Diplom_vysokomolek_tekhnologii

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
"УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"




Кафедра хімічної технології
високомолекулярних сполук




З В І Т
з переддипломної практики
на _____________________
(підприємство)



Студент ___________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

Група ____________________________

Цех ____________________________

Керівник практики від
підприємства ____________________________

Керівник практики від
університету ____________________________









Дніпропетровськ ДВНЗ УДХТУ 2011
ЗМІСТ
Стр.
Історія, структура й перспективи розвитку підприємства 3
Характеристика сировини, матеріалів і готової продукції 11
2.1 Характеристика вихідної сировини 11
2.1.1 Методи визначення якості вихідної сировини 13
2.1.2 Транспортування та зберігання вихідної сировини 13
2.2 Характеристика готової продукції 14
2.2.1 Застосування соняшникової олії 17
2.2.2 Якість соняшникової олії 17
2.2.3 Технічні вимоги 18
2.2.4 Методи випробування 21
2.2.5 Транспортування та зберігання 21
Опис технологічного процесу 23
Норми технологічного процесу й контроль виробництва,
автоматизація виробництва 25
Специфікація устаткування 26
Характеристика будівлі та основних виробничих
приміщень 31
Охорона праці, техніка безпеки й протипожежна техніка 33
7.1 Характеристика негативних факторів об’єкту 33
7.2 Заходи по забезпеченню безпечних та здорових
умов праці 33
7.3 Характеристика приміщення за пожежо- та
вибухонебезпекою 34
7.4 Протипожежні заходи 35



Охорона навколишнього середовища 37
8.1 Охорона земельних ресурсів 37
8.2 Охорона атмосферного повітря 40
8.2.1 Елеватор насіння з очисним відділенням 40
8.2.2 Шеретувально-віяльне відділення 40
8.2.3 Екстракційний цех 41
8.2.3.1 Технологічне джерело шкідливих викидів
в атмосферу після обладнання олійної абсорбції 41
8.2.3.2 Вентиляційні викиди 41
8.2.4 Відділення грануляції шроту 42
8.2.5 Елеватор шроту 43
8.3 Охорона водного басейну 43
Економіка, організація й планування виробництва 45
Права та обов’язки технолога, майстра, начальника зміни 50
10.1 Технологічна інструкція для жаровщика виробництва
видобутку олії 50
10.2 Технологічна інструкція для машиніста сушильних
установок 58
Лекції, практичні заняття, екскурсії 67









1 ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА Й ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями “Дніпропетровський олійноекстракційний завод” створене на базі олійнопресового заводу, який був уведений в експлуатацію в 1947 році, потужністю 100 тонн за добу насіння соняшнику.
У 1965 році, після корінної реконструкції, завод був переведений на екстракційний спосіб перероблення насіння соняшнику потужністю 600 тонн за добу.
У результаті упровадження заходів по технічному переобладнанню підприємства, в екстракційному цеху в 1975 р. замінили завантажувальні колони екстрактора НД-1250 на колони “Олье” і наростили екстракційні колони.
В 1982 році на елеваторі насіння упроваджене дистанційне управління механізмами (ДАУ), а також автоматизована система контролю температури в силосах елеватора насіння та елеватора шроту.
В результаті проведеної реконструкції продуктивність заводу досягла 850 тонн/добу по переробленню насіння соняшнику.
В 1987 році в пресовому цеху агрегати ФП та МПЖ-68 замінили на високопродуктивні типу РЗ-МОА. В шеретувально-віяльному та вальцьовому відділеннях проведена заміна обладнання на високопродуктивне (100-200 тонн за добу насіння соняшнику).
У 1989 р. була проведена реконструкція: оборотного бензосховища, водовідділювачів та вдосконалена система рекуперації пари розчинника.
В 1994 році упроваджена автоматична система управління технологічними процесами (АСУ ТП) з центральним пультом управління (ЦДП). Дільниця дистиляції місцели автоматизована.
В 2000-2001 роках замінили 9 бичових шеретувальних машин на шеретувальні машини DOSB BUHLER і чотири насіннєвіялки М2С-50 замінили на ВСХ.
Це підприємство повністю механізоване та частково автоматизоване.
У 2001 році замінили чотири конденсатори, до I-го та II-го ступенів дистиляції з поверхнею охолодження 150м2 кожний, на конденсатор з поверхнею охолодження 680 м2 і замінили конденсатори газоповітряної суміші на дільниці рекуперації на абсорбційну установку.
У 2004 році проведена реконструкція цехів добування олії (1-а черга):
- в екстракційному цеху на базі установки фірми «ANDREOTTI IMPIANTI S.p.A» Італія: замінили два чанних випарника ЕХ 2200/10-12 на один більш потужний та замінили установку для дистиляції місцели на більш сучасну та потужну;
- у підготовчому відділенні на базі установки фірми „DOSB BUHLER” та фірми „Allocco”, Аргентіна проведена заміна:
шеретувальних машин МНР-70 на відцентрові шеретувальні машини „DOSB BUHLER”;
технологічних транспортних елементів;
насіннєвіялок МІС-50 на СВХ Хорольського машинобудівного заводу;
вальцьових верстатів ВС-5, та верстатів Б6-МВА на вальцьові верстати АС-600 фірми „Allocco”, Аргентіна, додатково установлені чотири зерноочисних сепаратори МТМА-15100ДS та циклони відділювачі лушпиння для контролю перевію.
В 2005 році проведені такі роботи по реконструкції:
в шеретувально-віяльному відділенні замінені три сепаратори TLF – 2000 “Comexol” для контролю лушпиння на п’ять сепараторів АС-40 „Allocco”;
в підготовчо-пресовому цеху замінені пресові агрегати Р3-МОА на агрегати АС-МАХ800 „Allocco”;
в екстракційному цеху замінені два екстрактора «Олье-НД1250» на екстрактор фірми «ANDREOTTI IMPIANTI S.p.A».
Виробництво олії включає наступні стадії:
Прийом сировини.
Сировинне очищення та зберігання.
Виробниче очищення.
Шеретування насіння.
Відділення лушпиння та ядра.
Контроль ядра.
Контроль перевію.
Контроль лузги
Подрібнення ядра.
Пресування.
Екстракція.
Очищення олії.
Зберігання олії в ємкостях.
Гранулювання шроту.
Сушіння та охолодження шроту.
Зберігання шроту.
Технологічний регламент розроблений згідно з вимогами нормативної документації:
1. СОУ 15.4-37-215:2004 “Порядок розроблення, погодження, затвердження та реєстрації технологічних регламентів вибухонебезпечних хімікотехнологічних процесів олійно-жирового виробництва, вимоги до змісту та оформлення».
2. ОСТ 18-3.358 «Система технологической документации в пищевой 4. ДСТУ 3008 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура та правила оформлення».
3. ДСТУ 3008 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура та правила оформлення».
4. НАОП 1.8.10-1.10 “Правила безпеки у виробництві олії методом пресування та екстракції”, затверджені Держгіртехнагляд України 25.11.92.
5. НАОП 1.3.00-1.01 “Общие правила взрывобезопасности для взрывопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств”, затверджені Держгіртехнагляд СРСР, 06.1988.
6. ДНАОП 1.8.10-1.06 “Правила безпеки для олійно-жирового виробництва”.
7. ДСТУ 2423 “Олії рослинні. Виробництво. Терміни та визначення”.
8. ДСТУ 2576 “Олії рослинні. Сировина та продукти переробки. Показники якості. Терміни та визначення”.
9. ВБН В.1.1-37-200 «Перелік приміщень і будівель підприємств олійно-жирової промисловості з визначенням їх категорій і класів вибухопожежонебезпечних зон» .
Фінансовими ресурсами вважається частині коштів підприємства у фондовій і нефондовій формі, яка формується у результаті розподілу виробленого продукту, залучається до діяльності підприємства з різних джерел і спрямовується на забезпечення розширеного відтворення виробництва.
Формування фінансових ресурсів відбувається за рахунок власних і залучених засобів. Аналіз складу і структури джерел фінансових ресурсів ЗАТ ІІ "ДОЕЗ" показав, що у 2010 році відбулося зростання джерел формування майна підприємства на 40990,5 тис. грн. або на 12,6%, це обумовлено зростанням суми власного капіталу на 42373,3 тис грн. або 79,47% та поточних зобов'язань на 24585 тис. грн. (17,75%). Збільшення залучених коштів відбулося за рахунок збільшення кредиторської заборгованості по всіх статтях, крім зобов'язань з одержаних авансів, розрахунків з бюджетом, зі страхування та іншими зобов'язаннями, які мають від'ємне значення, а також з отриманням короткострокових кредитів банку на суму 82141,9 тис. грн. Загальна вартість майна підприємства у 2010 році збільшилась на 45143,9 тис. грн. або на 12,6%.
В складі майна частка необоротних активів зменшилась на 5050,8 тис. грн. (4,9%). Це спричинено зменшенням долі основних засобів – на 3389,6 тис. грн. Розмір незавершеного будівництва в 2010 році збільшився на 1579,6 тис.грн. в порівняні з 2009 роком. Оборотні ж активи за звітний 2010 рік збільшились на 45029,4 тис. грн. (20,27%). Але не слід розглядати це збільшення як позитивну тенденцію, оскільки воно відбулось головним чином за рахунок збільшення залишків готової продукції (на 5800,6 тис. грн.) і значного збільшення дебіторської заборгованості з бюджетом (на 12273,9 тис. грн.). Виробничі запаси також збільшились на значну суму на 83966,3 тис. грн. (97,37%). Наявність поточних активів та її співвідношення із сумою заборгованості вказує на рівень ліквідності балансу.
Згідно проведеного аналізу фінансового стану підприємства та отриманих даних, коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2008 році низький. У 2009 році цей показник покращився і становив 0,16, але у 2010 році мав спад до 0,10, тобто у 2010 році підприємство лише на 10% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. Показники абсолютної ліквідності нижчі від нормативного значення. Але в динаміці спостерігається коливання. Коефіцієнт миттєвої ліквідності має низьке значення та коливальний характер, яке в декілька разів нижче оптимального. На кінець 2009 року цей показник збільшився і досяг нормативного значення, але у 2010 році мав спад до 0,48. Це зумовлено збільшенням дебіторської заборгованості. Поточний коефіцієнт наближається до нормативного значення (2,0-2,5) і вище критичного 1,5, проте знизився проти 2008 року на 0,15. Поточний коефіцієнт ліквідності свідчить не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства.
Підвищення темпів росту кредиторської заборгованості вказує на тенденцію зниження платоспроможності і фінансової стійкості. Дані показника відновлення платоспроможності близько до 1,0, тому на підприємстві слід шукати внутрішні резерви зміцнення платоспроможності. В 2010 році показники фінансової стійкості свідчать про те, що підприємство ще має високу залежність від позикового капіталу, але вже є тенденція її зниження, проте коефіцієнт автономії значно нижчий нормативного 0,5 і як слідство не повної забезпеченості власними коштами. Позитивним є підвищення маневреності робочого капіталу з 1,15 до 1,79, що свідчить про підвищення ефективності управління капіталом підприємства. Коефіцієнт маневреності власного капіталу складає 0,55 на кінець 2010 року, протягом року відбулося значне збільшення цього показника (на 0,99), що є позитивним фактором діяльності підприємства. Коефіцієнт фінансової стабільності підприємства складає 0,55 на кінець 2009 року, протягом року він збільшився на 0,35, що свідчить про підвищення рівня фінансової стабільності підприємства. Отже, загальний рівень фінансової стійкості не відповідає нормативному, але підвищення показників фінансової стабільності протягом 2010 року свідчить про тенденцію підвищення його фінансової стійкості. Сума чистого прибутку у 2010 році збільшилась на 5418,7 тис. грн., або на 9,69% щодо 2009 року за рахунок збільшення чистого доходу від реалізації продукції на 21422,7 тис. грн. Оборотність оборотних активів у 2010 році прискорилась на 5 днів, це привело до збільшення коефіцієнта оборотності активів на 0,09.
На зміну оборотності активів вплинула зміна обсягу виручки від реалізації продукції. Позитивним є той факт, що оборотність коштів у розрахунках знизилась майже на 13 днів, за рахунок цього фактору коефіцієнт оборотності збільшився на 1,51. Також тривалість погашення дебіторської заборгованості знизилась на 29 днів. Але є і негативна тенденція, це збільшення тривалості кредиторської заборгованості на 2 дні, це в свою чергу призвело до зниження коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості на 0,11.
Також негативні моменти у діяльності підприємства у 2010 році, це зменшення показників рентабельності , які вказують на загальне зниження віддачі від коштів, вкладених у виробництво. Погіршення відносних показників діяльності пов'язано зі значним зростанням собівартості продукції до 450811,1 тис. грн. порівняно з 435541,1 тис. грн. у 2010 році. Також зростання собівартості реалізованої продукції негативно вплинуло на операційну рентабельність продажів і цей показник знизився на 1,31 у динаміці.
Позитивним фактором було зменшення адміністративних витрат та витрат на збут, за рахунок цих факторів рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації збільшилася на 7,3, чиста рентабельність продажів у 2010 році склала 10%, що на 0,55 більше ніж у 2009 році. Таким чином, керівництво підприємства повинно прийняти особливі міри щодо розробки ефективної політики підвищення прибутку підприємства за рахунок управління операційною діяльністю, а саме зниження витрат на виробництво, що в свою чергу підвищить власні фінансові ресурси.
На основі вищезазначеного пропонується : створення резерву вільних грошових коштів на випадок можливого розширення обсягів діяльності; своєчасна трансформація вільних грошових коштів у високоліквідні фінансові інструменти та їх зворотна конвертація для поповнення залишку грошових коштів; збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції; зниження собівартості реалізованої продукції.
Підприємство ЗАТ ІІ "ДОЕЗ" при використанні всіх його потужностей може збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції на 11741,9 тонни при збільшені обсягу переробки соняшника на олію знижується собівартість продукції на 0,44 коп., через це дасть можливість отримати додатковий прибуток на 72516,24 тис. грн. за рахунок збільшення кількості реалізації продукції 21370,26 тис. грн., а за рахунок зниження собівартості приріст прибутку становитиме 51145,98 тис. грн., при цьому рівень рентабельності підвищиться на 8,37 і становитиме 34,87%. Після впровадження запропонованих заходів у підприємства з'явиться можливість поповнити власний капітал, що відповідно підвищить рівень платоспроможності та ліквідності, в свою чергу це свідчить про доцільність впровадження рекомендацій, які забезпечують можливість підвищення ефективності діяльності підприємства.

















2 ХАРАКТЕРИСТИКА СИРОВИНИ, МАТЕРІАЛІВ І ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
2.1 Характеристика вихідної сировини
Початковою продукцією для одержання соняшникової олії та макухової черепашки є насіння соняшнику.
Згідно з ГОСТ 22391 зі змінами №1 характеристика насіння соняшнику приведена в таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1 – Характеристика вихідної сировини, основних та допоміжних матеріалів, проміжних продуктів
Найменуван-ня сировини, матеріалів або напівфабри-катів
Сорт,
марка
Позначення
стандарту або
технічних умов
Показники, обов’язкові для перевірки перед використанням
Спеціальні
вимоги




Найменування одиниці вимірювання
Вели-чина


1 Насіння соняшнику
Вищий
перший
другий
ГОСТ 22391 зі змінами №1
Кислотне число олії, мг КОН, для насіння:
вищий клас, не більше
перший клас
другий клас




1,3
1,4-2,2
2,3-5,0
Не токсичне, пожежо-небезпечне

Температура займання, °С, +305





Вологість, %:
не менше
не більше

6,0
8,0
Температура самозаймання,
°С, +335




Сміттєві домішки, %:
не більше,
в тому числі: насіння рицини


3,0

Не допус-кається





Олійні домішки, %, не більше

7,0





Зараженість шкідниками хлібних запасів

Не допус-кається крім заражен-ня кліщами не вище II-го ступеня


Хімічний склад насіння соняшнику (основних сортів), яке надходить на перероблення, коливається в значних межах у залежності від умов оброблення, та обробки насіння після збирання його.
Середній приблизний хімічний склад соняшнику сортів, які мають розповсюдження, (у % на суху речовину) поданий у таблиці 2.1.2.
Таблиця 2.1.2 – Середній приблизний хімічний склад соняшнику сортів, які мають розповсюдження
Компонент
Вміст

Ліпіди
47-56

Віск
0,1-0,2

Загальний азот
3,5-4,3

Небілковий азот (у % від загального)
0,5-1,0

Фосфоліпіди
0,4-1,0

Вуглеводи
24-27

Протеїн
16-22

Клітковина
23-32

Зола
1,8-4,9

Неомилювальні речовини
0,5-1,5




Хімічний склад ядра насіння соняшнику (у % на суху речовину) поданий у таблиці 2.1.3.
Таблиця 2.1.3 – Хімічний склад ядра насіння соняшнику

Компонент
Вміст

Ліпіди (сирий жир)
52-65

Білок (N х 6,25)
18,5-25,5

Загальний фосфор у перерахунку на Р2О5
1,26-1,57

Вміст фосфоліпідів у перерахунку
на фосфатидалколін

0,74-0,85





Загальний вміст Р2О5 фосфоліпідів

0,065-0,075

Клітковина
1,8-3,6

Зола
2,8-3,8

2.1.1 Методи визначення якості вихідної сировини
Відбір проб - за ГОСТ 10852.
Визначення зараженості шкідниками - за ГОСТ 10853.
Визначення сміттєвих та олійних домішок - за ГОСТ 10854.
Визначення вологості - за ГОСТ 10856-96.
Визначення кислотного числа олії у насінні - за ГОСТ 10858
або ГОСТ 26597.
Ураженість білим або сірим гниллям визначають по результатах попередньої оцінки рослин соняшнику у полі, перед збиранням врожаю.
Визначення ртуті - за ГОСТ 26927.
Визначення миш’яку - за ГОСТ 26930.
Визначення цинку - за ГОСТ 26934.
Визначення пестицидів та мікотоксинів - за методами, які затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР.
Визначення запаху і кольору - за ГОСТ 27988.

2.1.2 Транспортування та зберігання вихідної сировини
Насіння соняшнику розміщають, транспортують і зберігають в чистих, сухих, без стороннього запаху, транспортних засобах і зерносховищах, які не заражені шкідниками; за правилами перевезення, які діють на даному виді транспорту; санітарними правилами та умовами зберігання, які затверджені в установленому порядку.
Партію насіння соняшнику, яке призначене для вироблення продуктів дитячого харчування, розміщають, транспортують та зберігають окремо в умовах, які виключають можливість змішування його з другими партіями.
На тимчасове зберігання строком до 1 місяця необхідно закладати насіння з вологістю не більше 9,0% і засміченням не більше 3,0% при умовах їх активного вентилювання.
На тривале зберігання, в зерносховища без активного вентилювання, треба закладати насіння соняшнику з вологістю не більше 7,0% і засміченням не більше 2,0%.

2.2 Характеристика готової продукції
Олія добувається з насіння соняшник – складноцвітної, однолітньої рослини Helianthus annuus родини compositac.
Соняшникова олія відноситься до жирних олій насіння. Вона складається з складної суміші різних тригліцеридів, деякої кількості вільних жирних кислот та різновиду нежирових речовин.
Промислові сорти соняшникової олії мають такий жирно-кислотний склад, наведений у таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1 – Жирно-кислотний склад промислових сортів соняшникової олії
Жирні кислоти


Ступінь насиченості
Найменування жирної кислоти
Вміст жирних кислот,
% від загальної кількості

Насичені

Сумарно 10,0-12,4


С16 Пальмитинова
3-10


С18 Стеаринова
1,0-10,0


С20 Арахінова
До 1,5


С22 Бегенова
До 1,5

Ненасичені

Сумарно до 90,0


С18:1 Олеїнова
14,0-35,0


С18:2 Лінолева
50,0-75,0






Тип хімічної формули основних компонентів змішано-кислотних тригліцеридів відображаються у вигляді:

О
СН2ОС
¦ R1
¦ O
CHOC
¦ R2
¦ O
CH2ОС
R3

де: R1, R2, R3 - радикали різних жирних кислот.
Фізичні та хімічні показники соняшникової олії промислових сортів подані у таблиці 2.2.2.















Таблиця 2.2.2 – Фізичні та хімічні показники соняшникової олії промислових сортів
Густина (при 20°С), г/см3
0,917-0,920

Показник заломлення при 20°С
1,4741-1,4753

В’язкість (при 20°С), спз
54,9-55,0

Температура застигання, °С
-16-(-19)

Титр, °С
16-20

Розчинність
Добре розчиняється в розчиннику, петролейному ефірі, етиловому ефірі, ацетоні.

Колір
Золотисто-жовтий або солом’яно-жовтий

Запах
Специфічний, приємний

Молекулярна маса жирних кислот олії
275(290

Молекулярна маса тригліцеридів
863(908

Число омилення, мг КОН
189,9(190,6

Роданове число, % йоду
79,6(81,6

Число Рейхерта-Мейссля, %
0,05(0,35

Число Поленське, %
0,46(1,34

Число Генера, %
94,6(95,4

Гідроксильне число, мг КОН
2,5(5,0

Йодне число, г(J2/100 г
125-145

Вміст неомиляємих речовин, %
1,0-1,20

Вміст токоферолів, мг %
42(116

Температура спалаху, °С
225(230

Вміст стеролів, %
0,25(0,53

Вміст каратиноїдів, %
(0,42(0,47) х 10-4

Температура плавлення восків олії, °С
79(81

Вміст фосфатидів в олії в залежності від способу вилучення олії з насіння (у перерахунку на лецитин), %:
форпресова
екстракційна



0,2(0,8
0,8-1,4

Здатність до висихання
Напіввисихає

Кислотне число олії в зрілому насінні, мгКОН

1,3(5,0 (ГОСТ 22391)

Перекисне число ммоль/кг 13 EMBED Equation.3 1415 О,
Не більше 10



2.2.1 Застосування соняшникової олії
Соняшникова олія застосовується для харчових, технічних і медичних цілей.
Для харчових цілей використовують сорти соняшникової олії згідно ГОСТ 1129 зі змінами №1.
Соняшникова олія використовується для:
безпосереднього вживання в їжу;
приготування харчових продуктів (консерви, хлібопекарські вироби, тощо);
виробництва твердих харчових жирів, при введенні в склад жирової основи.
Соняшникова олія використовується на технічні цілі:
розщеплення для отримання тригліцерину та жирних кислот;
при отриманні гідрованих жирів, для введення в жирову суміш при приготуванні мийних засобів;
у виробництві мастильних засобів;
застосовується як компонент для приготування деяких оліф.
2.2.2 Якість соняшникової олії
Нерафінована соняшникова олія повинна задовольняти вимогам ГОСТ 1129 і в залежності від якісних показників поділяється на вищий, перший та другий сорти.
В залежності від способу обробки та показників якості соняшникову олію поділяють на види, сорти та марки, що вказані в табл. 2.2.2.1.
Таблиця 2.2.2.1 – Класифікація олій в залежності від способу обробки та показників якості
Вид олії
Сорт
Код ОКП

Олія соняшникова нерафінована
Вищий
91 4136 1100

Олія соняшникова нерафінована
Перший
91 4136 1200

Олія соняшникова нерафінована
Другий
91 4136 1300


Для поставки в торговельну мережу та на підприємства громадського харчування використовують нерафіновану пресову соняшникову олію вищого та першого сорту.

2.2.3 Технічні вимоги
Соняшникову олію необхідно виробляти з насіння соняшнику, яке відповідає вимогам ГОСТ 22391.
За органолептичними показниками соняшникова олія повинна відповідати вимогам, що вказані в табл. 2.2.3.1.

Таблиця 2.2.3.1 – Органолептичні показники соняшникової олії
Найменування
Характеристика олії нерафінованої, сорту:

показників
вищого
першого
другого

Прозорість
Наявність “сітки” над осадком не є бракувальним фактором
Легке помутніння над осадком не є бракувальним фактором

Запах та смак
Властиві соняшниковій олії, без стороннього запаху, присмаку та гіркоти.
Властиві соняшниковій олії. Злегка затхлий запах та присмак легкої гіркоти не є бракувальним фактором.


За фізично-хімічними показниками соняшникова олія повинна відповідати вимогам, що вказані в табл. 2.2.3.2.








Таблиця 2.2.3.2 – Фізично-хімічні показники соняшникової олії
Найменування показників
Норми для олії нерафінованої, сорту:


вищого
першого
другого

Колірне число, мг йоду, не більше
15
25
35

Кислотне число, мг КОН/г, не більше
1,5
4,0
6,0

Масова частка нежирових домішок, %,
не більше
0,05
0,10
0,20

Масова частка речовин, що містять фосфор, %, не більше:
в перерахунку на стеароолеолецитин,
в перерахунку на Р2О5


0,40
0,035


0.60
0,053


0,80
0,070

Масова частка вологи та летких речовин, %, не більше

0.20

0,20

0,30

Мило (якісна проба)
не визначається

Ступінь прозорості, фем, не більше
40
-

Перекисне число, 13 EMBED Equation.3 1415 О ммоль/кг,
не більше
10
10
-

Температура спалаху екстракційної олії, не нижче
225
225
225


Примітка:
1. Показник “ступінь прозорості” визначається в олії, яка надходить для реалізації в торговельну мережу та на підприємства громадського харчування, у випадку розбіжності при оцінці органолептичного показника “прозорість”.
2. Реалізація нерафінованої соняшникової олії з підвищеним кислотним числом повинна бути узгоджена зі споживачем.
3. Реалізація нерафінованої соняшникової олії з підвищеним кислотним числом для технічних цілей, по узгодженню зі споживачем, не є бракувальним фактором.
4. Поставка для промпереробки на харчові продукти нерафінованої соняшникової олії (з легким помутнінням та речовинами, що містять фосфор, не більше 0,1%) з перекисним числом не більше 15 ммоль/кг 1/2 О, по узгодженню зі споживачем, не є бракувальним фактором.
Вміст пестицидів в олії насіння соняшнику, яке призначене для вироблення нерафінованої олії вищого та першого сортів, що використовують для безпосереднього вживання в їжу, не повинен перевищувати допустимі рівні, які встановлені медико-біологічними вимогами та санітарними нормами якості сировини та харчових продуктів, затвердженими Мінздравом СРСР 01.08.89. № 5061-89 для олій, що безпосередньо вживаються в їжу. Дані наведені у таблиці 2.2.3.3.

Таблиця 2.2.3.3 – Вміст пестицидів в олії насіння соняшнику

Допустимий рівень, млн-1 (мг/кг)

Найменування пестициду
для безпосереднього вживання в їжу
для перероблення на харчові продукти

Гексахлоран (ГХЦГ гама-ізомер)
0,05
1,0

Гептахлор
не допускається

ДДТ
0,10
0,25


Вміст токсичних елементів та мікотоксинів у насінні соняшнику, що йде на виробництво олії, яка безпосередньо призначена для вживання в їжу, не повинен перевищувати допустимий рівень, який встановлений медико-біологічними вимогами та санітарними нормами якості продовольчої сировини та харчових продуктів, які затверджені Мінздравом СРСР 01.08.89 № 5061-89. Дані наведені у таблиці 2.2.3.4.
Таблиця 2.2.3.4 – Вміст токсичних елементів та мікотоксинів у насінні соняшнику
Наймену-вання
Елементи, мг/кг
Мікотоксини, мг/кг

продукту
Сви-нець
Кадмій
Ртуть
Мідь
Залізо, цинк
Миш’як
Афла-токсин В1
Зеара-ленон
Т2 токсин

Олія
0,1
0,05
0,03
0,5
5,0
0,1
0,005
1,0
-

Насіння соняш-нику
1,0
-
-
-
-
-
0,005
1,0
0,1

2.2.4 Методи випробування
Метод відбирання проб - за ГОСТ 5471.
Підготовка проб для визначення токсичних елементів - за ГОСТ 26929.
Визначення запаху, кольору та прозорості - за ГОСТ 5472.
Визначення смаку проводять органолептично.
Визначення температури спалаху екстракційної олії – за ГОСТ 9287.
Визначення колірного числа - за ГОСТ 5477.
Визначення кислотного числа - за ГОСТ 5476.
Визначення масової частки нежирових домішок та відстою - за ГОСТ 5481.
Визначення масової частки речовин, що містять фосфор - за ГОСТ 7824.
Визначення масової частки вологи та летких речовин - за ГОСТ 11812.
Визначення перекисного числа - за ГОСТ 26593.
Визначення ртуті - за ГОСТ 26927.
Визначення заліза - за ГОСТ 26928.
Визначення миш’яку - за ГОСТ 26930.
Визначення міді - за ГОСТ 26931.
Визначення свинцю - за ГОСТ 26932.
Визначення кадмію - за ГОСТ 26933.
Визначення цинку - за ГОСТ 26934.
Визначення мікотоксинів та пестицидів - за методами, що затверджені органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

2.2.5 Транспортування та зберігання
Соняшникова олія зберігається в чистих закритих металевих ємкостях, її перевозять в залізничних цистернах з нижнім зливом за ГОСТ 10674, спеціалізованих для перевезення олій та забезпечених трафаретами і надписами “Растительное масло”, ”Олія”, у відповідності з правилами перевезення вантажів, в автоцистернах з щільно закритими люками за ГОСТ 9218 та другими критими транспортними засобами у відповідності з правилами перевезення вантажів, які діють на відповідному виді транспорту.
При транспортуванні відкритим автотранспортом бочки, фляги з соняшниковою олією повинні бути захищені від атмосферних опадів та від сонячних променів.
Очищають баки та ємкості, в яких зберігають олію, при звільненні їх від продукту, не рідше одного разу за рік.
Залізничні цистерни та автоцистерни повинні відповідати вимогам, які пред’являються при перевезенні харчових продуктів.
Забороняється наливати олію в будь-які ємкості заводу або споживача без контролю тари на чистоту лабораторією заводу.
Щорічно всі ємкості та резервуари для зберігання олії (сховище основне та у відділеннях) разом з їх трубопроводами повинні перевірятись на справність та чистоту.
Не фасовану соняшникову олію упаковують в алюмінієві фляги за ГОСТ 5037 з щільними кільцями з жиро-стійкої гуми за ГОСТ 17133 та інших матеріалів, які дозволені органами державного санітарного епідеміологічного нагляду в установленому порядку, бочки стальні не оцинковані для харчових продуктів за ГОСТ 13950.
Приймати ємкості до роботи необхідно з оформленням акту за участю головного механіка, начальника виробництва, відділення, лабораторії та відділу збуту.
Гарантійний термін зберігання соняшникової олії (від дня розливу), яку розлили у фляги та бочки - 1,5 місяця.






ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
Відомі два методи добування олії, пресовий та екстракційний. Пресовий метод дозволяє при великих об’ємах переробки насіння зменшити кількість відходів на стадіях та кількість викидів у навколишнє середовище.
В олії, отриманій методом пресування, міститься підвищена кількість стеролів, підвищена кількість токоферолів та майже відсутні феноли. Ця олія з високим вмістом олеїнової кислоти має високу окислювальну стабільність та високу харчову якість, що робить її дуже цінним продуктом для харчової промисловості.
Пресовим методом можливо переробляти будь яку кількість сировини безперервним методом , це здійснюється підбором пресів відповідної потужності та кількості.
Основними стадіями отримання олії пресовим способом є:
волого-теплова обробка;
пресування;
очищення пресової олії.
Подрібнений матеріал у вигляді м’ятки з вальцьового відділення скребковим транспортером подається в похилий скребковий транспортер в підготовчо-пресовий цех і далі розподіляється по жаровнях. Товар в жаровні надходить через шиберні засувки з пневматичним управлінням.
У верхньому чані жаровні м'ятка зволожується, проходячи всі чани зволожується та нагрівається до температури Т=105 – 1100С. Підготовлена мезга надходить в пристрій нагнітання, який складається з двох форсуючих шнеків перетнутих під кутом 900 для переміщення мезги, яка підлягає пресуванню. Вертикальний шнек обертається з фіксованою швидкістю 105 – 110 об/хв приводів 5,5 кВт.
Кількість втрат вологи після стадії волого-теплової обробки становить 0,01%.
Подача матеріалу на преси виконується горизонтальними шнеками з різним кроком приводів 2,2 кВт, що управляється електронним варіатором.
Передбачена аспірація олійної пари з преса. Циклон і вентилятор до пресів встановлені над гущоуловлювачем.
Макухова черепашка, що виходить з пресів, надходить в скребковий транспортер і далі в живильний бункер екстрактора.
Після стадії пресування кількість вихідного жмиху становить 55,5%, а пресової олії 44,5%. Втрати олії зі жмихом складають 11%.
Олія, яку отримали після пресів надходить в шнек, потім в похилий скребковий транспортер та в гущоуловлювач для первинної очистки.
Осад, який відділився від олії, з гущоуловлювача розвантажувальним шнеком подається в скребковий транспортер, далі фуз направляється в похилий скребковий транспортер і назад в скребковий транспортер над жаровнями.
Кількість отриманого фузу складає 0,1%.













НОРМИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ І КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЦТВА, АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА
Основні норми технологічного процесу і контроль виробництва наведені у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Основні норми технологічного процесу і контроль виробництва
Найменування стадій технологічного процесу
Параметр, що контролюється
Норма параметра
Метод або засіб контролю
Періодич-ність контролю
Хто контро-лює

Підготовчо-пресовий цех

Смаження м’ятки
Вміст вологи в мезгі :
нижній чан жаровні (на вході в прес)
4,5-5,5%
т.2, стор. 166
1 раз за зміну та при необхід-ності
Лабора-торія



Температура мезги на вході в прес
100-110оС
По приладу
Система-тично


Цех


Тиск пари
1,0 МПа (10кгс/см2)
По приладу
Система-тично
Цех

Пресування мезги
Олійність соняшникової макухи
20-23%
Т.2,
стор. 212-213
1 раз за 15 днів і при необхід-ності
Лабора-торія


Товщина макухи
7,0-11,0 мм
Т.2, стор. 396
При необхід-ності
Жаров-щик

Відділення фільтрації олії

Очищення олії від грубих домішок
Вміст нежирових домішок:
Перед гущоуловлювачем
Після гущоуловлювача



До 10%

0,3-1,5%
т.2, стор. 50
ГОСТ 5481
При необхід-ності


Цех





СПЕЦИФІКАЦІЯ УСТАТКУВАННЯ
Специфікація устаткування подана у таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 – Специфікація устаткування
Номер позиції за технологічною схемою та найменування обладнання
Кіль-кість

Технічна характеристика


Завод-виготовник


1
2
3
4

BF01
Конвеєр ланцюговий похилий для м’ятки «Allocco»

1
Тип “Гусяча шия ”
Висота підйому, мм
Ширина конвеєра, мм
Довжина горизонтальної частини, мм

16440
950

7977
Аргентина

TR02
Конвеєр ланцюговий горизонтальний для м’ятки «Allocco»

1
Довжина, мм
17850
Аргентина

1, 2
Жаровня агрегату АС-МАХ
«Allocco»
2
Тип
Продуктивність, т/добу
Кількість чанів, шт
Діаметр, мм
Загальна висота, мм
Висота чана, мм
Загальна висота, мм
Частота обертів вала, с-1 (об/хв.)
Потужність електродвигуна, кВт
Робочий тиск, МПа (бар)
Маса, кг
безперервний
600-650
9
4500
8000
850
8000

0,2(12)

132
1,0(10,0)
65000
Аргентина

ММСК01,
ММСК02
Шиберні засувки

2


Аргентина

FЕPR01
FЕРR02
Горизонтальний шнек вузла подачі мезги
2
Потужність електродвигуна, кВт

2,2
Аргентина
(входить в комплект поставки агрегату)

1
2
3

4


FRРR01,
FRРR02
Вертикальний шнек вузла подачі мезги


2

Потужність електродвигуна, кВт

5,5

Аргентина
(входить в комплект поставки агрегату)


РR01, РR02
Прес
АС-МАХ
«Allocco»

2

Продуктивність, т/добу
Довжина пресувальної камери, мм
Маса, кг
Радіус шнека, мм
Число секцій, шт.
Частота обертання пресового вала,
с-1 (об/хв)
Потужність основного електродвигуна, кВт
Частота обертання вала, с-1 (об/хв)

600-650

3280
18500
350
8

0,92 – 1,33 (55-80)

380

25 (1500)


Аргентина

FPFA
Вентилятор у комплекті з циклоном «Allocco»

1


Аргентина


TR04
Ланцюговий конвеєр для зворотного товару
«Allocco»


1

Довжина, мм

27450

Аргентина

TN08
Гвинтовий конвеєр для олії «Allocco»

1
Довжина, мм
9000
Аргентина

TR06
Ланцюговий похилий конвеєр для олії «Allocco»

1
Довжина, мм
11400
Аргентина

1
2
3

4

MMDFS
Фузоуловлювач з проміжним бачком
«Allocco»
1
Тип - безперервний
Потужність приводного двигуна, кВт
Потужність двигуна, кВт
Габаритні розміри, мм:
Довжина
Ширина
Висота
Маса, кг


2,2
2,2

9000
1650
2650
12000

Аргентина

PFC1,
PFC2
Насос для олії «Rutz»
2
Потужність електродвигуна, кВт
Частота обертання електродвигуна,
с-1(об/хв)
довжина, мм
ширина, мм
висота, мм

7,5


48,33 (2900)
1060
300
760
Поставка Німеччини

BF03
Конвеєр ланцюговий похилий для м’ятки «Allocco»
1
Висота вертикальної частини, мм
Довжина горизонтальної частини, мм
ширина, мм

14402
12088

600
Аргентина

TRDF05
Конвеєр ланцюговий горизонтальний «Allocco»
1
Довжина, мм
28050
Аргентина

FCCA
Вентилятор в комплекті з циклоном
«Allocco»
1


Аргентина

T1
Ємкість для змішування
1
Висота, мм
Діаметр, мм
Швидкість мішалки, с-1(об/хв)
Об’єм, м3
3000
2000

0,67 (40)
9,4

Нестандар-тизоване обладнання

41
Конвеєр гвинтовий з бункером
1
Довжина конвеєра, мм
Діаметр гвинта, мм
Крок гвинта, мм
13500
400
350
Брянськ, ремонтно-механічне підприєм-ство

1
2
3

4

TH07
Конвеєр гвинтовий
1
Довжина конвеєра, мм
Ширина конвеєра, мм
10000
300
Одеса, завод “Продмаш”


67
Магнітний сепаратор
СМП 12-1-594-02
1
Продуктивність т/год
Довжина, мм
Ширина, мм
Висота, мм
22
726
800
460

Рівне

68
Магніт постійний
СМП 22-П2-849
1
Продуктивність т/год
Довжина, мм
Ширина, мм
Висота, мм
22
700
700
400
Рівне

Теплообмінник пластинковий для олії тип
М6-МFM
1
Поверхня нагрівання, м2
Внутрішній об’єм, л

11,34
35
Поставка Бельгії


Вакуум-сушарка

1
Внутрішній діаметр, мм
Висота апарата, мм
Висота циліндричної частини, мм
Об’єм, м3
Маса, кг

900
3700

2828
2
1292
Виготовле-ний по кресленню фірми
“LAVAL”

Т2
Ємкість для олії

1
Діаметр, мм
Висота, мм
Об’єм, м3

2500
3000
14,7
Виготовлена по кресленню фірми

Т3
Ємкість для фільтрованої олії
1
Об’єм, м3

15
Нестандар-тизоване обладнання

F1, F2
Фільтр вертикальний пластинковий LFC
MVDSD 1650
2
Площа фільтрування, м2
Кількість фільтрувальних елементів, шт
Місткість фільтра, м3
Робоча температура, оС
Робочий тиск, бар
Об’єм пиріжка, м3
Маса фільтра, кг
78

18
6,2
85-95
5
1,95
2300

Фірма LFC Loochem BV


Циклон для олії


1
Діаметр, мм
Висота, мм
Тиск робочий, МПа
Температура робоча, оС
600
1550
0,6
150
Виготовлений по кресленню фірми
“LAVAL”

1
2
3

4

Р1
Насос для олії ZLHC
1
Продуктивність, м3
Тиск, кгс/см2
Потужність електродвигуна, кВт
25
5

15
Фірма SIHI

Р2
Насос для олії ZLHC
1
Продуктивність, м3
Тиск, кгс/см2
Потужність електродвигуна, кВт
25
5

15
Фірма SIHI

13Н
Вакуум-насос для олії


1
Габаритні розміри, мм:
Довжина,
Ширина
Висота
Маса, кг


1451
574
1157
325
Фірма SIHI

Р3
Насос для олії ZLHC
1
Продуктивність, м3
Тиск, кгс/см2
Потужність електродвигуна, кВт
25
5

15
Фірма SIHI

Р4
Насос для олії ZLHC
1
Продуктивність, м3
Натиск, кгс/см2
Потужність електродвигуна, кВт
25
5

15
Фірма SIHI























ХАРАКТЕРИСТИКА БУДІВЛІ ТА ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
ЗАТ з ІІ «ДОЕЗ» знаходиться за адресою: вул. Ленінградська 46, м. Дніпропетровськ, на виробничий майданчику, який представляє собою прямокутну ділянку. Ширина санітарно-захисної зони складає 50м. Клас шкідливості-5 по СН-245-71.
Виробнича ділянка відгороджена :
З північного сходу – вул. Набережною В.І.Леніна;
З південного сходу – вул. Солярова;
З південного заходу – вул. Ленінградською;
З північного заходу – з/д гілкою ВАТ «Дніпромлин».
В геоморфологічному відношенні ділянка знаходиться у районі минулого затона р. Дніпро, нині засипаного і спланованого насипними ґрунтами до абсолютних відміток 56,02-56,70.
По ділянці проходять підземні мережі водопроводу.
Автомобільні дороги мають тверде асфальтне покриття, ширина дороги 5,5м. Відведення дощових вод з площадки досягається вертикальним плануванням території, де дощові стоки спрямовані в сторону проїзної частини з наступним відведенням їх на вулицю Ленінградську.
Цех має три поверхи, два з яких висотою 6 м кожний, а третій 7,2 м. На кожному поверсі розташовані вікна шириною 3 м та висотою 3 м. Довжина будівлі 91м, максимальна ширина 18 м, висота 19,2 м. Колони 600Ч400 м. Торцеві стіни мають прив’язку 200 мм, повздовжні зовнішні стіни мають прив’язку 30 мм. Стіни панельні мають товщину 300 мм. Для в їзду транспорту у цех передбачені двоє ворот шириною відповідно 3 і 4 м. Для евакуації працівників з цеху передбачені 4 евакуаційних виходи. В будівлі для підйому на другий поверх передбачені сходи, які мають 4 марші висотою 1,5 м.
Компонування обладнання та устаткування виконано згідно з наступними вимогами:
- відстань між апаратами повинна бути не менше ніж 0,8 м, якщо у цих місцях немає обслуговування;
- апарати і машини повинні утворювати ряди з відстанню між рядами 1,5 – 2 м, а при наявності транспорту – 2,2 – 2,5 м;
- відстань апаратів і машин від стін повинна бути не менше ніж 0,8 м;
- робочі місця з обслуговування машин і апаратів повинні бути розташовані з боку вікон;
- відстань між ємкостями повинна бути не менше ніж 1,0 м, а проходи від стін – не менше ніж 1,2 м;
- проходи між апаратами і вікнами повинна бути не менше ніж 2,0 м.
Найважче обладнання розташоване на першому поверсі.
На першому поверсі розташовані: 4 сепаратора, 3 вальцевих станка,14циклонів, 2 жаровні, два преси, гущоуловлювач, ємкість для олії.
На другому поверсі знаходиться: 3 бункери, 14 аспіраційних війок.
На третьому поверсі знаходиться 14 бичових шеретівки.















ОХОРОНА ПРАЦІ, ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА ПРОТИПОЖЕЖНА ТЕХНІКА
7.1 Характеристика негативних факторів об’єкту
Технологічне джерело шкідливих викидів – пил, який утворюється після очищення насіння на сепараторі.
Гранично-допустима концентрація органічного пилу дорівнює 4мг/м3.
Концентрація пилу у повітрі виробничого приміщення, не повинен перевищувати граничнодопустиму концентрацію, інакше це може привести до подразнення слизової оболонки органів дихання та викликати розвиток пнемоконіозів і захворювання верхніх дихальних шляхів.

7.2 Заходи по забезпеченню безпечних та здорових умов праці
У приміщеннях цеху передбачене штучне загальне освітлення (усі виробничі приміщення освітлюються однотипними світильниками, які рівномірно розподілені над освітлювальною поверхнею та забезпечені лампами однакової потужності).
Вид штучного освітлення – загальний. Джерелом штучного освітлення є світильники типу РСП 20Х250-121 на люмінесцентну лампу ДРЛ-250, потужністю 250Вт.
Системи місцевої витяжної (локалізуючої) вентиляції застосовуються для попередження поширення шкідливих виділень, що утворюються на окремих ділянках технологічного процесу. Місцева витяжна система забезпечує високу ефективність виведення великих кількостей шкідливих речовин при відносно невеликих витратах повітря, що виводиться.
Місцевим відсмоктувачем відкритого типу є зонт.
З метою безпеки передбачається розташування обладнання на відстані 2 м від стіни, а між апаратами передбачена відстань не менше 1 м.
У службових приміщеннях температура внутрішнього повітря забезпечується системами опалення і вентиляції у літній період не вище 29,5°С, у зимовий не нижче 18°С. У цеху є дві системи каналізації: хоз-фекальна та виробнича.
Для робітників передбачена душова, їдальня та зона відпочинку.
Робітникам та посадовим особам на роботах із шкідливими умовами, а також у несприятливих температурних умовах або пов’язаних із забрудненнями повинно безкоштовно видаватися спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби захисту, а також знешкоджуючі засоби.

7.3 Характеристика приміщення за пожежо- та вибухонебезпекою
У цеху пресування соняшникової олії використовуються такі речовини, як горючі рідини (соняшникова олія сира та фільтрована, фуза), тверді горючі речовини (насіння, лушпиння, м’ятка, макуха, осад з фільтрів). Дані про характеристики речовин подані у таблиці 7.3.1.
Таблиця 7.3.1 – Характеристика речовин

Речовина
Температури, ° С
Нижня концентраційна межа займання, г/м3


спалаху
самозай-мання


- насіння соняшника
- сира соняшникова олія
- фільтрована соняшникова олія
- фуз
- лушпиння
- м’ятка
- макуха

305
204

229
264
235
-
725
335
370

370
418
-
470
825





125
23



Джерелом загорання у цеху може бути:
- газозварювальні роботи на проолієному та запиленому обладнанні;
- несправності електромеханічного обладнання;
- застосування відкритого полум’я (паління, газоелектрозварювальні роботи);
- загорання соняшникової олії при недотриманні температурних параметрів обробки.
Причини виникнення пожеж у цеху пресування:
- несправність електрообладнання, невиконання вимог електробезпеки при проектуванні електрообладнання або при виконанні електромонтажних робіт;
- несправності технологічного обладнання, пов’язані з відсутністю нормальної змазки частин машин і механізмів, що труться, порушення термоізоляції;
- відсутність блискавкозахисту, в результаті чого від первинної дії блискавки може виникнути пожежа.
По вибухо- та пожежонебезпечності виробничий цех слід віднести до категорії «Б», так як у цеху хоча і проводяться технологічні процеси з різною вибухо- та пожежонебезпекою, але проектом на даному підприємстві при його будівництві були передбачені заходи для попередження вибуху та розповсюдження пожежі. Крім цього процес добування олії пресовим методом на даному виробництві є безперервним, бо зупиняти його економічно невигідно. Клас зони B-ІІ.

7.4 Протипожежні заходи
Будівля цеху відноситься до ІІ ступеня вогнестійкості споруд.
Цех пресування трьохповерховий. Висота будівлі 18м, ширина будівлі 20м, довжина будівлі 101м. Кількість евакуаційних шляхів – 3. Двері індивідуальні згідно. Для попередження накопичення зарядів статичної електрики використовують такі заходи:
- зниження інтенсивності виникнення зарядів статичної електрики;
- відведення зарядів статичної електрики, що накопичується на тілі людини.
Для попередження загорання у цеху всі робітники, ІТР та службовці повинні виконувати наступні правила пожежної безпеки:
- дотримуватись технологічного регламенту виробничого процесу;
- своєчасно ліквідувати несправності обладнання, робити змащення частин, які труться;
- своєчасно проводити чистку аспіраційних систем, не допускаючи накопичення пилу у трубопроводах;
- не допускати потрапляння металу до технологічного обладнання;
- категорично забороняється застосовувати відкрите полум’я, ,користуватись нагрівальними приладами на робочому місці;
- паління дозволяється лише у спеціальних місцях, які обладнані урнами з водою;
- не допускається накопичення пилу на обладнані та конструкціях, кожну зміну його треба прибирати;
- не допускається нагромадження проходів та підходів дообладнання;
- не лишати без нагляду працююче обладнання;
- проводити перевірку знань у працюючих правил пожежної безпеки;
- слідкувати за справністю струмопровідних частин електрообладнання, наявністю заземлення, надійністю контакту.
До заходів пожежної безпеки також належить блискавкозахист.
По блискавкозахисним заходам приміщення цеху пресування відноситься до ІІІ-ї категорії.











8 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Охорона навколишнього середовища при переробленні насіння соняшнику включає охорону:
земельних ресурсів;
атмосферного повітря;
водного басейну.

8.1 Охорона земельних ресурсів
При переробленні насіння соняшнику утворюються такі відходи:
відходи та пил при очищенні насіння;
лушпиння соняшнику;
стрічка транспортерна;
відходи неспецифічні промислові;
обтиральні матеріали;
масло індустріальне відпрацьоване.
У результаті очищення насіння соняшнику на сепараторах утворюється декілька видів відходів:
а) сміття з підситка;
б) крупне органічне сміття (схід);
в) дрібне сміття (підсів);
г) аспіраційні відходи з осадових камер;
д) пил з циклонів.
Приблизні дані по складу об’єднаної фракції відходів при переробленні насіння соняшнику приведені в таблиці 8.1.1.
Таблиця 8.1.1 – Приблизні дані по складу об’єднаної фракції відходів при переробленні насіння соняшнику
Найменування складових
Вміст, %, на суху речовину

Сирий жир
9,4 - 36,1

Сирий протеїн
12,0 - 19,5

Сира клітковина
11,9 - 25,1

Загальна зола
6,6 – 16,2

Безазотисті екстрактивні речовини
16,2 – 44,9


Високий вміст жиру, протеїну та інших поживних речовин говорить про цінність відходів соняшнику. Сміття із-за вмісту в ньому (спарених) насіння й ядра являється цінним кормовим продуктом.
Соняшникове лушпиння, яке відділилось з насіння при переробленні соняшнику, використовується для одержання пари при спалюванні в парових котлах та реалізується споживачам.
Перелік і склад відходів олійноекстракційного виробництва наведений у таблиці 8.1.2.








Таблиця 8.1.2 – Перелік і склад відходів олійноекстракційного виробництва

Наймену-вання відходів

Склад
Необхід-ність регенера-ції або знешкод-ження
Місце використан-ня та спосіб знищення
Питомий об’єм утворення виробничих відходів


Наймену-вання складових
Процен-тний вміст
Технічна характе-ристика


т/т олії
Кг/т сиро- вини

Відходи та пил при очищенні насіння соняш-нику
а) Крупне органічне сміття,
б) дрібне сміття,
в) аспіра-ційні відходи,
г) пил з циклонів
Див. дані табл.8.1
Горючий матеріал, клас небезпеки IV.
Не підля-гають
Реалізується населенню, ГГКП ЗТПТБО
0,020
7,87

Соняш-никове лушпиння
Кліткови-на
Загальний азот
Жир
Зола

52-54,75

0,06-0,74
0,6-1,7
1,29-2,20
Горючий матеріал, клас небезпек-ки IV.
Не підлягає
Використо-вується в якості палива і реалізується населенню, ГГКП ЗТПТБО
0,310
0,124

Стрічка транспор-терна відпра-цьована


Горючий матеріал, клас небезпек-ки IV.
Не підлягає
Утилізація на підприєм-стві.
0,18 м2/м2 вихід-ного мате-ріалу


Сміття після приби-рання цехів, території


Горючий матеріал, клас небезпек-ки IV.
Не підлягає
Вивозиться на звалище промисло-вих відходів ООО “Екологія”.
1,0кг/т продукції


Обти-ральні матеріали


Горючий матеріал, клас небезпек-ки IV.
Не підлягає
ГГКП ЗТПТБО
8,7 кг/од. облад-нання


Олія індустрі-альна відпра-цьована


Горючий матеріал, клас небезпек-ки IV.
Не підлягає
Передається підпри-ємству, яке має ліцензію для регенерації




8.2 Охорона атмосферного повітря
На олійноекстракційних заводах забруднення атмосферного повітря відбувається на таких основних технологічних операціях:
очищення насіння, відвіювання лушпиння від ядра, завантаження та розвантаження насіння та шроту супроводжується виділенням пилу;
екстракція олії супроводжується виділенням розчинника.
На всі пилогазоочисні установки олійноекстракційного виробництва заведені паспорта, куди заносяться результати перевірок, які проводяться спеціалізованими організаціями з метою контролю степеня очищення викидів у атмосферу.
8.2.1 Елеватор насіння з очисним відділенням
Відпрацьоване повітря з пилом після очищення в циклонах від технологічного та транспортного обладнання елеваторів насіння викидається в атмосферу в кількості 161978 м3/год.
Згідно розрахунків ГДВ та інвентаризації викидів забруднених речовин з повітрям, після аспірації, викидається в атмосферу 5,3326 тонн/рік пилу.
Гранично-допустима концентрація в робочій зоні, ГДКрз - 4 мг/м3.
ОБУВ - 0,11мг/м3 в атмосферному повітрі населеного пункту.
8.2.2 Шеретувально-віяльне відділення
Технологічне джерело шкідливих викидів – очищення повітря від насіннєвіялок, сепараторів контролю перевію, після аспірації. Вентиляційне повітря в кількості 99460 м3/год з приміщення та машин, від 14-и насіннєвіялок та 4-ох сепараторів, які містять органічний пил з мінеральними домішками, піддається очищенню в циклонах.
Гранично допустима концентрація згідно ГОСТ 12.1.005 органічного пилу: робочої зони ГДКрз 4,0 мг/м3.




8.2.3 Екстракційний цех
8.2.3.1 Технологічне джерело шкідливих викидів в атмосферу після обладнання олійної абсорбції
Це джерело являє собою викиди газоповітряної суміші з труби після вентилятора масляної абсорбції:
Кількість повітря, яке викидається, складає 169,2 м3/год з температурою 30оС.
Концентрація пари розчинника пароповітряної суміші складає до 20 г/ м3.
Гранично-допустимі концентрації, згідно переліку ГОСТ 12.1.005, складають у приміщенні робочої зони (ГДКрз) – 100 мг/м3, максимально-разова концентрація при викидах у повітря населених пунктів ОБУВ – 60,0 мг/м3.

8.2.3.2 Вентиляційні викиди
Це джерело являє собою викиди в атмосферу повітря з парою розчинника після вентустановок:
В1 (В1Р) – витяжка з 1-го поверху ОЕЦ (11620,8 м3/год).
В2 (В2Р) – витяжка від технологічного обладнання 2-го, 3-го. 4-го поверхів (24876,0 м3/год).
В3 (В3Р) – витяжка місцева від технологічного обладнання та насосів 1-го поверху ОЕЦ (21499,2 м3/год).
В4 (В4Р) – витяжка 3-го. 4-го поверхів ОЕЦ (16909,2 м3/год).
В5 (В5Р) – витяжка 2-го, 3-го, 4-го поверхів ОЕЦ (15458,4 м3/год).
Вентиляційне повітря, яке містить пару розчинника, викидається в атмосферу в кількості 90363,6 м3/год з температурою 30оС.
Концентрація пари розчинника в пароповітряній суміші повинна забезпечувати ГДКрз (100мг/м3).
Втрати розчинника відбуваються через нещільності в апаратурі та насосах із-за порушення герметичності сальникового ущільнення та арматури.
Місця найбільш небезпечні, з точки зору вмісту пари розчинника в повітрі, обладнані місцевими відсмоктувачами.
Місця забору та викиду припливної та загальнообмінної вентиляції розміщені у відповідності з правилами СНиП 2-04-05.

8.2.4 Відділення грануляції шроту
Технологічні викиди являють собою два джерела.
Перше з них – це джерело яке представляє собою трубу після розвантаження циклона. Потужність 35000 м3/год. Повітря вміщує шротовий пил, який частково повертається з циклона на перероблення в охолоджувач та частково, у кількості 2,6454 т/рік, викидається в атмосферу, та пара розчинника в кількості 27,3520 т/рік
Друге – це джерело, яке представляє собою викид в атмосферу повітря з парою розчинника після вентустановки потужністю 6012 м3/год при кімнатній температурі.
З вентиляційним викидом викидається за рік 1,7989 тонн розчинника.
Гранично-допустима концентрація для пилу шроту згідно з ГОСТ 12.1.005 “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны” складає: робоча зона (ГДКрз) – 4 мг/м3, для пари розчинника (ГДКрз) – 100 мг/м3.
Максимально-разова концентрація при викидах у повітря населеного пункту ОБУВ для пари розчинника – 60,0 мг/м3, для пилу шроту – 0,11 мг/м3.
Міста найбільш небезпечні з точки зору вмісту пари розчинника в повітрі обладнані місцевими відсмоктувачами.
Місці забору та викиду припливної і загальнообмінної вентиляції розміщені у відповідності з правилами СНиП 2-04-05.
Контроль за концентрацією повітря з домішками пари розчинника та шротового пилу, яке викидається в атмосферу, повинен здійснюватись періодично, але не рідше двох разів на рік, у відповідності з графіком, який затверджений головним інженером заводу.

8.2.5 Елеватор шроту
Технологічні викиди являють собою два джерела.
Перше з них – труба після аспіраційної системи елеватора шроту від технологічного та транспортного обладнання. Потужність викиду 8600 м3/год з температурою 30оС.
Друге - труба після вентиляції силосних секцій елеватора шроту. Потужність устаткування 9316,9 м3/год з температурою 30оС.
З аспіраційним та вентиляційним повітрям викидається в атмосферу до 5,1683 тонн за рік шротового пилу згідно розрахунків ГДВ та інвентаризації забруднених викидів речовин.
Гранично-допустима концентрація для пилу шроту згідно з ГОСТ 12.1.005 “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны” складає: робоча зона (ГДКрз) – 4 мг/м13 EMBED Equation.3 1415.
Максимально-разова концентрація при викидах у повітря населеного пункту ОБУВ для пари розчинника – 60,0 мг/м3, для пилу шроту – 0,11 мг/м3.
Контроль за концентрацією повітря з домішками пари розчинника та шротового пилу, яке викидається в атмосферу, повинен здійснюватись періодично, але не рідше двох разів на рік, у відповідності з графіком, який затверджений головним інженером заводу.

8.3 Охорона водного басейну.
Стічні води на заводі утворюються при мокрому шротоуловлюванні та при конденсації та рекуперації пари в конденсаторах. Вони містять переважно жирові речовини та розчинник. Втрата розчинника зі стічними водами екстракційних цехів обумовлюється: деякою розчинністю розчинника у воді, виносом розчинника з емульсійними шарами стічної води.
Витрати прямоточної води складають 155 м3/добу тільки на підпитку градирні, вода, яка йде на охолодження апаратів екстракційного цеху фірми ANDREOTTI IMPIANTI S.p.A.
Середні витрати стічної води складають 30 м3/добу (від технологічних апаратів заводу).
Склад і концентрація забрудненої стічної води олійноекстракційних заводів указана в таблиці 8.3.1.
Показники стічної води задовільняють “Правилам приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України”. Наказ Держбуду України від 19.02.2002р. № 37.






























9 ЕКОНОМІКА, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА

В результаті реструктуризації підприємство в даний час має наступні структурні підрозділи: виробничий департамент, фінансовий департамент, комерційний департамент та департамент логістики.
Організаційна структура ЗАТ «ДОЕЗ»





















Виробничий департамент здійснює управління та контроль за усіма технічними та технологічними питаннями виробництва. Виробництво згідно основним трьом технологічним процесам включає здобич олії, очищення олії (рафінування), фасування олії. До виробництва відноситься одержання енергії, задачею якого є забезпечення підприємства енергоресурсами. До виробничого департаменту також входять наступні відділи: технічний відділ, відділ якості, відділ охорони праці.
Технічний відділ включає підвідділи:
Підвідділ інвестицій;
Підвідділ закупок;
Підвідділ безпеки;
Ремонтно-господарський цех.
Підвідділ інвестицій контролює дозволи на виконання робот будівництва підрядниками, приймає участь у оформленні та встановленні обладнання, направляє закази постачальникам та у погодженні з начальником відділу готує пропозиції щодо інвестиційних проектів.
Підвідділ закупок складає складає договірну базу щодо матеріальних закупок, займається очищенням придбаної сировини та слідкує за всіма рекламаціями.
Підвідділ безпеки проводить організацію охорони в межах заводу, охорону праці та техніки безпеки, впроваджує протипожежні заходи.
Ремонтно-господарський цех виконує ремонтні роботи споруджень. Основних засобів та прилеглої території заводу.
Фінансовий департамент веде організацію та технічне удосконалення обліку, фінансів, контролю та економічний аналіз.
Департамент логістики організовує доставку і зберігання матеріалів. Доставка включає: організацію транспортування виробничих матеріалів і сировини, вантажних робіт та зберіганні матеріальних цінностей. Здійснює контроль за рухом вантажів до пункту призначення, а також готової продукції до споживача; зберігання матеріалів і продукції здійснюється на складах заводу (у 1999 році введений в дію новий склад готової продукції, завод має власний елеватор для зберігання соняшнику), а також на площах, що орендуються. Також департамент логістики включає у себе такі адміністративні відділі як: відділ кадрів, юридичний відділ, відділ відвантажень і митного оформлення. Процеси закупівлі сировини і продажу готової продукції передані дочірньому підприємству «Сантрейд». На сьогоднішній день «Сантрейд» є єдиним постачальником насіння на завод, а також здійснює оптові продажі продукції ДМЕЗ по Україні.
Калькуляція собівартості основної продукції та основні техніко-економічні показники наведені у таблицях 9.1 та 9.2 відповідно.






















Таблиця 9.1 – Калькуляція собівартості продукції базового цеху
Найменування статей витрат
один. виміру
ціна за один. ресурсу
Витрати




на одиницю продукції
на річний випуск




в нат. вимі-рюв.
сума, грн.
в натур. вимірюв.
сума,
тис. грн.

Сировина та основні матеріали
- насіння соняшникове
т.
1250
2,321
2901,25
321918,754
402398,44

Відходи, що повертаються (макуха після фор-пресування)
т.
250
1,237
309,25
171569,797
42892,45

Втрати (мінеральне та органічне сміття, олія в лушпинні, що відвіюється та волога)
т.
0
0,084
0
11650,6572
0,00

Всього сировини та матеріалів
т.
0
1
2592,00
138698,3
359505,99

Паливо та енергія

 
 




вода на технологічні потреби
м3
1,2
6
7,2
832189,8
998,63

електроенергія
кВт-год
0,28
23,5
6,58
3259410,05
912,63

Разом умовно-змінні витрати
-
-
 
2605,78
 
361417,26

5. Заробітна платня основних виробн. робочих
-
-
-
6,13
 
850,22

6 Відрахування від заробітної платні
-
-
-
2,33
 
323,08

7. Витрати на утрим. та експлуот. обладнання
-
-
-
20,95
 
2906,12

8. Цехові витрати
-
-
-
9,14
 
1268,06

Цехова собівартість
-
-
-
2644,33
 
366764,74

9. Загальнозаводські витрати
-
-
-
5,78
 
802,12

Заводська собівартість
-
-
-
2650,12
 
367566,86

10. Позавиробничі витрати
-
-
-
48,36
 
6707,50

Повна собівартість
-
-
-
2698,48
 
374274,36

Разом умовно-постійні витрати
-
-
-
92,70
 
12857,10





Таблиця 9.2 – Зведені техніко-економічні показники роботи цеху

Показники
Одиниці
вимірювання
Абсолютне значення

Випуск продукції:
в натуральному виразі
у вартісному виразі

т / рік
тис. грн.

138698,3
416094,9

2. Капітальні вкладення
тис. грн.
10601,72

3. Фондовіддача
грн./грн.
39,25

4. Облікова чисельність:
робочих
робітників ПВП

люд.
люд.

60
71

5. Продуктивність праці:
робочих
робітників ПВП

т/люд.
т/люд.

2311,64
1953,5

6. Собівартість продукції:
річного обсягу
одиниці продукції

тис. грн.
грн./т

374274,36
2698,48

7. Прибуток від реалізації:
загальний
питомий

тис. грн.
грн./т

41820,31
301,52

8. Рентабельність продукції
%
11,2

9. Термін окупності додаткових капіталовкладень
міс.

2,2

10. Річний економічний ефект від реконструкції
тис. грн.

2172,02







10 ПРАВА ТА ОБОВЯЗКИ ТЕХНОЛОГА, МАЙСТРА, НАЧАЛЬНИКА ЗМІНИ
10.1 Технологічна інструкція для жаровщика виробництва видобутку олії
До роботи з даної професії допускаються особи:
- віком не менше 18-ти років. Без вимог до стажу роботи;
- особи, які мають базову або неповну базову загальну середню освіту;
- особи, які пройшли медичний огляд, навчання в обсязі програми для жаровщика V розряду і перевірку знань на право допуску до самостійної роботи в установленому порядку. Повторна перевірка знань проводиться щорічно. Позачергова перевірка може бути призначена достроково при зміні технологічного режиму, при виявленні порушень або незнання правил, передбачених інструкцією з охорони праці, пожежної безпеки і цієї інструкції;
- особи, які знають українську та російську мови;
- особи, які знають і вміють поводитися з персональним комп'ютером.
У своїй діяльності жаровщик V розряду ПДМ керується:
* правилами внутрішнього трудового розпорядку робітників і службовців ЗАТ з ІІ "ДМЕЗ";
* технологічним регламентом на виробництво рослинної олії методом форпресування-екстракція продуктивністю 1200 т/добу насіння соняшнику;
* програмою вимірювань і моніторингу відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2000 та ISO 14000;
* специфікаціями на продукт, що випускається;
* Законом України "Про охорону праці";
* Законом України "Про пожежну безпеку";
* "Правилами безпеки у виробництві рослинних масел методом пресування і екстракція", затвердженими Держкомітетом України з нагляду за охороною праці;
* "Правилами безпеки для олійно-жирового виробництва";
* "Правилами пожежної безпеки в Україні";
* "Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професіональних захворювань і аварій на виробництві";
* "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру";
* іншими міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці;
* Законом України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності";
* статутом підприємства;
* наказами (розпорядженнями) керівництва підприємства;
* справжньою технологічною інструкцією.
Жаровщік V розряду повинен знати:

· технологічну схему рушально-віяльного відділення;

· технологічну схему пресового цеху;

· тсхему відділення сушки і фільтрації олії;

· сутність технологічного процесу обрушування насіння, сепарування рушанки, контролю перевію та подрібнення ядра, процесу вологотеплової обробки м’ятки, відтиску олії, фільтрації олії;

· схему розташування обладнання та комунікацій рушально-віяльного і вальцевого відділень, пресового цеху, відділення сушіння та фільтрації олії;

· пристрій, принцип роботи обладнання. Причини, які викликають несправності в роботі устаткування, а також прийоми усунення несправностей в їх роботі;

· технічні характеристики та технологічні параметри устаткування та продуктів, технологічних процесів, правила контролю якості;

· стандарти і технічні умови;

· види і призначення контрольно-вимірювальних приладів;

· правила пожежної безпеки;

· правила техніки безпеки;

· інструкцію з охорони праці;

· паспорти та інструкції з експлуатації та ремонту устаткування, що обслуговується;

· порядок ведення технологічного журналу 7.5.1-02-02-00/ПДМ07 і 7.5.1-02-02-00/ПДМ19;

· норми витрат сировини, матеріалів, енергоресурсів, води;

· накази і розпорядження керівництва підприємства.
Особи, які систематично порушують правила цієї інструкції залучаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Особи в нетверезому стані до роботи не допускаються.
Підпорядкованість і взаємозв'язок із суміжними робочими місцями.
- Жаровщик V розряду ПДМ знаходиться в прямому підпорядкуванні начальника ПДМ.
- Жаровщик V розряду ПДМ знаходиться в прямому безпосередньому підпорядкуванні начальника зміни ПДМ.
- Жаровщик V розряду ПДМ в процесі своєї роботи підтримує взаємозв'язок з машиністом рушальних установок, апаратником-екстракторщиком, лаборантом, начальником зміни ПДМ і отримує від них інформацію про стан технологічного процесу.
У разі порушення технологічного режиму жаровщик V розряду ПДМ доповідає начальнику зміни ПДМ про те, що трапилося, і виконує його вказівки.
Порядок прийому та здачі зміни:
Жаровщик зобов'язаний прийти на роботу за 15 хвилин до початку зміни на п'ятихвилинку до начальника зміни для інструктажу з охорони праці, ознайомлення з роботою попередніх змін, записами в технологічному журналі № 7.5.1-02-02-00/ПДМ01, розпорядженнями по цеху, з наказами по заводу, а також для отримання інформації від того, хто здає зміну про стан технологічного режиму обладнання, робочого місця і про порушення за попередню зміну.
Особисто з працівником, який здає зміну, перевірити, стан технологічного обладнання, наявність та справність засобів зв'язку та пожежогасіння, наявність огороджень, інструменту та чистоти робочого місця. Доповісти начальнику зміни про виявлені неполадки і отримати від нього дозвіл на прийом зміни.
Вимагати від того, хто здає зміну усунення недоліків та вжиття заходів щодо ліквідації порушень.
Здаючи зміну жаровщик повинен привести в належний санітарний стан обладнання, транспортні механізми і пресовий цех, відділення сушіння та фільтрації олії. Виконати прибирання свого робочого місця. Забезпечити правильність записів у технологічному журналі 7.5.1-02-02-00/ПДМ07 і 7.5.1-02-02-00/ПДМ19.
При здачі зміни жаровщик в журналі 7.5.1-02-02-00/ПДМ07 і 7.5.1-02-02-00/ПДМ19 повинен зробити запис про виконання програми вимірювань і моніторингу (без змін або з коригуючими діями), із зазначенням всіх коригувальних дій і поставити свій підпис.
Зміна вважається зданою тільки після підпису особи, яка приймає зміну.
Права, обов'язки, відповідальність.
Жаровщик V розряду ПДМ має право:

· вести технологічний процес вологотеплової обробки м’ятки, відтиску, сушіння та фільтрації олії;

· стежити і керувати роботою рушально-віяльного і вальцевого відділень з монітора комп’ютера;

· знайомитися з Виробничим планом 7.5.1-01-00-02 на поточний місяць;

· знайомитися з Виробничо-технічним звітом 7.5.1-01-00-03ПДМ01;

· на забезпечення спецодягом та засобами захисту: бавовняним костюмом, напівчеревиками МБС з металевим підноском, рукавицями комбінованими, окулярами захисними прозорими, респіратором, каскою захисною, беруші, справним інструментом;

· користуватися побутовими приміщеннями ПДМ;

· зупиняти рушально-віяльні і вальцеві відділення, пресовий цех, відділення сушіння та фільтрації олії, у разі несправності або аварії, повідомивши при цьому начальнику зміни ПДМ та працівникам суміжних ділянок;

· не приступати до роботи за наявності небезпечних виробничих факторів;

· пускати в роботу рушально-віяльні і вальцеві відділення, пресовий цех, відділення сушіння та фільтрації олії з дозволу начальника зміни ПДМ;

· не приступати до роботи при несправній припливно-витяжній вентиляції або недостатньої освітленості робочого місця;

· вимагати від керівника структурного підрозділу роз'яснень, вказівок і інструктажу по суті виконуваної роботи;

· брати участь в обговоренні питань щодо виконуваних ним обов'язків;

· виносити на розгляд керівника структурного підрозділу пропозиції щодо поліпшення діяльності підрозділу та вдосконаленню методів роботи, давати зауваження щодо діяльності підрозділу, варіанти усунення наявних у діяльності підрозділу недоліків;

· у процесі виконання посадових обов'язків здійснювати взаємозв'язок з суміжними робочими місцями;

· знайомитися з проектами рішень керівника структурного підрозділу, що стосуються діяльності підрозділу, в якому він виконує свої обов'язки;

· подавати раціоналізаторські пропозиції;

· вимагати від керівника структурного підрозділу сприяння у виконуваних ним обов'язків, покладених на нього, і в реалізації прав, передбачених цією інструкцією;

· відмовитися від виконання роботи при наявності виробничої ситуації небезпечної для його здоров'я, життя, або працівників, які його оточують.
Обов'язки.
Цілями роботи жаровщика є:
* виконання змінного завдання згідно Виробничого плану 7.5.1-01-00-02 на текучий місяць в повному обсязі;
* випуск продукції високої якості, що відповідає специфікаціям;
* попередження виникнення критичних невідповідностей за якістю продукції;
* попередження виникнення критичних невідповідностей в технічному стані обладнання;
* попередження особистого виробничого травматизму.
Для досягнення цілей жаровщик зобов'язаний забезпечити на всіх ділянках обслуговування:

· контроль якості продуктів одержуваних на всіх ділянках обслуговування;

· безперебійну роботу, контроль і дотримання технологічних режимів роботи устаткування;

· виявлення та усунення несправностей обладнання на всіх ділянках обслуговування, які ведуть до зупинки виробництва (аварійні ситуації);

· регулювання роботи обладнання та транспортних механізмів пресового цеху, відділення сушіння та фільтрації олії;

· виконання правил, інструкцій з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки на території ділянок обслуговування і в побутових приміщеннях;

· виконання правил внутрішнього розпорядку;

· дотримання трудової та виробничої дисципліни;

· дотримання законодавства про працю;

· освоєння суміжних професій;

· виконання наказів, розпоряджень керівництва підприємства і розпоряджень, вказівок начальника ПДМ і вказівок начальника зміни ПДМ.
У поточній роботі жаровщик і пресувальник зобов'язаний:
- аналізувати роботу попередніх змін, отримувати інформацію про стан обладнання;
- особисто перевіряти стан обладнання, справність блокувань та огороджень, наявність інструменту і чистоту в пресовому цеху, у відділенні сушки та фільтрації олії. Доповідати начальнику зміни ПДМ про результати перевірки;
- вести технологічний процес вологотеплової обробки м’ятки, відтиску, сушіння та фільтрації олії згідно Виробничого технологічного регламенту, Програми вимірювань і моніторингу, цієї інструкції;
- слідкувати за роботою рушально-віяльного і вальцевого відділень з монітора комп'ютера;
- проводити прибирання та підтримувати чистоту на робочому місці;
- робити заміну фільтрувальних елементів фільтрів згідно графіка разом зі слюсарем служби механіка;
- дотримуватися чистоту обладнання, пресового цеху, відділення сушіння та фільтрації олії;
- вести записи в журналі 7.5.1-02-02-00/ПДМ07 і 7.5.1-02-02-00/ПДМ19 про роботу обладнання, порушення і вжиті заходи щодо їх ліквідації;
- здійснювати контроль за технологічними параметрами процесів;
- максимально використовувати виробничі потужності протягом всієї зміни;
- економно витрачати сировину, матеріали, енергоресурси і воду;
- регулювати роботу обслуговуваного устаткування і транспортних механізмів обслуговуваних дільниць протягом зміни;
- усувати несправності обладнання і транспортних механізмів, які ведуть до зупинки виробництва (аварійні ситуації), а також при проведенні ППР.
При появі критичних невідповідностей за якістю продукції, в режимах роботи обладнання, а також при загрозі виникнення аварій або нещасного випадку жаровщик і пресувальник зобов'язаний:
* провести зупинку технологічного обладнання рушально-віяльного і вальцевого відділень, пресового цеху, відділення сушіння та фільтрації лушпиння;
* повідомити начальнику зміни про зупинення обладнання, причини і приступити до виконання коригувальних дій.
При виникненні у виробництві надзвичайних ситуацій (стихійне лихо, аварія, нещасний випадок, пожежа) жаровщик зобов'язаний:

· повідомити начальнику зміни, начальнику ПДМ про виниклу НС;

· взяти участь у роботах з ліквідації наслідків НС.
Жаровщик V розряду ПДМ несе відповідальність за:
- невиконання виробничого завдання в плановому обсязі;
- допущення втрат робочого часу з причин критичних невідповідностей у роботі обладнання і транспортних механізмів (аварійних зупинках);
- невідповідність виробленої продукції вимогам специфікацій;
- не забезпечення збереження закріпленого обладнання і матеріальних цінностей використовуваних ним у виробництві;
- порушення правил пожежної безпеки, охорони праці та техніки безпеки;
- якість і своєчасність виконання обов'язків покладених на нього данною інструкцією.
За недотримання посадових обов'язків жаровщик може бути притягнутий: до матеріальної, дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства України.
Опис робочого місця.
У сферу діяльності жаровщика ПДМ входять наступні дільниці обслуговування:

· обрушування насіння (управління з ПК);

· сепарація рушанки (управління з ПК);

· подрібнення ядра (управління з ПК);

· контроль перевію (управління з ПК);

· контроль лузги (управління з ПК);

· контроль олійного пилу (управління з ПК);

· вологотеплова обробка м’ятки;

· відтиск олії;

· сушка та фільтрація олії.
Жаровщик ПДМ контролює і регулює режими роботи устаткування і відповідність виробничих процесів вимогам Виробничого технологічного регламенту, Програми вимірювань та моніторингу ПДМ, цієї інструкції, а також якість одержуваного продукту та відповідність його вимогам специфікацій на всіх ділянках протягом зміни.
Основне обслуговуване устаткування:
- вертикальні жаровні і преса АС-Мах фірми ALLOCCO,
- транспортні механізми,
- магніт,
- насоси для олії,
- гущеуловлювач,
- конденсатовідвідники,
- підігрівач,
- вакуум-сушильний апарат,
- фільтра фірми LOCHEM,
- пропарювальний бак для фільтрувальних пластин,
- вакуумна установка.

10.2 Технологічна інструкція для машиніста рушальних установок
До роботи з даної професії допускаються особи:

· віком не менше 18-ти років. Без вимог до стажу роботи;

· які мають базову або неповну базову загальну середню освіту;

· особи, які пройшли медичний огляд, навчання в обсязі програми для машиніста рушальних установок V розряду і перевірку знань на право допуску до самостійної роботи в установленому порядку. Повторна перевірка знань проводиться щорічно. Позачергова перевірка може бути призначена достроково при зміні технологічного режиму, при виявленні порушень чи незнання правил, передбачених інструкцією з охорони праці, пожежної безпеки і цієї інструкції;

· особи, які знають українську та російську мови;

· особи, які знають і вміють поводитися з персональним комп'ютером.
У своїй діяльності машиніст рушальних установок V розряду ПДМ керується:
- правилами внутрішнього трудового розпорядку робітників і службовців ЗАТ з ІІ "ДМЕЗ";
- технологічним регламентом на виробництво рослинної олії методом форпресування-екстракція продуктивністю 1200 т/добу насіння соняшнику;
- програмою вимірювань і моніторингу відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2000 та ISO 14000;
- специфікаціями на випускається продукт.
- Законом України "Про охорону праці";
- Законом України "Про пожежну безпеку";
- "Правилами безпеки у виробництві рослинних олій методом пресування і екстракції", затвердженими Держкомітетом України з нагляду за охороною праці;
- "Правилами безпеки для олійно-жирового виробництва";
- "Правилами пожежної безпеки в Україні";
- "Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професіональних захворювань і аварій на виробництві";
- "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру";
- іншими міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці;
- Законом України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності";
- статутом підприємства;
- наказами (розпорядженнями) керівництва підприємства;
- справжньою технологічною інструкцією.
Машиніст рушальних установок V розряду повинен знати:
* технологічну схему рушально-віяльного відділення;
* сутність технологічного процесу обрушування насіння, сепарування рушанки контролю перевію та подрібнення ядра;
* схему розташування обладнання та комунікацій рушально-віяльного відділення;
* пристрій, принцип роботи обладнання. Причини, які викликають несправності в роботі обладнання, а також прийоми усунення несправностей в їх роботі;
* технічні характеристики та технологічні параметри устаткування та продуктів технологічних процесів, правила контролю якості;
* стандарти і технічні умови;
* методи контролю якості проміжних продуктів;
* види і призначення контрольно-вимірювальних приладів;
* правила пожежної безпеки;
* правила техніки безпеки;
* інструкцію з охорони праці;
* паспорти та інструкції з експлуатації та ремонту устаткування, що обслуговується.
* порядок ведення технологічного журналу 7.5.1-02-02-00/ПДМ05 і 7.5.1-02-02-00/ПДМ06;
* норми витрат сировини, матеріалів, енергоресурсів, води;
* накази і розпорядження керівництва підприємства.
Особи, які систематично порушують правила цієї інструкції залучаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Особи в нетверезому стані до роботи не допускаються.
Підпорядкованість і взаємозв'язок із суміжними робочими місцями:

· машиніст рушальних установок V розряду ПДМ знаходиться в прямому підпорядкуванні начальника ПДМ.

· машиніст рушальних установок V розряду ПДМ знаходиться в прямому безпосередньому підпорядкуванні начальника зміни ПДМ.

· у процесі підготовки і виконання технічного обслуговування та ремонту обладнання, подачі заявок на придбання запасних частин до устаткування взаємодіє зі слюсарями або інженером-механіком ПДМ.

· машиніст рушальних установок V розряду ПДМ в процесі своєї роботи підтримує взаємозв'язок з оператором пульта управління елеватора насіння, жаровщиком, лаборантом, начальником зміни ПДМ і отримує від них інформацію про стан технологічного процесу.
У разі порушення технологічного режиму машиніст рушальних установок V розряду ПДМ доповідає начальнику зміни ПДМ про те, що трапилося і виконує його вказівки.
Порядок прийому та здачі зміни.
Машиніст рушальних установок зобов'язаний прийти на роботу за 15 хвилин до початку зміни на п’ятихвилинку до начальника зміни для інструктажу з охорони праці, ознайомлення з роботою попередніх змін, записами в технологічному журналі № 7.5.1-02-02-00/ПДМ01, розпорядженнями по цеху, з наказами по заводу, а також для отримання інформації від здає зміну про стан технологічного режиму обладнання, робочого місця і про що мають місце порушення за попередню зміну.
Особисто з працівником, який здає зміну, перевірити стан технологічного обладнання, наявність і справність засобів зв'язку та пожежогасіння, наявність огороджень, інструменту та чистоти робочого місця. Доповісти начальнику зміни про виявлені неполадки і отримати від нього раз-рішення на прийом зміни.
Вимагати від здає зміну усунення недоліків та вжиття заходів щодо ліквідації на-рушений.
Здає зміну машиніст рушальних установок повинен привести в належний санітарний стан обладнання, транспортні механізми та рушально-віяльного відділення, склад лузги. Провести вологе прибирання свого робочого місця. Забезпечити правильність записів у журналі 7.5.1-02-02-00/ПДМ05 і 7.5.1-02-02-00/ПДМ06.
При здачі зміни машиніст рушальних установок в журналі 7.5.1-02-02-00/ПДМ05 і 7.5.1-02-02-00/ПДМ06 і повинен зробити запис про виконання програми вимірювань і моніторингу (без змін або з коригуючими діями), із зазначенням всіх коригувальних дій і поставити свій підпис.
Зміна вважається зданої тільки після підпису приймає зміну
Права, обов'язки, відповідальність.
Машиніст рушальних установок V розряду ПДМ має право:
- вести технологічний процес обрушування насіння, сепарування рушанки, подрібнення ядра, контролю перевію, контролю лузги, контролю олійного пилу;
- знайомитися з Виробничим планом 7.5.1-01-00-02 на поточний місяць;
- знайомитися з Виробничо-технічним звітом 7.5.1-01-00-03ПДМ01;
- на забезпечення спецодягом та засобами захисту: бавовняним костюмом, полуботинки МБС з металевим підноском, рукавицями комбінованими, окулярами захисними прозорими, респіратором, каскою захисною, беруші, справним інструментом;
- користуватися побутовими приміщеннями ПДМ;
- зупиняти рушально-віяльного відділення у разі несправності або аварії, повідомивши при цьому начальнику зміни ПДМ;
- не приступати до роботи за наявності небезпечних виробничих факторів;
- пускати в роботу рушально-віяльного відділення з дозволу начальника зміни ПДМ;
- не приступати до роботи при несправній припливно-витяжної вентиляції або недостатньої освітленості робочого місця;
- вимагати від керівника структурного підрозділу роз'яснень, вказівок та інструктажу по суті виконуваної роботи;
- брати участь в обговоренні питань щодо виконуваних ним обов'язків;
- виносити на розгляд керівника структурного підрозділу пропозиції щодо поліпшенням діяльності підрозділу та вдосконаленню методів роботи, давати зауваження по діяльності підрозділу, варіанти усунення наявних у діяльності недоліків;
- у процесі виконання посадових обов'язків здійснювати взаємозв'язок з суміжними робочими місцями;
- знайомитися з проектами рішень керівника структурного підрозділу, що стосуються діяльності підрозділу, в якому він виконує свої обов'язки;
- подавати раціоналізаторські пропозиції;
- подавати заявки механіку ПДМ на придбання запасних частин, інструменту, виготовлення пристроїв;
- вимагати від керівника структурного підрозділу сприяння у виконанні обов'язків, покладених на нього, і в реалізації прав, передбачених цією інструкцією;
- відмовитися від виконання роботи при наявності виробничої ситуації небезпечної для його здоров'я, життя, або працівників, які його оточують.
Машиніст рушальних установок зобов'язаний.
Цілями роботи машиніста рушальних установок є:
* виконання змінного завдання згідно Виробничого плану 7.5.1-01-00-02 на поточний місяць в повному обсязі;
* випуск продукції високої якості, що відповідає специфікаціям;
* попередження виникнення критичних невідповідностей за якістю продукції;
* попередження виникнення критичних невідповідностей в технічному стані обладнання;
* попередження особистого виробничого травматизму.
Для досягнення цілей машиніст рушальних установок зобов'язаний забезпечити на всіх ділянках обслуговування:

· контроль якості продуктів одержуваних на всіх ділянках обслуговування;

· безперебійну роботу, контроль і дотримання технологічних режимів роботи обладнання;

· виявлення та усунення несправностей обладнання на всіх ділянках обслуговування;

· регулювання роботи і усунення несправності обслуговуваного устаткування і транспортних механізмів ділянок рушально-віяльного відділення та складу лушпиння;

· своєчасні заявки механіку ПДМ на придбання запасних частин, інструменту;

· виконання правил, інструкцій з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки на території ділянок обслуговування і в побутових приміщеннях;

· виконання правил внутрішнього розпорядку;

· дотримання трудової та виробничої дисципліни;

· дотримання законодавства про працю;

· освоєння суміжних професій;

· виконання наказів, розпоряджень керівництва підприємства і розпоряджень, вказівок начальника ПДМ і вказівок начальника зміни ПДМ.
У поточній роботі машиніст рушальних установок зобов'язаний:
- аналізувати роботу попередніх змін, отримувати інформацію про стан обладнання;
- особисто перевіряти стан обладнання, справність блокувань та огороджень, наявність інструменту і чистоту в рушально-віяльному відділенні, складі лузги. Доповідати начальнику зміни ПДМ про результати перевірки;
- вести технологічний процес обрушення насіння, сепарування рушанки, контролю пере-віючи та подрібнення ядра, контролю лузги, контролю олійного пилу згідно Виробничого технологічного регламенту, Програми вимірювань і моніторингу, справжньою інструкцією;
- здійснювати контроль якості проміжних продуктів згідно Виробничого технологічного регламенту, Програми вимірювань і моніторингу за методиками 8.2.4-01-02-ЦЗЛ01 «Аналіз лузги. Метод визначення виносу ядра в лузгу насіння соняшника», 8.2.4-01-02-ЦЗЛ08 «Метод аналізу рушанки», 8.2.4-01-02-ЦЗЛ06 «Метод аналізу м’ятки. Метод визначення ступеня подрібнення м’ятки (ситовій метод)».
- проводити вологе прибирання і підтримувати чистоту на робочому місці;
- дотримуватися чистоту обладнання, рушально-віяльного відділення та складу лушпиння;
- вести записи в журналі 7.5.1-02-02-00/ПДМ05 і 7.5.1-02-02-00/ПДМ06 про роботу устаткування, порушення і вжиті заходи щодо їх ліквідації;
- здійснювати контроль за технологічними параметрами процесів;
- максимально використовувати виробничі потужності протягом всієї зміни;
- економно витрачати сировину, матеріали, енергоресурси і воду;
- регулювати роботу і приймати участь в усуненні дрібних несправностей обслуговує-мого обладнання і транспортних механізмів ділянок рушально-віяльного відділення та складу лузги протягом зміни і згідно графіка планово-попереджувального ремонту.

При появі критичних невідповідностей за якістю продукції, в режимах роботи обладнання, а також при загрозі виникнення аварій або нещасного випадку машиніст рушальних установок зобов'язаний:
* провести зупинку технологічного обладнання рушально-віяльного відділення;
* повідомити начальнику зміни про зупинення обладнання, причини і приступити до виконання коригувальних дій;
При виникненні у виробництві надзвичайних ситуацій (стихійне лихо, аварія, нещасний випадок, пожежа) машиніст рушальних установок зобов'язаний:

· повідомити начальнику зміни, начальнику ПДМ про виниклу НС;

· взяти участь у роботах з ліквідації наслідків НС.
Машиніст рушальних установок V розряду ПДМ несе відповідальність за:
- невиконання виробничого завдання в плановому обсязі;
- допущення втрат робочого часу з причин критичних невідповідностей у роботі обладнання і транспортних механізмів (аварійних зупинках);
- невідповідність виробленої продукції вимогам специфікацій;
- не забезпечення збереження закріпленого обладнання і матеріальних цінностей використовуються ним у виробництві;
- порушення правил пожежної безпеки, охорони праці та техніки безпеки;
- якість і своєчасність виконання обов'язків покладених на нього цією інструкцією.
За недотримання посадових обов'язків машиніст рушальних установок може бути притягнутий: до матеріальної, дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства України.



11 ЛЕКЦІЇ, ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ, ЕКСКУРСІЇ
Під час проходження практики були проведені екскурсії по підприємству, які включали у себе ознайомлення з основними та допоміжними цехами. Під час екскурсії начальник зміни ПДМ ознайомив з обладнанням цеху та принципом його дії. Також були наведені технологічні параметри процесу та методи контролю за процесом.
Був прочитаний ряд лекцій на такі теми:
«Сучасні методи добування рослинних олій»
«Інноваційні способи очистки пресових олій»
«Нові методи зберігання та попереднього очищення олійного насіння»
Практичні заняття були проведені з методів контролю за сировиною, проміжними продуктами та готовою продукцією з використанням сучасних методик, які діють на підприємстві.









Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

1



Розроб.



Консульт.



Керівник



Н. Контр.



Зав. каф.





Літ.

Аркушів



УДХТУ, каф. ХТВМС

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

2



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

3



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

4



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

5



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

6



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

8



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

9



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

10



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

11



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

12



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

13



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

14



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

15



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

16



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

17



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

18



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

19



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

20



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

21



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

22



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

23



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

24



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

25



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

26



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

27



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

28



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

29



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

30



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

31



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

32



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

33



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

34



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

35



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

36



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

37



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

38



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

39



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

40



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

41



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

42



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

43



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

44



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

45



Дочірнє підприємство «Сантрейд»

Канцелярія

Юридичний відділ

Складське господарство

Відділ кадрів

Департамент логістики

Відділ відвантажень та митного контролю

Відділ збуту

Охорона підсобного господарства

Бухгалтерія

Економічний відділ

Відділ інформаційних технологій

Комерційний департамент

Підвідділ безпеки

Підвідділ інвестицій

Підвідділ закупок

Ремонтно-господарський цех

Технічний відділ

Відділ якості

Відділ охорони праці

Виробничий департамент

Фінансовий департамент

Генеральний директор

Профспілка

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

46



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

47



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

48



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

49



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

50



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

51



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

52



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

53



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

54



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

55



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

56



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

57



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

58



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

59



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

60



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

61



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

62



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

63



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

64



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

65



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

66



Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

67






Приложенные файлы

  • doc 398693
    Размер файла: 682 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий