6 МВ до ПЗ та ЛБ ОВ РЕА

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний
університет радіоелектроніки






МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних занять І ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
з дисципліни «ОСНОВИ ВИРОБНИЦТВА РЕА»












Харків 2013

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний
університет радіоелектроніки



Методичні вказівки
до практичних занять І ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
з дисципліни «ОСНОВИ ВИРОБНИЦТВА РЕА»
для студентів денної та заочної форми навчання напряму
«Радіоелектронні апарати»



Затверджено
кафедрою технології та автоматизації виробництва радіоелектронних та електронно - обчислювальних засобів.
Протокол № 13 від 25.11.2013







Харків 2013

Яшков, І.О. Методичні вказівки до практичних занять і лабораторних робіт з дисципліни «Основи виробництва РЕА» для студентів денної та заочної форми навчання напряму «Раідоелектронні апарати» [Текст] / І.О. Яшков. – Харків: ХНУРЕ, 2010. – 45 с.

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
Загальні положення
1 Методичні вказівки до практичних занять
1.1 Оцінка рівня технічної готовності виробництва до випуску нового виробу на підприємстві
1.2 Організаційні аспекти підготовки нових виробів і оцінка організаційної готовності виробництва до випуску нового виробу на підприємстві
1.3 Розрахунок техніко-економічних показників складання виробів
2 Методичні вказівки до лабораторних робіт
2.1 Дослідження процесу сортування виробів
2.2 Дослідження на моделі структури роботизованого процесу
2.3 Дослідження процесу функціонування технологічного комплексу
Перелік посилань

Перелік умовних позначень, символів,
одиниць, скорочень і термінів

АКІТ– автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології;
ВПООА – виробничі процеси та обладнання об
·єктів автоматизації;
ЕОЗ – електронно-обчислювальний засіб;
ЕОМ – електронно-обчислювальна машина;
ЗА – засіб автоматизації;
ОПВ – організаційна підготовка виробництва;
ПТЗ – програмно-технічний засіб,
ПТК – програмно-технічний комплекс;
РЕА – радіоелектронний апарат;
РЕЗ – радіоелектронний засіб;
РО – регулювальний орган;
РТК – робототехнічний комплекс;
РТС – робототехнічна система;
ТАВР – технологія та автоматизація виробництва радіоелектронних та електронно - обчислювальних засобів;
ТК – технологічний комплекс;
ТП – технологічний процес;
ЧПК– числове програмне керування;
шт. – штуки;
хв. – хвилини.


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Постійний розвиток радіоелектронних апаратів (РЕА) неможливо розглядати у відриві від виробничих процесів та обладнання для їх виробництва.
Саме тому вивчення навчальної дисципліни «Основи виробництва РЕА» (ОВЕРЕА) передбачається при підготовці фахівців багатьох інженерних спеціальностей. Насамперед це стосується напряму ОВЕРЕА. Для спеціальностей цього напряму ця навчальна дисципліна має особливе значення, оскільки становить теоретичну основи багатьох спеціальних дисциплін. Вищезгадане знайшло відображення у вимогах до практичних занять і лабораторних робіт з навчальної дисципліни ОВЕРЕА. Ці методичні вказівки призначені для закріплення знань з вказаної навчальної дисципліни.
Метою методичних вказівок є допомога в організації самостійної роботи студента, практичних занять і лабораторних робіт.
Методично й систематично вивчаючи визначені розділи студент набуває знань у повному обсязі з питань навчальної дисципліни.
Дисципліна «Основи виробництва РЕА» є частиною дисциплін циклу професійної та практичної підготовки. Вона дає основи для розробки: РЕА, технологічних комплексів (ТК), програмно-технічних комплексів (ПТК), програмно-технічний засобів (ПТЗ), регулювальних органів (РО), засобів автоматизації (ЗА) та ін.
Процеси оновлення виробництва на основі науково-технічного прогресу набули всеосяжного характеру, ув’язують в єдине ціле створення нової техніки і вдосконалення виробничої бази підприємств і об’єднань. В результаті цих процесів виникли нові форми організаційного й економічного об’єднання учасників робіт. Тому великий науковий і практичний інтерес представляють питання оцінки рівня комплексної готовності виробництва до освоєння нововведень на підприємствах. На досягнення цієї мети і спрямоване вивчення матеріалів дисципліни ОВЕРЕА. Важливе місце при цьому відводиться практичним заняттям, основною метою яких є набуття навичок самостійно ставити і вирішувати інженерні задачі з оцінки рівня комплексної готовності сучасного автоматизованого виробництва до випуску нових виробів.
Задача практичних занять – дати можливість студентам реалізувати одержані теоретичні знання у відповідних проблемних ситуаціях.
В результаті проведення практичних занять студенти повинні знати можливості та шляхи реалізації теоретичних знань на практиці; методи і технічні засоби (в тому числі засоби обчислювальної техніки) рішення професійно-орієнтованих задач. Студенти повинні вміти пов’язувати наукові проблеми і досягнення в області комплексної підготовки виробництва з народно-господарськими задачами; вирішувати конкретні задачі по оцінці рівня комплексної готовності підприємства до випуску нових виробів.
Під час виконання лабораторних робіт студенти повинні знати особливості організації сучасного виробництва, його структуру та взаємодію складових частин. Студенти повинні вміти планувати та організовувати роботу з інформаційного забезпечення структурних підрозділів сучасного виробництва з метою отримання кінцевого результату – прибутку підприємства.
Студенти завчасно готуються до виконання лабораторної роботи. Для цього необхідно: повторити відповідний лекційний матеріал і дані практичних занять, вивчити теоретичний матеріал за інформаційними джерелами і розробити програму досліджень. Лабораторні роботи розраховані на активну індивідуальну діяльність кожного студента і виконуються за індивідуальними завданнями, які запропоновані викладачем.
При підготовці до лабораторних робіт особливу увагу слід приділити вивченню та дотриманню правил техніки безпеки. До виконання лабораторних робіт допускаються студенти, які отримали допуск за співбесідою та пройшли інструктаж з техніки безпеки, ознайомилися з правилами поведінки у лабораторії та особливостями користування технічними засобами.
Основними вимогами техніки безпеки є:
а) при роботі з обладнанням слід керуватись правилами експлуатації електрообладнання напругою до 1000 В;
б) забороняється робота на обладнанні без дозволу викладача;
в) не менш, ніж один раз на дві академічні години необхідно робити перерву для провітрювання приміщення;
г) торкатися металевих частин обладнання можна тільки однією рукою, інша рука не повинна торкатися інших частин обладнання або людей;
д) у разі виявлення пошкодження обладнання або заземлення необхідно негайно припинити роботу та повідомити викладача та інженера.
Оформлення матеріалів звіту з лабораторної роботи повинно виконуватися згідно з вимогами [7].
Обов'язковими структурними елементами звіту є: титульний аркуш; основна частина; висновки; перелік посилань. Обов'язковими розділами основної частини є: мета роботи; програма досліджень; теоретична частина; опис лабораторної установки; експериментальна частина.
Опрацювання даних дослідження слід проводити з використанням обчислювальної техніки. Захист лабораторної роботи відбувається під час занять у встановлений викладачем час. Якщо оцінка незадовільна, то студент повинен захищати роботу вдруге, після її виправлення та доопрацювання. При підготовці до захисту роботи студент повинен орієнтуватися на перелік контрольних запитань та завдань, вміщених у кінці кожної лабораторної роботи.

1 Методичні вказівки до практичних занять

1.1 Оцінка рівня технічної готовності виробництва до випуску нового виробу на підприємстві

1.1.1 Мета заняття

Метою заняття є освоєння методик технічної підготовки виробництва як системно-організаційного процесу і кількісної оцінки рівня технічної готовності підприємства до випуску нового виробу на етапі освоєння.

1.1.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Під час підготовки до практичного заняття з’ясувати основну мету технічної підготовки виробництва на етапі освоєння виробів, визначити, що є кількісною мірою технічної готовності, знати послідовність оцінки цієї готовності. Необхідно користуватися інформаційними джерелами [1–6]. Для визначення рівня технічної готовності виробництва на підприємстві розрахувати часткові коефіцієнти готовності, використовуючи інформаційне джерело [6], с.41–50. Необхідно розрахувати наступні часткові коефіцієнти готовності:
а) конструкторської документації – К1;
б) технологічної документації – К2;
в) технологічної оснастки – Кос (штампи, прес-форми, кондуктори, зварювальні та складальні пристосування, інші види оснастки);
г) забезпеченості спеціальним інструментом – КП;
д) забезпеченість технологічним обладнанням – Ко (обладнання з числовим програмним керуванням (ЧПК), складальні робототехнічні комплекси (РТК), універсальне обладнання).
Враховуючи значення важливості кожного часткового показника, розрахувати KTГ – інтегральний показник технічної готовності виробництва до випуску нового виробу як середньозважену величину за формулою (1.1):

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (1.1)

де 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415– частокові коефіцієнти технічної готовності;
mі – вагомість і - ого показника.

1.1.3 Контрольні запитання і завдання

1 Чому технічну підготовку виробництва виробів необхідно розглядати як системно організаційний процес?
2 Що є кількісною мірою технічної готовності виробництва?
3 В чому полягає відмінність технологічної готовності виробництва від технічної?
4 Назвіть часткові показники технічної готовності й охарактеризуйте їх.
5 Як здійснюється загальна оцінка технічної готовності підприємства?
6 В чому відмінність інтегрального показника технічної готовності від часткового?
7 Наведіть методику розрахунку інтегрального показника технічної готовності.
8 Які види оснастки використовують у виробництві?
9 Що таке кондуктор?
10 Що таке прес-форма та штамп?

1.1.4 Приклади аудиторних і домашніх завдань

Задача.
Необхідно визначити рівень технічної готовності виробництва на підприємстві. Вихідні дані для оцінки часткових і інтегральних показників технічної готовності виробництва до випуску нового виробу наведені у табл.1.1.
Приклад розв
·язання задачи.
Використовуючи методику, яка викладена у інформаційному джерелі [2], с. 41–50, розраховуємо часткові коефіцієнти готовності (таблиця 1.1).
Галузевий рівень технічної готовності виробництва до випуску нових виробів не перевищює 0,40 – 0,60.
Порівняння отриманого значення КТГ з галузевими нормами показує, що вона незначно перевищює їх.
Таким чином, виробництво нових виробів за даним варіантом початкових даних затримується. Триває безперервне доукомплектування і виправлення технічної документації, дооснащення виробництва інструментом і пристосуванням. Виріб знімається з виробництва як морально застарілий, а документація на нього залишається з літерою “О”, що вказує на те, що виріб і виробничі можливості з його випуску не вийшли за межі стадії дослідної партії.
Варіанти домашніх завдань до практичного заняття 1 у табл. 1.2.


Таблиця 1.1 – Часткові коефіцієнти готовності



1
2
3
4

Коефіцієнт готовності конструк-
торської документації

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415– загальна кількість фак-тичних креслень нових виробів на момент початку освоєння технологічних процесів (ТП) і кількість креслень передбачених за планом.

К1 = 450/500=0,90

Коефіцієнт готовності технологічної документації
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415– загальна кількість фак-тичних креслень нових виробів на момент початку освоєння ТП і кількість креслень перед-бачених за планом.

К2 = 200/350=0,57

Коефіцієнт готовності технічної оснастки
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415
ОФі – фактична забезпеченість операцій і - м видом техноло-гічної оснастки; ОПі – планова забезпеченість виробництва і - м видом інструмента на початок виготовлення нових виробів;
mі – коефіцієнт вагомості.
КОС = 0,91
· 0,40 +
+ 0,18
· 0,40 +
+ 0,54
· 0,05 +
+ 0,76
· 0,05 +
+ 0,75
· 0,05 +
0,90
· 0,05 = 0,54

Коефіцієнт за-безпеченості виробництва нового виробу інструментом загального і спеціального призначення

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415

РФ – фактична забезпеченість виробництва інструментом на момент початку виготовлення нових виробів; РП – планова (нормативна) забезпеченість виробництва інструментом.

КП = 28 / 35 = =0,80

Коефіцієнт оснащеності нового виробу необхідним технологіч-ним облад-нанням, транспорт-ними засо-бами
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415
СФі – фактична наявність і-го типу обладнання, транспортних засобів тощо; СПі – необхідна кількість і-го типу обладнання, яке забезпечує випуск нового ви-робу; mі – коефіцієнт вагомості
Кo = 0,50
· 0,40 +
+ 0,75
· 0,50 +
+ 0,54
· 0,10 = =0,62


Продовження таблиці 1.1


1
2
3
4

Інтегральний показник технічної готовності виробництва до випуску нового виробу
Дивись формулу (1.1)
КТГ = 0,90
· 0,10 +
+ 0,57
· 0,10 +
+ 0,54
· 0,30 +
+ 0,80
· 0,30 +
+ 0,62
· 0,20 = 0,67


Таблиця 1.2 – Варіанти домашніх завдань до практичного заняття 1

По-каз-ник
Варіант; значення параметрів, найменувань




1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16


1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18

ТФ1
47
45
50
52
54
55
57
60
63
65
70
75
80
82
84
86
-

ТП1
57
50
55
57
58
60
64
65
68
70
75
80
85
87
89
91
-

ТФ2
22
20
25
24
29
30
33
35
37
40
45
50
55
57
59
61
-

ТП2
38
35
40
42
43
40
44
45
47
50
55
60
65
67
69
71
-

К1,
К2
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,10

OФ1
91
45
50
52
54
55
57
60
63
65
70
75
80
82
84
86
-

OФ2
23
50
55
57
58
60
64
65
68
70
75
80
85
87
89
91
-

OФ3
27
45
50
52
54
55
57
60
63
65
70
75
80
82
84
86
-

OФ4
19
22
24
26
28
30
32
34
35
37
39
42
44
46
48
50
-

OФ5
30
35
40
45
50
55
60
65
70
75
80
85
86
87
88
89
-

OФ6
40
45
50
55
60
65
70
75
80
85
86
87
88
89
90
91
-

OП1
10
50
55
57
58
60
64
65
68
70
75
80
85
87
89
91
-

OП2
12
35
40
42
43
40
44
45
47
50
55
60
65
67
69
71
-

Продовження таблиці 1.2


1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18

OП3
50
20
25
24
29
30
33
35
37
40
45
50
55
57
59
61
-

OП4
25
29
34
36
38
40
42
44
45
47
49
52
54
56
58
55
-

OП5
40
45
44
50
51
59
64
66
71
74
89
89
89
89
89
94
-

OП6
44
46
51
59
62
66
73
78
81
86
87
88
89
90
91
92
-

KOC1
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,40

KOC2
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,40

KOC3
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,05

KOC4
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,05

KOC5
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,05

KOC6
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,05

КОС
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,30

РФ
28
33
39
41
47
52
54
59
61
68
69
73
77
81
88
91
-

РП
35
37
41
42
43
57
57
61
66
66
73
77
79
83
89
99
-

КП
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,30

CФ1
2
1
2
3
1
2
1
6
1
2
3
4
5
1
2
3
-

CФ2
6
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1
2
3
4
5
6
-

CФ3
6
5
4
3
2
3
4
5
6
2
3
4
5
6
2
3
-

CП1
4
7
6
5
4
3
2
7
2
3
4
5
6
7
8
9
-

CП2
8
2
3
4
5
6
7
8
9
10
2
3
4
5
6
7
-

CП3
11
12
11
10
9
8
7
6
10
11
10
11
9
8
7
6
-

KO1
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,40

KO2
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,50

KO3
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,10

КО
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
0,20


У табл. 1.2: 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 – 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 та 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 – 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 – відповідно готовність технологічної оснастки (1 – штампи, 2 – прес-форми, 3 – кондуктори, 4, 5 – зварювальні та збиральні пристосування, 6 – інші види оснастки) фактично і за планом; 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 – 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 та 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 – 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 – відповідно оснащеність технологічним обладнанням (1 – верстати з ЧПК, 2 – робототехнічні системи (РТС), 3 – універсальні верстати) фактично і за планом.
Задача.
Виконати розрахунок організаційно-технічних параметрів розподіленого пластинчатого вертикально-замкненого конвеєра при двохрядному розташуванні робочих місць в шаховому порядку.
Вихідні дані: максимальна кількість робочих місць на лінії Kmax = 40; відстань між двома сусідніми робочими місцями з однієї сторони конвеєра l = 1,2 м; довжина натяжної та приводної станцій, L
· = 3,2 м; діаметр натяжного барабану D = 0,6 м; ритм rT = 3 хв.; шаг конвеєра d = 0,6 м.
Визначити робочу довжину тримального органа конвеєра Lp, довжину конвеєра, швидкість руху тримального органа, розмір пластини конвеєра, кількість транспортних пристроїв.
Розв’язання
Робоча довжина тримального органа конвеєра при двохрядному розташуванні робочих місць в шаховому порядку
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
де kmax максимальна кількість робочих місць на лінії; l відстань між двома сусідніми робочими місцями з однієї сторони конвеєра,
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 м.
Довжина конвеєра
Lк = Lp + L
·,
де L
· довжина приводної та натяжної станцій.
Lк = 24,6 + 3,2 = 27,8 м.
Повна довжина тримального органа:
Lн = 2
· Lp +
·
· d,
Lн = 2
· 24,6 + 3,14
· 0,6 = 51,084 м.
Швидкість руху тримального органу конвеєра, що рушить безперервно,
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
де rT постійний ритм роботи лінії,
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 м/хв.
Розмір пластини конвеєра:
– ширина
а = l1 + 40,
де l1 ширина виробу, l1 = 32 мм.
Тоді а = 72 мм;
– довжина b вибирається виходячи з умови, що між виробами була ціла кількість пластин, тобто при відстані між виробами 0,6 м та кількості пластин 36 її довжина 0,2 м (200 мм).
Кількість транспортних пристроїв:
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415.
Приймаємо Q = 43.

1.2 Організаційні аспекти підготовки нових виробів і оцінка організаційної готовності виробництва до випуску нового виробу на підприємстві

1.2.1 Мета заняття

Метою заняття є освоєння системи показників для оцінки організаційної готовості виробництва до випуску нових виробів, набуття практичних навичок оцінки стану організаційної готовності виробництва на початок освоєння нових виробів на підприємстві.

1.2.2 Методичні вказівки по організації самостійної роботи студентів

При підготовці до практичного заняття необхідно усвідомити, що організаційна підготовка може бути визначена як сукупність передвиробничих організаційних мір по раціоналізації структури, сумісності, упорядкованості та регламентації матеріальних і трудових елементів виробництва і керування ними в просторі і в часі з метою налагодження ефективного і стійкого випуску нових високоякісних виробів. Іншими словами, важливо зрозуміти, що організаційна підготовка виробництва (ОПВ) охоплює дві сфери діяльності – організацію виробництва (включаючи організацію праці) і організацію управління у двох вимірах – просторовому і часовому.
Крім того, необхідно засвоїти методику якісного і кількісного визначення стану підготовленості виробництва до випуску нового виробу.
Методика для оцінки показників організаційної готовності виробництва до випуску нового виробу на підприємстві на етапі освоєння наведена в [6], c.62 – 73.
Під час підготовки необхідно користуватися інформаційними джерелами: [1 – 6].
Для визначення рівня організаційної готовності виробництва при здійсненні переходу на виготовлення нових виробів, які потребують суттєвої перебудови організаційних сторін виробництва на підприємстві розрахувати часткові коефіцієнти готовності, використовуючи методику, викладену у інформаційному джерелі [6]. Необхідно розрахувати наступні часткові коефіцієнти організаційної готовності:
а) коефіцієнт готовності планово-проектної документації (розрахунок плану-графіку випуску продукції, планування розміщення тощо) – КД;
б) коефіцієнт завершеності роботи з монтажу обладнання і пристроїв у відділах, цехах, технологічних системах, що організуються або реорганізуються –К0;
в) коефіцієнт готовності виробничих приміщень до складання виробів, що опановуються – КП;
г) рівень організаційної готовності виробництва – КOГ;
д) індекс зростання рівня організаційної готовності виробництва – ІOГ.
Розрахунок часткових і інтегральних показників готовності дає можливість оцінити стан і хід робіт, що виконуються, з організаційної підготовки і на цій основі визначити міри впливу на його прискорення, раціональності початку освоєння нових виробів і продовження робіт з підготовки.

1.2.3 Контрольні запитання і завдання

1 Чому при рішенні задач комплексної підготовки виробництва зростає значення її організаційних аспектів?
2 Які задачі вирішуються при організаційній підготовці виробництва?
3 Які структура і зміст організаційної підготовки виробництва?
4 Як кількісно оцінюють організаційну готовність виробництва до випуску нових виробів?
5 Що розуміють під рівнем організаційної готовності виробництва до випуску нових виробів і як він визначається?
6 Як визначається коефіцієнт готовності виробничих приміщень до складання виробів, що опановуються?
7 Які особливості визначення коефіцієнта завершеності роботи з монтажу обладнання і пристроїв у відділах, цехах, технологічних системах, що організуються або реорганізуються?
8 Що таке коефіцієнт готовності планово-проектної документації (розрахунок плану-графіку випуску продукції, планування розміщення тощо)?
9 Які сфери діяльності охоплює ОПВ?

1.2.4 Приклади аудиторних і домашніх завдань

Задача. Необхідно здійснити перехід на виготовлення нових виробів, який потребує суттєвої перебудови організаційних сторон виробництва.
Варіанти комплекса основих заходів і стан з їх виконанням наведено у таблиці 1.3.
Розрахувати значення часткових показників і оцінити їх вплив на результати організаційної підготовки виробництва, якщо рівень організаційної готовності виробництва на начало опанування повинен складати 0,93.
Приклад розв
·язання задачи.
Використовуючи методику [2], можна розрахувати показники організаційної готовності (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3 – Показники організаційної готовності

Показники
Формули
Значення
Розрахунок

1
2
3
4

Коефіцієнт готовності планово-проектної документації (розрахунок плану-графіку випуску продукції, планування розміщення тощо)

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415; 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 – відповідно, фактично на дату оцінки і плановий об’єм роботи з розробки і – того виду планово-проектної документації, розрахований через нормативну праце-ємність; mі - вагомість (важливість) впливу і-го документа на результати ОПВ; (0КД =
= 3000/3500
· 0,3 + + 2300/2800
· 0,4 +
+ 200/250
· 0,2 +
+ 180/200
· 0,1
·=
= 0,84

Коефіцієнт за-вершеності робіт з монта-жу обладнан-ня, машин, пристроїв у знову орга-нізованих і реорганізо-ваних відділах, цехах, поточ-них і автома-тичних лініях
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415; 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 – відповідно, фактична на дату оцінки і планова вартість монтажу і від-лагодження і-го виду обладнання, необхід-ного для опанування нового виробу;
mі - вагомість (важливість) впливу і-го документа на результати ОПВ; (0К0=280/285
·

· 0,98

Коефіцієнт підготовленос-ті виробничих приміщень до складання виробів, що опановуються

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415; 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 - відповідно, площа фактично підготовлених приміщень на період оцінки і загальна площа приміщень, необхідних для випуску нових виробів по і-му цеху, відділу; Рі вагомість (важливість впливу і-го цеху на результати ОПВ; (0<Рi<1)
КП = 140/180
·

· 0,78


Рівень організації готовності виробництва.

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415
К1,К2,...,Кn – відповідно, значення часткових аналітичних коефіцієнтів, які характеризують стан організаційної підготовки виробництва в результаті заходів з ОПВ

КОГ = 0,74

Індекс зростання рівня організаційної готовності виробництва
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415; 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415- відповідно, інтегральні коефіцієнти рівня організаційної готовності, досягнутого і планового, на період оцінки робіт з ОПВ.
ІОГ = 0,74/0,93
·

· 0,80


З розрахунку видно, що невиконання намічених об
·ємів організаційних заходів суттєво впливає на зниження рівня організаційної готовності у порівнянні з планом.
Таким чином, розрахунок часткових і інтегральних показників готовності дає можливість оцінити стан і хід виконання робіт з ОПВ і на цій основі визначити заходи впливу на його прискорення, доцільність начала опанування нових виробів і подовження роботи з підготовки.
Задача.
У наслідок обстеження виробництва, збирання і обробці статистичних матеріалів за попередні роки по групі однорідних виробів були отримані початкові дані з динаміки продуктивності праці Пф і собівартості одиниці продукції Сф на різних етапах опанування, технічної, економічної, організаційної і соціальної готовності виробництва. Значення узагальнюючих показників опанування планової продуктивності Кп = 0,67 і планової собівартості Кс = 1,22.
Необхідно знайти рівняння регресії і оцінити комплексну готовність виробництва до опанування нового виробу аналогічної групи при заданому рівні завершеності робіт з підготовці виробництва.
Розв
·язання.
Якщо підготовку виробництва обмежити досягнутим рівнем інтегральних показників готовності, то виробництво виробу буде здійснюватися при середній продуктивності праці, яка складає всього 67% рівня планової, а собівартість виробів вище планової у 1,22 рази. Очевидно, що готовність виробництва до випуску нового виробу за даними показниками не може бути задовільною, а ступень завершеності робіт слід вважати невисоким.
Варіанти домашніх завдань до практичного заняття 2 у табл. 1.4.

Таблиця 1.4 – Варіанти домашніх завдань до практичного заняття 2


Показник
Показники організаційної готовності підприємства




по плану
(норматив)
фактично на початок опанування



Варіант



1
2
3
4
5
1
2
3
4
5


1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12

Розробка проекту реконструкції цеху збирання виробів, нормо – години
3500
3600
3400
3700
3550
3000
3100
2800
3200
3000
0,3

Розробка проекту створення механічного цеху точних виробів, нормо – години




2800
2950
2700
3000
2900
2300
2350
2100
2500
2400
0,4

Розробка календарно планових нормативів на опанування виробів, нормо – години
250
260
230
250
240
200
190
220
200
230
0,2

Розробка і видача цехам і дільницям планів – графіків випуску виробів, нормо – години
200
180
210
200
190
180
170
185
200
180
0,1

Планування механічного цеху, монтаж і налагодження обладнання, тис. грн

285
300
270
280
265
280
285
260
270
280
1,0

Перепланування і монтаж обладнання збирального цеху, тис. грн
140
150
130
120
150
180
160
190
175
170
1,0



1.3 Розрахунок техніко-економічних показників складання виробів

1.3.1 Мета заняття

Метою заняття є освоєння системи показників для оцінки техніко-економічних показників складання виробів, набуття практичних навичок оцінки стану техніко-економічної готовності виробництва на початок освоєння нових виробів на підприємстві.

1.3.2 Методичні вказівки по організації самостійної роботи студентів

Методика розрахунку техніко-економічних показників складання виробів наведена в інформаційному джерелі [3], c.109 – 113.
Під час підготовки до практичного заняття необхідно користуватися інформаційними джерелами: [1 – 8].
Необхідно звернути увагу на те, що тип виробництва визначають з аналізу конструкції виробу, програми випуску та дійсного річного фонду робочого часу. Для певного типу виробництва обирають оптимальні методи складання, необхідне обладнання й оснащення. Тип виробництва установлюють за допомогою коефіцієнта серійності
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
де k0 кількість складальний операцій за технологічним процесом;
пр кількість робочих місць, необхідних для виконання процесу складання
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
де N річний обсяг випуску виробів, шт.;
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 трудомісткість складання виробів, хв.;
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 норма штучного часу і-ї складальної операції, хв.;
k коефіцієнт виконання норм у процесі складання; Фд дійсний річний фонд часу, год.
Тривалість виробничого циклу Тц час між запуском у виробництво та завершенням виготовлення партії виробів. Тривалість циклу залежить від сполучення операцій.
При послідовному сполученні операцій

Тц = N
· Ту,

де N кількість виробів в партії; Ту час проходження усіх операцій одним виробом.
При паралельному сполученні операцій кожен виріб переходить на наступну операцію, не очікуючи доки усі інші вироби цієї партії проходять дану операцію, тоді
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
де 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 норма часу найбільш трудомісткої операції.
При послідовно-паралельному способі сполучення операцій
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415
де tзс зсув у часі між початками двох операцій, що йдуть послідовно, хв.; 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 норма часу кінцевої операції, хв.
Якщо тривалість попередньої операції більше наступної, то зсув між цими операціями
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415.
Якщо попередня операція менше наступної, то зсув між операціями:
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415.
Операції технологічного процесу бажано проектувати рівними або кратними одна до іншої за тривалістю. Це дозволяє легко організовувати поточне виробництво. Розрахунки поточних та конвеєрних ліній полягають у визначенні їх основних параметрів та виконуються однаково. У процесі розрахунку необхідно знайти:
· такт поточної лінії, хв.; Тл темп поточної лінії, шт./год.; tл ритм поточної лінії, хв., що розраховують лише в тому випадку, якщо вироби передаються транспортними партіями; пр кількість робочих місць на лінії; L довжину поточної лінії або конвеєра, м; Вл ширину стрічки транспортеру, см;
·k швидкість руху конвеєра, м/хв.
Такт поточної лінії
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415
де Пзз змінне завдання запуску, шт;
ФЗМ фонд робочого часу за зміну, хв:

ФЗМ = 492-Тоб-Твідп,

де Тоб час організаційно-технічного обслуговування лінії, хв.; Твідп час на відпочинок, хв.; Тоб і Твідп у сумі складають 7 – 10 % від оперативного часу, що дорівнює
Топ = То + Тд,

де То основний технологічний час; Тд допоміжний час, що не перекривається.
Пзз змінне завдання запуску, шт.:

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,

де Пз змінне планове завдання випуску виробів, шт.; р відсоток допустимого браку.
Темп поточної лінії
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
де r кількість годин в зміні (r = 8,2).
Ритм поточної лінії
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
де Тзм тривалість зміни, хв.; S кількість виробів, що складаються, в транспортній партії
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415.
При розташуванні робочих місць в лінію з однієї сторони стрічки транспортера
L = lпит
· np ,

де питома довжина одного робочого місця за напрямком руху стрічки транспортеру lпит
· 1,2 м.
При розташуванні робочих місць з двох сторін стрічки транспортеру в шаховому порядку
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
де lпит
· 0,8 м.
Швидкість руху конвеєра, таким чином, визначається за формулою

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415.

Перервно-поточні (прямоточні) лінії характеризуються відсутністю строгої синхронності операції. Ритмічність такої лінії полягає в тому, що через певні проміжки часу на кожній операції оброблюється строго визначена, однакова кількість виробів при різному завантаженні робочих місць. Отже, під ритмом роботи Тл прямоточної лінії розуміють інтервал часу (кратний тривалості зміни), протягом якого на лінії формується заготовка заданої величини. Внаслідок різниці роботи за операціями, що мають різну продуктивність, створюються міжопераційні оперативні заділи.
Повне використання фонду робочого часу досягається впровадженням багатоверстатного обслуговування та суміщення обслуговування операцій. Для цього складають графік обслуговування, що визначає періоди роботи обладнання та робочих, порядок та час переходів робочих, що обслуговують декілька операцій протягом зміни.
Необхідно з
·ясувати як визначається час роботи робочого на одному робочому місті – період комплектування заділу, величина міжопераційного зворотного заділу zmax , норма вироблення для різних проміжків технологічного часу (година, зміна тощо) та під час складання на конвеєрних та поточних лініях.
Економічний розрахунок проводиться при: виборі найбільш ефективного варіанту технологічного процесу; виборі спеціального оснащення; обґрунтуванні технологічності виробу.
Вибір технологічного процесу з ряду прийнятних варіантів проводять визначенням критичної кількості пристроїв чи порівнянням приведеної технологічної собівартості.
Технологічна собівартість виробу Ст – частка собівартості, що включає витрати, що можуть суттєво змінюватися при зміні технологічного процесу:
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
де М – витрати на матеріали, що використовуються в з’єднаннях; З – заробітна плата виробничих робітників; Е – витрати, пов’язані з експлуатацією обладнання та універсальних пристроїв; Р = М + З + Е – річні витрати на складання одного виробу; 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 – річні витрати з експлуатації, амортизації та налагодження спеціального оснащення, віднесені до одиниці виробу, що складається.
Критичну кількість виробів, при якій собівартість двох порівняних варіантів є однаковою, визначають з рівності Ст1 = Ст2:

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415.

1.3.3 Контрольні запитання і завдання

1. Які особливості методики розрахунку техніко-економічних показників складання виробів?
2. Що таке тривалість виробничого циклу Тц?
3. Як визначається такт поточної лінії?
4. Як кількісно оцінюють техніко - економічні показники складання виробів?
5. Що розуміють під ритмом поточної лінії і як він визначається?
6. Охарактеризувати складові технологічної собівартості виробу Ст.
7. Викласти особливості визначення критичної кількісті виробів, при якій собівартість двох порівняних варіантів однакова?
8. Як визначається час роботи робочого на одному робочому місті – період комплектування заділу?
9. Що таке величина міжопераційного зворотного заділу zmax ?
10. Від чого залежить норма вироблення для різних проміжків технологічного часу (година, зміна тощо) та під час складання на конвеєрних та поточних лініях?

1.3.4 Приклади аудиторних і домашніх завдань
Задача.
Визначити час виготовлення партії виробів у кількості 103 шт. при послідовному сполученні операцій, якщо норми штучного часу на окремих операціях складають: Тшт.1 = 2 хв.; Тшт.2 = 6 хв.; Тшт.3 = Тшт.4 = 4 хв.; Тшт.5 = 3 хв.; Тшт.6 = 2 хв.; Тшт.7 = 7 хв.
Розв’язання.
Час проходження усіх операцій одним виробом:
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415.
При послідовному сполученні складальних операцій:
Тц = N
· Tу = 1000
· 28 = 28000 хв.
Домашнє завдання. Визначити час виготовлення партії виробів у кількості 103 шт. при різноманітному сполученні операцій, якщо норми штучного часу на окремих операціях складають: Тшт.1 = 2 хв.; Тшт.2 = 6 хв.; Тшт.3 = Тшт.4 = 4 хв.; Тшт.5 = 3 хв.; Тшт.6 = 2 хв.; Тшт.7 = 7 хв. При паралельному сполученні складальних операцій зсув між початками суміжних операцій:
– Tзм. 12 = Тшт. 1 = 2 хв.;
tзм. 23 = 6000 – 999
· 4 = 2004 хв.;
tзм. 34 = 0 хв.;
tзм. 45 = 4000 – 999
· 3 = 1003 хв.;
tзм. 56 = 3000 – 999
· 2 = 1002 хв.;
tзм. 67 = 2 хв.
Домашнє завдання.
Радіоелектронний блок засобу автоматизації збирають в результаті виконання семи складальних операцій, норми штучного часу яких становлять: Тшт.1 = 2 хв.; Тшт.2 = 6 хв.; Тшт.3 = Тшт.4 =4 хв.; Тшт.5 = 3 хв.; Тшт.6 = 2 хв.; Тшт.7 = 5 хв.
Визначити, при якому способі організації процесу складання буде швидше виготовлена партія радіоелектронних блоків засобу автоматизації, що складається з 300 шт.
Порівняти три варіанти організації процесу складання – паралельний, послідовно - паралельний і потоковий, поклавши, що змінне завдання у випадку потокового складання дорівнює 100 шт.
Зсув між початками суміжних операцій для паралельно - послідовного сполученя операцій:
tзм. 12 = Тшт. 1 = 2 хв.;
tзм. 23 = 6
· 300 – 299
· 4 = 604 хв.;
tзм. 34 = 0 хв.;
tзм. 45 = 4
· 300 – 299
· 3 = 303 хв.;
tзм. 56 = 3
· 300 – 299
· 2 = 302 хв.; tзм. 67 = 2 хв.
Задача.
Визначити тривалість виробничого циклу при поточній організації складання партії виробів у кількості 100 шт. Змінне завдання запуску Пзз = 94 шт.; фонд робочого часу за зміну Фзм =470 хв. Час проходження усіх операцій одним виробом Ту= 30 хв.
Розв
·язання.
Тривалість виробничого циклу при поточній організації складання визначається за формулою
Тц = Ту + (N - 1)
·
·,
де
· - такт поточної лінії:
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415

Визначаємо

· = 470/94=5 хв./шт.

Тоді тривалість виробничого циклу при поточній організації складання

Тц = Ту + (N - 1)
·
· = 30+(100-1)
· 5 = 525 хв.
Задача.
Визначити змінне завдання запуску та темп поточної лінії (ПЛ). Витрати на організаційно - технічне обслуговування складають Тоб. = 12 хв., час на відпочинок Твідп. = 8 хв., змінне планове завдання Пз = 196 шт., відсоток допустимого браку р = 2 %. Фонд робочого часу за зміну Фзм =470 хв.
Розв
·язання.
Визначаємо змінне завдання запуску

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415

Темп поточної лінії
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415

Домашнє завдання.
Визначити параметри поточної лінії, якщо витрати на організаційно - технічне обслуговування складають Тоб. = 12 хв., час на відпочинок Твідп. = 8 хв., змінне планове завдання Пзз = 196 шт., відсоток допустимого браку р = 2 %. Габарити радіоелектронного блоку, що складається, 160Ч120Ч80 мм. Розташування робочих місць з двох сторін стрічки в шаховому порядку. Питома довжина робочого місця lпит. = 120 см. Ширина стрічки транспортера Вл = 30 см. Час на виконання усіх складальних операцій на поточній лінії складає 142 хв.
Домашнє завдання.
Визначити тривалість виробничого циклу складання одного блоку РЕА в цеху, якщо трудомісткість складальних операцій 10 год., трудомісткість контрольних операцій 2 год., трудомісткість транспортних операцій 3 год. Час природних процесів, що передбачені технологією, 20 год. Кількість операцій, що виконуються в даному цеху, 11, поза даного цеха 5. Час міжопераційного зберігання в цеху доба, а поза цехом дві доби. Роботи виконуються в дві зміни.
Домашнє завдання.
Визначити час виготовлення партії радіоелектронних блоків у кількості 10000 шт. при різних сполученнях операцій (послідовному, паралельному, паралельно-послідовному), якщо норми штучного часу на певних операціях складають: Тшт.1 = Тшт.2 = 6 хв.; Тшт.3 = 4 хв.; Тшт.4 = 4 хв.; Тшт.5 = 3 хв.; Тшт.6 = 2 хв.; Тшт.7 = 5 хв.
Задача.
Визначити середній час безвідмовної роботи автоматичної лінії (АЛ) складання, якщо середній час обслуговування й усунення відмов складає 320 с, позациклові втрати часу 3,2 с/шт., а циклова продуктивність складає 0,12 шт./с.
Розв’язання.
Визначимо ймовірність відмов АЛ на кожному робочому циклі
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415.
Середнє напрацювання на відмову
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 циклів.
Час робочого циклу
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 с.
Середній час безвідмовної роботи АЛ становить
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415

Задача.
Визначити тип виробництва за допомогою коефіцієнта серійності при наступних вихідних даних: програма випуску N = 14800 шт.; кількість складальних операцій за технологічним процесом k0 = 21; норма штучного часу і-ї операції 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 = 15,4; коефіцієнт виконання норми k = 0,76; дійсний річний фонд часу Фд = 1823 год.
Розв’язання.
Тип виробництва визначають за коефіцієнтом закріплення операцій 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415. Для визначення 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 необхідно знати пр кількість робочих місць, необхідних для виконання складання
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415,
де N програма випуску;
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 робочих місць.
Тоді
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415.
Виходячи з умови, що kc
·1 виробництво масове, kc > 1 виробництво серійне, kc >> 1 виробництво одиничне, робимо висновок, що при kc = 4,2 виробництво серійне.


2 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

2.1 Дослідження процесу сортування виробів

2.1.1 Мета роботи

Метою даної роботи є:
- вивчення різних видів систем технічного зору (СТЗ) та особливостей їх застосування у виробничих процесах та обладнанні об
·єктів автоматизації;
- ознайомлення з практичними реалізаціями деяких із них у виробничій лінії сортування плоских виробів, що змодельована у програмі-емуляторі «DetailsCaser»;
- дослідження впливу параметрів СТЗ на кількість помилок визначення бракованих виробів.

2.1.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Під час підготовки до виконання та здавання лабораторної роботи студентам необхідно ознайомитися з матеріалами, присвяченими СТЗ, що наведені у інформаційних джерелах [1-5].
Особливу увагу звернути на побудову, використання СТЗ у виробничих процесах та обладнанні об
·єктів автоматизації.
Зорові можливості роботів реалізуються за допомогою системи давачів
· давачі відстані, сили, тактильні давачі, тощо. Та чи не найбільше значення для збільшення гнучкості використання роботів, для отримання найповнішої інформаціїї, необхідної для роботи роботів у всіх сферах народного господарства, дають системи технічного зору.
Вимірювальні системи, методи вимірювання та обладнання при використанні СТЗ мають набагато більше можливостей, ніж при використанні давачів.
Серед методів розпізнавання об
·єктів можна привести наступні.
Логічний метод розпізнавання ОР. В цьому методі використовується так звана чутлива поверхня – матриця чутливих елементів, що можуть бути у одному з двох станів – 0 або 1. Попадаючі на чутливу поверхню об
·єкти активізують різні набори чутливих елементів, завдяки чому і відбувається ідентифікація ОР.
Ідентифікувати за допомогою цього методу можна плоскі фігури довільної форми, при цьому задача полягає в знаходженні серед інших об
·єктів об
·єкта, найбільш близького вихідному.
Як чутливі елементи матричного поля використовуються електроконтакти фотометричних, пневматичних та електромагнітних давачів, що дозволяють бачити двовимірні зображення поверхні, тобто дозволяють бачити ту поверхню об
·єкта, що безпосередньо контактує з чутливим полем
·
Фотоелектронний метод розпізнавання дозволяє розпізнавати рухомі деталі різної форми. Він забезпечує зорову чутливість промислового робота (ПР) при обслуговуванні конвеєрів.
Цей принцип розпізнавання деталей складається з виділення основної і допоміжних ознак для однозначної класифікації деталей, що мають однакові плоскі проекції.
Основою методу є застосування фотоприймача, що являє собою лінійку з рівновіддаленими один від одного фотодавачами
·
Система розпізнавання, що базується на використанні відеодавачів чи відеоприймачів.
В таких системах застосовуються складні алгоритми роспізнавання отриманих зображень через те, що різноманітні завади (погане освітлення, недостатня прозорість повітря, відбивання світла блискучими поверхнями ОР, тощо) відіграють особливо велику роль.
В даній лабораторній роботі буде розглянуто роботу конвеєрної виробничої дільниці сортування і відбраковки виробів з використанням давачів, що базуються на першому і другому із описаних вище методів розпізнавання.
Розглянемо більш детально принцип розпізнавання першого давача.
В момент спалаху світловипромінювача на фотоприймачі виникає сукупність сигналів, що є дискретною апроксимацією фрагментів проекції деталі. Запит усіх фотодавачів виконується пристроєм обробки інформації одночасно з частотою прямування імпульсів від світловипромінювача. При цьому образ деталі формується миттєвими перерізами деталі площиною, перпендикулярною поверхні деталі і направляючій прямій руху деталі, а також площиною., паралельною цій прямій. Таким чином формується два набори попередніх даних.
Пристрій обробки інформації перетворює множину сигналів від фотодавачів в 0 і 1 та виявляє кількість неосвітлених фрагментів. У результаті отримуються два набори даних для подальшого аналізу – гістограми кількості неосвітлених точок по вертикалі і горизонталі. Отримані гістограми звіряються із зразковими для виявлення типу деталі.
Розглянемо принцип розпізнавання другого давача.
Після отримання скан-портрету поточної деталі останній являє собою матрицю елементів, що можуть приймати одне з двох значень – 0 чи 1 (нуль відповідає неосвітленій точці, одиниця – освітленій). В пам
·яті керуючої ЕОМ зберігаються скан-портрети зразкових деталей, з якими в подальшому і порівнюється отриманий. З того, що попередній давач уже виявив тип деталі, випливає необхідність порівняння отриманого скан-портрету тільки з одним із зразкових. Це значно прискорює процес розпізнавання бракованих деталей, бо процес порівняння досить складний і займає багато часу і ресурсів обчислювальної машини, що невигідно при використанні конвеєрних виробництв.
Порівняння двох скан-портретів проходить у два етапи. Спочатку сканується перший портрет, і в його нулях перевіряються нулі іншого. В окрему змінну записується кількість точок, кольори яких не співпали. Далі та ж операція проводиться для другого скан-портрету. Якщо кількість не співпавших точок мінімальна (визначається необхідною точністю системи), то поточна деталь не бракована.
Сканування портретів один одним носить зрозумілий фізичний зміст – це накладення однієї деталі на іншу і виявлення частин нижньої деталі, що видно у отвори верхньої. Це дозволяє організувати подібну перевірку на апаратному рівні і ще більше прискорити процес розпізнавання

2.1.3 Порядок виконання роботи та методичні вказівки щодо її виконання

У програмі DetailsCaser, що моделює конвеєрну дільницю виробництва плоских виробів з отворами (рис 2.1), на якій здійснюються процеси сортування і відбраковки виробів, використовуються перший і другий методи розпізнавання, що дозволяє прискорити ці процеси.


Рисунок 2.1 – Схема конвеєрної дільниці, що моделюється

На першому етапі за допомогою фотоелектронного методу виявляється тип виробу, причому роздільну здатність (кількість фотоприймачів на одиницю довжини на лінійці світлочутливих давачів) першого давача можна вибирати досить малою (її допустима величина залежить тільки від величини попарнної схожості виробів, що сортуються). На цьому ж етапі можливе і виявлення браку, якщо відмінність бракованого і правильного виробу досить висока.
На другому етапі за допомогою логічного методу перевіряється відповідність форми поточного виробу зразковій. На цьому кроці відбувається остаточне відсіювання бракованих виробів.
Програма дозволяє відключати перевірку другим давачем і, регулюючи роздільну здатність першої ланки СТЗ, слідкувати за кількістю помилок у визначенні браку цією ланкою.
У програмі використовуються деталі чотирьох типів, причому для кожного із них задано шість можливих бракованих варіантів. Крім цього, у програмі закладено можливість змінювати зразок виробу (варіант, що вважається на данний момент не браком) на один із шести заданих для неї бракованих елементів. При цьому попередній зразок замінює вибраний бракований варіант. Ця можливість моделює процес навчання СТЗ як один із етапів її роботи.
Програму-емулятор написано у середовищі візуальної розробки програмних засобів Delphi, тому для своєї роботи вона вимагає IBM-сумісний комп
·ютер із операційною системою родини Windows.
Процес розпізнавання запускається вибором відповідного пункту в меню “Файл” або натиском клавіші F2
· закінчення процесу – аналогічно, тільки «гарячою» клавішею є F3.
Кнопки “Стоп” і “Пуск” відповідно призупиняють і знову запускають процес, що виконується. Відмінність їх дії від дії клавіш F3 і F2 відповідно полягає в тому, що вони лише призупиняють хід процесу, не перериваючи, наприклад, статистики, і знову запускають його, тоді як останні переривають процес повністю і знуляють усі його параметри.
Кнопка “Змінити” на панелі зразку в режимі зупинки процесу (клавіша F3) дозволяє вибрати за зразок один із варіантів бракованих деталей. При цьому заміна виконується для деталі, вибраної у випадаючому спискові деталей, розміщеного у лівій верхній частині головного вікна програми. При натисканні цієї кнопки назва панелі бракованих деталей змінюється з “Браковані деталі” на “Вибери тут”, а назва самої кнопки змінюється на “Відміна”. Панель бракованих деталей починає блимати сірим і сріблястим кольором, привертаючи увагу до себе. Натискання лівої кнопки миші на зображенні одного з бракованих елементів, розміщених на панелі, виконує вибір цього елемента в якості нового зразка. Натискання кнопки “Відміна” замість вибору одного з бракованих елементів повертає усі змінені параметри у попереднє положення без заміни зразка.
Регулятор у лівій частині панелі бракованих виробів призначений для збільшення або зменшення проценту випадання браку. Нове значення відсотку випадання браку враховується вже для наступного виробу.
Регулятор, що розташований ліворуч від панелі “Показання давачів” призначений для збільшення або зменшення роздільної здатності першої ланки СТЗ, що моделюється. Нове значення роздільної здатності враховується вже для наступної деталі, що перевіряється.
Регулятор, розташований зверху місця виходу деталей, відповідає за швидкість конвеєру. При збільшенні швидкості крок між попереднім і наступним зображеннями деталі збільшується, що призводить до втрати наглядності, проте дозволяє прискорити отримання статистики.
Статистична інформація надається на спеціальній панелі у правій верхній частині головного вікна програми взагалом по процесу, та біля місця виходу кожного виду виробу.
Натисканням кнопки зі стрілкою у правій нижній частині головного вікна програми виконується вихід з програми. Крім цього, до такого ж ефекту призводить натискання клавіші F10 або вибір відповідної команди в меню “Файл”.
Ознайомлення з програмою:
- уважно прочитати опис програми, наведений у даних методичних вказівках. При цьому необхідно мати перед собою на дисплеї комп
·ютера запущену програму, щоб була можливість співставляти описувані елементи управління з їх реалізаціями у програмі;
- не запускаючи процеса, ознайомитися з виробами та варіантами браку, що використовуються у програмі. Для цього необхідно вибирати відповідні вироби у випадаючому спискові, що розташований у лівій верхній частині головного вікна програми;
- попрактикуватися у зміні зразків виробів. Для цього натиснути кнопку “Змінити”, коли вибраний виріб, для якої необхідно змінити зразок і вибрати новий зразок серед бракованих варіантів. Замалювати деякі із зразків деталей і занести рисунки в теоретичну частину звіту;
- ввімкнувши перевірку другим давачем, запускати процес для різних зразків кожного з чотирьох виробів. Прослідкувати, щоб при зміні зразка нормою починав вважатися вибраний зразком варіант, а попередній зразковий – браком. Замалювати показання першого і другого давачів для різних виробів і різних зразків, рисунки занести до практичної частини звіту;
- підготуватися для проведення подальших досліджень, повернувши (за бажанням) початкові варіанти зразків виробів; встановивши в середнє положення регулятори кількості бракованих виробів та кроку між давачами першої ланки СТЗ.
Дослідження процесу сортування виробів:
- при початкових значеннях параметрів системи та ввімкненій перевірці другим давачем запустити процес (клавіша F2). Зняти статистичні дані для А1 виробів (значення А1 задається викладачем). Дані занести в таблицю довільної форми, наприклад, як показано в табл. 2.1

Таблиця 2.1 – Статистичні дані процесу сортування


Дослідження 1
Дослідження 2
Дослідження С


А1
А2
А1
А2
А1
А2

Виріб 1







Виріб 2















Виріб Е







Всього







Позначення у табл.2.1: А1 – задана кількість деталей і –го виду; А2 –кількість виробів, що визначена під час дослідження; С – номер останнього дослідження; Е – номер останнього виробу.
Звернути увагу, що у разі, коли перший давач не знаходить відповідності поточного виробу ні одному із зразків, поточна деталь вважається бракованою і на другому давачеві не перевіряється. Зробити висновок.
- змінюючи положення регуляторів кількості бракованих деталей та роздільної здатності першої ланки СТЗ, провести ще два-три дослідження, їх результати занести до таблиці. Конкретні значення положень регуляторів задаються викладачем кожній бригаді окремо.
Дослідження процесу відбраковки виробів
а) встановити регулятор кількості бракованих виробів на максимум;
б) увімкнути перевірку другим давачем, запустити новий процес;
в) змінюючи значення роздільної здатності першої ланки СТЗ моделі, що розглядається, визначити:
1) процент помилок у визначенні бракованих виробів при різних значеннях роздільної здатності та швидкості конвеєра (коли перевірка другим давачем відбулася);
2) продуктивність роботи другого давача при різних значеннях кроку та різних значеннях швидкості конвеєра (відношення загальної кількості перевірених виробів до кількості перевірених другим давачем);
3) межу збільшення кроку (давач починає помилятися у виборі типу виробу) для різних значень швидкості конвеєра.
Результати досліджень звести у таблицю довільної форми, наприклад, табл. 2.2.
Таблиця 2.2 – Дані дослідження процесу відбраковки

Крок
Параметри
Швидкість конвеєра



1
2

5

1
Помилок, %






Продуктивність





2
Помилок, %






Продуктивність






Помилок, %






Продуктивність





11
Помилок, %






Продуктивність





4) вимкнути перевірку другим давачем; змінюючи значення кроку між давачами першої ланки СТЗ моделі, проаналізувати поведінку системи. Зробити висновки.
2.1.4 Контрольні питання та завдання

Типовими контрольними питаннями та завданнями є:
– навести схему інформаційних потоків підсистеми сортування виробів;
– навести перелік функцій підсистеми сортування виробів;
– у чому полягає зв'язок підсистеми сортування з іншими підсистемами виробничої системи?
– навести порядок роботи з програмою DetailsCaser на етапі дослідження процесу сортування виробів;
– навести порядок роботи з програмою DetailsCaser на етапі дослідження процесу відбраковки виробів.

2.2 Дослідження на моделі структури роботизованого процесу

2.2.1 Мета роботи

Метою роботи є набуття практичних навичок дослідження й оптимізації структур роботизованих складальних процесів.

2.2.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Дана робота вимагає знання визначеного матеріалу за структурою складальних процесів, робототехніки, методики побудови структурно-компонувальних схем робототехнічних комплексів (РТК), методів моделювання й оптимізації як самих технологічних процесів (ТП), так і оптимізації варіантів структур РТК. У цьому зв’язку необхідно попередньо ознайомитися з вимогами і контрольними запитаннями даної роботи і самостійно вивчити стосовно до цієї теми питання, викладені в [1-8] і конспекті лекцій. Приступаючи до роботи студент повинен знати на рівні відтворення основні відомості складально-монтажних процесів, побудови роботизованих комплексів, основним технічним характеристикам промислових роботів і вміти застосову-вати їх при виконанні даної роботи.

2.2.3 Опис лабораторної роботи

Лабораторна робота може виконуватися як у реальних виробничих умовах, на підприємстві, так і в навчальній лабораторії. У зв’язку з цим лабораторна установка є робототехнічною системою, яка складається з технологічного устаткування і промислових роботів, пов’язаних єдиною метою з реалізації процесів складання виробів. Технологічне устаткування може бути будь-якого призначення.
2.2.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання

Під час виконання даної роботи потрібно мати на увазі, що в сукупності задач технологічної підготовки роботизованого виробництва особливе місце займає задача оптимізації структури технологічного процесу. Це обумовлюється тим, що в структрурі РТК знаходить своє відображення структура технологічного процесу.
Структурне рішення ТП істотне впливає на показники надійності, продуктивності і капіталоємкості РТК.
Структура будь-якого ТП, так само як і РТК включає комплекс технічних засобів, що забезпечують виконання технологічного завдання. До числа основних параметрів структур РТК відносяться: g – кількість одиниць технологічного устаткування, необхідних для виконання повного обсягу технологічних операцій; nпр – кількість робочих позицій, на яке розділений РТК, що складається з послідовно розташованих потоків виробів.
Робоча позиція є сукупністю жорстко зблокованих у єдину систему декількох одиниць устаткування та ПР і функціонуючих таким чином, що відмова в роботі однієї одиниці призводить до зупинки всієї позиції.
Наведені параметри є змінними для різних варіантів структур РТК, а параметр nпр – найважливіша структурна ознака. Звичайно1
·nпр
·g. Під час дослідження варіантів структури РТК важливою умовою вибору кращого варіанта є зв’язок розрахунків продуктивності РТК з вимогами надійності. Варто розрізняти циклову продуктивність РТК (що характеризує кількісну можливість випуску виробів за умови його безпербійної роботи) і фактичну продуктивність (що має менше чисельне значення внаслідок наявності відмов у роботі технічних засобів).
Математичною моделлю якості структури РТК у даному випадку є

13 EMBED MathType 6.0 Equation 1415, (2.1)

за такими обмеженнями:

·г1;
·(t)0;
·(t)0; Qфmax,
де J – функціонал якості структури;
·г – коефіцієнт готовності РТК;
·(t) – інтенсивність відновлення РТК;
·(t) – параметр потоку відмов; Qф – фактична продуктивність РТК.
За показник надійності, що характеризує ступінь безвідмовності РТК, доцільно прийняти коефіцієнт готовності, що визначає математичне сподівання того, що РТК буде працездатним у будь-який момент часу t і враховує тільки випадкові відмови устаткування.
Коефіцієнт готовності за великий час спостережень визначається за формулою:
13 EMBED MathType 6.0 Equation 1415 (2.2)
де Тср – середній час роботи РТК до виникнення відмовлення, год;
Тв – середній час відновлення працездатності РТК, год.
Середній час безперервної роботи визначається як величина, зворотна параметру потоку відмов
·(t), що характеризує щільність імовірності виникнення відмови РТК у розглянутий проміжок часу t, тобто

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.3)
де
·(t) – параметр потоку відмов, визначається за формулою

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.4)

де
·1(t) – щільність імовірності подачі на позицію непридатних виробів;

·2(t) – щільність імовірності відмовлення устаткування;

·3(t) – щільність імовірності відмовлення ПР;

·4(t) – щільність імовірності відмовлення системи керування.
Середній час відновлення працездатності РТК після виникнення відмови визначається за формулою
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.5)
де
·(t) - інтенсивність відновлення комплексу.
Таким чином, підставляючи отримані вирази у формулу (2.2), одержимо
13 EMBED MathType 6.0 Equation 1415 (2.6)

Для визначення фактичної продуктивності РТК використовуємо за теорією продуктивності автоматизованих систем формулу

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.7)

де Qц - циклова продуктивність;

·г - коефіцієнт готовності РТК.
Виходячи з прийнятого підходу незалежного визначення Qц і
·г та враховуючи трудомісткість виконання кожної технологічної операції Тi, визначаємо циклову продуктивність у залежності від варіанта структурної побудови РТК. При послідовному розташуванні робочих позицій вихід придатних виробів із РТК визначається тривалістю самої трудомісткої операції, отже, циклова продуктивність визначається таким чином
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.8)

При паралельному розташуванні робочих позицій у РТК

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415, (2.9)
або
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.10)

якщо трудомісткості окремих операцій рівномірно розподілені по робочих позиціях, де n – кількість робочих позицій.
Коефіцієнт готовності РТК визначається на підставі коефіцієнтів готовності одиниць технологічного устаткування і ПР. При цьому передбачається, що в послідовному розташуванні устаткування на робочій позиції відмова кожного з них приводить до відмови всієї позиції. У цьому випадку імовірність відмови робочої позиції визначається добутком імовірності відмов складових позиції, отже, коефіцієнт готовності дорівнює
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.11)
де k – кількість устаткування і ПР, що входять у робочу позицію;

·i – коефіцієнт готовності i-го устаткування.
При паралельному розташуванні робочих позицій сумарний коефіцієнт готовності дорівнює
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.12)
Кожна структура досліджується в двох варіантах: у послідовному і параллельному, побудованими згідно з варіантами.
Структура РТК залежить від таких параметрів: складу РТК; параметра потоку відмов
·(t); інтенсивності відновлення РТК µ(t); кількості робочих позицій n; кількості одиниць обладнання, що входить у робочу позицію k.
Таким чином, вибір структури РТК – альтернативна задача.
Визначити:
·г; Тср; Тв; Qф; Qц. за даними, що подані у табл. 2.1–2.3 – структура та склад РТК.



Таблиця 2.1– Варіант 1

Структура
Склад РТК
Т, хв

·(t)

·(t)
n
k

Послідовна/
паралельна
Напівавтомат
складання ФУ
3,7
0,03
0,01
4
1

Послідовна/
паралельна
Автомат пайки
ФУ
2,1
0,01
0,015
4
2

Послідовна/
паралельна
ПР РФ-2М
0,5
0,05
0,005
4
1

Послідовна/
паралельна
Бункерне пристосування
0,95
0,01
0,003
4
1



Таблиця 2.2– Варіант 2

Структура
Склад РТК
Т, хв

·(t)

·(t)
n
k

Послідовна/
паралельна
Напів-автомат складання ФУ
2,3
0,05
0,05
3
2

Послідовна/
паралельна
Автомат контролю ФУ
3,4
0,15
0,09
3
1

Послідовна/
паралельна
Установка очищення ФУ
0,95
0,23
0,17
3
1

Послідовна/
паралельна
Напів-автомат
упакування ФУ
2,2
0,185
0,08
3
1

Послідовна/
паралельна
Напів-автомат маркіру-вання
Виробів
3,1
0,095
0,05
3
2

Таблиця 2.3 – Варіант 3

Структура
Склад РТК
Т, хв

·(t)

·(t)
n
k

Послідовна/
паралельна
Автомат свердління 2Н135
4,7
0,025
0,183
2
1

Послідовна/
паралельна
Автомат фрезерувальний 6Д12
6,3
0,270
0,281
2
2

Послідовна/
паралельна
Автомат контролю АК-125
3,7
0,115
0,215
2
1

Послідовна/
паралельна
Автомат упакування виробів АУ-150
2,8
0,099
0,112
2
2


2.2.5 Зміст звіту

Звіт з лабораторної роботи повинний містити:
а) програму досліджень;
б) стислі теоретичні відомості;
в) структуру РТК;
г) вихідні дані для аналізу РТК;
д) результати досліджень;
е) висновки.

2.2.6 Контрольні запитання і завдання

1. Які параметри структури РТК впливають на його продуктивність?
2. Від чого залежить надійність РТК?
3. Показники надійності, назвіть і охарактеризуйте.
4. Що характеризує коефіцієнт готовності РТК?
5. Як визначається коефіцієнт готовності?

2.3 Дослідження процесу функціонування технологічного комплексу

2.3.1 Мета роботи

Мета роботи – дослідження процесу функціонування технологічного комплексу (ТК) на основі теорії масового обслуговування для визначення основних показників ТК і надбання практичних навичок оцінювання стану ТК, як системи масового обслуговування.



2.3.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Необхідно попередньо вивчити відповідний розділ конспекту лекцій і матеріал, викладений у [1–8], ознайомитися з особливостями і структурою досліджуваного ТК, скласти план досліджень і підготувати необхідні матеріали. Виконуючи дану роботу, варто мати на увазі, що при дослідженні операцій і процесів виготовлення продукції часто приходиться зіштовхуватися в практиці виробництва з аналізом роботи ТК, ПТК, ПТЗ, РО, ЗА, використовуючи методи аналізу систем масового обслуговування (СМО). Прикладом таких систем і є технологічні системи, комплекси й окреме устаткування. В залежності від умов і мети дослідження за основні характеристики СМО можуть бути прийняті: абсолютна пропускна здатність ТК; відносна пропускна здатність ТК; середня кількість заявок, яку може обслужити ТК в одиницю часу; середній відсоток заявок, отримавших відмову; імовірність того, що заявка, яка надійшла, негайно буде прийнята до обслуговування; середній час чекання в черзі; закон розподілу кількості заявок у черзі та ін.
Під час аналізу ТК важливо знати такі основні параметри, як: кількість каналів n; інтенсивність потоку заявок
·; продуктивність кожного каналу – середню кількість заявок
·, що обслуговується каналом в одиницю часу; умови утворення черги; обмеження, якщо вони мають місце.
Будемо вважати всі потоки подій, що переводять ТК зі стану в стан, пуассонівскими.
У випадку, коли пуассонівский потік стаціонарний (найпростіший потік), інтервал часу між подіями в цьому потоці є випадкова величина, розподілена за показовим законом

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.13)

де
· – інтенсивність потоку подій.
Якщо з якогось стану Si систему виводить відразу кілька найпростіших потоків, величина Т – час перебування системи в даному стані - є випадкова величина, розподілена за законом (2.1), де
· – сумарна інтенсивність усіх потоків подій, що виводять систему з даного стану.
Найбільш характерним ТК як СМО з відмовами є, наприклад, потокова лінія, роботизований модуль складання, окремий автомат пайки, напівавтомат підготовки елементів та ін.

2.3.3 Опис лабораторної установки

Лабораторна робота може виконуватися у виробничих умовах або в лабораторії технологічного устаткування на конкретному технологічному комплексі.

2.3.4 Порядок виконання роботи

У методичному плані робота виконується в такій послідовності:
– ознайомитися з особливостями і структурою ТК;
– провести дослідження відповідно до методичних вказівок;
– виконати необхідні розрахунки, вихідні дані наведені в табл. 2.4;
– дати висновки і рекомендації з удосконалювання ТК.
Досліджуємо найпростіший ТК як одноканальну СМО з відмовами. Нехай ТК складається з одного каналу (N=1), і на нього надходить пуассонівський потік заявок з інтенсивністю
·, що залежить у загальному випадку від часу t:
·=
·(t).
Заявка, що застала канал зайнятим, одержує відмову і залишає систему.
Обслуговування заявки продовжується протягом випадкового часу Тобс, розподіленого за показовим законом з параметром

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.14)

У табл. 2.4 –Вихідні дані для визначення основних характеристик ТК

Таблиця 2.4 – Вихідні дані для визначення основних характеристик ТК

Ва-рі-ант
Кількість каналів (устаткування)

·
t, хв.

1
Автомат паяння друкованих плат
0,2
0,20

2
Модуль складання типових елементів заміни
0,3
0,22

3
Автомат підготовки ЕРЕ до складання
0,4
0,35

4
Модуль одержання друкованого рисунка
0,29
0,19

5
Модуль формування виводів ЕРЕ
0,5
0,4

6
Робоче місце механізованого складання на лінії
0,2
0,15

7
Роботизований модуль контролю виробів
0,5
0,47

8
Роботизований модуль дозованого паяння
0,3
0,29

9
Установка "АРАКС-2" в’язання джгутів
0,4
0,35


Приймаємо, що один канал безперервно зайнятий і видає обслуговані заявки з інтенсивністю
·.
Треба визначити: відносну пропускну здатність системи (q); абсолютну пропускну здатність системи (А); імовірність відмови (Рвідм).
Досліджуємо єдиний канал обслуговування як фізичну систему S, що може знаходитися в одному з двох станів: S0 – канал вільний; S1 – канал зайнятий (рис.2.1).




Рисунок 2.1– Граф станів системи

Зі стану S0 у S1 систему переводить потік заявок з інтенсивністю
·, з S1 у S0 – потік обслуговування з інтенсивністю
·. Позначимо імовірність станів р0(t) і р1(t).
Очевидно, що для будь-якого моменту t

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.15)

Складаємо диференціальні рівняння Колмогорова для імовірностей станів:

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415. (2.16)
Після нескладних перетворень маємо
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 або 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415. (2.17)
Рівняння (2.17) потрібно вирішувати з початкових умов 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 тобто у початковий момент канал вільний.
Для найпростішого потоку заявок, тобто при
·=соnst

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.18)


У початковий момент часу (при t=0) канал вільний 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415. Зі збільшенням t імовірність р0 зменшується й при t
· дорівнює 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415
Величина p1(t), що доповнює p0(t) до одиниці, змінюється, як показано на рис. 2.2.



Рисунок 2.2 – Залежність імовірностей р0 і р1 від часу t

Неважко переконатися, що для одноканальної системи з відмовами імовірність p0 є не що інше, як відносна пропускна здатність q. Дійсно, є імовірність того, що заявка, яка прийшла в момент t, канал вільний, інакше імовірність того, що заявка, яка прийшла в момент t, буде обслугована. Таким чином, для даного моменту часу t середнє відношення кількості обслугованих заявок до кількості надійшовших також дорівнює р0, тобто 13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415.
У межі, при t
·, коли процес обслуговування буде стабільним, граничне значення відносної пропускної здатності є
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.19)

Знаючи відносну пропускну здатність q, легко знайти абсолютну пропускну здатність А. Вони пов’язані співвідношенням

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415. (2.20)
У межі, t
·, абсолютна пропускна здатність стане стабільною і буде дорівнювати
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.21) Знаючи відносну пропускну здатність системи (імовірність того, що заявка, яка прийшла в момент часу t, буде обслугована), можна визначити імовірність відмови
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.22)
Імовірність відмови Рвідм є не що інше, як середня частка не обслугованих заявок серед тих, що надійшли. У межі, при t
·,
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 . (2.23)
Визначимо числові характеристики випадкової величини Т, (інтервал часу між подіями), а саме – математичне сподівання (середнє значення) mt і дисперсію Dt.
Математичне сподівання mt
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415. (2.24)
Дисперсія величины Dt
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415. (2.25)
Визначаємо середнє квадратичне відхилення випадкової величини t
13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415. (2.26)
Отже, для показового розподілу математичне сподівання і середнє квадратичне відхилення дорівнюють один одному й зворотні параметру
·.
Якість обслуговування в системі з відмовами визначається в основному відношенням
·/
·, тобто відношенням середньої кількості вимог, що надійшли на вхід системи в одиницю часу, до середньої кількості вимог, які обслуговуються одним каналом за одиницю часу

13 EMBED Microsoft Equation 3.0 1415 (2.15)
де
·пр - приведена щільність вхідного потоку вимог.

2.3.5 Зміст звіту

Звіт з даної лабораторної роботи повинний містити: програму досліджень; вихідні дані для характеристики ТК; розрахунки, пов’язані з визначенням основних характеристик ТК; висновки і рекомендації з удосконалення ТК.

2.3.6 Контрольні запитання і завдання

1. Охарактеризуйте ТК як систему масового обслуговування.
2. Назвіть основні характеристики системи з відмовами й охарактеризуйте їх.
3. Поясните сутність показового закону розподілу випадкової величини.
4. Назвіть чисельні характеристики випадкової величини.
5. Як визначають відносну пропускну здатність системи з відмовами?
6. Як визначають абсолютну пропускну здатність системи з відмовами?
7. Як знаходять імовірність відмови системи?
8. Що характеризує параметр
·?
9. Що характеризує параметр
·?
10. Яким чином можна поліпшити технічні характеристики ТК?







ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Кодра, Ю.В. Технологічні машини [Текст]: навч. посіб. / Ю.В. Кодра. –Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2004.
2. Невлюдов, І.Ш. Основи виробництва електронних апаратів [Текст]: підручник /І.Ш. Невлюдов. – Харків: Компанія СМІТ, 2005.
3. Невлюдов, І.Ш. Основи виробництва електронних апаратів. Типові задачі [Текст]: навч. посіб. /І.Ш. Невлюдов. – Харків: Компанія СМІТ, 2008.
4. Невлюдов, І.Ш. Організаційно-технічні основи виробництва електронних апаратів [Текст]: навч. посіб. / О.В. Тучин, Г.В. Карпов. – Харків: ХТУРЕ, 2001.
5. Шеремет, Ю.М. Проектування технологічних процесів в радіоапаратобудуванні [Текст] / Ю.М. Шеремет. – Львів: НВО «Електрон», 1995.
6. Алиев В.Г. НТП и подготовка производства [Текст] / В.Г. Алиев. – М: Экономика, 1987.
7. Державний стандарт України. ДСТУ 3008–95. Документація. Звіти у сфері науки і техники. Структура і правила оформлення.- Київ., 1995.
8. Державний стандарт України. ДСТУ 2869 –94. Надійність техніки. Терміни та визначення. Київ., 1994.












13 PAGE 143415


1 -ий

2-ий

S0

S1



Root EntryEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation NativeEquation Native

Приложенные файлы

  • doc 320117
    Размер файла: 692 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий