хір стом


Який найімовірніший діагноз зображений на Рис.42. Fig.42?
A. Субмасетеріальна флегмона
B. Субмасетеріальна флегмона
C. одонтогенна флегмона правої привушно-жувальної ділянки
D. одонтогенна флегмона правої щічної ділянки
E. одонтогенний абсцес щічної ділянки
F. одонтогенна флегмона підскроневої ямки
ANSWER: C
Назвіть можливі одонтогенні джерела проникнення інфекції в привушно-жувальну ділянку, що зображена на Рис.42. Fig.42 .
A. Одонтогенна інфекція в пародонті 16, 26, 38, 48 зубів
B. Одонтогенна інфекція в пародонті 18, 28, 36, 46 зубів
C. Одонтогенна інфекція в пародонті 16, 26, 36, 46 зубів
D. Одонтогенна інфекція в пародонті 18, 28, 38, 48 зубів
E. Немає правильної відповіді
ANSWER: D
Верхньою границею привушно-жувальної ділянки є, що зображена на Рис.42. Fig.42 :
A. Передній край тіла нижньої щелепи
B. Нижній край тіла нижньої щелепи
C. Задній край гілки нижньої щелепи
D. Нижній край виличної кістки і виличної дуги
E. Правильної відповіді немає
ANSWER: D
Задньою границею привушно-жувальної ділянки, що зображена на Рис.42. Fig.42:
A. Передній край тіла нижньої щелепи
B. Нижній край тіла нижньої щелепи
C. Задній край гілки нижньої щелепи
D. Нижній край виличної кістки і виличної дуги
E. Правильної відповіді немає
ANSWER: C
Що зображено на Рис.43 Fig.43?
A. фурункул підборіддя зліва та нижньої губи справа
B. герпетичне ураження підборіддя зліва та нижньої губи справа
C. карбункул підборіддя зліва та нижньої губи справа
D. твердий шанкр підборіддя зліва та нижньої губи справа
E. атерома підборіддя зліва та нижньої губи справа
ANSWER: A
Що призначають для загальної антиагрегантної терапії при лікуванні захворювання що зображено на Рис.43 Fig.43?
A. Дицинон
B. Кальцію хлорид
C. Аспірин
D. Метрогіл
E. Супрастін
ANSWER: C
Чим небезпечне розміщення фурункула у носо-губному трикутнику, що зображено на Рис.43 Fig.43?
A. Ймовірним виникненням косметичного дефекту
B. Складністю оперативного доступу
C. Можливістю виникнення тромбозу кутових вен обличчя
D. Високим ризиком виникнення кровотечі в післяопераційному періоді.
E. Немає правильної відповіді
ANSWER: C
Дайте визначення захворюванню зображеного на Рис.43 Fig.43.
A. Киста сальної залози
B. Гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула
C. Добпоякісна пухлина шкіри обличчя
D. Запально-дистрофічне ураження шкіри
E. Немає правильної відповіді
ANSWER: B
Що зображено на Рис.44 Fig.44?
A. Атерома надбрівної ділянки зліва
B. Одонтогенна флегмона орбіти
C. Гострий періостит верхньої щелепи зліва
D. Фурункул надбрівної ділянки зліва
E. немає правильної відповіді
ANSWER: D
Яке лікування фурункула надбрівної ділянки, що зображено на малюнку Рис.44 Fig.44?
A. Фізіотерапевтичне
B. Хірургічне
C. Терапевтичне
D. Етіопатогенетичне
E. Комплексне
ANSWER: E
Що призначають хворим з захворюванням що зображено на Рис.44 Fig.44 для місцевої терапії.
A. Розчин брильянтового зеленого
B. Гіпертонічний розчин
C. Розчин хлоргекседину біглюконату
D. Розчин фурациліну
E. Немає правильної відповіді
ANSWER: F
Яке найчастіше виникає ускладнення захворювання, що зображено на Рис.44 Fig.44 надбрівної ділянки?
A. Тромбоз кавернозного синуса
B. Медіастиніт
C. Сепсис
D. Менінгіт
E. Немає правильної відповіді
ANSWER: A
На Рис.45 Fig.45 зображено:
A. схема розвитку та клініка флегмони крило –щелепового простору
B. схема розвитку та клініка абсцесу позаду-щелепової ділянки
C. схема розвитку та клініка флегмони позаду-щелепової ділянки
D. схема розвитку та клініка абсцесу під щелепової ділянки
E. схема розвитку та клініка флегмони крило-піднебінної ямки
ANSWER: A
Що є зовнішньою границею криловидно-щелепового простору (Рис.45 Fig.45)?
A. Передній край верхньої щелепи
B. Зовнішня поверхня медіального криловидного м'яза
C. Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи і нижній відділ скроневого м'яза
D. Щічно-глотковий шов
E. Немає правильної відповіді
ANSWER: C
Що є верхньою границею криловидно-щелепового простору (Рис.45 Fig.45)?
A. Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи і нижній відділ скроневого м'яза
B. Зовнішня поверхня медіального криловидного м'яза
C. Зовнішній криловидний м'яз
ANSWER: C
Що є внутрішньою і задньою границею криловидно-щелепового простору (Рис.45 Fig.45)?
A. Зовнішня поверхня медіального криловидного м'яза
B. Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи і нижній відділ скроневого м'яза
C. Зовнішній криловидний м'яз
D. Щічно-глотковий шов
E. немає правильної відповіді
ANSWER: A
Що є передньою границею криловидно-щелепового простору (Рис.45 Fig.45)?
A. Зовнішня поверхня медіального криловидного м'яза
B. Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи і нижній відділ скроневого м'яза
C. Щічно-глотковий шов
D. Латеральний криловидний м'яз
E. Немає правильної відповіді
ANSWER: C
Що зображено на рентгенограмі додаткових пазух носа Рис.63 Fig.63?
A. Одонтогенна киста правої гайморової пазухи
B. Хронічний двобічний гайморит
C. Хронічний правобічний одонтогенний гайморит.
D. Захворювання немає, рентгенологічно норма
E. Немає правільної відповіді
ANSWER: C
Яке лікування даного захворювання що зображено на Рис.63 Fig.63?
A. Терапевтичне
B. Хірургічне
C. Не потребує лікування
D. Комплексне
E. Етіологічне
ANSWER: D
Що зображено на Рис.64 Fig.64?
A. Альвеоліт лунки 26 зуба
B. Гострий афтозний стоматит
C. Гострий одонтогенний періостит верхньої щелепи зліва
D. Ороантральне сполучення
E. Немає правильної відповіді
ANSWER: D
В яких випадках показане пластичне закриття перфораційного отвору клаптем, сформованим зі сторони присінка ротової порожнини Рис.64 Fig.64.
A. При відсутності при знаків гаймориту
B. При наявності невеликого спів устя
C. При відсутності рубцевих змін слизової оболонки
D. Всі відповіді вірні
E. Немає правильної відповіді
ANSWER: D
Що зображено на Рис.65 Fig.65?
A. Пластичне закриття ороантрального сполучення трапецієвидним клаптем з вестибулярної поверхні альвеолярного відростка.
B. Застосування язикоподібного клаптя з твердого піднебіння для закриття перфорації дна щелепної пазухи.
C. Закриття прориву дна гайморової порожнини язикоподібним клаптем із зовнішньої поверхні альвеолярного відростка.
D. Операція гайморотомії
E. Немає правильної відпові
ANSWER: A
Що є передньою стінкою гайморової пазухи Рис.66 Fig.66?
A. Передня поверхня тіла верхньої щелепи
B. Нижня стінка орбіти
C. Носова частина верхньої щелепи
D. Вилична кістка
E. Піднебінний відросток
ANSWER: A
Що зображено на Рис.Fig 46?
A. карбункул.
B. фурункул.
C. сифілітична виразка.
D. бешиха
E. нома
ANSWER: A
Збудником захворювання що зображене на Рис.Fig 46 є:
A. Стрептокок.
B. Золотистий стрептокок.
C. Кишкова паличка.
D. Ентеропол.
E. Дріжджові гриби
ANSWER: A
При захворюванні що зображене на Рис.Fig 46 хворий скаржиться на:
A. Пролонгований сильний біль.
B. Поступово зростаючий сильний біль.
C. Ниючий біль.
D. Гострий біль.
E. Немає вірної відповіді
ANSWER: B
Захворювання що зображене на Рис.Fig 46 - це:
A. гостре гнійно-некротичне запалення фолікула волосини і навколишньої тканини
B. гостре гнійно- некротичне запалення декількох, розташованих поряд, волосяних фолікулів і сальних залоз, що розповсюджується на навколишню шкіру і підшкірну клітковину
C. серозне запалення фолікула волосини і навколишньої тканини
D. серозне запалення декількох, розташованих поряд, волосяних фолікулів і сальних залоз, що розповсюджується на навколишню шкіру і підшкірну клітковину
E. немає вірної відповіді
ANSWER: B
Що зображено на Рис.Fig 47?
A. бешиха
B. карбункул нижньої губи ускладнений гландулярним хейлітом.
C. Флегмона щоки
D. Гострий гнійний гайморит
E. Атерома, яка нагноїлася
ANSWER: B
Що зображено на Рис.Fig 48?
A. флегмона підборіддя
B. флегмона щічної ділянки
C. флегмона скроневої ділянки
D. флегмона піднижньощелепної ділянки
E. абсцес привушно-жувальної ділянки
ANSWER: A
Збудниками при флегмоні що показана на Рис.Fig 48 найчастіше є
A. Анаероби
B. Стафілококи
C. Променисті гриби
D. Бліді спірохети
E. Туберкульозні мікобактерії
ANSWER: B
Типовою клінічною ознакою флегмони що показана на Рис.Fig 48 є:
A. Тризм
B. Набряк крило-щелепної складки
C. Набряк і гіперемія щокових областей
D. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
E. Інфільтрат і гіперемія тканин в підпідборідді
ANSWER: E
Первинною локалізацією гнійного вогнища при флегмоні що показана на Рис.Fig 48 найчастіше буває абсцес
A. У щічній ділянці
B. У підскроневій ямці
C. У жувальному м'язі
D. У піднижньощелепній ділянці
E. У крилоподібно-щелепному просторі
ANSWER: D
В день звернення при флегмоні що показана на Рис.Fig 48 необхідно
A. Розкрити гнійне вогнище
B. Почати голкорефлексотерапію
C. Зробити новокаїнову блокаду
D. Призначити фізіотерапевтичне лікування
E. Ввести внутрішньом'язово дихальні аналептики
ANSWER: A
Оперативний доступ при лікуванні флегмони що показана на Рис.Fig 48 полягає в розрізі
A. Що огинає кут нижньої щелепи
B. Слизової оболонки по крило-щелепній складці
C. Паралельно краю нижньої щелепи дугоподібної форми
D. У піднижньощелепній ділянці вздовж краю нижньої щелепи
E. У області підборіддя паралельно краю фронтального відділу нижньої щелепи
ANSWER: E
У комплекс лікування флегмони що показана на Рис.Fig 48 входить
A. Кріотерапія
B. Фізіолікування
C. Хіміотерапія
D. Рентгенотерапія
E. Електрокоагуляція
ANSWER: B
Що зображено на Рис.Fig 49?
A. флегмона підборіддя
B. флегмона щічної ділянки
C. флегмона скроневої ділянки
D. флегмона піднижньощелепної ділянки
E. абсцес привушно-жувальної ділянки
ANSWER: A
Збудниками при флегмоні що показана на Рис.Fig 49 найчастіше є
A. Анаероби
B. Стафілококи
C. Променисті гриби
D. Бліді спірохети
E. Туберкульозні мікобактерії
ANSWER: B
Типовою клінічною ознакою флегмони що показана на Рис.Fig 49 є:
A. Тризм
B. Набряк крило-щелепної складки
C. Набряк і гіперемія щокових областей
D. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
E. Інфільтрат і гіперемія тканин в підпідборідді
ANSWER: E
В день звернення при флегмоні що показана на Рис.Fig 49 необхідно
A. Розкрити гнійне вогнище
B. Почати голкорефлексотерапію
C. Зробити новокаїнову блокаду
D. Призначити фізіотерапевтичне лікування
E. Ввести внутрішньом'язово дихальні аналептики
ANSWER: A
Оперативний доступ при лікуванні флегмони що показана на Рис.Fig 49 полягає в розрізі
A. Що огинає кут нижньої щелепи
B. Слизової оболонки по крило-щелепній складці
C. Паралельно краю нижньої щелепи дугоподібної форми
D. У піднижньощелепній ділянці вздовж краю нижньої щелепи
E. У області підборіддя паралельно краю фронтального відділу нижньої щелепи
ANSWER: E
У комплекс лікування флегмони що показана на Рис.Fig 49 входить
A. Кріотерапія
B. Фізіолікування
C. Хіміотерапія
D. Рентгенотерапія
E. Електрокоагуляція
ANSWER: B
Що зображено на Рис.Fig 50?
A. флегмона підборіддя
B. флегмона щічної ділянки
C. флегмона скроневої ділянки
D. флегмона піднижньощелепної ділянки
E. абсцес привушно-жувальної ділянки
ANSWER: A
Збудниками при флегмоні що показана на Рис.Fig 50 найчастіше є
A. Анаероби
B. Стафілококи
C. Променисті гриби
D. Бліді спірохети
E. Туберкульозні мікобактерії
ANSWER: B
Типовою клінічною ознакою флегмони що показана на Рис.Fig 50 є:
A. Тризм
B. Набряк крило-щелепної складки
C. Набряк і гіперемія щокових областей
D. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
E. Інфільтрат і гіперемія тканин в підпідборідді
ANSWER: E
Первинною локалізацією гнійного вогнища при флегмоні що показана на Рис.Fig 50 найчастіше буває абсцес
A. У щічній ділянці
B. У підскроневій ямці
C. У жувальному м'язі
D. У піднижньощелепній ділянці
E. У крилоподібно-щелепному просторі
ANSWER: D
В день звернення при флегмоні що показана на Рис.Fig 50 необхідно
A. Розкрити гнійне вогнище
B. Почати голкорефлексотерапію
C. Зробити новокаїнову блокаду
D. Призначити фізіотерапевтичне лікування
E. Ввести внутрішньом'язово дихальні аналептики
ANSWER: A
Оперативний доступ при лікуванні флегмони що показана на Рис.Fig 50 полягає в розрізі
A. Що огинає кут нижньої щелепи
B. Слизової оболонки по крило-щелепній складці
C. Паралельно краю нижньої щелепи дугоподібної форми
D. У піднижньощелепній ділянці вздовж краю нижньої щелепи
E. У області підборіддя паралельно краю фронтального відділу нижньої щелепи
ANSWER: E
У комплекс лікування флегмони що показана на Рис.Fig 50 входить
A. Кріотерапія
B. Фізіолікування
C. Хіміотерапія
D. Рентгенотерапія
E. Електрокоагуляція
ANSWER: B
Що зображено на Рис.Fig 51?
A. флегмона підборіддя
B. флегмона щічної ділянки
C. флегмона скроневої ділянки
D. флегмона піднижньощелепної ділянки
E. абсцес привушно-жувальної ділянки
ANSWER: A
Збудниками при флегмоні що показана на Рис.Fig 51 найчастіше є
A. Анаероби
B. Стафілококи
C. Променисті гриби
D. Бліді спірохети
E. Туберкульозні мікобактерії
ANSWER: B
Типовою клінічною ознакою флегмони що показана на Рис.Fig 51 є:
A. Тризм
B. Набряк крило-щелепної складки
C. Набряк і гіперемія щокових областей
D. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
E. Інфільтрат і гіперемія тканин в підпідборідді
ANSWER: E
Первинною локалізацією гнійного вогнища при флегмоні що показана на Рис.Fig 51 найчастіше буває абсцес
A. У щічній ділянці
B. У підскроневій ямці
C. У жувальному м'язі
D. У піднижньощелепній ділянці
E. У крилоподібно-щелепному просторі
ANSWER: D
В день звернення при флегмоні що показана на Рис.Fig 51 необхідно
A. Розкрити гнійне вогнище
B. Почати голкорефлексотерапію
C. Зробити новокаїнову блокаду
D. Призначити фізіотерапевтичне лікування
E. Ввести внутрішньом'язово дихальні аналептики
ANSWER: A
Оперативний доступ при лікуванні флегмони що показана на Рис.Fig 54 полягає в розрізі
A. Що огинає кут нижньої щелепи
B. Слизової оболонки по крило-щелепній складці
C. Паралельно краю нижньої щелепи дугоподібної форми
D. У піднижньощелепній ділянці вздовж краю нижньої щелепи
E. У області підборіддя паралельно краю фронтального відділу нижньої щелепи
ANSWER: E
У комплекс лікування флегмони що показана на Рис.Fig 54 входить
A. Кріотерапія
B. Фізіолікування
C. Хіміотерапія
D. Рентгенотерапія
E. Електрокоагуляція
ANSWER: B
Розріз при лікуванні флегмони що показана на Рис.Fig 52 є достатнім, якщо він виконаний
A. В області флюктуации
B. У проекції кореня язика
C. По межі гіперемії шкіри
D. На всю ширину інфільтрату
E. У місці найбільшої болючості
ANSWER: D
У комплекс лікування флегмони що показана на Рис.Fig 52 входить
A. Кріотерапія
B. Фізіолікування
C. Хіміотерапія
D. Рентгенотерапія
E. Електрокоагуляція
ANSWER: B
Розріз при лікуванні флегмони що показана на Рис.Fig 52 є достатнім, якщо він виконаний
A. В області флюктуації
B. У проекції кореня язика
C. По межі гіперемії шкіри
D. На всю ширину інфільтрату
E. У місці найбільшої болючості
ANSWER: D
Пізнім місцевим ускладненням флегмони що показана на Рис.Fig 52 є
A. Рубцева контрактура
B. Абсцес головного мозку
C. Рубцевий виворіт нижньої губи
D. Стеноз верхніх дихальних шляхів
E. Тромбоз венозних синусів головного мозку
ANSWER: A
Типовою клінічною ознакою флегмони що показана на Рис.Fig 56 є
A. Тризм
B. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
C. Набряк крило-щелепної складки
D. Інфільтрат і гіперемія тканин в піднижньощелепній ділянці
E. Набряк і гіперемія щічних ділянок
ANSWER: D
Причиною для розвитку флегмони що показана на Рис.Fig 56 є запальний процес в області
A. Верхньої губи
B. 8765445678
C. Зубів верхньої щелепи
D. Лімфовузлів щокової області
E. Лімфовузлів привушної області
ANSWER: B
Оперативний доступ при лікуванні флегмони що показана на Рис.Fig 56 полягає в розрізі
A. У ділянці підборіддя
B. Що огинає кут нижньої щелепи
C. Слизової оболонки по крило-щелептній складці
D. Паралельно краю нижньої щелепи дугоподібної форми від кута до кута
E. У піднижньощелепній ділянці уздовж краю нижньої щелепи на 1.5 см донизу
ANSWER: E
Типовою клінічною ознакою флегмони що показана на Рис.Fig 56 є
A. Тризм
B. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
C. Набряк крило-щелепної складки
D. Інфільтрат і гіперемія тканин в піднижньощелепній ділянці
E. Набряк і гіперемія щічних ділянок
ANSWER: D
Типовою клінічною ознакою флегмони що показана на Рис.Fig 53 є
A. Набряк верхнього повіка
B. Набряк крило-щелепної складки
C. Набряк і гіперемія щічної ділянки
D. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
E. Інфільтрат і гіперемія привушно-жувальної ділянки
ANSWER: E
Типовою клінічною ознакою флегмони що показана на Рис.Fig 53 є
A. Набряк верхнього повіка
B. Обмежене відкривання рота
C. Набряк крило-щелепної складки
D. Набряк і гіперемія щічної ділянки
E. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
ANSWER: B
Основним функціональним порушенням при флегмоні що показана на Рис.Fig 53 є
A. Птоз
B. Гіперсалівація
C. Утруднене ковтання
D. Парез язикового нерву
E. Утруднене відкриття рота
ANSWER: E
У комплекс лікування флегмони що показана на Рис.Fig 58 входить
A. Кріотерапія
B. Фізіолікування
C. Хіміотерапія
D. Рентгенотерапія
E. Електрокоагуляція
ANSWER: B
Розріз при лікуванні флегмони що показана на Рис.Fig 57 є достатнім, якщо він виконаний
A. В області флюктуации
B. У проекції кореня язика
C. По межі гіперемії шкіри
D. На всю ширину інфільтрату
E. У місці найбільшої болючості
ANSWER: F
Пізнім місцевим ускладненням флегмони що показана на Рис.Fig 58 є
A. Рубцева контрактура
B. Абсцес головного мозку
C. Рубцевий виворіт нижньої губи
D. Стеноз верхніх дихальних шляхів
E. Тромбоз венозних синусів головного мозку
ANSWER: A
З чим проводять диференційну діагностику захворювання що показане на Рис.Fig 59?
A. З нагноєною кистою;
B. З гострим періоститом;
C. З остеомієлітом верхньої щелепи;
D. З пухлиноподібним процесом;
E. Всі відповіді вірні;
ANSWER: E
Клінічна симптоматика захворювання що показане на Рис.Fig 59:
A. почуття важкості, закладеність відповідної половини носа;
B. гнійне виділення з відповідної половини носа, нерідко смердюче;
C. болі в області відповідної верхньощелепної пазухи, іррадіація по ходу гілок трійчастого нерва, почуття важкості у верхній щелепі;
D. гноєвиділення з відповідної половини носа, почуття важкості в половині голови, підвищення температури тіла, порушення сну, зниження працездатності
E. постійний біль в ділянці верхньої щелепи.
ANSWER: D
Що зображено на Рис.16 Fig.16?
A. Фронтальна пазуха
B. Гайморова пазуха
C. Вилична кістка
D. Скронева кістка
E. Ретенція 18 зуба
ANSWER: B
Що зображено на Рис.17 Fig.17 під № 1?
A. Язик
B. Альвеолярний паросток
C. Фасція шиї
D. Піднижньощелепова слинна залоза
E. Привушна слинна залоза
ANSWER: E
Що зображено на Рис.17 Fig.17 під №2?
A. Язик
B. Проток привушної слинної залози
C. Фасція шиї
D. Піднижньощелепова слинна залоза
E. Язико-глотковий нерв
ANSWER: B
Що зображено на Рис.17 Fig.17 малюнку під № 3?
A. Язик
B. Альвеолярний паросток
C. Щічний м’яз
D. Піднижньощелепова слинна залоза
E. Язико-глотковий нерв
ANSWER: C
Що зображено на Рис.17 Fig.17 під № 4?
A. Язик
B. Жувальний м’яз
C. Фасція шиї
D. Піднижньощелепова слинна залоза
E. Язико-глотковий нерв
ANSWER: B
Що зображено на Рис.17 Fig.17 під № 5?
A. Язик
B. Альвеолярний паросток
C. Під’язикова слинна залоза
D. Піднижньощелепова слинна залоза
E. Язико-глотковий нерв
ANSWER: C
Що зображено на Рис.17 Fig.17 під № 6?
A. Язик
B. Альвеолярний паросток
C. Фасція шиї
D. Піднижньощелепова слинна залоза
E. Язико-глотковий нерв
ANSWER: D
Що зображено на Рис.17 Fig.17 під № 7?
A. Язик
B. Альвеолярний паросток
C. Фасція шиї
D. Двочеревцевий м’яз
E. Язико-глотковий нерв
ANSWER: D
Що зображено на Рис.17 Fig.17 під № 8?
A. Язик
B. Щелепно-під’язиковий м’яз
C. Фасція шиї
D. Піднижньощелепова слинна залоза
E. Язико-глотковий нерв
ANSWER: B
Що зображено на Рис.18 Fig.18 під № 1?
A. Під’язикова слинна залоза
B. Привушна слинна залоза
C. Піднижньощелепова слинна залоза
D. Молярні слинні залози
E. Комок Біша
ANSWER: D
Що зображено на Рис.18 Fig.18 під № 2?
A. Під’язикова слинна залоза
B. Привушна слинна залоза
C. Піднижньощелепова слинна залоза
D. Мала слинна залоза щоки
E. Щічні залози
ANSWER: E
Що зображено на Рис.18 Fig.18 під № 3?
A. Губні залози
B. Привушна слинна залоза
C. Піднижньощелепова слинна залоза
D. Мала слинна залоза щоки
E. Комок Біша
ANSWER: A
Що зображено на Рис.18 Fig.18 під №4?
A. Під’язикова слинна залоза
B. Передня язикова слинна залоза
C. Піднижньощелепова слинна залоза
D. Мала слинна залоза щоки
E. Комок Біша
ANSWER: B
Що зображено на Рис.18 Fig.18 під № 5?
A. Під’язикова слинна залоза
B. Привушна слинна залоза
C. Піднижньощелепова слинна залоза
D. Мала слинна залоза щоки
E. Комок Біша
ANSWER: A
Що зображено на Рис.18 Fig.18 під № 6?
A. Під’язикова слинна залоза
B. Привушна слинна залоза
C. Піднижньощелепова слинна залоза
D. Мала слинна залоза щоки
E. Комок Біша
ANSWER: C
Що зображено на Рис.18 Fig.18 під № 7?
A. Під’язикова слинна залоза
B. Привушна слинна залоза
C. Піднижньощелепова слинна залоза
D. Мала слинна залоза щоки
E. Комок Біша
ANSWER: B
Що зображено на Рис.19 Fig.19 під №1
A. Вихід протоки під’язикової слинної залози
B. Вихід протоки піднижньощелепової слинної залози
C. Язиковий валик
D. Вуздечка язика
E. Нижня поверхня язика
ANSWER: E
Що зображено на Рис.19 Fig.19 під № 2
A. Бахромна складка
B. Вихід протоки піднижньощелепової слинної залози
C. Язиковий валик
D. Вуздечка язика
E. Вуздечка нижньої губи
ANSWER: A
Що зображено на Рис.19 Fig.19 під № 3
A. Вихід протоки під’язикової слинної залози
B. Вихід протоки піднижньощелепової слинної залози
C. Язиковий валик
D. Вуздечка язика
E. Вуздечка нижньої губи
ANSWER: D
Що зображено на Рис.19 Fig.19 під № 4
A. Вихід протоки під’язикової слинної залози
B. Вихід протоки піднижньощелепової слинної залози
C. Язиковий валик
D. Вуздечка язика
E. Вуздечка нижньої губи
ANSWER: A
Що зображено на Рис.19 Fig.19 під № 5
A. Вихід протоки під’язикової слинної залози
B. Вихід протоки піднижньощелепової слинної залози
C. Язиковий валик
D. Вуздечка язика
E. Вуздечка нижньої губи
ANSWER: B
Що зображено на Рис.20 Fig.20 ?
A. Сіалограма при хронічному салоденіті
B. Сіалограма незмінених привушних слинних залоз
C. Сіалограма при хворобі Мікуліча
D. Сіалограма при калькульозному сіалоденіті
E. Сіалограма незмінених піднижньощелепових слинних залоз
ANSWER: B
Що зображено на Рис.29 Fig.29 ?
A. Сіалограма при хронічному салоденіті
B. Сіалограма незмінених привушних слинних залоз
C. Сіалограма при хворобі Мікуліча
D. Сіалограма при калькульозному сіалоденіті
E. Сіалограма незмінених піднижньощелепових слинних залоз
ANSWER: D
Що зображено на Рис.29 Fig.29 ?
A. Сіалограма під’язикової слиної залози
B. Сіалограма незмінених привушних слинних залоз
C. Сіалограма піднижньощелепової слиної залози
D. Сіалограма при хворобі Мікуліча
E. Сіалограма малих слинних залоз
ANSWER: D
Що зображено на Рис.28 Fig.28?
A. Сіалограма під’язикової слиної залози
B. Сіалограма незмінених привушних слинних залоз
C. Рентгенограма піднижньощелепової слиної залози
D. Рентгенограма при слинокам’яній хворобі піднижньощелепової слинної залози
E. Сіалограма малих слинних залоз
ANSWER: D
Що зображено на Рис.27 Fig.27 ?
A. Рентгенограма при слинокам’яній хворобі піднижньощелепової слинної залози
B. Сіалограма незмінених привушних слинних залоз
C. Рентгенограма піднижньощелепової слиної залози
D. Сіалограма під’язикової слиної залози
E. Сіалограма малих слинних залоз
ANSWER: A
Що зображено на Рис.26 Fig.26 під а?
A. Розширення всіх протоків, розташованих за конкрементом (характерно для захворювання в стадії ретенції слини)
B. Незмінені привушні слинні залози
C. Схематична сіалограма піднижньощелепової слиної залози
D. Схематична сіалограма під’язикової слиної залози
E. Схематична сіалограма малих слинних залоз
ANSWER: A
Що зображено на Рис.26 Fig.26 під б?
A. Розширення всіх протоків, розташованих за конкрементом (характерно для захворювання в стадії ретенції слини)
B. Незмінені привушні слинні залози
C. При наявності каменя і періодичному виникненні запальних явищ протоки мають нерівні контури, розширені, переривчасті ( картина характерна для хронічного сіалоаденіту)
D. Схематична сіалограма під’язикової слиної залози
E. Схематична сіалограма малих слинних залоз
ANSWER: C
Що зображено на Рис.26 Fig.26 під в?
A. Розширення всіх протоків, розташованих за конкрементом (характерно для захворювання в стадії ретенції слини)
B. Незмінені привушні слинні залози
C. При наявності каменя і періодичному виникненні запальних явищ протоки мають нерівні контури, розширені, переривчасті ( картина характерна для хронічного сіалоаденіту)
D. Схематична сіалограма під’язикової слиної залози
E. При наявності каменя повторні загострення запального процесу приводять до рубцевих змін залози. При цьому протоки залози мають нерівні контури, відмічається дефект заповнення частини залози контрастною масою.
ANSWER: E
Що зображено на на Рис.25 Fig.25 під №1?
A. Епітелій вивідної протоки слинної залози
B. Внутрішній листок сальної залози
C. Збірні канальні слинної залози
D. Секреторні клітини слинної залози
E. Волосяний фолікул
ANSWER: C
Що зображено на на Рис.25 Fig.25 під №2?
A. Епітелій вивідної протоки слинної залози
B. Внутрішній листок сальної залози
C. Збірні канальні слинної залози
D. Секреторні клітини слинної залози
E. Волосяний фолікул
ANSWER: D
Що зображено на Рис.24 Fig.24 під № 1?
A. Під’язикова слинна залоза
B. Привушна слинна залоза
C. Піднижньощелепова слинна залоза
D. Молярні слинні залози
E. Комок Біша
ANSWER: B
Що зображено на Рис.24 Fig.24 під № 2?
A. Під’язикова слинна залоза
B. Привушна слинна залоза
C. Піднижньощелепова слинна залоза
D. Молярні слинні залози
E. Комок Біша
ANSWER: C
Що зображено на Рис.24 Fig.24 під № 3?
A. Під’язикова слинна залоза
B. Привушна слинна залоза
C. Піднижньощелепова слинна залоза
D. Молярні слинні залози
E. Комок Біша
ANSWER: A
Що зображено на Рис.23 Fig.23 під А) ?
A. Pозтин тканин в навколо норицевого ходу
B. Bидалення зовнішньої ділянки нориці
C. розтин тканин вище і нижче нориці для накладання шва навколо норицевого ходу;
D. шов навколо норицевого ходу накладений
E. шов навколо норицевого ходу затягнутий (вигляд в розрізі)
ANSWER: A
Що зображено на Рис.23 Fig.23 під Б) ?
A. Pозтин тканин в навколо норицевого ходу
B. Bидалення зовнішньої ділянки нориці
C. Pозтин тканин вище і нижче нориці для накладання шва навколо норицевого ходу;
D. Шов навколо норицевого ходу накладений
E. Шов навколо норицевого ходу затягнутий (вигляд в розрізі)
ANSWER: B
Що зображено на Рис.23 Fig.23 під B) ?
A. Pозтин тканин в навколо норицевого ходу
B. Bидалення зовнішньої ділянки нориці
C. Pозтин тканин вище і нижче нориці для накладання шва навколо норицевого ходу;
D. Шов навколо норицевого ходу накладений
E. Шов навколо норицевого ходу затягнутий (вигляд в розрізі)
ANSWER: C
Що зображено на Рис.23 Fig.23 під Г) ?
A. Pозтин тканин в навколо норицевого ходу
B. Bидалення зовнішньої ділянки нориці
C. Pозтин тканин вище і нижче нориці для накладання шва навколо норицевого ходу;
D. Шов навколо норицевого ходу накладений
E. Шов навколо норицевого ходу затягнутий (вигляд в розрізі)
ANSWER: D
Що зображено на Рис.23 Fig.23 під Д) ?
A. Pозтин тканин в навколо норицевого ходу
B. Bидалення зовнішньої ділянки нориці
C. Pозтин тканин вище і нижче нориці для накладання шва навколо норицевого ходу;
D. Шов навколо норицевого ходу накладений
E. Шов навколо норицевого ходу затягнутий (вигляд в розрізі)
ANSWER: E
Що зображено на Рис.21 Fig.21?
A. Сіалограма при cіалодохіті
B. Сіалограма незмінених привушних слинних залоз
C. Сіалограма при хворобі Мікуліча
D. Сіалограма при калькульозному сіалоденіті
E. Сіалограма незмінених піднижньощелепових слинних залоз
ANSWER: A
На на Рис.30 Fig.30 під зображено:
A. Пластика протоки слинної залози
B. Після травматична пластика м’якими тканинами
C. Висічення рубцево змінених тканини, які спаяні з привушною залозою і містять епітелізований норицевий хід
D. проведенн переміщення трикутних клаптів, накладання швів
E. Ауропластика
ANSWER: C
На Рис.31 Fig.31 зображно абсцес:
A. підщелепової ділянки;
B. підпідборідкової ділянки;
C. підскроневої ямки;
D. щічної ділянки;
E. під`язикової ділянки;
ANSWER: B
На Рис.31 Fig.31 зображено хірургічний доступ при флегмоні:
A. підпідборідкової ділянки;
B. підщелепової ділянки;
C. підскроневої ямки;
D. щічної ділянки;
E. під`язикової ділянки;
ANSWER: A
На Рис.32 Fig.31 зображено флегмону:
A. підпідборідкової ділянки;
B. підщелепової ділянки;
C. підскроневої ямки;
D. щічної ділянки;
E. під`язикової ділянки;
ANSWER: D
На Рис.33 Fig.33 схематично зображено утворення гнійного ексудату при флегмоні:
A. підпідборідкової ділянки;
B. підщелепової ділянки;
C. підскроневої ямки;
D. щічної ділянки;
E. під`язикової ділянки;
ANSWER: A
На Рис.33 Fig.33 схематично зображено під цифрою 1:
A. m. mentalis;
B. m. mylohyloid;
C. m. buccinator;
D. під`язиковий абсцес;
E. підпорідковий абсцес;
ANSWER: A
На Рис.33 Fig.33 схематично зображено під цифрою 2:
A. m. mentalis;
B. m. mylohyloid;
C. m. buccinator;
D. під`язиковий абсцес;
E. підпорідковий абсцес;
ANSWER: E
На Рис.33 Fig.33 схематично зображено під цифрою 3:
A. m. mentalis;
B. m. mylohyloid;
C. m. buccinator;
D. під`язиковий абсцес;
E. підпорідковий абсцес;
ANSWER: B
На Рис.34 Fig.34 схематично зображено під цифрою 1 флегмону:
A. Підщелепної ділянки
B. Підскроневої ямки
C. Під`язикової ділянки
D. Підпідборідкової ділянки
E. Щічної ділянки
ANSWER: A
На Рис.34 Fig.34 схематично зображено під цифрою 7 флегмону:
A. Підщелепної ділянки
B. Підскроневої ямки
C. Під`язикової ділянки
D. Підпідборідкової ділянки
E. Щічної ділянки
ANSWER: B
На Рис.34 Fig.34 схематично зображено під цифрою 3 флегмону:
A. Підщелепної ділянки
B. Підскроневої ямки
C. Під`язикової ділянки
D. Підпідборідкової ділянки
E. Щічної ділянки
ANSWER: C
На Рис.34 Fig.34 схематично зображено під цифрою 2 флегмону:
A. Підщелепної ділянки
B. Підскроневої ямки
C. Під`язикової ділянки
D. Підпідборідкової ділянки
E. Щічної ділянки
ANSWER: D
На Рис.34 Fig.34 схематично зображено під цифрою 6 флегмону:
A. Підщелепної ділянки
B. Підскроневої ямки
C. Під`язикової ділянки
D. Підпідборідкової ділянки
E. Щічної ділянки
ANSWER: E
На Рис.35 Fig.35 cхематично зображено лімфатичні вузли (по Кіршнеру). Під цифрою 1 позначено:
A. Підбородкові
B. Щічні
C. Підщелепні
D. Привушні
E. Поверхневі шийні
ANSWER: A
На Рис.35 Fig.35 cхематично зображено лімфатичні вузли (по Кіршнеру). Під цифрою 2 позначено:
A. Підбородкові
B. Щічні
C. Підщелепні
D. Привушні
E. Поверхневі шийні
ANSWER: C
На Рис.35 Fig.35 cхематично зображено лімфатичні вузли (по Кіршнеру). Під цифрою 3 позначено:
A. Підбородкові
B. Щічні
C. Підщелепні
D. Привушні
E. Поверхневі шийні
ANSWER: B
На Рис.35 Fig.35 cхематично зображено лімфатичні вузли (по Кіршнеру). Під цифрою 4 позначено:
A. Підбородкові
B. Щічні
C. Підщелепні
D. Привушні
E. Поверхневі шийні
ANSWER: D
На Рис.35 Fig.35 cхематично зображено лімфатичні вузли (по Кіршнеру). Під цифрою 6 позначено:
A. Підбородкові
B. Щічні
C. Підщелепні
D. Привушні
E. Поверхневі шийні
ANSWER: E
На Рис.35 Fig.35 cхематично зображено лімфатичні вузли (по Кіршнеру). Під цифрою 5 позначено:
A. Передні вушні
B. Щічні
C. Підщелепні
D. Привушні
E. Поверхневі шийні
ANSWER: A
На Рис.36 Fig.36 схематично зображено горизонтальний розріз лицевого відділу лицевого черепа. Під цифрою 1 позначено:
A. Гілку нижньої щелепи;
B. Жувальний м`яз;
C. Медіальний крилоподібний м`яз;
D. Привушну слинну залозу;
E. Судинно-нервовий пучок;
ANSWER: A
На Рис.36 Fig.36 схематично зображено горизонтальний розріз лицевого відділу лицевого черепа. Під цифрою 3 позначено:
A. Гілку нижньої щелепи;
B. Жувальний м`яз;
C. Медіальний крилоподібний м`яз;
D. Привушну слинну залозу;
E. Судинно-нервовий пучок;
ANSWER: B
На Рис.36 Fig.36 схематично зображено горизонтальний розріз лицевого відділу лицевого черепа. Під цифрою 4 позначено:
A. Гілку нижньої щелепи;
B. Жувальний м`яз;
C. Медіальний крилоподібний м`яз;
D. Привушну слинну залозу;
E. Судинно-нервовий пучок;
ANSWER: C
На Рис.36 Fig.36 схематично зображено горизонтальний розріз лицевого відділу лицевого черепа. Під цифрою 7 позначено:
A. Гілку нижньої щелепи;
B. Жувальний м`яз;
C. Медіальний крилоподібний м`яз;
D. Привушну слинну залозу;
E. Судинно-нервовий пучок;
ANSWER: D
На Рис.36 Fig.36 схематично зображено горизонтальний розріз лицевого відділу лицевого черепа. Під цифрою 9 позначено:
A. Гілку нижньої щелепи;
B. Жувальний м`яз;
C. Медіальний крилоподібний м`яз;
D. Привушну слинну залозу;
E. Судинно-нервовий пучок;
ANSWER: E
На Рис.37 Fig.37 схематично зображено флегмони обличчя. Під цифрою 1 позначено:
A. Флегмону жувально- щелепового простору;
B. Флегмону криловидно- щелепового простору;
C. Флегмону підскроневої ямки;
D. Флегмону навкологлоткового простору;
E. Підщелепову флегмону;
ANSWER: A
На Рис.37 Fig.37 схематично зображено флегмони обличчя. Під цифрою 3 позначено:
A. Флегмону жувально- щелепового простору;
B. Флегмону криловидно- щелепового простору;
C. Флегмону підскроневої ямки;
D. Флегмону навкологлоткового простору;
E. Підщелепову флегмону;
ANSWER: B
На Рис.37 Fig.37 схематично зображено флегмони обличчя. Під цифрою 6 позначено:
A. Флегмону жувально- щелепового простору;
B. Флегмону криловидно- щелепового простору;
C. Флегмону підскроневої ямки;
D. Флегмону навкологлоткового простору;
E. Підщелепову флегмону;
ANSWER: C
На Рис.37 Fig.37 схематично зображено флегмони обличчя. Під цифрою 8 позначено:
A. Флегмону жувально- щелепового простору;
B. Флегмону криловидно- щелепового простору;
C. Флегмону підскроневої ямки;
D. Флегмону навкологлоткового простору;
E. Підщелепову флегмону;
ANSWER: D
На Рис.37 Fig.37 схематично зображено флегмони обличчя. Під цифрою 9 позначено:
A. Флегмону жувально- щелепового простору;
B. Флегмону криловидно- щелепового простору;
C. Флегмону підскроневої ямки;
D. Флегмону навкологлоткового простору;
E. Підщелепову флегмону;
ANSWER: E
На Рис.38 Fig.38 зображено:
A. Абсцес щічної ділянки;
B. Хронічний абсцедуючий лімфаденіт(привушний, щічний);
C. Аденофлегмону щічної ділянки;
D. Слинну норицю;
E. Карбункул верхньої губи;
ANSWER: B
На Рис.39 Fig.39 зображено:
A. Видалення хронічного гіперпластичного лімфатичного вузла(оперативний доступ);
B. Хірургічний доступ при абсцесі щічної ділянки;
C. Видалення нориці;
D. Хірургічне втручання при карбункулі;
E. Видалення чужорідного тіла;
ANSWER: A
На Рис.40 Fig.40 зображено:
A. Видалення хронічного гіперпластичного лімфатичного вузла (оперативний доступ);
B. Хірургічний доступ при абсцесі щічної ділянки;
C. Видалення хронічного гіперпластичного лімфатичного вузла (виділено лімфатичний вузол );
D. Хірургічне втручання при карбункулі;
E. Видалення чужорідного тіла;
ANSWER: C
На Рис.41 Fig.41 зображено:
A. Фурункул щоки справа і підборіддя справа;
B. Хронічний абсцедуючий лімфаденіт щоки справа;
C. Абсцес підборідкової ділянки;
D. Абсцес щічної ділянки справа;
E. Фурункул нижньої губи;
ANSWER: A
Яка флегмона зображена На Рис.1 Fig.1 “a”
A. Підборідної ділянки
B. Піднижньощелепної ділянки
C. Криловидно-нижньощелепної ділянки
D. Підязикової ділянки
E. Навкологлоткового простору
ANSWER: A
Яку маніпуляцію проводим на малюнку Рис.1 Fig.1“b”
A. Плексуальна
B. Провідникова
C. Загальна анестезія
D. Місцева – інфільтраційна, анестезія
E. анестезія по Берше
ANSWER: D
Яким розтином проводять розкриття флегмони крило видно-щелепового простору Рис.2 Fig.2
A. Розтином огинаючим кут нижньої щелепи
B. розтином в ділянці кута нижньої щелепи
C. розтином в ділянці гілки нижньої щелепи
D. розтином в ділянці тіла нижньої щелепи
E. косим розтинам в ділянці нижньої щелепи
ANSWER: A
На скільки сантиметрів відступають до краю кістки при проведенні розтину флегмони крило видно-щелепового простору Рис.2 Fig.2
A. на 2см
B. на 1 см
C. на 1,5 см
D. на 3 см
E. на 2,5 см
ANSWER: A
Що використовується для проведення активного дренажу гнійних вогнищ щелепно лицевої ділянки і шиї Мал. 15-№ 1 Рис.15 Fig.15
A. Флакон з антибіотиком
B. Флакон з анестетиком
C. Флакон з антисептиком
D. Флакон з дистильованою водою
E. Флакон з фізіологічним розчином
ANSWER: C
Що використовується для проведення активного дренажу гнійних вогнищ щелепно лицевої ділянки і шиї Мал. 15-№ 2 Рис.15 Fig.15
A. Привідна трубка дренажа
B. Відвідна трубка дренажа
C. Вакуум-відсмоктувач
D. Система для одноразового введення розчину
E. Подвійний трубчатий дренаж
ANSWER: D
Що використовується для проведення активного дренажу гнійних вогнищ щелепно лицевої ділянки і шиї Мал. 15-№ 3 Рис.15 Fig.15
A. система для одноразового введення розчину
B. привідна трубка дренажу
C. Відвідна трубка дренажу
D. Вакуум-відсмоктувач
E. Подвійний трубчатий дренаж
ANSWER: B
Що використовується для проведення активного дренажу гнійних вогнищ щелепно лицевої ділянки і шиї Мал. 15-№ 4 Рис.15 Fig.15
A. Відвідна трубка дренажу
B. система для одноразового введення розчину
C. привідна трубка дренажу
D. Вакуум-відсмоктувач
E. Подвійний трубчатий дренаж
ANSWER: A
Що використовується для проведення активного дренажу гнійних вогнищ щелепно лицевої ділянки і шиї Мал. 15-№ 5 Рис.15 Fig.15
A. Відвідна трубка дренажу
B. привідна трубка дренажу
C. Вакуум-відсмоктувач
D. робоча частина дренажу
E. Подвійний трубчатий дренаж
ANSWER: D
Що використовується для проведення активного дренажу гнійних вогнищ щелепно- лицевої ділянки і шиї під номером 6,7 Рис.15 Fig.15
A. Відвідна трубка дренажу
B. привідна трубка дренажу
C. робоча частина дренажу
D. вакуум-відсмоктувач
E. немає правильної відповіді
ANSWER: D
На Рис.12 Fig.12 під номером “1” схематично зображено розкриття флегмони характерної ділянки (продовжіть речення)
A. Скулової
B. Підочної
C. Щічної
D. Нема правильної відповіді
E. Підязичної
ANSWER: A
На малюнку 12 під номером “2” схематично зображено розкриття флегмони характерної ділянки (продовжіть речення) Рис.12 Fig.12
A. Щічна
B. Підочна
C. Скулова
D. нема правильної відповіді
E. Підязичної
ANSWER: C
На малюнку 12 під номером “3” схематично зображено розкриття флегмони характерної ділянки (продовжіть речення) Рис.12 Fig.12
A. Скулова
B. Підочна
C. Підскронева
D. немає правильної відповіді
E. Підязичної
ANSWER: C
На малюнку 12 під номером “4” схематично зображено розкриття флегмони характерної ділянки (продовжіть речення) Рис.12 Fig.12
A. Скулова
B. Підочна
C. Щічна
D. немає правильної відповіді
E. Підязичної
ANSWER: B
На малюнку 12 під номером “5” схематично зображено розкриття флегмони характерної ділянки (продовжіть речення) Рис.12 Fig.12
A. Скулова
B. Підочна
C. Щічна
D. Щелепно- лицева
E. Підязична
ANSWER: C
На малюнку 12 під номером “6” схематично зображено розкриття флегмони характерної ділянки (продовжіть речення) Рис.12 Fig.12
A. Скулова
B. Підочна
C. Щічна
D. Щелепно- лицева
E. Підязична
ANSWER: D
На малюнку 12 під номером “7” схематично зображено розкриття флегмони характерної ділянки (продовжіть речення) Рис.12 Fig.12
A. Скулова
B. Підочна
C. Підщелепна
D. Щелепно- лицева
E. Підязична
ANSWER: F
На малюнку 13 під номером “1” схематично зображено розкриття флегмони характерної ділянки (продовжіть речення) Рис.13 Fig.13
A. Підщелепова
B. Підборідкова
C. Щічна
D. Підязична
E. Позаду щелепова
ANSWER: B
Дренування якого абсцесу зображено на Рис.3 Fig.3
A. одонтогенного абсцесу підпідборідкової ділянки
B. неодонтогенного абсцесу підпідборідковтої ділянки
C. абсцесу під нижньощелепної ділянк
D. абсцесу підязикової ділянки
E. флегмони навкологлоткового простору
ANSWER: A
Що зображено на малюнку. 5 Рис.5 Fig.5
A. одонтогенний абсцес підязикової ділянки
B. одонтогенна флегмона підязикової ділянки
C. кіста
D. одонтогенна флегмона дна порожнини рота
E. абсцес щелепно-язикового жолобка
ANSWER: A
Якою повинна бути довжина розрізу при розкритті одонтогенної флегмони підязикової ділянки Рис.7 Fig.7
A. 3 см
B. 1,5 см
C. 2 см
D. 4 м
E. 3,5 см
ANSWER: A
Дренування якого абсцесу зображене на малюнку Рис.9 Fig.9
A. одонтогенного абсцесу підязикової ділянки
B. абсцесу під нижньощелепної ділянки
C. абсцесу крило видно-нижньощелепного простору
D. одонтогенного абсцесу дна порожнини рота
E. абсцеус щелепно-язикового жолобка
ANSWER: A
Що зображене на мал..11 під цифрою 1 Рис.11 Fig.11
A. M. Buccinator
B. M .mylohyoid
C. M qeniohyoideus
D. M. pteryqoideus externus
E. M. pteryqoideus internus
ANSWER: A
Що зображено на мал..11 під цифрою 3 Рис.11 Fig.11
A. M .mylohyoid
B. M. Buccinator
C. M qeniohyoideus
D. M. pteryqoideus externus
E. M. pteryqoideus internus
ANSWER: A
Що зображено на мал..11 під цифрою 2 Рис.11 Fig.11
A. одонтогенний під нижньощелепний абсцес
B. абсцес щічної ділянки
C. флегмона дна порожнини рота
D. абсцесс позадущелепної ділянки
E. абсцесс підпідборідної ділянки
ANSWER: A
Розкриття якої флегмони зображене на мал. Рис.14 Fig.14
A. флегмони дна порожнини рота
B. флегмони під підборідної ділянки
C. флегмони під нижньощелепної ділянки
D. флегмони крило видно-нижньощелепного простору
E. флегмони щелепно-язикового жолобка
ANSWER: A
Хвора, 42 років, скаржиться на поганий загальний стан. Температура тіла 41,00 С, відмічається блювота, нудота, задишка. На обличчі виражене почервоніння шкіри у вигляді язиків полум’я . Піднижньощелепові лімфатичні вузли збільшені. Встановіть діагноз.
A. Сибірська язва.
B. Вовчак шкіри.
C. Бешиха(рожа).
D. Флебіт лицевої вени.
E. Стрептодермія .
ANSWER: C
Хворий Х. 42 роки скаржиться на погіршення загального самопочуття, підвищення температури тіла, утруднене ковтання та дихання. Загальний стан хворого середньої тяжкості. Температура тіла 39 0С. При огляді незначна асиметрія обличчя за рахунок припухлості м’яких тканин у лівій підщелепній ділянці. Шкіра над припухлістю звичайного кольору, легко береться в складку. Пальпаторно визначається набряк. Відкривання рота утруднене (контрактура ІІ-ІІІ ступеня). При огляді порожнини рота - гіперемія, набряк піднебінних дужок та язичка, вибухання лівої бокової стінки глотки до середньої лінії, а язичка вправо. Який найбільш імовірний діагноз Ви поставите?
A. Абсцес щелепно-язикового жолобка.
B. Флегмона піднижньощелепового простору.
C. Флегмона навкологлоткового простору.
D. Флегмона позадущелепового простору.
E. Флегмона крилоподібно-щелепового простору.
ANSWER: C
Чоловік, 43 роки, звернувся до лікаря зі скаргами на болісне ковтання, обмежене відкривання рота. 3 дні тому почав боліти зруйнований 37 зуб, наступного дня з’явився біль при ковтанні, ще через день почалося обмеження відкривання рота. Об’єктивно : невелика припухлість в лівій підщелепній ділянці. Рот відкривається на 1,5 см. Спостерігається набряк лівої піднебінної дужки та бокової стінки глотки. 37 зуб зруйнований, слизова оболонка навколо зуба набрякла, перкусія слабко болісна. Поставте діагноз.
A. Гострий підщелеповий лімфаденіт.
B. Одонтогенна навкологлоткова флегмона.
C. Паратонзилярний абсцес.
D. Одонтогенна підщелепна флегмона.
E. Одонтогенна крило-щелепна флегмона.
ANSWER: B
Жінка, 40 років, звернулась зі скаргами на припухлість лівої підщелепної ділянки, яка з’явилась 3 дні тому, на підвищення температури тіла 37,40С. Об’єктивно : в лівій підщелепній ділянці спостерігається набряк м’яких тканин, шкіра в кольорі не змінена. Пальпаторно відмічається вузол щільно-еластичної консистенції, малоболючий, рухливий, круглої форми с гладкою поверхнею, розмірами 2,0 x 1,5 см. Відкривання рота вільне, слизова оболонка порожнини рота без видимих змін, коронка 36 зуба зруйнована на 2/3 частини, перкусія болісна. Встановіть діагноз.
A. Одонтогенна флегмона підщелепної ділянки.
B. Одонтогенний хронічний лімфаденіт підщелепної ділянки.
C. Одонтогенний гострий серозний лімфаденіт підщелепової ділянки.
D. Гострий серозний сіалоаденіт підщелепної слинної залози.
E. Одонтогенний абсцес підщелепної ділянки.
ANSWER: C
Хворий 22 роки, скаржиться на появу болючої припухлості в ділянці правої привушної слинної залози. За тиждень до цього у хворого було садно шкіри щоки, яке гоїлася під гнійним струпом. За останні два дні відмічає посилення болю і підвищення t тіла до 37,6С. Об’єктивно : набряк м’яких тканин правої привушної ділянки, шкіра незначно напружена, незмінена в кольорі . Інфільтрат розміром 2,5 х3,5 см. щільний, болючий шкіра над ним обмежено рухлива. Рот відкриває в повному обсязі слизова оболонка навколо гирла слинного протоку не змінена, слина прозора. Поставте діагноз.
A. Епідемічний паротит.
B. Гострий неепідемічний паротит.
C. Загострення хронічного паротиту.
D. Абсцес привушно-жувальної ділянки.
E. Гострий лімфаденіт.
ANSWER: D
У хворого 56 років важкий загальний стан. Температура тіла 39,90С. Об’єктивно: обличчя асиметричне за рахунок інфільтрату підборідкового та обох підщелепових просторів. Мова утруднена, внаслідок зміщення язика доверху, ковтання болюче. Під’язикові валики різко набряклі, гіперемійовані. Поставте діагноз.
A. Флегмона підщелепової ділянки.
B. Абсцес кореня язика.
C. Флегмона підборідкової ділянки.
D. Флегмона дна порожнини рота.
E. Абсцес щелепно-язичного жолобка.
ANSWER: D
Хвора П., 33 роки поступила в щелепно-лицеве відділення з скаргами на біль та припухлість правої підщелепової ділянки, підвищення температури до 39,50С. Об’єктивно : обличчя асиметричне за рахунок набряку м’яких тканин правої підщелепової ділянки, де пальпаторно визначається щільний інфільтрат, шкіра над ним гіперемійована, не береться в складку. В 46 зубі - глибока каріозна порожнина. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Гострий піднижньощелеповий сіалоаденіт.
B. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи.
C. Гострий остеомієліт нижньої щелепи справа.
D. Флегмона піднижньощелепової ділянки.
E. Гострий гнійний піднижньощелеповий лімфаденіт.
ANSWER: D
Яке із перерахованих захворювань найчастіше ускладнюється тромбофлебітом лицевих вен?
A. Гострий остеомієліт верхньої щелепи.
B. Гострий гнійний гайморит.
C. Фурункул верхньої губи.
D. Гострий гнійний періостит верхньої щелепи.
E. Флегмона крило-піднебінної ямки.
ANSWER: C
Який розтин вважається найбільш ефективним для розтину флегмони дна порожнини рота?
A. Коміроподібний.
B. Підщелеповий з боку найбільшої інфільтрації.
C. З боку порожнини рота.
D. Підщелеповий з обох боків.
E. По середній лінії.
ANSWER: A
Чоловік. 25 років звернувся зі скаргами на біль, почуття тяжкості у верхній щелепі зліва. Раніше видалено 25 зуб, але поліпшення не наступило. З'явилося гнійне відділяєме з лівого носового ходу. Був поставлений діагноз гострий одонтогенний гайморит зліва.Як правильно провести пункцію
A. Через середній та нижній носовий хід.
B. Через середній носовий хід.
C. Через верхній та нижній носовий хід.
D. Через нижній носовий хід.
E. Через верхній носовий хід.
ANSWER: D
Чоловік 54 років з'явився через 5 днів після видалення 27 зуба. Зуб видалений під туберальною і піднебінною анестезією. Скаржиться на біль і утруднене відкривання рота. Т-38°С, загальний стан важкий, незначна асиметрія обличчя за рахунок набряку скроневої ділянки в нижньому відділі. Контрактура III ступеню . З боку порожнини рота - набряк слизової оболонки по перехідній складці зліва в ділянці молярів верхньої щелепи. Пальпація за бугром верхньої щелепи різко болюча. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Флегмона підщелепової ділянки зліва.
B. Флегмона скроневої ділянки зліва.
C. Флегмона привушно-жувальної ділянки зліва.
D. Гострий гнійний періостит верхньої щелепи зліва.
E. Флегмона підскроневої ділянки зліва.
ANSWER: E
Хвора 28 років звернулася на 3 добу після видалення 16 зуба. Скаржиться на біль за верхньою щелепою, що іррадіює в скроню, око, половину голови. Об’єктивно: Т37,8 С. Обличчя асиметричне за рахунок набряку м’яких тканин правої щічної, виличної, нижньої частини скроневої ділянки. Спостерігається контрактура. В порожнині рота в комірці видаленого 16 зуба кров’яний згусток. По перехідній згортці справа на рівні 18 слизова гіперемійована, набрякла, при пальпації різко болісна. Ваш попередній діагноз?
A. Постін’єкційна флегмона правої підскроневої ямки.
B. Гострий періостит верхньої правої щелепи від 16 зуба.
C. Постін’єкційна флегмона правої виличної ділянки.
D. Одонтогенна флегмона правої крило-піднебінної від 16 зуба.
E. Одонтогенна флегмона правої скроневої ділянки від 16 зуба.
ANSWER: A
Хворий звернувся зі скаргами на болі при ковтанні, рухах язика, обмежене болісне відкривання рота, припухлість в лівій підщелепній ділянці. підвищену температуру тіла. Два дні тому з’явилася біль, яка посилювалася при стисканні зубів. Потім з’явилась припухлість. При огляді було виявлено: збільшення та болючість лімфатичних вузлів лівої підщелепної ділянки, обмеження відкривання рота до 3 см, згладження лівого щелепно-язикового жолоба, гіперемію слизової оболонки цієї ділянки, при пальпації тут виявлений інфільтрат. 37 зуб частково зруйнований, перкусія його болісна. Встановіть діагноз:
A. Гострий періодонтит 37.
B. Паратонзилярний абсцес.
C. Флегмона біляглоткового простору.
D. Абсцес щелепно-язикового жолобка.
E. Флегмона крило-щелепового простору.
ANSWER: D
Хворий 27 років доставлений в клініку в тяжкому стані з скаргами на сильний розпираючий біль в ділянці верхньої губи та щоки справа, який іррадіює в вухо і око. Хворіє протягом 3-х днів. Захворювання пов’язує з травмою під час гоління невеликого гнійника на шкірі верхньої губи. Об’єктивно: температура 38.8°С, шкірні покрови бліді вологі, пульс в’ялий , частий. Лице асиметричне за рахунок вираженої припухлості верхньої губи, крила носа та щоки справа, крило носа зміщене, верхня губа вивернута, червона облямівка лосниться, шкіра верхньої губи синюшно-багрового кольору, носогубна складка згладжена, в центрі губи визначається некроз до 2.5 см. в діаметрі. Піднижньощелепові лімфатичні вузли збільшені, болючі при пальпації. Очна щілина зліва звужена. Який діагноз відповідає даній клінічній картині?
A. Карбункул верхньої губи
B. Флегмона підочної ділянки
C. Фурункул верхньої губи
D. Абсцес верхньої губи
E. Актиномікоз верхньої губи
ANSWER: A
У чоловіка, 19 років встановлено діагноз: гострий серозний лімфаденіт піднижньощелепової ділянки. Який метод лікування необхідно обрати?
A. Розтин запального процесу.
B. Видалення лімфатичного вузлу.
C. Пов`язка за Дубровіним з антисептиком.
D. Блокада запального процесу розчином новокаїну.
E. Антибактеріальна терапія і компреси з розчином дімексиду.
ANSWER: E
Хворий 45 років попав в щелепно-лицеве відділення з скаргами на загальну слабкість, біль і припухлість в лівій підщелеповій ділянці, підвищення температури до 39 С. Неодноразово болів 36 зуб. Асиметрія обличчя за рахунок набряку лівої підщелепної ділянки, де пальпується щільний інфільтрат, шкіра над ним гіперемійована, в складку не збирається. В 36 зубі глибока каріозна порожнина, перкусія болюча, слизова оболонка навколо зуба гіперемійована, набрякла. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий остеомієліт нижньої щелепи зліва.
B. Гострий гнійний підщелеповий лімфаденіт.
C. Гострий піднижньощелеповий сіалоаденіт.
D. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи зліва.
E. Флегмона лівої піднижньощелепової ділянки.
ANSWER: E
Хворий А., 45 років, звернувся зі скаргами на наявність болісної припухлості м’яких тканин лівої білявушної ділянки, на температуру тіла 37,8 С. Біль виник 3 дні тому. Об’єктивно: відмічається асиметрія обличчя за рахунок набряку привушної ділянки, шкіра в кольорі не змінена, береться в складку. Пальпація лівої привушної слинної залози різко болюча. Відкривання рота вільне, слизова оболонка порожнини рота блідо-рожевого кольору, без видимих змін. Гирло протоку. лівої привушної слинної залози гіперемійоване, набрякле. При пальпації лівої привушної слинної залози слина не виділяється. Поставте діагноз.
A. Хронічний лімфаденіт.
B. Хронічний паротит.
C. Епідемічний паротит.
D. Гострий серозний лімфаденіт.
E. Гострий серозний паротит.
ANSWER: E
Пацієнт, 20 років, звернувся зі скаргами наявність болючої обмеженої припухлості в правій підщелепній ділянці яка з’явилась 2 дні тому; пов’язує з тривалим тупим болем в 46 зубі. Об’єктивно: обличчя симетричне. При пальпації правої підщелепової ділянки визначається болісний щільно-еластичний вузол, рухливий , округлої форми, не спаяний з оточуючими м’якими тканинами, розміром 1,5 x 2,0 см. Шкіра правої підщелепної ділянки в кольорі не змінена, вільно береться в складку. Відкривання рота не обмежене, слизова оболонка порожнини рота без змін, перкусія 46 зуба болісна. Поставте діагноз.
A. Гострий гнійний одонтогенний лімфаденіт.
B. Хронічний одонтогенний лімфаденіт.
C. Хронічний калькульозний сіалоаденіт.
D. Гострий серозний одонтогенний лімфаденіт.
E. Аденома підщелепової залози.
ANSWER: D
Хворий С., звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на припухлість і сильні болі у привушних ділянках, високу температуру тіла до 39С, сухість у порожнині рота. Хворіє 3 доби. При об'єктивному обстеженні: конфігурація обличчя порушена за рахунок набряку обох привушних ділянок, зміщення мочок вух. Пальпаторно визначаються болоьві точки попереду козелка вуха, біля верхівки соскоподібного відростка, над вирізкою нижньої щелепи. Відмічається гіперемія слизової оболонки навколо отворів вивідних протоків слинних залоз, з протоків виділяється мутна слина в малій кількості. Якій діагноз більш достовірний?
A. Хвороба Мікуліча.
B. Гострий епідемічний паротит.
C. Хронічний паренхімотозний паротит.
D. Гострий неепідемічний паротит.
E. Псевдопаротит Генценберга.
ANSWER: B
Хворий С., 62 р., звернулась до хірурга-стоматолога зі скаргами на сильний постійний, пульсуючий біль під язиком зліва, який поширюється на вухо і скроню, біль при прийманні їжі, обмежене відкривання роту, на загальний незадовільний стан. Хворіє тиждень, коли з’явився біль у зубі на нижній щелепі зліва. Через 2 доби температура тіла підвищилась до 38,9С, погіршав загальний стан. Об’єктивно: Коронка 37 зруйнована на 2/3, рухомість зуба ІІ ступеня, перкусія його безболісна. В зоні щелепно-язичного жолоба на рівні 36, 37 визначається інфільтрат, слизова оболонка над ним гіперемійована, набрякла. Сформулюйте клінічний діагноз.
A. Паратонзилярний абсцес.
B. Флегмона лівого крило-щелепового клітковинного простору.
C. Абсцес лівого щелепно-язичного жолоба.
D. Загострення хронічного періодонтиту 37.
E. Гострий одонтогенний періостит альвеолярного відростка нижньої щелепи зліва.
ANSWER: C
У хворого діагностовано хронічний одонтогенний гайморит. Яке лікування потрібно провести?
A. Видалення причинного зуба, гайморотомія.
B. Пункція гайморової пазухи, медикаментозне лікування.
C. Фізіотерапевтичне медикаментозне лікування.
D. Гайморотомія, фізіотерапевтичне лікування.
E. Видалення причинного зуба, медикаментозне лікування.
ANSWER: A
Хворий 24 років звернувся зі скаргами на гострий біль та припухлість в піднижньощелепному трикутнику, який посилюється при прийомі гострої їжі. Був встановлений діагноз: загострення хронічного калькульозного сіаладеніту з локалізацією конкремента в середній частині слинного протоку. Який метод лікування найбільш раціональний в даному випадку
A. Слиногінна дієта.
B. Фізіотерапевтичні засоби.
C. Екстирпація залози.
D. Бужування протоку.
E. Розтин протоку та видалення каменя.
ANSWER: E
Хворий, 30 років, скаржиться на набряк в підборідді, на постійний гострий, пульсуючий біль, який локалізується в ділянці підборіддя, температура тіла 38,20С. Хворіє 4 дні. Об’єктивно: відмічається болісний щільний інфільтрат в ділянці підборіддя, шкіра гіперемійована, напружена, в складку не береться, . Відкривання рота незначно обмежене. Коронка 42 зуба зруйнована на 2/3 частини, перкусія 42 болісна. Поставте діагноз.
A. Гострий серозний лімфаденіт підбородкової ділянки.
B. Хронічний лімфаденіт підбородкової ділянки.
C. Одонтогенна флегмона підбородкової ділянки.
D. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи.
E. Абсцес підбородкової ділянки.
ANSWER: C
На користь якого захворювання свідчить сіалографічна картина, що характеризується наявністю в привушнійслиннійзалозі порожнин діаметром 5-8 мм, що нагадує гроно винограду?
A. Хронічний інтерстиціальний паротит.
B. Туберкульоз слинних залоз.
C. Хронічний паренхіматозний паротит.
D. Слинокам’яна хвороба.
E. Хронічний сіалодохіт.
ANSWER: C
Яка правильна тактика лікування при проліферативних формах хронічного одонтогенного гаймориту?
A. Видалення причинного зуба, радикальна гайморотомія.
B. Видалення причинного зуба, фізіотерапія.
C. Видалення причинного зуба, антибіотикотерапія.
D. Пункція верхньощелепової пазухи, промивання антисептиками.
E. Видалення причинного зуба, пункція верхньощелепової пазухи.
ANSWER: A
Хвора звернулася зі скаргами на біль та припухлість в правій підщелепній ділянці. На протязі тижня лікувала 45 зуб. Температура тіла 38°С. В правій підщелепній ділянці болючий, напружений, інфільтрат. Шкіра не береться в складку, гіперемійована, лосниться. Рот відкриває на 3 см. Ковтання безболісне. Якому захворюванню відповідає описана вище клінічна картина?
A. Аденофлегмона правої підщелепної ділянки.
B. Абсцес правого щелепового-язикового жолоба.
C. Одонтогенна флегмона правої підщелепової ділянки.
D. Флегмона крилощелепового простору.
E. Гострий гнійний сіалоаденіт.
ANSWER: C
Хвора К. скаржиться на новоутворення в правій нижньощелепній ділянці, яке виникає під час їжі і супроводжується приступами гострого болю, болю при ковтанні. Через 2-3 години новоутворення поступово зменшується і зникає. На рентгенограмі дна порожнини рота є рентгенконтрасна тінь продовгуватої форми розміром 0,8 х 0,4 см, розташована паралельно тілу нижньої щелепи в проекції 45 та 44 зубів. Встановіть найбільш вірогідний діагноз.
A. Слинокам’яна хвороба.
B. Аденома слинної залози.
C. Лімфаденіт піднижньощелепової ділянки.
D. Кавернозна гемангіома піднижньощелепової ділянки.
E. Сіалоаденіт.
ANSWER: A
Назвіть найбільш поширене ускладнення фурункулів лиця?
A. Тромбофлебіт вен лиця.
B. Флегмона м’яких тканин лиця.
C. Медіастеніт.
D. Абсцес головного мозку.
E. Сепсис.
ANSWER: A
Хворий К. 37 р. скаржиться на наявність опуху та гострий біль, погіршення загального стану, підвищення температури тіла до 38,90С. Біль та припухлість в під нижньощелепній ділянці з’явилася чотири дні тому. Шкіра над припухлістю гіперемійована, набрякла, лискуча, в складку не береться. Пальпаторно відзначається щільний болючий інфільтрат з осередком флюктуації посередині, та колатеральним набряком, що поширюється в ліву щічну ділянку. Відкривання рота не утруднене. Коронка 36 зруйнована на 2/3. Перкусія зуба слабоболюча, 36 рухомий. Який діагноз є найбільш імовірним?
A. Флегмона лівого крилощелепового простору.
B. Флегмона лівої піднижньощелепової ділянки.
C. Флегмона лівого під’язикового простору.
D. Флегмона лівої щічної ділянки.
E. Абсцес лівого щелепно-язикового жолобка.
ANSWER: B
Хворий К., 19 років, звернувся до хірурга-стоматолога зі скаргами на погіршення загального самопочуття, підвищення температури тіла до 37,90С, сухість в порожнині рота, асиметрію обличчя. Захворів 3 дні назад, з’явилась припухлість з лівого боку. При огляді обличчя асиметричне за рахунок припухлості м’яких тканин лівої привушно-жувальної ділянки. Шкіра над припухлістю гіперемійована; пальпаторно у вказаних ділянці відмічається біль. При масуванні привушної залози - невелика кількість слини з домішками гною. Поставте діагноз.
A. Хронічний інтерстиціальний паротит в стадії загострення.
B. Гострий гнійний лімфаденіт привушної ділянки.
C. Гострий гнійний паротит.
D. Гострий епідемічний паротит.
E. Хронічний паренхіматозний паротит в стадії загострення.
ANSWER: C
Хвора Н. 23 р. скаржиться на різко виражене обмеження відкривання роту, біль в горлі з іррадіацією у вухо. Температура 37,90С. Об’єктивно: асиметрія обличчя відсутня, шкіра в кольорі не змінена. Пальпація під кутом щелепи різко болісна, відкривання рота на 1 см. При огляді порожнини рота після блокади по Берше-Дубову є набряк та гіперемія слизової оболонки крило-щелепної складки, пальпація цієї ділянки болісна. Поставте діагноз.
A. Флегмона навкологлоткового простору.
B. Флегмона піднижньощелепової ділянки.
C. Абсцес паратонзилярного простору.
D. Абсцес щелепно-язичного жолобка.
E. Абсцес криловидно щелепового простору.
ANSWER: E
У чоловіка 20 років в ділянці верхньої губи праворуч є різкий набряк і щільний інфільтрат розміром 1,5 х 1,5 см. В центрі інфільтрату некротична кірка. Після зняття її видний некротичний стовбур. Флуктуації немає. Встановити діагноз.
A. Карбункул.
B. Актиномікоз.
C. Фурункул.
D. Рожисте запалення.
E. Атерома.
ANSWER: C
При якій флегмоні виникає запальна контрактура жувальних м’язів?
A. Підщелепового простору.
B. Позащелепової ділянки.
C. Субмасетеріального простору.
D. Підборідкового простору.
E. Щічної ділянки.
ANSWER: C
У відділення хірургічної стоматології поступив хворий з флегмоною кореня язика. Який оперативний доступ розкриття флегмони кореня язика?
A. Внутрішньоротовий розріз.
B. Розріз, біля кута нижньої щелепи.
C. Комірцеподібний розріз.
D. Серединний розріз.
E. Піднижньощелеповий розріз.
ANSWER: D
Хворого встановлено діагноз: Одонтогенна флегмона правої підщелепної ділянки. Визначте оперативний доступ для дренування інфекційно-запального вогнища.
A. Розтин в правій під’язиковій ділянці.
B. Розтин вздовж краю щелепи.
C. Розтин в підщелепній ділянці на 2 см. нижче від краю щелепи.
D. Розтин комірковий.
E. Розтин довжиною 5 см, що огинає кут щелепи.
ANSWER: C
Хворий П., 42 р. скаржиться на біль в правій підщелеповій ділянці , що виникає під час прийому їжі, відчуття розпирання, припухлість. Потім поступово больові відчуття зникають. Перераховані симптоми турбують протягом року. Об’єктивно: припухлість в правій піднижньощелеповій ділянці, при пальпації щільна, обмежена, болюча. При бімануальній пальпації з вивідного протоку піднижньощелепової залози виділяється серозно-гнійний ексудат. При пальпації протоку залози визначається різко болюче ущільнення невеликих розмірів. Яке захворювання можна запідозрити?
A. Посттравматичний сіалоаденіт.
B. Склерозуючий субмаксиліт.
C. Абсцесс піднижньощелепової ділянки.
D. Слинокам’яна хвороба.
E. Епідемічний сіалоаденіт.
ANSWER: D
Хвора М., 56 р. звернулась до лікаря-стоматолога із скаргами на наявність припухлості в правій привушно-жувальній ділянці, відчуття важкості в ділянці залози, солонуваті виділення з протоків. Об’єктивно: пружно-еластична припухлість в деяких ділянках наявні безболючі ущільнення. Рот відкривається вільно, слизова щік рожева, волога. З протоків виділяється слина з домішками слизу і гною. Який можна поставити діагноз?
A. Гострий паренхіматозний сіалоаденіт.
B. Синдром Гужеро-Шегрена.
C. Епідемічний паротит.
D. Хронічний паренхіматозний сіалоаденіт.
E. ХворобА Микулича.
ANSWER: D
У чоловіка 30 років на шкірі крил носа з`явился набряк і гіперемія, які розповсюдилися до шкіри верхньої губи і щоки. Під час обстеження шкіра напружена, щільна, червоно-синючного кольору, малюнок згладжений, температура місцево підвищена. Ділянка ураження має чіткі межі, неправильної форми. Встановіть діагноз.
A. Актиномікоз шкіри.
B. Тромбофлебіт лицевої вени.
C. Туберкульоз шкіри.
D. Рожисте запалення.
E. Рак шкіри.
ANSWER: D
Пацієнт 18 років, скаржиться на набряк лівої щічної ділянки, гостру біль цієї ділянки. Об’єктивно: Асиметрія обличчя за рахунок набряку лівої щічної ділянки, шкіра в кольорі незмінна, в складку береться, пальпація болюча. Відкривання рота без видимих обмежень. Коронка 46 зуба. Зруйнована на 1/3 частини, перкусія слабоболюча. По перехідній складці в ділянці проекції . 46 зуба відмічаються її зглаженість, напруженість, пальпація болюча, відмічається флюктуація. Поставте діагноз.
A. Абсцес лівої щічної ділянки від 46 зуба.
B. Гострий серозний лімфаденіт лівої щічної ділянки.
C. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи від 46 зуба.
D. Гострий серозний періостит нижньої щелепи від 46 зуба.
E. Загострення хронічного періодонтиту 46 зуба.
ANSWER: C
У чоловіка 48 років на шкірі підборіддя з’явилася пустула, яка швидко розвинулася до щільного, різко болючого інфільтрату розміром 3 х 5 см. Шкіра на ним синьо-червоного кольору. У центрі чотири зони некрозу навколо волосяних фолікулів. Лімфовузли підборіддя збільшені, болісні. Встановити діагноз.
A. Карбункул підборіддя.
B. Алергічний дерматит.
C. Актиномікоз шкіри підборіддя.
D. Атерома, що нагноїлася.
E. Рожисте запалення підборіддя.
ANSWER: A
Жінка 23 років лікується з приводу фурункулу лівої щоки. Раптово стан хворої погіршився. З`явився сильний головний біль, висока температура тіла, збільшився набряк щоки, з`явився щільний інфільтрат у вигляді тяжу до внутрішнього кута ока. Яке ускладнення розвинулося у хворої?
A. Абсцес.
B. Рожисте запалення шкіри.
C. Тромбофлебіт лицевих вен.
D. Флегмона.
E. Карбункул.
ANSWER: C
Хворий 40 років скаржиться на підвищення температури тіла до 38°С, наявність інфільтрату округлої форми на верхній губі. Об'єктивно: в ділянці верхньої губи зліва інфільтрат округлої форми, шкіра над інфільтратом ціанотичного кольору, спаяна з навколишніми тканинами, з некротичним стержнем в центрі. Верхня губа гіперемійована, набрякла. Який діагноз можна встановити?
A. Гострий лімфаденіт.
B. Карбункул верхньої губи.
C. Ретенційна киста верхньої губи.
D. Фурункул верхньої губи.
E. Гострий періостит верхньої щелепи.
ANSWER: D
Який дренаж слід використовувати після розкриття флегмони в перші 2-3 доби?
A. Марлеві турунди,змочені в гіпертонічному розчині.
B. Дренувати рану не потрібно.
C. Гладкі трубки із синтетичного матеріалу.
D. Гумові полоски.
E. Гумові полоски з марлевими турундами, змоченими в гіпертонічному розчині.
ANSWER: C
Хворий 42 роки скаржиться на біль в підщелепній ділянці і під язиком, яка посилюється під час їжі, підвищення температури тіла до 37,60С. Хворіє два місяці. По ходу правого під’язикового валика інфільтрація, гіперемія, набряк м'яких тканин, різкий біль при пальпації. З протоку правої піднижньощелепової слинної залози виділяється каламутна слина з домішками гною. Виберіть правильний діагноз.
A. Абсцес щелепно-язикового жолобка.
B. Ретенційна кіста під‘язикової слинної залози.
C. Загострення слино-кам'яної хвороби.
D. Аденофлегмона підщелепової ділянки.
E. Гострий гнійний лімфаденіт підщелепної ділянки.
ANSWER: C
Який найбільш адекватний оперативний доступ для розкриття флегмони піднижньощелепової ділянки?
A. Розтин 5-6 см, облямовуючи кут нижньої щелепи.
B. Лінійний розтин 2 см. по нижньому краю нижньої щелепи.
C. Внутрішньоротовий по перехід. складці на рівні молярів.
D. Розтин 7-8 см. нижче краю нижньої щелепи на 2 см.
E. Розтин 5-6 см. по верхній шийній складці.
ANSWER: D
Хворий К. 40 р. скаржиться на недомагання, слабість, головний біль, підвищення температури тіла до 38,50С. При огляді на шкірі обличчя в ділянці носа та щік симетричний осередок почервоніння у вигляді крил метелика, чітко обмежений, болючий при пальпації, не зникає після натискання. Шкіра припіднята, лискуча. Піднижньощелепові та поверхневі привушні лімфатичні вузли збільшені. болючі при пальпації. Який діагноз Ви поставите у хворого?
A. Бешиха обличчя.
B. Нейродерміт.
C. Фурункул обличчя.
D. Мікробна екзема.
E. Системний червоний вовчак.
ANSWER: A
Хворий Ф.,36 років, скаржиться на болі в нижній щелепі зліва, болюче ковтання, утруднене відкривання роту, головний біль, слабкість. Самопочуття погане, температура тіла - 38,0С. При огляді: незначний набряк під кутом нижньої щелепи зліва, колір шкіри не змінився, глибока пальпація болюча, відкривання роту до 1,5 см. 47 зуб зруйнований, крилощелепова складка набрякла, болюча при пальпації. Поставте діагноз.
A. Флегмона підщепної ділянки.
B. Ангіна.
C. Флегмона жувальної ділянки.
D. Навкологлоткова флегмона.
E. Флегмона крилощелепового простору.
ANSWER: E
У чоловіка 18 років в ділянці кута нижньої щелепи ліворуч є фурункул. Тканини, які оточують, - напружені. Синюшність і ущільнення у вигляді тяжу розповсюджується до кута ока. Загальний стан - погіршений, температура тіла 38,5С. Яке ускладнення виникло у хворого?
A. Флегмона щоки.
B. Гострий гайморит.
C. Абсцес щоки.
D. Тромбофлебіт лицевої вени.
E. Карбункул щоки.
ANSWER: D
Встановлено діагноз: флегмона криловидно-нижньощелепового простіру. Як треба провести розтин тканин при хірургічному лікуванні ціеї флегмони?
A. Внутрішньоротовий розтин по внутрішній поверхні нижньої щелепи.
B. Зовнішній розтин тканин під кутом нижньої щелепи паралельно її краю.
C. Зовнішній розтин тканин по краю нижньої щелепи.
D. Внутрішньоротовий розтин по перехідній складці в області 36 – 28 зубів.
E. Зовнішній серединний розтин тканин.
ANSWER: B
Чоловік 59 років скаржиться на болісну-припухлість. В правій привушній ділянці, яка з’явилася 5 днів назад. Температура тіла 37,5 -38,0С; загальна слабкість. Обличчя асиметричне за рахунок припухлості в правій привушній ділянці. пальпація болісна, шкіра слабо гіперемійована. Із вихідного протоку слинної залози виділяється густа слина з гноєм в малій кількості. Який діагноз?
A. Гострий гнійний паротит.
B. Епідемічний паротит.
C. Абсцес правої привушної ділянки.
D. Псевдопаротит Герценберга.
E. Хронічний інтерстиціальний паротит.
ANSWER: A
Хворий Н., 48 років, скаржиться на новоутворення в правій підщелепній ділянці, яке виникло місяць тому після перенесеної ангіни. Температура тіла до 37,0-37,20С. Хворому проводилась протизапальна терапія, але новоутворення не зменшилось. В правій підщелепній ділянці при пальпації виявляється слабо болюче щароподібне новоутворення щільно-еластичної консистенції з рівними контурами, неспаяне зі шкірою. З протоку підщелепної слинної залози виділяється прозора слина. Якому захворюванню найбільш вірогідно відповідає ця клінічна картина?
A. Хронічний сіалоаденіт.
B. Хронічний лімфаденіт.
C. Аденома слинної залози.
D. Атерома.
E. Слинокам’яна хвороба.
ANSWER: B
Хворий 49 років скаржиться на прогресуюче утруднене відкривання рота, болісне ковтання зліва, різке погіршення загального стану, підвищення температури до 39,30С. Виникненню такого стану передували гострі болі у зруйнованому 38 зубі . Об'єктивно: обличчя симетричне, піднижньощелепові лімфатичні вузли зліва збільшені, болісні при пальпації. Пальпація під лівим кутом нижньої щелепи та в лівій позадущелеповій ділянці викликає різкий біль. Відкривання рота та бокові рухи вліво значно обмежені. Спостерігається гіперемія та інфільтрація лівої крило-щелепної складки. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Флегмона крило-щелепового простору.
B. Флегмона піднижньощелепового простору.
C. Флегмона приглоткового простору.
D. Флегмона позадущелепної ділянки.
E. Абсцес щелепно-язикового жолобка.
ANSWER: A
Хворий 56 років звернувся до лікаря-стоматолога із скаргами на наявність припухлості в правій привушно-жувальній ділянці, відчуття важкості в ділянці залози, солонуваті виділення з протоків. Об’єктивно: пружноеластична припухлість, в деяких ділянках наявні безболючі ущільнення. Рот відкривається вільно, слизова щік рожева, волога. З протоків виділяється слина з домішками слизу і гною. Який найбільш імовірний діагноз ?
A. Синдром Гутнера – Шегрена.
B. Гострий сіалодохіт.
C. Епідемічний паротит.
D. Паренхіматозний сіалоаденіт.
E. Хвороба Мікуліча.
ANSWER: D
Хворий скаржиться на при пухлість привушної ділянки справа, загальну слабкість, підвищення температури до 37,50. Об’єктивно: пальпаторно визначається щільний болючий інфільтрат обмежено рухомий. Із протоки привушної залози виділяється прозора слина. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Слинокам’яна хвороба привушної залози.
B. Несправжній паротит Герценберга.
C. Аденома привушної залози.
D. Гострий серозний паротит.
E. Епідемічний паротит.
ANSWER: B
Хворий Ш.,26 років, скаржиться на болі в нижній щелепі зліва, болюче ковтання, утруднене відкривання роту, головний біль, слабкість. Самопочуття погане, температура тіла - 38,0С. При огляді: незначний набряк під кутом нижньої щелепи зліва, колір шкіри не змінився, глибока пальпація болюча, відкривання роту до 1,5 см. 47 зуб зруйнований, крило-щелепна складка набрякла, болюча при пальпації. Поставте діагноз.
A. Ангіна.
B. Флегмона крило-щелепового простору.
C. Флегмона під жувального простору.
D. Навкологлоткова флегмона.
E. Флегмона підщепної ділянки.
ANSWER: B
У хворого 38 років декілька днів болить 36 зуб. З'явилась болюча припухлість підщелепної ділянки,. Погіршилось самопочуття. Температура тіла 38,30С. Об'єктивно: припухлість тканини правої підщелепної ділянки, гіперемія шкіри біль та флюктуацію при пальпації. Частково обмеження відкривання роту. 36 зуб має глибоку каріозну порожнину; біль при перкусії. Виберіть правильний діагноз.
A. Навкологлоткова флегмона.
B. Одонтогенна флегмона підщелепної ділянки.
C. Перитонзилярний абсцес.
D. Гострий періостит нижньої щелепи.
E. Флегмона жувальної ділянки.
ANSWER: B
Хворий 36 років скаржиться на болюче, неможливе ковтання, погане самопочуття. Температура тіла - 38,50С. В лівій підщелепній ділянці невелика припухлість, болюча при глибокій пальпації, відкривання роту до 2 см., 38 зу зруйнований, перкусія болюча. Ліва бокова стінка глотки набрякша і вибухає всередину, гіперемійована. Поставте діагноз.
A. Одонтогенна підщелепна флегмона.
B. Лімфаденіт підщелепної ділянки.
C. Паратонзилярний абсцес.
D. Одонтогенна приглоткова флегмона.
E. Ангіна.
ANSWER: D
Хворий С. 49 років. звернувся до лікаря зі скаргами на утруднене відкривання рота, що прогресує, болісне ковтання зліва, різке погіршення загального стану, підвищення температури тіла до 39,30С. Виникненню такого стану передували гострі болі у зруйнованому зубі мудрості на нижній щелепі зліва. При огляді: обличчя симетричне, піднижньощелепові лімфатичні вузли зліва збільшені, болісні при пальпації. Пальпація точки в ділянці кута нижньої щелепи зліва викликає різкий біль. Відкривання рота та бокові рухи вліво значно обмежені. Спостерігається інфільтрація та гіперемія по крило-щелепній складці. Який найбільш імовірний діагноз Ви поставите?
A. Абсцес щелепно-язикового жолобка.
B. Флегмона крило-щелепового простору.
C. Флегмона біляглоткового простору.
D. Флегмона піднижньощелепового простору.
E. Флегмона крилопіднебінної ямки.
ANSWER: B
Хворий В., 33 років, скаржиться на погане самопочуття, болі в горлі справа та неможливість ковтання . Відомо, що тиждень тому болів зруйнований 37 зуб. Об'єктивно: Хворий блідий, температура тіла 38,50С. В правій підщелепній ділянці -невелика припухлість м'яких тканин. По ходу m. Sternocleidomastoideus лімфовузли збільшені, слабоболючі. Відкривання рота обмежене до 2 см. Слизова оболонка правої сторони глотки гіперемійована, набрякла і вибухає всередину. Якому захворюванню найбільш вірогідно відповідає описана клінічна картина?
A. Одонтогенна флегмона біляглоткової ділянки.
B. Абсцес щелепно-язикового жолоба.
C. Одонтогенна флегмона крило-щелепового простору.
D. Перітонзилярний абсцес.
E. Одонтогенна флегмона підщелепної ділянки.
ANSWER: A
Чоловік, 37 років, звернувся зі скаргами на біль та припухлість, виникаючу під час їжі в лівій підщелепній ділянці. Об`єктивно: В лівій підщелепній ділянці пальпується трохи болюче еластичне ущільнення продовгуватої форми. Відкривання рота вільне. При бімануальній пальпації. в ділянці щелепно-язикового жолоба відмічається щільне, рухоме затвердіння. Слизова оболонка не змінена. З протоку лівої підщелепної слинної залози слина не виділяється. Поставте діагноз.
A. Ретенційна кіста.
B. Слинокам'яна хвороба.
C. Плеоморфна аденома.
D. Хронічний лімфаденіт.
E. Ліпома підщелепної ділянки.
ANSWER: B
Хворий І., 43 років, скаржиться на новоутворення в правій підщелепній ділянці, яке виникло місяць тому після перенесеної ангіни. Температура тіла до 37,0-37,20 С. Хворому проводилась протизапальна терапія, але новоутворення не зменшилось. В правій підщелепній ділянці при пальпації виявляється слабо болюче щароподібне новоутворення щільно-еластичної консистенції з рівними контурами, неспаяне зі шкірою. З протоку підщелепної слинної залози виділяється прозора слина. Під'язиковий валик незмінений. Якому захворюванню найбільш вірогідно відповідає описана клінічна картина?
A. Хронічний сіалоаденіт.
B. Атерома.
C. Слинокам'яна хвороба.
D. Аденома слинної залози.
E. Хронічний лімфаденіт.
ANSWER: E
Хворий Ю. 42 роки, направлений в щелепно-лицеве відділення з діагнозом: "Флегмона кореня язика". При пальпації в ділянці підборіддя над під' язиковою кісткою відмічається щільний, болючий інфільтрат. Який оперативний підхід найбільш доцільно застосувати цьому хворому?
A. Серединний розріз (в ділянці підборіддя).
B. Піднижньощелеповий.
C. Позадущелеповий.
D. Внутрішньоротовий.
E. Комірцевоподібний.
ANSWER: A
Хворий Ю. 45 років, направлений в щелепно-лицеве відділення з діагнозом: "Одонтогенна флегмона підщелепової ділянки зліва". Об’єктивно: обличчя асиметричне внаслідок щільного, болючого інфільтрату в підщелепній ділянці зліва, шкіра в місці інфільтрату гіперемійована, набрякша, болюча, в складку не збирається, відмічається симптом флюктуації. Рот відкриваться на 3 см., слизова оболонка порожнини рота навколо 35,36,37 зубів гіперемійована, набрякша. Коронка 36 зуба зруйнована каріозним процесом на 2/3. Який оперативний підхід найбільш доцільно застосувати цьому хворому?
A. Серединний розріз (в ділянці підборіддя).
B. Позадущелеповий.
C. Піднижньощелеповий.
D. Комірцевоподібний.
E. Внутрішньоротовий.
ANSWER: C
Хвора П.,42 роки, звернулася зі скаргами на наявність больового набряку в ділянці правого кута нижньої щелепи, утруднене відкриття рота. Декілька днів тому з'явились болі в зруйнованому 37 зубі. Самопочуття погане температура тіла - 37,8?С. При огляді: асиметрія лиця за рахунок припухлості привушно-жувальної ділянки, різко болючого при пальпації. Шкіра гіперемійована в складку не береться. Флюктуація не визначається. Рот відкриває на 0,5 см. Поставте діагноз.
A. Одонтогенна флегмона жувальної ділянки.
B. Одонтогенна флегмона щоки.
C. Гострий лімфаденіт підщелепної ділянки.
D. Одонтогенна флегмона крило-щелепового простору.
E. Одонтогенна навкологлоткова флегмона.
ANSWER: A
Чоловік 40 років звернувся зі скаргами на припухлість в ділянці щоки зліва, відчуття ознобу. Під час обстеження виявлена асиметрія обличчя за рахунок припухлості в ділянці верхньої щелепи зліва. В ділянці бугра верхньої щелепи зліва визначається щільний, болісний інфільтрат. Шкіра над інфільтратом щільна, болюча, у складку не збирається. Рот майже не відкриває. Біль іррадіює у скроню й око. У порожнині рота 27 зуб зруйнований. Для якого захворювання характерна дана клініка?
A. Флегмона крилощелепового простору.
B. Флегмона окологлоточного простору.
C. Флегмона скроневої області.
D. Флегмона підскроневої і крилопіднебінної ямок.
E. Флегмона щоки.
ANSWER: D
У чоловіка 18 років в ділянці лівої носо-губної складки є фурункул. Тканини, які оточують - напружені. Синюшність і ущільнення у вигляді тяжу розповсюджується до медіального кута ока. Загальний стан - погіршений, температура тіла 38,50 С. Яке ускладнення виникло?
A. Флегмона щоки.
B. Абсцес підочної ділянки.
C. Тромбофлебіт лицевої вени.
D. Бешиха.
E. Гострий гнійний гайморит
ANSWER: C
У чоловіка 20 років в ділянці верхньої губи справа є різкий набряк і щільний інфільтрат розміром 1,5 х 1,5 см. В центрі інфільтрату є крапкова некротична корка. Після зняття її видний некротичний стовбур. Флюктуації немає. Встановити діагноз.
A. Фурункул в стадії інфільтрації.
B. Нагноєна атерома.
C. Карбункул.
D. Актиномікоз шкіри.
E. Карбункул.
ANSWER: A
Хворий В., 28 років, звернувся в щелепно-лицеве відділення, де встановлений діагноз - одонтогенна флегмона навкологлоткової ділянки Які лікувальні засоби необхідно провести?
A. Комірцеподібний ростин.
B. Пункція набряку глотки, фізіотерапія.
C. Розтин тканин з підщелепового доступу.
D. Ростин тканин в ділянці дна порожнини рота.
E. Ростин тканин в ділянці мигдалини.
ANSWER: C
Хворий С., 52 роки, звернувся із скаргами на тупий біль в правому скронево-нижньощелепному суглобі, головний біль, клацання в суглобі при рухах нижньої щелепи, погіршення слуху, шуму в вухах, біль в завушній ділянці. При об’єктивному обстеженні: пальпація правої привушної ділянки та в правому зовнішньому слуховому проході викликає біль. При відкриванні та закриванні рота визначається відхилення нижньої щелепи від центральної лінії, клацання. На рентгенограмі: асиметрія розміщення суглобових головок. Визначте найбільш імовірний діагноз.
A. Загострення хронічного артрозо-артриту правого скронево–нижньощелепового суглобу
B. Синдром больової дисфункції правого скронево–нижньощелепового суглобу.
C. Артроз правого скронево–нижньощелепового суглобу.
D. Гострий артрит правого скронево–нижньощелепового суглобу.
E. Хронічний артрит правого скронево–нижньощелепового суглобу.
ANSWER: A
Анкілоз скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС) частіше виникає на фоні:
A. Артриту СНЩС
B. Хронічного паротиту
C. Доброякісної пухлини білявушної ділянки
D. Хронічного лімфаденіту білявушної ділянки
E. Флегмони білявушної ділянки
ANSWER: A
Хворий скаржиться на біль середньої інтенсивності в правій половині обличчя, який посилюється при відкриванні рота, сухість та печію слизової оболонки рота. Загальний стан без змін. При відкриванні рота S-подібне зміщення нижньої щелепи, пальпаторно справа виявляється спазм окремих волокон жувального м’язу, хруст та звуки тертя в СНЩС. Рентгенологічно: зміни кісткових елементів СНЩС відсутні. Вкажіть діагноз.
A. Синдром больової дисфункції правого СНЩС
B. Гнійний артрит правого СНЩС
C. Анкілоз правого СНЩС
D. Невралгія трійчастого нерва справа.
E. Рубцева контрактура
ANSWER: A
Хворий 35 років звернувся зі скаргами на припухання в під’язиковій ділянці, що утруднює мову та викликає дискомфорт при прийомі їжі. Припухання з’явилось близько 1 тижня тому. Об’єктивно: в під’язиковій ділянці справа кулеподібне вибухання розмірами до 3 см. в діаметрі. Слизова на вибуханням не гіперемована, в центрі відмічається симптом флюктуації. Язик припіднятий. При пункції – прозора рідина. Якій патології відповідають данні симптоми?
A. Ретенційна кіста правої під’язикової слинної залози
B. Ретенційна кіста правої підщелепної слинної залози
C. Гострий сіалоаденіт підщелепної слинної залози
D. Хронічний сіалоаденіт під’язикової слинної залози
E. Хвороба Шегрена
ANSWER: A
Хворому 50 років було встановлено діагноз: “Слинокам’яна хвороба з локалізацією каменя в товщі підщелепної слинної залози”. Оберіть лікувальну тактику?
A. Видалення підщелепної слинної залози
B. Променева терапія
C. Склерозуюча терапія
D. Видалення каменя із збереженням залози
E. Медикаментозне консервативне лікування.
ANSWER: A
Під час прийому їжі у пацієнта 63 років з’являються симптоми “слинної кольки”. При якому захворюванні з’являється цей діагноз?
A. Калькульозний субмаксиліт
B. Сіалодохіт
C. Паренхіматозний паротит
D. Склерозуючий субмаксиліт
E. Інтерстиціальний паротит
ANSWER: A
У дитини 12 років після стоматиту підвищилась t тіла до 390С, з’явилась припухлість в привушножувальній ділянці з обох боків, сухість в роті, посилився біль при жуванні, нудота, понос. Яке захворювання можна діагностувати у пацієнта?
A. Епідемічний паротит
B. Несправжній паротит Герценберга
C. Паренхіматозний паротит
D. Хвороба Мікуліча
E. Синдром Гужеро-Шегрена
ANSWER: A
В стоматологічну поліклініку звернулась хвора П., 45 років, зі скаргами на біль і припухання у підщелепній ділянці праворуч, помірний біль при ковтанні. Після об’єктивного обстеження хірургом-стоматологом поліклініки було встановлено діагноз: флегмона правої підщелепної ділянки. Якою повинна бути подальша тактика лікаря?
A. Терміново направити хворого до спеціалізованої ЛПУ.
B. Провести розтин флегмони в поліклініці.
C. Призначити медикаментозне лікування з динамічним спостереженням.
D. Провести пункційне видалення гнійного ексудату.
E. Призначити медикаментозне лікування і фізіотерапію.
ANSWER: A
У чоловіка 60 років на шкірі підборіддя з’явилася пустула, яка швидко розвинулася до твердого різко болючого інфільтрату розміром 3х3 см. Шкіра над ним синьо-червоного кольору. У епіцентрі – три зони некрозу навколо волосяних фолікулів. Лімфовузли підборіддя збільшені, болючі. t? - 38,5 ?С. Поставити діагноз.
A. Карбункул підборіддя.
B. Рожисте запалення підборіддя.
C. Атерома, яка нагноїлася.
D. Фурункул підборіддя.
E. Алергічний дерматит підборіддя.
ANSWER: A
Чоловік 36 років скаржиться на різкий розлитий біль у області лівого СНЩС з іррадіацією у вухо, головний біль, погіршення загального стану, неможливість прийому їжі і обмежене відкривання рота. Об'єктивно: обличчя асиметричне за рахунок набряку у області лівого СНЩС. Шкіра в цій області гиперемована. Біль посилюється при мінімальних рухах нижньої щелепи, пальпація суглоба викликає сильний біль. Відкриття рота обмежене до 15-20 мм. Який діагноз найбільш вірогідний в даному випадку?
A. Гострий артрит лівого СНЩС
B. Підвивих нижньої щелепи
C. Гострий гнійний паротит
D. Деформуючий артроз лівого СНЩС
E. Міогенний остеоартроз
ANSWER: A
2 тижні тому на фізкультурі хлопчик 10 років впав обличчям вниз з гімнастичної щаблини. Рентгенологічно змін кісткових структур не було. В даний час лице асиметричне за рахунок набряку у області лівого СНЩС Шкіра в цій області гиперемована. Біль посилюється при мінімальних рухах нижньої щелепи Пальпація суглоба викликає сильний біль. Відкриття рота обмежене до 15-20 мм. Який діагноз найбільш вірогідний в даному випадку?
A. Посттравматичний артрит
B. Забиття нижньої щелепи
C. Вивих нижньої щелепи односторонній
D. Перелом по типу "зеленої гілки"
E. Вивих нижньої щелепи двосторонній
ANSWER: A
Хворий 32 років скаржиться на біль у області лівого СНЩС, що іррадіює у вухо, головний біль, погіршення загального стану, неможливість жування, обмежене відкриття рота. Обличчя симетричне. Шкіра в цій області в кольорі не змінена. Біль посилюється при мінімальний рухах нижньої щелепи. Пальпація суглоба викликає незначний біль. Відкриття рота трохи обмежене. Подібні симптоми відзначав і раніше протягом 3 років. Який найвірогідніший діагноз?
A. Загострення хронічного артриту лівого СНЩС
B. Гострий артрит
C. Гострий гнійний паротит
D. Деформуючий артроз лівого СНЩС
E. Міогенний остеоартроз
ANSWER: A
Хворий 65 років відмічає хрускіт в суглобах на протязі останніх 15 років. Також періодично з’являється біль при рухах нижньої щелепи. Яке обстеження необхідно провести для встановлення діагнозу?
A. Рентгенографію
B. УЗО
C. Допплерівське обстеження
D. Термографію
E. ЕОД
ANSWER: A
Хворий 65 років відмічає хруст в суглобах на протязі останніх 15 років. Також періодично з’являється біль при рухах нижньої щелепи. Рентгенологічно виявлено зміну форми головок СНЩС і субхондральний склероз кісткової тканини. Встановіть діагноз.
A. Остеоартроз
B. Артрит
C. Артрозо-артрит
D. Первинний деформуючий остеоартроз
E. Внутрішнє порушення СНЩС
ANSWER: A
Хвора Є, 55 років, скаржиться на постійний, ниючий головний біль, що розповсюджується на нижню щелепу і шию. Страждає на протязі трьох років. На огляді виявлено часткову вторинну адентію (І клас за Кеннеді), прикус глибокий. Рентгенологічно виявлено незначне зміщення головок СНЩС доверху та назад. Порушень кісткових структур немає. Встановіть попередній діагноз.
A. Дисфункція СНЩС, окклюзійно-артикуляційний синдром
B. Остеоартроз
C. Біогенний остеоартроз
D. Нейромускулярний синдром СНЩС
E. Задній вивих СНЩС
ANSWER: A
Пацієнтка А. Звернулася у відділення хірургічної стоматології зі скаргами на обмежене відкривання рота, незначну болючість при рухах нижньою щелепою, котра з’явилася після сну. Об’єктивно: обличчя симетричне, пропорційне, відкривання рота обмежене, супроводжується болючістю і хрустом під час рухів. Рентгенологічно: спостерігається звуження суглобової щілини. Поставте діагноз.
A. Хронічний артроз СНЩС
B. Вивих нижньої щелепи
C. Гострий артрит лівого СНЩС
D. Перелом кута нижньої щелепи
E. Анкілоз СНЩС
ANSWER: A
Жінка 46 років скаржиться на різке обмеження відкривання рота, зміну конфігурації обличчя, відчуття “великого язика”. Об’єктивно: обличчя при огляді має “пташинний вигляд”. Відкривання рота обмежене. На рентгенограмі суглобова щілина відсутня. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Анкілоз СНЩС
B. Гострий артрит правого СНЩС
C. Міогенний остеоатроз
D. Підвивих нижньої щелепи
E. Гострий гнійний паротит
ANSWER: A
Чоловік 28 років звернувся до стоматолога зі скаргами на сильний біль в ділянці СНЩС з правої сторони, який посилюється під час рухів нижньої щелепи та іррадіює у вухо. Біль з’явився після одномоментної значної травми на тренуванні. Об’єктивно: набряк, гіперемія тканин в ділянці СНЩС з правої сторони, обмежене відкривання рота. На рентгенограмі: розширення суглобової щілини. Яке захворювання виникло у цього чоловіка?
A. Гострий артрит правого СНЩС
B. Хронічний артроз
C. Деформуючий артроз
D. Хронічний артрит
E. Підвивих нижньої щелепи
ANSWER: A
Анкілоз скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС) частіше виникає на фоні:
A. Артриту СНЩС
B. Хронічного паротиту
C. Доброякісної пухлини білявушної ділянки
D. Хронічного лімфаденіту білявушної ділянки
E. Флегмони білявушної ділянки
ANSWER: A
Хворий скаржиться на біль середньої інтенсивності в правій половині обличчя, який посилюється при відкриванні рота, сухість та печію слизової оболонки рота. Загальний стан без змін. При відкриванні рота S-подібне зміщення нижньої щелепи, пальпаторно справа виявляється спазм окремих волокон жувального м’язу, хруст та звуки тертя в СНЩС. Рентгенологічно: зміни кісткових елементів СНЩС відсутні. Вкажіть діагноз.
A. Синдром больової дисфункції правого СНЩС
B. Гнійний артрит правого СНЩС
C. Анкілоз правого СНЩС
D. Невралгія трійчастого нерва справа.
E. Рубцева контрактура
ANSWER: A
Для підтвердження діагнозу синдрому больової дисфункції правого СНЩС лікар виконав блокаду рухових волокон трійчастого нерва по П. М. Єгорову. Який очікуваний результат?
A. М’язовий спазм зникне, покращаться рухи нижньої щелепи
B. Зміни відсутні
C. Спазм м’язів посилиться
D. Відбудеться повне зведення щелеп
E. Відбудеться анестезія нижньоальвеолярного нерва
ANSWER: A
Для верифікації діагнозу синдром больової дисфункції правого СНЩС, лікар провів блокаду по П. М. Єгорову. В результаті – спазм м’язів зник, відкривання рота покращилось. Які нервові волокна були блоковані.
A. Рухові волокна трійчастого нерва
B. Чутливі волокна трійчастого нерва
C. Волокна лицевого нерва
D. Проведено місцеву інфільтраційну анестезію
E. Стовбурова анестезія ІІ гілки трійчастого нерва.
ANSWER: A
Хворому 50 років було встановлено діагноз: “Слинокам’яна хвороба з локалізацією каменя в товщі підщелепної слинної залози”. Оберіть лікувальну тактику?
A. Видалення підщелепної слинної залози
B. Променева терапія
C. Склерозуюча терапія
D. Видалення каменя із збереженням залози
E. Медикаментозне консервативне лікування.
ANSWER: A
Під час прийому їжі у пацієнта 63 років з’являються симптоми “слинної кольки”. При якому захворюванні з’являється цей діагноз?
A. Калькульозний субмаксиліт
B. Сіалодохіт
C. Паренхіматозний паротит
D. Склерозуючий субмаксиліт
E. Інтерстиціальний паротит
ANSWER: A
Хлопчик 15 років, при розкриванні рота скаржиться на біль у лівому скронево-нижньощелепному суглобі, який виник через 2,5 тижні після перенесеного грипу. Об(єктивно: гіперемія та набряк тканин в ділянці лівого суглобу, t тіла 37,2(С, зуби інтактні, прикус ортогнатичний. На ретгенограмі кісткові структури суглобу не змінені, суглобна щілина збільшена. Чим можливо пояснити збільшення суглобної щілини на рентгенограмі?
A. Накопиченням серозного ексудату.
B. Ростом пухлини.
C. Ростом фіброзної тканини.
D. Відкладенням вапна.
E. Випадінням сечокісного натрію.
ANSWER: A
Пацієнт періодично скаржиться на біль, що посилюється при відкриванні рота та жуванні. В анамнезі травма (отримана 2 місяці тому). При огляді не значна припухлість спереду козелка вуха та біль при глибокій пальпації в цій ділянці. Відкривання рота обмежене до 2.0 см. Хруст при пальпації в слуховому проході. На рентгенограмі – звуження суглобової щілини. Який попередній діагноз в даному випадку.
A. Хронічний постравматичний артрит
B. Загострення хронічного неспецифічного артриту
C. Дисфункція скронево- нижньощелепового суглоба
D. Хронічний артрито- артроз
E. Гострий постравматичний артрит
ANSWER: A
У хворої 29 років на Rtg-грамі скронево-нижньощелепних суглобів виявлено нечуткість контурів суглобової поверхні кісток, які є нерівними, із зубцями та виїмками, наявна деформація суглобової голівки та остеофіти. Для якого захворювання скронево-нижньощелепного суглоба характерна вищенаведена Rtg-логічна картина ?
A. Артроз
B. Гострий артрит
C. Синдром больової дисфункції
D. Анкілоз
E. Хронічний артрит
ANSWER: A
Хворий 35 років звернувся до лікаря зі скаргами на періодичні болі в обох СНЩС, під час яких підвищувалась температура тіла до 37,50С. Об’єктивно: t - 37,20С, при пальпації в ділянці СНЩС незначний біль, відкривання рота дещо обмежене, болюче, відчувається хруст з обох боків, в крові С-реактивний білок. Яке захворювання можна діагностувати у даного хворого ?
A. Хронічний ревматичний артрит
B. Хронічний ревматоїдний артрит
C. Хронічний інфекційний неспецифічний артрит
D. Хронічний травматичний артрит
E. Хронічний паротит
ANSWER: A
У дитини 12 років після стоматиту підвищилась t тіла до 390С, з’явилась припухлість в привушножувальній ділянці з обох боків, сухість в роті, посилився біль при жуванні, нудота, понос. Яке захворювання можна діагностувати у пацієнта?
A. Епідемічний паротит
B. Несправжній паротит Герценберга
C. Паренхіматозний паротит
D. Хвороба Мікуліча
E. Синдром Гужеро-Шегрена
ANSWER: A
У дівчинки 12 років виявлено затримку росту та деформацію нижньої щелепи справа, кут роту зліва зсунений униз, щока справа округлої форми, а зліва плиската, розтягнена. Прикус у дитини – патологічний (перехресний). На рентгенограмі по Шюллеру виявлено деформацію суглобової голівки з наявністю крайових кісткових розростань, остеофілітів, гіперостозів. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Деформівний артроз СНЩС
B. Ревматоїдний артрит СНЩС
C. Хронічний травматичний артрит СНЩС
D. Односторонній вивих н/щелепи
E. Гострий артрит СНЩС
ANSWER: A
Хворий, 58 років, звернувся до стоматолога зі скаргами на клацання у СНЩС, біль в ділянці жувальних м’язів, що посилюється при русі щелепи, зниження прикусу. Об’єктивно: при пальпації – крипітація в СНЩС, біль в жувальних м’язах. При відкриванні рота нижня щелепа здійснює S-подібні рухи. Зниження прикусу внаслідок патологічної стертості зубів. Rtg-логічно: асиметрія розташування суглобової головки та суглобової щілини. Який найбільш імовірний діагноз ?
A. Больова дисфункція СНЩС
B. Гострий артрит СНЩС
C. Хронічний артрит СНЩС
D. Артроз СНЩС
E. Невралгія трійчастого нерва
ANSWER: A
Батьки 12-річної дитини звернулися до стоматолога зі скаргами на прогресуюче обмеження відкривання рота, деформація нижньої щелепи, затруднення вимови, прийом їжі. В анамнезі дитини – травматичний перелом шийки суглобового відростка нижньої щелепи справа. При бімануальній пальпації рухи в суглобах відсутні, рентгенографічно суглобова щілина не прослідковується. Який найбільш вірогвдний діагноз?
A. Кістковий анкілоз
B. Постравматичний артрит
C. Фіброзний анкілоз
D. Синдром Костена
E. Рубцева контактура
ANSWER: A
Хвора М. 31р. звернулась до хірурга стоматолога зі скаргами на постійні іррадіюючі болі в ділянці СНЩС зліва, що посилюються при рухах н/щ. З анамнезу відомо, що тиждень тому хвора одержала травму: удар кулаком в обличчя. При огляді: загальний стан середньої важкості, температура тіла 37,6оС, свідомість ясна. Місцево: асиметрія обличчя за рахунок припухлості м’яких тканин попереду козелка вуха зліва. Шкіра над припухлістю дещо гіперемійована, в згортку береться. відкривання рота обмежене до 1,5 см. При спробі більшого відкривання рота – різкий біль. Проба непрямого навантаження н/щ позитивна, біль в ділянці СНЩГ зліва. При пальпації кісток лицевого скелету патологічної рухомості фрагментів не виявлено. Заг. аналіз крові L 9,9(10, ШОЕ 28мм/год. На рентгенограмі за Шулером розширення суглобової щілини СНЩС зліва. Поставте діагноз.
A. Гострий артрит СНЩС зліва
B. Перелом суглобового відростка. нижньої щелепи зліва.
C. Больова дисфункція СНЩС зліва.
D. Остеоартроз СНЩС зліва.
E. Внутрішньо суглобовий анкілоз СНЩС зліва.
ANSWER: A
У відділення ЩЛХ надійшла хвора 19 років з діагнозом абсцес правої скроневої ділянки. Супутній діагноз – вагітність 24 тижні. Проведено розтин і дренування абсцесу, призначена знеболювальна і протизапальна терапія. Застосування яких антибіотиків протипоказане даній хворій протягом усього періоду вагітності?
A. Групи тетрациклінів.
B. Групи цефалоспорінів.
C. Групи пеніцилінів.
D. Групи макролідів.
E. Ністатин.
ANSWER: A
В стоматологічну поліклініку звернулась хвора П., 45 років, зі скаргами на біль і припухання у підщелепній ділянці праворуч, помірний біль при ковтанні. Після об’єктивного обстеження хірургом-стоматологом поліклініки було встановлено діагноз: флегмона правої підщелепної ділянки. Якою повинна бути подальша тактика лікаря?
A. Терміново направити хворого до спеціалізованої ЛПУ.
B. Провести розтин флегмони в поліклініці.
C. Призначити медикаментозне лікування з динамічним спостереженням.
D. Провести пункційне видалення гнійного ексудату.
E. Призначити медикаментозне лікування і фізіотерапію.
ANSWER: A
Пацієнтка, 47 років звернувся до лікаря зі скаргами на обмежену рухливість нижньої щелепи вранці на періодичний тупий біль в правому СНЩС і скутість у суглобах. Зі слів пацієнтки скутість зникає протягом дня після “розробки” суглобів. Об’єктивно: обличчя симетричне, відкривання рота обмежене до 2,5 см, відмічається хруст в суглобах. Середня лінія зміщується в право на 3-4 мм., пальпація болісна правої суглобової головки. Поставте попередній діагноз.
A. Артроз правого СНЩС.
B. Гострий серозний артрит правого СНЩС
C. Хронічний артрит правого СНЩС.
D. Перелом правого мищелка нижньої щелепи.
E. Правобічний передній вивих нижньої щелепи.
ANSWER: A
У чоловіка 60 років на шкірі підборіддя з’явилася пустула, яка швидко розвинулася до твердого різко болючого інфільтрату розміром 3х3 см. Шкіра над ним синьо-червоного кольору. У епіцентрі – три зони некрозу навколо волосяних фолікулів. Лімфовузли підборіддя збільшені, болючі. t? - 38,5 ?С. Поставити діагноз.
A. Карбункул підборіддя.
B. Рожисте запалення підборіддя.
C. Атерома, яка нагноїлася.
D. Фурункул підборіддя.
E. Алергічний дерматит підборіддя.
ANSWER: A
Чоловік 36 років скаржиться на різкий розлитий біль у області лівого СНЩС з іррадіацією у вухо, головний біль, погіршення загального стану, неможливість прийому їжі і обмежене відкривання рота. Об'єктивно: обличчя асиметричне за рахунок набряку у області лівого СНЩС. Шкіра в цій області гиперемована. Біль посилюється при мінімальних рухах нижньої щелепи, пальпація суглоба викликає сильний біль. Відкриття рота обмежене до 15-20 мм. Який діагноз найбільш вірогідний в даному випадку?
A. Гострий артрит лівого СНЩС
B. Підвивих нижньої щелепи
C. Гострий гнійний паротит
D. Деформуючий артроз лівого СНЩС
E. Міогенний остеоартроз
ANSWER: A
2 тижні тому на фізкультурі хлопчик 10 років впав обличчям вниз з гімнастичної щаблини. Рентгенологічно змін кісткових структур не було. В даний час лице асиметричне за рахунок набряку у області лівого СНЩС Шкіра в цій області гиперемована. Біль посилюється при мінімальних рухах нижньої щелепи Пальпація суглоба викликає сильний біль. Відкриття рота обмежене до 15-20 мм. Який діагноз найбільш вірогідний в даному випадку?
A. Посттравматичний артрит
B. Забиття нижньої щелепи
C. Вивих нижньої щелепи односторонній
D. Перелом по типу "зеленої гілки"
E. Вивих нижньої щелепи двосторонній
ANSWER: A
Хворий 32 років скаржиться на біль у області лівого СНЩС, що іррадіює у вухо, головний біль, погіршення загального стану, неможливість жування, обмежене відкриття рота. Обличчя симетричне. Шкіра в цій області в кольорі не змінена. Біль посилюється при мінімальний рухах нижньої щелепи. Пальпація суглоба викликає незначний біль. Відкриття рота трохи обмежене. Подібні симптоми відзначав і раніше протягом 3 років. Який найвірогідніший діагноз?
A. Загострення хронічного артриту лівого СНЩС
B. Гострий артрит
C. Гострий гнійний паротит
D. Деформуючий артроз лівого СНЩС
E. Міогенний остеоартроз
ANSWER: A
Хворий 65 років відмічає хрускіт в суглобах на протязі останніх 15 років. Також періодично з’являється біль при рухах нижньої щелепи. Яке обстеження необхідно провести для встановлення діагнозу?
A. Рентгенографію
B. УЗО
C. Допплерівське обстеження
D. Термографію
E. ЕОД
ANSWER: A
Хворий 65 років відмічає хруст в суглобах на протязі останніх 15 років. Також періодично з’являється біль при рухах нижньої щелепи. Рентгенологічно виявлено зміну форми головок СНЩС і субхондральний склероз кісткової тканини. Встановіть діагноз.
A. Остеоартроз
B. Артрит
C. Артрозо-артрит
D. Первинний деформуючий остеоартроз
E. Внутрішнє порушення СНЩС
ANSWER: A
Хвора Є, 55 років, скаржиться на постійний, ниючий головний біль, що розповсюджується на нижню щелепу і шию. Страждає на протязі трьох років. На огляді виявлено часткову вторинну адентію (І клас за Кеннеді), прикус глибокий. Рентгенологічно виявлено незначне зміщення головок СНЩС доверху та назад. Порушень кісткових структур немає. Встановіть попередній діагноз.
A. Дисфункція СНЩС, окклюзійно-артикуляційний синдром
B. Остеоартроз
C. Біогенний остеоартроз
D. Нейромускулярний синдром СНЩС
E. Задній вивих СНЩС
ANSWER: A
Хвора Є, 55 років, скаржиться на постійний, ниючий головний біль, що розповсюджується на нижню щелепу і шию. Страждає на протязі трьох років. На огляді виявлено часткову вторинну адентію (І клас за Кеннеді), прикус глибокий. Рентгенологічно виявлено незначне зміщення головок СНЩС доверху та назад. Порушень кісткових структур немає. Діагностовано окклюзійно-артикуляційний синдром дисфункції СНЩС. Які лікувальні заходи необхідно провести?
A. Раціональне протезування
B. Лікування у невропатолога
C. Курс фізіотерапевтичних процедур
D. Хірургічне лікування
E. Видалити решту зубів
ANSWER: A
Жінка 46 років скаржиться на різке обмеження відкривання рота, зміну конфігурації обличчя, відчуття “великого язика”. Об’єктивно: обличчя при огляді має “пташинний вигляд”. Відкривання рота обмежене. На рентгенограмі суглобова щілина відсутня. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Анкілоз СНЩС
B. Гострий артрит правого СНЩС
C. Міогенний остеоатроз
D. Підвивих нижньої щелепи
E. Гострий гнійний паротит
ANSWER: A
Чоловік 28 років звернувся до стоматолога зі скаргами на сильний біль в ділянці СНЩС з правої сторони, який посилюється під час рухів нижньої щелепи та іррадіює у вухо. Біль з’явився після одномоментної значної травми на тренуванні. Об’єктивно: набряк, гіперемія тканин в ділянці СНЩС з правої сторони, обмежене відкривання рота. На рентгенограмі: розширення суглобової щілини. Яке захворювання виникло у цього чоловіка?
A. Гострий артрит правого СНЩС
B. Хронічний артроз
C. Деформуючий артроз
D. Хронічний артрит
E. Підвивих нижньої щелепи
ANSWER: A
Хворий Н. 32 роки звернувся до лікаря зі скаргами на клацання, хрускіт, тугорухомість у суглобі. Зранку відмічає відчуття тупого болю та скутості, яке впродовж дня зникає. Рентгенологічно: спостерігається деформація суглобової головки за рахунок крайових кісткових розростань. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Деформуючий артроз
B. Гострий артроз
C. Вивих нижньої щелепи
D. Гострий артрит
E. Хронічний артроз
ANSWER: A
Хворому С. 45 років з приводу ускладненого карієсу видалено премоляри та моляри. Які зміни відбуваються при цьому в суглобі?
A. Головка нижньої щелепи глибше просувається в суглобову ямку
B. Головка нижньої щелепи висувається з суглобової ямки
C. Підвиви нижньої щелепи
D. Вивих нижньої щелепи
E. Змін не буде
ANSWER: A
При огляді хворої М 14 років встановлено, що обидві половини щелепи відстають в рості, підборіддя зміщене дозаду, профіль обличчя має вигляд “пташинного обличчя”. Після якого захворювання виникають дані симптоми?
A. Двобічний вторинний деформуючий артроз
B. Однобічний вторинний деформуючий артроз
C. Двобічний артрит
D. Однобічний артрит
E. Однобічний артрозо-артрит
ANSWER: A
Хворий К. 40 років скаржитьс на тупі болі в ділянці суглобу, головний біль, хрускіт в суглобі під час прийому їжі, зниження слуху, шум в вухах. Рентгенологічно: відсутність кісткових змін. Для якого захворювання СНЩС характерні дані скарги?
A. СБД СНЩС
B. Гострий артрит
C. Хронічний артрит
D. Артроз
E. Анкілоз
ANSWER: A
Хворому С. 45 років, для створення спокою в суглобі накладено головну шапочку з еластичною тягою до підборідкової пращі і одначасно гумову прокладку товщиною 5-10 мм. З якою метою це зроблено?
A. Для профілактики анкілозу
B. Для профілактики вивиху
C. Для профілактики підвивиху
D. Для профілактики контрактури
E. Для зменшення болю та набряку
ANSWER: A
У хворого М. діагностовано загостреня хронічного калькульозного піднижньощелепного сіалоденіту. На рентгенограмі по Коваленко – камінь в тілі залози (3х2 см). Яка тактика лікування пацієнта?
A. Госпіталізація в стаціонар, курс протизапальної терапії, хірургічне лікування
B. Амбулаторний нагляд пацієнта, консервативне лікування
C. Госпіталізація в стаціонар, консервативне лікування
D. Госпіталізація в стаціонар, без курсу протизапальної терапії хірургічне лікування
E. Протизапальна терапія.
ANSWER: A
У хворого Н. планується видалення 26 “причинного зуба”, що призвів до виникнення запального інфільтрату виличної ділянки. Який вид провідникової анестезії показаний для проведення даного втручання?
A. Туберальна та палатинальна
B. Туберальна та різцева
C. Інфраорбітальна та різцева
D. Інфраорбітальна та палатинальна
E. Інфільтраційна
ANSWER: A
У хворого К. діагностовано одонтогенну флегмону правої виличної ділянки від 16 зуба. В порожнині рота: 16 зуб зруйновано до рівня ясен, перкусія зуба безболісна, перехідна складка в ділянці 14,15,16 зубів гіперемована, дещо набрякла. Пацієнт відчуває біль при пальпації по перехідній складці в глибині тканин. На рентгенограмі виявлено міжкореневу гранульому в 16 зубі. Яка тактика лікування пацієнта?
A. Розтин флегмони, видалення 16 зуба
B. Ендодонтичне лікування 16 зуба з відстрочени пломбуванням кореневих каналів,
C. Розтин флегмони, ендодонтичне лікування 16 зуба з відстрочени пломбуванням кореневих каналів,
D. Розтин флегмони, ендодонтичне лікування 16 зуба з одномоментним пломбуванням кореневих каналів
E. Амбулаторний нагляд
ANSWER: A
У хворого С. діагностовано гострий фолікуліт в стадії інфільтріції ділянки підборіддя. Яка тактика лікування пацієнта?
A. Консервативне лікування, амбулаторний нагляд пацієнта
B. Розтин вогнища запалення, госпіталізація в стаціонар
C. Розтин вогнища запалення, амбулаторний нагляд пацієнта,
D. Консервативне лікування, госпіталізація в стаціонар
ANSWER: A
У хворого Н. планується розкриття абсцедуючого фурункула верхньої губи. Який вид анестезії показаний для проведення даного втручання?
A. Двостороння інфраорбітальна
B. Двостороння інфраорбітальна та різцева
C. Двостороння інфраорбітальна та палатинальна
D. Двостороння туберальна та палатинальна
E. Двостороння палатинальна
ANSWER: A
У хворого М. діагностовано одонтогенний абсцес правої підочної ділянки від 12 зуба. В порожнині рота: 12 зуб зруйновано до рівня ясен, перкусія зуба безболісна, перехідна складка в ділянці 11,12,13 зубів гіперемована, дещо набрякла. Пацієнт відчуває біль при пальпації по перехідній складці в глибині тканин. На рентгенограмі виявлено латеральну кореневу гранульому в 12 зубі. Яка тактика лікування пацієнта?
A. Розтин абсцесу, видалення 12 зуба
B. Ендодонтичне лікування 12 зуба з відстроченим пломбуванням кореневих каналів,
C. Розтин абсцесу, ендодонтичне лікування 12 зуба з відстроченим пломбуванням кореневих каналів,
D. Розтин абсцесу, ендодонтичне лікування 12 зуба з одномоментним пломбуванням кореневих каналів
E. Розтин абсцесу
ANSWER: A
У хворого К. після операції тотальної паротидектомії виник парез мімічних м’язів обличчя на стороні хірургічного втручання. Яка причина цього стану?
A. Пошкодження під час операції лицевого нерву
B. Пошкодження під час операції вушно-скроневого нерву
C. Пошкодження під час операції поверхневої скроневої артерії
D. Пошкодження під час операції великого вушного нерва
E. Пошкодження під час операції n.trigeminus.
ANSWER: A
У чоловіка 66 років на шкірі підборіддя виникла пустула з різко болісним інфільтратом 3х2 см, шкіра над ним синюшного кольору. У центрі інфільтрату три зони некрозу навколо волосяних фолікулів. Реґіонарні лімфатичні вузли збільшені, болісні при пальпації. tтіла – 380С, головний біль. Визначити діагноз.
A. Карбункул підборіддя
B. Фурункул підборіддя
C. Алергічний дерматит
D. Бешиха шкіри підборіддя
E. Атерома, яка нагноїлася
ANSWER: A
Хворий 46 років скаржиться на періодичну появу припухлості в правій підщелеповій ділянці під час приймання їжі, сухість в роті. При бімануальній пальпації середнього відділу підязикової ділянки справа виявлено помірно болючий щільний утвір. З гирла вивідного протоку підщелепової слинної залози виділяється слизово-гнійний ексудат. Яке рентгенологічне дослідження необхідно призначити хворому?
A. Рентгенографія дна порожнини рота
B. Панорамна рентгенографія щелеп
C. Рентгенографія нижньої щелепи в боковій проекції
D. Оглядова рентгенографія кісток лицевого черепа
E. Прицільна рентгенографія альвеолярного відростка
ANSWER: A
У хворого, 30 років, на 7-й день після операції на черевній порожнині виникли біль і припухлість в ділянці лівої привушної слинної залози, температура тіла 39оС, тризм П ступеня, сухість в роті, при масуванні залози з’являється гнійний ексудат з її протоку. Яке захворювання можна діагностувати у даного хворого?
A. Гострий неепідемічний паротит
B. Гострий епідемічний паротит
C. Флегмона субжувального простору
D. Паренхіматозний паротит
E. Флегмона привушно-жувальної ділянки
ANSWER: A
Хворий К., 36 років, відмічає скованість в скронево-нижньощелепних суглобах вранці, що зміньшується надвечір, біль в обох СНЩС, набряк м’ких тканин навколо інших суглобів, наявність підшкірних вузлів поруч з ліктьовим суглобом. На рентгенограмі узурованість бічних ділянок суглобових поверхонь. Назвіть вірогідний діагноз?
A. .Ревматичний артрит СНЩС.
B. Гострий артрит СНЩС.
ANSWER: A
Хворий 46 років скаржиться на періодичну появу припухлості в правій підщелеповій ділянці під час приймання їжі, сухість в роті. При бімануальній пальпації середнього відділу підязикової ділянки справа виявлено помірно болючий щільний утвір. З гирла вивідного протоку підщелепової слинної залози виділяється слизово-гнійний ексудат. Яке рентгенологічне дослідження необхідно призначити хворому?
A. Рентгенографія дна порожнини рота
B. Панорамна рентгенографія щелеп
C. Рентгенографія нижньої щелепи в боковій проекції
D. Оглядова рентгенографія кісток лицевого черепа
E. Прицільна рентгенографія альвеолярного відростка
ANSWER: A
У хворого, 30 років, на 7-й день після операції на черевній порожнині виникли біль і припухлість в ділянці лівої привушної слинної залози, температура тіла 39оС, тризм П ступеня, сухість в роті, при масуванні залози з’являється гнійний ексудат з її протоку. Яке захворювання можна діагностувати у даного хворого?
A. Гострий неепідемічний паротит
B. Гострий епідемічний паротит
C. Флегмона субжувального простору
D. Паренхіматозний паротит
E. Флегмона привушно-жувальної ділянки
ANSWER: A
Хворий К., 36 років, відмічає скованість в скронево-нижньощелепних суглобах вранці, що зміньшується надвечір, біль в обох СНЩС, набряк м’ких тканин навколо інших суглобів, наявність підшкірних вузлів поруч з ліктьовим суглобом. На рентгенограмі узурованість бічних ділянок суглобових поверхонь. Назвіть вірогідний діагноз?
A. .Ревматичний артрит СНЩС.
B. Гострий артрит СНЩС.
C. Інфекційний артрит СНЩС.
D. Хронічний артрит СНЩС.
E. Артрозо-артрит СНЩС.
ANSWER: A
Опівночі чергового лікаря ЩЛХ викликали до приймального відділення куди був терміново транспортований хворий з районної лікарні. Хворий Б, 40 років, сидить у вимушеному положенні з нахиленою вперед головою, рот напіввідкритий. Обличчя землянисто-сірого кольору. В піднижньощелепних, підпідборідної ділянках та на передньої поверхні шиї щільний болісний інфільтрат, відмічається крепітація, шкіра над інфільтратом вкрита багровими плямами. Встановіть попередній діагноз?
A. Флегмона Жансуля-Людвига.
B. Абсцес кореня язика.
C. Флегмона піднижньощелепної ділянки.
D. Флегмона підпідборідної ділянки.
E. Флегмона шиї.
ANSWER: A
До відділення ЩЛХ потрапила жінка 37 років, зі скаргами на біль в щоці, що посилюється під час дотику. З анамнезу відомо що 5 днів потому впала з дробини та “забила” щоку. У товщі щоки виявлено обмежений інфільтрат, шкіра щоки гіперемована , важко береться у складку, спостерігається симптом флюктуації. Слизова оболонка щоки набрякла, з відбитками зубів. Встановіть діагноз?
A. Абсцес щоки.
B. Травматичний остеомієліт нижньої щелепи.
C. Гематома щоки.
D. Флегмона щоки.
E. Гострий лімфаденіт.
ANSWER: A
Хворий П., 44 років скаржиться на пульсуючий біль в оці, хворіє 5 днів, захворювання пов’язує з видаленням 18 зубу,після якого обмежилось откривання рота, в останні 3 доби Т тіла підвищена до 38,7 С, спостерігається припухлість повік, хемоз кон’юнктиви, натискування на очне яблуко болісне, рухомість його обмежена. Вкажіть діагноз?
A. Абсцес ретробульбарного простору.
B. Абсцес підочноямкової ділянки.
C. Абсцес підскроневої ділянки.
D. Флегмона підскроневої ділянки.
E. Гострий одонтогенний гайморит.
ANSWER: A
Хворий Б, 40 років, сидить у вимушеному положенні з нахиленою вперед головою, рот напіввідкритий. Обличчя землянисто-сірого кольору. В піднижньощелепних, підпідборідної ділянках та на передньої поверхні шиї щільний болісний інфільтрат, відмічається крепітація, шкіра над інфільтратом вкрита багровими плямами. Під час закидання голови посилюється біль в яремній впадині, спостерігається часте покашлювання, біль за грудиною, що посилюється під час постукування по п’ятах. Встановіть попередній діагноз?
A. Флегмона Жансуля-Людвига, медіастиніт
B. Абсцес кореня язика, медіастиніт.
C. Флегмона шиї.
D. Флегмона Жансуля-Людвига.
E. Флегмона шиї, медіастиніт
ANSWER: A
У хворого Д.,24 років вперше виявлено діагноз: Слинокам’яна хвороба з локалізацією каменя у протоці піднижньощелепної слинної залози. Оберіть найбільш доцільну тактику лікування?
A. Хірургічне видалення каменя.
B. Видалення слинної залози.
C. Операція марсупелізація.
D. Літотріпсія.
E. Консервативне лікування.
ANSWER: A
Хворий П,30 років, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на нестерпний біль в язиці, різкоболісне ковтання, набряк в ділянці підборіддя. Клінічно: Шкіра на підборідді в кольорі не змінена, збирається в складку. Відкривання рота вільне. Язик збільшений в розмірах, щільний, відмічається рівномірний набряк язика, пальпація по середній лінії болісна. Оберіть оперативний доступ?
A. Розтин в підпідборідної ділянці по серединній лінії у напрямку від підборіддя до під’язикової кістки.
B. Розтин з боку ротової порожнини у проекції середнього відділу під’язикової ділянки..
C. Розтин по боковій поверхні язика.
D. Розтин в піднижньощелепній ділянці, відступивши на 1,5-2 см від краю щелепи і паралельно йому.
E. Нема правильної відповіді.
ANSWER: A
Хвора Б., 65 років звернулася у відділення ЩЛХ зі скаргами на набряк в ділянці кута нижньої щелепи,біль та важкість при ковтанні, обмеженне відкривання рота. Із анамнезу відомо що тиждень тому болів 48 зуб. Клінічно: Набряк та гіперемія м’яких тканин по крило-щелепної складці половини м’якго піднебіння та випирання бічної стінки глотки, піднебінний язичок відхилений вбік. Вкажіть клінічний діагноз?
A. Флегмона навкологлоткового простору.
B. Флегмона крило-щелепного простору.
C. Абсцес кореня язика.
D. Флегмона позащелепної ділянки.
E. Флегмона пінижньощелепної ділянки.
ANSWER: A
Хворий П,30 років, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на нестерпний біль в язиці, різко болісне ковтання, набряк в ділянці підборіддя. Клінічно: Шкіра на підборідді в кольорі не змінена, збирається в складку. Відкривання рота вільне. Язик збільшений в розмірах, щільний, відмічається рівномірний набряк язика, пальпація по середній лінії болісна. Встановити діагноз?
A. Абсцес кореня язика.
B. Флегмона дна порожнини рота.
C. Абсцес щелепно-язикового жолобка.
D. Флегмона підборідної ділянки.
E. Абсцес під’язикового валика.
ANSWER: A
Хворий Б. 60 років звернувся до лікаря зі скаргами на затруднення та болісне відкривання роту, значне обмеження мови та прийому їжі. При зборі анамнезу стало відомо, що хворіє близько року, стан повільно погіршується, за медичною допомогою хворий не звертався, лікувався самостійно, страждає на хронічне запалення верхніх дихальних шляхів та хронічний гнійний отит. При огляді відмічається обмеження відкривання роту до 1 см, значне зменшення екскурсії суглобової голівки нижньої щелепи зліва. На рентгенограмах СНЩС відмічається значне звуження суглобової щілини, тіні кісткових нашарувань між суглобовими поверхнями зліва. Встановить остаточний діагноз?
A. кістковий анкілоз лівого СНЩС
B. фіброзний анкілоз лівого СНЩС
C. дисфункція лівого СНЩС
D. патологічний перелом суглобового відростку нижньої щелепи зліва
E. звичний вивих СНЩС
ANSWER: A
Хвора 40 років скаржиться на гіперемію шкіри обличчя, озноб, блювання, головний біль, загальне нездужання, нежить. Об’єктивно: яскрава лискуча червона пляма на шкірі щік, яка нагадує крила метелика, вражені ділянки здіймаються над загальним рівнем шкіри, має чіткі нерівні межі. При пальпації не зникає межа почервоніння між ураженою й не ураженою шкірою. t тіла 380С. Ваш діагноз?
A. Бешиха
B. Скарлатина
C. Лімфангіт
D. Гемангіома
E. Лимфангіома
ANSWER: A
У хворого 26 років t тіла 37,8-390С. Скаржиться на нездужання, озноб, порушення апетиту та сну. Припухлість в підщелепній ділянці має чіткі контури. Шкіра над припухлістю гіперемована й напружена. Різка болісність цього інфільтрату. Тканини навкруги лімфовузла інфільтровані. Вузол малорухомий, щільно-еластичної консистенції, визначається флуктуація. З лунки 36 зуба мізерні виділення. Який діагноз у хворого?
A. Гострий гнійний лімфаденіт
B. Гострий серозний лімфаденіт
C. Аденофлегмона
D. Загострення хронічного лімфаденита
E. Немає правильної відповіді
ANSWER: A
У пацієнта на верхній губі різко болісний, обмежений інфільтрат, що здіймається на рівнем здорової шкіри, конусоподібної форми з гнійно-некротичним стрижнем у центрі. t тіла 390 С. Хворіє 5 днів. Поставте діагноз
A. Фурункул
B. Карбункул
C. Остеофолікуліт
D. Глибокий фолікуліт
E. Сибіро-виразковий карбункул
ANSWER: A
Хворий Ч.,30 років, скаржиться на підвищену температури тіла до 390 С, погіршення загального самопочуття, наявність інфільтрату округлої форми на верхній губі. Хворіє 3 дні. Об-но: в ділянці в/губи зліва інфільтрат округлої форми в ділянці 2,5 см, шкіра над інфільтратом бурякового кольору з некротичним стержнем в центрі. Верхня губа гіперемована, набрякла. Поставити діагноз.
A. Фурункул верхньої губи
B. Карбункул верхньої губи
C. Ретенційна кістка верхньої губи
D. Гострий періостит верхньої щелепи
E. Гострий гнійний лімфаденіт
ANSWER: A
Дівчинка 14 років скаржиться на різкі болі, обмежене відкривання рота, загальну слабість. З даних анамнезу відомо, що три дні тому лікувалась у стоматолога. Об’єктивно: в ділянці суглоба з правого боку гіперемія, набряк, пальпація болюча. Який попередній діагноз?
A. Гострий артрит правого СНЩС.
B. Хронічний артрит правого СНЩС
C. Гострий отит
D. Анкілоз правого СНЩС
E. Рубцева контрактура
ANSWER: A
Хворий В.56років,скаржиться на тупі, ниючі болі в ділянці СНЩС, що посилюються при пережовуванні твердої їжі та відкриванні рота, котрі з’являються після тривалого перебування на холоді. Спостерігає зниження слуху та закладеність у вусі. Рентгенологічно: деформація і склероз кортикальної пластинки суглобової головки. Поставте попередній діагноз.
A. Артроз
B. Гострий інфекційний артрит
C. Гострий інфекційний отит
D. Анкілоз
E. Ревматоїдний артрит
ANSWER: A
Хворий Л. 40років. лікувався у хірургічному відділенні поліклініки, з приводу артриту СНЩС. Зараз захворювання в хронічній стадії. Виберіть оптимальний метод лікування для цієї стадії захворювання.
A. Електрофорез йодиду калію, компреси з медичної жовчі
B. Антимікробні, протизапальні
C. Антигістамінні ,протизапальні
D. Електрофорез з анестетиками
E. Масаж
ANSWER: A
Хвора О. скаржиться на гострий біль, що посилюється при рухах щелепою, обмежене відкривання рота, загальну слабість. З анамнезу відомо, що два дні тому, широко відкрила рот і відчула сильний біль. Об’єктивно: з лівого боку гіперемія, набряк, пальпація болюча. Рентгенологічно: змін в суглобі немає. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Гострий артрит лівого СНЩС
B. Гострий отит
C. Артроз лівого СНЩС
D. Хронічний артрит лівого СНЩС
E. Анкілоз лівого СНЩС
ANSWER: A
При обстеженні пацієнта Д., 32 роки із захворюванням СНЩС встановлено: виникнення туго рухомості в правому суглобі в кінці дня, під вечір. Додатково: на рентгенограмі СНЩС визначається звуження суглобової щілини. Для якого захворювання СНЩС дані прояви характерні найчастіше?
A. Хронічний артрит СНЩС
B. Гострий артрит СНЩС
C. Загострення хронічного артриту СНЩС
D. Больова дисфункція СНЩС
E. Артоз СНЩС
ANSWER: A
Хворий К., 28 років скаржиться на гострий постійний біль справа в привушній ділянці, припухлість тканин, біль при відкриванні рота посилюється. Об’єктивно: асиметрія обличчя за рахунок набряку попереду козелка вуха. Шкіра над СНЩС гіперемійована. При відкриванні рота нижня щелепа зміщується в праву сторону. При надавлюванні на підборіддя біль в правому суглобі посилюється. До якого захворювання СНЩС дана клінічна картина характерна?
A. Гострий артрит СНЩС
B. Хронічний артрит СНЩС
C. Больова дисфункція СНЩС
D. Анкілоз СНЩС
E. Артроз СНЩС
ANSWER: A
При обстеженні пацієнта серед скарг виявлено: головний біль, біль в скроневонижньощелеповому суглобі, клацання в СНЩС, відчуття закладеності та шум у вусі, скреготання та стиснення зубів під час сну, відчуття зведення щелеп після сну, подьоргування м’язів під оком. Для якого захворювання СНЩС дані скарги характерні?
A. Больова дисфункція СНЩС
B. Гострий артрит СНЩС
C. Хронічний артрит СНЩС
D. Артроз СНЩС
E. Загострення хронічного артриту СНЩС
ANSWER: A
У хворого К. діагностовано одонтогенну флегмону правої виличної ділянки від 16 зуба. В порожнині рота: 16 зуб зруйновано до рівня ясен, перкусія зуба безболісна, перехідна складка в ділянці 14,15,16 зубів гіперемована, дещо набрякла. Пацієнт відчуває біль при пальпації по перехідній складці в глибині тканин. На рентгенограмі виявлено міжкореневу гранульому в 16 зубі. Яка тактика лікування пацієнта?
A. Розтин флегмони, видалення 16 зуба
B. Ендодонтичне лікування 16 зуба з відстрочени пломбуванням кореневих каналів,
C. Розтин флегмони, ендодонтичне лікування 16 зуба з відстрочени пломбуванням кореневих каналів,
D. Розтин флегмони, ендодонтичне лікування 16 зуба з одномоментним пломбуванням кореневих каналів
E. Амбулаторний нагляд
ANSWER: A
У хворого С. діагностовано гострий фолікуліт в стадії інфільтріції ділянки підборіддя. Яка тактика лікування пацієнта?
A. Консервативне лікування, амбулаторний нагляд пацієнта
B. Розтин вогнища запалення, госпіталізація в стаціонар
C. Розтин вогнища запалення, амбулаторний нагляд пацієнта,
D. Консервативне лікування, госпіталізація в стаціонар
E. Фізіотерапевтичне лікування
ANSWER: A
У хворого Н. планується розкриття абсцедуючого фурункула верхньої губи. Який вид анестезії показаний для проведення даного втручання?
A. Двостороння інфраорбітальна
B. Двостороння інфраорбітальна та різцева
C. Двостороння інфраорбітальна та палатинальна
D. Двостороння туберальна та палатинальна
E. Двостороння палатинальна
ANSWER: A
У хворого М. діагностовано одонтогенний абсцес правої підочної ділянки від 12 зуба. В порожнині рота: 12 зуб зруйновано до рівня ясен, перкусія зуба безболісна, перехідна складка в ділянці 11,12,13 зубів гіперемована, дещо набрякла. Пацієнт відчуває біль при пальпації по перехідній складці в глибині тканин. На рентгенограмі виявлено латеральну кореневу гранульому в 12 зубі. Яка тактика лікування пацієнта?
A. Розтин абсцесу, видалення 12 зуба
B. Ендодонтичне лікування 12 зуба з відстроченим пломбуванням кореневих каналів,
C. Розтин абсцесу, ендодонтичне лікування 12 зуба з відстроченим пломбуванням кореневих каналів,
D. Розтин абсцесу, ендодонтичне лікування 12 зуба з одномоментним пломбуванням кореневих каналів
E. Розтин абсцесу
ANSWER: A
Хворий віком 60 років звернувся із скаргами на гострий біль і припухлість правої піднижньощелепної ділянки, яка підсилюється під час прийому їжі. На R-знімку слинної залози та протоку за Коваленко виявлено камінь в середньому відділі протоку. Вибрати найбільш оптимальний метод лікування
A. Видалення камінчика із протока слинної залози
B. Протизапальна терапія
C. Фізіотерапевтичне лікування
D. Слиногінна дієта
E. Екстирпація залози
ANSWER: A
У чоловіка 66 років на шкірі підборіддя виникла пустула з різко болісним інфільтратом 3х2 см, шкіра над ним синюшного кольору. У центрі інфільтрату три зони некрозу навколо волосяних фолікулів. Реґіонарні лімфатичні вузли збільшені, болісні при пальпації. tтіла – 380С, головний біль. Визначити діагноз.
A. Карбункул підборіддя
B. Фурункул підборіддя
C. Алергічний дерматит
D. Бешиха шкіри підборіддя
E. Атерома, яка нагноїлася
ANSWER: A
У хворої 25 років діагностовано абсцес лівого щелепно-язикового жолобка від 36 зуба. Що треба зробити, щоб запобігти розвитку процесу в приглотковий простір.
A. Розтин абсцесу, видалення 36 зуба, протизапальна терапія.
B. Фізіотерапія, видалення 36 зуба.
C. Фізіотерапія,.
D. Протизапальна терапія, видалення 36 зуба.
E. Протизапальна терапія, полоскання ротової порожнини антисептичним розчином.
ANSWER: A
Хвора 51 рік звернулася до хірурга-стоматолога зі скаргами на сильні колючі болі під язиком зліва, припухлість в підщелеповій ділянці, болюче ковтання. Вищевказані скарги появилися раптово після прийому їжі. Об’єктивно: асиметрія обличчя за рахунок вираженого щільного інфільтрату в підщелеповій ділянці зліва. Інфільтрат з чіткими границями щільний, дещо болючий при пальпації. Відкривання рота вільне. Внутріротово: визначається гіперемія і набряк підязикового валика, при пальпації останнього на рівні 35, 36 зубів визначається круглої форми ущільнення, болюче при пальпації. Поставте попередній діагноз.
A. Гострий калькульозний сіалоаденіт лівої підщелепової спинної залози з локалізацією каменя у вивідній протоці
B. Флегмона підщелепової ділянки
C. Лімфаденіт підщелепової ділянки
D. Флегмона крило-щелепового простору
E. Підщелеповий аденоабсцес
ANSWER: A
Хворий (35 років) звернувся із скаргами на скованісь рухів зранку і періодичні болі в лівому скроневонижньощелеповому суглобі, під час яких підвищувалась температура тіла до 370С. Об’єктивно: 37,20С, при пальпації лівого скроневонижньощелепового суглобу незначний біль, відкривання рота дещо обмежене, болюче, відчувається хруст, у крові є реактивний білок. Яке захворювання можна діагностувати у хворого?
A. Хронічний ревматоїдний артрит
B. Хронічний ревматичний артрит
C. Хронічний травматичний артрит
D. Хронічний паротит
E. Хронічний специфічний артрит
ANSWER: A
У хворого (30 років) на 7-й день після операції на черевній порожнині виникли біль і припухлість в ділянці лівої привушної слинної залози, температура тіла 390 С, тризм ІІ ступеня, сухість в роті, при масажуванні залози з’являється гнійний ексудат з її вивідного протоку. Яке захворювання можна діагностувати у хворого?
A. Гострий неепідемічний артрит
B. Гострий епідемічний паротит
C. Флегмон субжувального простору
D. Паренхіматозний паротит
E. Паротит Герценберга
ANSWER: A
Через 3 хв. після проведеної туберальної анестезії у хворого утворилась гематома у ділянці горба верхньої щелепи. Флегмона якого клітковинного простору може виникнути при нагноєнні тієї гематоми?
A. Підскроневої чи крило-піднебінної ямок
B. Крилощелепового простору
C. Біляглоткового простору
D. Позаду щелепового простору
E. Білявушно-жувальної ділянки
ANSWER: A
У 24 річного чоловіка скарги на біль у лівому СНЩС на протязі двох тижнів. При обстеженні виявлено незначну гіперемію та набряк тканин в ділянці вказаного суглобу та збільшення регіональних лімфатичних вузлів. Температура тіла 37,70С. Відкривання рота болюче та обмежене. При натисканні на підборіддя біль посилюється. Зi сторони порожнини рота клінічних ознак патології не виявлено. З анамнезу відомо, що вказані явища розвинулись у хворого під час грипу. На рентгенограмі: ліва суглобова щілина дещо розширена, змін кісткової структури не виявлено. Визначіть попередній діагноз.
A. Гострий вірусний артрит лівого СНЩС
B. Запальний інфільтрат в ділянці лівого СНЩС
C. Анкілоз лівого СНЩС
D. Деформуючий артроз лівого СНЩС
E. Больова дисфункція лівого СНЩС
ANSWER: A
Хвора 32 р. звернулась до лікаря стоматолога зі скаргами на болі в ділянці скроневонижньощелепних суглобів, обмежене відкривання рота, що посилюються при пережовуванні їжі. З анамнезу: два дні тому одержала удар кулаком в ділянку підборіддя. Об’єктивно: обличчя асиметричне, пропорційне, прикус не порушений. Відкривання рота болюче, обмежене до 1,5см. На рентгенограмі кісток лицевого скелету патологічних змін не виявлено. Про яке захворювання слід думати?
A. Травматичний двобічний артрит скронево-нижньощнлнпових суглобів
B. Травматичний перелом суглобових відростків
C. Артроз СНЩ суглобів
D. Забій тканин суглобової привушно-жувальної ділянки
E. Больова дисфункція скронево-нижньощнлнпових суглобів суглобів
ANSWER: A
Чоловік 40 років звернувся зі скаргами на припухлість в ділянці щоки зліва, відчуття ознобу. Під час обстеження виявлена асиметрія обличчя за рахунок припухлості в ділянці верхньої щелепи зліва. В ділянці бугра верхньої щелепи зліва визначається щільний, болісний інфільтрат. Шкіра над інфільтратом щільна, болюча, у складку не збирається. Рот майже не відкриває. Біль іррадіює у скроню та око. У порожнині рота 27 зуб зруйнований. Для якого захворювання характерна дана клініка?
A. Флегмона скроневої ділянці.
B. Флегмона щоки.
C. Флегмона окологлоточного простору.
D. Флегмона крилощелепного простору
E. Флегмона підскроневої і крилопіднебінної ямок.
ANSWER: E
У чоловіка 30 років на шкірі крил носа з`явилась набряк і гіперемія, які розповсюдилися до шкіри верхньої губи і щоки. Під час обстеження виявлена тріщина по нижньо-зовнішньому краю лівого носового отвору. Шкіра напружена, щільна, яскраво-червоно кольору, малюнок згладжений, температура місцево підвищена. Ділянка ураження має чіткі межі, неправильної форми. Встановіть діагноз
A. Актиномікоз шкіри.
B. Рожисте запалення.
C. Червоний вовчак.
D. Стрептодермія
E. Лімфангоїт
ANSWER: B
У чоловіка 20 років в ділянці верхньої губи справа є різкий набряк і щільний інфільтрат розміром 1,5 х 1,5 см. В центрі інфільтрату є крапкова некротична кірка. Після зняття її видний некротичний стовбур. Флюктуації немає. Встановити діагноз.
A. Фурункул
B. Сібірко-виразковий карбункул.
C. Актиномікоз шкіри.
D. Карбункул.
E. Нагноєна атерома.
ANSWER: A
Хворий скаржиться на обмежене і болюче відкривання рота, розпираючий біль голови, підвищення температури тіла до 38°. Об’єктивно: Тризм І ступеня, згладженість і болючість слизової оболонки в ділянці молярів і за горбом верхньої щелепи. Який найбільш ймовірніший діагноз?
A. Флегмона скроневої ділянки.
B. Гострий артрит скронево-нижньощелепового суглобу.
C. Флегмона підскроневої ямки.
D. Абсцес крило піднебінної ямки.
E. Флегмона виличної ділянки.
ANSWER: D
Хворий скаржиться на при пухлість привушної ділянки справа, загальну слабкість, підвищення температури до 37,5. Об’єктивно: пальпаторно визначається щільний болючий інфільтрат обмежено рухомий. Із протоки привушної залози виділяється прозора слина. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Несправжній паротит Герценберга.
B. Гострий серозний паротит.
C. Слино-кам’яна хвороба привушної залози.
D. Епідемічний паротит.
E. Аденома привушної залози.
ANSWER: A
Хворий, 30 років, скаржиться на набряк в підборідді, на постійний гострий, пульсуючий біль, який локалізується в ділянці підборіддя, температура тіла 38,2С. Хворіє 4 дні. Об’єктивно: відмічається асиметрія обличчя за рахунок болісного щільного інфільтрата ділянки підборіддя, шкіра гіперемійована, напружена, в складку не береться. Відкривання рота незначно обмежене. Коронка 42 зуба зруйнована на 2/3 частини, перкусія 42 болісна. Поставте діагноз.
A. Абсцес підпідборідкової ділянки
B. Гострий серозний лімфаденіт підпідборідкової ділянки
C. Хронічний лімфаденіт підпідборідкової ділянки
D. Одонтогенна флегмона підпідборідкової ділянки
E. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи
ANSWER: D
Пацієнт, 42 років, скаржиться на біль в ділянці лівого СНЩС, який посилюється при невеликих рухах нижньої щелепи з іррадіацією болі у ліву скроневу ділянку. Біль з’явився 3 дні тому після переохолодження. температура тіла 37,4оС. Об’єктивно: відмічається асиметрія обличчя за рахунок набряку м’яких тканин лівої привушної ділянки. шкіра в кольорі не змінена, пальпація різко болісна. Відкривання рота обмежене, виникає біль в лівому СНЩС, відмічається зміщення нижньої щелепи вліво при відкриванні рота.
A. Гострий гнійний артрит лівого СНЩС
B. Гострий серозний артрит лівого СНЩС
C. Артроз лівого СНЩС
D. Гострий серозний лімфаденіт лівої привушної ділянки
E. Гострий серозний паротит
ANSWER: B
Хворий 45 р. Скаржиться: на сильний пульсуючий головний біль з іррадіацією в скроневу ділянку, око. Сон порушений, стан хворого середньої тяжкості. Температура 38,00С. Об’єктивно: припухлість в нижньому відділі скроневої ділянки, шкіряні покрови без змін, в складку береться, пальпація болісна. Відкривання рота 2,5 см., болісний інфільтрат в задньому відділі куполу присінку, слизова оболонка гіперемійована. Коронки 27,28 зубів зруйновані, пальпація безболісна. Поставте діагноз.
A. Абсцес підскроневої ямки.
B. Гематома виличної ділянки, що нагноїлася.
C. Гострий гнійний періостит верхньої щелепи від 27,28 зубів.
D. Одонтогенна флегмона скроневої ділянки.
E. Гострий лімфаденіт скроневої ділянки
ANSWER: A
Хвора 23р.Скаржиться: на різко виражене обмеження відкривання роту, біль в горлі з іррадіацією у вухо. Температура 37,90С. Об’єктивно: асиметрія обличчя відсутня, шкіра в кольорі не змінена. Пальпація в ділянці кута щелепи різко болісна, відкривання рота на 1 см. При огляді порожнини рота після блокади по Берше-Дубову є набряк та гіперемія слизової оболонки крило-щелепової складки, при пальпації болючий інфільтрат. Поставте діагноз.
A. Абсцес щелепно-язикового жолобка.
B. Флегмона навкологлоткового простору
C. Абсцес паратонзилярного простору.
D. Абсцес криловидно-щелепного простору
E. Абсцес криловидно-щелепного простору.
ANSWER: E
У хворого встановлено діагноз: Одонтогенна флегмона правої підщелепної ділянки. Визначте оперативний доступ для дренування інфекційно-запального вогнища.
A. Розтин в підщелепній ділянці на 2 см. нижче від краю щелепи.
B. Розтин довжиною 5 см, що огинає кут щелепи.
C. Розтин в правій під’язиковій ділянці.
D. Розтин вздовж краю щелепи.
E. Розтин комірковий.
ANSWER: A
Хворий, 30 років, скаржиться на набряк в підборідді, на постійний гострий, пульсуючий біль, який локалізується в ділянці підборіддя, температура тіла 38,2оС. Хворіє 4 дні. Об’єктивно: відмічається асиметрія обличчя за рахунок болісного щільного інфільтрата підборідкової ділянки, шкіра гіперемійована, напружена, в складку не береться. Відкривання рота незначно обмежене. Коронка 42 зуба зруйнована на 2/3 частини, перкусія 42 болісна. Поставте діагноз.
A. Абсцес підпідборідкової ділянки
B. Гострий серозний лімфаденіт підпідборідкової ділянки
C. Одонтогенна флегмона підпідборідкової ділянки
D. Хронічний лімфаденіт підпідборідкової ділянки
E. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи
ANSWER: C
Пацієнт, 42 років, скаржиться на біль в ділянці лівого СНЩС, який посилюється при невеликих рухах нижньої щелепи з іррадіацією болі у ліву скроневу ділянку. Біль з’явився 3 дні тому після переохолодження. температура тіла 37,4С. Об’єктивно: відмічається асиметрія обличчя за рахунок набряку м’яких тканин лівої привушної ділянки. шкіра в кольорі не змінена, пальпація різко болісна. Відкривання рота обмежене, виникає біль в лівому СНЩС, відмічається зміщення нижньої щелепи вліво при відкриванні рота.
A. Гострий серозний артрит лівого СНЩС
B. Гострий гнійний артрит лівого СНЩС
C. Артроз лівого СНЩС
D. Гострий серозний лімфаденіт лівої привушної ділянки
E. Гострий серозний паротит
ANSWER: A
Хворий 45 р. Скаржиться: на сильний пульсуючий головний біль з іррадіацією в скроневу ділянку, око. Сон порушений, стан хворого середньої тяжкості. Температура 38,0С. Об’єктивно: припухлість в нижньому відділі скроневої ділянки, шкіряні покрови без змін, в складку шкіра береться, пальпація болюча. Відкривання рота 2,5 см., болючий інфільтрат в задньому відділі присінка, слизова оболонка гіперемійована. Коронки 27,28 зубів зруйновані, пальпація безболісна. Поставте діагноз.
A. Гематома виличної ділянки, що нагноїлася.
B. Абсцес підскроневої ямки.
C. Гострий гнійний періостит верхньої щелепи від 27,28 зубів.
D. Одонтогенна флегмона скроневої ділянки.
E. Гострий лімфаденіт скроневої ділянки.
ANSWER: B
Хвора 23р.Скаржиться: на різко виражене обмеження відкривання роту, біль в горлі з іррадіацією у вухо. Температура 37,9С. Об’єктивно: асиметрія обличчя відсутня, шкіра в кольорі не змінена. Пальпація в ділянці кута щелепи різко болісна, відкривання рота на 1 см. При огляді порожнини рота після блокади по Берше-Дубову є набряк та гіперемія слизової оболонки криловидно-щелепової складки, при пальпації болючий інфільтрат. Поставте діагноз.
A. Абсцесс щелепно-язикового жолобка.
B. Флегмона навкологлоткового простору.
C. Абсцес паратонзилярного простору.
D. Абсцес криловидно-щелепного простору.
E. Абсцес криловидно-щелепного простору.
ANSWER: D
У хворого встановлено діагноз: Одонтогенна флегмона правої підщелепної ділянки. Визначте оперативний доступ для дренування
A. Розтин довжиною 5 см, що огинає кут щелепи.
B. Розтин в правій під’язичній ділянці.
C. Розтин вздовж краю щелепи.
D. Розтин комірковий.
E. Розтин в підщелепній ділянці на 2 см. нижче від краю щелепи.
ANSWER: E
Хворий М., звернувся до хірурга-стоматолога з скаргами на підвищення температури тіла до 37,6°С, припухлість м'яких тканин, біль у 47 зубі на нижній щелепі зліва, що посилюється при доторканні. При огляді спостерігається гіперемія і згладженість перехідної складки альвеолярного відростка з вестибулярної сторони в ділянці зруйнованого 47 зуба. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий періодонтит
B. Гострий одонтогенний гнійний періостит
C. Загострення хронічного пульпіту
D. Гострий одонтогенний остеомієліт
E. Пародонтальний абсцес
ANSWER: B
Хвора 28 років звернулася на 3 добу після видалення 16 зуба. У місці ін'єкції помітила м'яку слабко болючу припухлість з синюшним відтінком. Скаржиться на біль за верхньою щелепою, що іррадіює в скроню, око, половину голови. Об'єктивно: Т=37,8 С. Обличчя асиметричне за рахунок набряку м'яких тканин правої щічної, виличної, нижньої частини скроневої ділянки. Спостерігається контрактура. У порожнині рота в лунці видаленого 16 зуба кров'яний згусток. По перехідній згортці праворуч на рівні верхніх молярів слизова гіперемійована, набрякла, при пальпації різко болісна. Ваш попередній діагноз?
A. Постін’єкційна флегмона підскроневої ямки праворуч
B. Гострий періостит верхньої щелепи праворуч від 16 зуба
C. Постін’єкційна флегмона виличної ділянки праворуч
D. Одонтогенна флегмона скроневої ділянки праворуч від 16 зуба
E. Одонтогенна флегмона підскроневої ямки праворуч від 16 зуба
ANSWER: A
Хворий К., 27 років звернувся до хірурга-стоматолога з приводу загострення хронічного періодонтиту 17. Під час проведення операції видалення зуба піднебінний корінь потрапив у гайморову пазуху. Яка тактика лікаря в даній ситуації?
A. Провести рентгенологічне обстеження і направити хворого до стаціонару
B. Затампонувати лунку йодоформною марлею
C. Видалити корінь через перфораційний отвір, що утворився
D. Провести операцію гайморотомії
E. Ушити лунку видаленого зуба
ANSWER: A
Хлопчик 14 років, при розкриванні рота скаржиться на біль у лівому скронево-нижньощелепному суглобі, який виник через 2,5 тижні після перенесеного грипу. Об'єктивно: гіперемія та набряк тканин в ділянці лівого суглоба, t тіла 37,2 0С, зуби інтактні, прикус ортогнатичний. На ретгенограмі кісткові структури суглобу не змінені, суглобова щілина збільшена. Чим можливо пояснити збільшення суглобової щілини на рентгенограмі?
A. Ростом пухлини
B. Ростом фіброзної тканини
C. Відкладенням вапна
D. Накопиченням серозного ексудату
E. Немає вірної відповіді
ANSWER: D
Пацієнт періодично скаржиться на біль, що посилюється при відкриванні рота та жуванні. В анамнезі травма (отримана 2 місяці тому). При огляді не значна припухлість спереду козелка вуха та біль при глибокій пальпації в цій ділянці. Відкривання рота обмежене до 2,0 см. Хрускіт при пальпації в слуховому проході. На рентгенограмі – звуження суглобової щілини. Який попередній діагноз в даному випадку.
A. Хронічний постравматичний артрит
B. Загострення хронічного неспецифічного артриту
C. Дисфункція скронево-нижньощелепового суглоба
D. Хронічний артрито-артроз
E. Гострий постравматичний артрит
ANSWER: A
Хворий 35 років звернувся до лікаря зі скаргами на періодичні болі в обох СНЩС, під час яких підвищувалась температура тіла до 37,50С. Об’єктивно: t - 37,20С, при пальпації в ділянці СНЩС незначний біль, відкривання рота дещо обмежене, болюче, відчувається хрускіт з обох сторін, в крові С-реактивний білок. Яке захворювання можна діагностувати у даного хворого ?
A. Хронічний ревматичний артрит
B. Хронічний ревматоїдний артрит
C. Хронічний інфекційний неспецифічний артрит
D. Хронічний травматичний артрит
E. Хронічний паротит
ANSWER: A
У дитини 11 років після стоматиту підвищилась t тіла до 390С, з’явилась припухлість в привушножувальній ділянці з обох сторін, сухість в роті, посилився біль при жуванні, нудота, пронос. Яке захворювання можна діагностувати у пацієнта?
A. Епідемічний паротит
B. Несправжній паротит Герценберга
C. Паренхіматозний паротит
D. Хвороба Мікуліча
E. Синдром Гужеро-Шегрена
ANSWER: A
У дитини 9 років, виявлено прогресуючу деформацію обличчя. Спостерігається затримка росту нижньої щелепи, обмеження її рухів в СНЩС з деформацією суглобової головки, що підтверджується рентгенологічно. М’які тканини щоки на недорозвиненому боці розташовані з надлишком, щока має вигляд округлості, а на здоровому боці – розтягнута. Кут рота зміщений донизу. Яке захворювання супроводжується вказаними клініко-рентгенологічними симптомами?
A. Параліч лицевого нерва
B. Міофаціальний больовий синдром
C. Деформуючий артроз СНЩС
D. Прогресуючя геміатрофія обличчя
E. Мандібулофаціальний дизостоз
ANSWER: C
У відділення щелепно-лицевої хірургії поступила хвора 19 років з діагнозом абсцес правої скроневої ділянки. Супутній діагноз – вагітність 24 тижні. Проведено розтин і дренування абсцесу, призначена знеболювальна і протизапальна терапія. Застосування яких антибіотиків протипоказане даній хворій протягом усього періоду вагітності?
A. Групи тетрациклінів
B. Групи цефалоспорінів
C. Групи пеніцилінів
D. Групи макролідів
E. Ністатин
ANSWER: A
У чоловіка 60 років на шкірі підборіддя з’явилася пустула, яка швидко розвинулася до твердого різко болючого інфільтрату розміром 3х3 см. Шкіра над ним синьо-червоного кольору. У епіцентрі – три зони некрозу навколо волосяних фолікулів. Лімфовузли підборіддя збільшені, болючі. t - 38,5 0С. Поставити діагноз.
A. Рожисте запалення підборіддя
B. Атерома, яка нагноїлася
C. Карбункул підборіддя
D. Фурункул підборіддя
E. Алергічний дерматит підборіддя
ANSWER: C
Анкілоз скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС) частіше виникає на фоні:
A. Артриту СНЩС
B. Хронічного паротиту
C. Доброякісної пухлини білявушної ділянки
D. Хронічного лімфаденіту білявушної ділянки
E. Флегмони білявушної ділянки
ANSWER: A
Хворий скаржиться на біль середньої інтенсивності в правій половині обличчя, який посилюється при відкриванні рота, сухість та печію слизової оболонки рота. Загальний стан без змін. При відкриванні рота S-подібне зміщення нижньої щелепи, пальпаторно справа виявляється спазм окремих волокон жувального м’язу, хруст та звуки тертя в СНЩС. Рентгенологічно: зміни кісткових елементів СНЩС відсутні. Вкажіть діагноз.
A. Синдром больової дисфункції правого СНЩС
B. Гнійний артрит правого СНЩС
C. Анкілоз правого СНЩС
D. Невралгія трійчастого нерва справа.
E. Рубцева контрактура
ANSWER: A
Хворий 35 років звернувся зі скаргами на припухання в під’язиковій ділянці, що утруднює мову та викликає дискомфорт при прийомі їжі. Припухання з’явилось близько 1 тижня тому. Об’єктивно: в під’язиковій ділянці справа кулеподібне вибухання розмірами до 3 см. в діаметрі. Слизова на вибуханням не гіперемована, в центрі відмічається симптом флюктуації. Язик припіднятий. При пункції – прозора рідина. Якій патології відповідають данні симптоми?
A. Ретенційна кіста правої під’язикової слинної залози
B. Ретенційна кіста правої підщелепної слинної залози
C. Гострий сіалоаденіт підщелепної слинної залози
D. Хронічний сіалоаденіт під’язикової слинної залози
E. Хвороба Шегрена
ANSWER: A
Хворому 50 років було встановлено діагноз: “Слинокам’яна хвороба з локалізацією каменя в товщі підщелепної слинної залози”. Оберіть лікувальну тактику?
A. Видалення підщелепної слинної залози
B. Променева терапія
C. Склерозуюча терапія
D. Видалення каменя із збереженням залози
E. Медикаментозне консервативне лікування.
ANSWER: A
Під час прийому їжі у пацієнта 63 років з’являються симптоми “слинної кольки”. При якому захворюванні з’являється цей діагноз?
A. Калькульозний субмаксиліт
B. Сіалодохіт
C. Паренхіматозний паротит
D. Склерозуючий субмаксиліт
E. Інтерстиціальний паротит
ANSWER: A
У дитини 12 років після стоматиту підвищилась t тіла до 390С, з’явилась припухлість в привушножувальній ділянці з обох боків, сухість в роті, посилився біль при жуванні, нудота, понос. Яке захворювання можна діагностувати у пацієнта?
A. Епідемічний паротит
B. Несправжній паротит Герценберга
C. Паренхіматозний паротит
D. Хвороба Мікуліча
E. Синдром Гужеро-Шегрена
ANSWER: A
В стоматологічну поліклініку звернулась хвора П., 45 років, зі скаргами на біль і припухання у підщелепній ділянці праворуч, помірний біль при ковтанні. Після об’єктивного обстеження хірургом-стоматологом поліклініки було встановлено діагноз: флегмона правої підщелепної ділянки. Якою повинна бути подальша тактика лікаря?
A. Терміново направити хворого до спеціалізованої ЛПУ.
B. Провести розтин флегмони в поліклініці.
C. Призначити медикаментозне лікування з динамічним спостереженням.
D. Провести пункційне видалення гнійного ексудату.
E. Призначити медикаментозне лікування і фізіотерапію.
ANSWER: A
У чоловіка 60 років на шкірі підборіддя з’явилася пустула, яка швидко розвинулася до твердого різко болючого інфільтрату розміром 3х3 см. Шкіра над ним синьо-червоного кольору. У епіцентрі – три зони некрозу навколо волосяних фолікулів. Лімфовузли підборіддя збільшені, болючі. t? - 38,5 ?С. Поставити діагноз.
A. Карбункул підборіддя.
B. Рожисте запалення підборіддя.
C. Атерома, яка нагноїлася.
D. Фурункул підборіддя.
E. Алергічний дерматит підборіддя.
ANSWER: A
Чоловік 36 років скаржиться на різкий розлитий біль у області лівого СНЩС з іррадіацією у вухо, головний біль, погіршення загального стану, неможливість прийому їжі і обмежене відкривання рота. Об'єктивно: обличчя асиметричне за рахунок набряку у області лівого СНЩС. Шкіра в цій області гиперемована. Біль посилюється при мінімальних рухах нижньої щелепи, пальпація суглоба викликає сильний біль. Відкриття рота обмежене до 15-20 мм. Який діагноз найбільш вірогідний в даному випадку?
A. Гострий артрит лівого СНЩС
B. Підвивих нижньої щелепи
C. Гострий гнійний паротит
D. Деформуючий артроз лівого СНЩС
E. Міогенний остеоартроз
ANSWER: A
2 тижні тому на фізкультурі хлопчик 10 років впав обличчям вниз з гімнастичної щаблини. Рентгенологічно змін кісткових структур не було. В даний час лице асиметричне за рахунок набряку у області лівого СНЩС Шкіра в цій області гиперемована. Біль посилюється при мінімальних рухах нижньої щелепи Пальпація суглоба викликає сильний біль. Відкриття рота обмежене до 15-20 мм. Який діагноз найбільш вірогідний в даному випадку?
A. Посттравматичний артрит
B. Забиття нижньої щелепи
C. Вивих нижньої щелепи односторонній
D. Перелом по типу "зеленої гілки"
E. Вивих нижньої щелепи двосторонній
ANSWER: A
Хворий 32 років скаржиться на біль у області лівого СНЩС, що іррадіює у вухо, головний біль, погіршення загального стану, неможливість жування, обмежене відкриття рота. Обличчя симетричне. Шкіра в цій області в кольорі не змінена. Біль посилюється при мінімальний рухах нижньої щелепи. Пальпація суглоба викликає незначний біль. Відкриття рота трохи обмежене. Подібні симптоми відзначав і раніше протягом 3 років. Який найвірогідніший діагноз?
A. Загострення хронічного артриту лівого СНЩС
B. Гострий артрит
C. Гострий гнійний паротит
D. Деформуючий артроз лівого СНЩС
E. Міогенний остеоартроз
ANSWER: A
Хворий 65 років відмічає хрускіт в суглобах на протязі останніх 15 років. Також періодично з’являється біль при рухах нижньої щелепи. Яке обстеження необхідно провести для встановлення діагнозу?
A. Рентгенографію
B. УЗО
C. Допплерівське обстеження
D. Термографію
E. ЕОД
ANSWER: A
Хворий 65 років відмічає хруст в суглобах на протязі останніх 15 років. Також періодично з’являється біль при рухах нижньої щелепи. Рентгенологічно виявлено зміну форми головок СНЩС і субхондральний склероз кісткової тканини. Встановіть діагноз.
A. Остеоартроз
B. Артрит
C. Артрозо-артрит
D. Первинний деформуючий остеоартроз
E. Внутрішнє порушення СНЩС
ANSWER: A
Хвора Є, 55 років, скаржиться на постійний, ниючий головний біль, що розповсюджується на нижню щелепу і шию. Страждає на протязі трьох років. На огляді виявлено часткову вторинну адентію (І клас за Кеннеді), прикус глибокий. Рентгенологічно виявлено незначне зміщення головок СНЩС доверху та назад. Порушень кісткових структур немає. Встановіть попередній діагноз.
A. Дисфункція СНЩС, окклюзійно-артикуляційний синдром
B. Остеоартроз
C. Біогенний остеоартроз
D. Нейромускулярний синдром СНЩС
E. Задній вивих СНЩС
ANSWER: A
Пацієнтка А. Звернулася у відділення хірургічної стоматології зі скаргами на обмежене відкривання рота, незначну болючість при рухах нижньою щелепою, котра з’явилася після сну. Об’єктивно: обличчя симетричне, пропорційне, відкривання рота обмежене, супроводжується болючістю і хрустом під час рухів. Рентгенологічно: спостерігається звуження суглобової щілини. Поставте діагноз.
A. Хронічний артроз СНЩС
B. Вивих нижньої щелепи
C. Гострий артрит лівого СНЩС
D. Перелом кута нижньої щелепи
E. Анкілоз СНЩС
ANSWER: A
Жінка 46 років скаржиться на різке обмеження відкривання рота, зміну конфігурації обличчя, відчуття “великого язика”. Об’єктивно: обличчя при огляді має “пташинний вигляд”. Відкривання рота обмежене. На рентгенограмі суглобова щілина відсутня. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Анкілоз СНЩС
B. Гострий артрит правого СНЩС
C. Міогенний остеоатроз
D. Підвивих нижньої щелепи
E. Гострий гнійний паротит
ANSWER: A
Чоловік 28 років звернувся до стоматолога зі скаргами на сильний біль в ділянці СНЩС з правої сторони, який посилюється під час рухів нижньої щелепи та іррадіює у вухо. Біль з’явився після одномоментної значної травми на тренуванні. Об’єктивно: набряк, гіперемія тканин в ділянці СНЩС з правої сторони, обмежене відкривання рота. На рентгенограмі: розширення суглобової щілини. Яке захворювання виникло у цього чоловіка?
A. Гострий артрит правого СНЩС
B. Хронічний артроз
C. Деформуючий артроз
D. Хронічний артрит
E. Підвивих нижньої щелепи
ANSWER: A
Хворий М., звернувся до хірурга-стоматолога з скаргами на підвищення температури тіла до 37,6°С, припухлість м'яких тканин, біль у 47 зубі на нижній щелепі зліва, що посилюється при доторканні. При огляді спостерігається гіперемія і згладженість перехідної складки альвеолярного відростка з вестибулярної сторони в ділянці зруйнованого 47 зуба. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий періодонтит
B. Гострий одонтогенний гнійний періостит
C. Загострення хронічного пульпіту
D. Гострий одонтогенний остеомієліт
E. Пародонтальний абсцес
ANSWER: B
Хвора 28 років звернулася на 3 добу після видалення 16 зуба. У місці ін'єкції помітила м'яку слабко болючу припухлість з синюшним відтінком. Скаржиться на біль за верхньою щелепою, що іррадіює в скроню, око, половину голови. Об'єктивно: Т=37,8 С. Обличчя асиметричне за рахунок набряку м'яких тканин правої щічної, виличної, нижньої частини скроневої ділянки. Спостерігається контрактура. У порожнині рота в лунці видаленого 16 зуба кров'яний згусток. По перехідній згортці праворуч на рівні верхніх молярів слизова гіперемійована, набрякла, при пальпації різко болісна. Ваш попередній діагноз?
A. Постін’єкційна флегмона підскроневої ямки праворуч
B. Гострий періостит верхньої щелепи праворуч від 16 зуба
C. Постін’єкційна флегмона виличної ділянки праворуч
D. Одонтогенна флегмона скроневої ділянки праворуч від 16 зуба
E. Одонтогенна флегмона підскроневої ямки праворуч від 16 зуба
ANSWER: A
Хворий К., 27 років звернувся до хірурга-стоматолога з приводу загострення хронічного періодонтиту 17. Під час проведення операції видалення зуба піднебінний корінь потрапив у гайморову пазуху. Яка тактика лікаря в даній ситуації?
A. Провести рентгенологічне обстеження і направити хворого до стаціонару
B. Затампонувати лунку йодоформною марлею
C. Видалити корінь через перфораційний отвір, що утворився
D. Провести операцію гайморотомії
E. Ушити лунку видаленого зуба
ANSWER: A
Хлопчик 14 років, при розкриванні рота скаржиться на біль у лівому скронево-нижньощелепному суглобі, який виник через 2,5 тижні після перенесеного грипу. Об'єктивно: гіперемія та набряк тканин в ділянці лівого суглоба, t тіла 37,2 0С, зуби інтактні, прикус ортогнатичний. На ретгенограмі кісткові структури суглобу не змінені, суглобова щілина збільшена. Чим можливо пояснити збільшення суглобової щілини на рентгенограмі?
A. Ростом пухлини
B. Ростом фіброзної тканини
C. Відкладенням вапна
D. Накопиченням серозного ексудату
E. Немає вірної відповіді
ANSWER: D
Пацієнт періодично скаржиться на біль, що посилюється при відкриванні рота та жуванні. В анамнезі травма (отримана 2 місяці тому). При огляді не значна припухлість спереду козелка вуха та біль при глибокій пальпації в цій ділянці. Відкривання рота обмежене до 2,0 см. Хрускіт при пальпації в слуховому проході. На рентгенограмі – звуження суглобової щілини. Який попередній діагноз в даному випадку.
A. Хронічний постравматичний артрит
B. Загострення хронічного неспецифічного артриту
C. Дисфункція скронево-нижньощелепового суглоба
D. Хронічний артрито-артроз
E. Гострий постравматичний артрит
ANSWER: A
Хворий 35 років звернувся до лікаря зі скаргами на періодичні болі в обох СНЩС, під час яких підвищувалась температура тіла до 37,50С. Об’єктивно: t - 37,20С, при пальпації в ділянці СНЩС незначний біль, відкривання рота дещо обмежене, болюче, відчувається хрускіт з обох сторін, в крові С-реактивний білок. Яке захворювання можна діагностувати у даного хворого ?
A. Хронічний ревматичний артрит
B. Хронічний ревматоїдний артрит
C. Хронічний інфекційний неспецифічний артрит
D. Хронічний травматичний артрит
E. Хронічний паротит
ANSWER: A
У дитини 11 років після стоматиту підвищилась t тіла до 390С, з’явилась припухлість в привушножувальній ділянці з обох сторін, сухість в роті, посилився біль при жуванні, нудота, пронос. Яке захворювання можна діагностувати у пацієнта?
A. Епідемічний паротит
B. Несправжній паротит Герценберга
C. Паренхіматозний паротит
D. Хвороба Мікуліча
E. Синдром Гужеро-Шегрена
ANSWER: A
У дитини 9 років, виявлено прогресуючу деформацію обличчя. Спостерігається затримка росту нижньої щелепи, обмеження її рухів в СНЩС з деформацією суглобової головки, що підтверджується рентгенологічно. М’які тканини щоки на недорозвиненому боці розташовані з надлишком, щока має вигляд округлості, а на здоровому боці – розтягнута. Кут рота зміщений донизу. Яке захворювання супроводжується вказаними клініко-рентгенологічними симптомами?
A. Параліч лицевого нерва
B. Міофаціальний больовий синдром
C. Деформуючий артроз СНЩС
D. Прогресуючя геміатрофія обличчя
E. Мандібулофаціальний дизостоз
ANSWER: C
У відділення щелепно-лицевої хірургії поступила хвора 19 років з діагнозом абсцес правої скроневої ділянки. Супутній діагноз – вагітність 24 тижні. Проведено розтин і дренування абсцесу, призначена знеболювальна і протизапальна терапія. Застосування яких антибіотиків протипоказане даній хворій протягом усього періоду вагітності?
A. Групи тетрациклінів
B. Групи цефалоспорінів
C. Групи пеніцилінів
D. Групи макролідів
E. Ністатин
ANSWER: A
У чоловіка 60 років на шкірі підборіддя з’явилася пустула, яка швидко розвинулася до твердого різко болючого інфільтрату розміром 3х3 см. Шкіра над ним синьо-червоного кольору. У епіцентрі – три зони некрозу навколо волосяних фолікулів. Лімфовузли підборіддя збільшені, болючі. t - 38,5 0С. Поставити діагноз.
A. Рожисте запалення підборіддя
B. Атерома, яка нагноїлася
C. Карбункул підборіддя
D. Фурункул підборіддя
E. Алергічний дерматит підборіддя
ANSWER: C
Абсцес і флегмону язика необхідно диференціювати:
A. Субмасетеріальна флегмона
B. З тризмом
C. З карбункулом нижньої губи
D. З флегмоною щічної області
E. З флегмоною дна порожнини рота
F. З флегмоною скроневої області
ANSWER: E
Аденофлегмона:
A. Передує розвитку лімфаденіту;
B. Являється самостійним захворюванням;
C. Супроводжує лімфаденіт;
D. Являється подальшим прогресуванням лімфаденіту;
E. Всі відповіді правильні
ANSWER: D
Аденофлегмони розвиваються з причини:
A. Абсцедування фурункула
B. Періапікального запалення
C. Паренхіматозного сиалоаденіту
D. Розповсюдження запального процесу з інших ділянок
E. Pозповсюдження запального процесу за межі лімфатичного вузла
ANSWER: E
Аденофлегмони розвиваються з причини:
A. Абсцедування фурункула
B. Періапікального запалення
C. Паренхіматозного сиалоаденіту
D. Розповсюдження запального процесу з інших ділянок
E. розповсюдження запального процесу за межі лімфатичного вузла
ANSWER: E
Антагоністом лінкоміцину є:
A. Канаміцин
B. Ампіцилін
C. Пеніцилін
D. Еритроміцин
E. Оксацилін
ANSWER: D
Антагоністом лінкоміцину є:
A. Канаміцин
B. Ампіцилін
C. Пеніцилін
D. Еритроміцин
E. Оксацилін
ANSWER: D
В день звернення при абсцесі і флегмоні язика необхідно:
A. Розкрити гнійне вогнище
B. Почати голкорефлексотерапію
C. Зробити новокаїнову блокаду
D. Призначити фізіотерапевтичне лікування
E. Ввести внутрішньом'язово дихальні аналептики
ANSWER: A
В день звернення при ангіні Людвіга необхідно:
A. Розкрити гнійне вогнище
B. Почати голкорефлексотерапію
C. Зробити блокаду анестетиком
D. Призначити фізіотерапевтичне лікування
E. Ввести внутрішньом'язово дихальні аналептики
ANSWER: A
В день звернення при флегмоні дна порожнини рота необхідно:
A. Розкрити гнійне вогнище
B. Розпочати голкорефлексотерапію
C. Зробити новокаїнову блокаду
D. Призначити фізіотерапевтичне лікування
E. Ввести внутрішньом'язово дихальні аналептики
ANSWER: A
Верхньою межею дна порожнини рота є:
A. Основа язика
B. Заднє черевце m.digastricus
C. Шкіра піднижньощелепних ділянок
D. Слизова оболонка дна порожнини рота
E. Внутрішня поверхня тіла нижньої щелепи
ANSWER: D
Верхньою межею основи (кореня) язика є:
A. Власні м'язи язика
B. Щелепно-під'язиковий м'яз
C. Підборідноязиковий м'яз
D. Крилощелепові м'язи з обох боків
E. Двохчеревцевий м'яз
ANSWER: A
Виберіть 2 з перерахованих нижче ознак флегмони верхнього відділу язика:
A. Парестезія кінчика язика
B. Порушення мови
C. Утруднення при диханні
D. Болючість при їді
E. Правильні відповіді С і D
ANSWER: E
Виконуючи внутрішньоротовий розріз при лікуванні абсцесу і флегмони язика можна пошкодити:
A. Виличну кістку
B. Лицеву артерію
C. Язичну артерію
D. Щитовидну залозу
E. Привушну слинну залозу
ANSWER: C
Виконуючи внутрішньоротовий розріз при лікуванні абсцесу і флегмони язика можна пошкодити:
A. Виличну кістку
B. Лицеву артерію
C. Щитовидну залозу
D. Привушну слинну залозу
E. Підщелепну слинну залозу
ANSWER: E
Виконуючи розріз при лікуванні флегмони дна порожнини рота можна пошкодити:
A. Язик
B. Виличну кістку
C. Лицеву артерію
D. Щитовидну залозу
E. Привушну слинну залозу
ANSWER: C
Виконуючи розріз при лікуванні флегмони дна порожнини рота можна пошкодити:
A. Язик
B. Виличну кістку
C. N. facialis
D. Привушну слинну залозу
E. Підщелепну слинну залозу
ANSWER: E
Внутрішньою межею дна порожнини рота є:
A. Основа язика
B. Заднє черевце m.digastricus
C. Шкіра піднижньощелепних ділянок
D. Слизова оболонка дна порожнини рота
E. Внутрішня поверхня тіла нижньої щелепи
ANSWER: A
Вторинний пізній шов це:
A. Шов, що накладається на 15 – 30 добу після операції (вскриття гнійника).
B. Шов, що накладається на 8 – 14 добу після операції, після попереднього висічення грануляцій.
C. Шов, що накладається на 8 – 14 добу після операції, без попереднього висічення грануляцій.
D. Шов, що накладається на 15 – 30 добу після операції (вскриття гнійника),після попереднього висічення грануляцій, рубців та мобілізації країв рани
E. Шов, що накладається на 8 – 10 добу після операції.
ANSWER: D
Для пришвидшення очищення гнійної рани призначають:
A. УВЧ
B. Масаж
C. Електрофорез
D. Гальванізацію
E. Флюктуаризацию
ANSWER: E
Для генералізації інфекції необхідний критичний рівень бактеріального обсеменіння:
A. 100 штамів мікробів на 1г тканини.
B. 1000 штамів мікробів на 1г тканини.
C. 10000 штамів мікробів на 1г тканини.
D. 100000 штамів мікробів на 1г тканини.
E. 1000000 штамів мікробів на 1г тканини.
ANSWER: D
Для пришвидшення абсцедування призначають:
A. Парафінотерапію
B. Грязеві аплікації
C. УВЧ в атермічній дозі
D. УВЧ в слаботепловой дозі
E. УВЧ в суберітемних дозах
ANSWER: D
Задньою межею дна порожнини рота є:
A. Основа язика
B. Заднє черевце m.digastricus
C. Шкіра піднижньощелепних ділянок
D. Слизова оболонка дна порожнини рота
E. Внутрішня поверхня тіла нижньої щелепи
ANSWER: B
Затруднення ковтання з'являється при флегмоні:
A. Скроневої ділянки
B. Виличної ділянки
C. Щоки
D. Дна порожнини рота
E. Привушно-жувальної ділянки
ANSWER: D
Затруднення ковтання з'являється при флегмоні:
A. Скроневої ділянки
B. Виличної ділянки
C. Щоки
D. Привушно-жувальної ділянки
E. Навкологлоткового простору
ANSWER: E
Затруднення ковтання з'являється при флегмоні:
A. Скроневої ділянки
B. Виличної ділянки
C. Щоки
D. Дна порожнини рота
E. Крилощелепного простору
ANSWER: D
Збудниками при абсцесі і флегмоні язика найчастіше є:
A. Анаероби
B. Променисті гриби
C. Бліді спірохети
D. Стафілококи, стрептококи
E. Туберкульозні мікобактерії
ANSWER: D
Збудниками при ангіні Людвіга є:
A. Бліді спірохети
B. Туберкульозні мікобактерії
C. Стафілококи, стрептококи
D. Променисті гриби, стафілококи
E. Факультативні анаероби, гемолітичний стрептокок
ANSWER: E
Збудниками при флегмоні дна порожнини рота найчастіше є:
A. Анаероби
B. Стафілококи
C. Променисті гриби
D. Бліді спірохети
E. Туберкульозні мікобактерії
ANSWER: B
Зовнішньою межею основи (кореня) язика є:
A. Власні м'язи язика
B. Щелепно-під'язиковий м'яз
C. Підборідноязиковий м'яз
D. Крилощелепові м'язи з обох боків
E. Двохчеревцевий м'яз
ANSWER: C
Місцевим ускладненням флегмони дна порожнини рота є:
A. Медіастиніт
B. Менінгоенцефаліт
C. Абсцес головного мозку
D. Рубцевий виворіт верхньої губи
E. Тромбоз венозних синусів головного мозку
ANSWER: A
Місцевим ускладненням флегмони і абсцесу язика є:
A. Менінгоенцефаліт
B. Абсцес головного мозку
C. Рубцевий виворіт нижньої губи
D. Стеноз верхніх дихальних шляхів
E. Тромбоз венозних синусів головного мозку
ANSWER: D
Мутне, сіре, з неприємним запахом та невеликою домішкою гною видільне характерне для:
A. Набряку.
B. Інфільтрату.
C. Абсцесу.
D. Флегмони.
E. Лімфаденіту.
ANSWER: D
Найбільш характерний для флегмон кореня язика наступний набір ознак:
A. Збільшення розмірів язика, обмеження рухливості язика, рот напіввідкритий,різкі болі, що іррадіюють, утруднене ковтання і дихання
B. Гострий початок
C. Зруйнований моляр
D. Підвищення температури тіла
E. Інфільтрат між язиком і тілом нижньої щелепи; болі при рухах язика
ANSWER: A
Найбільш характерний для флегмони дна порожнини рота наступний набір ознак:
A. Гострий початок; інфільтрат визначається в під'язиковій і підщелепній ділянкахі; язик і під'язикові валики збільшені; дихання і ковтання утруднене; рот напіввідкритий
B. Гострий початок; інфільтрат в ділянці тіла язика; язик набряклий і збільшений; ковтання болюче; рот напіввідкритий
C. Гострий початок; обмеження відкриття рота; перший нижній моляр зруйнований; інфільтрат між язиком і тілом нижньої щелепи; болі при рухах язиком
D. Повільна інфільтрація підщелепової та підпідборідкової ділянок
E. Немає вірної відповіді
ANSWER: A
Найбільш частою неодонтогенною причиною для розвитку абсцесу і флегмони язика є:
A. Травма язика
B. Фурункул нижньої губи
C. Лімфаденіт щічної області
D. Лімфаденіт привушної області
E. Гострий періодонтит зубів нижньої щелепи
ANSWER: A
Найбільш частою неодонтогенною причиною для розвитку абсцесу і флегмони язика є:
A. Гострий тонзиліт
B. Фурункул нижньої губи
C. Лімфаденіт щічної області
D. Лімфаденіт привушної області
E. Гострий періодонтит зубів нижньої щелепи
ANSWER: A
Неодонтогенною причиною для розвитку ангіни Людвіга є запальний процес в області:
A. Верхньої губи
B. Піднебінних мигдаликів
C. Зубів верхньої щелепи
D. Лімфовузлів щічної області
E. Лімфовузлів привушної області
ANSWER: B
Нижньою межею дна порожнини рота є:
A. Основа язика
B. Заднє черевце m.digastricus
C. Шкіра піднижньощелепних ділянок
D. Слизова оболонка дна порожнини рота
E. Внутрішня поверхня тіла нижньої щелепи
ANSWER: C
Нижньою межею основи (кореня) язика є:
A. Власні м'язи язика
B. Щелепно-під'язиковий м'яз
C. Підборідноязиковий м'яз
D. Крилощелепові м'язи з обох боків
E. Двохчеревцевий м'яз
ANSWER: B
Одонтогенна флегмона відрізняється від аденофлегмони:
A. Можливими ускладненнями
B. Наявністю запальної реакції лімфатичних вузлів
C. Швидкістю наростання симптомів інтоксикації
D. Вираженістю місцевих клінічних проявів
E. Однією із стінок гнійного вогнища є щелепна кістка
ANSWER: E
Одонтогенна флегмона відрізняється від аденофлегмони:
A. Можливими ускладненнями
B. Наявністю запальної реакції лімфатичних вузлів
C. Швидкістю наростання симптомів інтоксикації
D. Вираженістю місцевих клінічних проявів
E. Однією із стінок гнійного вогнища є щелепна кістка
ANSWER: E
Одонтогенною причиною для розвитку абсцесу і флегмони язика є запальний процес в області:
A. Верхньої губи
B. Зубів нижньої щелепи
C. Зубів верхньої щелепи
D. Лімфовузлів щічної області
E. Лімфовузлів привушної області
ANSWER: B
Одонтогенною причиною для розвитку ангіни Людвіга є запальний процес в області:
A. Верхньої губи
B. Зубів верхньої щелепи
C. Молярів нижньої щелепи
D. Лімфовузлів щічної області
E. Лімфовузлів привушної області
ANSWER: C
Ознакою повільного загоєння при цитологічному дослідженні рани хворих на одонтогенні флегмони ЩЛД є:
A. Поява еозинофілів.
B. Поява нейтрофілів.
C. Поява лейкоцитів.
D. Поява моноцитів.
E. Поява плазматичних кліток.
ANSWER: E
Ознакою сприятливої течії ранового процесу при цитологічному дослідженні рани хворих на одонтогенні флегмони ЩЛД є:
A. Поява еозинофілів.
B. Поява нейтрофілів.
C. Поява лейкоцитів.
D. Поява моноцитів.
E. Поява плазматичних кліток.
ANSWER: A
Оперативне втручання при лікуванні ангіни Людвіга передбачає дренування клітковинних просторів:
A. Скронево-підскроневих
B. Щелепно-язичних, щічних
C. Позадущелепних, привушно-жувальних
D. Привушно-жувальних, піднижньощелепних
E. Підщелепних, підпідборідних, під'язикових
ANSWER: E
Оперативне втручання при лікуванні ангіни Людвіга передбачає дренування клетчаточных просторів:
A. Скронево-підскроневих
B. Щелепно-язичних, щічних
C. Позадущелепних, привушно-жувальних
D. Привушно-жувальних, піднижньощелепних
E. Кореня язика, навкологлоткових, крилоподібно-щелепних
ANSWER: E
Оперативний доступ при лікуванні флегмони дна порожнини рота полягає в розрізі:
A. В ділянці підборіддя
B. Який огинає кут нижньої щелепи
C. Слизової оболонки по крило-щелепній складці
D. В підщелеповій ділянці вздовж краю нижньої щелепи
E. Паралельно краю нижньої щелепи дугоподібної форми від кута до кута
ANSWER: E
Основним функціональним порушенням при флегмоні дна порожнини рота є:
A. Птоз
B. Гіпосалівація
C. Затруднене ковтання
D. Парез язичного нерва
E. Парез третьої гілки n.facialis
ANSWER: C
Первинною локалізацією гнійного вогнища при флегмоні дна порожнини рота найчастіше буває абсцес:
A. Щоки
B. Підскроневої ямки
C. Під жувальним м'язом
D. У привушній слинній залозі
E. Крилоподібнощелепного простору
ANSWER: E
Первинною локалізацією гнійного вогнища при флегмоні дна порожнини рота найчастіше буває абсцес:
A. Щоки
B. Підскроневої ямки
C. Під жувальним м'язом
D. У привушній слинній залозі
E. Навкологлоткового простору
ANSWER: E
Передньозовнішньою межею дна порожнини рота є:
A. Основа язика
B. Заднє черевце m.digastricus
C. Шкіра піднижньощелепних ділянок
D. Слизова оболонка дна порожнини рота
E. Внутрішня поверхня тіла нижньої щелепи
ANSWER: E
Після розтину флегмони або абсцесу язика зовнішнім доступом операційну рану необхідно:
A. Перев'язати
B. Дренувати і перев'язати
C. Залишити відкритою на 1 годину
D. Дослідити рентгенологічно
E. Обробити розчином лідокаїну
ANSWER: B
Показом до проведення блокад по Вишнєвському є:
A. Набряк тканин
B. Інфільтрат
C. Емпієма верхньощелепної пазухи
D. Інфільтрат з ознаками абсцедування
E. Флегмона
ANSWER: B
При ангіні Людвіга вражаються клітковинні простори:
A. Кликової ямки
B. Щоковій області
C. Скроневій області
D. Привушно-жувальній області
E. Навкологлотковий простір
ANSWER: E
При ангіні Людвіга вражаються клітковинні простори:
A. Іклової ямки
B. Щічної області
C. Скроневої області
D. Привушно-жувальної області
E. Крилоподібно-щелепного простору
ANSWER: E
При контрактурі жувальних м’язів назначають:
A. Лазеротерапію
B. УВЧ в атермічні дозі
C. Електрофорез з новокаїном
D. Механотерапію, електрофорез анестетиків.
E. Блокади зірчастого ганглія.
ANSWER: D
При несприятливому перебігу абсцесу і флегмони язика інфекція розповсюджується:
A. У тканини дна порожнини рота
B. У субдуральний простір
C. У привушну слинну залозу
D. У крило-піднебінне венозне сплетення
E. У венозні синуси головного мозку
ANSWER: A
При несприятливому перебігу абсцесу і флегмони язика інфекція розповсюджується:
A. У субдуральний простір
B. У привушну слинну залозу
C. У піднижньощелепні області
D. У крило-піднебінне венозне сплетення
E. У венозні синуси головного мозку
ANSWER: C
При несприятливому перебігу ангіни Людвіга загальносоматичним ускладненням є:
A. Сепсис
B. Ксеростомія
C. Слинні свищі
D. Рубцева контрактура
E. Параліч лицьового нерва
ANSWER: A
При несприятливому перебігу ангіни Людвіга інфекція розповсюджується:
A. У середостіння
B. У привушну слинну залозу
C. У венозні синуси головного мозку
D. У крило-піднебінне венозне сплетення
E. У скроневу область
ANSWER: A
При несприятливому перебігу ангіни Людвіга раннім місцевим ускладненням є:
A. Ксеростомія
B. Слинні свищі
C. Рубцева контрактура
D. Параліч лицьового нерва
E. Стеноз верхніх дихальних шляхів
ANSWER: E
При несприятливому перебігу ангіни Людвіга раннім місцевим ускладненням є:
A. Медіастеніт
B. Ксеростомія
C. Слинні свищі
D. Рубцева контрактура
E. Параліч лицьового нерва
ANSWER: A
При обстеженні порожнини рота у хворого із запальною контрактурою нижньої щелепи застосовується:
A. Анестезія по методу Вайсблата
B. Анестезія по методу Вайсбрема
C. Анестезія по методу Барше - Дубова - Уварова
D. Анестезія по методу Єгорова
E. Жоден з перерахованих методів анестезії не дає бажаного результату
ANSWER: C
При флегмоні дна порожнини рота відмічаються болі при
A. Ковтанні
B. Мові
C. Рухах язика
D. Пальпації підщелепової ділянки
E. Всі відповіді вірні
ANSWER: A
Причиною для розвитку флегмони дна порожнини рота є запальний процес в ділянці:
A. Верхньої губи
B. Зубів нижньої щелепи
C. Зубів верхньої щелепи
D. Лімфовузлів щоки
E. Лімфовузлів привушної ділянки
ANSWER: B
Різкому обезводненню організму при флегмоні дна порожнини рота сприяє:
A. Порушення електролітного балансу
B. Зміни згортальної системи крові
C. Підвищений діурез
D. Ниркова недостатність
E. Неможливість прийому рідини із-за різкого набряку і болю в ділянці язика і дна порожнини рота
ANSWER: E
Розріз при флегмоні дна порожнини рота достатній, якщо він зроблений:
A. В місці флюктуації
B. В проекції кореня язика
C. На межі гіперемії шкіри
D. На всю ширину інфільтрату
E. У місці найбільшої болючості
ANSWER: D
Роль лімфатичної системи при гнійних ураженнях організму полягає в:
A. Резорбції бактерій з навколишніх тканин і транспортування їх в лімфатичні вузли.
B. Резорбції бактерій з навколишніх тканин та їх накопиченні.
C. Транспортуванню бактерій в артеріальне русло.
D. Транспортуванню бактерій у венозне русло.
E. Резорбції бактерій з навколишніх тканин і транспортуванню їх в кров'яне русло.
ANSWER: A
Серйозним ускладненням флегмон нижніх відділів обличчя є:
A. Паротит
B. Медіастеніт
C. Парез лицевого нерва
D. Гематома м'яких тканин
E. Тромбоз синусів головного мозку
ANSWER: B
Типовий оперативний доступ при лікуванні абсцесу і флегмони язика полягає в розрізі:
A. Що огинає кут нижньої щелепи
B. У області підпідборіддя по середній лінії
C. Слизової оболонки по крило-щелепній складці
D. У піднижньощелепній області уздовж краю нижньої щелепи
E. Паралельно краю нижньої щелепи дугоподібної форми від кута до кута
ANSWER: B
Типовий оперативний доступ при лікуванні абсцесу і флегмони язика полягає в розрізі:
A. Що огинає кут нижньої щелепи
B. Слизової оболонки по крило-щелепній складці
C. У піднижньощелепній області уздовж краю нижньої щелепи
D. Паралельно краю нижньої щелепи дугоподібної форми від кута до кута
E. Дугоподібно паралельно краю відділу підборіддя нижньої щелепи
ANSWER: E
Типовий оперативний доступ при лікуванні ангіни Людвіга полягає в розрізі:
A. Що огинає кут нижньої щелепи
B. У області підпідборіддя по середній лінії
C. Слизової оболонки по крило-щелепної складці
D. У піднижньощелепній області уздовж краю нижньої щелепи
E. Паралельно краю нижньої щелепи дугоподібної форми від кута до кута
ANSWER: E
Типовою клінічною ознакою абсцесу і флегмони язика є:
A. Асиметрія лиця
B. Утруднене відкриття рота
C. Набряк крило-щелепної складки
D. Вибухання під'язикових валиків
E. Набряк і гіперемія щічних областей
ANSWER: D
Типовою клінічною ознакою абсцесу і флегмони язика є:
A. Асиметрія лиця
B. Болі при ковтанні
C. Утруднене відкриття рота
D. Набряк крило-щелепної складки
E. Набряк і гіперемія щічних областей
ANSWER: B
Типовою клінічною ознакою абсцесу і флегмони язика є:
A. Асиметрія лиця
B. Утруднене дихання
C. Утруднене відкриття рота
D. Набряк крило-щелепної складки
E. Набряк і гіперемія щічних областей
ANSWER: B
Типовою клінічною ознакою флегмони дна порожнини рота є:
A. Тризм
B. Набряк крилощелепної складки
C. Набряк щік
D. Гіперемія шкіри в ділянці нижньої губи
E. Інфільтрат м'яких тканин в піднижньощелепних і підборідній ділянках
ANSWER: E
У комплекс лікування абсцесу і флегмони язика входить:
A. Кріотерапія
B. Фізіолікування
C. Хіміотерапія
D. Рентгенотерапія
E. Еелектрокоагуляція
ANSWER: B
У комплекс лікування абсцесу і флегмони язика входить:
A. Кріотерапія
B. Фізіолікування
C. Хіміотерапія
D. Рентгенотерапія
E. Еелектрокоагуляция
ANSWER: E
У комплекс лікування флегмони дна порожнини рота входить:
A. Кріотерапія
B. Хіміотерапія
C. Фізіотерапія
D. Рентгенотерапія
E. Електрокоагуляція
ANSWER: C
У комплекс терапії абсцесу і флегмони язика входить:
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Десенсибілізуюча терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії абсцесу і флегмони язика входить:
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Десенсибілізуюча терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії ангіни Людвіга входить:
A. Променева терапія
B. Седативна терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Антибактеріальна терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії ангіни Людвіга входить:
A. Променева терапія
B. Седативна терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Дезінтоксикаційна терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони дна порожнини рота входить:
A. Променева
B. Седативна
C. Мануальна
D. Гіпотензивна
E. Десенсибілізуюча
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони дна порожнини рота входить:
A. Променева
B. Седативна
C. Мануальна
D. Гіпотензивна
E. Дезінтоксикаційна
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони дна порожнини рота входить:
A. Променева
B. Седативна
C. Мануальна
D. Гіпотензивна
E. Антибактеріальна
ANSWER: E
Функціональні порушення при ангіні Людвіга полягають:
A. У птозі
B. У гіпосалівації
C. У парезі язичного нерва
D. У утрудненні ковтання і дихання
E. У парезі третьої гілки трійчастого нерва
ANSWER: D
Характерною особливість клінічної картини ангіни Людвіга є ураження:
A. В висковій і підскроневій областях
B. Скроневій, щчній області і ікловій ямці
C. В всіх кліткоринних просторах дна порожнини рота
D. Крило-піднебінної, скроневої і підскроневої областей
E. Крило-піднебінної, скроневою, підскроневою і крило-щелепної областей
ANSWER: C
Характерною особливістю клінічної картини ангіни Людвіга є:
A. Гнильно-гангренозна флегмона дна порожнини рота
B. Обмежений запальний інфільтрат кореня язика
C. Вид бешихового запалення слизової оболонки порожнини рота
D. Рясне гнійне виділення після розтину гнійного вогнища
E. Розлитий запальний інфільтрат крило-піднебінної, скроневої, підскроневїю і крило-щелепної областей
ANSWER: A
Характерною особливістю клінічної картини ангіни Людвіга є:
A. Виражена інтоксикація
B. Відсутність інтоксикації
C. Наявність чітких меж запального інфільтрату
D. Обмежений запальний інфільтрат кореня язика
E. Розлитий запальний інфільтрат крило-піднебінної, скроневої, підскроневїю і крило-щелепної областей
ANSWER: A
Характерною особливістю клінічної картини ангіни Людвіга є:
A. Вільне відкриття рота
B. Утруднення дихання, відкриття рота
C. Відсутність інтоксикації і підвищення температури
D. Наявність чітких меж запального інфільтрату
E. Розлитий запальний інфільтрат крило-піднебінної, скроневої, підскроневїю і крило-щелепної областей
ANSWER: B
Яка форма запалення переважає при флегмонозних процесах в м'яких тканинах?
A. Ексудативно-серозна.
B. Екссудативно-фіброзна.
C. Ексудативно-геморагічна.
D. Ексудативно-гнильна.
E. Ексудативно-гнійна.
ANSWER: E
Яка форма запалення переважає при флегмонозних процесах в м'яких тканинах?
A. Ексудативно-серозна.
B. Екссудативно-фіброзна.
C. Ексудативно-геморагічна.
D. Ексудативно-гнильна.
E. Ексудативно-гнійна.
ANSWER: E
Який дренаж слід використовувати після розтину флегмони в перші 2—3 доби:
A. Марлеві турунди, змочені в гіпертонічному розчині натрію хлориду
B. Гумові смужки
C. Гладенькі трубки із синтетичного матеріалу
D. Гумові смужки з марлевими турундами, змоченими в гіпертонічному розчині натрію хлориду
E. Дренувати рану не потрібно?
ANSWER: C
Який процент паличкоядерних нейтрофілів від загального числа лейкоцитів в крові здорової людини?
A. 1-2%.
B. 2-5%
C. 5-18%
D. 10-20%
E. 25-30%
ANSWER: B
Аденофлегмона:
A. Передує розвитку лімфаденіту;
B. Являється самостійним захворюванням;
C. Супроводжує лімфаденіт;
D. Являється подальшим прогресуванням лімфаденіту;
E. Всі відповіді правильні
ANSWER: D
Аденофлегмона:
A. Передує розвитку лімфаденіту;
B. Являється самостійним захворюванням;
C. Супроводжує лімфаденіт;
D. Являється подальшим прогресуванням лімфаденіту;
E. Всі відповіді правильні
ANSWER: D
Аденофлегмони розвиваються з причини:
A. Абсцедування фурункула
B. Періапікального запалення
C. Паренхіматозного сиалоаденіту
D. Розповсюдження запального процесу з інших ділянок
E. розповсюдження запального процесу за межі лімфатичного вузла
ANSWER: E
Верхньою і задньою межею скроневої ділянки є:
A. Вилична дуга
B. Скронева лінія
C. Чешуя скроневої кістки
D. Лобний відросток виличної кістки
E. Підскроневий гребінь основної кістки
ANSWER: B
Верхньою межею дна порожнини рота є:
A. Основа язика
B. Заднє черевце m.digastricus
C. Шкіра піднижньощелепних ділянок
D. Слизова оболонка дна порожнини рота
E. Внутрішня поверхня тіла нижньої щелепи
ANSWER: D
Верхньою межею крилоподібно-щелепного простору є:
A. Щоково-глотковий шов
B. Міжкрилоподібна фасція
C. Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи
D. Зовнішня поверхня медіального крилоподібного м'яза
E. Внутрішня поверхня латерального крилоподібного м'яза
ANSWER: B
Верхньою межею основи (кореня) язика є:
A. Власні м'язи язика
B. Щелепно-під'язиковий м'яз
C. Підборідноязиковий м'яз
D. Крилощелепові м'язи з обох боків
E. Двохчеревцевий м'яз
ANSWER: A
Верхньою межею підочноямкової ділянки є:
A. Виличнощелепний шов
B. Нижній край очної ямки
C. Край грушевидного отвору
D. Альвеолярний відросток верхньої щелепи
E. Вилична кістка
ANSWER: B
Верхньою межею підскроневої ямки є:
A. Шилоподібний відросток
B. Горб верхньої щелепи
C. Щоково-глоткова фасція
D. Підскроневий гребінь основної кістки
E. Зовнішня пластинка крилоподібного відростка
ANSWER: D
Виконуючи розріз при лікуванні абсцесу крило-піднебінної ямки можна пошкодити:
A. Лицеву артерію
B. Щитовидну залозу
C. Крило-щелепний нерв
D. Привушну слинну залозу
E. Крило-піднебінне венозне сплетення
ANSWER: E
Відмінні особливості сифілітичного лімфаденіту:
A. Лімфатичні вузли спаяні між собою та з навколишніми тканинами, RW – від’ємна.
B. Лімфовузли завжди супроводжуються нагноєнням.
C. В пунктаті немає блідих трепонем при від’ємній реакції Вассермана
D. Значна твердість лімфовузла, позитивна реакція Вассермана, в пунктаті – бліді трепонеми.
E. Гострий початок захворювання, висока температура тіла, проба з актинолізатом від’ємна.
ANSWER: D
Відмінні особливості сифілітичного лімфаденіту:
A. Лімфатичні вузли спаяні між собою та з навколишніми тканинами, RW – від’ємна.
B. Лімфовузли завжди супроводжуються нагноєнням.
C. В пунктаті немає блідих трепонем при від’ємній реакції Вассермана
D. Значна твердість лімфовузла, позитивна реакція Вассермана, в пунктаті – бліді трепонеми.
E. Гострий початок захворювання, висока температура тіла, проба з актинолізатом від’ємна.
ANSWER: D
Відмінною ознакою підщелепного лімфаденіту служить:
A. Наявність болючого інфільтрату у підщелепній ділянці;
B. Гіперемія шкіри;
C. Болюче округле новоутворення;
D. Численність округлих безболісних новоутворень, у підщелепній ділянці;
E. Всі відповіді правильні.
ANSWER: C
Відмінною ознакою підщелепного лімфаденіту служить:
A. Наявність болючого інфільтрату у підщелепній ділянці;
B. Гіперемія шкіри;
C. Болюче округле новоутворення;
D. Численність округлих безболісних новоутворень, у підщелепній ділянці;
E. Всі відповіді правильні.
ANSWER: C
Внутрішньою задньою і нижньою межею крилоподібно-щелепного простору є:
A. Щоково-глотковий шов
B. Міжкрилоподібна фасція
C. Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи
D. Зовнішня поверхня медіального крилоподібного м'яза
E. Внутрішня поверхня латерального крилоподібного м'яза
ANSWER: D
Внутрішньою межею дна порожнини рота є:
A. Основа язика
B. Заднє черевце m.digastricus
C. Шкіра піднижньощелепних ділянок
D. Слизова оболонка дна порожнини рота
E. Внутрішня поверхня тіла нижньої щелепи
ANSWER: A
Внутрішньою межею підскроневої ямки є:
A. Шилоподібний відросток
B. Горб верхньої щелепи
C. Щоково-глоткова фасція
D. Підскроневий гребінь основної кістки
E. Зовнішня пластинка крилоподібного відростка
ANSWER: D
Глибока група лімфатичних вузлів навколовушної ділянки складається з:
A. 1-3 вузлів.
B. 3-5 вузлів.
C. 12-13 вузлів.
D. 7-12 вузлів.
E. 6-9 вузлів.
ANSWER: B
Глибока група лімфатичних вузлів навколовушної ділянки складається з:
A. 1-3 вузлів.
B. 3-5 вузлів.
C. 12-13 вузлів.
D. 7-12 вузлів.
E. 6-9 вузлів.
ANSWER: B
Гострий ретикулярний лімфангоїт спостерігається при:
A. Втягненні в запальний процес поверхневої сітки лімфатичних судин
B. Втягненні в запальний процес крупних лімфатичних судин
C. Втягненні в запальний процес навколишніх дрібних лімфовузлів
D. Втягненні в запальний процес навколишніх м’яких тканин
E. При імбібіції жирової клітковини, що оточує крупну лімфатичну судину ретикулоцитами
ANSWER: A
Гострий ретикулярний лімфангоїт спостерігається при:
A. Втягненні в запальний процес поверхневої сітки лімфатичних судин
B. Втягненні в запальний процес крупних лімфатичних судин
C. Втягненні в запальний процес навколишніх дрібних лімфовузлів
D. Втягненні в запальний процес навколишніх м’яких тканин
E. При імбібіції жирової клітковини, що оточує крупну лімфатичну судину ретикулоцитами
ANSWER: A
До складу якої вуглецьвмісної пов'язки входять протеази:
A. Сферичний вугільний сорбент
B. Дісперговані волокнисті вуглецеві сорбенти
C. Двошарова пов'язка, що містить колаген
D. Пов'язка гігроскопічна репаративна
E. Пов'язка сорбуюча бактерицидна
ANSWER: D
Задньою межею дна порожнини рота є:
A. Основа язика
B. Заднє черевце m.digastricus
C. Шкіра піднижньощелепних ділянок
D. Слизова оболонка дна порожнини рота
E. Внутрішня поверхня тіла нижньої щелепи
ANSWER: B
Задньою межею підпідборідкової ділянки є:
A. Під'язикова кістка
B. Щелепно-язичний м'яз
C. Передні черевця m.digastricus
D. Нижній край підборіддя нижньої щелепи
E. Слизова оболонка порожнини рота
ANSWER: B
Задньою межею підскроневої ямки є:
A. Шилоподібний відросток
B. Горб верхньої щелепи
C. Щоково-глоткова фасція
D. Підскроневий гребінь основної кістки
E. Зовнішня пластинка крилоподібного відростка
ANSWER: A
Засоби активної імунізації спроможні підвищувати імунітет в організмі хворого через який час після введення:
A. 1-2 години
B. 1-2 дні
C. 1-2 тижні
D. 1-2 місяці (після завершення курсу імунізації)
E. 6 місяців(після завершення курсу імунізації)
ANSWER: D
Збудником гострих лімфаденітів ЩЛД найчастіше (у 92% випадків) є:
A. Протей
B. Стрептококк
C. Кишкова паличка
D. Золотистий стафілокок
E. Синьогнійна паличка
ANSWER: D
Зірчастий ганглій - це:
A. Верхній шийний ганглій
B. Середній шийний ганглій
C. Нижній шийний ганглій
D. Нижній шийний і верхній грудний ганглій
E. Верхній грудний ганглій
ANSWER: D
Зовнішньою межею крилоподібнощелепного простору є:
A. Щоково-глотковий шов
B. Міжкрилоподібна фасція
C. Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи
D. Зовнішня поверхня медіального крилоподібного м'яза
E. Внутрішня поверхня латерального крилоподібного м'яза
ANSWER: C
Зовнішньою межею основи (кореня) язика є:
A. Власні м'язи язика
B. Щелепно-під'язиковий м'яз
C. Підборідноязиковий м'яз
D. Крилощелепові м'язи з обох боків
E. Двохчеревцевий м'яз
ANSWER: C
Зовнішньою межею підпідборідкової ділянки є:
A. Під'язикова кістка
B. Щелепно-язичний м'яз
C. Передні черевця m.digastricus
D. Нижній край підборіддя нижньої щелепи
E. Слизова оболонка порожнини рота
ANSWER: C
Зовнішньою межею скроневої області є:
A. Вилична дуга
B. Скронева лінія
C. Чешуя скроневої кістки
D. Лобний відросток виличної кістки
E. Підскроневий гребінь основної кістки
ANSWER: A
Крило-піднебінна ямка сполучається:
A. З лобовим синусом
B. З ікловою ямкою
C. З щічною ділянкою
D. З підскроневою ямкою
E. З привушно-жувальною ділянкою
ANSWER: D
Крило-піднебінна ямка сполучається:
A. З ікловою ямкою
B. З лобовим синусом
C. З щічною ділянкою
D. З крило-щелепним простором
E. З привушно-жувальною ділянкою
ANSWER: D
Крило-піднебінна ямка сполучається:
A. З ікловою ямкою
B. З лобовим синусом
C. З порожниною черепа
D. З щічною ділянкою
E. З привушно-жувальною ділянкою
ANSWER: C
Крило-піднебінна ямка сполучається:
A. З ікловою ямкою
B. З лобовим синусом
C. З щічною ділянкою
D. З порожниною очної ямки
E. З привушно-жувальною ділянкою
ANSWER: D
Лімфатичними вузлами другого порядку для щічних і нижньощелепових вузлів є:
A. Носогубні вузли
B. Шийні вузли
C. Привушні вузли
D. Піднижньощелепні вузли
E. Супрамандибулярні вузли.
ANSWER: D
Лімфогенний паротит розвивається:
A. При запаленні позазалозистих лімфатичних вузлів
B. При серозному запаленні внутрішньозалозистих лімфатичних вузлів
C. При гнійному розплавлюванні позазалозистих лімфатичних вузлів
D. При прориві гною через капсулу внутрішньозалозистого лімфатичного вузла й спорожненні останнього через протоки слинної залози
E. При проникненні патогенної мікрофлори в паренхіму залози
ANSWER: D
Лімфогенний паротит розвивається:
A. При запаленні зовнішньозалозистих лімфатичних вузлів
B. При серозному запаленні внутрішньозалозистих лімфатичних вузлів
C. При гнійному розплавленні зовнішньозалозистих лімфатичних вузлів
D. При прориві гною через капсулу внутрішньозалозистого лімфатичного вузла і випорожненні останнього через протоку привушної слинної залози
E. Немає вірної відповіді
ANSWER: D
Лімфогенний паротит розвивається:
A. При запаленні зовнішньозалозистих лімфатичних вузлів
B. При серозному запаленні внутрішньозалозистих лімфатичних вузлів
C. При гнійному розплавленні зовнішньозалозистих лімфатичних вузлів
D. При прориві гною через капсулу внутрішньозалозистого лімфатичного вузла і випорожненні останнього через протоку привушної слинної залози
E. Немає вірної відповіді
ANSWER: D
Медіальною межею підочноямкової ділянки є:
A. Виличнощелепний шов
B. Нижній край очної ямки
C. Край грушевидного отвору
D. Альвеолярний відросток верхньої щелепи
E. Вилична кістка
ANSWER: C
Непостійними лімфовузлами є:
A. Глибокі шийні.
B. Підборідкові.
C. Позадувушні.
D. Нижньощелепові (супрамандибулярні) та щічні.
E. Носогубні.
ANSWER: D
Непостійними лімфовузлами є:
A. Глибокі шийні.
B. Підборідкові.
C. Позадувушні.
D. Нижньощелепові (супрамандибулярні) та щічні.
E. Носогубні.
ANSWER: D
Нижньою межею виличної ділянки є:
A. Виличнощелепний шов
B. Виличноальвеолярний гребінь
C. Передньоверхній відділ щоки
D. Передньонижній відділ щоки
E. Нижній край очної ямки
ANSWER: C
Нижньою межею дна порожнини рота є:
A. Основа язика
B. Заднє черевце m.digastricus
C. Шкіра піднижньощелепних ділянок
D. Слизова оболонка дна порожнини рота
E. Внутрішня поверхня тіла нижньої щелепи
ANSWER: C
Нижньою межею основи (кореня) язика є:
A. Власні м'язи язика
B. Щелепно-під'язиковий м'яз
C. Підборідноязиковий м'яз
D. Крилощелепові м'язи з обох боків
E. Двохчеревцевий м'яз
ANSWER: B
Нижньою межею підочноямкової ділянки є:
A. Виличнощелепний шов
B. Нижній край очної ямки
C. Край грушевидного отвору
D. Альвеолярний відросток верхньої щелепи
E. Вилична кістка
ANSWER: D
Нижньою межею підпідборідкової ділянки є:
A. Під'язикова кістка
B. Щелепно-язичний м'яз
C. Передні черевця m.digastricus
D. Нижній край підборіддя нижньої щелепи
E. Слизова оболонка порожнини рота
ANSWER: A
Нижньою межею підскроневої ямки є:
A. Шилоподібний відросток
B. Горб верхньої щелепи
C. Щоково-глоткова фасція
D. Підскроневий гребінь основної кістки
E. Зовнішня пластинка крилоподібного відростка
ANSWER: C
Нижньою межею скроневої ділянки є:
A. Вилична дуга
B. Скронева лінія
C. Чешуя скроневої кістки
D. Лобний відросток виличної кістки
E. Підскроневий гребінь основної кістки
ANSWER: E
Нижньою межею щічної ділянки є:
A. Передній край m.masseter
B. Нижній край виличної кістки
C. Нижній край нижньої щелепи
D. Виличноскроневий шов
E. Зовніщньонижній край орбіти
ANSWER: C
Одонтогенна флегмона відрізняється від аденофлегмони:
A. Можливими ускладненнями
B. Наявністю запальної реакції лімфатичних вузлів
C. Швидкістю наростання симптомів інтоксикації
D. Вираженістю місцевих клінічних проявів
E. Однією із стінок гнійного вогнища є щелепна кістка
ANSWER: E
Основним методом діагностики гострого лімфаденіту являється:
A. Пункція підозрілого новоутворення;
B. Лімфографія;
C. Клінічний аналіз крові;
D. Клінічне обстеження;
E. Всі відповіді правильні.
ANSWER: A
Основним методом діагностики гострого лімфаденіту являється:
A. Пункція підозрілого новоутворення;
B. Лімфографія;
C. Клінічний аналіз крові;
D. Клінічне обстеження;
E. Всі відповіді правильні.
ANSWER: A
Основним методом діагностики хронічного лімфаденіту являється:
A. Пункція підозрілого новоутворення;
B. Лімфографія;
C. Клінічний аналіз крові;
D. Клінічне обстеження;
E. Всі відповіді правильні.
ANSWER: A
Основним методом діагностики хронічного лімфаденіту являється:
A. Пункція підозрілого новоутворення;
B. Лімфографія;
C. Клінічний аналіз крові;
D. Клінічне обстеження;
E. Всі відповіді правильні.
ANSWER: A
Основним методом лікування гнійного лімфаденіту являється:
A. Пункція лімфовузла
B. Фізіотерапевтичне лікування;
C. Медикаментозна терапія;
D. Видалення лімфовузла;
E. Всі відповіді правильні.
ANSWER: D
Клінічні ознаки флегмони м'яких тканин дна порожнини рота:
A. біль при ковтанні, висока температура, гострий початок захворювання, привідкритий рот, припухлість і болючість піднижньощелепової області
B. субфебрильна температура, повільний початок захворювання, набряклість в нижніх відділах скроневої області, болючість по ходу протоки привушної залози
C. біль при ковтанні, висока температура, гострий початок захворювання, запальна контрактура нижньої щелепи, болючість по ходу протоки привушної залози
D. субфебрильна температура, повільний початок захворювання, набряклість в нижніх відділах скроневої області
E. немає вірної відповіді
ANSWER: A
Що сприяє різкому обезводненню організму при флегмоні м'яких тканин дна порожнини рота?
A. підвищення діурезу
B. ниркова недостатність
C. порушення електролітного балансу
D. неможливість прийому рідини із-за різкого набряку і болів у області язика і дна порожнини рота
E. всі відповіді вірні
ANSWER: D
Інфекція в тіло язика не проникає:
A. контактним шляхом
B. лімфогенним шляхом
C. по ходу нервових стовбурів
D. по міжфасціальних щілинах
E. по ходу м'язових волокон
ANSWER: B
Клінічні ознаки флегмони кореня язика:
A. різкі болі, гострий початок, рот напіввідкритий, висока температура, збільшення розмірів язика, обмеження рухливості язика, утруднене ковтання і дихання
B. обмеження відкривання рота, куполоподібне випинання бічної стінки глотки, болючий інфільтрат в області щелепно-язикового жолобка
C. різкі болі, гострий початок, рот напіввідкритий, висока температура, куполоподібне випинання бічної стінки глотки, болючий інфільтрат в області щелепно-язикового жолобка
D. обмеження відкривання рота, обмеження рухливості язика, утруднені ковтання і дихання
E. немає вірної відповіді
ANSWER: A
Оперативний доступ при розтині флегмони кореня язика:
A. внутрішньоротовий
B. серединний розріз
C. комірцевоподібний розріз
D. піднижньощелеповий розріз
E. розріз, що огинає кут нижньої щелепи
ANSWER: B
Звідки одержує лімфу язиковий лімфатичний вузол?
A. передньої третини язика
B. середньої третини язика
C. задньої третини язика
D. передньої, середньої і задньої третини язика
E. немає вірної відповіді
ANSWER: C
Язичний лімфатичний вузол знаходиться:
A. у верхньому відділі підборідно-язикового м'язу
B. на рівні середини підборідно-язикового м'язу
C. у нижньому відділі підборідно-язикового м'язу
D. на дорзальній поверхні задньої третини язика
E. немає вірної відповіді
ANSWER: D
Шляхи поширення інфекції з дна порожнини рота:
A. крило-щелеповий, приглотковий простір, підщелепова ділянка
B. крило-щелеповий, приглотковий простір, підщелепова ділянка, по ходу крупних судин, бокові відділення шиї
C. приглотковий простір, підщелепова ділянка, бокові відділення шиї
D. підязиковий валик, підщелепова ділянка
E. підязиковий валик, крило-щелеповий ,приглотковий простір
ANSWER: B
На які поверхи розділяються м’які тканини дна порожнини рота?
A. верхній і нижній поверхи
B. перший і другий поверхи
C. верхній, середній, нижній поверхи
D. перший, другий, третій поверхи
E. немає вірної відповіді
ANSWER: A
Яке обстеження треба провести для підтвердження діагнозу флегмона язика?
A. аналіз крові, рентгенографія нижньої щелепи, пункція інфільтрату
B. рентгенографія нижньої щелепи, пункція інфільтрату
C. аналіз крові, рентгенографія нижньої щелепи
D. аналіз крові, рентгенографія нижньої щелепи, біопсія
E. всі відповіді вірні
ANSWER: A
Методи оперативного втручання при флегмоні язика:
A. внутрішньоротовий
B. позаротовий
C. внутрішноротовий або позаротовий
D. одночасно внутріротовий і позаротовий
E. немає вірної відповіді
ANSWER: A
Яка тактика лікаря при флегмоні кореня язика?
A. розкриття гнійника, дренування, медикаментозна терапія
B. консервативне лікування
C. розкриття гнійника, подвійний трубчатий дренаж, медикаментозна терапія, інколи трахеостомія
D. розкриття гнійника, дренування
E. фізіотерапія
ANSWER: C
Причини виникнення флегмони кореня язика:
A. інфікування язика, язикового мигдалика, одонтогенним, з сусідніх просторів
B. лімфаденіти під’язикової ділянки
C. інфікування піднебінних мигдалин, язикового мигдалика ,одонтогенним
D. інфікування язикового мигдалика, затруднене прорізування 8 зубів
E. інфікування язика, язикового мигдалика, одонтогенним
ANSWER: A
Яка довжина розрізу при флегмоні кореня язика?
A. 3.5-4 см
B. 1-3 см
C. 5 см
D. 5-6 см
E. 6-8 см
ANSWER: A
Які причини виникнення флегмони дна порожнини рота?
A. злиття флегмон під’язикової і підщелепної ділянки
B. лімфаденіти під’язикової ділянки
C. інфікування язикового мигдалика, одонтогенним
D. інфікування дна порожнини рота, затруднене прорізування 8 зубів
E. інфікування язика, одонтогенним
ANSWER: C
Який загальний стан хворого при флегмоні кореня язика?
A. легкий
B. середній
C. тяжкий
D. легкий або середній
E. середній або тяжкий
ANSWER: C
Яке ускладнення можливе при ангіні Жансуля-Людвіга?
A. медіастініт, тромбоз вен лиця, пневмонія, абсцес мозку
B. медіастініт, пневмонія, абсцес мозку
C. медіастніт, тромбоз синусів мозку
D. сепсис
E. всі відповіді вірні
ANSWER: E
Яка тактика лікаря при ангіні Жансуля-Людвіга?
A. розкриття гнійника, дренування, діаліз рани, медикаментозна терапія
B. консервативне лікування
C. розкриття гнійника, подвійний перфорований трубчастий дренаж, медикаментозна терапія
D. розкриття гнійника, дренування
E. фізіотерапія
ANSWER: C
При флегмоні кореня язика ведучим симптомом є:
A. припухлість у підпідборідковій ділянці
B. різке обмеження рухів і біль в язиці
C. гіперемія слизової оболонки дна порожнини рота
D. збільшення підщелепних лімфовузлів
E. немає вірної відповіді
ANSWER: B
При флегмоні дна порожнини рота ведучим симптомом є:
A. виражена загальна інтоксикація
B. виражена загальна контрактура нижньої щелепи
C. виражена припухлість у підщелепних ділянках, значне збільшення язика
D. численні болючі лімфовузли
E. різке обмеження рухів і біль в язиці
ANSWER: C
Яке найчастіше ускладнення при флегмоні дна порожнини рота?
A. гострий гнійний підщелепний лімфаденіт
B. гострий гнійний сіалоденіт
C. передній чи задній медіастеніт
D. гострий остеомієліт
E. тромбоз вен лиця
ANSWER: C
Що характерно для анаеробної інфекції?
A. повільне, в'яле протікання
B. значні, рідкі гнійні виділення
C. некротизовані тканини з неприємним запахом
D. пошкодження тільки жирової клітковини
E. немає правильної відповіді
ANSWER: A
Які ускладнення при розтині флегмон обличчя найбільш важко піддаються лікуванню?
A. пошкодження кров'яних судин
B. перерізання м'язів
C. поява сполучення з порожниною рота
D. пошкодження гілок лицьового нерва
E. немає правильної відповіді
ANSWER: D
Чому повинна віддаватись перевага при лікуванні важких флегмон?
A. пасивному дренуванню рани
B. активному дренуванню рани
C. метод дренування значення не має
D. щільній тампонаді рани
E. всі відповіді вірні
ANSWER: B
Кращим засобом пасивного дренування є:
A. смужка гумових рукавичок
B. турунда із йодоформної марлі
C. дірочкова поліетиленова (гумова) трубка
D. перфорована трубка
E. всі відповіді вірні
ANSWER: D
Найбільш активним являється дренування:
A. з допомогою раневого діалізу
B. з допомогою сорбентів
C. з допомогою турунди з гіпертонічним розчином
D. з допомогою вакуум-дренажу
E. всі відповіді вірні
ANSWER: A
Дезінтоксикаційна терапія при лікуванні важких флегмон— це:
A. застосування одномоментного введення двох і більше антибіотиків
B. широке дренування гнійної рани
C. інфузія внутрівенно більшої кількості рідини
D. введення антикоагулянтів
E. всі відповіді вірні
ANSWER: C
Гіпербарична оксигенація при лікуванні важких флегмон— це:
A. зрошення рани сумішшю перекису водню та марганцевокислого калію
B. використовування дихання через кисневу подушку чи маску
C. штучна вентиляція легень
D. влаштування хворого в барокамеру
E. всі відповіді вірні
ANSWER: D
Одним із ранніх симптомів одонтогенного переднього медіастініту є:
A. загальне погіршення стану
B. поява менінгіальних симптомів
C. біль при зміщенні судинно-нервового пучка шиї чи трахеї
D. порушення мови
E. всі відповіді вірні
ANSWER: C
При флегмоні дна порожнини рота найбільш небезпечним для життя хворого може бути:
A. кровотеча
B. асфіксія
C. сепсис
D. менінгіт
E. всі відповіді вірні
ANSWER: B
Інтенсивною терапією при важкій формі флегмони являється:
A. дезінтоксикаційна терапія
B. численні розрізи в ділянці вогнища запалення
C. антибіотикотерапія
D. комплекс хірургічно-медикаментозних впливів, визначених індивідуально
E. вірна відповідь відсутня
ANSWER: D
Ангіна Жансуля-Людвіга це:
A. специфічна форма ангіни
B. гнилісно-некротичне пошкодження мигдаликів
C. гнилісно-некротична флегмона дна порожнини рота
D. синонім аеробної флегмони дна порожнини рота
E. вірна відповідь відсутня
ANSWER: C
При флегмоні кореня язика ведучим симптомом є:
A. припухлість у підпідборідковій ділянці
B. різке обмеження рухів і біль в язиці
C. гіперемія слизової оболонки дна порожнини рота
D. збільшення підщелепних лімфовузлів
E. немає вірної відповіді
ANSWER: B
При флегмоні дна порожнини рота ведучим симптомом є:
A. виражена загальна інтоксикація
B. виражена загальна контрактура нижньої щелепи
C. виражена припухлість у підщелепних ділянках, значне збільшення язика
D. численні болючі лімфовузли
E. вірна відповідь відсутня
ANSWER: C
Яке найчастіше ускладнення при флегмоні дна порожнини рота?
A. гострий гнійний підщелепний лімфаденіт
B. гострий гнійний сіалоденіт
C. передній чи задній медіастеніт
D. гострий остеомієліт
E. вірна відповідь відсутня
ANSWER: C
Що характерно для анаеробної інфекції?
A. повільне, в'яле протікання
B. значні, рідкі гнійні виділення
C. некротизовані тканини з неприємним запахом
D. пошкодження тільки жирової клітковини
E. вірна відповідь відсутня
ANSWER: C
Звідки одержує лімфу язиковий лімфатичний вузол?
A. передньої третини язика
B. середньої третини язика
C. задньої третини язика
D. передньої, середньої і задньої третини язика
E. немає вірної відповіді
ANSWER: C
Язичний лімфатичний вузол знаходиться:
A. у верхньому відділі підборідно-язикового м'язу
B. на рівні середини підборідно-язикового м'язу
C. у нижньому відділі підборідно-язикового м'язу
D. на дорзальній поверхні задньої третини язика
E. немає вірної відповіді
ANSWER: D
Шляхи поширення інфекції з дна порожнини рота:
A. крило-щелеповий, приглотковий простір, підщелепова ділянка
B. крило-щелеповий, приглотковий простір, підщелепова ділянка, по ходу крупних судин, бокові відділення шиї
C. приглотковий простір, підщелепова ділянка, бокові відділення шиї
D. підязиковий валик, підщелепова ділянка
E. підязиковий валик, крило-щелеповий ,приглотковий простір
ANSWER: B
На які поверхи розділяються м’які тканини дна порожнини рота?
A. верхній і нижній поверхи
B. перший і другий поверхи
C. верхній, середній, нижній поверхи
D. перший, другий, третій поверхи
E. немає вірної відповіді
ANSWER: A
Яке обстеження треба провести для підтвердження діагнозу флегмона язика?
A. аналіз крові, рентгенографія нижньої щелепи, пункція інфільтрату
B. рентгенографія нижньої щелепи, пункція інфільтрату
C. аналіз крові, рентгенографія нижньої щелепи
D. аналіз крові, рентгенографія нижньої щелепи, біопсія
E. всі відповіді вірні
ANSWER: A
Методи оперативного втручання при флегмоні язика:
A. внутрішньоротовий
B. позаротовий
C. внутрішноротовий або позаротовий
D. одночасно внутріротовий і позаротовий
E. немає вірної відповіді
ANSWER: A
Яка тактика лікаря при флегмоні кореня язика?
A. розкриття гнійника, дренування, медикаментозна терапія
B. консервативне лікування
C. розкриття гнійника, подвійний трубчатий дренаж, медикаментозна терапія, інколи трахеостомія
D. розкриття гнійника, дренування
E. фізіотерапія
ANSWER: A
Клінічні ознаки флегмони м'яких тканин дна порожнини рота:
A. біль при ковтанні, висока температура, гострий початок захворювання, привідкритий рот, припухлість і болючість піднижньощелепової області
B. субфебрильна температура, повільний початок захворювання, набряклість в нижніх відділах скроневої області, болючість по ходу протоки привушної залози
C. біль при ковтанні, висока температура, гострий початок захворювання, запальна контрактура нижньої щелепи, болючість по ходу протоки привушної залози
D. субфебрильна температура, повільний початок захворювання, набряклість в нижніх відділах скроневої області
E. немає вірної відповіді
ANSWER: A
Що сприяє різкому обезводненню організму при флегмоні м'яких тканин дна порожнини рота?
A. підвищення діурезу
B. ниркова недостатність
C. порушення електролітного балансу
D. неможливість прийому рідини із-за різкого набряку і болів у області язика і дна порожнини рота
E. всі відповіді вірні
ANSWER: D
Інфекція в тіло язика не проникає:
A. контактним шляхом
B. лімфогенним шляхом
C. по ходу нервових стовбурів
D. по міжфасціальних щілинах
E. по ходу м'язових волокон
ANSWER: B
Клінічні ознаки флегмони кореня язика:
A. різкі болі, гострий початок, рот напіввідкритий, висока температура, збільшення розмірів язика, обмеження рухливості язика, утруднене ковтання і дихання
B. обмеження відкривання рота, куполоподібне випинання бічної стінки глотки, болючий інфільтрат в області щелепно-язикового жолобка
C. різкі болі, гострий початок, рот напіввідкритий, висока температура, куполоподібне випинання бічної стінки глотки, болючий інфільтрат в області щелепно-язикового жолобка
D. обмеження відкривання рота, обмеження рухливості язика, утруднені ковтання і дихання
E. немає вірної відповіді
ANSWER: A
Оперативний доступ при розтині флегмони кореня язика:
A. внутрішньоротовий
B. серединний розріз
C. комірцевоподібний розріз
D. піднижньощелеповий розріз
E. розріз, що огинає кут нижньої щелепи
ANSWER: B
Види поширення інфекції в підпідборідкову ділянку:
A. лімфогенний, одонтогенний, запалення слизової губи та альвеолярного відростка
B. лімфогенний, одонтогенний
C. запалення слизової губи та альвеолярного відростка
D. одонтогенний, запалення слизової губи та альвеолярного відростка
E. немає вірної відповіді.
ANSWER: A
Який клінічний перебіг флегмон підпідборідкової ділянки за ступенем важкості?
A. легкий
B. середній
C. тяжкий
D. легкий або середній
E. середній або тяжкий
ANSWER: B
Основним джерелом інфекції під’язикового валика є:
A. премоляри, моляри нижньої щелепи
B. премоляри, моляри нижньої щелепи, пошкодження слизової оболонки
C. премоляри, моляри нижньої щелепи, пошкодження слизової оболонки, сіалодохіти
D. ікла, премоляри, моляри нижньої щелепи, пошкодження слизової оболонки сіалодохіти;
E. немає вірної відповіді
ANSWER: C
Яка довжина розрізу при абсцесі щелепно-язикового жолобка?
A. 1-2 см
B. 5-6 см
C. більше 3 см
D. 2-3 см
E. не потрібен розріз
ANSWER: C
Що характерно для флегмон під’язикової ділянки?
A. обмежене відкривання рота
B. біль при рухах язика
C. обмежене відкривання рота, біль при рухах язика
D. напіввідкритий рот, нерідко слинотеча
E. всі відповіді вірні
ANSWER: E
Які процедури проводять після розкриття абсцесу щелепно-язикового жолобка?
A. призначають фізпроцедури
B. щодня промивають рану теплим розчином антисептика
C. щодня промивають рану теплим розчином антибіотиків
D. нічого не проводять
E. накладання швів
ANSWER: B
Який розтин роблять при флегмонах підпідборідкової ділянки?
A. внутрішньоротовий
B. позаротовий
C. комбінований
D. не проводять
E. немає вірної відповіді
ANSWER: B
Підпідборідні лімфатичні вузли отримують лімфу від:
A. передніх відділів альвеолярного відростка нижньої щелепи, язика, під'язикової бласті, нижньої і верхньої губи, підборіддя
B. передніх відділів альвеолярного відростка нижньої щелепи, кінчика язика, під'язикової області, нижньої губи, підборіддя
C. передніх відділів альвеолярного відростка верхньої і нижньої щелепи, язика, під'язикової області, нижньої і верхньої губи, підборіддя
D. немає вірної відповіді
E. всі відповіді вірні
ANSWER: B
При розтині абсцесу в під’язиковій ділянці роблять розріз тільки слизової, щоб:
A. не пошкодити язикову артерію
B. не пошкодити язикову вену
C. не пошкодити лімфатичні судини
D. немає вірної відповіді
E. всі відповіді вірні
ANSWER: A
Який розріз роблять при флегмоні під’язикової ділянки?
A. внутрішньоротовий
B. позаротовий
C. внутріротовий або позаротовий
D. не проводять
E. немає вірної відповіді
ANSWER: C
Одонтогенна флегмона відрізняється від аденофлегмони:
A. Можливими ускладненнями
B. Наявністю запальної реакції лімфатичних вузлів
C. Швидкістю наростання симптомів інтоксикації
D. Вираженістю місцевих клінічних проявів
E. Однією із стінок гнійного вогнища є щелепна кістка
ANSWER: E
Аденофлегмони розвиваються з причини:
A. Абсцедування фурункула
B. Періапікального запалення
C. Паренхіматозного сиалоаденіту
D. Розповсюдження запального процесу з інших ділянок
E. розповсюдження запального процесу за межі лімфатичного вузла
ANSWER: E
Показом до проведення блокад по Вишнєвському є:
A. Набряк тканин
B. Емпієма верхньощелепної пазухи
C. Інфільтрат з ознаками абсцедування
D. Флегмона
E. Інфільтрат
ANSWER: E
Крило-піднебінна ямка сполучається
A. З ікловою ямкою
B. З лобовим синусом
C. З щічною ділянкою
D. З привушно-жувальною ділянкою
E. З порожниною очної ямки
ANSWER: E
Крило-піднебінна ямка сполучається
A. З лобовим синусом
B. З ікловою ямкою
C. З щічною ділянкою
D. З привушно-жувальною ділянкою
E. З підскроневою ямкою
ANSWER: E
Крило-піднебінна ямка сполучається
A. З ікловою ямкою
B. З лобовим синусом
C. З щічною ділянкою
D. З привушно-жувальною ділянкою
E. З крило-щелепним простором
ANSWER: E
Крило-піднебінна ямка сполучається
A. З ікловою ямкою
B. З лобовим синусом
C. З щічною ділянкою
D. З привушно-жувальною ділянкою
E. З порожниною черепа
ANSWER: E
Через круглий отвір черепа в крило-піднебінну ямку входить нерв
A. Очноямковий
B. Додатковий
C. Трійчастий
D. Окоруховий
E. Верхньощелепний
ANSWER: E
Виконуючи розріз при лікуванні абсцесу крило-піднебінної ямки можна пошкодити
A. Лицеву артерію
B. Щитовидну залозу
C. Крило-щелепний нерв
D. Привушну слинну залозу
E. Крило-піднебінне венозне сплетення
ANSWER: E
Носогубні лімфовузли являються:
A. Непостійними
B. Взагалі не зустрічаються;
C. Зустрічаються тільки у дітей
D. Зустрічаються тільки в дорослих
E. Постійним.
ANSWER: E
Щічні лімфовузли являються:
A. Постійним.
B. Взагалі не зустрічаються;
C. Зустрічаються тільки у дітей
D. Зустрічаються тільки в дорослих
E. Непостійними
ANSWER: E
Супрамандибулярні (нижньощелепові) лімфовузли являються:
A. Постійним.
B. Взагалі не зустрічаються;
C. Зустрічаються тільки у дітей
D. Зустрічаються тільки в дорослих
E. Непостійними
ANSWER: E
Скорочення гладком'язових клітин лімфатичних вузлів призводить до:
A. Збільшення об'єму лімфовузла, стазу лімфи
B. Об'єм лімфовузла і рух лімфи не міняються
C. Збільшення об'єму лімфовузла
D. Зменшення об'єму лімфовузла
E. Зменшення об'єму лімфовузла, проштовхуванню лімфи
ANSWER: E
Залежно від характеру клінічного перебігу лімфаденіт поділяється на:
A. Одонтогенний, тонзиллогенний, риногенний, отогенний, стоматогенний
B. Специфічний і неспецифічний
C. Первинний і вторинний
D. Гнійний і серозний
E. Гострий серозний, гнійний та хронічний гіперпластичний(продуктивний)
ANSWER: E
Назвіть ознаки гнійного лімфаденіту:
A. Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області, шкіра збирається в складку і в кольорі не змінена, лімфовузол щільної консистенції, малоболючий, рухомий, з гладкою поверхнею
B. Субфебрильна температура тіла, припухлість ураженої області, хворобливий при пальпації, округлої форми, щільної консистенції,рівні контури, шкіра над ним рухома, колір незмінений
C. Немає вірної відповіді
D. Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області виражена незначно, шкіра над припухлістю гіперемована і напружена
E. Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області, шкіра над припухлістю гіперемована і напружена, тканини навколо лімфатичного вузла інфільтровані, визначається болючість, є флюктуація
ANSWER: E
У якому віці у дітей найчастіше зустрічається неодонтогенний лімфаденіт ?
A. У новонароджених
B. До 5-х рокі
C. З 4. до 10 років
D. З 5. до 14 років
E. До 3 років
ANSWER: E
Які лімфатичні вузли найчастіше уражуються при туберкульозному лімфаденіті:
A. Привушні
B. Щічні
C. Підпідборідні
D. Всі відповіді вірні
E. Шийні
ANSWER: E
Які маніпуляції потрібно зробити при розкритті аденоабсцесу:
A. Дренувати гнійну рану
B. Накласти первинні шви
C. Накласти первинно-відстрочені шви
D. Видалити тканини лімфовузла
E. Видалити тканини лімфовузла, що розпався і дренувати рану
ANSWER: E
Виберіть з перерахованих нижче препарат з високою активністю по відношенню до бактероїдів.
A. Пеніцилін.
B. Канаміцин.
C. Олететрін.
D. Ністатин
E. Метронідозол.
ANSWER: E
Глибока група лімфатичних вузлів навколовушної ділянки складається з:
A. 1-3 вузлів.
B. 12-13 вузлів.
C. 7-12 вузлів.
D. 6-9 вузлів.
E. 3-5 вузлів.
ANSWER: E
Відмінною ознакою підщелепного лімфаденіту служить:
A. Наявність болючого інфільтрату у підщелепній ділянці;
B. Гіперемія шкіри;
C. Численність округлих безболісних новоутворень, у підщелепній ділянці;
D. Всі відповіді правильні.
E. Болюче округле новоутворення;
ANSWER: E
Основним методом діагностики хронічного лімфаденіту являється:
A. Лімфографія;
B. Клінічний аналіз крові;
C. Клінічне обстеження;
D. Всі відповіді правильні.
E. Пункція підозрілого новоутворення;
ANSWER: E
Якими волокнами інервуються м'язові клітини, які знаходяться в капсулі і трабекулах лімфатичних вузлів?
A. Парасимпатичними волокнами.
B. Парасимпатичними і симпатичними волокнами.
C. В залежності від локалізації вузла.
D. В залежності від стадії формування лімфатичної системи.
E. Симпатичними волокнами.
ANSWER: E
Лімфатичні вузли, що локалізуються в навколовушній залозі, збирають лімфу від:
A. Верхніх і нижніх різців і іклів.
B. Верхніх і нижніх премолярів.
C. Верхніх і нижніх молярів.
D. Верхньої і нижньої губи.
E. Скроневої, лобової, тім'яної, навколовушної ділянки.
ANSWER: E
Основним методом діагностики гострого лімфаденіту являється:
A. Лімфографія;
B. Клінічний аналіз крові;
C. Клінічне обстеження;
D. Всі відповіді правильні.
E. Пункція підозрілого новоутворення;
ANSWER: E
Основним методом лікування гнійного лімфаденіту являється:
A. Пункція лімфовузла
B. Фізіотерапевтичне лікування;
C. Медикаментозна терапія;
D. Всі відповіді правильні.
E. Видалення лімфовузла;
ANSWER: E
Аденофлегмона:
A. Передує розвитку лімфаденіту;
B. Являється самостійним захворюванням;
C. Супроводжує лімфаденіт;
D. Всі відповіді правильні
E. Являється подальшим прогресуванням лімфаденіту;
ANSWER: E
Роль лімфатичної системи при гнійних ураженнях організму полягає в:
A. Резорбції бактерій з навколишніх тканин та їх накопиченні.
B. Транспортуванню бактерій в артеріальне русло.
C. Транспортуванню бактерій у венозне русло.
D. Резорбції бактерій з навколишніх тканин і транспортуванню їх в кров'яне русло.
E. Резорбції бактерій з навколишніх тканин і транспортування їх в лімфатичні вузли.
ANSWER: E
Кількість піднижньощелепових лімфатичних вузлів:
A. Не більше 2 шт.
B. Більше 10-12 шт.
C. Немає ні одного
D. Немає вірної відповіді
E. Від 1-3 до 8-10 шт.
ANSWER: E
Супрамандибулярні (нижньощелепні) лімфатичні вузли одержують лімфу від:
A. Молярів верхньої щелепи, носа, верхньої і нижньої губи
B. Молярів і премолярів нижньої щелепи, носа, верхньої і нижньої губи
C. Молярів верхньої щелепи, верхньої і нижньої губи
D. Тільки з молярів і премолярів обох щелеп
E. Молярів і премолярів обох щелеп, носа, верхньої і нижньої губи
ANSWER: E
У якому віці закінчується остаточне формування лімфатичних вузлів:
A. 2-3 роки
B. 4-6 років
C. 6-8 років
D. 10-12 років
E. 8-10 років
ANSWER: E
Периаденіт це:
A. Серозне запалення лімфатичного вузла
B. Гнійне запалення лімфатичного вузла
C. Гнійне запалення тканин, що оточують запально змінений лімфатичний вузол
D. Немає вірної відповіді
E. Серозна інфільтрація тканин, що оточують запально змінений лімфатичний вузол
ANSWER: E
Як називають лімфаденіт при виникненні якого не вдається виявити його видимий зв’язок з яким-небудь патологічним вогнищем?
A. Неодонтогенним
B. Специфічним
C. Неспецифічним
D. Вторинним
E. Первинним
ANSWER: E
Лімфогенний паротит розвивається:
A. При запаленні зовнішньозалозистих лімфатичних вузлів
B. При серозному запаленні внутрішньозалозистих лімфатичних вузлів
C. При гнійному розплавленні зовнішньозалозистих лімфатичних вузлів
D. Немає вірної відповіді
E. При прориві гною через капсулу внутрішньозалозистого лімфатичного вузла і випорожненні останнього через протоку привушної слинної залози
ANSWER: E
Який метод діагностики дозволяє віддиференціювати хронічний лімфаденіт від дермоїдних і епідермоїдних кіст обличчя?
A. Сіалографія
B. Біопсія
C. Аналіз крові
D. Сцинтіграфія
E. Пункція
ANSWER: E
Які маніпуляції потрібно зробити при розкритті аденоабсцесу:
A. Дренувати гнійну рану
B. Накласти первинні шви
C. Накласти первинно-відстрочені шви
D. Видалити тканини лімфовузла
E. Видалити тканини лімфовузла, що розпався і дренувати рану
ANSWER: E
Які характерні ознаки сифілітичного лімфаденіту?
A. Лімфатичні вузли спаяні між собою і з навколишніми тканинами, RW- негативна
B. Нагноєння лімфовузлів
C. У пунктаті немає блідих трепонем, RW-негативна
D. Лімфатичні вузли спаяні між собою і з навколишніми тканинами, RW-позитивна
E. Значна твердість лімфовузла, позитивна реакція Вассермана, в пунктаті бліді трепонеми
ANSWER: E
Стан регіональних лімфатичних вузлів при гострому гнійному періодонтиті при пальпації?
A. Лімфовузли не пальпуються.
B. Лімфовузли збільшені, але не болючі.
C. Незначно збільшені і слабо болючі.
D. Немає вірної відповіді.
E. Лімфовузли збільшені і болючі.
ANSWER: E
Гострий ретикулярний лімфангоїт спостерігається при:
A. Втягненні в запальний процес крупних лімфатичних судин
B. Втягненні в запальний процес навколишніх дрібних лімфовузлів
C. Втягненні в запальний процес навколишніх м’яких тканин
D. При імбібіції жирової клітковини, що оточує крупну лімфатичну судину ретикулоцитами
E. Втягненні в запальний процес поверхневої сітки лімфатичних судин
ANSWER: E
Гострий трункулярний лімфангоїт спостерігається при:
A. Втягненні в запальний процес поверхневої сітки лімфатичних судин
B. Втягненні в запальний процес навколишніх дрібних лімфовузлів
C. Втягненні в запальний процес навколишніх м’яких тканин
D. При імбібіції жирової клітковини, що оточує крупну лімфатичну судину ретикулоцитами
E. Втягненні в запальний процес крупних лімфатичних судин
ANSWER: E
Ембріональна стадія еволюції лімфовузлів характеризується:
A. Вогнищевим скапиченням клітинних елементів, з переважанням елементів лімфоцитарного ряду
B. Формуванням капсули лімфовузла
C. Формуванням трабекули лімфовузла
D. Завершенням формування лімфатичних вузлів, як органів
E. Накопиченням клітинних елементів (ендотеліальних, ретикулярних, лімфоцитарних)
ANSWER: E
Лімфоїдна стадія еволюції лімфовузлів характеризується:
A. Формуванням капсули лімфовузла
B. Накопиченням клітинних елементів (ендотеліальних, ретикулярних, лімфоцитарних)
C. Формуванням трабекули лімфовузла
D. Завершенням формування лімфатичних вузлів, як органів
E. Вогнищевим скапиченням клітинних елементів, з переважанням елементів лімфоцитарного ряду
ANSWER: E
Структурна стадія еволюції лімфовузлів характеризується:
A. Вогнищевим скапиченням клітинних елементів, з переважанням елементів лімфоцитарного ряду
B. Формуванням капсули лімфовузла
C. Накопиченням клітинних елементів (ендотеліальних, ретикулярних, лімфоцитарних)
D. Формуванням трабекули лімфовузла
E. Завершенням формування лімфатичних вузлів, як органів
ANSWER: E
Збудником гострих лімфаденітів ЩЛД найчастіше (у 92% випадків) є:
A. Протей
B. Стрептококк
C. Кишкова паличка
D. Синьогнійна паличка
E. Золотистий стафілокок
ANSWER: E
Перилімфагоїт це:
A. Тромбоцитарна імбібіція клітковини навколо лімфатичних судин.
B. Еритроцитарна імбібіція клітковини навколо лімфатичних судин.
C. Звуження просвіту і злущення ендотелію лімфатичних судин.
D. Утворення тромбів в дрібних лімфатичних судинах.
E. Лейкоцитарна імбібіція клітковини навколо лімфатичних судин.
ANSWER: E
Лімфаденіти етіопатогенетично поділяються на:
A. Гострі, хронічні та загострення хронічних.
B. Серозні, гнійні та продуктивні.
C. Первинні та вторинні.
D. Специфічні та неспецифічні.
E. Одонтогенні, риногенні, отогенні, стоматогенні та дерматогенні.
ANSWER: E
Гострі лімфаденіти характеризуються збільшенням числа еозинофілів до :
A. 5 – 8%
B. 15 – 16%
C. 20 – 25%
D. Кількість еозинофілів не змінюється.
E. 10 – 12%
ANSWER: E
Несправжній паротит Герценберга виникає як наслідок:
A. Гнійного запалення навколовушних лімфатичних вузлів, що локалізуються під навколовушно-жувальною фасцією або в товщі великої слинної залози.
B. Трункулярного лімфангоїту крупних лімфатичних судин навколовушної ділянки.
C. Трункулярного лімфангоїту крупних лімфатичних судин завушної ділянки.
D. Ретикулярного лімфангоїту в товщі привушної слинної залози.
E. Серозного запалення навколовушних лімфатичних вузлів, що локалізуються під навколовушно-жувальною фасцією або в товщі великої слинної залози.
ANSWER: E
Який метод дослідження надає суттєву допомогу при диференційній діагностиці хронічного лімфаденіту навколовушно-жувальної області з плеоморфною аденомою?
A. Термографія навколовушно-жувальної областї.
B. Рентгенографія навколовушно-жувальної областї.
C. Загальний аналіз крові з розгорнутою лейкоцитарною формулою.
D. Вірної відповіді немає.
E. Сіалографія навколовушної слинної залози.
ANSWER: E
Про ефективність проведеної блокади шийних симпатичних вузлів судять по появі на відповідній симптомів комплекса, що отримали назву:
A. Синдром Бела
B. Синдром Трігера-Колінза
C. Синдром Бєхтєрєва
D. Синдром Сетонна
E. Синдром Бернара-Горнера
ANSWER: E
Синдром Бернара- Горнера характеризується:
A. Звуженням зіниці (міоз), западінням очного яблука (енофтальм), опущенням верхньої повіки (птоз), гіперемією шкіри обличчя, збільшенням слиновиділення.
B. Звуженням зіниці (міоз), западінням очного яблука (енофтальм), опущенням верхньої повіки (птоз), гіперемією шкіри обличчя, збільшенням слиновиділення. на протилежній стороні проведення блокади зірчастого ганглія.
C. Звуженням зіниці (міоз), опущенням верхньої повіки (птоз), гіперемією шкіри обличчя.
D. Звуженням зіниці (міоз), западінням очного яблука (енофтальм), опущенням верхньої повіки (птоз, збільшенням слиновиділення.
E. Звуженням зіниці (міоз), западінням очного яблука (енофтальм), опущенням верхньої повіки (птоз), гіперемією шкіри обличчя, збільшенням слиновиділення на стороні проведення блокади зірчастого ганглія.
ANSWER: E
Суть оперативного лікування аденоабсцесів:
A. Тільки розкриття гнійного вогнища
B. Видалення розплавленного лімфатичного вузла разом із капсулою
C. Видалення розплавленного лімфатичного вузла разом із капсулою, дренування
D. Розкриття гнійного вогнища, дренування
E. Обов’язкове видалення розплавленого лімфатичного вузла після розкриття гнійника без пошкодження капсули
ANSWER: E
Фізіопроцедури, що рекомендовані при серозних лімфаденітах:
A. УВЧ в термічній дозі
B. УВЧ в атермічній дозі, зігріваючі компреси, блокади шийного та зірчастого гангліїв
C. Компреси з ДМСО, електрофорез галантаміна
D. Грілки або гіпотермія
E. Напівспиртові компреси, компреси з ронідазою
ANSWER: E
При лімфолейкозі спостерігається:
A. Гнійне розплавлення лімфовузлів
B. Переважне ураження людей похилого віку
C. Зуд шкіри, еозинофілія, в пунктаті клітини Березовського-Штернберга.
D. В пунктаті – гігантські клітини Пірогова-Ланганса.
E. Збільшення розмірів шийних лімфатичних вузлів, числа лімфоцитів (до 98%), тіні Боткіна-Гумпрехта в мазках
ANSWER: E
Для клінічної симптоматики лімфогрануломатоза характерно:
A. В пунктаті – гігантські клітини Пірогова-Ланганса.
B. Пітливість.
C. Еозинофілія.
D. Хвилеподібна температурна реакція.
E. Зуд шкіри, еозинофілія, в пунктаті клітини Березовського-Штернберга.
ANSWER: E
Для актиномікотичного ураження лімфатичних вузлів не характерно:
A. Вялий, рецидивуючий перебіг.
B. Периаденіт.
C. Втягнуті нориці.
D. Відсутність позитивного ефекту від звичайної терапії.
E. Гострий початок захворювання, висока температура тіла, проба з актинолізатом від’ємна.
ANSWER: E
Відмінні особливості сифілітичного лімфаденіту:
A. Лімфатичні вузли спаяні між собою та з навколишніми тканинами, RW – від’ємна.
B. Лімфовузли завжди супроводжуються нагноєнням.
C. В пунктаті немає блідих трепонем при від’ємній реакції Вассермана
D. Гострий початок захворювання, висока температура тіла, проба з актинолізатом від’ємна.
E. Значна твердість лімфовузла, позитивна реакція Вассермана, в пунктаті – бліді трепонеми.
ANSWER: E
Для псевдопаротиту Герценберга характерні симптоми:
A. Гіперемія шкіри, наявність ущільнення.
B. Зазвичай колір шкіри не змінений, з привушної протоки гнійне видільне з наявністю щільного вузла
C. З привушної протоки виділяється прозора слина, щільний неболючий вузол.
D. Гіперемія шкіри, з привушної протоки гнійне видільне з наявністю щільного вузла
E. Щільний болючий або мало болючий інфільтрат, слиновиділення не порушене.
ANSWER: E
Несправжній паротит Герценберга – це:
A. Лімфогенний паротит.
B. Гострий паротит.
C. Контактний паротит.
D. Актиномікоз навколовушної залози.
E. Гострий серозний лімфаденіт внутрізалозистих лімфовузлів привушної ділянки
ANSWER: E
Для туберкульозного лімфаденіту характерно:
A. Клітини Березовського-Штернберга.
B. Тіні Боткіна-Гумпрехта
C. Наявність пакетів лімфовузлів, тривалий субфебрилітет, наявність в пунктаті гігантських кілітин Березовського-Штернберга.
D. Збільшення розмірів шийних лімфатичних вузлів, числа лімфоцитів (до 98%), тіні Боткіна-Гумпрехта в мазках
E. Наявність пакетів лімфовузлів, тривалий субфебрилітет, позитивні реакції Пірке та Манту, наявність в пунктаті гігантських кілітин Пірогова-Ланганса.
ANSWER: E
Сіалографічна картина при лімфогенному паротиті:
A. Різке розширення всієї системи протоків привушної залози.
B. Різке звуження всієї системи ротоків привушної залози.
C. Скопичення контрастної речовини за типом «грона винограду».
D. Немає вірної відповіді.
E. Скопичення контрастної речовини у вигляді «чорнильної плями», що зв’язане з протоками привушної залози
ANSWER: E
Піднижньощелепові лімфатичні вузли розміщені:
A. Між лицевою артерією та лицевою веною.
B. Позаду лицевої артерії.
C. Позаду лицевої вени.
D. Попереду лицевої артеріїї
E. Попереду лицевої артерії, між артерією і веною, позаду вени.
ANSWER: E
Непостійними лімфовузлами є:
A. Глибокі шийні.
B. Підборідкові.
C. Позадувушні.
D. Носогубні.
E. Нижньощелепові (супрамандибулярні) та щічні.
ANSWER: E
Ознаками, характерними для анамнезу одонтогенної флегмони підочноямкової області, є
A. Наростаючі болі і припухлість протягом 4-х днів в області першого верхнього премоляру
B. Нічні болі в області першого верхнього премоляру
C. Невралгічні болі в області II гілки трійчастого нерва
D. Болючість при перкуссии першого верхнього премоляру
E. Правильні відповіді А і Е
ANSWER: E
Для флегмони підочноямкової області вірний наступний набір анатомічної межі
A. Нижньоорбітальний край; бічна межа носа; альвеолярний відросток верхньої щелепи; горб верхньої щелепи
B. Нижньоорбітальний край; бічна межа носа; собача ямка; скулоальвеолярный гребінь
C. Нижньоорбітальний край; бічна межа носа; альвеолярний відросток верхньої щелепи
D. Верхнеорбітальний край; бічна межа носа; альвеолярний відросток верхньої щелепи; горб верхньої щелепи
E. Нижньоорбітальний край; бічна межа носа; альвеолярний відросток верхньої щелепи; скулова кістка
ANSWER: E
Найменш характерними ознаками для одонтогенної флегмони підочноямкової області є
A. Наявність гною в нижньому носовому ході
B. Вираженість судинного малюнка на шкірі підочноямкової області
C. Утруднення при відкритті рота
D. Напруженість тканин підочноямкової області
E. Вірно А, В, С
ANSWER: E
Ви поставили діагноз одонтогенної флегмони підочноямкової області. Тактика відносно цього хворого
A. Видалити причинний зуб і направити на госпіталізацію
B. Видалити причинний зуб і зробити розріз по перехідній складці з розтином окістя, після чого направити на госпіталізацію
C. Провести рентгенологічне обстеження, видалити причинний зуб, призначити антибіотики і спостерігати хворого
D. Направити хворого на госпіталізацію самостійно
E. Узяти наряд на госпіталізацію і відправити до стаціонару у супроводі медичного персоналу
ANSWER: E
До найбільш типових причин, що викликають флегмонозний процес в орбіті, відносяться
A. Гострий гнійний гайморит
B. Флегмона крило-піднебінної ямки
C. Гострий остеомієліт верхньої щелепи
D. Флегмона підскроневої ямки
E. Всі вищеперелічені запальні процеси
ANSWER: E
Який клінічний прояв характеризується терміном "хемоз"?
A. Набряклість повік
B. Гіперемія повік
C. Біль при русі очного яблука
D. Пальцьові втискування на тканинах підочноямкової області при натисканні
E. Набряклість кон'юнктиви повік
ANSWER: E
З перерахованих нижче ознак найменш характерними для флегмони орбіти є
A. Набряклість вік
B. Біль при натисканні на очне яблуко
C. Іррадіація болю по ходу I гілки трійчастого нерва
D. Наявність гнійного відділення з носа
E. Вірно C і D
ANSWER: E
При дезінтоксикаційній терапії при гнійних запальних захворюваннях вводять:
A. Спочатку розчини, що містять полівінілпіролідон, а потім глюкозу.
B. Спочатку розчини, що містять полівінілпіролідон, а потім розчини, що містять декстран.
C. Спочатку розчини, що містять декстран, а потім глюкозу.
D. Немає різниці в послідовності введення розчинів.
E. Спочатку розчини, що містять декстран, а потім розчини, що містять полівінілпіролідон.
ANSWER: E
За наявності колатерального набряку в області обох очних ямок можна запідозрити таке ускладнення як
A. Розвиток гнійного процесу в обох орбітах
B. Алергічний набряк
C. Тромбоз вен лиця
D. Лимфангоіт лімфатичних судин орбіт
E. Тромбоз кавернозного синуса
ANSWER: E
Розширення вен сітківки дна очного яблука пояснюється
A. Підвищений вміст протромбіну
B. За рахунок наростаючої інтенсифікації
C. Обмеження рухливості очного яблука
D. Розповсюдження запального процесу на очне яблуко
E. За рахунок застійних явищ
ANSWER: E
Яка форма запалення переважає при флегмонозних процесах в м'яких тканинах?
A. Ексудативно-серозна.
B. Екссудативно-фіброзна.
C. Ексудативно-геморагічна.
D. Ексудативно-гнильна.
E. E.Ексудативно-гнійна.
ANSWER: E
Антагоністом лінкоміцину є
A. Канаміцин
B. Ампіцилін
C. Пеніцилін
D. Оксацилін
E. Еритроміцин
ANSWER: E
Верхньою межею підочноямкової ділянки є:
A. Виличнощелепний шов
B. Край грушевидного отвору
C. Альвеолярний відросток верхньої щелепи
D. Вилична кістка
E. Нижній край очної ямки
ANSWER: E
Нижньою межею підочноямкової ділянки є:
A. Виличнощелепний шов
B. Нижній край очної ямки
C. Край грушевидного отвору
D. Вилична кістка
E. Альвеолярний відросток верхньої щелепи
ANSWER: E
Медіальною межею підочноямкової ділянки є:
A. Виличнощелепний шов
B. Нижній край очної ямки
C. Альвеолярний відросток верхньої щелепи
D. Вилична кістка
E. Край грушевидного отвору
ANSWER: E
Латеральною межею підочноямкової ділянки є:
A. Нижній край очної ямки
B. Край грушевидного отвору
C. Альвеолярний відросток верхньої щелепи
D. Вилична кістка
E. Виличнощелепний шов
ANSWER: E
Межами очної ямки є:
A. Вилична частина, виличнощелепний шов
B. Ретробульбарная клітковина
C. Слізна кістка
D. Лобний відросток виличної кістки
E. Стінки очної ямки
ANSWER: E
Раннім ускладненням при флегмоні очної ямки може бути:
A. Ксеротомія
B. Виворіт повік
C. Парез лицевого нерва
D. Енофтальм
E. Втрата зору
ANSWER: E
Одонтогенна флегмона відрізняється від аденофлегмони:
A. Можливими ускладненнями
B. Наявністю запальної реакції лімфатичних вузлів
C. Швидкістю наростання симптомів інтоксикації
D. Вираженістю місцевих клінічних проявів
E. Однією із стінок гнійного вогнища є щелепна кістка
ANSWER: E
Аденофлегмони розвиваються з причини:
A. Абсцедування фурункула
B. Періапікального запалення
C. Паренхіматозного сиалоаденіту
D. Розповсюдження запального процесу з інших ділянок
E. розповсюдження запального процесу за межі лімфатичного вузла
ANSWER: E
Серйозним ускладненням флегмон верхніх відділів обличчя є:
A. Паротит
B. Медіастеніт
C. Парез лицевого нерва
D. Гематома м'яких тканин
E. C.Флебіт кутової вени
ANSWER: E
Серйозним ускладненням флегмон верхніх відділів обличчя є:
A. Паротит
B. Медіастеніт
C. Парез лицевого нерва
D. Гематома м'яких тканин
E. Тромбоз синусів головного мозку
ANSWER: E
Показом до проведення блокад по Вишнєвському є:
A. Набряк тканин
B. Емпієма верхньощелепної пазухи
C. Інфільтрат з ознаками абсцедування
D. Флегмона
E. Інфільтрат
ANSWER: E
Для пришвидшення абсцедування призначають:
A. Парафінотерапію
B. Грязеві аплікації
C. УВЧ в атермічній дозі
D. УВЧ в суберітемних дозах
E. УВЧ в слаботепловой дозі
ANSWER: E
Для пришвидшення очищення гнійної рани призначають:
A. УВЧ
B. Масаж
C. Електрофорез
D. Гальванізацію
E. Флюктуаризацию
ANSWER: E
Який процент паличкоядерних нейтрофілів від загального числа лейкоцитів в крові здорової людини?
A. 1-2%.
B. 5-18%
C. 10-20%
D. 25-30%
E. 2-5%
ANSWER: E
Ознакою сприятливої течії ранового процесу при цитологічному дослідженні рани хворих на одонтогенні флегмони ЩЛД є:
A. Поява нейтрофілів.
B. Поява лейкоцитів.
C. Поява моноцитів.
D. Поява плазматичних кліток.
E. Поява еозинофілів.
ANSWER: E
Ознакою повільного загоєння при цитологічному дослідженні рани хворих на одонтогенні флегмони ЩЛД є:
A. Поява еозинофілів.
B. Поява нейтрофілів.
C. Поява лейкоцитів.
D. Поява моноцитів.
E. Поява плазматичних кліток.
ANSWER: E
Поява яких клітин в рані при цитологічному дослідженні є сприятливою ознакою, що вказує на високу ефективність застосовуваного лікування хворого на одонтогенну флегмону ЩЛД?
A. Поява нейтрофілів.
B. Поява лейкоцитів.
C. Поява моноцитів.
D. Поява плазматичних кліток.
E. A.Поява макрофагів.
ANSWER: E
Виберіть з перерахованих нижче препарат з високою активністю по відношенню до бактероїдів.
A. Пеніцилін.
B. Канаміцин.
C. Олететрін.
D. Ністатин
E. Метронідозол.
ANSWER: E
Хворий Б., 40 років, звернувся в клініку щелепно-лицьової хірургії з приводу гострого гнійно-запального процесу в правій підочноямкової ділянці. Після огляду і обстеження виставлений діагноз: одонтогенна флегмона підочноямкової ділянки праворуч. Які основні симптоми флегмон даної локалізації?
A. Обмежений, різко болючий інфільтрат в підочноямкової ділянці, відсутність вибухання слизової оболонки по перехідній складці.
B. Розлитий інфільтрат в підочноямковій ділянці, шкіра гіперемійована, не береться в складку, вибухання слизової оболонки по перехідній складці.
C. Розлитий інфільтрат в підочноямковій ділянці, шкіра гіперемійована, береться в складку, вибухання слизової оболонки по перехідній складці, обмежене відкривання рота.
D. Інфільтрат в підочноямковійї ділянці, зглаженість носогубної складки, набряк нижньої і верхньої повік, шкіра гіперемійована, в складку не береться, відсутність вибухання слизової оболонки по перехідній складці, різке обмеження відкривання рота.
E. Інфільтрат в підочноямкової ділянці, злагодженість носогубної складки, приподнятість крила носа, набряк нижньої і верхньої повік, шкіра гіперемійована, в складку не береться, відсутність вибухання слизової оболонки по перехідній складці.
ANSWER: E
Аденофлегмона:
A. Передує розвитку лімфаденіту;
B. Являється самостійним захворюванням;
C. Супроводжує лімфаденіт;
D. Всі відповіді правильні
E. Являється подальшим прогресуванням лімфаденіту;
ANSWER: E
Роль лімфатичної системи при гнійних ураженнях організму полягає в:
A. Резорбції бактерій з навколишніх тканин та їх накопиченні.
B. Транспортуванню бактерій в артеріальне русло.
C. Транспортуванню бактерій у венозне русло.
D. Резорбції бактерій з навколишніх тканин і транспортуванню їх в кров'яне русло.
E. Резорбції бактерій з навколишніх тканин і транспортування їх в лімфатичні вузли.
ANSWER: E
При явищах тромбофлебіту лицьової чи кутової вени частіше можливий розвиток:
A. Гнійного менінгіту;
B. Емпієми гайморової пазухи;
C. Гострого остеомієліту в/щелепи;
D. Всі відповіді правильні.
E. Тромбозу кавернозного синуса;
ANSWER: E
З метою профілактики можливого тромбозу вен обличчя і синуса є необхідність у :
A. Використанні суберітемних доз УВЧ;
B. Масивній антибіотиковій терапії;
C. Вітамінотерапії;
D. Всі відповіді правильні.
E. Антикоагулянтній терапії;
ANSWER: E
У хворого віком 42 роки діагностовано абсцес твердого піднебіння. Виберіть розтин даного абсцесу:
A. Лінійний
B. Язикоподібний
C. Напівмісяцевий
D. Трапецієподібний.
E. B.Трикутний
ANSWER: E
Які маніпуляції потрібно зробити при розкритті аденоабсцесу:
A. Дренувати гнійну рану
B. Накласти первинні шви
C. Накласти первинно-відстрочені шви
D. Видалити тканини лімфовузла
E. Видалити тканини лімфовузла, що розпався і дренувати рану
ANSWER: E
Чоловіку встановлено діагноз абсцесу твердого піднебіння (джерело інфекції — 12 зуб). Який засіб слід застосувати для розтину абсцесу:
A. Пункція гнояка
B. Лінійний розтин паралельно до шва твердого піднебіння
C. Лінійний розтин перпендикулярно до шва твердого піднебіння
D. Видалення 12 зуба?
E. Вирізати ділянку слизово-надкісткового клаптя
ANSWER: E
У хворого діагностовано підокісний абсцес на твердому піднебінні. Виберіть метод розрізу абсцесу:
A. Лінійний розріз паралельно комірковому гребеню
B. Лінійний розріз перпендикулярно серединному піднебінному шву
C. Пункція гнояка та відсмоктування ексудату
D. Хрестоподібний розріз
E. E.Висічення невеликої ділянки м'яких тканин трикутної форми на місці найбільшого випинання.
ANSWER: E
Хворому віком 34 роки на основі скарг, об'єктивного обстеження, результатів додаткових досліджень (дентальної рентгенографії) діагностовано абсцес твердого піднебіння. Видалено "причинний" 14 зуб. Абсцес на піднебінні протягом 3 днів не зменшився. Яке ще хірургічне втручання має провести хірург-стоматолог для отримання позитивного результату:
A. Зробити лінійний розріз слизової оболонки в місці найбільшого випинання
B. Проколоти абсцес голкою і відсмоктати його вміст
C. Призначити консервативне лікування — антибіотикотерапію та фізіотерапевтичне лікування
D. Зробити овальний розріз слизової оболонки та окістя в місці найбільшого випинання?
E. На піднебінні в стінці абсцесу створити дефект трикутної форми чи вирізати смугу завширшки до 3 мм
ANSWER: E
Хворий віком 28 років скаржиться на болісну припухлість лівої підочноямкової ділянки, підвищену температуру тіла — до 37,4 °С. Об'єктивно: лице асиметричне за рахунок набряку м'яких тканин лівої підочноямкової ділянки. Шкіра гіперемійована, пальпація болісна. Відкривання рота вільне. Коронка 24 зуба зруйнована, перкусія кореня болісна. 23, 25 зуби нерухомі. По згладженій перехідній складці — щільний болісний інфільтрат. Слизова оболонка над ним гіперемійована. Для якого захворювання найбільш характерна наведена вище клінічна картина:
A. Флегмона підочноямкової ділянки
B. Гострий одонтогенний остеомієліт
C. Абсцес підочноямкової ділянки
D. Гострий періодонтит 24 зуба
E. Гострий одонтогенний періостит?
ANSWER: E
Який дренаж слід використовувати після розтину флегмони в перші 2—3 доби:
A. Марлеві турунди, змочені в гіпертонічному розчині натрію хлориду
B. Гумові смужки
C. Гумові смужки з марлевими турундами, змоченими в гіпертонічному розчині натрію хлориду
D. Дренувати рану не потрібно?
E. Гладенькі трубки із синтетичного матеріалу
ANSWER: E
Жінка віком 44 роки скаржиться на гострий пульсівний біль у ділянці верхньої щелепи зліва протягом 3 діб. Об'єктивно: на яснах у ділянці 26 зуба визначається запальний інфільтрат округлої форми, болісний під час пальпації. Коронка 26 зуба інтактна, рухомість II ступеня, горизонтальна та вертикальна перкусія болісні, під'ясенна кишеня глибиною 7 мм. Який діагноз є найбільш імовірним:
A. Абсцес піднебіння
B. Загострення хронічного періодонтиту
C. Гострий гнійний періодонтит
D. Гострий серозний періодонтит
E. Пародонтальньїй абсцес.
ANSWER: E
Вибір місця та напрям розрізу при абсцесах та флегмонах залежить:
A. Від загального стану хворого.
B. Від віку хворого.
C. Від стану імунітету.
D. Від даних біохімічного дослідження крові.
E. Від локалізації.
ANSWER: E
Збудниками одонтогенного сепсису найчастіше бувають:
A. Стафілокок
B. Стрептокок
C. Менінгокок
D. Пневмокок
E. Анаероби, стафілокок
ANSWER: E
Септичний процес, що не зустрічається в щелепно-лицевій ділянці:
A. Одонтогенний
B. Стоматогенний
C. Тонзилогенний
D. Урогенний
E. Раньовий
ANSWER: E
Бета-лактамаза – це фермент, що виробляється деякими мікроорганізмами. Його дія:
A. Синтезує нові білки.
B. Руйнує оболонку мікроорганізмів.
C. Руйнує еритроцити.
D. Руйнує лейкоцити.
E. Руйнує пеніцилін.
ANSWER: E
Пригнічення еритропоезу спостерігається при:
A. Сепсисі.
B. Флегмоні.
C. Карбункулі.
D. Гнійному лімфаденіті.
E. Абсцесі.
ANSWER: E
Первинний відстрочений шов це:
A. Шов, накладений на гнійну рану під час вскриття гнійного вогнища.
B. Шов, що накладається на 8 – 10 добу після операції.
C. Шов, що накладається на 8 – 14 добу після операції, після попереднього висічення грануляцій.
D. Шов, що накладається на 8 – 14 добу після операції, без попереднього висічення грануляцій.
E. Шов накладений на гнійну рану під час хірургічної обробки (вскриття гнійного вогнища), але затянутий через 24 – 72 години при стиханні клінічних ознак запалення або, шов, що накладається на 2 – 7 добу після операції (вскриття гнійника).
ANSWER: E
Вторинний ранній шов це:
A. Шов, що накладається на 2 – 7 добу після операції (вскриття гнійника).
B. Шов, що накладається на 8 – 14 добу після операції, після попереднього висічення грануляцій.
C. Шов, що накладається на 15 – 30 добу після операції (вскриття гнійника).
D. Шов, що накладається на 8 – 10 добу після операції.
E. Шов, що накладається на 8 – 14 добу після операції, без попереднього висічення грануляцій.
ANSWER: E
Вторинний пізній шов це:
A. Шов, що накладається на 15 – 30 добу після операції (вскриття гнійника).
B. Шов, що накладається на 8 – 14 добу після операції, після попереднього висічення грануляцій.
C. Шов, що накладається на 8 – 14 добу після операції, без попереднього висічення грануляцій.
D. Шов, що накладається на 8 – 10 добу після операції.
E. Шов, що накладається на 15 – 30 добу після операції (вскриття гнійника),після попереднього висічення грануляцій, рубців та мобілізації країв рани
ANSWER: E
Покази до застосування первинних швів:
A. Неможливість видалення всіх нежиттєздатних тканин.
B. Виражені запальні зміни шкірних покривів.
C. Похилий вік.
D. При остеогенних процесах.
E. Обмежені запальні процеси в лімфовузлах.
ANSWER: E
Тропізмом до кісткової тканини володіє:
A. Ампіцилін.
B. Цепарин.
C. Олететрин.
D. Гентаміцин.
E. Лінкоміцину гілрохлорид, діоксацилін(вібраміцин)
ANSWER: E
Помилки при лікуванні флегмон пов’язані:
A. З призначенням антибіотиків широкого спектру дії.
B. З раннім розкриттям гнійного вогнища.
C. З дренуванням гнійного вогнища трубчастим силіконовим дренажем.
D. З проведенням дезінтоксикаційної та протигнильної терапії.
E. З призначенням антибіотиків без визначення чутливості до них мікроорганізмів, неправильне розкриття гнійника та його дренування.
ANSWER: E
Для генералізації інфекції необхідний критичний рівень бактеріального обсеменіння:
A. 100 штамів мікробів на 1г тканини.
B. 1000 штамів мікробів на 1г тканини.
C. 10000 штамів мікробів на 1г тканини.
D. 1000000 штамів мікробів на 1г тканини.
E. 100000 штамів мікробів на 1г тканини.
ANSWER: E
Клінічна симптоматика запального інфільтрату, що перебігає як самостійне захворювання:
A. Тривалість перебігу до 3-х діб, виражена інтоксикація організму, раннє абсцедування, морфологічно – інфільтрація тканин нейтрофільними лейкоцитами.
B. Тривалість перебігу до 3-х діб, виражена інтоксикація організму, раннє абсцедування, морфологічно – гістоцитарно-плазмоклітинна інфільтрація тканин.
C. Тривалість перебігу не менше 5-ти діб, відсутність або помірна інтоксикація організму, субфебрильна температура тіла, чіткість контурів, морфологічно – інфільтрація тканин нейтрофільними лейкоцитами.
D. Тривалий перебіг, помірна інтоксикація організму, нечіткість контурів, морфологічно – інфільтрація тканин макрофагами.
E. Тривалість перебігу не менше 5-ти діб, відсутність або помірна інтоксикація організму, субфебрильна температура тіла, чіткість контурів, морфологічно – гістоцитарно-плазмоклітинна інфільтрація тканин.
ANSWER: E
Клінічна симптоматика запального інфільтрату, що перебігає як рання фаза гнійно-запального процесу:
A. Тривалість перебігу не менше 5-ти діб, відсутність або помірна інтоксикація організму, субфебрильна температура тіла, чіткість контурів, морфологічно – гістоцитарно-плазмоклітинна інфільтрація тканин.
B. Тривалість перебігу до 3-х діб, виражена інтоксикація організму, раннє абсцедування, морфологічно – гістоцитарно-плазмоклітинна інфільтрація тканин.
C. Тривалість перебігу не менше 5-ти діб, відсутність або помірна інтоксикація організму, субфебрильна температура тіла, чіткість контурів, морфологічно – інфільтрація тканин нейтрофільними лейкоцитами.
D. Тривалий перебіг, помірна інтоксикація організму, нечіткість контурів, морфологічно – інфільтрація тканин макрофагами.
E. Короткий термін перебігу (2 – 4 доби), виражена інтоксикація організму, нечіткість контурів, раннє абсцедування, фебрилітет,морфологічно – інфільтрація тканин нейтрофільними лейкоцитами.
ANSWER: E
Диференційно-діагностичні ознаки флегмон:
A. Загальний стан не порушений, повільний початок, температура тіла субфебрильна, місцево-розлитий або відмежований інфільтрат.
B. Загальний стан незначно порушений, раптовий початок, температура субфебрильна, пульс частий, слабкового наповнення, немає тенденції до обмеження процесу.
C. Загальний стан не порушений, повільний початок, температура тіла субфебрильна, запальне вогнище підвищується у вигляді конусу.
D. Обмежений інфільтрат, висока температура, різкий біль при пальпації, гіперемія шкірних покривів, гнійна кірочка в центрі інфільтрату.
E. Загальний стан значно порушений, раптовий початок, температура висока, пульс частий, слабкового наповнення, немає тенденції до обмеження процесу.
ANSWER: E
Раптовий початок характерний для:
A. Інфільтрату, що перебігає як самостійне захворювання
B. Абсцесу.
C. Лімфаденіту.
D. Бешихового запалення.
E. Флегмони.
ANSWER: E
Загальний стан мало змінений при:
A. Абсцесі.
B. Флегмоні.
C. Гнійному лімфаденіті.
D. Бешиховому запаленні.
E. Інфільтраті, що перебігає як самостійне захворювання
ANSWER: E
Субфебрильна температура тіла частіше спостерігається при:
A. Абсцесі.
B. Флегмоні.
C. Гнійному лімфаденіті.
D. Медіастеніті.
E. Інфільтраті, що перебігає як самостійне захворювання
ANSWER: E
Флюктуація визначається при:
A. Інфільтраті, що перебігає як самостійне захворювання
B. Флегмоні.
C. Бешиховому запаленні.
D. Медіастеніті.
E. Абсцесі.
ANSWER: E
Мутне, сіре, з неприємним запахом та невеликою домішкою гною видільне характерне для:
A. Набряку.
B. Інфільтрату.
C. Абсцесу.
D. Лімфаденіту.
E. Флегмони.
ANSWER: E
Ознака “апальної інфільтрації”присутня при флегмоні:
A. Крило-щелепового простору.
B. Навкологлоткового простору.
C. Крилопіднебінної ямки.
D. Підскроневої ямки.
E. Піднижньощелепової ділянки.
ANSWER: E
Пізнім місцевим ускладненням флегмони щічної області є
A. Абсцес головного мозку
B. Рубцевий виворіт нижньої губи
C. Стеноз верхніх дихальних шляхів
D. Тромбоз венозних синусів головного мозку
E. Рубцева контрактура
ANSWER: E
Пізнім місцевим ускладненням флегмони щічної області є
A. Абсцес головного мозку
B. Рубцевий виворіт нижньої губи
C. Стеноз верхніх дихальних шляхів
D. Тромбоз венозних синусів головного мозку
E. Слинний свищ
ANSWER: E
Розріз при лікуванні флегмони щічної області є достатнім, якщо він виконаний
A. В області флюктуации
B. У проекції кореня язика
C. По межі гіперемії шкіри
D. У місці найбільшої болючості
E. На всю ширину інфільтрату
ANSWER: E
У комплекс лікування флегмони щічної області входить
A. Кріотерапія
B. Хіміотерапія
C. Рентгенотерапія
D. Електрокоагуляція
E. Фізіолікування
ANSWER: E
У комплекс лікування флегмони щічної області входить
A. Променева терапія
B. Седативна терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Десенсибілізуюча терапія
ANSWER: E
У комплекс лікування флегмони щічної області входить
A. Променева терапія
B. Седативна терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Дезінтоксикаційна терапія
ANSWER: E
У комплекс лікування флегмони щічної області входить
A. Променева терапія
B. Седативна терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Антибактеріальна терапія
ANSWER: E
На прийом до хірурга-стоматолога звернувся хворий С., 40 років, з скаргами на періодичне виділення гною з носового ходу і тупі болі у верхній щелепі справа. Рік тому лікований 16 зуб, після чого з'явилася припухлість ясен, виділення гноїть з носа і в області 16 зуба. Об'єктивно: асиметрія лиця за рахунок припухлості м'яких тканин в підочноямковій області зліва. Рот відкриває обмежено. Альвеолярний відросток в області 15, 16, 17 зубів потовщений. На слизистій оболонці альвеолярного відростка є два свищуваті ходи з гнійним відокремлюваним. Рентгенологічно виявлена деструкція кісткової тканини на рівні 15, 16, 17 зубів з вогнищами склерозу по периферії. Періодонтальні щілини 15,16,17 зубів розширено. Діагностований хронічний осередковий одонтогенний остеомієліт верхньої щелепи справа. Виберіть оптимальний метод лікування даного хворого.
A. Хірургічний (секвестректомія).
B. Медикаментозне лікування.
C. Імунотерапія.
D. Фізіолікування.
E. Всі вказані методи.
ANSWER: E
При дезінтоксикаційній терапії при гнійних запальних захворюваннях вводять:
A. Спочатку розчини, що містять полівінілпіролідон, а потім глюкозу.
B. Спочатку розчини, що містять полівінілпіролідон, а потім розчини, що містять декстран.
C. Спочатку розчини, що містять декстран, а потім глюкозу.
D. Немає різниці в послідовності введення розчинів.
E. Спочатку розчини, що містять декстран, а потім розчини, що містять полівінілпіролідон.
ANSWER: E
За наявності колатерального набряку в області обох очних ямок можна запідозрити таке ускладнення як
A. Розвиток гнійного процесу в обох орбітах
B. Алергічний набряк
C. Тромбоз вен лиця
D. Лимфангоіт лімфатичних судин орбіт
E. Тромбоз кавернозного синуса
ANSWER: E
Яка форма запалення переважає при флегмонозних процесах в м'яких тканинах?
A. Ексудативно-серозна.
B. Екссудативно-фіброзна.
C. Ексудативно-геморагічна.
D. Ексудативно-гнильна.
E. Ексудативно-гнійна.
ANSWER: E
Антагоністом лінкоміцину є
A. Канаміцин
B. Ампіцилін
C. Пеніцилін
D. Оксацилін
E. Еритроміцин
ANSWER: E
Раннім ускладненням при флегмоні очної ямки може бути:
A. Ксеротомія
B. Виворіт повік
C. Парез лицевого нерва
D. Енофтальм
E. Втрата зору
ANSWER: E
Серйозним ускладненням флегмон верхніх відділів обличчя є:
A. Паротит
B. Медіастеніт
C. Парез лицевого нерва
D. Гематома м'яких тканин
E. Флебіт кутової вени
ANSWER: E
Серйозним ускладненням флегмон верхніх відділів обличчя є:
A. Паротит
B. Медіастеніт
C. Парез лицевого нерва
D. Гематома м'яких тканин
E. Тромбоз синусів головного мозку
ANSWER: E
Показом до проведення блокад по Вишнєвському є:
A. Набряк тканин
B. Емпієма верхньощелепної пазухи
C. Інфільтрат з ознаками абсцедування
D. Флегмона
E. Інфільтрат
ANSWER: E
Для пришвидшення абсцедування призначають:
A. Парафінотерапію
B. Грязеві аплікації
C. УВЧ в атермічній дозі
D. УВЧ в суберітемних дозах
E. УВЧ в слаботепловой дозі
ANSWER: E
Для пришвидшення очищення гнійної рани призначають:
A. УВЧ
B. Масаж
C. Електрофорез
D. Гальванізацію
E. Флюктуаризацию
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони скроневої області входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Антибактеріальна терапія
ANSWER:
Ускладненням флегмони скроневої області є
A. Птоз
B. Паротит
C. Рубцевий виворіт верхньої губи
D. Рубцевий виворіт верхнього повіка
E. Менінгіт
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони скроневої області входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Десенсибілізуюча терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони скроневої області входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Дезинтоксикаційна терапія
ANSWER: E
У комплекс лікування флегмони скроневої області входить
A. Кріотерапія
B. Хіміотерапія
C. Рентгенотерапія
D. Електрокоагуляція
E. ГБО-терапія
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу крило-піднебінної ямки інфекція розповсюджується
A. У лобні синуси
B. У переднє середостіння
C. У порожнину внутрішнього вуха
D. У привушну слинну залозу
E. У заднє середостіння
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу крило-піднебінної ямки інфекція розповсюджується
A. У лобові синуси
B. У переднє середостіння
C. У порожнину внутрішнього вуха
D. У привушну слинну залозу
E. У венозні синуси головного мозку
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу крило-піднебінної ямки інфекція розповсюджується
A. У лобові синуси
B. У переднє середостіння
C. У порожнину внутрішнього вуха
D. У привушну слинну залозу
E. У ретробульбарну клітковину
ANSWER: E
При несприятливому перебігу флегмони підскроневої області інфекція розповсюджується
A. У лобові синуси
B. У переднє середостіння
C. У порожнину внутрішнього вуха
D. У привушну слинну залозу
E. У заднє середостіння
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони підскроневої області входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Десенсибілізуюча терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони підскроневої області входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Дезінтоксикаційна терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони підскроневої області входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Антибактеріальна терапія
ANSWER: E
Який процент паличкоядерних нейтрофілів від загального числа лейкоцитів в крові здорової людини?
A. 1-2%.
B. 5-18%
C. 10-20%
D. 25-30%
E. 2-5%
ANSWER: E
Ознакою сприятливої течії ранового процесу при цитологічному дослідженні рани хворих на одонтогенні флегмони ЩЛД є:
A. Поява нейтрофілів.
B. Поява лейкоцитів.
C. Поява моноцитів.
D. Поява плазматичних кліток.
E. Поява еозинофілів.
ANSWER: E
Ознакою повільного загоєння при цитологічному дослідженні рани хворих на одонтогенні флегмони ЩЛД є:
A. Поява еозинофілів.
B. Поява нейтрофілів.
C. Поява лейкоцитів.
D. Поява моноцитів.
E. Поява плазматичних кліток.
ANSWER: E
Поява яких клітин в рані при цитологічному дослідженні є сприятливою ознакою, що вказує на високу ефективність застосовуваного лікування хворого на одонтогенну флегмону ЩЛД?
A. Поява нейтрофілів.
B. Поява лейкоцитів.
C. Поява моноцитів.
D. Поява плазматичних кліток.
E. Поява макрофагів.
ANSWER: E
Виберіть з перерахованих нижче препарат з високою активністю по відношенню до бактероїдів.
A. Пеніцилін.
B. Канаміцин.
C. Олететрін.
D. Ністатин
E. Метронідозол.
ANSWER: E
Хворий К., 60 років, доставлений в приймальне відділення клініки щелепно-лицьової хірургії у важкому стані. Після огляду і обстеження хворого виставлений діагноз: одонтогенна флегмона скроневої ділянки і підскроневої ямки праворуч. Після розкриття флегмони відокремлюване з вогнища запалення було відправлене на бактеріологічне дослідження. Призначте найбільш раціональну комбінацію медикаментозних засобів при лікуванні гнійно-запальних процесів.
A. Антибактеріальні речовини, протигнильні препарати, дезинтоксикаційні препарати, імуностимулюючі речовини, вітаміни, діуретики.
B. Антибактеріальні засоби, дезинтоксикаційні препарати, імуностимулюючі засоби, вітаміни, діуретики.
C. Антибактеріальні засоби з урахуванням індивідуальної переносимості і з урахуванням антибіотикограми, протигнильні речовини, імуностимулюючі речовини, вітаміни, діуретики.
D. Антибактеріальні речовини, протигнильні препарати, вітаміни, імуностимулюючі препарати.
E. Антибактеріальні речовини з урахуванням індивідуальної переносимості і з урахуванням антибіотикограми, протизапальні препарати, дезинтоксикаційні препарати, імуностимулюючі речовини, вітаміни, діуретики.
ANSWER: E
Хворий В., 65 років, доставлений в клініку щелепно-лицьової хірургії у важкому стані з флегмоною декількох клітковинних просторів в ділянці верхньої щелепи зліва. Лікар ухвалив рішення про проведення хворому передопераційної медикаментозної терапії. Чи необхідна передопераційна медикаментозна терапія при гострих гнійно-запальних процесах, і, якщо необхідна, то яка?
A. Необхідна.
B. Немає необхідності.
C. Необхідна: антибіотики з урахуванням індивідуальної переносимості і з урахуванням антибіотикограми, протигнильні препарати.
D. Необхідна, з урахуванням показників гемодинаміки: речовини, що нормалізують кров'яний тиск, дихальні анелгетики.
E. Необхідна, з урахуванням показників гемодинаміки: речовини, що нормалізують кров'яний тиск; дезинтоксикаційна терапія, протигнильні препарати, діуретики.
ANSWER: E
Основним методом лікування гнійного лімфаденіту являється:
A. Пункція лімфовузла
B. Фізіотерапевтичне лікування;
C. Медикаментозна терапія;
D. Всі відповіді правильні.
E. Видалення лімфовузла;
ANSWER: E
Роль лімфатичної системи при гнійних ураженнях організму полягає в:
A. Резорбції бактерій з навколишніх тканин та їх накопиченні.
B. Транспортуванню бактерій в артеріальне русло.
C. Транспортуванню бактерій у венозне русло.
D. Резорбції бактерій з навколишніх тканин і транспортуванню їх в кров'яне русло.
E. Резорбції бактерій з навколишніх тканин і транспортування їх в лімфатичні вузли.
ANSWER: E
При явищах тромбофлебіту лицьової чи кутової вени частіше можливий розвиток:
A. Гнійного менінгіту;
B. Емпієми гайморової пазухи;
C. Гострого остеомієліту в/щелепи;
D. Всі відповіді правильні.
E. Тромбозу кавернозного синуса;
ANSWER: E
З метою профілактики можливого тромбозу вен обличчя і синуса є необхідність у :
A. Використанні суберітемних доз УВЧ;
B. Масивній антибіотиковій терапії;
C. Вітамінотерапії;
D. Всі відповіді правильні.
E. Антикоагулянтній терапії;
ANSWER: E
У чоловіка віком 19 років встановлено діагноз гострого серозного лімфаденіту піднижньощелепної ділянки. Виберіть метод лікування:
A. Антибактеріальна терапія і компреси з розчином димексиду
B. Видалення лімфатичного вузла
C. Розтин запального процесу
D. Пов'язка за Дубровіним з антисептиком
E. Блокада запального процесу розчином новокаїну.
ANSWER: E
Який дренаж слід використовувати після розтину флегмони в перші 2—3 доби:
A. Марлеві турунди, змочені в гіпертонічному розчині натрію хлориду
B. Гумові смужки
C. Гумові смужки з марлевими турундами, змоченими в гіпертонічному розчині натрію хлориду
D. Дренувати рану не потрібно?
E. Гладенькі трубки із синтетичного матеріалу
ANSWER: E
Який метод дослідження надає суттєву допомогу при диференційній діагностиці хронічного лімфаденіту навколовушно-жувальної області з плеоморфною аденомою?
A. Термографія навколовушно-жувальної областї.
B. Рентгенографія навколовушно-жувальної областї.
C. Загальний аналіз крові з розгорнутою лейкоцитарною формулою.
D. Вірної відповіді немає.
E. Сіалографія навколовушної слинної залози.
ANSWER: E
Про ефективність проведеної блокади шийних симпатичних вузлів судять по появі на відповідній симптомів комплекса, що отримали назву:
A. Синдром Бела
B. Синдром Трігера-Колінза
C. Синдром Бєхтєрєва
D. Синдром Сетонна
E. Синдром Бернара-Горнера
ANSWER: E
Синдром Бернара- Горнера характеризується:
A. Звуженням зіниці (міоз), западінням очного яблука (енофтальм), опущенням верхньої повіки (птоз), гіперемією шкіри обличчя, збільшенням слиновиділення.
B. Звуженням зіниці (міоз), западінням очного яблука (енофтальм), опущенням верхньої повіки (птоз), гіперемією шкіри обличчя, збільшенням слиновиділення. на протилежній стороні проведення блокади зірчастого ганглія.
C. Звуженням зіниці (міоз), опущенням верхньої повіки (птоз), гіперемією шкіри обличчя.
D. Звуженням зіниці (міоз), западінням очного яблука (енофтальм), опущенням верхньої повіки (птоз, збільшенням слиновиділення.
E. Звуженням зіниці (міоз), западінням очного яблука (енофтальм), опущенням верхньої повіки (птоз), гіперемією шкіри обличчя, збільшенням слиновиділення на стороні проведення блокади зірчастого ганглія.
ANSWER: E
Суть оперативного лікування аденоабсцесів:
A. Тільки розкриття гнійного вогнища
B. Видалення розплавленного лімфатичного вузла разом із капсулою
C. Видалення розплавленного лімфатичного вузла разом із капсулою, дренування
D. Розкриття гнійного вогнища, дренування
E. Обов’язкове видалення розплавленого лімфатичного вузла після розкриття гнійника без пошкодження капсули
ANSWER: E
Фізіопроцедури, що рекомендовані при серозних лімфаденітах:
A. УВЧ в термічній дозі
B. УВЧ в атермічній дозі, зігріваючі компреси, блокади шийного та зірчастого гангліїв
C. Компреси з ДМСО, електрофорез галантаміна
D. Грілки або гіпотермія
E. Напівспиртові компреси, компреси з ронідазою
ANSWER: E
Збільшення числа лімфоцитів при мікроскопії мазків крові з патологічного вогнища характерно для:
A. Абсцеса.
B. Флегмони.
C. Гострого гнійного лімфаденіту.
D. Хронічного продуктивного лімфаденіту.
E. Гострого серозного лімфаденіту.
ANSWER: E
Вибір місцта напрям розрізу при абсцесах та флегмонах залежить:
A. Від загального стану хворого.
B. Від віку хворого.
C. Від стану імунітету.
D. Від даних біохімічного дослідження крові.
E. Від локалізації.
ANSWER: E
Збудниками одонтогенного сепсису найчастіше бувають:
A. Стафілокок
B. Стрептокок
C. Менінгокок
D. Пневмокок
E. Анаероби, стафілокок
ANSWER: E
Септичний процес, що не зустрічається в щелепно-лицевій ділянці:
A. Одонтогенний
B. Стоматогенний
C. Тонзилогенний
D. Урогенний
E. Раньовий
ANSWER: E
Бета-лактамаза – це фермент, що виробляється деякими мікроорганізмами. Його дія:
A. Синтезує нові білки.
B. Руйнує оболонку мікроорганізмів.
C. Руйнує еритроцити.
D. Руйнує лейкоцити.
E. Руйнує пеніцилін.
ANSWER: E
Пригнічення еритропоезу спостерігається при:
A. Сепсисі.
B. Флегмоні.
C. Карбункулі.
D. Гнійному лімфаденіті.
E. Абсцесі.
ANSWER: E
Симптом Герке характерний для:
A. Флегмони дна порожнини рота.
B. Пневмонії.
C. Сепсису.
D. Тромбозу кавернозного синуса.
E. Медіастеніту.
ANSWER: E
Симптом Іванова характерний для:
A. Флегмони дна тпорожнини рота.
B. Пневмонії.
C. Сепсису.
D. Тромбозу кавернозного синуса.
E. Медіастеніту.
ANSWER: E
Симптом Равич-Щербо характерний для:
A. Флегмони дна тпорожнини рота.
B. Пневмонії.
C. Сепсису.
D. Тромбозу кавернозного синуса.
E. Медіастеніту.
ANSWER: E
Югулярний симптом Равич-Щербо це:
A. Поява пастозності в ділянці грудини.
B. Припухлість та крепітація в яремній впадині.
C. Посилення загрудинного болю при запрокидуванні голови.
D. Посилення загрудинного болю призміщенні судинно-нервового пучка шиї доверху
E. Втягування ділянки яремнрї впадини при вдосі.
ANSWER: E
Симптом Герке це:
A. Поява пастозності в ділянці грудини.
B. Припухлість та крепітація в яремній впадині.
C. Втягування ділянки яремнрї впадини при вдосі.
D. Посилення загрудинного болю призміщенні судинно-нервового пучка шиї доверху
E. Посилення загрудинного болю при запрокидуванні голови.
ANSWER: E
Симптом Іванова це:
A. Поява пастозності в ділянці грудини.
B. Припухлість та крепітація в яремній впадині.
C. Втягування ділянки яремнрї впадини при вдосі.
D. Посилення загрудинного болю при запрокидуванні голови.
E. Посилення загрудинного болю призміщенні судинно-нервового пучка шиї доверху
ANSWER: E
При пасивних зміщеннях трахеї посилюються загрудинні болі, задишка та дисфагія. Це симптом:
A. Попова.
B. Герке.
C. Іванова.
D. Равич-Щербо.
E. Рутенбурга-Ревуцького
ANSWER: E
Первинний відстрочений шов це:
A. Шов, накладений на гнійну рану під час вскриття гнійного вогнища.
B. Шов, що накладається на 8 – 10 добу після операції.
C. Шов, що накладається на 8 – 14 добу після операції, після попереднього висічення грануляцій.
D. Шов, що накладається на 8 – 14 добу після операції, без попереднього висічення грануляцій.
E. Шов накладений на гнійну рану під час хірургічної обробки (вскриття гнійного вогнища), але затянутий через 24 – 72 години при стиханні клінічних ознак запалення або, шов, що накладається на 2 – 7 добу після операції (вскриття гнійника).
ANSWER: E
Вторинний ранній шов це:
A. Шов, що накладається на 2 – 7 добу після операції (вскриття гнійника).
B. Шов, що накладається на 8 – 14 добу після операції, після попереднього висічення грануляцій.
C. Шов, що накладається на 15 – 30 добу після операції (вскриття гнійника).
D. Шов, що накладається на 8 – 10 добу після операції.
E. Шов, що накладається на 8 – 14 добу після операції, без попереднього висічення грануляцій.
ANSWER: E
Вторинний пізній шов це:
A. Шов, що накладається на 15 – 30 добу після операції (вскриття гнійника).
B. Шов, що накладається на 8 – 14 добу після операції, після попереднього висічення грануляцій.
C. Шов, що накладається на 8 – 14 добу після операції, без попереднього висічення грануляцій.
D. Шов, що накладається на 8 – 10 добу після операції.
E. Шов, що накладається на 15 – 30 добу після операції (вскриття гнійника),після попереднього висічення грануляцій, рубців та мобілізації країв рани
ANSWER: E
Покази до застосування первинних швів:
A. Неможливість видалення всіх нежиттєздатних тканин.
B. Виражені запальні зміни шкірних покривів.
C. Похилий вік.
D. При остеогенних процесах.
E. Обмежені запальні процеси в лімфовузлах.
ANSWER: E
Тропізмом до кісткової тканини володіє:
A. Ампіцилін.
B. Цепарин.
C. Олететрин.
D. Гентаміцин.
E. Лінкоміцину гілрохлорид, діоксацилін(вібраміцин)
ANSWER: E
Помилки при лікуванні флегмон пов’язані:
A. З призначенням антибіотиків широкого спектру дії.
B. З раннім розкриттям гнійного вогнища.
C. З дренуванням гнійного вогнища трубчастим силіконовим дренажем.
D. З проведенням дезінтоксикаційної та протигнильної терапії.
E. З призначенням антибіотиків без визначення чутливості до них мікроорганізмів, неправильне розкриття гнійника та його дренування.
ANSWER: E
Для проведення блокади верхнього шийного симпатичного ганглія необхідно:
A. 5 мл 0,25% розчину новокаїну
B. 3 мл 10% розчину лідокаїну
C. 1 мл 2 % розчину новокаїну
D. 1 мл 2% розчину лідокаїну
E. 5 мл 2% розчину новокаїну
ANSWER: E
Про ефективність блокади шийних симпатичних вузлів свідчать симптоми:
A. Розширення зіниці.
B. Збліднення шкіри обличчя.
C. Зменшення слиновиділення.
D. Розширення зіниці , збліднення шкіри обличчя, зменшення слиновиділення, вип’ячування очного яблука.
E. Звуження зіниці, опущення верхньої повіки, почервоніння шкіри обличчя, збільшення слиновиділення, западіння очного яблука.
ANSWER: E
Межі проведення блокади верхнього шийного симпатичного ганглія:
A. На межі нижньої та середньої третини довжини грудино-ключично-сосцеподібного м’язу по задньому його краю.
B. На межі нижньої та середньої третини довжини грудино-ключично-сосцеподібного м’язу по передньому його краю.
C. На межі верхньої та середньої третини довжини грудино-ключично-сосцеподібного м’язу по передньому його краю.
D. По середині довжини грудино-ключично-сосцеподібного м’язу по задньому його краю.
E. На межі верхньої та середньої третини довжини грудино-ключично-сосцеподібного м’язу по задньому його краю.
ANSWER: E
Куди випускається розчин новокаїну при проведенні блокади верхнього шийного симпатичного ганглія:
A. В підшкцрну жирову клітковину.
B. Біля внутрішнього краю грудино-ключично-сосцеподібного м’язу
C. Біля бічних відростків 4 – 5 шийних хребців.
D. Біля бічних відростків 1 – 2 шийних хребців
E. Біля бічних відростків 2 – 3 шийних хребців.
ANSWER: E
Блокади вегетативних гангліїв шиї застосовуються при лікуванні:
A. Хронічних інтерстиціальних паротитів.
B. Обтураційних сіалоаденітів.
C. Сіалодохітів.
D. Флегмон ЩЛД.
E. Сіалозів, синдрому Шегрена, лімфаденітів, запальних інфільтратів.
ANSWER: E
Для генералізації інфекції необхідний критичний рівень бактеріального обсеменіння:
A. 100 штамів мікробів на 1г тканини.
B. 1000 штамів мікробів на 1г тканини.
C. 10000 штамів мікробів на 1г тканини.
D. 1000000 штамів мікробів на 1г тканини.
E. 100000 штамів мікробів на 1г тканини.
ANSWER: E
Серйозним ускладненням флегмон нижніх відділів обличчя є:
A. Паротит
B. Парез лицевого нерва
C. Гематома м'яких тканин
D. Тромбоз синусів головного мозку
E. Медіастеніт
ANSWER: E
В день звернення при флегмоні області підпідборіддя необхідно
A. Почати голкорефлексотерапію
B. Зробити новокаїнову блокаду
C. Призначити фізіотерапевтичне лікування
D. Ввести внутрішньом'язово дихальні аналептики
E. Розкрити гнійне вогнище
ANSWER: E
При несприятливому перебігу флегмони ділянки під підборіддя інфекція розповсюджується
A. У субдуральний простір
B. У привушну слинну залозу
C. У крило-піднебінне венозне сплетення
D. У венозні синуси головного мозку
E. У середостіння
ANSWER: E
При несприятливому перебігу флегмони ділянки підпідборіддя інфекція розповсюджується
A. У привушну слинну залозу
B. У субдуральний простір
C. У венозні синуси головного мозку
D. У крило-піднебінне венозне сплетення
E. У ділянку кореня язика
ANSWER: E
У комплекс лікування флегмони ділянці підпідборіддя входить
A. Кріотерапія
B. Хіміотерапія
C. Рентгенотерапія
D. Електрокоагуляція
E. Фізіолікування
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони ділянки підпідборіддя входить
A. Променева
B. Седативная
C. Мануальна
D. Гіпотензивна
E. Десенсибілізуюча
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони ділянки підпідборіддя входить
A. Променева
B. Седативная
C. Мануальна
D. Гіпотензивна
E. Дезінтоксикаційна
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони ділянки підпідборіддя входить
A. Променева
B. Седативная
C. Мануальна
D. Гіпотензивна
E. Антибактеріальна
ANSWER: E
При несприятливому перебігу флегмони піднижньощелепної ділянки інфекція розповсюджується
A. У субдуральний простір
B. У привушну слинну залозу
C. У крило-піднебінне венозне сплетення
D. У венозні синуси головного мозку
E. У середостіння
ANSWER: E
У комплекс лікування флегмони піднижньощелепної ділянки входить
A. Кріотерапія
B. Хіміотерапія
C. Рентгенотерапія
D. Електрокоагуляція
E. ГБО-терапия
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони піднижньощелепної ділянки входить
A. Променева
B. Седативная
C. Мануальна
D. Гіпотензивна
E. Десенсибілізуюча
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони піднижньощелепної ділянки входить
A. Променева
B. Седативная
C. Мануальна
D. Гіпотензивна
E. Дезінтоксикаційна
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони піднижньощелепної ділянки входить
A. Променева
B. Седативная
C. Мануальна
D. Гіпотензивна
E. Антибактеріальна
ANSWER: E
В день звернення при флегмоні крилоподібно-щелепного простору необхідно
A. Почати голкорефлексотерапію
B. Зробити блокаду анестетиком
C. Призначити фізіотерапевтичне лікування
D. Ввести внутрішньом'язево дихальні аналептики
E. Розкрити гнійне вогнище
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони крилоподібно-щелепного простору входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Десенсибілізуюча терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони крилоподібно-щелепного простору входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Дезінтоксикаційна терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони крилоподібно-щелепного простору входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Антибактеріальна терапія
ANSWER: E
При несприятливій течії флегмони крилоподібно-щелепного простору інфекція розповсюджується
A. У субдуральний простір
B. У привушну слинну залозу
C. У венозні синуси головного мозку
D. У крило-піднебінне венозне сплетення
E. У середостіння
ANSWER: E
Віддаленим місцевим ускладненням флегмони крилоподібно-щелепного простору є
A. Менінгоенцефаліт
B. Абсцес головного мозку
C. Рубцевий виворіт верхньої губи
D. Тромбоз венозних синусів головного мозку
E. М'язова контрактура
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони крилоподібно-щелепного простору входить
A. Кріотерапія
B. Хіміотерапія
C. Рентгенотерапія
D. Електрокоагуляція
E. Фізіолікування
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони привушно-жувальної ділянки входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Десенсибілізуюча терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони привушно-жувальної ділянки входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Дезинтоксикационная терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони привушно-жувальної ділянки входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Антибактеріальна терапія
ANSWER: E
Хворий К., 60 років, доставлений в приймальне відділення клініки щелепно-лицьової хірургії у важкому стані. Після огляду і обстеження хворого виставлений діагноз: одонтогенна флегмона підщелепової ділянки і крилощелепового простору праворуч. Після розкриття флегмони відокремлюване з вогнища запалення було відправлене на бактеріологічне дослідження. Призначте найбільш раціональну комбінацію медикаментозних засобів при лікуванні гнійно-запальних процесів.
A. Антибактеріальні речовини, протигнильні препарати, дезинтоксикаційні препарати, імуностимулюючі речовини, вітаміни, діуретики.
B. Антибактеріальні засоби, дезинтоксикаційні препарати, імуностимулюючі засоби, вітаміни, діуретики.
C. Антибактеріальні засоби з урахуванням індивідуальної переносимості і з урахуванням антибіотикограми, протигнильні речовини, імуностимулюючі речовини, вітаміни, діуретики.
D. Антибактеріальні речовини, протигнильні препарати, вітаміни, імуностимулюючі препарати.
E. Антибактеріальні речовини з урахуванням індивідуальної переносимості і з урахуванням антибіотикограми, протизапальні препарати, дезинтоксикаційні препарати, імуностимулюючі речовини, вітаміни, діуретики.
ANSWER: E
Хворий В., 65 років, доставлений в клініку щелепно-лицьової хірургії у важкому стані з флегмоною декількох клітковинних просторів в ділянці нижньої щелепи зліва. Лікар ухвалив рішення про проведення хворому передопераційної медикаментозної терапії. Чи необхідна передопераційна медикаментозна терапія при гострих гнійно-запальних процесах, і, якщо необхідна, то яка?
A. Необхідна.
B. Немає необхідності.
C. Необхідна: антибіотики з урахуванням індивідуальної переносимості і з урахуванням антибіотикограми, протигнильні препарати.
D. Необхідна, з урахуванням показників гемодинаміки: речовини, що нормалізують кров'яний тиск, дихальні аналгетики.
E. Необхідна, з урахуванням показників гемодинаміки: речовини, що нормалізують кров'яний тиск; дезинтоксикаційна терапія, протигнильні препарати, діуретики.
ANSWER: E
У чоловіка віком 19 років встановлено діагноз гострого серозного лімфаденіту піднижньощелепної ділянки. Виберіть метод лікування:
A. Антибактеріальна терапія і компреси з розчином димексиду
B. Видалення лімфатичного вузла
C. Розтин запального процесу
D. Пов'язка за Дубровіним з антисептиком
E. Блокада запального процесу розчином новокаїну.
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу і флегмони язика інфекція розповсюджується
A. У субдуральний простір
B. У привушну слинну залозу
C. У крило-піднебінне венозне сплетення
D. У венозні синуси головного мозку
E. У тканини дна порожнини рота
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу і флегмони язика інфекція розповсюджується
A. У субдуральний простір
B. У привушну слинну залозу
C. У крило-піднебінне венозне сплетення
D. У венозні синуси головного мозку
E. У піднижньощелепні області
ANSWER: E
В день звернення при абсцесі і флегмоні язика необхідно
A. Почати голкорефлексотерапію
B. Зробити новокаїнову блокаду
C. Призначити фізіотерапевтичне лікування
D. Ввести внутрішньом'язово дихальні аналептики
E. Розкрити гнійне вогнище
ANSWER: E
Місцевим ускладненням флегмони і абсцесу язика є
A. Менінгоенцефаліт
B. Абсцес головного мозку
C. Рубцевий виворіт нижньої губи
D. Тромбоз венозних синусів головного мозку
E. Стеноз верхніх дихальних шляхів
ANSWER: E
Після розтину флегмони або абсцесу язика зовнішнім доступом операційну рану необхідно
A. Перев'язати
B. Залишити відкритою на 1 годину
C. Дослідити рентгенологічно
D. Обробити розчином лідокаїну
E. Дренувати і перев'язати
ANSWER: E
У комплекс лікування абсцесу і флегмони язика входить
A. Кріотерапія
B. Хіміотерапія
C. Рентгенотерапія
D. Еелектрокоагуляція
E. Фізіолікування
ANSWER: E
У комплекс терапії абсцесу і флегмони язика входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Десенсибілізуюча терапія
ANSWER: E
У комплекс лікування абсцесу і флегмони язика входить
A. Кріотерапія
B. Фізіолікування
C. Хіміотерапія
D. Рентгенотерапія
E. Електрокоагуляція
ANSWER: E
У комплекс терапії абсцесу і флегмони язика входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Десенсибілізуюча терапія
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу навкологлоткового простору інфекція розповсюджується
A. У щічну область
B. У крило-піднебінну ямку
C. У тканини дна порожнини рота
D. У привушну слинну залозу
E. У крило-щелепний простір
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу навкологлоткового простору інфекція розповсюджується
A. У щічну область
B. У крило-піднебінну ямку
C. У тканини дна порожнини рота
D. У привушну слинну залозу
E. У заднє середостіння
ANSWER: E
Пізнім місцевим ускладненням абсцесу навкологлоткового простору є
A. Абсцес головного мозку
B. Рубцевий виворіт нижньої губи
C. Стеноз верхніх дихальних шляхів
D. Тромбоз синусів головного мозку
E. Слинний свищ
ANSWER: E
Раннім місцевим ускладненням абсцесу навкологлоткового простору є
A. Слинний свищ
B. Абсцес головного мозку
C. Рубцевий виворіт нижньої губи
D. Тромбоз синусів головного мозку
E. Стеноз верхніх дихальних шляхів
ANSWER: E
У комплекс лікування абсцесу навкологлоткового простору входить
A. Кріотерапія
B. Хіміотерапія
C. Рентгенотерапія
D. Електрокоагуляція
E. Фізіолікування
ANSWER: E
У комплекс лікування абсцесу навкологлоткового простору входить
A. Кріотерапія
B. Хіміотерапія
C. Рентгенотерапія
D. Електрокоагуляція
E. ГБО-терапия
ANSWER: E
У комплекс терапії абсцесу навкологлоткового простору входить
A. Променева терапія
B. Седативна терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Дезінтоксикаційна терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії абсцесу навкологлоткового простору входить
A. Променева терапія
B. Седативна терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Антибактеріальна терапія
ANSWER: E
При несприятливому перебігу ангіни Людвіга інфекція розповсюджується
A. У привушну слинну залозу
B. У венозні синуси головного мозку
C. У крило-піднебінне венозне сплетення
D. У скроневу область
E. У середостіння
ANSWER: E
В день звернення при ангіні Людвіга необхідно
A. Почати голкорефлексотерапію
B. Зробити блокаду анестетиком
C. Призначити фізіотерапевтичне лікування
D. Ввести внутрішньом'язово дихальні аналептики
E. Розкрити гнійне вогнище
ANSWER: E
При несприятливому перебігу ангіни Людвіга загальносоматичним ускладненням є
A. Ксеростомія
B. Слинні свищі
C. Рубцева контрактура
D. Параліч лицьового нерва
E. Сепсис
ANSWER: E
При несприятливому перебігу ангіни Людвіга раннім місцевим ускладненням є
A. Ксеростомія
B. Слинні свищі
C. Рубцева контрактура
D. Параліч лицьового нерва
E. Стеноз верхніх дихальних шляхів
ANSWER: E
При несприятливому перебігу ангіни Людвіга раннім місцевим ускладненням є
A. Ксеростомія
B. Слинні свищі
C. Рубцева контрактура
D. Параліч лицьового нерва
E. Медіастеніт
ANSWER: E
У комплекс лікування ангіни Людвіга входить
A. Кріотерапія
B. Хіміотерапія
C. Рентгенотерапія
D. Електрокоагуляція
E. ГБО-терапия
ANSWER: E
У комплекс терапії ангіни Людвіга входить
A. Променева терапія
B. Седативна терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Антибактеріальна терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії ангіни Людвіга входить
A. Променева терапія
B. Седативна терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Дезінтоксикаційна терапія
ANSWER: E
Функціональні порушення при ангіні Людвіга полягають
A. У птозі
B. У гіпосалівації
C. У парезі язичного нерва
D. У парезі третьої гілки трійчастого нерва
E. У утрудненні ковтання і дихання
ANSWER: E
Хворий Р., 58 років, госпіталізований в щелепно-лицеве відділення з діагнозом: Одонтогенна флегмона дна порожнини рота. У екстреному порядку зроблена операція – розтин флегмони. Виберіть оптимальний об'єм комплексної медикаментозної терапії.
A. Антибактеріальна, дезінтоксикаційна терапія, симптоматичне лікування.
B. Антибактеріальна, дезінтоксикаційна, загальнозміцнююча терапія, вітамінотерапія.
C. Антибактеріальна, загальнозміцнююча терапія, вітамінотерапія, симптоматичне лікування.
D. Антибактеріальна, дезінтоксикаційна, загальнозміцнююча терапія, вітамінотерапія, симптоматичне лікування.
E. Дезінтоксикационная терапія, вітамінотерапія, симптоматичне лікування.
ANSWER: E
В день звернення при флегмоні дна порожнини рота необхідно:
A. Розпочати голкорефлексотерапію
B. Зробити новокаїнову блокаду
C. Призначити фізіотерапевтичне лікування
D. Ввести внутрішньом'язово дихальні аналептики
E. Розкрити гнійне вогнище
ANSWER: E
Різкому обезводненню організму при флегмоні дна порожнини рота сприяє:
A. Порушення електролітного балансу
B. Зміни згортальної системи крові
C. Підвищений діурез
D. Ниркова недостатність
E. Неможливість прийому рідини із-за різкого набряку і болю в ділянці язика і дна порожнини рота
ANSWER: E
При несприятливому перебігу флегмони дна порожнини рота інфекція розповсюджується:
A. В субдуральний простір
B. В привушну слинну залозу
C. В крилопіднебінне венозне сплетення
D. В венозні синуси головного мозку
E. В середостіння
ANSWER: E
Місцевим ускладненням флегмони дна порожнини рота є:
A. Менінгоенцефаліт
B. Абсцес головного мозку
C. Рубцевий виворіт верхньої губи
D. Тромбоз венозних синусів головного мозку
E. Медіастиніт
ANSWER: E
У комплекс лікування флегмони дна порожнини рота входить:
A. Кріотерапія
B. Хіміотерапія
C. Рентгенотерапія
D. Електрокоагуляція
E. Фізіотерапія
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони дна порожнини рота входить:
A. Променева
B. Седативна
C. Мануальна
D. Гіпотензивна
E. Десенсибілізуюча
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони дна порожнини рота входить:
A. Променева
B. Седативна
C. Мануальна
D. Гіпотензивна
E. Дезінтоксикаційна
ANSWER: E
У комплекс терапії флегмони дна порожнини рота входить:
A. Променева
B. Седативна
C. Мануальна
D. Гіпотензивна
E. Антибактеріальна
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу щелепно-язикового жолобка інфекція розповсюджується
A. У привушну слинну залозу
B. У субдуральний простір
C. У крило-піднебінне венозне сплетення
D. У венозні синуси головного мозку
E. У крилоподібно-щелепний простір
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу щелепно-язикового жолобка інфекція розповсюджується
A. У субдуральний простір
B. У привушну слинну залозу
C. У крило-піднебінне венозне сплетення
D. У венозні синуси головного мозку
E. До кореня язика
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу щелепно-язикового жолобка інфекція розповсюджується
A. У субдуральний простір
B. У привушну слинну залозу
C. У крило-піднебінне венозне сплетення
D. У венозні синуси головного мозку
E. У піднижньощелептну область
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу щелепно-язикового жолобка інфекція розповсюджується
A. У субдуральний простір
B. У привушну слинну залозу
C. У крило-піднебінне венозне сплетення
D. У венозні синуси головного мозку
E. У навкологлотковий простір
ANSWER: E
В день звернення при абсцесі щелепно-язикового жолобка необхідно
A. Почати голкорефлексотерапію
B. Зробити новокаїнову блокаду
C. Призначити фізіотерапевтичне лікування
D. Ввести внутрішньом'язово дихальні аналептики
E. Розкрити гнійне вогнище
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу щелепно-язичкового жолобка інфекція розповсюджується
A. У субдуральний простір
B. У привушну слинну залозу
C. У крило-піднебінне венозне сплетення
D. У венозні синуси головного мозку
E. У навкологлотковий простір
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу щелепно-язичного жолобка інфекція розповсюджується
A. У субдуральний простір
B. У привушну слинну залозу
C. У крило-піднебінне венозне сплетення
D. У венозні синуси головного мозку
E. У тканини дна порожнини рота
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу щелепно-язичкового жолобка інфекція розповсюджується
A. У привушну слинну залозу
B. У субдуральний простір
C. У крило-піднебінне венозне сплетення
D. У венозні синуси головного мозку
E. У піднижньощелепну ділянку, в тканини дна порожнини рота
ANSWER: E
При несприятливому перебігу абсцесу щелепно-язичного жолобка нфекція розповсюджується
A. У субдуральний простір
B. У привушну слинну залозу
C. У венозні синуси головного мозку
D. У крило-піднебінне венозне сплетення
E. У середостіння
ANSWER: E
У комплекс лікування абсцесу щелепно-язикового жолобка входить
A. Кріотерапія
B. Хіміотерапія
C. Рентгенотерапія
D. Електрокоагуляція
E. Фізіолікування
ANSWER: E
У комплекс терапії абсцесу щелепно-язикового жолобка входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Десенсибілізуюча терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії абсцесу щелепно-язикового жолобка входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Дезінтоксикаційна терапія
ANSWER: E
У комплекс терапії абсцесу щелепно-язикового жолобка входить
A. Променева терапія
B. Седативная терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Антибактеріальна терапія
ANSWER: E
Аденофлегмони розвиваються з причини:
A. Абсцедування фурункула
B. Періапікального запалення
C. Паренхіматозного сиалоаденіту
D. Розповсюдження запального процесу з інших ділянок
E. Pозповсюдження запального процесу за межі лімфатичного вузла
ANSWER: E
Активний у відношенні до бактероїдів:
A. Пеніцилін;
B. канаміцин;
C. олететрін;
D. тетрациклін
E. метронідазол;
ANSWER: E
Засоби, що сприяють згортанню крові (гемостатики):
A. тавегіл. діазолін, супрастін;
B. вітаміни групи В, нікотинова кислота;
C. фентаніл, промедол, антипірин.
D. дипрофен;
E. вікасол, аскорбінова кислота, хлорид кальцію
ANSWER: E
Антагоністом гепарину є:
A. дипрофен;
B. клофелін;
C. дігоксин;
D. тавегіл.
E. протамін сульфат;
ANSWER: E
Антагоністом лінкоміцину є:
A. Канаміцин
B. Ампіцилін
C. Пеніцилін
D. Оксацилін
E. Еритроміцин
ANSWER: E
Антибактеріальний препарат, що отримується з листків евкаліпта:
A. діоксидин;
B. эктерицид;
C. діоксиколь;
D. лифузоль;
E. хлорофіліпт;
ANSWER: E
Антибактеріальний препарат, що отримується з риб'ячого жиру:
A. хлоргексидин;
B. хлорофіліпт;
C. діоксидин;
D. новоіманін;
E. ектерицид;
ANSWER: E
Атермічна доза електричного поля ультрависокої частоти (ЕП УВЧ )призначається:
A. для розсмоктування запальних інфільтратів;
B. з провокаційною метою (для загострення);
C. для поліпшення репаративних процесів в рані;
D. для збільшення гостроти запальних проявів
E. для зменшення гостроти запальних проявів.
ANSWER: E
Бета-лактомазу (пеніцилліназу) виділяють:
A. стафілококи
B. стрептококи;
C. кишкова паличка;
D. пневмокок;
E. неспороутворуючі анаероби.
ANSWER: E
Якою повинна бути тривалість курсу антибіотикотерапії?
A. не менше 3-4дней;
B. не меншого 5-6 днів;
C. не менш 2-х тижнів.
D. не менше місяця
E. не менше 7-8днів;
ANSWER: E
Блокади шийних симпатичних гангліїв застосовують при:
A. абсцесах
B. флегмонах;
C. гострому гнійному лімфаденіті.
D. пульпітах
E. гострому серозному лімфаденіті;
ANSWER: E
В день звернення при флегмоні щічної області необхідно:
A. Почати голкорефлексотерапію
B. Зробити новокаїнову блокаду
C. Призначити фізіотерапевтичне лікування
D. Ввести внутрішньом'язово дихальні аналептики
E. Розкрити гнійне вогнище
ANSWER: E
Чим одонтогенна флегмона відрізняється від аденофлегмони?
A. Можливими ускладненнями
B. Наявністю запальної реакції лімфатичних вузлів
C. Швидкістю наростання симптомів інтоксикації
D. Вираженістю місцевих клінічних проявів
E. Однією із стінок гнійного вогнища є щелепна кістка
ANSWER: E
Верхньою межею виличної ділянки є:
A. Виличнощелепний шов
B. Виличноальвеолярний гребінь
C. Передньоверхній відділ щоки
D. Передньонижній відділ щоки
E. Передньо- нижній відділ виличної кістки і нижній край орбіти
ANSWER: E
Верхньою межею крилоподібно-щелепного простору є:
A. Щічно-глотковий шов
B. Міжкрилоподібна фасція
C. Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи
D. Внутрішня поверхня латерального крилоподібного м'яза
E. Зовнішній крилоподібний м'яз
ANSWER: E
Верхньою межею підочноямкової ділянки є:
A. Виличнощелепний шов
B. Край грушевидного отвору
C. Альвеолярний відросток верхньої щелепи
D. Вилична кістка
E. Нижній край очної ямки
ANSWER: E
Ви поставили діагноз одонтогенної флегмони підочноямкової ділянки. Тактика відносно цього хворого:
A. Видалити причинний зуб і направити на госпіталізацію
B. Видалити причинний зуб і зробити розріз по перехідній складці з розтином окістя, після чого направити на госпіталізацію
C. Провести рентгенологічне обстеження, видалити причинний зуб, призначити антибіотики і спостерігати хворого
D. Направити хворого на госпіталізацію самостійно
E. Написати направлення на госпіталізацію і відправити до стаціонару у супроводі медичного персоналу
ANSWER: E
Виконуючи розріз при лікуванні абсцесу крило-піднебінної ямки можна пошкодити:
A. Лицеву артерію
B. Щитоподібну залозу
C. Крило-щелепний нерв
D. Привушну слинну залозу
E. Крило-піднебінне венозне сплетення
ANSWER: E
Високою активністю дії проти неспорогенних анаеробів володіють:
A. лінкоміцин;
B. ністатин;
C. еритроміцин;
D. олеандоміцин.
E. метронідазол (тріхопол);
ANSWER: E
Внутрішньоротові розрізи (при розкритті гнійників) у дітей роблять:
A. так само як у дорослих.;
B. нижче перехідної складки;
C. по перехідній складці;
D. на розсуд хірурга
E. вище перехідної складки;
ANSWER: E
Внутрішньою задньою і нижньою межею крилоподібно-щелепного простору є:
A. Щічно-глотковий шов
B. Міжкрилоподібна фасція
C. Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи
D. Внутрішня поверхня латерального крилоподібного м'яза
E. Зовнішня поверхня медіального крилоподібного м'яза
ANSWER: E
Вторинний пізній шов - це:
A. шов, що накладається на 8 -14 добу після операції, після висічення грануляції;
B. шов, що накладається на 8 -14 добу після операції, без висічення грануляції;
C. шов, що накладається на 5-8 добу після операції, без висічення грануляції
D. шов, що накладається на 5-8 добу після операції, висіченням грануляції
E. шов, що накладається на 15 - 30 добу після операції, після висічення грануляції, рубців і мобілізації країв рани.
ANSWER: E
Вторинний ранній шов - це:
A. шов, що накладається на 2 - 7 доби після операції;
B. шов, що накладається на 15-30 добу після операції розтину гнійника.
C. шов, що накладається на 5-8 добу після операції, без висічення грануляції
D. шов, що накладається на 5-8 добу після операції, з висіченням грануляції
E. шов, що накладається на 8 -14 доба після операції без висічення грануляції;
ANSWER: E
Вторинний ранній шов-це:
A. шов накладений на рану на 2-7 добу після розкриття гнійника
B. шов накладений на рану на 14-30 добу після розкриття гнійника
C. шов, накладений під час хірургічної обробки рани, але затягується через 24-74 год. після спадання клінічних ознак запалення
D. шов накладений на рану безпосередньо після розкриття гнійника
E. шов накладений на рану на 8-14 добу після розкриття гнійника
ANSWER: E
Для пришвидшення очищення гнійної рани призначають:
A. УВЧ
B. Масаж
C. Електрофорез
D. Гальванізацію
E. Флюктуаризацию
ANSWER: E
Для анамнезу флегмони щоки характерні:
A. Гострий початок
B. Рясна салівація
C. Підвищення температури
D. Утруднення жування
E. Вірно А, В, Е
ANSWER: E
Блокад за Вишнєвським проводиться при:
A. Набряку тканин
B. Емпіємі верхньощелепної пазухи
C. Інфільтраті з ознаками абсцедування
D. Флегмоні
E. Інфільтраті
ANSWER: E
Для дренування гнійних ран м’яких тканин слід використовувати:
A. марлеві тампони змочені гіпертонічним розчином
B. гумові полоски
C. гумові трубки
D. гумові трубки із марлевими тампонами
E. гладкостінні трубки із синтетичного матеріалу
ANSWER: E
Для пришвидшення абсцедування призначають:
A. Парафінотерапію
B. Грязеві аплікації
C. УВЧ в атермічній дозі
D. УВЧ в суберітемних дозах
E. УВЧ в слаботепловой дозі
ANSWER: E
З ціллю пришвидшення очищення гнійної рани призначають:
A. УВЧ
B. Масаж
C. Електрофорез
D. Гальванізацію
E. Флюктуаризацию
ANSWER: E
Для флегмони області підпідборіддя найбільш характерний:
A. Гострий початок; біль при ковтанні; висока температура; рясна салівація
B. Гострий початок; рухи язиком болючі; сухість в роті; обмежене відкриття рота; зруйнований нижній моляр
C. Захворювання пов'язане з охолодженням, розвивається протягом 2-3 діб; субфебрильна температура; відкриття рота вільне; сухість в роті; ущільнення і болючість в підщелепній області
D. Гострий початок; під'язиковий валик гіперемований; язик припіднятий , набряклий в передньому відділі; сухість в роті; ущільнення і хворобливість в підщелепній області
E. Гострий початок; субфебрильна температура; відкриття рота вільне; інфільтрат донизу від підборіддя; зруйнований перший різець
ANSWER: E
Аденофлегмона відрізняється від одонтогенної флегмони:
A. Можливими ускладненнями
B. Наявністю запальної реакції лімфатичних вузлів
C. Швидкістю наростання симптомів інтоксикації
D. Вираженістю місцевих клінічних проявів
E. Однією із стінок гнійного вогнища є щелепна кістка
ANSWER: E
Для підочноямкової області вірні наступні анатомічні межі:
A. Нижньоорбітальний край; бічна межа носа; альвеолярний відросток верхньої щелепи; горб верхньої щелепи
B. Нижньоорбітальний край; бічна межа носа; собача ямка; виличноальвеолярный гребінь
C. Нижньоорбітальний край; бічна межа носа; альвеолярний відросток верхньої щелепи
D. Верхнеорбітальний край; бічна межа носа; альвеолярний відросток верхньої щелепи; горб верхньої щелепи
E. Нижньоорбітальний край; бічна межа носа; альвеолярний відросток верхньої щелепи; вилична кістка
ANSWER: E
До засобів активної імунізації відноситься:
A. гіперімунна антистафілококова плазма;
B. антистафілококовий імуноглобулін\:
C. дімедрол, діазолін, супрастін;
D. 10% розчин хлориду кальцію.
E. стафілококовий анатоксин;
ANSWER: E
До засобів пасивної імунізації відноситься:
A. стафілококова вакцина;
B. бактеріофаги;
C. пентоксил, метилурацил;
D. дімедрол, діазолін, супрастін;
E. антистафілококовий імуноглобулін;
ANSWER: E
До найбільш типових причин, що викликають флегмонозний процес в орбіті, відносяться:
A. Гострий гнійний гайморит
B. Флегмона крило-піднебінної ямки
C. Гострий остеомієліт верхньої щелепи
D. Флегмона підскроневої ямки
E. Всі вищеперелічені запальні процеси
ANSWER: E
Показом до проведення блокад за Вишнєвським є:
A. Набряк тканин
B. Емпієма верхньощелепної пазухи
C. Інфільтрат з ознаками абсцедування
D. Флегмона
E. Інфільтрат
ANSWER: E
За наявності колатерального набряку в області обох очних ямок можна запідозрити таке ускладнення як:
A. Розвиток гнійного процесу в обох орбітах
B. Алергічний набряк
C. Тромбоз вен лиця
D. Лимфангоіт лімфатичних судин орбіт
E. Тромбоз кавернозного синуса
ANSWER: E
З перерахованих нижче ознак найменш характерними для флегмони орбіти є:
A. Набряклість вік
B. Біль при натисканні на очне яблуко
C. Іррадіація болю по ходу I гілки трійчастого нерва
D. Наявність гнійного відділення з носа
E. Вірно C і D
ANSWER: E
За наявності колатерального набряку в області обох очних ямок можна запідозрити таке ускладнення як:
A. Розвиток гнійного процесу в обох орбітах
B. Алергічний набряк
C. Тромбоз вен лиця
D. Лимфангоіт орбіт
E. Тромбоз кавернозного синуса
ANSWER: E
Задньою межею підпідборідкової ділянки є:
A. Під'язикова кістка
B. Передні черевця m.digastricus
C. Нижній край підборіддя нижньої щелепи
D. Слизова оболонка порожнини рота
E. Щелепно-язичний м'яз
ANSWER: E
Залежно від характеру клінічного перебігу лімфаденіт поділяється на:
A. Одонтогенний, тонзиллогенний, риногенний, отогенний, стоматогенний
B. Специфічний і неспецифічний
C. Первинний і вторинний
D. Гнійний і серозний
E. Гострий серозний, гнійний та хронічний гіперпластичний(продуктивний)
ANSWER: E
Засоби активної імунізації здатні підвищувати імунітет в організмі хворого через який час після введення?
A. 1-2 години;
B. 1 -2 дня;
C. 1-2 тижні;
D. 1-2 місяці (після завершення курсу імунізації).
ANSWER: D
Засоби пасивної імунізації здатні підвищувати резистентність організму хворого через який час після введення?
A. 1-2 дня;
B. 1-2 тижні;
C. 1-2 місяці (після завершення курсу імунізації)
D. 3-4 дня
E. 1-2 години;
ANSWER: E
Збудниками при флегмоні щічної області найчастіше є:
A. Променисті гриби
B. Бліді спірохети
C. Облігатні анаероби
D. Туберкульозні мікобактерії
E. Факультативні анаероби
ANSWER: E
Для лікування гнійних ран використовують наступну концентрації хлоргексидину:
A. 0,5-1 % розчини;
B. 1 -2% розчини;
C. 5 % розчин;
D. 10% розчин.
E. 0,2-0,5% розчини;
ANSWER: E
Яка максимальна дія зігріваючих компресів?
A. 1-2 години;
B. 4-8 годин;
C. 8-12 годин;
D. 12-16 годин;
E. більше 24 годин.
ANSWER: E
Зовнішньою межею крилоподібнощелепного простору є:
A. Щічно-глотковий шов
B. Міжкрилоподібна фасція
C. Зовнішня поверхня медіального крилоподібного м'яза
D. Внутрішня поверхня латерального крилоподібного м'яза
E. Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи
ANSWER: E
В якій фазі раневого процесу можна використовувати випромінювання гелій-неонового лазера?
A. у гнійно-некротичній фазі;
B. у будь-якій фазі перебіг раневого процесу.
C. у фазі альтерації
D. у фазі ексудації
E. у регенеративній фазі;
ANSWER: E
Зовнішньою межею підпідборідкової ділянки є:
A. Під'язикова кістка
B. Щелепно-язичний м'яз
C. Нижній край підборіддя нижньої щелепи
D. Слизова оболонка порожнини рота
E. Передні черевця m.digastricus
ANSWER: E
Крило-піднебінна ямка сполучається:
A. З ікловою ямкою
B. З лобовим синусом
C. З щічною ділянкою
D. З привушно-жувальною ділянкою
E. З порожниною очної ямки
ANSWER: E
Правильно назвіть ознаки гнійного лімфаденіту:
A. Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області, шкіра збирається в складку і в кольорі не змінена, лімфовузол щільної консистенції, малоболючий, рухомий, з гладкою поверхнею
B. Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області, шкіра над припухлістю гіперемована і напружена, тканини навколо лімфатичного вузла інфільтровані, визначається болючість, є флюктуація
C. Субфебрильна температура тіла, припухлість ураженої області, хворобливий при пальпації, округлої форми, щільної консистенції,рівні контури, шкіра над ним рухома, колір незмінений
D. Немає вірної відповіді
E. Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області виражена незначно, шкіра над припухлістю гіперемована і напружена
ANSWER: E
Крило-піднебінна ямка сполучається:
A. З ікловою ямкою
B. З лобним синусом
C. З щічною ділянкою
D. З привушно-жувальною ділянкою
E. З крило-щелепним простором
ANSWER: E
Крило-піднебінна ямка сполучається:
A. З ікловою ямкою
B. З лобним синусом
C. З щічною ділянкою
D. З привушно-жувальною ділянкою
E. З порожниною черепа
ANSWER: E
Латеральною межею підочноямкової ділянки є:
A. Нижній край очної ямки
B. Край грушевидного отвору
C. Альвеолярний відросток верхньої щелепи
D. Вилична кістка
E. Виличнощелепний шов
ANSWER: E
Магнітотерапія надає дію:
A. гіпертензивну і гіперкоагулюючу
B. гіпертензивну і гіпокоагулюючу;
C. гіпотензивну і гіпокоагулюючу
D. не дає ніякої дії
E. гіпотензивну і гіперкоагулюючу
ANSWER: E
Медіальною межею підочноямкової ділянки є:
A. Виличнощелепний шов
B. Нижній край очної ямки
C. Альвеолярний відросток верхньої щелепи
D. Вилична кістка
E. Бокова стінка носа
ANSWER: E
Межами очної ямки є:
A. Вилична частина, виличнощелепний шов
B. Ретробульбарная клітковина
C. Слізна кістка
D. Лобний відросток виличної кістки
E. Стінки очної ямки
ANSWER: E
На який термін призначається одна холодова процедура?
A. 3-5 хвилин;
B. 30-60 хвилин;
C. 1-2 години;
D. не більш 3-го годин
E. 10-15 хвилин;
ANSWER: E
Назвіть ознаки гнійного лімфаденіту:
A. Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області, шкіра збирається в складку і в кольорі не змінена, лімфовузол щільної консистенції, малоболючий, рухомий, з гладкою поверхнею
B. Субфебрильна температура тіла, припухлість ураженої області, хворобливий при пальпації, округлої форми, щільної консистенції,рівні контури, шкіра над ним рухома, колір незмінений
C. Немає вірної відповіді
D. Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області виражена незначно, шкіра над припухлістю гіперемована і напружена
E. Субфебрильна або висока температура тіла, припухлість ураженої області, шкіра над припухлістю гіперемована і напружена, тканини навколо лімфатичного вузла інфільтровані, визначається болючість, є флюктуація
ANSWER: E
Найбільш характерний для флегмони щоки наступний набір ознак:
A. Гострий початок; субфебрильна температура; флюктуація; посилена салівація
B. Гострий початок; висока температура; утруднення ковтання; флюктуація; періодонтитний моляр
C. Гострий початок; висока температура; обмежений інфільтрат; періодонтитний премоляр; обмежене відкриття рота
D. Захворювання розвивається поступово; висока температура; обмежений інфільтрат в центрі щоки; флюктуація; посилена салівація
E. Гострий початок; висока температура; розлитий інфільтрат; періодонтитний моляр; флюктуація
ANSWER: E
Найбільш частою неодонтогенною причиною для розвитку флегмони щічної області є:
A. Фурункул нижньої губи
B. Лімфаденіт привушної області
C. Лімфаденіт піднижньощелепній області
D. Гострий періодонтит зубів нижньої щелепи
E. Травми слизової оболонки щоки
ANSWER: E
Найбільш частою неодонтогенною причиною розвитку флегмони щічної області є:
A. Фурункул нижньої губи
B. Лімфаденіт привушної області
C. Лімфаденіт піднижньощелепної області
D. Гострий періодонтит зубів нижньої щелепи
E. Лімфаденіт щічної області
ANSWER: E
Найменш характерними ознаками для одонтогенної флегмони підочноямкової області є:
A. Наявність гною в нижньому носовому ході
B. Вираженість судинного малюнка на шкірі підочноямкової області
C. Утруднення при відкритті рота
D. Напруженість тканин підочноямкової області
E. Вірно А, С
ANSWER: E
Нижньою межею виличної ділянки є:
A. Виличнощелепний шов
B. Виличноальвеолярний гребінь
C. Передньонижній відділ щоки
D. Нижній край очної ямки
E. Передньоверхній відділ щоки
ANSWER: E
Через який час після введення засоби пасивної імунізації здатні підвищувати резистентність організму хворого?
A. 1-2 дня;
B. 1-2 тижні;
C. 1-2 місяці (після завершення курсу імунізації)
D. 3-4 дня
E. 1-2 години;
ANSWER: E
Нижньою межею підочноямкової ділянки є:
A. Виличнощелепний шов
B. Нижній край очної ямки
C. Край грушевидного отвору
D. Вилична кістка
E. Альвеолярний відросток верхньої щелепи
ANSWER: E
Нижньою межею підпідборідкової ділянки є:
A. Щелепно-язичний м'яз
B. Передні черевця m.digastricus
C. Нижній край підборіддя нижньої щелепи
D. Слизова оболонка порожнини рота
E. Під'язикова кістка
ANSWER: E
Носогубні лімфовузли являються:
A. Постійним.
B. Взагалі не зустрічаються;
C. Зустрічаються тільки у дітей
D. Зустрічаються тільки в дорослих
E. Не постійними
ANSWER: E
Об'єктивними ознаками, характерними для флегмони щоки, є:
A. Розлита набряклість м'яких тканин
B. Зруйнований моляр
C. Утруднення носового дихання з одного боку
D. Згладжена крилоподібно-щелепна складка
E. Вірно А і В
ANSWER: E
Одонтогенна флегмона відрізняється від аденофлегмони:
A. Можливими ускладненнями
B. Наявністю запальної реакції лімфатичних вузлів
C. Швидкістю наростання симптомів інтоксикації
D. Вираженістю місцевих клінічних проявів
E. Однією із стінок гнійного вогнища є щелепна кістка
ANSWER: E
Одонтогенною причиною для розвитку флегмони щічної області є запальний процес в області:
A. Верхньої губи
B. Лімфовузлів щічної області
C. Лімфовузлів привушної області
D. Травми слизової оболонки щоки
E. Зубів верхньої щелепи
ANSWER: E
?Ознака, яка не характерна для анамнезу одонтогенної флегмони підочноямкової області,:
A. Наростаючі болі і припухлість протягом 4-х днів в області першого верхнього премоляру
B. Нічні болі в області першого верхнього премоляру
C. Невралгічні болі в області II гілки трійчастого нерва
D. Болючість при перкуссии першого верхнього премоляру
E. Болі при відкриванні рота
ANSWER: E
Ознака, яка характерна для анамнезу одонтогенної флегмони підочноямкової області,:
A. Болі при відкриванні рота
B. Перкусія верхніх молярів різко позитивна
C. Затруднене ковтання
D. Двоїння
E. Невралгічні болі в області II гілки трійчастого нерва
ANSWER: E
Яка повинна бути тривалість курсу антибіотикотерапії?
A. не менше 3-4дней;
B. не меншого 5-6 днів;
C. не менш 2-х тижнів.
D. не менше місяця
E. не менше 7-8днів;
ANSWER: E
Вкажіть межі очної ямки :
A. Лобний відросток виличної кістки
B. Вилична частина, виличнощелепний шов
C. Ретробульбарная клітковина
D. Слізна кістка
E. Стінки очної ямки
ANSWER: E
Ознаками, характерними для анамнезу флегмони області підпідборіддя, є:
A. Гострий початок
B. Біль в області одного з передніх зубів нижньої щелепи
C. Рясна салівація
D. Обмежене відкриття рота
E. Вірно А і В
ANSWER: E
Назвіть засіб активної імунізації:
A. дімедрол, діазолін, супрастін;
B. гіперімунна антистафілококова плазма;
C. антистафілококовий імуноглобулін\:
D. 10% розчин хлориду кальцію.
E. стафілококовий анатоксин;
ANSWER: E
Ототоксичною дією не володіє:
A. неоміцин сульфат
B. мономіцин;
C. канаміцин;
D. гейта міцин;
E. еритроміцин;
ANSWER: E
Первинний відстрочений шов - це:
A. шов, накладений на гнійну рану під час розтину гнійного вогнища;
B. шов, що накладається на 8 -10 доба після операції.
C. шов, що накладається на 8 -14 доба після операції без попереднього висічення грануляції;
D. шов, що накладається на 15-30 добу після операції розтину гнійника
E. шов, накладений на гнійну рану під час хірургічної обробки (розтин гнійного вогнища), але затягується через 24 - 72 години при стиханні клінічних ознак запалення або шов, що накладається на 2 -7 добу після операції (розтини гнійника);
ANSWER: E
Первинний шов це :
A. шов, накладений під час хірургічної обробки рани, але затягується через 24-74 год., після спадання клінічних ознак запалення
B. шов, накладений на рану на 2-7 добу після операції
C. шов, накладений на рану на 8-14 добу після операції
D. шов, накладений на рану на 7-10 добу після операції
E. шов, накладений на рану безпосередньо після операції
ANSWER: E
Первинною локалізацією гнійного вогнища при флегмоні області підпідборіддя найчастіше буває абсцесс:
A. У щічній ділянці
B. У підскроневій ямці
C. У жувальному м'язі
D. У крилоподібно-щелепному просторі
E. У піднижньощелепній ділянці
ANSWER: E
Первинною локалізацією гнійного вогнища при флегмоні області підпідборіддя найчастіше буває абсцесс:
A. У щічній ділянці
B. У підскроневій ямці
C. У жувальному м'язі
D. У задньощелепному і навкологлотковому просторі
E. У під'язиковій ділянці
ANSWER: E
Передньоверхньою межею підпідборідкової ділянки є:
A. Під'язикова кістка
B. Щелепно-язичний м'яз
C. Передні черевця m.digastricus
D. Слизова оболонка порожнини рота
E. Нижній край підборіддя нижньої щелепи
ANSWER: E
Вкажіть найбільш характерний для флегмони щоки набір ознак:
A. Гострий початок; субфебрильна температура обмежений інфільтрат в центрі щоки; флюктуація; посилена салівація;
B. Гострий початок; субфебрильна температура; флюктуація; посилена салівація
C. Гострий початок; висока температура; утруднення ковтання; флюктуація; періодонтитний моляр
D. Гострий початок; висока температура; обмежений інфільтрат; періодонтитний премоляр; обмежене відкриття рота
E. Гострий початок; висока температура; розлитий інфільтрат; періодонтитний моляр; флюктуація
ANSWER: E
Передньою межею крилоподібно-щелепного простору є:
A. Міжкрилоподібна фасція
B. Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи
C. Зовнішня поверхня медіального крилоподібного м'яза
D. Внутрішня поверхня латерального крилоподібного м'яза
E. Щічно-глотковий шов
ANSWER: E
Пізнім місцевим ускладненням флегмони щічної області є:
A. Абсцес головного мозку
B. Рубцевий виворіт нижньої губи
C. Стеноз верхніх дихальних шляхів
D. Тромбоз венозних синусів головного мозку
E. Рубцева контрактура
ANSWER: E
Пізнім місцевим ускладненням флегмони щічної області є:
A. Абсцес головного мозку
B. Рубцевий виворіт нижньої губи
C. Стеноз верхніх дихальних шляхів
D. Тромбоз венозних синусів головного мозку
E. Слинна нориця
ANSWER: E
Показом до накладання первинних швів є:
A. гнійний лімфаденіт при неможливості видалення некротизованих тканин
B. при значній інтоксикації організму
C. при знижені реактивності організму
D. при важкому перебігу гнійно запального процесу
E. обмежений гнійно запальний процес м’яких тканин без зміни шкірних покривів
ANSWER: E
Показом до призначення лікувальної фізкультури при запальних процесах щелепно-лицевій ділянці:
A. безперервні симптоми інтоксикації;
B. незатухаючі місцеві ознаки запалення.
C. гострий гайморит
D. гострий лімфаденіт
E. запальна контрактура нижньої щелепи;
ANSWER: E
Який Ви знаєте показ до проведення блокад за Вишнєвським?
A. Набряк тканин
B. Флегмона
C. Емпієма верхньощелепної пазухи
D. Інфільтрат з ознаками абсцедування
E. Інфільтрат
ANSWER: E
Яка терапія повинна входити в комплекс лікування флегмон голови та шиї?
A. Променева терапія
B. Седативна терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Десенсибілізуюча терапія
ANSWER: E
Потрібно міняти антибіотики при їх тривалому застосуванні:
A. кожні 5 днів;
B. кожні 15 днів.
C. кожні 20 днів
D. кожні 2 дня
E. кожні 10 днів;
ANSWER: E
Правильна схема активного дренування гнійних ран:
A. не більше одного дня, один раз на добу; рана промивається на протязі не більше години, використовуючи за сеанс 1 л. антисептичного розчину.
B. протягом перших 4-х діб, повторяється 3-4 рази в день. промивання триває на протязі 2год використовуючи 2л антисептичного розчину
C. протягом 7-ми діб, повторяється 2-4 рази в день. промивання триває на протязі 1- 2 год. використовуючи 1-1.5л антисептичного розчину
D. протягом 10-и діб, повторяється 2-4 рази в день. промивання триває на протязі 1- 2 год. використовуючи 1-1.5л антисептичного розчину
E. протягом перших двох діб, повторяється 2-3 рази в день. промивання триває на протязі 1- 2 год. використовуючи 1-1.5л антисептичного розчину
ANSWER: E
Препарат баліз-2 володіє:
A. ранозаживляючою дією;
B. сприяє епітелізації;
C. антимікробною і ранозаживляючою дією.
D. Уповільнює загоювання ран
E. антимікробною дією;
ANSWER: E
Препарат, що відноситься до засобів специфічної гіпосенсибілізуючої терапії:
A. діпразін;
B. димедрол;
C. тавегіл;
D. супрастін;
E. стафілококовий антіфагін;
ANSWER: E
При встановленні діагнозу флегмони щоки слід:
A. Провести пункцію, видалити гній і ввести антибіотики
B. Зробити прокол шкіри і випустити гній
C. Розкрити флегмону широким розрізом через шкіру
D. Видалити причинний зуб, накласти пов'язку за Дубровіним
E. Направити в стаціонар
ANSWER: E
При встановленні діагнозу флегмони щоки, виражений больовий симптом, слід призначити:
A. Сульфаніламіди, нітрофурани
B. Антистафілококовий анатоксин
C. Ін'єкції антибіотика
D. Ін'єкції 40% глюкози 20.0 внутрішньовенно
E. Анальгетики
ANSWER: E
При дезінтоксикаційній терапії при гнійних запальних захворюваннях вводять:
A. Спочатку розчини, що містять полівінілпіролідон, а потім глюкозу.
B. Спочатку розчини, що містять полівінілпіролідон, а потім розчини, що містять декстран.
C. Спочатку розчини, що містять декстран, а потім глюкозу.
D. Немає різниці в послідовності введення розчинів.
E. Спочатку розчини, що містять декстран, а потім розчини, що містять полівінілпіролідон.
ANSWER: E
Гнійно-запальні захворювання потребують проведення дезінтоксикаційної терапії, при якій спочатку вводять:
A. розчини, що містять полівінілпіролідон
B. розчини, що містять полівінілпірролідон (неогемодез і ін.), а потім розчини, що містять Декстран (поліглюкін і ін.)
C. немає різниці, які розчини вводити першими, а які подальшими.
D. розчини, що містять декстран
E. B розчини, що містять декстран (поліглюкін І ін.), а потім розчини, що містять полівінілпіролідон (неогемодез та ін.);
ANSWER: E
При несприятливому перебігу флегмони щічної області інфекція розповсюджується:
A. В тканини дна порожнини рота
B. У субдуральний простір
C. У крило-піднебінне венозне сплетення
D. У венозні синуси головного мозку
E. На передньо-бічну поверхню шиї
ANSWER: E
Причиною для розвитку флегмони області підпідборіддя є запальний процес в області:
A. Верхньої губи
B. Зубів верхньої щелепи
C. Лімфовузлів щокової області
D. Лімфовузлів привушної області
E. 31,32,33,34 та 41, 42,43,44
ANSWER: E
Раннім ускладненням при флегмоні очної ямки може бути:
A. Ксеротомія
B. Виворіт повік
C. Парез лицевого нерва
D. Енофтальм
E. Втрата зору
ANSWER: E
Рівень концентрації антибіотиків в крові літнього і старечого віку:
A. B нижче, ніж у молодих;
B. C такий як і у молодих
C. D не залежить від віку
D. A вище, ніж у молодих;
ANSWER: D
Розріз при лікуванні флегмони щічної області є достатнім, якщо він виконаний:
A. В області флюктуации
B. У проекції кореня язика
C. По межі гіперемії шкіри
D. У місці найбільшої болючості
E. На всю ширину інфільтрату
ANSWER: E
Розширення вен сітківки дна очного яблука пояснюється:
A. Підвищений вміст протромбіну
B. За рахунок наростаючої інтенсифікації
C. Обмеження рухливості очного яблука
D. Розповсюдження запального процесу на очне яблуко
E. За рахунок застійних явищ
ANSWER: E
Покази для застосування засобів пасивно імунізації:
A. серозний і гнійний лімфаденіт;
B. фурункули і карбункули;
C. будь-які гнійно-запальні захворювання;
D. при специфічних запальних захворюваннях.
E. тільки при важкому перебігу гнійно-запальних захворювань у ослаблених хворих\:
ANSWER: E
Покази до накладення первинних швів:
A. гнійний лімфаденіт при неможливості видалення всіх нежиттєздатних тканин;
B. обмежені гнійні процеси м'яких тканин з вираженими запальними змінами шкірних покривів;
C. при значній інтоксикації організму;
D. при важкому перебігу гнійно-запального процесу.
E. обмежені гнійні запальні процеси м’яких тканин без зміни шкірних покривів;
ANSWER: E
Серйозним ускладненням флегмон верхніх відділів обличчя є:
A. Паротит
B. Медіастеніт
C. Парез лицевого нерва
D. Гематома м'яких тканин
E. Флебіт кутової вени
ANSWER: E
Серйозним ускладненням флегмон верхніх відділів обличчя є:
A. Паротит
B. Медіастеніт
C. Парез лицевого нерва
D. Гематома м'яких тканин
E. Тромбоз синусів головного мозку
ANSWER: E
Яка терапія повинна входити в комплекс лікування флегмон голови та шиї?
A. Седативна терапія
B. Мануальна терапія
C. Гіпотензивна терапія
D. Променева терапія
E. Антибактеріальна терапія
ANSWER: E
Серйозним ускладненням флегмон нижніх відділів обличчя є:
A. Паротит
B. Парез лицевого нерва
C. Гематома м'яких тканин
D. Тромбоз синусів головного мозку
E. Медіастеніт
ANSWER: E
Скорочення гладком'язових клітин лімфатичних вузлів призводить до:
A. Збільшення об'єму лімфовузла, стазу лімфи
B. Об'єм лімфовузла і рух лімфи не міняються
C. Збільшення об'єму лімфовузла
D. Зменшення об'єму лімфовузла
E. Зменшення об'єму лімфовузла, проштовхуванню лімфи
ANSWER: E
Через який час після введення засоби активної імунізації здатні підвищувати імунітет в організмі хворого?
A. 1-2 години;
B. 1 -2 дня;
C. 1-2 тижні;
D. 1-2 місяці (після завершення курсу імунізації).
ANSWER: D
Супрамандибулярні (нижньощелепові) лімфовузли являються:
A. Постійним.
B. Взагалі не зустрічаються;
C. Зустрічаються тільки у дітей
D. Зустрічаються тільки в дорослих
E. Непостійними
ANSWER: E
Схема призначення бісептолу:
A. у перший день 1 -2 г, а в наступні дні по 0,5-1 г один раз в день;
B. у перший день 1 г, а в наступні дні по 0,2 г один раз в день;
C. по 4-5 табл. 3 рази на добу щодня;
D. по 1 табл. кожні 4-6 годин щоденно в напротязі 7 днів
E. по 1-3 табл. 2 рази на день;
ANSWER: E
Яка терапія повинна входити в комплекс лікування флегмон голови та шиї?
A. Кріотерапія
B. Хіміотерапія
C. Рентгенотерапія
D. Електрокоагуляція
E. Фізіолікування
ANSWER: E
Схема призначення сульфадиметоксину:
A. у перший день 1 р. а а подальші дні по 0,2 год. раз на день;
B. по 1-3 табл. 2раза вдень
C. по 4-5 табл, 3 рази на добу щодня;
D. по 1 табл. кожні 4-6 годин щоденно на протязі 7 днів.
E. у перший день 1-2 г, а в наступні дні по 0.5-1 г один раз вдень;
ANSWER: E
:Схема призначення сульфалена:
A. у перший день 1 -2 р. а в наступні дні по 0,5-1 г один раз в день;
B. по 1-3 табл, 2 рази на день;
C. по 4-5 табл. 3 рази на добу щодня;
D. по 1 табл.кожні 4-6год. щодня в на протязі 7 днів.
E. у перший день 1 г, а в наступні дні по 0.2 г один раз на день;
ANSWER: E
Типовий оперативний доступ при лікуванні флегмони щічної області полягає в розрізі:
A. Що огинає кут нижньої щелепи
B. В області підпідборіддя по середній лінії
C. Слизової оболонки по крило-щелепної складці
D. У піднижньощелепній області уздовж краю нижньої щелепи
E. З боку слизової оболонки щоки по нижньому краю інфільтрату
ANSWER: E
Типовий оперативний доступ при лікуванні флегмони щічної області полягає в розрізі:
A. Що огинає кут нижньої щелепи
B. В області підпідборіддя по середній лінії
C. Слизової оболонки по крило-щелепної складці
D. У піднижньощелепній області уздовж краю нижньої щелепи
E. По губо-щічній складці
ANSWER: E
Типовою клінічною ознакою флегмони області підпідборіддя є:
A. Тризм
B. Набряк крило-щелепної складки
C. Набряк і гіперемія щічних областей
D. Гіперемія шкіри в області нижньої губи
E. Інфільтрат і гіперемія тканин в підпідборідді
ANSWER: E
Типовою клінічною ознакою флегмони щічної області є:
A. Асиметрія лиця
B. Утруднене відкриття рота
C. Набряк крило-щелепної складки
D. Вибухання під'язикових валиків
E. Гіперемія і інфільтрат щоки
ANSWER: E
Типовою клінічною ознакою флегмони щічної області є:
A. Асиметрія лиця
B. Утруднене відкриття рота
C. Набряк крило-щелепної складки
D. Вибухання під'язикових валиків
E. Набряк верхньої і нижньої повіки
ANSWER: E
Тривалість курсу антибіотикотерапії:
A. не менше 3-4дней;
B. не меншого 5-6 днів;
C. не менш 2-х тижнів.
D. не менше місяця
E. не менше 7-8днів;
ANSWER: E
В комплекс лікування флегмони щічної області входить:
A. Кріотерапія
B. Хіміотерапія
C. Рентгенотерапія
D. Електрокоагуляція
E. Фізіолікування
ANSWER: E
В комплекс лікування флегмони щічної області входить:
A. Променева терапія
B. Седативна терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Десенсибілізуюча терапія
ANSWER: E
В комплекс лікування флегмони щічної області входить:
A. Променева терапія
B. Седативна терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Дезінтоксикаційна терапія
ANSWER: E
В комплекс лікування флегмони щічної області входить:
A. Променева терапія
B. Седативна терапія
C. Мануальна терапія
D. Гіпотензивна терапія
E. Антибактеріальна терапія
ANSWER: E
Яка послідовність введення розчинів при дезінтоксикаційній терапії при гнійних запальних захворюваннях?
A. Спочатку розчини, що містять полівінілпіролідон, а потім глюкозу.
B. Спочатку розчини, що містять полівінілпіролідон, а потім розчини, що містять декстран.
C. Немає різниці в послідовності введення розчинів
D. Спочатку розчини, що містять декстран, а потім глюкозу.
E. Спочатку розчини, що містять декстран, а потім розчини, що містять полівінілпіролідон.
ANSWER: E
У скільки разів антимікробна активність мазей, приготовлених на водорозчинній основі, перевершує активність мазей на вазелін-ланоліновій основі?
A. у 5-10 разів;
B. у 10-20 разів;
C. в 100-200 разів.
D. У 1-2 рази
E. у 20-80 разів;
ANSWER: E
При лікуванні раневого процесу в якій фазі можна використовувати випромінювання гелій-неонового лазера?
A. у гнійно-некротичній фазі;
B. у фазі альтерації
C. у будь-якій фазі перебіг раневого процесу.
D. у фазі ексудації
E. у регенеративній фазі;
ANSWER: E
У якому віці у дітей найчастіше зустрічається неодонтогенний лімфаденіт?
A. У новонароджених
B. До 5-х рокі
C. До 3 років
D. Від 5 до 14 років
E. Від 3 до 6 років
ANSWER: E
Ультрафіолетове випромінювання (УФО):
A. гальмує регенерацію тканин;
B. не впливає на регенерацію тканин.
C. не застосовується як фізіопроцедура
D. в хірургічній практиці не застосовується
E. сприятливо діє на регенеративну фазу раневого процесу;
ANSWER: E
Флегмону області підпідборіддя диференціюють:
A. З тризмом
B. З карбункулом нижньої губи
C. З флегмоною щічної області
D. З флегмоною скроневої області
E. З абсцесом кореня язика
ANSWER: E
Препарат баліз-2 широко використовується в гнійній хірургії. В якій фазі протікання раньового процесу його слід застосовувати?
A. Грануляцій
B. Епітелізації
C. У всіх фазах
D. На вибір хірурга
E. Гнійно- некротичній
ANSWER: E
Місцевий анестетик ксикаїн (лідокаїн) випускається у вигляді:
A. Розчину і свічок
B. Сиропу і розчину
C. Розчину і таблеток
D. Мікстури і розчину
E. Тільки розчину
ANSWER: E
Флегмону щічної області необхідно диференціювати:
A. З тризмом
B. З карбункулом нижньої губи
C. З флегмоною дна порожнини рота
D. З флегмоною скроневої області
E. З підмасетеріальним абсцесом
ANSWER: E
Хворий Д., 30 років, звернувся до хірурга-стоматолога з скаргами на асиметрію лиця, біль в області правої щоки, підвищену температуру тіла до 38 С. При огляді хворого лікар виявив розлитий, різко болючий інфільтрат в області правої щоки з ознаками флюктуації, шкіра над інфільтратом гіперемована, в складку не береться. Виявлений зруйнований 16 зуб, перкусія якого різко болюча. На рентгенограмі 16 зуба визначається вогнище деструкції кісткової тканини в області верхівки щічного кореня з нечіткими контурами, розміром до 0,7 см. На підставі скарг, об'єктивного огляду і даних додаткових методів обстеження виставлений діагноз: флегмона щоки справа. Яка етіологія цієї флегмони?
A. Стоматогенна.
B. Остеогенна.
C. Аденогенная.
D. Ріногенна.
E. Одонтогенна.
ANSWER: E
Назвіть засіб пасивної імунізації:
A. стафілококова вакцина;
B. бактеріофаги;
C. пентоксил, метилурацил;
D. дімедрол, діазолін, супрастін;
E. антистафілококовий імуноглобулін;
ANSWER: E
Хворий С., 49 років, доставлений в приймальний покій у важкому стані. Після обстеження лікар діагностував одонтогенну флегмону щоки. Лікар розкрив флегмону зовнішнім доступом - вертикальним розрізом до 1 см через всі тканини до слизової оболонки щоки. У післяопераційному періоді виникло ускладнення - параліч гілок лицевого нерва. Яка основна помилка лікаря привела до такого ускладнення?
A. Неправильний вибір доступу для розтину флегмони.
B. Недостатня довжина розрізу.
C. Велика глибина розрізу.
D. Недостатня довжина і велика глибина розрізу.
E. Неправильний напрям розрізу.
ANSWER: E
Через круглий отвір черепа в крило-піднебінну ямку входить нерв:
A. Очноямковий
B. Додатковий
C. Трійчастий
D. Окоруховий
E. Верхньощелепний
ANSWER: E
Через скільки годин після накладення зігріваючого компресу наступає підвищення температури (гіперемія) м'яких тканин?
A. 1-2 години;
B. 2-3 години;
C. 7-10 годин;
D. 10-12 годинника.
E. 4-5 годин;
ANSWER: E
Скільки раз на тиждень вводять актинолізат при лікуванні актиномікоза?
A. 1 раз на тиждень
B. 3 рази на тиждень
C. 4 рази на тиждень
D. Щоденно
E. 2 рази на тиждень
ANSWER: E
Чи можна використовувати марлеві тампони, змочені гіпертонічним розчином, в якості дренажів при лікуванні гнійних ран?
A. можна завжди;
B. не можна, так як через 2 год. ці тампони висихають і перешкоджають відтоку ексудату;
C. можна але не більше 2 діб;
D. можна але не більше 5 діб;
E. не можна, так як через 6 год. ці тампони висихають і перешкоджають відтоку ексудату;
ANSWER: E
Щічні лімфовузли являються:
A. Постійним.
B. Взагалі не зустрічаються;
C. Зустрічаються тільки у дітей
D. Зустрічаються тільки в дорослих
E. Непостійними
ANSWER: E
Які концентрації розчину діоксидину використовують для лікування гнійних ран?
A. 1,0 – 2,0% розчини
B. 2,0 – 3,0% розчини
C. 5,0% розчин
D. 10,0% розчин
E. 0,5 – 1,0% розчини
ANSWER: E
Які концентрації розчину хлоргексидину використовують для лікування гнійних ран?
A. 1,0 – 2,0% розчини
B. 2,0 – 3,0% розчини
C. 5,0% розчин
D. 10,0% розчин
E. 0,2 – 0,5% розчини
ANSWER: E
Яка форма запалення переважає при флегмонозних процесах в м'яких тканинах?
A. Ексудативно-серозна.
B. Екссудативно-фіброзна.
C. Ексудативно-геморагічна.
D. Ексудативно-гнильна.
E. Ексудативно-гнійна.
ANSWER: E
При флегмонозних процесах в м'яких тканинах яка форма запалення переважає?
A. Ексудативно-серозна.
B. Екссудативно-фіброзна.
C. Ексудативно-гнильна.
D. Ексудативно-. геморагічна
E. Ексудативно- гнійна.
ANSWER: E
Який антибіотик володіє тропізмом до кісткової тканини?
A. ампіцилін;
B. неоміцин;
C. метицилін;
D. Пеніцилін.
E. лінкоміцину гідрохлорид;
ANSWER: E
Який антибіотик володіє тропізмом до кісткової тканини?
A. цепорін;
B. клафоран;
C. тоброміцин;
D. гараміцин;
E. кліндаміцин;
ANSWER: E
Який антибіотик володіє тропізмом до кісткової тканини?
A. Пеніцилін.
B. ампіцилін;
C. оксациллін;
D. неоміцин;
E. далацин Ц;
ANSWER: E
Який з препаратів є лікарською речовиною, іммобілізованим на кремній-органічному адсорбенті поліметилсилоксані?
A. кверцетин;
B. полісорб;
C. левосин;
D. левоміколь.
E. іммосгент;
ANSWER: E
Який клінічний прояв характеризується терміном "хемоз"?
A. Набряклість повік
B. Гіперемія повік
C. Біль при русі очного яблука
D. Біль при натискуванні тканин підочноямкової області
E. Набряклість кон'юнктиви повік
ANSWER: E
Який препарат не є сульфаніламідом?
A. сульфален;
B. гросептол;
C. потесептал;
D. септрім;
E. сумамед;
ANSWER: E
Який процент паличкоядерних нейтрофілів від загального числа лейкоцитів в крові здорової людини?
A. 1-2%.
B. 5-18%
C. 10-20%
D. 25-30%
E. 2-5%
ANSWER: E
Який сепсис розвивається протягом 2-3 днів?
A. блискавичний;
B. підгострий;
C. хронічний.
D. рецидивуючий
E. гострий;
ANSWER: E
Який термін лікувальної дії препаратів для пасивній імунізації?
A. 2-4 години;
B. 2-4 тижні;
C. 2-4 місяці.
D. 2-4 дні;
ANSWER: D
Які концентрації розчину діоксидину використовують для лікування гнійних ран?
A. 1 -2% розчини;
B. 2-3% розчини;
C. 5% розчин;
D. 10% розчин.
E. 0,5-1 % розчини;
ANSWER: E
Які лімфатичні вузли найчастіше уражуються при туберкульозному лімфаденіті?
A. Привушні
B. Щічні
C. Підпідборідні
D. Всі відповіді вірні
E. Шийні
ANSWER: E
Які маніпуляції потрібно зробити при розкритті аденоабсцесу?
A. Дренувати гнійну рану
B. Накласти первинні шви
C. Накласти первинно-відстрочені шви
D. Видалити тканини лімфовузла
E. Видалити тканини лімфовузла, що розпався і дренувати рану
ANSWER: E
Хлопчик 16 років звернувся зі скаргами на біль у правому скронево-нижньощелепному суглобі при відкриванні рота, який виник 3 доби тому, після перенесеного грипу. Об'єктивно: незначна гіперемія і набряк тканин в ділянці правого суглобу. Температура тіла 37,5 С. Зубні ряди інтактні, прикус ортогнатичний. На рентгенограмі суглобів кісткові структури не змінені, права суглобова щілина незначно збільшена. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий лімфаденіт справа.
B. Хронічний отит справа.
C. Хронічний артрит правого СНЩС.
D. Артрозо-артрит СНЩС.
E. Гострий артрит правого СНЩС.
ANSWER: E
Хвора 36 років скаржиться на різкий біль, цокання в правому СНЩС. Рухи нижньої щелепи східцеподібні, з короткочасними блокуючими моментами в суглобі. В анамнезі гострий стрес. Об'єктивно: лице симетричне. Прикус ортогнатичний, при пальпації жувальних м'язів відчувається біль справа. На томограмах контури кісткових структур суглобових поверхонь без змін. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий післятравматичний артрит СНЩС.
B. Деформуючий артроз СНЩС.
C. Ревматичний артрит СНЩС.
D. Анкілоз СНЩС.
E. Синдром больової дисфункції СНЩС.
ANSWER: E
Тиждень тому на тренуванні хлопчик 12 років впав обличчям униз з гімнастичної споруди. Рентгенологічне обстеження не виявило змін кісткових структур. В даний час обличчя асиметричне за рахунок набряку в ділянці лівого СНЩС, незначна гіперемія. Біль посилюється при мінімальних рухах нижньої щелепи. Пальпація суглобу викликає сильний біль. Відкривання рота обмежене до 12-15 мм. Який діагноз найбільш вірогідний в даному випадку?
A. Забій нижньої щелепи.
B. Вивих нижньої щелепи односторонній.
C. Перелом нижньої щелепи по типу "зеленої гілки".
D. Вивих нижньої щелепи двохсторонній.
E. Післятравматичний артрит СНЩС.
ANSWER: E
Хвора 42 років скаржиться на біль у правої половини голови, обмеження рухів нижньої щелепи, цокання, періодичний спазм жувальної мускулатури. Обличчя симетричне, відкривання рота обмежене. При пальпації в правому скронево-нижньощелепному суглобі відмічається цокання при усіх рухах нижньої щелепи. При огляді порожнини рота виявлени дефект зубного ряду зліва II класу по Кеннеді. Який діагноз найбільш вірогідний?
A. Контрактура правого скронево-нижньощелепного суглобу.
B. Артрозо-артрит СНЩС.
C. Оссифікуючий міозит.
D. Гострий артрит.
E. Больова дисфункція правого СНЩС.
ANSWER: E
Хвора О. 58 років скаржиться на постійні ниючі головні болі протягом 3-4 років, які поширюються в нижню щелепу і шию. При огляді виявлена часткова вторинна адентія (кінцеві дефекти на нижній щелепі з двох сторін), прикус змінений. Рентгенологічно виявлено незначне зміщення голівок СНЩС наверх і назад. Порушень кісткових структур немає. Які лікувальні заходи необхідно провести?
A. Направити хвору до невропатолога
B. Провести курс фізіотерапії.
C. Провести хірургічну операцію по нормалізації положення суглобових голівок.
D. Видалити решту зубів.
E. Раціональне протезування з нормалізацією оклюзії.
ANSWER: E
Хлопчик 14 років звернувся зі скаргами на біль у правому скронево-нижньощелепному суглобі при відкриванні рота, який виник 3 доби тому, після перенесеної травми. Об'єктивно: незначна гіперемія і набряк тканин в ділянці правого суглобу. Температура тіла 37,5 С. Зубні ряди інтактні, прикус ортогнатичний. Яке обстеження необхідно провести для встановлення клінічного діагнозу?
A. Загальний аналіз крові.
B. Загальний аналіз сечі.
C. Денситометрію.
D. Термометрію.
E. Рентгенографію.
ANSWER: E
Хвора О., 40 років, звернулася до стоматолога зі скаргами на неможливість вільного відкривання та закривання рота, біль у ділянці вуха. З анамнезу: пацієнтка хворіє на поліартрит, відзначає клацання у суглобі під час відкриваня рота, раніше під час різких рухів щелепи виникали подібні ускладнення. Об'єктивно: рот напіввідкритий, нижня щелепа висунута вперед і опущена, жувальні м'язи напружені. Яке захворювання у пацієнтки?
A. Деформуючий артоз
B. Деформуючий артрит
C. Перелом суглобової голівки
D. Гострий вивих
E. 3вичний вивих
ANSWER: E
Хворий Д., 48 років, скаржиться на ниючий тупий біль у скроневонижньощелепному суглобі, який посилюється під час жування, на хруст, важкорухомість у суглобі. Симптоми з'явилися рік тому після перенесеної ГРВІ. Об'єктивно: асиметрія обличчя на боці ураженого суглобу відкривання рота на 0,5 см. Які додаткові методи обстеження необхідно застосувати для діагностики даного захворювання?
A. Мастикаціографія, томографія
B. Гнатодинамометрія, телерентгенографія
C. Краніометрія, рентгенографія
D. Електроміографія, гнатодинамометрія
E. Рентгенографія, електроміографія
ANSWER: E
Пацієнта 20 років турбує біль в СНЩС під час пережовування твердої їжі протягом кількох років. Рентген-обстеження показало звуження суглобових щілин, ущільнення суглобових поверхонь головки та ямки суглобу. Поставте діагноз.
A. Артрит СНЩС.
B. Синцром Костена.
C. Анкілоз СНЩС.
D. Повний вивих СНЩС.
E. Остеоартроз СНЩС.
ANSWER: E
Пацієнтка 25 років звернулася зі скаргами на різке обмеження відкривання рота. На рентгенограмі - суглобові голівки і суглобові горбики СНЩС сплощені (у вигляді чотирикутника), різко зменшена суглобова щілина. Встановіть діагноз.
A. Артоз СНЩС.
B. Туберкульоз СНЩС.
C. Ревматоїдний артроз.
D. Звичний вивих СНЩС
E. Анкілоз СНЩС.
ANSWER: E
Хвора, 52 років, звернулася до стоматолога зі скаргами на обмеженість рухів нижньої щелепи, особливо зранку. Об'єктивно: обличчя симетричне, під час відкривання рота нижня щелепа рухається поштовхоподібно. При введені пальців у зовнішні слухові проходи пацієнта лікар відчуває клацання в обох СНЩС під час відкривання рота. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Хронічний артрит обох СНЩС
B. Гострий інфекційний артрит обох СНЩС
C. Нейро-васкулярний синдром
D. Хронічний сіаладеніт
E. Артроз обох СНЩС
ANSWER: E
У хворого 71 року на протязі 6 місяців з'явилась тугорухомість у правому скронево-нижньощелепному суглобі .Біль у суглобі посилюється після переохолодження , після довгої розмови, або наприкінці доби . Інколи з’являється хруст у суглобі. Який діагноз у хворого ?
A. Артроз.
B. Больова дисфункція суглоба.
C. Гострий артрит.
D. Артрозо-артрит.
E. Хронічний артрит.
ANSWER: E
Хвора Н , 59 років, скаржиться на скованість і тугорухомість лівого скронево-нижнь щелепного суглоба вранці, а також на парестезію слизової оболонки рота зліва. На протязі доби рухомість нижньої щелепи зростає. Якому захворюванню ці симптоми найбільш характерні ?
A. Больова дисфункція суглоба.
B. Гострий артрит.
C. Хронічний артрит.
D. Артрозо-артрит.
E. Артроз.
ANSWER: E
Хвора П, 51 років, скаржиться на тупий, ниючий біль в області СНЩС, хруст якийпосилюються при жуванні. Закладенність в вусі. Відкривання рота обмежене 2 - 3 см. На рентгенограмі відмічається склероз кортикальної пластинки головки нижньощелепної кістки. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Перелом суглобного відростка нижньої щелепи
B. Артрит СНЩС
C. Лівосторонній отит
D. Деформуючий артоз СНЩС
E. Склерозуючий артроз СНЩС
ANSWER: E
Хворий С, 57 років, скаржиться на тупий, ниючий біль в області СНЩС, хруст який посилюються при жуванні. Закладенність в вусі. Відкривання рота обмежене 2-3 см. На рентгенограмі відмічається деформація суглобової головки та ямки нижньощелепної кістки, звужування суглобової щілини. Який діагноз?
A. Перелом суглобного відростка нижньої щелепи
B. Артрит СНЩС
C. Лівосторонній отит
D. Склерозуючий артоз СНЩС
E. Деформуючий артроз СНЩС
ANSWER: E
У травмованого двосторонній вивих скронево-нижньощелепного суглоба. Які основні зв'язки суглоба будуть ушкоджені?
A. Клиноподібно-щелепні
B. Шило-щелепні
C. Крилоподібно-щелепні
D. Внутрішньосуглобові
E. Латеральні
ANSWER: E
До стоматолога на нічному чергуванні звернувся пацієнт 22 років із скаргами на різкій постійний біль у лівому скронево-нижньощелеповому суглобі, що посилюється при рухах нижньої щелепи, а у спокої дещо зменшується, слабкість, нездужання. При огляді виявлено: болючість, набряклість попереду козелка вуха зліва, обмеження відкривання рота. . З анамнезу з'ясовано, що перед цим пацієнт відкусував великий шматок яблука. При натисканні в ділянці підборіддя біль різко посилюєтьсяЯкий діагноз найбільш вірогідний?
A. Ревматоїдний артрит скронево-нижньощелепового суглобу
B. Артроз
C. Інфекційний артрит скронево-нижньощелепового суглобу
D. Больова дисфункція скронево-нижньощелепового суглобу
E. Посттравматичний артрит скронево-нижньощелепового суглобу
ANSWER: E
Хворий на прийомі у стоматолога скаржиться на тупий ниючий біль в ділянці правого скронево-нижньощелепового суглобу, що посилюються під час вживання їжі, тривалої розмови. Відкривання рота обмежене та щелепа зміщується вправо. При опитуванні з'ясовується, що протягом доби щелепа „розробляється", хоча зранку спостерігається тугорухомість, скутість. Є відчуття закладеності у правому вусі. На рентгенограммі правого скронево-нижньощелепового суглобу спостерігається сплощення суглобової ямки, горбика та суглобової голівки. Який діагноз найбільш вірогідний?
A. Фіброзний анкілоз скронево-нижньощелепового суглобу
B. Склерозуючий артроз скронево-нижньощелепового суглобу
C. Больова дисфункція скронево-нижньощелепового суглобу
D. Синдром Гольденхара
E. Деформуючий артроз скронево-нижньощелепового суглобу
ANSWER: E
Хворий 27 років звернувся до стоматолога за місцем проживання із скаргами на тупий, ниючий головний біль та біль у скронево-нижньощелепових суглобах, переважно зліва, клацання та іррадіацію болю у скроневу та підочну ділянки. При пальпації виявлено підвищену чутливість та біль в ділянці зовнішнього слухового проходу зліва, наявність болючих, спазмованих ділянок у жувальних м'язах. Розмах рухів нижньої щелепи збільшений, S-подібний. Рентгенологічно кісткових змін не виявлено. Який діагноз найбільш вірогідний?
A. Гострий артрит лівого скронево-нижньощелепового суглобу
B. Артроз правого скронево-нижньощелепового суглобу
C. Хронічний артрит скронево-нижньощелепового суглобу
D. Однобічний передній вивих лівого скронево-нижньощелепового суглобу
E. Больова дисфункція скронево-нижньощелепового суглобу
ANSWER: E
До стоматолога звернувся пацієнт 32 років із скаргами на неможливість закрити рот. Підборіддя висунуте допереду та опущене донизу. Мова незрозуміла, слинотеча. Обличчя видовжене, щоки сплощені та напружені. Попереду козелків вух м'які тканини западають, а під виличною дугою пальпуються невеликі підвищення. Контактують лише останні моляри. Який діагноз найбільш вірогідний?
A. Однобічний передній вивих суглобового відростка
B. Двобічний передній вивих суглобових відростків
C. Гострий артрит суглобових відростків
D. Двобічний переломовивих суглобових відростків
E. Двобічний задній вивих суглобових відростків
ANSWER: E
Нижньощелепова (суглобова) ямка скроневої кістки відмежовується спереду:
A. Суглобовим горбком
B. Суглобовою ямкою
C. Виличним відростком
D. Клиноподібною кісткою
E. Переднім краєм кам'янисто-барабанної щілини
ANSWER: E
Пацієнт 35 років звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на незначний самовільний біль в лівій білявушній ділянці, який при відкриванні рота переходить в гострі больові відчуття. Об'єктивно: припухлість м'яких тканин в білявушній ділянці, при відкриванні рота нижня щелепа зміщується вправо, хрускіт в ділянці лівого скронево-нижньощелепного суглобу. Якому діагнозу відповідає ця клініка?
A. Гострий артрит
B. Анкілоз
C. Абсцес білявушно-жувальної ділянки
D. Лімфаденіт білявушної ділянки
E. Хронічний інфекційний неспецифічний артрит
ANSWER: E
Пацієнт 40 років звернувся в клініку зі скаргами на запальні процеси в скронево-нижньощелепному суглобі, що періодично загострюються та супроводжуються субфебрильною температурою тіла та болем. Має місце біль в ділянці серця та суглобів. Якому діагнозу відповідають скарги цього пацієнта ?
A. Остеомієліт гілки нижньої щелепи
B. Синдром Костена
C. Хронічний рецедивуючий паротит
D. Інфекціино-специфічний артрит
E. Хронічний ревматоїдний артрит
ANSWER: E
Пацієнт звернувся зі скаргами на біль в лівій половині обличчя, що іррадіює до шиї, сухість та печію слизової оболонки порожнини рота, зниження слуху. Об'єктивно: відкривання рота болісне, має місце зміщення нижньої щелепи в правий бік. При обстеженні скронево-нижньощелепного суглобу крізь зовнішній слуховий прохід визначається хрускіт та східчастість рухів суглобових голівок. Слизова оболонка без патології, маються дефекти зубних рядів Поставте діагноз.
A. Артрит скронево-нижньощелепного суглоба
B. Контрактура нижньої щелепи
C. Остеомієліт гілки верхньої щелепи
D. Вивих нижньої щелепи
E. Синдром Костена
ANSWER: E
Пацієнт 65 років скаржиться на гострий біль в ділянці суглобів, який набув затяжного характеру з періодичними загостреннями частіще за усе весною та восени. Захворювання пов'язує з грипом , що переніс раніше. На рентгенограмі скронево-нижньощелепного суглоба: деструктивні та реактивні зміни, часткова резорбція суглобової голівки та деформація суглобового горбика. Поставте діагноз.
A. Синдром Костена
B. Анкілоз скронево-нижньощелепного суглоба
C. Гострий артрит
D. Хронічний травматичний артрит
E. Артрито-артроз скронево-нижньощелепного суглоба
ANSWER: E
Хвора 45 років скаржиться на гострий біль в ділянці лівого скронево-нижньощелепного суглоба, що іррадіює у вухо, головний біль, погіршання загального стану, неможливість жування та обмежене відкривання рота. Асиметрія обличчя за рахунок набряку в цій ділянці, шкіра гіперемована. Біль підсилюється при мінімальних рухах, при пальпації суглобу викликає сильний біль. Ваш діагноз
A. Гострий гнійний паротит
B. Вивих скронево-нижньощелепного суглоба
C. Деформуючий артроз лівого скронево-нижньощелепного суглоба
D. Гострий отит
E. Гострии артрит лівого скронево-нижньощелепного суглоба
ANSWER: E
Хворий 25 років звернувся до лікаря зі скаргами на обмежене відкривання рота. Об'єктивно: зміщення середньої лінії обличчя вправо. Визначається сплощення тканин по ходу нижньої щелепи зліва та вибухання справа, відсутність рухів в правому скронево-нижньощелепному суглобі, а в лівому - обмежено. В ротовій порожнині відзначається численне зруйнування зубів, явища гінгівіта. На рентгенограмі - нерівномірне розширення суглобової щілини, внаслідок наявності фіброзних спайок. Поставте діагноз.
A. Вивих правого СНЩС
B. Артроз правого СНЩС
C. Артрозо-артрит правого СНЩС
D. Синдром Костена
E. Анкілоз правого СНЩС
ANSWER: E
Хвора 65 років звернулася зі скаргами на постійний біль в суглобі, що підсилюється при рухах нижньої щелепи, скутість рухів щелепи, асиметрії обличчя. Об'єктивно: відсутні 35,36,37,38,46,47,48, відкривання рота супроводжується хрускітом та клацанням в ділянці суглобу. На рентгенограмі: деформація голівки мищелкового відростка, зміни її форми, розсмоктування кортикальної пластинки голівки. Найбільш ймовірний діагноз.
A. Артрит скронево-нижньощелепного суглоба
B. Анкілоз скронево-нижньощелепного суглоба
C. Синдром Костена
D. Артрозо-артрит скронево-нижньощелепного суглоба
E. Деформуючий остеоартроз
ANSWER: E
Хвора 40 років звернулася до стоматолога зі скаргами на неможливість нормального прийому їжі, обмежені рухи нижньої щелепи, на припухлість та біль в ділянці скронево-нижньощелепного суглоба. Об'єктивно: асиметрія обличчя за рахунок набряку м'яких тканин білявушно-жувальної ділянки, болісність. Якому захворюванню відповідає ця клініка?
A. Артрит лівого скронево-нижньощелепного суглоба
B. Артроз
C. Анкілоз
D. Вивих нижньої щелепи
E. Артрит правого скронево-нижньощелепного суглоба
ANSWER: E
Хворий ЗО років звернувся до стоматолога зі скаргами на болі в ділянці скронево-нижньощелепного суглоба, на відчуття скутості рухів щелепи при розмові, їжі, відкриванні та закриванні рота. При пальпації визначається біль в суглобовій голівці та обмеження рухів в порівнянні з протилежним боком. При опитуванні хворго з'ясовано, що він знаходиться на обліку у ревматолога. Ваш діагноз.
A. Гострий артрит
B. Артрозо-артрит
C. Артроз
D. Анкілоз
E. Ревматоїдний артрит
ANSWER: E
Яке анатомічне утворення скронево-нижньощелепного суглобу забезпечує компенсацію конгруентності поверхонь та широкий діапазон рухів нижньої щелепи?
A. Капсула суглобу
B. Хрящеве покриття суглобу
C. Суглобова ямка
D. Суглобовий горбик
E. Суглобовий диск
ANSWER: E
Дівчинка 15 років скаржиться на хрускіт у лівому СНЩС, малорухомість в ньому зранку. Хворіє впродовж 3 років. Об'єктивно: обличчя симетричне. Пальпація ділянок СНЩС безболісна. Відкривання рота супроводжується крепітацією у лівому суглобі, девіацією підпоріддя ліворуч. Призначте доцільний метод додаткового обстеження:
A. Ортопантомографія
B. Рентгенографія половини нижньої щелепи в бічній проекції
C. MPT
D. Оглядова рентгенографія черепа у передній проекції
E. КТ СНЩС
ANSWER: E
У щелепно-лицевий стаціонар поступила дівчинка віком 2 років. Під час зовнішнього огляду визначена асиметрія обличчя за рахунок зменшення нижньої третини його та зміщення підборіддя вправо. Відкривання рота дещо обмежене. На рентгенограмі н.щ. за Шуллером права суглобова щілина різко звужена, виростковий відросток сплощений, деформований, глибина нижньощелепної ямки обмежена. В анамнезі: затяжні травматичні пологи. Поставте клінічний діагноз:
A. Кістковий анкілоз правого СНЩС.
B. Фіброзний анкілоз правого СНЩС.
C. Неоартроз правого СНЩС.
D. Хронічний артрит правого СНЩС.
E. Деформуючий артроз правого СНЩС.
ANSWER: E
Дівчинка віком 8 років скаржиться на біль у лівій привушно-жувальній ділянці, який посилюється під час жування. Температура тіла 37,50 С. Тр дні тому отримала удар у цю ділянку. Об’єктивно: обличчя асиметричне за рахунок болючого набряку тканин у лівій привушно-жувальній ділянці, відкривання рота обмежене через біль до 1,8-2 см., зуби інтактні, прикус ортогнатичний, регіонарні лімфовузли не збільшені. Суглобова щілина розширена. Визначіть клінічний діагноз:
A. Деформуючий артроз СНЩС.
B. Гострий ревматичний артрит СНЩС.
C. Остеоартрит СНЩС.
D. Гострий ревматичний артрит СНЩС.
E. Гострий травматичний серозний артрит.
ANSWER: E
До хірурга-стоматолога звернувся хлопчик віком 11 р. Зі скаргами на підвищення температури тіла до 37,50 С, слабкість, нездужання. Тиждень тому після перенесеної ГРВІ з’явився постійний біль у правій привушно-жувальній ділянці, який підсилюється під час рухів нижньої щелепи, іррадіює у вухо та скроневу ділянку. Під час огляду: помірні гіперемія і набряк шкіри у правій привушно-жувальній ділянці, пальпація болюча. Відкривання рота обмежене до 0,5 см, виявляється девіація нижньої щелепи вправо. У разі тиску на підборіддя біль посилюється. Визначіть попередній діагноз:
A. Флегмона лівої привушно-жувальної ділянки.
B. Неодонтогенний абсцес лівої привушно-жувальної ділянки.
C. Хронічний травматичний артрит правого СНЩС.
D. Кістковий анкілоз правого СНЩС.
E. Гострий артрит правого СНЩС.
ANSWER: E
У хлопчика віком 14 р. діагностовано гострий артрит правого СНЩС. Визначіть лікувальну тактику:
A. Дезинтоксикацій на терапія, вітамінотерапія, компреси з демексидом, СВЧ.
B. Імуностимулюючі препарати, антигістамінні препарати, компреси з димексидом.
C. Імунокоригуючі препарати, антибіотико терапія, УВЧ.
D. Дезинтоксикацій на терапія, імунокоригуючі препарати, іонофорез з йодидом калію.
E. Антибіотико терапія, анальгетики, нестероїдні протизапальні засоби, компреси з димексидом, іонофорез з гідрокортизоном.
ANSWER: E
Хлопчик віком 14 р. звернувся зі скаргами на біль у правому скронево-нижньощелепному суглобі, який з’явився 3 тижні тому після грипу. Об’єктивно: гіперемія та набряк тканин у ділянці правого суглобу. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, t0 тіла 37,50 С. Зуби інтактні, прикус ортогнатичний. На рентгенограмі кісткові структури не змінені, права суглобова щілина збільшена. Визначіть клінічний діагноз:
A. Хронічний артрит правого СНЩС.
B. Деформований артоз правого СНЩС.
C. Вікова дисфункція правого СНЩС.
D. Загострення хронічного артриту правого СНЩС.
E. Гострий артрит правого СНЩС.
ANSWER: E
Хлопчик віком 14 років звернувся зі скаргами на біль у правому скронево-нижньощелепному суглобі, який виник 3 тижні тому після грипу. Об’єктивно: гіперемія та набряк тканин у ділянці правого суглоба. Реґіонарні лімфатичні вузли збільшені, t0 тіла 37,50 С.Зуби інтактні, прикус ортогнатичний. На рентгенограмі кісткові структури не змінені, права суглобова щілина розширена. Визначте лікувальну тактику:
A. Динамічне спостереження.
B. Призначення фізіотерапевтичних процедур, антигістамінних препаратів.
C. Призначення препаратів для імунокорекції, антигістамінних препаратів, компресів з димксидом.
D. Обмежити рухи нижньої щелепи, призначення імуностимулюючих препаратів, компресів з димексидом.
E. Призначення протизапальної терапії, антигістамінних препаратів, компресів з димексидом, обмежити рухи нижньої щелепи.
ANSWER: E
У дівчинки віком 14 років лікар-стоматолог виявив артрит нижньощелепного суглоба. Захворювання почалось рік тому, коли після перенесеної ангіни з’явилась біль та малорухомість в інших суглобах тіла. Вранці відкривання рота обмежене. На рентгенограмі суглобів виявляється розширення суглобових щілин. Уточніть клінічний діагноз:
A. Хронічний артрит правого СНЩС.
B. Деформуючий артроз правого СНЩС.
C. Вікова дисфункція правого СНЩС.
D. Загострення хронічного артриту правого СНЩС.
E. Ревматоїдний артрит правого СНЩС.
ANSWER: E
Дівчинка віком 12 р. скаржиться на періодичний біль у нижній щелепі та вухах. Хворіє близько року. За останні 2 р. мати спостерігає значно активніший ріст дівчинки. Місцево: обличчя симетричне, рот відкривається до 6 см з характерним клацанням у ділянці СНЩС. Пальпаторно визначається збільшена перкусія суглобових головок. Визначте попередній діагноз:
A. Хронічний артрит правого СНЩС.
B. Гострий артрит правого СНЩС.
C. Деформований артоз правого СНЩС.
D. Загострення хронічного артриту правого СНЩС.
E. Вікова дисфункція правого СНЩС.
ANSWER: E
Батьки дівчинки віком 1 рік 8 міс звернулися зі скаргами на обмеження рухів нижньої щелепи у дитини, хропіння вночі, асфіксії, що періодично виникають під час сну, зменшення розмірів підборіддя. В анамнезі: затяжні травматичні пологи. Деформацію щелепи та обмеження відкривання рота до 0,5 см, двобічна мікрогенія. Призначіть додаткові дослідження:
A. Оглядова рентгенографія черепа в аксіальній проекції.
B. Оглядова рентгенографія черепа в носо-підборідній проекції.
C. Рентгенографія нижньої щелепи в укладці за Генішем.
D. Рентгенографія нижньої щелепи в укладці за Шулером.
E. Ортопантомографія.
ANSWER: E
У хлопчика віком 3 р. спостерігається недорозвиток лівої половини нижньої щелепи, обмежене відкривання рота. На рентгенограмі нижньої щелепи за Генішем виявлено деформацію виросткового відростка за рахунок його розширення та зменшення висоти, наявності кісткових екзостозів на верхній поверхні відростка; окремі тонкі вирости від суглобового відростка прямують до основи черепа; визначається порушення неперервності суглобової щілини лівого суглоба. Поставте клінічний діагноз:
A. Хронічний артрит лівого СНЩС.
B. Артрозо-артрит лівого СНЩС.
C. Кістковий анкілоз лівого СНЩС.
D. Фіброзний анкілоз лівого СНЩС.
E. Деформуючий артроз лівого СНЩС.
ANSWER: E
У хлопчика віком 5 р. спостерігається асиметрія обличчя через недорозвиток лівої половинки нижньої щелепи. В анамнезі – гематогенний остеомієліт лівої верхньої щелепи у віці 9 міс. На рентгенограмі лівої половини нижньої щелепи за Генішем виявлено різку деформацію суглобового відростка (відросток коротший, переходить суцільним кістковим конгломератом у скроневу кістку), суглобова щілина не диференціюється. Кут щелепи деформований, виявляється симптом шпори. Поставте діагноз:
A. Хронічний артрит лівого СНЩС.
B. Артрозо-артрит лівого СНЩС.
C. Деформуючий артоз лівого СНЩС.
D. Фіброзний анкілоз лівого СНЩС.
E. Кістковий анкілоз лівого СНЩС.
ANSWER: E
У хворої 27 р. скарги на гострий біль в двох СНЩС, який посилюється під час рухів нижньої щелепи. Біль поширюється у вухо. Відкривання рота обмежене до 0,3-0,5 см. У хворої загальні нездужання. Спостерігається припухлість тканини навколо суглоба. При натисканні рукою на підборідді біль різко посилюється. На Ro змін немає.
A. Хронічний травматичний артрит.
B. Ревматичний артрит.
C. Фіброзний анкілоз лівого СНЩС.
D. Кістковий анкілоз лівого СНЩС.
E. Гострий артрит.
ANSWER: E
Хворий 21 р. скаржиться на ранкову скутість та помірний біль у СНЩС, який посилюється під час рухів щелепи, появу «хрусту» при цьому, головний біль. Обличчя симетричне. Пальпація суглоба та козелка вуха трохи болісна. Біль посилюється під час натискання на підборіддя. На Ro нерівномірне розширення суглобової щілини. У хворого:
A. Гострий артрит.
B. Артроз.
C. Ревматоїдний артрит.
D. Ревматичний артрит.
E. Хронічний артрит.
ANSWER: E
Під час огляду хворої 45 р. спостерігається асиметрія обличчя. З правого боку в ділянці СНЩС м’які тк-и щоки мають пухкий вигляд. А на здоровому боці виглядають плоскими. Середня лінія підборіддя та різцева на нижній щелепі зміщені у правий бік. Хвора не може відкрити рот. У хворої:
A. Двобічний анкілоз.
B. Артрит.
C. Артроз.
D. Артрозо-артрит.
E. Однобічний анкілоз.
ANSWER: E
Рентгенологічні ознаки хворої 15 р. – деформація виросткового відростка у дистальному напрямі. Спостерігається звуження суглобової щілини, потовщення кортикального шару суглобової головки нижньої щелепи. Після тривалого навантаження та періоду спокою відмічається біль. У дитини однобічна мікрогенія. Лікар поставив діагноз:
A. Однобічний анкілоз.
B. Двобічний анкілоз.
C. Артрит.
D. Артрозо-артрит.
E. Артроз.
ANSWER: E
Хлопчик 15 років, при розкриванні рота скаржиться на біль у лівому скронево-нижньощелепному суглобі, який виник через 2,5 тижні після перенесеного грипу. Об(єктивно: гіперемія та набряк тканин в ділянці лівого суглобу, t тіла 37,2°С, зуби інтактні, прикус ортогнатичний. На ретгенограмі кісткові структури суглобу не змінені, суглобна щілина збільшена. Чим можливо пояснити збільшення суглобної щілини на рентгенограмі?
A. Ростом пухлини.
B. Ростом фіброзної тканини.
C. Відкладенням вапна.
D. Випадінням сечокісного натрію.
E. Накопиченням серозного ексудату.
ANSWER: E
Хвора Н. 45 років скаржиться на сильні головні болі, запаморочення, шум у вухах, зниження слуху, печію язика.При огляді виявлено ксеростомію і патологічне стирання зубів обох щелеп. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Гострий ревматоїдний артрит СНЩС.
B. Остеоартроз.
C. Невралгія III гілки трійчастого нерва.
D. Гострий отит.
E. Синдром Костена.
ANSWER: E
У хворої 29 років на Rtg-грамі скронево-нижньощелепних суглобів виявлено нечуткість контурів суглобової поверхні кісток, які є нерівними, із зубцями та виїмками, наявна деформація суглобової голівки та остеофіти. Для якого захворювання скронево-нижньощелепного суглоба характерна вищенаведена Rtg-логічна картина ?
A. Гострий артрит
B. Синдром больової дисфункції
C. Анкілоз
D. Хронічний артрит
E. Артроз
ANSWER: E
Хворий 35 років звернувся до лікаря зі скаргами на періодичні болі в обох СНЩС, під час яких підвищувалась температура тіла до 37,5°С. Об’єктивно: t - 37,2°С, при пальпації в ділянці СНЩС незначний біль, відкривання рота дещо обмежене, болюче, відчувається хруст з обох боків, в крові С-реактивний білок. Яке захворювання можна діагностувати у даного хворого ?
A. Хронічний ревматоїдний артрит
B. Хронічний інфекційний неспецифічний артрит
C. Хронічний травматичний артрит
D. Хронічний паротит
E. Хронічний ревматичний артрит
ANSWER: E
У дівчинки 12 років виявлено затримку росту та деформацію нижньої щелепи справа, кут роту зліва зсунений униз, щока справа округлої форми, а зліва плиската, розтягнена. Прикус у дитини – патологічний (перехресний). На рентгенограмі по Шюллеру виявлено деформацію суглобової голівки з наявністю крайових кісткових розростань, остеофілітів, гіперостозів. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Ревматоїдний артрит СНЩС
B. Хронічний травматичний артрит СНЩС
C. Односторонній вивих н/щелепи
D. Гострий артрит СНЩС
E. Деформівний артроз СНЩС
ANSWER: E
У дитини 9 років, виявлено прогресуючу деформацію обличчя. Спостерігається затримка росту нижньої щелепи, обмеження її рухів в СНЩС з деформацією суглобової головки, що підтверджується рентгенологічно. М’які тканини щоки на недорозвиненому боці розташовані з надлишком, щока має вигляд округлості, а на здоровому боці – розтягнута. Кут рота зміщений донизу. Яке захворювання супроводжується вказаними клініко-рентгенологічними симптомами?
A. Параліч лицевого нерва.
B. Міофаціальний больовий синдром.
C. Прогресуючя геміатрофія обличчя.
D. Мандібулофаціальний дизостоз.
E. Деформуючий артроз СНЩС.
ANSWER: E
Хворий, 58 років, звернувся до стоматолога зі скаргами на клацання у СНЩС, біль в ділянці жувальних м’язів, що посилюється при русі щелепи, зниження прикусу. Об’єктивно: при пальпації – крипітація в СНЩС, біль в жувальних м’язах. При відкриванні рота нижня щелепа здійснює S-подібні рухи. Зниження прикусу внаслідок патологічної стертості зубів. Rtg-логічно: асиметрія розташування суглобової головки та суглобової щілини. Який найбільш імовірний діагноз ?
A. Гострий артрит СНЩС
B. Хронічний артрит СНЩС
C. Артроз СНЩС
D. Невралгія трійчастого нерва
E. Больова дисфункція СНЩС
ANSWER: E
Батьки 12-річної дитини звернулися до стоматолога зі скаргами на прогресуюче обмеження відкривання рота, деформація нижньої щелепи, затруднення вимови, прийом їжі. В анамнезі дитини - травматичний перелом шийки суглобового відростка нижньої щелепи справа. При бімануальній пальпації рухи в суглобах відсутні, рентгенографічно суглобова щілина не прослідковується. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Постравматичний артрит
B. Фіброзний анкілоз
C. Синдром Костена
D. Рубцева контактура
E. Кістковий анкілоз
ANSWER: E
Пацієнту М. видаляли 17 зуб з застосуваннам великої сили. Об’єктивно: - зведення щелеп, - неможливість відкривати рот, - зміщення підборіддя назад, - порушення контакту між молярами антагоністами, - різці н/щ досягають слизової оболонки твердого піднебіння. Встановити діагноз.
A. Передній односторонній вивих
B. Абсцес щелепно-язичного жолобка
C. флегмона дна порожнини рота
D. Передній двухсторонній вивих
E. Задній вивих
ANSWER: E
У пацієнта Н. рот напіввідкритий, підборіддя з центральними різцями та вуздечної нижньої губи зміщені в право, змикати губи вдається. Рух н/щ – тільки донизу, при цьому рот ще більше відкривається. З анамнезу: вчора нанесено удар злива. Встановити діагноз.
A. Двохсторонній передній вивих.
B. Односторонній перелом н/щ.
C. Звичайний передній односторонній вивих.
D. Двосторонній перелом н/щ.
E. Односторонній свіжий передній вивих.
ANSWER: E
У пацієнта після травми рот широко відкритий, підборіддя зміщено донизу і в перед. Пацієнт відчуває біль. Мова затруднена, жування неможливе. Встановити діагноз.
A. Передній односторонній вивих
B. Двухсторонній перелом виросткових паростків
C. Двосторонній перелом гілки щелепи зі зміщенням уламків.
D. Звичайний односторонній вивих
E. Свіжий передній двохсторонній вивих.
ANSWER: E
У пацієнта Н. неодноразово через довгий проміжок часу відбувається вивих н/щ, який він спочатку вправляв сам , а зараз вже вправити не може. Діагноз: застарілий невправний вивих н/щ. Якім методом треба лікувати?
A. Метод Гіпократа.
B. Метод Ходоровича П.В.
C. Метод Блехмана Г.Л.
D. Метод по Popesku.
E. Оперувати засобом вправляння по Гершуні.
ANSWER: E
Хворий 65 років відмічає хрускіт в суглобах на протязі останніх 15 років. Також періодично з’являється біль при рухах нижньої щелепи. Яке обстеження необхідно провести для встановлення діагнозу?
A. УЗО
B. Допплерівське обстеження
C. Термографію
D. ЕОД
E. Рентгенографію
ANSWER: E
Хворий 65 років відмічає хруст в суглобах на протязі останніх 15 років. Також періодично з’являється біль при рухах нижньої щелепи. Рентгенологічно виявлено зміну форми головок СНЩС і субхондральний склероз кісткової тканини. Встановіть діагноз.
A. Артрит
B. Артрозо-артрит
C. Первинний деформуючий остеоартроз
D. Внутрішнє порушення СНЩС
E. Остеоартроз
ANSWER: E
Хвора Є, 55 років, скаржиться на постійний, ниючий головний біль, що розповсюджується на нижню щелепу і шию. Страждає на протязі трьох років. На огляді виявлено часткову вторинну адентію (І клас за Кеннеді), прикус глибокий. Рентгенологічно виявлено незначне зміщення головок СНЩС доверху та назад. Порушень кісткових структур немає. Встановіть попередній діагноз.
A. Остеоартроз
B. Біогенний остеоартроз
C. Нейромускулярний синдром СНЩС
D. Задній вивих СНЩС
E. Дисфункція СНЩС, окклюзійно-артикуляційний синдром
ANSWER: E
Хвора Є, 55 років, скаржиться на постійний, ниючий головний біль, що розповсюджується на нижню щелепу і шию. Страждає на протязі трьох років. На огляді виявлено часткову вторинну адентію (І клас за Кеннеді), прикус глибокий. Рентгенологічно виявлено незначне зміщення головок СНЩС доверху та назад. Порушень кісткових структур немає. Діагностовано окклюзійно-артикуляційний синдром дисфункції СНЩС. Які лікувальні заходи необхідно провести?
A. Лікування у невропатолога
B. Курс фізіотерапевтичних процедур
C. Хірургічне лікування
D. Видалити решту зубів
E. Раціональне протезування
ANSWER: E
Хворий К 35 років звернувся у клініку щелепно-лицевої хірургії з ОКЛ зі скаргами на неможливість закрити рот, утруднену мову, слинотечу. Об’єктивно: рот у хворого напіввідкритий, перекошений, губи не змикаються, підборіддя і вуздечка нижньої губи зміщені у ліву сторону. Пальпаторно визначається западіння спереду від козелка вуха з правої сторони. Поставте правильний діагноз.
A. Лівосторонній передній вивих
B. Двохсторонній передній вивих
C. Двохсторонній задній вивих
D. Лівосторонній перелом суглобового паростка
E. Правосторонній передній вивих
ANSWER: E
Хворому Б. 34 роки з діагнозом гострий передній вивих нижньої щелепи були проведені наступні маніпуляції: лікар в порожнину рота вводить великі пальці обох рук і накладає на жувальні поверхні молярів, іншими пальцями охоплює нижню щелепу; натискає на моляри і припіднімає підборіддя знизу доверха, зміщує щелепу дозаду. Який метод вправлення нижньої щелепи застосував лікар?
A. Метод Блехшана
B. Метод Попеску
C. Метод Гепперта
D. Метод Хватова
E. Метод Гіппократа
ANSWER: E
Жінка 46 років скаржиться на різке обмеження відкривання рота, зміну конфігурації обличчя, відчуття “великого язика”. Об’єктивно: обличчя при огляді має “пташинний вигляд”. Відкривання рота обмежене. На рентгенограмі суглобова щілина відсутня. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Гострий артрит правого СНЩС
B. Міогенний остеоатроз
C. Підвивих нижньої щелепи
D. Гострий гнійний паротит
E. Анкілоз СНЩС
ANSWER: E
Чоловік 28 років звернувся до стоматолога зі скаргами на сильний біль в ділянці СНЩС з правої сторони, який посилюється під час рухів нижньої щелепи та іррадіює у вухо. Біль з’явився після одномоментної значної травми на тренуванні. Об’єктивно: набряк, гіперемія тканин в ділянці СНЩС з правої сторони, обмежене відкривання рота. На рентгенограмі: розширення суглобової щілини. Яке захворювання виникло у цього чоловіка?
A. Хронічний артроз
B. Деформуючий артроз
C. Хронічний артрит
D. Підвивих нижньої щелепи
E. Гострий артрит правого СНЩС
ANSWER: E
Хворий Н. 32 роки звернувся до лікаря зі скаргами на клацання, хрускіт, тугорухомість у суглобі. Зранку відмічає відчуття тупого болю та скутості, яке впродовж дня зникає. Рентгенологічно: спостерігається деформація суглобової головки за рахунок крайових кісткових розростань. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Гострий артроз
B. Вивих нижньої щелепи
C. Гострий артрит
D. Хронічний артроз
E. Деформуючий артроз
ANSWER: E
Хворому С. 45 років з приводу ускладненого карієсу видалено премоляри та моляри. Які зміни відбуваються при цьому в суглобі?
A. Головка нижньої щелепи висувається з суглобової ямки
B. Підвиви нижньої щелепи
C. Вивих нижньої щелепи
D. Змін не буде
E. Головка нижньої щелепи глибше просувається в суглобову ямку
ANSWER: E
При огляді хворої М 14 років встановлено, що обидві половини щелепи відстають в рості, підборіддя зміщене дозаду, профіль обличчя має вигляд “пташинного обличчя”. Після якого захворювання виникають дані симптоми?
A. Однобічний вторинний деформуючий артроз
B. Двобічний артрит
C. Однобічний артрит
D. Однобічний артрозо-артрит
E. Двобічний вторинний деформуючий артроз
ANSWER: E
Хворий К. 40 років скаржитьс на тупі болі в ділянці суглобу, головний біль, хрускіт в суглобі під час прийому їжі, зниження слуху, шум в вухах. Рентгенологічно: відсутність кісткових змін. Для якого захворювання СНЩС характерні дані скарги?
A. Гострий артрит
B. Хронічний артрит
C. Артроз
D. Анкілоз
E. СБД СНЩС
ANSWER: E
Хворому С. 45 років, для створення спокою в суглобі накладено головну шапочку з еластичною тягою до підборідкової пращі і одначасно гумову прокладку товщиною 5-10 мм. З якою метою це зроблено?
A. Для профілактики вивиху
B. Для профілактики підвивиху
C. Для профілактики контрактури
D. Для зменшення болю та набряку
E. Для профілактики анкілозу
ANSWER: E
Хворий (35 років) звернувся зі скаргами на періодичні болі в обох скронево-нижньощелепових суглобах, під час яких підвищувалась температура тіла до 37,5° С. Об’єктивно: температура – 37,2° С, при пальпації в ділянці скронево-нижньощелепових суглобів незначний біль, відкривання рота дещо обмежене, болюче, відчувається хруст з обох боків, в крові С-реактивний білок. Яке захворювання можна діагностувати в пацієнта?
A. Хронічний ревматоїдний артрит.
B. Хронічний інфекційний неспецифічний артрит.
C. Хронічний травматичний артрит.
D. Хронічний паротит.
E. Хронічний ревматичний артрит.
ANSWER: E
Які симптоми дозволяють диференціювати односторонній передній вивих нижньої щелепи від одностороннього зламу суглобового відростка ниж-ньої щелепи?
A. Інтенсивний біль при рухах щелепою.
B. Нижня щелепа зміщена в хвору сторону.
C. Відсутність прикусу.
D. При пальпації відсутність суглобової головки в суглобовій впадині.
E. Нижня щелепа зміщена в здорову сторону, рот напіввідкритий, губи змикаються
ANSWER: E
У хворого А. через півроку після видалення зруйнованих 36, 37, 38,47 зубів з’явились болі в привушно-жувальній ділянці зліва та хруст скронево-нижньощелепових суглобів. Яке лікування слід призначити хворому, щоб попередити розвиток больової дисфункції СНЩ суглобу?
A. Обмежити рухи нижньої щелепи за допомогою апарату Бургонської.
B. Призначити міогімнастику та аутомасаж привушно-жувальної ділянки.
C. Призначити блокади по Берше-Дубову чи Єгорову.
D. Призначити електрофорез 10\% розчином йодиту калію на ділянку суглобів.
E. Провести раціональне протезування зубного ряду.
ANSWER: E
Пацієнтка, 48 років, звернулася до лікаря зі скаргами на неможливість закрити рот, на виділення та неможливість проковтнути слину. Об’єктивно: рот відкритий, підборіддя видвинуто вперед і опущено донизу, спроба закрити рот викликає або посилює біль в ділянці скронево-нижньощелепових суглобів. Обличчя подовжено, щічні ділянки напружені, ущільнені. Мова незрозуміла, жування неможливе, попереду козелків вушних раковин м’які тканини западають, під вилицевою дугою (правою, лівою) пальпується кісткове потовщення
A. Односторнній передній вивих нижньої щелепи
B. Двосторонній задній вивих нижньої щелепи
C. Переломовивих суглобних головок нижньої щелепи
D. Двосторонній перелом нижньої щелепи в ділянці кутів
E. Двосторонній передній вивих нижньої щелепи
ANSWER: E
Пацієнт, 42 років, скаржиться на біль в ділянці лівого СНЩС, який посилюється при невеликих рухах нижньої щелепи з ірадіацією болі у ліву скроневу ділянку. Біль з’явився 3 дні тому після переохолодження. температура тіла 37,4оС. Об’єктивно: відмічається асиметрія обличчя за рахунок набряку м’яких тканин лівої передвішної ділянки. шкіра в кольорі не змінена, пальпація різко болісна. Відкривання рота обмежене, виникає біль в лівому СНЩС, відмічається зміщення нижньої щелепи вліво при відкриванні рота.
A. Гострий гнійний артріт лівого СНЩС
B. Атроз лівого СНЩС
C. Гострий серозний лімфаденіт лівої передвушної ділянки
D. Гострий серозний паротіт
E. Гострий серозний артріт лівого СНЩС
ANSWER: E
Анкілоз скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС) частіше виникає на фоні:
A. Хронічного паротиту
B. Доброякісної пухлини білявушної ділянки
C. Хронічного лімфаденіту білявушної ділянки
D. Флегмони білявушної ділянки
E. Артриту СНЩС
ANSWER: E
Хворий скаржиться на біль середньої інтенсивності в правій половині обличчя, який посилюється при відкриванні рота, сухість та печію слизової оболонки рота. Загальний стан без змін. При відкриванні рота S-подібне зміщення нижньої щелепи, пальпаторно справа виявляється спазм окремих волокон жувального м’язу, хруст та звуки тертя в СНЩС. Рентгенологічно: зміни кісткових елементів СНЩС відсутні. Вкажіть діагноз.
A. Гнійний артрит правого СНЩС
B. Анкілоз правого СНЩС
C. Невралгія трійчастого нерва справа.
D. Рубцева контрактура
E. Синдром больової дисфункції правого СНЩС
ANSWER: E
Для підтвердження діагнозу синдрому больової дисфункції правого СНЩС лікар виконав блокаду рухових волокон трійчастого нерва по П. М. Єгорову. Який очікуваний результат?
A. Зміни відсутні
B. Спазм м’язів посилиться
C. Відбудеться повне зведення щелеп
D. Відбудеться анестезія нижньоальвеолярного нерва
E. М’язовий спазм зникне, покращаться рухи нижньої щелепи
ANSWER: E
Для верифікації діагнозу синдром больової дисфункції правого СНЩС, лікар провів блокаду по П. М. Єгорову. В результаті – спазм м’язів зник, відкривання рота покращилось. Які нервові волокна були блоковані.
A. Чутливі волокна трійчастого нерва
B. Волокна лицевого нерва
C. Проведено місцеву інфільтраційну анестезію
D. Стовбурова анестезія ІІ гілки трійчастого нерва
E. Рухові волокна трійчастого нерва
ANSWER: E
Пацієнт періодично скаржиться на біль, що посилюється при відкриванні рота та жуванні. В анамнезі травма (отримана 2 місяці тому). При огляді не значна припухлість спереду козелка вуха та біль при глибокій пальпації в цій ділянці. Відкривання рота обмежене до 2,0 см. Хруст при пальпації в слуховому проході. На рентгенограмі – звуження суглобової щілини. Який попередній діагноз в даному випадку.
A. Загострення хронічного неспецифічного артриту
B. Дисфункція скронево- нижньощелепового суглоба
C. Хронічний артрито-артроз
D. Гострий постравматичний артрит
E. Хронічний постравматичний артрит
ANSWER: E
Хвора М. 31р. звернулась до хірурга стоматолога зі скаргами на постійні іррадіюючі болі в ділянці СНЩС зліва, що посилюються при рухах н/щ. З анамнезу відомо, що тиждень тому хвора одержала травму: удар кулаком в обличчя. При огляді: загальний стан середньої важкості, температура тіла 37,6оС, свідомість ясна. Місцево: асиметрія обличчя за рахунок припухлості м’яких тканин попереду козелка вуха зліва. Шкіра над припухлістю дещо гіперемійована, в згортку береться. відкривання рота обмежене до 1,5 см. При спробі більшого відкривання рота – різкий біль. Проба непрямого навантаження н/щ позитивна, біль в ділянці СНЩГ зліва. При пальпації кісток лицевого скелету патологічної рухомості фрагментів не виявлено. Заг. аналіз крові L 9,9(10, ШОЕ 28мм/год. На рентгенограмі за Шулером розширення суглобової щілини СНЩС зліва. Поставте діагноз.
A. Перелом суглобового відростка. нижньої щелепи зліва.
B. Больова дисфункція СНЩС зліва.
C. Остеоартроз СНЩС зліва.
D. Внутрішньо суглобовий анкілоз СНЩС зліва.
E. Гострий артрит СНЩС зліва
ANSWER: E
У клініку поступив хворий 32 років, який отримав удар в ділянку підборіддя. З правого зовнішнього слухового проходу спостерігається незначна кровотеча. При огляді лікар-стоматолог визначив наявність пошкодження зовнішнього слухового проходу. Внаслідок чого найчастіше відбувається подібне пошкодження?
A. Перелому шийок суглобових паростків нижньої щелепи.
B. Переднього вивиху нижньої щелепи.
C. Бокового вивиху нижньої щелепи.
D. Перелому вінцевих паростків нижньої щелепи.
E. Заднього вивиху нижньої щелепи.
ANSWER: E
Пацієнтка, 47 років звернувся до лікаря зі скаргами на обмежену рухливість нижньої щелепи вранці на періодичний тупий біль в правому СНЩС і скутість у суглобах. Зі слів пацієнтки скутість зникає протягом дня після “розробки” суглобів. Об’єктивно: обличчя симетричне, відкривання рота обмежене до 2,5 см, відмічається хруст в суглобах. Середня лінія зміщується в право на 3-4 мм., пальпація болісна правої суглобової головки. Поставте попередній діагноз.
A. Гострий серозний артрит правого СНЩС
B. Хронічний артрит правого СНЩС.
C. Перелом правого мищелка нижньої щелепи.
D. Правобічний передній вивих нижньої щелепи
E. Артроз правого СНЩС.
ANSWER: E
Чоловік 36 років скаржиться на різкий розлитий біль у області лівого СНЩС з іррадіацією у вухо, головний біль, погіршення загального стану, неможливість прийому їжі і обмежене відкривання рота. Об'єктивно: обличчя асиметричне за рахунок набряку у області лівого СНЩС. Шкіра в цій області гиперемована. Біль посилюється при мінімальних рухах нижньої щелепи, пальпація суглоба викликає сильний біль. Відкриття рота обмежене до 15-20 мм. Який діагноз найбільш вірогідний в даному випадку?
A. Підвивих нижньої щелепи
B. Гострий гнійний паротит
C. Деформуючий артроз лівого СНЩС
D. Міогенний остеоартроз
E. Гострий артрит лівого СНЩС
ANSWER: E
Хвора 36 років скаржиться на різкий біль, клацання в правому СНЩС, печію в ділянці правого зовнішнього слухового проходу. Рухи нижньої щелепи сходинкоподібні, з короткочасними блокуючими моментами в суглобі і гострим болем. Об'єктивно: обличчя симетричне. Прикус ортогнатичний. При внутрішньоротовій пальпації латеральних крилоподібних м'язів відчувається біль справа. На томограмах контури кісткових структур суглобових поверхонь рівні, гладкі. Який найвірогідніший діагноз?
A. Гострий посттравматичний артрит СНЩС
B. Деформуючий артроз СНЩС
C. Ревматичний артрит СНЩС
D. Анкілоз СНЩС
E. Нейромускулярний синдром СНЩС
ANSWER: E
2 тижні тому на фізкультурі хлопчик 10 років впав обличчям вниз з гімнастичної щаблини. Рентгенологічно змін кісткових структур не було. В даний час лице асиметричне за рахунок набряку у області лівого СНЩС Шкіра в цій області гіперемована. Біль посилюється при мінімальних рухах нижньої щелепи Пальпація суглоба викликає сильний біль. Відкриття рота обмежене до 15-20 мм. Який діагноз найбільш вірогідний в даному випадку?
A. Забиття нижньої щелепи
B. Вивих нижньої щелепи односторонній
C. Перелом по типу "зеленої гілки"
D. Вивих нижньої щелепи двосторонній
E. Посттравматичний артрит
ANSWER: E
Хворий 32 років скаржиться на біль у області лівого СНЩС, що іррадіює у вухо, головний біль, погіршення загального стану, неможливість жування, обмежене відкриття рота. Обличчя симетричне. Шкіра в цій області в кольорі не змінена. Біль посилюється при мінімальний рухах нижньої щелепи. Пальпація суглоба викликає незначний біль. Відкриття рота трохи обмежене. Подібні симптоми відзначав і раніше протягом 3 років. Який найвірогідніший діагноз?
A. Гострий артрит
B. Гострий гнійний паротит
C. Деформуючий артроз лівого СНЩС
D. Міогенний остеоартроз
E. Загострення хронічного артриту лівого СНЩС
ANSWER: E
Під час видалення 34 зуба у хворого Н. розвинувся двосторонній передній вивих нижньої щелепи. Яким методом доцільно вправити цей вивих, якщо після вивиху минуло 30 хвилин?
A. Метод Папескі
B. Метод Гершуні
C. Метод К’яндинського
D. Метод Рауера
E. Метод Блехмана-Гершуні
ANSWER: E
Жінка, 35 років, на другу добу післявидалення зуба звернулася до ЧЛВ з скаргами на біль в білявушно-жувальної області, почуття, що немає контакту між зубами верхньої та нижньої щелепи праворуч. Під час огляду: Підборіддя зсунуте ліворуч, рот напіввідкритий, губи зімкнуті, прикус порушений. Обмеження бічних рухів нижньої щелепи. З переду від козетка правого вуха западання м’яких тканин.Яке дослідження найбільш інформативне при даному порушенні?
A. ультразвуковое
B. Рентгенографія нижньої щелепи
C. Бімануальне
D. Симптом навантаження
E. Rо - грама ВНШС
ANSWER: E
Хвора 65 років звернулася зі скаргами на постійний біль в суглобі, що підсилюється при рухах нижньої щелепи, скутість рухів щелепи, асиметрії обличчя. Об'єктивно: відсутні 35,36,37,38,46,47,48, відкривання рота супроводжується хрускітом та клацанням в ділянці суглобу. На рентгенограмі: деформація голівки мищелкового відростка, зміни її форми, розсмоктування кортикальної пластинки голівки. Найбільш ймовірний діагноз.
A. Артрит скронево-нижньощелепного суглоба
B. Анкілоз скронево-нижньощелепного суглоба
C. Синдром Костена
D. Артрозо-артрит скронево-нижньощелепного суглоба
E. Деформуючий остеоартроз
ANSWER: E
Поверхні СНЩС покриті:
A. сполучнотканинним хрящем
B. фіброзним хрящем
C. нічим не покриті
D. слизовою оболонкою
E. гіаліновим хрящем
ANSWER: E
Слабе місце в капсулі СНЩС:
A. в зовнішній стенці
B. в передній стнці
C. суглобовий диск
D. в внутрішній стінці
E. в задній стінці
ANSWER: E
Міжсуглобовий диск при опусканні і підніманні щелепи:
A. нерухомий
B. обертається навколо вертикальної осі
C. згинається
D. розтягується
E. рухається разом з головкою
ANSWER: E
В гострій фазі травматичного артриту в суглобі, як правило, відмічається:
A. вивих меніска
B. розрив зовнішньої зв’язки
C. диплопія
D. сплощення суглобової головки
E. крововилив
ANSWER: E
Провідним симптомом анкілозу СНЩС являється:
A. шум в вухах
B. порушення ковтання
C. множинний карієс
D. виражений больовий синдром
E. різке обмеження рухомості нижньої щелепи
ANSWER: E
Основною причиною развитку анкілозу СНЩС являєтся:
A. артрит
B. пухлина
C. привушний гіпергідроз
D. целюліт привушно-жувальної ділянки
E. мастоїдит
ANSWER: E
Основноюпричиною розвитку анкілозу СНЩС являється:
A. пухлина
B. мастоїдит
C. привушний гіпергідроз
D. целюліт привушно-жувальної ділянки
E. травма суглобових відростків нижньої щелепи
ANSWER: E
Основною причиною розвитку анкілозу СНЩС являєтся:
A. пухлина
B. мастоїдит
C. привушний гіпергідроз
D. целюліт привушно-жувальної ділянки
E. остеомієліт нижньої щелепи
ANSWER: E
Форма анкілозу СНЩС:
A. гнійний
B. поліпозний
C. катаральний
D. атрофічний
E. фіброзний
ANSWER: E
Форма анкілозу СНЩС:
A. гнійний
B. поліпозний
C. катаральний
D. атрофічний
E. кістковий
ANSWER: E
Додатковим симптомом клініки фіброзного анкілозу СНЩС являється:
A. шум в вухах
B. порушення ковтання
C. множинний карієс
D. виражений больовий синдром
E. зміщення нижньої щелепи в здорову сторону
ANSWER: E
Додатковим симптомом клініки фіброзного анкілозу СНЩС являється:
A. шум в вухах
B. порушення ковтання
C. множинний карієс
D. виражений больовий синдром
E. гіпертрофія жувальних м’язів на хворій стороні стороні
ANSWER: E
Додатковим симптомом клініки фіброзного анкілозу СНЩС являється:
A. шум в вухах
B. порушення ковтання
C. множинний карієс
D. виражений больовий синдром
E. тугорухомість в суглобі, виражена зранку
ANSWER: E
Провідним симптомом клініки двостороннього кісткового анкілозу СНЩС являється:
A. шум в вухах
B. порушення ковтання
C. множинний карієс
D. виражений больовий синдром
E. повна відсутність рухів нижньої щелепи
ANSWER: E
Додатковим методом дослідження при діагностиці анкілозу СНЩС являється:
A. міографія
B. аудіометрія
C. біохімія крові
D. електроодонтодіагностика
E. комп’ютерна томографія
ANSWER: E
Додатковим методом дослідження при діагностиці анкілозу СНЩС являється:
A. міографія
B. аудіометрія
C. біохімія крові
D. електроодонтодіагностика
E. томографія СНЩС
ANSWER: E
Зовнішній вигляд хворого з двохстороннім кістковим анкілозом СНЩС характеризується:
A. нижньою макрогнатією
B. верхньою мікрогнатією
C. верхньою ретрогнатією
D. несиметрично-гіпертрофованими жувальними м’язами
E. профілем "пташиного" лиця
ANSWER: E
Зовнішній вигляд хворого з двохстороннім кістковим анкілозом СНЩС характеризується:
A. нижньою макрогнатією
B. верхньою мікрогнатією
C. верхньою ретрогнатією
D. несиметрично-гіпертрофованими жувальними м’язами
E. сплощенням і вкороченням тіла і гілки нижньої щелепи на хворій стороні
ANSWER: E
Рентгенологічна картина кісткового анкілозу СНЩС характеризуется:
A. переривчастою суглобовою щілиною
B. чітко контурованими елементами суглобових структур
C. потовщенням суглобової капсули
D. стоншенням суглобової капсули
E. суцільним кістковим конгломератом
ANSWER: E
Основний метод лікування хворих з кістковим анкілозом СНЩС:
A. фізіотерапія
B. консервативний
C. ортопедичний
D. ортодонтичний
E. хірургічний
ANSWER: E
Лікування фіброзного анкілозу СНЩС полягає:
A. в фізіотерапії
B. в артропластиці
C. в створенні несправжнього суглобу
D. в остеотомії нижньої щелепи
E. в редресації
ANSWER: E
Лікування кісткового анкілозу СНЩС полягає:
A. в редресації
B. в фізіотерапії
C. в остеотомії нижньої щелепи
D. в гінгівотомії
E. в створенні несправжнього суглобу
ANSWER: E
Лікування кісткового анкілозу СНЩС полягає:
A. в редресації
B. в фізоітерапії
C. в остеотомії нижньої щелепи
D. в гінгівотомії
E. в артропластиці
ANSWER: E
При развитку анкілозу СНЩС в дитинстві деформація нижньої щелепи появляється:
A. через 6 місяців після початку захворювання
B. через один рік після початку захворювання
C. через 6 місяці після прорізування молочних п’ятих зубів
D. зразу після початку захворювання
E. з початком інтенсивного росту кісток обличчя
ANSWER: E
Контрастна сіалограма паренхіматозного сіалоаденіту характеризується:
A. розширенням головного протоку
B. звуженням протоків всіх порядків
C. ампульним розширенням протоків II-III порядку
D. закрученістю протоків
E. множинними порожнинами в залозі
ANSWER: E
Одним з етапів видалення піднижньощелепної слинної залози являється перев’язка:
A. стенонової протоки
B. a.carotis communis
C. верхньої щитовидної артерії
D. крайової гілки лицьового нерва
E. вартонової протоки
ANSWER: E
Віддаленими місцевими ускладненнями після видалення піднижньощелепної слинної залози являются:
A. парастезії
B. неврит ментального нерва
C. парез мімічної мускулатури
D. аурикулотемпоральний синдром
E. слинна нориця
ANSWER: E
Верхньою межею розташування привушної залози являється:
A. вилична кістка
B. вилична кістка і нижньощелепний край верхньої щелепи
C. скронева ямка
D. нижній край очниці
E. вилична дуга і зовнішній слуховий прохід
ANSWER: E
Що являється задньою межею розташування привушної залози?
A. шилоподібний відросток скроневої кістки
B. потилична кістка
C. довгий м’яз спини
D. вилична дуга
E. соскоподібний відросток скроневої кістки і грудинноключичнососкоподібний м’яз
ANSWER: E
Донизу привушна залоза опускається:
A. До середньої третини гілки нижньої щелепи
B. До нижньої третини гілки нижньої щелепи
C. До кута нижньої щелепи
D. Дещо вище кута нижньої щелепи
E. Дещо нижче кута нижньої щелепи
ANSWER: E
Довжина вивідного протоку привушної залози звичайно не перевищує:
A. 2-3 см.
B. 3-4 см.
C. 4-5 см.
D. 7-9 см.
E. 5-7 см.
ANSWER: E
Ширина (діаметр) вивідного протоку привушної залози дорослої людини складає в нормі:
A. від 1 до 2 мм.
B. від 3 до 4 мм.
C. від 4 до 5 мм.
D. від 0,5 до 1 мм.
E. від 2 до 3 мм.
ANSWER: E
В якому віці в нормі вивідна протока привушної залози ширша?
A. у дітей раннього віку
B. в юнацькому віці
C. у осіб середнього віку
D. в антенатальному періоді
E. у людей похилого віку
ANSWER: E
Вивідна протока привушної залози звичайно в нормі відходить:
A. від верхнбої третини залози
B. від середньої третини залози
C. на границі середньої і нижньої третини залози
D. від нижньої третини залози
E. на границі верхньої і середньої третини залози
ANSWER: E
Вивідна протока привушної залози своєю зовнішньозалозистою частиною проходить:
A. по внутрішній поверхні власне жувального м’язу
B. через товщу власне жувального м’язу
C. поряд з цим м’язом протока не проходить
D. немає вірної відповіді
E. по зовнішній поверхні власне жувального м’язу
ANSWER: E
Вивідна протока привушної залози відкривається на слизовій оболонці щоки в присінку рота навпроти:
A. першого верхнього премоляра
B. другого верхнього премоляра
C. першого верхнього моляра
D. третього верхнього моляра
E. другого верхнього моляра
ANSWER: E
В середньому на протязі однієї години привушна залоза здорової людини (середнього віку) виробляє:
A. біля 1 мл. нестимульованої слини
B. біля 10 мл. нестимульованої слини
C. біля 15 мл. нестимульованої слини
D. біля 20 мл. Нестимульованої слини
E. біля 5 мл. нестимульованої слини
ANSWER: E
По складу секрету привушна залоза відноситься до:
A. серозно-слизових залоз
B. слизових залоз
C. немає правильної відповіді
D. ендокринних залоз
E. чисто серозних залоз
ANSWER: E
Привушна залоза - це:
A. альвеолярна, а місцями трубчато–альвеолярна слинна залоза
B. трубчато-альвеолярна слинна залоза
C. трубчата слинна залоза
D. немає правильної відповіді
E. альвеолярна слинна залоза
ANSWER: E
Піднижньощелепна залоза - це:
A. альвеолярна слинна залоза
B. трубчато-альвеолярна слинна залоза
C. трубчата слинна залоза
D. немає правильної відповіді
E. альвеолярна, а місцями трубчато-альвеолярна слинна залоза
ANSWER: E
Під’язикова залоза - це:
A. альвеолярна слинна залоза
B. альвеолярна, а місцями трубчато–альвеолярна слинна залоза
C. трубчата слинна залоза
D. немає правильної відповіді
E. трубчато-альвеолярна слинна залоза
ANSWER: E
Ложе піднижньощелепної залози відмежовано зсередини:
A. діафрагмою дна порожнини рота і підборідно-під’язиковим м’язом
B. діафрагмою дна порожнини рота і щелепно-під’язиковим м’язом
C. діафрагмою дна порожнини рота і двочеревцевим м’язом
D. діафрагмою дна порожнини рота
E. діафрагмою дна порожнини рота і під’язиково-язиковим м’язом
ANSWER: E
Ложе під нижньощелепної залози обмежене ззовні:
A. внутрішньою поверхнею тіла нижньої щелепи
B. внутрішньою поверхнею гілки нижньої щелепи
C. діафрагмою дна порожнини рота
D. діафрагмою дна порожнини рота і двочеревцевим м’язом
E. під’язиковою кісткою
ANSWER: E
Вивідна протока піднижньощелепної залози звичайно відходить від якого її відділу?
A. медіального
B. нижньо-медіального
C. нижнього
D. задньо-верхнього
E. верхньо-медіального
ANSWER: E
Довжина вивідної протоки під нижньощелепної залози не перевищує:
A. 2-3 см.
B. 3-4 см.
C. 7-10 см.
D. 11-14 см.
E. 5-7 см.
ANSWER: E
Ширина (просвіт) вивідної протоки під нижньощелепної залози рівна:
A. 1-2 мм.
B. 4-5 мм.
C. 5-6 мм.
D. 7-8 мм.
E. 2-4 мм.
ANSWER: E
Устя вивідної протоки піднижньощелепної залози:
A. ширше, чим в привушної залози
B. таке-ж, як і в привушній залозі
C. в два рази ширше, чим в привушної залози
D. немає правильної відповіді
E. вужче чим в привушній залозі
ANSWER: E
Капсула під нижньощелепної залози утворюється за рахунок розщеплення:
A. глибокого листка власної фасції шиї
B. щічно-глоткової фасції
C. жуватльної фасції
D. фасції язика
E. поверхневого листка власної фасції шиї
ANSWER: E
Хворий 43 років скаржиться на наявність нориці білявушно-жувальній ділянці праворуч, обмежене відкривання рота. Об'єктивно: обличчя асиметричне за рахунок припухлості м яких тканин. На рівні кута нижньої щелепи - нориця з малим числом кров'янисто-гнійним виділенням, шкіра синьо-багрового кольору. Пальпаторно інфільтрат дерев'янистої щільності, помірно болісний. В окремих місцях осередки розм'ягчення. Відкривання рота до *-1 4 см. 48, 47, 46 зуби інтактні. Рентгенологічно змін немає. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Хронічний лімфаденіт правої білявушно-жувальної ділянки
B. Хронічний паротит
C. Хронічний одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи
D. Одонтогенна гранульома лиця
E. Актиномікоз правої білявушно-жувальної ділянки
ANSWER: E
Хворий 43 років скаржиться на наявність нориці білявушно-жувальній ділянці праворуч, обмежене відкривання рота. Об'єктивно: обличчя асиметричне за рахунок припухлості м яких тканин. На рівні кута нижньої щелепи - нориця з малим числом кров'янисто-гнійним виділенням, шкіра синьо-багрового кольору. Пальпаторно інфільтрат дерев'янистої щільності, помірно болісний. В окремих місцях осередки розм'ягчення. Відкривання рота до -1 4 см. 48, 47, 46 зуби інтактні. Рентгенологічно змін немає. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Хронічний лімфаденіт правої білявушно-жувальної ділянки
B. Хронічний паротит
C. Хронічний одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи
D. Одонтогенна гранульома лиця
E. Актиномікоз правої білявушно-жувальної ділянки
ANSWER: E
Хворий К., 47 років, проходить курс лікування у фтизіатра, звернувся до стоматолога зі скаргами на наявність болючої виразки у порожнині рота. Об'єктивно: на слизовій оболонці щоки зправа на лінії змикання зубів - виразка, розміром 0,3*0,5 мм, з нерівними підритими м'якими краями, дуже болюча при пальпації. Дно та краї виразки мають зернистий характер, вкриті жовто-сірим нальотом. Підщелепні лімфатичні вузли збільшені, болючі. Визначте діагноз.
A. Туберкульозний вовчак
B. Червоний вовчак
C. Сифіліс
D. Лепра
E. Міліарно-виразковий туберкульоз
ANSWER: E
До лікаря стоматолога звернувся юнак 17 років зі скаргами на наявність ураження на червоній облямівці губи. Об'єктивно: на червоній облямівці губи зліва ерозія яскраво-червоного кольору розміром 0,8*0,6 см. Ерозія безболісна, краї підняті й рівні, хрящоподібні. Дно ерозії м'ясо-червоного кольору, щільне, блискуче, з "сальним" нальотом. Підщелепні лімфатичні вузли - безболісні, рухомі, щільно-еластичної консистенції. Визначте діагноз.
A. Міліарно-виразковий туберкульоз
B. Ракова виразка
C. Трофічна виразка
D. Вульгарна пухирчатка
E. Первинний сифіліс
ANSWER: E
До лікаря стоматолога звернувся чоловік, 33 років, зі скаргами на неприємний запах з порожнини рота. Об'єктивно: СОПР, слизова глотки, мигдаликів, гортані яскраво гіперемійована. На слизовій нижньої губи, ясен, язика, дні порожнини рота відмічається велика кількість сірого нальоту з неприємним запахом. При мікроскопії ексудату виявлено гонококк Нейссера. Визначте діагноз.
A. Виразково-некротичний стоматит
B. Гіперпластичний кандидоз
C. Первинний актинокоміз
D. Червоний плескатий лишай
E. Гонорейний стоматит
ANSWER: E
Хворий К., 49 років, звернувся до стоматолога зі скаргами на наявність болісної припухлості у порожнині рота. Об'єктивно: обличчя асиметричне. На слизовій оболонці щоки зліва болісний обмежений інфільтрат, спаяний з підлеглими тканинами, з наявністю норицевого ходу. З нориці виділяється серозно-гнійна рідина з крихкоподібними дрібними включеннями. Визначте діагноз.
A. Твердий шанкр
B. Туберкульозний вовчак
C. Піогенна гранульома
D. Шанкриформна піодермія
E. Актиномікоз
ANSWER: E
У хворої шкіра обличчя гіперемійована, на шкірі лоба, носа та скроні виявляються гранульоми, до 1 см в діаметрі, м'які, різко болючі. При їх розтині отриманий сукровичний вміст, який направлено на дослідження. Які клітини знайшов цитолог?
A. Еритроцити, лейкоцити
B. Лейицити на все поле зору
C. КлітЯни Березовського-Штенберга
D. Пролімфоцити, лімфоцити
E. Клітини Пирогова-Лангерганса
ANSWER: E
Хворий М., 25 p., звернувся до лікаря зі скаргами на наявність припухлості на нижній щелепі протягом тижня. Припухлість слабо болюча, поширюється з 33 до 37 зуба, зуби інтактні, при розтині інфільтрату - гною немає. Яке дослідження необхідно провести хворому?
A. Дослідження вмісту інфільтрату
B. Рентгенологічне дослідження щелепи
C. Рентгенологічне дослідження легень
D. Загальний аналіз крові
E. Дослідження крові на RW
ANSWER: E
Хворий, 64 років, звернувся до стоматолога із приводу виразки на бічній поверхні язика, різко болісної при прийомі їжі. Хворіє протягом місяця. Об'єктивно: на бічній поверхні язика ліворуч - виразка овальної форми розміром 1x0,5 см з м'якими підритими фестончастими краями,. Дно виразки неглибоке, болісне, сіро-жовтого кольору, із дрібними грануляціями, що легко кровоточать. Навколо виразки - широкий запальний пояс. Пальпуються спаяні між собою, помірно ущільнені, підщелепні лімфовузли. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Рак язика
B. Первинний сифіліс
C. Декубітальна виразка
D. Актиномікоз язика
E. Туберкульозна виразка
ANSWER: E
На прийом до лікаря звернувся хворий, 75 років, зі скаргами на загальну слабкість, утруднений прийом їжі. Хворіє протягом тижня. Об'єктивно: температура тіла 39,0?С, набряк тканин в області нижньої щелепи ліворуч, на шкірі в цій області темні плями, навколо набряку шкіра бліда. У центрі однієї темної плями - ділянка некрозу. У порожнині рота -виразково-некротичний стоматит. Відзначається гнилісний запах. Який остаточний діагноз?
A. Бешихове запалення
B. Карбункул
C. Сибірка
D. Ангіна Людвіга
E. Нома
ANSWER: E
Хворий, 36 років, звернувся до лікаря - стоматолога зі скаргами на наявність виразки на нижній губі, що з'явилася тиждень тому. Об'єктивно: на нижній губі праворуч округлої форми м'ясо-червоного кольору з блюдцеподібними краями 1 см у діаметрі з плотноеластичним інфільтратом в основі, безболісна при пальпації. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Туберкульозна виразка
B. Декубітальна виразка
C. Трофічна виразка
D. Афта Сеттона
E. Сифілітична виразка
ANSWER: E
Під час стоматологічного огляду хворого 40 років, лікар-стоматолог визначив на слизовій оболонці щік по лінії змикання зубів щільні, округлої форми елементи сірувато-білого кольок 3-10 мм, безболісні при пальпації, оточені вузьким гіперемійованим інфільтрованим вінчиком. При зішкрібанні шпателем виникає ерозія м'ясо-червоного кольору. Який найбільи вірогідний діагноз?
A. Розеольозний сифілід
B. Твердий шанкер
C. Пустульозний сифілід
D. Гумозний сифілід
E. Папульозний сифілід
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернувся чоловік 34 років, зі скаргами на наявність "ранки" у куті рота, що з'явилася 10 днів тому. Об'єктивно: у куті рота ліворуч - тріщина, при пальпації -ущільнена в основі. Підщелепні лімфовузли безболісні, рухливі, не спаяні між собою, плотноеластичної консистенції. Після комплексного обстеження було призначено мікроскопічне дослідження. Які результати мікроскопічного дослідження найбільш вірогідні і даному випадку?
A. Гонококи.
B. Фузо-спіриллярний симбіоз
C. Стрептококи і стафілококи
D. Мікобактерії туберкульозу
E. Бліда трепонема
ANSWER: E
Хворий Ш., 52 років, скаржиться на біль в порожнині рота. Об"єктивно: на м"якому піднебінні болюча виразка з підритими м"якими краями, яка вкрита жовто-сірим нальотом, по периферії-тільця Треля. Лімфатичні вузли збільшені, болючі. При цитологічному дослідженні: клітини Пирогова-Лангганса. Діагноз?
A. Декуб.тальна виразка
B. Трофічна виразка.
C. Вторинний сифіліс.
D. Ракова виразка
E. Туберкульозна виразка
ANSWER: E
Хворий П., 19 років, скаржиться на ерозію на язиці. Об"єктивно: на дорзальній поверхні язика зліва безболісна ерозія овальної форми розміром до 1 см. Края рівні, з хрящоподібним при пальпаціїї інфільтратом. Дно м"ясо-червоного кольору з "сальним " нальотом. Лімфовузли зліва збільшені, безболісні. Діагноз?
A. Травматична виразка
B. Хронічний рецидивний афтозний стоматит
C. Ракова виразка
D. Ерозія при рецидивуючому герпесі
E. Сифіліс
ANSWER: E
Хворий 27 років скаржиться на збільшені тверді підшкірні вузли в області нижньої щелепи. Вузли тверді мало болісні, деякі самостійно розтялись і через нориці виділяється кров'янистий вміст з некротичними масами, на їх місті утворюються виразки з підритими краями. Діагноз?
A. Лімфогранулематоз
B. Третинний сифіліс
C. Актиномікоз
D. Багатоформна ексудативна ерітема
E. Скрофулодерма (туберкульозні гуми)
ANSWER: E
Хворий 40 років скаржиться на виразку слизової оболонки нижньої губи. Виявлена ерозія 0,5-0,6см., округлої форми з рівними чіткими краями біля основи хрящоподібний інфільтрат. Поверхня ерозії рівна, червоного кольору. Реґіонарні лімфатичні вузли збільшені, безболісні, періаденіт відсутній. Діагноз?
A. Лімфаденіт.
B. Трофічна язва.
C. Ракова язва
D. Туберкульозна язва
E. Первинний сифіліс.
ANSWER: E
До стоматолога районної поліклініки вперше звернулася жінка 45 років із скаргами на наявність збільшених лімфатичних вузлів правої підщелепної ділянки, субфібрильну температуру тіла, слабкість, потовиділення, зниження маси тіла на протязі місяцю. При пальпації патологічно змінені лімфатичні вузли м'які, безболісні, деякі спаянні між собою. Встановіть діагноз та направте до спеціаліста для подальшого лікування.
A. Туберкульозний лімфаденіт правої підщелепної ділянки. Направити хворого до фтізіатра
B. Сифілітичний лімфаденіт правої підщелепної ділянки. Направити хворого до дерматолога-венеролога
C. Актіномікотичний лімфаденіт правої підщелепної ділянки. Направити хворого до дерматолога
D. Гострий лімфаденіт
E. СНІД. Направити хворого до інфекціоніста
ANSWER: E
До стоматолога районної поліклініки вперше звернулася жінка 19 років із скаргами на наявність збільшених та плотних лімфатичних вузлів лівої підщелепної ділянки, а також наявність на нижній губі безболісного утворення округлої форми. При пальпації утворення на нижній губі виявляється щільний склеротичний інфільтрат, безболісний, з рівними та чіткими незначно припіднятими над здоровою шкірою краями. При пальпації підщелепних лімфатичних вузлів виявлена щільно еластична та хрящеподобна консистенція. Встановіть діагноз та направте до спеціаліста на лікування.
A. Туберкульозний лімфаденіт правої підщелепної ділянки. Направити хворого до фтізіатра
B. Актіномікотичний лімфаденіт правої підщелепної ділянки. Направити хворого до дерматолога
C. СНІД. Направити хворого до інфекціоніста
D. Ракова виразка
E. Первинний сифіліс(сифілітичний склєродерміт та твердий шанкр нижньої губи). Направити хворого до дерматолога-венеролога
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернулась мама з дитиною віком 4-х місяців. Мама виявила висипання на слизовій оболонці губ, язика і щік дитини. Опитуванням з'ясовано, що мама хворіла на сифіліс до і під час вагітності. Під час огляду виявлено: губи збільшені, набряклі. Мають тріщини, найбільш глибокі у кутиках рота; папули на слизовій оболонці мигдаликів, язика та щік. Визначте попередній діагноз.
A. Набутий сифіліс
B. Кір
C. Гострий герпетичний стоматит
D. Хронічний рецидивуючий афтозний стоматит
E. Природжений сифіліс
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернулись батьки з дитиною віком 2 місяців зі скаргами на наявність висипань на слизовій оболонці язика, щік, у кутиках рота. Опитуванням з'ясовано, що мати хворіла на сифіліс до і під час вагітності. Під час огляду виявлено, що елементи на слизовій оболонці язика і щік ураження являють собою папули, а у кутиках рота - зони інфільтрації, що поширюються на слизову оболонку; на червоній каймі губ глибокі тріщині Визначте попередній діагноз.
A. Набутий сифіліс
B. Вторинний сифіліс
C. Багатоформна ексудативна еритема
D. Гострий герпетичний стоматит
E. Природжений сифіліс
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернулась дитина 14 років зі скаргами на косметичний дефект внаслідок "негарного вигляду" постійних різців. Під час огляду з'ясовано, що по ріжучому краю верхніх постійних зубів є серпоподібні виямки, форма зубів бочкоподібна, емалі у ділянці ріжучому краю немає. Визначте діагноз.
A. Набутий сифіліс.
B. Вторинний сифіліс
C. Гіпоплазія емалі
D. Карієс
E. Природжений сифіліс. Зуби Гетчісона.
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернувся пацієнт віком 24 років. Головними скаргами були: сухість в роті, заїди на губах, "лихоманку. Під час опитування з'ясовано, що у пацієнта гіпертермія впродовж 6 тижнів, ознаки втомлюваності, слабкості; діарея впродовж 4 тижнів-зменшення маси тіла на 9 кг впродовж останніх місяців. Визначте попередній діагноз.
A. Багатоформна ексудативна еритема
B. Хронічний кандидозний стоматит
C. Герпетичний стоматит
D. Діарея
E. СНІД.
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернувся пацієнт віком 36 років зі скаргами на наявність "виразок" у порожнині рота. Під час огляду виявлено, що у зоні Клейна є численні виразково-ерозивні елементи висипань; на слизовій оболонці піднебіння, язика є три виразки. Попереднє лікування було неефективним. Результати вірусологічних досліджень підтверджують етіологічну роль вірусу цитомегалії у виникненні вказаних уражень. Опитуванням з'ясовано, що пацієнт є гомосексуалістом. Визначте первинний діагноз.
A. Багатоформна ексудативна еритема
B. Цитомегаловірусний стоматит
C. Герпетичний стоматит
D. Сифіліс
E. СНІД
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернулась пацієнтка віком 27 років зі скаргами на наявність сухості, постійних герпетичних висипань у порожнині рота та на червоній каймі губ. Під час огляду виявлено, що на слизовій оболонці губ і язика є 4 глибокі ерозії, на слизовій оболонці спинки язика щільний сіро-білий наліт, у кутиках рота - тріщини, вкриті білим нальотом. З даних , анамнезу відомо, що пацієнтка впродовж останніх 2-х місяців хворіла на пневмонію, мала ознаки гострої кишкової інфекції та наступної диспепсії, втратила вагу на 10 кг. Визначте первинний діагноз.
A. Рецидивуючий герпес порожнини рота
B. Хронічний кандидозним стоматит
C. Герпетичний стоматит
D. Ангулярний мікотичний хейліт
E. СНІД
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернулась пацієнтка віком 32 років зі скаргами на появу "виразок" на слизовій оболонці порожнини рота, на губах. Під час огляду виявлено, що на червоній облямівці губ пухирці і кірки, у кутиках рота глибокі тріщини, вкриті білим нальотом Пацієнтка хворіє впродовж двох місяців. Впродовж вказаного періоду у пацієнтки у пацієнтки зменшилась вага на 11 кг, пацієнтка перенесла пневмонію. Визначте первинний діагноз.
A. Багатоформна ексудативна еритема
B. Хронічний кандидозний стоматит
C. Герпетичний стоматит
D. Рецидивуючий герпес порожнини рота, ангулярний мікотичний хейліт
E. СНІД
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернулась пацієнтка віком 27 років зі скаргами на появу висипань на червоній каймі губ, тріщин у кутиках рота. Під час огляду виявлено, що на червоній каймі губ пухирці і кірки, у кутиках рота глибокі тріщини, вкриті білим нальотом. Пацієнтка хворіє впродовж двох місяців. Має місце підвищення температури тіла впродовж 5 тижнів, сухість у роті і неприємні відчуття при ковтанні. Пацієнтка перенесла пневмонію, яку спричинили токсоплазми. Визначте попередній діагноз.
A. Багатоформна ексудативна еритема
B. Хронічний кандидозний стоматит
C. Герпетичний стоматит
D. Токсоплазмоз
E. СНІД
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернулась пацієнтка віком 27 років зі скаргами на появу висипань на червоній каймі губ, тріщин у кутиках рота. Під час огляду виявлено, що на червоній каймі губ пухирці і кірки, у кутиках рота глибокі тріщини, вкриті білим нальотом. Пацієнтка хворіє впродовж двох місяців. Має місце підвищення температури тіла впродовж 5 тижнів, сухість у роті і неприємні відчуття при ковтанні. Пацієнтка перенесла пневмонію, яку спричинили токсоплазми. Визначте попередній діагноз.
A. Багатоформна ексудативна еритема
B. Хронічний кандидозний стоматит
C. Герпетичний стоматит
D. Токсоплазмоз
E. СНІД
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернувся пацієнт віком 43 років. Головними скаргами були: наявність "виразок" на слизовій оболонці порожнини рота. Під час опитування з'ясовано, що пацієнт хворіє на туберкульоз. Об'єктивно: на слизовій оболонці верхньої губи і щік виявлено виразки неправильної форми з "підкопаними" краями, на дні - грануляції, що кровоточать. Визначте попередній діагноз.
A. Вторинний сифіліс
B. Лепра
C. Герпетичний стоматит
D. Первинний сифіліс
E. Туберкульозний вовчак
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернувся пацієнт віком 62 років. Головними скаргами були: наявність "виразки" на слизовій оболонці щоки. Під час опитування з'ясовано, що пацієнт хворіє на туберкульоз. Об'єктивно: на слизовій оболонці щоки виявлена виразка 0,6x0,8 см з "підкопаними" краями, на дні - грануляції, що кровоточать. Визначте попередній діагноз.
A. Туберкульозний вовчак
B. Лепра
C. Герпетичний стоматит
D. Сифіліс
E. Міліарно-виразковий туберкульоз
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернулась пацієнтка віком 57 років. Головними скаргами були: наявність "ранки" на слизовій оболонці порожнини рота. Під час опитування з'ясовано, що пацієнтка хворіє на туберкульоз. Об'єктивно: на слизовій оболонці перехідної складки нижньої губи та язика дві виразки (0,3x0,8 см та 0,4x0,6 см) з "підкопаними" краями. Підщелепні та шийні лімфатичні вузли збільшені, щільно-еластичниї консистенції, болісні при пальпації. Визначте попередній діагноз.
A. Туберкульозний вовчак
B. Лепра
C. Герпетичний стоматит
D. Сифіліс
E. Міліарно-виразковий туберкульоз
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернулась мама з дитиною 6 років. Головними скаргами були: наявність глибокої виразки на слизовій оболонці порожнини рота. Під час опитування з'ясовано, що дитина хворіє на туберкульоз. Об'єктивно: на слизовій оболонці ретромолярної ділянки справа глибока виразка з "підкопаними" краями, м'якої консистенції, в'ялими грануляціями на дні, слабкоболісна. Підщелепні та шийні лімфатичні вузли збільшені. Визначте попередній діагноз.
A. Туберкульозний вовчак
B. Лепра
C. Герпетичний стоматит
D. Міліарний туберкульоз
E. Колікватиний туберкульоз
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернулась мама з дитиною 8 років. Головними скаргами були: наявність глибокої виразки на слизовій оболонці порожнини рота. Під час опитування з'ясовано, що дитина часто хворіє, має позитивну реакцію Манту, направлена на консультацію до лікаря-фтізіатра. Об'єктивно: на слизовій оболонці щоки зліва глибока виразка з "підкопаними" краями, м'якої консистенції, в'ялими грануляціями на дні, слабкоболісна. Підщелепні та шийні лімфатичні вузли збільшені. Визначте попередній діагноз.
A. Туберкульозний вовчак
B. Лепра
C. Герпетичний стоматит
D. Міліарний туберкульоз
E. Колікватиний туберкульоз
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернулась пацієнтка 42 років зі скаргами на появу "утворень" на слизовій оболонці порожнини рота. Об'єктивно: на слизовій оболонці язика сірувато-біла ділянка, що підвищується над оточуючими тканинами. По периферії ущільнення є невеликі виразки з бугристою основою, нерівними при піднятими краями, некротичними масами на дні. Підщелепні та шийні лімфатичні вузли збільшені. Визначте попередній діагноз.
A. Туберкульозний вовчак
B. Сибірка
C. Герпетичний стоматит
D. Міліарний туберкульоз
E. Лепра
ANSWER: E
У хворого Н., 39 років на слизовій оболонці порожнини рота та на боковій поверхні язика виразка з кругленої форми, безболісна, розміром до 0,7 см з рівними краями, з гладкою поверхнею та хрящеподібною основою. Ваш діагноз
A. Туберкульоз
B. Актиномікоз
C. Рак
D. Тромбофлебіт
E. Сифіліс
ANSWER: E
У хворої В., 47 років виявлено вторинний сифіліс. Які характерні ознаки для цієї патології?
A. Наявність розеол, папул
B. Виразок
C. Папул або пустул
D. Гумозні утворення
E. Твердий шанкр
ANSWER: E
У хворої 19 років під час профогляду стоматологом виявлена ерозія в переддвір'ї порожнини рота. Ерозія щілиноподібної форми, безболісна, в основі пальпується щільний еластичний інфільтрат. Лімфовузли зліва збільшені, хрящоподібної щільності, безболісні, рухомі. Серологічна реакція Васермана негативна. Вірогідний діагноз?
A. Декубітальная ерозія
B. Рецидивуючий афтозний стоматит
C. Пухирчатка
D. Кандидоз
E. Первинний сифіліс
ANSWER: E
При вторинному сифілісі які лабораторні обстеження мають діагностичне значення?
A. Цитологічне
B. Гематологічне
C. HbS-антиген
D. Гістологічне
E. РМП, реакція Васермана
ANSWER: E
Хворий звернувся до стоматолога зі скаргами на висип на язику, який він випадково побачив у дзеркало. Об-но: в передній третині язика з права є поодинока гладенька папула, яка западає нижче поверхні. На фоні обкладеного язика папула має вигляд "скошеного луга". Регіонарні лімфовузли не збільшені. Про яку патологію треба думати?
A. Лейкоплакія
B. Кандидоз
C. Червоний плескатий лишай
D. Герпетичній стоматит
E. Вторинний сифіліс
ANSWER: E
Актиномікоз відноситься до:
A. Пухлинних процесів
B. Дистрофічних процесів
C. Пухлиноподібних захворювань
D. Неспецифічного запалення
E. Специфічного запалення
ANSWER: E
Актиномікоз найчастіше розвивається:
A. На фоні хронічного запального процесу
B. Первинно у незмінених тканинах
C. Закономірності не виявляється
D. Всі відповідіц правильні
E. В результаті травматичного пошкодження тканин
ANSWER: E
Основним у діагностиці актиномікозу являється:
A. Біохімічні обстеження крові та слини;
B. Рентгенографічіне обстеження тканин
C. Клінічний аналіз крові
D. Дані бактеріологічного обстеження крові
E. Дані серологічного обстеження крові
ANSWER: E
Серологічне обстеження на актиномікоз грунтується на:
A. Реакції зв'язування комплемента
B. Підрахунку кількості лейкоцитів у слині
C. Визначенні рівня лізоцима
D. Підрахунку співвідношення лейкоцитів та еритроцитів у крові
E. Використанні актинолізату
ANSWER: E
Характерними ознаками актиномікозу являються:
A. Поодинока втягнута нориця з великою кількістю рідкого виділення
B. Щільний безболісний інфільтрат
C. Численні, щільні, збільшені, злегка болісні лімфовузли
D. Щільний дуже болісний інфільтрат
E. Декілька норицевих ходів з мінімальним виділенням на фоні щільного інфільтрату
ANSWER: E
Переважно при лікуванні актиномікозу використовується:
A. Хірургічне видалення пошкоджених тканин
B. Антибіотико- та сульфаніламідна терапія
C. Фізіотерапевтичні методи лікування
D. Хірургічне та фізіотерапевтичне лікування
E. Специфічна терапія актинолізатом
ANSWER: E
Туберкульозне пошкодження тканин щелепно-лицевої ділянки частіше виникає:
A. На протязі
B. Лімфогенним шляхом
C. У результаті первинного пошкодження
D. Гематогенним та лімфогенним шляхом
E. Гематогенним шляхом
ANSWER: E
Туберкульоз тканин і органів порожнини рота частіше буває:
A. У віці 18-40 років
B. У літньому віці
C. Однаково часто пошкоджуються всі вікозі групи
D. Немає вірної відповіді
E. У дитячому та юнацькому віці
ANSWER: E
Основним у діагностиці туберкульозу органів порожнини рота й обличчя являються:
A. Дані морфологічного обстеження
B. Дані рентгенологічного обстеження
C. Дані біохімічного обстеження слини та крові
D. Дані ультразвукового обстеження
E. Дані серологічного обстеження
ANSWER: E
Ведучим у лікуванні туберкульозу органів порожнини рота являється:
A. Раннє і радикальне хірургічне втручання
B. Поєднання хірургічного лікування й антибіотикотерапії
C. Антибактеріальна терапія в поєднанні з фізлікуванням
D. Поєднання хірургічного лікування з фізлікуванням
E. Специфічна терапія
ANSWER: E
Жінка скаржиться на гострий біль у 38 зубі. Біль постійний, самовільний, інтенсивність наростає з кожною годиною, відмічається відчуття "виросшого зуба". При огляді в 38 зубі глибока каріозна порожнина, перкусія різко болісна. Який діагноз?
A. Гострий пульпіт
B. Глибокий карієс
C. Хронічний пульпіт
D. Невралгія трійчастого нерва
E. Гострий періодонтит
ANSWER: E
Студентка звернулась до стоматолога. Об'єктивно: у 22 зубі на апроксимально - медіальній поверхні глибока каріозна порожнина. На рентгенограмі в ділянці верхівки кореня - осередок деструкції кісткової тканини розміром 0,3x0,3 см. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Хронічний гранулюючий періодонтит
B. Хронічний фіброзний періодонтит
C. Радикулярна кіста
D. Хронічний пульпіт
E. Хронічний гранульоматозний періодонтит
ANSWER: E
Хвора скаржиться на інтенсивний, рвучий, пульсуючий біль у ділянці 26. Перкусія 26 різко болюча, зуб рухомий, слизова оболонка навколо 26 гіперемована, набрякла, пальпація болісна. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий гнійний пульпіт
B. Загострення хронічного періодонтиту
C. Гострий дифузний пульпіт
D. Гострий серозний пульпіт
E. Гострий гнійний періодонтит
ANSWER: E
Хвора скаржиться на постійний ниючий біль у 26 зубі, що підсилюється при накусуванні. Об’єктивно: на жувальній поверхні 26 каріозна порожнина, що сполучається з порожниною зуба. Перехідна складка болюча при пальпації, перкусія 26 різко болюча. Після зондування з каналу з'явився гній. Який метод дослідження необхідно провести для встановлення діагнозу?
A. Електроодонтодіагностика
B. Термопроба
C. Бактеріологічне дослідження
D. Глибоке зондування
E. Рентгенологічне дослідження
ANSWER: E
Хворий скаржиться на неприємні відчуття, важкість, розпирання, іноді тупі болі в ділянці 36 зуба. Зуб з пломбою, змінений у кольорі, перкусія чутлива. На слизовій оболонці в обл. проекції кореня є нориця. Який діагноз?
A. Хронічний гранульоматозний періодонтит
B. Гострий гнійний періодонтит
C. Хронічний фіброзний пульпіт
D. Хронічний фіброзний періодонтит
E. Хронічний гранулюючий періодонтит 36 зуба
ANSWER: E
Хворій поставлений діагноз хронічний гранулюючий періодонтит. Які клінічні ознаки характерні для даного захворювання?
A. Біль від термічних і механічних подразників, що зникають відразу після усунення подразника
B. Сильні рвучі, пульсуючі болі, почуття "вирослого зуба", колатеральний набряк
C. Протікає безсимптомно, зуб може бути змінений у кольорі
D. Постійні наростаючі болі, що підсилюються при накусуванні, слизова оболонка цієї області може бути набрякла, гіперемована. Перкусія різко позитивна.
E. Неприємні відчуття, відчуття важкості, розпирання, іноді тупі болі, перкусія злегка чуттєва, є нориця, що періодично відкривається
ANSWER: E
Хворий скаржиться на наявність каріозної порожнини у 26 зубі, колір зуба змінений, глибока каріозна порожнина з’єднана з порожниною зуба. Зондування, перкусія безболісні. ЕОД 100 мкА. На рентгенограмі - розширення періодонтальної щілини. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Хронічний гранулюючий періодонтит 36 зуба
B. Хронічний гранульоматозний періодонтит
C. Гострий гнійний періодонтит
D. Хронічний фіброзний пульпіт
E. Хронічний фіброзний періодонтит
ANSWER: E
Хвора скаржиться на болісну припухлість на піднебінні, що з’явилась 3 дні назад після кількаразового лікування 17 зуба. Об'єктивно: на твердому піднебінні в проекції 17 зуба напівсферичний інфільтрат, болісний, слизова оболонка над ним яскраво гіперемована, витончена. Коронка 17 зруйнована, на рентгенограмі: признаки гранулематозного періодонтиту 17 зуба. Яка ваша тактика?
A. Видалити 17 зуб, лунку зашити
B. Ампутація кореня
C. Розріз слизової на піднебінні
D. Пункція інфільтрату, видалення 17 зуба
E. Видалити 17 зуб, розкрити абсцес
ANSWER: E
Пацієнт скаржиться на дискомфорт у 36 зубі на верхній щелепі ліворуч. Періодично, при накусуванні на зуб, мимовільно виникає ниюча біль і на яснах відкривається нориця, після чого біль вщухає. Об'єктивно: коронка 36 змінена в кольорі, зуб запломбований. Вертикальна перкусія безболісна. На слизовій оболонці в області 36 рубець від нориці. Який найбільш ймовірний попередній діагноз?
A. Хронічний фіброзний періодонтит
B. Хронічний гранулематозний періодонтит
C. Хронічний гангренозний періодонтит
D. Загострення хронічного періодонтиту
E. Хронічний гранулюючий періодонтит
ANSWER: E
Хворий звернувся до стоматолога з приводу тривалої нориці в нижньому відділі лівої щоки. Об'єктивно: норицевий хід на шкірі до 0,3 см у діаметрі з млявими грануляціями та незначним кров'янисто-гнійним ексудатом. При зондуванні зонд проникає в м'які тканини в напрямку до тіла нижньої щелепи. При пальпації в товщі лівої щоки визначається тяж. На рентгенограммі - 35 зуб має ознаки хронічного періодонтиту. Який остаточний діагноз у даного хворого?
A. Хронічний одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи
B. Туберкульоз нижньої щелепи
C. Актиномікоз нижньої щелепи
D. Атерома лівої щоки
E. Одонтогенна підшкіряна гранульома обличчя
ANSWER: E
До лікаря-стоматолога звернувся хворий зі скаргами на наявність утворення в ділянці правої щоки. Об'єктивно: на правій щоці -невелике, чітко обмежене утворення щільно-еластичної консистенції, болісне при пальпації, шкіра над ним гіперемійована, у центрі визначається симптом флюктуації. В товщі щоки пальпується тяж від утворення до верхівки кореня зруйнованого 15 зуба. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Дермоїдна кіста
B. Нагноєна атерома
C. Фурункул
D. Меланома
E. Нагноєна мігруюча гранульома
ANSWER: E
Що потрібно робити у випадку появи гострого болю після надлишкового виведення пломбувального матеріалу?
A. Видалити зуб
B. Розпломбувати канал
C. Ділянку проекції верхівки кореня обробити антибіотиками
D. Нічого не робити
E. Хірургічним способом видалити надлишок пломбувального матеріалу
ANSWER: E
Хвора скаржиться на болісну припухлість на піднебінні, що з явилося 3 дні назад після кількаразового лікування 17 зуба. Об'єктивно: на твердому піднебінні в проекції 17 зуба напівсферичний інфільтрат, болісний, слизова оболонка над ним яскраво гіперімована, витончена. Коронка 17 зруйнована, на рентгенограмі: ознаки гранулематозного періодонтиту 17 зубу. Яка ваша тактика.
A. Видалити 17 зуб, лунку зашити
B. Ампутація кореня
C. Розріз слизової на піднебінні
D. Пункція інфільтрату, видалення 17 зуба
E. Видалити 17 зуб, розкрити абсцес
ANSWER: E
Яка клінічна картина хронічного гранулюючого періодонтиту?
A. Ниючі болі в зубі без іррадіації, збільшуються при накусуванні, перкусія позитивна, лімфатичні вузли різко болючі
B. Ниючі болі, збільшуються при натисканні на зуб з іррадіацією по ходу навколишніх тканин трійчастого нерва, припухлість і гіперемія
C. Коронкова частина зуба реставрована, слизова без патологічних змін, біль при накусуванні незначна, перкусія зуба болюча
D. Зуб покритий штучною коронкою, слизова на межі контакту з коронкою різко гіперемійована, біль при накусуванні, перкусія болюча.
E. Ниючі болі в зубі, нориця на слизовій в проекції хворого зуба за розростанням патологічних грануляцій, "симптом вазопарезу"
ANSWER: E
При рентгенологічному обстеженні на прицільній рентгенограмі в проекції верхівки кореня 27 зуба спостерігається деструкція кісткової тканини круглої форми з чіткими рівними краями розміром 0,7x0,7 см. Поставте діагноз?
A. Кіста
B. Гранульома
C. Кістогранульома
D. Остеома
E. Одонтома
ANSWER: E
При яких із названих процесів показана операція - резекція верхівки кореня зуба?
A. При розміщенні зуба поза зубною дугою (при дистопії)
B. При зруйнованій коронковій частині зуба і глибоких ясенних кишенях
C. При перфорації бокової стінки в ділянці викривленої верхівки кореня
D. При апіколатеральних та латеральних гранульомах
E. При попаданні пломбувального матеріалу за верхівку кореня
ANSWER: E
При яких із названих процесів показана операція - резекція верхівки кореня зуба?
A. При розміщенні зуба поза зубною дугою (при дистопії)
B. При зруйнованій коронковій частині зуба і глибоких ясенних кишенях
C. При попаданні пломбуючого матеріалу за верхівку кореня
D. При апіколатеральних та латеральних гранульомах
E. При перфорації бокової стінки в ділянці викривленої верхівки кореня
ANSWER: E
В яких із названих випадків показана операція - резекція верхівки кореня зуба?
A. При захворюваннях пародонту
B. При патологічній рухомості зуба
C. При гострій або загостреній формі хронічного періодонтиту
D. При деструкції кістки в ділянці кореня зуба більше на 1/2 його довжини
E. При наявності гранульоми в проекції верхівки кореня
ANSWER: E
На яких зубах можна провести операцію-ампутацію кореня?
A. На премолярах нижньої і верхньої щелепи
B. На зубах під мостоподібним протезом
C. На однокореневих зубах
D. На будь-якому зубі
E. На молярах верхньої і нижньої щелепи
ANSWER: E
В проекції верхівки кореня 16 зуба - наявність випуклості 08 х 08 см, яка є чутлива при пальпації, пружиниста. Перкусія зуба не болюча. Вхід у вічка каналів вільний, зондування не викликає болю. Рентгенографічно: в ділянці верхівки кореня - вогнище деструкції кістки з чітко обмеженими краями. Діагноз:
A. Хронічний верхівковий фіброзний періодонтит
B. Хронічний верхівковий гранулюючий періодонтит
C. Пульпіт, ускладнений хронічним верхівковим періодонтитом.
D. Немає правильної відповіді
E. Хронічний верхівковий гранульоматозний періодонтит, кістогранульома
ANSWER: E
В 47 зубі після пломбування кореневих каналів виникли інтенсивні болі в щелепі. Перкусія різко болюча. В ділянці 47 зуба слизова набрякла, гіперемована. Температура тіла 38,6°С. Лімфатичні підщелепові вузли збільшені, болючі при пальпації. Лице симетричне, пропорційне. Рентгенографічно: кореневі канали запломбовані на 4/5 довжини: деструкція кісткової тканини в ділянці верхівок коренів з нечіткими краями. Діагноз:
A. Гострий гнійний періостит щелепи
B. Гострий одонтогенний остеомієліт щелепи
C. Гнійна навколокоренева киста.
D. Все вірно
E. Загострення хронічного верхівкового періодонтиту
ANSWER: E
В проекції верхівки кореня визначається потовщення, болюче при пальпації. Перкусія зуба не болюча, вхід у вічка каналів відкритий, зондування не викликає болю. Рентгенографічно: в ділянці верхівки кореня вогнище деструкції кістки розміром 5x6 мм з чітко обмеженими контурами. Діагноз:
A. Хронічний верхівковий фіброзний періодонтит
B. Хронічний верхівковий гранулюючий періодонтит
C. Хронічний пульпіт, ускладнений верхівковим періодонтитом.
D. Все вірно
E. Хронічний верхівковий гранульоматозний періодонтит
ANSWER: E
Встановлено діагноз: гострий верхівковий гнійний періодонтит 15 зуба. Яка невідкладна допомога?
A. Ін'єкція в перехідну складку лінкоміцину
B. Внутріканальний електрофорез з антибіотиками та анестетиками
C. Заапікальна терапія протеолітичними ферментами під герметичну пов'язку
D. Немає правильної відповіді
E. Створення відтоку ексудату.
ANSWER: E
Діагноз: гострий гнійний верхівковий періодонтит 35 зуба. З якими захворюваннями треба провести диференційну діагностику?
A. З загостренням хронічного верхівкового періодонтиту, хронічним пульпітом, лімфаденітом
B. З гострим глибоким карієсом, абсцедуючою формою пародонтиту, гнійною одонтогенною кистою
C. З хронічним пульпітом, з гострим глибоким карієсом, флегмоною під щелепової ділянки.
D. Немає правильної відповіді
E. З загостренням хронічного верхівкового періодонтиту, гострим дифузним пульпітом, гострим гнійним періоститом
ANSWER: E
Постійні болі в ділянці 16 зуба. Асиметрія обличчя. Колатеральний набряк. Біль, набряк ясен в ділянці причинного та сусідніх зубів. По перехідній складці в межах хворого зуба визначається флюктуація. Рентгенографічно – розширення періодонтальної щілини. Діагноз:
A. Гострий гнійний періостит щелепи
B. Загострення хронічного верхівкового періодонтиту
C. Гострий одонтогенний остеомієліт щелепи.
D. Немає правильної відповіді
E. Гострий верхівковий гнійний періодонтит
ANSWER: E
Постійні інтенсивні болі в 24 зубі. В 24 зубі - каріозна порожнина, зуб рухомий. Ясна в ділянці 24 зуба гіперемовані, набряклі. Перкусія зуба болюча. Регіонарний лімфаденіт. Електроодонтодіагностика - 100 мкА. Рентгенографічно: змін в навколокореневій ділянці немає. Найімовірніший діагноз:
A. Хронічний верхівковий гранульоматозний періодонтит
B. Загострення хронічного верхівкового гранулюючого періодонтиту
C. Гострий гнійний періостит щелепи.
D. Все вірно
E. Гострий верхівковий гнійний періодонтит
ANSWER: E
Постійні болі локалізованого характеру. Порожнина зуба відкрита, заповнена залишками їжі. Зондування вічок кореневих каналів неболюче. Перкусія болюча. Пальпація слизової в ділянці верхівки кореня болюча. Електроодонтодіагностика: зуб реагує на струм 100 мкА, рентгенографія - біляверхівкових змін немає. Поставте діагноз.
A. Гострий дифузний пульпіт
B. Хронічний верхівковий фіброзний періодонтит
C. Хронічний верхівковий гранульоматозний періодонтит.
D. Немає правильної відповіді
E. Гострий верхівковий серозний періодонтит
ANSWER: E
Які клітинні елементи періодонтальної щілини є морфологічною основою для утворення кіст і гранульом?
A. Лаброцити
B. Остеокласти
C. Фібробласти
D. Все вірно
E. Епітеліальні клітини
ANSWER: E
Хвора 39 р., звернулась до стоматолога. Після обстеження було встановлено діагноз: хронічний гранулюючий періодонтит. Який стан має слизова оболонка навколо зуба при хронічному гранулюючому періодонтиті?
A. Слизова оболонка різко гіперемована
B. Слизова блідо-рожевого кольору
C. На слизовій відмічається вип’ячування
D. Немає змін
E. Слизова оболонка ціанотична, часто є нориця
ANSWER: E
Який стан слизової оболонки при гострому гнійному періодонтиті?
A. Слизова гіперемована, має норицю з гнійними виділеннями
B. Слизова оболонка ціанотична, є рубець після загоювання нориці
C. На слизовій відмічається вирячування
D. Слизова оболонка блідо-рожевого кольору
E. Слизова інфільтрована, гіперемована, згладжена по перехідній складці, болюча при пальпації
ANSWER: E
Хвора 46р., з’явилась до стоматолога з метою реабілітації через 4 місяці після лікування хронічного гранулюючого періодонтит. Які клінічні показники свідчать про виліковування?
A. Біль при жуванні
B. Рухливість зуба
C. Набряк ясен коло зуба
D. Утворення нориці
E. Відсутність скарг, нормальна функція зуба
ANSWER: E
Хворий звернувся з метою реабілітації через рік після лікування хронічного гранулематозного періодонтиту. Які показники свідчать про виліковування за даними рентгенограм?
A. Повна обтурація кореневого каналу
B. Збільшення розмірів вогнища розрідження
C. Резорбція верхівки кореня зуба
D. Ознаки відновлення кісткової тканини не помітні
E. Повне або часткове відновлення кісткової тканини
ANSWER: E
Хворому встановлено діагноз хронічний гранулюючий періодонтит 25 зуба. Проведено лікування: препарування, механічна та медикаментозна обробка кореневого каналу. Як необхідно провести пломбування кореневого каналу?
A. За верхівку
B. До анатомічної верхівки
C. До рентгенологічної верхівки
D. Немає правильної відповіді
E. До фізіологічної верхівки
ANSWER: E
Хворий скаржиться на постійний ниючий біль в 15 зубі, що посилюється при накушуванні. Каріозна порожнина сполучається з порожниною зуба, з гирла каналу з’явився гній. Яке обстеження треба провести для встановлення діагнозу?
A. Термопроба
B. Електроодонтодіагностика
C. Люмінесцентне дослідження
D. Бактеріологічне дослідження
E. Рентгенологічне дослідження
ANSWER: E
Утворення періодонту починається з:
A. Емалевого органу
B. Зубної бруньки
C. Всі відповіді вірні
D. Немає правильної відповіді
E. Зубного мішечка
ANSWER: E
Пацієнт скаржиться на болісне накушування на 14 зуб і відчуття розпирання. З анамнезу: вже кілька разів в зубі виникав сильний біль, набряк щоки, що завершувався утворенням нориці, з якої певний час виділявся гній. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Хронічний гранулематозний періодонтит 14 зуба
B. Хронічний гангренозний пульпіт 14 зуба
C. Хронічний фіброзний періодонтит 14 зуба
D. Гострий гнійний періодонтит 14 зуба
E. Загострення хронічного періодонтит 14 зуба
ANSWER: E
Хворий скаржиться на біль при накушуванні на 25 зуб, який почався минулого вечора і наростає. Каріозна порожнина сполучена точково з порожниною зуба, зондування безболісне. Перкусія різко позитивна. Рентгенографія без змін. Який попередній діагноз?
A. Гострий гнійний пульпіт 25 зуба
B. Гострий серозний пульпіт 25 зуба
C. Загострення хронічного періодонтит 25 зуба
D. Немає правильної відповіді
E. Гострий серозний періодонтит 25 зуба
ANSWER: E
Хвора скаржиться на пульсуючий біль в 26 зубі, протягом 5 діб. Перкусія вертикальна та горизонтальна позитивна, зуб рухомий, слизова оболонка різко гіперемована, пальпація перехідної складки різко болюча. Який діагноз?
A. Гострий гнійний пульпіт 26 зуба
B. Гострий локалізований пародонтит 226 зуба
C. Гострий серозний пульпіт 26 зуба
D. Гострий серозний періодонтит 26 зуба
E. Гострий гнійний періодонтит 26 зуба
ANSWER: E
Пучки яких волокон містяться в періодонті?
A. Еластичні
B. І колагенові і еластичні
C. Волокна Ебнера
D. Немає правильної відповіді
E. Колагенові
ANSWER: E
Хвора звернулась з скаргами на наявність пухлиноподібного утвору на шкірі в ділянці кута правої щелепи. При об'єктивному обстеженні: у 37 зубі – глибока каріозна порожнина, що сполучається з порожниною зуба. Зондування безболісне. З анамнезу з'ясовано, що кілька років тому непокоїв періодичний біль у 37 зубі. Лікар виставив діагноз: одонтогенна мігруюча гранульома шкіри обличчя. У результаті якого патологічного процесу виникає дане захворювання?
A. Хронічного одонтогенного гіперпластичного періоститу
B. Хронічного одонтогенного остеомієліту
C. Хронічного пародонтиту
D. Хронічного верхівкового фіброзного періодонтит
E. Хронічного верхівкового гранулюючого періодонтиту
ANSWER: E
На прийом звернувся хворий з скаргами на різкий біль в області верхньої щелепи. У результаті обстеження лікар встановив діагноз: гострий періодонтит 16 зуба. З чим необхідно диференціювати гострий періодонтит?
A. Гострий пульпіт
B. Періостит
C. Остеомієліт
D. Гострий одонтогенний гайморит
E. Усі перераховані
ANSWER: E
Які симптоми будуть проявлятися при гострому серозному періодонтиті?
A. Різкий біль
B. Пульсуючий біль
C. Симптом “підвищеного зуба”
D. Вісутність симптомів
E. Ниючий біль
ANSWER: E
Прояви гнійного періодонтиту?
A. Відсутні прояви
B. Гіперемія ясен
C. Лейкоцитоз
D. Утворення нориці
E. Підвищена температура тіла
ANSWER: E
Чим може ускладнитись гнійний періодонтит на верхній щелепі?
A. Реабсорбцією кісткової тканини
B. Розхитуванням зуба
C. Флюсом
D. Інтоксикацією організму
E. Гострим гайморитом
ANSWER: E
Як поділяється хронічний періодонтит?
A. Фіброзний, серозний
B. Гнійний, серозний
C. Фіброзний, гнійний
D. Гострий, хронічний
E. Фіброзний, гранулюючий, гранульоматозний
ANSWER: E
Ускладнення хронічного періодонтиту.
A. Загальна інтоксикація
B. Невралгія
C. Порушення кровопостачання
D. Реабсорбція кісткової тканини
E. Утворення кіст
ANSWER: E
Методи видалення кіст?.
A. Видалення зуба
B. Резекція верхівки кореня
C. Цистомія
D. Дренаж
E. Цистектомія і цистомія
ANSWER: E
При гострому гнійному періодонтиті температура тіла підвищується до.
A. 37-37.5 ? С
B. 37,5-38 ? С
C. 36,6-37 ? С
D. 38,5-39 ? С
E. 38-38,5 ? С
ANSWER: E
Гранулююча форма періодонтиту у дорослих супроводжується.
A. Абсцесом і флегмоною
B. Хронічним остеомієлітом
C. Гострим остеомієлітом
D. Гострим періоститом
E. Хронічним лімфаденітом і періостальною реакцією
ANSWER: E
Гранулематозний періодонтит в початкових стадіях має.
A. Вибухання стінки альвеолярного відростка щелеп
B. Бідну симптоматику
C. Ріст кісти
D. Виникає картина, що нагадує трубку заповнену мікробами
E. Ріст гранульоми
ANSWER: E
Хвора 26 років скаржиться на болі в зубі на нижній щелепі зліва. Зуб турбує протягом доби. При огляді: стан задовільний, t – 37,8°С. Обличчя асиметричне із-за інфільтрату на нижній щелепі зліва. У 36 зубі порожнина, зуб змінений в кольорі, перкусія болісна, рухливість 36 зуби першого ступеня. Перехідна складка згладжена з вестибулярного боку у 36 і інтактного 37 зуба. Слизова оболонка гіперемована в цій ділянці. Ваш діагноз.
A. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи
B. Гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи
C. Гострий одонтогенний піднижньощелеповий лімфаденіт
D. Нагноєна киста
E. Гострий серозний періостит нижньої щелепи
ANSWER: E
Хлопчик 17 років скаржиться на біль в зубі на нижній щелепі зліва, погіршення загального стану, зуб раніше хворів, не лікований. При огляді: загальний стан задовільний, коронка 36 зуба зруйнована на 1\3, перкусія різко болісна. Перехідна складка згладжена у 36 і інтактних 35,37 зубів з вестибулярного боку. Слизова оболонка гіперемована, визначається флюктуація. Рухливість 36 зуба – 1 ступеня. Ваш діагноз?
A. Гострий серозний періостит нижньої щелепи
B. Гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи
C. Нагноєна кіста
D. Аденофлегмона
E. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи
ANSWER: E
У дівчинки 13 років скарги на болі на верхній щелепі зліва, підвищення температури тіла до 38°С. Хворіє третій день. Об'єктивно: загальний стан задовільний, 26 зуб зруйнований на 2/3, перкусія різко болісна, слизова оболонка в області 25,26,27 зубів з вестибулярного боку гіперемована, набрякла, перехідна складка згладжена, визначається флюктуація, рухливість 26 зуба – 1 ступеня. Ваш попередній діагноз?
A. Гострий серозний періостит
B. Загострення хронічного періодонтиту
C. Гострий серозний періодонтит
D. Гострий гнійний періодонтит
E. Гострий гнійний періостит
ANSWER: E
У хворого 24 років діагностовано гострий серозний періостит нижньої щелепи від 36 зуба, коронка зуба збережена, ренгенологічно відмічається деструкція міжкореневої перегородки. Визначте лікарську тактику
A. Ендодонтичне лікування зуба 36 зуба
B. Ендодонтичне лікування 36 зубаста періостотомія
C. Видалення зуба 36 зуба та періостотомія
D. Видалення зуба 36 зуба та признаення протизапальної терапії
E. Видалення зуба 36 зуба
ANSWER: E
Хлопчик 6 років, який має вроджену ваду серця – стеноз легеневої артерії, хворий на гострий гнійний періостит верхньої щелепи. Визначте, де проводити хірургічне лікування такої дитини:
A. Амбулаторно без жодних обмежень
B. Амбулаторно після попередньої кардіологічної підготовки
C. На базі кардіологічного відділення
D. Амбулаторно чи стаціонарно, за вибором батьків
E. На базі щелепно-лицевого відділення після попередньої кардіологічної підготовки
ANSWER: E
Хвору 33 років протягом року турбував 46 періодичними болями. До лікаря не зверталася. За останні декілька місяців з'явилася припухлість в області 46 до 2,5 см. При пальпації щільної консистенції, безболісна. На рентгенограмі помірні деструктивні зміни кісткової тканини з нечіткими межами у коренів 46 зуба і гіперпластичні зміни в окісті. Який діагноз ви поставите?
A. Хронічний остеомієліт н/ч зліва
B. Одонтогенна кіста н/ч
C. Фіброзна дисплазія н/ч
D. Актиномікоз н/ч
E. Хронічний гіперпластичний періостит н/ч в області 46
ANSWER: E
Жінка 36 років скаржиться на кровоточивість ясен під час чищення зубів. Об'єктивно( ясна в області сосочків і маргінального краю застійно гіеремовані кровоточаь при доторкуванні. Пародонтальні ишені завглибшки 3-3,5мм з серозним виділеннями, надясенні зубні відкладення. На ортопантомограмі( остеопороз, резорбція міжальвеолярних перегородок до 1/3 довжини коренів. Визначите ступінь тяжкості і характер перебігу пародонтиту у даної хворої.
A. 2 ступінь, хронічне протікання.
B. Початковий ступінь хронічне протікання.
C. Початковий ступінь портікання, що загострилася.
D. 1 ступінь протікання, що загострилася.
E. 1 ступінь, хронічне протікання.
ANSWER: E
Чоловік 45 років скаржиться на кровоточивість ясен, виділення гнійні, рухливість зубів. Хворіє протягом 10 років. Об'єктивно( слизова оболонка ясен на верхній і нижній щелепі гіперемована, набрякла, кровоточить при доторкуванні. В області 42, 41, 31, 32 -пародонтальні кишені глибиною до 6мм з гнійним виділенням, рухливість 2 ступеня, решти зубів - 1 ступеня. На рентгенограмі - резорбція міжальвеолярних перегородок в області 42, 41, 31, 32 на 1/2 довжини кореня, остеопороз. Яке хірургічне втручання буде оптимальним для даного хворого?
A. Кюретаж.
B. Гінгівотомія.
C. Гінгівектомія.
D. Клаптева операція
E. Остеопластика
ANSWER: E
Чоловік 37 років знаходиться на диспансерному обліку у стоматолога з приводу генерализованої форми пародонтиту середньоважкого ступеня. Під час чергового загострення захворювання звернувся до лікаря. Діагностовано пародонтальний абсцес в області 45, 46. Який з перерахованих антибіотиків буде оптимальним для включення в комплекс загальної терапії даного хворого?
A. Левоміцетин.
B. Ампіцилін.
C. Пеніцилін.
D. Еритроміцин.
E. Лінкоміцин.
ANSWER: E
Чоловік 38 років скаржиться на тривалі пульсуючі болі в зубі на верхній щелепі справа, що віддають в кут. Відзначає нездужання, головний біль, порушення сну. Болі виникли 3 дні тому, з часом посилюються. Об'єктивно: рот напіввідкритий, на дистальній поверхні 12 визначається глибока каріозна порожнина, що не сполучається з порожниною зуба, рухливість I ступеня. На рентгенограмі: в області верхівки кореня 12 визначається вогнище деструкції кісткової тканини розміром 0,3*0,4 см з чіткими рівними контурами. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий гнійний періодонтит.
B. Загострення хронічного фіброзного періодонтиту.
C. Загострення хронічного гранулюючого періодонтиту.
D. Радикулярная кіста, стадія нагноєння
E. Загострення хронічного гранулематозного періодонтиту.
ANSWER: E
Жінка 43 років звернулася в клініку з скаргами на відчуття розпирання в 23. Із слів хворий, зуб раніше лікувався з приводу карієсу. Об'єктивно: у пришийковій області 23 – пломба з композитного матеріалу. В області проекції верхівки кореня 23 на слизовій ясен визначається норицевий хід. Які зміни в області кореня 23 будуть виявлені на рентгенограмі.
A. Глибока кісткова кишеня.
B. Деструкція кісткової тканини з чітко обмеженими контурами.
C. Деформація періодонтальної щілини.
D. Розширення періодонтальної щілини.
E. Деструкція кісткової тканини без чітких меж.
ANSWER: E
Пацієнт, 23 років, скаржиться на дискомфорт в зубі на верхній щелепі зліва. Періодично, при тому, що накушує на зуб, мимоволі виникає ниючий біль і на яснах відкривається нориця, після чого біль утихає. Об'єктивно: коронка 36 змінена в кольорі, зуб запломбований. Вертикальна перкусія безболісна. На слизовій оболонці в області 36 рубець від нориці. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?
A. Хронічний фіброзний періодонтит
B. Хронічний гранулематозний періодонтит
C. Хронічний гангренозний періодонтит
D. Загострення хронічного періодонтиту
E. Хронічний гранулюючий періодонтит
ANSWER: E
Хворий 51 років скаржиться на підвищену чутливість зубів до хімічних та термічних подразників, свербіння ясен. Об'єктивно: корені зубів оголені до 1/3 довжини, ясна щільні, блідо-рожевого кольору. У ділянці 14, 13, 24, 25, 26, 34 клиноподібні дефекти в межах дентину. Зондування оголених шийок зубів та клиноподібних дефектів болюче. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Локалізований пародонтит
B. Атрофічний гінгівіт
C. Генералізований пародонтит
D. Пародонтоз II ступеня
E. Пародонтоз І ступеня
ANSWER: E
До лікаря звернувся хворий зі скаргами на біль у 47. Рентгенологічно: у каналах медіального та дистального кореня виявляються відламки ендодонтичних інструментів. У ділянці верхівки кореня вогнища деструкції кістки з чіткими контурами. Оберіть найбільш доцільний метод лікування:
A. Гемісекцію зуба
B. Операція реплантації зуба
C. Операція резекції верхівки кореня
D. Консервативне лікування
E. Видалення зуба
ANSWER: E
Хвора 52 років скаржиться на біль, періодичну появу нориці на яснах у ділянці 15. Зуб лікований 1,5 роки тому з приводу карієсу. Об'єктивно: в 15 пломба. У проекції верхівки кореня нориця, при натисканні виділяється гнійний ексудат. Перкусія зуба болісна. На рентгенограмі кореневий канал не запломбований, біля верхівки кореня вогнище деструкції з нечіткими контурами. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Радикулярна кіста
B. Хронічний гранулюючий періодонтит
C. Загострення гранулематозного пері одонтиту
D. Гострий гнійний періодонтит
E. Загострення гранулюючого періодонтиту
ANSWER: E
Чоловік 41 року звернувся два тижні тому до пародонтолога. Встановлено діагноз: гснералізований пародонтит II ступеня важкості, загострений перебіг. Після усунення травмуючих факторів та проведення протизапальної терапії ясна набули звичайного забарвлення, пародонтальні кишені глибиною 4-5 мм, без виділень. Який метод усунення пародонтальних кишень слід застосувати в цьому клінічному випадку?
A. Гінгівектомію
B. Клаптеву операцію
C. Ілибоку склерозуючу терапію
D. Поверхневу склерозуючу терапію
E. Кюретаж
ANSWER: E
У дівчини віком 18 років 1 тиждень тому виник біль у 22 зубі, який лікували та пломбували кілька років тому. За останні два дні біль посилився. Об’єктивно: 22 зуб запломбований, перкусія різко болісна, слизова оболонка в межах 21,22,23 зубів гіперемійована, набрякла. На прицільній рентгенограмі: навколо верхівки кореня 22 зуба розм’якшення кісткової тканини без чітких меж. Який діагноз є найбільш імовірним:
A. Нагноєння радикулярної кісти
B. Гострий одонтогенний остеомієліт
C. Загострення хронічного періодонтиту 22 зуба
D. Гострий періостит верхньої щелепи?
E. Гострий гнійний періодонтит 22 зуба
ANSWER: E
Чоловік віком 36 років скаржиться на сильний головний біль, підвищена температура до 39,1 ?С, нездужання. Об’єктивно: незначна асиметрія лиця за рахунок набряку м’яких тканин лівої підочноямкової ділянки. Коронка 26 зуба частково зруйнована. Під час перкусії – різка болісність. Слизова оболонка з пристінкового боку в ділянці 25, 26 зубів – набрякла, гіперемійована. Дихання через ліву половину носа утруднене, виділяється гній. На рентгенограмі: ліва половина верхньощелепної пазухи гомогенно затемнена. Установіть діагноз:
A. Гострий одонтогенний остеомієліт
B. Загострення хронічного періодонтиту 26 зуба
C. Гострий періостит верхньої щелепи
D. Нагноєння кістки верхньої щелепи
E. Гострий гнійний одонтогенний гайморит
ANSWER: E
Хвора віком 33 роки поступила в щелепно-лицеве відділення зі скаргами на біль та припухлість правої підщелепної ділянки, підвищення температури тіла до 39,5?С. Об’єктивно: лице асиметричне за рахунок набряку м’яких тканин правої підщелепної ділянки, де пальпаторно визначається щільний інфільтрат, шкіра над ним гіперемійована, не береться в складку. У 46 зубі глибока каріозна порожнина. Який діагноз є найбільш імовірним:
A. Гострий піднижньощелепний сіалоаденіт.
B. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи
C. Гострий гнійний піднижньощелепний лімфаденіт
D. Гострий остеомієліт нижньої щелепи
E. Флегмона піднижньощелепної ділянки.
ANSWER: E
Яке з наведених нижче захворювань найчастіше ускладнюється тромбофлебітом лицевих вен:
A. Гострий гнійний гайморит
B. Гострий гнійний періостит верхньої щелепи
C. Гострий остеомієліт верхньої щелепи
D. Флегмона крилопіднебінної ямки?
E. Фурункул верхньої губи
ANSWER: E
Хворий віком 49 років звернувся зі скаргами на постійний біль у ділянці нижньої щелепи, що іррадіює у вухо, припухлість м’яких тканин, підвищення температури тіла до 39?С. Об’єктивно: припухлість у підщелепній ділянці, колір шкіри не змінений. Слизова оболонка коміркового відростка в ділянці 45, 46 зубів гіперемійована і набрякла з орального та пристінкового боків. 45, 46 зуби зруйновані повністю, рухомі. Симтом Венсана. Установіть діагноз:
A. Гострий серозний періостит нижньої щелепи
B. Флегмона підщелепної ділянки
C. Загострення хронічного остеомієліту нижньої щелепи
D. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи
E. Гострий остеомієліт нижньої щелепи
ANSWER: E
До лікаря звернувся хворий зі скаргами на ниючий біль, який посилюється під час накушування. Біль з’явився близько 3 діб тому. Під час огляду порожнини рота на слизовій оболонці коміркового відростка в межах 34 зуба виявлено гіперемію ясен. Коронка 34 зуба зруйнована на 2/3. Перкусія його різко болісна. Зуб раніше турбував. Який діагноз є найбільш імовірним:
A. Гострий гнійний пульпіт
B. Гострий гнійний періодонтит
C. Гострий остеомієліт
D. Гострий періостит
E. Загострення хронічного пенріодонтиту?
ANSWER: E
Хворий звернувся до хірурга-стоматолога зі скаргами на підвищення температури тіла до 37, 6?С, припухлість м’яких тканин, біль у 47 зубі на нижній щелепі зліва, що посилюється під час стискання із зубом-антагоністом. Під час огляду спостерігається гіперемія і згладженість перехідної складки коміркового відростка з пристінкового боку в ділянці зруйнованих 47, 46 зубів, флуктуація. Який діагноз є найбільш імовірним:
A. Гострий серозний періодонтит
B. Хронічний періодонтит у стадії загострення
C. Гострий одонтогенний остеомієліт
D. Пародонтальний абсцес?
E. Гострий одонтогенний гнійний періостит
ANSWER: E
Хворий звернувся зі скаргами на біль під час ковтання, рухів язика, обмежене болісне відкривання рота, припухлість у лівій підщелепній ділянці, підвищену температуру тіла. Два дні тому з’явився біль, який посилювався під час стискання зубів. Потім виникла припухлість. Під час огляду: збільшення та болісність лімфатичних вузлів лівої підщелепної ділянки, обмеження відкривання рота до 2 см, згладження лівої щелепно-під’язикової борозни, гіперемія слизової оболонки цієї ділянки, при пальпації виявлено інфільтрат. 27 зуб частково зруйнований, перкусія його болісна. Установіть діагноз:
A. Гострий періодонтит 37 зуба
B. Флегмона крило-щелепної ділянки
C. Флегмона навкологлоткової ділянки
D. Парантозилярний абсцес.
E. Абсцес щелепно-під’язикової борозни
ANSWER: E
У 24-річної дівчини спостерігається підвищення температури тіла, погіршення загального стану. Хворіє 3 доби. Об’єктивно: загальний стан тяжкий, температура тіла 38,6 ?С, дівчина збуджена, бліда. Неприємний запах з рота. Гіперемія і набряк слизової оболонки ясен у ділянці 43, 44, 45 зубів з обох боків коміркового відростка. Зазначені зуби рухомі, під час перкусії – різко болісні, 44 зуб під пломбою. Який діагноз є найбільш імовірним:
A. Гострий одонтогенний періостит нижньої щелепи
B. Гострий сіалоаденіт піднижньощелепної залози
C. Загострення хронічного періодонтиту
D. Нагноєння навколокореневої кісти нижньої щелепи
E. Гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи?
ANSWER: E
До лікаря звернувся хворий зі скаргами на періодичний біль у ділянці 37 зуба. Зуб раніше лікували з приводу пульпіту. Коронка 37 зуба відновлена за допомогою пломби. Під час вертикальної перкусії 37 зуба – незначна болісність. На рентгенограмі – дистальний кореневий канал 37 зуба запломбований до верхівки, обидва медіальні кореневі канали запломбовані на ?, в одному з них уламок ендодонтичного інструменту (ример). Навколо верхівки медіального кореня спостерігається вогнище деструкції кісткової тканини з чіткими межами діаметром до 5 мм. Встановлено діагноз хронічного гранулематозного періодонтиту 37 зуба. Виберіть найбільш оптимальний метод лікування цього хворого:
A. Видалення 37 зуба
B. Реплантація 37 зуба
C. Консервативне лікування
D. Резекція верхівки кореня 37 зуба.
E. Гемісекція 37 зуба.
ANSWER: E
У хворого віком 42 роки діагностовано абсцес твердого піднебіння. Виберіть розтин даного абсцесу:
A. Лінійний
B. Ящикоподібний
C. Напівмісяцевий
D. Трапецеподібний
E. Трикутний
ANSWER: E
Дитина віком 13 років скаржиться на різкий біль у ділянці нижньої щелепи справа, підвищену температуру тіла до 39 ?С, загальну слабкість. Лице асиметричне за рахунок набряку в підщелепній ділянці справа, реґіонарний лімфаденіт, утруднене відкривання рота і неприємний запах з рота. Під час внутрішньо ротового огляду коронка зуба 46 зуба зруйнована, зуб раніше болів, але хворий до лікаря не звертався. Перкусія різко болісна. У ділянці 44, 45, 46 і 47 зубів гіперемійована слизова оболонка, набряк з обох боків коміркового відростка. Який діагноз є найбільш імовірним:
A. Гострий гнійний періостит
B. Хронічний періодонтит 46 зуба в стадії загострення
C. Піднижньощелепна флегмона
D. Хронічний остеомієліт нижньої щелепи?
E. Гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи
ANSWER: E
Хворий віком 45 років поступив до щелепно-лицевого відділення зі скаргами на загальну слабкість, біль і припухлість у лівій підщелепній ділянці, підвищення температури тіла до 39 0С. Неодноразово виникав біль у 36 зубі. Асиметрія лиця за рахунок набряку лівої підщелепної ділянки, де пальпується щільний інфільтрат, у складку не збирається. У 36 зубі глибока каріозна порожнина, перкусія болісна, слизова оболонка навколо зуба гіперемійована, набрякла. Який діагноз є найбільш імовірним:
A. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи зліва
B. Гострий під нижньощелепний сіалоаденіт
C. Гострий гнійний підщелепний лімфаденіт
D. Гострий остеомієліт нижньої щелепи зліва?
E. Флегмона лівої під нижньощелепної ділянки
ANSWER: E
Хворому в процесі лікування хронічного періодонтиту 46 зуба планується операція гемісекції. Що розуміють під цим втручанням:
A. Резекція верхівки кореня зуба
B. Видалення одного кореня зі збереженням коронкової частини
C. Резекція третини кореня зі збереженням коронкової частини
D. Резекція коронкової частини зуба?
E. Видалення половини зуба з коронковою частиною
ANSWER: E
До лікаря звернувся хворий зі скаргами на періодичний біль у фронтальному відділі верхньої щелепи. З анамнезу з’ясовано, що 12 зуб раніше лікували з приводу пульпіту. Під час огляду встановлено, що коронка 12 зуба відновлена за допомогою пломби. На рентгенограмі верхньої щелепи виявлено вогнище деструкції кісткової тканини навколо верхівки кореня 12 зуба діаметром до 1 см. Кореневий канал 12 зуба запломбований до верхівки. Діагностовано радикулярну кісту верхньої щелепи від 12 зуба. Виберіть найбільш оптимальний метод лікування цього хворого:
A. Розтин по перехідній складці
B. Консервативне лікування
C. Кістектомія, резекція верхівки кореня 12 зуба
D. Реплантація 12 зуба
E. Видалення 12 зуба
ANSWER: E
У чоловіка віком 45 років після перенесеного грипу раптово заболів 26 зуб. Коронка його зруйнована на ?. З’явилася припухлість прилеглих м’яких тканин та піднебіння. Температура тіла підвищилася до 38 ?С. У наступні дні зазначені явища наростали. З’явилася рухомість та гноєтеча з зубо-ясенних кишень 25, 26, 27 зубів. Погіршився загальний стан. Установіть діагноз:
A. Гострий гнійний періодонтит
B. Хронічний періодонтит у стадії загострення
C. Гострий періостит
D. Абсцес піднебіння
E. Гострий одонтогенний остеомієліт
ANSWER: E
Жінка віком 44 роки скаржиться на гострий пульсивний біль ділянці верхньої щелепи зліва протягом 3 діб. Об’єктивно: на яснах у ділянці 26 зуба визначається запальний інфільтрат округлої форми, болісний під час пальпації. Коронка 26 зуба інтактна, рухомість ІІ ступеня, горизонтальна та вертикальна перкусія болісні, під’ясенна кишеня глибиною 7 мм. Який діагноз є найбільш імовірним:
A. Абсцес піднебіння
B. Загострення хронічного періодонтиту
C. Гострий гнійний періодонтит
D. Гострий серозний періодонтит
E. Пародонтальний абсцес
ANSWER: E
Пацієнт звернувся до хірурга-стоматолога зі скаргами на підвищення температури тіла до 37,6?С, припухлість м’яких тканин, біль у зубі на нижній щелепі, що посилюється під час торкання язиком або зубом –антагоністом. Під час огляду спостерігається гіперемія та згладженість перехідної складки коміркового відростка з пристінкового боку в ділянці зруйнованого 36 зуба. Який діагноз є найбільш імовірним:
A. Гострий серозний періодонтит
B. Хронічний періодонтит у стадії загострення
C. Пародонтальний абсцес
D. Гострий одонтогенний остеомієліт?
E. Гострий одонтогенний гнійний періостит
ANSWER: E
До лікаря звернувся хворий зі скаргами на біль у 47 зубі. Під час рентгенологічного дослідження в каналах медіального та дистального коренів виявлені уламки ендодонтичних інструментів. У ділянці верхівки кореня вогнища деструкції кістки з чіткими контурами. Якою має бути тактика лікаря в даному випадку:
A. Операція з резекції верхівки кореня
B. Операція реплантації зуба
C. Гемі секція зуба
D. Консервативне лікування.
E. Видалення зуба
ANSWER: E
Хворий віком 50 років протягом 4 днів відчував біль у 21 зубі, після цього біль дещо зменшився, виникла болісна припухлість у ділянці верхньої губи і лівого крила носа, температура тіла 37,2?С. Об’єктивно: лице асиметричне за рахунок набряку під лівим крилом носа. Шкіра над набряком дещо гіперемійована. 21 зуб рухомий, під час перкусії – біль, з піднебінного боку пальпація неболісна. По перехідній складці болісний, щільний інфільтрат. Установіть імовірний діагноз:
A. Гострий серозний періости верхньої щелепи від 21 зуба
B. Гострий пульпіт 21 зуба
C. Гострий гнійний періостит верхньої щелепи від 21 зуба
D. Загострення хронічного періодонтиту 21 зуба.
E. Гострий періодонтит 21 зуба
ANSWER: E
У чоловіка віком 20 років болісна припухлість у ділянці верхньої щелепи зліва. Температура тіла 37,5?С. Дві доби тому з’явився біль у 26 зубі. Потім виникли припухлість і біль у ділянці верхньої щелепи. Під час огляду: асиметрія лиця за рахунок припухлості в ділянці щоки та в під очноямковій ділянці зліва. З боку порожнини рота: набряк та гіперемія слизової оболонки коміркового відростка та перехідної складки в межах 25-27 зубів, які є нерухомі. Під час пальпації по перехдній складці виявлено флуктуацію. 26 зуб під час перкусії болісний. Коронка його зруйнована повністю. Установіть діагноз:
A. Гострий гнійний періодонтит
B. Гострий одонтогенний остеомієліт
C. Хронічний одонтогенний остеомієліт
D. Загострення хронічного періодонтиту
E. Гострий гнійний одонтогенний періостит
ANSWER: E
На рентгенограмі коміркового відростка правої верхньої щелепи в ділянці верхівки кореня 13 зуба відзначається просвітлення неправильної форми з нечіткими краями, що нагадує язики полум’я. Для якого захворювання характерна така рентгенологічна картина:
A. Хронічний фіброзний періодонтит
B. Гострий гнійний періодонтит
C. Гострий серозний періодонтит
D. Хронічний гранулематозний періодонтит?
E. Хронічний грануляційний періодонтит
ANSWER: E
У хворого під час огляду спостерігається асиметрія лиця внаслідок інфільтрації м’яких тканин, прилеглих до тіла нижньої щелепи. Шкіра над інфільтратом тонка та натягнута. Пальпаторно визначається періостальне стовщення кістки. На рентгенограмі нижньої щелепи зліва відзначаються три вогнища просвітлення неправильної форми з ущільненням кісткової структури по периметру та з тінями затемнення розміром до 0,5 см у діаметрі в центрі. Який діагноз є найбільш імовірним:
A. Гострий одонтогенний остеомієліт
B. Хронічний періостит
C. Гострий гнійний періостит
D. Актиномікоз щелеп?
E. Хронічний одонтогенний остеомієліт
ANSWER: E
Хворий скаржиться на постійний гострий біль, що посилюється під час накушування, відчуття випинання зуба на правій верхній щелепі. Під час огляду в 15 зубі глибока каріозна порожнина. Зуб під час перкусії різко болісний, зондування не спричинює болю, слизова оболонка в проекції верхівки кореня зуба гіперемійована, пальпаторно – болісна. На рентгенограмі змін не виявлено. Який діагноз є найбільш імовірним:
A. Загострення хронічного періодонтиту
B. Гострий дифузний пульпіт
C. Гострий серозний періостит
D. Гострий одонтогенний остеомієліт?
E. Гострий гнійний періодонтит
ANSWER: E
У хворого давно зруйнований 36 зуб. Об’єктивно: коронка цього зуба зруйнована на 2/3. Перкусія зуба болісна, слизова оболонка в ділянці зуба блідо-рожевого кольору, без патологічних змін. На рентгенограмі коміркового відростка навколо верхівки медіального кореня – вогнище просвітлення з чіткими контурами округлої форми. Який діагноз є найбільш імовірним:
A. Хронічний грануляційний періодонтит
B. Хронічний фіброматозний періодонтит
C. Загострення хронічного періодонтиту
D. Гострий гнійний періодонтит?
E. Хронічний гранулематозний періодонтит
ANSWER: E
До лікаря звернулася хвора віком 19 років зі скаргами на біль у 21 зубі та припухлість верхньої губи. Під час накушування на 21 зуб - різка болісність. За результатами клінічного та рентгенологічного обстеження встановлено діагноз гострого періодонтиту від 21 зуба. Якою має бути тактика лікаря в цьому випадку:
A. Виведення зуба з прикусу для зменшення болю
B. Видалення зуба і проведення безпосередньої реплантації
C. Проведення операції резекції верхівки кореня
D. Видалення зуба?
E. Забезпечення відтікання гнійного ексудату шляхом періостотомії і через канал зуба
ANSWER: E
Під час обстеження хворого віком 31 рік встановлена перфорація дна пульпової камери 36 зуба з незначним розрідженням міжкореневої перегородки. На верхівці ближчого кореня – гранульома. Який з хірургічних методів лікування можна використати, щоб зберегти 36 зуб та використати його як опору для мостоподібного протеза:
A. Резекція верхівки кореня
B. Ампутація кореня
C. Реплантація зуба
D. Пломбування перфораційного отвору?
E. Гемісекція зуба
ANSWER: E
Хворий віком 28 років скаржиться на болісну припухлість лівої підочноямкової ділянки, підвищену температуру тіла – до 37,40С. Об’єктивно: лице асиметричне за рахунок набряку м’яких тканин лівої підочноямкової ділянки. Шкіра гіперемійована, пальпація болісна. Відкривання рота вільне. Коронка 24 зуба зруйнована, перкусія кореня болісна. 23, 25 зуби нерухомі. По згладженій складці – щільний болісний інфільтрат. Слизова оболонка над ним гіперемійована. Для якого захворювання найбільш характерна наведена вище клінічна картина:
A. Флегмона під очноямкової ділянки
B. Гострий одонтогенний остеомієліт
C. Абсцес під очноямкової ділянки
D. Гострий періодонтит 24 зуба
E. Гострий одонтогенний періостит?
ANSWER: E
Хворий віком 43 роки скаржиться на рухомість 34, 36, 37 зубів, виділення гною з комірки видаленого зуба. Півтора місяця тому зроблено розтин по перехідній складці та видалено 35 зуб. Об’єктивно: у лівій щічній ділянці щільна припухлість м’яких тканин, лімфатичні вузли лівої підщелепної ділянки збільшені, слабко болісні. Слизова оболонка коміркового відростка в ділянці 34, 36, 37 зубів набрякла, синюшного кольору. По перехідній складці – нориця з грануляціями. У комірці видаленого 35 зуба гнійні грануляції. Який діагноз є найбільш імовірним:
A. Хронічний альвеолі
B. Хронічний дифузний остеомієліт
C. Загострення обмеженого пародонти ту
D. Хронічний рарефікуючий періостит
E. Хронічний обмежений остеомієліт
ANSWER: E
Яка рентгенологічна картина характерна для хронічного гранулематозного періодонтиту:
A. Рівномірне розширення періодонтальної щілини на всьому протязі кореня зуба
B. Ділянка резорбції кісткової тканини навколо верхівки кореня зуба з нерівними нечіткими контурами
C. Резорбція країв комірки зуба та між кореневих перегородок
D. Розширення періодонтальної щілини у верхівковій частині кореня зуба?
E. Вогнище деструкції кісткової тканини навколо верхівки кореня зуба округлої форми з рівними краями
ANSWER: E
У чоловіка віком 20 років болісна припухлість у ділянці лівої верхньої щелепи. Температура тіла 37,50С. Дві доби тому виник біль у 26 зубі. Потім з’явилася припухлість і біль у ділянці верхньої щелепи. Під час огляду: асиметрія лиця за рахунок припухлості в ділянці лівої щоки та підочноямкової ділянки. З боку порожнини рота: набряк та гіперемія слизової оболонки коміркового відростка та перехідної складки в межах 25-27 зубів. Ці зуби нерухомі. Під час пальпації по перехідній складці виявляється флуктуація. Перкусія 26 зуба слабко болісна. Коронка його зруйнована повністю. Установіть діагноз:
A. Гострий одонтогенний остеомієліт
B. Загострення хронічного періодонтиту
C. Гострий одонтогенний гайморит
D. Кіста верхньої щелепи, що нагноїлася?
E. Гострий одонтогенний періостит
ANSWER: E
Чоловіку встановлено діагноз абсцесу твердого піднебіння (джерело інфекції - 12 зуб). Яким чином вскривають абсцес?
A. Пункція гнояка
B. Лінійний розтин перпендикулярно до шва твердого піднебіння
C. Лінійний розтин паралельно до шва твердого піднебіння
D. Видалення 12 зуба?
E. Вирізають ділянку слизово-надкісткового клаптя
ANSWER: E
Періодонтит - це
A. запальний процес, що уражає тільки тканини періодонта;
B. запальний процес, що уражає тканини періодонта і поширюється на прилягаючі до нього кісткові структури;
C. захворювання, що уражає тканини пародонту;
D. немає правильної відповіді.
E. захворювання, що характеризується поширенням запального процесу з періодонта на окістя альвеолярного відростка і тіло щелепи;
ANSWER: E
Який основний метод хірургічного лікування періодонтитів проводиться в людей похилого віку?
A. гемісекція;
B. коронаро-радикулярна сепарація;
C. резекція кореня;
D. реплантація
E. видалення зуба;
ANSWER: E
Який додатковий метод обстеження потрібно провести для уточнення діагнозу періодонтит?
A. Панорамна рентгенографія
B. Електроодонтометрія
C. Телерентгенографія
D. Комп’ютерна томографія
E. Прицільна рентгенографія
ANSWER: E
Які зміни в області кореня зуба будуть виявлені на рентгенограмі при хронічному гранулюючому періодонтиті?
A. Деструкція кісткової тканини з рівними контурами
B. Розширення періодонтальної щілини
C. Деформація періодонтальної щілини
D. Змін не буде
E. Деструкція кісткової тканини з нерівними контурами
ANSWER: E
Яку тактику обрати при хронічному гранулематозному періодонтиті?
A. Видалити зуб
B. Провести курс фізіотерапії
C. Провести лікування періодонтиту
D. Не має вірної відповіді
E. Зробити резекцію верхівки кореня
ANSWER: E
Для якого захворювання найбільш характерне розширення періодонтальної щілини яке відмічається на рентгенограмі?
A. Хронічний гранулюючий періодонтит
B. Хронічний гранулематозний періодонтит
C. Хронічний гангренозний пульпіт
D. Остеомієліт
E. Хронічний фіброзний періодонтит
ANSWER: E
При якому з періодонтитів найбільш характерна поява нориці?
A. Загострення хронічного періодонтиту
B. Хронічний гранулематозний періодонтит
C. Хронічний фіброзний періодонтит
D. Гострий гнійний періодонтит
E. Хронічний гранулюючий періодонтит
ANSWER: E
При якій патології на рентгенограмі відмічається осередок деструкції кісткової тканини навколо верхівки кореня у вигляді “язиків полумя”?
A. Хронічний фіброзний періодонтит
B. Загострення хронічного періодонтиту
C. Хронічний гранулематозний періодонтит
D. Гострий гнійний періодонтит
E. Хронічний гранулюючий періодонтит
ANSWER: E
Яке лікування застосувати при гострому гнійному періодонтиті?
A. Забезпечити відтік ексудату щляхом періостотомії або через канал зуба
B. Провести операцію резекції верхівки кореня
C. Провести некротомію гангренозного зуба і контрольну рентгенографію
D. Призначити полоскання р-м харчової соди
E. Видалити зуб
ANSWER: E
Який з періодонтитів є найагресивнішим вогнищем одонтогенної інфекції?
A. Гострий гнійний періодонтит
B. Хронічний гранулематозний періодонтит
C. Гострий серозний періодонтит
D. Хронічний фіброзний періодонтит
E. Хронічний гранулюючий періодонтит
ANSWER: E
Які зміни на рентгенограмі при гострому періодонтиті?
A. Наявність причинного зуба з розрідженням кісткової тканини на верхівці кореня, яка має чіткі контури округлої форми
B. Наявність причинного зуба з розрідженням кісткової тканини на верхівці кореня, з нечіткими краями
C. Наявність причинного зуба з розширеною періодонтальною щілиною
D. Наявність секвестрів
E. Наявність причинного зуба без змін в періодонті
ANSWER: E
Назвіть найхарактерніший симптом при гострому періодонтиті?
A. Постійно ниючий біль
B. Підвищення температури тіла 38-39 ?C
C. Наявність нориці на слизовій оболонці
D. Немає правильної відповіді
E. Симптом “виросшого зуба”
ANSWER: E
Яка рентгенологічна картина при хронічному гранулематозному періодонтиті?
A. Булавоподібне розширення верхівки кореня
B. Розширення періодонтальної щілини
C. Розширення періодонтальної щілини з нечіткими краями
D. Змін немає
E. Деструкція кісткової тканини округлої форми, з чіткими краями
ANSWER: E
Яка клінічна картина хронічного гранулюючого періодонтиту?
A. Ниючі болі в зубі без іррадіації, збільшуються при накусуванні, перкусія позитивна, лімфовузли різко болючі
B. Ниючі болі, збільшуються при натисканні на зуб з іррадіацією по ходу навколишніх тканин, припухлість і гіперемія
C. Біль при накусуванні незначна, перкусія болюча
D. Немає правильної відповіді
E. Ниючі болі в зубі, нориця на слизовій, в проекції хворого зуба
ANSWER: E
Які існують фоми гострого періодонтиту?
A. Гранулюючий і гранулематозний
B. Фіброзний і гангренозний
C. Травматичний і медикаментозний
D. Гіпертрофічний і атрофічний
E. Серозний і гнійний
ANSWER: E
Як поділяється періодонтит за поширеністю?
A. Апікальний і апіколатеральний
B. Верхівковий і маргінальний
C. Гранулюючий і гнулематозний
D. Немає правильної відповіді
E. Дифузний і обмежений
ANSWER: E
Які максимальні розміри гранульоми?
A. 0.2 см.
B. 0.8 см.
C. 1.0 см
D. 2.0 см.
E. 0.5 см.
ANSWER: E
Які максимальні розміри кістогранульоми?
A. До 0.5 см.
B. До 1.0 см.
C. До 1.5 см.
D. До 2.0 см.
E. До 0.8 см.
ANSWER: E
Яка реакція на термічні подразники у хворого з гострим гнійним періодонтитом?
A. Біль посилюється від холоду, послаблюється від тепла
B. Посилюється від обох подразників
C. Послаблюється від обох подразників
D. Реакція відсутня
E. Біль послаблюється від холоду, посилюється від тепла
ANSWER: E
Який метод лікування періодонтиту найдоцільніший для людей похилого віку?
A. Резекція верхівки кореня зуба
B. Реплантація зуба
C. Ампутація кореня зуба
D. Резекція щелепи
E. Видалення зуба
ANSWER: E
Класифікація періодонтитів якого автора є найбільш поширеною?
A. Є. М. Гофунга
B. С. А. Вайндруха
C. Г. Д. Овруцького
D. М. С. Горбачова
E. Г. І. Лукомського
ANSWER: E
Як поділяється хронічний періодонтит?
A. Гранулюючий, гіпертрофічний, фіброзний
B. Гранулематозний, гранулюючий, оссифікуючий
C. Гранулематозний, оссифікуючий, фіброзний
D. Немає правильної відповіді
E. Гранулематозний, гранулюючий, фіброзний
ANSWER: E
Як називається періодонтит при якому запалення починається з краю ясен?
A. Апікальний
B. Латеральний
C. Апіколатеральний
D. Медіальний
E. Маргінальний
ANSWER: E
Як називається періодонтит при якому запалення починається з верхівки кореня зуба?
A. Латеральний
B. Апіколатеральний
C. Маргінальний
D. Медіальний
E. Апікальний
ANSWER: E
Як розташована гранульома при міжкореневому гранулематозному періодонтиті?
A. Між коренями сусідніх зубів
B. Охоплює корені трьох і більше зубів
C. На верхівці кореня зуба
D. В ділянці одного кореня
E. Між коренями багатокореневого зуба
ANSWER: E
Внаслідок чого виникають міжкореневі гранульоми?
A. Внаслідок проникнення інфекції через апікальний отвір
B. Внаслідок перфорації дна пульпової камери
C. Внаслідок проникнення інфекції через дно ясенної кишені
D. Немає правильної відповіді
E. Внаслідок проникнення інфекції через дельтовидне відгалуження кореневого каналу
ANSWER: E
Які зміни на рентгенограмі в області верхівки кореня при гострому серозному періодонтиті?
A. Розширена періодонтальна щілина
B. Деструкція кісткової тканини круглої форми на верхівці кореня
C. Деструкція кісткової тканини у вигляді «язиків полум’я» на верхівці кореня
D. Надмірна мінералізація кістки
E. Немає змін
ANSWER: E
Які зміни на рентгенограмі рентгенограмі в області верхівки кореня при гострому гнійному періодонтиті?
A. Деструкція кісткової тканини круглої форми на верхівці кореня
B. Розширена періодонтальна щілина
C. Деструкція кісткової тканини у вигляді «язиків полум’я» на верхівці кореня
D. Немає правильної відповіді
E. Немає змін
ANSWER: E
Які перші дії лікаря при лікування гострого гнійного періодонтиту?
A. Призначити антибіотики
B. Призначити фізіотерапевтичні процедури
C. Видалити зуб
D. Нічого не робити
E. Дати відток ексудату
ANSWER: E
При якому періодонтиті можливе утворення підокісної гранульоми?
A. При хронічому гранулюючому періодонтиті
B. При хронічому фіброзному періодонтиті
C. При гострому гнійному періодонтиті
D. При гострому серозному періодонтит
E. При хронічому гранулематозному періодонтиті
ANSWER: E
Яка гранульома складається з зрілої грануляційної тканини яка обмежена фіброзною капсулою?
A. Складна гранульома
B. Кістогранульома
C. Міжкоренева гранульома
D. Немає правильної відповіді
E. Проста гранульома
ANSWER: E
При якій гранульомі в грануляційній тканині розростаються епітеліальні тяжі і поступово утворюється порожнина?
A. Кістогранульома
B. Проста гранульома
C. Між коренева гранульома
D. Немає правильної відповіді
E. Складна гранульома
ANSWER: E
При якому періодонтиті відсутні клінічні прояви?
A. Гострий гнійний періодонтит
B. Хронічний гранулюючий періодонтит
C. Хронічний гранулематозний періодонтит
D. Гострий серозний періодонтит
E. Хронічний фіброзний періодонтит
ANSWER: E
Яке середнє значення порогу збудливості пульпи при електроодонтометрії у хворих періодонтитом?
A. 20-30 Ма.
B. 40-50 Ма.
C. 60-70 Ма.
D. 80-90 Ма.
E. 100-150 Ма.
ANSWER: E
Яким методом оцінюється стан навколоверхівкових тканин зуба?
A. Огляд
B. Пальпація
C. Проба Кулаженко
D. Опитування
E. Рентгенографія
ANSWER: E
Яким методом оцінюється стан навколоверхівкових тканин зуба?
A. Огляд
B. Пальпація
C. Проба Кулаженко
D. Опитування
E. Електроодонометрія
ANSWER: E
Після рентгенологічного обстеження виставлено діагноз: хронічний гранулюючий апікальний періодонтит. Опишіть рентгенологічну картину при даному захворюванні.
A. Чергування ділянок звуження і розширення періодонтальної щілини
B. Біля верхівки кореня вогнище деструкції кістки округлої форми з рівними межами
C. Рівномірне звуження періодонтальної щілини
D. Специфічні рентгенологічні ознаки відсутні
E. Біля верхівки кореня вогнище деструкції кістки неправильної округлої форми з нерівними межами у вигляді “язиків полум’я”
ANSWER: E
Після рентгенологічного обстеження встановлено діагноз: хронічний гранулематозний апікальний періодонтит. Опишіть рентгенологічну картину даного захворювання.
A. Біля верхівки кореня вогнище деструкції кістки неправильної округлої форми з нерівними межами у вигляді “язиків полум’я”
B. Чергування ділянок звуження і розширення періодонтальної щілини
C. Рівномірне звуження періодонтальної щілини
D. Специфічні рентгенологічні ознаки відсутні
E. Біля верхівки кореня вогнище деструкції кістки округлої форми з рівними межами
ANSWER: E
Після рентгенологічного обстеження виставлено діагноз: хронічний фіброзний апікальний періодонтит. Опишіть рентгенологічну картину даного захворювання.
A. Біля верхівки кореня вогнище деструкції кістки округлої форми з рівними межами
B. Біля верхівки кореня вогнище деструкції кістки неправильної округлої форми з нерівними межами у вигляді “язиків полум’я”
C. Рівномірне звуження періодонтальної щілини
D. Специфічні рентгенологічні ознаки відсутні
E. Чергування ділянок звуження і розширення періодонтальної щілини
ANSWER: E
У хворого, хронічний гранулюючий апікальний періодонтит 47. Зуб не має функціональної і естетичної цінності. На шкірних покривах обличчя в ділянці проекції верхівки кореня 47 – нориця з гнійними виділеннями. Яка тактика лікування даного хворого?
A. Видалення зуба
B. Консервативне лікування зуба
C. Видалення зуба і висічення нориці з наступним ушиванням рани на обличчі
D. Висічення нориці з наступним ушиванням рани на обличчі
E. Видалення зуба, висічення рубця на шкірі після рубцювання норицевого ходу
ANSWER: E
Провівши обстеження порожнини рота, лікар поставив діагноз: гострий гнійний періодонтит. Який симптом є найбільш характерним для даного захворювання?
A. Наявність глибокої каріозної порожнини
B. Підсилення болі у зубі під дією хімічних і температурних подразників
C. Патологічна рухомість зуба
D. Болюча перкусія поряд розташованих зубів
E. Різко болюча перкусія ураженого зуба
ANSWER: E
Після обстеження порожнини рота і рентгенологічного обстеження стоматолог поставив діагноз: загострення хронічного періодонтиту 36. Який симптом не визначається при даному захворюванні?
A. Болюча перкусія зуба
B. Гіперемія і набряк ясен
C. Відчуття “зуба, що виріс”
D. Регіонарний лімфаденіт
E. Симптом Венсана
ANSWER: E
Лікар виставив діагноз: одонтогенна мігруюча гранулема шкіри обличчя. В результаті якого патологічного процесу виникає дане захворювання?
A. Хронічного одонтогенного гіперпластичного періоститу
B. Хронічного одонтогенного остеомієліту
C. Хронічного пародонтиту
D. Хронічного верхівкового фіброзного періодонтиту
E. Хронічного верхівкового гранулюючого періодонтит
ANSWER: E
У хворої хронічний гранулематозний періодонтит. На рентгенограмі дистальний корінь запломбований до верхівки, канал медіального непрохідний, скривлений, в області верхівки вогнище розрідження кісткової тканини сферичної форми з чіткими контурами розміром 0,5 x 0,5 см. Яка тактика хірурга в виборі методу лікування?
A. Видалити зуб
B. Провести коронаро-кореневу сепарацію
C. Провести резекцію верхівки кореня
D. Реплантація
E. Провести гемісекцію зубу
ANSWER: E
В ході лікування відбулася перфорація біфуркації. На рентгенограмі міжкоренева гранульома. Кореневі канали запломбовані до верхівки. Який метод хірургічного лікування слід використати?
A. Гемісекцію
B. Ампутацію кореня
C. Резекцію верхівки кореня
D. Видалення зубу
E. Коронарорадикулярну сепарацію
ANSWER: E
Хворому проведена операція одноетапної реплантації 12 зуба. Який тип зрощення зуба і альвеоли являеться оптимальним при подібних хірургічних втручаннях?
A. Періодонтально-фіброзний
B. Хондральний
C. Остеоїдний
D. Немає правильної відповіді
E. Періодонтальний
ANSWER: E
Чоловік звернувся до стоматолога. Об-но: в 15 зубі на апроксимально-жувальній поверхні велика порожнина. Зондування, перкусія і реакція на термічні подразники безболісні. На рентгенограмі - переапікально спостерігається вогнище деструкції кісткової тканини округлої форми з чіткими краями діаметром. Який діагноз?
A. Хронічний гранулюючий періодонтит.
B. Хронічний фіброзний періодонтит.
C. Хронічний гангренозний пульпіт.
D. Хронічний глибокий карієс.
E. Хронічний гранулематозний періодонтит
ANSWER: E
До лікаря звернувся хворий з періодонтитом нижнього кутнього зуба. Встановлено, що запальний процес поширився на лімфатичні вузли. Які лімфовузли були першими втягнуті в запальний процес?
A. Лицеві
B. Передні шийні
C. Підборідні
D. Бічні шийні
E. Піднижньощелепні
ANSWER: E
Підліток скаржиться на інтенсивний, пульсуючий біль в зубі, що посилюється при накушуванні та доторкуванні язиком. Об'єктивно: в 26 зубі - пломба з композиційного матеріалу. Вертикальна і горизонтальна перкусія зуба болісна, зуб дещо рухомий у вестибулярно-оральному напрямку. Слизова оболонка ясен в ділянці ураження гіперемійована, набрякла, різко болісна при пальпації. Рентгенологічних змін не виявлено. Який діагноз?
A. Гострий гнійний пульпіт
B. Гострий серозний періодонтит
C. Гострий серозний пульпіт
D. Загострення хронічного періодонтит
E. Гострий гнійний періодонтит
ANSWER: E
Яка форма періодонтиту з перерахованих є найбільш грізним вогнищем одонтогенної інфекції?
A. Хронічний гранулематозний періодонтит
B. Хронічний фіброзний періодонтит
C. Гострий серозний періодонтит
D. Гострий гнійний періодонтит
E. Хронічний гранулюючий періодонтит
ANSWER: E
Чоловік звернувся зі скаргами на постійні болі в ділянці 36 зуба. Раніше зуб неодноразово болів. При огляді порожнини рота коронка 36 зуба відсутня, перкусія коренів болісна. На рентгенограмі в ділянці верхівок коренів 36 зона розрідження з нечіткими контурами. Який діагноз?
A. Хронічний гранульоматозний періодонтит
B. Гострий періодонтит
C. Хронічний фіброзний періодонтит
D. Паротит
E. Хронічний гранулюючий періодонтит
ANSWER: E
Який рівень ШОЕ при гострому гнійному періодонтиті?
A. 1,5 мм/год
B. 10 мм/год
C. 40-45 мм/год
D. 10-15 мм/год
E. 15-30 мм/год
ANSWER: E
Яка форма хронічного періодонтиту переважає в постійних зубах?
A. Дифузний періодонтит
B. Гранулематозний
C. Обмежений періодонтит
D. Фіброзний
E. Гранулюючий
ANSWER: E
Які форми хронічного періодонтиту?
A. Гнійний, серозний
B. Апікальний, гранулюючий
C. Гнійний, гранулюючий
D. Серозний, гнійний
E. Фіброзний, гранулюючий, гранулематознийр
ANSWER: E
Характер болю при гострому серозному періодонтиті.
A. Гострий, пульсуючий, іррадіюючий по ходу гілок трійчастого нерва
B. Періодичні болі в ділянці ураженого зуба
C. Гострий, пульсуючі, іррадіюючі болі
D. Відсутні болі
E. Ниючий, не різко виражені болі посилюються після накушування
ANSWER: E
В чому полягає лікування гострого періодонтиту?
A. Видалення хворого зуба
B. Антибіотикотерапія
C. Цистектомія
D. Фтортерапія
E. Створення відтоку ексудату з приапікальної ділянки
ANSWER: E
Рівень ШОЕ при гострому гнійному періодонтиті.
A. 10 мм/год
B. 1-5 мм/год
C. 40-45 мм/год
D. 10-15 мм/год
E. 15-30 мм/год
ANSWER: E
Яке з перерахованих ускладнень може виникнути при гострому періодонтиті?
A. Фурункули
B. Гінгівіт
C. Загальна інтоксикація
D. Кіста
E. Періостит
ANSWER: E
Вигляд грануломатозного періодонтиту на рентгенограмі?
A. Резорбція альвеоли сусідніх зубів
B. Гранульома в періодонтальній щілині
C. Гранульома у вигляді мішечка
D. На рентгенограмі не помітний
E. Гранульома кореневих каналів
ANSWER: E
Яка температура тіла при гострому серозному періодонтиті?
A. 38-38,5 ?С
B. 37,5-39 ?С
C. 36- 38 ?С
D. 37,5-38 ?С
E. 36,5-37 ?С
ANSWER: E
Дівчинка 13 років скаржиться на тривалий біль ниючого характеру в зубі на нижній щелепі зліва. Об’єктивно: в 36 - каріозна порожнина, яка не сполучається з порожниною зуба. Зондування дна безболісне. Реакція на термічні подразники відсутня. Вертикальна перкусія болісна. Слизова оболонка ясен в ділянці 36 має незначні ознаки запалення. Рентгенологічні зміни у періодонті не спостерігаються. Вкажіть ймовірний діагноз.
A. Гострий гнійний періодонтит
B. Загострення хронічного періодонтиту
C. Гострий пульпіт, ускладнений періодонтитом
D. Гострий токсичний періодонтит
E. Гострий серозний періодонтит
ANSWER: E
Хлопчик 14 років скаржиться на тривалий біль ниючого характеру в зубі на нижній щелепі зліва. Об’єктивно: у 36 - каріозна порожнина, яка сполучається з порожниною зуба. Зондування дна безболісне. Реакція зуба на термічні подразники відсутня. Перкусія болісна. Слизова оболонка ясен у ділянці 36 має незначні ознаки запалення. При рентгенологічному дослідженні: в ділянці верхівок коренів 36 - вогнище розрідження кісткової тканини з нечіткими обрисами. Вкажіть ймовірний діагноз.
A. Гострий серозний періодонтит
B. Гострий гнійний періодонтит
C. Гострий пульпіт, ускладнений періодонтитом
D. Гострий токсичний періодонтит
E. Загострення хронічного періодонтиту
ANSWER: E
Дівчинка 17 років скаржиться на кровоточивість ясен під час чищення зубів та неприємний запах із рота. Об’єктивно: ясна гіперемійовані з ціанотичним відтінком, кровоточать при зондуванні. Пародонтальні кишені до 5 мм, над- та під’ясенні зубні відкладення, рухомість зубів 1 ступеня. На рентгенограмі: нерівномірна горизонтальна резорбція міжальвеолярних перетинок на 1/3 довжини кореня, незначні ознаки остеопорозу. Встановіть діагноз.
A. Генералізований пародонтит II ступеню, хронічний перебіг
B. Генералізований пародонтит III ступеню, хронічний перебіг
C. Генералізований пародонтит III ступеню, загострений перебіг
D. Генералізований пародонтит II ступеню, загострений перебіг
E. Генералізований пародонтит I ступеню, хронічний перебіг
ANSWER: E
Хлопчик 16 років скаржиться на кровоточивість ясен під час чищення зубів та неприємний запах із рота. Об’єктивно: ясна в ділянці сосочків та маргінального краю гіперемійовані з ціанотичним відтінком, кровоточать при зондуванні. Пародонтальні кишені до 3 мм, м’який зубний наліт, зуби нерухомі. На рентгенограмі: деструкція компактної пластинки верхівок міжзубних перетинок. Встановіть діагноз.
A. Генералізований пародонтит II ступеню, хронічний перебіг
B. Генералізований пародонтит III ступеню, хронічний перебіг
C. Генералізований пародонтит I ступеню, загострений перебіг
D. Генералізований пародонтит II ступеню, загострений перебіг
E. Генералізований пародонтит I ступеню, хронічний перебіг
ANSWER: E
Хлопчик 16 років скаржиться на біль, кровоточивість ясен, неприємний запах із рота. Об’єктивно: ясна яскраво гіперемійовані, набряклі, легко кровоточать. Пародонтальні кишені до 5 мм із гнійним ексудатом, над- та під’ясенні зубні відкладення, рухомість зубів 2 ступеня. На рентгенограмі: горизонтальна та вертикальна резорбції міжзубних перетинок до 1/2 довжини кореня з утворенням кісткових кишень, дифузний остеопороз у збереженій кістковій тканині. Встановіть діагноз.
A. Генералізований пародонтит III ступеню, загострений перебіг
B. Генералізований пародонтит I ступеню, загострений перебіг
C. Генералізований пародонтит III ступеню, хронічний перебіг
D. Генералізований пародонтит II ступеню, хронічний перебіг
E. Генералізований пародонтит II ступеню, загострений перебіг
ANSWER: E
Дівчинка 17 років скаржиться на біль, кровоточивість ясен, неприємний запах із рота. Об’єктивно: ясна яскраво гіперемійовані, набряклі, кровоточать при доторканні. Пародонтальні кишені понад 5 мм, наповнені грануляціями та значним гнійним вмістом. Рухомість зубів 2 ступеня. Рентгенологічно: горизонтальна та вертикальна резорбція альвеолярної кістки в межах 2/3 висоти міжзубних перегородок, дифузні зони остеопорозу кісткової тканини. Встановіть діагноз.
A. Генералізований пародонтит II ступеню, загострений перебіг
B. Генералізований пародонтит I ступеню, загострений перебіг
C. Генералізований пародонтит III ступеню, хронічний перебіг
D. Генералізований пародонтит II ступеню, хронічний перебіг
E. Генералізований пародонтит III ступеню, загострений перебіг
ANSWER: E
Хлопчик 16 років скаржиться на кровоточивість ясен під час чищення зубів, неприємний запах із рота. Об’єктивно: ясна гіперемійовані з цианотичним відтінком, набряклі, кровоточать при зондуванні. Пародонтальні кишені понад 5 мм з серозним ексудатом, над- та під’ясеневі назубні нашарування, рухомість зубів 2 ступеня. Рентгенологічно: горизонтальна та вертикальна резорбція альвеолярної кістки в межах 2/3 висоти міжзубних перетинок. Встановіть діагноз.
A. Генералізований пародонтит II ступеню, хронічний перебіг
B. Генералізований пародонтит I ступеню, хронічний перебіг
C. Генералізований пародонтит III ступеню, загострений перебіг
D. Генералізований пародонтит II ступеню, загострений перебіг
E. Генералізований пародонтит III ступеню, хронічний перебіг
ANSWER: E
Хлопчик 11 років скаржиться на біль у яснах, їх кровоточивість. Об’єктивно: ясна в ділянці всіх зубів яскраво гіперемійовані, набряклі, кровоточать при зондуванні. Пародонтальні кишені глибиною до 3 мм, м’який зубний наліт, зуби нерухомі. На рентгенограмі: дифузний остеопороз у верхній третині міжзубних перетинок. Встановіть діагноз.
A. Генералізований пародонтит II ступеню, загострений перебіг
B. Генералізований пародонтит III ступеню, загострений перебіг
C. Генералізований пародонтит I ступеню, хронічний перебіг
D. Генералізований пародонтит II ступеню, хронічний перебіг
E. Генералізований пародонтит I ступеню, загострений перебіг
ANSWER: E
Хлопчик 12 років скаржиться на зміну кольору зуба на нижній щелепі зліва. Об’єктивно: на апроксимально-дистальній поверхні 36 - пломба. Зуб змінений у кольорі. Реакція зуба на перкусію безболісна. Реакція на термічні подразники відсутня. Слизова оболонка ясен не змінена. На рентгенограмі 36: деформація періодонтальної щілини у вигляді нерівномірного її розширення. Визначте діагноз.
A. Хронічний гранулюючий періодонтит
B. Загострення хронічного періодонтиту
C. Хронічний гранулематозний періодонтит
D. Гострий серозний періодонтит
E. Хронічний фіброзний періодонтит
ANSWER: E
В проекції верхівки кореня 21 зуба визначається потовщення, слизова набрякла, гіперемійована, болюча при пальпації. Порожнина зуба відкрита, зондування вічок не викликає болю. Рентгенографія: в ділянці верхівки кореня ( вогнище деструкції розміром до 8 мм в діаметрі з чіткими контурами. Встановіть правильний діагноз.
A. Хронічний фіброзний періодонтит
B. Хронічний гранулюючий періодонтит
C. Хронічний гранулематозний періодонтит
D. Хронічний пульпіт, ускладнений верхівковим періодонтитом
E. Загострення хронічного гранулематозного періодонтиту
ANSWER: E
Пацієнт 38 років звернувся до лікаря. Після збору анамнезу і проведення обстеження виявлено загострення генералізованого пародонтиту ІІ ступеня. Після усунення місцевих факторів , а також після проведення протизапального лікування необхідно перейти до усунення пародонтальних кишень. Який метод слід застосувати?
A. Гінгівектомія
B. Гінгівотомія
C. Клаптикова операція
D. Пластика передсінка
E. Кюретаж
ANSWER: E
Хворий 23 років скаржиться на наявність каріозної порожнини в 16 зубі. Об’єктивно: в 16 зубі (глибока каріозна порожнина, що з’єднується з порожниною зуба, зондування безболісне, перкусія ( слабо болюча). На яснах в ділянці проекції верхівки кореня 16 зуба виявлено норицю. Вкажіть діагноз:
A. Хронічний гангренозний пульпіт
B. Хронічний фіброзний періодонтит
C. Хронічний гіпертрофічний пульпіт
D. Хронічний гранулематозний періодонтит
E. Хронічний гранулюючий періодонтит
ANSWER: E
До лікаря звернувся хворий із скаргами періодично виникаючий болю на верхній щелепі. Із анамнезу захворювання видно, що 12 зуб раніше лікований з приводу пульпіту. Під час огляду встановлено, що коронка 12 зуба відновлена постійним пломбувальним матеріалом. На рентгенограмі верхньої щелепи виявляється вогнище деструкції кісткової тканини біля верхівки кореня 12 зуба діаметром до 1,5 см. Кореневий канал запломбований до верхівки. Встановлено діагноз: кистогранульома 12 зуба. Який найбільш оптимальний метод лікування цього хворого?
A. Консервативне лікування
B. Видалення 12 зуба
C. Реплантація 12 зуба
D. Розтин по перехідній складці
E. Резекція верхівки кореня 12 зуба
ANSWER: E
Діагноз хронічний генералізований пародонтит ІІ-ІІІ ст. важкості в стадії загострення, наявність пародонтальних абсцесів. Який план невідкладного лікування?
A. Гінгівектомія
B. Промивання 0,2 % р-ном хлоргексидину, пародонтальні пов’зки
C. Накладання анальгетиків та протизапальна терапія
D. Мікрохвильова терапія
E. Відкриття абсцесів, промивання 0,2 \% р-ном хлоргексидину, антибіотикотерапія.
ANSWER: E
Пацієнт 35 років, звернувся зі скаргами на відчуття свербіння в яснах та біль в зубах від холодної та гарячої їжі. Об’єктивно: ясна щільні, анемічні. Рентгенологічно відмічається ознака остеопорозу, рівномірна резорбція міжальвеолярних перегородок на 1/3. Встановіть діагноз.
A. Пародонтоз початкового ступеня
B. Пародонтит І ступеня
C. Пародонтит початкового ступеня
D. Атрофічний гінгівіт
E. Пародонтоз І ступеня
ANSWER: E
Хвора С., 50 р., звернулась до пародонтолога зі скаргами на припухлість ясен та мимовільний біль в ділянці 46 і 47 зубів впродовж 3 днів. Об’єктивно: м’які та тверді зубні відкладення. 46 та 47 зуб запломбовані, контактний пункт відсутній, ясна набряклі, гіперемійовані, в ділянці альвеолярного відростка витискання при пальпації різко болюче, зубо-ясенна кишеня ( 5-6 мм з наявністю гнійного ексудату. Які з маніпуляцій слід провести в першу чергу?
A. Видалення зубних відкладень та нанесення аплікацій
B. Відкритий кюретаж пародонтальних кишень
C. Закритий кюретаж пародонтальних кишень
D. Гінгівектомія
E. Видалення зубних відкладень та розкриття пародонтального абсцесу
ANSWER: E
Пацієнт Д., 29 років, звернувся до стоматолога з метою профілактичного огляду. Скарг не пред’являє. Об’єктивно: 46 зуб змінений у кольорі, запломбований 2 роки тому з приводу гострого пульпіту. ЕОД 150 мкА. Рентгенологічно - незначне розширення періодонтальної щілини 46. встановіть діагноз.
A. Хронічний гранулюючий періодонтит 46
B. Хронічний глибокий карієс 46
C. Стан після лікування пульпіту 46
D. Хронічний гранулематозний періодонтит
E. Хронічний фіброзний періодонтит 46
ANSWER: E
При плановій санації порожнини рота у хворого С. 35 років на дистальній жувальній поверхні 45 зуба виявлено каріозну порожнину, на дні залишки пломбувального матеріалу. Перкусія 45 безболісна. На слизовій ясен - нориця. На рентгенограмі навколо верхівки кореня 45 - вогнище деструкції кісткової тканини у вигляді язиків полум’я, кореневий канал запломбований на 2/3 довжини. Поставте найбільш вірогідний діагноз:
A. Хронічний гранулематозний періодонтит
B. Радікулярна кіста
C. Загострення хронічного періодонтиту
D. Хронічний фіброзний періодонтит
E. Хронічний гранулюючий періодонтит
ANSWER: E
Хвора А. 25 років звернулася до стоматолога зі скаргами на постійний пульсуючий біль, що триває 4 доби, біль при накушуванні. При огляді каріозна порожнина на жувальній поверхні 26 зуба з порожниною зуба не сполучається, зондування дна безболісне, вертикальна та горизонтальна перкусії різко болісні, зуб рухомий. На рентгенограмі змін в тканинах періодонту немає. Поставте найбільш вірогідний діагноз.
A. Гострий серозний періодонтит
B. Загострення хронічного періодонтиту
C. Гострий гнійний пульпіт
D. Загострення хронічного пульпіту
E. Гострий гнійний періодонтит
ANSWER: E
Пацієнт К. 32 роки звернувся до стоматолога зі скаргами на відчуття дискомфорту у ділянці 46 зуба. Об’єктивно: на жувальній поверхні каріозна порожнина, що сполучається з порожниною зуба, зондування, термопроба безболісні, перкусія чутлива. Який поріг електрозбуджуваності цього зуба?
A. 30-60 мкА
B. 2-6 мкА
C. 18-25 мкА
D. 60-90 мкА
E. Більше 100 мкА
ANSWER: E
У пацієнтки 40 років встановлено діагноз генералізований парадонтит 2 ступеня, загострений перебіг, зубо-ясеневі кишені 5-6 мм з гнійним ексудатом. Які першочергові маніпуляції повинен провести лікар?
A. Закритий кюретаж
B. Використати фібролізуючі засоби
C. Провести кріодеструкцію зубо-ясеневих кишень
D. Відкритий кюретаж
E. Використати аплікацію протизапальних та антимікробних засобів
ANSWER: E
Для якої форми періодонтиту характерно утворення норицевого ходу в ділянці проекції верхівки кореня?
A. Гострий гнійний періодонтит
B. Хронічний фіброзний періодонтит
C. Гострий серозний періодонтит
D. Загострення хронічного фіброзного періодонтиту
E. Хронічний гранудюючий періодонтит
ANSWER: E
Які зміни виявляються при огляді слизової оболонки в області проекції верхівки кореня зуба з загостренням хронічного гранулюючого періодонтиту?
A. Змін не має
B. Виявлено симптом вазопарезу (І.Г. Лукомського)
C. Обмежене випинання з ціанотичним відтінком
D. Слизова оболонка звичайного кольору, не набрякла, виявляються рубці від норицевих ходів
E. Гіперемія, набряк, можлива наявність норицевого ходу з гнійним відокремлюваним
ANSWER: E
Для якої форми періодонтиту характерні скарги на мимовільний постійний гострий пульсуючий біль, що іррадіює, почуття “вирослого” зуба, різку болючість при накушування і доторкуванні до зуба, навіть язиком?
A. Хронічний гранулематозний періодонтит
B. Хронічний фіброзний періодонтит
C. Хронічний гранулюючий періодонтит
D. Гострий серозний періодонтит
E. Гострий гнійний періодонтит
ANSWER: E
Які рентгенологічні ознаки хронічного гранульоматозного періодонтиту?
A. Змін не має
B. Деформація періодонтальної щілини
C. Деструкція кісткової тканини в ділянці верхівки кореня без чітких контурів у вигляді “язиківполум’я”
D. Розширення періодонтальної щілини
E. Деструкція (розрідження) кісткової тканини в ділянці верхівки кореня округлої форми з чіткими контурами
ANSWER: E
Які рентгенологічні ознаки хронічного гранулюючого періодонтиту?
A. Розширення періодонтальної щілини
B. Деформація періодонтальної щілини
C. Деструкція (розрідження) кісткової тканини в ділянці верхівки кореня округлої форми з чіткими контурами діамет
D. Змін не має
E. Деструкція кісткової тканини в ділянці верхівки кореня без чітких контурів у вигляді “язиків полум’я”
ANSWER: E
Пацієнт 23-х років скаржиться на незначне оголення шийок зубів і кровоточивість ясен під час чищення зубів, свербіння в яснах. Об'єктивно: є відкладення над- і підясенного зубного каменя. Ясна ггіперемовані, набряклі, кишені завглибшки 3,5 мм. На рентгенограмі - резорбція міжальвеолярних перегородок на 1/3. Поставте діагноз.
A. Генералізованний пародонтит 11 ступенів, хронічний перебіг
B. Генералізованний пародонтит 1 ступеня, загострення
C. Генералізованний пародонтит 11 ступенів, загострення
D. Пародонтоз 11 ступеню
E. Генералізованний пародонтит 1 ступеня, хронічний перебіг
ANSWER: E
Хворий Е., 19 років, скаржиться на дискомфорт в 15 зубі, чутливість при накушуванні. Зуб раніше турбував, реагував на температурні подразники. На жувальній поверхні 15 зуба глибока каріозна порожнина, що з'єднується з порожниною зуба, зондування, реакція на холод неболючі, перкусія чутлива, в зоні проекції верхівки кореня 15 зуба є нориця з незначним виділенням. Пальпація в зоні проекції верхівки кореня зуба чутлива. виберіть найбільш вірогідний діагноз.
A. Хронічний гангренозний пульпит
B. Хронічний фіброзний періодонтит
C. Хронічний гранулематозний періодонтит
D. Хронічний фіброзний пульпіт
E. Хронічний гранулюючий періодонтит
ANSWER: E
Хворий 52 років, скаржиться на виникнення нориці на слизовій оболонці в проекції 22 зуба. Об'єктивно: у 22 зубі пломба, перкусіяя безболісна. На рентгенограмі в області верхівки кореня 22 зуби невелике вогнище резорбції кісткової тканини неправильної форми без чітких меж. Кореневий канал запломбований на 1/3 довжини. Виберіть найбільш оптимальну тактику лікування.
A. Видалення зуба
B. Резекція верхівки кореня
C. Електрофорез 10\% йодистого калія в проекції верхівки кореня
D. Лазеротерапія 22 зуби
E. Перепломбування кореневого каналу
ANSWER: E
Хворий 29 років скаржиться на кровоточивість ясен під час чищення зубів, неприємний запах з рота. Об'єктивно: ясна гіперемовані, з ціанотичним відтінком, кровоточать при доторкуванні, пародонтальні кишені завглибшки 3-3,5 мм з серозним ексудатом. Є над- і підясенні зубні відкладення. На ортопантомограмі - остеопороз альвеолярного відростка, резорбція міжальвеолярних перегородок до 1/3. Поставте діагноз.
A. Генералізованний пародонтит 1I ступеня, хронічний перебіг
B. Генералізованний пародонтит початкового ступеня, хронічний перебіг
C. Генералізованний пародонтит 11 ступенів, загострення
D. Генералізованний пародонтит 1 ступеня, загострення
E. Генералізованний пародонтит 1 ступенів, хронічний перебіг
ANSWER: E
Жінка 40 років скаржиться на незначну болючість ясен, підвищену чутливість зубів до температурних подразників. Об'єктивно: ясна бліді, щільні, в ділянці нижніх фронтальних зубів спостерігається ретракція ясен з оголенням шийок зубів. На рентгенограмі - резорбція міжальвеолярних перегородок на 1/3 довжини кореня. Поставте діагноз.
A. Пародонтоз ІІ ступеня
B. Пародонтоз початкового ступеня
C. Катаральний гінгівіт
D. Локалізований пародонтит
E. Пародонтоз І ступеня
ANSWER: E
Пацієнтка 20 років звернулася до стоматолога з скаргами на кровоточивість ясен і болючість ясен при вживанні їжі. Об'єктивно: ясна в ділянці фронтальних зубів нижньої щелепи валикоподібно потовщені, набряклі, гіперемовані, зуби скупчені. В області 42, 41, 31, 32 визначаються пародонтальні кишені завглибшки до 4 мм з серозно-гнійним ексудатом. Прикус прямий. На рентгенограмі: резорбція міжальвеолярних перегородок в області 42, 41, 31, 32 до 1/3 довжини кореня. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Локалізований пародонтит ІІ ступеня, загострений перебіг
B. Генералізованний пародонтит ІІ ступені, загострений перебіг
C. Генералізованний пародонтит І ступеня, хронічний перебіг
D. Загострення хронічного катарального гінгівіту ІІ ступеня
E. Локалізований пародонтит І ступеня, хронічний перебіг
ANSWER: E
Хворий В., скаржиться на кровоточивість ясен впродовж останніх 2 років. Об’єктивно: дифузний хронічний катаральний гінгівіт, рухомість зубів І ст., кишені 2-3 мм з незначним серозним ексудатом, виражена травматична оклюзія. На рентгенограмі порушення цілісності компактної пластинки, розширення періодонтальної щілини навколо вершин міжальвеолярних перегородок, остеопороз, резорбція у межах 1/3 висоти міжальвеолярних перегородок. Ваш діагноз?
A. Генералізований пародонтит, початковий перебіг, хронічний перебіг
B. Хронічний катаральний гінгівіт
C. Пародонтоз І ступеня
D. Генералізований пародонтит І ступеня, загострений перебіг
E. Генералізований пародонтит, І ступеня, хронічний перебіг
ANSWER: E
Хворий Д., 45 років з'явився зі скаргами на кровоточивість ясен, неприємний запах з рота. Після обстеження поставлений попередній діагноз: хронічний генералізований пародонтит ІІ ступеня важкості. Оцінка результату якого показника найбільш інформативна для постановки остаточного діагнозу?
A. Глибина пародонтальних кишень
B. Рухомість зубів
C. Проба Кулаженко
D. Проба Кетчке
E. Рентгенографія
ANSWER: E
Хворому А.. 50 років, встановлено діагноз: генералізований пародонтит І ступеня, хронічний перебіг. Вкажіть один із ранніх діагностичних тестів, що виявляється рентгенологічно.
A. Остеосклероз кортикальної плвстинки
B. Остеопороз кортикальної пластинки
C. Секвестрація кісткової тканини
D. Резорбція міжальвеолярних перегородок
E. Деструкція кортикальної пластинки
ANSWER: E
Хворий П., 25 р., скаржиться на біль при накушуванні на 15 зуб, який виник 2 доби тому, біль постійного ниючого характеру і значно посилився за останню добу. Об’єктивно: коронка 15 тускло-сірого кольору, на медіальній контактній поверхні - глибока каріозна порожнина з широким вхідним отвором і щільними пігментованими стінками, що сполучається з порожниною зуба. Перкусія - різко болісна, слизова оболонка ясен у проекції верхівки кореня 25 зуба - гіперемована. Болісній регіонарний лімфатичний вузол. На рентгенограмі - вогнище деструкції кістки в періапікальній ділянці з нечіткими, розмитими контурами. Ваш діагноз?
A. Гострий серозний періодонтит
B. Гострий гнійний періодонтит
C. Хронічний гранулюючий періодонтит
D. Гострий серозний періодонтит, фаза інтоксикації
E. Загострення хронічного періодонтиту
ANSWER: E
Пацієнтка скаржиться на незначну болючість ясен, підвищену чутливість зубів до температурних подразників. Об'єктивно: ясна бліді, щільні, в ділянці нижніх фронтальних зубів спостерігається ретракція ясен з оголенням шийок зубів. На рентгенограмі - резорбція міжальвеолярних перегородок на 1/3 довжини кореня. Поставте діагноз.
A. Пародонтоз ІІ ступеня тяжкості
B. Пародонтоз початковий
C. Катаральний гінгівіт
D. Локалізований пародонтит
E. Пародонтоз І ступенів тяжкості
ANSWER: E
Хворий В., 29 років скаржиться на інтенсивний біль в 17 зубі, який з'явився вперше і продовжується 4-у добу, рвучого і пульсуючого характеру. Перкусія різко болюча в будь-якому напрямі, зуб рухомий, слизова оболонка в області 17 зуба гіперемована, набрякла, пальпація перехідної складки різко болюча. Поставте діагноз.
A. Локалізований пародонтит
B. Гострий гнійний пульпіт
C. Гострий серозний періодонтит
D. Загострення хронічного періодонтиту
E. Гострий гнійний періодонтит
ANSWER: E
Хворий 29 років скаржиться на незначне оголення шийок зубів і кровоточивість ясен під час чищення зубів, свербіж в яснах. Об'єктивно: є відкладення над- і підясенного зубного каменю. Ясна гіперемовані, набряклі, кишені завглибшки 3,5 мм. На рентгенограмі - резорбція міжальвеолярних перегородок на 1/3. Поставте діагноз.
A. Хронічний генерализований пародонтит І ступенів
B. Загострення генерализованого пародонтиту 1 ступеня
C. Загострення генерализованого пародонтиту 11 ступенів
D. Пародонтоз 11 ступеня важкості
E. Хронічний генерализований пародонтитІІ ступеня
ANSWER: E
Пацієнтка, віком 49 років, скаржиться на підвищену чутливість зубів до температурних і хімічних подразників. Об’єктивно: ясна щільні, анемічні, корені зубів оголені на 3-4 мм є клинопобідні дефекти в межах дентину. На рентгенограмі виявлені рівномірне зниження висоти міжальвеолярних перегородок в межах 1/2 їх висоти і остеосклероз тканин альвеолярного відростка. Візначте діагноз.
A. Пародонтоз ІІІ ступеня
B. Пародонтоз І ступеня
C. Генералізований пародонтит ІІ ступеня хронічного перебігу
D. Генералізований пародонтит І ступеня хронічного перебігу
E. Пародонтоз ІІ ступеня
ANSWER: E
У хворого Н., 30 років, діагностовано гострий гнійний одонтогенний періостит верхньої щелепи зліва, причиною якого є 23 зуб. Коронка 23 зуба зліва зруйнована каріозним процесом. На 1/3. 22, 24 зуби інтактні. На прицільній рентгенограмі відмічається розширення періодонтальної щілини 23 зуба. Яке лікування доцільно провести у даному випадку?
A. Лікування причинного зуба, періостотомія, медикаментозне лікування.
B. Видалення причинного зуба, періостотомія, фізіотерапевтичне лікування
C. Видалення причинного зуба, періостотомія, медикаментозне лікування
D. Видалення причинного зуба, періостотомія
E. Періостотомія, медикаментозне лікування з подальшим лікуванням причинного зуба.
ANSWER: E
До стоматолога звернувся хворий Е., 30 років, зі скаргами на припухлість в ділянці верхньої губи. Візначається асиметрія обличчя за рахунок набряку верхньої губи, носо-губна складка згладжена. У ротовій порожнині з вестибулярної поверхні верхньої щелепи перехідна складка на рівні 11,21,22 зубів згладжена, гіперемована, при пальпації відчувається біль та флюктуація. У 21 зубі глибока каріозна порожнина. Оберіть тактику лікування?
A. Видалення 21 зуба, періостотомія.
B. Збереження 21 зуба, протизапальна терапія.
C. Видалення 21 зуба, періостотомія, протизапальна терапія.
D. Видалення 12,21,22 зубів, періостотомія, протизапальна терапія.
E. Лікування 21 зуба, періостотомія, протизапальна терапія.
ANSWER: E
Хворий 30 років скаржиться на постійний різкий біль пульсуючого характеру в області верхньої щелепи зліва, іррадіюючий у вухо, скроню, що посилюється при горизонтальному положенні і зімкненні зубів, на безсоння, загальне нездужання. Хворіє третій день, всі явища наростають. Клінічно: у 26 зубі глибока каріозная порожнина, перкусія болюча. Зуб рухомий - 1 ст. Слизова оболонка навколо зуба набрякла, гіперемована, перехідна складка з вестибулярного боку згладжена, пальпаторно - інфільтрат з нечіткими контурами, різко болючий. Поставте діагноз:
A. Гострий остеомієліт альвеолярного відростка верхньої щелепи в області 26 зуба.
B. Гострий остеомієліт верхньої щелепи справа.
C. Гострий серозний періодонтит 26 зуба.
D. Гострий гнійний періодонтит 26 зуба
E. Гострий гнійний періостит альвеолярного відростка верхньої щелепи в області 26 зуба.
ANSWER: E
Хворий 40 років звернувся зі скаргами на періодично виникаючі болі при накушуванні на нижній щелепі справа. Анамнез: зуб був лікований і пломбований 2 року назад. Об'єктивно: каріозна порожнина 42 запломбована. Кореневі канали також, але не до верхівок коріння. Перкусі зуба безболісна. На рентгенограмі в області верхівки кореня 42 - вогнище деструкції кісткової тканини з чіткими контурами округлої форми, розміри 0,5 на 0,4 см. Виберіть найбільш раціональний метод лікування:
A. Видалення 46
B. УВЧ на область альвеолярного відростка у верхівки дистального кореня.
C. Перепломбування кореневих каналів.
D. Медикаментозне лікування.
E. Операція – резекція верхівки кореня 46
ANSWER: E
У дитини 12 років, 2 дні тому з'явилася припухлість правої щоки в правій підочноямковій області, біль ниючого характеру. Шкіра в кольорі незмінена, легко береться в складку. Перехідна складка поблизу 15,16 зубів набрякла, гіперемована, 16 зуб зруйнований, різко болючий при перкусії. Який діагноз можна припустити?
A. Загострення хронічного періодонтиту
B. Гострий одонтогенний остеомієліт
C. Гострий гнійний періодонтит
D. Одонтогенна кіста, стадія нагноєння
E. Гострий одонтогенний періостит
ANSWER: E
Дитина 11 років, скаржиться на сильний біль набряк м'яких тканин нижньощічної області справа і підщелепної, підвищення температури 38?С. Коронка 46 зуба розрушена, при перкусії різкий біль. Перехідна складка в області 46, 85,84 зубів набрякла гіперемована, різко болюча при пальпації. Який діагноз найбільш вірогідний?
A. Гострий одонтогенний остеомієліт
B. Загострення хронічного періодонтиту
C. Гострий гнійний періодонтит
D. Одонтогенна кіста, стадія нагноєння
E. Гострий одонтогенний періостит
ANSWER: E
Хвора І., 25 років звернулася до лікаря-стоматолога зі скаргами на ниючі, нерідко виражені болі в зубі, що посилюються при накушуванні. Об’єктивно: слизова оболонка в ділянці 27 зуба блідо-рожевого кольору; незначна рухомість та позитивна вертикальна перкусія 27 зуба. На прицільній рентгенограмі 27 зуба змін немає. Поставте діагноз.
A. Гострий гнійний пульпіт 27 зуба
B. Гострий гнійний періостит 27 зуба
C. Гострий серозний періостит від 27 зуба
D. Гострий гнійний періостит від 27 зуба
E. Гострий серозний періодонтит 27 зуба
ANSWER: E
Хворий звернувся до хірурга-стоматолога для видалення коріенів 36. Зуб зруйнований давно. Об'єктивно: коронка 36 зруйнована на 2/3, перкусія безболісна, слизова оболонка в області 36 без видимих патологічних змін. На рентгенограмі альвеолярного відростка біля верхівки медіального кореня ділянка прояснення з чіткими контурами, округлої форми. Який діагноз можна припустити?
A. Загострення хронічного періодонтиту
B. Хронічний гранулюючий періодонтит
C. Гострий гнійний періодонтит
D. Хронічний фіброзний періодонтит
E. Хронічний гранулематозний періодонтит
ANSWER: E
У дівчини, 20 років, неділю тому захворів раніше лікований і запломбований 22. Три дні тому біль припинився, але з'явилась нориця з гнійними виділеннями, в проекції верхівки кореня 22. Рентгенографічно виявлено вогнище розрідження кісткової тканини у верхівки кореня 22, діаметром 0,5-0,6 см без чітких контурів. Який діагноз можна припустити?
A. Загострення хронічного періодонтиту.
B. Хронічний гранулематозний періодонтит 22.
C. Обмежений остеомієліт верхньої щелепи
D. Радикулярная кіста від 22, стадія нагноєння.
E. Хронічний гранулюючий періодонтит 22
ANSWER: E
Хворий С., 23 року, звернувся в стоматологічну поліклініку зі скаргами на больові відчуття, що періодично з'являються, в області 46 зуба, біль носить нападоподібний характер, посилюється при тому, що накушує. Об'єктивно: слизова оболонка в області 46 зуба набрякла, гіперемована, пастозна, визначається симптом “вазопарезу”. На рентгенограмі в області верхівки кореня 46 зуба визначається ділянка резорбції кісткової тканини з нерівними і нечіткими контурами. Який вид періодонтиту у хворого?
A. Хронічний фіброзний
B. Хронічний гранулематозний
C. Загострення гранулюючого
D. Загострення гранулематозного
E. Хронічний гренулюючий
ANSWER: E
Пацієнтка 33 роки скаржиться на неприємний запах з рота, дискомфорт в 37 зубі при накушуванні. Об’єктивно: 37 зуб змінений в кольорі, визначається глибока каріозна порожнина, яка з’єднується з порожниною зуба. Зондування, перкусія, термопроба – безболісні. ЕОД 120 мкА. Рентгенологічно: дистальний корінь 27 зуба запломбований на 2/3, у верхівкі вогнище деструкції з чіткими контурами. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Хронічний гранулюючий періодонтит
B. Хронічний фіброзний пульпіт
C. Хронічний фіброзний періодонтит
D. Хронічний глибокий карієс
E. Хронічний грануломатозний періодонтит
ANSWER: E
Чоловік 48 років скаржиться на наявність каріозної порожнини в зубі на верхній щелепі зліва. Раніш зуб не лікувався. Періодічно після переохолодження в зубі виникав ниючий біль. Об’єктиівно: на апраксимальній поверхні 26 зуба глибока каріозна порожнина. Реакція на холод та перкусія безболісні. На яснах, біля 26 зуба мається великий рубець. Позитивний симптом вазопарезу. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Хронічний глибокий карієс
B. Хронічний гангренозний пульпіт
C. Хронічний фібрінозний періодонтит
D. Хронічний гранулематозний періодонтит
E. Хронічний гранулюючий періодонтит
ANSWER: E
Хворій 65 років скаржиться на біль в зубі нижньої щелепи з правого боку, яка збільшується при надкушуванні, довготривалого характеру. Раніш зуб лікувався з приводу карієсу. Об’єктивно: на жувальній поверхні 36 зуба пломба, перкусія болісна. По перехідній складці у ділянці проекції коренів 36 зуба є нориця з гнійним відділенням. Поставте діагноз.
A. Радикулярна кіста нижньої щелепи
B. Загострення хронічного періодонтиту
C. Хронічний фіброзний періодонтит
D. Хронічний грануломатозний періодонтит
E. Хронічний гранулюючий періодонтит
ANSWER: E
Хвора 45 років звернулася з приводу підготовки порожнини рота до протезування. При огляді порожнини рота виявлена відсутність коронкової частини 12 зуба. Корінь на рівні ясний. Слізова оболонка альвеолярного відростка на рівні 12 зуба пастозна. З вестибулярного боку визначаються цяточні рубці від нориць. З-під ясний 12 зуба при надавлюванні – незначне гнійне видалення. Сусідні зуби інтактні. Який попередній діагноз?
A. Хронічний грануломатозний періодонтит
B. Хронічний фіброзний періодонтит 12
C. Хронічний вогнищевий остеомієліт
D. Пародонтит
E. Хронічний гранулюючий періодонтит 12
ANSWER: E
Хворий 48 років звернувся в хірургічний кабінет стоматологічної поліклініки зі скаргами на постійний ниючий біль в ділянці тіла нижньої щелепи праворуч. Терапевтичне ендодонтичне лікування 47 зуба позитивного результату не приносить із-за непрохідності каналів. Об’єктивно: коронка 47 зуба зруйнована каріозним процесом на одну четверту частини об’єму коронки. Перкусія зуба незначно болісна. На рентгенограмі: розрідження кісткової тканини округлої форми без чітких контурів в ділянці верхівки кореня 47 зуба діаметром близько 0,7 см, що нагадують ”язики полум’я”. Поставте діагноз.
A. Хронічний гранулематозний періодонтит 47 зуба
B. Загострення хронічного періодонтиту 47 зуба
C. Білякоренева кіста нижньої щелепи від 47 зуба
D. Білякоренева кіста нижньої щелепи від 47 зуба, що нагноїлася
E. Хронічний гранулюючий періодонтит 47 зуба
ANSWER: E
Хворий 32 років, пред'являє скарги на болі і припухлість в області нижньої щелепи і щоки зліва. Хворіє протягом двох днів. Загальний стан задовільний. Температура тіла 37,5°С. Об'єктивно: набряк м'яких тканин щічноїї області зліва. Підщелепні лімфатичні вузли збільшені з обох боків, болючі при пальпації. Коронка 37 зуба частково зруйнована, зуб нерухомий, перкусія слабо болісна. Перехідна складка в області 37 зуба набрякла, гіперемована, згладжена, пальпація різко болюча, визначається флюктуация. Поставте діагноз.
A. Гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи
B. Хронічний продуктивний періостит нижньої щелепи від 37 зуба
C. Хронічний одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи
D. Абсцес щелепно-язичного жолобка зліва
E. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи від 37 зуба
ANSWER: E
У хворої 30 років, що звернулася до хірурга-стоматолога, діагностована радикулярна кіста альвеолярного відростка верхньої щелепи в області 25 зуба. Який процес частіше безпосередньо передував розвитку радикулярної кісти?
A. Хронічний гайморит.
B. Хронічний гранулюючий періодонтит.
C. Хронічний фіброзний періодонтит.
D. Хронічний одонтогенний остеомієліт альвеолярного відростка верхньої щелепи.
E. Хронічний гранулематозний періодонтит
ANSWER: E
Дитині 8,5 років. Соматично здоровий. Звернувся до стоматолога з метою санації порожнини рота. Об'єктивно: у 36 зубі глибока каріозна порожнина, що сполучається з порожниною зуба. Зондування, перкусія 36 безболісні. Колір зуба змінений. Слизова оболонка ясен навколо зуба синюшна. Рік тому лікувався з приводу хронічного фіброзного пульпіту, пломба випала 3 міс. назад. На R-грамме 36 : у верхівки медіального кореня розрідження кісткової тканини неправильної форми, без чітких контурів, канали не запломбовані, дистальний канал запломбований на 2/3 кореня. Поставте діагноз відносно 36 зуба.
A. Хронічний гранулематозний періодонтит.
B. Хронічний гангренозний пульпіт.
C. Хронічний фіброзний пульпіт.
D. Хронічний фіброзний періодонтит.
E. Хронічний гранулюючий періодонтит.
ANSWER: E
У дівчинки 14 років тиждень тому почав боліти 12 зуб, який лікували та пломбували кілька років тому. За останні 2 дні біль посилився. При огляді: у 12 пломба, перкусія болюча. На контактній рентгенограмі: навколо верхівки кореня 12 розрідження кісткової тканини 0,4 х 0,5 см без чітких контурів. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Гострий одонтогенний остеомієліт.
B. Гострий періостит верхньої щелепи.
C. Нагноєння радикулярної кісти.
D. Гострий гнійний періодонтит.
E. Загострення хронічного гранулюючого періодонтиту .
ANSWER: E
Батьки 4 річної дитини скаржаться на значну зруйнованість передніх зубів верхньої щелепи. Об’єктивно: майже повна відсутність коронкової частини 52, 51, 61 зубів. У ділянці цих зубів виявлені нориці. Перкусія безболісна. Який попередній діагноз?
A. Хронічний гранулематозний періодонтит.
B. Хронічний фіброзний пульпіт.
C. Хронічний остеомієліт.
D. Хронічний гіпертрофічний пульпіт.
E. Хронічний гранулюючий періодонтит.
ANSWER: E
Хворій 14 років звернувся зі скаргами на слабо виражений, ниючий біль, без іррадіації у ділянці 37 зуба. Об’єктивно: у 37 глибока каріозна порожнина, з’єднана з пульповою камерою, зондування безболісне, реакція на термічні подразники відсутня, вертикальна перкусія позитивна, на рентгенограмі змін немає. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий серозний періостит.
B. Гострий гнійний пульпіт.
C. Гострий гнійний періодонтит.
D. Загострення хронічного періодонтиту.
E. Гострий серозний періодонтит.
ANSWER: E
При об’єктивному огляді у хворої було виявлено генералізоване запалення ясен, наявність зубного каменю та порушення зубоясенного прикріплення. На рентгенограмі резорбція кісткової тканини альвеолярних верхівок до 1/3 коренів зубів. Поставте діагноз.
A. Локалізрваний пародонтит.
B. Катаральний гінгівіт.
C. Гіпертрофічний гінгівіт.
D. Гострий гінгівіт.
E. Генералізований пародонтит.
ANSWER: E
У хлопчика 12 років скарги на біль ниючого характеру в зубі на верхній щелепі справа, біль посилюється при накушуванні. Об'єктивно: у 16 глибока каріозна порожнина, сполучається з порожниною зуба, реакція на холод, зондування безболісні, слизова оболонка гіперемована, набрякла. На рентгенограмі ділянки деструкції кісткової тканини з нечіткими контурами в області верхівок коріння. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Загострення хронічного гранулематозного періодонтиту
B. Загострення хронічного фіброзного періодонтиту
C. Гострий гнійний пульпіт
D. Гострий гнійний періодонтит
E. Загострення хронічного гранулюючого періодонтиту
ANSWER: E
Пацієнт 14 років скаржиться на інтенсивний, пульсуючий біль в області 46, який з'явився вперше два дні тому. Об'єктивно: у 46 зубі пломба. Перкусія різко болісна, зуб рухомий, слизова оболонка в області 46 гіперемована, набрякла, пальпація перехідної складки в проекції верхівки кореня болісна. На рентгенограмі: у периапікальній області 46 зуба змін не спостерігається. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий серозний періодонтит
B. Гострий локалізований пародонтит
C. Гострий гнійний пульпіт
D. Загострення хронічного періодонтіту
E. Гострий гнійний періодонтит
ANSWER: E
Хлопчик 7 років скаржиться на ниючий біль в зубі, що посилюється під час прийому іжі. Об`єктивно: у 65 зубі глибока каріозна порожнина, сполучається з порожниною зуба, реакція на термічні подразники, зондування безболісне, перкусія болісна, слизова оболонка в області проекції коренів гіперемійована, набрякла, болюча, регіонарні лімфовузли збільшені, болючі при пальпації. Визначте діагноз?
A. Гострий періодонтит
B. Хронічний періодонтит
C. Хронічний простій пульпіт
D. Загострення хронічного пульпіту
E. Загострення хронічного періодонтиту
ANSWER: E
Гострий періодонтит рідше спостерігається в:
A. дітей;
B. підлітків;
C. молодих людей;
D. людей похилого віку.
E. людей середнього віку;
ANSWER: E
Яким шляхом, найбільш вірогідно, утворюється гній під окістям при періоститі ?
A. проникає через фолькманівські канали;
B. проникає через гаверсові канали;
C. проникає через узуру, що раніше утворилася, у стінці ямки;
D. шляхом утворення в цьому місці "власного" гною під впливом бактерій, токсинів, продуктів розпаду;
E. немає правильної відповіді.
ANSWER: E
Періостит - це:
A. інфекційно-алергічний, гнійно-некротичний процес, що розвивається в кістці;
B. запальний процес, що уражає тканини періодонта і поширюється на прилягаючі до нього кісткові структури;
C. інфекційно-алергічний процес, що розвивається в кістці;
D. запальний процес, що уражає тканини періодонта.
E. захворювання, що характеризується поширенням запального процесу з періодонта на окістя альвеолярного відростка і тіло щелепи;
ANSWER: E
При гострому періоститі як змінені регіонарні лімфовузли?
A. не змінені;
B. болючі, збільшені, щільно-еластичної консистенції, рухливі;
C. безболісні, збільшені, щільні, малорухомі, спаяні з навколишніми тканинами;
D. немає правильної відповіді.
E. рухливі, малоболючі, злегка збільшені, м'які на дотик;
ANSWER: E
Біль у зубі при гострому періоститі такий:
A. гострий, іррадіюючий, зуб як би "виріс", різко позитивна вертикальна перкусія;
B. гострий, іррадіюючий, нападоподібний, що посилюється по ночах, перкусія негативна;
C. біль у декількох зубах, рухливість їх, гноєвиділення з-під ясен, перкусія позитивна або негативна;
D. немає правильної відповіді.
E. біль у зубі, що посилюється при накушуванні, біль у щелепі, іррадіація болю рідкісна, перкусія частіше позитивна;
ANSWER: E
Причиною гострого одонтогенного періоститу щелеп найбільш часто є:
A. різці;
B. ікла;
C. премоляри;
D. другий моляр;
E. перший моляр;
ANSWER: E
Розрізняють хронічний періостит:
A. гіперпластичний і гіперостозний;
B. гнійний, гіперпластичний, рарефікуючий;
C. гнійний, деструктивний, гіперостозний;
D. серозний, гнійний.
E. простий, осифікуючий, рарефікуючий;
ANSWER: E
Лікування простого хронічного періоститу:
A. видалення причинного зуба, висічення проліферативно зміненої частини окістя, видалення новоутвореної кістки;
B. ревізія патологічного вогнища, видалення гематоми, що організувалася ;
C. видалення причинного зуба, ревізія патологічного вогнища;
D. висічення проліферативно зміненої частини окістя, видалення новоутвореної кістки;
E. видалення причинного зуба, призначення електрофорезу 1-2% розчину йодида калію;
ANSWER: E
Лікування осифікуючого періоститу:
A. видалення причинного зуба, призначення електрофорезу 1-2% розчину йодида калію;
B. ревізія патологічного вогнища, видалення гематоми, що організувалася ;
C. видалення причинного зуба, ревізія патологічного вогнища;
D. висічення проліферативно зміненої частини окістя, видалення новоутвореної кістки;
E. видалення причинного зуба, висічення проліферативно зміненої частини окістя, видалення новоутвореної кістки;
ANSWER: E
На підставі чого, частіше усього, проводять диференційну діагностику періоститу з остеомієлітом, кістою і остеомою :
A. анамнестичних даних;
B. інцизійної біопсії;
C. ексцизійної біопсії;
D. цитологічних даних
E. клініко-рентгенологічних даних;
ANSWER: E
При гострому періоститі на рентгенограмі щелепи виявляються зміни:
A. змін немає;
B. секвестрація;
C. остеопороз кортикальної пластинки;
D. вертикальна резорбція кісткової тканини на 1\2 довжини кореня.
E. характерні для хронічного періодонтиту;
ANSWER: E
Розміри гранульоми не перевищують:
A. 1,0 см;
B. 1,5 см;
C. 2,0 см
D. 0,8 см
E. 0,5 см;
ANSWER: E
Який шлях проникнення інфекції в періодонт переконливо не доведений:
A. через кореневий канал;
B. по продовженню;
C. через дно ясеневої кишені;
D. немаєправильної відповіді.
E. гематогенний і лімфогенний;
ANSWER: E
Протипоказання до резекції верхівки кореня зуба - це:
A. перелом верхньої третини кореня зуба;
B. скривлення верхівки кореня, що перешкоджає проведенню заапекальної терапії;
C. підокістна гранульома;
D. перелом інструмента в кореневому каналі зуба.
E. апіколатеральні і латеральні гранульоми;
ANSWER: E
Протипоказанням до гемісекції й ампутації кореня є:
A. наявність кісткової кишені в області одного з коренів премоляра і моляра;
B. пришийковий карієс одного з коренів;
C. вертикальний розкіл зуба;
D. наявність міжкореневої гранульоми.
E. значний дефект кісткових тканин ямки;
ANSWER: E
Яка мікрофлора виявляється при бактеріологічному дослідженні вмісту вивідних проток при сіалозах?
A. стафілококова
B. стрептококова
C. протей
D. кишкова паличка
E. не виявляється жодної
ANSWER: E
Синдром Гужеру-Гоуверса –Шегрена характеризується:
A. утворенням каменів у вивідних протоках слинних залоз
B. появою новоутворів в паренхімі слинних залоз
C. розростанням строми слинних залоз
D. гіперсалівацією
E. сухістю слизової оболонки рота та інших слизових оболонок
ANSWER: E
Які препарати застосовують для лікування синдрому Герфорда?
A. глюкокортикоїди
B. пеніциліни
C. сульфаніламіди
D. похідні нітрофурану
E. кортикостероїди
ANSWER: E
Синдром АОР характеризується:
A. гіперсалівацією
B. ксеростомією
C. болючим збільшенням
D. гіперемією шкіри над слинними залозами
E. загальним ожирінням, безболісним збільшенням слинних залоз
ANSWER: E
При мікроскопії паренхіми слинних залоз при хворобі Мікуліча бачимо:
A. розростання жирової тканини
B. розростання строми
C. розростання паренхіми
D. немає змін
E. розростання лімфоїдної тканини
ANSWER: E
При гістологічному дослідженні залози ураженої синдромом Герфорда бачимо:
A. розростання жирової тканини
B. розростання строми
C. розростання паренхіми
D. розростання лімфоїдної тканини
E. епітеліальні гранульоми
ANSWER: E
Синдром Фрея характеризується:
A. двобічною гіперемією шкіри в привушній ділянці
B. безболісним збільшенням слинних залоз
C. розростанням лімфоїдної тканини
D. болючими новоутворами слинних залоз
E. однобічною гіперемією в привушній ділянці
ANSWER: E
Квашіоркор виникає внаслідок:
A. браку вуглеводів в раціоні
B. генетичних мутацій
C. надликового вживання алкоголю
D. алергічних реакцій
E. браку протеїнів в раціоні
ANSWER: E
Сіалози якого походження не відносяться до класифікації сіалозів за А.М.Солнцевим?
A. ендокринні
B. нейрогенні
C. пов’язані з порушенням живлення (аліментарні)
D. змішані
E. нервово-рефлекторні
ANSWER: E
На фоні якої з цих патологій може розвинутися нейрогенний сіалоз?
A. гепатит
B. вегетоневроз
C. коліт
D. панкреатит
E. цироз печінки
ANSWER: E
Сіалози якого походження не відносяться до класифікації сіалозів за Р.І. Семенко та А.Ф. Коваленко (1982)?
A. алергічні
B. метаболічні
C. нервово-рефлекторні
D. циркуляційні
E. неясної етіології
ANSWER: E
Які слинні залози частіше за інші збільшуються при сіалозах?
A. під’язикові
B. підщелепні
C. малі
D. пахвинні
E. привушні
ANSWER: E
Які верстви населення найчастіше хворіють на хворобу Шегрена?
A. діти до 7 років
B. чоловіки старше 35 років
C. жінки 30-40 років
D. підлітки
E. жінки старше 50 років
ANSWER: E
Чим характеризується клінічна картина хвороби Шегрена?
A. недостатністю всіх залоз внутрішньої секреції
B. гіперфункцією всіх залоз внутрішньої секреції
C. гіперфункцією всіх залоз зовнішньої секреції
D. ніяк не проявляється
E. недостатністю всіх залоз зовнішньої секреції
ANSWER: E
З якими захворюваннями проводять диференційну діагностику хвороби Шегрена?
A. пухлинами
B. хронічним паренхіматозним паротитом
C. хронічним інтерстиціальним паротитом
D. хронічним сіалодохітом
E. з усім вище перечисленим
ANSWER: E
За класифікацією Солнцевої сіалози поділяють на:
A. 2 види
B. 3 види
C. 7 видів
D. 4 види
E. 5 видів
ANSWER: E
Яка форма характерна для каменів слинних залоз?
A. зірчаста
B. кругла
C. овальна
D. прямокутна
E. витягнута
ANSWER: E
Якими патолого-анатомічними явищами характеризується хвороба Мікулича?
A. лімфоматоз і еритроцитоз
B. еритроцитоз і гранулематоз
C. тромбоцитоз і еритроцитоз
D. лімфоматоз і тромбоцитоз
E. лімфоматоз і гранулематоз
ANSWER: E
Квашіоркор це:
A. двобічне симетричне ураження слинних залоз
B. сильна пітливість та гіперемія шкіри в привушножувальній ділянці
C. сухість слизової оболонки порожнини рота та інших слизових оболонок
D. загальне ожиріння та безболісне збільшення привушних слинних залоз
E. системне збільшення слинних залоз на фоні виснаження
ANSWER: E
Диференційна діагностика сіалозу алергічного походження проводиться найчастіше з:
A. хворобою Мікуліча
B. паротитом
C. гострим сіалодохітом
D. мегастенононом
E. хворобою Шегрена
ANSWER: E
З яким захворюванням не проводять диференційної діагностики слинокам’яної хвороби?
A. сіалоденіт
B. злоякісні новоутворення
C. неспецифічний лімфаденіт
D. перитонзилярний абсцес
E. нома
ANSWER: E
Хвора 40 років скаржиться на різку сухість у порожнині рота неможливість розмовляти, приймати їжу (без частого зволоження рота ). При огляді спостерігається припухлість слинних залоз (ділянок навколо них ), сухість губ, які покриті кірками та злущеним епітелієм. На віях вранці є відкладення густого гнійного секрету. Поставте діагноз:
A. сіалодохіт;
B. хвороба Мікуліча
C. синдром Герфорда
D. синдром АОР
E. синдром Гужеро-Гоуверса-Шегрена
ANSWER: E
На сіалографії не видно малюнка розгалужень протоки, вони облітеровані і розширені. Контрастний розчин , введений у залозу виливається назад. Для якого захворювання характерні такі результати сіалографії?
A. сіалодохіт
B. хвороба Мікуліча
C. синдром Герфорда
D. синдром АОР
E. синдром Гужеро-Гоуверса-Шегрена
ANSWER: E
Хворий звернувся зі скаргами на спотворення обличчя і сухість в роті. Об’єктивно: колір шкіри не змінений, помітна деформація обличчя. Слинні залози при пальпації тверді, горбисті, збільшенні і не болючі. Верхні повіки опущенні. У хворого також спостерігається кон’юктивіт і стоматит. Поставте діагноз:
A. синдром Гужеро-Гоуверса-Шегрена
B. сіалодохіт
C. синдром Герфорда
D. синдром АОР
E. хвороба Мікуліча
ANSWER: E
Диференціальну діагностику хвороби Мікуліча потрібно проводити з такими захворюваннями:
A. синдром Гужеро-Гоуверса-Шегрена
B. синдром Герфорда
C. синдром Фрея
D. синдром АОР
E. хвороба Шегрена
ANSWER: E
Для хвороби Мікуліча характерними ознаками є:
A. системні захворювання суглобів, м’язів, судин
B. ксеростомія і ксерофтальмія
C. збільшення слинних і слізних залоз з зменшенням їх секреції
D. ксеростомія, без уражень внутрішніх органів
E. значне збільшення слинних і слізних залоз без припинення їх секреції, внутрішні органи не ураженні
ANSWER: E
Ким був описаний синдром Герфорда і в якому році?
A. дитячим стоматологом C.H.Heerford у 1912 році
B. ЛОРом
C. дитячим ортопедом у 1915 році
D. дорослим офтальмологом у 1999 році
E. дитячим офтальмологом C.H.Heerford у 1909 році
ANSWER: E
Хвора скаржиться на підвищення температури тіла до 38,5* С, безболісне збільшення слинних залоз. При огляді виявлено ураження увеального тракту. Який діагноз ви поставите?
A. хвороба Шегргена
B. синдром Гужеро-Гоуверса-Шегрена
C. синдром Фрея
D. синдром АОР
E. синдром Герфорда
ANSWER: E
Якою групою препаратів проводиться лікування синдрому Герфорда?
A. глюкокортикостироїди
B. сульфаніламіди
C. не стероїдні гормони
D. глікозиди
E. кортикостероїди
ANSWER: E
Жінка 60 років скаржиться на неприємні відчуття розпирання в слинних залозах. При огляді безболісне збільшення привушних і підщелепних залоз. На сіалограмі змін немає. В жінки 2-га ступінь ожиріння. Поставте діагноз:
A. хвороба Шегргена
B. синдром Гужеро-Гоуверса-Шегрена
C. синдром Герфорда
D. синдром Фрея
E. синдром АОР
ANSWER: E
Хворий скаржиться на поколювання, важкість та свербіння у слинних залозах. Температура тіла спочатку була субфебрильна, а тепер 38,8*С.поступово з’явився інфільтрат, став щільним, межі залоз добре помітні і контуровані. Для якого захворювання характерна така клінічна картина?
A. сифіліс слинних залоз
B. туберкульоз слинних залоз
C. анаеробна інфекція слинних залоз
D. флегмона привушної ділянки
E. актиномікоз слинних залоз
ANSWER: E
Основною клінічною ознакою калькульозного сіалоаденіту є:
A. біль в залозі
B. гіпосалівація
C. гіперсалівація
D. запалення гирла протоки
E. припухання залози під час їди
ANSWER: E
Найчастіше зустрічається сіалолітіаз:
A. привушної
B. під'язикової
C. малих слинних залоз
D. навкологлоткової слинної залози
E. піднижньощелепної слинної залози
ANSWER: E
Додатковим методом дослідження для діагностики конкременту слинної залози є:
A. цитологічне дослідження
B. радіоізотопне дослідження
C. контрастна сіалографія
D. ексцизійна біопсія
E. рентгенологічне дослідження
ANSWER: E
Основною клінічною ознакою калькульозного сіалоаденіту є:
A. біль в залозі
B. гіпосалівація
C. гіперсалівація
D. запалення гирла протоки
E. слинна коліка
ANSWER: E
Для діагностики конкременту у вартоновій протоці виконують рентгенографію:
A. ортопантомограмму
B. тіла нижньої щелепи
C. піднижньощелепної слинної залози
D. томографію піднижньощелепної слинної залози
E. внутрішньоротову дна порожнини рота
ANSWER: E
Для діагностики конкременту в піднижньощелепній слинній залозі виконують рентгенографію:
A. ортопантомограмму
B. тіла нижньої щелепи
C. внутрішньоротову дна порожнини рота
D. томографію піднижньощелепної слинної залози
E. піднижньощелепної слинної залози
ANSWER: E
Контрастна сіалографія застосовується для діагностики конкременту в:
A. протоках слинних залоз
B. пульпових камерах зубів
C. суглобах
D. немає правильної відповіді
E. слинних залозах
ANSWER: E
Контрастна сіалографія при слинокам'яній хворобі використовується з метою:
A. зняття запалення
B. розширення протоки
C. видалення конкремента
D. немає правильної відповіді
E. уточнення діагнозу
ANSWER: E
Основним методом лікування слиннокам'яної хвороби є
A. фізіотерапія
B. хіміотерапія
C. гормонотерапія
D. аутогемотерапія
E. хірургічне втручання
ANSWER: E
Основним хірургічним методом лікування слиннокам'яної хвороби піднижньощелепної слинної залози є:
A. видалення конкременту
B. пластика вивідної протоки
C. розтин стенонової протоки
D. футлярно-фасціальне висічення клітковини шиї по верхньому варіанту
E. екстирпація залози
ANSWER: E
Основним хірургічним методом лікування слиннокам'яної хвороби привушної слинної залози є:
A. екстирпація залози
B. пластика вивідної протоки
C. розтин вартонової протоки
D. футлярно-фасціальне висічення клітковини шиї по верхньому варіанту
E. видалення конкременту
ANSWER: E
Провідну роль в розвитку калькульозного сіалоаденіту грає:
A. гострий стоматит
B. синдром Олбрайта
C. рефлекторна гіперсалівація
D. зниження секреторної функції
E. порушення мінерального обміну
ANSWER: E
Для профілактики проштовхування конкременту в залозу при видаленні його з вартонової протоки необхідно виконати:
A. бужування
B. наповнення протоки
C. прошивку протоки медіально
D. немає правильної відповіді
E. прошивку дистально
ANSWER: E
Ускладнення калькульозного сіалоаденіту:
A. невралгія
B. синдром Олбрайта
C. рефлекторна гіперсалівація
D. порушення мінерального обміну
E. абсцедування
ANSWER: E
Після видалення конкременту з вартонової протоки необхідно:
A. ушити протоку
B. дренувати протоку
C. пошарово ушити рану
D. немає правильної відповіді
E. закрити рану йодоформним тампоном
ANSWER: E
Після операції з приводу слиннокам'яної хвороби необхідно призначити:
A. променеву терапію
B. хіміотерапію
C. імунотерапію
D. гормонотерапію
E. фізіолікування
ANSWER: E
Під'язикова залоза - це:
A. альвеолярна слинна залоза
B. альвеолярна, а місцями трубчасто - альвеолярна слинна залоза
C. трубчаста слинна залоза
D. немає правильної відповіді
E. трубчасто - альвеолярна слинна залоза
ANSWER: E
Ложе під нижньощелепної слинної залози обмежене зсередини:
A. діафрагмою дна порожнини рота і підборідно-під'язиковим м'язом
B. діафрагмою дна порожнини рота і щелепно-під'язиковим м'язом
C. діафрагмою дна порожнини рота і двочеревцевим м'язом
D. немає правильної відповіді
E. діафрагмою дна порожнини рота і під'язиково-язиковим м'язом
ANSWER: E
Ложе піднижньощелепної залози обмежене зовні:
A. під'язиковою кісткою
B. внутрішньою поверхнею гілки нижньої щелепи
C. платізмою
D. немає правильної відповіді
E. внутрішньою поверхнею тіла нижньої щелепи
ANSWER: E
Ложе піднижньощелепної слинної залози обмежене знизу:
A. щелепно-під'язиковим м'язом
B. підборідно-під'язиковим м'язом
C. під'язиково-язиковим м'язом
D. шило-під'язиковим м'язом
E. черевцями двочеревцевого м'язу
ANSWER: E
Вивідна протока під нижньощелепної слинної залози зазвичай відходить від якого її відділу?
A. медіального
B. нижньо-медіального
C. нижнього
D. задньо-верхнього
E. верхньо-медіального
ANSWER: E
Довжина вивідної протоки піднижньощелепної слинної залози не перевищує:
A. 2-3 см.
B. 3-4 см.
C. 7-10 см.
D. 10-15 см.
E. 5-7 см.
ANSWER: E
Ширина (просвіт) вивідної протоки піднижньощелепної слинної залози рівна:
A. 1-2 мм.
B. 4-5 мм.
C. 5-6 мм.
D. 6-8 мм.
E. 2-4 мм.
ANSWER: E
Гирло вивідної протоки піднижньощелепної слинної залози:
A. ширше ніж в привушній залозі
B. таке ж, як і в привушній залозі
C. в два рази ширше ніж в привушній залозі
D. немає правильної відповіді
E. вужче ніж в привушній залозі
ANSWER: E
Капсула піднижньощелепної слинної залози утворюється за рахунок розщеплення:
A. глибокого листка власної фасції шиї
B. передхребетної фасції
C. щічно-глоткової фасції
D. жувальної фасції
E. поверхневого листка власної фасції шиї
ANSWER: E
Хто з авторів не пропонував класифікації калькульозного сіаладеніту?
A. І.Г. Лук омський
B. Н.Д. Лісова
C. А.В. Клементов
D. І.Ф. Ромачова
E. А.І. Євдокимов
ANSWER: E
Які форми слинних каменів частіше зустрічаються в протоці залози?
A. округлі
B. квадратні
C. трикутні
D. бубликоподібні
E. витягнуті
ANSWER: E
Які форми слинних каменів частіше зустрічаються в паренхімі залози?
A. витягнуті
B. квадратні
C. трикутні
D. бубликоподібні
E. округлі
ANSWER: E
Чи існує пряма залежність між розмірами слинних каменів, які розташовуються в тілі залози і ступенем порушення слиновиділення?
A. так, існує
B. залежно від форми каменя
C. залежно від залози, яка уражена
D. немає правильної відповіді
E. ні, не існує
ANSWER: E
Які скарги включають симптоми "слинної коліки"?
A. скорочення слинної залози, яке супроводжується різким підвищенням слиновиділення
B. скорочення слинної залози, яке супроводжується зниженням слиновиділення
C. немає правильної відповіді
D. різке підсилення слиновиділення
E. припухлість і біль, що іррадіює, в слинній залозі, відчуття її розпирання, що з'являється під час їжі
ANSWER: E
Через, що виникають симптоми "слинної коліки"?
A. скорочення слинної залози
B. нагноєння слинної залози
C. крововилив в паренхіму залози
D. немає правильної відповіді
E. затримка слини в залозі
ANSWER: E
При якому захворюванні з'являється симптом "слинної коліки"?
A. епідемічному паротиті
B. паренхіматозному паротиті
C. склерозуючому субмаксилліті
D. контактному сіаладеніті
E. калькульозному сіаладеніті
ANSWER: E
В якому відділі привушної слинної залози має локалізуватися слинний камінь, щоб його можна було легко пропальпувати з сторони порожнини рота?
A. щічному відділі
B. премассетеріальному відділі
C. массетеріальному відділі
D. немає правильної відповіді
E. підслизовому відділі
ANSWER: E
При якій локалізації слинного каменя найбільш виражена клінічна симптоматика калькульозного субмаксилліту?
A. у задньому відділі протоки
B. у паренхімі залози
C. поза залозою
D. немає правильної відповіді
E. у передньому відділі протоки
ANSWER: E
При якій локалізації слинного каменя найбільш важко протікає калькульозний субмаксилліт?
A. у передньому відділі протоки
B. у паренхімі залози
C. поза залозою
D. немає правильної відповіді
E. у задньому відділі протоки
ANSWER: E
Який опис сіалограми відповідає пізній стадії калькульозного субмаксилліту?
A. дилятація проток, паренхіма залози прослідковується на всьому протязі у вигляді ледь помітної дифузної тіні, ретенція рентгеноконтрастної речовини
B. дилятація і деформація проток, паренхіма заповнена рентгеноконтрастною речовиною на окремих ділянках, ретенція рентгеноконтрастної речовини
C. видно множинні камені
D. немає правильної відповіді
E. дилятація і деформація проток, контури проток нечіткі, тінь залози не простежується, ретенція рентгеноконтрастної речовини
ANSWER: E
Який опис сіалограми відповідає клінічно вираженій стадії калькульозного субмаксилліту?
A. дилятація проток, паренхіма залози простежується на всьому протязі у вигляді ледь помітної дифузної тіні, ретенція рентгеноконтрастної речовини;
B. дилятація і деформація проток, контури проток нечіткі, тінь залози не простежується, ретенція рентгеноконтрастної речовини
C. видно множинні камені
D. немає правильної відповіді
E. дилятація і деформація проток, паренхіма заповнена рентгеноконтрастною речовиною на окремих ділянках, ретенція рентгеноконтрастної речовини
ANSWER: E
Який опис сіалограми відповідає початковій стадії калькульозного субмаксилліта?
A. дилятація і деформація проток, паренхіма заповнена рентгеноконтрастною речовиною на окремих ділянках, ретенція рентгеноконтрастної речовини
B. дилятація і деформація проток, контури проток нечіткі, тінь залози не простежується, ретенція рентгеноконтрастної речовини
C. видно множинні камені
D. немає правильної відповіді
E. дилятація проток, паренхіма залози простежується на всьому протязі у вигляді ледь помітної дифузної тіні, ретенція рентгеноконтрастної речовини
ANSWER: E
При якій рентгенографічній проекції найчіткіше виявляються слинні камені в нижньому відділі тіла під нижньощелепної слинної залози?
A. рентгенографія м'яких тканин дна порожнини рота в прямій проекції
B. рентгенофафія м'яких тканин дна порожнини рота в трансангулярній проекції
C. плівка закладається за щоку, а рентгенівський промінь направляють перпендикулярно до тканин щоки
D. немає правильної відповіді
E. бічна рентгенограма нижньої щелепи
ANSWER: E
При якій рентгенографічній проекції найкраще виявляються слинні камені, локалізовані в передньому відділі вивідної протоки нижньощелепної слинної залози?
A. бічна рентгенограма нижньої щелепи
B. рентгенографія м'яких тканин дна порожнини рота в трансангулярній проекції
C. плівка закладається за щоку, а рентгенівський промінь направляють перпендикулярно до тканин щоки
D. немає правильної відповіді
E. рентгенографія м'яких тканин дна порожнини рота в прямій проекції
ANSWER: E
При якій рентгенографічній проекції найкраще виявляються слинні камені, локалізовані в задньому відділі вивідної протоки нижньощелепної залози?
A. бічна рентгенограма нижньої щелепи
B. рентгенографія м'яких тканин дна порожнини рота в прямій проекції
C. плівка закладається за щоку, а рентгенівський промінь направляють перпендикулярно до тканин щоки
D. немає правильної відповіді
E. рентгенографія м'яких тканин дна порожнини рота в трансангулярній проекції
ANSWER: E
Рентгенографічне виявлення слинного каменя у вивідній протоці привушної залози:
A. бокова рентгенограма нижньої щелепи
B. рентгенографія м'яких тканин дна порожнини рота в прямій проекції
C. рентгенографія м'яких тканин дна порожнини рота в трансангулярній проекції
D. немає правильної відповіді
E. плівка закладається за щоку, а рентгенівський промінь направляють перпендикулярно до тканин щоки
ANSWER: E
При рентгенографії м'яких тканин дна порожнини рота в прямій проекції виявляються камені, які локалізуються в:
A. задньому відділі протоки піднижньощелепної залози
B. у паренхімі піднижньощелепної залози
C. у паренхімі привушної залози
D. у паренхімі під’язикової слинної залози
E. передньому відділі протоки піднижньощелепної залози
ANSWER: E
При рентгенографії м'яких тканин дна порожнини рота в трансангулярній проекції виявляються камені, які локалізуються в:
A. передньому відділі протоки піднижньощелепної залози
B. у паренхімі піднижньощелепної залози
C. у паренхімі привушної залози
D. у паренхімі під’язикової слинної залози
E. задньому відділі протоки піднижньощелепної залози
ANSWER: E
При бічній рентгенографії нижньої щелепи виявляються камені, які локалізуються в:
A. передньому відділі протоки під нижньощелепної залози
B. задньому відділі протоки піднижньощелепної залози
C. . у паренхімі привушної залози
D. у паренхімі під’язикової слинної залози
E. у паренхімі піднижньощелепної залози
ANSWER: E
У якому відсотку випадків слинні камені рентгеноконтрастні?
A. у 80% випадків
B. у 60% випадків
C. у 50% випадків
D. у 40% випадків
E. практично завжди
ANSWER: E
Яка ефективність консервативного лікування калькульозного сіаладеніту?
A. ефект в 80% випадків
B. ефект в 60% випадків
C. ефект в 40% випадків
D. ефект в 20% випадків
E. ефекту не дає
ANSWER: E
На якій стадії калькульозного субмаксилліту ефективна операція видалення слинного каменя з протоки? Залоза зберігається і не заподіює хворому неприємностей:
A. у клінічно вираженій стадії
B. у пізній стадії
C. у стадії загострення
D. немає правильної відповіді
E. у початковій стадії
ANSWER: E
Що потрібно зробити з вивідною протокою піднижньощелепної залози після видалення з нього слинного каменя?
A. можна протоку не ушивати, а в деяких випадках можна проводити його пластику
B. рану ушивають щільно і в неї вводять активний дренаж
C. перев’язати її
D. немає правильної відповіді
E. рану і протоку не зашивають і не дренують
ANSWER: E
Що потрібно зробити з вивідною протокою привушної залози після видалення (внутрішньоротовим доступом) з неї слинного каменя?
A. рану і протоку не ушивають і не дренують
B. рану ушивають щільно і в неї вводять активний дренаж
C. перев’язують її
D. немає правильної відповіді
E. можна протоку не ушивати, а в деяких випадках можна проводити її пластику
ANSWER: E
На який термін накладається тиснуча пов'язка після видалення (екстирпації) під нижньощелепної залози?
A. на 1 -2 дні
B. не менше 2-3 днів
C. не менше 3-4 днів
D. на 1 -2 тижні
E. не менше 5-6 днів
ANSWER: E
Сіалографічна картина сіалозу:
A. скупчення рентгеноконтрастної маси округлою форми у вигляді "грон винограду" в паренхімі привушної залози, головна вивідна протока і внутрішньозалозисті протоки деформовані (розширені і звужені)
B. скупчення рентгеноконтрастної маси округлою форми у вигляді "грон винограду" в паренхімі привушної залози, головна вивідна протока і вивідні протоки I-III порядку істотних змін зазнають
C. деформація у вигляді "чоток" головної вивідної протоки і внутрішньозалозистих проток I порядку, паренхіма залози не змінена
D. наявність деструктивного процесу з розвитком порожнин неправильної форми в паренхімі залози, з’єднаних з вивідними протоками
E. звуження всіх вивідних проток залози, паренхіма залози не визначається;
ANSWER: E
Сіалографічна картина слинної залози при синдромі Шегрена:
A. звуження всіх вивідних проток залози, паренхіма залози не визначається
B. скупчення рентгеноконтрастної маси округлою форми у вигляді "грон винограду" в паренхімі привушної залози, головна вивідна протока і внутрішньозалозисті протоки деформовані (розширені і звужені)
C. деформація у вигляді "чоток" головної вивідної протоки і внутрішньозалозистих проток I порядку, паренхіма залози не змінена
D. наявність деструктивного процесу з розвитком порожнин неправильної форми в паренхімі залози, з’єднаних з вивідними протоками
E. скупчення рентгеноконтрастної маси округлою форми у вигляді "грон винограду" в паренхімі привушної залози, головна вивідна протока і вивідні протоки I-III порядку істотних змін не зазнають
ANSWER: E
При сіалозі:
A. первинно - запалення, вторинно – дистрофія
B. дистрофія і запалення розвиваються одночасно
C. деформація кісток лицевого черепа
D. немає правильної відповіді
E. первинно - дистрофія, вторинно - запальні зміни
ANSWER: E
Ендокринні сіалози не можуть виникнути при:
A. гіпоплазії матки
B. дисменореї
C. клімаксі
D. дифузно-токсичному зобі
E. істерії
ANSWER: E
Нейрогенний сіалоз не виникає при:
A. стресі;
B. істерії
C. ожирінні
D. шийному остеохондрозі
E. вегетоневрозі
ANSWER: E
Аліментарний сіалоз не виникає при:
A. гепатиті
B. цирозі печінки
C. панкреатиті
D. коліті
E. булімії
ANSWER: E
Чи може виникнути сіалоз при екологічному забрудненні місцевості?
A. ні, не може
B. може при забрудненні радіоактивними речовинами
C. може при забрудненні сіркою
D. може при забрудненні води
E. може
ANSWER: E
Залежно від етіологічного чинника клінічні прояви сіалозів:
A. не схожі між собою
B. різко відрізняються по клінічній симптоматиці
C. відрізняються термінами захворювання
D. немає правильної відповіді
E. схожі між собою
ANSWER: E
Пізня стадія сіалозу - це:
A. стадія гіперсекреції
B. стадія виснаження секретоутворення і дистрофічних змін епітелію
C. стадія розпаду
D. немає правильної відповіді
E. стадія ліпоматозу і фіброзу
ANSWER: E
Клінічно виражена стадія сіалозу -це:
A. стадія гіперсекреції
B. стадія ліпоматозу і фіброзу
C. стадія розпаду
D. немає правильної відповіді
E. стадія виснаження секретоутворення і дистрофічних змін епітелію
ANSWER: E
Початкова стадія сіалозу - це:
A. стадія виснаження секретоутворення і дистрофічних змін епітелію
B. стадія ліпоматозу і фіброзу
C. стадія розпаду
D. немає правильної відповіді
E. стадія гіперсекреції
ANSWER: E
Стадія гіперсекреції - це яка фаза розвитку сіалозу?
A. клінічно виражена
B. пізня
C. кінцева
D. прихована
E. початкова
ANSWER: E
Стадія виснаження секретоутворення і дистрофічних змін епітелію - це яка стадія розвит