metod_2015

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ
ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
















МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З КУРСУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

для студентів неспеціальних факультетів



















Чернівці, 2014
ББК 63.3 (4УКР)
УДК 94 (477)
М 54




Друкується згідно з ухвалою Вченої ради факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича




Укладачі:
Яценюк Галина Миколаївна – кандидат історичних наук, доцент;
Дробіна Лілія Миколаївна– кандидат історичних наук, асистент


Відповідальні за випуск:

Добржанський Олександр Володимирович, доктор історичних наук, профессор;

Скорейко Ганна Михайлівна, кандидат історичних наук, доцент




МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З КУРСУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ для студентів неспеціальних факультетів / Укл.: Яценюк Г.М., Дробіна Л.М. – Чернівці, 2014. – с.
М 54

ББК 63.3 (4УКР)











Від упорядників
Шановні студенти! Ви розпочинаєте вивчення нормативного курсу “Історія України”, метою якого є формування всебічно розвинутої та соціально активної особистості.
Завдання курсу полягає в тому, щоб дати глибокі знання історичному розвитку українського народу, його державності та внеску в загальнолюдську скарбницю цінностей, сформувати національний менталітет, історичну свідомість, творчі, пізнавальні навики підходу до оцінки історичного минулого та уміння орієнтуватися у протистоянні політичних сил реального сьогодення.
Типова програма підготовки фахівців у вищих навчальних закладах з урахуванням вимог кредитно-модульної системи за Болонським процесом передбачає набуття знань не лише під час лекцій та семінарських занять але й у процесі самостійної роботи студентів. Тому значну частину матеріалів з історії України вам доведеться опрацьовувати самотужки. Контроль за самостійною роботою бути здійснюватись через тестові завдання, творчої роботи, реферати, есе.
Для отримання успішних результатів Вам слід пам’ятати певні умови та вимоги:
* Курс історії України студенти слухають 1 семестр. Він поділений на лекції (17 год.) та семінари (17 год.).
* На лекціях студенти отримують основні теоретичні знання з курсу, а на семінарських поглиблено вивчають проблемні аспекти української історії. Щоб ефективно працювати, слід ретельно готуватися до занять, опрацьовувати широке коло наукової літератури, брати активну участь в обговоренні питань, що виносяться на семінар.
* Щоб успішно завершити вивчення курсу історії України, студентами слід памятати, що він поділений на два модулі. Наприкінці кожного модуля обовязковий модульний контроль. Завершується курс семестровим контролем – іспитом.
* Упродовж семестру студент може набрати максимально 70 балів, на іспиті – 30 балів, всього 100.
* Розподіл семестрових балів: два обовязкові модульні контролі (10 балів кожен), робота на семінарах (25 балів у кожному модулі), тобто 35 балів за кожен модуль.
* Пропуски лекцій та семінарів обовязково відпрацьовуються впродовж одного тижня. За умови невідпрацювання, студент не допускається до складання модульної контрольної роботи.
* Пропуск модульної контрольної роботи без поважної причини означає, що студент набирає 0 балів. Пропустивши модульну контрольну роботу з поважної причини, студент має право скласти її у термін, визначений деканатом.
* Слід запамятати критерії, які використовуються викладачами для поточного та модульного контролю, ретельно їх фіксувати. Зокрема, при відповіді на семінарському занятті:
1-2 бали – наявність конспекту, але відмова студента відповідати.
3-4 бали – поверхове володіння темою, знання окремих фактів, однак відсутній звязок між ними, немає розуміння єдиного історичного процесу.
5-6 балів – репродуктивне відтворення фактів конспекту без розуміння причинно-наслідкових звязків, механічне читання конспекту.
7-8 балів – самостійна продумана відповідь з використанням документів, участь у дискусіях, аргументоване відстоювання своєї думки, однак відсутній глибокий аналіз історичного процесу чи історичного явища, немає висновків.
9-10 балів – ґрунтовна, самостійна творча відповідь з широким аналізом документів, використанням нової літератури, вміння робити аргументовані висновки.
* Студент повинен широко використовувати додаткові можливості для накопичення балів. Наприклад, на семінарі максимально студент може отримати за окремі види роботи:
– тестування, самостійна робота – 2 бали;
– відповіді при фронтальному опитуванні – 5 балів;
– складання хронологічних та генеалогічних таблиць – 2 бали.

* Якщо студент набрав менше 35 балів за семестр, він не допускається до складання іспиту і мусить повторно прослухати курс історії України.
* Підсумкова оцінка за курс історії України (2 модулі + іспит) виводиться відповідно до такої системи оцінювання:

Сума балів від максимально можливих
Оцінювання в системі
ECTS
Оцінка
Примітка

90-100
А
5 (відмінно)


82-89
В
4 (добре)


75-81
С
4 (добре)


69-74
D
3 (задовільно)


60-68
E
3 (задовільно)


35-59
FX
2 (незадовільно)
З можливістю повторного складання

0-34
F
2 (незадовільно)
З обов’язковим повторним курсом
































Рекомендації для студентів
щодо підготовки до семінарських занять
Історія України займає одне з провідних місць серед навчальних дисциплін, які вивчають студенти вищих навчальних закладів. Основними формами вивчення даного предмету є лекції, семінарські заняття та самостійна робота студентів. Вони повинні систематично відвідувати лекції, семінарські заняття, готуватись до них, брати активну участь у обговоренні питань, готувати реферати, повідомлення, давати оцінки подіям та явищам, робити обґрунтовані висновки, узагальнення, захищати свої погляди, пов’язувати програмний матеріал з сучасністю та державотворчими процесами.
Розпочинаючи вивчення тієї чи іншої праці, студенту слід ознайомитися з історичними обставинами її написання. В цьому може допомогти додаткова література та довідково-науковий апарат, який є практично у кожній монографії.
Доречно також уважно ознайомитись з примітками автора тексту. Корисно розглянути план праці, що дає можливість уявити порядок, в якому слід вивчати тему. Рекомендовану працю слід читати повністю. Читання уривків не дає можливості засвоїти все багатство ідеї твору. Студент повинен уміти застосовувати ці ідеї на практиці для аналізу суспільних явищ, подій, процесів.
Важливим етапом підготовки до практичних занять є конспектування першоджерел. Ця частина роботи починається із складання плану праці, яку проробляють. Конспект будується відповідно до цього плану. Розпочинаючи конспектування, слід зразу ж записати прізвище автора твору, повну назву праці, вказати рік і місце її написання чи видання, виділивши це як заголовок до конспекту парці.
До конспекту слід записувати не лише окремі думки, а й цифрові дані, дати, кількісні показники, відсотки, на основі яких можна складати діаграми, схеми, таблиці та ін.
Конспект слід вести охайно, оформити його заголовок, відкреслити поля, вказувати дату проведення записів. Доцільно виділяти в ньому найбільш важливі місця і положення різними способами залежно від їх значення. При конспектуванні з метою економії часу можна користуватись загальноприйнятими, доступними для всіх скороченнями (напр.: сільське господарство – с/г; революція – рев.).
Готуючись до занять, важливо звертатися до мемуарної літератури і мистецтва, в яких відображено окремі періоди і події української історії. Завершальним етапом у підготовці студентів до практичних занять є складання тексту виступу у формі доповіді, реферату, поширеного плану чи тез.
Виступ студента на семінарі повинен бути розрахований на 8-10 хв. з одного питання, а доповнення – на 4-5 хв. Якщо студент бере слово не першим, то слід дати оцінку попереднім виступам. Рекомендується не читати записи, а користуватися ними лише при цитуванні або наведенні цифрових даних тощо.
Щоб відповідь студента була повноцінною, він (вона) повинен (повинна) вміти:
– глибоко і всебічно розкрити суть питання;
– пов’язати його з сучасністю, з місцевою проблематикою;
– при можливості залучити твори художньої літератури і мистецтва, мемуари та ін.;
– показати значення питання, що розглядається;
– об’єктивно аналізувати виступи своїх колег-студентів;
– зробити після кожного виступу короткі висновки і узагальнення.
Раціонально організована робота студентів при підготовці до практичних занять сприятиме міцному, систематичному, свідомому засвоєнню ними матеріалу з вітчизняної історії.




Програма
з нормативного курсу “Історія України”

Тема 1. Київська Русь.
Формування феодальних відносин і утворення ранньофеодальної держави України-Русі. Походження назви “Русь”. Київ. “Норманська теорія” походження державності у східних слов’ян та її оцінка в сучасній історіографії.
Розширення і зміцнення Київської держави наприкінці ІХ–Х ст. Розквіт Київської Русі наприкінці Х – першій половині XI ст. Хрещення Київської Русі. Феодальна роздробленість Київської Русі. Політичний і соціально-економічний розвиток князівств у XII – першій половині XIII ст. Формування української народності. Причини роздроблення Київської Русі. Політичний лад князівств. Соціально-економічні відносини. Князівства Середнього Подніпров’я.
Боротьба з монголо-татарською навалою. Перші завойовницькі походи монголо-татар. Битва на р.Калці. Навала Батия та завоювання монголо-татарами українських земель. Героїчний опір навалі. Золотоординське іго на Подніпров’ї.
Культура Київської Русі. Усна народна творчість.
Історичне значення Київської Русі. Місце Київської Русі в історії народів Східної Європи. Міжнародне значення Київської Русі.

Тема 2. Галицько-Волинська держава.
Економічне і політичне зміцнення Галицького князівства. Ярослав Осмомисл. Волинське князівство. Роман Мстиславович. Утворення Галицько-Волинського князівства і його розвиток в 1199–1240 рр. Внутрішня і зовнішня політика князів Романа Мстиславовича та Данила Романовича. Монголо-татарська навала на Галицько-Волинське князівство.
Залежність Галицько-Волинського князівства від Золотої Орди. Боротьба проти монголо-татар після навали Батия. Галицьке-Волинське князівство наприкінці XIII – в другій половині ХІV ст. Його стосунки з сусідніми державами. Релігійне життя.
Розвиток культури Галицько-Волинської Русі в період феодальної роздробленості. Історичне значення Галицько-Волинської держави як правонаступниці Київської Русі.

Тема 3. Українські землі у складі Литви і Польщі
(кінець ХІV – перша половина ХVІІ ст.).
Становище українських земель і боротьба народних мас проти іноземних загарбників у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст. Захоплення Великим князівством Литовським українських земель. Включення Буковини до складу Молдавського князівства. Закарпаття під владою Угорщини. Кревська унія. Загарбання шляхетською Польщею Галичини.
Соціально-економічний розвиток України у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст. Зростання феодального землеволодіння. Стан сільського господарства. Сільська община і дворище. Соціальні групи селян. Розвиток ремесла. Торгівля. Магдебурзьке право. Перехід до панщинно-фільваркового господарства. Обезземелення селян, їх закріпачення. Литовські статути. Антифеодальні виступи селянських мас. Виступи міського населення.
Люблінська унія 1569 р.
Юридичне оформлення кріпосного права. Литовський статут 1588 р. Загарбання польською шляхтою українських земель на Брацлавщині і Подніпров’ї. Посилення феодально-кріпосницького гноблення.
Церковні відносини в Україні. Братства та їх роль у боротьбі проти польсько-шляхетського наступу. Брестська церковна унія 1596 р. Боротьба проти унії. Митрополит Петро Могила. Розвиток культури України в литовсько-польську добу (ХІV – перша половина ХVІ ст.). Роль братств. Розвиток української мови. Усна народна творчість, початок книгодрукування в Україні. Освіта. Перші шкільні підручники. Острозька школа. Братські школи. Львівська братська школа. Києво-Могилянська колегія. Наука. Література. Побут. Духовне життя. Полемічні твори. Музика. Архітектура і образотворче мистецтво.

Тема 4. Запорізька Січ – козацька християнська республіка.
Виникнення козацтва. Заснування Запорізької січі. Військово-адміністративний устрій козацтва. Господарський устрій козаків та матеріальна культура. Козацтво у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Посилення козацтва у другій половині ХVІ ст.
Виникнення реєстрового козацтва, його адміністративний устрій та господарське життя.
Селянсько-козацькі повстання 90-х років ХVІ ст. Народні рухи в Україні в у 20-30-ті роки ХVІІ ст. Боротьба проти турецько-татарської агресії. Посилення соціального і національно-релігійного гніту в Україні в першій чверті ХVІ ст. Визвольний рух проти шляхетської Польщі. Козацькі походи проти турків і татар. Хотинська війна 1621 р. П.Сагайдачний.

Тема 5. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.
та відродження державності.
Україна напередодні Визвольної війни. Причини війни.
Початок Визвольної війни. Богдан Хмельницький. Розгром польсько-шляхетського війська в урочищі Жовті Води. Битва під Корсунем.
Битва під Пилявцями. Облога Львова і Замостя. Зустріч Б.Хмельницького у Києві.
Формування української національної державності. Ліквідація польсько-шляхетського режиму і становлення нового державного апарату в Україні. Новий адміністративно-територіальний поділ України.
Воєнні дії 1649-1653 рр. Облога Збаража. Битва під Зборовом. Зборівська угода. Україна після Зборівського договору. Похід Б.Хмельницького в Молдавію (1650 р.). Наступ польсько-шляхетських військ на початку 1651 р. Бої під Красним і Вінницею. Берестечко. Білоцерківський договір.
Розгром польсько-шляхетського війська під Батогом. Наступ польсько-шляхетських військ на Правобережжі на початку 1653 р. Молдавський похід 1653 р. Бої під Жванцем. Жванецька угода.
Переяславська рада. Протекція Московії над Україною. Березневі статті 1654 р. Наслідки зближення України з Московським царством.

Тема 6. Україна в другій половині ХVІІ ст. Гетьманщина. Руїна.
Продовження війни з Польщею у 1654–1656 рр. Вступ у війну Московії. Бої в Білорусії та Україні. Віленське перемир’я 1656 р. Порушення царатом умов Переяславської угоди.
Смерть Б.Хмельницького. Б.Хмельницький – визначний державний діяч України і полководець. Відзначення 400-річчя від дня народження Б.Хмельницького.
Гетьманство І.Виговського, його внутрішня і зовнішня політика. Гадяцький договір 1658 р. Боротьба з Москвою.
Гетьманування Ю.Хмельницького. Переяславський договір 1659 р. Наступ польсько-шляхетських військ на Україну в 1660 р. Слободищенський трактат. П.Тетеря. “Чорна рада”. Гетьманування І.Брюховецького. Поділ України. Андрусівський мир. Повстання 1668 р. на Лівобережжі. Д.Многогрішний.
Боротьба проти турецько-татарської агресії в 70 – на початку 80-х рр. Гетьманування П.Дорошенка. Вторгнення турецьких військ на Україну. Бучацька угода 1672 р. І.Самойлович. Руїна.
Чигиринські походи 1677–1678 рр. Бахчисарайська угода 1681 р. “Вічний мир” 1686 р. і остаточне закріплення поділу України.
Соціально-економічний розвиток і суспільно-політичний лад в Україні. Адміністративно-політичний устрій Лівобережної України в другій половині ХVІІ ст. Гетьманщина. Гетьманування І.Мазепи.
Слобідська Україна в другій половині ХVІІ ст. Політичне та економічне становище Запоріжжя. Становище Правобережжя і західноукраїнських земель у складі різних держав.
Антифеодальні народні рухи в останній третині ХVІІ ст. Народні повстання на Лівобережжі. Визвольна боротьба українського козацтва на чолі з С.Палієм.
Культура України другої половини ХVІІ ст. Козацькі літописи С.Величка і Г.Граб’янки. Наука. Григорій Сковорода.

Тема 7. Україна у ХVІІІ ст.
Гетьманування І.Мазепи. Північна війна і Україна. Вступ шведських військ в Україну. Союз І.Мазепи з Карлом XII. Батурин. Полтавська битва (1709 р.). Зруйнування Січі. Пилип Орлик. Перша Конституція України. Політика Петра І щодо України. І.Скоропадський.
Визвольне повстання на Правобережній Україні під керівництвом С.Палія.
Участь населення Закарпаття у Визвольній боротьбі угорського народу 1703–1711 рр.
Початок гайдамацького руху, його характер і рушійні сили. Повстання 1734–1750 рр. Посилення руху опришків на західноукраїнських землях. О.Довбуш.
Соціально-економічне і політичне становище Лівобережної і Слобідської України. Стан сільського господарства. Указ імператриці (1783 р.) і юридичне оформлення кріпосного права на Лівобережжі. Розвиток промисловості і торгівлі. Формування капіталістичного укладу.
Остаточна ліквідація царизмом автономного устрою України. Обмеження гетьманських прав. Малоросійська колегія. Перше скасування гетьманства. Відновлення гетьманства і гетьманування Д.Апостола. Друге скасування гетьманства. Гетьманування К.Розумовського. Зміни в соціально-економічному устрої гетьманщини. Антиукраїнська політика Катерини ІІ. Ліквідація гетьманщини і затвердження Малоросійської колегії. Остаточна ліквідація полкового поділу на Лівобережжі. Утворення намісництв.
Соціально-економічне і політичне становище Правобережжя і західноукраїнських земель. Посилення гноблення народних мас на Правобережжі і в Західній Україні. Коліївщина (1768 р.).
Приєднання і заселення Північного Причорномор’я. Російсько-турецька війна 1768–1774 рр. і участь в ній населення України. Приєднання Криму до Російської імперії. Запорозька Січ у 60–70-х рр. ХVІІІ та її ліквідація царизмом. Подальша доля козацтва. Задунайська Січ.
Три поділи Польщі.
Приєднання Правобережної України до Російської імперії. Входження Київщини, Брацлавщини, Поділля і Східної Волині до складу Росії.
Приєднання західноукраїнських земель до Австрії. Їх політико-адміністративний устрій.
Культура України у ХVІІІ ст. Розвиток освіти на Лівобережжі і Слобожанщині. Початкові школи. Колегії. Київська Академія. Стан освіти на Правобережжі і західноукраїнських землях. Львівський університет.

Тема 8. Україна у першій половині XIX ст.
Українські землі в першій половині XIX ст. Їх адміністративний устрій. Чисельність населення. Посилення гноблення народних мас. Закріпачення селян Півдня України. Рекрутські набори.
Україна в російсько-турецькій війні 1806–1812 рр. Набір ополчення з України. Російсько-французька війна 1812 р. та участь у ній українських солдатів, ополченців і козаків.
Економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії. Стан сільського господарства. Розклад феодально-кріпосницької системи. Посилення експлуатації поміщицьких селян-кріпаків. Інвентарна реформа на Правобережжі. Погіршення становища державних селян. Реформа управління державними селянами. Розвиток ринкових відносин у селянському господарстві. Посилення розшарування селянства.
Селянські рухи та виступи селян. Виступи військових поселенців. Виступи робітників. Наростання активності селянського руху в другій чверті XIX ст. У.Кармелюк.
Селянські виступи на Правобережжі у зв’язку з інвентарною реформою. Київська козаччина. “Похід селян у Таврію за волею”.
Декабристи. Повстання Чернігівського полку. Формування революційних поглядів декабристів та перші таємні товариства. Утворення Південного і Північного товариств, їх головні програмні вимоги і документи. “Руська правда” П.Пестеля. “Товариство об’єднаних слов’ян”. Масонство. Повстання Чернігівського полку. Причини поразки і значення повстання декабристів. Польське повстання 1830–1831 рр. і його відгомін в Україні.
Суспільно-політичний рух у другій чверті XIX ст. Т.Шевченко. Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847 рр.). Його програмні документи, діяльність і розгром.
Розвиток культури в Україні у першій половині XIX ст. Освіта. Початкова і середня школа. Ліцеї. Університети. Наука. Природничі науки. Гуманітарні науки. Українська історіографія.
Розвиток української мови і літератури, усна народна творчість. “Руська трійця”. Друкарство в Україні. Зародження професіонального театру. Образотворче мистецтво. Живопис. Музика. Скульптура. Архітектура.

Тема 9. Україна в другій половині XIX ст.
Підготовка і проведення реформи 1861 р. в Україні. Кримська війна 1853–1856 рр. Скасування кріпосного права. Наділення селян землею. Викуп. Реформи адміністративно-політичного управління 60–70-х рр. в Україні. Селянський рух 60-х рр.
Розвиток товарного виробництва у сільському господарстві України. Зміни в розподілі земельної власності. Зростання ролі куплених та орендованих земель у сільському господарстві. Система ведення поміщицького господарства, його пристосування до ринкових відносин. Товаризація господарств. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва. Використання техніки. Вільнонаймана робоча сила. Соціальне розшарування селянства.
Розвиток промисловості в Україні в пореформений період. Залізничне будівництво і водний транспорт. Вугільна і металургійна галузі. Машинобудування. Цукроваріння. Харчова і легка галузі промисловості. Перетворення України в один з найбільш розвинених регіонів Російської імперії. Іноземний капітал у промисловому розвитку України. Зростання міст і міського населення.
Розширення внутрішньої торгівлі в Україні. Структура торговельних зв’язків України з іншими регіонами Росії. Розвиток зовнішньої торгівлі. Роль банків та системи кредитування у зростанні внутрішнього ринку.
Суспільно-політичний і національний рух в Україні в другій половині XIX ст. Харківсько-київське таємне товариство. Вплив Т.Г.Шевченка на розгортання революційно-демократичного руху в Україні. Діяльність членів “Землі і Волі” в Україні, польське повстання 1863–1864 рр. і Україна. “Хлопомани”. Київська громада. В.Антонович. Громадівський рух в 70–х рр. Молоді громади. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. М.Драгоманов, його наукова і громадсько-політична діяльність. “Громада”.
Революційне народництво 70–х рр. в Україні. Створення перших народницьких гуртків і груп. Початковий етап “Ходіння в народ”. Осередки “Народної волі”. Народницькі гуртки 1877–1878 рр. “Чорний переділ” і Україна. “Південноросійський робітничий союз”.
Поширення соціалістичних ідей в Україні. Утворення соціал-демократичних гуртків. Київський і Катеринославський “Союзи боротьби за визволення робітничого класу”.
Культура України другої половини XIX ст. Освіта. Недільні школи. Реформи в галузі освіти. Початкова і середня школа. Стан письменності. Вища школа. Книга і преса. Журнали “Основа” і “Киевская старина”. Українська книгарня в Києві. Демократичні видання на західноукраїнських землях: “Друг”,

Тема 10. Західноукраїнські землі в ХІХ ст.
Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії. Територія, населення і адміністративний устрій західноукраїнських земель. Стан економіки. Посилення гніту народних мас. Антикріпосницька боротьба селянства. Скасування кріпосного права.
Активізація суспільно-політичного і національно-культурного рухів. Участь населення Галичини у революції 1848–1849 рр. “Головна руська рада”. “Руський собор”. Революційні події на Закарпатті та Буковині.
Західноукраїнські землі в другій половині XIX ст. Адміністративний устрій і соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель. Розвиток товарного виробництва в сільському господарстві і промисловості. Соціальний і національний гніт. Боротьба за соціальні і національні права. Суспільно-політичний рух. Москвофіли і народовці. Радикали і соціал-демократи. І.Я.Франко. М.І.Павлик. О.С.Терлецький. Виникнення перших політичних партій. Русько-українська радикальна партія. Утворення національно-демократичної партії. Поширення соціалістичних ідей. Створення соціал-демократичних організацій.
Культура західноукраїнських земель у ХІХ ст.

Тема 11. Україна напередодні і в роки Першої Світової війни.
Національний рух. Роль і місце національного життя в розгортанні політичної боротьби в Україні. Утворення політичних партій.
Україна в період революції 1905-1907 рр. Стратегія і тактика різних політичних сил в революції. Робітничий і селянський рухи під час революції, етапи його розвитку і особливості. Революційна боротьба в армії і на флоті.
Піднесення національно-визвольного руху в Україні в роки революції. Створення культурно-освітніх організацій – “Просвіт” та українських клубів. Україна в роки Першої світової війни і Лютневої революції в Росії. Причини і характер Першої світової війни. Україна у планах воюючих сторін. Мобілізація сил і ресурсів на війну в Україні. Політичні течії і партії в умовах війни. “Спілка визволення України”. Головна Українська Рада. Українські січові стрільці.
Антивоєнні дії і виступи робітників, селян, солдат тилових гарнізонів і на фронті в 1914 – на початку 1917 р. Україна в час Лютневої революції 1917 р. Мітинги і демонстрації в Україні у зв’язку з поваленням царизму. Ліквідація царського режиму в Україні. Призначення комісарів Тимчасового уряду в губернії і повіти України. Утворення громадських організацій.
Культура України на початку XX ст. Початкова, середня та вища освіта.

Тема 12. Національно-демократична революція в країні. Відродження державності українського народу (1917-1920 рр.).
Лютнева демократична революція в Росії. Піднесення національно-визвольного руху в Україні. Утворення Української Центральної Ради – Перший Універсал Центральної Ради.
Генеральний Секретаріат та його діяльність по забезпеченню автономних прав України. Декларація Генерального Секретаріату Центральної Ради (червень 1917 р.). Стосунки з Тимчасовим урядом. Другий Універсал Центральної Ради.
III Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки.
Взаємовідносини між керівництвом УНР і РНК Росії. Ультиматум Радянської Росії і відповідь на нього Генерального Секретаріату.
Бій під Крутами – кривава розправа над київськими студентами і гімназистами. ІУ Універсал Центральної Ради і проголошення України незалежною державою. Міжнародне визнання незалежної України. Обрання першого Президента України.
Україна на Брестських переговорах.
Гетьманський переворот. Формування гетьманського уряду, його внутрішня і зовнішня політика.
Створення Директорії. Відновлення УНР. Наступ повстанських військ Директорії на Київ. Зречення гетьманом П.Скоропадським влади. Декларація Директорії від 26 грудня 1918 р. Внутрішня і зовнішня політика Директорії та її Кабінету Міністрів. Трудовий конгрес і його рішення.
Початок наступу білогвардійських військ Денікіна на Україну.
Україна у період радянсько-польської війни та розгрому військ Врангеля. Варшавський договір С.Петлюри з Ю.Пілсудським. Ризький мирний договір.
Бої на врангелівському фронті.
Розпад Австро-Угорської імперії і державотворчі процеси в Східній Галичині, Північній Буковині та Закарпатті. Українська Національна Рада Східної Галичини і Північної Буковини. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Створення і діяльність Державного Секретаріату.
Революційно-визвольний рух на Північній Буковині. Буковинське народне віче 3 листопада 1918 р.
Революційно-визвольний рух у Закарпатті. Всенародні збори в Хусті (січень 1919 р.) і їх рішення. Окупація Закарпаття Чехо-Словаччиною.
Культурне будівництво в роки української національно-визвольної революції.

Тема 13. Україна у міжвоєнний період (1921-1939 рр.).
Національно-державне будівництво. Договірна федерація. Взаємовідносини між УСРР і РСФРР. Договір від 28 грудня 1920 р.
Коренізація (українізація) державного апарату в республіці. Створення комісії у справах національних меншостей при ВУЦВК. Національне районування території УСРР. Розширення сфери вживання української мови.
Нова економічна політика.
Культурне будівництво. Боротьба з неписьменністю. Розвиток загальноосвітньої, середньої спеціальної та вищої школи. Створення умов для національно-культурного відродження різних національностей України.
Соціально-економічний розвиток і політичне становище України наприкінці 20–30–х рр. Гальмування і згортання непу наприкінці 20-х рр. Політика індустріалізації і проведення її в Україні. “Великий стрибок”.
Насильницька колективізація сільського господарства республіки. Голодомор 1932–1933 рр., його причини, соціально-економічні й демографічні наслідки.
Масові репресії. Судові політичні процеси кінця 20–30–х рр.: шахтинська справа, справи СВУ, УВО та ін. Нищення кадрів науково-технічної інтелігенції, письменників, митців, державних, партійних і військових діячів. Втрати українського народу від тоталітарного режиму.
Культура України у міжвоєнний період.
Західноукраїнські землі в 20-30-ті роки. Розвиток національно-визвольного руху. Утиски української мови і культури. Соціально-економічне становище населення.
Греко-католицька та українська православна церкви на західноукраїнських землях. А.Шептицький.

Тема 14. Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.).
Експансія фашистських держав напередодні Другої світової війни. Проблеми створення колективної безпеки в Європі.
Переддень Другої світової війни. Посилення інтересу нацистів до українського питання наприкінці 30–х рр. Українське питання у міжвоєнній політиці напередодні Другої світової війни. Возз’єднання українських земель
· міжнародна радянсько-польсько-румунсько-чехословацька проблема. Домагання хортистської Угорщини.
Справа Західної України і геополітичні інтереси Німеччини та Радянського Союзу. Договір про ненапад між СРСР і фашистською Німеччиною, його сучасна оцінка. Таємний протокол і питання українських земель. Поділ сфер впливу між Німеччиною і СРСР.
Напад фашистської Німеччини на Польщу. Початок Другої світової війни. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР.
Напад фашистської Німеччини на СРСР. Український напрямок у плані “Барбаросса”. Місце України у планах гітлерівської Німеччини.
Проголошення ОУН у Львові Акту відновлення української державності. 30 червня 1941 р. та його наслідки. Похідні групи ОУН. Їх мета.
Окупаційний режим. Початок партизанського руху. Створення ОУН-УПА.
Контрнаступ під Сталінградом.
Бої при форсуванні Дніпра і створення плацдармів на правому березі. Визволення Києва. Загальний наступ на Правобережній Україні. Корсунь-Шевченківська операція. Розгортання боїв на Правобережжі. Взаємодія збройних сил з радянськими партизанами. Дії ОУН-УПА.
Україна на завершальному етапі війни. .
Уроки і наслідки Другої світової війни. Їх значення для України. Культурне життя України в роки Другої світової війни.

Тема 15. Україна в другій половині 40-х – першій половині
60-х рр. XX ст.
Україна у період післявоєнної відбудови. Повоєнний устрій світу. Вихід України на міжнародну арену.
Перехід України до мирного будівництва. Втрати республіки у війні. Стан економіки. Відродження народного господарства. Скасування карткової системи розподілу товарів. Грошова реформа. Трудовий подвиг українського народу у період відбудови. Повоєнні умови життя та праці народу. Стан сільського господарства. Урядова політика грабежу щодо колгоспів, радгоспів, одноосібних господарств. Надмірна централізація керівництва сільським господарством. Посуха 1946 р. Голод 1946–1947 рр. в Україні.
Насильницька колективізація в західних областях республіки і її вплив на політичну ситуацію в краї.
Завершення відбудови. Науково-технічна революція і спроби подолати відставання в галузі науково-технічного прогресу в Україні.
Сільське господарство. Вересневий пленум ЦК КПРС і жовтневий пленум (1953 р.) ЦК КПУ.
Вплив культу особи Сталіна, тоталітарної системи на духовне життя республіки. Десталінізація суспільства і культури. Непослідовність процесів десталінізації.
Наука. Мережа наукових установ. “Лисенківщина”.

Тема 16. Україна в середині 60-х – на початку 90-х років ХХ ст.
Стан окремих галузей промисловості, будівництва і транспорту. Спроби “вдосконалення” аграрної політики (1978 р.). “Продовольча програма” (1982 р.) та її утопічність.
Перебудовчі процеси в СРСР і Україні. Проголошення гасла “прискорення” економічного розвитку.
Курс на ринкову економіку, труднощі його здійснення. Укладення Україною економічних угод з іншими республіками.
Продуктивні сили і екологія. Чорнобильська катастрофа, її наслідки.
Соціально-класова структура суспільства. Демографічний спад.
Суспільно-політичне життя. Спроби пом’якшення тоталітарного режиму і вдосконалення адміністративно-командної системи. Монопольне становище КПРС в суспільстві, його наслідки.
Дисидентський рух. “Шістдесятники”. Рух опору. Національне питання. Питання суверенності України. Підпільна діяльність правозахисників (Л.Костенко, І.Дзюба, В.Мороз, В.Чорновіл, М.Осадчий та ін.).
Зміцнення влади бюрократії та ідеологічного впливу компартійних структур. Зміни у вищому керівництві КПУ (П.Шелест, В.Маланчук, В.Щербицький та ін.).
Політичний і національний рух опору. УГС. Релігійне дисидентство. Українські правозахисники (О.Тихий, Ю.Литвин, В.Стус, П.Григоренко, Л.Лук’яненко, М.Руденко та ін.). Політичні репресії 70-х рр. Негласні партійні “чистки”. “Автономічні” настрої частини комуністів України. Зниження авторитету і впливу компартії на маси.
Роль письменників у суспільному житті.
Діяльність Верховної Ради України. Платформа опозиції. “Народна Рада”. Політична боротьба в парламенті. Закони й постанови Верховної Ради. Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.) та її історичне значення у національно-державному відродженні українського народу.
Вища і середня спеціальна школа. Русифікація через школу. Динаміка рівня освіти.
Наука. Мережа наукових установ. Українська художня література.

Тема 17. Україна в умовах відродження державності
(серпень 1991 – 2014 рр.).
Криза суспільної системи соціалізму і формування нової геополітичної ситуації в світі. Україна і Східна Європа в умовах зламу тоталітаризму. Спільність завдань і своєрідність політичної ситуації. Національний чинник у цивілізаційному процесі кінця 80-х – початку 90-х рр.
Спроба військового перевороту в Москві (19 серпня 1991 р.) і його придушення.
Проголошення Акту незалежності України 24 серпня 1991 р. – закономірний етап утворення української державності. Вихід України на шлях самостійного державного розвитку.
Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. та його значення. Вибори Президента. Л.Кравчук – перший всенародно обраний Президент України.
Біловезька угода.
Розбудова незалежної української держави. Формування атрибутів державності. Законодавча, виконавча та судова влада в Україні, місце в ній інституту президентства. Створення органів захисту країни: армії, флоту, міліції, суду, прокуратури.
Президент Л.Кучма. Формування Кабінету Міністрів.
Прийняття Конституції 1996 р.
Формування багатопартійної системи в Україні.
Економічні реформи в країнах СНД та їх вплив на соціально-економічну ситуацію в Україні.
Духовне життя українського суспільства.
Декларація прав національностей в Україні (1991 р.).
Україна на міжнародній арені. Участь в роботі ООН.
Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України та шляхи їх розв’язання. Вибори до Верховної Ради України, їх наслідки.
Східна і західна українська діаспора в міждержавних стосунках України.

Рекомендовані теми лекційних та семінарських занять


Лекція
Семінар


Київська Русь
Галицько-Волинська держава


Українські землі у складі Великого Князівства Литовського і Польщі
Виникнення козацтва.


Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст.
Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.


Занепад української державності у другій половині XVII ст. „Руїна”
Українська держава (Гетьманщина) у XVIII ст.


Суспільно-політичні рухи на Наддніпрянській Україні у ХІХ ст.
Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії у XIX ст.


Економічне становище України у XIX ст. Національні рухи.
Буржуазні реформи. Початок ХХ ст.


Національно-демократична революція в Україні.
Україна у міжвоєнний період (1920-1939-ті роки).


Україна в роки Другої світової війни
Україна у 40-80-ті роки XX ст.


Україна в умовах розбудови своєї державності (серпень 1991 – 2014 рр.)
Україна на сучасному етапі


Список рекомендованої літератури до курсу
Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999. – 568 с.
Борисенко В.Й. Курс української історії: 3 найдавніших часів до XX ст.: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – 616 с.
Брайчевський М. Конспект історії України. – К.: Знання, 1993. – 208 с.
Верстюк В.І., Гарань О.В., Гуржій О.І. та ін. Історія України: Навч. посібник. – К .: Альтернативи, 1997. – 424 с.
Гісем О.В., Мартинюк О.О., Трухан О.В. Історія України в таблицях. – Харків, 2007. – 480 с.
Гончарук П.С. Історія України: курс лекцій з найдавніших часів до початку ХХ століття. – К., 2005. – 528 с.
Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1994. – 444 с.
Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1991-2000. ( (Пам’ятки історичної думки України).
Гунчак Т.Україна. Перша половина ХХ століття. – К., 1993. – 288 с.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]Руденко. – Дніпропетровськ, 2003. – 323 с.
Довідник з історії України “А” – “Я”. / За заг. ред. І.Підкови, Р.Шуста. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с.
Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – Львів: Світ, 1991. – 576 с.
Заруба В.М. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2006. – 416 с.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ](з найдавніших часів до сьогодення): Навч. посібник. – Дніпропетровськ: Юрид. акад. М-ва внутр. справ: Ліра ЛТД, 2005. – 482 с.
Історія України / Під ред. Ю.Зайцева. – Львів, 1998. – 496 с.
Історія України / Під. ред. В.А. Смолія. – К.: Альтернативи, 1997. – 416 с.
Історія України : навч. посіб. Ч. 4. Україна у складі двох імперій: від періоду кінця XVIII ст. до початку ХХ ст. / О. А. Редькіна, Величко О. Б., Шевель Н. О., Шевель Т. О.; М-во охорони здоров’я України, Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. – Київ: КІМ, 2010. – 53 с.
Історія України: нове бачення: У 2-х т. - К.: Україна, 1995. – Т. 1. – 450 с.; 1996. – Т. 2. – 494 с.
Історія української еміграції: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997. – 520 с.
Кісь Я., Педич В. Актуальні проблеми історії України: Курс лекцій. – Івано-Франківськ, 2004 – 311 с.
Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К., 1996. – 117 с.
Кормич Л.І., Багацький В.В. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Крип’якевич І.П. Історія України – Львів: Світ, 1990. – 520 с.
Литвин В. Історія України: [Підручник]. – 3-є доопрац. і доп. вид. – К., 2009.
Нагаєвський І. Історія української держави ХХ століття. – К.: Український письменник, 1993. – 413 с.
Новітня історія України (1900-2000): Підручник / А.Г.Слюсаренко та ін. – К.: Вища шк., 2000. – 663 с.
Петровський В.В., Радченко Л.О., Семенко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. – Х.: Школа. 2008. – 608 с.
Полонська-Василенко Н. Історія України: В 2-х т. – К.: Либідь, 1992. – Т.1. – 588 с., Т.2. – 606 с.
Світлична В.В. Історія України: Навч. посібник. – К., 2007. – 400 с.
Субтельний О. Україна: історія. – К.: Либідь, 1993. – 510 с.
Терещенко Ю.З. Україна і європейський світ: Нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця ХУІ ст. – К.: Перун, 1996. – 496 с.
Терещенко Ю.І., Курило В.М. Історія України. – К., 1995. – 424 с.
Україна: друга половина ХХ ст. Нариси історії. – К., 1997. – 352 с.
Українська культура: історія і сучасність. – Львів: Світ, 1994. – 456 с.
Черкашина Н. Історія України: від найдавніших часів до сьогодення: Навч. посібник. – К.: Професіонал, 2005. – 812 с.
Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2005. – 584 с.
Яковенко Н. Нарис Історії України з найдавніших часів до кінця ХУІІІ ст.: Навч. посібник. – К.: Генеза, 2006. – 585 с.














Модуль І

ТЕМА 1. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
План
1. Утворення та розвиток Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович.
2. Розквіт Галицько-Волинського князівства в часи правління Данила Романовича.
3. Галицько-Волинське князівство в кінці ХІІІ першій половині ХІV ст.
4. Соціально-економічний та культурний розвиток Галицько-Волинського князівства

Література
Заруба В. М. Держава і право Київської та Галицько-Волинської Русі (кін. VІІІ ст. – поч. ХІV ст.). – К., 2007.
Ісаєвич Я. Д. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999.
Котляр М. Ф. Як і чому настала удільна розробленість на Русі (ХІІ–ХІІІ ст.). – К., 1998.
Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь. – К., 1998. – (Україна крізь віки. – Т. 5).
Котляр М.Ф. Галицько-Волинське князівство (до 800-ліття утворення) // Укр.іст.журн. – 2000. – № 1.
Котляр М. Ф. Данило Галицький. – К., 2002.
Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.
Кульчицький В., Тищик Б., Бойко І. Галицько-Волинська держава (1199-1349) / Монографія. – Львів, 2005. – 280 с.
Магочій П.-Р. Україна: історія її земель та народів. – Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2012. – 794 с.
Плахцінська Є. Утворення Галицько-Волинської держави // Укр.іст.журн. – 2001. – № 9. – С.12.

Методичні рекомендації
Приступаючи до вивчення першого питання, насамперед слід вияснити становлення Галицького та Волинського князівств, з’ясувати особливості їх соціально-економічного та політичного розвитку. Також необхідно виявити причини, що зумовили об’єднання двох князівств. Визначити особливості внутрішнього устрою князівства. З’ясувати роль боярської опозиції під час об’єднання двох князівств. Охарактеризувати внутрішню політику Романа Мстиславовича як Галицько-Волинського князя. Дати аналіз зовнішньо-політичній діяльності Романа Мстиславовича. Відповідати на перше питання слід за такою схемою:
– становлення Галицького та Волинського князівств;
– причини та час об’єднання двох князівств;
– боротьба Романа Мстиславовича з боярською опозицією;
– внутрішній устрій князівства;
– зовнішня політика Романа Мстиславовича.
Відповідь на друге питання потрібно розпочати з аналізу військової та політичної боротьби Данила Романовича за батьківську спадщину. Охарактеризувати військову боротьбу Данила Романовича з монголо-татарами та боярською опозицію. Дати аналіз внутрішній політиці князя. Проаналізувати причини та наслідки коронації Данила Романовича. Охарактеризувати зовнішню політику князя. Розкриваючи друге питання, особливу увагу зверніть на такі пункти:
– боротьба князя Данила за батьківський престол;
– боротьба з рицарями тевтонського ордену;
– відновлення єдності Галицько-Волинського князівства;
– внутрішня полика Данила Романовича;
– участь князя в боротьбі з монголо-татарами
– зовнішньополітична діяльність князя;
– причини та наслідки коронації князя Данила.
При підготовці до третього питання зверніть увагу на причини занепаду Галицько-Волинського князівства. Охарактеризуйте правління нащадків Данила Романовича. Дайте характеристику особливостям правління Лева Даниловича.
Висвітліть зміни у внутрішньому житті князівства з приходом до влади Юрія ІІ-Болеслава Мазовецького.
– правління лева Даниловича;
– політика онуків Данила Романовича;
– князівство в роки правління Юрія ІІ;
– занепад Галицько-Волинського князівства;
У заключному питанні слід розглянути особливості соціально-економічного та культурного становища князівства протягом ХІІ-ХІV ст. особливу увагу варто звернути на розвиток ремесла та видобування солі, також варто наголосити на взаємовідносинах між різними категоріями населення. Висвітлювати цю проблему варто у такій послідовності:
– політична періодизація держави: територія, населення;
– форма державного устрою;
– соціальне розшарування князівства;
– боярська опозиція;
– заняття населення (ремесло, торгівля, землеробство).

Теми рефератів
1. Галицько-Волинський літопис – пам’ятник політичної думки України ХІІІ ст.
2. Князь Роман Мстиславич: історичний портрет.
3. Особливості внутрішньої боротьби у Галицько-Волинській державі в першій половині ХІІІ ст.
4. Коронація Данила Галицького 1253 р.: мета і наслідки.
5. Державний та соціально-економічний устрій Речі Посполитої.
9. Діяльність братств в українських землях.

Теми есе
1. Унія між православною та католицькою церквою в середині ХІІІ ст.: легенди та дійсність.
2. Кревська унія в історії українських земель.
3. Грюнвальдська битва та її вплив на Україну.
4. Міста і магдебурзьке право в Україні.

Самостійна робота
"Основні періоди історії Галицько-Волинської держави":
Який князь правив
Основні події
Результати подій






Ключові поняття та терміни
БАСКАК – представник монголо-татарських ханів, який відав збиранням данини і обліком населення на завойованих землях. Баскаки також контролювали діяльність місцевої влади.
БЕРЕСТЕЙСЬКА УНІЯ 1596 р. – одна з найважливіших подій в історії церковного життя в Україні, внаслідок чого утворилась Українська Греко-Католицька Церква. Була викликана необхідністю виправити наслідки церковного розколу між Римським Престолом та Константинопольським Патріархатом, який відбувся у 1054 р. ГОРОДЕЛЬСЬКА УНІЯ – угода між польським королем Владиславом II Ягайло та великим князем литовським Вітовтом, укладена 2.10.1413 у м. Городлі на р. Західний Буг. Рішення Г.у., заперечуючи положення Кревської унії 1385 р., підтверджували існування Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави.
ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО – територіальне утворення на західних землях Південної Русі, що складалося у другій половині ХІ ст. навколо м. Володимира-Волинського. У 1199 р. було об’єднано з Галицьким князівством Романом Мстиславовичем.
ВОТЧИНА – феодальна земельна власність, куди входила земля, будівлі, реманент і право на феодально залежних селян. У Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві відомо існування князівської, монастирської, церковної вотчини.
ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО – територіальне утворення на західних землях Південної Русі з центром у м. Галичі. Сформоване на початку 1140-х років Звенигородським князем Володимирком Володаревичем.
ДУУМВІРАТ – спільне правління двох монархів чи найвищих посадових осіб.
ЕКСПАНСІЯ – одна з форм зовнішньої політики, спрямованої на розширення території країни шляхом приєднання чи поглинання сусідніх територій.
КРЕВСЬКА УНІЯ 1385 р. – угода, укладена між Польщею і Великим князівством Литовським 14.8.1385 р. у м. Крево (Литва). Передбачала об’єднання Польщі і Литви в єдину державу внаслідок шлюбу польської королеви Ядвіги і литовського князя Ягайла. За умовою К.у. Ягайло ставав польським королем, одночасно залишаючись Великим князем Литовським.
ЛИТОВСЬКІ СТАТУТИ – кодекси середньовічного права Великого князівства Литовського, що діяли на захоплених ними українських землях в ХVІ – І пол. ХІХ ст. Протягом ХVІ ст. було видано три Литовські статути: 1529 р. (“Старий”), 1566 р. (Волинський) та 1588 р. (Новий).
ЛІТОПИСИ – історичні твори ХІXУII ст., в яких у хронологічній послідовності викладаються події української історії. Літописи найважливіші історичні джерела. Одним з найбільш відомих літописів, який дійшов до нас є “Повість минулих літ” (1113 р.), автором якого був монах Києво-Печерського монастиря Нестор.
МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО – право міста на самоврядування. Органом місцевого самоврядування був магістрат, який складався з виборного війта, бурмистрів і двох колегій – ради, що складалася з радців і займалась адміністративними, господарським, фінансовими справами, та лави, яка відала судами, переважно карними.
СИНЬОВОДСЬКА БИТВА 1362 р. – переможна битва об’єднаної литовсько-української армії під командуванням князя Ольгерда Гедиміновича проти золотоординських військ на берегах ріки Сині Води. Під час битви основні сили ворога було розгромлено, а золотоординські воєначальники загинули. Внаслідок здобутої перемоги Ольгерд відвоював у татар захоплене ними у середині ХІІІ ст. Поділля і розширив свої володіння далеко на південь у напрямку до Чорного моря.
ЯНИЧАРИ – особливі підрозділи турецької армії, створеної з метою виховання для війська християнських дітей. Спершу комплектувалася з полонених міцних юнаків, пізніше – насильницьким набором хлопчиків із християнського населення Османської імперії.
ЯСИР – так у ХV–ХVІІІ ст. називали полонених, яких захоплювали під час своїх наскоків турки і татари. За звичаєм бранців продавали потім на невільничих ринках. Найбільші з яких існували в Кафі (Феодосія), де за один раз продавали до 40 тис. чол.; Козлові (Євпаторія), Стамбулі.

ТЕМА 2. ЗАПОРОЗЬКА СІЧ – КОЗАЦЬКА ХРИСТИЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА
План
1. Виникнення козацтва та заснування Запорозької Січі.
2. Військово-адміністративний устрій Запорізької Січі, її господарське життя.
3. Військові походи запорожців другої половини ХVІ – початку ХVІІ ст. Хотинська війна.
4. Реєстрове козацьке військо та його адміністративний устрій.

Література
Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. – К., 1991.
Боплан О. Опис України. – К., 2002.
Василенко Т. Хотинська війна. – К., 1960.
Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.
Історія України в особах: ІХ – ХVІІІ ст. – К., 1994.
Леп’явко С. Козацькі війни кінця ХVІ ст. в Україні. – Чернігів, 1996.
Мицик Ю., Плохій С. Як козаки воювали. Історичні розповіді про запорізьке козацтво. – Дніпропетровськ, 1990.
Сушинський Б. Всесвітня козацька енциклопедія. – Одеса, 2007.
Яворницький Д. Історія запорізьких козаків: В 3 т. – Львів, 1990.

Методичні рекомендації
Перше питання плану слід розглядати з причин появи козацтва та історичних умов їх виникнення. Необхідно звернути увагу на джерела формування українського козацтва: місцеве подніпровське населення, що проживало на території Південної України та Середнього Подніпров’я, яке було не закріпаченим і вільно переходило з одного місця на інше; втікачі, невдоволені існуючими в Литовсько-Польській державі порядками; військово-службова верства.
Необхідно з’ясувати, де і коли виникла перша козацька Січ. Традиційно її відносять до 1553-1557 рр. і пов’язують з островом Хортиця та іменем Дмитра Вишневецького, хоч не всі дослідники погоджуються з такими висновками.
Відповідати на перше питання слід за такою схемою:
– причини та час виникнення козацтва;
– теорії виникнення козацтва;
– час та місце заснування Запорозької Січі;
– роль Дмитра Вишневецького у заснуванні Січі;
ознаки державності на Січі.
Приступаючи до вивчення другого питання, слід пояснити, що Запорізька Січ мала своєрідну військово-адміністративну організацію, яка увібрала в себе давні вічеві традиції. Це була козацька республіка.
Варто звернути увагу на з’ясування рис суспільного устрою Запорізької Січі й усього козацтва:відсутність кріпосництва; формальна рівність між усіма козаками, обов’язок козака за свій рахунок нести військову службу.
Відповідати на друге питання слід за такою схемою:
– адміністративний устрій козацтва;
– господарське життя на Січі;
– особливості демократій на Січі
– озброєння козаків та морський флот;
– військова влада;
Розглядаючи третє питання, студентам варто звернути увагу на роль козацтва в боротьбі проти агресії Туреччини і Кримського ханства: Запорізька Січ була південно-прикордонним захисним форпостом українських земель, до проникнення в які турецькі й татарські війська змушені були спочатку зіткнутись із запорізьким козацтвом.
Варто також приділити увагу участі козацтва в Хотинській війни та з’ясувати їх роль. Зокрема необхідно висвітлити тактику та стратегію під час війни та роль в ній П.Сагайдачного.
Відповідати на третє питання слід за такою схемою:
тактика і стратегія козаків під час походів;
– причини походів козаків на Туреччину та Крим;
– участь козаків у Європейських війнах та походах;
– роль козацтва у боротьбі за Московський та Молдавський престоли;
– військові походи Петра Сагайдачного;
– вирішальна роль козаків у Хотинській війні.
Розглядаючи четверте питання слід звернути увагу на факт створення Сігізмундом II Августом для захисту південних кордонів найманого війська із козаків (300 чоловіків). Вони були записані в окремий реєстр (список), від чого дістали назву реєстрове козацтво.
– час виникнення перших реєстрових козаків;
– пояснення терміну “реєстровий козак”
– військово-адміністративний устрій реєстровців;
– реформа Стефана Баторія.

Теми рефератів
1. Джерела формування козацтва в Україні.
2. Устрій та органи управління Запорозької Січі.
3. Козацька символіка.
4. Історичний портрет Дмитра Вишневецького.
5. Історичний портрет Петра Конашевича-Сагайдачного.

Теми есе
1. Козацька християнська республіка: міф і реальність.
2. Реєстрове козацтво: козацька аристократія чи українська національна еліта?
3. Якою була роль козацтва в Хотинській війн?

Самостійна робота
Дати коротку характеристику (до 10 речень) 5 особам:
Стефан Баторій, Дмитро Вишневецький, Остафій Дашкевич, Станіслав Жолкевський, Андрій Лях, Самійло Кішка, Петро Могила, Мурад ІІІ, Костянтин Острозький, Осман ІІ, Сигізмунд ІІІ, Іван Підкова, Петро Конашевич-Сагайдачний.

Ключові поняття та терміни
БУЛАВА – символ вищої влади, яку козацька рада вручала кошовим отаманам та гетьманам козацького війська.
БУНЧУК – військова регалія українських гетьманів та кошових отаманів. Мав вигляд списа, до якого прикріплювалися кінське волосся та китиці.
Запорізька Січ - військово-суспільний і духовний центр українського козацтва.
КАБИЦЯ – відкрите вогнище, на якому козаки у мідних чи залізних казанах підвішених на гаках на металевій перекладині, варили собі їжу.
КАЛАМАР – чорнильниця. За козацькими традиціями, набув значення одного із козацьких клейнод. Був символом влади військового писаря.
КЛЕЙНОДИ – символ влади козацької старшини. До клейнодів належали гетьманська булава, булава кошового отамана, полковницький пернач, бунчук, корогви (прапори), литаври, печатка, каламар.
Козацька Старшина - військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.
КУРІНЬ – на Січі відігравав роль казарми. Це була приземкувата, продовгувата будівля, споруджена з обмазаних глиною плетнів і накрита очеретом. У таких гарнізонах жив весь гарнізон Січі. Формувалися курені за принципом земляцтва. І називались за назвою полкового чи сотенного центру, того адмінполку чи адмінсотні, з якого були козаки даного куреня.
ЛИТАВРИ – старовинний ударний музичний інструмент, що складався з металевої півкулі й обруча, з натягнутою на нього шкірою.
МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО – право міста на самоврядування. Органом місцевого самоврядування був магістрат, який складався з виборного війта, бурмистрів і двох колегій – ради, що складалась з радців і займалась адміністративними, господарським, фінансовими справами, та лави, яка відала судами, переважно карними.
ОТАМАН – керівник нерегулярного незалежного від державної влади військового загону. В українських козаків – командир Коша Запорозької Січі або окремого підрозділу.
РЕЄСТРИ КОЗАЦЬКІ – списки козаків, переважно реєстровців, окремих частин або всього Війська Запорозького у ХVІ-ХVІІІ ст. Король Стефан Баторій остаточно сформував реєстрове військо в грудні 1578 р. і тоді було складено перший список реєстрових козаків який налічував 300 чол.
Хотинська війна – це війна, розпочата Османською імперією проти Речі Посполитої з метою загарбання українських і польських земель. Завершилася поразкою Туреччини 1621 р.
ЧАЙКА – великий човен. Весельно-вітрильний, безпалубний бойовий корабель запорізький козаків. Екіпаж чайки під час бойового походу досягав 60-70 чол.
ЯНИЧАРИ – особливі підрозділи турецької армії, створеної з метою виховання для війська християнських дітей. Спершу комплектувалася з полонених міцних юнаків, пізніше – насильницьким набором хлопчиків із християнського населення Османської імперії.
ЯСИР – так в ХV-ХVІІІ ст. називали полонених, яких захоплювали під час своїх наскоків турки й татари. За звичаєм бранців продавали потім на невільничих ринках. Найбільші з яких існували в Кафі (Феодосія), де за один раз продавали до 40 тис. чол.; Козлові (Євпаторія), Стамбулі.

ТЕМА 3. ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
СЕРЕДИНИ ХVІІ ст.
План
1. Причини, характер і рушійні сили Визвольної війни. Перші перемоги. Зборівський договір.
2. Формування органів державного управління в ході Визвольної війни.
3. Бойові дії 1650-1653 рр. Білоцерківський трактат.
4. Переяславська Рада 1654 р. і продовження війни українського народу.

Література
Документи Богдана Хмельницького. – К., 1961.
Універсали Богдана Хмельницького. – К., 1998.
Апанович О. Українсько-російський договір 1654 р. Міфи і реальність. – К., 1994.
Бойко О.Д. Історія України. –К., 2002. – С. 148-154.
Брайчевський М. Приєднання чи возз’єднання // Україна. – 1991. – № 16, 17.
Виткалов В.Г. Берестецька битва 1651 року мовою документів: за матеріалами І.К. Свєшнікова. – Рівне, 2005.
Головенко Я.М. Українсько-козацька держава: Історія українського козацтва. – Маріуполь, 2005.
Гуржій О., Чухліб Т. Гетьманська Україна // Україна крізь віки. – К. 1999. – Т.8.
Гурій О. Іван Богун: деякі міфи й реальність // УІЖ. – 1998. – № 1. – С. 99-111.
Історія України в особах: ІХ – ХVІІІ ст. – К., 1994. – С. 294-300.
Корнієнко О.М. Нариси військової історії України. Сумський слобідський козацький полк (1659-1765 рр.) – К., 2008.
Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.
Смолій В.А.Степанков В.С. Українська національна революція ХУІІ століття (1648-1676 рр.). – К., 2009.
Степанков В. Проблема становлення монархічної форми правління Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.) // УІЖ. – 1995. – № 4.
Сушинський Б. Всесвітня козацька енциклопедія. – Одеса, 2007.
Федорук Я. Зовнішньополітична діяльність Б.Хмельницького і формування його політичної програми: 1648 – вересень 1649. – Львів. 1993.
Яковенко Н. Нарис історії України. – К., 1997.
Яковлєва Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років ХVІІ століття. Причини і початок Руїни. – К., 1998.

Методичні рекомендації
При вивченні першого питання зверніть увагу на причини та привід Визвольної війни. Розкрийте соціально-економічне та політичне становище України у складі Речі Посполитої. Покажіть початок воєнних дій у квітні-травні 1648 р. Проаналізуйте умови Зборівського договору та його наслідки. При відповіді на дане питання побудуйте таку схему:
– основні причини та привід Визвольної війни;
– роль Богдана Хмельницького у Визвольній війні;
– найважливіші битви 1648 р.
– облога Львова та вступ до Києва війська Богдана Хмельницького;
– умови Зборівського договору та його наслідки.
Розкриваючи друге питання, дайте характеристику внутрішньої та зовнішньої політики Богдана Хмельницького. Простежте як змінювалися територіальні рамки держави. Проаналізуйте міжнародні договори гетьмана. Особливу увагу зверніть на такі пункти:
– початок державного будівництва;
– формування власної внутрішньої політики;
– адміністративний устрій держави Б.Хмельницького
– зовнішні зв’язки гетьмана;
– пошуки нових союзників.
В третьому питанні проаналізуйте причини поразки гетьмана у 1651 р та підписання Білоцерківського договору. Порівняйте його зі Зборівським. Дайте характеристику Молдавським походам Б.Хмельницького. При відповіді користуйтесь такою схемою:
– відновлення військових дій;
– Білоцерківський договір;
– походи на Молдавію та смерть Тимоша Хмельницького;
– військові операції 1653 р. Жванецька битва.
В останньому питані з’ясуйте причини скликання Переяславської ради, обґрунтуйте чому Б. Хмельницький пішов на союз саме з Москвою. Дайте аналіз “Березневих статей”. Зверніть увагу на такі моменти:
– передумови договору з Росією;
– Переяславська рада;
– Березневі статті та їх державно-політичний характер;
– продовження війни 1654-1657 рр.
– політичний статус України після підписання “Березневих статей”.
– смерть Богдана Хмельницького та обрання нового гетьмана.

Теми рефератів
1. Історичний портрет Богдана Хмельницького.
2. Історіографія Визвольної війни (1648-1654 рр.).
3. Українсько-російська угода 1654 р.: причини та наслідки.
4. Зовнішня політика Богдана Хмельницького.
5. Боротьба за владу в Україні після смерті Богдана Хмельницького.
6. Державницькі реформи Петра Дорошенка.
7. Козацтво – провідна соціально-політична сила України в першій пол. ХVІІ с.
8. Селянська війна (1648-1652) та її політичні наслідки.
9. Соратники Б.Хмельницького.
Теми есе
1. Чи можна було уникнути Визвольної війни?
2. Кримський фактор у формуванні української державності.
3. Українсько-російська угода 1654 р.: возз’єднання чи приєднання?
4. Причини погіршення геополітичного становища України в 1652-1653 рр.
5. Соціально-політичні зміни в Україні періоду Національно-визвольної революції.

Самостійна робота
Скласти хронологічну таблицю основних подій:
„Визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького (1648-1654 рр.)”
Дата
Подія (битва)
Наслідки






Ключові поняття та терміни
БРАТСТВА – українські національно-релігійні громадські організації православного населення, що існували у ХVІ – ХVІІІ ст.
ВОЛОСТЬ – назва території, котра знаходилася за межами Землі Запорізької Січі. “Вийти на волость” означало полишити землі Січі і піти на землі, що належать до адміністративно-територіальних одиниць Речі Посполитої.
ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА РАДА – найвищий орган влади у Гетьманщині протягом 1648-1750 рр. У роботі Генеральної військової ради мали змогу брати участь усі козаки.
ГРАМОТИ – найпоширеніша форма актових, правочинних, особових документів часів Середньовіччя. За змістом можуть бути договірними, жалуваними, духовними, купчими тощо. За походженням розрізняють княжі, монастирські, приватні.
ДЕРЖАВА – в широкому розумінні – будь-яка існуюча колись або нині стала соціально-політична структура, що відтворює на певній території упродовж тривалого часу власну систему суспільних відносин, норм цінностей та ідеалів.
ЄЗУЇТИ – члени католицького чернечого ордену “Товариство Ісуса”, заснованого в 1534 р. у Парижі і затвердженого Папою Римським. Мета єзуїтів – поширення католицизму, зміцнення влади Папи Римського.
КОНТРИБУЦІЯ – грошові суми, які переможена держава за умовами мирного договору сплачує країні-переможниці.
МИТРОПОЛИТ – вищий духовний сан у деяких християнських церквах, у тому числі й у православній.
ПОСПІЛЬСТВО – січове товариство, рядове козацтво Запорізької Січі; селянство та ремісництво, простий робочий люд.
ПОСПОЛИТІ – так називали у ХVІ–ХVІІ ст. селян, міщан, які були на службі у пана, або на державній службі.
РЕГІМЕНТАР – тимчасовий верховний командувач війська.
СЕЙМ – вищий законодавчий орган у Польщі. Виник у ХV ст.
УНІАТИ – особи, які додержуються греко-католицького сповідання і які визнали Брестську унію 1596 р.
УНІВЕРСАЛИ – особлива категорія документальних джерел, поширених в Україні та Речі Посполитій в ХVІ-ХVІІІ ст., що мали характер публічно-правового акту. Видавалися гетьманами, полковниками та іншими представниками центральної державної влади, а також гетьманами та кошовими отаманами Війська Запорозького.

ТЕМА 4. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ В КІНЦІ ХVІІ –
ДРУГА ПОЛОВИНА ХVІІІ ст.
План
1. Гетеманування Івана Мазепи. Північна війна й Україна.
2. Пилип Орлик і перша українська Конституція.
3. Обмеження автономії України царським урядом у 20–40-х рр. ХVІІІ ст.
4. Відновлення й остаточна ліквідація Гетьманщини. Скасування Запорізької Січі.

Література
Борщак І., Мартель Р. Гетьман Іван Мазепа. – К., 1991.
Борисенко В. Курс Української історії. – К., 1996.
Борщак І. Іван Мазепа. Життя і пориви великого гетьмана // Мазепа. Орлик. Войнаровський. Історичні есе. Львів, 1991.
Історичні постаті України. – Одеса, 1993.
Заруба В. “Українська питання” в системі європейської політики останньої чверті ХVІІ століття // Київська старовина. – 2003. – № 1.
Кресін О. Конституція Пилипа Орлика // Юридична енциклопедія. – К., 2001. – Т.3.
Мельник Л. Гетьманщина першої чверті ХVІІІ століття. – К., 1997.
Павленко О. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. – К, 2004.
Субтельний О. Мазепинці. – К., 1997.
Сушинський Б. Всесвітня козацька енциклопедія. – Одеса, 2007.
Сушинський Б. Козацькі вожді України. (у двох томах). – Одеса, 2006.
Шевчук В. Козацька держава. – К., 1995.

Методичні рекомендації
Розглядаючи перше питання, необхідно розповісти про гетьмана І.Мазепу – державного та політичного діяча України, який багато зробив для розвитку української культури, відстоював основи української державності. Зверніть увагу на те, як Коломацькі статті вплинули на взаємовідносини І.Мазепи та Петра І. Готувати дане питання слід за такою схемою:
– політичне становище на Лівобережжі. Обрання Івана Мазепи на посаду гетьмана Війська Запорозького;
– повстання Семена Палія на Правобережжі;
– участь українського війська у Північній війні;
– спроба Івана Мазепи відновити українську державність: налагодження дипломатичних зв’язків з Станіславом Лещинським та Карлом ХІІ;
– причини підписання договору з Карлом ХІІ;
– українсько-шведський союз 1708 р. та його наслідки;
– знищення Батурина та обрання нового гетьмана;
– Полтавська битва 1709 р. і причини поразки Івана Мазепи;
– смерть гетьмана Мазепи на чужині.
Розкриваючи друге питання, важливо показати значення “Пактів і Конституції прав і вольностей війська Запорозького”, розроблених гетьманом у вигнанні П.Орликом. У процесі підготовки далі потрібно дотримуватись такої схеми:
– обрання гетьманом України в еміграції Пилипа Орлика;
– прийняття першої Конституції України 1710 р.;
– спроба повернути Правобережжя під владу Пилипа Орлика;
– вихід емігрантів з Туреччини до Європи 1714 р.
При підготовці до третього питання насамперед слід з’ясувати внутрішнє становище України, її соціально-економічний та політичний розвиток. А також звернути увагу на такі проблемні питанні:
– занепад української автономії при гетьмануванні Івана Скоропадського;
– призначення для управління Україною Першої Малоросійської Колегії;
– політика наказного гетьмана Павла Полуботка;
– гетьманування Данила Апостола;
– правління Гетьманського уряду.
В останньому питані необхідно пам’ятати, що справжньою причиною ліквідації Запорозької Січі була політика царизму, спрямована на зміцнення абсолютизму як найдієвішого чинника подальшого гноблення народних мас. Готуючи відповідь на дане питання, зверніть увагу на такі моменти:
– політика останнього гетьмана – Кирила Розумовського;
– скасування Катериною ІІ в 1764 р. інституту гетьманства;
– зруйнування царизмом Запорозької Січі та доля останнього кошового Петра Калнишевського;
– становище козаків після знищення Січі;
– історичне значення Запорозької Січі.

Теми рефератів
1. Повстання Правобережного козацтва під проводом Семена Палія 1702-1704 рр.
2. Іван Мазепа – меценат і державний діяч.
3. Еміграційна діяльність Пилипа Орлика та його уряду.
4. Політика І та ІІ Малоросійських Колегій.
5. Кирило Розумовський – останній гетьман Запорозької Січі.
6. Знищення царизмом Запорозької Січі та її історичне значення.

Теми есе
1. Гетьман Мазепа – зрадник чи український герой? Обґрунтуйте.
2. В чому полягала суть Конституції Пилипа Орлика.
3. Історична неминучість знищення Січі.
4. Козацькі полки – учасники Північної війни.
5. “Жалувана грамота дворянству” (1781 р.) – винагорода за зраду національних інтересів.

Самостійна робота
Скласти таблицю:
„Договори гетьманів протягом другої половини ХVІІ – другої половини ХVІІІ ст.”
Дата
Назва договору
Гетьман, який затверджував його
Зміст договору


Гадяцький договір




Переяславські статті




Слободищенський трактат




Батуринські статті




Московські статті




Корсунські статті




Глухівські статті




Острозькі статті




Конотопські статті




Переяславські статті




Коломацькі статті




Решетилівські статті




"Рішительні пункти"






Ключові поняття та терміни
ВИБОРНІ КОЗАКИ – такими козаками вважалися ті, котрі здатні були самі себе забезпечити зброєю, амуніцією, конем, харчами для несення козацької служби. Термін був узаконений керівником Малоросійської Колегії О.Шаховським від 16 вересня 1735 р.
ГАЙДАМАКИ – учасники національно-визвольних рухів на Правобережній Україні у ХVІІІ ст.; мали підтримку селян, козаків Лівобережної України, внаслідок чого царизм придушив виступи.
ДВОРЯНСТВО – стан світських землевласників, які мали спадкові привілеї; разом із духовенством становили панівний клас у феодальному суспільстві.
ЕМІГРАЦІЯ – добровільне або вимушене переселення з батьківщини в іншу країну для тимчасового або постійного перебування. Причини еміграції мають політичний, економічний, релігійний характер.
КОЛІЇВЩИНА – велике антипольське та антифеодальне повстання на Правобережній Україні в 1768 р.
МАНІФЕСТ – особливий акт вищого органу державної влади або глави держави у формі урочистого письмового звернення до населення з приводу винятково важливої події в суспільно-політичному та соціально-економічному житті країни, вікопомної дати.
НАМІСНИЦТВО – адміністративно-територіальна одиниця в Руській державі наприкінці ХІІІ – на початку ХХ ст.
ОПРИШКИ – українські повстанці, які боролися проти феодально-кріпосницьких порядків і національного гноблення в Галичині, Закарпатті, Буковині у ХVІ – першій половині ХХ ст.
ПОВИННІСТЬ – обов’язок, що покладався на людину державними законами або звичаєм у Середні віки і Нову добу.
ПОЛК – територіально-адміністративний округ в Україні у ХVІІ – ХVІІІ ст.
СЛОБОДА – окреме поселення або група поселень жителі, яких за несення військової служби звільняли від повинностей і податків.
ЧОРНА РАДА – козацька рада, участь в якій брали не тільки козаки, але й селяни, міщани, які мали право голосу.
МАЛОРОСІЯ – офіційна назва України, запроваджена царським урядом. Широко почала вживатися в документах з 1654 р.
МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ – адміністративний орган, утворений за наказом імператора Петра І в травні 1722 р.(перша). Поява колегії вмотивовувалася численними недоліками, які існували в судочинстві, податковій системі та в усьому внутрішньому управлінні Гетьманату. Базувалася колегія в Глухові. Проіснувала до 1727 р. відновлена у 1764 р. Катериною ІІ, після відсторонення від гетьманства Кирила Розумовського. Ліквідована у 1781 р.

Хронологічна таблиця до модуля І
VІ-ІІІ тис. до. н.е. – розселення ранньотрипільської культури на території України.
VІІ-ІІІ ст. до н.е. – панування скіфів на території Північного Причорномор’я.
VІІ- VІ ст. до н.е. – грецька колонізація Північного Причорномор’я.
ІІІ ст. до н.е. – середина ІІІ ст. н.е. – панування у Причорномор’ї сарматських племен.
ІІІ-ІV ст. – формування перших східнослов’янських політичних об’єднань – союзів племен.
860-882 рр. – правління Аскольда і Діра.
882-912 рр. – правління Олега.
907, 911 рр. – походи Олега на Візантію.
912-945 рр. – князювання Ігоря.
945-964 рр. – правління Ольги.
964-972 рр. – князювання Святослава Ігоровича.
980-1015 рр. – князювання Володимира Великого.
988 р. – прийняття християнства на Русі.
1019-1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого.
1097 р. – князівський з’їзд у Любечі.
1153 – 1187 рр. – князювання Ярослава Володимировича (Осмомисла) в Галицькій землі.
1154 – 1157 рр. – князювання в Києві Юрія Долгорукого.
1169 р. – зруйнування Києва володимиро-суздальським князем Андрієм Боголюбським.
1185 р. – похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців.
1187 р. – перша згадка назви “Україна” в Київському літописі.
1199 р. – утворення Галицько-Волинського князівства.
1199 – 1205 рр. – князювання Романа Мстиславича.
1201 – 1264 рр. – роки життя Данила Галицького.
1223 р. – поразка дружин руських князів у битві на р. Калка.
1238 р. – розгром Данилом Галицьким війська хрестоносців під Дорогочином.
1238 р. – утвердження Данила Романовича на Галицькому престолі.
1239 – 1241 рр. – похід монголо-татар на Південну Русь.
1240 р., грудень – зруйнування монголо-татарами Києва.
1256 р. – перша згадка про будівництво м. Львів.
1264 – 1301 рр. – князювання Льва Даниловича у Галицько-Волинській державі.
1301 – 1308 рр. – князювання онука Данила Юрія І, який знову об’єднав Галицько-Волинське князівство.
1308 – 1321 рр. – дуумвірат синів Юрія: Лева в Галичині та Андрія на Волині.
1325 – 1340 рр. – князювання Юрія ІІ Тройденовича – останнього галицько-волинського князя.
1340 р. – розпад Галицько-Волинського князівства.
1340-1377 рр. – князювання Любарта Гедиміновича на Волині.
1349 р. – Другий похід Казимира. Захоплення Галичини.
1362 р. – битва на Синіх Водах. Перемога Литви над Золотою Ордою. Перехід Київщини та Поділля під владу Литви.
1370-1387р. – Галичина під Угорщиною.
1385 р., 14 серпня – укладення Кревської унії між Литвою та Польщею.
1490-ті рр. – перші документальні згадки про українських козаків.
1490-1492 рр. – повстання в Галичині під проводом Мухи.
1552-1556 рр. – будівництво фортеці на острові Мала Хортиця під керівництвом Д.Вишневецького. Заснування Запорозької Січі.
1557 р. – прийняття “Устави на волоки”.
1569 р., 1 липня – укладення Люблінської унії між Великим князівством Литовським і Польським королівством. Утворення Речі Посполитої, перехід українських земель під владу Польської корони.
1591-1593 рр. – козацько-селянське повстання під проводом К.Косинського.
1594-1596 рр. – козацько-селянські повстання під проводом С.Наливайка, Г.Лободи, М.Шаули.
1596 р., 6-10 жовтня – Берестейська церковна унія. Утворення Української греко-католицької церкви.
1595-1657 рр. – життя й діяльність Богдана Хмельницького.
1616-1622 рр. – гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного.
1621 р., 2-29 вересня – битва під Хотином польського і українського козацького війська П.Сагайдачного з турками.
1625 р. – козацьке повстання на чолі з Марком Жмайлом. Куруківська угода козаків з Польщею.
1630 р. – козацьке повстання на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом).
1637 р. – козацько-селянське повстання під проводом Павлюка (Павло Бут).
1638 р. – козацько-селянське повстання під проводом Я.Острянина та Д.Гуні.
1638 р. – Ординація Війська Запорозького, видана польським урядом.
1648 р., 25 січня – обрання Б.Хмельницького гетьманом.
1648 р., 5-6 травня – перемога Б.Хмельницького над поляками у битві на Жовтих Водах.
1648 р., 15-16 травня – розгром поляків під Корсунем.
1648 р., 8 червня – Б.Хмельницький пише першого листа до московського царя.
1648 р., 11-13 вересня – козаки отримали перемогу у битві під Пилявцями.
1648 р., 15 жовтня – військо Б.Хмельницького здобуло Високий Замок у Львові.
1648 р., 23 грудня – Б.Хмельницький урочисто вступив до Києва.
1649 р., 5-6 серпня – битва під Зборовим.
1649 р., 8 серпня – укладення Зборівського мирного договору.
1651 р., 28-30 червня – битва під Берестечком.
1651 р., 28 вересня – підписання Білоцерківського мирного договору.
1652 р., 22-23 травня – битва під Батогом. Розгром польського війська.
1652 р., 12 вересня – помер Тиміш Хмельницький.
1654 р., 8 січня – відбулася Переяславська рада.
1654 р., 27 березня – російський цар затвердив “Березневі статті” для України.
1656 р., вересень – укладено Віленське перемир’я між Польщею та Росією. Без участі України.
1657 р., 6 серпня – помер Богдан Хмельницький.
1657 р. – гетьманування Юрія Хмельницького.
1657-1659 рр. – гетьманування Івана Виговського.
1658 р., вересень – І.Виговський підписав Гадяцький трактат з Польщею.
1659 р., 9 липня – Конотопська битва між українським та російським військом. Російська армія була повністю розгромлена.
1659 р., жовтень – І.Виговський зрікся булави і виїхав до Польщі.
1659-1663 рр. – гетьманування Юрія Хмельницького.
1659 р., жовтень – між Україною і Росією укладено Переяславські статті.
1660 р., 27 жовтня – Ю.Хмельницький підписав з Польщею Слободищенський трактат.
1663 р., січень – Ю.Хмельницький зрікається булави та йде в ченці під іменем Гедеона.
1664-1667 рр. – Ю.Хмельницький ув’язнений в Марієнбурзькій тюрмі за наказом польського уряду.
1663 р., червень – “Чорна рада” в Ніжині.
1663-1668 рр. – гетьманування Івана Брюховецького на Лівобережжі.
1663-1665 рр. – гетьманування Павла Тетері на Правобережжі.
1665 р. – Московські статті. Обмеження територіально-адміністративної автономії Лівобережної України.
1665-1676 рр. – гетьманування Петра Дорошенка на Правобережній Україні.
1667 р. – Андрусівське перемир’я між Російською державою та Річчю Посполитою на 13,5 років.
1668-1672 рр. – гетьманування Д.Многогрішного на Лівобережній Україні.
1669 р. – підписано “Глухівські статті”.
1672-1687 рр. – гетьманування І.Самойловича на Лівобережній Україні.
1676-1681 рр. – гетьмануванню Ю.Хмельницького на Правобережжі.
1677-1681 рр. – Московсько-турецька війна за Правобережну Україну.
1681 р. – Бахчисарайський мирний договір між Росією, Туреччиною та Кримським ханством.
1686 р. – “Трактат про Вічний мир” між Росією та Польщею.
1687-1708 рр. – гетьманування Івана Мазепи.
1687 р. – підписання Коломацьких статей між Україною та Росією.
1700 р. – розпочато Північну війну між Росією та Швецією.
1708 р., жовтень – перехід І.Мазепи на бік Карла ХІІ. Підписання українсько-шведського договору.
1708 р., жовтень-листопад – знищення Батурина, суд у Глухові та Лебедині над прихильниками І.Мазепи.
1708-1722 рр. – гетьманування І.Скоропадського
1709 р., квітень – укладення договору між Карлом ХІІ та кошовим отаманом Війська Запорозького К.Гордієнком
1709 р., 27 червня – Полтавська битва. Повна поразка шведсько-українських військ.
1709 р., вересень – у Бендерах помер гетьман Іван Мазепа.
1710 р., квітень – гетьманом України в еміграції обрано Пилипа Орлика.
1710 р., 10 квітня – затверджено першу українську Конституцію.
1711 р., червень – Прутський мирний договір між Росією і Туреччиною
1711-1714 рр. – Пилип Орлик гетьман Правобережної України.
1722-1727 рр. – діяльність в Україні Першої Малоросійської Колегії.
1722-1723 рр. – гетьманування П.Полуботка.
1727-1734 рр. – гетьманування Д.Апостола.
1727 р. – видання “Рішительних пунктів”, які регулювали відносини між Росією та Україною.
1734-1750 рр. – діяльність Правління Гетьманського Уряду.
1750-1764 рр. – гетьманування Кирила Розумовського.
1764 р. – зосередження повноти влади в руках Другої Малоросійської Колегії.
1768 р. – початок Коліївщини на Правобережній Україні.
1772 р. – Перший поділ Польщі. Приєднання до Росії Східної Білорусії, а Галичини – до Австрії.
1775 р. – ліквідація Катериною ІІ Запорозької Січі.
1781 р. – ліквідація полкової системи на Гетьманщині. Утворення натомість намісництв за російським зразком.
1783 р. – царський маніфест про приєднання до російської держави Кримського ханства.
1783 р. – царський указ про закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні.
1785 р. – “Жалувана грамота” Катерини ІІ дворянству, згідно з якою українська старшина зрівнювалась у правах з російським дворянством.
1793 р. – другий поділ Польщі. До Росії відійшли Київщина, Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина.
1795 р. – третій поділ Польщі. Росія включила до свого складу Західну Волинь, Західну Білорусію, Литву і Курляндію.

Тестові завдання до модуля № І.
1. Про які події йдеться в цьому уривку з „Повісті минулих літ?”
І узнав Олег, що княжить тут Аскольд та Дір. Сховав він своїх воїнів у лодіях, а інших залишив позаду, а сам пішов до гір, несучи дитину Ігоря, і відплив до Ігорської гори, сховавши своїх воїнів, і послав Аскольда й Діра, кажучи їм: "Ми, купці, йдемо до греків від Олега і княжича Ігоря. Прийдіть до нас, родичів своїх".
1) йдеться про приїзд Олега на чолі дружини зі Скандинавії в 860 р., з Ігорем - сином Трувора;
2) йдеться про приїзд Олега на чолі дружини з Новгорода в 862 р., з Ігорем - сином Синеуса;
3) йдеться про насильницьке оволодіння Олегом, воєводою з Новгорода, Києвом у 882 р., Ігор був сином Аскольда;
4) новгородський воєвода Олег прибув до Києва у 882 р., щоб захопити місто. Він убив Аскольда і став правити від імені малого Ігоря, сина Рюрика.

2. З якими подіями історії Давньоруської держави пов’язано ім’я київського князя Олега?
1) запровадження християнства як державної релігії;
2) укладення миру з печенігами;
3) об’єднання Новгородської землі з Київською;
4) укладення на початку Х ст. вигідного для Русі договору з Візантією;
5) утвердження успадкування Київського князівського престолу за принципом старшинства в роді;
6) розгром Хозарського каганату.

3. Хто з князів проголосив Київ столицею своєї держави, проводив активну зовнішню політику, „прибив щит на воротах Константинополя”?
1) Рюрик;
2) Аскольд;
3) Ігор;
4) Олег;
5) Святослав Ігорович.

4. Правильно визначте факти, що належать до періоду правління княгині Ольги:
1) за наказом княгині Ольги було спалено місто Іскоростень;
2) за правління княгині Ольги населення Київської Русі масово приймало християнську віру;
3) посилила зв’язки Русі з Візантією;
4) здійснювала неодноразові військові походи проти Хозарського Каганату;
5) організувала у Київській Русі перші школи.

5. Поставте у хронологічній послідовності події, пов’язані з правлінням князя Київської Русі Святослава Ігоровича:
1) військовий похід проти ясів і касогів;
2) остаточне зруйнування держави Хозарський каганат;
3) битва при Доростолі;
4) заснування фортеці Тмутаракань;
5) військовий похід на Дунайську Болгарію.

6. Яка з перелічених подій історії Русі відбулася найраніше?
1) побудова у Києві першої на Русі християнської церкви Святого Іллі;
2) Аскольдове хрещення Русі;
3) переможний похід князя Олега на Константинополь;
4) перший напад печенігів на Київську Русь;
5) загибель князя Ігоря.

7. З великим князем київським Володимиром Святославичем пов’язують:
1) боротьбу з половцями;
2) будівництво Софіївського собору в Києві;
3) скликання з’їзду руських князів у Любечі;
4) завершення формування Давньоруської держави в загальних рисах;
5) зміцнення південних рубежів;
6) авторство „Повчання дітям”.

8. Про кого йдеться в тексті?
“Наказав вбити полоцького князя Рогволда, сприяв вбивству свого брата князя Ярополка, вигнав варягів з Києва, здійснив похід на Корсунь”.
1) про князя Святослава Ігоровича;
2) про князя Володимира Великого;
3) про князя Ярослава Мудрого;
4) про князя Олега Віщого.

9. Що є зайвим у переліку? З іменем Ярослава Мудрого пов’язують:
1) остаточний розгром печенізьких орд;
2) зростання міжнародного авторитету Русі;
3) закладення Софіївського собору в Києві;
4) написання знаменитого „Слова про закон і благодать”;
5) успішну боротьбу з половцями.

10. Побудуйте хронологічний ланцюжок правління київських князів:
1) Ольга;
2) Ігор;
3) Святослав,
4) Олег;
5) Володимир;
6) Ярополк;
7) Ярослав.

11. Яку роль відігравали погости в Київській Русі?
1) місця народних зборів;
2) центри ремесла;
3) центри торгівлі;
4) місця збору данини;
5) місця культових відправ.

12. Серед причин прийняття християнства можна назвати:
1) прихильність князя Володимира до християнства;
2) прагнення князя Володимира виконати заповіт його бабусі, княгині Ольги;
3) прагнення князя Володимира відокремитися від язичників-степовиків;
4) необхідність зміцнення державної влади;
5) тиск Візантії.

13. Виберіть твердження, які не відповідають дійсності:
1) князь Ярослав Мудрий деякий час ділив владу з братом Мстиславом Тмутараканським;
2) у перший рік свого князювання Ярослав Мудрий завдав під Києвом остаточної поразки половцям;
3) у 1026 році князь Ярослав Мудрий завдав остаточної поразки печенігам;
4) за князювання Володимира Великого у Київській Русі було закладено Києво-Печерський монастир.

14. Перелічіть зазначені події з історії Київської Русі у хронологічному порядку:
1) Любецький з’їзд руських князів;
2) повстання у Києві на початку XII ст.;
3) остаточне знищення руським військом держави Хозарського каганату;
4) повстання древлян проти князя Ігоря;
5) війна князя Святослава Ігоровича з Візантією і Дунайською Болгарією.

15. Виберіть події, пов’язані з ім’ям Володимира Мономаха:
1) скликання з’їзду князів у Любечі;
2) князівський з’їзд поблизу Долобського озера біля Києва, де князі домовилися про спільну боротьбу проти половців;
3) повстання у Києві 1068 року;
4) повстання у Києві 1113 року;
5) особливо вдалі походи 1103, 1107, 1111 років проти половців.

16. Побудуйте хронологічний ланцюжок правління галицьких князів у XII ст.:
1) Ярослав Осмомисл;
2) Володимирко Володаревич;
3) Володимир Ярославич;
4) Роман Мстиславич.

17. З якими наступними твердженнями Ви згодні?
1) свого найвищого розквіту Галицьке князівство досягло за Ярослава Осмомисла;
2) боярський вплив був сильним у Галичині;
3) засновником Галицько-волинської держави був Данило Галицький;
4) монголо-татарський воєвода Бурундай у 1259-1260 рр. напав на Волинь і примусив Данила Галицького зруйнувати укріплення міст Володимира, Кременця, Луцька, Львова;
5) останнім галицько-волинським князем був Юрій II Болеслав Тройденович.

18. Що є зайвим у переліку? Данило Галицький:
1) уперше зустрівся з монголо-татарами в битві на р.Калці у 1223 р.;
2) приєднав до Галичини Київ;
3) здійснив поїздку до столиці Золотої Орди м.Сарай, де зустрівся з ханом Батиєм і добився підтвердження своїх прав на князювання в Галичині та Волині;
4) вів переговори про укладення церковної унії з Римським престолом;
5) здійснив два успішних походи проти половців.

19. Хто брав участь у битві під Дорогичином у 1238 р.?
1) польське, угорське війська;
2) руське і половецьке війська;
3) литовське і галицько-волинське війська;
4) галицько-волинське військо і тевтонські рицарі;
5) галицько-волинське і польське війська.

20. Коли, хто і де коронував князя Данила Галицького?
1) у 1253 р. папський легат у Дорогичині;
2) у 1253 р. польський король у Кракові;
3)у 1264 р. папський легат у Холмі;
4) у 1245 р. австрійський герцог у Галичі;
5) у 1264 р. польський король у Варшаві.

21. Які українські землі відійшли до Литви після битви на Синіх Водах?
1) Київська і Чернігівська землі;
2) Чернігівська земля, Східна Волинь і Київщина;
3) вся Волинська земля, Чернігівщина, Новгород-Сіверщина;
4) Подільська, Київська і Волинська землі;
5) Подільська, Київська землі.

22. Перелічіть події з історії України ХІУ-ХУ ст. у хронологічній послідовності:
1) Городельська угода;
2) поразка литовського князя Вітовта у битві з татарами на річці Ворсклі;
3) ліквідація удільного Київського князівства і перетворення його у литовську провінцію;
4) Кревська унія;
5) загарбання Польщею Холмщини і Белзщини.

23. Вкажіть держави, до яких наприкінці XIV ст. входили українські землі:
1) Угорщина;
2) Московське царство;
3) Туреччина;
4) Польща;
5) Велике князівство Литовське;
6) Молдавське князівство;
7) Кримське ханство.

24. Вкажіть українські землі, які увійшли до складу Речі Посполитої внаслідок Люблінської унії 1569 року:
1) Східна Галичина;
2) Волинь;
3) Західне Поділля;
4) Підляшшя,
5) Київщина;
6) Брацлавщина;
7) Слобожанщина;
8) Північна Буковина;
9) Чернігово-Сіверщина.

25. І.Крип’якевич, аналізуючи Люблінську унію 1569 року, зауважив: «При всіх негативних наслідках для українців [вона] дала принаймні одну користь ...» Він мав на увазі те, що тепер:
а) виникла можливість краще захистити Подніпров’я від татарських набігів;
б) прискорився економічний розвиток українських земель, спостерігалось економічне піднесення;
в) переважна більшість українських земель опинилась у складі с держави, що створювало умови для їх національно-культурного єднання.

26. З наведеного переліку виберіть факти, які відповідають військово-адміністративному устрою Запорозької Січі:
1) вища влада в Січі належала козацькій раді;
2) усі керівні посади на Січі були виборними;
3) вища влада в Січі належала кошовому отаману, вона переходила у спадок;
4) козацька рада на Січі скликалася один раз на місяць;
5) канцелярію Січі вів писар, посада якого не носила виборного характеру;
6) канцелярію Січі вів писар, обозний відповідав за стан військових клейнодів, а осавул – за матеріально-технічне забезпечення козацького війська, насамперед за артилерію.

27. Виберіть біографічні дані, які стосуються життя та діяльності засновника першої Запорозької Січі Д.Вишневецького:
1) походив з міщанського роду;
2) походив з князівського роду;
3) Заснував Січ на острові Чортомлик;
4) уклав союзницькі договори з Османською імперією;
5) протягом 1550-х років здійснив ряд вдалих походів на турків і татар;
6) вів боротьбу за королівську корону Польщі.

28. Доповніть текст:
Навіть польські хроністи та історики визнавали, що “в ... (1616, 1620, 1621) році, у битві з турецькою армією і татарами під ... (Цецорою, Хотином, Кафою) 40-тисячне козацьке військо під орудою П.Сагайдачного зробило вирішальний внесок у перемогу”.

29. Визначте ватажків повстань:
а) 1625 р........1) Д.Гуня;
б) 1630 р........2) П.Бут;
в) 1635 р........3) І.Сулима;
г) 1637 р4) Т.Трясило;
д) 1638 р........5) М.Жмайло.

30. Розставте у хронологічному порядку козацькі повстання під керівництвом:
1) Северина Наливайка;
2) Марка Жмайла;
3) Івана Сулими;
4) Криштофа Косинського;
5) Тараса Трясила.

31. Б.Хмельницький був обраний гетьманом Запорозького війська в:
1) січні 1646 р.;
2) січні 1648 р.;
3) січні 1649 р.;
4) грудні 1647 р.

32. Союзниками козаків у боротьбі проти польсько-шляхетської сваволі в Україні у 1648 році були:
1) московити;
2) молдавани;
3) татари;
4) шведи.

33. Встановіть хронологічну відповідність подій:
1) битва на р. Жовті Води;
2) битва під м. Корсунем;
3) битва під Пилявцями;
4) облога м. Львова;
5) урочистий в’їзд козаків у Київ.

34. Зборівська угода забезпечила умови для формування суверенітету української держави, бо:
1) була договором про мир, який дозволяв розпочати державне будівництво;
2) визнавала за гетьманом право на владу на певній території та окремі збройні сили;
3) визнавала за гетьманом право на окремі збройні сили та використання прибутків з колишніх шляхетських фільварків.

35. Встановіть відповідність:
а) вересень 1651 р. – 1) облога Жванця;
б) травень 1652 р. – 2) мирний договір з польським королем на засадах Зборівської угоди;
в) вересень-грудень 1953 р. – 3) Білоцерківський мирний договір;
г) грудень 1653 р. – 4) битва під горою Батіг;
д) січень 1654 р. – 5) Переяславська Рада.

36. „Березневі статті” Богдана Хмельницького були узгоджені і затверджені:
а) у Переяславі;
б) у Києві;
в) у Москві.

37. Союзниками Б.Хмельницького у боротьбі проти Речі Посполитої у 1656-1657 рр. були:
1) московський цар і кримський хан;
2) кримський хан і семигородський князь;
3) семигородський князь і шведський король.

38. Встановіть відповідність:
а) березень 1654 р. – 1) облога поляками козацької фортеці Буші;
б) жовтень 1654 р. – 2) Битва під Охматовим та Городком, облога Львова;
в) 1655 р. – 3) Віленське перемир’я московитів з поляками;
г) жовтень 1656 р. – 4) укладення „Статей Богдана Хмельницького”;
д) січень 1657 р. – 5) створення українцями союзу з шведами та трансильванами;
е) липень 1657 р. – 6) смерть Б.Хмельницького.

39. Територія держави Війська Запорозького в часи Богдана Хмельницького майже постійно охоплювала:
1) Київське, Брацлавське, Волинське і частину Руського воєводства;
2) Чернігівське, Брацлавське, Волинське та частину Руського воєводства, а також межові землі Білої Русі;
3) Чернігівське, Київське. Волинське та частину Брацлавського воєводства, а також межові землі Білої Русі;
4) Чернігівське, Київське, Брацлавське та частину Волинського воєводства, а також межові землі Білої Русі.

40. Столицею Війська Запорозького в часи Визвольної війни було місто:
1) Київ;
2) Чигирин;
3) Переяслав.

41. Гадяцький договір між Річчю Посполитою та Україною було підписано:
1) 1654 р.;
2) 1658 р.;
3) 1660 р.

42. Юридично остаточний поділ України між Росією і Польщею було оформлено:
1) Бучацьким договором 1672 р.;
2) Трактатом про вічний мир 1686 р.;
3) Бахчисарайським договором 1681 р.;
4) Андрусівським перемир’ям 1667 р.;
5) Карловицьким миром 1699 р.

43. Виберіть судження, які характеризують політику гетьмана П.Дорошенка.
1) дотримувався промосковської орієнтації;
2) шукав союзників у Криму і Туреччині і передав Україну під зверхність султана;
3) добився об’єднання України і став на деякий час її гетьманом;
4) намагався обмежити залежність від козацької старшини, для чого створив наймане військо, що підпорядковувалося тільки йому;
5) роздавав маєтності козацькій старшині, розраховуючи на її підтримку, ігнорував думку рядового козацтва.

44. Встановіть відповідність:
1) І.Брюховецький.. а) 1657-1659;
2) П.Тетеря... б) 1659-1663, 1677-1681;
3) І.Виговський... в) 1663-1668;
4) І.Самойлович... г) 1663-1665;
5) Ю.Хмельницький.... д) 1665-1676;
6) П.Дорошенко... е) 1668-1672;
7) Д.Многогрішний..є) 1672-1687.

45. Виберіть судження, які характеризують політику гетьмана І.Мазепи.
1) забезпечував нагородами та маєтностями заможну верхівку козацтва;
2) ігнорував потреби освітніх закладів та православної церкви;
3) підтримував політику царя Петра І і забезпечував потреби Росії у провізії, війську та робочій силі;
4) об’єднав Україну під однією гетьманською булавою;
5) сприяв розвитку науки, освіти і надавав підтримку православній церкві;
6) за наказом Петра І придушив повстання правобережного козацтва під проводом Семена Палія.

46. Розставте у хронологічній послідовності події:
1) Зруйнування Запорізької Січі за наказом Петра І;
2) повстання правобережних козаків під проводом Палія;
3) прийняття конституції П.Орлика;
4) перехід І.Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ;
5) поразка шведсько-козацьких військ під Полтавою.

47. Малоросійська колегія, створена Петром І у 1722 р., була:
1) найвищим фінансовим і адміністративним органом Гетьманщини після скасування козацького самоврядування;
2) апеляційною установою в судових справах, що розглядалися в судах Гетьманщини, контролюючим фінансовим органом, а пізніше й найважливішою фіскальною та адміністративною інстанцією, яка діяла без відома Генеральної канцелярії;
3) вищою судовою інстанцією Гетьманщини та наглядовим органом, основне завдання якого було не допустити зносин козацької старшини з іноземними державами.

48. Доповніть текст:
Останнім гетьманом Козацької України став брат фаворита імператриці Єлизавети, граф ... (П.Калнишевський, О.Розумовський, К.Розумовський). Призначений на цю посаду Єлизаветою, він був формально обраний у Глухові в ... (1734, 1750, 1747) році і усунутий Катериною ІІ в ... (1762, 1775, 1764) році. Автономний статус Гетьманщини був ... (збережений, скасований, розширений).

49. Із скасуванням гетьманської влади Катериною ІІ Україною управляла:
1) Генеральна Військова канцелярія;
2) Друга Малоросійська колегія;
3) Правління гетьманського уряду.

50. Загони гайдамаків на Правобережжі діяли:
1) 1710-1750 рр.;
2) 1730-1760 рр.;
3) 1710-1770 рр.

51. Набіги кримських татар на Україну здійснювалися через:
1) низький рівень розвитку татарського суспільства;
2) близькість до України;
3) відсутність польського захисту українських земель.

52. Що обумовлює визвольний характер Української національної революції:
1) зміна способу виробництва;
2) зміна землеволодіння;
3) зміна форми правління.

53. Назвіть київського князя, дружиною якого була донька шведського короля Інгігерда, а сам він став „тестем Європи”:
1) Володимир Великий;
2) Мстислав;
3) Володимир Мономах;
4) Ярослав Мудрий.

54. Які торговельні шляхи пролягали через Київ в період розвитку держави Київська Русь:
1) Соляний;
2) Чорний;
3) Залізний;
4) Із варяг у греки;
5) Чумацький.

55. Який князь правив у Галицькому князівстві в 1153 – 1187 рр.?
1) Ярослав Осмомисл;
2) Ростислав Володимирович;
3) Ізяслав Мстиславич;
4) Василько Ростиславич.

56.Виберіть правильне твердження. 1199 – 1205 рр. є роками:
1) правління князя Романа І Мстиславича;
2) боротьби проти половців;
3) боротьби проти половців;
4) правління боярина Судислава.

57.Яке місто обрав столицею своєї держави Данило Галицький?
1) Галич;
2) Львів;
3) Холм;
4) Київ.

58. Коли і де вперше відбулася військова зустріч об’єднаного русько-половецького війська з монголами, що закінчилась перемогою останніх?
1) 1206 р.; 1) р. Калка;
2) 1223 р.; 2) р. Сині Води;
3) 1240 р.; 3) Куликове поле;
4) 1243 р.; 4) оборона Києва.

59. Коли після 93-денної облоги Київ було взято полчищами хана Батия?
1) 1223 р.;
2) 1240 р.;
3) 1243 р.;
4) 1256 р.

60. Яким терміном історична наука визначає процес переходу частини українських земель під владу Великого князівства Литовського у другій половині XIV ст.?
1) загарбання;
2) інкорпорація;
3) інтервенція;
4) колонізація.
61. Які українські землі у XIV ст. підпали під владу Великого князівства Литовського, а які під владу Польщі?
1) Литва; 2) Польща;
2) Київське князівство;
3) Переяславське князівство;
4) Галичина;
5) Поділля;
6) Східна Волинь;
7) Західна Волинь;
8) Чернігово-Сіверське князівство.

62. Коли і де об’єднані литовські, українські, білоруські та польські війська завдали нищівної поразки Тевтонському ордену?
а) 1363 р.; 1) під Грюнвальдом;
б) 1399 р.; 2) на р. Сині Води;
в) 1410 р.; 3) на р. Ворскла.

63. В якому році Королівство Польське і Велике князівство Литовське об’єдналися у федеративну державу Річ Посполиту? На основі якої угоди відбулося це об’єднання?
а) 1385 р.; 1) Кревська унія;
б) 1387 р.; 2) Городельська унія;
в) 1475 р.; 3) Люблінська унія;
г) 1569 р.; 4) Берестейська унія.
д) 1596 р.

64. Греко-католицька церква виникла у результаті:
1) Кревської унії;
2) Люблінської унії;
3) Берестейської унії;
4) Городельської унії.

65. Виберіть із списку українських історичних діячів сподвижників гетьмана Б.Хмельницького?
1) Іван Виговський;
2) Павло Тетеря;
3) Данило Нечай;
4) Іван Богун;
5) Ярема Вишневецький;
6) Максим Кривоніс;
7) Адам Кисіль;
8) Михайло Дорошенко.

66. Коли був укладений Семигородський союз і що він собою являв?
1) 1656 р.; а) союз Війська Запорозького, Трансільванії та Швеції
2) 1657 р.; проти Польщі;
3) 1667 р.; б) союз Московського царства з Річчю Посполитою
проти козацько-гетьманської держави;
в) союз Війська Запорозького та Швеції проти
Московського царства.

67. Розставте події у хронологічній послідовності:
1) Білоцерківська мирна угода;
2) битва під Жовтими Водами;
3) заснування Острозької академії;
4) Переяславська Рада;
5) битва під Батогом.

68. Кого в XVIІ ст. називали „гетьманом обох боків Дніпра”?
1) П. Дорошенка;
2) І. Мазепу;
3) І. Самойловича;
4) І. Виговського.

69. Як називався тимчасовий уряд який керував усіма справами в Україні у 1734–1750 рр.?
1) Перша Малоросійська колегія;
2) Правління гетьманського уряду;
3) Румянцевська ревізія;
4) Друга Малоросійська колегія.

70. Розставте події у хронологічній послідовності:
1) завершення Північної війни;
2) зруйнування Запорозької Січі військами Петра І;
3) гетьманування Д. Апостола;
4) Конституція П. Орлика;
5) гетьманування П. Полуботка.
















































Модуль II

Тема 5: західно-УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ
АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ХІХ ст.
План
1. Державний устрій західноукраїнських земель у складі Австрійської монархії. Економічний розвиток.
2. “Руська трійця”. Участь населення Галичини у революції 1848-1849 рр. “Головна руська рада”.
3. Революційні події на Закарпатті та Буковині. Л.Кобилиця.
4. Суспільно-політичний рух. Москвофіли і народовці. Виникнення перших політичних партій у Західній Україні наприкінці XIX ст.

Література
Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період. – К.: Основи, 1993.
Історія селянства Української РСР. У 2-х т. – Т. 1. – К.: Наук. думка, 1967. – 551 с.
Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. – Львів, 1992. – С. 48-57.
Литвин В. Історія України: [Підручник]. – 3-є доопрац. і доп. вид. – К., 2009.
Нестеренко О.О. Розвиток промисловості в Україні. – К., 1959. – Ч. 1
Петраш О. Руська трійця. – К., 1987.
Русалка Дністрова: Документи і матеріали. – К., 1989.
Полонська-Василенко Н. Історія України: [у 2-х т.] / Наталія Полонська-Василенко. – К.: Либідь, 1992. – Т.2. – С.310 – 350.
Сарбей В.Г. Національне відродження України // Україна крізь віки: [в 15-ти т. ]. –К.: ВД “Альтернативи”, 1999. – Т.9. – 336 с.

Методичні рекомендації
Відповідаючи на перше питання, студент повинен звернути увагу на те, що наприкінці XVIII ст. Західноукраїнські землі втратила ознаки автономії і перетворилась на провінцію Австрійської імперії. Наслідком цього стало втягнення українських земель у загальноавстрійські політичні та соціально-економічні процеси. Пропонуємо таку схему відповіді на перше питання:
– Три поділи Речі Посполитої та їх наслідки
– реформи Марії-терезії та Йосифа ІІ;
– зміни в адміністративно-територіальному устрої краю;
– зміни в державному управлінні краю;
Друге питання вимагає від студента аналізу становища українського народу на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії. Визначні головні вимоги та напрямки діяльності “Руської трійці”, Головної Руської Ради, та участь населення краю у революції 1848-1849 рр.
Пропонуємо таку схему відповіді на друге питання:
– виникнення та діяльність гуртка “Руська трійця”;
– Азбучна війна 1834 р.
– український політичний рух напередодні та під час революції 1848 р.;
– утворення та здобутки Головної Руської Ради;
Розкриваючи третє питання, студенту необхідно підкреслити, що революційні події торкнулися всі регіонів австрійської імперії, зокрема Буковини та Закарпаття. Підкресліть, які зміни відбулися у даних регіонах після революції 1848-1848 рр. Поясніть причини економічного відставання західноукраїнських земель під владою Австро-Угорською імперії в економічному розвитку. Пропонуємо таку схему відповіді на третє питання:
– Лук’ян Кобилиця – ватажок селянського руху на Буковині;
– повстання під проводом Устима Кармелюк
холерні бунти на Закарпатті
боротьба за сервітути
Відповідаючи на четверте питання, студент повинен звернути увагу особливості суспільно-політичного руху на території західноукраїнських земель. Розкрити протистояння між москвофілами та народовцями. Висвітлити роль “Просвіти” в життя населення краю. Проаналізувати діяльність радикалів та причини виникнення перших політичних партій.
Пропонуємо таку схему відповіді на четверте питання:
– основні ідеї та напрямки діяльності москвофільського руху;
– культурно-просвітницька та політична діяльність народовців.
– “Просвіта” та її роль в житті краю;
–Перші віче та мітинги ;
–Причини створення перших політичних партій
–І.Франко – та політичне життя Галичини

Теми рефератів
1. Маркіян Шашкевич – ідейний лідер українського національного відродження у Галичині.
2. “Історія Русів” – перша політична історія України.
3. Українська політична думка др. пол. ХІХ ст. М.Драгоманов.
4. Економічні зміни у Україні в першій половині ХІХ ст.

Теми есе
1. Чому XIX ст. в історії України називають періодом “національного відродження”? Відповідь обґрунтуйте.
2. Український національний рух у першій половині ХІХ століття: прояви і особливості.
3. Західна Україна у першій половині ХІХ століття: економічні і соціальні аспекти розвитку.

Самостійна робота
Скласти таблицю:
„Соціальні рухи ХІХ ст. у Наддніпрянській та Західній Україні”
Найбільші повстання
виступи селян Східної Галичини
повстання під проводом Лук’яна Кобилиці
повстання під проводом Устима Кармелюка
„Холерні бунти”
повстання військових поселенців
„Київська козаччина”
„Похід в Таврію за волею”

Дата








Територія








Причини








Склад учасників








Ватажки








Причини поразки








Значення









Ключові терміни та поняття до теми
ДЕКАБРИСТИ – учасники таємних організацій у Петербурзі й в Україні, які готували державний переворот, скерований проти самодержавства і кріпаччини.
МАСОНСТВО – (масон з англ. “каменяр”, “муляр”) – релігійно-етичний рух, учасники якого закликають до морального удосконалення людей і об’єднання їх, незалежно від релігійної, національної приналежності, на принципах братерства, рівності, взаємодопомоги і вірності.
“РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – галицьке літературне угрупування, очолюване М.Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західноукраїнських землях національно-культурним відродженням.
КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО – таємне товариство, засноване з ініціативи М. Костомарова в грудні 1845 – січні 1846 року в Києві, що ставило своїм завданням перебудову суспільства на засадах християнського вчення про справедливість, свободу, рівність і братерство шляхом здійснення ряду реформ.
ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР – таємний циркуляр, що видав міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв 20 липня 1863 року проти українського друкованого слова (заборона видання українською мовою).
ЕМСЬКИЙ УКАЗ – виданий 18 травня 1876 року російським царем Олександром II в м. Емс (Німеччина) таємний указ про заборону друку і поширення книжок українською мовою.
“ПРОСВІТА” – назва українських громадських товариств для масового поширення освіти і національної свідомості серед народу, що існували на українських землях з кінця 1860-х до 1940-х років, а в діаспорі існують і сьогодні.
НАРОДОВЦІ – культурницький, згодом політичний рух, що виник на початку 1860-х років серед молодої української інтелігенції Галичини, яка стояла на українському національному ґрунті, пропагували єдність з українцями Російської імперії
МОСКВОФІЛЬСТВО – спочатку мовно-літературна, а згодом суспільно-політична течія, яка виникла у першій половині XIX ст. серед українців Галичини, Буковини та Закарпаття з програмою єднання з Російською імперією і російським народом.
ХЛОПОМАНИ – (з пол. „прихильники селянства”) народницько-культурна течія української інтелігенції на Правобережній Україні 50-60 рр. XIX ст., яка прагнула зближення з народом.
“ТАРАСІВЦІ” – братство Тарасівців, таємна організація “свідомих українців”, яка утворилась влітку 1891 року під час відвідин могили Тараса Шевченка.
ХОДІННЯ В НАРОД – програма і рух російського народництва 1860-1870-х рр., метою якого була освітня робота серед селян, а згодом і робітників та поширення революційних, антидержавних ідей.

Тема 6: Доба “великих реформ” 60-70-х РР. ХІХ – Початок ХХ ст.
План
1. Скасування кріпосного права та буржуазні реформи 60-70-х років.
2. Соціально-економічний розвиток українських земель на рубежі XIX – XX ст. Столипінська реформа.
3. Революційні події 1905-1907 рр.
4. Становище українських земель в роки Першої світової війни.

Література:
Ботушанський В.М. Перегук революцій: До 100-річчя Першої російської революції 1905–1907 рр. // УІЖ. – 2005. – № 4. – С. 107–113.
Васильківський Л. Роздуми на схилі життя (спогади революції 1905 р. в Києві) // Хроніка 2000. – 2002. – № 51–52. – С. 379–398.
Ігнатова Л.Р. Аграрна реформа П.А.Столипіна та її здійснення в Україні (1906-1914 рр.). – Одеса, 2002.
Історія селянства Української РСР. У 2-х т. – Т. 1. – К.: Наук. думка, 1967. – 551 с.
Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія: Виникнення, історія, розпад / [пер. з нім. Х.Назаркевич, наук. ред. М. Крикун]. – Львів, 2005.
Литвин В. Історія України: [Підручник]. – 3-є доопрац. і доп. вид. – К., 2009.
Нестеренко О.О. Розвиток промисловості в Україні. – К., 1959. – Ч. 1
Реєнт О. П. Революційні та соціальні рухи трудящих мас України: До 100-річчя Першої російської революції 1905–1907 рр.// УІЖ. – 2005. – № 4. – С. 89–107.
Сарбей В. Формування української національної свідомості // Укр. іст. ж-л. – № 7-8. – С. 3–17.
Супронюк О. Харківська Громада наприкінці 1862 р. // Київська старовина. – 1998. – № 2. – С. 178–191.
Тонка Р. В. Суспільно-політичний погляд українського селянства під час першої російської революції: на матеріалах наказів та ухвал до І Державної Думи //Український селянин. – 2002. – № 5. – С. 244–247.
Шандра В. С. Генерал-губернаторства в Україні: ХІХ – початок ХХ ст. – К., 2005.
Якименко М. Повстання в Сорочинцях // УІЖ. – № 1. – С.130–133.

Методичні рекомендації та схема відповіді:
Розглядаючи перше питання семінару, варто з’ясувати основні причини скасування кріпосного права. Вказати на особливості соціально-економічного становища селян до 1861 р. Розкрити суть на наслідки селянської реформи. Проаналізувати основні напрямки реформ 60-70-х рр. ХІХ ст.
Пропонуємо таку схему відповіді на перше питання:
– криза феодально-кріпосницької системи господарювання;
– поразка царської Росії в Кримській війні,
– загроза селянської війни, селянські повстання та виступи;
– селянська реформа 1861 р.
– реформи 60-70-х рр. та їх наслідки
Вивчаючи друге питання, необхідно зазначити, що незважаючи на обмеженість і непослідовність реформ, вони прискорили процес формування в Україні індустріального суспільства. Однак варто пам’ятати, що внаслідок реформи 1861 р., проведеної в інтересах поміщиків, економічне становище основної маси селянства значно погіршилося, що призвело до масових заворушень. Характеризуючи зміни в соціально-економічному житті на рубежі століть варто особливу увагу приділити Столипінській аграрній реформі.
– особливості економічного розвитку України в другій половині ХІХ ст.;
– зміни в правовому становищі селянства в результаті проведених реформ;
– особливості модернізаційних процесів у соціальній сфері;
Столипінська реформа та її наслідки.
Відповідаючи на третє питання, покажіть складність політичної, соціально-економічної ситуації в Україні станом на 1905р., проаналізуйте успіхи та прорахунки у політичних партій України на початку революції. Участь українських політичних діячів в І та ІІ Державних думах Росії. Діяльність українських громадських організацій в роки революції. Пропонуємо таку схему відповіді на перше питання:
– передумови та причини революції 1905 р. “кривава неділя”;
– революційні процеси в армії та на флоті;
– діяльність І та ІІ Державної думи та позиція в ній української парламентської групи;
– причини спаду революційних процесів.
Четверте питання вимагає від студента розкриття воєнно-політичної обстановки в Україні в середині 1914 – на початку 1918, сутності внутрішньої та зовнішньої політики Російської та Австро-Угорської імперій по відношення до України. Участь українців у війні.
Пропонуємо таку схему відповіді на четверте питання:
– причини і характер Першої світової війни.
– Україна у планах воюючих сторін.
– мобілізація сил і ресурсів на війну в Україні.
– політичні течії і партії в умовах війни. “Спілка визволення України”. Головна Українська Рада.
– українські січові стрільці.

Теми рефератів
1. Історичний портрет Є. Петрушевича.
2. Утворення та розбудова ЗУНР.
3. Кость Левицький: соціально-політичний портрет.
4. Євген Петрушевич – президент Західноукраїнської народної республіки.

Теми есе
1. Існує думка, що однією з причин поразки Центральної Ради та Директорії була соціал-демократична орієнтація більшості політиків. Чи згідні ви?
2. Директорія: більшовизм по-українськи. Обґрунтуйте цю тезу.
3. Поясніть чому Акт злуки УНР і ЗУНР, що був укладений 22 січня 1919 р. сьогодні святкується як “День соборності” українських земель?
4. Бій під Крутами – героїчний вчинок і державна зрада.
5. Визначте причини поразки української революції 1917-1920 рр.
6. Націонал-комуністичний рух в Україні та його реальний вплив.
7. Махновщина як барометр бездержавницької позиції селянських мас.

Самостійна робота
Скласти хронологічну таблицю основних подій:
„Західноукраїнські землі в роки Першої світової війни (1914-1918 рр.)”
Дата
Подія (битва)
Наслідки






Ключові терміни та поняття до теми
Брест-Литовський (Берестейський) мирний договір 1918 р. – підписаний 09.02.1918 р. представниками УНР і державами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією). 25.01.1918 р. Центральна Рада оприлюднила IV Універсал, яким проголошувався вихід УНР із складу Російської Федерації. 01.02.1918 р. делегація Четверного Союзу визнала УНР на чолі з Центральною Радою незалежною державою.
Спираючись на Б.-Л.м.д., австро-німецькі війська до березня прибули в Україну. Договір виявився легальним прикриттям для втручання в українські державні справи, грабунку УНР з боку окупаційних військ.
Iмперія – 1) Монархiчна, здебiльшого велика держава, глава якої має титул iмператора. 2) Велика колонiальна держава (наприклад, Британська iмперiя ).
Росiя стала iмперiєю 1721 р., коли пiсля Нiштадтського миру зi шведами Петро I прийняв титул iмператора. Тривалий час бiльша частина територiї України входила до складу Росiйської, а захiдноукраїнськi землi ( до 1918 р.) - до Австрiйської iмперiї.
Уряди цих iмперiй - держав шляхом всiляких полiтичних, економiчних, моральних, релiгiйних та iнших утискiв прагнули викоренити iдеї нацiональної самобутностi та вимагали абсолютної покори вiд українського народу.
КРІПОСНЕ ПРАВО – сукупність юридичних норм (законів) феодальної держави, що закріплює особисту залежність селян (кріпосну залежність) від феодала. Протягом XII-XVII ст. кріпацтво було введено на всіх українських землях. Елементи кріпосного права на західноукраїнських землях існували до 1848 р., у Лівобережній, Правобережній і Слобідській Україні кріпосне право було скасовано у 1861 р., але його елементи збереглися до початку XX ст.
ПАНЩИНА – повинність феодально залежних селян, яка полягала в роботі селян у господарстві феодала (обробка полів, збір врожаю; спорудження і ремонт будинків, господарських будівель, доріг, мостів; риболовля; збирання ягід тощо)
ПОМІЩИКИ – феодальні землевласники в Росії у XV – на початку XX ст.
Революція 1905-07 – перша демократична революція у Російській імперії. Події революції стали виявом загальнонаціональної кризи, яка загострилась на початку 20 ст. у зв'язку з економічною кризою та поразками Росії під час війни з Японією. Початок революції поклали події 9(22).1.1905 у Петербурзі. Цього дня була розстріляна багатотисячна мирна демонстрація робітників, що направлялись з петицією до царя, в якій містилося прохання поліпшити умови їхнього життя. Було вбито понад 200 чоловік і кілька сотень поранено. Криваві події у столиці викликали хвилю обурення у всій імперії.
Столипін Петро Аркадійович - російський державний діяч, реформатор. Народився у м.Дрездені (Німеччина). У січні 1910 р. уряд Столипіна проводив антиукраїнську політику. Заборонив створення національних (зокрема і українських) товариств, клубів, видання рідною мовою газет. Столипін підготував і провів аграрну реформу, яка мала вирішити земельне питання в Російській імперії. Його більша частина реформаторських заходів була не завершена. Діяльність Столипіна викликала невдоволення у крайніх правих, які у 1911 р. поставили питання про його відставку.
Пе
·рша світова
· війна
· – світова війна, глобальний збройний конфлікт, який відбувався перш за все в Європі від 1 серпня 1914 по 11 листопада 1918 року. Під час неї загинуло понад дев’ять мільйонів солдат і цивільних жителів. Конфлікт мав вирішальний вплив на історію XX століття.
Анта
·нта – військово-політичне угрупування, основними членами якого були Великобританія, Франція і Росія, створене в 1904-1907 роках.
Трої
·стий сою
·з – військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, який склався в 1879-1882 і був спрямований проти Франції і Росії.
Започаткував утворення Троїстого союзу Австро-Німецький договір від 7 жовтня 1879, який передбачав спільні дії обох країн у випадку нападу Росії на одну із них.

Тема 7: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
План
1. Входження України до складу Радянського Союзу. УСРР в роки НЕПу. Політика українізації.
2. Особливості здійснення індустріалізації та колективізації в Україні. Голодомор 1932-1933 років – геноцид проти українського народу.
3. Причини, напрямки та наслідки репресій в Україні 20-30-х років.
4. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у міжвоєнний період у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.

Література
Архієрейський Д. В., Бажан О. Г., Бикова Т. В. та ін. Політичний терор: тероризм в Україні ХІХ–ХХ ст.: Історичні нариси. – К., 2002.
Брицький П., Юрійчук Є. Утворення СРСР: радянський стереотип та історико-правова дійсність. – Чернівці: Знання, 2002.
Васюта І. Національно-визвольний рух у Західній Україні (1918-1939 рр.) // УІЖ. – 2001. – №5. – С. 22-42
Голодомори в підрадянській Україні: Праці членів Асоціації дослідників голодоморів в Україні. – К., 2003.
Греченко В., Гриневич Л., Кокін С., Кульчицький С. Політична історія України у XX ст.: У 6 т. – К., 2002. – Т. 3: Утвердження радянського ладу в Україні (1921–1938).
Історія України: Документи. Матеріали: Посібник для студ. вищих закладів освіти, учнів та вчителів шкіл, ліцеїв, гімназій / В. Ю. Король (укл., коментарі). – К., 2002.
Калініченко В. Селянське господарство України в період НЕПу. – Харків: Основа, 1997. – 400 с.
Кульчицький С. Голод 1932 р. в затінку голодомору-33 // УІЖ. – 2006. – N 6. – С. 77-97.
Кульчицький С. Україна між двома війнами (1921–1939 рр.). Серія „Україна крізь віки”: В 15 т. – К., 1999. – Т. 11.
Купчик О. Р. УСРР в системі радянської офіційної зовнішньої політики (1919–1923 рр.). – К., 2008.
Лановик Б. Д., Матисякевич З. М., Матейко Р. М. Економічна історія України і світу. – К., 2006.
Литвин В. Україна: міжвоєнна доба (1921–1938). – К., 2003.
Марочко В., Хілліг Г. Репресовані педагоги України: жертви політичного терору (1929-1941). – К., 2003. – 255 с.
Мейс Д. Штучний голод 1933 р. в радянській Україні: що сталося й чому? // Укр. іст. журн. – 2007. – N 1. – С. 188-200.
Нікольський В. Репресії за “лімітами” (1937–1938 рр.) // УІЖ. – 2006. – N 3. – С. 210-223.
Реєнт О. П., Коляда І. А. Україна між двома світовими війнами (1914–1939). – Події. Люди. Документи: Нариси історії: Навчальний посібник. – К., 2004.
Солдатенков В., Незламний. Життя і смерть Миколи Скрипника. – К., 2002. – 252 с.
Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи. – К.: Абрис, 1997. – 608 с.

Методичні рекомендації
Готуючи відповідь на перше питання, розкрийте обставини встановлення радянської влади в Україні та „добровільного” входження до складу СРСР і проаналізуйте програму нової економічної політики (НЕПу) та її впровадження в Україні. Особливо наголосіть на політиці „українізації”. Пропонуємо таку схему відповіді на перше питання:
– політика „воєнного комунізму”;
– економічні та політичні передумови входження України до складу СРСР;
– причини переходу до нової економічної політики (НЕПу). Особливості впровадження НЕПу в Україні;
– „українізація” і тимчасове відродження української культури у 20-ті рр. XX ст..
Готуючи друге питання, детально проаналізуйте здобутки і втрати УСРР у роки впровадження політики індустріалізації. З’ясуйте місце і значення України у продовольчій політиці радянського керівництва. Покажіть перебіг колективізації, спротив селян та методи її впровадження. Детально зупиніться на наслідках колективізації, зокрема на Голодоморі 1932-1933 рр. Пропонуємо таку схему відповіді на друге питання:
– причини та передумови проголошення курсу на форсовану індустріалізацію;
– позитивні та негативні сторони колективізації в Україні;
– причини насильницької колективізації в Україні;
– політика розкуркулення;
– причини та наслідки Голодомору 1932-1933 рр. Масштаби геноциду проти українського народу.
Третє питання спонукає студента детально зупинитись на характеристиці формування тоталітарного режиму в СРСР та його проявах в Україні. Зверніть увагу, що важливим елементом функціонування тоталітарної системи в Україні стали репресії. З’ясуйте їх причини напрямки та наслідки. Пропонуємо таку схему відповіді на третє питання:
– культ особи Й.Сталіна та всевладдя каральних органів (ДПУ, НКВС);
– боротьба з підпільними націоналістичними організаціями. Справа проти „СВУ”;
– репресії проти членів КП(б)У;
– боротьба з “націоналістичними елементами” в Академії наук України;
– боротьба проти релігії і церкви;
– “розстріляне відродження”;
– чистка військових кадрів.
Висвітлюючи четверте питання, подайте аналіз рішенням Паризької конференції та обставини окупації українських земель Польщею, Румунією та Чехословаччиною. Охарактеризуйте політику урядів цих держав щодо українського народу. Пропонуємо таку схему відповіді на четверте питання:
– українські землі в міжвоєнний період в складі Польщі. Політика пацифікації.
– українські землі в міжвоєнний період в складі Румунії. Політика румунізації.
– українські землі в міжвоєнний період в складі Чехословаччини.

Теми рефератів
1. Встановлення Радянської влади в Україні наприкінці 1919 – на початку 1920 рр.: методи, соціальна опора, спротив.
2. М. Скрипник – трагічна фігура української історії
3. Українське питання напередодні Другої світової війни.
4. Львівський таємний університет (1921-1925).
5. Утворення та діяльність ОУН.
6. УСРР в роки НЕПу.
7. “Розстріляне відродження”.
8. Українська інтелігенція в умовах тоталітарного режиму 30-х років.
9. Українське село в умовах непу.
10. Українське культурне відродження 20-х років ХХ ст.
11. Національна політика в Україні в 20-х роках ХХ століття.
12. Політичні репресії в Україні 30-х років та їх провідники.

Теми есе
1. Голод 1932-1933 рр. – це геноцид проти українського народу. Ви згідні?
2. Сталінські репресії в Україні: причини і наслідки.
3. Українізація – відродження української культури, чи тимчасове пом’якшення політики русифікації? Обґрунтуйте вашу позицію.
4. В чому полягала політика “румунізації” у Північній Буковині у міжвоєнний період?
5. “Націонал-комунізм”: теорія та практика.
6. Харків – столиця радянської України.

Самостійна робота
Скласти таблицю:
Господарсько-економічна становище українських земель в 20-30-х рр. ХХ ст.

індустріалізація
колективізація

мета



дата



основні заходи



результати




Ключові терміни та поняття до теми
НЕП – (нова економічна політика) – економічна політика, яка була проголошена на X з’їзді РКП(б) у березні 1921 року на зміну політиці “воєнного комунізму”. Радянська влада, зберігаючи в своїх руках т. зв. “командні висоти” (важка промисловість, транспорт, банки, земля та її надра), пішла на поступки населенню, допускаючи капіталістичні елементи в сільському господарстві, легкій промисловості та торгівлі.
ПРОДПОДАТОК – візитна картка НЕПу, система фіксованого продовольчого податку, яка була введена з переходом до НЕПу замість існуючої в роки “воєнного комунізму” продрозкладки.
УКРАЇНІЗАЦІЯ – політика ВКП(б), що здійснювалась у 1920 – на початку 1930-х років XX ст. українськими комуністами й урядом УСРР з метою зміцнення радянської влади в Україні засобами поступок національному рухові. Цей період часто називають добою культурного відродження.
ПАЦИФІКАЦІЯ – офіційна назва масових репресій щодо українського населення Галичини у 1930 р., які проводились урядом Польщі.
ТОТАЛІТАРИЗМ – політичний режим, якому притаманний всеохоплюючий контроль держави над суспільством; монополія на владу однієї партії на чолі з вождем; панування однієї ідеології; мілітаризація суспільного життя і знищення громадянського суспільства; існування планової економіки.
НАЦІОНАЛІЗМ – ідеологія, що ґрунтується на визнанні інтересів власного народу пріоритетними та на переконанні, що власний народ має риси, які невластиві іншим народам. Певну специфіку має націоналізм пригноблених народів, який проявляється, в першу чергу, як прагнення до звільнення власного народу від залежності і не місить ідеї про піднесення свого народу над іншими.
П’ЯТИРІЧКА – централізований державний перспективний план розвитку економіки, техніки, науки освіти та культури Радянського Союзу на 5 років вперед. За часів правління Й. Сталіна п’ятирічки мали юридичну силу закону.
КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ – перебудова сільського господарства СРСР внаслідок створення колективних господарств (колгоспів) у кінці 20-х – 30-х рр. XX ст., яка супроводжувалася ліквідацією одноосібних господарств і базувалась на застосуванні протиправних методів, терору, беззаконня, репресії.
ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ – процес створення великого машинного виробництва як основи всіх галузей економіки. Індустріалізація зумовлює переростання аграрної стадії розвитку суспільства в аграрно-індустріальну та індустріальну.
РОЗКУРКУЛЕННЯ – політика більшовиків, яка здійснювалась під час суцільної колективізації і була направлена на знищення селян-власників шляхом адміністративного примусу для вступу до колгоспів або засобами оподаткування, а також шляхом депортації репресованих селян. В Україні було розкуркулено понад 1 млн. селянських господарств.
РЕПРЕСІЇ – (від лат. repression – придушення) каральні заходи держави проти всіх громадян, що порушують їхні політичні, економічні, особисті права та свободи; важливий елемент управління при авторитарних і тоталітарних режимах.
ГОЛОДОМОР – безпрецедентний злочин сталінської тоталітарної системи проти українського народу, який спричинив національну катастрофу. Конфіскацію продовольства комуністичний режим застосував як зброю масового знищення населення. За оцінками дослідників, втрати від голоду становили від 7 до 10 млн. осіб, понад третина них – діти.
ГЕНОЦИД – (від грец. genos – рід, плем’я і лат. caedo – вбивати) знищення окремих груп населення за расовими, національними, етнічними або релігійними мотивами, а також штучне створення життєвих умов, несумісних з життям.
“РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ” – значні втрати в духовному житті українського народу внаслідок політичних репресій та ідеологічного закріпачення діячів української культури в 30-х рр. XX ст..
“СТАЛІНІЗМ” – одна з форм тоталітаризму. Склався в СРСР з 20-х рр.. XX ст. як культ особи Й.В.Сталіна. Передбачав звеличення ролі особи Сталіна, приписування йому за життя визначального впливу на хід історичного розвитку, коли особа Сталіна підміняє керівництво державних органів, ліквідує демократію, встановлює диктаторський режим. Ідеологія і практика культу особи лідера комуністичної партії в СРСР фактично існували до кінця 80-х рр. XX ст..
“ШАХТИНСЬКИЙ ПРОЦЕС” – перший великий показовий процес в СРСР, на якому було засуджено 53 інженерів і техніків-гірників, яких заарештували у березні 1928 р. у Шахтинському районі Донбасу.

Тема 8. Україна у 40-80-ті роки XX ст.
План
1. УРСР у роки повоєнної відбудови.
2. Завершення радянізації західноукраїнських земель (1945-1953).
3. Україна у період хрущовської “відлиги” (1953-1964).
4. Дисидентський рух в Україні. Шістдесятництво.

Література
Алексєєв Ю. И. Всесвітня історія : навч. посіб. – К. : Каравелла, 2006. – С. 184–194.
Бойко О. Д. Історія України : посібник. – К.: “Академвидав”, 2003. – С. 482–494.
Ніколаєнко В.І. Історія України : біографічний довідник. – Х.: НТУ “ХПІ”. – 2007. – 240 с.
Політична історія України. ХХ століття. Т. 6. Від тоталітаризму до демократії (1945–2002) / кер. О. М. Майборода. – К. : Ґенеза, 2003. – С. 13–678.
Бажан О. Політика десталінізації в Україні (друга половина 50-х – початок 60-х років) / О. Бажан // Укр. іст. журн. – 2004. – № 1–2. – С. 18–27.
Баран В. Україна в умовах системної кризи (1960–1980 рр.). – К., 1999.
Батенко Т. Нариси з історії українського руху опору кінця 50-х – початку 90-х рр. – Львів, 1999.
Веселова О. Українське суспільство в 1945–1953 рр.: Ідеологізація по сталінськи // Укр. іст. журн. – 2005. – № 1. – С.85–97.
Гальченко Я. Вигадки і правда про події на Чорнобильській АЕС // Віче. – 2005. – № 7–8.
Касьянов Г. Незгодні: українська інтелигенція в русі Опору 1960–1980 років – К., 1995.
Ковалдин В. Горбачев и его внешняя политика / В. Ковалдин // МЭ и МО. – 2005. – № 11. – С. 14–23.
Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х – початок 1990-х рр. – К., 1998.
Титов К. В. “Contrat social” по-хрущевски (“Доклад о культе личности и его последствиях как договор верховной власти с номенклатурой”) // Полис. – 2005. – С. 132–142.
Чумак В. Україна – Крим: спільність історичної долі. Феномен на межі Європи та Сходу. – К., 1993.
Шаповал Ю. Людина і система (штрихи до портрету з тоталітарної доби в Україні). – К., 1994.
Україна: друга половина ХХ століття / за ред. П. П. Панченка. – К., 1997.

Методичні рекомендації
Готуючи відповідь на перше питання, необхідно звернути увагу на особливості відбудови промисловості та сільського господарства. Вказати втрати республіки у війні. З’ясувати повоєнні умови життя та праці народу. Розкрити Голод 1946-47 рр. та його наслідки для України. Висвітлити участь України в створенні міжнародних організацій. Пропонуємо таку схему відповіді на перше питання:
– вихід України на міжнародну арену.
– перехід України до мирного будівництва.
– втрати республіки у війні.
– відродження народного господарства.
– голод 1946–1947 рр. в Україні.
Готуючи відповідь на друге питання Насильницька колективізація в західних областях республіки і її вплив на політичну ситуацію в краї. Рух опору в західноукраїнських землях. З’ясуйте особливості боротьби ОУН-УПА з радянською владою. Дайте оцінку операції “Вісла” 1947 р.
Пропонуємо таку схему відповіді на друге питання:
– радянські перетвореннях у Західній Україні.
– форсована індустріалізація та на насильницька колективізація
– причини та сутність операції «Вісла».
– антирадянський рух опору на Західноукраїнських землях.
Висвітлюючи третє питання, охарактеризуйте зміст хрущовських реформ у політичній сфері суспільства. Викриття культу особи Сталіна. Спроба розширення прав республік. Зрушення у духовному житті після смерті Сталіна. Шістдесятники. Зародження дисидентського руху. Охарактеризуйте спроби економічних реформ середини 60-х рр. XX ст. у сільському господарстві й промисловості. Посилення кризових явищ з початку 1970-
х рр. Рівень життя народу. Згортання демократії. Поворот до неосталінізму. Політика зросійщення та жорсткого централізму. Узаконення необмеженої влади КПРС.
Пропонуємо таку схему відповіді на третє питання:
– розвінчання культу особи Сталіна;
– хрущовська відлига та її наслідки для України.
– соціально-економічне становище УРСР у другій половині 60-х ХХ ст
– суспільно-політичне становище УРСР у другій половині 60-х ХХ ст.
– соціально-економічне та суспільно-політичне становище УРСР у першій половині 80-х рр. ХХ ст.
Висвітлюючи четверте питання, спочатку необхідно охарактеризувати причини появи кризових явищ в економіці СРСР, що активно починають проявлятися з початку 70-х р. Поняття “Застій”. Доречно показати, як відбився початок війни в Афганістані на економіці і суспільно-політичному житті СРСР. Слід пояснити, чому в СРСР у цей період розпочалось згортання демократії та поворот до неосталінізму. Дати оцінку дисидентському руху. Рух опору. Висвітлити національне питання, питання суверенності України. Охарактеризувати підпільну діяльність правозахисників (Л.Костенко, І.Дзюба, В.Мороз, В.Чорновіл, М.Осадчий та ін.).
Розкрити зміст політичного і національного рух опору. УГС. Релігійне дисидентство. Українські правозахисники (О.Тихий, Ю.Литвин, В.Стус, П.Григоренко, Л.Лук’яненко, М.Руденко та ін.). Політичні репресії 70-х рр. Негласні партійні “чистки”. “Автономічні” настрої частини комуністів України. Зниження авторитету і впливу компартії на маси.
Пропонуємо таку схему відповіді на четверте питання:
–  зародження дисидентського руху в Україні.
–  “Шістдесятники”.
– підпільна діяльність правозахисників
– Українська Гельсінська Спілка.
– політичні репресії 70-х рр.
Теми рефератів
1. Кризові явища у соціально-економічному житті України в середині 60-80-х років ХХ ст.
2. Політичне життя України в середині 60-80-х років ХХ ст.
3. Значення дисидентського руху в Україні у 60-80-х рр. ХХ ст.
4. Історичний портрет Левка Лук’яненка
5. Значення Української Гельсінської Спілки

Теми есе
1. Охарактеризуйте українську культуру в 60-80-х роках ХХ ст. У чому проявлялись застійні явища у розвитку науки, літератури і мистецтва?
2. Охарактеризуйте основні нові явища в суспільно-політичному і національно-культурному житті України у 1985 – серпні 1991 рр., які свідчили про кризу тоталітарної системи.
Самостійна робота
Дати коротку характеристику (до 10 речень) 5 особам:
Юрій Бадзьо, Олесь Бердник, Петро Григоренко, Іван Дзюба, Іван Драч, Петро Заливаха, Святослав Караванський, Ліна Костенко, Юрій Литвин Левко Лук'яненко, Євген Сверсюк, Іван Кандиба, Михайлина Коцюбинська, Валерій Марченко, Валентин Мороз, Іван Світличний, Надія Світлична, Василь Стус, Олексій Тихий, Зиновія Франко, Степан Хмара, В’ячеслав Чорновіл.

Ключові терміни та поняття до теми
“Відлига” – вперше застосований радянським письменником І. Еренбургом термін щодо часу керівництва М. Хрущова (період десталшізації і потепління політичного й суспільного життя в СРСР та Україні).
Волюнтаризм – діяльність, що не зважає на об'єктивні закони історичного процесу, грунтується на свавільному рішенні осіб, що її здійснюють.
Геополітика – політична концепція, згідно з якою політика держави (насамперед зовнішня) зумовлюється географічними факторами (положенням країни, її природними ресурсами, кліматом тощо). У минулому використовувалась для виправдання зовнішньої експансії. У сучасній літературі термін “геополітика” вживається для визначення певного впливу географічних факторів на зовнішню політику держави.
Гласність – необхідний елемент демократизації, який передбачає відкритість, доступність інформації для громадського ознайомлення й обговорення; контроль за діяльністю організацій та окремих осіб.
Депортація – примусове виселення в судовому або адміністративному порядку особи (в роки сталінізму цілих народів) з місця постійного проживання і поселення його в новому місці з обмеженою свободою пересування.
Десталінізація – процес ліквідації наслідків сталінізму, започаткований після смерті Й. Сталіна.
Дисиденти – назва учасників руху проти тоталітарного режиму в соціалістичних країнах в кінці 1950-х – середині 1980-х років. У різних формах виступали за дотримання прав і свобод людини і громадянина (правозахисники).
Конформізм – пристосування, пасивне сприйняття існуючого порядку, панівної ідеології, відсутність власної позиції, безпринципність і безумовне визнання авторитетів.
Плюралізм – наявність різних позицій, думок, які відображають різноманітні інтереси соціальних груп і політичних рухів суспільства.
Популізм – прагнення політиків отримати визнання своєї громадської діяльності шляхом проголошення зрозумілих й очікуваних населенням аргументів і вимог, уникаючи при цьому непопулярних, жорстких, але необхідних для вирішення суспільних проблем заходів.
Стагнація – депресія в економіці, застій у виробництві, торгівлі тощо. Характерною ознакою стагнації є незначні темпи зростання виробництва (або їх повна відсутність), несприйняття економікою нововведень, науково-технічної революції тощо.
Тіньова економіка – кримінальна економіка, грошовий обіг у якій відбувається за межами державної фінансової системи.
“Холодна війна” – термін, що визначав відносини між США, СРСР та їх союзниками від закінчення Другої світової війни до кінця 1990-х років.
Шістдесятники – умовна назва групи молодих літераторів, митців і вчених України (і СРСР), які в період десталінізації (початок 1 9 60-х років) та хрущовської відлиги сприяли демократизації суспільно-політичного життя в республіці. Своїми творами й активною громадською діяльністю намагались підняти національну свідомість, відродити українську мову та культуру.

Тема 9: Україна в умовах незалежності
План
1. Формування багатопартійної системи в Україні: 1985 – серпень 1991 рр. Акт проголошення незалежності.
2. Соціально-економічне становище України у період незалежності.
3. Становлення зовнішньополітичної діяльності України у період незалежності.
4. Національно-культурний розвиток незалежної України.

Література
Бадзью Ю. Національна ідея і національне питання. – К.: Смолоскип, 2000. – 52 с.
Гринів О. Національно-духовне відродження: Історія і сучасні проблеми. – Л.: Місіонер, 1995. – 224 с.
День незалежності України // Знаменні дати: Календар-2001 / Авт.-упоряд.: Кононенко В.О. (кер.), Гриценко О.О., Дроб'язко М.Ф. та ін. – К.: Україна, 2001. – с. 161-163.
Касьян В.І. Зовнішня політика України – важливий фактор розбудови сучасної української держави: Наук. посіб. / Рівнен. держ. техн. ун-т. – Рівне, 1999. – 171 с.
Крамаревський О. Політичні партії і організації України: Довідник. – К.: Альтерпрес, 1999. – 189 с.
Медведчук В. Сучасна українська національна ідея державотворення. – К.: Україна, 1997. – 170 с.
Незалежність України: історичні витоки та перспективи: Матеріали наук.-практ. конф., 22 серп. 1996р. / НАН України. Ін-т історії України; Відп. Ред. В.А. Смолій. – К., 1997. – 228 с.
Полюга Л.М. Українська мова в процесі духовного відродження українського народу: (про збереження і тяглість нац. свідомості) // Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 1. – К.: Наук. думка, 1992. – с. 208-212.
Україна: Минуле і сучасність: Популяр. бібліогр. енцикл. /НПБ України: Авт. склад. Г.І. Гамалій – К., 1999. – 192 с.
Україна на перехідному етапі: Політика. Економіка. Культура / За ред. Т.Степанкової та ін. – К.: Видавн.центр “Академія”, 1997. – 280 с.
Фартушний А.А. Українська національна ідея як підстава державотворення: Монографія. – Л.: Вид-во Нац. у-ту “Львівська політехніка”, 2000. – 308 с.
Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української Державності: Курс лекцій: Навч. посіб. – К.: Либідь, 1999. – 480 с.
Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верхов. Радою УРСР, 16 лип. 1990 р. – К.: Політвидав України, 1990. – 8 с.
Про день проголошення незалежності України: Постанова Верхов. Ради УРСР, 16 лип. 1990 р. // Відом. Верхов. Ради. УРСР. – 1991. – № 31. – ст. 430.
Акт проголошення незалежності України: Прийнятий Верхов. Радою УРСР, 24 серп. 1991 р. // Голос України. – 1992. – 17 груд. – с. 2.
Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України, 28 черв. 1996 р. / М-во юстиції України, Укр. правн. фундація. – К.: Право, 1996. – 53 с.
Україна: поступ у ХХІ століття: Наук.-метод. зб. / І.Ф. Надольний та ін. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – 220 с.

Методичні рекомендації
Готуючи відповідь на перше питання, з’ясуйте, основні передумови початку створення багатопартійної системи в Україні, зверніть увагу, які політичні партії з’явилися першими, та їх основні програми. Розкрийте сутність та наслідки розпаду СРСР. Опишіть процес проголошення декларації та Акту незалежності України. Пропонуємо таку схему відповіді на перше питання:
– утворення українських політичних партій наприкінці 1980-х рр.,
– проголошення Декларації незалежності України;
– серпневий переворот та його наслідки;
– Акт проголошення незалежності України;
– Референдум 1991 р. та його наслідки.
Відповідь на друге питання слід розпочати із аналізу соціально-економічного становища України одразу після розпаду СРСР. З’ясувати прорахунки українського керівництва на початковому етапі незалежності України.
Пропонуємо таку схему відповіді на друге питання:
– формування економічного сектору в перші роки незалежності;
– соціальне становище українців в 90-х рр. ХХ ст..
– основні напрямки економіки України на початку ХХІ ст.;
– зміни в соціальному становищі українців в кінці ХХ – початку ХХІ ст.
При розгляді третього питання студент повинен з’ясувати сутність діяльності МЗС України і ставлення до незалежної України різних світових держав. Проаналізуйте основні напрямки зовнішньополітичної діяльності України в роки незалежності. Також варто звернути увагу на відмінності в зовнішньополітичних орієнтирах президентами України та наслідки їх політики. Пропонуємо таку схему відповіді на третє питання:
– перші офіційні міжнародні угоди України;
– ставлення провідних європейських держав до незалежної України;
– реакція світової громадськості на проголошення незалежності України;
– основні напрямки зовнішньополітичної діяльності президентами України;
Висвітлюючи четверте питання, покажіть основні напрямки національного відродження України. Охарактеризуйте ставлення державотворчих ідей, зверніть увагу на затвердження символіки України. Окрему увагу приділіть наслідкам національного руху наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст. та порівняйте його з сьогоденням. Пропонуємо таку схему відповіді на четверте питання:
– відродження духовних святинь;
– відновлення історичних пам’яток;
– започаткування етнічний та культурних фестивалів;
– релігійна реформа;
– досягнення в галузі культури та мистецтва.

Теми рефератів
1. Розвиток культури України в роки незалежності.
2. Історичний портрет В’ячеслава Чорновола..
3. Основні напрямки зовнішньої політики України.
4. Політичні кризи в України та їх вирішення.
5. Історичне значення референдуму 1 грудня 1991 р.
6. Державна політика України у сфері сім’ї, молоді та спорту.
7. Проблема репатріації та інтеграції в українське суспільство депортованих народів.
8. Роль української діаспори у становленні незалежної України.
9. Трудова міграція з України.

Теми есе
1. НАТО чи ЄС – проблеми та перспективи.
2. Однопартійність чи багатопартійність – що краще?
3. Основні проблеми під час прийняття Конституції 1996 р.
4. Помаранчева революція осені 2004 р.: причини, характер, наслідки.
5. Міжнаціональні відносини в Україні.
6. Релігійні відносини в Україні.

Самостійна робота
Скласти таблицю основних подій:

„Помаранчева революція” 2004 р.
Революція гідності 2013-2014 рр.

Дата



Територія



Причини



Лідери



Значення




Ключові терміни та поняття до теми
ВІДРОДЖЕННЯ – процес відновлення різних сфер (економічної, національної, духовної, культурної, мовної, релігійної та ін.) буття певного народу після їх занепаду. Передбачає наявність відповідних об'єктивних та суб'єктивних передумов. Пов'язане зі значним зростанням уваги до проблем і процесів, які свідомо чи несвідомо гальмувалися або замовчувалися у минулому, з активізацією діяльності національно свідомих суспільних сил (політичних партій, рухів, громадських організацій, лідерів).
ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНЕ – процес розкриття та реалізації свого часу затриманих чи нездійснених через ті чи інші причини можливостей нації (народу) до розвитку, більш широкого, ніж у минулому задоволення потреб та запитів людей, які належать до певного національного колективу. В.Н. означає не повернення народів до колишніх стадій їхньої соціально-культурної еволюції, а розвиток національних культур відповідно до вимог сучасної епохи.
ВОТУМ – рішення, прийняте голосуванням. У парламентській практиці часто виражає довіру чи недовіру урядові. 
ДЕМОКРАТІЯ – форма політичного та економічного устрою суспільства, заснована на визнанні народу основним джерелом влади; тип держави, яка декларує і втілює на практиці принципи народовладдя, права і свободи громадян, рівні можливості для діяльності різних політичних сил, контроль за діями органів влади.
ДЕПОРТАЦІЯ – вигнання, вислання з країни; примусове переселення окремих осіб, груп, народів.
ДІАСПОРА розпорошення, розселення по різних країнах народу, вигнаного обставинами, завойовниками або пануючою владою за межі батьківщини; уся сукупність вихідців з якоїсь країни та їх нащадків, які проживають поза її межами.
ДЕКЛАРАЦІЯ – 1) заява одного чи декількох урядів, політичних партій, міжнародних або громадських організацій, що доводить до загального відома програмний акт, важливу міжнародну подію, закон тощо. 2) Урочисте проголошення загальнополітичних принципів. 3) Заява платника податку про характер і розмір доходів. 4) Документ, що додається до грошових і цінних паперів, які надсилаються поштою за межі країни. 5) Заява до митниці від особи, яка проїздить через кордон, про наявність і кількість у неї речей, цінностей тощо.
ЕМБАРГО – 1) заборона державною владою будь-якої країни ввозити або вивозити золото, іноземну валюту, певні товари та інші цінності. 2) Заборона заходити у порти і виходити з них іноземним суднам. 3) Затримання (арешт) у країні іноземної власності. 
ІНТЕГРАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА – процес поступової уніфікації та зрощування національних економік європейських держав з метою подолання суперечностей між інтернаціоналізацією господарського життя та обмеженими можливостями внутрішніх ринків.
ІНТЕГРАЦІЯ ПОЛІТИЧНА – сукупність політичних процесів, спрямованих на консолідацію, злиття суспільних, політичних, військових, економічних структур або етносів у рамках однієї держави з метою протидії деструктивним внутрішнім і зовнішнім чинникам. 
КРИЗА ЕКОНОМІЧНА – значне порушення процесу відтворення, що виявляється в надвиробництві товарів, скороченні виробництва, руйнуванні грошових і кредитних відносин, банкрутстві промислових, торговельних і банківських фірм, зростанні масового безробіття, різкому зниженні життєвого рівня народу.
КРИЗА ПОЛІТИЧНА – 1) тимчасове припинення функціонування окремих елементів або інститутів політичної системи. 2) Значне поглиблення й загострення наявних політичних конфліктів, політичної напруженості. 
ПАРТІЯ ПОЛІТИЧНА – організація, яка об'єднує людей на основі спільної ідеології, бере участь у формуванні та розподілі влади, представляє інтереси різних соціальних груп (або якоїсь домінуючої в суспільстві групи). 
ПУТЧ – одна з форм державного перевороту як раптова, неконституційна нелегітимна зміна правлячої політичної сили за допомогою військових чи контрольно-репресивних органів. Ці структури є або безпосередніми інструментами захоплення влади, або засобом психологічного тиску невеликої групи змовників на суспільство, правлячу еліту, інститути влади.
РЕФЕРЕНДУМ (від лат. referendum – те, що треба доповісти) – в державному праві прийняття електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- чи зовнішньополітичних питань; всенародне опитування.
НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ (НРУ, Рух) – громадсько-політична організація, з 1993 – політична партія в Україні. В кін. 1988 у середовищі відомих українських письменників, науковців і колишніх правозахисників-дисидентів виникли ідея створення національної громадсько-політичної організації – Народного Руху України за перебудову. Вперше проект програми майбутньої масової громадської організації України було надруковано 16.2.1989 в газеті Спілки письменників України, “Літературна Україна”.
НАТО – Організація Північноатланти
·чного до
·говору, НАТО, або Північноатлантичний Альянс – міжнародна політично-військова організація, створена [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Сьогодні 28 держав є членами НАТО. Головним принципом організації є система [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони.
ЄС – Європе
·йський Союз (ЄС, Європейська Унія, Європейська Співдружність) – союз держав-членів [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]), створений згідно з Договором про Європейський Союз ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]), підписаним в лютому [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] року і чинним із листопада [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] р.

Хронологічна таблиця до тем II модуля
1805 р. – відкриття Харківського університету.
1814-1861 рр. – роки життя Т.Г.Шевченка.
1821 р. – створення у Тульчині таємного Південного товариства декабристів.
1823-1825 рр. – діяльність таємного “Товариства об’єднаних слов’ян” у Новгород-Волинському.
Грудень 1825 р. – січень 1826 р. – повстання Чернігівського полку на чолі з Муравйовим-Апостолом і Бестужевим-Рюміним.
1830-1831 рр. – польське повстання на Правобережній Україні.
1830-1837 рр. – діяльність у Львові просвітницького гуртка “Руська трійця”.
1834 р. – відкриття університету у Києві.
1846-1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
1848 р., 16 квітня – скасування кріпацтва у Східній Галичині.
1848 р., 2 травня – утворення у Львові української політичної організації – Головної руської ради.
1848 р., серпень – скасування кріпацтва на Буковині.
1848 р., 25 жовтня – створення культурно-освітнього товариства “Галицько-руська матиця”.
1853 р. – скасування кріпацтва у Закарпатті.
1853-1856 рр. – Кримська війна.
1861-1862 рр. – видання у Петербурзі журналу „Основа”.
1861р., 19 лютого – скасування кріпацтва в Росії.
1861 р. – створення Галицького і Буковинського крайових сеймів.
1863 р., 20 липня – Валуєвський циркуляр проти українського друкованого слова.
1865 р. – відкриття в Одесі Новоросійського університету.
1868 р. – заснування у Львові українського культурно-освітнього товариства “Просвіта”.
1873 р. – заснування у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (у 1892 р. перетворене на Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ)).
1875 р., 4 жовтня – заснування університету в Чернівцях.
1876 р., 18 травня – Емський указ про заборону видання та ввезення з-за кордону літератури, постановки театральних вистав українською мовою.
1877 р. – „Чигиринська змова”.
1890 р. – у Львові утворюється перша українська політична партія – Русько-українська радикальна партія.
1891 р. – створення студентської таємної організації „Братство тарасівців”.
1899 р. – в Галичині утворюються соціал-демократична і національно-демократична українські політичні партії.
1900 р. – у Харкові утворюється Революційна українська партія (РУП) – перша на Наддніпрянщині українська політична партія.
1902 р. – створення Української народної партії.
1904 р. – заснування Української радикальної партії.
1906-1911 рр. – здійснюється Столипінська аграрна реформа.
1908 р. – заснування Товариства українських поступовців.
1914-1918 рр. – Перша світова війна.
1914 р., 1 серпня – у Львові утворюється Головна руська рада (з 1915 року – Загальна українська рада).
1914р., 4 серпня – створення у Львові Союзу визволення України.
1914 р., 6 серпня – у складі австро-угорської армії сформовано добровольчий легіон – Українські січові стрільці (УСС).
1916 р., 6 листопада – указ імператора Австро-Угорської імперії про автономний статус Галичини.
1917 р., 23-27 лютого – Лютнева буржуазна революція в Росії.
1917 р., 4 березня – утворення Української Центральної Ради (УЦР) на чолі з М.С. Грушевським.
1917 р., 6-8 квітня – Всеукраїнський національний конгрес.
1917 р., 10 червня – I Універсал Центральної Ради.
1917 р., 3 липня – II Універсал Центральної Ради.
1917 р., 25 жовтня – Більшовицький переворот у Петрограді на чолі з В.І. Леніним.
1917 р., 7 листопада – III Універсал Центральної Ради. Проголошення УНР.
1917 р., 4-6 грудня – Всеукраїнський з’їзд рад у Києві.
1917 р., 12 грудня – з’їзд рад у Харкові. Проголошення радянської влади в Україні.
1918 р., 16 січня – бій під Крутами.
1918 р., 22 січня – IV Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності УНР.
1918 р., 27 січня – Брестський мирний договір між УНР і державами Четвертного союзу.
1918 р., 29 квітня – ухвалення проекту Конституції УНР.
1918 р., 29 квітня – Всеукраїнський хліборобський з’їзд. Проголошення Павла Скоропадського гетьманом Української держави.
1918 р., 1 листопада – українське національне повстання у Львові.
1918 р., 13 листопада – у Львові проголошується Західноукраїнська народна республіка на чолі з Є. Петрушевичем.
1918 р., 14 листопада – утворення Директорії.
1918 р., 27 листопада – відкриття Української Академії наук (УАН) на чолі з В.Вернадським, з 1921р. – Всеукраїнська Академія наук, з 1936р. – Академія наук УРСР, з 1994р. – Національна Академія наук України.
1918 р., 22 січня – проголошення в Києві Акту Злуки УНР і ЗУНР.
1919 р., березень – прийняття Конституції УРСР.
1919 р., грудень – Перший „Зимовий похід” військ УНР.
1920 р., 24 квітня – Варшавська угода між УНР і Польщею.
1920 р., серпень – заснування Української військової організації (УВО).
1921 р., 21 березня – Ризький мир.
1921 р., жовтень – виникнення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).
1921-1923 рр. – голод в Україні.
1922 р., 30 грудня – утворення СРСР.
1924 р., січень – Конституція СРСР.
1925 р. – заснування Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО).
1928 р., травень-липень – „Шахтинська справа”.
1929 р., 3 лютого – заснування Організації українських націоналістів (ОУН).
1930 р., березень-квітень – судовий процес у справі „СВУ”.
1931 р., березень – судовий процес у справі „УНЦ”.
1932-1933 рр. – Голодомор в Україні – геноцид проти українського народу.
1937 р., січень – Конституція УРСР.
1939 р., 15 березня – проголошення незалежності Карпатської України.
1939 р., 23 серпня – Пакт Ріббентропа-Молотова.
1939 р., 1 вересня – напад Німеччини на Польщу. Початок Другої світової війни.
1939 р., 17 вересня – Червона армія перейшла польський кордон. Приєднання Східної Галичини та Західної Волині до УРСР.
1940 р., 10 лютого – розкол ОУН. Створення ОУН-Б та ОУН-М.
1940 р., 28 червня – Червона армія ввійшла на територію Північної Буковини і Бессарабії.
1941 р., 22 червня – напад Німеччини на Радянський Союз.
1941 р., 30 червня – у Львові діячі ОУН-Б на чолі з Я. Стецьком проголошується Акт відновлення Української держави.
1942 р., 14 жовтня – створення Української повстанської армії (УПА).
1942 р., літо – утворюється Український штаб партизанського руху (УШПР) на чолі з Т. Строкачем.
1944 р., 28 жовтня – визволення України від німецько-румунських загарбників.
1945 р., 25 квітня – на конференції в Сан-Франциско УРСР увійшла до ООН як член-засновник.
1945 р., 8 травня – капітуляція Німеччини.
1945 р., 29 червня – радянсько-чехословацький договір про кордони. Закарпаття увійшло до складу УРСР.
1946 р., березень – Львівський церковний собор: ліквідація Української греко-католицької (уніатської) церкви.
1947 р., квітень-серпень – операція „Вісла”.
1954 р., 19 січня – указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР.
1961 р., січень – суд у Львові над членами дисидентської організації – Української робітничо-селянської спілки – Л.Лук’яненком, І.Кандибою та ін.
1976 р., 9 листопада – утворення Української Гельсінської групи.
1986 р., 26 квітня – катастрофа на Чорнобильській АЕС.
1989 р., вересень – установчий з’їзд Народного Руху України за перебудову.
1989 р., жовтень – закон „Про мови в Українській РСР”, якій надав українській мові статус державної.
1990 р., 16 липня – Декларація про державний суверенітет України.
1991 р., 24 серпня – Акт проголошення незалежної України.
1991 р., 1 грудня – Всеукраїнський референдум і вибори Президента України.
1991 р., 8 грудня – створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). Припинення існування СРСР.
1992 р., 1 січня – I-ий конгрес україністів.
1994 р., листопад – Україна приєдналася до „Договору про нерозповсюдження ядерної зброї”.
1995 р., листопад – вступ України до Ради Європи.
1996 р., 28 червня – прийняття Конституції України.
1996 р., вересень – введення національної грошової одиниці – гривні.
2001 р., червень – візит Папи Римського Івана Павла II в Україну.
2001 р., 5-14 грудня – Всеукраїнський перепис населення.
2002 р., 31 березня – вибори до Верховної Ради України IV скликання.
2002 р., 28-29 серпня – Всесвітній форум україністів у Чернівцях.
2004 р., жовтень-грудень – вибори Президента України. Президентом обраний В. Ющенко.
2006 р., 26 березня – вибори до Верховної Ради України V скликання.
2007 р., 13 вересня – позачергові вибори до Верховної Ради України.
2008 р., 16 травня – Україна стала 152-м повноправним членом Світової організації торгівлі.
2008 р., 15 вересня – демократична коаліція у Верховній раді офіційно розпущена.
2008 р., 23 жовтня – Європарламент визнав голодомор злочином проти людяності і висловив співчуття українському народу.
2009 р., 23 березня – Україна і Європейський союз підписали в Брюсселі спільну заяву про модернізацію української газотранспортної системи. Декларацію підписали також президенти Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку та Світового банку. Того ж дня прем’єр Росії Володимир Путін пригрозив ЄС погіршенням відносин, “якщо інтереси Росії не буде враховано”.
2010 р., 7 лютого – Президентом України обраний лідер опозиційної [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Віктор Янукович, який набрав 48,95% голосів виборців; за чинного прем’єра [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] віддали голос 45,47%.
2010 р., 25 лютого – інавгурація 4-го [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
2010 р., 2 березня – Голова Верховної Ради України Володимир Литвин оголосив про припинення діяльності коаліції.
2010 р., 3 березня – Верховна Рада України 243 голосами відправила уряд Юлії Тимошенко у відставку [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] вирішив вивести з обігу монети номіналом одна і дві копійки, бо їхнє виробництво збиткове.
2010 р., 11 березня – Верховна Рада призначила [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] прем’єр-міністром України і затвердила склад його уряду. Головою Служби Безпеки України призначений [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
2010 р., 21 квітня – у Харкові президенти Росії Медведєв та України Янукович підписали [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] про базування Чорноморського флоту Росії в Севастополі до 2042 року в обмін на знижку на ціну російського газу на 100 доларів.
2010 р., 1 жовтня – [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] скасував політреформу 2004 року, поновив чинність Конституції 1996 року та звернувся до органів державної влади з вимогою невідкладно привести українське законодавство у відповідність до Основного Закону.
2010 р., 31 жовтня – чергові [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], на яких в цілому одержала перемогу [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
2011 р., 23 березня – виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав єпископа Святослава Шевчука Верховним архієпископом Києво-Галицьким, Главою Української греко-католицької церкви.
2011 р., 5 серпня – у Печерському суді Києва заарештована [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], колишня прем’єрка країни та опозиційний політик; 30 грудня її доправлено до Качанівської колонії у м. Харкові.
2011 р., 8 жовтня – у Києві відбулася урочиста церемонія відкриття реконструйованого НСК “Олімпійський”.
2011 р., 29 жовтня – відкриття нового стадіону “Арена Львів”, на якому проходитимуть ігри Євро-2012 р.
2012 р., 27 лютого – опозиціонера, екс-міністра внутрішніх справ [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] засуджено до 4 років позбавлення волі і конфіскації майна.
2012 р., 17 березня – партія “[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]”, створена С.Тігіпко напередодні президентських виборів 2010 року, саморозпустилася та влилася у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], віце-прем’єр міністр [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] обраний одним із заступників голови Партії регіонів.
2012 р., 27 квітня – терористичний акт у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] – вибухнуло 4 урни на центральному проспекті Карла Маркса внаслідок чого постраждало близько 30 осіб.
2012 р., 8 червня – 1 липня – Чемпіонат Європи з футболу “Євро – 2012 р.” в Україні і Польщі.
21 листопада 2013 р. – Кабінет Міністрів України призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в “інтересах національної безпеки”.
Ввечері 21 листопада 2013 р. – люди вийшли на вулиці в центрі Києва і зібралися на Майдані Незалежності на підтримку європейської інтеграції.
25 листопада 2013 р. – протягом прес-конференції Віктор Янукович сказав, що він захоплюється громадянами за їхню громадську позицію. “Як реагувати? Це мирна демонстрація. Так, будь ласка Все, що не заборонено законом України. Ми привикли до цього Я аплодую тим, хто вийшов підтримати європейську інтеграцію” – прокоментував він.
27 листопада 2013 р. – Віктор Янукович заявив, що Україна повинна отримати план розвитку для створення стабілізаційного фонду після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. “За різними підрахунками, необхідно щонайменше 20 млрд євро щорічно. Всього до 2017 р. потрібно 160 млрд євро”, – сказав він.
29 листопада 2013 р. – У Вільнюсі підписано договори між ЄС та країнами Східного партнерства; однак, найважливіший договір – Угоду про асоціацію з Україною – підписано не було.
4:15 ранку, 30 листопада 2013 р. – Спеціальний підрозділ міліції по боротьбі з організованою злочинністю “Беркут” на Майдані Незалежності жорстоко розігнав людей, які протестували проти рішення влади про призупинення переговорів з Європейським Союзом. Як розказують очевидці, молодих хлопців і дівчат били палицями та ногами. У результаті, більш, ніж 50 людей було поранено. Влада виправдала свої дії заявою, що протести не дозволяли встановити новорічну ялинку на час зимових свят.
1 грудня 2013 р. – Київ зібрався на перше Віче, чи загальні збори громадян. (З того часу їх проводили кожну неділю опівдні.) Учасники були обурені жорстокістю міліції, проявленою до мирних і беззбройних демонстрантів, та вимагали відставки Кабінету Міністрів і розслідування подій 30 листопада 2013 р. Згідно інформації з різних джерел, у цей день в центрі Києва зібралося від 700 000 до 1,5 млн людей.
Ніч з 10 на 11 грудня 2013 р. – “Беркут” разом зі співробітниками Внутрішніх військ зробили спробу зачистити вулицю Хрещатик та Майдан Незалежності. Згідно різних підрахунків, кілька тисяч “співробітників правоохоронних органів” взяли участь в атаці. Блокпости ДАІ та вантажівки перекривали дороги до центру міста. Незважаючи на це, до 5 год. ранку більш, ніж 15 000 жителів Києва, яких розбудили сигналізуючи про надзвичайний стан церковні дзвони, прийшли захищати Майдан.
20 грудня 2013 р. – Генеральний прокурор України Віктор Пшонка заявив, що згідно результатів розслідування, самі демонстранти були винні у репресіях “Беркуту” 30 листопада, тому що вони стояли на дорозі встановлення новорічної ялинки і чинили опір представникам правоохоронних органів.
Влада не почула людей на Майдані. Не зважаючи на мінусову температуру повітря та провокації зі сторони чиновників, люди продовжували вимагати змін.
16 січня 2014 р. – прийняття “Диктаторських законів”, включно з правом блокування веб-сайтів, покаранням за встановлення палаток і звукового обладнання для демонстрацій, забороною носіння шоломів під час демонстрацій, та вимогою перереєстрації організацій, які отримували фінансування з-за кордону.
Незабаром після цього почалися підпали машин і напади на учасників демонстрацій. Кілька тисяч так званих “ті тушок” (найнятих головорізів) прибули до Києва. Вони нападали на людей і намагалися спровокувати бійки, які припинялися загонами Самооборони Майдану.
19 січня 2014 р. – ситуація загострилася. Приблизно о 15 год., після щотижневого Віче, кілька сотень людей намагалися прорватися до будинку Верховної Ради (українського парламенту) через блокпости підрозділів міліції на вул. Грушевського біля стадіону “Динамо” імені В.Лобановського. “Беркут” відповів світло-шумовими гранатами, сльозогінним газом, гумовими кулями та водометами (використання водометів при мінусовій температурі строго заборонено міжнародними конвенціями).
22 січня 2014 р. – протистояння на вул. Грушевського продовжується. Згідно офіційних даних, у цей день загинуло троє протестувальників. Вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський були вбиті з вогнепальної зброї на вул. Грушевського. Юрія Вербицького знайшли мертвим у лісі, куди його вивезли невідомі.
Згідно даних медичного центру Майдану, цього дня у результаті сутичок було поранено більш, ніж 90 осіб. Переважали травми від поранень резиновими кулями, осколкові поранення обличчя та хімічні опіки.
18 лютого 2014 р. – сутички між активістами Майдану та підрозділами правоохоронних органів відновилися у центрі Києва у день, коли було проведено засідання українського парламенту.
Влада відповіла світло-шумовими гранатами, побиттям активістів та використанням вогнепальної зброї. До вечора “Беркут” та Внутрішні війська відтіснили мітингувальників назад на Майдан Незалежності.
20 лютого 2014 р. – вранці, під час ескалації конфлікту між сторонами, більш, ніж 90 осіб було вбито, більшість з них були розстріляні снайперами. Українська опозиція скликала позачергове засідання парламенту. Члени парламенту прийняли рішення відкликати всіх співробітників правоохоронних органів з Києва.
21 лютого 2014 р. – після багатогодинних переговорів між владою та опозиційними партіями за участі європейських та російських офіційних посередників сторони оголосили про підписання компромісного договору, який передбачав повернення до Конституції 2004 р., формування нового уряду і проведення дострокових президентських виборів не пізніше, ніж у грудні 2014 р.
Вночі на 22 лютого 2014 р. – президент Янукович раптово втікає з столиці.
22 лютого 2014 р. – Верховна Рада України прийняла постанову “про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів президента України” на 25 травня 2014 р. Наступного дня президентські обов’язки були покладені на спікера парламенту Олександра Турчинова.
27 лютого 2014 р. – Верховна Рада України призначила лідера партії “Батьківщина” Арсенія Яценюка на посаду прем’єр-міністра. Безпрецедентна кількість членів парламенту – 371 депутат – проголосувала за резолюцію №4302.
12 квітня – поява “зелених чоловічків” у Слов’янську та Краматорську.
13 квітня – в.о. президента України Олександр Турчинов заявив 13 квітня 2014 р., що для того, щоб зупинити розгул тероризму, організованого російськими спецслужбами у східних регіонах України, Рада нацбезпеки та оборони розпочинає широкомасштабну антитерористичну операцію(АТО) із залученням Збройних Сил України.
17 квітня – Женевська зустріч Україна-ЄС-США-Росія.
2 травня – протистояння в Одесі (2014) Внаслідок сутичок футбольних ультрас та проросійських активістів і пожежі в будинку профспілок у Одесі загинуло 48 осіб.
9 травня – протистояння у Маріуполі. Близько 60 озброєних бойовиків вчинили спробу захоплення міського управління внутрішніх справ, внаслідок чого сталася перестрілка. Загинуло близько 20 осіб.
11 травня – сепаратистські референдуми на Донбасі. Референдум у Луганську Референдуми в частині Донецької та Луганської областей щодо незалежності ДНР і ЛНР.
13 травня – близько 30-ти проросійських терористів влаштували засідку на околицях села Октябрське у кущах уздовж річки. Внаслідок нападу терористів на колону 95-ої окремої аеромобільної бригади ЗС України загинули 6 десантників, 9 отримали поранення та контузії, ще один військовий загинув від отриманих поранень під час транспортування до шпиталю.
22 травня – стався напад бойовиків терористичної організації ДНР на блокпост українських військових 51-ої механізованої бригади поблизу міста Волноваха. Внаслідок боїв щонайменше 17 людей загинуло, 32 отримали поранення.
25 травня – вибори президента України Перемогу здобув Петро Порошенко.
26 травня – внаслідок боїв за аеропорт «Донецьк» було знищено більше 100 терористів. Самоназваний прем'єр-міністр Донецької народної республіки Олександр Бородай підтвердив, що серед загиблих було 34 громадянина Російської Федерації.
2 червня – відбувся вибух у приміщенні Луганської ОДА, внаслідок чого загинуло 8 людей. За офіційною версією ГПУ бойовики стріляли з ПЗРК[8] в український літак що пролітав над містом, але снаряд навівся на кондиціонер в ОДА. За версією ОБСЄ - український літак міг завдати авіаудару некеревонами ракетами по ОДА..
5 червня – над міськрадою Красного Лиману піднятий український прапор..
7 червня – інавгурація п’ятого президента України Петра Порошенка
14 червня – військово-транспортний літак Іл-76 Повітряних Сил Збройних Сил України при посадці в аеропорту “Луганськ” був обстріляний терористами вогнем із зенітної установки та великокаліберного кулемета. На борту літака перебувало 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської бригади та 9 членів екіпажу. В результаті обстрілу усі вони загинули.
16 червня – Президент України Петро Порошенко запропонував мирний план врегулювання ситуації на сході країни.
23 червня – в Донецьку відбулася зустріч тристоронньої контактної групи з реалізації мирного плану П. Порошенка. На зустрічі були присутні екс-президент України Леонід Кучма, посол РФ в Україні Михайло Зурабов, лідер громадської організації “Український вибір” Віктор Медведчук, один із лідерів ДНР Олександр Бородай, Олег Царьов та Нестор Шуфрич. За результатами переговорів бойовики пообіцяли припинити вогонь до 10 ранку 27 червня.
1 липня – Президент України Петро Порошенко у своєму зверненні до українського народу повідомив про припинення режиму одностороннього припинення вогню.
17 липня – поблизу міста Торез Донецької області розбився пасажирський літак Boeing 777, який належав малазійським авіалініям. Він здійснював переліт маршрутом Амстердам-Куала-Лумпур. На борту літака було 283 пасажирів і 15 членів екіпажу. Всі вони загинули. Попередня версія катастрофи – збиття з ракетного комплексу “Бук”.
28 липня – військовослужбовці Збройних сил України взяли під контроль Савур-Могилу.

Тестові завдання до модуля II:
1. До якої масонської організації належав І.Котляревський?
1) „Любов до істини”;
2) „Озіріс”;
3) „Понт Євксинський”;
4) „Три царства природи”;
5) „Вмираючий сфінкс”.

2. Вкажіть першу залізницю в Наддніпрянській Україні:
1) Царськосільська;
2) Київ-Харків;
3) Одеса-Балта;
4) Київ-Москва;
5) Київ-Петербург.

3. Про кого йдеться в цій біографічній довідці?
“Ватажок селянського антикріпосницького руху на Буковині. Народився в селянській сім’ї кріпака. У 1843 році очолив виступ селян проти поміщиків, придушений австрійськими військами в березні 1844 року. Під час революції 1848-1849 рр. в Австрії обраний до австрійського парламенту. У 1850 році заарештований і засуджений до заслання”.
1) Л.Кобилиця;
2) О.Довбуш;
3) У. Кармалюк;
4) В.Чумак.

4. Як називався основний програмний документ Кирило-Мефодіївського братства?
1) “Руська правда”;
2) “Конституція”;
3) “Закон божий”;
4) “Катехізис”;
5) “Маніфест до українського народу”.

5. Що є зайвим у цьому переліку? За аграрною реформою 1861 року:
1) скасовувалась особиста залежність селянина від поміщика;
2) селяни чорноземних районів отримували 3-5 десятин на душу, а нечорноземних районів 4-7 десятин;
3) земельні надлишки забиралися на користь селянина;
4) за отримані наділи селяни повинні були сплатити викупні платежі протягом 49 років.

6. В останній третині XIX ст. Галичину розглядали як своєрідний “П'ємонт” нації:
1) тільки українці;
2) тільки поляки;
3) українці та поляки.

7. Русофіли (москвофіли) домінували у політичному та громадському житті галицьких українців у:
1) 1840-1850-х роках;
2) 1860-1880-х роках;
3) 1870-1890-х роках.

8. “Руська бесіда” у Львові – це:
1) товариство клубного типу, яке влаштовувало літературно-музичні вечори, доповіді, концерти, утримувало театральну трупу;
2) громадсько-політична організація, яка проводила віча, демонстрації, політичні конференції та з'їзди і підтримувала наукові дослідження в сфері політики;
3) товариство економічного характеру, яке займалось кредитуванням своїх членів і здійснювало благодійну діяльність.

9. Утворіть хронологічний ланцюжок з таких подій 60-х років XIX ст. в історії України:
1) заснування у Львові товариства “Просвіта”;
2) скасування кріпацтва на українських землях, що були у складі Російської імперії;
3) відкриття Новоросійського університету в Одесі;
4) циркуляр міністра внутрішніх справ Росії Валуєва.

10. В якому році Буковина була відокремлена від Галичини і стала окремою провінцією Австрійської імперії?
1) 1774;
2) 1786;
3) 1812;
4) 1848;
5) 1849.

11. Поставте перераховані події у хронологічному порядку:
1) інвентарна реформа на Правобережній Україні;
2) скасування кріпосного права у Наддніпрянській Україні;
3) скасування кріпосного права у Східній Галичині;
4) “Похід у Таврію за волею”;
5) “Київська козаччина”.

12. Національний рух українців Буковини наприкінці XIX – на початку XX ст. очолювали:
1) А. Вахнянин та Ю. Федькович;
2) С. Смаль-Стоцький та М. Василько;
3) К. Левицький та Ю. Романчик.

13. Розставте у хронологічній послідовності події:
1) Емський указ;
2) діяльність хлопоманів;
3) діяльність народників;
4) створення товариства “Просвіта”;
5) діяльність “Братства тарасівців”.

14. Виберіть положення, які відповідають програмним засадам внутрішньої політики Української Центральної Ради, проголошеної у III- ому Універсалі:
1) введення 8-годинного робочого дня;
2) скасування смертної кари та амністія всім політичним в’язням;
3) скасування поміщицького землеволодіння;
4) орієнтація на кваліфікованих чиновників;
5) автокефалія Української православної церкви;
6) встановлення державного контролю над промисловістю;
7) покарання за участь у страйках;
8) наділення селян землею за викуп;
9) передача землі трудящим селянам без викупу.

15. Поставте у хронологічній послідовності події:
1) ультимативні вимоги Раднаркому Росії до Української Центральної Ради;
2) початок загального наступу радянських військ проти УНР;
3) на з’їзді Рад у Харкові проголошено Україну радянською республікою;
4) війська М. Муравйова захопили Київ;
5) бій під Крутами;
6) проголошення IV Універсалу Української Центральної Ради.

16. Коли проголошено IV Універсал Української Центральної Ради?
1) 7 листопада 1917 р.;
2) 25 грудня 1917 р.;
3) 3 січня 1918 р.;
4) 22 січня 1918 р.

17. На переговорах у Брест-Литовську з країнами Четверного союзу делегація від Української Центральної ради:
1) не брала участі;
2) брала участь лише як спостерігач;
3) брала активну участь, підписала сепаратний мирний договір;
4) брала участь, але її повноваження не було визнано іншими країнами-учасницями переговорів;
5) самостійної участі не брала, а тільки у складі делегації від радянської України.

18. Коли підписано мирний договір між УНР та Німеччиною та її союзниками?
1) 22 січня 1918 р.;
2) 27 січня 1918 р.;
3) 29 грудня 1917 р.;
4) 17 лютого 1918 р.;
5) 22 січня 1919 р..

19. Розташуйте події, які відбулися в Україні протягом 1918 – лютого 1919 рр. у хронологічній послідовності:
1) утворення Директорії УНР;
2) акт злуки УНР і ЗУНР;
3) проголошення ЗУНР;
4) прихід до влади гетьмана П.Скоропадського;
5) вступ більшовицьких військ до Києва.

20. Що є зайвим у цьому переліку? З іменем П. Скоропадського пов’язують:
1) здійснення державного перевороту;
2) проголошення федерації Української держави з більшовицькою Росією.
3) згортання демократичних свобод;
4) проголошення IV Універсалу;
5) утворення Української академії наук.

21. Виберіть положення, які відповідають основним програмним засадам внутрішньої політики Директорії УНР:
1) запровадження 8-годинного робочого дня;
2) реформування армії шляхом поновлення частин українського козацтва;
3) вилучення землі у поміщиків без викупу;
4) передача землі селянам за викуп;
5) зосередження законодавчої влади в руках Трудового конгресу;
6) злука УНР і ЗУНР.

22. Хто очолював уряд ЗУНР?
1) Є. Петрушевич;
2) С. Смаль-Стоцький;
3) М. Грушевський;
4) В. Винниченко;
5) Д. Вітовський.

23. Коли розпочалось Хотинське повстання проти румунської окупації?
1) січень 1918 р.;
2) січень 1919 р.;
3) грудень 1918 р.;
4) листопад 1918 р..
24. Хто командував наступом об’єднаних радянських військ на Київ у січні 1918 року?
1) В. Пархоменко;
2) Ю. Коцюбинський;
3) М. Муравйов;
4) В. Задонський;
5) В. Примаков.

25. Які з наступних тверджень, на Вашу думку, є правильними?
1) регулярні збройні формування ЗУНР дістали назву Українська галицька армія;
2) у червні 1921 р. УГА провела проти переважаючих польських військ блискучу наступальну операцію, яка увійшла в історію під назвою Чортківська офензива;
3) наприкінці 1919р. війська УНР вели боротьбу з кількома противниками – білогвардійцями, Червоною армією і поляками;
4) на початку 1920 р. Україна втретє опинилася під контролем більшовиків;
5) комітети незаможних селян, які діяли в Україні в 20-х роках, були виборними органами влади на селі; вони виконували ті ж функції, що і Ради в містах.

26. Вкажіть держави, до складу яких входили українські землі в середині 20-30-х років:
1) Польща;
2) Угорщина;
3) Румунія;
4) Російська імперія;
5) Австро-Угорська імперія;
6) СРСР;
7) Чехословаччина.

27. Виберіть твердження, які характеризують політичний розвиток УСРР / УРСР у міжвоєнний період:
1) наприкінці 20-х років УСРР втратила останні ознаки суверенності;
2) політика коренізаціі в УСРР здійснювалась шляхом проведення українізації;
3) політичні репресії в Україні були спрямовані переважно проти творчої інтелігенції;
4) центральне місце у складі партійно-державного апарату займали репресивні органи;
5) монопольне становище в суспільстві займала Комуністична партія.

28. Про кого з політичних і державних діячів йдеться?
“Народився у Волинській губернії. Член УПРС. Входив до складу Української Центральної Ради. З 1920 року – член КП(б)У. У 1924-1927 рр. – нарком освіти УСРР. У 1927 році звинувачений у націоналістичному ухилі. У 30-ті роки репресований.”
1) С. Єфремов;
2) М. Скрипник;
3) О. Шумський;
4) М. Хвильовий;
5) М. Волобуєв.

29. Визначте наслідки сталінської індустріалізації в Україні:
1) посилення централізації управління промисловістю;
2) зниження життєвого рівня населення;
3) підвищення життєвого рівня населення;
4) загальне одержавлення засобів виробництва;
5) перетворення республіки в індустріально-аграрну країну;
6) прискорення урбанізації республіки;
7) зростання обсягів виробництва товарів народного споживання.

30. Визначте наслідки колективізації в Україні в 30-х роках:
1) зростання обсягів с/г будівництва;
2) зниження товарності сільського господарства;
3) люмпенізація селянства;
4) раціоналізація с/г виробництва;
5) хронічне відставання с/г;
6) фізичне винищення найбільш кваліфікованої частини с/г працівників;
7) утворення великих агропромислових комплексів (колгоспів).

31. Доповніть речення:
Політику українізації було остаточно припинено у ... (1933-1934 рр., 1929-1931 рр., 1937-1938 рр.). Особистим представником Сталіна в Україні, котрий займався питаннями ліквідації українізації та її наслідків, був ... (П.Постишев, Л.Каганович, В.Затонський):

32. Спілка визволення України (СВУ) – це:
1) організація, яку було створено у 1920-х роках для проведення українізації;
2) підпільний терористичний центр ОУН;
3) організація, вигадана органами ДПУ для проведення інспірованого процесу з метою фізичного знищення української інтелігенції;
4) український емігрантський центр, створений для підготовки і пересилання шпигунів на Україну.

33. Організація українських націоналістів (ОУН) ставила за мету діяльності:
1) проголошення незалежності України, на чолі якої має бути П. Скоропадський;
2) проголошення незалежності України як демократичної республіки поза складом СРСР;
3) проголошення суверенної соборної Української держави. Для досягнення мети використовувала збройну боротьбу на засадах “революційного націоналізму”;
4) проголошення незалежності України як президентської республіки;

34. Хто з вказаних діячів проходив по сфабрикованому ГПУ процесу над “СВУ”?
1) В. Винниченко;
2) С. Єфремов;
3) М. Скрипник;
4) М. Хвильовий;
5) О. Шумський.

35. Виберіть твердження, які відповідають дійсності:
1) населення УРСР позитивно ставилося до “визвольної місії” Червоної армії щодо “братів-українців” у 1939 році;
2) у жовтні 1939 р. на території Західної України було проведено вибори до Верховної Ради УРСР;
3) деякі заходи щодо радянізації західноукраїнських земель у 1939-1941 рр. зустріли схвалення місцевого населення;
4) у 1940 році до складу УРСР увійшли придунайські українські землі;
5) Буковину було приєднано до складу УРСР у 1941 році.

36. Утворіть хронологічний ланцюжок з наступних подій історії західноукраїнських земель у міжвоєнний період:
1) окупація Закарпаття Угорщиною;
2) утворення ОУН;
3) пацифікація західноукраїнських земель;
4) надання Закарпаттю автономії;
5) заснування “таємного університету” у Львові;
6) остаточне визнання суверенітету Польщі над Східною Галичиною.

37. Коли уряд Польщі проводив політику “пацифікації” на західноукраїнських землях:
1) восени 1928 р.;
2) восени 1930 р.;
3) навесні 1929 р.;
4) навесні 1930 р.;
5) влітку 1929 р.

38. Друга світова війна розпочалась:
1) 1 вересня 1939 року;
2) 22 червня 1941 року;
3) 17 вересня 1939 року;
4) 28 червня 1940 року.

39. У роки Великої Вітчизняної війни Україна була поділена на зони окупації:
1) Трансністрія, Полісся, рейхкомісаріат “Україна”;
2) Трансністрія, дистрикт “Галичина”, Поділля, військова східна адміністрація;
3) рейхскомісаріат “Україна”, дистрикт “Галичина”, Трансністрія, військова східна адміністрація.

40. З якими подіями в історії України 1941-1945 років пов’язані такі імена: Т.Строкач, Я.Стецько, М.Кирпонос, О.Теліга, Т.Боровець (Бульба):
1) командував Південно-Західним фронтому 1941 р.,
2) редагував журнал “Літаври”, який видавала Українська національна рада у Києві наприкінці 1941 р.,
3) очолив утворений у 1942 р. Український штаб партизанського руху,
4) очолював Тимчасовий уряд, утворений у червні 1941 р. у Львові,
5) сформував військовий загін “Поліська Січ” у 1941 р.

41. Завершення визволення України у сучасних її кордонах відбулося:
1) 22 січня 1943 р.;
2) 28 жовтня 1944 р.;
3) 9 травня 1945 р.

42. Велика Вітчизняна війна завершилася:
1) 9 травня 1945 року;
2) 31 квітня 1945 року;
3) 1 вересня 1946 року.

43. Північна Буковина і Хотинщина увійшли до складу УРСР:
1) 17 вересня 1939 р.;
2) 28 вересня 1940 р.;
3) 22 червня 1941 р.;
4) 1 вересня 1939 р.

44. Виберіть правильне твердження.
Гітлерівський план “Ост” передбачав:
1) надання Україні автономних прав у складі великого рейху;
2) перетворення України на колонію, аграрно-сировинний придаток гітлерівської Німеччини;
3) перетворення України після війни на самостійну державу під патронатом Німеччини;
4) надання повної незалежності України.

45. Центром Рейхскомісаріату Україна було місто:
1) Рівне;
2) Вінниця;
3) Київ;
4) Одеса.

46. Після утворення Український штаб партизанського руху очолив:
1) П. Пономаренко;
2) Т. Строкач;
3) С. Ковпак;
4) М. Хрущов.

47. Датою створення УПА вважається:
1) 14 жовтня 1942 р.;
2) 19 листопада 1942 р.;
3) 30 червня 1941 р.

48. Поставте наступні події у хронологічній послідовності:
1) оборона Одеси;
2) утворення УШПР;
3) створення УПА;
4) битва за Дніпро і визволення Києва;
5) “Бродівський котел”.

49. Визволяючи Україну, 26 березня 1944 р радянські війська вийшли на державний кордон з:
1) Румунією;
2) Польщею;
3) Чехословаччиною;
4) Угорщиною;
5) Болгарією.

50. Продовжіть речення:
Рейхскомісаром України був .... (Кох, Франк, Гесс). Центром рейхскомісаріату було місто... (Дніпропетровськ, Київ, Рівне).

51. Головні принципи зовнішньої політики України вперше були викладені в документі:
1) Акт проголошення незалежності України;
2) Декларація про державний суверенітет;
3) Конституція України;
4) закон України “Основні напрями зовнішньої політики України”.

52. Проблема ядерного роззброєння для нашої держави була розв’язана так:
1) Україна повністю відмовилася від ядерної зброї, ратифікувала договір СТАРТ-1, а також приєдналась до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї;
2) Україна відмовилась від стратегічного ядерного озброєння, ратифікувавши договір СТАРТ-1, втім залишила в своєму збройному арсеналі інші види ядерної зброї, зберігає статус ядерної держави;
3) Україна залишилася ядерною державою, однак її майбутній вступ до НАТО означатиме передачу ядерного озброєння в розпорядження європейських миротворчих сил.

53. З якими наступними твердженнями Ви згодні?
1) Україна стала членом ООН після проголошення незалежності.
2) восени 1991 р. утворено Соціалістичну партію України;
3) студентське голодування на майдані Незалежності в Києві примусило піти у відставку на основі відповідного рішення Верховної Ради склад Кабміну на чолі з прем’єр-міністром В.Масолом у жовтні 1992 р.;
4) Конституційний договір було підписано в червні 1995 р Головою Верховної Ради України О.Морозом та Президентом України Л.Кравчуком.

54. Виберіть правильні твердження. Проголошення незалежності поставило перед Україною низку принципово нових завдань державного розвитку у політичній, зовнішньополітичній, економічній, культурній сферах:
1) відродження українських політичних структур часів УНР;
2) демонтаж тоталітарних політичних структур і створення правової демократичної держави, встановлення рівноправних стосунків з далекими і близькими сусідами;
3) відродження української культури як складової інтернаціональної культури радянських народів;
4) трансформація централізованої державної економіки в багатоукладну ринкову, зорієнтовану на потреби людей;
5) відродження радянської системи економічних відносин.

55. Партійно-політична система України в перші роки після проголошення незалежності характеризувалася:
1) виникненням значної кількості нових політичних партій, які, за поодинокими винятками, не мали масового характеру і не відігравали помітної ролі у політичному житті країни;
2) кризою політичних партій, що існували у 1990-1991 pp. До кризи спричинилася вичерпаність їхньої програмної мети. Україна здобула незалежність, була ліквідована багатопартійність та відновлена однопартійна система, при якій провідну роль у суспільстві відігравала так звана партія влади;
3) виникненням значної кількості політичних партій, діяльність яких мала масовий характер і суттєво впливала на політичні події в країні;
4) перебудовою багатопартійної системи в двопартійну, при якій провідну роль у суспільстві відіграють Компартія України та Народний рух України.

56. Виберіть правильні твердження. Характерні риси суспільного розвитку в період квітень 198 – січень 1987 рр.?
1) широка демократія суспільного життя;
2) очікувальна позиція апарату;
в) наявність розгорнутої й чіткої програми „перебудови”;
3) ініціювання змін тільки “зверху”;
4) очікувальна позиція більшості населення;
5) радикалізм громадської думки.

57. З чиєї ініціативи почалася так звана “перебудова”?
1) національно-визвольного руху;
2) М.С. Горбачова;
3) профспілок;
4) неформальних організацій;
5) була зумовлена ходом розвитку суспільства.

58. Розставте події у хронологічній послідовності:
1) прийняття Конституції України;
2) акт проголошення незалежності України;
3) прийняття Декларації про державний суверенітет України;
4) спроба державного перевороту в Москві.

59. Початок формування багатопартійності в Україні покладено діяльністю:
1) Українського народного руху;
2) КПУ;
3) Українською республіканської партією.

60.Розставте події у хронологічній послідовності:
1) створення СНД;
2) обрання М. Горбачова Президентом СРСР;
3) аварія на Чорнобильській АЕС;
4) обрання Л. Кравчука Президентом України;
5) звільнення В. Щербицького з посади Першого секретаря ЦК КПУ.

61.У якому році в Україні було введено національну валюту?
1) 1992 р.;
2) 1994 р.;
3) 1996 р.;
4) 1998 р.

62.Які риси характерні для процесу державного будівництва в Україні у 1994-2001 рр.?
1) високий рівень правової підготовки більшості народних депутатів;
2) протистояння прокомуністичних і національно-демократичних сил;
3) призупинення в країні процесу приватизації;
4) різкий перехід країни до ринкових відносин.

63. Основним Законом України є Конституція. Які риси характерні для неї?
1) вищою цінністю в державі визнається людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, безпека;
2) основою зовнішньої політики є забезпечення державних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з усіма країнами світу;
3) держава функціонує для людини, але не для держави;
4) Конституція базується на власному досвіді місцевого законодавства, без урахування досягнень закордонних законодавців.

64.Конституція незалежної України була прийнята в:
1) серпні 1991 р.;
2) червні 1996 р.;
3) серпні 1996 р.;
4) червні 1998 р.

65.Акт проголошення незалежності України був прийнятий у:
1) 16 липня 1990 р.;
2) 3 серпня 1990 р.;
3) 24 серпня 1990 р.;
4) 28 червня 1990 р.

66.Референдум з приводу підтвердження України незалежною державою відбувся:
1) 16 липня 1990 р.;
2) 24 серпня 1991 р.;
3) 1 грудня 1991 р.;
4) 28 червня 1991 р.

67.Першою державою, яка визнала Україну незалежною була:
1) Канада;
2) США;
3) Польща;
4) Росія.

68.Державна символіка України (герб, гімн, прапор) прийнята в:
1) грудні 1990 р.;
2) серпні 1991 р.;
3) січні-лютому 1992 р.;
4) червні 1996 р.

69.Декларація про державний суверенітет України була прийнята у:
1) липні 1990 р.;
2) серпні 1990 р.;
3) серпні 1991 р.;
4) червні 1992 р.

70. Початок ХХІ ст. в Україні характеризувався такими позитивними економічними і соціальними перетвореннями:
1) з’явились перші ознаки економічної стабілізації;
2) досягнуто нижчих темпів зростання рівня інфляції;
3) значним зростанням житлового будівництва та ефективною системою житлового забезпечення населення;
4) реалізацією земельної реформи;
5) здійсненням ефективного соціального та пенсійного забезпечення;
6) формуванням базових засад багатоукладності економіки на основі ринкової інфраструктури;
7) динамічним розвитком зовнішньополітичної економічної діяльності.

Контрольні питання до курсу історія України
З’ясуйте передумови та процес формування давньоукраїнської держави Київська Русь. Проаналізуйте норманську та антинорманську теорії походження Русі.
Визначте місце і роль перших київських князів у розбудові Київської Русі.
Визначте напрямки внутрішньої і зовнішньої політики княгині Ольги.
Визначте напрямки внутрішньої і зовнішньої політики князя Володимира Великого.
Обґрунтуйте суть розквіту Київської держави в період правління Ярослава Мудрого.
Розкрийте причини і наслідки розпаду Київської держави.
Висвітліть боротьбу населення українських земель проти татаро-монгольських завойовників.
Охарактеризуйте розвиток Київської Русі в умовах роздробленості (середина ХІ – перша половина ХІІ ст.).
Визначте особливості політичного і соціально-економічного розвитку Галицького і Волинського князівств у ХІ – ХІІ ст.
З’ясуйте обставини утворення Галицько-Волинського князівства. Дайте оцінку діяльності князя Романа Мстиславовича.
Охарактеризуйте основні напрямки державної діяльності Данила Галицького.
Проаналізуйте процес занепаду Галицько-Волинського князівства і його наслідки.
Висвітліть стан культури Київської Русі.
Проаналізуйте обставини та процес включення українських земель до складу Великого князівства Литовського в ХІV ст.
Охарактеризуйте основні напрямки політичного розвитку українських земель у ХІV – ХV ст.
Охарактеризуйте основні напрямки соціально-економічного розвитку українських земель ХIV – першої половини ХVІ ст.
З’ясуйте основні умови Люблінської унії та її наслідки для України.
Визначте причини, мету, суть і наслідки Берестейської церковної унії.
З’ясуйте причини виникнення козацтва, його заняття, побут, звичаї.
Обґрунтуйте обставини виникнення та устрій Запорозької Січі, її роль в історії українського народу.
Якими були причини, хід і наслідки селянсько-козацьких повстань кінця ХVІ ст.?
Розкрийте суть боротьби запорізьких козаків проти турків і татар в середині ХVІ – першій чверті ХVІІ ст. Дайте оцінку діяльності П.Сагайдачного.
Охарактеризуйте стан української культури у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст.
З’ясуйте вимоги і перебіг народних рухів та козацьких виступів 20-30-х рр. ХVІІ ст.
Проаналізуйте причини, початок і перші перемоги у Визвольній війні українського народу під проводом Б.Хмельницького.
Дайте оцінку воєнним діям 1649 р. та Зборівського договору.
Охарактеризуйте воєнні дії 1650-1653 рр. в Україні та наслідки Білоцерківського договору.
Проаналізуйте процес державотворення на визволених територіях України вході національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.
Висвітліть перебіг Переяславської ради та основні положення “Березневих статей” у 1654 р.
Висвітліть основні моменти боротьби за владу в Україні після смерті Б.Хмельницького. Дайте оцінку діяльності гетьмана І.Виговського.
З’ясуйте обставини поділу України на Правобережну й Лівобережну. Що таке “Руїна”?
З’ясуйте обставини скликання і рішення „Чорної ради” в Ніжині 1663 р. Дайте оцінку діяльності І.Брюховецького.
Визначте основні напрямки та цілі внутрішньої і зовнішньої політики П.Дорошенка.
З’ясуйте, в чому проявлялося поступове обмеження автономії України в другій половині ХVІІ ст.
Охарактеризуйте політику І.Мазепи. Дайте оцінку його гетьманування.
Розкажіть, що ви знаєте про П.Орлика та його Конституцію.
Проаналізуйте політику російського уряду щодо України у першій половині ХVІІІ ст.
Розкрийте причини і суть відновлення Гетьманщини у середині ХVІІІ ст. Дайте оцінку діяльності К.Розумовського.
Розкрийте причини та наслідки остаточної ліквідації Гетьманщини та зруйнування Запорозької Січі. В чому історичне значення Запорозької Січі, яке її місце в історії українського народу?
Охарактеризуйте українську культуру ХVІІІ ст.
Проаналізуйте причини, хід і наслідки гайдамацького повстання 1768 р. на Правобережжі.
Охарактеризуйте зміни у територіально-адміністративному, соціально-економічному та правовому становищі українських земель в останній чверті ХVІІІ ст.
Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток України у першій половині ХІХ ст.
Охарактеризуйте основні напрямки діяльності таємних товариств на Наддніпрянській України у першій чверті ХІХ ст. Проаналізуйте особливості руху декабристів в Україні.
Дайте оцінку діяльності Кирило-Мефодіївського товариства та його програмних документів.
Охарактеризуйте особливості розгортання селянських рухів на Наддніпрянщині у першій половині ХІХ ст.
Опишіть становище західноукраїнських земель під владою Австрії (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.).
Дайте характеристику здобутків національного відродження 20-30-х рр. в Галичині. Обґрунтуйте значення „Руської трійці”.
З’ясуйте місце, роль і здобутки українського політичного руху під час революції 1848-1849 рр. в Австрії.
Розкрийте зміст і значення селянської реформи 1861 р. та особливості її впровадження в Україні.
Вкажіть і охарактеризуйте реформи 60-70-х років ХІХ ст. та особливості їх впровадження в Україні.
Визначте напрямки соціально-економічного розвитку Наддніпрянщини в другій половині ХІХ ст.
Проаналізуйте основні етапи та напрямки діяльності громадівського руху другої половини ХІХ ст.
З’ясуйте особливості соціально-економічного та політичного становища західноукраїнських земель у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Висвітліть основні течії в суспільно-політичному русі на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.
Визначте особливості розвитку української культури у другій половині ХІХ ст., впливи Валуєвського циркуляру та Емського указу.
Проаналізуйте діяльність політичних партій в Україні на початку ХХ ст.
Проаналізуйте становище України в період Першої російської революції 1905-1907 рр.
Висвітліть становище українських земель у роки Першої світової війни.
Визначте основні напрямки і дайте оцінку столипінської політики в Україні у 1907 – 1911 рр.
Вкажіть і охарактеризуйте найважливіші події Національно-визвольної революції в Україні у березні-листопаді 1917 р.
Покажіть, як розгорталася наприкінці 1917 – на початку 1918 р. боротьба за владу в Україні? З’ясуйте суть та історичне значення ІV Універсалу Української Центральної ради.
З’ясуйте становище України за гетьманування П.Скоропадського (1918 р.).
Проаналізуйте діяльність Директорії. З’ясуйте значення злуки УНР та ЗУНР.
З’ясуйте обставини виникнення, становлення та причини поразки ЗУНР.
Розкажіть, що ви знаєте про загарбання Північної Буковини і Хотинщини королівською Румунією та включення Закарпаття до складу Чехословаччини?
З’ясуйте становище України у період нової економічної політики (1921-1927 рр.). Якими були наслідки входження України в СРСР?
З’ясуйте суть, хід і наслідки політики українізації в 20-ті – на початку 30-х років ХХ ст.
Проаналізуйте, як здійснювалася індустріалізація в Україні в 30-ті роки ХХ ст.
Розкрийте причини, хід, характер і наслідки насильницького впровадження колгоспного ладу в Україні.
З’ясуйте причини, масштаби і наслідки сталінських репресій в Україні 20-30-х років ХХ ст.
Охарактеризуйте культуру України в 20-30-х роках ХХ ст.
Охарактеризуйте становище західноукраїнських земель в 20-30-х роках ХХ ст.
Висвітліть події початку Другої світової війни, входження Західної України, Північної Буковини, Хотинського, Аккерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії в УРСР у складі СРСР (вересень 1939 – 22 червня 1941 рр.).
Висвітліть становище України під час Другої світової війни, боротьбу радянських партизанів та ОУН-УПА проти німецьких окупантів.
Розкрийте хід вигнання з українських земель фашистських загарбників (1943-1944 рр.)
Визначте напрямки і значення національно-визвольної боротьби в західних областях України в 40 – на початку 50-х рр. ХХ ст.
З’ясуйте особливості післявоєнної відбудови в Україні в 1946-1953 рр. Дайте оцінку голоду 1946-1947 рр.
З’ясуйте суть і прояви хрущовської “відлиги” в Україні (1953-1964 рр.).
Висвітліть соціально-економічні та суспільно-політичні зміни в західних областях України у 1946-1953 рр. Дайте оцінку політики “радянізації” західноукраїнських земель.
Проаналізуйте суть, хід та наслідки економічних реформ 1953-1958 рр. в Україні.
Вкажіть основні причини зростання кризових явищ у соціально-економічному і політичному житті України в середині 60-80-х років ХХ ст. Аргументуйте свою відповідь.
Розкрийте причини та значення дисидентського руху в Україні у 60-80-х рр. ХХ ст.
Охарактеризуйте українську культуру в 60-80-х роках ХХ ст. У чому проявлялись застійні явища у розвитку науки, літератури і мистецтва?
Охарактеризуйте основні нові явища в суспільно-політичному і національно-культурному житті України у 1985 – серпні 1991 рр., які свідчили про кризу тоталітарної системи.
Охарактеризуйте процес формування багатопартійної системи в Україні наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст.
Розкрийте обставини проголошення та значення Акту незалежності України.
З’ясуйте, в чому полягають проблеми соціально-економічного розвитку України 1991-2012 рр. та якими є шляхи їх розв’язання?
Вкажіть основні напрямки зовнішньої політики України у 1991-2014 рр.
Дайте оцінку Помаранчевій революції 2004 р. та Революції гідності 2013-314 рр.

Таблиці та схеми до курсу





























Карти до курсу

Заголовок 115

Приложенные файлы

  • doc 436903
    Размер файла: 721 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий