тема 7 Загальні положення договору підряду, поб..


Чтобы посмотреть презентацию с картинками, оформлением и слайдами, скачайте ее файл и откройте в PowerPoint на своем компьютере.
Текстовое содержимое слайдов презентации:

Загальні положення договору підряду, побутового підряду, будівельного підряду, підряду на проектні та пошукові роботи, договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт 1. Загальні положення договору підряду 2. Особливості договору побутового підряду 3. Особливості договору будівельного підряду 4. Особливості договору підряду на проектні та пошукові роботи 5. Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт ПЛАН Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України. – К.: Істина, 2003. Цивільне право України / Ч.Н.Азімов, М.М.Сибільов, В.І.Борисова та ін. / За ред. Ч.Н. Азімова, С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Х.: Право, 2000.Цивільне право України: академічний курс: у 2-х частинах / За ред. Я.М.Шевченко. – К.: ІнЮре, 2003.Цивільне право України: підручник. У 2-х книгах: / Боброва Д.В., Дзера О.В., Довгерт А.С. та інші / Під ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.Цивільний кодекс України: Коментар. / За заг. ред. Є.О.Харитонова, О.М.Калітенко. – Харків, Одіссей, 2003. ЗАГАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг. – М.: Статут, 2002. Гущин В.В., Пахомов В.Д., Приходько Е.П. Сервисное право / под ред. Ю.П.Свириденко. – М., 2002.Кузнецова Н.С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве. – К., 1993.Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. К.: Юрінком Інтер, 1999. 1. Загальні положення договору підряду За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).Правове регулювання підряду здійснюється Главою 61 ЦК України, ЗУ “Про захист прав споживачів” та правилами окремих видів договору підряду.Мета договору: виготовлення, обробка, переробка, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Характерними рисами договору підряду є:підрядник виконує роботу за завданням замовника для задоволення його інтересів;підрядник зобов'язаний виконати певну роботу, результатом якої є виготовлення нової речі або обробка, переробка, ремонт вже існуючої речі;річ, створена за договором підряду, належить на праві власності підряднику до моменту прийняття виконаної роботи замовником;підрядник самостійний у виборі засобів і способів досягнення обумовленого договором результату;підрядник зобов'язаний виконати роботу на свій ризик, тому може одержати винагороду лише, якщо досягне обумовленого договором результату;підрядник виконує роботу за певну винагороду, право на одержання якої у нього виникає лише після виконання і передачі замовнику її результату, крім випадків встановлених договором або законом. Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний. Сторонами договору є замовник і підрядник. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. Для виконання складного комплексу робіт, зокрема у сфері капітального будівництва, застосовується принцип генерального підряду. Згідно ст.838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. При цьому, замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом. Істотною умовою договору є умова про предмет. Із змісту ст.837 ЦК України випливає, що предметом договору підряду є як сама робота (виготовлення, обробка, переробка, ремонт речі або виконання іншої роботи), так і її результат. Тому найважливішою характеристикою предмету є якість. Вимоги до якості роботи встановлені в ст.857 ЦК України: а) робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; б) виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; в) результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру. У договорі підряду можуть встановлюватися строки виконання роботи або її окремих етапів. Якщо у договорі не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.Законом або договором підряду для результату роботи може передбачатися гарантійний строк, перебіг якого починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. У договорі підряду може визначатися ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. При цьому, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, що складається підрядником і набирає чинності, а також стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим (ст.844 ЦК України). Форма договору: письмова.Зміст договору підряду становить сукупність прав і обов’язків підрядника та замовника. Зокрема відповідному обов’язку однієї сторони кореспондує відповідне право іншої і навпаки. 1. організовувати роботу та керувати нею;2. виконати роботу із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.837 ЦК України);3. відповідати за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб (ч.2 ст.837 ЦК України);4. відповідати за неправильне використання матеріалу замовника, а також за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу; 5. надати замовникові звіт про використання його матеріалу та повернути його залишок (ст.840 ЦК України);6. вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідати за втрату або пошкодження цього майна (ст.841 ЦК України); Основним обов’язком підрядника є виконання за завданням замовника певної роботи і передача йому результату виконаної роботи. Для цього, підрядник зобов’язаний: 6. своєчасно попередити замовника про: а) недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; б) те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; в) наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи (ст.847 ЦК України). Якщо замовник у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, то підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків (ч.1 ст.848 ЦК України);7. відмовитися від договору підряду, якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу замовника чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, при цьому маючи право на відшкодування збитків (ч.2 ст.848 ЦК України); 8. передати замовникові результат роботи разом з інформацією щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором є неможливим (ст.861 ЦК України);9. передати замовнику (споживачу) роботу, яка по якості відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, інформації про роботу; 10. забезпечити можливість використання результатів виконаної роботи по призначенню протягом його строку служби, передбаченого нормативними документами або встановленого за угодою сторін, а у разі відсутності таких строків протягом 10 років. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (ст.851 ЦК України). Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Однак, якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Крім того, сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником (ст.845 ЦК України). Законодавець надає замовнику ряд прав під час виконання роботи підрядником: у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника;відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим;призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином. Замовник зобов'язаний: 1. Сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Однак, якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору (ст.850 ЦК України); 2. прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Однак, якщо замовник не зробить такої заяви, то він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. При цьому, якщо замовник прийняв роботу без перевірки, то він позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором. А якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, то вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання (ст.853 ЦК України); 3. негайно повідомити підрядника про виявлені після прийняття роботи відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником; 4. сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів. Крім того, підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст.854 ЦК України). Однак, якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу. При цьому, підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи. Одним із способів забезпечення виконання зобов’язання за договором підряду є притримування, тобто підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду (ст.856 ЦК України). Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, то замовник має право за своїм вибором вимагати: а) безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк; б) виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків; в) відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.852 ЦК України). Дані правила застосовуються у тих випадках, якщо недоліки роботи можуть бути виправлені або є незначними за характером. Якщо ж відступи від умов договору підряду і допущені недоліки є істотними, то замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника (ст.858 ЦК України): 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.Законодавець встановлює правило про те, що умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Крім того, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Лише умовами договору можуть бути передбачені випадки, коли замовник не має право відмовитися від виконання договору підряду. Якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, то перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки. А якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, то перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому. Законодавець встановлює скорочений строк позовної давності за позовом замовника до вимог щодо неналежної якості роботи в 1 рік. А щодо будівель і споруд - 3 роки від дня прийняття роботи замовником (ст.863 ЦК України). 2. Особливості договору побутового підряду За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.865 ЦК України). До відносин договору побутового підряду застосовуються загальні положення договору підряду із врахуванням особливостей, що містяться в §2 гл.61 ЦК України та спеціальних правилах. Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний і відплатний. Сторонами договору є підрядник і замовник. Підрядником завжди є комерційна організація або фізична особа – підприємець, які здійснюють підприємницьку діяльність по виконанню відповідного виду робіт, а замовником лише фізична особа для задоволення побутових та інших особистих потреб. Договір побутового підряду є публічний договір, так як може укладатися з використанням публічної оферти. Тому, до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК України, застосовується законодавство про захист прав споживачів.Договір побутового підряду може бути віднесений до договорів приєднання.Істотною умовою договору є умова про предмет. Предметом договору є результат робіт, призначений для задоволення побутових та інших особистих потреб, а не для здійснення підприємницької діяльності. Однак, законодавець пов’язує споживчий характер не з результатом, а із самою роботою, яку виконує підрядник. Тому, не буде вважатися побутовим підрядом договір, укладений фізичною особою з підприємством по виготовленню чайників. Результат робіт має споживчий характер, однак сама робота і відносини при цьому не можуть розглядатися як відносини побутового підряду у зв’язку із відсутністю споживчого характеру самої роботи. Форма договору: усна або письмова. Він вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. При цьому, відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов. Переддоговірні обов’язки, згідно ст.868 ЦК України, полягають у тому, що підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Крім того, підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення. Для гарантії захисту прав замовника в ст.867 ЦК України передбачається, що підрядник не має права нав'язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг. Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо. Крім того, робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. Однак, за згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі. Замовнику надано право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними. У зв’язку з цим підрядник зобов'язаний при здачі робіт замовнику повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовника або інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог. Якщо внаслідок неповноти або недостовірності інформації, отриманої від підрядника, був укладений договір на виконання робіт, які не мають тих властивостей, які мав на увазі замовник, то замовник має право вимагати розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків. Згідно зі ст.872 ЦК України, якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором: виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; розірвання договору та відшкодування збитків. А у разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати: а) безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк; б) відшкодування його витрат на усунення недоліків; в) відповідного зменшення плати. Вимога про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замовника та інших осіб, може бути пред'явлена замовником або його правонаступником протягом 10 років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Крім того, така вимога може бути пред'явлена незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку. У разі невиконання підрядником цієї вимоги замовник має право протягом цього ж строку вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування його витрат на усунення недоліків. Законодавець в ст.874 ЦК України передбачає права підрядника у разі нез'явлення або іншого ухилення замовника від прийняття виконаної роботи. Так, підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору побутового підряду за розумну ціну, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріуса на ім'я замовника. Однак, підрядник має право у випадках, визначених частиною першою цієї статті, замість продажу предмета договору побутового підряду притримати його або вимагати відшкодування. 3. Особливості договору будівельного підряду За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст.277 ЦК України). [1] Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991 р. // ВВРУ. – 1991. – №47. - Ст.646.[2] Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві: Закон України від 06.04.2000 р. // ВВРУ. – 2000. - №27. – Ст.212.[3] Положення про підрядні контракти в будівництві України: Затверджено Протоколом Науково-технічної радою Міністерства України у справах будівництва і архітектури від 15.12.1993 р. Правове регулювання договору будівельного підряду здійснюється §3 гл.61 ЦК України, ЗУ “Про інвестиційну діяльність”[1], ЗУ “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві”[2], Положенням про підрядні контракти у будівництві України[3] та іншими спеціальними правилами. Метою укладення договору є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний. Основною сферою його застосування є підприємницька діяльність.Сторонами договору виступають: при взаємних договорах – замовник і підрядник, а в багатосторонніх – крім замовника і підрядника, можуть бути інші виконавці замовлення (проектні організації, постачальники устаткування, банки, субпідрядники та ін.). Замовником може виступати інвестор (вкладники, кредитори, покупці) або за його дорученням інші фізичні та юридичні особи, а підрядником можуть бути юридичні та фізичні особи, які одержали у встановленому порядку право (ліцензію) на здійснення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні та інші подібні структури, які здійснюють підбір безпосередніх виконавців. Істотними умовами договору є умови про предмет, строк та ціну.Предметом договору є кінцевий результат діяльності підрядника (субпідрядника), тобто відповідний об’єкт будівництва - сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом шляхом виконання підрядником доручених йому робіт. Умова про предмет визначається в договорі його найменуванням.Строк договору визначається за домовленістю між сторонами та фіксується вказівкою в договорі на початковий і кінцевий строк виконання роботи, а також в договорі можуть бути передбачені строки завершення окремих етапів робіт. Ціна договору визначається шляхом прямої домовленості або при проведенні тендерних торгів і залежить від складу затрат, з урахуванням регламентуючих рішень з цього питання. При визначенні ціни договору сторони можуть керуватися Правилами формування договірних цін та їх уточнення в процесі будівництва[1].[1] Про затвердження Правил формування договірних цін та їх уточнення в процесі будівництва: Наказ Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики від 09.09.1998 р. // ОВУ. – 1998. - №40. - Ст.1492. Особливості договору будівельного підряду: 1. роботи за даним договором проводяться за місцем знаходження об’єкта (предмета праці);2. специфічний предмет договору та його суб’єктний склад;3. тривалість договірних стосунків між замовником і підрядником, їх співробітництво щодо належного виконання договірних обов’язків;4. широке застосування системи генерального підряду;5. наявність системи спеціальних нормативних актів, що регулюють відносини будівельного підряду.Форма договору: письмова. Для укладення договору будівельного підряду сторони попередньо повинні одержати відповідні документи. Для замовника – дозвіл на будівництво, що видається органами місцевого самоврядування, а для підрядника – ліцензію (дозвіл) для здійснення будівництва. Укладення договору може здійснюватися шляхом: а) прямих переговорів між сторонами; б) відкритих або закритих торгів.Учасникам прямих переговорів, які домовилися укласти договір, доцільно укладати переддоговірну угоду (протокол намірів), відповідно до якої вони беруть зобов’язання укласти договір у подальшому на умовах, що передбачені переддоговірною угодою. З урахуванням цього документа учасники планують свою діяльність, організовують підготовчу роботу для укладення договору, готують необхідну документацію, розміщують замовлення на матеріали, устаткування, укладають аналогічні угоди з субпідрядниками та постачальниками. Переддоговірні угоди є обов’язковими для виконання. Якщо одна із сторін без поважних причин, передбачених договором, відмовляється від укладення договору, інша сторона має право звернутися до господарського суду про компенсацію завданих збитків. До поважних причин відносять обставини непереборної сили, суттєву зміну умов договору замовником, недоцільність або неможливість інвестування коштів у будівництво об’єкта та інші обставини, якщо вони обумовлені в переддоговірній угоді. Під тендерними торгами слід розуміти форму розміщення замовлення на будівництво, що передбачає вибір підрядників на конкурсних засадах шляхом оцінки їх пропозицій. Такі договори повинні укладатися, насамперед, на будівництво об’єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень.Зміст договору становить сукупність прав та обов’язків сторін. При цьому відповідному обов’язку однієї сторони кореспондує відповідне право іншої і навпаки. Основним обов’язком підрядника є обов’язок здійснити будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи. При цьому, він зобов’язаний:- виконати роботи відповідно до проектної документації;- повідомити замовника про виявлені у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису. 3. надати матеріально-технічне забезпечення будівництва, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду, тому він несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт;4. укласти договір страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду, а також надати другій стороні докази укладення нею договору страхування;5. своєчасно усунути недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з його вини (або субпідрядника) за свій рахунок;6. здати об’єкт у встановлений строк підряднику. Замовник зобов’язаний:1. своєчасно надати підрядникові будівельний майданчик у разі нового будівництва або забезпечити фронт робіт на об’єктах, що підлягають реконструкції або технічному переоснащенню;2. передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника; 3. може бути зобов’язаний сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг;4. організувати та здійснити прийняття результату виконаної роботи;5. оплатити роботу підрядника. Замовник має право здійснювати контроль та нагляд за будівництвом (ходом і якістю виконуваних підрядником робіт, дотриманням строків їх виконання, правильністю використання підрядником матеріалів, не вмішуючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника). Організує і здійснює прийняття результату виконаної роботи замовник за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. У випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами у прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Якщо замовник попередньо прийняв окремі етапи робіт, то він несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Крім того, прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов'язані з консервацією.За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну. У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.Відповідно до ст.884 ЦК України, підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить 10 років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. При цьому, у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення. 4. Особливості договору підряду на проектні та пошукові роботи Проведення пошукових робіт і розробка технічної документації є передумовою будівництва будь-якого об’єкту. У зв’язку з тим, що розробка технічної документації вимагає спеціальних знань і навичок, а також наявності спеціальної ліцензії, виконання цієї роботи як правило довіряється спеціалісту в особі проектної організації. Відносини сторін оформляються договором підряду на виконання проектних, а за необхідності – і пошукових робіт. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ст.887 ЦК України). Правове регулювання договірних відносин даного виду здійснюється як загальними положеннями про підряд, так і спеціальними нормами, що містяться в §4 гл.61 ЦК України.Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.Сторонами договору є замовник і підрядник (проектувальник, пошукач). Ними можуть бути ті ж особи, що і за договором будівельного підряду. Широко застосовується система генерального підряду.Істотною умовою договору є умова про предмет. Предметом договору є виконання підрядником проектних та (або) пошукових робіт, які повинні завершитися розробкою проектної або іншої технічної документації або наданням замовнику даних про проведені пошуки. Під проектуванням будівництва слід розуміти процес створення проекту об’єкта капітального будівництва, що є однією із стадій інвестиційного процесу в сфері капітального будівництва. Пошукові роботи – це процес підготовки (вивчення природних властивостей району, майданчика, ділянки, місцевих будівельних матеріалів і джерел водопостачання) матеріалів, необхідних для розробки економічно доцільних і технічно обґрунтованих рішень для проектування і будівництва об’єктів. Технічна документація – це комплекс документів (техніко-економічне обґрунтування, креслення, схеми, пояснювальні записки до них, специфікація тощо), що визначають об’єм і зміст будівельних робіт, а також інших вимог, що пред’являються до них. Ціна договору може мати форму кошторису, що містить постатейний перелік витрат підрядника на виконання робіт. Ціна не відноситься до істотних умов договору.Договір за змістом закону завжди є строковим договором. Однак, строк також не відноситься до істотних умов договору. Законодавець не містить будь-якої вимоги до форми договору. Однак такий договір як правило укладається в письмовій формі відповідно до типового договору. Змістом договору є сукупність прав та обов’язків сторін. При цьому відповідному обов’язку однієї особи кореспондує відповідне право іншої і навпаки. Замовник зобов’язаний:1. передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації;2. сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;3. використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;4. надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором; 5. брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;6. відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;7. залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт. В свою чергу підрядник зобов'язаний:1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації. Відповідно до ст.891 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом. 5. Особливості договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її (ст.892 ЦК України). Правове регулювання даного договору здійснюється Главою 62 ЦК України та іншими правовими актами. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт законодавець відносить до самостійних цивільно-правових договорів. Однак, даний договір за своєю юридичною природою подібний до підрядних договорів (за предметом), тому доцільно його віднести до групи договорів про виконання робіт.Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний і відплатний.Сторонами договору є виконавець та замовник, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Як правило, виконавцями є науково-дослідні, конструкторські і технологічні організації, наукові центри, навчальні заклади, академічні наукові установи. Відповідно до ст.893 ЦК України, виконавець зобов’язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Однак, він має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника. Істотною умовою договору є умова про предмет. Предметом договору є результат виконаних науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, що може виражатися в науковому дослідженні, зразку нового виробу та конструкторській документації на нього, новій технологій тощо. Специфіка предмета даного договору полягає не лише в творчому характері результату, що повинен бути досягнутим виконавцем, але й в неможливості наперед визначити його конкретні параметри. Тому при укладенні договору сторони лише визначають загальні науково-технічні, економічні, екологічні та інші вимоги, яким повинен відповідати результат. Ціна встановлюється за домовленістю між сторонами і включає в себе компенсацію витрат виконавця та належну йому винагороду. Ціна може визначатися шляхом складання кошторису. Відповідно вона може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін. Форма договору: письмова.Змістом договору є сукупність прав та обов’язків сторін. При цьому, відповідному обов’язку однієї особи кореспондує відповідне право іншої і навпаки. Виконавець зобов’язаний:1) виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором;2) додержувати вимог, пов’язаних з охороною прав інтелектуальної власності;3) утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;4) вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;5) своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі;6) негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу. Обов’язки замовника: 1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;3) прийняти виконані роботи та оплатити їх.Крім того, виконавець і замовник зобов’язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором. Вираженням непередбаченості науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є покладання на замовника ризику випадкової неможливості досягнення результату. Так, якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця, то замовник зобов’язаний оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором. А якщо у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, то замовник зобов’язаний відшкодувати витрати виконавця (ст.899 ЦК України). Замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором. В свою чергу виконавець має право використати одержаний ним результат робіт також для себе, якщо інше не встановлено договором. Крім того, договором може бути передбачено право виконавця передавати результати робіт іншим особам.Враховуючи непередбаченість результатів багатьох науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ст.900 ЦК України, встановлює відповідальність виконавця перед замовником лише за вину. При цьому, обсяг відповідальності обмежений. За загальним правилом виконавець відшкодовує замовнику лише реальні збитки у межах ціни робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором. Упущена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, встановлених законом.

Приложенные файлы

  • ppt 6770282
    Размер файла: 707 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий