Практика Рудь

.3
1. Дослідження нормативно-правової бази діяльності підприємства...4
2. Аналіз молочної галузі..5
3. Загальна характеристика Житомирського маслозаводу «Рудь» та аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства..23
4. Сучасний стан управління асортиментом продукції в умовах підприємства..41
5. Шляхи удосконалення управління асортиментом продукції....54
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ...57
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...58
ДОДАТКИ..61












ВСТУП

Місцем проходження виробничої практики мною був обрагий ПАТ «Житомирський маслозавод». Публічне акціонерне товариство «Житомирський маслозавод» компанія «Рудь» лідер серед українських виробників морозива.
Молочна промисловiсть України - одна з провiдних галузей агропромислового комплексу України. Вона включає виробництво: пастеризованого молока, кефіру, йогуртів, ряжанки, вершків, бринзи, твердого та м'якого сиру, тваринного масла (включаючи топлене), молочних консервів, сухих молока та вершків, лактози, казеїну тощо; морозива вершкового та фруктово-ягідного. Ось чому мене найбільше зацікавило саме це підприємство.
Метою проходження виробничої практики є закріплення теоретичних знать з предмету «Маркетинг» та застосування їх на практиці. У період проходження виробничої практики з 28 травня по 18 червня 2012 року я ставила перед собою наступні завдання: дослідження нормативно-правової бази діяльності підприємства, аналіз відносин в апараті управління, вивчення виробничих процесів, оцінки системи планування, управління персоналом підприємства, організації та та оцінки маркетингової діяльності на підприємстві, зовнішньоекономічної діяльності, організації зовнішньоекономічної діяльності підприємства, організації фінансової роботи на підприємстві, організації інформаційного забезпечення підприємства, діагностика фінансового та господарського стану, аналіз зовнішнього середовища підприємства, напрямки удосконалення діяльності підприємства з управління асортиментом товару. У ході дослідження були використані загальнонаукові методи, методи порівнянь, угруповань, спостереження, обстеження, комплексної оцінки, аналітичні процедури.

1. Дослідження нормативно-правової бази діяльності підприємства

Державне регулювання діяльності ПАТ «Житомирський маслозавод» має бути спрямовано на створення нормативно-правового поля діяльності підприємства, здійснення ефективного та своєчасного нагляду за дотриманням чинного законодавства усіма його працівниками. Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до:
- Конституції України. Всі законодавчі та нормативно-правові акти повинні прийматися з врахуванням принципів та положень Основного Закону держави;
- Закону України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 року №887-ХП (ВВР 1991 р., №24, ст.272)
- Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р., №996-18;
- Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р., №168/97-ВР;
- Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р., №108/95ВР;
- Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992р., №2694-12;
- Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р., №959-12;
- Закону України «Про єдиний митний тариф» від 05.02.1992р., №2097-12;
- Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.2004р.,
- Господарського кодексу України від 16.01.2003р., №436-4;
- Митного кодексу України від 11.07.2002р., №92-4;
- Кодексу законів про працю від 10.12.1971р., №322-8.



2. Аналіз молочної галузі

Молочна галузь займає вагоме місце в структурі харчової промисловості України, є провідною ланкою у вирішенні продовольчої проблеми країни. Адже, молоко, як один з головних базових продуктів харчування (характерна особливість якого – легка засвоюваність організмом) є важливою складовою здорового раціону
Ринок молока і молочних продуктів - це система економічних, фінансових і обмінно-торгових відносин між виробниками та споживачами молока, яка покликана збалансувати попит і пропозицію та забезпечити споживання молока і молокопродуктів на рівні, що відповідає життєвим потребам, смакам і платоспроможному попиту населення.
Молочна промисловiсть України - одна з провiдних галузей агропромислового комплексу України. Вона включає виробництво: пастеризованого молока, кефіру, йогуртів, ряжанки, вершків, бринзи, твердого та м'якого сиру, тваринного масла (включаючи топлене), молочних консервів, сухих молока та вершків, лактози, казеїну тощо; морозива вершкового та фруктово-ягідного. Питома вага галузi в загальних обсягах харчової та переробної промисловостi складає понад 18 %, у той час як м'ясна - 13 %, тютюнова - 10% i кондитерська - 6 %.
Забезпечення населення України продуктами харчування, що виробляються з молока, залежить від розвитку ринку молока та молокопродуктів, на функціонування якого, в свою чергу, впливає стан виробництва, ринкова інфраструктура, дієвість ринкових механізмів, платоспроможність споживачів.
Український ринок виробників молочної продукції нараховує близько 300 підприємств із загальними потужностями 20 млн. тонн молока в рік. Регіональне сировинна база молокопереробної промисловості розвивається переважно в районах основної переробки молока: Київська, Львівська, Полтавська, Вінницька, Житомирська, Чернігівська, Хмельницька області.
Асортимент продукції переробних підприємств складається із таких великих сегментів: цільномолочної продукції, морозива, вершкового масла, сирів; специфічні продукти: сухе, згущене молоко, казеїн, які орієнтовано на експорт.
Серед лідерів українського ринку молокопродуктів можна виділити наступні.
ВАТ «Галактон» створено на базі Київського міськмолзаводу № 2 в 1993 році. Найбільшими акціонерами є група компаній, що входять до концерну «Меркс». Підприємство спеціалізується на виробництві молока, молочних продуктів. Проектна потужність заводу - 600 тонн молока на добу. Протягом 2000 року ВАТ «Галактон» переробляло в середньому 280-300 тонн молока на добу;після певних перетворень планується довести цю цифру до 500 тонн. В асортименті підприємства налічується близько 70 видів продукції. Особливою популярністю користується біосерія: біо-кефір, біойогурти, біоряженка і біосметана. Для реалізації своєї продукції «Галактон» створив широку мережу дистриб'юторів майже в усіх регіонах країни.
Павлоградський молочний комбінат (Дніпропетровська область) перетворений в 1997 році у ВАТ. Основний вид діяльності - виробництво молочних продуктів. Проектна потужність дозволяє переробляти 250 тонн сирого молока на добу, фактично ж переробляється 120 тонн. Приблизна сума інвестицій у цей проект становить $ 0,8-1 млн. Крім традиційних продуктів (пастеризованого молока, кефіру, ряжанки, сметани), комбінат випускає солоні сирні пасти, сирки і сирні торти в шоколадній глазурі, а також йогурти, солодкі десерти, молоко.
З січня 2000 року компанія просуває весь асортимент продукції під зареєстрованою торговою маркою «Фанні». Торгова компанія при ВАТ «Павлоградський молочний комбінат" має мережу дистрибуції в усіх обласних центрах України.
Український ринок молокопродуктів можна представити у вигляді такої схеми (рис.1ис.рсррррр):
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
Рис.1. Український ринок молокопродуктів
Джерело: [розроблено автором на основі даних підприємства]
В цiлому українськi виробники не задовольняють попит українського населення на продукцiю молочної галузi. На сьогоднiшнiй день молокозаводи для того, щоб забезпечити себе сировиною, почали iнвестувати у будiвництво ферм. За оцiнками експертiв ринку потреби в молоцi у 1,5-2 рази перевищують обсяги його виробництва в Українi. Крiм того, за попереднiми оцiнками мiнiстерства агропромислової полiтики України виробництво молока в Українi у 2008 роцi склало 12,3 мiльйона тонн, що на один мiльйон тонн менше нiж у попередньому роцi. Загальне ручне споживання молока в Українi становить 230 літрів на душу населення.
Молочна сировина в Україні має низькі показники якості і не відповідає вимогам міжнародних стандартів, що, насамперед, пов'язано з невикористанням генетичного потенціалу молочної худоби, її захворюваннями, низьким забезпеченням повноцінними кормами, застарілою технікою і технологіями, що використовують сільськогосподарські та молокопереробні підприємства. У 2009 році сільськогосподарські підприємства продали на переробку лише 17% молока, яке відповідало стандарту ДСТУ 3662-97, при цьому лише 14% було вищого ґатунку, а 78% зараховано першим ґатунком. У 2009 році вміст білка в молоці рідко відповідав базисному нормативу і в переважній більшості був на рівні 2,6-2,8%. Лише 10-15% молока, виробленого в Україні, у зв'язку з невисокою якістю можна використовувати для виробництва сирів. Тому для збільшення обсягів виробництва та покращання якості сировини потрібно інвестувати кошти у селекційно-племінну справу, запроваджувати науково обґрунтовану систему годівлі та енергоощадливі технології, сприяти підвищенню загальної культури виробництва. Сучасний ціновий механізм стимулює підвищення якості молока, оскільки передбачає співвідношення вартості жиру та білка у структурі ціни у пропорції 40:60 відсотків.
Вертикальна організація виробництва стала одним із ключових чинників успішної конкурентної боротьби операторів ринку. Значна увага приділяється організації постачань сировини, хоча вкладати інвестиції в розвиток сировинної бази навіть великі виробники не поспішають.
Просування продукції та реклама являються головними факторами в конкурентній боротьбі за долю ринку. Велику роль також відіграє наявність у компаній брендів та власної системи дистриб'юції. Для ефективнішого використання потужностей шляхом спеціалізації підприємств на певному виді продукції, підприємства молочної галузі об'єднують свої зусилля. Концентрація відбувається за рахунок поглинань виробників у регіонах (дана стратегія на українському молочному ринку характерна для таких великих російських компаній як „Планета Менеджмент" та „Вимм - Билль - Данн").
Основними каналами розповсюдження молочних продуктів стали одно- і двухрівневі канали, що дозволяє мінімізувати ціну на продукцію для кінцевого споживача і підтримувати обсяги продажу на відносно стабільному рівні. Перспективи розвитку вітчизняного ринку молока і молочних продуктів напряму залежать від доходів населення та можливостей підприємств розв'язувати проблеми оновлення основних фондів (рис.2).

Рис. 2. Традиційна товарна та виробничо-комерційна структура ринку молока
Джерело: [35,с.8]

В Україні продовжується негативна тенденція до зниження молочного поголів’я в середньому на 11,0 тис. голів щомісячно. При цьому станом на 1 лютого 2011 р. загальна чисельність поголів’я корів досягла свого мінімального значення за 2010р. –2011 р. і становила 2639,9 тис. голів, що на 23,4 тис. голів менше, ніж на початок липня 2011 р. та на 121,4 тис. голів менше проти 1 липня 2010 р.
За 12 місяців 2009 року середній надій молока на одну корову в сільськогосподарських підприємствах склав 3929 кг, що на 13,4% більше ніж за аналогічний період 2008 року.
Довідково: за 2008 рік середній надій на одну корову в сільгосппідприємствах України склав 3366 кг, що на 7,5% більше ніж за 2007 рік. В Німеччині – 6439 кг, в Польщі – 4541 кг, в США – 8896 кг.
В червні 2011 року в Україні всіма категоріями господарств було вироблено 207,9 тис. т молока, що на 35,5 тис. т (-2,9%) менше порівняно з відповідним періодом 2010 р. Однак, у порівнянні з попереднім місяцем обсяги виробництва молока зросли на 3,5тис.т або ж 0,3%. При цьому сільськогосподарські підприємства знизили обсяги виробництва молока порівняно з відповідним періодом минулого року на 11,1тис.т (-4,7%), а присадибні господарства – на 24,4 тис. т (-2,4%). Дане скорочення обсягів виробництва пояснюється загалом по Україні різким зниженням поголів’я корів за період з 01.07.2010 р. по 01.07.2011 р. Це призвело до зниження обсягів виробництва на 49,5 тис. т молока.
Разом з тим в червні 2011 р. всіма категоріями господарств було отримано на 114,3% продукції більше, ніж в січні 2011 р., а в 2010 р. за цей же період зростання склало 116,2% .

Рис. 3. Об’єми виробництва молока усіма категоріями господарств, червень 2010 р. червень 2011 р.
Джерело: [розроблено автором за даними Держкомстату]

Також необхідно відмітити сезонні коливання продуктивності корів, що пов’язано з температурним режимом та наявністю зелених і соковитих кормів. Це дає можливість спрогнозувати, що максимальна місячна продуктивність молочного поголів’я досягається в червні, а вже з вересня 2011 р. вона піде на спад, що негативно позначиться на загальному виробництві.
Найбільшу питому вагу в структурі виробництва молока загалом по Україні займають ті ж регіони, які лідирують за чисельністю молочного поголів’я –Вінницька (7,4%), Львівська (5,8%) та Хмельницька (5,5%) області. Подібна ситуація спостерігається і по аутсайдерах виробництва.
Не зважаючи на частку сільськогосподарських підприємств в структурі молочного поголів’я України в розмірі 22,2%, дана категорія виробників забезпечила лише 18,5% (223,2 тис. т) виробництва молока станом на 1 липня 2011 року. При цьому присадибні господарства, володіючи 77,8% всього молочного поголів’я України виробляють 984,7 тис. т молока, що становить 81,5% від загального об’єму.
У червні на переробні підприємства було реалізовано 202,9тис. т молока, що перевищує травневі показники поточного року на 2,1% (4,1 тис.т). Найбільшу кількість молока на переробку було поставлено сільськогосподарськими підприємствами Полтавської (28,5тис. т), Чернігівської (21,1тис. т) та Київської(19,7тис. т) областей.
Впродовж останніх років на ринку спостерігається зростання закупівельних цін, що пов'язано із зменшенням пропозиції сировини на ринку. Крім того слід зазначити, що для ринку молока притаманний сезонний характер виробництва, що значною мірою впливає на рівень закупівельних цін впродовж року.

* Ціна на молоко від населення зазначена у грн/л.
** За період з 1 по 21 червня включно

Рис. 4. Динаміка цін на молоко в Україні, червень 2010 р. червень 2011 р.
Джерело: [розроблено автором за даними переробних підприємств]

За період з 7 по 21 червня, закупівельні ціни на молоко відчутно зросли. Ціна на молоко від присадибних господарств піднялась на 11,3% (0,2 грн/л) до 2,15 грн/л. За молоко від сільськогосподарських підприємств пропонували 3,15грн/кг, що на 8,6% (0,25 грн/кг) дорожче, ніж на початку місяця.
В Україні за період з червня 2010 р. по червень 2011 р. внаслідок впливу факторів економічної кризи у сукупності із сировинним дефіцитом спостерігається загальна тенденція до зниження виробництва молока цільного обробленого рідкого в середньому на 0,11 тис. т щомісячно. Проте, досягнувши критичної межі у лютому місяці (55,8 тис. т), вже в березні даний показник зріс на 27,8% і в червні склав 80,9 тис. т. Це на 33,7% більше, ніж на початку поточного року, причому даний показник є найвищим для відповідного періоду за останні роки.

Рис. 5. Обсяги виробництва молока обробленого рідкого, 2009–2011 р.р.
Джерело: [розроблено автором за даними Держкомстату]

Слід відзначити деяке зниження обсягів виробництва молока цільного обробленого рідкого у червні 2011р. порівняно з попереднім місяцем, яке становить 0,2% або 0,2 тис. т. Це пов’язано із стабільним скороченням поголів’я корів в Україні. Немаловажним чинником даного явища в 2011р. стало реформування дотаційного механізму, внаслідок чого втратився мотиваційний інтерес у виробників молока. Так, за 5 місяців поточного року сільськогосподарські підприємства отримали дотацій майже на 98% менше, ніж за аналогічний період 2010р. Крім цього, на зниження обсягу виробництва молока вплинули такі фактори, як недостатня кількість опадів у вегетаційний період рослин, труднощі у заготівлі грубих кормів, деяке зниження продуктивності тварин.
Обсяг виробництва масла вершкового в Україні, досягнувши свого дна у січні 2011р.(3,8 тис. т), поступово почав відновлюватись і у червні місяці порівняно з початком року зріс на 5,1 тис. т або 134,2%. За останній рік спостерігається тенденція до зниження виробництва масла вершкового в Україні на 0,18тис. т щомісяця. Дана ситуація пояснюється, насамперед, зниженням поголів’я корів, що зумовило його до споживання товарів - субститутів – спредів.

Рис. 6. Обсяги виробництва масла вершкового, 2009–2011 р.р.
Джерело: [розроблено автором за даними Держкомстату]

Пік приросту виробництва масла вершкового порівняно з попереднім місяцем 2011р.спостерігається у травні місяці і складає 45,8%, але вже у червні даний показник становив лише 3,5%.
Необхідно відмітити існування прямої залежності між об’ємами виробництва молока цільного обробленого рідкого та масла вершкового. Виходячи з даної позиції в другому півріччі 2011 р. буде спостерігатись зниження обсягів виробництва обох видів продукції.
Виробництво сирів жирних в Україні, незважаючи на суттєве зниження обсягів виробництва молока та збільшення розміру грошових витрат на виробництво продукції молокопродуктового підкомплексу, залишається на даний час однією з найприбутковіших галузей. Проте і в даній сфері спостерігаються негативні тенденції, які проявляються у зниженні обсягів виробництва сирів жирних за період з червня 2010 року по червень 2011 року в середньому на 0,5 тис. т щомісяця. У червні поточного року виробництво сирів жирних порівняно із попереднім місяцем зменшилось на 10,9% або 2тис. т.


Рис. 7. Обсяги виробництва сирів жирних, 2009–2011 р.р.
Джерело: [розроблено автором за даними Держкомстату]

Аналізуючи дані за перші шість місяців 2009-2011 років, можна відмітити значний спад виробництва за останній рік. Так, у червні 2011 р. виробили сирів жирних на 16% (3,1 тис. т) менше, ніж у відповідний період 2010 р. та на 30,3% (7,1 тис. т) менше проти рівня 2009 р.
Ми прогнозуємо, що дане зниження буде продовжуватись до кінця поточного року у зв’язку із забороною Росії ввезення української молокопереробної продукції на її територію. Зауважимо, що сири жирні – це основний експортний продукт молокопереробних підприємств України, частка якого в експорті молочних продуктів коливається в межах 65-70%.
За перше півріччя 2011 року виробництво кисломолочних продуктів в Україні зросло на 24,6% (9 тис. т) відносно 01.01.2011 р.



Рис. 8. Обсяги виробництва кисломолочних продуктів, 2009–2011 р.р.
Джерело: [розроблено автором за даними Держкомстату]

Порівнявши обсяги виробництва кисломолочної продукції за перші шість місяців 2011р.з аналогічним періодом 2010 р., можна відмітити зростання даних обсягів виробництва за кожен місяць, за виключенням лютого (-5,1%). Максимальний приріст обсягів виробництва кисломолочних продуктів порівняно з попереднім місяцем спостерігається у травні і складає 19,8% (7,5 тис. т). У червні даний показник становив лише 0,7% (0,3 тис. т).
За І півріччя 2011 року з території України було експортовано 83,33 тис. т молочної продукції на загальну суму 294,95 млн.дол. Порівняно із аналогічним періодом попереднього року обсяг експорту товарів 401-4061 груп у натуральному еквіваленті збільшився майже на 3% (2,4 тис. т), а у грошовому виразі на 9,4% (25,95 млн. дол.).
Найбільше зростання обсягів експортованої продукції відбулось у 405 групі (масло вершкове). За 6 місяців 2011 р. було експортовано товару 1,6 тис. т товару на загальну суму 7,18 млн. дол., що перевищує показники того ж періоду попереднього року в 2,15 разів. Основним покупцем масла залишається Росія, в яку було експортовано 1,07 тис. т товару цієї групи на загальну суму 5,02 млн. дол.


Рис. 9. Структура експорту молочної продукції з України, 2011 р.
Джерело: [розроблено автором за даними Держкомстату]

Однак, не всі товари молочної групи продемонстрували зростання обсягів експорту. Зокрема, помітно знизились об’єми продажів по 401 групі (молоко та вершки незгущені). Загальне скорочення по цій групі становило 10,4%, що дорівнює 0,96 тис. т у натуральному та 0,37 млн. дол. у грошовому еквіваленті. Загалом, у І півріччі поточного року продано 8,3 тис. т продукції на суму 6,54 млн. дол. Найбільшим покупцем незгущеного молока та вершків виявився Казахстан.
У межах 406 групи (сири) також відбулось зменшення обсягів проданої закордон продукції. Загальне скорочення по групі становило 8,1%, що відповідає 3,22 тис. т товару на суму 4,13 млн. дол. Найбільшим споживачем українського сиру традиційно виявилась Росія.
Щодо 404 групи (молочна сироватка), то скорочення обсягів експорту тут становило 7,9% (0,84 тис. т на суму 0,66 млн. дол.). Найбільшим покупцем даної продукції виявилась Індія.
За період з січня по червень 2011 р., у порівнянні з тим же періодом попереднього року, обсяг молочної продукції, ввезеної на територію України збільшився як у натуральному, так і в грошовому вимірі.
Найбільшого зростання зазнала 401 група, в межах якої оборот у натуральному значенні збільшився в 2,2рази (0,47 тис. т) до позначки 0,86 тис. т. Найбільшим постачальником сирого молока виявилась Білорусія, з території якої імпортовано 0,38тис.т товару на суму 0,2 млн. дол. Середня ціна білоруської продукції перебувала у межах 515 $/т. Дещо менші обсяги товару цієї групи було ввезено з території Литви та Німеччини (по 0,15 тис. т кожна).
Відчутне зростання відбулось і в 406 групі (сири). Зокрема, об’єми імпортованого товару зросли на 20% (0,9 тис. т) до 5,2 млн. дол., а загальна вартість продукції становила 27,3млн.дол.. Найбільшим постачальником сиру виявилась Росія, яка за І півріччя поточного року експортувала в Україну 2,79 тис. т сиру на загальну суму 11,71 млн. дол. На другому місці опинилась Польща, яка поставила 1 тис. т продукції на суму 5,2 млн. дол.
Майже на 20% зросли обсяги імпорту сухого молока (402 група). Так, за шість місяців поточного року було імпортовано на 0,27 тис т товару більше ніж минулого року. Загалом, ця цифра становила 1,64 тис. ті дорівнювала 4,56 млн. дол. у грошовому значенні. Основним постачальником сухого молока була Білорусія, яка поставила 1,11 тис. т продукції на суму 2,67млн дол.



Рис. 10. Структура імпорту молочної продукції в Україну, 2011 р.
Джерело: [розроблено автором за даними Держкомстату]

Однак не в усіх товарних групах відбулось зростання обсягів імпорту. Зокрема, на 10% (0,17 тис. т) зменшився обсяг імпорту масла (405 група). За вказаний період було імпортовано 1,43 тис. т масла на суму 8,17 млн. дол. Основним постачальником була Франція, з території якої поставлено 0,41 тис. т товару на суму 1,99млн дол. Далі слідують США, Бельгія та Білорусь з об’ємами поставок 0,31 тис. т, 0,24тис. т та 0,13 тис. т відповідно.
Найбільше знизились об’єми імпорту молочної сироватки (404 група). Кількість імпорту цієї продукції за 2011 рік, на відміну від аналогічного періоду попереднього року,скоротилась на 28,2%(0,29 тис. т) до 0,73 тис. т. Загальна вартість товару становила 1,93 млн. дол. Основним постачальником продукції даної групи була Чеська республіка, з території якої було імпортовано 0,34 тис. т продукції на загальну суму 0,42 млн. дол.




Таблиця 1.
Виробництво основних молочних продуктів
тис. тонн
Найменування
Роки
2011р. до 2009р.


2009
2010
2011
+;
·
%

Молоко оброблене рідке
808
770
801
-7
99,3

Масло вершкове
84,8
74,7
79,5
-5,3
93,8

Спреди та суміші жирові
81,8
73,1
65,2
-16,6
79,7

Сири жирні
236
224
207
-29
87,7

Продукти кисломолочні
532
492
479
-53
90,0

Сир свіжий неферментований та сир кисломолочний
91,9
84,8
78,5

-13,4

85,4

Джерело: [13, с.87]

Згідно даних таблиці 1, за період 2009-2011 рр. відмічена негативна динаміка виробництва основних видів молочних продуктів. Одним із факторів негативного впливу на формування пропозиції на ринку молока та молочних продуктів є зниження платоспроможного попиту.
На сучасному етапі функціонування підприємств молоко продуктового підкомплексу, поставлені високі вимоги щодо безпечності, ефективності та прибутковості виробництва молока і молокопродуктів належної якості, що вимагає від переробних підприємств постійного удосконалення матеріальної бази, своєчасної заміни та модернізації морально застарілого та фізично спрацьованого обладнання, впровадження нових технологій, інтеграції виробничих процесів,підвищення рівня кваліфікації працівників тощо.
Основні причини руйнації вітчизняного молочного сектору такі:
значні коливання закупівельних цін на молоко. У 2009 році на цей продукт було зафіксовано величезний перепад ціни. Якщо в червні молоко, вироблене в господарствах населення, коштувало 1,10-1,30 грн./л, у сільськогосподарських підприємств 1,50-1,80 грн./л, то наприкінці року воно подорожчало вдвічі й більше. Ціни зростали в усіх регіонах України, подекуди вони перевищили чотири гривневу межу. Вітчизняні ціни на молоко з однаковим показником якості перевищили аналогічні в Сполучених Штатах та наблизилися до європейських. За ціни в Україні 2922,7 грн./т (365.3 дол./г) У США вона становила 2872 грн. (359дол./т), а в ЄС - 3124,8 грн. (279,1 ШК/т). До того ж, в Україні була найбільша різниця між мінімальним та максимальним її рівнем. Якщо в Сполучених Штатах різниця в ціні становила 104 грн., в країнах Європейського Союзу 643, то в Україні 2100 грн. за одну тонну молока. Такі важкопрогнозовані цінові коливання ускладнюють планування розвитку галузі, підвищують її ризикованість та негативно впливають на кінцеві результати діяльності;
вироблення переважної більшості молока в особистих господарствах населення. Так, за підсумками 2009 року, в приватних дворах було зосереджено 80,7% виробництва молока. Господарства сільського населення, застосовуючи ручну працю, маючи труднощі під час заготівлі й збуту сирого молока низької якості, формують основу сировинної бази молокопереробних підприємств. Це впливає на якість кінцевої продукції та обмежує її експорт на ринки розвинених країн. Крім того, дрібнотоварне господарство ускладнює впровадження сучасних виробничих технологій;
низький рівень поновлення основних засобів виробництва галузі, переходу на інноваційні технології. На сьогодні в сільськогосподарських підприємствах домінують моральне застарілі технологічні й технічні засоби виробництва, що обумовлює високу енергоємність виробничих процесів та собівартість продукції. Лиш одиничні підприємства мають можливість у нинішніх умовах інвестувати в галузь. Причиною цього є тривалі терміни окупності вкладених коштів, що досягають семи-восьми років. У зв'язку з цим для суб'єктів агробізнесу молочне скотарство малопривабливе та цікавить здебільшого вертикально інтегровані компанії;
недостатня ефективність фінансово-економічного механізму державної підтримки агросектору, зокрема, виробництва молока. Якщо в 2008 році сума державної підтримки АПК із загального фонду Держбюджету й через механізм виплати ПДВ становила 13,5 млрд. грн., то, за підсумками минулого року, аграрії отримали близько 8 млн. грн. Мінімальна ж потреба фінансування з Державного бюджету в 2010 році оцінюється не менше ніж 10 млрд. гривень;
невідповідність системи перепідготування та підвищення кваліфікації кадрів для молочної галузі потребам її інноваційного розвитку. У вищих навчальних аграрних закладах більше стали приділяти уваги практичній підготовці майбутніх фахівців. Але за належного рівня теоретичних знань випускники вишів усе одно потребують додаткового часу для адаптації до умов виробництва. Проте навіть за таких умов господарювання у випадку застосування сучасних технологій та обладнання молочне скотарство є високорентабельним;
зниження обсягів виробництва і погіршення якості молока, що вплинуло на зменшення об'ємів реалізації молока заготівельним організаціям;
- зниження об'ємів реалізації молока заготовчим організаціям, зміна в структурі по каналах реалізації, що приводить до низької завантаженості виробничих потужностей на підприємствах і до збільшення частки постійних витрат з розрахунку на одиницю продукції;
- незадовільний стан і розвиток інфраструктури молочного підкомплексу;
використання в більшості застарілих технологій, які не дозволяють проводити конкурентоздатну продукцію відносно світових лідерів молочного підкомплексу, що особливо актуальне за участю України у СОТ;
відсутність повного комплексу стандартів на молоко, молочну продукцію, які відповідали б вимогам світового рівня;
повернення податку на додану вартість (ПДВ). Часто час між сплатою суми ПДВ за продану продукцію державі і поверненням різниці затягується на декілька місяців. Таке «блокування» коштів приводить до втрачених вигод для підприємств за рахунок неповного використання і зниження реальної вартості коштів унаслідок інфляційних процесів;
низький рівень технологічного оснащення молокозаводів;
невисокий рівень забезпеченості сировиною та завантаженості потужностей;
невисока якість кінцевої продукції підприємств молочної промисловості;
обмеженість можливості широкої диференціації асортименту через низьку якість сировини;
зниження попиту на продукти переробки в зв’язку із низькою купівельною спроможністю населення України зокрема сільських районів;
високий рівень конкуренції з боку потужних підприємств, оснащених сучасним обладнанням і технологіями, які випускають молочну продукцію під відомими товарними марками «Президент», «Ласуня», «Баланс», «Кремез» «Фанні», «Danone», «Веселий молочник» та ін.
Аналіз тенденцій та перспектив розвитку українського ринку молока та молочних продуктів дозволяє зробити висновок, що ця ринкова ніша одна з найбільш, динамічних та рентабельних, а, отже, і найбільш перспективних. Тому першочергове завдання держави полягає у створенні законодавчої бази, яка б забезпечувала умови для ефективної діяльності молокопереробних підприємств, створення конкурентного середовища у галузі та захист споживачів від неякісної молочної продукції. Увага найвищих владних структур має бути спрямована на вирішення наступних питань:
- з місцевого бюджету мають надаватися кошти на оновлення виробництва підприємств АПК (за наявності чіткого бізнес-плану технічного переозброєння);
- для стабілізації й розвитку молочних підприємств у країні необхідне створення стратегічної державної програми на основі вертикальної інтеграції аграрних і переробних підприємств. Важливо створити ефективний механізм реалізації та системного контролю за виконанням цієї програми.
3. Загальна характеристика Житомирського маслозаводу «Рудь»

Житомирський маслозавод створено в 1981 році. До 1976-го на його території знаходився Житомирський м'ясокомбінат. З 1976 по 1981 роки відбулась комплексна реконструкція приміщень. Починаючи з 1981 року поетапно були введені в дію цехи по виробництву тваринного масла, сухого знежиреного молока, морозива. В 1996 році «Житомирський маслозавод» шляхом приватизації перетворився в ПАТ «Житомирський маслозавод».
З 1 квітня 1998 року ПАТ «Житомирський маслозавод» почав виробляти продукцію під торговою маркою «Рудь» таке рішення прийняли на загальних зборах трудового колективу, вшановуючи свого керівника, його знання і організаторські здібності. Спочатку розглядали більше 60 варіантів назв торгової марки, але все ж таки дали бренду ім'я директора. Особисті амбіції тут ні до чого, просто хотілось, щоб за назвою марки споживачі бачили конкретну людину, яка бере на себе відповідальність за дії компанії і пов'язані з продукцією обіцянки.
В історії про те, як Житомирський маслозавод вийшов за межі свого регіону не малу роль зіграв випадок. В середині 90-х років конкуренцією українському ринку морозива була продукція з Польщі. Саме цією продукцією був заповнений весь вітчизняний ринок. Але нововведення по в'їзному миту, практично в один момент зупинили поставки цієї продукції і для українських виробників відкрилась велика, ніким не заповнена частина ринку. Великих вітчизняних виробників морозива на той момент було не багато (23 роки в Україні навіть спостерігався дефіцит цього холодного скарбу), до того ж потужності більшості компанії не дозволяли розраховувати на статус загальнонаціональних виробників. Але Житомирському маслозаводу в той час було вже тісно в своєму регіоні. Утворений на ринку вакуум відкрив для компанії нові території збуту всі регіони України, а згодом і європейські країни, Ізраїль, Японію та США.
Секрет цього успіху простий висока якість, оригінальність і постійне оновлення асортименту, який би відповідав сучасним тенденціям ринку, поєднуючи в собі передові технології і традиції.
Публічне акціонерне товариство «Житомирський маслозавод» компанія «Рудь» лідер серед українських виробників морозива. «Мороженое № 1» це не лише рекламний слоган, а й мета існування компанії. Саме тому продукція підприємства не лише задовольняє потреби, а й перевищує сподівання споживачів. Навіть найвибагливіші з них можуть знайти для себе свій смак в асортименті продукції.
В компанії працює команда висококваліфікованих менеджерів вищої ланки, які мають профільну освіту та великий досвід роботи.
Зважена стратегія, надійна команда та високий рівень менеджменту дозволяють компанії досягати значних результатів.
Традиційне прагнення компанії «Рудь» до високих стандартів забезпечило підприємству розробку, впровадження та сертифікацію систем екологічного менеджменту, якості та харчової безпеки. Освоєні працівниками підприємства сучасні методи управління, що покладені в основу цих міжнародних стандартів, дозволяють планомірно працювати над вдосконаленням діяльності компанії, що в кінцевому підсумку веде до підвищення конкурентоспроможності підприємства.
Компанія «Рудь» має безліч нагород: дипломи, медалі, відзнаки, що є переконливим доказом високої ефективності застосування сучасної філософії бізнесу.
ПАТ «Житомирський маслозавод» отримав наступні звання та нагороди:
Володар сертифіката EFQM «Визнання досконалості в Європі» (2004 р.);
Переможець 9-го Українського національного конкурсу якості в номінації «Великі підприємства»;
Лауреат 8-го Українського національного конкурсу якості в номінації «Великі підприємства»;
Член Української асоціації якості з 2003 року.
Місія компанії: Як національний товаровиробник вважаємо своєю місією не тільки виробництво продукції, яка задовольняє смаки найвибагливіших споживачів, але й укріплення позитивного іміджу нашої країни в світі.
Бачення компанії: Бути законодавцем моди серед виробників морозива в Україні та кращим підприємством по створенню якісної дистрибуції морозива в Україні.
Основними напрямами діяльності підприємства є:
виробництво молочної продукції та іншої продукції, яку виробляє підприємство та її реалізація;
оптова та роздрібна торгівля продукцією і товарами, що виробляється на підприємстві в межах України та за кордоном;
здійснення зовнішньоекономічної діяльності згідно з чинним законодавством України;
Також підприємство здійснює:
відкриття магазинів для реалізації товарів на Україні та за кордоном,
відкриття згідно з чинним законодавством України, філій і представництв, необхідних для виконання виробничо-комерційної діяльності, як в межах України так і за її кордоном;
виконання будівельно-монтажних, транспортних та інших послуг на замовлення населеній, підприємств, організацій та установ;
торгівельно - посередницькі послуги;
проведення бартерних і лізингових операцій;
випуск, реалізація та придбання цінних паперів згідно з чинним законодавством України.
За органiзацiйно-правовою структурою публічне акцiонерне товариство "Житомирський маслозавод" має дочiрнi пiдприємства. Це, зокрема: "Рудь - 1", м. Житомир; "Рудь - 3" (с. Мартинiвка, Червоноармiйського р-ну, Житомирської областi) i "Рудь - 4" (с. Паромiвка, Володар.-Волинського р-ну, Житомирської областi).
Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокупності, забезпечує соціальний розвиток і стимулювання працівників за рахунок накопичених засобів, несе повну відповідальність за результати власної господарської діяльності і виконання покладених на себе зобов'язань перед постачальниками і споживачами, бюджетом, банками, а також перед трудовим колективом згідно чинному законодавству.
Підприємство здійснює облік всієї своїй діяльності, контроль за ходом виробництва продукції і послуг, веде оперативний бухгалтерський облік і статистичну звітність в порядку встановленому законодавством.
За даними звітів про фінансові результати за останні три роки розрахуємо і порівняємо основні показники ділової активності ПАТ „Житомирський маслозавод” (таблиця 2.)
Таблиця 2.
Показники ділової активності ПАТ «Житомирський маслозавод»

з/п
Показники
Од.вим.
2009 р.
2010 р.
2011 р.
2011 р.
до
2009 р.,
%

1
2
3
4
5
6
7

1
Доход (виручка) від реалізації продукції
тис. грн.
212709,7
276879,6
564922,0
2,65

2
Чистий доход від реалізації продукції
тис. грн.
187178,5
242828,2
475800,0
2,65

3
Фактичні обсяги виробництва
тис. грн.
154849,3
201483,4
530166,0
3,42

4
Валовий фін. результат від реалізації продукції:

· прибуток

· збиток



тис. грн.



32329,4



41344,6



143573,0



4,4

5
Чистий фін. рез-т:
прибуток

тис. грн.


11083,0



11550,5


34027,0


3,1

Продовження таблиці 2
1
2
3
4
5
6
7

6
Продуктивність праці (за ЗП)
тис. грн./чол.
13,8
14,6
14,9
1,1

7
Фонд оплати праці:
річний
місячний
тис. грн.
23716,7
1976,4

26904,0
2242

37560,0
3130,0
1,6
1,6

8
Фондовіддача (за чистим доходом)
Х
2,4
2,7
3,2
1,3

9
Фондомісткість господарської діяльності
Х
0,42
0,37
0,31
0,74

10
Коефіцієнт оборотності оборотних активів
Х
3,3
3,7
3,5
1,1

11
Тривалість обороту оборотних активів
дні
110
98
104
0,95


Джерело: [ розраховано автором на основі фінансової звітності підприємства].

За даними таблиці 2.1 можна зробити такі висновки: в 2011 році в порівнянні з 2009 зросли величини всіх показників, що наведенні в таблиці, дохід від реалізації продукції та виручка зросли на 2,65% ; фактичні обсяги виробництва – на 3,42% , що дало змогу отримати приріст валового прибутку на 4,4 % (111243,6тис.грн.); чистий прибуток – на 3,1% .
Тенденцію до зростання мають показники продуктивність праці ( 1,1 %), фондовіддачі(1,3%) та фондомісткості (0,74%). Також слід відмітити зростання фонду оплати праці на 1,6% порівняно з 2009 роком.
Таким чином, діяльність підприємства за 2011 рік значно зросла порівняно з 2010 та 2009 роками.
Майно підприємства складають основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства.
Розглянемо структуру управління та організаційну структуру ПАТ «Житомирський маслозавод».
Структура управління – це впорядкована сукупність взаємопов’язаних елементів системи, що визначають поділ праці та службових зв’язків між структурними підрозділами та працівниками апарату управління з підготовки, прийняття, та реалізації рівнів управління.
Вищим органом управління підприємства є загальні збори акціонерів, які виконують наступні функції:
приймають статут, вносять в нього зміни та доповнення;
визначають основні напрямки діяльності товариства, затверджують його плани та звіти про їх виконання;
вибирають та відкликають членів органів товариства, визначають умови оплати їх праці;
затверджують річні підсумки діяльності, порядок розподілу доходів, звіти та висновки ревізійної комісії;
розглядають та приймають нормативні документи по регулюванню власної діяльності;
визначають порядок покриття збитків;
Збори вважаються правочинними, якщо на них присутні учасники, які володіють більш ніж 60 відсотками голосів. Голосування на зборах проводиться за принципом: одна акція – один голос. У період між скликаннями зборів керівництво діяльністю підприємства здійснює правління товариства.
Склад правління обирається загальними зборами. Роботою правління керує голова правління, який обирається загальними зборами товариства.
Правління товариства виконує наступні функції:
визначає перелік й персональний склад посадових осіб товариства (за представленням голови), порядок та розміри оплати їх праці;
вирішує питання поточності діяльності товариства;
затверджує угоди;
забезпечує підготовку документів для розгляду на загальних зборах та організовує виконання прийнятих ним рішень;
визначає порядок ведення ділової документації товариства;
здійснює контроль за діяльністю посадових осіб;
щорічно звітує про роботу перед загальними зборами.
Оперативне керівництво діяльністю товариства здійснює голова правління товариства, який виконує такі функції: організовує роботу правління, забезпечує підготовку для обговорення на його засідання, виконання прийнятих рішень; здійснює оперативне керівництво діяльністю товариства; вносить пропозиції по переліку та персональному складу посадових осіб товариства; представляє інтереси товариства у всіх інстанціях, видає доручення, має право першого підпису документів товариства; сприяє роботі ревізійної комісії; організовує ведення протоколів засідань правління; щорічно звітує про свою діяльність перед загальними зборами.
Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства здійснює ревізійна комісія, яка обирається загальними зборами і виконує такі функції: контролює дотримання статуту, збереження майна та коштів товариства, законність проведення фінансових та господарських операцій; перевіряє достовірність звітів про діяльність товариства; бере участь у складанні ліквідаційного балансу при ліквідації товариства; вимагає скликання загальних зборів при виникненні загрози інтересам товариства чи при виявленні зловживань з боку його посадових осіб.
ПАТ «Житомирський маслозавод» самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на продукцію, що виробляється з необхідності підвищення доходів. Воно самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення через систему прямих угод, а також встановлює форми, системи і розміри оплати праці, здійснює реалізацію своєї продукції на основі договорів постачання з мережами торговельних підприємств.
Вiдзначимо, що молочна галузь, в якiй працює пiдприємство характеризується досить складними економiчними умовами господарювання, оскiльки основнi постачальники пiдприємства - сiльськогосподарськi пiдприємства i особистi селянськi господарства, не забезпечують вимог технологiчних стандартiв переробки молока. В основу збуту продукцiю покладенi дистрибюторськi договори. Основними покупцями продукцiї Товариства, доля яких складає не менше 5% у загальному об'ємi продажiв, є ТОВ "Айс Тiм" (9%), ТОВ ТФ "Рудь" (9%), ТОВ АТБ Маркет (8%) та ФОП Дячун В.Г. (7%). Предметом договорiв з цими покупцями є молочна продукцiя та замороженi овочi. Основними ризиками в дiяльностi Товариства є вагома залежнiсть вiд кредитiв банкiв, зменшення сировинної бази, неоднозначна якiсть сировини, досить висока собiвартiсть продукцiї. Для захисту своєї дiяльностi та нарощення виробничої потужностi та ринкiв збуту, менеджмент Товариства постiйно працює над розширенням виробництва, впровадженням iнновацiйних технологiй та видiв продукцiї, розширює ринки збуту продукцiї. Особлива увага придiляється параметрам сировини, що надходить для переробки. Ринок диктує свої правила, i конкуренцiя серед переробних пiдприємств досить серйозна. В данiй ситуацiї перевагою Житомирського маслозаводу є вiдпрацьована система заготiвлi сировини. Взаємовiдносини мiж заводом i постачальниками базуються на порядностi та вiдповiдальностi в розрахунках за поставлену сировину. До того ж пiдприємство здiйснює максимальний контроль якостi, як на стадiї заготiвлi молока, так i на виробництвi.
Найбiльшими постачальниками Товариства є Роганська картонна фабрика (упаковка), ТОВ "Бейкер-Україна" (рiжок), Есаром Юкрейн (iнгредiєнти), INTERFOOD (кокосове масло).
Система менеджменту компанії «Рудь» базується на вимогах міжнародних стандартів серії ISO. Система управління якістю розроблена і впроваджена в квітні 2002 р. відповідно до вимог [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], система управління природоохоронною діяльністю  в серпні 2004 р. згідно з вимогами [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. В 2008 р. за результатами проведених ресертифікаційних аудитів було подовжено дії сертифікатів до 2011 року.
Система управління якістю направлена на забезпечення ефективного управління бізнес-процесами та випуску якісної продукції, яка задовольняє вимогам споживача.
З метою удосконалення системи менеджменту, з 2008 року впроваджено систему управління безпечністю харчових продуктів (ХACCП) згідно ISO 22000:2005 на виробництві морозива.
Компанія «Рудь» піклується про зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. З цією метою ПАТ «Житомирський маслозавод» взяв участь в Міжнародному проекті «Впровадження систем екологічного менеджменту на підприємствах України», який здійснювався за ініціативи програми ТАCІS (програма співробітництва Європейського Союзу з Україною). Саме цей проект спрямував підприємство на впровадження у 2004 році екологічного менеджменту згідно ІSО 14001.
Перелік суттєвих екологічних аспектів

Суттєві екологічні аспекти
Впливи на навколишнє середовище

1.
Використання води
Зменшення природних запасів

2.
Використання природного газу
Зменшення природних ресурсів

3.
Використання миючих та дезинфікуючих засобів
Забруднення стічних вод

4.
Використання електроенергії
Зменшення природних запасів

5.
Утворення пари аміаку
Забруднення атмосферного повітря

6.
Утворення викидів в атмосферу продуктів згоряння природного газу
Забруднення атмосферного повітря

7.
Утворення викидів в атмосферу СО при спаленні бензину
Забруднення атмосферного повітря

8.
Утворення відходів сировини
Забруднення стічних вод

9.
Утворення викидів від згоряння дизельного палива
Забруднення ґрунту та атмосфери

10.
Утворення відходів автомобільних мастил
Забруднення ґрунту та стічних вод відходами мастильних матеріалів

Нові економічні та організаційні механізми управління в природоохоронній діяльності дають можливість захистити та зберегти природу! Звернути увагу на нашу продукцію, не тільки з тієї сторони, що фірма піклується про споживача, а й про навколишнє середовище. Впевненість в продукті, та надійність.У процесі пошуку своєї ніші на ринку підприємство випускало різні види молочної продукції в залежності від позитивної чи негативної реакції споживачів, не рідко вдаючись навіть до експериментів, так за останні 3 роки „Житомирський маслозавод„ випускав такі види продукції: морозиво, сирки солодкі в глазурі, сметану , вершкове масло, сухе і цільне молоко, торти з морозива, йогурти та ін. На даний момент на підприємстві випускається 89 видів морозива, молоко, маслянка, йогурт, кефір, масло, сухе молоко, сметана.
Але все ж таки пріоритетними видами продукції, що випускає завод, є - морозиво, масло, та сухе знежирене молоко.
На підприємстві створений відділ маркетингу, який є структурним підрозділом підприємства і підпорядковується директору комерційному з питань торгівлі. Структуру та штат відділу затверджує директор у відповідності з типовими структурами апарату управління та нормативами чисельності.
Основними завданнями, які стоять перед відділом маркетингу на підприємстві:13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
Рис. 11 Завдання відділу маркетингу підприємства ПАТ «Житомирський маслозавод»
Джерело: [розробка автора за даними підприємства].
Відділ маркетингу вивчає і формує попит на продукцію, пристосовує до нього виробництво, вибирає оптимальний канал поставки продукції споживачам, стимулює збут продукції. Крім цього, проводить вивчення сильних і слабких сторін конкурентів; систематичне вивчення потенціалу ринку та запитів споживачів продукції. При цьому, дякуючи конкретній інформації від споживачів продукції, з врахуванням даних про стан ринку, визначає сильні та слабкі сторони підприємства, аналізує ситуацію для задоволення запитів споживачів краще від конкурентів з більш низькою ціною. Проводиться вдосконалення продукції, покращення якості, її привабливості.
Крім того, вносить на розгляд затверджені пропозиції про ефективну організацію системи товароруху по збуту продукції, вносить рекомендації про покращення реклами, вимоги до якості.
Асортимент продукції ПАТ «Житомирський маслозавод» надзвичайно широкий, вже освоєно і впроваджено у виробництво понад 100 найменувань продукції. Проте на підприємстві постійно продовжується робота над розширенням асортименту.
Основні види продукції, що виготовляються на підприємстві:
Масло;
Морозиво;
Молоко;
Кефир;
Біокефір;
Сметана;
Йогурти;
Ряжанка;
Біоряжанка;
10)Творог;
11)Сирки;
12)інша продукція.
Важливим аспектом є аналіз обсягів збуту продукції. Аналіз збуту продукції ПАТ „Житомирським маслозаводом” проводиться по трьох основних групах продукції(табл. 2.2), відповідно до класифікації відділу збуту підприємства:
1. Маслопродукти
2. Морозиво,
3. СЗМ (сухе знежирене молоко і суцільномолочна продукція).
Таблиця 3
Реалізація основних видів продукції ПАТ „Житомирський маслозавод ”

Назва продукції
Рік
Відхилення, +/-



2009 р.
2010 р.
2011 р.


1.
Маслопродукти
2388,8
19198
2309,5
-79,3

2.
Морозиво
9801,4
9923,9
10676,8
875,4

3.
СЗМ
2300
2500
3331,7
1031,7

Джерело: [розробка автора на основі даних підприємства]
Аналізуючи дані таблиці 2.2 бачимо, що обсяги продукції збільшуються: морозиво на 875,4 тони (8,93%) в 2011 році; СЗМ –1031,7 тон (44,86%) в 2011 році. Але реалізація маслопродуктів зменшилась порівняно з 2008 роком на 3,32% або на 79,3 тис.грн.
На сьогоднішній день підприємство нарощує процес виготовлення продукції, але це стає можливим завдяки збільшенню збору сировини (молока). І тільки завдяки збільшенню сировинної бази ПАТ „Житомирський маслозавод ” підвищує свої показники.
ПАТ «Житомирський маслозавод» має власний логотип (Додаток А).
Якість продукції підтверджена міжнародними сертифікатами та відповідає вимогам згідно ДСТУ. Для виробництва продукції використовується сучасне автоматизоване обладнання, що забезпечує високу якість та широкий асортимент. Устаткування вироблено із застосуванням енергозберігаючих технологій, що дозволяє підприємству скоротити витрати на енергоносії і виробляти конкурентоспроможну продукцію за доступною для масового покупця ціною.
Крім того, на підприємстві діє сучасна сертифікована лабораторія, в якій контролюється якість продукції на всіх етапах виробництва: від вхідної сировини до готової продукції.
ТМ «Рудь» постійно організовує різні свята, бере участь у виставках та конкурсах, де неодноразово демонструвало і підтверджувало свою конкурентоспроможність на ринку.
Готову продукцію підприємство реалізовує по всій Україні. Обсяг продукції визначається ринками збуту, попитом населення на продукцію, виробничою потужністю підприємства. Також продукція ТМ «Рудь» експортується в такі країни як Грузія, Казахстан , Азербайджан, Росія, Ізраїль, Молдова та інші країни.
В середньому на добу реалізується близько 74 тонни морозива, 10 тонн масла, 15 тонн кисломолочної продукції та 17 тонн сухого молока.
Оптовими покупцями підприємства є спеціалізовані магазини та кіоски, а також продуктові магазини, кіоски, універсами, супермаркети, гіпермаркети.
Основним ринком збуту продукції є торгівельна мережа всієї України.
Готовий продукт упаковують у транспортну тару: контейнери, ящики з гофрованого картону, ящики з кришками з полімерних матеріалів, для багаторазового користування та ін.
Транспортна тара захищає продукт в процесі зберігання і транспортування від механічних ушкоджень, втрат, деформацій і певною мірою зменшує вплив коливань температури навколишнього середовища. Транспортна тара забезпечує транспортабельність продукту.
Як транспортну тару для морозива використовують, картонні ящики з гофрованого або гладкого картону та металеві гільзи. Транспортну тару для пакування морозива роблять із тришарового гофрованого картону. Для пакування морозива широко застосовують жиронепроникні папери (підпергамент і пергамін), папір – основу для клейової стрічки, обгортковий папір.
Найбільш розповсюдженим видом транспортної тари є ізотермічні контейнери, що призначені для багаторазового використання і є власністю підприємств.
Крім того, ПАТ «Житомирський маслозавод» має власний автопарк вантажних автомобілів марки «Газель» і «Mercedes», для доставки товарів в межах м.Житомира та Житомирщини. Вантажні автомобілі марки «Камаз», «Маз» і «Volvo», які є основними засобами підприємства доставляють продукцію на великі відстані. Також підприємство використовує послуги транспортних фірм і приватних підприємців по доставці товарів.
Розмістимо морозиво ПАТ «Житомирський маслозавод» за цінами і проаналізуємо (таблиця 4).
Таблиця 4.
Реалізація видів продукції за цінами
Продукція
(морозиво)
Реалізація продукції, тонн


2009 р
2010 р
2011р

Найдорожча позиція

Ріжок - абрикос
23,4
24,8
27,5

Середня позиція

Пломбір в глазурі
19,2
20,3
22,1

Найдешевша позиція

Стакан пломбір
59,7
62,4
65,2

Джерело: [розробка автора на основі даних підприємства]
Політика розподілу – це діяльність підприємства з планування, реалізації та контролю руху товарів від товаровиробника до споживача з метою задоволення попиту і отримання прибутку.
Основна мета політики розподілу – організація збутової мережі для ефективного продажу виготовленої продукції. Завдяки їй купують і продають, зберігають і трансформують товари, здійснюють сервісне обслуговування споживачів, вивчають, генерують і задовольняють попит, компенсують витрати, які мали місце у процесі виробництва товарів.
Корисність маркетингової політики розподілу для даного підприємства полягає в забезпеченні: своєчасного пропонування товару, надходження товарів до місць попиту, змін форми і вигляду товарів з метою досягнення їх більшої привабливості для споживачів, можливості придбання товарів.
Розглядаючи товарну політику ПАТ «Житомирський маслозавод» в напрямку удосконалення вже існуючого асортименту морозива можна відмітити, що впровадження на ринок нових сортів морозива має наступний позитивний результат для підприємства: за підсумками та результатами роботи інноваційної групи загальний дохід від впровадження нових видів продукції склав 11335,2 тис. грн. у 2011 році .
Основними каналами розповсюдження продуктів стали одно- і двухрівневі канали, що дозволяє мінімізувати ціну на продукцію для кінцевого споживача і підтримувати обсяги продажу на відносно стабільному рівні.
Структуру надходження виручки за видами каналами розподілу ілюструє рисунок 12.
13EMBED Excel.Chart.81415
Рис. 12. Надходження виручки ПАТ «Житомирський маслозавод» за видами каналами розподілу, 2011р., тис.грн.
Джерело: [складено автором за даними підприємства].

Найбільшу частину виручки за видами каналами розподілу на підприємство надходить від мережі дистриб’юторів (35%). При цьому лише 2% припадає на мережу фірмової торгівлі, яка представлена двома магазинами в місті Житомирі.
ПАТ «Житомирський маслозавод» заключає угоди з магазинами і постачає продукцію по графікам поставки власним та орендованим автотранспортом. Розмір торгівельної націнки у фірмових магазинах складає 10% на морозиво вироби та 15% на масло продукти та кисломолочні продукти.
Просуванню товарів на ринку сприяє участь підприємства у спеціалізованих виставках та форумах, які є комерційними заходом, своєрідною рекламою продукції підприємства. ПАТ «Житомирський маслозавод» стало учасником такої виставки, як: «Світ морозива та холоду» та «Молочна і м’ясна індустрія XXI століття». Також організація «Свят морозива» в різних куточках України.
Участь в подібних заходах - це чудова нагода для: 1) демонстрації та дегустації нових виробів; 2) визначення можливого попиту на продукцію; 3) пошуку нових клієнтів серед відвідувачів; 4) налагодження контактів у діловому світі; 4) порівняння власної продукції з товарами конкурентів; 5) зустрічі з клієнтами та постачальниками сировини.
При виборі стратегії маркетингової товарної політики підприємства потрібно враховувати, що, наприклад, морозиво – це сезонний продукт і реалізується найбільше, як правило, влітку. Відповідно попит і прибуток від реалізації даного виду товару влітку буде найбільшим [Додаток Д] .
Пріоритетним напрямком маркетингової політики є розробка комплексу маркетингу для товарного асортименту та планування нової продукції. Менша увага приділяється позиціонуванню та обслуговуванню товару, що свідчить про слабкі взаємовідносини зі споживачем.
Реклама є одним з провідних інструментів реалізації стратегічних завдань, оскільки забезпечує зв’язок та вплив на споживача. Однак, на підприємстві рекламна діяльність фактично відсутня. Компанія співпрацює з рекламним агентством ТОВ «Джерело», де і замовляє рекламу і рекламні матеріали. Витрати на просування продукції включаються у витрати на збут, що є досить значними. Але вони себе окупають.
ТМ «Рудь» використовує такі засоби комунікації:
1) реклама на білл-бордах;
2) реклама по місцевому телебаченню;
3) реклама в газетах ;
4) реклама на буклетах, календарях;
5) участь у виставках;
6) проведення промо-акцій;
7)організація «Свят морозива»;
8)інші.
Також важливим фактором успіху будь-якого підприємства молочної галузі є обґрунтована інноваційна політика. Так, працівниками виробничо-технологічної лабораторії один раз на квартал проводяться дегустації нових видів продукції. Членам дегустаційної комісії необхідно дати оцінку продукції, що представлена на дегустацію, за спеціально розробленою шкалою. Необхідно оцінити форму виробів, поверхню, стан м’якушки, смак, запах. Після обговорення членами дегустаційної комісії пропонується щось допрацювати чи змінити в рецептурі, після чого виріб можна впроваджувати у виробництво.
Останніми розробками в асортименті підприємства стали:
Морозиво:
ріжок «Максі-вишня»;
золотий ріжок «Полуниця»;
ріжок «Дитяче бажання»;
ескімо «Чорниця-ожина»;
ескімо «Дитяче»;
фруктовий лід «Веселі бджілки»;
фруктовий лід «Ягідний мікс»;
стакан «Як здорово!»;
стакан «Дитяче бажання» мюслі-персик.
Вершкове масло:
«Хуторок » бутербродне;
«Хуторок» 100г;
«Хуторок Елітний»;
серед солодко вершковий.
Сирки глазуровані:
«Єралаш з суницею»;
«Єралаш зі згущеним молоком;
«Єралаш з ваніллю»;
Заморожені продукти:
овочі;
суміші, супи, салати;
заморожені ягоди;
гриби;
картопля фрі.
Тісто заморожене.
Маркетингова політика підприємства направлена на налагодження зв’язків з міжнародними партнерами та розширення ринків збуту в не тільки в Україні, а й в інших куточках світу, розширення асортименту продукції, підтримання конкурентоспроможної ціни, удосконалення якості продукції, ефективного позиціонування товару, проведення широкомасштабної рекламної компанії.



4. Сучасний стан управління асортиментом продукції в умовах підприємства
Публічне акціонерне товариство «Житомирський маслозавод» компанія «Рудь» лідер серед українських виробників морозива. «Мороженое № 1» це не лише рекламний слоган, а й мета існування компанії. Саме тому продукція підприємства не лише задовольняє потреби, а й перевищує сподівання споживачів. Навіть найвибагливіші з них можуть знайти для себе свій смак в асортименті продукції.
В компанії працює команда висококваліфікованих менеджерів вищої ланки, які мають профільну освіту та великий досвід роботи.
Зважена стратегія, надійна команда та високий рівень менеджменту дозволяють компанії досягати значних результатів.
Традиційне прагнення компанії «Рудь» до високих стандартів забезпечило підприємству розробку, впровадження та сертифікацію системи управління якістю та системи екологічного менеджменту. Освоєні працівниками підприємства сучасні методи управління, що покладені в основу цих міжнародних стандартів, дозволяють планомірно працювати над вдосконаленням діяльності компанії, що в кінцевому підсумку веде до підвищення конкурентоспроможності підприємства.
Щороку ПАТ «Житомирський маслозавод» оновлює свою продукцію новими видами та постійно удосконалює існуючі.
Підтвердженням конкурентоспроможності, високої якості продукції та великого асортименту товариства є численні нагороди, отримані на міжнародних та всеукраїнських виставках:
Сертифіката EFQM «Визнання досконалості в Європі» (2004 р.);
Переможець 9-го Українського національного конкурсу якості в номінації «Великі підприємства»;
Дипломом за участь в міжнародній спеціалізованій виставці;
Переможець регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України»;
Переможець національної премії «Кращий продукт року»;
На дегустаційному конкурсі WorldFood Ukraine 2011 ПАТ "Житомирський маслозавод" нагороджено Срібною медаллю за морозиво "Дитяче" та морозиво "Фісташка-мигдаль";
Диплом переможця акції «Народний Бренд 2011» в номінації «Виробник продовольчих товарів»;
Золотою медаллю за сир кисломолочний 9 % жиру;
Гран-прі за морозиво «Тоффі»;
Золотою медаллю за овочеву суміш «Весняна»;
інші.
ПАТ «Житомирський маслозавод» є володарем міжнародних сертифікатів:
відповідності системи управління якістю ISO 9001:2008.
Цим сертифікатом засвідчується, що система управління якістю поширюється на процеси розробки та виробництва морозива, масла, сухого знежиреного молока та продукції з незбираного молока та відповідає вимогам міжнародному стандарту ISO 9001:2008;
Основними видами продукцiї ВАТ "Житомирський маслозавод" є морозиво, сухе знежирене молоко, молоко пастеризоване.
Виробнича база ПАТ «Житомирський маслозавод»:
300-350 т за добу переробка молока ;
150 т за добу виробництво морозива;
20 т за добу виробництво масла;
25 т за добу виробництво кисломолочної продукції;
17 т за добу виробництво сухого молока.
Для оцінки рівня економічної безпеки ПАТ «Житомирський маслозавод» використовуються дані відображені у Формі № 2 (див. таблицю 5).










Таблиця 5
Аналіз рівня беззбитковості діяльності
ПАТ «Житомирський маслозавод», в 2010 році
Найменування показника
Алгоритм розрахунку
Розрахунок
Величина показника

1
2
3
4

Загальна сума витрат (ЗВ)
Ф.№2 р.040 +070+ 080 +090 +140+150+160+180+205+210
187317,5+10719,7+22698,2 +24114,6+1069,3+902,9
+7198,6
254020,8

Постійні витрати (ПВ)
Ф.№2 р.070 +080
10719,7+22698,2
33417,9

Змінні витрати
ЗВ – ПВ
254020,8 - 33417,9
220602,9

Чистий дохід (ЧД)
Ф.№2 р. 035 + 060 + 110 + 120 +130+200
249597,4+21561,3+98,8+95,7 +368,8
543444

Чистий прибуток (ЧП)
ЧД - ЗВ
543444 - 254020,8
289423,2

Валовий прибуток (ВП)
ПВ + ЧП
33417,9+289423,2
322841,1

Валова прибутковість ЧД – чистого доходу
ВП / ЧД
322841,1 / 543444
0,594 або 59,4 коп.

Витратомісткість ЧД
Змінні витрати / ЧД
220602,9 / 543444
0,406 або 40,6 коп.

ЧД, який забезпечує безбитковість
ПВ / Валову прибутковість ЧД
33417,9 / 0,594
56259,1тис. грн.

Змінні витрати, які забезпечують безбиткову діяльність
ЧД, який забезпечує безбитковість * Витратомісткість ЧД
56259,1 * 0,406
22841,2

Коефіцієнт економічної безпеки
(ЧД - ЧД, який забезпечує безбитковість) / ЧД
( 543444 - 56259,1 ) / 543444
0,896 або 89,6 %

Джерело: [розробка автора на основі даних підприємства]
Прибуткова діяльність підприємства характеризується сценарієм коли чистий дохід підприємства дорівнює сумі витрат підприємства і чистому прибутку .
Перевіримо для нашого підприємства в звітному році:
543444 = 254020,8 + 289423,2 – вірно.
Отже, діяльність ПАТ «Житомирський маслозавод» (ТМ «Рудь»), в 2010 році була прибуткова.
Валова прибутковість або рентабельність чистого доходу показує, що у 2010 році кожна гривня виручки, ПАТ «Житомирський маслозавод», принесла йому 59,4 коп. прибутку. Витратомісткість чистого доходу показала, що щоб ПАТ «Житомирському маслозаводу» одержати 1 грн. доходу вони витрачають 89,1 коп. Витратомісткість чистого доходу, в 2009 році становила менше одиниці, а це свідчить, що підприємство формує валовий прибуток і має прибутковий сценарій розвитку. Аналіз беззбитковості встановив, що межа мінімального доходу при якому ПАТ «Житомирський маслозавод» буде беззбитковим становить 56259,1 тис. грн. Межа витрат в звітному році 22841,2 тис. грн. Саме ця сума змінних витрат забезпечує підприємству беззбитковий рівень діяльності, а при збільшенні витрат підприємство отримає збиток. Рівень економічної безпеки підприємства показав, що у 2010 році чистий дохід підприємства на 89,6 % більший за суму межі мінімального доходу ПАТ «Житомирський маслозавод» при якому його діяльність буде беззбиткова [фін. звіт].
Найважливішим показником фінансового стану підприємства є ліквідність, сутність якої проявляється у можливості підприємства у будь-який момент розрахуватися за своїми зобов'язаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок) майна (активів), яке є на балансі.
Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко перетворити активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов’язань –короткострокової кредиторської заборгованості табл 6.
Таблиця 6.
Показники ліквідності ПАТ „Житомирський маслозавод”
за 2009-2011 роки
№ з/п

Показники
Нормативне значення
2009р.
2010р.
2011р.
Відхилення
2011р/2009р


1.
Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності)
> 2
1,94
1,82
1,93
-0,01

2.
Коефіцієнт швидкої ліквідності
> 1
1,31
1,36
1,96
0,65

3.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
> 0,2
0,09
0,02
0,02
-0,07

4.
Частка оборотних засобів в активах
-
0,39
0,39
0,36
-0,03

5.
Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів), тис.грн
-
7387,3
8613
10088,7
2701,4

Джерело: [розробка автора на основі даних підприємства]
Коефіцієнт покриття не відповідає нормативному значенню, але підприємство в змозі погасити поточні зобов’язання за рахунок його оборотних засобів. На кожну гривню поточних зобов’язань припадає 1,94 грн., 1,82 грн., 1,93 грн. оборотних активів. Про задовільний стан платоспроможності підприємства свідчить коефіцієнт швидкої ліквідності, який становить 1,31 грн., 1,36 грн., 1,96 грн.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності на 2009 рік становить 0,09. Протягом 2009 - 2011 р.р. грошові кошти та поточні зобов’язання зменшились. На 2011 рік 9% поточних зобов’язань підприємство може негайно погасити. Слід відзначити, що коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться в межах значно менших, ніж визначений норматив. Наявність виробничих запасів у підприємства характеризує його можливість продовжувати господарську діяльність.
Наступна група показників характеризує фінансову стійкість підприємства.
Таблиця 7
Показники фінансової стійкості ПАТ “Житомирський маслозавод ”
№ з/п

Показники
Нормативне
значення
2009 р.
2010 р.
2011 р.
2011 р./
2009 р.

1
2
3
4
5
6
7

1.
Коефіцієнт автономії
> 0.5
0,65
0,65
0,73
0,08

2.
Коефіцієнт фінансової залежності
< 2.0
1,54
1,54
1,36
-0,18

3.
Маневреність робочого капіталу
-
0,93
0,56
0,84
-0,09

4.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу
> 0.5
0,16
0,32
0,20
0,04

5.
Коефіцієнт фінансової стійкості
> 1
1,84
2,02
3,24
1,40

6.
Коефіцієнт (фінансування)
-
0,54
0,49
0,31
-0,23

7.
Коефіцієнт стійкості фінансування
0.8-0.9
0,68
0,70
0,77
0,09

8.
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу
< 0.5
0,35
0,32
0,23
-0,12

9.
Коефіцієнт забезпечення власними ОЗ
> 0.1
0,17
0,28
0,28
0,11

10.
Коефіцієнт поточних зобов’язань
> 0.5
0,92
0,92
1
0,08

11.
Коефіцієнт страхування
> 0.2
0,04
0,04
0,03
-0,01

12.
Коефіцієнт заб. запасів робочим капіталом
> 0.2
1,08
1,8
1,19
0,11

Джерело: [розробка автора на основі даних підприємства]
За даними таблиці 7 можна зробити висновок, що в цілому відбулися як позитивні, так негативні зміни в складі показників, якими характеризується фінансова стійкість. Значення коефіцієнта автономії перевищує нормативне значення і свідчить про незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, так у 2011 році ВАТ „Житомирський маслозавод ” на 73 % фінансувалось за рахунок власного капіталу, в 2009 році - на 65 %.
У структурі пасиву підприємства як на 2009 р., так на 2009 і 2011 р. р. відсутні довгострокові зобов’язання (коефіцієнт поточних зобов’язань дорівнює майже 1).
Позитивно-негативний характер носить зміни коефіцієнта страхування бізнесу протягом 2009 року; резервний капітал на підприємстві не поповнювався, і лише незначна частина майна підприємства покривається відповідними резервами. Зменшення коефіцієнта співвідношення залученого та власного капіталу в 2010 і 2011 роках свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Аналіз здійснених зіставлень показує, що підприємство має нормальну фінансову стійкість при незначному збільшенні маневреності робочого капіталу.
Одним із узагальнюючих показників економічної діяльності кожного підприємства є показник ефективності який у собі поєднує різні види рентабельності (табл.8).
Таблиця 8.
Показники ефективності діяльності підприємства ПАТ “Житомирський маслозавод”
№ з\п
Показники у %
2008 р.
2009 р.
2010 р.
2009 р./
2010 р.

1
2
3
4
5
6

1.
Валова рентабельність виробничих витрат
16,59
15,74
33,25
16,66

2.
Рентабельність основної діяльності
7,86
5,83
11,92
4,06


Продовження таблиці 8.
1
2
3
4
5
6

3.
Рентабельність операційної діяльності
6,56
4,86
10,74
4,18

4.
Рентабельність звичайної діяльності
0,61
4,36
10,17
9,56

5.
Рентабельність господарської діяльності
0,61
4,36
10,17
9,56

6.
Рентабельність підприємства
4,28
2,78
7,23
2,95

7.
Рентабельність продукції
16,59
15,74
33,25
9,26

8.
Рентабельність власного капіталу
23,99
20,01
26,25
2,26

9.
Рентабельність залученого капіталу
44,03
40,51
85,01
40,98

10.
Рентабельність необоротних активів
27,10
25,27
30,67
3,57

11.
Рентабельність ОА
36,38
26,82
51,76
15,38

Джерело: [розробка автора на основі даних підприємства]
Аналізуючи дані таблиці 8 можна зробити певні висновки про діяльність підприємства та його рентабельність.
Так валова рентабельність виробничих витрат у 2011 році в порівнянні з 2009 роком збільшилася на 16,66 %. Рентабельність основної діяльності у 2011 році в порівнянні з 2009 роком збільшилась на 4,06 %. Рентабельність операційної діяльності у 2011 році в порівнянні з 2009 роком збільшилась на 9,56 %. Рентабельність підприємства в цілому у 2011 році в порівнянні з 2009 роком збільшилась на 2,95 %. Рентабельність продукції у 2011 році в порівнянні з 2009 роком збільшилась на 9.26 %. Рентабельність власного капіталу у 2011 році в порівнянні з 2009 роком збільшилась на 2,26 %. Рентабельність залученого капіталу у 2011 році в порівняні з 2009 роком збільшилась на 40,98%. Рентабельність необоротних активів у 2011 році в порівнянні з 2009 роком збільшилась на 3,57%.
З наведеного вище аналізу показників рентабельності ми спостерігаємо тенденцію до збільшення , що є позитивним для підприємства. Так найбільше зрушення ми можемо спостерігати по показнику рентабельності залученого капіталу який зріс на 40,98 %.


5. Шляхи удосконалення досліджуваної проблеми

Суть ефективного формування асортименту полягає в плануванні всіх видів діяльності, спрямованих на відбір продуктів для виробництва та реалізації на ринку, а також задоволення вимог споживачів. Для підприємства це безперервний процес, який здійснюється протягом усього життєвого циклу продукту
Формування товарного асортименту підприємства неможливе без визначення його принципової спрямованості, обсягів і супутніх послуг. У сучасному виробництві всі ці напрямки тісно взаємозв’язані і не диференціюються, що потребує досягнення компромісу між різними сферами виробничо-комерційної діяльності підприємства.
Діяльність ПАТ «Житомирський маслозавод» в умовах ринку пов’язана з трьома групами ризику, які впливають на результативність фірми:
1) забезпечення необхідного попиту (виробництво такої кількості товарів, яку потребують споживачі);
2) оптимізація запасів при мінімізації витрат;
3) діяльність конкурентів (утримання позицій та розширення ринку).
Асортимент є одним з вихідних і найважливіших пунктів здійснення ефективної діяльності підприємства, і вміла та розумна його розробка є однією із запорук успіху.
При виробництві продукції різною за якістю і ціною ПАТ «Житомирський маслозавод» у своїй діяльності необхідно орієнтуватись на певні групи споживачів. Тому доцільним буде застосування стратегії диференціації, яка передбачає вибір певних сегментів ринку і досягнення на них переваг.
За рахунок диференціації підприємство може збільшити доходи при застосуванні певних стратегій.
Стратегія посилення позицій на ринку покращення позицій існуючих товарів на існуючих ринках.
Стратегія розвитку ринку - розширення ринків для існуючих товарів.
Стратегія розвитку товару - виведення на ринок нової продукції схожої за технологією.
Стратегія горизонтальної диверсифікації - виготовлення товарів-аналогів.
Таким чином, можна визначити, що основною базовою стратегією ТМ «Рудь» є стратегія диференціації. Підприємство, роблячи ставку на диференціацію, повинно шукати шляхи для підвищення ефективності виробництва і зменшення витрат.
Планування розширення асортименту продукції не можливе без врахування її конкурентоспроможності.
Поряд із задоволенням попиту оптимальний асортимент продукції повинен забезпечувати найдоцільніше використання виробничих ресурсів.
Утриманню постійних покупців і залученню нових сприяє постійне оновлення асортименту товарів. ТМ «Рудь» повинен постійно проводити аналіз потреб споживачів.
ПАТ «Житомирський маслозавод» доцільно відкривати фірмові магазини та кіоски, оскільки для споживачів є важливим розміщення точок торгівлі морозива та інших видів продукції даного підприємства. Більша частина покупців віддає перевагу покупкам, у місцях близьких до роботи чи місця проживання.
Забезпечення стійкості і розробки нового асортименту товарів, створення умов для найбільш повного задоволення попиту споживачів допоможуть сформувати оптимальний рівень виробництва.
Сформований таким чином асортимент сприятиме отриманню високих виробничо-фінансових результатів, які нададуть підприємству можливості для поліпшення своїх позицій на ринку.
Грамотне управління формуванням асортименту підприємства дозволить вирішити керівництву проблеми покращення фінансового стану та активізувати свою діяльність на конкурентних ринках України та за кордоном.
На купівельний попит великий вплив має реклама, яка є одним з провідних інструментів реалізації стратегічних завдань, оскільки забезпечує зв’язок та вплив на споживача.
Для ПАТ «Житомирський маслозавод» основна ціль рекламної кампанії – це збільшення обсягів реалізації. Підцілями є: розширення території збуту; зміцнення конкурентних переваг; створення позитивного іміджу.
Витрати на проведення рекламних заходів в наступному році, які необхідні в процесі здійснення ефективної діяльності молокозаводу, наведені в табл. 9.
Таблиця 9.
Витрати на проведення комунікаційних заходів ЖФ ПАТ «Житомирський маслозавод» на 2013 рік
№ з/п
Комунікаційний захід
Вартість, грн.

1.
Розробка та виготовлення друкованої продукції:
каталоги
буклети
календарики

5500,00
3125,00
2750,00

2.
Реклама на телебаченні
25125,00

3.
Реклама в пресі
17500,00

4.
Реклама в місті (міський транспорт, біг-борд )
5430,00

5.
Витрати на промо-акції
32020,00

6.
Всього
91450,00

Джерело: [розробка автора на основі даних підприємства].

Вартість комунікаційних заходів становитиме 91450 грн. на рік. За даних умов функціонування підприємство може собі дозволити дані витрати, в цілому від реалізації яких очікується приріст обсягів реалізації в розмірі від 25 до 32%.
ПАТ «Житомирський маслозавод» спеціалізується на випуску морозива, масла та сухого знежиреного молока.
Обсяги продукції визначаються ринком збуту та попитом населення на продукцію. Для поліпшення виробничої та комерційної діяльності на підприємстві постійно вивчаються ринки збуту продукції, ведуться пошуки дешевої сировини, раціонально використовуються матеріальні та трудові ресурси, постійно обліковуються всі затрати.
Для підприємства ПАТ «Житомирський маслозавод» були розроблені основні напрямками підвищення ефективності діяльності:
оптимізація усіх витрат підприємства;
підвищення рентабельності;
впровадження нових технологій та техніки;
раціональне використання оборотних та необоротних активів;
застосування маркетингових стратегій, рішень та ідей;
проведення систематичних моніторингів роботи підприємства;
стимулювання персоналу до праці.
Розробка стратегії щодо управління асортиментом продукції для досліджуваного підприємства вимагає моніторингу ринку морозива, масла та сухого знежиреного молока. Цим і повинен займатися аналітик з дослідження ринку.
За рахунок розширення асортименту можна досягти зростання обсягу товарообороту та підвищення рентабельності роботи підприємства.
Забезпечення стійкості товарного асортименту створює передумови для закріплення покупців, що вже сформували своє позитивне відношення до продукції даного підприємства.
ПАТ «Житомирський маслозавод» часто приймає участь у виставках-продаж власної продукції. Добре підготовлені подібні заходи допомагають підприємству визначити характер і зміни попиту, виявити тенденції формування та планування асортименту, встановити контакти з постійними споживачами та привабити нових.
Сформований таким чином асортимент сприятиме отриманню високих виробничо-фінансових результатів, які нададуть підприємству можливості для поліпшення своїх позицій на ринку.


5. Шляхи удосконалення управління асортиментом продукції

Одним із напрямків підвищення ефективності планування та формування асортименту продукції нами було визначено проведення сегментування ринку за допомогою стратегії диференціації. Для цього потрібно виробляти різну продукцію за різними цінами, яка буде орієнтована на різні групи споживачів (з високим, середнім та низьким рівнем доходу). Ми прогнозуємо збільшення доходу в результаті запропонованого заходу. За рахунок диференціації підприємство може збільшити доходи при застосуванні певних стратегій: стратегії посилення позицій на ринку, стратегії розвитку ринку, товару і стратегії горизонтальної диверсифікації.
Посилення позицій на ринку можна досягти лише ціною значних маркетингових зусиль, а саме за рахунок: організації ефективної діяльності служби маркетингу; оптимізації асортименту продукції, що випускається, з допомогою портфельного; аналізу виробів підприємства та маркетингових досліджень товарів; застосування різноманітних засобів стимулювання збуту.
Стратегія розвитку товару реалізується шляхом виведення на ринок нової продукції схожої за технологією, наприклад, нових видів морозива, які принципово відрізняються за споживчими властивостями від існуючих. Розробка таких виробів - завдання виробничої лабораторії та відділу маркетингу.
Стратегія горизонтальної диверсифікації – розробляється враховуючи можливості існуючого виробництва, а також при застосуванні нових технологій можна виготовляти товари-аналоги.
Дослідженням і сегментуванням ринку молочної продукції повинен займатися аналітик з дослідження ринку. Цей процес не легкий, тому ми пропонуємо взяти на посаду аналітика щє одного працівника.
Впровадження маркетингових досліджень в діяльність підприємства пов’язано насамперед з використанням маркетингової інформації, що є основою для ефективного управління формуванням асортименту товарів. Успішно реалізувати цю проблему дозволяє створення товарних систем на основі автоматизації операцій торгово-технологічного процесу. Здійснення постійного аналізу ринку дозволить максимально зблизити можливості підприємства та потреби споживачів, розробити оптимальні стратегічні та тактичні плани.
З метою реалізації стратегії посилення позицій на ринку нами запропоновано оптимізувати товарну політику ПАТ «Житомирський маслозавод» як один із комплексу заходів для реалізації даної стратегії.
Комерційний успіх підприємства буде залежати від того, яку частину асортименту будуть складати товари, що користуються постійним високим попитом. Для збільшення долі цих товарів необхідно: проведення рекламних кампаній, вивчення попиту покупців, узагальнення досвіду тих продавців, які безпосередньо займаються реалізацією певних товарів.
Для того, щоб витримати конкуренцію з іншими підприємствами, необхідно вдосконалювати технологічні процеси, впроваджувати у виробництво нові вироби. Однак варто враховувати не менш важливі для підприємства фактори: економічну ефективність та кон’юнктуру збуту. Тому, перш за все, доцільним буде оптимізувати асортимент продукції, що випускається підприємством, оскільки це надасть можливість збільшити прибутковість підприємства без додаткових затрат, що в свою чергу дозволить реалізовувати інші стратегії, більш витратні.
При плануванні виробничої програми маслозаводу, обов’язково потрібно використовувати оптові ціни чи прибуток від реалізації продукції, а також показники прибутковості конкретного виду продукції.
Аналіз потреб споживачів дозволить вчасно реагувати на зміну вподобань та появу нових запитів. Тому краще не стільки розширювати асортимент, скільки своєчасно його оновлювати.
На маслозаводі «Рудь» існує велика кількість обладнання. Але час бере своє. Втілюються новітні технології, які потрібно впроваджувати в життя. Більшість роботи, яку зараз на підприємстві виконує людина потрібно замінити на більш сучасну технологію виробництва (машини). Новітнє обладнання дає можливість нам виготовляти більш різноманітну продукцію. Цим самим ми розширимо асортимент.
Підприємство Рудь експортує свою продукцію в Росію, Ізраїль, Грузію, Казахстан,Азербайджан, Японію, США, Білорусію, Румунію, Молдову. На мою думку, так як Росія – найбільша країна у світі, можна на її території налагодити виробництво своєї продукції. Звичайно ж, існує велика кількість конкурентів, але «Рудь» займає гідні позиції у порівнянні з ними. Тому, якщо побудувати своє виробництво на її території, то ми будемо в курсі новацій, які відбуваються в країні (будемо володіти ситуацією), так як компанія «Рудь» достойний конкурент.
Житомирський маслозавод запроваджує багато заходів по удосконаленню упаковки. Один з них можна привести на прикладі ріжка «Імперія йогурт-абрикос». Морозиво ріжок «Імперія йогурт-абрикос» змінило не всю упаковку, а тільки її колір. Раніше колір морозива був жовтий, а зараз білий з рожевим. Тим самим воно стало більш привабливішим для споживачів. Це створює своєрідний ефект на покупця, привертає його увагу та морозиво продається частіше. Такі заходи можна проводити не часто, щоб не втратити довіру клієнтів.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Звіт з виробничої практики складався мною у відповідності з календарним планом. Всі поставлені перед собою завдання я виконала. Під час практики моїм завданням було не лише дослідити діяльність ПАТ «Житомирськи маслозавод», але й щоденно коротко записувати у щоденник усе, що було зроблено мною за день, по виконанняю календарного графіка проходження практики.
Під час проходження практики я дотримувалась усіх правил внутрішнього розпорядку. Я переконалася на власному досвіді, що теоретичні знання з дисципліни «Маркетинг» важливі, оскільки дають великий поштовх для набуття практичних навиків роботи.
Підприємство у своїй діяльності дотримується законодавчих актів. Усі працівники виконують правила внутрішнього розпорядку. Порушень дисципліни і травматизму не спостерігалось.
«Рудь» - прибуткове підприємство. Продукція, яку виготовляє маслозавод є рентабельною і конкурентоспроможною. Асортимет товарів досить різноманітний, постійно оновлюється.
Підприємство веде активну зовнішньоекономічну діяльність. Експортовані підприємством товари користуються попитом не лише вітчизняних споживачів, але й за кордоном.
Для подальшого навчання, я відкрила для себе нову інформацію, корисну для життя загалом.Досить широко ознайомилась зі всіма перевагами та недоліками підприємства, в подальшому буду це враховувати.
Отже, виробнича практика- це невідємний процес навчання, корисний пізнавальний, допомагає правильно оцінювати ситуацію, а головне формує навики майбутнього спеціаліста з маркетингу.



ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Закон України про молоко та молочні продукти 24.06.2004. №1870-ІV.
Бондаренко І. В., Дубницький В. І. Сучасний маркетинг: Навчальний посібник. – Д.: Юго-Восток, 2002. – 324 с.
Бородкіна Н.О. Маркетинг: Навчально-методичний посібник Житомир: ЖІТІ, 2003. - 350 с.
Вачевський М. В. Промисловий маркетинг. Основі теорії і практики. Навч. посібник – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 256 с.
Власенко В.В., Машкін М.І., Бігун П.П. Технологія виробництва і переробки молока і молочних продуктів. Вінниця «Гіпаніс», 2000 – 306 с.
Волкова О.И. Экономика предприятия. Учебник /Под ред. О.И. Волкова.-М.:ИНФРА-М. 1997 г.
Все о маркетинге: Сборник материалов для руководителей предприятий, экономической и коммерческой служб: М.: Азимут – центр, 2000. 336с.
Гаркавенко С. С. Маркетинг. Підручник. Київ: Лібра, 2002. – 716 с.
Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1994. - 327 с.
Герчікова І.Н. Менеджмент. М.: ЮНІТІ, 2003. - 430c.
Горфинкель В.Я. «Экономика предприятия». Под ред. проф. В.А.Швандара. –М.: ЮНИТИ, 2001
Заїнчковський А.О, Решетюк І.М., Болдуй Г.А. та ін. Економіка підприємств харчової промисловості / – К.:Урожай, 1998. – 272с.
Зотов В.В Асортиментная політика фирмы: учебно-практическое пособие. М.: Эксмо, 2006.- 240 с.
Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 472 с.
Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник К: КНЕУ, 1997. - 156 с.
Котлер Ф. Основы маркетинга. – СПб.: Корунс, 1994. – 716 с.
Машкін М.І. Первинна обробка і переробка молока – К.: Урожай, 1994 – 240 с.
Машкін М.І. Молоко і молочні продукти. К.: Урожай,1996 – 336 с.
Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 227 с.
Парсяк В.Н., Рогов Г.К. Маркетингові дослідження: Навчальний посібник. – Х.: Олді-плюс, 2004. – 200 с.
Покропивний С. Ф. Економіка підприємства: Підручник - К.: КНЕУ, 1999. - 364 с.
Святенко В. Ю. Промисловий маркетинг: Навч. посібник К: МАУП, 2001. – 264 с.
Сіренко С.О., Дідик А.В. Перспективний товарний асортимент як основа маркетингової політики торговельного підприємства. К.: КНТЕУ, 2008
Сіроман І.В. Товарознавство продовольчих товарів. Підручник . К. – 2002. – с.294
Хоменко Р.Й., Хоменко В.І., Островський Я.Ю. Молочна справа. Навч. посіб. За ред. В.Й. Хоменка. К.: Вища школа, 1998 – 279 с.
Чеботар С. І , Ларіна Я. С., Маркетинг: Навчальний посібник К.: Наш час, 2007. - 504 c.
Молочна промисловість-2011.-№2-с.12-16.
Молочное дело-2011.-№8.-с.44-52.
Промышленность Украины: статьи // Бизнес. – 1998. – 14 декабря. - № 50. – с.27
Пропозиція-2010.-квітень-№178.-с.28-30.
Савицька В. Актуальні проблеми розвитку ринку молока і молочних продуктів // Економіка АПК. – 2002. - № 11. – с. 102-138.
Чабан Г.В. Молочна промисловість: стан, проблеми і перспективи // Економіка АПК. – 2003. - № 5. – с. 51-56.
Державні санітарні правила для молокопереробних підприємств
ДСП 4.4.4011 – 98.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]- Державний комітет статистики України
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]-огляд ринку молока та плодів України
http://www.rud.ua
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] сайт Головного управління статистики в Житомирській області
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] – сайт новин м. Житомира
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] – сайт Управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації




















ДОДАТКИ









13PAGE 15


13PAGE 141515



Споживачі

Приватні підсобні господарства

Переробна промисловість

Сільськогосподарські підприємства

Завдання відділу маркетингу підприємства

аналіз ринкових ситуацій

вивчення тенденцій розвитку ринку

прогнозування обсягів продажу

вивчення покупців

вивчення каналів товарообігу, збуту, методів продажу

підготовка рекомендацій щодо просування, спільно з керівництвом збутового підрозділу координацією їхніх дій і дій збутової мережі

визначення часу, коли необхідно виводити на ринок нові товари та знімати з виробництва стару (малоприбуткову) продукцію

координація дій технічних підрозділів, що займаються створенням нових товарів

контроль діяльності підприємства, яке впливає на споживчу поведінку щодо придбання товарів підприємства

розробка бюджету маркетингу

плануванням заходів із впровадженню іміджу підприємства




Приложенные файлы

  • doc 7566063
    Размер файла: 726 kB Загрузок: 1

Добавить комментарий