ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

 137 РОКІВ

Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України

Центр громадського інформування з проблем паливно-енергетичного комплексу







ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
* * *
ОГЛЯД УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ З ПРОБЛЕМ ПЕК

Паливно-енергетична політика України: вугільна промисловість,
нафтогазова галузь, електроенергетика, ринкові перетворення.
Загальні проблеми енергетики. Ядерна енергетика та промисловість.
Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Інформація про інофірми,
які працюють в паливно-енергетичному комплексі. Різне.

Видається з 1 січня 1994 року



№ 527

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕК
ЗА CІЧЕНЬ-БЕРЕЗЕНЬ 2017 РОКУ
ОГЛЯД ЗМІ ЗА 16-30 КВІТНЯ 2017 РОКУ







Київ-2017


Інформаційно-аналітичне дослідження стану
паливно-енергетичного комплексу України

ПРО ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ
ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ
за січень-березень 2017 року
Науково-технічна спілка
енергетиків та електротехніків України
За січень-березень 2017 року, за фактичними даними, обсяг виробництва електричної енергії електростанціями України, які входять до Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, склав 42909,9 млн. кВтг, що на 614,1 млн. кВтг, або на 1,5% більше ніж за 3 місяці 2016 року. При цьому, тепловими електростанціями енергогенеруючих компаній вироблено 11111,3 млн. кВтг, що на 833,3 млн. кВтг, або на 7,0% менше ніж за 3 місяці 2016р. Теплоелектроцентралями та когенераційними установками вироблено 4058,4 млн. кВтг, що на 492,9 млн. кВтг, або на 10,8% менше ніж за відповідний період 2016 року. Атомними електростанціями вироблено 23785,0 млн.кВтг, що у порівнянні з відповідним періодом 2016 року більше на 940,9 млн. кВтг, або на 4,1%. Гідроелектростанціями та гідроакумулюючими електростанціями за 3 місяці 2017 року вироблено 3179,5 млн.кВтг, що на 1020,8 млн.кВтг, або на 47,3% більше ніж за 3 місяці 2016 року.
Виробіток ТЕС та ТЕЦ за 3 місяці 2017 року від загального по ОЕС складає 35,4%, виробіток електроенергії АЕС складає 55,4%, а виробіток ГЕС та ГАЕС – 7,4%. За 3 місяці 2016 р. частка виробітку ТЕС та ТЕЦ, АЕС, ГЕС та ГАЕС складала відповідно 39,0%, 54,0% і 5,1%.
Виробництво електроенергії блок-станціями та іншими джерелами за 3 місяці 2017 року склало 364,3 млн. кВтг, що на 44,6 млн. кВтг, або на 10,9% менше ніж за відповідний період 2016 року.
Виробництво електроенергії альтернативними джерелами (ВЕС, СЕС, біомаса) за 3 місяці 2017 року склало 411,5 млн. кВтг, що на 23,1 млн. кВтг, або на 5,9% більше ніж за відповідний період 2016 року.
За 3 місяці 2017 року тепловими та атомними електростанціями і районними котельнями Міненерговугілля відпущено 10508,9 тис. Гкал, що на 841,9 тис. Гкал, або на 7,4% менше ніж за відповідний період минулого року.

Динаміка і структура виробництва електроенергії по Україні
 
3 місяці 2016 року
3 місяці 2017 року
+/- до 2016 р.

 
кВтг
у % до заг. виробн.
кВтг
у % до заг. виробн.
млн.
кВтг
%

Виробіток електроенергії – всього
42295,8
100,0
42909,9
100,0
614,1
1,5

у тому числі:
 
 
 
 
 
 

ТЕС та ТЕЦ, з них:
16495,7
39,0
15169,5
35,4
-1326,2
-8,0

ТЕС ГК - всього
11944,4
28,2
11111,1
25,9
-833,3
-7,0

ТЕЦ та когенераційні установки
4551,3
10,8
4058,4
9,5
-492,9
-10,8

ГЕС та ГАЕС, з них:
2158,7
5,1
3179,6
7,4
1020,9
47,3

ГЕС
1738,6
4,1
2792,7
6,5
1054,4
60,6

ГАЕС
420,1
1,0
386,9
0,9
-33,2
-7,9

АЕС
22844,1
54,0
23785,0
55,4
940,9
4,1

Альтернативні джерела (ВЕС,СЕС,біомаса)
388,4
0,9
411,5
1,0
23,1
5,9

Блок-станціями та іншими джерелами
408,9
1,0
364,3
0,8
-44,6
-11,9

На початок 2017 року запаси палива на електростанціях складали: вугілля – 2061,5 тис. тонн, мазуту – 133,9 тис. тонн (на початок 2016 року відповідно 2804,2 тис. тонн та 127,7 тис. тонн ).
Загальний обсяг вуглепостачання на теплоелектростанції протягом січня-березня 2017 року склав 6334,3 тис. тонн, що на 1411,3 тис. тонн менше ніж за 3 місяці 2016 року. Витрати вугілля склали 6315,1 тис. тонн.
Запаси вугілля на 01.04.2017 р. на складах підвідомчих Міненерговугілля підприємств становили 1921,9 тис.тонн, що на 721,5 тис.тонн меньше ніж у минулому році (2643,4 тис. тонн) при номінальній місткості вугільних складів 5080 тис.тонн.
Топкового мазуту за 3 місяці 2017 року спожито 224,1 тис. тонн, що на 11,3 тис. тонн більше ніж за відповідний період 2016 року. Запас мазуту на 01.04.2017 р. на підвідомчих Міненерговугілля підприємствах склав 78,6 тис. тонн.
Використання природного газу на теплових електростанціях України за 3 місяці 2017 р. становило 1670,7 млн. куб.м, що на 119,1 млн. куб.м менше ніж за цей період 2016 р. При цьому ТЕС енергогенеруючих компаній спожили 49,2 млн.куб.м, що на 55,7 млн. куб. м менше ніж за 2 місяці 2016 р.
Станом на 01.04.2017 в українських підземних сховищах газу знаходиться близько 8,22 млрд. куб. м природного газу, що на 317,8 млн. куб. м, або на 3,7% меньше порівняно з минулорічним показником.
За січень-березень 2017 р. спостерігається збільшення електроспоживання (брутто), яке склало 41138,5 млн. кВтг, що на 467,8 млн. кВтг, або на 1,2% більше ніж за цей період 2016 року. Споживання електроенергії (нетто) галузями національної економіки та населенням становить 32399,4 млн. кВтг, що на 679,5 млн. кВтг або на 3,4% більше аналогічного показника 2016 року.
Збільшення електроспоживання (нетто) відбулося, переважно, за рахунок збільшення обсягу споживання паливною промисловістю (на 2,8%), металургійною (на 3,2%), машинобудівною промисловістю (на 9,2%), будівництвом (на 17,2%), комунально-побутовими споживачами (на 2,2%).
Динаміка і структура споживання електроенергії за січень-березень 2017 р.
(без урахування АР Крим та м. Севастополя)

Групи споживачів
Ел.спожи-
+ / -
+ / -
Питома
Питома


вання 2017 р.
до 2016 р.
до 2016 р.
вага, %
вага, %


млн.кВтг
млн.кВтг
%
2016 р.
2017 р.

Споживання ел.ен. (брутто)
41138,5
467,8
1,2
 
 

Споживання ел.ен. (нетто)
32399,4
679,5
2,1
100,0
100,0

у тому числі:
 
 

 
 

1.Промисловість
12801,6
360,5
2,9
39,2
39,5

у тому числі:
 
 

 
 

Паливна
973,6
26,8
2,8
3,0
3,0

Металургійна
7213,9
221,9
3,2
22,0
22,3

Хімічна та нафтохімічна
664,0
-200,3
-23,2
2,7
2,0

Машинобудівна
1149,9
97,3
9,2
3,3
3,5

Будів.матеріалів
471,0
32,4
7,4
1,4
1,5

Харчова та переробна
1068,5
91,1
9,3
3,1
3,3

Інша
1260,9
91,3
7,8
3,7
3,9

2.Сільгоспспоживачі
871,2
30,1
3,6
2,7
2,7

3.Транспорт
1918,3
70,2
3,8
5,8
5,9

4.Будівництво
277,0
40,6
17,2
0,7
0,9

5.Ком.-побутові споживачі
4360,3
92,4
2,2
13,5
13,5

6.Інші непромисл. споживачі
1854,5
143,9
8,4
5,4
5,7

7.Населення
10316,4
-58,3
-0,6
32,7
31,8

Видобуток вугілля. За 3 місяці 2017 року вугледобувними підприємствами України видобуто 10,3 млн. тонн вугілля, що на 327,8 тис. тонн (або на 3,3%) більше порівняно з відповідним періодом 2016 р. В цілому видобуток енергетичного вугілля склав 8,5 млн. тонн, він збільшився на 616,8 тис.т (або на 7,8%), коксівного – склав 1,7 млн. тонн, що менше на 289,0 тис.т (або на 13,9%).
Упродовж січня-березня 2017 року вугледобувними підприємствами, що підпорядковані Міненерговугілля України, видобуто вугілля 1,3 млн. тонн, що на 275,0 тис.тонн (або на 17,1%) менше, ніж за цей період 2016 року. Видобуток енергетичного вугілля зменшився на 213,2 тис. тонн (або на 16,9%) порівняно з відповідним періодом 2016 р. і коксівного зменшився на 61,8 тис. т (або на 17,9%), а видобуток відповідно склав 1,04 млн. тонн та 0,28 млн. тонн.

Видобуток нафти та газу. З початку 2017 року в Україні видобуто 0,550 млн. тонн нафти з газовим конденсатом і 5,1 млрд. куб. м. газу. У минулому році, відповідно, ці показники становили – 0,558 млн. тонн нафти з газовим конденсатом та 5,07 млрд. куб. м газу. Підприємства НАК "Нафтогаз України" видобули за січень-березень 2017 року 0,486 млн. тонн нафти з конденсатом (у 2016 р. – 0,508 млн. тонн) і 4,0 млрд. куб. м газу (у 2016 р. – 4,022 млрд. куб. м).
Інші підприємства за 3 місяці 2017 року видобули 0,064 тис. тонн нафти з газовим конденсатом (у 2016 році – 0,050 тис.тонн) і 1,1 млрд. куб. м газу (у 2016 р. – 1,051 млрд. куб. м).

Постачання і переробка нафти. За 3 місяці 2017 р. на нафтопереробні підприємства (НПЗ) та Шебелинський ГПЗ поставлено 216,0 тис.тонн нафтової сировини українських родовищ (нафта з газовим конденсатом). Обсяг переробки газового конденсату з нафтою Шебелинським ГПЗ у січні-березні 2017 р. склав 115,9 тис. тонн, що 7,6 % менше обсягу переробки у січні-березні 2016 року.
Кременчуцький НПЗ з жовтня 2014 року інформацію щодо показників своєї роботи Міністерству енергетики та вугільної промисловості не надає.
У січні-березні 2017 року не здійснювали роботу з переробки нафтової сировини - Лисичанський, Одеський, Дрогобицький та Надвірнянський нафтопереробні підприємства.
Загальні потужності з первинної переробки газового конденсату з нафтою на Шебелинському ГПЗ у січні-березні 2017 року було завантажено в середньому на 46,4% (у січні-березні 2016 року на 50,2 %).

Транспортування нафти. З початку 2017 року обсяги транспортування нафти підприємствами магістральних нафтопроводів склали 3860 тис. т, що на 10,0% (або на 350,8 тис. т) більше порівняно з відповідним періодом 2016 р. При цьому транзитом до країн Західної Європи (Словаччини, Угорщини, Чехії) протранспортовано 3491,0 тис. тонн, що на 10,5% (або на 331,3 тис.т) більше порівняно із аналогічним показником 2016 р., а для потреб України – 369,0 тис.тонн, що на 5,6% (або на 19,5 тис. тонн) більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
З початку 2017 року транзитні обсяги перекачки у загальному обсязі складають 90,0%, а на нафтопереробні підприємства України – 10,0%.

Аналіз сплати за спожиту електроенергію за січень-березень 2017 року
Розрахунки споживачів електроенергії по областям
За січень-березень 2017 року споживачам відпущено електричної енергії на суму 45,3 млрд. грн., оплата становила 42,9 млн. грн., або 94,7%.
Вище середнього показника (94,7%) розрахунки за відпущену споживачам у січні-лютому 2017 році енергію були проведені у Вінницькій (98,2%), Житомирській (на 98,7%), Закарпатській (на 98,4%), Запорізькій (на 101,9%), Івано-Франківській (на 98,7%), Київській (на 96,2%), Кіровоградській (на 101,5%), Львівській (на 96,1%), Миколаївській (на 96,0%), Одеській (на 96,0%), Полтавській (на 96,2%), Сумській (на 95,4%), Тернопільській (на 102,9%), Харківській (96,2%), Херсонській (на 98,6%), Хмельницькій (на 101,5%), Чернівецькій (на 98,8%) областях.
Нижче середнього показника обсягу розрахунків за відпущену у січні-лютому 2017 році енергію проведені у Волинській (91,3%), Дніпропетровській (на 94,5%), Донецькій (85,7%), Луганській (на 73,1%), Рівненській (на 94,1%), Черкаській (на 85,7%), Чернігівській (на 94,3%) областях, м. Київ (91,9%), АР Крим (на 0,0%).

Розрахунки енергопостачальних компаній з ДП «Енергоринок»
За січень-березень 2017 р., за фактичними даними, енергопостачальними компаніями куплено електроенергії в ДП «Енергоринок» за регульованим тарифом на 39,5 млрд. грн., а сплачено за неї 39,5 млрд. грн. або 100,0%. Повністю розрахувалися з ДП «Енергоринок» 25 енергопостачальних компаній за регульованим тарифом.
У повному обсязі розрахувалися з ДП «Енергоринок» за січень-березень 2017 р. Вінницяобленерго (на 103,8%), Волиньобленерго (на 101,0%), Донецькобленерго (на 119,8%), Житомиробленерго (на 99,4%), Закарпаттяобленерго (на 101,0%), Кіровог-радобленерго (на 100,3%), Київобленерго (на 100,2%), Львівобленерго (на 103,2%), Миколаївобленерго (на 106,3%), Одесаобленерго (на 103,3%), Прикарпаттяобл-енерго (на 105,6%), Рівнеобленерго (на 100,6%), Сумиобленерго (на 111,2%), Тернопільобленерго (на 107,6%), Харківобленерго (на 109,3%), Херсонобленерго (на 111,8%), Хмельницькобленерго (на 102,1%), Черкасиобленерго (на 105,2%), Чер-нігівобленерго (на 100,0%), Чернівціобленерго (на 102,3%), Луганське енергетичне об'єднання (на 139,4%), Енергія-Новий Розділ (на 121,5%), Енергія-Новоявірськ (на 120,9%), Атомсервіс (на 111,2%), Високовольтні мережі (на 111,3%).
Нижче 100% розрахунки з оптовим ринком за куповану електричну енергію мають такі енергопостачальні компанії: Дніпрообленерго (на 95,6%), Запоріжжя-обленерго (на 95,6%), Київенерго (на 95,4%), Полтаваобленерго (на 98,9%), Регіональні електричні мережі (на 41,3%), Енерговугілля (на 12,4%), Укрзалізниця (на 98,8%).

Розрахунки споживачів електроенергії з обласними енергопостачальними компаніями
За січень-березень 2017 р. енергопостачальними компаніями відпущено електроенергії на суму 45,25 млрд.грн, а сплачено за неї 42,8 млрд.грн або 94,6%.
Повністю розрахувалися за електроенергію споживачі 3-х енергопостачальних компаній ВАТ «Запоріжжяобленерго» (101,2%), ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» (114,1%).
Вище середнього рівня (94,6%), але нижче 100% розрахувались споживачі з енергопостачальними компаніями за січень-березень 2017 року: ПАТ АК «Вінницяобленерго» (96,1%); ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (96,7%); ПАТ ЕК «Житомиробленерго» (96,6%); ПАТ «Закарпаттяобленерго» (96,6%); ПАТ «Кіровоградобленерго» (98,7%); ПАТ «Київобленерго» (98,7%); ПАТ «Львівобленерго» (97,2%); ПАТ «Миколаївобленерго» (96,4%); ПАТ ЕК «Одесаобленерго» (95,8%); ПАТ «Полтаваобленерго» (94,9%); ПАТ «Прикарпаттяобленерго» (94,9%); ПАТ «Сумиобленерго» (95,0%); ВАТ «Тернопільобленерго» (98,1%); ПАТ ЕК «Херсонобленерго» (97,8%); ПАТ «Хмельницькобленерго» (99,9%); ПАТ ЕК «Чернівціобленерго» (98,3%).
Нижче середнього рівня (94,7%) розрахувались за спожиту електроенергію споживачі з 9 енергопостачальними компаніями: ПрАТ«ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (11,7%); ПАТ «Волиньобленерго» (92,0%); ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (90,4%); «Київенерго» (93,4%); ПАТ«Рівнеобленерго» (94,1%); АК«Харківобленерго» (93,7%); ПАТ«Черкасиобленерго» (86,8%); ПАТ«Чернігівобленерго» (92,5%); ДП«Регіональ-ні електричні мережі» (40,0%); ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» (84,5%).

Оплата електроенергії всіма видами платежів генеруючим компаніям та іншим участникам ОРЕ за січень-березень 2017 р. Всього сплата склала 35,0 млрд. грн. при товарній продукції 36,6 млрд. грн., або 95,6%. За фактичними даними по НАЕК “Енергоатом” сплачено – 96,4% (12183,0 млн.грн.), “Центренерго” – 90,0% (3381,5 млн. грн), “Дніпроенерго” – 98,5% (4343,5 млн. грн), “Донбасенерго” – 95,5% (898,7 млн. грн), “Західенерго” – 100,6% (6065,1 млн. грн), “Східенерго” – 106,8% (3772,6 млн. грн), Харківська ТЕЦ-5 – 72,5% (790,6 млн. грн), Київенерго (ТЕЦ) – 79,4% (1739,3 млн. грн), ПАТ “Укргідроенерго” – 89,8% (1851,8 млн. грн.), Дністровська ГАЕС-2 – 48,1 тис. грн., інші електростанції – 92,4% (6111,3 млн. грн.), у тому числі теплоелектроцентралі – 90,9% (3815,2 млн. грн.), виробники альтернативної е/е – 94,9% (2265,6 млн. грн), НЕК«Укренерго» - 107,0% (1719,3 млн. грн.) від товарного відпуску енергії. Всього виробникам е/е та НЕК плата склала 42,8 млрд.грн. при товарній продукції 44,8 млрд.грн. або 95,5%.

Дебіторська заборгованість підприємств електроенергетики за відпущену енергію споживачам протягом 2017 р. збільшилась на 3948 млн. грн., або на 13,0%, і становить на 01.04.17 р. – 34417 млн. грн. Як і раніше, найбільшими боржниками залишаються підприємства вугільної промисловості (34,1%).
Внутрішньогалузева заборгованість на 01.04.2017 року складає: обленерго перед ДП "Енергоринок" – 27374 млн. грн., ДП "Енергоринок" перед енергогенеруючими компаніями – 27227 млн. грн.
Зовнішня кредиторська заборгованість енергопідприємств з початку 2017 р. збільшилась на 2572,0 млн.грн., або на 16,7% і станом на 01.04.17 р. становить 18009 млн.грн.
Газопостачання, споживання та транзит природного газу. Ресурси природного газу в Україні за січень-березень 2017 року склали 36,7 млрд.куб.м (за відповідний період 2016 року – 32,6 млрд.куб.м ).
За зовнішньоекономічними контрактами до України надійшло 27,4 млрд. куб.м природного газу (за відповідний період 2016 року – 22 млрд.куб.м ).
Споживачі України за цей період 2017 року використали 13,1 млрд.куб.м природного газу (за відповідний період 2016 року – 13,07 млрд.куб.м).
Відбір природного газу з ПСГ за цей період 3,9 – млрд.куб.м (за відповідний період 2016 року – 5,4 млрд.куб.м).
За січень-березень 2017 року за оперативними даними протранспортовано через територію України (транзит) природного газу всього 23,2 млрд.куб.м (за відповідний період 2016 року – 19,4 млрд.куб.м).
Станом на 01.12.16 дебіторська заборгованість нафтопереробних підприємств складає 10547,1 млн. грн., кредиторська заборгованість – 29539,0 млн. грн.

Капітальне будівництво та реструктуризація
Протягом січня-березня 2017 року підприємствами галузей ПЕК, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 963,4 млн. грн. капітальних вкладень, що на 66,1% менше відповідного показника 2016 року.
В енергетичній галузі освоєно 960,8 млн. грн. капітальних вкладень, що на 49,7% менше порівняно з аналогічним показником минулого року. Тривають роботи з будівництва Дністровської ГАЕС, реконструкції енергоблоків ТЕС, каскаду Дніпровських ГЕС, будівництва магістральних електромереж для видачі потужності блоків атомних електростанцій.
У вугільній галузі освоєно 2,6 млн. грн. капітальних вкладень.

Підсумки роботи підприємств ядерної енергетики
та атомної промисловості у березні 2017 р.
Атомні електростанції. У березні 2017 року на АЕС України вироблено 8 041,2 млн. кВтг, що на 752,5 млн. кВтг більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Коефіцієнт використання встановленої потужності у березні 2017 р. становив 78,1%, що на 7,4% більше показника минулого року.
Частка АЕС у виробництві електроенергії в Україні у березні 2016 року становить 60,4%.
До Енергоринку у березні 2017 р. відпущено 7 558,8 млн. кВтг електроенергії, що на 696,2 млн. кВтг більше ніж у березні 2016 р. Коефіцієнт використання встановленої потужності з початку 2017 року становив 79,0%.
З початку 2017 року сталося одне порушення у роботі енергоблоків АЕС, що на 5 порушень менше проти 2016 року. Зазначені порушення не обліковується за шкалою ІНЕС рівня 1.

Паливна програма. У 2017 році заплановано здійснити 17 поставок свіжого ядерного палива на енергоблоки українських АЕС, у тому числі 11 поставок – від ВАТ «ТВЕЛ» і 6 поставок - від компанії «Вестінгауз», та 6 рейсів з вивезення відпрацьованого (опроміненого) ядерного палива. У березні 2017 року здійснено 1 поставку свіжого ядерного палива від компанії «Вестінгауз», вивезення відпрацьо-ваного ядерного палива не здійснювалось. З початку 2017 року здійснено 2 поставки свіжого ядерного палива від компанії «Вестінгауз», вивезення відпрацьованого ядерного палива не здійснювалось.

Ремонтна кампанія.
Графіком ремонтів енергоблоків АЕС України у 2017 році заплановано виконати:
1 капітальний ремонт – ЮУАЕС №1;
8 середніх ремонтів – ЗАЕС-1, 3, 4, 5; РАЕС-2, 4; ЮУАЕС-3; ХАЕС-2;
розпочати капітальні ремонти блоків ЗАЕС №6; ХАЕС №1 та середні ремонти блоків ЗАЕС №2, РАЕС №1 та №3;
закінчити капітальний ремонт блоку – РАЕС-3 та середні ремонти блоків – РАЕС-1; ЮУАЕС-2.
Станом на 06.04.2017 виконано:
- 3 планово-попереджувальних ремонти енергоблоків РАЕС-1 (середній ремонт), № 3 (капітальний ремонт); ЮУАЕС-2 (середній ремонт);
- 1 поточний плановий ремонт енергоблоку РАЕС № 3;
- 3 поточні позапланові ремонти: енергоблоку ЮУАЕС № 3, енергоблоків РАЕС № 1, № 3.
Станом на 06.04.2017 виконується середній ремонт енергоблоку ЗАЕС №3 (з 26.02.2017 до 12.11.2017), енергоблоку ЮУАЕС № 3 (з 02.04.2017 до 13.07.2017), енергоблоку РАЕС № 2 (з 04.04.2017 до 18.05.2017).
Тариф на відпущену електроенергію, що виробляється на АЕС з 01.04.2017 становить 48,00 коп. за 1 кВтг (без ПДВ) відповідно до постанови НКРЕКП від 21.03.2017 № 294.

Товарна продукція. У березні 2017 року товарна продукція ДП «НАЕК «Енергоатом» становила 4249,1 млн.грн., що на 771,2 млн.грн. більше ніж у березні 2016 р. З початку 2017 року товарна продукція становила 12637,5 млн. грн., що на 1708,5 млн. грн. більше ніж у 2016 р. У березні 2017 року з Енергоринку оплачено 4186,1 млн. грн., що на 533,6 млн. грн. більше, ніж у березні 2016 р. З початку 2017 р. оплата з Енергоринку дорівнювала 12183,1 млн. грн., що на 1955,4 млн. грн. більше порівняно з 2016 р. З початку 2017 року відсоток оплати становив 96,4%.
Заборгованість із заробітної плати у компанії відсутня.

Підприємства атомно-промислового комплексу,
які входять до складу ДК «Ядерне паливо»
ДП «СхідГЗК». З початку 2017 року вироблено 294,4 тонн уранового оксидного концентрату на суму 977,6 млн. грн., що у порівнянні з відповідним періодом 2016 р. продукції вироблено на 15,2 тонн менше.
Заборгованість із заробітної плати станом на 07.04.17 на підприємстві відсутня.
ДП «Смоли». З початку 2017 року ДП «Смоли» не вироблено іонообмінних смол у зв’язку із відсутністю сировини та необхідністю проведення торгів для закупівлі. У 2016 році підприємством вироблено 2,9 тонн основної продукції.
Заборгованість із заробітної плати відсутня.

Ремонтна кампанія ТЕС, ТЕЦ і ГЕС, ГАЕС у 2017 році
Для забезпечення успішного проходження осінньо-зимового максимуму 2017-2018 рр. наказом Міненерговугілля від 31.10.2016 № 684 «Про підготовку обладнання електростанцій і теплових мереж до надійної та ефективної роботи у 2017 році та в осінньо-зимовий період 2017/2018 року» (зі змінами) передбачено:
На теплових електростанціях енергогенеруючих компаній відремонтувати всіма видами ремонтів 82 (21422 МВт) енергоблоків, а саме:
- поточним ремонтом 60 (16065 МВт) енергоблоків;
- середнім ремонтом 11 (2470 МВт) енергоблоків;
- капітальним ремонтом 11 (2887 МВт) енергоблоків.
На теплових електроцентралях виконати всіма видами ремонти 9 (1670МВт) енергоблоків, 23 (4187 т/год) парових котлів та 15 (507,6 МВт) турбоагрегатів.
На гідроелектростанціях виконати капітальний ремонт і реконструкцію 34 (1462,58 МВт) гідроагрегатам.
У теплових мережах виконати капітальний ремонт 12,94 км трубопроводів.
Станом на 21.03.2017 відповідно до затвердженого графіку:
На теплових електростанціях енергогенеруючих компаній поточним ремонтом відремонтовано 2 (1100 МВт) енергоблока.
У ремонті перебувають 12 (2860 МВт) енергоблоків, а саме:
– в поточному ремонті – 10 (2500 МВт) енергоблоків;
– в середньому ремонті - 1 (175 МВт) енергоблок;
– в капітальному ремонті - 1 (195 МВт) енергоблок.
В перехідному капітальному ремонті з 2016 року перебуває 1 (300 МВт) енергоблок.
На теплових електроцентралях в ремонті знаходиться 1 (100 МВт) енергоблок, 2 (840 т/год) парових котла та 1 (6 МВт) турбоагрегат.
На гідроелектростанціях виконано реконструкцію та капітальний ремонт 5 (99 МВт) гідроагрегатам. В реконструкції і капітальному ремонті знаходиться 4 (161,08 МВт) гідроагрегатів.

Хід ремонтної кампанії електричних мереж
За 3 місяці 2017 року в розподільних електричних мережах напругою 0,4-150 кВ виконані такі обсяги ремонтних робіт:
6314,9 км ліній електропередачі напругою 0,4-150 кВ, або 11,18% від плану року (56492,3 км);
2700 од. трансформаторних підстанцій напругою 6-110 кВ, або 10,23 % від плану року (26397 од.).
Кошти, залучені на ремонт, склали 245,3 млн. грн., або 16% від плану року (1531,9 млн. грн.).
Витрати на ремонт магістральних електричних мереж напругою 220-750 кВ за січень 2017 року склали 164,5 млн. грн., або 76,23% від плану 2016 року (215,8 млн. грн.), що на 15,0% менше від показника 2015 року (193,0 млн. грн.).

Виконання інвестиційної програми ДП «НЕК «Укренерго»
Інвестиційною програмою ДП «НЕК «Укренерго» на 2016 рік, погодженою з Міненерговугілля України і схваленою НКРЕКП, на технічне переоснащення, реконструкцію і придбання основних засобів передбачено освоїти 1496296,89 тис. грн. капітальних вкладень.
За оперативними даними використано коштів на технічне переоснащення та ре-конструкцію магістральних і міждержавних електромереж у сумі 300450,99 тис.грн.
Будівництво нових об’єктів. Передбачено Інвестиційною програмою на січень-грудень 2015 року 5,14 млрд. грн., у тому числі за кошти тарифу 813,6 млн. грн.,а за кошти ЄБРР та ЄІБ 4335,4 млн. грн. Використано за січень-грудень 2862677 тис. грн. і освоєно капітальних інвестицій за січень-грудень 2714539 тис. грн.

Коефіцієнт використання встановленої потужності на блочному устаткуванні (енергоблоки потужністю 100, 150, 200, 250, 300 МВт)
теплових електростанцій (ТЕС та ТЕЦ), які звітують Міненерговугіллю
Коефіцієнт використання встановленої потужності за три місяці 2017 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшився на 1,1% та складає 22,8%. Найвищий коефіцієнт використання встановленої потужності за звітний період мають блоки потужністю 250 МВт – 54,1 % (у 2016 році – 48,2 %). По блокам потужністю 150 МВт коефіцієнт використання встановленої потужності за звітний період – 45,3 % (у 2016 році – 42,3 %), по блокам потужністю 200 МВт – 36,5 % (у минулому році – 35,0 %), по блокам потужністю 100 МВт – 34,9 % (у минулому році – 33,5 %), по блокам потужністю 300 МВт – 19,0 % (у 2016 році – 21,4%).
Збільшився коефіцієнт використання встановленої потужності по генкомпаніях: по ТОВ «ДТЕК Східенерго»” на 1,3 %, по ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” на 0,7 %, по ПАТ “ДТЕК Західенерго” на 3,1 %, а зменшився по ПАТ “Центренерго” на 4,6 %, по ПАТ «Донбасенерго» на 25,2 %.

Питомі витрати умовного палива на відпуск електроенергії
по тепловим електростанціям, які звітують Міненерговугіллю
Питомі витрати умовного палива на відпуск електроенергії по тепловим електростанціям генкомпаній України за три місяці 2017 року складають 405,6 г/кВтг, що на 2,9 г/кВтг менше ніж за відповідний період 2016 року (408,5 г/кВтг).
Питомі витрати умовного палива на відпуск електроенергії по тепловим електростанціям України (ТЕС ГК та ТЕЦ) складають за три місяці 2017 року 380,4 г/кВтг, що менше в порівнянні з відповідним періодом 2016 р. на 4,2 г/кВтг.

Середньомісячна заробітна плата
За 3 місяці 2017 році розмір середньомісячної заробітної плати одного працівника, в еквіваленті повної зайнятості, на підприємствах, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, у розрізі галузей становить:
електроенергетика – 8 226 грн. (збільшення до відповідного показника 2016 р. становить 1584 грн.);
атомно-промисловий комплекс – 13 872 грн. (більше на 2581 грн.);
нафтогазовий комплекс – 6 720 грн. (більше на 2523 грн., до показників державних підприємств, що належать до сфери управління Міненерговугілля);
вугільна галузь – 7 274 грн. (більше на 845 грн. до вугледобувних підприємств, що розташовані на території України).
Заборгованість з виплати заробітної плати станом на 01.04.2017 р.
Станом на 1 квітня 2017 року на підприємствах, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, загальна заборгованість із виплати заробітної плати становила 85602,4 тис. грн. і в порівнянні з 01.04.2016 зменшилась на 31863,3 тис. грн. або на 27,1%, у тому числі на підприємствах, що розташовані на території, яка контролюється українською владою: електроенергетична галузь – 11126,6 тис.грн.; атомно-промисловий комплекс 6208,4 тис.грн.; вугільна галузь 63682,0 тис.грн.; нафтогазовий комплекс 4585,4 тис. грн.
Інформація з підприємств, що розташовані на території, яка не контролюється українською владою, відсутня.

Технологічні витрати електроенергії в електричних мережах
За три місяці 2017 року загальні технологічні витрати електроенергії на її транспортування електричними мережами Міненерговугілля всіх класів напруг склали на рівні 4,86 млрд.кВтг або 12,3 % від загального відпуску електроенергії в мережу. У порівнянні із аналогічним періодом 2016 р. відбулося їх зменшення на 0,08 млрд. кВтг, або зменшення на 0,5 в.п. (4,94 млрд. кВтг або 12,8% у 2016 році).
Нормативна (технічна) складова технологічних витрат електроенергії по Міненерговугілля за три місяці 2017 року склала 5,6 млрд.кВтг або 14,3 % від загального відпуску електроенергії в мережу, у порівнянні з минулим роком збільшилась на 0,1 млрд. кВтг або на 1,8 % у порівнянні з минулим роком (5,5 млрд. кВтг або 14,3 % у минулому році).
Понаднормативна (нетехнічна) складова технологічних витрат електро-енергії за три місяці 2017 року по Міненерговугілля склала – 0,8 млрд. кВтг або -1,9 % від загального відпуску електроенергії в мережу (-0,6 млрд.кВтг або -1,5% у 2016 р.).
За рахунок виконання організаційно-технічних заходів зі зниження технологічних витрат електроенергії в електричних мережах 0,38-800 кВ Міненерговугілля за три місяці 2017 р. заощаджено 47,9 млн.кВтг електричної енергії (49,9 млн.кВтг за відповідний період минулого року).

Експорт електроенергії, вугілля, нафтопродуктів
За 3 місяці 2017 р. на експорт передано 1349,4 млн.кВтг електроенергії, що на 191,8 млн.кВтг або на 16,6 % більше, ніж за 3 місяці 2016 року. За звітними даними, 559,2 млн. кВтг експортовано до країн Східної Європи.
За січень-березень 2017 р. територією України протранспортовано (транзитом) 23,1 млрд. кубометрів природного газу (за цей період 2016 р. – 19,3 млрд. куб. м).
Станом на 01.04.2017 року в українських підземних сховищах знаходилось 8,2 млрд. куб. м природного газу, що на 0,31 млрд. куб. м, або на 6,7% менше порівняно з показником на цей час 2016 року.
Протягом січня-березня 2017 року обсяг транспортування нафти підприємст-вами магістральних нафтопроводів склав 3860,0 тис. тонн і порівняно із аналогіч-ним періодом 2016 р. збільшився на 350,8 тис. тонн (або на 10,0%), а транзитом до країн Західної Європи (Словаччини, Угорщини, Чехії) склав 3491,0 тис. тонн, що на 331,3 тис. тонн (або на 10,5%) більше порівняно із аналогічним показником 2016 р., для потреб України – більше на 19,5 тис. тонн (або на 5,9%) і склало 369,0 тис.тонн.
З початку 2017 року транзитні обсяги перекачки нафти у загальному обсязі складають становила 90,4 %, а на нафтопереробні підприємства України – 8,8 %.


Підготовлено за даними
Міненерговугілля України
і ДП “Енергоринок»
ОГЛЯД УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ
З ПРОБЛЕМ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ
з 16 по 30 квітня 2017 р.

(“Голос України”, “Урядовий кур’єр”, “ЗЕРКАЛО НЕДЕЛИ. Украина”,
“Деловая столица”, “КП в Украине”, “День”, “Україна молода”, “Сегодня”, “Факты”, “Вечерние Вести”, “Капитал”, “Свобода”, “Коммерсант-Украина”,
“Дело”, “Экономические известия”, “Правда Украины”, “Атомник України”,
а також електронні ЗМІ: Інтерфакс-Україна, УНІАН, ЛІГАБізнесІнформ,
Українські новини, ТЭК, ProUA, «Українська правда», «РБК-Украина»,
«ТРК «Україна», UkrBiz.net, Glavred.info, РИА “Новости” та ін.)


ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

«ГОЛОС УКРАЇНИ», 15.04.2017
Запрацювала нова бурова
Павло Воронцов
На Ольгівському газоконденсатному родовищі, розташованому у Кремінському районі на Луганщині, прийнято до експлуатації нову бурову установку. Комісія перевірила відповідність змонтованого обладнання нормативно-правовим вимогам на підставі заяви ТОВ «Полтавська бурова компанія» і, констатувавши про закінчення монтажних робіт, дала згоду на початок роботи бурової установки SK-1000 для буріння свердловини № 26.
Тим часом Україна продовжує активно закачувати блакитне паливо у власні газосховища. За повідомленням ПАТ «Укртрансгаз», нині його запаси перевищують 8 мільярдів кубів. Тобто вітчизняні сховища заповнені більш як на третину від загального обсягу. До речі, за даними «Нафтогазу», на початок весни у ПГС України запаси газу вважалися найсуттєвішими у Європі.

«УРЯДОВИЙ КУР’ЄР», 15.04.2017
Україна та Грузія будуватимуть нафтотранспортний коридор
Оксана Крамарчук
Київ і Тбілісі домовилися активізувати економічну й торговельну співпрацю. Про це йшлося на 9-му засідання Міжурядової українсько-грузинської комісії з питань економічного співробітництва, на якій головували віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе та віце-прем’єр-міністр, міністр енергетики Грузії Кахабер Каладзе.
Важливий елемент партнерства з Грузією в енергетичній сфері – реалізація проекту Євроазіатського нафтотранспортного коридору для створення нового маршруту транспортування нафти з Каспійського регіону на ринки Євросоюзу трубопровідним транспортом територією України та Грузії. Для реалізації проекту було створено Міжнародне трубопровідне підприємство «Сарматіа» за участю державних нафтових і нафтотранспортних компаній України, Грузії, Польщі, Азербайджану та Литви.
«Ми домовилися продовжити співпрацю щодо розвитку міжнародного транс-портного коридору Балтійське море – Чорне море – Каспійське море й докладніше обговорити нормативно-правові, технічні й технологічні аспекти цієї співпраці в ме-жах Транспортного тижня 1-3 червня в Одесі», – повідомила І.Климпуш-Цинцадзе.
«ЗЕРКАЛО НЕДЕЛИ. УКРАИНА», 15.04.2017
Что сможет противопоставить "Северному потоку-2" "римская четверка"?
Алла Еременко
10 апреля в Риме полномочные представители НАК "Нафтогаз Украины", ПАО "Укртрансгаз", Snam S.p.A. (Италия) и Eustream a.s. (Словакия) подписали «Меморандум о взаимопонимании относительно общей оценки возможностей сотрудничества в использовании и развитии газотранспортной системы Украины». Несмотря на рамочный характер соглашения, оно сразу вызвало большой интерес. Прежде всего у представителей российского "Газпрома".
На протяжении года стороны намерены выполнить подготовительную работу и заключить обязывающее соглашение с учетом технических, коммерческих, юридических, финансовых и налоговых аспектов сотрудничества.
Меморандум подписали в присутствии министра энергетики и угольной промышленности Украины И. Насалика, комиссара ЕС по энергетике и климатическим действиям М.А. Каньете и министра экономического развития Италии К. Календи. И можно сказать, документ подписан в рамках саммита G-7, как на это и надеялся глава правления "Нафтогаза" Андрей Коболев.
Документ преследует цель долгосрочного обеспечения стабильности транспортировки природного газа по Украине в соответствии со стандартами европейских рынков, безопасного и эффективного использования ГТС Украины, а также прозрачного и недискриминационного доступа к ней третьих сторон согласно действующему законодательству.
Но и европейские партнеры – итальянская Snam S.p.A. и словацкая Eustream a.s. – также находятся в поиске как форм, так и методов работы, в частности согласно Третьему энергетическому пакету и с учетом стремительного переформатирования европейского рынка газа.
Почему столько внимания уделяется рамочному, не обязывающему соглашению? Ответ прост: украинская сторона таким образом приобщается к европейскому рынку транспортировки газа. И надеется одновременно и параллельно решить несколько задач.
Первая – сохранить загруженной и переориентировать, если понадобится, свою ГТС на работу с диверсифицированными направлениями транспортировки природного газа.
Вторая задача – решить вопрос юридического (законодательно возможного) использования ГТС. Будет это концессия либо же со временем акции уже преемника "Укртрансгаза" могут быть переданы в совместное предприятие?.. Или же будет найдена другая форма. Так или иначе, но, по большому счету, предполагается в дальнейшем приватизация украинской ГТС. И именно это обстоятельство вызывает больше всего предостережений и вопросов, ответы на которые следует получить до заключения каких-либо обязывающих соглашений.
Третья задача, которую стремится решить Украина в сотрудничестве с европейскими партнерами, – приобщиться к программам финансирования инфраструктурных проектов ЕС. Не будучи членом Евросоюза, Украина в этом смысле может рассчитывать (в лучшем случае) на кредиты МФО и таким образом своими силами и за собственные средства модернизировать и развивать свою ГТС. И не факт, что европейские соседи по газотранспортировке будут учитывать наши попытки в своих кратко- и долгосрочных газотранспортных проектах.
Ведь только при условии коммерческой привлекательности совместного проекта украинская ГТС будет востребованной на рынке газотранспортных услуг.
Кстати, сотрудничество диспетчерских служб "Укртрансгаза" и Snam, равно как и со словацким оператором ГТС Eustream, имеет давнюю историю. Началось оно в 1996 г. Именно тогда была начата как синхронизация в проведении ремонтов, так и обмен опытом технического обслуживания объектов ГТС обеих стран, прежде всего пограничных участков.
Плодотворное сотрудничество украинцев и словаков привлекло внимание специалистов других компаний, тоже заинтересованных в таком сотрудничестве, в результате чего в 2000 г. было подписано диспетчерское соглашение между "Укртрансгазом", словацкой SPP Preprava, итальянской Snam и австрийской OMV. Со временем к нему присоединилась австрийско-итальянская компания TAG. Кстати, настоящее соглашение действует и сейчас. Подписано оно было, как и меморандум между "Нафтогазом", "Укртрансгазом", Snam и Eustream, также за границей, но в Вене в конце января 2000-го.
Однако в каждой стране и вышеназванной компании за время, прошедшее с даты подписания соглашения, произошли преобразования.
"Газпром" пытается изо всех сил убедить членов ЕС, что российское предложение – самое выгодное для них. Да еще и "бесплатное" относительно строительства российского проекта "Северный поток-2". Как здесь устоять перед соблазном...
Для того чтобы украинская ГТС не выпала из европейского газотранспортного рынка и была максимально интегрированной в процессы и проекты ЕС, придется учитывать и коммерческие интересы соседей и, очевидно... делиться прибылью от совместного использования ГТС.
Есть немало вопросов и по поводу пророссийской ориентированности украинских партнеров относительно будущего использования ГТС
Украинской стороне придется осторожно формулировать условия сотрудничества, учитывая враждебные отношения с РФ из-за войны на Востоке Украины. А также из-за давнего желания оставить Украину без транзита газа.
Россияне тем временем становятся все более настойчивыми. Не зря уже 10 апреля "Газпром" забронировал маршрут для газа "Северного потока-2". И хотя многое будет зависеть от парламентских выборов в сентябре в Германии, российская сторона ведет работу на всех фронтах.
"Газпром экспорт" заключил рамочные долгосрочные соглашения о транзите газа через Чехию (до 2040 г., оператор Net4gas) и Словакию (до 2050 г., оператор Eustream) на 5 млрд и 5,3 млрд евро соответственно. В компании пояснили, что суммы и сроки носят "ориентировочный характер", а соглашения не необязывающие.
Тем не менее на рынке связывают эти соглашения с подготовкой "Газпрома" к заключению новых долгосрочных контрактов на транспортировку газа, который будет приходить в ЕС по проектируемому газопроводу "Северный поток-2".
"Газпром" активизировал процесс создания "Северного потока-2" в последние полгода. 11 апреля оператор этого проекта Nord Stream AG сообщил о контракте с Allseas на прокладку двух морских ниток в 2018-м и 2019 г. Контракты на прокладку трубы в прибрежных водах РФ и Германии не заключены, источники "Ъ" полагали, что их могут передать "Газпром флоту",у которого в 2016г. появился трубоукладчик.
"Северный поток-2" запросил разрешение на прокладку у всех стран, по территории или водам которых пройдет газопровод, – РФ, Швеции, Финляндии, Дании и ФРГ. А поскольку Брюссель признал, что Третий энергопакет не распространяется на офшорные трубопроводы между ЕС и странами вне союза, прямые юридические риски проекта снизились. И теперь Shell, Wintershall, Uniper, OMV и Engie, которые не стали акционерами "Северного потока-2" из-за противодействия Польши, хотят до конца апреля объявить о новой схеме финансирования проекта.
Ранее глава правления НАК "Нафтогаз Украины" Андрей Коболев заявил, что Европейский Союз должен заблокировать строительство газопровода "Северный поток-2", чтобы не позволить Кремлю завладеть дополнительными рычагами экономического и геополитического влияния на Германию, Польшу и Словакию.
Но похоже, что ЕС действительно готов окончательно смириться с "Северным потоком-2". Крупнейшие газовые компании, видимо, приложили максимум усилий и влияния, чтобы этот российский проект не был заблокирован окончательно или как минимум надолго. Это не считая того, что каждую так или иначе причастную к своему газовому потоку страну "Газпром" обрабатывает по отдельности и весьма тщательно.
Так, правительство Дании ищет возможность запретить строительство газопровода, исходя из соображений национальной безопасности и приоритетов внешней политики. И склонно даже изменить свое законодательство, чтобы воспрепятствовать российскому проекту.
Так что надеяться, конечно, будем на лучшее для нас и украинской ГТС, но готовиться надо к активной борьбе в союзничестве с заинтересованными европейскими партнерами (см. статью Сергея Корсунского "Как остановить "Северный поток-2": политика против экономики", "Зеркало недели. Украина" №12, 1 апреля 2017 г.).
Единственное, в случае намерений и планов интеграции украинской ГТС хотелось бы, чтобы в Украине рассматривали не только единственный вариант, назовем ее так, римской четверки, но и параллельно другие варианты.
В статье кратко рассказывается о подписантах меморандума: НАК "Нафтогаз Украины", ПАО "Укртрансгаз", Snam S.p.A., Eustream a.s.

Интерфакс-Украина, ЛигаБизнесИнформ, 17.04.2017
АМКУ рекомендовал ДТЭК часть угля закупать на конкурентных основах
Антимонопольный комитет Украины рекомендовал ПАТ "ДТЭК Днепроэнерго", ООО "ДТЭК Востокэнерго", ПАТ "ДТЭК Западэнерго" осуществить мероприятия по закупке топливно-энергетических ресурсов (энергетических углей) для производства электрической энергии на конкурсной основе.
"Осуществить закупку в период май-декабрь 2017 топливно-энергетических ресурсов (энергетических углей) для производства электрической энергии на конкурсной основе, в объеме не менее 10 процентов потребления (сжигания) энергетического угля для производства электроэнергии за аналогичный период 2016 года", – говорится в сообщении на сайте ведомства.
В АМКУ подчеркнули, что сегодня рынок энергетического угля в Украине функционирует в условиях уменьшения производства угля в Донбассе, потери владельцами контроля над угледобывающими предприятиями, расположенными на территории, где органы государственной власти Украины временно не осуществляют свои полномочия, повреждения и уничтожения шахтного фонда, разрушения железнодорожной инфраструктуры, наличия государственной поддержки государственных угледобывающих предприятий, отсутствия биржевой торговли энергетическим углем для нужд тепловой энергетики.
Представитель ГП "НЭК "Укрэнерго", во время заседания АМКУ отметил, что 10% от потребления энергетического угля за предыдущий год, может составлять около 2 млн. тонн – достаточно значимым объемом для рынка энергетического угля.

Итоги недели, 17.04.2017
Неподъемные тарифы и громадные долги
Виктор Авдеенко
На Украине завершился отопительный сезон. Стране хватило газа и угля, но в будущем запасы топлива должны стать более надежными. Правительству же следует подходить к вопросу энергобезопасности более системно и не полагаться лишь на везение.
Госкомпания ПАО «Укртрансгаз», которая является оператором отечественной газотранспортной системы, включающей в себя подземные хранилища (ПХГ), сообщила, что с 11 марта прекратила отбор газа из этих самых хранилищ и начала его закачку.
Украина в середине октября 2016 г. вошла в отопительный сезон с запасами газа на уровне 14,7 млрд. куб. м газа. Таким образом, за этот период было израсходовано 6,5 млрд. куб. м. Кстати, минувшей осенью в правительстве по поводу газа разразился скандал. Министерство энергетики и угольной промышленности настаивало на том, чтобы в подземных хранилищах было 17 млрд. куб. м газа, тогда как НАК «Нефтегаз Украины» планировал закачать 14,5 куб. м.
Сегодня можно констатировать, что страна прошла отопительный сезон, несмотря на имевшиеся риски. Директор энергетических программ Центра мировой экономики и международных отношений НАН Украины Валентин Землянский считает, что осенью в подземные хранилища следовало закачать больше газа. «Риски (отопительного сезона) были касательно объемов газа, которые были закачаны в ПХГ, но нивелированы риски были двумя факторами - ранней весной и продолжающимся падением промышленности. Это два фактора, которые позволили стране спокойно пройти отопительный сезон», - сказал он.
«Самый важный результат, наверное, - что отопительный сезон прошли при минимальном уровне запасов (прежде всего, газа)», - отметил президент Центра глобалистики «Стратегия XXI» Михаил Гончар. «На следующий отопительный сезон формула та же - запасы, запасы и еще раз запасы, а также то, что должна быть скоординированная политика, а не так, что каждый делает, как считает нужным, и что хочет», - сказал Гончар. Но если по газу особых неожиданностей нынешней зимой не было, то ситуация с углем оказалась непростой.
По словам премьер-министра Владимира Гройсмана, в стране необходимо сформировать постоянный запас угля в 1,9-2 млн. тонн для стабильной работы энергосистемы. Альтернативой антрациту в правительстве называют уголь из ЮАР, США или Австралии. Но предупреждают: импортное топливо будет дороже. По словам министра энергетики и угольной промышленности Игоря Насалика, потребности Украины в антрацитовом угле до конца 2017 г. составят 4,2 млн. тонн.
Для простых граждан есть еще одна причина радоваться окончанию отопительного сезона - наконец-то цифры в платежках за услуги ЖКХ уменьшатся в 1,5-2 раза, прежде всего, за счет счетов за отопление.
О том, что оплата «коммуналки» стала для населения неподъемной, свидетельствуют данные статистики

Обозреватель, NewsOne, 18.04.2017
В Кабмине Украины сделали резонансное заявление о закупке угля в России
Украина действительно продолжает закупать уголь коксовой группы у Российской Федерации. Об этом рассказал заместитель министра по вопросам временно оккупированных территорий Юрий Грымчак. "Есть антрацит энергетической группы, а есть антрацит коксующегося угля. Это разные группы. В Украине не хватало угля коксовой группы еще до войны", - сказал он.
Также заместитель министра сообщил, что Украина примет первые корабли с углем энергетической группы из ЮАР уже в начале лета этого года.

УНН, 19.04.2017
Минэнергоугля: на складах ТЭС осталось 1,856 млн тонн угля
Согласно данным Министерства, по состоянию на 18 апреля запасы антрацитового угля на украинских ТЭС составляет 365,9 тыс. тонн, запас газового угля - около 1 млн 489,8 тыс. тонн. Вместе запасы угля антрацитовой и газовой группы составляют около 1 млн 855,7 тыс. тонн.
При этом, по данным Минэнергоугля, ожидается, что запасов угля на Луганской ТЭС осталось на 44 суток.
Напомним, Украина рассчитывает закупать уголь в Южной Африке и в Америке.
Информация на эту тему – Интерфакс-Украина, 19.04.2017 «ТЭС Украины за неделю увеличили запасы угля на складах на 2,1%».

РБК-Украина, 19.04.2017
Минэнерго подготовило проект решения о запрете ввоза угля из России
Министерство энергетики и угольной промышленности Украины подало на рассмотрение Кабинета министров проект решения о запрете ввоза угля из РФ,сооб-щил министр энергетики и угольной промышленности Игорь Насалик. Напомним, В. Гройсман назвал страны, у которых Украине следовало бы закупать уголь. Украине нужно импортировать дефицитный антрацит из США либо Австралии.
Кроме того, Гройсман заявил, что Украина наращивает мощность гидро- и атомной энергетики.
Дополнительная информация на эту тему – ГолосUa, 21.04.2017 «Оптовая цена на электричество в текущем году может вырасти на 10-15 % - эксперт». Из интервью с экспертом по вопросам энергетики Дмитрием Маруничем.
«Из-за дефицита антрацита власть будет вынуждена закупать уголь у ДЭТК, а также в ЮАР, США и Австралии, оттуда, уже, кстати, были поставки. Но в итоге зарубежный уголь будет дорого обходиться украинским потребителям. Например, в прошлом году антрацит из ЮАР обходился порядка 60 долларов за тонну, из США - 120, вдвое дороже. В этом году уголь импортный уголь обойдется дороже на 30%, что создает предпосылки для роста тарифов, так как оптовая цена на электричество может вырасти на 10-15 % только в текущем году»,- сказал Д. Марунич.
Также эксперт отметил, что чрезвычайный режим в энергетике продлится до тех пор, пока правительство не решит проблему с поставками угля.
«Власть сможет продлевать режим ЧП в энергетике максимально долго. До тех пор, пока правительство не решит проблему с поставками угля. Из-за того, что в стране просто нет нормальной вертикали власти, которая позволяет государству реализовывать свои интересы, данный режим может затянуться».

Информационное агентство «ЛІГАБізнесІнформ», 19.04.2017
Центрэнерго в третий раз пытается закупить 700 тыс. т угля
ПАО «Центрэнерго» после двух неудачных тендеров на покупку 700 тыс. т угля повысила ожидаемую цену на него с $80/т до $101/т. Компания в третий раз объявило тендер о закупке 700 тыс. т импортного угля для потребностей Змиевской и Трипольской ТЭС. Соответствующая информация размещена в системе ProZorro.
Ожидаемая стоимость закупки – 1,9 млрд грн, таким образом цена угля составляет приблизительно 2,7 тыс. грн/т ($101/т). Размер минимального шага понижения цены – 9,5 млн грн (0,5% от стоимости закупки).
Тендерные предложения принимаются до 24 апреля 2017 г., ожидаемые сроки поставок угля – с мая по декабрь 2017 г. Место поставки товаров – порты Черного моря. Минимальный объем партии – 70 тыс. т.
При этом 27 марта ПАО «Центрэнерго» об’явило стоимость закупки в 1,52 млрд.грн (приблизительно $80/т), 7 апреля – 1,71 млрд.грн (приблизитель-но $91/т). Оба раза торги были отменены из-за отсутствия предложений.
Дополнительная информация на эту тему – УНИАН, Бизнес.Цензор.Нет, 25.04.2017 "Центренерго" закупить вугілля майже на 2 мільярди у маловідомої грузинської компанії". Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» має намір закупити 700 тис. т вугілля, загальною вартістю 1,81 млрд грн. у маловідомої грузинської компанії. Згідно з повідомленням компанії, в системі електронних заку-півель Prozorro грузинська компанія Saqnakhshiri GIG Group запропонувала наймен-шу ціну на постачання 700 тис. т вугілля (1,81 млрд грн), обійшовши польську I-Coal sp. z o.o, остаточна пропозиція якої була вища на 1 тис. грн за весь обсяг.
Відзначається, що вугілля призначене для Трипільської та Зміївської ТЕС. Термін поставок з 1 травня по 31 грудня. Вугілля повинне бути доставлене в українські порти Чорного моря, мінімальний обсяг партії 70 тис. тонн.
ДТЕК закупить 600 тисяч тонн дефіцитного вугілля в ПАР.
Ще більшу потребу в імпорті вугілля зумовила блокада поставок палива з зони АТО, яка триває з кінця січня 2017 року, і прийняте 15 березня рішення РНБО про заборону перевезення вантажів через лінію розмежування.
Україна в 2016 році порівняно з 2015 роком збільшила споживання вугілля на 9,4% - до 31,3 млн тонн.

«УРЯДОВИЙ КУР’ЄР», 19.04.2017
Енергетична стратегія: хто грає першу скрипку?
Станіслав Прокопчук
Прочитаний недавно мною проект оновленої «Енергетичної стратегії України до 2035 року» – це вже четверта енергетична стратегія за часів незалежності.  
Доопрацьований ще у квітні 2015 року проект нинішнього документа було взято за основу лише наприкінці минулого року – «з метою подальшого експертного і громадського обговорення та доопрацювання».
Жодну з попередніх стратегій не було виконано. Кожний з трьох попередніх документів з додатками, фактично лобіював інтереси певних бізнесових структур. Передусім реальних власників вугільних шахт Донбасу та більшості підприємств теплової електрогенерації. Їхні прізвища всім відомі.
У проекті оновленої Енергетичної стратегії необ’єктивних і неаргументованих корпоративних переваг – з урахуванням нинішньої ситуації в ПЕК країни – поки що не видно. Напевно, цей документ вперше розробляли «незалежні виконавці»: Національний інститут стратегічних досліджень разом з Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова за ініціативи Міненерговугілля та на виконання рішення РНБО від 28 квітня 2014 року.
Що залишиться в остаточному, затвердженому варіанті документа, який визначає довгострокові напрями розвитку не лише цього відомства, а й інших галузей промисловості й науки, покаже час.
Ставка на власні енергоресурси та оптимізацію споживання
Підвищення енергоефективності всіх секторів економіки – один з головних пріоритетів енергостратегії. «Основна мета стратегії, – сказав Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, – енергетична безпека країни та енергоощадливе використання ресурсів із застосуванням інноваційних технологій». Передбачено зокрема збільшити власний видобуток енергоносіїв, щоб мінімізувати імпортну залежність, диверсифікувати джерела і шляхи постачання енергоресурсів і подбати про надійний захист критично важливої енергетичної інфраструктури. Планують вдвічі скоротити енергоєм-ність ВВП за рахунок зміни структури економіки, відмовившись від застарілих промислових виробництв, активніше розвиваючи інноваційні наукоємні галузі.
Відповідно до проекту документа, частка вугілля в енергобалансі України за цей час має значно зменшитися. Природний газ залишиться важливою складовою балансу за умови, що він буде власного видобутку.
У профільному «вугільному» підкомітеті «енергетичного» комітету Вер-ховної Ради закликають до серйозного перегляду стратегії, суттєвих поправок.
Ситуація, що назріває у парламенті навколо енергостратегії, досить складна. Адже на кону сьогоднішні мільярдні прибутки тих, хто роками сидить на поставках електроенергії, вугілля і газу, потужно впливаючи на тарифну і цінову політику. Тож деякі застереження і побоювання профільних експертів щодо остаточного варіанта стратегії схильний сприймати досить серйозно.
«Четверта технологічна революція». Як би не опинилася на другому плані
Фраза в лапках у назві цього розділу належить Володимирові Горбуліну, директору Національного інституту стратегічних досліджень. Згадану революцію відомий вчений і політик, перший віце-президент НАНУ називає «справді страте-гічним питанням». Четверта технологічна революція набуває «цілком конкретних рис і вже впливає на економічні (тому і політичні) перспективи держав». Ідеться зокрема і про одну з найефективніших галузей відновлюваної енергетики – сонячну, на яку останніми роками роблять ставку майже всі провідні країни. Як «яскравий приклад» пан Горбулін наводить енергетичну стратегію Китаю, який уже вийшов на перше місце за кількістю введених у дію сонячних батарей. Індустрія сонячної енергетики в США зростає в 13 разів швидше, ніж уся національна економіка. Для порівняння: усі генеруючі потужності України (АЕС, ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, ГАЕС) виробляють 27 ГВт. А відновлювана енергетика рік тому взагалі займала в нашому загальному балансі лише 2,5% – понад 1 ГВт. І це попри те, що сонячна енергія стає найдешевшим і екологічно ідеальним способом вироблення електроенергії.
Тому досить дивно, що у проекті Енергетичної стратегії зростання частки відновлюваних джерел енергії у валовому кінцевому енергоспоживанні нашої країни у 2035 році прогнозують лише до рівня 20%. А сонячна енергія зокрема у прогнозному балансі споживання паливно-енергетичних ресурсів на цей період посідає останнє, шосте місце. І це за умов, що у Податковому і Митному кодексах вже передбачено всі потрібні стимули для розвитку зеленої енергетики. Знижено податок на землю для підприємств відновлюваної енергетики, звільнено від оподаткування прибутку від основної діяльності цих компаній, звільнено від обкладання ПДВ вартості операцій із ввезення на митну територію України відповідного устаткування, обладнання і матеріалів. На ринок зеленої енергетики України входять відомі світові компанії, які вимагають стабільного законодавства і чесної цивілізованої конкуренції.
Є намагання надати пріоритетні умови для бізнесу приватним власникам колишніх державних теплових електростанцій та обласних енергопостачальних компаній, які дісталися їм аж ніяк не за ринковими цінами та прозорими конкурсними процедурами. Давно і монопольно, як стверджують, керують на ринку збуту газу, привласнивши, по суті, за безцінь державні місцеві розподільчі мережі, й троє відомих наших проросійських олігархів. Прізвища двох із них на засіданні уряду 5 квітня назвав Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ: «На мій погляд, треба дати доручення АМКУ щодо з’ясування монопольного положення на ринку газзбуту імені Фірташа та Льовочкіна».
Бракує одного – державної позиції
Вочевидь, не потраплятимуть і далі до державного бюджету та гаманців споживачів і ті мільярдні кошти, які йдуть на додаткові експлуатаційні витрати генеруючих компаній. Ідеться про значні втрати на паливі та позапланових ремонтах обладнання енергоблоків, пов’язані з вимушеним використанням ТЕС як маневрених потужностей. Ці колосальні перевитрати (на рік 2-3 мільярди гривень) не дуже, насправді, хвилюють власників ТЕС, бо їх компенсують насамперед гроші  споживачів електроенергії через тарифний механізм.
Суть одна: вигідно використовувати недорогу нічну електроенергію для електричного опалення і водонагрівання, зменшуючи навантаження на енергоме-режі та теплові станції в денні години пік, завдяки технології електротеплоаку-муляційного обігріву. Вона, за розрахунками фахівців, дає змогу вивільнити до 12,5% потужностей енергоблоків, що працюють у маневрених режимах, і значно зменшити перевитрати палива на їх вимушені щодобові зупинки та пуски.
Але про впровадження в Україні цього досвіду, як і загалом про згадану проблему, у проекті Енергетичної стратегії до 2035 року – жодного слова. Тож логічне запитання: хто насправді грає, можливо, у напівтемряві, першу скрипку в доопрацюванні цього вельми важливого документа? Чи не диригують цим підкилимним процесом власники (та їхні лобісти) теплової електрогенерації та обленерго, яких влаштовує статус-кво? Адже хто бажає вкладати значні кошти від надприбутків у реконструкцію добитих до ручки своїх розподільчих електромереж, де офіційні втрати електроенергії нині досягли 12%. А втрати в тепломережах облгазів – майже 20%. (Але все це компенсують не їх власники, а ми – споживачі).
«ЗЕРКАЛО НЕДЕЛИ. УКРАИНА», 22.04.2017
Мекленбургский синдром,
или "Северный поток-2" – труба европейского раздора
Александр Сущенко, к.э.н., доцент кафедры финансов ГВУЗ «КНЭУ им. В.Гетьмана», председатель совета молодых ученых ГВУЗ «КНЭУ им. В.Гетьма;
Марина Степура, к.э.н., доцент кафедры финансов «КНЭУ им. В.Гетьмана», аналитик Center for BLENDED VALUE Studies;
Анна Котина, к.э.н., доцент кафедры финансов «КНЭУ им. В.Гетьмана», аналитик Center for BLENDED VALUE Studies;
Олег Гичка, магистр экономики Киевского национального экономического университета, аналитик Center for BLENDED VALUE Studies
Газовое оружие Кремля снова в действии. На этот раз В.Путин может быть доволен, по крайней мере, текущими успехами своей политики раздора между европейскими странами. Сейчас одни страны ЕС ищут выгоду от "коммерческого проекта" "Северный поток-2", в то время как другие вынуждены обращаться в Европейский суд, надеясь на защиту от своеволия "братьев и сестер" по ЕС.
Громкий анонс проекта "Северный поток-2" и публичное подписание соглашения с рядом европейских энергетических гигантов (Engie, OMV, Shell, Uniper и Wintershall) не помогли Кремлю быстро начать строительство этого газопровода. Усиление санкций привело к выходу из состава акционеров всех партнеров "Газпрома" и расторжению 9 ноября 2016 г. соглашения акционеров.
Формально "Газпром" взял на себя обязательства финансировать строительство из своих собственных ресурсов, чтобы не подставить под санкции европейских партнеров. Провалив публичную кампанию "Северный поток-2" – благо для европейцев", Кремль прибегнул к реализации проекта через кулуарные договоренности. И здесь уже достигнуты определенные успехи.
Основным лоббистом российского проекта выступает Германия.
"Цивилизованная" обертка лоббистов "Северного потока-2". Публично дистанцировавшись от проекта "Северный поток-2", партнеры "Газпрома" неформально продолжают лоббировать его реализацию. Одним из направлений является формирование экспертного мнения и поддержка исследований в пользу реализации проекта
Два крупных исследования по проблематике реализации "Северного потока-2" и европейской энергетической политики недавно также подготовил Фонд науки и политики Германского института международной политики и безопасности (Stiftung Wissenschaft und Politik, Deutsches Institut fЯr Internationale Politik und Sicherheit).
Фактически в исследованиях речь идет о торговле с "Газпромом" на условиях, при которых он согласится сохранить транзит по европейским сухопутным коридорам при безальтернативном согласии на реализацию "Северного потока-2".
В "доброй воле" российского газового инструмента Кремля, соблюдении им договоренностей и подписанных договоров Украина уже успела убедиться в полной мере и не пожелает ни одной стране – члену ЕС почувствовать "заботу" этого навязчивого партнера.
Вместе с тем отдельные европейские компании приобщаются к российской пропаганде по дискредитации Украины, "Нафтогаза Украины" как транзитной части общеевропейского газового рынка. Особую активность проявляет компания Wintershall, неоднократно замеченная в достаточно прямых обвинениях Украины в ненадежности транзита через национальную газотранспортную систему (ГТС).
"Газпром" готов к любым финансовым расходам для реализации проекта "Северный поток-2" при условии сохранения позиции ключевого акционера.
Убедительности в коммерческой основе проекта "Северный поток-2" для топ-менеджмента европейских компаний прибавляет тот факт, что офис компании Nord Stream 2AG расположен в швейцарском кантоне Цуг. Именно этот швейцарский кантон известен особенно высокой защитой информации о конечных выгодополучателях-бенефициарах. А также возможностью для биз-неса выдавать акции на предъявителя, т.е. без указания персональных данных.
Вопреки всей браваде "Газпрома" и показному финансовому могуществу РФ, российский газовый монополист испытывает острую потребность в доступе к выгодным зарубежным кредитным средствам
Общий портфель заимствований, которые "Газпром" планирует получить в 2017 г., ориентировочно составит около 3 млрд долл. Вполне возможно повторение и расширение подобной практики в следующем году, что делает существующий санкционный режим относительно РФ неэффективным и увеличивает возможности для обеспечения финансирования по крайней мере первичных потребностей при реализации проекта "Северный поток-2".
Перекрыть данный финансовый ресурс для "Газпрома" будет намного сложнее, чем было ограничить доступ к традиционным займам у крупных инвесторов, ведь формально выполнение критериев об экологичности и устойчивом развитии является достаточной предпосылкой для получения доступа к "зеленым" инвестициям и поддерживается всеми ведущими странами мира.
Никто, кроме нас самих
Система бизнес-координат, в которой продолжает мыслить и действовать значительная часть Западной Европы, усиливает угрозу политического раскола внутри ЕС.
Учитывая общий формат поддержки этого проекта, вполне возможно пренебрежение принципами европейского энергетического законодательства и обязательностью его применения на территории ЕС в угоду финансово-экономическим интересам группки компаний и признательных за финансовые пожертвования бюргермайстеров прибрежных мекленбургских городков.
Логика наживы и бизнеса со стороны ряда европейских энергокомпаний и отдельных государств – членов ЕС требует от Украины более жесткой позиции и применения более решительных действий для защиты национальных интересов.
Давно назрела необходимость проведения публичного обсуждения вопроса оптимизации функционирования отечественной ГТС.
Юридическому департаменту НАК "Натофгаз Украины" пора обратить внимание на высказывания разного уровня политиков, бизнесменов и исследователей о ненадежности транзита через территорию Украины и инициировать несколько показательных судебных исков против клеветников.
На уровне правительства Украина уже обозначила готовность к переходу на европейские правила функционирования ГТС после окончания срока действия нынешнего контракта на транзит российского газа, который будет включать предоставление всей полноты прав системного оператора компании по управлению отечественной газотранспортной инфраструктурой, перенесение точки приема-сдачи газа на восточную и северную границы, открытие доступа к использованию транспортных мощностей для независимых российских газодобывающих компаний, применение принципа вход-выход и свободной конкуренции на внутреннем рынке Украины.
Продолжение реформирования внутреннего энергетического рынка вместе с мерами по повышению покупательной способности граждан Украины станут теми шагами, которые усилят привлекательность украинского газового рынка и транзитного потенциала для ЕС и обеспечат формирование ликвидного центральноевропейского газового хаба.
2019 год станет важным рубежом в отношениях между РФ и Европой, когда станут возможными кардинальные изменения на рынке природного газа не только Украины, но и Центральной и Юго-Восточной Европы. В интересах как Украины, так и ЕС подойти к нему максимально сильными и сплоченными, предпосылки для этого сформированы Соглашением об ассоциации, в частности статьей 274.

«ЗЕРКАЛО НЕДЕЛИ. УКРАИНА», 22.04.2017
Удержать любой ценой и отдать за бесценок.
О чем говорят неуспехи приватизации
Юлия Самаева
Премьер В. Гройсман разразился очередным хэйтспичем в сторону госпредприятий и пообещал пакет законов, которые обеспечат начало конкурентной приватизации. Для искушенного слушателя новостью стало не то, что половина госпредприятий – банкроты, а то, что проекты законов ЕЩЕ на этапе подготовки.
Титульный законопроект "О приватизации" был месяц назад презентован Минэкономики и Фондом госимущества и давно должен был быть в парламенте.
Из реальных достижений прошлого года, пожалуй, можно отметить только продажу двух ГЭС в Николаевской области (Мигиевской – за 52 млн грн и Константиновской – за 64 млн), обеспечившую две трети всех поступлений от приватизации. Оба объекта – малые ГЭС, таких станций в низовьях Южного Буга около 20. 95% объектов малой приватизации построены 50-150 лет назад. А для того чтобы десятки миллионов от приватизации превратились в десятки миллиардов, на торги должны выставлять что-то действительно стоящее.
В Министерстве энергетики, которое владеет 29 подлежащими приватизации объектами, нашли другие причины не расставаться с госсобственностью – документов нет. Часть объектов находится на Востоке Украины, но далеко не все.
Дословно из ответа министерства: "В связи с проведением антитеррористичес-кой операции на Востоке Украины мероприятия по подготовке к приватизации объектов Донецкой и Луганской областей существенно задерживаются. Среди других факторов, влияющих как на сроки завершения подготовки, так и на непос-редственное обеспечение приватизации угледобывающих объектов, – отсутствие у предприятий средств для оформления землеустроительной документации, права собственности на объекты недвижимости и проведения экологического аудита, а также наличие значительных долгов перед бюджетами всех уровней.
В итоге за 2016 г. ФГИУ передали в управление только три объекта, зато девять исключили из списка подлежащих приватизации. Кстати, ни один из них не находится в Донбассе. Попутно парламент принял мораторий на банкротство шахт до 2019 г., чтобы не позволить кредиторам арестовывать счета ГП за долги. Надежды, что после этого госшахты получат хоть одну кредитную копейку, так же ничтожны, как и ожидания, что предприятия на грани банкротства вернутся к нормальной работе к 2019-му.
Отчасти претензии фонда к министерствам оправданы, те ведут свою игру и не спешат расставаться со многими предприятиями. Хотя большую часть из ГП, что видно по отчетам и ответам, практически не контролируют, далеко не всегда понимая, что происходит на том или ином объекте. Но только ли в министерствах проблема?
Шесть облэнерго второй год к приватизации готовят – подготовить не могут. А "Центрэнерго" уже и не планируют, судя по всему.
Аудит деятельности самого Фонда госимущества (за 2014-2016 гг.) показал, что фонд с трудом контролирует не только процессы передачи и продажи, но и объекты, переданные новым собственникам. Проверять обязаны выполнение всех договоров ежегодно, по факту проверяют единицы.
Весь 2016 г. приватизация подгонялась под международные стандарты. Был введен предварительный аудит объектов, международный арбитраж для решения споров, персональные консультации для потенциальных инвесторов.
Когда потребовалась новая порция аргументов, объясняющих, почему правительство не проводит приватизацию, а только говорит об этом, возникла идея разработки нового закона. Конечно, именно его отсутствие затормозило все процессы ФГИ. Закон готовили в ФГИУ и Минэкономики под чутким руководством Baker&McKenzie и ЕБРР. Главное и, пожалуй, единственное новшество заключается в том, что сейчас приватизация регулируется несколькими нормативными актами, а будет управляться одним – кодекс приватизации. Решит ли это главные проблемы: нежелание государства расставаться с собственностью и неспособность ФГИУ контролировать новых собственников?


ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ

Економічна правда, 14.04.2017
Рада прийняла закон про ринок електроенергії
Верховна Рада на засіданні у четвер 13.04.17 ухвалила законопроект про ринок електричної енергії України, № 4493. За прийняття відповідного рішення в цілому проголосували 277 народних депутатів.
Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електроенергії і регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем та постачанням електроенергії.
Документ впроваджує норми Третього енергетичного пакету ЄС, у тому числі в питанні розділення компаній за напрямками розподілу і передачі електроенергії.
Він також передбачає дворічний перехідний період з моменту набуття чинності на впровадження всіх сегментів нового ринку, в тому числі ринку двосторонніх договорів, ринку "на добу наперед", внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг та роздрібного ринку.
Законопроект доповнює перелік учасників ринку новим учасником – трейде-ром, яким може бути будь-який суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу споживачу.
Крім цього, законопроектом запроваджується система спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електроенергії.
До спеціальних обов’язків відносяться, зокрема: купівля е/е за "зеленим" тарифом, надання універсальних послуг, виконання функцій постачальника "останньої" надії та сплата компенсаційних платежів.
Законопроект "Про ринок електричної енергії України" в першому читанні парламент ухвалив 22 вересня. До другого читання до документа було подано понад 1135 правок, їх опрацювала спеціально створена робоча група. На засіданні 6 квітня депутати не змогли ухвалити проект закону в цілому та відправили його на повторне друге читання.

Цензор.нет, 14.04.2017
Принятие закона о рынке электроэнергии положит конец схемам
Закон "О рынке электрической энергии Украины" вынудит производителей искать эффективные пути генерации электроэнергии. Об этом в Верховной Раде заявил глава подкомитета по вопросам электроэнергетики парламентского комитета по вопросам ТЭК Лев Пидлисецкий.
"Принятие закона о рынке электроэнергии положит конец "Роттердаму+" и другим подобным схемам, поскольку смысла в них никакого не будет. Каждый производитель должен будет вырабатывать электроэнергию наиболее эффективно, чтобы ее продать дешево и найти своего потребителя. Если он будет закладывать туда "Роттердам+", тогда эта электроэнергия будет золотой, и он ее никогда не продаст. В том и суть рынка электроэнергии", - отметил Лев Пидлисецкий.
Напомним, 13 апреля Верховная Рада Украины поддержала законопроект №4493 "О рынке электрической энергии Украины". За соответствующее решение проголосовали 277 депутатов. Закон направлен на то, чтобы сделать электроэнергию товаром, к которому будут применяться все правила конкурентного рынка. Он призван обеспечить прозрачные условия формирования тарифов и конкуренцию на рынке поставщиков электроэнергии.

РБК-Украина, 14.04.2017
Участники рынка ожидают роста конкуренции и инвестиций
благодаря закону о рынке электроэнергии
Принятие Верховной Радой 13 апреля закона "О рынке электроэнергии" открывает возможности для развития рынка, роста конкуренции и привлечения инвестиций, однако понадобится время и профессиональная работа над подзаконными актами для реализации этого потенциала, считают опрошенные ресурсом "Энергореформа" участники рынка.
"От внедрения рынка электроэнергии выиграет каждый украинец, поскольку именно потребитель станет главным. Он сможет выбирать поставщика, получит справедливую цену и новое качество услуг", – заявил генеральный директор крупнейшего на рынке частного энергохолдинга ДТЭК Максим Тимченко. Он убежден, что новая модель позволит стать Украине энергонезависимой и энергоэффективной страной, что соответствует целям ДТЭК, которая более 10 лет развивает добычу угля, газа, традиционную и "зеленую" энергетику.
Директор центра по внедрению новой модели рынка ГП НАЭК "Энергоатом" Сергей Бедин предположил, что к осени 2017 года будет готов пакет изменений в закон вместе с разработкой подзаконных нормативных актов.
По его мнению, на начальном этапе возникновение конкуренции среди производителей будет под вопросом, так как на рынке производства останутся те же игроки, что и ранее.
Директор по коммуникациям и международному сотрудничеству оператора магистральных линий элеткропередач НЭК "Укрэнерго" Михаил Бно-Айриян назвал принятый закон одним из важнейших решений в энергетике за последние несколько лет наряду с законом "О рынке газа".
"Понятно, что от принятия закона сам рынок не появится на 100%. Но однозначно, мы зацементировали основу для него. И сейчас важно, чтобы все, кто должен подготовить вторичное законодательство, его разработали и приняли. И чтобы государство выдержало свои обязательства в контексте сроков внедрения новой модели рынка – это 2019 год", – подчеркнул М.Бно-Айриян.
Первый замглавы Всеукраинской энергетической ассамблеи Юрий Саква также обратил внимание на важность раскрытия потенциала закона через принятие прозрачных и убедительных подзаконных актов, однако указал еще на два барьера: "До тех пор, пока мы не ликвидируем перекрестное субсидирование и не погасим долги, реализация нового рынка будет невозможна". Он добавил, что НКРЭКУ должна дать развернутую программу, как будет осуществлена такая ликвидация перекрестного субсидирования и куда поступят деньги от нее.

Капитал (сайт издания), Укррудпром, 14.04.2017
Плюс 250 гривен к счету в месяц.
Чего ждать от нового закона о рынке электроэнергии
По мнению Андрея Геруса, бывшего члена НКРЭКУ, украинский рынок электроэнергии нельзя назвать конкурентным, поскольку два бенефициара контролируют около 95% выработки электроэнергии. Иностранных компаний нет. Это государство и ДТЭК Рината Ахметова:
1. Энергоатом (государственная собственность) = 50-55% выработки
2. Центрэнерго (государственная собственность) = 8-10% выработки
3. Укргидроэнерго (государственная собственность) = 6-7% выработки
4. ДТЭК = более 25% выработки.
То есть госкомпании (часто управляются из одного кабинета, где сидит победитель выборов) = 70% выработки. А ДТЭК = 25%.
По его словам, вновь принятый закон отпускает в свободное плавание производителей электроэнергии.
Как пояснила председатель Всеукраинского агентства инвестиций и устойчивого развития, эксперт группы Реформа энергетического сектора РПР Юлия Усенко, именно благодаря появлению трейдеров планируется увеличивать конку-ренцию. Требованиями Третьего энергетического пакета ЕС предусмотрено разделить деятельность поставки и передачи электрической энергии.
По мнению Геруса, цена на электроэнергию и конечные тарифы для населения все-таки вырастут в 2, а, возможно, и в 3 раза. «Это +150 гривен, +250 гривен к счету в месяц. На фоне возмущений по поводу абонлаты за газ в 50 гривен это непросто », - сказал он.
«По моему мнению, усиление конкурентности рынков является, как минимум, не менее важным, чем либерализация монопольных рынков», - рассказал Герус. При этом, по его словам, цена за электроэнергию для малого и среднего бизнеса, бюджетных учреждений и организаций также вырастет, возможно, в 1,5-2 раза.
По логике, чем выше конкуренция, тем ниже цена и качество. Экс-член НКРЭКУ привел пример:
«В России, где есть с десяток добытчиков угля, его цена на уровне Роттердам-. В Польше также на уровне Роттердам-. В Украине, где более 80% в одних руках, и, по моему мнению, это монополия, отпущенная государством в свободное плавание, цена угля Роттердам+ ».
Однако, по словам Геруса: «Конкурентный рынок можно было строить и до закона (приватизация, корпоратизация, расщепление, открытие рынка). Но этого никто не делал. Кто-то внезапно изменит приоритеты и возьмется за такую непростую задачу после закона? Посмотрим, есть два года».

УНН, 17.04.2017
У ВР внесли постанову про скасування результатів голосування
за закон про ринок електроенергії
Голова Верховної Ради Андрій Парубій не зможе передати на підпис Президенту законопроект про ринок електроенергії, оскільки у ВР зареєстрували проект постанови щодо скасування результатів голосування за цей проект закону. Про це повідомив народний депутат України Сергій Власенко.
Він пояснив, що на думку депутатів фракції “Батьківщина”, цей законопроект обмежує можливість громадян отримувати дешеву електроенергію, натомість збільшує можливість підприємств таку електроенергію отримувати.
13 квітня Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому законопроект про ринок електроенергії України.
Дополнительная информация на эту тему – ГолосUa, 14.04.2017 "Кабмин создаст госпредприятие по закупке электроэнергии по "зеленому тарифу". В Украине будет создано госпредприятие, которое будет обязано закупать электроэнергию, произведенную из альтернативных источников до 2030 года по «зеленому тарифу». Это предусмотрено законопроектом о рынке электроэнергии, который парламент принял 13 апреля.
В соответствии с ним предусматривается, что Кабинет министров определяет государственное предприятие, которое будет обязано закупать всю электроэнергию, произведенную энергокомпаниями из альтернативных источников по «зеленому тарифу». При этом у части таких производителей электроэнергию будут закупать с наценкой.
Как пояснил в комментарии энергетический эксперт Геннадий Рябцев, исходя из сегодняшнего объема производства зеленой энергии на ее закупку было бы потрачено 2%-3% от объема энергорынка.
ГолосUa, 14.04.2017 «Рада разрешила украинцам производить электроэнергию из альтернативных источников без лицензий». Верховная Рада разрешила украинцам устанавливать ветряки и генерирующие установки для производства солнечной энергии мощностью до 30 киловатт и производить электроэнергию из альтернативных источников для личных нужд без лицензий.
Это предусмотрено принятым парламентом во втором чтении законопроектом о рынке электроэнергии.
При этом предполагается, что порядок продажи и учета такой электроэнергии определяется Регулятором (Национальной комиссии регулирования электроэнергетики и коммунальных услуг).
«Благодаря данному закону, граждане значительно проще смогут продавать электроэнергию своим соседям», - пояснил заместитель председателя комитета по вопросам экономической политики народный депутат Юрий Соловей.
Кабинет министров Украины продлил временные чрезвычайные меры в отечественной энергетике еще на месяц.
День, 19.04.2017 «Щоб споживач був головним», Виталий Княжанский.
у парламенті було зареєстровано проект постанови (автори народні депутати від фракції «Батьківщина» Сергій Власенко і Сергій Соболев) щодо скасування результатів голосування за цей проект закону.
Ще до голосування лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявляла про корупційну складову в цьому урядовому законопроекті. За її словами, «Батьківщина» зробить усе, аби цей законопроект не було ухвалено.
Представництво Європейського Союзу в Україні вважає, що його ухвалення стане «важливим кроком на шляху до конкурентного і відкритого ринку електроенергії в Україні, що наблизить його до того, як ринки електроенергії працюють в ЄС». У документі, зокрема, зазначається, що закон передбачає ефективніше використання електроенергії, а також є ще одним кроком на шляху до інтеграції з ринками електроенергії ЄС.
«Від запровадження ринку електроенергії виграє кожен українець, оскільки саме споживач стане головним. Він зможе обирати постачальника, отримає справед-ливу ціну і нову якість послуг», - такі переваги принесе, на думку генерального директора енергохолдингу ДТЕК Максима Тимченка, нова модель енергоринку.
Але й новий закон ще не скоро зрозуміють і оцінять у нашій країні. Та все ж таки заступник міністра палива, енергетики та вугільної промисловості з питань євроінтеграції Наталія Бойко, виступаючи перед журналістами, привітала українців з ухваленням цього закону. Щоправда, при цьому вона зазначила, що ринок електроенергії в Україні не створити ні за тиждень, ні навіть за рік.
Вважає закон про ринок електроенергії позитивним моментом для країни й екс-міністр енергетики, голова наглядової ради «Київенерго» і голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков. Але чи діятиме цей документ? Необхідно ухвалити ще й закон про врегулювання боргових зобов'язань, усунути перехресне фінансування в енергетиці, впорядкувати тарифну політику і монети-зувати субсидії на електроенергію, тепло та водопостачання, переконаний Плачков.
Він також наполягає на тому, що рух уперед буде можливий у разі розробки в країні енергетичного балансу: «Важливо працювати над тарифною політикою – тарифи мають бути прозорими і економічно обгрунтованими, аби громадяни їх розуміли».
Україна молода, 19.04.2017 «На ринок - за світлом», Юрій Патиківський. «Ухвалення закону - це один із кроків на шляху до створення ринку в його класичному розумінні. Але існують чималі побоювання, що ті позитивні зміни, які обіцяє закон, не будуть реалізовані в Україні через відсутність незалежного регулятора», - вважає директор спеціальних проектів науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев.
«Україна отримала передумови для формування ринку електроенергії, тож говорити про час, коли відбудуться зміни, - передчасно, - каже енергетичний експерт Валентин Землянський. - Але, враховуючи, з якою швидкістю в Україні проводяться реформи, для того, щоби ринок почав працювати, має пройти щонайменше п’ять років».
«Після повноцінного запровадження цього закону всі великі виробники отримають змогу самостійно встановлювати ціну на більшу частину виробленої електроенергії, - каже аналітик компанії «Конкорд Кепітал» Олександр Паращій. - Для пересічних споживачів такий порядок несе ризики підвищення ціни. По-перше, скасують цінові обмеження таких дешевих виробників, як атомні та гідроелект-ростанції. По-друге, закон передбачає, що до початку дії повноцінного ринку регулятор має повністю скасувати перехресне субсидування одних споживачів за рахунок інших. На практиці це означатиме подальше зростання тарифів».
Експерт Ігор Путилін бачить ситуацію по-іншому. «Великі промислові заводи та інші споживачі електроенергії отримають змогу купувати електроенергію безпосередньо у виробника, а не у посередника, - каже він. - Дрібні споживачі купуватимуть енергію у посередників, на ринку з’являться трейдери. Завдяки конкуренції між трейдерами і виробниками можна буде досягти зниження ціни на електроенергію як у країні в цілому, так і для кожного споживача безпосередньо», - наголошує аналітик.
«Новий закон має поліпшити механізм руху коштів від споживача до виробника», - каже експерт Дмитро Чурін.
«Ринок сам по собі важливий як інструмент підвищення ефективності роботи його учасників і як інструмент зниження ризиків інвестбанків, які зможуть інвестувати кошти в енергетичні компанії, - додає аналітик Юрій Курбушко. - Якщо говорити спрощено, не буде ринку, не буде інвестицій, а Україна не довго протримається на старому запасі міцності. Ринок сприяє конкуренції, що рано чи пізно має оптимізувати ціну на електроенергію для споживачів».
Вечерние вести, 18.04.2017 «Электрический стул для Украины».
Валентин Землянский уточнил в комментарии, что многое в течение этих двух лет будет зависеть от НКРЭКУ. «Регулятор должен установить верхнюю планку тарифов для населения. Но отношения не будут рыночными, если население самостоятельно не сможет выбирать себе поставщика. Не должно быть выбора между «Киевэнерго» и «Киевэнерго», - заявил он - Должны быть прописаны жесткие правила игры, которые обязаны выполнять все участники. А со стороны государства нужно обеспечить строжайший контроль».
В. Землянский уверен, что зарубежные инвесторы и поставщики зайдут в Украину, когда будет обеспечена платежеспособность конечных потребителей.
Андрей Герус считает, что в первую очередь нужно пустить импорт на украинский рынок, тогда заработают реальные рыночные условия. Также стоит подумать о приватизации некоторых объектов, чтобы пришли иностранные компании, которые будут работать в соответствии со своими стандартами.
«Депутаты проголосовали за название, а не за закон»
Алексей Рябчин, народный депутат (фракция «Батьківщина»), председатель подкомитета по вопросам энергосбережения и энергоэффективности Комитета топливно-энергетического комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности Верховной Рады Украины:
«Закон «О рынке электрической энергии Украины» был принят с прямым нарушением закона «О регламенте Верховной Рады». 80 поправок ко второму чтению были проголосованы без публичного обсуждения и рассмотрения, то есть пакетом. Это напомнило принятие печально известных «законов 16 января»
Поскольку энергетическая сфера в Украине полностью монополизирована, есть опасение, что рынок в классическом его понимании у нас работать не будет.
Мы планировали, что в Украине заработает независимый регулятор. Но оказалось, что НКРЭКУ полностью подчиняется президенту, внедряет формулу «Роттердам+» для Р. Ахметова.
То есть мы видим, что олигархи имеют все возможности влиять на решения нацрегулятора, а простых людей никто не защищает».

ЛигаБизнесИнформ, 18.04.2017
Индия готова инвестировать в альтернативную энергетику в Украине
Представители Минэнерго и индийские инвесторы обсудили возможность инвестирования в альтернативную энергетику в Украине.
14 апреля, состоялось заседание под председательством замминистра энергетики Натальи Бойко, на котором присутствовали посол Индии в Украине Манодж Кумар Бхарти и потенциальные инвесторы.
"Индийская сторона заявила о наличии возможностей и заинтересованность в сотрудничестве. В частности, есть много представителей, которые хотят инвестировать в альтернативную энергетику Украины", - сообщает Минэнерго.

РИА-Новости Украина, 18.04.2017
Марунич: альтернативная энергетика в ближайшие годы не имеет перспектив
Из интервью с сопредседателем Фонда энергетических стратегий
Дмитрием Маруничем
 В Украине на альтернативную энергетику приходится меньше 1% выработки электрической энергии в балансе.
  Это тот вид бизнеса, который требует значительных капиталовложений, и может функционировать в настоящее время исключительно с помощью дотаций или, скажем так, субсидий. По-разному в мире эти проблемы решаются.
 Индия последние годы не входят в топ государств, которые инвестируют в подобного рода проекты. Это первое, а второе  какими-то лидерами на мировом рынке Индию точно в области альтернативной энергетики сложно представить
 Конечно, в случае "зеленого тарифа" она должна быть прибыльной (альтернативная энергетика на территории Украины). Поэтому, возвращаясь к истории с потенциальными инвесторами из-за границы, маловероятно, чтобы кто-то крупный в ближайшее время пришел.
В ближайшее время будут ли инвестировать? Честно скажу, я о больших инвестиция со стороны ФРГ в Украине не слышал. Крупные инвесторы  это ЕБРР, то есть вот такие институциональные структуры, банки, они инвестируют. Есть инвесторы из Чехии. В солнечной генерации после ряда пертурбаций крупнейшие инвесторы  это государство Китай. Вот такие вот у нас направления инвестиций.
Традиционная энергетика. Шахт осталось 35 штук государственных, и из них половину собираются закрывать. Я, честно говоря, очень сомнительным вижу приход крупных инвесторов. Разве что в эти оставшиеся 10-12 шахт, которые Кабмин собирается сохранить. И то каких-то единых подходов в Минэнерго пока не выработано, куда двигаться в этом направлении.
 Ни в одной стране мира альтернативная энергетика не может в настоящее время функционировать без госдотаций, без "зеленого тарифа". Может ли Украине себе такое позволить? Нужна колоссальная поддержка государства. Я просто не вижу возможности энергорынка в настоящее время и потребителя таким образом финансировать, субсидировать развитие альтернативной генерации. Возможно, биогаз будет развиваться. Но есть другая история. Мы, присоединившись к энергосообществу, подписав соглашение об ассоциации, взяли на себя серьезные обязательства перед ЕС. И, честно говоря, до 2020-го года я не понимаю, как они могут быть выполнены. Скорее всего, мы их просто не выполним по доле альтернативной генерации в балансе в том числе.

Минпром, Деловая столица, 19.04.2017
Протрите счетчики. Как через 3 года украинцы будут покупать электричество
Александр Суков
За законопроект о новых принципах функционирования рынка электроэнергии, разработанный Кабинетом Министров, проголосовали 277 депутатов Верховной Рады, что свидетельствует о довольно сильной поддержке парламентом еще одной реформы - на этот раз в энергосекторе.
Закон вводит новые правила игры на рынке электроэнергии. В результате его реализации появятся двусторонние договоры между производителем и потребителем, будет основан рынок "на сутки вперед", внутрисуточный рынок, балансирующий рынок, рынок дополнительных услуг.
Но все это непонятно рядовому потребителю, для которого знания о рынке электроэнергии заканчивается на электросчетчике и квитанциях на оплату потребленного объема электричества.
Однако рядового потребителя также ждут изменения, которые он увидит, но только через три года, после того как будут приняты все необходимые для реализации закона подзаконные акты.
По словам директора Центра исследования энергетики Александра Харченко, главное новшество, которое ожидает потребителя - появление конку-рентных предложений о продаже ему электроэнергии с различными форматами.
Вполне возможно, что тариф на транспортировку электроэнергии останется "зашит" в общую цену электроэнергии, как это делается сейчас
И в этом есть определенный резон, поскольку украинцы потребляют очень много электроэнергии, и эти объемы необходимо снижать. А если оставить фиксированную плату, это не будет стимулировать снижение потребления: зачем экономить, если я все равно каждый месяц должен заплатить определенную сумму в качестве абонплаты.
И, наверняка, многих украинцев сейчас волнует вопрос о том, приведет ли принятие нового закона к повышению тарифов на электроэнергию. Закон напрямую не предусматривает повышение тарифов для населения. Но они все равно вырастут
Вследствие установления справедливых тарифов они для населения могут вырасти на 30-35%, а для промышленности - снизиться на 18-20%. Однако эти оценки – приблизительные
Однако установление справедливых тарифов несет простым украинцам большой плюс - хотя цены на электроэнергию для них вырастут, но за счет удешевления ее для промышленности подешевеют товары и услуги.
Энергобизнес, 19.04.2017
НКРЭКУ опубликовала информацию
о потреблении и стоимости электроэнергии в 2016 г.
НКРЭКУ во исполнение п. 2 пос

Приложенные файлы

  • doc 7972934
    Размер файла: 701 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий