Урок 9 Украина в период послевоенного восстановления.Doc

Урок Україна в період повоєнної відбудови
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність головних подій відбудовчого періоду, пояснювати на основі карти зміни в адміністративно-територіальному устрої та відбудовчі процеси у промисловості; на основі різних джерел інформації: характеризувати зовнішньополітичну діяльність УРСР, зіставляти різні точки зору щодо цього питання та давати їм власну оцінку; визначати умови та особливості відбудовчих процесів в Україні порівняно із загальноєвропейськими варіантами післявоєнної конверсії та відбудови; описувати повсякденне життя та визначати зміни, пов’язані з відбудовчими процесами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ . Актуалізація опорних знань
Вирішення тестів
Варіант І
1.  Комплекс заходів, вжитих ВКП(Б) у 1920–30-х рр., що мав на меті модернізацію промисловості, називають:
А  депортація; Б  індустріалізація;
В  радянізація Г  колективізація.
2.  Вигнання, висилка окремих осіб чи цілих народів  з постійного місця проживання:
А  депопуляція; Б  депортація;
В  репатріація;
Г  репарація.
3.  Теорія, що сповідує байдуже ставлення до батьківщини та свого народу, заперечує патріотизм, національну незалежність й висуває  ідею створення світової держави, світового громадянства:
А  гегемонізм;
Б  екзистенціалізм;
В  антисемітизм;
Г  космополітизм.
4.  Процес попереднього перегляду творів, призначених для друку, називають:
А  перевірка;
Б  коригування;
В  цензура;
Г  редагування.
5.  Підписання договору між СРСР та Польщею про радянсько-польський кордон відбулося у:
А  червні 1945 р.;
Б  серпні 1945 р.;
В  серпні 1946 р.;
Г  лютому 1947 р.
6.  Депортація українського населення Холмщини та Лемківщини у західну Польщу проводилася в:
А  березні–грудні 1947 р.;
Б  квітні–травні 1947 р.;
В  лютому–березні 1948 р.;
Г  жовтні–листопаді 1948 р.
7.  Загибель головнокомандуючого УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки) сталася у:
А  березні 1949 р.;
Б  жовтні 1949 р.;
В  січні 1950 р.;
Г  березні 1950 р.
8.  Коли  Президія  Верховної  Ради  СРСР  прийнялА  Указ  про  передачу Криму до складу УРСР?
А  У червні 1953 р.;
Б  листопаді 1954 р.
В  лютому 1954 р.;
Г  лютому 1955 р.
9.  У якому місті проходила перша сесія Генеральної Асамблеї ООН, де були присутні члени делегації УРСР?
А  Москві;
Б  Сан-Франциско;
В  Парижі;
Г  Лондоні.
10. У січні 1946 р. у складі УРСР було створено область:
А  Закарпатську;
Б  Волинську;
В  Львівську;
Г  Рівненську.
Варіант ІІ
1. У  лютому  1947 р.  було  підписано  радянсько-румунський  договір,  за яким до УРСР відходила:
А  Північна Буковина;
Б  Хотин, Ізмаїл;
В  Лемківщина та Надсяння;
Г  Північна Буковина, Хотин, Ізмаїл.
2. Операція  «Вісла»  передбачалА  переселення  українців  з  етнічних   земель:
А  Лемківщини, Холмщини;
Б  Посяння, Підляшшя;
В  Лемківщини, Підляшшя, Посяння;
Г  Лемківщини, Посяння, Холмщини, Підляшшя.
3. Народний комісаріат УРСР закордонних справ очолив:
А  А. Громико;
Б  О. Корнійчук;
В  Д. Мануїльський;
Г  В. Кубійович.
4.  Ініціатором проведення у Львові собору Української греко-католицької церкви був:
А  Г. Костельник;
Б  Й. Сліпий;
В  А. Шептицький;
Г  Т. Ромжа.
5. Голова уряду УРСР з 1947–1954 рр.:
А  Д. Коротченко;
Б  М. Хрущов;
В  Л. Мельников;
Г  Л. Каганович.
6. Автором роману «Прапороносці» був:
А  Ю. Яновський;
Б  В. Некрасов;
В  М. Рильський;
Г  О. Гончар.
7. Відбудова народного господарства в Україні розпочалась:
А  після отримання допомоги від інших держав;
Б  одразу після цілковитого звільнення УРСР;
В  у міру звільнення території УРСР;
Г  після ліквідації УГКЦ.
8. Українську греко-католицьку церкву було ліквідовано в:
А  грудні 1945 р.;
Б  березні 1946 р.;
В  жовтні 1947 р.;
Г  березні 1948 р.
9. Комуністична влада називалА  «українським буржуазними націоналістами»:
А  емігрантів;
Б  усіх, хто походив із буржуазного середовища;
В  усіх,  хто  виступав  зА  збереження  мови,  культури,  звичаїв  українського народу;
Г  усіх, хто виступав проти збереження культурних і мовних традицій українського народу.
10.  Культурна революція на західноукраїнських землях передбачала:
А  ліквідацію неписемності;
Б  ідеологізацію та русифікацію освіти;
В  українізацію (коренізацію) освіти; Г  відновлення діяльності «Просвіт».
Відповіді
В І 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
В
ІІ 1
2

Б
Б
Г
В
Б
Б
Г
В
Г
А
Г
Г

3
4
5
6
7
8
9
10

В
А
А
Г
Б
Б
В
Б


ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
Проблемне завдання

Зважаючи на величезні втрати України в роки війни, західні експерти підрахували, що для відновлення господарства СРСР потрібно не менше 20–25 років, а дехто називав навіть 100 років. Але відбудова народного господарства була здійснена в рекордно короткі строки до початку 50-х років. Що стало запорукою таких швидких темпів відбудови?
На проблемне запитання учні дають відповідь наприкінці уроку.
У ч и т е л ь. Отже, звільнення території республіки від німецько-фашистських загарбників поставило на порядок денний питання про відбудову народного господарства.

Україну необхідно було піднімати з руїн і попелу. Попри те, що наслідки війни для України були жахливими, на звільнених від загарбників територіях одразу ж розпочиналася відбудова народного господарства. Як нам відомо, визволення території радянської України в кордонах 22 червня 1941 р. завершилося 8 жовтня 1944 р. Утім, її облаштування розпочалося задовго до цього дня.
Якими ж були перші кроки відбудови?
Робота з таблицею
Перші кроки відбудови
Відновлення до кінця 1945 р. 44 % довоєнних потужностей машинобудівної
і 30 % легкої промисловості, уведено в дію 123 великі та 506 дрібних шахт Донбасу.
Відновлено роботу значної частини шкіл, вузів, медичних закладів, частково житлового фонду.
Зростання чисельності КП(б)У до 320 тис. членів.
Відновлення 8-годинного робочого дня, відпусток, скасування понаднормової неоплачуваної праці.
Скорочення асигнувань на оборону. Промисловість почала випускати мирну продукцію

Завдання
1. Які зміни у житті країни були здійснені керівництвом під час переходу до мирного життя?
2. Чи можна стверджувати, що в СРСР після війни збереглася тоталітарна політична система? Свою думку аргументуйте.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Відбудовчі процеси у господарстві республіки
У ч и т е л ь. У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла Закон «Про п’ятирічний план відбудові і розвитку народного господарства». Це був 4-й п’ятирічний план. У серпні 1946 р. Верховна Рада УРСР прийняла аналогічний закон, що передбачав:
відбудову виробничих потужностей України;
доведення валової продукції промисловості у 1950 р. до 113 % порівнянно з 1940 р.;
першочергове відновлення важкої промисловості, транспорту, енергетики, будівництво нових заводів;
відбудову легкої промисловості і сільського господарства;
відродження культурно-освітньої сфери.
Цей закон передбачав розв’язання всіх поставлених завдань винятково за рахунок власних сил і ресурсів.
Вправа «Карта понять, ідей»
Учні опрацьовують текст підручника і складають схему «Особливості процесу відбудови в Україні».
Робота з таблицею
Наслідки відбудовчих процесів
Протягом 1946–1950 pp. відбудовано зруйновані в роки війни промислові підприємства, шахти, електростанції.
Повністю відновлено основні галузі економіки УРСР  металургія та енергетика. Переводилися на випуск мирної продукції підприємства, які випускали в роки війни військову продукцію.
Зросли обсяги промислового виробництва. У 1950 р. обсяг промислового виробництва перевищив довоєнний рівень на 15 %.
Створено нові галузі промисловості радіотехнічна, приладобудування, автомобілебудування та ін.
Побудовано нові великі заводи Київський авіаційний, Одеський автоскладальний, Харківський підшипниковий, Запорізький трансформаторний, Львівський інструментальний та ін. Введено в експлуатацію газопровід Дашава–Київ. У Західній Україні почалося освоєння нових родовищ нафти, газу, вугілля, сірки.
Україна відновила свою роль у промисловому потенціалі СРСР, за рівнем індустріального розвитку випередила багато країн Європи.
У грудні 1947 р. завдяки зростанню виробництва сільськогосподарської продукції були скасовані продовольчі картки, зникла загроза голоду.
Україна знову стала житницею і тваринницькою базою СРСР

Завдання
1. Визначте характерні ознаки відбудовчих процесів в Україні.
2. Укажіть їх наслідки.
У ч и т е л ь. Разом з тим в економіці УРСР, як і всієї економіці СРСР, не проводилася необхідна модернізація, що здійснювалася в західних країнах;

кращі сили і ресурси відволікалися на прискорене будівництво підприємств військово-промислового комплексу; значно відставала відбудова підприємств легкої і харчової промисловості (1950 р. вони досягли лише 80 % довоєнного рівня).
Зростання виробництва сільськогосподарської продукції було досягнуто не тільки за рахунок збільшення капіталовкладень, але й у результаті безжальної експлуатації сільських жителів.
Голод 1946–1947 рр. Зміни в житті та побуті населення

Охоронці врожаю, 1947 р.

Колона з хлібом прямує на елеватор. Одещина, 1947 р.
Учитель У повоєнний час у сільському господарстві склалось вкрай несприятливе становище: за роки війни скоротились посівні площі, зменшилось поголів'я худоби, не вистачало техніки та робочих рук. Для подолання цих труднощів необхідні були докорінні зміни в державній політиці по відношенню до сільського господарства.
Але сталінське керівництво і думки не мало проводити якісь зміни, село в його планах було одним із головних джерел для проведення відбудови промисловості. Під тиском центрального керівництва уряд УРСР та ЦК КП(б)У планували у 1946 р. у форсованому порядку збільшити посівні площі, врожайність і хлібозаготівлю.
Весною-літом 1946 р. 16 областей України вразила засуха. Зимові та ярові посіви загинули. Врожайність зернових склала 2-3 центнера з гектара (для порівняння, у 1940 р. вона становила 14,6 ц/га, у 1944 р. – 10,8 ц/га).
Засуха загострила і проблему кормів для худоби. Почався падіж худоби. Було дозволено здавати худобу на забій понад планові норми. Це призвело до того, що у деяких областях план здачі м'яса було перевиконано вдвічі. В результаті тваринництво республіки зазнало величезних втрат, компенсовувати які довелось довго.
Керівники деяких областей почали наполегливо звертатися до уряду з проханням зменшити планові завдання хлібозаготівлі, які в липні 1946 р. були збільшені з 340 до 360 млн. пудів.
Відповіддю на звернення про допомогу стали репресивні заходи. У сільські райони виїхали представники вищих органів республіки, областей, суду, прокуратури. До судової відповідальності було притягнуто тільки за перший квартал 1947 р. 1,5 тис. голів колгоспів. На 6 тис. комуністів було накладено дисциплінарні стягнення за невиконання вказівок партії.
Було відновлено дію закону «про п'ять колосків», за яким було засуджено й ув'язнено тисячі селян. Селяни почали тікати від голодної смерті у більш благополучні райони (наприклад, до Західної України), у міста. Щоб уникнути обезлюднення села, каральні органи почали відшукувати і повертати селян назад.
Але, незважаючи на крайні заходи, зерна вдалось зібрати лише 60% від плану хлібозаготівлі, хоча вилучено було навіть насінний фонд.
В той час, коли за кордон ешелонами вивозився хліб (лише в країни Східної Європи та Францію було вивезено 1,7 млн. тонн для підтримки тих урядів, що там встановилися), в Україні розпочався голод, жертвами якого стали майже 1 млн чоловік.
Опинившись перед лицем катастрофи, керівництво України на чолі з М.Хрущовим намагалось зменшити її масштаби за рахунок ресурсів західних областей і надіялось на допомогу центрального керівництва, звернувшись до Сталіна.
У відповідь Сталін заявив Хрущову: «Ти м'якотілий! Тебе обдурюють, вони грають на твоїй сентиментальності. Вони хочуть, щоб ми витратили наші державні запаси».
У березні 1947 р. «м'якотілого» Хрущова було замінено на «твердого» Л.Кагановича. Проте для проведення посівної кампанії все ж таки була дана позика в 35 млн. пудів насіння.
Головним винуватцем третього голодомору в Україні було сталінське керівництво, яке нехтувало долею мільйонів українців заради імперських інтересів.
Документ
Скарга колгоспників с.Попелюхи Піщанського району Вінницької області Голові Ради Міністрів УРСР М.С.Хрущову на нестерпні умови праці та голод (5 червня 1946 р.)
            Никита Сергеевич, батюшка наш, заступник, трудно нам, оборванные мы все, голые и босые, грязные и голодные, на людей не похожи, хуже скотов живем, никогда нам так не было трудно, как в этуминуту, люди наши с голоду мрут, дети от недоедания и болезней становятся калеками. Питаемся мы лебедой, корой, а у кого есть деньги, то едут в город и покупают хлеб в коммерческих магазинах, но и захлебом идти далеко – 140-160 км, а у нас никто не продает. Из колхоза ми ничего не полупили, и нет надежды – все сгорело, а яровые очень слабые и как выполним план, то все подохнем...
Многие колхозники собираются уезжать па Кавказ и в Среднюю Азию. Все говорят, что там жизнь богатая и дешевая, а Украина обнищала, и никто па нее не обращает внимания. Живут сейчас хорошо только хитрецы, спекулянты, жулики, воры, а их много, а простому человеку не добиться правды, все на него кричат и не верят.
По сводкам наш район самый отсталый в области, надежд никаких, все мы убиты горем, из нужды нам не выйти.
Если Вы, Никита Сергеевич, нам не поможете, то у нас сил уже не хватает, а из области никто нас не слышит. С каждым годом все хуже и хуже – колхозу все равно. Как ни работай, а гарантии нет, что получишь. В селе очень сумно, теперь никто уже ни свят, ни свадеб не справляет, все обеднели и никого это не интересует, а молодежь наша ходит в тряпках, и им не до веселья, а комсомольцы и партийцы молчат. В газетах пишут, что все хорошо, а где это хорошо, а у нас все плохо. В районе все плохо, хуже, чем было 10 лет назад. И базара нет, и церковь попалили, и баня не работает. Наши родичи из Песчанки говорят, что Песчанка стала хуже, чем село.
Люди все изменились – худые, черные, злые, говорят, что теперь правды нет, но правда должна быть, Ми просим у Вас поддержки, Никита Сергеевич, обратить внимание на наше село ПопелюхиПесчанского района. Помогите нам хоть в этом году.
С поклоном, Ткачук и Белоконь.
Запитання до документа
1.  Які суспільно-політичні та економічні процеси, що відбувалися в Україні, віддзеркалює цей документ?
2. Що найбільше Вас вразило, коли Ви знайомились з цим історичним джерелом?
Робота зі спогадами
Свідчить Росік О. С., село Нові Млини Щорського району Чернігівської області
«Голод 1946–1947 років я пам’ятаю добре. Літо 1946 р. видалося посушливе, і тому був неврожай. Все, що вродило в колгоспі, було вивезене під виглядом хлібозаготівлі. Землі у підсобному господарстві селян було мало, і того року там майже нічого не вродило.
Зиму ще так-сяк перезимували, а навесні почали голодувати. Я кожного дня ходив по щавель (а ходити потрібно було далеченько, за 5–6 км, бо ближче увесь уже давно повиривали) і приносив по солдатському мішку. Щавель рвав на три сім’ї (собі, бабусі і тітці).
Потім мати щавель парила, щоб не був кислий, додавала лободу, кропиву або бильняк і 1–2 картоплини. Поїси такого борщу живіт повний, а їсти хочеться. А замість хліба мати пекла сковорідники із висівок, полови, насіння щавлю і лободи.
Ще пригадую такий випадок. 1943 р. був дуже багатий врожай картоплі. Під лісом люди закопали на зиму її аж чотири ями. Дві весною відкопали, а дві так і залишилася, бо картопля була не потрібна. А навесні 1947 р. згадали про це і кинулися відкопувати.
Звісно, картопля вже давно погнила, але залишився крохмаль. Він був такий чорний, але люди брали його, промивали декілька разів і пекли млинці, тим і рятувалися.
Пригадую, що в школі всім дітям давали малесенький шматочок хліба. І кожен день я мріяв принести його додому і поїсти з борщем. Але терпіти було несила, і я з’їдав його на перерві, так і не донісши додому.
А ще одного разу я був у гостях у Щорсі у своєї тітки, яка працювала директором піонерського табору. Там мене пригостили вареною квасолею. І така вона була смачна, зроду такої не їв.
Разом зі своїми однолітками ходив збирати в поле колоски (це ще було влітку 1946 року). Але збирати колоски не дозволяли, незважаючи на те, що врожай уже давно був зібраний і вивезений з поля, і по стерні випасалася худоба. Наша сусідка Хомчук Марія Микитівна взяла з колгоспного поля п’ять малесеньких снопів проса, бо вдома діти голодували. Так її засудили на п’ять років ув’язнення і три роки висилки на Колиму.
Багато людей рятувалися ще й тим, що ловили рибу, адже поряд була річка. Риби в річці було тоді багато. Деякі навіть продавали її у місті або міняли на якісь продукти.
Але багато людей голодувало, деякі почали навіть пухти з голоду. Сусідська дівчинка Талаш Марія ходила з великим пухлим животом і пухлими ногами і її матір також. У мого батька теж почали пухти ноги. Але, на щастя, у селі з голоду ніхто не помер.
Багато хто з людей їздили на заробітки в Білорусію, Прибалтику, Західну Україну. Ці землі були приєднані до СРСР нещодавно, там не було ще колгоспів, та й посуха була не така страшна, тому хліб там був. І мій батько теж два рази їздив, привозив дещо, тим і рятувалися.
Ситуація ускладнювалася ще й тим, що люди повинні були платити надзвичайно великі податки. Із кожного двору давали зерно, картоплю, 90 штук яєць на рік, 280 літрів молока, 40 кг м’яса. Потрібно було віддавати шкуру забитої свині. Тому порося кололи так, щоб ніхто не бачив. Щоб не кричало, одягали на морду торбу з попелом. Смолити везли вночі за ліс за три кілометри від села до копанки. Перепис проводили раз на рік у січні. Тому люди старалися придбати порося одразу після перепису і до Нового року заколоти.
Накладали також податки на плодові дерева: на сливи і вишні 5 рублів, на яблуні та груші 10 рублів. Був такий випадок у селі.
Одного разу до Жуми Аксині Григорівни прийшов секретар сільради переписувати дерева. Так вона взяла сокиру і при ньому вирубала увесь свій сад.
А ще пам’ятаю, що всі промислові товари були дуже дорогі. Тому одяг у нас був домашній, полотняний. А взуття майже не було ніякого. До морозів ходили босі, і навесні, тільки сніг зійде, теж босі.
А взимку в нас із сестрою були одні чоботи на двох. Вона ходила в них до школи у першу зміну, потім приходила, віддавала їх мені, і я йшов до школи у тих самих чоботях на другу зміну. А штани та куртку мати пошила мені з протигазних сумок, які назбирали під час війни. Дуже міцні були і добре носилися».
Завдання
На основі інформації, яку ви отримали із даних джерел, заповніть таблицю.
Голод 1946–1947 рр. в Україні
Причини голоду
Масштаби
Дії влади
Наслідки






V. Узагальнення та систематизація знань
Учні дають відповідь на проблемне запитання, що прозвучало на початку уроку:
Що стало запорукою швидких темпів відбудови народного господарства?
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Створити 10 тестів на цю тему уроку








13 PAGE \* MERGEFORMAT 14315




Рисунок 11Рисунок 10Рисунок 115

Приложенные файлы

  • doc 3834527
    Размер файла: 679 kB Загрузок: 1

Добавить комментарий