скотартство лб.PDF


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.


1

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ
ТА
ПРОДОВОЛЬСТВА
УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦ
ІО
НАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ





Факультет технології
виробництва і переробки
продукції тваринництва

Кафедра технології
виробництва продукції
тваринництва








СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ М’ЯС
НЕ СКОТАРСТВО





Методичні вказівки і завдання для виконання лабораторних робіт
для студентів факультету технології виробництва і переробки
продукції тваринництва із спеціальності
7
.
0
90
1
02
“Технологія
виробництва і переробки продукції

тваринництва ”












Вінниця 2012



2

УДК


Скоромна О.І., Фабіянська О.Л.
Спец
іалізоване м’ясне
скотарство.
Методичні вказівки і завдання для виконання
лабораторних робіт для студентів факультету технології
виробництва і переробки продукції тваринництва із спеціальності
7.
130.201 “Технологія виробництва і переробки продукції
тваринництва”.

Вінниця: ОЦ ВДАУ, 2012.


5
6
с.




Рецензенти: кандидат с.
-
г.
наук, доцент Огроднічук Г.М.
(ВН
АУ)











Методичні вказівки підготовлені відповідно до тимчасової
програми з дисциплін
и “Спеціалізоване м’ясне скотарство” і
викладені в послідовності, що відповідає
робочій програмі
.
Рекомендовано для студентів факультету технології виробництва і
переробки продукції тваринництва.








Рекомендовано науково
-
методичною комісією Вінницького

національного
аграрного університету (протокол №
__
від
__________
р.)





3

ЗМІСТ



Вступ

Техніка безпеки на заняттях та при роботі з м’ясною
худобою

4


5


Мета і завдання курсу

6


Загальна методика виконання лабораторних занять


7


Модуль 1.

Тема 1.
Типи
конституції та екстер’єр
м'ясної худоби.
Методи їх визначення та оцінка.

10


10


Тема 2. Визначення
основних ознак м'ясної
продуктивності
.


23


Тема 3.
Відтворення стада у м'ясному скотарстві та
визначення молочності м’ясних корів
.

Тема 4.
Бонітування м
’ясної худоби


29

35





Модуль 2.

38


Тема 5.
Організація кормової бази та
утримання
м’ясної худоби на пасовищах.

Тема 6.
Визначення собівартості продукції та
рентабельності м'ясного скотарства


38


47


Література

53



















4



ВСТУП


Виробни
цтву м’яса в Україні належить важлива роль у
вирішенні продовольчої проблеми. Для задоволення потреб
населення у м’ясі та м’ясопродуктах виробництво його на душу
населення слід довести до 85
-
100 кг, в т.ч. до 50 кг високоякісної
яловичини й телятини.


Оскі
льки Україна є зоною виробництва зерна і цукрових
буряків, а господарства постійно відчувають нестачу в
концентрованих кормах, то проблему м’яса можна вирішити
завдяки веденню скотарства

галузі, яка ефективно використовує
побічні продукти землеробства пр
и відносно низькому рівні
використання зерна.


Нині більшу частку яловичини (70
-
80 %) одержують за
рахунок тварин молочних і комбінованих порід. При інтенсифікації
молочного скотарства в Україні відбувається заміна комбінованих
порід (особливо сименталів)
спеціалізованими молочними
породами (українських чорно
-
та червоно
-
рябої порід), м’ясна
продуктивність яких нижча.


В цих умовах розвиток спеціалізованого м’ясного скотарства є
основною незаперечною передумовою підвищення виробництва
яловичини. Про це пере
конливо свідчить і досвід США та Канади,
де м’ясне скотарство є провідною галуззю, що забезпечує
оптимальне співвідношення виробництва молока і яловичини.


Галузь спеціалізованого м’ясного скотарства в Україні

нова,
вона має специфічні особливості технол
огії годівлі та утримання
тварин.


В цих умовах зростає роль спеціалістів тваринництва, які
мають оволодіти сумою практичних і теоретичних знань, вміти їх
узагальнювати й уміло використовувати в своїй роботі.


Вивчення спеціалізованого м’ясного скотарства
дає
можливість студентам глибше освоїти ведення цієї галузі, щоб
повністю розкрити її потенційні можливості.







5



ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА ЗАНЯТТЯХ ТА ПРИ РОБОТІ З
МЯСНОЮ ХУДОБОЮ


На заняттях в аудиторіях і лабораторіях, які
обладнані
технічними засобами та еле
ктроприладами під напругою 22
0
воль
т
,
необхідно суворо дотримуватися відповідних правил поводження з

ними.
Порушення правил їх використання є небезпечним для життя
і може спричинити пожежу або призвести до нещасного випадку.
Тому студентам забороняється бе
з дозволу вмикати технічні засоби
і електроприлади, торкатися металевими предметами
електроприладів, розеток тощо, залишати працюючі технічні засоби
без нагляду, користуватися відкритим вогнем в аудиторії.


До практичних занять у виробничих умовах допускаю
ться
студенти, які пройшли на кафедрі ввідний інструктаж з техніки
безпеки
роботи та індивідуальний інструктаж безпосередньо
на
фермі, де проводитиметься заняття.

На практичних заняттях студенти повинні працювати у
спецодязі (халатах), лише із здоровими і
спокійними тваринами.
Поводитись потрібно тихо, спокійно, врівноважено; не можна
бігати, стрибати, робити різкі рухи, бити тварин, залишати місце
занять самовільно.

Наближаючись до тварин, необхідно привернути до себе увагу
спокійним, ласкавим, але вимогли
вим голосом.

Перед тим як
торкатись вим'я корів, сім'яників бугаїв чи брати проміри, слід
заговорити
з
твариною, погладити її.

Підходити до великої рогатої
худоби і працювати з нею потрібно збоку, обличчям до задньої
частини тіла, тримаючи в полі зору задн
ю кінцівку.

За групового безприв'язного утримання худоби не можна
заходи:й в станки чи загони, особливо з бугайцями старше 9
-
міс.
віку.

Працювати з тваринами (брати проміри, нумерувати,
бонітувати) можна лише тоді, коли вони прив'язані або зафіксовані
у ро
зколі, станку.

При проведенні практичних занять в умовах виробництва слід
завжди дотримуватись правил особистої гігієни та санітарії. У
випадку виникнення під час роботи подряпин, порізів на руках
-
ті
місця змащують йодом і за необхідності накладають пов'
язку. На
фермі категорично забороняється курити. Не дозволяється заносити
в тваринницькі приміщення особисті речі, продукти харчування.



6


МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ



Мета дисципліни

навчити студентів розуміти особливості
ведення спеціалізованого м’ясного ско
тарства, оцінювати м’ясні
якості великої рогатої худоби,
визначати молочність м’ясних корів,

розрізняти породи різних напрямків продуктивності, оперувати
показниками відтворення стада, визначати потребу в кормах.


Основним завданням курсу є:


ЗНАТИ
:

-

особли
вості ведення спеціалізованого м’ясного скотарства в
Україні;

-

породи худоби м’ясного напрямку;

-

відтворення стада в м’ясному скотарстві;

-

племінна робота з м’ясною худобою;

-

технологію виробництва яловичини;

-

особливості годівлі м’ясної худоби;

-

шляхи збільшенн
я продуктивності м’ясного скотарства та
підвищення якості яловичини.


ВМІТИ:

-

відрізняти спеціалізовані м’ясні породи від порід іншого
напрямку продуктивності;

-

організовувати відтворення стада та племінну роботу в
м’ясному скотарстві;

-

розробляти раціони для
м’ясної худоби;

-

проводити комплексну оцінку племінної худоби м’ясних
порід;

-

розраховувати потребу в кормах і площах кормових культур
для корів “зі шлейфом”.











7

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА

ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ


Лабораторні заняття з дисципліни “Спеціа
лізоване м’ясне
скотарство” являють собою серію робіт, які виконує кожен студент
індивідуально в лабораторії скотарства і технології виробництва
молока і яловичини Вінницького
національного
аграрного
університету.


У процесі виконання лабораторних робіт на
основі одержаних
в лекційному курсі теоретичних занять студентів повинні освоїти
найбільш важливі питання , які доведеться вирішувати в
практичній роботі з метою здійснення в виробничих умовах
найбільш ефективних рішень, направлених на збільшення
виробниц
тва яловичини, поліпшення її якості, зменшення її
собівартості та вміти вигідно реалізувати відгодованих тварин.

До кожного заняття студенти готуються самостійно шляхом
вивчення матеріалів лекцій, відповідних розділів підручника та
іншої спеціальної літера
тури. Перед початком кожного заняття
викладач перевіряє підготовку студента, оцінює його відповіді,
видає завдання, підводить підсумки та ставить завдання і роз’яснює
методику його виконання.

Студенти, які не підготувались до заняття, використовують
аудито
рний час для вивчення змісту та методики лабораторної
роботи, а саму роботу виконують в поза аудиторний час.
Пропущені заняття за погодженням із викладачем студенти
відпрацьовують самостійно протягом тижня (до наступного
заняття).


Весь курс цієї дисциплін
и складається з семи основних тем.
З
агальний обсяг лабораторних занять з “
Спеціалізованого м
’ясного
скотарства” складає 1
2
год., лекційного курсу

14 год. і
64
год.


самостійна робота студентів. При вивченні цієї дисципліни
передбачається
оцінка
знань ст
удентів за 100
-
бальною шкалою, в
основі якої лежить структурно
-
модульна схема, приведена в табл.
1.


Вся дисципліна включає
три

змістовних
модул
я
. Вивчення
матеріалу в об’ємі модуля здійснюється на лекційних і
лабораторних заняттях.


Модуль 1.
Сучасний ста
н м’ясного скотарства в Україні,
відтворення стада та племінна робота з м’ясною худобою (лекції


10
год., лабораторні

8 год.).



8


Модуль 2.
Технологія виробництва яловичини (лекції


4 год.,
лабораторні

4
год.).


Модуль 3.
Наукова робота та поглиблене ви
вчення
дисципліни.

Таблиця 1

Структура курсу за КМСОНП для навчальної дисципліни

«
Спеціалізоване м'ясне скотарство
»

Кількість
балів за

кожний вид
діяльності

Кількість
балів за
всі види
діяльності

Види
контролю

№ залік
.

№ модуля

Назва
змістовного
модуля

Вид навчальної
роботи

Загальна
кількість
заходів/

Г
один

min

max

min

max

Лекції

5
/
10

0,
84

1
,4

4,2

7

Лабораторні

4
/
8

1,02

1
,7

4,08

6
,8

СРС

2
/
32

1,
5

2
,5

3

5

Контрольні
заходи

2/
-

1,5

2,5

3

5

Захист модуля

1/
-

6

10

6

10

Модуль 1 45/1,25

ЗМ 1 «
Відтворення
великої рогатої
худоби м’ясних
порід
»

Всього за
модуль

14
/5
0



20,28

3
3,8

Лекції

2
/
4

0,84

1
,4

1,
68

2,8

Лабораторні

2
/
4

1,0

1
,7

2,04

3,4

СРС

2
/
32

1,5

2
,5

3

5

Контрольні
заходи

2/
-

1,5

2,5

3

5

Захист модуля

1/
-

6

10

6

10

Модуль 2 45/1,25

ЗМ 2 «
Облік
продуктивності
м’ясної худоби т
а
.
визначенн
я
Всього за
модуль

9
/4
0



15,72

30

Публікації





Участь у
конференціях





Участь у
олімпіадах





Моду
ль 3

Наукова робота та
поглиблене
вивчення
дисципліни

Участь в інших
конкурсах








10

Всього за поточний контроль

-



3
6

70

Поточний контроль знань 70 б.

Заліковий кредит 1 90 год./2,5 кр.


Залік



-


30



Всього 100 балів

Всього
за
заліковий
кредит


2
3/
90


100б




9

Таблиця 2

Шкала оцінки знань студентів з дисципліни

«
Спеціалізоване м'ясне скотарство
»

За

шкалою
ECTS

За національною
шкалою

Рейтингова оцінка за шкалою
навчального закладу

(абсолютна кількість балів

за дисципліну)

А

Відмінно

90
-
100

В

89
-
82

С

Добре

75
-
81

D

66
-
74

E

Задовільно

60
-
65

FX

35
-
59

F

Незадовільно

1
-
34


Контролем рейтингової оцінки є результати виконання
тестових, лабораторних завдань, самостійної роботи та
контрольних заходів.


Набрана студентом кільк
ість балів, відповідно до рейтингової
оцінки, є відповідним еквівалентом для одержання підсумкової
оцінки його знань з дисципліни (табл. 2).


Модуль закінчується підсумковим контролем по модулю,
участь в якому усіх студентів обов’язкова.


Після завершення
модуля виставляється модульна оцінка, а
підсумкова оцінка проводиться в останній тиждень теоретичного
навчання.


Підсумковий контроль з дисципліни здійснюється у формі
іспиту при виконанні студентом усіх видів попередніх заходів за
програмою бакалавра.










10

МОДУЛЬ 1.
«Відтворення великої рогатої худоби м’ясних
порід»


Тема 1.
Типи конституції та екстер’єр м’ясної худоби. Методи їх
визначення та оцінка.


Мета заняття
.
Вивчити статі м'ясної худоби та методику
візуальної оцінки екстер'єру та типу конституції
.

Зміст заняття:

Вчення про зовнішній вигляд, форми тварини в цілому і
особливості окремих її частин (статей) тіла, в зоотехнії має назву
екстер'єру. Воно базується на наявності зв'язку між зовнішніми
формами тварини та їх господарською і племінною цінніст
ю.

Спеціаліст повинен вміти за зовнішнім виглядом (екстер'єром)
тварин швидко оцінювати їх якість, мати чітку уяву про всі
процеси, що відбуваються в організмі, бачити, як ці процеси
впливають на зовнішній вигляд тварин. Детальну оцінку екстер'єру
і консти
туції проводять при бонітування (комплексній оцінці)
тварин.

Перш ніж оцінювати екстер'єр, необхідно встановити
інвентарний номер тварини, її кличку, вік стать, породу; для корів і
нетелей дату останнього осіменіння, а для корів і дату останнього,
перед оц
інкою, отелення. Крім того, враховують вгодованість
тварини, оскільки при добрій вгодованості значна частина
недоліків екстер'єру згладжується, а при поганій
-
вони
виділяються чіткіше і можуть навіть підсилюватися.

Основним способом вивчення екстер'єру є
окомірна
(пунктирна) оцінка з описуванням статей тварини. Для окомірної
оцінки екстер'єру необхідно добре знати назву й топографію статей
(рис.1), а також взаємозв'язок екстер'єру з конституцією і напрямом
продуктивності великої рогатої худоби.

Окомірна оц
інка (при необхідності окремі статі тварини
промацують) дає можливість відносно швидко і всебічно
проаналізувати особливості її зовнішнього вигляду.




11









Рис. 1 Статі м'ясної худоби:

І
-
морда; 2
-
рот; 3
-
ніздрі; 4
-
лице; 5
-
очі; 6
-
лоб: 7
-
вухо
; 8
-
потиличний гребінь; 9
-
горло; 10
-
грудинка;
II

-
підгруддя; 12
-

шия; 13
-
загривок; 14
-
передплічний жолоб; 15
-
плечолопатковий
суглоб: 16
-
холка; 17
-
плече; 18
-
заплічний жолоб; 19
-
лікоть; 20
-

підпліччя: 21
-
зап'ястя; 22
-
гомілка (п'ясток
); 23
-
ратиця; 24
-

передня пахвина; 25
-
надплечова частина; 26
-
спина; 27
-
ребра; 28
-
черево; 29
-
по
перек; 30
-
маклак; 31
-
крижі (оковалок, товстий
філей): 32
-
корінь хвоста (огузок); 33
-
стегно (окорок); 34
скакальний суглоб; 35
-
хвіст; 36
-
кис
ть хвоста; 37
-
окорок
зсередини; 38
-
мошонка; 39
-
щуп; 40
-
ратичка.


Форму і розвиток статей оцінюють за гармонійністю будови
тіла і загальною міцністю всього організму, враховуючи при цьому
розвиток кістяка і м'язів, а також пропорційність розвитку о
кремих
його частин.

Вивчення і описування статей починають з голови і
закінчують кінцівками, особливу увагу звертаючи при цьому: на
вади і недоліки екстер'єру.

Оглядаючи голову, спочатку визначають її розмір, загальну
будову і профіль. Потім описують очі,
вуха, зуби, носо
-
губне
дзеркало, нижню щелепу. Шию оглядають з метою визначення її
довжини, ширини і товщини.

Описуючи тулуб, оглядають послідовно верхню, середню й
нижню його лінії. По верхній лінії послідовно описують холку,
спину та поперек; по середній

-
плечі, ребра, здухвину і крижі; по
нижній
-
черево, вим'я, статеві органи.



12

Кінцівки оглядають спочатку передні, а потім
-
задні. При
цьому особливу увагу звертають на міцність кістяка, розвиток
мускулатури, сухожилля, виразність суглобів, міцність і які
сть
ратичного рогу.

Оцінюючи екстер'єр слід пам'ятати, що він є породною
ознакою і тому для кожної породи характерні свої, специфічні
екстер'єрні особливості, крім того, екстер'єр значною мірою
залежить від статі й віку тварин. Статеві відмінності в екстер
'єрі
зумовлені статевим диморфізмом, або розвитком другорядних
статевих ознак. їх добрий розвиток має важливе значення, оскільки
від цього залежить статева діяльність, а отже й продуктивність
тварини.

У великої рогатої худоби досить чітко виражені вікові з
міни
екстер'єру. Це пояснюється насамперед тим, що в ембріональний
і
постембріональний період вони ростуть із різною швидкістю.
Крім
того, різні органи і тканини у зазначені періоди мають різну
енергію росту, внаслідок чого з віком різко змінюється їх будо
ва
тіла, особливо значною мірою на будову тіла впливають ріст і
розвиток скелету.

М'ясна худоба має коротку, товсту, обмускулену шию без
великої кількості складок. У кіанської худоби на шиї наявний добре
виражений м'язовий горб. Внаслідок незначної висоти
остистих
відростків холка низька і широка. Через добрий розвиток
мускулатури, що покриває верхню частину лопаток, холка іноді
буває роздвоєною.

У тварин британського походження грудина коротка, широка,
циліндрична, у франко
-
італійського довга, широка, глиб
ока, із
сильно випнутим вперед і яскраво вираженим підгрудком.

М'ясні тварини мають рівні, широкі й добре обмускулені
спину та поперек. Деяка провислість спини спостерігається у
шаролезької худоби і споріднених з нею порід. Це є наслідком
довгого і важкого
тулуба, що не вважається вадою при оцінці
екстер'єру.

Крижі у м'ясних тварин прямі, довгі й широкі як у сідничних
горбах, так і в маклоках, добре обмускулені з розвиненим м’ясним
трикутником, вершини якого знаходяться в маклоках, сідничних
горбах і колін
ній чашці.

Правильний розвиток крижів має важливе значення для
м'ясних тварин, оскільки, в цій ділянці розміщені внутрішні


13

статеві органи у самок, а також добре розвинена мускулатура, яка
дає багато м'яса вищого ґатунку. Перебіг пологів у самок залежить
в
основному від будови тазу і його діаметра, оскільки він утворює
шлях для проходження плоду.

Задній пах (щуп) має пряму і низьку опущену лінію. Під
-
тягнутість і ввігнутість його спостерігається у тварин з пони
-
женими м'ясними якостями.

Черево у м'ясної поро
ди помірної величини, округле, ци
-
ліндричне. У кіанської худоби
-
недостатньо розвинене, сухорляве.

Тварини скоростиглих м'ясних порід мають короткі, тонкі,
широко поставлені кінцівки, з добре розвиненою мускулатурою
вище зап'ястка і скакального суглоба.

У
великих тварин кінцівки міцніші і довші з достатньо
вираженими суглобами і сухожиллям, мають невеликі міцні ратиці,
що закриті блискучим рогом. Тварини з міцними, правильно
поставленими кінцівками і ратицями здатні добре
пристосовуватись до умов пасовищно
го і промислового утримання.

Вторинні статеві органи. У м'ясної худоби повинні бути чітко
виражені другорядні статеві органи (у самок статеві, або срамні
губи, у самців мошонка із сім'яниками). Форма і розмір останньої є
найважливішою ознакою, оскільки вон
а безпосередньо пов'язана із
спермопродуктивністю бугая (рис. 2). Як правило, самець і самка
за екстер'єром істотно відрізняються.










Рис.2 Форми мошонки у бугаїв м'ясного напряму
продуктивності (за Г. Мінішем. Д. Фоксом, 1986)

а) мошонка прямопосад
жена, що пов'язано із середнім
розміром сім'яників;



14

б) мошонка нормальної форми із самостійно вираженою
шийкою, досягає рівня скакального суглоба;

в) мошонка конічної, звуженої до кінця форми, що свідчить
про невеликий розмір сім'яників.


Корова м'ясного
напряму продуктивності з високою
відтворною здатністю має красивий, витончений, пропорційний
тулуб з добре вираженими "жіночими" ознаками: голова, шия і
груди з плавними контурами; мускулатура помірно розвинена;
підгрудок, пах і плечі підібрані, компактні;
ребра добре розвинені;
висота в крижах більша, ніж у холці; сідничні кістки широко
поставлені й помітні.

Самка з незадовільною відтворною здатністю має грубу
непропорційну будову тіла, у неї досить розвинена передня частина
тулуба, є надлишкові відкладенн
я внутрішнього жиру, не

функціонуюче вим'я. До речі, нині у м'ясному скотарстві все більше
уваги надається розвитку вим'я, яке повинно бути правильної
форми з добре розвиненими дійками. Основа вим'я має міститися
на рівні уявної горизонтальної лінії (через
горбик скакального
суглоба).

Передня частина вим'я повинна бути досить довгою, задня
має знаходитися якнайвище. У США застосовують бальну оцінку
розвитку вим'я (від 1 до 4).

Основними способами оцінки екстер’єру є: окомірна з
описуванням статей; взяття пр
омірів; вирахування індексів;
побудова екстер’єрних профілів; фотографування.

Оглядають і оцінюють тварин на горизонтальному, добре
утрамбованому майданчику розміром 30
-
50 м
2
, або на спеціально
зробленій дерев’яній платформі. Тварина повинна стояти вільно
й
спокійно, опиратись на всі кінцівки і мати прямо поставлену
голову, тварину слід оглядати з усіх боків, бажано при боковому
освітленні. Під час огляду тварини спереду і ззаду передні кінцівки
повинні закривати задні й навпаки, при огляді з боку кінцівки
одного боку повинні закривати собою кінцівки другого.

Проводячи екстер’єрну оцінку великої рогатої худоби, слід
звернути увагу і на масть, особливо в тих випадках, коли оцінюють
тварин тих порід, з якими довгий час вели селекційно
-
племінну
роботу і відбір
за мастями. В таких випадках, оцінюючи екстер'єр,
треба стежити , щоб кожна тварина, яка
належить до
тієї чи іншої
породи, мала масть, притаманну даній породі.



15

Оскільки масть у ряді випадків є типовою і стійкою
породною ознакою, вона має суттєве значення д
ля загальної
характеристики тварин.

Конституція великої рогатої худоби, як і інтер’єр, тісно
пов’язана з напрямом продуктивності тварин і значною мірою
залежить від умов вирощування молодняка, системи відбору й
підбору
За класифікацією
І.У. Дюрста,
тварин
відносять до
дихального,
або
лептосомного,
і
травного,
або
ейрисомного,
типів конституції. Для тварин
лептосомного типу
властиві
підвищений обмін речовин, менша здатність до відкладення в тілі
жиру, підвищений ріст і дещо знижений процес диференціювання
по
рівняно з тваринами
ейрисомного
типу. У лептосомів відносно
вищі кінцівки та вужчі груди. Для тварин так званого
травного
типу (ейрисомного)
характерна грудна клітка, пристосована до
обмеження обміну речовин, внаслідок чого вона скорочується у
результаті б
ільш прямого розміщення ребер і зменшення відстані
між ними. У цих тварин великі, глибокі і короткі груди. Найменша
довжина шиї властива тваринам з найкращим обміном речовин або
найгіршою молочною продуктивністю, тобто придатним до
нарощування м'яса. Голов
не для тварин травного типу

їх
підвищена здатність швидко жиріти. Це є наслідком того, що
організм нездатний своєчасно окислювати надмірну кількість
спожитих речовин.

У виробничих умовах визначення типів конституції тварин
проводить за класифікацією
П.М.
Кулешова
і М.Ф.
Іванова,
виділяючи грубу, ніжну, рихлу та міцну, а також їх поєднання:
груба
-
щільна, груба
-
рихла, ніжна
-
рихла та ін..

Для тварин м’ясних порід бажана міцна конституція.

Груба конституція
.
Тварини характеризуються порівняно
товстим, грубим і
масивним кістяком, товстою, досить розвиненою,
але недостатньо еластичною шкірою, великою важкою головою,
короткою товстою шиєю, об’ємною щільною мускулатурою із слабо
вираженими жировою і сполучною тканинами, довгим задом (різко
виділяються маклоки, дахоп
одібний круп), що справляє враження
непропорційного розвитку окремих частин тіла. Тварини грубої
конституції, як правило, малопродуктивні, погано відгодовуються.

Ніжна конституція
.
Тварини ніжної конституції
характеризуються легким, але міцним кістяком, то
нкою і щільною
шкірою, яка легко відтягується на всіх ділянках, невеликою,


16

вузькою, витягнутою головою, щільною мускулатурою. Окремі
статі екстер'єру (голова, кінцівки, зад) порівняно із загальними
розмірами тварин дещо зменшені. Тварини ніжної конституції

мають живий темперамент та інтенсивний обмін речовин.

Щільна конституція
.
Тварини із щільною конституцією
характеризуються пропорційною будовою тіла, добре розвиненою
щільною мускулатурою із слабко вираженим шаром підшкірного
жиру, міцним і товстим кістяк
ом, розвиненими і добре окресленими
суглобами (у них чіткіше виділяються холка, маклоки, сідничні
горби).

Пухка конституція
.
Худоба пухкої конституції має досить
розвинену підшкірну і жирову тканини, а також значні жирові
прошарування між мускулами, внутрі
шніми органами: легкий
міцний кістяк, м'яку, але товсту еластичну шкіру, округлі форми
добре розвиненого тулуба, пряму, широку, добре обмускулену
спину і поперек, прямий і широкий круп. У результаті доброго
розвитку сполучної і жирової тканини кістяк й мус
кулатура погано
проглядаються.

Тварини пухкої конституції добре і швидко відгодовуються,
дають мармурове м'ясо.

Міцна конституція
.
Тварини міцної конституції мають ма
-
сивний кістяк, щільну мускулатуру, пропорційну будову тіла, у них
чудово розвинені дихаль
на, кровоносна і травна системи. Для
м'ясної худоби міцна конституція є найбільш бажаною.

Тварини міцної конституції займають проміжне місце се
ред
інших. У них голова може бути великою і маленькою, шия
-
довгою
і короткою, холка високою і низькою, спина
-
довгою і короткою.

Між характерними типами конституції існують проміжні
(змішані): груба щільна, груба пухка; ніжна щільна, ніжна пухка.

До ніжної пухкої конституції в основному відносять ком
пактні
спеціалізовані м'ясні породи великої рогатої худоби
британського
походження. Вони мають короткі кінцівки, товсту шкіру з добре
розвиненою клітковиною. Худоба велика, має міцнішу
щільну
конституцію, тонку шкіру із слабо розвиненою клітковиною, добре
виражені м'ясні якості.

Тварини різних типів конституції ві
дрізняються за будовою
тіла,
продуктивністю,
а
також біологічними особливостями.

Оглянувши тварину, коли вона стоїть, слід також
оглянути
її і
під час руху, оскільки деякі вади екстер'єру
(особливо
кінцівок)


17

найбільш повно проявляються під час руху.
Для
ць
ого її кілька
разів проводять по майданчику у різних
напрямах.


Таблиця 3.

Шкала оцінки конституції та екстер'єру бугаїв
-
плідників

Статі будови тіла і
загальний розвиток
тварин

Вимоги для оцінки за вищим балом

Макси
-
мальний
бал

Загальний вигляд,
розвиток
і
відповідність типу
породи

Пропорційна будова тіла, глибокий і
заокруглений тулуб, добре виражені
породи та статевий диморфізм.

Добре розвинута мускулатура, міцний,
проте не грубий кістяк, масть
характерна для породи.

20



10

Статі екстер'єру:


-
голо
ва і шия

Голова типова для породи, шия з добре
розвинутими м'язами

5

-
грудна клітка

Довга, широка, глибока, заокруглена,
без западин і перехвату за лопатками

10


-
холка, спина,
поперек

Широка, м'ясиста холка, верхня лінія
рівна; спина і поперек широк
і, довгі з
добре розвинутою мускулатурою

15

-
крижі


Рівні, широкі і довгі, добре виповнені
м'язами; прикріплення хвоста типове
для породи

10

-
окіст


Добре розвинута мускулатура, що
опускаються до скакального суглоба,
внутрішній бік стегна обмускулений,

щуп підтягнений відносно нижньої лінії
тулуба

10

-
сім'яники

Нормальної форми й обхвату, з
вираженою шийкою, у розслабленому
стані сягають рівня скакального суглоба

10

-
кінцівки

Правильно поставлені, з міцним
копитом

10

Всього, балів


100



18

Для прав
ильної оцінки будови тіла необхідно одночасно
оглянути
кожну стать у кількох тварин
-
ровесниць і порівнювати
їх
між
собою.

У
м'ясному скотарстві оцінку проводять як за 100
-
бальною,
так
і за 5
-
бальною шкалою.

Таблиця 4

Шкала оцінки конституції та екстер'єр
у корів

Статі
будови тіла і
загальний
розвиток
тварин

Вимоги для оцінки за вищим

балом

Макси
-

мальний

бал

Загальний вигляд,
розвиток
і
відповідність

типу породи

Пропорційно складена тварина з добре
вираженими ознаками самки. Масть
характерна для породи. М
'язи
видовжені, плоскі, помірно розвинуті,
міцний, проте не грубий
кістяк

15

10

Голова легка, типова для породи,

5

шия довга з помірно розвинутими


Статі
екстер'єру:
голова
і
шия

м'язами


Широка, глибока, без западин і

10

грудна
клітка

перехвату за
лопатками



15

холка,
спина,

поперек

Верхня лінія рівна; спина і поперек

широкі, довгі з добре розвинутою
мускулатурою




10


крижі

Рівні, широкі і довгі, маклоки і
сідничні горби виступають, широко
поставлені і помітні;

прикріплення хвоста типове для

п
ороди


10


окіст

Помірно розвинена довга мускулатура,
чітко виражений скакальний суглоб


вим'я

15


Достатньо розвинуте, правильної

форми


кінцівки

10


Правильно поставлені, з міцним

копитом


Всього,
балів


100






19

Оцінка к
онституції і екстер'єру.

Конституцію і екстер'єр корів оцінюють у 3
-
та 5
-
річному
віці,
бугаїв
-
щорічно, до 5
-
річного віку. Особливу увагу слід звертати на
вираження типу породи і гармонійність будови тіла. Оцінку бугаїв і
корів проводять за 100
-
бальною шк
алою (табл. 3, 4).

При оцінці конституції і екстер'єру враховують недоліки
будови
тіла, за які знижують основний бал. (табл. 5).

Таблиця 5

Недоліки конституції та екстер’єру, за які знижують бальну
оцінку

Статі будови тіла і
загальний розвиток
тварин

Недол
іки

Загальний вигляд,
розвиток і вираженість
типу породи

Недорозвинена, негармонійна будова тіла, кістяк
грубий або ніжний, недостатньо розвинуті
мускулатура та скелет, вузький тулуб, короткий тулуб,
недорозвинуті сім’яники, не виражений тип породи

Статі
екстер’єру:

голова і шия

Голова важча, груба або ніжна, нетипова для породи;
шия вузька

грудна клітка

Неглибока, вузька, із западинами чи перехватом за
лопатками, з недостатньо розвинутою
мускулатурою, малим обхватом

холка, спина, поперек

Холка вузька,
гостра; спина і поперек вузькі,
недостатньо виповнені мускулатурою; спина
провисла або горбата, провислий поперек (м'який)

крижі

Короткі, звислі, дахоподібні, недостатньо
виповнені мускулатурою; шилозадість, високо або
дуже низько посаджений хвіст

окіст

Недостатні розміри, недостатньо або надмірно
розвинута мускулатура

вим’я

Недорозвинене, неправильної форми

сім’яники

Недостатня довжина та обхват, непропорційна форма

кінцівки

Постанова неправильна, задні

шаблевидні, передні
і задні

зближені в сугло
бах; слонова постава;
слабкий копитний ріг



20

Окомірна (пунктирна) оцінка екстер’єру поряд з обліком,
безумовно, є одним із основних методів продуктивності визначення
якості тієї чи іншої тварини. Проте така оцінка (особливо якщо її
проводять недосвідчені с
пеціалісти) може бути досить суб'єктивною.

Оцінка екстер'єру з використанням промірів дає можливість
надати їй об'єктивності.

Для вимірювання тварин використовують: мірну палицю, мірну
стрічку і мірний циркуль. Всі вони мають поділки в сантиметрах, а
вимір
ювання можна проводити з точністю до половини сантиметра.

Перед початком вимірювання необхідно перевірити справність і
точність приладів.

Вимірювання тварин проводять вранці до годівлі або через 3
-
3,5
год. після неї. Тварина повинна стояти на рівному майда
нчику і бути
спокійною, не збудженою. Особливу увагу слід звертати на
правильну поставу кінцівок: оглядаючи тварину ззаду, задні кінцівки
повинні закривати передні і навпаки, збоку
-
кінцівки лівого боку
повинні закривати кінцівки правого і навпаки. Голова
ні високо
піднята, ні низько опущена, а також не повернута вбік. Вимірювати
тварину можна як з правого, так і з лівого боку. Щоб забезпечити
порівнюваність промірів, необхідно однойменні проміри у різних
тварин брати однаково і між одними і тими ж точками
, а для цього їх
можна заздалегідь позначити білою фарбою
-
на темних тваринах і
чорною
-
на світлих.

Досить детальні вимірювання пов'язані із значними витратами
часу і праці, а тому залежно від мети вимірювання кількість промірів
може бути різною: від 5
-
для запису в Державну книжну племінних
тварин (ДКПТ), до 52
-
у наукових Дослідженнях.

Слід завжди пам'ятати, що проміри тіла тварини як спосіб
оцінки екстер'єру, дають уяву лише про розміри окремих статей, але
не характеризують їх якість. Щоб точно оціню
вати будову тіла
тварин різного напряму продуктивності, статі і віку і з метою
визначення пропорціональності будови, взаєморозвитку різних його
частин, типу, розраховують індекси будови тіла, які є вираженим у
відсотках співвідношенням взаємозв'язаних пром
ірів. Взяття
промірів, розрахунок індексів тілобудови проводиться за
загальноприйнятими зоотехнічними методиками.

Поряд з індексами для аналізу екстер'єру за промірами
застосовують профільний метод порівняння і оцінки тварин шляхом
побудови екстер'єрного п
рофілю

графічного зображення різниці
між промірами даної тварини (групи) і стандарту.



21

Екстер'єрний профіль наочно ілюструє відхилення даних
промірів тварини від стандартних показників.

Порядок виконання
:

Лабораторна робота виконується в умовах навчальної
ферми.
Студенти отримують мірні інструменти, інструкції з бонітування
великої рогатої худоби м'ясних порід, рисунки і таблиці найбільш
поширених недоліків і вад екстер'єру, абриси бугая і корови м'ясної
породи, фотографії і муляжі худоби м'ясного напрямку

продуктивності.

Завдання до теми:

1.

Позначити на абрисі, показати на тваринах статі м'ясної
худоби.

2.
Провести на навчальній фермі окомірну оцінку розвитку
окремих статей та екстер'єру м'ясної худоби в цілому (за формою
табл.1,2,3).

3.

Провести вимірюва
ння м'ясної худоби за такими промірами:

-

Висота в холці (віддаль від землі до вищої точки холки, мірною
палицею)________________________см.

-

Висота в попереку (від точки на дотичній до крайніх передніх
виступів маклоків до землі, мірною
палицею)_____________
____см.

-

Висота в крижах (від найвищої точки крижової кістки до землі,
мірною палицею)_______________________см.

-

Глибина грудей (від холки до грудної кістки, по дотичній до задніх
кутів лопаток, мірною палицею)________________________см.

-

Коса довжина тулуба
(від крайньої передньої точки виступу кістки
плеча до крайнього заднього внутрішнього виступу сідничного
горба, мірною палицею і стрічкою)______________________см.

-

Коса довжина заду (від переднього виступу маклока до крайнього
заднього виступу сідничного
горба,
циркулем)_________________см.

-

Ширина грудей за лопатками (по вертикалі, дотичній до задніх
кутів лопаток, мірною палицею)___________________см.

-

Ширина заду в маклоках (циркулем)_________________см.

-

Ширина заду в сідничних горбах (в крайніх зовнішніх
виступах
сідничних горбів, циркулем)______________см.

-

Ширина заду в кульшових суглобах (циркулем)____________см.

-

Обхват грудей за лопатками (по вертикалі, дотичній до крайніх
задніх кутів лопаток, стрічкою)____________см.

-

Обхват п'ястка (в нижньому кінці
верхньої третини, бажано


22

вимірювати обидві кінцівки, стрічкою)__________________см.

-

Напівобхват заду (від крайнього переднього виступу тлінного
суглоба однієї кінцівки горизонтально під хвостом до такої ж точки
на другій кінцівці, стрічкою)________________
__см.

4.

Розрахувати індекси тілобудови м'ясної худоби. Результати
занести до табл.6

Таблиця 6

Індекси тіло будови тварин

Індекс

Співвідношення промірів


Високоногості

Висота в холці

глибина грудей

висота в холці х 100


Розтягнутості
(формату)

Коса дов
жина тулуба

Висота в холці х 100


Перерослості

Висота в крижах

Висота в холці х 100


Костистості

Обхват п’ястка

Висота в холці х 100


Великоголовості

Довжина голови

Висота в холці х 100


Збитості

Обхват грудей за лопатками

Коса довжина тулуба х 100


Тазо
-
грудний

Ширина грудей за лопатками

Ширина в маклоках х 100


Грудний

Ширина грудей за лопатками

Глибина грудей х 100


Шилозадості

Ширина в маклоках

Ширина в сідничних горбах х100


М’ясності

Напівобхват заду

Висота в холці х 100


Контрольні питання

1.

Дайте визначення терміну «конституція» тварин.

2.

Принципи класифікації типів конституції.

3.

Морфологічні характеристики класифікації типів конституції
м’ясної худоби.

4.

Типи конституції за П.М.Кулешовим

М.Ф.Івановим.

5.

Назвіть основні проміри т а точки їх взятт
я

6.

Назвіть індекси тілобудови.

7.

Які проміри найоб’єктивніше характеризують м’ясні якості
великої рогатої худоби



23


Тема 2. Визначення
основних ознак м’ясної продуктивності і
виручки від реалізації худоби.



Мета заняття:

Вивчити способи і принципи зажиттєвої о
цінки
м’ясної продуктивності великої рогатої худоби спеціалізованих
м’ясних порід худоби і після їх забою,
навчитись оцінювати м’ясну
продуктивність худоби м’ясних порід при житті тварин і після їх
забою.

Зміст заняття
:

Прогнозування виробництва яловичини
базується на правильній
оцінці та обліку м’ясної продуктивності худоби, які здійснюються як
за життя тварин, так і після їх забою. Зажиттєва оцінка м’ясних
якостей тварин полягає у вивченні їх зовнішніх ознак (будова тіла,
розвиток м’ясних форм, вгодованіс
ть), визначенні живої маси та
інтенсивності росту.

М'ясна продуктивність худоби визначається кількістю м'яса і
компонентів туш, одержаних від тварин або групи тварин за певний
проміжок часу.

Відгодівельні якості
характеризуються середньодобовим при
-
ростом
живої маси, віком досягнення визначеної живої маси,
витратами кормів на одиницю приросту живої маси;

м'ясні якості



морфологічним складом туші: співвідношенням
м'яса, жиру і кісток, їх хімічним складом і забійним виходом.

Перші визначаються при житті тва
рин, другі


після їх забою.

Живу масу встановлюють на основі систематичних зважувань
тварини у встановлену годину дня, перед годівлею. У виробничих
умовах результати зважувань записують у "Відомість зважування
тварин" (форма

96).

Коли немає можливості з
важити дорослу худобу, визначити її
живу масу можна з використанням промірів (спосіб Трухановського)
за формулою:


ЖМ
=
(ПДТх ОГЛ):100 х К,


де ЖМ


жива маса тварини, кг;

ПДТ


пряма довжина тулуба (від середини холки до кореня
хвоста або першого рухомого
хребця), вимірюється стрічкою, см;

ОГЛ


обхват грудей за лопатками, см;
К


поправочний
коефіцієнт
(2


для худоби молочних,
2,25


молочно
-
м'ясних і
2,5


24



м'ясних порід). Для худоби вищесередньої вгодованості при
розрахунках живу масу збільшують на
5
-
10
%,
нижчесередньої


зменшують на
5
-
10%.
Наприклад, пряма довжина тулуба м'ясної
корови


140
см, обхват грудей за лопатками

160
см, вгодованість



вищесередня. Отже, жива маса її становитиме:

(140
х 160):100 х
2,5 = 560; 560 + (10%) = 616
кг.

У виробнич
их умовах живу масу молодняку визначають зразу ж
після народження, а потім


у
6
-
, 9
-
, 12
-
, 15
-
,
18
-
місяч
-
ному віці.
Дані записують у "Журнал обліку вирощування племінного і
ремонтного молодняку великої рогатої худоби м'ясних порід" (форма
N
4
-
м'яс).

Б
угаїв
-
плідників зважують щорічно в період бонітування, корів


на другому
-
третьому місяці після першого і третього отелень.

Передзабійна жива маса
(кг)


це маса тварин після
24
-
годинної голодної витримки. Встановлюють її шляхом зважування
тварин. За даним
и систематичних зважувань визначають швидкість
росту тварин і виражають її в абсолютних або відносних величинах.

Абсолютною швидкістю росту
за певний період часу називають
величину приросту (маси) за відомий проміжок часу і визначають за
різницею показникі
в живої маси в кінці
(
Wt
)
і на початку періоду
(
Wo
)
за формулою:

Д
=
Wt

-

Wo
,

де Д


абсолютний приріст живої маси за певний період, кг;

Wt



жива маса тварини в кінці періоду, кг;

Wo



жива маса тварини на початку періоду, кг.

Середньодобовий приріст



це
приріст живої маси худоби,
обчислений для однієї або групи тварин за той чи інший проміжок
часу в перерахунку на одну голову за добу в грамах.

Його визначають за формулою:

Де
==(
Wt

-

Wo
):
t
,

де Де


середньодобовий приріст, г;

Wt



жива маса тварини на к
інець періоду, кг;

Wo



жива маса тварини на початок періоду, кг;

t



кількість днів у періоді.

Проте абсолютний приріст не характеризує напруженості росту у
тварин, оскільки не відображає взаємозв'язку між величиною
зростаючої маси тіла тварин і швидкістю
їх росту.

При одному й тому ж абсолютному прирості за добу двох бичків
(1000
г) напруженість їх росту залежатиме від живої маси. Вона


25

виражається відносною швидкістю росту або відносним приростом
(це величина приросту маси тварин до початку контрольного
п
еріоду).
Відносний приріст
показує напруженість енергії росту,
його вираховують за формулою:
К =[ (
Wt

-

Wo
)
х
100%] : [(
Wt
+
Wo
) :
2],

де
К


відносна швидкість росту,
%;

Wt



жива маса в кінці періоду, кг;

Wo



жива маса на початку періоду, кг.

Знання особ
ливостей росту в окремі періоди дає можливість
зміною годівлі й утримання істотно змінити пропорції будови їх тіла і
досягти кращого розвитку статей, важливих для тварин даного
напряму продуктивності.

Абсолютний ріст з віком прискорюється і стабілізується
у
певному віці. Абсолютний середньодобовий приріст з віком спочатку
збільшується, а згодом зменшується.

У віковому аспекті найвищий відносний приріст незалежно від
породи відмічено у бичків від народження до тримісячного віку.

Відносний приріст у молодняку
з віком зменшується.
Закономірне зниження з віком тварин енергії росту свідчить про
нормальний його перебіг. Підвищення інтенсивності росту тварин,
яке інколи спостерігається у старшому віці (після відлучення), вказує
на компенсацію затримки у рості в поп
ередній період.

Витрати корму на кілограм приросту знаходять за формулою:

Зк = Оз/ДМ,

де Зк


витрати корму на кілограм приросту, корм, од.;

Оз


загальні витрати за період вирощування, корм, од.;

ДМ


різниця початкової і кінцевої живої маси, кг.

Оплату к
орму
(конверсія
корму)

Ок


визначають ділен
ням
1
кг
м'ясної продуктивності на загальні витрати корму: Оз
= 5
кг, ДМ
=
4
кг;
4
кг
: 5
кг
= 0,8
кг. Отже, на
1
кг корму можна одержати
800 г
приросту живої маси.

Основними
показниками
, які характеризують
м'
ясну про
-
дуктивність
великої рогатої худоби після забою, є:

-

туша



частина тулуба після забою без шкіри, внутрішніх
органів, голови, хвоста, нирок і внутрішнього сала, передніх ніг


по
зап'ястки і задніх


по скакальні суглоби, але з обов'яз
ковою
наявні
стю вирізки. Туша є основним об’єктом оцінки м’ясної
продуктивності. Маса і склад туші зумовлюються видом,
породою,віком, вгодованістю, статтю, рівнем і типом годівлі тварин.
Оцінка туші проводиться в першу чергу за забійною масою і забійним


26

виходом. Туші
м’ясної худоби досягають 300
-
400 кг, що становить
60% і більше передзабійної живої маси.

-

субпродукти
першої (печінка, нирки, язик, серце, мозок, вим'я,
діафрагма, хвіст, м'ясн
і
обріз
и
) і другої (голова без мозку і язика,
легені, селезінка, очищений рубец
ь, гортань, пікальне м'ясо із
стравоходу, сичуг, трахея, книжка, губи, вуха) категорій,

-

морфологічний склад туші



вміст (у
%)
м'язів, сала, кісток,
сухожиль і зв'язок;

-

внутрішній жир



сумарна кількість тазового, шлункового,
кишкового, діафрагмального
, ниркового і мошонкового жиру (сала);

-

нирковий жир



жирова тканина спинної ділянки черевної
порожнини навколо нирок;

-

передзабійна жива маса


визначається шляхом їх зважування
перед забоєм після 24
-
годинної голодної витримки, а маса туші


після повн
ого її
знекровлення
і
охолодження
;

-

забійна маса



маса туші і внутрішнього жиру;

-

забійний вихід



це відсоткове відношення забійної маси до
перед забійної живої маси. Забійний вихід середньому становить: у
середньо вгодованої великої рогатої худоби мол
очних порід

46
-
50%, комбінованих

50
-
55%,
м’ясних


55
-
65% (у молодняку досягає
70
-
72%). Чим вищий вміст кісток у туші та важча шкура, тим нижчий
забійний вихід. У скороспілих
м’ясних
порід у 15
-
міс. віці при вищій
вгодованості в тушах міститься
12
-
14%
кісток, у великорос лих

18
-
20%. Відповідно, забійний вихід становить 65
-
70% і 62
-
65%.

-

коефіцієнт м'ясності



відношення маси м'язової тканини до
маси кісток.

М’ясопереробні підприємства закуповують велику рогату худобу
за живою масою і якістю м’яса. С
уть цієї системи полягає у тому, що
вгодованість худоби і її живу масу оцінюють після забою. У цьому
випадку розрахунок із постачальниками за здану худобу здійснюють
за чинними закупівельними цінами перерахуванням за відповідними
коефіцієнтами забійної мас
и на прийняту живу масу.
Виручку
розраховують за установленими в Україні середніми цінами за 1 кг
живої маси великої рогатої худоби.

Порядок виконання:

Робота виконується в лабораторії скотарства і технології
виробництва молока і яловичини
та на навчальній
фермі
. Студенти
отримують індивідуальні завдання
,
і користуючись методичними
вказівками для виконання лабораторних робіт з даної дисципліни, з
допомогою лічильної техніки розраховують показники, що


27

характеризують м’ясну продуктивність худоби (
жива маса,
з
абійна
маса, забійний вихід, морфологічний склад туші, коефіцієнт
м’ясності).


Завдання до теми
:

1.

За даними таблиці 4 зробити порівняльну оцінку молодняку
великої рогатої худоби за інтенсивністю росту залежно від
породи та віку тварин

Таблиця 4

Жива маса і
швидкість росту бугайців різних порід


Вік в місяцях

6

12

18

приріст

приріст за
період 0
-
6
міс.

приріст за
період

6
-
12 міс.

приріст за
період

12
-
18 міс.

приріст за період 0
-
18 міс.

Порода

При народженні

Жива маса, кг

абсолютн
ий,

кг

с
ередньо
-
добовий,
г

Жива маса, кг

абсолютн
ий,

кг

с
ередньо
-
добовий,г

Жива маса, кг

а
бсолют
-
ний,

кг

с
ередньо
-
добовий,
г

абсолютн
ий,

кг

с
ередньо
-
добовий,
г

відносний
, %

Ш
ароле

50

230



395



560






Санта
-
гертруда

30

198



330



508






Українська
м’ясна


230



40
0



570






Волинська
м’ясна


210



370



530






Кіанська


240



400



570






Лімузин


210



370



525






Абердин
-
ангуська


190



335



460






Світла
аквітанська


220



390



560







2.

Визначити абсолютну і відносну швидкість росту та накрес
лити
графік зміни живої маси молодняку зал
ежно від породи та віку
тварин
,
дати висновок

_______________________________________________________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
___
____________________________________________________
___________________________
___________________________







28

3.

Згідно з даними таблиці 5 розрахувати м’ясні якості бугайців
різних

м’ясних порід і зробити висновок у письмовій формі
за
переваги одних порід на
д іншими за цими якостями.

Таблиця 5

М’ясні якості бугайців у 18
-
місячному віці


Порода

Показник

шароле

с
анта
-
гертруда

українська
м’ясна

волинська
м’ясна

кіанська

лімузин

абердин
-
ангуська

світла
аквітанська

Передзабійна маса, кг

560

500

570

530

570

520

460

560

Маса туші, кг

330

296

335

313

336

302

270

329

Вихід туші, %









Маса внутрішнього
жиру, кг









Вихід жиру, %

1,8

1,7

1,9

1,8

1,9

1,7

1,7

1,8

Забійна маса, кг









Забійний вихід, %









Морфологічний склад туші

М’якоть, кг









%

83

82

84

83

84

83

81

83

Кістки, кг









%

17

18

16

17

16

17

19

17

М’якоть і жир, кг









%

85

84

86

85

86

85

83

85

Кістки і сухожилля, кг









%

15

16

14

15

14

15

17

15

На 1 кг кісток припадає
м’якоті, кг (коефіцієнт
м’ясності)










4.

Розрахувати виручку від реалізації худоби згідно
індивідуального завдання
(табл.6.)

Таблиця 6

Кількість голів

Залікова жива
маса, кг

Ціна за 1 кг
живої маси

Виручка від
ре
алізації, грн.



















29


Контрольні запитання

1.

За якими показниками визначають м’ясну продуктивність при
житті тварин і після їх забою?

2.

Дайте визначення показників:

-

забійна маса;

-

забійний вихід;

-

морфологічний склад туші;

-

коефіцієнт м’ясності
.

3.

М
етодика розрахунку виручки від реалізації худоби.


Тема 3.
Відтворення стада у м'ясному скотарстві та визначення
молочності м’ясних корів.


Мета заняття
: вивчити методики оцінки відтворної здатності
м'ясних корів та визначати молочність м’ясних корів.

Зміс
т заняття:


Велику рогату худобу м’ясного напрямку продуктивності
розводять для одержання яловичини. Продуктивність її визначають за
показниками плодючості, молочності та м’ясності.


Плодючість


Оскільки м’ясна худоба дає тільки один вид продукції
-

ялович
ину


і всі витрати на утримання основного стада (бугаї
-
плідники, корови). В тому числі й ті, які не дали протягом року телят)
відносять на собівартість молодняку до відлучення, то на
рентабельність галузі впливають лише основні фактори

вихід телят
на 10
0 корів (від народження і до відлучення) та їхня середня жива
маса при відлученні. Встановлено (О.В.Черекаєв, 1989), що при
зниженні виходу телят на 100корів із 100 до 50% собівартість
телятини збільшується на 47%. Вихід приплоду при відлученні
більшою мір
ою впливає на рентабельність галузі, ніж середня жива
маса телят, тому основною ознакою продуктивності у м’ясному
скотарстві слід вважати плодючість.

З практичної точки зору плодючість краще визначати як вихід (у
відсотках) телят до відлучення на 100 заплі
днених корів:

Чистий вихід телят
=
кількість відлучених телят/

поголів’я корів, відібраних для відтворення

При такому визначенні плодючість включає багато складових
відтворної здатності плідників і самок.



30

Для характеристики
плодючості
м’ясних корів у госпо
дарствах
застосовують показник виходу телят на 100 корів і нетелей, які є на
початку року.

Основними показниками відтворної здатності корів є
запліднюваність, тривалість між отельного і сервіс
-
періодів,
індекс осіменіння, відсоток двійнят при отеленні, пер
ебіг родів.

Запліднюваність самок
після першого осіменіння як
відношення кількості запліднених після першого осіменіння до всіх
запліднених визначається у відсотках. Визначають її так:

Кількість запліднених самок від першого осіменіння/всього
запліднених самок
х 100

Заплідненими вважають тих телиць, які не прийшли повторно в
охоту впродовж останніх 56 діб, корів

90 діб після осіменіння
(покриття). Результати осіменіння визначають за кі
лькістю тільних
телиць або корів на кінець парувального періоду. Так, під час
визначення заплідненості телиць слід брати дані за 45 діб (2 статевих
цикли). Наприклад, за 45 діб парувального періоду запліднена
(покрита) 381 телиця, у тому числі 255

плідно
після першого
осіменіння. Звідси заплідненість становить: (255:381) х 100 = 66,9%.
Заплідненість корів обчислюють за 65 діб парувального періоду (з
статевих цикли) за принципами, аналогічними для телиць.

Індекс осіменіння
вираховують діленням числа зареєс
трованих
осіменінь запліднених телиць або корів на поголів’я запліднених
телиць або корів. Заплідненими вважаються ті телиці, які не прийшли
в охоту протягом останніх двох календарних місяців після
плодотворного осіменіння.

Сервіс
-
період
тільних корів

це
кількість днів від отелу до
плідного осіменіння.

У корів його визначають за останнім отеленням:

СП=Чо

К,

де СП

сервіс
-
період, днів;

Чо

дата плідного осіменіння до останнього отелу;

К

дата передостаннього отелу.

Тривалість сервіс
-
періоду


досить з
ручний показник для
швидкого визначення виходу телят за формулою:

ВТ = (365

СП) : 285 (%),

де СП

сервіс
-
період, днів;

285

тривалість тільності, днів.

Фактичний показник виходу телят (ВТ) завжди менший від
знайденого за формулою на 3
-
5% через аборти і
мертво народження.



31

Щоб одержати 100 і більше телят від 100 корів, бажано, щоб
сервіс
-
період становив 80 і менше днів.

Міжотельний період (МОП)


це час від отелення до отелення.

Для стада м’ясних корів його визначають за формулою
Ф.Г.Каюмова і Ш.А.Мокаєва
(1990):

Т = (1

2
п
) : Р х 365,

де Т

міжотельний період, днів;

1

вік корів, років;

п


кількість тварин у групі;

Р

число отелень;

365

календарний рік.

Користуючись даною формулою, середню відтворну здатність
корів по стаду оцінюємо так: 300
-
365 дн
ів

відмінно;366
-
401


добре; 402
-
438

задовільно; 439
-
475 днів

незадовільно.

Індекс плодючості або критерій відтворення за Д.Вінничуком
(1978) знаходимо:

КВ=(П

О) : П х100,

де КВ

індекс плодючості, %;

П

кількість усіх запліднених корів і телиць
на дату
дослідження, голів;

О

кількість корів і телиць, запліднених і таких, що не
перегуляли протягом останніх 3
-
х місяців на дату
дослідження, голів.

Мінімальним критерієм відтворення (КВ) автор вважає 50%, а 65
-
70%
-
нормою.

У м’ясних корів плодючість
гірша, ніж у молочних, що
пов’язано з тривалішим підсисним періодом, підвищеною секрецією
пролактину, який гальмує оваріальну функцію яєчників.

У м’ясному скотарстві (товарні стада) основним завданням є
одержання від корови одного теляти на рік у визначен
ий сезон, а у
племінних

якомого більше телят за весь період використання
тварин з інтервалом між отеленнями не більше 12 місяців.

Важливим фактором, що впливає на плодючість, є перебіг отелу
і пов’язана з цим смертність телят. 40
-
60% мертвонароджених
оде
ржують в наслідок тяжких отелів. Останні за перебігом
суб’єктивно підрозділяють на чотири класи і виражають у балах:

1 бал


без надання допомоги або надання допомоги однією
людиною без застосування механічних допоміжних засобів;

2 бали


надання допомоги
кількома людьми або з
астосування
допоміжних засобів;



32

3 бали

надання
допомоги ветеринарним лікарем;

4 бали


хірургічна операція (кесарів розтин). При цьому
можлива загибель плоду, матері або обох разом.


Оцінку за характеристикою родів і втратою телят сл
ід
проводити окремо по кожному отеленню. При визначенні племінної
цінності тварин необхідно брати до уваги порядковий номер
отелення, стать теляти та сезон отелення.


Легкі роди сприяють зниженню відсотка загибелі телят у перші
дні життя і підвищенню еконо
мічної ефективності розведення м’ясної
худоби.

Для оцінювання плідників визначають як їх власну
відтворювальну здатність, так і їх потомства

корів та нетелів.

Запліднювальна здатність сперміїв бугаїв під час першого
осіменіння характеризує здатність буг
аїв виробляти якісну сперму і
впливає на тривалість сервісу та період між отеленнями, витрати
спермодоз на одне запліднення та діловий вихід телят на час
відлучення.


У країнах ЄС рекомендують для визначення
відтворювальної здатності бугаїв визначати індек
с осіменінь за
формулою
:

Індекс осіменінь =

Кількість осіменінь(спаровувань)/Кількість запліднених,
тільних, чи отелених самиць.


У м'ясному

скотарстві корів не доять, а вирощують під ними
телят на підсосі до 6
-
8 місячного віку. При такому способі
вирощув
ання молодняку молочність м'ясних порід в Україні
прийнято визначати за масою телят у 6
-
8 місячному віці, у США

у
205 днів, Великобританії

у 200 днів. Однак ці методи недосконалі і
дають лише умовне уявлення про молочність м'ясних корів, оскільки
теля
та, окрім молока матері, уже після місячного віку починають
вживати інші корми. Молочність корів у м'ясному скотарстві має
велике значення, оскільки кількість і якість молока матері

важливий
фактор для розвитку телят до відлучення. Існує позитивний
взаєм
озв’язок між молочністю корів і масою їхніх телят до
відлучення.

При бонітуванні м'ясних корів їх молочність оцінюють за живою
масою потомків у віці 210 днів.



33

Цей метод дає лише умовне уявлення щодо молочної
продуктивності м'ясних корів, оскільки телята,
окрім молока матері,
уже після місячного віку споживають інші корми. Найтісніший
зв'язок між приростом живої маси телят і молочність матерів
спостерігається до тримісячного віку. Надалі він послаблюється, і на
6
-
8
-
й місяць після отелення корови ріст молодн
яку визначається в
основному кількістю споживаних кормів і генетичними (породними)
факторами.

Молочність м'ясних корів визначають за живою масою потомків
під час відлучення, перерахованою на 210 діб (
GR
) за формулою:

GR=(WG
-
BW)
:
I
х 210 +
BW,


де
I



вік
потомків під час відлучення, діб;


GR



жива маса потомків під час відлучення (від 90 до 250 діб)

перерахована на вік 210 діб, кг;


WG



жива маса потомків під час відлучення, кг;


BW



жива маса новонароджених телят, кг


Для більш вірогідного оцінювання
молочності корів еталонну
живу масу потомків коригують на вік корови в отеленнях. Для цього
еталону живу масу молодняку у віці 210 діб збільшують у первісток


на 10%, а корів після другого отелення

5%. У разі народження
декількох телят молочність оцінюю
ть за сумарною живою масою
приплоду.


За критерій оцінювання молочності м'ясної корови слід
використовувати її
довічну продуктивність
(молочність) із
розрахунку на один день її життя від народження до відлучення від
неї останнього потомка у віці 210 діб з
а формулою:

K
=
M
ЗАГ
х1000 :ТЖ,


Де К

довічна продуктивність (молочність) м'ясної корови,
г/добу;


М
заг


загальна молочність корів, кг;


ТЖ

тривалість життя корови від народження до відлучення від
неї останнього потомка, діб.

Цей показник враховує вплив
кожної із ознак продуктивності
корови на отримання основної її продукції
-
живої маси потомків під
час відлучення. Для оцінювання молочності м'ясних корів за масою
молодняку під час відлучення користуються також її відносною
величиною, яку визначають для к
ожної особини окремо за виразом:

Скоригована маса потомка під час відлучення,кг /Середня
скоригована жива маса всіх потомків під час відлучення,кг * 100



34

Відносна скоригована жива маса окремих потомків під час
відлучення є орієнтиром для встановлення того,
яку тварину
поточного року народження в групі залишати для ремонту стада.
Такий облік молочності корисний для виявлення як
низькопродуктивних корів та їх вибракування, так і
високопродуктивних, яких слід використовувати для розведення.


Порядок виконання
:


Робота виконується в лабораторії скотарства і технології
виробництва молока і яловичини. Студенти отримують індивідуальні
завдання і користуючись методичними вказівками для виконання
лабораторних робіт з даної дисципліни, інструкцією з бонітування
худоби
м'ясних порід, з допомогою лічильної техніки розраховують
показники, що характеризують
відтворну здатність та
молочність
м'ясних корів.

Завдання до теми:

1. За даними господарства (вихідні дані додаються індивідуально
кожному студенту) визначити показники
відтворної здатності
м’ясних корів:

-

запліднюваність
самок_____________
______________________
______________
;

-

індекс
осіменіння_________________
_____________________
_______
;

-

вихід телят на 100 корів і
нетелей__________
________________
______________________
.

2. За індивідуальними даними по одній з корів визначити:

-

тривалість сервіс
-
періоду___________
______________________
;

-

тривалість
між отельного

періоду____
_____________________
______________________
.

3. Визначити середній бал трудності отелів п
о
стаду_____
__________
_______________________________________
.

4. Визначити коефіцієнт великоплідності у
к
орів__________________
____________________________________
.

5.
Відповідно до вихідних даних визначити молочність корів і зробити
бальну оцінку
даної
ознак для наст
упного бонітування. Результати
запишіть за
формою:

Визначення молочності м'ясних корів

Корова

Теля, яке народилося від корови

М
о
л
о
О
ц
і
н
к


35

Жива маса, кг

Порода

№ тварини по
порядку

Жива маса. кг

Вік, отелів

Стать

Вік
при
відлученні, міс

При
народженні

При
відлученні



















































Контрольні запитання

1.

Які ви знаєте показники відтворної здатності корів?

2.

Як визначити запліднюваність самок та індекс осімен
іння?

3.

Що означає коефіцієнт великоплідності?

4.

Як можна охарактеризувати отели?

5.

Як визначити молочність м’ясної корови?

6.

Від чого залежить молочність м’ясної корови?


Тема 4.
Бонітування м’ясної худоби


Мета заняття
:
навчитись проводити оцінку бугаїв, корів і

молодняку м’ясних порід за комплексом ознак.

Зміст заняття:


Бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід

комплексна
оцінка худоби за племінними і продуктивними якостями, яка
проводиться в усіх господарствах незалежно від їх
підпорядкованості, що ма
ють племінних тварин.
Бонітують м’ясну
худобу згідно інструкції з бонітування великої рогатої худоби мясних
порід затвердженої наказом Міністерства аграрної політики № 154
від 6.06.2002 року.


Бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід проводиться
п
ротягом року при досягненні тваринами певного віку.


Бонітуванню підлягає усе племінне поголів’я, за винятком
молодняку віком до 6
-
ти місяців та тварин на відгодівлі.


Основними ознаками
при визначенні комплексного класу
бугаїв

є жива маса, конституція та
екстер’єр, відтворна здатність, оцінка за
власною продуктивністю та генотип.



36


Основними ознаками
при визначенні комплексного класу
корів
є
жива маса, конституція та екстер’єр, молочність, відтворна здатність
та генотип.

Основними ознаками
при визначенні ко
мплексного класу
молодняку
є жива маса, конституція та екстер’єр, оцінка за власною
продуктивністю та генотип.


Порядок виконання:


Робота виконується в лабораторії скотарства і технології
виробництва молока і яловичини. Студенти отримують індивідуальні
за
вдання і користуючись методичними вказівками для виконання
лабораторних робіт з даної дисципліни та інструкції з бонітування
великої рогатої худоби м’ясних порід оцінюють тварин за
комплексом ознак. При цьому використовують шкалу оцінки бугаїв,
корів та мо
лодняку
і вимоги до них згідно додатків 1
-
11, приведених
в інструкції з бонітування м’ясної худоби. Дані оцінки тварин
заносяться у відповідні таблиці (форми таблиць 6
-
8 додаються
нижче).


Завдання до теми:


1.

Пробонітувати 5 корів, 2 бугаї
-
плідники і
5 голі
в молодняку
великої рогатої худоби м’ясних порід згідно індивідуального
завдання(табл..6,7,8).

Таблиця 6

Бонітування корів м’ясних порід

Генотип,
клас

Перебіг
отелень, бал

Комплексна оцінка,
бал


тварини

Порода

Вік, років

батько

мати

Жива маса, кг

Конституція та
екстер’єр, бал

Молочність, кг

Вік 1
-
го отелу,
мі
с.

нормальний

з незначною
допомогою

важкий

Відтворна
здатність

Тривалість між
отельного
періоду, днів

генотип

жива маса

конституція,
екстер’єр

молочність

відтворна
здатність

Загальна сума
балів

Встановлено клас











































































































Таблиця 7

Бонітування молодняку м’ясних порід

тв
ар
ин
По
ро
да

мі
ся
Ст
ат
ь

Генотип,
клас

Жива
маса,
ці
я

та
ек
ст
ер
пр
од
ук
ти
Комплексна оцінка,
бал

ль
на
су
ма
но
вл
ен


37

батько

мати

генотип

жива маса

конституція,
екстер’єр

власна
продуктивність













































































Таблиця 8

Бонітування бугаїв
-
плідників м’ясних порід

Генотип,
клас

Комплексна
оцінка, бал


тварини

Порода

Вік, років

Власна
продуктивність, клас

батько

мати

Жива маса, кг

Конституція та
екстер’єр, бал

Відтворна здатність,
клас

Запліднено за
парувальний період,
голів

генотип

жива маса

конституція,
екстер’єр

власна
продуктивність

відтворна
здатність

Загальна сума балів

Встановлено клас



































2.

Зробити пропозиції щодо наступного ви
користання цих
племінних
тв
арин_______________________________________
__________
________________________________________
_______________
_______________________________________________________
_______________________________________________________
______________________________________
________________
.


Контрольні запитання
:

1.

Дайте визначення що означає термін “бонітування тварин”.

2.

Назвіть основні ознаки, за якими проводять комплексну оцінку
бугаїв, корів та молодняку великої рогатої худоби м’ясних
порід.

3.

Як оцінюється молочність
м’ясни
х
корів
?

4.

Як
оцінюються відтворні здатності бугаїв і корів м’ясних порід?

5.

Визначення класу м’ясних тварин за комплексом ознак.







38





МОДУЛЬ 2
«Облік продуктивності м’ясної худоби та визначення
собівартості м’яса»


Тема 5.
Організація кормової бази та утри
мання м’ясної худоби
на пасовищах



Мета заняття:
навчитись розраховувати потребу в кормах і
пасовищах для м’ясної худоби.

Зміст заняття
: Основою успішного розвитку м'ясного
скотарства є міцна кормова база, при якій можна застосовувати
науково обґрунтовані
норми годівлі, що забезпечують максимальну
продуктивність тварин при низьких затратах праці та засобів.

Для інтенсивного ведення м'ясного скотарства необхідно
створити відносно дешеву міцну кормову базу, яка ґрунтується на
використанні об'ємистих кормів і
низькій частці концентрованих
.

У господарствах, які спеціалізуються на вирощуванні молодняку
великої рогатої худоби, білковий корм має особливо велике значення,
оскільки молодняку в зв'язку з інтенсивним ростом потрібна значна
кількість протеїну з розраху
нку на
1
корм. од.


При розрахунку потреби в кормах (з врахуванням страхфонду
10%) для м’ясної худоби враховують нормативи потреби в кормах,
наведених в таблиці 7.

Таблиця 9

Потреба в кормах (з врахуванням страхфонду 10 %)


Потреба на 1 корову зі
шлейфом (при реалізації живою
масою 500 кг)

Вид корму

корм. од., ц

структура за
поживністю,
%

поживність 1
кг, корм. од.

в натурі, ц

Концкорми

18,0

25

1,27

16,4

Грубі

8,6

12

0,42

20,3

в т.ч.: сіно

5,0

7

0,5

10,0

сінаж

3,6

5

0,35

10
,3

Соковиті

26,0

36

0,19

137,3

в т.ч.: силос

23,8

33

0,2

119,0


2,2

3

0,12

18,3



39

коренеплоди

Зелені

19,4

27

0,21

97

Всього

72,0

100





При організації інтенсивного виробництва яловичини
рекомендовано таку структуру посівних площ к
ормових культур, %:

-

зернові, всього

22, в тому числі: кукурудза на зерно

10,
ячмінь

6, горох

6;

-

багаторічні трави, всього

30, в тому числі: на сіно

10, на
зелений корм

20;

-

кормові буряки

2;

-

кукурудза на силос

36;

-

кукурудза на зелений корм


10.

При такій структурі посівних площ кормових культур на 1
кормову одиницю буде одержано 100
-
110 г перетравного протеїну.


Відповідно до директив ЄС тваринам необхідна повноцінна
годівля відповідно до їх віку, корми не мають містити речовин,які
можуть
призвести до тяжких захворювань або загибелі.
Для
виробництва яловичини використовують екологічно чисті корми:
силос, сінаж, сіно, комбікорми, солому, зелені корми.

Максимально допустимий рівень вмісту токсичних елементів,
радіонуклідів і залишків пестиц
идів, мікотоксинів, нітратів і нітратів
у кормах, які слід використовувати для годівлі корів, телят і
молодняку під час виробництва чистої і безпечної яловичини не має
перевищувати рівнів зазначених у ГОСТах та ДСТУ. Якщо корми не
відповідають вимогам, хоч
а б за одним із показників безпеки їх
відносять до непридатних до згодовування.

Годівлю і утримання дорослих корів слід починати з організації
повноцінної годівлі сухостійних корів, щоб забезпечити одержання
життєздатного приплоду. Немає необхідності інтен
сивно годувати
м'ясних корів дорогими кормами, їх доцільніше забезпечувати
дешевими кормами, що знижує загальні витрати на утримання
тварин. При організації годівлі й утримання тварин у зимовий період
виходять з того, що протягом зимового періоду корови в
кращому
випадку повинні зберегти так звану осінню живу масу.

Краще потрібно годувати нетелей і первісток. У період тільності
потреба корови в поживних речовинах найнижча. Від моменту
відлучення телят і за
2
-
3
місяці до отелення раціон корів складають
голов
ним чином лише для підтримки життєвих функцій. Основою
раціону в цей період можуть бути сіно, солома, полова при


40

відповідному забезпеченні добавками. Для корів низької вгодованості
в раціон додатково включають силос і невелику кількість зерна.
Небажано, що
б тварини були ожирілими до отелення, оскільки це
може стати причиною ускладнень при родах. Самку годують так, щоб
вона давала достатні прирости в період між отеленнями та
осіменінням з тим, щоб підвищити її заплідненість.

Від стану вгодованості корови при
отеленні залежить період
настання тічки після отелення. Низька вгодованість при отеленні й
після нього призводить до того, що корова не приходить в охоту
протягом парувального сезону або приходить у кінці останнього.
Добра вгодованість сприяє швидкому від
новленню статевого циклу
після отелення. В період отелення та осіменіння (весняні отелення


березень
-
липень, осінні


вересень
-
січень) потреба тварин у
поживних речовинах найвища. Під час родів корова втрачає близько
60
кг і цю втрату має відновити за
90
-
120
днів після отелення, тому
самці в цей час слід забезпечити поліпшену годівлю.

Існує пряма залежність між повноцінністю годівлі корів і
періодом тільності та молочністю. Сухостійним самкам за 2 місяці до
отелення треба забезпечувати таку годівлю, щоб од
ержати не тільки
життєздатний приплід, а й оптимальну живу масу теляти при
народженні і запас в організмі матері відпо
відної кількості поживних
речовин для забезпечення майбутньої лактації. Оптимальні норми
годівлі сухостійних корів позитивно впливають на
склад молозива . У
молозиві середній вміст сухої речовини становить
16,
білка

7,5,
жиру

4,5%,
вітаміну А

610
мкг/кг. При низькому загальному
рівні годівлі та невисокій якості кормів рівень сухої речовини в
молозиві знижується до
12,9%,
білка

5,4%,

вітаміну А


в півтора
-
два рази. Згідно норм енергетичного та протеїнового живлення корів
м'ясних порід, загальний рівень кормів за 2 місяці до отелення
встановлюють із розрахунку 2,1
-
2,4 кг сухої речовини, або 1,4
-
1,6
корм. од. на 100 кг живої маси при к
онцентрації енергії в 1 кг сухої
речовини 8,4 МДж. Оптимальною нормою протеїну вважають
7,1
-
7,4%,
сирого протеїну

12
-
15,
сирої клітковини

18
-
24,
Са

0,65,
Р

0,40%
сухої речовини.

Для одержання життєздатного молодняку та забезпечення
молочності не м
енше
1200
кг коровам у зимово
-
стійловий період при
утриманні в приміщенні необхідно
2
-
2,5
кг сухої речовини,
1,5
-
1,9
корм, од.,
16
-
22
МДж обмінної енергії, при годівлі на вигульно
-
кормовому майданчику

2,2
-
3
кг сухої речовини,
1,6
-
2,1
корм, од.,
18
-
24
МДж
обмінної енергії на
100
кг живої маси; на
1
корм. од.


41

повинно припадати
94
-
95 г
перетравного протеїну,
7,6 г
кальцію,
4,6 г
фосфору,
39
мг каротину,
0,9
тис. МО вітаміну Д, 35 мг вітаміну Є.

Сухостійних
корів доціл
ьно забезпечувати раціоном з
пе
реважанням
грубих кормів: сіна

38
-
40%, соломи

12
-
15,
силосу

15
-
20, концкормів

25
-
30%. Суворого режиму треба
дотримуватись при годівлі новотільних корів, через те що
телята в
перший час
після народження споживають по
4,5
-
5 кг молозива за
добу. Така невідповід
ність призводить до розладу функціональної
діяльності шлунково
-
кишкового тракту в телят і виникнення маститів
у корів. Щоб запобігти небажаним наслідкам, коровам у перші
15
-
20
днів після отелення згодовують в основному сіно.

При
безприв'язному утриманні
по
треба лактуючих корів буде
задовольнятися, якщо на
100
кг живої маси вони одержують
2,2
-
2,5
кг
сухої речовини, або
1,7
-
2,1
корм, од., концентрація енергії в
1
кг сухої
речовини має становити
9,8
МДж, вміст перетравного протеїну


7,2
-
7,5%.
У другій половин
і періоду лактації при зниженні
молочності та після відлучення телят від матерів рівень годівлі
встановлюють із розрахунку
2,2
-
2,4
кг сухої речовини, або
1,4
-
1,7
корм. од. на
100
кг живої маси;
5,4
-
5,6%
перетравного протеїну,
0,47
Са і
0,27
Р в
1
кг сухої
речовини з концентрацією енергії
9
МДж.
Потреба в сирій клітковині

22
-
26%.
На кожну кормову одиницю
оптимальна норма перетравного протеїну така: в період сухостою


105
-
110
г, в перший період лактації

95
-
100 г
і в кінці лактації


86
-
88
г.

Істотним рез
ервом подальшої інтенсифікації м'ясного скотарства
є відгодівля всіх вибракуваних корів до стану вищої вгодованості.
При цьому від кожної корови додатково можна одержати не тільки
50
-
100
кг приросту (в живій масі), а й прекрасну сировину. Поряд із
сухостій
ними можна підгодовувати і лактуючих корів, які
перебувають на 2
-
7
-
му місяцях лактації. При цьому ефективно
поєднуються два виробничих процеси: відгодівля корів
(600
г
приросту за добу) і вирощування приплоду на
підсосі
(понад
100
г
приросту за добу). Году
вати до
рослу худобу найефективніше
повноцінними напіввологими кормосумішами, які повинні
складатися із соломи, силосу, кон
центрованих кормів і мінеральних
добавок. Кормосуміші готують у кормоцеху, де обладнано лінії
переробки грубих, соковитих і концентр
ованих кормів.

У господарствах, де практикують прив'язне утримання і корів
годують у приміщеннях, норми годівлі знижують на
10%,
а в
племгоспах


навпаки, підвищують на
10
-
15%.



42

Молодим коровам слід вводити додатковий корм із розрахунку
1
-
1,5
корм, од.,
12
-
18
МДж обмінної енергії за добу; на
1
корм. од. має
припадати
100
-
105
г перетравного протеїну,
7,3
г кальцію,
4,2
г
фосфору,
38
мг каротину. Для того, щоб забезпечити повноцінну
годівлю маточного поголів'я в зимово
-
стійловий період, необхідно на
кожну коро
ву згодовувати від
17
до
20
ц сіна і соломи,
17
-
21
ц
сінажу,
13
-
19
ц силосу,
2,5
-
3,8
ц концентрованих кормів, тобто
16,7
-
18,5
ц корм. од.

Вирощування молодняку в перші півтора
-
два місяці після
відлучення

Тварини м'ясного напряму продуктивності в період піс
ля
відлучення
(40
-
60
днів) дуже реагують на зміну умов годівлі й
утримання зниженням інтенсивності росту.
Відлучати молод
няк
бажано не поступово, а відразу. Для цього гурт заганяють у
приміщення, маток випускають, а телят залишають. Корів після
відлучення
молодняку утримують на пасовищі. В наступні
5
-
7
днів
спостерігають за гуртом, оскільки деякі самки в пошуках своїх телят
залишають його. Відлучений молодняк утримується у приміщенні по
15
-
20
голів, в необмеженій кількості його забезпечують кормами й
водою.
Через
12
-
15
днів його випускають на пасовища або вигульний
майданчик. Відлучений молодняк розподіляють за статтю. При
повноцінній годівлі відлучені телята шви
дко звикають до нових умов
утри
мання.

Вирощування понадремонтних бугайців

Після відлучення поголі
в'я понадремонтних бугайців поділяють
на кілька
(4
-
5)
груп за живою масою. Кожну групу спрямовано
дорощують і відгодовують за окремою технологією, яка забезпечує
одержання до забою кондиційних тварин. Загальний рівень годівлі
молодняку до 15
-
місячного віку
визначають з розрахунку
2
-
2,2
корм,
од.; старшого віку

1,7
-
1,8
корм. од. на
100
кг живої маси.

Понадремонтних бугайців необхідно інтенсивно вирощувати до
оптимальних забійних кондицій

550
-
600 кг у 18
-
22
-
місячному віці.
При досягненні молодняком
550
-
60
0
кг у віці З років витрати кормів
на кілограм приросту з урахуванням витрат на корову становлять
18
-
20
корм, од.; у віці
2,5
року

12
-
13
корм. од.

Для одержання дешевої яловичини у м'ясному скотарстві
більшість поголів’я в літній період має знаходитися н
а пасовищах.
Собівартість кормової
одиниці посівних однорічних та багаторічних
трав, скошених і згодованих із годівниць, дорожча, ніж пасовищних,
в 2,2…4,3 рази, кормових коренеплодів

у 15…19 разів, зернових


43

кормів

у 3,8…6,9 рази залежно від урожайност
і та технології
виробництва. Собівартість кормової одиниці, отриманої з
покращених природних угідь, становить60…70%, а не покращених


25…38% від культурних пасовищ.

Пасовищне утримання рекомендовано, передусім, для маточного
поголів’я і ремонтного молодня
ку. Воно доцільне також для
молодняку на відгодівлі. За такого утримання тварин, поряд з
ефективним використанням природних кормових угідь, підтримують
оптимальні параметри відтворення
стада. Для корів із телятами на
підсосі, різних статевовікових груп рем
онтного і нагульного
молодняку слід виділяти окремі пасовищні ділянки.

Технологічний процес пасовищного утримання стада м’ясної
худоби передбачає низку послідовних операцій за пасовищного
утримання м’ясної худоби: підготовка до виходу на пасовище;
зважуван
ня х
удоби (корів, телят, телиць парувального віку,
молодняку не старше 12
-
місячного віку); проведення планових
щеплень ветпрацівником і огляд худоби; огляд і ремонт стаціонарної
огорожі пасовища; визначення маршруту руху худоби на пасовище;
добір і ремонт
необхідного обладнання

(напувалок, годівниць,
пересувної електорогорожі, пересувного будиночка); ремонт
скотопрогону між загонами на пасовищі; визначення врожайності
1…3 загонів і відокремлення за допомогою електроогорож першого
загону для тридобового випа
сання худоби; транспортування на
пасовище пересувного будиночка, напувалок, годівниць; перегін на
пасовище підготовленого стада худоби.

Під час вибору пасовища необхідно врахувати екологічні умови
вибраної площі, розташування її відносно тваринницьких і жи
тлових
приміщень; шляхи, джерела води тощо. Оптимальні строки початку
випасання худоби весною, коли трава знаходиться у фазі кущення, а
висота травостою становить не менше 10 см.

Переведення худоби зі стійлового утримання на пасовищне


поступове, від 10 д
о 12 діб. У перший день випасати худобу
необхідно протягом 2
-
х годин і додатково згодовувати сіно, сінаж та
силос. У наступні дні тривалість
випасання поступово збільшують,
годівлю худоби грубими та соковитими кормами

зменшують.

Визначення площі пасовища
.
Перш за все необхідно визначити
площі пасовища, яка залежить від кількості поголів'я худоби, потреби
її в пасовищному кормі, передбачуваної врожайності зеленої маси та
розподілу за циклами випасання. При продуктивності пасовища 40
-
50
ц/га кормових одиниц
ь на одну дорослу голову виділяють 0,45
-
0,50


44

га, для молодняка віком до одного року 0,25% (від потреби дорослих
тварин), старше року
-
0,60% та 15% резервної площі Навантаження
худоби на 1 га пасовища розраховують за формулою:


Н = У / К

х

Д


де Н
-
нава
нтаження худоби на 1 га, голів,

У
-
урожайність зеленої маси пасовища за відповідний період,
ц/га;

К
-
кількість зеленої маси на одну голову за добу, кг;

Д
-
тривалість періоду використання пасовища, днів.

На пасовищах застосовують
загінно
-
порційну
систе
му
випасання

розділення пасовища на окремі загони і послідовне
циклічне їх використання згідно з розробленим графіком. Для
раціонального використання пасовищ необхідно поступово
збільшувати інтервали між стравлюванням: 1 цикл втравлювання

з
15 травня
по 8 червня (25 діб); 2

з 9 червня по 13 липня (35 діб); 3


з 14 липня по 27 серпня (45 діб); 4 цикл втравлювання з 28 серпня по
30 жовтня (65 діб).


Загінна система випасання

худоби сприяє підвищенню
продуктивності пасовищ до 35%, скорочує потребу
в п
асовищній
площі на 25
-
35% порівняно з безсистемним випасанням. Кількість
загонів встановлюють залежно від швидкості відростання трав і часу
перебування тварин у кожному загоні. Для дорослих корів пасовище
доцільно розбивати на 12…15, а для ремонтного молод
няку

на
8…10 загонів. Найбільш раціонально площа загонів 4…6 га для 200
-
220 голів корів чи молодняку. У разі загінного використання
пасовищ, порівняно з безсистемним, на одній і тій же площі
можна
прогодувати на 30% більше худоби з одночасним підвищенням

продуктивності тварин у середньому на 35%.

У
зв’язку з інтенсивним ростом трав у першому циклі на
пасовищі завжди буває надлишок зеленої маси, тому 30…35% трави
можна скошувати у фазі виходу в трубку на сінаж чи силос, 10…15%
-
у фазі колосіння злаків. Ц
им досягається неодночасне відростання
отави до пасовищної стиглості і безперервне забезпечення худоби
зеленою масою.

Під час утримання м’ясної худоби на природних пасовищах
технологією передбачається використання комплекту обладнання
:
стаціонарної і перен
осної електроогорож,
напувалок
і годівниць. У


45

випадку відсутності джерел водопостачання на пасовищі воду
доставляють мобільними агрегатами.


Порядок виконання
:


Робота виконується в лабораторії скотарства і технології
виробництва молока і яловичини. Студен
ти отримують індивідуальні
завдання і користуючись методичними вказівками для виконання
лабораторних робіт з даної дисципліни
, норм годівлі та таблиць
поживності кормів розраховують потребу у корма на все погол

ів’я та розраховують потребу у площі пасовищ
для корів зі
шлейфом.

Завдання до теми

1.

Розрахувати згідно індивідуального завдання потребу у
кормових одиницях на все поголів’я за видами і
поживністю кормів.




Таблиця 10

Кількість кормових одиниць за видами і поживністю кормів

Види кормів

ц корм.од.

%
за поживністю

ц корм.од. на все
поголів'я

Концентровані




Силос




Коренеплоди




Жом




Сіно




Сінаж




Солома




Зелена маса




Усього





Висновок___________________________________________________
____________________________________________
________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________

2. З
гідно індивідуальних завдань
розраховувати потребу в
пасовищах, навантаження худоби на 1 га
пасовища
.

Таблиця
11



46

Р
озрахунок потреби в площі пасовища для тварин стада м'ясної
худоби, га

Показники

Вікові групи

норма на 1
голову

кількість тварин в
групі, гол

потреба в
пасовищах по
групі тварин, га

Бугаї
-
плідники




Корови




Молодняк до
року




Молодняк ст.
року




Разом

х

х


Розрахунок навантаження на 1 га пасовища


____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________

Висновок__________
_________________________________________
____________________________________________________________
__________________________________________________
__________
____________________________________________________________
___________________________________
_________________________
____________________________________________________________


Контрольні питання
:

1.

Організація кормової бази.

2
.
Як потрібно доглядати культурне пасовище?

3. Як слід облаштовувати культурне пасовище?

4. Які особливості годівлі ко
рів в різному фізіологічному стані.

5. Як проводиться розрахунок потреби в
площі пасовищ?

6. Як організовують годівлю молодняку за різних типів його
відгодівлі?

7. Охарактеризуйте технологію нагулу м'ясного молодняку.

8. Як визначити потребу в кормах для м
'ясного скотарства?




Тема 6: Визначення собівартості продукції та рентабельності
м'ясного скотарства



47


Мета заняття:
навчитись розраховувати собівартість продукції
та рентабельність м'ясного скотарства
.

Зміст заняття
:
Собівартість продукції сільськогоспода
рських
господарств складається із витрат , пов’язаних із використанням в
процесі виробництва приміщень, машин, механізмів та інших
основних фондів, матеріальних, трудових і інших виробничих
ресурсів і виражається у вигляді витрат на всю продукцію, показник
а
витрат на одиницю продукцію або витрат коштів на одиницю
вартості продукції. У собівартість включають витрати на реалізацію
продукції, обов’язкові оплати
-
податки, страхування, відсотки

за
банківські позики, відрахування в централізовані фонди, на
підгото
вку кадрів і інше, тобто всі пото
ч
ні
витрати господарства, які
йому необхідно відшкодувати для здійснення процесу виробництва.
Собівартість показує, як обходиться кожному підприємству
виробництво і реалізація продукції.

Відповідно до економічної природи со
бівартості, враховуючи
послідовність формування затрат на одержання продукції, у практиці
сільськогосподарських підприємств розрізняють виробничу і повну
собівартість. У виробничу собівартість включають всі затрати ,
пов’язані з отриманням і транспортуванн
ям продукції до місця
зберігання. Крім того, кожне підприємство несе певні витрати щодо
реалізації продукції. Собівартість, вирахувана з врахуванням затрат з
її реалізації, називається повною (комерційною). Виробничу і повну
собівартість поділяють на плано
ву і фактичну. Планову собівартість
визначають техніко
-
економічними розрахунками (складання
кошторису) затрат на
виробництво передбаченої планом одиниці
продукції (робіт, послуг).

До складу собівартості продукції включають наступні затрати:
на виконання ви
робничих операцій, зумовлених технологією і
організацією виробництва; на утримання і ремонт основних засобів;
на проведення зоотехнічних і інженерних заходів (крім заходів, що
здійснюють за рахунок капітальних вкладень і цільового
фінансування із бюджету),
метою яких є підвищення продуктивності
тваринництва, покращення якості продукції, росту продуктивності
праці і економічного використання матеріальних ресурсів; поточні
з
атрати на заходи з охорони навколишнього середовища, охорони
праці, професійну підгото
вку і підвищення кваліфікації працівників;

попередження виникнення пожеж, охорону виробничих об’єктів; на
управління виробництвом, включаючи відрахування на утримання


48

вищих ланцюгів управління.

У собівартість продукції включають також відрахування на
соціа
льне страхування; відрахування профспілкової організації на
проведення культурно
-
масової і фізкультурної роботи (у
встановленому розмірі);платіж за державне обов’язкове страхування
майна сільськогосподарських підприємств; витрати на винаходи і
раціоналізац
ію; витрати на утримання їдалень і приміщень для
приготування їжі; витрати, пов’язані з безкоштовним забезпеченням
приміщень і інших засобів для медичних закладів і суспільних
організацій; витрати на утримання таборів праці і відпочинку для
учнів старших к
ласів навчальних шкіл у розмірі
, визначеному в
установленому порядку.

Витрати на відтворення основних фондів включають у
собівартість продукції у вигляді амортизаційних відрахувань,
відповідно до встановлених норм. Витрати внаслідок загибелі
молодняку і до
рослої худоби, що відгодовували, включають у
собівартість продукції звітного року.

Порядок визначення собівартості наступний. Спочатку
встановлюють об’єкт калькуляції. Потім підраховують кількість
виробленої продукції і визначають собівартість робіт обслу
говуючих
виробництв. Далі враховують всі затрати (сумують прямі і до них
додають розподілені)
. Останнім кроком, облікові затрати
розподіляють на поєднані види продукції і визначають собівартість її
одиниці в рослинництві, потім у тваринництві.

У тваринницт
ві визначають собівартість 1 ц приросту живої
маси і 1 ц живої маси. Собівартість 1 ц приросту живої маси
відповідної групи певного виду худоби розраховують шляхом
ділення затрат, віднесених на приріст живої маси цієї групи, на
валовий приріст живої мас
и цієї групи. Собівартість продукції в
м'ясному скотарстві залежить від вартості річного утримання м’ясної
корови, ділового виходу телят, їх продуктивності і вартості кормів.

Собівартість приросту живої маси приплоду на кожному етапі
його вирощування різна
. У підсисних телят вона найвища, оскільки
на неї відносять всі витрати з утримання основного стада впродовж
року. З підвищенням вартості основного стада збільшується
собівартість
приросту телят до 8
-
місячного віку. Як правило, чим
вищий вихід телят під ча
с відлучення, тим нижча собівартість
приросту і навпаки.

Для оцінювання економіки виробництва яловичини у м'ясному
скотарстві враховують матеріально
-
грошові затрати на отримання


49

одиниці продукції відповідної якості. Основним показником
ефективності виробни
цтва яловичини є собівартість 1 ц приросту
худоби. Обчислюють її за фактичними затратами під час виробництва
продукції, до якої включають: вартість кормів і кормових добавок;
заробітна плата з нарахуваннями по догляду за тваринами;
амортизаційні відрахуван
ня від вартості приміщень та обладнання;
інші прямі затрати (електроенергія та енергоносії, ветеринарні
препарати

Розміри загальновиробничих та загальногосподарських
затрат визначають за фактичними витратами в господарстві.

Проводять аналіз витрат на утри
мання м’ясних корів і
вирощування телят до 8
-
місячного віку на повному підсосі за певної
технології утримання. Обчислюють річну вартість утримання мясної
корови з приплодом до 8
-
місячного віку і собівартість 1 ц його
приросту. Визначають також ефективність
утримання молодняку
віком від 8 місяців до реалізації.

Що стосується молодняку старшого 8 місяців, то під час
визначення витрат враховують витрати , пов’язані з отриманням
приросту після відлучення. Під час розрахунку загальних витрат
враховують також вит
рати на вирощування телят до 8 місяців та
після відлучення. Затрати на одиницю продукції визначають діленням
собівартості всієї продукції відповідного виду на об’єм у
натуральному виразі, а затрати на гривню продукції

діленням
собівартості всієї продукці
ї відповідного виду на її об’єм у
натуральному виразі, а затрати на гривню продукції

діленням
собівартості всієї продукції на її об’єм у вартісному виразі.
Собівартість 1 ц живої маси приплоду під час відлучення визначають
за формулою:


Собівартість 1 ц
живої маси =


загальні затрати,
грн..










загальна жива маса відлучених телят, кг

Об’єктами калькуляції собівартості продукції у м'ясному
скотарстві є приплід (телята) м’ясних порід і їх помісей,
приріст
молодняку всіх вікових груп і дорослої худо
би на відгодівлі, жива
маса поголів’я, реалізованого на м'ясо, переведеного в основне стадо,
а також вибулого із господарства за різних причин та того, що
залишилось на кінець звітного року.

Для порівняння економічної ефективності виробництва окремих
видів
продукції і господарств загалом недостатньо абсолютної
величини прибутку. Необхідно отриманий прибуток порівняти з


50

виробничими витратами. Для цього використовують відносний
показник

рівень рентабельності, під яким розуміють відсоткове
відношення прибутк
у до суми матеріальних і трудових затрат,
пов’язаних із виробництвом і реалізацією продукції.

Рентабельність м'ясного скотарства, передусім, залежить від
загальної живої маси молодняку під час відлучення. Це пояснюється
віднесенням витрат на утримання осно
вного стада (бугаї, корови, у
тому числі і ті, які не дали впродовж року телят) на загальну живу
масу потомків під час відлучення, яка в свою чергу залежить від
збереженості телят до відлучення та їх живої маси на час відлучення.

Рівень рентабельності
виз
начають за формулою:


Рентабельність =

прибуток, грн..




х 100
.




загальні витрати на виробництво продукції, грн.

За її використання обчислюють рівень рентабельності за
окремими видами продукції і одночасно аналізують головні фактори

с
обівартість і реалізаційні ціни. Рівень рентабельності показує
ефективність виробництва з точки зору
отримання прибутку на
одиницю матеріальних і трудових затрат із виробництва і реалізації
продукції. Практично кожний відсоток рентабельності відповідає
отр
иманню 1 коп. прибутку з розрахунку на 1 грн. виробничих затрат.


Порядок виконання
:

Робота виконується в лабораторії скотарства і технології
виробництва молока і яловичини. Студенти отримують індивідуальні
завдання і користуючись методичними вказівками дл
я виконання
лабораторних робіт з даної дисципліни

розраховують собівартість
продукції та рівень рентабельності виробництва.


Завдання до теми
:

1.

Розрахувати згідно індивідуального завдання собівартість
:

Таблиця 12

Приклад

Витрати, грн..

Грн.

%

Індивідуальне
завдан
ня

Загальновиробничі витрати

662761

100


Корми

357891

54,0


Підстилка

15906

2,4


Ветеринарні товари

25185

3,8


Відтворення
/
оренда бугаїв

7953

1,2




51

Транспортні витрати під час збуття

17895

2,7


Паливо

16569

2,5


Ремонт техніки

9941

1,5


Р
емонт загонів і приміщень

10604

1,6


Оплата комунальних послуг

37115

5,6


Експлуатаційні витрати

2651

0,4


Заробітна плата

94775

14,3


Разом змінних витрат

596485

90,0


Оренда худоби

3314

0,5


Податки, плата за водокористування,
страхування

10604

1,6


Амортизація обладнання і приміщень

32495

4,9


Виплачений відсоток на капітал

19883

3,0


Разом постійні (капітальні) витрати

66276

10,0


Загальна ж. м. відлучених телят, кг

50220

-


Собівартість 1 ц живої маси, грн..

13,2




Висновки
_______________
_____________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
__________________________________________________________.

2.

Для визначення рентабельності н
еобхідно разрахувати
виручку і визначити витрати, далі за формулами визначити рівень
рентабельності:

Таблиця13

Приклад

Виручка, грн..

Грн.

%

Індивідуальне
завдання

Загальна

470532

100


у т.ч. від реалізації молодняку на забій

379533

80,7


Реалізації
вибракуваних корів

90999

19,3



Визначаємо прибуток чи збиток від вирощування телят до
відлучення.

Прибуток
(збиток) = Виручка

Витрати = 470532
-
662761=

-
192229 грн.

Рентабельність
=
-
192229
/
662761х100=
-
29,0%

Висновок___________________________________
____________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________


52

____________________________________________________________
____
________________________________________________________
____________________________________________________________
___________________________________________________________
.


Контрольні питання
:

1.

Як визначити виручку?

2.

Як визначити прибуток?

3.

Як визначити
собівартість?

4.

Що таке собівартість?

5.

Як визначити витрати?

6.

Як визначити рентабельність?





Рекомендована література


1.

Берг Р.Т.,
Баттерфилд Р.М. Мясной скот. Концепции роста.

М.:
Колос, 1979.

279 с.

2.

Б
ізнес
-
план для сільськогосподарського підприємства. К.
: 2000.


132 с.

3.

Завертяев Б.П. Селекция коров на плодовитость. Л.: Колос, 1979.


208 с.

4.

Козырь В.С., Соловйов Н.И. Мясные породы скота в Украине.
-
Д.:
«Полиграфист», 1997.

325 с.

5.

Пабат В.О.,
Угнівенко А.М., Вінничук Д.Т. М’ясне скотарство
України.

К
.: Аграрна наука.

1997.

312 с.

6.

Павлов В.А. Физиология воспроизводства крупного рогатого
скота.

М.: Россельхозиздат.

1984.

208 с.

7.

Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та
яловичини: Підручник для студентів вищих аграрних навчальних

закладів 3
-
4 рівнів акредитації / Ю.Д. Рубан.

Харків: Еспада,
2002.

576 с.

8.

Тимченко О.Г., Зубець М.В. і ін. М’ясне скотарство.

К.: Урожай,
1991.

193 с.

9.

Черекаев А.В., Черекаева И.А. Технология специализированого
мясного скотоводства.

М.: Агропро
миздат.

1988.

271 с.

10.

Фомичев Ю.П. Регуляция мясной продуктивности с.
-
х.
животных.

М.: Россельхозиздат.

1974.

176 с.


11.

Угнівенко А.М., Костенко В.І., Чернявський Ю.І.
Спеціалізоване м'ясне скотарство: Навчальне видання.
-
К.: Вища
освіта, 2006.
-
303
с; іл.

12.

Засуха Т.В., Зубець М.В., Сірацький Й.З., Тимченко О.Г.,
Пахолок А.А., Федорович СІ. та інші. Розведення
сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії.
-

К: Аграрна наука, 1999.
-
512 с.

13.

Зубець М.В., Вінничук Д.Т., Спека С.С. Спеціа
лізоване
м'ясне скотарство. Стан галузі та перспективи розвитку // Наукові
основи агропромислового виробництва в зоні Полісся і західного
регіону України.
-
К.: Урожай.
-
2004.
-
С. 292
-
298.

14.

Інструкція з бонітування великої рогатої худоби м'ясних
порід; Інс
трукція з ведення племінного обліку в м'ясному
скотарстві.
-
К.: Видавничо
-
поліграфічний центр „Київський
університет", 2003.
-
62 с.



54

15.

Ланина А.В. Мясное скотоводство.
-
М.: Колос, 1973.
-
280 с.

16.

Норм
ы
и рацион
ы
кормления сельскохозяйственньїх
животн
ы
х: Сп
равочное пособие / А.П. Калашников, Н.И.
Клейменов, В.Н. Баканов и др.
-
М: Агропромиздат, 1985.
-
352 с.

17.

Пабат В.О., Спека С.С., Вінничук Д.Т. Система ведення
м'ясного скотарства на Поліссі
-
К.: Наукова думка, 2004.
-
25. с.

18.

Пабат В.О., Угнівенко А.М.,
Вінничук Д.Т. М'ясне
скотарство України: Практичний посібник.
-
К.: Аграрна наука,
1997.
-
312 с.

19.

Програма розвитку галузі спеціалізованого м'ясного
скотарства на 1997
-
2005 роки / Зубець М.В., Пабат В.О., Буркат
В.П. та ін.
-
К., 1997.
-
119с.

20.

Програма р
озвитку галузі спеціалізованого м'ясного
скотарства України на 1997
-
2005 роки // Зубець М.В., Шкурин
Г.Т., Масенко А.М., Доротюк Е.М., Міненко В.П., Вінничук Д.Т.,
Лукаш В.П., Воленко І.С.
-
Київ, 1997.
-
119 с.

21.

Рекомендації зі створення і ведення галузі м
'ясного
скотарства в забруднених радіонуклідами районах України / За
ред. Шкурина Г.Т.
-
К.: Ярмарок, 1998.
-
53 с.

22.

Бусенко О.Т. і ін. Технологія виробництва продукції
тваринництва. !
-
К: Вища освіта, 2005.
-
496 с.

23.

Розведення сільськогосподарських тварин /
Басовський М.З.,
Буркат В.П., Вінничук Д.Т. та ін.; за редакцією Басовського М.З.
-

Біла Церква, 2001. 400 с.

24.

Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та
І
яловичини: Підручник для студентів вищих аграрних навчальних
закладів III
-
IV рівнів акр
едитації за напрямком „Зооінженерія".
-
X.: Еспада, 2002.

1576 с.

25.

Генетика, селекция и биотехнология в скотоводстве /
М.В.Зубец, [В.П.Буркат, Ю.М. Мельник и др.
-
К.: БМТ.
-
1997.
-

722с

26.

Спека С.С. Селекційні програми виведення нових порід і типів
м'ясної
худоби для Полісся України // Агроекологія і
біотехнологія.
-
К: Аграрна наука, 1996.
-
С. 269
-
278.

27.

Столярчук П.З., Боярський Л.Г. Заготівля кормів і нормована
годівля сільськогосподарських тварин. Довідник.
-
Львів:
Каменяр, 1989.
-
173 с: табл., рис.



55

28.

Шев
ченко М.І., Костенко В.І. Продуктивні якості великої
рогатої худоби // Скотарство і технологія виробництва молока та
яловичини.
-
К.: Урожай, 1995.
-
С. 129
-
165.

29.

Підпала Т.В. Скотарство і технологія виробництва молока і
яловичини.

Миколаїв, 2007.

396 с.

30.

Костенко В.І., Сірацький Й.З. і ін. Скотарство і технологія
виробництва молока і яловичини.

К.: Урожай, 1996.

470 с.

31.

Основи перспективних технологій виробництва продукції
тваринництва / Г.М. Калетнік, М.Ф. Кулик, В.Ф. Петриченко та ін.

Вінниця: Еноз
іс, 2007.

584 с.

32.

Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та
яловичини.

Харків: Еспада, 2002.

576 с.

33.

Відомчі норми технологічного проектування. скотарські
підприємства (комплекси, ферми. малі ферми) (ВНТП
-
АПК
-
01.05).

К.: Мінагрополітик
и України.

2005.

111с.






















56

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ


Скоромна О.І.,
Фабіянська О.Л.





СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ М'ЯСНЕ СКОТАРСТВО


Методичні вказівки і завдання для виконання лабораторних робіт для
студентів факультету технології виробництва і переробки
продукції
тваринництва із спеціальності 7.130.201 “Технологія виробництва і
переробки продукції

тваринництва”



Видання здійснюється в авторській редакції







Підписано до друку……….Формат………

Папір офсетний. Друк на обладнанні фірми
Duplo
.

Тираж 100 при
мірників

Віддруковано у редакційно
-
видавничому відділі

Вінницького національного аграрного університету

вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, Україна, 23008





Приложенные файлы

  • pdf 1035995
    Размер файла: 706 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий