тести 1 рівня


Вступне слово

Запропоновані зразки тестів складено відповідно до програми з української мови і літератури для вступників до вищих на-вчальних закладів, рекомендованої Міністерством освіти і науки України, з урахуванням нині чинних правописних норм.
Завдання з мови згруповані у три розділи, кожен з яких охоплює фонетику, орфографію, лексикологію, фразеологію, культуру мови, будову слова, словотвір, морфологію, синтаксис і пунктуацію.
Більшість тестових завдань не містять варіантів відповідей. Вони потребують від вступника самостійного визначення відповіді, наприклад, з’ясувати котрі з поданих іменників утворилися префіксальним способом, котрі дієслова належать до I дієвідміни, у котрому реченні є складений іменний присудок тощо. У збірнику вміщено також зразки тестів з мови, що передбачають конкретну числову відповідь, наприклад, полічити кількість дзвінких, глухих, твердих приголосних, кількість по-рядкових числівників, сурядних сполучників, сполучних слів, складних речень і т.д.
Тестові завдання з української мови розраховані на самостійну тренувальну роботу абітурієнтів, на вироблення й закріплення в них умінь та навичок аналізу мовних і літера-турних явищ.



УКРАЇНСЬКА МОВА

1 розділ

1. Що вивчає фонетика?
1. Букви. 2. Знаки письма. 3. Звуки мови. 4. Лексичне значення слів.
2. Скільки звуків у сучасній українській літературній мові?
3. Скількома буквами передаються голосні звуки на письмі?
4. Скільки букв в українському алфавіті використовується для передачі на письмі приголосних звуків?
5. Які букви не позначають звуків?
1) я; 2) ю; 3) ґ; 4) є; 5) щ; 6) ь; 7) й; 8) ї.
6. Що вивчає графіка?
1. Будову слова. 2. Знаки письма. 3. Звуки мови. 4. Слово-сполучення і речення.
7. Скільки букв в українському алфавіті?
8. Що вивчає орфоепія?
1. Звуки мови. 2. Норми літературної вимови. 3. Будову слова. 4. Лексичне значення слова.
9. Що є одиницею орфографії?
1. Звук. 2. Речення. 3. Слово. 4. Орфограма.
10. Які звуки української мови творяться тільки голосом?
1. Усі звуки. 2. Дзвінкі й глухі приголосні. 3. Дзвінкі при-голосні. 4. Глухі приголосні. 5. Голосні й дзвінкі приголосні. 6. Голосні.
11. Скільки в українській мові голосних звуків?
12. Скільки голосних звуків у словах поданих речень?
Ну що б, здавалося, слова.
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється-ожива,
Як їх почує!.. (Т. Шевченко).
13. Які з поданих голосних звуків у наголошеній і нена-голошеній позиціях вимовляються чітко?
1) [а]; 2) [о]; 3) [у]; 4) [і]; 5) [и]; 6) [е].

14. Які з поданих голосних звуків у ненаголошеній позиції можуть вимовлятися з наближенням до інших голосних?
1) [а]; 2) [о]; 3) [у]; 4) [і]; 5) [и]; 6) [е].
15. Скільки в українській мові приголосних звуків?
16. Скільки приголосних звуків у словах поданого речення?
Так, це була вона, його земля,
Про неї він співав і нею марив ( Д. Павличко).
17. Котрі звуки української мови творяться тільки шумом?
1. Голосні. 2. Дзвінкі й глухі приголосні. 3. Дзвінкі приго-лосні. 4. Глухі приголосні. 5. Голосні й дзвінкі приголосні. 6. Усі звуки. 7. Жодні.
18. Скільки співвідносних пар за дзвінкістю–глухістю утво-рюють приголосні в українській мові?
19. Котрі з поданих глухих приголосних звуків не мають в українській мові дзвінкого відповідника?
1) [ш]; 2) [с]; 3) [х]; 4) [ф]; 5) [к]; 6) [п].
20. Усі звуки котрого рядка утворюють співвідносні пари за дзвінкістю – глухістю?
1) [б], [з], [ж], [ґ], [м], [н], [р], [д];
2) [д], [з], [р], [л], [й], [б], [ж], [ґ], [м], [н];
3) [в], [м], [н], [л], [р], [й], [д], [б].
21. Усі звуки котрої групи мають парні дзвінкі?
1) [п],[т], [с], [ц], [ш];
2) [т], [ч], [х], [с], [к];
3) [ц], [к], [ф], [п], [х];
4) [х], [т], [ф], [ш], [ч].
22. Усі звуки котрої групи мають парні глухі?
1) [б], [з], [д], [г];
2) [ж], [ґ], [д], [з], [в];
3) [м], [н], [л], [р], [й];
4) [й], [б], [ж], [р], [г].
23. Усі звуки котрої групи не мають парних глухих?
1) [ж], [д], [з], [р], [в];
2) [б], [д], [з], [ж], [м];
3) [м], [л], [н], [р], [й];
4) [г], [ґ], [ж], [з], [н].
24. Котрі з поданих слів розпочинаються глухим приголос-ним?
1. Явір. 2. Сміх. 3. Біль. 4. Порох. 5. Сонце. 6. Шлях. 7. Дитина. 8. Вісті.
25. Котрі слова розпочинаються дзвінким приголосним ?
1. Яблуко. 2. Липа. 3. Дерево. 4. Гора. 5. Рій. 6. Сон. 7. Кни-га. 8. Парта.
26. Скільки глухих звуків у поданому реченні?
Ой, чи так красно в якій країні,
Як тут, на нашій рідній Волині! (Леся Українка).
27. Скільки співвідносних пар за твердістю – м’якістю утво-рюють приголосні в українській мові ?
28. Усі звуки котрої групи не мають парних м’яких?
1) [ж], [ч], [ш], [д];
2) [н], [л], [р], [й];
3) [б], [п], [в], [м], [ф];
4) [г], [к], [х], [ґ].
29. Який звук в українській мові є завжди м’яким?
1) ї; 2) й; 3) я; 4) ь; 5) є; 6) ю; 7) і.
30. Усі літери котрої групи позначають м’якість приголос-них?
1) і, ю, я, є, ь; 2) ь, ї; 3) я, ю, є, ї, і, ь; 4) й, ь.
31. Який голосний звук не може стояти після твердого приго-лосного?
1) [а]; 2) [о]; 3) [у]; 4) [и]; 5) [і]; 6) [е].
32. Котрі слова починаються м’яким приголосним?
1. Місто. 2. Відстань. 3. Фільтр. 4. Кіт. 5. Жінка. 6. Шість. 7. Річка. 8. Сонце.
33. Котрі слова розпочинаються м’яким приголосним?
1. Дні. 2. Сіно. 3. Нігті. 4. Якір. 5. Зірка. 6. Дідусь. 7. Річка. 8. Могутній.
34. Усі звуки котрого рядка утворюють співвідносні пари за твердістю – м’якістю?
1) [м], [н], [л], [р], [й], [д], [з], [с];
2) [ж], [ш], [р], [л], [б], [п], [ф], [м];
3) [ґ], [к], [х], [д], [з], [с], [в], [р], [б], [к].
35. Усі звуки котрого рядка в українській мові є губними?
1) [ж], [ч], [ш], [д]; 2) [в], [м], [н], [л], [р], [й]; 3) [г], [к], [х], [ґ]; 4) [б], [п], [в], [м], [ф].
36. Котрі з поданих слів починаються губним приголосним?
1. Мука. 2. Порох. 3. Біль. 4. Варта. 5. Фільтр. 6. Туман. 7. Сіль. 8. Щебіт.
37. У котрому з поданих слів є один губний приголосний?
1. Радість. 2. Квітень. 3. Швидкість. 4. Пожежник. 5. Ко-ридор. 6. Кмітливість. 7. Свій. 8. Сонце. 9. Рівень.
38. Які звуки в українській мові є шиплячими?
1) [з], [ц], [с]; 2) [ж], [ч], [ш]; 3) [г], [к], [х], [ґ]; 4) [б], [п], [в], [м], [ф].
39. Котрі з поданих слів починаються шиплячим приголос-ним?
1. Щастя. 2. Шлях. 3. Дзвін. 4. Слідчий. 5. Чарка. 6. Жор-жини. 7. Шлюб. 8. Джерело.
40. У котрому рядку в кожному слові є шиплячий звук?
1. Дзвінок, щогодини, шар, жовтень, дріжджі, щебетун.
2. Штрих, зірка, жоржини, віджити, щепити, щось.
3. Штурхнути, сонце, жаба, вищати, щелепа, шум.
4. Жалібний, вишняк, щедрівник, щока, поважний, обжин-ки.
41. У котрих словах двічі вживається звук [ч]?
1. Щічка. 2. Вичищати. 3. Чашечка. 4. Інший. 5. Чепурний. 6. Читач.
42. У скількох словах є по два звуки [ч]?
Чечітка, черешня, щітка, чиряк, черкес, чогось, чеченський, щебече, щіточка, читанка, чорнило, читач, чищення, чеченка, щовечора, щучий, щоночі, чищу, черепашачий, щонайдужче, щонайменше, черпак.
43. У котрому рядку в усіх словах є звук [ч]?
1. Чайний, ручка, четверо, щавель, вищий, чорний.
2. Щілина, час, шапочка, сліпучий, штаб, чималий.
3. Щока, чорнослив, чудний, щемкий, що, чекати.
4. Щітка, пишучи, щоб, кращий, чарка, чепурний.

44. У котрих словах звук [ш] уживається двічі?
1. Щасливий. 2. Щирий. 3. Щільніший. 4. Шишка. 5. Штри-ховий.
45. У котрому рядку в усіх словах є звук [ш]?
1. Шукач, шахи, шатен, щербатий, тріщати, шептун.
2. Шанс, ширма, щастя, явище, пишатися, швидкий.
3. Шаланда, щит, пищати, кришталь, утішити, щедрівник.
4. Шість, щогла, юшка, притишувати, пошук, що-небудь.
46. У котрому рядку в усіх словах є звук [ж]?
1. Жінка, підживити, вежа, джаз, жар, жито.
2. Журнал, жолудь, джміль, джентельмен, смажити, кри-жаний.
3. Джгут, джерело, жага, жасмин, жити, чужина.
4. Жердка, жорстокий, віджени, журавель, віджимати.
47. Які букви завжди позначають два звуки?
1) я; 2) ю; 3) є; 4) ї; 5) щ; 4) ь.
48. Які букви за певних умов позначають два звуки?
1) я; 2) ю; 3) є; 4) ї; 5) щ; 4) ь.
49. У котрому рядку в усіх словах буква є позначає один звук?
1. Єретик, сяє, моє, Євпаторія, палає, гаєм.
2. Віє, своє, Єва, колишнє, хатнє, возз’єднання.
3. Ємкість, миє, Бєлово, Колгуєв, синє, сусіднє.
4. Сіріє, літнє, вдвоє, братнє, палає, їхнє.
50. У скількох словах буква є позначає один звук?
Синє, ллється, світає, дружнє, моє, мрією, літнє, ллє, згоряє, колишнє, своє, єство, осіннє, сяє, єднає, давнє, їхнє, Єва, палає, єврей, твоє, п’єса, Європа.
51. У скількох словах буква є позначає два звуки?
Портьєра, п’єса, Єва, своє, мрією, єхидство, моє, палає, синє, Європа, ємкість, сусіднє, твоє, літнє, з’єднати, Єгипет, єретик, єврей, світає, хатнє, єднальний, возз’єднання, єство, єврейка.
52. У котрому рядку в усіх словах буква є позначає два звуки?
1. Феєрія, синє, з’єднання, єдність, втретє, воєвода.
2. Чапаєв, втроє, своє, сіє, гріє, єнот.
3. Рєпін, ллє, Європа, єство, Єгор’євськ, п’є.
4. Бєлгород, Орєхово-Зуєво, осіннє, єрик, єство, п’єса.
53. У скількох словах буква я позначає один звук?
Лялька, галявина, гусятко, зозуля, лякати, земля, лляний, пояс, теля, порося, зябра, сяйво, підняти, осяйний, пиття, виня-ток.
54. У котрому рядку в усіх словах буква я позначає один звук?
1. Пам’ять, хімія, Франція, громадянин, всякий, земля.
2. М’язистий, морквяний, яничарський, якраз, Дьяконов, життя.
3. Заміжжя, Кобилянська, кишеня, литися, кухня, лягти.
4. Збіжжя, ім’я, з’явитися, кожум’яка, лояльний, позиція.
55. У скількох словах буква я позначає два звуки?
Пісняр, яскравий, ятір, стратегія, історія, п’ять, ячмінь, моя, мільярд, дит’ясла, пів’яблука, Ялта, м’ясо, сяйво, сторіччя, сто-ляр, Стоянів, м’яч, п’янкий, п’ятсот, мрія, звірячий.
56. У котрому рядку в усіх словах буква я позначає два звуки?
1. Якір, ягня, сім’я, ящірка, склянка, вигляд.
2. Марія, зілля, дятел, своя, пів’яблука, діяти.
3. Сіяч, ярмо, дит’ясла, яструб, якби, В’ячеслав.
4. Софія, В’яземський, ягода, подвір’я, Біблія, стояти.
57. У котрому рядку в усіх словах буква я позначає два звуки?
1. Свято, бур’ян, весілля, дитя, Ярослав, м’ясо.
2. В’язкий, Греція, двадцять, Ярополк, м’яти, селянин.
3. В’язень, гусеня, дядько, лисиця, мріяти, дія.
4. Залісся, коріння, полярний, м’ятний, віяти, немовля.
58. У котрому рядку в усіх словах буква ю позначає один звук?
1. Юнак, людина, люк, сюжет, всюди, салют.
2. Любити, дебютувати, Коцюбинський, юрист, сюди.
3. Сюртук, снуючи, тюрма, люстра, тюль, твою.
4. Сюрчати, тюк, в’юн, лють, дюшес, тюлька.
59. У скількох словах буква ю позначає один звук?
Свою, тюль, юшка, тюльпан, Сюзен, сюрчати, люлька, тютюн, юність, свиню, сюжет, люцерна, юний, тюлень, юнак, мою, тюхтій, сюди, дюйм, тюбик, юстиція, тюлька, сюрприз, дюшес, нюх.
60. У котрому рядку в усіх словах буква ю позначає два звуки?
1. Дюжина, дюшес, люстра, нюх, Югославія.
2. Під’юджувати, люлька, нюхати, ювіляр, юрист.
3. Дюйм, лють, люцерна, нюанс, юнга, юрта.
4. Під’юдити, юрта, мою, сім’ю, Юпітер, Ньютон.
61. У котрому рядку в усіх словах буква ю позначає два звуки?
1. Ювіляр, Юрій, собою, юстиція, лаючи, мою.
2. Ювелір, Станюкович, сім’єю, попідтинню, коцюба, сюди.
3. Ньютон, пелюстка, юний, тютюн, ключка, жуючи.
4. Юність, юрта, б’ючи, під’юдити, юродивий, юрба.
62. У котрому рядку в усіх словах буква ї позначає один звук?
1. Країнознавство, сім’ї, надії, вигоїти, виїжджений, солов’ї.
2. Недоїмка, їжа, їздячи, Ізмаїл, Лідії, свої.
3. Їздовий, Київ, з’їздити, покоївка, цієї, мої.
4. Егоїзм, Андріїв, армії, альтруїзм, гербарії.
63. У котрому рядку в усіх словах буква ї позначає два звуки?
1. Пір’їстий, країна, їхати, їхній, солов’ї, звичаї.
2. Україна, їжак, мої, гаї, Маріїн, краї.
3. Воїн, дії, їдкий, їжа, їздити, роз’їзд.
4. Свої, їстівний, консультації, заїжджати.
64. У котрому рядку в усіх словах є один звук [а]?
1. Автор, броня, боязкий, варений, діяч, камбала.
2. Вітряний, діалог, зброяр, інструктаж, каблучка, м’ята.
3. Дякувати, загін, навичка, ошатний, вовняний, мережа.
4. Кахель, няня, обіцянка, малювати, дядько, яблуко.
65. У котрому рядку в кожному слові є звук [а]?
1. Агроном, вакації, гардероб, гуцулка, далекий, гущавина.
2. Афера, важкий, гайочок, гульбище, домішувати, допаяти.
3. Антон, Андрій, Роман, Лідія, гілля, гудіння.
4. Валюта, гарантія, доплата, жоржина, життя-буття.
66. У котрих словах повторюється звук [а]?
1. Алла. 2. Калина. 3. Бандаж. 4. Ялина. 5. Жебрак. 6. Бу-лава. 7. Ягода.
67. У котрому рядку в кожному слові є звук [у]?
1. Узлісся, ущелина, юрба, прокислий, покрик, невсипу-щий.
2. Уламок, учителька, юнга, лютий, розжувати, покупець.
3. Університет, уявний, ювелір, юрист, юшка, Полісся.
4. Улюблений, устриця, проколупувати, поклонник, негідний.
68. У котрому рядку в кожному слові є звук [у]?
1. Україна, по-старому, розумовий, юнак, нюхати, рюкзак.
2. Навдивовижу, контур, звеличувати, дужка, юшка, сидіти.
3. Деформувати, ґрунтовий, в’янути, мука, ювелір, бюро.
4. Грубий, дружина, мудрий, публіцистика, розшук, тугий.
69. У котрих словах повторюється звук [у]?
1. Бурун. 2. Врукопашну. 3. Ґрунтуватися. 4. Усміхнутися. 5. Лютувати. 6. Мускулистий. 7. Юрбище.
70. У котрому рядку в кожному слові є звук [е]?
1. Жовтень, ерудиція, іменини, квапливий, меню, летючий.
2. Етнологія, жеребкування, імлистий, шепіт, непередбаче-ний, день.
3. Ешелонний, жебоніти, єретик, квасолиння, напевне, оп-лески.
4. Естетика, Женева, Єгипет, ієрогліф, п’єдестал, угноєний.
71. У котрому рядку в кожному слові є один звук [е]?
1. Екзамен, єнот, переписувати, земля, сонце, вечір.
2. Серпанковий, єдиний, свічечка, рішуче, засклений, жени-тися.
3. Грушевий, втерпіти, екватор, експансія, єднання, жерстя-ний.
4. Експромт, зенітка, будівельний, єретик, Євпаторія.
72. У котрих словах повторюється звук [е]?
1. Електростанція. 2. Єгер. 3. Єнісей. 4. Перелазити. 5. Во-доймище. 6. Серденько. 7. Шестеро.
73. У котрому рядку в кожному слові є звук [і]?
1. Летіти, сім’я, міський, по-інакшому, невістка, крок.
2. Літати, приязність, невільник, небосхил, лірика, ліки.
3. Лісівник, прісний, кіготь, їдальня, їздити, солов’ї.
4. Літній, прицільний, кізка, їжак, їсти, історик.
74. У котрих словах повторюється звук [і] ?
1. Їжак. 2. Іноді. 3. Їстівний. 4. Інкогніто. 5. Знікчемнілий. 6. Іржавіти.
75. У котрому рядку в кожному слові є звук [і]?
1. Агітувати, їжак, набір, обіруч, підпис, самітник.
2. Невістка, об’їздити, підкова, ревінь, санітар, кілометр.
3. Сміючись, дідусь, здійснений, їсти, плід, пустощі.
4. Сусід, ящірка, щільний, чобіт, усміх, народ.
76. У котрому рядку в усіх словах є ненаголошений звук [и]?
1. Живуть, дитина, водоймище, вулиця, обережний.
2. Обшивати, щуплий, явище, підводний.
3. Ядерний, перемикач, вимова, панцир, викладач.
4. Щирий, резиденція, тужити, юрбище, вимога, запис.
5. Юродивий, тятива, мелений, кінчити.
77. У котрому рядку в усіх словах є приголосний звук [з]?
1. Зоря, Зоя, земля, підземний, зозуля, незаконний, підзеле-нити.
2. Зброя, зачіска, кукурудза, зграя, зоопарк, надземний.
3. Золити, дзеркало, дзиґа, замовити, коза, злагода.
78. У котрому рядку в усіх словах є звук [з] ?
1. Зоря, пізно, заповідь, зерня, підземний, згадка.
2. Зима, базарювати, зворушити, дзвін, дзьоб, зелений.
3. Дзюркотіти, відзвук, зброя, зачинати, збіжжя, зиск.
4. Відзначити, злість, зоопарк, зіниця, з’їзд, дзеркало.
79. У котрому рядку в усіх словах є звук [й]?
1. Йосип, синій, холодний, прийти, яма, мрія.
2. Йорж, йойкати, гарний, свою, Ньютон, ягідка.
3. Єдиний, його, йод, зелений, відійшов, йоржик, ляк.
4. Ймовірність, їхній, їжак, його, йти, нюхати.
80. У котрому рядку в усіх словах є звук [й]?
1. Йосип, сойка, сім’я, старий, ювіляр, лялька.
2. Йордан, синій, рідний, двоє, прийшов, мрія.
3. Двобій, демократія, йота, синє, юнга, довгий.
4. Йотований, Юлія, десять, сяєво, в’юн, їсти.
81. У котрому рядку всі слова мають по одному складові?
1. Зір, звір, око, гай, сон, він.
2. Мир, вир, кір, мак, рай, світ.
3. Свій, два, льох, бик, вік, рій.
4. Гак, твій, три, град, рис, всі.
82. Котрі слова мають по два склади?
1. Свої. 2. Течія. 3. Гора. 4. Чаша. 5. Дзвінок. 6. Олія. 7. Каз-ка. 8. Парта.
83. У котрому рядку всі слова мають по два склади?
1. Гора, зоря, течія, краї, свої, звірі.
2. Кора, щебіт, семи, меню, журі, вірний.
3. Світи, кричи, книга, зелень, гуцул, шепіт.
4. Фарба, олія, човен, бої, їзда.
84. У котрому рядку всі слова мають по три склади?
1. Ящірка, жалюзі, тернистий, стежина, подруга.
2. Сидіти, стояти, приятель, звичайний, поверхня, соняч-ний.
3. Борошно, весело, решето, опівдні, ялина, газетяр.
4. Коліно, сивіти, вірячи, Полісся, Німеччина, десятий.
85. Скільки слів мають по три склади?
Щебіт, дочути, драматизм, доторк, достроковий, медичний, мензурка, мелений, олія, оазис, провулок, реформа, слухання, смаглявий, терниця, тисячний,  халепа, чорногуз, чотири, човник, звичайний.
86. У котрому рядку всі слова мають по чотири склади?
1. Закінчити, зав’язати, буйволиця, переклик, комбайнер, український.
2. Залишити, користування, округлити, соболевий, красуня, тисячник.
3. Описати, сопілонька, їздовий, стрибонути, товариський, цукерковий.
4. Тиранія, токовище, червонити, цукорниця, обгорнений, мереживо.
87. У котрих словах кількість букв і звуків збігається?
1. Льон. 2. Дзвоник. 3. Саджу. 4. Мідь. 5. Боєць. 6. Щось. 7. Сон.
88. У котрих словах кількість букв і звуків збігається?
1. Солома. 2. Писати. 3. Проїхались. 4. Ґанок. 5. Сад. 6. Ліс.
89. У котрому рядку в усіх словах букв і звуків порівну?
1. Чаша, біб, бій, хата, підземний, п’ять.
2. Хащі, сиджу, краса, воєвода, забути, війна.
3. В’ялити, гай, надземний, дзвінок, зоря, свої.
4. Лялька, везти, годити, вечірній, коза, зграя.
90. У котрих словах букв більше, ніж звуків?
1. Ходжу. 2. Горобець. 3. Дзиґа. 4. Джерело. 5. Мальви. 6. Сіль.
91. У котрих словах звуків більше, ніж букв?
Боятися. 2. Щастя. 3. Ящірка. 4. Єнот. 5. Їжак. 6. Нью-тон.
92. У котрих словах звуків більше, ніж букв?
1. Таємний. 2. Солодкий. 3. Ласощі. 4. Гаївка. 5. Стеля. 6. Узбіччя. 7. Здається. 8. Успіх.
93. У котрих словах букв більше, ніж звуків?
1. Релігія. 2. Літо. 3. Скрипаль. 4. Морський. 5. Сокіл. 6. День. 7. Багаття. 8. Знання.
94. У котрих словах звуків більше, ніж букв?
1. Абітурієнт. 2. Лікар. 3. Щастя. 4. Школяр. 5. Учень. 6. Змагання. 7. Сік. 8. Ліщина.
95. У котрих словах вимова і правопис збігаються?
1. Просьба. 2. Вокзал. 3. Легко. 4. Зшити. 5. Боротьба. 6. Зуб.
96. У котрих словах наголос падає на перший склад?
1. Школа. 2. Ненависть. 3. Етнос. 4. Корінь. 5. Борошно. 6. Б’ючи.
97. Що означає поняття лексика?
1. Словниковий склад мови. 2. Вчення про лексичну систе-му мови. 3. Вчення про пряме й переносне значення слів. 4. Вчен-ня про українську фразеологію.
98. Що означає поняття лексичне значення слова?
1. Властивість слова мати граматичні характеристики. 2. Здатність слова сполучатися з іншими словами. 3. Здатність слів розрізнятися за походженням. 4. Властивість слова означати предмети, ознаки, дії, кількість, реальний зміст слова.
99. Які з наведених слів не мають лексичного значення?
1. У. 2. Школа. 3. Хай. 4. Не. 5. Врода. 6. Ходити. 7. Уява. 8. І. 9. З-під. 10. Ми.
100. Які з наведених слів не мають лексичного значення?
1. Нехай. 2. З. 3. На. 4. Через. 5. Ні. 6. До. 7. Понад. 8. На-віть. 9. Хоч.
101. Які з наведених слів не мають лексичного значення?
1. Я. 2. Три. 3. Себе. 4. Рано. 5. Хоча. 6. Над. 7. До. 8. При-ємно. 9. Легко. 10. Хто.
102. Які слова називаються загальновживаними?
1. Слова, поширені на території певного наріччя.
2. Слова, що означають назви знарядь праці, спеціальних виробничих процесів, продуктів виробництва.
3. Нові слова, які з’явилися в мові.
4. Слова, які зникли з активного вжитку через їхню заста-рілість.
5. Слова, якими користуються всі.
6. Слова, запозичені з інших мов.
103. Які слова називаються однозначними?
1. Які в будь-якому контексті мають те саме значення.
2. Які в контексті можуть мати кілька значень.
104. Які слова називають багатозначними?
1. Які в будь-якому контексті мають те саме значення.
2. Які в контексті можуть мати кілька значень.
105. Які слова називають іншомовними?
1. Слова, поширені на території певного наріччя.
2. Слова, що означають назви знарядь праці, спеціальних виробничих процесів, продуктів виробництва.
3. Нові слова, які з’явилися в мові.
4. Слова, які зникли з активного вжитку через їхню заста-рілість.
5. Слова, якими користуються всі.
6. Слова, запозичені з інших мов.
106. Запозичення з якої із названих мов є найдавнішими?
1. Арабської. 2. Італійської. 3. Англійської. 4. Французької. 5. Польської. 6. Грецької.
107. Скільки слів іншомовного походження в тексті?
Пісня – феноменальне явище людського духу. Ми навіть не знаємо приблизно, скільки пісень витворив наш народ за всю свою історію (М. Луків).
108. Які слова називають застарілими?
1. Слова, поширені на території певного наріччя.
2. Слова, що означають назви знарядь праці, спеціальних виробничих процесів, продуктів виробництва.
3. Нові слова, які з’явилися в мові.
4. Слова, які зникли з активного вжитку через їхню заста-рілість.
5. Слова, якими користуються всі.
6. Слова, запозичені з інших мов.
109. Скільки застарілих слів?
1. Мільйонер. 2. Вітер. 3. Конституція. 4. Жандарм. 5. Хо-рунжий. 6. Дорога. 7. Явір. 8. Ялина. 9. Кріпак. 10. Постоли. 11. Місто. 12. Міст. 13. Мечник. 14. Золотар. 15. Підручник.
110. Скільки застарілих слів?
1. Телефон. 2. Терниця. 3. Свитка. 4. Пальто. 5. Хустка. 6. Сорочка. 7. Намітка. 8. Геолог. 9. Хімія. 10. Маршрут. 11. Бун-чук. 12. Мотоцикл. 13. Авто. 14. Відеофільм.
111. У скількох реченнях вжито застарілі слова?
1. Тут всякії були цехмістри, І ратмани, і бургомістри, Судді, підсудки, писарі, Які по правді не судили та тільки грошики лупили І одбирали хабарі (І. Котляревський).
2. На княжий клич вдягають вояки Високі, гостроверхі шишаки, Спитують луків силу бойову, Напружуючи жильну тетиву (М. Бажан).
3. Ромеї заспівали бойовий тропар і посунули по зеленій луці, тягли великі дерев’яні плоти, щоб перекрити рів попід стіною, везли запряжені кожна кільканадцятьма волами при-стінні вежі (П. Загребельний).
4. Я поради потребую часто, як у спеку зимної води (О. Се-натович).
112. Котрі з поданих слів є застарілими?
1. Ректи. 2. Глас. 3. Губи. 4. Рать. 5. Військо. 6. Брань. 7. Битва.
113. Які слова називають неологізмами?
1. Слова, поширені на території певного наріччя.
2. Слова, що означають назви знарядь праці, спеціальних виробничих процесів, продуктів виробництва.
3. Нові слова, які з’явилися в мові.
4. Слова, які зникли з активного вжитку через їхню застарілість.
5. Слова, якими користуються всі.
6. Слова, запозичені з інших мов.
114. Котрі з поданих слів є неологізми?
1. Іміджмейкер. 2. Блокбастер. 3. Ракета. 4. Корабель. 5. Море. 6. Небо. 7. Тінейджер. 8. Автомобіль. 9. Олімпіада.
115. Які слова називають професійними?
1. Слова, поширені на території певного наріччя.
2. Слова, що означають назви знарядь праці, спеціальних виробничих процесів, продуктів виробництва.
3. Нові слова, які з’явилися в мові.
4. Слова, які зникли з активного вжитку через їхню застарілість.
5. Слова, якими користуються всі.
6. Слова, запозичені з інших мов.
116. Скільки професійних слів?
1. Веляризація. 2. Кок. 3. Січень. 4. Гай. 5. Cуфікс. 6. Мор-фема. 7. Морський. 8. Багаття. 9. Вулканізація. 10. Молокозавод. 11. Капелюх. 12. Чобітки.
117. Скільки професійних слів?
1. Хвилина. 2. Вхід. 3. Крісло. 4. Шліфування. 5. Режисура. 6. Лещата. 7. Стіл. 8. Столик. 9. Снайпер. 10. Завод. 11. Спасибі. 12. Бачити. 13. Небесний.
118. Які слова називають діалектизмами?
1. Слова, поширені на території певного наріччя.
2. Слова, що означають назви знарядь праці, спеціальних виробничих процесів, продуктів виробництва.
3. Нові слова, які з’явилися в мові.
4. Слова, які зникли з активного вжитку через їхню заста-рілість.
5. Слова, якими користуються всі.
6. Слова, запозичені з інших мов.
119. До поданих діалектизмів дібрати з довідки літературні відповідники.
1. Ровер. 2. Бусел. 3. Файний. 4. Пательня. 5. Боцюн. 6. Со-ша. 7. Миш. 8. Бусько. 9. Зимний. 10. Студня.
Довідка: а) холодний; б) колодязь; в) велосипед; г) миша; ґ) лелека; д) шосе; е) гарний; є) співати; ж) сковорода.
1) 1 – є; 2 – д; 3 – е; 4 – б; 5 – ж; 6 – д; 7 – г; 8 – д; 9 – а; 10 – ґ;
2) 1 – а; 2 – б; 3 – в; 4 – г; 5 – ґ; 6 – д; 7 – е; 8 – є; 9 – ж; 10 – б; 3) 1 – ж; 2 – д; 3 – е; 4 – в; 5 – ж; 6 – д; 7 – г; 8 – б; 9 – є; 10 – в; 4) 1 – в; 2 – ґ; 3 – е; 4 – ж; 5 – ґ; 6 – д; 7 – г; 8 – ґ; 9 – а; 10 – б.
120. До поданих діалектизмів дібрати з довідки літературні відповідники.
1. Дзюрка. 2. Нецки. 3. Ніц. 4. Городник. 5. Бець. 6. Файно. 7. Зимно. 8. Картопляник. 9. Ровер. 10. Прензель.
Довідка: а) холодно; б) гарно; в) дірка; г) велосипед; ґ) ноч-ви; д) дерун; е) китиця; є) лопата; ж) нічого.
1) 1 – а; 2 – б; 3 – в; 4 – г; 5 – ґ; 6 – а; 7 – б; 8 – в; 9 – д; 10 – є;
2) 1 – є; 2 – е; 3 – д; 4 – ґ; 5 – г; 6 – в; 7 – б; 8 – а; 9 – е; 10 – є; 3) 1 – в; 2 – ґ; 3 – ж; 4 – є; 5 – д; 6 – б; 7 – а; 8 – д; 9 – г; 10 – е; 4) 1 – в; 2 – ґ; 3 – ж; 4 – є; 5 – а; 6 – б; 7 – в; 8 – г; 9 – ґ; 10 – ж.
121. Що означає термін пряме значення слова?
1. Основне лексичне значення багатозначного слова, яке безпосередньо вказує на співвідношення слова з явищами реальної дійсності.
2. Вторинне лексичне значення багатозначного слова, яке виникає внаслідок перенесення найменувань одних явищ, дій, предметів, ознак на інші на основі схожості між ними.
122. Що означає термін переносне значення слова?
1. Основне лексичне значення багатозначного слова, яке безпосередньо вказує на співвідношення слова з явищами реаль-ної дійсності.
2. Вторинне лексичне значення багатозначного слова, яке виникає внаслідок перенесення найменувань одних явищ, дій, предметів, ознак на інші на основі схожості між ними.
123. Які є види переносного вживання слів?
1. Метафора. 2. Синоніми. 3. Антоніми. 4. Омоніми. 5. Ме-тонімія. 6. Синекдоха.
124. Скільки прикметників ужито в переносному значенні?
Відомий математик мав гострий розум. Під ногами ше-лестіло золоте листя. Ясне сонце споглядало землю з високості. Січневий день швидко згасав. На другий поверх вели дерев’яні сходи.
125. Скільки дієслів ужито в переносному значенні?
Плакали осінні хмари. І плакала внучка, закривши обличчя руками. По сніжному полю гуляла метелиця. Рожевим цвітом зацвіли молоденькі яблуні в саду. Обличчя випускниць цвіли веселими усмішками.
126. Яке з наведених значень слова широчінь є переносним?
1. Велика, значна ширина; широкий простір.
2. Великий розмах у чомусь, ступінь вияву, охоплення чи поширення чого-небудь.
127. Яке з наведених значень слова наелектризований є переносним?
1. Заряджений електрикою.
2. Приведений у надзвичайно збуджений стан.
128. Яке з наведених значень слова їдкий є переносним?
1. Який хімічно руйнує, роз’їдає що-небудь.
2. Дошкульний, ущипливий.
129. Яке з наведених значень слова хлопчисько є переносним?
1. Дитина або підліток чоловічої статі.
2. Той, хто поводиться несолідно, несерйозно.
130. Яке з наведених значень слова м’який є переносним?
1. Який угинається, легко подається при дотику, натиску-ванні, протилежне до твердий.
2. Приємний для ока, слуху, не різкий, який не дратує.
3. Який легко піддається чужому впливу.
131. Які слова називаються синонімами?
1. Слова, які мають однакове звучання й написання, але зовсім різні за значенням.
2. Слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття.
3. Слова, які мають протилежне значення.
132. До поданих слів доберіть синоніми з довідки.
1. Хата. 2. Малий. 3. Базікати.
Довідка: а) ляпати; б) куций; в) короткий; г) дім; ґ) бу-динок; д) молоти; е) торохтіти; є) хижа; ж) палац; з) невеликий; и) дрібний; і) халупа; ї) мініатюрний; й) балакати.
1) 1 – г, є, и, і;  2) 1 – а, г, ж, з; 3) 1 – в, г, ґ, і, ї; 4) 1 – г, ґ, є, ж, і;
2 – а, б, в, ґ; 2 – в, ж, з, и, ї; 2 – б, в, з, и, ї; 2 – б, в, з, и, ї;
3 – а, в, д, є; 3 – а, д, е, й; 3 – а, б, є, й; 3 – а, д, е, й.
133. До поданих слів доберіть синоніми з довідки.
1. Об’єднання. 2. Тин. 3. Швидкий.
Довідка: а) загорожа; б) рухливий; в) меткий; г) федерація; ґ) коаліція; д) паркан; е) огорожа; є) союз; ж) прудкий; з) часто-кіл; и) блок.
1) 1 – а, г, д, є; 2) 1 – г, ґ, є, и; 3) 1 – б, в, г, ґ; 4) 1 – є, ж, з, и;
2 – а, д, е, з; 2 – а, д, е, з; 2 – г, ґ, е, є; 2 – е, є, ж, з, и;
3 – б, г, ж, и; 3 – б, в, ж; 3 – б, в, д, ж; 3 – б, в, ж.
134. Які слова називаються антонімами?
1. Слова, які мають однакове звучання й написання, але зовсім різні за значенням.
2. Слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття.
3. Слова, які мають протилежне значення.
135. Які слова називаються омонімами?
1. Слова, які мають однакове звучання й написання, але зовсім різні за значенням.
2. Слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття.
3. Слова, які мають протилежне значення.
136. У котрому реченні є омоніми?
1. Поезії ясне світило,
З тобою жить, тебе любить!
Понад сто років ти світило
І будеш вічно з нами жить!..(П. Тичина).
2. Безсмертя нації – у слові,
А слово – Бог земних віків.
Лише нікчемні й безголові
Зрікаються старих батьків (М. Руденко).
3. Якби знала, що у небо хлопчик вибіг –
передала би горобчиком хліба,
горобчиком – хліба, синичкою – солі,
а веселим бусликом – празникову льолю (І. Жиленко).
4. Ой поїдем в чисте поле,
Там дівчина просо поле.
5. Ніхто любив мене, вітав,
І я хилився ні до кого,
Блукав собі, молився Богу
Та люте панство проклинав (Т. Шевченко).
137. У котрому реченні є омоніми?
1. Ідуть копиці вздовж межі,
Косар крилатим кроком крочить (Є. Маланюк).
2. Над Білою Церквою смуга багряна,
і змилені коні аж лука стають (Л. Костенко).
3. Весною, коли одурманює без
і бджоли сідають на цвіті, –
не думай, що зможеш прожити без...
без неї на білому світі (В. Лучук).
4. Так, армія тоді непереможна,
Коли любов зове її на бій! (Б. Олійник).
5. Чумацький віз мене додому віз,
Під наш поріг – де мама, тато, свято... (Л. Проць).
138. Які мовні одиниці називаються фразеологізмами?
1. Це назви та вислови певних понять з науки, техніки й мистецтва.
2. Це стійкі мовні одиниці, граматично організовані за зраз-ком словосполучення чи речення, які мають цілісне значення.
139. Скільки фразеологізмів серед наведених мовних одиниць?
1. Бити байдики. 2. Зачепити за живе. 3. І стіни вуха мають. 4. Ні пари з уст. 5. Зробити з мухи слона. 6. Бути на сьомому небі.
140. Cкільки фразеологізмів серед наведених мовних одиниць?
1. Радісний настрій. 2. Похмурий день. 3. Тяжко працюва-ти. 4. Володин портфель. 5. Носити воду. 6. Усміхатися до матері.
141. Cкільки фразеологізмів серед наведених мовних одиниць?
1. Нове життя нового прагне слова. 2. Нові ідеї. 3. Брати но-ги на плечі. 4. Ні пари з уст. 5. Дієприкметниковий зворот. 6. Зро-бити з мухи слона.
142. Скільки стійких словосполучень (фразеологізмів)?
1. Писати вірші. 2. Трава в’яне. 3. Водити за ніс. 4. Ви-трішки купувати. 5. Горить у плиті. 6. Героїчний вчинок. 7. Вуха в’януть. 8. Купувати зошити. 9. Годувати кашею. 10. Годувати жданиками. 11. Без п’яти хвилин студент. 12. Варити борщ.
143. Скільки вільних словосполучень ( не фразеологізмів)?
1. Душа співає. 2. Заговорила совість. 3. Читати оповідан-ня. 4. Вавилонське стовпотворіння. 5. Дівчина співає. 6. По-бачити товариша. 7. Пасти задніх. 8. Жінка заговорила. 9. Наки-вати п’ятами. 10. Кирпу гнути. 11. Виконувати завдання. 12. Зая-ча душа.
144. Який з названих словників є найбагатшим зібранням лексики та фразеології української мови?
1. Етимологічний словник української мови. – К., 1982 – 1989.
2. Словник української мови. – Т. І – ХІ. – К., 1970 – 1980.
3. Орфографічний словник української мови. – К., 1994.
4. Фразеологічний словник української мови. – К., 1993.
145. Які функції виконують тлумачні словники?
1. У них з’ясовуються основні, прямі й переносні значення слів, які входять до лексичного фонду певної мови.
2. У них наводяться відомості про правильне написання слів відповідно до чинних норм.
3. У них з’ясовується походження слів, їхні найдавніші корені, а також розвиток значень слів, зміни в їх будові.
4. У них аналізується структура слів.
5. У них з’ясовуються значення і межі поширення діалект-них слів.
6. У них подано слова іншомовного походження, зазначено, з якої мови вони походять, з яких елементів утворилися, з яким лексичним значенням тепер уживаються.
7. У них подано слова з погляду їх функціонування про-тягом певного історичного періоду.
146. Які функції виконують історичні словники?
1. У них з’ясовуються основні, прямі й переносні значення слів, які входять до лексичного фонду певної мови.
2. У них наводяться відомості про правильне написання слів відповідно до чинних норм.
3. У них з’ясовується походження слів, їхні найдавніші корені, а також розвиток значень слів, зміни в їх будові.
4. У них аналізується структура слів.
5. У них з’ясовуються значення і межі поширення діалект-них слів.
6. У них подано слова іншомовного походження, зазначено, з якої мови вони походять, з яких елементів утворилися, з яким лексичним значенням тепер уживаються.
7. У них подано слова з погляду їх функціонування протягом певного історичного періоду.
147. Які функції виконують орфографічні словники?
1. У них з’ясовуються основні, прямі й переносні значення слів, які входять до лексичного фонду певної мови.
2. У них наводяться відомості про правильне написання слів відповідно до чинних норм.
3. У них з’ясовується походження слів, їхні найдавніші корені, а також розвиток значень слів, зміни в їх будові.
4. У них аналізується структура слів.
5. У них з’ясовуються значення і межі поширення діалект-них слів.
6. У них подано слова іншомовного походження, зазначено, з якої мови вони походять, з яких елементів утворилися, з яким лексичним значенням тепер уживаються.
7. У них подано слова з погляду їх функціонування про-тягом певного історичного періоду.
148. Які функції виконують словники іншомовних слів?
1. У них з’ясовуються основні, прямі й переносні значення слів, які входять до лексичного фонду певної мови.
2. У них наводяться відомості про правильне написання слів відповідно до чинних норм.
3. У них з’ясовується походження слів, їхні найдавніші корені, а також розвиток значень слів, зміни в їх будові.
4. У них аналізується структура слів.
5. У них з’ясовуються значення і межі поширення діалект-них слів.
6. У них подано слова іншомовного походження, зазначено, з якої мови вони походять, з яких елементів утворилися, з яким лексичним значенням тепер уживаються.
7. У них подано слова з погляду їх функціонування протягом певного історичного періоду.
149. Які функції виконують етимологічні словники?
1. У них з’ясовуються основні, прямі й переносні значення слів, які входять до лексичного фонду певної мови.
2. У них наводяться відомості про правильне написання слів відповідно до чинних норм.
3. У них з’ясовується походження слів, їхні найдавніші корені, а також розвиток значень слів, зміни в їх будові.
4. У них аналізується структура слів.
5. У них з’ясовуються значення і межі поширення діалект-них слів.
6. У них подано слова іншомовного походження, зазначено, з якої мови вони походять, з яких елементів утворилися, з яким лексичним значенням тепер уживаються.
7. У них подано слова з погляду їх функціонування про-тягом певного історичного періоду.
150. Які функції виконують діалектні словники?
1. У них з’ясовуються основні, прямі й переносні значення слів, які входять до лексичного фонду певної мови.
2. У них наводяться відомості про правильне написання слів відповідно до чинних норм.
3. У них з’ясовується походження слів, їхні найдавніші корені, а також розвиток значень слів, зміни в їх будові.
4. У них аналізується структура слів.
5. У них з’ясовуються значення і межі поширення діа-лектних слів.
6. У них подано слова іншомовного походження, зазначено, з якої мови вони походять, з яких елементів утворилися, з яким лексичним значенням тепер уживаються.
7. У них подано слова з погляду їх функціонування про-тягом певного історичного періоду.
151. Що означає слово ґречний?
1. Зроблений, зварений з гречки. 2. Виготовлений з гречаної соломи. 3. Шанобливо ввічливий у поводженні з людьми. 4. Ду-же грішний. 5. Ні до чого не придатний.
152. Що означає слово обхідливий?
1. Такий, що уникає когось/чогось. 2. Такий, що вміє обхо-дити когось/щось. 3. Про шлях, який проходить поза певним об’єктом. 4. Прудкий, спритний. 5. Увічливий, привітний у по-водженні з людьми.
153. Що означає слово уболівальник?
1. Той, хто непокоїться, турбується про кого-, що-небудь; пристрасний любитель спортивних змагань. 2. Той, хто постійно відчуває фізичний біль, важкохворий. 3. Тяжкопоранений. 4. Не-виліковно хвора людина. 5. Людина, яка симпатизує комусь.
154. Що означає слово господа?
1. Господиня, хазяйка. 2. Дружина господаря. 3. Домівка, оселя, дім, домашнє житло. 4. Здатність уміло й економно вести господарство. 5. Приміщення, де відбувається релігійна відправа.
155. Що означає слово гамувати?
1. Піддавати щось гамма-опромінюванню. 2. Одягати на хворого гамівну сорочку. 3. Чинити гамір, галас. 4. Схопити гу-бами, ротом. 5. Тамувати, спиняти, стримувати.
156. Що означає слово кватирка?
1. Маленька квартира. 2. Шибка у вікні, вставлена в раму, яку можна відчиняти. 3. Невелика посудина для чаю, кави, мо-лока. 4. Особа, яка на короткий термін наймає квартиру. 5. Міра рідких і сипких речовин; те саме, що кухлик.
157. Що означає слово слушний?
1. Слухняний, чемний. 2. Призначений для прослухову-вання. 3. Найбільш прийнятний, зручний, вигідний кому-небудь у певних умовах. 4. Випадковий, несподіваний, якого не чекали. 5. Той, що має стосунок до слуху.
158. Що означає слово rатунок?
1. Настил з дерева, хмизу і т. ін. для проїзду через болото. 2. Різновид культурної рослини, плоду. 3. Прилад для вимірю-вання рівня загазованості повітря. 4. Назва човна перуанських племен. 5. Сорт, розряд виробу за якістю.
159. Що означає слово лаштунки?
1. Дія за значенням лаштувати, обладнання. 2. Нижні краї верхнього чоловічого й жіночого одягу. 3. Частина театральної декорації, розміщена з боків сцени; частина сцени театру, розташована за декораціями. 4. Старовинна українська націо-нальна страва з борошна, запареного узваром. 5. Спосіб покриття соломою жител, приміщень загалом.
160. Що означає слово царина?
1. Околиця, край села, вигін, необроблене поле. 2. Особа, що займала посаду при царському дворі. 3. Одне з приміщень царського палацу; опочивальня цариці. 4. Подвір’я і кладовище біля церкви. 5. Старовинний жіночий головний убір.
161. Що означає слово узвар?
1. Піна на поверхні рідини, що кипить. 2. Солодка страва з борошна і родзинок. 3. Напій із сушених фруктів. 4. Ритуальна страва з крупи й меду. 5. Залишки пригорілої страви в посуді, у якому ця страва варилася.
162. Що означає слово байрак?
1. Ліс у яру, в долині. 2. Татарська національна страва. 3. Народний кубанський чоловічий танець. 4. Металевий гак, на якому кріпляться опори певної споруди. 5. Старовинний чолові-чий одяг з овечої вовни.
163. Що означає слово мережка?
1. Ажурний узор, зроблений на місці висмикнутих із тканини ниток. 2. М’яка терта або зіпріла солома. 3. Риболовна сітка з великими вічками. 4. Сітчаста тканина з узорами, якою оздоблюють одяг, білизну. 5. Тістечко із запечених збитих білків з цукром.
164. Що означає слово горішній?
1. Покритий горами. 2. Прикметник до горище. 3. Той, що розміщений вгорі. 4. Прикметник до горіх. 5. Зроблений з горі-хового дерева.
165. Що означає слово краватка?
1. Трав’яниста запашна лікарська рослина, те саме, що деревій, кривавник. 2. Їстівний десятиногий морський рачок із дуже розвиненим черевцем. 3. Зав’язана вузлом під коміром смужка тканини, яку носять для прикраси. 4. Вид верхнього жіночого одягу без рукавів. 5. Дитяче ліжечко.
166. Що означає слово ремствувати?
1. Хвалитися, чванитися. 2. Баритися, затримуватися. 3. Нех-тувати, цуратися. 4. Виконувати дрібний ремонт. 5. Нарікати, скаржитися, бідкатися.
167. Що означає слово мереживо?
1. Ажурний узор, зроблений на місці висмикнутих із тка-нини ниток. 2. М’яка терта або зіпріла солома. 3. Риболовна сітка з великими вічками. 4. Сітчаста тканина з узорами, якою оздоб-люють одяг, білизну. 5. Тістечко із запечених збитих білків з цукром.
168. Що означає слово гаївка?
1. Українська народна обрядова пісня, веснянка. 2. Дрібна пташка родини синицевих. 3. Гайнування часу, затримка. 4. Дру-жина лісника (гайового). 5. Лісова галявина.
169. Що означає слово гребувати?
1. Гидувати, гордувати, нехтувати, цуратися. 2. Загрібати щось граблями. 3. Веслувати. 4. Грабувати когось. 5. Журитися, сумувати.
170. Що означає слово горнятко?
1. Ковальське горно. 2. Музичний інструмент. 3. Посудина для молока, чаю чи кави; маленький горщик. 4. Різновид дитячих меблів. 5. Невелика чавунна сковорідка.
171. Що означає слово таця?
1. Неглибока посудина для прання. 2. Порода мисливських або кімнатних собак. 3. Маленька диванна подушка. 4. Де-рев’яний, металевий і т.ін. плоский посуд для перенесення страв; плоска таріль. 5. Жіноча довга накидка без рукавів у східних народів.
172. Що означає слово сувій?
1. Південно-західний вітер. 2. Що-небудь згорнуте, скру-чене в трубку. 3. Невеликий згорток. 4. Одноклітинна істота. 5. Віхола, заметіль.
173. Що означає слово підвечірок?
1. Пора доби перед вечором. 2. Споживання їжі між обідом і вечерею; страва, приготована для споживання в той час. 3. Дав-ня назва молодіжних вечорниць. 4. Безалкогольний напій, який давали молодим на весіллі. 5. Вечірня розмова.
174. Що означає слово локшина?
1. Виріб з прісного тіста у вигляді тонких висушених сму-жок. 2. Рідка страва, за основу якої брали кисле молоко й відварені галушки з картопляного тіста. 3. Болотиста місцевість, зрідка поросла мохом і лишайниками. 4. Те саме, що видолинок. 5. Безалкогольний напій древніх половців.
175. Що означає слово шкуринка?
1. Шкура, зовнішній покрив тіла тварини. 2. Шматок шку-ри. 3. Шкіряна куртка чи пальто; шкірянка. 4. Шліфувальна шкурка. 5. Твердий зовнішній шар хліба, пирога.
176. Що означає слово картатий?
1. Той, хто погано вимовляє звуки, шепелявий. 2. Той, що має чотирикутні візерунки, малюнки. 3. Який учинив злочин проти життя та майна. 4. Той, хто гостро дорікає кому-небудь, картає когось. 5. Означення до карта.
177. Що, на Вашу думку, означає слово статечний?
1. Той, що має стосунок до статистики. 2. Постійний, непорушний. 3. Той, що має стосунок до статі. 4. Складений, розташований за статтями. 5. Розсудливо-серйозний, розважли-вий, показний, багатий.
178. Що, на Вашу думку, означає слово стенатися?
1. Тремтіти, здригатися; коливатися, хитатися. 2. Стогнати, плакати. 3. Ставати, робитися темним, непрозорим. 4. Жалібно кричати. 5. Простягатися, розстелятися на велику відстань.
179. Що, на Вашу думку, означає слово печеня?
1. Кондитерські вироби з борошна. 2. Запечене або смажене м’ясо. 3. Печінка. 4. Хвороба печінки. 5. Процес запікання хар-чових продуктів.
180. Що, на Вашу думку, означає слово квилити?
1. Жалібно стогнати, плакати. 2. Відплачувати комусь за що-небудь. 3. Окислювати щось поживне. 4. Жалкувати за зроб-леним учинком. 5. Линути до людини, виявляючи прив’язаність.
181. Що, на Вашу думку, означає слово долівка?
1. Утрамбована земля в приміщенні; підлога. 2. Нижня час-тина стіни. 3. Рівна плоска місцевість, розташована між горами. 4. Механізм для піднімання чого-небудь. 5. Низьке місце для лежання.
182. Що, на Вашу думку, означає слово стельмах?
1. Поперечний брус, що з’єднує сільськогосподарське зна-ряддя з упряжкою. 2. Місце, де розстилають льон. 3. Тонка па-лиця з ремінною петлею на кінці. 4. Майстер, що робить вози, сани, колеса. 5. Ряд полиць, розташованих одна над одною.
183. Що, на Вашу думку, означає слово мірошник?
1. Те, чим міряють. 2. Народно-побутова одиниця об’єму сипких тіл. 3. Той, хто міряє землю. 4. Власник млина, мельник. 5. Міра зерна, яку беруть за помел.
184. Що, на Вашу думку, означає слово одвірок?
1. Боковий або верхній брус рами дверей; рама дверей. 2. Територія, що прилягає до двору. 3. Старовинний головний убір одруженої жінки. 4. Посада при дворі французьких королів. 5. Стан одерев’яніння.
185. Що, на Вашу думку, означає слово примха?
1. Засіб принаджування когось. 2. Гостре інфекційне захво-рювання. 3. Страва з борошна та яблук. 4. Несподіване, нічим не обґрунтоване бажання, забаганка. 5. Жанр італійської середньо-вічної музики.
186. Що, на Вашу думку, означає слово брунька?
1. Переважно кущова рослина, що має промислове значен-ня. 2. Городня рослина, овоч. 3. Ще не розвинений пагін рослини, зачаток квітки або стебла з листям. 4. Жучок сірого кольору з коротким хоботком і нерозвиненими крилами. 5. Пристрій для обігрівання молодняка домашньої птиці.
187. Що, на Вашу думку, означає слово брунатний?
1. Покритий брудом, нечистий. 2. Молодий, недозрілий. 3. Коричневий, темно-жовтий. 4. Грубий, жорстокий. 5. Великий, сильний.
188. Що, на Вашу думку, означає слово призьба?
1. Дерев’яна хата. 2. Старовинна страва з кукурудзяного борошна. 3. Бокова стіна будинку. 4. Місце зберігання збіжжя. 5. Невисокий земляний насип уздовж стін хати знадвору.
189. Що, на Вашу думку, означає слово брутальний?
1. Грубий, жорстокий. 2. Покритий бруківкою. 3. Брудний. 4. Той, що яскраво відрізняється своїм кольором. 5. Який має округло вигнуту назовні поверхню.
190. Що, на Вашу думку, означає слово блазень?
1. Один із близнюків. 2. Штукар, нерозумна людина. 3. Близь-ка людина, родич. 4. Хвороба шкіри. 5. Атмосферне явище.
191. Що, на Вашу думку, означає слово перепічка?
1. Поколотий ножем корж, що робиться із кислого хлібного тіста. 2. Куховарка. 3. Жінка, що випікає хліб. 4. Український дівочий хоровод. 5. Переробка чогось плавленням.
192. Що, на Вашу думку, означає слово погідний?
1. Огидний, неприємний. 2. Зігнутий, нахилений. 3. Ввіч-ливий, чемний. 4. Грішний, неправедний. 5. Тихий, спокійний, погожий.
193. Що, на Вашу думку, означає слово суниці?
1. Ягідна культура. 2. Ділянка землі, де ростуть ягідні куль-тури. 3. Безладне переміщення в невизначеному напрямку. 4. Сорт зимових яблук. 5. Страва з тушкованої морської риби.
194. Що, на Вашу думку, означає слово хвіртка?
1. Водяний млин. 2. Частина тіла глибоководних організ-мів. 3. Невеликі вхідні двері в тину або воротах. 4. Лозина, то-неньке деревце. 5. Убога хата.
195. Що, на Вашу думку, означає слово кухлик?
1. Невеличка піч. 2. Сковорідка або казан, зроблені з чаву-ну. 3. Робітник, що готує їжу. 4. Посудина для пиття. 5. Грошова одиниця часів Польсько-Литовського князівства.
196. Що, на Вашу думку, означає слово огидний?
1. Дуже голосний. 2. Той, хто відчуває огиду до чогось, до когось. 3. Підсмалений або спалений. 4. Який огинається, від-хиляється. 5. Відразливий, ганебний, підлий.
197. Що, на Вашу думку, означає слово сум’яття?
1. Прагнення перемогти когось. 2. Старовинна форма спіль-ної праці. 3. Близькість із ким-небудь за місцем проживання. 4. Безладний рух, метушня, сильне хвилювання. 5. Сезонні ро-боти на бахчівнику.
198. Що, на Вашу думку, означає слово бондар?
1. Пристрій для забивання дерев’яних палів. 2. Майстер, що виробляє бочки, дерев’яні відра. 3. У дореволюційній Росії вихователь, гувернер. 4. Майстерня, де виробляють бочки, дере-в’яні відра. 5. Плавуча огорожа, що застосовується при лісо-сплаві.
199. Що, на Вашу думку, означає слово куліш?
1. Густий суп з пшона. 2. Виріб з пшеничної соломи. 3. Тра-в’яниста рослина. 4. Стіжок сіна. 5. Гірське пасовище.
200. Що, на Вашу думку, означає слово причілок?
1. Особа, яка стоїть на чолі чогось. 2. Давній пристрій для перевірки горизонтального положення лінії, площини. 3. Бокова стіна будинку. 4. Безпідставні докір, зауваження, обвинувачення. 5. Незвичайна пригода, дивний випадок.
201. Що, на Вашу думку, означає слово куманець?
1. Те ж саме, що жартівник. 2. Речовина із запахом свіжо-скошеного сіна. 3. Керамічна фігурна посудина. 4. Дрібна хижа тварина родини куницевих. 5. Син кума, хрещеник.
202. Що, на Вашу думку, означає слово сволок?
1. Підвісний свічник для багатьох свічок. 2. Прилад для освітлення у вигляді лампади. 3. Підла людина, негідник. 4. Ди-тячі ласощі із підсмаженого конопляного насіння. 5. Балка, яка підтримує стелю в будівлях.
203. Що, на Вашу думку, означає слово сирівець?
1. Сировина для виготовлення дріжджового тіста. 2. Не-дублена яловича шкіра. 3. Напій із житніх сухарів, хлібний квас. 4. Специфічний запах чого-небудь. 5. Корж із сиром і припра-вами.
204. Що, на Вашу думку, означає слово полуниці?
1. Сорт зимових яблук. 2. Ділянка землі, де ростуть ягідні культури. 3. Безладне переміщення в невизначеному напрямку. 4. Ягідна культура. 5. Страва з тушкованої морської риби.
205. Що, на Вашу думку, означає слово сіромаха?
1. Синонім до слова сироватка. 2. Незаможна людина, бід-няк. 3. Сірчана кислота. 4. Лісова тваринка. 5. Про що-небудь сі-ре, тьмяне.
206. Що, на Вашу думку, означає слово крислатий?
1. Який має великі й міцні крила. 2. Темний, майже чорний. 3. Стародавній, колишній. 4. Гіллястий, розлогий, розложистий. 5. Зарозумілий, відчайдушний.
207. Що, на Вашу думку, означає слово вайлуватий?
1. Незграбний, неповороткий; незугарний. 2. Вередливий, химерний, свавільний. 3. Ввічливий, чемний. 4. Дуже сильний, міцний. 5. Зайвий, непотрібний.
208. Що, на Вашу думку, означає слово строкатий?
1. Написаний в один рядок. 2. Пістрявий, рябий, різнобарв-ний. 3. Прикрий, каверзний. 4. Зарозумілий, безцеремонний. 5. Відчайдушний, сміливий.
209. Що, на Вашу думку, означає слово нівечити?
1. Набридати, чіплятися. 2. Усе заперечувати. 3. Спиняти, стримувати. 4. Уникати, забувати. 5. Псувати, нищити, ламати, перекручувати.
210. Що, на Вашу думку, означає слово стрімчак?
1. Прямовисна скеля. 2. Швидка, рухлива людина. 3. Акро-бат, еквілібрист. 4. Нижній край солом’яної покрівлі. 5. Буй, знак на водній поверхні.
211. Що, на Вашу думку, означає слово твань?
1. Хижак ери палезозою. 2. Хаос, безпорядок. 3. Різкий удар ногою. 4. Баговиння, болото, драговина. 5. Натовп, юрба.
212. Що, на Вашу думку, означає слово закид?
1. Вказівка на недолік, осуд. 2. Закидання чого-небудь кудись. 3. Примушування опинятися в непередбачуваному місці. 4. Навантажування роботою, безліччю справ. 5. Викидання не-потрібних речей.
213. Що, на Вашу думку, означає слово усиляти?
1. Збільшувати, посилювати. 2. Поселяти. 3. Присилувати когось до чого-небудь. 4. Протягувати нитку у вушко голки. 5. Примусово переселювати.
214. Що, на Вашу думку, означає слово прожогом?
1. Сам-на-сам. 2. Повно, по вінця, до краю. 3. Зрідка, при-хапцем. 4. Без затримки, швидко. 5. Неодмінно, обов’язково.
215. Що, на Вашу думку, означає слово гаятися?
1. Баритися; витрачати марно час. 2. Руйнувати, нищити. 3. Заспокоюватися, втихомирюватись. 4. Не визнавати когось. 5. Гордитися, виявляти пиху.
216. Що, на Вашу думку, означає слово майоріти?
1. Невиразно виднітися, маячити. 2. З’явитися на короткий час і зникнути. 3. Швидко їхати, мчати. 4. Описувати майно. 5. Виготовляти щось ручним способом.
217. Що, на Вашу думку, означає слово нидіти?
1. Хворіти. 2. Вести бездіяльне життя; животіти. 3. Плака-ти, скаржитися. 4. Кричати, голосити. 5. Насаджувати щось на нитку.
218. Що, на Вашу думку, означає слово передпокій?
1. Спокій, злагода. 2. Перша при вході у квартиру кімната; приймальна. 3. Комора, склад. 4. Спальна кімната. 5. Маніпуля-ційний кабінет.
219. У котрому рядку є дві помилки?
1. Богатство, хазяїн, багаття, багатир, горячий.
2. Калач, гаразд, богатир, багато, багач.
3. Паганий, кажан, лопата, солдат, товар.
220. У котрому рядку всі слова написано правильно?
1. Український, рум’яний, довгожданний, темно-синій, жюрі.
2. Фейєрверк, тонна, лібрето, ввічливий, пів’яблука.
3. Верьовка, Божа Матір, Андреєв, Чумацький Шлях, пар-фуми.
221. У котрому рядку є одна помилка?
1. Малесенький, книжечка, шелест, дерево, виховатиль.
2. Волинянин, лушпайки, курликати, ожеледиця, помилкі.
3. Кішйня, рученька, село, весняний, березень.
222. У котрому рядку нема помилок?
1. Руіна, дезинфекція, дзвінок, приїжджати, інколи.
2. Наївний, ім’я, інший, пятьдесят, дзьоб.
3. Двадцятиповерховий, дезінформація, прозаїк, з’їзд, най-мудріший.
223. У котрому рядку є одна помилка?
1. Коня, каменя, льоду, осіні, радості.
2. Батьків, ковальового, братового, у великім, семи.
3. Ночі, осі, вівса, шевця, школяревого.
224. У котрому рядку є дві помилки?
1. Смутку, льва, моху, лоба, сну.
2. Шовку, вогню, вітру, земель, вікон.
3. Овець, швеця, сотень, вогню, рота.
225. У котрому рядку нема помилок?
1. Камінця, поголів’я, корів, дорог, виборця.
2. Кігтя, кіньця, кілець, торгівця, голів.
3. Сторін, воріт, голівка, повноголосся, осіб.
226. У котрому рядку є одна помилка?
1. Вечеря, пшаниця, джерило, женити, щеміти.
2. Шостий, копійок, щока, увечері, вишень.
3. Жонатий, пшено, чотири, гривень, свіжості.
227. У котрому рядку нема помилок?
1. Вечоріти, чорниці, творчо, ганяти, скакати.
2. Чорніти, чорнило, гарячо, вороже, допомагати.
3. Безкрайої, гарячої, першої, нашої, молодої.
228. У котрому рядку є дві помилки?
1. Набріхувати, очікувати, викореняти, потребувати.
2. Замітати, вигрібати, прищіплювати, завершувати, пере-вершувати.
3. Вистилати, завмирати, виполіскувати, очікувати, літати.
229. У котрому рядку нема помилок?
1. Грамота, гетьман, горобець, Галя, могутній.
2. Загадка, ґрунт, ґречний, ґвалт, гава.
3. Гедзь, фотографія, горизонт, ґринджоли, ґудзик.
230. У котрому рядку є помилки?
1. Говорити, гуля, ґалаґан, ганок.
2. Ґудзь, ґазда, агрус, Гомер, гей.
3. Єванґеліє, Гете, Ґданськ, дзига, Грицько.
231. У котрому рядку нема помилок?
1. Брязчати, прощати, Онисьченко, верещати, ліщина.
2. Галичина, козаччина, Туреччина, вощина, Ващенко.
3. Пісчаний, Іващук, Мелащин, Парасчин, дощаний.
232. У котрому рядку є одна помилка?
1. Ткацтво, запорізький, парижський, парубоцький, това-риський.
2. Птаство, поліський, празький, молодецький, багацтво.
3. Людство, братство, заводський, кременчузький, криво-різький.
233. У котрому рядку є дві помилки?
1. Нищий, сердечний, місячний, сонячний, блищати.
2. Дужчий, вущати, смашно, яєчний, безпечний.
3. Вищий, подорожчання, помічник, кращати, легший.
234. У котрому рядку є одна помилка?
1. Тижневий, щастливий, чесний, улесливий, корисний.
2. Шіснадцять, хвастливий, компостний, контрасний, вісник.
3. Виїздний, проїзний, пестливий, кіслявий, якістний.
235. У котрому рядку всі слова треба писати разом?
1. Ні/трохи, ні/як, ні/один, ні/що, ні/який.
2. Ні/скільки, ні/збщо, ні/де, ні/чого, ні/чий.
3. Ні/звідки, ні/хто, ні/нбщо, нн/коли, ні/з/ким.
236. У котрому з поданих речень ні пишеться разом з іншими частинами мови?
1. Світ який – мереживо казкове!.. Світ який – ні/краю, ні/кінця (В. Симоненко).
2. Ні/хто не міряв серця глибочінь, ні/хто не знає меж його... (А. Малишко).
3. А лепеха ні/шелесне, за неї тільки запах промовля (І. Ка-чуровський).
4. Я не буду самотнім ні/коли стоять (О. Олесь).
5. Ні/риба, ні/м’ясо – і в раки не годиться (Народна творчість).
6. І пусті ні/кчемні слова облітають, як листя, додолу (Г. Гор-дасевич).
237. У котрому з речень частка не пишеться окремо?
1. Не/одежа красить людину, а добрі діла (Народна твор-чість).
2. Під лежачий камінь вода не/тече (Народна творчість).
3. Не/сокира теше, а чоловік (Народна творчість).
4. Сміливого і куля не/бере (Народна творчість).
5. Не/взявшись за сокиру, хати не/зробиш (Народна твор-чість).
6. Не/літа зсушили тіло, а від праці помарніло (Народна творчість).
238. Котрі з поданих дієприслівників пишуться з не разом?
1. (Не)виконуючи. 2. (Не)хтуючи. 3. (Не)сказавши. 4. (Не)пи-таючись. 5. (Не)волячи. 6. (Не)навидячи.
239. У котрому рядку є дві помилки?
1. Спалахнути, зсадити, звести, казка, віжки.
2. Розповісти, зжитися, зшиток, зказати, зкріпити.
3. Зфотографувати, ствердити, счепити, розсердити, без-крайні.
240. У котрому рядку нема помилок?
1. Представник, прекрасний, вітстань, бескорисливий, від-криття.
2. Премудрий, розтягнути, розчин, обтрусити, передчасний.
3. Презирство, прибраний, пригарний, пребуття, прибе-режний.
241. У котрому рядку правильно утворені чоловічі імена по батькові?
1. Васильович, Петрович, Савич, Хомич, Олексійович.
2. Ігорович, Денисович, Юрієвич, Андрійович, Левкович.
3. Дмитрович, Кузьмич, Миколайович, Григорович, Яко-вич.
242. У котрому рядку неправильно утворене одне жіноче ім’я по батькові?
1. Хомівна, Миколаєвна, Іванівна, Іллівна, Борисівна.
2. Назарівна, Олександрівна, Антоновна, Федорівна, Кос-тянтинівна.
3. Максимівна, Вітальївна, Павлівна, Олегівна, Романівна.
243. У котрому рядку неправильно утворені присвійні прикметники?
1. Галин, Петрин, Оксанин, Світланин, Василів.
2. Коліний, Софіїн, Маріїн, Дмитровий, Ігорів.
3. Ольжин, батьків, тітчин, мамин, дідова.
244. У котрому рядку є одна помилка?
1. Скрипалева, Андрійова, кобзарева, бригадирова, школя-рева.
2. Товаришева, нульовий, грошовий, життєвий, грушевий.
3. Дійовий, алюмінійовий, овочевий, лікарова, інженерова.
245. У котрому рядку всі слова пишуться з великої літери?
1. К/кобзар, В/венера, А/антоніна, П/перун, А/академік.
2. Д/донжуан, Д/дизель, А/афіни, А/афродіта, К/кияни.
3. О/олеся, Ш/шевченкіана, Л/лесезнавство, М/марс, К/ка-меняр.
246. У котрих словосполученнях підкреслені слова пишуться з великої літери?
1. О/організація Об’єднаних Націй. 2. Країни З/заходу. 3. А/академія мистецтв. 4. Орден С/слави. 5. А/андріївська церква. 6. Чумацький Ш/шлях (галактика). 7. Про К/комету Галлея. 8. Далекий С/схід. 9. Б/біблія.
247. У котрих словосполученнях підкреслені слова пишуться з великої літери?
1. День Н/незалежності України. 2. Софійський С/собор. 3. Майдан Н/незалежності. 4. Українська Ш/шевченкіана. 5. П/північна Буковина. 6. Європейське Е/економічне Співтовариство. 7. Всевітня Рада М/миру. 8. П/покровська церква. 9. Восьме Б/березня. 10. Д/дніпровські хвилі.
248. У котрих словосполученнях підкреслені слова пишуться з великої літери?
1. Національна Академія Н/наук. 2. Міжнародний В/ва-лютний фонд. 3. Сполучені Ш/штати Америки. 4. У/укрінформ. 5. З/збройні сили України. 6. Велика В/ведмедиця (сузір’я). 7. К/кримський півострів. 8. К/києво-Печерська лавра. 9. Кабінет М/міністрів України. 10. Генеральний П/прокурор України.
249. У котрому рядку найбільше помилок?
1. Червона Шапочка, Марко Вовчок, Нечуй Левицький, Зи-новій-Богдан, Велес.
2. Член-кореспондент, Президент України, лауреат Держав-ної премії ім. Тараса Шевченка, Великий Віз.
3. Сірко, Західне полісся, країни сходу, північний полюс.
250. У котрому рядку нема помилок?
1. Андріївський узвіз, бульвар Тараса Шевченка, Львівська площа, Київський майдан, Ярославів Вал.
2. Музейний провулок, вулиця Лесі Українки, Біла Церква, Організація об’єднаних Націй, кафе “Олеся”.
3. Верховна Рада України, Волинська область, Слобожан-щина, Республіка Білорусь.
251. Які з поданих назв написано правильно?
1. Завод “Арсенал”. 2. Закарпаття. 3. Народний Рух Ук-раїни. 4. Магазин Ювілейний. 5. Газета “Віче”. 6. Син Божий. 7. Золоті ворота. 8. Софійський Собор. 9. Різдво Христове. 10. День незалежності України. 11. День Учителя. 12. Івана Купала.
252. Які з поданих назв написано неправильно?
1. Печиво “Марія”. 2. Літак “Антей”. 3. Новий Рік. 4. Божа матір. 5. Печерська лавра. 6. Вітчизняна Війна. 7. Республіка Польща. 8. Гельсінська Спілка. 9. Волинський державний уні-верситет імені Лесі Українки. 10. Луцька середня школа №21.
253. У котрому рядку є одна помилка?
1. Футбол, лєкція, олій, шампунь, фізика.
2. Факт, хвіртка, Теодор, міф, Федір.
3. Катастрофа, хвасон, філософія, желє, легенда.
254. У котрому рядку є помилки?
1. Бароко, Жанна, джаз, ірреальний, інтермецо.
2. Фортіссімо, шофер, контрреволюція, мадонна.
3. Сума, грипп, тона, шассі, ірраціональний.
255. У котрому рядку є дві помилки?
1. Вашингтон, поінформувати, лісабонський, директор, Корсика.
2. Мексика, позіція, дізель, Чикаго, система.
3. Розіграш, інстітут, математика, Лейпциг, гімн.
256. У котрому рядку є одна помилка?
1. Рюкзак, бюро, прем’єр, комп’ютер, інтерв’ю.
2. Курйоз, бюджет, ательє, мільярд, магістраль.
3. Єгипет, п’єдестал, фейєрверк, Ньютон, монпансьє.
257. У котрому рядку є дві помилки?
1. Олексієнко, Соловйов, Лєрмонтов, Шишкін, Чичиков.
2. Ціцерон, Ісаєв, Міцкєвич, Афанасьєв, Григор’єв.
3. Державін, Бєстужев, Бєлов, Філіппов, Тимофеєв.
258. У котрому рядку нема помилок?
1. Тургенєв, Мусоргський, Бєлий, Толстой, Лук’янов.
2. Аляб’єв, Плещеєв, Андреєв, Новиков, Нікітін.
3. Третяков, Трубецькой, Медведєв, Алєксєєв, Рєпін.
259. У котрому рядку нема помилок?
1. Вавилов, Титов, Тимофєєв, Рибаков, Прокоф’єв.
2. Островський, Зверєв, Яблонський, Клімчук, Захар’їн.
3. Водоп’янов, Воробйов, Гордеєв, Писарев, Корольов.
260. У котрому рядку нема помилок?
1. Соболь, Дьяконов, Зінкевич, Пришвін, Пивоваров.
2. Маяковський, Помяловський, Юр’єв, Данилов, Лєсков.
3. Циганков, Глінка, Ігнатьєв, Грачов, Хрущов.
261. У котрих словах на місці риски треба ставити апостроф?
1. Тьм/яний. 2. Верб/я. 3. Черв/як. 4. Дзв/якнути. 5. Рум/я-ний. 6. Р/яд. 7. Бур/як. 8. Бур/ян. 9. Св/ято.
262. У котрих словах на місці риски треба ставити апостроф?
1. Пів/ящика. 2. Медв/яний. 3. Комп/ютер. 4. П/єдестал. 5. Ф/юзеляж. 6. Тім/я. 7. Грав/юра. 8. М/юзикл. 9. Мін/юст.
263. У котрих словах на місці риски треба ставити апостроф?
1. Рутв/яний. 2. Різьб/яр. 3. Прем/єра. 4. Торф/яний. 5. Ба-р/єр. 6. Роз/ятрений. 7. П/юпітр. 8. З/юрмитися. 9. Без/язикий.
264. У котрих словах на місці риски треба ставити апостроф?
1. Без/ядерний. 2. Об/єкт. 3. Пів/яблука. 4. Ад/ютант. 5. Со-лов/їний. 6. О/Генрі. 7. Стеф/юк. 8. Ін/єкція. 9. Плоскогір/я.
265. У котрих словах на місці риски треба ставити апостроф?
1. Тьм/яний. 2. Бур/ян. 3. Вар/яг. 4. Посв/ята. 5. Перед-св/ятковий. 6. Б/юджет. 7. Б/юрократія. 8. Св/ященик. 9. Р/яту-вальний.
266. У котрому рядку всі слова написані правильно?
1. Український, людськість, кобзар, кіньця, щастя, полька, Серьогін.
2. По-болгарськи, малюсінький, якість, літнього, станьте, чотирьох.
3. Харьків, творінь, київський, європейський, Наталчин, спілці.
4. Читальня, паризький, трох, сердець, Горький, радісьть.
267. У котрому рядку всі слова написані правильно?
1. Псевдонаука, де-небудь, цех-автомат, передньоязиковий, вакуум-камера.
2. Червоно-бурий, світлозахисний, направо, м’ясо-молоч-ний, знічев’я.
3. По-справжньому, немовбито, по-українськи, радіопре-м’єра, шеф-кухар.
268. У котрих словах на місці трьох крапок треба писати м’який знак?
1. Молот...ба. 2. Кін...цівка. 3. Близ...кість. 4. Н...юанс. 5. Сільс...кий. 6. Конферанс...є. 7. Пан...ство. 8. Мазун...чик. 9. Бояз...кий. 10. Дон...чин.
269. У котрому рядку всі слова написані правильно?
1. Мільон, йоржистий, льодяник, льонар, вйокати, серйоз-ний, Пущин.
2. Сьогодні, сьомий, майор, майоріти, бульон, Воробйов.
3. Майоран, Йосип, льодяний, його, йорж, Йоганнесбург.
270. У котрих словах на місці трьох крапок треба писати м’я-кий знак?
1. Громадян...ський. 2. Тас...ма. 3. Ател...є. 4. Змен...-шувати. 5. Мад...яр. 6. Бояз...кий. 7. Натал...ці. 8. Мол...єр. 9. Ал...батрос. 10. Грін...ченко.
271. У котрих словах на місці трьох крапок треба писати м’я-кий знак?
1. Брен...кати. 2. Голубон...ці. 3. Пан...щина. 4. Павіл...йон. 5. Дитин...ці. 6. П’ят...десят. 7. Нян...чити. 8. Змен...шувати. 9. Ін...ший. 10. Міл...йонер.
272. У поданих словах пропущено літери е, и або і. У котрому рядку всі ці слова мають однаковий префікс.
1. Пр...мочити, пр...комічний, пр...скочити. 2. Пр...річковий, пр...морозити, пр...великий. 3. Пр...звище, пр...рва, пр...сний. 4. Пр...високий, пр...світлий, пр...освященство. 5. Пр...боркання, пр...вабливий, пр...бідний.
273. У котрих словах пишеться літера ґ?
1. Ґ/Ганок. 2. Аг/ґітація. 3. Ґ/Газета. 4. Ґ/Гадка. 5. Ґ/Гандж. 6. Ґ/Гонт. 7. Ґ/Горизонт. 8. Ґ/Гуси. 9. Ґ/Гирлиґ/га. 10. Ґ/Гудзик.
274. У котрих словах пишеться літера ґ?
1. Аґ/грус. 2. Дзиґ/га. 3. Мамалиґ/га. 4. Ремиґ/гати. 5. Ґ/Гу-ля. 6. Ґ/Гатунок. 7. Ґ/Гешефт. 8. Ґ/Гелґ/готати. 9. Ґ/Гвалт. 10. Ґ/Гра-ти (дієслово).
275. У котрих словах на місці трьох крапок відбувається по-двоєння?
1. Непримирен...ий. 2. Гол...андія. 3. Ас...иметрія. 4. Інтер-мец...о. 5. Шос...е. 6. Інкас...атор. 7. Священ...ик. 8. Міс...ія. 9. Діа-грам...а. 10. Ал...ергія.
276. У котрих словах на місці трьох крапок відбувається по-двоєння?
1. Підніс...я. 2. Безсмерт...я. 3. Гол...андія. 4. Ван...а. 5. Бук-вен...ий. 6. Сторіч...я. 7. Кор...еспондент. 8. Рус...о. 9. Ір...еаль-ний. 10. Дил...ема.
277. У котрих словах на місці трьох крапок відбувається по-двоєння?
1. Дис...идент. 2. Об...ити. 3. Пан...а. 4. Ас...оціація. 5. Мо-лод...ю. 6. Військ...омат. 7. Тер...икон. 8. Ім...унітет. 9. Ап...арат. 10. Сюр...еалізм.
278. У скількох словах на місці трьох крапок відбувається по-двоєння?
1. Тряс...я. 2. Священ...ик. 3. Зран...я. 4. Непримирен...о. 5. Джон...і. 6. Віл...а. 7. Контр...озвідка. 8. Збіж...я. 9. Навман...я. 10. Століт...я.
279. У котрих словах на місці трьох крапок відбувається по-двоєння?
1. Шас...і. 2. Депрес...ія. 3. Повіст...ю. 4. Ат...естат. 5. Сум...а. 6. Ас...орті. 7. Ас...игнація. 8. Полум’ян...ий. 9. Ак...редитив. 10. Ім...унітет.
280. Скільки слів треба писати разом?
1. До/тепер. 2. Аби/куди. 3. Перед/усім. 4. Контр/наступ. 5. Біло/пінний. 6. Радіо/слухач. 7. Старо/слов’янський. 8. Мік-ро/елемент. 9. Високо/авторитетний. 10. Жовто/гарячий.
281. Котрі слова треба писати разом?
1. Ракета/носій. 2. Лікар/педіатр. 3. Соціал/демократ. 4. Ви-ставка/продаж. 5. Який/небудь. 6. Екс/чемпіон. 7. Віце/консул. 8. Бал/маскарад. 9. Щастя/доля. 10. Гриб/паразит.
282. У котрому рядку всі слова написані правильно?
1. Рентгенограма, інтерв’ю, матір’ю, історико-культурний, черезсмужжя.
2. Каяття, суспільно-історичний, суспільно корисний, не-збагненний, спересердя.
3. Кабінет Міністрів України, позавчора, стереомагнітофон, комп’ютер, навтіки.
283. У котрому рядку всі слова написані правильно?
1. Коректор, солов’їний, возз’єднаний, асамблея, навстіж.
2. Апеляція, Фінікія, тюркський, життєпис, потойбіч.
3. Конферансьє, рельєф, військкомат, сеньйор, альянс.
284. У котрому рядку всі слова написані правильно?
1. Більш-менш, очевидячки, напередодні, українсько-біло-руський, загальновизнаний.
2. Науково-методичний, семидесяти, теленовини, лісостеп, бал-маскарад.
3. Різьбяр, громадянський, кіньчик, В’ячеслав, суспільно небезпечний.
285. У котрому реченні всі слова написані правильно?
1. Палажка сиділа під хатою на присьбі і грілася на вес-няному сонці (І. Нечуй-Левицький).
2. Наука вимагає жертв і великої любові (О. Копиленко).
3. Французькі вчені дослідили матеріал, з якого були спо-ружені колони храму (В. Мазенцев).
4. Що з того, що тільки шіснадцять (Ю. Збанацький).
286. У котрому реченні всі слова написані правильно?
1. Де б я не був, а все ж думками лечу в Донечину свою (В. Со-сюра).
2. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічьність чор-ного коня (Л. Костенко).
3. Старому та слабому годи, як малому (Народна твор-чість).
4. Потім їхав через пів-Європи і через усю Азію на Далекий Схід (Ю. Мушкетик).
287. У котрому реченні всі слова написані правильно?
1. З 1817 року П. Гулак-Артемовський – вільний слухач словесного факультету Харківського університету (Б. Деркач).
2. І знову в степу млява, сонна тиша (В. Чумак).
3. Де грамотні люди, там біди не буде (Народна творчість).
4. Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив (О. Теліга).
288. У котрому реченні всі слова написані правильно?
1. Бжола летить, де мед пахтить (Народна творчість).
2. Немов метелик полумяний, на кущ тернини сонце сіло (Б.-І. Антонич).
3. Озеро має еліпсоїдну форму (В. Сліпачук).
4. У військоматі між тим був рух і пожвавлення (Гр. Тю-тюнник).
289. У котрому реченні всі слова написані правильно?
1. Стіл ясеновий, на столі словянський дзбан, у дзбані сонце (Б.-І. Антонич).
2. Чумацький віз тихо рипить піді мною, а в синім небі Чумацький шлях показує дорогу (О. Довженко).
3. Богдан ніде не бачив стільки соняшників і чорнобривців (М. Стельмах).
4. Через край із серця рідне слово ллється (П. Куліш).
290. У котрому реченні всі слова написані правильно?
1. В червонім дзбані мятний трунок, зелені краплі яворові (Б.-І. Антонич).
2. У величезній Сибірській річці Амурі плавала зграя риб товстолобів (В. Іваненко)
3. Дід мовчить, неначе не до нього говориться (І. Нечуй-Левицький).
4. А тепер вона житиме, як їй довподоби (В. Іваненко).
291. У котрому реченні всі слова написані правильно?
1. Росте хлоп’я, мов кущ малини, підкови на шляхах дзве-нять (Б.-І. Антонич).
2. Сяють срібні ризи й усмішка Богоматері (У. Самчук).
3. Вона мала потребу раз-у-раз чути й бачити свого вчителя (М. Коцюбинський).
4. Ластівки низько літають – дощ обіцяють (Народна твор-чість).
292. У котрому реченні всі слова написані правильно?
1. В квічастій скрині співний корінь, пянливе зілля, віск, насіння. А на самому дні три зорі, трьох перстенів ясне каміння (Б.-І. Антонич).
2. Багато степових Херсонських сіл проминули бурлаки (І. Нечуй-Левицький).
3. Звір сунув чим раз ближче (І. Франко).
4. Ходімо ж до хати, хоч умиєшся, молока вип’єш (М. Стель-мах).
293. У котрому реченні всі слова написані правильно?
1. Завія зелені, пожежа зелені, і квіття курява, і соловїні схлипи (Б.-І. Антонич).
2. Опромінений, ласкою в серце зранений, виходить Андрій первозванний (П. Тичина).
3. Робота молодого вченого представлена на конкурс наукових студенських праць (В. Іваненко).
4. Старий Кайдаш зганяв злість більш на невісці, ніж на своїй жінці (І. Нечуй-Левицький).
294. У котрому реченні всі слова написані правильно?
1. Жне, вяже за косарями і, мов дзвінок, гомонить (У. Сам-чук).
2. Туман розвіявся, на Сході зарожевіло небо (Гр. Тю-тюнник).
3. Для нас сіяє подвигом високим твій благородний без-користний труд (В. Сосюра).
4. Все спить ще: і небо, і зорі безсилі, лиш птах десь озветься зпросоння ліниво (П. Тичина).
295. У котрому реченні всі слова написані правильно?
1. Запахло на березі баговинням, мулом та рибячою си-рістю (І. Нечуй-Левицький).
2. За гріхи наші не милують ні Бог, ні люди (Є. Гуцало).
3. Прилюдія – вступ до музичного твору (Словник).
4. Мов калейдоскоп гіганський, грає світ весь перед ним (І. Франко).
296. У котрому реченні всі слова написані правильно?
1. В очах кохання і скорботи зів’яла наша квітка долі (Б.-І. Антонич).
2. В Криму, поблизу Нікітського Ботанічного саду, на рів-ній поверхні землі є кам’яний стовп, вищий людського зросту (В. Ма-зенцев).
3. Заліз у багатство – забув і братство (Народна творчість).
4. Щиглик не зчувся, як настала зима (В. Іваненко).
297. У котрому рядку всі дієслова написані правильно?
1. Роблять, кричиш, їмо, даємо, станимо.
2. Надихаїш, важать, мочиш, підсолоджуєш, ходиш.
3. Хотять, малюєш, ведеш, пишиш, озеленюєш.
298. Котрі з поданих прийменників пишуться через дефіс?
1. По/над. 2. З/поміж. 3. По/серед. 4. З/поза. 5. За/ради. 6. Із/ за. 7. До/в/кола. 8. По/при. 9. З/посеред.
299. Котрі з поданих слів пишуться через дефіс?
1. Ой/ой. 2. Ах/ах. 3. Гав/гав. 4. Кахи/кахи. 5. Ай/я/я. 6. Кап/ кап/кап. 7. Гей/гей. 8. Тьох/тьох. 9. Оду/ду.
300. У котрому рядку всі слова утворені одним способом?
1. Висота, танець, праліс, прикордонний, вогник.
2. Предобрий, вісник, трійка, найкраще, прийти.
3. Передовик, фронтовий, пролісок, потужність, десяток.
301. У котрому рядку всі слова утворені одним способом?
1. Комбайнер, шукач, прадід, зброяр, всесильний.
2. Бондар, козацький, предобрий, вишневий, учень.
3. Біленький, кобзар, вітерець, грушевий, дощик.
302. У котрому рядку всі слова утворені одним способом?
1. Прочитати, найсильніший, правнук, безробітний.
2. Осінній, сріблястий, сіяч, обідати, жовтуватий.
3. Житній, слухач, перехід, білявий, пасинок.
303. У котрому рядку всі слова утворені одним способом?
1. Сніжинка, юність, польовий, Луцький, людство.
2. Глиняний, український, поштар, недоля, роздавати.
3. Провесна, правнук, супісок, заспівати.
304. У котрому рядку всі слова утворені одним способом?
1. Кошичок, молодість, мідний, світовий, вечеряти.
2. Учитель, мужність, буквар, апельсиновий, весняний.
3. Записати, виорати, незаконний, підвіконня, антитеза.
305. Котрі з поданих слів утворені суфіксальним способом?
1. Стрілець. 2. Комбайнер. 3. Заморський. 4. Білуватий. 5. Про-мова. 6. Сімферопольський. 7. Селянин. 8. Мудрець. 9. Лікар.
306. Котрі з поданих слів утворені суфіксальним способом?
1. Футболіст. 2. Вивчення. 3. Змарнілий. 4. Написати. 5. На-весні. 6. Восени. 7. Записати. 8. Лучанин. 9. Золотистий.
307. Котрі з поданих слів утворені суфіксальним способом?
1. Пам’ятник. 2. Киянин. 3. Пагорб. 4. Колосок. 5. Школяр-ський. 6. Записати. 7. Пожовтілий. 8. Світло-рожевий. 9. Заполяр-ний.
308. Котрі з поданих слів утворені суфіксальним способом?
1. Намалювати. 2. Намальований. 3. Водяний. 4. Водянис-тий. 5. Підводний. 6. Водій. 7. Квітник. 8. Бандурист. 9. На-роджений.
309. Котрі з поданих слів утворені суфіксальним способом?
1. Білявий. 2. Побілілий. 3. Білявка. 4. Зелень. 5. Зеленіти. 6. Зеленуватий. 7. Харків’янин. 8. Вихователь. 9. Переклад. 10. Перекладач.
310. Котрі з поданих слів утворені суфіксальним способом?
1. Блискавичний. 2. Осиковий. 3. Колючий. 4. Універси-тетський. 5. Селянство. 6. Спритність. 7. Квасолиння. 8. Перед-святковий. 9. Рядок. 10. Міжстудентський.
311. Котрі з поданих слів утворені суфіксальним способом?
1. Футболіст. 2. Затінок. 3. Зброяр. 4. Сонечко. 5. Волинсь-кий. 6. Післявоєнний. 7. Надрукований. 8. Навчання. 9. Вербиця.
312. Котрі з поданих слів утворені суфіксальним способом?
1. Історичний. 2. Вирішальний. 3. Калинка. 4. Міжвузівсь-кий. 5. Віддієслівний. 6. Завдання. 7. Гречаний. 8. Складальний. 9. Міжобласний. 10. Молекулярний.
313. Котрі з поданих слів утворені суфіксальним способом?
1. Педагогічний. 2. Театральний. 3. Веселун. 4. Приміський. 5. Надземний. 6. Кравець. 7. Безпідметовий. 8. Ковальчук. 9. Спі-вак. 10. Бригадир.
314. Скільки з поданих слів утворені суфіксальним способом?
1. Пожовтілий. 2. Пагорб. 3. Пам’ятник. 4. Лучанин. 5. Ощад-каса. 6. Школярський. 7. Овочевий. 8. Нещастя. 9. Ніхто. 10. Со-нячно. 11. Народжений. 12. Козацтво. 13. Колосок. 14. Записати. 15. Заполярний.
315. Скільки з поданих слів утворені суфіксальним способом?
1. Осінній. 2. Змарнілий. 3. Запорожець. 4. Абрикосовий. 5. Праліс. 6. Лісник. 7. Абітурієнтка. 8. Невисокий. 9. Автопарк. 10. Пролісок. 11. Архітектор. 12. Багатолітній. 13. Баскетболіст. 14. Бджілка. 15. Безлюдний.
316. Скільки слів, підкреслених у поданому тексті, утворено суфіксальним способом?
Давно, давно,
ще в пору колискову,
блаженним безтурботним малюком
я всмоктував у серце рідну мову
з цілющим материнським молоком (Д. Луценко).
317. Скільки слів, підкреслених у поданому тексті, утворено суфіксальним способом?
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучився, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди, і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше! (Л. Костенко).
318. Котрі з поданих слів утворені префіксальним способом?
1. Вив’язати. 2. Записати. 3. Запис. 4. Записувати. 5. Запи-сування. 6. Безпідставний. 7. Прапрадід. 8. Політичний. 9. Мо-лодь. 10. Переписати.
319. Котрі з поданих слів утворені префіксальним способом?
1. Гарно. 2. Підтекст. 3. Волелюбний. 4. Переїхати. 5. Напи-саний. 6. Пребагатий. 7. Випросити. 8. Зігрітий. 9. Перебрести. 10. Прибережний.
320. Котрі з поданих слів утворені префіксальним способом?
1. Змальовування. 2. Змалювати. 3. Переїзд. 4. Переписати. 5. Переписаний. 6. Перепис. 7. Бездоганний. 8. Прабаба. 9. Все-знаючий. 10. Самозакоханий.
321. Котрі з поданих слів утворені префіксальним способом?
1. Віддати. 2. Пагорб. 3. Прочитати. 4. Прочитаний. 5. Пре-добрий. 6. Прибити. 7. Прибитий. 8. Антисанітарний. 9. Зави-сокий. 10. Відкопати.
322. Котрі з поданих слів утворені префіксальним способом?
1. Викосити. 2. Зігріти. 3. Зігрітий. 4. Вихід. 5. Прибе-режний. 6. Прегарний. 7. Чорнозем. 8. Волелюбний. 9. Підтекст. 10. Напис.
323. Котрі з поданих слів утворені префіксальним способом?
1. Перейти. 2. Перейдений. 3. Перехід. 4. Подорожник. 5. Предобрий. 6. Недовиконати. 7. Антивоєнний. 8. Донині. 9. Ба-гатолюдний.
324. Котрі з поданих слів утворені префіксальним способом?
1. Перерости. 2. Зависокий. 3. Безмірний. 4. Відтиск. 5. Ан-тисанітарний. 6. Напис. 7. Предобрий. 8. Сутінь. 9. Безпідстав-ний. 10. Придумати.
325. Котрі з поданих слів утворені префіксальним способом?
1. Праліс. 2. Надовго. 3. Перепис. 4. Контратака. 5. Пра-батьківщина. 6. Безпідставний. 7. Ультрамодний. 8. Перечитати. 9. Дотик. 10. Списати.
326. Котрі з поданих слів утворені префіксальним способом?
1. Перезимувати. 2. Розкидати. 3. Попутний. 4. Перебіг. 5. Приїхати. 6. Дотик. 7. Надійти. 8. Надписати. 9. Правнук. 10. Підійти.
327. Котрі з поданих слів утворені префіксальним способом?
1. Навесні. 2. Намалювати. 3. Наказувати. 4. Налитий. 5. На-ближення. 6. Навік. 7. Навчання. 8. Навчити. 9. Зігрітий. 10. На-грівання. 11. Нагрітий. 12. Закинути. 13. Напис. 14. Нафтопро-дукт. 15. Небесний.
328. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфік-сальним способом?
1. Заземлити. 2. Заземлення. 3. Зів’янути. 4. Прапрадід. 5. Подорожник. 6. Прикордонник. 7. Обкидати. 8. Підвіконня. 9. Нагрівання.
329. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксаль-ним способом?
1. Балтійський. 2. Похід. 3. Запитати. 4. Навчитися. 5. Змен-шити. 6. Розкріпачити. 7. Розкріпачений. 8. Позолочений. 9. По-троїти.
330. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксаль-ним способом?
1. Змити. 2. Забагатіти. 3. Забезпечення. 4. Завмирати. 5. За-кономірний. 6. Затінок. 7. Зачарувати. 8. Збагатити. 9. Збільши-ти. 10. Збірник. 11. Звечора. 12. Звільнити. 13. Землероб. 14. Ззовні.
331. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксаль-ним способом?
1. Надвірний. 2. Прапрадід. 3. Правнучка. 4. Пречудово. 5. Прикордонник. 6. Облетіти. 7. Обочина. 8. Обдарований. 9. Обер-нутися. 10. Обезводити. 11. Однодумець. 12. Підвіконня. 13. Підо-пічний.
332. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксаль-ним способом?
1. Роззброїти. 2. Звільнити. 3. Захід. 4. Подвоїти. 5. Згус-тити. 6. Підписаний. 7. Прочитаний. 8. Збіднити. 9. Подорожник.
333. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксаль-ним способом?
1. Премудрий. 2. Збільшити. 3. Передостанній. 4. Законо-мірний. 5. Затінок. 6. Зачарувати. 7. Збагатити. 8. Сучасний. 9. Пароплав.
334. Котрі з поданих слів утворені префіксально-суфіксаль-ним способом?
1. Підсудний. 2. Підсудити. 3. Прихід. 4. Закономірний. 5. Підвіконня. 6. Обезлюднити. 7. Безбарвний. 8. Всесильний. 9. Красуватися. 10. Заземлити.
335. У котрому рядку всі дієслова утворені префіксально-су-фіксальним способом?
1. Кольнути, пильнувати, бліднути, ойкнути, синіти.
2. Надходити, перевидати, розцвісти, з’єднати, скинути.
3. Заземлити, здешевлювати, знекровити, узаконити, по-двоїти.
336. Котрі слова утворено префіксально-суфіксальним спо-собом?
1. Пофарбувати. 2. По-дружньому. 3. Роз’яснити. 4. Обмежити. 5. Обочина. 6. Наповнити. 7. Приходити. 8. Забрати. 9. Неписьменний. 10. Вічний. 11. Обчислити. 12. Осмислити.
337. Котрі слова утворено префіксально-суфіксальним спо-собом?
1. Вручити. 2. Підопічний. 3. Обгородити. 4. Нескромний. 5. Приспівувати. 6. Співвітчизник. 7. Полюбляти. 8. По-українсь-кому. 9. Заземлити. 10. Запросити. 11. Надпотужність. 12. Оздоровити.
338. Котрі слова утворено префіксально-суфіксальним спо-собом?
1. Розладнати. 2. Зазимувати. 3. Привчити. 4. Згустити. 5. Оживити. 6. Підручний. 7. Сутінок. 8. Озвучити. 9. Перепов-нити. 10. Передрукувати. 11. Підповзти. 12. Провулок.
339. Котрі слова утворено префіксально-суфіксальним спо-собом?
1. Подробиці. 2. Роздмухати. 3. Помешкання. 4. Обнаро-дувати. 5. Затінок. 6. Осучаснити. 7. Безтямний. 8. Простінок. 9. Вислухати. 10. Помандрувати. 11. Закоптити. 12. Уможливити.
340. Котрі слова утворено префіксально-суфіксальним спо-собом?
1. Зрозуміти. 2. Приспівувати. 3. Повчати. 4. Підмести. 5. За-тишний. 6. Оподаткувати. 7. Узвичаїти. 8. Перефразувати. 9. Під-писати. 10. Намалювати. 11. Вимріяти. 12. Започаткувати.
341. У котрому рядку всі слова утворені префіксально-суфік-сальним способом?
1. Попутник, подорожник, вивітрити, безтямний, про-шарок.
2. Помешкання, підмінити, по-хазяйськи, затишний, обна-родувати.
3. Прибережний, безбарвний, бездумний, подробиця, по-братим.
342. У котрому рядку всі слова утворені префіксально-суфік-сальним способом?
1. Віддзеркалити, осучаснити, перефразувати, започатку-вати.
2. Безугавний, закордонний, вивітрити, узвичаїти.
3. Уможливити, обмежити, повчати, по-сільському.
343. У котрому рядку всі слова утворені префіксально-суфік-сальним способом?
1. Побратим, підсудний, зрідка, заземлити, оздоровити.
2. Узаконити, безіменний, обчислити, провулок, вручити.
3. Запічок, підопічний, придорожній, сутінок, засніжити.
344. Котрі з поданих слів утворені безсуфіксним способом?
1. Сім. 2. Перехід. 3. Біло. 4. Боєць. 5. Перелаз. 6. Босоніж. 7. Ввіз. 8. Велич. 9. Вільно. 10. Зелень.
345. Котрі з поданих слів утворені безсуфіксним способом?
1. Переїзд. 2. Вхід. 3. Вірність. 4. Далекий. 5. Далеко. 6. Вивіз. 7. Дозвіл. 8. Синь. 9. Докір. 10. Дубок.
346. Котрі з поданих слів утворені безсуфіксним способом?
1. Водолаз. 2. Рагс. 3. Юнь. 4. Всюдихід. 5. Синь. 6. Біг. 7. Відступ. 8. УРП. 9. Насип.
347. Котрі з поданих слів утворені безсуфіксним способом?
1. Будівник. 2. Переклад. 3. Винищувач. 4. З’їзд. 5. Праліс. 6. Запис. 7. Учитель. 8. Захід. 9. Вуз. 10. Пасинок.
348. Котрі з поданих слів утворені безсуфіксним способом?
1. Розгін. 2. Барва. 3. Молодь. 4. Невільний. 5. Зелень. 6. Ві-тер. 7. Розпад. 8. Правда. 9. Біг.
349. Скільки з поданих слів утворені безсуфіксним способом?
1. Переклад. 2. Вибір. 3. Від’їзд. 4. Ляк. 5. Біль. 6. Почин. 7. Перепис. 8. Підпис. 9. Біг. 10. Зелень.
350. Котрі з поданих слів утворені безсуфіксним способом?
1. УРП. 2. Рагс. 3. Прабабуся. 4. Біло. 5. Біг. 6. Блиск. 7. Боєць. 8. Босоніж. 9. Варення. 10. Ввіз. 11. Велич. 12. Вільно. 13. Відступ. 14. Зелень. 15. Вісімка.
351. Скільки з поданих слів утворені безсуфіксним способом?
1. Вірність. 2. Внесок. 3. Водолаз. 4. Всюдихід. 5. Вхід. 6. Генштаб. 7. Далекий. 8. Далеко. 9. Схід. 10. Десь. 11. Дозвіл. 12. Докір. 13. Зелень. 14. Дубок. 15. СНД.
352. Котрі з поданих слів утворені способом основоскладання?
1. Міжпланетний. 2. Фотовиставка. 3. Сніговій. 4. Крап-листий. 5. Головатий. 6. Краєвид. 7. Залізобетон. 8. Заочник. 9. Безтурботний. 10. Радіомаяк.
353. Котрі з поданих слів утворені способом основоскладання?
1. Дроворуб. 2. Прадавній. 3. Землекоп. 4. Водовоз. 5. Між-районний. 6. Вічнозелений. 7. Кінотеатр. 8. Безсовісний. 9. Ко-ренеплід. 10. Добродушний.
354. Котрі з поданих слів утворені способом основоскладання?
1. Бурякорізка. 2. Понадплановий. 3. Бездомний. 4. Зем-леустрій. 5. Праворуч. 6. Післязавтра. 7. Верболози. 8. Велико-душний. 9. Надріз. 10. Гострослов.
355. Котрі з поданих слів утворені способом основоскладання?
1. Верболози. 2. Підземний. 3. Землеустрій. 4. Перекоти-поле. 5. Післямова. 6. Лісостеп. 7. Кіноактор. 8. Передсвятковий. 9. Вуглекомбайн. 10. Водопровід.
356. Скільки з поданих слів утворені способом основоскла-дання?
1. Лісоруб. 2. Волелюбний. 3. Дев’ятиповерховий. 4. Ново-будова. 5. Льонопрядильний. 6. Романо-германський. 7. Сніго-збирання. 8. Водопровід. 9. Чорнозем.
357. Котрі слова утворено способом основоскладання?
1. Водолазний. 2. Водопровідний. 3. Благозвучність. 4. Три-кутник. 5. Пароплавство. 6. Боєздатність. 7. Краєвид. 8. Насіннє-сховище. 9. Державно-правовий. 10. Двовірш. 11. Верхолаз. 12. Легкозаймистість.
358. Котрі з поданих слів утворені способом основоскла-дання?
1. Пращур. 2. Високосортний. 3. Лісовоз. 4. Стародавній. 5. Перекотиполе. 6. Кособокий. 7. Ящірка. 8. Вернигора. 9. Зем-лечерпалка.
359. Яке загальне значення виражає іменник?
1. Предметність. 2. Ознаку предмета. 3. Ознаку предмета за дією. 4. Додаткову дію. 5. Ознаку дії, стану або іншої ознаки. 6. Не має лексичного значення.
360. Котрі з поданих слів є іменниками?
1. Доблесть. 2. Доблесний. 3. Доблесно. 4. Бігти. 5. Біг. 6. Біжучи. 7. П’ять. 8. П’ятірка. 9. П’ятірня.
361. Скільки іменників у поданому реченні?
У кожного люду, у кожній країні
Живе такий спогад, що в його в давнині
Були золотії віки, –
Як пісня і слово були у шанобі
В міцних сього світу; не тільки на гробі
Складались поетам вінки (Леся Українка).
362. Скільки в поданому тексті іменників?
Молодший їхав поруч і підтримував свого супутника, щоб не впав з коня, а коли той задихався і закочував очі під лоба, розпачливо шепотів:“Чекай, отче, не вмирай! Скоро-скоро Су-ла...”(В. Малик).
363. Котрі з поданих слів є іменниками?
1. Білизна. 2. Білий. 3. Щедрість. 4. Мудрий. 5. Писання. 6. Косити. 7. П’ять. 8. П’ятірка. 9. Одиниця. 10. Малюнок. 11. Стеж-ка. 12. Успішний. 13. Він. 14. Хтось.
364. У котрому рядку всі слова є іменниками?
1. Одиниця, тисяча, себелюб, самовар.
2. Трикутник, квадрат, сотник, п’ятсотріччя, самоук.
3. День, щодень, самокритика, сам, кипіння.
365. Котрі з поданих іменників є назвами істот?
1. Хлопець. 2. Похід. 3. Друг. 4. Грім. 5. Дощ. 6. Дніпро. 7. Коваль. 8. “Кобзар”. 9. Курка. 10. Мова. 11. Україна. 12. Ка-лина. 13. Ластівка. 14. Пташеня. 15. Квітка.
366. Котрі з поданих іменників є назвами істот?
1. Букініст. 2. Небіжчик. 3. Ембріон. 4. Товариство. 5. За-родок. 6. Сокіл. 7. Кентавр. 8. Окунь. 9. Вавилон.
367. Котрі з поданих іменників є назвами неістот?
1. Пташеня. 2. Розповсюджувач. 3. Ластівка. 4. Журі. 5. Ук-раїна. 6. Мова. 7. Мавка. 8. Мороз (прізвище). 9. Мороз (явище природи). 10. Коваль. 11. Грамотій. 12. Відьма. 13. Гурт. 14. Загін. 15. Перепел.
368. У котрому реченні іменники – загальні назви вжиті у значенні власних?
1. Син Яця-коваля, Іван рудоволосий, рибалка і мудрець, поет і каменяр (М. Рильський).
2. Свободі на Збручі поклали кладку. І став для мене Вересень початком (Д. Павличко).
3. Мовчить, мовчить правічна Мати, тремтить між зір її душа (М. Кучеренко).
4. Були Єгипти, були Галілеї, були Шотландії – чого не бувало, – та всюди зоря палахтіла зорею (І. Драч).
5. Одваживсь Вовк у Лева попросити, щоб старшиною до овець наставили його служити (Л. Глібов).
6. Дороги йшли, врізалися з розгону в племена, Помпеї та міста Сивіли і відходили Платони, і формули слідів читав Сковорода (Б. Олійник).
369. Скільки з поданих іменників належать до чоловічого роду?
1. НРУ. 2. Баку. 3. Буря. 4. Сибір. 5. Кенгуру. 6. Ім’я. 7. Ножиці. 8. Іменини. 9. Шампунь. 10. Гайдамака. 11. Жаль. 12. Тюль. 13. Микита. 14. Вартовий. 15. Вболівання.
370. Скільки іменників чоловічого роду серед поданих слів?
Амбар, насип, путь, вихід, сип, кров, степ, ніч, край, Сибір, повінь, секретар, мідь, любов, інженер, вісь, продаж, викуп, крій, Умань.
371. Скільки в поданому реченні іменників чоловічого роду?
Кажуть, що гарний Дніпро у верхів’ях, чарівний біля Киє-ва, але не менш в ньому краси і тут, де він вбирає в себе Самару, де так широко розкинувся перед степами, що розляглися на південь і схід (О. Гончар).
372. Котрі з поданих іменників належать до жіночого роду?
1. Міс. 2. Маестро. 3. Тюль. 4. Шампунь. 5. Ступінь. 6. ООН. 7. Розкіш. 8. Міськво. 9. Ледащиця. 10. Сум. 11. Птах. 12. Шлях. 13. Лібрето. 14. Карпати. 15. Ансамбль.
373. Скільки в поданому реченні іменників жіночого роду?
Рідна мова – найбільша духовна коштовність, у якій народ звеличує себе, якою являє світові найцінніші набутки серця і мудрості, передає з покоління в покоління досвід, культуру і життєдайні традиції (І. Вихованець).
374. Котрі з поданих іменників належать до середнього роду?
1. Бароко. 2. Журі. 3. Пюре. 4. Сальдо. 5. Сани. 6. Маестро. 7. Собака. 8. Сочі. 9. Манго. 10. Усміх. 11. Петро. 12. Сонце. 13. Село. 14. Аташе. 15. Степ.
375. Скільки в поданому реченні іменників середнього роду?
Весняні води скосили на ріках усі мости й кладки, не полишаючи навіть опор; але люди не відступали: на місці мостів знесених, понищених лагодилися нові, тесалося нове дерево й клалося знов у тих самих місцях (П. Загребельний).
376. У котрому рядку всі іменники мають однаковий рід (чо-ловічий, жіночий, середній)?
1. НЛО, ВДУ, папір, ультиматум, шимпанзе, кенгуру, аташе.
2. Пасовисько, полотнище, вовчище, рагу, поні.
3. Січ, Рось, синь, Міссісіпі, міс, тюль, путь.
377. Скільки в поданому реченні іменників ужито в однині?
З вершини літ я озирнусь назад, де чистота дитяча у зір-ницях, де у росі дрімає стиглий сад і в хаті пахне сонцем па-ляниця (М. Пронько).
378. Скільки в поданому реченні іменників ужито у множині?
У хату лісову нас дощ привів, що пахла зіллям й руш-никами, і бігли за вікно вервечки слів, де рвалась ніч над виш-нями громами (П. Мах).
379. Скільки в поданому тексті іменників, які можуть функ-ціонувати в однині й множині?
А по степу поволі рухається отара, і незвичайний цієї ночі бреде коло неї чабан. Об’їждчик зустрів би – не впізнав. Не в шапці сьогодні старий чабан, не в картузі затяганому, а в братовому льотчицькому кашкеті, що крила на ньому є. В руках ґирлиґа, на голові розкішний льотчицький кашкет при місяці поблискує... (О. Гончар).
380. Скільки іменників у поданому тексті вжито в називному відмінку?
кажуть, дитино,
що мова наша – солов’їна.
Правильно кажуть.
Але затям собі,
Що колись
Можуть настати і такі часи,
Коли нашої мови
Не буде пам’ятати
Навіть найменший соловейко (І. Малкович).
381. Скільки в поданому реченні іменників ужито в назив-ному відмінку?
Гриб не жалів себе нітрохи, бо дощ і верес так любив, що відступали в тінь епохи зловісні атомні гриби (В. Лазарук).
382. Скільки в поданому тексті іменників, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення?
Спочиває степ, набирається прохолоди після денної слі-пучої спеки... Тиша, тиша, мов на дні океану. Океан місячної но-чі розлився навкруги. І глибини тиші не зменшує ні сюрчання ко-ника десь у траві, ні шелест тополиного вершечка... (О. Гончар).
383. Скільки в поданому тексті іменників, що в називному відмінку однини мають нульове закінчення?
Весна зіткала вчора гобелен у лузі – з трав, із квітів, з верболозів. Зіткала вітер, і зіткала клен, грози зіткала молоді погрози. Не відпочивши, вдосвіта весна сьогодні знов за голубим верстатом – в святому невдоволенні вона свій гобелен взялася переткати. І спалахнула полум’ям трава, і заряхтіли, як веселка, квіти, і сонця вогнеуста голова пророком проповідувала в світі! (Є. Гуцало).
384. Скільки іменників у поданому тексті вживаються в родовому відмінку?
Буду я навчатись мови золотої,
У трави – веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою (А. Малишко).
385. Скільки іменників у поданому тексті вжито в місцевому відмінку?
Ти зрікся мови рідної. Тобі
Твоя земля родити перестане,
Зелена гілка в лузі на вербі
Від доторку твого зів’яне! (Д. Павличко).
386. Визначити відмінкову форму підкресленого іменника.
Я одягаю пурпуровий плащ (Л. Костенко).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.
387. Визначити відмінкову форму підкресленого іменника.
Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу (К. Мотрич).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.
388. Визначити відмінкову форму підкресленого іменника.
Громовий крик радості розлігся над руським військом (В. Ма-лик).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.
389. Визначити відмінкову форму підкресленого іменника.
Цей розпачливий крик знаменував собою перелом у битві (В. Малик).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.
390. Визначити відмінок підкресленого іменника.
Зелена брамо, ти з трави й води (І. Драч).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.
391. За якими ознаками іменники поділяють на відміни?
1. За належністю до певного роду. 2. За відмінковими за-кінченнями. 3. За здатністю залежати від дієслова-присудка. 4. За наявністю відповідних префіксів. 5. За здатністю виконувати синтаксичну роль підмета або додатка.
392. Які іменники належать до І відміни?
1. Іменники середнього роду з закінченням -а (-я) в на-зивному відмінку однини, у непрямих відмінках яких з’явля-ються суфікси -ат- (-ят-), -ен-. 2. Іменники жіночого роду з ну-льовим закінченням у називному відмінку однини, а також слово мати. 3. Іменники жіночого, чоловічого й спільного роду, які в називному відмінку однини мають закінчення -а(-я). 4. Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням -о в називному відмінку однини та іменники середнього роду із закінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини, крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат- ( -ят-), -ен-.
393. Які іменники належать до ІІ відміни?
1. Іменники середнього роду з закінченням -а (-я) в назив-ному відмінку однини, у непрямих відмінках яких з’являються суфікси -ат- (-ят-), -ен-. 2. Іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини, а також слово мати. 3. Іменники жіночого, чоловічого й спільного роду, які в на-зивному відмінку однини мають закінчення -а(-я). 4. Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням -о в називному відмінку однини та іменники середнього роду із за-кінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини, крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат- ( -ят-), -ен-.
394. Які іменники належать до ІІІ відміни?
1. Іменники середнього роду з закінченням -а (-я) в на-зивному відмінку однини, у непрямих відмінках яких з’явля-ються суфікси -ат- (-ят-), -ен-. 2. Іменники жіночого роду з ну-льовим закінченням у називному відмінку однини, а також слово мати. 3. Іменники жіночого, чоловічого й спільного роду, які в називному відмінку однини мають закінчення -а(-я). 4. Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням -о в називному відмінку однини та іменники середнього роду із за-кінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини, крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат- ( -ят-), -ен-.
395. Які іменники належать до ІV відміни?
1. Іменники середнього роду з закінченням -а (-я) в назив-ному відмінку однини, у непрямих відмінках яких з’являються суфікси -ат- (-ят-), -ен-. 2. Іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини, а також слово мати. 3. Іменники жіночого, чоловічого й спільного роду, які в назив-ному відмінку однини мають закінчення -а(-я). 4. Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням -о в називному відмінку однини та іменники середнього роду із за-кінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини, крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат- ( -ят-), -ен-.
396. Визначити синтаксичну роль підкресленого слова.
Вони поїхали поряд – Морoзенко на вороному, хан на білому (Б. Харчук).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.
397. Визначити синтаксичну роль підкресленого слова.
Прагну небо бачити в синій хустині (І. Драч).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.
398. Визначити синтаксичну роль підкресленого іменника.
Половці враз припинили атаку... (В. Малик).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.
399. Визначити синтаксичну роль підкресленого іменника.
Дівчина в рожевому намисті дивилася на сонце з-під руки (М. Гірник).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.
400. Визначити синтаксичну роль підкресленого іменника.
Співаючи про хмари кучеряві, не забувай, поете, про народ! (В. Сосюра).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.
401. Скільки в поданому тексті прикметників?
На клумбах полум’яніють червоні троянди, підняли свої високі стріли білі, бузкові, темно-вишневі гладіолуси, невелики-ми купками розкидані темні різнокольорові айстри (А. Волкова).
402. У котрому реченні вжито прикметник короткої форми?
1. – Я згоден з тобою, княже (В. Малик).
2. Якщо вони були кочівниками, – навіщо ж їм потрібен був той плуг? (Л. Костенко).
3. А хтось же вас народжував, слова,
А в них мій край ридає і співа ... (С. Тельнюк).
403. Визначити відмінок підкресленого прикметника.
Прагну сонце бачити в золотому капелюшку (І. Драч).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.
404. Визначити відмінок підкресленого прикметника.
Добірним зерном колосилась мова (Л. Костенко).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.
405. Скільки в поданому тексті прикметників в орудному відмінку?
Під березневими туманними зорями, коли прокидається вода і підсніжник сумовито-замріяним оком дивиться на ще імлисту землю, народився великий поет України, великий співець слов’янського світу Максим Рильський.
З дитячих років його рука потягнулась до письма, душа – до краси, а серце – до людини. І цей початок став отим продов-женням, що не має кінця-краю ні в п’ятдесят, ні в сімдесят, ні у сімсот років, як не має краю і наколихане вітром зерно, і довер-шений сонцем погляд творця, і велич людського духу (М. Стель-мах).
406. Від яких прикметників можна утворити ступені порів-няння?
1. Дзвінкий. 2. Старий. 3. Гострий. 4. Дорогий. 5. Поганий. 6. Срібний. 7. Кислуватий. 8. Карий. 9. Весняний. 10. Премудрий. 11. Мудрий. 12. Пристаркуватий. 13. Сніговий. 14. Порожній. 15. Босий.
407. У котрому рядку подано правильні форми вищого ступеня порівняння прикметників?
1. Вдаліший, більш старанний, менш доступний, доскона-ліший.
2. Вищий, нижчий, більш золотий, менш гучний.
3. Спритніший, незбагненніший, ширший, вагоміший.
408. У котрому реченні є проста форма вищого ступеня порів-няння прикметників ?
1. Як же були здивовані археологи, коли під культовими плитами виявилися ще давніші споруди, масивніші і досконаліші (О. Ємченко).
2. Було йому літ чотирнадцять, але темні брови і густий темно-русий чуб, зачесаний назад, робили його трохи старшим на вигляд (В. Малик).
3. – А то, – обнімаючи за плечі, нарешті відрекомендував гостям і мене, – найталановитіший із усіх студентів, яких мені доводилося коли-небудь вчити (Є. Хотимчук).
409. У котрому реченні є складена форма вищого ступеня порівняння ?
1. Та більш важлива участь у створенні українських легенд належить перекладним західним збірникам легендарного ха-рактеру (Г. Булашев).
2. І ще вона дала собі слово знайти більш вдалу фразу для щоденника... (“Березіль”).
3. Не менш важливою є проблема єдиного господаря (“Що залишимо у спадок?”).
410. У котрому реченні є складена форма вищого ступеня порівняння прикметників?
1. Коцюбинський залишив нам найвищий заповіт: ніколи не розминатися з людиною і завжди бути вірним рідному народові (П. Тичина).
2. Вся Софійська площа від древньої Софії аж до не менш древнього Михайлівського монастиря захаращена народом (О. Довженко).
3. Найбільш вільний час у мене влітку, в червні (М. Ко-цюбинський).
411. У котрому рядку подано правильні форми найвищого ступеня порівняння прикметників?
1. Найсвіжіший, найбільш тихий, найпорожніший, якнай-дорожчий.
2. Найстарший, якнайкращий, більш справедливий.
3. Наймудріший, найбільш сильний, якнаймогутніший.
412. У котрому реченні є складена форма найвищого ступеня порівняння прикметників?
1. Найважливіші з-поміж словників словники тлумачні... (І. Ви-хованець).
2. Попереду йшли найдужчі парубки... (Ю. Опільський).
3. Найбільш правдоподібною є версія про походження наз-ви слов’яни від союзу племен сколотів з венедами... (Г. Лозко).
413. У скількох рядках подано правильні форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників?
1. Солодший, добріший, якнайкращий, старанніший, ни-щий. 2. Блищий, кращий, зеленіший, найрозумніший, мудріший. 3. Вущий, молодший, щонайкращий, чорніший, найвеселіший.
414. У котрому рядку подано неправильні форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників?
1. Повніший, більш вдаліший, менш вередливий, новіший, дешевший.
2. Найбільш зручний, зручніший, найстійкіший, самий при-ємний, найвищий.
3. Глибший, найтонший, більш стійкий, якнайшвидший, щонайсильніший.
415. Визначте синтаксичну роль підкресленого прикметника.
Чумацький шлях долали і долаєм, бо нам пройти судилося цей шлях (Є. Гуцало).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
416. Визначте синтаксичну роль підкресленого прикметника.
Котить місяць Чумацький Віз З моїм прадідом над віками... (М. Вінграновський).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.
417. Визначте синтаксичну роль підкресленого слова.
Жовтогаряча осінь стоїть над Осокорами, розкинувши ви-соко над землею блакитні небеса (І. Цюпа).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.
418. Котрі з поданих слів є числівниками?
1. Дев’ятиповерховий. 2. Мільярд. 3. Двічі. 4. Тридцяти-градусний. 5. Двохсотий. 6. П’ятнадцятиметровий. 7. Сотня. 8. Обидва. 9. Півтора. 10. Трійко. 11. Семеро. 12. Один.
419. У котрому рядку всі слова є числівниками?
1. Один, перший, двоє, п’ятий, сто, сотий.
2. П’ять, п’ятий, п’ятеро, п’ятірня, п’ятьох, уп’ятьох.
3. Сім, сьомий, сімдесятий, сімсот, семеро, семимильний.
420. Скільки з поданих слів не є числівниками?
1. Третина. 2. Один. 3. Вдвоє. 4. Троє. 5. Утрьох. 6. Трьох. 7. Трьом. 8. Сімка. 9. Сімдесятилітній. 10. Сьомий. 11. Сім-десятий. 12. Десять. 13. Десятирічний. 14. Десятковий. 15. Сотня. 16. Сто. 17. Сотка. 18. Сотий. 19. Одна друга.
421. Скільки числівників у поданих реченнях?
Та плисти не довелося. Ще кілька кроків, і ґрунт пішов угору. Стало мілішати. За якихось десять хвилин вони були на острові. Роззулися й виливали з чобіт воду. Викручували мокру білизну. Обидва відчували холод (М. Трублаїні).
422. Визначити відмінок підкресленого числівника.
Скільки років землі – і мільярд і мільйон, а яка вона й досі ще гарна! (Л. Костенко).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий.
423. Визначити відмінок підкресленого числівника.
Загинув Виговський тисяча шістсот п’ятдесят дев’ятого ро-ку (В. Антонович).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий.
424. Визначити відмінок підкресленого числівника.
Ми повинні присоромити і змусити замовкнути людей з дивним поняттям, які прилюдно проповідують, що не належить тією мовою писати, якою десять мільйонів говорять, яка має свою силу, звороти, гумор, іронію і все наче як у порядної мови (Г. Квітка-Основ’яненко).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий.
425. У котрому рядку всі числівники мають однакову від-мінкову форму?
1. Ста, п’ятьох, двохсот, сімдесяти, сорок. 2. П’ятистам, шістдесяти, трьом, восьми, сімом. 3. Дванадцятьма, сьома, вісь-мома, п’ятьмастами.
426. Котрі з поданих числівників не відмінюються?
1. Один. 2. Перший. 3. Півтора. 4. Третя. 5. Півтораста. 6. Дві треті. 7. Одна ціла і п’ять десятих. 8. Півтори. 9. Мільйон.
427. Котрі з поданих числівників є простими?
1. П’ять. 2. П’ятеро. 3. Сьомий. 4. Сім. 5. Сто сімнадцятий. 6. Два. 7. Дві тисячі сорок два. 8. Дві тисячі. 9. Вісімдесят чотири. 10. Вісім. 11. Четверо.
428. Котрі з поданих числівників є складеними?
1. Двісті шостий. 2. Сорок один. 3. Сорок перший. 4. Шіст-надцять. 5. Двадцять. 6. П’ятдесят. 7. П’ятдесят три. 8. Три четверті. 9. Десять цілих і двадцять сотих. 10. Сто дев’яносто п’ять. 11. П’ятнадцять. 12. Одна сьома. 13. Один. 14. Мільйон.
429. Визначити синтаксичну роль підкресленого числівника.
Два чорні лебеді календарного білого моря випливають із ночі і знову кудись у ніч (Л. Костенко).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
430. Визначити синтаксичну роль підкресленого числівника?
Сім струн я торкаю, струна по струні (Леся Українка).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
431. Визначити синтаксичну роль підкресленого числівника.
Тільки хто ж то погасить зуміє Перші мрії, перші поривання? (Д. Павличко).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
432. Визначити синтаксичну роль підкресленого числівника.
Був собі чоловік і мав шестеро синів та одну дочку (Народ-на творчість).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
433. Визначити синтаксичну роль підкресленого числівника.
Один у полі – не воїн (Народна творчість).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
434. Скільки займенників у поданому реченні?
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко).
435. Скільки в поданому тексті займенників?
Я знаю: десь у місті чи, може, в гаю шукаєш мене. Шукаєш оту єдину, оту свою. Шукаєш. Я вірю в це (Є. Божик).
436. Скільки в поданому тексті займенників?
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність (Л. Костенко).
437. Скільки займенників у поданому тексті?
Під темним небом затривожився, загудів ліс, закипіло листя на ньому, деревам чогось захотілося бігти, але вони не знали, куди податися й, стогнучи, металися на всі боки. Знову мигнула блискавка раз і вдруге, ліс і зверху, і зсередини про-світився недобрим блакитним огнем, а грім, як навіжений, лупнув у кілька ціпів, неначе хотів обмолотити землю. І вона під ударами грози почала злякано кренитись у безвість. Тепер і мені стало лячно (М. Стельмах).
438. Скільки в поданих реченнях займенників?
1. Був собі батько та мати та був у них син (П. Тичина).
2. Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! (Леся Українка).
3. Надходить пароплав. Зиґзаґами хисткими Огні відбилися у чорній глибині. Я знову вгадую: приїдеш ти чи ні? – І марно людську тьму прорізую очима (М. Рильський).
439. Котрі з поданих займенників змінюються за відмінками, числами й родами?
1. Себе. 2. Мій. 3. Наш. 4. Цей. 5. Увесь. 6. Хто. 7. Котрий. 8. Ніщо. 9. Ніякий. 10. Який. 11. Якийсь. 12. Мене. 13. Хтось. 14. Казна-хто. 15. Скільки. 16. Скількись.
440. Котрі з поданих займенників змінюються тільки за відмінками?
1. Хто. 2. Що. 3. Скільки. 4. Дещо. 5. Чийсь. 6. Який-небудь. 7. Щось. 8. Себе. 9. Цей. 10. Увесь. 11. Стільки. 12. Вся-кий. 13. Той. 14. Весь. 15. Ніякий.
441. У якому відмінку в займенниках ІІІ особи з’являється приставний -н- за обов’язкової наявності прийменника?
1. Називному. 2. Родовому. 3. Давальному. 4. Знахідному. 5. Орудному. 6. Кличному.
442. У якому відмінку в займенниках ІІІ особи з’являється приставний -н- , що не залежить від наявності прийменника?
1. Називному. 2. Родовому. 3. Давальному. 4. Знахідному. 5. Орудному. 6. Кличному.
443. Визначити відмінкову форму підкресленого слова.
Чується... Шум океану, Луною котрого ця річка воркоче (М. Рильський).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.
444. Визначити відмінкову форму підкресленого займенника.
Твій біль беру на себе. Печаль твоя в мені (Л. Костенко).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.
445. Визначити відмінкову форму підкресленого займенника.
Аркадій добре розумів, що такі вчинки, на які сьогодні зважився Турбай, даються людині нелегко (В. Собко).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.
446. Знайти в тексті займенники й визначити їхню відмінкову форму.
Прощай, Волинь! прощай, рідний куточок!
Мене від тебе доленька жене,
Немов од дерева одірваний листочок (Леся Українка).
1. Називний і родовий. 2. Кличний і знахідний. 3. Родовий. 4. Знахідний і родовий. 5. Орудний. 6. Родовий і місцевий.
447. Визначити синтаксичну роль підкресленого займенника.
Нині знову шовкову, ніжну ласку твоїх великих рук згадав я, нене... (Д. Павличко).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.
448. Визначити синтаксичну роль підкресленого займенника.
Але чому я думаю про Вас? (Л. Костенко).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.
449. Знайти у реченні займенник і визначити його синтак-сичну функцію.
Хтось не кінчив листа, бо раптом узявся до писання давно початої поеми драматичної з часів французької революції (Леся Українка).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
450. Скільки в поданому реченні дієслів і дієслівних форм (слововживань)?
За теорією лінгвістів Сепіра та Уорфа, кожен народ відображає дійсність через свою мову і культуру, тому дійсність у кожній мові різниться між собою, тому дійсність, відображена в українській мові, є унікальною у порівнянні з іншими мовами (В. Голобородько).
451. У котрому рядку подані тільки дієслова й дієслівні форми?
1. Радіти, ненавидіти, турбуватися, знатимуть, малювання.
2. Перечитувати, написавши, зроблений, допоможеш, співаючи.
3. Змагатися, сміючись, хід, ходиш, виходячи.
452. У котрому рядку подані тільки дієслова й дієслівні форми?
1. Читати, боліти, говоріння, накреслити, журитись.
2. Думати, крокувати, кликати, мріяти, спати.
3. Блищати, сконструйований, танути, сміючись, котити.
453. У котрому рядку серед дієслівних форм є неозначена форма дієслова?
1. Прокидається, дихаєш, співав, працюватимуть, працюй.
2. Несімо, біжать, збирати, розповідайте, виростити.
3. Літала б, заснеш, б’ють, стоятимуть, світять.
454. Котрі з указаних граматичних ознак властиві неозна-ченій формі дієслова?
1. Час. 2. Вид. 3. Перехідність. 4. Особа. 5. Число.
455. У котрому рядку подано дієслова одного виду?
1. Привести, прибивати, пролазити, розібрати, викидати.
2. Вибігaти, виносити, заважати, розливати, співчувати.
3. Жовтіти, викидати, сказати, пити, зупинятися.
456. Який вид властивий дієсловам теперішнього часу?
1. Недоконаний. 2. Доконаний.
457. Скільки з поданих дієслів мають форму теперішнього часу?
1. Їмо. 2. Приніс. 3. Попрацюю. 4. Писати. 5. Співав. 6. Ви-п’є. 7. З’їв. 8. Співаю. 9. Пішли. 10. Принесемо. 11. Купалися. 12. Приймають. 13. Вчилася. 14. Будуть. 15. Сміється.
458. У котрому рядку подано дієслова тільки минулого часу?
1. Дякував, думала, чекав, прагнули, рятуєш.
2. Турбуємося, сіяв, почніть, об’єдналися, йдуть.
3. Прибирала, розмовляв, росло, сміялися, купав.
459. Котрі з поданих дієслів мають форму минулого часу?
1. Вивчиш. 2. Стояла. 3. Пишу. 4. Сказали. 5. Сиди. 6. Приїхав. 7. Прийде. 8. Танцювати. 9. Усміхаються. 10. Бігала. 11. Принесу. 12. Їси. 13. Мовчить. 14. Розмовляємо. 15. Зацвітуть.
460. Яку форму майбутнього часу мають дієслова недокона-ного виду?
1. Просту. 2. Складену.
461. Котрі з поданих дієслів майбутнього часу мають просту форму недоконаного виду?
1. Буду чекати. 2. Шануватиму. 3. Приклею. 4. Говори-тимеш. 5. Зберігатимемо. 6. Виростеш. 7. Котитимете. 8. Будемо шанувати. 9. Виходитиме. 10. Годуватимуть. 11. Повішу. 12. Зла-мають.
462. Яку форму майбутнього часу мають дієслова доконаного виду?
1. Просту. 2. Складену.
463. Котрі з поданих дієслів мають форму майбутнього часу?
1. Приніс. 2. Прийде. 3. Будуть їсти. 4. Їстиме. 5. Під’їхала. 6. Турбуватимуть. 7. Відповіси. 8. Зорали. 9. Сидимо. 10. Віддаси. 11. Була. 12. Переказати. 13. Хочуть. 14. Сідайте. 15. Їдуть.
464. У скількох рядках подано дієслова одного часу?
1. Стоїть, пише, зайдуть, кричимо, ідеш.
2. Половіє, працюватимуть, їжте, відпочиваю, сидиш.
3. Поїдемо, танцюєш, скажеш, цвіте, прийде.
465. Дієслова якого способу змінюються за часами?
1. Умовного. 2. Наказового. 3. Дійсного.
466. Котрі з підкреслених дієслів у реченні вжиті в формі дійсного способу?
Я глибоко вірю (1) у велике майбутнє українського слова, у його велику красу і силу і вважаю (2) за велике для себе щастя бути в фалангах тих піонерів, які дбають (3) за високий розвиток нашого чарівного слова Чари цього слова я помічав (4) на людях (С. Васильченко).
467. У котрому рядку подані всі дієслова дійсного способу?
1. Біжи, нехай танцюють, качаєш, тесатимуть, ревучий.
2. Дозрівають, танули, старієш, пожовтів, кипітимуть.
3. Кришили, чавиш, рубаю, потоптавши, відчиняти.
468. Котрі з підкреслених дієслів у реченні вжиті в формі умовного способу?
Хотіла (1) б я вийти (2) у чистеє поле,
Припасти (3) лицем до сирої землі
І так заридати (4), щоб зорі почули (5),
Щоб люди вжахнулись (6) на сльози мої (Леся Українка).
469. Котрі з підкреслених у реченні дієслів ужиті в формі наказового способу?
Не співайте (1) мені сеї пісні,
Не вражайте (2) серденька мого!
Легким сном спить (3) мій жаль у серденьку,
Нащо співом будити (4) його? (Леся Українка).
470. Скільки з поданих дієслів мають форму наказового спо-собу?
1. Озеленимо. 2. Пишіть. 3. Навчить. 4. Летімо. 5. Збережі-мо. 6. Зворушить. 7. Зліпімо. 8. Лящить. 9. Зворушіть. 10. Зліпи-мо. 11. Зачепить. 12. Сушіть. 13. Озеленімо. 14. Зліпіть. 15. Ви-вчімо. 16. Скажімо. 17. Вийди. 18. Вивчимо.
471. У котрому рядку в усіх дієсловах наказового способу вживається м’який знак?
1. Стан...мо, сяд...те, кин...мо, не чван...ся, буд...мо.
2. Постав...мо, виход...те, учіт...ся, ріж...мо, удар...мо.
3. Слав...ся, повір...те, їд...те, клич...мо, трат...те.
472. Котрі з поданих дієслів у другій особі однини наказового способу пишуться в кінці з м’яким знаком?
1. Збільшити. 2. Перевірити. 3. Входити. 4. Стати. 5. Озву-чити. 6. Попередити. 7. Передбачити. 8. Ужалити. 9. Наси'пати. 10. Плавити. 11. Звузити. 12. Відрізати. 13. Зважити. 14. Переглянути. 15. Підставити.
473. Які є три основні прості форми вираження наказового способу дієслів?
1. 1-а особа однини. 2. 1-а особа множини. 3. 2-а особа однини. 4. 2-а особа множини. 5. 3-я особа однини. 6. 3-я особа множини.
474. У котрому з поданих речень наказовий спосіб ужитий у значенні дійсного?
1. А хтось візьми та й пусти чутку... (М. Стельмах).
2. Вже б покласти кінець всім незгодам (П. Тичина).
3. Прийди Тарас вчасно, все було б добре (Д. Косенко).
4. Линьте, хмари, Ой, прилиньте, хмари, – ясний день... (П. Тичина).
475. У котрому рядку подано дієслова одного способу?
1. Читаємо, дай, переказала, відповідаємо, йде.
2. Приїхали, читатимемо, принеси, став би, сидіть.
3. Винесіть, скажімо, заспівай, устань, ляж.
476. Котрі з поданих дієслів мають форму 2-ї особи множини?
1. Називають. 2. Хворіємо. 3. Співчуваєте. 4. Виростає. 5. Жаліють. 6. Годуєте. 7. Гріє. 8. Їздите. 9. Ділимо. 10. Кричите.
477. Котрі з поданих дієслів мають рід?
1. Думала. 2. Живе. 3. Знатимуть. 4. Радів. 5. Буде грати. 6. Блищать. 7. Опадало. 8. Розквітне. 9. Дорожать. 10. Згоріло. 11. Записуйте. 12. Кохав. 13. Нехтувала. 14. Сидіть. 15. Збира-тимеш.
478. Котрі з поданих дієслівних форм мають значення роду?
1. Писати. 2. Обгорів. 3. Відкланявшись. 4. Співають. 5. При-несла. 6. Варений. 7. Побачивши. 8. Дай. 9. Слухали. 10. Іду. 11. Читаймо. 12. Обкрадений. 13. Обважнілий. 14. Витиратися. 15. Піти б.
479. Котрі з поданих дієслів пишуться з не разом?
1. (Не)казати. 2. (Не)терпіти. 3. (Не)покоїтися. 4. (Не)чека-ти. 5. (Не)хтувати. 6. (Не)вивчати. 7. (Не)волити. 8. (Не)зчутися. 9. (Не)слухати.
480. У котрому з поданих речень не з дієсловами пишемо окремо?
1. Не/здужає Катерина, ледве, ледве дише (Т. Шевченко).
2. Рук не/здужаю здійняти, бо й не їла й не пила (П. Ти-чина).
3. І не/має маленьких людей – є лиш душі малі (В. Коро-тич).
4. Хто нічого не робить, той ніколи не/має часу (Народна творчість).
5. От вона поневіряється із своїм старим в убогій хатині, не/доїдає й не/досипає (І. Нечуй-Левицький).
6. А я, молоденька, вже горя зазнала, вечероньки не/доїла, нічки не/доспала (Народна творчість).
481. Яким членом речення виступають безособові дієслова?
1. Підметом у двоскладному реченні. 2. Присудком у дво-складному реченні. 3. Головним членом односкладного речення, співвідносним з підметом. 4. Головним членом односкладного речення, співвідносним з присудком. 5. Другорядним членом ре-чення. 6. Усіма названими членами речення.
482. У котрому з поданих речень ужито безособові дієслова?
1. Сніг замів дороги. 2. Снігом замело дороги. 3. Вода за-лила всі луки. 4. Водою залило всі луки. 5. Дощ покропив землю. 6. Дощем покропило землю. 7. Сьогодні я не спав. 8. Сьогодні я погано спав.
483. Яке загальне значення виражає дієприкметник?
1. Ознаку предмета. 2. Дію. 3. Додаткову дію. 4. Ознаку дії, предмета чи ознаки. 5. Ознаку предмета за дією. 6. Не має жод-ного з названих значень.
484. Які дієслівні ознаки властиві дієприкметникові?
1. Вид. 2. Час. 3. Відмінок. 4. Спосіб. 5. Особа.
485. Які прикметникові ознаки властиві дієприкметникові?
1. Рід. 2. Число. 3. Відмінок.
486. Котрі з поданих слів є дієприкметниками?
1. Оновлювати. 2. Пожовклий. 3. Сидячи. 4. Завершено. 5. Випечений. 6. Літаючий. 7. Ідучи. 8. Оповитий. 9. Викупаний. 10. Діяти.
487. Котрі з поданих слів є дієприкметниками?
1. Діючий. 2. Дійовий. 3. Дієвий. 4. Гарантований. 5. Гаран-тійний. 6. Обрубаний. 7. Колючи. 8. Гнилий. 9. Колений.
488. У котрому з поданих словосполучень дієприкметник слід поставити у формі орудного відмінка?
1. (Посивілий) батькові. 2. (Погаслий) вогнів. 3. (Ораний) полем. 4. (Стиглий) яблуком. 5. (Пожовтілий) листям. 6. (За-горілий) хлопцеві. 7. (Сконструйований) моделлю. 8. По (ско-шений) траві. 9. (Розквітлий) айстру. 10. У (киплячій) воді.
489. У котрому з поданих речень не з дієприкметником пи-шеться окремо?
1. Десь, колись, в якійсь країні Проживав поет нещасний, Тільки й мав талант до віршів (не)позичений, а власний (Леся Українка).
2. Мені поля задумливо шептали свої ніким (не)співані пісні (В. Симоненко).
3. Синьо-рожева хмарка вгорі пливла над (не)міряним степом (Ю. Яновський).
4. Біла і німа спить за вікном (не)займана зима (М. Рильсь-кий).
490. Яким членом речення виступає дієприкметник у пода-них реченнях?
1. Свіжо пахне в лісі перед ранком зволоженою землею (О. Кобилянська).
2. Від землі йде духмяний аромат зів’ялих трав (Я. Баш).
3. І листя пожовкле вітри рознесли (Т. Шевченко).
1. Присудок. 2. Додаток. 3. Означення. 4. Обставина. 5. Підмет. 6. Головний член односкладного речення.
491. У котрому з поданих речень відбувся перехід дієприк-метника в іменник?
1. Ходить рідна мелодія, в юності знана мені (А. Малишко).
2. Атакуючі прорвались до самого Перекопського валу (О. Гончар).
3. Визволені не можуть забути своїх визволителів (О. Гон-чар).
4. Він тяжко поранений, це правда (О. Довженко).
5. Пряди, пряди – ниток багато білих зарученій потрібно на весілля (Леся Українка).
492. Яка дієслівна форма означає додаткову дію?
1. Дієприкметник. 2. Дієприслівник. 3. Дієслівні форми на -но, -то. 4. Особові форми дієслова. 5. Неозначена форма дієслова.
493. Котрі з названих ознак споріднюють дієприслівник з прислівником?
1. Близьке лексичне значення. 2. Спільна основа. 3. Одна-ковий вид (доконаний чи недоконаний). 4. Наявність залежного слова. 5. Невідмінюваність. 6. Синтаксична роль обставини в реченні.
494. Які дієслівні ознаки властиві дієприслівникам?
1. Спосіб. 2. Вид. 3. Перехідність. 4. Особа. 5. Час.
495. У котрому рядку всі слова є дієприслівниками?
1. Бажаючий, радіючи, почорнівши, знесилений, битий.
2. Встаючи, організований, синіючий, стукнувши, трима-ючись.
3. Малюючи, розважаючись, стрибнувши, підбігши, сидячи.
496. Котрі з поданих дієприслівників мають доконаний вид?
1. Аплодуючи. 2. Прилетівши. 3. Ховаючись. 4. Виборов-ши. 5. Перемігши. 6. Одержуючи. 7. Терплячи. 8. Здолавши. 9. Сховавшись. 10. Лишаючи.
497. Котрі з поданих дієприслівників мають форму докона-ного виду?
1. Читаючи. 2. Вставши. 3. Перемігши. 4. Плентаючись. 5. Мандруючи. 6. Спостерігаючи. 7. Повернувшись. 8. Повер-таючись. 9. Пізнаючи. 10. Привізши. 11. Досліджуючи. 12. Пока-зуючи. 13. Даруючи. 14. Навчившись. 15. Відпочиваючи.
498. Котрі з поданих дієприслівників мають форму недоко-наного виду?
1. Аплодуючи. 2. Стерпівши. 3. Зберігши. 4. Люблячи. 5. Сказавши. 6. Побачивши. 7. Танцюючи. 8. Гніваючись. 9. По-чувши. 10. Втративши. 11. Винісши. 12. Притишивши. 13. Дивля-чись. 14. Замкнувши. 15. Проливши.
499. У котрому рядку подано дієприслівники одного виду?
1. Лежачи, стоячи, сміючись, сидячи, встаючи.
2. Присівши, скачучи, повернувшись, переганяючи, віта-ючись.
3. Кинувши, зайшовши, вставши, передаючи, принісши.
500. Яким членом речення, як правило, виступає дієприслівник?
1. Присудком. 2. Додатком. 3. Означенням. 4. Обставиною. 5. Підметом. 6. Головним членом односкладного речення.
501. У котрому рядку всі слова є прислівниками?
1. Швидко, голосно, хоч-не-хоч, навмисне, по-козацьки.
2. Помилково, по-перше, ввечері, здавна.
3. Змолоду, тут, наперекір, вниз, спересердя.
502. У котрому рядку всі слова є прислівниками?
1. Надзвичайно, вгорі, там, змалку, додому.
2. З року в рік, навздогін, неначе, всюди, спочатку.
3. Зранку, біля, зупалу, віч-на-віч, гуртом.
503. У котрому рядку неправильно утворені ступені порів-няння прислівників?
1. Зручніше, краще, ближче, найгірше, ясніше.
2. Веселіше, привітніше, найбільше, дорожче, найголосні-ше.
3. Сумніше, найяскравіше, найдужче, вижче, тепліше.
504. У котрому рядку правильно утворено ступені порівнян-ня прислівників?
1. Більш досконало, найбільш досконаліше, досконаліше, найдосконаліше.
2. Вагоміше, найвагоміше, якнайвагоміше, більш вагомо, найбільш вагомо.
3. Вдаліше, більш вдало, менш вдало, найменш вдало, найбільш вдало.
505. Від яких прислівників можна утворити форми ступенів порівняння?
1. Весело. 2. Добре. 3. Надвечір. 4. Стократ. 5. Забагато. 6. Трохи. 7. Голо. 8. Тихо. 9. Довго. 10. Здалеку. 11. Далеко. 12. Ледве. 13. Щільно. 14. Височенько. 15. Високо.
506. Визначити синтаксичну роль підкресленого прислівника.
Вранці, зі сходом сонця, Ждан і Любава по кризі пе-ребралися через Дніпро (В. Малик).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
507. Скільки в поданому тексті службових частин мови?
Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі
І так заридати, щоб зорі почули,
Щоб люди вжахнулись на сльози мої (Леся Українка).
508. Яка зі службових частин мови у сполученні з непрямими відмінками іменників, займенників, числівників означає напрям, місце, час, причину та ін. і вказує на залежність слів у словосполученні та реченні?
1. Частка. 2. Прийменник. 3. Сполучник. 4. Усі названі частини мови. 5. Жодна з названих частин мови.
509. Котрі з поданих службових слів є прийменниками?
1. Але. 2. Від. 3. Тільки. 4. Ніби. 5. До. 6. З-поміж. 7. Нехай. 8. Через. 9. Поза. 10. Тому що.
510. Скільки в поданому тексті прийменників?
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється (Леся Українка).
511. Скільки в поданому тексті прийменників?
Україно! плачу слізьми над тобою
Недоле моя! що поможе ся туга?
Що вдію для тебе сією тяжкою журбою?
Гай-гай, невелика послуга! (Леся Українка).
512. Котрі з поданих прийменників є непохідними?
1. На. 2. Навколо. 3. З-за. 4. Поміж. 5. Посеред. 6. До. 7. Під. 8. З-над. 9. За. 10. Понад. 11. Попід. 12. Із-за. 13. Про. 14. Край. 15. Обабіч.
513. Котрі з поданих прийменників є похідними?
1. З-поміж. 2. Над. 3. Під. 4. На. 5. Між. 6. В. 7. Від. 8. Коло. 9. Через.
514. У котрому рядку всі прийменники є похідними?
1. Без, в(у), до, для, з, за, об, від, під, при.
2. З-за, з-над, з-під, поза, понад, проміж, край, коло.
3. Над, по, навколо, круг, о, про, попід, кінець, близько.
515. Який відмінок завжди вживається з прийменниками?
1. Давальний. 2. Родовий. 3. Знахідний. 4. Орудний. 5. Міс-цевий. 6. Усі. 7. Жоден.
516. Який відмінок завжди вживається без прийменників?
1. Називний. 2. Родовий. 3. Знахідний. 4. Орудний. 5. Міс-цевий. 6. Кличний.
517. З яким відмінком поєднуються прийменники завдяки, всупереч, наперекір, назустріч, навстріч, вслід, навперейми?
1. Називним. 2. Родовим. 3. Давальним. 4. Знахідним. 5. Орудним. 6. Місцевим. 7. Кличним.
518. З якими відмінками вживається прийменник з у поданих словосполученнях?
1. Вийти з кімнати. 2. Минуло років з п’ятнадцять. 3. Роз-мовляти з другом.
1. Родовим, знахідним, орудним. 2. Родовим, давальним, оруд-ним. 3. Давальним, родовим, знахідним. 4. Давальним, знахід-ним, орудним. 5. Місцевим, знахідним, родовим.
519. У котрому з речень замість прийменника в слід уживати його варіант у ?
1. У нього в очах засвітилась відрада (Панас Мирний).
2. Одягнена в хвою, шумить дрімуча тайга.
3. В присмерку літають ластівки так низько.
4. Пішла в садок вишневий (Т. Шевченко).
520. У котрому реченні потрібно вживати прийменник із замість з?
1. Плугатарі (із,з) плугами йдуть (Т. Шевченко).
2. Гнат запріг коні і так їх гнав, що вони (із, з) шкури вилазили (М. Стельмах).
3. (Із,з) стріх вода капле (Народна творчість).
4. (Із, з) її приїздом якось повеселіла хата (Леся Українка).
5. Я (із,з) тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї (М. Нагнибіда).
521. Які службові слова служать для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення?
1. Прийменники. 2. Сполучники. 3. Частки.
522. У котрому рядку всі слова є сполучниками?
1. Зате, проте, однак, і, за, не.
2. Бо, а, але, й, тому що, та.
3. Крізь, щоб, нехай, чи, то.
523. Котрі з поданих слів є сполучниками?
1. Щоб. 2. Попід. 3. Коло. 4. Біля. 5. Лише. 6. Але. 7. Або. 8. Проте. 9. Через.
524. Котрі з поданих слів є сурядними сполучниками?
1. Чичи. 2. Однак. 3. Наче. 4. Немов. 5. Якби. 6. Але. 7. Неначе. 8. Тому що. 9. Та. 10. Щоб. 11. Проте. 12. Дарма що. 13.  Хочхоч. 14. Зате. 15. Через те що.
525. Котрі з поданих слів є підрядними сполучниками?
1. Ніні. 2. Але. 3. Бо. 4. Зате. 5. Тому що. 6. Не тоне то. 7. Аби. 8. Однак. 9. Проте. 10. Якщо. 11. Та. 12. Якби. 13. Або. 14. Чичи. 15. Хочхоч.
526. У котрому рядку подано лише підрядні сполучники?
1. Або, та, зате, поки, хоч, і, якщо, мов.
2. Тільки, чи, а, начебто, й, дарма що, але.
3. Щоб, бо, як, наче, що, коли б, тому що.
527. Котрі з поданих сполучників є складеними?
1. Якби. 2. Дарма що. 3. Начебто. 4. Так що. 5. Щоб. 6. Не-наче. 7. Хоч. 8. Через те що. 9. Немов. 10. Зате. 11. Незважаючи на те що. 12. Якщо. 13. Проте. 14. Тому що. 15. Для того щоб.

528. Скільки часток серед поданих частин мови?
Хіба, попід, але, лиш, з-над, же, однак, нехай, через, би, не.
529. Скільки в поданому тексті часток?
Якби оті проміння золоті
у струни чарами якими обернути,
я б з них зробила золотую арфу,–
в ній все було б ясне – і струни, й гуки,
і кожна пісня, що на інших струнах
бринить, мов голос вітряної ночі,
бриніла б на моїй золотистій арфі
тим співом, що лунає тільки в снах
дітей щасливих (Леся Українка).
530. Скільки часток ужито в поданих реченнях?
Хай вам буде все до речі, Нехай вас сонце не пече, І дощ буйненький ваші плечі Не полива і не січе (М. Зеров).
Невже не можна ради дати серцю, страждання втихоми-рити нестримні? (Д. Павличко).
Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і сріб-новода Вісла (М. Рильський).
531. Котрі з поданих слів є частками?
1. Зате. 2. Не. 3. Але. 4. Через. 5. Же. 6. Тому що. 7. Коло. 8. Ні. 9. Проте. 10. Хіба. 11. Або. 12. За. 13. Лише. 14. Під. 15. Доки.
532. У котрому рядку всі слова є частками?
1. Ані, би, хіба, хай, тільки.
2. Атож, аж, невже, проте, що за.
3. Еге, навіть, ж, якби, біля.
533. У котрому рядку є частки, що служать для творення умовного й наказового способів дієслів?
1. Невже, от, може, саме, не.
2. Ні, лише, майже, все, ані.
3. Хай, нехай, б, би.
534. Котрі з поданих часток служать для творення наказового способу дієслів?
1. Хай. 2. Тільки. 3. Би. 4. То. 5. Бо. 6. Нехай. 7. Же. 8. Б. 9. Таки.
535. Котрі з поданих часток з попереднім словом пишуться через дефіс?
1. Б. 2. Бо. 3. Же. 4. Би. 5. Но. 6. Вже. 7. То. 8. Ж. 9. От. 10. Таки.
536. Котрі з поданих вигуків виражають волевиявлення, спо-нукання до дії?
1. О. 2. Гей. 3. Ох. 4. Ай. 5. Агей. 6. Марш. 7. Ага. 8. Стоп. 9. Ех. 10. Тпру.
537. У котрому з поданих речень вжито звуконаслідувальні слова?
1. Коли це гусак як закричить: – Ґе-ґе-ґе! Та крилами по во-ді ляп-ляп-ляп (Остап Вишня).
2. Тпру, стій, моя люба, прив’яжу тебе до дуба! (Народна творчість).
3. А з степу, з долини, як відгук: – Му-у (А. Головко).
4. Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі (І. Франко).
5. – Гу-у! – диким звіром вило надворі, гуло в комині (С. Васильченко).
6. Ох, і щука була! Ех, і щука (М. Стельмах).
538. Скільки словосполучень іменникових за головним словом?
1. Рясний дощ. 2. Будинок з колонами. 3. Зустрічати друзів. 4. Писати грамотно. 5. Батьків заповіт. 6. Лісове озеро. 7. Вдвічі швидше. 8. Працювати за планом. 9. Статуя з бронзи. 10. Добре вчитися. 11. По-весняному рясний. 12. Уважний до всіх.
538. Cкільки словосполучень іменникових за головним словом?
1. Стояли непорушно. 2. З неба дивляться. 3. Буйний вітер. 4. Запобігти лихові. 5. Колосок пшениці. 6. Житній лан. 7. Зав-дати клопоту. 8. Схожий на батька. 9. Ставитися з повагою. 10. Сині далі. 11. Здобути освіту. 12. Зграя ластівок.
539. У скількох словосполученнях головне слово виражене іменником?
1. Творити легенду. 2. Шоста симфонія. 3. Відвідати друзів. 4. Слово про матір. 5. Передати братом. 6. Любов до України. 7. Зближення культур. 8. Відчути радість. 9. Зустріти ранок. 10. Повірити відразу.

540. У скількох словосполученнях головне слово виражене іменником?
1. Культура народу. 2. Рідна земля. 3. Щедрий душею. 4. За-цікавити бесідою. 5. Узагальнення сказаного. 6. Стиль письмен-ника. 7. Читати поезію. 8. Книга з ілюстраціями. 9. Вірний при-сязі. 10. Розповідь про поета.
541. У скількох словосполученнях головне слово виражене іменником?
1. Мотиви творчості. 2. Подорожувати країною. 3. Далекі відстані. 4. Лірика Тараса Шевченка. 5. Дитяча усмішка. 6. Роз-в’язання завдання. 7. Розв’язати рівняння. 8. Емоційні слова. 9. Відображення дійсності.10. Викресати вогонь.
542. У скількох словосполученнях головне слово виражене прикметником?
1. Барвисті квіти. 2. Повний снаги. 3. Радіти весні. 4. Щи-рий серцем. 5. Дорожчий за золото. 6. Високо в небі. 7. Потріб-ний людям. 8. Приємне враження. 9. Яскравий приклад. 10. Щире захоплення.
543. У скількох словосполученнях головне слово виражене прикметником?
1. Відчувати радість. 2. Передовий загін. 3. Широкий у плечах. 4. Влучне слово. 5. Уміння висловитися. 6. Щасливий випадок. 7. Важчий за повітря. 8. Важкий день. 9. Чудова погода. 10. Потрібний усім.
544. Скільки словосполучень прикметникових за головним словом?
1. Осінні квіти. 2. Квіти осені. 3. Стіл для письма. 4. Письмовий стіл. 5. Дуже веселий. 6. Цукрові буряки. 7. Уваж-ний до всіх. 8. Весняна вода. 9. Батьківська земля. 10. Кращий за всіх. 11. Повний води. 12. Рожевий від сонця.
545. Скільки словосполучень прикметникових за головним словом?
1. Зимовий день. 2. Втроє більший. 3. Гарна хустка. 4. Смі-ливий хлопець. 5. Надзвичайно сміливий. 6. Велика буква. 7. Не-грубі помилки. 8. Щасливий від зустрічі. 9. Дуже веселий. 10. Чем-ний з усіма. 11. Славний ювілей. 12. Рідна мова.
546. Скільки словосполучень займенникових за головним словом?
1. Мої батьки. 2. Наше село. 3. Кожен з нас. 4. Привітали їх. 5. Я з батьком. 6. Своїми силами. 7. Хтось інший. 8. Їхні діти. 9. Купити чого-небудь. 10. Дехто з нас. 11. Вашими словами. 12. Будь-які квіти.
547. У скількох словосполученнях головне слово виражене прислівником?
1. Швидко йти. 2. Довго говорити. 3. Далеко за лісом. 4. Вдвічі швидше. 5. Глибоко внизу. 6. Виступити раптово. 7. Вдало відповісти. 8. Високо в небі. 9. Тренуватися щоденно. 10. Повірити відразу.
548. У скількох словосполученнях головне слово виражене прислівником?
1. Йти прямо. 2. Досить влучно. 3. Багато працювати. 4. Надто багато. 5. Чудово співати. 6. Шум дерев. 7. Шумно по-водитись. 8. Досить шумно. 9. Провісник майбутнього. 10. Ве-село відпочивати.
549. Скільки словосполучень прислівникових за головним словом?
1. Рано прийти. 2. Ранній прихід. 3. Дуже рано. 4. Високо вгорі. 5. Швидко бігти. 6. Швидкий біг. 7. Ліворуч від тебе. 8. Далеко бачити. 9. Далеко від будинку. 10. Надзвичайно чемно. 11. Будь-як робити. 12. Зразково поводитися.
550. Скільки словосполучень прислівникових за головним словом?
1. Вдвічі краще. 2. Надзвичайно щедро. 3. Високо літати. 4. Високий політ. 5. Дуже холодно. 6. Близько коло хати. 7. Від-почивати весело. 8. Щиро сміятися. 9. Краще за всіх. 10. Виконав найкраще. 11. Абияк писати. 12. Смішно ходити.
551. Скільки словосполучень є дієслівними?
1. Планувати роботу. 2. Плани на літо. 3. Тверда позиція. 4. Повторювати двічі. 5. Тихе слово. 6. Малювання фарбами. 7. Оголосити догану. 8. Сповіщати про весну. 9. Весняні звуки. 10. Спів птаха.

552. Скільки словосполучень є дієслівними?
1. Цвіт яблуні. 2. Подарунок сестри. 3. Досить повільно. 4. Сподіватися на краще. 5. Реалізувати плани. 6. Художня проза. 7. Переклад з англійської. 8. Зберегти у віках. 9. Цікава роз-повідь. 10. Надто важко.
553. Скільки словосполучень дієслівних за головним словом?
1. Відчиняти двері. 2. Високо в небі. 3. Високо літати. 4. Прийти допомагати. 5. Повідомлення вчителя. 6. Мокра земля. 7. Слухання музики. 8. Завдати клопоту. 9. Славетний герой. 10. Смішні оповідання. 11. Розповідати весело. 12. Наш дім.
554. Скільки словосполучень дієслівних за головним словом?
1. Ласка матері. 2. Землі України. 3. Українські землі. 4. Швидкі до бігу. 5. Бігання на коротку дистанцію. 6. Радити друзям. 7. Дружня порада. 8. Праця на заводі. 9. Працювати на заводі. 10. Добре вчитися. 11. Дотримуватися правил. 12. Слу-хання співу.
555. Скільки словосполучень дієслівних за головним словом?
1. Впевнено відповідати. 2. Незвичайно щедрий. 3. Нові співи. 4. Співати пісню. 5. Спів на перерві. 6. Співав на перерві. 7. Морське повітря. 8. Вільне дихання. 9. Вільно дихати. 10. Зраз-кова поведінка. 11. Зразково поводитися. 12. Швидкий біг.
556. У скількох словосполученнях уживаються прийменники?
1. Один із нас. 2. Далеко від дому. 3. Веселий від утіхи. 4. Щиро сміятися. 5. Прочитана книжка. 6. Жевріюче вугілля. 7. Праворуч від озера. 8. Високий будинок. 9. Високо вгорі. 10. Написати абияк. 11. Близько коло хати. 12. Ранній сніг.
557. У скількох словосполученнях уживаються прийменники?
1. Лебедина зграя. 2. Дванадцяте квітня. 3. Зеленіючий лан. 4. Ліворуч від села. 5. Вищий за мене. 6. Пізня осінь. 7. Робити абияк. 8. Сватання на Гончарівці. 9. Я з батьком. 10. Наші обов’язки. 11. Депутатський корпус. 12. Обранці народу.
558. Як називається зворотний порядок слів у реченні?
1. Анафора. 2. Епіфора. 3. Інверсія. 4. Градація. 5. Мето-німія. 6. Період.

559. Який спосіб підрядного синтаксичного зв’язку назива-ється узгодженням?
1. Залежне слово вживається в тому ж роді, числі та від-мінку, що й головне. 2. Залежне слово (без прийменника чи з прийменником) стоїть при головному слові в певному відмінку. 3. Залежне слово є незмінним і приєднується до головного лише за змістом.
560. Який спосіб підрядного синтаксичного зв’язку нази-вається приляганням?
1. Залежне слово вживається в тому ж роді, числі та відмінку, що й головне. 2. Залежне слово (без прийменника чи з прийменником) стоїть при головному слові в певному відмінку. 3. Залежне слово є незмінним і приєднується до головного лише за змістом.
561. Який спосіб підрядного синтаксичного зв’язку нази-вається керуванням?
1. Залежне слово вживається в тому ж роді, числі та відмінку, що й головне. 2. Залежне слово (без прийменника чи з прийменником) стоїть при головному слові в певному відмінку. 3. Залежне слово є незмінним і приєднується до головного лише за змістом.
562. У скількох реченнях підмет виражений займенником?
1. Над видноколом тихо піднімалося сонце.
2. Кожній людині воно несло тиху радість.
3. Густий туман котився долиною.
4. Все вкрилося цим туманом.
5. Медом пахнуть вранішні вітри.
563. У котрих реченнях підмет виражений неозначеною фор-мою дієслова?
1. Брехати – не ціпом махати. 2. Починало світати. 3. Ма-лювати – улюблене заняття дітей. 4. Ходити полем і слухати жайворонків спів. 5. Варити сталь – делікатна справа. 6. Він умів насміхатися з ворогів.
564. У котрих реченнях підмет виражений словосполученням?
1. П’ять тисяч кварталів зосталося за спинами наших бій-ців (О. Гончар). 2. Моторошно закричали поранені (О. Гончар).
3. Відтоді вже минув рік. 4. Батько з сином пішов на рибалку. 5. Еней з Сівіллою хватались, до пекла швидше щоб прийти (І. Котляревський). 6. Головне – нічого не боятись (Г. Ігнатенко).
565. Як називається присудок, що складається з неозначеної форми дієслова і змінюваного допоміжного дієслова?
1. Простий дієслівний. 2. Складений дієслівний. 3. Складе-ний іменний. 4. Складний. 5. Подвійний. 6. Ускладнений.
566. У скількох реченнях складений іменний присудок?
1. Вона буде вчителькою (М. Коцюбинський). 2. Передра-нішній вітер злегка хвилює тирсу (М. Коцюбинський). 3. Вона була страшна у своїй дикій розпуці (М. Коцюбинський). 4. Я син землі, що родить хліб і мрію (Д. Павличко). 5. Кажуть, бать-ківська любов до дітей – що сонце (В. Речмедін). 6. Дома справді зчинилася колотнеча (М. Коцюбинський).
567. У котрих реченнях простий дієслівний присудок?
1. Я виразно почув журливо-поважний голос української пісні  (М. Коцюбинський). 2. Вона була страшна у своїй дикій розпуці  (М. Коцюбинський). 3. Тимчасом пальба ставала часті-шою (М. Коцюбинський). 4. Я на гору круту, крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка). 5. Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої (А. Малишко). 6. Вона буде вчителькою (М. Коцюбинський).
568. У котрих реченнях складений дієслівний присудок?
1. Я приїхала до вас за вчительку (М. Коцюбинський). 2. Я ще здолаю оборонити себе від напасті (М. Коцюбинський). 3. На другий день мені було недобре (М. Коцюбинський). 4. В най-ближчу неділю мали одбутись оглядини (М. Коцюбинський). 5. Я піснею стану у сюю хвилину ясну. 6. Повільно починало захо-дити сонце.
569. У скількох реченнях між підметом і присудком потрібно поставити тире?
1. Він найщасливіша людина у світі. 2. Жити Вітчизні слу-жити. 3. Скромність окраса простої людини. 4. Брехати не ціпом махати. 5. Огонь в одежі слова безсмертна, чудотворна фея. 6. Лиш боротись значить жить. 7. А гори круті, прямовисні.

570. Як поділяються речення за наявністю/відсутністю друго-рядних членів речення?
1. Повні/неповні. 2. Односкладні /двоскладні. 3. Пошире-ні/непоширені. 4. Ускладнені/неускладнені. 5. Прості/складні.
571. Які односкладні речення називають означено-особо-вими?
1. У яких присудок означає дію або стан, що стосується певної особи або осіб. 2. У яких присудок означає дію або стан невизначених осіб. 3. У яких присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей. 4. У яких присудок означає дію або стан, що відбувається стихійно чи без активної участі особи. 5. Якими стверджується наявність, існування якого-небудь яви-ща, предмета, названого головним членом-підметом.
572. Які односкладні речення називають узагальнено-особо-вими?
1. У яких присудок означає дію або стан, що стосується певної особи або осіб. 2. У яких присудок означає дію або стан невизначених осіб. 3. У яких присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей. 4. У яких присудок означає дію або стан, що відбувається стихійно чи без активної участі особи. 5. Якими стверджується наявність, існування якого-небудь яви-ща, предмета, названого головним членом-підметом.
573. Які односкладні речення називають безособовими?
1. У яких присудок означає дію або стан, що стосується певної особи або осіб. 2. У яких присудок означає дію або стан невизначених осіб. 3. У яких присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей. 4. У яких присудок означає дію або стан, що відбувається стихійно чи без активної участі особи. 5. Якими стверджується наявність, існування якого-небудь явища, предмета, названого головним членом-підметом.
574. Які односкладні речення називають неозначено-особо-вими?
1. У яких присудок означає дію або стан, що стосується певної особи або осіб. 2. У яких присудок означає дію або стан невизначених осіб. 3. У яких присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей. 4. У яких присудок означає дію або стан, що відбувається стихійно чи без активної участі особи. 5. Якими стверджується наявність, існування якого-небудь яви-ща, предмета, названого головним членом-підметом.
575. Які односкладні речення є називними?
1. У яких присудок означає дію або стан, що стосується певної особи або осіб. 2. У яких присудок означає дію або стан невизначених осіб. 3. У яких присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей. 4. У яких присудок означає дію або стан, що відбувається стихійно чи без активної участі особи. 5. Якими стверджується наявність, існування якого-небудь яви-ща, предмета, названого головним членом-підметом.
576. Які компоненти називають звертаннями?
1. Члени речення, що поєднані сурядним зв’язком, відно-сяться до одного слова й відповідають на те саме питання. 2. Слова або сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє. 3. Слова або сполу-чення слів, що називають особу або предмет, до яких звертається мовець. 4. Другорядні члени речення, які для підсилення їх зміс-тової ролі виділяються в усному мовленні інтонаційно й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками. 5. Члени речен-ня, які додатково характеризують інші члени речення, звужують, обмежують, уточнюють їх значення.
577. У скількох реченнях є два й більше звертань?
1. Я спекався тебе, моя тривоже.
Немає світу. Я існую сам (В. Стус).
2. Миколо Зерове, втративши сина,
Ти спромігсь написати сонет (Є. Маланюк).
3. Власним потом покропиш, то й виросте
Біля кожної слободи...
Ти прийди до нас, справедливосте,
Невмолима, нарешті прийди (В. Бровченко).
4. Пробач мені, кохана Прикраїне,
І, матере, не проклени мене (В. Стус).
5. Оце ти є, дорого почезань,
Стежо народжень і тропо омани (В. Стус).
578. У скількох реченнях є звертання?
1. Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне! (Є. Плужник).
2. Що мав ти над життя дорожче?
Що на землі досяг? (О. Лятуринська).
3. Зіходить ніч на витишений сад,
Глибокий вересень шумить крилом качиним (М. Вінгра-новський).
4. Починається сніг,
Починаєм сивіти...
Заболи мене, сніже,
Заболи мене гостро та біло (Р. Кудлик).
5. Чи на весіллі, чи в дні поминальні скорботи,
Ти споконвіку на покуті, хлібе, у нас (Б. Олійник).
579. Скільки звертань?
Сини мої, гайдамаки!
Світ широкий, воля, –
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте долі.
Сини мої невеликі,
Нерозумні діти,
Хто вас щиро без матері
Привітає в світі?
Сини мої! орли мої!
Летіть в Україну, –
Хоч і лихо зустрінеться,
Так не на чужині (Т. Шевченко).
580. У скількох реченнях є звертання?
1. О пісне, сповнена любові, лети у небо, вся в огнях (В. Сосюра).
2. Не руш! Не руш! Не ріж! Не убивай (Леся Українка).
3. Ти знов своєї ?! (Леся Українка).
4. О, якби-то листя, листя не жовтіло, о, якби-то серце вічно зеленіло (В. Сосюра).
5. О ні! Рушай у мандри! На нові випробування, пошуки, дороги (Л. Дмитерко).
581. У скількох реченнях є звертання?
1. Україно моя, Україно, я для тебе на світі живу (Д. Пав-личко).
2. Нехай же слово, слово золоте, Печалиться, сміється – і цвіте! (Р. Лубківський).
3. Не бійся правди, хоч яка гірка (Л. Костенко).
4. Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко).
5. Всім серцем любіть Україну свою (В. Сосюра).
6. Чи знаєш ти, як пахне сіножать?.. (В. Губарець).
582. У скількох реченнях є звертання?
1. Рости ж, серце тополенько, все вгору та вгору (Т. Шев-ченко).
2. Шура Ясногорська стоїть у кузові, тримаючись руками за кабіну, і сміється пробігаючим золотим лісам, сміється дорозі, що шумить їй назустріч (О. Гончар).
3. Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (В. Сосюра).
4. Прийми мене, весно рожева, Слугою твоєї краси (О. Олесь).
5. – Здорова була, чорнобрива! – гукнув з-за стола мірош-ник. – А ходи до нас та сідай коло нас (І. Нечуй-Левицький).
583. У скількох реченнях є звертання?
1. Може, маленьким Добрим зерном Я повернуся до тебе, Земле родюча моя (Г. Чубач).
2. Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться (Леся Українка).
3. Мово рідна, світи в ріднім домі Крізь зболений час і ду-ховні руїни (А. Демиденко).
4. Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води (В. Сосюра).
5. Моя душа й по темнім трунку Не хоче слухатись порад, І знову радісно і струнко Біжить під вітер і під град (О. Теліга).
584. У котрому реченні із звертанням правильно вжиті розді-лові знаки?
1. Нема в нас браття ні зради лихої, Ні кривди ми не боїмося (Леся Українка).
2. Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі, Розвійтесь, як тихе зітхання (І. Франко).
3. Мороком душу огорне – ані тобі продихнуть... Здрастуй бідо моя чорна! Здрастуй страсна моя путь (В. Стус).
4. Мово рідна, живи в ріднім домі. Крізь зболений час і духовні руїни Вертайсь, рідна мово, У серце народу, У душу Вкраїни (А. Демиденко).
5. На світі за все наймиліше лиш юність, о друзі мої! (В. Со-сюра).
585. У котрому реченні із звертанням правильно вжиті роз-ділові знаки?
1. Ласко моя, ласко! Соне, мій прощай,
І другому снися, і другому сяй (О. Олесь).
2. Ну, давай руку, брате, не соромся, давай,
чиста душе (І. Ігнатенко).
3. Хвилино журлива, хвилино сумная,
Звідкіль ти, на мене взялася?
Навіщо, ти туго, журбо, навісная
У серце мені уп’ялася? (Олена Пчілка).
4. Хто не жив посеред бурі,
той ціни не знає силі,
той не знає, як людині
боротьба і праця милі (Леся Українка).
5. Пробач мені, кохана Прикраїне,
І, матере, не проклени мене (В. Стус).
586. У котрому реченні із звертанням правильно вжиті роз-ділові знаки?
1. О мудрагелю безголовий, Ще безсердечний, додамо, Не хорони завчасно мови Народу славного мого (М. Братан).
2. Мово моя! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі (К. Мотрич).
3. Рідна мово материнська: Ти – душа мого народу. Будь од роду і до роду, Рідна мово материнська! (Д. Кононенко).
4. О мово рідна! Витік і начало всього, що є в нас, буде і було (М. Волинець).
5. Мово, ж моя, мово, Мово, України, Ти моя казкова Пісня солов’їна (А. Загрудний).
587. У котрому реченні з однорідними членами правильно поставлені розділові знаки?
1. Гуркіт підвід, рокіт моторів, іржання коней: все ставало зараз помітно лункішим, ніж вдень (О. Гончар). 2. Він бачив їх скрізь – і в прозорій як скло і як скло дзвінкій хвилі, і в гарячому, блискучому на сонці камені (М. Коцюбинський). 3. Не дивно, що Леся вивчила цю волинську говірку, і потім з таким успіхом вживала її у своїх творах (Олена Пчілка). 4. Ніколи іншою мовою, як тільки своєю, листів не писала, і певне, не писатиму (Леся Українка). 5. Кожен кущик, горбок, долинка, кожна сте-жечка – все це було йому знайоме, промовляло до нього (М. Ко-цюбинський).
588. У котрому реченні з однорідними членами правильно вжиті розділові знаки?
1. Все – і це повітря, і покручені лози, і зів’яла трава – все це мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя (М. Коцю-бинський). 2. Тече вода в синє море та не витікає (Т. Шевченко). 3. До нього часто приходили друзі, або просто знайомі. 4. Все: убили сплюндрували, взяли зону в дроти. Оце ж тобі, Україно, за твої щедроти! (Л. Костенко). 5. Жодні валуєви, побєдоносцеви, столипіни, попови, бабуріни чи жириновські не подолають нашого поривання до національного державотворення (П. Мов-чан). 6. Українець мав любити грузина, таджика, калмика, чукчу – всю цю гігантську й барвисту імперську ковдру, але не Україну (В. Забаштанський).
589. Як називається означення, яке пов’язане з пояснюваним словом способом керування чи прилягання?
1. Узгоджене означення. 2. Неузгоджене означення. 3. Прик-ладка. 4. Однорідне означення. 5. Відокремлене означення.
590. Як називається означення, що виражене іменником і дає предметові другу назву?
1. Узгоджене означення. 2. Неузгоджене означення. 3. При-кладка. 4. Однорідне означення. 5. Відокремлене означення.

591. Які компоненти називають однорідними членами речення?
1. Члени речення, що поєднані сурядним зв’язком, відно-сяться до одного слова й відповідають на те саме питання. 2. Сло-ва або сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє. 3. Слова або сполучення слів, що називають особу або предмет, до яких звертається мо-вець. 4. Другорядні члени речення, які для підсилення їх зміс-тової ролі виділяються в усному мовленні інтонаційно й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками. 5. Члени ре-чення, які додатково характеризують інші члени речення, зву-жують, обмежують, уточнюють їх значення.
592. Які компоненти називають відокремленими членами речення?
1. Члени речення, що поєднані сурядним зв’язком, відно-сяться до одного слова й відповідають на те саме питання. 2. Сло-ва або сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє. 3. Слова або сполучення слів, що називають особу або предмет, до яких звертається мовець. 4. Другорядні члени речення, які для підсилення їх зміс-тової ролі виділяються в усному мовленні інтонаційно й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками. 5. Члени ре-чення, які додатково характеризують інші члени речення, зву-жують, обмежують, уточнюють їх значення.
593. У котрому реченні правильно виділене відокремлене оз-начення?
1. Вели коней нав’ючених: мінометами, боєприпасами, ве-ликими термосами з водою (О. Гончар).
2. Прибиті горем вони, мовчки дивились на згарище – не-спроможні вимовити й слова (В. Малик).
3. Та хоч би й крила мені солов’їні,
І воля своя, –
Я б не лишила тебе в самотині,
Країно моя! (Леся Українка).
4. У рідний край, грозою вмитий, ідуть усі шляхи на світі (М. Стельмах)
5. В місцях потерпілих, від злої навали, ми все що зруйно-вано, знов збудували.
6. Жайворонки в небесній глибині дзвенять, сонце розгой-дується в небі, тепле й принадне (Скляренко).
594. У скількох реченнях є відокремлена обставина?
1. Умій дякувати вчителеві. Вислухавши слова похвали, дякуй за науку. Вислухавши гіркі, суворі слова, теж дякуй за науку. І ти будеш людиною! (В. Сухомлинський).
2. Ні, хто не любить всіх братів,
Як сонце Боже, всіх зарівно,
Той щиро полюбить не вмів
Тебе, коханая Вкраїно! (І. Франко).
3. З-за Дніпра мов далекого
Слова прилітають
І стеляться на папері,
Плачучи, сміючись,
Мов ті діти (Т. Шевченко).
4. Намиста вдягши кетяги рясні,
Край поля засоромилась калина (В. Нечитайло).
5. Без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна (І. Срезневський).
595. У скількох реченнях є відокремлена обставина?
1. Деякі сіли на буреломі, деякі слухали стоячи (О. Гончар).
2. Мово наша! Передчасно постаріла, посивіла, змарніла, на хресті мук розіп’ята, на палю посаджена, за ребро на гак по-вішена дітьми-покручами (К. Мотрич).
3. Колись відкриються причини
І не одна звихнеться голова –
Судитимуть за зраду Батьківщини
Усіх, хто рідне слово забува (Б. Британ).
4. На ясні зорі, на тихі води
Нас великодний покликав дзвін.
Ми триста років ждали свободи,
Пора настала – вставай з колін (Д. Павличко).
5. Дивитися на радощі обнови,
Та материнської не чути мови –
Ото була б загибель – смерть моя (Д. Павличко).
596. У котрому реченні правильно вжиті розділові знаки при відокремленій обставині?
1. Якби я втратив очі, Україно,
То зміг би жить не бачачи ланів,
Поліських плес, подільських ясенів,
Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно (Д. Павличко).
2. Слово, вилущене з полови,
може вашу змінити долю! (О. Різниченко).
3. Воєнком знову глянув на нього збоку і, так нічого й не сказавши, пішов геть, швидко й рішуче крокуючи по багнюці, розбризкуючи калюжі (О. Сизоненко).
4. Німці брели в колонах похиливши голови, ні на кого не дивлячись (О. Гончар).
5. Сонце, цілий день закрите хмарами, надвечір вибилося з своєї неволі і, сідаючи за гору, обливало червоним світлом усе село (Панас Мирний).
6. Обсмалене лоша пирхаючи вискочило з полум’я, і стало злякано озираючись (О. Гончар).
597. Як називається додаток, який залежить від перехідного дієслова і стоїть у знахідному відмінку без прийменника?
1. Перехідний. 2. Неперехідний. 3. Узгоджений. 4. Неуз-годжений. 5. Прямий. 6. Непрямий.
598. У скількох реченнях є відокремлений додаток?
1. На його дворі, замість похилої хатини, стояв великий будинок (Панас Мирний).
2. Усі учні, крім хворого Миколи, взяли участь у поході.
3. Я, власне, збиралась писати тобі листа з запитанням, що б то могло значити, що ніхто з вас не пише (Леся Українка).
4. Я не на те, слова, ховала вас
і напоїла крів’ю свого серця,
щоб ви лилися, мов отрута млява... (Леся Українка).
5. Зрештою, все добре, що добре кінчається, а я думаю, що воно вже кінчилось і не зле, – правда ж? (Леся Українка).
599. У котрих реченнях є порівняльний зворот?
1. У рідний край, грозою вмитий, ідуть усі шляхи на світі (М. Стельмах).
2. Пшениці лан до обрію розлився, наче море (О. Гончар).
3. Сріблиться дощ в тоненькому тумані, Як ниточка в про-зорім полотні (Д. Павличко).
4. Висока мудрість гроз. Гроза, і мисль, і діло (М. Бажан).
5. Заходила тепла, тиха, лагідна літня ніч (В. Козаченко).
600. У котрих реченнях є порівняльний зворот?
1. Як чудесно мчати в ніч, у невідомість, у манливу даль (М. Чабанівський).
2. На тлі блакитного неба, обмитого нічним дощем, ви-різьблюється кожна брунька, кожна пелюстка (В. Бабляк).
3. Я на повен зріст, мов явір, в сивій пам’яті стою (Б. Олій-ник).
4. Совість – теж, кінець кінцем, прояв сонячної енергії (М. Шу-мило).
5. Дніпро заграв, замигтів, скільки видно, мовби прикритий сліпучою широколистою травою (О. Гончар).
601. У котрих реченнях є порівняльний зворот?
1. Зорі мигтіли, тріпотіли по обрію, мов живі (О. Гончар).
2. Птице щастя, дай мені здоров’я, принеси мені надію на крилі (П. Перебийніс).
3. Сива, летюча мла снувалася на поверхні срібної води, звивалася вгору, падала вниз, ніби танцювала на миготливій хвилі (В. Василевська).
4. Вічно в роботі, в горінні, в нових і нових творчих шу-каннях – такою ми знали її (Галину Кальченко), натхненну трудівницю (О. Гончар).
5. В щасливі і в тяжкі години – куди б нам не стелився шлях – не гасне вогнище родинне, в людських запалене серцях (Д. Білоус).
602. Які компоненти називаються вставними?
1. Члени речення, що поєднані сурядним зв’язком, відно-сяться до одного слова й відповідають на те саме питання. 2. Слова або сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє. 3. Слова або спо-лучення слів, що називають особу або предмет, до яких звер-тається мовець. 4. Другорядні члени речення, які для підсилення їх змістової ролі виділяються в усному мовленні інтонаційно й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками. 5. Члени речення, які додатково характеризують інші члени ре-чення, звужують, обмежують, уточнюють їх значення.
603. У котрому реченні є вставні слова?
1. Звісно, то скрипіли охоплені полум’ям осені дерева (М. Стельмах).
2. Він все може зробити, сучасний шахтар (В. Собко).
3. Було це, здається, учора (В. Сосюра).
4. Дуби ростуть поволі, неквапливо; Хто садить дуба, той його, можливо, і не побачить вищим, аніж сам (М. Рильський).
5. Іванов прощається з дружиною звичайно, як і більшість простих людей, що йдуть на війну (О. Довженко).
604. У котрому реченні правильно відокремлені вставні слова?
1. – Здається ти позаторік тут був та капості мені робив (Л. Глібов).
2. В серцях уже росло передчуття, що може, завтра, може ще й раніш, настане мирне на землі життя (О. Підсуха).
3. І справді, оптимізм – невід’ємна сила трудового народу (М. Рильський).
4. Життя, кажуть, прожити – не поле перейти (Панас Мир-ний).
605. Скільки вставних слів (словосполучень, речень)?
1. Видко, серце розлуки не знає, коли вміє співати пісні (Г. Чубач).
2. Причепився, диви, як смола, ще з тих пір, як потрапила в сіті (В. Лазарук).
3. Ще й, звісна річ, розказую не все я (Л. Костенко).
4. По-моєму, жінка – це ніжність, яку ти назавжди зберіг (В. Густі).
5. Любов відкрити важче, ніж Америку, по-перше, чи до неї допливеш (Л. Костенко).
606. У скількох реченнях є вставні речення?
1. Мої сестри (їх у мене три) покажуть Вам всю околицю, побачите вже таку Україну, що “українішої” й нема (Леся Ук-раїнка).
2. У нас писатель, коли хоче, аби про нього більше гово-рили, то мусить вмерти, тоді його з великим гуком поховають і почнуть писати по всіх усюдах, що “вся Україна плаче” за своєю славною дитиною і т. і. (Леся Українка).
3. Погрівши над багаттям руки, що затерпли од лантуха, та коліна (вони в нього завжди мерзнуть), Данило виймає сітку і йде на рів ставити (Гр. Тютюнник).
4. Назавтра (це була, пам’ятаю, неділя) мати підвелася раніше за мене (хоч і я на війні прокидався о п’ятій) і заходилася коло пічки готувати сніданок (І. Муратов).
5. За Прагою дуже не жалуйте – хто може не їхати на чужину, хоч би й прекрасну, той щасливий, хоч не завжди тямить своє щастя (Леся Українка).
607. Які компоненти називаються уточнювальними?
1. Члени речення, що поєднані сурядним зв’язком, відно-сяться до одного слова й відповідають на те саме питання. 2. Сло-ва або сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє. 3. Слова або сполучення слів, що називають особу або предмет, до яких звертається мовець. 4. Другорядні члени речення, які для підсилення їх зміс-тової ролі виділяються в усному мовленні інтонаційно й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками. 5. Члени ре-чення, які додатково характеризують інші члени речення, зву-жують, обмежують, уточнюють їх значення.
608. Скільки є уточнювальних членів речення?
1. Низько, над самою землею, висить велика голуба враніш-ня зоря (В. Скляренко).
2. І мулярі, зап’яті фартухами, веселі цеглинки перекидають вірними руками (М. Рильський).
3. Вночі скрипів і обсипався клен (Л. Костенко).
4. З давен-давен чуємо, що хлібороб думу думає про поле (М. Подолян).
609. Скільки є уточнювальних членів речення?
1. Коло самого дому, під вікнами, росли кущі жовтої акації (І. Нечуй-Левицький).
2. Там, за річкою, сплелися парубочі дзвінкі, розгонисті, гарячі голоси (М. Рильський).
3. Рано, за холоду, з росою добре жати (І. Франко).
4. Під синім склепінням високого неба розкинувся широ-кий, аж до самого обрію, степ (Ю. Бедзик).
5. Людина розкладає розумом на найпростіші елементи все довкола, навіть саму себе (Ю. Мушкетик).
610. Скільки уточнювальних відокремлених членів речення?
1. Рано, за холоду, з росою добре жати (І. Франко).
2. Там, за перелазами, три верби схилилися (Т. Яковенко).
3. Під синім склепінням високого неба розкинувся широ-кий, аж до самого обрію, степ (Ю. Бедзик).
4. Там, далеко, на Вкраїні, сяє сонечко ясне (П. Грабовсь-кий).
5. Пізніше, в 1911 році, цей привабливий образ Леся Ук-раїнка втілила в драмі-феєрії “Лісова пісня” (Д. Міщенко).
611. У скількох реченнях слова автора стоять перед прямою мовою?
1. Але Гайновський усміхався до них привітно і питав, у якому вони класі, і що роблять, і як кінчають рік, і чи є в них трійки... (Ю. Покальчук).
2. Ми діждемось, що прийдуть і напишуть:
“Тут був народ. Тут тік йому Дніпро” (Л. Горлач).
3. – Я Альта, я Альта, я Альта! –
тонесенько плаче ріка (Л. Костенко).
4. Гей, братове-українці,
Правді сміло гляньмо в очі:
Рідне слово ходить згинці,
Але випростатись хоче (В. Кочевський).
5. Ми будем тим, чим є: ми – діти України,
Бо українська кров у жилах в нас тече (В. Онуфрієнко).
6. – Важка у вас мова, – сказав не туземець - сусід. –
Я брався за неї, але не осилив як слід... (В. Омелянчук).
612. У скількох реченнях слова автора стоять перед прямою мовою?
1. Я річку побачила раптом,
Питаю: – А хто ж ти така? (Л. Костенко).
2. А чоловік собі дмуха на чуба,
тонюнькі стовпці нарізає із дуба.
– Ото, – каже, – будуть хороші стовпці
для букви вкраїнської “і” (К. Корецька).
3. Перше слово – крик любові,
Сміх і радість немовляти –
Неповторне слово “мати” –
Про життя найперше слово... (І. Багряний).
4. Угодовець засміється:
– Знову кров проллється,
Кров невинна.
А хіба за Україну?.. (К. Шишко).
5. Україно, єдина в світі,
Гойне зілля, живлюща кров!
Україно, мій рідний краю,
Вічна туго, предвічна кров! (М. Самійленко).
6. Дід старий мені мовить: “Брехня,
Українці ми, сину, тутешні...” (І. Шитов).
613. У скількох реченнях з пропущеними пунктуаційними знаками слова автора стоять перед прямою мовою?
1. Нене нене промовив Кармель а сам так ввесь і затрусивсь і затрепехавсь чи ж ти мені не рідная мати? (Марко Вовчок).
2. Говорить Кармель до своєї неньки хочу я нене одру-житися хочу взяти за себе наймичку Марусю (Марко Вовчок).
3. Здрастуйте діду сказав я знявши обома руками шапку і швидко пішов далі (О. Довженко).
4. Ми діждемось що прийдуть і напишуть
Тут був народ. Тут тік йому Дніпро (А. Горлач).
5. Сашечко останься дома благає мене мати там так страш-но в кущах (О. Довженко).

614. У котрому реченні з пропущеними пунктуаційними знаками слова автора стоять перед прямою мовою?
1. Уста говорять він навіки згинув
А серце каже ні він не покинув! (Леся Українка)
2. Я річку побачила раптом
Питаю а хто ж ти така? (Л. Костенко).
3. Мати почала його вговоряти й прохати не женися ти мій соколе на тій Марусі (Марко Вовчок).
4. Ми діждемось що прийдуть і напишуть
Тут був народ. Тут тік йому Дніпро (А. Горлач).
5. Говорить Кармель до своєї неньки хочу я нене одру-житися хочу взяти за себе наймичку Марусю (Марко Вовчок).
615. У скількох реченнях з пропущеними пунктуаційними знаками слова автора стоять у середині прямої мови?
1. Мабуть не почув подумав я треба вернутись назад і сказати ще раз голосніше (О. Довженко). 2. Діду здрастуйте сказав я йому спинившись (О. Довженко). 3. Та це ж ті каторжні Балаші Хіба ж ви їх не знаєте кричала Мотря до людей (І. Нечуй-Левицький). 4. Та це ж ті іродові Довбиші Хіба ж ви їх не знаєте репетувала баба Кайдашиха. Це ж вона того вовчого заводу з чортячими хвостами (І. Нечуй-Левицький). 5. Важка у вас мова сказав не туземець сусід. Я брався за неї, але не осилив як слід... (В. Омелянчук). 6. Мати почала його вговоряти й прохати не женися ти мій соколе на тій Марусі (Марко Вовчок).
616. У скількох реченнях з пропущеними пунктуаційними знаками слова автора стоять у середині прямої мови?
1. Ми діждемось що прийдуть і напишуть
Тут був народ. Тут тік йому Дніпро (А. Горлач).
2. Нене нене промовив Кармель а сам ввесь і затрусивсь і затрепехавсь. Чи ж ти мені не рідная мати? (Марко Вовчок).
3. Та йди ти під три чорти не дратуй мене розгнівався дід (О. Довженко).
4. Ох голубе Лисиця застогнала бодай би вже й не жить як отаке терпіть! (Л. Глібов).
5. Яка пак премудра не втерпіла баба Параска подивися лишень на себе (І. Нечуй-Левицький).
617. У скількох реченнях слова автора стоять після прямої мови?
1. Запитаймо у себе, відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати (В. Баранов).
2. Я до себе кажу, і до кожного з вас: – Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати! (В. Ба-ранов).
3. – Я Альта, я Альта, я Альта! –
тонесенько плаче ріка (Л. Костенко).
4. Той, що висів ліворуч од Христа,
Дивився в небо й говорив скрушливо:
“Ти – Бог! Тобі я вірю! Доброта,
Що йде від тебе, – незбагненне диво” (Д. Павличко).
5. Тим, що пнуться і нині, і прісно
Проповідувать роки жахні,
Я звелю: – Не займай нашу пісню,
Бо життя укоротиш мені (С. Зінчук).
6. “Нене! Нене!” – промовив Кармель (Марко Вовчок).
618. У скількох реченнях з пропущеними пунктуаційними знаками слова автора стоять після прямої мови?
1. Подивись що твоя невісточка витворяє крикнула Кай-дашиха вихопивши мале горня з кашею (І. Нечуй-Левицький).
2. Мабуть не почув подумав я треба вернутись і сказати голосніше (О. Довженко).
3. А тим часом іду я засмучений хлопчик до старого коваля спокутувати перший гріх (О. Довженко).
4. Я Альта я Альта я Альта
тонесенько плаче ріка (Л. Костенко).
5. Чи є що золота дорожче на землі
У мудреця спитали якось люди (М. Мітаров).
6. Ні, хто не любить всіх братів
Як сонце Боже всіх зарівно
Той щиро полюбить не вмів
Тебе коханая Вкраїно! (І. Франко).
619. У скількох реченнях з пропущеними пунктуаційними знаками слова автора стоять після прямої мови?
1. Я до себе кажу і до кожного з вас говори
Говорімо усі хоч ми й добре навчились мовчати (В. Ба-ранов).
2. Гей братове-українці
Правді сміло гляньмо в очі
Рідне слово ходить згинці
Але випростатись хоче (В. Кочевський).
3. А чоловік собі дмуха на чуба
тонюнькі стовпці нарізає із дуба
Ото каже будуть хороші стовпці
для букви вкраїнської “і” (К. Корецька).
4. Я річку побачила раптом
Питаю а хто ж ти така? (Л. Костенко).
5. Але Гайновський усміхався до них привітно і питав у якому вони класі і що роблять і як кінчать рік і чи є в них трійки... (Ю. Покальчук).
620. У скількох реченнях правильно вжиті пунктуаційні зна-ки при прямій мові?
1. “Якби хто взяв Лаврінову хату та одіпхнув її”, – сказала премудра баба Палажка. – “Геть-геть на гору або й за гору, а Карпову хату одсунув ген-ген за ставок, аж у діброву, то вони б помирились” (І. Нечуй-Левицький).
2. “Чи є що золота дорожче на землі? –
У мудреця спитали якось люди” (М. Мітаров).
3. “Куди це ти, кумасенько, біжиш? Даєш неначе з ляку драла, – гука Ховрах, – ні на що не глядиш, мене б то й не пізнала!” (Л. Глібов).
4. “Здрастуйте діду! – промовив я ще раз тремтячим голо-сом, – скинувши оту важку шапку” (О. Довженко).
5. Я річку побачила раптом:
“Питаю, а хто ж ти така?” (Л. Костенко).
6. Я до себе кажу і до кожного з вас: “Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати’’ (В. Бара-нов).
621. У скількох реченнях є пряма мова, яку потрібно пунктуаційно позначити?
1. Уже, либонь, після Покрови Вертався з Дону я, та знову (Бо я вже двічі посилав До дівчини за рушниками) Послать і втретє міркував (Т. Шевченко).
2. Здоров, Еоле, пане-свату! Ой, як ся маєш, як живеш? С/сказала, як ввійшла у хату, Юнона чи гостей ти ждеш? (І. Котляревський).
3. А я знаю, як тебе звати довірливо каже дівчина і двома пальцями перебирає скляне з краплинами сонця намистечко (М. Стельмах).
4. Вона ледь торкнулася губами його щоки і, згораючи в рум’янцях, сказала, Щ/що після відпустки, в неділю, себто сьогодні, їхатиме назад (Г. Тютюнник).
5. Водив пальцем по небі поет, шептав Д/десь далеко димарі ескадр (М. Семенко).
622. У скількох реченнях є пряма мова, яку потрібно пунктуаційно позначити?
1. Промовила конвалія П/прощай, гаю милий (Леся Ук-раїнка).
2. Мати через пліт запитала сина К/куди він зібрався (М. Стельмах).
3. Вам здається обізвалася сусідка що тепер море, як синій птах? (М. Коцюбинський).
4. Очі Мальви ніби злилися з материними..., вона розвела руками і заговорила, прислухаючись до власних слів Д/доля моя, мамо... Це доля моя... (Р. Іваничук).
5. Кирило Порохня розказав мені Щ/що вже минулися ті розкоші запорозькі; німота вже там кублиться (П. Куліш).
623. У котрих реченнях з пропущеними пунктуаційними знаками є непряма мова?
1. Ой люлі люлі моя дитино
Вдень і вночі
Підеш мій сину по Україні
Нас кленучи (Т. Шевченко).
2. Педант почув цікаві вісті
Дзьобатий крук живе літ двісті
Купує крука в мене хай побуде
Побачимо чи правду кажуть люди (М. Годованець).
3. Ми будем тим чим є ми діти України
Бо українська кров у жилах в нас тече (В. Онуфрієнко).
4. Незнайомка розповіла що вона приїхала до нас у по-шуках роботи.
5. Але Гайновський усміхався до них привітно і питав у якому вони класі і що роблять і як кінчають рік і чи є в них трійки... (Ю. Покальчук).
6. Мати почала його вговоряти й прохати не женися ти мій соколе на тій Марусі (Марко Вовчок).
624. У скількох реченнях з пропущеними пунктуаційними знаками є діалог?
1. Запитаймо у себе відколи з якої пори
Почали українці себе у собі забувати (В. Баранов).
2. Куди це ти кумасенько біжиш даєш неначе з ляку драла гука Ховрах ні на що не глядиш мене б то й не пізнала (Л.Глі-бов).
3. Знаєш мамо сьогодні на питання вчителя ніхто не зміг відповісти. А що ж він спитав. Він спитав хто розбив вікно.
4. Хіба так читають книжки сину. Ти ж пропускаєш по кіль-ка сторінок. А це книжка про шпигунів. Я хочу їх швидше зло-вити.
5. Хлопчик каже приятелеві приходь до нас. Мені пода-рували собаку і я хочу перевірити чи він кусається.
6. Учитель мене лаяв за те що я не знав де Гімалаї. І дуже добре зробив. Іншого разу будеш знати де залишати свої речі!
625. У скількох реченнях є цитата?
1. “Під час канікул, – каже хлопчик, – я буду допомагати батькам: носити воду, рубати дрова...”
2. Свідомість людей засмічується вигадками, як половою. Робиться навмисно, з наводкою дальньою і стратегічною. Сте-реотип – це ширма. Туман. “За туманом нічого не видно” (С. Ко-лесник).
3. “Книги – морська глибина”, – таку оцінку книгам дав І. Франко.
4. Стала мати перед дітьми. Обох затулила.
– Не дам! Бийте мене... Не дам, людоїди! (О. Довженко).
5. “Що ж там таке? Яка причина?” – Ховрах допитує куму (Л. Глібов).
626. У скількох реченнях є цитата?
1. У необдуманому мовленні “слова – полова”, як писав І. Франко.
2. А тим часом іду я, засмучений хлопчик, до старого ко-валя спокутувати свій перший гріх (О. Довженко).
3. ”Нене! Нене! – промовив Кармель, а сам так ввесь і затрусивсь, і затрепехавсь. – Чи ж ти мені не рідная мати?” (Марко Вовчок).
4. У листах до Ольги Кобилянської Леся Українка називала її “хтось чорненький”, а себе “хтось біленький”.
5. “Чи є що золота дорожче на землі?” –
у мудреця спитали якось люди (М. Мітаров).
627. Скільки простих речень у поданому складному?
Тут Січ стояла, тут гули майдани,
димилися козацькі курені,
змагались семеряги і жупани,
лунали горді і сумні пісні (М. Драй-Хмара).
628. Скільки простих речень у поданому складному?
Райдуги купаються в Дніпрі, небо хмарніє від птаства, чер-воно-вишневі зорі горять угорі, земля стогне від тяжкості хлібів, громи вигуркочують над просереддю Ріки, і садки вишневі коло хат, і хрущі над вишнями, і червоно в небо устає новий псалом залізу, а над усім мова гримить, і шепоче, і ніжно лащиться, і бунтується (П. Загребельний) .
629. Скільки складносурядних речень?
1. Олекса або щось стругав, або розказував якусь новину.
2. Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила.
3. Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара, або пролітала пташина, або ширяв над річкою шуліка, зірким оком вишукуючи здобич.
4. Сичі в гаю перекликались та ясен раз у раз скрипів.
5. Половіє безмежний клин озимої пшениці, високо красу-ється жито, сріблиться овес.
6. Перекидались словами, аби подати один одному слово.
630. Скільки складносурядних речень?
1. То сонце усміхнеться нам крізь хмари, то дощик рясно землю полива (Г. Чубач).
2. Де-не-де біля ярів синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (М. Стельмах).
3. Мати дивиться на тебе із співчуттям, але мовчить (І. Цю-па).
4. Ні повітря не ворухнеться, ні пташина не защебече (М. Ко-цюбинський).
5. Як любo йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця (В. Сосюра).
631. У скількох складносурядних реченнях між його части-нами кома не вживається?
1. Дерева вже стояли голі повітря було холодне але погода ясна. 2. А поки що в Корнія кишки грають і настрій явно підупадає. 3. Жде спрагла земля плодотворної зливи І вітер над нею гуляє бурхливий. 4. Іноді здригалося небо і стогнала земля від далеких вибухів.
632. У скількох складносурядних реченнях між його части-нами пишеться тире?
1. Соломія приклала до рани мокру холодну ганчірку і Остапові стало легше. 2. Влігся зручніше в легеньку ковдру закутавсь і тіло розтануло. 3. А поки що в Корнія кишки грають і настрій явно підупадає. 4. Кит ударив хвостом і сіть лопнула.
633. Скільки складнопідрядних речень?
1. Ріка лише днями скинула крижаний панцир, і від неї віяло холодом, а вода була темна і каламутна.
2. Зіронька, яку місяць оберігав біля себе, полохливо трем-тіла і плакала.
3. Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле ні-міє...
4. Загуркотів грім – і на ставкову воду з кришталевим дзвоном упали перші краплі дощу.
5. Та була у нього пісня і дзвінкою, і гучною, бо розхо-дилась по світі стоголосою луною.
6. Дівчина з цікавістю розглядала місто, де їй доведеться жити й працювати.
634. Як називаються речення, у яких окремі прості речення (частини) поєднуються в одне ціле не сполучниками чи спо-лучними словами, а лише інтонацією?
1. Складносурядні. 2. Складнопідрядні. 3. Безсполучникові. 4. Односкладні. 5. Поширені. 6. Ускладнені.
635. Скільки серед поданих складних речень безсполучникових?
1. Він влігся зручніше, в легеньку ковдру закутавсь – і тіло розтануло.
2. Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють; між ярами над ставами верби зеленіють (Т. Шевченко).
3. Хоч як нам болить, хоч як ми хвилюємося, але вдіяти нічого не можемо.
4. Догралися з природою: літо зійде – дощ не покрапає, взимку снігу не побачиш (О. Гончар).
5. Зійшли сніги, шумить вода, весною повіва, земля кві-точки викида, буяє травка молода, все мертве ожива (П. Гра-бовський).
636. У скількох безсполучникових реченнях правильно вжиті пунктуаційні знаки?
1. Мені снилось – я мельник в старому млині. 2. Ще сонячні промені сплять: досвітні вогні вже горять. 3. Дружба, кажуть, як скло: розіб’єш – не складеш, не полагодиш. 4. Слово – не горо-бець – випустиш: не спіймаєш. 5. Зрозумів: починається гарячка.
637. У скількох реченнях правильно вжито пунктограми (розділові знаки)?
1. І досі сниться – вийшла з хати
Веселая сміючись мати
Цілує діда і дитя,
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки і годує
І спать несе (Т. Шевченко).
2. Якщо героя ставити у полі:
На бур’яни, на трав торішніх щітку
То кулі проспівають гімн безсмертя,
А люди пісні вмерти не дадуть (В. Коротич).
3. Хочеться кожне слово помити в українській криниці, де дівчина воду брала і поставити слова чистими рядами, щоб неза-бутнє вигравало в них, як сонце на Великдень і радувало людські серця (О. Довженко).
4. Книги – морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить (І. Франко).
638. У скількох реченнях правильно розставлені розділові знаки?
1. Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать,
І несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать (Леся Українка).
2. Усе іде, але не все минає
Над берегами вічної ріки (Л. Костенко).
3. У неділеньку та ранесенько
Ще сонечко не зіходило,
А я молоденька
На шлях, на дорогу,
Невеселая виходила (Т. Шевченко).
4. Світив би, місяцю, і далі,
А то розвиднілось – і зник,
І вже не срібнії медалі –
Блищать сліди копит і ніг (І. Муратов).
5. Не можна далебі злічити,
Які народи тут плелись
І на папір сей положити,
Як з ким, коли відкіль взялись (І. Котляревський).


639. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Людина! Гордо слово це звучить в палких устах невтом-ної людини, що підкоряє гори і долини, в ім’я грядущих років і століть (М. Рильський).
2. Як любо йти коханою землею, і рідний вітер пити без кінця (В. Сосюра).
3. Веснянійте далі сині, наливайтесь сонцем, дні! (В. Сосю-ра).
4. Дитя селянське з царственним чолом, кохана жінка гріз-ного султана, коли тебе забрали у полон, хто дав тобі імення – Роксолана? (О. Пахльовська).
640. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Яке це щастя – мчати на коні, а у лице тобі весняний вітер віє! (В. Сосюра).
2. І знову “ура” покотилося лісом (М. Стельмах).
3. Ми працю любимо, що в творчість перейшла і музику палку, що ніжно серце тисне (М. Рильський).
4. Метушня слабким притаманна: безголосим властивий га-лас (Л. Костенко).
641. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Руки роботящі – ось твоє щастя (О. Підсуха).
2. І скрізь: де генія сіяє слава, де світ новий підвівся із руїн, Франкові нашому земний уклін! (М. Рильський).
3. Благословенна будь, земле, мати для всіх, Вікова журав-ка в небесній блакиті (А. Малишко).
4. Наче рідний дім для нас була – сільська далека школа (В. Сосюра).
642. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Вслухайся у розважливу розмову, коли тебе кудись по-кличе путь і пам’ятай про материнську мову, В якій надії предків ще живуть (О. Ющенко).
2. Пісня і праця – великі дві сили (І. Франко).
3. Мово ж моя, мово, мово України, Ти моя казкова Пісня солов’їна (А. Загрудний).
4. Я так люблю, я так люблю тебе Моя співуча українська мово (Г. Столярчук).
643. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Як не любити ту мову нашу? Мені вона найкраща в світі, Гарніша, ніж весняні квіти (П. Вакуленко).
2. Мова це звуки, Смисл, Душа народу (М. Луків).
3. Чайка скиглить літаючи мов за дітьми плаче (Т. Шевчен-ко).
4. Наче світла музика святкова – Як весняна річечка жива, Пробудилась українська мова, Відродились батьківські слова (В. Григоренко).
644. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Мова це розум і руки, Сутність народу (М. Луків).
2. Рідне слово подорожник свіжий, Прикладеш і серце ожи-ва (Т. Марусик).
3. Глянь западає день, і вітер посвіжів. Не в’ються оводи уже над чередою, І тіні довшають (М. Зеров).
4. Коли забув ти рідну мову біднієш духом ти щодня (Д. Білоус).
645. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Самі на себе дивляться ліси, розгублені од власної краси (Л. Костенко).
2. О, закуй мені, зозуле, чи я довго проживу (О. Олесь).
3. Око бачить далеко, а розум бачить – глибоко (Народна творчість).
4. Садів рум’яний цвіт обсипався духмяно, бредуть кудись вітри, по скошеній траві (В. Сосюра).
646. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Мохнатий джміль із буряків червоних спиває мед (М. Риль-ський).
2. Все піснею стати може, Як квіткою зерно стає (Л. Перво-майський).
3. Вдихати вітер Батьківщини – найвище щастя на землі (В. Сосюра).
4. Ти кобзу любиш ніжнодзвонную, а я – співаючий курай (П. Тичина).


647. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Книжка – це світ терпіння: дар богів, скарбниця самітників, жерців краси і мудрості, пророків і царів (М. Яцків).
2. Гори підступають до самого моря, насторожено височать над водою (П. Загребельний).
3. Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі (С. Васильченко).
4. Гей, вдарте в струни кобзарі, Натхніть серця піснями! (П. Тичина).
648. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Людина необхідна для людини – Як для бджоли бджола (В. Коломієць).
2. Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами вони чомусь схожі для мене на круглі кобзи, яких земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах (Є. Гуцало).
3. Догоряв короткий осінній день, схиляв свою жовтогаря-чу голову на повитий серпанком обрій ніби вкладався спати (І. Цю-па).
4. Великі події – народжують великих співців (О. Гончар).
649. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Де ліниво працюється: там пожитку не чується (Народна творчість).
2. Але більше за все на світі любив я музику (О. Довженко).
3. Трудитись має кожен, як бджола (Д. Павличко).
4. Завжди щоб зрозуміти твори мистецтва, потрібно знати умови творчості, мету творчості, особистість художника й епоху (Д. Дихачов).
650. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Слава не вмре, не загине, над світами соколом полине, над віками сонцем пропливе (М. Рильський).
2. Людина без мрії, це соловей без голосу (М. Стельмах).
3. Бо творчість це найкраще ремесло: Натхнення, й труд, і виснага, і втома (Л. Дмитерко).
4. Пізнаю тебе знову, це ти, моя юність, це ти (Л. Перво-майський).

651. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Є слова, що білі-білі Як конвалії квітки, Лагідні, як усміх ранку, Ніжносяйні, як зірки (О. Олесь).
2. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе (О. Гончар).
3. Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості ні духовної культури (В. Сухо-млинський).
4. Є слова, як жар, пекучі і отруйні, наче чад... В чарівне якесь намисто Ти нанизуєш їх в ряд (О. Олесь).
652. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги (В. Сухомлинський).
2. Синіють води, зеленіє яр, і стеляться сліпучі краєвиди (М. Зеров).
3. Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там (Л. Костенко).
4. Літо збігло, як день, і з невлежаного туману вийшов си-ньоокий, золоточубий вересень (М. Стельмах).
653. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. На жоржини, на троянди ранок чистий, золотистий сипле сльози-діаманти – сипле іскорки перлисті (Г. Чупринка).
2. Можна вибрать друга і по духу брата: Та не можна матір рідну вибирати (В. Симоненко).
3. Слово, моя ти єдиная зброє – Ми не повинні загинуть обоє (Леся Українка).
4. Відкрите серце народного співця, щедро ввібрало в себе могутній волелюбний дух українського народу (О. Гончар).
654. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі наче риза рути, темніє просо (М. Коцюбинський).
2. Чудовий жовтий колір подекуди на кінцях хмарок лис-нить то жовтогарячим світом, то рожевим (І. Нечуй-Левицький).
3. Тютюн був високий, і густий-прегустий (О. Довженко).
4. Над усім світом стояла така тиша, що було чути, як плакала поламана гілка (М. Стельмах).
655. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. А ще раніше ніж вишні, починали цвісти в Лук’янівці черешні (О. Левада).
2. Шаную батькові руки, низько схиляюся перед руками моєї матусі, вклонюсь рукам своєї першої вчительки (Р. Федо-рів).
3. Стрепенувся врешті ліс і собі – заграв (М. Коцюбин-ський).
4. Буйна роса була на всьому, тяжіла гронами згинаючи стеблини трав та одгортаючи пелюстки квітів (І. Багряний).
656. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. У саму спеку опівдні, сідаю в човен (М. Коцюбинський).
2. За горами вставали гори, немов велетенські хвилі здіймаючи на своїх гребнях зелену піну смерек (І. Цюпа).
3. Над луками залитими квітневою повінню, холонув оран-жевий вечір (Гр. Тютюнник).
4. Під ногами була безодня, та на щастя, Соломія вхопилася за кущ очерету і вилізла (М. Коцюбинський).
657. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Черемоше, Черемоше, з гір потоками годований та чор-ногірськими зимами! Гуцульська ріко! Красуне дика, вибаглива, змінчива! (Г. Хоткевич).
2. Тут було безліч таємних закутків, скрізь стрічались бер-логи диких звірів, вислані кунею та сухим мохом (М. Коцю-бинський).
3. Сковорода мав своєрідний розум: його бентежило те, що для тисяч інших людей було буденним і звичайним (І. Драч).
4. Скільки розставань, невтішних розлук, марних, не здій-снених чекань пішло з цієї хати з вогнем і димом? (О. Довженко).
658. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. ”Стій людино! Ось твій світ, вічний і прекрасний, і ти в ньому живеш коротку свою мить” – звучало в урочистому спокої (О. Довженко).
2. Культура мови, це – духовне обличчя людини (О. Федик).
3. Село Білогір’я здавна притулилося до скіфського горо-дища, як ластів’яче гніздо під стріхою (Х. Алчевська).
4. З козацького хутора-зимівника постало місто й виросло до гіганта, що здатен небо захмарювати своїми димами (О. Гон-чар).
659. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Чи знаєте ви як цвітуть полини? Чи бачили, як весною на старих облогах-перелогах квітують гіркі сиві трави? (І. Цюпа).
2. ”Зацвіла верба – прийшла весна” – кажуть у народі (Я. Головацький).
3. Верби над ставом – традиційна прикмета українського села (Я. Головацький).
4. Летіть, летіть, нестримні журавлі, Через усі держави і кордони (А. Матвійчук).
660. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Тихо-тихо було в степу ні вітерця, ні подиху (З. Тулуб).
2. У глибині нашого, межигірського ліска стояла занесена снігом хатина (О. Довженко).
3. На схилах Дніпра, неподалік од чернечих печер, закінчу-валося спорудження Успенського собору (М. Слабошпицький).
4. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу ши-рокого, На Вкраїні милій (Т. Шевченко).
661. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. В селі було: пусто й тихо (М. Коцюбинський).
2. Школа це неспокій, гомінкий вулик: гуде, шумить, сповнений дитячим галасом (І. Цюпа).
3. Тільки рідне слово, виплекане твоїм родом і народом має таємничу здатність тримати людину у повноті її історичного і духовного буття (І. Драч).
4. Дівчата любили вогнисті рожі бо й самі нагадували чи-мось ці квіти, – і зеленим клечанням, і ніжним шепотом, і юною долею (І. Цюпа).
662. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Ліс стояв, неначе молода під вінцем, у дорогому білому уборі, якого не вигадає ні одна людська думка (І. Нечуй-Ле-вицький).
2. В землі віки лежала і нарешті вибилася на світ, О мово, ночі колискова! (О. Олесь).
3. Золотими віхолами одшуміла осінь, білими хуртовинами вітровіє зима, зеленою повінню розливається весна-красна, а там, дивись, уже й літо на порозі (І. Цюпа).
4. Лише дійшовши схилу віку поезію я зрозумів, як прос-тоту таку велику, таке єднання точних слів (М. Рильський).
663. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати – зем-лю (М. Стельмах).
2. А от краму на ярмарку мало, і він кусається дуже доро-гий (М. Стельмах).
3. Все довкола пахне навіть пил на дорозі і навіть роса (О. Довженко).
4. Прикметно що кобзарство, як і сама народна пісня, – це унікальна національна особливість, знаменний духовний набуток нашого народу впродовж віків (В. Василашко).
664. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Та кобзарі виспівували багатющу душу народу в думах, у піснях, не давали їй вмерти (В. Василашко).
2. За плечима, у батька палахкотять мальви червоні, рожеві, темно-брунатні (І. Цюпа).
3. Під лісом простягає фіолетові долоні бузина: наче про-сить зірвати її (В. Гжицький).
4. Якось раптово зчах і зів’яв рум’яний красень вечір, швид-ко густішали сутінки, що невдовзі переросли в темряву (В. Малик).
665. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Мабуть, разом з цими чудесними квітами, що ростуть на високих стеблах, народилася і пісня та пішла в люди (І. Цюпа).
2. А під деревами, на білому, як цукор, снігу, лягла тінь (М. Коцюбинський).
3. Тихо в хуторі, мов у кам’янілому царстві із давньої казки (С. Васильченко).
4. Слова повинні буть покірні чуттям і помислам твоїм, і рими мусять бути вірні, як друзі в подвигу святім (М. Рильсь-кий).
666. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив, Та там, де треба я тверда й сувора (О. Теліга).
2. Синіє дозрілий терен, цвітуть запізнілі квіти кульбаби і рожевого іван-чаю (В. Гжицький).
3. Жайворонок бризнув із конюшини, злетів у високість завмер (І. Цюпа).
4. Ще мить – і сонячні іскри заграли на каплях роси й на квітках конюшини (І. Цюпа).
667. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Сказати мусить кожен з нас, чи він народу вірний син, чи тільки раб похилий він (Б. Грінченко).
2. А над всім тим тліла гостра цікавість, що буде і як воно буде (М. Коцюбинський).
3. Народна мудрість давно завважила: де ростуть верби, там чисті джерела води (Я. Головацький).
4. Не тільки той поет, що засіває віршами папір, але й той, що має в душі радощі й тривогу хліба, радощі й тривогу людини (М. Стельмах).
668. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Микола прокинувся і все диво хто його зна де й поділося (І. Нечуй-Левицький).
2. Музична ріка найкраща характеристика для творчості нашого Павла Тичини (М. Рильський).
3. Мало в нас зброї, але найміцніша гартована зброя – у нас самих, в нашій волі, в наших серцях (О. Гончар).
4. Мабуть, природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення, в мить щедрого осяяння, яке потрачено нею і на саму людину (В. Стус).
669. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Людей, які прийшли з доброю місією, з чистим серцем чи з доброю новиною – на нашій землі завжди зустрічали з хлібиною на вишитому рушникові (В. Стус).
2. Вдень не лише сонце все небо, здавалось палило, дихало спекою (О. Гончар).
3. Батько говорить про дерева і квіти: як поет, і від того світлішає, і тиха зажура зникає з його глибоких очей, а натомість там іскряться веселі скалки сонця (І. Цюпа).
4. Так земля зітхала за сонцем і не знала, що за малу годину вона потоне в його обіймах, і сльози-тумани розвіються, зник-нуть од одного ясного променистого погляду (Б. Грінченко).
670. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Поглянь уся земля тремтить В палких обіймах ночі – Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче (О. Олесь).
2. Не туман вставав із зілля, Не сичі вночі кричали – Серед степу з божевілля Землю їли яничари (Б. Мозолевський).
3. Петербурзьким шляхом, по коліна Грузнучи в заметах боса йшла Зморена, полатана Вкраїна, Муку притуливши до чола (І. Драч).
4. Там, у степу, схрестилися дороги, Немов у герці дикому мечі, І час невпинний, стиснувши остроги, Над ними чвалить вранці і вночі (В. Симоненко).
671. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. І я не я, і ти мені не ти. Скриплять садів напнуті сухо-жилля – Десь грає ніч на скрипці самоти, Десь виє вовк по нотах божевілля (Л. Костенко).
2. Ще не вмерла Україна, і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки як роса на сонці, запануєм і ми, браття, у своїй сторонці (П. Чубинський).
3. Як вічна юнь, іде, іде весна, Земля живе – од полюсів до тропіків, І в небо крізь зелені телескопики Вдивляється, вслу-хається весна (С. Тельнюк).
4. Все ніби в колі віковім: Любов, розлука, весни, грім, Все ніби вічності луна, Прадавня – тиха таїна (А. Малишко).

672. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Усе є для щастя!.. Є хліб і покоси, Є згода життя між тобою і нами, І сад молодий на вітрах плодоносить Як доля моя плодоносить літами... (М. Вінграновський).
2. Розлогі верби. Затишок, і тіні. Під ними тихо плещеться ріка, І дівчина замріяна й струнка, Стоїть на березі у сонячнім промінні (В. Симоненко).
3. Зима... і пролісок блакитний! Навколо ще лежать сніги, А він всміхається привітний, А він вже скинув – ланцюги! (О. Олесь).
4. На вікна вився виноград зелений, Немов землі, несказані думки. Дуби гойдались, і тремтіли клени, Вгорнувши небо в стомлені гілки (М. Вінграновський).
673. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі, В морозні ранки, і в вечірній час, У свята гомінкі, і в дні робочі Ми думаємо, правнуки про вас (В. Симоненко).
2. Виступи гір закривали дорогу і тільки клаптик безхмар-ного неба синів у високості над стрімкими жовтими стінами ур-вища (М. Коцюбинський).
3. Якщо не можеш – бути вічно юним, То змолоду не будь старим бодай (Д. Павличко).
4. В материне відтале серце сіялись і сіялись Маркові слова як під новий рік сіється в хаті жито-пшениця і всяка пашниця (М. Стельмах).
674. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Я знаю: в призначений долею вечір напророчать дорогу мені три зозулі в саду (Б. Олійник).
2. Велике діло, коли людина має чисте сумління, коли ніякі тіні не каламутять, не збіднюють душу (М. Стельмах).
3. Шевченко й Леся виросли із пісні, До неї Пушкін спраг-лий припадав, Живився Гейне піснею народу (М. Рильський).
4. Одні залюблені в старі листи. Ті – в музику. А ті – в руді томища. Таке життя... А він любив мости, О, не любив – кохав. А може, й вище (Б. Олійник).

675. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Прекрасний Києве на предковічних горах! Многостраж-дальний, хвала тобі, хвала! Хай на просторищах, де смерть, як ніч, пройшла, Воскресне день життя і весен неозорих (М. Риль-ський).
2. Небо вже геть розмерзлося, і тепер його видно скрізь, видно аж туди, де сонце на одноколісному велосипеді котиться (В. Яворівський).
3. Козацький вітер вишмагає душу, і я у ніжність ледве добреду (Л. Костенко).
4. Один лиш птах кричав-болів За морем, за горами, І наш різдвяний стіл білів В кутку під рушниками (М. Вінграновський).
676. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Веселий вересень у лісі Повісив ліхтарі І сонце на зло-тистім списі Гойдається вгорі (Ю. Клен).
2. За вікном згори було видно як шуміло, вирувало залите сонцем місто (С. Скляренко).
3. Люби музику вона облагороджує твої думки і почуття (В. Сухомлинський).
4. Гаптує вечір жовтим шовком Блакитні килими, А чорний день зробився вовком Повившись у дими (Ю. Клен).
677. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Як добре, коли світиться вогонь – у хаті друга, Віщує довгий, теплий, стиск долонь і до розмови затишної кличе (М. Рильський).
2. Я знаю, що бійця нащадки спом’януть і нашу віру й кров знесуть – на п’єдестали (А. Малишко).
3. Щоб зворушити інших треба бути самому зворушеним (О. Довженко).
4. Якщо мить чекання, вічністю вимірюється, То скажи мені, скільки я віків прожила (Т. Коломієць)
678. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Я щасливий, що в мільйонах кроків Дзвенить і мій в єдиному строю (П. Осадчук).
2. Переконатися попробуй сам – Чи міцно думки цвях сидить у слові (Д. Павличко).
3. Ще, може, десь на древнього Купала Збратались наші предки, щоб іти нащадкам їх до спільної мети (І. Муратов).
4. Після того – як луг покосять – знову трави ростуть у цвіту (В. Ткаченко).
679. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Я читав у дитинстві і юності книжки запоєм, я радів, коли знаходив якесь нове слово (О. Сухомлинський).
2. Ледве ясне сонечко скотиться додолу, тихий вечір присмерком вкриє ліс і поле (Н. Забіла).
3. Довкола сніг, мороз або завірюха така, що й світа не видно, а під кущем суха руда осока, пропахчена осіннім сонцем (Г. Тютюнник).
4. Материнське поле не оглянути, Бо воно – на цілий світ (М. Подолян).
680. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. На морі ставало темно: тому що з берега насувала важка чорна хмара (О. Донченко).
2. Коли ж Вітчизни щирий гнів Тебе послав на ворогів, Здолати їх зумій! (Л. Первомайський).
3. Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу, то щастя само вас знайде (К. Ушинський).
4. Завжди шумить ріка – коли вона мілка (Народна твор-чість).
681. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Раз ми разом значить разом, всі ми сходимось в одно (П. Тичина).
2. Як підрубаєш душу: то зрубаєш усе (П. Загребельний).
3. Смерть навіть дурять як ставка іде на життя (Б. Олійник).
4. День був душний незважаючи на те що, краплі учо-рашнього рясного дощу іскрились на траві (Марко Вовчок).
682. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Заграй мені, дударику, на дуду, нехай своє горенько за-буду (Народна творчість).
2. Щоб тих щасливих днів не загубити потрібно працювати цілий рік (Д. Павличко).
3. Чи то весни колиска запашна мене гойдала в чисті небозводи, чи, може, хто з благословенним словом до мене в душу стиха нахиливсь (М. Вінграновський).
4. Ні, троянди не треба ламать, бо затужить природа як мати (В. Швець).
683. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Гетьманові фотель поставлено проти бандуристів, гості посідали й поставали кругом, і бандуристи вдарили в струни (Б. Лепкий).
2. Старе поволі забувається, а нового не варто порушувати (У. Самчук).
3. То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лилися пісні (Леся Українка).
4. Неси до людей всі думки, почуття і слова, і серце твоє не згорить, не змовкне, не згасне (М. Рильський).
684. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Може квіти зійдуть – і настане, і для мене весела весна (Леся Українка).
2. Нове століття вже на видноколі і час новітню – створює красу (Л. Костенко).
3. Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном (В. Сосюра).
4. Інколи в’ється дорога понад самим Дніпром, і тоді зачудоване око далеко сягає по блакитнім просторі діда Славути (М. Коцюбинський).
685. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Літа минають за літами: Та знову пам’ять поверта Оту хвилину біля мами, Яка навіки золота (Л. Талалай).
2. А над Києвом, над Дніпром справді пливе хвилями віч-ність, та, тільки я, не спроможна осягнути її: побачити, відчути (П. Загребельний).
3. Може, тим без пісні я не можу Працювати, жити навіть дня, Що округ земля моя хороша, а на ній – моя рідня! (М. Стель-мах).
4. Тому пекла печаль мене затято – що в почуттях моїх шукав ти свято (Г. Тарасюк).
686. У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Вкраїнський хліб тому такий смачний, Що він завжди замішаний на пісні (Є. Летюк).
2. Долоні теплі доторкаються до нив, Я там, де пісня починається, ходив (В. Романюк).
3. Я поведу тебе в далекий край, туди, де темні води спо-кійно сплять (Леся Українка).
4. Він мав не тільки муку, але й гордість і віру, що краса повинна єднатися тільки з красою (М. Стельмах).
687. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Фіалки на столі прив’яли, а небо квітне у вікні (М. Риль-ський).
2. Коли ми йшли удвох з тобою вузькою стежкою по полю, я гладив золоте колосся... (Д. Павличко).
3. Нехай пісні гудок, мені заводить і в серце лине гомін заводський (В. Сосюра).
4. То пронесеться над головою чайка – то промайне бист-рий чибіс і грудкою впаде в ситу землю (А. Шиян).
5. Немає сумніву: мені щораз нудніше у товаристві друзів-юнаків (Є. Плужник).
688. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Стояла в травах ніч – а трави пахли літом – за кленами сіріло джерело (М. Вінграновський).
2. Зрозуміти – це ще не означає знати, розуміння – це ще не знання (В. Сухомлинський).
3. В осінній час, сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, і зверху йде (Народна творчість).
4. Ліс рубають: тріски летять (Народна творчість).
5. На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, за-мовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли (М. Рильський).
689. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Дорога є, а друзів тих немає, що так її любили у житті (А. Мястківський).
2. Хто любить сонце, той в душі ясніє: хто любить квіти, той не знає зим (М. Тарновський).
3. Весна вдягла у зелень віти дуба, уже курличуть – в небі журавлі – люблю весну, та хто її не любить на цій чудесній, радісній землі (В. Сосюра).
4. Он глянь: у тім раї, що ти покидаєш, латану свитину з ка-ліки знімають (Т. Шевченко).
5. Я знаю: завтра пізній потяг тебе додому знов позве (Г. Чубач).
690. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Маючи в собі красу моря, степ, окрім цього ще ніс у собі щось своє, неповторно степове, властиве тільки йому, оту шов-кову ласкавість, оте ніжне, замріяне, дівоче (О. Гончар).
2. Зашерхоче десь суха зелена ящірка, пробігаючи в траві, бризнуть врізнобіч з-під ніг коники-ковалі (О. Гончар).
3. Співають у пісні, що нема найкращого на вроду як ясна зоря – в погоду (П. Куліш).
4. Тоді я сказав йому, що українські прерії (рівнини) від-різняються від мексиканських лише тим, що в Мексиці ростуть кактуси, а в нас – верба (Г. Шкурупій).
5. Найпрекрасніша мати щаслива, найсолодші кохані вуста, найчистіша душа незрадлива, найскладніша людина проста (В. Си-моненко).
691. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Палаючі степи, палаючі на планеті міста, тривожно-багрове небо над нами може все це видно навіть жителям інших планет (О. Гончар).
2. Нещасна, несправедлива людина – що добровільно й лег-ко зрікається рідної мови (Б. Харчук).
3. Кожна нація, кожен народ навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть (О. Во-ропай).
4. Моя душа й по темнім трунку, не хоче слухатись порад, і знову радісно, і струнко біжить під вітер і під град (О. Теліга).
5. Вся історія України – це боротьба двох сил конструк-тивної і руїнської (О. Ольжич).


692. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Тільки зорі в небі сяють, шепче лист, шумить Дунай, поміж себе розмовляють, шепотять кохай, кохай (С. Гулак-Арте-мовський).
2. Кожне зерно лягало на пухку чорноземну постіль і, зда-ється раділо, що діждало цієї пори (І. Цюпа).
3. Біля ніг її плещеться море і, мов питаючи в тривозі одна другу про щось найголовніше в світі, хвиля хвилю доганяє (О. Дов-женко).
4. Із-за темного дуба то калинова вітка витягнеться і черво-ний кетяг ягід горить, як жар, то колюча чайова рожа покаже дрібні листочки й пахучу квіточку (Марко Вовчок).
5. Війне вітрець, з крила пелюстку струсить, яку із саду пе-ред тим приніс (Н. Тихий).
693. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Дядько Лев і вся лісова, водяна, польова сила, з якою він колись знайомив Лесю тепер прийшла до неї (А. Костенко).
2. Швидко біжать поїзди степами, швидко пливуть кораблі морями, ще швидше летять літаки попід небесами та найшвидше летить материне серце (І. Багряний).
3. Коли трапляється мені велике горе, то завжди Шевченко, Шекспір і Гете встають передо мною, викликають гіркі думки, а під кінець дають утіху і заспокоєння (Тодось Осьмачка).
4. З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блис-кучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля (Панас Мирний).
5. Приходив і половець дикий, і з дальніх степів печеніг, та Русь покорити одвіку ніхто з них ніколи не міг (В. Бичко).
694. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Тут сосни соснові, берези березові, і люди людяні тут (Л. Костенко).
2. Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться увесь світ; і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять (М. Стельмах).
3. Не хочеться ні з дому ні додому, Бо й там і там огонь – давно згорів (М. Рильський).
4. У відкритому полі видно – як летять у вирій журавлі, як бродять по свіжій ріллі чорні граки, як сумує на самотній деревині сіра ворона, загорнута в чорну хустину (В. Гжицький).
5. Сніг так світить ласкаво, що аж каміння сміється (М. Ко-цюбинський).
695. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Надходить буря, завиває й свище, хтось гонить хмари сталевим бичем (М. Рильський).
2. Коли б був я вітром буйним, я б розгонив чорні хмари, щоб від хмар не слались тіні, щоб сміялось завжди сонце (О. Олесь).
3. Таке розкішне над нами небо, і такі ми до безмежності молоді (В. Шевчук).
4. Всім серцем любіть Україну свою: І вічні ми будемо з нею (В. Сосюра).
5. Багряна тінь шовку лягає на юнацьке обличчя, пере-ливається в розумних очах, які перебачили всячину, і які ввібрали в себе півсвіту (О. Гончар).
696. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік (Л. Кос-тенко).
2. Тут все говорить із прадавніх лір, тут вічність диха тихо серед гір (М. Вінграновський).
3. Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом (Г. Тютюнник).
4. Він умів не просто слухати, а викликати у свого спів-розмовника бажання висловити все: що тягарем лежало на серці (З. Тулуб).
5. Відшуміла, відлопотіла жовтими падолистами осінь і вже зима встилає снігові полотна на землю (І. Цюпа).
697. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Зливу (вона, між іншим, виявилася короткочасною) пере-сиділи в глибокій западині на березі (О. Левада).
2. Важка хмара, опустивши до землі сиву косу, швидко від-пливає в далечінь і лишаються тільки пахощі грози та далекі зір-ниці (О. Сизоненко).
3. Пора була весняна ранішнє сонце так любо світило, не пекло, а гріло; поля зеленіли, як рута; всяка пташка співала-ще-бетала (Панас Мирний).
4. Зелене – то символ самого життя, біле – чиста непороч-ність народження (І. Цюпа).
5. Казка вкладає в мої уста оте слово, до якого дослу-ховуються: земля і вода, птиця в небі й саме небо (М. Стельмах).
698. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. На білу гречку впали роси – Веселі бджоли одгули, За-мовкло поле стоголосе В обіймах золотої мли (М. Рильський).
2. Можливо знову загримлять гармати, і танк зімне пше-ницю на лану, і буде плакать і журитись мати, коли сини ітимуть на війну (В. Симоненко).
3. Глибокі осінні сліди Дощами по вінця налито; Під зна-ком землі і води В минуле пливеш моє літо (Л. Голота).
4. О мово українська! Ти – вода з кринички, над якою гнуться верби Холодна і прозора і проста, А без води я вже давно помер би... (Ю. Бедрик).
5. Життя без книги хата без вікна, Тюрма глуха і темна, мов труна (Д. Павличко).
699. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Крізь вікна книг свободи світло ллється, Майбутнього видніє далина (Д. Павличко).
2. Я не тікав, зустрівшись з ворогами, і не ховавсь, лякаю-чись, на піч; цуравсь ходить неправими шляхами, утертими, а темними, як ніч (П. Грабовський).
3. Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне та вистелить зірчатий килим, Згадай мене, згадай мене (В. Бров-ченко).
4. Коли розлучаються двоє За руки беруться вони: І пла-чуть, і тяжко зітхають, Без ліку зітхають сумні (Г. Гейне).
5. То встала Русь в кольчузі і шоломі, щоб їй стихія – покорилась дика і вів її у далі невідомі син Перуна Олег-владика (В. Симоненко).


700. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Відберіть у народу все – і він усе може повернути, але відберіть мову – і він ніколи більше не створить її (К. Ушинсь-кий).
2. Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою (Сааді).
3. У чистім полі, полі на роздоллі, де колосочки проти сон-ця жмуряться, Вернигора, Вернивода, Вернидуб три велетні зі-бралися та й журяться (Л. Костенко).
4. Вітер, наче парубок в танці, на всі боки обертав ко-жухарку-метелицю і вона, широко розкинувши поли кожуха, то захлиналась жагучим потаємним шепотом, то лютилась, мов зві-рина (М. Стельмах).
5. Добрим мовцем можна стати, якщо до цього прагнути, тобто багато читати, уважно слухати живе слово, працювати із словниками, навчитися слухати себе (Н. Бабич).
701. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Дніпро спокійно шумить і реве, і хвиля берег миє і мла стоїть стіною від землі до неба, глухого, беззоряного (О. Довжен-ко).
2. І зі сходу на захід летіли лелеки, і німіла дощами налита земля (Є. Маланюк).
3. У тридцять літ ти тільки народився аби збагнути: мерт-вий ти єси у мертвім світі (В. Стус).
4. Ви чули як дзвонить у полі овес до зорі, як вітер бринить на роздоллі, як пісню ведуть косарі (Я. Шпорта).
5. Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини (Л. Кос-тенко).
702. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Пишіть про те, що ви живі-здорові, не говоріть чого ви так мовчали (Л. Костенко).
2. Тільки тобою серце кричить моє, тільки тобою сили мені стає далі брести хугою світовою, тільки тобою, тільки тобою (В. Стус).
3. Так як Данте любив Беатріче, як Петрарка Лауру любив, так люблю я тебе, моя пташко, хоч тобі я і серце розбив (О. Олесь).
4. Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях, де сонце наливає сливи солодким золотом в садах (В. Со-сюра).
5. Про таких чабанів кажуть: що він природний чабан, і хоч ростом його природа й не щедро дарувала, але тим вразливіший він, коли йдетьтся про його батьківську честь (О. Гончар).
703. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Максим Залізняк та Іван Гонта жили тепер у легендах і переказах, чекаючи слушного часу, щоб знову підняти ук-раїнську людність на боротьбу за волю (М. Слабошпицький).
2. Запорозька кіннота вела наступ так званою “лавою”, шикуючись напівколом, атакуючи в такий спосіб ворога не лише з фронту, а й з флангів, заходячи у його тили (О. Апанович).
3. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати дивлячись крізь сльози на дорогу, довго хреститиме мені слід, і стоятиме з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий (О. Дов-женко).
4. І вицвітали писані тарелі, і плакав батько і пливли роки (Л. Костенко).
704. У котрому реченні є пунктуаційні помилки?
1. Після похмурої темної ночі, в котру не переставав хлюс-кати лапастий дощ, розливаючи великі річки-озера по землі, по-чинало світати (Панас Мирний).
2. Давно вже стверджено: що тільки рідна мова приносить людині найбільше й найглибше особисте щастя, а державі – най-сильніші патріотичні почуття (І. Огієнко).
3. “Чого зажурився, мій любий козаче?” – питає дівчина вродлива (Леся Українка).
4. І сміються люди вже у вічі: треба ж так от збутися ума, щоб оце в двадцятому сторіччі та шукати те чого нема (Л. Кос-тенко).
5. Батько Богдана Лепкого закінчив Львівський університет (класична філологія і теологія), виступав з літературними тво-рами (М. Ільницький).
705. З яким словом логічно поєднується слово судження?
1. Поверхневі. 2. Поверхові.
706. З яким словом логічно поєднується слово кінська?
1. Збруя. 2. Зброя.
707. З яким словом логічно поєднується слово гетьманський?
1. Універсал. 2. Універсам.
708. З яким словом логічно поєднується слово вал?
1. Земний. 2. Земляний.
709. З яким словом логічно поєднується слово коментар?
1. Телевізійний. 2. Телевізорний.
710. З яким словом логічно поєднується слово дослідник?
1. Авторитетний. 2. Авторитарний.
711. З яким словом логічно поєднується слово прямий?
1. Додаток. 2. Доданок.
712. З яким словом логічно поєднується слово обставини?
1. Аналогічні. 2. Аналогійні.
713. З яким словом логічно поєднується слово рослина?
1. Ароматна. 2. Ароматизована.
714. З яким словом логічно поєднується слово паперові?
1. Гривні. 2. Гривни.
715. З яким словом логічно поєднується слово краяти?
1. Тканину. 2. Хліб.
716. З яким словом логічно поєднується слово словник?
1. Діалектний. 2. Діалектичний.
717. З яким словом логічно поєднується слово здібний?
1. На подвиги. 2. До наук.
718. З яким словом логічно поєднується слово меч?
1. Буланий. 2. Булатний.
719. З яким словом логічно поєднується слово вітальний (вітальна)?
1. Адреса. 2. Адрес.
720. З яким словом логічно поєднується слово вирізати?
1. Аппендицит. 2. Апендикс.
721. З яким словом логічно поєднується слово шляхи?
1. Комунікативні. 2. Комунікаційні.
722. З яким словом логічно поєднується слово посівна?
1. Кампанія. 2. Компанія.
723. З яким словом логічно поєднується слово речення?
1. Двоскладне. 2. Двоскладове.
724. З яким словом логічно поєднується слово світогляд?
1. Ідеальний. 2. Ідеалістичний.
725. З яким словом логічно поєднується слово стогін?
1. Болючий. 2. Болісний.
726. З яким словом логічно поєднується слово доручення?
1. Громадське. 2. Громадянське.
727. З яким словом логічно поєднується слово професія?
1. Будівника. 2. Будівельника.
728. З яким словом логічно поєднується слово удостоєний?
1. Ордена. 2. Ордера.
729. З яким словом логічно поєднується слово зупинка?
1. Слідуюча. 2. Наступна.
730. З яким словом логічно поєднується слово книга?
1. Корисна. 2. Корислива.
731. З яким словом логічно поєднується слово порада?
1. Лікарняна. 2. Лікарська.
732. З яким словом логічно поєднується слово правило?
1. Путати. 2. Сплутати.
733. З яким словом логічно поєднується слово проблема?
1. Постала. 2. Повстала.
734. З яким словом логічно поєднується слово науки?
1. Подвижники. 2. Сподвижники.
735. З яким словом логічно поєднується слово видатний?
1. Талан. 2. Талант.
736. З яким словом логічно поєднується слово суспільство?
1. Первинне. 2. Первісне.
737. З яким словом логічно поєднується слово математичні?
1. Відношення. 2. Відносини.

738. З яким словом логічно поєднується слово характерис-тика?
1. Психічна. 2. Психологічна.
739. З яким словом логічно поєднується слово хвороба?
1. Шкірна. 2. Шкіряна.
740. З яким словом логічно поєднується слово участь?
1. Брати. 2. Приймати.
741. З яким словом логічно поєднується слово погляди?
Збігаються. 2. Співпадають.
742. З яким словом логічно поєднується слово майдан?
Шумний. 2. Шумовий.
743. З яким словом логічно поєднується слово уряд?
Федеральний. 2. Федеративний.
744. З яким словом логічно поєднується слово бюро?
1. Туристичне. 2. Туристське.

13PAGE 15


13PAGE 1412515


13PAGE 15


13PAGE 1412515




 jtФ
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·ІЄДЖКМЪЬавртцш8:NPbd”–ЁЄ
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
· Заголовок 3 Заголовок 615

Приложенные файлы

  • doc 174981
    Размер файла: 706 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий