Міністерство оборони України 2

Міністерство оборони України



Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра військової підготовки





РЕКОМЕНДАЦІЇ
з організації бойової підготовки та організації і методики проведення занять з бойової підготовки в механізованих підрозділах





















Рівне 2013
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ЯКА ВИКОРИСТОВУВАЛАСЬ ПРИ РОЗРОБЦІ РЕКОМЕНДАЦІЙ З ОРГАНІЗАЦІЇ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З БОЙОВОЇ
ПІДГОТОВКИ В МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛАХ для студентів Кафедри військової підготовки НУВГП.

1. Міністерство оборони України; навчально-методичний посібник УПРАВЛІННЯ ПОВСЯГДЕННОЮ ДІЯЛЬНІСТЬЮ ПІДРОЗДІЛІВ О.М. Бриксін, О.В. Стаховський, М.Д. Ткаченко, Ю.В. Цепляєв; Харків-2007.

2.Міністерство оборони України ;Головне командування Сухопутних військ ЗСУ; РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ; Київ-2005.

3.Міністерство оборони України; МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК З ОСНОВНИХ ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОВСЯКДЕННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬК (СИЛ); Під загальною редакцією начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-полковника Затинайко О.І.; Київ-2005.

4.Министерство обороны СССР; учебно-методическое пособие ТАКТИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА СОЛДАТА, МОТОСТРЕЛКОВОГО ОТДЕЛЕНИЯ И ВЗВОДА; пособие разработано офицерами ГУ боевой подготовки Сухопутных войск; Москва 1989.





































І. ОРГАНІЗАЦІЯ БОЙОВОЇ ТА ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Бойова підготовка є система заходів щодо навчання та виховання в дусі патріотизму та гордості за Батьківщину особового складу, підрозділів, військових частин, з’єднань Збройних Сил України для ведення бойових дій та виконання інших завдань у відповідності до їх призначення.
Бойова підготовка організується і проводиться на основі вимог статутів Збройних Сил України, Бойових статутів Сухопутних військ, наказів і директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, Організаційно-методичних вказівок з підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України і відповідних Програм.
2. Програма бойової підготовки розроблена на навчальний рік із 11-місячним циклом навчання (10 навчальних місяців, два сезонних технічних обслуговувань техніки та озброєння по 2 тижні кожний та підготовчим періодом протягом одного місяця).
Тривалість навчального дня (без урахування часу для пересування на заняття і з занять) – 6 годин, навчального часу – 50 хвилин. Під час проведення польових виходів, стрільб, водіння, а також інших занять, пов’язаних з виходом на полігони, тривалість навчального дня не регламентується. Тактичні навчання проводяться в будь-які дні тижня без обмеження загальної тривалості службового часу.
Закріплення пройденого матеріалу, вивчення (відпрацювання) слабо засвоєного матеріалу, підготовка до наступних занять, тренування у виконанні нормативів проводиться під час самостійної підготовки у визначений розпорядком дня військової частини час та розкладі занять підрозділу.
3. Підготовка особового складу та підрозділів здійснюється протягом одного циклу навчання:
Підготовка молодого поповнення У цей період військовослужбовці займаються за програмою молодого солдата, закінчують підготовку виконанням початкової вправи з автомата і складають Військову присягу.
Одиночна підготовка військовослужбовців за фахом проводиться у військових частинах та підрозділах, які укомплектовані військовослужбовцями строкової служби у складі штатних підрозділів.
Одиночна підготовка, підготовка відділень та взводів складає загальновійськову підготовку, а рот і батальйонів – підготовку за призначенням.
Підготовка підрозділів організується і проводиться у формі виходу їх на полігони. Кількість виходів та їх тривалість визначає, виходячи з рівня підготовки підрозділів, їх бойового призначення.
Основними предметами навчання механізованих підрозділів є: гуманітарна, тактична, вогнева, технічна підготовка, водіння бойових машин, стройова та фізична підготовка, статути Збройних Сил України.
Морально-психологічна підготовка здійснюється під час навчання та повсякденної діяльності військ з метою досягнення морально-психологічної готовності та спроможності особового складу виконувати покладені на нього завдання.
4. Командирська підготовка сержантів організовується і проводиться на командирських зборах, командирських, показних та інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і вдосконалюється під час проведення занять за предметами навчання з особовим складом.
5. Планування бойової підготовки
Тематика з предметів навчання розробляється на весь навчальний рік, кількість, номери тем занять з кожного предмета навчання залежно від кількості навчальних днів на місяць визначаються під час планування.
6. Облік результатів бойової підготовки ведеться:
у взводі – індивідуальний і за відділення;
у роті – індивідуальний, за відділення, взводи і сержантів роти;
7. Переведення озброєння та військової техніки на режим сезонної експлуатації проводиться у визначені керівними документами терміни (два рази на рік), для чого виділяється по два тижні.

ФОРМИ І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З БОЙОВОІ ПІДГОТОВКИ
Форма навчання ( організаційна сторона навчально-виховного процесу. Вона залежить від мети, складу тих, хто навчається, і визначає структуру заняття, місце і тривалість відпрацювання навчальних питань, роль і специфіку діяльності керівника, його помічника і тих, хто навчається, використання елементів навчальної матеріально-технічної бази, навчальної і бойової техніки.
Основними формами навчання є:
лекція;
семінар;
бесіда (розповідь-бесіда);
класно-групове заняття;
самостійна підготовка;
показове заняття;
інструктаж (інструктивне заняття);
тактико-стройове заняття;
тактичне (тактико-спеціальне) заняття;
інструкторсько-методичне заняття;
польовий вихід;
тактичне (тактико-спеціальне) навчання;
контрольне заняття (залікове заняття);
змагання (конкурс).
Кожна форма проведення занять передбачає один або декілька методів навчання.
Методи навчання ( це прийоми і способи, за допомогою яких здійснюється передавання і засвоєння знань, формування навичок і вмінь, виховання високих морально-ділових якостей особового складу, забезпечується злагодження (бойове злагодження) екіпажів, обслуг, підрозділів, військових частин та органів управління (штабів).
Використовуються наступні основні методи навчання:
усне викладення навчального матеріалу;
обговорення матеріалу, який вивчається;
показ (демонстрація);
виконання вправ;
практична робота (на навчальному полі, у парках, на стартових позиціях);
самостійна підготовка.

. ОБЕКТИ НАВЧАЛЬНО МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОІ БАЗИ
БОЙОВОІ ПІДГОТОВКИ
Навчальна матеріально-технічна база бойової підготовки – це сукупність матеріальних, технічних засобів і обладнаних об'єктів (районів місцевості), призначених для забезпечення навчання і виховання військовослужбовців, злагодження підрозділів, військових частин і органів управління відповідно до планів і програм бойової підготовки, а також для проведення військово-наукових досліджень.
Навчальна матеріально-технічна база бойової підготовки поділяється на польову (навчальні об’єкти тактичної, вогневої підготовки та водіння, навчальні поля), приказарменну (навчальні класи, тренажерні комплекси, паркові вогневі містечка, ротна матеріальна база) та базу бойового злагодження.
Польова навчальна матеріально-технічна база призначена: для відпрацювання і удосконалення тактичної (тактико-спеціальної), спеціальної і загальновійськової підготовки окремих військовослужбовців, підрозділів, частин в умовах, максимально наближених до бойових; для проведення заходів бойового злагодження в особливий період. Основою польової навчальної матеріально-технічної бази є полігон.
Приказарменна навчальна матеріально-технічна база призначена для проведення теоретичних і практичних занять, тренувань, відпрацювання нормативів із загальновійськової і спеціальної підготовки.
На навчальних об'єктах приказарменої навчальної матеріально-технічної бази обладнуються навчальні класи – спеціалізовані і загального призначення.
Класна навчальна матеріально-технічна база призначена для проведення теоретичних і практичних занять у навчальних приміщеннях.
Ротна навчальна матеріальна база призначена для проведення теоретичних і практичних занять, відпрацювання нормативів і проведення тренувань за предметами навчання з особовим складом підрозділів.
Склад, кількість, комплектність переносної навчальної матеріально-технічної бази, як правило, визначається рішенням командира.

ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ РОЗКЛАДУ ЗАНЯТЬ.
Під час планування бойової підготовки розробляються:
у роті ( розклад занять на тиждень (ротах баз зберігання - план бойової підготовки на місяць і розклад занять на тиждень).
Розклад занять на тиждень складається і доводиться до особового складу та керівників занять за 2-3 дні до їх початку.
Під час підготовки до складання розкладу занять командир роти зобов'язаний:
вивчити витяг з плану бойової і гуманітарної підготовки батальйону (частини) на поточний тиждень;
вивчити зміст тем, які будуть відпрацьовуватись по програмі бойової підготовки підрозділів забезпечення, ремонту та обслуговування;
проаналізувати ступінь засвоєння особовим складом матеріалу, який вивчався по кожному предмету навчання, а також якість відпрацювання нормативів з бойової підготовки;
передбачити комплексне проведення занять з предметів навчання, особливо з тактичної, вогневої, водіння бойових машин, захисту від зброї масового ураження і військове ( інженерної підготовки, а також попутні тренування на заняттях;
вивчити графік використання навчальними об'єктами і облік часу, який підводиться для занять роти на цих об'єктах;
виписати тематику командирських занять і визначити зміст занять з сержантами роти.
З досвіду військ, для успішної організації бойової підготовки на наступний тиждень, у встановлений день і час командири рот прибувають у штаб з програмами бойової підготовки, робочими зошитами і бланками розкладів. Командир батальйону коротко підбиває підсумки бойової та гуманітарної підготовки, оцінює стан військової дисципліни в підрозділах, ставить завдання по основних предметах навчання на наступний тиждень, вказуючи з якою категорією офіцерів і сержантів, в які дні і часи будуть проводитись командирські заняття, інструкторсько-методичні заняття, з якими підрозділами і коли запланувати ТСЗ (тактичні навчання), уточнює місця занять, хто з офіцерів управління бригади, коли і де надає допомогу або контролює якість проведення занять командирами підрозділів.
Вислухавши накази командира батальйону і маючи виписку з плану бойової та гуманітарної підготовки батальйону на наступний тиждень, командири підрозділів складають розклад занять.
Вихідними даними для складання розкладу занять у роті є:
розпорядок дня;
зведений розклад занять;
програма бойової підготовки механізованих (чи інших) підрозділів;
тематика виховної роботи;
план проведення ранкових фізичних зарядок та зміст їх варіантів. Тематика спортивно-масової роботи;
графік нарядів.
Розклад занять має два розділи:
- заняття з підрозділами, виховна та спортивно-масова робота;
- командирські та інструкторські ( методичні заняття з сержантами.
Складаючи розклад занять, командир роти планує і указує час проведення і тематику інформування.
У відповідності до розпорядку дня планує обслуговування бойової техніки та озброєння.
Самостійна підготовка в розкладі визначається тільки за часом, тому що її зміст визначають командири взводів.
Під час планування виховної роботи вказується час її проведення, місце проведення і хто проводить.
Як показує досвід бойової підготовки, основними вимогами до розкладу занять є:
- своєчасність його складання;
- ясність, конкретність і повнота змісту;
- відповідність змісту занять програмі бойової підготовки та іншим керівнім документам.

ОБЛІК БОЙОВОІ ПІДГОТОВКИ У ВЗВОДІ
ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ ЖУРНАЛУ
Журнал обліку бойової підготовки взводу ведеться протягом навчання особисто командиром взводу.
Список особового складу взводу складається згідно штатно-посадового розрахунку.
Облік бойової підготовки ведеться по предметам навчання. В графу “дата”, “присутність” і “успішність” заноситься дата проведення занять, а проти прізвища кожного військовослужбовця – присутність і оцінка: відмінно – “5”, добре – “4”, задовільно – “3”, незадовільно – “2”.
Причини відсутності на заняттях позначаються: “х” – хворий, “в” – відпустка, “вд” – відрядження, “р” – роботи.
Результати стрільб та водіння за кожного військовослужбовця обліковуються у відповідних розділах журналу. Тренування та виконання нормативів відображується в журналі обліку в розділі відповідності дисципліни.
В розділі ”Облік виконання норм і вимог військово-спортивного комплексу”, в графах “Результати виконання вправ” вказується: перед дробами – форма одягу (“с” – спортивна, “в” - військова), в чисельнику показаний результат, в знаменнику - дата здачі нормативу.
В кінці кожного місяця проводити заліки по основних предметах навчання під керівництвом командира роти. В кінці кожного кварталу проводити КПЗ під керівництвом командира батальйону з виставленням оцінок кожному військовослужбовцю.
Журнал під час занять знаходиться у командира взводу, а в інший час – в канцелярії роти. Журнал зберігається протягом року, після чого знищується встановленим порядком.























МЕТОДИКА ТА ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИКА ДО ЗАНЯТЬ. ЗАГАЛЬНА СХЕМА ПОБУДОВИ ЗАНЯТТЯ.
Якість занять, що проводяться з особовим складом, а також і загальний рівень підготовки тих, хто навчається, залежать перш за все від рівня особистої підготовленості керівника занять.
Успішна організація заняття вимагає ретельної підготовки керівника заняття, безперервного удосконалення їх методичних навичок.
Підготовка до проведення занять включає:
підготовку керівника заняття і керівників занять на навчальних місцях, розробку плану проведення заняття;
підготовку навчальних місць, навчальної матеріально-технічної бази, матеріального забезпечення заняття;
підготовку тих, хто навчається, до занять.
Підготовку керівника до занять можна поділити на два етапи:
попередню;
безпосередню підготовку до проведення конкретних занять.
Попередня підготовка керівника заняття повинна супроводжуватись веденням робочого конспекту.. Форма і порядок ведення робочого конспекту можуть бути різними. Конспект рекомендується вести по окремих питаннях чи по темах програми. Під час складання конспекту необхідно залишати чисті сторінки для накопичення та розширення матеріалу. Записи всередині кожної теми доцільно систематизувати по окремих основних питаннях. При цьому корисно вказувати джерела матеріалу, що конспектується (найменування керівництв, підручників, статей).
Вихідними даними для підготовки до заняття є:
розклад занять у роті;
програма бойової підготовки (навчальна програма);
вказівки старшого начальника щодо уточнення навчальних завдань.
Рекомендується наступний приблизний порядок роботи керівника під час підготовки до проведення заняття:
З’ясувати з ротним розкладом найменування теми, дату, час та місце проведення заняття.
Вивчити обсяг навчального матеріалу з програми бойової підготовки. При цьому слід урахувати вказівки старших начальників та особливостей вивчення окремих питань.
Визначити навчальну та виховну мету і метод проведення заняття.
Уточнити стан матеріальної частини там, де заплановано заняття (в технічному класі, парку).
Підібрати та привести до готовності до заняття матеріальну частину та. інші навчально-методичні посібники.
Підібрати необхідні керівництва та посібники та вивчити їх в обсязі даної теми.
Виконати розрахунок часу для відпрацювання навчальних питань заняття.
Скласти план-конспект.
Провести тренування у застосуванні найбільш доцільних методичних прийомів у викладенні навчального матеріалу і показу.
Уточнити розрахунок часу, методичні вказівки в план-конспекті та затвердити план-конспект.
Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і самостійній підготовці.
Самостійна робота робота починається з вивчення керівних документів з бойової підготовки, у яких даються конкретні вказівки з організації занять, а також з визначення і уточнення вихідних даних, на основі яких розробляється план заняття.
Крім того, до початку занять керівник зобов'язаний вивчити весь комплекс основних питань по всій програмі навчання, використовуючи для цього основні навчальні посібники, методичну літературу та навчально-матеріальну базу, що є в наявності.
Вихідні дані для проведення занять включають: тему, зміст навчальних питань, місце проведення, час, а також кількість бойової техніки, боєприпасів, імітаційних засобів, необхідних для заняття. Ці дані керівник бере з плану бойової підготовки підрозділу, розкладу занять, програми бойової підготовки, курсу стрільб (водіння).
Під час вивчення вихідних даних керівник усвідомлює тему і зміст навчальних питань, визначає зміст даного заняття, тобто враховує пройдені теми і заняття, відпрацьовані вправи і нормативи; місце проведення заняття; час і тривалість заняття; кількість бойових машин; відпущену кількість боєприпасів, моторесурсу і імітаційних засобів.
У результаті засвоєння керівником заняття матеріалу складається схема заняття і визначаються навчальні питання.
Особиста підготовка завершується складанням алгоритму роботи керівника під час проведення заняття, операційних, операційно-методичних карток, планів-конспектів, що є робочими документами керівника. У них дається чітке формулювання теми заняття; визначаються навчальні і виховні цілі; формулюються навчальні питання; час і місце проведення заняття.
Підготовка навчальних місць та їх матеріальне забезпечення полягає у визначенні площі навчальних місць і кількості необхідних заходів щодо їх дообладнання, у перевірці наявності і справності навчально-тренувальних засобів, наочних і навчальних посібників.
Підготовка тих, хто навчається, до заняття здійснюється під керівництвом сержантів або офіцерів роти в години самостійної підготовки, які плануються в розкладах занять. Ця підготовка включає вивчення або повторення навчального матеріалу. Для попередження нещасних випадків на заняттях із всім особовим складом вивчаються вимоги безпеки. ііі
Структура (схема) побудови кожного заняття включає вступну, основну і заключну частини.
У вступній частині класного заняття перевіряється наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття. Потім проводиться контрольне опитування з метою перевірки знання пройденого матеріалу даного заняття, що забезпечує систематичність і послідовність навчання. Контрольне опитування може проводитися методом бесіди, виконання нормативів або письмово. Потім проводиться розбір і оголошується оцінка. Тривалість опитування не повинна перевищувати 10-12хв. Використання у класах програмного навчання дозволяє провести опитування за 3-5хв, що значно скорочує вступну частину заняття.
Після опитування керівник повідомляє тему заняття, коротко нагадує зміст минулого заняття, конкретні навчальні цілі і порядок проведення заняття.
Структура основної частини заняття – це повідомлення нових знань і умінь, закріплення цих знань у пам'яті тих, хто навчається, застосування їх на практиці і перевірка ступеня їх засвоєння. і
Навчальні питання теми або виконання вправи, нормативу, прийомів повинні викладатися послідовно з використанням засобів матеріального забезпечення занять і особистого показу керівником заняття з наступним застосуванням таких методів, як пояснення, показ і тренування.
Наприкінці основної частини заняття керівнику доцільно провести аналіз якості засвоєння навчальних питань тими, хто навчається, заслухати доповіді керівників на навчальних місцях про результати заняття і на цій основі встановити типові помилки у діях при озброєнні та інших діях.
У заключній частині керівник вказує, як виконані навчальні цілі заняття; індивідуальні результати тих, хто навчається, що необхідно зробити для усунення визначених недоліків.
Для закріплення отриманих знань і навичок керівник заняття дає завдання: кому і з ким потрібно провести індивідуальну підготовку на наступних заняттях і індивідуальні завдання на самопідготовку.
Доцільно проводити окремо розбір занять з керівниками на навчальних місцях і начальниками навчальних об'єктів, які їх обслуговують .
Заняття закінчується перевіркою наявності і стану зброї, боєприпасів, бойової техніки і навчального обладнання. Однак керівнику доцільно провести ще методичний самоаналіз минулого заняття з точки зору його організації, методики проведення, досягнутих результатів, виникнення нових методичних і виховних прийомів.


ПОРЯДОК ТА ПРАВИЛА СКЛАДАННЯ ПЛАН-КОНСПЕКТУ. ПРАКТИЧНЕ СКЛАДАННЯ ПЛАН-КОНСПЕКТУ.
Тема 1: Методика підготовки та проведення заняття.

ЗАНЯТТЯ : І М З .Підготовка до проведення заняття. З’ясування теми, навчальних питань, вивчення рекомендованої літератури. Визначення порядку т а часу на відпрацювання кожного навчального питання. Використання навчальної матеріальної бази. Складання план-конспекту для проведення заняття.

Мета : 1. Вивчити з особовим складом методичні рекомендації щодо організації бойової підготовки.
2. Навчити особовий склад якісно розробляти документи з бойової підготовки, ефективно використовувати навчальний час та об’єкти навчальної бази.
3. Удосконалювати методичну майстерність особового складу.

Час: 1 година

Місце: клас

Керівництва і посібники: Методика вогневої підготовки.

ОРГАНІЗАЦІЯ І ХІД ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ. ВАРІАНТ.

Навчальні питання та їх короткий зміст
Час
Методичні вказівки

І.ВСТУПНА ЧАСТИНА.
- приймаю доповідь про готовність до заняття
перевіряю наявність особового складу і готовність його до занять
оголошую тему, мету та порядок проведення заняття
3хв


ІІ.ОСНОВНА ЧАСТИНА.
45 хв


Вивчення теми, навчальних питань, визначення мети та його матеріального забезпечення.
Підготовка до проведення заняття за звичаєм включає до себе:
підготовку керівника заняття
розробку плану проведення заняття
підготовку навчальних місць
підготовку засобів матеріально – технічного забезпечення заняття
підготовку тих хто навчаються до заняття
Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показових, ІМЗ, інструктажах і самостійній роботі. Самостійна робота починається з вивчення керівних документів з бойової підготовки, в яких надаються конкретні вказівки з організації занять, а також звертається увага на те питання, які за досвідом минулого періоду навчання і раніше проведених занять викликають особливі труднощі у тих хто навчаються, щоб їх в ході занять відпрацювати більш ретельно, а також з визначення і уточнення початкових даних, на основі яких розроблюється план заняття.
Вихідні дані для проведення заняття:
- тема
- зміст учбових питань
- місце проведення
- час
кількість засобів матеріально-технічного забезпечення,
які необхідні для проведення заняття
все це керівник бере з програми бойової підготовки і вказівок безпосереднього начальника під час показових, ІМЗ, інструктажів і при проведенні командиром підсумків за тиждень і постановки завдань на наступний тиждень.
При вивченні вихідних даних керівник повинен зрозуміти:
тему і зміст навчальних питань
визначає місце даного заняття в загальній методичній послідовності проходження тем ( враховує пройдені теми і теми , які ще потрібно відпрацювати)
вправи які виконуються і нормативи
місце проведення заняття
час і тривалість проведення заняття
кількість учбово – бойової техніки
кількість боєприпасів, засобів імітації, моторесурсів
Внаслідок засвоєння керівником заняття підібраного матеріалу з врахуванням досвіду проведення занять і рівня підготовки особового складу складається попередня схема проведення заняття і визначаються навчальні питання.


2. Вибір місця проведення заняття і проведення розрахунку навчального часу.
Місцевість, яка вибрана для проведення заняття повинна забезпечувати відпрацювання навчальних питань. Незалежно від того, де проводиться заняття, рекогносцировку місця проведення потрібно проводити обов’язково, тому, що деякі навчальні місця можуть бути в несправному стані.
Під час рекогносцировки керівник заняття визначає зміст кожного навчального питання ( які прийоми та способи дій будуть відпрацьовуватись), обстановку, порядок позначення противника ( при проведенні тактичних занять ), які навчальні місця і обладнання потрібно використовувати, які роботи потрібно провести при підготовці місця проведення заняття і які сили для цього потрібні. При проведенні занять з вогневої підготовки під час роботи на навчальному центрі керівник заняття визначає кількість навчальних місць, можливості вогневого містечка або стрільбища по проведенню заняття, наявність та працездатність тренажерів, інструктує операторів, визначає ємність та оснащення кожного навчального місця, порядок їх зміни, наявність зв’язку між навчальними місцями, орієнтири та інші питання забезпечення заняття.
Після роботи на місцевості ( місці проведення заняття ) керівник визначає кількість та зміст навчальних місць, порядок їх заміни, навчальні та виховні цілі на кожному з них, розподіляє матеріальне забезпечення по навчальних місцях, час робіт, методику проведення заняття на кожному навчальному місці, методичні та виховні прийоми для досягнення цілей заняття на кожному місці, керівників занять та інші питання методики проведення заняття.
Загальний розрахунок відведеного часу робиться від початку пересування підрозділу до місця проведення заняття до повернення в розташування, при цьому керівник враховує час необхідний для відпрацювання навчальних питань, постановку задачі і розбір заняття .
Підготовка навчальних місць і засобів матеріального забезпечення заняття полягає в визначенні ємності навчальних місць і кількості необхідних заходів по їх дообладнанню, в перевірці наявності та справності навчальних та тренувальних засобів, наочних і навчальних посібників, які використовуються під час заняття і в підготовці їх до роботи.
Підготовка тих хто навчається до заняття здійснюється під керівництвом сержантів або особовий склад підрозділів в години самопідготовки, які плануються в ротному розкладі занять. Ця підготовка за звичаєм включає до себе вивчення або повторення навчального матеріалу, необхідного для засвоєння теми наступного заняття. Для попередження нещасних випадків під час заняття з усім особовим складом вивчаються вимоги по заходах безпеки.
3. Складання плану проведення заняття.
Проведення заняття , як правило, організується і проводиться в масштабі роти ( батальйону скороченого складу ). Заняття в роті за звичаєм організуються повзводно, а у взводі – по відділеннях. Така організація заняття дозволяє кожному командиру вчити своїх підлеглих і здійснювати принцип навчання, індивідуальний підхід до тих хто навчається. За необхідністю деякі фахівці можуть виділятись на занятті в окремі ротні ( батальйонні ) групи. Всі тренування та стріль би з групової зброї (танк, БМП, самохідна гармата та інші ) проводяться в складі штатних розрахунків або в складі зведених екіпажів ( які складаються за правилом на весь період навчання ).
Структура кожного заняття включає:
ввідну частину
основну частину
заключну частину
Ввідна частина включає перевірку наявності тих хто навчається, їх зовнішнього вигляду, готовності до заняття, ступені засвоєння пройденого матеріалу, знання умов вправ, порядку їх виконання і заходів безпеки під час проведення заняття, а також оголошення теми, навчальних цілей та питань які відпрацьовуються і порядку проведення заняття.
В ввідній частині класного заняття також проводиться контрольне опитування особового складу з метою перевірки виконання тими хто навчається завдання на самопідготовку і встановлення зв’язку з пройденим матеріалом. Контрольне опитування може проводитись методом бесіди, вправ, письмово або комбіновано. Питання повинні змушувати навчає мого думати в умовах обмеженого часу. Потім проводиться розбір і оголошується оцінка. Тривалість опитування не повинна перевищувати 10 – 12 хвилин.
Основна частина включає до себе викладення навчальних питань вивчає мої теми або відпрацювання вправ, нормативів, прийомів, закріплення знань і навичок, виконання різного виду самостійної роботи тих хто навчається, перевірку та облік практичного засвоєння матеріалу який вивчається.
Основна частина різних форм занять включає:
доведення нових знань і вмінь
закріплення цих знань і вмінь в пам’яті тих хто навчається.
застосування їх на практиці
перевірку ступені їх засвоєння
Така структура основної частини заняття повинна забезпечувати засвоєння навчального матеріалу.
Навчальні питання теми яку вивчають або виконання вправ, нормативів, прийомів повинно викладатись послідовно з використанням засобів матеріального забезпечення заняття і особистого показу керівника заняття з послідуючим застосуванням таких методів, як розповідь, показ, тренування. Така сукупність методів навчання стимулює пізнавальну активність тих кого навчають і здатність до повного засвоєння ними навчального матеріалу. Основна мета кожного заняття – військовослужбовець повинен зрозуміти:
що потрібно робити
як потрібно робити
чому так потрібно робити
В кінці основної частини заняття керівник доцільно провести аналіз якості засвоєння навчальних питань,тими хто навчається заслухувати доповіді керівників на навчальних місцях про наслідки заняття і на цієї основі встановити характерні помилки. Це дозволить керівнику визначити завдання для індивідуального навчання і показати конкретні недоліки тим хто навчається для самостійного тренування і завдання на чергове заняття.
В заключній частині керівник вказує
як виконані навчальні цілі заняття
індивідуальні результати
хто з військовослужбовців досяг кращих результатів і хто недостатньо оволодів навчальним матеріалом
що необхідно зробити для усунення відмічених недоліків
результати заняття взводу, роти в цілому
поставити завдання по обслуговуванню навчальних місць, техніки і озброєння
для закріплення отриманих знань і навичок керівник заняття дає завдання кому і з кім потрібно провести індивідуальну підготовку на наступному занятті і завдання на самопідготовку
Доцільно проводити розбір окремо з керівниками на навчальних місцях і сержантами.
Заняття закінчується перевіркою наявності і стану зброї, боєприпасів, техніки і навчального обладнання.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
нагадую тему і мету заняття
видаю зразки написання конспектів
відповідаю на питання, які виникли під час проведення заняття
даю завдання для самостійного вивчення
оголошую тему і місце проведення наступного заняття.
15 хв












































10 хв.
Оголошую перше навчальне питання та порядок його відпрацювання.
Звертаю увагу особового складу на елементи підготовки керівника до проведення заняття.








При доведенні цього елемента зупиняюсь на Програмах бойової підготовки і методичних посібниках, які повинен використовувати керівник при підготовці до заняття, показую основні книги.
Звертаю увагу на питання як визначаються навчальні питання заняття з Програми .










Відповідаю на виниклі питання.



Оголошую друге навчальне питання порядок його відпрацювання.
Звертаю увагу особового складу на важливість цього питання. Для більшої переконливості навожу приклади зі свого досвіду проведення і перевірки занять.







Звертаю увагу на важливість цього елементу підготовки до проведення занять. Надаю приклади організації навчальних місць при проведенні занять з вогневої, тактичної, стройової підготовки.










Звертаю увагу на питання підготовки о/с до занять, як одного з важливих елементів якісного проведення заняття.



Оголошую 3 навчальне питання та порядок його відпрацювання.
Звертаю увагу особового складу на методи проведення занять і форми проведення занять під час підготовки керівника, їх різницю в написанні конспектів і змісту заняття, порядку оформлення конспекту.
Звертаю увагу на структуру заняття, на те що вона дотримується при написанні будь – яких конспектів, а також на те, що зайвого в структурі заняття не повинно бути.






Звертаю увагу, що порядок викладення основної частини заняття залежить від особистої підготовки керівника, але зміст повинен дотримуватись певних вимог, наприклад при написанні лекції зміст повинен бути з розрахунку 1 аркуш тексту на 4-5 хвилин заняття, таким чином 1-годин-на лекція повинна бути порядку 9 – 10 стандартних аркушів.










Звертаю увагу особового складу на такий важливий елемент заняття як заключна частина, а саме на питання перевірки наявності і особового складу і озброєння і обслуговування навчальних місць і техніки.
Відповідаю на питання які виникли під час заняття.



Керівник заняття: ______________________________


ПРАКТИЧНЕ СКЛАДАННЯ РОЗКЛАДУ ЗАНЯТЬ.
Перед початком складання розкладу занять, як правило у четвер, ще раз згадаємо необхідні для цього вихідні дані, а саме:
розпорядок дня;
зведений розклад занять;
програма бойової підготовки механізованих (чи інших) підрозділів;
тематика виховної роботи;
план проведення ранкових фізичних зарядок та зміст їх варіантів. Тематика спортивно-масової роботи;
графік нарядів.
У розпорядку дня погодинно визначені всі основні заходи щодо навчання особового складу, починаючу від ранкової фізичної зарядки, занять з бойової підготовки і до заходів виховної та спортивно-масової роботи. Відповідальні заходи ми записуємо в бланку розкладу занять. Наприклад: ранкова фізична зарядка. Відповідно до розпорядку дня для її проведення відведений наступний час: 6:40 – 7:10. Його записуємов графу «Підрозділи, фах, час проведення занять». В наступній графі: «Предмети навчання, номер теми, заняття, їх зміст, номери нормативів, що відпрацьовуються» записуємо відповідно до нашого прикладу варіант та зміст ранкової фізичної зарядки. В подальших графах вказуємо місце проведення, хто проводить, посібники та матеріальне забезпечення.
Вихідними даними для заповнення розкладу занять з питань ранкової фізичноі зарядки заходів спортивно-масовоі роботи е:
План проведення РФЗ;
Зміст варіантів РФЗ;
Тематика спортивно-масової роботи.
Заняття з предметів бойовоі підготовки записуються в розклад занять у відповідності до часу їх проведення. Номери тем занять з предметів навчання беремо зі зведеного розкладу на певний день тижня. Назви тем, зміст заняття та нормативи, які повинні відпрацьовуватися на заняттях беремо з «Програми бойової підготовки механізованих (для інших підрозділів – своїх відповідних програм) підрозділів».
Заходи з виховної роботи в розклад занять вписуються у відповідності до «Тематики проведення заходів виховної роботи з особовим складом військової частини» (бригада, полк, окремий батальйон), яка розробляється на тиждень та вказується тематика заходів і години їх проведення.
Такий захід як обслуговування озброєння та військової техніки деється в зведеному розкладі занять і вписується в розклад у відведені для цього години (16:10 – 17:50).Тематика інструкторсько-методичного заняття з сержантами дається в зведеному розкладі занять після переліку тем предметів бойової підготовки підрозділів.
Якщо підрозділ заступае в наряд (варта і т.д.), то командир роти, відповідно до графіку нарядів, а також зведеного розкладу занять роти (це день, коли підрозділ не заступає, а безпосередньо несе службу) позначку «Н» або «НАРЯД».

РОЗПОРЯДОК ДНЯ.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Командир військової частини А0000
_______________________________
(в/звання, підпис, прізвище та ініціали)
"____" ________200___ року

РОЗПОРЯДОК ДНЯ
військової частини _________ на 200__ навчальний рік (варіант)

№ п/п
Найменування заходів
Початок
Кінець
Трива-лість

1
2
3
4
5


Підйом заступників командирів взводів (командирів відділень)
6.20




Підйом особового складу
6.30




Ранкова фізична зарядка
6.40
7.10
30 хв.


Прибирання приміщень та територій,
Заправлення ліжок, ранковий туалет
7.10
740
30 хв.


Ранковий огляд
7.40
7.50
10 хв.


Сніданок
7.55
8.15
20 хв.


Тренування та інформування особового складу
8.20
8.50
30 хв.


Підготовка до навчальних занять
8.50
9.00
10 хв.


Навчальні заняття:
1 година
9.00
9.50
50 хв.


2 година
10.00
10.50
50 хв.


3 година
11.00
11.50
50 хв.


4 година
12.00
12.50
50 хв.


5 година
13.00
13.50
50 хв.


6 година
14.00
14.50
50 хв.


Заміна спеціального (робочого) одягу, чищення одягу, взуття, миття рук
14.50
15.00
10 хв.


Обід
15.00
15.30
30 хв.


Післяобідній час, прослуховування інформаційних радіопрограм
15.30
16.00
30 хв.


Догляд за озброєнням та військовою технікою
16.00
16.50
50 хв.


Самостійна підготовка
17.00
17.50
50 хв.


Культурно-виховна, просвітницька та спортивно-масова робота
18.00
18.50
50 хв.


Час для особистих потреб
19.00
19.50
50 хв.


Заміна спеціального (робочого) одягу, чищення одягу, взуття, миття рук
19.50
20.00
10 хв.


Вечеря
20.00
20.30
30 хв.


Час для особистих потреб
20.30
21.00
30 хв.


Перегляд УТН
21.00
21.30
30 хв.


Вечірня прогулянка
21.40
21.50
10 хв.


Вечірня перевірка, оголошення наказів та розпоряджень, нарядів на наступний день і проведення (уточнення) бойового розрахунку на випадок тривоги й пожежі
21.50
22.10
20 хв.

№ п/п
Найменування заходів
Початок
Кінець
Трива-лість


Вечірній туалет
22.10
22.30
20 хв.


Відбій
22.30



ПРИМІТКИ
1.
Підготовка варт та добового наряду, розвід





Напередодні заступання:





– вивчення статутів ЗС України та інструкцій
17.00
17.50
50 хв.


У день заступання:





– перевірка знань положень статутів ЗС України, інструкцій, вимог правил безпеки, обов’язків, табеля постів;
14.00
14.50
50 хв.


– медичний огляд особового складу варт;
15.30
15.40
10 хв.


– підготовка зовнішнього вигляду;
15.40
15.50
10 хв.


– відпочинок (сон);
15.50
16.50
60 хв.


– отримання зброї;
16.50
17.00
10 хв.


– практичні заняття:





з вартами;
17.10
18.00
50 хв.


з добовим нарядом:





на плацу;
17.20
17.35
30 хв.


на місцях несення служби;
17.35
18.10
20 хв.


– отримання боєприпасів особовим складом варт;
18.00
18.10
10 хв.


– перехід до місця розводу
18.10
18.20
10 хв.


– розвід добового наряду.
18.30
19.10
40 хв.


У наступний день після зміни:





- підбиття підсумків несення служби у варті
8.20
8.50
30 хв.

2.
Гуманітарна підготовка – у понеділок 2–3 години занять, у п’ятницю – 1–2 години занять.




3.
Культурно-виховна робота, просвітницька робота: понеділок, середа, четвер.
18.00
18.50
50 хв.

4.
Спортивно-масова робота: вівторок, п’ятниця, неділя (11.00–14.00)
18.00
18.50
50 хв.

5.
Години проведення інформувань та тренувань:





– інформування: вівторок, четвер;
8.20
8.50
30 хв.


– тренування з стройової підготовки: понеділок, п’ятниця;
8.20
8.50
30 хв.


– тренування по захисту від зброї масового ураження: середа.
8.20
8.50
30 хв.

6.
Правове інформування: субота
8.20
8.50
30 хв.

7.
Перегляд недільної програми “Нова Армія”.
10.00
10.45
45 хв.

8.
Прийом військовослужбовців і членів їх сімей з особистих питань:





– командиром військової частини щотижня по п’ятницях;
16.00
18.00



– заступником командира військової частини з виховної роботи: щотижня по середах;
16.00
18.00


9.
Підйом у вихідні (святкові) дні
7.00



10.
Відбій у передвихідні (передсвяткові) дні
23.00



11.
Амбулаторний прийом хворих
16.00




Начальник штабу військової частини А0000
















ГРАФІК ВИДІЛЕННЯ ВІЙСЬКОВЙМ ЧАСТИНАМ ТА ПІДРОЗДІЛАМ ОБУКТІВ НМБ. ВАРІАНТ.
.
Навчальні об’єкти
Місяці навчального року















_______ звп













Навчальні поля:













навчальне тактичне поле
(зазначаються підрозділи та час використання)
















Директриси:

Виписка з графіка доводиться до підрозділів щомісячно



танкова (БМП)



















Військове стрільбище













Танкодром (автодром, машинодром)













Об’єкти приказарменої навчальної матеріально-технічної бази військової частини:













навчальний клас



























спортивне містечко













Начальник штабу військової частини А0000
______________________________ ___________________ ____________________
(військове звання) (підпис) (ініціали, прізвище)
“ ” _______ 20__ року


ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ РАНКОВИХ ФІЗИЧНИХ ЗАРЯДОК ТА ЗМІСТ ЇХ ВАРІАНТІВ.
Затверджую
Командир військової частини А0000
________________________________
(військове звання, підпис, ініціали та прізвище)
“ ___ ” __________________ 200 __ р.

План проведення ранкової фізичної зарядки
на _____________ місяць 200__ р.

Підрозділи
Дні тижня та варіант зарядки


понеділок
вівторок
середа
четвер
п’ятниця
субота

1мр
1
2
2
3
3
1

2мр
2
1
1
3
2
3

3мр
3
2
1
3
2
2

та інше
2
3
2
2
1
3

Зміст
варіантів ранкової фізичної зарядки
Варіант
Зміст


Підготовча частина
2-4 (4-6) хв.
Основна частина
24-26 (40-42) хв.
Завершальна частина
2-4 хв.

Перший
Ходьба, біг, загально- розвиваючі вправи для м’язів рук, тулуба, ніг в русі, комплекс вільних вправ, вправи вдвох
Спеціальні вправи, вправи на гімнастичних і спеціальних снарядах і тренажерах, вправи з вагою, біг на 1 км
Повільний біг, ходьба з вправами у глибокому диханні і для розслаблення м’язів

Другий
Ходьба, біг, загально-розвиваючі вправи для м’язів рук, тулуба, ніг в русі, комплекс вільних вправ, вправи вдвох
Подолання окремих перешкод і виконання комплексів рукопашного бою
Повільний біг, ходьба з вправами у глибокому диханні і для розслаблення м’язів

Третій
Ходьба, біг, загально-розвиваючі вправи для м’язів рук, тулуба, ніг в русі, комплекс вільних вправ, вправи вдвох
Спеціальні бігові вправи, прискорене пересування до 4 км
Повільний біг, ходьба з вправами у глибокому диханні і для розслаблення м’язів


Начальник фізичної підготовки і спорту в/ч А0000
___________________________________________
(військове звання, підпис, ініціали та прізвище)

ЗРАЗОК РОЗКЛАДУ ЗАНЯТЬ МЕХАНІЗОВАННОЇ РОТИ. ВАРІАНТ.










РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ
______механізованої роти _____механізованого батальйону
з___ до ___ 200_ року

Дата, дні тижня
Підрозділи, фах, час проведення занять
Предмети навчання, номер теми, заняття, їх зміст, номери нормативів,
що відпрацьовуються
Місце проведення
Хто проводить
Посібники, порадники
та мат. забезпечення
Відмітка про прове-
дення


1 взвод
2 взвод
3 взвод
мех.-вод.






ПІДГОТОВКА ПІДРОЗДІЛІВ, КУЛЬТУРНО-ВИХОВНА ТА СПОРТИВНО-МАСОВА РОБОТА

23 січня
понеділок
Ранкова фізична зарядка


6.40-
7.10
6.40-
7.10
6.40-
7.10
6.40-
7.10
Варіант №2. Прискорене пересування
Дистанція
бігу
Старшина
роти
ПФП,
с.113-119














Інформування


8.15-
8.45
8.15-
8.45
8.15-
8.45
8.15-
8.45
Тема. Національно-державна та територіальна символіка України
Народо-знавча
світлиця
Командир
роти
Символіка
України

















9.00-
11.50
9.00-
11.50
9.00-
11.50
9.00-
11.50
Тема 2. Відділення в обороні. Зан.1 Тактико-стройове. Перехід до оборони при відсутності зіткнення з противником і ведення бою.
Зміст. Зайняття відділенням вказаної позиції та її обладнання. Створення системи вогню. . Зміна позицій. Відпрацювання нормативів (Н-Т-1; Н-ЗЗМУ-6)



Тактичне навчальне поле
Командири відділень
БССВ, ч. III, Методика тактичної підготовки солдатів, від-ділення та мех. взводу, Збірник нормативів, с.22



Вогнева підготовка


12.00-13.50
12.00-13.50
12.00-13.50

Тема 9. Прийоми та способи ведення вогню зі стрілецької зброї, ПТРК, СПГ, АГС та озброєння БМП (БТР) в оборонному бою.
Навчальне місце №1. Виконання підготовчої вправи.
Навчальне місце №2. Розвідка цілей та призначення вихідних установок для ведення вогню.
Навчальне місце №3. Відпрацювання нормативів № 1, 5, 7, 11, 15

Вогневе містечко
Командир роти
КС, с.212-229
Методика вогневої підготовки механізованих підрозділів, Збірник нормативів,
с.74-87, Командирський ящик










12.00-13.50
Тема 6. Обслуговування та ремонт силової установки.
Заняття 2. Робота системи живлення, змазування, захисту двигуна. Періодичність та зміст їх обслуговування. Відпрацювання нормативів № 11, 12

Технічний клас,
парк бойових машин
Заступник командира
з озброєння
Посібник з матеріальної частини та
експлуатації БМП



Стройова підготовка


14.00-14.50
14.00-14.50
14.00-14.50
14.00-14.50
Тема 3. Строї підрозділів у пішому порядку.
Заняття 2. Розгорнутий та похідний стрій взводу. Шикування, перешикування та зміна напрямку руху. Виконання військового вітання в строю та на місці, під час руху


Стройовий плац
Командири взводів

Стройовий статут, ст.98-156



Догляд за технікою та озброєнням


16.10-17.50
16.10-17.50
16.10-17.50
16.10-17.50
Розбирання, чищення та змащення стрілецької зброї. Збирання її. Обслуговування БМП
Парк б-вих машин
Командири взводів
Зброя, мастила, ЗІП зброї та БМП



Самостійна підготовка


18.00-18.50
18.00-18.50
18.00-18.50
18.00-18.50
Перегляд військово-навчального кінофільму “Іноземна воєнна техніка”
Клуб в/частини
Командир взводу
Військово-навчальний кінофільм






19.00-19.50
19.00-19.50
19.00-19.50
19.00-19.50
Тема. Українська держава як суб`єкт міжнародного права. Територія і населення, недоторканість державних кордонів
Народо-народознавчаі світлиця
Командир роти







26 січня, четвер
Фізична підготовка


12.00-12.50
12.00-12.50
12.00-12.50

Тема 3. Рукопашний бій.
Заняття 2. Інструкторсько-методичне. Організація та методика проведення заняття на навчальному місці з рукопашного бою
Спортивне містечко
Командир роти
ПФП, с.96-101





Командир ____ мр
____________________
(звання, підпис, прізвище)

Примітка. 1.Форми і зразки решти документів, що розробляються щомісячно, визначаються штабами оперативних командувань, армійських корпусів. 2. У навчальних військових частинах, крім того, розробляються додаткові документи щодо організації навчального процесу.
ЗРАЗОК ЗВЕДЕННОГО РОЗКЛАДУ ЗАНЯТЬ. ВАРІАНТ.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Командир військової частини А0000
полковник _____________ ____.01.2013 року.


ЗВЕДЕНИЙ РОЗКЛАД

занять військової частини А0000 на період з 10.09.2013 року по 15.09.2013 року




Підрозділ
Понеділок 10.09.2013
Вівторок 11.09.2013


Час
Тема та зміст заняття
Хто проводить
Місце
проведення
Час
Тема та зміст заняття
Хто проводить
Місце
проведення

1МВ
1МВ
1-2.

3-4.

5-6.

Військ. –ідеалог. п-ка
Стройова п-ка Т2|1

Вогнева п-ка Т 1/1
Кр

Кр

Ком. взв
Клас

Плац

Клас

1-4

5-6
Тактична п-ка Т. 2/3 (н)
Розвідувальна п-ка Т. 2/1
КВ

КВ
Тактичне поле
Тактичне поле


2МВ
1-2.

3-4.

5-6.

Військ. –ідеалог. п-ка
Стройова п-ка Т2|1

Вогнева п-ка Т 1/2
Кр

Кр

Ком. взв
Клас

Плац

Тир

1-4

5-6
Тактична п-ка Т. 3/1 (н)
ЗЗМУ Т. 3/1 (н)

КВ

КВ
Тактичне поле
Містечко ЗЗМУ


3МВ
1-2.

3-4.

5-6.

Військ. –ідеалог. п-ка
Стройова п-ка Т2|1

Вогнева п-ка Т 6/1
Кр

Кр

Ком. взв
Клас

Плац

Клас
1-4

5-6
Тактична п-ка Т. 3/2 (н)
Інженерна п-ка Т.3/1

КВ

КВ
Тактичне поле
Інжерне містечко


Підрозділ
Середа 12.09.2013
Четверг 13.09.2013


Час
Тема та зміст заняття
Хто проводить
Місце
проведення
Час
Тема та зміст заняття
Хто проводить
Місце
проведення

1МВ
1МВ
1-2.

3-4.


5-6.

Інжерена п-ка Т3/2

ЗЗМУ Т 3/1 (н)

Військ. Топогр. Т. 1/2
Ніс

Кв

кв
Інжерне містечко
Містечко ЗЗМУ
клас
1-2.


3-4.


5-6.

Статути ЗСУ Т 2/1
Військ.-мед. п-ка Т2/1
Інжерена п-ка Т4/1

Кв

Нач. мед.

Кв
Клас

Клуб

Парк



2МВ
1-2.



3-4.


5-6.

Інжерена п-ка Т3/2

ЗЗМУ Т. 4/1

Підготовка зі зв’язку Т.1/1
Ніс



КВ


КВ


Інжерне містечко

Містечко ЗЗМУ

Парк БМ
1-2.



3-4.


5-6.

Статути ЗСУ Т 2/1

Військ.-мед. п-ка Т2/1

ЗЗМУ Т 2/1 (н)

Кв


Нач. мед.


Кв
Клас


Клуб


Парк



3МВ
1-2.



3-4.


5-6.

Інжерена п-ка Т3/2

Підготовка зі зв’язку Т.1/2

Військ.-мед. п-ка Т3/1
Ніс



КВ


КВ

Інжерне містечко

Містечко ЗЗМУ

Парк БМ
1-2.


3-4.


5-6.

Статути ЗСУ Т 2/1
Військ.-мед. п-ка Т2/1

Підготовка зі зв’язку Т.1/1
Кв

Нач. мед.


Кв
Клас


Клуб


Парк БМ
















Підрозділ
П’ятниця 14.09.2013
Субота 15.09.2013


Час
Тема та зміст заняття
Хто проводить
Місце
проведення
Час
Тема та зміст заняття
Хто проводить
Місце
проведення

1МВ
1МВ
1-2

3-4

5-6
Статути ЗСУ Т 3/1
Військ. Топогр. Т. 1/1
Вогн. П-ка Т9
Ком.взв.

Ком.взв.

КР
Клас

Клас

Вогневе містечко
1-6
Парковий день
КР
Парк БМ


Мех.. вод.
5-6
Техн. П-ка Т4/3(м)
ЗКО
Технічний клас






2МВ
1-2

3-4

5-6
Фіз. П-ка Т 2/1

Пожежна безпека Т3/1
Вогн. П-ка Т9
Ком.взв.

Ком.взв.

КР
Спорт містечко
Клас

Вогневе містечко

1-6
Парковий день
КР
Парк БМ


Мех.. вод.
5-6
Техн. П-ка Т4/3(м)
ЗКО
Технічний клас






3МВ
1-2

3-4

5-6
Основи еколог.буп. військ Т 1/1
Інжерена п-ка Т5/3
Вогн. П-ка Т9
Ком.взв.

Ком.взв.

КР
Клас

Клас

Вогневе містечко


1-6
Парковий день
КР
Парк БМ


Мех.. вод.
5-6
Техн. П-ка Т4/3(м)
ЗКО
Технічний клас



















Інструкторсько - методичне заняття з сержантами.


Підрозділ
Четвер 13.09.2013


Час
Тема та зміст заняття
Хто проводить
Місце
проведення

1МВ
1МВ
12.00
12.50
Вогнева підготовка. Т9. Дії при озбр. БМП. Приготування до стрільби зі стрілецької зброї, РПГ
КР
Спортивне містечко


2МВ






3МВ



















Начальник штабу в/ч А-0000


____________ _____________ ________________________________
(в/зв) (підпис) (прізвище та ініціали)

ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник командира в/ч А0000
з виховної роботи
військове звання..
___. 00. 2013 року

ТЕМАТИКА
проведення заходів виховної роботи з особовим складом
військової частини А0000 з 00 по 00 2013 року

№ з/п
Найменування заходів
Час проведення
Хто
проводить
Прим.

ПОНЕДІЛОК –10.09.13.

1.
Військово-ідеологічна підготовка:
(наказ Міністра оборони України від 20.03.2013 № 188 “Про затвердження Інструкції з організації воєнно-ідеологічної підготовки у Збройних Силах України”)
з військовослужбовцями сержантського, старшинського складу та солдатами військової служби за контрактом.
Тема. Українське козацьке військо. (Розповідь-бесіда).
9.00-10.50
Керівники груп


2.
Перегляд документального фільму.
19.00-19.50
Офіцер з ВР


ВІВТОРОК – 11.09.13.

1.
Суспільно-політичне інформування:
Тема. Останні події в країні та світі.
8.15-8.45
Офіцер
з ВР


2.
Культурно-виховна робота:
Тема. Вивчай та поважай історію рідного краю. (до Дня пам’яток історії та культури). Бесіда.
19.00-19.50
Офіцер
з ВР


ЧЕТВЕР –13.09.13.

1.
Правове інформування:
Тема. Обов’язок кожного військовослужбовця - дбати про своє здоров’я.(ст.ст.11,241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ). Бесіда.
8.15-8.45
НМС


2.
Культурно-виховна робота:
Мстислав Великий - князь Київський. (881 річниця від дня смерті). Бесіда.
19.00-19.50
Офіцер
з ВР


НЕДІЛЯ –16.09.13.

1.
Година культурно-освітньої роботи:
Тема. Петро Сагайдачний – видатний гетьман Козацької України. (до 391-річниці від дня народження) Бесіда.
9.00-9.50
Офіцер з ВР



Офіцер відділення виховної роботи










































міністерство оборони україни













ВИТЯГ З ПРОГРАМИ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ
























київ 2006








витяг з програми бойової підготовки механізованих підрозділів.

Методичний матеріал для заняття щодо практичного складання розкладу занять механізованої роти









МІжнародне гуманітарне право

Тема 1. Міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного публічного права
Заняття 1. Поняття, джерела та основні принципи міжнародного права. Поняття, функції та джерела міжнародного гуманітарного права. Відмінність міжнародного гуманітарного права від права держав на ведення війни (збройного конфлікту) та від права людини.

Тема 2. Загальна характеристика об’єктів та осіб, які беруть участь у збройному конфлікті
Заняття 1. Початок війни та її правові наслідки. Категорії осіб, які знаходяться під покровительством. Поранені, хворі та військовополонені. Захист цивільних осіб від наслідків воєнних дій. Обмеження загального характеру на ведення війни. Режим окупації та нейтралітету.

Тема 3. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права
Заняття 1. Поняття та суб’єкти відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права. Відповідальність держав і фізичних осіб за порушення міжнародного гуманітарного права. Питання створення системи запобігання порушенням міжнародного гуманітарного права.

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ
Тема 1. Заходи безпеки під час проведення навчань і занять у ході
бойової підготовки
Заняття 1. Вимоги керівних документів щодо виконання заходів безпеки під час проведення занять з бойової підготовки. Відповідальність і обов’язки посадових осіб та особового складу щодо дотримання заходів безпеки.
Заняття 2. Заходи безпеки під час дій на бронетанковій та автомобільній техніці і озброєнні, навантаження (вивантаження) на повітряний, морський (річковий), залізничний транспорт і під час перевезення особового складу.
Заняття 3. Заходи безпеки під час поводження зі стрілецькою зброєю, бойовими гранатами, боєприпасами, мінами, вибуховими речовинами, освітлювальними та імітаційними засобами.
Заняття 4. Заходи безпеки під час проведення занять з фізичної підготовки.
Заняття 5. Загальні протипожежні заходи у військових частинах і підрозділах. Первинні засоби пожежогасіння, їх будова та правила застосування. Основні способи та прийоми гасіння пожеж на об’єктах військових частин. Заходи безпеки під час гасіння пожеж.
Заняття 6. Заходи безпеки під час несення вартової служби.
Заняття 7. Заходи безпеки під час поводження з отруйними і хімічними рідинами та речовинами, а також медичними препаратами і наркотичними засобами. Профілактика отруєння чадним газом. Надання першої медичної допомоги потерпілим.

ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА
Тема 2. Дії солдата в обороні
Заняття 1. Розповідь. Характеристика загальновійськового бою. Призначення і бойові завдання механізованого відділення і взводу. Вогневі засоби відділення і взводу. Похідний, передбойовий і бойовий порядок ідділення і взводу. Обов'язки солдата в бою.

Заняття 3. Тактико-стройове. Обов'язки спостерігача. Прийоми спостереження за противником і місцевістю, діями сусідів і за сигналами командира на місцевості та під час руху. Вироблення спостережливості. Демаскуючі ознаки різних цілей, їх виявлення і знищення.
Тема 3. Дії солдата у наступі
Заняття 1. Тактико-стройове. Підготовка і рух в атаку. Зайняття вихідної позиції для атаки і маскування. Спостереження за полем бою. Підготовка до атаки. Рух в атаку по пересіченій місцевості зі стрільбою на ходу з подоланням інженерних загороджень і штучних перешкод. Знищення противника вогнем, гранатами, багнетом і прикладом. Підтримка сусіда вогнем для його просування вперед. (Н-Т-13,14)
Заняття 2. Тактико-стройове. Підготовка до атаки і атака з положення безпосереднього зіткнення з противником. Підготовка до атаки: поповнення боєприпасів, зарядження зброї, спорядження гранат, вибір шляху руху в атаку, спостереження за сигналами командира і дій за ними. Вистрибування з траншеї. Рух в атаку, ураження відкритих цілей противника вогнем на ходу, використання вогню сусіда, кулеметів, гранатометів, мінометів та артилерії для просування вперед, подолання різних загороджень і перешкод, закидання противника гранатами. Бій у траншеї, ході сполучення, взаємодія з сусідом, знищення противника гранатою, вогнем упритул і в рукопашному бою. (Н-Т-5,6,15)
Заняття 4. Тактико-стройове. Перехід в атаку з ходу. Зайняття місця в БМП (БТР). Підготовка зброї і гранат до дії. Висування до рубежу переходу в атаку, спішування, подолання мінно-вибухових загороджень, ведення вогню на ходу, атака переднього краю і знищення противника в першій траншеї гранатами, вогнем упритул і в рукопашному бою. Швидке просування вперед. (Н-Т-16,17,25) солдата.
Вивчення обстановки в зоні дій патруля. Дії солдата у складі патруля в разі вчинення опору з боку порушників. Способи їх затримання, догляд техніки та затриманих, супроводження їх у штаб зони. Правила ведення переговорів за допомогою засобів зв’язку. Підтримка зв’язку та взаємодії із сусідніми патрулями, контрольно-перепускним пунктом (КПП). Доповідь результатів несення служби патрулем. незаконних збройних формувань. Передислокація рухомого КПП на інше місце
.
Тема 5. Відділення в обороні
Заняття 1. Тактико-стройове. Перехід до оборони у відсутності зіткнення з противником і ведення бою. Заняття відділенням указаної позиції та її обладнання з використанням захисних властивостей місцевості (Н-Т-1б). Розташування вогневих засобів. Підготовка озброєння та вихідних даних для стрільби з урахуванням впливу місцевості. Створення системи вогню. Мінування підступів до позиції відділення. Обладнання окопів та укриттів. Ведення спостереження, розчищення смуги огляду та обстрілу, вивчення підступів до позиції з фронту, флангів і тилу, врахування мертвого простору поблизу позиції і підготовка по ньому вогню. Установлення малопомітних загороджень. (Н-І-1;2;14) Дії відділення в разі нанесення противником ядерного удару та під час вогневої підготовки. (Н-ЗЗМУ-6). Знищення атакуючих танків, броньованих машин і піхоти противника. Зміна позиції. Рятування екіпажів “пошкоджених ” БМП (БТР) (Н-М-7).
Заняття 2. Тактико-стройове. Перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником і ведення бою. Заняття відділенням позиції, обладнання та маскування окопів і укриттів під вогнем противника. (Н-І-4,6) Ведення спостереження. Створення системи вогню. Дії відділення з початком вогневої підготовки противника і переходом його в атаку. Відбиття атак піхоти та танків противника перед переднім краєм. Знищення противника, що обходить позицію відділення, вогнем у фланг і тил та перехід до кругової оборони. Знищення противника, що увірвався на позицію відділення, вогнем упритул, гранатами та в рукопашному бою. (Н-Т-4,5) Знищення вертольотів противника.
машини, надання їм першої медичної допомоги. Заміна позицій. Дії екіпажу в бою поза “пошкодженою ” бойовою машиною. Дії відділення під час обходу противником, перехід до кругової оборони. Знищення противника, що увірвався на позицію відділення, вогнем впритул, гранатами та в рукопашному бою. Відновлення системи вогню, зруйнованих фортифікаційних споруджень та інженерних загороджень після відбиття атаки противника. (Н-Т-2,4,7,8,11; Н-І-1,2; Н-М-8)

Тема 8. Відділення в наступі
Заняття 2. Тактико-стройове. Дії відділення під час наступу з ходу. Підготовка до наступу з ходу. Висування до рубежу переходу в атаку. Спішування. Розгортання в цеп. Рух в атаку, ураження противника вогнем з ходу, подолання різних перешкод і загороджень. Бій у траншеї, ході сполучення, знищення противника вогнем і в рукопашному бою. Знищення вогневих і протитанкових засобів противника, ведення бою у глибині оборони. Оволодіння об'єктом атаки. (Н-Т-16,19)


Тема 11. Взвод в обороні
Заняття 1. Тактико-стройове. Перехід взводу до оборони у відсутності зіткнення з противником. Вихід взводу у вказаний опорний пункт. Потайне розташування взводу. Організація спостереження та безпосередньої охорони (вдень та вночі). Пароль і відзив. Зайняття опорного пункту, розташування вогневих засобів. Створення бойового порядку та системи вогню. Інженерне обладнання опорного пункту в обсязі завдань першочергових. Встановлення мінного поля. Вибір місця та улаштування окопу для чергового вогневого засобу, позицій для вогневого засобу, що кочує. Розмітка та трасування суцільних траншей та ходів сполучення. Зміна вогневих позицій БМП (БТР), що кочує. (Н-Т-1в; Н-І-3)
Заняття 2. Тактико-стройове. Перехід взводу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником. Заняття відділеннями позицій у вказаному взводу опорному пункті. Спостереження перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу, ретельне вивчення підступів до опорного пункту з фронту, флангів і тилу. Створення системи вогню з урахуванням мертвих просторів поблизу опорного пункту та підготовка по них вогню. Інженерне обладнання опорного пункту. Дії за сигналами оповіщення. (Н-І-3,7)

Тема 12. Взвод на марші та у похідній охороні
Заняття 1. Тактико-стройове. Взвод у головній похідній заставі на марші. Шикування взводу для дії у головній похідній заставі з висиланням дозорного х за вказаним маршрутом, ведення спостереження та огляд місцевості (лощин, ярів, височин та інше). Прийняття сигналів від дозорного відділення. Дії головної похідної застави під час нальоту повітряного противника. Виявлення інженерних загороджень, пересування по заражених ділянках маршруту, подолання ділянок мінувань. Дії головної похідної застави під час проходження населеного пункту, вузьких місць (мосту, яру, лісу), у разі зустрічі з противником та його раптового нападу. Дії щодо попередження раптового нападу.

Тема 13. Взвод при розташуванні на місці та в сторожовій охороні
Заняття 1. Тактико-стройове. Розташування взводу у районі зосередження. Вибір та обладнання місця для ночівлі. Підготовка укриттів для особового складу, техніки, порядок їх маскування. Виконання заходів із захисту від високоточної зброї противника. Організація сторожової охорони та ведення спостереження. Самостійне приготування їжі. Заняття і обладнання вказаного рубежу в смузі охорони сторожової застави. Створення системи вогню. Висилка парних патрульних і висилкою секретів, встановлення сигнальних мін. Дії взводу за сигналами оповіщення та під час нападу диверсійно-розвідувальних груп і переважаючих сил противника. Відбиття ударів вертольотів противника.


Тема 15. Взвод у наступі
Заняття 1. Тактико-стройове. Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником. Заняття вихідного положення для наступу в заздалегідь створеному бойовому порядку та підготовка до атаки. Позначення проходів для танків. Перехід в атаку, ураження противника вогнем з ходу. Спостереження за сигналами командира і дії за сигналами. Подолання мінно-вибухових та інших загороджень. Бій за першу траншею, знищення живої сили, вогневих засобів противника та його засад. Оволодіння об'єктом атаки, пересування вперед під прикриттям вогню БМП (БТР) та розвиток наступу в глибині. Дії під час захоплення в полон противника. (Н-Т-24,25)
(особливо протитанкових) засобів противника, які ведуть кинджальний і фланговий вогонь, що заважає просуванню вперед. Оволодіння об’єктом атаки. Перехід до переслідування противника, який відходить. Відбиття контратаки противника з вигідного рубежу. Надання допомоги пораненим, у тому числі противника. Порядок дій з пораненим противником. (Н-Т-27,29)


РОЗВІДУВАЛЬНА ПІДГОТОВКА

Тема 2. Розвідувальні ознаки розташування противника на місцевості
Заняття 1. Тактико-стройове. Розвідувальні ознаки розташування на місцевості озброєння та бойової техніки, танків, гармат, установок ПТКР, кулеметів, гранатометів, станцій радіолокаційної розвідки. (Н-Р-4)

Тема 3. Спостережний пост
Заняття 1, 2. Тактико-стройове. Вибір місця для спостерігача, його обладнання та маскування. Вимоги до місця розташування спостережного посту та його вибір на місцевості. Склад спостережного поста, його обладнання та маскування. Оснащення спостережного поста.

Тема 4. Відділення у розвідці
Заняття 1, 2. Тактико-стройове. Дії дозорного відділення. Орієнтування на місцевості без карти. Ведення розвідки місцевості та противника оглядом з ходу,
з коротких зупинок і висиланням піших дозорних. Дії піших дозорних під час огляду висоти, яра (балки), лісу, населеного пункту, мостів та інших місцевих предметів. Визначення місцеположення та характеру дій противника. Дії дозорного відділення під час зустрічі з дрібними групами противника та його головними силами. Доповідь підсумків розвідки. (Н-Р- 3, 4)
Заняття 3, 4. Тактико-стройове. Відділення в засаді. Вибір місця засади. Приховане висування до місця засади. Розташування відділення в засаді, обладнання та маскування позиції. Спостереження за противником. Дії відділення під час підходу до місця засади одиночних солдат та дрібних груп противника. Дії під час підходу великих груп противника. Знищення противника, захоплення полонених, документів, зразків озброєння та бойової техніки. Відхід та його маскування. Доповідь про результати засади. (Н-Р-5)

ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА

Тема 1. Стрілецька зброя
Заняття 1. Робота частин і механізмів автомата (РКК, КК, РПГ, СГД, ПМ) при заряджанні та стрільбі. Можливі затримки та несправності, що виникають під час стрільби, та способи їх усунення. Заходи безпеки під час поводження зі зброєю.
Заняття 2. Огляд та підготовка зброї до стрільби. Вивірка прицілу та приведення зброї до нормального бою. Догляд за зброєю, її зберігання та збереження.

Тема 2. Прилади спостереження та прицілювання
Заняття 1, 2. Призначення та загальна будова приладів спостереження та прицілів до стрілецької зброї, РПГ (озброєння БМП, БТР). Підготовка прицілів до роботи та їх вивірка. Порядок користування прицілами, догляд за ними та їх збереження.


Тема 6. Боєприпаси
Заняття 1. Призначення, загальна будова та класифікація бойових патронів до стрілецької зброї, протитанкових, осколкових, ручних гранат та освітлювальних патронів. Заходи безпеки під час поводження з боєприпасами.


Тема 9. Прийоми та способи ведення вогню зі стрілецької зброї, ПТКР, СПГ, АГС і озброєння БМП (БТР) в оборонному бою
Дії при озброєнні БМП (БТР) за командами "До бою" та "Відбій"; дії механізмами наводки (накреслення фігур з використанням пантографа-уколювача). Приготування до стрільби зі стрілецької зброї, РПГ, переносного комплексу ПТКР під час дій у пішому порядку з місця та після пересування з різних положень (лежачи, з коліна, стоячи) із окопу, із-за укриття; стрільба різними способами по цілях, що з'являються та рухаються, зі стрілецької зброї та бойових машин зі зміною вогневої позиції.
Тренування в управлінні ПТКР під час ведення вогню з місця по цілях, що з,являються та рухаються.
Розвідка цілей і визначення вихідних установок для стрільби, цілевказання різними способами. Вибір цілі, виду зброї, способу стрільби та боєприпасів. Визначення поправок на кут місця цілі, вітер, температуру повітря та рух цілі. Спостереження за результатами вогню та коректування стрільби. Рішення вогневих завдань. Стрільба снайперської пари по цілях, що з’являються, зі зміною огневих
позицій.
Ведення вогню зі стрілецької зброї (озброєння БМП-2) по повітряних цілях.
Ведення вогню вночі по освітлених цілях, що виявляють себе спалахами пострілів та інфрачервоним прожектором, з використанням нічних прицілів.
Кидання ручних осколкових і протитанкових гранат на дальність і влучність з місця (із окопу) та з бойової машини.
Виконання підготовчих вправ стрільб.
Управління вогнем відділення, взводу, роти в обороні.
Розбирання та збирання стрілецької зброї та затвору гармати БМП. Робота частин і механізмів озброєння під час заряджання та стрільби. Підготовка нічних стрілецьких прицілів до стрільби. Приведення зброї до нормального бою та вивірка оптичних прицілів. Можливі затримки, які виникають під час стрільби, несправності зброї (озброєння) та способи їх усунення.
Виконання вправ навчальних стрільб і вправ з метання ручних гранат.


ТЕХНІЧНА ПІДГОТОВКА


Тема 2. Технічне обслуговування машин
Заняття 1. Технологічний процес обслуговування машини в парку. Призначення, зміст і порядок проведення контрольного огляду (КО) машини перед виходом і на привалах, до і після подолання водної перешкоди. Обов’язки членів екіпажу (водія) під час проведення КО. Виконання практичних робіт щодо надання допомоги водію у проведенні контрольного огляду. (Н-Тх-1)
ТО-1 та ТО-2. (Н-Тх-18)


Тема 4. Обслуговування та поточний ремонт силової установки
Заняття 1. Складові частини силової установки, їх розташування у машині. Принципи будови та роботи систем силової установки. Порядок перевірки заправлення та дозаправляння машини паливом, маслом та охолоджуючою рідиною. Паливо, мастила, масла, охолоджуючі та спеціальні рідини, що застосовуються під час експлуатації машини, та правила поводження з ними. (Н-Тх-4)
Заняття 2. Робота системи живлення, змазування (захисту двигуна для тих, хто вивчає БМП). Періодичність і зміст їх обслуговування (Н-Тх-12 для тих, хто вивчає БМП; Н-Тх-6 для тих, хто вивчає БТР).
Заняття 3. Робота системи охолодження, підігріву (повітряного запуску для тих, хто вивчає БМП). Правила користування підігрівачем, порядок його запуску та зупинки. Догляд за системами (Н-Тх-5).

Тема 7. Обслуговування та поточний ремонт електроспецобладнання
Заняття 5. Практичні роботи: зняття, перевірка стану та установка акумуляторних батарей; перевірка справності приладів освітлення та сигналізації, протипожежного обладнання (систем захисту); установка та перевірка справності приладу нічного бачення. (Н-Тх-14 для тих, хто вивчає БМП. Н-Тх-11 для тих, хто вивчає БТР).




ВОДІННЯ

Тема 1. Основи руху та правила водіння бойових машин
Заняття 1. Особливості руху та правила водіння на місцевості, що характерна для дислокації військ. Відповідальність за дорожні події, порушення правил водіння та дорожнього руху.
Тема 2. Водіння у складних умовах місцевості
Заняття 1 – 4. Водіння з максимально можливою швидкістю в разі правильного подолання перешкод на місцевості, характерній для дислокації військ. Виконання навчальної вправи № 1 (вдень, вночі). (Н-Вод-1, 2, 3; Н-Тх-10, 14, 15)

Тема 3. Водіння у складі екіпажу
Заняття 1, 2. Водіння у складі екіпажу в складних умовах місцевості, характерній для дислокації частини відповідно до тактичної обстановки. Виконання навчальної вправи № 2 вдень (Н-Т-1,13; Н-Вод-2,7,8; Н-Тх-17; Н-І-10,11)
Тема 7. Подолання водних перешкод
Заняття 1 – 3. Заходи безпеки та правила водіння бойових машин на плаву. Подолання водних перешкод різними способами та навантаження на переправні засоби. Виконання навчальної вправи № 6. (Н-Тх-22; Н-Вод-4; Н-І-21,22)

ПІДГОТОВКА ЗІ ЗВ'ЯЗКУ
Тема 1. Табельні засоби радіозв’язку та порядок роботи на них
Заняття 1. Призначення, тактико-технічні характеристики, склад комплекту радіостанції, запасні інструменти і приладдя та їх призначення і розміщення в машині. Загальна будова і принцип роботи радіостанції. Заходи безпеки при роботі на радіостанції та порядок її розгортання і підключення. Збереження радіостанції її технічне обслуговування та усунення можливих несправностей.
Заняття 2. Призначення органів управління радіостанції, порядок її включення, перевірка працездатності та підготовки до роботи. Настройка на задану частоту та встановлення зв'язку з кореспондентом. Перехід на запасні частоти та робота через переговорні пристрої (з винесеного телефонного апарату).

Тема 2. Засоби телефонного зв'язку
Заняття 1. Призначення, тактико-технічні характеристики, склад комплекту телефонного апарату, комутатора малої ємності, польового кабелю їх загальна будова. Збереження засобів телефонного зв'язку і їх технічне обслуговування. Порядок розгортання телефонної станції малої ємності, підключенню телефонного апарату у лінію, прокладки кабельної лінії зв'язку та правила роботи на них.

передачі сигналів, команд та постановка завдань по радіо. Порядок встановлення зв’язку і ведення радіообміну відповідно до вимог стандартів НАТО.

Тема 4. Робота на засобах транкінгового зв’язку
Заняття 1. Порядок експлуатації портативної (переносної), автомобільної радіостанції транкінгового зв'язку.

ЗАХИСТ ВІД ЗБРОЇ МАСОВОГО УРАЖЕННЯ

Тема 2. Засоби індивідуального і колективного захисту
Заняття 1. Користування протигазом і респіратором, надівання протигаза на пораненого. Запобігання запотіванню і замерзанню скелець окулярів. Користування несправним протигазом та заміна його на справний у зараженій атмосфері.
Використання протигазів та засобів захисту шкіри від СДОР, аерозолів та радіоактивних речовин під час аварій. Призначення, склад та правила користування загальновійськовим комплексним захисним комплектом (ЗЗК), костюмом захисним світловим (КЗС) та костюмом захисним плівковим (КЗП). (Н-ЗЗМУ-1,2,4,5)
Заняття 2. Призначення, загальна будова фільтровентиляційних установок і агрегатів, порядок їх встановлення та експлуатації в сховищах. Склад та обов’язки внутрішнього наряду в сховищі. Порядок входу в сховище та виходу з нього на зараженій місцевості.

Тема 3. Дії особового складу на зараженій місцевості
Заняття 1. Сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження, їх подача різними способами. Дії особового складу в разі спалаху ядерного вибуху, за сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження, на місці та під час руху, на відкритій місцевості і в штатній техніці. Застосування засобів індивідуального захисту залежно від виду зараження, метеорологічних умов і характеру дій військ. Заходи захисту особового складу під час тривалих дій на зараженій місцевості. Дотримання вимог безпеки під час дій у районах розповсюдження СДОР та іонізуючих випромінювань. (Н-ЗЗМУ-6,7,8)

Тема 4. Прийоми і способи дегазації, дезактивації та дезінфекції озброєння і техніки, фортифікаційних споруджень і санітарної обробки особового складу
Заняття 1. Поняття про дегазацію, дезактивацію і дезінфекцію. Призначення, будова і застосування індивідуального дегазаційного пакета (ІДП). Порядок проведення дегазації, дезактивації та дезінфекції зброї з використанням ІДП і місцевих матеріалів. Порядок проведення дегазації обмундирування з використанням пакета ДПП (ДПС-1). Порядок проведення часткової санітарної обробки особового складу.

ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА



Тема 2. Вибухові речовини та вогневий спосіб підривання
Заняття 1. Заходи безпеки під час роботи з вибуховими речовинами. Вибухові речовини, засоби підривання. Порядок та практичне виготовлення запалювальних трубок та їх підривання. Окопний заряд, його будова, можливості та порядок застосування. Способи пошкодження матеріальної частини. Підривання бойових і базових машин.

Тема 3. Інженерні загородження, їх будова та подолання
Заняття 1. Призначення і види інженерних загороджень. Характеристики мінно-вибухових і комбінованих загороджень, у тому числі й тих, які встановлюються засобами дистанційного мінування. Охорона та утримання мінних полів. Загальні відомості про інженерні загородження, які застосовуються в іноземних арміях. Основні типи протитанкових і протипіхотних мін. Характеристика, будова, принцип дії, правила встановлення і знешкодження (зняття) мін. Перевезення мін та заходи безпеки. Встановлення мінного поля стройовим розрахунком. Фіксація мінних полів. Міни-сюрпризи, міни-пастки, їх види, призначення, будова та можливі способи застосування. Заходи безпеки під час їх зняття та подолання ділянок можливого їх встановлення (Н-І-12,14,15,16)
Заняття 2. Засоби розвідки та розмінування мінно-вибухових і комбінованих загороджень. Способи пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях противника. Пророблення проходів у мінних полях, які встановлюються засобами дистанційного мінування. Будова міношукача і щупу, прийоми роботи з ними. Способи позначення проходів у мінних полях. Порядок подолання мінних полів по коліях танків та по проходам. Порядок виходу з мінного поля, яке встановлено засобами дистанційного мінування. (Н-І-17,18,19)

Тема 4. Навісне обладнання БМП (БТР)
Заняття 1. Будова тралів. Порядок монтажу зчіпного пристрою та механізму електропневмообладнання. Навішування ножових секцій (рам з катковими секціями). Підготовка трала до роботи. Перевірка роботи механізму підйому. Особливості виконання завдань та водіння з навісним обладнанням. Подолання загороджень за допомогою тралів. (Н-І-9,10,11)

Тема 5. Мінна безпека
Заняття 3. Призначення, класифікація та загальна будова пострілів до гранатометів, ручних гранат та боєприпасів до стрілецької зброї. Заходи безпеки в разі виявлення ручних гранат та боєприпасів до стрілецької зброї.

СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Тема 1. Військова присяга та Бойовий Прапор військової частини
Заняття 1. Зміст Військової присяги, порядок прийняття та відповідальність на випадок її порушення. Бойовий Прапор військової частини. Порядок його зберігання та охорони.

Тема 2. Права і обов’язки військовослужбовців, взаємовідносини між ними. Внутрішній порядок та розміщення військовослужбовців
Заняття 1. Загальні права та обов’язки військовослужбовців. Начальники та підлеглі, старші і молодші. Порядок віддання та виконання наказів. Військова ввічливість та поведінка військовослужбовців. Відповідальність за порушення статутних взаємовідносин між військовослужбовцями.

Тема 3. Обов’язки осіб добового наряду
Заняття 1. Призначення добового наряду. Склад добового наряду роти та його озброєння. Підпорядкованість і обов’язки днювального роти. Дії в разі прибуття прямих начальників, на випадок тривоги або пожежі, коли відсутній черговий по роті. Обов’язки чергового по роті. Порядок прийняття та здавання чергування, дії під час підйому за тривогою, під час прибуття в роту офіцерів і прапорщиків.

Тема 4. Військова дисципліна. Заохочення та дисциплінарні стягнення
Заняття 1. Військова дисципліна, її суть та значення. Обов’язки військовослужбовців щодо дотримання військової дисципліни. Заохочення, що застосовуються, та дисциплінарні стягнення, що накладаються, на рядовий склад. Порядок застосування заохочень. Порядок накладення дисциплінарних
стягнень. Накладення дисциплінарних стягнень в особливих випадках. Права командирів відділення, взводу, роти у справі застосування заохочень до підлеглих солдатів та сержантів.
Заняття 2. Дисциплінарні стягнення, що накладаються на солдат та сержантів. Права командира відділення, взводу, роти накладати дисциплінарні стягнення на підлеглих солдат та сержантів. Порядок накладення дисциплінарного стягнення.

Про пропозиції, заяви та скарги.


СТРОЙОВА ПІДГОТОВКА

Тема 1. Стройові прийоми і рух без зброї
Заняття 1. Обов’язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю. Виконання команд: “Ставай, “Струнко, “Вільно, “Заправитися, “Відставити, “Головні убори зняти (надіти) “. Повороти на місці.
Заняття 2. Рух стройовим кроком. Повороти під час руху.
Заняття 3. Виконання військового вітання на місці та під час руху. Вихід зі строю, підхід до начальника та повернення у стрій.
Заняття 4. Тренування у виконанні стройових прийомів без зброї.

Тема 2. Стройові прийоми та рух зі зброєю
Заняття 1. Стройове положення та виконання прийомів зі зброєю на місці, повороти і рух зі зброєю.
Заняття 2. Виконання військового вітання зі зброєю на місці та під час руху. Вихід зі строю, підхід до начальника та повернення у стрій зі зброєю. Тренування у виконанні прийомів зі зброєю.


Тема 4. Дії біля машин та на машинах
Заняття 1 і 2. Шикування особового складу екіпажу, взводу біля танка та автомобіля. Посадка і розміщення особового складу та майна у машині. Виконання команд “До машин ”, “По місцях ”, “Заводь, команд управління колоною і під час дій у перед бойовому та бойовому порядках.


ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА
Тема 1. Гімнастика
Заняття 1,2. Тренування у виконанні комплексів вільних вправ; підтягування на перекладині; комплексно-силової вправи; вправи стрибок через коня у довжину, ноги нарізно. Комплексне тренування на багато пролітних гімнастичних приладах та тренажерах. Естафети. (Вправи №2,9)


Тема 2. Подолання перешкод
Заняття 1-4. Тренування у подоланні перешкод за умовами загальної контрольної вправи на смузі перешкод. Комплексне тренування. (Вправа №17)

Тема 3. Рукопашний бій
Заняття 1. Укол багнетом (тичок стволом) з випадом, без випаду; удар прикладом збоку; захист підставкою автомата; звільнення від захвату противника. Комплексне тренування.
Заняття 2. Удар рукою, ногою; колючі удари ножем та захист від них; комплексне тренування.
Заняття 3. Способи удушення. Звільнення від захватів противника. Комплексні тренування.
Заняття 6. Виконання вправ загального комплексу прийомів рукопашного бою (РБ-1).

Заняття 5. Контрольна перевірка у виконанні вправи біг на 3 км. (Вправа №23)
Заняття 6. Контрольна перевірка у виконанні марш-кидка на 5 (10) км. (Вправа №24)

Тема 6. Комплексні заняття
Заняття 4. Контрольна перевірка у виконанні вправ підтягування на перекладині. Тренування у виконанні вправ підйом переворотом на перекладині; комплексна атлетична вправа; стрибок ноги нарізно; біг на 100 метрів; біг на 3 км.
Заняття 7. Контрольна перевірка виконання вправ у підтягуванні на перекладині; біг на 100 метрів; біг на 3 км; тренування у виконанні вправи з метання гранати Ф-1 на дальність.

ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ

Тема 1. Вивчення по карті рельєфу місцевості та місцевих предметів.
Вивчення та оцінка місцевості по карті
Заняття 1. Топографічні елементи місцевості. Основні форми рельєфу. Читання рельєфу місцевості. Визначення по карті висот та крутості схилів. Умовні знаки, що застосовуються для зображення дорожньої сітки, гідрографії, рослинного покриву, населених пунктів, місцевих предметів на карті. Читання карти. Тактичні умовні знаки та порядок нанесення їх на карту. (Н-Топ-2,8)
Заняття 2. Вивчення по карті маршруту руху, його прохідності, умов маскування, шляхів обходу важко прохідних ділянок. Вивчення місцевості в районі дії підрозділу, вибір місця вогневих позицій, окопів та укриттів. Визначення умов маскування, спостереження та ведення вогню. Оцінка захисних властивостей місцевості. (Н-Топ-9,10)

Тема 2. Орієнтування по карті. Робота з картою на місцевості
Заняття 1. Підготовка карти до роботи. Орієнтування по карті на місцевості. Визначення точки свого стояння. Орієнтування по карті під час руху. Нанесення на карту орієнтирів. Визначення по карті дирекційних кутів та магнітних азимутів. Складання схеми маршруту. Організація і техніка руху по азимуту. Обхід перешкод. (Н-Топ-3,4)
Заняття 2. Нанесення обстановки на карту. Правила складання картки вогню відділення, кроків маршруту. (Н-Топ-1,8)

ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА ПІДГОТОВКА

Тема 1. Надання першої медичної допомоги
Заняття 1. Отруєння антифризом, гальмівною рідиною, етилованим бензином, дихлоретаном, кислотами, лугами. Заходи безпеки під час роботи з отруйними технічними рідинами та профілактика отруєнь. Надання першої медичної допомоги в разі отруєнь. Поняття про асфіксію. Її причини та ознаки. Перша медична допомога при утопленні, удушенні. Ураження електричним струмом і блискавкою, ознаки ураження. Найпростіші способи оживлення організму. Правила і способи проведення непрямого масажу серця та штучного дихання.
Заняття 2. Поняття про рану і кровотечу. Види кровотеч. Перша медична допомога при пораненнях і кровотечах. Накладення пов'язок при різних пораненнях: на голову, грудну клітку, верхні та нижні кінцівки. Використання табельних та підручних матеріалів для зупинки кровотечі.
Переломи, вивихи: поняття, ознаки. Правила надання першої медичної допомоги. Використання підручних засобів для імобілізації переломів кісток. Загальні правила евакуації поранених з накладеними транспортними шинами. Тренування в накладенні шин із підручного матеріалу при переломах кісток верхніх і нижніх кінцівок. (Н-М-1,2,3,4)
Заняття 3. Опіки: причини виникнення, ознаки. Особливості опіків від світлового випромінювання ядерного вибуху, від напалму та інших запалювальних речовин. Профілактика та перша медична допомога при опіках. Тренування у накладенні пов’язок. Обмороження, переохолодження, остуда: причини та ознаки, вплив на них швидкості вітру. Профілактика та перша медична допомога при обмороженнях та переохолодженні.

Тема 2. Засоби індивідуального медичного оснащення військовослужбовців
та правила користування ними
Заняття 1. Табельні засоби індивідуального медичного оснащення особового складу: аптечка індивідуальна (АІ), аптечка військова (АВ), пакети
перев'язочні та протихімічні індивідуальні, пантоцид. Призначення, порядок та
Правила користування.

Тема 3. Розшук поранених на полі бою, витягнення з бойової машини. Винесення та вивезення поранених з поля бою
Заняття 1. Розшук поранених залежно від характеру обстановки та місцевості вдень та вночі. Витягнення з бойової і спеціальної техніки, оборонних споруджень. Укриття та маскування поранених на полі бою та надання їм першої медичної допомоги (Н-М-4,7).
Заняття 2. Порядок виклику санітара. Прийоми та способи перенесення поранених з урахуванням характеру поранення і виду транспорту. (Н-М-8)


ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ВІЙСЬК

Тема 1. Основні поняття екології. Охорона повітряного басейну
Заняття 1. Основні поняття екології; забруднення навколишнього природного середовища як глобальна соціально-екологічна проблема; екологічна обстановка в Україні та районі дислокації військової частини; джерела забруднення атмосферного повітря; поняття гранично допустимих викидів (концентрацій) забруднюючих речовин в атмосферу; контроль токсичності відпрацьованих газів автомобілів та іншої техніки; вимоги Закону України “Про охорону атмосферного повітря ”.

Тема 2. Охорона водоймищ та річок
Заняття 1. Значення води в кругообігу речовин у природі та в житті людини; водні ресурси України, водопостачання регіону і пункту дислокації військової частини; джерела забруднення водних ресурсів. Обстановка, що склалася з забрудненням водоймищ у цілому в Україні, регіоні та у військовій частині; вплив забруднених вод на людину, рослинний і тваринний світ. Заходи щодо запобігання забрудненню шкідливими речовинами водоймищ, методи очищення стічних вод; вимоги законодавчих актів з питань охорони водних ресурсів.

Тема 3. Охорона земель, рослинного і тваринного світу
Заняття 1. Ерозія грунтів, заходи щодо їх захисту від забруднення, засмічення, заболочення і прямого знищення родючого шару під час проведення занять, навчань та виконання господарських робіт; рекультивація земель (відтворення родючого шару); природоохоронне та полезахисне значення лісу; заходи щодо запобігання лісовим пожежам; вимоги законодавчих актів з питань охорони і раціонального використання земель, лісових ресурсів, тваринного світу, дотримання правил полювання і рибальства.



ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
Тема 1. Організація пожежної безпеки у військовій частині
Заняття 1. Загальні положення з організації пожежної безпеки у військовій частині. План пожежної безпеки. Призначення штатних і позаштатних пожежних підрозділів, порядок несення пожежно-постової служби. Обов’язки осіб добового наряду і варти щодо попередження пожеж та їх гасіння. Обов’язки військовослужбовців з питань пожежної безпеки. Дії особового складу за сигналом пожежної тривоги, порядок оповіщення і місце збору, виклик пожежного підрозділу. Організація спільних дій пожежних підрозділів і особового складу інших підрозділів.

Тема 2. Загальні протипожежні заходи у військових
частинах і підрозділах
Заняття 1. Характерні причини виникнення пожеж. Загальні протипожежні заходи у військовій частині і підрозділах. Вимоги під час розпалювання вогню, проведення газооелектрозварювальних робіт. Режим куріння. Правила пожежної безпеки під час розміщення військ у лісі та навчань.

Тема 3. Прилади і засоби пожежогасіння
Заняття 1. Первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники, пісок, азбестові покривала), ручний пожежний інструмент. Призначення, порядок їх застосування. Вода, як основний вогнегасний засіб. Випадки заборони застосування води для гасіння пожеж. Призначення і будова ручних пінних, вуглекислотних і порошкових вогнегасників, правила користування ними. Заходи безпеки під час роботи з вогнегасниками.

Тема 4. Основні способи гасіння пожеж на об’єктах
військової частини
Заняття 1. Обов’язки номерів пожежної обслуги під час пожежі. Порядок оповіщення про пожежу. Збір за пожежною тривогою. Дії під час гасіння пожеж вогнегасниками, піском, водою. Дії з ручним пожежним інструментом. Заходи безпеки.
Заняття 2. Гасіння пожеж на об’єктах з наявністю легкозаймистих і вибухових речовин, балонів з газами. Заходи безпеки. Порядок знеструмлення палаючих будинків і установок. Засоби захисту особового складу від ураження електричним струмом. Гасіння пожеж на техніці підручними засобами.

ІІ.ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА – ОСНОВА ПОЛЬОВОЇ ВИУЧКИ
Методичні вказівки з організації і проведення занять з тактичної підготовки. Основні форми і методи навчання тактичної підготовки.
Одним з найважливіших показників боєздатності і бойової готовності підрозділів і частини в цілому є рівень польової виучки і її основи – тактичної підготовки. Вона дозволяє найбільш повно реалізувати принцип “вчити війська тому, що необхідно на війні”, забезпечує комплексне навчання військовослужбовців і підрозділів веденню бою.
У ході бойової підготовки особовим складом набуваються різні знання і уміння. Але практичні навички в діях на поле бою, ефективне застосування озброєння та військової техніки, злагодженість механізованих підрозділів і взаємодія їх з підрозділами інших військ і спеціальних військ у різних видах бою удосконалюються тільки на тактичних заняттях і навчаннях. У силу цього тактична підготовка, як процес навчання військ прийомам і способам ведення бою, є головним і визначальним предметом у системі бойової підготовки. У тактичній підготовці використовуються такі форми навчання: тактико-стройові і тактичні заняття, бойові стрільби і тактичні навчання.
Тактико-стройові заняття є першим і необхідним ступенем бойового злагодження підрозділів. Їх сутність полягає в тому, що з підрозділами відпрацьовується техніка виконання прийомів і способів дій у різних видах бою, спочатку по елементах у повільному темпі, а потім у цілому в межах встановленого нормативами часу. Недостатньо засвоєні елементи прийому і прийом в цілому повинні повторюватися доти, поки ті, хто навчається, не навчаться виконувати їх правильно, узгоджено і у встановлений нормативом час.
Тактична обстановка для проведення тактико-стройового заняття може створюватися для відпрацювання кожного навчального питання (нормативу) окремо і не зв'язуватися єдиним задумом. Вона повинна бути не складною, але забезпечувати якісне навчання підлеглих.
У ході цих занять офіцери і сержанти удосконалюють свої навички в управлінні підлеглими підрозділами шляхом віддачі коротких розпоряджень, команд і сигналів, а також визначають рівень і якість підготовки підрозділів.
Тактико-стройові заняття можуть проводитися “піший по-машинному” або з використанням озброєння і техніки. Недоліки, виявлені при підготовці відділень (екіпажів), усуваються на початковому етапі підготовки взводів, а виявлені при підготовці взводів – на початковому етапі підготовки рот і, потім, батальйонів.
Тактико-стройові заняття за своїм призначенням поділяються на звичайні, спільні і контрольні.
Звичайні тактико-стройові заняття проводяться з відділенням, взводом, ротою і батальйоном у порядку, викладеному нижче. Вони призначені для відпрацювання техніки виконання прийомів і способів дій підрозділів на полі бою.
Спільні тактико-стройові заняття проводяться з ротою із засобами посилення “піший по машинному” або на матеріальній частині за темами, які визначені програмою. Вони призначені для відпрацювання питань організації і здійснення взаємодії між штатними, приданими, підтримуючими підрозділами і сусідами.
Контрольні тактико-стройові заняття проводяться на заключному етапі підготовки роти з метою перевірки їх злагодженості. Зміст такого заняття визначає для роти командир батальйону.
Організують і проводять тактико-стройові заняття з підрозділами безпосередні командири. У тому випадку, коли до ротних тактико-стройових занять залучаються підрозділи інших військ, а також, коли вони проводяться як контрольні, то керівником є, відповідно, командир батальйону.
Проводити тактико-стройові заняття можна на тактичному навчальному полі або на необладнаній ділянці місцевості.
Тривалість тактико-стройових занять встановлюється керівником, виходячи з поставлених цілей, і може складати 2-4 години. Основним методом навчання на тактико-стройових заняттях є вправа (тренування) у виконанні прийомів і способів дій на полі бою (у ході відпрацювання тактичних нормативів). Можуть застосовуватися також пояснення і показ.
Тактичні заняття – основна форма злагодження відділення (екіпажу, обслуги) і взводу. Їх сутність полягає в тому, що всі навчальні питання теми відпрацьовуються з дотриманням тієї послідовності, що характерна для реального бою, без пауз і перерв, на фоні єдиної тактичної обстановки з позначеним противником. При необхідності, з метою усунення допущених помилок, окремі прийоми і дії можуть повторюватися.
У ході тактичних занять командири відділень і взводів не тільки отримують практику в управлінні підлеглими підрозділами, але і удосконалюють свої вміння і навички в організації бою. Тому в зміст тактичних занять включаються питання прийняття рішення, постановки завдань підлеглим, організації взаємодії і бойового забезпечення, а також питання психологічного забезпечення.
Тактичні заняття проводяться, як правило, односторонніми з позначеним противником. Місцем їх проведення, як правило, є тактичне навчальне поле. Не виключено проведення такого заняття і на необладнаній ділянці місцевості, але вона повинна забезпечувати відпрацювання намічених навчальних питань з використанням мішеневого обладнання ротного тактичного комплекту (РТК) і різних засобів імітації. На такі заняття відділення і взводи виводяться зі штатним озброєнням і військовою технікою.
Тактичні заняття організують і проводять: з відділенням (екіпажем танка) – командир взводу, із взводом – командир роти. Тривалість тактичного заняття з відділенням складає 3–4 години, зі взводом 6–8 годин. При проведенні тактичних занять вночі доцільно відпрацьовувати питання переходу від денних дій до нічних. За своїм призначенням тактичні заняття поділяються на звичайні і контрольні.
Звичайні тактичні заняття з відділенням і взводом проводяться на завершальному етапі вивчення теми з метою перевірки навченості командирів в організації бою і управлінню підрозділами, а особового складу – у виконанні прийомів і способів дій у ході динаміки бою.
Контрольні тактичні заняття проводяться з відділенням і взводом на заключному етапі вивчення тактичної підготовки як предмету навчання перед проведенням бойової стрільби і є допуском до її проведення. Мета - перевірити навченість і злагодженість відділення (взводу) і їх готовність до проведення тактичних навчань відділень (взводів).
На контрольному тактичному занятті керівник зобов’язаний перевірити, в першу чергу, особисту підготовку командирів відділень (взводів), їх вміння творчо застосовувати теоретичні положення бойового статуту на практиці, орієнтуватися в складній обстановці, яка швидко змінюється, вміння приймати грамотні рішення, навички в організації бою на місцевості і керувати підлеглими в ході його ведення, а також визначати злагодженість відділення (взводу), його готовність до дій в умовах сучасного бою.
Контрольне тактичне заняття проводиться на контрольній смузі тактичного навчального поля. Зміст такого заняття для відділення і взводу визначає командир роти.
Основним методом навчання на тактичних заняттях є практична робота тих, які навчаються, з виконання своїх посадових обов'язків в умовах, наближених до бойових.
Бойові стрільби є вищою формою навчання відділення, взводу, на яких тактичні дії пов’язані з вогнем. Вони проводяться на завершальному етапі їх злагодження. Сутність бойових стрільб полягає у тому, що командири і підрозділи навчаються веденню бою з практичним виконанням бойових завдань бойовим патроном (снарядом) штатними засобами і з приданими підрозділами. При їх проведенні основна увага приділяється правильним тактичним діям, вмілому і ефективному застосуванню озброєння і бойової техніки для виконання вогневих завдань і управління підрозділами і вогнем у ході бою, а також суворому дотриманню вимог безпеки.
Бойові стрільби проводяться з однієї з тем тактичної підготовки, які передбачають дії підрозділів вдень і вночі.
Основним методом навчання на бойових стрільбах є практична робота з виконання всіма тими, які навчаються, своїх функціональних обов'язків, у тому числі і у вирішенні вогневих завдань.
Тактичні навчання є основною формою польової виучки підрозділів (рот, батальйонів) і частин, найбільш ефективним засобом і найважливішим елементом підвищення бойової готовності військ, що дозволяють якісно готувати їх до ведення сучасного бою.
У ході навчань командири підрозділів вчаться самі і одночасно навчають підлеглих проводити заходи щодо підготовки озброєння, бойової техніки і особового складу до бою в різних умовах обстановки, самі організують бій на місцевості і керують підрозділами у бою. Підрозділи в ході навчань у залежності від теми виконують весь комплекс робіт, необхідних у сучасному бою: інженерне обладнання позицій, окопів і інших фортифікаційних споруджень, маскування, обладнання загороджень, пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях противника, заходи щодо бойового, тилового і технічного забезпечення.
На тактичні навчання підрозділи виводяться в повному складі зі штатним озброєнням, установленими нормами військових запасів і необхідною кількістю військової техніки, що забезпечує якісне відпрацювання навчальних питань, і обов'язково з засобами посилення. Велика частина часу повинна приділятися динаміці бою, у тому числі не менш 30% вночі.
Ротні тактичні навчання проводяться з однієї з тем основних видів загальновійськового бою (наступ або оборона). ЇЇ зміст повинен відповідати бойовому призначенню частини, вимогам керівних документів і забезпечувати підвищення польової виучки підрозділів та їх бойової готовності.
Керівниками навчань є: командир батальйону - при проведенні одностороннього і двостороннього ротних тактичних навчань із залученням рот свого батальйону; командир бригади – при проведенні двосторонніх ротних тактичних навчань із залученням рот різних батальйонів. Основним методом навчання на тактичних навчаннях є практична робота тих, які навчаються, з виконання своїх функціональних обов'язків у тактичній обстановці по навчанню. Такі форми і методи навчання особового складу і підрозділів з тактичної підготовки.

Підготовка і проведення тактико-стройових і тактичних занять
Підготовка занять. Навчальність і ефективність тактико-стройових і тактичних занять у значній мірі залежить від якості їх підготовки. Вона являє собою комплекс заходів, проведених командиром відділення (танка), взводу, роти напередодні занять, і включає: особисту підготовку керівника до заняття, визначення (уточнення) вихідних даних, вибір району (ділянки місцевості) для проведення заняття, розробку плану проведення заняття, підготовку до заняття тих, хто навчається, району заняття та засобів матеріально-технічного забезпечення.
У кожному конкретному випадку обсяг і зміст проведених заходів буде визначатися досвідом керівника і його методичною майстерністю.
Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях, зборах і інструктажах. Основним методом підготовки є самостійна робота. Починати самостійну роботу необхідно з вивчення керівних документів.
Готуючись до занять, командир підрозділу оцінює рівень підготовки особового складу, підрозділу в цілому, і виходячи з цього, визначає навчальні цілі.
Вихідними даними для тактико-стройового (тактичного) заняття є тема, зміст навчальних питань, навчальні цілі, місце проведення і склад тих, які навчаються, час (вдень, вночі), тривалість, кількість озброєння, військової техніки та імітаційних засобів. Усі ці дані керівник заняття бере з Плану і Програми бойової підготовки, розкладу занять і вказівок безпосереднього командира.
Роботу над вихідними даними доцільно почати із з'ясування теми заняття. Це пов'язано з тим, що кожна тема тактичної підготовки, як правило, включає кілька тактико-стройових і тактичних занять. Тому з'ясування загальної теми необхідно керівнику для того, щоб зрозуміти, на фоні якої тактичної обстановки буде проходити заняття.
У Програмі бойової підготовки, а також і в розкладі занять розкривається зміст кожного тактико-стройового (тактичного) заняття у вигляді навчальних питань. У залежності від рівня підготовки тих, які навчаються, і виділених засобів матеріально-технічного забезпечення він може уточнити тривалість відпрацювання навчальних питань і на цій основі правильно визначити, як і де почати заняття, де і чим його закінчити, а також, виходячи з теми заняття, вірно визначити навчальні цілі.
З’ясувавши тему і зміст заняття, керівник визначає цілі. Важливе значення буде мати правильне формулювання навчальних цілей, щоб було зрозуміло, для чого проводиться дане заняття та яких результатів потрібно досягти під час його проведення.Цілі заняття повинні бути конкретними і спрямованими на підвищення якості підготовки підрозділу по даній темі.Навчальні цілі на тактичному занятті визначаються для кожної категорії тих, які навчаються, відділення, взводу в цілому.
Час проведення заняття (вдень, вночі) визначається на основі Програми бойової підготовки і розкладу занять.
Кожна хвилина навчального часу повинна бути суворо розрахована і використана для навчання особового складу.
При вирішенні цього завдання необхідно виходити зі ступеня важливості кожного навчального питання і рівня методичної майстерності керівника. Крім того, треба враховувати обставини, що для відпрацювання найбільш важливих і складних питань необхідно виділяти значну частину навчального часу.
Загальна тривалість заняття повинна забезпечувати не тільки відпрацювання всіх навчальних питань, але і включати пересування підрозділів до місця заняття і повернення в розташування.
Під час пересування до місця занять і назад можуть відпрацьовуватися окремі питання з топографії (наприклад, рух по азимуту), повторюватися відпрацьовані раніш тактичні прийоми, нормативи, проводитися попутні фізичні тренування і т.д. При цьому завжди потрібно пам'ятати, що відведений на заняття час розрахований, головним чином, для навчання виконанню нових прийомів і способів дій.
Важливе значення для якісного відпрацювання навчальних питань має умілий вибір району заняття, оцінка його розмірів і характеру місцевості. Причому необхідно керуватися наступним: тактичні заняття повинні проводитися на тактичному навчальному полі, а тактико-стройові - на будь-якій іншій ділянці місцевості. Його розміри і характер місцевості повинні забезпечувати якісне відпрацювання намічених навчальних питань.
На стороні “противника” місцевість повинна бути обладнана в інженерному відношенні з урахуванням тактики його дій, мати необхідну кількість мішеней, макетів озброєння і військової техніки.
При проведенні занять з оборонної тематики місцевість повинна сприяти правильному вибору позицій і опорних пунктів, прихованому розташуванню підрозділів і проведенню маскувальних заходів, захисту від сучасних засобів ураження, організації системи вогню і достатньому спостереженню за діями своїх підрозділів і противника.
Для відпрацювання питань розвідки, дій на марші та у похідній охороні місцевість вибирається таким чином, щоб на маршруті руху та поблизу від нього були місцеві предмети і різні перешкоди, які потребують їх огляду і подолання (ліс, відкриті ділянки, яри, висоти, гаї, населені пункти, зруйновані і заболочені ділянки доріг, водяні перешкоди, мости і т.д.).
Район заняття повинен включати: місце, звідки передбачається почати заняття, смугу місцевості, на якій будуть проходити дії сторін при відпрацюванні питань теми, місце (район) закінчення заняття.
Рекогносцировка району заняття незалежно від того, де воно проводиться (на тактичному полі або на незнайомій ділянці місцевості), повинна проводитися в обов'язковому порядку.
Проводячи рекогносцировку району заняття, керівник повинен уточнити: місце, з якого необхідно почати заняття, яку тактичну обстановку створити та які питання відпрацювати при висуванні в район заняття, на якій ділянці, які питання доцільно відпрацювати і яку тактичну обстановку для цього потрібно створити, порядок використання обладнання тактичного навчального поля і які роботи потрібно провести з підготовки місцевості (тактичного поля), що для цього буде потрібно, порядок позначення дій противника, вимоги безпеки при проведенні заняття.
На підставі з’ясування (уточнення) вихідних даних і проведеної рекогносцировки керівник приступає до розробки плану проведення тактико-стройового (тактичного) заняття. Він є робочим документом і може бути складений у робочому зошиті або на окремих аркушах, а тактичного заняття – додатково на топографічній карті. У плані повинні бути наступні питання: тема, навчальні цілі, час, місце проведення заняття, матеріальне забезпечення, настанови і посібники, хід проведення заняття.
План складається з текстуальної і графічної частин. У текстуальній частині тактико-стройового заняття викладаються навчальні питання і час на їх відпрацювання, дії командира, схема тактичних дій, дій тих, які навчаються.
Навчальні питання викладаються в порядку їх відпрацювання з вказанням часу, що відводиться на їх вивчення. У розділі “Дії командира” викладається порядок роботи керівника при відпрацюванні навчальних питань: за якими елементами і які прийоми, дії будуть відпрацьовуватися роздільно, а потім разом, із вказанням часу на відпрацювання того або іншого елементу, у тому числі і нормативів, розбір заняття. Необхідно пам'ятати, що місце закінчення відпрацювання одного елементу (навчального питання) є вихідним пунктом для відпрацювання наступного.
Відмінність текстуальної частини плану тактичного заняття полягає в тому, що в ній міститься три графи: навчальні питання і час, схема дій керівника заняття.
У графічній частині тактико-стройового заняття кольоровими олівцями для кожного питання відображаються вихідна тактична обстановка і можливий (найбільш доцільний) характер дій тих, які навчаються при його відпрацюванні, а також положення підрозділу, що навчається, і противника до початку відпрацювання навчального питання і т.ін.
У графічній частині тактичного заняття відображається тактична обстановка (вихідне положення сторін, завдання відділення, взводу, роти і сусідів, необхідні дані про противника) з необхідними поясненнями.
Крім того, у плані намічаються питання, які будуть відпрацьовуватися при висуванні підрозділу у вихідне положення на заняття, при поверненні в пункт дислокації та при переміщенні до нового місця заняття.
План проведення тактико-стройового (тактичного) заняття затверджують: командир батальйону – за три-чотири дні, командир роти (взводу) – за два-три дні.
Після затвердження плану керівник заняття дає підлеглим командирам вказівки щодо підготовки озброєння і військової техніки, матеріально-технічного забезпечення, засобів зв'язку і т.ін., організує підготовку особового складу до заняття.
Підготовка особового складу підрозділу до тактико-стройового (тактичного) заняття здійснюється під керівництвом командирів відділень і взводів у часи самостійної підготовки, яка планується в розкладі занять роти.
Ця підготовка включає: вивчення та повторення окремих статей Бойового Статуту, настанов, сигналів управління, обов'язків посадових осіб у різних видах бою, умов та показників нормативів з тактичної підготовки і інших предметів навчання, які підлягають відпрацюванню і тренуванню, підготовку озброєння, військової техніки і засобів захисту.
При підготовці до тактичного заняття особовий склад, крім того, повинен вивчити (повторити) організацію, озброєння і тактику дій імовірного противника у залежності від виду бою.
Такий порядок і зміст роботи керівника на етапі підготовки до проведення занять з тактичної підготовки.
Проведення тактико-стройових занять. Перед виходом на заняття командир підрозділу шикує його, перевіряє наявність і екіпірування особового складу, озброєння, засоби матеріально-технічного забезпечення, а також знання тими, які навчаються, вимог безпеки.
Тактико-стройове заняття може починатися безпосередньо в розташуванні частини, у вихідному районі. У першому випадку висування у вихідний район та повернення в розташування частини здійснюється на основі тактичної обстановки і використовується для закріплення (відпрацювання) раніше вивчених окремих тактичних прийомів і способів дій за темою даного заняття. Встановлюються необхідні вимоги безпеки при проведенні заняття.
Після прибуття в район заняття керівник шикує підрозділ у дві шеренги, повідомляє тему, навчальні цілі заняття, порядок його проведення і перше навчальне питання. Перевіряє знання особовим складом теоретичних положень за темою заняття.
Потім нагадує прийоми і дії, що будуть відпрацьовуватися, вводить тих, хто навчається, у тактичну обстановку, вказує підлеглим командирам місця для занять, наказує вивести підрозділи на зазначені місця і за командою керівника приступає до відпрацювання першого навчального питання та його першого елементу.
Командир відділення , прибувши з особовим складом на зазначене командиром взводу місце, повідомляє порядок відпрацювання питання за елементами, показує особисто (або залучаючи найбільш підготовлених солдатів) виконання елементу з короткими поясненнями і приступає до його відпрацювання. Місце командира повинно бути вибране з таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за діями тих, хто навчається, під час відпрацювання кожного прийому.
Відпрацювання кожного елементу починається в повільному темпі, при цьому основна увага звертається на правильність його виконання, у подальшому темп поступово збільшується до часу, встановленого відповідним нормативом. Помилки, допущені тими, хто навчається, повинні виправлятися вчасно і уміло.
Знайшовши загальні помилки в діях особового складу, командир відділення зупиняє дію тих, хто навчається, викликає їх до себе, вказує на допущені помилки, роз’яснює, а якщо необхідно, то і показує, як виконати ті або інші дії, і продовжує тренування доти, поки помилки не будуть усунуті.
Якщо ж помилки допускають окремі військовослужбовці, які навчаються, то зупиняти усіх не потрібно. У цьому випадку на виявлені недоліки потрібно звернути увагу тільки тих, котрі допустили помилки, і домогтися їх усунення в процесі відпрацювання наступних дій.
Тренування можна проводити, застосовуючи різні методичні прийоми: вчити кожного солдата, потоком, вчити одного, а тренувати усіх.
Закінчивши навчання військовослужбовців по одному елементу, командир відділення у такій само послідовності відпрацьовує наступні елементи.
Після відпрацювання навчального питання за елементами командир відділення приступає до тренування військовослужбовців, які навчаються у діях всього навчального питання в цілому. Для цього він змінює напрямок дій тих, хто навчається, домагаючись від солдат правильного і чіткого виконання дій у встановлений нормативом час.
Після відпрацювання навчального питання командир шикує відділення, проводить частковий розбір, потім повідомляє тих, які навчаються, про навчальне питання і порядок його відпрацювання по елементах, доводить тактичну обстановку і приступає до відпрацювання першого елементу в тій же послідовності, що і при відпрацюванні попереднього навчального питання.
Закінчивши, таким чином, відпрацювання всіх навчальних питань, командир відділення проводить розбір. У встановлений час за командою командира взводу відділення прибуває в зазначене місце, де командири відділення доповідають командиру взводу про закінчення заняття, ступінь засвоєння кожним військовослужбовцем навчальних питань і про недоліки, що мали місце, вилучають невитрачені імітаційні засоби і надалі діють за вказівкою командира взводу.
Командир взводу в ході тактико-стройового заняття, проведеного командирами відділень, по черзі особисто навчає найбільш складним навчальним питанням кожне відділення, і одночасно контролює проведення заняття командирами інших відділень. При необхідності він надає їм допомогу в усуненні допущених помилок при відпрацюванні того або іншого елементу, а також керує мішеневою обстановкою.
Якщо командир взводу проводить тактико-стройове заняття особисто в складі взводу, то порядок його проведення такий самий. Командир взводу знаходиться в такому місці, звідки забезпечується спостереження за діями усіх відділень під час відпрацювання кожного прийому, елементу і навчального питання в комплексному виконанні.
Знайшовши помилки в діях відділень, командир взводу встановленим сигналом зупиняє взвод, викликає до себе всіх тих, які навчаються, або тільки командирів відділень, вказує їм на допущені помилки, роз'яснює, а якщо необхідно, то і показує, залучаючи для цього одне з відділень, як треба правильно діяти, і продовжує тренування, доки помилки не будуть усунуті, а прийом буде виконаний чітко і злагоджено.
Якщо помилки допускають окремі військовослужбовці, зупиняти весь взвод не потрібно. У цьому випадку краще на виявлений недолік звернути увагу командира відділення і запропонувати усунути його в процесі відпрацювання наступних дій шляхом подачі додаткових команд (сигналів), не зупиняючи заняття.
Закінчивши відпрацювання всіх навчальних питань, командир взводу шикує взвод, перевіряє наявність особового складу, озброєння і військової техніки, вилучає невитрачені боєприпаси, засоби імітації і проводить розбір, що є заключною частиною тактико-стройового заняття.
При розборі командир нагадує тему, мету заняття і повідомляє як вони досягнуті, аналізує дії особового складу при відпрацюванні кожного навчального питання, підкріплюючи свої висновки вимогами статутів, настанов і наказів старших командирів, визначає найбільш якісні дії військовослужбовців, відділень і взводу в цілому, а також недоліки в діях тих, які навчаються.
По закінченні розбору командир взводу підбиває підсумки виконання поставлених завдань і визначає результати дій тих, які навчаються, дає вказівки щодо усунення виявлених недоліків. Розбір повинен бути об'єктивним та принциповим.
Командир роти проводить тактико-стройове заняття з підрозділом у такій послідовності. Спочатку у розташуванні частини заслуховує доповіді командирів взводів про їх готовність до заняття. Після усунення виявлених недоліків рота виходить в район заняття. З прибуттям до місця заняття керівник, поставивши роту повзводно в двохшеренговому строю, повідомляє тему, навчальні цілі, перше навчальне питання і приступає до заняття в порядку, викладеному вище.
Виявивши помилки в діях особового складу, командир роти по радіо або встановленим сигналом зупиняє підрозділ, викликає до себе всіх тих, які навчаються, або тільки командирів взводів, вказує на допущені помилки, роз'ясняє, а якщо необхідно, показує, як правильно виконати той або інший елемент, і продовжує тренування.
Заняття закінчується розбором, зміст якого розглянуто вище, з тією лише різницею, що у висновку ставляться оцінки: командиром відділення – кожному військовослужбовцю, командиром взводу – сержантам і кожному відділенню, командиром роти – офіцерам і кожному взводу і даються вказівки з усунення виявлених недоліків.
Проведення тактичних занять. Початок і вихід у район заняття здійснюється аналогічно тактико-стройовому заняттю.
З виходом у район заняття керівник викликає до себе підлеглого командира (командирів), вводить у тактичну обстановку, віддає бойовий наказ і організує взаємодію.
Форма, порядок і місце постановки завдання залежать від теми заняття і конкретної обстановки. Завдання по вихідній обстановці ставиться у формі усного бойового наказу на місцевості, по карті, або на макеті місцевості, а в динаміці бою – розпорядженнями по радіо і подачею команд.
Віддавши бойовий наказ і вказівки по взаємодії, керівник надає командиру, який навчається час для організації бою: з'ясування завдання, оцінки обстановки, прийняття рішення, проведення рекогносцировки, віддачі бойового наказу підлеглим, вказівок по взаємодії, бойовому забезпеченню, управлінню і підготовці особового складу, озброєння і військової техніки.
Керівник заняття в цей період здійснює контроль за роботою командира, який навчається, заслуховує його доповіді та дає необхідні вказівки.
У ході організації бою на місцевості контролює проведення рекогносцировки, вчить послідовності, стислості і повноті віддачі бойового наказу, вказівок по взаємодії, бойовому забезпеченню та управлінню.
У цей період керівник заняття за допомогою оператора тактичного навчального поля здійснює імітацію дій противника в обсязі, який би дозволяв командиру, який навчається, приймати обґрунтоване рішення, яке сприяло би підтримці необхідної бойової напруги.
Якщо командир, який навчається, при організації бою допустив неточності та помилки, керівник заняття шляхом нарощування обстановки, а також короткими зауваженнями дає йому можливість ще раз обміркувати свої дії і виправити допущені помилки. Підказування, нав'язування свого рішення командиру, який навчається, неприпустимо, тому що це заважає проявляти самостійність, ініціативу, привчає діяти за шаблоном. Керівник заняття повинен допомогти командиру, який навчається, самостійно розібратися в допущених помилках і діяти у відповідності із обстановкою, яка склалася.
Доки керівник заняття не досягне від командира, який навчається, відпрацювання всіх питань з організації бою, вірного розуміння їм отриманого бойового завдання і порядку дій у ході його виконання, переходити до динаміки бою недоцільно. Але зловживати часом в інтересах організації бою за рахунок динаміки непотрібно.
У залежності від теми заняття і створеної тактичної обстановки в період роботи командира, який навчається, з організації бою на місцевості особовий склад під керівництвом виконуючого обов'язки командира відділення (заступника командира взводу) займається підготовкою озброєння і військової техніки до застосування, обладнанням укриттів для техніки, особового складу і т.ін.
Завершивши роботу з організації бою на місцевості, керівник заняття у встановлений час заслуховує доповідь командира, який навчається, про готовність до виконання бойового завдання. Переконавшись в готовності командира, який навчається, та особового складу до дій, керівник заняття переходить до відпрацювання питань динаміки бою відповідно до тактичної обстановки і рішення командира, який навчається.
У ході динаміки бою керівник заняття уточнює і, якщо необхідно, нарощує обстановку, позначаючи дії противника мішенями, макетами вогневих засобів і військової техніки, засобами імітації, за допомогою спеціально підготовленого особового складу або голосом по радіо в залежності від ситуації, що склалася на полі бою. Практичні дії відпрацьовуються послідовно, без зупинки та у повному обсязі.
Якщо командир, який навчається, у ході бою прийняв рішення, недостатньо глибоко оцінивши обстановку, керівник заняття повинен добитися уточнення рішення шляхом додаткової імітації і позначення дій противника, інформації про положення і характер дій сусідів, висновку з дій окремих військовослужбовців і вогневих засобів у відділенні (взводі), і тільки у винятковому випадку він може не затвердити рішення командира, який навчається.
Дії командира, який навчається, вважаються вірними, якщо вони спрямовані на використання слабких сторін противника і вигідних умов місцевості, якщо він застосовує військову хитрість, безперервно веде розвідку противника, приймає сміливі і рішучі рішення, впевнено керує вогнем і рухом, здійснює швидкий маневр для успішного виконання бойового завдання, безперервно веде взаємодію з приданими і підтримуючими підрозділами.
Позначення дій противника, імітація вогню артилерії та інших вогневих засобів здійснюється відповідно до організації і тактики підрозділів імовірного противника, рішенням командира, який навчається, і реальних дій особового складу відділення (взводу) і повинно спонукати командира та підлеглий особовий склад діяти в ході заняття ініціативно і рішуче, з урахуванням обстановки і отриманого бойового завдання.
Якщо в ході заняття допущені грубі порушення вимог безпеки, то керівник може призупинити заняття, вжити заходів, виключаючи порушення, і потім, продовжити заняття.
Тактичне заняття закінчується розбором, який проводиться з усім особовим складом і окремо з командирами відділень та командиром взводу. Зміст розбору може бути таким: керівник нагадує тему, навчальні цілі заняття і навчальні питання, тактичну обстановку, яка створена до початку занять і в динаміці бою та особистого спостереження, докладно розбирає дії тих, які навчаються, по кожному навчальному питанню, вибираючи найбільш доцільні і сміливі дії командирів і особового складу відділення (взводу), вказує на допущені помилки в їх діях, причини, до яких наслідків вони могли б призвести в бойовій обстановці, і роз'яснює, як потрібно було діяти в цих умовах. Аналіз і висновки підкріплюються статутними положеннями, бойовими прикладами з досвіду війн та збройних конфліктів.
На завершення розбору визначається ступінь виконання поставлених навчальних цілей, доводяться оцінки відділенням (взводу) і даються вказівки щодо усунення виявлених недоліків.
У розборі з командирами основна увага приділяється вмінню приймати рішення, організувати бій на місцевості і впевнено управляти відділенням (взводом) і вогнем у ході бою.
Про результати заняття з відділеннями командир взводу доповідає командиру роти, а командир роти про проведені заняття зі взводами – командиру батальйону.
У доповіді вказується, як виконані навчальні цілі, які виявлені недоліки, які оцінки отримані тими, що навчаються.
Такий порядок і зміст роботи керівника при проведенні тактичного заняття з відділенням і взводом.


Підготовка і проведення бойових стрільб
Підготовка бойових стрільб. Бойова стрільба в складі відділення і взводу – вища форма тактичної виучки. Вона проводиться на завершальному етапі злагодження відділення і взводу на військовому стрільбищі на тактичному навчальному полі, де повинна бути забезпечена безпека стрільби з усіх видів озброєння.
Бойова стрільба відділення організується і проводиться під керівництвом командира взводу, а взводу – під керівництвом командира роти.
Підготовка бойової стрільби здійснюється в тій же послідовності, що і звичайного тактичного заняття, але з деякими особливостями, обумовленими специфікою виконання поставленого відділенню (взводу) бойового завдання.
Визначаючи вихідні дані, керівник повинен уточнити, яка кількість боєприпасів, імітаційних засобів, моторесурсів відпускається на бойову стрільбу, а також можливості військового стрільбища, тактичного поля зі створення мішеневої обстановки.
Район бойової стрільби повинен забезпечувати безпеку ведення вогню з усіх видів зброї, а також розміщення мішеневої обстановки на глибину: для відділення – 1–2 км, для взводу – 2–3 км.
У ході рекогносцировки даного району командир взводу (роти) додатково визначає (уточнює): тактичну обстановку, особливо склад, положення і характер дій противника, що позначається мішенями, вихідний район (пункт) для своїх підрозділів і глибину виконання бойового завдання з веденням бойової стрільби, місця розташування цілей (мішеней) позначеного противника, способи і порядок їх показу (руху) і імітації вогню, а також рубежі (місця), по досягненні яких бойовими машинами піхоти, танками і військовослужбовцями починається і закінчується показ цілей; основний напрямок стрільби: вид зброї для ураження кожної цілі і спосіб ведення вогню по ній (необхідно для визначення потреби боєприпасів); місця пунктів управління керівника і операторів; порядок організації зв'язку; вимоги безпеки і організацію оточення; місце проведення розбору; характер і обсяг робіт з підготовки ділянки (району) стрільби, мішеневої обстановки, сили і засоби, які потрібні для цієї мети. До роботи на цьому етапі залучається начальник військового стрільбища (директриси, тактичного навчального поля).
Тактична обстановка на занятті розробляється керівником, виходячи з теми, яку визначає для відділення командир роти, а взводу – командир батальйону.
Уточнюючи тактичну обстановку, керівник повинен позначити, з огляду на можливість ділянки для стрільби, де буде проходити передній край оборони противника, його опорні пункти на передньому краї і у найближчій глибині, розташування вогневих засобів, на якому рубежі можлива його контратака, в обороні – можливі рубежі розгортання і переходу в атаку; бойові завдання взводу (роти), сусідніх підрозділів, їх рубежі розгортання у взводні колони, переходу в атаку (вихідне положення), а в обороні – позиції (опорні пункти), місця проходів у загородженнях і проходів через перешкоди.
Уточнюючи при проведенні рекогносцировки місця розташування цілей (мішеней) позначеного противника, керівнику доцільно мати з собою заздалегідь розроблений варіант схеми мішеневої обстановки, який він прив'язує до місцевості.
Особлива увага при проведенні рекогносцировки приділяється забезпеченню безпеки стрільби, для чого визначаються порядок видачі і завантаження боєприпасів, рубежі відкриття і порядок вилучення боєприпасів на рубежі припинення вогню. Розміщення мішеней, які позначають противника, повинно виключати можливість ведення вогню в напрямках, які виходять за межі району бойової стрільби.
Після рекогносцировки керівник бойової стрільби приступає до складання плану бойової стрільби. Він розробляється у вигляді схеми, де вказується: тема, навчальні цілі, час і місце проведення, настанови і посібники, матеріальне забезпечення, навчальні питання і час на їх відпрацювання, схема тактичної обстановки і розташування цілей, дії керівника бойової стрільби, порядок і час показу цілей, рубежі відкриття і припинення вогню, порядок їх позначення вдень і вночі.
Якщо стрільба проводиться вночі, то в плані, крім того, вказуються способи і тривалість освітлення цілей вночі.
Тактична обстановка створюється на всю глибину району бойової стрільби (1–2 або 2–3 км), у межах якої противник позначається мішеневою обстановкою. Виходячи з цього, вона повинна відповідати задуму командира на бойову стрільбу, максимально відображати бойовий порядок і характер дій підрозділів противника, забезпечувати відпрацювання у тих, які навчаються, практичних навичок з організації і ведення спостереження, оцінки цілей, вибору виду зброї і способу ведення вогню для їх ураження, цілевказань, подачі команд на відкриття вогню, у спостереженні за результатами і коригуванні вогню.
Мішенева обстановка, яка створена для позначення противника на бойових стрільбах, повинна відповідати організації і тактиці дій його підрозділів з урахуванням можливих втрат. Цілі (мішені) виставляються на всю глибину бойового порядку противника, що позначається. Лінійне розташування їх забороняється.
Виходячи з цього, а також кількості вогневих засобів, які залучаються у відділенні (взводі), керівник бойової стрільби визначає кількість, розташування і порядок показу цілей. При цьому він повинен вибрати ділянки для стрільби по повітряних цілях, рубежі метання ручних гранат, ведення вогню з гармат БМП , а також ведення вогню вночі з використанням нічних прицілів. Додатково до встановленої для відділення (взводу) кількості мішеней передбачається виставлення резервних груп цілей, а також цілей для підрозділів посилення.
Кількість цілей (мішеней) на бойову стрільбу відділення (10–15шт.) і механізованого взводу (25–35 шт.) визначена Курсом стрільби. Причому для підрозділів повного складу береться кількість мішеней близькою до більшої межі, для підрозділів неповного складу – вона зменшується не менш меншої межі зазначеної кількості мішеней. Тому виникає необхідність керівнику бойової стрільби визначати кількість і характер мішеней.
Для цього, по-перше, керівник заняття визначає можливі втрати противника. Відомо, що постійний некомплект підрозділів противника в середньому може складати 5–10 %. Крім того, у ході вогневої підготовки атаки противник може понести визначені втрати (20–25%). У результаті загальний некомплект може бути в межах 25–35%. Наприклад, мотопіхотне відділення противника, що позначається, у своєму складі має 10 чоловік, з них механік-водій БМП-1, навідник-оператор-1, оператор ПТРК-1, стрілок-гранатометник-1, інших 6 чоловік, які озброєні автоматичними гвинтівками і ручними кулеметами. З урахуванням некомплекту (10%) і можливих втрат (20%) укомплектованість відділення складе 70% штатної чисельності, тобто 7 чоловік.
По-друге, необхідно визначити місця, на яких планується встановити цілі (мішені). Вони визначаються виходячи з задуму керівника на бойову стрільбу і створеної для бойової стрільби тактичної обстановки.
Так, відділення, яке наступає по фронту до 50м, може зустріти на передньому краї оборони з урахуванням втрат 2–3 стрільці, один із яких – кулеметник (оператор ПТРК). За позицією відділення на вогневій позиції буде знаходитися БМП, на відстані до 200 м, знищення якої повинен передбачити командир механізованого відділення.
З оволодінням переднім краєм оборони противник буде прагнути особистий склад, що залишився, відвести в глибину оборони. Отже, відділення, яке атакує перед фронтом свого наступу, може зустріти до 1–2 військовослужбовців противника, які відходять, і 1–2 військовослужбовці, що забезпечують відхід вогнем на вигідний рубіж (з позиції секції управління або взводу відділення, розташованого в глибині).
З оволодінням наступаючими опорним пунктом взводу першого ешелону і просуванням у глибину їм може протистояти противник, який обороняється в другому ешелоні мотопіхотної роти. У цьому випадку перед фронтом відділення може оборонятися до 1–2 військовослужбовців противника, яких відділенню необхідно буде знищити.
Під час бою за взводний опорний пункт другого ешелону роти противник може почати контратаку. У цьому випадку відділенню прийдеться разом із сусідами з вигідного рубежу знищувати його танки і піхоту (1–2 танки і до 2 військовослужбовців).
Після успішного відбиття контратаки противника і з початком його відходу відділення робить посадку в БМП (БТР) і починає його переслідувати разом із сусідами. Зустрівши окремі групи противника, які відходять (1–2 військовослужбовці), воно на ходу знищує їх.
Таким чином, неважко підрахувати, що в ході виконання свого завдання відділенню може протистояти 10–16 цілей (8–13 піхотинців противника, 1–2 танки і 1 БМП), що будуть розташовуватися на 4–5 рубежах.
При розрахунку кількості рубежів і цілей на бойову стрільбу взводу обґрунтування здійснюється таким же чином, але з урахуванням зростання ширини фронту наступу і глибини бойового завдання.
Таким чином, ґрунтуючись на ймовірних діях підрозділів противника і з урахуванням його можливих втрат, на бойову стрільбу відділення (взводу) передбачається для стрільби зі стрілецької зброї і БМП (БТР) 10–15 (25–35) цілей (мішеней), що розташовуються на 4–5 і 5–6 рубежах відповідно.
Усі мішені, що виставляються, повинні бути такі, які з'являються, а 10–15% з них, що рухаються. У гірській, сильнопересіченій і лісисто-болотистій місцевостях кількість мішеней, які рухаються, може бути зменшена до 10%. а частина мішеней виставлятися нерухомими.
З урахуванням цих вимог із загальної кількості мішеней, які виставляються на бойову стрільбу відділення (взводу), повинно бути: для стрільби з гармат БМП – 1–2 (3–5), для стрільби зі стрілецької зброї мішеней, що рухаються, – 1–2 (3–5), що з'являються, – 8–11 (19–25).
Для позначення противника мішенями: живої сили у взводних опорних пунктах на передньому краї – головні і грудні фігури; спостерігачів – головні фігури; живої сили в глибині – поясні фігури; кулеметів, танків, БМП (БТР), ПТУРК, вертольотів – відповідні їм мішені; які атакують, контратакують, відходять – ростові фігури.
При проведенні бойової стрільби в обороні кількість виставлених мішеней збільшується, тому противник, який наступає, як правило, передбачає створення 3–5-кратної переваги.
Додатково до зазначеної кількості мішеней виставляються резервні групи мішеней, які застосовуються для вирішення раптово виникаючих завдань у ході бою і замість цілей (мішеней), які не показалися. Додаткова витрата боєприпасів на ураження резервних груп мішеней не передбачається.
Після визначення кількості мішеней і їх найменування керівник бойової стрільби визначає вид зброї для ураження кожної цілі, спосіб ведення вогню (з ходу, з зупинки), положення для стрільби (лежачи, з коліна, стоячи) і дальності стрільби (дальності відкриття і припинення вогню).
Дальність відкриття вогню по цілях визначається керівником з урахуванням бойових можливостей зброї, характеру цілей, часу необхідного для виявлення і ураження цілей, положення для стрільби (способу стрільби) і кількості боєприпасів, що відпускається.
Порядок і тривалість показу цілей, напрямок і швидкість їх руху, порядок імітації вогню цілей визначається керівником бойової стрільби в залежності від тактики дій противника, який позначається, характеру цілей, дальності стрільби і часу доби.
Необхідно передбачити можливі зміни порядку показу цілей у ході бойової стрільби в залежності від прийнятих рішень тими, які навчаються, командирами і реальних дій підрозділів.
Загальний час показу цілей визначається часом, необхідним для проходження тими, які стріляють, відстані від рубежу початку до рубежу закінчення показу цілей.
Цілі необхідно показувати кілька разів з інтервалами в 10–30 с. Потім керівник бойової стрільби розраховує необхідну кількість боєприпасів для виконання бойового завдання. Вихідними даними для розрахунку є: кількість мішеней для кожного виду зброї; положення для стрільби (спосіб стрільби), з якого відповідно до створеної тактичної обстановки найбільш доцільно виконувати вогневі завдання, середні дальності стрільби; середні норми кількості боєприпасів, необхідних для ураження однієї цілі на середніх дальностях стрільби.
Розрахунок кількості боєприпасів для ураження цілей з кожного виду зброї керівник бойової стрільби, керуючись таблицею Курсу стрільб, робить, виходячи з уже визначеного положення для стрільби (способу стрільби) і середньої дальності стрільби.
Завершивши розробку плану, керівник заняття затверджує його у командира роти (батальйону) не менш ніж за три дні до проведення заняття.
Проведення бойової стрільби. Висування в район початку заняття, організація наступу (оборони, похідної охорони) за темою бойової стрільби здійснюється стосовно звичайного тактичного заняття, але має деякі особливості.
Так, при постановці завдання командиру, який навчається, і у ході організації бою на місцевості керівник бойової стрільби проводить імітацію бойових дій позначеного противника шляхом показу до 25% цілей підготовленої мішеневої обстановки в такому обсязі, що, не розкриваючи складу і намірів противника, дозволив би командиру, який навчається, приймати обґрунтовані рішення.
Заслухавши і оцінивши рішення командира, який навчається, відділення (взводу), керівник бойової стрільби, при необхідності, уточнює порядок розіграшу бойових дій, визначає до якого часу відділення (взвод) повинне вийти на той чи інший рубіж, які зміни необхідно внести в мішеневу обстановку і порядок показу цілей.
Перед початком бойової стрільби керівник приймає доповіді: від командира – про готовність підрозділу до виконання бойового завдання і доведення до особового складу вимог безпеки; від начальника тактичного навчального поля і оператора – про готовність ділянки бойової стрільби і мішеневого поля; від начальника оточення – про готовність оточення.
Переконавшись у готовності до проведення бойової стрільби, керівник повідомляє час "Ч" і дає дозвіл начальнику пункту боєпостачання на видачу боєприпасів, які у взводі розподіляються рівномірно між відділеннями і військовослужбовцями однієї спеціальності.
Видача боєприпасів здійснюється в тактичній обстановці через розгорнутий пункт боєпостачання: при наступі з ходу і у передбаченні вступу в бій з ходу – у вихідному районі; при наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником і в обороні – у районі після отримання бойового завдання.
Отримані боєприпаси для БМП розміщуються в боєукладці, боєприпаси для автоматів, кулеметів (у тому числі і танкових) і гранатометів споряджаються в магазини, стрічки, коробки з ручними гранатами, покладеними в сумки, видаються особовому складу.
Потім керівник бойової стрільби наказує підняти червоні прапори (відкрити червоні кола ВСУ) на вишки тактичного навчального поля (військового стрільбища) і заслуховує доповідь командира про готовність до стрільби. Переконавшись у готовності тих, які навчаються, до виконання бойового завдання, дає розпорядження на подачу сигналу "Вогонь" і імітує початок вогневої підготовки, після чого в залежності від теми заняття дає сигнал на перехід в атаку (на рух до рубежу переходу в атаку). У міру руху тих, які наступають, у відповідності зі своїм планом здійснює показ цілей і, знаходячись поруч з командиром, який навчається (при дії в пішому порядку), контролює його роботу з управління підрозділом і вогнем, вчасно нарощує обстановку, слідкує за тим, щоб командир і особовий склад, прагнути уразити цілі, не допустили спрощення в тактичних діях, здійснює контроль за дотриманням вимог безпеки, при грубому їх порушенні негайно подає сигнал на припинення вогню.
При діях підрозділів на БМП (БТР) керівник бойової стрільби відділення і взводу знаходиться в одній машині з командиром, який навчається.
У наступі, коли значна частина цілей не уражена, керівник може затримати просування підрозділу і ввідними добитися від командира відділення (взводу) правильних дій щодо знищення противника (ураження цілей), а в обороні неуражені цілі він може показати одночасно з цілями на інших рубежах.
Якщо в ході бойової стрільби командир, який навчається, прийняв рішення невчасно або підрозділ діяв невміло, керівник бойової стрільби, використовуючи резервні групи мішеней, створює таку обстановку, яка спонукає командира, який навчається, уточнити своє рішення і усунути виявлені недоліки.
При розіграші бойових дій в обороні керівник бойової стрільби показ дій противника починає з далеких рубежів з послідовним просуванням його до переднього краю підрозділу, який обороняється.
Бойова стрільба закінчується після виконання поставленого відділенню (взводу) завдання і з виходом на рубіж припинення вогню.
З виходом підрозділу на рубіж припинення вогню керівник бойової стрільби встановленим сигналом повідомляє частковий відбій. По цьому сигналі усі вогневі засоби припиняють ведення вогню, особовий склад і БМП зупиняються, гарматам і кулеметам БМП надається максимальний кут підвищення, виключаються електроспуски.
Екіпажі машин і особовий склад розряджають зброю, невитрачені боєприпаси вилучаються і здаються на пункт боєпостачання.
Командир підрозділу, який навчається, особисто перевіряє розрядження зброї і доповідає про це керівнику бойової стрільби. Керівник бойової стрільби викликає до себе начальника пункту боєпостачання і наказує зібрати невитрачені боєприпаси і стріляні гільзи.
Після вилучення боєприпасів, перевірки розрядженості зброї, наявності особового складу, озброєння і техніки керівник заняття визначає командиру завдання на подальші дії, при необхідності дає команду на отримання імітаційних засобів для продовження проведення тактичного заняття.
Мішені оглядає особисто керівник бойової стрільби. Після відпрацювання всіх навчальних питань керівник проводить розбір.
Порядок і зміст розбору бойової стрільби аналогічні порядку і змісту розбору на звичайних тактичних заняттях.
Особливістю у визначенні оцінки бойової стрільби відділення (взводу) є те, що керівник, визначаючи загальну оцінку, повинен виходити з оцінки за тактичні дії відділення (взводу) протягом усього заняття з урахуванням ураження цілей (мішеней) відповідно до вимог Курсу стрільб і Збірника нормативів з бойової підготовки Сухопутних військ.

Організація проведення ротного тактичного навчання з бойовою стрільбою*
Тактичні навчання з бойовою стрільбою проводяться з метою удосконалення польової виучки і злагодженості підрозділів в умовах, максимально наближених до бойових. При їх проведенні основна увага приділяється правильним тактичним діям, вмілому та ефективному застосуванню зброї в бою і управлінню вогнем підрозділів, а також строгому дотриманню вимог безпеки.
Ротні тактичні навчання проводяться за комплексними темами, що включає відпрацювання декількох видів бойових дій (наступ, зустрічний бій, оборона).
При проведенні тактичних навчань повинні враховуватися умови театру воєнних дій.
У залежності від змісту теми бойова стрільба на ротному (батальйонному) навчанні проводиться на одному з його етапів (на початку, всередині або кінці навчання) як вдень, так і вночі.
Для проведення бойової стрільби і тактичних навчань з бойовою стрільбою створюється обстановка, що передбачає ведення вогню з усіх видів зброї штатних і приданих підрозділів як по наземних, так і по повітряних цілях, ведення вогню по окремих цілях у засобах індивідуального захисту, стрільбу через бійниці БМП, з кулеметів, установлених на БТР, стрільбу вночі з використанням нічних прицілів, а також метання ручних гранат.
Ротні тактичні навчання з бойовою стрільбою з механізованими підрозділами проводяться при посиленні їх танковими , артилерійськими підрозділами і підрозділами родів військ. Тактичні навчання організуються і проводяться командирами за посадою, на один ступінь вищою командира, якого навчають.
* Порядок підготовки і проведення ротних тактичних навчань визначений у повному обсязі в Настанові з організації і проведення загальновійськових тактичних навчань, частина 2 (батальйон, рота). У цих рекомендаціях приводиться тільки один з варіантів відпрацювання найбільш складних питань з підготовки тактичних навчань.
Командирська підготовка сержантів організовується і проводиться на інструкторсько-методичних занять, інструктажах
Інструкторсько-методичні, показні заняття проводяться перед відпрацюванням з особовим складом нової теми, за якою сержанти будуть проводити заняття,а також підчас проведення зборів.
Інструктажі проводяться з командирами взводів і рот напередодні чергових занять, шо проводяться сержантами з особовим складом. Під час інструктажу сержантам даються вказівки щодо методики та порядку проведення майбутніх занять, використання навчальних, тренувальних засобів і посібників, після чого сержанти розробляють плани-конспекти.








13PAGE 14115


13PAGE 147215



ЗАТВЕРДЖУЮ
Командир __________мб
__________________________
(військове звання, підпис, прізвище)
__________________________
(дата)


Тактична підготовка

Технічна підготовка

Технічна підготовка

ІНСТРУКТОРСЬКО-МЕТОДИЧНІ ЗАНЯТТЯ З СЕРЖАНТСЬКИМ ТА СТАРШИНСЬКИМ СКЛАДОМ



Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 6 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 6272213
    Размер файла: 641 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий