метод_вказівки_пр_роб_конструк_LAST_друк


«Конструктивна географія»
Методичні вказівки до виконання практичних робіт
та для самостійної роботи студента
Івано-Франківськ
2015

УДК 911.9:371.214.114
ББК 26.8
Рецензенти:
Олійник В.С. – д.с.-г.н., професор, завідувач кафедри лісознавства ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя тефаника»
Гілецький Й.Р. – к.п.н., доцент кафедри географії та природознавства ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя тефаника»
Схвалено на засіданні кафедри географії і природознавства
Прикарпатського національного університету
імені Василя Стефаника
(протокол №10 від 27 березня 2015 року)
Рекомендовано до друку рішенням
Вченої ради Інституту природничих наук
Прикарпатського національного університету
імені Василя Стефаника
(протокол №2 від 21 квітня 2015 року)
Ф76 Конструктивна географія. Методичні вказівки до виконання практичних робіт та для самостійної роботи студента. / Фоменко Н.В. – Івано-Франківськ, 2015. – 37с.

ЗМІСТ
Плани практичних робіт 6
TOC \o "1-3" \h \z \u Практичне заняття №1 Аналіз актуальних конструктивно-географічних досліджень в Україні PAGEREF _Toc416262412 \h 6Практичне заняття №2 Тематичне конструктивно-географічне картування (на прикладі ґрунтів Івано-Франківської області) PAGEREF _Toc416262413 \h 10Практичне заняття №3 Визначення антропогенної трансформації геосистем (на прикладі Богородчанського району Івано-Франківської області) PAGEREF _Toc416262414 \h 13Практичне заняття №4 Визначення природного рекреаційного потенціалу на прикладі Карпатського регіону PAGEREF _Toc416262415 \h 16Завдання для виконання самостійної роботи студентів24
Література 26
Додатки 29

Плани практичних робіт
Семінарське заняття №1Тема. Сутність конструктивно-географічних досліджень. Внесок вчених у розвиток сучасної науки.
Мета роботи: проаналізувати актуальні конструктивно-географічні дослідження, предмет та об’єкт вивчення, методи, основних завдання дисципліни
Обсяг годин: 4 год.
Література:
www.nbuv.gov.ua/ - база авторефератів дисертацій в Україні
Тематика рефератів
Конструктивно-географічні дослідження в Україні
Конструктивно-географічні дослідження за кордоном
Вчені – основоположники конструктивної географії.
Аналіз конструктивно-географічних досліджень гідросфери.
Аналіз конструктивно-географічних досліджень соціосфери
Аналіз конструктивно-географічних досліджень геосфери
Аналіз конструктивно-географічних досліджень ландшафтів
Аналіз конструктивно-географічних досліджень грунтів
Аналіз конструктивно-географічних досліджень урбосистем
Внесок різних вчених у розвиток конструктивно-географічних досліджень.
Питання для співбесіди:
Що виступає предметом вивчення спеціальності «Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів?
В чому полягає «універсальність» конструктивно-географічних досліджень?
З якими іншими науками пов’язана конструктивна географія?
Які об’єкти дослідження найчастіше зустрічаються у наукових конструктивних дослідженнях географії?
Які методи досліджень використовують вчені?
Які новітні методи досліджень найчастіше використовуються?
Які завдання вирішуються в межах науки?
Які найголовніші результати наукових досліджень ви можете назвати?
Що так автореферат, яка його структура?
На допомогу студентові
Спеціальність "конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів" орієнтована на розробку теоретичних основ комплексно-географічного обґрунтування раціонального природокористування екологічно, територіально, соціально, економічно оправданого використання земельних, мінеральних, водних, кліматичних, біологічних та інших ресурсів, за якого забезпечується природна рівновага, не виникають екологічні кризові ситуації внаслідок взаємодії суспільства і природного середовища. Наукові дослідження з даної спеціальності передбачають також визначення екологічно безпечних змін та засобів збереження навколишнього природного середовища, норм екологічно допустимих антропогенних навантажень на природні комплекси, всебічну оцінку природно ресурсного потенціалу територій.
Конструктивно-географічні дослідження проводяться в таких основних напрямках.
Теоретичні основи раціонального природокористування, розробка методів аналізу антропогенного впливу на природні комплекси.
Територіальна організація й особливості інвентаризації природних ресурсів; ландшафтне обґрунтування використання природних ресурсів; географічний кадастр природних ресурсів.
Природно-ресурсний потенціал території (акваторії); оцінка і прогноз використання природно-ресурсного потенціалу території.
Принципи та методи прогнозування змін природного середовища, аналіз стійкості геосистем.
Географічний моніторинг; аерокосмічний моніторинг компонентів природних і техногенних ландшафтів; геоінформаційні системи, їх застосування при вивченні і картографуванні природно-господарських систем.
Конструктивно-географічні основи охорони природи і раціонального використання природних ресурсів; заповідні території в системі раціонального природокористування.
Оптимізація геоморфологічних процесів і управління ними в умовах техногенного навантаження. Антропогенний і техногенний рельєф.
Раціональне землекористування ерозійнонебезпечних територій; територіальна організація ерозійнонебезпечних земель.
Проблеми рекультивації земель, порушених промисловістю та сільськогосподарським виробництвом, протиерозійний і протидефляційний захист.
Географічні аспекти взаємодії в системі природа-господарство-населення; наукове обґрунтування та науково-методичні основи нормування антропогенного навантаження на природне середовище.
Географічні дослідження та обґрунтування схем районного планування сільських і міських територій.
Природно-господарські територіальні системи: закономірності просторової організації та функціонування; агроландшафтні системи; водогосподарські системи: особливості територіальної організації та моделювання.
Меліоративна географія.

Практичне заняття №2Тема. Тематичне конструктивно-географічне картування (на прикладі ґрунтів Івано-Франківської області)
Мета роботи: закріпити зміст геоекологічних досліджень, що виконуються в рамках конструктивної географії, навчитися створювати моделі географічних карт з допомогою методу інтерполяції та практично побудувати карту забруднення ґрунтів Івано-Франківської області; навчитися виробляти ряд управлінських рішень, виходячи із екологічного стану компонентів довкілля.
Обсяг годин: 6 год.
Література:
Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. – Національна академія наук України. Рада по вивченню продуктивних сил України. Київ: - Фітосоціоцентр. 2001, 250 с.
Потіш А.Ф., Медвідь В.Г., Гвоздецький О.Г., Козак З.Я. Екологія: теоретичні основи і практикум. Начальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 3-е видання, стереотипне. – Львів: «Новий світ-2000», 2006. – 328с. (таблиці ГДК елементів у ґрунтах, стор.320).
Навчальний атлас України.
Білявський Г.О. та ін. Основи екологічних знань: Пробний мас. підручник для учнів 10-11 кл. середніх загальноосв. Закладів / Г.О.Білявський, Р.С.Фурдуй, І.Ю.Костіков. – К: Либідь, 2000. – 336с. (основні техногенні забруднювачі: свинець, кадмій, ртуть та інші, стор.161-163)
http://www.ecolabel.org.ua/slovnuk/261-s.html (Сайт органу екологічної сертифікації та маркування, про джерела надходження важких металів)
http://bioweb.lnu.edu.ua/studia/pdf/201371/2013_7_1_241.pdf (наукова стаття на тему «Забруднення довкілля токсичними металами та його індикація з допомогою рослинних тестових систем», розглядаються елементи свинець, цинк, мідь, кадмій, нікель і алюміній)
http://www.inenbiol.com/bt/2007/1/7.pdf (наукова стаття на тему «Шляхи надходження важких металів в довкілля та їх вплив на живі організми», свинець, кадмій).
http://www.kdu.edu.ua/EKB_jurnal/2013_1(15)/Pdf/64.pdf (наукова стаття на тему «Токсикологічна оцінка та хроматографічне виявлення сполук меркурію у довкіллі»).
http://loda.gov.ua/vidpratsovani-elektronni-vidhody-vykydaj-pravylno.html (що може і повинен робити кожен – про утилізацію побутових речей, які містять свинець, кадмій і меркурій).
Тематика рефератів
Види екологічних карт.
Специфіка картування в екології.
Картографування екологічного стану ґрунту: методи і результати.
Картографування екологічного стану поверхневих водойм.
Картографування екологічного стану підземних вод.
Картографування екологічного стану атмосферного повітря.
Комплексне геоекологічне картографування.
Екологічна ситуація України (аналіз за існуючими для України картами).
Питання для співбесіди:
Методи картографування в конструктивній географії.
Що таке метод інтерполяції? Екстраполяції?
Що виступає шкалою картографованого параметра у даній практичній роботі?
Що виступає критерієм якості ґрунтів на картах?
Дайте визначення граничнодопустимої концентрації.
Шляхи надходження важких металів в довкілля.
Проаналізуйте екологічний стан ґрунтів Івано-Франківської області на прикладі побудованої карти.
Чим відрізняються поняття «екологічного стану» та «екологічної ситуації»?
Яким чином екологічний стан ґрунтів впливає на екологічну ситуацію області?
Практичне значення геоекологічних карт.
На допомогу студентові
Оцінка стану навколишнього природного середовища і прогноз його розвитку завжди спираються на територіальний або ландшафтний підхід, оскільки ландшафти є тими територіальними системами, в умовах яких відбувається взаємодія людини і природи. Більшість екологічних проблем має просторовий характер і потребує картографічного відображення. Екологічне картографування — одна зі складових інформаційної системи екологічного управління, що ґрунтується на використанні топографічної інформації та спеціальних екологічних карт.
Екологічний підхід у дослідженні геосистем має ряд прикладних аспектів. Географія, яка користується екологічними критеріями оцінки, спроможна вирішити багато питань, що відносяться до охорони і оптимізації навколишнього середовища. Вони зводяться до управління геосистемами, що можливе лише на екологічній основі. Екологія, в широкому розумінні, є тим фільтром, через який належить пропустити географічну інформацію раніше, ніж її використати при вирішенні економічних питань. Навколишнє середовище характеризується просторовою мінливістю, саме ця властивість має велике екологічне значення. Тому, географічне вивчення навколишнього середовища, можна вважати необхідною передумовою екологічних досліджень.
У процесі картографічного дослідження відбувається виділення, моделювання і аналіз головних елементів системи, синтез даних про окремо вивчені її елементи та їх зв’язки тощо. Але при цьому, системне картографування не може і не повинно прагнути до вичерпного зображення геосистем. Навпаки, основна мета і значення картографування полягають в цілеспрямованому дослідженні компонентів навколишнього середовища для вирішення конкретного наукового та практичного завдання.
Антропогенні компоненти географічного середовища дуже різноманітні і показати їх на одній карті практично неможливо, тому, як правило, вибирають найбільш репрезентативні представники.
До головних антропогенних компонентів відносять господарське опанування земель, територіальна концентрація виробництва, щільність населення, забруднення природного середовища і здоров’я населення (точніше, захворюваність). Кожний з показників картографування є синтетичним за змістом і характеризує певну зону. В даній практичній роботі в якості антропогенного компонента обрано забруднення ґрунтів.
Основний етап практичної роботи полягає у поділі території та дослідженні сутності географічної межі. Як відомо, межа - це те, по-перше, що розташоване між двома предметами і розділяє їх, по-друге - лежить навколо одного предмета і відокремлює його від інших. Найбільшу дискусію породжують уявні межі, що формуються у свідомості дослідника і не виражені на місцевості. До таких відносяться межі географічного районування. Для об’єктивізації на картах уявних меж важливе значення має побудова карт полів у ізолініях за вибраною шкалою картографованого параметра, що поділяє простір на реальні зони розподілу кількісних ознак за встановленими для них рівнями. Районування виконується шляхом побудови ізоліній, яким надається значення граничних ліній. Поєднання математико-статистичного підходу і географічного аналізу дозволяє оцінити їх надійність. Ізолінії будуються на основі інтерполяційного методу (інтерполяція - спосіб знаходження проміжних значень величини за наявним набором відомих значень).
Одним із ключових понять виступає поняття «екологічної ситуації». Екологічна ситуація – це сукупність станів екологічних об’єктів в межах певної території в певний проміжок часу. Подібне визначення має термін «екологічний стан», під яким розуміють стан конкретних об’єктів довкілля, тоді як екологічна ситуація характеризує сукупний стан всіх об’єктів даної території з врахуванням впливу на них інших об’єктів, що знаходяться за межами даної території. Отже, поняття екологічна ситуація є більш загальним і більш інформативним.
Нормування якості природного середовища базується на концепції граничнодопустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин або значеннях параметрів в об’єктах довкілля. Метою ГДК є попередження негативного впливу фактору або параметру довкілля на людину та біологічні об’єкти. В санітарно-гігієнічному розумінні, ГДК – це нормативи, що встановлюють концентрації шкідливих речовин в одиниці об’єму (повітря, вода), маси (ґрунти, харчові продукти), які при дії за певний проміжок часу практично не мають негативного впливу на здоров’я людини та її нащадків.
Завдання та порядок виконання практичної роботи
Завдання 1. Використовуючи географічну прив’язку і дані додатку А(1-5) згідно свого варіанту на основу Івано-Франківської області (додаток А6) нанесіть точки відбору проб ґрунтів із відповідними їм фактичними концентраціями забруднюючих елементів, отриманих в результаті геоекологічного моніторингу.
Завдання 2. Методом інтерполяції, використовуючи крок побудови, побудуйте лінії однакової концентрації елементів у ґрунтах. Роботу розпочинайте з точок максимальної (мінімальної) концентрації.
Завдання 3. З допомогою довідкової літератури [2] визначте ГДК свого елемента у ґрунтах. Нанесіть лінію ГДК на карту, використовуючи колір, відмінний від інших ізоліній. Саме ГДК в даному випадку послужить шкалою картографічного параметра для виділення меж географічного районування.
Завдання 4. Методом якісного фону створіть уявні межі географічного районування. Для прикладу зеленим кольором позначте «умовно чисті» ґрунти, рожевим, червоним і бордовим – «забруднені» ґрунти відповідно до наявних ізоліній на карті та збільшення вмісту важких металів у них.
Завдання 5. Створіть умовні позначення для читання даної карти (див. додаток А6). Зазначте масштаб карти та її назву.
Завдання 6. Використовуючи мету, завдання та питання для співбесіди сформулюйте відповідні висновки даної роботи. Опишіть створену геоекологічну карту. Перелічіть джерела надходження важких металів у ґрунти. Які управлінські рішення Ви можете запропонувати на основі її аналізу? Зазначте деякі з них.
Практичне заняття №3Тема. Визначення антропогенної трансформації геосистем (на прикладі Богородчанського району Івано-Франківської області)
Мета роботи: дослідити, які параметри змін геосистем впливають на ступінь їх антропогенної трансформації, обчислити коефіцієнти для території Богородчанського району Івано-Франківської області та побудувати карту за результатами проведених обчислень
Обсяг годин: 4 год.
Література:
Гофман К.Г. Экологическая оценка природных ресурсов в условиях социалистической экономики. – М.: Наука, 1977. – С.134-145.
Шищенко П.Г. Принципы и методы ландшафтного анализа в региональном проектировании. – К.: Фитосоциоцентр, 1999. – 284с.
Регіональні особливості антропогенної перетвореності території Івано-Франківської області. / К.В.Дарчук, Т.-М.М.Атаманюк. // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 460: Географія. – Чернівці, 2010. – С…
Адміністративна карта Богородчанського району Івано-Франківської області.
Питання для співбесіди:
Як обчислюється показник антропогенного перетворення ландшафту?
Які типи природокористування впливають на даний показник?
Як поділяють території за співвідношенням природних та змінених природно-територіальних комплексів?
Як природно-географічні фактори можуть впливати на формування різних типів природокористування територій?
Чи впливає існування заповідних територій на ступінь перетвореності ландшафту? Як саме?
Як забудованість земель впливає на показник антропогенного перетворення ландшафту?
Відзначте особливості просторового розподілу показника антропогенної перетвореності території Івано-Франківської області загалом.
На допомогу студентові
Під ступенем антропогенної трансформації геосистеми розуміють змінність її структурних та динамічних особливостей в результаті функціонального використання. За цією ознакою геосистеми поділяють на корінні (не змінені) та похідні (змінені господарською діяльністю).
Існують різні підходи до критеріїв та методів оцінки антропогенного навантаження і трансформації природних територіальних комплексів. При розрахунку коефіцієнта антропогенної перетвореності (Кап) ми скористаємося методикою К.Г.Гофмана [1], уточнену в працях П.Г.Шищенка [2], та частково адаптовану теперішніми науковцями [3] для сучасних умов природокористування:
Кап=i=1nri∙pi∙qi100де Кап – коефіцієнт антропогенної перетвореності;
r – ранг певного виду природокористування;
p – частка (у %) даного виду природокористування в адміністративно-територіальній одиниці;
q – індекс глибини перетвореності певного виду природокористування.
Розрахований коефіцієнт антропогенної перетвореності змінюється в межах від 0 до 10 і характеризує закономірності: чим більша площа виду землекористування і вищий індекс глибини перетвореності ландшафту, тим вищий ступінь змін господарською діяльністю ландшафтного регіону.
За співвідношенням природних та змінених природно-територіальних комплексів виділяють такі ландшафти:
Природні (Кап <2,5), І рівень перетвореності ПТК;
Природно-антропогенні (2,5<Кап <5), ІІ рівень перетвореності ПТК;
Антропогенно-природні (5<Кап <7,5), ІІІ рівень перетвореності ПТК;
Антропогенні (Кап > 7,5), IV рівень перетвореності ПТК.
Земельний фонд Івано-Франківської області станом на 1.01.2010 р. складає 1392,7 тис. га. Менше половини (46,4 %) території зайнято сільсько-господарськими землями, майже стільки ж (45,7 %) — лісами та іншими лісовкритими площами; 4,3 % займають забудовані землі; 1,7 % території зайнятті водою та 1,8 % відносяться до інших категорій земель. Разом із тим зауважимо, що Івано-Франківська область розташована на південному заході України в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах: Придністер’я, Передкарпаття та Українські Карпати, що формує специфічні риси природокористування даного регіону.
Завдання та порядок виконання практичної роботи
Завдання 1. Використовуючи теорію практичної роботи та дані таблиці додатку В обчисліть коефіцієнт антропогенного навантаження для адміністративно-територіальних одиниць Богородчанського району Івано-Франківської області. Результати обчислень занесіть у колонку 14.
Завдання 2. Використовуючи градацію ландшафту за співвідношенням природних та змінених ПТК погрупуйте отримані дані на чотири рівні антропогенної перетвореності території дослідження. Заповніть колонку 15.
Завдання 3. Створіть базу для побудови карти. Для цього скористайтеся адміністративним атласом Івано-Франківської області. На формат А4 нанесіть контур Богородчанського району (додаток Б), нанесіть ріку Бистрицю Надвірнянську, контури і адміністративні центри:
Районів;
Селищних рад;
Сільських рад.
Завдання 4. На карту нанесіть межі:
Областей;
Районів і територій, підпорядкованим міським радам;
Територій, підпорядкованих міським (районного підпорядкування), селищним та сільським радам.
Завдання 5. Методом позначок і написів нанесіть на карту рівень антропогенної перетвореності ландшафту (колонка 15 таблиці). Завершіть всі інші необхідні дії щодо оформлення карти (назва карти, назви сусідніх районів тощо).
Завдання 6. Опишіть карту, зробивши відповідні висновки. Які територіальні одиниці Богородчанського району мають найвищі показники перетвореності ландшафту? Які типи природокористування переважають на даних територіях? Які території характеризуються перехідними типами перетвореності ландшафту? Які природно-географічні фактори впливають на формування різних типів природокористування Богородчанського району? Чи впливає існування заповідних територій на ступінь перетвореності ландшафту? Як саме? Як забудованість земель впливає на показники? Відзначте особливості просторового розподілу показника антропогенної перетвореності природних територій Богородчанського району.
Практичне заняття №4Тема. Визначення природного рекреаційного потенціалу на прикладі Карпатського регіону
Мета роботи: Ознайомитиcя з методикою обчислення природного рекреаційного потенціалу бальнеопитного-, грязе-, озокерите-, кліматолікування, тривалого відпочинку і туризму, короткочасного відпочинку та практично визначити для території Карпатського регіону.
Обсяг годин: 4 год.
Література:
М. С. Нудельман. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования. – К.: Наукова думка, 1987. – 130с.
Лемешев М. Я., Щербина О. Я. Оптимизация рекреационной деятельности.– М.: Экономика, 1985. – 160с.
М. Й. Долишний, М. С. Нудельман, К. К. Ткаченко и др. Карпатский рекреационный комплекс – К.: Наукова думка, 1984. – 146с.
Питання для співбесіди:
Що Ви розумієте під природним рекреаційним потенціалом?
В чому полягає методика оцінки ПРП?
Ієрархія при визначенні ПРП?
Що виступає показником продуктивності ПРП?
Які види рекреації входять до сукупного ПРП регіону?
Які види рекреації входять до ПРП субгалузей рекреації?
Що розуміють під рекреаційною ємністю території?
Структура природного потенціалу санаторно-курортного лікування Карпатського регіону.
Охарактеризуйте кліматичні умови Карпатського регіону для рекреації.
Охарактеризуйте етапи рекреаційної оцінки клімату.
Кліматичні рекреаційні зони Карпатського регіону.
Що таке озокерит і лікувальні грязі? Як обчислити їх ПРП?
Якими факторами визначається тривалість сприятливого для літнього і зимового відпочинку і туризму періоду в Карпатах?
Функціональні групи лісів як ресурсів туризму, відпочинку і кліматолікування в Карпатському регіоні.
На допомогу студентові
Економічна оцінка рекреаційних ресурсів з народногосподарської точки зору необхідна для вибору послідовності освоєння тих чи інших об'єктів рекреаційного природокористування. Така оцінка відображає максимально можливий рівень розвитку різних субгалузей рекреації при формуванні програм рекреаційного природокористування.
Природний рекреаційний потенціал (ПРП) є частиною природного потенціалу, який можна розглядати як здатність природних систем (геосистем, екосистем і т.д) виробляти якусь продукцію або роботу, що використовується в господарській діяльності людей, яка виражається групою еколого-економічних показників. Географи і екологи розглядають рекреаційний потенціал як здатність природного середовища сприяти відпочинку і відновленню сили людини.
Під потенціалом рекреаційної галузі (виходячи із етимології поняття "потенціал" – сила, можливість) слід розуміти розвідані і ті, що знаходяться в експлуатації природні рекреаційні ресурси. Об'єктом економічної оцінки ПРП є природні рекреаційні ресурси, характер використання яких визначається відповідними природними умовами рекреаційної діяльності. Отже, в задачі економічної оцінки ПРП регіону входить визначення (в кількісному аспекті) сукупної можливості наявних природних рекреаційних ресурсів задовольняти рекреаційні потреби; виявлення, таким чином, максимальних можливостей їх використання рекреаційною галуззю і розрахунок народногосподарської цінності рекреаційних ресурсів.
Відповідно до поставлених задач слід визначати критерії економічної оцінки ПРП.
В першому випадку – продуктивність рекреаційних ресурсів, в другому – народногосподарський ефект від їх використання.
Продуктивність рекреаційних ресурсів виражається за допомогою науково обґрунтованих норм споживання природних ресурсів рекреантами, для лікування і відпочинку яких в певний період часу достатньо їх запасів. Норми споживання того чи іншого ресурсу різні і залежать від специфіки ресурсів, тривалості лікування або відпочинку. Норми являють собою знаменник, який дозволяє кількісно порівняти якісно різні види природних ресурсів.
Показником продуктивності ПРП виступає кількість людей, яким можна надати лікування, відпочинок і туристичні послуги виходячи з запасів природних рекреаційних ресурсів регіону за один рік. Цей показник дозволяє не тільки кількісно порівняти рекреаційні ресурси, але і виразити можливості рекреаційного використання різних видів ресурсів і їх суми. Отримавши, таким чином, кількісний вираз можливостей рекреаційного використання природних ресурсів регіону, можна охарактеризувати величину його природного рекреаційного потенціалу.
Виділяють наступну ієрархію ПРП: сукупний ПРП регіону – потенціал субгалузей рекреації І рангу (санаторно-курортне лікування, туризм і відпочинок); потенціали субгалузей рекреації II рангу (бальнеопитне-, грязе-, озокерите- і кліматолікування, тривалий відпочинок і туризм, короткочасний відпочинок); потенціали окремо взятих родовищ рекреаційних ресурсів, рекреаційних місцевостей.
Методика оцінки ПРП в натуральних показниках включає кілька етапів. На першому оцінюються потенціали родовищ рекреаційних ресурсів, зон туризму і відпочинку. Сума отриманих результатів дає потенціали субгалузей рекреації різних рангів і сукупний ПРП регіону. Оцінка потенціалів окремих родовищ одноякісних ресурсів (мінеральних вод одного бальнеологічного типу, однотипних лікувальних грязей і т.д.) обчислюється за формулою:
(4.1),
де – природний потенціал родовища або групи родовищ k-го виду, чол./рік;
– сумарні запаси ресурсу, од./рік;
– норма споживання ресурсу на один курс споживання, од./чол.;
– термін регенерації мінерального ресурсу, років.
В якості вихідних даних для оцінки потенціалів родовищ лікувальних рекреаційних ресурсів використовують показники об'єму балансових експлуатаційних запасів родовищ лікувальних мінеральних вод, грязей. Потенціал озокеритолікування визначається кількістю отриманого з рудної маси медичного озокериту. Вихідними даними для визначення потенціалів. кліматолікування, туризму і відпочинку служать показники площі територій, придатних для відповідних видів рекреаційного використання.
Природний рекреаційний потенціал субгалузей, які використовують рекреаційні ресурси з площинним характером поширення, розраховується за допомогою наступних формул. Так, природний рекреаційний потенціал кліматолікувальної місцевості визначається за формулою:
(4.2)
де – потенціальна рекреаційна ємність кліматолікувальних місцевостей – ПРП кліматолікування, чол./рік;
– площа курортних лісів в кліматолікувальних місцевостях, га;
– норматив гранично допустимих рекреаційних навантажень на ландшафти, чол./га;
– тривалість сприятливого для кліматолікування періоду, дн./рік;
– тривалість курсу кліматолікування, дн.
Природний потенціал короткочасного відпочинку визначається за формулою:
(4.3.)
де – площа лісопаркової і лісогосподарської частин лісів зелених зон, га;
– норми допустимих навантажень на ландшафти лісопаркової і лісогосподарської частин зелених зон, чол./га;
– кількість вихідних і святкових днів за теплий період року, дн/рік.
Для тривалого організованого і неорганізованого туризму з вільним режимом пересування, а також для тривалого відпочинку потенційна ємність зон визначається за формулою:
(4.4)
де площі ландшафтів, для яких допустимі різні показники рекреаційних навантажень, га;
– норми допустимих рекреаційних навантажень на відповідні площі, чол./га.
Т – тривалість сприятливого для туризму періоду, днів/рік;
– середня тривалість пересування туриста або рекреанта в межах регіону, дн.
Природний потенціал санаторно-курортного лікування Карпатського регіону включає потенціал бальнеопитне-, грязе- озокерито- і кліматолікування. Потенціал бальнеопитного лікування визначається запасами лікувальних мінеральних вод. В основу його розрахунку беруться тільки балансові експлуатаційні запаси мінеральних вод, на базі яких можливий розвиток санаторно-курортних закладів. Норми витрати мінеральних вод на один курс лікування (24 дні) різні в залежності від характеру захворювання, бальнеологічного типу вод, їх мінералізації, способу лікування (ванни, лікування споживанням, інгаляції). Добова доза споживання мінеральних вод при питному лікуванні не перевищує 1,5л, а на приготування ванни використовується до 250л мінеральної води. Таким чином, на один курс лікування при питному застосуванні мінеральних вод використовується до 36л, а для ванн – 2,5м3.
Високомінералізовані і розсольні води розбавляються до середньої або малої мінералізації. Відповідно при оцінці їх рекреаційного потенціалу необхідно вводити коефіцієнт розбавлення (k=2-4).
Природний потенціал грязелікування Карпатського регіону забезпечується запасами торфових лікувальних грязей, геологічні запаси яких складають 1402 тис. м3. Пелоїдотерапія застосовується у вигляді загальних грязевих процедур і місцевих грязевих аплікацій. В першому випадку на одну процедуру використовується 0,04-0,05 м3 грязей, в другому – в декілька разів менше. В середньому на курс грязелікування (10-12 процедур) використовується близько 0,2 м3 лікувальних грязей. Норма витрат сапропелю для ванн і аплікацій більша, ніж для торфових грязей (0,4 м3 на курс лікування). Термін регенерації грязей складає 25 років.
Озокерит – дуже цінний рекреаційний ресурс. Володіючи низькою теплопровідністю і великою теплоємністю в порівнянні з лікувальними грязями, озокерит сприятливо діє на процес лікування. Озокерит – ресурс багаторазового використання. В Карпатському регіоні експлуатується найбільше за запасами озокеритове родовище на Україні.
Сприятливість кліматичних умов території для рекреаційної діяльності – один з найважливіших факторів її рекреаційного освоєння. При рекреаційній оцінці клімату слід виділити два основних етапи:
Характеристика кліматичних умов території з метою виявлення загального кліматичного фонду.
Оцінка кліматичних рекреаційних ресурсів.
Кліматичні умови Карпатського регіону різноманітні. Клімат рівнинної частини регіону і низькогір'я (до висоти 1000 м над рівнем моря) помірно континентальний. В середньогір'ї за показниками річної амплітуди середньомісячних температур повітря (22°С) він близький до морського. Температурний режим в регіоні типовий для територій з різноманітним рельєфом. Із збільшенням абсолютних висот місцевості, як правило, температура повітря знижується. Середньомісячні температури повітря найтеплішого місяця (липня) змінюються від +21,1°С (Берегове) до +12,4°С (полонина Пожижевська), а найхолоднішого місяця (січня) – відповідно від -3,0°С до –7,6°С. Середня річна температура повітря в Берегово 9,9°С, на Пожижевській – 3,0°С, на Чорній Горі (2023м над рівнем моря) – 0°С. Кількість опадів по вертикалі, зі сходу на захід, збільшується від надлишкового, досягаючи в деяких пунктах 1400-1600мм в рік.
Сприятливий для літнього відпочинку і туризму період триває на Закарпатті і Передкарпатті понад 5 місяців, з травня до другої половини жовтня, в низькогір'ї – до 4 місяців (червень-вресень), а в середньогір'ї – З місяці і менше. Близько 80% – днів в цей період характеризується сприятливими, а понад 90% – комфортними типами погоди. За кількістю днів із сприятливими для туризму і відпочинку погодними умовами Передкарпаття належить до найсприятливіших для рекреації регіонів країни. На Закарпатті річна кількість днів із сприятливими для туризму і відпочинку погодними умовами ще більша (на 8-10%), ніж на Передкарпатті, в Карпатах вона знижується на 20-50%.
Для зимового відпочинку і туризму понад усе сприяють кліматичні умови гірської частини регіону. Сніговий покрив у низькогір'ї з'являється в першій половині листопада і сходить до середини квітня. В середньогірській частині він зберігається ще довше – до початку травня. Сніговий покрив в горах стає стійким в грудні. Руйнування стійкого снігового покриву відбувається в березні. Сприятливість умов для зимових видів рекреаційної діяльності визначається не тільки наявністю снігового покриву, але і фізіолого-кліматичним показником температурного комфорту – середньою температурою.
Дні із середніми температурами повітря, сприятливими для зимових видів відпочинку і туризму, найчастіше повторюються в Передкарпатті з третьої декади грудня по першу декаду лютого. Сприятливий для рекреаційної діяльності період триває тут 1-2 місяці. В Карпатській низовині його тривалість складає від 3 до 5 місяців, а середніх широтах досягає 6 місяців (листопад-квітень). В середньому близько 70-80% днів в цей період характеризуються сприятливими типами погоди для зимової рекреаційної діяльності.
Таким чином, на території Карпатського регіону виділяють три кліматичні рекреаційні зони.
Закарпаття і Передкарпаття, де клімат найбільш сприятливий для літніх видів туризму і відпочинку;
Нижня зона Карпат (абсолютні висоти місцевості до 1000м над рівнем моря) із сприятливими кліматичними умовами, як для літніх, так і для зимових видів туризму і відпочинку;
Середньогірська зона Карпат, де клімат найсприятливіший для зимових видів туризму і відпочинку.
Кліматолікуванню в Карпатах в найбільшій мірі сприяють біокліматичні умови міжгірських котловин Верховинсько-Путилівського низькогір'я, долин верхньої течії рік Прут, Тиса і їх приток, Вулканічного хребта. Середньорічна кількість днів з сприятливими для кліматотерапії типами погоди тут понад 200.
Природні ресурси туризму і відпочинку регіону представлені головним чином живописними лісовими масивами Карпат. Можливості їх рекреаційного використання визначаються площею заліснених ландшафтів і гранично допустимими рекреаційними навантаженнями. Крім того, вони залежать і від тривалості сприятливого для туризму і відпочинку кліматичного періоду.
Визначення природного потенціалу туризму, відпочинку і кліматолікування безпосередньо пов'язане з проблемою рекреаційного зонування лісових масивів Карпат.
Загальна площа лісового фонду в Карпатському регіоні складає близько 2 млн. га, в тому числі покриті лісом – близько 1,8 млн. га. Площа лісів зелених зон, а вони в регіоні виділені для 44 міст і селищ, складає 153,6 тис га. З них на лісопаркову частину припадає 44,8 тис га. Ці ліси розміщені в основному в Передкарпатті і Закарпатті. Площа курортних лісів в регіоні складає 35,6 тис га.
Таким чином, ліси як ресурси туризму, відпочинку і кліматолікування в регіоні можна розділити на 3 основні функціональні групи:
Для використання в якості зон масового, головним чином короткочасного, відпочинку (загальна площа 153,6 тис.га);
Для зон тривалого відпочинку, масового туризму із вільним режимом пересування і маршрутного туризму (загальна площа 1,6 млн. га);
Для кліматолікування (загальна площа 35,6 тис. га).
В кожному випадку рекреаційне використання лісів повинно розглядатися як один з видів комплексного лісогосподарювання, не виключаючи інші його види. Найважливішою умовою при цьому є екологічність всіх видів лісогосподарювання без винятку.
Середній показник гранично допустимих навантажень для необлаштованих лісових ландшафтів Карпат становить 3 чол/га, а середня тривалість курсу кліматолікування – 48 днів.
При розрахунках природного потенціалу короткочасного туризму в якості нормативу допустимих навантажень на ландшафти лісопаркової частини зелених зон береться – 2чол/га. Сприятливий її період для літніх видів відпочинку триває в Передкарпатті і Закарпатті близько 5 місяців (травень-вересень). Кількість вихідних і святкових днів за цей період близько 15.
Завдання та порядок виконання практичної роботи
Завдання 1. Опрацюйте теоретичний матеріал з тематики практичної роботи.
Завдання 2. Згідно наведених методик обчислення і даних щодо запасів мінеральних вод (таблиця 4.1) проведіть обчислення ПРП бальнеопитного лікування Карпатського регіону. Звертайте увагу на мінералізація вод. Якщо води називають соленими, розсолами чи ропою, застосуйте коефіцієнт розбавлення. Загальний ПРП цієї субгалузі визначають як суму проведених обчислень для всіх типів вод.
Завдання 3. Розрахуйте ПРП для інших субгалузей та заповніть їх в таблицю 4.2. Підсумуйте отримані значення та обчисліть ПРП Карпатського регіону.
Таблиця 4.2
Структура природно-рекреаційного потенціалу Карпатського регіону
Галузь/Субгалузь ПРП, млн.люд./рік
Санаторно-курортне лікування В тому числі: Бальнеопитне лікування Кліматолікування Грязелікування Озокеритолікування Туризм і відпочинок В тому числі: Тривалий Короткочасний ВСЬОГО: Завдання 4. Використовуючи мету, запитання для співбесіди та результати обчислень зробіть висновки до даної роботи.

Таблиця 4.1
Родовища з експлуатаційними запасами лікувальних мінеральних вод Карпатського регіону
№ п/п Родовище Область Бальнеологічні групи вод Балансові експлу-атаційні запаси всього, м3/добу Спосіб застосу-вання*
1 Трускавецьке Львівська З високим вмістом органічних речовин 47,2 П
Сульфідні 6,0 П
Без специфічних компонентів і властивостей 490,8 В
В тому числі розсоли 466,5 В
Всього 544,0 П
2 Східницьке -//- З високим вмістом органічних речовин 82,7 В+П
3 Моршинське -//- Без специфічних компонентів і властивостей 79,0 В
4 Великолюб-ленське -//- Сульфідні 576,0 В+П
5 Голубинське Закар-патська Вуглекислі 342,0 В+П
6 Ново-полянське -//- -//- 303,0 В+П
7 Полянське -//- -//- 535,0 В+П
8 Сойменське -//- -//- 743,0 В+П
9 Шаянське -//- -//- 251,6 В+П
10 Гірсько-тисенське -//- Вуглекислі 422,0 В
Залізисті 501,0 В+П
11 Калечинське -//- Сульфідні 90,0 В
12 Синякське -//- -//- 152,0 В
13 Брусницьке Черні-вецька Без специфічних компонентів і властивостей 51,8 П

Завдання для виконання самостійної роботи студентів
№ з/п Назва теми Кількість годин
л-ра
Сутність, мета і завдання конструктивної географії. 1 Місце географії та конструктивної географії в сучасних процесах, які відбуваються в системі суспільство – господарство – природа 2
[1],321-327
2 Екологізація географії як глобальний процес. Сутність конструктивних еколого-географічних досліджень 2
[1],321
3 Гуманізація географії та її конструктивні напрямки дослідження 2
[1],322
4 Соціологізація географії та її конструктивні напрямки дослідження 2
[1],322
5 Технізація географії та її конструктивні напрямки дослідження 2
[1],323
6 Сутність конструктивно-географічного мислення на межі ХХ та ХХІ століття 2
[1],324
78 Глобалізація мислення та дослідження глобальних конструктивно-географічних проблем 2
[1],327
9 Системний підхід та його роль в конструктивно-географічних дослідженнях. 2
[1],106
10 Основні передумови включення системного підходу до географічних досліджень 2
[1],108
11 Властивості географічних систем 2
[1],115-124
12 Госитуаційна концепція в конструктивно-географічних дослідженнях 2
[1],124-
Прийоми і методи конструктивної географії 13 Загальні положення моделювання в географії 10
[1],262-267
14 Конструктивна функція моделей в географії 2
15 Завдання сучасних конструктивно-географічних досліджень 2
16 Взаємодія елементів конструктивно-географічного моделювання 2
17 Мета моделювання конструктивно-географічних досліджень 2
18 Труднощі, пов’язані з конструктивно-географічними дослідженнями 2
19 Класифікація конструктивно-географічних моделей 4
[1],267-275
20 Застосування спеціалізованих конструктивних моделей у фізичній географії 2
21 Завдання математичного моделювання географічних систем як спосіб кількісної оцінки реальних географічних об’єктів 2
22 Етапи математико-географічного моделювання 2
[1],277-279
23 Сутність і фактори конструктивно-географічного прогнозування 2
[1],281-283
24 Внутрішні і зовнішні фактори конструктивно-географічного прогнозування як чинники контролю стану довкілля 2
[1],281-283
25 Типологія і класифікація географічного прогнозування [1],283-286
26 Етапи географічного прогнозування [1],283-286
27 Загальні принципи і задачі конструктивно-географічного прогнозування 10
[1],286-298
28 Методи конструктивно-географічного прогнозування 2
29 Логічні методи конструктивно-географічного прогнозування 2
30 Методи експертних оцінок 2
31 Статистичні методи прогнозування 2
32 Моделювання як метод конструктивно-географічного прогнозування 2
33 Взаємозв’язки глобальних і регіональних географічних прогнозів 2
[1],298-299
34 Характеристика груп якісних змін природного середовища 2
[1],298-299
35 Сценарій соціально-екологічної катастрофи як приклад глобального конструктивно-географічного прогнозування 2
[1],299-300
36 Регіональні конструктивно-географічні прогнози та їх завдання 2
[1],301-302
Актуальні проблеми конструктивно-географічних досліджень у світі та Україні 37 Радіаційний режим в умовах інтенсивних засух 2001-2010 рр. в Україні 2
[ REF _Ref416254530 \r \h \* MERGEFORMAT 5, с.5-12]
38 Геоінформаційне забезпечення вивчення рельєфу в зонах платформних розломів 2
[ REF _Ref416254649 \r \h \* MERGEFORMAT 6, с.12-18]
39 Оцінка сучасної медико-географічної ситуації у Закарпатській області 2
[ REF _Ref416255397 \r \h \* MERGEFORMAT 7, с.45-53]
40 Ноосферна філософія В.І.Вернадського – фундамент сталого (збалансованого) планетарного розвитку 2
[ REF _Ref416255422 \r \h \* MERGEFORMAT 8, с.7-13]
41 Інвайронменталізм у світовій науці: значення для вітчизняної географії 2
[ REF _Ref416255441 \r \h \* MERGEFORMAT 9, с.13-17]
42 Географічні виміри: види, шкали, параметри 2
[ REF _Ref416255502 \r \h \* MERGEFORMAT 10, с.17-23]
43 Сезонні особливості багаторічних змін глобального клімату та їх причини 2
[ REF _Ref416255513 \r \h \* MERGEFORMAT 11, с.23-30]
44 Методичні засади суспільно-географічного дослідження виробництва екологічно чистої продукції АПК 2
2
[ REF _Ref416255537 \r \h \* MERGEFORMAT 12, с.56-60]
45 Західні географи про вищу географічну освіту: досвід для України 2
[ REF _Ref416255576 \r \h \* MERGEFORMAT 13, с.67-73]
46 Метризація природного середовища як актуальна природничо-географічна проблема 2
[ REF _Ref416255605 \r \h \* MERGEFORMAT 14, с.16-20]
47 Проблеми та принципи геоморфологічної кореляції неогеодинамічних подій 2
[ REF _Ref416255616 \r \h \* MERGEFORMAT 15, с.20-25]
48 Оцінка антропогенної трансформованості ландшафтів транскордонного поліського регіону 2
[ REF _Ref416255629 \r \h \* MERGEFORMAT 16, с.25-34]
49 Формування системи моніторингу об’єктів культурної спадщини в Україні 2
[ REF _Ref416255638 \r \h \* MERGEFORMAT 17, с.57-64]
50 Аналіз розміщення природно-заповідного фонду України: підхід, стан, проблеми 2
[ REF _Ref416255653 \r \h \* MERGEFORMAT 18, с.64-70]
51 ХVІІ сесія Об’єднанї наукової ради з фундаментальних географічних проблем при міжнародній асоціації академій наук 2
[ REF _Ref416255661 \r \h \* MERGEFORMAT 19, с.70-71]
52 Роль Об’єднаної наукової ради з фундаментальних географічних проблем МААН в об’єднанні зусиль щодо вирішення актуальних завдань географії 2
[ REF _Ref416255671 \r \h \* MERGEFORMAT 20, с.4-9]
53 Геоекологічні проблеми й оптимізація природокористування в Українському та Білоруському Поліссі: результати й перспективи досліджень 2
[ REF _Ref416255683 \r \h \* MERGEFORMAT 21, с.12-21]
54 Температура повітря на території України в сучасних умовах клімату 2
[ REF _Ref416255694 \r \h \* MERGEFORMAT 22, с.32-40]
55 Статус категорії «якість життя населення» в географії і сучасна її динаміка у регіонах України 2
[ REF _Ref416255704 \r \h \* MERGEFORMAT 23, с.48-55]
56 Водні проблеми початку ХХІ століття 2
[ REF _Ref416255714 \r \h \* MERGEFORMAT 24, с.10-14]
57 Зміни рівня Світового океану в системі «океаносфера – атмосфера – гідросфера – поверхня суходолу» 2
[ REF _Ref416255725 \r \h \* MERGEFORMAT 25, с.14-21]
58 Просторовий розподіл зв’язків між елементами водного балансу річкових водозборів України 2
[ REF _Ref416255738 \r \h \* MERGEFORMAT 26, с.17-22]
59 Оцінювання відносин людини і навколишнього середовища в Україні крізь призму екологічного сліду 2
[ REF _Ref416255774 \r \h \* MERGEFORMAT 27, с.44-51]
3. Література
Голубчик М. М., Евдокимов С. П., Максимов Г. Н., Носонов А. М. Теория и методология географической науки: Учебник для вузов / Под ред. М. М. Голубчика и С. П. Евдокимова. М.: Изд-во ВЛАДОС, 2005.
Некос А.Н., Дудурич В.М. Экология и проблемы безопасности товаров народного потребления: Учебное пособие Изд. 2-е, перер. И допол / Под общ. ред. В.Е.Некоса. – Х.: ХНУ имени В.Н.Каразина, 2007. – 380с.
Исаченко А.Г. Введение в экологическую географию: Учб. пособие. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2003. – 192с.
Україна: Основні тенденції взаємодії суспільства і природи у ХХ ст.. (географічний аспект) / За ред. Л.Г.Руденка. – К.: Академперіодика, 2005. – 320с.
Рибченко Л.С., Савчук С.В. Радіаційний режим в умовах інтенсивних засух 2001-2010 рр. в Україні // Український географічний журнал, 2013, №1(81).Спиця Р.О. Геоінформаційне забезпечення вивчення рельєфу в зонах платформних розломів // Український географічний журнал, 2013, №1(81).Поп С.С., Брацьо О.В. Оцінка сучасної медико-географічної ситуації у Закарпатській області // Український географічний журнал, 2013, №1(81).Руденко Л.Г. Ноосферна філософія В.І.Вернадського – фундамент сталого (збалансованого) планетарного розвитку // Український географічний журнал, 2013, №2(82).Черваньов І.Г., Грищенко Н.В. Інвайронменталізм у світовій науці: значення для вітчизняної географії // Український географічний журнал, 2013, №2(82).Бакланов П.Я. Географічні виміри: види, шкали, параметри // Український географічний журнал, 2013, №2(82).Логінов В.Ф. Сезонні особливості багаторічних змін глобального клімату та їх причини // Український географічний журнал, 2013, №2(82).Єрошина Т.В. Методичні засади суспільно-географічного дослідження виробництва екологічно чистої продукції АПК // Український географічний журнал, 2013, №2(82).Смаль В.В. Західні географи про вищу географічну освіту: досвід для України // Український географічний журнал, 2013, №2(82).Кукурудза С.І. Метризація природного середовища як актуальна природничо-географічна проблема // Український географічний журнал, 2013, №3(83).Палієнко В.П. Проблеми та принципи геоморфологічної кореляції неогеодинамічних подій // Український географічний журнал, 2013, №3(83).Сорокіна Л.Ю. Оцінка антропогенної трансформованості ландшафтів транскордонного поліського регіону // Український географічний журнал, 2013, №3(83).Поливач К.А. Формування системи моніторингу об’єктів культурної спадщини в Україні // Український географічний журнал, 2013, №3(83).Іваненко Є.І. Аналіз розміщення природно-заповідного фонду України: підхід, стан, проблеми // Український географічний журнал, 2013, №3(83).Котляков В.М., Руденко Л.Г. та ін. ХVІІ сесія Об’єднанї наукової ради з фундаментальних географічних проблем при міжнародній асоціації академій наук // Український географічний журнал, 2013, №3(83).Котляков В.М., Руденко Л.Г. та ін. Роль Об’єднаної наукової ради з фундаментальних географічних проблем МААН в об’єднанні зусиль щодо вирішення актуальних завдань географії // Український географічний журнал, 2013, №4(84).Палієнко В.П., Хомич В.С. та ін. Геоекологічні проблеми й оптимізація природокористування в Українському та Білоруському Поліссі: результати й перспективи досліджень // Український географічний журнал, 2013, №4(84).Осадчий В.І., Бабіченко В.М. Температура повітря на території України в сучасних умовах клімату // Український географічний журнал, 2013, №4(84).Гукалова І.В. Статус категорії «якість життя населення» в географії і сучасна її динаміка у регіонах України // Український географічний журнал, 2013, №4(84).Коронкевич М.І., Барабанова О.О. та ін. Водні проблеми початку ХХІ століття // Український географічний журнал, 2014, №1(85).Андріанова О.Р. Зміни рівня Світового океану в системі «океаносфера – атмосфера – гідросфера – поверхня суходолу» // Український географічний журнал, 2014, №1(85).Горбачова Л.О. Просторовий розподіл зв’язків між елементами водного балансу річкових водозборів України // Український географічний журнал, 2014, №2(85).Грищенко Н.В. Оцінювання відносин людини і навколишнього середовища в Україні крізь призму екологічного сліду // Український географічний журнал, 2014, №2(85).
Додаток А

Варіант 1
Точки відбору проб і фактичні концентрації
свинцю у ґрунтах Івано-Франківської області
Крок у побудові – 10 (5,0) мг/кг

Продовження додатку А

Варіант 2
Точки відбору проб і фактичні концентрації
меркурію у ґрунтах Івано-Франківської області
Крок у побудові – 0,5 мг/кг

Продовження додатку А

Варіант 3
Точки відбору проб і фактичні концентрації
кадмію у ґрунтах Івано-Франківської області
Крок у побудові – 10 мг/кг

Продовження додатку А

Варіант 4
Точки відбору проб і фактичні концентрації
нікелю у ґрунтах Івано-Франківської області
Крок у побудові – 0,5 (1,0) мг/кг

Продовження додатку А

Варіант 5
Точки відбору проб і фактичні концентрації
міді у ґрунтах Івано-Франківської області
Крок у побудові – 1,0 (0,5) мг/кг

Закінчення додатку А
Основа для побудови
карти забруднення ґрунтів Івано-Франківської області


Додаток Б

Адміністративний поділ території Богородчанського району

Додаток В

п/п Назва
адміністративно-
територіальних
одиниць Частка господарського користування, % (р)
Природні
водні
об'єкти Ліси та інші лісовкриті площі Відкриті землі без рослинного покриву Сіножаті Пасовища Багаторічні насадження та перелоги
Ранг (r) 1 2 3 4 5 6
Індекс глибини (q) 1 1,05 1,1 1,15 1,18 1,2
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Бабченська 0,98 36,20 1,53 5,48 22,15 1,61
2 Богородчанська 0,02 45,37 0,34 - 1,32 0,84
3 Богрівська 0.30 61.52 - 6,78 9,19 0,60
4 Глибівська 0,71 35,02 1,40 1,35 6,89 0,61
5 Глибоківська 0,12 58,07 - 2,10 6,54 14,79
6 Горохолинська 0,52 18,26 0,58 1,67 11,41 37,81
7 Грабовецька 3.32 28.27 6.50 5,90 8,46 3,77
8 Гутинська 0,45 90,48 3,34 1,86 2,38 0,01
9 Дзвиняцька 0,22 42,11 2,96 0,72 0,57 1,63
10 Жураківська 1,36 42,55 8,78 3,81 6,65 0,36
11 Заберезька 1.18 13.15 1.37 0.71 6.90 25.29
12 Іваниківська 0,48 - 1,18 0,49 4,68 1,05
13 Космацька 0,25 43,22 1,40 3,87 11,78 1,65
14 Кривецька 0,99 39,27 1,94 0,82 19,27 7,25
15 Кричківська 0.27 46.92 1.39 14,63 12,78 0,14
16 Луквицька 0,32 37,14 1,28 17,62 9,14 1,08
17 Манявська 0,36 77,48 1,03 6,96 4,90 0,26
18 Марківська 1,70 34,11 10,64 1,46 14,97 0,64
19 Міжгірська 0.68 60.79 0.11 7,15 8,38 0,91
20 Монастирчанська 2,51 30,86 9,87 6,93 7,25 0,83
21 Нивочинська 0.27 65.63 0.81 5,07 4,93 8,75
22 Підгірська 0,73 39,37 1,64 1,80 2,79 26,05
23 Порогівська 0.74 66.07 1.46 3,19 11,69 0,10
24 Похівська 0,60 4,87 0,37 5,75 8,65 42,79
25 Раковецька 2,72 4,42 2,46 7,81 6,34 3,60
26 Росільнянська 0,10 54,15 0,80 4,89 7,97 0,91
27 Саджавська 0.53 27.87 1,18 2,45 12,10 0,61
28 Солотвинська 0,42 38,03 0,79 10,03 7,35 1,29
29 Скобичівська 2,40 23,13 3,22 1,34 6,62 24,32
30 Старунська 0,63 26,08 0,61 10,86 7,14 6,35
31 Хмелівська 0.52 63.28 0.00 3.40 6.10 0.57
32 Яблунська 1,61 41,67 9,47 7,39 9,77 1,37
Всього по району 0.74 52.12 2,37 4,23 7,17 6.44
Закінчення додатку В
Частка господарського користування, % (р) Коефіцієнт антропогенного навантаження (Кан) Група за рівнем антропогенної перетвореності територій
Орні землі Землі житлово- громадської забудови, у тому числі: Штучні водні об'єкти Землі промисловості, транспорту та зв'язку Сільської
місцевості Міської
місцевості 7 8 9 10 11 1,25 1,3 1,35 1,4 1,5 9 10 11 12 13 14 15
25,21 5,94 - 0,03 0,87 24,61 - 20,93 0,68 5,89 18,84 2,34 - 0,42 49,05 3,84 - 0,14 0,99 14,51 3,23 - 0,10 0,54 25,25 2,93 - 0,32 1,24 38,11 2,78 - 2,49 0,39 0,69 0,73 - 0,01 0,05 44,27 5,13 - 0,79 1,59 31,14 4,41 - 0,39 0,54 45.44 4.33 _ 0.40 1.22 83,73 5,85 - 0,87 1,67 30,18 6,31 - 0,22 1,12 25,55 3,97 - 0,20 0,73 21,65 1,83 - 0,12 0,26 30,02 2,48 - 0,00 0,91 7,70 1,08 - 0,00 0,22 29,84 5,88 - 0,09 0,67 17,23 3,58 - 0,00 1,17 34,52 4,53 - 1,69 1,02 12,58 1,63 - 0,01 0,32 21,83 3,66 - 0,82 1,31 14,16 2,19 - 0,07 0,31 26,14 3,82 - 0,57 6,44 62,82 7,82 - 0,59 1,43 26,18 4,06 - 0,25 0,70 49,30 4,07 - 0,16 1,75 33,95 - 6,64 0,12 1,38 31,59 5,29 - 0,72 1,37 43,63 3,30 - 0,08 1,32 23.09 2.60 _ 0.17 0.27 24,36 2,97 - 0,70 0,68
Для нотаток
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Приложенные файлы

  • docx 7524455
    Размер файла: 652 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий