Men_ZED_2013_сем+практ

УМАНСЬКИЙ національний УНІВЕРСИТЕТ садівництва



Кафедра менеджменту
зовнішньоекономічної діяльності



МЕНЕДЖМЕНТ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ


Методичні вказівки до вивчення курсу для
студентів ОКР „спеціаліст” і „магістр” за
спеціальністю 7.03060104, 8.03060104
“Менеджмент ЗЕД”










Умань – 2013
Укладач: Пітель Н.Я., кандидат економічних наук, доцент



Рецензенти: Макаринська О.В. – к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького;
Кустріч Л.О. – к.е.н., доцент кафедри менеджменту організацій Уманського національного університету садівництва



Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Методичні вказівки до вивчення курсу для студентів ОКР „спеціаліст” і „магістр” за спеціальністю 7.03060104, 8.03060104 “Менеджмент ЗЕД”. – Умань: Уманський національний університет садівництва. – 2013. – 70 с.



Навчально-методична розробка містить план проведення семінарських занять, методичні вказівки і завдання для практичних занять з окремих тем дисципліни, питання для самостійного опрацювання та список рекомендованої літератури.



Розглянуто, схвалено і рекомендовано до видання
методичною комісією факультету менеджменту
(протокол № _ від __________ 2013 р.)
Передмова

Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, об'єктивно вимагають узгодження національної економічної політики та ринкових перетворень зі світовою системою економічних координат. Підприємства, фірми, кооперативи та їх об'єднання, незалежно від форми власності, повинні мати вихід на зовнішній ринок. Тільки за цієї умови вони зможуть брати реальну участь у міжнародних економічних процесах.
Україна потребує створення умов для здійснення структурних і технологічних реформ у базових, орієнтованих на експорт виробництвах за максимальною участю іноземного капіталу; здійснення заходів, що сприятимуть виходу на світові ринки. Крім того, світогосподарські зв'язки постійно розвиваються, а вітчизняні підприємці, що мають вихід на зовнішні ринки, через свою необізнаність часто виявляються безпорадними у вирішенні багатьох питань.
Зовнішньоекономічна діяльність є важливою складовою суспільного розвитку України. Тому відсутність висококваліфікованих фахівців із зовнішньоекономічної діяльності перешкоджає просуванню нашої країни до цивілізованого співтовариства. Останнім часом ця проблема ускладнюється новими ринковими вимогами фахової спеціалізації та досвіду управління зовнішньоекономічною діяльністю у сучасних умовах.
Вивчення курсу „Менеджменту зовнішньоекономічної діяльності” сприяє озброєнню студентів – спеціалістів та магістрів знаннями, які дозволять аналізувати і систематизувати проблеми, які постають перед менеджером, що організовує, здійснює та контролює зовнішньоекономічні операції як в Україні, так і за кордоном та намітити шляхи їх ефективного вирішення.
Мета даних методичних вказівок полягає в тому, щоб надати студентам освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» і „магістр” можливість отримати теоретичні знання та практичні навички, певний набір засобів для обґрунтування прийняття рішень в сфері управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства.
Навчально – тематичний план дисципліни

Структура навчальної дисципліни для студентів ОКР «спеціаліст»

Назви змістових модулів і тем
Кількість годин


денна форма
Заочна форма


усього
у тому числі
усього
у тому числі



л
с/п
лаб
інд
с.р.

л
с/п
лаб
інд
с.р.

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні засади менеджменту ЗЕД.
Планування ЗЕД.

Тема 1. Предмет і завдання дисципліни «Менеджмент ЗЕД»
10
4
4


2
16
2
2


12

Тема 2. Планування ЗЕД
14
6
6


2
16
2
2


12

Разом за змістовим модулем 1
24
10
10


4
32
4
4
-
-
24

Змістовий модуль 2. Функції менеджменту ЗЕД

Тема 1. Організування ЗЕД
18
8
8


2
22
2
4


16

Тема 2. Мотивування працівників у сфері ЗЕД
14
6
6


2
16
2
2


12

Тема 3. Контролювання, діагностування та регулювання ЗЕД
14
6
6


2
14

2


12

Разом за змістовим модулем 2
46
20
20


6
52
4
8
-
-
40

Змістовий модуль 3. Управлінські рішення та антикризовий менеджмент у ЗЕД

Тема 1. Методи менеджменту та управлінські рішення у ЗЕД
16
6
8


2
16
2
2


12

Тема 2. Антикризовий менеджмент ЗЕД
9
4
4


1
8

2


6

Разом за змістовим модулем 3
25
10
12


3
24
2
16


18

Усього годин
95
40
42
-
-
13
108
10
16
-
-
82

Модуль 2

Індивідуальне науко-во-дослідне завдання
13
-
-
-
13
-
-

-
-
-
-

Усього годин
108
40
42
-
13
13
108
10
16
-

82


Структура навчальної дисципліни для студентів ОКР «магістр»

Назви змістових модулів і тем
Кількість годин


денна форма


усього
у тому числі



л
с/п
лаб
інд
с.р.

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні засади менеджменту ЗЕД. Планування ЗЕД.

Тема 1. Предмет і завдання дисципліни «Менеджмент ЗЕД»
18
4
4


10

Тема 2. Планування ЗЕД
26
6
6


14

Разом за змістовим модулем 1
44
10
10
-
-
24

Змістовий модуль 2. Функції менеджменту ЗЕД

Тема 1. Організування ЗЕД
28
8
8


16

Тема 2. Мотивування працівників у сфері ЗЕД
24
6
6


12

Тема 3. Контролювання, діагностування та регулювання ЗЕД
26
6
6


14

Разом за змістовим модулем 2
82
20
20
-
-
42

Змістовий модуль 3. Управлінські рішення та антикризовий менеджмент у ЗЕД

Тема 1. Методи менеджменту та управлінські рішення у ЗЕД
30
6
8


16

Тема 2. Антикризовий менеджмент ЗЕД
20
4
4


12

Разом за змістовим модулем 3
50
10
12


28

Усього годин
176
40
42
-
-
94

Модуль 2

Індивідуальне науково-дослідне завдання
40
-
-
-
40
-

Усього годин
216
40
42
-
40
94


Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні засади менеджменту ЗЕД. Планування ЗЕД.
Тема 1. Предмет і завдання дисципліни «Менеджмент ЗЕД»
Предмет, мета та завдання дисципліни «Менеджмент ЗЕД». Сутність менеджменту ЗЕД. Принципи менеджменту ЗЕД. Процес менеджменту ЗЕД в організації. Керівна і керована системи у менеджменті ЗЕД. Суб'єкти ЗЕД. Застосування функціонального підходу до менеджменту ЗЕД. Характеристика основних функцій менеджменту ЗЕД. Методи менеджменту ЗЕД. Застосування системного підходу до менеджменту ЗЕД. Застосування ситуаційного підходу до менеджменту ЗЕД. Комплексний підхід до менеджменту ЗЕД як основа ефективного управління ЗЕД. Особливості менеджменту ЗЕД великих, середніх та малих підприємствах. Місце курсу серед інших економічних дисциплін, його структура і логіка викладання, значення у підготовці менеджерів ЗЕД. Інформаційно-методичне забезпечення курсу.
Тема 2. Планування ЗЕД
Сутність планування ЗЕД. Принципи та види планування ЗЕД.
Стратегічне планування ЗЕД. Технологія розроблення стратегій у сфері ЗЕД. Виробничі, фінансові, маркетингові, організаційні, конкурентні, товарні та інші стратегії у сфері ЗЕД. Моделі вибору оптимальних стратегій у сфері ЗЕД. Критерії вибору стратегій. Прогнозування у сфері ЗЕД.
Тактичне планування ЗЕД. Індикатори ЗЕД. Планування фінансового забезпечення ЗЕД. Бюджетне планування ЗЕД. Планування грошових потоків в ЗЕД. Планування залучення внутрішніх та міжнародних кредитів. Планування витрат, що супроводжують ЗЕД. Оперативно-календарне планування у ЗЕД. Поопераційне планування при здійсненні ЗЕД. Особливості бізнес-планування міжнародних інвестиційних проектів.

Змістовий модуль 2. Функції менеджменту ЗЕД
Тема 1. Організування ЗЕД
Основні форми проектування організацій, задіяних у ЗЕД. Особливості побудови організаційних структур управління залежно від розмірів підприємств та масштабів ЗЕД.
Сутність і необхідність управління ЗЕД великих підприємств. Організування закордонної виробничо-господарської діяльності великих підприємств. Види закордонних філій і дочірніх підприємств. Види організаційних структур управління ЗЕД великих підприємств. Різновиди органів управління ЗЕД великих підприємств. Організаційні структури управління великих підприємств з виділенням міжнародного експортного відділу. Організаційні структури управління великих підприємств з виділенням відділу збуту за функціональним, товарним і територіальним принципами. Організаційні структури управління великих підприємств з виділенням міжнародного відділення за регіональною та континентальною ознаками. Матрична організаційна структура управління великих підприємств. Особливості побудови організаційних структур управління транснаціональних компаній (ТHK), багатонаціональних компаній (БНК), спільних підприємств (СП) та різноманітних міжнародних об’єднань (холдингів, концернів, консорціумів, асоціацій тощо).
Сутність та необхідність управління експортними та імпортними операціями малих і середніх підприємств. Фактори, які визначають особливості ЗЕД малих і середніх підприємств. Класифікація і сутність організаційних форм управління ЗЕД малих і середніх підприємств. Організаційні форми управління експортними операціями малих і середніх підприємств. Організаційні форми управління імпортними операціями малих і середніх підприємств. Організування співпраці із закордонними посередниками (простими посередниками, повірниками, комісіонерами, консигнаторами, торговими агентами, збутовими посередниками).
Кадрова політика у ЗЕД. Підбір персоналу. Оцінювання персоналу. Навчання та підвищення кваліфікації персоналу. Висування на керівні посади в зарубіжних філіях міжнародних компаній. Підготовка персоналу для роботи за кордоном. Атестація і ротація кадрів. Посадові обов'язки менеджерів ЗЕД та фахівців у сфері ЗЕД (економіста відділу ЗЕД, експерта з митної діяльності, декларанта, інженера відділу ЗЕД тощо). Взаємовідносини відділу ЗЕД з іншими підрозділами підприємства.
Тема 2. Мотивування працівників у сфері ЗЕД
Форми та методи мотивування персоналу, задіяного у сфері ЗЕД Особливості використання різних форм та систем оплати праці для працівників та керівників, задіяних у сфері ЗЕД Міжнародна практика формування мотиваційних систем.
Роль етики у забезпеченні ЗЕД. Вплив корпоративної культури та етики бізнесу на взаємодію з іноземними контрагентами. Особливості взаємодії персоналу підприємства з іноземними контрагентами з урахуванням традицій ведення підприємницької діяльності у різних країнах.
Тема 3. Контролювання, діагностування та регулювання ЗЕД
Сутність контролювання ЗЕД. Попередній, поточний, завершальний; суцільний, вибірковий; періодичний, перманентний, разовий контроль ЗЕД, Етапи контролювання ЗЕД. Фактологічні, розрахунково-аналітичні та документальні методи контролю ЗЕД. Експертиза у ЗЕД. Контролювання укладання та виконання зовнішньоекономічних договорів.
Діагностування ефективності здійснення ЗЕД. Методи оцінювання та ідентифікування стану та параметрів ЗЕД. Індикатори та критерії ефективності здійснення ЗЕД. Технологія діагностування ЗЕД. Нормативно-методичне забезпечення діагностування ЗЕД.
Регулювання ЗЕД. Форми та інструменти регулювання ЗЕД. Роль регулювання у забезпеченні якісних управлінських процесів у сфері ЗЕД

Змістовий модуль 3. Управлінські рішення та антикризовий менеджмент у ЗЕД
Тема 1. Методи менеджменту та управлінські рішення у ЗЕД
Сутність та види методів менеджменту у ЗЕД. Економічні, технологічні, соціально-психологічні та адміністративні методи менеджменту ЗЕД. Документування у ЗЕД. Ключові документи, що супроводжують, що супроводжують зовнішньоекономічні операції. Механізми трансформування методів менеджменту ЗЕД в управлінські рішення.
Види управлінських рішень у ЗЕД та рівні їх прийняття, Фактори, які впливають на процес прийняття та реалізації рішень у сфері ЗЕД. Інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень у ЗЕД. Форми зберігання інформації. Механізм збирання, аналізування та оброблення інформації у ЗЕД. Забезпечення захисту інформації організації у ЗЕД. Оптимізування управлінських рішень у ЗЕД.
Ризики при прийнятті рішень у ЗЕД. Ризики внутрішнього середовища (ресурсні, виробничо-господарські, комерційні), ризики зовнішнього середовища (економічні, соціальні, політичні, адміністративно-законодавчі, природно-екологічні, науково-технічні). Підходи до оцінювання та ідентифікування ризиків, встановлення ймовірності, міри та ціни ризиків. Уникнення ризиків у ЗЕД. Прийняття ризиків у ЗЕД. Оптимізування ризиків у ЗЕД (страхування, диверсифікування, лімітування, формування резервів). Відповідальність за реалізацію рішень у ЗЕД.
Тема 2. Антикризовий менеджмент ЗЕД
Циклічні та стадіальні кризи у світовій економіці та їх вплив на ЗЕД підприємств. Кризи життєвого циклу підприємства та їх вплив на ЗЕД. Діагностування кризових явищ у сфері ЗЕД. Діагностування загрози банкрутства суб'єктів ЗЕД. Інструментарій запобігання кризовим явищам у ЗЕД.

Тематика та зміст семінарських і практичних занять

Тема: Предмет і завдання дисципліни „Менеджмент ЗЕД”.
Для обговорення теми використовується один із групових методів інтерактивного навчання: робота в малих групах.
Форма контролю знань студентів – усне опитування та письмовий контроль.
Питання для обговорення на семінарському занятті
1. Сутність менеджменту ЗЕД. Спільні риси менеджменту ЗЕД і операційного менеджменту.
2. Переваги і недоліки та проблеми специфічних рис менеджменту ЗЕД.
3. Використання у менеджменті ЗЕД загальних принципів.
4. Основні етапи процесу менеджменту ЗЕД в організації.
5. Суть і використання в менеджменті ЗЕД основних функцій.
6. Суть і проблеми використання в менеджменті ЗЕД специфічних функцій.
7. Методи менеджменту ЗЕД.
8. Дослідницькі методи управління у практиці менеджменту ЗЕД
9. Практика і проблеми застосування основних підходів до менеджменту ЗЕД (функціонального, системного, ситуаційного, комплексного).
10. Синергічний ефект у менеджменті ЗЕД.
11. Проблеми менеджменту ЗЕД великих, середніх та малих підприємств.

Тема: Планування ЗЕД
Для обговорення теми використовується робота в малих групах.
Форма контролю знань – усне опитування та письмовий контроль.
Питання для обговорення на семінарському занятті
1. Сутність планування ЗЕД. Принципи та види планування
2. Стратегічне планування ЗЕД.
3. Технологія розробки стратегій у сфері ЗЕД
4. Критерії вибору стратегій
5. Прогнозування у сфері ЗЕД
6. Тактичне планування ЗЕД.
7. Планування фінансового забезпечення ЗЕД
8. Планування грошових потоків в ЗЕД
9. Планування витрат, що супроводжують ЗЕД
Практичне заняття (вирішення ситуаційних задач) по темах:
1. Індикатори планування та ефективності ЗЕД.
2. Особливості бізнес-планування міжнародних інвестиційних проектів. Інвестиційний аналіз капіталовкладень у ЗЕД

Тема: Організування ЗЕД
Для обговорення теми використовується робота в малих групах.
Форма контролю знань – усне опитування та письмовий контроль.
Питання для обговорення на семінарському занятті
1. Основні форми проектування організацій, задіяних у ЗЕД.
2. Сутність і необхідність управління ЗЕД великих підприємств
3. Організовування закордонної виробничо-господарської діяльності великих підприємств
4. Організаційні структури управління з виділенням міжнародного експортного відділу.
5. Відділи збуту за функціональним, товарним і територіальним принципами. Матрична організаційна структура управління.
6. Управління експортною діяльністю дрібних і середніх підприємств.
7. Організаційні форми управління імпортними операціями малих і середніх підприємств.
8. Кадрова політика у ЗЕД.
9. Структура кадрової політики в умовах ЗЕД.
10. Підбір персоналу та його оцінювання
11. Навчання та підвищення кваліфікації
12. Атестація та ротація кадрів
Захист індивідуальних завдань:
розробка організаційної структури управління підприємств - суб’єктів ЗЕД з формуванням вбудованого підрозділу та виділенням зовнішньоторговельної фірми,
аналіз, оцінка та розробка схеми раціональної структури управління підприємств - суб’єктів ЗЕД (бази практики),
організація ЗЕД підприємства, організаційна структура управління ЗЕД на підприємстві (вирішення ситуаційних задач).
посадові обов'язки менеджерів ЗЕД та фахівців у сфері ЗЕД (економіста відділу ЗЕД, експерта з митної діяльності, декларанта, інженера відділу ЗЕД тощо).
взаємовідносини відділу ЗЕД з іншими підрозділами підприємства.

Тема: Мотивування працівників у сфері ЗЕД
Для обговорення теми використовується робота в малих групах.
Форма контролю знань – усне опитування та письмовий контроль.
Питання для обговорення на семінарському занятті
1. Мотиваційні фактори в умовах ЗЕД
2. Форми та методи мотивування персоналу, задіяного у сфері ЗЕД
3. Особливості використання різних форм та систем оплати праці для працівників та керівників, задіяних у сфері ЗЕД
4. Міжнародна практика формування мотиваційних систем
5. Роль етики у забезпеченні ЗЕД
6. Вплив корпоративної культури організації на ЗЕД
7. Вплив етики бізнесу на взаємодію з іноземними контрагентами
8. Особливості взаємодії персоналу підприємства з іноземними контрагентами з урахуванням традицій ведення підприємницької діяльності у різних країнах.

Тема Контролювання, діагностування та регулювання ЗЕД
Для обговорення теми використовується робота в малих групах.
Форма контролю знань – усне опитування та письмовий контроль.
Питання для обговорення на семінарському занятті
1. Сутність, процедури, вимоги та проблеми контролювання ЗЕД.
2. Види контролювання ЗЕД. Попередній, поточний, завершальний; суцільний, вибірковий; прямий і непрямий контроль; особистий, бюрократичний контроль, контроль за результатами; культурний контроль; фінансовий контроль, контроль якості, контроль діяльності персоналу.
3. Етапи контролювання ЗЕД.
4. Фактологічні, розрахунково-аналітичні та документальні методи контролю ЗЕД.
5. Експертиза у ЗЕД.
6. Контролювання укладання та виконання зовнішньоекономічних договорів.
7. Діагностування ефективності здійснення ЗЕД.
8. Методи оцінювання та ідентифікування стану та параметрів ЗЕД.
9. Індикатори та критерії ефективності здійснення ЗЕД.
10. Технологія діагностування ЗЕД.
11. Нормативно-методичне забезпечення діагностування ЗЕД.
12. Регулювання ЗЕД. Форми та інструменти регулювання ЗЕД.
13. Роль регулювання у забезпеченні якісних управлінських процесів у сфері ЗЕД
Практичне заняття (вирішення ситуаційних задач) по темах:
1. Вибір іноземного партнера при виході на зовнішній ринок. Діагностування ефективності здійснення ЗЕД. Індикатори та критерії ефективності ЗЕД.
2. Система державного регулювання ЗЕД в умовах глобалізації

Тема Методи менеджменту та управлінські рішення у ЗЕД
Для обговорення теми використовується робота в малих групах.
Форма контролю знань – усне опитування та письмовий контроль.
Питання для обговорення на семінарському занятті
1. Проблематика застосування різних видів методів менеджменту у ЗЕД.
2. Механізми трансформування методів менеджменту ЗЕД в управлінські рішення.
3. Види управлінських рішень у ЗЕД та рівні їх прийняття.
4. Фактори, які впливають на процес прийняття та реалізації рішень у сфері ЗЕД.
5. Форми зберігання інформації.
6. Механізм збирання, аналізування та оброблення інформації у ЗЕД.
7. Сучасні проблеми забезпечення захисту інформації організації у ЗЕД.
8. Ризики при прийнятті рішень у ЗЕД. Ризики внутрішнього середовища (ресурсні, виробничо-господарські, комерційні), ризики зовнішнього середовища (економічні, соціальні, політичні, адміністративно-законодавчі, природно-екологічні, науково-технічні).
9. Підходи до оцінювання та ідентифікування ризиків, встановлення ймовірності, міри та ціни ризиків.
10. Відповідальність за реалізацію рішень у ЗЕД.
Захист індивідуальних завдань:
обґрунтування доцільності застосування економічних, технологічних, соціально-психологічних та адміністративних методів менеджменту ЗЕД;
документування у ЗЕД, ключові документи, що супроводжують зовнішньоекономічні операції (на прикладі конкретного об’єкта – бази практики);
інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень у ЗЕД (на прикладі бази практики);
оптимізування управлінських рішень у ЗЕД;
аналіз та оцінка ризиків внутрішнього середовища (ресурсних, виробничо-господарських, комерційних), ризиків зовнішнього середовища (економічних, соціальних, політичних, адміністративно-законодавчих, природно-екологічних, науково-технічних) для підприємства - суб’єкта ЗЕД (бази практики);
уникнення ризиків у ЗЕД для підприємства - суб’єкта ЗЕД (бази практики); прийняття ризиків у ЗЕД; оптимізування ризиків у ЗЕД (страхування, диверсифікування, лімітування, формування резервів).

Тема Антикризовий менеджмент ЗЕД
Для обговорення теми використовується робота в малих групах.
Форма контролю знань – усне опитування та письмовий контроль.
Питання для обговорення на семінарському занятті
1. Циклічні та стадіальні кризи у світовій економіці та їх вплив на ЗЕД підприємств.
2. Кризи життєвого циклу підприємства та їх вплив на ЗЕД.
3. Проблематика діагностування кризових явищ у сфері ЗЕД.
4. Діагностування загрози банкрутства суб'єктів ЗЕД.
5. Особливості застосування інструментарію запобігання кризовим явищам у ЗЕД.
Захист індивідуальних завдань:
особливості діагностування кризових явищ підприємства - суб’єкта ЗЕД (бази практики);
діагностування загрози банкрутства підприємства - суб’єкта ЗЕД (бази практики)
інструментарій запобігання кризовим явищам підприємства - суб’єкта ЗЕД (бази практики).

Індикатори планування та ефективності ЗЕД

Індикатори планування зовнішньоекономічної діяльності пов'язані із системою регулювання цін, спрямованою на досягнення стабілізації цін, уникнення їх різких коливань, підтримки цін на рівні, який дозволяє суб'єктам ЗЕД вести розширене відтворення, регулювання обсягів і структури виробництва. Регулювання цін передбачає запровадження верхніх і нижніх меж коливання цін, введення індикативних та умовних цін, здійснення товарних інтервенцій.
При здійсненні зовнішньоекономічних операцій цінова стратегія фірми передбачає встановлення таких цін, які дозволяють оволодіти певною часткою ринку, розширити обсяги продажу та отримати запланований обсяг прибутку.
Сьогодні на світовому ринку компанії використовують, в основному, такі цінові стратегії:
1 – орієнтація на низькі витрати;
2 – унікальні характеристики товару;
3 – об’єднання двох попередніх підходів;
4 – пристосування до цінової стратегії сильної фірми.
Процес визначення ціни товару поєднує два етапи:
на першому етапі відділом маркетингу фірми порівнюються основні характеристики товару із кращими та гіршими галузевими показниками;
на другому - здійснюється розробка продажних цін з врахуванням калькуляції витрат, аналізу ринкових цін та їх коливання під впливом попиту і пропозиції, цінових меж, різновиду цінової політики, накладних витрат та інших чинників.
Розрахунок ціни продажу одиниці товару здійснюється за формулою:
Ц = В / (1 - П), (1)
де Ц - ціна продажу одиниці продукції;
В- витрати виробництва й обігу,
П - коефіцієнт запланованого прибутку.
Великі західні компанії при виході на новий ринок та його освоєнні, детально розраховують витрати та прибутки. При цьому враховуються життєвий цикл експортованого товару, в основі якого лежать показники обсягу продажу, витрат виробництва й обігу, фази життєвого циклу товару та особливості потенційного ринку збуту.
Ціна товару – це важливий елемент зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу. При її визначенні вказується одиниця виміру ціни, базис ціни, валюта ціни, рівень ціни та способи її фіксації.
Залежно від способів фіксації розрізняють такі види цін:
1 - тверда ціна - встановлюється під час підписання контракту і не змінюється;
2 - рухома ціна - може бути переглянута з врахуванням зміни ринкової ціни;
3 - ціни з наступною фіксацією - встановлюються у визначений договором термін на підставі матеріалів узгоджених джерел;
4 - ковзаюча ціна - застосовується у контрактах із тривалим терміном поставки, протягом якого економічні умови поставок можуть суттєво змінитися. Такий вид цін застосовується у контрактах на поставку техніки і обладнання, а також при виконанні значних за обсягами підрядних робіт, які тривають більше одного року.
Ковзаюча ціна складається з двох частин: базової, що встановлюється на дату підписання контракту і змінної, що визначається на період поставки товару чи завершення робіт. Базова ціна розраховується на основі затрат і узгоджується із покупцем при підписанні контракту. Кінцева ціна (С1) розраховується за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (2)
де С0 - базова ціна;
А, В - частки, які займають у ціні окремі складові (вартість товару, матеріалів, сировини, електроенергії, палива, робочої сили і т.д.);
М1, М0 - індекси цін на матеріали, що використовуються для виготовлення проданої продукції, на періоди їх закупівлі постачальником (М1) і встановлення базової ціни (М0);
Б1, Б0 - індекси заробітної плати на періоди перерахунку ціни (Б1) та встановлення базової ціни (Б0);
Д - незмінна частка у змінній частині ціни (прибуток, амортизація, накладні витрати).
Якщо у вартості продукції суттєву частку займають інші компоненти, то змінна частина формули розширюється на необхідне число складових елементів. Але сума їх часток завжди дорівнює одиниці.
Загальний розрахунок ціни товарів згідно зовнішньоекономічного контракту потребує врахування комерційних поправок, які є підставою для обґрунтування зміни цін під час проведення комерційних переговорів.
У практиці міжнародної торгівлі найбільшого поширення набули такі комерційні поправки:
Приведення до єдиних умов поставки. Імпортні ціни приводяться до умов поставки “франко-кордон” або “СІФ порт” країни покупця. Експортні ціни приводяться до умов поставки “франко-кордон” або “ФОБ порт” країни продавця. Під час розрахунків залежності між умовами ФОБ і СІФ застосовується така формула:
13 EMBED Equation.3 1415, (3)
де Цсіф і Цфоб – ціни на продукцію з врахуванням транспортування на умовах СІФ і ФОБ,
Ф – вартість фрахту, тобто перевезень від порту відправлення до порту призначення,
А – ставка страхування вантажу під час перевезення водним шляхом.
Вартість фрахту і страхування надаються транспортно-експедиторськими організаціями. Практика зовнішньої торгівлі засвідчує, що за нормальної кон’юнктури ринку транспортних засобів вартість фрахту і страхування не перевищує 12 – 15%.
Приведення імпортної ціни до строку поставки. Реальна ціна контракту може змінюватись через розрив у часі між даними конкурентних матеріалів і поставкою. Зважуючи на це при розрахунку імпортної ціни визначають ціни пропозиції на час поставки товару, використовуючи індекси експортних і оптових цін, опублікованих у статистичних матеріалах. Для розрахунку приведеної імпортної ціни застосовується формула:
13 EMBED Equation.3 1415, (4)
де С1 - приведена імпортна ціна,
С0 - ціна, запропонована іноземною фірмою у конкурентному матеріалі,
І1 - пропонований індекс цін на дату поставки за контрактом,
І0 - індекс цін на запропонований іноземною фірмою термін закінчення поставки.
Поправки на умови платежу. Контрактом можуть передбачатися різні умови платежу: готівкою, чеком, переказом, у кредит із розстрочкою платежу. Такий вид поправки розраховується відносно до базисної ціни на дату укладання контракту. Покупець повинен повністю відшкодувати у ціні всі пільги, надані продавцем, включаючи втрати від одночасно вилучених з обороту фінансових засобів продавця. Ціна з розстрочкою розраховується за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415, (5)
де Цк – кінцева ціна на дату фактичних розрахунків,
Цб – базова ціна на початок періоду розстрочки,
К - банківський процент за кредит, взятий продавцем,
Т - період розстрочки.
До індикаторів зовнішньоекономічної діяльності належать: обсяг експорту; обсяг імпорту; митна вартість продукції.
Економічну ефективність експорту розраховують за формулою:
ЕЕЕКС=ВВФ + ВТ - ВЕКС, (6)
де, ЕЕЕКС - показник економічного ефекту експорту, грн.; 
ВВФ - еквівалент у грн. відрахувань у валютний фонд підприємства, який розраховується шляхом перерахунку валютної виручки у гривні за курсом на день надходження валюти, грн; 
ВТ - виручка у грн. обов'язкового продажу валюти, грн; 
ВЕКС - повні витрати підприємства на експорт, грн.
Показники економічної ефективності імпорту поділяються на дві групи: показники ефективності імпорту товарів виробничого призначення (ТВрП) і показники ефективності імпорту товарів народного споживання (ТНС). Для їх розрахунку необхідно визначити повну ціну споживання імпортних ТВрП за формулами:
ЦС=ЦП – ЕВ , (7)
ЕВ = ВМ + ВЕН + ВРЕМ + ВЗАП + ЗП , (8)
де ЦС - повна ціна споживання імпортного ТВрП, грн.; 
ЦП - купівельна ціна імпортного ТВрП, грн; 
ЕВ - експлуатаційні витрати на використання ТВрП, грн; 
ВМ- вартість сировини і матеріалів, що споживаються на одиницю продукції, яка випускається на ТВрП, грн; 
ВЕН - вартість палива і енергії на одиницю продукції, що випускається на ТВрП, грн; 
ВРЕМ - вартість ремонтів ТВрП, грн; 
ВЗАП - вартість запчастин для ТВрП, грн; 
ЗП - заробітна плата робітників, що обслуговують ТВрП, грн.
Показники економічної ефективності імпорту розраховують за формулами:
ЕІМП1=ЦП/ЦС, (9)
ЕІМП2=ОП/ВІМП, (10)
де ЕІМП1 та ЕІМП2 - показники ефективності імпорту ТВрП; 
ОП - обсяг продукції, що випускається на даному ТВрП, у внутрішніх середньорічних цінах, тис. грн, 
ВІМП - витрати на імпорт даного ТВрП, тис. грн.
При експорті та імпорті товарів підприємством може бути отриманий як прямий економічний ефект від покращення фінансових результатів підприємства, так і непрямий - від здешевлення виробництва.
Митна вартість товару ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї входить ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо вони не увійшли до рахунку-фактури:
- на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України, у залежності від умов поставки товару, що передбачені контрактом;
- комісійні і брокерські, що були нараховані до моменту перетину кордону, якщо це передбачено контрактом;
- плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, якщо це передбачено контрактом.
Завдання 1.
Витрати підприємства на виробництво продукції склали 185 тис. грн. Витрати, пов’язані з просуванням товару на міжнародний ринок і його реалізацію – 25 тис. грн. Розрахуйте рекомендований рівень продажної ціни одиниці продукції, яка дозволила б після реалізації 120 тис. кг продукції отримати 25% прибутку.
Завдання 2.
ТОВ “Прогрес” реалізувало зерно голландській фірмі за ціною 1250 грн. за 1 т. Витрати на виробництво продукції склали 250 тис. грн., доставка до порту відвантаження – 50 грн. на 1 т. Досушка, очистка і доведення до необхідних кондицій коштували підприємству 36 тис. грн. Інші обігові витрати склали 7 тис. грн. Визначити коефіцієнт одержаного підприємством прибутку, якщо голландській фірмі було відвантажено 3200 т зерна.
Завдання 3.
Розрахуйте максимальний розмір витрат виробництва і обігу, які дозволили б підприємству одержати 25% прибутку при реалізації одиниці продукції за 80 дол. США.
Завдання 4.
Визначте, яку максимальну суму коштів може витратити підприємство на доведення продукції до споживача при рівні продажної ціни в 127 доларів США, щоб мати 15% прибутковості, якщо відомо, що витрати на виробництво 75 тис. т продукції склали 6750 тис. дол. США.
Завдання 5.
Фірма у березні минулого року отримала замовлення на поставку електротрансформатора потужністю 75 МВт із розрахунком за ковзаючими цінами. Термін поставки - вересень поточного року, базова ціна – 10 тис. грн. Індекс внутрішніх цін на матеріали, що використовувалися у електромашинобудуванні в січні минулого року склав 107,6 (базовий рік = 100%), а у вересні поточного року - підвищився на 3 пункти. Індекс заробітної плати в галузі у січні минулого року дорівнював 110,4 (базовий рік = 100%), а до вересня поточного року зріс на 2 пункти. Передбачається, що частка матеріалів у ціні дорівнює 55%, вартість робочої сили – 25%, решта – незмінна частка. Розрахуйте надбавку до ціни на дату виконання контракту (вересень поточного року).
Завдання 6.
Підприємством при укладанні контракту на будівництво приміщення у травні минулого року було передбачено розрахунок за ковзаючими цінами. Термін закінчення підрядних робіт – жовтень поточного року, їх загальна вартість – 2 млн. грн. Частка вартості будівельних матеріалів – 40% від ціни контракту, амортизаційні витрати техніки і обладнання – 26%, вартість робочої сили - 22%, плановий прибуток і накладні витрати – відповідно 7 і 5 %. Індекс внутрішніх оптових цін на будівельні матеріали у січні минулого року склав 107,2% (базовий рік – 100%), а у травні – підвищився на 6 пунктів. Індекс заробітної плати будівельників на період встановлення базової ціни дорівнював 114,7% (базовий рік – 100%), а на період перерахунку – зріс на 4,9 пункти.
Розрахуйте суму контракту з врахуванням ковзання, якщо при його підписанні було встановлено ліміт ковзання – не більше 3,5% від базисної ціни.
Завдання 7.
Підприємство придбало у іноземної фірми сільськогосподарську техніку на суму 4 млн. грн. із розстрочкою платежу. 30% суми контракту було сплачено відразу, а на покриття решти продавцем було взято кредит під 6% річних на 5 років. Визначте залишкову ціну техніки на дату фактичних розрахунків з врахуванням узгоджених умов платежу.
Завдання 8.
Фірма придбала обладнання для переробки сільськогосподарської продукції і її фасування. Для відшкодування витрат продавцем було взято кредит під 7,4% річних. Розрахуйте початкову вартість обладнання, якщо після закінчення чотирьохрічної розстрочки сума платежу згідно контракту складе 332,63 тис. грн.
Завдання 9.
Підприємство уклало контракт на продаж обладнання на суму 27 тис. доларів. Через 2 роки покупець згоден сплатити за контрактом 36 тис. доларів. Розрахуйте максимальну ставку банківського проценту за кредит, який дозволив би покрити витрати продавцю на період розстрочки.
оСОБЛИВОСТІ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ. Інвестиційний аналіз капіталовкладень у ЗЕД

Міжнародна інвестиційна діяльність – це сукупність практичних дій суб’єктів з вкладання інвестицій за кордон та іноземних інвестицій з метою одержання прибутку та розширення економічного, а подекуди і політичного впливу. Вона перерозподіляє у просторі і часі ресурси між окремими суб’єктами й об’єктами різних країн.
Здійснення інвестиційної діяльності пов’язане з можливою розбіжністю умов, що враховуються при обґрунтуванні проекту, і фактичною його реалізацією. Особливо це стосується міжнародних інвестиційних проектів, оскільки, крім інших, на нього впливають фактори іноземної країни та кон’юнктури світового ринку. Причинами згаданих відхилень можуть бути: зміна законодавства (як вітчизняного, так і зарубіжних країн), договірних відносин між країнами, кон’юнктури як внутрішнього, так і зовнішнього ринку, валютного курсу, поведінки конкурентів, постачальників, покупців і споживачів тощо. Крім того, проведення розрахунків у межах розроблення техніко-економічного обґрунтування міжнародних інвестиційних проектів також засноване на неповній і неточній інформації внаслідок труднощів прогнозування ситуації на тривалий термін.
Титульна сторінка бізнес-плану міжнародного інвестиційного проекту має містити такі реквізити: назва; адреса; телефон підприємства; назва, статус, адреси та телефони власників; опис підприємства та характер діяльності; дата складання бізнес-плану; імена сторін.
Анотація – це короткий і чіткий підсумок бізнес-плану. Він містить цілі і стратегію бізнесу, підкреслює унікальність свого продукту або послуги які мають переконати інвесторів. Анотація включає короткий опис: бізнесу і його продукту або послуги; потенціал ринку; технології, які компанія планує освоїти; короткий фінансовий опис проекту; об’єм, напрям використання і термін фінансування, періодичність і методи повернення коштів; склад керівництва.
Характеристика підприємства – в цьому розділі робиться детальний опис підприємства, включаючи історію створення, теперішній статус, характеристику основних фондів, виробничі потужності та фінансовий стан підприємства і майбутнього проекту.
Загальні цілі проекту – цей розділ повинен містити інформацію про:
- найменування і суть проекту, тобто потужність з випуску нової продукції чи обсяги надання послуг, сервісне обслуговування та впровадження розробок;
- інвестиції, які потрібні для здійснення проекту – зазначаються необхідні власні кошти і додаткові вкладення поряд із вартістю всього проекту;
- прибуток, який очікується від реалізації проекту, і термін окупності вкладень у проект. Тут необхідно зазначати термін життєвого циклу інвестицій, та окупність кожного його періоду;
- організаційно-правова форма реалізації проекту – це збільшення обсягів виробництва на діючому підприємстві, чи мається на увазі створення акціонерного товариства, колективного підприємства, ТОВ, чи консорціуму:
- форма участі інвестора в проекті: з визначенням максимальної частки інвестора в акціонерному капіталі, надання кредиту, компенсаційна угода, створення спільного підприємства:
- фінансові гарантії проекту. У цьому пункті вказується строк і графік погашення, а також гарантійні умови.
Опис проекту. У цьому розділі зазначається, які потреби задовольняє продукт чи послуга що пропонується, її головні особливості, чому можна віддавати їй перевагу, перед продукцією конкурента. Особливості проекту – найновіші технічні рішення, відносно низькі витрати на виробництво продукції, наявність дешевої робочої сили, високі екологічні оцінки, забезпечення експортного потенціалу, енергозбереження та ін.
Важливою складовою бізнес-плану є технічна характеристика проекту, що включає розробку кількох розділів.
Розділ «Оцінка ринку збуту». В ньому бажано визначити пріоритети, якими керується споживач при покупці: якість, ціну, сервісне обслуговування та ін. Також необхідно здійснити сегментацію ринку, визначити розміри і ємність ринку, тобто визначити,  яку загальну вартість товару, які покупці в певному регіоні ринку мають змогу купити товар за певний проміжок часу. Необхідно проаналізувати, як швидко продукція закріпиться на ринку і обґрунтувати можливості його подальшого розширення, а також визначити головні фактори, які будуть впливати на цей процес. Важливим пунктом у даному розділі є дослідження і оцінка конкурентів – необхідно визначити і проаналізувати  переваги та вразливі місця. Потрібно навести об’єктивну оцінку не тільки вітчизняних конкурентів, а й іноземних. Необхідно визначити можливий обсяг продаж в натуральному і грошовому виді. І на кінець - маркетингова стратегія – схема розповсюдження товарів, ціноутворення, реклами і методів стимулювання продаж.
Наступний розділ – план проведення робіт за проектом й випуску продукції – найбільший за обсягом і ступенем важливості. Він включає в себе такі питання як: ступінь освоєння продукції, що пропонується до виробництва; наявність документації за проектом і його правове забезпечення; обсяги коштів і роботи, які вже були виконані за даним проектом за рахунок власних джерел ще до складання бізнес-плану інвестиційного проекту, але які є його невід’ємною частиною; наявність виробничих площ; необхідні закупівлі устаткування; забезпечення майбутнього виробництва сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами і напівфабрикатами; забезпеченість трудовими ресурсами та виробнича схема реалізації.
Узагальнюючим розділом бізнес-плану інвестиційного проекту є фінансовий план. До його структури включені такі документи:
- прогноз обсягів реалізації продукції, який складається з урахуванням географії та ємності ринку та оцінки конкурентів;
- баланс грошових витрат і надходжень;
- зведений баланс активів і пасивів, який складається на початок і кінець першого року реалізації проекту;
- оцінка ризику і страхування, передбачаються всі типи ризиків з якими може зустрітися підприємство в процесі реалізації проекту: комерційні, політичні, соціальні, природні, кримінальні.
Таким чином, у цьому розділі розробляється стратегія фінансування, викладається план отримання коштів для створення або розширення підприємства, визначаються суми коштів, джерела і форма їх отримання; уточнюються терміни повного повернення вкладених коштів і отримання інвесторами прибутку від них.
Розроблений бізнес-план, крім основного тексту інвестиційної пропозиції містить додатки. Додатки можуть включати наступні документи: фінансові звіти; аудиторські висновки; висновки фахівців з оцінки майна; рекламні брошури; детальні (технічні) описи продуктів і послуг; найважливіші контракти і угоди; інвестиційний проект; звіт про дослідження зовнішнього ринку; витяги з найважливіших законодавчих актів та інші важливі документи.
Усі розділи бізнес-плану є взаємопов’язаними. Рівень цього зв’язку становить суть поняття внутрішньої узгодженості проекту.
Від ефективності інвестиційних рішень залежить конкурентоспроможність фірм, здатність до виживання у конкурентних умовах, а іноді й напрямок розвитку економіки країни.
В економічній практиці застосовують п'ять основних методів оцінки інвестиційної привабливості капіталовкладень:
1. Метод чистої сьогоднішньої вартості (ЧСВ).
2. Внутрішня норма рентабельності (ВНР).
3. Метод періоду повернення вкладених інвестицій (ППВІ).
4. Балансова норма рентабельності (БНР).
5. Індекс прибутковості (ІП).
Ефективність використання кожного з них залежить від впливу часу на вартість грошей. Звичайно вартість грошей на початковому етапі інвестування і в інші періоди суттєво відрізняється. Можна з впевненістю сказати, що вартість грошової одиниці (гривні чи долара) сьогодні вища, ніж завтра. Називають три основні причини цього:
1. Втрачений прибуток. Гроші, які є у вигляді готівки, могли б бути покладені на депозит у банк з можливістю отримання певного прибутку. Відмовившись від такої можливості, ми втрачаємо прибуток.
2. Інфляція. Через інфляцію гроші втрачають свою купівельну спроможність. Те, що два роки тому можна було придбати за якусь певну суму, сьогодні за ті ж гроші вже не купиш.
3. Ризик. Маючи на руках грошову одиницю сьогодні, ми знаємо, що будемо мати її і через рік. Віддаючи її комусь іншому, ми не можемо бути впевнені, що ця сума повернеться назад в установлений термін.
1. Метод чистої сьогоднішньої вартості.
Методика, що використовується для розрахунку ЧСВ, називається дисконтуванням.
Загальну формулу ЧСВ для (н) років можна виразити таким чином:
13 EMBED Equation.3 1415, (11)
де ЧСВ – чиста сьогоднішня вартість,
МН – майбутні надходження,
р – проценти, н – кількість років.
Якщо ЧСВ інвестиційного проекту більше 0, то цей проект може бути запропонований для реалізації. У разі, коли ця величина менша 0, то потрібно відмовитися від проекту.
Метод ЧСВ часто застосовується під час вибору обладнання.
До переваг цього методу оцінки інвестиційної привабливості капіталовкладень можна віднести можливість врахування впливу часу на грошові потоки, що надходять у результаті реалізації проекту; простоту у застосуванні; використання для розрахунку показника всього грошового потоку проекту.
Приклад. Підприємству запропонували придбати два станки - один вартістю 20 тис. грн., а другий 25 тис. грн. Кожен із цих станків дає змогу зменшити оперативні витрати підприємства на наведені далі суми. Вартість двох станків через 5 років користування дорівнює 0. Який зі станків слід вибрати підприємству А, якщо для їх придбання воно може отримати кредит під 12% річних?
Станок 1 Станок 2
Витрати 20 000 25 000
Річна економія: рік 1 4 000 8 000
рік 2 6 000 6 000
рік 3 6 000 5 000
рік 4 7 000 6 000
рік 5 6 000 8 000
Розрахуємо ЧСВ використання цих станків:
Станок 1 Станок 2
Сьогоднішня вартість грошового потоку
рік 0 -20 000 -25 000
рік 1 4000/(1+0,12)=3572 8000/(1+0,12)=7143
рік 2 6000/(1+0,12)2=4783 6000/(1+0,12)2=4783
рік 3 6000/(1+0,12)3=4271 5000/(1+0,12)3=3559
рік 4 7000/(1+0,12)4=4449 6000/(1+0,12)4=3813
рік 5 6000/(1+0,12)5=3404 8000/(1+0,12)5=4593
+479 -1163
Таким чином, наведені розрахунки показують, що економічніше буде придбати станок 1.
2. Внутрішня норма рентабельності.
Метод внутрішньої норми рентабельності досить простий і використовує, в основному, той же математичний апарат, що і метод ЧСВ, або дисконтування. Внутрішня норма рентабельності - це така процентна ставка, при якій ЧСВ дорівнює 0.
Існує два способи пошуку ВНР - графічний метод і метод пробних розрахунків. Графічний метод полягає у пошуку двох показників ЧСВ при різних процентних ставках, при яких вони б мали додатне чи від'ємне значення. Потім ці точки відображаються на графіку і між ними проводиться пряма. Точка перетину цією прямою вісі ЧСВ і є величиною ВНР.
Метод пробних розрахунків складніший (оскільки потребує великої кількості розрахунків), але більш точний. Визначають дві величини процентів, при яких ВНР має позитивне (А) та негативне (Б) значення. Знаходять середнє арифметичне цих двох величин (В). Якщо ЧСВ для (В) буде додатною величиною, то точка переходу ЧСВ із додатного у від'ємне значення міститиметься у проміжку між (В) і (Б). Знайдемо середнє арифметичне для (Б) і (В) і т.д., поки величина ВНР не стане такою, при якій ЧСВ наближається до нуля або дорівнює 0.
Метод ВНР краще застосовувати для оцінки ефективності окремих проектів, а не для вибору проекту, в який вкладення коштів є доцільнішим.
Приклад. Необхідно знайти ВНР ефективності придбання станка 1 у попередньому прикладі. Для цього потрібно розв'язати таке рівняння:
13 EMBED Equation.3 1415
При в = 12 значення ВНР є додатнім і дорівнює 479. Розрахуємо ЧСВ для в = 14.
Грошовий Коефіцієнт Сьогоднішня
потік дисконтування вартість
Рік 0 20000 1,000 -20000
Рік 1 4 000 0,877 3 508
Рік 2 6000 0,769 4614
Рік 3 6000 0,675 4050
Рік 4 7000 0,592 4144
Рік 5 6000 0,519 3114
ЧСВ = - 570
При в = 12% ЧСВ має додатне значення, а при в = 14% -від'ємне. Знайдемо середнє арифметичне, що дорівнює 13%, і розрахуємо ЧСВ для цієї величини:
Грошовий Коефіцієнт Сьогоднішня
потік дисконтування вартість
Рік 0 -20000 1,000 -20000
Рік 1 4 000 0,885 3 540
Рік 2 6 000 0,783 4 698
Рік 3 6000 0,693 4158
Рік 4 7 000 0,613 4 291
Рік 5 6 000 0,543 3 258
ЧСВ = - 55
ЧСВ досить наближена до нуля, тому можемо вважати, що ВНР приблизно дорівнює 13%.
Переваги цього методу подібні до переваг методу ЧСВ: врахування фактору часу; для розрахунку ВНР використовується весь грошовий потік проекту; можливість визначення вартості капіталу, який може бути залучений до фінансування проекту.
До недоліків методу належить: складність знаходження значення ВНР (порівняно зі ЧСВ) – для цього часто необхідний комп'ютер; при об'єднанні для здійснення двох чи більше проектів показник ВНР нового сумарного проекту повинен знаходитися наново – його не можна отримати, додавши ВНР проектів-складових; можливість одержання кількох показників ВНР або ні.
3. Метод періоду повернення вкладених інвестицій.
Із допомогою цього методу визначається термін, протягом якого інвестор може отримати назад внесені ним гроші. Цей метод досить активно застосовується на практиці, особливо тоді, коли необхідно швидко проаналізувати ефективність невеликих за масштабом проектів. Звичайно цей метод використовують для порівняння альтернатив вкладення засобів. Окрім того, його можна застосовувати у тому разі, коли обсяги інвестицій незначні і недоцільно проводити складні розрахунки та дослідження для пошуку ЧСВ.
Цей метод є єдиним методом оцінки ефективності інвестицій, при якому можна не враховувати вартість залученого робочого капіталу. Це пов'язано з тим, що у будь-який час, коли припиняється здійснення інвестицій (або вони скуповуються), можна відразу повернути задіяний робочий капітал. Проте, цей метод неможливо застосувати під час проведення розрахунку дисконтованого ППВІ.
Приклад. Візьмемо вже наведений приклад із проблемою вибору одного з двох станків. Як ми пам'ятаємо, їх грошовий потік був виражений таким чином:
Станок 1 Станок 2
Витрати 20 000 25 000
Річна економія: рік 1 4 000 8 000
рік 2 6 000 6 000
рік 3 6 000 5 000
рік 4 7 000 6 000
рік 5 6 000 8 000
Для першого станка ППВІ становить приблизно 3,6 року, а для другого - 4. Як бачимо, 1-й варіант у даному разі є оптимальнішим.
До переваг цього методу можна віднести простоту у застосуванні (якщо розрахунок ВНР може проводити тільки підготовлений фахівець, то ППВІ легко розраховується не дуже кваліфікованим персоналом, результати таких розрахунків будуть зрозумілими для більшості працівників підприємства); можливість оцінити доцільність проекту з погляду його ліквідності (як швидко можна повернути вкладені кошти); можливість відбору менш ризикованих проектів (чим далі реалізується проект, тим він ризиковані ший, а вибираючи проект з найкоротшим терміном існування, ми зменшуємо свій ризик).
Серед недоліків цього методу неврахування фактору часу (вихід із ситуації можливість використання методу дисконтованого періоду повернення вкладених інвестицій); основна мета - не максимізація вартості майна акціонерів, а поліпшення ліквідності; неврахування надходжень після закінчення терміну реалізації проекту [8, 9].
4. Балансова норма рентабельності.
Це єдиний метод, у якому замість поняття грошового потоку використовуються балансові значення прибутку. Крім того, це найнеоднозначніший метод. Існує кілька формул для його розрахунку, а сам метод має чотири назви:
балансова норма рентабельності;
середня балансова рентабельність;
рентабельність використаного капіталу;
рентабельність інвестицій.
Розрахунок здійснюють такими способами:
середній розмір прибутку, отриманий за період реалізації проекту, ділиться на середню величину використаного капіталу;
середній розмір прибутку, отриманий за період реалізації проекту, ділиться на початкову величину залученого капіталу [8, 9].
Приклад. Розглянемо знову приклад із вибором необхідного обладнання. Грошовий потік обох проектів виражений так:
Станок 1 Станок 2
Витрати 20 000 25 000
Річна економія:
рік 1 4 000 8 000
рік 2 6 000 6 000
рік 3 6 000 5 000
рік 4 7 000 6 000
рік 5 6 000 8 000
Вважатимемо, що кожен із цих станків буде повністю амортизований протягом п'яти років (тобто їхня ліквідаційна вартість через п'ять років дорівнюватиме нулю). Тоді прибуток, отриманий під час застосування кожного із цих станків, матиме такий вигляд:
Станок 1 Станок 2
рік 1 0 3 000
рік 2 2 000 1 000
рік 3 2 000 0
рік 4 3 000 1 000
рік 5 2 000 3 000
Після проведення розрахунків одержимо такі балансові норми рентабельності:
Для станка 1 ((0 + 2000 + 2000 + 3000 + 2000)/5)/20000= 9%
Для станка 2 ((3000+1000+0+1000+3000)/5)/25000=6,4%
Як бачимо, і в цьому разі придбання станка 1 більш доцільне.
До переваг цього методу належать простота розрахунку, доцільність реалізації проекту відбувається на основі підрахунку прибутку проекту.
Серед недоліків виділяють відсутність єдиної процедури розрахунку коефіцієнта (як обсягу прибутку, так і величини капіталу); коефіцієнт не враховує масштаб проекту; для розрахунку використовується прибуток, а не грошовий потік, що є неправильною основою для прийняття рішення про доцільність інвестування; не враховується фактор часу; метод спрямований на підвищення балансового прибутку компанії, а не вартості майна акціонерів; метод не дає точної бази для прийняття рішення про доцільність реалізації проекту (він може застосовуватися тільки під час порівняння кількох проектів для вибору кращого з них).
5. Індекс прибутковості.
Ще одним методом, що використовує дисконтування, є індекс прибутковості (ІП):
13 EMBED Equation.3 141513 EMBED Equation.3 1415, (12)
де СВгп – сьогоднішня вартість грошового потоку після початкового інвестування, ОІ – обсяг початкової інвестиції.
Індекс прибутковості використовується тоді, коли в умовах обмежених фінансових ресурсів потрібно вибрати найоптимальніший проект із погляду збільшення вартості майна акціонерів.
Приклад. У підприємства є можливість реалізувати три інвестиційні проекти. Вони мають такі грошові потоки:
проект 1 проект 2 проект З
рік 0 - 20 000 - 10 000 - 10 000
рік 1 70 000 15 000 - 5 000
рік 2 10 000 40 000 60 000
Обсяг фінансових ресурсів підприємства складає 20 000. Які проекти має вибрати підприємство?
При ставці дисконтування у 12%: для проекту 1 ЧСВ становить 50 500, а СВ - 70 500; для проекту 2 ЧСВ становить 35 300, а СВ - 45 300; для проекту 3 ЧСВ становить 33 400, а СВ - 43 400.
У результаті проведення розрахунків отримуємо такі індекси прибутковості:
для проекту 1 ІП = 70 500 / 20 000 = 3,53;
для проекту 2 ІП = 45 300 / 10 000 = 4,53;
для проекту З ІП = 43 400 / 10 000 = 4,34.
З огляду на те, що підприємство обмежене у вільних коштах, воно може вибрати або проект 1, або проекти 2 і 3 разом. Для підприємства доцільніше обрати 2-й і 3-й варіанти, які мають вищий ІП. Правильність такого рішення можна підтвердити подальшим розрахунком ЧСВ обох проектів, яка складатиме 35300 + 33400 = 68700, що більше, ніж ЧСВ проекту 1.
До переваг цього методу можна віднести можливість у більшості випадків точно враховувати зростання вартості майна акціонерів; можливість враховувати фактор часу; використання для розрахунків показників усього грошового потоку проекту; можливість правильного вибору об'єктів інвестування у разі обмеженості фінансових ресурсів підприємства.
Недоліки цього методу полягають у тому, що досить складно отримати дані для всього періоду реалізації проекту; методологія й аналіз проектів може проводитися тільки підготовленим персоналом.

Вплив інфляції на оцінку інвестиційних проектів

Інфляція впливає на обидві складові інвестиційного проекту: грошовий потік і ставку дисконтування. Розглянемо, яким чином інфляція може бути врахована під час оцінки інвестицій.
Ставка дисконтування та інфляція. Коли людина йде до банку і кладе гроші на депозитний рахунок, вона відмовляється від їх споживання у даний момент. За таку відмову вона хоче отримати певну плату, скажімо, 10%, щоб мати через рік змогу спожити більшу кількість товарів. Чи означає це, що через рік її купівельна спроможність збільшиться на 10%?
Звичайно, що ні, якщо у суспільстві існує інфляція. Припустимо, що її рівень становить 6%. Це означає, що одиниця товару, яка коштує сьогодні 1 дол., коштуватиме завтра 1,06 дол. Нехай людина поклала у банк 100 дол. на один рік, а по завершенні цього року отримала 110 дол. Вона вважає, що за 110 дол. може придбати 110 одиниць товару, які у минулому році коштували 1 дол. Проте це не так - вона зможе купити тільки 110/1,06 = 103,8 одиниць товару. Тобто купівельна спроможність людини зросла лише на 3,8%, а решту «з'їла» інфляція.
Для аналізу впливу інфляції на ставку дисконтування використовують такі визначення:
реальна ставка - ставка, на яку реально збільшується купівельна спроможність (у нашому випадку 3,8%). Ця ставка не включає інфляцію;
номінальна ставка ставка, на яку номінально (теоретично) збільшується купівельна спроможність (у нашому випадку 10%). Ця ставка враховує інфляцію.
Для розрахунку реальної ставки застосовують таку формулу:
13 EMBED Equation.3 1415, (13)
де РС- реальна ставка, НС - номінальна ставка, СІ - Ставка інфляції.
Грошовий потік та інфляція. Аналізуючи грошовий потік, розрізняють:
реальний грошовий потік - грошовий потік від реалізації продукції, який розрахований без врахування інфляції;
номінальний грошовий потік - грошовий потік від реалізації продукції, який розрахований із врахуванням інфляції.
Це означає, що якщо в інвестиційному проекті буде розрахований грошовий потік, відповідно до якого ціна на продукцію буде збільшуватися щорічно на 2%, незважаючи на темпи інфляції (наприклад, завдяки зростанню авторитету торгової марки), то ми матимемо справу з реальним грошовим потоком. У разі, коли ціни та пов'язаний з ними грошовий потік будуть розраховані з врахуванням інфляції (тобто, наприклад, щорічно ціни змінюватимуться на 5% через інфляцію і на 2% завдяки зростанню авторитету торгової марки), то ми матимемо справу з номінальним (дійсним) грошовим потоком.
Вибір ставки для дисконтування. Загальним принципом під час оцінки і
·нвестиційних проектів є те, що для дисконтування слід використовувати ту ставку, яка була взята для розрахунку грошового потоку. Тобто, застосовуючи номінальну ставку дисконтування, необхідно враховувати номінальний грошовий потік, а використовуючи реальний грошовий потік - реальну ставку. В обох випадках результати повинні бути однаковими.
Приклад. Припустимо, що підприємство А має такий номінальний грошовий потік:
рік 0 - 1 000
рік 1 600
рік 2 650
Номінальна ставка процента дорівнює 14%, а індекс інфляції прогнозується на рівні 5%. Яка ж ЧСВ проекту?
При використанні номінальних значень ЧСВ дорівнює:
13 EMBED Equation.3 1415
Використовуючи реальні значення, потрібно спочатку визначити реальний грошовий потік:
рік 0 1000
рік 1 13 EMBED Equation.3 1415
рік 2 13 EMBED Equation.3 1415
Реальна ставка процентів дорівнює:
114/1,05-1 = 0,857143 або (8,57143%)
ЧСВ дорівнює: 13 EMBED Equation.3 1415
Як бачимо, в обох випадках значення ЧСВ однакове.



Завдання 1.
Підприємство планує придбати техніку для передпосівного обробітку ґрунту від німецької фірми “Лемкен”. Надійшла пропозиція стосовно придбання знарядь для передпосівного обробітку ґрунту по оранці. Використання техніки дозволяє підприємству скоротити виробничі витрати на приведені в таблиці суми:
Показники
1 варіант
2 варіант


“Корунд”
“Циркон”
“Корунд”
“Циркон”

Витрати, дол.
15000
20000
25000
30000

Річна економія

Рік 1
3000
7000
6000
8000

Рік 2
5000
5000
7000
6000

Рік 3
5000
4000
7000
6000

Рік 4
6000
5000
7000
5000

Рік 5
5000
7000
7000
9000

Період повної амортизації техніки складає 5 років
Скориставшись балансовою нормою рентабельності, консультанту з економічних питань агрофірми “Нива” потрібно визначати, придбання якої одиниці техніки (“Корунд” чи “Циркон”) економічно вигідніше для підприємства.
Завдання 2.
Сільськогосподарське підприємство планує придбати сівалку. Після ретельного опрацювання всіх запропонованих модифікацій сівалок було відібрано два варіанти (одна за ціною 20 тис. грн., друга - 25 тис. грн.). Використання кожної із сівалок дає можливість підприємству зменшити виробничі витрати на приведені в таблиці суми. Вартість обох сівалок після 5 років використання дорівнює 0, тобто вони повністю окуповують понесені витрати. Для придбання сівалок підприємство може отримати кредит під 12% річних. Грошові потоки наведені в таблиці:
Показники
І варіант
ІІ варіант


сівалка 1
сівалка 2
сівалка 1
сівалка 2

Витрати
30000
20000
23000
20000

Річна економія

1 рік
7000
6500
5000
6000

2 рік
6000
8000
4000
6000

3 рік
6300
5500
6000
7000

4 рік
5700
6000
6000
8000

5 рік
6000
7000
70000
6000

Допоможіть економісту з матеріально-технічного забезпечення визначити, яку із двох сівалок доцільно вибрати.
Завдання 3.
Підприємство планує придбати дискову борону із шириною обробітку ґрунту 7 м за один прохід. В процесі розгляду пропозиції техніки було відібрано дві марки дискових борін, які відповідають необхідним критеріям. Кожна із відібраних борін дозволяє зменшити виробничі витрати на суми, наведенні в таблиці:

І варіант
ІІ варіант


дискова борона 1
дискова борона 2
дискова борона 1
дискова борона 2

Витрати, дол.
12500
13000
10000
12000

1 рік
3000
5000
3000
4000

2 рік
3000
3000
2000
3000

3 рік
2000
3000
2000
2000

4 рік
3000
2000
3000
2000

5 рік
2000
-
-
2000


Як консультант з економічних питань підприємства, користуючись методом періоду повернення вкладених інвестицій, визначте, котра із дискових борін дозволить швидше окупити кошти, витрачені на її придбання.
вибір іноземного партнера при виході на зовнішній ринок. Діагностування ефективності здійснення ЗЕД.
Індикатори та критерії ефективності ЗЕД.

Перед початком встановлення ділових стосунків проводиться пошук, який включає виявлення провідних фірм у галузі та їх вивчення. Експортери або імпортери окремих видів товарів виявляються зі спеціальних товарно-фірмових чи галузевих довідників, каталогів, видань. Для одержання інформації про фірми найбільш доцільно скористатись фірмовими довідниками, а також матеріалами спеціалізованих інформаційних організацій.
Вибір іноземного партнера здійснюють у два етапи. На першому, - за даними балансу і рахунку про прибутки та збитки, - аналізуються загальноекономічні показники інофірми. За одержаними результатами аналізу можна відразу ж суттєво звузити коло потенційних партнерів для укладання угоди про зовнішньоекономічне співробітництво. До таких загальноекономічних показників відносяться платоспроможність фірми, норма прибутку на авансований капітал.
На другому етапі здійснюється поглиблений аналіз діяльності тих потенційних партнерів, які мають задовільний рівень згаданих загальноекономічних показників. Ці результати визначають остаточний вибір найбільш перспективного партнера.
Розглянемо детально економічний зміст і методику визначення системи показників, що використовуються для оцінки іноземних фірм як майбутніх партнерів.
До загальних параметрів фірми, які характеризують її розмір належать: розмір авансованого капіталу; розмір власного капіталу; обсяг продажу продукції; чистий прибуток; виробнича потужність фірми; кількість працюючих. Ці показники доцільно розглядати з врахуванням сфери діяльності фірми, її спеціалізації; аналізувати їх за різні роки в динаміці, а також у порівнянні з аналогічними показниками інших фірм. Чим більший розмір фірми, тим потужніша її виробнича база, кращі можливості для утримання і розширення своєї ніші на ринку. У країнах з ринковою економікою публікується список найбільших фірм. Це дозволяє здійснювати порівняльний аналіз і визначати місце потенційного партнера серед інших фірм, а отже, робити попередній висновок про привабливість інофірми як потенційного партнера.
Всі показники, за якими здійснюється детальна оцінка діяльності фірми, об'єднують у чотири групи. Кожна з цих груп показників характеризує певний бік діяльності інофірми: фінансовий стан, рентабельність виробництва, конкурентоспроможність фірми, раціональність використання ресурсів.
Показники фінансового стану є найбільш важливими, Адже велика залежність від зовнішніх джерел фінансування і неспроможність своєчасно розраховуватися з боргами свідчить про слабкий фінансовий стан фірми та її ненадійність як партнера для здійснення ЗЕД.
Фінансовий стан визначають показники платоспроможності. Платоспроможне підприємство має плюсове сальдо власного капіталу, а якщо боргові зобов'язання перевищують власні джерела формування активів - підприємство вважається неплатоспроможним. Проте при виборі іноземного партнера цей показник не відіграє вирішальної ролі, оскільки підприємство може мати багато важколіквідних активів. Тому потрібно проаналізувати платоспроможність фірми за поточними активами. Цей показник називають коефіцієнтом покриття (Кп) і визначають діленням оборотного капіталу (Обк ) на сукупну заборгованість (Пк).
13 EMBED Equation.3 1415.
Цей показник характеризує ступінь покриття довго- і короткострокових боргів оборотними активами, що є в розпорядженні фірми. Підприємство вважається платоспроможним, якщо коефіцієнт покриття дорівнює або більше одиниці. Якщо умова не виконується, фірма не має можливості терміново розрахуватись за своїми зобов'язаннями, тому є малопривабливим партнером.
Підприємства, діючі на світовому ринку, мають різну структуру оборотного капіталу. Серед його елементів є й такі, які не можуть бути використані для оплати боргів, насамперед короткострокових. Тому важливо знати частку швидколіквідних активів в оборотному капіталі, до них відносять готівку, цінні папери, що швидко реалізуються, а також дебіторську заборгованість (за винятком безнадійної). Вища частка швидколіквідних активів, підвищує ліквідність оборотного капіталу, а отже, тим міцнішим є, за інших однакових умов, фінансовий стан фірми.
На основі даних про наявність швидколіквідних елементів оборотного капіталу визначають моментальну платоспроможність (Кмп) шляхом ділення швидколіквідних елементів оборотного капіталу (Обкш) на короткострокові зобов'язання (Пкк):
13 EMBED Equation.3 1415.
Цей показник називають коефіцієнтом покриття короткострокової заборгованості ліквідними коштами. Свідченням міцного фінансового стану підприємства та його привабливості як потенційного партнера є умова, коли коефіцієнт дорівнює або більше одиниці.
Фінансовий стан іноземної фірми характеризує також показник фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування (Фн). Він визначається діленням власного капіталу фірми (Вк) на її авансований капітал (активи)(Акт).
13 EMBED Equation.3 1415.
Чим більший цей показник, тим вищий ступінь фінансової незалежності фірми, і навпаки. У міжнародній практиці прийнято вважати, що коефіцієнт фінансової незалежності не повинен бути меншим 0,5. Якщо підприємство надмірно залучає кошти із зовнішніх джерел фінансування (вказаний коефіцієнт менше 0,5), воно піддається значному ризику банкрутства через суттєве зростання витрат на обслуговування боргу, а отже, втрачає привабливість як потенційний партнер для здійснення ЗЕД.
При оцінці фінансового стану потенційного партнера доцільно брати до уваги і такий показник, як відношення довгострокової заборгованості до власного капіталу. У міжнародній практиці вважається нормальним, коли цей показник менший за одиницю. Саме за таких умов підприємство без ризику для себе може розширити масштаби операцій, здійснити реконструкцію і оновлення основного капіталу. Але при цьому важливо, щоб норма прибутку на авансований капітал була вищою від процентної ставки за цей вид кредиту.
Найбільш важливе значення для вибору партнера мають три показники рентабельності: норма прибутку на авансований капітал (рентабельність активів), норма прибутку на власний капітал (рентабельність власного капіталу) і рентабельність продажу. Додатковими показниками рентабельності є норма прибутку на основний капітал і норма прибутку на оборотний капітал.
Рентабельність активів (норма прибутку на авансований капітал) визначається за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415,
де Ракт рентабельність активів;
П прибуток (чистий) за звітний період;
Акт активи (підсумок балансу) за звітний рік.
Чим більший цей показник, тим ефективніше використовує фірма свій основний і оборотний капітал, а це підвищує привабливість фірми як потенційного партнера. Із зростанням рентабельності активів у фірми з'являється можливість більше виділяти прибутку для виплати дивідендів на акції. Це приваблює нових інвесторів капіталу. Отже, у таких фірм з'являється нове джерело коштів, зростає їх платоспроможність, а разом з цим і привабливість як потенційних партнерів.
Низька норма прибутку на авансований капітал свідчить про використання потенційним партнером неефективних методів менеджменту, високу собівартість продукції, можливо, і про низький попит на неї, або про перенасиченість активів виробничими запасами чи якимись іншими ресурсами.
В зарубіжних економічних дослідженнях широко використовується рентабельність власного капіталу. Показник відображає ефективність використання капіталу, інвестованого в фірму за рахунок власних джерел фінансування:
13 EMBED Equation.3 1415,
де Рвк рентабельність власного капіталу;
П прибуток (чистий) за звітний період;
Вк власний капітал (балансова вартість на кінець звітного періоду).
У ряді країн замість даного показника частіше використовується рентабельність власного і довгострокового позикового капіталу. В основу його розрахунку беруть суму всього вкладеного на тривалий строк капіталу:
13 EMBED Equation.3 1415,
де Рвпк рентабельність власного і довгострокового позикового капіталу;
П прибуток (чистий) за звітний період;
Вк власний капітал (балансова вартість) на кінець звітного періоду;
Пк довгостроковий невиплачений позиковий капітал на кінець звітного періоду [5].
Кожне підприємство намагається максимізувати цей показник за рахунок як поліпшення використання ресурсів та ефективного менеджменту, так і залучення позичкового капіталу в розумних межах за сприятливої кон'юнктури ринку.
Рентабельність продажу визначають за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415,
де Рпро рентабельність продажу;
П прибуток (чистий або валовий) за звітний період;
Про обсяг продажу за звітний період.
Даний показник вказує, яку частку займає прибуток у грошовій виручці від реалізації продукції. Водночас рентабельність продажу характеризує і конкурентоспроможність товару, що дуже важливо для вибору потенційного партнера. Зростання показника може означати підвищення цін при незмінних витратах виробництва, або зниження витрат при збереженні цін, а зменшення - означає спад попиту на продукцію фірми і, як наслідок, зниження рентабельності її операцій.
Для оцінки результатів діяльності іноземного партнера можна скористатися такими допоміжними показниками, як рентабельність основного і рентабельність оборотного капіталу.
Рентабельність основного капіталу розраховується за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415,
де Рок рентабельність основного капіталу;
П прибуток (чистий) за звітний період;
Ок основний капітал за відрахуванням амортизації на кінець звітного періоду (залишкова вартість) [5].
Якщо рентабельність основного капіталу знижується порівняно з рентабельністю активів, то причинами цього можуть бути зменшення оборотного капіталу за рахунок скорочення виробничих запасів і затовареності готовою продукцією, зменшення дебіторської заборгованості і здійснення реінвестиції власних коштів у збільшення основних фондів підприємства.
Рентабельність оборотного капіталу (Робк) визначається діленням прибутку фірми (П) на величину вказаного капіталу (Обк):
13 EMBED Equation.3 1415.
У зарубіжній практиці часто використовується показник середньої норми рентабельності фірми за певний період часу. Розрахунок здійснюється таким чином:
13 EMBED Equation.3 1415,
де Рс середня норма рентабельності;
П прибуток (чистий) за відповідний період;
Акт балансова вартість активів за вирахуванням амортизації на кінець періоду;
n кількість періодів (років, кварталів).
До групи важливих показників належить і обсяг продажу. Він свідчить не тільки про масштаби діяльності фірми, але і про темпи його зростання.
Фінансовий стан фірми залежить від її здатності виробляти такий товар, який порівняно з конкурентами задовольняє потреби споживачів щодо його якісних характеристик, прийнятності ціни, а також щодо умов поставки і післяпродажного обслуговування.
Конкурентоспроможність фірми безпосередньо залежить від конкурентоспроможності її товарів, яка визначається за показником рентабельності продажу (його доцільно визначити по основних видах товарів). Він характеризує цінову конкурентоспроможність товару, під якою розуміють ступінь можливого зниження товаровиробником ціни на свій товар порівняно з ринковою ціною, за якого забезпечується беззбитковість його виробництва. Вищу цінову конкурентоспроможність мають фірми, які можуть продавати свою продукцію за цінами, нижчими від мінімальної ціни конкурентів, і одержувати при цьому прибуток (мінімальна ціна для будь-якого підприємства визначається витратами на виробництво одиниці товару). Більш привабливими іноземними партнерами будуть ті, які досягають вищого рівня цінової конкурентоспроможності, оскільки завдяки цьому зміцнюється їх фінансовий стан.
З ціновим фактором тісно пов'язаний коефіцієнт випередження (Кв), що визначається діленням темпів зростання обсягу продажу у вартісному виразі (Тпров) на темп зростання продажу у фізичному обсязі (Тпроф):
13 EMBED Equation.3 1415.
Якщо коефіцієнт більше одиниці, то це свідчить про зростання попиту на товар і ціни його реалізації. Але щоб такий висновок був об'єктивним, потрібно враховувати темпи інфляції, у досліджуваному періоді. Якщо, наприклад, обсяг продажу у вартісному виразі зріс протягом року на 20 %, у натуральному виразі на 5 %, а темп інфляції становив 10 %, то коефіцієнт випередження за таких умов становитиме (20 - 10): 5 = 2, а не 4, як це могло здатися на перший погляд.
Зниження коефіцієнта випередження до рівня, меншого за одиницю, свідчить про погіршення становища фірми на ринку через зменшення попиту на товар і вимушене з цієї причини зниження рівня ціни.
Конкурентоспроможність фірми характеризує і коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів (Коб-мз). Він визначається діленням обсягу продажу (Про) на вартість цих запасів (МВЗ):
13 EMBED Equation.3 1415.
Зростання показника відбувається тоді, коли зростають попит на товар і ціна його реалізації, а також коли зменшуються запаси готової продукції і сировини.
Зниження коефіцієнта оборотності матеріально-виробничих запасів відбувається при зменшенні попиту на готову продукцію, або при збільшенні запасів сировини. Не виключається можливість і перевиробництва продукції за стабільності попиту на неї і цін реалізації.
Для підвищення інформованості про діяльність фірми доцільно визначити питому вагу нереалізованої продукції у матеріально-виробничих запасах, а також коефіцієнт оборотності нереалізованої продукції (Коб-нп) як відношення обсягу продажу (Про) до вартості цієї продукції (НП):
13 EMBED Equation.3 1415.
Зростання двох останніх показників є небажаним явищем для економіки підприємства.
Про конкурентоспроможність фірми можна судити (до певної міри) і за коефіцієнтом оборотності дебіторської заборгованості (Коб-дз), який визначається діленням обсягу продажу (Про) на суму вказаної заборгованості на кінець аналізованого періоду (ДЗ) [1]:
13 EMBED Equation.3 1415.
За економічним змістом дебіторська заборгованість - це комерційний кредит, що надається фірмою покупцям свого товару. Відстрочка платежу за товар це засіб конкурентної боротьби за ринок збуту. З економічної точки зору така відстрочка невигідна підприємству, але воно вимушене йти на цей крок коли з'являються проблеми з реалізацією товару.
З підвищенням попиту на товар комерційний кредит буде зменшуватися, оскільки зростає кількість покупців, які бажають придбати товар, а тому фірма може відмовитися від пільгових умов його продажу. В даному випадку мова йде про портфель замовлень, ступінь наповненості якого залежить від кон'юнктури ринку на товар, що виробляється фірмою. Цей показник побічно характеризує конкурентоспроможність фірми. До такого ж розряду показників відносять і показник витрат на наукові дослідження. Значні інвестиції в цей вид діяльності підвищують потенційні можливості фірми як конкурентоспроможного виробника. Ця інформація особливо цінна, коли вітчизняний суб'єкт господарської діяльності намагається будувати відносини з іноземним партнером на довготривалій основі.
Найбільш узагальнюючим показником раціональності використання усіх ресурсів фірми є ефективність використання коштів фірми, або віддача авансованого капіталу (активів фірми) за обсягом продажу (Еакт). Він визначається за формулою:
13 EMBED Equation.3 1415.
Зростання показника (за відсутності інфляції) свідчить про збільшення ділових операцій фірми, водночас він характеризує швидкість обертання авансованого капіталу.
На доповнення до віддачі авансованого капіталу за обсягом продажу можна визначити показники ефективності використання вкладених засобів в основний капітал (Еок) та в оборотний капітал (Еобк):
13 EMBED Equation.3 1415, 13 EMBED Equation.3 1415.
Підвищення рівня цих показників, що відбулося без впливу інфляції, свідчить про поліпшення фінансового стану фірми. Останній показник вказує на швидкість обороту оборотних активів за період, взятий для дослідження. Чим більше оборотів здійснює оборотний капітал протягом року, тим менше його потрібно для забезпечення безперервності виробництва, тим вищою є ділова активність фірми за однакових інших умов.
Важливим показником раціональності використання ресурсів фірми є показник продуктивності праці (ПП), що визначається відношенням обсягу продажу до загальної чисельності зайнятих працівників (ЧП):
13 EMBED Equation.3 1415.
В цьому показнику акумулюються технічні, технологічні та організаційні фактори. Результатом їх ефективної комбінації є підвищення продуктивності праці, а отже зростання ефективності виробництва в цілому. Порівняння даного показника фірми з аналогічним показником інших однопрофільних фірм дає змогу правильно оцінити досягнутий рівень організації праці та автоматизації виробництва і завдяки цьому грунтовніше судити про доцільність встановлення партнерських відносин у галузі ЗЕД.
Про раціональність використання ресурсів фірми можна судити і за ступенем завантаженості виробничих потужностей фірми. Якщо попит на продукцію фірми зростає, то вона намагається повністю завантажити свої потужності, а за особливо сприятливої кон'юнктури ринку навіть розширити їх.
При виборі іноземного партнера доцільно проаналізувати також коефіцієнт орієнтації фірми (Коф), що розраховується діленням передбачуваного обсягу продажу товару інофірмою українському партнеру (Проплан) на весь обсяг продажу даного товару (Прот):
13 EMBED Equation.3 1415.
Цей показник дає змогу судити про те, наскільки потенційний партнер пов'язує свою виробничо-ринкову стратегію з українським учасником ЗЕД, якщо між ними уже склалися договірні відносини. За умови, що інофірма є новим контрагентом для українського контрагента, то даний показник свідчитиме про майбутню орієнтації іноземної фірми. Чим вищий цей показник, тим легше, за однакових інших умов, українському партнеру відстоювати вигідніші для себе умови угоди, і навпаки.
Із широкого спектру наведених фінансово-економічних показників діяльності потенційних іноземних партнерів український суб’єкт, залежно від поставленої мети, обирає частину показників (при експорті продукції важливі показники платоспроможності і рентабельності інофірми, її ділова репутація, при імпорті - показники конкурентоспроможності і раціональності використання ресурсів, достатність і надійність виробничої бази). У будь-якому випадку найважливішими факторами, якими слід керуватися, є репутація фірми і її продукції, надійне фінансове становище і платоспроможність, достатній виробничий і науково-технічний потенціал.

Завдання 1.
Розрахуйте рентабельність власного і позикового капіталу зарубіжної фірми, якщо відомо, що балансова вартість власних коштів на кінець року склала 129 тис. дол., фірма має залучені ресурси у виді довгострокового кредиту на суму 35 тис. дол., а сума одержаного прибутку від господарської діяльності – 18 тис. дол.

Завдання 2.
Визначте, яку суму кредиту підприємство повинно сплатити в кінці року, якщо за звітний період рівень рентабельності власного і позикового капіталу дорівнював 7%, сума власних коштів - 150 тис. грн., розмір одержаного чистого прибутку – 13 тис. грн.

Завдання 3.
Оцініть конкурентоспроможність двох іноземних фірм на підставі матеріалів таблиці:
Показники
1 фірма
2 фірма

Обсяг продажу товарів за рік, тис. дол.
12,80
8,12

Вартість сировини, тис. дол.
1,3
0,9

Вартість готової продукції на складі фірми, тис. дол.
4,3
5,1


Завдання 4.
Розрахуйте, котра з фірм надає покупцям свого товару вищий розмір комерційного кредиту, якщо обсяг продажу першої фірми за рік дорівнює 12,718 тис. дол., а коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості - 2,3, тоді як відповідні показники другої фірми дорівнюють 7,615 тис. дол., і 1,7.

Завдання 5.
Визначте, який розмір прибутку підприємство одержало в 3 кварталі поточного року за умови, що розмір прибутку в 1 кварталі дорівнював 11,1 тис. грн., у 2 – 17,4, у 4 – 21,3 тис. грн. Середня норма рентабельності за рік склала 18%, а балансова вартість активів без амортизаційних відрахувань становила відповідно по кварталах 79,3 тис. грн., 84,5 тис. грн., 74,8 тис. грн., 62,7 тис. грн.

Завдання 6.
Оцініть раціональність використання ресурсів іноземними фірмами і зробіть обґрунтовані висновки про доцільність співпраці з ними на підставі матеріалів таблиці:
Показники
1 фірма
2 фірма

Обсяг продажу фірмою товарів за рік, тис. дол.
17,6
16,3

Чисельність працівників, зайнятих у виробничому процесі, чол.
13
12

Кошти, вкладені в основний капітал фірми, тис. дол.
62,7
53,9

Кошти, вкладені в сировину, напівфабрикати і готову продукцію, тис. дол.
38,1
32,3


Завдання 7.
Визначте, котра іноземна фірма має вищий рівень конкурентоспроможності на підставі таких даних:
Показники
1 фірма
2 фірма

Вартість товарів, реалізованих в минулому році, тис. дол.
27,8
32,5

Вартість товарів, реалізованих у звітному році, тис. дол.
29,3
34,7

Обсяг продажу товарів у минулому році, т
265
340

Обсяг продажу товарів у звітному році, т
310
385

Темп інфляції в країні, %
2
1,5


Завдання 8.
Проаналізуйте матеріали таблиці і визначте, котра з іноземних фірм більш ефективно використовує капітал, інвестований за рахунок власних джерел фінансування:
Показники
1 фірма
2 фірма
3 фірма

Чистий прибуток за рік, тис. дол.
186
79
114

Балансова вартість власних коштів на кінець року, тис. дол.
758
435
521


Завдання 9.
Визначте, котре з підприємств за звітний період одержало вищий прибуток від господарської діяльності, якщо сума активів і їх рентабельність дорівнює відповідно у першої фірми 127 тис. дол. і 15%, другої – 56 тис. дол. і 7%, третьої – 189 тис. дол. і 10%.

Завдання 10.
Розрахуйте середню норму рентабельності фірми за п’ять років на підставі таких даних:
Роки
Чистий прибуток за рік, тис. дол.
Балансова вартість активів, тис. дол.
Сума нарахованої амортизації, тис. дол.

1
24
128,2
17,4

2
40
174,0
24,9

3
17
197,4
23,3

4
4
202,3
34,8

5
9
184,7
32,1


Завдання 11.
Оцініть прибутковість фірми за три квартали поточного року на підставі таких даних:
Квартал
Прибуток, тис. дол.
Балансова вартість активів без амортизації, тис. дол.

1
17,5
54,2

2
13,1
57,3

3
8,6
52,4


Завдання 12.
Оцініть рівень цінової конкурентоспроможності двох фірм, які співпрацюють на світовому ринку зерна і зробіть обґрунтовані висновки:
Показники
1 фірма
2 фірма

Обсяг продажу зерна, тис. грн.
88,6
92,3

Чистий прибуток від реалізації зернових, тис. грн.
25,7
34,5


Завдання 13.
Визначте, котру з фірм найбільш доцільно обрати партнером для здійснення експортно-імпортних операцій, якщо відомі такі дані:
Показники
1 фірма
2 фірма
3 фірма
4 фірма

Валовий прибуток, тис. дол.
150
12
76
110

Обсяг продажу товарів, тис. дол.
279
34
98
203


Завдання 14.
Користуючись вихідними даними оцініть ефективність діяльності двох закордонних підприємств:
Показники
1 фірма
2 фірма

Прибуток за рік, тис. дол.
120,4
25,8

Обсяг продажу, тис. дол.
427,9
134,7

Вартість активів підприємства на кінець року, тис. дол.
1754,0
613,8

Балансова вартість основних виробничих засобів на кінець року, тис. дол.
1915,0
1005,0

Система державного регулювання ЗЕД в умовах глобалізації

Державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою широкого кола засобів, серед яких найбільш поширені митні тарифи. Митний тариф - це систематизований перелік митних ставок, які визначають розмір оплати по експортних та імпортних товарах, тобто мита.
Митно-тарифне регулювання виконує дві функції:
протекціоністську (захист вітчизняних товарів від іноземної конкуренції).
фіскальну (поповнення державного бюджету).
Митні тарифи можуть бути:
- простими (одноколонними), тобто мати єдину ставку для одного товару чи товарної групи незалежно від країни походження;
- складними (багатоколонними), коли встановлюються дві і більше ставок по кожному товару в залежності від країни походження.
Основним елементом митного тарифу є мито - це грошовий збір чи податок, який бере держава з товарів, власності та інших цінностей при перетині кордону .
Значний рівень протекціоністського захисту внутрішнього ринку забезпечується за умови диференціації ставок мита на готову продукцію і сировину та напівфабрикати, що використовуються при її виробництві. Чим більшою буде різниця між цими ставками, тим вищим буде ефективний рівень тарифного захисту, про що свідчить формула для розрахунку ефективної ставки мита:
13 EMBED Equation.3 1415, де
Z - ефективна ставка мита;
t – номінальна ставка мита на готову продукцію;
s – номінальна ставка мита на сировину;
m - коефіцієнт, що визначає частку вартості сировини в ціні товару;
v - коефіцієнт, що визначає частку вартості, доданої в процесі обробки.
У ЗЕД окремі товари підлягають імпортним квотам або кількісним обмеженням. Держави обмежують імпорт різних товарів (сільськогосподарської продукції, зброї, побутової техніки, ліків, косметики, харчових продуктів, вірусів і токсинів, іноземної валюти, дорогоцінних металів і марок, текстильних виробів, вовни, хутра, товарних знаків, об'єктів авторського права, шкіри і слонової кістки, алкогольних напоїв, транспортних засобів, плаваючих засобів, літаків та інших). Найчастіше обмежують кількість товару, яку можна ввезти в країну. Такі обмеження можуть стосуватися всіх імпортних товарів даного виду (глобальні обмеження), або товарів певного виду, які імпортуються з визначеної країни (локальні обмеження).
Обмеження можуть виступати в двох основних формах:
кількісні обмеження (нетарифні квоти);
тарифні квоти.
Коли імпорт товару підлягає кількісним обмеженням (тарифним або нетарифним квотам), щоб ввезти товар, як правило, необхідно одержати ліцензію.
Уряд країни може встановити квоту на ввезення продукції протягом року. Якщо кілька підприємств планують ввозити товар, то рішення про видачу ліцензії на ввезення у межах нетарифної квоти приймається із врахуванням місцевого законодавства. В одних країнах ліцензію одержує той, хто раніше подав заявку, в інших – фірма, що відповідає певним вимогам (наприклад позитивний платіжний баланс за попередній фінансовий рік).
На практиці держави використовують ще один засіб штучного обмеження торгівлі. На той самий товар встановлюються дві різні ставки ввізних мит:
перша стосується товарів, які ввозяться в рамках так званої квоти. Квота це максимальна кількість товару, яку можна ввезти в країну протягом року. Квоти звичайно "розподіляються" між імпортерами. Для ввезення товару в межах квоти необхідно одержати ліцензію;
імпортери, яким "не вистачило" встановленої квоти, при імпорті повинні сплатити мито за більш високим тарифом.

Завдання 1.
Квота на ввезення пшениці твердих сортів в Україну становить 300 тис. т. Сім підприємств побажали ввезти в країну пшеницю. Їх дані наведені в таблиці:
Підприємство
Кількість товару, яку планує імпортувати, тис. т
Дата подачі заявки на ліцензію
Платіжний баланс за рік
Балансова вартість капіталу, тис. грн.

ТОВ „Престиж”
50
01.09
негативний
45700

ТОВ „Мрія”
40
20.09
позитивний
67800

ТОВ „Маяк”
100
02.10
негативний
38100

ТОВ „Слава”
100
10.10
позитивний
45088

ТОВ „Вікторія”
20
15.11
позитивний
13598

ТОВ „Стяг”
80
26 12
позитивний
120078

ТОВ „Злагода”
100
27 12
позитивний
1224577


1) Хто одержить ліцензію на ввезення в межах нетарифної квоти, якщо в Україні пріоритет надається підприємствам, які раніше подали заявки?
2) Хто одержить ліцензію, якщо першочергове право належить підприємству з позитивним платіжним балансом за попередній рік?
3) Хто одержить ліцензію, якщо пріоритет надається економічно стабільним підприємствам із достатньою забезпеченістю капіталом (не менше 45,5 млн. грн.)

Завдання 2.
В Україну квота на ввезення ячменю пивоварного сорту „Скарлет” становить 500 тис. т. Всі партії зерна, що ввійшли у квоту, при ввезенні оподатковуються митом за ставкою 5%. Для партій, що не ввійшли у квоту ввізне мито дорівнює 20%. Котра з фірм одержить ліцензію у межах тарифної квоти, і яке мито доведеться сплатити кожному підприємству за таких умов:
1). Ліцензію одержить фірма, котра раніше подала заявку.
2). Одержанню ліцензії сприяє позитивний платіжний баланс за попередній рік.
3). Ліцензію одержить фірма, котра має вищий рівень прибутковості.
Підприємство
Планова кількість імпорту, тис. т
Дата подачі заявки на ліцензію
Сальдо платіжного балансу
Сума одержаного прибутку, тис. грн.

ТОВ „Зоря”
200
01.04
позитивний
3100

ТОВ „Базис”
100
10.05
позитивний
1800

ТОВ „Сіменс”
50
24.06
негативний
450

ТОВ „Байс”
240
15.07
негативний
700

ТОВ „Аврора”
140
4.08
позитивний
198

ТОВ „Надія”
120
2.09
позитивний
1027


Завдання 3.
Розрахуйте розмір ефективної ставки мита, яку доцільно запровадити в країні на ввезення автомобілів іноземного виробництва з метою захисту вітчизняного товаровиробника, якщо номінальна ставка складає 10%. Середній розмір номінальної ставки мита на сировину і комплектуючі дорівнює 5%, частка їх вартості у ціні готового виробу - 50%, вартість обробки і складання – 30%.

Завдання 4.
Скориставшись вихідними даними визначте, котра з фірм одержить ліцензію на ввезення ліків в Україну і за якою ставкою буде сплачуватись митний збір, якщо одержанню ліцензії сприяє вищий рівень прибутковості фірми за попередній рік та достатній обсяг товарообігу (не менше 1 млн. дол.). Квота на ввезення фармацевтичних товарів складає 550 тис. т на рік. Товари, що ввійшли до квоти оподатковуються за ставкою 7%, а ті, що перевищують квоту – за ставкою 27%.
Підприємство
Планова кількість імпорту, тис. т
Рівень рентабельності, %
Валовий дохід за рік, тис. дол.

„Славута”
100
10
1121

„Престиж”
80
5
2100

„Злагода”
40
24
1012

„Сяйво”
120
17
890

„Слава”
340
12
1650

„Аполлонія”
260
7
2365

„Ексімер”
75
4
1111


Завдання 5.
Квота на ввезення дорогоцінних металів у країну склала 150 млн. дол. Визначте, котра з фірм одержить ліцензію на ввезення, якщо пріоритет надається підприємствам, котрі мають досвід проведення міжнародних операцій такого роду, відзначаються економічною стабільністю (прибутковість не менше 15%) та достатніми економічними потужностями (вартість активів не менше 500 тис. дол.).
Вихідні дані:

Назва підприємства
Планова кількість імпорту, млн. дол.
Період перебування на ринку, років
Рівень рентабельності, %
Вартість активів підприємства, тис. дол.

„Фортуна”
50
4,2
17
1370

„Оазис”
35
5,1
16
615

„Барпі”
65
2,4
19
1412

„Мрія”
80
7,0
24
750

„Слава”
40
10,4
27
490

„Гра”
75
17,3
12
1010


Завдання 6.
Визначте ефективну ставку мита, яка забезпечить достатній рівень захисту внутрішнього ринку за таких умов: номінальна ставка мита на сировину і готову продукцію складає відповідно 28 та 24%, частка вартості сировини і її переробки у ціні товару дорівнює відповідно 45 і 38%.

Завдання 7.
Достатній рівень протекціоністського захисту внутрішнього ринку забезпечує ввізне мито в розмірі 27%, номінальна його ставка дорівнює 13%. Розрахуйте, яку частку в ціні товару займає обробка напівфабрикатів і сировини, якщо частка їх вартості у ціні готової продукції - 37%, а ввізне мито – 17%.

Завдання 8.
Визначте розмір номінальної ставки мита на ввезення цукру – сирцю в Україну, якщо ефективна ставка мита на цукор складає 80%, номінальна ставка - 69%. При розкладці ціни на складові було встановлено, що частка цукру – сирцю у вартості готової продукції - 54%, а його обробка – 29%.
Індивідуальні завдання

Індивідуальне науково-дослідне завдання для студентів під час вивчення дисципліни “Менеджмент ЗЕД” має наступну навчальну мету:
поставити студента в умови у яких він діє як самостійний дослідник, що визначає як сам предмет наукового пошуку, так і його шляхи;
розгорнути перед студентом поетапно, для індивідуального виконання, цілісну лінію логіки наукового пошуку від висунення гіпотези до експериментального її доведення або заперечення.
У ході виконання індивідуального науково-дослідного завдання студент виробляє наступні конкретні науково-педагогічні вміння (і реалізовує їх у професійній сфері): бачення проблем теорії і практики і співвіднесення їх із конкретним фактологічним матеріалом; висунення доцільних ідей, уявне створення середовища для їх реалізації та передбачення можливих наслідків; визначення конкретних кроків щодо реалізації ідей і послідовності їх впровадження; бачення і здатність робити оптимальний вибір у спектрі методик дослідної діяльності.
У цілому індивідуальне науково-дослідне завдання є складовою самостійної навчальної діяльності студента як її суб’єкта і спрямоване на загальну дидактичну мету розвитку навичок самостійної науково-дослідної діяльності у руслі обраного фаху та оволодіння методиками наукових досліджень.
Зміст науково-дослідної роботи студента зводиться до написання, аналізу і редагування наукової статті, підготовки тез доповіді на студентську наукову конференцію, анотації наукової статті в межах тематики курсу.
Студент має право самостійно обрати теми індивідуальних науково-дослідних завдань, але обов’язково узгодити її з викладачем. Практична значущість роботи полягає в обґрунтуванні реальності її результатів для потреб практики. Тобто робота має бути актуальною для країни, регіону чи підприємства і її результати можуть повністю або частково бути впроваджені до потреб практики.
Комплексний системний підхід до розкриття теми роботи полягає в тому, що предмет дослідження розглядається під різними поглядами – з позицій теоретичної бази і практичних навиків, умов його реалізації, аналізу, обґрунтування шляхів удосконалення і т. д. – в тісному взаємозв’язку і єдиній логіці викладу.
При виконанні індивідуальних науково-дослідних завдань за фахом студент повинен продемонструвати здатність до науково-дослідної роботи і уміння творчо мислити, навчитися вирішувати актуальні завдання.
У процесі виконання науково-дослідних завдань, студент має опрацювати не менше 5-10 і 15-20 відповідно літературних джерел з посиланням на використання певної інформації у тексті роботи. При цьому робота має бути творчою і бути спрямована на вирішення певної проблеми чи на встановлення особистого погляду автора роботи на питання, що розглядаються в роботі.
На основі написаної статті формують тези доповіді для участі в студентській науково-практичній конференції.
Стаття має містити такі елементи: актуальність теми; виокремлення невирішеної чи слабко вирішеної частини досліджуваного питання; мета статті; основна частина; висновки; перспективи подальших досліджень з даної проблематики; література.
Тези для участі в студентській науково-практичній конференції мають містити такі елементи: актуальність досліджуваного питання; основна частина; висновки; література.
Обсяг статті має знаходитися в межах 7-15 сторінок, обсяг тез – 3 сторінки.

Орієнтовна тематика індивідуальних науково-дослідних завдань

Вплив глобальних проблем сучасності на управління ЗЕД українських підприємств.
Шляхи удосконалення менеджменту ЗЕД в Україні на макрорівні.
Вплив державного регулювання ЗЕД на конкурентноздатність підприємства на світових ринках.
Проблеми оцінки та підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємств.
Проблеми та напрями інтеграції економіки України в систему міжнародного поділу праці
Проблеми і напрямки створення та організація діяльності в Україні промислово-фінансових груп (ПФГ).
Проблеми та напрямки управління інвестиційними процесами в Україні. Організація експортного виробництва продукції
Шляхи реалізації стійких конкурентних переваг підприємства на зовнішніх ринках.
Управління валютним ризиком підприємства при здійсненні ЗЕД.
Удосконалення управління ЗЕД на рівні підприємства.
Аналіз впливу циклічних економічних процесів на характер ведення ЗЕД підприємств.
Моделі вибору оптимальних стратегій для розвитку й активізації ЗЕД.
Удосконалення зовнішньоекономічної стратегії підприємства в умовах глобалізації.
Планування залучення внутрішніх та міжнародних кредитів для ЗЕД.
Бізнес-планування міжнародних інвестиційних проектів.
Організування ЗЕД великих підприємств.
Організування ЗЕД середніх і дрібних підприємств.
Особливості менеджменту транснаціональних компаній (ТHK), багатонаціональних компаній (БНК), спільних підприємств (СП) та різноманітних міжнародних об’єднань (холдингів, концернів, консорціумів, асоціацій тощо).
Вплив міжнародних договорів на зовнішню торгівлю українських підприємств.
Практика вибору міжнародного контрагента та укладання контрактів.
Організація ЗЕД на підприємствах з іноземними інвестиціями.
Організація ЗЕД на підприємствах АПК.
Організація співпраці із закордонними посередниками (простими посередниками, повірниками, комісіонерами, консигнаторами, торговими агентами, збутовими посередниками).
Організація і управління транспортними перевезеннями в зовнішній торгівлі.
Управління експортними операціями підприємства.
Управління зовнішньоторговельним обігом підприємства.
Управління імпортними операціями підприємства.
Управління контрактною діяльністю підприємства.
Оплата праці керівників і працівників у сфері ЗЕД.
Міжнародна практика формування мотиваційних систем та її застосування в Україні.
Вплив корпоративної культури та етики бізнесу на взаємодію з іноземними контрагентами.
Проблеми контролювання ЗЕД підприємств.
Технологія діагностування ефективності ЗЕД.
Роль регулювання ЗЕД у забезпеченні якісних управлінських процесів.
Механізми трансформування методів менеджменту ЗЕД в управлінські рішення.
Проблеми забезпечення захисту інформації організації у ЗЕД.
Оптимізування управлінських рішень у ЗЕД.
Управління ризиками у ЗЕД підприємств.
Розвиток маркетингового менеджменту в ЗЕД підприємств АПК.
Проблеми управління кризовими явищами підприємства - суб’єкта ЗЕД.
Питання для самостійної підготовки

Змістовий модуль 1.
Тема 1. Предмет і завдання дисципліни «Менеджмент ЗЕД»
Застосування системного підходу до менеджменту ЗЕД.
Застосування ситуаційного підходу до менеджменту ЗЕД.
Комплексний підхід до менеджменту ЗЕД як основа ефективного управління ЗЕД.
Особливості менеджменту ЗЕД великих, середніх та малих підприємствах.

Тема 2. Планування ЗЕД
Виробничі, фінансові, маркетингові, організаційні, конкурентні, товарні та інші стратегії у сфері ЗЕД.
Моделі вибору оптимальних стратегій у сфері ЗЕД.
Індикатори ЗЕД.
Бюджетне планування ЗЕД.
Планування грошових потоків в ЗЕД.
Планування залучення внутрішніх та міжнародних кредитів.
Планування витрат, що супроводжують ЗЕД.
Оперативно-календарне планування у ЗЕД.
Поопераційне планування при здійсненні ЗЕД.
Особливості бізнес-планування міжнародних інвестиційних проектів.

Змістовий модуль 2.
Тема 3. Організування ЗЕД
Особливості побудови організаційних структур управління залежно від розмірів підприємств та масштабів ЗЕД.
Види закордонних філій і дочірніх підприємств.
Види організаційних структур управління ЗЕД великих підприємств.
Різновиди органів управління ЗЕД великих підприємств.
Особливості побудови організаційних структур управління транснаціональних компаній (ТHK), багатонаціональних компаній (БНК), спільних підприємств (СП) та різноманітних міжнародних об’єднань (холдингів, концернів, консорціумів, асоціацій тощо).
Класифікація і сутність організаційних форм управління ЗЕД малих і середніх підприємств.
Організування співпраці із закордонними посередниками (простими посередниками, повірниками, комісіонерами, консигнаторами, торговими агентами, збутовими посередниками).
Висування на керівні посади в зарубіжних філіях міжнародних компаній.
Підготовка персоналу для роботи за кордоном.
Посадові обов'язки менеджерів ЗЕД та фахівців у сфері ЗЕД (економіста відділу ЗЕД, експерта з митної діяльності, декларанта, інженера відділу ЗЕД тощо).
Взаємовідносини відділу ЗЕД з іншими підрозділами підприємства.

Тема 4. Мотивування працівників у сфері ЗЕД
Особливості використання різних форм та систем оплати праці для працівників та керівників, задіяних у сфері ЗЕД
Особливості взаємодії персоналу підприємства з іноземними контрагентами з урахуванням традицій ведення підприємницької діяльності у різних країнах.

Тема 5. Контролювання, діагностування та регулювання ЗЕД
Періодичний, перманентний, разовий контроль ЗЕД.
Етапи контролювання ЗЕД.
Фактологічні, розрахунково-аналітичні та документальні методи контролю ЗЕД.
Експертиза у ЗЕД.
Контролювання укладання та виконання зовнішньоекономічних договорів.
Методи оцінювання та ідентифікування стану та параметрів ЗЕД.
Технологія діагностування ЗЕД.
Нормативно-методичне забезпечення діагностування ЗЕД.
Роль регулювання у забезпеченні якісних управлінських процесів у сфері ЗЕД

Змістовий модуль 3.

Тема 6. Методи менеджменту та управлінські рішення у ЗЕД
Інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень у ЗЕД.
Форми зберігання інформації.
Механізм збирання, аналізування та оброблення інформації у ЗЕД.
Забезпечення захисту інформації організації у ЗЕД.
Оптимізування управлінських рішень у ЗЕД.
Підходи до оцінювання та ідентифікування ризиків, встановлення ймовірності, міри та ціни ризиків.
Уникнення ризиків у ЗЕД.
Прийняття ризиків у ЗЕД.
Оптимізування ризиків у ЗЕД (страхування, диверсифікування, лімітування, формування резервів).
Відповідальність за реалізацію рішень у ЗЕД.

Тема 7. Антикризовий менеджмент ЗЕД
Циклічні та стадіальні кризи у світовій економіці та їх вплив на ЗЕД підприємств.
Діагностування кризових явищ у сфері ЗЕД.


екзаменаційні Питання з дисципліни Менеджмент ЗЕД

Предмет, мета і завдання дисципліни.
Сутність менеджменту ЗЕД як частини загального менеджменту
Принципи менеджменту ЗЕД
Процес менеджменту ЗЕД в організації. Керівна і керована системи. Суб'єкти ЗЕД.
Характеристика основних функцій менеджменту ЗЕД.
Методи менеджменту ЗЕД.
Застосування функціонального підходу до менеджменту ЗЕД.
Застосування системного підходу до менеджменту ЗЕД.
Застосування ситуаційного підходу до менеджменту ЗЕД.
Комплексний підхід до менеджменту ЗЕД як основа ефективного управління ЗЕД.
Особливості менеджменту ЗЕД великих, середніх та малих підприємств.
Сутність планування ЗЕД. Принципи та види планування
Стратегічне планування ЗЕД.
Технологія розробки стратегій у сфері ЗЕД
Критерії вибору стратегій
Прогнозування у сфері ЗЕД
Тактичне планування ЗЕД.
Планування фінансового забезпечення ЗЕД
Планування грошових потоків в ЗЕД
Планування витрат, що супроводжують ЗЕД
Виробничі, фінансові, маркетингові, організаційні, конкурентні, товарні та інші стратегії у сфері ЗЕД.
Моделі вибору оптимальних стратегій у сфері ЗЕД.
Індикатори ЗЕД.
Бюджетне планування ЗЕД.
Планування грошових потоків в ЗЕД.
Планування залучення внутрішніх та міжнародних кредитів.
Планування витрат, що супроводжують ЗЕД.
Оперативно-календарне планування у ЗЕД.
Поопераційне планування при здійсненні ЗЕД.
Особливості бізнес-планування міжнародних інвестиційних проектів.
Основні форми проектування організацій, задіяних у ЗЕД.
Сутність і необхідність управління ЗЕД великих підприємств
Організовування закордонної виробничо-господарської діяльності великих підприємств
Організаційні структури управління з виділенням міжнародного експортного відділу.
Відділи збуту за функціональним, товарним і територіальним принципами. Матрична організаційна структура управління.
Управління експортною діяльністю дрібних і середніх підприємств.
Організаційні форми управління імпортними операціями малих і середніх підприємств.
Кадрова політика у ЗЕД.
Структура кадрової політики в умовах ЗЕД.
Підбір персоналу та його оцінювання
Навчання та підвищення кваліфікації
Атестація та ротація кадрів
Особливості побудови організаційних структур управління залежно від розмірів підприємств та масштабів ЗЕД.
Види закордонних філій і дочірніх підприємств.
Види організаційних структур управління ЗЕД великих підприємств.
Різновиди органів управління ЗЕД великих підприємств.
Особливості побудови організаційних структур управління транснаціональних компаній (ТHK), багатонаціональних компаній (БНК), спільних підприємств (СП) та різноманітних міжнародних об’єднань (холдингів, концернів, консорціумів, асоціацій тощо).
Класифікація і сутність організаційних форм управління ЗЕД малих і середніх підприємств.
Організування співпраці із закордонними посередниками (простими посередниками, повірниками, комісіонерами, консигнаторами, торговими агентами, збутовими посередниками).
Висування на керівні посади в зарубіжних філіях міжнародних компаній.
Підготовка персоналу для роботи за кордоном.
Посадові обов'язки менеджерів ЗЕД та фахівців у сфері ЗЕД (економіста відділу ЗЕД, експерта з митної діяльності, декларанта, інженера відділу ЗЕД тощо).
Взаємовідносини відділу ЗЕД з іншими підрозділами підприємства.
Мотиваційні фактори в умовах ЗЕД
Форми та методи мотивування персоналу, задіяного у сфері ЗЕД
Міжнародна практика формування мотиваційних систем
Роль етики у забезпеченні ЗЕД
Вплив корпоративної культури організації на ЗЕД
Вплив етики бізнесу на взаємодію з іноземними контрагентами
Особливості використання різних форм та систем оплати праці для працівників та керівників, задіяних у сфері ЗЕД
Особливості взаємодії персоналу підприємства з іноземними контрагентами з урахуванням традицій ведення підприємницької діяльності у різних країнах.
Сутність, процедури, вимоги та проблеми контролювання ЗЕД.
Види контролювання ЗЕД.
Діагностування ефективності здійснення ЗЕД.
Форми та інструменти регулювання ЗЕД.
Періодичний, перманентний, разовий контроль ЗЕД.
Етапи контролювання ЗЕД.
Фактологічні, розрахунково-аналітичні та документальні методи контролю ЗЕД.
Експертиза у ЗЕД.
Контролювання укладання та виконання зовнішньоекономічних договорів.
Методи оцінювання та ідентифікування стану та параметрів ЗЕД.
Технологія діагностування ЗЕД.
Нормативно-методичне забезпечення діагностування ЗЕД.
Роль регулювання у забезпеченні якісних управлінських процесів у сфері ЗЕД
Сутність та види методів менеджменту у ЗЕД.
Економічні, технологічні, соціально-психологічні та адміністративні методи менеджменту ЗЕД.
Документування у ЗЕД.
Ключові документи, що супроводжують зовнішньоекономічні операції.
Механізми трансформування методів менеджменту ЗЕД в управлінські рішення.
Види управлінських рішень у ЗЕД та рівні їх прийняття,
Фактори, які впливають на процес прийняття та реалізації рішень у сфері ЗЕД.
Ризики при прийнятті рішень у ЗЕД.
Управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності.
Інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень у ЗЕД.
Форми зберігання інформації.
Механізм збирання, аналізування та оброблення інформації у ЗЕД.
Забезпечення захисту інформації організації у ЗЕД.
Оптимізування управлінських рішень у ЗЕД.
Підходи до оцінювання та ідентифікування ризиків, встановлення ймовірності, міри та ціни ризиків.
Уникнення ризиків у ЗЕД.
Прийняття ризиків у ЗЕД.
Оптимізування ризиків у ЗЕД (страхування, диверсифікування, лімітування, формування резервів).
Відповідальність за реалізацію рішень у ЗЕД.
Економічна сутність кризи розвитку підприємства
Кризи життєвого циклу підприємства та їх вплив на ЗЕД.
Діагностування загрози банкрутства суб'єктів ЗЕД.
Антикризове управління у сфері ЗЕД
Інструментарій запобігання кризовим явищам у ЗЕД.
Циклічні та стадіальні кризи у світовій економіці та їх вплив на ЗЕД підприємств.
Діагностування кризових явищ у сфері ЗЕД.

СПИСОК використаної та РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Базова

1.
Пітель Н.Я. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. / Пітель Н.Я., Альошкіна Л.П., Федорець Л.М. Навчальний посібник. Видавець «Сочінський». – 2012. – 266 с.

2.
Дахно І.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю / Дахно І.І. Навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2007.– 328 с.

3.
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Підручник. 2-ге вид., перероб. і доп. Затверджено МОН / За ред. О.А. Кириченка. К.: Знання, 2008. 518 с.

4.
Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства / Дроздова Г.М. - К.: ЦУЛ, 2004. - 247 с.

5.
Управління зовнішньоекономічною діяльністю / Під ред. А.І.Кредісова. - К.: Віра-Р “Альтерпрес”. - 2000. - 448 с.

6.
Дахно І.І. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства / Дахно І.І. Навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2006.– 304 с.

7.
Сухарський В.С. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: теорія, методологія, практика / Сухарський В.С. Курс лекцій, - ТАНГ, Тернопіль.: “Астон”, - 2001. - 284 с.

8.
Сухарський В.С. Зовнішньоекономічна діяльність: організація, технологія, практика, управління / Сухарський В.С. Навч. посіб. 2006. – 528 с.

9.
Агєєв Є.Я. Зовнішньоекономічна діяльність: основи, менеджмент, маркетинг, облік, ефективність / Агєєв Є.Я. Навч. посіб. 2006. – 480 с.

10
Дахно І.І. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства. / Дахно І.І. Електронна книга. – 2009.

11
Захарченко В.И. Менеджмент во внешнеэкономической деятельности / Захарченко В.И. Учебное пособие. – Харьков: ООО «Одиссей». – 2003. – 384 с.

12
Загородній А.Г. Зовнішньоекономічна діяльність: Термінологічний словник / А.Г.Загородній, Г.Л.Вознюк. – К.: Знання. 2007. – 168 с.

13
Планування, організування та мотивування зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник / О. Є. Кузьмін, А. О. Босак, Р. З. Дарміць. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. – 324 с.

14
Стрaхувaння зoвнiшньoекoнoмiчних oперaцiй. Нaвчальний посібник / А.С. Завербний, Н.Л. Іващук, Н.В. Завербна. Львiв: Видaвництвo Львiвської пoлiтехнiки, 2010. – 160 с.

15
Тимошенко Н.Л. Корпоративна культура: діловий етикет. Навч. посіб. К.: Знання, 2006. 391 с.

16
Технологія зовнішньоекономічних операцій і міжнародні інформаційні системи. Навчальний посібник / А.О. Босак, О.Ю. Григор’єв, Р.Д. Бала. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. – 180 с.


Допоміжна

1.
Бюджетування зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Навчальний посібник / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник, Л. С. Ноджак. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2006. – 352 с.

2.
Віднійчук-Вірван Л.А. Міжнародний бізнес. Українська бізнес-енциклопедія / Л.А. Віднійчук-Вірван, Н.В.Вірван – Чернівці: ТОВ «Видавництво «Наші книги», 2008. – 2008. – 376 с.

3.
Горін Н. В. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. / Горін Н. В. - К.: Знання, 2008. - 330 с.

4.
Дикань Н.В. Менеджмент: Навч. посібник / Н.В.Дикань, І.І.Борисенко. – К.: Знання, 2008. – 389 с.

5.
Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. Навч. посіб. / Дідківський М.І. К.: Знання, 2006. 462 с.

6.
Дмитрук Б.П. Спільне підприємництво в сільському господарстві / Б.П.Дмитрук, Н.Я.Пітель, С.М.Подзігун. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 228 с.

7.
Завадський Й.С. Менеджмент / Завадський Й.С.- У 3-х томах. - К.: Вид-во Європ. ун-ту. - 2001. - 542 с.

8.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навч. посіб. / За ред. Ю.Г Козака, Н.С. Логінової, І.Ю.Сіваченка. К.: ЦНЛ, 2006.– 792 с.

9.
Козак Ю.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс. / Козак Ю.Г. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2010.– 286 с.

10.
Козак Ю.Г. Транснаціональні корпорації. / Козак Ю.Г. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2011.– 420 с.

11.
Макогон Ю.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посіб. / Ю.В.Макогон, В.С.Рижиков, С.В.Касьянюк; За ред. Ю.В.Макогона К.: ЦУЛ, 2006.– 424 с.

12.
Международный менеджмент /Под ред. Пивоварова С.(., Тарасевича Л.С., Майзеля А.И. - СПб: Питер, 2002. - 576 с.

13.
Михайлова Л.І. Міжнародний менеджмент: Навчальний посібник / Михайлова Л.І., Юрченко О.Ю., Данько Ю.І., Михайлов А.М.– К.: ЦУЛ, 2007. – 200 с.

14.
Міжнародна економіка: Підручник. – 3 вид. перероб. і доп. К.: Знання, 2008. – 622с.

15.
Міжнародний маркетинг у діяльності українських підприємств / Каніщенко О.Л. К., 2007. 446 с.

16.
Міжнародний менеджмент. Навчальний посібник / Білозубенко В.С., Озаріна О.В., Семенов А.А.; за ред. О.Б.Чернеги. – К.: ЦНЛ, 2006. – 592 с.

17.
Міжнародні страхові послуги: теоретико-прикладні засади. Навчальний посібник / О. Є. Кузьмін, А. С. Завербний, Н. Л. Іващук. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. – 200 с.

18.
Основи зовнішньоекономічної діяльності. Зінь Е.А., Дука Н.С. Підр. / За ред. д.е.н., професора Е.А.Зіня Підручник -К.: Кондор, 2009 – 432с.

19.
Пазуха М.Д. Зовнішньоекономічна діяльність. / Пазуха М.Д. Навчальний посібник рекомендований МОН України. – К.: ЦУЛ, 2008.– 230 с.

20.
Ризики в підприємництві: Оцінювання та управління: Навч. посіб. Рекомендовано МОН / Шегда А.В., Голованенко М.В. К., 2008. 271 с.

21.
Ризик-менеджмент. Старостіна А. О. Навчальний посібник – К.: Кондор, 2009 – 220с.

22.
Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. 2-ге вид., перероб. і доп. Рекомендовано МОН / Кіндрацька Г.І. К., 2010. 406 с.

23.
Управління ризиками в інноваційній діяльності. Навчально-методичний посібник / О. Є. Кузьмін, Н. Ю. Подольчак, Н. І. Подольчак. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. – 176 с.

24.
Чайка Г.Л. Культура ділового спілкування менеджера. Навчальний посібник. К.: Знання, 2005. - 442 с.

25.
Чернега О.Б. Міжнародний менеджмент. / Чернега О.Б. Навчальний посібник рекомендовано МОН України. . – К.: ЦУЛ, 2006.– 592 с.

26.
Юхименко П.І. Міжнародний менеджмент. / Юхименко П.І. – Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2011.– 488 с.


Інформаційні ресурси

База даних «Законодавство України». – Веб сайт Верховної ради України: [Електронний ресурс]. Режим доступу: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Офіційний сайт Державного комітету із статистики [Електронний ресурс]. Режим доступу: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Офіційний сайт Кабінету Міністрів України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua
Офіційний сайт Міністерства економіки [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.me.gov.ua
Офіційний сайт Міністерства фінансів [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua
Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
Офіційний сайт Світового банку [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.worldbank.org.ru
Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського [Електронний ресурс]. Режим доступу: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Електронна бібліотека Київського національного економічного університету [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ubooks.com.ua/



Зміст

Передмова
3

Навчально – тематичний план дисципліни
4

Програма навчальної дисципліни
6

Тематика та зміст семінарських і практичних занять
10

Індикатори планування та ефективності ЗЕД
16

оСОБЛИВОСТІ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ. Інвестиційний аналіз капіталовкладень у ЗЕД
23

вибір іноземного партнера при виході на зовнішній ринок. Діагностування ефективності здійснення ЗЕД. Індикатори та критерії ефективності ЗЕД.
38

Система державного регулювання ЗЕД в умовах глобалізації
52

Індивідуальні завдання
57

Питання для самостійної підготовки
61

екзаменаційні Питання з дисципліни Менеджмент ЗЕД
64

СПИСОК використаної та РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
67


















Підписано до друку 16.12.2013 р.
Формат 60х84 1/16 Друк офсет.
Умов.-друк.арк.2,5. Наклад 50 екз. Зам. № 69.


Надруковано: Редакційно-видавничий відділ
Свідоцтво ДК №2499 від 18.05.2006 р.
Уманського національного університету садівництва
вул. Інтернаціональна, 2, м. Умань, Черкаської обл., 20305









13PAGE 15




13PAGE 15


13PAGE 14415





Приложенные файлы

  • doc 392599
    Размер файла: 700 kB Загрузок: 1

Добавить комментарий