Титульна


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки
підприємства
Дата подачі звіту
_______________
Реєстраційний номер
_______________
ЗВІТ
з переддипломної практики
магістранта________________________________________________
групи_____________________________________________________
_________________________________________________________
(прізвище, ім`я, по батькові)
Місце практики____________________________________________
(назва суб`єкта господарювання чи установи)
Голова комісії: Керівник практики:
____________________ __________від університету
Члени комісії: Керівник від кафедри
____________________ __________від суб`єкта господарювання
____________________
____________________
____________________
Звіт захищено з оцінкою_______
«_____»________________2014 р.
Хмельницький - 2014 р.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА ОСНОВНИХ НАПРЯМКІВ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Історія створення і розвитку підприємства
1.2. Основні напрямки діяльності підприємства
РОЗДІЛ 2. Техніко-економічний аналіз діяльності підприємства
2.1. Аналіз ефективності використання засобів праці, матеріальних та трудових ресурсів
2.2.Аналіз собівартості товарної продукції, ціноутворення та фінансових результатів діяльності підприємства
РОЗДІЛ 3. Аналіз впливу основних факторів на виручку від реалізації продукції (робіт, послуг)
Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
4.1. Поняття виробничого травматизму та професійних захворювань
4.2. Шляхи зниження причин виробничого травматизму та професійної захворюваності на ТОВ «Проскурів»
ВИСНОВКИ
СПИСОК використаних джерел
ДОДАТКИ
Вступ
Актуальність теми. Підприємство займає центральне місце в народногосподарському комплексі будь-якої країни. Ця первинна ланка суспільного поділу праці. Саме тут створюється національний доход. Підприємство виступає як виробник і забезпечує процес відтворення на основі самооплатності і самостійності.
Від успіху окремих підприємств залежить обсяг утворюваного валового національного продукту, соціально-економічний розвиток суспільства, ступінь задоволеності в матеріальних і духовних благах населення країни.
Підприємство як самостійна господарська одиниця володіє правами юридичної особи, тобто воно має право вільного розпорядження майном, одержувати кредит, входити в договірні відношення з іншими підприємствами. Воно має вільний розрахунковий рахунок у банку, де знаходяться кошти, що використовуються для розрахунків з іншими підприємствами, на зарплату.
Прийнято вважати, що оптимальними є такі розміри, що забезпечують найбільше сприятливі умови для використання досягнень науки і техніки при мінімальних витратах виробництва і при цьому досягається ефективне виробництво високоякісної продукції.
Метою проходження практики є вивчення реального підприємства, проведення аналізу роботи підприємства, формування висновків щодо його роботи та можливі шляхи покращення.
Предметом дослідження є діяльність підприємства в ринкових умовах.
Об'єктом дослідження є ТОВ «Проскурів»
Підприємство являє собою таку форму організації господарства, при котрій індивідуальний споживач і виробник взаємодіють за допомогою ринку з метою рішення трьох основних економічних проблем: що, як і для кого робити.
При цьому ніхто з підприємців і організацій свідомо рішенням цієї тріади економічних проблем не зайнятий (кожний вирішує в стихії ринку на індивідуальному рівні).
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання дослідження:
- ознайомитись з структурою заводу, його історією;
- охарактеризувати виробничий процес, обсяги виробництва;
- проаналізувати динаміку обсягів виробництва;
- проаналізувати рівень забезпеченості підприємства виробничими ресурсами;
- оцінити структуру та динаміку персоналу підприємства;
- проаналізувати трудові ресурси підприємства;
- розрахувати основні показники фінансового стану;
- провести аналіз фінансової діяльності підприємства;
- охарактеризувати оподаткування підприємства;
- обґрунтувати шляхи покращення фінансової та виробничої діяльності.
Інформаційною базою для написання звіту з проходження практики використовувалася різноманітна література: підручники, навчальні посібники та періодичні видання, всесвітня мережа інтернет, звітність підприємства.
РОЗДІЛ 1
Загальна характеристика підприємства та основних напрямків його діяльності
Історія створення і розвитку підприємства
Підприємство — це організаційно відокремлена та економічно самостійна основна ланка виробничої сфери народного господарства. що виготовляє продукцію.
Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву - завод, фабрика. шахта, електростанція, майстерня, ательє тощо, може включати кілька виробничих одиниць — заводів або фабрик (комбінат, виробниче об'єднання). У більшості країн з розвинутою ринковою економікою такі виробничі одиниці називають фірмами. Під словом «фірма» розуміють підприємства, що здійснюють господарську діяльність у галузях промисловості, будівництві, сільського гос­подарства, транспорту, торгівлі тощо: метою одержання кінцевого фінансового результату — прибутку. Кожна з них визначає для себе певне фірмове найменування, під яким її записують до державного реєстру своєї країни. Фірмове найменування, як правило, включає ім'я та прізвище одного чи кількох власників фірми, відображає характер її діяльності, правовий статус та форму господарювання [3].
Товариство з обмеженою відповідальністю «Проскурів» розташоване за адресою: 32954797 Україна, Хмельницька область, Хмельницький р-н, м. Хмельницький, Кирпаноса 6/1.
Юридична адреса: Хмельницька область, Хмельницький р-н, с. Розсоша, вул. Леніна 6.
Тел. 2-03-65, 0679289444, тел./факс (03822) 20365, e-mail: http://proskuriv.uaprom.netАгрофірма «Проскурів» з 1998 року займається виробництвом та реалізацією сільськогосподарської продукції рослинного та тваринного походження. В 2005 році фірма розпочала виробництво елітного насіння картоплі відчизняної селекції. Спільно з інститутом картоплярства УААН на базі господарства було створено Хмельницький опорний пункт з первинного насінневодства картоплі. Спеціалісти опорного пункту займаються повним циклом виробництва елітного насіння картоплі за пятирічною схемою відтворення еліти. Проведення даних насінницьких заходів дає змогу господарству отримувати високоякісне насіння еліти картоплі.
Керівником підприємства є Зінкевич В.В. Товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, яке відображено на самостійному балансі підприємства та інших реквізитах, зареєстроване в органах податкової інспекції, пенсійному, фондах страхування безробіття та нещасних випадків на виробництві, у які сплачує податки та внески.
Основною метою діяльності Товариства є отримання прибутку для ефективного розвитку, а також задоволення матеріальних і соціальних інтересів засновників Товариства та її працівників.
Товариство має право займатись також іншими видами підприємницької діяльності, що не заборонені чинним законодавством України та відповідним чином внесені до Статуту Товариства.
1.2. Основні напрямки діяльності підприємства
Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України, таку, як:
експортно-імпортні операції у відношенні товарів та послуг;
надання іноземним підприємствам послуг, які не заборонені чинним законодавством України;
проведення за кордоном виставок, аукціонів, торгів на комерційній основі;
здійснення міжнародних транспортних перевезень та інші.
Постачальники є власниками джерел ресурсів, що необхідні організації у її діяльності. Вони відіграють важливу роль у розвитку підприємства, забезпечуючи необхідними матеріалами, комплектуючими виробами, надаючи капітал і грошові засоби, інформаційне забезпечення та енергоносії.
Врахування впливу постачальників зумовлюється тим, що вони можуть загрожувати підвищенням цін або зниженням якості товарів чи послуг.
Покупцями продукції, яку випускає підприємство є як фізичні особи, так і юридичні особи, установи, організації, товариства. Збут продукції здійснюється на території України, переважно Хмельницька область.
Насамперед проаналізуємо організаційну структуру ТОВ «Проскурів», яка має наступний вигляд (рис. 1.1):

Рис. 1.1. Організаційна структура ТОВ «Проскурів»
Як ми бачимо, на даному підприємстві використовується лінійно-функціональна організаційна структура.
Далі проаналізуємо основні техніко-економічні показники ТОВ «Аграрна фірма «Проскурів» (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Основні техніко-економічні показники ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр.
№ п/п Показник Одиниця виміру Рік Темп зростання, %
2011 2012 2013 2012/2011 2013/2012
1 Доход (виручка) від реалізації продукції, робіт та послуг (без ПДВ та акцизу) тис.грн. 1911 2070 4127,8 108 199
2 Середньооблікова чисельність
працівників осіб 52 65 49 125 75
робітників осіб 44 55 41 125 075
3 Продуктивність праці:
одного працівника грн./особу 36750 34500 84240 93 244
одного робітника грн./особу 43431 37636 100678 87 268
4 Фонд заробітної плати працівників тис.грн. 465,5 780 574,8 168 74
5 Середньорічна заробітна плата одного працівника грн./особу 8951 12000 12496 134 104
6 Собівартість реалізованої продукції тис.грн. 1825 1712 2301 94 134
7 Витратомісткість продукції (витрати на 1 грн. реалізованої продукції) грн./грн.. 0,95 0,83 0,56 87 67
8 Валовий прибуток до оподаткування (збиток) тис.грн. 86 358 1826,8 416 510
9 Рентабельність:
доходу % 4,5 17,29 44,3 384 256
витрат % 4,71 20,91 79,4 444 38
10 Середньорічна вартість основних фондів тис.грн. 4,5 5 10,5 110 210
11 Фондовіддача грн. 424,7 414 393,1 97 95
Як видно з розрахунків, дохід підприємства від реалізації продукції зростає в 2012 р. у порівнянні з 2011р. на 8%. Це говорить про добрий стан розвитку підприємства. За наступний рік величина доходу зросла на 99%, з 2070 тис. грн. до 4127, 8 тис. грн.
Середньооблікова чисельність працівників у 2012р. збільшилась на 13 чол. у порівнянні з 2011р. А от в 2013р. чисельність працівників знизилась на 16 чол. в порівнянні з попереднім періодом. Також чисельність персоналу, яка виконує дану роботу, зменшилась. Кількість робітників стала нижчою, що може свідчити про зростання продуктивності праці.

Рис. 1.2. Основні техніко-економічні показники
ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр.
Продуктивність праці одного працівника у 2012 р. порівняно з 2011 р. зменшилась на 7 %, робітника – на 13%. За період 2012-2013рр. в зв`язку зі значним скороченням працівників продуктивність праці одного працівника зросла в 2, 44 рази, робітника в 2, 68 рази. Це свідчить про високий рівень завантаженості працівників.
Фонд заробітної плати працівників зріс у 2012 р. на 68 % у порівнянні з 2011 р., а у 2013 р. зменшився на 26 % у порівнянні з 2012 р.
Середньорічна заробітна плата зросла на 34 % у 2012 р. в порівнянні з 2011 р. та на 4% у 2013 р. порівняно з 2012 р., що склало 12496 грн.
Собівартість реалізованої продукції зменшилась на 6% у 2012 р. порівняно з 2011 р. та зросла на 34 % у 2013 р. Витратомісткість продукції зменшилась на 13% у 2012 р., та на 33% у 2013 р. порівняно з 2012 р.
Валовий прибуток до оподаткування щороку збільшується. У 2011р. цей показник становив 86 тис. грн., у 2012 р. 358 тис. грн. і в 2013 р. 1826, 8 тис. грн.
Рентабельність — це відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як співвідношення прибутку і витрат. Застосовується як співвідношення прибутку і витрат [1].
Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво та збут. Вона визначається за формулою
,(1.1)
(1.2)
де Пр — прибуток від реалізації продукції за певний період;
Ср — повна собівартість реалізованої продукції;
Рд2011= (86/1911)*100 = 4,5%.
Рв2011= (86/1825)*100 = 4,71%.
Рентабельність доходу у 2011 р. становила 4,5 %. У 2012 р. цей показник становив 17, 29 %, та вже у 2013 році він був на рівні 44, 3%. Рентабельність витрат у 2011 р. становить 4, 71 %, у 2012 р. 20, 91 % та у 2013 р. цей показник становить 79, 4 %.
Середньорічна вартість основних виробничих фондів — середньорічна вартість засобів праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, при цьому не змінюють своєї натурально-речової форми і поступово частинами переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції.
(1.3)
ВПр- вартість основних виробничих фондів на початок року;
ВКр- вартість основних виробничих фондів на кінець року;
ОФс2013 = (10 + 11)/2 = 10,5 тис. грн.
Середньорічна вартість основних виробничих фондів у 2013 р. зросла в 2,1 рази, за попередній період цей показник був відсутній.
Фондовіддача — це відношення вартості випущеної продукції у вартісному виразі до середньорічної вартості основних виробничих фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів [8].
Ф = Др/ ОФс (1.4)
Ф2013 = 4127,8/10,5 = 393,1 грн.
Показник фондовіддачі в 2012 р. становив 414 грн., а в 2013 р. цей показник вже був на рівні 393,1 грн.
Можна зробити висновок, що показники діяльності ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр. свідчать про задовільне становище підприємства.
Структура продукції – це співвідношення окремих видів виробів в загальному обсязі її випуску. Нерівномірне виконання плану по окремих виробах приводить до відхилень від планової структури продукції, порушуючи тим самим умови порівнянності всіх економічних показників. Для ТОВ «Проскурів» дана структура має наступний вигляд:
Таблиця 1.2
Структура фактично випущеної продукції по асортименту
ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр.
Найменування продукції 2011 р. 2012 р. 2013 р. Відхилення
тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. % Абсолютні, тис.грн. Відносні, %
2012/ 2011р 2013/ 2012р 2012/ 2011р 2013/ 2012р
Продукція рослинництва 1827,1 95,6 1776,4 85,79 1864,4 100 -50,7 88 97,2 105
Послуги у с/г 84,1 4,4 294 14,21 - 0 209,9 - 250 0
Всього 1911,2 100,0 2070,4 100,0 1864,4 100,0 159,2 -206 108 90
Структура фактично випущеної продукції по асортименту ТОВ «Проскурів» подана на рис 1.3

Рис. 1.3 Структура фактично випущеної продукції по асортименту
ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр.
Як видно з розрахунків, з товарів сільського господарства переважає продукція рослинництва, яка й займає найбільшу частку у діяльності підприємства. Також місце займають послуги у с/г, а ось продукція тваринництва не має поширення та не набуває розвитку.
Динаміка товарної продукції ТОВ «Проскурів» подана у табл. 1.3
Таблиця 1.3
Динаміка товарної продукції ТОВ «Проскурів»
за 2011 – 2013 рр.
Рік Фактичний обсяг виробництва продукції (робіт, послуг), тис. грн. Темп зростання, %
2011 р. 1911,2 -
2012 р. 2070,4 108
2013 р. 1864,4 97
У табл. 1.3 наведено аналіз динаміки товарної продукції ТОВ «Проскурів» за період 2011-2013 рр. З розрахунків видно, що темп зростання випущеної продукції в 2012 р. порівняно з 2011 р. становив 108%. А в 2013 році темп зростання порівняно з 2012 р. зменшився до 97%.
Отже, дохід підприємства зростає у процесі діяльності. Також при зменшенні чисельності персоналу зменшується й кількість робітників що може свідчити про зростання продуктивності праці.
Що ж до виробництва продукції, найбільшу частку у діяльності підприємства займає продукція рослинництва, оскільки підприємство займається продукцією сільського господарства. Також місце займають послуги у с/г, а ось продукція тваринництва не має поширення та не набуває розвитку.
Можливо доцільним було б розширити асортимент послуг, які надаються та продукції, яка виробляється. Це могло б покращити справи фірми у подальшому та розширити коло своїх споживачів та покупців товарів, що виробляються, та послуг, що надаються.
РОЗДІЛ 2
Техніко-економічний аналіз діяльності
підприємства
2.1. Аналіз ефективності використання засобів праці, матеріальних та трудових ресурсів
Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні.
Оборотні фонди — частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому процесі (циклі) і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послуг).
Основні фонди — це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється (на платні послуги) частинами в міру спрацювання.
Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Зростання обсягу й удосконалення засобів праці забезпечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною основних фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства.
Виробничі основні фонди є частиною основних фондів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих фондів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі фонди через капітальні вкладення. Невиробничі основні фонди - це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.
На відміну від виробничих основних фондів невиробничі основні фонди не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.
Основні виробничі фонди з урахуванням специфіки їх виробничого призначення поділяються на такі групи:
будівлі і споруди:
передавальні пристрої:
машини й устаткування, у тому числі:
робочі машини й устаткування;
вимірювальні й регулюючі прилади;
лабораторне устаткування;
обчислювальна техніка;
транспортні засоби;
виробничий і господарський інвентар;
інші основні фонди.
Основними факторами, які впливають на структуру основних виробничих фондів підприємств, є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення п-в. Кожний фактор по-різному впливає на структуру виробничих фондів. Поліпшити структуру основних виробничих фондів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування, ефективнішого використання виробничих приміщень установленням додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й малоефективного устаткування.
Структура основних фондів ТОВ «Проскурів» подана у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Структура основних виробничих фондів ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.
Основні фонди 2011 р. 2012 р. 2013 р. Відхилення
грн. % грн. % грн. % абсолютні, тис. грн. відносні, %
2012/2011 2013/2012 2012/2011 2013/2012
Транспортні засоби, меблі, прилади та інструменти 4950 55 5500 55 6050 55 550 550 111 111
Машини та устаткування 2250 25 2500 25 2750 25 250 250 111 111
Невиробничі основні фонди інших галузей 1800 20 2000 20 2200 20 200 200 111 111
Всього 9000 100,0 10000 100,0 11000 100,0 1000 1000 111 110
Як показують дані розрахунків табл. 2.4., в структурі основних виробничих фондів ТОВ «Проскурів» змін не відбувається на протязі останніх років. Основні фонди залишаються сталими. Це може говорити про поступовий матеріальний знос основних фондів.
Проаналізуємо забезпеченість підприємства основними фондами. На ефективність використання основних фондів впливають показники фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності, рентабельності [4]. В табл. 2.2 наведено показники використання основних виробничих фондів ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр.
Таблиця 2.2
Показники використання основних виробничих фондів
ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.
Показник Рік Відхилення
2011 р. 2012 р. 2013 р. абсолютні, тис. грн. відносні, %
2012/2011 2013/2012 2012/2011 2013/2012
Обсяг виробленої продукції, тис. грн. 1911,2 2070,4 1864,4 159,2 -206 108 90
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн. 4,5 5 10,5 0,5 5,5 111 210
Валовий прибуток, тис. грн. 86 358 1826,8 272 1468,8 316 410
Фондовіддача, грн. 424,7 414 177,5 -10,7 -236,5 97,4 42,9
Фондомісткість, грн. 0,002 0,002 0,005 0 0,003 0 250
Фондоозброєність, грн. 9 8 214,3 -1 206,3 88,9 2678,8
Рентабельність виробництва, % 19,1 71,6 173,98 52,5 102,38 374,9 243
Коефіцієнт оновлення ОФ 3 2 1,05 -1 -0,95 67 52,5
Фондомісткість – показник, що характеризує вартість основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості валової (товарної) продукції. Обчислюють як відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до річного обсягу валової (товарної) продукції. Фондомісткість - показник, обернений показникові фондовіддачі.
(2.1)
Ф2013 = 10,5 / 1864,4= 0,005 грн.
Фондоозброєність — вартість основних виробничих фондів, що припадає на одного працівника. Обчислюється діленням середньорічної вартості основних фондів на кількість працівників.
(2.2)
Фондоозброєність2013 = 10,5/49 = 214,3
Рентабельність основних засобів - відношення чистого прибутку до oсновних засобів.
(2.3)
Рентабельність2013 = 1826,8/10,5 = 173,98
Технічна озброєність праці - відношення вартості машин та обладнання до чисельності робітників.
ТОn = ВМ/ВО (2.4)
ТОn2012 = 2500/65 = 38,5
Коефіцієнт оновлення основних фондів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних фондів. Він показує частку введених основних фондів за визначений період у загальній вартості основних фондів на кінець звітного періоду. Визначається за формулою:
Кон=ОФо/ОФк (2.5)
де ОФО - вартість введених основних фондів за звітний рік;
ОФК - загальна вартість основних виробничих фондів на кінець року.
Коефіцієнт вибуття основнім фондів характеризує рівень інтенсивності вибуття основних фондів зі сфери виробництва.
Квиб=ОФв/ОФп (2.6)
де ОФВ - вартість основних фондів, які вибули;
ОФП - вартість основних виробничих фондів на початок періоду.
Коефіцієнт приросту основних фондів характеризує рівень приросту основних фондів або окремих його груп за певний період.
Кп=ОФпр/ОФп (2.7)
де ОФпр - вартість приросту основних фондів;
ОФП вартість основних фондів на початок періоду.
Отже, в структурі основних виробничих фондів ТОВ «Проскурів» змін не відбувається на протязі останніх років. Коефіцієнти приросту та вибуття дорівнюють 0. Підприємство використовує одні і ті ж транспортні засоби. Основні фонди залишаються сталими. Зовсім відсутній коефіцієнт оновлення. Це може говорити про матеріальний знос основних фондів. Але даній ситуації можна говорити про те, що рентабельність виробництва у 2013 році має все ж позитивний характер.
Оборотні фонди — частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому процесі (циклі) і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послуг).
Структуру оборотних фондів ТОВ «Проскурів» наведено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Структура оборотних фондів ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.
Обігові кошти 2011 рік 2012 рік 2013 рік
тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. %
Виробничі запаси 48,5 2,96 76 3,48 264,5 20,99
Незавершене виробництво 1504 91,9 1948,5 89,26 458 36,35
Готова продукція 84 5,14 158,5 7,26 537,5 42,66
Всього оборотних фондів 1636,5 100,0 2183 100,0 1260 100,0
Структуру оборотних фондів ТОВ «Проскурів» можна подати за допомогою рис. 2.1

Рис. 2.1 Структура оборотних фондів ТОВ «Проскурів»
за 2011 – 2013 рр.
Дані розрахунків говорять про те, що оборотні фонди набувають найбільшого значення в 2012 році, а саме 2183 тис. грн. Менше застосовуються у 2011 році – 1636,5 тис. грн. та найменше оборотних фондів знаходиться у розпорядженні підприємства у 2013 році. Ця цифра становить 1260 тис. грн. Виробничі запаси у структурі оборотних фондів ТОВ «Проскурів» становили незначну частку у 2011 р. 2,96 %, у 2012 р. 3, 48 %, у 2013 р.20, 99%. Готова продукція займала 5,14 % у 2011 р., 7, 26% у 2012 р. та 42, 66% у 2013р.
Як бачимо, частка готової продукції у структурі оборотних фондів ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр. має тенденцію до збільшення.
Економічна ефективність – це показник, що характеризує результативність виробництва, тобто співвідношення між результатами господарської діяльності і затратами праці. Часткові показники економічної ефективності - продуктивність праці, фондовіддача, матеріаломісткість продукції тощо. На практиці під економічною ефективністю розуміють досягнення найбільших результатів при найменших матеріальних, фінансових і трудових затратах.
Важливими показниками економічної ефективності господарювання слугують показники ефективності використання оборотних фондів на підприємстві. Сукупність цих показників називається економічною ефективністю виробництва. Звісно, сюди ще варто включити такі показники, як продуктивність праці, трудомісткість продукту, фондовіддача, фондомісткість. Частина вище наведених показників уже аналізувалась у попередніх розділах звіту, а частина – ще аналізуватиметься.
Щодо показників ефективності використання оборотних фондів, то результат їх розрахунку для ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр. зведено у табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Показники ефективності використання оборотних фондів ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.
Показник Рік Відхилення
2011 2012 2013 абсолютні, тис. грн. відносні, %
2012/2011 2013/2012 2012/2011 2013/2012
Дохід від реалізації продукції, робіт та послуг (без ПДВ та акцизу), тис. грн. 1911 2070 4127,8 159 2057,8 108 199
Матеріальні затрати, тис. грн. 3133 2873 2512,4 -260 -360,6 91,7 87,4
Матеріаловіддача, грн. 0,61 0,72 1,64 0,11 0,92 1,18 2,27
Матеріаломісткість, грн. 1,64 1,38 0,6 -0,26 -0,78 84,1 43,5
Коефіцієнт оборотності 0,73 0,55 0,98 -0,18 0,43 75,3 1,78
Коефіцієнт завантаження 1,37 1,83 1,02 0,46 -0,81 1,34 55,7
Тривалість обороту, днів 493 655 368 162 -287 1,33 56,2
Матеріаловіддача - це відношення вартості продукту до матеріальних затрат. Вона показує, скільки виробляється продукції на одиницю затрат праці, втіленої в предметах праці.
М = Q/МЗ (2.8)
М2011 = 1911/3133 = 0,61
Матеріаломíсткість – частка витрат матеріальних ресурсів (основних і допоміжних матеріалів, палива, енергії) на виготовлення одиниці продукції у загальних витратах.
Мт =МВ/ВП (2.9)
МВ – сума матеріальних витрат;
ВП – вартість випущеної продукції.
Мт2011 = 3133/1911 = 1,64
Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю.
Коефіцієнт оборотності визначає співвідношення між обсягом реалізованої продукції та розміром оборотних коштів підприємства за певний період.
Ко = Q/ С (2.10)
Ко2011 = 1911/2621 = 0,73
Коефіцієнт завантаження – скільки оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції – тобто обернений показник до коефіцієнту оборотності. визначається за формулою:
Кз = С/Q (2.11)
де Кз -коефіцієнт завантаження;
Q — обсяг реалізованої продукції, грн.;
С — середні залишки нормованих оборотних коштів.
Кз2011 = 2621/1911 = 1,37
Тривалість обороту оборотних коштів показує тривалість одного обороту оборотних коштів в днях і визначається як
Тоб = Т / Коб (2.12)
де Т – період (360,90,30 днів)
Тоб2011 = 360/0,73 = 493
Проаналізувавши дану таблицю, можна зробити висновок, що в 2012 р. обсяг виготовленої продукції зріс на 159 тис. грн., порівняно з 2011р., а в 2013 р. цей показник зріс на 2057, 8 тис. грн. порівняно з попереднім періодом. Матеріальні затрати у 2012 р. порівняно з 2011 р. зменшились на 260 тис. грн., а в 2013 р. знизились на 360, 6 тис. грн. Матеріаломісткість за період 2011=2012 рр. зросла на 0, 26 грн., а за наступний період на 0, 78 грн. матеріаловіддача зросла на 0, 11грн. за період 2011-2012рр., а за період 2012-2013 рр. зросла на 0,92 грн. відповідно до попереднього періоду.
Як видно з даних таблиці, різні показники мають різне значення та різні наслідки для підприємства. Як от показник матеріаловіддачі з кожним роком зростає, що може свідчити про можливість зниження витрачання продукту для виробництва продукції та можливості економії для підприємства. Деякі показники мають позитивне значення, деякі негативне. Але в цілому показники підприємства досить непогані, що дає можливість говорити про розвиток підприємства у майбутньому.
Персонал (трудові ресурси) підприємства — це сукупність постійних працівників, які мають необхідну професійну підготовку і досвід практичної роботи (діяльності).
Персонал підприємства поділяється на:
Персонал, зайнятий основною діяльністю (виробничий персонал) — сукупність працівників основних допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділ і заводоуправлінь, тобто усі працівники, які зайняті у сфері виробництва чи його обслуговування.
Персонал неосновної діяльності (невиробничий персонал) — працівники організаційних утворень, безпосередньо не зв’язаних з виробництвом, — працівники житлово-комунального господарства, дитячих дошкільних і медичних закладів, палаців і будинків культури, навчальних центрів та інших закладів соціального спрямування.
Керівники — працівники, які обіймають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів, включаючи заступників і головних спеціалістів.
Службовці — працівники, які здійснюють підготовку та оформлення управлінської документації, облік і контроль, господарське обслуговування, тобто виконують суто технічну роботу (діловоди, обліковці, архіваріуси, креслярі, стенографісти тощо).
Робітники — працівники, які безпосередньо створюють матеріальні цінності чи надають різноманітні послуги.
Структура персоналу підприємства — відносне співвідношення окремих категорій персоналу в межах його загальної чисельності [2].
Склад та структура працівників ТОВ «Проскурів» подана в табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Склад та структура працівників ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.
Показник Чисельність, осіб Структура кадрів, %
2011 р. 2012 р. 2013 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р.
Середньооблікова чисельність працівників облікового складу, з них: 52 65 49 100 100 100
працівники основної діяльності
в тому числі: керівники 4 4 4 7,7 6,2 8,2
професіонали 1 1 1 1,9 1,5 2
фахівці 1 1 1 1,9 1,5 2
технічні службовці 2 2 1 3,9 3,1 2
робітники 44 57 42 84,6 87,7 85,8
Структуру працівників можна подати за допомогою рис. 2.2

Рис. 2.2 Склад та структура працівників
ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.
В табл. 2.5 представлені склад і структура працівників ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр. Середньооблікова чисельність працівників облікового складу у 2011 р. становила 52 чол. В 2012 р. чисельність працівників збільшилась до 65, а в 2013 ця цифра становила 49 чол. На протязі всього періоду чисельність керівників залишалася незмінною в кількості 4 осіб. В період 2011-2013рр. на підприємстві працював один професіонал та один фахівець. Кількість технічних службовців на протязі періоду 2011-2012рр. не змінювалася, а в 2013 р. зменшилась на 1 чол. Робітників у 2011-2012 рр. було 44 та 57 осіб відповідно, а у 2013 р. їх кількість зменшилась до 42. В найменших межах коливається структура робітників – 84,6-87,7 %.
Отже, як показують дані з розрахунків, зміни працівників на підприємстві відбувалися. Склад працівників з роками змінювався. Найбільше працівників працювало в 2012 році. Питома вага робітників у загальній сукупності працівників з кожним роком стає все більшою. Але структура працівників основної діяльності у середньообліковій чисельності з кожним роком збільшується. Це може говорити про збільшення чисельності працівників, яке не відбувається в 2013 році або про зменшення допоміжних робітників.
Під рухом кадрів підприємства розуміється сукупність всіх випадків вступу на підприємство працівників ззовні і всіх випадків вибуття за межі підприємства. Сьогодні текучість кадрів — також одна з багатьох проблем, з якими стикаються сучасні підприємства. Природний рівень сприяє оновленню виробничих колективів. Частина працівників вирушає на пенсію, частина звільняється з різних причин, на їх місце приходять нові співробітники — в такому режимі живе кожне підприємство.
За даними про наявність кадрів в цілому і за категоріями та групами персоналу можна розраховувати показники, що характеризують оборот кадрів:
коефіцієнт інтенсивності обороту з прийому;
коефіцієнт обороту з вибування;
коефіцієнт плинності;
коефіцієнт заміщення;
коефіцієнт сталості кадрів.
Динаміка руху робочої сили ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр. подана в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Динаміка руху робочої сили ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.
Показник Рік Відхилення
2011 р. 2012 р. 2013 р. абсолютні, осіб відносні, %
2012/2011 2013/2012 2012/2011. 2013/2012
Середньооблікова чисельність працівників, осіб 52 65 49 13 -16 125 75,4
Кількість прийнятих на роботу, осіб 15 5 9 -10 4 33,3 180
Кількість звільнених з роботи, осіб 2 21 1 19 -20 1050 4,76
Кількість звільнених за власним бажанням та порушення трудової дисципліни, осіб 1 12 1 11 -11 1200 8,3
Коефіцієнт обороту по прийому персоналу 0,3 0,07 0,18 -0,23 0,11 233,3 257,1
Коефіцієнт обороту по вибуттю персоналу 0,02 0,14 0,02 0,12 -0,12 700 14,3
Коефіцієнт плинності кадрів 0,04 0,18 0,02 0,14 -0,16 450 11,1
Динаміку руху кадрів можна зобразити за допомогою рис. 2.3

Рис. 2.3 Динаміка руху робочої сили ТОВ «Проскурів»
за 2011 – 2013 рр.
Коефіцієнт обороту по прийому персоналу — відношення прийнятих робітників до середньооблікового числа.
Kj = Чп/Чс (2.13 )
Kj2011 = 15/52 = 0,3
Коефіцієнт обороту по вибуттю персоналу — відношення чисельності вибулих до середньооблікового складу робітників.
Кв = Чв/Чс (2.14)
Кв2011 = 2/52 = 0,02
Коефіцієнт плинності кадрів — відношення вибулих за власним бажанням, за прогул, інші порушення до середньооблікового складу.
Кп = Чвп/Чс (2.15)
Кп2011 = 1/52 = 0,04
Дані таблиці нам говорять про те, що динаміка руху робочої сили незначна, але присутня. Найбільше динаміка відбувається в 2012 році. Але чисельність працівників знизилась та майже всі показники мають від`ємне значення, за винятком коефіцієнта по прийому, який зріс на 1,57. Інші показники знизились.
Про загальний рівень використання трудового потенціалу суспільства свідчить отримання національного доходу на душу населення. Чим він вищий, тим краще суспільство здійснює використання свого трудового потенціалу. Це головний показник ефективності використання трудового потенціалу. Але він не дає повного уявлення щодо даної проблеми. Рівень використання трудового потенціалу може бути розкритий системою показників, що відображають: ступінь зайнятості працездатного населення у суспільному виробництві (питома вага зайнятих у суспільному виробництві), структуру зайнятості (співвідношення зайнятих у різних видах економічної діяльності), продуктивність суспільної праці. Ефективність використання трудового потенціалу характеризується сукупністю взаємопов’язаних показників, що відображають динаміку чинників, які впливають на зростання національного доходу [12].
Розрахунок використання трудових ресурсів ТОВ «Проскурів» поданий в табл. 2.7.
Таблиця 2.7
Використання трудових ресурсів підприємства
ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.
Показник Рік Відхилення, (+,-)
2011 р. 2012 р. 2013 р. 2012/2011 р. 2013/2012 р.
Середньооблікова чисельність працівників, осіб 52 65 49 13 - 16
Відпрацьовано за рік одним працівником:
днів 201 234 246 33 12
годин 1602,4 1870 1960,4 267,6 90,4
Середня тривалість робочого дня, год. 8 8 8 0 0
Відпрацьовано людино-годин за рік 83327 121561 96060 38234 -25501
В т.ч.:
понаднормово - - - - -
Використання трудових ресурсів подане на рис 2.4
\s
Рис. 2.4 Використання трудових ресурсів підприємства
ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.
Згідно розрахунків, кількість днів, відпрацьованих одним працівником за рік, постійно збільшується. Ця цифра становить 201, 234 та 246 днів відповідно. Середня тривалість робочого дня на протязі всього періоду залишалася незмінною. За 2011 рік було відпрацьовано 83327 людино-годин, у 2012 р. 121561 людино-година та за період 2013 року ця цифра становила 96060 людино-годин. Понаднормового використання трудових ресурсів за досліджуваний період не було.
Отже, як показують дані використання трудових ресурсів з роками відбувається все більше. Чисельність працівників зменшується, але кількість годин, відпрацьованих одним працівником, стає більшою. Та все ж кількість відпрацьованих людино-годин за рік не досягає результатів попереднього року. Ці показники можуть свідчити про більше навантаження на працівників та менше часу їм для відпочинку.
Продуктивність праці як економічна категорія — ефективність трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ.
Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукцію (обсягом робіт чи послуг), що виробляє один працівник за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання роботи чи послуг).
Динаміка продуктивності праці подана в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8
Динаміка продуктивності праці
ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.
Показник Рік Темп зростання, %
2011 р. 2012 р. 2013 р. 2012/2011 р. 2013/2012 р.
Доход (виручка) від реалізованої продукції, тис. грн. 4417,5 2587,5 5159,75 58 199
Середньооблікова чисельність працівників, осіб 52 65 49 125 75
В т.ч.:
робітників 44 57 42 125 75
Питома вага робітників в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, % 84,6 87,7 85,8 104 98
Відпрацьовано днів одним робітником за рік 201 234 246 116 105
Середня тривалість робочого дня, год. 8 8 8 100 100
Загальна кількість відпрацьованого часу за рік робітниками:
людино-днів 10416 15196 12008 146 79
людино-годин 83327 121561 96060 146 79
Середньорічний виробіток, тис. грн/особу
одного працівника 36,75 34,5 84,24 94 244
одного робітника 43,43 37,63 100,67 87 268
Середньоденний виробіток робітника, грн./особу 216 161 409,3 75 254
Середньогодинний виробіток робітника, грн./особу 27 20,1 51,2 74 255
В даній таблиці ми проаналізували динаміку продуктивності праці працівників ТОВ «Проскурів». Питома вага робітників у загальній чисельності працівників значного коливання не зазнала. За період 2011-2012 рр. ця цифра була 84,6 % та 87,7%, а у 2013 р. 85,8 %. Середньорічний виробіток одного працівника у 2011 році склав 36,75 тис. грн. на особу. У 2012 році цей показник зменшився і становив 34,5 тис. грн. на особу. І в 2013 році цей показник значно зріс і становив 84, 24 тис. грн. на особу. Одним робітником було вироблено 43,43 тис. грн. в 2011 році, 37,63 тис. грн. в 2012 році та 100,67 тис. грн. за період 2013 року. Середньоденний виробіток робітника за період 2011-2013 рр. складав 216, 161 та 409,3 грн./особу відповідно. Середньогодинний виробіток у 2011 році становив 27 грн./особу, в 2012 році 20,1 грн./особу та в 2013 році цей показник збільшився до 51,2 грн./особу.
З даних таблиці 2.11 видно, що в 2012 році в порівнянні з попередніми роками виробіток працівників значно зріс. Це говорить нам про збільшення продуктивності праці працівників. Вважаю, що в даному випадку було б доцільно підняти працівникам заробітну плату на певний відсоток за їхні трудові заслуги, причому при зменшенні кількості працівників на 25%.
Оплата праці — це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, що за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу, виготовлену продукцію чи надані послуги.
Склад оплати праці: основна заробітна плата додаткова оплата праці.
Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці; вона визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами у розмірах, не вищих за встановлені чинним законодавством.
Додаткова оплата праці різних категорій персоналу встановлюється в залежності від кінцевих результатів діяльності підприємства. Окремими її видами слугують премії, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, а також надбавки та доплати, що не передбачені діючим законодавством або ж встановлені понад розмір, дозволені останнім.
Проведемо аналіз фонду оплати праці ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр.
Таблиця 2.9
Аналіз фонду оплати праці ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр.
Показник Одиниця виміру Рік Темп зростання, %
2011 р. 2012 р. 2013 р. 2012/2011 р. 2013/2012 р.
Загальний фонд заробітної плати: тис. грн. 465,5 780 574,8 168 74
фонд заробітної плати робітників тис.грн. 393,9 660 480,9 168 73
фонд заробітної плати інших категорій персоналу тис.грн. 71,6 120 93,9 168 78
Середньооблікова чисельність працівників осіб 52 65 49 125 75
з них:
робітників осіб 44 55 41 125 75
Середньорічна заробітна плата:
одного працівника грн./особу 8951 12000 12496 134 104
одного робітника грн./особу 8952 12000 11729 134 98
Як видно з даних таблиці, загальний фонд заробітної плати в 2012 році збільшився на 314,5 тис. грн. порівняно з 2011 р., а в 2013 р. зменшився на 205,2 тис. грн. порівняно з 2012 роком. Темп зростання середньорічної заробітної плати у 2012 році порівняно з попереднім роком склав 134 %, а в 2013 році 104 % порівняно з попереднім роком.
Дані таблиці говорять про те, що загальний фонд заробітної плати та середньооблікова чисельність працівників знизились на однакову величину, а саме на 25 %. Середньорічна заробітна плата одного працівника збільшилась на 4 %, а одного робітника знизилась на 2% в порівнянні з попереднім роком, в якому дані показники мали досить високі темпи зростання.
Таблиця 2.10
Аналіз структури фонду оплати праці і фонду споживання персоналу ТОВ «Проскурів» за 2011 – 2013 рр.
Показник Сума, тис. грн. Структура, %
2011 р. 2012 р. 2013 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р.
Фонд оплати праці персоналу:
робітників 393,9 660 480,9 84,6 84,6 83,7
керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців 71,6 120 93,9 15,4 15,4 16,3
Виплати за рахунок чистого прибутку: - - - 0 0 0
матеріальна допомога - - - 0 0 0
Загальні кошти, направлені на споживання 465,5 780 574,8 100 100 100
Як видно з розрахунків, фонд оплати праці персоналу у 2012 році зростає у порівнянні з 2011 роком, а у 2013 році фонд оплати праці зменшується. Це може бути пов`язане зі зниженням чисельності персоналу у відповідні роки. Найбільшу частку в фонді оплати праці займає фонд оплати праці робітників.
Отже, зміни працівників на підприємстві відбувалися. Найбільше працівників працювало в 2011 році. Питома вага робітників у загальній сукупності працівників з кожним роком стає все більшою. Але структура працівників основної діяльності у середньообліковій чисельності з кожним роком збільшується. Це може говорити про збільшення чисельності працівників, яке не відбувається в 2012 році або про зменшення допоміжних робітників. Найбільше динаміка відбувається в 2011 році. Чисельність працівників зменшується, але кількість годин, відпрацьованих одним працівником, стає більшою. Ці показники можуть свідчити про більше навантаження на працівників та менше часу їм для відпочинку. У 2012 році в порівнянні з попередніми роками виробіток працівників значно зріс. Це говорить нам про збільшення продуктивності праці працівників. В даному випадку було б доцільно підняти працівникам заробітну плату на певний відсоток за їхні трудові заслуги, причому при зменшенні кількості працівників на 30%.
2.2 Аналіз собівартості товарної продукції, ціноутворення та фінансових результатів діяльності підприємства
Собівартість продукції є найважливішим показником економічної ефективності її виробництва. У ній відбиваються всі сторони господарської діяльності, акумулюються результати використання всіх виробничих ресурсів. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан суб'єктів господарювання, конкурентоспроможність продукції.
Аналіз собівартості продукції, робіт і послуг є важливим інструментом у системі управління витратами. Він дає змогу вивчити тенденції зміни її рівня, визначити відхилення фактичних витрат від нормативних (стандартних) і їхні причини, виявити резерви зниження собівартості продукції і виробити заходи з освоєння їх.
Ефективність системи управління витратами багато в чому залежить від організації їхнього аналізу, яка, у свою чергу, визначається такими факторами:
- формою і методами обліку витрат, які застосовують на підприємстві;
- ступенем автоматизації обліково-аналітичного процесу на підприємстві;
- станом планування і нормування рівня операційних витрат;
- наявністю відповідних видів щоденної, щотижневої і щомісячної інформації внутрішньої звітності про операційні витрати, що дають змогу виявляти відхилення, їхні причини і вчасно вживати коригувальних заходів для усунення їх;
- наявністю спеціалістів, які вміють грамотно аналізувати й управляти процесом формування витрат.
Таблиця 2.11
Аналіз складу та структури витрат на виробництво продукції
ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр.
Елементи витрат Сума, тис. грн. Структура витрат, %
2011 р. 2012 р. 2013 р. 2011 2012 2013
Матеріальні витрати 3133 2873 2512,4 71,611 62,96 80,8
Витрати на оплату праці 465,5 780 574,8 10,6 17,09 18,5
Відрахування на соціальні потреби 2,207 2,188 2,443 0,05 0,05 0,08
Амортизація основних фондів 776 902 3,167 17,7 19,77 0,1
Інші витрати 1,740 5,580 15,542 0,039 0,13 0,52
Разом операційні витрати 4378,447 4562,768 3108,352 100 100 100
Отже, за досліджуваний період структура витрат на виробництво частково змінювалася. З кожним роком збільшувались такі показники, як витрати на оплату праці, частково збільшились відрахування на соціальні потреби та постійно все більшого значення набували інші витрати.
Одним з основних показників аналізу собівартості є витрати на одну гривню товарної продукції.
Витрати на одну гривню розраховуються як відношення собівартості продукції до обсягу її випуску в порівняльних цінах (табл. 2.12).
Таблиця 2.12
Аналіз витрат на 1 грн. реалізованої продукції
ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр.
Показник Рік Темп зростання, %
2011 2012 2013 2012/2011рр. 2013/2012рр.
Доход (виручка) від реалізації продукції, робіт та послуг (без ПДВ та акцизу) 1911 2070 4127,8 108 199
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн. 1825 1712 2301 94 134
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, грн. 0,8490 0,8804 0,8916 104 101
Як видно з розрахунків, 2010 р. характеризувався прийнятною ефективністю діяльності, що позначилося на рівні витрат на 1 грн. товарної продукції. Витрати на 1 грн. становили 0,849 грн. У 2012 р. собівартість продукції зросла за рахунок оновлення основних засобів виробництва, і витрати на 1 грн. становили 0,8916 грн.
Прибуток являє собою кінцевий результат, що оцінює фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання.
Проведемо аналіз формування прибутку ТОВ «Проскурів» за період 2011-2013рр.
Таблиця 2.13
Аналіз формування прибутку ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр.
Показник Рік, тис. грн. Темп зростання, %
2011 2012 2013 2012/
2011р. 2013/
2012р.
Чистий дохід від реалізації продукції 1911 2070 4127,8 108 199
Собівартість реалізованої продукції 1825 1712 2301 94 134
Валовий прибуток (збиток) 86 358 1826,8 416 510
Інші операційні доходи 4,774 4,079 9147 85 2241
Фінансовий результат від операційної діяльності - 4,884 9350 - 1911
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування 209 4,122 -24 1,97 582,4
Фінансовий результат від звичайної діяльності 209 4,122 -24 1,97 582,4
Чистий прибуток (збиток) 209 4,122 -24 1,97 582,4
Дані таблиці говорять про те, що чистий дохід від реалізації продукції з кожним роком зростає, 8% у 2012 році порівняно з 2011 роком та на 99% у 2013 порівняно з 2012 р. Темпи росту собівартості реалізованої продукції за 2010-2011 рр. були нижчими за темпи зростання доходу від реалізації.
Аналіз рентабельності ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр. представимо у вигляді таблиці 2.14
Таблиця 2.14
Аналіз рентабельності ТОВ «Проскурів» за 2011-2013 рр.
Показник Рік Темп зростання, %
2011 2012 2013 2012/2011 рр. 2013/2012 рр.
Доход (виручка) від реалізованої продукції та послуг, тис.грн. 4417,5 2587,5 5159,75 58 199
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн. 1825 1712 2301 94 134
Вартість капіталу (баланс), тис.грн. - - - - -
у т. ч. власного 3,015 -7,549 8,966 250 118
Прибуток до оподаткування, тис.грн209 4,122 -24 1,97 582,4
Рентабельність, %:       - доходу 0,99 0,99 0,99 100 100
- витрат 1,04 1,2 1,79 115 149
- капіталу - - - - -
- власного капіталу 682,7 272,7 458,4 39,9 168
Можна зробити висновок, що загалом підприємство добре проводить свою діяльність, хоча є тенденції до погіршення роботи.
Проаналізуємо структуру активу балансу підприємства. Це дасть нам можливість більш повно оцінити майно підприємства та його зміни.
Таблиця 2.15
Структура активу балансу ТОВ «Проскурів» за 2013р.
Актив Балансова вартість, тис.грн. Структура, %
на початок року на кінець року відхилення
(+;-) на початок року на кінець року відхилення
(+;-)
Необоротні активи: - нематеріальні активи - - - - - -
- незавершене будівництво 84,131 87,5 3,369 21,4 5,29 -16,11
- основні засоби 10 11 1 2,6 0,66 -1,94
- довгострокові фінансові інвестиції - - - - - -
- інші необоротні активи - - - - - -
Оборотні активи: - запаси 76 264,5 188,5 19,4 15,98 -3,42
- дебіторська заборгованість 12 9 -3 3,1 0,54 -2,56
- грошові кошти та їх еквіваленти 28 14 -14 7,1 0,85 -6,25
- інші оборотні активи 182 301 119 46,4 18,19 -28,21
Витрати майбутніх періодів - 968 968 - 58,49 58,49
Баланс 392,131 1655 1262,869 100 100 0
Розглянемо далі структуру пасиву балансу підприємства.
Таблиця 2.16
Структура пасиву балансу ТОВ «Проскурів» за 2013 р.
Пасив Балансова вартість, тис. грн. Структура, %
на початок року на
кінець року відхилення
(+;-) на початок року на
кінець року відхилення
(+;-)
Власний капітал -7,549 8,966 16,515 -0,24 0,29 0,53
Забезпечення наступних витрат і платежів - - - - - -
Довгострокові зобов’язання 1116,067 1089,44 -26,627 36,13 35,26 -0,87
Поточні зобов’язання 1980,325 1991,494 11,169 64,11 64,45 0,34
Доходи майбутніх періодів - - - - - -
Баланс 3088,843 3089,9 1,057 100 100 0
Як бачимо з розрахунків, найбільшу частину балансу складають такі складові, як довгострокові зобов`язання та поточні зобов`язання.
Проаналізуємо також склад оборотних активів ТОВ «Проскурів».
Таблиця 2.17
Аналіз складу оборотних активів ТОВ «Проскурів» за 2013 р.
Оборотний актив Балансова вартість, тис. грн. Структура, %
на початок року на кінець року відхилення
(+;-) на початок року на кінець року відхилення
(+;-)
Запаси:        
- виробничі запаси 76 264,5 188,5 17,09 21,73 4,64
- готова продукція 158,5 537,5 379 35,66 44,17 8.51
- товари - - - - - -
- дебіторська заборгованість - - - - - -
Поточні фінансові інвестиції - 100 100 - 8,22 8,22
Грошові кошти та їх еквіваленти 28 14 -14 6,3 1,15 -5,15
Інші оборотні активи 182 301 119 40,95 24,73 -16,22
Всього оборотні активи 444,5 1217 772,5 100 100 0
З даних таблиці ми можемо бачити, що виробничі запаси на кінець року збільшилися на 188,5 тис. грн. Готова продукція також набула позитивного значення в кількості 379 тис. грн. Товари та дебіторська заборгованість за даний період були відсутні. Це говорить нам про те, що підприємство нормально проводить розрахункові операції. Загальна сума оборотних активів зросла на 772,5 тис. грн.
Отже, проаналізувавши, структуру балансу ТОВ «Проскурів», ми можемо дійти висновку, що, незважаючи на вкрай незадовільну економічну ситуацію, загалом структура фінансових ресурсів є позитивною.
РОЗДІЛ 3
Аналіз впливу основних факторів на виручку від реалізації продукції (робіт, послуг)
Для здійснення аналізу впливу окремих факторів на величину доходу від реалізації продукції доцільно використовувати комп’ютерну техніку з певним програмним забезпеченням. В склад Microsoft Excel входить набір засобів аналізу даних (так званий «пакет анализа»), який призначений для вирішення складних статистичних та інженерних задач. Для проведення аналізу з використанням даного пакету користувач задає вхідні параметри; аналіз буде виконано за допомогою відповідної статистичної чи інженерної макрофункції, а результат розміщується у вказаному вихідному діапазоні. Результати можна представити у графічній формі. В Microsoft Excel представлена велика кількість статистичних та інженерних функцій. Одним з недоліків даного пакету є будова всього аналізу на російській мові і, як наслідок, всі таблиці з результатами розрахунків і аналізу представлені російською мовою.
Аналіз показників проводився за даними представленими в табл. 3.1.
Традиційний метод кореляційного та регресійного аналізу вимагає обчислення коефіцієнтів кореляції між змінними ознаками, тобто розрахунку матриці парних коефіцієнтів кореляції. Це найпростіший критерій, який дає кількісну оцінку зв’язку між двома показниками та має назву коефіцієнт кореляції. Він розраховується за наступною формулою:
(3.1)
де cov(x,y) – коефіцієнт коваріації між x та y;
var(x) – дисперсія змінної х;
var(y) – відповідно дисперсія змінної у.
Коефіцієнт кореляції є не абсолютною, відносною мірою зв’язку між двома факторами. Тому значення кореляції завжди розташовані між -1 та +1 (). Результати розрахунку коефіцієнтів зведені в таблиці 3.1.
Діалогове вікно кореляції представлено на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Діалогове вікно кореляції
Позитивне значення коефіцієнта кореляції свідчить про прямий зв’язок між показниками, а негативне – про обернений зв’язок. Коли коефіцієнт кореляції прямує за абсолютною величиною до 1, це свідчить про наявність сильного зв’язку (- щільність зв’язку велика); у протилежному випадку, коли коефіцієнт кореляції прямує до нуля (), зв’язку немає.
З даних таблиці 3.1. видно, що тісний зв’язок результативного показника (дохід від реалізації продукції, робіт послуг) спостерігається тільки з такими чинниками як середньооблікова чисельність робітників, продуктивність праці одного працівника та робітника, Фонд оплати праці, валовий прибуток до оподаткування, середньомісячна заробітна плата, собівартість реалізованої продукції, рентабельність доходу та витрат, середньорічна вартість основних фондів.
Сильний прямий зв'язок спостерігається між такими парами показників:
Середньооблікова чисельність робітників – середньооблікова чисельність працівників (0,999618)
Продуктивність праці одного працівника - Доход (виручка) від реалізації продукції, робіт та послуг (без ПДВ та акцизу) (0,994556)
Продуктивність праці одного робітника - Доход (виручка) від реалізації продукції, робіт та послуг (без ПДВ та акцизу) (0,989129)
Продуктивність праці одного робітника - Продуктивність праці одного працівника (0,999067)
Собівартість реалізованої продукції - Продуктивність праці одного працівника (0,989979)
Собівартість реалізованої продукції - Продуктивність праці одного робітника (0,995153)
Валовий прибуток до оподаткування (збиток) - Доход (виручка) від реалізації продукції, робіт та послуг (без ПДВ та акцизу) (0,996688)
Валовий прибуток до оподаткування (збиток) - Продуктивність праці одного працівника (0,982788)
Рентабельність доходу - Валовий прибуток до оподаткування (збиток) (0,984826)
Рентабельність витрат - Доход (виручка) від реалізації продукції, робіт та послуг (без ПДВ та акцизу) (0,989748)
Рентабельність витрат – Валовий прибуток до оподаткування (збиток) (0,998084)
Рентабельність витрат - Рентабельність доходу (0,993676)
Середньорічна вартість основних фондів - Доход (виручка) від реалізації продукції, робіт та послуг (без ПДВ та акцизу) (0,999941)
Середньорічна вартість основних фондів - Продуктивність праці одного працівника (0,993369)
Середньорічна вартість основних фондів - Продуктивність праці одного робітника (0,987479)
Середньорічна вартість основних фондів - Валовий прибуток до оподаткування (збиток) (0,99751)
Середньорічна вартість основних фондів - Рентабельність витрат (0,991237)
Фондовіддача - Витратомісткість продукції (витрати на 1 грн. реалізованої продукції) (0,999413)
Сильний обернений зв'язок спостерігається між такими парами показників:
Валовий прибуток до оподаткування (збиток) - Витратомісткість продукції (витрати на 1 грн. реалізованої продукції) (-0,98733)
Рентабельність доходу - Витратомісткість продукції (витрати на 1 грн. реалізованої продукції) (-0,99989)
Рентабельність витрат - Витратомісткість продукції (витрати на 1 грн. реалізованої продукції) (-0,99526)
Фондовіддача - Валовий прибуток до оподаткування (збиток) (-0,98132)
Фондовіддача - Рентабельність доходу (-0,99982)
Фондовіддача - Рентабельність витрат (-0,99134)
Практично не спостерігається ніякого зв’язку між такими парами показників:
Рентабельність витрат - Фонд заробітної плати працівників (0,033379)
Наступним етапом аналізу є побудова рівняння залежності.
Для аналізу доходу від реалізації продукції використаємо метод рівнянь залежностей. Рівняння залежностей — статистичний метод аналізу причинних взаємозв'язків економічних явищ і процесів.
Використання статистичних рівнянь залежностей для аналізу взаємозв'язків соціально-економічних явищ потребує:
якісного аналізу досліджуваних факторних і результативних ознак, який передбачає наявність логічної залежності між цими ознаками, а також використання прямих ознак, що дають можливість здійснювати нормативні розрахунки;
однорідності досліджуваного явища — виключення з розрахунків значень ознаки (мінімальних чи максимальних), що значно відрізняються (у 2 - 3 рази) відповідно від величини, наступної за мінімальною, або тієї, що передує максимальній величині;
оцінки стійкості зв'язку між явищами, які встановлюються мірою наближення залежності, що досліджується, до визначеного виду рівняння, вираженого відповідною формою зв'язку (прямою, гіперболою, параболою тощо).
На величину собівартості реалізованої продукції впливає величина доходу від реалізації продукції.
Для визначення рівняння залежності застосуємо комп’ютерну програму: “Метод статистичних рівнянь залежностей”. Сферою застосування програми є аналіз параметрів і оцінок одночинникової (лінійної та нелінійної) залежності, моделювання і прогнозування явищ і процесів в економіці, природничих науках, медицині, техніці.
Призначенням програми “Метод статистичних рівнянь залежностей” є підбір найкращого рівняння одночинникової залежності та подальшого моделювання і прогнозування на основі вихідних даних варіаційних або динамічних рядів.
Програма дозволяє здійснювати вибір найкращої функції одночинникової залежності, графічного її зображення та на цій основі здійснення моделювання і прогнозування. Програма написана на мові VBA і реалізована в середовищі Microsoft Excel та представляє собою окремі макроси, послідовний запуск яких призводить до розв’язання поставлених перед методом статистичних рівнянь залежностей завдань. Програма реалізована в об’єктній моделі Excel, з застосуванням основних понять і прийомів програмування на об’єктно-орієнтованій мові програмування Visual Basic for Application (VBA). Програма є автоматизованою інформаційною системою по опрацюванню і аналізу даних та знаходженню оптимального рішення (найкращого рівняння одночинникової залежності).
Використовуючи дану програму було визначено найбільш прийнятну одночинникову залежність між величиною доходу від реалізації продукції, робіт та послуг та собівартості реалізованої продукції. Факторна ознака (собівартість реалізованої продукції) була обрана за результатами розрахунків рівняння залежності. В результаті було визначено, що найбільш прийнятними є логічна та лінійна функції та парабола. Розглянемо детальніше кожну з цих функцій. (рис. 3.2). Першим рівнянням, яке ми розглянемо, буде рівняння параболи.

Рис. 3.2. Результати розрахунку одночинникової залежності
При даній залежності:
коефіцієнт стійкості зв'язку = 0,963;
коефіцієнт кореляції = 1;
індекс кореляції = 1;
сума відхилень = 4,914.
Розраховане значення коефіцієнта стійкості згідно зі шкалою оцінки стійкості зв’язку свідчить про високий рівень цієї залежності.
Наявність інформації за три періоди (роки) дозволила за допомогою програми визначити наступне рівняння залежності:

(3.1)
де d – символ відхилень коефіцієнтів порівняння;
xi – значення чинникової ознаки.
Виходячи з величини коефіцієнта стійкості зв’язку між досліджуваними показниками середня стійкість зв’язку.
Критеріями вибору виду рівняння залежності є такі:
— найменша сума лінійних відхилень емпіричних значень результативної ознаки від її теоретичних значень;
— порівняння значень коефіцієнта стійкості зв'язку.
Мінімізація відхилень емпіричних значень результативної ознаки від її теоретичних значень при використанні комп'ютерів відбувається автоматично перебором всіх форм і напрямків одночинникового зв'язку з вибором виду і напряму зв'язку, який забезпечує мінімум суми відхилень.
Результати розрахунку представлені на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Результати розрахунку параболи
Розрахунок коефіцієнта стійкості зв'язку здійснюється за вихідними даними розрахунку параметрів одночинникових і множинних рівнянь залежності.
Графік лінійного прямого зв’язку (при зростанні як чинникової, так і результативної ознак) графічно представлено на рис. 3.4.

Рис. 3.4. Графік логічного зв’язку між собівартістю реалізованої продукції та величиною отриманого доходу від реалізації продукції
Одержане рівняння залежності можна використовувати для прогнозних розрахунків. Підставивши у це рівняння нові значення х (дохід від реалізації продукції), можна одержати прогнозоване значення у (собівартість реалізованої продукції).
Отримане рівняння залежності залишається достовірним, за умови незмінності умов функціонування підприємства.
Далі розглянемо рівняння залежності «Лінійна ЛПЗ № 2».(Рис 3.5)
При даній залежності всі коефіцієнти мають таке саме значення, як і коефіцієнти рівняння параболи.
Визначаємо наступне рівняння залежності:

(3.2)
Графік лінійного прямого зв’язку (при зменшенні як чинникової, так і результативної ознак) аналогічний графіку параболи.
Одержане рівняння залежності можна використовувати для прогнозних розрахунків. Підставивши у це рівняння нові значення х (дохід від реалізації продукції), можна одержати прогнозоване значення у (собівартість реалізованої продукції).

Рис. 3.5. Результати розрахунку ЛПЗ №2
Отримане рівняння залежності залишається достовірним, за умови зменшення як чинникової, так і результативної ознак.
Наступним рівнянням залежності, яке ми розглянемо, буде рівняння «Логічна ЛОГЗП №2».
При даній залежності:
коефіцієнт стійкості зв'язку = 0,963;
коефіцієнт кореляції = 1;
індекс кореляції = 1;
сума відхилень = 1,848.
Визначимо наступне рівняння залежності:

(3.3)
Результати розрахунку представлені на рис. 3.6.

Рис. 3.6. Результати розрахунку рівнянь залежності
Графік лінійного прямого зв’язку графічно представлено на рис. 3.7.

Рис. 3.7. Графік логічного зв’язку між собівартістю реалізованої продукції та величиною отриманого доходу від реалізації продукції
Одержане рівняння залежності можна використовувати для прогнозних розрахунків. Підставивши у це рівняння нові значення х (дохід від реалізації продукції), можна одержати прогнозоване значення у (собівартість реалізованої продукції).
Отримане рівняння залежності залишається достовірним, за умови зростання чинникової та зменшення результативної ознак.
Розділ 4
Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
4.1. Поняття виробничого травматизму та професійних захворювань
Вчені провели велику роботу з вивчення впливу на людину умов її праці для підготовки заходів, спрямованих на збереження життя і здоров'я працівників. Ще у 18 ст. М.В.Ломоносов у своїй книзі "Перші основи металургії або рудних справ" викладав правила безпеки і санітарні правила для гірничих робіт. Він же запропонував застосовувати блискавкозахист. Науку про гігієну праці почав розробляти професор Московського університету Ф.Ф.Ерісман. Академік М.Д.Зелінський винайшов фільтруючий протигаз. Велике значення має праця академіка С.І.Вавілова з питання освітлення робочих місць люмінесцентними лампами і праця А.Н.Кисельова та його учнів про визначення допустимих для організму людини струмів і напруг під час розрахунків запобіжних заходів проти ураження електричним струмом.
Заходи виробничої санітарії ґрунтуються на висновках гігієни праці.
Гігієна праці розробляє теоретичне обґрунтування допустимих норм впливу на людину несприятливих факторів умов праці, визначає конкретні санітарні вимоги до них. Гігієнічний аналіз умов праці враховує фізіологію і психологію праці і так звану інженерну (технічну) психологію, яка вивчає можливості психіки людини у виробничих умовах, визначає, наприклад, її здатність зберігати увагу до виробничих сигналів та небезпек до кінця робочого часу, не допускаючи помилок, залежність цієї здатності від навколишньої обстановки. Враховуються досягнення виробничої естетики, яка розробляє питання впливу на підвищення працездатності і на увагу до небезпек таких умов праці, як зручна і красива форма, раціональне пофарбування устаткування, а також правильно підібраний колір стін у виробничому приміщенні. Науку, яка вивчає функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення для неї оптимальних умов праці, називають ергономікою (від грецького егgоn- робота і nomos- закон).
Культура виробництва і наукова організація праці безпосередньо стосуються охорони праці, бо вони передбачають найправильніші і, безумовно, безпечні умови роботи на підприємстві.
Безпека праці - запорука її високої продуктивності, бо тільки безпечні техніка і прийоми дають можливість робітникові зосередитись на продуктивній роботі.
Виробнича небезпека - це можливість впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які призводять до травм або захворювання.
Виробничою називають травму, якої зазнав працівник на виробництві і яка пов'язана з виконанням виробничого завдання. Здебільшого вона виникає внаслідок недодержання вимог безпеки праці.
Вимоги безпеки праці - це вимоги, які встановлюються законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами і інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку праці. Вимоги безпеки праці стосуються виробничого процесу, а також працівників.
Безпека праці - стан умов праці, при якому усунено дію на працюючих небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
Аналіз причин виробничого травматизму свідчить, що від 33 до 47% нещасних випадків щорічно відбуваються внаслідок наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
Небезпечний виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до травми або іншого погіршення здоров'я.
Шкідливий виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого на працюючого приводить до захворювання або зниження працездатності.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на 4 класи:
фізичні;
хімічні;
біологічні;
психофізіологічні.
До фізичних факторів належать рухомі машини та механізми; невідповідність нормам мікроклімату в робочій зоні; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань; недостатня освітленість робочої зони тощо.
До хімічних факторів відносять шкідливі для організму людини речовини: загальнотоксичні, подразнюючі, канцерогенні (що викликають пухлини), сенсибілізуючі (що викликають алергічні захворювання), мутагенні (що впливають на статеві клітини організму). В цю групу входять шкідливі пари бензолу і толуолу, окисел вуглецю, сірчаний газ, окисел азоту, хлор, а також аерозолі плюмбуму (свинцю), сполуки хрому, токсичний пил при різанні бронзи та латуні тощо. Окрім того до них відносяться агресивні рідини, які можуть викликати гострі та хронічні захворювання шкіри: кислоти, луги, лаки, розчинники, епоксидні смоли тощо.
Хімічні фактори розділяють:
1) по характеру дії на організм людини (токсичні, викликаючи подразнення, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні);
2) по шляху проникнення в організм людини через: органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіряний покров та слизисту оболонку.
До біологічних факторів відносять патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, гриби) та макроорганізми (рослини та тварини).
До психофізіологічних факторів відносять:
а) фізичні перевантаження: статичні і динамічні;
б) нервово-психічні перевантаження: розумова перенапруга,монотонність праці, емоційні перевантаження.
Найбільш небезпечними виробничими факторами є шкідливі речовини.
Шкідливою називається речовина, яка при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог ТБ викликає виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стані здоров'я, як в процесі праці, так і в наступні роки.
По ступеню впливу на організм шкідливі речовини поділяються на 4 класи небезпеки:
надзвичайно небезпечні;
високонебезпечні (надтонебезпечні);
помірно небезпечні;
малонебезпечні.
В результаті дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів, шкідливих речовин можуть мати місце нещасні випадки і професійні захворювання.
Нещасні випадки на виробництві - це випадки з робітником, пов'язані з дією на нього шкідливого виробничого фактора при виконанні ним трудових обов'язків або завдання керівника робіт, які приводять до травми.
До травм відносяться: переломи, опіки , поранення, ураження електричним струмом, отруєння тощо.
Виробнича травма - це травма, отримана робітником на виробництві і пов'язана з недотриманням вимог безпеки праці.
Висновок про тяжкість травми дають лікарі, керуючись відповідною класифікацією, затвердженою Міністерством охорони здоров'я.
Всі нещасні випадки поділяються на пов'язані з виробництвом і побутові.
Нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом, якщо він мав місце:
- на протязі робочого часу (в тому числі і під час встановленої перерви);
- перед початком і по закінченні роботи;
- при виконанні робіт в позаурочний час, у вихідні і святкові дні на території підприємства і поза підприємством;
- при виконанні потерпілим завдання адміністрації підприємства;
- по дорозі на роботу і з роботи транспортом підприємства.
- при виготовленні потерпілим у власних цілях без дозволу адміністрації будь-яких предметів, або використанні у власних цілях транспортних засобів, механізмів, обладнання, матеріальних цінностей, інструмента, які належать підприємству, або при їх крадіжці;
- при спортивних іграх на території підприємства;
- в результаті сп'яніння
то він може бути визнаний не пов'язаним із виробництвом.
Однак, якщо встановлено, що травма пов'язана з виробництвом, але головною технічною або організаційною причиною її стало порушення правил і норм ОП (незадовільний стан обладнання, проходів, освітлення, неправильна організація або відсутність контролю за виконанням робіт), то нещасний випадок повинен бути признаним пов'язаним з виробництвом.
Нещасний випадок вважається пов'язаним з роботою, якщо він відбувся:
- при виконанні трудових обов'язків, в тому числі і під час відрядження;
- при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства, хоча і без доручення адміністрації;
- при виконанні державних або громадських обов'язків, пов'язаних з підприємством, в якому робітник працює;
- поблизу підприємства на протязі робочого часу, якщо знаходження там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- при слідуванні на роботу або з роботи (не на транспорті підприємства);
- при виконанні донорських функцій;
- за час спортивних змагань за підприємство.
Адміністрація несе повну відповідальність тільки за нещасні випадки, пов'язані з виробництвом.
При порушенні норм виробничої санітарії працюючий може отримати професійне захворювання.
Професійним називається захворювання, спричинене впливом на працівників шкідливих умов праці.
Міністерством охорони здоров'я затверджений перелік професійних захворювань та Інструкція по його застосуванню. Цей перелік містить специфічні професійні захворювання, які виникають під впливом шкідливих факторів, властивих даній професії, умовам праці, а також захворювання, які зустрічаються в даних умовах частіше за інші.
До професійних відносять всі хвороби, які виникли внаслідок впливу на працюючого шкідливих виробничих факторів. До них належать хвороби, які виникли внаслідок зміни атмосферного тиску (кесонна хвороба, гірна хвороба та ін.), хвороби внаслідок впливу професійного пилу (пневмоконіози), хвороби шкіри від дії подразнюючих і токсичних речовин (дерматити, язви) та інші хвороби.
Професійне захворювання, яке виникає на протязі малого проміжку часу (однієї зміни або доби) називається гострим, а яке виникає на протязі більш тривалого часу - хронічним.
Професійне отруєння - це окремий випадок професійного захворювання. Отруєння може бути гострим, тобто таким, що сталося в результаті одноразового впливу на людину великої дози отруйної речовини, і хронічним, тобто таким, що розвивалося протягом тривалого часу, наприклад кількох років, внаслідок систематичного впливу порівняно малих доз шкідливих речовин.
Наявність професійного захворювання встановлюється компетентними медичними органами.
4.2. Шляхи зниження причин виробничого травматизму та професійної захворюваності на ТОВ «Проскурів»
Для розробки заходів попередження нещасних випадків необхідно виявити причини, що їх викликають. Загальноприйнятої класифікації причин нещасних випадків не існує. Однак, аналіз причин нещасних випадків на ТОВ «Проскурів» дозволяє поділити їх умовно на:
- організаційні;
- технічні;
- санітарно-гігієнічні;
- психофізіологічні;
- економічні;
- соціально-психологічні.
Організаційні - відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням;
технічні — несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування;
санітарно-гігієнічні — підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни;
психофізіологічні — помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі;
економічні — неритмічність роботи; прагнення до виконання надурочних робіт; недоліки в побутових умовах, у забезпеченні дитячими закладами; порушення термінів отримання заробітної плати тощо.
соціально-психологічні — нездоровий психологічний клімат в колективі.
Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів. До них на ТОВ «Проскурів» належать: розроблення та впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокуючи засобів; контролю та керування технологічними процесами.
До організаційних заходів на ТОВ «Проскурів» належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; впровадження безпечних методів праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань охорони праці; організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском.
Згідно з Законом «Про охорону праці» на ТОВ «Проскурів» створені у кожному структурному підрозділі та на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечено дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.
Із цією метою на ТОВ «Проскурів» забезпечують функціонування системи управління охороною праці на підприємстві, для чого:
- створені відповідні служби і призначає посадових осіб, які вирішують конкретні питання охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов’язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій;
- розроблено за участі профспілок і реалізуються комплексні заходи для дотримання встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
- забезпечує усунення причин, що викликають нещасні випадки, професійні захворювання, контролює виконання профілактичних заходів, визначених комісіями на основі підсумків розслідування цих причин;
- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці в порядку й у терміни, встановлювані законодавством, вживає на основі цих підсумків заходів для усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;
- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства і встановлюють правила виконання робіт та поведінки працівників на території ТОВ «Проскурів», у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативними актами з охорони праці;
- здійснює постійний контроль за дотриманням працівниками технологічних процесів, правил роботи на машинах, устаткуванні та з іншими засобами виробництва, за використанням засобів колективного й індивідуального захисту, виконанням робіт з охорони праці;
- організовує пропаганду безпечних методів праці.
Керівництво ТОВ «Проскурів» за свої (підприємства) кошти організовує медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці. Медичні огляди проводяться при прийомі на роботу (попередній), протягом трудової діяльності (періодичний), при необхідності проведення професійного відбору, а також щорічно – обов’язковий медичний огляд осіб у віці до 21 року.
Служба охорони праці входить до структури підприємства, організації або установи як одна з основних виробничо-технічних служб.
Ліквідація цієї служби допускається лише у випадку ліквідації самого підприємства.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю і залежно від кількості працівників може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді одного співробітника, у тому числі й за сумісництвом. Комплектується служба фахівцями, що мають вищу освіту і стаж роботи за профілем цього виробництва не менше трьох років.
При створенні служби охорони праці враховують сферу діяльності підприємства і кількість працівників. Так, на підприємствах із кількістю працівників 50 осіб і більше, роботодавець створює службу охорони праці. На підприємстві з кількістю працівників менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вимог законодавства.
Організаційна структура системи управління охороною праці на ТОВ «Проскурів» (СУОПП) формується на основі діючої на цьому підприємстві структури управління виробництвом і підпорядковується усім властивим їй принципам управління.
Координація робіт у галузі охорони праці на ТОВ «Проскурів» здійснюється шляхом розподілу обов’язків і порядком взаємодії осіб, структурних підрозділів і служб, що беруть участь у реалізації задач СУОПП, а також прийняття ними рішень і їх реалізацію. До таких рішень належать накази, розпорядження, вказівки тощо.
Для нормального функціонування СУОПП на ТОВ «Проскурів» наказом розподіляють функції з реалізації завдань управління охороною праці між керівними і виконавчими функціональними службами та структурними підрозділами підприємства.
В управлінні охороною праці, крім штатних посадових осіб і структурних підрозділів, бере участь також і комісія з питань охорони праці, створена рішенням трудового колективу і профспілкової організації, а також уповноважені трудових колективів структурних підрозділів підприємства.
Отже, метою управління охороною праці на ТОВ «Проскурів» є забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. Ця мета досягається виконанням відповідних функцій управління, тобто комплексом взаємопов'язаних видів, що здійснюються суб'єктом управління цілеспрямовано на об'єкт управління.
Об'єктом управління в системі управління охороною праці є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів конкретних керівників та інженерно-технічних робітників підприємств із метою забезпечення безпечних, нешкідливих та сприятливих умов праці на робочих місцях, виробничих ланках, У цехах і на підприємстві в цілому.
ВИСНОВКИ
Об’єктом дослідження виступає ТОВ «Проскурів» - підприємство з надання послуг у сільському господарстві.
Отже, як видно з розрахунків, дохід підприємства зростає у процесі діяльності. Це говорить про добрий стан розвитку підприємства. Також чисельність персоналу, яка виконує дану роботу, зменшилась. Кількість робітників стала нижчою, про що може свідчити зростання продуктивності праці.
З товарів сільського господарства переважає продукція рослинництва, яка й займає найбільшу частку у діяльності підприємства. Також місце займають послуги у с/г, а ось продукція тваринництва не має поширення та не набуває розвитку.
В 2012 р. обсяг виробництва продукції під впливом певних факторів зріс на 8%. Отже, підприємство йде в плюс. А в 2013 р. справи фірми погіршились, оскільки фактичний обсяг виробництва продукції знизився на 11% у порівнянні з попереднім роком.
В структурі основних виробничих фондів ТОВ «Проскурів» змін не відбувається на протязі останніх років. Основні фонди залишаються сталими. Це може говорити про матеріальний знос основних фондів.
Покращилась технічна озброєність праці у 2013 році в порівнянні з 2012 роком.
Оборотні фонди набувають найбільшого значення в 2012 році, а саме 2183 тис. грн. Менше застосовуються у 2011 році – 1636,5 тис. грн. та найменше оборотних фондів знаходиться у розпорядженні підприємства у 2013 році. Ця цифра становить 1260 тис. грн.
Різні показники мають різне значення та різні наслідки для підприємства. Як от показник матеріаловіддачі з кожним роком зростає, що може свідчити про можливість зниження витрачання продукту для виробництва продукції та можливості економії для підприємства. Деякі показники мають позитивне значення, деякі негативне. Але в цілому показники підприємства досить непогані, що дає можливість говорити про розвиток підприємства у майбутньому.
Зміни працівників на підприємстві відбувалися. Склад працівників з роками змінювався. Найбільше працівників працювало в 2012 році. Питома вага робітників у загальній сукупності працівників з кожним роком стає все більшою. Але структура працівників основної діяльності у середньообліковій чисельності з кожним роком збільшується. Це може говорити про збільшення чисельності працівників, яке не відбувається в 2013 році або про зменшення допоміжних робітників.
Динаміка руху робочої сили на ТОВ «Проскурів» незначна, але присутня. Найбільше динаміка відбувається в 2012 році. Але чисельність працівників знизилась та майже всі показники мають від`ємне значення, за винятком коефіцієнта по прийому, який зріс на 1,57.
Використання трудових ресурсів з роками відбувається все більше. Чисельність працівників зменшується, але кількість годин, відпрацьованих одним працівником, стає більшою. Та все ж кількість відпрацьованих людино-годин за рік не досягає результатів попереднього року. Ці показники можуть свідчити про більше навантаження на працівників та менше часу їм для відпочинку.
В 2013 році в порівнянні з попередніми роками виробіток працівників значно зріс. Це говорить нам про збільшення продуктивності праці працівників. Вважаю, що в даному випадку було б доцільно підняти працівникам заробітну плату на певний відсоток за їхні трудові заслуги, причому при зменшенні кількості працівників на 25%.
Загальний фонд заробітної плати та середньооблікова чисельність працівників знизились на однакову величину, а саме на 25 %. Середньорічна заробітна плата одного працівника збільшилась на 4 %, а одного робітника знизилась на 2% в порівнянні з попереднім роком, в якому дані показники мали досить високі темпи зростання.
Фонд оплати праці персоналу у 2012 році зростає у порівнянні з 2011 роком, а у 2013 році фонд оплати праці зменшується.
Отже, проаналізувавши техніко-економічні показники діяльності ТОВ «Проскурів» за період з 2011 по 2013 рр., можна зробити висновок про задовільне в цілому становище підприємства.
Список використаних джерел
Базилевич. В.А. Макроекономіка / В.А. Базилевич. – К.: Четверта хвиля, 1998. – 248 с.
Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємства: підручник / О.М. Бандурка, М.Я. Коробов, П.І. Орлов, К.Я. Петрова. – К.: Либідь , 1998 .- 312с.
Бойчик В.М. Економічне зростання та економічна система / В.М. Бойчик. – Львів: Сполом, 1999.- 303 с.
Бойчик І.М. Економіка підприємств: навч. посібник. / І.М. Бойчик, П.О. Харів, М.І. Хопчан – Львів.: Вид-во «Сполом», 1999
Винокурова Л.Е. Основи охорони праці: Підручник./Л.Е.Винокурова, М.В.Васильчук, М.В.Гаман – К., 2001.
Дереза Вячеслав Миколайович. Диверсифікація виробництва і капіталу як фактор стабілізації фінансового стану підприємства : Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний гірничий ун- т. — Д., 2004. — 158арк. — Бібліогр.: арк. 138-155.
Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. С. Ф. Покропивного . — К.: КНЕУ, 2001. — 457 с.
Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного – К.: Феміна, 1995 – 368 с.
Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999г. № 1105-ХIV.
Закони України (том I) / за ред. Опришко В. Ф. (голова), Горьовий Л. Є., Мацюк А. Р., Осауленко А. І. та інші, – К., 1996.
Климко Г. Економічна теорія: політекономічний аспект/ Г.Климко. - К:Вища школа, 1997р.
Крелак В.В. Фінансова звітність підприємств/ В.В. Крелак. – К.: КНЕУ, 2000 – 347 с.
Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність/ Т.В.Майорова. – К.: ЦУЛ, 2003 – 376 с.
Мельник В. А. Ринок цінних паперів. Довідник керівника підприємства. Спеціальний випуск/В.А.Мельник.- К .: А. Л. Д., ВІРА – Р , 1998 .- 560 с.
“Основи економічної теорії” За редакцією доктора економічних наук, професора С.В. Мочерного. К.: ВЦ Академія 1997
Покропивний С.Ф.. Підприємництво:стратегія, організація, ефективність/С.Ф.Покропивний. -К:КНЕУ, 1998р.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2005. - №13. – С. 3-5.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»: Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2005. - №13. – С. 11-13.
Рзаєва Т.Г. Економічний аналіз – Хмельницький: Навчальний посібник, 2003. – 197 с.
Додатки

Приложенные файлы

  • docx 1557102
    Размер файла: 726 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий