Письменний Методичка_Заочники а


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬ
НИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ф
акультет

агротехнологій


Кафедра ґрунтознавства та агрохімії






ФІТОФАРМАКОЛОГІЯ

Методичні рекомендації

щодо організації самостійної роботи для студ
ентів заочної форми
навчання напряму підготовки 6.090101 ©Агрономіяª









Миколаїв


201
4


УДК
632.934

ББК
44.
152



Ф
64



Друкується за рішенням науково
-
методичної комісії факульт
ету

агротехнологій

Миколаївського
національ
ного аграрного універ
ситету від
30
.
0
4
.201
4

р., протокол №
8



Укладач:

О. В
.

Письменний




канд
идат

с.
-
г. наук,
доцент
кафедри ґрунтознав
ства
та агрохімії

Миколаївського

національ
ного аграрного

університет
у
.



Рецензенти:

Н. Х
.
Грабак




доктор с.
-
г.

наук,
професор
, професор

к
афедри екології
та природокористування
Чорноморського державного

університет
у

ім. Петра Могили
;


С
.

О. Б
о
бро
в




канд
идат

с.
-
г.

наук, доцент
, доцент

каф
едри
виноградарс
тва

та плодоовочівництва

Миколаївського

національ
ного аграрного

університет
у
.














© Миколаївський
національ
ний
аграрний університет,
201
4


3

Вступ


Вирощування сільськог
осподарської продукції в Україні

є
традиційним видом діяльності, яку практикують не тільки великі
агропромислові підприємства, але і невеликі фермерські
господарства, а

також приватні особи, і для всіх працюючих на землі
захист рослин належить до завдань першорядного значення.
Але
існує і проблема забруднення навколиш
нього середовища
пестицидами (3−
5
%) від загальних забруднювачів.

В завдання курсу ©Фітофармакологіяª вход
ить вивчення
студентами раціональних і безпечних способів застосування
пестицидів
, теоретичною основою якого є агрономічна токсикологія
-

наука про пестициди, які застосовують в сільському господарстві, їх
дію на живі організми.

Вивчення фізіологічної дії
різних препаратів на шкідливі
організми і культурні рослини, біоценози та грунти з метою розробки
кращої тактики та способів захисту с/г культур від різних шкодо
чинних організмів є основним теоретичним завданням курсу.

Освоє
ння студентами
-
заочниками

знань

про фізико
-
хімічні
властивості, особливості застосування, токсикологічний характер дії

пестицидів

на біологічні
об‱єкти,

надасть можливість майбутнім
спеціалістам правільно, вчасно та безпечно для людей та природи
застосовувати пестициди. Ця мета може бут
и досягнута лише за
умови ретельного вивчення як теоретичного так і лабораторного
курсу даної дисципліни.

Згідно з навчальним планом студенти заочної форми навчання
повинні самостійно вив
чити теоретичні розділи курсу
"Фітофармако
логія"
.
Студенти набувають
також практичних навичок
по користуванню біологічними та хімічними препаратами,
проведенню розрахунків норм препаратів, класифікації пестицидів по
хімічній будові, механізмах та об‱єктах їх дії на живі організми,
складанню інтегрованих систем захисту сільс
ькогосподарських
культур в сівозмінах.

Самостійне вивчення дисципліни "

Фітофармакологія

" повинно
здійснюватись у такому порядку:

1.

Робота з підручниками та додатковою літературою
(довідниками, атласами, визначниками і спеціалізованими
журналами).


4

2.
Ознайо
млення із
біологічними та х
імічними препаратами,
проведенн
ям

розрахунк
ів норм препаратів, класифікацією пестицидів
за
хімічн
ою

будов
ою
, механізма
ми

їх дії на живі організми
.

Виконання контрольної роботи, яка повинна бути подана
на
кафедру
в установлені тер
міни за тиждень до
початку
залікової сесії.

Під час сесії, на оглядових лекціях і лабораторних заняттях
студенти закріплюють теоретичні знання.

На лабораторних заняттях студенти безпосередньо оволодівають
навичками роботи з
біологічними та хімічними препар
атами,
проведенн
я

розрахунків норм препаратів
,

заходів із захисту окремих
культур.

Після виконання контроль
ної роботи, лабораторних робіт

студент допускається до іспиту

чи заліку
. З усіх питань, що
виникають за вивчення дисципліни і виконання контрольних р
обіт,
слід звертатися за консультацією до викладачів кафедри.

Методичні р
екомендації складаються із таких

частин:

1.

Методичні рекомендації з вивчення дисципліни.

2.

Методичні рекомендації з

рішення практичних за
да
ч
.

3.

Завдання для виконання контрольної роботи.

Од
ним з прогресивних методів оволодіння знаннями є
застосування модульної системи в навчальному процесі. Кожен
окремий модуль студент
повинен вивчити і здати. Отрима
ні ними
знання оцінюються в балах. По кожному модулю застосовується
стандартизований контроль

знань студентів протягом усього періоду
вивчення курсу ©Фітофармакологіяª. В основі к
онтролю знань
студентів з

дисциплін
и

лежить тестовий контроль, розв‱язування
задач та захист лабораторних робіт.

Тестовий контроль базується на альтернативному виборі
від
повідей, коли ставляться запитання і одночасно пропонуються
варіанти відповідей, правильність яких оцінюється викладачем.
Розвязування задач, які пропонує викладач, проводиться на
лабораторних занняттях і дає змогу студентам оволодіти системою
розрахунків,

без яких неможливо організувати заходи захисту с/г
культур в умовах виробництва.

Лабораторні заняття з дисципліни ©
Фітофармакології
ª
проводяться відповідно до Європейської кредитно
-
трансферної
системи навчання студентів.



І.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИ
ВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


Дисципліна ©Фітофармакологіяª

поділяється на дві частини:
загальну та спеціальну. Вивчення курсу необхідно розпочинати з
базової загальн
о
ї частини. Послідовно виконуючи матеріал за
основними розділами та підрозділами.


1.1

Загальна частина

1.1.1

Вс
туп

У цьому розділі розглядаються об‱єкт, значення і за
в
да
ння

©
Фітофармакологі
їª.

Метою

навчальної дисципліни ©
Фітофармакологі
ї
ª є
формування в студентів міцних знань та умінь із захисту
сільськогосподарських культур від шкідливих організмів з
допомогою е
кологічно безпечних біологічних засобів та хімічних
речовин
-
пестицидів. Це дозволяє забезпечити успішний захист
урожаю, застосувати комплексні біологічні і хімічні заходи, що
значно сприяє поліпшенню екологічної безпеки навколишнього
середовища.

Основні з
авдання курсу:

Як результат вивчення дисципліни студент повинен знати:

-

теоретичні положення
ф
ітофармакологі
ї
;

-

механізми взаємодії при ХБЗР;

-

елементи агрономічної токсикології;

-


санітарно
-
гігієнічні регламентації методів
ф
ітофармакологі
ї
.

Студент повине
н уміти:

-

визначити економічні пороги шкідливості шкідників,
хвороб, бур‱янів для основних с/г культур;

-

визначати економічну доцільність застосування методів
Фітофармакологі
ї
;

-

користуватись довідковими матеріалами по сучасних
препаративних методах біологічн
ого і хімічного захисту рослин;

-

визначити ефективні дози біологічних та хімічних
препаратів проти шкідників, хвороб, бур‱янів, приготувати робочі
розчини по діючих речовинах пестицидів.

Предметом
навчальної дисципліни є рослини, ентомофаги та
пестициди.

О
б‱єктом навчальної дисципліни є вплив ентомофаг
ів та
пестицидів на шкідників, буряни і

хвороби рослин.


6

1.1.2. Загальна частина


В цьому розділі студент вивчає комплекс методів по захисту
рослин від шкідників, хвороб, бур'янів, звертає увагу на перевагу та
недоліки агротехнічного методу, на залежить ефективності того чи
іншого агротехнічного прийому від метеорологічн
их умов
вегетаційного періоду, гр
унтово
-
кліматичних умов зони, видового
складу шкідників, на необхідність раціонального співвідношення цих
при
йо
мів з іншими методами захисту

рослин.

Необхідно також уяснити, що

високий агротехнічний фон
-
основ
а раціонального захисту рослин
.

Це, перш за все, висока
культура землеробства виконання в оптимальні терміни необхідних
агротехнічних заходів, використання сор
тів з комплексною або
груповою стійкістю до шкідливих організмів.

При вивченні фізичних та механічних методів боротьби
необхідно звертані увагу на основні прий
оми, які використовуються в
них.

область та трудосмність їх застосування, ефективність цих
заході
в проти різноманітних шкідливих організмів.

В біологічних методах необхідно засвоїти, що він є найбільш
безпечним для людини, теплокровних тварин, корисних ентомофагів і
в цілому для довкілля.

Н
еобхідно звертати до асортименту біопрепаратів, виготовлених
н
а основі грибів, бактерій, продуктів їх життєдіяльності, вірусні
препарат, аналоги ювенальних гормонів, атрактанти, репеленти, хижі
і паразитичні комахи, на види шкідливих організмів які знищуються
ними, на залежність їх ефективності від погодних умов веге
таційного
періоду. Необхідно вияснити роль сублетальних доз пестицидів в
формуванні стійких популяцій шкідників, а також токсичність деяких
біопрепаратів до бджіл.

Надзвичайно важливим в захисті рослин є розробка та
використання генетичних методів боротьби

з шкідливими комахами,
при цьому, необхідно вияснити суть область перспективи
застосування цього методу та можливі настілки знищення якого
-
небудь виду шкідника а конкретному районі. При вивченні
перерахованих вище м
етодів необхідно звернути увагу на ї
х
не
достатню ефективність залежність від метеорологічних умов,
культури землеробства
.

Студенту необхідно уяснити, що непотрібно віддавати перевагу
одному з методів, необхідно зробит
и

опір на раціональне їх сумісне

7

застосування
з перевагою того чи іншого методу

в залежності від
конкретних умов господарства. В цьому значна допомога може бути з
боку профілактичних заходів захисту рослин, доцільному
співвідношенні різних знищуючих методів

Особливу увагу слід звернути на інтегровану боротьбу, її суть,
мету та задачу
, та її різницю від комплексних систем захисту на
основі тільки хімічних заходів, профілактичну та безпечну для
довкілля доцільність. В цьому розділі студенту необхідно вивчити
сучасні хімічні та біологічні методи захисту, стандарти, нормативи,
регламент з
астосування пестицидів в державі, їх засоби застосування
на визначені періоди часу

В загальній частині курсу студент знайомиться з класифікацією
пестицидів
.

При класифікації по хімічному

складу виділяються три
основні:

групи неорганічних сполук, пестициди
ро
слинного
походження та органічні

сполуки. Необхідно звернути увагу, що
остання найбільша, яка включає пестициди з високою фізіологічною
активністю Це хлорорганічні, фосфорорганічні сполуки, похідні
різних кислот фенолів гетероциклічних сполук, піретроїди
.

По об'єктам застосування вони поділяються на речовини
боротьби з шкідниками рослин (інсе
ктициди, акарициди,
інсектоакари
циди, овіциди, лярвициди, молюскоциди, нематоциди,
ро
д
ентоциди), речовини для боротьби з грибними та бактеріальними
хворобами (фунгіци
ди, бактерициди), заходи боро
тьби з бур'янами
(гербіциди, арб
орициди, альг
іциди), а також десиканти і де
фоліа
н
ти.
При цьому необхідно знати
,

які препарати
з
асортименту пестицидів
відносяться до той чи іншої групи, які шкідливі організми вони

знищують
. Н
ео
бхідно звернути увагу на т
е, що один і той же
преп
арат

має властивість інсектицидів,
а
карицидів, фунгіцидів і
універсальні властивості, наприклад мідний купорос, хлорокись міді,
мінеральні масла, ДНОК
.

Деякі гербіциди з збільшенням доз мають
вл
астивості арборицидів
.

Необхідно уяснити причини цієї
комплексної дії пестицидів
.

За засобами проникнення в організм, характеру дії пестициди
класифікуються на кишкові, контактні, системні, фумиганти;
гербіциди вибіркової і суцільної дії. Необхідно знати я
к проникають в
організм пестициди, які фази росту та розвитку організму найбільш
чутливі до дії пестицидів. Необхідно звернути увагу на такі поняття
як системні пестициди. На конкретних прикладах необхідно

8

зрозуміти умовність такої класифікації, умови її п
рактичного
застосування.

При біологічному захисті

рослин в даний час використовуються
такі групи біологічно
-
активних речовин
:
феромон
и, репеленти,
інгібітори, стерел
янти, аналоги гормонів, антифі
данти, дефоліанти,
десиканти, ретардан
ти
. Студент
у потрібно ч
ітко знати призначення
кожної групи цих речовин, принцип дії та особливості практичного
використання.


1.1.3.

Основи аг
рон
омічної токсикології


Токсикологія


наука про отрути та їх дію на живі організми
.

Агрономічна токсикологія


розділ токсикології
, що

вивч
ає
вла
стивості пестицидів
що застосовуються в агрономії, їх дію

на
різно
манітні орг
анізми
, біоценози

та на характер взаємодії в
екологічних системах; основна задача цього розділу


створення
теоретичної основи доцільного синтезу пестицидів та розробка
безп
ечних засобів їх застосування.

Вивчаючи цей розділ, необхідно засвоїти суть таких понять
:

отрута, отруєння, токсичність пестицидів, доза, норма, витрати,
концентрація, звернути увагу на особливості побудови графіку
залежності ефекту від дози пестицидів, зр
озуміти
,

як цей графік
застосовується на практиці.

Звернути увагу на механізм проникнення пестицидів в клітину,
на залежність швидкості проникнення від хімічної будови діючої
речовини
,

препаративної форми, фізико
-
хімічних властивостей
робочих сполук
.

Вивчи
ти особливості взаємодії прониклих в клітину пестицидів
з її компонентами в якості загальних та специфічних інгібіторів
ферментів.

Звернути увагу на перетворення діючої речовини пестицидів в
організмі по активним типам реакції: гідроліз, окиснення,
відновл
ення, дехлорування, ізомеризація. Вивчити роль шлунково
-
кишкового тракту, печінки, нирок, гемолімфи та їхніх органів і
тканин в цих перетвореннях, а також токсичність продуктів
метаболізму пестицидів різних класів хімічних сполук.

Пестициди можуть локалізу
ватися в жирових тканинах тварин,
комах, в паренхімних органах, рослинах тканинах, виводиться з
організму з екскрементами, блювотними масами, з хітиновою

9

оболонкою при лин
ці, з молоком, через нирки з сечею, при
транспірації та гуттаційною водою у

рослин.

О
скільки на характер взаємодії пестицидів з організмом
впливають багато факторів, тому необхідно засвої
ти суть таких
розумінь, як ©місце

діїª пестициду (мішень, рецептор) а також як
різні фактори взаємодіють з рецептором.

Всі ці фактори об'єднані в три груп
и:

1.
Фактори,
що впливають

на час
контакту пестициду з
шкідливим організмом.

2.
Фактори,
що впливають на надходження

пестициду в організм.

3.
Фактори, зв'язані з поведінкою токсичної речовини в
організмі.

Необхідно ретельно розглянути кожний фактор цих груп,

оскільки вони

визначають не тільки токсичність
, ал
е і ефективність

практичного їх використання в конкретних грунтово
-
кліматичних
умовах. Пр
и вивченні вибіркової токсичності

пестицидів необхідно
чітко уявляти, що так
е

вибірковість, чим вона оцінюється, як
им
шляхом вибірковий пестицид впливає на організм.

Одним з важливих недоліків систематичного використання
пестицидів є формування стійких популяцій шкідливих організмів.
Тому необхідно ретельно

розібратись та засвоїти, що таке стійкість,
що лежить в основі

цього явища, види стійкості. Особливо потрібно
звернути увагу на причини виникнення різних видів стійкості та міри
боротьби з нею (чергування пестицидів, генетичні та біологічні
методи боротьби; введення стійких сортів рослин, інтегрований
захист, викорис
тання сінергетиків, крайова обробка посівів,
смушкове та гніздове внесення пестицидів і та ін.).

Важливим в цьому розділі є вивчення впливу пестицидів на
оточуюче середовище. Необхідно звернути увагу на особливість
циркуляції пестицидів в с
истемі: повітря
-

рослина
-

гр
унт
-

рослина

-

травоїдна тварина
-

людина, гр
унт
-

вода
-

зоофітопланктон
-

риба
-

людина, встановлення бар'єрів між їжею і людиною в виді допустимої
залишкової кількості пестицидів.

Для правильного розуміння впливу пестицидів на оточуюче
се
редовище необхідно вивчити поведінку пестицидів в окремих
екосистемах та їх вплив на важл
ивіші складові цих систем (повітря,
вода, гр
унт, біо
ценоз, птахи, тварини, захищаємі

рослини), по
наступній схемі: джерело та шляхи надходження, ступінь
забруднення, о
собливості руху, розподіл, характер взаємозв'язків в

10

біоценозах дію на ентомо
фаги, мурахів та бджіл, птахів т
а тварин,
захищаємі

рослини (місце
ва

та загальна дія) опік, характер
проникнення та метаболізм причини стійкості рослин до пестицидів
та роль в хім
ічному захисті рослин показників зрівняльної
токсичності пестицидів до шкідливих організмів та захисної рослини:
хіміотерапевтичний ефект, відносна активність
, показник
селективності, індекс селекти
вності.

Особливу увагу слід приділяти на інтегровані або к
омплексні
системи захисту рослин, які складають сприятливі умови до
попередження негативної дії пестицидів на довкілля. Це, перш за все,
такі фактори, як визначення необхідності проведення знищуючих
заходів на основі порогів чисельності шкідливих

і корисни
х
організмів, вибір найбільш безпечних препаративних форм і засобів
використання пестицидів, строків

обробки, заходів по посиленню
ефективності природних механізмів регуляції чисельності

шкідливих
організмів, більш широке використання біопрепаратів, стійки
х сортів
рослин на фоні високого рівня агротехніки
захищаємої

культури.


1.1.4.
Санітарно
-
гігіє
нічні

основи застосування пестицидів


Пестициди отруйні не тільки для шкідників, але і теплокровних
тварин і людини. Тому необхідно звернути особливу увагу на
пр
ичину отруєння. До цього частіше всього приводять порушення
техніки безпеки та регламенту застосування пестицидів.

Крім цього пестициди мають небезпечні властивості:
кумулятивні, мутагенні, ембріогропні, терратогенні, алергічні,
бластомогенні
й

інші.

Необх
ідно вивчи
ти ділення пестицидів на групи за ступенем

токсичності
для людини та тварин
, їх кількісною оцінкою
за

іншим
и

показникам
и

токсичної дії. При цьому потрібно звернути увагу
,

як ці
показники токсичності визначають умови та області застосування
пестиц
идів.

Для запобігання отруєнь пестицидами рішуче значення має
дотримання обмежено допустимого залишку кількості


ДЗК) в
харчових продуктах та кормах. ©Термін очікуванняª або період від
останньої обробки пестицидами до збору врожаю, забезпечуючи
позбавленн
я забруднення харчових продуктів отрутними залишками
пестицидів. При цьому необхідно дотримуватися рекомендованих
норм витрати, концентрації, кратності та терміну обробки

11

пестицидами, списку препаратів, дозволених для застосування на
визначені календарні р
оки.

Обов'язковими при роботі з пестицидами є строки дотримання
санітарних правил при їх зберіганні, транспортуванні та
розфасуванні.

Пра
вильний вибір та організація місць

дезак
тивації

машин,
знешкодження тари та залишків пестицидів, непридатних для
подаль
шого використання і є важливою умовою охорони природи від
отруєння пестицидами.

Для запобігання отруєнь необхідно знати правила по підбору
індивідуальних засобів захисту відповідно фізико
-
хімічним
властивостям пестицидів, засобами їх застосування, а
також
правила
першої допомоги п
ри отруєнні

пестицидами
.


1.1.5.

Фізико
-
хімічні

основи застосування пестицидів


В цьому розділі вивчають найбільш важливі питання
практичного використання пестицидів
.

Форми препаратів, які
виготовляються промисловістю визначають за
соби застосування
пестицидів. В залежності від препаративної форми пестицидів при
проведенні захисних заходів необхідно добавляти різні речовини
-

поверхнево
-
активні речовини, емульгатори, банифікатори та інше.

Правильно підібрати засіб застосування пестиц
идів в значній
ступені визначають їх ефективність. Потрібно вибирати такий засіб,
який би відповідав конкретним господарським умовам, фазам
розвитку шкідників, рослин, грунтово
-
кліматичних умов та інше.

При вивченні цих питань необхідно засвоїти недоліки т
а
переваги того чи іншого засобу застосування пестицид
ів, які
поділяються на наступні.

Обприскування
є найбільш розповсюдженим засо
б
ом

застосування пестицидів, який використовують в період покою та
вегетації рослин. В якості робочих розчинів застосовують р
озчини,
емульсії, суспензії
,

до яких добавляють різні речовини, поліпшуючи
фізико
-
хімічні властивості робочої рідини.

Обприскування може проводитися наземною та авіаційною
технікою. Важливим тут є застосування дрібно
-
краплинного
обприскування з витратою ул
ьтра малих об'ємів робочої рідини.
Препаративні форми пестицидів можуть бути різноманітні, але
найбільш ефективними є такі, які утворюють розчини, які можуть

12

добре змочувати листки рослин, поверхню шкідника. Такими є
емульсії, суспензії які утворюють з доп
омогою емульгаторів,
поверхнево
-

активних речовин.

Обпилювання


суть цього засобу полягає в тому, що для
знищення шкідників і хвороб застосовується отруйні гази та пари.
Відрізняється цей
засіб від інших тим,

шо він застосовується в
обмежених об'ємах, шо
дає змогу скласти необхідну концентрацію
отруйної речовини та вибрати експозицію
.


Фумігація.

Для знищення шкідників і хвороб використовують
шкідливі гази.
Використовують при цих засобах фумиганти. Для
ознайомлення з механізмом їх дії необхідно знати фізик
о
-
хімічні
властивості цих
речовин, їх застосування, збереження
.

Фумиганти
використовуються для знищення шкідників зерна та
продуктів його переробки при зберіганні, знищення гризунів в норах,
шкідників на зелених рослинах, для знищення збудників хвороб, які

знаходяться в грунті. Потрібно звернути увагу на залежність норм

витрати фумигантів від фізико
-
хімічних властивостей грунтів, засобу
внесення фумиганту, а також прийоми
,

які поліпшують стійкість
фумигантів в грунті. Ґрунтові фумиганти відносять до пестици
дів (та
2
-
ї групи токсичності, тому потрібно належно знати техніку безпеки
при роботі з ними).

Аерозольна обробка.

При цьому методі використовують
аерозолі, тобто такі дисперсійні системи
,

у яких дисперсійним
середовищем є повітря, а дисперсійною фазою дуж
е дрібні краплі
рідини або твердих частинок. Це туман або дим. Цей

засіб є дуже
перспективним, тому

що витрати робочої рідини дуже

малі, але
ефективні при обробленні

садів, лісів, приміщень. При вивченні
цього методу необхідно знати препаративні форми пест
ицидів, ти
пи
механізмів, що застосовують

при цьому методі.

Отруйні принади.

Суть цього методу укладається в тому, що
отруту змішують з харчовим субстратом, який поїдається
шкідниками. Отрути попадають в шлунково
-
кишковий тракт
викликає загибель шкідника. Ц
ей метод застосовується в основному
для знищення мілких гризунів На основі цього методу зараз
застосовують деякі пахучі приманки для комах, наприклад, солодку
рідину з добавкою отрути, внаслідок чого комахи попадають в
пастки. Приманкою для нічних шкідникі
в може бути ультрафіолетове
світло та інше.



13

Передпосівна обробка насіння і сади
в
ного матеріалу
.

З метою знищення різних збудників та бактеріальний
захворювань застосовують знезараження.

Знезараження буває термічним і хімічним. Якщо інфекція
потрапляє в гл
ибинні частини насіння
,

застосовують термічне
знезараження, як
що на поверхні


хімічні обробки
.

Необхідно уяснити
,

в яких випадках застосовують хімічну
обробку, які фунгіциди застосовують, проти найбільш поширених
хвороб, як захищають проростки рослин, пер
евага та недоліки
передпосівної обробки, принципи комбінованої обробк
и з
мікроелементами, прилипача
ми, полімерними плівками.

Звернути увагу
,

як діють пестициди на схожість насіння,
енергію проростання насіння, фази росту рослини.


1.2.
СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

У

цьому розділі студенти
-
заочники вже конкретно вивчають
сучасний асортимент пестицидів і фізіологічно активних речовин, які
використовуються в сільському господарстві.

Теоретичне вивчення різноманітних сучасних пестицидів
доцільно розпочинати з вивчення за
гальної характеристики класів
(груп) хімічних сполук, а потім вже переходити до вивчення окремих
препаратів.


1.2.1.

Засо
би боротьби з шкідниками рослин


Для боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських
рослин застосовують в основному синтетичні

пестициди
.

Вони відносяться до різних класів хімічних сполук. При цьому
представники цього і того ж класу характеризуються загальними
сполуками, властивостями та однаковим механізмом дії на організми.
Тому оптимальним варіантом в вивчення пестицидів є їх
поділення
по хімічній будові.

При вивченні інсектицидів цієї групи потрібно звернути увагу
на те, що вони включають в себе різні по хімічній буд
ові речовини.
Але їх загальні властивості

(висока інсектицидна властивість, хімічна
та біологічна стабільність)
дає можливість об'єднати їх в одну групу.

При вивченні даного розділу потрібно конспектувати матеріал, а
характеристику окремих препаратів подавати за наступною схемою:
назва препаратів з зазначенням всих синонімів, хімічний склад і

14

будову діючої речовини,

фізико
-
хімічні властивості, препаративні
форми, спектр і механізм дії, сфера застосування, стійкість в
біологічних середовищах, дія на захищаємі рослини і корисні
організми, способи і регламенти практичнго застосування і т. д.


1.2.2.
Хлорорганічні інсек
тициди


Всі хлорорганічні інсектициди


термічно і хімічно стійкі
речовини, що обумовлює подовженість захисної дії препарату, але
створює безпеку забруднення навколишнього середовища. Тому
необхідно уважно вивчити їх зберігання в грунтах, рослинах,
здібніс
ть до накопичення в жирових тканинах, збільшенню
концентрації при проходженні трофічним ланцюгом.

Всі хлорорганічні сполуки не спричиняють

негативної дії на
захищену рослину в рекомендованих концентраціях, а деякі можуть
стимулювати ріст та розвиток рослин
и, особливо при обробці на
ранніх стадіях розвитку.

Необхідно звернути увагу на механізм дії цих сполук,
виникнення стійких популяцій шкідників при систематичному їх
використанню, на їх токсичність, кумулятивний ефект та інші
негативні дії цих препаратів.


1.2.3.
Специфічні акарициди


В цьому розділі необхідно звернути ува
гу на асортимент цих
пестицидів.

Особливості дії на кліщів в різних фазах їх розвитку,
впродовж захисного періоду, токсичність відносно корисних
організмів, теплокровних тварин, а також на

фітотоксичність
захищених культур. Необхідно встановити доцільність їх сумісного
застосування з фосфорорганічними акарицидами, регламент їх
застосування на різних сільськогосподарських культурах.

Серед цих пестицидів є акарициди системної дії, а також
пес
тициди з декількома діючими речовинами. Звернути увагу, шо
застосування таких пестицидів практично не відмічається
збільшенню стійкості кліщів до них, але помітно зменшується
стійкість кліщів до раніше застосованих фосфорорганічних
акарицидів.



15

1.2.4.
Інсе
кциди і акарициди з групи

органічних сполук фосфору


Органічні сполуки фосфору є одною з важливих груп сучасних
пестицидів. Широке застосування цих сполук обумовлено їх високою
інсектицидною

і
акари
цидною активністю, широким спектром та
швидкістю дії на ш
кідників (висока початкова токсичність), низькою
стійкістю в біологічному середовищі, їх розкладом з утворенням
продукції нетоксичної для людини і тварини, відносно швидким
метаболізмом в орга
нізмі тварин та відсутністю здат
ності
накопичуватися в організмі
, системною дією препаратів і в цьому
зв'язку з меншою безпекою для ентомофагів, малою витратою
препарату на одиницю площі оброблених посівів.

Але фосфорорганічні сполуки є дуже токсичні для людини і
тварини, крім того відносно швидко виявляються стійкі до

цих
препаратів популяцій шкідників при системному застосуванні.

Необхідно звернути увагу на механізм дії
,

реакції перетворення
органічних сполук фосфору в біологічному середовищі, особливо дії
на комах, теплокровних тварин, людину
,

збереження їх в грунті
та
дію на захисну рослину
.

Потрібно звернути увагу на причину
вибіркової дії фосфорорганічних інсектицидів на різні організми
.


1.2.5.
Інсектициди з групи похідних карбомінових кислот


Деякі похідні цих кислот застосовують
,

як хімічні заходи
захисту рослин
.

Необхідно звернути увагу на те, що деякі препар
ати цієї групи
здатні викликати ембріотоксичну

мутагенну дію та порушення
гуморальної, ендокринної сис
теми регуляції у людини, тварин
. Тому
потрібно звернути увагу на регламенти застосування цих препаратів
.


1.2.6.
Нітрофеноли
.
Мінеральні масла


Пестициди цієї групи мають високу біологічну активність
відносно комах, грибів, бактерій, зелених рослин та теплокровних
тварин, тобто вони мають універсальний характер дії.

При вивченні
мінеральних

мас
е
л

необхідно зна
ти причину,
обумовлюючу інсектицидні і фітонцидні властивості масла
.

Необхідно звернути увагу на особливість їх застосування в різні часи

16

року, а також в суміші з фосфо
рорганічними інсектицидами і
ак
а
р
и
цидами
.

Необхідно знати залежність їх ефективності від

факторів зовнішнього середовища.


1.2.7.
Фумі
ганти


При вивченні фумигантів необхідно звернути увагу на фізичні і
хімічні властивості
,

такі як ле
т
кість, швидкість випаровування,
швидкість дифузії, сорбції та десорб
ції, вогненебезпечність,
вибухонебезпеч
ні
сть. Особливу увагу необхідно звернути
на
фумиганти посівного та посадков
ого ма
теріалів, продовольчих
продуктів
. Необхідно знати техніку безпеки при роботі з
фумигантами, типи протигазових фільтрів, правила дегазації.


1.2.8.
Родентициди (зооц
иди)
.
Нематоц
иди


ІІри вивченні родентицидів (препаратів для знищення гризунів)
необхідно знати як, коли та де застосовувати різні препарати,
механізм їх дії, а також захисні дії гризунів при застосуванні цих і тих
препаратів

Для знищення нематод (
круглих
черв'яків)

чи

фітогельмінтів

застосовують препарати (нематоциди). Необхідно звернути увагу на
спектр їх дії, засоби застосування та терміни посіву та висаджування
сільгоспкультур після внесення їх в грунт.


1.2.9.
Ат
рактантн і репеленти
.
Хемостирілянти


Для боротьби з
шкідливими комахами застосовують
приваблюючі речовини атрактанти. Це речовини, які випаровуючись
приваблюють комах. Характер приваблюючої дії атрактантів
різноманітний. Одні з них приваблюють комах для відкладення яєць,
інші


як корм, треті


як особи про
тилежної статі. Сила дії
атрактантів різна


особливо велика і третій групі атрактантів.

Вперше ці речовини були виділені з тіла самок деяких комах
(шовкопряд, сатурнії)
,

а потім отримані хімічним синтезом
.

П
ри вивченні атрактантів необхідно звернути увагу
, які
препарати застосовують як приваблюючі речовини, засоби та
перспективи їх застосування
.


17

Репеленти називають хімічні речовини, які викликають
відштовхуючу реакцію на шкідників. Вони можуть бути використані
в захисті рослин від гризунів, птахів, комах,
кліщів, для захисту
людини від паразитуючих членистоногих, а також для
відштовхування корисних комах від рослин оброблених
отрутохімікатами. Найпоширеніша група репелентів застосовується
для захисту рослин від поїдання їх ссавцями. Це речовини якими
обробл
яють штамби плодових дерев, ягідники, що особливо важно в
зимовий період.

Хемостирілянти


це речовини, які визивають стерильність
комах. Необхідно знати механізм такої стерилізації, засоби
застосування при одночасному використанню інсектицидів статевих
ат
рактантів. Необхідно знати сучасні хемостирилянти, перспективи їх
використання
.


1.2.10. Фунгіциди


При вивченні цієї теми
студенти
-
заочники повинні
знати
класифікацію асортименту сучасних фунгіцидів по принципу: об'єкт
застосування (фунгіциди, бактерициди
), характеру дії на збудників
(захисні, лікувальні) характеру розподілу відносно рослини
(контактні, системні) характеру використання протруювача насіння,
обробки грунту, рослин в період дозрівання окремих культур,
поліпшенню умов для механізованих засобів

зборки врожаю.

Потрібно звернути увагу на умовність такої класифікації.

При доборі фунгіцидів треба враховувати
біологічні особливості
рослин та

збудника, тобто застосування фунгіцидів повинно бути на
біологічній основі. З іншого боку
,

н
е
обхідно також вра
ховувати
вибірковість і специфічність дії фунгіцидів
.


Вибірковість фунгіциду
-

здатність викл
и
кати гнітючу дію на паразитні мікроорганізми і не
пошкоджувати культурні рослини, а також різну токсичність
фунгіцидів для різних мікроорганізмів. Біол
о
гічна осн
ова життєвих
процесів вищих рослин і нижчих (гриби
,

бактерії) багато у чому
под
і
бна. Але між ними є і суттєва різниця яка і становить основу
вибірковості фунгіцидів (специфічність живлення, здатність
накопичуватись, захисна дія воскового п
о
криву листа).
Сп
ецифічність

полягає у різниці дії на різні патогени. Як правило
стійкість окремих грибів до фунгіцидів поясн
ю
ється непроникністю

18

оболонок його міцелію для фунгіциду, або здатністю шви
д
ко
детоксувати фунгіцид.

Принцип добору фунгіцидів, вибірковість, специф
ічність дії і
біологічні основи заст
о
сування враховані у класифікації фунгіцидів.

Важливо правильно вибрати препарат і визначити строки та
спосіб його застосування. Це забезпечує максимальну біологічну і
економічну ефективність фунгіцидів при захисті від ф
ітопатогенів.


1.2.
11
.
Гербіциди


Великий асортимент хімічних речовин боротьби з бур'янами
зумовлює їх класифікацію по різних ознаках.

Перш за все необхідно ознайомитися з існуючою класифікацією,
звернути увагу на умовність такої класифікації.

Гербіциди кл
асифікуються по принципу вибірковості, механізму
дії, та характеру проникнення та розповсюдження, по хімічному
складу та будові.

Необхідно звернути увагу на засоби застосування гербіцидів та
фактори, які впливають на ефективність їх дії (видовий склад
бур'
янів, температура, опади, механічний склад грунту, їх фізико
-
хімічні властивості і т.п.).

Звернути увагу на вплив гербіцидів на біологічні та агрохімічні
властивості ґрунту, врожайність та якість оброблених культур.

Термін очікування при зборі врожаю, особ
ливості дії гербіцидів
на різний видовий склад бур'яну, їх дії на флору та фауну, техніку
безпеки при роботі з гербіцидами, терміни біологічної детоксикації
гербіцидів, комбіноване застосування гербіцидів з інсектицидами та
іншими пестицидами, особливості
застосування гербіцидів на різних
сільгосподарських
культурах.


1.2.1
2
.

Дефоліа
ти
, десіканти, ретарданти


В цьому розділі необхідно ознайомитися


з суттю дефоліації і

десикації, областю їх застосування, а також
знати
найпоширеніші
сучасні препарати цього
типу.

Звернути увагу на біологі
чн
у основу застосування цих речовин,
термін о
бробки
за
л
ежно від видового і
сортового складу культури
,
залежні
сть

ефективності дії від факторів зовні
шн
ього

середовища.


19

При вивченні десикантів необхідно вияснити характер дії
де
сикантів на культуру, роль цього прийому при вирощуванні
культур та залежності їх продуктивності

від метеорологічних
факторів
.

Необхідно також ознайомитися з хімічними речовинами,

які
вповільнюють

ріст рослини (ретардан
ти),
уяснити їх
роль в зменшені
виляг
ання рослин та збереження

врожаю, особливо на високому
азотному фоні живлення.


1.2.13.

Р
егулятори росту
.
К
омплексне

застосування
пестицидів


В цьому розділі необхідні ознайомитися з класифікацією
сучасних препаратів, механізм їх дії, основні засоби застос
ування та
перспектив
и використання регуляторів росту

в сучасних
агротехнічних
схемах вирощуваннях
культур.

Комбіноване застосування
хімічних

речовин захисту рослин
зараз набуває широке застосування. Необхідні вияснити доцільність з
якою застосовую
ть пестиц
иди, склад компонентів їх

сумішей і дії їх
на шкідливих організмі
в і захисні рослини. Необхідно вивчити сут
ь
таких явищ як ефективність, си
нергізм та антагонізм і їх роль в

практиці захисту рослин.

Звернути увагу на сумісність і доцільність змішування різн
их
пестицидів, керуючись існуючими таблиц
ями

сумісності пестицидів.


1.2.14.
Зональне застосування пестицидів


В цьому розділі необхідно усвідомити, що визначає вибір тих чи
інших пестицидів в різних грунтово
-
кліматичних зонах України, а
також вибір форми
пестицидів і засоби їх застосування
.

Необхідно
знати роль прогнозів розповсюдження та розвиток шкідливих
організмів, раціональн
ому використанню пестицидів, за
дачі та
принципи районування при використанні пестицидів. Звернути увагу
на те, як від карантинног
о об'єкту або сільгосппродукції визначається
вибір і ефективність пестицидів
.





1.2.15.
Біопрепарати.


Для захисту рослин поряд з хіміч
ними рослинами
використовують біо
препарати



збудники захворювань шкідників
(бактерії, віруси, гриби) та речовини, які

вони продукують.

У боротьбі з шкідливими комахами застосовують бактеріальні й
грибні препарати в суміші з невеликими дозами інсектицидів
.

Такі
суміші високоефективні в боротьбі з буряковим довгоносиком,
колорадським жуком, непарним шовкопрядом. При цьому
зменшується витрата біопрепарату і інсектициду. В зрівнянні з
роздільними їх застосування, забезпечується стійке захворювання
комах, завдяки знищенню стійкості комах від інсектицидної та
токсичної дії, збільшується діапазон коливань температури та
вологост
і при якій проявляється найбільша ефективність дії
препаратів. Використання інсектицидно
-
мікробних сумішей призводе
до послаблення захисних реакцій шкідників до ентомофагів
.

При вивченні цього розділу необхідно ознайомитися з
препаратами


ентобактеріном
,

дендро
бациліном, боверіном
,
фітобактеріоміцино
м, тріхо
те
цином, бактероденцид
ом
, біо
-
лепідоцидом.

Необхідно знати їх застосування, продовженість дії,
умови застосування та зберігання препарату.



















ІІ. Методичні рекомендації з рішення практич
них завдань
.

Традиційне сільське господарство має прості пріоритети:
максимальний врожай за найменших витрат праці й повного
ігнорування можливої деградації природного середовища.

Навантажження пестицидів при вирощуванні культур у багатьох
випадках досягає

неймовірних розмірів. Так, при вирощуванні озимої
пшениці в ряді випадків воно досягає 6


10 кг/га, кукурудзи і буряка


12


16 кг/га, овочевих культур


45


50 кг/га, у саду


165


220
кг/га.

Отже, з метою отримання максимальних врожаїв та збереження
здоровя людей і природного середовища спеціалісті (агрономи)
повинні вміти правільно і раціонально застосовувати пестициди. А це
мета досягається лише за рахунок математичного обґрунтування
застосування засобів захисту рослин.

Приклади розрахунків (
загальн
і
)
.


Проведем
о розрахунки кількості вибраних

пестицидів на площі
450 га

(
оз.

ячмінь
)

для захисту куль
тури від шкодочинних організмів,
н
орма витра
ти робочої рі
дини 300 л/га

за ни
жче

вказаними
формулами.


Розрахунки
за

норм
ою

витрати препарату.

Планування об
‱єму робіт залежить від площі, яку обробляють та
від необхідної кількості пестицидів, що визначають:



За нормою витрат препарату.

Норма витрати



кількість пестицидів чи робочої рідини, яка
витрачається на одиницю площі або на окремий об‱єкт. Норма витрат
препа
рату вказується в рекомендаціях

щодо застосування або в
©Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в
Україніª. Норма витрати робочої рідини
залежить
від виду
обприскування і культури, що обробляєть
ся і є табличною
величиною, якщо вона спеціально не вказана у рекомендаціях щодо
застосування конкретного пестици
ду. Якщо відома норма витрат
пес
тициду, то необхідну його кількість розраховують за формулою:






(1)

де
Q
п



необхід
на кількіс
ть пестициду,

кг,

л
;

Н
вп



норма витрати пестициду,

кг/га,

л/га
;

S


площа, на якій будуть проводити

обприскування даним
пестицидом,

га
.


22

Необхідну кількість робочої рідини:




(2)

де
Q
рр



нео
бхідна кількість робочої рідин
и,

л
;

Н
врр



норма витрат робочої рідини

(300 л/га);

S


площа, на якій будуть проводити

обприскування даним
пестицидом,

га
.

Приклад розрахунку

за вище вказаними формулами

(1
-
2)
:

1.

2,4
-
Д амінна сіль в.р.,

40%, норма витрати препарату 0,9
-
1,7л/га (
в середн
ьому
1,3

л/га
)

Q
п

=

1,3

л/га



450

га

=

585

л

Q
рр

=

300

л/га



450

га

=

135000

л

2
.

Ф‱юрі 10% к.е., норма витрати препарату 0,07
-
0,3 л/га

(0,1)

Q
п

=

0,1

л/га



450

га

=

45

л

Q
рр

=

300

л/га



450

га

=

135000

л

3
.

Золон 30% к.е., норма витрати препарату 1
-
4

л
/га

(3)

Q
п

=

3

л
/га



450

га

=

1350

л

Q
рр

=

300

л/га


450

га

=

135000

л


Визначення концентрації робочої рідини
.

Якщо відомі норми витрати пестициду і норма витрати робочої
рідини, то завжди можна визначити концентрацію робочої рідини за
формулою:



де

К
рр



концентрація робочої рідини, %;

Н
вп



норма витрати пестициду, кг/га, л/га;

Н
врр



норма витрати робочої рідини, л/га.


Приклад розрахунку.

1.

2,4
-
Д амінна сіль в.р., норма витрати препарату за д.р.0,8
л/га

К
рр за д.р.
= (0,8 л
/га


40%)/ 300 л/га

=

0,1%

2.

Ф‱юрі 10% к.е., норма витрати препарату за д.р.

0,05 л/га

К
рр за д.р.
= (0,05 л/га


10%)/ 300 л/га

=

0,01%

3.

Золон 30% к.е., норма витрати препарату

0,8 кг/га

К
рр за д.р.
= (0,8 кг/га



30%)/ 300 л/га

=

0,08%



23



Приклад розрахунку.


1. 2,4
-
Д амінна сіль в.р.,40%, норма витрати препарату 0,9
-
1,7л/га

(1,3)

К
рр

= (1,3 л/га / 300 л/га)

100
%

=

0
,43%

2
. Ф‱юрі 10% к.е., норма витрати препарату 0,07
-
0,3 л/га

(0,1)

К
рр

= (0,1 л/га / 300 л/га)

100

%
=

0,03%

3
.

Золон 3
0% к.е., норма витрати препарату 1
-
4кг/га

(3)

К
рр

= (3 кг/га / 300 л/га)

100
%

=

1%




За концентрацією робочої рідини за препаратом

Концентрація


відсотковий вміст пестициду

в робочій рідині

(суспензії, емульсії, розчині)
.

Якщо концентрація робочої рідини
вказується за препаратом, то
необхідну кількість пестициду визначають:


Q
п

=


врр

×
К
рр

/100)
×

S



де
Q
п



необхідна кількі
сть пестициду,

кг, л
;

Н
врр



норма витрат робочої рідини,

л/га
;

К
рр



концентрація робочої рідини,

%
.

S


площа, на якій будуть
проводити

обприскування даним
пестицидом,

га
.


Приклад розрахунку.


1.

2,4
-
Д амінна сіль 40% в.р., концентрація робочої рідини
0,43 %

Q
п

=

(300

л/га



0,43
%
/100
%
)



450
га

=

580 л

2.

Ф‱юрі 10% к.е., концентрація робочої рідини 0,03%

Q
п

=

(300

л/га



0,03
%
/100
%
)



450

га

=

40 л

3.

Золон 30% к.е., концентрація робочої рідини 1%

Q
п

=

(300

л/га



1
%
/100
%
)



450

га

=

1450 л





24



За концентрацією робочої рідини за діючою речовиною

Якщо концентрація робочої рідини вказується за діючою
речовиною, то необхідну кількість пестици
ду визначають за
формулою:

Q
п

=


врр

×
К
рр

за д.р
.

/

К
п
)

×
S

де
Q
п



необхідна кількість пестициду,

кг,

л
;

Н
врр



норма витрат робочої рідини,

л/га
;

К
рр за д.р
.



концентрація робочої рідини з
а діючою речовиною,
%
;

К
п



вм
іст діючої речовини в препара
ті,
%
;

S


площа, на якій будуть проводити

обприскування даним
пестицидом,
га
.


Приклад розрахунку:


1.

2,4
-
Д амінна сіль 40% в.р.,концентрація робочої рідини за
діючою речовиною

(д. р.)

0,1%

Q
п

=

(300

л/га



0,1
%
/40
%
)



450

га

=

337л

2.

Ф‱юрі 10% к.е.,

концентр
ація робочої рідини
д. р.
0,01%

Q
п

=

(300

л/га



0,01/10)



450

га

=

135

л

3.

Золон 30% к.е.,

концентрація робочої рідини за
д. р.
0,08%

Q
п

=

(300

л/га



0,08/30)



450

га

=

360

л




За нормою витрат діючої речовини

Н
вп
=(Н
в за д.р
.

/

К
п
) ×
100


де
Н
вп



н
орма витрат пестициду
,

л/га
;

Н
в за д.р



норма витрат діючої речовини,

л/га,

кг/га
;

К
п



вм
іст діючої речовини в препараті,
%
.


Приклад розрахунків:


1.

2,4
-
Д амінна сіль 40% в.р., норма витрати препарату

за д.р. 0,8 л/га

Н
вп

=

(0,8

л/га
/40
%
)




100
%

=

2

л
/га

2.

Ф‱юрі 10%, норма витрати препарату за д.р. 0,7 л/га

Н
вп

=

(0,7

л/га
/10
%
)


100
%

=

7 л/га

3.

Золон 30%, норма витрати препарату за д.р. 0,8 л/га

Н
вп

=

(0,8

л/га
/30
%
)


100
%

=

2,6 л/га




25

Зведенні дан
і по розрахункам

наведено

у табл
иці
.

Таблиця

Потреба в пес
тицидах

Назва пестициду,
препаративна форма

Вміст
діючої
речовини,
%

Норма
витрати,
л, кг/га,
кг/т

Обсяг
роботи,
га, т

Потреба, кг, л

За
препартом

За діючою
речовиною

2,4
-
Д амінна сіль
водний розчин

40%

300

450 га

0,9
-
1,7л/га

2 л/га

Ф‱юрі,

к. е.

10%

300

450 га

0,07
-
0,3 л/га

7 л/га

Золон, концентрат
емульсії

30%

300

450 га

1
-
4 кг/га

2 кг/га


Приклад розвязку задач
і
.

Скільки препарату БІ
-
58,
(
40% к. е.

і
50% к. с.
)

слід
виписати з складу
для обробки
столових буряків проти довгоносика
,
якщо концентрація
робочого розчину по діючий речовині складає 0,035%
норма розходу
розчину 18 л/хв., ширина захвату 18 м, швидкість руху агрегату 5
км/год
,

площа обробки поля 30 га. За скільки змін можна обробити
пол
е, якщо тривалість зміни 10 год.

Термін обробки з 6:00 до 12:00,
та

з 18:00 до 22:00.


Рішення:

За годину агрегат обробляє 5000*18/10000= 9 га і
витрачає при цьому 18*60= 1080 л робочого розчину. На 1 га
витрачається 1080
/9 = 120 л. Маса 1% витраченого розчину на 1 га
складає 1,2 кг, а маса діючої речовини 120*0,00035 = 0,042 кг/га, а на
всю площу
0,
042*30 = 1,26 кг
. Тепер при концентрації діючої
речовини 40% потрібно
:

1,26*100/40
=3,
15 кг препарату, а при
концентрації 50
%
:

1,26*100/50 = 2,52 кг
. З у
рахуванням зупинок на
заправку цистерни обприскувача робочим розчином
тривалість зміни
слід прийняти 9 годин чистої роботи. Тоді змінна продуктивність
складе

9*9 = 81 га і необхідна кількість змін для виконання
обприскування 30
/81 = 0,37.







ІІІ. Завдання для виконання контрольної роботи


Контрольна робота виконується по загальному та спеціальному
розділам курсу.

В загальній частині курсу студент вивчає загальні
питання
використання пестицидів
, обґрунтовує їх асортиме
нт для захисту
рослин, а також дає харак
теристику їх впливу на шкідливі та

корисні
організми в цілому
і
на оточуюче середовище.

В спеціальній частині курсу студент вивчає загальну
характеристику різних класів хімічних сполук та конкретних
пестицидів, даючи

їм розвернуту характеристику, вирішує конкрет
ні
задачі по розрахунку норм вит
рати препарату і приготування робочих
розчинів та сумішей.

В контрольній роботі в письмовій формі дається відповідь на
питання по теоретичному матеріалу з курсу по ХБЗР,

вирішуют
ься
задачи,

а також комплексне завдання для контрольної роботи
(таблиця).

Для виконання ком
пл
ексного завдання студент вибирає питання
згідно

з

останнім
и

двом цифрам
и

залікової книжки.

По відповідним підручникам та літературним джерелам
студент
-
заочник вивч
ає біологію

розвитку культури яка захищається,
шкідників
, збудники хвороб і бур'яни. В
изначається шкодочинна фаза
шкідливого організму та термін проведення хімічної обробки з
урахуванням особливостей грунтово
-

кліматичної зони господарства
де мешкає студен
т.

Студент
-
заочник

вивчає

асортимент пестицидів, дозволених для
застосування в сільському
господарстві

на рік виконання роботи.

З

цього асортименту
вибираються
препарати, рекомендовані для
бо
ротьби з шкідливими організмами. Студент дає обґрунтування

цього
вибору з точки зору його ефективності застосування в
порівнянні з аналогічними по

дії препаратами, а також наводи
ть дані
по вартості вибраних препаратів.

Після вибору пестицидів та визначення термінів їх використання
складається календарний план заходів по

захисту рослин від
шкідників, хвороб та бур'янів. Наводиться найбільший раціональний
засіб обробки рослин, та препаративні форми пестицидів.

Для матеріального забезпечення виконання плану хімічн
их
заходів визначається потреба

в пестицидах з урахуванням кр
атності
обробок. Дається обґрунтування вибору механізмів для обробки,

27

наводяться розрахунки подовженос
ті часу обробки угідь по площам,
які вказані в завданні.

При виконанн
і роботи слід

звернути увагу н
а те, що найбільш
раціональне та рентабельне

застосуван
ня хімічних заходів захисту
рослин є
:

інтегрована система захисту, яка включає біологічні,
агротехнічні та хімічні засоби. Тому при виконанні роботи слід дати
коротку характер
истику фітосанітарного стану

полів, зайня
тих під
культуру, вказаних

в завданні, з

теоретичним прогнозуванням
шкодо
чинності:

шкідників, хвороб

і

бур'янів згідно
з
кліматичним умовам
року, попередників та інше.

Виходячи з цієї інформації дається обґрунтування вибору
асортименту п
естицидів, засобів обробки, вит
рати от
рутохімікатів,
кратн
ість обробок

та інше.

Загальний обсяг відповідей на всі питання контрольної роботи
не повинен перевищувати 18 сторінок учнівського зошита. Сторінки
мають бути пронумеровані. Кожній відповіді повинен передувати
чітко виділений заголовок із змістом питання.

У кінці роботи наводиться список використаної літератури,
проставляється дата і підпис студента, який виконав роботу.

Конкретні завдання визначаються за таблицею шифрованих
завдань для контрольної роботи за двома останніми цифрами
залікової книжки (див. та
блицю).

Студенти, які не подали контрольну роботу
до початку сесії
, до
здачі
заліку чи
іспиту не допускаються.














Таблиця

Завдання для контрольної роботи


Цифри залікової

п
ере

дос

тання

остання

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

1.1

1

00

2.1

2

01

3.1

3

0
2

4.1

4

03

5.1

5

04

6.1

6

05

7.1

7

06

8.1

8

07

9.1

9

08

10.1

10

09

1

11.1

11

10

12.1

12

11

13.1

13

12

14.1

14

13

15.1

15

14

16.1

16

15

17.1

17

16

18.1

18

17

19.1

19

18

20.1

20

19

2

21.1

21

20

22.1

22

21

23.1

23

22

24.1

24

23

25.1

25

24

26.1

26

25

27.1

27

26

28.1

28

27

29.1

29

28

30.1

30

29

3

31.1

1

30

32.1

2

31

33.1

3

32

34.1

4

33

35.1

5

34

36.1

6

35

37.1

7

36

38.1

8

37

39.1

9

38

40.1

10

39

4

11.1

11

4
0

12.1

12

4
1

13.1

13

4
2

14.1

14

4
3

15.1

15

4
4

16.1

16

4
5

17.1

17

4
6

18.1

18

4
7

19.1

19

4
8

20.1

20

4
9

5

1.1

1

50

2.1

2

51

3.1

3

52

4.1

4

53

5.1

5

54

6.1

6

55

7.1

7

56

8.1

8

57

9.1

9

58

10.1

10

59

6

21.1

21

60

22.1

22

61

23.1

23

62

24.1

24

63

25.1

25

64

26.1

26

65

27.1

27

66

28.1

28

67

29.1

29

68

30.1

30

69

7

11.1

11

70

12.1

12

71

13.1

13

72

14.1

14

73

15.
1

15

74

16.1

16

75

17.1

17

76

18.1

18

77

19.1

19

78

20.1

20

79

8

31.1

1

80

32.1

2

81

33.1

3

82

34.1

4

83

35.1

5

84

36.1

6

85

37.1

7

86

38.1

8

87

39.1

9

88

40.1

10

89

9

1.1

1

90

2.1

2

91

3.1

3

92

4.1

4

93

5.1

5

94

6.1

6

95

7.1

7

96

8.1

8

97

9.1

9

98

10.1

10

99


29


Питання для контрольної роботи загальної частини курсу.


1.1.

Сучасне становище та перспективи виробництва та застосування
хімічних речовин захисту рослин в світі, Україні.

2.1.

Сучасні досягнення в синтезі нових хімічних речовин захисту
рослин.

3.1.

Сучасна ор
ганізація державних закладів захисту рослин в
Україні.

4.1.

Місце хімічних речовин в захисті рослин в системі заходів по
захисту рослин від шкідників.

5.1.

Основні напрямки використання хімічних речовин захисту
рослин.

6.1.

Шлях удосконалення асортименту хімічних речовин

захисту
рослин.

7.1.

Умови, визначаючи сферу застосування пестицидів в Україні.

8.1.

Особливості пошуку, синтезу, порядок відбору і випробувань
нових пестицидів в Україні.

9.1.

Характер державного контролю за застосуванням пестицидів в
Україні.

10.1.

Пільги встановлені чинним

законодавством України для
працюючих з пестицидами.

11.1.

Шлях підвищення токсичності пестицидів.

12.1.

Умови формування та шляхи подолання стійкості шкідливих
організмів до пестицидів.

13.1.

Умови,
які підвищують

фітоценоз
н
у дію пестицидів на рослину,
яка захищена.

14.1.

Фактор
и,
що визначають

особливості використання пестицидів
для захисту рослин від шкідливих організмів.

15.1.

Фактори,

що визначають

подовженість захисного періоду
пестицидів.

16.1.

Особливості підбору та використання пестицидів в інтенсивній
технології вирощування кукурудз
и.

17.1.

Шлях
и

підвищення ефективності пестицидів.

18.1.

Проблеми масових розмножень шкідливих організмів в зв'язку з
систематичним застосуванням пестицидів і шляхи його подолання.

19.1.

Особливості підбору та використання пестицидів в інтенсивній
технології вирощування ози
мих зернових культур.


30

20.1.

Особливості підбору та використання пестицидів в інтенсивній
технології вирощування цукрового буряка.

21.1.

Характер розкладу інсектицидів з класу хлорорганічних сполук
в організмі теплокровних тварин, рослин і ґрунті.

22.1.

Характер розкладу інс
ектицидів з класу органічних сполук
фосфору в рослинах і грунті.

23.1.

Характер розкладу фунгіциду з похідних карбомінових кислот в
рослинах і ґрунті.

24.1.

Характер розкладу системного фунгіциду в рослинах і ґрунті.

25.1.

Характер розкладу гербіциду з групи 2,4
-
Д в рослина
х і ґрунті.

26.1.

Характер розкладу гербіциду з похідних сечовини в рослинах і
грунті.

27.1.

Характер
розкладу
гербіциду з похідних сімм
-
тріазинів в
рослинах і ґрунті.

28.1.

Характер розкладу гербіциду з похідних гетероциклічних
сполук в рослинах і ґрунті.

29.1.

Поведінка стійких

в біологічних середовищах пестицидів при
проходженні їх по трофічним ланцюгам.

30.1.

Прогнозування рівня залишкової дії стійких пестицидів в
об'єктах навколишнього середовища.

31.1.

Вплив пестицидів на характер взаємозв'язків в біоценозах.

32.1.

Шлях удосконалення засобів
використання пестицидів.

33.1.

Дії пестицидів на процес життєдіяльності рослини, яка
захищається, врожай та його якість.

34.1.

Токсикологічні властивості пестицидів
-

основа для розробки
регламенту їх використання.

35.1.

Шлях
и

зниження негативної дії пестицидів на довкілля.

36.1.

Вплив фізико
-
хімічних властивостей пестицидів на умови та
подовженість їх використання.

37.1.

Особливості підбору, зберігання та використання
індивідуальних засобів захисту в залежності від фізико
-
хімічних і
токсикологічних властивостей пестицидів.

38.1.

Знешкодження

та використання пестицидів, зберігання на
складах.

39.1.

Документальне оформлення, отримання, зб
ерігання, видача

і
використання пестицидів в господарстві.

40.1.

Причини, умови використання та характер отруєння
пестицидами тварин і людини.


Задачі для контрольної роб
оти.


1
.
Скільки літрів карате потрібно для боротьби

на

150 га картоплі
проти колорадського жука, якщо він використовується в виді
0,01%
-
ної емул
ьсії по д.р. П
ри нормі витрати рідини 400 л/га
.
В
міст д.р. в к. с. карате
-
25% ?

2.

Скільки літрів гербіциду Герб
-
9
00, к. с. потрібно застосувати на
посівах кукурудзи площею

5
80 га для боротьби з злаковими та
дводольними бур'янами, якщо норма витрати препарату на 1 га
-

2,5 кг д.р. Вміст д.р. в к.с. Герб
-
900
-

85% ?

3.

Чи достатня кількість препарату і за скільки

робочих
змін можна
обробити 105

т озимої пшениці проти хвороб, якщо на складі є
50

л, 6%
-
го роназолу,

вр
.к.с. норма витрати препарату 0,2 л д.р.
раназалу на 1 т насіння, виробни
ча потужність протруювача ПС
-
10
-

2 т/год ?

4.

Розрахуйте рівень залишкової кількості

гама

ізомеру ГХЦ
Г,
якщо в 50 г картоплі знаходиться 25

мкг інсектициду та вкажіть
шляхи використання такої продукції.

5.

Обеззараження цибулі і часнику проти нематоди проводять в
камерах об'ємом 20 м
2
. Розрахуйте необхідну кількість 98,5%
-
го
техн
ічного препарату
бромистого метилу для обеззараження 7 т
цибулі при пропускн
і
й здатності камери 2 т та нормі

втрати
фумиганту 50 г д.р. на 1 м
2
.

6.

Яку площу ягідників можна обробити 0,05%
-
ї суспензії 75%
-
го
с.п. гардон, якщо після обробки саду проти шкідників залишилось
800
л 0,2%
-
ї суспензії даного препарату
. Н
орма витрати 0,05%
-
ї
суспензії для ягідників 800 л/га ?

7.

Для боротьби з миш
овидними гризунами на посівах зернових та
лісосмугах використовується приманка з зерна вівса, пшениці або
соняшника, в який знаходиться 5% фосфі
ду цинку і 3%
-
ї олії від
маси приманки. Розрахуйте необхідну к
ількість пестициду,

речовини

для приготування приманки (зерна)

і олії для обробки
200 га посівів при нормі витрат зооциду 0,042 кг/га д.р.

8.

Для протруювання насіння вівса формаліном
проти твердої

та
летючої сажки
, беруть 20 л на 1 т насіння 4%
-
го формаліну при
розведенні 1:80. Розрахуйте потрібну кількість фунгіциду і води
для протруювання 50 т зерна.

9.

Для мікро
кра
плинного обприскування плодово
-
ягідних та
садово
-
паркових насаджень від комплексу лис
ткогризучих

32

шкідників використовують ентобактерін з нормою витрат 2,5 кг/га
концентрацію 0,5%. Розрахуйте потрібну кількість препарату та
води для обробки 150 га саду і 200 га паркових насаджень.

10.

Розрахуйте оптимальну норму витрат робочої рідини в межах
10
0
-

200 л/га при використанні оприскувача ОН
-
400, ємкість баку
якого 400 л, при довжині гону 500 м і ширині захвату штанги 8,5
м.

11.

Для боротьби з стійкими до 2,4
-
Д і


-
4х бур'янами на посівах
зернових культур рекомендується гербіцид
Пума супер
.
Розрахуйте н
еобхідну к
ількість препарату і людино
-
змін

для

обробки 25
0 га

ячменю
,

оприскувачем ОН
-
400 при довжині
штанги 8 м

та норми витрати гербіциду 1 л
/га

за
д. р.

12.


Для боротьби з клопо
м шкідливою черепашкою, цикад
к
ами,
попелицями, трипсами, п'явицями

на озимій п
шениці
використовують
фатрін, к. с.

(альфациперметрін). Розрахуйте
необхідну кількість препарату для обробки 380 га пшениці, якщо
норма втрати препарату складає 0,15 л/га д. р. Вміст д.
р.
препараті 25%. Крат
ність обробки
-

2 рази.

13.


Яка кількість післясход
ового гербіциду центуріо
ну, к. с.
(клетодин) необхідна для обробки 98 га цукрових буряків, якщо
норма витрати препарату по д. р. складає 0,3 л/га для однорічних
злакових і 0,7 л/га для багаторічних злакових бур'янів. Вміст д. р.
в препараті 25%.

14.


Яка кільк
ість тіназолу, та робочого розчину, системного
фунгіциду, необхідна для обробки посівів ярого ячменя від
б
орошнистої роси, темно
-
бурої
плямистості листків площею 25
0
га, якщо норма витрати фу
нгіциду складає 0,5 л/га д. р. П
ри нормі
в
итрати робочої рідини 4
00 л/га.

15.


Яка вагова кількість вапна та мідного купоросу необхідна для
обприскування 1% бордоською сумішшю виноградника площею
150 га. Норма втрати робочої рідини
-

800 л/га.

16.

Трив
алість робочої зміни при обробленні

посівів о
зимої пшениці
гербіцидом амінка,

в.р. (диметиламінна сіль)
,

складає 8 годин.
Ширина захвату оприскувача ОП
-
400 8 м, швидкість руху
агрегату


4 км/год. Тривалість заправки ОП
-
400 водою і
препаратом


30 хвилин. Вирахувати
,

за який
час

можна обробити

поле

в 100 га
. Витрата препарату складає
1,2 л/га
, вміст діючої
речовини
-

17,5%, а ємкість однієї заправки 400 л, витрата робочої
рідини 300 л/га.


33

17.

Норма втрати препарату Герб
-
А
880, к. с. на посівах кукурудзи
проти однорічних злакових та дводольних бур'янів складає 3,5
л/га. Визначити
,

яка кількість преп
арату

(літрів за

д. р.
) потрібно

на 150 га.

18.

Скільки потрібно препарату БІ
-
58 для обробки

саду

площею
80

га, якщо норма витрати складає 2,5 л/га, при
витрат
і

робочої
рідини 400 л/га. Яка концентрація по препарату водного розчину.
Скільки води потрібно підв
ести для обприскування всього саду.

19.

Розрахуйте
,

яку кількість полі
карбоцину, 80%
-
й з. и. (3
-
5 г/м
3
)
потрібно
внести
в грунт теплиці

для вирощування розсади к
апусти
для профілактики від тлі і

чорної ніжки, якщо площа теплиці
500

м
2
.

20.

Яка кількість і якого пр
епарату необхідна для обробки посіву
озимої пшениці площею 480 га проти бурої іржі, якщо 65%

посіву
уражені на 15%,

15% площ


на 80%, а 25% площі


на 25%.
Визначити концентрацію робочого розчину препарату та кількість
води, яку необхідно підвести для при
готування робочого розчину
при використанні обприскувача ОП
-
2000.

21.

Скільки препарату БІ
-
58, 40% к. е.
слід
виписати з складу для
обробки
столових буряків проти довгоносика
, або 50% к. с., якщо
концентрація робочого розчину по діючий речовині складає
0,035%
норма розходу розчину 18 л/хв., ширина захвату 18 м,
швидкість руху агрегату 5 км/год
,

площа обробки поля 30 га. За
скільки змін можна обробити пол
е, якщо тривалість зміни 10 год.

Термін обробки з 6:00 до 12:00, та

з 18:00 до 22:00.

22.

Яку площу саду можна об
робити 0
,05% розчином БІ
-
58 (50% к.
е.).

Якщо після обробки саду залишилось 300 л 3,5% розчину
суспензії. Норма витрати розчину 1400 л/га.

23.

Скільки потрібно взяти мідного купоросу та вапна для
приготування 1%
-
го розчину бордоської суміші для обробки 50 га
т
оматів, при нормі розходу робочої рідини 400 л/га.

24.

Скільки літрів
препарату
шерпи 4,5% к. с.
потрібно взяти
для
обробки 210 га

картоплі

проти колорадського жука, якщо робочий
розчин складає 0,005% д. р.
Норма

витрати рідини
-

500 л/га.

25.

Скільки літрів базуд
іну, 60% к. с. та децісу 2,5% к. е. потрібно
для обробки 120 га цукрових буряків проти личинки щитоносок,
якщо

норма витрати препарату по діючій речовині відповідно
складають 0,4 і 0,005 л/га.


34

26.

Скільки літрів базудіну 60% к. с. та фозалону, 35% к. с. потріб
но
виписати зі складу для обробки поля цукрових буряків площею
180 га проти довгоносика, щитоноска, блішки, якщо норма втрати
по діючій речовині відповідно складає 0,4
-
0,525 л/га.

27.

Для знищення гусениці лучного метелика першого
-

третього
віків використовую
ть деціс 2,5% к. с. та рідке комплексне добриво
(
N
10
P
34
.). Скільки потрібно децісу для рідкого комплексного
добрива по фізичній масі, якщо норма витрати по діючій речовині
складає для децісу 0,0025 л/га доб
рива
(
N
10
P
34
.).
Площа посівів
95

га?

28.

Для боротьби
з церкоспорозом, борошнистою росою цукрових
буряків застосовують фундазол 50% з. п. і борну кислоту, 40%.
Скільки фундазолу буде використано на 120 га посівів, якщо
норма витрати по діючій речовині складає 0,6 кг/га, борної
кислоти 0,5 кг/га.

29.


Визначити се
редньозважений ступінь небезпечності
застосування пестицидів в господарстві з орною площею 1200 га,
якщо для обробки озимої пшениці площею 400 га

було
використано аг
рітокс, 50%
-
й в. р. 0,8 л/га, БІ
-
58 новий 40% к. с.
2,5 л/га
і
цукровий буряк площею 120 га
:

Банвел 4с, 48%
-
й в. р.
-
3,0л/га, гранстар, 75% с. г. с
,
-
20 л/га
;

золо
н, 35%
-
й к. с.
-

4 л/га.

30.


Яку

кількість вапна та мідного купоросу необхідно виписати зі
складу для обробки насаджень персиків від комплексу грибкових
захворювань (яких?)
,

якщо обробку про
водити 1% бордоською
сумішшю. Площа саду 80 га, норма витрати робочої рідини


10
00

л/га.














Комплексне завдання для контрольної роботи

Таблиця


Варіант
и

Культура,
площа, га

Шкідники

Хвороби

Бур'яни

1

2

3

4

5

00

Озима

пшениця,
500


Клоп
-

черепашка

Шведська муха

Летюча сажка
,
кореневі гнилі

Лобода
, осоти,
жабрій звичайний,
волошка синя

01

Озима

пшениця,
300

Шведська муха,

хлібна

жужелиця

Бур
а іржа,
кореневі гнилі

Трьох реберник не
пахучий, пирій, осоти

02

Озима

пшениця,

250

Злакові

попелиці, озима
совка

Борошниста роса,

тверда сажка

Вівсюг, осот
и,

волошка синя

03

Ячмінь,

180

Шведська муха,
злакові тлі

Тверда

сажка
,
кореневі гнилі

Осоти, жабрій
звичайний, редька
дика, лобода

04

Ячмінь,


220

Озима совка,

злакова

попелиця

Летюча сажка
,

бур
а іржа

Трьохребеник не
пахучий, осоти,
суріпка звичайна
,
фіалка польова

05

Овес,

190

Злакові
попелиці,
шведська муха,
озима совка

Летюча сажка
,

бур
а іржа
кореневі гнилі

Вівсюг, осоти,
ріпка лікарська,

жабрій, лобода


06

Кукурудза,
400

Шведська муха,
зеленоочка,
злакові попелиці

Пузирчаста
головня, іржа

Осот
и, пирій
повзучий, щириця,
лобода.

07

Кукурудза,
350

Цвіркуни,

підгризаючі

совки

Бура

плямистість,
(гельмінто спо
-

ріоз),

летюча
сажка

Редька
-
дика, осоти,
паслін гірський

08

Льон
-

довгунець,
200

Льняна
плодо
жерка,
синя льняна
блішка

Антракноз,
фузаріоз

Осоти, жабрій, пирій
повзучий

09

Льон
-

довгунець,
180

Льняний тріпс,
синя льняна
блішка

Полісп
ороз, іржа

Редька польова,
суріпка звичайна,
пирій, по житниця
льняна


10

1

Цукровий

буряк,

400

Бурякова
мі
нуюча муха,

сірий
буряковий
довгоносик

Коренеїд,
пероноспороз


Перій

повзучий, осоти,
щириця,
лобода

11

Цукроний

буряк,

300

Цукрова
блішка, клопи,
попелиці

Церкоспороз,
іржа


Щириця, пасльон, осоти,
редька дика

12

Картопля,

150

Колорадський
жук,
дрот
яники

Фітофтороз


Фіалка (мокриця), пирій
повзучий, осоти

13

Картопля,

200

Попелиця,

картопляна

совка

Парша, чорна
ніжка, вірусні
хвороби


Суріпка звичайна, жабрій
чіпкий,
осоти, лобода

14

Буряк
столовий,
кормовий 250

Бурякова
мінуюча муха,
попелиця,
бу
ряковий
довгоносик

Церкоспороз,
коренеїд


Пир
ій повзучий, осоти,
щириця,

редька дика,
лобода

15

Соняшник,
300

Клопи,
попелиця

Біла гниль,
несправжня
борошняна роса


Щириця, пасльон
,

трьохреберник не
пахучий,осоти

16

Соняшник,
200

Підгризаюча,
совка

Верти
цильоз,
бактеріоз


Жабрій, підма
ренник
чепкий, осоти,
пирій
повзучий

17

Соняшник,
250

Звичайний і
сірий
буряковий
довгоносик

Сіра гниль,

іржа


Пирій повзучий,
тонконіг, осоти,
лобода,
редька дика

18

Конюшина

червона,

350

Цвірк
уни,
конюшинний
довгоносик
-

насіннє
їд

Фузаріоз, іржа


Редька дика,

грицики,

трьохреберник
не
пахучий

19

Конюшина
червона, 300

Підгризаючі
совки

Анірактоз,

борошниста

роса


Осоти, редька дика,
жабрій, підмаренник

чепкий, лобода

20

Люцерна,

250

Листковий і
люцерновий

довгоносик, і

люцерновий
клоп

Бо
рошниста
роса, іржа,


жовта
плямистість


Пирій повзучий,
осоти,
лобода, трьохреберник не
і пахучий


37


21


Лю
церна
,


2
00

Люцернова
товстоніжка,
клопи

Борошниста роса,
аскохітоз, бура
плямистість

Редька дика,
жабрій, осоти,
підмаренник

чепкий

22

Горох,


150

Клубенькові
довгоносики,
бобова
вогнівка

Коренева гниль,
аскохітоз

Пирій повзучий,
трьохреберник не
пахучий, осоти

23

Горох, 100

Горохова
зернівка,
горохова
попелиця

Фузаріоз,
борошниста роса

Берізка польова,
ред
ька дика

24

Горох
,

130

Совка
-
гамм
а,
лучний
метелик,
цвіркуни

Борошниста роса,
іржа, церкоспороз

Редька дика,
гірчак,
підмаренник
чепкий, осоти

25

Люпин
,


100

Горохова
попелиця,
цвіркуни

Антракноз,
мокроспоріоз

Пирій повзучий,
осоти, гірчак,
берізка польова
,
грицики

26

Капуста
білокачанна
120

Капустяна
попелиця,
капустяна
моль

Чорна ніжка, кіла

Пирій повзучий,

мокриця, лобода

27

Капуста
білокачанна
100

Хрестоцвіті
клопи,
капустяна
блішка

Фомоз,
переноскороз

Редька дика,
грицики, гірчак,
лобода

28

Капуста

білокачанна

150

Капустяні
блішки,
капустяна
совка

Фузаріоз,


біла і сіра гнилі

Осоти,
трьохреберник не
пахучий, куряче
просо, тонконіг

29

І

Капуста

білокачанна

140

Листоїд,

стебловий

капустяний

скритнохобот
-

ник

Альтериариоз
,

б
актеріоз

судинний
та слизовий

Жабрій,

осоти
,

редька дика
,

пирій
повзучий,
тонконіг

30
і

Капуста

білокачанна

130

Білянка,
весняні і літні
капустяні мухи

Кіла, пероноскороз,
судинний бактеріоз

Мишій, куряче
просо, осоти,
лобода, жабрій


38


31


Ріпак,


130

Ріпакові: листоїд,
пильщик,
хрестоцвіт
і бішки

Чорна ніжка

О
соти
,

редька
дика
,

пирій
повзучий

3
2

Цибуля,

100

Цибулева муха

Переноспороз,
са
ж
ка

О
соти
,

редька
дика
,

пирій
повзучий
, паслін

3
3

Цибуля,

100

Цибулевий
листоїд, журчалка

Іржа, цибулеві
гнилі

К
уряче просо,
осоти, лобода

3
4

Морква,


50

Морковні муха і
листоблішка

Борошниста
роса,
гнилі

П
ирій повзучий
,
о
соти
,

редька
дика
,

паслін

3
5

Морква, 65
(насінники)

Зонтична міль і
вогнівка

Біла гниль

К
уряче просо,
осоти, лобода

3
6

Огірок
(теплиці),
10000 м
2

Павутинний кліщ,
тютюновий трипс

Борошниста роса

-

3
7

Огірок
(теплиці),
10000 м
2

Попелиці,
білокрилка

Біла гниль,
аскохітоз

-

3
8

Огірок
(теплиці),
10000 м
2

Галова нематода,
павутинний кліщ

Кореневі гнилі,
мозаїка


-

3
9


Огірок,


50 га

Павутинний кліщ,
попелиці

Борошниста
роса
, антракн
оз

П
ирій повзучий
,
о
соти
,

редька
дика
,

паслін

4
0
і

Томати
(теплиці),
10000 м
2

Павутинний кліщ,
попелиці

Фітофтороз,
макроспоріоз


-

41

Томати
(теплиці),
10000 м
2

Галова нематода,
павутинний кліщ

Бактіріальна
плямистість,
вірусні хвороби

-


39



4
2

Томати,

100

Павутинний
кліщ, попелиці

Фітофтороз,
макроспоріоз

О
соти
,

редька дика
,

пирій повзучий
,
паслін

4
3

Яблоня,

300

Яблонева
медяниця,
каліфорнійська
щитівка

Парша,

б
орошниста роса

П
ирій повзучий
,
о
соти
,

редька дика

4
4

Яблоня,

300

Попелиці,
пятниса
щ
итівка

Моніліоз і бура
плямистість
листків

Р
едька дика
,
одуванчики

4
5

Яблоня,

300

Яблоневий
квіткоїд, сірий
бруньковий
довгоносик

Іржа, чорний рак

Щириця,

р
едька
дика
, одуванчики

4
6

Яблоня,

300

Казарка,
букарка,
кільчастий
шовкопряд

Бактеріальнй
рак,

парша

О
соти
,

редька дика
,

пирій повзучий

4
7

Яблоня,

100

Яблонева
склівка і міль

Парша,

б
орошниста роса

Щириця,

р
едька
дика
, одуванчики

4
8

Яблоня,


100

Мінуючи молі,
яблунева
плодожерка

Іржа, чорний рак,
пятнистосі

П
ирій повзучий
,
р
едька дика
,
одуван
чики

4
9


Яблоня,


100

Яблоневий
квіткоїд,
букарка

Парша,

б
орошниста
роса
, іржа

Одуванчики,

щириця,

р
едька
дика

5
0
і

Груша,

200

Грушовий клоп
і плодожерка,
бояришниця

Парша, моніліоз,
септоріоз

П
ирій повзучий
,
о
соти
,

редька дика
,

паслін

51

Слива,


25
0

Сливова
плодожерка і
товстоніжка

Моніліоз,
червона
плямистість
листків

П
ирій повзучий
,
р
едька дика
,
одуванчики


40




52

Вишня
,


200

Вишневий
пиль
щик, вишнева
муха, східна
плодо
жерка

Коккомікоз,
клястеросп
ор
і
оз

Кульбаба, осоти,

щириця, лобода

53

Малина
,


50

Малинний жук,
малинова
брунькова
міль

Дидимелла,
антракноз

Осоти, пирій;
повзучий, щириця,
лобода

54

Малина
,


50

Сунично
-

мали
новий довго
носик,
квіткоїд, попелиця

Іржа, септоріоз

Редька дика, жабрій,
лобода

55

Малина
,


50

Малиновий жук,
попелиця

В
ірусні і

мікопл
азменні

хвороби

Мишій, тонконіг,
осоти,

підмаренник
чепкий, берізка
польова

56

Суниця
,


100

Суничний листоїд,

Сунично
-

мали
новий довго
носик

Біла
плямистість
листків, сіра
гниль

Пирій повзучий,
осоти, лобода

57

Суниця
,


100

Сірий

довгон
осик,
суничний кліщ

Бура
плямистість
листків

Осоти, кульбаба,

берізка польова,
пирій

58

Суниця
,


100

Стеблова нема
-
тода, слимаки

Зав'яиення, ві
-
русні і мікоплаз

менні хвороби

Кульбаба, гірчак

березковидний,
пирій, осоти, лобода

59

Смородина
200

Смороди
нова

скляниця,

попелиця

Борошниста
роса, антракноз

Пирій повзучий,
осоти, берізка

польова

60

Смородина
200

Смородинова
вузькотіла злат
-

ка, смородинова
галиця

Септоріоз,
бокальчата іржа

Кульбаба, осоти,
трьохреберник не
пахучий

61

Смородина
200

Аґр
усов
а пагон

кова попелиця
,
Аґрусова вогнів
ка,
крижовни
ковий
пильщик

Стовб
ч
а
ст
а
іржа,
махровість


Редька дика, жабрій,
трьохреберник не
пахучий


62

Аґрус
,


100



Аґрусова
пагон
кова
попелиця,
Аґрусова
вогнівка

Борошниста

роса, септорюз

Пирій повзучий,

осоти,

лобода

63

Аґрус
,


100

Аг
русова

п'ядениця,

пильщики

Бокальчата іржа,
борошниста роса

Кул
ьбаба, осоти, берізка
польова,

жабрій

64

Аґрус,

100

Пильщик,
аґрусова
вогнівка

Антракно
з
,

борошниста
роса, бокальчата
іржа

Гірчак

березковидний
,
трьохреберник не
паху
чий, пасльон горний

65

Виноградн
а

л
оза
,

250

Виноградна

філоксера,

гронова
листокрутка

Мільдью,

антракноз

Пирій повзучий,

осоти, кульбаба

66

Виноградна

л
оза
,

250

Мраморні

хрущі,

двухрічна
листокрутка

Оїдіум, біла

гниль

Осоти,

трьохреберник не

пахучим, щав
ель

67

Виноградна

лоза

250

Виноградна

пестрянка,

довгоносики
косарі

Сіра гниль,

мільдью

Редька дика,

щириця, пасльон

чорний,осоти

68

Виноградна

лоза 250

Борошнистий

червець

Оїдіум, сіра

гнилі

Пасльон горний.

пиріи повзучии, осоти

69

Пшениця
,

400

Сибірсь
ка і

темнокрила
кобилка

Пильна головня,

стеблова іржа

Трьохреберник не

пахучий, осоти, жабрій,
лобода

70

Томати

відкритого

ґрунту
,

100

Медвед
ка,

попелиця

Фітофтороз,

макроскорюз

Осоти, пирій

повзучий, кульбаба.

пасльон чорни
й

71

Ненавантаже

ні склад
и

Амб
арний та

рисовий
дов
гоносики

Комплекс

збудників

Осоти, берізка,

будяк кучерявий


42


72

Озима

п
шениця
,

300

Хлібна жужелиця,
злакові

попелиці

Кореневі гнилі,
тверда головня


Лобода, вівсюг,
жабрій

73

Ози
ма

п
шениця
.

400

Клоп
-

черепашка,
озима совка

Летюча са
жка
,
бура іржа

Осоти,

гірчак березовий

74

Озима

п
шениця
,

500

Шведська муха,
зеленоочка, озима
совка

Борошниста
роса, кореневі
гнилі

Підмаренник чепкий,
фіалка і польова,
ториця, осоти

75

Ячмінь
,


300

Шведська муха,

зеленоочка,

цвіркуни

Кореневі гнилі,

л
етюча сажка

Лобода,

трьохреберник,

осоти

76

Кукурудза
,


500

Підгризаючі
совки, шведська
муха, попелиця

Летюча сажка
,
іржа

Осота, щириця, жабрій,
лобода

7
7

Буряк

цукровий,

300

Бурякова мінуюча
муха, бурякові
блішки

Пероноспороз,
іржа

Пасльон горний, осоти
,
пирій повзучий

7
8

Картопля
,



250

Колорадський
жук, картопляна
совка

Фітофтора, чорна
ніжка

Осоти, лобода, пирій
повзучий, редька дика

79

Соняшник
,

150

Сірий буряковий

довгоносик,

попелиця

Несправжня
борошниста
роса, сіра гниль

ГЇасльои горний
, пирій
і повзучий, осота

8
0

Капуста

білокачанна

150

Капустяна
білянка,

совка, весняна та
літня капуста
муха

Кіла,

переноспороз,
сіра гниль

Лобода, осоти, гірчаки,
пирій

повзучий

8
1

Цибуля
,


100

Цибулева муха,

цибулевий

листоїд

Несправж
ня,
борошниста
роса, іржа

Пирій повзучий, осоти,
лобода,

жабрій

8
2

Огірок
закритого
гр
унту 5000м
2

Павутинний кліщ,
біло
крилка, га
лова
нематода

Кореневі гнилі


-

83

Огірок
закритого
гр
унту 5000м
2

Павутинний кліщ,
біло
крилка, га
лова
нематода

Кореневі гнилі

-


43


84

Томати
закритого

грунту

3000м
2

Га
лова нема
тода,
білокрил
ка,
попелиця

Фітофтороз, чорна

бактеріальна
плямистість

-

85

Яблуня
,


200

Яблунева
плодожерка,
яблуневий квітко
-
їд, попелиця

Парш
а, іржа

Кульбаба, осоти,
пирій повзучий

86

Яблуня
,


250

Каліфорнійська
щитівка, сіри
й,
бруньковий
довгоносик,
яблунева моль

Борошниста роса,
мон
і
лі
оз, чорний
рак

Лобода, берізка
польова, жабрій


87

Суниця
,


30


Сунично
-

малиновий,
довгоносик,
суничний кліщ

Сіра гниль,

борошниста

роса

Кульбаба
лікарська, берізка,
пирій повзучий,
лобода

88

Суниця
,


50

Суничний

листоїд,

слимак

Вертициллізне
в'я
не
ння, бура
плямистість
листків

Осоти, лобода,
пирій повзучий

89

Суниця
,


40

Суничний кліщ,
сунична нематода.

Борошниста роса,
біла плямистість
листків, сіра гниль

Пирій повзучий,
пасльон чорний

9
0

Смородина
,

90

Агр
усова вогнівка

Антракноз,

септоріоз,

махровість

П
ирій повзучий,
лобода, щириця,
гірчак

березковидний

91

Смородина
,

100

Смородинові
галлиці, аґру
сова
пагонкова
попелиця

Бокальчаст
а іржа,

борошниста роса

Берізка польова,
кульбаба, осоти


92

Аґрус
,


50

Аґрусова вогнівка,
пильщики

Борошниста роса,
антракноз

Пирій повзучий,

осоти, лобода,
редька дика


44









93

Аґрус
,


60

Аґрусова

пядениця,

аґрусова

пагонкова

попелиця

Септоріоз,
бокальчата іржа

Осоти,

трьохреберник не
пахучий, щириця

94

Виноград
,

200

Гронова
листокрутка,
довгоносики
скосарі

Сіра гниль,
оізіум,
антракноз

Пасльон чорний,
пирій повзучий,
осоти, лобода

95

Огірок
закритого
грунту
5000м
2

Галова

нематода,
павутин
ний
кліщ
, огірковий
комарик

Кореневі гнилі,
борошниста
роса, біла гниль

-

96

Картопля
300

Картопляна
нематода,
колорадський
жук, цвіркуни

Фітофтороз,
чорна ніжка,
парша

Пирій повзучий,
осоти, редька дика,
лобода

97

Цибуля
,

30

Стеблова
нематода,
цибулева муха

Несправжня
борошниста
роса

Пирій повзучий,
щириця, куряче
просо

98

В
ишня
,

50

Бурий
плодовий кліщ,
вишнева муха

Кокоміноз,
клястероспороз

Пирій повзучий,
щириця, осоти,

трьохреберник не
пахучий

99

Персик
,

50

Плодовий кліщ,

листокрутка,
попелиця

Борошниста
роса,
кучерявість
листків, плодові
гнилі

Жабрій, пирій
повзучий,
тон
коніг, лобода

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРА
ТУРА


1.

Афанасьев
А.

И
.

Практикум

по химической защите

растений

/


А.

И
.

Афанасьев
,

Г.

С.

Груздей
.



М.

:

Агропромиздат, 1983
.

2.

Бе
рим М.

Г

Химическая защита растений

/

М.

Г

Бе
рим
.



Л.

:

Колос
,

1973
.

3.

Бондаренко Н.

В
. Биологическая защита растений /
Н.В.

Бондаренко.


М.

:

Агропромиздат, 1986.


278 с.

4.

Груздев Г.

С. Химическая защита ра
с
тений

/

Г.

С. Груздев



М.

:

Колос, 1987
.

5.

Довідник
по пестицидах
/

за ред. А.В.Павлова
.



К. :
Урожай,
1986
.

6.

Довідник

по захисту

пол
ьових

культур
/

за ред
В.

П.

Васил
є
ва,
М.

П.

Лісового
.



К.

:

Урожай,
1993
.

7.

Євтушенко М.Д. Фітофармакологія / М.Д.

Євтушенко,
Н.І.

Марютін.


К.

:

Вища освіта, 2004.


432

с.

8.

Кравцов А.

А.

Химическая и

биологическая защита растений
:

с
пр
а
вочник

/

А.

А

Кравц
ов
,
П.

М
.

Голишин



М.

:
Агропромиздат,
1989
.

9.

Научные основы защиты растений
/
под

ред. акад.
Ю.Н.

Фадеев
а
,

К.

В. Но
в
ожилова
.



М.
,

1984
.

10.


Писаренко В.

М. Захист рослин. Екологічно обґрунтовані
системи /

В.

М.

Писаренко, П.

В. Писаренко
.



П
олтава. :

Інтер

Графіка, 2002.


355 с.

11.


Мельников П
.

Н. Химия и технология пестицидов

/

П
.

Н.

Мельников
.



М.

:

Х
имия
,

1986
.

12.

Основи біологічного
методу
захисту рослин /
за
ред. М.

П.

Дядечка
.


К.

:
Урожай
,

1990
.

13.

Перелік пестицидів
і агрохімікатів, дозволених до викорис
тання

в Україні.



К.
:

Юнівест
Маркетинг
,
2010
.

14.

Практикум по
биологической защите растений

/

под

ред.
Н.

В
.
Бондаренко
.


М.

:

Колос,

1987
.

15.

Справочник п
о защите растений
/

под

ред. акад. Ю.

Н.

Фалеева,

К.

В.
Новожилова.


М.

:

Агролромиздат, 1
985
.

16.

Химичес
кая и

биологическая защита растений
/
под

ред.

Г
.

А.
Б
е
глярова
.


М
. :

Колос, 1983
.



46

ЗМІСТ


ВСТУП…………………………………………………………………

3

І.
Методичні рекомендації з вивчення дисципліни…………
…...
......
..
.
5

1.1.Загальна частина…………………………………………
……...
...
5

1.1.
1.Вступ…………………………
…………………………...
.
....
..
5

1.1.2.
Загальна частина
………………………………

……


.
.6

1.1.3. Основи агрон
омічної токсикології
.
……
...

……



...
.8

1.1.4.
Санітарно
-
гігієнічні о
снови застосування пестицидів

..
.
10


1.1
.5.
Фізико
-
хімічні

основи застосування пестицидів

………
..
11

1.2.
СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА………
…………………
…….
….
..
...
13

1.2.1.
Засоби боротьби з шкідниками рослин


……

……

..
13

1.2.2. Хлорорганічні інсектициди

………
………
…………


.14

1.2.3.
Спец
ифічні акарициди

………………………………


.14

1.2.4.
Інсекциди і акарициди з
групи органічних сполук

фосфору
...
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
15

1.2.5.
Інсектициди з
групи похідних карбомінових кислот


15

1.2.6.
Нітрофен
оли. Мінеральні масла…………………
...

….
..15

1.2.7.
Фумиганти………………………………………………

.
.
16

1.2.8.
Родентициди (зооциди). Нематоциди
…………………

..16

1.2.9.
Атрактантн і репеленти. Хемостирілянти

…………


..16

1.2.10. Фунгіциди
……………………………………………

.
...
.
17

1.2.11. Гербі
циди
……………
…………………………………
.
..
.
.18

1.2.12.
Дефоліати, десіканти, ретарданти
…………
…………

..18

1.2.13.
Регулятори росту. Комплексне застосування
пестицидів






















19

1.2.14.
Зональне застосув
ання пестицидів
……………

.
..
……
.19

1.2.15.
Біопрепарати
……………………………………

...
……
.20

ІІ. Методичні рекомендації з рішення практичних завдань



.
.
.
.21

ІІІ. Завдання для виконання контрольної роботи
………………


.26

Питання для контрольної роботи загальної частини курсу
……
...
.
.
.
.
.
.
29

Задачі для контрольної роботи
……………………………………


30

Комплексне завданн
я для контрольної роботи…………………
….
.
...35


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА………………………………
….
4
5





47

Навчальн
е
видання







ФІТОФАРМАКОЛОГІЯ


Методи
чні рекомендації




Укладач
:



Письменний Оле
г Володимирович
















Формат 60х84 1/16. Ум. друк. арк.
3
.

Тираж
5
0

прим. Зам. №

___


Надруковано у видавничому відділі

Миколаївського
національ
ного аграрного університету

54020
,

м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
.


Свідоцтво суб‱єкта видавничої

справи
ДК №
4490

від
20
.
0
2.20
13

р.


Приложенные файлы

  • pdf 1165034
    Размер файла: 629 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий