ТЕСТИ.7-14 теми

Тема 1
Підприємство в сучасній економічній системі

1. Основною метою економіки є:
Збільшення кількості робочих місць;
Отримання прибутку;
Повне задоволення людських потреб;
Мінімізація виробничих витрат;
Розвиток міжнародної торгівлі.

2. Назвіть проблеми суспільства, відповідь на які дає економіка.
1. Що виробляти, як виробляти, як розподіляти;
2. Де знайти ресурси, які умови ринку;
3. Хто конкурент, яка ціна на ринку;
4. Як споживати, кому продавати, як рекламувати;
5. Немає правильної відповіді.

3. Складові економічної системи розглядаються в такій послідовності:
1. Виробництво, обмін, розподіл, споживання;
2. Виробництво, розподіл, обмін, споживання;
3. Розподіл, виробництво, обмін, споживання;
4. Споживання; розподіл, виробництво, обмін,
5. Обмін, виробництво, розподіл, споживання.

4. Забезпечує перетворення продукту в об’єкт індивідуального привласнення й споживання:
1. Виробництво;
2. Споживання;
3. Розподіл;
4. Обмін;
5. Правильні відповіді 1 і 4.

5. Встановлює пропорцію кожного члена суспільства у виробленому продукті:
1. Споживання;
2. Виробництво;
3. Обмін;
4. Розподіл;
5. Немає правильної відповіді.

6. Доставляє вироблені продукти до споживача згідно з його часткою, отриманою при розподіл:
1. Виробництво;
2. Розподіл;
3. Обмін;
4. Споживання;
5. Правильні відповіді 2 і 3.

7. Економічний продукт – це:
1. Благо, що має корисність;
2. Продукт, що створюється підприємствами для продажу іноземним компаніям;
3. Об’єкт купівлі і продажу, що підлягає обміну на інший продукт або гроші;
4. Засоби та предмети праці;
5. Те, що створюється економікою в національному та світовому господарстві.

8. Продукт, що є об’єктом купівлі і продажу та підлягає обміну на інший продукт або гроші – це:
1. Національне багатство;
2. Товар
3. Економічний продукт;
4. Валовий внутрішній продукт;;
5. Готовий виріб.

9. Виділяють такі форми товару:
1. Матеріальні блага;
2. Явний;
3. Прихований;
4. Надання послуг;
5. Всі відповіді правильні.

10. До сфери матеріального виробництва не відносять:
1. Готелі та ресторани;
2. Будівництво;
3. Промисловість;
4. Сільське господарство, мисливство і лісове господарство;
5. Рибне господарство.

11. До сфери нематеріального виробництва не відносять:
1. Оптова роздрібна торгівля;
2. Готелі та ресторани;
3. Будівництво;
4. Освіта;
5. Охорона здоров’я та соціальна допомога.

12. Предметом вивчення макроекономіки є:
1. Загальний обсяг продукції;
2. Загальний рівень зайнятості;
3. Загальний обсяг доходів;
4. Загальний обсяг видатків;
5. Всі відповіді правильні.

13. Підприємство є об’єктом вивчення:
1. Макроекономіки;
2. Регіональної економіки;
3. Мікроекономіки;
4. Світової економіки;
5. Національної економіки.

14. Екстенсивний шлях розвитку передбачає:
1. Збільшення виробництва за рахунок мобілізації внутрішніх резервів;
2. Нарощування економічного потенціалу шляхом розширення поля трудової діяльності;
3. Обґрунтування нових стратегій розвитку;
4. Впровадження науково-технічного прогресу у виробництво;
5. Удосконалення традиційних технічних засобів і технологій.

15. Інтенсивний шлях розвитку передбачає:
1. Нарощування економічного потенціалу шляхом розширення поля трудової діяльності;
2. Збільшення кількості обладнання;
3. Обґрунтування нових стратегій розвитку;
4. Збільшення виробництва за рахунок мобілізації внутрішніх резервів;
5. Збільшення чисельності працюючих .

16. Безперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя – це:
1. Екстенсивний шлях розвитку;
2. Інтенсивний шлях розвитку;
3. Інфляція;
4. Інвестиції;
5. Науково-технічний прогрес.

17. Формами науково-технічної революції є:
1. Екстенсивна та інтенсивна;
2. Пряма та непряма;
3. Проста та складна;
4. Наука, техніка, виробництво;
5. Еволюційна та революційна.

18. До основних напрямів НТП відноситься:
1. Електронізація;
2. Комплексна автоматизація;
3. Застосування прогресивних базових технологій;
4. Освоєння принципово нових технологій;
5. Всі відповіді правильні.

19. Поява принципово нових науково-технічних ідей, стрибок у розвитку продуктивних сил, їх перехід у якісно новий стан – це:
1. Еволюційна форма науково-технічної революції;
2. Екстенсивний шлях розвитку;
3. Революційна форма науково-технічної революції;
4. Інтенсивний шлях розвитку;
5. Немає правильної відповіді.

20. Господарська діяльність – це:
1. Діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт та надання послуг, які мають вартісне вираження та цінову визначеність;
2. Діяльність суб'єктів господарювання у сфері реалізації продукції, робіт та послуг, які мають вартісне вираження та цінову визначеність;
3. Діяльність щодо організації виробництва на промислових підприємствах;
4. Комерційна діяльність, що здійснюється з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку;
5. Некомерційна діяльність, що спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

21. Відповідно до Господарського кодексу України самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, називається:
1. Господарська діяльність;
2. Економічна діяльність;
3. Некомерційне господарювання;
4. Комерційна діяльність;
5. Соціальна діяльність.

22. Некомерційне господарювання – це:
1. Самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку;
2. Самостійна систематична господарська діяльність, що спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів з метою одержання прибутку;
3.Самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку;
4. Самостійна систематична господарська діяльність, що спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку;
5. Всі відповіді правильні.

23. До ознак підприємництва відносять:
1. Свобода у виборі видів і методів діяльності;
2. Наявність фактора ризику;
3. Орієнтація на досягнення успіху;
4. Інноваційний характер діяльності;
5. Всі відповіді правильні.

24. До ризиків , що страхуються відносять:
1. Невизначеність і зміна кон’юнктури;
2. Пожежі;
3. Зміна у державній економічній політиці,
4. Зміна смаків споживачів;
5. Всі відповіді правильні.

25. До суб'єктів господарювання не належать:
1. Господарські організації;
2. Структурні підрозділи (відділи, служби);
3. Структурні одиниці;
4. Приватні підприємці;
5. Правильні відповіді 3 і 4.

26. Не заборонено займатись підприємницькою діяльністю:
1. Військовослужбовцям;
2. Посадовим особам органів прокуратури, суду, арбітражу, державного нотаріусу, органів державної влади та управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств;
3. Посадовим особам адміністрації Президента, Кабінету міністрів, відомств, інших центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій;
4. Лікарям, працівникам освіти;
5. Особам, яким заборонив це суд (до закінчення встановленого строку).

27. Функціями підприємця є:
1. Ресурсна;
2. Управлінська;
3. Інноваційна;
4. Ризикова;
5. Всі відповіді правильні.

28. Функція підприємця, що полягає у здійсненні освоєння виробництва нових видів продукції, нових технологій, нових матеріалів – це:
1. Ресурсна;
2. Інноваційна;
3. Управлінська;
4. Ризикова;
5. Немає правильної відповіді.

29. Обов’язкові правила поведінки, якими зобов’язані керуватися і котрих повинні дотримуватися усі учасники певного процесу – це:
1. Принципи;
2. Норми;
3. Закони;
4. Функції;
5. Вказівки.

30. До принципів підприємницької діяльності не відносять:
1. Заборона здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
2. Залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;
3. Самостійне формування програм діяльності та вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, установлення цін відповідно до законодавства;
4. Вільний найм працівників;
5. Вільний вибір видів діяльності.

31. Механізм реалізації підприємницької діяльності – це:
1. Державне регулювання підприємницької діяльності;
2. Право придбання, користування і розпорядження власністю, а також право здійснювати від свого імені дозволені законом дії;
3. Конкретний господарський інструмент (сукупність заходів, методів. функцій), завдяки якому організовується і досягає цілей діяльність суб’єктів підприємництва;
4. Отримання ліцензії;
5. Отримання патенту.

32. Механізм реалізації підприємницької діяльності включає такі складові:
1. Економічний, екологічний та правовий механізми;
2. Технічний та екологічний механізми;
3. Економічний, організаційний, соціальний механізми;
4. Правильні відповіді 1 і 2;
5. Всі відповіді правильні.

33. Економічний механізм ґрунтується на:
1. Формуванні ланок організації підприємницької діяльності: реєстрація, функціонування, державна підтримка, делегування, міжнародна підтримка, донорські організації, ринкова інфраструктура, ліцензування, лізинг, запобігання банкрутству, санація, банкрутство, порядок ліквідації підприємницької структури;
2. Розподілі відповідальності за результати діяльності між підприємством і державою;
3. Забезпеченні конкурентних переваг шляхом впровадження нововведень у виробництві та реалізації продукції;
4. Інтересах підприємця та інших учасників підприємницького процесу;
5. Використанні вартісних інструментів, які є необхідною передумовою функціонування підприємства в умовах ринку (бізнес планування, ціноутворення, інвестування, тощо).

34. Організаційний механізм ґрунтується на:
1. Формуванні ланок організації підприємницької діяльності: реєстрація, функціонування, державна підтримка, делегування, міжнародна підтримка, донорські організації, ринкова інфраструктура, ліцензування, лізинг, запобігання банкрутству, санація, банкрутство, порядок ліквідації підприємницької структури;
2. Використанні вартісних інструментів, які є необхідною передумовою функціонування підприємства в умовах ринку (бізнес планування, ціноутворення, інвестування, тощо);
3. Організації сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі;
4. Інтересах підприємця та інших учасників підприємницького процесу;
5. Забезпеченні конкурентних переваг шляхом впровадження нововведень у виробництві та реалізації продукції.

35. Порядок реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності визначає:
1. Статут підприємства;
2. Конституція України;
3. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»;
4. Закон України «Про інвестиційну діяльність»;
5. Всі відповіді правильні.

36. Органами державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності є:
1. Органи судової влади за місцем знаходження або місцем проживання;
2. Юридичні фірми, що мають право реєструвати суб’єктів підприємницької діяльності;
3. Відповідні міністерства і відомства незалежно від місця знаходження або місця проживання суб’єкта господарювання;
4. Виконавчі комітети міських і районних (у місті) рад народних депутатів за місцем знаходження або місцем проживання;
5. Ліцензійна палата або уповноважений нею орган.

37. Юридична особа – це:
1. Громадяни України та інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;
2. Суб’єкт цивільного права, який відповідає певним вимогам законодавства;
3. Органи законодавчої влади, що регулюють діяльність суб’єктів господарювання;
4. Людина, яка спроможна несподівано для інших зробити блискучий комерційний хід на законних підставах;
5. Всі відповіді правильні.

38. Документ, що складається при організації підприємства, затверджується його власником (власниками) майна, а для державних підприємств – власником майна за участю трудового колективу – це:
1. Статут підприємства;
2. Трудовий договір;
3. Установчий договір;
4. Правила трудового розпорядку;
5. Баланс підприємства.

39. Основним документом необхідним для державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності (підприємства) є:
1. Реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи;
2. Копія рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках передбачених законом;
3. Два примірники установчих документів (статут та установчий договір);
4. Документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи;
5. Всі відповіді правильні.

40. Документ, згідно з яким отримується право займатись певним видом підприємницької діяльності, називається:
1. Патент;
2. Ліцензія;
3. Статут;
4. Реєстраційна картка;
5. Ідентифікаційний код.

ТЕМА 2
ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ, ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ
1. Підприємство як коаліцію власників, факторів виробництва, що зв’язані між собою мережею контрактів, в результаті його досягається мінімізація трансакційних витрат, розглядає:
Класична теорія;
Кейнсіанська теорія;
Теорія «виживання»;
Підприємницька концепція;
Неоінституціальна теорія.

2. Ресурси, цінність яких не залежить від підприємства: і всередині, і за межею підприємства вони оцінюються однаково, - це:
Специфічні ресурси;
Загальні ресурси;
Інтерспецифічні ресурси;
Трудові ресурси;
Природні ресурси.

3. На виробничій функції ґрунтується концепція:
Теорія виживання;
Інституціональна;
Агентська модель;
Неокласична;
Інтеграційна.

4. У відповідності до якої концепції підприємство - суб’єкт у середовищі собі подібних:
Еволюційної;
Неокласичної;
Теорії виживання;
Інтеграційної;
Підприємницької моделі.

5. У Господарському Кодексі України визначено, що підприємство - це:
Господарюючий об’єкт, що має у власності, господарському веденні чи оперативному керуванні відособлене майно і відповідає щодо своїх зобов’язань цим майном.
Самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності.
Група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети.
Учасники господарських відносин, що здійснюють господарську діяльність, реалізуючи компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми обов’язками в межах цього майна, крім випадків передбачених законом.
Організаційно-цілісна сукупність взаємодіючих структур, поєднаних для досягнення визначених цілей.

6. До формальних ознак підприємства не відносять:
Наявність печатки із своїм найменуванням та ідентифікаційного коду;
Відокремлене майно;
Самостійний баланс;
Наявність планового відділу;
Рахунки в установах банків.

7. Підприємство, як самостійний господарюючий суб’єкт не являє собою:
Виробничу систему, що відокремилася в результаті суспільного поділу праці і здатна самостійно чи у взаємозв’язку з іншими аналогічними системами задовольняти ті чи інші потреби потенційних споживачів;
Закриту систему;
Складну систему, що складається з окремих елементів;
Юридичну особу;
Відкриту систему.

8. Яка із зазначених ознак не відповідає положенню підприємства в ринковій економіці:
Головний мотив діяльності - одержання прибутку;
Мінімально-необхідний ступінь державного втручання в діяльність підприємства;
Розподіл відповідальності за результати діяльності між підприємством і державою;
Повна автономія і самостійність підприємства;
Формування цін на продукцію, роботи, послуги.

9. Основним методом регулювання діяльності підприємств у ринковій економіці є:
Державне планування;
Директивне планування;
Інвестиційний план;
Ринкове саморегулювання;
Бізнес-планування.

10. До цілей підприємства не відносять:
Здійснення монетарної політики;
Задоволення потреб персоналу підприємства;
Створення та підтримка потенціалу для майбутнього розвитку, підвищення іміджу;
Отримання максимального прибутку власником;
Створення резервних фондів.

11. Критерієм оцінки ефективності господарської і фінансової діяльності підприємств у ринковій економіці є:
Ступінь виконання планових завдань;
Рівень рентабельності капіталу;
Рівень продуктивності праці;
Ступінь досягнення конкурентної переваги;
Зниження собівартості.

12. Відповідно до Господарського кодексу України у складі підприємства інші юридичні особи:
Можуть бути, якщо це передбачається статутом підприємства;
Можуть бути, якщо це передбачається чинним законодавством;
Можуть бути, якщо це передбачено установчими документами;
Можуть бути в окремих випадках;
Не можуть бути.

13. Документ, що складається при організації підприємства, затверджується його власником (власниками) майна, а для державних підприємств – власником майна за участю трудового колективу – це:
Трудовий договір;
Установчий договір;
Статут підприємства;
Правила трудового розпорядку;
Баланс підприємства.

14. До відомостей, що обов’язково містяться в статуті підприємства не відносять:
Відомості про його найменування і місцезнаходження;
Розмір і порядок утворення статутного та інших фондів;
Особливості оподаткування;
Відомості про органи управління і контролю, їх компетенцію;
Відомості про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання.

15. Основними ознаками підприємства є:
Виробничо-технічна єдність підприємства;
Економічна єдність підприємства;
Організаційна єдність підприємства;
Правильні відповіді 1, 2, 3;
Правильні відповіді 1, 2.

16. За метою і характером діяльності підприємства поділяються на:
Комерційні;
Виробничі;
Некомерційні;
Торговельні;
Правильні відповіді 1, 3.

17. За формою власності підприємства не класифікуються на:
Приватні;
Державні;
Колективні;
Змішані;
Спільні.

18. За правовим статусом і формою господарювання підприємства поділяють на:
Господарські товариства;
Одноосібні;
Кооперативні;
Орендні;
Всі відповіді правильні.

19. Підприємства, в яких середньооблікова чисельність працівників за звітний фінансовий рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом НБУ відносять до:
Малих;
Середніх;
Великих;
Іноземних;
Спільних.

20. За способом утворення та формування статутного фонду підприємства класифікують на:
Головні, дочірні, асоційовані, філії;
Комерційні, некомерційні;
Унітарні, корпоративні;
Національні, іноземні, спільні;
Підприємства, об’єднання.

21. За територіальною цілісністю та ступенем підпорядкування виділяють підприємства:
Національні, іноземні, спільні;
Унітарні, корпоративні;
Великі, середні, малі;
Головні, дочірні, асоційовані, філії;
Комерційні, некомерційні.

22. За приналежністю капіталу підприємства поділяють на:
Національні, іноземні, спільні;
Унітарні, корпоративні;
Великі, середні, малі;
Головні, дочірні, асоційовані, філії;
Комерційні, некомерційні.

23. Відповідно до Господарського кодексу України підприємства відносять до великих, середніх або малих за:
Площею земельної ділянки;
Формою власності;
Кількістю працюючих та обсягом валового доходу від реалізації;
Положенням на споживчому ринку;
Формою власності та кількістю працюючих.

24. Підприємства, що утворюються двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діють на основі об’єднання майна чи трудової діяльності учасників – це:
Унітарні;
Дочірні;
Корпоративні;
Комерційні;
Спільні.

25. Основною ознакою відмінності господарських товариств є:
Ступінь майнової відповідальності;
Кількість працюючих;
Особливості оподатковування;
Термін функціонування;
Обсяг статутного капіталу.

26. Командитному товариству найбільш властива така риса, як:
Різний ступінь участі в управлінні товариством, що базується на майновій відповідальності;
Формування майна за рахунок пайових внесків засновників у грошовій і майновій формі;
Рівномірний розподіл ризику між засновниками;
Усі учасники відповідають лише внесеними коштами;
Значні можливості розширення капіталу.

27. Учасники товариства з додатковою відповідальністю мають відповідати по боргах товариства:
У рамках приналежних їм внесків;
У рамках приналежних їм акцій;
У рамках приналежних їм внесків і майном у розмірі, кратному внеску;
Солідарно в однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників;
В рамках статутного фонду.

28. Договірні взаємини щодо тимчасового володіння і користування майном характерні для:
Відкритого акціонерного товариства;
Товариства з повною відповідальністю;
Товариства з обмеженою відповідальністю;
Товариства з додатковою відповідальністю;
Орендного підприємства.

29. Товариства з обмеженою відповідальністю більш поширені, ніж товариства з повною відповідальністю в зв’язку з тим, що:
Засновані переважно на власній праці їх членів;
Його члени несуть відповідальність у рамках вкладеного ними капіталу в статутний фонд;
Їхнє майно формується за рахунок оренди засобів виробництва;
Його члени несуть солідарну відповідальність у рамках усього власного майна;
Його члени не несуть ніякої майнової відповідальності.

30. Головна відмінність акціонерного товариства відкритого типу від акціонерного товариства закритого типу складається в:
Способі розміщення цінних паперів;
Специфічності господарської діяльності;
Кількості випущених акцій;
Розмір статутного фонду;
Система контролю за діяльністю.

31. Підприємство, майно якого є власністю трудового колективу, кооперативу, іншого статутного товариства, суспільної чи релігійної організації, це:
Сімейне підприємство;
Приватне підприємство;
Орендне підприємство;
Колективне підприємство;
Комунальне.

32. Якщо іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків - це:
Національне підприємство;
Іноземне підприємство;
Підприємство з іноземними інвестиціями (спільне);
Одноосібне підприємств;
Унітарне підприємство.

33. Група суб'єктів господарювання - юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та управлінні – це:
Унітарне підприємство;
Асоційоване підприємство;
Одноосібні підприємства;
Холдинг;
Господарське товариство.

34. Об’єднання підприємств – це:
Організація утворена за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність;
Об’єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами;
Унітарне підприємство;
Підприємство, засноване на змішаній формі власності;
Господарська організація, утворена в складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

35. Основними ознаками об’єднань підприємств є:
Спільні матеріальні інтереси;
Об'єднання як суб'єкт господарського права має майно, юридично відособлене від майна його членів
Централізація функцій і повноважень членів об’єднання
Об'єднання не відповідає за зобов’язаннями своїх членів, а останні не відповідають за зобов'язаннями об’єднання
Всі відповіді правильні.

36. Консорціум – це:
Тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети;
Статутне об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі і т. ін. на основі повної фінансової залежності від одного чи групи підприємців;
Договірне об’єднання, створене на основі об’єднання виробничих, наукових і комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників;
Договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності, що не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-якого з його учасників;
Форма об’єднання, за якої всі підприємства втрачають свою комерційну та виробничу самостійність, підпорядковуються єдиному органу управління.

37. Найпростішою формою об’єднання підприємств є:
Асоціація;
Корпорація;
Концерн;
Холдинг;
Консорціум.

38. Договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління, називається:
Холдинг;
Корпорація;
Консорціум;
Асоціація;
Трест.

39. Холдинг – специфічна організаційна форма об’єднання підприємницьких структур, характерними ознаками якого є:
Володіння, користування, а також розпорядження корпоративними пакетами акцій;
Фінансові кошти спрямовує на придбання контрольного пакета акцій інших суб’єктів підприємництва;
Тимчасово об’єднує промисловий і банківський капітали для реалізації певної підприємницької ідеї;
Безпосередньо займається виробничо-господарською діяльністю;
Створюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

40. Об'єднання, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції – це:
Асоціація;
Концерн;
Холдинг;
Консорціум;
Промислово-фінансова група.



ТЕМА 3
УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Постійний і системний вплив на діяльність структур підприємства для забезпечення узгодженої роботи і досягнення кінцевого позитивного результату – це:
Планування;
Управління;
Координування;
Система;
Лідерство.

2. Управління – це :
Керівництво;
Планування;
Контроль;
Дія на певний об’єкт;
Регулювання.

3. Управління з функціональних позицій – це:
Процес планування, органiзацiї, контролю, регулювання;
Процес планування, органiзацiї, мотивації;
Процес планування, органiзацiї, мотивації, контролю, якi необхiднi для досягнення певної цiлi;
Процес органiзацiї i контролю;
Процес визначення цілей діяльності.

4. До загальних функцій управління належать:
Науковiсть, цiлеспрямованiсть, послідовність;
Органiзацiя, контроль та планування;
Планування, органiзацiя, мотивація, контроль;
Управління підприємством, цехом, службою, відділом, дільницею, бригадою, проектною групою тощо;
Координація, складання звiтiв, контроль.

5. До числа основних загальних функцій менеджменту не відноситься:
Планування;
Мотивація;
Органiзацiя;
Кредитування;
Контроль.

6. За ознакою процесів управління розрізняють функції:
Управління основним виробництвом;
Управління допоміжним виробництвом;
Управління постачанням, збутом;
Управління зовнішньоекономічною діяльністю;
Всі відповіді правильні.

7. Процес формування структури управління, розподілу завдань, повноважень і відповідальності між працівниками суб’єкта господарювання для досягнення загальних цілей його діяльності – це:
Планування;
Цілеутворення;
Органiзацiя;
Мотивацiя;
Контроль.

8. Контроль, як функція управління – це:
Процес визначення цілей діяльності, передбачення майбутнього розвитку і виробу найефективніших способів їх досягнення;
Вид людської діяльності;
Процес визначення досягнутих за певний період результатів діяльності, порівняння досягнутих результатів із запланованими і коригування діяльності, що в сукупності забезпечує виконання завдань плану на належному рівні;
Спостереження за роботою персоналу підприємства;
Процес спостереження за виконанням персоналом окремих завдань, повноважень і відповідальності.

9. Мотивація, як функція управління – це:
Намагання працівника отримувати високу заробітну плату;
Процес визначення досягнутих за певний період результатів діяльності, порівняння досягнутих результатів із запланованими;
Процес забезпечення ступеня відносного задоволення, що відчуває працівник, який дістав певну винагороду;
Процес формування структури управління, розподілу завдань, повноважень і відповідальності між працівниками суб’єкта господарювання для досягнення загальних цілей його діяльності;
Процес, що спонукає працівників до спільних узгоджених дій, які забезпечують досягнення поставлених цілей діяльності.

10. До конкретних функцій управління не відносять:
Управління виробництвом;
Управління постачанням;
Управління постачанням, збутом;
Планування і контроль;
Управління зовнішньоекономічною діяльністю.

11. До принципів управління підприємством не належить:
Системність;
Цілеспрямованість;
Ліквідність;
Ієрархічність;
Взаємозалежність.

12. Досягнення максимально можливих результатів діяльності за мінімальних витрат характеризує принцип управління:
Цілеспрямованість;
Системність;
Економічність;
Взаємозалежність;
Пропорційність.

13. Підприємство розглядається як відкрита система, що складається із взаємодіючих та взаємопов'язаних елементів згідно принципу:
Урахування потреб та інтересів;
Системності;
Взаємозалежності;
Єдиновладдя;
Пропорційності.

14. Принцип ієрархічності – передбачає:
Досягнення максимально можливих результатів діяльності за мінімальних витрат;
Розташування управлінських посад в організаційній структурі від найнижчого рівня управління до найвищого;
Відповідальність за виконання функцій управління;
Задоволення потреб та інтереси працівників з метою досягнення цілей підприємства на засадах застосування мотивації;
Наявність єдиного відповідального центру, який здійснює керівництво та координацію діяльності підприємства з метою досягнення його цілей.

15. Методи управління – це:
Способи передачі інформації;
Технологічні карти;
План наради з виробничих питань;
Політика управління організацією;
Рівні та ланки управління.

16. Способи впливу на трудові колективи чи окремих працівників, що об’єктивно необхідні для досягнення множинних цілей підприємства, характеризують:
Комунікації;
Методи прийняття управлінських рішень;
Методи управління;
Конкретні функції управління;
Функції управління.

17. Розрізнять наступні групи методів управління:
Органiзацiйно-розпорядчi, економічні;
Економiчнi, адміністративні, соцiально-психологiчнi;
Виробничі, управлінські;.
Соціальні, екологічні, адміністративні;
Всі відповіді правильні.

18. Економiчнi методи управління – це:
Методи, що ґрунтуються на використанні таких мотивів трудової дiяльностi, як почуття обов’язку та відповідальності;
Засоби впливу на колектив i окремих її працiвникiв, які ґрунтуються на використанні об’єктивних відносин між ними;
Засоби владного впливу на колектив та окрему особу;
Методи, що ґрунтуються на використанні системи економічних важелів і заходів з метою досягнення поставленої мети і забезпечення єдності інтересів підприємства та окремих працівників;
Методи, за допомогою яких здійснюється силовий вплив на колектив.

19. Соцiально-психологiчнi методи управління – це:
Сукупність специфічних способів дії на особисті стосунки і зв'язки між працівниками, а також на соціальні процеси на підприємстві;
Засоби впливу, які ґрунтуються на використанні виробничих відносин;
Методи, що ґрунтуються на використанні таких мотивів трудової дiяльностi, як заробітна плата, премії, доплати;
Методи, за допомогою яких здійснюється вплив на економiчнi інтереси колективів i окремих членів;
Засоби владного впливу на колектив та окрему особу.

20. Адміністративні методи управління – це:
Методи, що ґрунтуються на використанні таких мотивів трудової дiяльностi, як почуття обов’язку та відповідальності;
Система способів і прийомів організаційно-розпорядчої дії, передбачають застосування заходів примусу і дисциплінарної відповідальності;
Сукупність специфічних способів дії на особисті стосунки і зв'язки між працівниками;
Методи, що ґрунтуються на використанні системи економічних важелів і заходів;
Засоби впливу на колективи i окремих їх працiвникiв, які ґрунтуються на використанні об’єктивних відносин між ними.

21. До економічних методів управління відносять:
Закони;
Указ;
Статут;
Матеріальні стимули;
Грамоти.

22. Наказ є формою впливу методу:
Економічного;
Стимулюючого;
Ринкового;
Соціально-психологічного;
Адміністративного.

23. Адміністративні методи управління не включають:
Закони, положення, статути, укази;
Організаційне нормування;
Інструкції, правила, вимоги;
Планування, ціноутворення, податки;
Накази, розпорядження, вказівки.

24. Соціально-психологічні методи управління передбачають:
Розпорядчий вплив на працівників;
Вивчення соціальних запитів та інтересів колективу;
Ціноутворення;
Встановлення економічних нормативів по праці і заробітній платі;
Державне регулювання.

25. Склад виробничих та управлінських підрозділів підприємства, а також система взаємозв’язків щодо обміну матеріальними та інформаційними потоками між ними – це:
Структура управління;
Організаційна структура управління;
Ланка управління;
Рівень управління;
Виробнича структура.

26. Організаційна структура управління – це:
Упорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їх взаємозв’язки й забезпечують керівництво підприємством;
Кількість функціональних підрозділів на підприємстві;
Чисельність і методи впливу вищих керівників підприємства на структурні підрозділи;
Застосування адміністративних і карно-правових санкцій;
Вивчення соціальних запитів та інтересів членів комітету.

27. Ланка управління – це:
Відокремлений орган (працівник), наділений функціями управління, правами для їх реалізації, визначеною відповідальністю за виконання функцій та використання прав;
Упорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління;
Професійно-кваліфікаційний склад працівників апарату управління;
Кількість працівників для реалізації кожної управлінської функції;
Виробничі підрозділи, що працюють за бригадною системою.

28. До вимог побудови організаційних структур не відносять:
Адаптивність;
Адекватність;
Спеціалізація;
Лояльність;
Оперативність.

29. Здатність організаційної структури чітко реагувати на зміну попиту, вдосконалення технології виробництва, появу інновацій, називається:
Спеціалізація;
Гнучкість, динамізм;
Оперативність;
Надійність;
Економічність.

30. До факторів, що визначають вибір виду організаційної структури управління не відносять:
Розміри підприємства;
Виробничий профіль фірми;
Методи ціноутворення, що використовуються;
Характер продукції, що виробляється, та технологія її виробництва;
Характер об’єднання підприємства.

31. Найбільш поширеним типом організаційних структур управління підприємством є:
Лінійна;
Функціональна;
Регіональна;
Матрична;
Лінійно-функціональна.

32. Лінійна структура управління підприємством використовується:
На великих підприємствах;
На невеликих підприємствах, що випускають однорідну і нескладну продукцію;
На підприємствах приватної форми власності;
На підприємствах-монополістах;
На підприємствах з неперервним циклом виробництва.

33. Де переважно застосовуються дивiзiональнi структури управлiння?
В управлiннi великими підприємствами;
В управлiннi великими багатопрофiльними підприємствами зi значною кiлькiстю виробничих та комерцiйних підрозділів;
В управлiннi малими підприємствами;
В управлiннi державними підприємствами;
Немає правильної відповіді.

34. Де переважно застосовуються матричнi органiзацiйнi структури управлiння?
На багатопрофiльних органiзацiях з великою чисельністю працюючих;
На спiльних підприємствах;
В управлiннi середнiми по розмiру органiзацiями;
На підприємствах, продукція яких має відносно короткий життєвий цикл і часто змінюється;
В управлiннi великими підприємствами.

35. Органiзацiйна структура найбiльш ефективна для органiзацiй, якi мають фiлiали в рiзних регiонах – це:
Функцiональна;
Дивiзiональна;
Лінійно-функціональна;
Лiнiйна;
Матрична.

36. Органiзацiйна структура, де існує лише одноканальна взаємодія між елементами структури, кожен виробничий підрозділ очолює керівник (орган), який здійснює всі функції управління – це:
Функцiональна;
Лiнiйна;
Лінійно-функціональна;
Дивiзiональна;
Матрична.

37. В чому полягає основна перевага матричних органiзацiйних структур управління?
Орiєнтацiя на встановлення належних iнформацiйних зв’язків між ланками управління;
Висока гнучкість, адаптивність та орiєнтацiя на нововведення;
Орiєнтацiя на завоювання нових ринків збуту продукції;
Виконання вказівок функціонального органу в межах його компетенції є обов’язковим для виробничих підрозділів;
Кожен працівник підрозділу безпосередньо підпорядковується тільки одному керівникові.

38. Виробнича структура підприємства – це:
Склад виробничих та управлінських підрозділів підприємства, а також система взаємозв’язків щодо обміну матеріальними та інформаційними потоками між ними;
Склад виробничих підрозділів підприємства, їх взаємозв’язок і форми кооперування;
Упорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їх взаємозв’язки й забезпечують керівництво підприємством;
Процес виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ;
Всі відповіді правильні.

39. Виробнича структура підприємства включає:
Цехи основного виробництва, забезпечувальні та обслуговуючі господарства;
Основні цехи та склади;
Заготівельні, обробні та складальні цехи;
Інструментальне, транспортне та обслуговуючі господарства;
Виробничі та експериментальні цехи і господарства.

40. Господарство, що здійснює виготовлення технологічної оснастки, її зберігання і видачу на робочі місця – це:
Енергетичне господарство;
Ремонтне господарство;
Інструментальне господарство;
Транспортне господарство;
Складське господарство.

ТЕМА 4
ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1. Планування діяльності підприємства це:
Встановлення цілей підприємства на перспективу та вибір найефективніших способів їх досягнення й ресурсного забезпечення;
Порівняння основних показників його розвитку у звітному і базовому періодах;
Розрахунок майбутньої величини прибутків;
Аналіз перспектив розвитку підприємства в порівнянні з іншими підприємствами цієї ж галузі;
Обґрунтування витрат підприємства.

2. Метою планування є:
Забезпечити виконання планів підприємства;
Ліквідувати негативний вплив на підприємство змін середовища, в якому воно функціонує;
Підвищити ліквідність і платоспроможність;
Дослідити ринок і визначити маркетингову політику підприємства;
Немає правильної відповіді.

3. До принципів планування не відносять:
Точність;
Оптимальність використання ресурсів;
Мобільність кадрів;
Безперервність;
Адекватність системи планування умовам діяльності об’єктів.

4. За принципами визначення планових показників розрізняють такі методи планування:
Балансовий;
Інтерполяційний;
Матричний;
Поліваріантний;
Автоматизований.

5. За узгодженістю ресурсів і потреб розрізняють такі методи планування
Нормативний;
Екстраполяційний;
Механізований;
Матричний;
Лінійно-графічний.

6. За способом розрахунку планових показників розрізняють такі методи:
Матричний;
Екстраполяційний;
Лінійно графічний;
Дослідно-статистичний;
Механізований.

7. Ресурсний метод планування використовується при:
Значних обсягах випуску продукції;
Обмеженості окремих видів продукції;
Незначній ємності ринку;
Обмеженій номенклатурі продукції;
При монопольному становищі підприємства або слабкій конкуренції.

8. Нормативний метод планування передбачає розрахунок планових показників на основі:
Середніх норм використання ресурсів у плановому році;
Прогресивних норм використання ресурсів з урахуванням зміни цих норм у плановому році;
Норм використання матеріальних ресурсів на одиницю продукції;
Середньогалузевих норм витрат ресурсів;
Міжгалузевих норм витрат ресурсів.

9. Узгодження потреб підприємства з необхідними ресурсами передбачає такий метод планування:
Матричний;
Чинниковий;
Балансовий;
Інтерполяційний;
Цільовий.

10. Планові показники визначаються на підставі розрахунків впливу чинників згідно методу:
Чинникового;
Цільового;
Інтерполяційного;
Дослідно-статистичного;
Матричного.

11. Значення планових показників визначається на основі їх динаміки в минулому при використанні методу:
Цільового;
Дослідно-статистичного;
Ресурсного;
Екстраполяційного;
Матричного.


12. За термінами плани поділяються на:
Реактивні;
Інактивні;
Поточні;
Функціональні;
Ресурсні.

13. На принципі мобілізації творчих здібностей персоналу базується такий тип планування:
Інтерактивне;
Преактивне;
Стратегічне;
Ресурсне;
Реактивне.

14. Немає необхідності повертатись до минулого та прагнути вперед при використанні такого типу планування:
Реактивне;
Стратегічне;
Преактивне;
Інактивне.
Інтерактивне;

15. За об’єктами планування розрізняють плани:
План виробництва;
План продажу;
Фінансовий план;
План матеріально-технічного забезпечення;
Всі відповіді правильні.

16. Визначення можливих обсягів продажу, формування портфелю замовлень, освоєння нових видів продукції – завдання:
Фінансового плану;
Плану продажу;
Плану інноваційно-інвестиційної діяльності;
Плану з праці;
Плану товарообороту.

17. Визначення номенклатури, асортименту та кількості продукції, що виготовляється в натуральних та вартісних показниках, характерно для:
Плану виробництва;
Фінансового плану;
Плану продажу;
Плану з праці;
Плану товарообороту.

18. В залежності від тривалості планового періоду розрізняють:
Плани продажу, з праці, товарообороту;
Стратегічний план та бізнес-план;
Довгостроковий, середньостроковий, поточний плани;
Довгостроковий план, план з праці, бізнес-план;
Немає правильної відповіді.

19. Деталізує показники тактичного плану для організації планомірного та ритмічної роботи всього підприємства та його структурних підрозділів протягом короткого проміжку часу:
Стратегічний план;
Бізнес-план;
Довгостроковий план;
Оперативно-календарний план;
Перспективний план.

20. Передбачає планування економічного та соціального розвитку підприємства на короткостроковий або середньостроковий період, визначає сукупність конкретних дій та засобів для досягнення намічених цілей:
Тактичний план;
Стратегічний план;
Оперативно-календарний план;
Довгостроковий план;
Бізнес-план.

21. Стратегія – це:
Процес здійснення сукупності взаємоузгоджених робіт з визначення короткострокових цілей;
Комплексна мета, що включає зовнішні та внутрішні орієнтири;
Конкретний стан окремих характеристик підприємства;
Довгостроковий якісно визначений напрям розвитку організації, спрямований на закріплення її позицій, задоволення потреб споживачів та досягнення поставлених цілей;
Процес здійснення сукупності систематизованих і взаємопов’язаних робіт із визначення довгострокових цілей та напрямів діяльності підприємства.

22. Стратегічне планування – це
Планування економічного та соціального розвитку підприємства на короткостроковий або середньостроковий період;
Комплексна мета, що включає зовнішні та внутрішні орієнтири;
Процес здійснення сукупності систематизованих і взаємопов’язаних робіт із визначення довгострокових цілей та напрямів діяльності підприємства;
Конкретний стан окремих характеристик підприємства;
Календарне погодження виробничого процесу між структурними підрозділами, в якому враховуються послідовність та параметри технологічного процесу.

23. Стратегічна ціль – це
Бачення майбутнього стану підприємства;
Процес здійснення сукупності взаємоузгоджених робіт з визначення довготермінових цілей;
Конкретний стан окремих характеристик підприємства, досягнення яких є бажаним і на які спрямована його діяльність;
Комплексна мета, що включає зовнішні та внутрішні орієнтири;
Узагальнена модель дій спрямованих на досягнення мети.

24. Головна, загальна ціль підприємства, яка визначає причину його існування – це:
Місія;
Стратегія підприємства;
Поточний план;
Стратегічна ціль;
Бізнес-план.

25. За характером поведінки на ринку виділяють такі стратегії:
Перспективна, поточна;
Виробнича, маркетингова, фінансова;
Зростання, скорочення;
Активна, пасивна;
Лідерства за витратами.

26. За рівнем управління розрізняють такі стратегії:
Реструктуризація, скорочення;
Корпоративна, оперативна;
Ресурсна, активна;
Оптимальних витрат, стабілізації;
Функціональна, стабілізації.

27. За позицією в конкурентному середовищі розрізняють такі стратегії:
Ринкової ніші, упередження;
Зростання, стабілізації;
Функціональна, ринкової ніші;
Ресурсна, пасивна;
Реструктуризації, широкої диференціації.

28. За стадією життєвого циклу підприємства розрізняють стратегію:
Стратегія зростання;
Стратегія стабілізації;
Стратегія скорочення;
Стратегія реструктуризації;
Всі відповіді правильні.

29. До зовнішніх факторів, що впливають на вибір стратегії підприємства відносять:
Сильні і слабкі сторони підприємства;
Конкурентні можливості підприємства;
Філософія бізнесу, етичні принципи провідних керівників;
Привабливість галузі та рівень конкуренції;
Загальні цінності та корпоративна культура.

30. Поточні плани розробляють на такий період:
Невизначений період;
1 рік;
2-3 роки;
5 років;
Чіткі межі відсутні.

31. Поточні (тактичні) плани – це:
Плани, що регулюють діяльність підприємства з виробництва продукції, її збуту, матеріально-технічного забезпечення, фінансових питань і розробляються на рік;
Довгострокове планування, що визначає напрям розвитку підприємства;
Визначення стратегії розвитку підприємства стосовно всіх напрямів його діяльності на період більше 5 років;
Письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації;
Планування діяльності підприємства за всіма напрямами на короткі періоди (рік, квартал, місяць, тиждень, доба).

32. До типових розділів поточних (тактичних) планів підприємства не відносять:
Маркетингова діяльність;
Інвестиційна діяльність;
Стратегічна діяльність;
Зовнішньоекономічна діяльність;
Фінансова діяльність.

33. Оперативне планування конкретизує:
Поточний план;
Стратегічний план;
План матеріально-технічного забезпечення;
Виробничу програму;
Бізнес-план.

34. Підсистеми оперативного планування
Функціональна, ресурсна;
Технологічна, організаційна;
Функціональна, поелементна, організаційна;
Організаційна, ресурсна, кадрова;
Поелементна, ресурсна.

35. Оперативне планування включає:
Деталізацію і розподіл виробничої програми для конкретних виконавців;
Розробку прогресивних, календарно-планових нормативів;
Складання графіків руху предметів праці в часі, в просторі і доведення їх до виконавців;
Контроль і регулювання ходу виробництва;
Всі відповіді правильні.

36. Відповідно до змісту робіт розрізняють такі види оперативного планування:
Поточне та тактичне;
Виробниче, невиробниче;
Календарне планування та диспетчерське регулювання;
Календарне та оперативне планування;
Диспетчерування, кооперування.

37. Диспетчерування – це :
Розроблення календарно-планових нормативів;

Контроль за виконанням планів-графіків, поточна координація роботи у процесі виконання завдання;
Розроблення планів-графіків руху предметів праці в часі та просторі у процесі виробництва;
Розрахунки завантаження устаткування та площ;
Доведення виробничих завдань до підрозділів, виробничих дільниць і робочих місць.

38. Бізнес-план підприємства – це:
План виробництва і реалізації на наступний рік;
Документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактеризовано аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним;
План, спрямований на обмеження використання ресурсів;
Комплексний плановий документ підприємницької діяльності;
Характеристика продукції, що виробляється підприємством.

39. Метою розробки бізнес-плану є:
Приватизація підприємства;
Перевага над конкурентами;
Пред’явлення в галузеві органи управління;
Формулювання або уточнення основної концепції розвитку підприємства;
Координація планів підприємства.

40. Основні відмінності між поточним планом і бізнес-планом зводяться до такого:
Поточний план розробляється на один рік, бізнес-план поєднує елементи поточного і стратегічного планування;
Бізнес-план розробляється в декількох варіантах;
Бізнес-план розробляється для підприємств з іноземними інвестиціями; поточний - лише з вітчизняними;
Поточний план затверджується керівником підприємства, бізнес-план - органами місцевого самоврядування;
Поточний план розробляється для внутрішнього використання, бізнес-план для пред’явлення зовнішнім користувачам.

ТЕМА 5
ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА, ЙОГО ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

1. Сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності – це:
Персонал підприємства;
Робоча сила;
Промислово-виробничий персонал;
Кадри підприємства;
Трудовий потенціал.

2. За рівнем участі у виробничій діяльності персонал класифікується на:
Основний та допоміжний;
Виробничий і керівний;
Робітників, службовців, спеціалістів, керівників;
Промислово-виробничий та невиробничий;
Постійний та тимчасовий.

3. Персонал, що безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей або забезпечує умови для нормального ходу виробничого процесу – це:
Персонал підприємства;
Робітники;
Промислово-виробничий персонал;
Технічні службовці;
Обслуговуючий персонал.

4. Які із зазначених категорій працівників не відносяться до фахівців:
Інженери;
Економісти;
Секретарі;
Юрисконсульти;
Адміністратори.

5. Працівники, які організовують виробництво і здійснюють управління діяльністю підприємства та його структурних підрозділів – це:
Адміністратори;
Керівники;
Фахівці;
Професіонали;
Всі відповіді правильні.

6. Працівники, які володіють знаннями в одній або кількох галузях наук, займаються інженерно-технічними, економічними та іншими видами діяльності – це:
Робітники;
Технічні службовці;
Професіонали;
Фахівці;
Керівники.

7. Працівники, які мають високий рівень знань в певній галузі, підкріплений наявністю диплома найвищої кваліфікації – це:
Робітники;
Технічні службовці;
Фахівці;
Професіонали;
Керівники.

8. До якої категорії персоналу підприємства відповідно до класифікатора професій на основі ISCO-88 слід віднести інженера?
Керівники;
Технічні службовці;
Фахівці;
Професіонали;
Спеціалісти.

9. До категорії «технічні службовці» відносяться працівники, що:
Займаються інженерно-технічними, економічними й іншими роботами;
Здійснюють підготовку й оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування;
Зайняті безпосередньо в процесі виробництва та надання матеріальних благ;
Обіймають посади керівників структурних підрозділів підприємства.
Мають технічну освіту і керують виробничими процесами.

10. До якої категорії персоналу підприємства слід віднести економіста?
Керівники;
Професіонали;
Фахівці;
Службовці;
Робітники.

11. Вид трудової діяльності, яка потребує відповідних спеціальних знань та практичних навичок визначає:
Професію;
Напрям підготовки;
Спеціальність;
Кваліфікацію;
Спеціалізацію.

12. Кваліфікація це:
Вид трудової діяльності, яка потребує відповідних спеціальних знань та практичних навичок;
Вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних знань;
Вид трудової діяльності, здійснення якої потребує практичних навичок;
Сукупність спеціалізованих знань і практичних навичок, що визначають рівень підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності;
Різновид трудової діяльності в межах певної професії.

13. Різновид трудової діяльності в межах певної професії – це:
Напрям спеціальної підготовки;
Спеціальність;
Кваліфікація;
Професія;
Всі відповіді правильні.

14. За відношенням до власності персонал підприємства поділяється на:
Власників й робітників;
Власників (співвласників) та найманих працівників;
Роботодавців та власників;
Постійних та тимчасових працівників;
Немає правильної відповіді.

15. Працівники, що працюють на підприємстві певний термін часу відносяться до:
Сезонних;
Неосновних;
Контрактних;
Тимчасових;
Облікових.

16. Розрізняють такі кваліфікаційні групи спеціалістів:
Вищої й середньої кваліфікації, спеціалістів-практиків;
Кваліфікованих та некваліфікованих;
Вищої, середньої та низької кваліфікації;
Практиків та спеціалістів;
Висококваліфікованих та малокваліфікованих.

17. Відсутність спеціальної підготовки та досвіду практичної роботи характеризує робітників:
Низькокваліфікованих;
Другого розряду;
Некваліфікованих;
Шостого розряду;
Неосновних.

18. Співвідношення між окремими групами персоналу відповідно до його класифікаційних ознак характеризує:
Кваліфікаційні групи;
Тарифну сітку;
Структуру персоналу підприємства;
Тарифний розряд;
Немає правильної відповіді.

19. Для визначен
·ня кваліфікаційного рівня робітників і службовців застосовується:
Посадова інструкція;
Єдина тарифна сітка;
Положення про підрозділ;
Трудовий кодекс;
Конкурс спеціалістів.

20. Розрізняють такі види структури персоналу:
Професійна;
Кваліфікаційна;
Вікова;
Соціальна;
Всі відповіді правильні.

21. Як обчислюється середньооблікова чисельність працівників за місяць?
Відношенням кількості календарних днів до фактичної наявної чисельності працюючих;
Діленням суми працівників спискового складу на початок та кінець місяця на 2;
Підсумовуванням кількісного складу працівників за кожний календарний день місяця і діленням на кількість днів місяця;
Діленням числа явок і неявок на число календарних днів у місяці;
Діленням кількості працівників на кінець року на 12 місяців.

22. Співвідношення загальної чисельності прийнятих працівників і середньооблікової чисельності працівників за цей період характеризує коефіцієнт:
Плинності кадрів;
Інтенсивності обороту зі звільнення;
Інтенсивності обороту з прийняття;
Середній стаж;
Стабільності.

23. До показників якісного складу персоналу не відносять:
Продуктивність праці;
Середній тарифний розряд;
Середній стаж роботи;
Професійно-кваліфікаційна структура;
Освітній рівень зайнятих.

24. Співвідношення чисельності працівників, що працюють стабільно, та середньооблікової чисельності працівників за цей період – це:
Коефіцієнт стабільності;
Оборот з прийняття;
Оборот зі звільнення;
Рівень плинності кадрів;
Відданість персоналу.

25. Середній стаж роботи визначає:
Оборот з прийняття;
Оборот зі звільнення;
Відданість персоналу;
Рівень плинності кадрів;
Коефіцієнт стабільності.

26. Рівень плинності кадрів визначається:
Відношенням кількості звільнених з усіх причин до явочної чисельності;
Відношенням чисельності працівників, що звільнилися за власним бажанням і звільнених за порушення трудової дисципліни до середньооблікової чисельності працівників;
Відношенням кількості звільнених з поважних причин до облікової чисельності працюючих;
Загальною чисельністю працівників, що звільнилися з роботи на даному підприємстві за певний період;
Немає правильної відповіді.

27. Ефективність використання персоналу на підприємстві можна оцінити за допомогою показника:
Фондоозброєності праці;
Частки витрат на персонал у вартості продукції;
Продуктивності праці;
Рентабельністю витрат на персонал;
Всі відповіді правильні.

28. Продуктивність праці характеризує:
Обсяг випущеної продукції;
Ефективність праці в процесі виробництва продукції;
Виконання плану по виробництву продукції;
Кількість продукції, що має бути виготовлена;
Жодної правильної відповіді.

29. Продуктивність праці показує:
Економію робочого часу;
Фондоозброєність праці;
Здатність працівника випускати визначену кількість продукції за одиницю часу;
Результати праці;
Обсяг реалізованої продукції.

30. Якими показниками визначається продуктивність праці?
Виробітком і трудомісткістю;
Виробітком і нормою часу;
Трудомісткістю і фондоозброєністю праці;
Нормою чисельності і нормою часу;
Прибутком і рентабельністю.

31. Виробіток - це:
Кількість продукції, що реалізована за певний період;
Вартість виробленої продукції за одиницю часу;
Час на виробництво запланованого обсягу продукції;
Кількість продукції, що виготовлено за одиницю часу або приходиться на одного середньооблікового працівника;
Номенклатура продукції, що випускається.

32. Трудомісткість продукції виражає:
Обсяг виробленої продукції;
Виражені у грошовій формі витрати підприємства на виробництво продукції;
Поточні витрати віднесені до обсягів виробленої продукції;
Витрати праці на виробництво одиниці продукції;
Кількість продукції виготовлену за одиницю часу.

33. Методами визначення виробітку є:
Продуктивний, непродуктивний;
Натуральний, вартісний, трудовий;
Грошовий, виробничий, товарний;
Основний, допоміжний;
Матеріальний, нематеріальний.

34. Розрізняють такі види трудомісткості:
Нормативна, планова, фактична;
Планова, фактична;
Нормована, ненормована;
Натуральна, вартісна;
Основна, допоміжна.

35. Планова трудомісткість:
Дорівнює сумі витрат робочого часу окремого робітника чи бригади на виготовлення одиниці продукції;
Показує фактичні витрати робочого часу;
Визначається на основі показників нормативної трудомісткості;
Правильні відповіді 1, 3;
Немає правильної відповіді.

36. Повна трудомісткість включає:
Вартість матеріалів, що приходиться на одного робітника;
Витрати праці основних та допоміжних робітників;
Технологічну та виробничу трудомісткість;
Виробничу трудомісткість та витрати праці управлінського персоналу та службовців;
Витрати праці робітників відрядників та погодинників.

37. До факторів зростання продуктивності праці не відносять:
Ринкові;
Матеріально-технічні;
Соціально-економічні;
Організаційні;
Немає правильної відповіді.

38. Нормування праці – це:
Визначення максимально припустимого часу для виконання конкретної роботи або операції в умовах даного виробництва;
Визначення мінімально допустимої кількості продукції, що виготовляється за одиницю часу;
Розрахунок норм раціональної праці;
Планування результатів праці;
Правильні відповіді 1, 2.

39. Існують такі норми праці:
Часу, дня, року;
Основні, допоміжні;
Трудомісткості, виробітку;
Часу, виробітку, обслуговування, чисельності;
Всі відповіді правильні.

40. Вид управлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання працівників до цілеспрямованих дій, що спрямовані на досягнення особистих цілей та цілей підприємства – це:
Нормування;
Мотивування;
Поведінка;
Управління;
Потреба.


ТЕМА 6
ОПЛАТА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1. Заробітна плата це:
Новостворена кожним робітником вартість у грошовій формі, що виділяється державою для їх особистого споживання;
Винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу;
Сукупність матеріальних благ і послуг, отриманих із суспільних фондів споживання;
Абсолютна сума грошових засобів, отриманих працівниками пропорційно до кількості і якості їхньої праці;
Розрахована величина, що за трудовим договором складає витрати на робочу силу.

2. До функцій заробітної плати не відносять:
Регулюючу;
Розподільчу;
Соціальну;
Відтворювальну;
Стимулюючу.

3. Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці – це:
Додаткова заробітна плата;
Премії;
Основна заробітна плата;
Відрядна заробітна плата;
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

4. Додаткова заробітна плата визначається у процентах від:
Премій;
Суми основної заробітної плати і премій;
Основної заробітної плати;
Цільових витрат;
Собівартості.

5. Розмір преміальних доплат визначається у процентах від:
Додаткової заробітної плати;
Тарифної заробітної плати;
Сум основної та додаткової заробітної плати;
Виробничих витрат;
Адміністративних витрат.

6. Співвідношення між окремими складовими заробітної плати, їх частка в загальній сумі характеризують:
Склад;
Співвідношення;
Структуру;
Елементи тарифної системи;
Немає правильної відповіді.

7. Вкажіть основні форми заробітної плати:
Відрядна;
Погодинна;
Погодинно-преміальна;
Відрядно-прогресивна;
1) і 4).

8. Яка із основних форм заробітної плати є економічно найвигіднішою:
Погодинна;
Відрядна;
Комісійна;
Відрядна чи погодинно-преміальна залежно від умов виробництва;
Змішана.

9. Тарифна система включає:
Галузевий, районний коефіцієнти;
Норми виробітку;
Розцінки;
Тарифно-кваліфікаційний довідник; тарифну сітку та ставки; схеми посадових окладів;
Форми і системи заробітної плати.

10. Середній тарифний розряд визначається як величина:
Середньогеометрична;
Середньозважена;
Середньохронологічна;
Середньоарифметична;
Немає правильної відповіді.

11. Тарифна сітка визначає:
Вимоги до кожного розряду;
Умови преміювання;
Тарифну ставку;
Розряд робітників та тарифні коефіцієнти;
Годинні тарифні ставки.

12. Виділіть елементи тарифної сітки:
Розряди і відповідні коефіцієнти;
Годинна тарифна ставка і розряду;
Тарифно-кваліфікаційний довідник;
Галузеві й районні коефіцієнти;
Правильні відповіді 1, 3.

13. У тарифно-кваліфікаційному довіднику відображено:
Тарифні ставки;
Тарифні коефіцієнти;
Вимоги до знань і вмінь робітників;
Характеристику робіт для кожного розряду;
Форми і системи заробітної плати.

14. Перелік назв посад працівників і розмірів їх місячних окладів, які застосовуються для оплати праці керівників, спеціалістів, службовців, а також робітників деяких професій – це:
Тарифно-кваліфікаційний довідник;
Схеми посадових окладів;
Тарифна система;
Вимоги до знань і вмінь робітників;
Організаційна структура управління.

15. Вкажіть основні системи заробітної плати при відрядній формі:
Пряма та непряма відрядна;
Акордна;
Відрядно-преміальна та відрядно-прогресивна;
Колективна;
Всі відповіді правильні.

16. Вкажіть основні системи заробітної плати при погодинній формі:
Бригадна й акордна;
Пряма погодинна та погодинно-відрядна;
Відрядно-преміальна та відрядно-прогресивна;
Колективні;
Всі відповіді правильні.

17. Заробітна плата робітника-відрядника залежить від:
Відпрацьованого часу;
Годинної тарифної ставки;
Якості продукції;
Розцінки й кількості виготовленої продукції;
Розміру премій.

18. Заробітна плата робітника-погодинника залежить від:
Годинної тарифної ставки, відпрацьованого часу, якості продукції;
Відпрацьованого часу, якості продукції;
Розцінки;
Кількості виготовлених деталей;
Розцінки й кількості виготовленої продукції.

19. Розподіл заробітної плати та стимулювання при бригадній формі організації праці здійснюється на основі:
Кількості відпрацьованих годин;
Кількості відпрацьованих годино-коефіцієнтів, кількості днів виходу на роботу;
Відпрацьованого часу, якості продукції
Обсягу виготовленої продукції;
Коефіцієнта виконання норм.

20. Заробітна плата між членами бригади, що працюють в однакових умовах, розподіляється за:
Обсягом випущеної продукції;
Кількістю відпрацьованого часу;
Розрядом робіт;
Кількістю відпрацьованих годино-коефіцієнтів;
Коефіцієнтом виконання норм.

21. Заробітна плата між членами бригади, що працюють у різних умовах, розподіляється на основі:
Коефіцієнта виконання норм;
Розряду робіт;
Обсягу випущеної продукції;
Відпрацьованого часу;
Коефіцієнто-годин.

22. Визначте недолік відрядно-прогресивної оплати праці:
Темпи зростання продуктивності праці випереджають темпи зростання заробітної плати;
Недостатнє стимулювання зростання продуктивності праці;
Темпи зростання заробітної плати випереджають темпи продуктивності праці;
Не сприяє невиконанню планів і норм;
Темпи зростання продуктивності праці і заробітної плати однакові.

23. При непрямій системі заробітна плата підсобника залежить від:
Годинної тарифної ставки і кількості відпрацьованого часу;
Відпрацьованого часу та коефіцієнта виконання норм;
Виконання норм основними робітниками;
Планового і фактичного обсягу випуску продукції основними робітниками та денної тарифної ставки;
Розміру заробітної плати основних і допоміжних робітників.

24. При непрямій системі заробітна плата допоміжних робітників залежить від:
Годинної тарифної ставки, кількості відпрацьованого часу та виконання норм основними робітниками;
Обсягу виготовленої продукції;
Відпрацьованого часу та коефіцієнта виконання норм;
Розміру заробітної плати основних і допоміжних робітників;
Денної тарифної ставки.

25. Заробітна плата при безтарифній системі залежить від:
Фактично відпрацьованого часу, годинної тарифної ставки, кваліфікаційного рівня робітника;
Кваліфікаційного рівня робітника, коефіцієнта трудової участі, фактично відпрацьованого часу;
Тарифного коефіцієнта за розрядом, годинної тарифної ставки;
Розряду робітника;
Місячної посадової ставки.

26. Яку систему оплати праці доцільно використовувати на підприємстві, якщо праця робітників на ньому не піддається нормуванню, а керівництво підприємства прагне створити робітникам мотиви для якісного виконання ними своїх обов’язків?
Пряму відрядну;
Відрядно-преміальну або відрядно-прогресивну;
Просту погодинну;
Акордну;
Погодинно-преміальну.

27. Яку систему оплати праці доцільно використовувати в структурному підрозділі підприємства, де добре організовано нормування праці і можливий облік виробітку і понад встановленої норми.
Пряму відрядну;
Просту погодинну;
Погодинно-преміальну;
Відрядно-преміальну або відрядно-прогресивну;
Непряму відрядну.

28. При якій системі оплати праці виробіток робітника в межах норми оплачується по звичайних відрядних розцінках, а додатковий виробіток - по підвищених відрядних розцінках?
Відрядно-прогресивній;
Простій погодинній;
Погодинно-преміальній;
Акордній;
Прямій відрядній.

29. Встановлення розцінки за весь обсяг робіт із встановленням терміну його виконання передбачається:
Акордною системою;
Відрядно-преміальною системою;
Прямою відрядною;
Відрядно-прогресивною системою;
Погодинно-преміальною.

30. Розрахувати місячну заробітну плату робочого IV розряду, праця якого оплачується за погодинно – преміальною системою, якщо відомо, що за місяць робітник відпрацював 21 день. За високу якість виконаної роботи йому повинна бути виплачена премія в розмірі 30%. Годинна тарифна ставка I розряду становить 3,2 грн. Тарифний коефіцієнт IV розряду – 1,54. Тривалість робочої зміни – 8 год.
1191,18 грн.;
248,37 грн.;
1262,23 грн.;
1076,28 грн.;
Немає правильної відповіді.

31. У розрахунок середньої заробітної плати не включається:
Виробничі премії;
Основна заробітна плата;
Компенсаційні виплати на відрядження і переведення;
Доплати і надбавки;
Винагорода за підсумками річної роботи.

32. Вкажіть основні види доплат до заробітної плати:
За роботу у нічний час;
За суміщення професій;
За інтенсивність праці;
За роботу у наднормативний час;
Всі відповіді правильні.

33. До основних видів надбавок до заробітної плати не відносять:
За високу професійну майстерність;
За роботу у наднормативний час;
За високі досягнення у праці;
За класність водіям;
За виконання особливо важливої роботи на певний термін.

34. Доплати за керівництво бригадою залежать від:
Стажу роботи;
Обсягу виконаних робіт;
Кількості відпрацьованого часу;
Чисельності робітників в бригаді;
Інтенсивності праці робітників.

35. Галузева угода визначає:
Розміри надбавок і доплат працівників галузі;
Розмір мінімальної заробітної плати працівників галузі;
Міжкваліфікаційні співвідношення розміру тарифних ставок;
Рівень оподаткування доходів працівників;
Правильні відповіді 1, 2, 3.

36. Преміювання робітників основного виробництва здійснюється за показниками:
Ріст продуктивності праці;
Ліквідація втрат робочого часу;
Економія матеріальних ресурсів;
Поліпшення якості та освоєння нової технології;
Всі відповіді правильні.

37. Регулювання оплати праці здійснюється щодо:
Підприємств усіх форм власності;
Державних підприємств;
Підприємств державної форми власності;
Підприємств колективної форми власності;
Спільних підприємств.

38. Законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці – це:
Мінімальна заробітна плата;
Преміальний фонд;
Прожитковий мінімум;
Фонд заробітної плати;
Немає правильної відповіді.

39. Чи може нарахована заробітна плата бути нижчою встановленого державного мінімального рівня?
Не може;
Може, якщо підприємство-роботодавець є монополістом на ринку робочої сили;
Може, якщо підприємство-роботодавець є монополістом продукції, що випускається;
Може, якщо не відпрацьована повна місячна норма робочого часу;
Може лише з дозволу профспілки.

40. Угода між працівником і власником підприємства, керівником установи, організації, або уповноваженим ним органом – це:
Індивідуальний трудовий договір;
Колективний договір;
Генеральна угода;
Галузева угода;
Регіональна угода.


ТЕМА 7
НЕОБОРОТНІ АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА

Необоротні активи – це:Активи, що використовуються підприємством у його діяльності протягом тривалого часу;

До складу виробничих фондів входять:Персонал підприємства і засоби праці;

Характерною особливістю основних засобів є:Тривалий час функціонування у виробничому процесі та перенесення своєї вартості на вартість готової продукції по частинах;

Період часу, впродовж якого підприємство планує використовувати необоротні активи – це:Строк корисного використання;

До основних засобів не відносять:Спецодяг;

Яка ознака характерна для поділу основних засобів підприємства на активну і пасивну частину?Роль в процесі створення продукції;

До активної частини основних засобів відносяться:Незавершене виробництво, машини, транспортні засоби;

До пасивної частини основних засобів відносяться:Будівлі, споруди, передавальні пристрої;

За рахунок яких джерел формуються кошти, які вкладаються в основні засоби?Всі відповіді правильні.

Структура основних засобів це:Співвідношення різних груп основних засобів в загальній їх вартості;

Матеріальні активи, призначені для використання впродовж періоду більше одного року і які не входять до складу основних засобів характеризують:Інші необоротні активи;

нематеріальні активи підприємства – це:Нематеріальні активи які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання впродовж тривалого періоду для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам;

до нематеріальних активів відносять:Права на використання об’єктів промислової та інтелектуальної власності;

первісна вартість основних засобів складається з:Ціни основних засобів, витрат на транспортування і монтаж;

залишкова вартість основних засобів відображає:Різницю між відновлювальною і первісною вартістю основних засобів;

Амортизаційна вартість основних засобів це:Різниця між первісною та ліквідаційною вартістю.

Інтенсивність зносу основних засобів залежить від: виду засобів, характеру та умов експлуатації;

Під фізичним зносом розуміють:Поступова втрата основними засобами первісних експлуатаційних якостей, що призводить до зменшення їх реальної вартості;

Моральний знос основних засобів це:Знецінення діючих засобів під дією НТП;

Як попередити втрати від передчасного морального зносу основних засобів:Підвищенням інтенсивності використання техніки, модернізацією обладнання;

Амортизація це:Поступове перенесення вартості основних засобів на виготовлену продукцію або на витрати підприємства протягом терміну їх використання;

Норма амортизації це:Встановлений розмір амортизаційних відрахувань за певний період часу, виражений в процентах до їх первісної (переоціненої) вартості;

Сума амортизаційних відрахувань використовується на:Покриття матеріальних витрат підприємства і виплату заробітної плати;

До чинників, що впливають па фізичний знос основних засобів, відносять:Ступінь зносу та ступінь завантаженості.

До форм простого відтворення основних засобів відносяться:Поточний, капітальний, відновний ремонти;

Розширене відтворення основних засобів не здійснюється шляхом:Заміни застарілих елементів основних засобів;

Шляхами вибуття основних засобів є:Всі відповіді правильні.

Вкажіть методи прискореної амортизації основних засобів:Кумулятивний та зменшуваного залишку за подвійної норми амортизації;

Визначити суму амортизаційних відрахувань, якщо вартість основних засобів на початок року становить 3500 тис.грн. Норма амортизації становитиме 15%. 525 тис. грн.;

Який із наведених показників характеризує інтенсивність оновлення основних засобів?Коефіцієнт оновлення;

Який з показників характеризує ефективність використання основних засобів?Фондовіддача;

Який із перерахованих показників характеризує інтенсивність скорочення розмірів основних засобів підприємства?Коефіцієнт вибуття;

Виробничі потужності підприємства характеризують :
Максимально можливий обсяг випуску продукції при повному використанні виробничого обладнання;

Які з наведених факторів не сприяють підвищенню ефективності використання виробничих потужностей підприємства?Зниження серійності випуску продукції.

До показників загальної ефективності основних засобів відносять:Фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність.

Які показники використання основних засобів не відносяться до часткових?Фондомісткість;

Виробнича потужність підприємства – це:Максимально можливий випуск продукції підприємством за певний час у встановленій номенклатурі та асортименті під час повного завантаження обладнання та виробничих площ;

Виробнича потужність групи однакового технологічного обладнання з виробництва однорідної продукції становить 220 576 шт. Коефіцієнт використання виробничої потужності складає 0,89. Виробнича програма цеху становить: 196 313 шт.;

Які фактори, що впливають на ефективність використання виробничих потужностей, можна віднести до регульованих підприємством? Асортимент продукції, серійність випуску продукції;

Виробнича програма підприємства визначає: Плановий обсяг випуску продукції, її номенклатуру;


ТЕМА 8
ОБОРОТНІ АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА
Оборотні активи підприємства це:Мобільні активи які грошовими коштами або можуть бути перетвореними в них протягом року чи одного операційного циклу;

Кругообіг елементів оборотних активів включає:Усі відповіді вірні.

До оборотних активів не відноситься:Незавершене виробництво;

Запаси підприємства – це активи, які:Усі відповіді вірні.

Заборгованість покупців або замовників за надані їм товари, роботи, послуги, фінансових і податкових органів та інших контрагентів – це:Дебіторська заборгованість;

Матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу – це:Товари;

До складу оборотних активів підприємства входять: Запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти та ліквідні цінні папери;

Незавершене виробництво – це:Незакінчена продукція, що підлягає подальшій переробці або завершенню виробництва;

Основними функціями оборотних активів є:Грошове забезпечення безперервності процесу виробництва та платіжно-розрахункове призначення;

За місцем і роллю в процесі виробництва оборотні активи поділяються на:Усі відповіді вірні.

За джерелами формування оборотні активи поділяються на:Власні, прирівняні до власних, позичені;

Кошти що утворюються за рахунок кредитів відносяться до:Позичених;

Метод нормування оборотних активів що ґрунтується на розрахунках нормативі за кожним нормованим елементом називається:Метод прямого рахунку;

Метод розрахунку оборотних активів, який передбачає ретельний аналіз наявних товарно-матеріальних цінностей з подальшим коригуванням фактичних запасів і вилученням з них надлишкових, називається:Аналітичний метод;

Мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначити запас для нормального функціонування підприємства – це:Норма запасу оборотних активів;

Не нормується такий елемент оборотних активів:Грошові кошти на розрахунковому рахунку;

До складу нормативу виробничих запасів входять такі елементи:Запас поточного поповнення, страховий запас;

У яких одиницях визначаються нормативи виробничих запасів?У натуральних та вартісних показниках.

Страховий (резервний) запас визначається як:Добуток потреби в ресурсі на період зриву постачання;

Розмір якого запасу визначається в межах половини середнього інтервалу між поставками?Поточного запасу;

Норматив оборотних активів у незавершеному виробництві визначається з урахуванням:Середньоденного обсягу випуску продукції за виробничою собівартістю;

Норма запасу готової продукції на складі визначається: Кількістю днів перебування вантажу в дорозі;

За умов норми запасів основних матеріалів 30 днів і річної потреби в них у розмірі 5400 тис. грн. норматив оборотних активів в основних матеріалах складає:180 тис. грн.;

Ефективність використання оборотних активів характеризується показником: Оборотність оборотних активів;

Оборотність оборотних активів обчислюється: Кількістю оборотів за розрахунковий період часу;

Визначити коефіцієнт оборотності оборотних активів, якщо річна сума реалізованої продукції-5952 тис.грн., середньоквартальний норматив оборотних активів відповідно 720, 730, 740, 740 тис.грн. 8;

Кількість оборотних активів підприємства, що припадає на одну гривню реалізованої продукції характеризує показник:Коефіцієнт завантаження;

Коефіцієнт оборотності оборотних активів визначається як: Відношення реалізованої за рік продукції та середньорічного залишку оборотних активів;

Коефіцієнт оборотності оборотних активів характеризує: Кількість оборотів за розрахунковий період часу;

Тривалість одного обороту оборотних активів визначається як: Відношення тривалості періоду в днях до коефіцієнта оборотності оборотних активів;

Метою нормування оборотних активів є: Визначення раціонально розміру оборотних активів, що відволікаються на певний період у сферу виробництва та сферу обігу;

Оборотні активи використовуються тим ефективніше, чим: Більше коефіцієнт оборотності;

Прискорення оборотності оборотних активів за інших рівних умов: Спричинить зростання загальної рентабельності;

Прискорення оборотності оборотних активів сприяє: Правильні відповіді «2» і «4».

Ефективність використання оборотних активів знаходить відображення в: Прискоренні їх оборотності;

Вивільнення грошових активів з обороту відбувається внаслідок: Правильні відповіді «2» і «3»;

Обсяг виробництва в звітному році складав 2400 тис. грн., середньорічна вартість оборотних активів 300 тис. грн. Коефіцієнт оборотності оборотних активів і тривалість одного обороту відповідно складають: 8 оборотів і 45 днів;

Обсяг реалізованої продукції в поточному році склав 4680 тис. грн. На наступний рік планується прискорення оборотності оборотних активів на 5 днів. За таких умов сума вивільнених оборотних активів буде складати: 65 тис. грн.

У поточному році прибуток від реалізації продукції склав 50000 грн. На наступний рік передбачається збільшення обсягу виробництва і зменшення середньорічних залишків оборотних активів на 10 %. Приріст прибутку за рахунок прискорення оборотності оборотних активів буде складати: 10 000 грн.;

Збільшення ефективності використання оборотних коштів можливо за рахунок таких заходів: Всі відповіді правильні.

ТЕМА 9
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ
(НАДАННЯ ПОСЛУГ)
Складовими елементами виробництва є: Предмети і засоби праці, робоча сила;

Виробничий процес – це: Сукупність організованих в певній послідовності процесів праці і природних процесів, необхідних для виготовлення продукції;

За призначенням і характером продукції, що виготовляється виробничі процеси поділяють на: Відповіді 1, 2, 3.

Основний виробничий процес - це:Процес перетворення сировини і матеріалів у готову продукцію;

За періодом дії виробничі процеси поділяють на: Безперервні, дискретні;

За дією на предмет праці виробничі процеси поділяють на: Ручні, механізовані;

До принципів організації виробничих процесів не належить: Доступність;

Календарний період часу, протягом якого виконується виробничий процес – це: Виробничий цикл;

Тривалість виробничого циклу складається: З часу роботи і часу перерв у виробничому циклі.

Час, протягом якого предмет праці знаходиться безпосередньо в процесі – це: Час роботи;

Одним із елементів визначення тривалості виробничого циклу складного процесу є: Час виготовлення деталі з найбільшою трудомісткістю;

Тривалість виробничого циклу не залежить від: Виду руху предметів праці у процесі виробництва;

Скоротити тривалість виробничого циклу можна шляхом:Зменшенням перерв у виробничому процесі;

До шляхів скорочення тривалості виробничого циклу не належать: Тривалість зміни;

Напрями скорочення тривалості виробничого процесу є:Усі відповіді вірні.

Час перерв поділяється на: Відповідь 1, 2, 3.

Перерви, регламентовані режимом роботи підприємства, цеху або дільниці – це: Режимні перерви;

Структура виробничого циклу залежить від:1), 2), 3).

За рівнем механізації виробничі процеси поділяють на:Ручні;

До методів організації виробництва відносять:Непотоковий, потоковий.

Метод організації виробництва, оснований на ритмічному повторенні погоджених в часі і просторі виробничих процесів – це:Потоковий;

Основним елементом потокового виробництва є:Потокова лінія;

За способом підтримання ритму потокові лінії класифікують на:Регламентовані, з вільним ритмом;

За рівнем спеціалізації потокові лінії класифікують на:Однопредметні та багатопредметні;

Такт потокової лінії обчислюється в одиницях:Часу;

Ритм потокової лінії відрізняється від такту на величину;Передавальної партії виробів;

Головним параметром потокових ліній є:Такт роботи лінії;

До головних параметрів безперервно-потокових ліній не належить: Дійсний фонд часу роботи потокової лінії;

За рівнем безперервності виробництва потокові лінії класифікують: Безперервно-потокові;

Ритм - це проміжок часу між: Запуском сусідніх транспортних партій виробів;

Такт потокової лінії це: Час між випуском двох чергових партій продукції:

Одиничне виробництво характеризується номенклатурою, яка: Повторюється дуже рідко;

Одиничне виробництво має такі риси:Не стійку і різноманітну номенклатуру продукції;

Серійне виробництво: Випуск продукції здійснюється партіями;

Масове виробництво має такі риси: Виготовлення стандартної продукції у великих обсягах;

Найвища собівартість продукція при: Одиничному виробництві;

Спеціальна оснастка використовується при:Масовому виробництві;

Види руху предметів праці у процесі виробництва поділяють на: Послідовний, паралельний, послідовно-паралельний;

Послідовно-паралельний вид руху предметів праці використовується:В умовах поточної обробки;????!

Передумовою високопродуктивної праці людини є: Усі відповіді вірні.

ТЕМА 10
ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА І ЗБУТ ПРОДУКЦІЇ

Виробнича програма підприємства – це:Система планових завдань із виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та у встановлені строки згідно з договорами поставок;

Асортимент продукції це:Різновиди виробів в межах даної номенклатури;

Номенклатура продукції підприємства це:Перелік видів продукції, що розробляються для виготовлення;

Які показники виробничої програми характеризують виробничу спеціалізацію підприємства:Якісні.

Умовно-натуральні показники виробничої програми відносяться до:Кількісних;

До вартісних показників виробничої програми підприємства не належить: Номенклатура та асортимент;

До трудових вимірників виробничої програми підприємства не належать: Тонни;

Для підприємства, що випускає вузький асортимент однорідної продукції найбільш прийнятними є такі показники виробничої програми:Якісні;

Універсальними показниками виробничої програми в системі оцінки обсягів виробництва та реалізації продукції є:Вартісні;

Товарна та чиста продукція є показниками:Вартісними;

Товарна продукція не включає:Готову продукцію, напівфабрикати, що виготовлені для власних потреб;

Оцінка вартості товарної продукції проводиться за:Оптовими цінами;

Валова продукція підприємства характеризує:Весь обсяг виробленої продукції з урахуванням приросту незавершеного виробництва та залишків напівфабрикатів;

Для розрахунку обсягу валової продукції не треба знати:Зміну залишків готової продукції на складі;

На підприємствах із незначною тривалістю виробничого циклу:Показники товарної та валової продукції практично тотожні;

Валовий оборот підприємства характеризує:Загальний обсяг продукції, що виготовлена всіма підрозділами підприємства незалежно від призначення;

Валовий оборот підприємства характеризує обсяг валової продукції:Незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства чи поза ними;

Зі зростанням внутрішньозаводського обороту обсяг валової продукції:Збільшується;

Чиста продукція це:Продукція, що виготовлена тільки з матеріалів і напівфабрикатів цього підприємства;

До складу чистої продукції не входить:Усе перелічене;

Якщо темпи росту матеріальних витрат більші, ніж темпи росту товарної продукції, це свідчіть про:Зменшення обсягів чистої продукції;

Додаткову вартість, створену на підприємстві за певний період відбиває показник:Нормативно-чистої продукції;

Обсяг нормативно-чистої продукції підприємства розраховується як:Сума заробітної плати усіх категорій працюючих та нормативного прибутку;

Норматив чистої продукції включає:Заробітну плату з відрахуваннями на соцстрах і нормативний прибуток;

Обсяг виробленої та відвантаженої споживачеві продукції характеризує:Реалізовану продукцію;

Реалізована продукція не включає:Зміну обсягу незавершеного виробництва;

Зростання залишків готової продукції на складах підприємства в кінці місяця відносно початку місяця свідчить про:Збільшення обсягів реалізації;

На величину незавершеного виробництва впливає:Тривалість виробничого циклу;

Коефіцієнт товарності вказує на:Рівень продукції, що вироблена на даному підприємстві для подальшої реалізації в загальному обсязі продукції;

Коефіцієнт внутрішньовиробничого комбінування характеризує: Співвідношення внутрішньозаводського обороту та валової продукції;

Якість продукції це:Її здатність задовольняти певні потреби споживачів у відповідності до призначення;

Одиничні показники якості характеризують:Кількість властивостей виробу;

Назвіть засоби управління якістю продукції:Всі відповіді правильні.

Сертифікація продукції це:Процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають встановленим вимогам;

Сертифікат відповідності це документ, який:Підтверджує відповідність сертифікованої продукції вимогам нормативних актів і конкретних стандартів або інших нормативних документів по стандартизації;

Конкурентоспроможність це:Здібність виробляти продукцію, що має переваги у порівнянні з аналогічним товаром при вирішенні потенційним покупцем його проблем;

Маркетинг – це:Усі відповіді правильні.

До основних напрямів маркетингової діяльності не відносять:Виробничу політику;

Особистісна (індивідуальна) спрямованість характерна для такого засобу впливу як:Персональний продаж;

Реклама, що підтримує, підтверджує добру думку про товар після його купівлі та використання споживачем відноситься до:Підкріплюючої;

ТЕМА 11
ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОДУКЦІЇ

Економічні витрати являють собою:Грошові платежі постачальникам ресурсів; оплату сировини, палива, заробітну плату, амортизаційні відрахування;

В економічну класифікацію витрат не включають ознаку за:Відношенням до собівартості.

Витрати підприємства поділяються на прямі та непрямі за:Способом перенесення вартості на продукцію;

За якою ознакою витрати підприємства розподіляють на постійні та змінні?За ступенем впливу обсягів виробництва;

Витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції, називаються:Змінними;

Змінні витрати це:Витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції;

Вкажіть витрати, що не залежать від обсягу виробництва:Постійні.

До прямих витрат не відноситься:Втрати від браку.

Які з наведених нижче витрат належать до постійних?Витрати на оплату праці;

Від обсягу виробництва не залежать:Постійні витрати;

Витрати, що змінюються у відносно меншій пропорції до обсягів виробництва чи реалізації, називаються:Пропорційними;

Витрати операційної діяльності включають:Всі відповіді правильні.

До витрат на фінансові операції не відносять:Уцінку необоротних активів;

Що із нижченаведеного включається до витрат на збут?Витрати на передпродажну підготовку, сертифікацію, витрати на утримання основних фондів, що обслуговують процес збуту;

За видами діяльності витрати поділяються на:Витрати звичайної діяльності та надзвичайні витрати;

До адміністративних витрат не відносять:Витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

За відношенням до виду активів, які формуються, витрати поділяються на:Довгострокові, поточні, майбутніх періодів;

Витрати, що характеризують ресурси, використані в процесах безпосереднього обслуговування і управління основними процесами виготовлення продукції відносяться до:Накладних;

Затрати періоду, що формують необоротні активи називаються:Довгострокові;

Собівартість реалізованої продукції це:Витрати праці на виробництво і реалізацію продукції;

Виробнича собівартість продукції включає:Прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, розподілені загальновиробничі витрати;

Які з перелічених елементів не входять до виробничої собівартості:Витрати на збут.

Загальновиробничі витрати - це:Витрати пов’язані з організацією виробництва у цехах і дільницях;

Виробнича собівартість продукції включає усі витрати:Підприємства на виробництво продукції без витрат на їх реалізацію;

Яка з відповідей правильна:Вартість продукції вища від її собівартості;
До загальновиробничих витрат не включаються:Витрати на дослідження і розробки;

Витрати на обслуговування та управління виробництвом, що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності, називаються:Змінні загальновиробничі витрати;

Класифікація витрат на виробництво за економічними елементами витрат є основою для:Упорядкування кошторису витрат на виробництво;

До групування витрат за економічними елементами не відносяться витрати на:Витрати на підготовку та освоєння виробництва;

Калькулювання це обчислення собівартості:Товарної продукції;

Калькуляція собівартості продукції складається:За статтями витрат;

Метою групування витрат за калькуляційними статтями є:Визначення собівартості одиниці виробу;

Продукція (робота, послуга), собівартість якої обчислюється - це:Об’єкт калькулювання;

Одиниця кількісного вимірювання об’єкта калькулювання - це:Калькуляційна одиниця;

Калькуляції, що складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні цін, називаються:Нормативні;

Калькуляції, що стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін називаються:Планові;

Калькуляції, що складають на основі фактичних витрати за даними бухгалтерського обліку, називаються:Звітні;

Калькуляції складають на продукцію основного та допоміжного виробництва:Всі відповіді правильні.

В угруповання витрат за статтями калькуляції не входять витрати на:Сплату відсотків за кредит.

Основними шляхами зниження собівартості продукції є:Всі відповіді правильні.

ТЕМА 12
ЦІНА ПРОДУКЦІЇ. ЦІНОУТВОРЕННЯ В УМОВАХ РИНКУ
Ціна це:Грошовий вираз вартості товару, що відображає його споживчу корисність в конкретних ринкових умовах;

До функції ціни не відносять:Соціальну;

Засобом обліку та вимірювання витрат суспільної праці на виробництво окремих видів продукції або надання різноманітних послуг виступає функція ціни:Обліково-інформаційна;

Яка функція ціни забезпечує перерозподіл ресурсів, доходів і фінансів у сульспільстві:Розподільча;

Сприяє раціональному використанню ресурсів, забезпеченню необхідної дохідності, процесу оновлення асортименту продукції функція ціни:Стимулююча;

Забезпечує збалансування між попитом та пропозицією функція:Регулююча;

До факторів, що впливають на обсяг пропозиції товару відносять:Всі відповіді правильні.

До факторів, що впливають на обсяги попиту не відноситься відносять:Рівень витрат виробника продукції;

За характером обороту, що обслуговується ціни поділяються на:Всі відповіді правильні.

Гуртова ціна підприємства визначається на основі собівартості:Індивідуальної;

Роздрібна ціна включає:Всі відповіді правильні.

Гуртова ціна підприємства не включає: Витрати торгової організації;

Ціна підприємства без ПДВ складається з:Правильні відповіді 1, 3;

Роздрібна ціна продукції відрізняється від гуртової ціни на величину:Надбавки та витрат торгової організації;

Гуртова ціна відрізняється від ціни підприємства на величину:Надбавки та витрат гуртової організації;

До класифікаційної ознаки за рівнем державного впливу не відносятьтакі види цін:Постійні.

Ціна, що встановлюється угодою і не змінюється протягом терміну її дії називається:Твердою;

Ціни що поступово знижуються, або підвищуються з визначеною шкалою на певних етапах серійного випуску продукції:Ступеневі;

Залежно від виду ринку ціни поділяються на:Всі відповіді правильні;

Ціни публічного продажу за максимально запропонованим рівнем називаються:Аукціонні;

Ціни на однорідний товар на основі біржового котирування і надбавок або знижок залежно від якості, місця постачання називаються:Біржові;

Франкування це:Встановлення цін з урахуванням оплати за певні умови постачання;

За способом встановлення і фіксації розрізняють ціну:Правильні відповіді 2, 3, 4.

Умови постачання товарів відбивають такі ціни:Франко;

В Україні діють такі ціни на споживчі товари:Фіксовані та регульовані;

Держава купує продукцію у сільськогосподарських виробників за такими цінами:Закупівельними;

Між сільськогосподарськими та будівельними підприємствами діють такі ціни:Закупівельні;

Нижчою за собівартість встановлюється ціна:Демпінгова;

Вкажіть види лімітних цін:Правильні відповіді 1, 2.

Яка із цін включає отриманий ефект від підвищення якості продукції:Максимальна;

Мінімальна ціна товару визначається:Обліком та аналізом витрат;

Метод ціноутворення при якому до витрат додається фіксований розмір прибутку називається:Витрати плюс прибуток;

Метод ціноутворення, який полягає в тому, що підприємство розраховує ціну, виходячи з мінімальних витрат і без планування прибутку називається:Мінімальні витрати;

Метод ціноутворення за яким ціну розраховують додаванням до витрат на виробництво товару і збут певної надбавки називається:Надбавок до цін;

Метод, що полягає у визначені ціни на основі розрахунку оптимального обсягу виробництва, який дає змогу відшкодувати всі витрати підприємства за рахунок отриманих валових доходів називається:Урахування точки беззбитковості;


До методів ціноутворення орієнтованих на попит споживачів не відносять:Цільове ціноутворення;

Якщо ціна підприємства встановлюється відповідно до ціни підприємства, що має на ринку найбільшу питому вагу, застосовується така стратегія:Престижної ціни;

Якщо ціна встановлюється однаковою для будь-якого товару або послуги, пропонується стратегія:Єдиної ціни;

Якщо ціна встановлюється нижчою, ніж у конкурентів, на короткий строк, пропонується стратегія:Просування на ринок;

40. Між ціною і попитом існує така взаємозалежність:З підвищенням ціни попит знижується;

ТЕМА 13
ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансова діяльність підприємства – це:Діяльність, що веде до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства;

До завдань фінансової діяльності підприємств не відносять:Придбання та реалізація необоротних активів та фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів;

До внутрішніх джерел фінансування підприємства належать:Реструктуризація активів;

Дохід підприємства є:Всі відповіді правильні.

За видом діяльності доходи підприємства класифікуються на:Всі відповіді правильні;

За повнотою та місцем відображення доходи підприємства класифікуються на:Бухгалтерські та приховані доходи;

Вкажіть правильну відповідь:Поняття «дохід» ширше від поняття «прибуток»;

Загальна сума доходу, що отримує підприємство від всіх видів діяльності у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах як на території України, так і за її межами, за певний проміжок часу – це:Валовий дохід;

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) – це:Різниця між доходами від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та обов'язковими платежами, що входять до ціни товару;

Доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства – це:Доходи від участі в капіталі;

Інші операційні доходи не включають:Доходи, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди, відсотки тощо;

За характером отримання розрізняють доходи:Від звичайної та надзвичайної діяльності;

До доходів від іншої звичайної діяльності відносять:Дохід від реалізації фінансових інвестицій;

Назвіть чинники, які впливають на величину виручки від реалізації продукції:Обсяг виробництва;

До доходів від фінансових операцій підприємства відносяться доходи від:Участі в капіталі;

Дохід, який отримує підприємство від реалізації основних засобів, є доходом від:Іншої звичайної діяльності;

Прибуток це:Перевищення доходів звітного періоду над витратами звітного періоду;

Перевищення витрат звітного періоду над доходами звітного періоду характеризує:Прибуток;

Прибуток як основний результативний показник діяльності підприємства характеризує:Частину виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності;

Прибуток виконує такі функції:Розподільну, стимулюючу, оціночну;

Розподіл доходу між підприємством і державою, виробничою та невиробничою сферою забезпечує функція прибутку:Розподільна;

Чистий прибуток підприємства відрізняється від прибутку від звичайної діяльності на величину:Податку на прибуток;

Прибуток від операційної діяльності це:Сума валового прибутку та інших операційних доходів без адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат;

Валовий прибуток (збиток) це:Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за мінусом собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

Чистий прибуток це:Валовий прибуток за мінусом податків;

Прибуток після оподаткування не може бути використаним на:Виплату дивідендів за цінними паперами.

Рентабельність це:Відносний показник прибутковості, що характеризує ефективність роботи підприємства;

Показники рентабельності визначають як : Відношення різноманітних видів прибутків до витрат на їх отримання.

Розрізняють такі види рентабельності:Всі відповіді правильні.

Загальна рентабельність підприємства це: Відношення валового (чистого) прибутку до сумарної величини активів підприємства;

Рентабельність окремих видів продукції обчислюється як відношення:Прибутку в ціні продукції та собівартості одиниці продукції;

Рентабельність продукції визначається як співвідношення:Прибутку від реалізації продукції та собівартості реалізованої продукції.

Рентабельність необоротних активів характеризує ефективність використання:Необоротних активів підприємства;

Рентабельність власного капіталу це відношення:Чистого прибутку до вартості власного капіталу;

Комплексна оцінка кінцевих результатів використання основних засобів й нематеріальних активів, оборотних активів, трудових і фінансових ресурсів за певний період часу це:Ефективність підприємства;

Ефективність це:Співвідношення результатів і сукупних витрат (ресурсів);

За метою визначення виділяють ефективність:Абсолютну, порівняльну;

За рівнем об’єкта господарювання виділяють ефективність:На рівні підприємства, на рівні галузі, окремих видів ресурсів, окремого виду продукції;

Співвідношення обсягу виробництва продукції та сукупних витрат на її виробництво це:Ефективність виробництва продукції;

До показників ефективності використання оборотних активів не відносять:Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання;

ТЕМА 14
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТА АНТИКРИЗОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Стан корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей, за якими гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування, динамічного розвитку та запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам – це:Економічна безпека;

До основних функціональних цілей економічної безпеки підприємства не відносять:
Забезпечення високої фінансової ефективності, стійкості та незалежності підприємства;

До основних функціональних складових економічної безпеки не відносять:Теоретичну складову;

Ступінь відповідності застосовуваних на підприємстві технологій кращим світовим аналогам щодо оптимізації витрат ресурсів – це:Техніко-технологічна складова;

Досягнення найефективнішого використання корпоративних ресурсів – це:Фінансова складова;

Силова складова економічної безпеки підприємства передбачає:Забезпечення фізичної безпеки працівників фірми і збереження її майна.

До об'єктів захисту від потенційних загроз і протиправних посягань не відносять: Конкуренти та потенційні учасники ринку;

Діагностика економічної безпеки підприємства включає:Всі відповіді правильні.

Організацію безпеки підприємства здійснює:Служба безпеки;

До показників оцінки ефективності заходів щодо забезпечення економічної безпеки підприємства не відносять:Фінансовий ризик;

Реструктуризація підприємства – це Здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства;

Метою реструктуризації є:Cтворення повноцінних суб’єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функціонувати в умовах переходу до ринкової економіки і виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків.

Ознаки класифікації реструктуризації:Правильні відповіді 2, 3, 4.

За видами реструктуризацію класифікують на:Управлінська, технічна, економічна, фінансова, організаційно-правова;

За періодом реструктуризацію класифікують на:Стратегічна, оперативна;

До форм реструктуризації не відносять:Реструктуризація пасивів;

Заходи, результатом яких є зміни в структурі та складі оборотних та необоротних активів підприємства, характерні для:Реструктуризації активів;

До заходів здійснення корпоративної реструктуризації не належить:Рефінансування дебіторської заборгованості;

Заходами здійснення реструктуризації виробництва є:Диверсифікація асортименту продукції;

Реструктуризація підприємств здійснюється:Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств і організацій;

Реорганізація підприємства – це:Один з етапів реструктуризації підприємства;

Повна або часткова зміна власника статутного фонду юридичної особи, а також зміна організаційно-правової форми здійснення бізнесу – це:Реорганізація;

Реорганізація без змін розмірів підприємства – це:Перетворення.

Реорганізація спрямована на подрібнення підприємства – це:Правильна відповідь 1, 4.

Cанація – це:Система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді;

До санаційних заходів не відносять:Екологічні;

Виробничо-технічні заходи санації підприємства не включають:Підвищення якості менеджменту;

Створення та фінансування системи перепідготовки кадрів належить до:Соціальних заходів санації;

Метою санації підприємства є:Всі відповіді правильні.

Досудова санація – це:Санація до звернення кредиторів в господарський суд із заявою про оголошення банкрутом даного підприємства;

Санація із залученням додаткових фінансових ресурсів можлива у формі:Безповоротної фінансової допомоги;

До зовнішніх джерел фінансування санації підприємства не відносять:Реструктуризацію активів.

План фінансового оздоровлення представляють у формі:Бізнес-плану;

Основними критеріями ефективності санації є:Всі відповіді правильні

Критерієм вибору підприємств для державної фінансової підтримки не є:Високий рівень рентабельності власного капіталу;

Пряме державне фінансування підприємств передбачає:
Придбання державою корпоративних прав підприємств;

Банкрутство підприємства – це:Визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури;

До зовнішніх причин банкрутства не відносять:Дефіцит оборотних коштів;

Припинення діяльності підприємства, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна – це:Ліквідація;

Значення індексу “Z”=2,0 характеризує рівень ймовірності банкрутства:Високий;


Заголовок 1 Заголовок 215

Приложенные файлы

  • doc 61100
    Размер файла: 638 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий