методичка по УПК 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА сПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»






Навчально-методичний
посібник

для самостійної роботи
та практичних занять
з навчальної дисципліни

«Кримінальний процес»

(відповідно до вимог ECTS)

для студентів III курсу












Харків
«Право»
2013
ББК 629.
У к л а д а ч і: О. В. Бабаєва,
І. Л. Беспалько,
О. І. Бережний,
В. В. Вапнярчук,
О. В. Верхогляд,
С. О. Гриненко,
Ю. М. Грошевий,
C. В. Давиденко,
О. М. Дроздов,
В. М. Іщенко,
О. В. Капліна,
М. О. Карпенко,
Т. В. Корчева,
Д. Є. Кутоманов,
В. І. Маринів,
Т. М. Мирошниченко,
І. Ю. Мірошников,
С. І. Перепелиця,
Є. В. Повзик,
О. І. Тищенко,
В. М. Трофименко,
А. Р. Туманянц,
Д. В. Філін,
С. Б. Фомін,
Ю. В. Хоматов,
О. Г. Шило

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою
університету (протокол № від )


Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» (відповідно до вимог ECTS) для студентів III курсу / уклад. : О. В. Бабаєва, І. Л. Беспалько, О. І. Бережний та ін. – Х. : Нац. ун-т «Юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого», 2013. – с.

ББК 629.

© Національний університет «Юридична
академія України імені Ярослава
Мудрого», 2013
© «Право», 2013

1. ВСТУП

Кримінальний процес України належить до навчальних дисциплін, засвоєння яких становить фундамент фахової підготовки спеціаліста-юриста. Володіння належними знаннями кримінального процесуального права та практичними навичками його застосування є обов’язковим як для судді й прокурора, так і для слідчого й адвоката, оскільки виконувані ними функції безпосередньо детально регламентовані саме цією галуззю права. Інші представники юридичного фаху також не можуть обійтись у своїй практичній діяльності без знань основних положень кримінального процесу.
Навчальний курс включає поняття про предмет і систему кримінального процесуального права, засади кримінального провадження, суб’єктів кримінальних процесуальних відносин, заходи забезпечення кримінального провадження, процесуальні строки й судові витрати, докази й доказування, досудове розслідування й судовий розгляд кримінального провадження, перегляд судових рішень у апеляційному та касаційному провадженнях, особливі порядки кримінального провадження, застосування примусових заходів медичного та виховного характеру, виконання судових рішень,міжнародне співробітництво під час кримінального провадження.
Курс кримінального процесу передбачає різноманітні форми навчання: лекційні, практичні заняття, колоквіуми, експериментальні форми практичних робіт.
Практичні заняття – одна з основних форм навчання при вивченні курсу «Кримінальний процес». Їх мета полягає у засвоєнні головних теоретичних положень і відпрацюванні навичок практичного застосування норм кримінального процесуального права.
Практичні заняття з кримінального процесу проходять у формі виконання завдань (казусів), ділової гри, складання процесуальних документів, вивчення окремих категорій кримінальних проваджень. В окремих випадках проводяться колоквіуми з найважливіших теоретичних тем.
Під час підготовки до занять студенти мають опрацювати відповідні розділи підручників і рекомендованої літератури, засвоїти необхідні нормативні акти та ознайомитися з постановами і інформаційними листами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, рішеннями Конституційного Суду України, Європейського Суду з прав людини та відповідними наказами та інструкціями органів прокуратури, МВС та СБУ.
У результаті вивчення курсу «Кримінальний процес» студенти повинні:
– знати основні проблеми науки кримінального процесу; функції судової влади в системі державної влади та форми їх здійснення; суть і значення процесуальної форми; джерела кримінального процесуального права; поняття і зміст кримінальних процесуальних правовідносин, їх місце в механізмі правового регулювання; процесуальне становище суб’єктів кримінального провадження; теорію доказів; чинні норми кримінального процесуального права; систему процесуальних актів та вимоги, яким вони повинні відповідати; теорії прийняття рішень у кримінальному провадженні.
– вільно орієнтуватися в системі кримінального процесуального законодавства України, постійно ознайомлюватися з практикою застосування кримінального процесуального законодавства загальними судами України, перспективами його розвитку відповідно до основних напрямків судово-правової реформи;
– вміти правильно тлумачити норми кримінального процесуального права в процесі роботи з юридичною спеціальністю; використовувати дані науки кримінального процесу для підвищення професійних знань; застосовувати основні положення теорії доказів у кримінальному процесі; складати кримінально-процесуальні документи та ділову документацію; наводити обґрунтовані та мотивовані аргументи під час прийняття процесуальних рішень.




















ЗАТВЕРДЖЕНО
вченою радою Національного університету
«Юридична академія України
імені Ярослава Мудрого»
(протокол № ___ від ________2012 р.)


2. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС»

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ І СИСТЕМА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Поняття та сутність кримінального процесу, його завдання і роль в державному механізмі запобігання злочинності та охороні прав особи. Кримінальні процесуальні відносини, їх склад, види, виникнення, зміна та припинення. Історичні форми (типи) кримінального процесу.
Поняття та значення кримінального процесуального права, його предмет та метод. Співвідношення кримінального процесуального права з кримінальним процесом. Кримінальне процесуальне право як галузь права. Взаємозв'язок кримінального процесуального права з кримінальним правом та іншими галузями права та суміжними галузями знань.
Кримінальний процес і правосуддя.
Кримінальний процес як наука та навчальна дисципліна. Система, предмет та метод кримінальної процесуальної науки. Перспективні напрями наукових досліджень. Механізм кримінального процесуального регулювання. Співвідношення імперативності та диспозитивності в регулюванні кримінально-процесуальної діяльності.
Система кримінального процесу. Кримінально-процесуальна форма, її поняття та значення.
Поняття та значення кримінальних процесуальних гарантій. Роль кримінальних процесуальних гарантій в забезпеченні прав та свобод особи у кримінальному провадженні.
Кримінально-процесуальні функції. Моральні засади кримінально-процесуальної діяльності.

РОЗДІЛ II. КРИМІНАЛЬНО ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Виникнення та основні етапи розвитку вітчизняного кримінального процесуального законодавства. Реформування кримінального процесуального законодавства в Україні. Роль та значення Конституції України, норм міжнародного права, згода на обов’язковість яких дана Верховної Радої України, в регулюванні кримінального провадження. Кримінальний процесуальний кодекс України та інші закони в системі джерел кримінального процесуального права.
Рішення Європейського Суду з прав людини як джерело кримінального процесуального права. Значення рішень Конституційного Суду України, постанов Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних і кримінальних справ, наказів та інструкцій Генерального прокурора України, СБУ та МВС України для кримінального провадження.
Норми кримінального процесуального права, їх структура та зміст. Тлумачення норм кримінального процесуального права. Роль тлумачення в переборенні дефектів логіко-структурної побудови системи кримінального процесуального права та в розумінні оцінних понять
Дія кримінального процесуального закону в просторі, в часі та за колом осіб.

РОЗДІЛ ІІІ. ЗАСАДИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Поняття та значення загальних засад кримінального провадження. Засади кримінального провадження за Конституцією України та Кримінальним процесуальним кодексом України. Система засад кримінального провадження. Загальноправові, загальнопроцесуальні, кримінально-процесуальні засади.
Нормативний зміст загальних засад кримінального провадження. Верховенство права. Законність. Рівність перед законом і судом. Повага до людської гідності. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність. Недоторканність житла чи іншого володіння особи. Таємниця спілкування. Невтручання у приватне життя. Недоторканність права власності. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких. Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення. Забезпечення права на захист. Доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень. Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Безпосередність дослідження показань, речей і документів. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень,дій чи бездіяльності. Публічність. Диспозитивність. Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами. Розумні строки. Мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

РОЗДІЛ ІV. СУД, СТОРОНИ ТА ІНШІ УЧАСНИКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Поняття і класифікація суб’єктів кримінального провадження. Поняття сторін кримінального провадження.
Суд як орган правосуддя. Функції і повноваження суду. Слідчий суддя. Законний склад суду. Територіальна та інстанційна підсудність.
Сторона обвинувачення. Прокурор, його функції і повноваження на різних стадіях кримінального провадження. Органи досудового розслідування. Керівник органу досудового розслідування, його повноваження. Слідчий органу досудового розслідування, його повноваження. Оперативні підрозділи та їх повноваження.
Сторона захисту. Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений, їх процесуальне становище. Законний представник підозрюваного обвинуваченого. Поняття захисту в кримінальному процесі. Захисник, його процесуальне становище у кримінальному провадженні. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні. Залучення захисника до участі у кримінальному провадженні. Випадки обов'язкової участь захисника у кримінальному провадженні. Відмова від захисника або його заміна.
Потерпілий, його права та обов’язки у кримінальному провадженні. Представник потерпілого.
Інші учасники кримінального провадження. Заявник. Цивільний позивач. Цивільний відповідач. Представник цивільного позивача, цивільного відповідача. Законний представник цивільного позивача. Свідок. Особи, які не можуть бути допитані як свідки. Права та обов'язки свідка, його відповідальність. Перекладач. Поняті. Експерт. Спеціаліст. Секретар судового засідання. Судовий розпорядник.
Відводи. Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні. Підстави для відводу прокурора та слідчого. Підстави для відводу захисника, представника, спеціаліста, перекладача, експерта, секретаря судового засідання. Заява про відвід та порядок її вирішення. Наслідки відводу слідчого судді, судді, слідчого, прокурора, захисника, представника, експерта, спеціаліста, перекладача

РОЗДІЛ V. ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Поняття доказового права. Поняття теорії доказів у кримінальному процесі та її предмет. Опосередковане пізнання – методологічна основа теорії доказів. Ймовірність та вірогідність знань, отриманих у результаті пізнання в кримінальному провадженні.
Поняття доказів. Класифікація доказів: первісні та похідні, особисті та ті, що містяться в предметах та документах, прямі й непрямі, обвинувальні та виправдувальні. Властивості доказів. Належність, допустимість, достовірність та достатність доказів. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Недопустимість доказів та відомостей, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого. Визнання судом доказів недопустимими. Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів
Доказування. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Обов'язок доказування. Мета доказування. Процес доказування та його структура. Елементи процесу доказування. Збирання доказів сторонами кримінального провадження. Перевірка доказів. Оцінка доказів. Зміст та основні положення оцінки доказів. Внутрішнє переконання та його роль в оцінці доказів.
Процесуальні джерела доказів. Характеристика джерел доказів.
Показання. Показання свідків, їх предмет, значення та оцінка. З'ясування достовірності показань свідка. Особи, які не можуть бути допитані як свідки в кримінальній справі. Процес формування показань свідків, його етапи. Об’єктивні та суб’єктивні фактори, які впливають на формування показань свідка. Перевірка та оцінка показань свідка. Показання потерпілого, їх предмет, значення, перевірка та оцінка. Показання підозрюваного, підсудного, їх предмет, значення, перевірка і оцінка. Обмова та самообмова в їх показаннях. Показання з чужих слів та питання про їх допустимість.
Речові докази. Речові докази, їх поняття та види. Процес формування речових доказів. Оцінка речових доказів.
Документи як джерела доказів, їх поняття, види, відмінність від речових доказів. Перевірка та оцінка документів, як джерел доказів.
Зберігання речових доказів і документів. Вирішення питання про речові докази при завершенні провадження у кримінальній справі.
Висновок експерта. Процесуальні форми використання спеціальних знань у кримінальному провадженні. Висновок експерта, його предмет, значення, форма та зміст. Підстави для призначення експертизи у кримінальному процесі. Права, обов’язки та відповідальність експерта. Підстави для відводу експерта та порядок його вирішення. Відмінність експерта від спеціаліста. Висновок (висновки) експертів при проведенні комісійної та комплексної експертиз. Перевірка та оцінка висновку експерта.

РОЗДІЛ VI. ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО
ПРОВАДЖЕННЯ

Заходи забезпечення кримінального провадження. Поняття заходів забезпечення кримінального провадження, їх класифікація. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Гарантії дотримання прав людини при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження.
Заходи забезпечення кримінального провадження, спрямовані на забезпечення явки особи. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід. Поняття виклику. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні. Зміст повістки про виклик. Наслідки неприбуття на виклик та поважні причини неприбуття. Привід. Клопотання про здійснення приводу, його розгляд. Виконання ухвали про здійснення приводу
Заходи забезпечення кримінального провадження, спрямовані на забезпечення виконання процесуальних обов’язків. Накладення грошового стягнення. Загальні положення накладення грошового стягнення. Клопотання про накладення грошового стягнення та його розгляд. Ухвала про накладення грошового стягнення
Заходи забезпечення кримінального провадження, спрямовані на встановлення обставин кримінального провадження: тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, відсторонення від посади, тимчасовий доступ до речей і документів, тимчасове вилучення майна. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. Загальні положення тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом. Наслідки тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним, його розгляд та вирішення. Строк, протягом якого може бути здійснене тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, та його продовження. Відсторонення від посади. Загальні положення відсторонення від посади. Клопотання про відсторонення від посади, його розгляд та вирішення. Тимчасовий доступ до речей і документів. Загальні положення тимчасового доступу до речей і документів. Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. Речі і документи, до яких заборонено доступ. Речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю. Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. Ухвала про тимчасовий доступ до речей і документів та її виконання. Наслідки невиконання ухвали слідчого судці, суду про тимчасовий доступ до речей і документів. Тимчасове вилучення майна. Підстави та процесуальний порядок тимчасового вилучення майна.
Заходи забезпечення кримінального провадження, спрямовані на забезпечення цивільного позову: арешт майна. Підстави для арешту майна. Клопотання про арешт майна, його розгляд клопотання та вирішення. Порядок скасування арешту майна. Виконання ухвали про арешт майна
Запобіжні заходи, затримання особи. Загальні положення про запобіжні заходи, мета та підстави застосування запобіжних заходів. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу. Особисте зобов'язання. Особиста порука. Домашній арешт. Застава. Тримання під вартою.
Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів та його розгляд. Відкликання, зміна або доповнення клопотання про застосування запобіжного заходу. Забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу. Розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу. Дії уповноважених службових осіб після затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання.
Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання, його розгляд. Застосування запобіжного заходу. Застосування електронних засобів контролю. Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою. Значення висновків, що містяться в ухвалі про застосування запобіжних заходів. Порядок продовження строку тримання під вартою. Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу. Порядок звільнення особи з-під варти. Заборона затримання без дозволу слідчого судді, суду. Виконання ухвали щодо обрання запобіжного заходу. Загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини
Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду. Момент затримання. Доставлення до органу досудового розслідування. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду. Особа, відповідальна за перебування затриманих. Повідомлення інших осіб про затримання
Особливості застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування кримінальних проступків.

РОЗДІЛ VIІ. ФІКСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ РІШЕННЯ. ПОВІДОМЛЕННЯ.

Форми фіксування кримінального провадження. Протокол, як форма фіксування кримінального провадження. Порядок його складання. Зміст протоколу. Додатки до протоколу. Особи, які складають протокол. Підготовка протоколу та додатка. Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження
Журнал судового засідання. Реєстр матеріалів досудового розслідування.
Процесуальні рішення, їх класифікація, та вимоги, що до них ставляться. Постанова слідчого, її зміст.
Поняття повідомлення у кримінальному провадженні, його зміст.

РОЗДІЛ VIІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ ТА СУДОВІ ВИТРАТИ. ВІДШКОДУВАННЯ (КОМПЕНСАЦІЯ) ШКОДИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ, ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗОВ.

Поняття процесуальних строків, їх класифікація. Встановлення процесуальних строків прокурором, слідчим суддею, судом. Обчислення процесуальних строків. Додержання процесуальних строків. Поновлення процесуального строку
Види процесуальних витрат. Зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат. Витрати на правову допомогу. Витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження. Витрати, пов'язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів до кримінального провадження. Витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Розподіл процесуальних витрат. Визначення розміру процесуальних витрат. Рішення щодо процесуальних витрат.
Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому. Цивільний позов у кримінальному провадженні. Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відшкодування (компенсація) шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Юридичні та фактичні підстави для відшкодування (компенсації) шкоди. Порядок відшкодування.

РОЗДІЛ ІХ. ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Початок досудового розслідування. Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Основні засади ведення ЄРДР. Строки внесення відомостей до ЄРДР. Надання відомостей з ЄРДР.
Загальні положення досудового розслідування. Підслідність. Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування. Місце проведення досудового розслідування. Строки досудового розслідування. Загальні положення та порядок продовження строку досудового розслідування. Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків.
Підстави та порядок зупинення досудового розслідування. Підстави та порядок оголошення розшуку підозрюваного. Взаємодія слідчого, прокурора з оперативними підрозділами з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного. Підстави та процесуальний порядок відновлення досудового розслідування.
Розгляд клопотань під час досудового розслідування. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення. Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування.

РОЗДІЛ Х. СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ

Поняття, види та система слідчих (розшукових) дій. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій. Особливості проведення слідчих дій під час досудового розслідування кримінальних проступків. Класифікація слідчих (розшукових) дій. Правила оформлення протоколу слідчої (розшукової) дії. Додатки до протоколу слідчої (розшукової) дії. Загальні правила застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження при проведенні слідчих (розшукових) дій. Підстави проникнення до житла чи іншого володіння особи.
Допит. Поняття та загальні правила проведення допиту. Підстави та порядок допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні. Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок проведення допиту в режимі відеоконференції під час досудового розслідування.
Пред’явлення для впізнання. Поняття, мета та види пред’явлення для впізнання. Порядок пред’явлення особи для впізнання. Порядок пред’явлення речей для впізнання. Порядок пред’явлення трупа для впізнання. Протокол пред’явлення для впізнання. Проведення впізнання у режимі відео конференції під час досудового розслідування.
Обшук. Поняття, мета та загальні правила проведення обшуку. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи як правова підстава його проведення. Порядок вилучення речей і документів при проведенні обшуку.
Огляд. Поняття, мета та види огляду. Порядок проведення огляду. Особливості порядку огляду трупа. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією.
Слідчий експеримент. Мета та порядок проведення слідчого експерименту. Особливості порядку проведення слідчого експерименту в житлі чи іншому володінні особи.
Освідування особи. Поняття, мета та порядок освідування особи. Особливості порядку застосування технічних засобів фіксування при проведенні освідування.
Залучення експерта та проведення експертизи. Підстави і порядок залучення експерта. Випадки обов’язкового проведення експертизи. Підстави і порядок розгляду слідчим суддею клопотання про залучення експерта. Порядок отримання зразків для експертизи.

РОЗДІЛ ХІ. НЕГЛАСНІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ

Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії. Поняття та підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Види негласних слідчих (розшукових) дій. Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій. Вимоги до клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Порядок розгляду клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Вимоги до ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та строк її дії. Підстави та умови проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді. Фіксація ходу та результатів негласних слідчих (розшукових) дій. Гарантії забезпечення прав і законних інтересів осіб, щодо яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії. Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні та в інших цілях. Використання конфіденційного співробітництва.
Негласні слідчі (розшукові дії), поєднані із втручанням у приватне спілкування. Загальні положення про втручання у приватне спілкування. Види негласних слідчих (розшукових) дій, поєднаних із втручанням у приватне спілкування. Порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, поєднаних із втручанням у приватне спілкування.
Інші види негласних слідчих (розшукових) дій. Мета та порядок проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи. Поняття, мета та порядок установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу. Мета та порядок спостереження за особою, річчю або місцем. Мета та порядок аудіо-, відео контролю місця. Мета, види та порядок здійснення контролю за вчиненням злочину. Процесуальний порядок виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Підстави та умови негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження.

РОЗДІЛ ХІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ

Підстави і порядок повідомлення про підозру. Значення процесуального акту повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Порядок вручення повідомлення про підозру. Процесуальний порядок зміни повідомлення про підозру.

РОЗДІЛ ХІІІ. ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Форми закінчення досудового розслідування. Закриття кримінального провадження. Підстави закриття кримінального провадження. Процесуальний порядок закриття кримінального провадження. Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності. Вимоги до змісту клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності. Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності. Порядок відновлення провадження при відмові від поручительства. Звернення до суду з обвинувальним актом. Порядок відкриття матеріалів іншій стороні. Обвинувальний акт, його структура, зміст і значення. Реєстр матеріалів досудового розслідування та інші додатки до обвинувального акту. Звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Порядок відкриття матеріалів іншій стороні. Клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, його структура, зміст і значення.

РОЗДІЛ ХІV. ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Види оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування. Види рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Суб’єкти, строки та процесуальний порядок оскарження. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора та рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування. Ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування. Порядок оскарження ухвал слідчого судді.
Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора. Строки та процесуальний порядок оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора. Порядок вирішення скарги.

РОЗДІЛ ХV. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ. ПІДГОТОВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ.

Порядок та строки підготовчого провадження. Питання, пов’язані з підготовкою до судового розгляду. Рішення судді, які приймаються у підготовчому судовому засіданні. Ознайомлення учасників судового провадження із матеріалами кримінального провадження (кримінальної справи).

РОЗДІЛ ХVІ. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД

Загальні положення судового розгляду. Суть і значення судового розгляду. Строки і загальний порядок судового розгляду. Незмінність складу суду. Запасний суддя. Головуючий в судовому засіданні. Безперервність судового розгляду. Наслідки неприбуття обвинуваченого, прокурора і захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників, свідка, спеціаліста, перекладача і експерта. Заходи, які застосовуються до порушників порядку судового засідання. Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді. Проведення експертизи за ухвалою суду. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження. Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження. Підстави та порядок зупинення судового провадження. Підстави та порядок проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.
Межі судового розгляду. Визначення меж судового розгляду. Мета та процесуальний порядок зміни обвинувачення в суді. Порядок висунення додаткового обвинувачення. Порядок відмови від підтримання державного обвинувачення. Погодження зміни обвинувачення, висунення нового обвинувачення та відмови від підтримання державного обвинувачення.
Процедура судового розгляду. Відкриття судового засідання та здійснення підготовчих дій. З’ясування обставин та перевірка їх доказами. Початок судового розгляду. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження. Процесуальний порядок допиту обвинуваченого, свідка, потерпілого. Пред’явлення для впізнання. Допит експерта. Дослідження речових доказів, документів, звуко- і відеозаписів. Консультації та роз’яснення спеціалістів. Огляд на місці. Закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами. Судові дебати, їх суб’єкти, значення і порядок. Останнє слово обвинуваченого, його значення.

РОЗДІЛ ХVІІ. СУДОВІ РІШЕННЯ

Види судових рішень у кримінальному провадженні. Вимоги до судового рішення. Порядок ухвалення судових рішень, їх форма. Зміст ухвали. Види вироків. Підстави ухвалення виправдувального вироку. Підстави ухвалення обвинувального вироку. Питання, які вирішуються судом при ухваленні вироків. Зміст і структура вироку. Порядок ухвалення судового рішення і окрема думка судді. Порядок проголошення судового рішення. Порядок виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні. Порядок роз’яснення судового рішення.

РОЗДІЛ ХVIIІ. ОСОБЛИВІ ПОРЯДКИ ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків. Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків. Особливості розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Провадження в суді присяжних. Порядок провадження в суді присяжних. Роз’яснення обвинуваченому права на суд присяжних. Права і обов’язки присяжного. Виклик та відбір присяжних. Приведення присяжних до присяги. Підстави та порядок усунення присяжного. Недопустимість незаконного впливу на присяжного. Порядок наради і голосування в суді присяжних.

РОЗДІЛ ХIХ. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ З ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Поняття і значення провадження в суді апеляційної інстанції.
Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Особливості оскарження окремих судових рішень.
Суб’єкти права на апеляційне оскарження. Порядок і строки апеляційного оскарження. Вимоги до апеляційної скарги. Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг. Підстави та порядок залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови відкриття провадження. Наслідки подання апеляційної скарги.
Порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Ухвала про відкриття апеляційного провадження. Підготовка до апеляційного розгляду. Ухвала про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду. Заперечення на апеляційну скаргу. Відмова від апеляційної скарги, її зміна і доповнення під час апеляційного провадження. Межі перегляду судом апеляційної інстанції.
Порядок апеляційного розгляду. Підстави та порядок письмового апеляційного провадження. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги. Зміна вироку або ухвали судом апеляційної інстанції. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції. Підстави закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції.
Судові рішення суду апеляційної інстанції. Структура та зміст ухвали суду апеляційної інстанції. Підстави ухвалення вироку судом апеляційної інстанції.
Особливості порядку перевірки судом апеляційної інстанції ухвал слідчого судді.
Особливості нового розгляду судом першої інстанції.

РОЗДІЛ ХХ. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ З ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Поняття і значення провадження в суді касаційної інстанції.
Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Суб’єкти права на касаційне оскарження. Порядок і строки касаційного оскарження. Вимоги до касаційної скарги. Підстави та порядок залишення касаційної скарги без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження.
Порядок відкриття касаційного провадження. Підготовка касаційного розгляду. Заперечення на касаційну скаргу. Відмова від касаційної скарги, її зміна та доповнення під час касаційного провадження. Межі перегляду судом касаційної інстанції. Касаційний розгляд. Порядок та умови письмового касаційного провадження. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції.
Підстави та порядок закриття кримінального провадження судом касаційної інстанції.
Судові рішення суду касаційної інстанції. Структура та зміст ухвали суду касаційної інстанції.
Особливості нового розгляду справи після скасування судового рішення судом касаційної інстанції.

РОЗДІЛ ХХІ. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ З ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ. ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ УКРАЇНИ

Суть та підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України. Суб’єкти права на звернення про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Строк та порядок подання заяви про перегляд судових рішень. Вимоги до неї та правові наслідки їх недотримання.
Допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи до провадження. Підготовка до перегляду судового рішення у Верховному Суді України. Порядок розгляду справи Верховним Судом України. Повноваження Верховного Суду України. Ухвали Верховного Суду України за результатами розгляду справи, їх структура та вимоги до них.

РОЗДІЛ ХХІІ. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ З ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ. ПРОВАДЖЕННЯ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

Суть та підстави здійснення кримінального провадження за ново виявленими обставинами. Суб’єкти права подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та вимоги до неї. Строк та порядок звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами та порядок його здійснення. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

РОЗДІЛ ХХІII. ОСОБЛИВІ ПОРЯДКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Кримінальне провадження на підставі угод. Поняття та види угод у кримінальному провадженні.
Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим. Порядок ініціювання та укладення угоди. Зміст угоди про примирення. Наслідки укладення та затвердження угоди. Загальний порядок судового провадження на підставі угоди про примирення. Вирок на підставі угоди про примирення, особливості його змісту. Наслідки невиконання угоди про примирення.
Угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Порядок ініціювання та укладення угоди. Обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості. Зміст угоди про визнання винуватості. Наслідки укладення та затвердження угоди. Загальний порядок судового провадження на підставі угоди про визнання винуватості. Вирок на підставі угоди про визнання винуватості, особливості його змісту. Наслідки невиконання угоди про визнання винуватості.
Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення. Поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюється кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення. Особливості порядку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб. Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження. Особливості порядку повідомлення про підозру, притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і обрання запобіжних заходів щодо окремої категорії осіб.
Кримінальне провадження щодо неповнолітніх.
Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх. Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх. Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх. Особливості виклику та допиту неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого. Участь законного представника неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого. Особливості застосування до неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого запобіжного заходу. Виділення в окреме провадження щодо кримінального правопорушення, вчиненого неповнолітнім. Особливості порядку судового розгляду щодо кримінального правопорушення, вчиненого неповнолітнім. Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру.
Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності. Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру. Особливості досудового розслідування та судового розгляду в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру. Ухвали суду в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру. Порядок дострокового звільнення від примусового заходу виховного характеру.
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Особливості досудового розслідування та судового розгляду в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Ухвали суду в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Процесуальний порядок продовження, зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. Підстави та порядок відновлення кримінального провадження.
Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю. Особливості порядку кримінального провадження, що забезпечують охорону державної таємниці.
Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні. Службові особи, уповноважені на вчинення процесуальних дій. Особливості порядку кримінального провадження.
Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Умови відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Суб’єкти права звернення до суду із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Вимоги до змісту заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження та наслідки їх недодержання. Судовий розгляд заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Види судових рішень за результатами розгляду заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.

РОЗДІЛ ХХIV. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Суть та значення виконання судових рішень. Набрання судовим рішенням законної сили. Порядок і строки звернення судового рішення до виконання. Питання, які вирішуються судом при виконанні вироків. Порядок вирішення цих питань.

РОЗДІЛ ХХV. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Загальні засади міжнародного співробітництва. Обсяг міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Порядок надання чи отримання міжнародної правової допомоги чи іншого міжнародного співробітництва. Центральний орган України. Порядок складання запиту про міжнародне співробітництво. Порядок зберігання та передання речових доказів і документів. Доказова сила офіційних документів.
Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій. Поняття міжнародної правової допомоги. Запит про міжнародну правову допомогу, вимоги до його змісту та форми. Порядок розгляду запиту іноземного компетентного органу про міжнародну правову допомогу. Порядок виконання запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу на території України. Проведення окремих процесуальних дій на території України за запитом про міжнародну правову допомогу. Створення і діяльність спільних слідчих груп. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб, відшкодування завданої шкоди та витрати, пов’язані з наданням міжнародної правової допомоги на території України.
Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція). Поняття видачі осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Кримінальні правопорушення, за вчинення яких може запитуватися видача (екстрадиція). Центральний орган України щодо видачі особи (екстрадиції). Порядок підготовки документів та направлення запитів. Межі кримінальної відповідальності виданої особи. Особливості тримання під вартою особи, видача якої запитується. Особливості затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за межами України. Поняття, підстави та процесуальний порядок тимчасового арешту. Поняття, підстави та процесуальний порядок екстрадиційного арешту. Підстави відмови у видачі особи (екстрадиції). Рішення за запитом про видачу особи (екстрадицію) та порядок оскарження рішення про видачу особи (екстрадицію).
Кримінальне провадження у порядку перейняття. Поняття перейняття кримінального провадження. Порядок і умови перейняття кримінального провадження від іноземних держав. Порядок і умови передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави.
Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб. Підстави і порядок виконання вироків судів іноземних держав. Процесуальний порядок розгляду судом питання про виконання вироку суду іноземної держави. Підстави, умови та порядок передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання.

РОЗДІЛ ХХVI. КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ

Загальна характеристика завдань, принципів кримінального процесу окремих зарубіжних країн СНД, Балтії, Грузії та інших країн Континентальної та Загальної правових систем. Особливості джерел кримінального процесуального права в державах, які належать до континентальної або англосаксонської правових систем. Система стадій та окремих проваджень країн СНД, Франції, Німеччини, Англії та США. Визначення поняття та класифікація суб’єктів кримінального процесу країн СНД, Континентальної та Загальної правових систем. Особливості застосування заходів кримінального процесуального примусу, доказового права, досудового та судового проваджень в країнах СНД, Балтії, Континентальної та Загальної правових систем.












3. Загальний розрахунок годин лекцій, практичних занять, самостійної роботи


п/п
Тема
Всього
годин
У тому числі




Лекції
практичні заняття
самостійна робота


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ I «Поняття, завдання, система, засади, суб’єкти кримінального процесу» – 52 год.
1
Поняття, завдання і система кримінального процесу

8

2

2

4

2
Кримінальне процесуальне законодавство

4

2

-

2

3
Засади кримінального провадження

20

6

6

8

4
Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

20

8

6

6


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ II «Докази і доказування у кримінальному процесі»- 28 год.
5
Докази і доказування в кримінальному провадженні

28

10

8

10


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ III «Заходи забезпечення кримінального провадження. Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення, строки та судові витрати» – 46 год.
6
Заходи забезпечення кримінального провадження

30

14

6

10

7
Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення. Повідомлення.

8

-

2

6

8
Процесуальні строки та судові витрати. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов

8

2

2

4



126
44
32
50


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ IV «Досудове розслідування» – 50 год.
9
Досудове розслідування. Загальні положення досудового розслідування

8

4

2

2

10
Слідчі (розшукові) дії
12
6
2
4

11
Негласні слідчі (розшукові) дії

10

6

2

2

12
Повідомлення про підозру

4

2

-

2

13
Закінчення досудового розслідування

6

2

2

2

14
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

6

2

2

2


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ V «Судове провадження» – 60 год.

15
Судове провадження у першій інстанції. Підготовче провадження

12

6

-

6

16
Судове провадження у першій інстанції. Судовий розгляд

6

-

2

4

17
Судові рішення
8
-
2
6

18
Особливі порядки провадження в суді першої інстанції
8
2
2
4

19
Судове провадження з перегляду судових рішень. Провадження в суді апеляційної інстанції
8
2
2
4

20
Судове провадження з перегляду судових рішень. Провадження в суді касаційної інстанції

6

2

-

4

21
Судове провадження з перегляду судових рішень. Провадження у Верховному Суді України

8

2

2

4

22
Судове провадження з перегляду судових рішень. Провадження за нововиявленими обставинами

4

2

-

2


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ VI «Особливі порядки кримінального провадження. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження. Виконання судових рішень» – 34 год.
23
Особливі порядки кримінального провадження

16

6

4

6

24
Виконання судових рішень

8

2

2

4

25
Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження

6

2

2

2

26
Кримінальний процес зарубіжних держав
4
2
-
2



144
50
30*
64


* у тому числі 8 год. колоквіуму.




































4. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, колоквіумів ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Т е м а 1. Поняття кримінального процесу.
Основні положення кримінальної процесуальної теорії

(для самостійного вивчення)

1. Поняття та сутність кримінального процесу, його завдання і роль в державному механізмі запобігання злочинності та охороні прав особи.
2. Історичні форми (типи) кримінального процесу.
3. Кримінальні процесуальні правовідносини, їх склад, види, виникнення, зміна та припинення.
4. Кримінальна процесуальна форма та її значення в регулюванні кримінальних процесуальних відносин.
5. Система стадій кримінального провадження.
6. Зв’язок кримінального процесу з іншими галузями права, суміжними галузями знань.


Т е м а 2. Кримінальне процесуальне законодавство України

(колоквіум)

Питання для обговорення

1. Конституція України – правова основа кримінального процесуального законодавства.
2. Чинні міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, як частина національного кримінального процесуального законодавства України.
3. Кримінальний процесуальний кодекс України, його структура та зміст.
4. Інші законодавчі акти України як джерела кримінального процесуального законодавства.
5. Рішення Конституційного Суду України як джерела кримінального процесуального законодавства. Рішення Європейського Суду з прав людини.
6. Значення постанов Пленуму Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для правозастосовної практики. Судова практика як джерело права. Відомчі нормативні акти у регулюванні кримінальної процесуальної діяльності.


Т е м а 3. Засади (принципи) кримінального провадження
(колоквіум)

Питання для обговорення

1. Поняття і значення загальних засад (принципів) кримінального провадження.
2. Система засад (принципів), їх зв'язок і взаємообумовленість.
3. Класифікація загальних засад (принципів) кримінального провадження.
4. Нормативний зміст загальних засад кримінального провадження.
Завдання

1. Під час судового розгляду кримінального провадження по обвинуваченню Карвича в розбійному нападі, захисник обвинуваченого заявив суду, що Карвич латиш за національністю, погано володіє українською мовою, однак, на досудовому слідстві слідчий не призначив йому перекладача, мотивуючи це тим, що сам Карвич не заявляв клопотання з цього приводу. Захисник просив суд призначити його підзахисному перекладача.
У судове засідання перекладач був викликаний і судове провадження відбувалося за його участі. За результатами розгляду суд виніс щодо Карвича обвинувальний вирок.
Чи були допущені порушення засад (принципів) кримінального провадження?

2. 21 травня 2012 року Анікіна з`явилася за викликом слідчого на допит як свідок крадіжки мобільного телефону «NOKIA», яку скоїв Салманов, коли вони разом 18 травня 2012 року перебували в супермаркеті «Савой».
Переконавшись у особі Анікіної, слідчий запропонував їй розповісти про обставини вчиненого злочину. Анікіна відмовилась свідчити проти Салманова, мотивувавши це тим, що вони кохають один одного. Тоді слідчий попередив Анікіну про кримінальну відповідальність, за відмову від дачі показань та за дачу завідомо неправдивих показань, і висловив своє переконання щодо співучасті Анікіної у крадіжці мобільного телефону з магазину разом із Салмановим.
Анікіна погодилася давати показання і зізналась у вчиненні злочину із Салмановим. Після проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, слідчий за погодженням з прокурором повідомив Анікіну про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Чи відповідають дії слідчого засадам (принципам) кримінального провадження?

3. До Червонозаводського РВ УМВС України в Харківській області звернулася Захарченко із заявою про те, що її дочка зґвалтована Михайловим. Слідчий вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочав досудове розслідування. У висновку судово-медичної експертизи, яку було призначено в даному кримінальному провадженні, констатувалося, що на тілі потерпілої мають місце характерні для зґвалтування сліди.
Після завершення досудового слідства слідчий, за дорученням прокурора повідомив потерпілу про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів досудового розслідування і роз’яснив їй право ознайомитися з ними (ч. 7 ст. 290 КПК України). Потерпіла звернулася до слідчого з письмовою заявою, у якій просила закрити кримінальне провадження щодо Михайлова, бо вона примирилася з ним і вони подали заяву до РАГСу про реєстрацію шлюбу. Потерпіла також вказала, що заяву про зґвалтування подала мати проти її волі.
З урахуванням наведених обставин слідчий прийняв постанову про закриття кримінального провадження за п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Чи дотримувався слідчий засад (принципів) кримінального процесу? Назвіть норми закону, у яких ці принципи передбачені, і зробіть правовий аналіз процесуальної ситуації, яка склалася у даному випадку.

4. Калінін був визнаний винним у тому, що, працюючи завідувачем складом заводу «Каучук» систематично привласнював державні гроші, які одержував за проданий спецодяг, внаслідок чого у нього виникла нестача, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. У ході досудового розслідування й в суді Калінін винним себе не визнав. Він заявив, що розкраданням ніколи не займався, що згадану суму у нього було викрадено в трамваї, коли він віз гроші додому, бо касу заводу вже було закрито, а про скоєну в трамваї крадіжку одразу заявив у міліцію.
В обвинувальному вироку суд обґрунтував своє рішення показаннями свідків Серьогіна і Ганжі про те, що Калінін зобов’язаний був вносити в касу виручку кожного дня і що необхідності відносити гроші додому у нього не було. Відхиляючи версію обвинуваченого про крадіжку грошей у трамваї, суд зазначив у вироку, що вона нічим не підтверджується, крім заяви самого обвинуваченого, та що саме Калінін, а не слідчі органи, зобов’язаний був надати докази на підтвердження своєї невинуватості.
Чи відповідає вирок суду засадам (принципам) кримінального провадження?

5. Віце-президент комерційного банку «Альянс» Гольдман був викликаний до суду як потерпілий в кримінальному провадженні щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. В ході судового слідства Гольдман звернувся з клопотанням про те, щоб кримінальне провадження здійснювалося у закритому судовому засіданні. Клопотання він обґрунтував тим, що не бажає розголошення обставин події, бо це може привести до негативних наслідків для діяльності банку. При цьому він посилався на ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Суддя задовольнив клопотання і виніс ухвалу: «Зважаючи на те, що розголошення даних судового розгляду може мати негативні наслідки для діяльності комерційного банку, розгляд кримінального провадження здійснити в закритому судовому засіданні».
Чи відповідає рішення суду засадам (принципам) кримінального провадження?

6. Сімнадцятирічний Федін і двадцятирічний Руднєв вчинили крадіжку продуктів зі складу на суму 1800 грн., і їм було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. При повідомленні про підозру Федіну був присутній захисник. Коли Руднєв довідався про участь захисника, він порушив клопотання про те, щоб йому також негайно дозволити запросити адвоката. В клопотанні Руднєв зазначив, що в нашій країні всі рівні перед законом і судом, слідчий же поставив його в нерівне положення з Федіним, чим допустив порушення закону.
Чи обґрунтовані вимоги підозрюваного Руднєва? У чому полягає принцип рівності перед законом і судом? Чи порушив слідчий право на захист Руднєва?

7. У кримінальному провадженні по обвинуваченню Петрухіна у заподіянні умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень учню 7-го класу, в судове засідання прийшла класний керівник і п'ять учнів, щоб бути присутніми на засіданні, а пізніше обговорити процес у класі. Головуючий у судовому засіданні запропонував учням залишити зал судового засідання, вказавши, що закон не дозволяє неповнолітнім бути присутніми у судовому засіданні. Класний керівник заперечила головуючому, заявивши, що згідно закону будь-який судовий процес є відкритим і кожний громадянин незалежно від віку може бути присутнім при розгляді кримінального провадження. Крім того, інформацію про вчинений злочин розміщено в мережі Internet та місцевих ЗМІ. Тому було б доцільно, щоб учні дізналися про обставини вчиненого злочину безпосередньо у залі суду.
Вирішіть спір відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

8. Під час судового розгляду кримінального провадження щодо розбійного нападу на квартиру пластичного хірурга Вайсмана (ч. 4 ст. 187 КК), суд неодноразово відкладав судовий розгляд у зв’язку із неприбуттям в судове засідання свідків, недоставлянням одного із обвинувачених. Після того, як вже було проведено декілька судових засідань, головуючий суддя захворів та був позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, у зв’язку із чим він був замінений іншим суддею, якого було визначено у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК. Причому після заміни судді судовий розгляд був розпочатий з початку.
Донька потерпілого Вайсмана звернулася до голови місцевого суду, де розглядалася кримінальна справа, з клопотанням про прискорення судового розгляду. Вона пояснила, що у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином. На її думку винесення вироку та задоволення цивільного позову прискорить отримання потерпілим викрадених під час розбійного нападу грошей та відповідної компенсації. Як зазначила донька Вайсмана в клопотанні, її батьку поставлений діагноз «Рак головки підшлункової залози T2N1M0 (метастази в реґіонарні лімфовузли)», а крупна сума грошей, яка була викрадена під час пограбування була відкладені на хіміотерапію, яка необхідна для підтримання здоров’я Вайсмана та полегшення його стану. Крім того, якщо постійно відкладати судовий розгляд потерпілий взагалі може не дочекатися обвинувального вироку. У клопотанні донька потерпілого прохала не оголошувати своє клопотання у судовому засіданні та не повідомляти про нього потерпілого, оскілки той не знає свого справжнього діагнозу. На підтвердження свого клопотання Олена Вайсман додала належним чином завірену медичну довідку.
Як має діяти голова місцевого суду? Чи підлягає клопотання доньки потерпілого задоволенню?

Тема 4. Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження

Питання для обговорення

1. Поняття та класифікація суб’єктів кримінального провадження.
2. Суд як орган правосуддя.
3. Сторона обвинувачення.
4. Сторона захисту.
5. Потерпілий і його представник.
6. Інші учасники кримінального провадження
7. Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді, прокурора, слідчого в кримінальному провадженні.
8. Підстави для відводу захисника, представника, спеціаліста, експерта, секретаря судового засідання.
Завдання

9. Прокурор, здійснюючи повноваження прокурора у кримінальному провадженні по розслідуванню злочину, передбаченому ч.2 ст. 186 КК України, дав слідчому письмові вказівки: а) допитати як свідків Савенко і Коропова; б) провести слідчий експеримент за участю потерпілого Глущенко і підозрюваного Шарапова; в) провести обшук квартири брата підозрюваного, де можуть бути приховані речі потерпілого; г) відсторонити від посади підозрюваного Шарапова.
Однак після допиту свідків і слідчого експерименту слідчий дійшов висновку, що підстав для проведення обшуку та відсторонення Шарапова від посади немає, тому вказівки прокурора в цій частині не виконав, про що повідомив останнього.
Чи відповідають дії слідчого вимогам закону? В чому полягає процесуальна самостійність слідчого? Якій порядок оскарження рішень прокурора?

10. У кримінальному провадженні щодо вчинення Макаровим розбійного нападу в судове засідання з’явилися прокурор і призначений судом захисник. При відкритті судового засідання Макаров заявив, що захисник йому не потрібний і що він буде захищатися самостійно. У зв’язку з цим обвинувачений звернувся до суду з клопотанням про звільнення захисника від участі в кримінальному провадженні. Прокурор у своїй заяві вказав на те, що Макаров обвинувачується у вчинення тяжкого злочину і тому участь захисника в ній потрібна.
Як повинен учинити суд?
Той же випадок, але обвинувачений – неповнолітній.
Той же випадок, але обвинувачений заявив клопотання про те, що він бажає, щоб його захищав не призначений захисник, а його двоюрідний брат Коваленко, який хоч і немає свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, але два роки тому закінчив Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» і працює в юридичній фірмі «Глобус» помічником адвоката.

11. Ковальову було повідомлено про підозру у вчиненні крадіжки пальта в Єлізарова. Під час розслідування встановлено, що Ковальов продав украдене пальто Рюміну, який купив його, не знаючи, що воно крадене. Пальто було відібране у Рюміна і повернуто Єлізарову. До початку судового розгляду кримінального провадження щодо Ковальова в суд з’явився Рюмін і подав цивільний позов про стягнення на його користь із Ковальова суми, що дорівнює вартості пальта.
Чи може бути Рюмін допущений як цивільний позивач у цьому кримінальному провадженні?

12. Інструктор автошколи Клінкін, перебуваючи в нетверезому стані, керував автомашиною, що належала начальникові цієї школи, разом з яким вони поверталися з полювання. Порушивши правила безпеки дорожнього руху, він збив Денисенка і Савчука. Від одержаних травм Денисенко помер, залишивши на утриманні працездатної, але не працюючої дружини двох малолітніх дітей. Витрати на похорони взяв на себе брат загиблого. Савчук внаслідок наїзду одержав тяжкі тілесні ушкодження і перебував на лікуванні 43 дні. Після закінчення лікування його було визнано інвалідом II групи. Безпосередній власник автомашини одержав легкі тілесні ушкодження. У зв’язку зі вчиненим кримінального правопорушення було розпочато розслідування.
Хто, до кого і на яких підставах може заявити цивільний позов у даному кримінальному провадженні?

13. До судового розгляду було призначено кримінальне провадження щодо Власова, який працював водієм у ТОВ «Форт», у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, внаслідок якого Пашнєву було завдано тяжкі тілесні ушкодження.
У день розгляду кримінального провадження до суду з’явився представник потерпілого Пашнєва. До початку судового розгляду він заявив позов до ТОВ «Форт», якому належав автомобіль, про відшкодування шкоди, заподіяної Пашнєву, внаслідок втрати ним працездатності. Водночас адвокат заявив клопотання про відкладення судового розгляду і виклик представника ТОВ «Форт» як цивільного відповідача.
Прокурор і захисник Власова заперечували проти відкладення кримінального провадження, посилаючись на те, що це затримає його розгляд. Суд постановив: «Зважаючи на те, що розгляд цивільного позову та залучення ТОВ «Форт» до участі в кримінальному провадженні затримає і ускладнить його розгляд, клопотання представника Пашнєва відхилити. Роз’яснити Пашнєву право заявити свій позов у порядку цивільного судочинства, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні документи, що підтверджують розмір заявлених позовних вимог». Після цього суд розглянув кримінальне провадження і ухвалив вирок.
Чи обґрунтовано рішення суду? На кому лежить обов’язок доказування цивільного позову у кримінальному провадженні?

14. Під час досудового розслідування крадіжки з гуртожитку речей потерпілого Рєзника слідчий дійшов висновку, що зібрано досить доказів, які вказують на вчинення крадіжки одним із п'яти мешканців кімнати, в якій проживав Рєзник. На цій підставі слідчий вручив повідомлення про підозру усім мешканцям кімнати.
Чи відповідають вимогам закону дії слідчого?

15. Під час досудового розслідування вбивства Блудова до слідчого надійшли одночасно заяви батька і брата загиблого про залучення їх до провадження як потерпілих.
Як має діяти слідчий?
Той же випадок, але заява батька вбитого надійшла до слідчого після того, як брат убитого був визнаний потерпілим постановою слідчого.
Той же випадок, але слідчий визнав потерпілим і батька, і брата загиблого без їх заяв. При цьому батько заявив, що не бажає брати участі у кримінальному провадженні як потерпілий.

16. Кримінальне провадження щодо Ларіонова, якому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, було призначено до судового розгляду за участю прокурора і захисника. В судове засідання захисник не з’явився. У зв’язку з цим головуючий запитав обвинуваченого, чи згоден він на розгляд кримінального провадження без участі захисника. Обвинувачений не заперечував. Суд, прийнявши відмову від захисника, розглянув кримінальне провадження і ухвалив вирок.
Чи правомірні дії суду?
Той же випадок, але суд, з метою забезпечення права обвинуваченого на захист, із власної ініціативи, не врахувавши думку обвинуваченого, замінив обраного ним захисника, що не з’явився, направивши відповідну вимогу до адвокатського об’єднання. Після цього суд розглянув кримінальне провадження і ухвалив вирок.

17. До кримінальної відповідальності було притягнуто Жукова за те, що він, перебуваючи в нетверезому стані, чіплявся на вулиці до неповнолітньої Півньової, ганьбив її, а потім побив, завдавши тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Жуков винним себе не визнав, категорично заявивши, що вказаних дій не вчиняв.
Захист Жукова здійснював адвокат Герасимов, проте у матеріалах кримінального провадження не було ордера адвокатського об’єднання, яким би йому доручалося здійснювати захист.
Під час судового розгляду обвинувачений відмовився від захисника, посилаючись на те, що адвокат Герасимов не знає досконало матеріали його кримінального провадження та що у них різні правові позиції. Герасимов підтвердив, що його позиція не збігається з позицією підзахисного і він змушений визнати Жукова винним.
Як має діяти суд?
Той же випадок, але захисник Герасимов відмовився від виконання своїх обов’язків через відсутність належного досвіду для надання правової допомоги у цьому кримінальному провадженні.

18. На допиті Нікіфорова як свідка, який, на думку слідчого, мав відношення до вчинення злочину, був присутній адвокат Нікіфорова. Коли слідчий запитав, у яких стосунках перебуває свідок із підозрюваним, Нікіфоров почав радитися пошепки із адвокатом. Слідчий, який не чув, про що говорять свідок із захисником, наполягав, щоб вони говорили голосно. Нікіфоров та його адвокат вважали, що така вимога слідчого протирічить праву свідка на конфіденційність спілкування із адвокатом, та заявили клопотання про надання їм можливості поспілкуватися віч-на-віч. Слідчий у задоволені цього клопотання відмовив. Тоді свідок Нікіфоров відмовився давати показання.
Чи правомірні дії слідчого? Чи є підстави для притягнення свідка до кримінальної відповідальності за відмову давати показання?

19. Потерпілий у кримінальному провадженні Родіонов заявив слідчому клопотання про допуск адвоката Зинов’єва як його захисника. Слідчий відмовив у задоволенні клопотання та роз’яснив потерпілому, що він може мати представника. Потерпілий оскаржив рішення слідчого прокурору. Прокурор розглянув скаргу потерпілого та дав слідчому письмові вказівки про задоволення клопотання потерпілого відповідно до ст. 59 Конституції України. Також прокурор вказав, що у даному випадку треба застосовувати норми КПК України за аналогією.
Оцініть рішення слідчого та прокурора.

20. Ввечері 13 липня 2012 р. було знайдено труп жінки зі слідами ножових поранень. Слідчим РВВС за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, було розпочато досудове розслідування щодо Шиншилова – чоловіка потерпілої, якому пізніше було повідомлено про підозру і застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Під час розслідування встановлено, що Шиншилова було помилково притягнуто до кримінальної відповідальності, а вбивство вчинив Власюк.
23 вересня 2012 р. слідчий виніс постанову про закриття кримінального провадження щодо Шиншилова, якою скасовано запобіжний захід і останнього звільнено з-під варти. Слідчий також дав вказівку негайно доставити до нього Шиншилова, після чого ознайомив його з відповідною постановою, вибачився від свого імені та імені керівництва РВВС. Проте у відповідь на запитання Шиншилова про те, хто відшкодує йому втрачений внаслідок незаконних дій заробіток та поверне втрачене ним житло, слідчий дав зрозуміти, що Шиншилов має бути задоволений тим, що перед ним вибачилися та звільнили з-під варти.
Чи правомірні дії слідчого?

21. Колісника та Морєва було притягнуто до кримінальної відповідальності за зґвалтування та вбивство неповнолітньої Ткачової. У процесі розслідування кримінального провадження була призначена та проведена судово-медична експертиза. Брат загиблої заявив клопотання про включення до складу експертної комісії досвідченого лікаря, фахівця в галузі гінекології. Слідчий його клопотання задовольнив. У зв’язку з цим підозрювані Колісник і Морєв заявили відвід лікарю на тій підставі, що він брав участь у зовнішньому огляді трупа Ткачової в якості спеціаліста.
Як слід вирішити дану процесуальну ситуацію?


Т е м а 5. Докази в кримінальному провадженні

Питання для обговорення

1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами.
2. Класифікація доказів.
3. Показання осіб як процесуальне джерело доказів. Показання з чужих слів та питання про їх допустимість.
4. Речові докази, їх поняття та види.
5. Документи як джерела доказів, їх поняття, види, відмінність від речових доказів.
6. Висновок експерта, його предмет, значення, форма та зміст.

Завдання

22. Під час досудового розслідування злочину щодо порушення правил безпеки дорожнього руху слідчий зібрав такі докази:
1) допитаний як свідок лікар швидкої допомоги Петренко пояснив, що коли він надавав допомогу потерпілому Тарасову на місці події, останній був ще живий і повідомив, що його збив автомобіль “BMW” чорного кольору;
2) свідок Голубков пояснив, що зі слів співробітника Вєтрова йому відомо, що сусід останнього по гаражу, Андрєєв, ремонтував розбиту фару і рихтував ліве крило на своєму автомобілі “BMW” чорного кольору і при цьому розповідав Вєтрову, що скоїв наїзд на пішохода;
3) на допиті свідок Вєтров підтвердив показання Голубкова;
4) підозрюваний Андрєєв на допиті заперечував свою причетність до наїзду на Тарасова і заявив, що того ж дня взагалі не виїжджав із гаража і Вєтрову ні про яку аварію не розповідав;
5) при огляді автомашини Андрєєва встановлено: “BMW” чорного кольору має сліди від рихтовки на лівому крилі, відсутнє скло на лівій фарі, на внутрішній стороні бампера наявні плями речовини темно-бурого кольору, схожі на кров;
6) згідно з висновком судово-медичної експертизи плями темно-бурого кольору це кров людини І групи, як і кров потерпілого;
7) свідок Бунін пояснив, що він бачив, як автомобіль “BMW” чорного кольору на великій швидкості наїхав на пішохіда і зник;
8) на місці події вилучені осколки скла, за своїм зовнішнім виглядом схожі на скло від автомобільної фари;
9) згідно з висновком криміналістичної експертизи ці осколки складають частину скла від фари автомобіля типу “BMW”;
10) вивченням особи Андрєєва встановлено, що він на роботі і в побуті характеризується позитивно. Двічі притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Класифікуйте зібрані докази і вкажіть їх процесуальні джерела.

23. Крицький та Савенко підозрювались у розкраданні матеріальних цінностей із продовольчого магазину. Крицький дав показання, що крадіжку з магазину він скоїв сам. Савенко при цьому не був присутній, оскільки він з ним не знайомий і раніше ніколи його не бачив. Слідчий приєднав до матеріалів кримінального провадження фотознімки, зроблені при огляді місця події, у тому числі фотографії контрольного замка зі слідами злому, пролому в дверях та слідів, залишених знаряддями злому. Крім того, до матеріалів кримінального провадження приєднаний знімок, виявлений у Савенко при обшуку, на якому він і Крицький стояли, обійнявшись, серед інших громадян, які позували фотографу.
Дайте порівняльну характеристику доказового значення фотознімків місця пригоди та фотознімка, виявленого при обшуку квартири Савенко.

24. Харитонов, який підозрювався у вчинені разом з Павловим розбійницького нападу на інкасатора для заволодіння грошовою виручкою, під час досудового розслідування захворів тимчасовим розладом душевного стану і за ухвалою суду був поміщений на примусове лікування до психіатричної лікарні спеціального типу. Матеріали досудового розслідування щодо Харитонова виділено в окреме кримінальне провадження та зупинено до його видужання. Кримінальне провадження щодо Павлова було направлено прокурором до суду з обвинувальним актом, і він був засуджений. Вирок набрав законної сили.
Після лікування Харитонова кримінальне провадження щодо нього було поновлено, закінчено досудове розслідування та направлено прокурором з обвинувальним актом в суд. У судове засідання був викликаний та доставлений під конвоєм з виправної колонії Павлов, який дав показання про участь Харитонова в розбої.
Чи може бути Павлов допитаний в суді і в якості кого?

25. Власенко, Пікалов, Чиженко вчинили п’ять розбійницьких нападів на промтоварні магазини з метою заволодіння матеріальними цінностями. Діючи за змовою, вони під’їжджали до магазинів на автомобілі “Toyota”, який належав Чиженко. Погрожуючи мисливською рушницею сторожу, вони зв’язували останнього і ламали замки. Із магазинів співучасники, як правило, викрадали найбільш цінні речі і завантажували в машину, після чого Чиженко відвозив викрадене додому.
Під час обшуку у Власенка у сараї виявлено і вилучено мисливську рушницю з двадцятьма патронами. На квартирі у Пікалова слідчим знайдено лом «фомка», відмички та низки ключів. За місцем проживання Чиженка було вилучено тільки деякі з викрадених товарів, бо більшість із них він встиг реалізувати. Під час обшуку у Чиженка було описано та вилучено автомобіль “Toyota”, який йому належав.
Вирішіть долю названих матеріальних об'єктів. Визначте їх процесуальну природу.

26. Єліну було повідомлено про підозру в даванні хабара Нураєву. Єлін винуватим себе не визнав і пояснив, що з Нураєвим ніколи не зустрічався і не знає його. При обшуку у квартирі Єліна знайдено лист Нураєва, в якому останній призначив Єліну місце для зустрічі в певний час.
Чи буде лист Нураєва, знайдений при обшуку, документом або речовим доказом? Що повинен зробити слідчий з виявленим при обшуку листом Нураєва?

27. Вироком суду Цапліна визнано винним у тому, що він як черговий по парку залізничної станції порушив правила розмітки вагонів, а це призвело до зіткнення маневрового тепловоза з цистерною. Унаслідок допущеного порушення пролите паливо спалахнуло й зайнялося, спричинивши пожежу, внаслідок якої заподіяно великої матеріальної шкоди.
У вироку доказом вини Цапліна було посилання на висновок експерта, де порушення службових обов’язків Цапліна розцінювались як такі, що призвели до вказаної вище події.
Висновок експертів був частково обґрунтований матеріалами кримінального провадження, а частково даними, відомими експертам як очевидцям події. Серед експертів був маневровий диспетчер Шарапов, який керував роботою чергового по парку.
Чи допущено порушення в кримінальному провадженні? Якщо допущено, то в чому воно полягає і до яких наслідків воно призведе?


Т е м а 6. Процес доказування та його елементи

Питання для обговорення

1. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Межі доказування.
2. Поняття процесу доказування та його елементи.
3. Способи збирання і перевірки доказів у кримінальному провадженні.
4. Оцінка доказів у кримінальному провадженні. Основні положення оцінки доказів.
5. Суб’єкти доказування. Обов’язок доказування.

Завдання

28. Допитаний в якості підозрюваного Золкін дав показання про вчинення ним умисного вбивства Колосова (ч. 1 ст. 115 КК). Проте при повторному допиті він їх змінив, вказавши, що на момент первісного допиту його як підозрюваного знаходився в стані алкогольного сп’яніння. Золкін показав, що вину визнає частково, адже в дійсності мало місце умисне вбивство у стані необхідної оборони.
Згідно з висновком за результатами проведеної судово-медичної експертизи трупа Колосова встановлено два колото-різаних поранення грудної клітини, спричинені двома ударами колюче-ріжучого предмета.
За висновком експерта підозрюваний Золкін має пошкодження: кровоподтік на шиї, голові, ссадини, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
У процесі огляду місця події було знайдено ніж, але відбитки пальців на ньому згідно з висновком експерта не підлягають ідентифікації.
Свідок Мухіна дала показання про те, що саме Золкін був ініціатором конфлікту, який виник на ґрунті ревнощів і призвів до вбивства. У процесі додаткового допиту Мухіна показання змінила, вказавши, що ініціатором конфлікту був потерпілий Колосов. Слідчий зазначив, що не довіряє цим показанням, оскільки вона в такий спосіб бажає підтвердити нову версію Золкіна про вбивство у стані необхідної оборони. Слідчий ще раз нагадав Мухіній про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і вона повідомила, що адвокат Золкіна запевнив її у необхідності змінити показання на користь Золкіна. Слідчий викликав адвоката і допитав його про ці відомості як свідка.
Допитані як свідки Ткачов, Федоров та Пилипчук показали, що самого вбивства вони не бачили, а лише чули в кімнаті, в якій перебували вдвох Золкін і Колосов, якийсь шум.
Мати підозрюваного надала слідчому характеристики з місця роботи Золкіна та сусідів за місцем проживання. Слідчий відмовився приєднувати ці документи до матеріалів кримінального провадження, вказавши, що вони не можуть бути доказами, оскільки згідно з КПК, такі документи вправі витребувати лише особа, яка здійснює кримінальне провадження.
Оцініть дії слідчого. Назвіть: 1) джерела доказів у даному провадженні; 2) види показань підозрюваного, обвинуваченого; 3) способи перевірки та особливості оцінки показань підозрюваного, обвинуваченого, свідка та потерпілого. Які способи збирання доказів передбачені КПК?

29. У кримінальному провадженні про зґвалтування малолітньої потерпіла Олена В. у результаті стресу тривалий час не могла розмовляти та пояснити, що з нею сталося. Слідчий вирішив залучити для надання йому допомоги у розкритті злочину гіпнолога. Після сеансів гіпнозу потерпіла розповіла про обставини події, вказала сарай, в якому була зґвалтована й впізнала особу, яка згодом була викрита у вчиненні інших аналогічних злочинів.
Результати гіпнорепродукцїї оформлювалися актами судово-психологічних експертиз про експериментальну активізацію пам’яті потерпілої. Слідчий вважав акти судово-психологічних експертиз допустимими доказами і поклав їх в основу обвинувального акту.
Оцініть дії слідчого.

30. Дві особи проникли до квартири Павлючука з вчинення крадіжки. Проте вланик квартири Павлючук разом із двома приятелями, Архіповим і Соломіним, раптово повернувся додому. Почувши це, крадії вибігли на вулицю і сіли в автомобіль «BMW». За ними побігли Павлючук та його приятелі. Побачивши, що автомобіль почав рухатися, свідок Архіпов узяв каміння і кинув його, влучивши в бокове дзеркало, яке зламалося та впало. Соломін запам’ятав номер автомобіля.
Через декілька днів за підозрою у вчиненні даного кримінального правопорушення був затриманий Айрапетов В., який дав показання про те, що він один проник до квартири Павлючука. При повторному допиті Айрапетов В. показання змінив, вказавши, що злочин вчинив разом з іншою особою, але категорично заперечував, що цією особою був його брат, Айрапетов С. При цьому місцезнаходження автомобіля «BMW», зі слів Айрапетова В., йому невідоме, оскільки автомобіль належав його батькові, а потім був проданий. Згодом слідчим було встановлено місце перебування «BMW», у якому було відсутнє бокове дзеркало.
Назвіть способи збирання, перевірки та оцінки доказів у даному кримінальному провадженні?

31. У кінотеатрі «Дафі» перед початком кіносеансу, знаходячись в нетверезому стані, Фастов із нецензурними словами накинувся на Салову і вдарив її декілька разів по обличчю. Свідками хуліганських дій Фастова були 220 глядачів.
У ході досудового розслідування слідчий прийняв рішення про допит в якості свідків 10 глядачів. Однак прокурор вказав слідчому, що у такому разі має місце звуження меж доказування, внаслідок чого предмет доказування у цьому провадженні встановлено неповно. Більш того, показання допитаних свідків протирічат один одному, зокрема, щодо питання про те, хто був ініціатором конфлікту. Тому, на думку прокурора, слід допитати не менше 50 свідків.
Чи правильна вказівка прокурора? Дайте визначення поняття «межі кримінального процесуального доказування», яке їх значення? Які обставини підлягають доказуванню в кримінальному провадженні?


Т е м а 7. Характеристика заходів забезпечення кримінального провадження

Питання для обговорення

1. Поняття заходів забезпечення кримінального провадження. Види заходів забезпечення кримінального провадження та загальні правила їх застосування.
2. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
3. Накладення грошового стягнення.
4. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.
5. Відсторонення від посади.
6. Тимчасовий доступ до речей і документів.
7. Тимчасове вилучення майна.
8. Арешт майна.
9. Загальні положення про запобіжні заходи, мета та підстави застосування запобіжних заходів. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
10. Загальна характеристика окремих запобіжних заходів.
11. Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.

Завдання

32. Директора ТОВ «Альтек» Іванова було затримано та доставлено до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Напередодні слідчим органів внутрішніх справ було розпочато досудове розслідування по факту привласнення Івановим майна ТОВ «Альтек», яке було йому ввірене, у розмірі понад п’ятсот мінімальних заробітних плат (ч. 5 ст. 191 КК України). Під час судового засідання захисник заявив клопотання про застосування застави як альтернативи триманню під вартою. В якості гарантії внесення застави представив на огляд гарантійний лист, підписаний головою регіональної філії Ощадбанку України. Слідчий суддя відмовив у застосуванні застави щодо Іванова, пославшись на те, що підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, наніс шкоду ТОВ «Альтек», що підпадає під категорію «особливо великий розмір», а санкція статті КК України передбачає конфіскацію майна.
Дайте правову оцінку дій слідчого та слідчого судді. Охарактеризуйте процесуальний порядок застосування застави як запобіжного заходу.

33. На трасі Київ-Харків сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої деякі пасажири автобусу, що належав на праві власності ТОВ «Автоекспрес» і здійснював рейс Київ-Полтава, отримали тяжкі тілесні ушкодження. Під час спілкування з водієм слідчим були виявлені ознаки знаходження останнього у стані сп’яніння. Про неадекватність поведінки водія заявили і пасажири автобусу. Дане припущення підтвердилося після направлення водія для огляду на стан сп'яніння в заклад охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів
За фактом дорожньо-транспортної пригоди слідчим органу внутрішніх справ було розпочато розслідування кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 286, ст.287 КК України.
Через місяць після початку досудового розслідування слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про тимчасове вилучення посвідчення водія, що надає право на керування автобусом, дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, виданого Міністерством транспорту та зв’язку України ТОВ «Автоекспрес», та клопотанням про тимчасове обмеження ТОВ «Автоекспрес» у праві займатися перевезенням пасажирів.
Оцініть дії слідчого. Яке рішення повинен прийняти слідчий суддя? Розкрийте загальні положення тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом.

34. За підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, 14 жовтня 2012 р. був затриманий Волошков. 18 жовтня 2012 р. слідчий направив до слідчого судді клопотання про застосування до Волошкова запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на тяжкість вчиненого ним злочину.
У процесі судового розгляду клопотання Волошков показав, що його затримання є незаконним, а підозра необґрунтованою, і просив суд перевірити доведеність його вини. Захисником були надані позитивні характеристики Волошкова за місцем роботи, проживання, довідки про сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, батьків пенсійного віку та їх стан здоров’я. Також була надана довідка про незадовільний стан здоров’я самого Волошкова з діагнозом – вегето-судинна дистонія за змішаним типом, що, на думку захисника, виключає можливість перебування його під вартою.
Прокурор наполягав на обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки по-перше, при затриманні Волошков намагався сховатися від працівників міліції; по-друге, він погрожував потерпілій розправою за дачу нею правдивих показань.
Виходячи з наведених обставин обґрунтуйте рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу.

35. Рязанову було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України. Слідчий направив до слідчого судді клопотання про застосування до Рязанова запобіжного заходу – особистого зобов’язання, а саме – не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого, не дивлячись на заперечення Рязанова щодо застосування цього запобіжного заходу, оскільки його робота пов’язана з постійними відрядженнями.
Через тиждень Рязанов на виклик слідчого не з’явився, оскільки знаходився у відрядженні у м. Львові. Слідчий направив до слідчого судді клопотання про застосування щодо Рязанова запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивувавши його тим, що Рязанов порушив раніше обраний запобіжний захід.
У судовому розгляді Рязанов заявив клопотання про обрання йому запобіжного заходу – особистої поруки. На судовий розгляд прибув рідний брат підозрюваного, який пред’явив документи, підтверджуючи родинні стосунки, а також довідку з місця роботи.
Прийміть процесуальне рішення у кримінальному провадженні.

36. У ході досудового розслідування злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України (умисне ухилення від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великому розмірі), слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на витратну частину банківського рахунку юридичної особи, службові особи якої вчинили зазначений злочин. Розглянувши клопотання, слідчий суддя виніс постанову про накладення арешту на рахунки підприємства, керуючись ст.ст. 172-174 КПК України та ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Вкажіть фактичні та правові підстави, мету та умови накладення арешту на майно. На майно яких осіб може бути накладений арешт?
Оцініть правомірність процесуальних дій та рішень слідчого та слідчого судді.

37. Під час розслідування злочину, передбаченого ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом), було повідомлено про підозру у вчиненні цього злочину власнику фірми «Мрія» Астахову, директору Булгакову та бухгалтеру Васіну. Захисник підозрюваного Астахова в результаті бесіди з прибиральницею фірми дізнався, що за годину до проведення в офісі фірми обшуку її директор передав своїй знайомій Тарасовій три загальних зошити. У захисника з’явились підстави вважати, що в цих зошитах можуть міститися данні про так звану «чорну бухгалтерію», про яку власник фірми жодним чином не знав і це допоможе спростувати підозру у вчиненні ним злочину. У задоволенні клопотання захисника про виклик і допит прибиральниці як свідка та проведенні обшуку в квартирі Тарасової було відмовлено.
Проаналізувавши положення КПК та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначте, яким чином захисник може отримати ці зошити? Як слід діяти захиснику у випадку, якщо виявиться, що знайома директора фірми Тарасова є адвокатом і в теперішній час виступає захисником директора Булгакова?

Т е м а 8. Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення: види та вимоги, які до них ставляться

(колоквіум)

Питання для обговорення

1. Форми фіксування кримінального провадження.
2. Кримінальні процесуальні рішення: поняття, система та процесуальне значення у кримінальному провадженні.
3. Види кримінальних процесуальних рішень та їх класифікація.
4. Структура кримінальних процесуальних рішень та вимоги закону до їх складових частин.
5. Законність, обґрунтованість та вмотивованість рішень у кримінальному провадженні.

Т е м а 9. Процесуальні строки

(для самостійного вивчення)

1. Процесуальні строки: поняття, класифікація та значення у кримінальному провадженні.
2. Правила обчислення процесуальних строків.
3. Додержання процесуальних строків. Порядок продовження та поновлення процесуальних строків.

Т е м а 10. Процесуальні витрати

(для самостійного вивчення)

1. Поняття та структура процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
2. Визначення розміру процесуальних витрат.
3. Розподіл та стягнення процесуальних витрат.

Т е м а 11. Досудове розслідування

Питання для обговорення

1. Початок досудового розслідування.
2. Загальні положення досудового розслідування.
3. Поняття, види та система слідчих (розшукових) дій. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
4. Класифікація слідчих (розшукових) дій.
5. Поняття, підстави та процесуальний порядок проведення окремих слідчих (розшукових) дій.
6. Поняття та підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Види негласних слідчих (розшукових) дій.
7. Підстави і порядок повідомлення про підозру.
8. Підстави та порядок зупинення досудового розслідування.

Завдання

38. Першого січня 2013 року о 20 годині до чергового Київського РВ ХГУ УМВС України в Харківської області звернувся Сидоренко, який в усній формі повідомив, що в нього мабуть вкрадено автомобіль. Місце і час викрадення Сидоренко вказати не може, оскільки напередодні після святкування Нового року, і перебуваючи в стані сильного алкогольного сп’яніння, не пам’ятає де він залишив автомобіль.
Подана заява була зареєстрована черговим в Журналі заяв і повідомлень про злочини і пригоди. Крім того, черговий запропонував Сидоренку самому пошукати автомобіль в тих місцях де він був на протязі минулої доби.
Слідчий Київського РВВС Прохоров, якому була передана інформація про цю подію з чергового відділу о 9 годині 2.01.2013 року відмовився вносити відомості до ЄДРДР і розпочинати досудове розслідування, мотивуючи це тим, що в заяві Сидоренка відсутні конкретні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вкажіть, чи дотримані вимоги закону щодо підстав і порядку початку досудового розслідування.

39. 15 січня 2013 року о 10.00 до слідчого органу внутрішніх справ прийшла Бурова з заявою про зґвалтування Мазуром її дочки Літіної 12 січня 2013 року. Посилаючись на ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» та термінові справи, слідчий попросив її прийти за два тижні, пообіцявши прийняти заяву.
28 січня 2013 року о 10.20 Бурова знову прийшла до слідчого з вимогою розглянути її заяву. Крім того вона просила не повідомляти її дочку про свою заяву та офіційно ніде не оприлюднювати відомості про себе, як заявника. На підставі заяви слідчий о 12.10 наступного дня вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань такі відомості: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Після цього він одразу розпочав досудове розслідування.
У ході досудового розслідування з’ясувалося, що Мазур також 12 січня 2013 року намагався зґвалтувати Будіну, а також вчинив злочин передбачений статтею 309 КК, тому слідчий вирішив об’єднати в одне провадження матеріали трьох досудових розслідувань.
Чи уповноважений слідчий вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і які саме? Оцініть дії слідчого.

40. До слідчого Дергачівського міжрайонного відділу СБУ в Харківській області Федосєєва надійшла заява про вчинення умисного вбивства двох осіб у м. Чутове (Полтавська область). Слідчий зателефонував своєму товаришу Петрову, який працює слідчим райвідділу міліції Чутівського району і той повідомив, що йому особисто нічого невідомо про вбивство в м. Чутово.
Проте вважаючи, що розслідування таких злочинів не відноситься до підслідності Дергачівського міжрайонного відділу СБУ в Харківській області, слідчий Федосєєв направив заяву про вчинення злочину прокурору Полтавскої області для проведення досудового розслідування.
Розкрийте поняття «підслідність». Як належить діяти в такій ситуації?

41. 15 листопада 2011 року в Київському районі м. Донецьку по вул. Артема позашляховик на високій швидкості збив трьох жінок на пішохідному переході та зник з місця події. Дві жінки від отриманих травм загинули на місці дорожньо-транспортної пригоди, а третя – в лікарні.
Пізніше автомобіль був знайдений працівниками ДАІ у дворі одного з домів по вул. Щорса Ворошилівського району м. Донецьк. Як було встановлено, автомобілем керував суддя Київського районного суду м. Донецька Барабанов, батько якого обіймає посаду прокурора міста Донецька.
Визначте місце проведення досудового розслідування. Хто вирішує спори про підслідність?

42. 26 жовтня 2013 року в ході досудового розслідування підозрюваний Носов заявив клопотання про надання йому усіх матеріалів досудового розслідування для ознайомлення. 31 жовтня 2013 р. прокурор виніс постанову, якою частково відмовив у задоволенні клопотання в частині ознайомлення з повідомленням про підозру Носова та протоколами, складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Оскільки робочий день закінчувався, то для ознайомлення з іншими матеріалами досудового розслідування Носову було надано 4 години. За цей час він просив узяти деякі документи для ксерокопіювання. Прокурор погодився і під розписку надав підозрюваному документи.
Дайте правову оцінку діям прокурора.

43. Скворцову було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 116 КК України (умисне убивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання).
Під час досудового розслідування було встановлено, що після вчинення кримінального правопорушення підозрюваний захворів на епілепсію, що підтверджувалося показаннями лікаря Скворцова.
Слідчий виніс постанову про зупинення досудового розслідування, про що вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копію постанови слідчий направив прокурору.
Чи правомірні дії слідчого?

44. Слідчий Чугуївського РВ ГУ МВС України в Харківській обл. Гайворонський о 5 годині 20 хвилин їхав маршрутним автобусом на роботу і став очевидцем дорожньо-транспортної пригоди. Під час повороту зустрічний вантажний автомобіль, яким керував Борзенко, виїхав на сторону зустрічного руху та здійснив лобове зіткнення з автобусом. Внаслідок цього загинули водій та пасажирка автобуса, декілька пасажирів зазнали тілесних ушкоджень. Слідчий затримав шофера вантажного автомобіля Борзенко, організував медичну допомогу постраждалим, а потім за участю співробітників ДАІ провів огляд місця події, відібрав пояснення у очевидців дорожньо-транспортної пригоди, а також шофера Борзенка. Під час відібрання пояснень слідчий Гайворонський звернув увагу на те, що Борзенко знаходився у стані алкогольного сп’яніння. Після прибуття на роботу слідчий вніс відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочав досудове слідство.
Чи правильні дії слідчого? Як має діяти прокурор після отримання повідомлення про початок досудового розслідування?

45. При розслідуванні злочину, передбаченого ст. 307 КК України, слідчому необхідно було встановити особу, яка збувала наркотичні засоби підліткам. Про цю особу дав показання свідок Сапенок, який, однак, не знав ні його імені, ні місця проживання, але повідомив, що той ймовірно працює в фірмі «Місцеве таксі», оскільки їздить на автомашині, тюнінгованої фірмовими логотипами, і заявив, що може його впізнати.
Слідчий організував спостережний пункт у диспетчерській приватного підприємства «Місцеве таксі», з якого разом з Сапенком міг спостерігати за кожним водієм, яки з п’ятої до шостої ранку йшли на роботу. Незабаром Сапенок вказав на одного із водіїв, як особу, що збувала наркотичні засоби, і того було затримано.
Чи допустив слідчий порушення кримінального процесуального закону? Як належить процесуально оформити ці дії?

46. Свідок Сергієнко була викликана до слідчого для проведення впізнання підозрюваного у вчиненні розбійного нападу на Черненко.
У призначений час Сергієнко з’явилась до кабінету слідчого. Їй було пред’явлено трьох чоловіків, один з яких був одягнений тільки в спідню білизну.
Сергієнко, не вагаючись, сказала на дану особу як на ту, що вчинила розбійний напад. На запитання слідчого, за якими ознаками вона впізнала нападника, Сергієнко відповіла: «За підозрілим поглядом». Після цього слідчий запитав, чи не зустрічалась вона з ним раніше та як саме було вчиненно розбійний напад на Черненко. Свідок відповіла, що раніше не зустрічалась з підозрюваним і детально описала подію злочину.
За результатами слідчої (розшукової) дії було складено протокол впізнання, який підписали слідчий і свідок Сергієнко.
Чи було порушення закону при проведенні впізнання?

47. Під час кримінального провадження щодо крадіжки грошей з сейфа, у якому знаходився спеціальний барвник, слідчий органу внутрішніх справ запідозрив у крадіжці Новікова. Однак ні для його затримання, ні для повідомлення про підозру, достатніх доказів ще не було. Слідчий допитав Новікова як свідка.
Під час розмови слідчий звернув увагу на те, що у Новікова забинтовано праву руку. Вважаючи, що таким чином він ховає сліди барвника, яким міг забруднитися під час крадіжки, слідчий негайно виніс постанову про освідування і оголосив її Новікову. Останній від проведення освідування відмовився. Відмовився він і зняти пов'язку, посилаючись на те, що рану недавно отримав на роботі, а безпідставні підозри його ображають.
Чи відповідає вимогам закону рішення слідчого про освідування? Як належить діяти в такій ситуації?

48. Касиру Дяченко було повідомлено про підозру в тому, що він шляхом підробки підписів у відомостях на виплату заробітної плати привласнював державні кошти. Під час кримінального провадження були одержані дані про те, що він підроблював підписи як правою, так і лівою рукою. Для перевірки цих даних слідчий в присутності понятих запропонував підозрюваному у приміщенні каси, на його робочому місці розписатися на чистому аркуші паперу від імені десяти робітників спочатку правою, а потім лівою рукою, що Дяченко і зробив. Слідчий оформив цю слідчу (розшукову) дію протоколом слідчого експерименту, а зразки підписів передав експерту-криміналісту для проведення порівняльного дослідження.
Дайте оцінку дій слідчого?

49. Під час проведення ревізії в супермаркеті «Будуємо разом» була встановлена значна нестача товарів та грошових коштів. Генеральний директор сеті супермаркетів «Будуємо разом» з матеріалами ревізії звернувся до органів внутрішніх справ із заявою про розтрату майна директором супермаркету Степашиним. Відповідні відомості слідчим органу внутрішніх справ були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове слідство. Як попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення у ЄРДР була вказана ч. 4 статті 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
Під час досудового розслідування слідчий допитав директора супермаркету Степашина, який заперечував нестачу товарів, посилаючись на хибність висновків ревізорів. У зв’язку із цим слідчий виніс постанову про залучення експерта та проведення бухгалтерської експертизи. На вирішення експерта він поставив такі питання:
1. Чи правильні були методи ревізії, яка встановила нестачу товарів у супермаркеті «Будуємо разом» на суму 900 тис. грн?
2. Якщо у супермаркеті «Будуємо разом» виявлено нестачу товарів та грошових коштів, то чи є вона наслідком привласнення директором супермаркету Степашиним цих товарів і коштів, чи це наслідок халатного ставлення підозрюваного Степашина до своїх обов'язків?
Експерти у своєму висновку вказали, що методи проведення ревізії, а також її висновки про нестачу товарів у супермаркеті «Будуємо разом» на суму 900 тис. грн. правильні, але не можна встановити, наслідком чого є ця нестача.
Чи правильні дії слідчого? Чи є зауваження щодо висновку експертів?

50. Двадцятого листопада 2013 р. під час розслідування злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України до слідчого надійшло клопотання представника потерпілої Гаврилової адвоката Грановського про проведення обшуку у машині, яка належала Сливицькому.
Своє клопотання адвокат мотивував тим, що у салоні машини, в якій було скоєно злочин щодо потерпілої Гаврилової, можуть бути виявлені сліди зґвалтування та її золота сережка, загублена в день вчинення злочину.
25 листопада 2013 р. слідчий задовольнив клопотання представника потерпілої. В той же день ним була винесена постанова про проведення обшуку машини Сливицького та проведена вказана слідча (розшукова) дія у присутності двох понятих – студентів Інституту внутрішніх справ.
Під час обшуку на задньому сидінні машини було виявлено сережку, а також характерні для зґвалтування сліди. У протоколі обшуку слідчий зафіксував факт виявлення прикраси, зазначивши, що «під час обшуку знайдена золоту сережку».
Чи відповідають дії слідчого вимогам кримінального процесуального закону?

51. Камера спостереження за торгівельною залою супермаркету «Епіцентр» зафіксувала придбання одним із покупців батарейок живлення, які він приховав від касового контролю.
Громадянина було запрошено до приміщення служби охорони магазину, де її працівники запропонували йому показати зміст своїх кишень. Громадянин не виконав прохання службовців, дістав за своєї кишені пістолета і відкрив стрілянину, від якої троє працівників служби охорони загинули ні місці. Після цього він вибіг із магазину і побіг у напрямку житлових будинків.
Службова розшукова собака по «гарячих слідах» привела співробітників карного розшуку до квартири №15 у житловому будинку № 3 по вулиці Набережній.
Оскільки двери квартири ніхто не видчнив співробітники карного розшуку їх зламали і затримали в квартирі громадянина, схожого на того, хто вчинив злочин у супермаркеті «Епіцентр». У ході особистого обшуку затриманого пістолета виявлено не було. Тоді оперативні співробітники разом з кінологом провели обшук у квартирі і знайшли пістолет «ТТ» №28345 під ванною у туалетній кімнаті, про що склали протокол процесуальної дії.
Чи правильні дії працівників оперативного підрозділу? Вирішіть питання щодо доказового значення пістолета.

52. Під час досудового розслідування було встановлено факт вчинення крадіжки речей та документів Фадєєвим з офісу будівельної компанії «Еверест» 20 грудня 2013 року. Крім того, стало відомо, що Фадєєв призначив зустріч о 12-тій годині 25 грудня 2013 року з Юркевичем. Припустивши, що на цій зустрічі Фадєєв передасть Юркевичу викрадені речі та документи, слідчий органу досудового розслідування звернувся 24 грудня 2013 року о 15 годині 45 хвилин до слідчого судді місцевого суду з клопотанням про надання дозволу на здійснення відеоконтролю за приміщенням кафе «Ажур» та аудіоконтролю Фадєєва і Юркевича протягом 48 годин.
Слідчий суддя призначив розгляд клопотання на 11-ту годину наступного дня, мотивуючи це своєю завантаженістю. Не дочекавшись дозволу слідчого судді, керуючись ст. 250 КПК, слідчий провів відеоконтроль за приміщенням кафе.
Оцініть дії слідчого та слідчого судді.

53. У ході кримінального провадження щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий припустив, що листи підозрюваного Корольова до своїх родичів та захисника можуть містити важливі для розслідування відомості. На підставі цього слідчий органу досудового розслідування відповідно до вимог ст. 251 КПК України склав постанову про накладення арешту на кореспонденцію Корольова.
Про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий повідомив Корольова та його захисника.
Дайте оцінку дій слідчого.

54. Під час досудового розслідування щодо Іванова, який підозрювався у привласненні майна і переховувався від слідства, прокурор, з метою встановлення його місцезнаходження звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі.
Клопотання прокурор обґрунтував тим, що підозрюваний Іванов ймовірно підтримує зв'язок з братом в мережі «Skype» і таким чином можна встановити його місцезнаходження.
Слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора і надав дозвіл на зняття інформації в мережі «Skype» щодо спілкування брата підозрюваного Іванова строком на один місяць.
Через два тижні Іванов дійсно зв’язався з братом в мережі «Skype» і під час розмови повідомив йому своє місцезнаходження. Іванова було затримано.
До матеріалів кримінального провадження було додано протокол негласної слідчої дії де була відтворена розмова Іванова з братом та запис розмов брата підозрюваного в мережі «Skype» за два тижні.
Чи правильні дії прокурора?

55. Згідно інформації, яка була отримана в результаті міжнародної правової допомоги спеціальних відомств України та Республіки Туркменістан, з міста Мари до міста Дніпропетровськ був направлений поштовий вантаж
· медична вата, рулони якої використовувалися як контейнери для незаконного транспортування-перевезення на територію України особливо небезпечного наркотичного засобу (героїн) вагою 3 кг. Згідно цієї інформації даний вантаж повинен супроводжувати наркокур'єр Мухамедов (член організованого злочинного угруповання, зазначеного у оперативній розробці як «ОПГ-М»), який мав отримати вантаж на території України у місті Дніпропетровськ.
Слідчий УМВСУ м. Дніпропетровська Сініцин, а також слідчий СО УСБУ у Дніпропетровській області Рустамов одночасно внесли відповідні відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування за даним фактом.
Виходячи з ситуації, що склалася, слідчий Сініцин прийняв рішення самостійно провести негласну слідчу (розшукову) дію – контроль за вчинення злочину. Коли слідчий повідомив про своє рішення прокурора, той заперечував необхідність проведення контролю за вчиненням злочину, вважаючи, що в цьому випадку достатньо накласти арешт на кореспонденцію, та встановити особу, яка її отримує.
Яку форму контролю за вчиненням злочину треба використовувати в подібної ситуації? Дайте правову оцінку діям слідчого та прокурора.

56. У провадженні слідчого є такі матеріали досудового розслідування злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 і ч. 2 ст. 186 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42357 1 січня 2013 року та 16 січня відповідно:
1. Протокол допиту потерпілого Скворцова П.А., в якому зазначено: «1 січня я вирішив завітати до сусіда і після того, як вийшов із свого будинку по вул. Петровській, згадав, що забув замкнути двері на замок. Коли я повернувся додому, то виявив, що у мене вкрадено позолочений наручний годинник марки «Tissot» вартістю 6 тис. грн., який лежав на столі в коридорі. Номер годинника за паспортом – 15203540».
2. Протокол допиту свідка Леонідової В.В., в якому записано: «Я працюю продавцем одягу в магазині «Zara». 15 січня прямо у мене на очах невідомий чоловік схопив із манекену для одягу плащ вартістю 3 тис. грн. і вибіг із магазину. На мої крики зупинитись, він не відреагував, а навпаки почав втікати ще швидше».
3. Протокол допиту свідка Петренка З.К., в якому записано, що він 15 січня він перебував в магазині «Zara» й був очевидцем як якийсь чоловік вибігав із плащем з магазину, а продавець кричала йому навздогін, щоб він зупинився. В цьому чоловікові він впізнав свого знайомого Анучіна П.І., з яким він проживає в одному будинку.
4. Протокол обшуку, проведеного 16 січня в квартирі П.І. Анучіна. У протоколі вказано, що під час обшуку виявлено позолочений наручний годинник марки «Tissot», номер якого за паспортом – 15203540.
5. Протокол допиту Анучіна Петра Івановича (15 березня 1970 р. народження, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: м. Київ, вул. Енергетична, буд.3, кв.34, громадянина України, ніде не працюючого, неодруженого, раніше не судимого), в якому зазначено: «1 січня я проник у відчинені двері кв. № 5 буд. № 16 по вул. Петровській. Взяв наручний годинник марки «Tissot», який лежав у коридорі на столі, саме цей годинник виявлено під час обшуку моєї квартири 16 січня. Крім того, 15 січня я зайшов до магазину «Zara», схопив із манекену для одягу плащ і вибіг з ним із магазину. Ці злочини вчинив тому, що ніде не працюю, програв у карти велику суму».
Складіть письмове повідомлення про підозру Анучіну П.І.

Тема 12. Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування.

Питання для обговорення

1. Форми закінчення досудового розслідування.
2. Підстави закриття кримінального провадження. Процесуальний порядок закриття кримінального провадження.
3. Звільнення особи від кримінальної відповідальності. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності.
4. Порядок відкриття матеріалів іншій стороні.
5. Обвинувальний акт, його структура, зміст і значення. Реєстр матеріалів досудового розслідування та інші додатки до обвинувального акту.
6. Клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, його структура, зміст і значення.
7. Загальні положення та порядок продовження строку досудового розслідування.

Завдання

57. 11 квітня 2013 р. в квартирі №5 по вул. Іванова, буд.3 в м. Харкові, яка належить К.В. Козловій Бурцев С.А. (1978 р. народження, слюсар заводу «Світло шахтаря», громадянин України, уродженець і мешканець міста Харків, раніше не судимий) і Назаров В.Н. (1977 р. народження, тимчасово непрацюючий, громадянин України, уродженець і мешканець міста Харків, раніше не судимий) вживали спиртні напої разом з О.О. Лінник, М.П. Моісєєвим і К.В. Козловою. Перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, Бурцев С.А. почав вимагати від жінок повернути йому гроші, які на його думку, вони в нього вкрали під час попередньої п’янки. А коли вони відмовилися, він ударив Лінник О.О. ножем у живіт, чим завдав їй, згідно висновку судово-медичного експерта, тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Бурцеву С.А. було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження). Під час допиту підозрюваний Бурцев С.А. винним себе визнав і показав, що коли 11 квітня 2013 р. він вимагав від жінок повернути гроші, ніж, яким він і заподіяв Лінник О.О. удар у живіт, йому дав Назаров В.Н..
Вважаючи, Назарова В.Н., який дав Бурцеву С.А. ніж, співучасником вчинення злочину, слідчий повідомив його про підозру за ст. 15 і ч. 1 ст. 121 КК України.
Назаров В.Н. щодо повідомленої йому підозри винним себе не визнав і показав, що він дійсно дав ніж Бурцеву С.А., вважаючи, що той полякає Лінник О.О., але не вдарить її. Показання Назарова В.Н. підтвердили потерпіла Лінник О.О. і свідки Козлова К.В. та Моісєєв М.П. Вони показали на допитах, що Назаров В.Н. на прохання Бурцева С.А. дав йому ніж і сказав: «На, полякай, може, щось і буде».
Беручи до уваги, що Назаров не був обізнаний про злочинні дії, які мав намір вчинити Бурцев, дайте відповідь на питання: яке рішення потрібно прийняти слідчому щодо Назарова, та складіть відповідний процесуальний документ.

58. У провадженні слідчого є такі матеріали досудового розслідування:
1. Заява громадянина Федіна О.І. про вчинення щодо нього кримінального правопорушення (умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я), яка була подана прокуророві Київського району м. Харкова 19 березня 2013 р. та в якій він просив притягти Сотнікова М.П. до кримінальної відповідальності.
2. Протокол затримання Сотнікова М.П., складений 19 березня 2013 р. слідчим Київського РВВС в м. Харкові Іванюком А.А., якому було доручено розслідування вчиненого кримінального правопорушення. В протоколі вказано, що під час затримання у Сотнікова М.П. вилучено пістолет системи «ТТ» за №1728040.
3. Протокол допиту потерпілого Федіна О.І., в якому записані такі його показання: «18 березня 2013 р. близько 21.00 я разом зі своєю знайомою Вільчук В.П. гуляв в ЦПК ім. М. Горького. До нас підійшов п’яний чоловік, який почав лаятися нецензурними словами. У відповідь на мою вимогу залишити нас у спокої, хуліган ударив мене по обличчю, я впав, а невідомий завдав мені в цей час декілька ударів ногою по голові. На крики моєї знайомої Вільчук В.П. на місце події прибули співробітники міліції, які несли чергування в парку, затримали невідомого та доставили його в райвідділ міліції Київського району м. Харкова. В райвідділі невідомий назвав себе Сотніковим М.П. Під час фактичного затримання Сотнікова М.П. ще в парку співробітники міліції вилучили в нього пістолет».
4. Протокол допиту свідка Вільчук В.П., в якому містяться її показання, які за своїм змістом є аналогічними показанням, що були дані потерпілим Федіним О.І.
5. Постанова слідчого про приєднання до кримінального провадження як речового доказу пістолета системи «ТТ» за №1728040, а також протокол огляду пістолета.
6. Акт судово-медичного освідування Федіна О.І., яким встановлено заподіяння йому легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.
7. Письмове повідомлення про підозру Сотнікова М.П. за ч. 4 ст. 296 і ч. 1 ст. 263 КК України.
8. Протокол допиту підозрюваного Сотнікова М.П. (який родився 10 серпня 1988 року в м. Харкові, громадянина України, освіта – середня, який працює столяром на меблевій фабриці «Мрія» та проживає за адресою: м. Харків, вул. Енергетична, буд.3, кв.4, неодруженого, раніше не судимого), де записані такі його показання: «Винним себе в хуліганстві не визнаю. Федіна О.І. та Вільчук В.П. не знаю й раніше їх ніколи не бачив. Що я робив увечері в ЦПК ім. М. Горького, не пам’ятаю, тому що був дуже п’яний. У незаконному носінні зброї винним себе визнаю. Вилучений у мене пістолет я купив декілька місяців тому на ринку «Барабашова» у незнайомого мені чоловіка, дозволу на його носіння не маю».
9. Ухвала слідчого судді про обрання щодо Сотнікова М.П. запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Беручи до уваги зібрані матеріали кримінального провадження, визначте форму закінчення досудового розслідування та складіть відповідний процесуальний документ.

Тема 13. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування

Питання для обговорення

1. Види рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
2. Суб’єкти, строки та процесуальний порядок оскарження.
3. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора та рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг.
4. Ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування. Порядок оскарження ухвал слідчого судді.
5. Строки та процесуальний порядок оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора. Порядок вирішення скарги.

Завдання

59. Під час досудового розслідування слідчий провів обшук у квартирі підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 КК України Добровського, в процесі чого було тимчасово вилучено коштовні вироби, які, на думку слідчого, були надані підозрюваному як винагорода за вчинення злочину. Вважаючи це майно речовими доказами, та з метою запобігти їх відчуженню, слідчий звернувся у встановленому порядку до слідчого судді з клопотанням про арешт майна. Слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про арешт майна, вважаючи, що слідчий недостатньо обґрунтував своє клопотання, не довів необхідність застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження та пославшись на ч. 1 ст. 100, ст. 169 КПК України зобов’язав слідчого повернути майно підозрюваному.
Слідчий не погодився з ухвалою слідчого судді, вважаючи її необґрунтованою та оскаржив це рішення через сім днів через прокурора, який здійснював нагляд у формі процесуального керівництва, прокурору області. До прийняття остаточного рішення, слідчий залишив вилучене майно в матеріалах кримінального провадження.
Чи відповідають дії слідчого вимогам закону? Який порядок оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування?

60. Під час досудового розслідування потерпілий Іванов оскаржив рішення слідчого про закриття кримінального провадження через 15 днів з моменту його прийняття.
Слідчий суддя виніс постанову про відмову у відкритті провадження, зазначивши, що скарга подана після спливу строку на оскарження.
Наступного дня потерпілий Іванов повторно звернувся до слідчого судді зі скаргою, долучивши до неї заяву про поновлення строку на оскарження, вказавши, що протягом двох тижнів знаходився у відрядженні. Через 10 днів слідчий суддя розглянув скаргу за участю прокурора і виніс постанову про відмову у задоволенні скарги, вказавши, що це рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
Оцініть дії слідчого судді.

61. Підозрюваний Рябошапко під час досудового розслідування неодноразово звертав увагу слідчого Пархоменко на те, що до нього при затриманні, доставленні до РВВС, а також при відібранні пояснень, були застосовані недозволені методи, а саме постійні погрози, поводження, яке принижувало його гідність, катування. Крім того, неодноразово він та його адвокат подавали слідчому скарги та клопотання, в яких звертали увагу на ці факти.
Слідчий Пархоменко у своїх постановах відмовляв в задоволенні цих клопотань та скарг посилаючись на те, що їх необхідно подавати до прокурора, оскільки саме він здійснює нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю, а власне слідчий Пархоменко ніяких катувань до Рябошапко не застосовував.
Дайте оцінку діям слідчого. Який порядок оскарження дій та рішень слідчого передбачений законом?

Тема 14. Підготовче провадження

Питання для обговорення

1. Поняття і значення підготовчого провадження.
2. Порядок підготовчого судового засідання.
3. Рішення, що приймаються у підготовчому судовому засіданні.
4. Вирішення питань, пов’язаних із підготовкою до судового розгляду.
5. Порядок ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (кримінальної справи).

Завдання

62. Під час досудового розслідування підозрюваний Короленко та потерпілий Шавров уклали угоду про примирення. Прокурор направив обвинувальний акт та підписану сторонами угоду до суду. У судовому засіданні під час підготовчого провадження суддя відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України затвердив угоду та призначив судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Оцініть рішення судді. Який порядок проведення підготовчого судового засідання при вирішенні питання про затвердження угоди про примирення?
Той же випадок, але підозрюваний Короленко та потерпілий Шавров надіслали до суду клопотання, в яких вони просили суд провести судове засідання без їх участі, оскільки вони примирилися та підписали угоду про примирення, а значить їх участь у кримінальному провадженні вже не є необхідною. Враховуючи, що угоду складено відповідно до Закону і прокурор проти цього також не заперечує, головуючий затвердив угоду та ухвалив вирок.
Оцініть рішення судді.

63. Після підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню щодо Ткачука, обвинуваченого у вбивстві, суддя відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України постановив ухвалу про повернення обвинувального акта прокурору у зв’язку з тим, що він не відповідає вимогам КПК. В ухвалі суддя зазначив, що підставою для повернення обвинувального акта є те, що в ньому не міститься достатньо доказів, які б підтверджували винуватість обвинуваченого Ткачука. Тому направлення такого обвинувального акту до суду порушує вимоги ч. 2 ст. 9 КПК України, відповідно до якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.
Чи відповідає закону рішення судді? Які повноваження судді у підготовчому провадженні?

Тема 15. Судовий розгляд

Питання для обговорення

1. Судовий розгляд, його місце в системі кримінального процесу.
2. Загальні положення судового розгляду, їх характеристика.
3. Межі судового розгляду та процесуальний порядок їх зміни.
4. Процесуальний порядок зміни обвинувачення в суді.
5. Процесуальний порядок відмови від підтримання державного обвинувачення.
6. Процедура судового розгляду. Процесуальний порядок відкриття судового розгляду та здійснення підготовчих дій.
7. Суть, значення і процесуальний порядок судового розгляду (судового слідства).
8. Судові дебати. Зміст виступу в них учасників судового розгляду.
9. Процесуальний порядок постановлення вироку – акту правосуддя.
10. Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку.

Завдання

64. У судовому засіданні розглядалося кримінальне провадження у відношенні Убийвовка Л.К. який обвинувачувався у вбивстві, розбійному нападі та двох крадіжках. Обвинуваченого захищали три захисника Петренко, Умаров и Спірідонов, з якими обвинувачений уклав відповідні угоди. Через декілька днів судового розгляду Умаров захворів та не зміг далі брати участь у судовому розгляді. На черговому засіданні суду захисник Петренко звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення його із матеріалами кримінального провадження та поновлення судового розгляду. Своє клопотання Петренко мотивував тим, що коли він укладав угоду з обвинуваченим Убийвовком він взяв на себе обов’язки по захисту від обвинувачення його у вбивстві. Від обвинувачення у розбійному нападі підсудного захищав адвокат Умаров. Зараз він – Петренко – уклав з обвинуваченим додаткову угоду про захист його і від обвинувачення в розбійному нападі. Але при відкритті матеріалів стороною обвинувачення стороні захисту, при закінченні досудового розслідування він не звертав уваги на матеріали щодо інших злочинів, крім вбивства. Крім того, під час судового розгляду в нього виникли питання до свідків, які давали показання про причетність Убийвовка до розбійного нападу, однак цих запитань Петренко свідкам не задавав, тому що це не входило до предмету його захисту.
Яке рішення повинен прийняти суд? Яка процедура судового розгляду?

65. Поперечний обвинувачувався у тому, що він входив до складу злочинного угрупування та приймав участь у вбивствах та розбійних нападах. У ході досудового розслідування була проведена низка негласних слідчих (розшукових) дій, якими було доведено, що Поперечний приймав активну участь у діяльності злочинного угрупування. У судовому засіданні під час дослідження протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, обвинувачений Поперечний та його захисник заявили клопотання про виклик та допит осіб, які брали участь у проведенні цих негласних слідчих (розшукових) дій задля перевірки законності їх провадження та оцінки їх результатів. Прокурор заперечував проти цього і заявив, що можна ознайомитися із протоколами вказаних дій із видаленням відомостей, які не підлягають розголошенню в суді, але допит осіб, які брали участь у проведенні вказаних негласних слідчих (розшукових) дій є неможливим, оскільки вони є позаштатними співробітниками оперативних підрозділів.
Яке рішення повинен прийняти суд?

66. У судовому засіданні розглядалося кримінальне провадження у відношенні Немирі, обвинуваченого у вчиненні пограбування громадянина Присько, який був потерпілим у даному провадженні. У судовому засіданні потерпілий порушував порядок, голосно висловлював зауваження на дії суду, прокурора та сторони захисту. Коли головуючий зробив йому зауваження, Присько демонстративно вийшов із зали суду, заявивши, що він не вірить у об’єктивність та справедливість цього суду. При подальшому судовому розгляді прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення у відношенні Немирі. Після цього головуючий запропонував оголосити перерву задля надання прокуророві часу для узгодження відмови із керівником прокуратури, але прокурор заявив, що ця позиція вже узгоджена. Тоді суд пішов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Коли головуючий зайшов до нарадчої кімнати, але ще не встиг закрити двері, у залу судового засідання увійшов потерпілий та звернувся до суду із проханням надати йому можливість підтримувати обвинувачення, від якого відмовився державний обвинувач.
Як у цій ситуації повинен діяти суд?

67. У ході судового розгляду кримінального провадження по обвинуваченню Мойсика у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, прокурор дійшов висновку про необхідність зміни кваліфікації дій обвинуваченого на ст. 115 КК України. У зв’язку із цим він з’явився до судового засідання із новим обвинувальним актом, у якому сформулював змінене обвинувачення та обґрунтував прийняте рішення. Копії обвинувального акту він надав обвинуваченому та потерпілому. Після цього суд продовжив розгляд кримінального провадження і ухвалив вирок.
Оцініть дії та рішення прокурора. Оцініть дії суду. Який порядок зміни обвинувачення в судовому розгляді?

Тема 16. Судові рішення

(колоквіум)

Питання для обговорення

1. Поняття, значення та види судових рішень.
2. Правові властивості судових рішень.
3. Зовнішні властивості вироку (виключність, загальнообов'язковість, преюдиціальність).
4. Внутрішні властивості вироку (законність, обґрунтованість, вмотивованість і справедливість).
5. Види вироків.
6. Обвинувальний вирок, його види, підстави та порядок ухвалення.
7. Виправдувальний вирок, підстави та порядок його ухвалення.
8. Вимоги, що пред’являються законом до структури та змісту вироків.
9. Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку.
10. Види ухвал та порядок їх постановлення.
11. Вимоги закону до форми та змісту ухвал.
12. Порядок ухвалення судового рішення і процесуальне значення окремої думки судді.
13. Порядок проголошення та роз’яснення судового рішення.
14. Процедура внесення виправлень у судове рішення.
15. Порядок роз’яснення судового рішення.

Завдання

68. В матеріалах кримінального провадження щодо Альохіна (1975 р. народження, уродженця міста Львова, українця, освіта – 10 класів, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає в місті Донецьк по вул. Матросова, 8, кв. 14) і Юркевича (1953 р. народження, уродженця міста Дніпропетровська, українця, безпартійного, освіта – 8 класів, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає у місті Дніпропетровськ по вул. Зерновій, 3, кв. 17) є:
Заява громадянина Паніна, подана до Жовтневого РВВС про те, що 11 квітня на нього був учинений розбійний напад.
Протокол допиту потерпілого Паніна, в якому зазначено: «11 квітня близько 23.00 я повертався додому з роботи. На вулиці Озерній до мене підійшли двоє незнайомих людей і, погрожуючи ножем, відібрали наручний годинник марки «Маяк» із чорним циферблатом і монограмою «П.С.», демісезонне пальто сірого кольору з поясом, і гроші в сумі 600 грн. (п’ять купюр по 100 грн. та дві – по 50 грн.). Грабіжників я запам’ятав і зможу впізнати».
Слідчий СВ Жовтневого РВВС капітан міліції Хорін прийняв та зареєстрував заяву громадянина Паніна і вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Складений черговим Жовтневого РВВС 15 квітня протокол про затримання на ринку Альохіна та Юркевича і про вилучення в Альохіна наручного годинника марки «Маяк» із чорним циферблатом, який в подальшому був приєднаний слідчим до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ.
Протокол пред’явлення Паніну для впізнання Альохіна, в якому зазначено, що потерпілий Панін впізнав Альохіна як одного з тих, хто вчинив на нього розбійний напад.
Протокол пред’явлення Паніну для впізнання годинника, вилученого при затриманні Альохіна та Юркевича, в якому вказано: «Із пред’явлених мені годинників впізнаю годинник марки «Маяк» по монограмі «П.С.»
Протокол пред’явлення Паніну для впізнання Юркевича, де закріплено: «Пред’явлений Юркевич, який погрожував мені ножем, зростом і фігурою схожий на грабіжника Альохіна, але більш точно впізнати Юркевича не можу».
Протокол допиту свідка Зайцевої, де вказано: «Альохіна та Юркевича знаю добре. Це нерозлучні приятелі в усьому і, головним чином, у постійному пияцтві».
Повідомлення слідчого про підозру Альохіна та Юркевича від 16 квітня за ч. 2 ст. 187 КК України і ухвала слідчого судді про застосування щодо кожного з них запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.
Протокол допиту підозрюваного Альохіна, в якому зазначено: «Винним себе визнаю, напад на потерпілого вчинив разом зі своїм знайомим Миколою, прізвище і місце проживання якого не знаю. Микола погрожував Паніну ножем, який він мав, а я відбирав годинник, гроші і зняв з нього пальто. Микола взяв собі пальто, а я – годинник. Гроші поділили нарівно. Юркевич у вчиненні злочину участі не брав. Я сказав йому, що у мене після смерті батька залишився годинник і запропонував піти на ринок продати його, а потім випити. Під час продажу годинника нас обох затримали».
Протокол допиту підозрюваного Юркевича, де вказано: «Винним себе не визнаю. У нападі на Паніна участі не брав. Альохін сказав мені, що у нього після смерті батька залишився годинник, запропонував продати його на ринку, а потім випити. На ринку нас обох затримали. Раніше я цього годинника у Альохіна не бачив».
Цивільний позов Паніна про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої вчиненим злочином (3 тис. грн. – вартість викраденого пальта, 600 грн. – гроші, які були відібрані при розбійному нападі, 5 тис. грн. – моральна шкода).
Протоколи ознайомлення потерпілого Паніна, підозрюваних Альохіна та Юркевича з матеріалами досудового розслідування.
Обвинувальний акт, в якому сформульовано обвинувачення щодо Альохіна та Юркевича за ч. 2 ст. 187 КК України.
Ухвала суду про призначення судового розгляду (щодо Альохіна та Юркевича за ч. 2 ст. 187 КК України).
У судовому розгляді обвинувачені, потерпілий і свідки дали такі ж показання, що й на стадії досудового розслідування.
Складіть вирок.

Тема 17. Провадження в суді апеляційної інстанції

Питання для обговорення

1. Поняття і значення провадження в суді апеляційної інстанції.
2. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
3. Суб’єкти права на апеляційне оскарження. Порядок і строки апеляційного оскарження.
4. Вимоги до апеляційної скарги. Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг. Підстави та порядок залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови відкриття провадження. Наслідки подання апеляційної скарги.
5. Порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Ухвала про відкриття апеляційного провадження. Підготовка до апеляційного розгляду.
6. Межі перегляду судом апеляційної інстанції.
7. Порядок апеляційного розгляду. Підстави та порядок письмового апеляційного провадження.
8. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.
9. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.
10. Підстави закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції.
11. Судові рішення суду апеляційної інстанції. Структура та зміст ухвали суду апеляційної інстанції. Підстави ухвалення вироку судом апеляційної інстанції.
12. Особливості нового розгляду судом першої інстанції.


Завдання

69. За два дні до судового розгляду справи за обвинуваченням Артьомова у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, захисником обвинуваченого Єрофєєвим було заявлене клопотання про відкладення судового розгляду у зв’язку з його хворобою. При цьому, адвокат просив суд не розглядати справу за його відсутністю, оскільки вважає, що Артьомов не здатен самостійно здійснити свій захист через те, що він нещодавно переніс операцію з видалення пухлини головного мозку і тепер страждає від періодичного головного болю, запаморочень, швидкої втомленості та провалами у пам’яті (відповідні медичні документи знаходились в матеріалах кримінального провадження). Правова позиція сторони захисту на досудовому розслідуванні полягала у повному запереченні винуватості Артьомова у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Незважаючи на це, суд не визнав обов’язковою участь захисника, оскільки обвинувачений є дієздатним, розглянув справу і постановив вирок.
Як з’ясувалося у бесіді Артьомова з Єрофєєвим, перед початком слухання справи суддя сказав, що якщо Артьомов не буде оспорювати обставини, встановлені при розслідуванні і не буде наполягати на обов’язковій участі захисника, то йому буде призначене мінімальне покарання у вигляді штрафу у розмірі 800 грн. При цьому, як сказав Артьомов, йому дали підписати два документи, зміст яких він через сильне хвилювання усвідомити не зміг. Безумовно, ніяких документальних підтверджень його «розмови» з суддею у нього не було.
В матеріалах кримінального провадження дійсно були заява, підписана Артьомовим, про те, що він не заперечував проти слухання справи без участі захисника (при цьому Артьомов не відмовлявся від захисника) та заява, в якій він не заперечував про проведення в порядку ч. 3 ст. 349 КПК скороченого судового розгляду.
Адвокат Єрофєєв подав апеляцію на вирок суду першої інстанції, в якій просив скасувати вирок, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження, обґрунтувавши це рішення, по-перше, тим, що апеляція подана неналежним суб’єктом – адвокатом, який не брав участі в якості захисника у судовому розгляді, а, по-друге, тим, що в апеляції заперечуються обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Чи правильне рішення суду апеляційної інстанції? Яким чином повинен діяти адвокат в такій ситуації?

70. Вироком місцевого суду Матвєєва було визнано винним у вбивстві через необережність (ч. 2 ст. 119 КК України). Засуджений вирок не оскаржував, однак його захисник, вважаючи що в діях Матвєєва відсутній склад кримінального правопорушення, подав апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду. В ній він зазначив, що вирок суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим і просив його скасувати та ухвалити виправдувальний вирок.
Матвєєв, побоюючись, що його дії суд другої інстанції може перекваліфікувати на умисне вбивство, надіслав до апеляційного суду заяву про те, що він відкликає апеляцію свого захисника. Незважаючи на це, Матвєєв отримав повістку, в якій вказувалася дата апеляційного розгляду.
В ході апеляційного розгляду суддя-доповідач повідомив Матвєєва, що згідно зі ст. 403 КПК України відмовитись від апеляції може тільки та особа, яка подала апеляційну скаргу. Захисник не відмовився від своєї апеляції, заявивши, що його обов’язок як адвоката полягає в даній ситуації в тому, щоб невинуватий був виправданий. Тоді Матвєєв заявив, що він відмовляється від захисника і розриває договір з ним.
Назвіть осіб, які мають право подати апеляцію. Які вимоги закону до змісту апеляції та наслідки їх недодержання? Який порядок апеляційного оскарження?
Яким чином повинен діяти суд в наведеній ситуації?

71. До суду надійшов обвинувальний акт щодо Луньова та Задорожнього, яким на досудовому розслідуванні було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України. Саме за такою кваліфікацією дій обвинувачених підтримував державне обвинувачення прокурор в ході всього судового розгляду.
В судовому розгляді сторона захисту не оспорювала обставини, що встановлені на досудовому розслідуванні, і не заперечувала проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо них. Суд же при ухваленні вироку дійшов висновку, що дії обвинувачених кваліфіковані невірно і визнав Луньова та Задорожнього винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Прокурор подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції і просив суд скасувати вирок на підставі неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і ухвалити новий вирок, яким Луньов та Задорожній були б визнані винними у вчиненні саме розбою.
Апеляційний суд погодився з позицією прокурора і скасував вирок, обґрунтувавши однак це необхідністю дослідження обставин, які не досліджувалися в суді першої інстанції, і призначив новий розгляд в суді першої інстанції.
Чи правильне рішення апеляційного суду? Назвіть підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції і його особливості. Розкрийте зміст такої засади апеляційного провадження як недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого.

Тема 18. Провадження в суді касаційної інстанції

Питання для обговорення

1. Поняття провадження в суді касаційної інстанції, його загальна характеристика та відмінність від провадження в суді апеляційної інстанції.
2. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
3. Суб’єкти права на касаційне оскарження.
4. Порядок і строки касаційного оскарження. Вимоги до касаційної скарги. Підстави та порядок залишення касаційної скарги без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження.
5. Порядок відкриття касаційного провадження.
6. Підготовка касаційного розгляду.
7. Межі перегляду судом касаційної інстанції.
8. Касаційний розгляд. Порядок та умови письмового касаційного провадження.
9. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
10. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції.
11. Підстави та порядок закриття кримінального провадження судом касаційної інстанції.
12. Рішення суду касаційної інстанції. Структура та зміст ухвали суду касаційної інстанції.
13. Особливості нового розгляду справи після скасування судового рішення судом касаційної інстанції.


Завдання

72. Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова Черкасова було засуджено за вбивство з необережності. У вироку суду було зазначено, що спричиняючи удар в обличчя, Черкасов не міг передбачити падіння постраждалого Макарова, який перечипився через камінь, вдарився головою об бордюр і через черепно-мозгову травму загинув. Апеляційний суд Харківської області вирок суду першої інстанції за скаргою прокурора скасував і постановив новий вирок, яким засудив Черкасова за навмисне вбивство. У новому вироку апеляційний суд зазначив, що Черкасов, спричиняючи удар в обличчя Макарову, мав на меті поцілити йому в життєво важливе місце – примикання лобових пазух та очниць, що йому й вдалося. Неминучими наслідками таких дій стало спричинення постраждалому травми, яка була несумісна із життям. Стосовно обставин спричинення травми Макарову від удару головою об бордюр апеляційний суд у новому вироку нічого не зазначив. Черкасов на вирок апеляційного суду звернувся із касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Проте, суд касаційної інстанції своєю ухвалою відмовив у задоволенні касаційної скарги Черкасова. В своєму рішенні касаційний суд зазначив, що апеляційний суд повно, всебічно та неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження та докази на їх підтвердження. Посилання Черкасова в касаційній скарзі на обставину, що Макаров загинув від удару головою об бордюр, наслідком чого стала черепно-мозгова травма, несумісна із життям, касаційний суд до уваги не взяв, оскільки таку обставину суд апеляційної інстанції своїм вироком не встановив. Згідно ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні.
Надайте правову оцінку діям і рішенню суду касаційної інстанції.

73. Євсеєв засуджений місцевим судом за ч.2 ст. 186 КК України до п’яти років позбавлення волі. Цим же вироком частково був задоволений цивільний позов потерпілої.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
Засуджений подав касаційну скаргу на вирок, в якій просив замінити йому позбавлення волі на звільнення від відбування покарання з випробуванням, а прокурор подав касаційну скаргу, в якій зазначив, що суд першої інстанції помилково задовольнив цивільний позов частково.
Суд касаційної інстанції, розглянувши кримінальне провадження за касаційними скаргами засудженого та прокурора, дійшов висновку, що скарга прокурора є обґрунтованою та підлягає задоволенню. В той же час, суд касаційної інстанції визнав, що призначене Євсеєву покарання є надто м’яким та не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.
З урахуванням вказаних обставин, касаційний суд скасував вирок і повернув справу на новий судовий розгляд.
Дайте оцінку рішенню суду касаційної інстанції.

Тема 19. Провадження в Верховному Суді України

Питання для обговорення

1. Суть та підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України.
2. Суб’єкти права на звернення про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
3. Строк та порядок подання заяви про перегляд судових рішень. Вимоги до неї та правові наслідки їх недотримання.
4. Порядок допуску Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи до провадження.
5. Підготовка до перегляду судового рішення у Верховному Суді України.
6. Порядок розгляду справи Верховним Судом України.
7. Повноваження Верховного Суду України. Ухвали Верховного Суду України за результатами розгляду справи, їх структура та вимоги до них.

Завдання

74. Даниленко визнано винним та засуджено вироком Феодосійського міського суду АРК за ч. 3 ст. 368 КК України в редакції від 07.04.2011р. (одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара). Апеляційний суд АРК залишив скаргу Даниленко на вирок без задоволення, а вирок – без змін. Даниленко звернувся із касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який, розглянувши скаргу, постановив ухвалу про залишення скарги без задоволення, а рішення місцевого та апеляційного суду – без змін, уточнивши лише кваліфікацію дій засудженого і зазначивши, що його необхідно вважати засудженим за ч. 3 ст. 368 КК України в редакції закону від 11.06.2009 р. (одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище). Таким чином, суд касаційної інстанції допустив помилку і погіршив становище засудженого.
Даниленко звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд судового рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК України. У своїй заяві Даниленко послався на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по іншому кримінальному провадженню, у якій аналогічні дії засудженого кваліфіковано за ч. 2 ст. 368 КК України в редакції закону від 11.06.2009 р., чим обґрунтував неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. На цій підставі Даниленко просив скасувати ухвалу суду касаційної інстанції і ухвалити Верховним Судом України власне рішення, надавши правильну правову кваліфікацію його діям.
Отримавши заяву Даниленко, суддя-доповідач письмово повідомив Даниленко про те, що вона містить посилання на рішення касаційного суду, яким справу повернуто на новий судовий розгляд, а не розглянуто по суті. Цей факт, на думку судді-доповідача, усуває можливість відкриття провадження по цій заяві. У зв’язку із цим суддя-доповідач встановив місячний строк, протягом якого заявник зобов’язаний усунути вказані недоліки заяви.
Оцініть дії судді-доповідача. Охарактеризуйте порядок здійснення провадження у Верховному Суді України

75. Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова Кліменко засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до чотирьох років позбавлення волі. Суди апеляційної та касаційної інстанції залишили скарги засудженого без задоволення, а вирок суду – без змін. Засуджений Кліменко звернувся на підставі п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК України із заявою про перегляд судових рішень до Верховного Суду України. У своїй заяві він посилався на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по конкретному кримінальному провадженню, у якій подібне суспільно небезпечне діяння було кваліфіковано суддями за тією ж ч. 2 ст. 309 КК України, проте внесено зміни до вироку місцевого суду і призначено більш м’яке покарання. Суддя-доповідач здійснив перевірку відповідності заяви Кліменка вимогам закону і постановив ухвалу про допуск її до провадження.
Проаналізуйте підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України. Оцініть дії судді-доповідача та охарактеризуйте порядок допуску справи до провадження Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Тема 20. Провадження за нововиявленими обставинами

Питання для обговорення

1. Суть та підстави здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
2. Суб’єкти права подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та вимоги до неї.
3. Строк та порядок звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
4. Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами та порядок його здійснення.
5. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

Завдання

76. Вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 1 лютого 2013 р. Цапліна було визнано винним у тому, що у першій половині листопада 2010 року, будучи службовою особою ДП «Семенівкарайагролісгосп», він, перевищуючи свої службові повноваження, умисно в порушення вимог законодавства після завершення терміну дії лісорубного квитка серії 02 ЛКБ № 173652 організував та провів незаконну порубку дерев на території Машівської сільської ради Семенівського району Чернігівської області. Внаслідок перевищення Цапліним службових повноважень незаконною порубкою дерев державі спричинено збитки в сумі 350 164, 81 грн, що більш, ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і таким чином є тяжкими наслідками. Зазначеним вироком його було засуджено за ст.ст. 365 ч.3 та 246 КК України на 4 роки з позбавленням права обіймати посади майстра лісу та лісничого на строк 1 рік 2 місяці з конфіскацією незаконно добутого та звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. В апеляційному порядку вирок суду не оскаржувався.
2 жовтня 2013 р. Цаплін звернувся до Семенівського районного суду Чернігівської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вироку цього суду. В обґрунтування своїх вимог у заяві Цаплін вказав, що 26 серпня 2012 р. Чернігівським міжрайонним природоохоронним прокурором до господарського суду Чернігівської області було подано позов в інтересах держави про стягнення з ДП «Семенівкарайагролісгосп» збитків, заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства внаслідок порубки лісу на суму 350 164, 81 грн. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 13 вересня 2012 р. в задоволенні позову прокурора відмовлено. Рішення мотивовано тим, що лісорубний квиток серії 02 ЛБК № 173652 анульовано не було, тому мала місце не незаконна рубка без спеціального дозволу, а проведення рубки за наявності неанульованого лісорубного квитка без продовження його дії. Крім того, в рішенні суд вказав на відсутність заподіяних збитків, мотивуючи тим, що розроблена відповідно до лісорубного квитка деревина у повному обсязі взята на облік підприємством, фактів незаконної реалізації або нецільового використання не встановлено. Кошти від реалізації лісопродукції у повній мірі зараховані на рахунок підприємства та до державного бюджету сплачено збір за спеціальне використання лісових ресурсів, відповідно до обсягів заготовленої продукції.
З урахуванням того, що зазначені обставини не були відомі Семенівському районному суду на час судового розгляду кримінального провадження і доводять неправильність вироку, Цаплін вимагав скасувати його за відсутністю складу кримінального правопорушення і постановити виправдувальний вирок.
Суд, керуючись ч. 1 ст. 461 та ч. 3 ст. 464 КПК України, повернув заяву Цапліну, мотивувавши своє рішення тим, що строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами пропущено, оскільки з моменту постановлення рішення Господарським судом Чернігівської області пройшло більше трьох місяців. Крім того, суд вказав, що звернутись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами повинен прокурор, підтвердивши заяву матеріалами розслідування.
Вважаючи рішення суду необґрунтованим, Цаплін звернувся до юриста за консультацією.
Від імені юриста підготуйте розгорнуте письмове роз’яснення. Дайте правову оцінку рішенню Семенівського районного суду та сформулюйте рекомендації щодо подальших дій Цапліна.

77. Вироком Ленінського районного суду міста Севастополя від 10 вересня 2012 р. Левицький визнаний винним у тому, що з серпня 2011 по лютий 2012 р. він, діючи умисно для задоволення своїх особистих потреб, використовував приміщення своєї квартири як місце для вживання і виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини – кустарно виготовленого препарату з ефедрину (псевдоефедрину), обіг якої заборонено. Зазначеним вироком, який набрав законної сили, Левицький засуджений за ч. 1 ст. 317 і ч. 2 ст. 309 КК України до 2-х років 2-х місяців позбавлення волі.
25 лютого 2013 р. прокурор міста Севастополя звернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного вироку за нововиявленими обставинами, у якому просив скасувати вирок і виправдати Левицького за відсутністю в його діях складу злочину.
Свої вимоги прокурор обґрунтував результатами призначеного ним розслідування, у ході якого було встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 6 грудня 2012 року були внесені зміни до переліку наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770, відповідно до якої зі списку № 1 таблиці 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» і № 2 таблиці 1 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» виключена позиція «Кустарно виготовлені препарати з ефедрину, псевдоефедрину, фенілпропаноламіну (ФПА, норефедрин) або препаратів, які їх містять». Таким чином, кустарно виготовлений препарат з ефедрину (псевдоефедрин) з 6 грудня 2012 р. не є предметом злочину, передбаченого ст. 209 КК України.
Розглянувши заяву прокурора, суддя залишив її без задоволення, мотивувавши своє рішення тим, що відповідно до ч. 4 ст. 459 КПК України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається.
Дайте правову оцінку рішення судді. Виходячи з умов завдання, складіть відповідне судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

Тема 21. Особливі порядки кримінального провадження

Питання для обговорення

1. Поняття та види угод у кримінальному провадженні.
2. Особливості порядку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
3. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб.
4. Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх.
5. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності.
6. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
7. Особливості порядку кримінального провадження, що забезпечують охорону державної таємниці.
8. Кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.
9. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.

Завдання

78. Громадянину Колосову було повідомлено про підозру у вчиненні крадіжки з квартири Нагаєва. Під час досудового розслідування Колосов виявив бажання відшкодувати шкоду Нагаєву та укласти з останнім угоду про примирення, про що повідомив слідчого під час допиту. Однак слідчий про бажання Колосова укласти угоду Нагаєву не повідомив та зазначив, що Нагаєв такого клопотання не заявляв.
Під час судового розгляду суд з’ясував, що Колосов і Нагаєв не проти укласти угоду про примирення, з приводу чого прокурор висловив негативну думку. З’ясувавши думки вищевказаних осіб, суд ухвалив обвинувальний вирок в загальному порядку.
Оцініть дії слідчого. Які особи можуть брати участь в укладенні угоди про примирення та який порядок її укладення на досудовому та судовому провадженні? Як повинен вчинити суд?

79. Ковальову було вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України (санкція статті передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п’яти років). Під час досудового розслідування прокурор з підозрюваним Ковальовим уклали угоду про визнання винуватості і зазначили в ній узгоджене покарання строком на 5 років позбавлення волі. При цьому Ковальов раніше не судимий, у вчиненні злочину щиро розкаявся, за місцем навчання характеризується позитивно. Обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою прокурор направив до суду в порядку ст. 474 КПК України.
З’ясовуючи обставини, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, суддя Дзержинського районного суду м. Харкова під час підготовчого судового засідання дійшов висновку, що ця угода не відповідає вимогам КПК України та інших законів в частині узгодженого покарання.
Яке рішення має ухвалити суддя та з яких підстав?

80. Богомолов звернувся до слідчого судді із заявою про заподіяння йому тілесних ушкоджень. При реєстрації заяви у ЄРДР була внесена попередня кваліфікація, як тілесні ушкодження середньої тяжкості за обтяжуючих обставин (ч. 2 ст. 122 КК України). Після закінчення досудового розслідування в судовому засіданні захисник Богомолова ініціював укладення угоди між потерпілим і обвинуваченим, та від імені Богомолова, за його відсутністю у зв’язку з хворобою, уклав угоду про примирення. В судове засідання під час підготовчого провадження з’явився Богомолов та заявив, що тілесні ушкодження були нанесені йому рідним братом та він відмовляється від обвинувачення і просить закрити кримінальне провадження.
Дайте оцінку діям учасників кримінального провадження. Розкрийте загальні умови кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

81. Прокурором було внесено відомості до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України щодо громадянина Сахарова. Проведення досудового розслідування було доручено слідчому органів внутрішніх справ. Після отримання достатніх доказів для підозри Сахарова у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, слідчий склав повідомлення про підозру, але вручити його в день складення відповідно до ст. 278 КПК України, він не зміг, оскільки Сахаров перебував за межами України. Щодо Сахарова було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За наслідками виборів народних депутатів України Сахарова було обрано народним депутатом України.
Проаналізуйте процесуальний порядок кримінального провадження щодо народного депутата України. З якого часу на особу поширюється депутатська недоторканність? Як слід діяти слідчому в даній ситуації?

82. Косенко та Блудов разом святкували вісімнадцяту річницю з дня народження останнього. Перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вони за попередньою змовою вчинили крадіжку з продуктового магазину (ч. 2 ст. 185 КПК). На момент вчинення кримінального правопорушення Косенко виповнилося 13 років.
Після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчий органів внутрішніх справ з урахуванням правил обчислення строків у кримінальному провадженні розпочав досудове розслідування щодо Блудова у відповідності з вимогами параграфа 1 Глави 38 КПК. Провів необхідні слідчі дії, потім, керуючись ст. 292 КПК, склав клопотання про звільнення Блудова від кримінальної відповідальності і застосування до нього примусових заходів виховного характеру. Щодо Косенка кримінальне провадження закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Оцініть дії слідчого. Визначте особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх. Охарактеризуйте порядок застосування до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру.

83. Під час кримінального провадження по обвинуваченню Донця у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КПК, у слідчого виникли сумніви в його осудності. Змінивши запобіжний захід –заставу, що був обраний відносно Донця, на передання на піклування матері правопорушника з обов’язковим лікарським наглядом, слідчий призначив судово-психіатричну експертизу. У висновку експерта було зазначено, що Донець страждає психічною хворобою у формі шизофренії. Подальше розслідування дозволило слідчому зробити висновок, що на момент вчинення кримінального правопорушення Донець не був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії. Зважаючи на встановлені обставини, слідчий провів подальші процесуальні дії без участі Донця. Після закінчення досудового розслідування був складений обвинувальний акт, який разом з матеріалами кримінального провадження був спрямований прокурору.
Чи є порушення в діях слідчого? Охарактеризуйте особливості досудового розслідування та судового провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.


Тема 22. Виконання судових рішень

(колоквіум)

Питання для обговорення

1. Сутність, завдання та значення виконання судових рішень.
2. Набрання судовим рішенням законної сили, його наслідки. Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні.
3. Порядок звернення судового рішення до виконання.
4. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків.
5. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироків.

Тема 23. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження

Питання для обговорення

1. Загальні засади міжнародного співробітництва.
2. Міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій.
3. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція).
4. Кримінальне провадження у порядку перейняття.
5. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб.

Завдання

84. Генеральний прокурор України направив електронною поштою клопотання на поштову скриньку Генерального прокурора Російської Федерації про видачу Сивохіна (який мешкає по адресу: м. Москва, ул. Будівників, д. 17, к 20) для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення на території України злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України (крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб).
До електронного листа з клопотанням про видачу особи в Україну було приєднано відскановануі копію вироку щодо Сивохіна, копію паспорта громадянина України Сивохіна, аркуш паперу з текстом статті 185 КК України.
Після фактичної передачі з’ясувалося, що Сивохін після видачі вчинив злочин, передбачений ст. 187 КК України (розбій). На підставі цього, Генеральною прокуратурою України було направлено запит на отримання згоди від Генеральної прокуратури Російської Федерації для притягнення Сивохіна до кримінальної відповідальності за вчинення розбою.
Розкрийте правовий зміст поняття «видача особи (екстрадиція». Що таке межі кримінальної відповідальності виданої особи?
Проаналізуйте наведену процесуальну ситуацію.

85. Громадянин України Буйнов вчинив у 2005 році на території Молдови злочин, передбачений ст. 119 КК України (вбивство через необережність) .
07 березня 2013 року за проханням Міністерства юстиції Молдови, яке містило лише стислий виклад обставин справи, слідчим суддею Деснянського районного суду м. Києва Буйнова було взято під варту. Слідчий суддя обґрунтовував своє рішення тим, що Буйнов перебуваючи на свободі може повернутися до Молдови та сприятиме знищенню доказів.
29 квітня 2012 року до Генеральної прокуратури України надійшло разом з копією кримінальної справи звернення Міністерства юстиції Молдови про порушення Україною кримінального переслідування щодо Буйнова, оскільки той є громадянином України та постійно проживає в Україні.
12 травня 2012 року Генеральний прокурор України розглянув таке звернення і погодився перейняти кримінальне провадження щодо Буйнова. В подальшому проведення досудового розслідування було доручено прокурору Деснянського району м. Києва.
Під час досудового розслідування та судового розгляду Буйнов заперечував, що він має постійне помешкання в Україні. Також протягом судового розгляду компетентні органи Молдови надсилали протоколи допитів свідків до Деснянського районного суду м. Києва в провадженні якого перебували кримінальна справа по обвинуваченню Буйнова
За результатами досудового розслідування та судового розгляду Буйнова було засуджено та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Одразу після ухвалення вироку до Міністерства юстиції Молдови було надіслано копію цього судового рішення щодо Буйнова.
Зробіть правовий аналіз процесуальної ситуації.

86. Під час розслідування вчиненого на території України злочину з’ясувалося, що на території Польщі знаходиться свідок Завгородський, показання якого можуть відіграти важливу роль для розслідування злочину.
Враховуючи наближення новорічних свят і відсутність залізничних та авіаквитків до Польщі, слідчий направив до Польщі клопотання про проведення допиту Завгородського у режимі відеоконференції.
Після проведення допиту до України було надіслано диск з відеозаписом процедури допиту.
У яких випадках дозволяється проведення допиту у режимі відеоконференції?Чи було допущено порушення при проведенні допиту?

87. До Міністерства юстиції України 29 грудня 2012 року надійшов запит від Генеральної прокуратури Грузії про виконання вироку суду щодо громадянина України Михайлюка, який був засуджений до 9 років позбавлення волі за незаконне виробництво, зберігання та збут наркотичних засобів. У запиті зазначалося, що Михайлюк втік з грузинської в'язниці 20 листопада 2012 року та на теперішній час знаходиться на території України. Відбуте Михайлюком покарання склало 8 років 6 місяців позбавлення волі.
До запиту Генеральною прокуратурою Грузії було додано відомості про особу засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження); документ, що підтверджує громадянство України засудженого; текст статті Кримінального кодексу Грузії російською мовою, на підставі якої засуджено Михайлюка; копія вироку суду.
17 лютого 2013 року Московський районний суд м.Харкова отримав запит про виконання вироку суду Грузії. На наступний день судом було постановлено ухвалу про затрмиання Михайлюка та доставлення до суду. Наступне судове засідання було призначено на 29 березня 2013 р., про що було повідомлено прокурора. За результатами судового розгляду проведеного за участю Михайлюка, суд постановив ухвалу про виконання вироку суду Грузії повністю.
Чи було порушено вимоги закону? Чи правильно вчинив суд?

Тема 23. Кримінальний процес зарубіжних країн

(для самостійного вивчення)

1. Загальна характеристика кримінального процесу країн європейського континентального права.
2. Порушення кримінального переслідування, розслідування злочинів, основні положення доказового права та розгляд справ у судах присяжних у країнах загального права (Англії, Сполучених Штатах Америки).
3. Характеристика кримінально-процесуального законодавства країн СНД.























5. СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Апеляція (апеляційна скарга)
· процесуальний документ встановленої форми, в якому міститься звернення зацікавленої особи до вищестоящого суду з проханням переглянути рішення суду першої інстанції та слідчого судді, що не набрало законної сили.
Арешт майна – тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у порядку, встановленому КПК. Арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Аудіо-, відеоконтроль місця
· це різновид негласних слідчих (розшукових) дій, який полягає у застосуванні технічного обладнання у публічно доступному місці з метою фіксації відомостей (розмов, поведінки осіб, інших подій), які мають значення для кримінального провадження, без відома присутніх у ньому осіб.
Аудіо-, відеоконтроль особи – різновид втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.
Близькі родичі та члени сім’ї – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Відеоконференція
· це інформаційна технологія, що забезпечує одночасно двосторонню передачу, обробку, перетворення і візуалізацію інтерактивної інформації на відстань у режимі реального часу з допомогою апаратно-програмних засобів обчислювальної техніки.
Відсторонення від посади
· це захід забезпечення кримінального провадження, який полягає у тимчасовому, вимушеному недопущенні особи, яка знаходиться у певних службових відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, до виконання своїх функціональних обов’язків з підстав і в порядку, передбачених КПК.
Видача особи (екстрадиція) – видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави.
Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
· це різновид негласних слідчих (розшукових) дій, яке полягає в організації слідчим і оперативним підрозділом введення уповноваженої ними особи, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, в організовану групу чи злочинну організацію під легендою прикриття для отримання речей і документів, відомостей про її структуру, способи і методи злочинної діяльності, які мають значення для розслідування злочину або злочинів, які вчиняються цими групами.
Виправданий – обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
Вирок – рішення суду першої чи апеляційної інстанції про винуватість або невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення і про призначення їй покарання чи звільнення від покарання.
Висновок експерта – докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Внутрішнє переконання
· це тверда впевненість, яка склалася в кримінальному провадженні у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо правильності оцінки всіх наявних у провадженні відомостей і доказів і всіх встановлених фактів
Головуючий – професійний суддя, який головує при колегіальному судовому розгляді або здійснює його одноособово.
Державне обвинувачення – процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Дізнання – форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків.
Докази – фактичні дані, отримані у передбаченому кримінальним процесуальним кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Доказування
· це передбачена нормами кримінального процесуального закону діяльність уповноважених органів та їх посадових осіб, яка полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Документ – спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Домашній арешт – це запобіжний захід, який полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Допит
· це передбачена кримінальним процесуальним законом слідча дія, яка полягає в одержанні слідчим від свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта показань про обставини, що мають значення для кримінального провадження.
Досудове розслідування – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Досудове слідство – форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів.
Експерт – особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
Екстрадиційна перевірка – діяльність визначених законом органів щодо встановлення та дослідження передбачених міжнародним договором України, іншими актами законодавства України обставин, що можуть перешкоджати видачі особи (екстрадиції), яка вчинила злочин.
Екстрадиційний арешт – застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції).
Електронний браслет – електронний пристрій, що закріплюється на тілі підозрюваного або обвинуваченого з метою його дистанційної ідентифікації та відстеження місцезнаходження, який призначений для тривалого носіння на тілі і має вбудовану систему контролю від несанкціонованого зняття і пошкодження корпусу.
Єдиний реєстр досудових розслідувань
· це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у п. 2.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру.
Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом.
Закон України про кримінальну відповідальність – законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та закон України про кримінальні проступки).
Законні представники – батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності
· опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім’ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.
Залучення експерта та проведення судової експертизи
· це слідча дія, яка являє собою особливу, передбачену законом форму одержання нових знань, що мають значення для кримінального провадження, за допомогою проведення досліджень особами, які володіють спеціальними знаннями в галузі науки, техніки, мистецтві, ремеслі.
Запитувана сторона – держава, до компетентного органу якої направляється запит.
Запитуюча сторона - держава, компетентний орган якої звертається із запитом, або міжнародна судова установа.
Запобіжні заходи
· це різновид заходів забезпечення кримінального провадження попереджувального характеру, які застосовуються за наявності підстав і в порядку, встановленому законом, уповноваженими на те органами та посадовими особами відносно підозрюваного, обвинуваченого з метою забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Засади (принципи) кримінального провадження
· це визначальні, фундаментальні, імперативні положення щодо закономірностей і найбільш суттєвих властивостей кримінального процесу, які обумовлюють їх значення як засобу для захисту прав і свобод людини і громадянина, а також для врегулювання діяльності органів та посадових осіб, які ведуть кримінальне провадження.
Застава – запобіжній захід, який полягає у внесення коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.
Застосування електронних засобів контролю – закріплення на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження.
Засуджений – обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
Захисник – адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Заходи забезпечення кримінального провадження
· це передбачені кримінальним процесуальним законом заходи примусового характеру, які застосовуються компетентними особами та органами і за наявності підстав та в порядку, передбачених законом, з метою подолання негативних обставин, які перешкоджають вирішенню завдань кримінального провадження, та забезпечення виконання рішень органів досудового розслідування та суду.
Заявник – фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
· різновид втручання у приватне спілкування, який полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв’язку (знаки, сигнали, письмовий текст, зображення, звуки, повідомлення будь-якого виду).
Зняття інформації з електронних інформаційних систем
· різновид втручання у приватне спілкування, який полягає в одержані інформації, у тому числі із застосуванням технічного обладнання, яка міститься в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютер), автоматичних системах, комп’ютерній мережі.
Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
Імітування обстановки злочину
· це різновид контролю за вчиненням злочину, яке полягає в діях слідчого, уповноваженої особи, з використанням імітаційних засобів, які створять у оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення.
Керівник органу досудового розслідування – начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.
Керівник органу прокуратури – Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, міжрайонний прокурор, прокурор міста, району, прирівняні до них прокурори, та їх заступники, які діють у межах своїх повноважень.
Компетентний орган – орган, що здійснює кримінальне провадження, який звертається із запитом згідно з розділом ІХ КПК або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги.
Контрольована поставка
· це різновид контролю за вчиненням злочину, яка полягає в організації і здійсненні слідчим та оперативним підрозділом контролю за переміщенням (перевезенням, пересиланням, передачею, ввезенням, вивезенням з України чи транзитним переміщенням її територією) товарів, предметів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, з метою виявлення ознак злочину та фіксації фактичних даних про протиправні діяння осіб, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.
Контрольована закупка
· це різновид контролю за вчиненням злочину, яка полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, який перебуває у вільному обігу, з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила.
Кримінальне провадження – досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Малолітня особа – дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.
Методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій – це сукупність організаційних, практичних прийомів, у тому числі із застосуванням технічних засобів, які дозволяють у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, отримати інформацію про злочин або особу, яка його вчинила, без її відома.
Міжнародна правова допомога – проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою.
Мобільний контрольний пристрій – електронний пристрій, призначений для носіння спільно з електронним браслетом у випадку перебування підозрюваного або обвинуваченого поза місцями, обладнаними стаціонарним контрольним пристроєм, для відстежування його місцезнаходження за допомогою глобальних навігаційних супутникових систем GPS/ГЛОНАСС.
Момент затримання обчислюється з моменту, коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Накладення арешту на кореспонденцію
· різновид втручання у приватне спілкування, який полягає в забороні установам зв’язку та фінансовим установам вручення кореспонденції адресату без відповідної вказівки слідчого, прокурора.
Негласні слідчі (розшукові) дії – різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК.
Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження
· це різновид негласних слідчих (розшукових) дій, який полягає в діях слідчого чи уповноваженої особи, які дозволяють без відома власника чи володільця отримати зразки матеріалів, сировини, виробів тощо, у тому числі в публічно не доступних місцях.
Неповнолітня особа – малолітня особа, а також дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Обвинувачений – особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому КПК.
Обвинувачення – твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК.
Обвинувальний акт
· процесуальне рішення, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обстеження публічно не доступних місць, житла чи іншого володіння особи
· це різновид негласних слідчих (розшукових) дій, який полягає в таємному проникненні слідчого чи уповноваженої особи без відома власника чи володільця, приховано, під псевдонімом або із застосуванням технічних засобів у приміщення та інше володіння для встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи або безпосередньо з метою виявлення і фіксації слідів злочину, проведення огляду, виявлення документів, речей, що мають значення для досудового розслідування, виготовлення копій чи їх зразків, виявлення осіб, які розшукуються, або з іншою метою для досягнення цілей кримінального провадження.
Обшук
· це слідча дія, що являє собою процесуальне примусове обстеження приміщень, місцевості, окремих осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також установлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Огляд
· це слідча дія, що полягає у безпосередньому сприйнятті зовнішніх ознак матеріальних об'єктів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Огляд і виїмка кореспонденції
· різновид втручання у приватне спілкування, який полягає в негласному відкритті й огляді затриманої кореспонденції, на яку накладено арешт, її виїмці або знятті копії чи отриманні зразків, нанесенні на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнанні їх технічними засобами контролю, заміні речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.
Огляд трупа
· це слідча дія, що проводиться в місці його знаходження слідчим та/або прокурором за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря і полягає у безпосередньому сприйнятті зовнішніх ознак трупа з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Оперативна закупка
· це різновид контролю за вчиненням злочину, яка полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, обіг якого обмежений чи заборонений чинним законодавством, з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила.
Освідування
· це слідча дія, що полягає в огляді підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.
Особиста порука – запобіжний захід, який полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків відповідно до ст. 194 КПК і зобов’язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Особисте зобов’язання – запобіжний захід, який полягає у тому, що підозрюваний, обвинувачений зобов’язуються виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені ст. 194 КПК.
Перейняття кримінального провадження – здійснення компетентними органами однієї держави розслідування з метою притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені на території іншої держави, за її запитом.
Персональний трекер – електронний пристрій, виконаний у вигляді браслета, призначений для носіння на тілі підозрюваного або обвинуваченого, щодо якого обраний запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, зокрема, у вигляді домашнього арешту, з метою його дистанційної ідентифікації і відстеження його місцезнаходження за сигналами глобальної навігаційної супутникової системи GPS/ГЛОНАСС, який має вбудовану систему контролю несанкціонованого зняття і пошкодження корпусу.
Підозрюваний - особа, якій у порядку, передбаченому КПК, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Підслідність
· це якісна ознака процесу досудового розслідування, закріплена у кримінальному процесуальному законодавстві, за якою визначається конкретний слідчий підрозділ, компетентний здійснювати дізнання та досудове слідство за кримінальними правопорушеннями.
Підсудність це сукупність юридичних ознак (властивостей) кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів може здійснюватися кримінальне провадження.
Повідомлення – процесуальна дія, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Показання – відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для конкретного кримінального провадження.
Показаннями з чужих слів
· висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.
Потерпілий – фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Предмет доказування
· це юридично значимі фактичні обставини, які передбачені в кримінальному й кримінальному процесуальному законі й підлягають встановленню за допомогою доказів для прийняття рішень у кримінальному провадженні в цілому або по окремих правових питаннях.
Пред'явлення для впізнання
· це самостійна слідча дія, яка полягає в пред'явленні свідку, потерпілому, підозрюваному в передбаченому законом порядку певного об' єкта, для того щоб вони могли встановити його тотожність або відмінність з тим об' єктом, який спостерігали раніше, зберегли в пам'яті і про який давали показання
Привід – примусове супроводження особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
Притягнення до кримінальної відповідальності – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Прокурор – Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники, помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники, заступники прокурорів, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Процесуальні витрати
·це передбачені кримінальним процесуальним законом витрати, пов'язані із здійсненням кримінального провадження, які відшкодовуються державою певним суб'єктам кримінального процесу і підлягають стягненню з осіб, визнаних винними у вчиненні злочину чи, в окремих випадках, зараховуються на рахунок держави.
Процесуальні рішення – правозастосовчі акти, прийняті судом, суддею, слідчим суддею, прокурором, органами досудового розслідування, які містять відповіді на правові питання, що виникають під час кримінального провадження, та владні приписи про правові дії.
Процесуальний строк – встановлений законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжок часу, у межах якого учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Пульт моніторингу (стаціонарний) – персональний комп'ютер з відповідним програмним забезпеченням, призначений для обробки і відображення інформації про виконання підозрюваним або обвинуваченим, щодо якого обрано запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, встановлених обмежень;
Пульт моніторингу (мобільний) – комплекс портативних переносних пристроїв, що забезпечує налаштування роботи електронних браслетів, прийом та ідентифікацію сигналів електронних браслетів, а також обробку й відображення інформації про поведінку підозрюваних або обвинувачених.
Ретранслятор – електронний пристрій, призначений для розширення зони прийому сигналів електронного браслета стаціонарним або мобільним контрольним пристроєм.
Речові докази – матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Розмір мінімальної заробітної плати – грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.
Розумні строки
· це строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Свідок – фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Слідчі (розшукові) дії – дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Слідчий – службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому ст. 247 КПК, – голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Слідчий експеримент
· це слідча дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор у присутності понятих, а в необхідних випадках за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проводить інші необхідні досліди чи випробування.
Спеціаліст – особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
Спеціальний слідчий експеримент
· це різновид контролю за вчиненням злочину, який полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.
Спостереження за особою в публічно доступних місцях
· це різновид негласних слідчих (розшукових) дій, який полягає у візуальному спостереженні за особою слідчим чи уповноваженою особою для фіксації її пересування, контактів, поведінки, перебування в певному, публічно доступному місці тощо або застосуванні з цією метою спеціальних технічних засобів для спостереження.
Спостереження за річчю або місцем у публічно доступних місцях
· це різновид негласних слідчих (розшукових) дій, який полягає у візуальному спостереженні за певною річчю або певним місцем слідчим чи уповноваженою особою для фіксації її переміщення, контактів з нею певних осіб, подій у певному місці для перевірки відомостей під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину або застосуванні з цією метою спеціальних технічних засобів для спостереження.
Стаціонарний контрольний пристрій – комунікаційний пристрій, що забезпечує безперервний цілодобовий прийом і передачу даних від електронного браслета до сервера моніторингу та голосовий зв'язок підозрюваного, обвинуваченого з черговим пульту моніторингу уповноваженого підрозділу МВС.
Сторони кримінального провадження – з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених КПК; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Суд апеляційної інстанції – Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційний суд області, міст Києва та Севастополя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суд касаційної інстанції – Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суд першої інстанції – районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження.
Суддя – голова, заступник голови, суддя Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя, а також присяжний.
Судове провадження – кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, а також за нововиявленими обставинами.
Судова експертиза
· це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового та судового слідства
Тимчасова видача – видача на певний строк особи, яка відбуває покарання на території однієї держави, іншій державі для проведення процесуальних дій з її участю та притягнення до кримінальної відповідальності з метою запобігання закінченню строків давності або втраті доказів у кримінальній справі.
Тимчасовий арешт – взяття під варту особи, розшукуваної за вчинення злочину за межами України, на строк, визначений цим Кодексом або міжнародним договором України, до отримання запиту про видачу (екстрадицію).
Тимчасове вилучення майна – захід забезпечення кримінального провадження, який полягає у фактичному позбавленні підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасовий доступ до речей і документів – захід забезпечення кримінального провадження, який полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом це захід забезпечення кримінального провадження, який здійснюється шляхом вилучення слідчим, прокурором, іншою уповноваженою службовою особою документів, які посвідчують користування спеціальним правом, та тимчасового обмеження підозрюваного у користуванні цим правом.
Тримання під вартою – винятковий запобіжний захід, який полягає у позбавленні волі на певний строк підозрюваного, обвинуваченого і триманні їх у місцях попереднього ув'язнення.
Угода про визнання винуватості
· це угода між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим), в якій названі сторони узгоджують умови відповідальності підозрюваного або обвинуваченого залежно від його дій після початку кримінального провадження або після вручення письмового повідомлення про підозру щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення.
Угода про примирення
· це угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, в якій узгоджуються умови відповідальності підозрюваного або обвинуваченого за умови вчинення ним дій, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Уповноважений оперативний підрозділ – оперативний підрозділ, який входить до складу державного органу, визначеного у статті 246 КПК України, залучений за рішенням керівництва органу до здійснення або участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії.
Уповноважена особа – співробітник (працівник) уповноваженого оперативного підрозділу, залучений за рішенням керівника до проведення або участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії, інші особи, залучені за рішенням слідчого, прокурора, оперативного підрозділу.
Уповноважений (центральний) орган – орган, уповноважений від імені держави розглянути запит компетентного органу іншої держави або міжнародної судової установи і вжити заходів з метою його виконання чи направити до іншої держави запит компетентного органу про надання міжнародної правової допомоги.
Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу
· це різновид негласних слідчих (розшукових) дій, який полягає в застосуванні технічного обладнання для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу, систем зв’язку та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв’язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.
Учасники кримінального провадження – сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник.
Учасники судового провадження – сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.
Цивільний відповідач –фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред’явлено цивільний позов у порядку, встановленому кримінальним процесуальним кодексом.
Цивільний позивач – фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому кримінальним процесуальним кодексом, пред’явила цивільний позов.
























6. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) ТА ПІДСУМКОВИЙ
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Опис предмета курсу


Курс
Напрям,
освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика
навчального курсу
(структура залікового
кредиту)

Кількість кредитів ECTS: 7,5



Модулів: 3


Змістовних модулів: 6


Загальна кількість годин: 270



Тижневих годин: 4-6

0304
“Право”

6.030402
“Бакалавр”
Обов’язкова:




Модуль І
Лекції: 94
Колоквіум: 8
Практичні заняття: 62


Модуль ІІ
Індивідуальна робота: 12





Модуль ІІІ
Самостійна робота: 114


Види контролю: поточний модульний контроль, іспит



Організація поточного модульного контролю

Оцінювання знань студентів з курсу «Кримінальний процес» здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів при ПМК є відповідні частини навчальної програми, засвоєння яких перевіряється під час ПМК.
Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу відповідного змістовного модуля, здатності осмислити зміст теми чи розділу навчальної програми, умінь застосувати отримані знання при вирішенні професійних завдань.
Об’єктами поточного модульного контролю знань студентів з кримінального процесу є:
– успішність на практичних заняттях;
– виконання модульних контрольних завдань.
Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістовного модуля.
Критеріями оцінювання поточного модульного контролю є:
– результати роботи студентів на практичних заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, рівень знань за результатами практичних занять, самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань) – від 0 до 2 балів;

· оцінка за модульну контрольну роботу – від 0 до 3 балів.
Виконання модульних контрольних завдань може проводитися у різних формах (тестування, відповіді на теоретичні питання, вирішення практичних завдань).
Перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року.
Підсумковий бал за результатами ПМК оформлюється під час останнього практичного заняття відповідного семестру.
Загальна кількість балів за ПМК при вивченні кримінального процесу складає 30 балів. Кожен модуль оцінюється у 5 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента і враховується при визначенні балів за підсумковий контроль знань.
У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом деканату відповідного факультету скласти їх до наступного ПМК. Час та порядок складання визначається деканатом відповідного факультету і кафедрою.



7. САМОСТІЙНА РОБОТА

Самостійна робота
· вид позааудиторної роботи студента навчального характеру. Вона спрямована на вивчення програмного матеріалу навчального курсу.
Під час самостійної роботи студент повинен самостійно опрацювати конспекти лекцій, літературу, нормативні акти, судову практику до тем, що виносяться на практичні заняття.
Формами самостійної роботи є:

· виконання домашніх завдань;

· доопрацювання матеріалів лекції;

· робота в інформаційних мережах;

· опрацювання додаткової літератури;

· складання конспектів тем, що виносяться для самостійного вивчення;

· підготовка контрольних навчальних заходів.


8. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА студентІВ

Відповідно до вимог «Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців» однією з форм організації навчання поряд з аудиторними заняттями (лекції, колоквіуми, практичні заняття) та самостійним вивченням окремих тем у межах навчальної дисципліни є індивідуальна робота студентів.
Виконання індивідуальної роботи дає можливість студенту закріпити та поглибити теоретичні і практичні знання, отримані в процесі вивчення окремих тем курсу, навчитися самостійно працювати з різними інформаційними джерелами, інтерпретувати матеріали періодичної літератури, аналізувати навчальну та наукову літературу, правозастосовну практику, отримати навички науково-дослідної роботи.
Індивідуальна робота студентів з дисципліни «Кримінальний процес» здійснюється шляхом виконання одного або декількох видів індивідуальних творчих або науково-дослідних завдань, які обираються студентом з урахуванням його творчих можливостей, навчальних здобутків та інтересів за узгодженням із викладачем, який веде лекції або практичні заняття або за його рекомендацією. Він же надає консультації, забезпечує контроль за якістю виконання завдання та оцінює роботу. Індивідуальні завдання мають бути завершені, подані викладачеві і (за необхідності) захищені до закінчення навчального курсу, але не пізніше, ніж за місяць до іспиту.
Індивідуальна робота студентів з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» включає такі основні види завдань:

· підготовка наукових доповідей;

· підготовка курсових робіт;

· підготовка рефератів (есе);

· анотування прочитаної додаткової літератури з курсу;

· розробка схем, таблиць;

· складання термінологічних словників;

· підготовка та публікація тез доповідей на конференціях;

· підготовка та публікація наукових статей.
За узгодженням з викладачем індивідуальна робота також може виконуватись шляхом:

· дослідження практичних ситуацій;

· складання задач;

· розробки тестових завдань;

· розробки планів-конспектів навчальних занять, сценаріїв ділових ігор;

· написання газетних статей та повідомлень у блог;

· здійснення літературних перекладів іншомовних джерел з питань кримінального процесу;

· пошук в комп’ютерних мережах додаткового навчального матеріалу до запропонованих викладачем тем;

· збір інформації та ознайомлення із зарубіжним досвідом, що стосується певної навчальної (наукової, практичної) проблеми.
Рішенням кафедри можуть бути передбачені й інші види творчих завдань та індивідуальних науково-дослідних завдань.
За індивідуальну роботу студент має можливість одержати максимально 20 балів.
































9. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС»

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з кримінального процесу здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Результати ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, також – від 0 до 50 балів.
ПКЗ з кримінального процесу проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння використовувати отримані знання.
Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включено три питання.
До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку згідно з наступною шкалою:

Оцінка за шкалою ЕСТS

Визначення
Оцінка за національною шкалою
Оцінка за
100-бальною шкалою, що використовується в НУ «ЮАУ»


А

Відмінно – відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок

5


90-100




В

Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками



4



80-89



С

Добре – в цілому правильна робота з певною кількістю незначних помилок


75-79


D

Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків


3



70-74



Е

Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії


60-69





Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти



2

35-59


F

Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс



1-34






































10. ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ для підготовки до іспиту З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛИНИ «КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС»

1. Поняття та сутність кримінального процесу, його завдання і роль в державному механізмі запобігання злочинності та охороні прав особи.
2. Загальна характеристика нового Кримінального процесуального кодексу України.
3. Поняття кримінальної процесуальної форми, її значення для кримінального провадження.
4. Співвідношення кримінального процесу з іншими галузями права та суміжними науками.
5. Система кримінального процесу. Стадії та окремі провадження, їх загальна характеристика.
6. Поняття кримінально-процесуальних функцій. Функції обвинувачення, захисту, правосуддя. Суб’єкти, які їх здійснюють.
7. Кримінальне процесуальне законодавство України.
8. Поняття засад (принципів) кримінального провадження, їх система та класифікація.
9. Правовий зміст верховенства права як загальної засади кримінального провадження.
10. Законність у кримінальному провадженні.
11. Рівність перед законом і судом як засада кримінального провадження.
12. Повага до людської гідності як засада кримінального провадження.
13. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність як засада кримінального провадження.
14. Недоторканність житла чи іншого володіння особи як засада кримінального провадження.
15. Таємниця спілкування як засада кримінального провадження.
16. Невтручання у приватне життя як засада кримінального провадження.
17. Недоторканність права власності як засада кримінального провадження.
18. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини як засада кримінального провадження.
19. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких як засада кримінального провадження та його реалізація.
20. Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення як засада кримінального провадження.
21. Забезпечення права на захист як засада кримінального провадження та його реалізація.
22. Доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень як засада кримінального провадження.
23. Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості як засада кримінального провадження.
24. Безпосередність дослідження показань, речей і документів як засада кримінального провадження.
25. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності як засада кримінального провадження та його реалізація.
26. Принципи публічності та диспозитивності та їх реалізація у кримінальному провадженні.
27. Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами як засада кримінального провадження.
28. Розумні строки як засада кримінального провадження.
29. Мова, якою здійснюється кримінальне провадження.
30. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального провадження. Поняття сторін кримінального провадження.
31. Суд як орган правосуддя. Функції і повноваження суду.
32. Слідчий суддя у кримінальному провадженні: його функція та повноваження. Законний склад суду. Територіальна та інстанційна підсудність.
33. Прокурор, його функції і повноваження на різних стадіях кримінального провадження.
34. Органи досудового розслідування. Їх повноваження у кримінальному провадженні.
35. Повноваження керівника органу досудового розслідування, слідчого та оперативних підрозділів.
36. Підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, їх процесуальне становище.
37. Поняття захисту в кримінальному процесі. Захисник, його процесуальне становище у кримінальному провадженні. Випадки обов'язкової участь захисника у кримінальному провадженні.
38. Потерпілий, його права та обов’язки у кримінальному провадженні. Представник потерпілого.
39. Цивільний позивач і цивільний відповідач, їх права і обов’язки у кримінальному провадженні. Підстави, умови і значення розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
40. Свідок у кримінальному провадженні. Особи, які не можуть бути допитані як свідки. Права та обов'язки свідка, його відповідальність.
41. Форми використання спеціальних знань у кримінальному провадженні. Експерт, спеціаліст, їх права та обов’язки.
42. Заявник як суб’єкт кримінального провадження.
43. Процесуальні права та обов’язки понятих у кримінальному провадженні. Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Підстави для відводу прокурора, слідчого, захисника, представника, спеціаліста, перекладача, експерта, секретаря судового засідання.
44. Поняття доказів у кримінальному провадженні. Класифікація доказів та її практичне значення.
45. Властивості доказів. Належність, допустимість, достовірність та достатність доказів. Визнання судом доказів недопустимими.
46. Доказування у кримінальному провадженні: поняття, мета, елементи та суб’єкти. Обставини, які підлягають доказуванню.
47. Процесуальні джерела доказів та їх характеристика.
48. Форми фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення: їх форма та зміст.
49. Поняття процесуальних строків, їх значення, класифікація та порядок обчислення.
50. Форми відшкодування шкоди, завданої злочином, у кримінальному провадженні.
51. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
52. Види заходів забезпечення кримінального провадження, їх класифікація та загальні правила застосування.
53. Характеристика заходів кримінального провадження, спрямованих на забезпечення явки особи: виклик, судовий виклик, привід.
54. Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження, спрямований на забезпечення виконання процесуальних обов’язків.
55. Процесуальний порядок застосування заходів кримінального провадження, спрямованих на встановлення обставин кримінального провадження: тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, відсторонення від посади, тимчасовий доступ до речей і документів, тимчасове вилучення майна.
56. Процесуальний порядок застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження, спрямованого на забезпечення цивільного позову.
57. Загальні положення про запобіжні заходи. Їх види, мета та підстави застосування.
58. Процесуальний порядок обрання, продовження, зміни та скасування запобіжного заходу у вигляді застави.
59. Процесуальний порядок обрання, продовження, зміни та скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
60. Процесуальний порядок затримання особи. Види та строк затримання.
61. Процесуальний порядок початку досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розслідувань.
62. Поняття та види підслідності.
63. Підстави та процесуальний порядок об’єднання та виділення матеріалів кримінального провадження.
64. Строки досудового розслідування. Процесуальний порядок продовження строків досудового розслідування.
65. Слідчі (розшукові) дії: поняття, класифікація та вимоги до їх проведення.
66. Процесуальний порядок допиту. Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи.
67. Пред’явлення для впізнання: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
68. Поняття та мета обшуку, види обшуку, процесуальний порядок проведення.
69. Огляд як слідча (розшукова) дія: мета, види, процесуальний порядок проведення.
70. Слідчий експеримент як слідча (розшукова) дія: мета та процесуальний порядок проведення.
71. Поняття та процесуальний порядок проведення освідування особи. Гарантії прав і законних інтересів особи при проведенні освідування.
72. Підстави та процесуальний порядок залучення експерта та проведення експертизи. Отримання зразків для експертизи.
73. Поняття та підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
74. Втручання у приватне спілкування при проведенні досудового розслідування кримінальних правопорушень: різновиди, процесуальний порядок проведення.
75. Контроль за вчиненням злочину як негласна слідча (розшукова) дія: форми, підстави та процесуальний порядок проведення.
76. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи як негласна слідча (розшукова) дія: мета та процесуальний порядок проведення.
77. Спостереження за особою, річчю або місцем та аудіо-, відеоконтроль місця як негласні слідчі (розшукові) дії: мета та процесуальний порядок проведення.
78. Підстави та процесуальний порядок повідомлення про підозру. Зміст повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
79. Підстави та порядок зупинення досудового розслідування. Відновлення досудового розслідування.
80. Форми закінчення досудового розслідування. Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків.
81. Закриття кримінального провадження як форма закінчення досудового розслідування. Підстави та процесуальний порядок.
82. Звільнення особи від кримінальної відповідальності як форма закінчення досудового розслідування. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності.
83. Відкриття матеріалів іншій стороні: значення, процесуальний порядок та правові наслідки невиконання.
84. Структура, зміст і значення обвинувального акту. Додатки до обвинувального акту.
85. Процесуальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
86. Процесуальний порядок оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора.
87. Процесуальний порядок здійснення підготовчого провадження. Вирішення питань, пов’язаних із підготовкою до судового розгляду.
88. Загальні положення судового розгляду.
89. Межі судового розгляду. Зміна та доповнення обвинувачення. Відмова від підтримання державного обвинувачення.
90. Процесуальний порядок відкриття судового засідання.
91. Суть, значення і процесуальний порядок судового розгляду (судового слідства).
92. Судові дебати. Зміст виступу в них учасників судового розгляду. Останнє слово обвинуваченого (підсудного).
93. Процесуальний порядок постановлення вироку – акту правосуддя.
94. Види судових рішень у судовому провадженні у першій інстанції. Вимоги до судових рішень, порядок їх ухвалення.
95. Вирок суду, його структура. Види вироків та особливості їх мотивування.
96. Процесуальний порядок внесення виправлень у судове рішення та його роз’яснення.
97. Провадження в суді присяжних.
98. Спрощене провадження в суді першої інстанції щодо кримінальних проступків.
99. Поняття апеляційного провадження та його загальна характеристика.
100. Строки і процесуальний порядок подання апеляцій на судові рішення. Доповнення, зміна, відкликання апеляцій, подання на них заперечень.
101. Учасники апеляційного провадження та їх процесуальне становище.
102. Процесуальний порядок апеляційного розгляду. Підстави проведення письмового апеляційного провадження.
103. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.
104. Види судових рішень суду апеляційної інстанції. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції.
105. Вирок суду апеляційної інстанції та особливості його мотивування.
106. Сутність і завдання провадження в суді касаційної інстанції.
107. Учасники касаційного провадження, їх процесуальне становище. Строки та процесуальний порядок касаційного оскарження судових рішень.
108. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції.
109. Рішення суду касаційної інстанції, їх види та особливості мотивування.
110. Підстави та процесуальний порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України.
111. Підстави та порядок здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
112. Порядок кримінального провадження на підставі угод. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим. Угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
113. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
114. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх.
115. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
116. Процесуальний порядок відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
117. Виконання судових рішень у кримінальному провадженні: поняття, значення та процесуальний порядок. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків, та порядок їх розв’язання.
118. Загальні засади та види міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.
119. Поняття та види міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій; порядок її надання.
120. Порядок видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиції). Тимчасовий та екстрадиційний арешт: підстави, строки, процесуальний порядок.
121. Підстави і порядок виконання вироків іноземних держав. Порядок передачі засуджених осіб.


















11. СПИСОК ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Бережний О. І. Преюдиціальність судових рішень у кримінальних справах / О. І. Бережний. – Х. : Вид. СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2004. – 176 с.
Беспалько І. Л. Система принципів кримінального процесу та проблема їх класифікації: монографія / І. Л. Беспалько. – Х. : Фінн, 2011. – 216 с.
Гавриш Т. С. Теорія та практика міжнародної правової допомоги в кримінальних справах: монографія / Т. С. Гавриш. – Х. : Право, 2006. – 192 с.
Гловюк І. В. Судова діяльність у досудових стадіях кримінального процесу : монографія. – Одеса : Фенікс, 2010. – 230 с.
Гриненко С. О. Реалізація принципу безпосередності у досудових стадіях кримінального процесу України: монографія / С. О. Гриненко. – Х. : Оберіг, 2008. – 224 с.
Грошевий Ю. М. Вибрані праці / Ю. М. Грошевий; упорядники: О. В. Капліна, В. І. Маринів. – Х. : Право, 2011. – 656 с.
Грошевий Ю. М. Правові властивості вироку – акту правосуддя / Ю. М. Грошевий. – Х. : Укр. юрид. акад., 1994. – 48 с.
Грошевий Ю. М., Стахівський С. М. Докази і доказування у кримінальному процесі: наук. - практ. посіб. / Ю. М. Грошевий, С. М. Стахівський. – К. : КНТ, 2006. – 272 с.
Гуценко К. Ф., Головко Л. В., Филимонов Б. А. Уголовный процесс западных государств / К. Ф. Гуценко. – Изд. 2-е, доп. и испр. – М. : Зерцало, 2002. – 528 с.
Давиденко С. В. Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування: монографія / С. В. Давиденко. – Х. : Фінн, 2008. – 296 с.
Досудове розслідування кримінальних справ: навч.- практ. посіб. / Ю. М. Грошевой, В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило; за заг. ред. Ю. М. Грошевого. – Х. : Фінн, 2009. – 328 с.
Зеленецкий В. С. Проблемы формирования совокупности доказательств в уголовном процессе: монография / В. С. Зеленецкий. – Х. : Вост.- регион. центр гуманитар.- образоват. инициатив, 2004. – 108 с.
Зеленецкий В. С., Куркин Н. В. Обеспечение безопасности субъектов уголовного процесса: монография / В. С. Зеленецкий, Н. В. Куркин. – Х. : КримАрт, 2000. – 404 с.
Зеленецкий В. С., Глинская Н. В. Теория и практика обоснования решений в уголовном процессе Украины: монография / В. С. Зеленецкий, Н. В. Глинская. – Х. : Страйд, 2006. – 336 с.
Зейкан Я. П. Захист у кримінальній справі: наук.-практ. комент. / Я. П. Зейкан. – К. : КНТ, 2007. – 600 с.
Капліна О. В. Правозастосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права: монографія / О. В. Капліна. – Х. : Право, 2008. – 296 с.
Карпенко М. О. Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх: монографія / М. О. Карпенко. – Х. : Фінн, 2009. – 240 с.
Корчева Т. В. Проблеми діяльності захисника в досудовому провадженні та в суді першої інстанції / Т. В. Корчева. – Х. : Видавець ФО-П Вапнярчук Н. М., 2007. – 200 с.
Лобойко Л. М. Принцип диспозитивності в кримінальному процесі України: монографія / Л. М. Лобойко. – Донецьк : Юрид. акад. М-ва внутр. справ: Ліра лтд., 2005. – 216 с.
Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 318 с.
Маркуш М. А. Принцип змагальності в кримінальному процесі України: монографія / М. А. Маркуш. – Х. : Вид. ФО-П Вапнярчук Н. М., 2007. – 208 с.
Марочкін І. Є., Крючко Ю. І., Москвіч Л. М. та ін. Статус суддів: навч.-практ. посіб. / За ред. проф. Марочкіна І. Є. – Х. : ФО-П Вапнярчук Н. В., 2006. – 584 с.
Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве / М. М. Михеенко. – К., 2012. – 161 с.
Мірошников І. Ю. Судове слідство в апеляційній інстанції: монографія / І. Ю. Мірошников. – Х. : Право, 2007. – 192 с.
Молдован В. В., Молдован А. В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США / В. В. Молдован, А. В. Молдован. – К. : Юрінком Iнтер, 1999. – 399 с.
Навроцька В.В. Засада диспозитивності та її реалізація в кримінальному процесі України : монографія / Львівський ДУВС. – Львів, 2010. – 439с.
Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів / В. Т. Нор. – Л.: Вища шк., 1978. – 111 с.
Погорецький М. А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: монографія / М. А. Погорецький. – Х.: Арсіс, ЛТД, 2007. – 576 с.
Прокопенко О.Б. Право на справедливий суд: концептуальний аналіз і практика реалізації. – Х.: ФІНН, 2011.- 247 с.
Сакара Н. Ю. Проблема доступності правосуддя у цивільних справах. – Х. : Право, 2010. – 256 с.
Смирнов А. В. Модели уголовного процесса / А. В. Смирнов. – СПб.: Наука, 2000. – 224 с.
Татаров О. Ю. Досудове провадження в кримінальному процесі України: теоретико-правові та організаційні засади (за матеріалами МВС) : монографія / О. Ю. Татаров. - Донецьк : ТОВ "ВТП Промінь", 2012. - 640 с.
Тищенко О. І. Застосування та оскарження запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в досудовому провадженні у кримінальних справах: навч.- практ. посіб. / О. І. Тищенко. – Х. : Фінн, 2011. – 132 с.
Тітко І. А. Оцінні поняття у кримінально-процесуальному праві України: монографія / І. А. Тітко. – Х. : Право, 2010. – 216 с.
Толочко А. Н. Судебный приговор и его мотивировка: учеб. пособие / А. Н. Толочко. – Киев: УМК ВО, 1991. – 87 с.
Туманянц А. Р. Контрольні функції суду у сфері кримінального судочинства / А. Р. Туманянц. – Х. : Основа, 2000. – 108 с.
Шаренко С. Л. Кримінально-процесуальні проблеми застосування примусових заходів медичного характеру / С. Л. Шаренко. – Х. : Право, 2002. – 208 с.
Шевчук С. Судовий захист прав людини: Практика Європейського Суду з прав людини у контексті західної правової традиції. – Вид. 3-тє. – К.: Реферат, 2010. – 848 с.
Шило О.Г. Теоретико-прикладні основи реалізації конституційного права людини і громадянина на судовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України: монографія / О. Г. Шило. – Х. : Право, 2011. – 472 с.
Шумило М.Є., Тетерятник Г.К. Охорона прав і законних інтересів особи, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру, на стадії досудового розслідування: монографія. – Донецьк: ДЮІ МВС, 2012. – 214 с.
Яновська О. Г. Концептуальні засади функціонування і розвитку змагального кримінального судочинства: монографія / НАВС. – К.: Прецедент, 2011. – 303с.




























ЗМІСТ

1.
Вступ................................................................................................



2.
Програма навчальної дисципліни «Кримінальний процес»...........................................................................




3.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].........................................................................................




4.
Завдання до практичних занять, колоквіумів та самостійної роботи.......................................................................




5.
Словник основних термінів..................................................



6.
Поточний (модульний) та підсумковий контроль [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] студентів.........................................................................................




7.
Самостійна робота....



8.
Індивідуальна робота студентів..



9.
Критерії оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни «Кримінальний процес»........................................




10.
Програмні питання для підготовки до іспиту з[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]...............................................................




11.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]...................................................





















Навчальне видання



Навчально-методичний
посібник

для самостійної роботи
та практичних занять
з навчальної дисципліни
«Кримінальний процес»
(відповідно до вимог ECTS)

для студентів III курсу

У к л а д а ч і: БАБАЄВА Олександра Володимирівна,
БЕСПАЛЬКО Інна Леонідівна,
БЕРЕЖНИЙ Олександр Іванович,
ВАПНЯРЧУК В’ячеслав Віталійович,
ВЕРХОГЛЯД Олена Володимирівна,
ГРИНЕНКО Сергій Олександрович,
ГРОШЕВИЙ Юрій Михайлович,
ДАВИДЕНКО Світлана Василівна,
ДРОЗДОВ Олександр Михайлович,
ІЩЕНКО Валерій Миколайович,
КАПЛІНА Оксана Володимирівна,
КАРПЕНКО Михайло Олегович,
КОРЧЕВА Тетяна Всеволодівна,
КУТОМАНОВ Дмитро Євгенович,
МАРИНІВ Володимир Іванович,
МИРОШНИЧЕНКО Тетяна Миколаївна,
МІРОШНИКОВ Іван Юрійович,
ПЕРЕПЕЛИЦЯ Сергій Іванович,
ПОВЗИК Євген Викторович,
ТИЩЕНКО Ольга Ігорівна,
ТРОФИМЕНКО Володимир Михайлович,
ТУМАНЯНЦ Ануш Робертівна,
ФІЛІН Дмитро Віталійович,
ФОМІН Сергій Борисович,
ХОМАТОВ Юрій Валерійович,
ШИЛО Ольга Георгіївна








13PAGE 15


13PAGE 148915




Заголовок 1 Заголовок 5 Заголовок 715

Приложенные файлы

  • doc 8366678
    Размер файла: 633 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий