
«В» 400 660 180 500 1000 80 800 70 2000 230 700 250
Разом 2500 2800 2000 1800 4000 3000
Задача 12. Підрахуйте резерви зростання обсягу реалізації на підставі таких даних:
137
Таблиця 12
(тис. грн.)
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично за планом фактично за планом фактично
1. Залишки готової продукції на складі: на початок року 200 250 100 120 450 470
на кінець року 210 280 150 140 500 600
2. Товари відвантажені на початок року строк сплати яких не настав 400 300 1300
несплачені в строк 200 50 400
на кінець року у т.ч. строк сплати яких не настав 380 190 1200
не сплачені в строк 100 80 250
3. Резерв зростання товарної продукції 400 250 1800
Примітка. Залишки готової продукції і товарів відвантажених наведені в цінах реалізації.
Задача 13. Дайте оцінку виконання плану за обсягом реалізації і визначте, які фактори вплинули на нього. Чи є резерви зростання обсягу реалізації?
Таблиця 13
(тис. грн.)
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично за планом фактично за планом фактично
1. Залишки нереалізованої продукції на початок року: готової продукції на складі 1600 1400 200 150 2500 2200
товари відвантажені, строк сплати яких не настав 700 200 800
товари відвантажені, не сплачені в строк 200 50 500
2. Товарна продукція 79400 80000 10000 11100 110 000 112 000
138
3. Залишки нереалізованої продукції на кінець року: готової продукції на складі 1800 1900 180 150 2000 2500
товари відвантажені, строк сплати яких не настав 600 100 2000
товари відвантажені, не сплачені в строк 400 200 1000
4. Реалізація продукції за звітний рік 79200 79400 10020 11050 110 500 110 000
Задача 14. Вирахуйте вплив трудових факторів на виконання виробничої програми на підставі таких даних. Які резерви зростання обсягу виробництва можна вказати?
Таблиця 14
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом за звітом за планом за звітом за планом за звітом
1. Обсяг товарної продукції за місяць, тис. грн. 528 571,9 195 196,8 403,2 412,5
2. Середньооблікова чисельність робітників, чол. 100 94 250 200 240 200
3. Відпрацьовано робітниками за місяць, людино-днів 2200 2021 4875 4000 5040 4400
4. Відпрацьовано робітниками за місяць, людино-годин 17600 16340 39000 32800 40320 33000
Задача 15. Розрахуйте величину факторів, що вплинули на середній виробіток робітника. Визначте резерви зростання продуктивності праці.
Таблиця 15
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за минулий рік за звітний рік за минулий рік за звітний рік за минулий рік за звітний рік
1. Середньорічний виробіток одного робітника, грн. 17670 13904 8624 6926,4 8288 9900
2. Середня кількість днів, відпрацьованих 1 робітником за рік 228 220 224 222 224 220
3. Середня тривалість робочого дня (зміни), год 7,75 7,9 7,7 7,8 7,4 7,5
4. Середньогодинний виробіток 1 робітника, грн. 10 8 5 4 5 6
Задача 16. Вирахуйте вплив факторів на обсяг товарної продукції. Чи є резерви зростання обсягу продукції?
Таблиця 16
139
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично за планом фактично за планом фактично
1. Обсяг товарної продукції за рік, тис. грн. 9180 9190 30420 31145,4 2211,8 2388,7
2. Середньооблікова чисельність робітників, чол. 1020 1010 2500 2600 …… …….
3. Відпрацьовано за рік всіма робітниками, тисяч: а) людино-днів 225 200 ……… …….. 115,2 122,5
б) людино-годин …….. ……… 4680 4719 921,6 955,5
Задача 17. Визначити всі фактори, що впливали у звітному періоді на обсяг товарної продукції. Розрахувати їх величину на підставі таких даних і вказати, які резерви зростання виробництва мають тут місце.
Таблиця 17
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично за планом фактично за планом фактично
1. Товарна продукція, тис. грн. 1260,0 1600,0 2170 2050 1230 1100
2. Кількість верстатів, одиниць 315 320 350 410 205 220
3. Відпрацьовано верстато-годин, тисяч 420 400 700 820 410 250
4. Вироблено продукції в розрахунку на 1 верстат, тис. грн. 4,0 5,0 6,2 5,0 6,0 5,0
5. Вироблено за верстато-годину, грн. 3,0 4,0 3,1 2,5 3,0 4,4
Задача 18. Вирахуйте вплив факторів на обсяг товарної продукції з боку використання основних фондів. Вкажіть, чи є невикористані резерви виробництва.
Таблиця 18
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично за планом фактично за планом фактично
1. Товарна продукція, тис. грн. 84,0 101,4 784 874,8 811,8 901
2. Кількість верстатів, шт. 10 12 100 90 90 100
3. Відпрацьовано всіма верстатами, верстато-змін 4200 4056 39200 36450 45100 45050
Задача 19. Визначте вплив факторів на зміну обсягу товарної продукції. Вишукайте невикористані резерви виробництва.
Таблиця 19
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично за планом фактично за планом фактично
140
1. Товарна продукція, тис. грн. 3000 4000 5250 6000 6600 3600
2. Вартість основних промислово-виробничих фондів, тис. грн. 1200 2000 1500 2000 …….. ……….
3. Виробнича площа, м2 1500 1600 …….….. ……… ………. ………..
4. Кількість верстатів, шт. ……… ……… 150 120 60 50
5. Відпрацьовано верстато-годин всіма верстатами …..….. …...…. ………… ………. 120 000 90000
Задача 20. Розрахуйте вплив факторів на обсяг випуску продукції і визначте резерви виробництва на підставі таких даних:
Таблиця 20
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично за планом фактично за планом фактично
1. Випуск продукції, шт. 19000 25000 48000 40000 85000 91000
2. Залишок металу на початок року, т 1000 1200 2000 6000 3500 3000
3. Надійшло металу за рік, т 10000 11800 25000 26000 65000 71800
4. Використано металу за рік — усього, т 9500 11000 24000 28500 63750 73300
у т. ч. на виробництво продукції, т 9500 10000 24000 28000 63750 72800
на інші цілі — 1000 — 500 — 500
5. Залишок металу на кінець року, т 1500 2000 3000 3500 4750 1500
6. Норма витрачання, кг/шт. 500 400 500 700 750 800
Задача 21. Визначте основні фактори, що вплинули на зміну обсягу товарної продукції. Розрахуйте їх вплив.
Таблиця 21
(тис. грн.)
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично за планом фактично за планом фактично
1. Товарна продукція 10000 9450 9000 10400 8800 9000
2. Основні матеріали 4000 3500 6000 6500 4400 4000
Задача 22. Проаналізуйте затрати матеріалів і зробіть розрахунок впливу факторів на обсяг продукції. Чи є резерви випуску продукції?
Таблиця 22
141
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично за планом фактично за планом фактично
1. Товарна продукція а) у вартісному вираженні, тис.грн. 200,0 220,0 120,0 100,0 240,0 200,0
б) в натуральному обчисленні, шт. 1000 1100 2400 2000 12000 11000
2. Норма витрачання, кг/шт. 50 60 200 250 6,0 8,0
Задача 23. Підрахуйте загальні резерви можливого збільшення випуску продукції на підставі проміжних результатів розрахунків:
Таблиця 23
(тис. грн.)
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Резерви збільшення випуску продукції з боку використання: — трудових ресурсів 500 400 200
— засобів праці 1800 600 1300
— предметів праці 200 800 400
2. Додатковий випуск продукції за умов зменшення або повної ліквідації браку 50 40 20
3. Додатковий випуск продукції за умов підвищення якості (сортності) продукції до запланового рівня 20 10 5
Всього Задача 24. Визначте виконання плану за собівартістю і розрахуйте вплив факторів.
Таблиця 24
Показники Варіант
І ІІ ІІІ
1. Затрати на 1 грн. товарної продукції, коп.: за планом планового випуску 75 52 60
за планом фактично виробленої продукції 72 50 64
фактично в цінах, що діяли у звітному періоді 70 55 63
фактично в цінах плану 71 54 65
142
Задача 25. Дайте оцінку витрачанню матеріалів і розрахуйте вплив факторів на відхилення від плану.
Таблиця 25
Матеріал Одиниця виміру За планом Фактично Матеріал Одиниця виміру За планом Фактично
норми затрат на 1 виріб сума, грн. норми затрат на 1 виріб сума, грн. норми затрат на 1 виріб сума, грн. норми затрат на 1 виріб сума, грн.
І варіант IІ варіант
Дошки м3 3 300 2 280 Дошки м3 2 200 4 280
Фанера м2 1,5 75 1,6 128 Фанера м2 20 400 25 450
Разом 375 408 Разом 600 730
IIІ варіант
Дошки м3 4 320 3 270
Фанера м2 10 250 12 360
Разом 570 630
Задача 26. Дайте оцінку затрат фонду оплати праці та визначте вплив основних факторів на зміну його величини порівняно з показниками плану.
Таблиця 26
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом фактично за планом фактично за планом фактично
1. Фонд оплати праці, тис. грн. 950 900 500 528 360 294
2. Чисельність працюючих, чол. 500 450 250 240 120 105
Задача 27. Проаналізуйте вплив усіх факторів на зміну суми фонду оплати праці у звітному році.
Таблиця 27
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
у минулому році у звітному році у минулому році у звітному році у минулому році у звітному році
143
1. Фонд оплати праці, тис. грн. 742,5 799,2 966 1058,4 385,0 359,7
2. Середньоспискова чисельність робітників, чол. 90 100 200 180 125 100
3. Середня кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік 220 222 230 224 220 218
4. Середня тривалість одного робочого дня, год 7,5 8,0 7,0 7,5 7,0 7,5
5. Середньочасова заробітна плата, грн. 5 4,5 3 3,5 2 2,2
Задача 28. Дайте оцінку виконанню кошторису затрат на обслуговування виробництва та управління і визначте резерви економії на підставі таких даних:
Таблиця 28
(тис. грн.)
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за кошторисом фактично за кошторисом фактично за кошторисом фактично
1. Загальновиробничі затрати 220 250 200 190 200 180
у т.ч. непродуктивні затрати — 40 — 10 — 5
2. Затрати на утримання й експлуатацію устаткування 300 320 300 280 300 340
у т.ч. поточний ремонт 100 130 100 110 100 120
амортизація 50 55 40 42 60 55
3. Товарна продукція 2000 2200 2000 1800 2000 2100
Задача 29. Проаналізуйте виконання кошторису за транспортними затратами. Визначте вплив факторів і резерви економії.
Таблиця 29
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за кошторисом фактично за кошторисом фактично за кошторисом фактично
1. Транспортні затрати, тис. грн. 40,0 54,0 14,4 27,0 67,5 56
2. Кількість перевезених вантажів 2000 1500 900 1000 1800 1400
3. Середня дальність перевезень, км 100 150 80 90 250 200
4. Середній транспортний тариф, грн. за т/км 0,2 0,24 0,2 0,3 0,15 0,2
5. Вантажообіг, т/км 200,0 …… 72,0 …….. 450,0 ……..
Задача 30. Визначте, які фактори вплинули на величину прибутку на підставі таких даних:
Таблиця 30
(млн грн.)
144
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
за планом звіт за планом звіт за планом звіт
1. Балансовий прибуток 20 12 40 42 2,0 1,7
у т.ч. прибуток від реалізації
товарної продукції 20 15 30 35 2,0 1,8
2. Обсяг реалізації продукції 200 180 100 120 40 30
Задача 31. За приведеними даними дайте оцінку виконанню плану за прибутком. Які фактори вплинули на прибуток і чи є резерви зростання прибутку?
Таблиця 31
(млн грн.)
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
план звіт план звіт план звіт
1. Обсяг реалізації товарної продукції 100 90 80 100 90 99
2. Балансовий прибуток 20 14 ……. …….. ……… ………
у т. ч. прибуток від реалізації товарної продукції 20 15 10 9 20 22
від іншої реалізації +1 –2 –4
інші прибутки і збитки …… …….. –2 +1
Примітка. Зміни цін в звітному періоді не було.
Задача 32. Розрахуйте вплив факторів на прибуток від реалізації (на підприємстві один вид продукції).
Таблиця 32
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
план звіт план звіт план звіт
1. Реалізовано продукції, т 1200 1000 100 120 200 300
2. Собівартість 1 т, грн. 500 600 700 750 120 150
3. Ціна за 1 т, грн. 600 800 900 850 200 180
4. Прибуток за 1 т, грн. 5. Прибуток від реалізації товарної продукції, грн. Задача 33. За приведеними даними проаналізуйте прибуток підприємства і вкажіть фактори, які змінили прибуток. Чи є резерви збільшення прибутку від реалізації?
Примітка. Виробляється і реалізується один вид продукції.
145
Таблиця 33
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
у минулому місяці у звітному місяці відхилення у минулому місяці у звітному місяці відхилення у минулому місяці у звітному місяці відхилення
1. Реалізація продукції — в тис. грн. 400,0 300,0 –100 800,0 900,0 3600,0 4400,0 — в тоннах 800 500 –300 40,000 60,000 18000 20000 2. Ціна за 1 т, грн. …… …….. 20 15 …….. ……. 3. Собівартість 1 т реалізованої продукції, грн. 450 500 +50 18 14 200 220 4. Одержаний прибуток з 1 т продукції, грн. 50 100 +100 ……. …….. …….. …….. 5. Прибуток від реалізації товарної продукції, тис. грн ……. ……… ……. …….. ……… ……… 6. Інші прибутки і збитки, тис. грн. …….. ……… ……. …….. - –100 7. Балансовий прибуток, тис. грн. 45,0 40,0 –5,0 100,0 70,0 …….. …….. Задача 34. За даними, взятими із ф.2 річного звіту підприємства, проаналізуйте прибуток від реалізації та рівень рентабельності.
Таблиця 34
(тис. грн.)
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
прибутки збитки прибутки збитки прибутки збитки
1. Виручка від реалізації продукції 3431 2700 1875
2. Податок на додану вартість 436 400 300
3. Акцизний збір 208 — —
4. Затрати на виробництво реалізованої продукції 2180 2000 1500
5. Результат від реалізації 607 300 75 6. Рівень рентабельності продукції, % …… …….. ……..
146
Примітка. Рентабельність продукції в минулому році 33,1 12,0 10,0 Задача 35. Підрахуйте резерви збільшення прибутку на підставі таких даних:
Таблиця 35
(млн грн.)
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Резерви зростання обсягу реалізації продукції 84 200 270
2. Резерви зростання обсягу товарної продукції 70 180 200
3. Резерви зниження собівартості продукції 10 20 15
4. Інші збитки 5 3 25
5. Інші прибутки 10 4 40
6. Дебіторська заборгованість 8 15 180
7. Рентабельність продукції, % 20 25 35
Задача 36. Розрахуйте величину власних обігових коштів на підставі таких даних бухгалтерського балансу. Чи достатньо цих сум для роботи підприємства?
Таблиця 36
(тис. грн.)
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Підсумок розділу І Активу балансу 200 1780 4500
із них основні засоби по залишковій вартості 180 1430 4300
2. Підсумок розділу ІІ Активу балансу “Запаси і затрати” 70 540 870
3. Підсумок розділу І Пасиву балансу “Джерела власних коштів” 250 1500 5030
4. Підсумок розділу ІІ Пасиву балансу “Довгострокові пасиви” 10 60 70
5. Підсумок розділу ІІІ Пасиву балансу “Розрахунки та інші пасиви” 195 580 1940
Довідка. Норматив обігових коштів 50 490 1200
Задача 37. Дайте загальну оцінку стану дебіторсько-кредиторської заборгованості підприємства.
147
Таблиця 37
(тис. грн.)
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
на початок року на кінець року відхилення на початок року на кінець року відхилення на початок року на кінець року відхилення
1. Товари відвантажені: — строк сплати яких не настав 250 295 1120 2910 300 420 — не сплачені в строк 405 610 3250 3780 85 90 2. Розрахунки з дебіторами: — за товари, роботи й послуги, строк сплати яких не настав 163 185 700 860 170 180 — за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк 197 287 2000 1900 20 — — по векселях одержаних 85 93 280 850 70 113 — з іншими дебіторами 170 410 3150 3900 55 97 3. Довгострокові пасиви 90 70 190 190 200 150 з них довгострокові кредити та позики, що не погашені в строк 20 — — — 50 — Закінчення табл. 37
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
на початок року на кінець року відхилення на початок року на кінець року відхилення на початок року на кінець року відхилення
4. Короткострокові кредити і позикові кошти: 815 750 6000 4000 800 500 з них короткострокові кредити та позики, що не погашені в строк 163 225 4000 2500 200 80 5. Розрахунки з кредиторами: — за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав 157 125 3270 4280 100 270 — за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк 918 702 1000 1250 190 800 — з бюджетом 72 317 200 1810 15 115 148
— по оплаті праці 300 416 1720 3270 195 265 6. Інші короткострокові пасиви 128 400 120 200 300 200 7. Всього по розділах ІІ — ІІІ Активу 4033 4947 17900 25000 2400 2700 Разом дебіторська заборгованість 1270 1880 +610 10500 14200 700 900 з неї суми, не сплачені в строк 602 897 +295 5250 5680 105 90 % до всієї суми 47,4 47,7 +0,3 50 40 15 10 Разом кредиторська заборгованість 2480 2780 +300 12500 15000 1800 2300 з неї суми, не сплачені в строк 1101 927 –174 5000 6750 540 1150 % до всієї суми 44,4 33,3 –11,1 40 45 30 50 сальдо дебіторської заборгованості — — — — — — — сальдо кредиторської заборгованості 1210 900 –310 — Довідка. Інфляція у звітному періоді становила 20% (для всіх варіантів).
Задача 38. За даними Активу балансу розрахуйте основні показники, які характеризують стан і структуру коштів підприємства. До якої галузі народного господарства може належати це підприємство?
Таблиця 38
(тис. грн.)
Показники І варіант ІІ варіант Ш варіант
на кінець року % на кінець року % на кінець року %
І. Основні засоби та інші позаоборотні активи 3260 2000 2800 із них основні засоби — залишкова вартість 1044 1200 600 — знос 1956 600 1800 ІІ. Запаси і затрати 100 1500 5200 з них готова продукція 20 200 — товари за купівельною вартістю — 20 4800 ІІІ. Грошові кошти, розрахунки та інші активи 240 500 2000 з них грошові кошти 18 50 200 Разом 3600 100 4000 100 10000 100
149
Задача 39. За даними балансу дайте оцінку стану і структури джерел коштів підприємства. Розрахуйте необхідні коефіцієнти.
Таблиця 39
(тис. грн.)
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Джерела власних та прирівняних до них коштів (розділ І Пасиву балансу) 4860 3800 3900
2. Довгострокові пасиви (розділ ІІ Пасиву балансу) 500 100 300
3. Розрахунки та інші пасиви (розділ ІІІ Пасиву балансу) 2640 5600 8800
4. Основні засоби та інші позаоборотні активи (розділ І Активу балансу) 3260 2500 2800
Задача 40. За наведеними даними розрахуйте оборотність оборотних коштів. Дайте оцінку показників оборотності у звітному році проти попереднього року. Чи має місце вивільнення оборотних коштів з обороту внаслідок прискорення їх оборотності?
Таблиця 40
(тис. грн.)
Показники І варіант ІІ варіант ІІІ варіант
1. Фактичний обсяг реалізації (без ПДВ) у звітному році 200 8400 12000
2. Затрати на виробництво реалізованої продукції 120 2700 1300
3. Середньорічні залишки оборотних коштів у звітному році 120 2700 1300
4. Тривалість одного обороту оборотних коштів у попередньому році, днів 220 200 —
5. Кількість оборотів оборотних коштів у попередньому році — — 6,0
Розділ 6
Ділова гра
на тему:
“Аналіз виконання
плану виробництва
і якості продукції”
Якість продукції є одним з основних показників виробни-чої діяльності підприємства. Незважаючи на численні харак-теристики і властивості, навіть у відносно простих видів продукції часто вдається визначити рівень якості за допомогою якого-небудь одного показника. Таким узагальнюючим показником можуть бути сортність, марочність, калорійність, жирність, довговічність тощо.
При аналізі визначається зміна не тільки якості окремих видів продукції, але й середній її рівень у цілому по підприємству. Беручи до уваги, що ціни часто тісно взаємозв’язані з рівнем якості продукції, їх зміну можна використовувати для виявлення економічних наслідків коливання якості продукції. При цьому підвищення середніх цін за інших однакових умов розглядають як наслідок підвищення якості продукції і навпаки. Оскільки ж ціни, у свою чергу, зумовлюють зміну обсягу виробництва у вартісному визначенні, то звичайно кажуть, що існує прямо пропорційний зв’язок між обсягом випуску продукції та її якістю. Але таке уявлення занадто спрощує реальні господарські процеси та економічні наслідки.
Між показниками обсягу випуску продукції, асортиментом, структурою і якістю існують складні й суперечливі взаємозв’язки. Може виникнути така ситуація, коли підвищення якос-ті викликає певний спад загального обсягу виробництва і, навпаки, зниження якості дозволяє помітно збільшувати обсяг виробництва.
Обсяг виробництва продукції залежить від непередбачених у плані асортиментно-структурних зрушень у випуску. Але ці зрушення можуть бути формою виявлення динаміки середнього рівня якості продукції на підприємстві.
1. Вихідні дані для аналізу виробничої діяльності та якості продукції (на прикладі цементного підприємства)
Таблиця 1. Обсяг виробництва у звітному році
Видпродукції Ціна за 1 т, грн. План Фактично Процентне ви-конання плану Попит згідно з договорами
кількість, тис. т сума, тис. грн. кількість, тис. т сума, тис. грн. 1. Портланд-цемент (марка “400”) 15,86 500 7930 400 6344 80 600
2. Шлакопортландцемент (марка “300”) 12,10 500 6050 800 9680 160 450
Разом 1000 13980 1200 16024 114,6 1050
Примітка. Виробничі потужності помолу цементу становили 1400 тис. т, добавки (шлак) не лімітують виробництво, робочою силою підприємство повністю забезпечене.
Таблиця 2. Використання печей з виробництва клінкеру за звітний рік
(тис. т)
Показники План Фактично Відхилення
1. Всього потужність печей 800 800 —
в тому числі: простій в капітальному ремонті 100 — – 100
простій у зв’язку з поточним ремонтом 39 28,4 – 10,6
аварійний та інші види простою — 54,0 + 54,0
виробниче використання печей 661 717,6 + 56,6
Примітка. Весь вироблений клінкер використаний для виробництва цементу у звітному періоді.
Таблиця 3. Розрахунок потреби клінкеру для виробництва цементу
(в тис. т)
Продукція План Фактично Відхилення (6 – 3)
норма затрат клінкеру на 1 т цементу, т випущений обсяг цементу кількість клінкеру (1  2) норма затрат клінкеру на 1 т цементу, т обсяг випущеного цементу кількість клінкеру (1  2) 1. Портландцемент Марка “400” 0,85 500 425 0,87 400 348 – 77
2. Шлакопортландцемент Марка “300” 0,472 500 236 0,462 800 369,6 +133,6
Разом 0,661 1000 661 0,598 1200 717,6 +56,6
ІІ. Завдання та методичні вказівки до виконання
аналізу виробничої діяльності підприємства
На підставі даних табл.1 розрахуйте показники якості продукції і дайте оцінку виконанню плану з якості. Напишіть свої висновки.
Розрахунок показників якості продукції:
а) середня марка цементу
план …
фактично …
б) середньозважена ціна 1 т цементу
план
фактично
в) зіставлення рівней виконання плану виробництва в грошовому й кількісному вимірі.
Зробить узагальнюючу оцінку виконання плану по обсягу виробництва, асортименту та якості продукції. Для цього попередньо треба заповнити табл. 4.
Таблиця 4
Показники План Фактично Відхилення Процент виконання
1. Товарна продукція, тис. грн. 2. Обсяг випуску цементу, тис. т у тому числі портладцементу шлакопортландцементу 3. Обсяг виробництва клінкеру, тис. т 4. Середня марка цементу, кг / см 3. Визначте основні фактори, які вплинули на обсяг товарної продукції, і розрахуйте розмір їх впливу на цей показник на підставі табл. 4.
Розрахунок факторів
1.
2.
Разом ______
4. Виконайте аналіз використання виробничих потужностей основних цехів у цілому по підприємству. Які чинники тут діяли і які резерви мали місце? Для розрахунків використайте табл. 5.
Таблиця 5
Показники Стадія виробництва клінкеру Стадія помолу цементу В цілому по підприємству
план фактич. план фактич. план фактич.
1. Виробнича потужність: клінкер, тис. т 800 800 цемент, тис. т 1210 1400 1400 2. Обсяг виробництва: 3. Коефіцієнт викристання потужностей Примітки до табл. 5.
Кінцева виробнича потужність підприємства визначається можливостями лімітуючого виробничого цеху (стадії, ланки, переділу тощо).
Загальну величину випуску клінкеру треба розділити на відповідну норму його затрат на 1 т цементу (див. табл. 6, рядок 4).
5. Дати оцінку використанню матеріальних ресурсів (табл. 6) і виконати розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції. Порівняти одержані результати з сумами впливу факторів в пункті 3 цього завдання.
Таблиця 6
Показники План Фактично Відхилення
1. Товарна продукція, тис. грн. 2. Виробництво клінкеру, тис. т 3. Виробництво цементу, тис. т 4. Середня норма витрат клінкеру на 1 т цементу, кг (2 : 3) 5. Середній вихід цементу з 1 т клінкеру, кг (3 : 2) 6. Середня вартість продукції, одержаної із 1 т клінкеру, грн. (1 : 2) 7. Середня ціна 1 т цементу, грн. (1 : 3) Розрахунок впливу факторів на обсяги виробництва цементув натуральному вимірі
Вплив зміни обсягу виробництва клінкеру ……..
Вплив зміни середньої норми витрат клінкеру на 1 т це-менту ……..

Разом
У тому числі:
а) за рахунок зміни норми затрат клінкеру при виробництві портландцементу;
б) за рахунок зміни норми затрат клінкеру при виробництві шлакопортландцементу.

Разом за п. п. “а” і “б”:
Розрахунок впливу факторів на обсяг виробництва товарної продукції
Вплив зміни кількості виробленого клінкеру ……..
Вплив структурних зрушень у виробництві
окремих видів цементу……..
Вплив зміни середньої ціни на 1 т цементу……..

Разом
6. Зробити підсумки по результатах аналізу і оформити це у вигляді розгорнутого висновку. Вказати суттєві недоліки в роботі й можливі резерви.

Розділ 7
ТЕМАТИКА ВИПУСКНИХ,
КОНТРОЛЬНИХ І КУРСОВИХ РОБІТ
7.1. ТЕМАТИКА ВИПУСКНИХ РОБІТ
ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЇХ НАПИСАННЯ
для студентів-бакалаврів спеціальності 6106
усіх форм навчання
1. Мета і завдання випускної роботи
Випускна робота є завершальним етапом чотирирічного навчального процесу підготовки бакалаврів і за своїм змістом має відображати теоретичні, аналітичні та практичні знання випускників університету зі спеціальності 6106 «Облік і аудит».
Мета випускної роботи — закріпити здобуті в університеті знання. Студенти мають показати вміння самостійно:
обробляти обліково-аналітичну інформацію в галузях промисловості, кредитних установах і бюджетних організаціях;
приймати рішення по оцінці стану обліку та аналізу;
розробляти пропозиції для подальшого їх удосконалення.
У випускній роботі майбутній бакалавр повинен висвітлити значення і роль обліку, аудиту, аналізу і контролю в умовах розвитку ринкової економіки, виконати практичні розрахунки на реальних явищах і процесах, які відбуваються на конкретному підприємстві, в установі, організації.
Додержання всіх необхідних умов написання випускної роботи визначатиме високу якість підготовки бакалавра, і Державна екзаменаційна комісія визнає готовність випускника до практичної роботи у галузях спеціальності 6106.
2. Вибір теми та її затвердження
Кафедра обліку та аудиту в кредитних і бюджетних організаціях складає та затверджує тематику випускних робіт, які щорічно доповнюються з урахуванням змін, що відбуваються в законодавстві та практиці обліку, аудиту й аналізу.
Перелік рекомендованих тем наведено в додатку 3.
Тема випускної роботи вибирається студентами відповідно до переліку тематики у пропонованих методичних вказівках. Поряд із цим студентам надається право самостійно запропонувати тему випускної роботи, яка у рекомендованій тематиці не передбачена. Ця тема має бути погоджена з науковим керівником від кафедри, роз-глянута й узгоджена завідувачем кафедри.
Остаточно вибрані студентами теми затверджуються наказом ректора університету.
Якщо одну й ту саму тему випускної роботи виявлять бажання писати кілька студентів, рішення приймає завідувач кафедри і науковий керівник, з огляду на рівень підготовки кожного студента, а також його ділові якості. А якщо випускна робота виконується з комплексної теми, враховується інтерес підприємств, установ, організацій-замовників.
Студенти, які хочуть затвердити чи уточнити назву або взагалі змінити тему, пишуть обгрунтовану заяву завідувачеві кафедри (додаток 1). Не дозволяється виконувати декільком студентам випускну роботу з однієї й тієї самої теми на базі одного підприємства, установи, організації.
Після того як студент остаточно вибрав тему, науковий керівник видає йому завдання на виконання випускної роботи і затверджує календарний графік її виконання. Форма такого завдання наведена в додатку 2.
Порушення строків виконання випускної роботи слугує підставою для можливого перенесення захисту роботи на наступний рік.
3. Структура, обсяг і зміст випускної роботи
Випускна робота повинна мати таку структуру:
Титульний лист (додаток 4).
Завдання на виконання роботи (додаток 2).
Реферат (додаток 5).
Зміст.
Вступ.
Основна частина, яка складається з трьох розділів (допускається два).
Висновки.
Список використаної літератури (бібліографія).
Додатки: таблиці, схеми, графіки, діаграми, форми звітності, облікові реєстри тощо (додатки 6, 7, 8).
Обсяг випускної роботи — 60—70 сторінок формату А 4 рукописного тексту або 30—40 сторінок машинописного тексту (без урахування додатків) з полями: з лівого боку — 30 мм, з правого — 10 мм, зверху й знизу — 20 мм.
Приблизний обсяг структурних складових рукописного варіанту (кількість сторінок): вступ — 1,5—2; основна частина 50—60; заключна частина — 2—3; бібліографія 1—2.
У вступі студент обгрунтовує актуальність теми, характеризує стан об’єкта дослідження, розкриває його значення для організації діяльності установи, формулює завдання і склад роботи та висвітлює інші загальні питання.
В першому розділі викладаються основні теоретичні положення щодо об’єкта дослідження. За наведеною для прикладу темою це суть грошових коштів, принципи їх застосування для розрахунків, завдання обліку та аналізу з метою використання їх в економічній діяльності установи.
Другий розділ містить результати дослідження в галузі обліку по об’єкту теми випускної роботи. Вони ілюструються даними з практики роботи установи, на прикладі якої виконується робота, та інших споріднених організацій. Особливу увагу слід приділити недолікам обліку певної облікової категорії та обгрунтуванню пропозицій по вдосконаленню його методики та організації.
Третій розділ присвячується розгляду методики аналізу та вивченню стану його об’єкта. Метою цього розгляду є вдосконалення методики аналізу, оцінка стану та рівня господарювання, визначення резервів підвищення ефективності економічної діяльності. Для вирішення цих завдань використовуються дані звітності та обліку установи, які належним чином обробляються й подаються в роботі у вигляді таблиць та аналітичних розрахунків. За погодженням з науковим керівником студент може об’єднати другий і третій розділи.
Важливе місце у випускній роботі займають вивчення стану і викладення пропозицій з автоматизації обліку, контролю та економічного аналізу. Наукова та методична інформація з цієї проблеми розглядається в окремому параграфі другого або третього розділу. Він включає характеристику задач для розв’язання на АРМ спеціаліста з теми випускної роботи, класифікатори інформації для їх розв’язання, постановку завдання та його вирішення на певному класі ПЕОМ.
Завершується робота висновком. Його змістом є чітко обгрунтована загальна оцінка стану та пропозиції щодо вдосконалення бухгалтерського обліку та економічного аналізу в установі.
Нижче наводиться приклад плану випускної роботи (з додержанням встановленої рубрикації) на тему «Облік та аналіз грошових коштів».
Вступ.
Грошові кошти — об’єкт обліку та економічного аналізу.
Принципи організації грошових розрахунків
Характеристика розрахункових та касових операцій.
Значення і завдання обліку та аналізу грошових коштів.
Облік грошових коштів.
Організація обліку грошових коштів.
Документальне оформлення й облік операцій по розрахунковому та інших рахунках в банку.
Документальне оформлення та облік касових операцій.
Поточний контроль за операціями з грошовими коштами.
Автоматизація обліку грошових коштів на персональній ЕОМ.
Аналіз грошових коштів.
Загальна характеристика фінансового стану організації.
Аналіз обігових коштів організації.
Аналіз складу обігових коштів.
Аналіз власних обігових коштів.
Висновки.
Список використаної літератури.
Додатки.
Завершена випускна робота повинна бути зброшурована. Текст має бути чітким, розбірливим.
Заголовки розділів та окремих параграфів виділяються. Розділи мають порядкову нумерацію за роботою, параграфи — за розділами.
Завершену та оформлену випускну роботу студент підписує і подає науковому керівникові для письмового відгуку, а потім — завідувачеві кафедри для вирішення питання про допуск до захисту.
За час підготовки випускної роботи студент отримує методичні поради від наукового керівника і пред’являє для перевірки окремі розділи відповідно до визначеного кафедрою графіка.
4. Оформлення випускної роботи
Випускна робота має бути написана від руки чітким розбірливим почерком, без виправлень, або виконана у вигляді машинописного тексту чи комп’ютерного набору, на одному боці аркуша білого паперу.
Рукопис текстової частини випускної роботи слід писати чорнилом (пастою) одного кольору (чорною, синьою, фіолетовою) за винятком титульного аркуша, таблиць, формул, для яких застосовується тільки чорний колір.
У машинописному варіанті на сторінці передбачається не більше 28—30 рядків по 57—60 знаків у кожному.
Робота починається з титульного аркуша, який виконується за формою, наведеною в додатку 4.
За титульним аркушем послідовно розташовуються завдання, реферат, відгук наукового керівника на випускну роботу. Зовнішня рецензія і документи про впровадження розробок у виробництво можуть включатися в роботу за бажанням випускника. Потім наводиться зміст роботи, в якому зазначаються початкові сторінки кожного розділу й підрозділу. Їх назви у змісті й тексті випускної роботи мають бути тотожніми.
Вступ, основні розділи й висновки, які розміщуються у вказаній послідовності, починаються кожний із нової сторінки.
Список використаної літератури слід подавати в такій послі-довності:
Законодавчі акти та постанови Уряду України.
Інституції, нормативні акти міністерств і відомств.
Доповіді, виступи керівників держави.
Спеціальна література — підручники, монографії, брошури, статті (в алфавітному порядку авторів).
Спеціальні журнали, періодичні видання (додаток 10).
Використані джерела необхідно вказувати в квадратних дужках після відповідного посилання (порядковий номер джерела у списку використаної літератури та через кому номер сторінки).
Додатки до роботи містять звітність та обліково-аналітичні документи (первинні документи, облікові реєстри та аналітичні таблиці), а також інформацію про об’єкт дослідження. На кожному документі проставляється слово «додаток» («продовження додатка») та його порядковий номер.
Під час написання текстової частини використовується достовірна облікова інформація базового підприємства (установи). Представлений цифровий матеріал має нести правдиву та об’єктивну інформацію про фінансове становище й результати господарської діяльності.
Важливо подачу інформації забезпечити в порівнянних одиницях. Слід зазначити, що порівняння даних передбачає відносну стабільність у методиці відображення окремих господарських операцій протягом року.
Необхідно, щоб форма викладення матеріалу, поняття, які аналізуються, використані бази інформації відображали суть питання в темі випускної роботи, були чіткими і не мали зайвих деталей.
5. Підготовка відгуку і допуск до захистувипускної роботи
Закінчену випускну роботу виконавець подає науковому керівникові для перевірки і підготовки відгуку на неї. Після того як науковий керівник перевірив роботу і зазначив, що, на його думку, робота готова до захисту перед Державною екзаменаційною комісією, він рекомендує її до захисту і зазначає це в кінці відгуку.
Рішення про допуск до захисту перед Державною екзаменаційною комісією приймається на засіданні кафедри або завідувачем кафедри за наявності оформленої належним чином випускної роботи.
6. Захист випускної роботи
Випускна робота захищається перед Державною екзаменаційною комісією. Виконавець готує до захисту доповідь (на 10—12 хвилин) та ілюстративний матеріал у вигляді таблиць, графіків, рисунків (у кількості 2…4), які висвітлюють результати дослідження, основні висновки, узагальнення та пропозиції.
На запитання членів Державної екзаменаційної комісії виконавець роботи повинен відповісти грунтовно й вичерпно.
Додаток 1
ЗАТВЕРДЖУЮ
(підпис завідувача кафедри) Завідувачеві кафедри обліку та аудиту в кредитних
і бюджетних установах,
д-ру екон. наук, професору
Чумаченко М. Г.
студента IV курсу
спеціальності 6106, групи №
(підпис)_______________
ЗАЯВА
Прошу затвердити тему випускної роботи «Облік та аналіз заробітної плати в бюджетних установах» (на прикладі київської лікарні № 21).
«____» _______________ 199 р._______________
підпис студента
Погоджено
Науковий керівник
випускної роботи
доцент
підпис керівника роботи
«____» _______________ 199 р.
Додаток 2
Лицьовий бік
Форма № V–9.01*
Затв. Наказом Мінвузу УРСР
від 3 серпня 1984 р. № 253

(назва вузу)
Факультет ________________________ Кафедра
Спеціальність
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав. кафедрою _______________
____________________________
«___» _______________ 199__ р.
ЗАВДАННЯ
НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ (РОБОТУ) СТУДЕНТОВІ

(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема проекту (роботи)


затверджена наказом по університету від «____» ______________ 19__ р. № ______
2. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи)
3. Вихідні дані до проекту (роботи)





4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити)





5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)







Закінчення додатка 2
Зворотній бік
6. Консультанти по проекту (роботі), із зазначенням розділів проекту, що стосуються їх
Підпис, дата
Розділ Консультант Завдання
видав Завдання
прийняв
7. Дата видачі завдання
Керівник _____________________
(підпис)
Завдання прийняв до виконання_____________________
(підпис)
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Пор. № Назва етапів дипломного
проекту (роботи) Термін виконання
етапів проекту (роботи) Примітка
Студент-дипломник ___________________
(підпис)
Керівник проекту___________________
(підпис)
Додаток 3
ТЕМАТИКА ВИПУСКНИХ РОБІТ
1. Удосконалення обліку та аналізу в сучасному розвитку економіки.
2. Суть і зміст бухгалтерського обліку та їх вплив на формування економічної інформації для цілей управління на підприємствах.
3. Система документального й інформаційного забезпечення бухгалтерського обліку: стан, розвиток.
4. Особливості ведення обліку найважливіших його об’єктів у господарських товариствах (акціонерних, ОТВ та інших).
5. Особливості змісту й організації обліку найважливіших його об’єктів на підприємствах з іноземними інвестиціями.
6. Особливості ведення обліку затрат на виробництво продукції та послуг на малих багатопрофільних підприємствах.
7. Облік та аналіз формування статутного фонду (капіталу) на підприємствах різних форм власності.
8. Облік та аналіз процесу ліквідації та банкрутства підприємства.
9. Облік та аналіз капітальних вкладень на підприємствах різних форм власності.
Облік та контроль наявності й руху основних засобів.
Облік та аналіз нарахування й використання амортизаційних відрахувань на підприємствах різних форм власності.
Облік та аналіз затрат на ремонт і модернізацію основних засобів (їх доцільність та ефективність).
Облік та аналіз операцій по оперативній і фінансовій оренді (лізингу) майна підприємства.
Облік та аналіз нематеріальних активів підприємства.
Облік та аналіз наявності й використання матеріальних запасів.
Облік грошових коштів та аналіз грошових потоків.
Облік наявності й руху валютних коштів.
Облік та аналіз фінансових вкладень.
Облік та аналіз операцій з цінними паперами власної емісії.
Облік розрахунків з персоналом підприємства й аналіз фонду оплати праці.
Облік та аналіз розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами.
Облік кредитів та аналіз їх ефективності використання.
Облік та аналіз вексельних операцій.
Облік та аналіз імпортно-експортних та бартерних операцій.
Облік та контроль наявності залишків готової продукції на складі та товарів відвантажених.
Облік та аналіз реалізації товарів на промисловому підприємстві.
Облік паливно-сировинних запасів і аналіз ефективності використання енергетичних ресурсів підприємства.
Облік та аналіз наявності, руху та використання малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Облік та аналіз фінансових результатів та використання прибутку.
Облік та аналіз створення та використання спеціальних фондів підприємств, установ.
Інвентаризація статей балансу та методика аналізу її результатів.
Облік затрат на заробітну плату та аналіз фонду заробітної плати.
Облік та аналіз затрат на соціальне страхування.
Облік та аналіз затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції промислових підсобних підприємств.
Організація перевірки й аудиту звітності підприємств, установ.
Закінчення додатка 3
Особливості обліку й аналізу в сумісних підприємствах.
Облік та аналіз виробничої господарської діяльності орендних підприємств.
Облік та аналіз розрахунків по нарахуванню та оплаті пенсій і допомог.
Облік та аналіз експортних, імпортних операцій.
Облік наявності та відрахувань у ФСЗН і аналіз їх виконання.
Облік операцій з платіжними дорученнями та аналіз прибутків підприємства.
Облік розрахунків по векселях і аналіз фінансового стану підприємства.
Облік операцій у формі кліринга, практика та аналіз його застосування.
Облік та аналіз кредитних операцій, пов’язаних з вексельним обігом.
Облік та аналіз операцій по короткостроковому кредитуванню КБ промислових підприємств.
Облік розрахунково-кредитних операцій малих підприємств і аналіз їх виробничо-господарської діяльності.
Облік та аналіз операційного фінансування капітальних вкладень.
Облік та аналіз операцій по фінансуванню капітальних вкладень індивідуальних забудовників.
Удосконалення безготівкових розрахунків і аналіз кредитоспроможності підприємств.
Облік та аналіз операцій з іноземною валютою на підприємстві.
Облік безготівкових міжнародних розрахунків по комерційних операціях і аналіз фінансового стану підприємства.
Облік та аналіз операцій по касовому виконанню надходжень.
Облік та аналіз операцій по касовому виконанню видатків державного бюджету України.
Облік кредитних операцій та аналіз платоспроможності підприємства.
Облік та аналіз розрахунків з дочірніми структурами підприємств.
Аналіз за економічними елементами.
Облік та аналіз прямих затрат підприємства (матеріальних та на оплату праці).
Облік, розподіл та аналіз затрат на утримання і експлуатацію машин та устаткування.
Облік, оцінка та аналіз незавершеного виробництва.
Облік, розподіл та аналіз накладних затрат.
Облік та аналіз діяльності допоміжних виробництв (види виробництв вибираються студентом і узгоджуються з викладачем).
Калькулювання та аналіз собівартості готової продукції.
Облік та аналіз собівартості продукції.
Облік та аналіз затрат виробництва в умовах управління за відхиленнями (нормативний метод).
Облік та аналіз по центрах затрат та центрах відповідальності.
Облік та аналіз затрат за замовленнями та процесами виробництва (позамовний та попроцесний метод).
Облік та аналіз затрат в окремій галузі промисловості (галузь вибирається студентом та узгоджується з викладачем).
Облік та аналіз використання основних засобів.
Аналіз обігових коштів і чинників, що впливають на їх оборотність на підприємстві.
Облік та аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості.
Особливості обліку операцій при приватизації підприємства і аналіз його фінансового стану.
Додаток 4
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра обліку та аудиту в кредитних і бюджетних установах
ЗАЙЦЕВА ІРИНА МИХАЙЛІВНА
ВИПУСКНА РОБОТА
«Облік та аналіз заробітної плати в бюджетних установах»
(На матеріалах київської лікарні № 21)
Допущена до захисту
Завідувач кафедри
д-р екон. наук, професор
Науковий керівник
випускної роботи
канд. екон. наук, доцент
М. Г. Чумаченко____________________
(підпис)
«____» _________________199 р.«___» __________ 199 р.
Виконавець-випускник
____________________
«___» __________ 199 р.
Київ 199 р.
Додаток 5
РЕФЕРАТ
Робота містить 115 сторінок, 14 таблиць, 6 рисунків, список літературних джерел: 56 найменувань, 12 додатків.
ОБЛІК, АНАЛІЗ, ОРЕНДА, ЗАРОБІТНА ПЛАТА, ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ
Об’єктом дослідження є методика та організація бухгалтерського обліку й економічного аналізу заробітної плати в умовах ринкової економіки (на прикладі ВО «Київторгмаш»).
Мета роботи — вивчити діючу систему обліку та аналізу заробітної плати, розробити пропозиції щодо її вдосконалення.
За результатами дослідження сформульовані напрями вдосконалення обліку та аналіз заробітної плати, розглянуті пропозиції по упорядкуванню й раціоналізації форм первинного обліку заробітної плати в умовах застосування мікроЕОМ, виявлені резерви зниження собівартості продукції та ефективного використання трудових ресурсів.
Одержані результати можуть бути використані для розробки проекту вдосконалення обліку у ВО «Київторгмаш» та інших споріднених підприємствах.
Додаток 6
Приклад оформлення таблиці
Таблиця 1. Аналіз динаміки оборотних засобів підприємства
Вид оборотних засобів На початок року На кінець року Відхилення
тис.грн. % тис.грн. % тис.грн. %
Запаси й затрати 2117 43,0 2280 44,5 +109 +1,5
Малоцінні та швидкозношувані предмети (залишкова вартість) 1008 20,0 995 19,4 –13 –0,6
Незавершене виробництво 300 6,0 300 5,9 — –0,8
Затрати майбутніх періодів 5 0,1 5 0,1 — —
Готова продукція 200 4,0 200 3,9 — 0,1
Товари 22 0,4 27 0,5 +5 +0,1
Тара під товари і порожня 5 0,1 4 0,1 –1 Затрати обіговості на залишок товарів 3 0,1 4 0,1 +1 —
Дебіторська заборгованість 378 7,5 382 7,5 +4 —
Грошові засоби — всього 948 18,8 923 18,0 –25 –0,8
В т.ч.: каса 15 0,3 16 0,3 +1 —
розрахунковий рахунок 729 14,5 567 11,1 –162 –3,4
валютний рахунок 204 4,0 340 6,6 +136 +2,6
інші грошові кошти — — — — — —
інші оборотні активи — — — — — —
Всього оборотних засобів 5040 100 5120 100 +80 —
Додаток 7
Зразок оформлення наочності
Логічна схема обробки бухгалтерської інформації на ПЕОМ

Рис.1. Технологічний процес обробки облікової інформації в умовах АРМ
Додаток 8
Зразок оформлення математичних формул
Рентабельність окремих видів продукції визначається за формулою:
,
де Р — рентабельність одного виробу; Оц.в — оптова ціна виробу;
Св — собівартість виробу.
Додаток 9
Приклади посилань на літературні джерела
Затекстові
У тексті:
К. Маркс у практиці «Тези про Фейєрбаха» писав: «Філософи лише по-різному пояснювали світ, а справа полягає в тому, щоб змінити його» [5, с.186].
У квадратних дужках зазначаються порядковий номер джерела в списку літератури й сторінка, звідки взято цитату.
Додаток 10
Зразок оформлення списку літератури
Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 63.
Народне господарство України у 1992 році: Статистичний щорічник / Міністерство статистики України. — К.: Техніка, 1993. — 493 с.
Самборский В. И., Грищенко А. А. Анализ хозяйственной деятельности в бюджетных и научных учреждениях: — М.: Финансы и статистика, 1989. — 376 с.
Сопко В. В. Бухгалтерский учет в предпринимательстве. — К.: Техника, 1995. — 267 с.
Экономический анализ хозяйственной деятельности предприятий и объединений / Под ред. С. Б. Барнгольц, Т. М. Тация. — М.: Финансы и статистика, 1986. — 407 с.
7.2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З КУРСУ «ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ»
1. Методичні вказівки
Економічний аналіз посідає важливе місце в навчальному плані підготовки бакалаврів з економіки усіх спеціальностей університету. Він завершує формування спеціалістів даного рівня.
Особливістю оволодіння знаннями з економічного аналізу є те, що необхідно приділяти значну увагу практичним заняттям. Тому виконання контрольної роботи з курсу економічного аналізу сприяє засвоєнню методики вивчення господарської діяльності підприємств, що в умовах ринкової економіки набуває важливого значення.
Метою підготовки контрольної роботи з економічного аналізу є набуття студентами навичок самостійного виконання аналітичних досліджень з питань діяльності підприємства, збирання необхідної для цього економічної інформації, її належної обробки та оформлення результатів дослідження. Завданням контрольної роботи є виконання аналітичного дослідження з метою підготовки економічної інформації для прийняття певного управлінського рішення, а саме: з’ясування економічної суті об’єктів дослідження, визначення проблем для вирішення, збирання та обробки належної економічної інформації, проведення економічного аналізу, формулювання й оцінка його наслідків.
Контрольну роботу з економічного аналізу передбачається виконувати за окремими темами (по варіантах) на матеріалах конкретного підприємства, що найбільшою мірою забезпечує додержання студентом самостійності при її виконанні, яку ще підтверджує формування додатка до роботи (форм чинної звітності підприємства, що використовувалась при виконанні контрольної роботи).
Контрольну роботу не обов’язково, але рекомендується виконувати за таким планом:
вступ (розкривається мета підготовки контрольної роботи, дається характеристика об’єкта дослідження та економічної інформації, яка використовується при виконанні роботи);
параграф (розділ) 1 (розглядаються теоретичні положення, які характеризують об’єкт дослідження та методику його аналізу);
подальші параграфи (розділи) 2, 3 (присвячуються проведенню економічного дослідження з теми контрольної роботи за даними економічної інформації, яка наводиться в додатку);
висновок (даються висновки та пропозиції з питань теми щодо роботи підприємства та шляхів її поліпшення).
Тему контрольної роботи з економічного аналізу студент самостійно вибирає з наведеної тематики, враховуючи власну зацікавленість. Крім того, студенту надається право визначити тему своєї роботи поза пропонованого переліку. В цьому разі вона має бути погоджена з науковим керівником, яким є викладач, що веде лекції з курсу.
Обсяг контрольної роботи — 20—25 стандартних аркушів. Для рецензування контрольна робота подається в деканат у встановлений термін.
Контрольні роботи, які подаються після встановленого терміну, кафедра до рецензування не приймає. Не приймаються також до рецензування і повертаються для усунення недоліків роботи з порушеннями зазначених вимог (знижений обсяг, відсутність додатка тощо).
Виконані на належному рівні контрольні роботи після їх рецензування допускаються до захисту. Захист роботи відбувається на кафедрі обліку та аудиту. За наслідками захисту виставляється залік. Наявність заліку є ознакою допущення студента до екзамену з курсу економічного аналізу.
2. Тематика контрольних робіт
Економічний аналіз у системі економічних наук.
Шляхи вдосконалення економічного аналізу в умовах ринкової економіки.
Автоматизація аналітичних робіт під час аналізу господарської діяльності підприємства.
Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою.
Аналіз використання робочого часу на підприємстві.
Аналіз продуктивності праці на підприємстві.
Аналіз затрат заробітної плати в собівартості продукції підприємства.
Аналіз рівня середньої заробітної плати на підприємстві.
Аналіз співвідношення темпів росту продуктивності праці та середньої заробітної плати на підприємстві.
Аналіз стану виробничих запасів підприємства.
Аналіз використання матеріалів у виробництві на підприємстві.
Аналіз стану основних засобів підприємства.
Аналіз створення й використання амортизаційних фондів підприємств.
Аналіз використання обладнання на підприємстві.
Аналіз ремонту основних засобів підприємства.
Аналіз затрат підприємства по економічних елементах і статтях собівартості.
Аналіз затрат на матеріали у собівартості продукції підприємства.
Аналіз затрат на паливо й енергію у собівартості продукції підприємства.
Метод економічного аналізу.
Технічні (спеціальні) прийоми економічного аналізу.
Узагальнення та оформлення наслідків економічному аналізу.
Економічний аналіз — важлива функція управління діяльністю підприємства.
Аналіз собівартості окремих видів продукції підприємства.
Аналіз стану незавершеного виробництва на підприємстві.
Аналіз собівартості продукції по статтях затрат.
Аналіз видатків на освоєння нових видів продукції.
Аналіз видатків на утримання й експлуатацію машин і обладнання.
Аналіз загальновиробничих видатків.
Аналіз загальногосподарських видатків.
Аналіз втрат від браку підприємства та інших втрат у виробництві.
Оперативний аналіз собівартості продукції на підприємстві.
Аналіз трудомісткості продукції підприємства.
Загальна характеристика собівартості продукції підприємства.
Аналіз виробництва товарної продукції підприємства.
Аналіз дослідження номенклатури, асортименту і структури випуску продукції на підприємстві.
Аналіз якості продукції підприємства.
Аналіз ритмічності і комплексності виробництва на підприємстві.
Аналіз відвантаження і збуту продукції.
Аналіз позавиробничих видатків підприємства.
Аналіз балансового прибутку.
Аналіз прибутку від реалізації товарної продукції підприємства.
Аналіз рентабельності підприємства.
Аналіз рентабельності продукції підприємства.
Аналіз розподілу прибутку (доходу) на підприємстві.
Аналіз стану розрахунків по платежах підприємств з бюджетом.
Аналіз короткострокових кредитів банку підприємству.
Аналіз джерел капіталовкладень підприємства.
Аналіз власних оборотних засобів підприємства.
Аналіз оборотності оборотних засобів підприємства.
Аналіз матеріальних оборотних засобів підприємства.
Аналіз нематеріальних оборотних засобів підприємства.
Загальні характеристики фінансового стану підприємства (об’єднання).
Аналіз фінансової стабільності підприємства.
Аналіз ліквідності підприємства.
Аналіз складу оборотних коштів підприємства.
Аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства.
Аналіз стану кредиторської заборгованості підприємства.
Аналіз платоспроможності підприємства.
Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами.
Аналіз виробничої потужності підприємства.
Аналіз позареалізаційних фінансових результатів діяльності підприємства.
Аналіз інвестиційної діяльності підприємства.
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
7.3. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З КУРСУ«ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ»
1. Методичні вказівки
Курсова робота з економічного аналізу передбачена навчальним планом для студентів бакалаврського рівня підготовки заочної форми навчання за спеціальністю 6106 (облік та аудит). Це важливий етап оволодіння методикою вивчення діяльності підприємств різних форм власності.
Метою підготовки курсової роботи з економічного аналізу є набуття студентами навичок самостійного виконання аналітичних досліджень з питань діяльності підприємства, збирання необхідної для цього економічної інформації, її належної обробки та оформлення результатів дослідження. Завданням курсової роботи є виконання аналітичного дослідження з метою підготовки економічної інформації для прийняття певного управлінського рішення, а саме: з’ясування економічної суті об’єкта дослідження, визначення проблем для вирішення, збирання та обробка належної економічної інформації, проведення економічного аналізу, формулювання й оцінка його наслідків.
Курсову роботу з економічного аналізу передбачається виконувати за окремими темами (по варіантах) на матеріалах конкретного підприємства, що найбільшою мірою забезпечує додержання студентом самостійності при її виконанні, яку ще підтверджує формування додатка до роботи, який складається з форм чинної звітності, що використовувалась при виконанні курсової роботи.
Курсова робота виконується за таким планом:
— вступ (розкривається мета підготовки курсової роботи, дається коротка характеристика об’єкта дослідження та економічної інформації, яка використовується при виконанні роботи);
— параграф (розділ) 1 (розглядаються теоретичні положення, які характеризують об’єкт дослідження та методику його аналізу);
— подальші параграфи (розділи) 2, 3 (присвячуються проведенню економічного дослідження з теми курсової роботи за даними економічної інформації, яка наводиться в додатку);
— висновки (даються наслідки та пропозиції з питань теми щодо роботи підприємства та шляхів її поліпшення).
Тему курсової роботи з економічного аналізу студент самостійно вибирає з наведеної тематики, враховуючи власну зацікавленість. Крім того, студенту надається право визначити тему своєї роботи поза пропонованого переліку. В цьому разі вона має бути погоджена з науковим керівником, яким є викладач, що веде лекції з курсу.
Обсяг курсової роботи — 30—40 стандартних аркушів. Для рецензування курсова робота подається в деканат у встановлений термін.
Курсові роботи, які подаються після встановленого терміну, кафедра до рецензування не приймає. Не приймаються також до рецензування і повертаються для усунення недоліків роботи з порушенням зазначених вимог (занижений обсяг, відсутність додатка тощо).
Виконані на належному рівні курсові роботи після їх рецензування допускаються до захисту. Захист роботи відбувається на кафедрі обліку і аудиту, за наслідками захисту виставляються оцінки.
2. Тематика курсових робіт
Аналіз виконання плану випуску продукції підприємством.
Аналіз асортименту та структури випуску продукції підприємства.
Аналіз браку та збитків від браку продукції підприємства.
Аналіз якості продукції підприємства та її впливу на інші показники.
Аналіз ритмічності виробництва та ритмічності випуску продукції на підприємстві.
Аналіз виконання плану по обсягу реалізації продукції підприємства.
Аналіз комплектності виробництва на підприємстві.
Аналіз рентабельності і конкурентоспроможності продукції підприємства.
Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою і його вплив на обсяг виробництва.
Аналіз використання робочого часу і стану трудової дисципліни на підприємстві.
Аналіз продуктивності праці на підприємстві.
Аналіз трудомісткості продукції підприємства.
Аналіз виконання норм виробітку робітниками підприємства.
Аналіз виконання плану організаційно-технічного розвитку підприємства.
Аналіз стану основних фондів підприємства.
Аналіз складу, структури, динаміки основних фондів і їх вплив на темпи росту обсягу виробництва підприємства.
Аналіз складу і використання обладнання на підприємстві.
Аналіз використання обладнання підприємства.
Аналіз збільшення випуску продукції, пов’язаного з поліпшенням використання основних фондів підприємства.
Аналіз використання основних фондів підприємства.
Аналіз виконання плану МГП і його вплив на темпи росту виробництва.
Аналіз виробничої потужності підприємства.
Аналіз виконання плану МГП і його вплив на результати роботи підприємства.
Аналіз забезпеченості й використання сировини і матеріалів на підприємстві.
Аналіз матеріаломісткості продукції та шляхи її зниження на підприємстві.
Аналіз стану виробничих запасів підприємства.
Аналіз виконання плану по собівартості підприємства.
Аналіз затрат підприємства на виробництво.
Аналіз матеріальних затрат у собівартості продукції підприємства.
Аналіз затрат на оплату праці у складі собівартості продукції підприємства.
Аналіз комплексних статей у собівартості продукції підприємства.
Аналіз втрат від браку підприємства.
Аналіз затрат підприємства на засвоєння виробництва нових видів продукції.
Оперативний аналіз собівартості продукції підприємства.
Аналіз резервів зниження собівартості продукції підприємства.
Аналіз позавиробничих затрат підприємства.
Аналіз балансового прибутку підприємства.
Аналіз прибутку підприємства від реалізації продукції.
Аналіз позареалізаційних фінансових результатів на підприємстві.
Аналіз рентабельності продукції і підприємства.
Аналіз рентабельності продукції підприємства.
Аналіз резервів збільшення прибутку і рентабельності підприємства.
Аналіз використання прибутку підприємства.
Аналіз беззбитковості виробництва.
Аналіз виконання фінансового плану підприємства.
Аналіз фінансового стану підприємства.
Аналіз матеріальних оборотних засобів підприємства.
Аналіз нематеріальних оборотних засобів підприємства.
Аналіз майна підприємства та джерел його придбання.
Аналіз ліквідності підприємства.
Аналіз платоспроможності підприємства.
Аналіз складу оборотних засобів підприємства.
Аналіз дебіторської заборгованості підприємства.
Аналіз кредиторської заборгованості підприємства.
Аналіз оборотності оборотних засобів підприємства.
Аналіз взаємовідносин підприємства з бюджетом.
Аналіз інвестиційної діяльності підприємства.
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Аналіз фінансової стійкості підприємства.
Аналіз кредитів банку підприємствам.
Література
1. Муравьев А. И. и др. Анализ внешнеэкономической деятельности предприятий. — М.: Финансы и статистика, 1991.
2. Житна І. П. та ін. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1992.
3. Маркин Ю. П. Анализ внутрипроизводственных резервов. — М.: Финансы и статистика, 1991.
4. Крылова Т. Б. Выбор партнера: анализ отчетности капиталистического предприятия — М.: Финансы и статистика, 1991.
5. Вольф Ганс-Петер и др. Сравнительный анализ на комбинатах и предприятиях. — М.: Финансы и статистика, 1987.
6. Романов А. Н. и др. Оценка коммерческой деятельности предприятий: Опыт зарубежных корпораций. — М.: Финансы и статистика, 1993.
7. Сайфулин Р. С. и др. Методика финансового состояния. — М.: Инфра, 1995.
8. Шеремет А. Д. и др. Теория экономического анализа. — М.: Финансы и статистика, 1995.
9. Хейне Пол. Экономический образ мышления. — М.: Новости, 1991.
Яцків М. І. Теорія економічного аналізу: Підручник для студентів вищих навчальних закладів з економічних спеціальностей. — Львів: Світ, 1993.
ЗМІСТ
Вступ3
Розділ 1. Програма курсу4
Розділ 2. Методичні матеріали до вивчення лекційного курсу13
2.1. Теоретичні основи економічного аналізу13
2.2. Техніко-економічний аналіз33
2.3. Фінансово-економічний аналіз74
Розділ 3. Плани практичних і семінарських занять93
Розділ 4. Навчальні завдання (задачі) 101
Розділ 5. Завдання для перевірки знань (40 завдань) 133
Розділ 6. Ділова гра150
Розділ 7. Тематика випускних, контрольних і курсових робіт155


Приложенные файлы

  • docx 532763
    Размер файла: 734 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий