ІТЗ-ЦО_мир_Лубни


МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ


ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО
„УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ IНСТИТУТ ПРОЕКТУВАННЯ МІСТ «ДIПРОМIСТО» імені Ю.М. БІЛОКОНЯ”

Державні ліцензії
Проектні роботи – Серія АГ № 573221 від 8.02.2011 р. до 8.02.2016 р.
Топографо-геодезичні, картографічні роботи – Серія АВ № 547484 від 03.08.2010 р.
Проведення робіт із землеустрою - Серія АГ № 583330 від 19.04.2011 р.
Пожежна сигналізація та інші – Серія АГ № 595095 від 20.05.2011 р.
EN ISO 9001:2008
Реєстраційний номер:
01.467.804




Для службового користування
інв. №025707
примірник №....

м. ЛУБНИ
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН

ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
(ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ) НА МИРНИЙ ЧАС

Пояснювальна записка


Замовник:
Виконавчий комітет Лубенської міської ради

Договір:
№698-01-2011



Директор інституту
І. Шпилевський

Начальник архітектурно- планувального управління
В. Токар

Головний архітектор проекту
М. Лопатюк

Начальник відділу науково-методичного  забезпечення містобудівного проектування
А. Економов





Київ - 2012
Розділ містобудівної документації «Генеральний план міста Лубни» інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час розроблений авторським колективом архітектурно-планувальної майстерні №1 (начальник В. Токар)
Архітектурно-планувальна частина

Головний архітектор проекту
М. Лопатюк

Архітектор І категорії
В. Каменщик

Техніко-економічна частина

Керівник групи
В. Сухина

Інженер
О. Лопатюк

Заходи щодо забезпечення сталого функціонування інженерно-транспортної інфраструктури викладені з використанням відповідних розділів генерального плану, які розроблені спеціалістами інженерно-планувального відділу (начальник О. Головань) та сектору транспортних мереж (начальник Д. Жуков).
Координаційно-адміністративну допомогу в роботі над проектом надавав начальник управління архітектури та містобудування, головний архітектор міста А.Г. Шмонденко.


















СКЛАД МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН м. ЛУБНИ
РОЗДІЛ: ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
(ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ) НА МИРНИЙ ЧАС
Назва матеріалів
На чому виконано
Масштаб
Інвентарний номер

І. Графічні матеріали

Креслення "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час"
папір ламінований, папір
1:10 000
025706

ІІ. Текстові матеріали

Брошура "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час"
Брошура
025707

ІІІ. Матеріали у цифровому вигляді

Креслення та брошура ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у цифровому вигляді
CD-диск
526 ДСК

ЗМІСТ13 TOC \o "1-3" \h \z \u 14
13 LINK \l "_Toc361993144" 14ВСТУП 13 PAGEREF _Toc361993144 \h 1451515
13 LINK \l "_Toc361993145" 14І. ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА ЯК МІСТОБУДІВНИЙ ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ МІСТА 13 PAGEREF _Toc361993145 \h 1461515
13 LINK \l "_Toc361993146" 14ІІ. АНАЛІЗ МОЖЛИВИХ НЕБЕЗПЕК ТЕХНОГЕННОГО ТА ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ В МІСТІ ТА СПОСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ І ЗМЕНШЕННЯ НАСЛІДКІВ 13 PAGEREF _Toc361993146 \h 1471515
13 LINK \l "_Toc361993147" 14ІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНЖЕНЕРНО-ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ МІСТА 13 PAGEREF _Toc361993147 \h 14121515
13 LINK \l "_Toc361993148" 143.1. Транспорт і система магістралей сталого функціонування 13 PAGEREF _Toc361993148 \h 14121515
13 LINK \l "_Toc361993149" 143.2. Гідротехнічні заходи 13 PAGEREF _Toc361993149 \h 14231515
13 LINK \l "_Toc361993150" 143.3. Дощова каналізація 13 PAGEREF _Toc361993150 \h 14301515
13 LINK \l "_Toc361993151" 143.4. Водопостачання 13 PAGEREF _Toc361993151 \h 14331515
13 LINK \l "_Toc361993152" 143.5. Водовідведення 13 PAGEREF _Toc361993152 \h 14401515
13 LINK \l "_Toc361993153" 143.6. Мережі зв’язку 13 PAGEREF _Toc361993153 \h 14451515
13 LINK \l "_Toc361993154" 14А. Телефонний зв’язок 13 PAGEREF _Toc361993154 \h 14451515
13 LINK \l "_Toc361993155" 14Б. Проводове мовлення 13 PAGEREF _Toc361993155 \h 14501515
13 LINK \l "_Toc361993156" 14В. Телебачення 13 PAGEREF _Toc361993156 \h 14521515
13 LINK \l "_Toc361993157" 143.7. Енергопостачання 13 PAGEREF _Toc361993157 \h 14531515
13 LINK \l "_Toc361993158" 14А. Електропостачання 13 PAGEREF _Toc361993158 \h 14531515
13 LINK \l "_Toc361993159" 14Б. Теплопостачання 13 PAGEREF _Toc361993159 \h 14551515
13 LINK \l "_Toc361993160" 14В. Газопостачання 13 PAGEREF _Toc361993160 \h 14621515
13 LINK \l "_Toc361993161" 14IV. ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ 13 PAGEREF _Toc361993161 \h 14661515
13 LINK \l "_Toc361993162" 14V. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗДІЛУ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ (ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ) НА ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД У СКЛАДІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ м. ЛУБНИ 13 PAGEREF _Toc361993162 \h 14701515
13 LINK \l "_Toc361993163" 14VI. ДОКУМЕНТИ 13 PAGEREF _Toc361993163 \h 14711515
13 LINK \l "_Toc361993164" 14VII. ВИХІДНІ ДАНІ 13 PAGEREF _Toc361993164 \h 14781515
15
ВСТУП
Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час [далі - ІТЗ ЦЗ (ЦО)] виконаний в межах міста у складі генерального плану м. Лубни на основі вихідних даних наданих відділом цивільного захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради.
При розробленні розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) враховані раніше виконані проектні роботи, нормативні документи, врахування яких обов’язкове при проектуванні:
ДБН В.1.2-4-2006 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)»;
ДБН Б.1.1-5:2007 Друга частина. «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час в містобудівній документації»;
Генеральний план м. Лубни, "Укргорстройпроект", Харків, 1992 р.
Розділ інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) у складі генерального плану м. Лубни виконується в межах населеного пункту згідно діючого "Збірнику цін на проектні роботи для будівництва. Розділ 40. Районне планування. Планування та забудова населених пунктів (із змінами та доповненнями)".
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень керуються рішеннями розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі генерального плану міста з метою ефективного захисту населення і територій під час виникнення та ліквідації НС техногенного і природного характеру у мирний час.
При плануванні евакуаційної роботи з населенням враховуються наступні заходи: оповіщення, транспортування, визначення місць та організація розміщення населення та майна, забезпечення побутових потреб.
І. ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА ЯК МІСТОБУДІВНИЙ ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ МІСТА
Вирішення завдань територіального планування м. Лубни забезпечує реалізацію основної мети розроблення розділу «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)», а саме, забезпечення завдань рятування населення під час надзвичайних ситуацій в умовах мирного часу містобудівними засобами.
Основою планувальної організації міста Лубен є його планувальний каркас, до важливих складових якого щодо вирішення зазначених завдань цивільного захисту відноситься, в першу чергу, мережа магістралей сталого функціонування, яка обумовлена особливостями містобудівних та природних умов функціонування та розвитку міста.
Характерним для міста є те, що транзитний транспортний потік на напрямку Київ-Полтава-Харків приймає об'їзна дорога, яка проходить вздовж проектної північної межі міста.
До вказаних особливостей відносяться, також, транспортні потоки місцевого формування широтного та меридіонального напрямків, що проходять через центр міста та перевантажують певним чином вуличну мережу, що історично склалася.
Окрім того, важливою особливістю є розчленований характер території міста, необхідність формування магістральної мережі і умов для зв’язку центральної частини з периферійними житловими масивами та основними промисловими угрупуваннями шляхом створення транспортних і пішохідних переходів через магістральну залізницю у різних рівнях.

ІІ. АНАЛІЗ МОЖЛИВИХ НЕБЕЗПЕК ТЕХНОГЕННОГО ТА ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ В МІСТІ ТА СПОСОБИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ І ЗМЕНШЕННЯ НАСЛІДКІВ
Аналіз території міста Лубен виявив, що серед чинників, які можуть викликати надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, є:
один точковий хімічно небезпечний об’єкт (ХНО);
лінійний характер небезпеки від аварії на залізниці
28 потенційно небезпечних об’єктів (ПНО);
небезпеки природного походження:
підтоплені території (у т.ч. часткове підтоплення земельних ділянок – вулиці Маяковського, Нова, Кам'янопотіцька, Піонерська, яружна мережа, заплава р. Сули);
зсувонебезпечні території (вулиці Дзержинського (Василя Барки), Короленка, Нижній Вал, Карпилівка);
території, що затоплюються – в районі вул. Франка, Короленка (в т.ч. провулків).
На території міста Лубни функціонує один хімічно-небезпечний об`єкт – ВАТ «Лубенський молокозавод», а саме технологічні запаси аміаку, що використовуються на холодильній установці в компресорному цеху. Зона можливого хімічного забруднення в разі надзвичайної ситуації на об`єкті при певній кількості речовини визначається як глибина зони можливого хімічного забруднення (ГЗМХЗ).
Згідно з ДБН В.1.2-4-2006, додатком В, табл. 1 і 2, зона можливого хімічного забруднення в разі НС на підприємстві може становити близько 733 м.
До об`єктів, які мають небезпечні хімічні речовини НХР, слід віднести ВАТ «Лубнифарм», ВАТ «Лубенський молочний завод», СТзОВ «Інкубаторно-птахівниче підприємство», рибопереробне підприємство, котельні тощо з визначенням зон можливого небезпечного хімічного забруднення.
Згідно з ДБН В.1.2-4-2006, п.4.8. на об`єктах, які мають НХР, створюються локальні системи виявлення забруднення цими речовинами навколишнього середовища і оповіщення про це працюючого персоналу цих об`єктів, а також населення, яке проживає у зонах можливого небезпечного хімічного забруднення.
Лінійним джерелом можливого небезпечного хімічного забруднення є магістральна залізниця, яка проходить територією міста або дотична до неї на протяжності 14 км.
Небезпеку становить можлива аварія на залізниці 60-тонної цистерни з хлором із глибиною можливого забруднення до 20 км.
Згідно з прийнятим зонуванням щодо потужності можливого хімічного забруднення виділяються три ймовірні зони впливу хімічної небезпеки. Перша зона розміром від 0 до 2,5 км накриває майже всю територію Лубен. Тобто в межах першої зони можливого хімічного забруднення від аварії на залізниці знаходиться все населення міста і виробничий персонал.
На основі даної моделі слід зробити висновок про необхідність захисту населення та працюючих за допомогою сховищ з протихімічним захистом. При чому сховища повинні знаходитись у постійній готовності.
За даними відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Лубенської міської ради на даний час на території міста розміщено 43 захисних споруди цивільного захисту. З них 42 протирадіаційних укриття (ПРУ) та 1 сховище (див. таб. 2-1). Близько 30% укриттів (місткістю 2810 осіб) кваліфікуються як обмежено готові (інші - як не готові). Вони, після виконання необхідних реконструктивних заходів, щодо їх відновлення, можуть приймати, при необхідності, 9160 осіб. Потенціал ємності підвальних приміщень нового (проектного) житлового багатоквартирного будівництва міста (для ПРУ) оцінюється у 24,00 тис. місць (загальна кількість). Таким чином забезпечується укриття на підприємствах найбільшої працюючої зміни і населення в житлових мікрорайонах.
Існуючий фонд захисних споруд міста, їх дислокація і розрахунок потреб щодо забезпечення сховищами населення, найбільшої працюючої зміни і евакуйованих, наведено у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період.
Укриття населення у спорудах підземного простору в межах міста в особливий період здійснюється у будинкіах житлового фонду за рахунок наявних найпростіших укриттів (підвальних приміщень), загальна місткість яких оцінюється у 46600 осіб. Це підвальні приміщення житлового фонду, де в 113 спорудах може укритися 15000 осіб, 173 одиниці підвальних приміщень під адміністративними будівлями місткістю 6000 осіб, окремо розташовані підвали (погреби, льохи тощо) кількістю 8500, де може укритися 25000 осіб.
Небезпеки мирного часу спонукають до висновку про необхідність реконструкції існуючих ПРУ у сховища з протихімічним захистом, обладнаних з забезпеченням трьох режимів фільтровентиляції.
Те ж саме передбачається для сховищ, які повинні бути побудовані на ділянках нової багатоквартирної житлової і громадської забудови.
У всьому фонді протихімічних сховищ має бути забезпечений режим постійної готовності.
Розміщення сховищ представлене на кресленні «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час.
Крім об`єктів, які становлять небезпеку хімічного ураження території міста, в Лубнах функціонують потенційно-небезпечні об`єкти (ПНО). Згідно вихідних даних таких об`єктів, занесених до Державного реєстру ПНО, нараховується 28.
Перелік потенційно-небезпечних об`єктів (ПНО)
№ з/п
Назва ПНО
Місце знаходження ПНО
Реєстраційний номер у Державному реєстрі ПНО

1.
Цех №2 ВАТ "Лубнифарм"
м. Лубни, вул. Петровського, 16
ПНО- 01.53.2006.00С

2.
ВАТ "Шліфверст"
м. Лубни, вул. Комунарівська, 19/12
ПНО- 01.53.2006.001

3.
АЗС ЗАТ "ТД "Укртатнафта"
м. Лубни, вул. Радянська, 80/1
ПНО- 05.53.2007.001

4.
ВАТ "Машинобудівний завод "Комсомолець"
м. Лубни, вул. Радянська, 110/1
ПНО- 01.53.2007.001

5.
ВАТ "Лубенський молочний завод" (основний майданчик)
м. Лубни, вул. Індустріальна, 2
ПНО- 01.53.2007.001

6.
ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат"
м. Лубни, вул. Індустріальна, 9
ПНО- 01.53.2007.001

7.
АЗС №16/065 Полтавського відділення ВАТ "Укранафта"
м. Лубни, вул. Драгоманова, 30
ПНО- 05.53.2007.001

8.
АГЗП ЗАТ "Полтавапропангаз"
м. Лубни, вул. П. Лубенського, 4
ПНО- 05.53.2007.001

9.
АГЗП ТОВ "Каір -Сервіс"
м. Лубни, вул. Ч. Казарми, 4
ПНО- 05.53.2007.001

10.
АЗС №1 ТОВ "Каір - Сервіс"
м. Лубни, вул. Ч. Казарми, 4а
ПНО- 05.53.2008.001

11.
АЗС №2 ТОВ "Каір -Сервіс"
м. Лубни, вул. Радянська, 218
ПНО- 05.53.2008.001

12.
АЗС "МТК-Термінал"
м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3
ПНО- 05.53.2008.001

13.
АЗС 51 Полтавської філії ТОВ "Татнєфть-У крнєфтєпродукт"
м. Лубни, вул. Деповська, 8
ПНО- 05.53.2008.001

14.
Газонаповлювальний пункт ПП "Лубнипропансервіс"
м. Лубни, вул. Кононівська, 152
ПНО- 05.53.2009.001

15.
АГЗП №26 ВП "Надєжда"
м. Лубни, вул. Драгоманова, 33а
ПНО- 05.53.2010.002

16.
Котельна 1ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго"
м. Лубни, вул. Чкалова, 17
ПНО- 01.53.2010.002

17.
Котельна ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго"
м. Лубни, Володимирський майдан, За
ПНО- 01.5 3.2010.002

18.
Котельна ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго"
м. Лубни,вул. Першотравнева, 34/6
ПНО- 01.53.2010.002

19.
Котельна ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго"
м. Лубни, вул. П. Осипенко, 48в
ПНО- 01.53.2010.002

20.
Котельна ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго"
м. Лубни, вул. П'ятикова, 20
ПНО- 01.53.2010.002

21.
Котельна ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго"
м. Лубни, вул. Комсомольська, 42
ПНО- 01.53.2010.002

22.
Котельна ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго"
м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87
ПНО- 01.53.2010.002

23.
Котельна ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго"
м. Лубни, вул. Інститутська, За
ПНО- 01.53.2010.002

24.
Котельна ОКВПТГ "'Лубнитеплоенєрго"
м. Лубни, вул. Індустріальна, 9
ПНО- 01.53.20І0 002

25.
Комплексна багато паливна автомобільна заправна станція ПП „Костюк В.М.
м. Лубни, вул. Петра Слинька, 199
ПНО- 05.53.2010.002

26.
3097 база забезпечення пальним (військова частина А2975) Служби пально-мастильних матеріалів Командування Сил підтримки Збройних сил України
м. Лубни
ПНО- 05.53.2010.002

27.
ВАТ Лічмашприлад
м. Лубни, вул Радянська, 128/2
ПНО- 01.53.2010.002

28.
АЗК ПВГП Автотранс
м. Лубни, вул Радянська, 157а
ПНО- 01.53.2010.002

Як видно з таблиці, джерела потенційної небезпеки мають характер вибухової та пожежної небезпеки (об’єкти, на яких використовуються або зберігаються вибухонебезпечні матеріали, а також легкозаймисті та горючі речовини у рідкому або газоподібному стані).
Для зменшення наслідків ураження від ПНО та ОПН генеральним планом передбачаються такі планувальні заходи:
планувальна організація території;
дотримання безпечних відстаней від ПНО та ОПН до сельбищної забудови;
забезпечення необхідних протипожежних заходів у обсягах передбачених будівельними нормами (див розділ «Протипожежні заходи)»;
розвиток магістральної вуличної мережі забезпечення безперешкодного доступу пожежних машин та можливої евакуації населення.
Кількість евакуйованого населення у разі виникнення аварії рівня «В» на потенційно-небезпечних об`єктах має визначатись під час розробки плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛЛАС) для кожного окремого ПНО. Слід зазначити, що евакуаційним планом передбачається лише тимчасове відселення людей з місць виникнення НС техногенного та природного характеру в інші райони в межах міста (евакуація населення міста не передбачена).
Місцями, в яких можна тимчасово розмістити населення, нині є громадські споруди (лікувальні заклади, школи, центри дозвілля тощо) і житлового сектору, а на розрахунковий строк – інші громадські споруди, намічені до будівництва генеральним планом.
При виникненні НС техногенного характеру на ВАТ «Лубенський молочний завод» з можливим викидом аміаку в залежності від напрямку вітру підлягають евакуації від 100 до 1670 осіб, які розміщуються за межами зони можливого хімічного забруднення в школах № 2,6,7. При цьому для виведення людей залучаються до12 од. автобусів.
Передбачається подвійне використання існуючого підземного простору - підвальних приміщень житлового фонду (15 тис. місць), під адміністративними будівлями (6 тис. місць), окремо розташовані підвали (погреби) (25,6 тис. місць) для укриття населення загальною кількістю 46,6 тис. осіб.
Передбачено розміщення зони освоєння підземного простору (зазначено на креслені) в місцях великого скупчення людей (існуюча і проектна зони загальноміського центру по вулицях Радянській, Ярослава Мудрого, Шевченка, пл. Ярмаркова, майдан Володимирський) та районах з високою щільністю населення (території багатоквартирної житлової забудови).
Для попередження можливих надзвичайних ситуацій природного генезису, генеральним планом передбачаються заходи з інженерної підготовки та захисту території (див. розділ "Гідротехнічні заходи").
На об’єктах, які мають небезпечні хімічні речовини (НХР), необхідно створювати локальні системи виявлення забруднення цими речовинами навколишнього середовища і оповіщення про це працюючого персоналу цих об’єктів, а також населення, яке проживає у зонах можливого хімічного забруднення.
Розміщення потенційно небезпечних об’єктів, зокрема, підприємств для зберігання та переробки легкозаймистих рідин, небезпечних хімічних речовин згідно з генеральним планом м. Лубни передбачається на резервних територіях промислової зони з дотриманням безпечних відстаней до сельбищної зони, див "Основне креслення".
ІІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНЖЕНЕРНО-ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ МІСТА
3.1. Транспорт і система магістралей сталого функціонування
Існуючий стан
Зовнішній транспорт
Транспортні зв’язки м. Лубни з містами Києвом, Полтавою та населеними пунктами, що розміщені в межах Лубенського району виконуються автомобільним і залізничним транспортом.
Пасажирські та вантажні перевезення міста у всіх видах сполучення забезпечує достатньо розвинута транспортна система, інфраструктура якої складається з залізничної магістралі Київ-Полтава та мережі автомобільних доріг державного і місцевого значення, магістральної вуличної мережі міста.
Автомобільні дороги
Місто Лубни розміщується в північно-західній частині Полтавської області. Відстань між м. Київ і м. Лубни становить 200,0 км, між м. Києвом і Полтавою – 136,0 км.
Головний транспортний зв’язок міста з Києвом, Полтавою забезпечує міжнародна автомобільна дорога державного значення (М-03) Київ-Харків-Довжанський, яка співпадає з трасою міжнародної європейської магістралі Е-40 і напрямком траси міжнародного транспортного коридору Європа-Азія на ділянці Краківець-Львів-Рівне-Житомир-Київ-Полтава-Харків-Дебальцеве-Довжанський.
У межах Лубенського району автомобільна дорога (М-03) проходить з півночі на південь (ділянка об’їзної автодороги) оминаючи м. Лубни дотично до його північної частини.
Із східної сторони до міста підходить регіональна автодорога державного значення (Р-42) Лубни – Миргород – Опішня, яка забезпечує транспортний зв'язок із м. Ромодан, м. Миргород, м. Опішня. Безпосередньо м. Лубни ще обслуговують:
територіальні автомобільні дороги державного значення:
(Т-17-13) Лубни – Оржиця;
(Т-17-14) Чорнухи – Лубни;
(Т-17-18) Лубни до а/д М-03;
обласні автомобільні дороги місцевого значення:
(017-12-158) Лохвиця – Лубни ;
(017-13-179) Лубни – Тишки – Ісківці ;
(017-13-192) Засулля – Войнича;
(017-13-193) Лубни – В’язівок – Мацківці – Лукім’я;
(017-13-196) а/д Лубни – Оржиця/ – Вищий Булатець – Лубни;
районні автодороги місцевого значення:
(С 171 329) Лубни – Кононівка – Чуднівці ;
(С171 327) а/д М-03 – ст. Солоницька .
Автомобільний транспорт
У 2011 р. в Лубенському районі обсяг перевезених пасажирів становив 1,9 млн. пасажирів.
Обслуговування пасажирів забезпечує автостанція 3 класу, яка розташована у центральній частині міста по вул. Радянській в районі залізничного вокзалу.
У середньому за добу з автостанції відправляється 568 пасажирів.
Залізничний транспорт
З північно-західної сторони в напрямку на схід місто перетинає електрифікована залізнична магістраль Київ – Полтава з інтенсивним рухом поїздів. Розміри руху на залізничній ділянці Гребінка – Ромодан становлять 46 пар поїздів за добу, з них 13 – вантажних, 24 – пасажирських, 9 – приміських .
У центральній частині міста розташована залізнична ст. Лубни, проміжна, третього класу, яка забезпечує приміські пасажирські та вантажні перевезення міста та прилеглого району.
Станція має дві головні колії, дві приймально-відправних для пасажирських та вантажних поїздів та одну сортувально-відправну для непарних вантажних поїздів та накопичення вагонів на під’їзну колію. У межах міста довжина головної залізничної лінії становить 8,5 км.
Станція Лубни має значний колійний розвиток. До станції підходять під`їзні колії Лубенської філії Київ-Дніпро МППЗТ, та інших підприємств .
Магістральна вулична мережа
На сьогодні планувальна структура магістралей міста переважно радіальна та змішана, представлена транспортно-планувальним каркасом - магістральними вулицями, які навантажені внутрішньоміськими транспортними потоками: Радянська| (проїзна частина 12,0-17,5-25,0 м), Льва Толстого (проїзна частина 5,0-10,0-12,0 м), Садова, Яр. Мудрого (проїзна частина 5,0-7,0-10,5 м), Шевченка (проїзна частина 6,0-12,5 м), Монастирська, Деповська (проїзна частина 5,0-6,0-10,0м), Метеорологічна (проїзна частина – 6,0 - 7,5 м), П.Слинька, Фабрична (проїзна частина – 6,0-8,0-9,0 м), Драгоманова, Індустріальна, Київська (проїзна частина – 5,0-6,5-11,0 м).
Менше транспортне навантаження мають магістральні вулиці: Вишневецьких, Фрунзе, Новоселецька (проїзна частина – 5,0-7,0 м), С. Разіна, Залізнична, Робітнича, Кононівська (проїзна частина – 5,0-6,0 м).
Довжина магістральної вуличної мережі міста становить 44,0 км. Щільність вуличної мережі міста – 1,8 км/км2.
Загальна довжина вулиць та провулків м Лубни становить 178,8 км, з них з асфальтобетонним покриттям 97,8 км. Загальна довжина тротуарів – 98,0 км.
У межах міста Лубни існують наступні штучні споруди:
міст через р. Сула у створі Хорольського спуску (довжина мосту – 225,0 м, проїзна частина – 8,0 м);
шляхопровід естакадного типу в створі 2-й ПР. вул. Метрологічної на перетині залізниці;
два пішохідні естакади через залізницю (біля залізничного вокзалу, ПР. вул. Некрасова).
Висновок
технічні параметри магістральних вулиць Драгоманова, Київської, Індустріальної, Фабричної, Залізничної, Фрунзе обмежені, мають недостатню ширину проїзної частини;
відсутні тротуари вздовж магістральних вулиць Деповської, Заводської, Короленко, Мгарської, Метеорологічної, Новоселецької, Робітничої;
покриття більшості вуличної мережі потребує посилення; із загальної протяжності вуличної мережі тільки 55% має асфальтобетонне покриття;
магістральна вулична мережа міста потребує реконструкції і посилення;
існуючих шляхопроводів і пішохідних переходів через залізницю у створі магістральних вулиць не достатньо;
міст через р. Сула потребує реконструкції.
Внутрішньоміський транспорт
Міські пасажирські перевезення забезпечує автобусний транспорт, легковий приватний і державний.
У місті організовано 15 автобусних маршрутів, на яких працюють 57 автобусів („РУТА”, „ГАЗель”) десяти перевізників приватних підприємств. Для проведення ремонту та технічного обслуговування автобусів в місті функціонує 5 матеріально-технічних баз.
Річний обсяг перевезених пасажирів автобусним транспортом у міському сполученні орієнтовно становить – 4,8 млн. пасажирів (з урахуванням не облікованих пасажирів).
Загальна протяжність ліній руху міського автобуса становить 42,0 км. Щільність – 1.8 км/км2.
Слід визначити, що такі існуючі фактори, як високий рівень зношеності рухомого складу; велика кількість автобусів малої місткості; незадовільне облаштування автобусних зупинок; недостатнє залучення інвестицій на розвиток галузі; відсутність спеціалізованого автопідприємства, а також незадовільний стан вуличної мережі в цілому негативно впливають на забезпечення міських пасажирських перевезень.
Легковий транспорт
Рівень автомобілізації індивідуальних легкових автомобілів у м. Лубни орієнтовно складає 160 легкових автомобілів на 1000 мешканців.
Забезпеченість місцями зберігання автомобілів власників багато-поверхової забудови – 60%.
Для технічного обслуговування парку легкових автомобілів у місті функціонують наступні об’єкти:
Загальна кількість АЗС – 11 об'єктів. Діючі АЗС мають 25 колонок. Слід відзначити, що потужності існуючих автозаправних станцій достатньо.
Загальна кількість СТО – 8 об’єктів, загальною кількістю орієнтовно 30 постів. На сьогодні дефіцит потужності СТО складає ~ 10-15 постів.
Проектні пропозиції
Генеральним планом запропоновані такі проектні рішення, які направлені на вдосконалення та подальший розвиток транспортної інфраструктури м. Лубни і Лубенського району.
Зовнішній транспорт
З метою вдосконалення існуючої системи зовнішнього транспорту для забезпечення пропуску очікуваних транспортних потоків генпланом передбачається наступні важливі заходи.
Автомобільні дороги
Слід визначити, що згідно з Концепцією створення та функціонування національної мережі транспортних коридорів в Україні, через Лубенський район проходить існуюча ділянка міжнародного автомобільного транспортного коридору Європа-Азія реконструкція якої за параметрами І-б категорії вже завершується.
Проходження транспортного коридору в цілому поліпшить транспортну ситуацію Лубенського району. Транспортні зв’язки з транспортним коридором. забезпечать існуючи ділянки державних та місцевих автодоріг, з них до реконструкції та посилення передбачені:
регіональна автодорога державного значення (Р-42) Лубни – Миргород – Опішня за параметрами ІІ технічної категорії;
територіальна автодороги державного значення (Т-17-14) Чорнухи –Лубни за параметрами ІІІ технічної категорії;
автодороги місцевого значення за параметрами ІІІ технічної категорії:
а) обласні
(017-13-179) Лубни – Тишки – Іскрівці, (017-13-193) Лубни – В’язівок – Мацківці – Лукім”я, (017-12-158) Лохвиця – Лубни (23,5 км), (017-13-175) Біївці – Тарандивці – Вили, (017-13-176) Вили – Вороненці, (017-13-178) Новаки – ( а/д М-03), (017-13-189) Войниха – Тернівщина – Орихівка, (017-13-177) (а/д М-03) – Остапівна – Богодарівка, (017-13-191) Шершнівка – (а/д М-03), (017-13-196) (Лубни – Оржиця) – Вищий Булатець – Лубни;
б) районні
(С17-13-27) ( а/д М-03) – ст. Солоницька.
Проект також передбачає додатковий транспортний зв’язок з об’їзною автодорогою: будівництво ділянки автодороги місцевого значення (від вул. Проектної №1 (місце перетину з вул. Дружби) до об’їзної автодороги) з улаштуванням проїзної частини 8,0 м, протяжністю 1,0 км.
Крім того, передбачається посилення та благоустрій автодоріг місцевого значення в межах Лубенського району.
У найбільш напружених місцях перетину автомобільних доріг передбачені транспортні розв'язки в різних рівнях:
на примиканні об’їзної автодороги до територіальної Т-17-18 (ділянка західного в'їзду до міста;
на перетині обласної автодороги (017-13-179) Лубни – Тишки – Ісківці (вихід до Мгарського монастиря) з об’їзною автодорогою;
на перетині автодоріг: територіальної (Т-17-18) Лубни до а/д М-03, регіональної (Р-42) Лубни – Миргород – Опішня і об’їзною автодорогою.
Існуючий міст через р. Сула передбачено до реконструкції з розширенням проїзної частини з 8,0 до 14,0 м.
Автомобільний транспорт
Передбачені наступні заходи:
благоустрій автостанції: обладнання стоянок, поліпшення внутрішніх проїздів, оновлення рухомого складу, впровадженням сучасного інформаційного забезпечення;
удосконалення маршрутної автобусної мережі, подальша оптимізація мережі автобусних маршрутів у всіх видах сполучення;
розширення мережі приміських, міжміських автобусних маршрутів для забезпечення транспортного зв'язку сільських населених пунктів із райцентром; поліпшення якості обслуговування населення в перевезеннях автобусним транспортом;
відкриття додаткових маршрутів: Лубни – Київ, Лубни – Суми;
оновлення транспортних засобів, придбання сучасного рухомого складу;
благоустрій існуючих зупинок та будівництво нових сучасних зупиночних пунктів на зовнішній мережі доріг;
розташування комплексу автосервісу на трасі автомобільного транспортного коридору;
організація автостоянок для тимчасового зберігання (відстою) вантажного транспорту.
Залізничний транспорт
У подальшому очікуються зміни в структурі та обсягах перевезень залізничного вузла Лубни з урахуванням програм розвитку залізничного транспорту України.
„Програмою впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України на 2005-2015 рр.”, розробленою Укрзалізницею, передбачається спеціалізація напрямку Київ – Гребінка – Полтава для пропуску швидкісних поїздів (до 200 км/год.) у напрямках Київ – Харків, з переключенням вантажних поїздопотоків напрямку Харків – Полтава – Київ (Дарниця) на паралельний хід Харків – Люботин – Ворожба – Конотоп – Дарниця. При цьому на напрямку Полтава – Дарниця збережуться тільки перевезення місцевих вантажів для станцій зазначеного напрямку.
У зв’язку із цим передбачається наступні заходи:
будівництво залізничного обходу ст. Лубни, протяжністю 26,0 км ;
будівництво другої колії на одноколійних перегонах: ст. Вили – БП 167 км – 4,0 км, БП 172 км – ст. Лубни – 4,0 км, 180 км – ст. Солоницька – 1,0 км, ст. Солоницька –БП 190 км – 6,0 км, ст. Тернівщина – ст. Стадня – 5,0 км;
будівництво пішохідних мостів, реконструкція пасажирських платформ на зупиночних пунктах Терни й Стронське;
реконструкція станцій Лубни, Вили, Тернівщина;
закриття: БП 167 км, БП 172 км; БП 190 км;
будівництво штучних споруд (в межах м. Лубни): два шляхопроводи в створі вулиць Деповської, Проектної № 4, пішохідна естакада в районі автостанції;
4 шляхопроводи в місцях перетину залізничного обходу ст. Лубни з автомобільними автодорогами;
мости через р. Сула в створі залізничного обходу і на ділянці 180 км – ст. Солоницька.
Повітряний транспорт
Потрібні повітряні зв'язки міста забезпечить Міжнародний аеропорт „Бориспіль” (Київ).
Магістральна вулична мережа-система магістралей сталого функціонування
Подальше формування транспортно-планувального каркасу м. Лубни вирішено з урахуванням витрат часу на пересування населення міста від нових ділянок житлової забудови до центральної частини міста, виробничих зон.
Виходячи із запроектованої планувальної структури та прогнозної інтенсивності транспортного руху, генеральним планом прийнято певну

схему та класифікацію вулиць,
На розрахунковий строк залежно від функціонального призначення та очікуваних транспортних потоків (згідно з ДБН-360-92**) закладені такі технічні параметри передбачених до будівництва або реконструкції магістральних вулиць:
Загальна протяжність магістральних вулиць, передбачених до реконструкції – 23,0 км.
Загальна протяжність магістральних вулиць, передбачених до будівництва – 24,0 км.
Генеральний план передбачає наступні заходи з будівництва та реконструкції штучних споруд:
будівництво шляхопроводу естакадного типу над залізничними лініями у створі вул. Деповської.
будівництво шляхопроводу тунельного типу на перетині транспортного ходу вул. Проектна № 4 – вул. М. Коцюбинського із залізничними лініями.
будівництво пішохідної естакади через залізничні колії в районі автостанції.
реконструкція мосту через р. Сула з розширенням проїзної частини до 14,0 м.
На розрахунковий строк загальна протяжність магістральної вуличної мережі м. Лубни становить 68,0 км. Щільність вуличної мережі міста – 2,3 км/км2.
Внутрішньоміський транспорт
Передбачений генеральним планом розвиток магістральної вуличної мережі і підвищення її пропускної спроможності сприятиме покращенню роботи міського пасажирського транспорту.
Додатково до існуючих ліній автобусу на розрахунковий строк передбачається організація нових ліній призначених для обслуговування районів нового житлового будівництва: багатоквартирного (площадка „Замкова гора”, садибного будівництва („Площадки № І, ІІ біля об’їзної, район с. Круглик”, „Північна”, „Південна” ).
Нові лінії автобусу пройдуть по вулицях: Горького – Лісній – Проектній №4, Проектній №1, Польовій, 1-й ПР. вул. Залізничній, а також на подовженні вулиць: Київській, Круглицькій, Вишневецькій, Фрунзе, Кононівській.
Загальна довжина ліній руху автобусу на розрахунковий період – 54,0 км. Щільність транспортної мережі – 2,0 км/км2.
Окрім громадського транспорту мешканці міста користуватимуться приватним легковим автотранспортом.
Розрахунок приватного автомобільного парку міста виконаний на основі закладеного рівня автомобілізації індивідуальних автомобілів ~ 280 автомобілів на 1000 мешканців.
Загальна кількість приватних легкових автомобілів становитиме на розрахунковий строк орієнтовно ~ 13000 одиниць.
Легкові автомобілі власників садибної забудови, будуть зберігатися на території власних земельних ділянок.
Автомобілі власників багатоповерхової забудови передбачено зберігати в багатоповерхових гаражах, малоповерхових наземних, наземно-підземних гаражах (прибудинкова територія) і на автостоянках.
Генеральний план передбачає (100%) забезпечення місцями зберігання (постійне та тимчасове) легкових автомобілів власників багатоквартирної житлової забудови.
багатоповерхові гаражі в районі площадки „Замкова гора” (у середньому прийнято на одне місце – 12 м2 );
малоповерхові наземні та підземні гаражі в районах інших площадок (у середньому прийнято на одне місце – 20м2).
Крім того, для тривалого зберігання легкових автомобілів власників, які мешкають у районах існуючої багатоквартирної забудови, додатково до існуючих гаражів, передбачена організація відкритих автостоянок загальною місткістю 1600 машиномісць і площею 40000 м2 (на одне місце зберігання – 25 м2 ).
Для короткочасного зберігання приватних автомобілів населення передбачена мережа автостоянок тимчасового зберігання біля залізничного вокзалу, автостанції, об'єктів культурно-побутового призначення, біля зони рекреації.
На розрахунковий період для обслуговування парку автотранспорту (орієнтовно 20000 одиниць – приватні, державні автомобілі, вантажні, транзитний транспорт), з урахуванням того, що середня норма обслуговування станове 800 автомобілів на 1 паливно-роздавальну колонку, на добу орієнтовно потрібно:
8 АЗС (в середньому 3 колонки) 20000 : 800 = 25 колонок, додатково будівництво нових об’єктів АЗС не потрібно.
6 СТО (в середньому 10 постів на кожну СТО) 20000 : 300 = 60 постів;
додатково передбачено будівництво 3 об’єктів СТО в районі вулиць Проектної №1, Монастирської, Кільцевої.
Хоча частина магістралей міста не відповідає за своїми технічними характеристиками вимогам, що ставляться до магістральної мережі, в разі виконання реконструктивних заходів в умовах надзвичайних ситуацій, система магістралей сталого функціонування забезпечуватиме умови для проведення безперешкодного транспортування або переміщення населення по території міста з метою евакуації до місць захисту, здійснювати доставку робочого персоналу та рух вантажів.
Магістралями сталого функціонування визначені: вулиці Драгоманова, Монастирська, Радянська, Слинька, Індустріальна, Кононівська, Франка, Шевченка, Ярослава Мудрого.

3.2. Гідротехнічні заходи
Існуючий стан
Місто розташоване у західній частині Полтавської області, на правому березі річки Сула , довжина якої в межах міста складає 8,0 км. Загальна площа території міста складає 3055 га.
По території міста протікають, крім р. Сула, струмок «Рибки», притока р. Вільшанки, на якому розташовані ставки рибгоспу та ряд інших струмків. На прилеглій території до міста на заході протікає р. Булатець.
Згідно розділу «Природні умови» на території міста мають розвиток такі процеси, як ерозія, зсуви, підтоплення та затоплення. В цьому ж розділі приведена коротка характеристика річок Сула, Вільшанка та Булатець, які на окремих ділянках потребують проведення робіт по розчистці та заходів по благоустрою прибережних територій.
Рельєф з добре вираженою сіткою ярів та балок. Балки глибокі, підлягають водній ерозії. Абсолютні відмітки поверхні коливаються від 85,0 до 158,0 м, з загальним нахилом у бік річок. Глибина ерозійного врізу досягає 70,0 м. Загальний нахил території міста на південний схід. Частина ярів заліснена, але в межах міської межі є окремі ділянки незакріплених діючих ярів, з промоїнами, які потребують проведення протиерозійних заходів.
Ґрунтові води на території міста подекуди залягають близько від поверхні землі, внаслідок чого підтоплюються окремі ділянки з існуючою забудовою. Ґрунтові умови характеризуються І типом просідання з можливим проявом ІІ типу.
Вмежах міста виділяється ряд підтоплених ділянок в існуючій забудові, де запроектовані заходи по ліквідації підтоплення територій на кожній ділянці окремо: улаштування водовідвідних каналів; укладка колекторів із азбестоцементних перфорованих труб; улаштування гідротехнічних споруд (трубчаті переїзди, дренажні колодязі, дренажні устя, під’їзди до садиб); улаштування водовідвідних кюветів. Всього по місту виділяється п’ять ділянок підтоплення, загальною площею біля 57,0 га.
Крім того, в межах міста підтоплюється 360,0 га заплавних земель р. Сула та приток, що в цілому складає біля 14% від загальної площі території міста.
Абсолютна відмітка затоплення паводковими водами 1% забезпеченості складає в межах міста 90,25 м. В зону затоплення попадають лише заплавні землі р. Сула та її приток, орієнтовно площею біля 420,0 га в межах міста.
Водопропускні гідротехнічні споруди /ГТС/ знаходиться у задовільному стані, але деякі з них потребують як поточного так і капітального ремонту. Землі водного фонду в межах міськради (згідно форми 6-зем) складають 46,58 га. Ґрунтові умови характеризуються І і ІІ типом просадності.
Проектні рішення
Проектні пропозиції направлені, зокрема, на зменшення впливу несприятливих факторів інженерного обладнання: шкідливої дії поверхневих та паводкових вод, агресивної дії ґрунтових вод, зсувних процесів
Внаслідок вивчення наявного планового і картографічного матеріалів, місцевих природних умов, режиму річок; обстеження території міста і враховуючи намічене генеральним планом освоєння території міста під забудову, визначився перелік робіт і заходів гідротехнічного профілю, основними з яких є:
Розчистка і благоустрій русла річки Сула, її приток та ставків; благоустрій пляжів.
Захист територій від затоплення і підтоплення.
Протиерозійні та протизсувні заходи.
Рекультивація порушених територій.
Заходи на територіях з просадними ґрунтами.
Всі гідротехнічні заходи з інженерної підготовки територій виконані у відповідності з ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», СНиП 2.06.15-85 та СНиП 2.06.01-86 на стадії схеми і не можуть служити документом для виконання робіт.
1. Розчистка і благоустрій русла річки Сула, її приток та ставків; благоустрій пляжів
Ріки та інші струмки і водотоки в балках міста на даний час, на окремих ділянках замулені, зарослі комишем і болотною рослинністю. Заплави річок подекуди заболочені або ж розорані до урізу води, засмічені побутовим сміттям, забруднені промисловими стоками.
Тому пропонується всі малі ріки, струмки і водотоки в межах міста розчищати регулярно від мулу і наносів, від вологолюбивої рослинності та сміття, заборонити промислові скиди без попередньої очистки їх на території підприємств.
Передбачені заходи:
розчистка русел річок на ділянках при впадінні в р. Сула, поглиблення їх там, де це необхідно;
виконати благоустрій прибережних смуг і водоохоронних зон (посадка дерев, кущів, залуження заплав, упорядкування водостоків по малих балочках і ярах, заборонити скидання побутових відходів та промислових стоків в ріки).
Як в балці “Рибки”, так і в інших балках необхідно виконати заходи по ліквідації заболоченостей, влаштувати водовідвідні канави і розчищати їх, з метою попередження появи малярійного комара, виконувати протималярійні заходи.
При використанні заплавних територій під парки сквери, необхідно виконати планування території, водовідведення, благоустрій, озеленення.
Загальна площа заболочених територій по місту складають біля 22,0 га. Для ліквідації заболоченостей необхідно влаштування водовідвідних канав, каналів тощо.
В межах міста є ряд ставків, які потребують регулярного обстеження на предмет прориву дамб та гребель або ж руйнування водоскидних споруд, що, в разі невідповідності нормальному технічному стану їх, може призвести до затоплення окремих ділянок на території міста. Тому даним проектом передбачається в рамках інженерної підготовки території виконувати протиповіневі заходи (в тому числі поточний, а при необхідності, і капітальний, ремонт існуючих водопропускних гідротехнічних споруд на водних об’єктах) технічне обслуговування та ремонт, а також очищення водних джерел та озеленення; розчистку русел рік Сула і Вільшанка та Булатець, обстеження та прочистка зливової каналізації міста, захист від підтоплення, захист території міста від надзвичайних ситуацій (ліквідація аварійного стану на спорудах (греблі, дамби), а також – на мосту через р. Сула, та інші).
На розрахунковий період необхідно виконати розчистку русла ріки Сула в межах міста – 8 км.
Як правий так і лівий берег р. Сули підлягають розмиву від дії хвиль, що викликає інтенсивну переробку берегів. Для збереження устоїв мостових необхідно проводити регулярне обстеження їх, виконувати поточний ремонт і берегоукріплення. В районі розташування мосту пропонується кріпити береги з/б плитами біля мосту поетапно – на І чергу 0,5 км, а на розрахунковий період – 0,5 км
2. Захист територій від підтоплення і затоплення.
На забудованих і намічених до забудови територіях спостерігається інтенсивний розвиток таких негативних геологічних процесів як підтоплення природного і техногенного походження.
Для створення на забудованих і збереження на намічених до забудови територіях оптимальних умов проживання необхідно виконати ряд захисних заходів:
Спеціальних:
влаштування дренажу;
розчистка існуючих водотоків.
Загального, організаційного і профілактичного характеру:
упорядкування поверхневого стоку;
будівництво фекальної каналізації в індивідуальному секторі, ліквідації витікання із водо несучих комунікацій;
заборона невиправданого скиду промислових і побутових стоків у балки і яри, які розташовані в межах міста або поблизу нього;
улаштування наливних водойм, вигрібних ям і інших споруд, які сприяють підняттю рівня ґрунтових вод.
На всіх ділянках забудови, без винятку, необхідно передбачити заходи по зниженню і попередженню підвищення рівня ґрунтових вод.
Влаштування систематичного, горизонтального дренажу необхідно виконати на майданчиках багатоквартирної забудови. По всій території, де влаштовується систематичний горизонтальний дренаж, розташування дрен необхідно ув’язати з вулично-дорожньою мережею.
Виконання вище перерахованих заходів буде сприяти покращанню санітарно-епідеміологічної обстановки в місті, попередженню та усуненню захворювань серед населення (малярія, холера та ін.). Крім того вище названі заходи захищають будинки і споруди, комунікації в житловій забудові від руйнування.
3. Протиерозійні та протизсувні та заходи.
Території уражені ерозією, в межах міста, на площі 5,9 га. На ерозійних ділянках пропонується виконати протиерозійні заходи, а саме: де необхідно, виконати уположення та закріплення схилів діючих ярів шляхом озеленення їх, посадкою деревно- кущової рослинності з розгалуженою кореневою сіткою.
На території міста загальна площа потенційно зсувонебезпечних ділянок складає 50,2 га. Розповсюдження зсувонебезпечних територій зумовлено складними природними інженерно-геологічними умовами (просадочні ґрунти) та техногенним впливом, головним фактором якого є підтоплення. Причиною підтоплення є незадовільний стан комунікацій водопостачання та водовідведення, а також відсутність або аварійний стан дощових (зливових) колекторів. До особливо зсувонебезпечних ділянок, інженерно-геологічні умови яких зсувонебезпечні, на території міста слід віднести такі ділянки: в районі вул. Короленка, та вул. Василя Барки (біля кладовища), Н. Вал, Карпилівка.
Згідно “Комплексної програми захисту земель від водної та вітрової ерозії в Полтавській області” по місту Лубни намічено виконати такі протиерозійні заходи, як:
організаційно-господарські (контурна організація території, залуження сильно еродованих земель);
агротехнічні та лукомеліоративні (в заплавах рік та струмків, озеленення схилів ярів і балок, берегів рік і водойм);
гідротехнічні (вали-тераси, вали-канави, засипка та виположення ярів).
На всіх ділянках уражених водною і вітровою ерозією необхідно виконати планування території з організацією поверхневого стоку. На всіх ділянках нової садибної забудови передбачати протиерозійні заходи і на прилеглих до них територіях.
4. Рекультивація порушених територій
В межах проектованої території міста є ряд порушених територій (кар’єри будівельних матеріалів – пісок, глина) загальною площею біля 5,3 га, а також звалища твердих побутових відходів площею 6,4 га, всього – 11,7 га.
При освоєнні порушених територій у межах населеного пункту враховується:
планувальна структура міста;
доступність центрів трудового, культурно-побутового і рекреаційного тяжіння;
планування і розвиток транспортних і інженерних комунікацій;
візуальне сприйняття порушених ділянок у міському середовищі (композиційна єдність міського і природного середовищ).
На розрахунковий період намічається виконати заходи по рекультивації звалища твердих побутових відходів, а також виконати рекультивацію кар’єрів піску і глини (загальна площа 5,3 га). Всього рекультивувати на загальній площі 11,7 га.
5. Заходи на територіях з просадними ґрунтами.
Згідно інженерно-будівельної оцінки території в межах міста є ділянки які складені просадними ґрунтами І і ІІ типу по ґрунтових умовах (леси, лесові суглинки).
При освоєнні таких територій під забудову як багатоповерхову так і садибну необхідно виконати ретельні інженерно-геологічні вишукування та дослідження ґрунтів; рішення по заходах на таких ділянках приймаються на послідуючих стадіях проектування після обстеження їх. Даним проектом пропонуються наступні.
При замочуванні основи під будівлі, складеної просадними ґрунтами, стійкість та експлуатаційна надійність будівель і споруд забезпечується водозахисними та конструктивними заходами, спрямованими на запобігання просадним властивостям ґрунтів, а саме:
в межах деформаційної зони чи її частини необхідно виконувати ущільнення тяжкими трамбівками, витрамбування котлованів;
в межах всього просадного шару – виконувати глибинне ущільнення ґрунтовими палями, що попередньо замочені в нижніх шарах просадних ґрунтів;
прорізкою просадних ґрунтів основи фундаментів забивними, набивними та буро набивними палями, а також з використанням стовпів чи стрічки з ґрунтів, що закріплені хімічним, термічним чи іншим способом, а також заглибленням фундаментів;
виконувати вертикальне планування ділянки забудови, якісно заповнювати пазухи котлованів та траншей;
при улаштуванні водоакумулюючих споруд і водо несучих комунікацій виключити витікання води;
підвищенням міцності і загальної просторової жорсткості споруд, збільшенням їх піддатливості за допомогою гнучких та розрізних конструкцій, улаштуванням пристосування для вирівнювання конструкцій, а також використанням методів, що забезпечують нормальну роботу обладнання при деформаціях основи.
3.3. Дощова каналізація
Розділ розроблений у відповідності з “ДБН 360-92**” на топографічному матеріалі масштабу 1:5000. Розділ підтверджує технічну спроможність та економічну доцільність планувального вирішення проектної території. При розробці схеми дощової каналізації міста Лубен були вирішені такі основні питання:
способи та напрями відведення дощових і талих вод з території існуючої житлової забудови, вулиць, та територій, намічених під освоєння генпланом;
запобігання забруднення водних об’єктів шляхом влаштування очисних споруд перед випусками дощової каналізації.
Існуючий стан
На теперішній час відведення поверхневих вод з території міста здійснюється закритою дощовою каналізацією, яка відводить поверхневі води з забудованої території та вулиць до річок. Очисні споруди дощової каналізації відсутні. Всього в місті нараховується близько 22,1 км дощової каналізації та 16 випусків стоків у річки.
В цілому мережі дощової каналізації знаходяться в задовільному стані та забезпечують відведення поверхневих вод з території вулиць, на яких вони знаходяться. Систематично проводяться заходи по проточному ремонту, прочищенню та капремонту мереж дощової каналізації (у 2011 р. було прочищено 20,3 км дощової каналізації та виконано капремонт 1,8 км мереж).
Проектні рішення
Зважаючи на перспективи розвитку міста, вже складені умови формування поверхневого стоку, існуючу дощову каналізацію, рельєф, наявність балок, розділення території водними об’єктами, залізницею, неможливо створення однієї системи відведення та очищення поверхневого стоку з території міста, тому передбачено будівництво окремих 17-ти незалежних одна від одної систем дощової каналізації з будівництвом в кожній очисних споруд.
Проектом передбачено:
Розширення та доповнення існуючої дощової мережі;
Будівництво нових головних та магістральних колекторів до яких підключаються колектори із прилеглих вулиць та мікрорайонів;
Будівництво відкритих водовідвідних лотків по тальвегам балок у які здійснюється випуск із мереж дощової каналізації з подачею стоку до очисних споруд;
Будівництво на гирлових ділянках колекторів очисних споруд з випусками очищеного стоку у струмки та річки;
Ліквідація існуючих випусків дощової каналізації та підключення їх до проектної мережі.
На весь проектний період передбачається влаштування:
дощової каналізації
· 55 км;
відкритих водовідвідних лотків (в основному по тальвегам балок)
· 20 км;
очисних споруд – 17 споруд;
В тому числі необхідне проведення невідкладних заходів, які передбачають:
Прочищення дощової каналізації – 17,6 км;
Капремонт дощової каналізації – 2,5 км;
Вартість невідкладних заходів орієнтовно становить 25,0 млн. грн.
На очисних спорудах дощової каналізації необхідно передбачити повну очистку поверхневого стоку відповідно з нормами Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами.
На найбільш забруднених територіях промислових і комунально-складських зон, автотранспортних підприємств, автостоянок, гаражів, автозаправних станцій та інших джерел забруднення залежно від особливостей їхнього функціонального використання і площ, необхідно створити локальні системи водовідведення й очищення дощових вод різного ступеня складності, з максимальною можливістю використання стоку для оборотного водопостачання або для поливу території. При неможливості оборотного використання стоків їх необхідно підключати до міської мережі дощової каналізації.
Заходи з організації відведення дощових та талих вод з території м. Лубни.

з/п
Найменування
заходу
Один.
виміру
Кількість




Проектний
період
В тому числі невідкладні заходи

1
Будівництво дощової
каналізації/ прочищення та капремонт існуючої мережі
км
55,0 / 22,1
- / 20,1

2
Будівництво очисних споруд дощової каналізації
споруда
17
-

В подальшому для забезпечення надійної роботи системи дощової каналізації необхідно виконувати регулярне прочищення, колекторів, дощоприймальних та оглядових колодязів, як найменше один-два рази на рік так, як при їх експлуатації відбувається накопичення значних відкладень. Також необхідно проводити ремонт аварійних трубопроводів з заміною конструкцій колекторів і колодязів термін експлуатації яких закінчився.
Остаточні умови будівництва систем дощової каналізації (мереж та споруд), місця випуску очищених стоків уточнюються на наступних стадіях проектування відповідно гідравлічних розрахунків та технічних умов експлуатуючих організацій.
Генпланом розроблені тільки принципові рішення по відводу дощових і поверхневих вод. Зважаючи на точність топооснови М 1:5000, розроблена схема дощової каналізації підтверджує можливість здійснення планувального вирішення території, потребує уточнення і береться за основу на наступних стадіях проектування відповідно технічних умов експлуатуючих організацій.

3.4. Водопостачання
Джерелом водопостачання м. Лубни є підземні води Дніпровського артезіанського басейну та поверхневі води р. Сула.
Водопостачання міста здійснюється централізованою комунальною системою водопостачання та локальними системами водопостачання промислових підприємств. Комунальний водопровід обслуговує населення міста, комунальні та окремі промислові підприємства. Установлена виробнича потужність комунального водопроводу 20,40 тис. м3/добу.
Джерелом питного водопостачання міста є підземні води бучацько- канівського водоносного горизонту. Свердловини забезпечені нормативними зонами санітарної охорони і мають між собою гідравлічний зв'язок в межах систем. Якість води відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 за винятком фтору, який наявний в усіх свердловинах водозабірних майданчиків, також наявні хлориди на водозаборах №1 та №2. Свердловини мають огорожу в межах першого поясу зони санітарної охорони. Установлена сумарна виробнича потужність насосних станцій I підйому 20,40 тис. м3/добу. На даний час системою комунального водопроводу експлуатуються 44 артезіанських свердловини.
Свердловини розташовано на 3–х окремих водопровідних ділянках:
Ділянка водозабору №1. Розташована у південно-східній частині міста. Складається з 15-ти свердловин (глибиною 105-120 м), 4-х резервуарів чистої води (РЧВ) загальним об’ємом 1200 м3 (2Ч250 м3, 500 м3 та 200 м3).
Ділянка водозабору №2. Розташована у східній частині міста. Складається з 14-ти свердловин (глибиною 105-120 м), 2-х резервуарів чистої води, об’ємом 500 м3 кожний.
Ділянка водозабору №3. Розташована в північній частині міста. Складається з 9-ти свердловин (глибиною 175-195 м), 2-х РЧВ об’ємом 1000 м3 кожний та 2-х РЧВ об’ємом 250 м3 кожний (на даний час в системі водопостачання не задіяні).
У склад водозабору також входять 3 свердловини, що розташовані окремо на території міста: свердловина по вул. Кононівська, вода з якої, за допомогою насосної станцій I підйому (продуктивністю 16 м3/годину) подається безпосередньо у розподільчу мережу міста; дві свердловини (продуктивністю 16 та 18 м3/годину) розташовані у північно-західній частині міста в районі вул. Київська.
Водопровідна мережа міста господарсько-протипожежна, кільцева, низького тиску, має протипожежні гідранти, а також арматуру для аварійного відключення ділянок мережі. Елементи системи, що відносяться до протипожежного водопостачання – першої категорії.
Системою централізованого водопостачання обладнано близько 95% міста. Частина мешканців садибної забудови користується водою з вуличних водорозборів, яких на мережі 242 одиниці.
Промисловість міста представлена підприємствами машинобудування, фармацевтичною, харчовою, легкою та деревообробною галузями.
Локальні системи з самостійними водозаборами з підземних джерел мають наступні підприємства (об’єм відбору у тис. м3 за 2011 р.): Лубенське ЛВУМГ – 4 артсвердловини (11,90), ПАТ „Шліфверст” – 1 артсвердловина (14,70), ТОВ „Лічмаш-прилад” – 1 артсвердловина (2,30), ВАТ „Лубнифарм” – 1 артсвердловина (24,40), ВАТ „Лубенський молочний завод” – 1 артсвердловина (106,50), ПП Машинобудівний завод „Комсомолець” – 1 артсвердловина (1,80), ПП „Завод „Комсомолець” – 1 артсвердловина (0,70).
Локальну систему з самостійним водозаборам з р. Сула має Лубенське ЛВУМГ. За 2011 р. було забрано та використано – 11,90 тис. м3. Ліміт використання – 61,40 тис. м3/рік.
Водозабори, споруди та мережі водопроводу підприємств знаходяться в межах їх території, забрану воду використовують на технологічні та питні потреби підприємств.
Основні проблеми водопостачання міста:
відсутність доочищення води, що призводить до підвищених показників по вмісту фтору та хлоридів на водозаборах міста;
зношеність основних фондів системи питного водопостачання;
незадовільний технічний стан мереж, призводить до втрат води до 33% від загального забору;
висока енергоємність насосного обладнання;
нераціональне використання води питної якості на полив та миття територій зрошення садиб, технологічні потреби промпідприємств;
обмеженість інвестицій, дефіцит фінансових ресурсів необхідних для розвитку, утримання в належному технічному стані та експлуатації системи водопостачання;
недосконалість економічних та правових основ функціонування водопровідно-каналізаційного господарство, що не забезпечує відтворювання та розвиток одного з основних елементів інженерної інфраструктури міста.
Відповідно до розрахункових показників чисельності населення міста, розвитку промислового виробництва та підвищення рівня інженерного обладнання житлового фонду потреба у воді на розрахунковий період складе, у тис. м3/макс. добу:
Потреба у воді
Розрахунковий період

Вода питної якості
16,54

Технічна вода
3,73

Розрахунки по групах водокористувачів наведені у табл. ВК-1.
Ці об’єми підлягають уточненню при розробці галузевих схем та оформлені дозволів на спецводокористування.
Протипожежні витрати води у цілому по місту: при двох розрахункових пожежах для населення по 25 л/с, та 50% від 50 л/с - для промпідприємств зовнішнє і 2Ч2,5 л/с – внутрішнє. Що у сумі складає 864 м3. Нормативний строк відновлення протипожежного запасу води – 24 години, забезпечується при знижені подачі води на інші потреби на 6%, що не перевищує допустимих показників згідно СНиП 2.04.02-84 п. 2.25. Протипожежний запас намічається зберігати в резервуарах чистої води на водопровідних ділянках. Протипожежні потреби для кожної зони водопостачання визначаються на стадії розробки спеціалізованої схеми відповідно до розрахункової чисельності населення, категорії виробництв та ступеню вогнестійкості будинків окремих зон.
Джерелом централізованого водопостачання м. Лубни прийнято підземні води.
Експлуатаційні запаси по місту складають 20,40 тис. м3/добу, у тому числі по ділянкам водозаборів:
Ділянки
Запаси по категоріям, тис. м3/добу


А
В
С
Всього

Водозабір №1
3,00
5,00
-
8,00

Водозабір №2
-
1,80
6,60
8,40

Водозабір №2
3,20
0,80
-
4,00

Всього
6,20
7,60
6,60
20,40

Існуючі запаси підземних вод покривають розрахункову потребу у воді на проектний період. Господарсько-питне водопостачання передбачається централізованим комунальним водопроводом, що має забезпечити надійний санітарний контроль за якістю, а також за раціональним використанням питної води. Централізованим водопроводом намічається охопити все населення міста. Система другої категорії надійності подачі води. Мережа|сіть| кільцева, протипожежна – низького тиску. Елементи системи, що забезпечують протипожежні потреби відносяться до першої категорії. На мережі встановлюються пожежні гідранти згідно СНиП 2.04.02-84, а також арматура для аварійного відключення ділянок мережі|сіті|.
Існуюча продуктивність централізованої системи водопостачання забезпечує розрахункову потребу у воді питної якості. Проектом пропонується її реконструкція та створення єдиної системи водопостачання в межах міста. Проведення робіт по розвідці та оновленню даних по запасам підземних вод з залученням відповідних спеціалізованих закладів та організацій. Для поліпшення водопостачання міста рекомендується виконати гідравлічний розрахунок для оптимізації роботи системи, здійснити реконструкцію старих мереж, закільцювати існуючі тупикові мережі міста, здійснити будівництво нових магістральних мереж у районах перспективної забудови. Провести повне обладнання житлового фонду системами водопостачання.
Технічне водопостачання буде здійснюватися по схемах, що існують на промпідприємствах. Для зменшення витрат свіжої води з природних джерел, необхідно збільшити використання води у системах оборотного та повторного водопостачання в цілому по місту, орієнтовно на 25%.
Для зрошення садиб, поливання та миття територій передбачається використання переважно місцевих поверхневих джерел та ґрунтових вод із будівництвом поливальних водопроводів. Використання води міського водопроводу – тільки для територій, до санітарного стану яких ставляться підвищені вимоги (дитячі установи, лікарні тощо).
Основні заходи щодо вдосконалення та розвитку системи водопостачання міста:
створення єдиної системи водопостачання в межах міста;
повне обладнання житлового фонду системами водопостачання;
облаштування житлового фонду водомірними пристроями і регуляторами тиску для ліквідації непродуктивних витрат води;
удосконалення системи подачі та розподілу води будівництвом нових і перекладкою амортизованих водоводів і мереж з використанням сучасних методів прокладки та матеріалів труб (пластмасових);
створення сучасної автоматизованої системи управління водогосподарським комплексом;
розробка та запровадження комплексу заходів направлених на зменшення собівартості подачі та реалізації води;
впровадження комплексу заходів щодо екологізації водогосподарського комплексу промпідприємств, передбачених Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства України: запровадження водозберігаючих технологій, скорочення питомих витрат води на одиницю продукції, модернізація діючих та будівництво нових систем зворотного і повторного водопостачання, створення замкнутих систем водокористування підприємств, розроблення і здійснення кожним підприємством водозберігаючих та водоохоронних заходів, удосконалення систем лімітування та моніторингу витрат, а також якості води, ліквідацію втрат та непродуктивних витрат води;
модернізація виробничої бази, удосконалення економічних та правових засад функціонування водопровідно-каналізаційного господарства.
Невідкладні заходи загальноміського значення визначені з урахуванням “Програми модернізації системи водопостачання та водовідведення в м. Лубни”:
прокладення нового водоводу від ВЗМ № 2 до м. Лубни Ш 400 мм L=1700 м;
буріння допоміжних свердловин для змішування води двох підземних горизонтів для проведення води з вмістом фтору до 1,5 мг/дм3;
заміна глибинних насосів ЕЦВ в кількості 37 шт. на ДВС №№ 1, 2, 3;
встановлення електролічильників диференційованого (погодинного) обліку електроенергії на ДВС №№ 1, 2, 3;
заміна водопровідних мереж міста довжиною 10,50 км;
прокладення нового водоводу від ВЗМ № 1 до м. Лубни Ш 400 мм L=700 м;
розробка (коригування) галузевої Схеми водопостачання м. Лубни (після затвердження генерального плану) у відповідності з новими рішеннями по складу, кількості та розміщенню водокористувачів, установлення складу першочергових і перспективних заходів та механізму реалізації зазначеної Схеми.
Для гарантованого забезпечення питною водою населення і евакуйованих, що прибувають, у випадку виходу з ладу усіх головних споруд або забруднення джерела водопостачання слід передбачити резервуари з метою створення у них не менше тридобового запасу питної води за нормою не менше 10 л на добу на одну людину.
Для Лубен сумарна ємність резервуарів повинна бути:
при чисельності населення (існуючій) у 48,1 тис. осіб – 1467 м3;
при чисельності населення (проектній) у 45,4 тис. осіб – 1392 м3.
Розміщення резервуарів питної води загальною ємністю біля 1500 м3 передбачається на існуючих ділянках водозабору №1, 2, 3.
Зазначені резервуари питної води повинні бути обладнані фільтрами-поглиначами для очищення повітря від радіоактивних речовин і крапельно-рідинних отруйних речовин та герметичними (захисно-герметичними) люками і пристроями для роздавання води у переносну тару.
Існуючі водозабірні свердловини для систем водопостачання міста, промислових підприємств, а також поливу сільськогосподарських угідь повинні мати пристрої, які дозволяють подавати воду на господарсько-питні потреби шляхом розливу у переносну тару, а свердловини з дебітом 5 л/с і більше повинні мати, крім того, пристрої для забору води з них пожежними автомобілями.
Існуючі та запроектовані для водопостачання населення і сільськогосподарських тварин шахтні колодязі, кювети та інші споруди для забору підземних вод повинні бути захищені від потрапляння у них радіоактивних опадів і крапельно-рідинних отруйних речовин.

3.5. Водовідведення
Каналізування м. Лубни здійснюється по повній роздільній схемі. Відведення і очищення побутових та виробничих стічних вод здійснюється загальноміською централізованою системою каналізації. За 2011 р. на міські очисні споруди системою каналізації|спорудженнях| було відведено та очищено 1176,00 тис. м3 стічних вод (3,22 тис. м3/добу). Установлена|установлена| виробнича потужність системи каналізації 12,30 тис. м3/добу.
Ділянки очисних споруд КОС№1 та КОС№2 розташовані у південно-західній частині міста в районі вул. Березової 53, поруч з міським звалищем та межують одна з другою. Установлена|установлена| пропускна спроможність очисних споруд 12,30 тис. м3/добу.
Очисні споруди КОС№1 були введені в експлуатацію у 1974 р. Проектна продуктивність 6,60 тис. м3/добу, фактична середня завантаженість близько 1,80 тис. м3/добу. Нормативна санітарно-захисна зона від споруд 400 м – забезпечується.
Очисні споруди КОС№2 були введені в експлуатацію у 1967 р. Проектна продуктивність 5,68 тис. м3/добу, фактична середня завантаженість близько 1,50 тис. м3/добу. Нормативна санітарно-захисна зона від споруд 400 м – забезпечується.
На обох ділянках очисних споруд стічні води проходять механічне, біологічне очищення та знезаражуються. Після очищення стічні води скидаються через скидний каналізаційний залізобетонний колектор у скидний земляний канал протяжністю близько 6,00 км, побудований в 1970-80-х роках на місті старого природного русла р. Сула. Канал впадає в р. Сула між с. Терни та с. В’язівок Лубенського району.
У теперішній час КП „Лубни-водоканал” експлуатує: 12 каналізаційних насосних станцій.
Сумарна протяжність головних колекторів комунальної каналізації 24,40 км, із них ветхих та аварійних 2,30 км (9%). Вуличної каналізаційної мережі 9,90 км, із неї ветхої та аварійної 2,00 км (20%). Внутрішньоквартальної та внутрішньодворової мережі 10,80 км, із неї ветхої та аварійної 1,40 км (13%). Централізованою системою каналізації охоплено близько 65% міста. Більша частина садибної забудови не каналізована, мешканці користуються вигребами.
Промислові підприємства після попереднього очищення скидають стічні води у міську каналізацію.
Власні очисні споруди потужністю 28,00 тис. м3/добу має Лубенське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів (ЛВУМГ). Споруди та мережі знаходяться за межами міста. Після очищення стічні води скидаються (за 2011 р. – 12,90 тис. м3) на поля фільтрації.
Основні проблеми каналізування міста:
незадовільний технічний стан каналізаційних мереж. Близько 20% мереж знаходяться у аварійному стані;
дощова каналізація у м. Лубни не організована, що призводить до попадання дощових та снігових стоків у централізовану систему каналізації через не герметичні люки;
недосконалість існуючих технологій очищення стічних вод;
основна частина об’єктів каналізації побудована більш 30 років і використало свій технічний ресурс;
морально та фізичне застаріле обладнання насосних станцій, яке має велику енергоємність;
не вирішено питання використання та утилізації мулу і осадів стічних вод;
наявність неканалiзованої забудови на території міста, що веде до забруднення ґрунтів;
недосконалість економічних та правових основ функціонування водопровідно-каналізаційного господарство, що не забезпечує відтворювання та розвиток одного з основних елементів інженерної інфраструктури міста.
Відповідно до розрахункових об’ємів водопостачання (табл. ВК-1) об’єм промпобутових стічних вод на розрахунковий строк складе 15,91 тис. м3/добу.
Відведення та очищення їх передбачається централізованою комунальною каналізацією на міські очисні споруди, які потребують розширення за рахунок впровадження новітніх технологій очищення стічних вод зі збільшенням продуктивності до 16,00 тис. м3/добу. Поліпшення роботи міської каналізації передбачається за рахунок реконструкції існуючих споруд (насосних станцій, самопливних колекторів, напірних трубопроводів), будівництва нових каналізаційних насосних станцій, прокладки самопливної і напірної мереж каналізації в районах нової та існуючої неканалiзованої забудови.
Згідно генерального плану, частина територій, зарезервованих для розміщення громадської забудови, розташовані периферійно та мають значну віддаленість від централізованих мереж. Враховуючи великі одночасні капіталовкладення та тривалий термін будівництва централізованої системи каналізації в районах нової та існуючої неканалiзованої забудови, на першому етапі для даних територій рекомендується улаштування локальних систем з очисними спорудами повного біологічного очищення, які мають бути елементами централізованої системи і на другому етапі перекачувати очищені стічні води у цю систему.
Основні напрямки розвитку та модернізації системи каналізації міста:
нарощування пропускної спроможності системи водовідведення до продуктивності 16,00 тис. м3/добу, забезпечення резерву продуктивності міської каналізації для нового житлового будівництва, каналізування садибної забудови;
удосконалення технології очистки стічних вод, підвищення ефективності головних стадій її очищення та знезараження;
модернізація системи каналізації перекладкою амортизованих колекторів і мережі з використанням сучасних матеріалів з антикорозійною та абразивною стійкістю, реконструкцією насосних станцій, дублюванням напірних колекторів, прокладкою самопливних колекторів;
будівництво мереж, насосних станцій і напірних колекторів у районах нової забудови;
забезпечення на кінець розрахункового строку генплану повного охоплення забудови міста централізованою каналізацією;
розробка та запровадження системи моніторингу скидів виробничих стічних вод у міську каналізацію, в першу чергу по показникам якості, для забезпечення нормального функціонування технологічних процесів біохімічної очистки і доочистки;
модернізація виробничої бази, удосконалення правових і економічних основ функціонування водопровідно-каналізаційного господарства.
Невідкладні заходи загальноміського значення визначені з урахуванням “Програми модернізації системи водопостачання та водовідведення в м. Лубни”
монтаж установки плавного пуску насосного агрегату КНС №№ 4, 4А, 8;
капітальний ремонт КОС;
очистка приймальних резервуарів КНС №№ 2, 3, 7, 8;
заміна насосного обладнання КНС №№ 3, 3А, 4, 4А, 10;
заміна каналізаційних мереж міста довжиною 1,50 км;
розробка (коригування) галузевої Схеми каналізації м. Лубни (після затвердження генерального плану) у відповідності з новими рішеннями по складу, кількості та розміщенню водокористувачів, установлення складу першочергових і перспективних заходів та механізму реалізації Схеми.
Таблиця ВК-1
Розрахунок об’ємів водоспоживання, водовідведення(

Групи водокористувачів

Чисельність споживачів, тис. осіб
Норма,
л/добу
Об’єм
тис. м3/макс. добу

Госппитні потреби населення




– багатоповерхова житлова забудова з централізованим гарячим водопостачанням

22,40

290


6,50

– садибна забудова з місцевими водонагрівачами

23,00

210

4,83

Разом: – середньодобово


11,33

– максимальна доба

к=1,2
13,60

Невраховані витрати

10%
1,36

Промислові підприємства

– вода питної якості


0,90

– технічна вода


0,30

Полив-миття територій, у т.ч.:




– із міського водопроводу
45,40
15
0,68

– із локальних систем
45,40
30
1,36

– зрошення присадибних ділянок
23,00
90
2,07

Разом: – вода питної якості


16,54

– технічна вода


3,73

Стічні води

– населення


13,60

– невраховані


1,36

– промислові підприємства


0,95

РАЗОМ


15,91


3.6. Мережі зв’язку
Загальні положення
В даному розділі проекту розглянуті питання мереж зв’язку Генерального плану м. Лубни, Полтавської області.
Розділ проекту виконано на основі таких документів та матеріалів:
ДБН 360-92** м. Київ-2002 р. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень;
архітектурних та технічно-економічних розробок;
вихідних даних, зібраних інститутом «Діпромісто»;
А. Телефонний зв’язок
Існуючий стан
На теперішній час в м. Лубни існують:
АТС -54 по вул. Радянська, 1/5. Можливості розширення немає;
Si-2000 по вул. Радянська, 1/5. Можливість розширення існує;
RL-1 по вул. Ватутіна, 45. Можливість розширення існує;
RL-2 по вул. Метеорологічна, 35/2. Можливість розширення існує;
RL-3 по вул. Авіаторська, 11. Можливість розширення існує.
Відсоток телефонізації складає 51%.
В місті діють оператори мобільного зв’язку Київстар, МТС, life
Лінії телефонного зв’язку частково в телефонній каналізації частково повітряні.
Проектне рішення
В табл. 1 наведені вихідні дані динаміки чисельності населення в м. Лубни: чисельність населення на опорний рік 2011 р. та на розрахунковий строк 2031 р.
Таблиця 1.
Вихідні дані
Вид забудови
Опорний рік 2011
Розрахунковий строк 2031


Кільк. населення, осіб
Кільк. населення, осіб

Багатоквартирна
22200
22400

Садибна
25900
23000

Разом по місту
48100
45400

В табл. 2 наведена розрахункова потреба в телефонних апаратах для всього міста відповідно з динамікою чисельності населення з урахуванням потреб в телефонах нежитлового фонду.
Таблиця 2.
Таблиця розрахунків навантажень
Вид забудови
Вид фонду
Опорний рік (2011)
Розрахунковий строк (2031)



Кільк. телеф. абонентів, шт.
Кільк. абонентів провод. мовл., шт.
Кільк. телеф. абонентів, шт.
Кількість абонентів провод. мовл., шт.

Багатоквартирна
житловий
8880
8880
8960
8960


не житловий
888
888
896
896

Разом по багатоквартирній забудові
9768
9768
9856
9856

Садибна
житловий
10360
10360
9200
9200


не житловий
518
518
460
460

Разом по садибній забудові
10878
10878
9660
9660

Разом по місту
20646
20646
19516
19516

Згідно з таблицею навантаження 2 на 2011 р. в місті повинно бути встановлено 20646 телефонних апаратів, враховуючи нежитловий фонд; на 2031 рік відповідно повинно бути 19516 телефонних апаратів.
В табл. 3 наведені вихідні дані для розрахунку телефонного навантаження на нових площадках забудови.
Табл. 3.
Чисельність населення на нових площадках забудови
№ п/п
Найменування площадки
Вид забудови
Населення, осіб

1.
Вільні території в існуючій межі міста


відводи в районі ГРС
садибна забудова
504


колишня пром. ділянка по вул. Кононівській

112

Разом по п.1

616

2.
"Василькове поле"
багатоквартирна забудова
840


Винос військової частини. "Замкова гора"

1440

Разом по п.2
 
2280

3.
Вільні території за існуючою межею міста


№1. Біля об'їздної дороги в районі с. Круглик
садибна забудова
1392


№2. Біля об'їздної дороги в районі с. Круглик

792


Північна

726


Південна

144

Разом по п. 3

3054

4.
Незавершене будівництво
багатоквартирна забудова
148

5.
Вибіркове будівництво

400

Разом по п. 4, 5
548

Разом по всій новій забудові в місті
багатоквартирна забудова
2828


садибна забудова
3670

Всього населення на новобудовах
6498

В табл. 4 наведені результати розрахунків потреб в телефонах на нових площадках забудови з урахуванням потреб в нежитловому фонді.
Табл. 4.
Таблиця навантажень по площадкам забудови
№ п/п
Найменування площадки
Вид забудови
Вид фонду
Кільк. телеф. абонентів, шт.
Кільк. абонентів проводового мовлення, шт.

1.
Вільні території в існуючій межі міста


відводи в районі ГРС
садибна забудова
житл.
202
202




нежитл.
10
10


колишня пром. ділянка по вул. Кононівській

житл.
45
45




нежитл.
2
2

Разом по п.1
житл.
246
246


нежитл.
12
12

2.
"Василькове поле"
багатокварт. забудова
житл.
336
336




нежитл.
34
34


Винос військової частини. "Замкова гора"

житл.
576
576




нежитл.
58
58

Разом по п.2
житл.
912
912


нежитл.
91
91

3.
Вільні території за існуючою межею міста


№1. Біля об'їздної дороги в районі с. Круглик
садибна забудова
житл.
557
557




нежитл.
28
28


№2. Біля об'їздної дороги в районі с. Круглик

житл.
317
317




нежитл.
16
16


Північна

житл.
290
290




нежитл.
15
15


Південна

житл.
58
58




нежитл.
3
3

Разом по п. 3
житл.
348
348


нежитл.
17
17

4.
Незавершене будівництво
багатокварт. забудова
житл.
59
59




нежитл.
6
6

5.
Вибіркове будівництво

житл.
160
160




нежитл.
16
16

Разом по п. 4, 5
житл.
219
219


нежитл.
22
22

Разом по всій новій забудові в місті
багатокварт. забудова
житл.
1131
1131



нежитл.
113
113


садибна забудова
житл.
594
594



нежитл.
30
30

Загальна розрахункова потреба в телефонах на новій забудові
1868
1868

При розрахунках прийнято 100% телефонізація, тобто 1 телефон на одну сім’ю. Коефіцієнт сімейності прийнятий 2,5 чол.
Кількість телефонів нежитлового фонду в новій багатоквартирній забудові прийнята 10% від загальної кількості телефонів житлового фонду багатоквартирної забудови. Кількість телефонів нежитлового фонду в новій садибній забудові прийнята 5% від загальної кількості телефонів житлового фонду садибної забудови.
Із табл. 4 видно, що потреба в телефонах для нового житлового будівництва, в межах та поза межами міста, а також для вибіркового будівництва в місті та на завершене будівництво складає 2785 (2800) шт.
Абонентів площадок забудови № 3,4 рекомендується підключити до нового електронного виносного модуля ємністю 1000 номерів (з урахуванням резерву - 1100 номерів).
Абонентів площадок забудови № 1, 5, а також «Василькове поле» рекомендується підключити до існуючої АТС по вул. Ватутіна, 45.
Абонентів площадки забудови № 6 рекомендується підключити до існуючої АТС по вул Авіаторська, 11.
Абонентів площадки забудови «Замкова гора» рекомендується підключити до існуючої АТС по вул. Радянська, 1/5.
Абонентів вибіркового та незавершеного будівництва в межах міста рекомендується підключити до існуючих АТС по вул. Ватутіна, 45 та вул. Радянська, 1/5.
Всі існуючі АТС в місті крім АТС-54, яка знаходиться за адресою вулю Радянська, 1/5, мають можливість розширення. Обладнання АТС -54 необхідно замінити на сучасне цифрове як технічно та морально застаріле.
Ємності, які підключаються до існуючих АТС, розраховуються і уточнюються на наступних стадіях проектування.
Телефонна мережа передбачається кабельною в телефонній каналізації і повинна виконуватись по шафовій системі. Для забезпечення якісної роботи швидкісного Інтернету рекомендується поступовий перехід на волоконно-оптичні лінії зв’язку. Міжстанційні мережі необхідно виконати волоконно-оптичними кабелями.
Командні пункти (КП) цивільної оборони повинні мати сполучні лінії з центральною АТС і не менш, ніж із двома районними АТС, що забезпечує надійний і стійкий зв’язок. Крім того, необхідно з’єднати існуючі стійки СЦВ і ПС сполучними лініями з КП.
При видачі технічних умов на проектування телефонного зв’язку ГАТС повинна погодити їх із управлінням спеціальної, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення.
Промислові підприємства, що будуть працювати за вказівкою управління спеціальної, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення, забезпечуються зв’язком від найближчих розподільних шаф міської телефонної мережі.
З метою забезпечення більш стійкого зв’язку під час особливого періоду всі мережі повинні бути прокладені в телефонній каналізації.
Для забезпечення більш швидкісним і надійним обміном інформацією міжстанційні та магістральні мережі рекомендується переводити на оптико-волоконні кабелі.
Б. Проводове мовлення
Існуючий стан
На теперішній час в м. Лубни існує радіовузол потужністю 2 по 15 кВт. Радіовузол знаходиться за адресою: вул. Радянська, 1/5.
Лінії проводового мовлення - повітряні, виконані в основному на електроопорах вздовж вулиць.
Проектне рішення
В табл. 1 наведені вихідні дані динаміки чисельності населення в м. Лубни: чисельність населення на опорний рік 2011 р. та на розрахунковий строк 2031 р.
В табл. 2 наведена розрахункова потреба в радіоточках для всього міста відповідно з динамікою чисельності населення з урахуванням потреб в радіоточках нежитлового фонду.
Згідно з таблицею навантаження 2 на 2011 р. в місті повинно бути встановлено 20646 радіоточок, враховуючи нежитловий фонд; на 2031 рік відповідно повинно бути 19516 радіоточок.
В табл. 3 наведені вихідні дані для розрахунку навантаження проводового мовлення на нових площадках забудови.
В табл. 4 наведені результати розрахунків потреб в радіоточках на нових площадках забудови з урахуванням потреб в нежитловому фонді.
При розрахунках прийнято 100% радіофікації, тобто 1 радіоточка на одну сім’ю. Коефіцієнт сімейності прийнятий 2,5 чол.
Кількість радіоточок нежитлового фонду в новій багатоквартирній забудові прийнята 10% від загальної кількості радіоточок житлового фонду багатоквартирної забудови. Кількість радіоточок нежитлового фонду в новій садибній забудові прийнята 5% від загальної кількості радіоточок житлового фонду садибної забудови.
Із табл. 4 видно, що потреба в радіоточках для нового житлового будівництва, в межах та поза межами міста, а також для вибіркового будівництва в місті та на завершене будівництво складає 2785 (2800) шт.
При розрахунках прийнято 100% радіофікація, тобто 1 радіоточка на одну квартиру або садибну забудову. Середня розрахункова потужність на кожну радіоточку складає 0,25 Вт з урахуванням вуличних гучномовців та втрат на довгих лініях.
Кількість радіоточок нежитлового фонду в багатоквартирній забудові прийнята 10% від загальної кількості радіоточок житлового фонду багатоквартирної забудови, а кількість радіоточок нежитлового фонду в садибній забудові прийнята 5% від загальної кількості радіоточок житлового фонду садибної забудови
Загальна потужність всіх радіоточок абонентів існуючої та нової забудови складає 7000Вт. Потужність існуючого радіовузла достатня для підключення як нових так і існуючих абонентів.
Рекомендується замінити обладнання радіовузла на сучасне, бо існуюче обладнання морально та фізично застаріле.
Всі радіоточки нових площадок забудови, а також вибіркового та незавершеного будівництва рекомендується підключити до існуючого радіовузла,.
Всі радіоточки нових площадок забудови, а також вибіркового та незавершеного будівництва рекомендується підключити до існуючого радіовузла.
Виходячи з вище сказаного, загальна прогнозуєма розрахункова потужність всіх радіоточок абонентів існуючої та нової забудови з урахуванням вуличних гучномовців для об’яв цивільної оборони складає 51615 (7000) Вт;на розрахункових строк - 4879 (5000)Вт . Потужність існуючого радіовузла ( 2х15 кВт) достатня для підключення як нових так і існуючих абонентів.
Лінії проводового мовлення рекомендується виконувати в окремому каналі телефонної каналізації або повітряними.
В розрахунок потужності обладнання радіовузлів входить загальна потужність вуличних гучномовців.
Рекомендується організація системи примусового включення спеціальних гучномовців у міському центрі дозвілля, клубах, школах, стадіоні, залізничній станції, автостанції та інших громадських закладах по існуючій радіотрансляційній мережі. Для цієї мети рекомендується застосовувати апаратуру примусового включення динаміків, вартість яких передбачати в проектах існуючих споруд зв’язку.
За узгодженням з управлінням спеціальної, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення необхідно забезпечити сполучні телефонні лінії від центральної підсилювальної станції (ЦУС) на КП.
З метою забезпечення більш стійкої роботи радіотрансляційної мережі під час особливого періоду всі мережі повинні бути прокладені в телефонній каналізації.
В. Телебачення
Існуючий стан
На теперішній час в м. Лубни існують індивідуальні локальні системи ефірного телебачення.
Проектне рішення.
Рекомендується на дахах нових висотних будинків встановити головні станції кабельного телебачення, до яких необхідно підключити певних найближчих абонентів. Головні станції кабельного телебачення повинні відповідати діючим в Україні нормам.
Рекомендується кабелі телебачення прокладати в телефонній каналізації.
Крім того в садибній забудові та місцях, де це доцільно, рекомендуються індивідуальні локальні системи телебачення.
На території місто Лубни існує РТС за адресою: м. Лубни, вул. Грушевського, 27. Висота башти 110 м над рівнем землі.
РТС Лубни транслює 10 програм аналогово телевізійного мовлення, 4 програми телевізійного мовлення та 2 програми аналогово звукового мовлення.
Потужність передавачів аналогово телевізійного мовлення складає 100 Вт, потужність передавачів цифрового телевізійного мовлення складає 200 Вт, потужність передавачів аналогового звукового мовлення складає 500 та 100 Вт.
Оповіщення населення може здійснюватися крім радіотрансляційної мережі телеінформаційними мережами міста.
3.7. Енергопостачання
А. Електропостачання
На теперішній час електропостачання міста Лубни здійснюється від підстанцій напругою 110 кВ: ПС 110/35/10 кВ «Лубни-районна» (2(16 МВА) та ПС 110/10 кВ «Лубни-місто» (1(32+1(25 МВА) через повітряні лінії електро-передачі 35-110 кВ. З’єднання ПС „Лубни-районна” здійснюється по дволанцюговим повітряним лініям електропередачі 110 кВ «Лубни-районна – Грибінки», «Лубни-районна – Лазірки» та «Лубни-районна – Лубни КС», «Лубни-районна – Оріховка». Також ПС «Лубни-районна» по ПЛ-110 кВ з’єднана з ПС «Оржиця», ПС «Ковалі», а по ПЛ-35 кВ – з ПС «Михнівці», ПС «Калайдинці», ПС «Нафтобаза» та ПС «Засулля». Живлення ПС «Лубни-місто» здійснюється дволанцюговою відпайкою від ПЛ-110 кВ «Лубни-районна – Лубни КС», «Лубни-районна – Оріховка».
Споживання електроенергії по місту через мережі 10 кВ за даними Лубенської філії ВАТ «Полтаваобленерго» склало близько 73,4 млн.кВт(годин за рік; максимальне навантаження – 22,8 МВт.
Основною проблемою електропостачання міста є те, що на існуючій електропідстанції працює фізично та технологічно застаріле обладнання, а значна кількість мереж відпрацювала свій нормативний ресурс.
Для вирішення схеми електропостачання виконано розрахунок електричних навантажень. Електричні навантаження підраховані згідно до архітектурно-планувальних рішень та економічного завдання суміжних відділів, завдання на проектування та питомих нормативів:
господарсько-побутові та комунальні навантаження житлового фонду підраховано за укрупненими показниками споживання електроенергії за рік на одну людину згідно норм ДБН360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень”, як для будинків з газовими плитами. При цьому прийняті нормативи враховують електроспоживання житловими будинками, громадськими закладами, підприємствами побутового призначення, вуличним освітленням, водопостачанням, каналізацією тощо;
електричне навантаження промислових споживачів також підраховано за укрупненими показниками споживання електроенергії за рік одним робітником з диференціюванням по галузях господарства.
Прийняті нормативи та підсумки розрахунків наведені у таблиці.
Таблиця
Підрахунок сумарних електричних навантажень

п/п
Найменування
Річне споживання електроенергії,
млн. кВт13 EMBED Equation.3 1415годин
Загальне
навантаження,
тис.кВт

1
Господарсько-побутові та комунальні потреби населення
72,6
12,8

2
Промисловість
80,8
20,0


ВСЬОГО
153,4
32,8

Виходячи з розрахунків електричних навантажень господарсько-побутових та комунальних потреб населення та враховуючи місцеві умови м. Лубни Схема зовнішнього електропостачання міста залишається без змін. При цьому для забезпечення надійного електропостачання споживачів міста в цілому та з урахуванням електропостачання нових ділянок забудови, що передбачені Генеральним планом, пропонується проведення наступних заходів:
Для покриття електричних навантажень, при необхідності, на існуючих підстанціях можлива заміна силових трансформаторів на нові трансформатори із збільшенням трансформаторної потужності. При збільшенні потужності трансформаторів на підстанціях, провести реконструкцію ЛЕП із зміною перерізів дротів, при необхідності, для збільшення пропускної здатності.
Розподіл електроенергії між споживачами передбачено по мережах напругою 10-0,4 кВ, для чого передбачити будівництво необхідної кількості розподільчих пунктів 10 кВ (РП-10 кВ), трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ (ТП-10/0,4 кВ), мереж 10 кВ та 0,4 кВ та зовнішнього освітлення. Розміщення, кількість та потужність РП-10 кВ, ТП-10/0,4 кВ та траси ЛЕП вирішуються на подальших стадіях проектування згідно Технічних умов енергопостачальної організації.
При забудові проектних площадок слід врахувати розташування існуючих повітряних ліній 110-35 кВ та передбачити улаштування технічних коридорів і охоронних зон.
На протязі всього розрахункового періоду необхідно проводити реконструкцію та розширення електричних мереж, заміну зношеного та морально застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та технології.
Положення електропідстанцій та траси ліній електропередачі 110-35 кВ показано на схемі.
Розподільчі лінії електропередач напругою 110 – 330 кВ (у м. Лубни – 110 кВ) повинні бути закільцьовані і підключені до кількох джерел електропостачання з урахуванням можливого пошкодження окремих джерел.
Б. Теплопостачання
На теперішній час теплопостачання житлово-комунального сектору м. Лубни забезпечується централізованими та децентралізованими системами, джерелами яких є промислово-опалювальні, районні, квартальні та групові опалювальні котельні. В обслуговуванні ОКВПТГ “Лубнитеплоенерго” станом на 01.01.2012 р. – 10 котелень, встановленою потужністю близько 100,13 Гкал/год., приєднаною – 47,66 Гкал/год, кількість встановлених котлів (енергоустановок) – 46 од. За 2011 р. котельнями підприємства було вироблено 101617,9 Гкал теплової енергії, відпущено – 86321,8 Гкал, у тому числі населенню – 68792,1 Гкал, втрати теплової енергії склали – 13072,1 Гкал. Загальна протяжність мереж по підприємству складає близько 34,1 км, з них ветхих та аварійних – 17,4 км. Частка теплового потоку забезпечується відомчими котельнями.
Найбільш значними джерелами теплоти є:
котельня Чкалова, 17. Встановлена потужність 16,6 Гкал/год., приєднана – 13,87 Гкал/год.;
котельня Першотравнева, 34/6. Встановлена потужність 19,5 Гкал/год., приєднана – 6,39 Гкал/год.;
котельня Комсомольська, 42. Встановлена потужність 19,6 Гкал/год., приєднана – 9,18 Гкал/год.;
котельня П. Осипенко, 48 в. Встановлена потужність 16,0 Гкал/год., приєднана – 3,87 Гкал/год.
У садибній забудові використовується автономне теплове обладнання.
Проблемними у сфері теплопостачання міста залишаються такі питання:
частина теплових мереж морально та фізично застаріла та потребує заміни;
застаріле котельне обладнання – 26 котлів мають термін експлуатації більше 20 років;
неякісна підготовка до опалювального сезону житлових будинків.
Промислові підприємства користуються теплом власних котелень або котелень територіально суміжних підприємств.
Основним паливом в котельних установках є природний мережний газ.
Проектні рішення
Виходячи з перспективи розвитку сельбищної території м. Лубни, теплопостачання існуючого та нового багатоквартирного житлового фонду, закладів та підприємств обслуговування передбачається централізованими та децентралізованими системами.
Витрати теплоти по споживачах житлово-комунального сектору визначені відповідно до прийнятої забезпеченості:
багатоквартирної забудови опаленням та гарячим водопостачанням;
закладів та підприємств обслуговування опаленням, гарячим водопостачанням та вентиляцією.
Теплопостачання садибної житлової забудови вирішується і надалі автономними теплоустановками.
Розрахункові витрати теплоти на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання житлово-комунального сектора визначено згідно даних щодо динаміки розвитку житлового фонду та розселення населення, у відповідності до вимог нормативних документів: ДБН В.2.5-39:2008 “Теплові мережі” і СНиП 2.01.01-82 “Строительная климатология и геофизика”.
Витрати теплоти по промислових підприємствах визначено по даних фактичного паливоспоживання із урахуванням перспективи їх розвитку та наведено в цілому по місту.
За результатами розрахунків, додатковий тепловий потік для житлово-комунального сектору м. Лубни, з урахуванням втрат теплової енергії у теплових мережах та витрат на власні потреби джерела теплопостачання, складе на розрахунковий період близько 14,57 МВт.
З метою вибору оптимального варіанту надійного теплозабезпечення споживачів м. Лубни в цілому, ТОВ ЦЕК «ЕСКО-ЦЕНТР» розроблено проект “Перспективний план розвитку системи теплозабезпечення м. Лубни Полтавської області (енерго- та екологоефективна схема теплопостачання)”. Проектом передбачено основні концептуальні напрямки оптимізації схеми теплопостачання м. Лубни:
підвищення ефективності використання теплової енергії;
використання нетрадиційних відновлюваних джерел енергії;
розвиток систем автономного теплозабезпечення, обсяги впровадження залежать від місцевих та технічних умов;
оптимізація існуючої системи теплопостачання за умовами забезпечення теплових навантажень шляхом впровадження технічних заходів з модернізації і реконструкції існуючих джерел теплової енергії і теплових мереж;
заміна застарілого енергоємного та неефективного устаткування (котли, теплові насоси, трубопроводи);
впровадження на Підприємстві системи енергоменеджменту.
Загальна вартість оптимізації системи теплопостачання складатиме 87725,1 тис. грн. (генерація – 60317,65 тис. грн. та мережі – 27407,4 тис. грн.).
Для об'єктів, в яких неприпустимо перерву в подачі теплоти (лікарні, готелі, д/с цілодобового функціонування, тощо), відповідно до вимог ДБН В.2.5-39:2008 (п. 4.1.1, 7.5.2, 7.5.3), необхідно передбачити наявність місцевого резервного джерела теплопостачання.
Теплопостачання багатоквартирного житлового фонду і об’єктів громадського призначення, з урахуванням навантажень споживачів нового будівництва, вирішується шляхом реалізації встановлених потужностей існуючих котелень через будівництво додаткових теплових мереж. Розвиток існуючої системи теплових мереж обумовлюється резервом потужності визначених джерел та величиною додаткових навантажень нових споживачів, за умови одержання відповідних Технічних умов на підключення до даної системи.
Орієнтовно для забезпечення додаткового розрахункового теплового потоку від джерел теплоти за системою помірно-централізованого теплопостачання, на розрахунковий строк намічено прокласти 1,5 км теплових мереж.
Забезпечення рентабельного та надійного теплопостачання для об’єктів, що розглядаються на базі помірно-централізованого та децентралізованого теплопостачання від існуючих джерел теплоти, потребує проведення їх модернізації, впровадження енергозберігаючих технологій, повної автоматизації котлів найбільш перспективних котелень з урахуванням сучасних розробок і рекомендацій, а також виведення з експлуатації морально застарілих малоефективних котелень при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні. Важливою енергозберігаючою технологією є впровадження на котельнях парогазового циклу, парогазових турбоустановок, принципів когенерації.
З метою покращення екологічного стану довкілля, економії паливно-енергетичних ресурсів, подальшого підвищення коефіцієнту ефективності перетворення енергії, у тому числі за рахунок відмови від будівництва зовнішніх теплових мереж, водопідготовки, додаткових інженерних споруд і пристроїв, для теплопостачання об’єктів одно- і багатоквартирного нового житлового фонду та громадського будівництва пропонується застосування теплових установок сучасного типу (теплогідромеханічні генератори, теплові насоси та інші), використання на котельнях кавітаційних технологій. Для теплонасосних установок (ТНУ) джерелом низькопотенційного тепла можливе використання систем утилізації тепла на очисних спорудах каналізації, використання тепла ґрунтів, водоймищ. Покриття теплових навантажень (у повному обсязі, або частково – на гаряче водопостачання), пропонується через комплексне застосування ТНУ з когенераційними установками, геліосистемами. Автономність запропонованого обладнання враховує поетапність введення в експлуатацію об’єктів будівництва. На подальших стадіях проектування необхідно також розглянути можливість застосування у архітектурних рішеннях об’єктів вітроустановок у комплексі з теплогенераторами для систем опалення, гарячого водопостачання як житлових, так і виробничих приміщень.
Основні першочергові заходи щодо теплопостачання міста:
реконструкція котельні по вул. Чкалова, 17 із заміною трьох котлів ТВГ-8М на більш сучасні з ККД не менше 92%, оскільки два з них експлуатуються більше 29 років, а один котел більше 36 років, та заміною основного обладнання (роботи по реконструкції вже розпочато – придбано 1 котел КВГ-6,5), установкою когенераційної установки;
переведення споживачів (5 житлових будинків загальною опалювальною площею 8090,34 м2 та товарного двору), які опалюються від котельні по вул. Індустріальна, 7, на автономне опалення, або улаштування теплогенераторної в котельні з автоматичним режимом роботи з виводом інформації про роботу генераторної на пульт керування у диспетчерській службі, заміною трубопроводів теплових мереж на попередньо ізольовані трубопроводи та прокладкою трубопроводів мереж гарячого водопостачання від теплогенераторної до будинків. Експлуатація котельні протягом тривалого часу є нерентабельною. В осінній та весняний періоди існує проблема розподілу тепла на опалення та підігрів води, оскільки регулятори температури у будинках на водопідігрівачах не установлені та відсутні насоси, що забезпечують циркуляцію гарячої води;
реконструкція котельні по вул. Комсомольська, 42 із заміною двох котлів ТВГ-8М, які експлуатуються більше 32 років, на більш сучасні з ККД не менше 92% із заміною основного і допоміжного обладнання, перенесенням теплового пункту в котельню з установкою пластинчатих теплообмінників та регулятора температури;
заміна котлів в котельні по вул. Першотравнева, 34/6, в яких закінчується нормативний термін експлуатації, та заміна основного і допоміжного обладнання. Улаштування теплогенераторної на потреби гарячого водопостачання в центральному тепловому пункті по вул. Першотравнева, 34/6 з встановленням пластинчатих теплообмінників, автоматичним регулюванням процесу та виводом інформації на дистанційний пульт керування;
встановлення в будівлях автоматизованих індивідуальних теплових пунктів з регулюванням по погодним умовам;
реконструкція котельні по вул. Інститутська, 3а із заміною котлів НІІСТУ-5 на більш сучасні з ККД не менше 92% та заміною основного і допоміжного обладнання;
реконструкція котельні Володимирський майдан, 3а, із заміною котлів НІІСТУ-5 на більш сучасні з ККД не менше 92% та заміною основного і допоміжного обладнання;
реконструкція котельні по вул. Л.Толстого, 87 із заміною котлів НІІСТУ-5 на більш сучасні з ККД не менше 92% та заміною основного і допоміжного обладнання;
реконструкція котельні по вул. П'ятикопа, 20 із заміною котлів НІІСТУ-5 на більш сучасні з ККД не менше 92% та заміною основного і допоміжного обладнання;
реконструкція котельні по вул. Червоноармійська, 29в із заміною котлів НІІСТУ-5 на більш сучасні з високим ККД та заміною основного і допоміжного обладнання;
переведення споживачів житлових будинків по вул. Гагаріна, 18, 18а, 20 на автономне теплопостачання, оскільки вже 46 % квартир відключились від централізованого опалення або отримали технічні умови на відключення, а також враховуючи наявну проблему з підігрівом води (теплообмінники установлено в будинках, ремонт їх належним чином не проводиться, підвищувальні насоси не працюють, регулятори температури на водопідігрівачах у будинках не встановлені);
переведення споживачів будинків вул. Слинька 147б та 149а, П. Осипенко, 104а, дитячого садка №11 на автономне теплопостачання, оскільки теплові мережі проходять по території, що підтоплюється ґрунтовими водами, а також враховуючи наявну проблему з підігрівом води (теплообмінники встановлено в будинках, ремонт їх належним чином не проводиться) та встановлення модульної котельні біля центрального теплового пункту по вул. Прикордонників (мікрорайон Василенкове поле) з виведенням з експлуатації 3,3 км аварійних теплових мереж;
переведення на автономне теплопостачання житлового будинку по вул. Слинька, 10 та ЗОШ №3 для вирішення проблеми гарячого водопостачання та гарантованого теплопостачання цих об'єктів, також виведенням з експлуатації близько 1,1 км теплових мереж, які в результаті частих підтоплень знаходяться в аварійному стані;
заміна трубопроводів теплових мереж від ТК2 до ТК10 від котельні по вул. Чкалова, 17 на попередньо ізольовані трубопроводи, які в результаті частих підтоплень через близькість до каналізаційного колектора, знаходяться в аварійному стані;
заміну трубопроводів надземних теплових мереж від ТК33 до ТК34 від котельні по вул. Першотравнева, 34/6 на попередньо ізольовані трубопроводи;
заміну трубопроводів надземних теплових мереж від ТК1 до ТК59, від ТК1 до ТК7, від ТК21 до ТК22, від ТК31 до ТК35 від котельні по вул. Комсомольська, 42 на попередньо ізольовані трубопроводи;
заміну трубопроводів надземних теплових мереж від ТК1 до ТК18 та від ТК1 до ТК10 від котельні по вул. Л.Толстого, 87 на попередньо ізольовані трубопроводи;
впровадження засобів обліку та регулювання споживання води і теплової енергії у житловому фонді;
підвищення показників теплового опору огороджувальних конструкцій будівель.
Згідно з Розпорядженням КМ України №502-р від 28.09.06 р. та №159-р від 11.02.09 р., через техніко-економічні розрахунки пропонується проведення робіт у напрямку впровадження заходів з переобладнання об’єктів теплогенеруючими установками на електриці. Реалізація цього питання вимагає у більшості випадків виконання комплексу робіт з модернізації електромереж, спрямованого на збільшення їх пропускної спроможності. Застосування комбінованого теплогенеруючого обладнання з використанням електрики у періоді “нічного” тарифу і природного газу є пріоритетним в першу чергу для об’єктів бюджетної та соціальної сфери. За умови певної цінової політики на енергоносії, для окремої групи існуючих споживачів (багатоквартирні ж/б), доцільним може стати переоснащення існуючої системи теплопостачання на електричне опалення з акумулюванням теплової енергії.
В. Газопостачання
На теперішній час газопостачання м. Лубни вирішено на базі використання природного мережного газу. Джерелами газопостачання є дві газорозподільні станції (ГРС) – ГРС “Лубни”, що розташована на півночі в межах міста, на відгалуженні від магістрального газопроводу І-го класу (5,5 МПа) “Шебелинка-Полтава-Київ”, і ГРС села Мгарь. Систему газопостачання у межах міста вирішено трьохступеневою з подачею газу по розподільчих газопроводах:
високого тиску ІІ кат. (до 0,6 МПа) – від ГРС на ГРП, виробничі підприємства, виробничо-опалювальні котельні;
середнього тиску (до 0,3 МПа) – від ГРП на КБРТ;
низького тиску (до 0,005 МПа) – від ГРП, ШРП на невиробничі підприємства, житлові будинки, індивідуальні опалювальні котельні.
На теперішній час у м. Лубни в експлуатації нараховується 21 од. ГРП та 43 од. ШРП, близько 49,63 км розподільчих газопроводів високого тиску ІІ категорії, 4,83 км – середнього тиску і 153,53 км – низького тиску. Величина газоспоживання за 2011 р. в цілому по місту склала 49,48 млн. м3/рік, у тому числі по категоріях:
населення – 31,522 млн. м3/рік;
промисловість – 3,357 млн. м3/рік;
опалювальні котельні – 14,601 млн. м3/рік.
Проблемними на даному етапі стали такі питання:
необхідність передачі розподільчих мереж та споруд на них на баланс ПАТ “Лубнигаз”;
заміна ввідних та внутрішньо-будинкових мереж багатоповерхових будинків.
Проектні рішення
Подальший розвиток системи газопостачання м. Лубни намічається з урахуванням нових споживачів, місць розміщення майданчиків нового житлового будівництва.
На базі мережного природного газу розглядається забезпечення таких категорій споживачів:
житлові будинки;
джерела теплопостачання;
промислові та інші підприємства.
Норми питомих витрат природного газу для господарсько-побутових потреб прийнято відповідно до ДБН В.2.5-20-2001 “Газопостачання” при наявності в квартирі:
багатоквартирної житлової забудови – газової плити та централізованого гарячого водопостачання;
садибної забудови – газової плити та газового водонагрівача.
Приготування їжі в житлових будинках з кількістю поверхів більше 10, лікувально-оздоровчих закладах, дитячих дошкільних закладах та школах, підприємствах громадського харчування передбачається на базі використання електрики.
Масу умовного палива визначено, виходячи з розміру паливного еквіваленту природного газу Е=1,16, прийнятого у даному проекті за вихідний (розрахунковий) вид палива.
Перспективний розвиток газифікації м. Лубни з урахуванням газопостачання споживачів по ділянках розміщення багатоквартирної і садибної забудови намічується шляхом подальшої розбудови системи розподільчих газопроводів середнього і низького тисків, будівництва нових ГРП, ШРП. Для розвитку системи газопостачання міста, проектом пропонується будівництво 10 од. ГРП, (ШРП) та прокладання близько 8,5 км розподільчих газопроводів високого і середнього тисків із застосуванням сучасних технологій та матеріалів прокладання мереж, що значно зменшує капітальні витрати та продовжує термін експлуатації газопроводів. Першочерговим, невідкладним заходом для розвитку системи газопостачання є забезпечення 100%-го рівня газифікації міста на базі природного мережного газу.
Орієнтовна вартість заходів, для забезпечення стабільного функціонування системи газопостачання міста з урахуванням перспективних навантажень складе близько 6,0 млн. грн.
На теперішній час ГРС “Лубни” розташована в проектних межах міста. Відповідно до СНиП 2.05.06-85 “Магистральные трубопроводы” і “Правила охорони магістральних трубопроводів”, порушено нормативні вимоги щодо експлуатації існуючих об’єктів магістрального трубопровідного транспорту, а саме: відстань від ГРС до населених пунктів. На подальших етапах проектування, даним проектом рекомендовано розглянути питання винесення поза проектні межі м. Лубни об’єкту ГРС із зміною експлуатаційної характеристики відповідних ділянок магістральних газопроводів на розподільчий газопровід високого тиску І кат. (до 1,2 МПа). Згідно чинного законодавства, траса, умови експлуатації та місце розташування об’єктів магістрального трубопровідного транспорту, узгоджуються з Держгірпромнагляд та ДК “Укртрансгаз” в установленому порядку.
Даним проектом рекомендовано проведення коригування існуючої схеми газопостачання міста у відповідності до нових навантажень та пропозиціями забезпечення стабільності експлуатації Схеми в цілому. При цьому, за основу коригування Схеми слід брати принципи економної, ефективної і безпечної подачі та споживання природного газу, а також заходи, направлені на скорочення його витрат на одиницю виробленої теплоти та продукції, на впровадження нових технологій, які дозволяють заміну природного газу, у т.ч. на інші види палива – відходи сировини, біогаз та інші. Кількість проектних ГРП, ШРП та місця їх розташування, трасу проектних розподільчих газопроводів високого та середнього тиску з урахуванням реконструкції окремих ділянок мереж із збільшенням їх пропускної здатності і виносом з під плям нової забудови, уточнюються на наступних стадіях проектування за відповідними гідравлічними розрахунками, із залученням спеціалізованих проектних організацій.



IV. ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ
На даний час територію міста обслуговує державна пожежно-рятувальна частина №27 (вул. Я. Мудрого, 27/2), що має 2 основні пожежні автомобілі загального призначення (автоцистерни) та 1 спеціальний пожежний автомобіль (автодрабина), а також окремий пост ДПО (вул. Індустріальна, 8а), який має 2 автоцистерни та 3 автомобілі спецпризначення (пожежна насосна станція, автомобіль рукавний, автомобіль порошковий). Всього у місті наявні 4 автоцистерни та 1 автодрабина.
Згідно таблиці 6.1. ДБН 360-92** для обслуговування населення міста, (чисельність на розрахунковий строк – 45,4 тисяч осіб, нормативна величина 1 пожежна машина на 5 тис. осіб) необхідно 10 пожежних автомашин, тобто додатково для міста необхідні 6 пожежних автомашин (автоцистерн). Згідно з табл. 3 , додатку 3.1, ДБН 360-92** наявної однієї автодрабини достатньо.
Територіальні органи пожежної охорони виходячи із місцевих умов визначають необхідну кількість інших (додаткових) типів спеціальних пожежних машин.
Розташування існуючого пожежного депо та окремого посту за радіусом доступності обслуговування (3 км по дорогах загального користування) не дозволяє повністю охопити територію міста.
Враховуючи дану вимогу пропонується організація окремого пожежного депо (з площею земельної ділянки 0,9-1,75га) в південно-західному районі міста в промисловій зоні по вул. Метеорологічній. 2-3 одиниці додаткової кількості пожежних машин (автоцистерн) можливо і доцільно розмістити на проектній ділянці, решту - на існуючих.
Гаражні приміщення будівель пожежних депо повинні забезпечувати розміщення 100% резерву основних пожежних машин (автоцистерн). При введенні до штатів частин спеціальних пожежних автомашин слід передбачити 50%-й резерв таких машин у гарнізоні.
При проектуванні проїздів і пішохідних шляхів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями, і доступ пожежників з авто драбин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення.
Ступінь вогнестійкості виробничих, складських будівель споруд, у залежності від категорії об’єктів з цивільного захисту (цивільної оборони), повинна бути не нижче ІІІа ступеня вогнестійкості. Кількість будівель нижче ІІІа ступеня вогнестійкості на категорованому об’єкті другої категорії з цивільного захисту (цивільної оборони) не повинна перевищувати 50% загальної кількості будівель на об'єкті.
Генеральним планом також передбачені протипожежні містобудівні заходи, які направлені на попередження і боротьбу з пожежами.
З метою створення оптимальних умов для гасіння пожеж у місті в цілому, передбачається кільцювання водопровідних мереж, встановлення на них пожежних гідрантів на відстані не більше 150 м один від одного, створення необхідного протипожежного запасу води, яка повинна зберігатися на територіях водопровідних споруд (див. розділ «Водопостачання та водовідведення»).
Необхідне дотримання протипожежних відстаней від житлових, громадських та адміністративно-побутових будівель до виробничих будинків промислових підприємств і сільськогосподарських будівель.
Відстані від меж забудови до лісових масивів повинні бути не менше 50 м, а від ділянок садівничих товариств - 20,50,100 м - відповідно до дерев листяного, мішаного, і хвойного лісу.
На окремо розташованих категорованих об'єктах необхідно передбачити влаштування штучних водойм з можливістю використання їх для гасіння пожеж. Місткість водойм приймати із розрахунку не менше 3000 куб. м води на 1кв. км території об'єкту.
У місцях розміщення сховищ для особового складу бойових підрозділів пожежної охорони передбачається будівництво захисних сховищ для пожежної техніки із розрахунку 30% основних пожежних автомобілів чергового караулу пожежної частини з охорони категорованого об'єкту
На території садівничих товариств необхідно передбачити запаси води для пожежегасіння.
У районах садибної забудови передбачається встановлення водопровідних колонок, а на територіях громадських об’єктів, у залежності від їх місткості – резервуарів для гасіння пожеж.
На територіях зелених насаджень, а також зон відпочинку впорядковуються та розширюються існуючі водойми, які можуть використовуватись як природні резервуари для забору води.
Береги Сули пропонується облаштувати пірсами на відстані між ними не більше 500 м зі зручними транспортними під`їздами. Штучні водойми та пірси повинні бути обладнані зручними під’їздами. Пірси мають забезпечити зручний забір води не менше ніж 3-ма пожежними машинами одночасно.
Згідно вимог НАПБ А.01.001-2004 пожежні гідранти і водойми повинні мати під’їзди з твердим покриттям, розмірами не менше 12 м х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року. Детальніше їх розташування проробляється на наступних стадіях проектування (детальний план території та ін.).
У разі розміщенні нових виробничих об’єктів (промислових, сільськогосподарських та н.) враховувати при розміщення нових пожежних депо вимоги п. 3.37 СНиП ІІ-89-80* стосовно радіусу їх обслуговування - 2 км (для підприємств з виробництвами категорії А, Б і В, які займають більше 50% площі забудови) та 4 км (для підприємств з виробництвами категорії А, Б і В, які займають до 50% площі забудови та підприємств категорії Г і Д).
Пріоритетність будівництва та ємність нових пожежних депо вирішується планами соціально-економічного розвитку міста.
Розрахунок потреби води на пожежегасіння наведений у розділі «Водопостачання».
Протипожежне забезпечення на території міста виконується згідно з Плану цивільного захисту та планів реагування на надзвичайні ситуації.
Основним завданням у сфері захисту населення і території є:
- здійснення комплексу заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації (НС) - пожежі;
- ліквідація та гасіння пожеж у місті, на об'єктах господарської діяльності, а також улаштування водяних завіс та пінозаглушування випаровування НХР при аваріях на транспорті з викидом СДОР;
- забезпечення готовності та контролю за станом готовності до дії сил та засобів, призначених для запобігання НС і реагування на них.
Протипожежне забезпечення здійснюється в місті протипожежною спеціалізованою службою цивільної оборони, яка створена на базі державної пожежно-рятувальної частини №27.

V. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗДІЛУ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ (ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ) НА ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД У СКЛАДІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ м. ЛУБНИ
№ п/п
Показник
Існуючий стан
Розрахунковий строк
Примітка


1.

Населення міста (тис. осіб)
48,1
45,4
Табл. 2-2

2
Найбільша працююча зміна (оцінка) (тис. осіб)
15,5
20,5
Табл. 2-2 (розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період)

3
Існуючі придатні ПРУ, що підлягають реконструкції під протихімічні сховища
(одиниць)
11
43
Підрозділ 2.1.
(розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період)

4
Ємність існуючих придатних ПРУ, що підлягають реконструкції під протихімічні сховища (тис. місць)
2,81
9,16
Табл. 2-1, 2-3
(розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період)

5
Потреба у ПРУ, що підлягають реконструкції під протихімічні сховища (із врахуванням існуючих, що підлягають реконструкції)
(тис. місць)
59,04
52,26
Табл. 2-3, 2-4
(розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період)

6
Потенційна ємність сховищ у підвальних приміщеннях нового багатоквартирного будівництва у місті на перспективу (тис. місць)
---
24,08
Табл. 2-5
(розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період)

7
Потенційна можливість використання потенціалу ємності сховищ, які можуть бути побудовані у підвальних приміщеннях нового багатоквартирного будівництва у місті на розрахунковий період (тис. місць)
---
22,39
Табл. 2-6
(розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період)

8
Потреба у сховищах на розрахунковий період після зменшення (тис. місць)
---
29,87
Другий абзац після Табл. 2-6
(розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період)

9
Чисельність населення, що підлягає евакуації у безпечні райони (тис. осіб)
---
---
---

10
Кількість існуючих ЗЕП
(одиниць)
---
---
---

11
Ємність резервуарів з метою створення тридобового запасу питної води за нормою 10 літрів на добу (тис. м3)
1,467
(з урахуванням евакуйованих)
1,392
(з урахуванням евакуйованих)
Підрозділ 5.1. «Водопостачання»

VI. ДОКУМЕНТИ
















































VII. ВИХІДНІ ДАНІ
( Примітки: Наведені показники підлягають уточненню при розробці (коректуванні) галузевих схем водопостачання і каналізації
 Детальніше їх розташування проробляється на наступних стадіях проектування (детальний план території та ін.).









13 PAGE 141115

13 PAGE 146915




Приложенные файлы

  • doc 1461491
    Размер файла: 650 kB Загрузок: 2

Добавить комментарий