3. П.Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні


Чтобы посмотреть презентацию с картинками, оформлением и слайдами, скачайте ее файл и откройте в PowerPoint на своем компьютере.
Текстовое содержимое слайдов презентации:

П. Я. РУДЧЕНКО - «ПЕРШИЙ СИМФОНІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ» О. ГОНЧАР Життєвий і творчий шлях письменника. Загальна характеристика творчості. Історія створення роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) (13.05.1849 – 28.01.1920)м. Миргород, ПолтавщинаБатько – Яків Григорович – канцелярист, потім бухгалтер у повітовому казначействі, а з 1857 р. – повітовий казначей у Гадячі Панас Мирний (Панас Якович Рудченко)Мати Тетяна Іванівна, дочка миргородського дрібного чиновника Гординського, прищеплювала своїм дітям любов до української мови й народної пісні.Няня Оришка – Ірина Костянтинівна Батієнко – стала прообразом багатьох героїнь його творів. Роки навчанняМиргородська церковно-парафіяльна школаГадяцьке повітове училище (1863р.)Щороку нагороджувався похвальними листамиЗ чотирнадцяти років розпочав роботу в повітовому судіСамоосвіта впродовж життя Рудченко - службовецьЗ 1871 р. працює в Полтаві.Піднімається карʼєрними щаблями, стає провідним співробітником Полтавської губернської казенної палати. Брат Іван дослужився до посади члена колегії Міністерства фінансів. Рудченко - службовець Працював чиновником 57 років, дослужився до чину цивільного генерала – дійсного статського радника. У 1889 р. одружився із Олександрою Михайлівною Шейдеман, мав троє синів. З 1890-х років Панас Мирний пише все менше і рідко друкується. Останні роки життяТрагічні події На початку ХХ ст. пішов брат Іван, а згодом і мати, на війні загинув старший син Віктор, відійшли у вічність найближчі друзі й літературні побратими – М. Старицький, Б.Грінченко, І. Карпенко-Карий, М.Коцюбинський, Леся Українка. Смерть Панаса МирногоПомер 28 січня 1920 р. через хворобу (інсульт). В особовій справі Панаса Рудченка вперше за 57 років бездоганної роботи зʼявився запис, у якому йшлося про виключення його з числа службовців у звʼязку із смертю. Творчість Панаса Мирного Іван Білик сприяв розвиткові письменницького таланту Панаса МирногоСерпень 1872 ж-л «Правда» – вірш «Україна».Листопад і грудень 1872 – оповідання «Лихий попутав». 1874 у зб. «Чумацькі народні пісні» І.Рудченка кілька пісень у записах Панаса Мирного. 1872 – почав працювати над п'єсою «Лимерівна» (1892) («Зоря»).«Дума про військо Ігореве» – переспів українською мовою «Слова про похід Ігорів...». «Моє невеличке серце ще змалечку пестила любов до тебе, мій обездолений краю, і вона оповила мою душу чарівними снами і підбурювала думки до роботи» Панас Мирний Творчість Панаса Мирного1874 – нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого», повість «Пʼяниця». 1875 – повість «Лихі люди» (Женева – 1877), роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».1881 – роман «Повія». Цікаво знатиПерша світова війна зумовила розшуки жандармерією по всій Полтавщині неблагонадійного російського підданого Рудгана. Йшлося про Панаса Рудченка, чиї листи до Львова з творчих питань у роки війни були розцінені як ворожа діяльність. Міфічного Рудгана так і не було знайдено. Жанрове розмаїття творівНарис: «Подоріжжя од Полтави до Гадячого»Оповідання: «Морозенко», «Дурниця», «Пригода з «Кобзарем»Новели: «Лови», «Серед степів», «Сон»Казка: «Казка про Правду й Кривду»Вірш: «Україна»«Вся моя слава – Україна, якби я їй добра хоч на мачину зробив…»Панас Мирний Жанрове розмаїття творівПовісті: «Лихий попутав», «П'яниця», «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне»Романи: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»П'єси: «Лимерівна», «Перемудрив», «Спокуса»Переклади: «Пісня про Гайявату» Г.Лонгфелло, «Король Лір» В.Шекспіра та ін. Тематика творівАкадемік Білецький вирізняє три групи:соціально-психологічні твори з народного життя («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»)про життя української інтелігенції («П’яниця», «Лихі люди»)тема «батьків і дітей» («Як ведеться, так і живеться»). Особливості творчості Панаса МирногоПисьменник-реаліст; майстер психологічного аналізу (досліджував умови й чинники формування людини як особистості);його герої – представники різних соціальних верств: селяни, поміщики, міщани й інтелігенція; Особливості творчості Панаса Мирногоголовний герой – народ (найбідніше й найбільш пригноблене населення);глибоке знання економічних і суспільних відносин, побуту, психології людей; широке відображенням суспільного й особистого життя персонажів (художня енциклопедія українського села ІІ пол. ХІХ ст.). Історія написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Подорож Панаса Мирного з Полтави до Гадяча. 1874 року письменник у журналі «Правда» опублікував нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадяча» (селянин із Заїчинців Василь Гнидка).Нарис – оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому автор показує помічені ним у житті дійсні факти (реальних людей, події). Історія написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» У листопаді 1872 р. Панас Мирний закінчив повість «Чіпка» – першу редакцію майбутнього роману, написану на основі нарису.Згодом відгукнувся на заклик брата створити «народний роман на основі щирого реалізму».1872-1875 – робота над романом у співавторстві з братом Іваном Біликом. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Два художні підходи:публіцистичний (Іван Білик – соціальний аспект); художній (Панас Мирний).Історія українського села (150 років – 1700 – 1869 рр.) «…будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом»О.Білецький Історія написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» 1880 – уперше надруковано в Женеві за сприяння М.Драгоманова.1903 – уперше легально надрукований в Україні у журналі «Киевская старина» під назвою «Пропаща сила». «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»Перший соціально-психологічний роман-хроніка «з народного життя», у якому, за визначенням І. Франка, «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито тогочасну дійсність у всіх її складнощах і суперечностях. Широта представлення народного життя в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні». Еволюція Нечипора Варениченка. Типове й екстремальне в долі героя Тема романуЗображений на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від його народження до ув'язнення на каторгу.Селянин Ничипір Вареник зі злиднів намагається «вийти в люди»«Пропаща сила» розбишаканерозумний протестлютий зарізякаУмови пореформеного життя Тема романуукраїнське суспільство впродовж півтори сотні роківКозаччина, зруйнування Запорізької Січі, кріпацтво, пореформені часи соціальне тложиття трьох поколінь села Піски (родини Ґудзя та Варениченків)

Тема романуОсновні чинники, що впливають на долю героїв: соціальні умови буття (дійсність у всіх її суперечностях, у найрізноманітніших виявах (соціальних, національних, історичних, побутових), тобто соціально-економічні умови формували характер)успадковані нахили – генетичний код (новаторське явище в українській літературі) Ідея романуНарод жив би мирно, якби не гноблення (воли б не ревли, якби ясла були повні), проте й насильством світ не вдосконалюється «Воли – символічний образ уярмленого селянства – не ревли , якби було що їсти й пити»Петро Хропко Проблематика романуПроблема народної моралі.Проблема батьків і дітей.Проблема добра і зла.Проблема землі й достатку.Проблема кріпацької неволі.Проблема «пропащої сили».Проблема жінки в сім'ї.Проблема любові і сімейного щастя. Композиція та сюжет роману Чотири частини, тридцять розділів.Основні сюжетні лінії роману:рід і життя Чіпки;рід і життя Максима Ґудзя;Грицько і його дружина;пани Польські;історія села Піски.«…будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом»О.Білецький І частина романуПочинається розділом «Польова царівна», дорослий Чіпка, його перше кохання – заінтриговує читача. Закінчується розповіддю про Грицька Чупруненка.Протиставлення Грицька Чіпці → чесною працею можна добитися набагато більше, ніж злодійством. Експозиція ІІ частина роману Написав Іван Білик{5C22544A-7EE6-4342-B048-85BDC9FD1C3A}Історія закріпачення села ПіскиІсторія селаІсторія роду Максима ҐудзяІсторія панів ПольськихПередісторія ІІІ частина романуСюжетна лінія Чіпки: боротьба добра і зла, кривди і правди, невміння Варениченка відстояти своє, заробити грошей, скочування в прірву розбишацтва. Зав'язка – розділ «Нема землі».Розвиток дії напружений. ІV частина романуПідсумовує пройдений життєвий шлях Чіпки, Максима, Прохора, Василя Семеновича Польського.Кульмінація – реакція Чіпки на вигнання його із земства, його духовний злам.Розв'язка – винищення козацької родини Хоменків і арешт головного героя. «Пропаща сила» Чіпка (Нечипір) ВарениченкоЙого історія займає три частини твору.Два начала: козацьке (волелюбне, непримиренне до неволі) і селянське (хліборобське, пасивне).Потенційно добра, чула, чесна, совісна людина; її затята революційність, бунтарство, мстивість веде до морального краху. Чіпка (Нечипір) Варениченко{5C22544A-7EE6-4342-B048-85BDC9FD1C3A}Негативний впливПозитивний впливдитинство байстрюкадобродійна поведінка й повчання баби Оришки й діда Уласаотроцтво наймитакохання до Галі, яка є символом красивідсудження земліматерині протести проти непристойної поведінки сина Чіпка (Нечипір) Варениченко{5C22544A-7EE6-4342-B048-85BDC9FD1C3A}Негативний впливПозитивний впливконцепція Пороха про панування неправди у світіродинний затишоклихе товариство, що штовхало до злодійства обрання Чіпки в земствопоразка в земській боротьбі проти панствагосподарські успіхи Чіпка (Нечипір) ВарениченкоНегативні й позитивні впливи в житті Чіпки зрівноважені, «дурні умови» впливали на світогляд і поведінку Чіпки.Грицькосумирний, терплячий хазяїн«своя сорочка ближче до тіла»Чіпкабунтар, правдоборець «пропаща сила» Чіпка (Нечипір) ВарениченкоНе самі лише зовнішні причини штовхали Чіпку на «слизьку дорогу».Розбійництво Чіпки коріниться в його індивідуально-психологічних особливостях. Чіпка (Нечипір) Варениченко«Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах і селах. Одно тільки в нього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою»Натяк на майбутню трагедію, пропащість Туга – це складне, змішане почуття, яке вбирає тривогу, сум і нудьгу. Шлях Чіпки ВарениченкаНа початку романудо Чіпки приходить кохання до «польової царівни» Галі Ідилія
Шлях Чіпки ВарениченкаНезаконно відсуджують землю – і Чіпка вирішує, що «правди немає!». Запиває, зв'язується з «трійцею» гультіпак, мріє про помсту кривдникам. Готовий чинити розбій. Його найкраще розуміє Христя ( «боляща душа», не приймає неправду, болісна реакція на «дурні умови», бунт; міцне хліборобське начало (хліб продати не може). Душевний занепад
Шлях Чіпки Варениченкарозчарування у дружках-гультіпаках;докори сумління, каяттям перед матір'ю;туга за звичайним людським щастям.Нова ідиліяПолотенщик Никифор Іванович – поважна комерційна людина. Прагне служити громаді й навіть балотується до земської управи.
Шлях Чіпки ВарениченкаКатастрофаПричина – несправедливі вибори до управи. Образа, тяжке почуття пережитої кривдиЗлість, бажання помстиРозбійницький шлях
Причини туги ВарениченкаКомплекс байстрюка; дитячі образи (невеселе, вовчкувате, тихе).Суперечливість реакцій і душевних поривів малого Чіпки: прагне бути добрим, здатен поетично відчувати красу – і засліплюється якимось почуттям, буває жорстоким (горобці, ікона). Причини туги ВарениченкаМимовільна жорстокість, імпульсивність, безоглядність, притаєна злість (дитинство).Не такий, як усі (Грицько: «парень добрий, та тільки чудний собі»)зумовило перетворення правдошукача на розбійника
Чіпка – здичавіла й приречена на загибель «пропаща сила».Криваві злочини заплямовують людину навіки.Найблагородніші пориви перекреслюються злочином. «Романові належить неабияка роль у формуванні ідеалів, у збагаченні духовного світу людини, в облагородженні її душі» Микола Жулинський Жіночі образи роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Утвердження народних поглядів на духовне здоров’я людини «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»Зображений на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від його народження до ув'язнення на каторгуМотряГаляХристяСоціально-психологічний роман – роман, у якому суспільно значущі події і соціальні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагнень і переживань.

МотряЧіпчина мати – справжня жінка-страдниця.«Не суди-лося Мотрі щастя. Не знала вона його змалку; не бачила дівкою, жінкою» Горя зазнала, коли син пропивав майно, ображав її.«Як підстрелена горлиця тіпається-б'ється, тихо туркоче й стогне, так мати затіпалась на печі в куточку» МотряКривду від сина Мотря забуває, хоче побачитися з ним, розрадити.Вразлива й ніжна Галя цінує в Мотрі душевну глибину, якої так і не знайшла у матері. Не вірить, що Мотря могла вбити Явдоху.Щасливою була лише тоді, коли Чіпка став господарем і одружився з Галею. МотряНе змогла знести кривавий злочин і викрила сина.Рішення Мотрі має символічне значення: сама українська душа не приймає кривавого, мстивого шляху боротьби зі злом. Галя«Польова царівна» і «розбишацька дочка» уособлює дівочу красу, подружню вірність і моральну чистоту — найпривабливіші риси українського національного характеруПравду, справедливість бачила в любові, доброті, чесності, щирості.суттєво відрізняється від рідної матері;як може протистоїть укладові в батьківській сім'ї;їй страшно ходити в краденому одязі;намагається знищити награбовані речі.
Галя і ЧіпкаНе сприйняла способу життя свого батька й поставила коханому умову для одруження – покинути розбійництво.У стосунках із Галею розкривається багатий внутрішній світ Чіпки, його кращі людські якості.Людина може бути сильнішою за долю, здатна обирати шлях добра. Галя і ЧіпкаУ лихе товариство входить «тихим янголом-спасителем».Усіма силами бореться за Чіпку, умовляє його порвати з бандою, повернутися до трудового життя.З жалю до коханого і життєвої недосвідченості радить чоловікові запросити товариство й відвести душу.З того моменту не може протистояти моральному падінню чоловіка. Смерть ГаліСмерть – це відчай і протест проти усіх обставин, з якими Галя боролася все життя, але вони виявилися сильнішими за неї. Ніщо не виправдає злочинМріяла тільки про чесне господарське життя, у своєму домі все робила з радістю.«І яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я сама своїх рук не доложу, не поклопочуся біля всячини?»«Так оце та правда?» ХристяСирота змалкуРадість від праціДобра й співчутлива людина, чуйна до людського горяПрактичний розумУміння розрадити, вберегти від непоправногоЛад у хатіІдея шукання правди Христя Христя відчувала, що Грицько при потребі може зректися правди й легко змиритися з кривдою, адже він не співчував людям, був байдужим та егоїстичним.Тільки жінка, загартована з дитинства тяжкими випробуваннями, могла протистояти як недалекоглядному Грицькові, так і буйному Чіпці. БагатоголоссяЦе висловлення кожним персонажем власної думки, відображення його особистісних поглядів на світ, принцип багатоаспектного оцінювання подій і явищ. Народні погляди на здоров'я людиниІ Мотря, і Галя, і Христя – душа нашого народу, що відкидає кривавий шлях боротьби з несправедливістю.В оцінці морального падіння Чіпки автори виходили з позицій народної моралі: добро завжди прекрасне; зло - потворне, огидне, бридке;криваві злочини заплямовують людину навіки. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»«Багатопланове художнє полотно, з якого, наче під потужним мікроскопом, постала детальна панорама суспільних відносин і народних драм,» – стверджує Григорій Семенюк.«Роман цей справді – народний твір, це вже не просто пісня про наше гірке безталання, а велична симфонія» Михайло Наєнко

Приложенные файлы

  • pptx 5851467
    Размер файла: 663 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий