серце, кровообіг


Змістовий модуль 7. СИСТЕМА КРОВООБІГУ

Конкретні цілі:
Трактувати поняття системи кровообігу, механізми регуляції хвилинного об’єму крові (ХОК) як інтегрального показника кровообігу на основі аналізу параметрів гомеостазу відповідно рівня метаболізму.
Трактувати фізіологічні властивості серця що забезпечують його насосну функцію (автоматизм, збудливість, провідність, скоротливість), на основі аналізу електрокардіограми (ЕКГ), ХОК та механізми їх регуляції
Трактувати функцію серця як насосу на підставі тривалості серцевого циклу, структури його фаз і періодів, величини ХОК, тиску крові в камерах серця та в аорті й легеневій артерії, параметрів тонів серця.
Аналізувати регульовані параметри діяльності серця як насосу й робити висновки про механізми її регуляції.
Аналізувати основні параметри кровообігу й робити висновки про стан кровоносних судин (камери стиску, опору, обмінних, ємкісних) та механізми регуляції тонусу артеріальних і венозних судин.
Аналізувати стан судин мікроциркуляторного русла та робити висновки про фізіологічні механізми обміну рідини на рівні кровоносних і лімфатичних капілярів, обміну інших речовин.
Аналізувати регульовані параметри кровообігу й робити висновки про механізми регуляції системного кровообігу.
Аналізувати стан кровообігу і механізми його регуляції у людини під час здійснення функціональних проб (при зміні положення тіла, фізичному навантаженні).
Пояснювати особливості регіонарного кровообігу (коронарного, мозкового, легеневого, черевного) й робити висновки про стан кровоносних судин цих регіонів та їх регуляцію.
Аналізувати вікові зміни параметрів кровообігу й робити висновки про фізіологічні властивості серця як насоса, функції кровоносних судин та механізми регуляції кровообігу.
Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження системи кровообігу: визначення артеріального й венозного тисків, пульсу, сфігмографії (СФГ).

Тема 9. Автоматія серцевої діяльності

Конкретна ціль заняття: Трактувати автоматію як необхідну умову для забезпечення насосної функції серця.

1.Теоретичні питання заняття.
Автоматія серця, її докази.
Ізольоване серце теплокровних і холоднокровних тварин і людини.
Лігатури Станніуса, досліди та клінічні спостереження, аналогічні їм. Градієнт автоматії. Блокади серця, їх характеристика.
Вплив температури на різні відділи серця.
Провідна система серця людини. Послідовність і швидкість проведення збудження.
Механізм виникнення збудження у провідній системі серця. ПД синоатріального вузла, його роль. Особливості у дітей.
Тестові завдання.
Тестування за системою “Крок-1”.
Ситуаційні задачі.

2. Практична робота.
Тема 1. Реєстрація ЕКГ.
Мета роботи: ознайомитись з методикою реєстрації ЕКГ у трьох стандартних відведеннях.
Обладнання: електрокардіограф, 3 % розчин Na CI, марлеві прокладки, спирт, вата, ножиці, клей.
Порядок виконання роботи.
Протерти ватою, змоченою спиртом, ділянки шкіри на всіх кінцівках для накладання електродів. Змочити 3 % розчином NaCI марлеві прокладки, покласти їх на шкіру під електроди. Включити електрокардіограф і записати калібрувальний сигнал за умов, що 1 мV повинен дорівнювати 1 см. Послідовно зареєструвати ЕКГ у 3 стандартних відведеннях. Позначити зубці, сегменти та інтервали.

Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи.
Вклеїти ЕКГ до зошита, порівняти ЕКГ у 3 стандартних відведеннях, зробити висновок.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема 2. Досліди з лігатурами Станніуса та впливом температури на серці жаби.
Мета роботи: Визначити водій ритму та градієнт автоматії на серці жаби.
Обладнання: набір хірургічних інструментів, нитки, пробірки з холодною та гарячою водою, термометр, розчин Рінгера, жаба, препарувальна дощечка.
Порядок виконання роботи:
Вплив тепла і холоду на частоту серцевих скорочень.
Декапітувати жабу, зруйнувати спинний мозок, відкрити грудну порожнину і серце. Жабу розмістити на дощечці черевом доверху. Підрахувати число скорочень серця за хвилину. Послідовно прикласти пробірку з холодною водою до венозного синусу, а потім до верхівки серця і підрахувати число скорочень серця за хвилину після кожного впливу температури. Пробірку з теплою (400 С) водою прикласти до венозного синусу, а потім до верхівки серця Після кожного впливу температури, підраховуючи число скорочень серця за хвилину. Порівняти отримані дані з частотою скорочень серця до впливу температури на різні ділянки серця.
Дослід з лігатурами Станніуса.
На оголене серце жаби накласти першу – ізолюючу лігатуру між венозним синусом і передсердями. Спостерігати скорочення венозного синуса та зупинку передсердь і шлуночка. Підрахувати число скорочень венозного синуса за хвилину. Другу – подразнюючу лігатуру вільно накласти між передсердями і шлуночком, посмикавши її декілька разів. Спостерігати відновлення скорочень передсердь і шлуночка, підрахувати їх число за хвилину, порівняти з числом скорочень венозного синуса. Третя – ізолююча лігатура накладається на верхівку шлуночка. Спостерігається відсутність скорочень верхівки серця поряд із скороченнями венозного синуса у своєму ритмі та передсердь і шлуночка у своєму.

Рекомендації щодо оформлення практичної роботи.
Зробити висновок про водій ритму та градієнт автоматії в серці жаби. Результати досліджень записати до протоколу.

3. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
а) Намалювати схему досліду з лігатурами Станніуса.


б) Намалювати ПД сино-атріального та атріо-вентрикулярного вузлів.







в) Пояснити іонну природу фаз ПД.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.1. Тестові завдання:
1. Автоматія серця в нормі обумовлена:
Повільною діастолічною деполяризацією у синусному вузлі Кіс-Фляка
Потенціалом дії в атріо-вентрикулярному вузлі Ашофа-Тавара
Потенціалом дії кардіоміоцитів
Потенціалом дії пучка Гіса
Електричною активністю волокон Пуркіньє
2. Вкажiть пейсмекер 2-го порядку:
Синусний вузол Кiс-Фляка
Пучок Гiса
Волокна Пуркiньє
Атріо-вентрикулярний вузол Ашоф-Тавара
Пучок Бахмана
3. Вкажiть пейсмекер 1-ого порядку:
Волокна Пуркiньє
Атріо-вентрикулярний вузол Ашоф-Тавара
Синусовий вузол Кiс-Фляка
Пучок Гiса
Пучок Бахмана
4. Накладання першої лiгатури Станнiуса на серце жаби викликає зупинку:
Усiх вiддiлiв серця
Синуса
Передсердь
Шлуночка
Передсердь та шлуночка
5. Накладання другої лiгатури Станнiуса на серцi жаби викликає:
Зупинку усiх вiддiлiв серця
Зупинку передсердь
Зупинку шлуночка
Зупинку передсердь та шлуночка
Скорочення передсердь та шлуночка

3.2. Тестування за системою “Крок-1”.

1. На ізольованому серці шляхом охолодження припиняють функціонування окремих структур. Яку структуру охолодили, якщо серце внаслідок цього спочатку припинило скорочення, а далі відновило їх з частотою, у 2 рази меншою за вихідну?
A. Синоатріальний вузол
B. Атріоветрикулярний вузол
C. Пучок Гіса
D. Ніжки пучка Гіса
E. Волокна Пуркіньє
2. Під час емоційного збудження частота серцевих скорочень (ЧСС) у людини 30 років досягла 112 на хвилину. Зміна стану якої структури провідної системи серця є причиною збільшення ЧСС
A. Синоатріального вузла
B. Волокон Пуркіньє
C. Ніжок пучка Гіса
D. Атріовентрикулярного вузла
E. Пучка Гіса
3. У людини частота серцевих скорочень постійно утримується на рівні 40 за хвилину. Що є водієм ритму?
А. Синоатріальний вузол
В. Атріовентрикулярний вузол.
C. Пучок Гіса.
D. Ніжки пучка Гіса.
E. Волокна Пуркіньє.
4. Після навантаження у дорослої людини частота серцевих скорочень становить 40 за 1 хвилину. Який елемент провідної системи серця забезпечує цю частоту?
А. Синоатріальний вузол
В. Атріовентрикулярний вузол
C. Волокна Пуркинье
D. Пучок Гіса
E. Ніжки пучка Гіса
5. На iзольованому серці вивчалась швидкість проведення збудження у різних його ділянках. Де було виявлено найменшу швидкість?
A. В атріовентрикулярному вузлі
B. У пучку Гіса
C. У волокнах Пуркіньє
D. У міокарді передсердь
E. У міокарді шлуночків
6. При дослідженні ізольованого кардіоміоциту (КМЦ) встановлено, що він не генерує імпульси збудження автоматично. КМЦ отримано з:
А. Сино-атріального вузла
В. Атріовентрикулярного вузла
С. Шлуночків
D. Пучка Гіса
E. Волокон Пуркіньє
7. В експерименті на ссавці руйнуванням певної структури серця припинили проведення збудження від передсердь до шлуночків. Що саме зруйнували?
A. Атріовентрикулярний вузол
B. Синоатріальний вузол
C. Пучок Гіса
D. Ніжки пучка Гіса
E. Волокна Пуркіньє
8. У здорової дорослої людини швидкість проведення збудження через атріовентрикулярний вузол дорівнює 0,02-0,05 м за 1 с. Атріовентрикулярна затримка забезпечує:
А. Одночасність скорочення обох передсердь
В. Одночасність скорочення обох шлуночків
С. Достатню силу скорочення передсердь
D. Достатню силу скорочення шлуночків
E. Послідовність скорочення передсердь та шлуночків

Ситуаційні задачі.

1. В експерименті підтримуються скорочення ізольованого серця жаби. Яких умов необхідно дотримуватись?
_____________________________________________________________
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·Через ізольоване серце кроля пропускають під тиском поживний ізотонічний розчин з додаванням 0,1% глюкози і кисню. Чому серце не скорочується?

______________________________________________________________________________________________________________
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. В експерименті атипові кардіоміоцити обробляються біологічно активною речовиною. При цьому спостерігається підвищення мембранного потенціалу. Чим діяли на кардіоміоцит?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·_________________________________________________

4. В якому відділі провідної системи серця найменша швидкість проведення збудження? Як це називається і для чого це необхідно?

___________________________________________________________________________
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·_____________________________________________________________________________________________________________________________________


4. Література:
Нормальна фізіологія, за ред. В.І. Філімонова, Київ, Здоров’я, 1994, с.287-290, 295-297, 304-305.
Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Львів, 2002, с.73, с.501-503.
Людина. Навчальний посібник з анатомії та фізіології, за ред. Тоні Сміта, Львів, 2002, с.100-107.
Физиология человека, под ред. Г.И. Косицкого, М., Медицина, 1985, с.239-244.
Посібник з нормальної фізіології, за ред. проф. В.Г.Шевчука, проф. Д.Г.Наливайка, Київ, Здоров’я, 1995, с.150 - 154


Тема 10. Фазовий аналіз серцевого циклу.
Конкретна ціль заняття: Розглянути насосну функцію серця на основі структури серцевого циклу і тиску в порожнинах серця.

1. Теоретичні питання заняття.
Морфофункціональна оцінка серця.
Серцевий цикл, його тривалість, періоди і фази діяльності серця, їх послідовність, тривалість і призначення. Особливості у дітей.
Тиск у порожнинах серця, аорті, легеневій артерії, порожнистих та легеневих венах. Особливості у дітей.
Стан клапанів серця під час різних фаз серцевого циклу. Їх роль у гемодинаміці.
Тестові завдання.
1.6. Тестування за системою “Крок-1”.
1.7. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота.:
Тема. Кардіографія.
Мета роботи: засвоїти методику визначення тривалості періодів серцевого циклу за графічним записом серцевих скорочень у жаби та частотою пульсу людини.
Обладнання: штатив, міограф з серфіном, препарувальна дощечка, кімограф, набір хірургічних інструментів, розчин Рінгера, марлеві прокладки, жаба, лінійка, циркуль.

Порядок виконання роботи. Декапітувати жабу, зруйнувати спинний мозок, покласти жабу догори черевцем. Пінцетом захопити шкіру нижче грудини, зробити розріз під нею, ввести браншу ножиць в отвір, вирізати трикутник з основою до голови, перерізуючи шкіру, м’язи, і кістки. Перерізати перікард, оголити серце. Спостерігати за діяльністю серця жаби, звертаючи увагу на послідовність скорочень венозного синуса, передсердь і шлуночка. Підрахувати число скорочень серця жаби за одну хвилину. Визначити тривалість серцевого циклу, поділивши 60 секунд на число скорочень серця за хвилину. З’єднати серце з важелем, зачепивши серфіном верхівку серця. Записати серцеві скорочення при обертанні барабана кімографа. Циркулем виміряти відстань у см, що дорівнює тривалості одного серцевого циклу, систоли передсердь та шлуночка і загальної паузи. Перевести см на секунди, знаючи тривалість одного серцевого циклу в секундах.
Підрахувати частоту пульсу в себе, визначити тривалість серцевого циклу (С) в стані спокою і після 20 присідань за 20с. Розрахувати тривалість загальної паузи (Д) та періоду вигнання (Е) за формулами: Д=0,88 С – 0,235 Е=0,109 С+ 0,159

3. Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи.
Отримані результати записати до зошита, зробити висновки щодо тривалості серцевого циклу та його періодів.

4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
а) Схематично показати послідовність фаз та періодів серцевого циклу;
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

б) Вказати величини тиску в порожнинах серця в різні фази його діяльності;

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

в) Вказати нормальні величини тривалості фаз при ЧСС 75 ударів за хвилину.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.2. Тестові завдання:
1. Тривалiсть серцевого циклу дорiвнює 0,8 с. Яка частота
серцевих скорочень це забезпечує (за 1 хв.)?
60
75
100
120
150
2. Чому дорiвнює тривалiсть скорочення передсердь при тривалостi серцевого циклу 0,8 с?
0,04 с
0,08 с
0,1 с
0,25 с
0,33 с
3. Скiльки триває систола шлуночкiв при тривалостi серцевого циклу 0,8 с?
0,25 с
0,33 с
0,37 с
0,40 с
0,42 с
4. Скiльки триває перiод напруги шлуночкiв при тривалостi серцевого циклу 0,8 с?
0,03 с
0,05 с
0,08 с
0,1 с
0,25 с
5. Скiльки триває фаза асинхронного скорочення шлуночкiв при тривалостi серцевого циклу 0,8 с?
1 - 0,03 с
2 - 0,05 с
3 - 0,08 с
4 - 0,1 с
5 - 0,25 с
6. Скiльки триває фаза iзоволюметричного скорочення шлуночкiв при тривалостi серцевого циклу 0,8 с?
0,03 с
0,05 с
0,08 с
0,1 с
0,12 с
7. Скiльки триває перiод вигнання кровi при тривалостi серцевого циклу 0,8 с?
0,1 с
0,12 с
0,13 с
0,25 с
0,33 с
8. Скiльки триває фаза швидкого вигнання кровi при тривалостi серцевого циклу 0,8 с?
0,08 с
0,09 с
0,1 с
0,12 с
0,20 с
9. Скiльки триває фаза повiльного вигнання кровi при тривалостi серцевого циклу 0,8 с ?
0,1 с
0,13 с
0,16 с
0,20 с
0,25 с
10. Скiльки триває перiод розслаблення шлуночкiв пiд час загальної паузи при тривалостi серцевого циклу 0,8 с ?
0,04 с
0,08 с
0,12 с
0,25 с
0,33 с
11. Скiльки триває протодiастола при тривалостi серцевого циклу 0,8 с?
0,04 с
0,05 с
0,08 с
0,1 с
0,12 с
12. Скiльки триває фаза iзоволюметричного розслаблення при тривалостi серцевого циклу 0,8 с?
0,03 с
0,04 с
0,05 с
0,08 с
0,12 с

13. Скiльки триває перiод наповнення шлуночкiв при тривалостi серцевого циклу 0,8 с?
0,12 с
0,25 с
0,33 с
0,37 с
0,47 с
14. Скiльки триває фаза швидкого наповнення шлуночкiв при тривалостi серцевого циклу 0,8 с?
0,04 с
0,08 с
0,12 с
0,25 с
0,33 с
15. Скiльки триває фаза повiльного наповнення шлуночкiв при тривалостi серцевого циклу 0,8 с?
0,08 с
0,12 с
0,17 с
0,25 с
0,37 с
16. Скiльки триває пресистола при тривалостi серцевого циклу 0,8 с?
0,08 с
0,1 с
0,12 с
0,25 с
0,33 с
17. Назвiть сумарний час, коли закритi усi клапани серця (при частотi серцевих скорочень 75 за хв.):
0,08 с
0,11 с
0,15 с
0,33 с
0,40 с
18. Час, на протязi якого вiдкритi пiвмiсяцевi клапани серця (при частотi серцевих скорочень 75 за хв.):
1 - 0,10 с
2 - 0,25 с
3 - 0,29 с
4 - 0,33 с
5 - 0,40 с
19. Час, на протязi якого вiдкритi атрiовентрикулярнi клапани (при частотi серцевих скорочень 75 за хв.):
0,25 с
0,29 с
0,33 с
0,37 с
0,40 с
20. Час, на протязi якого закритi пiвмiсяцевi клапани (при частотi серцевих скорочень 75 за хв.):
0,25 с
0,33 с
0,40 с
0,47 с
0,51 с
21. Час, на протязi якого закритi атрiовентрикулярнi клапани (при частотi серцевих скорочень 75 за хв.):
0,08 с
0,33 с
0,37 с
0,40 с
0,47 с
22. Вкажiть ВИКЛЮЧЕННЯ з перелiку перiодiв серцевого циклу, коли вiдкритi атрiовентрикулярнi клапани?
Систола передсердь
Асинхронне скорочення шлуночкiв
Вигнання кровi
Швидке наповнення шлуночкiв
Повiльне наповнення шлуночкiв
23. Тиск у правому передсердi пiд час систоли дорiвнює (в мм рт.ст.):
2-4
7-9
10
15
30
24. Наприкiнцi фази асинхронного скорочення серця вiдбувається:
Вiдкриття атрiовентрикулярних клапанiв
Вiдкриття пiвмiсяцевих клапанiв
Закриття атрiовентрикулярних клапанiв
Закриття пiвмiсяцевих клапанiв
Вiдкриття усiх клапанiв
25. Наприкiнцi фази iзоволюметричного скорочення серця вiдбувається:
Вiдкриття атрiовентрикулярних клапанiв
Вiдкриття пiвмiсяцевих клапанiв
Закриття атрiовентрикулярних клапанiв
Закриття пiвмiсяцевих клапанiв
Вiдкриття усiх клапанiв
26. Пiд час протодiастоли в серцi вiдбувається:
Вiдкриття атрiовентрикулярних клапанiв
Вiдкриття пiвмiсяцевих клапанiв
Закриття атрiовентрикулярних клапанiв
Закриття пiвмiсяцевих клапанiв
Вiдкриття усiх клапанiв
27. Наприкiнцi другої фази закритих клапанiв вiдбувається:
Вiдкриття атрiовентрикулярних клапанiв
Вiдкриття пiвмiсяцевих клапанiв
Закриття атрiовентрикулярних клапанiв
Закриття пiвмiсяцевих клапанiв
Вiдкриття усiх клапанiв


4.3. Тестування за системою “Крок-1”.

1. При обстеженні людини встановлено, що хвилинний об'єм серця дорівнює 3500 мл, систолічний об'єм – 50 мл. Якою є у людини частота серцевих скорочень?
А. 60 скорочень за хвилину
В. 50 скорочень за хвилину
С. 70 скорочень за хвилину
D. 80 скорочень за хвилину
E. 90 скорочень за хвилину
2. В експерименті на тварині досліджують серцевий цикл. Закриті усі клапани серця. Якій фазі це відповідає?
А. Асинхронного скорочення.
В. Ізометричного скорочення.
С. Протодіастолічний період.
D. Швидкого наповнення.
E. Повільного наповнення.
3. Під час підготовки пацієнта до операції на серці проведено вимірювання тиску в камерах серця. В одній з них тиск протягом серцевого циклу змінювався від 0 мм рт. ст до 120 мм рт. ст. Назвіть цю камеру серця.
A. Лівий шлуночок.
B. Правий шлуночок.
C. Праве передсердя.
D. Ліве передсердя.
E. Аорта
4. При аналізі електрокардіограми встановлено, що тривалість серцевого циклу у людини дорівнює 1 сек. Якою у неї є частота серцевих скорочень за хвилину?
А. 50
В. 60
C. 70
D. 80
E. 100
5. У людини необхідно оцінити стан клапанів серця. Яким з інструментальних методів дослідження доцільно скористатися для цього?
А. Електрокардіографія
В. Сфігмографія
С. Флебографія
D. Зондування судин
E. Фонокардіографія

Ситуаційні задачі.

1. Під час максимального вигнання у лівому шлуночку тиск досягає у нормі 130 мм.рт. ст., а у правому – тільки 30 мм. рт. ст. як пояснити цю різницю?

_____________________________________________________________________________________________________________________
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·Під час систоли передсердь тиск значно менше, ніж тиск у шлуночках під час систоли. Як це пояснити?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Тиску лівому передсерді під час систоли вище ніж у правому. З чим це пов’язано?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


5. Література:
Нормальна фізіологія, за ред. В.І. Філімонова, Київ, Здоров’я, 1994, с.300-304.
Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Львів, 2002, с.517-520.
Физиология человека, под ред. Г.И. Косицкого, М., Медицина, 1985, с.250-253.
Посібник з нормальної фізіології, за ред. проф. В.Г. Шевчука, проф. Д.Г. Наливайка, Київ, “Здоров’я”, 1995, с.161 - 166.

Тема 11. Зовнішні прояви серцевої діяльності.

Конкретна ціль заняття: Розглянути зовнішні прояви серцевої діяльності як важливі для клінічної діяльності майбутнього лікаря.

Теоретичні питання заняття.
Зовнішні прояви - механічні, звукові, електричні.
Серцевий поштовх, його походження, характеристика.
Тони серця, їх походження, характеристика, методи дослідження ( аускультація, фонокардіографія).
Електрокардіограма (ЕКГ), визначення, відведення. Генез зубців, сегментів та інтервалів. Електрична вісь серця, кут альфа.
Інші зовнішні прояви серцевої діяльності.
Особливості зовнішніх проявів у дітей.
Тестові завдання.
1.8. Тестування за системою “Крок-1”.
Ситуаційні задачі.

2. Практична робота:
Тема. Дослідження серцевого поштовху, вислуховування тонів серця та визначення положення електричної осі серця за електрокардіограмою.
Мета роботи: ознайомитись з методикою дослідження серцевого поштовху, вислуховування тонів серця та засвоїти методику визначення електричної осі серця за електрокардіограмою.
Обладнання: фонендоскоп, електрокардіограма, зареєстрована у 3-х стандартних відведеннях..
Порядок виконання роботи.
Дослідження серцевого поштовху. Знайти на грудній клітці п’ятий міжреберний проміжок зліва на 1 – 1,5 см від середньо - ключичної лінії ближче до грудини – місце проекції верхівки серця. Спостерігати обмежене ритмічне випинання грудної клітки в цій ділянці. Властивості серцевого поштовху визначити пальпаторно в зоні верхівки серця.
Вислуховування тонів серця. Фонендоскоп встановлюють на грудній клітці в місцях найкращого вислуховування тонів. Перший тон краще вислуховується на верхівці серця, тобто, у п’ятому міжреберному проміжку зліва на 1 – 1,5 см від середньо- ключичної лінії ближче до грудини. Далі фонендоскоп встановлюється у другому міжреберному проміжку біля правого краю грудини. Тут краще чути компонент другого тону, обумовлений півмісяцевими клапанами аорти. Компонент другого тону, обумовлений півмісяцевими клапанами легеневої артерії краще вислуховується у другому міжреберному проміжку біля лівого краю грудини. Фонендоскоп переноситься в місце прикріплення мечеподібного відростка до тіла грудини, де краще вислуховується компонент першого тону, обумовлений тристулковим клапаном. У четвертому міжреберному проміжку біля лівого краю грудини, в так званій точці Боткіна, краще вислуховується клапанний компонент, обумовлений двостулковим клапаном.
Визначення положення електричної осі серця за електрокардіограмою. Електрична вісь серця визначається за кутом альфа. Для цього вимірюється амплітуда зубців R у першому та третьому стандартних відведеннях.
Малюється рівнобічний трикутник Ейнтховена, визначається його центр, через який проводяться лінії, паралельні осям першого та третього відведень. На лінії, паралельній осі першого відведення, праворуч від центру трикутника відкладається величина зубця R у першому стандартному відведенні, а на лінії, паралельній осі третього стандартного відведення, донизу від центру – величина зубця R у третьому стандартному відведенні. З отриманих точок на обох лініях опустити перпендикуляри до їх перехресту, який з’єднати з центром трикутника. Ця лінія вказуватиме напрямок електричної осі серця, а кут між нею та віссю першого відведення буде кутом альфа, який в нормі дорівнює 40-700 .

3. Рекомендації щодо оформлення практичної роботи.
Зробити висновки щодо властивостей серцевого поштовху, тонів серця та положення електричної осі серця..
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
а) Намалювати ЕКГ із позначенням її складових частин.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

.
4.1. Тестові завдання:
1. Для рєєстрацiї першого стандартного вiдведення ЕКГ електроди розташовуються за схемою:
Права рука + лiва рука
Права рука + права нога
Права рука + лiва нога
Лiва рука + лiва нога
Вiд проекції верхiвки серця
2. Для рєєстрацiї другого стандартного вiдведення ЕКГ електроди розташовуються за схемою:
Права рука + лiва рука
Права рука + лiва нога
Лiва рука + лiва нога
Права рука + права нога
Вiд проекції верхiвки серця
3. Для рєєстрацiї третього стандартного вiдведення ЕКГ електроди розташовуються за схемою:
Права рука + лiва рука
Права рука + права нога
Права рука + лiва нога
Лiва рука + лiва нога
Вiд проекції верхiвки серця
4. Згiдно з законом Ейнтховена при нормальному положеннi електричної осi серця амплiтуди зубцiв R на ЕКГ у стандартних вiдведеннях спiввiдносяться наступним чином:
R II > R I > R III
R II = R I + R III
R I > R II > R III
R III > R I > R II
R II = R I - R III
5. Вкажiть ВИКЛЮЧЕHHЯ з перелiку позитивних зубцiв ЕКГ у II вiдведеннi:
Р
Q
R
T
U
6. Негативнi зубцi ЕКГ у II вiдведеннi:
Q та P
S та Q
P та S
T та U
P та R
7. Тривалiсть iнтервалу PQ в нормi дорiвнює:
0,01 с
0,05 с
0,08 с
0,16 с
0,25 с
8. Пiд час інтервалу РQ ЕКГ вiдбувається передача збудження за участю:
Провiдної системи передсердь
Вузла Ашоф-Тавара
Пучка та нiжок Гiса
Волокон Пуркiньє
Усi вiдповiдi вiрнi
9. Зубець Р на ЕКГ вiдображає деполяризацiю:
Тiльки правого передсердя
Тiльки лiвого передсердя
Обох передсердь
Вузла Кiс-Фляка
Пучка Гiса
10. Зубець R ЕКГ вiдображає деполяризацiю:
Тiльки лiвого шлуночка
Тiльки атрiовентрикулярного вузла
Передсердь
Основної маси мiокарду шлуночкiв
Тiльки мiжшлуночкової перетинки
11. Зубець Q ЕКГ вiдображає деполяризацiю:
Пучка Гiса, мiжшлуночкової перетинки, субендокардiального шару мiокарду
Обох передсердь
Обох шлуночкiв
Пучка Бахмана
Основи лiвого шлуночка
12. Зубець S ЕКГ вiдображає деполяризацiю:
Сосочкових м'язiв
Атрiовентрикулярного вузла
Основи лiвого шлуночка
Пучка Гiса
Пучка Бахмана
13. Зубець Т вiдображає:
Реполяризацiю шлуночкiв
Зникнення збудження з мiжшлуночкової перетинки
Трофiчнi процеси в серцi
Вiдновнi процеси в серцi
Усi вiдповiдi вiрнi
14. Амплiтуда зубця Т у II вiдведеннi в нормi вiдповiдає:
1/3 R
1/5 R
1/6 R
1/8 R
1/10 R
15. В нормi електрична вiсь серця розташована:
Справа налiво
Ззаду наперед
Зверху донизу
Косо
Усi вiдповiдi вiрнi
16. Кут альфа при визначеннi електричної осi серця в нормi дорiвнює (в градусах):
10-30
40-70
70-90
80-100
90-120
17. Характеристика I тону серця:
Низький
Глухий
Тривалий
Бiльш гучний на верхiвцi
Усi вiдповiдi вiрнi
18. Аускультативна характеристика II тону серця:
Високий
Дзвiнкий
Короткий
Бiльш гучний на основi серця
Усi вiдповiдi вiрнi

19. До зовнiшнiх проявiв серцевої дiяльностi вiдносяться:
Тони серця
Лiнiйна швидкiсть
Систолiчний об'єм
Об'ємна швидкiсть
Хвилинний об'єм
20. Коли спостерiгається таке спiввiдношення амплiтуди зубцiв R: RII> RI> RIII?
При нормограмi
При правограмi
При лiвограмi
При гiпертрофiї правого шлуночка
При гiпертрофiї лiвого шлуночка
21. Тривалiсть електричної систоли серця (при частотi серцевих скорочень 75 за 1 хв.):
0,25 с
0,33 с
0,42 с
0,47 с
0,57 с

4.2. Тестування за системою “Крок-1”.

1. Зубець Р відображає на ЕКГ деполяризацію:
А. Пучка Гіса
В. Правого передсердя
С. Лівого шлуночка
D.Волокон Пуркін’є
Е. Обох передсердь
2. У хворої людини на ЕКГ знижена амплітуда зубця Т. Що це означає?
А. Наявність трофічних зрушень у міокарді
В. Електричну діастолу серця
С. Електричну систолу серця
D. Деполяризацію передсердь
Е. Деполяризацію шлуночків
3. При аналізі ЕКГ хворого встановлено, що зубець Т позитивний у стандартних відведеннях. Це означає, що в шлуночках нормально відбувається процес:
А. Скорочення
В. Деполяризації
С. Збудження
D. Реполяризації
Е. Розслаблення
4. У хворого на ЕКГ інтервал RR дорівнює 1,5с. У якому відділі провідної системи розташований водій ритму?
А. У синусовому вузлі
В. У атріовентрикулярному вузлі
С. У пучку Гіса
D.У волокнах Пуркін’є
Е. У лівій ніжці пучка Гіса
5. У дорослого чоловіка тривалість інтервалу РQ становить 0,25 с (норма - 0,10-0,21 с). Це свідчить про сповільнення проведення збудження:
A. від передсердь до шлуночків
B. по лівій ніжці пучка Гіса
C. по правій ніжці пучка Гіса
D. по волокнам Пуркинье
E. по міокарду шлуночків
6. У хворого 30 років на електрокардіограмі відмічено зниження амплітуди зубця R. Що означає цей зубець на ЕКГ?
A. Поширення збудження від передсердь до шлуночків
B. Поширення збудження по шлуночкам
C. Електричну діастолу серця.
D. Реполяризацію шлуночків
E. Поширення збудження по передсердям
7. При аналізі ЕКГ необхідно визначити, що є водієм ритму серця. Зробити це можна на підставі вимірювання:
A. Амплітуди зубців
B. Напрямку зубців
C. Тривалості зубців
D. Тривалості інтервалу R-R
E. Тривалості комплексу QRST
8. У хворого на ЕКГ виявлено, що інтервал RR дорівнює 1,5 с, частота серцевих скорочень - 40 разів за хвилину. Що є водієм ритму серця?
A. Синусовий вузол
B. Атріовентрикулярний вузол
C. Пучок Гіса
D. Ліва ніжка Гіса
E. Права ніжка Гіса
9. При аналізі ЕКГ людини з’ясовано, що у другому стандартному відведенні від кінцівок зубці Т позитивні, їх амплітуда та тривалість нормальні. Вірним є висновок, що у шлуночках серця нормально відбувається процес:
A. Деполяризації
B. Реполяризації
C. Збудження
D. Скорочення
E. Розслаблення
10. У хворого спостерігається гіпертрофія лівого шлуночка. Яким буде положення електричної осі за ЕКГ?
A. Реєструється нормограма
В. Реєструється правограма
C. Реєструється лівограма
D. Амплітуда зубця R у стандартних відведеннях однакова
Е. Амплітуда зубця R у I стандартному відведені буде меншою ніж у III
11. У пацієнта має місце зменшення швидкості проведення збудження атріовентрикулярним вузлом. На ЕКГ при цьому буде реєструватися збільшення тривалості:
A. Зубця Р
B. Інтервалу Р-Q
C. Інтервалу R-R
D. Комплексу QRS
E. Сегмента S-T
12. У хворого на ЕКГ виявили збільшення тривалості зубця Т. Це є наслідком зменшення в шлуночках швидкості:
A. реполярізації
B. деполярізації та реполяризації
C. деполярізації
D. скорочення
E. розслаблення
13. У хворого на ЕКГ виявлено збільшення тривалості інтервалу QT. Це може бути наслідком зменшення у шлуночках швидкості:
A. Деполяризації та реполяризації
B. Деполяризації
C. Реполяризації
D. Скорочення
E. Розслаблення
14. У міокарді шлуночків досліджуваної людини порушені процеси реполяризації. Це призведе до порушення амплітуди, конфігурації, тривалості зубця:
A. Q
B. R
C. S
D. Т
E. P
15. У студента перед екзаменом виникла тахікардія. Які зміни на ЕКГ будуть свідчити про її наявність ?
A. Подовження інтервалу P – Q
B. Розширення комплексу QRS
C. Укорочення інтервалу R – R
D. Подовження інтервалу R – R
E. Подовження сегменту Q–T
16. У пацієнта тривалість інтервалу P-Q ЕКГ перевищує норму при нормальній тривалості зубця Р. Причиною цього є зниження швидкості проведення збудження:
A. Сино-атріальним вузлом
B. Атріо-вентрикулярним вузлом
C. Пучком Гіса
D. Ніжками пучка Гіса
E. Волокнами Пуркін'є

Ситуаційні задачі.

1. У хворого діагностовано недостатність аортальних клапанів. Який із тонів серця зміниться і чому?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
У хворого є недостатність атріовентрикулярних клапанів. Який із тонів серця зміниться і чому?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·У хворого встановлено сильне послаблення першого тону на верхівці серця. Внаслідок чого воно виникає?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. У хворого діагностували міокардіодістрофію. Які зміни зовнішніх проявів серцевої діяльності будуть спостерігатися?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Література:
Нормальна фізіологія, за ред. В.І. Філімонова, Київ, Здоров’я, 1994, с.306-315.
Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Львів, 2002, с.503-507.
Физиология человека, под ред. Г.И. Косицкого, М., Медицина, 1985, с.245-247, 255-257.
Посібник з нормальної фізіології, за ред. проф. В.Г. Шевчука, проф. Д.Г. Наливайка, Київ, “Здоров’я”, 1995, с.156 - 159.




Тема 12. Фізіологічні властивості серцевого м’яза.

Конкретна ціль заняття: Розглянути фізіологічні властивості серцевого мяза, що забезпечують нормальну насосну функцію серця.

Теоретичні питання заняття.
Фізіологічні властивості міокарду.
Збудливість серцевого м’яза, її характеристика.
Характеристика ПД кардіоміоцитів. Періоди рефрактерності, їх значення. Співвідношення у часі ПД кардіоміоцитів і поодинокого скорочення міокарду. Роль Са2+ у електромеханічному спряженні.
Скоротливість, її характеристика. Закон серця Франка – Старлінга. Фактори, що його обмежують.
Серцево-легеневий препарат Павлова-Чистовича.
Систолічний та хвилинний об’єми як показники сили та роботи серця. Методи їх визначення. Величини у дітей.
Тестові завдання.
Тестування за системою “Крок-1”.
Ситуаційні задачі.

2 Практична робота.
Тема. Аналіз ЕКГ.
Мета роботи: оволодіти методикою аналізу ЕКГ, що необхідно для діяльності майбутнього лікаря.
Обладнання: електрокардіограф, 3 % розчин NaCI, марлеві прокладки, спирт, вата, ножиці, лінійка, клей, циркуль.
Порядок виконання роботи:
Аналіз ЕКГ проводиться за попередньо зареєстрованою ЕКГ у 3 стандартних відведеннях у наступній послідовності: спочатку встановлюється характер ритму за джерелом імпульсів автоматії та їх кількістю. Про наявність синусового ритму свідчить частота 60-80 за хвилину, що визначається за тривалістю інтервалу RR у другому стандартному відведенні. Інтервал RR не повинен відрізнятись більше, ніж на 10 %. Зубець P має бути позитивним і реєструватися раніше шлуночкового комплексу QRSТ.
Розповсюдження деполяризації передсердями та атріовентрикулярним вузлом оцінюється за тривалістю інтервалу PQ, який в нормі дорівнює 0,12- 0,20 с, комплексу QRS = 0,08 с (час розповсюдження деполяризації по шлуночках) та інтервалом QRSТ (електричною систолою шлуночків, час якої складає в нормі 0,35 – 0,42 с). Потім аналізується напрямок та амплітуда зубців у другому стандартному відведенні. Зубці P, R та Т мають бути позитивними, Q і S – негативними. Амплітуда зубця R в нормі дорівнює 0,6-1,6 мV і не повинна перевищувати 2,2 мV. Амплітуда інших зубців визначається відносно зубця R у другому стандартному відведенні: P = 1/8 R, Q = 1/6 R, S = 1/4 R, Т = 1/2 - 1/3 R. За ізоелектричну лінію приймається сегмент ТР, від якого вимірюється амплітуда інших зубців.
Положення електричної осі визначається за кутом альфа. Для цього вимірюється амплітуда зубців R у першому та третьому стандартних відведеннях. Малюється рівнобічний трикутник Ейнтховена, визначається його центр, через який проводяться лінії, паралельні осям першого та третього відведень. На лінії, паралельній осі першого відведення, праворуч від центру трикутника відкладається величина зубця R у першому стандартному відведенні, а на лінії, паралельній осі третього стандартного відведення, донизу від центру – величина зубця R у третьому стандартному відведенні. З отриманих точок на обох лініях опустити перпендикуляри до їх перехресту, який з’єднати з центром трикутника. Ця лінія вказуватиме напрямок електричної осі серця, а кут між нею та віссю першого відведення буде кутом альфа, який в нормі дорівнює 40-700 .
Стан міокарду визначається за знаком і формою зубця Т та положенням сегменту SТ. У нормі відхилення сегменту SТ від ізоелектричної лінії не повинно перевищувати 1мм.

3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи.
Вклеїти ЕКГ до зошита, на основі отриманих даних зробити висновок приблизно за зразком для нормальної ЕКГ: ритм синусовий, правильний, з частотою 75 за хвилину. Проведення збудження по передсердях та шлуночках не порушено. Електрична вісь розташована нормально (кут альфа в межах 40-700 ). Змін у міокарді немає.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:

а) Намалюати ПД кардіоміоцитів, періоди рефрактерності та скорочення міокарда;





б) Пояснити іонну природу фаз потенціалу дії та рефрактерності.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

в) Намалювати ЕКГ з позначенням її складових частин;




г) Вказати норми тривалості основних сегментів, інтервалів, а також амплітуди зубців ЕКГ.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.1. Тестові завдання:

1.Вкажiть ВИКЛЮЧЕННЯ з перелiку iонiв, якi приймають участь у походженнi потенцiалу дiї мiокарда:
Натрiю
Калiю
Кальцiю
Залiза
Хлору
2. Серце дає поодинокi скорочення завдяки:
Cкороченiй фазi вiдносної рефрактерностi
Наявностi екзальтацiйної фази
Тривалiй фазi абсолютної рефрактерностi
Скороченiй фазi абсолютної рефрактерностi
Усi вiдповiдi вiрнi
3. Тривалість рефрактерної фази в серці залежить від проникнення у кардіоміоцити іонів:
Na+
Ca++
K+
Cl-
J-
4. Величина хвилинного об'єму серця у стані спокою в дорослої людини дорiвнює (в лiтрах):
2
3
5
10
15
5. Гетерометрична регуляцiя дiяльностi серця має прояв у:
Законi Франка-Старлiнга
Ефектi Анрепа
Рефлексi Цiона-Людвiга
Рефлексi Герiнга-Iванова
Рефлексi Парiна-Швiгка

6. Закон серця Франка-Старлiнга полягає в залежностi сили скорочень серця вiд:
Систолічного об'єму серця
Постачання до серця кисню
Температури кровi в серцi
Довжини волокон мiокарду в діастолу
Усi вiдповiдi вiрнi
7. Перерахувати фактори, що впливають на серцевий викид:
Негативний тиск у груднiй порожнинi
Сила серцевих скорочень
Частота серцевих скорочень
Кiнцевий дiастолiчний об'єм
Усi відповіді вірні

4.2. Тестування за системою “Крок-1”.
1. Особливістю ПД кардіоміоцитів є наявність:
А. Фази повільної реполяризації
В. Фази швидкої реполяризації
С. Фази деполяризації
D. Фази гіперполяризації
Е. Фази спонтанної деполяризації
2. Який вид скорочення притаманний серцевому м’язу?
А. Зубчастий тетанус
В. Суцільний тетанус
С. Поодиноке скорочення
D. Тонічне скорочення
Е. Ексцентричне скорочення
3. Гетерометрична регуляція базується на:
A. Законі “все або нічого”
B. Ефекті Анрепа
C. Законі серця Франка – Стерлінга
D. Зменшенні систолічного об’єму
Е. Зменшенні діастолічного об’єму
4. В експерименті під час вивченні процесів збудження кардіоміоцитів встановлено, що у фазу їх швидкої деполярізації іони Nа+ можуть додатково рухатися крізь:
A. К+ -канали.
B. Са2+ -канали
C. Сl- -канали
D. Мg2+ - канали.
E. Li+ - канали
5. На ізольованому серці кроля частково заблокували кальцієві канали кардіоміоцитів. Які зміни серцевої діяльності відбудуться внаслідок цього?
A. Зменшення частоти і сили скорочень
B. Зменшення частоти скорочень
C. Зменшення сили скорочень
D. Зупинка серця в діастолі
E. Зупинка серця в систолі
6. В експерименті на собаці виникла необхідність знизити збудливість міокарду. Який розчин для цього доцільно ввести тварині внутрішньовенно?
A. Хлориду кальцію
B. Хлориду калію
C. Хлориду натрію
D. Бікарбонату натрію
E. Глюкози

Ситуаційні задачі
1. У хворого із ділятацією лівого шлуночка не спрацьовує закон Франка-Старлінга. Який механізм цього явища?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
2. Визначте хвилинний об’єм серця якщо хвилинне постачання кисню дорівнює 400 мл, вміст кисню в артеріальній крові – 200 мл/л, а у венозній – 120 мл/л. Дайте оцінку отриманому результату?

___________________________________________________________________
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
3. Визначте систолічний об’єм, якщо хвилинний об’єм серця дорівнює 4200 мл, а частота серцевих скорочень – 70 за хвилину. Дайте оцінку отриманому результату?

_________________________________________________________________________________________________
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·Людина періодично відчуває короткочасні випадіння скорочень серця. Чим це пояснюється і як називається?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·5. Література:
Нормальна фізіологія, за ред. В.І. Філімонова, Київ, Здоров’я, 1994, с.290-295, 297- 300, 304-306.
Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Львів, 2002, с.70-73, с.521-527.
Физиология человека, под ред. Г.И. Косицкого, М., Медицина, 1985, с.241-243, 244, 247-250, 253-255.
Посібник з нормальної фізіології, за ред. проф. В.Г. Шевчука, проф. Д.Г. Наливайка, Київ, “Здоров’я”, 1995, с.154 - 156.






Тема 13. Регуляція серцевої діяльності.

Конкретна ціль заняття: Аналізувати стан серця людини і механізми його регуляції.

Теоретичні питання заняття.
Види регуляції діяльності серця – міогенна, нервова, гуморальна.
Міогенні механізми регуляції.
Гетеро – і гомеометрична регуляція діяльності серця (закон серця Франка-Старлінга та ефект Анрепа ) .
Інервація серця. Вплив блукаючих і симпатичних нервів на серце. Його механізм.
Вазокардіальні рефлекси з механорецепторів дуги аорти, легеневої артерії, каротидного синусу та порожнистих вен.
Екстракардіальні рефлекси з вісцеро-, пропріо- та екстерорецепторів.
Гуморальна регуляція діяльності серця. Досліди Отто Льові. Роль іонів. Вплив хімічного складу крові.
Умовнорефлекторна регуляція діяльності серця.
1.9 Тестові завдання.
1.10 Тестування за системою “Крок-1”.
1.11 Ситуаційні задачі.

2. Практична робота.
Тема. Реєстрація електрокардіограми в стані спокою та після фізичного навантаження. Визначення систолічного показника.
Мета роботи: Ознайомитись зі зміною ЕКГ внаслідок фізичного навантаження та методикою визначення систолічного показника.
Обладнання: електрокардіограф, 3 % розчин NaCI, марлеві прокладки, спирт, вата, ножиці, клей.

Порядок виконання роботи:
Зареєструвати електрокардіограму у 3 стандартних відведеннях в стані спокою та після 20 присідань. Порівняти амплітуду зубців, тривалість сегментів та інтервалів. За інтервалом RR визначити частоту серцевих скорочень в стані спокою та після фізичного навантаження. Визначити електричну систолу шлуночків за інтервалом QT і систолічний показник за формулою. СП=QTх100:RR.
Визначити частоту пульсу за 1 хвилину в стані спокою і після присідань. В обох випадках визначити тривалість серцевого циклу (С), поділивши 60 с на частоту пульсу. Тривалість електричної систоли шлуночків (Т) розрахувати за формулою Базетта:Т=0,37
·С. Визначити систолічний показник за формулою СП=Тх100:С для стану спокою і після фізичного навантаження

3. Рекомендації щодо оформлення практичної роботи.
Вклеїти ЕКГ до зошита. Занести отримані результати до протоколу. Порівняти показники в стані спокою і після фізичного навантаження. Зробити висновки.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
а) Намалювати рефлекторну дугу рефлексу з пресорецепторів каротидного синусу та дуги аорти.







4.1. Тестові завдання:

1. Як змiнюється робота серця при фiзичному навантаженнi?
Збiльшується тiльки за рахунок частоти серцевих скорочень
Збiльшується лише за рахунок систолiчного об'єму
Зменшується тiльки за рахунок зменшення частоти серцевих скорочень
Збiльшується за рахунок збiльшення частоти серцевих скорочень та систолiчного об'єму
Зменшується за рахунок збiльшення частоти серцевих скорочень та зменшення систолiчного об'єму
2. Перерахувати фактори, що впливають на серцевий викид:
Негативний тиск у груднiй порожнинi
Сила серцевих скорочень
Частота серцевих скорочень
Кiнцевий дiастолiчний об'єм
Всi відповіді вірні
3. Вплив блукаючого нерва на серце:
Негативний хронотропний
Негативний батмотропний
Негативний дромотропний
Негативний тонотропний, негативний iнотропний
Усi вiдповiдi вiрнi
4. Вплив симпатичних нервiв на серце:
Збiльшення частоти серцевих скорочень
Збiльшення хвилинного об'єму кровi
Збiльшення систолiчного об'єму
Збiльшення збудливостi
Усi вiдповiдi вiрнi
5. Пiдсилюють скорочення серця:
Адреналiн та iони кальцiю
Ацетилхолiн та iони калiю
Тироксин та iони хлору
Інсулiн та iони калiю
Усi вiдповiдi вiрнi
6. Вкажiть ВИКЛЮЧЕННЯ з перелiку речовин, якi збiльшують частоту серцевих скорочень:
Тироксин
Адреналiн
Катехоламiни
Норадреналiн
Ацетилхолiн
7. Частоту серцевих скорочень збiльшує рефлекс:
Цiона-Людвiга
Бейнбрiджа
Герiнга-Iванова
Парiна-Швiгка
Гауера-Генрi
8. Вкажiть ВИКЛЮЧЕHHЯ з перелiку рефлексiв, якi зменшуєть частоту серцевих скорочень:
Цiона-Людвiга
Парiна-Швiгка
Герiнга-Iванова
Бейнбрiджа
Гауера-Генрi
9. Гетерометрична регуляцiя дiяльностi серця має прояв у:
Законi Франка-Старлiнга
Ефектi Анрепа
Рефлексi Цiона-Людвiга
Рефлексi Герiнга-Iванова
Рефлексi Парiна-Швiгка
10. Гомеометрична регуляцiя дiяльностi серця має прояв у:
Законi Франка-Cтарлiнга
Ефектi Анрепа
Рефлексi Цiона-Людвiга (з пресорецепторів у дузі аорти)
Рефлексi Герiнга-Iванова (з пресорецепторів каротидного синуса)
Рефлексi Парiна-Швiгка (з пресорецепторів легеневого стовбура)

11. До вазокардиальних рефлексiв вiдносять:
Парiна-Швiгка
Ціона-Людвіга
Бейнбрiджа
Герiнга-Iванова та Цiона-Людвiга
Усi вiдповiдi вiрнi
12. До iнтракардiальних вiдносять рефлекси:
Гольця
Данiнi-Ашнера
Герiнга-Iванова
Парiна-Швiгка
За участю мiсцевих рефлекторних дуг
13. Закон серця Франка-Старлiнга полягає в залежностi сили скорочень серця вiд:
Довжини волокон мiокарду в діастолу
Систолічного об'єму серця
Постачання серця киснем
Температури кровi в серцi
Усi вiдповiдi вiрнi


4.3. Тестування за системою “Крок-1”.

1. Під час експеримента на ізольованому серці зареєстровано збільшення частоти та сили скорочень серця після додавання до перфузату певної солі. Яку сіль додали?
А. Хлорид калію
В. Хлорид натрію
С. Хлорид кальцію
D. Бікарбонат натрію
E. Сульфат магнію
2. Подразнення правого блукаючого нерва спричинило різке сповільнення атріовентрикулярного проведення. На ЕКГ. Про це буде свідчити подовження:
A. зубця Р.
B. інтервалу РQ.
C. комплексу QRST.
D. зубця Т.
E. інтервалу RR.
3. У хворого напад тахікардії. Які мембранні циторецептори кардіоміоцитів доцільно заблокувати, щоб припинити напад?
A. Альфа-адренорецептори
B. Бета-адренорецептори
C. М-холінорецептори
D. Н-холінорецептори
E. М- та Н-холінорецептори
4. У хворого з пересадженим серцем при фізичному навантаженні збільшився хвилинний об’єм крові. Який механізм регуляції забезпечує ці зміни?
A. Катехоламіни
B. Симпатичні безумовні рефлекси
C. Парасимпатичні безумовні рефлекси
D. Симпатичні умовні рефлекси
E. Парасимпатичні умовні рефлекси
5. При обробці атипових кардіоміоцитів біологічно активною речовиною зареєстровано збільшення їх мембранного потенціалу через збільшену проникність для іонів калію. Що впливало на кардіоміоцити?
A. Ацетилхолін
B. Адреналін
C. Норадреналін
D. Тироксин
E. Атріопептид
6. Безпосередньо після переходу з горизонтального положення у вертикальне у чоловіка частота серцевих скорочень збільшилась на 15 скорочень за хвилину. Які механізми регуляції переважно зумовлюють цю зміну?
A. Катехоламіни
B. Безумовні симпатичні рефлекси
C. Умовні симпатичні рефлекси
D.Умовні та безумовні симпатичні рефлекси
E. Симпатичні рефлекси і катехоламіни
7. Під час реєстрації ЕКГ у хворого з гіперфункцією щитоподібної залози спостерігалось збільшення частоти серцевих скорочень. Зменшення тривалості якої складової частини ЭКГ про це свідчить ?
A. Сегменту P-Q
B. Интервалу P-Q
C. Интервалу P-T
D. Комплексу QRS
E. Интервалу R-R

8. У собаки в досліді подразнювали на шиї периферичний відрізок блукаючого нерва; при цьому спостерігали такі зміни серцевої діяльності:
A. Зменшення частоти серцевих скорочень
B. Збільшення сили скорочень
C. Збільшення атріовентрикулярного проведення
D. Збільшення частоти та сили скорочень
E. Збільшення збудливості міокарду
9. У досліді перфузували ізольоване серце собаки розчином із надлишковою концентрацією хлористого кальцію. Які зміни роботи серця спостерігалися при цьому?
A. Зменшення сили скорочень
B. Збільшення частоти скорочень
C. Збільшення частоти та сили скорочень
D. Зменшення частоти скорочень
E. Зменшення частоти та сили скорочень
10. При переході здорової людини із положення лежачи до положення стоячи виникають наступні компенсаторні механізми:
A. Збільшення ЧСС
B. Зменшення ЧСС
C. Зниження діастолічного артеріального тиску
D. Зменшення тонусу судин
E. Зменшення загального периферичного опіру
11. Під час хірургічного втручання на органах черевної порожнини сталася рефлекторна зупинка серця. Де знаходиться центр рефлексу?
A. Спинний мозок.
B. Довгастий мозок.
C. Середній мозок.
D. Проміжний мозок.
E. Кора великих півкуль.
12. Які з наведених механізмів регуляції не можуть реалізуватися на ізольованому серці ссавця?
A. Місцеві рефлекси
B. Закон серця Франка-Старлінга
C. Центральні рефлекси
D. Ефект Анрепа
E. Драбина Боудича
13. У пацієнта зроблено пересадку серця. Які нервові механізми регуляції (рефлекси) зумовлюють пристосувальні зміни його діяльності?
A. Місцеві
B. Симпатичні умовні
C. Симпатичні безумовні
D. Парасимпатичні умовні
E. Парасимпатичні безумовні
14. У хворого пересаджене серце. Які механізми регуляції у нього діють?
А. Вазокардіальні рефлекси
В. Екстракардіальні рефлекси
С. Місцеві механізми та гуморальна регуляція
D. Рефлекси з пропріорецепторів
Е. Рефлекси з вісцерорецепторів
15. При подразненні трофічного нерву Павлова спостерігається підсилення скорочень серця. Дією якого медіатора викликаний цей ефект?
А. Адреналіну
В. Ацетилхоліну
С. Тироксину
D. Серотоніну
Е. ГАМК
16. Якими змінами діяльності серця супроводжується емоційний стрес?
А. Діяльність серця не змінюється
В. Серце дає тетанічні скорочення
С. Зменшується частота скорочень
D. Збільшується сила і частота скорочень
Е. Виникають аритмії
17. Вплив блукаючого нерва на серце проявляється у:
А. Зменшенні частоти скорочень
В. Зменшення швид
·кості проведення збудження
С. Збільшенні тривалості інтервалу PQ
D. Збільшенні тривалості інтервалу RR
Е. Всі відповіді правильні
18. Хвилювання студентів під час іспитів викликає:
А. Збільшення частоти скорочень серця
В. Збільшення сили скорочень серця
С. Збільшення систолічного об’єму
D. Збільшення хвилинного об’єму серця
Е. Всі відповіді правильні

Ситуаційні задачі
1. У пацієнта при зондувані серця встановлено підвищений тиск у правому передсерді. Який компенсаторний механізм повинен спрацювати?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


2. У хворого підвищений артеріальний тиску дузі аорти. Які зміни виникнуть у нього з боку діяльності серця?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


3. У хворого підвищений артеріальний тиск у каротидному синусі. Який з рефлексів викличе зміну у діяльності серця?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


У хворого під час обстеження виявленно підвищення тиску у порожнистих венах. Який з рефлексів включиться для ліквідації цієї реакції?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Масаж ділянки каротидного синуса іноді знімає у пацієнта синусову тахікардію. Який механізм цього впливу?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Боксер отримав удар у сонячне сплетіння. Яка реакція в нього виникне і чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Література:
Нормальна фізіологія, за ред. В.І. Філімонова, Київ, Здоров’я, 1994, с.315-323.
Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Львів, 2002, с.552-558.
Физиология человека, под ред. Г.И. Косицкого, М., Медицина, 1985, с.257-267.
Посібник з нормальної фізіології, за ред. проф. В.Г. Шевчука, проф. Д.Г. Наливайка, Київ, “Здоров’я”, 1995, с.171 - 183.


Тема 14. Системний кровообіг, закони гемодинаміки, роль судин у кровообігу. Кров’яний тиск.

Теоретичні питання заняття.
1.1. Загальна схема кровообігу за Гарвеєм та сучасні доповнення до неї.
1.2. Функціональна класифікація різних частин судинного русла за Фолковим.
1.3. Кров’яний тиск у різних частинах кровоносної системи.
1.4. Артеріальний тиск: систолічний (максимальний), діастолічний (мінімальний), пульсовий, середній динамічний, боковий, ударний, динамічний, статичний.
1.5. Фактори, які обумовлюють величину артеріального тиску.
1.6. Методи вимірювання кров’яного тиску (прямі та непрямі).
Аналіз кривої артеріального тиску, зареєстрованої в гострому експерименті.
Тестові завдання.
Тестування за системою “Крок-1”.
Розв’язання ситуаційних задач

2. Практична робота:
Тема: Вимірювання артеріального кров’яного тиску в людини.
Мета роботи: навчитись вимірювати артеріальний тиск за методами Ріва-Роччі та Короткова.
Обладнання: тонометр, стетофонендоскоп.
Порядок виконання роботи:
Визначення артеріального тиску за методом Ріва-Роччі.
Цим методом вимірюється лише максимальний (систолічний) тиск. На плече піддослідного накладається манжетка сфігмоманометра. Пальцями однієї руки визначити пульсацію променевої артерії на зап’ястку піддослідного. Іншою рукою нагнітати повітря у манжету до зникнення пульсу. Зникнення пульсу свідчить про те, що тиск у манжетці більше максимального тиску в променевій артерії. Відкручуючи гвинт, обережно випускають повітря з манжетки до появи пульсу в променевій артерії. Рівень тиску в манжеті в цей час буде менше максимального тиску в променевій артерії. Середня величина цих двох показників манометра (при зникненні пульсу та його появі) буде дорівнювати максимальному або систолічному тиску в променевій артерії.
Визначення артеріального тиску за методом Короткова.
Цим методом вимірюється як максимальний (систолічний), так і мінімальний (діастолічний) тиск. Пацієнт кладе руку на стіл. Під лікоть підкладається кулак іншої руки. На оголене плече піддослідного накладається манжетка сфігмоманометра. До манжетки прикріплюється манометр. В ліктьовій ямці визначається місце найбільш чіткої пульсації артерії і на цьому місці розміщують фонендоскоп. Після цього нагнітається повітря у манжетку манометра до величини, яка перевищує тиск у момент зникнення пульсу на 20-30 мм рт ст. Потім повітря з манжетки повільно випускають і за допомогою фонендоскопу вислуховують тони Короткова у ліктьовому згині. Тон, який з’являється першим слабкий, високий, короткий. Показник манометра в момент появи першого слабкого тону відповідає максимальному або систолічному тиску. Випускаючи повітря з манжетки, ми зменшуєм у ній тиск. Просвіт артерії при цьому збільшується, тони стають тривалішими, сильнішими та більш глухими. Коли тиск у манжетці стає меншим від тиску у артерії, тони Короткова або зникають, або різко ослаблюються. Показник манометра у цей момент відповідає величині мінімального або діастолічного тиску. Для більшої точності процедуру повторюють 2-3 рази з інтервалом 5-10 хвилин.
Вимірювання слід проводити на обох руках. Нормальною вважається різниця не більше 5-10 мм рт ст.
Визначення належного артеріального тиску за формулою Волинського
102 + 0,6 віку у роках = систолічний тиск
63 + 0,4 віку у роках = діастолічний тиск.
3. Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи.
Внести отримані результати в протокол. Порівняти їх з нормальними величинами. Порівняти результати з даними, отриманими за формулою Волинського. Зробити висновок.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________

4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття: а) Заповніть структурно-логічну схему:



Судини

Назва згідно
з функціями


Функції





б) Заповніть таблицю, яка вказує на величини кров’яного тиску у різних відділах судинної системи.

Судини Тиск крові (мм рт ст)
Систоліч. Діастоліч. Пульсовий. Середній динамічний
Аорта - - - -
Середні та дрібні - - - -
артерії
Артеріоли - - - -
Капіляри - - - -
Дрібні та середні - - - -
вени
Порожнисті вени - - - -

4.1. Тестові завдання.

1. Якi судини забезпечують найбiльший опiр току кровi?
Артерiї
Вени
Артерiоли
Капiляри
Венули
2. Якi судини мiстять найбiльшу кiлькiсть кровi?
Артерiоли
Вени
Аорта
Капiляри
Артерiї
3. Яка нормальна величина систолiчного тиску у людини вiком 20 рокiв (мм рт ст)?
80
90
100
114
150

4. Яка нормальна величина дiастолiчного тиску у людини вiком 20 рокiв (мм рт ст)?
40
50
60
70
90
5. Якi фактори обумовлюють артерiальний тиск?
Сила серцевих скорочень
Частота серцевих скорочень
Кiлькiсть циркулюючої кровi
В'язкiсть кровi
Усi вiдповiдi вiрнi


4.2. Тестування за системою “Крок – 1”.

1. При підйомі на 5 поверх пішки в людини підвищився артеріальний тиск. Причиною цього є збільшення:
A. Хвилинного обєму крові
B. Кількості функціонуючих капілярів.
C. Вязкості крові
D. Вмісту іонів у плазмі крові.
E. Об’єму циркулюючої крові.

2. В умовах жаркого клімату внаслідок потовиділення зростає в’язкість крові. Як це впливає на величину артеріального тиску?
A. Зростає систолічний та пульсовий тиск
B. Зростає діастолічний та систолічний тиск при зменшенні пульсового тиску
C. Зростає лише діастолічний тиск
D. Зростає систолічний тиск при зменшенні діастолічного
E. Зростає діастолічний тиск при зменшенні систолічного
3. Внаслідок крововтрати в людини зменшився об’єм циркулюючої крові. Як це вплине на величину артеріального тиску?
A. Зменшиться лише систолічний тиск
B. Зменшиться лише діастолічний тиск
C. Зменшиться систолічний та діастолічний тиск
D. Зменшиться систолічний тиск при зростанні діастолічного
E. Зменшиться діастолічний тиск при зростанні систолічного

Ситуаційні задачі

Тиск у артеріях під час діастоли не падає до нуля. Чим це зумовлено?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

В здорових осіб помірне фізичне навантаження викликає помірне зростання систолічного та деяке зниження діастолічного тиску. Який механізм цих змін?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Одним з факторів, що визначає величину артеріального тиску є робота серця. Які зміни її показників впливатимуть на артеріальний тиск?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


У пацієнта відмічено збільшений тонус артеріол за нормальних показників роботи серця. Як це вплине на величину артеріального тиску? Наведіть пояснення.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Література:
Нормальна фізіологія за ред. В.І.Філімонова, Київ, “Здоров я”, 1994. – С. 323-332, 340-342.
Физиология человека под ред. Г.И.Косицкого. – М., “Медицина”, 1985. – С. 267-271.
Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини. – Львів, 2002. – С. 528-539.
Людина. Навчальний посібник з анатомії та фізіології, за ред. Тоні Сміта, Львів, 2002. - С. 108-121.
Посібник з норм. Фізіології за ред. В.Г.Шевчука, Д.Г.Наливайко, Київ, “Здоров’я”, 1995. – С. 183-186.
Фізіологія за ред. В.Г.Шевчука. – Вінниця, “Нова книга”, 2005. – С.307-314.
Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека (Ситуационные задачи), раздел “Физиология кровообращения”, под ред. Братусь Н.В. Винница, 1984.- 16 С.

Тема 15. Головні показники гемодинаміки.

Теоретичні питання заняття.
Поняття про артеріальний пульс.
Властивості артеріального пульсу. Швидкість розповсюдження пульсової хвилі в артеріях.
Крива артеріального пульсу. Походження компонентів сфігмограми.
Венний пульс. Флебограма. Походження її компонентів.
Фактори, які забезпечують наповнення серця кров’ю з вен.
Об’ємна швидкість руху крові. Методи її визначення.
Лінійна швидкість руху крові. Час кругообігу крові (повного та часткового). Методи його визначення.
Поняття про мікроциркуляцію. Особливості кровообігу в капілярах. Депо крові.
Тестові завдання.
Тестування за системою “Крок-1”.
Розв’язання ситуаційної задачі

2. Практична робота:
Тема: Визначення властивостей артеріального пульсу в людини.
Мета роботи: навчитись визначати властивості артеріального пульсу в людини.
Обладнання: тонометр, стетофонендоскоп.
Порядок виконання роботи.
Вплив фізичного навантаження на частоту пульсу.
Підрахувати частоту пульсу в стані спокою. Підрахувати тривалість серцевого циклу. Виконати 30 присідань за хвилину. Після фізичного навантаження визначити частоту пульсу і тривалість серцевого циклу. Порівняти частоту пульсу в стані спокою і після навантаження. Одержані дані занести в протокол.
Переконайтесь у неодночасності виникнення пульсу в загальній сонній та променевій артеріях.
Для цього необхідно одночасно здійснювати пальпацію однією рукою – сонної артерії, а другою – променевої артерії. Визначити, в якій судині пульс виникає раніше. Одержані дані занести до протоколу.
Визначити швидкість розповсюдження пульсової хвилі в артеріях.
Для визначення швидкості розповсюдження пульсової хвилі необхідно скористатись формулою:

У = (0,1 віку в роках)І + 4 віку в роках + 380
Результат буде одержано в сантиметрах за 1 секунду, його необхідно перевести в метри за секунду.

3. Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи:
Отримані результати занести до протоколу. Зробити висновки згідно плану:
а). Як впливає фізичне навантаження на частоту пульсу? За рахунок яких періодів роботи серця міняється тривалість серцевого циклу?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

б). В якій судині (сонній чи променевій артерії) пульсова хвиля виникає раніше і чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

в). Як змінюється з віком швидкість розповсюдження пульсової хвилі?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Аналіз полікардіограми
Мета роботи: Студент повинен навчитися визначати періоди та фази серцевого циклу за полікардіограмою, співставляти у часі процеси, що відбуваються у серці та артеріальній системі, аналізувати одержані показники у порівнянні з нормою.
Обладнання: картки з полікардіограмами.
Порядок виконання роботи:
1.За електрокардіограмою визначити довжину серцевого циклу, визначивши тривалість інтервалу R-R. Для цього необхідно використовувати відмітки часу на полікардіограмі. Відстань між поділками відповідає 1 секунді.
2. Визначити тривалість електричної систоли шлуночків за інтервалом Q-T (від початку зубця Q до кінця Т), а також довжину електричної діастоли шлуночків за інтервалом T-Q (від кінця зубця Т до початку Q).
3. За полікардиограмою визначити тривалість механічної систоли 1). від початку зубця Q ЕКГ до початку високочастотного компонента ІІ тона фонокардіограми, а також 2). від початку першого високочастотного компонента центральної частини І тону фонокардіограми до початку інцизури на низхідній частині сфігмограми. Отримані дані порівняти.
4. Період вигнання визначити від початку крутого підйому до найбільш глибокої точки інцизури на низхідній частині сфігмограми.
5. Тривалість періоду напруження визначається як різниця між довжиною механічної систоли і періодом вигнання.
Тривалість фази асинхронного скорочення визначається від початку зубця Q ЕКГ до першого високочастотного компонента центральної частини І тону на фонокардіограмі.
Тривалість фази ізоволюметричного скорочення визначається як різниця між періодом напруження і фазою асинхронного скорочення.
Знаючи довжину всього серцевого циклу та механічної систоли, можна визначити довжину механічної діастоли.

3. Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи.
Отримані дані внести до протоколу. Оцінити отримані результати. Зробити висновки.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:

а) Намалюйте сфігмограму; позначте її компоненти; поясніть їх походження.






________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

б) Намалюйте флебограму; позначте її компоненти; поясніть їх походження.






________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

в) Намалюйте схему співвідношення сил, що забезпечують рух рідини через стінку капіляра в його артеріальному та венозному кінці.








г) Намалюйте графіки сумарної лінійної та об’ємної швидкості руху крові по ходу судинного русла.









4.1 Тестові завдання

1. Вкажiть походження анакроти сфiгмограми:
Cкорочення лiвого передсердя
Cкорочення лiвого шлуночка
Дiастола лiвого шлуночка
Дiастола лiвого передсердя
Поштовх кровi у пiвмiсяцевi клапани аорти на початку дiастоли
2. Вкажiть походження катакроти сфiгмограми:
Систола лiвого передсердя
Дiастола лiвого передсердя
Систола лiвого шлуночка
Дiастола лiвого шлуночка
Поштовх кровi у пiвмiсяцевi клапани аорти на початку дiастоли
3. Вкажiть походження дикротичного зубця сфiгмограми:
Систола лiвого передсердя
Дiастола лiвого передсердя
Систола правого шлуночка
Дiастола правого шлуночка
Вiдштовхування кровi вiд пiвмiсяцевих клапанiв аорти на початку дiастоли
4. До депо кровi вiдноситься:
Шкiра
Легенi
Печiнка
Селезiнка
Усi вiдповiдi вiрнi
5. Час повного кругообiгу крові в станi спокою становить:
1 с
12 с
23 с
55 с
120 c
6. Лiнiйна швидкiсть кровотоку в аортi дорiвнює:
0,5 мм/с
5 мм/с
0,25 м/с
5 м/с
10 м/с
7. Лiнiйна швидкiсть руху кровi в капiлярах становить:
0,1 мм/с
0,5 мм/с
0,1 м/с
0,25 м/с
0,5 м/с

4.2 Тестування за системою “Крок – 1”.

1. У людини 70 років швидкість розповсюдження пульсової хвилі виявилася суттєво вищою, ніж у 25-річного. Причиною цього є зниження:
Артеріального тиску
Серцевого викиду
Еластичності судинної стінки
Частоти серцевих скорочень
Швидкості кровотоку
2. У людини необхідно оцінити еластичність великих артеріальних судин. Яким з інструментальних методів дослідження доцільно скористатися для цього?
Електрокардіографією
Сфігмографією
Фонокардіографією
Флебографією
Векторкардіографією
3. У досліді вимірювали лінійну швидкість руху крові: вона найменша в капілярах. Причина в тому, що капіляри мають:
Найбільшу сумарну площу поперечного перерізу
Малу довжину
Малий діаметр
Малий гідростатичний тиск
Найтоншу стінку
4. У жінки 30 років хвилинний об’єм крові у стані спокою становить 5 л/хв. Який об’єм крові проходить у неї через судини легень за 1 хвилину?
5 л
3,75 л
2,5 л
2,0 л
1,5 л 2
5. У результаті досліджень встановлено, що в нормі вихід рідини в інтерстицій перевищує її зворотний притік через стінку капіляра. Куди потрапляє надлишок рідини?
У венозні судини
У міжплевральний простір
У черевну порожнину
У лімфатичні судини
В артеріальні судини

Ситуаційна задача

Об’ємна швидкість кровотоку становить 100 мл/с, діаметр судини дорівнює 2,5 см. Розрахуйте лінійну швидкість кровотоку. Для яких судин характерна така швидкість руху крові.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Література:
Нормальна фізіологія за ред. В.І.Філімонова. – Київ, “Здоров’я”, - 1994. – С. 332-340, 343, 344.
Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини. – Львів, 2002. – С. 532-544.
Людина. Навчальний посібник з анатомії та фізіології, за ред. Тоні Сміта, Львів, 2002. - С.108-121.
Посібник з нормальної Фізіології / за ред. В.Г.Шевчука, Д.Г.Наливайка.- Київ, “Здоров’я”.- 1995. – С. 186-187.
Фізіологія за ред. В.Г.Шевчука. – Вінниця, “Нова книга”, 2005. – С.285-295.
Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека (Ситуационные задачи). Физиология кровообращения, под ред. Братусь Н.В. – Винница. – 1984, 16 С.



Тема 16. Регуляція кровообігу.

Теоретичні питання заняття.
Поняття про базальний тонус судин та механізми, що його забезпечують.
1.2. Бульбарний кардіоваскулярний центр, його морфо-функціональна характеристика.
Вплив інших відділів центральної нервової системи на тонус судин.
Судиннорухові нерви (вазоконстріктори та вазодилятатори), їх характеристика. Досліди, в яких виявляється їх дія.
Рефлекторна регуляція кровообігу (рефлекси, які запускаються з дуги аорти, каротидного синусу, легеневго стовбуру та з лівого передсердя).
Місцеві механізми регуляції тонусу судин. Гуморальна регуляція судинного тонусу.
Тестові завдання.
Тестування за системою “Крок-1”.
Розв’язання ситуаційних задач.

2. Практична робота:
Вплив зміни положення тіла на частоту пульсу та величину артеріального тиску (Кліно-ортостатична проба).
Мета роботи: Аналізувати стан кровообігу і механізмів його регуляції у людини під час здійснення функціональних проб (при зміні положення тіла).
Обладнання: секундомір, стетофонендоскоп, апарат для вимірювання артеріального тиску.
Порядок виконання роботи.
Досліджуваному пропонують зайняти горизонтальне положення і знаходитись у ньому 5 хвилин. Після цього необхідно підрахувати частоту пульсу над променевою артерією (по 30 с за кожну наступну хвилину на протязі 5 хвилин). Проводять одноразове вимірювання артеріального тиску.
Після цього досліджуваному пропонують піднятись і знову підраховують частоту пульсу (на протязі 5 хвилин по 30 с за кожну хвилину). Вимірюють артеріальний тиск.
Повторити визначення частоти пульсу та артеріального тиску коли досліджуваний знову ляже.
За одержаними результатами частоти пульсу побудувати графік (по осі ординат – частота пульсу за кожні 30 с, по осі абсцис – час у хвилинах).
Знайти середні значення частоти пульсу у лежачому та стоячому положенні тіла та зробити висновки про те, як змінились частота пульсу та артеріальний тиск при переході тіла з горизонтального положення у вертикальне.

3. Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи:
Отримані результати занести в протокол. Побудувати графік залежності частоти пульсу від положення тіла. Зробити висновки щодо впливу зміни положення тіла на показники гемодинаміки. Пояснити причини зареєстрованих змін.


________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття.
а) Схематично покажіть вплив симпатичних нервів на тонус судин у залежності від виду рецепторів та медіаторів.





б) Систематизуйте гуморальні фактори на ті, що звужують та розширюють судини.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

в) Намалюйте схеми регуляції судинного тонусу з дуги аорти, каротидного синусу, легеневго стовбуру та лівого передсердя.









4.1. Тестові завдання

1. Адреналiн викликає звуження судин, дiючи на:
Альфа-адренорецептори
Бета-адренорецептори
М-холiнорецептори
Н-холiнорецептори
Пресорецептори

2. Ацетилхолiн викликає розширення, судин дiючи на:
Альфа-адренорецептори
Бета-адренорецептори
М-холiнорецептори
Осморецептори
Пресорецептори

3. Подразнення аортального нерва викликає:
Пiдвищення артерiального тиску
Зниження артерiального тиску
Пiдсилення дiяльностi серця
Звуження судин
Прискорення лiнiйної швидкостi руху кровi

4.2. Тестування за системою «Крок – 1».

1. У студента 18 років під час фізичного навантаження реографічно зареєсторовано перерозподіл кровопостачання органів. У судинах яких органів кровотік підвищився найбільшою мірою?
A. Скелетних м’язів
B. Печінки
C. Головного мозку
D. Нирок
E. Шлунково-кишкового тракту
2. При фізичному навантажнні підвищується активність симпатичної нервової системи, що призводить до збільшення хвилинного об'єму кровотоку і звуження резистивних судин, проте судини працюючих м'язів різко розширюються. Під впливом чого відбувається їх розширення?
A. Зменшення чутливості (- адренорецепторів
B. Посилення імпульсації з артеріальних хеморецепторів
C. Накопичення продуктів метаболізму
D. Посилення імпульсації з пропріорецепторів м'язів
E. Посилення імпульсації з барорецепторів дуги аорти
3. У кроля через місяць після хірургічного звуження ниркової артерії зареєстровано суттєве підвищення системного артеріального тиску. Який з наведених механізмів регуляції спричинив зміну тиску у тварини?
A. Вазопресин
B. Адреналін
C. Норадреналін
D. Серотонін
E. Ангіотензин-II
4. У хворого високий артеріальний тиск внаслідок збільшеного тонусу судин. Для зниження тиску доцільно призначити препарати-блокатори
A. альфа-адренорецепторів
B. бета-адренорецепторів
C. альфа- та бета-адренорецепторів
D. М-холінорецепторів
E. Н1-рецепторів
5. У спортсмена на старті перед змаганнями відмічається підвищення артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. Впливом яких відділів ЦНС можливо пояснити вказані зміни?
A. Проміжного мозку
B. Довгастого мозку
C. Середнього мозку
D. Гіпоталамуса
E. Кори великих півкуль
6. Зміна положення тіла з горизонтального у вертикальне, зумовила зменшення венозного повернення крові до серця, і як наслідок - зменшення ударного об'єму крові і системного артеріального тиску. Сигнали з яких рецепторів, перш за все, запускають компенсаторні механізми відновлення гемодинаміки?
A. Хеморецепторів синокаротидної зони
B. Барорецепторів дуги аорти і каротидних синусів
C. Механорецепторів правого передсердя
D. Барорецепторів легеневої артерії
E. Волюморецепторів нижньої порожнистої вени
7. У стоматологічній практиці широко використовується місцеве знеболювання, коли до розчину анестетика додають адреналін. Це робиться з метою:
A. Місцевого звуження судин
B. Місцевого розширення судин
C. Зниження артерiального тиску
D. Місцевого зниження опору судин
E. Покращення мікроциркуляції
8. Чому для лікування гіпертонічної хвороби поряд з іншими препаратами призначають діуретики ?
А. Для зменшення тонусу периферичних судин;
B. Для зменшення діурезу;
C. Для зменшення об’єму циркулюючої крові;
D. Для збільшення в’язкості крові;
Е. Для покращення кровопостачання нирок.

Ситуаційна задачі:

1. До яких змін у серцево-судинній системі призведе зростання тиску у сонній артерії? Опишіть рефлекторну дугу рефлексу. Назвіть автора, який описав рефлекторний вплив із цієї зони.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


2. До яких змін у серцево-судинній системі призведе зростання тиску у дузі аорти? Опишіть рефлекторну дугу рефлексу. Назвіть автора, який описав рефлекторний вплив із цієї зони.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. До яких змін у серцево-судинній системі призведе зростання тиску у легеневому стовбурі? Опишіть рефлекторну дугу рефлексу. Назвіть автора, який описав рефлекторний вплив із цієї зони.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. До яких змін у серцево-судинній системі призведе перерозтягнення передсердь кров’ю? Опишіть рефлекторну дугу рефлексу. Назвіть автора, який описав рефлекторний вплив із цієї зони.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. В експерименті на собаці здійснено двобічну денервацію каротидного синуса. Яким чином в цієї тварини буде здійснюватись регуляція серцевої діяльності при масованому переливанні крові ?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


5. Література:
Нормальна фізіологія за ред. В.І.Філімонова. – Київ.: “Здоров’я”, 1994. – С. 345-378.
Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини. – Львів, 2002. – С. 545-560.
Людина. Навчальний посібник з анатомії та фізіології, за ред. Тоні Сміта, Львів, 2002. - С.108-121.
Посібник з нормальної фізіології / за ред. В.Г. Шевчука, Д.Г.Наливайка. – Київ, “Здоров’я”, 1994. – С. 345-378.
Фізіологія за ред. В.Г.Шевчука. – Вінниця, “Нова книга”, 2005. – С.322-335.
Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека/ ситуационные задачи /Физиология кровообращения/ Под ред. Н.В.Братусь. – Винница. – 1984. – 16с.


Тема 16а. Регіональний кровообіг та його регуляція.

Конференція „ Лімфатична система та регіонарний кровообіг”
Мета заняття: Студенти самостійно з використанням додаткової літератури готують доповіді на задану тему з метою навчитись пояснювати особливості регіонарного кровообігу (коронарного, мозкового, легеневого, черевного та ін.) й робити висновки про стан кровоносних судин цих регіонів та їх регуляцію.

Теми доповідей:
Лімфатична система та її функції. Лімфоутворення. Лімфообіг. Склад та функції лімфи.
Механізми мікроциркуляції.
Коронарний кровообіг та його регуляція.
Легеневий кровообіг.
Мозковий кровообіг. Спинномозкова рідина. Гематоенцефалічний барьер.
Особливості кровообігу в нирках.
Система кровообігу плода та новонародженого.
Кровообіг у системі органів черевної порожнини.
Кровообіг у скелетних м’язах та його регуляція.
Особливості кровообігу в шкірі.

Література:
Физиология человека (под ред. Г.И. Косицкого). – М.: Медицина. – 1985. –С. 286-291.
Основы физиологии человека (под. ред. Б.И. Ткаченко). – 1994. – Т.1. –С.299-340.
Нормальна фізіологія (за ред. Філімонова В.І.). К.: Здоров’я – 1994. – С. 365-382.
Физиология человека (под ред. Филимонова В.И.) – 1995. – С. 230-241.
Общий курс физиологии человека и животных (под. Ред. Ноздрачева А.Д.) – 1991. – Т. 2. – С.255-285.
Физиология человека (под ред. Р. Шмидта . И Г.Тевса ) – 1996. – Т. 2.
Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини. – Львів, 2002. – С. 539-543, 559-577.
Джонсон П. Периферическое кровообращение. – М., 1982. – 440 с.
Власов Кровообращение и газообмен человека – 1992. – 317 с.
Фолков Б., Нил Э. Кровообращение. – М., 1976. – С. 304-421.
Guyton A.C. Textbook of Medical Physiology – 1991 – 1014 P.



Тема 17. Узагальнююче заняття з фізіології серця та кровообігу
Мета заняття: студенти повинні показати вміння викладати, пояснювати і узагальнювати навчальний матеріал розділу.

Практичні навички з фізіології кровообігу.
1. Практичні навички.
1. Аналізувати і трактувати нормальні ЕКГ, ФКГ, структуру серцевого циклу.
2. Вміти визначати за ЕКГ та оцінювати положення електричної осі серця.
3. Аналізувати величини артеріального тиску, виміряні за методами Короткова та Ріва-Роччі..
4. Аналізувати основні характеристики артеріального пульсу, визначені шляхом пальпації променевої артерії.
5. Аналізувати нормальні криві артеріального та венного пульсу (сфігмограму та флебограму), пояснювати походження їх компонентів.
6. Вміти пояснювати походження хвиль першого, другого та третього порядку на кривій артеріального тиску, зареєстрованого прямим методом.
7. Аналізувати полікардіограму (ЕКГ, ФКГ, СФГ) та визначати по ній тривалість основних фаз та періодів діяльності серця.
8. Трактувати роль особливостей регіонального кровообігу та його регуляції (легеневого, коронарного, мозкового, черевного) для забезпечення пристосувальних реакцій.

Головні схеми, які повинні малювати і пояснювати студенти:
1. Малювати схеми графіків ПД водія ритму серця синоатріального вузла (СА), та типових кардіоміоцитів шлуночків серця та пояснювати механізми їх розвитку.
ПД кардіоміоцитів, його співвідношення із скороченням та фазами збудливості серцевого м’яза.
ЕКГ у другому стандартному відведенні з зубцями, сегментами та інтервалами.
Визначення електричної осі серця.
5. Вміти малювати схему процесів фільтрації та реабсорбції в капілярах та пояснювати вплив різних чинників на процеси обміну рідин в організмі.
Рефлекторна дуга рефлексу з механорецепторів дуги аорти.
7. Малювати схеми контурів регуляції системного кровообігу при різних фізіологічних станах організму.

2. Теоретичні питання:
Морфофункціональна структура серця.
Автоматія серця. Сучасні уявлення про природу і градієнт автоматії. Докази автоматії. ПД клітин провідної системи серця. Головні іонні процеси, що забезпечують виникнення ПД.
Скоротливість серця, її характеристика. Систолічний і хвилинний об’єми серця, методи їх визначення. Особливості у дітей.
Послідовність та тривалість періодів і фаз серцевого циклу при частоті серцевих скорочень 75 за хвилину. Особливості у дітей.
Клапанний апарат серця, його стан в різні фази серцевого циклу.
Зміни тиску та об’єми крові в порожнинах серця в різні фази серцевого циклу. Особливості у дітей.
Зовнішні прояви діяльності серця. Серцевий поштовх, його походження та характеристика. Особливості у дітей.
Тони серця, їх походження і характеристика. Методи дослідження. Особливості у дітей.
ЕКГ, визначення, методика реєстрації, види відведень. Генез зубців, сегментів та інтервалів, їх параметри. Особливості у дітей. Електрична вісь серця, її визначення. Особливості у дітей.
ПД кардіоміоцитів. Головні іонні процеси, що забезпечують виникнення ПД.
Співвідношення в часі ПД кардіоміоцитів, їх скорочення і фаз збудливості під час систоли і діастоли. Електромеханічне спряження.
Фізіологічні властивості серцевого м’язу, їх характеристика. Збудливість та провідність, їх характеристика.
Міогенна, нервова і гуморальна регуляція діяльності серця.
Гетеро- і гомеометрична регуляція діяльності серця. Закон серця Франка-Старлінга, його обмеження. Ефект Анрепа.
Інервація серця. Вплив блукаючих та симпатичних нервів на серце. Особливості у дітей.
Рефлекторна регуляція діяльності серця. Вазокардіальні та екстракардіальні рефлекси. Особливості у дітей. Умовнорефлекторна регуляція.
Гуморальна регуляція діяльності серця. Досліди Отто Льові.
18. Класична схема кровообігу за Гарвеєм. Сучасні доповнення до неї. Функціональна класифікація судин за Фолковим.
19. Кров’яний тиск у різних відділах кровоносного русла.
Артеріальний кров’яний тиск, його компоненти. Фактори, що його обумовлюють. Методи визначення артеріального тиску в людини.
Крива артеріального тиску, зареєстрованого в гострому експерименті. Походження її компонентів.
Артеріальний пульс, його походження, властивості, методи вивчення. Аналіз сфігмограми.
Венний пульс, його походження. Аналіз флебограми.
Фактори, що забезпечують рух крові по венах.
Мікроциркуляція, її роль. Особливості кровообігу в капілярах.
Депо крові, його відносність.
Об’ємна швидкість кровообігу, її характеристика. Методи визначення.
Лінійна швидкість кровообігу, її характеристика. Методи визначення. Час повного кругообігу крові.
Кардіоваскулярний центр, його характеристика.
Функціональна роль судиннорухових нервів.
Рефлекторна регуляція тонусу судин. Основні рефлексогенні зони, барорецептори і хеморецептори каротидного синусу та дуги аорти, їх роль. Рефлекси з рецепторів передсердь. Пресорні та депресорні рефлекси.
Місцеві механізми регуляції тонусу судин.
Гуморальна регуляція тонусу судин.
Механізми підтримки величини артеріального тиску при крововтратах (ренін-ангіотензин-альдостеронова система).
Регуляція кровообігу при зміні положення тіла. Регуляція кровообігу при фізичній роботі. Вікові особливості кровообігу та його регуляції.
Лімфатична система та її функції. Лімфоутворення. Лімфообіг. Склад та функції лімфи.
Регіонарний кровообіг та його регуляція.
Коронарний кровообіг та його регуляція.
Легеневий кровообіг.
Мозковий кровообіг.
Кровообіг у системі органів черевної порожнини.
Особливості кровообігу плоду та новонародженого.
Кровообіг у скелетних м’язах та його регуляція.
Особливості кровообігу в шкірі.


Основна література:
Нормальна фізіологія / за ред. В.І. Філімонова. – Київ, “Здоров’я”, 1994. – С. 288-381.
Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого. – М.: Медицина, 1985. – С. 239-287.
Посібник з нормальної фізіології / за ред. В.Г.Шевчука, Д.Г.Наливайка. – Київ, “Здоров я”, 1995. – С. 149-197.
Фізіологія за ред. В.Г.Шевчука. – Вінниця, “Нова книга”, 2005. – С.263-314.
Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека/ ситуационные задачи /Физиология кровообращения/ Под ред. Н.В.Братусь. – Винница. – 1984. – 16с.
Методичні рекомендації для аудиторної самостійної роботи студентів 2-го курсу з нормальної фізіології (За ред. В.М. Мороза). – Вінниця, 1993. – С. 52-59.

Додаткова література:
Б.Фолков, Е.Нил Кровообращение. – М., 1976. – 670 С.
Шмидт Р., Тевс Г. Физиология человека в 3-х т. / под ред. П.Г.Костюка, М., “Мир”. – 1996. – Т. 2. С. 454-566.
Руководство по физиологии сердца и кровообращения. – Л., 1984.- 600 С.
Р.Рашмер Динамика сердечно-сосудистой системы. – М., «Мир». – 1981. –540 С.
Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини. – Львів, 2002. – С. 500-593.
Г.И.Косицкий Превентивная кардиология. – М., 1987.
A.Guyton, J.Hall. Textbook of medical physiology, 9 edit. – 1996. – ch. 9-25. – P. 107-293.
Физиология человека / под ред. Е.Б.Бабского. – М., 1972. – С. 66-126.
Людина. Навчальний посібник з анатомії та фізіології, за ред. Тоні Сміта, Львів, 2002. - С.108-121.



Депо крові
(Позааудиторна самостійна робота).

Мета заняття: Розглянути основні депо крові та особливості їх функціонування.
1. Теоретичні питання заняття:
1.1. Основні депо крові. Роль венозного відділу судинної системи у депонуванні крові.
1.2. Резервуарна функція селезінки. Селезінка як депо ерітроцитів.
1.3. Особливості судин селезінки, які дають їй можливість виконувати функції кров’яного депо. Венозні синуси селезінки.
1.4. Робота сфінктерів артерій та вен селезінки. Плазмотік через селезінку.
1.5. Викид порції крові в загальну систему кровообігу при емоційних та фізичних навантаженнях, а також при крововтратах.
1.6. Депонуюча функція печінки.
1.7. Роль печінкових вен у депонуванні крові. Низька швидкість руху крові як фактор, який забезпечує її депонування.
1.8. Легені як депо крові.
1.9. Шкіра як депо крові.

2. Питання для контролю засвоєния матеріалу.
Яка частина від загальної кількості крові може знаходитись у депо в стані спокою ?
Які органи виконують роль депо крові ? Роль венозного відділу судинної системи
депонуванні крові ?
Які особливості судинної системи селезінки дають їй можливість виконувати роль депо
крові ?
Значення селезінки в регуляції об’єму циркулюючої крові під час емоційних та фізичних
навантажень, а також при крововтратах.
Значення печінки, легень та шкіри в депонуванні крові.


3. Література:
Нормальна фізіологія / за ред. В.І. Філімонова. – Київ, “Здоров’я”, 1994. – С. 340-343, 369-371.
Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого. – М.: Медицина, 1985. – С. 267-287.
Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини. – Львів, 2002. – С. 528-593.
Посібник з нормальної фізіології / за ред. В.Г.Шевчука, Д.Г.Наливайка. – Київ, “Здоров’я”, 1995. – С. 149-197.
Фізіологія за ред. В.Г.Шевчука. – Вінниця, “Нова книга”, 2005. – С.307-335.
Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека/ ситуационные задачи /Физиология кровообращения/ Под ред. Н.В.Братусь. – Винница. – 1984. – 16с.


Кровообіг при фізичному навантаженні
(Позааудиторна самостійна робота).

Мета заняття: Розглянути особливості кровопостачання м’язів при фізичному навантаженні. Аналізувати механізми регуляції працюючих м’язів.

1. Теоретичні питання заняття:
Підсилення кровопостачання скелетних м’язів під час роботи як необхідний фактор виживання живих організмів.
Роль умовнорефлекторних механізмів регуляції кровообігу. Передстартові реакції. Їх прояви з боку серцево-судинної системи.
Послідовність включення різних відділів ЦНС у процес регуляції серцево-судинних реакцій під час фізичного навантаження. Роль пропріорецепторів м’язів та хеморецепторів судин.
Узгодженість роботи дихальної та серцево-судинної систем.
Значення гормонів наднирників у підвищенні системного тиску. Участь інших гормонів (вазопресину, тироксину, реніну, передсердного натрійуретичного фактору) під час тривалої роботи. Роль метаболітів у розширенні судин працюючих м’язів.
Особливості кровопостачання працюючих м’язів у залежності від фаз скорочення та розслаблення. Особливості водного обміну працюючих м’язів та кисневої ємкості крові під час роботи.
Хвилинний об’єм крові та показники хвилинного кровопостачання м’язів під час фізичної роботи. Зміна стану кров’яних депо.
Зміни величин систолічного та діастолічного тиску під час роботи. Механізми цих змін.
Відсутність вазо-кардіальних рефлексів, які пригнічують діяльність серця під час м’язової роботи.
Кровопостачання серця, головного мозку, нирок та органів шлунково-кишкового тракту під час фізичної роботи. Роль симпатичних нервів.

2. Питання для контролю засвоєния матеріалу.
Яке значення має підсилення кровопостачання м’язів під час роботи ?
Роль умовних рефлексів. Прояви передстартових реакцій спортсменів.
Нервові механізми зміни показників роботи серця та тонусу судин. Роль пропріорецепторів м’язів та хеморецепторів провідних судин. Значення різних відділів ЦНС.
Роль гуморальних факторів (гормонів та метаболітів) у посиленні кровопостачання працюючих м’язів.
Зміни показників гемодинаміки (систолічного об’єму, ЧСС, ХОК, ОЦК, систолічного та діастолічного тиску) під час фізичної роботи.
Кровопостачання серця, головного мозку та внутрішніх органів під час фізичного навантаження.


3.1. Тестові завдання:

1. У практично здорових осіб помірне фізічне навантаження спричиняє зростання систолічного та деяке зниження діастолічного тиску. Чим обумовлені такі зміни ?
Зростанням викиду реніну внаслідок зменшення кровопостачання нирок
Зростанням тонусу артеріол і збільшенням об’єму депо крові
Зростанням сили серцевих скорочень і зниженням тонусу артеріол під впливом молочної кислоти
Зростанням об єму циркулюючої крові
Зростанням сили і частоти серцевих скорочень.
2. Тренувальне навантаження у вигляді бігу на 800 м виконувалося двома практично здоровими чоловіками – спортсменом та нетренованою людиною. За рахунок чого зміниться хвилинний об’єм серця в кожного з них?
В обох чоловіків – за рахунок зниження артеріального тиску
В обох чоловіків – за рахунок зростання сили серцевих скорочень
В обох чоловіків – за рахунок зростання частоти серцевих скорочень
У спортсмена – за рахунок зростання частоти, а в нетренованої людини – за рахунок зростання сили серцевих скорочень
У спортсмена – переважно за рахунок зростання сили серцевих скорочень, а у нетренованої людини – за рахунок зростання частоти серцевих скорочень.
3. Під час фізичного навантаження зростає потреба у О2. Як вона задовільняється ?
За рахунок зростання швидкості руху крові
За рахунок розширення судин працюючих м’язів
За рахунок збільшення частоти та глибини дихання
За рахунок зростання частоти та сили серцевих скорочень
Усі відповіді вірні.
4. Які компенсаторні зміни відбудуться в системі гемодинаміки при переході з лежачого положення до стоячого ?
Зменшення частоти серцевих скорочень
Зростання частоти серцевих скорочень
Зменшення загального периферійного опору
Зменшення серцевого викиду
Зростання інтервалу РR.
5. У студента 18 років під час фізичного навантаження реографічно зареєсторовано перерозподіл кровопостачання органів. У судинах яких органів кровотік підвищився найбільшою мірою?
Скелетних м’язів
Печінки
Головного мозку
Нирок
Шлунково-кишкового тракту
6. У здорової людини фізичне навантаження викликало помірне зниження діастолічного тиску. В чому причина цього явища ?
Посилення роботи серця
Зменшення еластичності судин.
Зменшення обєму циркулюючої крові
Збільшення опору судин
Зниження тонусу судин у м'язах
7. При фізичному навантажнні підвищується активність симпатичної нервової системи, що призводить до збільшення хвилинного об'єму кровотоку і звуження резистивних судин, проте судини працюючих м'язів різко розширюються. Під впливом чого відбувається їх розширення?
Зменшення чутливості (- адренорецепторів
Посилення імпульсації з артеріальних хеморецепторів
Накопичення продуктів метаболізму
Посилення імпульсації з пропріорецепторів м'язів
Посилення імпульсації з барорецепторів дуги аорти
8. У спортсмена після інтенсивного тренування спостерігалось значне зниження тонусу судин у ділянці працюючих мязів. Що призвело до такого ефекту?
Ренін-ангіотензин
Гістамін
Натрийуретичний гормон
Метаболіти
Серотонін
9. При підйомі на 5 поверх пішки в людини підвищився артериальний тиск. Причиною цього є збільшення:
Кількості функціонуючих капілярів
Хвилинного обєму крові
Вязкості крові
Вмісту іонів у плазмі крові
Обєму депонованої крові
10. У спортсмена на старті перед змаганнями відмічається підвищення артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. Впливом яких відділів ЦНС можливо пояснити вказані зміни?
Проміжного мозку
Довгастого мозку
Середнього мозку
Гіпоталамуса
Кори великих півкуль
11. Зміна положення тіла з горизонтального у вертикальне, зумовила зменшення венозного повернення крові до серця, і як наслідок - зменшення ударного об'єму крові і системного артеріального тиску. Сигнали з яких рецепторів, перш за все, запускають компенсаторні механізми відновлення гемодинаміки ?
Хеморецепторів синокаротидної зони
Барорецепторів дуги аорти і каротидних синусів
Механорецепторів правого передсердя
Барорецепторів легеневої артерії
Волюморецепторів нижньої порожнистої вени


Ситуаційна задача
В досліді собаці вагою 15 кг зробили кровопускання до 500 мл. До яких змін гемодинаміки в тварини це призведе ?
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


4. Література:
Нормальна фізіологія / за ред. В.І. Філімонова. – Київ, “Здоров’я”, 1994. – С. 323-381.
Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого. – М.: Медицина, 1985. – С. 267-287.
Посібник з нормальної фізіології / за ред. В.Г.Шевчука, Д.Г.Наливайка. – Київ, “Здоров’я”, 1995. – С. 149-197.
Фізіологія за ред. В.Г.Шевчука. – Вінниця, “Нова книга”, 2005. – С.307-314.

13PAGE 14115




13PAGE 15


13PAGE 145515



Функціональна класифікація судин
(



Резистивні судини


















Капіляри







Приложенные файлы

  • doc 59693
    Размер файла: 623 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий