Zagalna_ekolgiyaTesti_1_LD_6_03_12

Тести з навчальної дисципліни "Загальна екологія"

Переселення особин окремих видів рослин і тварин за межі їх ареалів або місцевості вважають одним із етапів акліматизації:
так;
ні.

Просторове розміщення рослин за ярусами, у вертикальній структурі біоценозів, спостерігається як у наземній, так і в підземній частині:
так;
ні.

За значенням щільності (атомної маси) марганець, хром, ванадій відносять до типових "важких металів":
так;
ні.

Тварини, рослини, мікроорганізми і віруси, які піддавались генетичній трансформації, називаються трансгенними організмами:
так;
ні.

Водяний пар відносять до парникових газів:
так;
ні.

Сонячне випромінювання є довгохвильовим, тоді як випромінювання земної кулі – короткохвильовим, тому сонячне випромінювання проникає крізь атмосферу і нагріває земну поверхню:
так;
ні.

Шляхи біогенних елементів у біогеоценозі паралельні потокам енергії:
так;
ні.

За наявності в атмосфері декількох шкідливих речовин, що спрямовують сумарну дію, їх сумарна концентрація, для збереження екологічної безпеки території, має перевищувати одиницю:
так;
ні.



В "озонових дірах" (у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) відбувається локальне падіння концентрації [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] на 0,01 – 0,04%:
так;
ні.

Значення ГДК розроблені не лише для атмосфери, природних вод, ґрунтів, продуктів харчування, а також для донних відкладів:
так;
ні.

Антропогенна діяльність впливає не лише на екзогенні, але і на деякі ендогенні геологічні процеси:
так;
ні.

У біогеохімічних циклах беруть участь всі хімічні елементи періодичної системи Д. І. Менделєєва:
так;
ні.

Чадний газ (СО) відносять до надзвичайно небезпечних шкідливих речовин у повітряному басейні урбанізованих територій:
так;
ні.

Величина водневого показника (рН) для типових кислотних опадів знаходяться у межах від 5,6-5,5 до 1,5:
так;
ні.

Сукупність взаємопов’язаних природних об’єктів, переважно тих, що підлягають особливій охороні, в межах фізико-географічного чи адміністративно-територіального простору доповнюють один одного, забезпечують екологічну стабільність, називається природно заповідним фондом:
так;
ні.

Одиницею вимірювання радіоактивності у системі СІ є бекерель:
так;
ні.



Зазвичай біохімічне споживання кисню визначається протягом 5 діб (БСК5), а значення повного БСК протягом 30 діб:
так;
ні.

У суперництві з іншими системами виживає (зберігається) та із них, яка найкраще сприяє надходженню енергії й використовує максимальну її кількість найефективніше:
так;
ні.

Для формування родючості ґрунтового шару потужністю у 20-30 см достатньо 5-10 років:
так;
ні.

У Світовому океані біомаса продуцентів менша, ніж біомаса консументів:
так;
ні.

Показники якості питних підземних вод визначають іншими державними стандартами, ніж показники вод суші господарсько-питного водопостачання:
так;
ні.

Використання відходів як вторинних матеріальних або енергетичних ресурсів називають знешкодженням відходів:
так;
ні.

Принцип емерджентності полягає в тому, що за мірою об’єднання компонентів чи підмножини в більш великі функціональні одиниці у них виникають нові властивості, що були відсутні на попередньому рівні:
так;
ні.


Відносна дія фактора тим більша, чим ближчий цей фактор до мінімуму порівняно з іншими:
так;
ні.

Експлеренти – це види, що швидко розмножуються і швидко поширюються:
так;
ні.

Асоціація характеризуються однорідним видовим складом, однаковою структурою та одноманітними абіотичними умовами:
так;
ні.

Редуценти – це організми, що здійснюють поступову мінералізацію екскрементів і рослинного опаду:
так;
ні.

Здатність організму витримувати певну амплітуду коливання фактора називається екологічною валентністю:
так;
ні.

Повітря як екологічний фактор є не лише середовищем, де відбуваються життєві процеси, але одним із джерел споживання:
так;
ні.

Демпінг – це масовий вилов риби:
так;
ні.

До не відновлювальних джерел енергії відносять кам’яне вугілля, нафту, газ тощо:
так;
ні.

Склерофіти – рослини, що повністю занурені у воду:
так;
ні.

Сезонний поліморфізм – це відмінність осіб різних поколінь, що розвиваються в різні пори року:
так;
ні.


Флора – історично сформована сукупність всіх видів рослин на даній території (акваторії):
так;
ні.

Продуценти – це організми, які в процесі фотосинтезу трансформують світлову енергію в потенційну енергію хімічних зв’язків, що зосереджується в органічних сполуках:
так;
ні.

Косна речовина – сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів:
так;
ні.

Оліготрофи – рослини, що ростуть тільки на родючих грунтах і містять всі необхідні елементи мінерального живлення та достатню кількість гумусу:
так;
ні.

Фітомеліорація – це комплекс заходів, що передбачає покращання природного середовища шляхом культивації або підтримки природних тваринних угруповань:
так;
ні.

Водоохоронні зони – це природоохоронна територія регульованої господарської діяльності, що створюється для підтримання сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм:
так;
ні.

"Екологічні" захворювання є результатом негативного впливу забрудненого середовища:
так;
ні.

Екологія – це наука, яка вивчає умови існування живих організмів у середовищі, в якому вони проживають:
так;
ні.
Повністю компенсувати один екологічний фактор іншим неможливо:
так;
ні.

Популяція – це сукупність рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів і певної ділянки земної поверхні, які пов’язані між собою обміном речовин та енергією:
так;
ні.

Біотоп – історично сформований взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов’язаних між собою обміном речовин та енергією:
так;
ні.

Екосистема – основна одиниця біосфери:
так;
ні.

Поняття біосфера ввів В.І.Вернадський:
так;
ні.

Мезотрофи – рослини, що ростуть на грунтах помірно збагачених мінеральними речовинами:
так;
ні.

Родючість – це штучна зміна природно-територіальних компонентів із метою оптимального використання потенціалу земель:
так;
ні.

Ценопопуляція – сукупність особин виду чи підвидового таксону в певному фітоценозі:
так;
ні.

50. Холоднокровні тварини – це організми, які незалежно від температури навколишнього середовища підтримують температуру тіла на одному рівні:
так;
ні.

51. Величину популяції у біомасі чи кількість особин, що віднесені до деякої одиниці простору називають щільністю популяції:
так;
ні.

52. Спроможність популяції до збільшення кількості називають фізіологічним пристосуванням:
так;
ні.

53. Загибель особин у популяції називається ємністю середовища:
так;
ні.

54. Співвідношення різних вікових груп у популяції називається репродуктивним потенціалом:
так;
ні.

55. Види народжуваності, котрі використовують під час характеристики популяції: потенціальна (фізіологічна), реалізована (екологічна), репродуктивна, істинна (генетична), натуральна:
так;
ні.

56. Розподіл особин популяції у просторі може бути: загальним, усередненим:
так;
ні.

57. Внесення в якесь середовище нових, не характерних для нього несприятливих фізичних, хімічних та біологічних агентів, або перевищення природного середньобагаторічного рівня цих агентів, називається – забрудненням середовища:
так;
ні.

58. Основна особливість життя – здатність еволюціонувати і безперервно адаптуватися до зовнішніх умов, що змінюються:
так;
ні.

59. Парниковий ефект – зростання температури атмосфери внаслідок збільшення в ній вмісту парникових газів:
так;
ні.
60. Евтрофи – рослини, які живуть на дуже збіднілих грунтах:
так;
ні.

61. Екологічна ніша – це певний фізичний простір з характерними для нього екологічними умовами, які визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає ставлення до абіотичних факторів середовища існування та функціональну роль у біоценозі:
так;
ні.

62. Біосфера – це сукупність екосистем планети Земля:
так;
ні.

63. Біохімічний цикл здійснюється за рахунок сумісної дії біотичної та абіотичної трансформації:
так;
ні.

64. Екологічний фактор – це будь-який фактор середовища , котрий прямо або опосередковано впливає на живий організм, хоча б у період однієї фази його існування:
так;
ні.

65. Мезофіти – рослини, які мають середню витривалість перебування без води:
так;
ні.

66. Під екологічною валентністю розуміють діапазон дії екофактора , в якому можливе існування організму (виду):
так;
ні.
67. Коменсалізм – це форма співжиття особин різних видів, коли коменсал живе за рахунок іншого організму:
так;
ні.

68. Антропогенні фактори – це екзогенний вплив на екосистеми планети Земля:
так;
ні.

69. Вікова структура популяції – це закономірне співвідношення статей особин, що розмножуються:
так;
ні.

70. Екосистема – це комплекс організмів та середовища їх існування з усіма взаємозв’язками і взаємодією між ними:
так;
ні.

71. Редуценти – це організми, які завершують цикл руйнації органічних речовин:
так;
ні.

72. Екологічний резерв екосистеми – це будь-які зовнішні впливи, що виводять систему із стану рівноваги:
так;
ні.

73. Вовк – це паразит:
так;
ні.

74. Основним змістом сучасної екології є дослідження взаємовідносин організмів із середовищем на популяційно-біоценотичному рівні, вивчення біологічних макросистем більш вищого рангу: екосистем, біосфери, їх продуктивності та енергетики:
так;
ні.

75. Живі організми освоїли чотири основні середовища місця проживання: наземно-повітряне, водне, ґрунтове, живі організми (кожний з яких являє собою цілий світ для заселення його паразитами або симбіонтами):
так;
ні.

76. Від температури залежить процес фотосинтезу та транспірації; найінтесивніше процеси проходять за температури 200-250С, фотосинтез сповільнюється за температури 300-350С і припиняється за температури 400-450С:
так;
ні.


77. Піраміда чисел Елтона відображає співвідношення енергетичних еквівалентів на одиницю часу кожного кільця трофічного ланцюга:
так;
ні.

78. Піраміда біомас відображає співвідношення мас живої речовини кожного кільця трофічного ланцюга:
так;
ні.

79. Піраміда енергій відображає співвідношення кількості особин у харчовому ланцюгу:
так;
ні.

80. Біосфера – глобальна екосистема Землі, що складається з величезної кількості екосистем:
так;
ні.

81. Людина виникла в Природі і може існувати тільки в ній, зберігаючи себе і середовище свого існування:
так;
ні.

82. Предметом екології є вивчення законів формування, функціонування, розвитку і загибелі екосистем та пов’язаних з ними таких властивостей, як стійкість, продуктивність і надійність функціонування:
так;
ні.

83. Найпростішим об'єктом у екології є молекула:
так;
ні.

84. Змінна енергетики природної системи в межах 1%, зазвичай, не виводить природну систему із врівноваженого стану:
так;
ні.

85. Організми можуть мати широкий діапазон толерантності до даного фактора і вузький до іншого:
так;
ні.

86. Вода як екологічний фактор одночасно належить до групи кліматичних та едафічних факторів (ґрунту):
так;
ні.

87. Моноцен – система, що складається з популяції та її середовища (демотопу), у межах якої реалізуються акції, реакції та коакції:
так;
ні.

88. Використання й переробка людиною природних ресурсів супроводжується поверненням у біосферу інших компонентів – залишків або відходів:
так;
ні.

89. Екосистема може функціонувати без додаткової "порції" енергії із зовні:
так;
ні.

90. Трофічні зв’язки в угрупованнях – це механізми передачі енергії від одного організму до іншого:
так;
ні.

91. Кислотним дощем називають дощ, водневий показник якого більший 5.6:
так;
ні.

92. Клітина є об’єктом вивчення екології:
так;
ні.

93. Безвідходна технологія є ідеальною моделлю виробництва, яка за раціонального використання природних ресурсів і енергії дозволяє повністю скоротити обсяг відходів, що викидаються в навколишнє середовище під час виробництва й використання кінцевої продукції:
так;
ні.

94. Сонячне випромінювання внаслідок контакту з частками атмосфери підлягає частковому розсіюванню і відбиванню:
так;
ні.
95. Кліматичні фактори не визначають умови життя в будь-якому місці на Землі, а їх цифрові значення не дають порівняльну характеристику середовища:
так;
ні.

96. Живий організм, рослинний чи тваринний залежить від середовища, а середовище змінюється внаслідок діяльності організмів:
так;
ні.

97. Накопичення в повітрі великої кількості пари сірчаної кислоти може спричинити появу кислотних дощів:
так;
ні.

98. Кожна система може розширюватися чи звужуватися до безмежності, живий організм може перевищити критичні розміри, які зумовлюються його енергетикою і залежать від факторів існування та умов живлення:
так;
ні.

99. З одного трофічного рівня екологічної піраміди на інший переходить у середньому не більше 90% енергії:
так;
ні.

100. Динаміку популяцій вивчає підрозділ загальної екології:
аутекологія;
синекологія;
демекологія;
синекологія;
екосистемологія.

101. Стенобіонтні організми – це організми:
з широким діапазоном пристосування до середовища;
з вузьким діапазоном пристосування до середовища;
у стані фізіологічного оптимуму до середовища;
у стані песимуму до середовища;
що перебувають у критичному стані.




102. Будь-який елемент середовища, здатний в тій чи іншій мірі, прямо чи опосередковано впливати на живі організми хоча б протягом однієї фази їх розвитку, називають:
екологічним мінімумом;
екологічним фактором;
екологічним максимумом;
екологічним песимумом;
екологічним оптимумом.

103. "Лімітуючим фактором процвітання організму може бути як min так і max впливу"– стверджує:
закон мінімуму Лібіха;
закон Коммонера;
закон толерантності Шелфорда;
закон константності Вернадського;
закон необоротності еволюції Долло.

104. Екосистема – це:
просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії;
фізичний простір з властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування;
стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках;
частина біосфери (за деякими уявленнями, з часом вся біосфера), перетворена людьми за допомогою опосередкованого впливу [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] з метою якнайкращої відповідності соціально-економічним потребам [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];
частина [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], корінним чином перетворена [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і техногенні об'єкти ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] тощо).










105. Гомеостаз – це:
стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках;
просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії;
фізичний простір із властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування;
обмін речовиною, енергією та інформацією системи з зовнішнім середовищем, а також окремих частин системи між собою;
наявність у певного об’єкта (точки, системи) фізико-хімічних властивостей (рівня висот, тиску, температурних характеристик, електромагнітної зарядженості тощо), що створюють можливість виконати роботу.

106. Термофіли – це:
група рослин, які можуть рости за умов досить низьких температур;
група рослин, які розвиваються за умов високих температур, можуть переносити температуру до 700 С (верблюжа колючка) і, зазвичай, гинуть за температури < 00 С;
група рослин, які витримують температуру пожеж, рослини саван з грубою корою і тонкошкірим насінням;
група рослин, які витримують значне забруднення атмосферного повітря;
група рослин, які маловимогливі до родючості ґрунту.

107. Неморозостійкі рослини – це рослини, які:
переносять низькі температури, але гинуть як тільки в тканинах починає утворюватися лід (однорічні рослини);
сильно пошкоджуються або гинуть за температури вище 00 С (рослини дощових тропічних лісів, водорості теплих морів), (температура 20 100 С);
ростуть у регіонах із сезонним кліматом і холодними зимами (дерева, кущі, багаторічні трави, озимина);
витримують значне забруднення атмосферного повітря;
маловимогливі до родючості грунту.






108. За ступенем адаптації до високих температур виділяють жаровитривалі рослини (еукаріоти) – це:
рослини, що пошкоджуються за температури 300400 С (квіткові рослини, с.-г. рослини, водні);
рослини сухих місцезростань (степів, пустель, саван) переносять 0,5 год нагрівання до 500600 С;
термодійні бактерії і деякі види синьо-зелених водоростей, які можуть жити в жарких умовах;
сильно пошкоджуються або гинуть за температури вище 00 С (рослини дощових тропічних лісів, водорості теплих морів), (температура 20100 С);
витримують температуру пожеж, рослини саван з грубою корою і товстошкірим насінням.

109. Гідатофіти – це:
рослини частково занурені у воду ;
водні рослини, що загалом або майже повністю занурені у воду (ряска, елодея);
наземні вологолюбні групи рослин (верба, калюжниця, осока);
рослини здатні накопичувати в тканинах велику кількість води (молочай, алое, агава, кактуси);
витримують температуру пожеж, рослини саван із грубою корою і тонкошкірим насінням.

110. Гігрофіти – це:
рослини, частково занурені у воду ;
водні рослини, що загалом або майже повністю занурені у воду (ряска, елодея);
наземні вологолюбні групи рослин, які розселяються у місцях підвищеної вологості (верба, калюжниця, осока);
рослини, здатні накопичувати в тканинах велику кількість води (молочай,алое, агава, кактуси);
витримують температуру пожеж, рослини саван із грубою корою і товстошкірим насінням.

111. Сукуленти – це:
рослини, здатні накопичувати в тканинах велику кількість води (молочай, алое, агава, кактуси);
сухі рослини (на вигляд), жорсткі кущі або трави, не містять у собі вологу, а інтенсивно її випаровують (верблюжа колючка, полин, ковила);
наземні вологолюбні групи рослин (верба, калюжниця, осока);
рослини, частково занурені у воду;
рослини, що витримують температуру пожеж.


112. Залежно від кількості кисню і його розподілу у стоячій воді, виділяють дистрофні водойми – це:
небагаті на корм ( глибоководні озера з низькою температурою, багаті на кисень, з прозорою водою);
багаті на корм (неглибокі водойми, висока температура, водойма зелена, невелика кількість кисню);
бідні на корм (велика кількість гумінових кислот, кисла реакція, коричнева вода);
багаті на корм, із низькою концентрацією кисню.

113. Залежно від кількості кисню і його розподілу у стоячій воді, виділяють оліготрофні водойми – це:
небагаті на корм ( глибоководні озера з низькою температурою, вода прозора, багата на кисень);
багаті на корм (неглибокі водойми, висока температура, водойма зелена, невелика кількість кисню);
бідні на корм (велика кількість гумінових кислот, кисла реакція, коричнева вода);
багаті на корм, з низькою концентрацією кисню;
немає правильних відповідей.

114. Об’єднання тварин одного виду по дві або більше особин, з метою виживання в певних межах – це:
груповий ефект;
масовий ефект;
внутрішньовидова конкуренція;
хижацтво;
паразитизм.

115. Ефект, зумовлений перенаселенням середовища організмами до максимальної чисельності виду – це:
груповий ефект;
масовий ефект;
внутрішньовидова конкуренція;
популяція;
мутуалізм.

116. Виділіть типи корисно нейтральних взаємодій:
протокооперація, мутуалізм;
коменсалізм, синойкія;
аменсалізм;
хижацтво, паразитизм.



117. Мутуалізм – це:
об’єднання організмів із певною метою виживання за даних умов, за інших умов існувати можуть окремо;
можливість життя кожного з видів лише в присутності іншого, вони існують в симбіозі;
взаємозв’язок, за якого один вид угруповання – коменсал одержує користь від співжиття з іншим видом, а останній їх немає (нахлібниство);
співжиття, за якого один партнер використовує організм іншого як житло;
живлення тварин хижаків іншими тваринами, чисельність хижаків у десятки та сотні разів менша ніж їх жертв.

118. Синойкія – це:
співжиття, за якого один партнер використовує організм іншого як житло;
живлення тварин хижаків іншими тваринами, чисельність хижаків у десятки та сотні разів менша ніж їх жертв;
спосіб існування дрібних організмів за рахунок споживання живої тканини господарів;
активний пошук представниками двох видів одних і тих самих кормових ресурсів;
нейтральний варіант стосунків, коли обидва види незалежні і не впливають один на одного (ліс і білка).

119. Алелопатія – це:
нейтральний варіант стосунків, коли обидва види незалежні і не впливають один на одного (ліс і білка);
форма взаємозв’язків між організмами, за якої один із них пригнічує життєдіяльність іншого, не зазнаючи при цьому негативного зворотного впливу;
співжиття за якого один партнер використовує організм іншого як житло;
взаємний хімічний вплив живих організмів чи їх решток;
взаємозв’язок, за якого один вид угруповання одержує користь від співжиття з іншим видом, а останній їх немає.

120. Ґрунтові умови, що впливають на життя і поширення живих організмів – це:
едафічні фактори;
орографічні фактори;
геологічні фактори;
гідрологічні фактори;
кліматичні фактори.






121. Акліматизація – це:
пересення особин окремих видів рослин і тварин за межі їх ареалів або місцевості, де вони раніше не жили;
пристосування організмів до кліматичних, фізико-хімічних і ґрунтових умов нового середовища та до нових біоценозів;
періодичні переселення тварин на більш або менш значні віддалі або розселення видів рослин із центрів їх виникнення й постійного існування в нові регіони;
стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках;
просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії.

122. Біоіндикатори – це:
група особин одного виду або угруповання, наявність, кількість або інтенсивність розвитку яких у тому чи іншому середовищі є показником певних природних процесів або умов зовнішнього середовища;
рослини відкритих, постійно добре освітлених місцезростань: приклад – лучні трави (тимофіївка), рослини степів – перекотиполе, пустель – верблюжа колючка, кактуси;
рослини, що можуть переносити більше або менше пригнічення через недостатність світла, але добре ростуть на світлі (лісові суниці, липа, черемха, горобина, смерека);
просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії;
фізичний простір з властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування.










123. Екологія – це наука, яка вивчає:
рослин та тварин минулих геологічних епох та шляхи розвитку органічного світу в минулому;
спадковість та мінливість живих організмів, основні закони та шляхи управління даними явищами;
взаємодію живих організмів, їх угруповань між собою та з середовищем існування, особливості функціонування природних та антропогенних екосистем, вплив людини на природні комплекси різного рангу;
процеси життєдіяльності (функції) організмів тварин та рослин, їх окремих клітин, тканин, органів та систем органів;
зародковий та постнатальний періоди індивідуального розвитку живих організмів (онтогенезу).

124. Аутекологія – це:
розділ екології, який вивчає угруповання гідробіонтів;
сукупність прикладних аспектів екології, вплив техногенного навантаження на довкілля;
розділ екології, який вивчає популяції організмів як особливий рівень організації живої матерії: їх структуру, стан, способи саморегуляції;
розділ загальної екології, який вивчає взаємовідносини особин або груп особин, що належать до одного виду і мешкають за однакових умов навколишнього середовища;
наука про поведінку тварин.

125. Предметом вивчення демекології є:
взаємовідносини особин одного виду з навколишнім середовищем;
структура, динаміка чисельності та складу популяцій живих організмів, механізми їх саморегуляції;
вплив великих промислових підприємств на довкілля;
взаємовідносини особин кількох видів із навколишнім середовищем;
функціонування біоценозів.

126. Прикладна екологія вивчає:
угруповання рослин (фітоценози);
класифікацію живих організмів;
еволюцію біосфери з прадавніх епох до наших днів;
основні аспекти екологічної освіти та екологічного менеджменту;
основи раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, вплив промисловості, сільського господарства та великих міст на довкілля.





127. Зміст поняття "сталий розвиток суспільства"– це:
розвиток цивілізації на основі техногенного прогресу і розвитку економіки, що супроводжується постійним нарощуванням валового продукту;
розвиток, за якого відбувається постійний перерозподіл природних ресурсів між країнами, що розвиваються та високорозвиненими країнами;
розвиток, в основу якого покладений принцип "виживає найсильніший";
розвиток суспільства з урахуванням господарської ємності біосфери за принципами еколого-економічної збалансованості людської діяльності;
розвиток суспільства з екстенсивним характером ведення господарства.

128. Біоценоз – це:
фізичне середовище існування живих організмів;
угруповання живих організмів, які пов’язані між собою та населяють територію з більш-менш однаковими умовами існування;
територія поширення особин одного виду;
колообіги органічних та неорганічних речовин;
сукупність особин одного виду, які вільно схрещуються та здатні давати плідних нащадків.

129. Автотрофами називають:
паразитичні організми;
організми, які не здатні самостійно синтезувати органічну речовину з неорганічної;
віруси та всі без виключення мікроорганізми;
хижаки, які в екосистемах виступають в якості консументів ІІ порядку;
організми, які здатні утворювати органічні речовини з неорганічних, використовуючи при цьому сонячну енергію або енергію хімічних реакцій.

130. Стенобіонт – це:
а) стан організму, за якого відсутні прояви життєдіяльності;
б) організм, що має добре виражені сезонні ритми;
в) чинник, який здатний викликати мутації;
г) організм, який здатній витримувати лише незначні зміни (коливання значень чинників ) умов довкілля;
д) організм, який може жити в широкому діапазоні коливань різноманітних екологічних чинників.

131. Екологічна ніша виду – це:
місцезнаходження виду;
загальна сума усіх вимог виду до умов існування, включаючи фізичні умови, функціональну роль в угрупованнях (трофічний статус тощо);
сукупність усіх популяцій даного виду на земній кулі;
сукупність особин одного виду, здатних витримувати антропогенний прес;
сукупність стадій та фаз розвитку, які проходять особини виду від зародження до смерті.
132. Популяція – це:
група особин кількох видів, що співіснують в одному біотопі;
особини кількох видів, об’єднані в екосистемі харчовими зв’язками;
сукупність особин одного виду, що відтворюють себе впродовж багатьох поколінь і тривалий час займають певну територію з відносно однорідними умовами існування;
форма взаємовідносин між організмами;
загальна сума усіх вимог виду до умов існування, включаючи фізичні умови та функціональну роль в угрупованнях.

133. Сукцесія – це:
вплив антропогенних факторів на довкілля;
б) вплив абіотичних факторів на угруповання організмів;
в) сукупність стадій та фаз розвитку, які проходять особини одного виду від зародження до смерті;
г) зрілий біогеоценоз із значним видовим різноманіттям та розвиненими механізмами саморегуляції;
д) спрямовані послідовні зміни угруповань організмів, які врешті-решт приводять до перетворення самого біогеоценозу.

134. Перехідна зона від одного біогеоценозу до іншого має назву:
ареал;
екотон;
біотоп;
літораль;
сукцесія.

135. Найвища концентрація озону (озоновий екран) має місце в одному із шарів атмосфери:
іоносфері;
стратосфері;
тропосфері;
екзосфері;
термосфері.

136. Невичерпними природними ресурсами є:
прісна вода, родючі ґрунти;
мінеральні корисні копалини;
чисте повітря;
сонячна енергія, енергія вітру, припливів;
рослини і тварини.



137. Межа витривалості виду згідно з законом екологічної толерантності Шелфорда – це:
зона нижнього песимуму;
зона верхнього песимуму;
зона нормальної життєдіяльності;
зона оптимуму;
діапазон від мінімального до максимального значень фактора, за яких вид здатний пристосуватись до зміни умов середовища.

138. Екологічні піраміди, які ніколи не бувають інвертованими (перевернутими) – це:
піраміда чисельності;
піраміда біомаси;
піраміда енергії;
піраміди чисельності та біомаси;
піраміди продуктивності.

139. Основна маса нітрогену (азоту) в біосфері накопичується у складі сполук:
газоподібні сполуки N2, NH3, NO2, NO;
солі амонію;
нітрати та нітрити;
водні розчини солей амонію, нітрати, нітрити;
амінокислоти, нуклеїнові кислоти.

140. Первинну біологічну продукцію екосистем створюють особини трофічного рівня:
консументи І порядку;
консументи ІІ порядку;
продуценти;
редуценти;
консументи ІІІ порядку.

141. Виберіть приклад ланцюга живлення детритного типу (розкладання):
злаки – миша – сова;
перегній – ногохвістки – хижі комахи – синиці – соколи;
фітопланктон – зоопланктон – хижі членистоногі – риба – ссавці;
злаки – коник – жаба – лелека;
латаття – жук райдужниця – жаба – вуж.

142. Виберіть приклад первинної сукцесії:
вирубка – трав’яниста рослинність – чагарники – ліс;
б) алювіальні відклади – заплавна лука – сосновий бір;
в) згарище – трав’яниста рослинність – чагарники – ліс;
г) перелоги – бур’яни – степ;
д) самоочищення евтрофікованих водойм.
143. До ксерофітів належить:
береза;
сосна ;
кокосова пальма;
алое;
банан.

144. Тропічний біом із переважанням трав’янистої рослинності за участі дерев (або чагарників) та з вираженою сезонністю розвитку має назву:
пустеля;
саванна;
прерія;
степ;
тундра.

145. Найвищий рівень шуму дають:
газотурбінні енергетичні установки;
легкові автомобілі;
типографії;
автобуси;
залізничний транспорт.

146. Кислотні дощі найчастіше формуються в районах:
інтенсивного розвитку сільського господарства;
мегаполісів;
розвитку гірничодобувної та металургійної промисловості;
рекреаційних зон;
поруч із АЕС.

147. Еврибіонтні організми – це організми:
з широким діапазоном пристосування;
з вузьким діапазоном пристосування;
у стані фізіологічного оптимуму;
у критичному стані;
з максимальною кількістю потомства.

148. Здатність організму витримувати певну амплітуду коливання фактора називають:
аутекологією;
екологічною валентністю;
екологічною нішею;
екологічними коливаннями;
екологічним оптимумом.


149. Вік біосфери складає:
а) 2,3 млрд років;
б) 4 млрд років ;
в) 3 млн років;
г) 6,7 млрд років;
д) 150 млн років.

150. Сукупність тіл живих організмів, що населяють Землю поза залежності від їх систематичної належності, називають:
біогенною речовинною;
живою речовиною;
первинною речовиною;
вторинною речовиною;
біокосною речовиною.

151. Межі біосфери передусім зумовлені:
термодинамічною рівновагою;
полем існування життя;
наявністю кисню у атмосфері;
речовинно-енергетичним обміном;
станом метеорологічних умов.

152. Визначення: "Міграція хімічних елементів на земній поверхні й у біосфері загалом здійснюється під переважним впливом живої речовини" відносять до:
закону розвитку природної системи за рахунок навколишнього її середовища;
періодичного закону хімічних елементів;
природно-історичного закону;
закону біогенної міграції атомів;
закону внутрішньої динамічної рівноваги.

153. Багаторазову участь речовин у процесах, що протікають в атмосфері, гідросфері, літосфері, в тому числі у тих їх верствах, які надходять до біосфери, називають:
утилізацією речовин;
стратифікацією речовин;
кругообігом речовин;
локалізацією речовин;
іммобілізацією речовин.





154. Розрізняють наступні основні біохімічні колообіги: великий (геологічний) (1); середній (біогеологічний) (2); малий (біотичний) (3); загальний (4); частковий (5):
1, 2, 3;
4, 5;
1, 2, 3, 4, 5;
1, 3,
1, 2, 3, 4.

155. Організми, які споживають частину поживних речовин, розкладаючи мертві тіла рослин і тварин до простих хімічних елементів, називають:
автотрофами;
продуцентами;
консументами;
редуцентами;
гетеротрофами.

156. Організми, які за допомогою механізму фотосинтезу виробляють органічну речовину, споживаючи сонячну енергію, вуглекислий газ, воду і мінеральні солі, називають:
гетеротрофами;
продуцентами;
консументами;
редуцентами;
деструкторами.

157. Визначте види екологічних пірамід – піраміда чисел (1); піраміда вікова (2); піраміда статево-вікова (3); піраміда біомас (4); піраміда інформації (5); піраміда енергій (6) та вкажіть правильну відповідь:
1, 2, 3;
1, 5, 6;
2, 4, 5;
3, 4, 5;
1, 4, 6.

158. Кліматичні фактори для живих організмів:
сприяють рекреації й підтриманню нормального стану нервової системи людини;
визначають умови життя в будь-якому місці на землі;
сприяють інформаційному обмінові між організмами й довкіллям;
впливають на газовий склад атмосфери;
всі відповіді правильні.



159. Теплокровні тварини – це організми, які:
не мають постійної температури тіла, тобто температура їх тіла змінюється залежно від температури навколишнього середовища;
незалежно від температури навколишнього середовища підтримують температуру тіла на одному рівні;
мають можливість підвищувати температуру тіла за постійної температури навколишнього середовища;
мають можливість зменшувати температуру тіла за простійної температури навколишнього середовища;
мають можливість змінювати температуру тіла за постійної температури навколишнього середовища.

160. Екологія вивчає:
будову рослин і тварин;
поширення рослин і тварин на Землі;
зв’язок організмів між собою;
зв’язок організмів зі середовищем і взаємовідносини між ними та угрупованнями;
організацію життя на клітинному рівні.

161. Умови існування – це:
територія поширення виду;
місце проживання організму;
сукупність життєво необхідних факторів, без яких організм не може існувати;
демоцен;
моноцен.

162. Система "особина-середовище" називається:
біоценоз;
елемент екосистеми;
моноцен;
демоцен;
едотофон.

163. Середовищем для розвитку і життєдіяльності паразитів є:
ліс;
поле;
брудна вода;
організм іншого виду;
атмосфера.




164. Зона толерантності організму лежить:
між зонами мінімуму і оптимуму;
між зонами оптимуму і максимуму;
між крайніми точками мінімуму і максимуму;
поза зонами мінімуму і оптимуму;
у межах зони найкращого забезпечення організму життєво необхідними факторами.

165. Основоположником екології вважають:
Ж. Ламарка;
В. Сукачова;
Ю. Одума;
В.Вернадського;
Е. Геккеля.

166. Дослідженнями дії факторів середовища на рівні особини виду займається:
зоологія;
фізіологія;
аутекологія;
ефтрофологія;
біотехнологія.

167. Систему "біоценоз-середовище" називають:
моноценом;
біосферою;
екосистемою;
демоценом;
зооценозом.

168. Сціофіти – це:
рослини, що ростуть на болотах;
рослини, що витримують незначне освітлення;
тінелюбні рослини, що не можуть рости на відкритих сонячних місцях;
сонцелюбові рослини;
рослини пустель.

169. Система " популяція-середовище" називається:
зооценоз;
біоценоз;
біогеоценоз;
демоцен;
екосистема.


170. Симбіоз – це:
випадкове поєднання одного виду організму з іншими;
тимчасовий зв’язок між організмами;
пригнічувальний вплив одного виду на інший;
сумісне взаємовигідне тісне співіснування особин двох або більше видів;
нейтральні стосунки між організмами.

171. Акліматизація – це:
схрещування і виведення гібридних форм організмів;
впровадження в культуру деяких видів;
пристосування організмів до нового середовища з новими умовами;
виведення нових видів;
зміна клімату під дією антропогенних чинників.

172. Біосферологія вивчає:
природні ландшафти;
рослинний і тваринний світ;
антропогені чинники;
структуру, еволюцію і динаміку біосфери, місце в ній людини;
зооценози.

173. Чисельність популяції – це:
кількість особин, що народились і вижили;
кількість особин, що населяють територію популяції;
кількість народжених та іммігрованих особин за рік;
кількість іммігрованих особин за рік;
кількість дорослих особин популяції.

174. Щільність популяції – це:
розподіл особин на території популяції;
ступінь освоєння території;
кількість особин, що припадає на одиницю площі території;
кількість іммігрованих особин за рік;
насиченість території особинами популяції.

175. Екологічна народжуваність – це:
кількість особин, які могли б народитись за ідеальних умов;
кількість особин, що вижили після народження;
оптимальна кількість новонароджених ;
кількість народжених у реальних умовах;
максимальна можлива кількість новонароджених особин.




176. Екологічна щільність популяції – це:
кількість особин, що припадає на одиницю площі доступної для заселення території;
максимальна кількість особин, що припадає на одиницю загальної площі території;
кількість особин, що припадає на одиницю загальної площі території;
населеність території особинами різновидових популяцій;
мінімальна кількість особин, що припадає на одиницю загальної площі території.

177. Вікова структура популяції – це:
співвідношення дорослих чоловічих і жіночих особин;
співвідношення молодих і старих особин;
кількість дорослих особин;
взаємозв’язки між особами популяцій;
співвідношення особин різних вікових груп.

178. Демоцен – це система:
організм-середовище;
біоценоз-середовище;
популяція-середовище;
екологічні фактори середовище;
біосферна система.

179. Термін "біоценоз" вперше запровадив:
Ю. Одум;
О. Гумбольдт;
К. Мебіус;
Е.Гекель;
Ч. Елтон.

180. Розділ загальної екології, який вивчає біоценози – це:
аутекологія;
біосферологія;
соціоекологія;
синекологія;
факторіальна екологія.

181. Плеоцен (біогеоценоз) – це:
група різних видів-середовище;
зооценоз-середовище;
біоценоз-середовище;
популяція-середовище;
поодинокий організм-середовище.

182. Біоценоз – це:
сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, які заселяють дану ділянку суші або водоймища і для яких характерні певні стосунки між собою і пристосованість до навколишнього середовища;
угруповання різних видів тварин певної систематичної групи;
група одновидових популяцій;
співіснування на спільній території різних видів рослин;
сукупність деревних рослин та звірів в одному лісі.

183. Зооценоз – це:
а) група різних тварин і паразитів;
б) сукупність видів тварин певного регіону;
в) сукупність видів водних і наземних тварин;
г) сукупність мікроорганізмів в 1 об’ємі ґрунту;
д) сукупність видів тварин, що населяють певний біоценоз.

184. Фітоценоз – це:
а) різні види рослин певної місцевості;
б) представники однієї систематичної групи;
в) види рослин, що спільно зростають в одному біоценозі й творять його основу;
г) види рослин одного ярусу;
д) види рослин нижнього ярусу лісового біоценозу.

185. Біотоп – це:
ділянка грунту біоценозу;
елемент рельєфу;
площа зайнята лісом;
біотичний потенціал території;
територія біоценозу з більш-менш однорідними екологічними умовами.

186. Екотон – це:
межі біоценозу;
заселена ділянка біотопу;
перехідна зона від одного виду біоценозу до іншого;
підземний ярус біоценозу;
ярус вертикальної структури біоценозу.

187. Продуцентами в екосистемі виступають:
рослиноїдні тварини;
хижаки, паразити;
бактерії-хемотрофи;
автотрофні рослини і хемотрофні бактерії;
сапрофітні бактерії і тваринні-міксотрофи.

188. Термін "екосистема" запровадив:
а) В. Сукачов;
б) В. Вернадський;
в) Ч. Елтон;
г) В. Елленберг;
д) А. Тенслі.

189. Графічне зображення трофічно-енергетичних зв’язків між компонентами екосистеми називають:
трофічним рівнем;
трофічною мережею;
екологічною пірамідою;
екологічним конусом;
екологічним трикутником.

190. Пасовищний ланцюг починається:
із фотосинтезувальних зелених рослин;
із рослиноїдних тварин;
із деструкторів;
із редуцентів;
із консументів.

191. Основними продуцентами у водних біогеоценозах є:
різні види риб;
сукупність найпростіших тварин;
лише синьо-зелені водорості;
зелені, бурі, червоні водорості та види фотосинтезувальних водних рослин;
різні види хижаків.

192. Згідно з правилом піраміди енергії на кожному трофічному рівні засвоюється:
50 % енергії корму;
30 % енергії корму;
10 % енергії корму;
5 % енергії корму;
1% енергії корму.

193. Первинна продукція екосистеми (біогеоценозу) – це:
маса консументів І-го рівня;
маса рослин-консументів;
маса органічної речовини, створена зеленими рослинами й хемосинтезувальними бактеріями за одиницю часу;
маса органічної речовини консументами різного порядку;
кількість засвоєної сонячної енергії редуцентами.

194. Межа біоценозу в основному визначається:
межею фітоценозу;
популяційним полем;
елементом рельєфу;
особливостями біотопу;
градієнтом температури.

195. Термін "біогеоценоз" запропонував:
А. Тенслі;
Г. Морозов;
Ю. Одум;
В. Сукачов;
В. Тішлер.

196. Біогеоценологія – це розділ екології:
що вивчає фітоценози;
що досліджує біотоп;
що досліджує біоценоз у зв’язку з абіотичним середовищем;
що вивчає фактори впливу на живі організми;
що досліджує динаміку популяцій.

197. Галузь екології, що вивчає біосферу, називають:
біогеографія;
біоценологія;
біосферологія;
біосферознавство;
природознавство.

198. Термін "біосфера" вперше запропонував:
Тенcлі;
Ю.Одум;
Б.Зюсc;
Сукачов;
В.Вернадський.

199. У біосфері виділяють такі геосфери:
фітосферу, атмосферу;
тверду оболонку, зоосферу;
атмосферу, літосферу, гідросферу;
фоносферу, іоносферу;
ризосферу, біосферу.




200. Вологість повітря є чинником середовища:
абіотичним;
антропогенним;
біотичним;
неантропогенним.

201. Тварини беруть участь у біотичному кругообігу речовин в якості:
автотрофів;
хемотрофів;
консументів;
редуцентів;
деструкторів.

202. Організми, які під час своєї життєдіяльності мінералізують органічну речовину, називаються:
автотрофи;
хемотрофи;
хемосинтетики;
консументи;
редуценти.

203. Рослиноїдні тварини займають у ланцюгу живлення трофічний рівень:
перший;
другий;
третій;
четвертий.

204. Ділянку біосфери, взяту без живих компонентів, однорідну за своїми абіотичними умовами (приземний шар атмосфери, грунт, вода тощо), називають:
біогеоценозом;
біоценозом;
біотопом;
екосистемою;
немає правильної відповіді.

205. Озоновий прошарок (озоносфера) знаходиться в прошарку атмосфери як:
екзосфера;
мезосфера;
стратосфера;
термосфера;
тропосфера.
206. Тип взаємодії популяцій в угрупованнях, за якого обидві популяції одержують від асоціації вигоду, але ці стосунки не обов'язкові, називається:
нейтралізмом;
коменсалізмом;
аменсалізмом;
протокооперацією;
мутуалізмом.

207. Тип взаємодії популяцій в угрупованнях, за якого зв'язок популяцій сприятливий для зростання й виживання обох, причому в природних умовах не одна з них не може існувати без іншої, називається:
нейтралізмом;
коменсалізмом;
аменсалізмом;
протокооперацією;
мутуалізмом.

208. Тип взаємодії популяцій в угрупованнях, за якого одна з популяцій добуває вигоду з об'єднання, а для іншої це об'єднання байдуже, називається:
нейтралізмом;
коменсалізмом;
аменсалізмом;
протокооперацією;
мутуалізмом.

209. Тип взаємодії популяцій в угрупованнях, за якого одна популяція несприятливо впливає на іншу, нападаючи безпосередньо на неї, але тим не менше сама залежить від об'єкта свого нападу, називається:
взаємним конкурентним придушенням;
аменсалізмом;
паразитизмом і хижацтвом;
мутуалізмом;
протокооперацією.

210. Тип взаємодії популяцій в угрупованнях, за якого асоціація двох популяцій не відбивається ані на одній з них, називається:
нейтралізмом;
взаємним конкурентним придушенням;
конкуренцією за взаємний ресурс;
протокооперацією ;
мутуалізмом.


211. Співвідношення різних вікових груп у популяції називається:
віковою структурою;
репродуктивним потенціалом;
ємністю середовища;
генетичним пристосуванням;
фізіологічним пристосуванням.

212. Загибель особин у популяції називається:
віковою структурою;
ємністю середовища;
генетичним пристосуванням;
смертністю;
фізіологічним пристосуванням.

213. Спроможність популяції до збільшення кількості називається:
віковою структурою;
ємністю середовища;
народжуваністю;
генетичним пристосуванням;
фізіологічним пристосуванням.

214. Пристосування видів до нових кліматичних умов називається:
метеорологізацією;
стратифікацією;
саморегуляцією;
акліматизацією;
популяцією.

215. Гомеостаз – це:
сталість внутрішнього середовища організму;
сталість зовнішнього середовища організму;
відповідна реакція організму на зміну факторів довкілля;
пристосовування організму до зміни навколишніх факторів;
поведінкова константа організму.

216. Основні групи екологічних факторів:
природні, первинні, вторинні;
біосферні, екосистемні, біотичні;
видові, групові, індивідуальні;
біотичні, антропогенні, абіотичні;
абіобіотичні, біологічні, комплексні.



217. Фактори, рівень яких наближається до межі стійкості організму, називають:
лімітуючими;
індивідуальними;
біологічними;
екосистемними;
абіотичними.

218. Форми взаємодії та взаємовідносин живих організмів називаються:
груповими факторами;
абіогенними факторами;
антропогенними факторами;
біотичними факторами;
вторинними факторами.

219. Форми діяльності людини, які впливають на живі організми безпосередньо або посередньо (за рахунок зміни середовища пробування), називаються:
груповими факторами;
антропогенними факторами;
вторинними факторами;
абіотичними факторами;
абіогенними факторами;

220. Розробка сучасної концепції біосфери належить:
В.І. Вернадському;
О.П. Фесуненку;
З.Ю. Одуму;
Ч. Елтону;
К. Мебіусу.

221. Компонент, який забезпечує саморегуляцію біосфери:
енергія Сонця;
живі організми;
нежива природа;
літосфера;
гідросфера.

222. Парниковий ефект – це:
температурний показник температури у парнику;
зростання температури гідросфери;
зростання температури атмосфери внаслідок збільшення вмісту парникових газів;
штучне підвищення температури у штучних екосистемах;
зростання температурного показника в штучних екосистемах.
223. Для визначення відносного ступеня толерантності, організми за відношенням до температури виділяють:
стеногідричні – евригідричні;
стенотермні – евритермні;
стенофагні – еврифагні;
стеногаліні – евригаліні;
стеноойкні – евриойкні.

224. Для визначення відносного ступеня толерантності, організми за відношенням до їжі (поживи) розрізняють:
стеноойкні – евриойкні;
стенофагні – еврифагні;
стеногаліні – евригаліні;
стенотермні – евритермні;
стеногідричні – евригідричні.

225. Для визначення відносного ступеня толерантності, організми за відношенням до місця проживання виділяють:
стеногідричні – евригідричні;
стеноойкні – евриойкні;
стенофагні – еврифагні;
базофільні – евритрофні;
ацидофільні – базофільні.

226. Чисте і сухе повітря (приземного шару) являє собою суміш газів:
78.08% кисню, 20.95% азоту, 0.93% аргону, 0.03% вуглекислого газу, 0.01% неону, гелію, метану, радону та інших газів;
20.95% азоту, 78.08% кисню, 0.03%аргону, 0.93% вуглекислого газу, 0.01% неону, гелію, метану, радону та інших газів;
78.08% азоту, 20.95% кисню, 0.93% аргону, 0.03% вуглекислого газу, 0.01% неону, гелію, метану, радону та інших газів;
68.08% кисню, 20.95% азоту, 0.93% аргону, 0.13% вуглекислого газу, 0.01% неону, гелію, метану, радону та інших газів;
28.08% кисню, 20.95% азоту, 5.93% аргону, 3.03% вуглекислого газу, 0.01% неону, гелію, метану, радону та інших газів.

227. Виділіть типи нейтрально-шкідливих взаємодій:
протокооперація , мутуалізм;
коменсалізм, синойкія;
аменсалізм;
хижацтво;
симбіоз, співпраця.



228. Паразитизм – це:
співжиття за якого один партнер використовує організм іншого як житло;
живлення тварин хижаків іншими тваринами, чисельність хижаків у десятки та сотні разів менша ніж їх жертв;
нейтральний варіант стосунків, коли обидва види незалежні і не впливають один на одного (ліс і білка);
взаємозв’язок, за якого один вид угруповання (коменсал) одержує користь від співжиття з іншим видом, а останній їх немає (нахлібниство);
спосіб існування дрібних організмів за рахунок споживання живої тканини господарів.

229. Нейтралізм – це:
нейтральний варіант стосунків, коли обидва види незалежні і не впливають один на одного (ліс і білка);
форма взаємозв’язків між організмами, за якої один із них пригнічує життєдіяльність іншого, не зазнаючи при цьому негативного зворотного впливу;
явище, яке полягає в гальмуванні росту одного виду продуктів виділення (хімічні речовини) іншим (фітонциди: кінський каштан);
взаємозв’язок, за якого один вид угруповання (коменсал) одержує користь від співжиття з іншим видом, а останній їх немає (нахлібниство);
активний пошук представниками двох видів одних і тих самих кормових ресурсів.

230. Кількість енергії, яку засвоять телята після поїдання люцерни, де міститься 6,2
· 104 кДж, становить:
6,2
· 103 кДж;
6,24
· 104 кДж;
6,5
· 105 кДж;
8
· 104 кДж;
8
· 102 кДж.

231. Кількість енергії, яку засвоять телята після поїдання люцерни, де міститься 6,2
· 106 кДж, становить:
6,2
· 105 кДж;
6,24
· 104 кДж;
6,5
· 105 кДж;
8
· 104 кДж;
8
· 102 кДж.





232. Кількість енергії, яку засвоять телята після поїдання люцерни, де міститься 1,2
· 104 кДж, становить:
1,2
· 103 кДж;
6,24
· 104 кДж;
6,5
· 105 кДж;
8
· 104 кДж;
8
· 102 кДж.

233. Кількість енергії, яку засвоять телята після поїдання люцерни, де міститься 6,2
· 108 кДж, становить:
6,2
· 107 кДж;
6,24
· 104 кДж;
6,5
· 105 кДж;
8
· 104 кДж;
8
· 102 кДж.

Територія навколо потенційно небезпечного підприємства, _________ та ведення господарської діяльності, розміри якої встановлюються проектною документацією відповідно до державних нормативних документів – це санітарно захисна зона.
призначена для складських приміщень;
у межах якої дозволено проживати населенню;
призначена для проживання людей;
у межах якої заборонено проживання населення;
призначена для відчуження складських приміщень.

Закон біогенної міграції атомів, звучить так: міграція ___________ на земній поверхні та в біосфері загалом здійснюється під переважним впливом живої речовини, організмів.
хімічних елементів;
косної речовини;
живої речовини;
енергії;
інформації.

Пестициди – це загальна назва _______ , що застосовуються для боротьби з небажаними видами рослин, тварин (комах) та мікроорганізмів.
фізичних величин;
хімічних речовин;
акарицидів;
ГМО;
біологічно активних речовин.

Сукупність організмів біосфери або будь-якої її частини, яка виражена в одиницях маси, енергії і інформації _________називається живою речовиною.
за А.Д.Тенслі;
за Зюсом;
за В. І. Вернадським;
за В.П.Кучерявим;
за В.М. Сукачовим.

238. Термін "екосистема" запропонував А. Тенслі, а термін "__________."
В.М. Сукачов.
агроценоз;
фітоценоз;
біогеоценоз;
біоценоз;
фітотрон.

Кількісне співвідношення між _________, яке може бути виражене через їхню чисельність, масу або наявну в них енергію, називається екологічною пірамідою:
групами організмів різних трофічних рівнів;
автотрофами;
паразитами;
групами організмів одного трофічного рівня;
щільністю популяції.

240. Рівень забруднення атмосфери в місцях відпочинку людей (рекреаційних зон) не має перевищувати – _________..одиниць ГДК:
1,0;
0,5;
2,0;
0,8;
1,5.

241. Штучне відновлення ґрунтів після їх порушення включає технічний і ..етапи рекультивації:
хімічний;
фізичний;
механічний;
біологічний;
реабілітаційний.



Речовини, що утворюються внаслідок спільної діяльності живих організмів і абіогенних процесів (за В. І. Вернадським, 1926) називають _________ речовиною.
живою;
неживою;
біокосною;
біогенною;
абстрактною.

Динаміка популяцій – масові зміни структури популяції, зумовлені__________ і дією зовнішніх чинників.
генетичними змінами;
внутрішньо популяційними процесами;
синузіями;
консорціями;
агломераціями.

Біогена речовина – це _________ осадові породи (кам’яне вугілля, нафта, вапняки та ін.), що утворюються за участю живої речовини біосфери.
органічні;
косні;
радіоактивні;
мінеральні
алювіальні.

Трофічний ланцюг – це послідовність груп організмів, пов’язаних харчовими відносинами типу_______, що створює певну послідовність передачі речовин та енергії.
колової діаграми;
колообігу речовини;
"їжа – споживач";
піраміди енергії;
піраміди біомаси.

Косна речовина (за В.Вернадським) – це речовина, що утворюється у результаті процесів, у яких .. не беруть безпосередньої участі .
мінерали;
організми;
вітер та сонце;
вода та мінеральні речовини
материнські породи.

Сапробність – рівень вмісту у воді ______________, що розкладаються, який може визначатися за характеристиками видового складу та чисельності гідробіонтів-індикаторів.
токсичних речовин;
радіоактивних речовин;
органічних речовин;
мінеральних речовин;
інертних речовин.

Трофність – це ступінь_________ водних екосистем, який визначається вмістом у воді фосфору, азоту і інших біологічних елементів та комплексом гідрологічних, гідрохімічних, гідробіологічних та інших факторів.
стійкості;
біологічної продуктивності;
сапробністі;
евтрофністі;
самоочищення.

Гранично-допустима концентрація (середньодобова) – це концентрація забруднювальної ________ в повітрі, що не справляє на людину прямого або непрямого шкідливого впливу у разі цілодобового вдихання; відносять до необмеженого періоду осереднення і введена з метою попередження загальнотоксичної, мутагенної, канцерогенної або іншої дії.
суміші;
комплексної дії;
водяної пари;
речовини;
пилової суміші.

Самоочищення водойм – сукупність_______, що відбуваються у забруднених водах, спрямованих на відновлення первісних властивостей і складу води.
природних забруднень;
антропогенних процесів;
рекультиваційних процесів;
природних процесів;
забруднення.

Агроценоз – це культивовані рослини сумісно з обробленими _____________, що утворюють несталу систему.
коридорами;
сукцесіями;
біомами;
консорціями;
ґрунтово-кліматичними факторами.
Абіотичні фактори – це комплекс умов___________, які впливають на організм.
антропогенної діяльності;
неорганічної природи;
біоти;
системи;
заповідників.

Принцип мінімального розміру популяції вказує на те, що будь-яка популяція має певну _______ чисельність особин, подальше зменшення якої призводить до її зникнення, або навіть виду загалом.
а) оптимальну;
б) мінімальну;
в) екологічну;
г) максимальну;
д) осереднену.

Другий закон В.І. Вернадського, або закон константності звучить наступним чином: кількість ________ за певний час (як правило ера, період) є постійною величиною.
косної речовини;
біогеоценозів;
сміття ;
живої речовини;
сорбентів.

Загальний закон розвитку природи – абсолютно ізольований саморозвиток неможливий, тому що будь-яка природна система може розвиватися тільки за рахунок обміну _________, інформації з іншими системами.
елементів;
речовин, енергії;
підсистем;
біоти;
популяцій.

Сукцесія (лат. – успадкування, спадкоємність) – послідовні, ______ зміни складу та структури біогеоценозу, які зумовлені певними факторами.
зворотні;
канцерогенні;
мутагенні;
незворотні;
радіальні.

Під ноосферою розуміють сферу взаємодії природи суспільства, в якій ____________ діяльність людини стає головним чинником розвитку.
розумна;
техногенна;
кількісна;
постійна;
космічна.

Ноосферний період розвитку цивілізації зумовлений зростанням ролі _____ у перетворенні компонентів і процесів природного середовища на тлі традиційної природотворної діяльності живих організмів.
антропогенних чинників ;
техносфери;
техногенних чинників;
космічних чинників;
людського розуму.

Техногенез – це сукупність геохімічних і геофізичних процесів, пов’язаних __________, що істотно змінили і продовжують змінювати геохімічну ситуацію у біосфері;
з дією природних чинників;
з діяльністю людини;
з впливом космічних факторів;
з сонячною активністю;
з біотичними чинниками.

Метою створення______книги є охорона рідкісних і зникаючих видів.
Жовтої;
Червоної;
кадастрової;
природоохоронної;
Зеленої.

Зелена книга України є офіційним державним документом, в якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних, таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних .., які підлягають охороні.
тваринних угруповань;
рослинних угруповань;
розповсюджених видів
зооценозів;
тваринних популяції.


Найбільш характерними вторинними компонентами фотохімічного смогу є: __________та інші фотооксиданти:
а) азот і кисень;
б) водень;
в) вуглекислий газ;
г) озон;
д) важкі метали.

Критичні відрізки (моменти) часу в еволюції біосфери, коли стали можливим процеси фотосинтезу й формування озонового шару називаються "точками" __________.
а) Одума;
б) Будика;
в) Пастера;
г) Фішера;
д) екологічними.

Сумісна _________ двох і більше таксонів, які об’єднані тісними екологічними зв’язками, але не обмінюються генами, називається коеволюцією.
а) конкуренція;
б) дія;
в) еволюція;
г) кооперація;
д) концентрація.

Під впливом антропогенних факторів відбуваються процеси ________ сукцесії.
а) первинної;
б) прискореної;
в) вторинної;
г) уповільненої;
д) реакційної.

Біогеохімічні цикли (кругообіги) обумовлені__________ факторами.
а) виключно біогенними;
б) виключно геохімічними;
в) енергетичними;
г) біологічними і геологічними;
д) виключно харчовими.




"Заключна" фаза біогенетичної сукцесії, яка знаходиться у повному єднанні з біотопом або тільки з кліматом, називається – __________.
а) гомеостазом;
б) клімаксом;
в) кліматопом;
г) біотопом;
д) едатофоном.

Завдання _____ – дослідження стосунків у системі популяція–середовище.
а) аутекології;
б) неоекології;
в) біоритмів відповідно до адаптації організмів;
г) демекології;
д) синекології.

Озонова оболонка розміщена на висоті ______, захищає життя на планеті від жорстокого ультрафіолетового випромінювання (
·<320 нм).
а) 20-30 м;
б) 50 км;
в) 120-150 км;
г) 10 км;
д) 20-30 км .

Атмосфера є _______ оболонкою Землі, що сягає від її поверхні в космічний простір приблизно на 3000 км і ділиться на тропосферу, стратосферу, мезосферу, термосферу та екзосферу.
а) внутрішньою повітряною;
б) термальною;
в) зовнішньою газовою;
г) іонною;
д) водяною.

Основна маса організмів і мікроорганізмів літосфери зосереджена в ґрунтах на глибині _______ метрів.
а) 10 000;
б) 3 000;
в) 0,02;
г) не більше кількох;
д) не більше 0,01.





Утворення живої речовини та її розклад – це дві сторони єдиного процесу, який називається _________ кругообігом хімічних елементів.
а) хімічним;
б) біологічним;
в) фізичним;
г) часовим;
д) просторовим.

Живі організми, які _________ самостійно синтезувати органічну речовину, а живляться за рахунок енергії розкладу відмерлої органіки, належать до групи редуцунтів.
а) можуть у повній мірі;
б) можуть частково;
в) можуть за певних умов;
г) не можуть;
д) з допомогою інших можуть.

Група організмів, які пристосовані до життя в ______ середовищі, носять назву анаероби.
а) кисневому:
б) водному;
в) космічному;
г) безкисневому (малокисневому);
д) радіаційному.

Озонова діра – це простір в _______ Землі із значно пониженим вмістом озону.
а) стратосфері;
б) іоносфері;
в) магнітосфері;
г) тропосфері;
д) електромагнітному полі.

Закон піраміди енергії Р. Ліндемана говорить наступне:
з одного трофічного рівня екологічної піраміди, на наступний переходить у середньому не більше _____ енергії.
а) 10%;
б) 90%;
в) 1%;
г) 100%;
д) 50%.



Ярусність – це розчленування ________ на структурні або функціональні горизонти (шари, яруси), які мають різний ступінь зімкнення і відіграють неоднакову роль в асиміляції й акумуляції речовин і енергії, в безпосередньому і опосередкованому впливі на життєдіяльність організмів угруповання.
а) грибів;
б) лишайників;
в) зоценозів;
г) фітоценозів;
д) мікробоценозів.

Тваринний світ, подібно рослинному, поділяють на два яруси життя (Погребняк, 1968): зооедафон (види, які живуть в ґрунті) і ________ тварини.
а) водні;
б) морські;
в) зооценозні;
г) наземні;
д) популяційні.

279. До вторинної продукції відносять масу органічної речовини створену________.
а) зеленими рослинами;
б) продуцентами;
в) хемосинтетиками;
г) консументами і редуцентами;
д) автотрофами.

Перенесення енергії корму від її джерела – рослини – через ряд організмів, яке відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими, називається________ ланцюгом.
а) сталим;
б) нормальним;
в) рослинним;
г) енергетичним;
д) кормовим.

Атмосферне повітря в нижніх шарах _______ складається переважно з азоту, кисню, аргону, вуглекислого газу. У невеликих кількостях містяться неон та інші інертні гази, оксиди нітрогену, водень, метан, озон, аміак, чадний газ.
а) стратосфери;
б) абіосфери;
в) літосфери;
г) тропосфери;
д) мета біосфера.
Розрізняють ________ і невичерпні природні ресурси.
а) вичерпні;
б) відновлювальні;
в) невідновлювальні;
г) утилізовані;
д) збагачені.

Перехідний шар атмосфери, в якому немає вертикальних рухів називається ____________.
а) іоносферою;
б) магнітосферою;
в) тропосферою;
г) стратосферою;
д) тропопаузою.

284. _________ кругообіг полягає в тому, що гірські породи зазнають руйнування, вивітрювання, продукти вивітрювання зносяться потоками води у Світовий океан та утворюють морські напластування; великі повільні геотектонічні зміни призводять до того, що ці напластування повертаються до суходолу й процес починається знову.
а) великий;
б) середній;
в) малий;
г) загальний;
д) частковий.

285. ________ кругообіг полягає в тому, що поживні речовини ґрунту, вода, вуглець акумулюється в речовині рослин, витрачаються на побудову тіла і життєві процеси як їх самих, так і організмів – консументів; продукти розпаду органічної речовини знов розкладаються до мінеральних компонентів, доступних рослинам, що знов утягують їх у потік речовин.
а) великий;
б) середній;
в) малий;
г) загальний;
д) частковий.

286. Під час передавання з одного харчового рівня на інший у простір розсіюється приблизно ____ % енергії.
а) 60;
б) 100;
в) 45;
г) 90;
д) 0.

287. У трофічному ланцюгу на кожному харчовому рівні зберігається приблизно _____ % енергії, що засвоюється організмами попереднього харчового рівня, а решта її розсіюється в екосистемі у вигляді тепла.
а) 60;
б) 35;
в) 25;
г) 10;
д) 0,25.

288. Піраміда _______ відображає співвідношення енергетичних еквівалентів в одиницю часу кожної ланки трофічного ланцюга.
а) чисел;
б) вікова;
в) біомас;
г) інформації;
д) енергії.

289. Піраміда ______ відображає співвідношення мас живої речовини кожної ланки трофічного ланцюга.
а) чисел;
б) вікова;
в) біомас;
г) інформації;
д) енергії.

290. У популяції _________ розподіл спостерігається тоді, коли середовище дуже однорідне й організми не прагнуть об'єднатися в групи.
а) загальний;
б) усереднений;
в) рівномірний;
г) випадковий;
д) груповий.

291. У популяції _______ розподіл зустрічається там, де між особинами дуже сильна конкуренція чи існує антагонізм, що сприяє підтриманню однакової відстані між ними.
а) загальний;
б) усереднений;
в) рівномірний;
г) випадковий;
д) груповий.



292. У популяції ______ розподіл зустрічається тоді, коли особини в популяції володіють тенденцією утворювати групи певної величини.
а) загальний;
б) усереднений;
в) рівномірний;
г) випадковий;
д) груповий.

293. Гідросфера – водяна оболонка Землі, до складу якої входять океани, моря та континентальні водні маси, _________ і льодовики.
а) вода повітря;
б) сніговий покрив;
в) вологість повітря;
г) вологість ґрунту;
д) вологість біомаси.

Організми за ступенем толерантності до місцезростання поділяють на:
а) стеноойкний, евриойкний;
б) стеногалінний, евригалийний;
в) стенофаг ний, еврифагний;
г) стеногідричний, евригідричний;
д) стенний, евринний.

Виділяють два підходи до вивчення популяції: описовий (1); функціональний (2); інструментальний (3); агрохімічний (4); лізиметричний (5); кореляційний (6):
а) 1, 2;
б) 3, 4;
в) 4, 5;
г) 5, 6;
д) 4, 5.

Для визначення відносного ступеня толерантності організму до поживи використовують терміни:
а) стеноойкний, евриойкний;
б) стеногалінний, евригалийний;
в) стенофаг ний, еврифагний;
г) стеногідричний, евригідричний;
д) стенний, евринний.




297. До гомотипових реакцій, тобто взаємодії між організмами одного виду відносять:
а) біологічний, популяційний ефект;
б) груповий, масовий ефекти, внутрішньовидову конкуренцію;
в) одно типовий, багатотиповий ефект, розмноження;
г) фіто-, зоо-, міктобоефекти;
д) хімічний, фізичний, механічний ефект, міграцію.

Біосфера включає наступні сфери: мезосфера (1); атмосфера (2); гідросфера (3); педосфера (4); гранітосфера (5); іоносферу (6):
а) 2, 3, 4;
б) 1, 5, 6;
в) 1, 2, 3, 4, 5, 6;
г) 1, 6;
д) 1, 5.

Виділіть рН у разі яких опади є "кислими": <5,8 (1); 2,5 (2); 3,2 (3); 6,0 (4); 6.5 (5); 6,6 (6); 7,0 (7); 8,0 (8).
а) 1, 4, 5;
б) 1, 2, 3;
в) 1, 2, 3, 4, 5, 6;
г) 2, 3, 8, 7;
д) 5, 6.

Екологічний паспорт – це: посвідчення еколога-експерта (1); дозвіл на скид забруднювальних речовин (2); висновки екологічного аудиту (3); комплексний документ, взаємовідносин об’єкта господарської діяльності з довкіллям (4); нормативно-технічний документ (5); висновки екологічної експертизи (6):
а) 1, 2;
б) 2, 3;
в) 4, 5;
г) 1, 3;
д) 3, 6.

Основними екологічними функціями редуцентів є: конструкція органічних речовин у ґрунті (1); створення органічних решток (2); відтворення живої речовини у ґрунті (3); поступова мінералізація органічної речовини (4); перетворення у процесі своєї життєдіяльності складних органічних речовин на прості неорганічні сполуки (5):
а) 1, 2;
б) 2, 3;
в) 4, 5;
г) 1;
д) 3,1.
Корисно-шкідливі типи взаємодії організмів особин одного виду на особини іншого виду – це:
а) хижацтво, паразитизм;
б) аменсалізм, конкуренція;
в) коменсалізм, мутуалізм;
г) алелопатія, коменсалізм;
д) симбіоз, співпраця.

Ріст популяції характеризується такими явищами як народжу- ваність (1), смертність (2), стабільність (3), міграція (4), хижацтво (5), паразитизм (6):
а) 3, 5, 6;
б) 1, 5;
в) 5, 6;
г) 3, 6;
д) 1, 2, 4.

Під час росту чисельності особин у популяції виділяють фази:
а) росту, спаду, рівноваги;
б) осциляції, флуктації, апроксимації;
в) показникові, логістичну, циклічну;
г) стабільну, мінімальну, максимальну;
д) геометричну, алгебраїчну, статистичну.

Визначають наступні типи динаміки чисельності популяцій: показників (1), повільний (2), логістичний (3), прискорений (4), циклічний (5), динамічний (6), стабільний (7):
а) 2, 4, 6;
б) 1, 3, 5, 7;
в) 2, 4;
г) 4, 6;
д) 1, 6.

Для просторової структури біогеоценозу характерні такі явища:
а) русність, консорція;
б) ярусність, мозаїчність;
в) яружність, розораність;
г) циклічність, метаморфічність;
д) асоціація, пірамідність.

Проблема зменшення біорізноманіття полягає:
а) у зменшенні чисельності рослин і тварин у межах виду;
б) у зменшенні кількості видів рослин і тварин;
в) у зменшенні ареалів поширення рослин і тварин;
г) у зменшенні площ ареалів рослинногно світу;
д) зменшенні чисельності популяцій тваринного і рослинного світу.
Біосферні заповідники на території України: Поліський (1); "Асканія-Нова" (2); Дунайський (3); Чорноморський (4); Канівський (5); Чорноморський (6), Кримський (7):
а) 2, 3, 4, 6;
б) 1, 5, 6, 7;
в) 1, 7;
г) 5, 7;
д) 1, 2, 5, 7.

Визначте речовини що належать до групи парникових газів і здатні значною мірою збільшити парниковий ефект:
а) водяна пара;
б) вуглекислий газ;
в) метан;
г) закис азоту;
д) всі відповіді правильні.

Серед основних завдань екології можна виділити наступні:
а) дослідження особливостей організації життя, в тому числі в зв'язку з антропогенним, що є результатом людської діяльності впливом на природні системи;
б) створення наукової основи раціональної експлуатації біологічних ресурсів;
в) прогнозування змін природи під впливом діяльності людини;
г) збереження середовища існування людини;
д) всі відповіді правильні.

Розрізняють наступні типи смогу: Лондонський (1), Київський (2), Парижський (3), Лос-Анджелеський (4), Японський (5):
а) 1, 4;
б) 2, 3;
в) 5, 2;
г) 1, 5;
д) 4, 5.

Кліматичні екологічні фактори включають: світло (1); вологість (2); рельєф (3); гумус (4); температуру (5), материнську породу (6):
а) 3, 4;
б) 3, 4, 6;
в) 1, 2, 5;
г) 1, 3, 4;
д) 2, 4, 6.




Атмосфера є зовнішньою газовою оболонкою Землі, що сягає від її поверхні в космічний простір приблизно на 3000 км і ділиться на:
а) тропосферу, стратосферу, мезосферу, термосферу та екзосферу;
б) літосферу, гідросферу, магнітосферу;
в) ендосферу, екзосферу, озоносферу;
г) радіосферу, космосферу, азотосферу;
д) всі відповіді правильні.

Основними джерелами забруднення і засмічення водойм є:
а) стічні води промислових та комунальних підприємств;
б) відходи від розробок рудних і нерудних копалин;
в) води рудників, шахт, нафтопромислів;
г) відходи деревини під час заготівлі, обробки, сплаві лісових матеріалів (кора, тирса, тріска, колоди, хмиз тощо);
д) всі відповіді правильні.

Основними джерелами забруднення атмосфери є:
а) забруднювачі природного походження;
б) забруднювачі, які утворюються під час згорання палива для потреб промисловості, опалення житлових будинків, під час роботи всіх видів транспорту;
в) забруднювачі, які утворюються в результаті промислових викидів;
г) забруднювачі, зумовлені згоранням і переробкою побутових і промислових відходів;
д) усі відповіді правильні.

Екологія не досліджує явища, які займають наступні рівні в організації живої природи: клітина (1), тканина (2), організм (3), популяція (4), орган (5), екосистема (6):
а) 1, 2, 5;
б) 3, 4, 6;
в) 1, 3, 4;
г) немає правильних відповідей.

Невичерпні природні ресурси включають ресурси: земні (1); водні (2); космічні (3); гірські (4); кліматичні (5):
а) 2, 3, 5;
б) 1, 4;
в) 4, 5;
г) 1, 4 5;
д) 1, 5.




Екологію як біологічну науку умовно поділяють на підрозділи:
а) аутекологія; демекологія; синекологія; біогеоценологія, біосферологія;
б) дефляекологія, техноекологія, соціоекологія;
в) немає правильних відповідей;
г) неоекології, урбоекологія, радіоекологія, космоекологія.

Температура води згубна для риб: 450 С (1), 750 С (2),
160 С (3), 1000 С (4), 250 С (5), 0,50 С (6):
а) 1, 2, 4;
б) 3, 2, 6;
в) 3, 5, 6;
г) 4;
д) 6.

До альтернативних джерел енергії відносять: енергію сонця (1); нафту (2); газ (3); геотермальну (4); атомну енергію (5):
а) 2, 3;
б) 1, 4;
в) 2, 5;
г) 2, 3, 5;
д) 3, 5.

Екологічні фактори по-різному впливають на живі організми, зокрема:
а) усувають окремі види з території (кліматичні, фізико-хімічні особливості яких їм не підходять, і таким чином змінюють їх географічне положення);
б) змінюють плодовитість і смертність, викликаючи міграції та впливаючи на щільність популяції;
в) сприяють появі адаптованих модифікацій: кількісних змін обміну речовин і таких якісних змін, як зимова і літня сплячка, фотоперіодизм, діапауза (стадія спокою у комах);
г) всі відповіді правильні;
д) немає правильних відповідей.

Кожний біоценоз характеризується трьома ознаками: видовим складом (1); структурою (2); динамікою (3); місцем зростання (4); наявністю вільних ділянок (5):
а) 3, 5, 1;
б) 1, 3, 5;
в) 1, 3, 4;
г) 4, 5, 3;
д) 2, 3, 5.



У складі екологічної системи виділяють такі компоненти:
а) неорганічні речовини;
б) органічні сполуки;
в) фізичні фактори;
г) продуценти;
д) всі відповіді правильні.

Основними компонентами біосфери (за Вернадським) є:
а) жива речовина;
б) косна речовина;
в) біогенна речовина;
г) біокосна речовина;
д) всі відповіді правильні.

Атмосферу складають такі шари:
а) стратосфера;
б) тропосфера;
в) іоносфера;
г) всі відповіді правильні.

Біосфера включає такі види речовини: живу (1), біогенну (2), абіогенну (3), біокосну (4), ноогенну (5), косну (6), первинну (7), вторинну (8):
а) 1, 5, 7, 8;
б) 2, 3, 4, 6;
в) 4, 6, 7, 8;
г) 1, 2, 4, 6;
д) 1, 2, 3, 4.

Аналізуючи внутрішнє життя екосистем логічно виділити три групи процесів (потоків): потоки інформації (1); потоки автотрофів (2); потоки розуму (3); потоки речовини (4); потоки енергії (5):
а) 1, 4, 5;
б) 2, 3;
в) 1, 2;
г) 2, 3, 4;
д) немає правильних відповідей.

Групи потоків, які можна виділити у середині функціонувальної екосистеми:
а) інформаційні, хімічні, енергетичні потоки;
б) акустичні, ефірні, хімічні;
в) речовинні, енергетичні, інформаційні;
г) хімічні, речовинні, енергетичні;
д) енергетичні, акустичні, інформаційні.
У вертикальній структурі лісових біогеоценозів виділяють наступні основні яруси:
а) крон, чагарниковий, трав’яний, приземний;
б) трофічний, паратрофічний, надрівневий;
в) трав’яний, підземний, лісовий;
г) підстилки кущів, дерев;
д) кліматичний, біотичний, ґрунтовий.

Головна екологічна небезпека для людства полягає у виникненні таких глобальних явища як:
а) глобальне потепління, руйнування озонового шару, кислотні дощі;
б) забруднення всіх геосфер планети, деградація лісів;
в) спустелювання, ерозія ґрунтів;
г) зменшення біологічної різноманітності;
д) всі відповіді правильні.

За В.М.Сукачовим складовими елементами біогеоценозу є:
а) кліматом, зооценоз, мікробоценоз, фітоценоз;
б) продуценти, консументи, редуценти;
в) біоценоз, біотоп;
г) комітат, простір, біота;
д) домінанти, субдомінанти, другорядні.

Зменшення біологічної різноманітності видів відбувається завдяки дії механізмів – це:
а) надмірне добування – відбувається в тому разі, коли з популяцій рослин або тварин вилучають організмів більше, ніж їх може народитись внаслідок розмноження;
б) руйнування місць проживання – відбувається під впливом забруднення середовища різноманітними в тому числі й токсичними речовинами, або збіднення ресурсів, які використовують живі організми;
в) біологічне забруднення – відбувається шляхом свідомого чи випадкового заселення нових видів, які безперешкодно розмножуються за умов відсутності у них природних ворогів і витісняють місцеві види живих організмів;
г) всі відповіді правильні.

Екологічні функції води:
а) найважливіша мінеральна сировина;
б) основна складова частина всіх живих організмів;
в) агент-перенощик;
г) всі відповіді правильні;
д) немає правильних відповідей.


Факторами деградації ґрунту є: зрошення (1); пестициди (2); "кислі дощі" (3); ерозія (4); меліорація (5); осушення (6); вапнування (7):
а) 2, 3, 4;
б) 1, 5, 6;
в) 1, 7, 6;
г) 2, 5, 6;
д) всі відповіді правильні.

У результаті діяльності людей вода набуває змін: статичних (1); кількісних (2); динамічних (3); соціальних(4); якісних (5):
а) 2, 5;
б) 1, 3;
в) 3, 5;
г) 1, 5;
д) 4, 5.

За вибагливістю до умов освітлення рослини поділяються:
а) на геліофіти;
б) на світлолюбиві;
в) на сціофіти;
г) на факультативні геліофіти;
д) всі відповіді правильні.

Рослинам властиві періоди індивідуального розвитку:
а) латентний;
б) віргільний;
в) синильний;
г) генеративний;
д) всі відповіді правильні.

Серед забруднень поверхневих вод розрізняють: фізичне (1); хімічне (2); біологічне (3); рослинне (4); теплове (5), механічне (6); галійне (7):
а) 1, 2, 4, 5, 6;
б) 3, 6, 7;
в) 2, 7;
г) 3, 7, 4;
д) 3, 7.

До консументів належать: фітофаги (1); автотрофи (2); хижаки (3); поліфаги (4); редуценти (5); сапротрофи (6):
а) 1, 3, 4;
б) 2, 5, 6;
в) 5;
г) 2, 6;
д) 2, 4.
Прикладами біогенної речовини є: пісок (1); кам’яне вугілля(2); торф (3); глина (4); нафта (5); вода (6); вуглець (7):
а) 1, 2, 3, 4, 5, 7;
б) 1, 4, 7;
в) 2, 3, 5;
г) 4, 5, 6, 7;
д) 6, 7.

Вичерпні природні ресурси бувають: невідтворні (1); відносні (2); перехідні (3); розвідані (4); відтворні (5):
а) 1, 5;
б) 2, 3;
в) 3, 4;
г) 4, 5;
д) 2, 4.

Сучасні ґрунти є трифазною системою: тверді частки (1); ґрунтова вода (2); ґрунтові організми (3); коріння рослин (4); гази розчинені у воді та порах (5):
а) 1, 2, 5;
б) 3, 4, 5;
в) 1, 3, 4;
г) 1, 3;
д) 3, 4, 1.

Хімічне забруднення вод відбувається:
а) органічними речовинами;
б) неорганічними речовинами;
в) полютантами;
г) всі відповіді правильні;
д) немає правильних відповідей.

Основним завданням раціонального природокористування є:
а) збереження та підвищення продуктивності і цінності природних ресурсів;
б) забезпечення раціонального їх використання і розширеного відтворення, а також збереження природних умов і ресурсів, необхідних для постачання сировини й енергії народному господарству;
в) збереження типових і унікальних природних комплексів, визначних об’єктів живої і неживої природи;
г) всі відповіді правильні;
д) немає правильних відповідей.




За рівнем трофності (розвитку органічного життя) озера поділяють:
а) на оліготрофні;
б) на евтрофні;
в) на мезотроні;
г) на дистрофні;
д) всі відповіді правильні.

Класифікація життєвих форм за Раункієром:
а) хамефіти;
б) терофіти;
в) гемікриптофіти;
г) фанерофіти;
д) всі відповіді правильні.

З урахуванням спеціалізації типів живлення тварин поділяють на групи: монофаги (1); еврифаги (2); олігофаги (3); поліфаги (4); автофаги (5):
а) 1, 3, 4;
б) 2, 5;
в) 1, 2;
г) 1, 5;
д) 4, 5.

Для кожного організму існує: зона оптимуму(1); зона песимуму(2); діапазон пойкілометрії (3); діапазон стійкості (4); екологічна зона (5); абіотична зона (6):
а) 1, 2, 4;
б) 3, 5;
в) 5, 6;
г) 3, 4, 6;
д) 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Основними причинами збіднення Світового океану є:
а) перевилов окремих видів риб і морських тварин;
б) зниження місць нересту, зміна шляхів міграції риб;
в) забруднення морського середовища;
г) немає правильних відповідей;
д) всі відповіді правильні.

Основні екологічні функції ґрунтів:
а) забезпечення функції життя;
б) накопичення гумусу і зв’язаної з ним енергії;
в) регулювання інтенсивності біосферних процесів;
г) учасник колообігу хімічних елементів;
д) всі відповіді правильні.
Фізичні чинники, що впливають на хімічний склад і біологічну продуктивність природних водойм: температура (1); вміст розчинених газів (2); освітленість (3); концентрація розчинених сполук (4); окисно-відновний потенціал (5); швидкість течії (6); вміст катіонів (7):
а) 1, 3, 5, 6;
б) 2, 4, 7;
в) 2, 4, 5;
г) 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7;
д) 3, 4, 6, 7.









13PAGE 15


13PAGE 144115




Заголовок 1 Заголовок 3 Заголовок 415

Приложенные файлы

  • doc 376212
    Размер файла: 633 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий