posibnik_PIBK

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ
«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»













ПІДПРИЄМНИЦТВО І БІЗНЕС-КУЛЬТУРА

Навчально-методичний посібник
з освоєння навчальної дисципліни за кредитно-модульною системою організації навчального процесу студентів спеціальності 6.030505
“Управління персоналом та економіка праці”





















ПОЛТАВА 2010
Автор: Спориш О.А., к.е.н., доцент кафедри комерційної діяльності
та підприємництва Полтавського університету економіки і
торгівлі


Рецензенти: Юрко І.В., к.е.н., доцент кафедри комерційної діяльності та підприємництва Полтавського університету економіки і торгівлі
Лісіца В.В., к.е.н., доцент кафедри комерційної діяльності та підприємництва Полтавського університету економіки і торгівлі







Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри комерційної діяльності та підприємництва
“___”_____________2010 р.
Протокол № _______
Зав.кафедрою________проф.Балабан П.Ю.

























ВСТУП
Курс “Підприємництво і бізнес-культура” являє собою комплексну навчальну дисципліну, орієнтовану на підготовку кваліфікованих спеціалістів підприємницького типу.
Розвиток ринкової економіки в Україні зумовив появу великої кількості підприємницьких структур, що вимагає відповідного забезпечення рівня підготовки підприємців. Під впливом реформаційних процесів посилюється необхідність набуття та оновлення знань з проблематики сучасного підприємництва.
“Підприємництво і бізнес-культура” є однією з профілюючих дисциплін, яка формує спеціалістів з підприємницької діяльності вищої кваліфікації, дає майбутньому спеціалісту базові знання.
Курс “Підприємництво і бізнес-культура” пов’язаний з іншими дисциплінами, що викладаються у вищому учбовому закладі. Курс базується на знаннях, набутих студентами в процесі опанування курсів “Основи економічних теорій”, “Економіка підприємства”, “Менеджмент”, “Маркетинг”, “Право”, “Соціологія”, “Етика і психологія”, "Менеджмент організацій", "Менеджмент персоналу", “Бізнес-планування”.
Основною метою курсу є формування системи знань у сфері підприємницької діяльності згідно з існуючим законодавством в умовах розвитку ринкової економіки з організації та функціонування підприємств, ознайомлення з реалізацією підприємницьких ідей в Україні, в інших країнах з подальшим використанням цього досвіду в практичній діяльності.

Виходячи з цього основні завдання дисципліни такі:
- дати загальне уявлення про підприємницьку діяльність, її соціально-економічний зміст;
- визначити роль ризиків у підприємницькій діяльності та заходи їх подолання;
- сформувати систему знань із етичних норм, властивих підприємцю.

Після засвоєння курсу студент повинен знати:
роль та значення підприємницької діяльності для розвитку суспільного виробництва,
особливості підприємництва в Україні;
законодавчу базу, що регулює розвиток підприємництва в Україні;
значення провідних напрямів та професій у підприємницькій діяльності;
механізм створення власної справи.

Після засвоєння курсу студент повинен вміти:
знайти сферу підприємницької діяльності;
організувати власну справу;
підготувати засновницькі документи;
аналізувати фінансову діяльність підприємництва;
налагодити зв’язки з установами, що забезпечують функціонування підприємств.









































структура курсу
“Підприємництво і бізнес- КУЛЬТУРА”
для студентів напряму «Економіка і підприємництво» спеціальності 6.030505освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр
Курс «Підприємництво і бізнес-культура»
Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів ECTS: 3
Вибіркова


Семестр: денна – 4
заочна - 7



Лекції (теоретична підготовка:
денна – 18 год.
заочна – 8 год.)

Кількість змістових модулів: 2
Практичні: денна – 30 год.
заочна – 8 год.

Загальна кількість годин: денна – 108,
заочна – 108
Самостійна робота: денна – 46 год.
заочна – 92 год.

Кількість годин на тиждень: 3
Індивідуально консультативна робота - 14 год.


Вид контролю: денна - залік ПМК
заочна – залік ПМК




















Навчальна програма курсу
МОДУЛЬ 1.
Теоретичні аспекти дисципліни
“Підприємництво і бізнес-культура”

Тема 1. Підприємництво як соціально-економічне явище.
Характер i зміст курсу "Основи підприємництва". Основи методології, зміст та задачі курсу. Зв'язок курсу з іншими науками. Значення, принципи та сутність підприємництва. Мета, задачі, методологія, методика вивчення курсу. Його роль і місце у економічній теорії, господарчій практиці та формуванні ринкового, підприємницького мислення у студентів. Значущість у підготовці спеціалістів до праці в умовах ринку, де функціонують відносини бізнесу.

Тема 2. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності.
Основні форми підприємницької дiяльностi. Складні пiдприємницькi формування. Підприємство як організаційна структура бізнесу. Господарські товариства як організаційна форма підприємництва. Права та обов’язки учасників господарського товариства.
Основні форми бізнесу і їх класифікація. Дрібний бізнес. Партнерство. Корпоративне підприємництво. Спiльнi підприємства як форма міжнародного підприємництва. Використання підприємництва в некомерційних органiзацiях. Індивідуальне підприємництво. Об’єднання підприємств: переваги й недоліки.
Державна реєстрація юридичної та фізичної особи, яка має намір стати підприємцем.

Тема 3. Практика підприємництва.
Стадії підприємницького процесу. Схема підприємницької діяльності. Діловий цикл процесу підприємництва. Види підприємницької діяльності. Процедура ліцензування певних видів підприємницької діяльності. Патентування підприємницької діяльності.
Способи організації бізнесу. Система франчайзингу. Фактори впливу на вибір місцезнаходження підприємства Пошук нової ідеї та її оцінка. Складання бізнес-плану. Оцінка необхідних ресурсів. Управління створеним підприємством.

МОДУЛЬ 2.
Види ризиків в підприємницькій діяльності. Практичні аспекти бізнес-культури.

Тема 4. Ризики та страхування в підприємницькій діяльності.
Поняття комерційного ризику. Зміст та функції, класифікація ризиків. Виправдані та невиправдані ризики. Способи оцінювання ризиків. Шляхи та методи зниження ризику в підприємництві.
Страхування як метод зменшення ризиків. Основні принципи страхування. Страхування від стихійного лиха. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Компенсаційне страхування, страхування життя. Інші види страхування у підприємництві. Форс-мажорні обставини (обставини нездоланної сили), їх відображення в контрактах.
Припинення підприємницької діяльності. Ліквідація і реорганізація підприємства. Банкрутство і санація суб’єктів підприємництва.

Тема 5. Бізнес-культура.
Організаційна культура, зміст, значення в підприємницькій діяльності. Принципи ділової етики в підприємництві. Трудова поведінка та моральні норми поведінки особистості. Основні етичні напрямки підприємництва. Концепція утилітаризму. Деонтична етика. Етика справедливості. Соціально-етична відповідальність у сфері підприємництва. Роль організаційної культури в соціально-етичній відповідальності підприємця. Стиль керівника-підприємця. Класифікація стилів керівництва. Вибір стилю підприємця-керівника. Управління конфліктними ситуаціями.
Етика поведінки бізнесмена в процесі підприємницької діяльності.



























Тематичний план дисципліни
“ПІДПРИЄМНИЦТВО І БІЗНЕС-КУЛЬТУРА”
№ з/п
Назва теми
Кількість годин за видами занять



разом
аудиторні
позааудиторорні




лекції
практичні
індивідуально-консультативна робота
самостійна робота

1
2
3
4
5
6
7

Модуль 1
Теоретичні аспекти дисципліни “Підприємництво і бізнес-культура”

1
Підприємництво як соціально-економічне явище.
12
2
4
2
4

2
Організаційно-правові форми підприємницької діяльності.
22
4
6
4
8

3
Практика підприємництва.
19
4
6
2
7

4
Підсумкова модульна робота (ПМР)
7
-
1
-
6

5
Всього перший модуль
60
10
17
8
25

Модуль 2
Види ризиків в підприємницькій діяльності. Практичні аспекти бізнес-культури.

6
Ризики та страхування в підприємницькій діяльності.
17
2
6
2
7

7
Бізнес-культура.
24
6
6
4
8

8
Підсумкова модульна робота (ПМР)
7
-
1
-
6

9
Всього другий модуль
48
8
13
6
21

10
РАЗОМ
108
18
30
14
46

МОДУЛЬ 1.

Теоретичні аспекти дисципліни “Підприємництво і бізнес-культура”

ТЕМА 1. ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

У даній темі необхідно дослідити характер і зміст курсу. Визначити поняття і сутність підприємництва, ознаки підприємництва. Встановити зв’язок з іншими дисциплінами. Розглянути принципи підприємництва, моделі підприємницької поведінки. Охарактеризувати фактори активізації підприємництва. Розглянути суб’єкти та об’єкти підприємництва.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми
Підприємництво це поняття багатоаспектне i розглядати його можна на кількох рівнях. По-перше, абстрагуючись від певного типу виробничих відносин, пов'язувати його iз загальноекономічним рівнем ефективності виробництва (підприємництво як фактор ефективності виробництва). По-друге, на "ринковому piвнi", коли результат підприємництва виступає уже не просто як продукт, а як комерційний ефект, втілений у грошах (прибутку). Виходячи з цього підприємництво передбачає, що його суб'єкт володіє відповідним набором економічних прерогатив, які дають змогу вести будь-яку господарську діяльність як всередині, так i за межами підприємства. Внаслідок того, що кількість таких суб'єктів не обмежена, вони вступають у конкуренцію. Економіка , що орієнтується на ринок, найбільш необхідне середовище (але не єдино можливе) для справді підприємницької діяльності. По-третє, підприємництво можна розглядати на piвнi власницькому. 3 цих позицій основна функція підприємництва полягає у примноженні власності, хоч поняття "власник" i "підприємець" не завжди ототожнюються.
Вищенаведене дає нам можливість говорити про підприємництво як соціально-економічне явище, яке охоплює широкий спектр суспільних відносин, оскільки тут переплітаються юридичні, психологічні, історичні моменти. Отже, підприємництво можна розглядати одночасно як метод господарювання, cnoci6 господарської поведінки, особливий вид діяльності, тип економічного мислення, господарсько - організаційний вид творчості.
Підприємництво це такий економічний та соціологічний феномен, якому притаманний як приватний, так i публічний характер.
Приватний характер виявляється у свободі підприємницької діяльності. Свобода підприємницької діяльності визначається як у конституційних положеннях, так i в Господарському кодексі України, відповідно до якого підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, що не заборонена законом (ч. 1 ст. 43 ГК).
Підприємництво це складова суспільства, яке довірило підприємцю створення матеріальних благ. Створюючи матеріальні блага підприємець може використовувати класичну, ресурсоорієнтовану модель поведінки або інноваційну, яка дає поштовх для розвитку наукомісткого підприємництва.
Сутність підприємництва розкривається також, виходячи з тієї ролі, яку воно відіграє в суспільстві. Оскільки це поняття багатоаспектне, то кожна з його граней займає своє місце. Отже, роль підприємництва полягає насамперед в тому, що воно виступає каталізатором економічного розвитку. Зміни в структурі економіки, зростання конкуренції стимулюють інвестиційну діяльність, а також створення нових підприємств.
При переході до ринкової економіки роль підприємництва як стимулюючого фактора виробництва е незаперечною i найефективніше спрацьовує за наявності приватної власності на засоби виробництва. Підприємець наповнює економічним змістом власне виробництво, що стає перспективою для всього трудового колективу у вирішенні його життєвих потреб. Реалізація задумів передбачених бізнес-планом та бізнес-проектами, сприяє нагромадженню капіталу, i, відповідно, стає передумовою розширення виробництва, підвищення його ефективності.
При переході до ринкової економіки роль підприємництва як стимулюючого фактора виробництва е незаперечною i найефективніше спрацьовує за наявності приватної власності на засоби виробництва.
Підприємництво зумовлює зміни у структурі економіки, i це випливає з інноваційної моделі поведінки підприємця.
Розвиток підприємництва сприяє розвитку конкуренції, хоч цей процес взаємопов'язаний.
Роль підприємництва відслідковується в стимулюванні підприємств раціонально використовувати ресурси, оскільки діяльність підприємця завжди пов'язана з ризиком, що змушує глибоко продумувати альтернативні варіанти ефективного господарювання й прийняття оптимальних рішень.
Об'єктом підприємницької діяльності є товар, продукт, послуга, виконана робота, все те, що може задовольнити чиюсь потребу і пропонується на ринку для придбання, використання та споживання.
Суб'єктами підприємницької діяльності є: фізичні особи (громадяни, права яких не обмежені законом, а також громадяни іноземних держав, працівники, котрі здійснюють трудову діяльність за наймом на контрактній або іншій засадах), юридичні особи, що володіють різними формами власності:
колективи підприємців та підприємницькі асоціації;
державні структури у тих випадках, коли вони виступають безпосередніми учасниками операцій (надання урядових замовлень підприємцям).
Залежно від юридичного статусу підприємницька діяльність може здійснюватись:
зі створенням юридичної особи;
без створення юридичної особи.
Підприємство це самостійно господарюючий суб'єкт, створений підприємцем, або об'єднання підприємців для виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг із метою задоволення суспільних потреб й отримання прибутку. Підприємство як суб'єкт і об'єкт ринку має свій економічний механізм функціонування.
Економічний механізм функціонування:
формується одночасно з їхнім утворенням і розвивається на основі відповідних законодавчих актів;
закріплюється у статуті підприємства та колективному договорі;
формується на основі економічних законів, характерних для даного суспільства;
будується на комерційному розрахунку;
залежить від форми власності на засоби виробництва та результатів праці, від розмірів капіталу, вартості підприємства. Таким чином, підприємство в ринкових умовах є суб'єктом і об'єктом ринкових відносин.

Практичне заняття №1 (4 год.)

План
1. Поняття й сутність підприємництва, його основні ознаки та принципи.
2. Суб’єкти та об’єкти підприємницької діяльності.
3. Взаємозв’язок бізнесу й середовища.
4. Роль підприємництва у розвитку суспільства.

Завдання 1. Дайте відповіді на тести.
1. Чи являється підприємництво соціально-економічним явищем?
а) так;
б) ні.
2. Який вплив має економіка , що орієнтується на ринок, для підприємництва?
а) негативний;
б позитивний;
в) немає ніякого .
3. Чи можна назвати підприємництво типом економічного мислення?
а) так;
б) ні;
в)відповіді А і Б не вірні.
4. Чи притаманний підприємництву приватний та публічний характер.
а) так;
б) ні;
в) лише публічний;
г) лише приватний.
5. Ринкове середовище поділяється.
а) на економічне та соціальне;
б) тіньове та прозоре;
в) варіанти А і Б вірні.
6. Чи впливають на розвиток вітчизняного підприємництва , поступ соціально-культурного аспекту(естетичні прагнення)
а) немає ніякого впливу;
б) має , але незначний;
в) має значний вплив.
7. Інтрапренерство – це:
а) діяльність підприємства з метою досягнення своїх цілей за допомоги корупції;
б) діяльність підприємства з метою досягнення своїх цілей за допомоги іншої компанії партнера;
в) діяльність підприємства з метою досягнення своїх цілей на основі використання можливостей підприємства.
8. Об'єктом підприємницької діяльності є:
а) товар, продукт, послуг;
б) фізичні особи (громадяни, права яких не обмежені законом);
в) юридичні особи.
9. Суб'єктами підприємницької діяльності є:
а) товар, продукт, послуг;
б) фізичні особи (громадяни, права яких не обмежені законом);
в) все те, що може задовольнити чиюсь потребу і пропонується на ринку для придбання.
10. Залежно від юридичного статусу підприємницька діяльність може здійснюватись:
а) зі створенням юридичної особи;
б) без створення юридичної особи;
в) варіанти А і Б вірні.
11. Роль підприємництва відслідковується в стимулюванні підприємств раціонально використовувати ресурси
а) ні;
б) так;
в) не завжди.
12. Чи сприяє розвиток підприємництва розвитку конкуренції?
а) ні;
б) малоймовірно;
в) так.
13. Підприємництво зумовлює зміни у структурі економіки?
а) ні;
б) так;
в) незначні.
14.Чи зумовлюється публічний характер підприємницької діяльності суспільними інтересами?
а) так;
б) ні;
в) не завжди.

Завдання 2. Дайте визначення.
Підприємництво – це.
Підприємство – це.

Завдання 3. Заповніть схему, вписавши дані щодо головних ознак підприємництва та підприємця.












Завдання 4. Заповнити дану блок-схему щодо принципів підприємницької діяльності, та дати їм характеристику.








Питання для самостійної підготовки до практичного заняття

Чим відрізняється сучасне трактування підприємництва від
його трактування на початку XVIII ст.?
Які функції виконує підприємництво у сучасному світі?
Які фактори активізують розвиток підприємництва?
Якими ознаками характеризується підприємництво?
На яких принципах ґрунтується підприємництво?
Яке Ваше розуміння ідеалу економічної свободи?
У чому виявляється багатоаспектність поняття “підприємництво”?
Яке Ваше розуміння підприємця як стакера нової економіки?
В якому середовищі функціонує підприємництво?
У чому виявляються позитивні якості інтрапренерства?

Тематика рефератів
1. Розвиток підприємництва в контексті історичної еволюції
2. Загальноекономічний зміст підприємництва.
3. Роль підприємницької діяльності в розвитку економіки.
4. Приватна власність як економічна основа розвитку підприємництва.
5. Підприємець-центральна постать ринкової економіки.
6.Проблеми формування правових передумов розвитку підприємництва в Україні.

Література: 1; 4; 5; 6; 8; 9; 15; 18; 21; 23; 30.

ТЕМА 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У даній темі необхідно дослідити поняття, класифікацію організаційно-правових форм підприємництва. Розглянути відмінність підприємства від організації. Дати визначення поняттям
асоціація, корпорація, консорціум, концерн. Розглянути об’єднання підприємств їх переваги та недоліки. Охарактеризувати
порядок реєстрації юридичної та фізичної особи, яка має намір стати
підприємцем.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми
Організаційно-правова форма це форма юридичної особи, що характеризує специфіку її створення, майнового статусу, її прав і прав засновників (учасників) на майно та особливості їхньої відповідальності за зобов'язання суб'єкта.
Організаційно-правова форма передбачає поєднання організаційних і правових ознак, що характеризують особливості як створення юридичної особи, так і її діяльності.
Організаційно-правова форма встановлює особливості правового режиму діяльності певного суб'єкта, що має важливе значення і безпосередньо впливає на інтереси його контрагентів, оскільки визначає, зокрема, можливість стягнення за боргами суб'єкта та висунення звернення вимог до його учасників тощо. Ця особливість є визначальною для характеристики обсягу прав, обов'язків, меж відповідальності конкретного суб'єкта підприємництва.
Підприємство це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, а також іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГКУ та іншими законами.
Принципова відмінність підприємства від організації полягає в тому, що підприємства виробляють певну продукцію, а організації, як правило, виконують певні роботи (будівельні, науково-дослідні, проектні тощо) і надають послуги.
За новим Господарським кодексом України, юридичні особи поділяються на підприємства, інші організації та об'єднання підприємств (асоціація, корпорація, консорціум, концерн та ін. Підприємства поділяються: на комунальне, підприємство колективної власності, державне підприємство, підприємство змішаної форми власності, приватне підприємство і господарське підприємство.
Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна й участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Учасниками є як юридичні, так і фізичні особи. Але законом можуть бути встановлені обмеження щодо участі в господарських товариствах
Господарське товариство є власником майна, переданого йому засновниками й учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті його діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Залежним господарським товариством можуть бути: товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю у разі, якщо двадцять або більше відсотків статутного капіталу такого товариства належить іншому (головному) господарському товариству; чи акціонерне товариство, двадцять або більше відсотків простих акцій якого належить іншому товариству.
Акціонерне товариство – це господарське товариство, статутний капітал якого розділений на певну кількість акцій; учасники АТ (акціонери) не відповідають за його зобов'язанням і несуть ризик збитків, що виникають у процесі діяльності товариства, лише в межах вартості належних їм акцій
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) найпопулярніше серед інших видів господарських товариств завдяки обмеженому ступеню відповідальності при настанні несприятливих обставин.
Товариство з обмеженою відповідальністю - це господарське товариство, що має ІСК, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства в межах своїх вкладів
Товариство з додатковою відповідальністю (ТзДВ) подібне до товариства з обмеженою відповідальністю: за правовим положенням, структурою управління, формуванням установчих документів, формуванням статутного капіталу.
Товариство з повною відповідальністю (ТзПВ) створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписується всіма його учасниками. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
Індивідуальне підприємництво це таке підприємництво, власником якого є одна людина. Власник індивідуального бізнесу є, як правило, і його менеджером. Він діє від свого імені і на свій ризик, має необмежену відповідальність (персональну) усім своїм майном за зобов'язання, які виникають у процесі підприємницької діяльності.
Конгломерат – статутне об’єднання підприємств, які здійснюють спільну діяльність на основі добровільної централізації функції виробництва, науково-технічної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також організації комерційного обслуговування.
Промислово-фінансові групи є об'єднанням, яке створюється за рішенням КМУ на певний строк із метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва та структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також із метою виробництва кінцевої продукції.
Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання.
Початок підприємницької діяльності настає з моменту державної реєстрації суб'єктів підприємництва та набуття ними прав юридичної особи.
Технологічно набуття прав суб'єкта підприємництва включає такі стадії:
Проводяться збори засновників, на яких приймається рішення про створення підприємства відповідного статусу та організаційної форми. Ця стадія завершується оформленням протоколу про рішення зборів і це один із перших документів, які підприємець кладе в попередньо підготовлену папку.
Формуються засновницькі документи залежно від організаційно-правової форми майбутнього підприємства.
В установі банку відкривається тимчасовий рахунок для внесення 50 % СК (для ТзОВ), а у філії Ощадбанку вноситься плата за державну реєстрацію, підтверджена відповідною квитанцією.
Нотаріально засвідчуються підписи засновників на засновницьких документах.
Проводиться резервування найменування юридичної особи, яке має містити інформацію про її організаційно-правову форму та назву.
6. Проводиться державна реєстрація майбутнього суб'єкта
підприємництва на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
7. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відо мості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.
8. В управлінні статистики проводиться реєстрація суб'єкта підприємництва на основі повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та відомостей з відповідної реєстраційної картки.
9. У податковій адміністрації здійснюється реєстрація суб'єкта підприємництва як майбутнього платника і відбувається знайомство з його податковим інспектором.
10. У районному відділі внутрішніх справ отримується дозвіл на виготовлення печатки і штампів.
11. В установі банку відкривається розрахунковий рахунок підприємства. Підставою для відкриття рахунку в будь-яких банках є свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємництва та копія документа, що підтверджує взяття його на облік в органі державної податкової служби
12. Паралельна реєстрація в Пенсійному фонді України та фондах соціального страхування на підставі повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи. У кожній із цих інституцій присвоюється свій реєстраційний номер для суб'єкта підприємництва і видаються бланки звітності.
Для резервування найменування юридичної особи державному реєстратору подаються такі документи:
-заява встановленого зразка про резервування найменування юридичної особи (форма заяви представлена в додатку);
-документ, що підтверджує внесення плати за проведення резервування найменування юридичної особи.
Резервування найменування юридичної особи здійснюється протягом трьох робочих днів із дати надходження документів.
За проведення резервування найменування юридичної особи
За проведення резервування найменування юридичної особи справляється плата в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Державна реєстрація проводиться за принципом "одного вікна", роль якого виконує державний реєстратор.
Державний реєстратор має право залишити без розгляду:
-документи, подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;
-документи, які не відповідають вимогам;
-документи, подані не в повному обсязі.
Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати трьох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи, після чого підприємцю видається свідоцтво про державну реєстрацію (оригінал і три копії).
Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи має бути оформлене і видане (надіслане рекомендованим листом за описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи.
Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем (далі заявник), повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи:
-заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця;
-копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів;
-документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
Є певний порядок проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця:
Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця на підставі відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Строк державної реєстрації фізичної особи-підприємця не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця має бути оформлене державним реєстратором і видане (надіслане рекомендованим листом) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
У бланку свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця зазначаються:
-ім'я фізичної особи-підприємця;
-ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків та інших обов'язкових платежів із Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів (далі ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків);
-місце проживання фізичної особи-підприємця;
-дата проведення державної реєстрації;
-місце проведення державної реєстрації;
-прізвище та ініціали державного реєстратора. Свідоцтво про державну реєстрацію підписується державним реєстратором та засвідчується його печаткою.
За проведення державної реєстрації справляється реєстраційний збір у такому розмірі:
-десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за проведення державної реєстрації юридичної особи 170 грн;
-два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця 34 грн.
За проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, державної реєстрації зміни імені або місця проживання фізичної особи-підприємця справляється реєстраційний збір у розмірі 30 % реєстраційного збору;
-до установчих документів юридичної особи 51 грн;
-зміни імені або місця проживання фізичної особи-підприємця 10 грн 20 коп.
За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн.

Практичне заняття №2 (4 год.)

План
1. Поняття та класифікація організаційно-правових форм підприємництва.
2. Господарські товариства як організаційна форма підприємництва..
3. Індивідуальне підприємництво.
4. Об’єднання підприємств: переваги й недоліки.

Завдання 1. Дайте відповіді на тести:
1. Організаційно-правова форма це -
а) форма юридичної особи, що характеризує специфіку її створення, майнового статусу, її прав і прав засновників;
б) специфіка створення, майнового статусу;
в) форма діяльності юридичної особи, що характеризує специфіку її створення, майнового статусу і прав.
2. Класифікуйте організаційно-правові форми підприємництва за суб'єктами ?
а) приватні , державні;
б) юридичні особи, фізичні особи;
в) комунальні, відомчі.
3. Класифікуйте організаційно-правові форм підприємництва за масштабом діяльності?
а) оптові ,роздрібні;
б) обласні, регіональні, між державні;
в) малі підприємства, середні, великі.
4. Відмінність підприємства від організації полягає в тому, що -
а) виконують певні роботи (будівельні, науково-дослідні, проектні тощо);
б) підприємства виробляють певну продукцію;
в) надають послуги.
5. Унітарне підприємництво створюється -
а) одним засновником;
б) двома або більше засновниками;
в) державою.
6. Малі організаційно-правові форми налічують за звітний рік.
а) більше 50 працівників та річний обсяг валового доходу від реалізації не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро;
б) менше 50 працівників та річний обсяг валового доходу від реалізації не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро;
в) більше 50 працівників та річний обсяг валового доходу від реалізації, перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро.
7. Великі організаційно-правові форми налічують за звітний рік.
а) чисельність працюючих яка перевищує тисячу осіб, та валового доходу від реалізації продукції яка перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро;
б) чисельність працюючих яка не перевищує тисячу осіб, та валового доходу від реалізації продукції яка перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро;
в) чисельність працюючих яка не перевищує тисячу осіб, та валового доходу від реалізації продукції яка не перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро.
8. Чи має право учасник ГТ брати участь у розподілі прибутку?
а) так ;
б) ні;
в) так , якщо його кількість акцій є значною .
9. Чи потрібний Господарському Товариству Установчий договір, статут
а) так, але якщо це зумовлено специфікою сфери діяльності ГТ;
б) ні;
в) так .
10. Акціонерне товариство це -:
а) Господарське товариство, статутний капітал якого розділений на певну кількість акцій; учасники АТ (акціонери) не відповідають за його зобов'язанням і несуть ризик збитків в межах вартості належних їм акцій;
б) Господарське товариство, статутний капітал якого розділений на певну кількість акцій; учасники АТ (акціонери) відповідають за його зобов'язанням і несуть ризик збитків в межах вартості належних їм акцій;
в) Господарське товариство, статутний капітал якого знаходиться в спільному користуванні , та в вільному доступі для кожного з учасників АТ.
11. Підстави для припинення корпоративних відносин на підставі «Виключення» - це
а) добровільне волевиявлення учасника;
б) підстави не мають значення;
в) можливе за умов, передбачених ст. 56 Закону України “Про господарські товариства”.
12. Підстави для припинення корпоративних відносин на підставі «Виходу».
а) вихід можливий лише за підстав, передбачених ст. 56 Закону України «Про господарські товариства»;
б) вихід здійснюється за рішенням вищого органу;
в) добровільне волевиявлення учасника, або підстави не мають значення.
13. Засновники акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю, несуть відповідальність.
а) в межах своїх вкладів;
б) в межах вкладів та іншого майна;
в) варіанти А і Б вірні.
14. Засновники акціонерного товариства з додатковою відповідальністю, несуть відповідальність.
а) в межах своїх вкладів;
б) в межах вкладів та іншого майна якщо це потрібно;
в) варіанти А і Б вірні.
15. Чи можливе створення підприємства без утворення юридичної особи ?
а) ні;
б) так;
в) не у всіх сферах комерційної діяльності.
16. Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання.
а) так;
б) ні;
в) тільки якщо вона державна.

Завдання 2. Дати визначення:
Конгломерат – це. Холдингова компанія – це.. Промислово-фінансова група – це
Консорціум –це..

Завдання 3. Охарактеризувати форми індивідуального підприємництва: заповнивши схематичний рисунок.






Завдання 4. Заповнити таблицю щодо класифікації організаційно-правових форм підприємництва, та дати детальну характеристику кожного.

Класифікаційна ознака
Вид підприємництва

1.


2.


3.


4.


5.


6.


7.



Завдання 5. Дати відповідь-коментар.
Чи можна застосовувати порядок придбання частки учасника товариства самим товариством, якщо в ньому лише два учасники? Чи може перебувати у складі товариства протягом року один учасник? (підказка Закон України «Про господарські товариства»).

Завдання 6. Заповнити дану блок-схему необхідними складовими, щодо підстав припинення корпоративних відносин:








Питання для самостійної підготовки до практичного заняття

За якими ознаками можна класифікувати організаційно-правові форми підприємництва?
Які фактори впливають на вибір організаційно-правової форми підприємництва?
Які з видів підприємницьких утворень домінують на сучасному етапі ринкових відносин?
Які спільні риси господарських товариств?
Чим відрізняються господарські товариства між собою?
Які форми індивідуального підприємництва можна виділити?
Які переваги й недоліки індивідуального бізнесу?
Які види об’єднань виділяють згідно з чинним законодавством?
У чому відмінність між концерном і корпорацією?
Чи доцільне об’єднання підприємств?

Тематика рефератів
1. Тенденції та особливості розвитку акціонерних товариств в Україні.
2. Основні форми розвитку господарських товариств в Україні.
3. Проблеми та перспективи розвитку приватних підприємств.
4. Основні переваги та недоліки організаційно-правових форм підприємницької діяльності.
5. Основні передумови організації підприємництва.
6. Стан та перспективи розвитку ліцензування видів діяльності.
7.Соціально-психологічний портрет сучасного вітчизняного підприємця.
8. Економічна свобода - передумова створення власної справи.
9. Проблеми та перспективу розвитку приватного підприємництва в Україні.
10. Виробниче підприємництво - найважливіший вид підприємницької діяльності.
11. Історія розвитку комерційного підприємництва.
12. Роль та значення посередницького підприємництва.

Література: 1; 5; 9; 16; 18; 19; 26; 28; 30.

Практичне заняття №3 (2 год.)
Набуття прав суб’єкта підприємництва

План
1. Державна реєстрація юридичної особи, яка має намір стати підприємцем.
2. Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем.

Завдання 1.Дати відповідь-коментар:
Якими документами щодо ліцензування необхідно керуватись суб’єкту господарювання під час здійснення господарської діяльності з пересилання поштових переказів? (підказка Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000 р. №1775-III).

Завдання 2. Дати відповідь-коментар:
Фізична особа – суб’єкт підприємництва (знаходиться на звичайній системі оподаткування) для здійснення своєї підприємницької діяльності придбала патент. Чи повинна вона розділяти результати діяльності на ті, що патентуються, і якщо так, то як потім треба обліковувати вартість патентів з метою сплати податку з доходів фізичних осіб?( підказка Журнал “Бухгалтерія” №19, 2005 р.)

Завдання 3.
Шість бізнесменів планують відкрити спільне підприємство – (Іванов, Петров, Сидорів, Рибалко, Зайцев, Волошин). Кожний з них вкладає різну частку наявного капіталу. Загальною сумою - 180 тис. дол.
У якому порядку за розміром капіталу (від більшого до меншого) можна вишикувати бізнесменів. Якщо відомо, що Сидорів і Петров вклали в два рази менше, чим Іванов, Рибалко, Зайцев, а Волошин у два рази більше, чим Іванов, Рибалко і Зайцев, а також Сидорів і Петров разом узяті.

Завдання 4.
Перерахувати документи, які потрібні для проведення державної реєстрації юридичної особи?
Назвати причини припинення підприємницької діяльності юридичної особи.

Завдання 5.
Перерахувати документи, які потрібні для проведення державної реєстрації фізичної особи. Яка має намір стати підприємцем? Вказати на підставі чого проводиться державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Питання для самостійної підготовки до практичного заняття

Як проводиться державна реєстрація суб’єктів підприємництва?
Де і як здійснюється державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності
Які документи необхідні для державної реєстрації юридичної особи?
Які документи необхідні для державної реєстрації громадян, які мають здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи?
Протягом якого терміну здійснюється державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності?
Для чого створюється єдиний державний реєстр?

Тематика рефератів
1. Процедура державної реєстрації та її проблеми.
2. Основні шляхи спрощення процедури державної реєстрації.
3. Адміністративні перешкоди на шляху державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

Література: 1; 5; 9; 16; 17; 19; 24; 25; 30.

ТЕМА 3. ПРАКТИКА ПІДПРИЄМНИЦТВА

У даній темі необхідно дослідити технологію підприємницького процесу. Розглянути види підприємницької діяльності та дати їм характеристику. Проаналізувати процедуру ліцензування та патентування певних видів підприємницької діяльності. Охарактеризувати механізм створення власного підприємства та механізм придбання вже існуючого бізнесу. Дати характеристику такому поняттю, як франчайзинг. Дослідити сутність та функції бізнес-плану.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми
Підприємництво розглядається як певний вид діяльності, тобто процес, який вимагає послідовного виконання логічно взаємопов'язаних стадій та етапів. В основі цього процесу лежить ідея, з якої починається кожна нова справа бізнес.
Законодавство проголошує свободу у виборі підприємницької діяльності. Зокрема, підприємницька діяльність включає будь-які види виробничої діяльності, різноманітні види торговельної діяльності, надання послуг, комерційне посередництво, торгово-закупівельну діяльність, діяльність у сфері будівництва, інформаційну діяльність та інші види.
Ліцензування й патентування певних видів господарської діяльності є засобом державного регулювання у сфері господарювання.
Правові засади ліцензування та патентування певних видів господарської діяльності визначаються виходячи з конституційного права кожного на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, а також принципів господарювання, встановлених Господарським кодексом України.
Контроль за дотриманням законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціальний інститут експертно-апеляційна рада, склад якої формує Держкомітет із питань регуляторної політики та підприємництва, а затверджує Кабінет Міністрів України.
Порядок ліцензування здійснюється на основі Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 21 жовтня 2000 р.
Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк, не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.
Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові у письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:
- недостовірність даних у документах, поданих заявником для отримання ліцензії;
- невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.
Строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути меншим ніж три роки.
Процедура ліцензування може включати деякі факультативні етапи, такі як переоформлення ліцензії; зміна даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії; видача дубліката ліцензії.
Патентуванню підлягає кожний пункт продажу товару або обміну валюти на кожний відокремлений структурний підрозділ підприємства побутового обслуговування незалежно від площі, яку він займає.
Торговельний патент видається за відповідну плату суб'єктами підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або їх структурних підрозділів. Для торговельних організацій за місцезнаходження пункту продажу товару, якщо пересувна торговельна мережа, то за місцем реєстрації суб'єктів підприємництва. Строк дії торгового патенту
залежить від виду діяльності, що підлягає патентуванню. Зокрема, строк дії торговельного патенту на здійснення торгової діяльності й діяльності з надання побутових послуг становить 12 календарних місяців; на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями 36 календарних місяців; на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу 60 календарних місяців. Після закінчення строку торговельний патент обов'язково повертають до податкового органу за місцем його видачі.
Заяву на одержання торговельного патенту необхідно узгоджувати:
з органами санітарного нагляду;
органами пожежного нагляду;
управлінням у справах захисту прав споживачів;
податковою адміністрацією;
управлінням із координування роботи підприємств торгівлі і
громадського харчування;
центром стандартизації, метрології та сертифікації.
Ця процедура узгодження патенту триває не менше трьох місяців.
Торговельний патент видається суб'єкту в триденний строк із дня подання заявки під розписку. Датою його придбання є зазначена в ньому дата.
При створенні власного бізнесу враховують такі важливі моменти:
- вибір місцезнаходження підприємства;
- одержання різноманітних дозволів на початок функціонування бізнесу;
- пошук приміщення для офісу та операційної діяльності й їх облаштування;
- формування структури підприємства;
- підбір кадрового потенціалу;
- налагодження ділових контактів.
Започаткування власної справи пов'язане з необхідністю одержання багатьох дозволів. Дозвіл є документом, який надає підприємцеві право доступу до інфраструктури чи право на Початок роботи з дотримання норм безпеки проведення робіт у зайнятих приміщеннях, санітарних норм випуску продукції тощо. Дозволи належить одержувати до початку функціонування підприємства, використання будівель, переобладнання офісу, або будівництва споруд чи встановлення кіоску, павільйону тощо.
Якщо у майбутнього підприємця немає ані грошей, ані ідеї, але є бажання займатися підприємництвом, то можна скористатися франчайзингом.
Франчайзинг це своєрідний тип організації малого бізнесу, який функціонує як частина єдиного комплексу. Франчайзинг базується на угоді між великими корпораціями (франчайзери) і малими фірмами (франчайзі) або малими підприємцями на засадах системи взаємовигідних пільг і привілеїв.
Через систему франчайзингу власник інвестує малий бізнес нематеріальними активами. Як форма ведення бізнесу Франчайзинг має давню історію, яка починається із середньовічної Англії, коли громадянам видавали франшизу (дозвіл) на продаж товарів на території міста
До стандартних умов договору франчайзингу належать:
- передача прав на використання товарного знака, фірм N-гo найменування, ноу-хау-технологій і т. ін.;
- зобов'язання франчайзера провести попередню підготовку і навчання персоналу франчайзі;
- право франчайзера контролювати процес виробництва товарів чи надання послуг франчайзі;
- зобов'язання франчайзі щодо дотримання технологічних стандартів і вимог до якості продукції;
- встановлення чіткої процедури взаєморозрахунків і її строге дотримання.
Найперспективнішими напрямами розвитку франчайзингу є:
підприємства харчування;
автотранспортні підприємства;
побутове обслуговування;
обслуговування бізнесу;
розваги, мандрівки, спорт;
охорона здоров'я;
будівельні послуги;
навчальні центри;
роздрібна торгівля.
Переваги франчайзингової системи:
зменшення ризику входження у бізнес;
забезпечення високого конкурентного статусу на ринку завдяки відомому імені, товарному знаку, іміджу;
гарантія якості товарів, послуг;
зменшення витрат на рекламу;
забезпечення високого рівня підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
забезпечення ефективного інвестування капіталу;
кращі фінансово-кредитні можливості.
Бізнес-план є перспективним документом і тому для оцінки підприємницької діяльності його рекомендується складати на декілька років уперед. Для першого та другого року основні показники бажано подавати в поквартальному розрізі, за можливості навіть у помісячному, а починаючи з третього року, можна обмежитись річними показниками.
Одночасно бізнес-план є документом, в якому представлено своєрідний управлінський механізм організації підприємницької діяльності заново створюваних підприємств, модернізації та перепрофілювання діючих підприємств, а також залучення всіх видів ресурсів у процесі виробництва продукції та надання послуг.
Основною метою розроблення бізнес-плану є планування господарської діяльності підприємства з урахуванням потреб ринку, можливостей ресурсного забезпечення та ефективного функціонування. Крім того, розробка бізнес-плану має також інші цілі та завдання, які певною мірою залежать від користувачів.
У загальному вигляді бізнес-план містить такі розділи:
Резюме.
Опис підприємства, товарів та послуг, які воно пропонує.
Дослідження й аналіз ринку.
План маркетингу.
Інвестиційний план.
Організаційний план.
Виробничий план.
Фінансовий план.
Оцінка ризику й страхування.
10. Інша інформація.
Бізнес-план поділяють на розділи та параграфи. Тому за титульним аркушем подається зміст, який містить перелік розділів, параграфів, таблиць та іншого ілюстративного матеріалу й додатків.
При оформлені бізнес-плану, необхідно користуватися послідовною системою нумерації сторінок у межах документа, дотримуючись таких правил:
титульний аркуш не нумерується;
сторінка змісту не нумерується (якщо їх кілька, то вони нумеруються римськими цифрами);
основні розділи нумеруються арабськими цифрами;
додатки позначаються великими літерами (А, Б, В і т. д.), наприклад, "Додаток А";
сторінки додатків нумеруються так: А1, А2, A3; Б1, Б2, БЗ і т. д.
Бізнес-план розпочинається резюме, яке складають тільки після написання основних розділів бізнес-плану.
Резюме це короткий (12 сторінки) огляд підприємницького проекту, його ключових аспектів, здатних зацікавити потенційного інвестора в поглибленому вивченні бізнес-плану. Резюме є гранично стислою версією бізнес-плану, не вступом До нього, а швидше "повідомленням про наміри".

Практичне заняття №4 (6 год.)

План
1. Види підприємницької діяльності.
2. Процедура ліцензування певних видів підприємницької діяльності.
3. Патентування підприємницької діяльності
4. Створення власного підприємства як спосіб входження в бізнес.

Завдання 1. Дайте відповіді на тести:
1.Важливою умовою для успішного старту підприємництва є:
а) вдало вибрана ідея бізнесу;
б) достатня кількість капіталу;
в) бажання стати підприємцем.
2. На якій стадії відбувається поєднання в просторі й часі всіх факторів підприємницького процесу?
а) державної реєстрації;
б) організації діяльності;
в) оцінення ступеня ризику.
3. Який Вид підприємницької діяльності не відноситься до функціонального характеру?
а) виробництво продукції;
б) надання послуг;
в) Виробниче підприємництво.
4. Який Вид підприємницької діяльності не відноситься до фази відтворення?
а) фінансове підприємництво;
б) виробниче підприємництво;
в) заняття торгівлею.
5. Який Вид підприємницької діяльності не відноситься до ступеня обмеження законом?
а) комерційне підприємництво;
б) вільна діяльність;
в) дозвільна.
6. Що не є засобом державного регулювання у сфері господарювання?
а) ліцензування;
б) патентування;
в) реєстрація.
7. Ліцензія – це:
а) Державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання займатись певними видами підприємницької діяльності впродовж встановленого строку;
б) Документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання – ліцензіанта на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов;
в) Державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання на особливий порядок оподаткування відповідно до закону.
8. Торговий патент – це:
а) Державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання займатись певними видами підприємницької діяльності впродовж встановленого строку;
б) Документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання – ліцензіанта на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов;
в) Державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання на особливий порядок оподаткування відповідно до
закону.
9. Спеціальний торговий патент – це:
а) Державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання займатись певними видами підприємницької діяльності впродовж встановленого строку;
б) Документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання – ліцензіанта на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов;
в) Державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання на особливий порядок оподаткування відповідно до закону.
10. Види підприємництва діляться на:
а) 3 групи;
б) 4 групи;
в) 5 груп.
11. Що відноситься до першої групи?
а) виробництво і реалізація;
б) транспорт і зв'язок;
в) спеціальні роботи
12. Що відноситься до другої групи?
а) спеціальні роботи;
б) транспорт і зв'язок;
в) спеціальні послуги.
13. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові у
письмовій формі протягом:
а) 7 днів;
б) 5 днів;
в) 3 днів.
14. Що не повинна містити заява для придбання торгового патенту?
а) повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові у письмовій формі;
б) вид підприємницької діяльності, здійснення якого вимагає придбання торговельного патенту;
в) перелік торговельних функцій підприємства.
15. Вибір місцезнаходження і розміщення підприємства залежить від:
а) бажання підприємця;
б) виду підприємницької діяльності;
в) порад фахівців.
16. Які Фактори не впливають на вибір місцезнаходження підприємства:
а) вид діяльності і масштаби;
б) дозвільна система та система пільг;
в) географічне положення.
17. Туристичні агентства як правило розміщуються на:
а) багатолюдних вулицях;
б) сільській місцевості;
в) околицях міста.
18. Які дозволи найбільше вимагають часу для одержання?
а) державного пожежного нагляду;
б) санітарно-епідеміологічної служби;
в) на відведення земельної ділянки.
19. Що може привести до припинення права користування ділянкою на підставі cm. 141 ЗКУ в порядку, передбаченому cm. 144 ЗКУ.
а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
б) невідповідність приміщення до встановлених норм;
в) отримання не всіх дозволів.
20. Виведення землі фермерського господарства зі складу земель сільськогосподарського призначення, змінюючи її цільове призначення, необхідно зважати на обмеження щодо максимальних розмірів присадибної ділянки, встановлених cm. 121 ЗКУ у селах:
а) не менше 0,25 га;
б) не більше 0,25 га;
в) 30 га.
21. Виведення землі фермерського господарства зі складу земель
сільськогосподарського призначення, змінюючи її цільове призначення, необхідно зважати на обмеження щодо максимальних розмірів присадибної ділянки, встановлених cm. 121 ЗКУ умістах:
а) не більше 0,10 га.;
б) 0,15 га;
в) не менше 0,25 га.
22. Виведення землі фермерського господарства зі складу земель сільськогосподарського призначення, змінюючи її цільове призначення, необхідно зважати на обмеження щодо максимальних розмірів присадибної ділянки, встановлених cm. 121 ЗКУ у селищах:
а) 0,20 га;
б) не менше 0,5 га;
в) не більше 0,15 га.
23.Чи є обмеження в земельному законодавстві щодо кількості земельних ділянок?
а) так;
б) ні;
в) в залежності від виду діяльності.
24. Маючи бажання та фінансові можливості, наявні законодавчі обмеження щодо статусу продавця ділянки можна подолати шляхом:
а) оренди земельної ділянки з правом / зобов'язанням викупу;
б) об'єднання земельних ділянок для спільної сільськогосподарської діяльності без створення юридичної особи (просте товариство);
в) всі відповіді вірні.
25. Статус покупця відіграє не менш важливу роль в умовах обмежувального земельного законодавства України, за яким до обмежень належать:
а) заборона на набуття права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у межах населеного пункту, окрім випадків придбання об'єктів нерухомого майна і для спорудження об'єктів, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності в Україні (частина друга cm. 82 ЗКУ);
б) заборона на набуття права власності на земельні ділянки не сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту
без придбання об'єкта нерухомого майна (частина друга cm. 82 ЗКУ);
в) всі відповіді вірні.
26. Яка з перелічених дій не бере участі у створенні бізнес-плану?
а) розписання своїх сильних та слабких сторін;
б) оцінення ступеня ризику;
в) процедура державної реєстрації.
27. Головне завдання резюме:
а) показати, що підприємець добре усвідомлює основні положення бізнес-плану;
б) показати, що підприємець бажає розпочати свою підприємницьку діяльність;
в) А і Б правильні відповіді.
28. Який ризик не належить до основних видів ризиків?
а) соціальний;
б) ринковий;
в) виробничий.
29. Скільки основних блоків має бізнес-план:
а) 2;
б) 3;
в) 4.

Завдання 2. Заповнити дану-блок схему, вказавши складові підприємницької діяльності.







Завдання 3.
Вихідні дані бізнес-плану для визначення порогу рентабельності такі:
ПОКАЗНИКИ
у.о.
У % і у відносному вираженні до виторгу від реалізації

1. Виторг від реалізації
4000
100% або 1

2. Перемінні витрати
3100
55% або 0,55

3. Результати від реалізації після відшкодування перемінних витрат
1100
45% або 0,45

4. Постійні витрати
960


5. Прибуток
70


6. Ціна одиниці товару
800



Передбачається зробити 2500 одиниць товару.
Визначите:
1) поріг рентабельності для виторгу від реалізації;
2) порогову кількість зроблених товарів;
3) масу прибутку, що може бути отримана в результаті реалізації проекту.
4) побудуйте графіки для визначення граничних рентабельності і кількості товару.
Завдання 4.
На основі вихідних даних скласти матрицю вибору місцезнаходження фірми для розділу бізнес-плану «Дослідження ринків».


Основні фактори розміщення

Коефіцієнт вагомості фактору
Рейтинг



Для місця А
Для
місця
В
Для місця
С

1.Наближеність до споживачів.
2. Витрати на оренду.
3. Експлуатаційні витрати.
4. Транспортні комунікації.
5. Ступінь концентрації.
6. Зручність експлуатації.
7.Близькість до постачальника.

0,3

0,15
0,25
0,15
0,05
0,01
0,09
1

3
2
1
4
2
4

4

2
1
4
1
2
1
3

4
3
2
1
2
3


Методичні рекомендації для виконання завдання.
На основі коефіцієнту вагомості для кожного фактора розміщення й рейтингу фактора для кожного потенційного об’єкта знаходження фірми треба розрахувати оцінки місця знаходження об’єктів А, В, С.
На основі розрахованих оцінок знайти загальну оцінку для кожного об’єкта А, В, С.
Порівнюючи загальні оцінки, вибрати місцезнаходження фірми.
Треба мати на увазі, що рейтингові значення (1-4) необхідно розглядати так: 1- найнижчий, 4- найвищий рейтинги.

Завдання 5. Охарактеризувати суттєві відмінності між ліцензією та патентом, дані вписати в блок-схему.










Питання для самостійної підготовки до практичного заняття
У чому полягає сутність підприємницького процесу?
З яких стадій складається підприємницький процес?
За якими ознаками класифікують підприємницьку діяльність?
За якими критеріями оцінюють підприємницьку ідею?
Які види підприємницької діяльності підлягають ліцензуванню?
Чим ліцензія відрізняється від торговельного патенту?
Який механізм ліцензування підприємницької діяльності?
Які види підприємницької діяльності підлягають патентуванню?
Які види підприємницької діяльності звільнено від патентування?
Які види підприємницької діяльності є перспективними сьогодні, а які стануть перспективними завтра?
Які способи входження в бізнес пропонує світова практика?
Якими критеріями керуються при виборі входження в бізнес?
У якому випадку вибирають спосіб входження в бізнес шляхом створення власного підприємства?
Які переваги та недоліки створення нового підприємства?
У чому полягає проблема вибору місцезнаходження і розміщення свого бізнесу?
У чому полягає сутність франчайзингових відносин?
Що дає система франчайзингових відносин франчазеру і франчайзі?
Які перспективи розвитку франчайзингових відносин в Україні?
Які мотиви складання бізнес – плану можна виділити?
Які готові функції виконує бізнес – план у практиці сучасного підприємництва?
Яка структура бізнес – плану і від чого вона залежить?

Тематика рефератів
1. Франчайзинг як форма підприємницької діяльності.
2. Лізинг - ефективний спосіб стимулювання інвестиційної активності.
3. Проблеми та перспективи розвитку венчурних фірм в Україні.
4. Бізнес-план – основа успіху.
5. Стратегічне планування у підприємницькій діяльності.
6. Сутнісна характеристика бізнес-плану.
7. Структура логіка розробки та оформлення бізнес-плану.

Література: 1; 5; 8; 12; 16; 17; 20; 23; 29.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ

МОДУЛЬ 1

Теоретичні аспекти дисципліни “Підприємництво і бізнес-культура”


Завдання 1

Підприємець збирається відкрити власний кінотеатр “К” Для цього він порахував можливий попит на квитки .


Ціна квитка (грн.)
Кількість реалізуємих на 1 сеанс квитків, шт.

40
300

30
400

25
500

20
600

10
700


Загальна місткість залу 700 місць. Всі місця в залі рівноцінні.
Витрати в розрахунку на 1 сеанс складають :
платня за прокат кінофільму – 2500 грн.;
оренда залу (враховуючи прибирання) – 500 грн.;
платня кіномеханіку – 300 грн.;
платня контролерам – 200 грн.
Яка повинна бути встановлена найвигідніша ціна за 1 квиток?
Чому дорівнює максимально можливий прибуток за 1 сеанс?

Завдання 2.
Підприємство виробило і придбало 100 000 пляшок по 1 л виноградного вина, ставка акцизного збору становить 0,8 грн. за 1 л.
Визначити суму акцизного збору з проданих пляшок вина.

Завдання 3.
Акціонерне товариство зареєструвала емісію 30000 звичайних акцій з номінальною вартістю 1000 грн., із яких 26000 було реалізовано акціонерам, а 4000 залишились не реалізованими. Через деякий час ще 1000 акцій була викуплена товариством у акціонерів. По закінченню звітного року зборами акціонерів прийнято рішення про розподіл в якості дівідентів 3 млн. грн. їх прибутку. Яка сума дівідента на кожну акцію може бути виплачена?

Завдання 4.
Приватний підприємець на ринку встановлює, з власного досвіду, наступну ситуацію попиту на свій товар:

Ціна 1 кг. яблук
Кількість реалізованих за 1 день яблук (кг)

8
40

6
60

4
80

2
100


Визначити якою повинна бути установлена найвигідніша ціна товару?

Завдання 5.
Вартість реалізованих ювелірних виробів (без ПДВ) становить 300 000 грн. ставка акцизного збору – 55%.
Розрахувати суму акцизного збору, яка включена в ціну ювелірних виробів.

Завдання 6.
Для обґрунтування фінансових показників бізнес-плану Вам необхідно розрахувати: 1) чистий оборотний капітал фірми; 2) коефіцієнт поточної ліквідності фірми; 3) коефіцієнт термінової ліквідності фірми.
Розрахуйте необхідні показники на основі вихідних даних і поясніть їх
значення.
Поточні активи фірми, тис. грн.
Поточні пасиви фірми, тис.грн.
Матеріальні запаси фірми, тис. грн.

5500
2100
1800









Завдання 7.
Складаючи розділ “Конкурентне середовище” для бізнес-плану власного проекту, Ви зіткнулися з необхідністю визначитися, з яким із конкурентів Ви змогли б вести конкурентну боротьбу, а з яким ні. За наведеною матрицею конкурентного профілю оцініть позиції власної фірми у розрізі основних факторів успіху і в цілому.
Матриця конкурентного профілю.

Основні фактори успіху
Вагомий коефіцієнт
Власна фірма
Конкурент 1
Конкурент 2
Конкурент 3



рейтинг
оцінка
рейтинг
оцінка
рейтинг
оцінка
рейтинг
оцінка












1. Якість товару.
0,4
3

4

2

1


2. Ціна товару.
0,3
1

3

2

1


3. Канали збуту.
0,04
1

2

2

4


4.Післяпродажне обслуговування.
0,05
2

1

2

3


5. Реклама.
0,06
4

3

2

1


6.Додаткові послуги покупцям.
0,05
2

2

2

3


7.Екологічна чистота товару.
0,1
4

1

2

4




Завдання 8.
У відповідь на оголошення, у якому йшлося про залучення спеціалістів зі складання бізнес-плану, Ви прийшли на фірму і погодилися скласти для фірми бізнес-план. Вирішивши перевірити Вас, директор фірми поставив перед Вами завдання - у відповідності до лівої частини таблиці (розділи бізнес-плану) поставити елементи правої частини таблиці (елементи розділів). Доведіть директору, що Ви - спеціаліст і правильно виконайте завдання.
Розділи бізнес-плану
Елементи розділів

1. Галузь, фірма та її продукція.
2. Дослідження ринку.
3. Маркетинг-план.
4. Виробничий план.
5. Організаційний план.
6. Оцінка ризиків.
7. Фінансовий план.
1. Прибутки та збитки.
2. Типи ризиків.
3. Способи реагування на загрози для бізнесу.
4. Кадрова політика і стратегія.
5. Власники бізнесу і команда менеджерів.
6. Потреба у персоналі.
7. Виробничі і невиробничі приміщення.
8. Машини і устаткування.
9. Передбачуваний продаж.
10. Оцінка впливу зовнішніх чинників.
11. Місцезнаходження фірми.
12. Характеристика ринку продукту.
13. Стратегія зростання ринку.
14. Опис продукту.
15. Поточна ситуація і тенденція розвитку галузі.
16. Цільовий ринок бізнесу.
17. Стратегія маркетингу.
18. Основні виробничі операції.
19. Сировина, матеріали і комплексні засоби.
20. Форма організації бізнесу.
21. План руху готівки.
22. Плановий баланс.
23. Фінансовий коефіцієнт.
24. Організаційна схема управління.
25. Патенти, товарні знаки, інші права власників.

Відповідь на завдання оформіть у вигляді таблиці:

Розділи бізнес-плану
Елементи розділів




Завдання 9.
Проведення маркетингового дослідження при створенні нової фірми дало змогу підприємцю зробити висновки про доцільність заснування малого підприємства, подібного до вже існуючого. Товарооборот аналогічної фірми за рік становить 270 тис. грн., тривалість одного обороту – 60 днів. На відміну від конкурента, у підприємця, за розрахунками, тривалість одного обороту становитиме 40 днів.
Яку мінімальну суму грошей потрібно мати підприємцеві для початку діяльності за умов досягнення величини річного товарообороту конкурента? Які переваги дістане підприємець на другий рік діяльності порівняно з конкурентом?
Завдання 10.
При створенні фірми за участю іноземного інвестора підприємець має два варіанти капіталовкладень: за першим варіантом розмір вкладень (Кв) становить 400 тис. дол. США, а очікуваний прибуток (Пр) становитиме 125 тис. дол., за другим – відповідно 500 тис. і 180 тис. дол. США. Розрахуйте вигідніший варіант капіталовкладень.

Методичні рекомендації

Для розрахунку рентабельності капіталовкладень необхідно скористатися формулою:
Пр
Rk = ----------------- * 100%;
Кв

де Пр - очікуваний прибуток;
Кв - розмір вкладень.


МОДУЛЬ 2.

Види ризиків в підприємницькій діяльності. Практичні аспекти бізнес-культури.

ТЕМА 4. РИЗИКИ ТА СТРАХУВАННЯ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. ПРИПИНЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У даній темі необхідно дослідити зміст, сутність, функції підприємницького ризику. Розглянути види ризиків та їх характеристику. Проаналізувати методи захисту від ризиків. Розглянути порядок страхування у підприємницькій діяльності, як метод зменшення ризиків. Охарактеризувати основні види страхування. Розглянути порядок Припинення підприємницької діяльності. Дослідити порядок ліквідації і реорганізації підприємства. Дати визначення поняттям банкрутство і санація суб’єктів підприємництва.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми
Поняття ризику пов'язане з усвідомленням небезпеки, загрози, ненадійності, невизначеності, непевності, збитку.
Під ризиком прийнято розуміти ймовірність (загрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання доходів чи поява додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності.
Ризикова ситуація пов'язана зі статистичними процесами і її супроводжують одночасно три умови:
- наявність невизначеності;
- необхідність вибору альтернативи (при цьому варто мати на увазі, що відмова від вибору також є різновидом вибору);
- можливість оцінити ймовірність здійснення вибраних альтернатив.
Ризики піддаються обчисленню (розмір збитку відхилення фактичного результату від очікуваного).
За своїм походженням ризики поділяються, насамперед, на природні та антропогенні. Причини природних ризиків випадкові події і стихійні явища зовсім не залежать від діяльності людини, тоді як антропогенні ризики виникають лише внаслідок різноманітної господарської й науково-технічної діяльності людей.
Ризики, ототожнюванні з ризикогенними об'єктами, можуть класифікуватися згідно з критерієм сутності їх безпосередніх носіїв. З огляду на це ризики поділяються на майнові та особисті. Незалежно від випадкової події майнові ризики стосуються майнових об'єктів і майнових інтересів відповідних власників, а особисті конкретних осіб.
Великі ризики порівняно з катастрофічними менш відчутні економічно, але виявляються з більшою закономірністю, а тому піддаються точнішому передбаченню й розрахунку.
Масовими визнаються такі ризики, які немає підстави відносити до великих. У свою чергу до великих ризиків віднесені ті ризики, які генеруються в найбільш ризикогенних галузях господарської діяльності. Це транспортні та повітряні ризики, ризики кредиту і застави, ризики загальної відповідальності й майнові, що виявляються на великих підприємствах.
Отже, враховуючи можливі наслідки випадкових подій, ризики можна поділити на чисті та спекулятивні - згідно з критерієм можливих наслідків. Коли ризики чисті, наслідок випадкової події завжди альтернативний: збитки або їх відсутність.
Під підприємницьким ризиком мається на увазі ризик, що виникає за будь-яких видів підприємницької діяльності, спрямованих на отримання прибутку і пов'язаних із виробництвом продукції, товарів і послуг, їх реалізацією; товарно-грошовими і фінансовими операціями; комерцією, а також реалізацією науково-технічних проектів.
Підприємницький ризик пов'язаний, насамперед, із вибором і ухваленням управлінського рішення на різних рівнях структури управління: галуззю, підприємством чи його підрозділами. Ризик підприємницької діяльності, крім елементів господарського ризику, включає специфічні види ризику, пов'язані з особистими майновими грошовими внесками в дане підприємство. Підприємницький ризик включає ризик повної чи часткової втрати майна або грошового внеску, в тому числі й ризик банкрутства, характерний для ринкових відносин.
Зміст ризику як економічної категорії зумовлює його основні функції, що виконуються в процесі підприємницької діяльності:
- регулятивна;
- захисна;
- аналітична.
Інноваційна функція ризику стимулює пошук нетрадиційних рішень проблем, що стоять перед підприємцем.
Регулятивна функція підприємець надає, динамізму процесу господарювання.
Аналітична функція ризику пов'язана з тим, що наявність ризику передбачає необхідність вибору одного із можливих варіантів рішення, у зв'язку з чим підприємець у процесі ухвалення рішення аналізує всі можливі альтернативи, вибираючи найбільш рентабельні (прибуткові) і найменш ризиковані.
Соціальна функція - сприяючи підвищенню ефективності виробництва, ризик тим самим створює реальну матеріальну базу для задоволення соціальних потреб, підвищення добробуту населення.
Найбільш важливим і найбільш поширеним прийомом зниження ступеня ризику є його страхування, оскільки найсерйозніші економічні ризики страхуються за допомогою зовнішнього страхування.
Процедура ліквідації регламентується багатьма нормативними актами, зокрема відповідними статтями Закону України "Про підприємництво", Законами України "Про господарські товариства", "Про банкрутство", "Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності".
З моменту внесення запису про ліквідацію підприємства до державного реєстру його ліквідація вважається завершеною. Підприємство припиняє свою діяльність і позбавляється прав юридичної особи. Після цього ніякі претензії кредиторів та інших осіб не приймаються.
Ліквідація підприємства відбувається у таких випадках:
- по закінченні строку, на який товариство створювалось або після досягнення мети, для якої воно створювалося;
- за рішенням вищого органу товариства;
- на підставі рішення суду або арбітражного суду;
- за поданням банківських органів у разі неплатоспроможності;
- за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у випадках систематичного або грубого порушення ним чинного законодавства;
-з інших підстав, передбачених установчими документами та чинним законодавством.
"Плюси" ліквідації:
- усі претензії, які не можна задовольнити (крім бюджетно-податкових) через відсутність коштів (активів), вважаються погашеними;
- наявність непогашених боргів (крім бюджетно-податкових) не є підставою для відмови в ліквідації (крім випадків порушення справи про банкрутство);
- претензії, які можуть виникнути в майбутньому після ліквідації, пред'являти вже нема кому.
"Мінуси" ліквідації:
- непогашена податкова недоїмка фактично може стати перешкодою для ліквідації у звичайному порядку підприємства платника податків;
- ліквідації має передувати клопітка й довготривала процедура створення ліквідаційної комісії, публікація відповідного оголошення в "офіційній пресі" для кредиторів тощо;
- усе майно (активи) підприємства може піти на оплату боргів.
Процедура банкрутства вимагає вирішення не тільки економічних, але й соціальних питань, тому законодавством передбачається процедура оздоровлення підприємств санація, тобто певна система заходів, спрямованих на попередження банкрутства підприємств.
Умовами санації можуть бути: збільшення банківських кредитів і надання урядових субсидій, випуск нових акцій або облігацій для залучення грошового капіталу; зменшення процентів за облігаціями, випущених підприємством, та відстрочення їх погашення; перетворення короткострокової заборгованості на довгострокову; ліквідація нерентабельного підприємства і створення на його основі нового; зміна форми власності підприємства, злиття, створення дочірніх підприємств; зміна стратегії діяльності підприємства, ринків збуту, постачання сировини
Санаційна здатність це сукупність фінансових, організаційно-технічних і правових можливостей підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, які визначають його здатність для успішного проведення фінансової санації.

Практичне заняття №5 (6 год.)

План
1. Зміст і функції підприємницького ризику.
2. Методи захисту від ризиків.
3. Ліквідація і реорганізація підприємства.
4. Банкрутство і санація суб’єктів підприємництва

Завдання 1. Дайте відповіді на тести:
1.«Ризик» в походженні від латинського слова «гезесит» означає:
а) скеля;
б) дерево;
в) причина.
2. Що прийнято розуміти під ризиком?
а) втрата довіри потенційних клієнтів;
б) ймовірність втрати підприємством частини своїх ресурсів;
в) ймовірна втрата іміджу підприємства.
3. Яка з перелічених умов не належить до ризикової ситуації?
а) наявність невизначеності;
б) можливість оцінити ймовірність здійснення вибраних
альтернатив;
в) нерівномірність прибутку.
4.Чи можлива невизначеність у кожній соціально-економічній ситуації?
а) так;
б) ні;
в) при сприянні економічних факторів, що зумовлюють діяльність підприємства.
5. В умовах невизначеності кінцевий результат можна передбачити:
а) точно;
б) лише наближено;
в) неможливо.
6. Дати найточнішу кількісну оцінку невизначених величин можна.
а) неможливо при ринковій економіці;
б) проаналізувавши;
в) обчисливши ймовірність їх появи.
7. За своїм походженням ризики поділяються на :
а) майнові та особисті;
б) природні та антропогенні;
в) соціальні та моральні.
8.Чи є особа , як об'єкт ризику складнішою за майновий об'єкт:
а)так;
б)ні;
в)напевне.
9.Чи можливе передбачення катастрофічних ризиків
а) можна передбачити;
б) можна розрахувати;
в) варіанти а і б правильні.
10. За директивою ЄС всі ризики були поділені на:
а) великі та масові;
б) малі та індивідуальні;
в) варіанти а і б є вірними.
11. Які ризики відносяться до “великих”:
а) транспортні та повітряні ризики;
б) ризики кредиту і застави;
в) відповідь а і б вірні.
12. Зона допустимого ризику –це:
а) сфера, у межах якої величина ймовірних втрат не перевищує очікуваного прибутку;
б) зона, де втрати практично не очікуються;
в) область можливих втрат, що перевищують величину очікуваного прибутку.
13. Безризикова зона – це:
а) сфера, у межах якої величина ймовірних втрат не перевищує очікуваного прибутку;
б) зона, де втрати практично не очікуються;
в) область можливих втрат, що перевищують величину очікуваного прибутку.
14. Зона критичного ризику – це:
а) сфера, у межах якої величина ймовірних втрат не перевищує очікуваного прибутку;
б) зона, де втрати практично не очікуються;
в) область можливих втрат, що перевищують величину очікуваного прибутку.

Завдання 2.
Визначте для кожного виду ризику дві причини його виникнення і поставте у відповідність один до одного праву і ліву частини таблиці.

Види ризиків і причини їх виникнення
Вид ризику
Причини виникнення

1. Ризики, що пов’язані з неправильним вибором цілей підприємницької діяльності.
2. Ризики, що пов’язані із незабезпеченістю фінансами підприємницької ідеї.
3. Маркетингові ризики.
4. Ризики, що пов’язані із нед отриманістю строків реалізації підприємницької ідеї.
5. Ризики, що пов’язані із забезпеченістю прав власності на авторські вироби.
6. Ризики, що пов’язані з непередбаченою конкуренцією.
7. Ризики, що пов’язані з впровадженням інновацій.
1. Створення продуктів-замінників.
2. Помилкова стратегія ціноутворення.
3. Втрата джерел фінансування проекту в процесі його реалізації.
4. Неефективна реклама.
5. Недотримання графіків запланованих витрат.
6. Порушення прогнозних термінів отримання доходів.
7. Тривалі строки одержання патенту.
8. Одержані результати випереджають технічні і технологічні можливості виробництва.
9. Недосягнення прогнозних технічних параметрів у процесі проведення науково-дослідних робіт.
10. Неправильний прогноз кон’юнктури на ринку.
11. Неадекватна оцінка сфери споживання і власного виробництва.
12. Недоліки вибраного методу фінансування.
13. Низький рівень збереження комерційної таємниці.
14. Експансія з боку іноземного експортера.


Завдання 3. Заповнити дану блок-схему, щодо процедури ліквідації суб’єкта підприємництва за власною ініціативою.









Завдання 4.
Дати відповідь-коментар.
Чи потрібна згода кредитора на реорганізацію або ліквідацію
боржника, якщо такі умови санації і є згода кредитора на переведення боргу? (підказка Закон України “Про банкрутство”).

Питання для самостійної підготовки до практичного заняття

Які причини зумовлюють підприємницький ризик?
Як класифікують підприємницькі ризики?
У чому полягають особливості виробничого ризику?
У чому полягають особливості методу експертного оцінювання підприємницького ризику?
У чому полягають особливості розрахунково-аналітичних методів оцінювання підприємницького ризику?
У чому полягають особливості методу недопущення збитків?
Які методи належать до економічних методів мінімізації підприємницького ризику?

Тематика рефератів
1. Особливості підприємницьких ризиків у різних сферах діяльності.
2. Методи оцінки підприємницьких ризиків.
3. Ризик-менеджмент у підприємництві.
4. Заходи зниження ризику у підприємницькій практиці.
5. Економічна поведінка підприємця в умовах непередбачених ринкових змін.

Література: 1; 5; 6; 15; 16; 18; 21; 24.

ТЕМА 5. БІЗНЕС-КУЛЬТУРА

У даній темі необхідно дослідити загальну характеристику і етику підприємництва, визначити їх функції, сутність. Розглянути концептуальні положення етичних норм в підприємництві. Розглянути поняття деонтичної етики, етики справедливості. Проаналізувати роль організаційної культури в соціально-етичній відповідальності підприємця. Дослідити етику поведінки бізнесмена в процесі підприємницької діяльності.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми
Культура підприємництва це система правил і норм діяльності, звичаїв та традицій, ритуалів, церемоній, які складаються на підприємстві протягом тривалого часу, особливостей поведінки працівників даного підприємства, майстерність спілкування, стиль управління лідера, комунікаційні зв'язки у середині підприємства, так і у взаємозв'язку з іншими підприємницькими структурами.
Основні чинники, які впливають на культуру підприємства:
- дерево цілей підприємницької діяльності;
- стандарти та етичні норми поведінки працівників, їх комунікаційні
зв'язки;
- формування колективу з урахуванням співвідношення вікових, статевих і професійних працівників у колективі;
- регіональні, місцеві особливості трудової поведінки працюючих з урахуванням традицій населення;
- стиль роботи підприємця.
Елементи підприємницької культури:
- законність;
- виконання зобов'язань і обов'язків, які виходять із правових актів, договірних відносин та здійснюваних законних угод, із традицій ділового спілкування, що виявляється у нанесенні майнової чи моральної шкоди партнерам, конкурентам, споживачам, найманим працівникам;
- чесність у ставленні до суб'єктів підприємницької діяльності, споживачів, партнерів, держави це дійсно провідна ознака культури підприємництва.
Культура підприємництва як прояв правових та етичних критеріїв включає такі відносини: з державою, зі споживачами, з партнерами, конкурентами, а також дотримання чинних правових актів, стандартів, правил, норм, які прямо чи побічно впливають на розвиток підприємництва.
Етика це система норм моральної поведінки людей, їхніх обов'язків по стосовно один до одного та суспільства в цілому.
Мораль це форма суспільної свідомості, суспільний інститут, який виконує функцію регулювання поведінки людини.
Підприємницька етика базується на загальних етичних нормах та правилах поведінки, які склались у країні, світі, а також на професійній етиці, що виявляється в тій або іншій сфері діяльності.
Ефективність підприємницької діяльності залежить від стилю роботи підприємця-керівника. Найчастіше вчені спиняються на такій класифікації стилів:
жорсткий авторитарний;
доброзичливий, авторитарний;
демократичний;
колегіальний.
Підприємець повинен вибрати той стиль керівництва, який би був орієнтований на людину, коли рядовий працівник стає учасником творчого виконання всього того, що діється на підприємстві.
Виділяються такі стилі керівника підприємця:
- стиль виробничої орієнтованості та низького рівня кадрової орієнтованості. Цей стиль керівництва повністю відповідає так званому авторитарному стилю.
- високий рівень кадрової орієнтованості низький рівень виробничої орієнтованості. Цей стиль керівництва, який особливо наполегливо відстоюють прибічники так званого «людського» підходу, коли головним завданням підприємницької діяльності є міжлюдські стосунки між тими, хто працює на даному підприємстві.
- інтеграційний стиль у підприємництві нагадує корпоративний стиль керівництва. Як правило, великі й малі підприємства багато питань також можуть розв'язувати успішно тільки за умови злагодженого підходу і співробітництва ряду спеціалістів.
Особливості ділового усного спілкування проявляються в таких основних ситуаціях: знайомство, вітання, вручення візиток, створення іміджу, обмін подарунками та проведення ділових переговорів
Особливості ділового спілкування в кожній з означених ситуацій.
Загальним для всіх є правило обов'язково дивитись в очі при знайомстві та посміхатись.
За суворими правилами етикету знайомство завжди має відбуватися виключно з допомогою третьої особи, яка знає тих, хто знайомиться. Це правило поширюється насамперед на ділове офіційне спілкування. Крім того, воно майже завжди і в усіх ситуаціях стосується жінок.
Можна вітатись з людиною лише поглядом, ледь прикривши очі або посміхнувшись. Для людей знайомих або близьких погляд може виражати найрізноманітніші почуття.
Використовуючи певний спосіб вітання, треба бути впевненим у адекватності сприйняття його партнером по спілкуванню.
Візитна картка допомагає уникнути непорозумінь при знайомстві і є ефективним засобом не тільки представлення партнерів, а й ділового спілкування взагалі.
Візитна картка для бізнесу (ділова візитна картка) оформлюється згідно зі встановленими вимогами: лише білий папір, певні розміри, чіткий чорний шрифт; угорі по центру назва фірми, у правому кутку робочий номер телефону. На вітчизняній візитній картці текст нерідко дублюється англійською мовою.
Візитні картки використовують у таких типових випадках:
інформація під час знайомства;
інформація про себе для налагодження контактів;
підтримання ділових контактів з партнерами, поздоровлення;
висловлювання подяки, співчуття та супроводження квітів і подарунків.
Залежно від призначення розрізняють такі типи візиток, на яких роблять також написи від руки:
P.R. висловлювання подяки;
P.F. поздоровлення зі святом;
P.F.C. задоволення знайомством;
P.F.N.A. поздоровлення з Новим роком;
Р.Р.С. прощання при від'їзді назавжди;
Р.С. висловлювання співчуття;
P.P. заочне представлення.
Крім візитних карток до ділової атрибутики, як правило, належать: ділові подарунки, діловий одяг, сумочка (для жінок) або аташе-кате.
Загальні вимоги, що висуваються до ділового листування, а також його особливості у спілкуванні із зарубіжними партнерами.
Як відомо, більшість документів письмової ділової комунікації об'єднується поняттям "службовий лист". Під службовим листом розуміють узагальнену назву різних за змістом документів, що надсилаються поштою.
Автор листа повинен чітко уявляти, про що писати, які наводити аргументи для досягнення певної мети. До того ж він має бути впевнений, що саме лист є найефективнішим засобом вирішення конкретного питання.
Тому перш ніж писати листа, варто усвідомити такі моменти:
вид листа (супровідний, лист-прохання, лист-повідомлення, лист-нагадування та ін.);
чи передбачається відповідь;
чи зрозуміє адресат зміст листа однозначно;
чи є впевненість у тому, що лист надійде вчасно (якщо ні, скористайтесь телефоном, телефаксом або модемним зв'язком).
Як правило, мета написання відома:
привернути увагу до певної ситуації чи проблеми;
дати змогу легко зрозуміти написане;
спонукати діяти так, а не інакше.
У літературі з ділової комунікації наводяться певні вимоги щодо реквізитів листа під час листування із зарубіжними партнерами.
Переходячи до реквізитних вимог стосовно основного тексту, слід зазначити такі особливості:
текст листа складається з абзаців, кожний з яких містить закінчену думку (у листах до США абзаци друкують без відступу, до Англії і вітчизняних відступають п'ять інтервалів від лівого поля);
якщо лист дуже короткий, його друкують через два інтервали;
для наступних сторінок тексту використовують звичайні аркуші паперу або бланки; на початку кожної сторінки вказують її номер;
у листах рекомендується вживати пасивний стан дієслів;
готуючи текст листа, краще вживати типові фрази. Написаний непрофесійною (неділовою) мовою лист створює враження про непрофесіоналізм виконавця й фірми;
у тексті в жодному разі не повинно бути орфографічних помилок.
Заключна форма ввічливості може бути така:
суворо офіційна "з повагою";
офіційна "сердечно ваш".
В основі етики найму на роботу та звільнення з роботи лежить гідність претендента чи робітника.
Фірма наймає людей для розширення виробництва. Етика найму значною мірою визначається стандартом ефективності. Працівника беруть на роботу для вигоди фірми. І етика, і закон вимагають, щоб роботодавці визначали конкретну кваліфікацію претендента. Враховується і потенціал можливого просування по службі.
Стаж роботи сам по собі не є показником компетентності. Тому стаж роботи абстрактно не має відношення до просування по службі.
Складною є проблема пониження працівника в посаді. Ця процедура ображає почуття гідності цього працівника, а також означає публічне визнання допущеної помилки при заповненні посади.
Причина для звільнення старого працівника має бути серйознішою, ніж для звільнення початківця.
Етика найму на роботу, звільнення з роботи та просування по службі - це, по суті, питання однакового ставлення до осіб, що мають однакову кваліфікацію.
Соціальна відповідальність – це дії організації, спрямовані на забезпечення благополуччя суспільства, основані на добровільних засадах, а не на вимогах законодавчих актів.

Практичне заняття №6 (4 год.)

План
1. Загальна характеристика культури і етики підприємництва.
2. Стиль підприємця-керівника.
3. Етика та етикет у діловому спілкуванні з іноземцями.

Завдання 1. Дайте відповіді на тести:
1У якому столітті як самостійний чинник була усвідомлена культура фірми?
а) XX;
б) XIX;
в) XXI.
2. Яка з функцій не відноситься до організаційної культури?
а) регулювальна;
б) адаптивна;
в) конструкційна.
3. Демократичними суспільствами вважають ті :
а) де є умови і гарантії для розвитку людини;
б) де є умови для самовираження людини;
в) де є умови для свободи слова людини.
4. В схему людського розвитку в процесі трудової діяльності входять такі складові
а) матеріальні блага;
б) фізичний розвиток;
в) пізнавальний розвиток;
г) всі відповіді вірні.
5. З огляду на способи і методи досягнення цілей підприємницька діяльність поділяється
а) позитивну і негативну;
б) позитивну;
в) негативну.
6. Які учені стверджують, що економічні реформи відбуваються майже півтора десятка років?
а) американські;
б) російські;
в) німецькі.
7. Які чинники впливають на культуру підприємства?
а) стандарти та естетичні норми поведінки працівників;
б) стиль роботи підприємця;
в) вміння спілкуватися в колективі.
8. Яким шляхом може здійснюватись формування організаційної культури підприємницької діяльності?
а) природним;
б) штучним.
9. Скільки існує ключових факторів, що визначають основні особливості етики підприємництва?
а) 2;
б) 3;
в) 4.
10. Скільки склалося основних підходів до моральних проблем в етиці підприємництва?
а) 3;
б) 2;
в) 4.
11. Етику якого ученого залучають фахівці етики підприємства для іншого підходу до проблеми ділового життя?
а) Маркса;
б) Вебера;
в) Канта.
12. Скільки існує стилів роботи підприємця-керівника?
а) 5;
б) 4;
в) 3.
13.Яка міра має вирішальне значення в доборі керівником стилю?
а) міра зрілості;
б) міра відповідальності;
в) міра ввічливості.
14. В якому році була сформульована модель ситуаційної теорії Херсі-Бренчарда?
а) 1976;
б) 1977;
в) 1978.

Завдання 2. Створити презентацію на 20-25 слайдів за тематиками:
Етика ділових стосунків.
Українська мова на державному та міждержавному рівнях спілкування.
Формули ввічливості в системі українського мовного етикету.
Різновид публічних виступів.
Діловий одяг для чоловіків, та вимоги до нього.
Діловий одяг для жінок, та вимоги до нього.
Мовлене вий етикет. Вербальне та невербальне спілкування.
Практичні поради керівнику.
Етикет, як цінність культури.
Неморальна поведінка та етика діловитості.
Мистецтво правильно мислити і говорити.
Уміння слухати.

Питання для самостійної підготовки до практичного заняття

Які елементи входять до складу підприємницької культури?
Які принципи становлять основу корпоративної культури?
У чому полягає зміст етичного принципу економічної доцільності?
У чому полягає зміст етичного принципу ситуативності?
У чому полягає зміст етичного принципу індивідуальної відповідальності в підприємництві?
Розкрийте основні положення концепції утилітаризму як етичного напряму підприємництва.
Які особливості мають права підприємців згідно з положеннями деонтичної етики?
Дайте характеристику демократичному стилю керівника.

Тематика рефератів
1. Проблеми формування економічної культури.
2. Проблема гедонізму в сучасній етиці.
3. Пріоритет духовних цінностей в сучасному вимірі.
4. Гуманістичний аспект мусульманської етики.
5. Моральні цінності “надлюдини” в поглядах Ф. Ніцше.
6. Німецькі бізнесмени і діловий етикет.
7. Етикет службових взаємовідносин в Італії.
8. Діловий етикет японських бізнесменів.

Література: 2; 3; 5; 6; 7; 13; 14; 30.

Практичне заняття №7 (2 год.)
Етика поведінки бізнесмена в процесі підприємницької діяльності.

План
1. Принципи бізнесу та його економіко-політичні основи.
2. Взаємовідносини фірми та найманих працівників.
3. Соціально-етична відповідальність у сфері підприємництва.
4. Роль організаційної культури в соціально-етичній відповідальності підприємця.

Завдання 1. Дайте відповіді на тести:
1. Скільки основних принципів сформулювали спеціалісти з ділової етики?
а) 5;
б) 6;
в) 7.
2. Який з цих принципів не вказаний спеціалістами з ділової етики?
а) принцип відповідності;
б) неясність ситуації;
в) відповіді А і Б вірні.
3. Яка з цих умов не є підставою для звільнення працівника?
а) не значне спізнення на роботу;
б) порушення дисципліни;
в) скорочення обсягу виробництва.
4. Яка з перелічених вимог звільнення працівника не є коректною?
а) працівника може бути звільнено лише з поважної причини;
б) ініціатива працівника;
в) треба намагатися зменшити негативні наслідки звільнення.
5. Що не впливає на рівень заробітної плати?
а) склад;
б) інфляція;
в) особисті потреби.
6. Кадрове піратство – це?
а) переманювання здібних працівників;
б) найм кваліфікованих працівників;
в) А і Б вірні відповіді.
7. Комерційне шпигунство – це?
а) переманювання здібних працівників;
б) це викрадання секретної інформації з допомогою підкупу, хабарів, жучків для підслуховування;
в) правильної відповіді немає.
8. Безпечність товару для фірми – це?
а) завищена ціна на продукцію;
б) престиж фірми;
в) постійний товарооборот.
9. Обов'язок фірми полягає в наступному:
а) надавати сервіс (консультації, обслуговування і т.д.);
б) давати вичерпну інформацію про якість товару;
в) А і Б вірні відповіді.
10. Акціонери впливають на діяльність компаній?
а) не впливають;
б) беруть активну участь;
в) мало впливають.
11. До соціальної відповідальності відносяться:
а) розвиток освіти;
б) навколишнє середовище;
в) всі відповіді вірні.
12. Перед ким несе екологічну відповідальність підприємець?
а) суспільством;
б) споживачем;
в) працівником.
13. Перед ким несе моральну відповідальність підприємець?
а) інвестором;
б) суспільством;
в) відповіді А і Б вірні.
14. Культура є продуктом взаємодії -
а) колективу в цілому й окремих соціальних груп, що сформувалися в межах організації;
б) підприємства як формальної організації зі своєю місією та метою діяльності;
в) всі відповіді вірні.
15. Що відноситься до елементів організаційної культури?
а) мораль переконання та цінності;
б) артефакти та етикет;
в) всі відповіді вірні.

Завдання 2. Заповнити дану схему вказавши основні групи, перед якими несе відповідальність підприємець.









Завдання 3. Охарактеризувати принципи етичної поведінки у сфері підприємництва. Результат оформити в таблиці.








Питання для самостійної підготовки до практичного заняття

В чому полягає моральна сутність принципів ділової етики?
Як проявляється посередницька роль фірми і її керівника в суспільній системі?
Які можливі порушення етики найму та звільнення працівника?
Яким чином можна визначити рівень справедливості зарплати працівника?
В чому проявляється взаємозв’язок бізнесу та екології навколишнього середовища?

Тематика рефератів
1. Особливості ділового етикету у США.
2. Характеристика та організація підприємницького успіху.
3. Професійна культура бізнесової діяльності.
4. Основи підприємницького діловодства.
5. Складові ділової етики підприємця.
6. Діловий етикет у Великій Британії.
7. Етикет ділових взаємин у Франції.

Література: 2; 3; 5; 6; 7; 15; 16; 22; 30.



ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ

МОДУЛЬ 2

Види ризиків в підприємницькій діяльності. Практичні аспекти бізнес-культури.

Завдання 1.
Дати відповідь-коментар.
Чи має господарський суд, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, вважати такою, яка сприяє збільшенню розмірів збитків, ту обставину, що кредитор не скористався зі свого права подати заяву про визнання боржника банкрутом? (підказка Закон України “Про банкрутство”).

Завдання 2.
Дати відповідь-коментар.
Чи має право ліквідаційна комісія вимагати від кредитора отримання майна боржника замість грошей? (підказка Закон України “Про банкрутство”).

Завдання 3.
Дати відповідь-коментар.
Чи потрібна згода кредитора на реорганізацію або ліквідацію
боржника, якщо такі умови санації і є згода кредитора на переведення боргу? (підказка Закон України “Про банкрутство”).

Завдання 4.
Охарактеризувати стилі управління підприємця-керівника (авторитарний, демократичний, ліберальний стиль, виконавчий).

Завдання 5.
Допишіть речення:
Кращого взаєморозуміння з іноземними бізнесменами можна досягти.
Американська управлінська культура передбачає
Концепція японського менеджменту включає..
Європейська управлінська культура займає..
Для радянської управлінської культури характерними були..
Характерні ознаки української управлінської культури..

Завдання 6.
Які штрафні санкції застосовують у разі несвоєчасної сплати податку з доходів фізичних осіб під час виплати авансу заробітної плати ? (підказка для відповідей. Ж-л «Бухгалтерія» № 14, 2005р., с. 109).

Завдання 7.
Чи є правомірним застосування штрафних санкцій органами
ДПС у разі своєчасної та повної сплати податку на прибуток, але сплаченого не на той рахунок бюджетної класифікації, наприклад на рахунок «Інші платники податку на прибуток», тоді як слід було сплатити на рахунок «Податок на прибуток приватного підприємства»!? (підказка для відповіді. Ж-л «Бухгалтерія», № 14, 2005 р., с. 110).














ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА
Індивідуальні завдання
для самостійної роботи студентів
за вибором
Для того, щоб підвищити свій рейтинг, студент за власним вибором може виконувати індивідуальні завдання для самостійної роботи – готувати реферати, доповіді, науково-дослідну роботу, рецензування, складання кросвордів, підготовка презентацій, мікро викладання, що подається та перевіряться за індивідуальним графіком.

І. Завдання репродуктивного рівня (1-2 бали):
1. Скласти кросворд до практичного заняття (15-25 слів).
2. Скласти та оформити у відповідності із бібліографічними вимогами анотований список літератури до одного з питань для самоконтролю знань, модульного контролю та заліку.
3. Провести презентацію останніх надходжень до бібліотеки ПУЕТ наукової літератури або журналів підприємницького змісту.

ІІ. Завдання продуктивного рівня 3 бали
№ з\п
Назва теми за типовою навчальною програмою
Питання, які студент повинен підготувати до індивідуального заняття
Зміст індивідуальних завдань студентам на занятті
Засоби контролю знань

1
Соціально-психологічний портрет підприємця
1 Психологічний портрет підприємця.
2 Правила та норми підприємницького спілкування. “Імідж” підприємця
3. Ділові якості підприємця.
4. Роль знання економічних наук для підприємця.
5. Відношення суспільства до підприємця.
6. Етика підприємництва
Тестування,
соціологічне опитування студентів,
реферативне дослідження іміджу підприємця,
Бліцопитування, письмова робота, реферат-дослідження.

2
Основні форми державного регулювання та система оподаткування підприємницької діяльності
Що містить у собі поняття «бізнес»?
Хто є учасниками бізнесу?
Які сфери бізнесу Ви знаєте?
Які форми бізнесу?
Які форми бізнесу в залежності від власності Ви знаєте?
Якими властивостями наділений бізнес?
Рішення ситуацій,
Вивчення законодавчої бази з питань оподаткування, пошук ін формації за останні 3-5 місяців.
Бліцопитування, письмовий звіт

Продовження таблиці
3
Відкриття власної справи.
1 Ідея та види діяльності
2 Засновницькі документи та їх підготування
3 Державна реєстрація
4. Припинення діяльності підприємств бізнесу
“Складання засновницьких документів”, або ксерокопія документів підприємницької структури
Перевірка документації для відкриття власної фірми

4
Діловий етикет і протокол.
1.Офіційні і протокольні форми представлення.
2. Протокольні вимоги до учасників офіційних процесій і церемоній.
3.Етикет керівника.
Реферати, доповіді.
Реферати, доповіді

5
Вербальні засоби спілкування та мовлене вий етикет.
1.Мовленнєве спілкування.
2. Культура слухання.
3 Вплив особистості на ефективність переконання
4. особливості мовленнєвого етикету.
Ділова гра «Аналіз спілкування в різних ситуаціях».
Результат ділової гри, реферат, наукова робота, інформаційна робота(письмово)

6
Організація ділового спілкування
1. Планування переговорів
2 Техніка ділової розмови.
3. Проведення ділової зустрічі .
реферати
реферат


ІІІ. Завдання пошуково – аналітичного рівня ( 5 балів)
ВИВЧЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ.
Опрацювавши статті 41-60 Господарського кодексу України від 16.01.2003.р., дати відповіді на питання:
Дати визначення поняття “підприємництво”.
Хто може бути суб’єктами підприємницької діяльності?
Які категорії громадян не можуть займатися підприємницькою діяльністю?
Що передбачає свобода підприємницької діяльності?
Які види діяльності можуть здійснюватися тільки державними підприємствами і організаціями?
На основі яких принципів здійснюється підприємницька діяльність?
Яка установа здійснює державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності?
Які документи подаються для державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи?
Які документи подаються для державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи?
В який термін проводиться державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності?
Як здійснюється скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності?
Які документи отримає суб’єкт підприємницької діяльності в разі його державної реєстрації?
Як підприємець може реалізувати право найму працівників?
В яких випадках припиняється діяльність суб’єктів підприємницької діяльності?
Які гарантії надає держава суб’єктам підприємницької діяльності?
Як здійснюється державна підтримка підприємництва?
Як здійснюється державне регулювання підприємницької діяльності?
Як здійснюється діяльність іноземних підприємців?

Опрацювавши статті 62-78, 93-153 Господарського кодексу України від 16.01.2003.р., дати відповіді на питання:
Дати визначення поняття "підприємство".
Які існують види підприємств?
Які підприємства належать до малих підприємств?
Які існують об'єднання підприємств?
Який порядок функціонування об'єднань підприємств?
За яких умов створюється підприємство?
Які відомості містяться в статуті підприємства?
Які існують джерела формування майна підприємств?
Які загальні принципи управління підприємством?
Яким чином будуються відносини підприємства і держави?
Як здійснюється господарська діяльність підприємства?
Як здійснюється економічна діяльність підприємства?
В чому полягає соціальна діяльність підприємства?
Якими шляхами здійснюється реорганізація підприємства?
Як здійснюється ліквідація підприємства?

Опрацювавши статті 79-91 Господарського кодексу України від 16.01.2003.р. та Закон України „Про господарські товариства” № від з послідуючими змінами та доповненнями, дати відповіді на питання:
Що являють собою господарські товариства?
На підставі яких установчих документів діють господарчі товариства?
Які права та обов’язки мають учасники товариства?
Що може виступати в якості вкладів учасників та засновників товариства?
Як утворюється прибуток товариства?
Який порядок реорганізації та ліквідації товариства?
Що являє собою акціонерне товариство?
Які існують види акціонерних товариств?
Як здійснюється розповсюдження акцій акціонерних товариств?
Що являють собою установчі збори акціонерного товариства і які питання вони вирішують?
Які відомості містять установчі документи акціонерного товариства?
Що є вищим, виконавчим і контролюючим органами акціонерного товариства та які питання вони вирішують?
Що являє собою товариство з обмеженою відповідальністю?
Які відомості містять установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю?
Що є вищим, виконавчим і контролюючим органами товариства з обмеженою відповідальністю та які питання вони вирішують?
Що являє собою товариство з додатковою відповідальністю?
Який порядок функціонування товариства з додатковою відповідальністю?
Що являє собою повне товариство?
Який порядок функціонування повного товариства?
Що являє собою командитне товариство?
Який порядок функціонування командитного товариства?

Опрацювавши статті Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” № 1775-ІІІ від 01.06.2000 р. з послідуючими змінами та доповненнями, дати відповіді на питання:
Дати визначення термінів "ліцензіат", "ліцензія", "ліцензування".
Які основні принципи державної політики у сфері ліцензування?
Які повноваження має орган ліцензування?
Що являє собою експертно-апеляційна рада та вирішення яких питання входить до її компетенції?
Що являють собою ліцензійні умови?
Які види господарської діяльності підлягають ліцензуванню?
Які документи подаються до органу ліцензування для одержання ліцензії?
У який строк орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі?
Що є підставами для відмови у видачі ліцензії?
Які відомості містить ліцензія?
Який порядок видачі ліцензії?
Як здійснюється зміна даних, зазначених у документах, що додавались до заяви про видачу ліцензії?
В яких випадках і яким чином здійснюється видача дублікату ліцензії?
Яка інформація міститься у ліцензійному реєстрі та Єдиному ліцензійному реєстрі?
Як здійснюється контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов?
Що є підставами для анулювання ліцензії?


ІV. Креативний рівень

Науково-пошукова робота над доповіддю на конференцію, участь в індивідуальному, або груповому проекті (5-10 балів)

Теми досліджень, проектів та доповідей на студентські наукові конференції:
Система освіти в Україні – стан, проблеми та шляхи її розвитку в ринкових умовах.
Товарний ринок – як одна з кардинальних умов існування та функціонування ринкової економіки.
Торговельні послуги в ринкових умовах.
Сучасні проблеми торгового бізнесу в Україні.
Інноваційна діяльність в торгівлі в Полтавській області.
Управління торговою фірмою та її маркетингова діяльність
Торгове підприємництво та його можливості.
Бізнес-культура та її значення для підприємництва.
Розвиток і перспектива торгового бізнесу в Україні.
Організація та ефективність лізингових операцій.
Особливості приватизації торгівлі на сучасному етапі.
Розвиток торгової реклами в Україні.
Практика використання торгово-посередницьких структур в зовнішньоторговельній діяльності (досвід України).
Практика організації операцій з давальницькою сировиною в регіоні.
Аналітичний огляд результатів зовнішньої торгівлі України.

Наукова робота пишеться на конкретному статистичному матеріалі приватної фірми або організації любої форми власності.


Вимоги до змісту та оформлення
реферату, проекту, наукової роботі:
Для більш поглибленого засвоєння навчального курсу, пізнання актуальних теоретичних, методичних і практичних проблем психології та педагогіки, в якості одного з провідних елементів самостійної роботи передбачається підготовка письмової реферативної доповіді. ЇЇ основною метою є критичний аналіз наукових, методичних і прикладних проблем, обґрунтування особистих висновків і пропозицій щодо дискусійних аспектів актуальної проблематики дисципліни.
Реферативна доповідь повинна мати певну логічну побудову, послідовність та завершеність.
До перевірки та захисту приймаються тільки власноручно набрані на комп'ютері та правильно оформлені роботи, без сканування, не з Іnternet. Робота подається у друкованому вигляді, разом із дискетою. Роботу обов’язково слід особисто захистити на семінарі, або на консультації. Обов’язково слід надати список використаної літератури, оформлений за бібліографічними вимогами. Робота повинна складатися із таких частин:
1. Титульний аркуш.
2. Зміст роботи.
3. Вступ – розкриття актуальності теми, постанова проблеми, формулювання мети, гіпотези, завдань, визначення об’єкту та предмету дослідження, характеристика методів.
4. Основна частина – послідовне розкриття теми, аналіз наукової літератури, із обов'язковим посиланням на джерело інформації. Якщо проведено практичне дослідження – слід описати завдання, процедуру, результати. Таблиці, анкети, дані, розрахунки навести у додатках.
5. Заключна частина - короткий огляд роботи, перспективи, висновки, рекомендації.
6. Додатки - (таблиці, схеми , анкети, тести, схеми спостережень).
7. Список використаної літератури.































Перелік питань з підготовки до поточного модульного контролю

Питання до модуля 1
Сучасне розуміння підприємництва.
Концепції підприємництва Й.Шумпетера, Кантільойона, Ф. Хайєка.
Основні функції підприємництва у сучасному світі.
Принципи, на яких ґрунтується підприємництво.
Які фактори активізують розвиток підприємництва?
За якими ознаками можна класифікувати організаційно-правові форми підприємництва?
Які фактори впливають на вибір організаційно-правової форми підприємництва?
Як проводиться державна реєстрація суб’єктів підприємництва?
Основні форми індивідуального підприємництва.
Переваги й недоліки індивідуального бізнесу.
Які види об’єднань виділяють згідно з чинним законодавством?
Характеристика концерну та корпорації. В чому їх відмінність?
Стадії підприємницького процесу.
Сутність підприємницького процесу.
Ознаки класифікації підприємницької діяльності.
Види підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Основна відмінність ліцензії від торговельного патенту.
Види підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню.
Які основні моменти необхідно враховувати при створенні власного бізнесу?
Сутність франчайзингових відносин.
Переваги і недоліки створення нового підприємства.
Складання бізнес-плану.
Головні функції бізнес-плану у практиці сучасного підприємництва.
Структура бізнес-плану і від чого вона залежить.
Характеристика основних блоків бізнес-плану.

Питання до модуля 2
Причини зумовлення підприємницького ризику.
У чому полягають особливості виробничого ризику?
У чому полягають особливості фінансового ризику?
Класифікація та характеристика підприємницьких ризиків.
Характеристика організаційних методів мінімізації підприємницького ризику.
У чому полягають особливості методу мінімізації збитків?
У чому полягають особливості методу передачі контролю за ризиком?
Які методи належать до економічних методів мінімізації підприємницького ризику?
Бізнес-культура: сутнісна характеристика та форми прояву.
Фактори впливу на формування підприємницької культури.
Фактори впливу на організаційну культуру.
На засадах яких принципів побудована етична теорія Дж. Ролза?
Які елементи входять до складу підприємницької культури?
Передумови виховання високої культури підприємництва.
Вербальні засоби спілкування.
Невербальні засоби спілкування та культура поведінки.
Етикет у взаємовідносинах з іноземцями.
У чому полягають особливості усного ділового спілкування з іноземцями відповідно до вимог етики та етикету?
У чому полягають особливості письмового ділового спілкування з іноземцями відповідно до вимог етики та етикету?
Охарактеризувати жорсткий автократичний стиль керівництва.
Охарактеризувати доброзичливо-автократичний стиль керівництва.
Характеристика демократичного стилю керівництва.
В чому полягає моральна сутність принципів ділової етики.
Зазначити можливі порушення етики найму та звільнення працівника?
Якими принципами треба керуватись, щоб урахувати особливості ділового спілкування в певній країні?

Приклад побудови завдань для поточного модульного контролю

Варіант ПМР до модуля 1
1. За якими ознаками можна класифікувати організаційно-правові форми підприємництва?
2. Тестове завдання.

Варіант ПМР до модуля 2
1. Які методи належать до економічних методів мінімізації підприємницького ризику?
2. Необхідно надати коротку характеристику бізнес-культурі Польщі з позиції наступних параметрів: співвідношення індивідуалізму і колективізму; дистанції влади; домінування матеріальних чи духовних цінностей; відношення до невизначеності.










Оцінка рівня знань при проведенні модульного поточного контролю

Оцінка "відмінно": студент має систематизовані та глибокі знання навчального матеріалу з курсу, відповідь повна, студент володіє поняттями теми, вміє без помилок виконувати практичні завдання, які передбачені програмою дисципліни, засвоїв рекомендовану основну літературу та ознайомився з додаткової літературою; викладає матеріал у логічній послідовності, робить узагальнення й висновки, наводить практичні приклади у контексті тематичного теоретичного матеріалу; виконав завдання творчо та у повному обсязі, задача розв’язана із ґрунтовним поясненням.
Оцінка "добре": студент повністю засвоїв навчальний матеріал з курсу, знає основну літературу. Уміє виконувати завдання, викладає матеріал у логічній послідовності, робить певні узагальнення і висновки, але не наводить практичних прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу або допускає незначні помилки у формування термінів, категорій, невеликі арифметичні помилки у розрахунках при вирішенні практичних завдань.
Оцінка "задовільно": студент в цілому ознайомлений із питанням, але не повно, не точно використовує окремі поняття, е грубі помилки, робота виконана формально, має ознаки несамостійного мислення, завдання виконано частково, задача розв’язана без пояснення.
Оцінка "незадовільно": студент не засвоїв навчальний матеріал, дає неправильні відповіді на поставлені теоретичні питання, не розуміє поняття теми; завдання виконано неправильно, задача не розв’язана, робота не відповідає вимогам щодо оформлення.













Критерії оцінювання та система нарахування балів

Форма навчальної роботи

Бали

1. Аудиторна



1.1. Лекція
Відвідування
1

1.2.Практичне заняття
1. Відвідування.
2.Тестування.
3. Виконання навчальних завдань.
4. Доповіді з рефератами.
0,5
1
0,5
1

Самостійна та індивідуально-консультативна робота
1. Підготовка до практичних занять.
2. Вивчення окремих тем або питань, що передбачені робочою програмою для самостійного опрацювання.
3. Виконання індивідуальних завдань, пошук та огляд літературних джерел за заданою тематикою.
0,2

0,3

1

Підсумковий модуль
ПМР (підсумкова модульна робота)
М-1 – 10
М-2 – 10

Підсумковий контроль
Залік
0


Розрахунок балів, що отримують студенти за результатами вивчення дисципліни “Підприємництво і бізнес-культура”
Форма навчальної роботи
Вид навчальної роботи
Кількість балів
Разом балів



Змістовний модуль 1
Змістовний модуль 2


Аудиторна

 
 
 

1.1. Лекції
1. Відвідування
5х1=5
4х1=4+1
10

1.2. Практичні заняття
1. Відвідування
8 х 0,5=4
7 х 0,5=3,5
7,5


2. Тестування
8 х 1=8
7 х 1=7
15


3. Виконання навчальних завдань
8 х 0,5=4
7 х 0,5=3,5
7,5


4. Доповіді з рефератами
1 х 1=1
1 х 1=1
2


Підсумкова модульна робота (ПМР)
10
10
20

Самостійна та індивідуально-консультативна робота
1. Підготовка до практичних занять
0,2 х 8 =1,6
0,2 х 7 =1,4
3


2. Вивчення окремих тем або питань, що передбачені робочою програмою для самостійного опрацювання
10
10
20


3. Виконання індивідуальних завдань, пошук та огляд літературних джерел за заданою тематикою
1 х 7,5=7,5
1 х 7,5=7,5
15

Підсумковий контроль
ПМК

0
0
0

Разом

51,1
48,9
100


Розподіл балів, що отримують студенти за результатами вивчення дисципліни “Підприємництво і бізнес-культура”
Спеціальність 6.030505
Назва модуля, теми
Вид навчальної роботи
К-сть балів

Змістовний модуль 1
1.Підприємництво як соціальноекономічне явище.
2.Організаційно-правові форми підприємницької діяльності.
3.Практика підприємництва.
Модуль 1
1. Відвідування лекцій.
2. Відвідування практичних занять.
3. Навчальна робота на практичних заняттях.
4. Навч. робота під час самост. та інд.конс. робота
5. ПМР – підсумкова модульна робота.

5
4
13
19,1
10

Змістовний модуль 2
1.Ризики та страхування в підприємницькій діяльності.
2.Бізнес-культура.
Модуль 2
1. Відвідування лекцій.
2. Відвідування практичних занять.
3. Навчальна робота на практичних заняттях.
4. Навч. робота під час самост. та інд.конс. робота
5. ПМР – підсумкова модульна робота.

4+1
3,5
11,5
18,9
10


Система нарахування додаткових балів за видами робіт при вивченні дисципліни “Підприємництво і бізнес-культура”
Форма роботи
Вид роботи
Бали

Навчальна
1. Виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань підвищеної складності
5

Науково-дослідна
2. Участь у наукових гуртках.
3. Участь у конкурсах студентських робіт: університетських, міжвузівських, всеукраїнських.
4. Участь у наукових студентських конференціях: університетських, міжвузівських, всеукраїнських.
2
10
10

Інші
Передбачається нарахування штрафних балів за несвоєчасне представлення індивідуальних завдань.
-2

Критерії підсумкового контролю результатів навчання студента шляхом складання заліку з дисципліни
"Підприємництво і бізнес-культура"

Оцінка за системою ECTS
Оцінка за бальною шкалою
Оцінка за національною шкалою

А
86-100
5 (відмінно)

В
79-85
4 (дуже добре)


С
71-78
4(добре)

D
66-70
3 (задовільно)

Е
60-65
3(задовільно достатньо)

FX
35-59
2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

F
0-34
2 (незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни)

























ГЛОСАРІЙ
Адміністративно–господарський штраф – це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Активний торговельний баланс – це торговельний баланс, що характеризується перевищенням вивозу товарів із країни над ввезенням до неї.
Активні операції банків – це операції, за допомогою яких банки розміщують грошові кошти (купівля цінних паперів, видача позик), які вони мають.
Акциз – вид непрямого податку, що включається в ціну товару чи послуг.
Акцизний збір – непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).
Акціонерне товариство – товариство, яке має статутний фонд поділений на визначену кількість акцій рівномірної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Вищий орган – загальні збори акціонерів. Особи, які купили акції, стають пайовиками акціонерного товариства і мають право на дохід від його діяльності.
Акція – цінний папір, який засвідчує право власності на частку в капіталі акціонерного товариства й дає право на участь в його прибутках та на управління підприємством.
Асоціація – об’єднання, союз організацій або осіб для досягнення певних цілей. Асоціації не мають права втручатися у виробничу та комерційну діяльність будь-якого з її учасників. Асоціація є юридичною особою, може мати самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки, печатку зі своїм найменуванням.
Банкрутство - неспроможність боржника (підприємства, фірми, банку, іншої організації)оплатити свої боргові зобов’язання.
Бізнес-план – короткий виклад цілей і шляхів діяльності фірми, обґрунтування доцільності капіталовкладень для залучення інвесторів та кредиторів.
Благодійна організація – це державна статутна організація, яка здійснює благодійну діяльність в інтересах суспільства або окремих
категорій осіб без мети отримання прибутків від цієї діяльності.
Велике підприємство – підприємство, в якому середньооблікова кількість працівників за звітний (фінансовий) рік перевищує суму, еквіваленту п’яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Відсоток – плата за кредит, ціна за користування позиченими коштами.
Власність – категорія, що означає володіння, користування і розпорядження майном; система економічних відносин з приводу володіння, користування і розпорядження майном.
Господарське зобов’язання –це зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстави, передбачення Господарським Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, в тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько–господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інші суб’єкти (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Господарський Кодекс України – кодекс, який встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.
Господарське товариство – підприємство або інший суб’єкт господарювання, створене юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Депозит – грошова сума або інша цінність, віддана на зберігання. Депозит як форма зберігання грошових заощаджень населення називається вкладом.
Державна власність – форма власності, за якої власником виступає держава в особі її органів.
Державне комерційне підприємство – це підприємство, яке діє на основі статуту на принципах підприємства, і несе відповідальність за
наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном відповідно до законодавства України.
Державне регулювання ринку – втручання держави у функціонування ринкових механізмів, вплив на економіку шляхом
адміністративних, економічних та інших методів.
Державний реєстратор – посадова особа, яка відповідно до законодавства здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.
Дохід – у загальному вигляді –це потік грошових та інших надходжень за одиницю часу. Виділяють чотири основних форми доходів: рента, заробітна плата, прибуток і відсоток.
Етика це система норм моральної поведінки людей, їхніх обов'язків по стосовно один до одного та суспільства в цілому.
Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Інфляція – знецінення грошей, що знаходяться в обігу, тобто падіння їхньої закупівельної спроможності, яке проявляється у підви-
щенні цін на всі товари і послуги.
Колективний договір – договір, який укладається між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим органом, яким регулюється виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.
Командитне товариство – це господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке законом не може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).
Консенсус – загальне положення, що характеризується відсутністю серйозних заперечень з істотних питань у більшості зацікавлених сторін.
Консорціум – тимчасова угода між кількома банкам або промисловими підприємствами для спільного розміщення позик, проведення фінансових та комерційних операції великого масштабу.
Контрольний пакет акцій – кількість акції, що надає право на управління акціонерним товариством.
Концерн – форма об’єднання підприємства різних галузей промисловості, торгівлі, транспорту, сфери послуг і фінансових установ, що знаходяться під єдиним фінансовим контролем.
Кооператив – підприємство, створене на основі добровільного майна
громадян. Член кооперативу бере особисту участь у його діяльності.
Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомірності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Корупція – зрощення державних структур зі структурами злочинного світу у сфері економіки.
Кредит – позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення з оплатою відсотка.
Лізинг – довгострокова оренда основних фондів. Лізингові компанії закуповують устаткування, щоб надати його в оренду.
Ліцензія – документ державного зразка, що засвідчує право суб’єк-
та господарювання на здійснення зазначеного виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання певних (ліцензійних) умов.
Ліцензування – видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
Майно підприємства – виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємництва.
Маклер – посередник який здійснює операції на біржі за рахунок клієнтів і отримує винагороду у вигляді комісійних.
Мале підприємство – підприємство (незалежно від форми власності), в якому середньооблікова чисельність працівників за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятидесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції ( робіт, послуг)за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Міжнародний кредит – надання валютних і товарних ресурсів у сфері міжнародних економічних відносин на умовах повернення і сплати відсотків.
Місце проживання фізичної особи – житловий будинок, інше приміщення придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті що знаходиться за відповідною адресою, за якою здійснюється зв’язок із фізичною особою –підприємцем.
Місцезнаходження юридичної особи – місцезнаходження постійно діючого органу юридичної особи, а в разі його відсутності – місцезнаходження іншого органу чи особи без довіреності (виконавчий орган), за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється зв’язок з юридичною особою.
Монопольне становище – домінуюче становище суб’єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб’єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку певного товару.
Неспроможність суб’єкта підприємництва – це нездатність суб’єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов’язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою.
Об’єднання підприємств – це господарська організація, створена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення економічних та соціальних завдань.
Підприємець – самостійний суб’єкт ринкових відносин, який на свій страх і ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, надання послуг і торгівлі з метою одержання прибутку.
Підприємництво – самостійна, ініціативна, постійно здійснювана на свій страх і ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню послуг і торгівлі з метою одержання прибутку.
Підприємство – це самостійний господарський суб’єкт, що має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою одержання прибутку. Як самостійна одиниця підприємство користується правами юридичної особи, тобто має право розпоряджатися майном, одержувати кредити, укладати господарські договори з іншими підприємствами.
Повне товариство – це господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.
Податок – обов’язковий платіж, що стягується державою або місцевим органом з громадян (фізичних осіб) або підприємства (юридичних осіб) на основі законодавства.
Прибуток – узагальнюючий показник діяльності підприємства; визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції, робіт і послуг та сумою всіх затрат підприємства на виробництво і збут.
Приватне підприємство – це підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців або осіб без громадянства та його (їх) праці чи використання найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання – юридичної особи.
Ризик – дія з розрахунку на удачу, на щасливий результат, який, однак, не виключає можливість невдачі.
Ринок – сфера обміну товарами і послугами між продавцями й покупцями, місце, де здійснюється купівля-продаж; система економічних відносин між виробниками і споживачами продукції.
Санація – система заходів, спрямована на попередження банкрутства.
Свідоцтво про державну реєстрацію – документ єдиного зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи – підприємця.
Синдикат – об’єднання підприємців, які беруть на себе здійснення всієї комерційної діяльності при збереженні виробничої та юридичної самостійності підприємств, які до нього входять.
Службовий етикет – це сукупність найдоцільніших правил поведінки людей у трудових колективах.
Статутний фонд – сума коштів, що становлять майно підприємства при його створенні.
Строк дії господарського договору – це час впродовж якого існують господарські зобов’язання що виникли на основі цього договору. На зобов’язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачене інше.
Суб’єкт господарювання – зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно – правової форми та форми власності, яка проводить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності.
Товариство з додатковою відповідальністю – це господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.
Товариство з обмеженою відповідальністю – це господарське товариство , що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном.
Товарна біржа – це особливий статутний суб’єкт господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозиції на товари. Вона є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.
Фінанси – система економічних відносин з приводу створення, розподілу й використання фондів грошових коштів.
Ціна – кількість грошей, які сплачують за одиницю товару; виражена в грошах вартість одиниці товару.
Штраф – грошове стягнення за порушення зобов’язань договору.
Юридична відповідальність – застосування до винної особи заходів державного примусу за вчинене правопорушення.































СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч. посіб. – К.: Знання – Прес, 2002. – 239 с.: іл..
Гах Й. Етика ділового спілкування. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 160 с.
Грищенко Т.Б., Грищенко С.П. і ін. Етика ділового спілкування.
Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 344 с.
Долинський В.П. Особливості та розвиток підприємництва в аграрних і агропереробних підприємствах //Економіка АПК - № 2 – 2000, с. 46-55
Захарчин Г.М. Основи підприємництва. Навчальний посібник. – К.: “Знання”, 2008. – 437 с.
Іванюта С.М, Іванюта В.Ф. Підприємництво та бізнес-культура . Навчальний посібник. – К.: “Центр учбової літератури”, 2007. – 287 с.
Корпоративна культура: Навчальний посібник під заг. ред Г.Л.Хаєта -К: Центр навчальної літератури, 2003.-403 с.
Колот В.М., Щербина О.В. Підприємництво: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.:КНЕУ, 2003.
Мочерний С.В., Устенко О.А., Чоботар С.І. Основи підприємницької діяльності: Посібник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2003. – 280 с.(Альма-матер)
Мороз О.В., Пашенко О.В. Теорія сучасного брендінгу. Монографія.-Вінниця, 2003.-104 с.
Панкеев И.А. Энциклопедия этикета.-М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003.-384 с.
Пастух І. Критерії ліцензування підприємницької діяльності // Право України. -№ 5 – 5/2000. – с. 33-34
Психология лидерства в бизнесе / В.Шеклтон.-СПб: Питер, 2003.-222 с
Психология в отборе персонала / Д. Купер, А. Робертсон -СПб: Питер, 2003.-240 с.
Подсолонко В.А. та ін. Підприємництво. – К.: Центр навчальної літератури, 2003.
Сизоненко В.О. Сучасне підприємництво: Довідник. – К.: Знання – Прес, 2003. – 379 с. – (Вища освіта XXI століття)
Створення підприємства і його реєстрація: Законодавча база //Галицькі контракти. -№ 5. – 2/2000. – с. 8-13 (вкладка)
Тягунова Н.М., Юрко І.В. Основи підприємництва. Навчальний посібник. – К.: НМЦ „Укоопосвіта”, 2002.- 162с.
Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч.посібник.-К.: КНЕУ, 2000.-412 с.
Трухіна Т. Ліцензування підприємницької діяльності //Баланс. - № 8. – 2/2000. – с. 49-55
Цигилик І.І., Паневик Т.М., Криховецька З.М. Основи підприємництва: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 240 с.
Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч. Посіб. – 2-ге вид., перероб. І доп.-К.: Вікар, 2002.-223 с.
Господарський кодекс України (відомості Верховної Ради, 2003, №18, №19-20, №21-22, ст.144)
Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва: Указ Президента від 22 січня 2000 р. //Нормативні акти з фінансів, податків, страхування та бух. обліку -№ 4 – 4.2000, с. 47-50
Положення про Реєстр суб’єктів підприємницької діяльності, затверджене Постановою Кабміну України від 18 листопада 1999 р. № 2103 //Газета бухгалтера - № 48 – 2.12.99, с. 2-3
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” //Голос України – 1995. – 14 лютого. – с. 5-10
Закон України “Про податок на додану вартість” //Урядовий кур’єр. – 1997. – 8 травня. – с. 8-10
Закон України “Про підприємництво” зі змінами та доповненнями //Юридичний вісник України. - № 47. – 25/ 11/ 1999. – с. 16-22
Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”: від 1.06.2000 //Урядовий кур’єр. – 2/ 8/ 2000. – с. 1-8 (вкладка)
Електронні ресурси для пошуку законодавчих документів : Internet, сайт: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]



























ЗМІСТ
Вступ.......3
Навчальна програма курсу.6
Модуль I
Тема 1. Підприємництво як соціально-економічне явище..9

Тема 2. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності14

Тема 3. Практика підприємництва...24

Практичні завдання та рекомендації до їх виконання...34

Модуль 2
Тема 4. Ризики та страхування в підприємницькій діяльності.....38

Тема 5. Бізнес-культура....44

Практичні завдання та рекомендації до їх виконання...53

Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів. .....55

Перелік питань з підготовки до поточного модульного контролю..61

Критерії оцінювання та система нарахування балів..64
Критерії підсумкового контролю результатів навчання...68

Глосарій......69

Список використаних джерел.75










13PAGE 15


13PAGE 14215



















Головні ознаки підприємництва і підприємця

Принципи підприємницької діяльності















Форми індивідуального бізнесу

















Випадки припинення корпоративних відносин









Торговий патент

Ліцензія
















































Прийняття рішень про припинення діяльності (протокол або наказ)

Збори засновників, власники рішень











Відповідальність підприємця















Етична поведінка підприємця



Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 615

Приложенные файлы

  • doc 7322128
    Размер файла: 661 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий