тема 2 БА_преп.6к

 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Запорізький державний медичний університет
"Рекомендовано"
на методичній нараді
кафедра факультетської педіатрії, завідувач кафедри
професор ______Недельська С.М.__________
(ПІП, підпис)
"___" ___________ 200....р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Навчальна дисципліна
Педіатрія

Модуль №1
Педіатрія

Змістовний модуль №1
Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів дихання у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.
невідкладних станах.


Тема заняття 2
Диференційна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей. Невідкладна допомога при астматичному статусі.

Курс
6

Факультет
Медичний




Склала асистент Бессікало Т.Г.






Запоріжжя 2010



Методичні рекомендації переглянуто на засіданні кафедри
Протокол № ______
«____»___________200___р.

Зав. кафедри _________________ С.М.Недельська
підпис І. Конкретні цілі змістового модулю:

1. Визначити провідні клінічні симптоми та синдроми при бронхіальній астмі, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті у дітей.
2. Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей в залежності від ступеню тяжкості та рівня контролю.
3. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при бронхіальній астмі, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті та їх ускладненнях.
4. Диференційна діагностика бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей різного віку.
5. Діагностика дихальної недостатності за ступенем тяжкості.
5. Встановлення попереднього діагнозу. Тактика ведення хворого при різних клінічних варіантах перебігу бронхообструктивного синдрому та його ускладненнях у залежності від віку у дітей.
6. Надання невідкладної допомоги при приступі ядухи та астматичному статусі.
7. Профілактика бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей різного віку.

2. Базовий рівень підготовки.

Дисципліна
Отримані навики

Анатомія,
Фізіологія
Знати анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи у дітей

Пат.анатомія,
Пат.фізіологія
Визначити показники зовнішнього дихання та роль порушень будови грудної клітини, функції верхніх дихальних шляхів, бронхів, альвеол, плеври, дихальних мґязів, кровообігу в легенях у формуванні дихальної недостатності у дітей. Знати етіопатогенетичні аспекти формування недостатності внутрішнього дихання та гіпоксичних станів.

Пропедевтика дитячих хвороб
Володіти методикою дослідження та семіотикою захворювань органів дихання, проведенням лабораторних методів дослідження (клінічного аналізу крові, дослідження мокроти); методикою плевральної пункції та дослідженням плевральної рідини; інструментальних та функціональних методів дослідження (риноларингоскопії, бронхоскопії, спірографії, пікфлоуметрії). Вміти визначити ступінь дихальної недостатності у дітей.

Променева діагностика
Володіти рентгенологічними методами діагностики органів дихання. Призначити і оцінити результати рентгенологічних методів обстеження.

Фармакологія
Виписувати препарати: противірусні, відхаркуючі з муколітичною та мукопротекторною дією, протикашльові, М-холінолітики,
·2-адреномиметики, метилксантини, глюкокортикостероїди, антибіотики. Визначити показання, призначити і виписати рецепти з відповідними препаратами.


3. Організація змісту навчального процесу
Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) за частотністю посідають перше місце серед дітей. 98% гострих бронхітів у дітей мають вірусну етіологію. За тяжкістю перебігу та ускладненнями дихальною недостатністю найактуальнішими серед них є обструктивний бронхіт та бронхіоліт. Також в останні роки широкого розповсюдження набули респіраторні прояви алергії у дітей, особливо часто реєструється бронхіальна астма (БА), яка характеризується розвитком загрозливих для життя станів у наслідок бронхообструктивного синдрому.
Враховуючи зростання смертності, відсутність тривалого позитивного ефекту терапії БА «від нападу до нападу», сучасні уявлення про етіологію та патогенез, у 90-их роках була побудована нова концепція захворювання як хронічного запального процесу, змінився підхід до класифікації (Global Initiative for Astma, GINA). Але і сьогодні відмічається низький рівень діагностики, що призводить до ранньої інвалідизації з несприятливим прогнозом.
Поряд з цим, актуальними у дитячому віці є низка хронічних, спадкових та вроджених захворювань бронхолегеневої системи, які супроводжуються бронхообструктивними станами, часто загрозливими для життя.
Гострі бронхіти та рецидивуючий бронхіт представлені у міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10) під шифрами:
J20 Гострий бронхіт
J20.0 Гострий бронхіт, спричинений Mycoplasma pneumoniae
J20.1 Гострий бронхіт, спричинений Haemophilus influenzae (паличкою Пфейффера)
J20.2 Гострий бронхіт, спричинений стрептококом
J20.3 Гострий бронхіт, спричинений вірусом Коксакі
J20.4 Гострий бронхіт, спричинений вірусом парагрипу
J20.5 Гострий бронхіт, спричинений респіраторно-синцітіальним вірусом
J20.6 Гострий бронхіт, спричинений риновірусом
J20.7 Гострий бронхіт, спричинений екховірусом
J20.8 Гострий бронхіт, спричинений іншими уточненими агентами
J20.9 Гострий бронхіт, неуточнений
J21 Гострий бронхіоліт
J21.0 Гострий бронхіоліт, спричинений респіраторно-сентиціальним вірусом
J21.8 Гострий бронхіоліт, спричинений іншими уточненими агентами
J21.9 Гострий бронхіаліт, неуточнений
J22 Рецидивуючий бронхіт
Епідеміологія. Гострі бронхіти у дітей рідко бувають самостійним захворюванням і звичайно є одним із проявів ГРВІ. Згідно В.К. Таточенко, реєструєма захворюваність ГПБ у дітей становить близько 100 захворювань на 1000 дітей в рік (у дітей від 1 до 3 років цей показник 200, а у дітей першого року життя – 75). Частота розвитку ГОБ у дітей раннього віку складає за даними різних авторів від 5% до 50%. Гострий бронхіоліт, згідно даних американських педіатрів – це захворювання переважно дітей перших двох років життя (найбільш часто – 5-6 місячного віку), що зустрічається з частотою 3 – 4 випадки в рік на 100 дітей, а у дошкільнят - 1 – 1, випадки на 100 дітей.
За даними Р.Г. Артемонова, рецидивуючий бронхіт діагностують у 2,3% дітей до 3 років, 7,1% дошкільнят та 2,5% дітей шкільного віку. РБ є клінічною формою дитячого віку, при ньому відсутні прогресуючий перебіг, незворотні функціональні та морфологічні зміни в бронхолегеневій системі.
Роль спадковості простежується при розвитку бронхообструктивного синдрому, що полягає у наявності спадкової схильності до атопії та гіпер реактивності бронхів.
Етіологічним фактором частіше є віруси і рідше – бактерії.
Етіологія бронхітів у дітей
Збудники
Гострий простий бронхіт
Гострий обструктивний бронхіт
Гострий бронхіоліт
Рецидивуючий бронхіт

Віруси
Респіраторно-синцітіальний, парагрипу 3-го типу, цитомегаловірус, риновірус, грипу, аденовірус, кір, Коксакі вірус, екховірус
Парагрипу 3-го типу, респіраторно-синцітіальний, цитомегаловірус, аденовірус
Респіраторно-синцітіальний, парагрипу 3-го типу, цитомегаловірус, аденовірус
Респіраторно-синцітіальний, парагрипу 3-го типу, аденовірус

Бактерії
Гемофільна паличка, пневмокок, стафілокок, стрептокок, грам (-) мікроби
-
-
Гемофільна паличка, пневмокок

Інші
Мікоплазми
Мікоплазми, хламідії
Мікоплазми, хламідії
Мікоплазми



Бронхіальна астма  це самостійне хронічне захворювання, обов'язковим патогенетичним механізмом якого є хронічний запальний процес і пов'язана з ним гіперреактивність бронхів, зумовлені специфічними імунологічними чи неспецифічними механізмами, а основною клінічною ознакою є приступ ядухи внаслідок
бронхоспазму,
набряку слизової оболонки бронхів,
гіперсекреції (Ласиця О.І.,1992 ).
Класифікація за МКХ-10: J45 - Астма. J45.0 – Астма з переважно алергічним компонентом. J45.1 – Неалергічна астма. J45.8 – Змішана астма. J45.9 – Астма неуточнена. J46 – Астматичний статус.
Багаторічна історія вивчення бронхіальної астми постійно супроводжувалася спробами класифікувати дану патологію. Пропонувався поділ астми за етіологічним і патогенетичним принципами, клінічними ознаками. Однак, усі ці спроби не дозволили поки що сформувати єдину, загальновизнану класифікацію.
Найбільш практичною слід вважати класифікацію, яка бере за основу визначення ступеня важкості хвороби.
Астму поділяють на два варіанти: інтермітуюча (епізодична) і персистуюча (хронічна).
Такий варіант розподілу запропонований з’їздом педіатрів у 2005 році.
Згідно цієї класифікації інтермітуюча- це легка астма (1 ст), важкість персистуючої бронхіальної астми (2-4 ст) визначається:
частотою,
вираженістю,
тривалістю приступів астми,
реакцією на терапію бронходилятаторами,
станом хворого в міжприступному періоді.
Легка І ст. Інтермітуюча - нерізко виражені симптоми до 4 разів на рік, які, в основному, не порушують сон і денну активність. Приступи легкі, швидко знімаються бронхолітиками. ПШВ ( 80%.
Легка ІІ ст. – Персистуюча - нерізко виражені симптоми понад 4 рази на рік, які, в основному, не порушують сон і денну активність. Приступи легкі, швидко знімаються бронхолітиками. ПШВ ( 80%.

Середньої важкості - ІІІ ст. Приступи ядухи з вираженою вентиляційною
ПШВ – 60-80% недостатністю І-ІІст., частота загострень – 10-12
разів на рік, але не частіше, ніж 1 раз на тиждень.
Приступи добре знімаються бронхолітиками.
Важка Приступи декілька разів на тиждень або ПШВ < 60% щодня, погано піддаються терапії бронходилятаторами. Виражене обмеження фізичної активності.
Таким чином існує якби 4 ступені важкості БА. Не можна вважати такий розподіл бездоганним, проте заснована на визначені ступеня важкості захворювання класифікація дозволяє вибрати найоптимальнішу тактику лікування. Так, за GINA, 2008, рекомендовано класифікувати БА ще й за ступенем контролю перебігу препаратами базисної терапії. Згідно цього документа, БА класифікується ще як:
контрольована,
частково контрольована,
неконтрольована.
Поширеність: За результатами популяційних епідеміологічних досліджень, поширеність бронхіальної астми в більшості країн світу коливається в середньому на рівні 3-7%. За останні 25 років бронхіальна астма поширилася серед 5% дорослого і 10% дитячого населення планети. Існують достовірні свідчення про те, що кількість хворих на астму росте у цілому світі. Особливо тривожною є ситуація з дитячою астмою, поширеність якої в різних популяціях коливається майже від 0 % до 30%.Частота цього захворювання серед дітей Франції становить 7%, Англії  11%, США 13%, Австралії  7-10%, Нової Зеландії  8%, Ірландії  35%, Росії  10% .
Роль спадковості: Спостереження останніх років свідчать про те, що серед дітей, хворих на бронхіальну астму, переважає атопічна форма захворювання (70%  90% випадків). Провідну роль тут відіграють фактори схильності  генетично детермінована здатність до алергічних захворювань (з боку батька – ризик складає близько 50%, з боку матері – близько 75 %, з боку обох батькв – 95%).
Етіологічні фактори та патогенез бронхіальної астми
Спостереження останніх років свідчать про те, що серед дітей, хворих на бронхіальну астму, переважає атопічна (генетично детермінована) форма захворювання (70%  90% випадків).
У розвитку атопічної бронхіальної астми провідна роль, як відомо, належить першому (реагінзалежному) типові алергічних реакцій за класифікацією P.Gell, R.Coombs (1968), який характеризується гіперпродукцією реагінових антитіл (IgE) у відповідь на звичайний контакт з широко розповсюдженими алергенами зовнішнього середовища.
За останні роки погляди на атопію і зумовлені нею алергічні захворювання суттєво змінилися. Доведено, що провідну роль у розвитку IgE-опосередкованої (атопічної) бронхіальної астми відіграє хелперна субпопуляція Т-лімфоцитів (Th2), яка надмірно активується внаслідок суттєвого зниження супресії (дефіцит Тh1). Під впливом алергічних стимулів активуються Th2 і починають секретувати інтерлейкіни (IL) - IL4, IL6, IL10, i IL13, що веде до підвищеного утворення специфічних IgE-антитіл, які фіксуються на мастоцитах (тканині базофіли) і базофілах крові . Проникаючи в організм хворого, алерген взаємодіє з фіксованими IgE-антитілами, внаслідок чого відбувається ушкодження фосфоліпідів клітинних мембран, поступлення йонів кальцію всередину клітини і вивільнення медіаторів.
Медіатори, що виділяються з мастоцитів і базофілів умовно можна поділити на дві групи. Першу групу складають речовини, які містяться у гранулах цих клітин в готовому вигляді: гістамін, еозинофільний і нейтрофільний хемотаксичні фактори, протеази. Друга група медіаторів утворюється в процесі активації мастоцитів і базофілів під час алергічної реакції. Активація клітин веде до утворення активної форми фосфоліпази А2, яка в свою чергу призводить до відщеплення арахідонової кислоти із фосфоліпідів клітинної мембрани. Вільна арахідонова кислота метаболізується двома шляхами – циклоксигеназним з утворенням простагландинів і ліпоксигеназним з утворенням лейкотрієнів.
Вказані вище біологічно активні речовини зумовлюють розвиток ранньої фази алергічної реакції (бронхоспазм) і одночасно притягують в зону алергічної реакції інші клітини (еозинофіли, нейтрофіли). Паралельно з Th2 виділяються цитокіни (IL3, IL5, гланулоцитарно – макрофагальний колонієстимуляційний фактор), які також сприяють переміщенню в дихальні шляхи активних мігруючих клітин .
Притягнуті в зону алергічної реакції клітини (еозинофіли, нейтрофіли, макрофаги), в свою чергу, також піддаються стимуляції і виділяють медіатори (лейкотрієни, простагландини, тромбоксан, фактор активації тромбоцитів) і токсичні протеїни, що підсилюють запальний процес і ушкоджують епітелій бронхів. Внаслідок ушкодження епітелію оголюються закінчення аферентних холінергічних нервів, що призводить до вивільнення ацетилхоліну і розвитку рефлекторної холінергічної бронхоконстрикції. Крім цього, порушення цілісності епітелію дихальних шляхів оголює нервові закінчення, пов’язані з так званими неадранергічними і нехолінергічними гангліями “третьої” автономної нервової системи. Як наслідок виділяються сильні нейропептидні медіатори, які сприяють активізації і підсиленню запального процесу .
Таким чином,головними ефекторними клітинами ранньої відповіді є мастоцити і базофіли. В той же час еозинофіли, макрофаги і нейтрофіли є головними ефекторними клітинами пізньої реакції, яка характеризується запальною інфільтрацією дихальних шляхів і спричиняє гіперреактивність бронхів.
Клінічні критерії бронхіальної астми
Про бронхіальну астму при рецидивуючому бронх обструктивному синдромі слід подумати при наявності таких ознак:
атопічний анамнез;
періодичність виникнення симптомів (ядуха, свистяче дихання, приступоподібний кашель), які найчастіше підсилюються вночі і під ранок;
сезонна варіабельність симптомів і виникнення загострень, спровокованих дією алергенів і фізичним навантаженням.
Найтиповішим проявом бронхіальної астми є приступ ядухи.
Приступний період нерідко починається з передвісників. Дитина стає дратівливою, збудженою, порушується сон, іноді спостерігаються біль голови, втома. Характерними є зміни настрою, які найчастіше виявляються в депресії і тривожних передчуттях. У певної групи пацієнтів підсилюються невротичні симптоми: тики, логоневрози. Виникають різні за характером і інтенсивністю прояви риносинусопатії (чхання, “алергічний салют”, серозні виділення з носа). Іноді дитина скаржиться на свербіння і печію в горлі, покашлювання, яке часто переростає у приступоподібний кашель. Нерідко спостерігається свербіння очей і шкіри.
Період передвісників може тривати від декількох хвилин, годин до кількох днів, після чого розвивається типовий приступ ядухи з вираженою експіраторною задишкою. Видих супроводжується свистячими хрипами, які чути на відстані. Намагаючись полегшити дихання, дитина займає вимушене положення. Вона сидить, нахилившись уперед, і, опираючись на руки, намагається зафіксувати плечовий пояс і видихнути. Мова затруднена. Хворий вимовляє короткі окремі фрази. Дитина неспокійна, перелякана.
Обличчя бліде з ціанотичним віддінком. В акті дихання бере участь допоміжна мускулатура плечового поясу, спини, черевної стінки, роздуваються крила носа, втягуються на вдиху міжреберні проміжки і надключичні ямки. Спостерігається сухий кашель, під час якого майже не виділяється харкотиння. Дихання сповільнюється. При перкусії – над легенями визначається коробковий звук. Аускультація легень дозволяє виявити дихання з подовженим видихом, масу сухих свистячих хрипів. Пульс слабкого наповнення, прискорений. При рентгенологічному дослідженні реєструються підвищена прозорість легеневих полів, низьке стояння діафрагми. Ребра розміщенні горизонтально, міжреберні проміжки широкі. Легеневий рисунок підсилений, корені легень розширені.
На фоні бронхолітичної терапії (або і без неї – самовільно) поступово сухий кашель стає продуктивним, виділяється густе, в’зке харкотиння, в легенях починають вислуховуватися вологі хрипи. Відбувається зворотній розвиток (розрішення) приступу.
У більшості хворих приступи виникають вночі або під ранок.
Після кожного приступу обов’язково спостерігаються явища післяприступного бронхіту, які тривають від 1-3 днів до 1-3 тижнів і довше.
Астма в дітей не завжди перебігає типово. Іноді вона виявляється в періодичних приступах сухого кашлю або свистячого видиху (wheezing) без вираженої задишки. Такий варіант перебігу у вітчизняній педіатрії трактується як “астматичний бронхіт”. Він діагностується переважно в дітей молодшого віку.
Іноді приступ бронхіальної астми затягується, бронхолітична терапія не дає бажаного ефекту і розвивається астматичний стан, який характеризується формуванням стійкої обструкції дихальних шляхів, що зумовлює вентиляційно-перфузійні порушення. Останні призводять до розвитку гіпоксемії, гіперкапнії, зміни кислотно-основного стану крові. Астматичний стан може розвинутися у дітей дуже швидко. Важкий приступ бронхіальної астми, який триває більше шести годин на фоні резистентності до бронхолітичної терапії слід трактувати як астматичний стан.
Виділяють три стадії астматичного стану: відносної компенсації, декомпенсації і гіпоксичної коми (асфіктичний синдром)
Для діагностики бронхіальної астми обов’язковим є дослідження функцій органів зовнішнього дихання у дітей, вік яких дозволяє провести це тестування (діти старше 5 років). Існує широкий діапазон різних методів для оцінки ступеня бронхіальної обструкції, але лише два методи здобули широке визнання. Це:
вимірювання об’єму форсованого видиху за 1с (ОФВ1) і пов’язане з ним вимірювання життєвої емності легень (ЖЄЛ);
визначення максимальної (пікової) швидкості видиху (ПШВ) .
Дані показники залежать від природи бронхіальної обструкції і прямо корелюють з величиною просвіту дихальних шляхів.
Вимірювання пікової швидкості видиху (ПШВ) проводиться за допомогою пікфлоуметрів – невеликих і легких приладів, які дозволяють проводити дослідження в будь-який час і в різних умовах: вдома, в школі, на прогулянці тощо. Щоденний домашній моніторинг ПШВ дозволяє виявити ранні ознаки загострення хвороби, оскільки цей показник починає зменшуватися задовго до відчуття дитиною перших симтомів погіршення свого стану .
Нормативні показники ПШВ залежать від статі, віку і зросту дитини. До кожного приладу додається детальна інструкція щодо використання і його нормативні показники пікфлоуметрії. ПШВ вважається задовільною якщо вона становить ( 80% від належних величин.
Щоденне проведення пікфлоуметрії дозволяє слідкувати за перебігом хвороби і контролювати лікування. Для оцінки важкості перебігу бронхіальної астми важливо визначити не лише показник ступеня бронхообструкції, але й його добові коливання. Тому пікфлоуметрію треба проводити двічі на день: зранку, перед сніданком, коли показники є найнижчими (найгіршими) і ввечері, перед сном, коли вони найвижчі (найкращі). Якщо хворий протягом доби приймав бронхолітичний препарат, слід провести пікфлоуметрію до і після вживання медикаменту.
Коливання значень ПШВ протягом дня реєструється на підставі визначення різниці між ранковими і вечірніми показниками у співвідношеннні з середнім денним значенням ПШВ і виражається у відсотках.
ПШВ ввечері - ПШВ зранку
Добові коливання = ------------------------------------------------- * 100
1/2(ПШВ ввечері + ПШВ зранку)
Добові коливання показників пікфлоуметрії вище 20% є діагностичними критеріями астми, оскільки величина відхилень прямопропорційна важкості захворювання.
Для діагностики бронхіальної астми також використовується бронхолітичний тест. Він проводиться всім дітям з показниками пікфлоуметрії нижче 80% від належних величин. Суть дослідження полягає у визначенні показників функцій зовнішнього дихання (ПШВ, ОФВ1) до і після вдихання бронхолітичного препарату. Якщо через 15 хв після інгаляції приріст ПШВ становить 15% і вище, то він свідчить про наявність у дитини прихованого бронхоспазму, який є діагностичним критерієм бронхіальной астми.
Діагностка БА.
Атопічний анамнез, типова клініка захворювання, показники функцій органів зовнішнього дихання і результати бронхолітичного тесту дозволяють встановити діагноз бронхіальної астми. Однак, на цьому діагностичний пошук не закінчується. Наступим етапом є визначення причин цього захворювання у кожної дитини. Це завдання вирішує специфічна алергодіагностика, яка включає такі обстеження:
алергологічний анамнез;
шкірні тести;
провокаційні тести;
методи специфічної алергодіагностики in vitro(насамперед, загальний сироватковий та специфічні IgE).
Бувають випадки, коли прояви захворювання нетипові, а причини незавжди відомі. В такій ситуації для встановлення діагнозу потрібні додаткові дослідження: рентгенографія органів грудної клітки і приносових пазух, реакція Манту, бронхоскопія, імунологічне обстеження, виключення спадкових захворювань легенів тощо.
Ускладнення:
пневмонія;
емфізема легенів;
пневмоторакс;
тяжка дихальна недостатність.

Диференціальний діагноз
З урахуванням рецидивуючого бронх обструктивного стану, найчастіше БА необхідно диференціювати з хронічними неспецифічними та спадковими захворюваннями бронхів та легенів, еозинофільним алергічним альвеолітом.

Диференціально діагностична таблиця
Критерії
Еозинофільний алергічний альвеліт
Бронхіальна астма
Муковісцидоз
ХНЗЛ

Спадкова обтяженість
рідко
часто
рідко
немає

Час появи симптомів після контакту з алергеном
через 5-8 хв.
через декілька хвилин
немає залежності
немає залежності

Свистяче дихання
рідко
часто
ні
ні

Хрипи в легенях
Крепітуючі
переважно сухі
змішані
переважно вологі

Еозинофілія
Рідко
часто
нехарактерна
нехарактерна

Рентгенологічні зміни
дрібні вогнищеві тіні, симптом “матового скла”
підвищення прозорості легеневої тканини



Порушення вентиляції
за рестриктивним типом
за обструктивним типом
за змішаним типом
за змішаним типом

Піковий об’єм видиху
не змінений
варіабельність більше 12%
варіабельність нехарактерна
варіабельність нехарактерна

Шкірні алергічні проби
від’ємні
часто позитивні
від’ємні
від’ємні

Вміст IgE у сироватці крові
норма
підвищений
норма
норма

Преципітуючі антитіла
часто визначається
відсутні
відсутні
відсутні



Лікування гострого обструктивного бронхіту:
Госпіталізація.
Дієта гіпоалергенна, повноцінна, відповідно до віку дитини.
Бронхолітики інгаляційно, ентерально або парентерально (
·2-агоністи - сальбутамол, м-холінолітики – іпратропіум бромід, метилксантини - еуфілін).
Муколітики та відхаркувальні препарати (ацетилцистеїн, лазолван, бромгексин, проспан, трипсін, та ін).
ГКС – інгаляційно,парентерально, орально (при ДН ІІст. та більше).
Вібраційний масаж та постуральний дренаж.
Фізіотерапевтичні процедури : електрофорез з еуфілліном, MgSO4
На етапах реабілітації лікувальна дихальна гімнастика, спелеотерапія, загортовування, санаторнокурортне лікування ( Південне узбережжя Криму).
Диспансерний нагляд у алерголога.
Невідкладна допомога має бути при обструкції, що супроводжується:
Збільшенням дихання до 70 за хв. та вище.
Неспокоєм дитини, змінами положення тіла в пошуку найбільш на видосі напруженням межреберних м`язів.
Поява утрудненого видиха із втяжінням м`язів грудної клітки.
Центральний ціаноз.
Зниження РО2.
Підвищення РСО2.
При цьому необхідне постачання кисню через носові катетери, введення бета-агоністів в аерозолі. Можна ввести глюкокортикоіди (дексаметазон 0,6 мг/ кг із розрахунку 1-1,2мг/кг/добу або преднізолон 6 мг /кг із розрахунку 10-12 мг/кг/добу).
Про ефективність лікування свідчить зменшення частоти дихання на 15 та більше за хвилину, зменшення експіраторних шумів.
Показанням до переводу на ШВЛ є:
Послаблення дихальних шумів на вдосі;
Збереження ціанозу при вдиханні 40% кисні;
Зниженні больової реакції на подразнення;
Зниження РаО2 нижче 60 мм рт. ст.;
Підвищення РаСО2 вище 55 мм рт. ст.
Лікування гострого бронхіоліту:
1. Госпіталізація.
2. Дієта повноцінна, відповідно до віку дитини, збагачена вітамінами, висококалорійна. В стаціонарі – дієта №5.
3. Санація верхніх дихальних шляхів
- електровідсмоктувач
- дренажі: постуральний, вібраційний
4. Оксигенотерапія зволоженим киснем (40%), кожні 2 години, або 2-3 рази на добу, залежно від стану дитини.
5. Муколітичні та відхаркувальні препарати - ентерально (проспан, бромгексін, лазолван та ін).
6. ГКС – системні та інгаляційні.
6. Введення рідини з метою нормалізації кислотно-лужного стану крові, боротьби з інтоксикацією, шляхом застосування колоїдних та кристалоїдних розчинів.
7. Антибактеріальні препарати:
- цефалоспорини (цефазолін, цефтріаксон)
- напівсинтетичні пеніциліни (амоксицилін, аугментин, амоксиклав тощо)
8. Противірусні препарати на початку захворювання (арбідол, інтерферони, рибавірін).
9. Кардіотонічні препарати при наявності вираженої тахікардії (строфантин, корглікон).
10. Вібраційний масаж. Масаж грудної клітки.
Фізіотерапевтичні процедури: мікрохвильова терапія, різноманітні варіанти електрофорезу, УВЧ- терапія.
Критерії ефективності лікування
- Нормалізація загального стану, зменшення частоти та покращення характеру кашлю.
- Відсутність інтоксикації та ДН.
- Нормалізація перкуторних та аускультативних даних.
- Нормалізація показників ЗАК.

Астматичний статус.
Шифр МКХ 10 - J 45.0
Астматичний стан слід розглядати як важкий подовжений напад бронхіальної астми, який триває більш двох годин і є стійким до застосування
·2 адреноміметиків та глюкокортикоїдів.
Ризик виникнення астматичного стану вище у дітей з важкими формами захворювання. Чільним у виникненні астматичного стану є бронхоспазм і обструкція бронхів та бронхіол в'язким слизом, набряком слизової оболонки, клітинною інфільтрацією та м'язовим спазмом з порушенням функції зовнішнього дихання і розвитком гіперкапнії та гіпоксії.
Підсилена робота дихання призводить до виникнення від'ємного внутрішньогрудного тиску, який є фактором у розвитку інтерстиціальното набряку легенів. Стомлення дихальної мускулатури зумовлює виникнення гіповентиляції, підсилення гіпоксії та змішаної ацидемії, що призводить до депресії свідомості та серцево-судинної діяльності з наступною зупинкою серця та дихання.

Клінічні і параклінічні діагностичні критерії
Діагноз астматичного стану встановлюється у дитини з важким нападом бронхіальної астми з урахуванням газового складу крові та/або застосування
·2 адреномімепсків та глюкокортикоїдів.
Компонентами для визначення діагнозу є:
1. Огляд хворого.
2. Термометрія.
3. Вимірювання АТ, ЦВТ, ЧД.
4. Клінічний аналіз крові, сечі.
5. Рентгенографія легень.
6. Визначення гематокриту.
7. Гази крові та кислотно-лужний баланс.
7. ЕКГ.
Додаткові дослідження:
1. Огляд отоларинголога.
2. Повторна рентгенограма легень.
3. Розгорнуті лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.
4. Поглиблені біохімічні дослідження крові (електроліти, цукор, коагулограма, протеїнограма, осмолярність).
5. Бронхограма (за показами).
6. Імунограма.
7. Консультація спеціалістів за необхідністю.
За наявністю тахікардії, тахіпное, ознак респіраторного дістресу особливо у поєднанні із зменшенням дихальних шумів, парадоксального пульсу хворий підлягає госпіталізації у відділення інтенсивної терапії.
Лікування
1. Інгаляція зволоженим 100 % киснем. 
2. При відсутності дихальних шумів - вентиляція за допомогою мішка (маски).
3. При лікуванні астматичного стану препаратами першої лінії є
·2-агоністи адренергічних рецепторів. Препаратом вибору слід вважати адбутерод в інгаляціях (по 2 - 4 дози через 20 хвилин при використанні дозованого інгалятора; по 0,15 мг/кг (максимально 5 мг) або 0,03 мл/кг 0,5 % розчиненого в 2,5 - 3 мл ізотонічного 0,9 % розчину натрію хлориду, через небулайзер. Дітям, що є толерантними до інгаляцій, призначають постійну інгаляцію препарату в дозі 0,6 - 1,0 мг/кг на годину.
4. Підшкірно - бета-адренергічні препарати (звичайно в дозі 0,01 мл/кг, максимально 0,3 мл) призначають у наступних випадках:
- хворим, які нездатні вдихати
·2-агоністи, а також при депресії свідомості;
- при відсутності ефекту від інгаляції
·2 - адренергічних агоністів;
- при швидкій декомпенсації із розвитком дихальної недостатності;
- при неможливості синхронізувати інгаляцію препарату із вдихом;
- при вираженому неспокої дитини та опиранні проведенню інгаляційної терапії - 0,1 % розчин адреналіну або 0,1 % розчин тербуталіну підшкірно у дозі 0,01 мл/кг (максимально 0,3 мл), кожні 20 - 30 хв., при необхідності - тричі.
5. Метилпреднізолон 1 - 2 мг/кг внутрішньовенно або внутрішньом'язово.
6. Антихолінергічні препарати. Іпратропіум бромід (переважною є дія на M3-рецептори бронхів) призначають кожні 20 хвилин в дозі 0,25 мг дітям раннього віку, та 0,5 мг хворим старшого віку у 2,5 - 3 мл ізотонічного 0,9 % розчину натрію хлориду.
7. Еуфілін - у випадку резистентності бронхоспазму до інгаляції
·2-адренергічних агоністів, призначення кортикостероїдів або проблемах у припиненні ШВЛ. Болюс-доза (якщо дитина не одержувала теофілін раніше) складає 7 мг/кг маси тіла та вводиться протягом 15 хвилин в ізотонічному 0,9 % розчині хлориду натрію або 5 % розчині глюкози на тлі інгаляції киснем. Підтримуюча доза залежить від віку.
8. Внутрішньовенне вливання рідини та електролітів: швидкість введення дорівнює подвійному рівню фізіологічних потреб:
- гідратація: 12 мл/кг або 360 мл/м2 протягом 1 години, 5 % глюкоза 1/4 ізотонічного розчину NaCl;
- фізіологічні потреби: 50 - 80 мл/кг на добу в залежності від віку або 1500 мл/м2 за добу, 5 % глюкоза із 2 ммоль калію та 3 ммоль натрію на 100 мл інфузату;
- вдновлення патологічних втрат, які тривають: 20 - 30 мл/кг на добу або 300 - 500 мл/м на добу 5 % глюкоза та 1/2 ізотонічного розчину NaCl в залежності від віку.
9. Корекція ацидозу: якщо pH нижче 7,30 та від'ємне значення BE > 5 ммоль/л, проводять корекцію за формулою:
Гідрокарбонат (ммоль) = (-) BE х 0,3 х масу тіла (кг)
Одразу вводять 1/2 розрахованої кількості, а решту - після аналізу крові на гази.
10. Антибіотики: при наявності підтвердженої бактеріальної інфекції або знаній підозрі на інфікування.
11. Дезобструкція ТБД:
- вібромасаж та віброперкусія;
- ультразвукові інгаляції секретолітичними та секретокінетичними медикаментозними засобами;
- стимуляція кашлю;
- постуральний дренаж;
- аспірація харкотиння з дихальних шляхів.
Обсяг дихальної підтримки та її інвазивність залежать від стану хворого. Якщо консервативна терапія не має ефекту, то потрібна інтубація трахеї та лаваж ТБД. Трахею інтубують під кетаміновим наркозом в дозі 2 мг/кг внутрішньовенно із бензодіазепінами. Для швидкого і нетривалого паралітичного ефекту використовують сукцинілхолін в дозі 3 мг/кг внутрішньовенно. Для ШВЛ краще використовувати апарати з контрольованим об'ємом. Дихальний об'єм 10 - 12 мл/кг при частоті дихання 8 - 12 на хвилину, з пролонгованим експіраторним часом (5 - 6 секунд).
Відміняють ШВЛ при PaCO2 < 45 мм рт. ст. та відновленні чутливості до бронхорозширюючих препаратів.

Контроль лікування
Основний моніторинг включає:
1. Точний облік гідробалансу.
2. Повторна ЕКГ.
3. Часті вимірювання АТ, ЧД і ЧСС, визначення можливого парадоксального пульсу.
4. Визначення FiO2.
5. Аналіз газів крові, pH, визначення SaO2 за допомогою пульсоксиметра.
6. Рентгенографія грудної клітини при госпіталізації та різкому погіршенні стану.
7. Загальній аналіз крові, сечі, визначення рівня цукру в крові та сироваткових електролітів.
8. Раннє виявлення побічних ефектів медикаментів та ускладнень (набряк легенів, ателектаз легені, пневмоторакс, пневмонія).
Під час відновлювальної фази астматичного стану дитина поступово, протягом 1,5 - 7 днів, переводиться на звичайне медикаментозне лікування. Є дуже важливим переконати хворого та його батьків у необхідності ретельного виконання призначень лікаря, особливо в амбулаторних умовах.
При своєчасному та адекватному лікуванні прогноз звичайно сприятливий.
Він погіршується при наявності ускладнень та розвитку гострої обструктивної дихальної недостатності, при яких сягає 1 - 2 % випадків.


План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни

з/п
Етапи заняття
Роз-
поділ
часу*

Види
контролю**
Засоби навчання
(об'єкти, які використовуються в навчальному процесі як носії інформації та інструменти діяльності викладача і студента)

1.
Підготовчий етап
30хв.
(структурована письмова робота,
(обладнання, під
ручники, посібники,

1.1
Організаційні питання.

письмове та комп'ютерне тестування, практичні завдання, ситуаційні задачі, усне опитування за стандартизованими переліками питань)
довідники, атласи, методичні рекомендації, препарати, муляжі, результати досліджень (рентгенограми), результати аналізів та обстежень, комп'ютери з відповідним інформаційним забезпеченням, електронні довідники, тощо)

1.2
Формування мотивації.




1.3
Контроль початкового рівня підготовки (стандартизовані засоби контролю).




2.
Основний етап (курація хворих, план обстеження,дифереціальний діагноз,лікування ))хворих)

315хв.



3.
Заключний етап
45хв.%



3.1.
Контроль кінцевого рівня підготовки.




3.2.
Загальна оцінка навчальної діяльності студента.





3.3
Інформування студентів про тему наступного заняття.





5. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті
Основні етапи заняття, їх функції та зміст.
Учбові цілі в рівнях засвоєння
Методи контроля і навчання
Матеріали методичного забезпечення ( контроля, інструкції
Час
(хв)

1
2
3
4
5

1. Підготовчий етап:
Організація заняття
Постановка учбових цілей та мотивація
Контроль вихідного рівня знань

Зміст - Див. п. ”Конкретні цілі”






II

















Співбесіда. Індивідуальне опитування. Тестовий контроль.
Див. п.1 ”Актуальність теми”;
Див. п.2 ”Навчальні цілі”

Питання для індивідуального опитування.

Тестовий контроль.

30 хв.






2. Основний етап
Формування системи професійних вмінь та навичок.
Зміст - Див. . ”Конкретні цілі”


III
Практичний
професійний тренінг у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних завдань .

Курація тематичних хворих.
Історії хвороби. Виписки з історій хвороби.
Архівні історії хвороби
Сиатуаційні задачі 2,3-го рівня.

315 хв.

3.Заключний етап
Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь
Підведення підсумків заняття
Домашнє завдання з переліком тематичної учбової літератури (основної, додаткової)


III
Індивідуальний контроль практичних навичок і професійних дій студентів. Аналіз типових помилок.
Тестовий контроль.
Тести 3-го рівня
Ситуаційні задачі 3-го рівня.

45 хв.

6. Додатки. Засоби для контролю:

Тестові завдання.

Для рентгенологічної карти при обструктивному бронхіті характерно:
Наявність вогнищної інфільтративної тіні
Рівень рідини в плевральній порожнині
Збільшення легеневого малюнка, емфізема легень
При обструктивному бронхіті виникає дихальна недостатність
Вентиляційна
Паренхіматозна
Змішана
Для бронхіту вірусної етиології характерно:
Дистрофія епітелію бронхів, його відторгнення
Гнійний ексудат
Деформація стінок бронхів
Для гострого бронхіту не характерно:
Ясний легеневий звук
Жорстке дихання
Сухі хрипи
Дихання над легенями не проводиться
Для обструктивного бронхіту у дітей характерно:
Сухий кашель
Свистячі, різнокаліберні вологі хрипи
Коробчастий звук над легенями
Гіперемія шкіри
Найбільш часто бронхіоліт виникає у віці
1-3 місяці
3-5 років
10-12 місяців
Важкість дихальної недостатності найбільш виражена при:
При гострому риніті
Бронхіоліті
Отиті
Для інфекційного БОС не характерно:
Контакт з хворими ГРВІ
Еозинофілія
Підвищення температури тіла
Захворів в перше
Який показник дає можливість напевне говорити про ступінь дихальної недостатності:
Гематокрит
ШОЕ
Креатинфосфокіназа
Парціальний тиск кисню
Дитині 8 місяцв. Захворіла гостро із підвищення температури до 37,8C, покашлювання. На 3 день кашель посилився, приєдналася задишка, перкуторно над легенями тимпанічний звук, аускультативно з обох сторін велика кількість дрібноміхурчатих вологих та свистячих хрипів на видосі. Ваш попередній діагноз?
ГРВІ, обструктивний бронхіт
ГРВІ, бронхопневмонія.
ГРВІ, гострий бронхіт.
ГРВІ, гострий бронхіоліт.
ГРВІ, вогнищева пневмонія.
У дівчинки 2,5 років спостерігаються симптоми бронхіту 4-5 разів на рік переважно на тлі гострих респіраторних захворювань. У дитини мають місце аденоїдні вегетації ІІ ст. З метою профілактики гострих респіраторних захворювань в першу чергу доцільно призначити:
Санація хронічного осередку інфекції.
Імуномодулятори.
Антибактеріальні препарати в осінньо-весняний періоди.
Закалювання дитини.
Антигістамінні препарати.
Дитина 5 років хворіє другий день. Спостерігається незначне недомогання, підвищення t до 37,3 0 С, зниження апетиту, кашель частий, вологий, значні виділення з носа. Діагностовано ГРВІ, бронхіт. Який вид лікування найбільш вірний?
Сульфаніламіди
Цефалоспорини
Муколітики
Аміноглікозіди
Антигістамінні
Дитина 2 міс захворіла гостро з ліхоманкі до 37,7 С , потім з явілась задишка, сухий кашель, свистячий шум на видосі. Шкіра бліда, ціаноз носо-губного трикутника, втяження міжребіріїв, ЧД 80 за 1 хв. Над легенями - коробковий відтінок легеневого звуку, при аускультаціі на тлі ослабленого дихання з подовженим видихом багато дрібноміхурцевих хрипів з обох боків. Яким вірусом може бути обумовлено захворювання дитини?
Ентеровіруси
гріпу
ріновірус
респіраторно-сенцітіальний вірус
Ротовірус
Дитина 3-х років оглядається лікарім на приймальному покої. Спостерігається сухий частий кашель, стридорозне дихання, поклик до блювоти, ціаноз шкіри після гри з "мозаїкою". Що має запідозрити лікар в першу чергу?
Аспірацію стороннього тіла.
Гострий ларинготрахеїт.
Гострий ларингіт.
Гостру пневмонію.
Кашлюк.
Хворий 2-х років, скаржиться на сухий приступоподібний кашель, задишку змішаного характеру, підвищення температури до 38°. Перкуторно - над легенями коробковий звук, аускультативно - жорстке дихання, сухі свистячі та вологі середньо міхурцеві хрипи. В гемограмі - помірна лейкопенія. Ваш діагноз?
Гострий бронхіт
Обструктивний бронхіт
Рецидивуючий бронхіт
Бронхіоліт
Бронхіальна астма
У 3-місячної дитини на фоні субфебрильної температури тіла і риніту спостерігається блідість, ціаноз носо-губного трикутника, виражена задишка експіраторного характеру, здута грудна клітка, сухий кашель, участь допоміжної мускулатури в диханні. Перкуторно над легенями коробковий звук, при аускультації - на фоні подовженого видиху - розсіяні сухі та дріб номіхурцеві вологі хрипи з обох боків. У крові: НЬ - 112 г/л, Ер - 3,2х1012/л, Л - 15,4х109/л, лімф.- 72 %. Який попередній діагноз?
Двостороння пневмонія
Гострий (простий) бронхіт
Гострий бронхіоліт
Бронхіальна астма, період загострення
Гострий обструктивний бронхіт
В-ІІ
Дитині 4 місяці. Захворіла гостро із підвищення температури до 37,8 °С, покашлювання. На 3 день кашель посилився, приєдналася задишка, перкуторно - над легенями тимпанічний звук, аускультативно - з обох сторін велика кількість дрібнопухирчастих вологих та свистячих хрипів на видиху. Ваш попередній діагноз?
ГРВІ, бронхопневмонія
ГРВІ, гострий бронхіоліт
ГРВІ, гострий бронхіт
ГРВІ, обструктивний бронхіт
ГРВІ, вогнищева пневмонія
Дитині 2 роки. Захворіла вперше. Хворіє другий день, t - 37,4 °С. Сухий кашель, ЧД - 60/хв., експіраторна задуха. Над легенями коробковий перкутований звук. Аускультативно - жорстке дихання, розсіяні сухі свистячі хрипи. Який діагноз?
Бронхіоліт
Природжений стридор
Гострий бронхіт
Пневмонія
Гострий обструктивний бронхіт
Хлопчик 3-х місяців потрапив у клініку на 4-й день захворювання в тяжкому стані. Температура тіла - 38,5 °С, ЧСС - 138/хв. При клініко-рентгенологічному обстеженні встановлено діагноз гострого бронхіоліту. Чим найбільш імовірно обумовлена тяжкість стану дитини?
Серцевою недостатністю
Інтоксикацією
Гіпертермією
Нейротоксикозом
Обструкцією дихальних шляхів
У однорічної дитини, яка перенесла ГРВІ, на 2 день захворювання в нічний час раптово з'явилось гучне дихання з утрудненим вдихом, втягненням міжребер'їв, "гавкаючий" кашель. Який найбільш імовірний діагноз?
Гострий бронхіт
Гостре запалення легень
Бронхіальна астма
Стенозуючий ларинготрахеобронхіт
Гострий бронхіоліт
У дитини 1,5 років спостерігається частий, нав'язливий кашель. Хворіє ГРВІ 5 днів. В анамнезі - ексудативно-алергічний діатез. Об'єктивно: дихання прискорене, з подовженим видихом, дистанційні хрипи. У легенях перкуторно легеневий звук з коробковим відтінком, жорстке дихання, сухі свистячі і різнокаліберні вологі хрипи над усією поверхнею. На рентгенограмі ОГК: підвищена прозорість легеневої тканини з посиленням судинного малюнка. Який найбільш імовірний діагноз у даної дитини?
Гострий бронхіт
Обструктивний бронхіт
Напад бронхіальної астми
Гостра пневмонія
Рецидивуючий бронхіт
Дівчинка віком 1 р. З міс. знаходиться у стаціонарі для з'ясування причини періодичних нападів клоніко-тонічних судом та частих ГРВІ. Народилася в належний термін. Проведене лікування вітаміном В. В пологовому будинку було проведено вакцинацію БЦЖ - шкірного знака немає. Вакцинація кору супроводжувалась енцефалітичною реакцією. Вкажіть діагноз:
Аплазія вилочкової залози (синдром Ді-Джорджі)
Гіпопаратиреоз
Менінгоенцефаліт
Спазмофілія
Агаммаглобулінемія, зчеплена з Х-хромосомою (хвороба Брутона)
У дитини віком 3 роки з'явилися кашель та нежить. У сім'ї двоє інших членів мали такі ж симптоми. На третю добу від початку захворювання кашель посилився, став сухим, нав'язливим; підвищилась і до 37,8 °С. Об'єктивно дихання з участю допоміжних м'язів, при перкусії з обох боків легеневий звук з коробковим відтінком, дихання жорстке, видих подовжений, розсіяні середньо- і крупнопухирцеві вологі і подекуди сухі свистячі хрипи. Який діагноз найбільш вірогідний у хворого?
Двостороння бронхопневмонія
Гострий бронхіоліт
Стенозуючий ларинготрахеїт
Бронхіальна астма
Гострий обструктивний бронхіт
У дитини 5 місяців захворювання почалось гостро з підвищення температури тіла до 38°С, кашлю, задишки, зниження апетиту. Об'єктив но: виражена задишка експіраторного типу, ЧД - 48 /хв, частий малопродуктивний кашель, дистанційні хрипи. Над легенями при перкусії коробковий звук, в задньонижніх відділах помірно послаблене, розсіяні сухі свистячі хрипи, велика кількість недзвінких середньо- і дрібноміхурцевих вологих хрипів. Який діагноз найбільш вірогідний у хворого?
Гострий бронхіоліт
Гострий обструктивний бронхіт
Гостра бронхопневмонія
Гострий бронхіт
Бронхіальна астма
Дитині 3 місяці. Захворіла гостро із підвищення температури до 37,8 °С, покашлювання. На 3 день кашель посилився, приєдналася задишка, перкуторно над легенями тимпанічний звук, аускультативно - з обох сторін велика кількість дрібноміхурцевих вологих та свистячих хрипів на видиху. Ваш попередній діагноз?
ГРВІ, бронхіоліт
ГРВІ, бронхопневмонія
ГРВІ, бронхіт
ГРВІ, бронхіт з астматичним компонентом
ГРВІ, вогнищева пневмонія
У хлопчика 2-х років субфебрильна температура, легкий нежить, кашель сухий, впертий, але без репризів, тривалий, нападоподібний, часте дихання з утрудненим видихом. Дихання жорстке, вислуховуються розсіяні сухі, свистячі хрипи. На рентгенограмі легенів - підвищена прозорість. У крові лейкопенія. Який діагноз най більш імовірний?
Кашлюк
Обструктивний бронхіт
Пневмонія
Гострий бронхіт
Бронхіоліт
Дитина віком 8 місяців надійшла до лікарні зі скаргами на непродуктивний, інтенсивний кашель протягом 2-х діб, свистяче дихання, підвищення температури тіла до 37,8 °С. Об'єктивно: периоральний ціаноз; діжкоподібна грудна клітина; аускультативно: маса різнокаліберних хрипів; діагностовано обструктивний бронхіт. Яка терапія буде базовою?
Антибіотики
ГКС
Бронхолітики
Муколітики
Ферменти
У здорової 3-місячної дитини 2 доби тому з'явилися нежить та кашель. У старшої сестри теж такі симптоми. Три години назад кашель посилився, дихання важке, виражена дихальна недостатність. Аускультативно над легенями багато вологих дрібно-міхурцевих хрипів з обох боків. Який найбільш імовірний діагноз?
Гострий обструктивний бронхіт
Гострий простий бронхіт
Гострий бронхіоліт
Пневмонія
Муковісцидоз
У дитини 1,5 років на тлі ГРВІ вперше з'явилася задишка з подовженим, свистячим видихом. Бліда, задишка експіраторного характеру. Над легенями звук з коробковим відтінком. При аускультації - подовжений видих, сухі свистячі хрипи на видиху. Рентгенологічно: ознаки бронхіальної обструкції. Ваш попередній діагноз?
Гостра пневмонія
Бронхіальна астма
Бронхіоліт
Обструктивний бронхіт
Гострий бронхіт
Дитині 2 роки. Захворіла вперше. Хворіє другий день: t - 37,4 °С, сухий кашель, ЧД - 30/хв., над легенями ясний перкуторний звук. Аускультативно - жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи. На рентгенограмі посилення і легеневого малюнка. Який діагноз імовірний?
Обструктивний бронхіт
Гострий (простий) бронхіт
Природжений стридор
Пневмонія
Бронхіоліт
У хлопчика 1 року на третій день захворювання (температура 37,6 °С, нежить), приєднались сухий частий кашель, експіраторна задишка. При об'єктивному обстеженні над легенями спостерігається коробковий відтінок перкуторного звуку, при аускультації - велика кількість сухих свистячих та середньоміхурцевих хрипів. Найбільш імовірний діагноз:
Ларинготрахеїт
Гострий простий бронхіт
Пневмонія
Бронхіоліт
Гострий обструктивний бронхіт
У хлопчика 1 року на третій день захворювання (температура 37,6 °С, нежить), приєднались сухий частий кашель, експіраторна задишка. При об'єктивному обстеженні над легенями спостерігається коробковий відтінок перкуторного звуку, при аускультації - велика кількість сухих свистячих та середньоміхурцевих хрипів. Найбільш імовірний діагноз:
Ларинготрахеїт
Гострий простий бронхіт
Пневмонія
Бронхіоліт
Гострий обструктивний бронхіт
У дитини 5 мiсяцiв захворювання почалось гостро з пiдвищення температури тiла до 380С, кашлю, задишки, зниження апетиту. Об'єктивно: виражена задишка експiраторного типу, ЧД 48 за хвилину, частий малопродуктивний кашель, дистанцiйнi хрипи. Над легенями при перкусiї коробковий звук, в задньонижнiх вiддiлах помiрно послаблене, розсiянi сухi свистячi хрипи, велика кiлькiсть недзвiнких середньо- i дрібнобульбашкових вологих хрипiв. Який дiагноз найбiльш вiрогiдний у хворого?
Гострий обструктивний бронхіт
Гострий бронхiолiт
Гостра бронхопневмонiя
Гострий бронхіт
Бронхiальна астма
ЗАДАЧІ
1. У дитини 1,5 року піднялася температура до 380С, нежить, сухий кашель, задишка. Дихання з участю допоміжної мускулатури, періоральний ціаноз. Захворів напередодні після контакту з хворим батьком. Обґєктивно: гіперемія слизової горла, перкуторно – тимпаніт над всією поверхнею легенів, дихання бронхіальне, розсіяні вологі середньопухирчасті та сухі хрипи. ЧСС 120/хв., тони серця приглушені. Гемограма: Ер 3.2 на 1012/л, Нв 110 г/л, Лей 8,2 на 109/л, е 2%, п8%, с 34%, лімф 44%, мон 12%, ШОЕ 18 мм/год.
Ваш попередній діагноз?
Який план обстеження?
Лікування та профілактика.
Відповідь.
-Гострий обструктивний бронхіт, ДН ІІ ст.
-Рентгенографія ОГК, ЕКГ.
-Антибіотикотирапія (амоксицілін, цефазолін, макроліди). Беродуал 1 вд/3 р/день через бебіхалер, преднізолон 5 мг/кг/добу, інфузія еуфіліну 4 мг/кг, лазолвану 15 мг/кг в/в до ліквідації ознак обструкції, муколітики перорально, інгаляції.
2. Дитині 2 роки, хворіє на ГРВІ. На 3 добу захворювання вперше в житті виникла дихавиця, утруднений видих, хрипи чути на відстані. Обґєктивно: стан середньо-важкий. Периоральний ціаноз. Помірні катаральні прояви. ЧД – 48/хв. Грудна клітина здута, в акті дихання беруть участь допоміжні мґязи. Перкуторно – звук з коробковим відтінком. Аускультативно – дихання жорстке, з великою кількістю сухих хрипів, видох подовжений.
Ваш попередній діагноз?
Який план обстеження?
Лікування та профілактика.
Відповідь.
- ГРВІ, гострий обструктивний бронхіт, ДН ІІ ст..
- Кал на віруси, ЗАК, ЗАС, рентгенограма ОГК.
- Віферон 150 тис. двічі на добу per rectum, інгаляції з беродуалом 1 вд/3 р/день через бебіхалер, преднізолон 5 мг/кг/добу, інфузія еуфіліну 4 мг/кг, амброксол 1 мг 3 рази на добу.
3. Хлопчик 5 місяців захворів гостро, температура 38,70С, кашель, кволість. Чд 50/хв, утруднений видох. Перкуторний звук коробковий, ускультативно: жорстке дихання, сухі свистячі хрипи та вологі дрібноміхурцеві хрипи білатерально. Межі серця не розширені, тони глухі, чсс 140/хв.
Ваш попередній діагноз?
Який план обстеження?
Лікування та профілактика.
Відповідь.
- Бронхіоліт, ДН ІІ ст.
- Клінічний ан. крові, сечі, рентгенографічне дослідження ОГК, ЕКГ.
-Антибіотикотерапія (полусинтетичні пеніциліни, цефалоспорини 1,2 покоління, макроліди), муколітики ( амброксол, АЦЦ, флуімуцил, проспан), інгаляції з муколітиками, содові.


БРОНХІАЛЬНА АСТМА
Діагностика
Початковий рівень
вар 1
БРОНХІАЛЬНА АСТМА - це:
*хронічний алергичний запальний процес у бронхах
гострий інфекційний процес в бронхах
інфекційний специфічний процес
аутоімунний процес
порушення роботи війчатого епителія
0бструктивний синдром при бронхіальній астмі зумовлений порушенням бронхіальної прохідності по типу:
*обструктивному;
рестриктивному;
змішаному.
не має вірної відповіді
паренхіматохний
При дихальній недостатності ІІ ст. частота дихальних рухів збільшується на:
20-30%
*30-50%
50-70%
10-20%
60-70%
Задишка при бронхіальній астмі:
інспіраторна;
експіраторна;
змішана.
Основними чинниками, впливаючими на розвиток бронхіальної ядухи є:
вік дитини;
умови проживання;
генетична схильність
*атопія
умови харчування.
Приступ бронхіальної астмі характеризується всім. Окрім:
дистанційні хрипи;
сухий нав’язливий кашель;
ортопное;
периферичний ціаноз
*зупинка дихання
Захворюваність на бронхіальну астму характерна для дітей в віці:
I - 3 років
5-12 років
старше 15 років
*будь-який вік
14-18 років
Які клітини відповідальні за реалізацію імунного запалення:
*тканьові базофіли (гладкі клітки);
нейтрофіли;
фібробласти.
Який імуноглобулін відіграє провідну роль в розвитку алергічної реакції:
Ig А
Ig М
Ig G
*Ig Е
Що містить у собі поняття “алергічний салют”, окрім:
зуд очей;
м’язові болі;
ринорея;
зуд кінчику носу;
*ломота у суглобах.
Алерготестування проводиться не раніше ніж:
через тиждень після загострення;
через 3 місяця після загострення;
*через I місяць після загострення.
Який засіб обстеження ми повинні використати у першу чергу для діагностики ступеню бронхоспазму:
бронхоскопія;
бронхографія;
*функціональне дослідження дихання;
алерготестування;
імунограма
Який засіб діагностики оберають для уточнення причино значущого алергену?
*алерготестування
загальній імуноглобулін Е
імунограма
загальний білок крові
ЦІК
Визначить, що потрібно використовувати для профілактики місцевих ускладнень кортікостероїдної терапії
*Спейсер
Спінхалер
Небулайзер
УЗ-інгалятор
Паровий інгалятор
Визначить, що потрібно для організації моніторингу симптомів бронхіальної астми і контролю за ефективністю терапії, що проводиться, вдома необхідний:
Бебіхалер
*Пікфлоуметр
Спейсер
Небулайзер
Спірограф
Назвіть найзначущіший харчовий алерген у дітей 1 року життя
яйця
риба
злаки
*коров’яче молоко
овочі і фрукти
Запалення при БА розвивається :
*За Ig E - залежному механізму шляхом продукції специфічних антитіл
З утворенням імунних комплексів
За стимулюючим типом
З превалюванням ГЧЗТ
За цитотоксичним типом
Складові бронхіальної обструкції - це:
*Спазм, набряк, гіперсекреція слизу в бронхах
Спазм гладком'язової мускулатури бронхів
Гіперреактивність бронхів
Збільшення внутрішньогрудних лімфовузлів
Порушення мукоциліарного кліренсу
Трігери - це:
*Фактори, що сприяють загостренню астми
Чинники, що призводять до розвитку БА
Причинні чинники
Кліщ домашнього пилу
Грибкові алергени
Середньоважкий напад задухи - це:
Нападоподібний кашель, ПСВ 80% від норми
Обмеження фізичної активності, розмовної мови, задишка більше 30-50% від норми, виражена участь допоміжної мускулатури, свистяче дихання, ПСВ 50-70% від норми
Астматичний статус
*Экспираторна задишка, ПСВ 70% від норми, порушення розмовної мови
«німа» легеня
Астматичний статус визначається як:
Клоніко-тонічні судоми з порушенням функції дихання
*Різке зниження фізичної активності, відсутність розмовної мови, сплутана свідомості, брадіпное, «німа легеня», що не купірується більше 6 годин
Експіраторна задуха, порушення раговорной мови, ПСВ 70% від норми
Нападоподібний кашель
Експіраторна задишка, утруднення мови, ПСВ 60% від норми з позитивною динамікою через 1 годину від початку терапії
Пікфлоуметрія - це вимірювання:
Об'єму вдиху
*Пикової швидкості видиху
Життєвої місткості легенів
Частоти дихальних рухів
Параметрів петлі «потік-об'єм»
Бронхолітичний тест визначається як позитивний (бронхіальна обструкція звортня) при:
*Підвищенні ПСВ на 15 % і більш
Відсутність підвищення ПСВ
Зниження ПСВ на 15 % і більш
Прискорення ЧСС на 15 %
Прискорення ЧДД на 15 %
Алерготестування шляхом постановки шкірних проб потрібно проводити:
У гострий період
*В період ремісії
На тлі терапії антигістамінними препаратами
При негативній в/к пробі з гістаміном
При позитивній в/к пробі з тест-контольною рідиною
БРОНХІАЛЬНА АСТМА
Діагностика
вар 1
ПІДСУМКОВІ ТЕСТИ

У дитини 12 років протягом року стали з'являтися напади задишки і кашлю. Підозрюють бронхіальну астму. Які методи дослідження допоможуть в діагностиці, окрім:
*аналіз периферійної крові;
аналіз харкотиння;
алерготестування;
рентгенографія органів грудної клітки;
спірограмма.
Хворий Д., 13 років, страждає на екзогенну бронхіальну астму легкого ступеню та харчову алергію. При диспансерному спостереженні треба рекомендувати:
Заборонити заняття в спортивних секціях
Рекомендувати зміну місця проживання
*Заборонити вживання алергізуючих продуктів харчування
Заборонити саноторне лікування
Заборонити поїздки до моря
Хлопчик 9 років скаржиться на періодично виникаючі приступи утрудненого свистячого дихання, сухого кашлю при контакті з кішкою. Такий стан має розвиток 2-3 рази на рік, триває від декількох хвилин до 1,5-2 годин. Приступ проходить самостійно. Який ступінь тяжкості бронхіальної астми у дитини.
*1 ступінь
2 ступінь
3 ступінь
4 ступінь
0 ступінь
У дівчинки 11 років періодично (весна, осінь) виникають напади задухи, кашель, спочатку сухий, а пізніше вологий. Обличчя бліде, трохи набрякле, грудна клітина здута і розширена у передньо-задньому розмірі, ЧД – 32 в 1хв, утруднений подовгий видих. Чути сухі хрипи. Імовірний діагноз?
*Бронхіальна астма
Рецидивуючий бронхіт
Гостре респіраторне захворювання
Пневмонія
Муковісцидоз
У дитини 7 років легенева патологія у вигляді рецидивуючого обструктивного бронхіту, спостерігається з 2-х річного віку поряд з харчовою алергією. В 7 років вперше розвинувся приступ ядухи, на рентгенограмі емфізема. Яка патологія найбільш імовірна?
Альвеоліт
*Бронхіальна астма
Обструктивний бронхіт
Вроджена вада серця
Первинна легенева гіпертензія
Хворий 10 років скаржиться на приступоподібний сухий кашель, більш вночі. Температура тіла не підвищувалась. У матері дитини – сінна лихоманка Об’єктивно: експіраторна задишка з участю допоміжної мускулатури, вимушене положення в ліжку. Перкуторно – коробковий звук, аускультативно – жорстке дихання, сухі свистячі та жужелі хрипи. В гемограмі: лейкоцитоз, анеозінофілія. Яке захворювання можна визначити у дитини?
*Бронхіальна астма
Обструктивний бронхіт
Рецидивуючий бронхіт
Бронхіоліт
Гострий (простий) бронхіт
Дитині 6 років: Протягом 2 років спостерігається періодично експіраторна задишка, дистанційні хрипи без ліхоманки, ПШВ 70 % від норми, хлориди поту 15 мМ/л. Найбільш імовірно це:
С-м Картагенера
Муковісцидоз
ГРВІ, гострий бронхіт
С-м Хаммена - Річа
*Бронхіальна астма
У приймальне відділення поступила дитина 12 років зі скаргами на млявість, зниження маси тіла, приступоподібний малопродуктивний кашель, задишку при фізичному навантаженні. З історії хвороби відомо, що хлопчик впродовж 2 місяців перебував на канікулах у сільській місцевості, допомагав у збиранні сіна. Грудна клітина має діжкоподібну форму. Аускультативно - свистячі дифузні хрипи, коробковий звук при перкусії. ЧД – 36 за хвилину, ЧСС – 90 ударів за хвилину.Який Ваш діагноз?
*Екзогенний алергічний альвеоліт
Бронхіальна астма
Бронхіоліт
Муковісцидоз
Синдром Картагенера
Дитина 3 років хворіє на бронхіальну астму. Яке обстеження необхідно провести для встановлення етіологічного чинника хвороби?
Біопсію шкіри
Рівень циркулюючих імунних комплексів
*Алергологічні тести
Рівень еозінофілії
Обстеження на гельмінти
Дитині 12 років. Після повторного введення ампіциліну внутрішньовенно виникла задишка, тахіпное, різка блідість, акроціаноз, психомоторне збудження. АТ 80/50 мм.рт.ст., ЧСС 120 на хвилину. Найбільш ймовірно це:
Гострий напад бронхіальної астми
Набряк Квінке гортані
*Анафілактичний шок
Інфекційно-токсичний шок
Вегето-судинна дистонія
У хлопчика 12 років періодично (весна, осінь) виникають напади задухи, кашель, спочатку сухий, а пізніше вологий. Об’єктивно: обличчя бліде, трохи набрякле, грудна клітина піднята і розширена у передньо-задньому розмірі, ЧД-32в 1хв, дистантні сухі свистячі хрипи. В крові: НЬ-120г/л, Лей-8х109/л, еоз-7%, п-1%, сегм-53%, лімф-36%, мон-3%, ШОЕ- 7мм/год. Проаналізуйте, яка найбільш вірогідна патологія зумовлює таку картину?
Муковісцидоз
Бронхіт
ГРВІ
Пневмонія
*Бронхіальна астма
У 5-річної дитини мають місце рецидивуючий обструктивний бронхіт з загостреннями до 8-10 разів на рік. Дитина була на ранньому штучному вигодовуванні, мали місце періодичні прояви атопічного дерматиту, алергічна реакція на пеніцилін. Кашель сухий, експіраторна задишка, ЧД 32 за одну хвилину. При аускультації дихання жорстке, сухі свистячі хрипи з обох сторін. Тони серця помірно приглушені, ритмічні, Ps 110 уд/хв. В інших системах відхилень не виявлено.У фізичному розвитку дитина не відстає. Рівень IgE сироватки крові підвищений. проаналізувать клініку та вкажить діагноз ?
*Бронхіальна астма
Рецидивуючий обструктивний бронхіт
Синдром Картагенера
Муковісцидоз
Гострий бронхіоліт
У приймальне відділення дитячої лікарні надійшда дитина 6 років із скаргами на утруднене дихання. Вимушене положення тіла з фіксацією плечового поясу, ціаноз носо-губного трикутника, видох подовжений, дистанційні свистячі хрипи, коробочний звук при перкусії, дифузні свистячі хрипи над легенями. Цей стан виникає втретє Обгрунтуйте діагноз?
Стороннє тіло дихальних шляхів.
*Приступ бронхіальної астми
Загострення рецидивного обструктивного бронхіту
Екзогенний алергічний альвеолі
Гостра пневмонія
Дівчинка 3-х років доставлена до стаціонару батьками. Дитина бліда, неспокійна, капризна, t-36,9° С. Задишка змішаного типу, ЧД-32, сухий кашель. Голос не змінений. Слизова оболонка навкруги зіва рожева. При аускультації в легенях дихання жорстке. Стан дитини погіршився раптово за 2 години до госпіталізації, коли дівчинка гралася без нагляду батьків. Що є першочерговим заходом в такій ситуації?
*Бронхоскопія
Рентген органів грудної клітини
Консультація ЛОР
Ларінгоскопія
Спостереження лікаря
У дитини 6 років за відсутності етіологічних чинників
· виявлено прогресуюче захворювання, яке супроводжується наростаючою задишкою, розвитком легеневого серця, вентиляційною недостатністю за рестриктивним типом, постійними, в невеликій кількості, дрібнопухирчастими вологими хрипами та крепітацією. При рентгенологічному дослідженні: дифузне зниження прозорості легень, високе стояння діафрагми, картина сотової легені. Антибактеріальна терапія ефекту не дає. Ваш діагноз?
Полікістоз легень
Гемосидероз легень
Хронічний деформуючий бронхіт
Бронхіальна астма
*Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт
У дитини 2 місяців з періоду новонародженості відмічається стридорозне дихання, повторні стенози гортані та бронхіти. При бронхоскопії: зміна контурів трахеобронхіального дерева, їх піддатливість при проходженні бронхоскопу, недостатнє контурування трахеобронхіальних хрящових кілець. Ваш діагноз?
Гіпоплазія легень
Обструктивний бронхіт
Вроджена дольова емфізема
*Трахеобронхомаляція
Бронхіальна астма
Хлопчик 6-років прокинувся раптом вночі від задишки, кашлю, зайняв вимушене положення сидячи, нахилившись уперед. Об-но: гіпертермія, утруднений вдих, в ротовій порожнині вишнево-червона інфільтрація кореня язика. З боку легень змін при аускультації не виявлено. Який діагноз можна запідозрити в даному випадку?
Бронхіальна астма.
*Епіглотит.
Стороннє тіло гортані.
Пневмонія.
Стенозуючий ларингіт
Хлопчик 10 років надійшов у відділення реанімації та інтенсивної терапії у коматозному стані. Дихання спонтанне, поверхневе, з участю допоміжної мускулатури в акті дихання. Частота дихання – 32 за хвилину. Виражений періоральний ціаноз. Які показники є визначними при проведенні штучної вентиляції легень у хворого в непритомному стані?
*Газовий аналіз артеріальної крові.
Частота дихання
Розрахунок піддатливості.
Спірометричні вимірювання дихального об’єма
ПШВ
У хворого Д., 11 років хворого з перших років життя атопічним дерматитом, діагностована бронхіальна астма, атопічна форма, середньо тяжкий перебіг. Напади задухи щонеділі, нічні 1-2 рази на місяць. Яка з перерахованих патофізіологічних ознак виконує провідну роль в розвитку обструкції дихальних шляхів у даної дитини.
*Хронічне алергічне запалення в бронхах
Мікротромбоваскуліт
Набряк слизивої бронхів
Гіперреактивність бронхів
Гіперсекреція залозистого апарату бронхів
Хвора 9 років Хворіє протягом 3 років, Скаржиться на нежить, сухий кашель, свербіж носу, головній біль протягом серпня та вересня. В останній рік з’явилися напади задухи короткочасні, 1-2 рази за добу, не може бігать. Об'єктивно: дитина неспокійна, шкіра бліда, ціаноз носогубного трикутника, задишка експіраторного типу, ЧД 38 за хвилину. Над легенями перкутований звук з коробковим відтінком, аускультативно дихання послаблене, сухі свистячі хрипи з обох боків. Об'єм форсованого видиху (ОФВ) 50 % від належного, Ig E 500ме/л. Обгрунтуйте, к якому класу алергенів сенсібілізована дивчинка?
харчові
грибкові
медікаменти
*поленові
кліщові
У однорічної дитини, яка перенісла ГРВІ, на 2 день захворювання в нічний час раптово з'явилося галасливе дихання з утрудненим вдихом, втягуванням межребір’я, гавкаючий кашель. Який найбільш вірогідний діагноз?
*Стенозуючий ларінготрахеобронхіт
Пневмонія
Бронхіальна астма
Гострий бронхіт
Гострий бронхіоліт
У дитини 1,5 років на фоні ГРВІ вперше з'явилася задишка з подовженим свистячим видихом. Блідий, задишка експіраторного характеру. Над легенями звук з відтінком коробочки. При аускультації - подовжений видих, сухі свистячі хрипи на видиху. Рентгенологічно ознаки бронхіальної обструкції. Ваш попередній діагноз?
*Обструктивний бронхіт
Бронхіальна астма
Бронхиоліт
Пневмонія
Гострий бронхіт
Дівчинка 14 років протягом 5 останніх років страждає бронхіальною астмою із загостреннями, які виникають зазвичай в період цвітіння амброзії і тополі. ГРВІ хворіє не більше 2 раз на рік. Який з перерахованих патогенетичних механізмів розвитку є таким, що веде при даному захворюванні у дитини?
*Ig Е- реагінзалежний
Аутоіммунний
Мікробний-запальний
Нейрогенний
Імунокомплексний
У хлопчика 13 років, який страждає з перших років життя атопічним дерматитом, діагностована бронхіальна астма, атопічна форма, середньотяжкий перебіг. Напади задухи щотижня, нічні 1-2 рази на місяць. Яка з перерахованих патофізіологічних ознак відіграє провідну роль в розвитку обструкції дихальних шляхів у даної дитини.
*Хронічне алергічне запалення в бронхах
Мікротромбоваскуліт
Набряк слизової бронхів
Гіперреактивність бронхів
Гіперсекреція залозистого апарату бронхів
6. Якщо різко понижена фізична активність, утруднена розмовна мова, «дихальна паніка», різко виражена експіраторна задишка за участю допоміжної мускулатури, різко виражене свистяче дихання, ПСВ менше 50% від норми, Ра Со2 > 40 мм рт. ст., то це:
*БА, важкий напад
Гострий стенозуючий ларингіт
БА, легкий напад
Гострий бронхіт
Бронхіоліт
У дитини рецидивують напади задухи в літньому - осіннньому періоді. Протягом решти часу стан стабільний. Відмічено утруднення дихання після вживання меду. Вірогідний причинний алерген:
Кліщи домашнього пилу
*Пилок рослин
Грибки
Упідермальні алергени
Бібліотечний пил
У дитини з БА напади задухи 3-4 рази на місяць, нічні напади 2-3 рази в тиждень, добові коливання ПСВ 20-30%, фізичний розвиток не порушений. Який перебіг хвороби ви припускаєте?
Легке
Тяжке
*Среднєтяжке
Украй важке
Дуже легке
При проведенні пацієнтові 10 років бронхолітичного тесту прохідність дихальних шляхів покращала на 35%. Оборотність бронхіальної обструкції:
*Значна
Незначна
Негативна
Сумнівн
Результат недостовірний
У дитини 1 року при призначенні інгаляційних кортикостероїдів Ви рекомендуєте обов'язково використовувати:
*Бебихалер
Інгалятор типу «Изи-бриз»
Спейсер
Спінхалер
Паровий інгалятор
У дитини 5 років з важким нападом БА для інгаляційного введення препаратів з бронхолітичним ефектом Ви використовуєте:
Спейсер
*Небулайзер
Кишеньковий інгалятор типу pMDI
Апарат ШВЛ
Паровий інгалятор
У дитини 10 років, що проживає в сирому, прохолодному приміщенні, напади БА виникають цілорічно, при вживанні кисломолочних продуктів, дріжджового тісту. Найбільш вірогідним причинним алергеном можуть бути:
Пилок
*Грибкові
Кліщові
Епідермальні
Харчові

вар 2
Початковий рівень
БРОНХІАЛЬНА АСТМА - це:
*хронічний алергічний запальний процес у бронхах
гострий інфекційний процес в бронхах
інфекційний специфічний процес
аутоімунний процес
порушення роботи війчастого епителія
0бструктивний синдром при бронхіальній астмі зумовлений порушенням бронхіальної прохідності за типом:
*обструктивному;
рестриктивному;
змішаному.
не має вірної відповіді
паренхіматозний
При дихальній недостатності ІІ ст. частота дихальних рухів збільшується на:
20-30%
*30-50%
50-70%
10-20%
60-70%
Пікфлоуметрія - це вимірювання:
Об'єму вдиху
*Пікової швидкості видиху
Життєвої місткості легенів
Частоти дихальних рухів
Параметрів петлі «потік-об'єм»
Бронхолітичний тест визначається як позитивний (бронхіальна обструкція зворотня) при:
*Підвищенні ПСВ на 15 % і більш
Відсутність підвищення ПСВ
Зниженні ПСВ на 15 % і більш
Прискоренні ЧСС на 15 %
Прискоренні ЧДД на 15 %
Алерготестування шляхом постановки шкірних проб потрібно проводити:
У гострий період
*В період ремісії
На тлі терапії антигістамінними препаратами
При негативній в/к пробі з гістаміном
При позитивній в/к пробі з тест-контольною рідиною
Задишка при бронхіальній астмі:
інспіраторна;
*експіраторна;
змішана.
Основними чинниками, що впливають на розвиток бронхіальної ядухи є:
вік дитини;
умови проживання;
генетична схильність
*атопія
умови харчування.
Напад бронхіальної астми характеризується всім. Окрім:
дистанційні хрипи;
сухий нав’язливий кашель;
ортопное;
периферичний ціаноз
*зупинка дихання
Захворюваність на бронхіальну астму характерна для дітей в віці:
I - 3 років
5-12 років
старше 15 років
*будь-який вік
14-18 років
Які клітини відповідальні за реалізацію імунного запалення:
*тканьові базофіли (гладкі клітки);
нейтрофіли;
фібробласти.
Який імуноглобулін відіграє провідну роль в розвитку алергічної реакції:
Ig А
Ig М
Ig G
*Ig Е
Що містить у собі поняття “алергічний салют”, окрім:
зуд очей;
м’язові болі;
ринорея;
свербіж кінчику носу;
*ломота у суглобах.
Алерготестування проводиться не раніше ніж:
через тиждень після загострення;
через 3 місяця після загострення;
*через I місяць після загострення.
Який засіб обстеження ми повинні використати у першу чергу для діагностики ступеню бронхоспазму:
бронхоскопія;
бронхографія;
*функціональне дослідження дихання;
алерготестування;
імунограма
Який засіб діагностики необхідно обрати для уточнення причинно значущого алергену?
*алерготестування
загальній імуноглобулін Е
імунограма
загальний білок крові
ЦІК
Визначить, що потрібно використовувати для профілактики місцевих ускладнень кортікостероїдної терапії
*Спейсер
Спінхалер
Небулайзер
УЗ-інгалятор
Паровий інгалятор
Визначить, що потрібно для організації моніторингу симптомів бронхіальної астми і контролю за ефективністю терапії, що проводиться, вдома необхідний:
Бебіхалер
*Пікфлоуметр
Спейсер
Небулайзер
Спірограм
Назвіть найзначущіший харчовий алерген у дітей 1 року життя
яйця
риба
злаки
*коров’яче молоко
овочі і фрукти
Запалення при БА розвивається :
*За Ig E - залежним механізмом шляхом продукції специфічних антитіл
З утворенням імунних комплексів
За стимулюючим типом
З превалюванням ГЧЗТ
За цитотоксичним типом
Складові бронхіальної обструкції - це:
*Спазм, набряк, гіперсекреція слизу в бронхах
Спазм гладком'язової мускулатури бронхів
Гіперреактивність бронхів
Збільшення внутрішньогрудних лімфовузлів
Порушення мукоциліарного кліренсу
Які клітини відповідальні за реалізацію імунного запалення:
*тканьові базофіли (гладкі клітки);
нейтрофіли;
фібробласти.
Який імуноглобулін відіграє провідну роль в розвитку алергічної реакції:
Ig А
Ig М
Ig G
*Ig Е
Що містить у собі поняття “алергічний салют”, окрім:
свербіж очей;
м’язові болі;
ринорея;
свербіж кінчику носу;
*ломота у суглобах.
Трігери - це:
*Фактори, сприяючі загостренню астми
Чинники, що призводять до розвитку БА
Причинні чинники
Кліщ домашнього пилу
Грибкові алергени
Середньоважкий напад задухи - це:
Нападоподібний кашель, ПСВ 80% від норми
Обмеження фізичної активності, розмовної мови, задишка більше 30-50% від норми, виражена участь допоміжної мускулатури, свистяче дихання, ПСВ 50-70% від норми
Астматичний статус
*Експіраторна задишка, ПСВ 70% від норми, порушення розмовної мови
«німа» легеня
Астматичний статус визначається як:
Клініко-тонічні судоми з порушенням функції дихання
*Резке зниження фізичної активності, відсутність розмовної мови, сплутана свідомості, брадіпное, «німа легеня», що не купірується більше 6 годин
Експіраторна задуха, порушення розмововної мови, ПСВ 70% від норми
Нападоподібний кашель
Експіраторна задишка, утруднення мови, ПСВ 60% від норми з позитивною динамікою через 1 годину від початку терапії
БРОНХІАЛЬНА АСТМА
Діагностика
вар 2
ПІДСУМКОВІ ТЕСТИ

У хлопчика 12 років періодично (весна, осінь) виникають напади задухи, кашель, спочатку сухий, а пізніше вологий. Об’єктивно: обличчя бліде, трохи набрякле, грудна клітина піднята і розширена у передньо-задньому розмірі, ЧД-32в 1хв, дистантні сухі свистячі хрипи. В крові: НЬ-120г/л, Лей-8х109/л, еоз-7%, п-1%, сегм-53%, лімф-36%, мон-3%, ШОЕ- 7мм/год. Проаналізуйте, яка найбільш вірогідна патологія зумовлює таку картину?
Муковісцидоз
Бронхіт
ГРВІ
Пневмонія
*Бронхіальна астма
У 5-річної дитини мають місце рецидивуючий обструктивний бронхіт з загостреннями до 8-10 разів на рік. Дитина була на ранньому штучному вигодовуванні, мали місце періодичні прояви атопічного дерматиту, алергічна реакція на пеніцилін. Кашель сухий, експіраторна задишка, ЧД 32 за одну хвилину. При аускультації дихання жорстке, сухі свистячі хрипи з обох сторін. Тони серця помірно приглушені, ритмічні, Ps 110 уд/хв. В інших системах відхилень не виявлено.У фізичному розвитку дитина не відстає. Рівень IgE сироватки крові підвищений. проаналізувать клініку та вкажить діагноз ?
*Бронхіальна астма
Рецидивуючий обструктивний бронхіт
Синдром Картагенера
Муковісцидоз
Гострий бронхіоліт
У приймальне відділення дитячої лікарні надійшла дитина 6 років із скаргами на утруднене дихання. Вимушене положення тіла з фіксацією плечового поясу, ціаноз носо-губного трикутника, видох подовжений, дистанційні свистячі хрипи, коробочний звук при перкусії, дифузні свистячі хрипи над легенями. Цей стан виникає втретє Обгрунтуйте діагноз?
Стороннє тіло дихальних шляхів.
*Приступ бронхіальної астми
Загострення рецидивуючого обструктивного бронхіту
Екзогенний алергічний альвеоліт
Гостра пневмонія
Дівчинка 3-х років доставлена до стаціонару батьками. Дитина бліда, неспокійна, капризна, t-36,9° С. Задишка змішаного типу, ЧД-32, сухий кашель. Голос не змінений. Слизова оболонка навкруги зіва рожева. При аускультації в легенях дихання жорстке. Стан дитини погіршився раптово за 2 години до госпіталізації, коли дівчинка гралася без нагляду батьків. Що є першочерговим заходом в такій ситуації?
*Бронхоскопія
Рентген органів грудної клітини
Консультація ЛОР
Ларінгоскопія
Спостереження лікаря
У дитини 6 років у відсутності етіологічних чинників виявлено прогресуюче захворювання, яке супроводжується наростаючою задишкою, розвитком легеневого серця, вентиляційною недостатністю за рестриктивним типом, постійними, в невеликій кількості, дрібнопухирчастими вологими хрипами та крепітацією. При рентгенологічному дослідженні: дифузне зниження прозорості легень, високе стояння діафрагми, картина сотової легені Антибактеріальна терапія ефекту не дає..Ваш діагноз?
Полікістоз легень
Гемосидероз легень
Хронічний деформуючий бронхіт
Бронхіальна астма
*Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт
У дитини 2 місяців з періоду новонародженості відмічається стридорозне дихання, повторні стенози гортані та бронхіти. При бронхоскопії: зміна контурів трахеобронхіального дерева, їх піддатливість при проходженні бронхоскопу, недостатнє контурування трахеобронхіальних хрящових кілець. Ваш діагноз?
Гіпоплазія легень
Обструктивний бронхіт
Вроджена дольова емфізема
*Трахеобронхомаляція
Бронхіальна астма
Хлопчик 6-років прокинувся раптом вночі від задишки, кашлю, зайняв вимушене положення сидячи, нахилившись уперед. Об-но: гіпертермія, утруднений вдих, в ротовій порожнині вишнево-червона інфільтрація кореня язика. З боку легень змін при аускультації не виявлено. Який діагноз можна запідозрити в даному випадку?
Бронхіальна астма.
*Епіглотит.
Стороннє тіло гортані.
Пневмонія.
Стенозуючий ларингіт
У дитини 11 років кашель, шумне дихання, експіраторна задишка, міжреберні м’язи беруть участь у акті дихання, при аускультації дихання послаблене по низу, свистячі хрипи, тахікардія. Спостерігається з приводу бронхіальної астми. ПШВ 40% від нормальних значень. Який важкості приступ у дитини?
легкий
середньо-важкий
*важкий
це не приступ БА
не має приступу
Адреналін п/ш, 0,1\% р-н, 0,01 мг/кг + еуфілін в/м, 2,4\% р-н, 2 –6 мг/кг
У хлопчика 10 років бронхіальна астма, атопічна форма, легкий перебіг, персистуючий перебіг, період загострення. Який варіант терапії найбільш раціональний?
*Кромоглікат + b-2-агонисти короткої дії (на вимогу)
Кортикостероїди (інгаляційні)
Кортикостероїди (інгаляційні) + b-2-агонисти короткої дії (на вимогу)
b-2-агонист пролонгований
Кортикостероїд в таблетках
Хлопчик 10 років надійшов у відділення реанімації та інтенсивної терапії у коматозному стані. Дихання спонтанне, поверхневе, з участю допоміжної мускулатури в акті дихання. Частота дихання – 32 за хвилину. Виражений періоральний ціаноз. Які показники є визначними при проведенні штучної вентиляції легень у хворого в непритомному стані?
*Газовий аналіз артеріальної крові.
Частота дихання
Розрахунок піддатливості.
Спірометричні вимірювання дихального об’єма
ПШВ
Дівчинка пубертатного віку протягом останніх трьох років страждає бронхіальною астмою, легкий перебіг. У теперішній час - ремісія. Направлена для проведення специфічної імунотерапії. Що доцільне рекомендувати дитині?
Преднізолон
*Інтал, тайлед
Антигістамінні препарати
Гистаглобулін, алергоглобулін
Глюконат кальцію
Дівчинка 13 років протягом п'яти останніх років страждає на бронхіальну астму із загостреннями, які виникають звичайно в період цвітіння амброзії і тополі. ГРЗ хворіє не більш 2 раз на рік. Який з перерахованих патогенетичних механізмів розвитку є провідним при даному захворюванні у дитини?
*Ig Е-реагинзавісимий
Аутоіммунний
Мікробно-запальний
Нейрогенний
Іммунокомплексний
У хворого Д., 11 років страждаючого з перших років життя атопічним дерматитом, діагностована бронхіальна астма, атопічна форма, середньо тяжкий перебіг. Напади задухи щонеділі, нічні 1-2 рази на місяць. Яка з перерахованих патофізіологічних ознак виконує провідну роль в розвитку обструкції дихальних шляхів у даної дитини.
*Хронічне алергічне запалення в бронхах
Мікротромбоваскуліт
Набряк слизистої бронхів
Гіперреактивність бронхів
Гіперсекреція залізистого апарату бронхів
Мати скаржиться на висипання і інтенсивне свербіння шкіри у дитини 11 років, хворому на 1 році життя. Шкірні покриви сухі. Переважно на згинах колінних і ліктьових суглобів, передньобокової поверхні шиї, вогнища ліхенізації з великою кількістю екскоріацій, пласкі вузликові висипання кольору нормальної шкіри, лущення, гіперпігментація. Вкажіть попередній діагноз
*Атопічний дерматит
Псоріаз
Хронічна істинна екзема
Кропив'янка
Червоний плоский лишай
Хвора 9 років Хворіє протягом 3 років, Скаржиться на нежить, сухий кашель, свербіж носу, головний біль протягом серпня та вересня. В останній рік з’явилися напади задухи короткочасні, 1-2 рази за добу, не може бігать. Об'єктивно: дитина неспокійна, шкіра бліда, ціаноз носо-губного трикутника, задишка експіраторного типу, ЧД 38 за хвилину. Над легенями перкутований звук з коробковим відтінком, аускультативно дихання послаблене, сухі свистячі хрипи з обох боків. Об'єм форсованого видиху (ОФВ) 50 % від належного, Ig E 500ме/л. Обгрунтуйте, к якому класу алергенів сенсібілізована дивчинка?
харчові
грибкові
медікаменти
*поленові
кліщові
У дитини 12 років протягом року стали з'являтися напади задишки і кашлю. Підозрюють бронхіальну астму. Які методи дослідження допоможуть в діагностиці, окрім:
*аналіз периферичної крові;
аналіз харкотиння;
алерготестування;
рентгенографія органів грудної клітки;
спірограмма.
Хворий Д., 13 років, страждає на екзогенну бронхіальну астму легкого ступеня та харчову алергію. При диспансерному спостереженні треба рекомендувати:
Заборонити заняття в спортивних секціях
Рекомендувати зміну місця проживання
*Заборонити вживання алергізуючих продуктів харчування
Заборонити саноторне лікування
Заборонити поїздки до моря
Хлопчик 9 років скаржиться на періодично виникаючі приступи утрудненого свистячого дихання, сухого кашлю при контакті з кішкою. Такий стан має розвиток 2-3 рази на рік, триває від декількох хвилин до 1,5-2 годин. Приступ проходить самостійно. Який ступінь тяжкості бронхіальної астми у дитини.
*1 ступінь
2 ступінь
3 ступінь
4 ступінь
0 ступінь
У дівчинки 11 років періодично (весна, осінь) виникають напади задухи, кашель, спочатку сухий, а пізніше вологий. Обличчя бліде, трохи набрякле, грудна клітина здута і розширена у передньо-задньому розмірі, ЧД – 32 в 1хв, утруднений подовгий видих. Чути сухі хрипи. Імовірний діагноз?
*Бронхіальна астма
Рецидивуючий бронхіт
Гостре респіраторне захворювання
Пневмонія
Муковісцидоз
У дитини 7 років легенева патологія у вигляді рецидивуючого обструктивного бронхіту, спостерігається з 2-х річного віку поряд з харчовою алергією. В 7 років вперше розвинувся приступ ядухи, на рентгенограмі емфізема. Яка патологія найбільш імовірна?
Альвеоліт
*Бронхіальна астма
Обструктивний бронхіт
Вроджена вада серця
Первинна легенева гіпертензія
Хворий 10 років скаржиться на приступоподібний сухий кашель, більше вночі. Температура тіла не підвищувалась. У матері дитини – сінна лихоманка. Об’єктивно: експіраторна задишка з участю допоміжної мускулатури, вимушене положення в ліжку. Перкуторно – коробковий звук, аускультативно – жорстке дихання, сухі свистячі та жужелі хрипи. В гемограмі: лейкоцитоз, анеозінофілія. Яке захворювання можна визначити дитині?
*Бронхіальна астма
Обструктивний бронхіт
Рецидивуючий бронхіт
Бронхіоліт
Гострий (простий) бронхіт
Дитині 6 років: протягом 2 років спостерігається періодично експіраторна задишка, дистанційні хрипи без ліхоманки, ПШВ 70 % від норми, хлориди поту 15 мМ/л. Найбільш імовірно це:
С-м Картагенера
Муковісцидоз
ГРВІ, гострий бронхіт
С-м Хаммена - Річа
*Бронхіальна астма
У приймальне відділення поступила дитина 12 років зі скаргами на млявість, зниження маси тіла, приступоподібний малопродуктивний кашель, задишку при фізичному навантаженні. З історії хвороби відомо, що хлопчик впродовж 2 місяців перебував на канікулах у сільській місцевості, допомагав у збиранні сіна. Грудна клітина має діжкоподібну форму. Аускультативно - свистячі дифузні хрипи, коробковий звук при перкусії. ЧД – 36 за хвилину, ЧСС – 90 ударів за хвилину.Який Ваш діагноз?
*Екзогенний алергічний альвеоліт
Бронхіальна астма
Бронхіоліт
Муковісцидоз
Синдром Картагенера
Дитина 3 років хворіє на бронхіальну астму. Яке обстеження необхідно провести для встановлення етіологічного чинника хвороби?
Біопсію шкіри
Рівень циркулюючих імунних комплексів
*Алергологічні тести
Рівень еозінофілії
Обстеження на гельмінти
Дитині 12 років. Після повторного введення ампіциліну внутрішньовенно виникла задишка, тахіпное, різка блідість, акроціаноз, психомоторне збудження. АТ 80/50 мм.рт.ст., ЧСС 120 на хвилину. Найбільш ймовірно це:
Гострий напад бронхіальної астми
Набряк Квінке гортані
*Анафілактичний шок
Інфекційно-токсичний шок
вегето-судинна дистонія
У однорічної дитини, ГРВІ, що переніс, на 2 день захворювання в нічний час раптово з'явилося галасливе дихання з утрудненим вдихом, втягуванням межребір’я, гавкаючий кашель. Який найбільш вірогідний діагноз?
*Стенозирующий ларінготрахеобронхіт
Пневмонія
Бронхіальна астма
Гострий бронхіт
Гострий бронхіоліт
У дитини 1,5 років на фоні ГРВІ вперше з'явилася задишка з подовженим свистячим видихом. Блідий, задишка експіраторного характеру. Над легенями звук з відтінком коробочки. При аускультації - подовжений видих, сухі свистячі хрипи на видиху. Рентгенологічно ознаки бронхіальної обструкції Ваш попередній діагноз?
*Обструктивний бронхіт
Бронхіальна астма
Бронхіоліт
Пневмонія
Гострий бронхіт
Дівчинка 14 років протягом 5 останніх років страждає бронхіальною астмою із загостреннями, які виникають зазвичай в період цвітіння амброзії і тополі. ГРВІ хворіє не більше 2 раз на рік. Який з перерахованих патогенетичних механізмів розвитку є таким, що веде при даному захворюванні у дитини?
*Ig Е-реагинзавісимий
Аутоіммунний
Мікробний-запальний
Нейрогенний
Імунокомплексний
У хлопчика 13 років, страждаючого з перших років життя атопічним дерматитом, діагностована бронхіальна астма, атопічна форма, середнєтяжка течія. Напади задухи щотижня, нічні 1-2 рази на місяць. Яка з перерахованих патофізіологічних ознак відіграє провідну роль в розвитку обструкції дихальних шляхів у даної дитини.
*Хронічне алергічне запалення в бронхах
Мікротромбоваскуліт
Набряк слизистої бронхів
Гіперреактивність бронхів
Гіперсекреція залозистого апарату бронхів
6. Якщо різко понижена фізична активність, утруднена розмовна мова, «дихальна паніка», різко виражена експіраторна задишка за участю допоміжної мускулатури, різко виражене свистяче дихання, ПСВ менше 50% від норми, Ра Со2 > 40 мм рт. ст., то це:
*БА, важкий напад
Гострий стенозуючий ларингіт
БА, легкий напад
Гострий бронхіт
.Бронхіоліт
У дитини рецидивують напади задухи в літньому - осінньому періоді. Протягом решти часу стан стабільний. Відмічено утруднення дихання після вживання меду. Вірогідний причинний алерген:
Кліщи домашнього пилу
*Пилок рослин
Грибки
Упідермальні алергени
Бібліотечний пил
У дитини з БА напади задухи 3-4 рази на місяць, нічні напади 2-3 рази на тиждень, добові коливання ПСВ 20-30%, фізичний розвиток не порушений. Який перебіг хвороби ви припускаєте?
Легке
Тяжке
*Среднєтяжке
Украй важке
Дуже легке
При проведенні пацієнтові 10 років бронхолітичного тесту прохідність дихальних шляхів покращала на 35%. Оборотність бронхіальної обструкції:
*Значна
Незначна
Негативна
Сумнівна
Результат недостовірний
У дитини 1 року при призначенні інгаляційних кортикостероїдів Ви рекомендуєте обов'язково використовувати:
*Бебихалер
Інгалятор типу «Изи-бриз»
Спейсер
Спінхалер
Паровий інгалятор
У дитини 5 років з важким нападом БА для інгаляційного введення препаратів з бронхолітичним ефектом Ви використовуєте:
Спейсер
*Небулайзер
Кишеньковий інгалятор типу pMDI
Апарат ШВЛ
Паровий інгалятор
Дитині 7 років з важким нападом БА, неефективністю бронхолітичної терапії в перебігу 2 годин, що живе в несприятливих побутових умовах, показано:
*.Госпіталізація у стаціонар
Підсилити бронхолітичну терапію під контролем пікфлоуметрії і батьків
Подключити інгаляційні стероїди
Введення препаратів еуфілліну в/в
.Назначення атровенту
У дитини 10 років, що проживає в вологому, прохолодному приміщенні, напади БА виникають цілорічно, при вживанні кисломолочних продуктів, дріжджового тісту. Найбільш вірогідним причинним алергеном може бути:
Пилок
*Грибкові
Кліщові
Епідермальні
Харчові







VI. Матеріали контролю для заключного етапу:
Критерії
Еозинофільний алергічний алвеоліт
Бронхіальна астма
Муковісцидоз
ХНЗЛ

Спадкова обтяженість
рідко
часто
рідко
немає

Час появи симптомів після контакту з алергеном
через 5-8 хв.
через декілька хвилин
немає залежності
немає залежності

Свистяче дихання
рідко
часто
ні
ні

Хрипи в легенях
Крепітуючі
переважно сухі
змішані
переважно вологі

Еозинофілія
Рідко
часто
нехарактерна
нехарактерна

Рентгенологічні зміни
дрібні вогнищеві тіні, симптом “матового скла”
підвищення прозорості легеневої тканини



Порушення вентиляції
за рестриктивним типом
за обструктивним типом
за змішаним типом
за змішаним типом

Піковий об’єм видиху
не змінений
варіабельність більше 12%
варіабельність нехарактерна
варіабельність нехарактерна

Шкірні алергічні проби
від’ємні
часто позитивні
від’ємні
від’ємні

Вміст IgE у сироватці крові
норма
підвищений
норма
норма

Преципітуючі антитіла
часто визначається
відсутні
відсутні
відсутні


Тести III рівня (тест кваліфікаційного типу).

Тести III рівня (тест кваліфікаційного типу).
Вар1
Тести для визначення вихідного рівня знань:
Флютиказона пропіонат – це:
*Інгаляційний глюкокортикостероїд
Прологнгований В2-агоніст
М-холінолітик
Антибактеріальні препарати
Антилейкотриєнові препарати
Для купірування приступу БА необхідно використовувати:
Інгаляційний кортикостероїд «Фліксотид»
*В2-агоніст короткої дії «Сальбутамол»
Пролонгований теофіллін «Теопек»
Эуфіллін 24% в/м
Пролонгований В-агоніст «Серевент»
Для профілактики місцевих ускладнень кортикостероїдної терапії необхідно використовувати:
*Спейсер
Спінхалер
Небулайзер
УЗ-інгалятор
Паровий інгалятор
«Серевент» (сальметерол) – це:
Інгаляційний кортикостероїд
В2-агоніст короткої дії
*В2 –агоніст пролонгованої дії
Препарат теофілліну
антибактеріальний препарат
До інгаляційних стероїдів відносяться всі, окрім:
Беклометазон
Флютиказону пропіонат
Будезонід
*Фенотерол
Тріамцінолон
Базисна терапія обирається з урахуванням:
*Ступеня тяжкості перебігу
Тяжкості приступного періоду
Епізодичності нічних симптомів
Вік хворого
ПШВ в періоді загострення
Оцінити ефективність кромогліката натрію можна через:
20 хвилин
*4-6 тижнів
7-10 діб
30 сек
1-2 тижні.
«Синдром рикошету» - це:
*Посилення бронхоспазму при передозуванні В2-агоністів короткої дії
Покращення бронхіальної прохідності при лікуванні муколітичиими препаратами
Зниження показників ПШВ вранці
Погіршення показників бронхіальної прохідності після відміни стероїдів
Розкид добових показників ПШВ більше 20%
Переважний шлях введення препаратів при проведенні базисної терапії БА:
в/в
*Інгаляційно
Перорально
в/м
Через небулайзер
Хворому 6 років із середньоважким перебігом БА Ви рекомендуєте:
*Проведення базисної терапії з включенням інгаляційних кортикостероїдів
Базисну терапію не проводити
Планове призначення В2-агоністів короткої дії
Планове призначення пролонгованих теофіллінів
Планове призначення пролонгованих в2-агоністів

У дитини, яка користується кишеньковим інгалятором, з’явилися: хрипкий голос, кандидоз порожнини рота. Це ускладнення після прийому:
*Інгаляційних кортикостероїдів
Пролонгованих В2-агоністів
Антилейкотриєнових препаратів
Кромоглікату натрія
Теофіллінів
У дитини 1 року при призначенні інгаляційних кортикостероїдів Ви порекомендуєте обов’язково використовувати:
Бебіхалер *
Інгалятор типу «Ізі-бриз»
Спейсер
Спінхалер
Паровой інгалятор
У дитини 5 років із тяжким приступом БА для інгаляційного введення препаратів з бронхолітичним ефектом Ви використаєте:
Спейсер
*Небулайзер
Кишеньковий інгалятор типу pMDI
Апарат ШВЛ
Паровий інгалятор
При приступі БА не треба використовувати все, окрім:
Антигістамінні препарати
Препарати кальцію
Горчичники, банки
Седативні препарати
*В2-агоністи короткої дії
Побічні ефекти В2-агоністів короткої дії все, окрім:
Тремора скелетних м’язів
Збуждення, занепо-коєння, підвищення рухової активності
Сердцебиття
Запаморочення
*Болі у м’язах
У дітей висока доза беклометазону становить:
*Більше 600 мкг
Менше 400 мкг
Більше 1000 мкг
Більше 2000 мкг
Більше 200 мкг
Здатністю стабілізувати мембрани мастоцитів володіють, окрім:
Кромоглікату натрія
*Фенотерол
Недокроміл натрія
Тайлед
Інтал
До базисної терапії БА відноситься все, окрім:
Недокроміл натрія
Специфічна вакцинація алергенами
Інгаляційнй стероїди
*Препарати теофілліна
Системні стероїди
Терапевтичний ефект інгаляційних стероїдів развивається через:
1-3 годину
*10-14 діб
10-15 хвилин
30 сек
Д.1-2 години
Дитині 7 років із тяжким приступом БА, неефективністю бронхолітичної терапії протягом 2 годин, що мешкають у несприятливих побутових умовах, показано:
*Госпітализація до стаціонару
Посилення бронхолітичної терапію під контролем пікфлоу-метрії і батьків
Підключити інгаляційні стероїди
Введення препаратів теофілліну в/в
Призначення атровенту
Оберіть стартовий препарат для купірування легкого приступа ядухи, що вперше стався, у дитини 10 років:
*В2-агоніст короткої дії «Сальбутамол» інгаляціно
Преднізолон в/м
Еуфіллін 2,4% р-н в/в
Інгаляційний глюкокортикостероїд «Фліксотид»
«Теопек»
Вар 1
Підсумковий тестовий контроль:

Хворий Д., 13 років, страждає на екзогенну бронхіальну астму легкого ступеня та харчову алергію. При диспансерному спостереженні треба рекомен-дувати:
Заборонити заняття в спортивних секціях
Рекомендувати зміну місця проживання
*Заборонити вживання алергізуючих продуктів харчування
Заборонити саноторне лікування
Дівчинка пубертатного віку протягом останніх трьох років страждає бронхіальною астмою легкий перебіг. У теперішній час - ремісія. Направлена для проведення специфічної імунотерапії. Що доцільно рекомендувати дитині?
Преднізолон
*Інтал, тайлед
Антигістамінні препарати
Гістаглобулін, алергоглобулін
Глюконат кальцію
У дитини з БА напади задухи 3-4 рази на місяць, нічні напади 2-3 рази в тиждень, добові коливання ПСВ 20-30%, фізичний розвиток не порушений. Який перебіг хвороби ви припускаєте?
Легке
Тяжке
*Средньотяжке
Украй важке
Дуже легке
При проведенні пацієнтові 10 років бронхолітичного тесту прохідність дихальних шляхів покращала на 35%. Зворотність бронхіальної обструкції:
*Значна
Незначна
Негативна
Сумнівна
Результат недостовірний
Хворому 6 років з средньотяжкою течією БА Ви рекомендуєте після гострого нападу астми:
*Проведення базисної терапії з включенням інгаляційних кортикостероїдів
Базисну терапію не проводити
Планове призначення В2-агонистов короткої дії
Планове призначення пролонгованих теофіллінів
Планове призначення пролонгованих В2-агонистов
У дитини, яка користується кишеньковим інгалятором, з'явилися: осипла голосу, кандидоз порожнини рота. Це ускладнення після прийому:
*Інгаляційних кортикостероїдів
Пролонгованих В2-агоністов
Антілейкотрієнових препаратів
Кромогліката натрію
Теофіллінів
Дитині 7 років з важким нападом БА, неефективністю бронхолітичної терапії в перебігу 2 годин, яка проживая в несприятливих побутових умовах, показано:
*Госпіталізація до стаціонару
Підсилити бронхолітичну терапію під контролем пікфлоуметрії і батьків
Підключить інгаляційні стероїди
Введення препаратів еуфілліну в/в
Назначення атровенту

Хлопчик 9 років скаржиться на періодично виникаючі приступи утрудненого свистячого дихання, сухого кашлю при контакті з кішкою. Такий стан має розвиток 2-3 рази на рік, триває від декількох хвилин до 1,5-2 годин. Напад проходить самостійно. Який ступінь тяжкості бронхіальної астми у дитини.
*1 ступінь
2 ступінь
3 ступінь
4 ступінь
0 ступінь
Дитина хворіє на бронхіальну астму. У ночі на тлі ГРВІ у дитини виник напад дихавиці. Які медикаменти є препаратамі першого вибору для зняття нападу?
*Бета-2 агоністи
Муколітики
Антибіотики
Кортикостероїди
Антигістаминні
4-річний хлопчик страждає на бронхіальну астму, атопічну форму, важкий персистуючий перебіг, період загострення.ПСВ 50% Який найраціональніший варіант терапії?
Кортикостероїди (топічні) + b2-агоністи короткої дії (за потребою)
Кортикостероїди (топічні)
*Кортикостероїди (системні) + b2-агоністи короткої дії, теофіллин внутрішньовенно
b2-агоніст пролонгований
Кортикостероїди в табетках
У 13-річної дитини нечасті напади ядухи ( до 8 разів на рік), які знімаються інгаляційними бронхолітичними препаратами. Встановлено діагноз – бронхіальна астма, легкий перебіг. Які препарати слід призначити в якості тривалої базисної терапії
Еуфіллін
Інгаляційні кортикостероїди
Антигістамінні препарати
Бронхолітики
*кромони
Дитина 7 років хворіє на бронхіальну астму. Діагнастовано напад ядухи. З який препаратів ви почнете лікування?
*Інгаляційні адреноміметики
Преднізолон внутрішньо
Еуфіллін внутрішньо
Антибіотики
Антигістамінні препарати
Дитина 3 років хворіє на бронхіальну астму. Яке обстеження необхідно провести для встановлення етіологічного чинника хвороби?
Біопсію шкіри
Рівень циркулюючих імунних комплексів
*Алергологічні тести
Рівень еозінофілії
Обстеження на гельмінти
У дитини 10 років після контакту з кішкою виник напад утрудненого свистячого дихання, здуття грудної клітини, сухий кашель. Скільки інгаляцій сальбутамолу можна вжити протягом першої години розвитку цього стану?
Від 1 до 4
Від 1 до 2
Одну
Дві
*Три
У дівчинки 14 років після прогулянки у парку виник напад утрудненого свистячого дихання, здуття грудної клітини, сухий кашель. Який препарат недоцільно використовувати для надання допомоги дитині?
Сальбутамол
Фенотерол
*Інтал
Беродуал
Комбівент
Дитина 7 років знаходиться у відділенні інтенсивної терапії першу добу з приводу астматичного статусу. Який препарат недоцільно використовувати для надання невідкладної допомоги дитині?
Сальбутамол
Еуфіллін
Беродуал
Преднізолон
*Фліксотид
Хлопчик 4 років страждає на бронхіальну астму. На тлі ГРВІ виник напад ядухи, ефект від призначення інгаляційних бронхолітиків незадовільний. Яка одноразова доза еуфілліну для внутрішньовенного капельного введення може бути використана для надання допомоги дитині?
1 – 2 мг/кг
2 – 3 мг/кг
3 – 4 мг/кг
*4 – 5 мг/кг
7 – 10 мг/кг
У 6-річної дівчинки з бронхіальною астмою I-шого ступеню тяжкості після перенесеної ГРВІ, під час фізичного навантаження з’являється нечастий кашель, експіраторна задишка. Показники пікфлуометрії зменшились на 20 %. Обгрунтуйте, якому препарату Ви віддасте перевагу для попередження нападу астми навантаження ?
Адреналін
Вентолін
Задитен
Алупент
*Серевент
Хлопчик 12 років скаржиться на сухий кашель, задишку. Хворіє протягом одного року. Напади задухи короткочасні, 1-2 рази за місяць. Об'єктивно: дитина неспокійна, шкіра бліда, ціаноз носогубного трикутника, задишка експіраторного типу, ЧД 48 за хвилину. Над легенями перкуторний звук з коробочним відтінком, аускультативно дихання послаблене, сухі свистячі хрипи з обох боків. Об'єм форсованого видиху (ОФВ) 80 % від належного. Обгрунтуйте необхідний препарат
*Сальбутамол
Преднізолон
Еуфілін
Супрастин
Індометацин
Визначить дози топічних стероїдів в перерахунку на беклометазона діпропіонат, які використовуються в лікуванні дітей з бронхіальною астмою при середньоважкому її плині.
100 - 200 мкг
200 – 400 мкг
*400 – 600 мкг
600 – 800 мкг
більше 800 мкг
До приймального відділення доставлено хлопчика 12 років, хворого на важку бронхіальну астму, у якого протягом 36 годин не купується напад задухи, не зважаючи на шестикратне застосування сальбутамолу. Що треба провести дитині поряд з оксигенотерапією?
Інгаляцію сальбутамолу
Інгаляцію гормонів І
нфузію теофіліну
*Інфузію гормонів
інгаляцію фізіолог. розчину
У 5-річного хлопчика після гри з кішкою через півгодини з’явилось свербіння шкіри, набряк та ділянки висипу з локалізацією на обличчі, верхніх кінцівках, груді, животі, спині, почав наростати набряк губ, язика, утруднення дихання. Призначення препаратів якої групи буде найбільш ефективним у даному випадку.
Антигістамінні препарати
Симпатоміметики. .
*Кортикостероїди
Симпатолітики
Холінолітики.
У хворого розвинулася клінічна картина анафілактичного шоку на введення алергенів кліщів домашнього пилу під час алергообстеження. Ваша тактика надання невідкладної допомоги.
*Адреналін, пеніцілліназа, глюкокортикоїди, антигістамінні препарати
Адреналін, антигістамінні препарати.
Антигістамінні препарати.
Пеніцілліназа.
Глюкокортикоїди, антигістамінні препарати
Дитина 9 р. хворіє протягом двох років на бронхіальну астму, атопічну форму, з важким перебігом. Отримувала фліксотид інгаляційно протягом 2 міс. Раптово припинено приймання препарату. При надходженні до стаціонару скаржиться на задишку, відчуття стиснення у грудях, малопродуктивний кашель. Вдома приймала сальбутамол інгаляційно 6 разів на добу. Через добу у дитини розвинувся асматичний стан. Який препарат слід призначити першочергово?
*Розчин преднізолону внутрішньовенно
Розчин еуфіліну внутрішньовенно
Зволожений кисень інгаляційно.
Розчин амброксолу внутрішньовенно
Розчин гідрокарбонату натрію внутрішньовенно
Дівчинка, 12 років, страждає на бронхіальну астму протягом 5 років. Отримує інгаляціїні глюкокортикоїди. Хвороба загострилася 3 доби тому. Протягом останьої ночі 10 разів користувалася “Вентолін”. Об’єктивно: стан тяжкий, шкірні покрови бліді, акроціаноз, значна експіраторна задишка, сухий постійний кашель. Грудна клітка здута, дихання послаблене, незначні сухі хрипи. ПШВ провести неможливо. Оберіть оптимальну терапію.
*Еуфілін в/в, 2,4\% р-н, 6 мг/кг + преднізолон в/в,2 мг/кг
Еуфілін в/в, 2,4\% р-н, 6 мг/кг + 2-агоністи.
Штучна вентіляція легенів.
Еуфілін 2,4 \%р-н 2 – 4мг/кг в/в і6 мг/кг в/м.
Адреналін п/ш, 0,1\% р-н, 0,01 мг/кг + еуфілін в/м, 2,4\% р-н, 2 –6 мг/кг
У хлопчика 10 років бронхіальна астма, атопічна форма, легкий перебіг, персистуючий перебіг, період загострення. Який варіант терапії найбільш раціональний?
*Кромоглікат + b-2-агоністи короткої дії (на вимогу)
Кортикостероїди (інгаляційні)
Кортикостероїди (інгаляційні) + b-2-агоністи короткої дії (на вимогу)
b-2-агоніст пролонгований
Кортикостероїд в таблетках
Дівчинка пубертатного віку протягом останніх трьох років страждає бронхіальною астмою легкий перебіг. У теперішній час - ремісія. Скерована для проведення специфічної імунотерапії. Що доцільне рекомендувати дитині?
Преднізолон
*Інтал, тайлед
Антигістамінні препарати
Гістаглобулін, алергоглобулін
Глюконат кальцію
Дівчинка пубертатного віку протягом останніх трьох років страждає бронхіальною астмою середньої тяжкості. На сьогодні - ремісія. Направлена для проведення специфічної імунотерапії. Що доцільно рекомендувати дитині?
Преднізолон
*Фликсотид
Антигістамінні препарати
Гістаглобулін, алергоглобулін
Глюконат кальцію
У дитини з БА напади задухи 3-4 рази на місяць, нічні напади 2-3 рази в тиждень, добові коливання ПСВ 20-30%, фізичний розвиток не порушений. Який перебіг хвороби ви припускаєте?
Легке
Тяжке
*Среднєтяжке
Украй важке
Дуже легке
При проведенні пацієнтові 10 років бронхолітичного тесту прохідність дихальних шляхів покращала на 35%. Оборотність бронхіальної обструкції:
*Значина
Незначна
Негативна
Сумнівна
Результат недостовірний
Хворому 6 років з среднетяжкою течією БА Ви рекомендуєте після гострого нападу астму:
*Проведення базисної терапії з включенням інгаляційних кортикостероїдів
Базисну терапію не проводити
Планове призначення В2-агонистов короткої дії
Планове призначення пролонгованих теофіллінів
Планове призначення пролонгованих В2-агоністів
У дитини, яка користується кишеньковим інгалятором, з'явилися: осиплість голосу, кандидоз порожнини рота. Це ускладнення після прийому:
* Інгаляційних кортикостероїдів
Пролонгованих В2-агоністів
Антілейкотрієнових препаратів
Кромогліката натрію
Теофіллінів
Дитині 7 років з важким нападом БА, неефективністю бронхолітичної терапії в перебігу 2 годин, яка прожива в несприятливих побутових умовах, показано:
*Госпитализация у стаціонар
Підсилити бронхолітичну терапію під контролем пікфлоуметрії і батьків
Підключить інгаляційні стероїди
Введення препаратів еуфілліну в/в
Призначення атровенту


Вар2
Тести для визначення вихідного рівня знань:
Флютиказона пропіонат – це:
*Інгаляційний глюкокортикостероїд
Прологнгований В2-агоніст
М-холінолітик
Антибактеріальні препарати
Антилейкотриєнові препарати
Для купірування нападу БА необхідно використовувати:
Інгаляційний кортикостероїд «Фліксотид»
*В2-агоніст короткої дії «Сальбутамол»
Пролонгований теофіллін «Теопек»
Эуфіллін 24% в/м
Пролонгований В-агоніст «Серевент»
Для профілактики місцевих ускладнень кортикостероїдної терапії необхідно використовувати:
*Спейсер
Спінхалер
Небулайзер
УЗ-інгалятор
Паровий інгалятор
У дитини, яка користується кишеньковим інгалятором, з’явилися: хриплий голос, кандидоз порожнини рота. Це ускладнення після прийому:
*Інгаляційних кортикостероїдів
Пролонгованих В2-агоністів
Антилейкотриєнових препаратів
Кромоглікату натрія
Теофіллінів
У дитини 1 року при призначенні інгаляційних кортикостероїдів Ви порекомендуєте обов’язково використовувати:
*Бебіхалер
Інгалятор типу «Ізі-бриз»
Спейсер
Спінхалер
Паровий інгалятор
У дитини 5 років із тяжким нападом БА для інгаляційного введення препаратів з бронхолітичним ефектом Ви використаєте:
Спейсер
*Небулайзер
Кишеньковий інгалятор типу pMDI
Апарат ШВЛ
Паровий інгалятор
При приступі БА не треба використовувати все, окрім:
Антигістаминні препарати
Препарати кальцію
Гірчишники, банки
Седативні препарати
*В2-агоністи короткої дії
Побічні ефекти В2- агоністів короткої дії все, окрім:
Тремора скелетних м’язів
Збуждення, занепокоєння, підвищення рухової активності
Сердцебиття
Запаморочення
*Болі у м’язах
Удітей висока доза беклометазону становить:
*Більше 600 мкг
Менше 400 мкг
Більше 1000 мкг
Більше 2000 мкг
Більше 200 мкг
Здатністю стабілізувати мембрани мастоцитів володіють, окрім:
Кромоглікату натрія
*Фенотерол
Недокроміл натрія
Тайлед
Інтал
До базисної терапії БА відноситься все, окрім:
Недокроміл натрія
Специфічна вакцинація алергенами
Інгаляційнй стероїди
*Препарати теофілліна
Системні стероїди
Терапевтичний ефект інгаляційних стероїдів развивається через:
1-3 годину
*10-14 діб
10-15 хвилин
30 сек
1-2 години
Дитині 7 років із тяжким нападом БА, неефективністю бронхолітичної терапії протягом 2 годин, яка мешкає у несприятливих побутових умовах, показано:
* Госпітализація до стаціонару
Посилити бронхолітичну терапію під контролем пікфлоуметрії і батьків
Підключити інгаляційні стероїди
Введення препаратів теофілліну в/в
Призначення атровенту
Оберіть стартовий препарат для купірування першого легкого нападу ядухи у дитини 10 років:
А. *В2-агоніст короткої дії «Сальбутамол» інгаляціно
B. Преднізолон в/м
C. Еуфіллін 2,4% р-н в/в
D. Інгаляційний глюкокортикостероїд «Фліксотид»
E. «Теопек»
«Серевент» (сальметерол) – це:
Інгаляційний кортикостероїд
В2-агоніст короткої дії
*В2 –агоніст пролонгованої дії
Препарат теофілліну
Антибактеріальний препарат
До інгаляційних стероїдів відносяться всі, окрім:
Беклометазон
Флютиказону пропіонат
Будезонід
*Фенотерол
Тріамцінолон
Базисна терапія обирається з урахуванням:
*Ступеню тяжкості перебігу
Тяжкості періоду нападів
Епізодичності нічних симптомів
Вік хворого
ПШВ в періоді загострення
Оцінити ефективність кромогліката натрію можна через:
20 хвилин
*4-6 тижнів
7-10 діб
30 сек
1-2 тижні.
«Синдром рикошету» - це:
*Посилення бронхоспазму при передозуванні В2-агоністів короткої дії
Покращення бронхіальної прохідності при лікуванні муколітичиими препаратами
Зниження показників ПШВ вранці
Погіршення показників бронхіальної прохідності після відміни стероїдів
Розкид добових показників ПШВ більше 20%
Перевжний шлях введення препаратів при проведенні базисної терапії БА:
в/в
*Інгаляційно
Перорально
в/м
Через небулайзер
Хворому 6 років із середньоважким перебігом БА Ви рекомендуєте:
*Проведення базисної терапії з включенням інгаляційних кортикостероїдів
Базисну терапію не проводити
Планове призначення В2-агоністів короткої дії
Планове призначення пролонгованих теофіллінів
Планове призначення пролонгованих в2-агоністів

Вар 2
Підсумковий тестовий контроль:

Дівчинка пубертатного віку протягом останніх трьох років страждає бронхіальною астмою легкий перебіг. У теперішній час - ремісія. Направлена для проведення специфічної імунотерапії. Що доцільне рекомендувати дитині?
Преднізолон
*Інтал, тайлед
Антигістамінні препарати
Гістаглобулін, алергоглобулін
Глюконат кальцію
Хлопчик 4 років страждає на бронхіальну астму. На тлі ГРВІ виник напад ядухи, ефект від призначення інгаляційних бронхолітиків незадовільний. Яка одноразова доза еуфіліну для внутрішньовенного капельного введення може бути використана для надання допомоги дитині?
1 – 2 мг/кг
2 – 3 мг/кг
3 – 4 мг/кг
*4 – 5 мг/кг
7 – 10 мг/кг
У 6-річної дівчинки з бронхіальною астмою I-шого ступеню тяжкості після перенесеної ГРВІ, під час фізичного навантаження з’являється нечастий кашель, експіраторна задишка. Показники пікфлуометрії зменшились на 20 %. Обгрунтуйте, якому препарату Ви віддасте перевагу для попередження приступу астми навантаження ?
Адреналін
Вентолін
Задитен
Алупент
*Серевент
Хлопчик 12 років скаржиться на сухий кашель, задишку. Хворіє протягом одного року. Напади задухи короткочасні, 1-2 рази за місяць. Об'єктивно: дитина неспокійна, шкіра бліда, ціаноз носогубного трикутника, задишка експіраторного типу, ЧД 48 за хвилину. Над легенями перкуторний звук з коробочним відтінком, аускультативно дихання послаблене, сухі свистячі хрипи з обох боків. Об'єм форсованого видиху (ОФВ) 80 % від належного. Обгрунтуйте необхідний препарат
*Сальбутамол
Преднізолон
Еуфілін
Супрастин
Індометацин
Дівчинка пубертатного віку протягом останніх трьох років страждає на бронхіальну астму середньої тяжкості. На сьогодні - ремісія. Направлена для проведення специфічної імунотерапії. Що доцільно рекомендувати дитині?
Преднізолон
*Фликсотид
Антигістамінні препарати
Гістаглобулін, алергоглобулін
Глюконат кальцію
У дитини з БА напади задухи 3-4 рази на місяць, нічні напади 2-3 рази в тиждень, добові коливання ПСВ 20-30%, фізичний розвиток не порушений. Який перебіг хвороби ви припускаєте?
Легке
Тяжке
*Средньотяжке
Украй важке
Дуже легке
При проведенні пацієнтові 10 років бронхолітичного тесту прохідність дихальних шляхів покращала на 35%. Оборотність бронхіальної обструкції:
*Значна
Незначна
Негативна
Сумнівна
Результат недостовірний
Хворому 6 років з средньотяжкою течією БА Ви рекомендуєте після гострого нападу астми:
*Проведення базисної терапії з включенням інгаляційних кортикостероїдів
Базисну терапію не проводити
Планове призначення В2-агонистов короткої дії
Планове призначення пролонгованих теофіллінів
Планове призначення пролонгованих В2-агонистов
У дитини, що користується кишеньковим інгалятором, з'явилися: осиплість голосу, кандидоз порожнини рота. Це ускладнення після прийому:
* Інгаляційних кортикостероїдів
Пролонгованих В2-агонистів
Антілейкотрієнових препаратів
Кромогліката натрію
Теофіллінов
Дитині 7 років з важким нападом БА, неефективністю бронхолітичної терапії в перебігу 2 годин, яка проживає в несприятливих побутових умовах, показано:
*Госпіталізация до стаціонару
Підсилити бронхолітичну терапію під контролем пікфлоуметрії і батьків
Додати інгаляційні стероїди
Введення препаратів еуфілліну в/в
Призначення атровенту

Хлопчик 9 років скаржиться на періодично виникаючі приступи утрудненого свистячого дихання, сухого кашлю при контакті з кішкою. Такий стан має розвиток 2-3 рази на рік, триває від декількох хвилин до 1,5-2 годин. Приступ проходить самостійно. Який ступінь тяжкості бронхіальної астми у дитини.
*1 ступінь
2 ступінь
3 ступінь
4 ступінь
0 ступінь
Дитина хворіє на бронхіальну астму. У ночі на тлі ГРВІ у дитини виник напад дихавиці. Які медикаменти є препаратамі першого вибору для зняття нападу?
*Бета-2 агоністи
Муколітики
Антибіотики
Кортикостероїди
Антигістаминні
4-річний хлопчик страждає на бронхіальну астму, атопічну форму, важкий персистуючий перебіг, період загострення.ПСВ 50% Який найраціональніший варіант терапії?
Кортикостероїди (топічні) + b2-агоністи короткої дії (за потребою)
Кортикостероїди (топічні)
*Кортикостероїди (системні) + b2-агонисти короткої дії , теофіллин внутрішньовенно
b2-агоніст пролонгований
Кортикостероїди в табетках
У 13-річної дитини нечасті напади ядухи ( до 8 разів на рік), які знімаються інгаляційними бронхолітичними препаратами. Встановлено діагноз – бронхіальна астма, легкий перебіг. Які препарати слід призначити в якості тривалої базисної терапії
Еуфілін
Інгаляційні кортикостероїди
Антигістамінні препарати
Бронхолітики
*кромони
Дитина 7 років хворіє на бронхіальну астму. Діагнастовано напад ядухи. З яких препаратів ви почнете лікування?
*Інгаляційні адреноміметики
Преднізолон внутрішньо
Еуфілін внутрішньо
Антибіотики
Антигістамінні препарати
Дитина 3 років хворіє на бронхіальну астму. Яке обстеження необхідно провести для встановлення етіологічного чинника хвороби?
Біопсію шкіри
Рівень циркулюючих імунних комплексів
*Алергологічні тести
Рівень еозінофілії
Обстеження на гельмінти
У дитини 10 років після контакту з кішкою виник напад утрудненого свистячого дихання, здуття грудної клітини, сухий кашель. Скільки інгаляцій сальбутамолу можна вжити протягом першої години розвитку цього стану?
Від 1 до 4
Від 1 до 2
Одну
Дві
*Три
У дівчинки 14 років після прогулянки у парку виник напад утрудненого свистячого дихання, здуття грудної клітини, сухий кашель. Який препарат недоцільно використовувати для надання допомоги дитині?
Сальбутамол
Фенотерол
*Інтал
Беродуал
Комбівент
Дитина 7 років знаходиться у відділенні інтенсивної терапії першу добу з приводу астматичного статусу. Який препарат недоцільно використовувати для надання невідкладної допомоги дитині?
Сальбутамол
Еуфілін
Беродуал
Преднізолон
*Фліксотид
Визначити дози топічних стероїдів в перерахунку на беклометазона діпропіонат, які використовуються в лікуванні дітей з бронхіальною астмою при середньоважкому її плині.
100 - 200 мкг
200 – 400 мкг
*400 – 600 мкг
600 – 800 мкг
більше 800 мкг
До приймального відділення доставлено хлопчика 12 років, хворого на важку бронхіальну астму, у якого протягом 36 годин не купується приступ задухи, не зважаючи на шестикратне застосування сальбутамолу. Що треба провести дитині поряд з оксигенотерапією?
Інгаляцію сальбутамолу
Інгаляцію гормонів І
Інфузію теофіліну
*Інфузію гормонів
інгаляцію фізіолого розчину
У 5 - річного хлопчика після гри з кішкою через півгодини з’явилось свербіння шкіри, набряк та ділянки висипу з локалізацією на обличчі, верхніх кінцівках, груді, животі, спині, почав наростати набряк губ, язика, утруднення дихання. Призначення препаратів якої групи буде найбільш ефективним у даному випадку.
Антигістамінні препарати
Симпатоміметики. .
*Кортикостероїд
Симпатолітики
Холінолітики.
У хворого розвинулася клінічна картина анафілактичного шоку на введення алергенів кліщів домашнього пилу під час алергообстеження. Ваша тактика надання невідкладної допомоги.
*Адреналін, пеніцілліназа, глюкокортикоїди, антигістамінні препарати
Адреналін, антигістамінні препарати.
Антигістамінні препарати.
Пеніцілліназа.
Глюкокортикоїди, антигістамінні препарати
Дитина 9 р. хворіє протягом двох років на бронхіальну астму, атопічну форму, з важким перебігом. Отримувала фліксотид інгаляційно протягом 2 міс Раптово припинено приймання препарату. При надходженні до стаціонару скаржиться на задишку, відчуття стиснення у грудях, малопродуктивний кашель. Вдома приймала сальбутамол інгаляційно 6 разів на добу. Через добу у дитини розвинувся асматичний стан. Який препарат слід призначити першочергово?
*Розчин преднізолону внутрішньовенно
Розчин еуфіліну внутрішньовенно
Зволожений кисень інгаляційно.
Розчин амброксолу внутрішньовенно
Розчин гідрокарбонату натрію внутрішньовенно
Дівчинка, 12 років, страждає на бронхіальну астму протягом 5 років. Отримує інгаляціїні глюкокортикоїди. Хвороба загострилася 3 доби тому. Протягом останьої ночі 10 разів користувалася “Вентолін”. Об’єктивно: стан тяжкий, шкірні покрови бліді, акроціаноз, значна експіраторна задишка, сухий постійний кашель. Грудна клітка вздута, дихання послаблене, незначні сухі хрипи. ПШВ провести неможливо. Оберіть оптимальну терапію.
*Еуфілін в/в, 2,4% р-н, 6 мг/кг + преднізолон в/в,2 мг/кг
Еуфілін в/в, 2,4% р-н, 6 мг/кг + 2-агоністи.
Штучна вентіляція легенів.
Еуфілін 2,4%р-н 2 – 4мг/кг в/в і6 мг/кг в/м.
Адреналін п/ш, 0,1% р-н, 0,01 мг/кг + еуфілін в/м, 2,4% р-н, 2 –6 мг/кг
У хлопчика 10 років бронхіальна астма, атопічна форма, легкий перебіг, персистуючий перебіг, період загострення. Який варіант терапії найбільш раціональний?
*Кромоглікат + b-2-агонисти короткої дії (на вимогу)
Кортикостероїди (інгаляційні)
Кортикостероїди (інгаляційні) + b-2-агонисти короткої дії (на вимогу)
b-2-агонист пролонгований
Кортикостероїд в таблетках
Дівчинка пубертатного віку протягом останніх трьох років страждає бронхіальною астмою легкий перебіг. У теперішній час - ремісія. Направлена для проведення специфічної імунотерапії. Що доцільне рекомендувати дитині?
Преднізолон
*Інтал, тайлед
Антигістамінні препарати
Гистаглобулін, аллергоглобулін
Глюконат кальцію
Дівчинка пубертатного віку протягом останніх трьох років страждає бронхіальною астмою середньої тяжкості. У сьогодення - ремісія. Направлена для проведення специфічної імунотерапії. Що доцільно рекомендувати дитині?
Преднізолон
*Фликсотид
Антигістамінні препарати
Гістаглобулін, алергоглобулін
Глюконат кальцію
У дитини з БА напади задухи 3-4 рази на місяць, нічні напади 2-3 рази в тиждень, добові коливання ПСВ 20-30%, фізичний розвиток не порушений. Який перебіг хвороби ви припускаєте?
Легке
Тяжке
*Средньотяжке
Украй важке
Дуже легке
При проведенні пацієнтові 10 років бронхолітичного тесту прохідність дихальних шляхів покращала на 35%. Оборотність бронхіальної обструкції:
*Значна
Незначна
Негативна
Сумнівна
Результат недостовірний
Хворому 6 років з средньотяжким перебігом БА Ви рекомендуєте після гострого нападу астми:
*Проведення базисної терапії з включенням інгаляційних кортикостероїдів
Базисну терапію не проводити
Планове призначення В2-агонистов короткої дії
Планове призначення пролонгованих теофіллінів
Планове призначення пролонгованих В2-агонистов
У дитини, яка користується кишеньковим інгалятором, з'явилися: осиплість голосу, кандидоз порожнини рота. Це ускладнення після прийому:
* Інгаляційних кортикостероїдів
Пролонгованих В2-агонистов
Антілейкотрієнових препаратів
Кромогліката натрію
Теофіллінів
Дитині 7 років з важким нападом БА, неефективністю бронхолітичної терапії в перебігу 2 годин, яка живе в несприятливих побутових умовах, показано:
*.Госпіталізація до стаціонару
Підсилити бронхолітичну терапію під контролем пікфлоуметрії і батьків
Подключить інгаляційні стероїди
Введення препаратів еуфілліну в/в
Призначення атровенту








ЛІТЕРАТУРА
Навчальна (основна і додаткова)
Основна:
1.Лекции
2.Лечение и профилактика бронхиальной астмы: глобальная стратегия. Практическое руководство для организаторов здравоохранения и медицинских работников. Киев «Морион» 2000 г.
3.Неотложная терапия бронхиальной астмы у детей. Пособие для врачей.
Москва. 1999г.
4.Российский медицинский журнал. Приложение «Бронхиальная астма у детей». Том 6, №2, май, 1998г.
5. Бронхиальная астма: вопросы и ответы. Ю.М. Мостовой. Киев 2000г.
Копылев И.Д. Аллергические заболевания легких. В кн.: Болезни органов дыхания. Под ред. Н.Р. Палеева. М. Медицина, 2000, стр. 473 – 491.
6. Финк Д.Н. Гиперчувствительный пневмонит. В кн.: Аллергические болезни. Диагностика и личение (пер. с англ.). Под ред. Р. Паттерсона, Л.К. Циммера, П.А. Гринбергера. М. ГЭОТАР, Медицина, 2000, с. 574 – 584.
Бронхіальна астма у дітей \ О.І. Ласиця, С.М. Недельська


Додаткова:
Медицина дитинства / За ред. Мощича П.С. – К.: Здоров’я, 1998. – Т. 3, – С.263-269.
Детские болезни / под ред. Шабалов
Педиатрия. Национальное руководство в 2-х томах.М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009, гл.75,
с. 95-118 .
Наукова.
Богорад А.Е., Костюченко М.В., Сорокина Е.В. и др. Острый гиперсенситивний пневмонит (алерический альвеолит). Рос. вестник перинат. и педиатрии, 2002, №6, стр. 27 – 33.
Нестеренко В.Н., Каганов С.Ю. Аллергическая пневмония у дитей. В кн.: Пневмонія у детей. Под. ред. Каганова С.Ю., Вельтищева Ю.Е. М. Медицина, 1995, с. 257 – 269.
Нестеренко В.Н. Бронхиальная астма и экзогенный аллергический альвеолит. В кн.: Бронхиальная астма у детей. Под. ред. С.Ю. Каганова. М. Медицина, 1999, с. 263 – 276.
Рачинский С.В. Альвеолиты и диффузные фиброзирующие процессы в легких. В кн.: Болезни органов дыхания. Под ред. С.В Рачинского, В.К. Таточенко. М. Медицина, 1987, с. 351 – 362.
Регеда М.С. Екзогенний алергічний альвеоліт.”Сполом”, Львів, 2001, с. 165.
Denis M., Bisson D. Antigen-induced alveolitis cytokine production in a mouse model. Inflammation, 1995; 19; 157 – 177.
Grech M., Vella C., Lenicker H. Pigeon breeder’s lung in childhood: varied clinical picture at presentation. Pediat. Pulmonol., 2000; 30:2; 145 – 148.
Griffits M.H. Extrinsic allergic alveolitis. Jn: Oxford textbook.
Gudmundsson G., Hunninghake G. Interferon gamma is necessary for the expression of hypersensitivity pneumonitis. J. Clin. Invtst. 1997, 99, 2386 – 2390.
Olesen H.V., Theller T., Moller G.S. Childhood hypersensitivity pneumonitis probably caused by cat hair. Acta Paediatr. 1998, 87: 7: 811 – 813.
Patel A.M., Ryu G.H., Reed C.E. Hypersensitivity pneumonitis: Current concepts and future questions. J. Allergy Clin. Immunol, 2001: 108:5: 661 – 670.
Schuyler M., Cormier G. The diagnosis of hypersensitivity pneumonitis. Chest 1997: 111: 534 – 536.
Wahlstrom G., Berlin M., Lundgren R., Olerup O. et al. Lung and blood T-cell receptor repertoire in extrinsic allergic alveolitis. Eur. Res. J. 1997; 10: 772 – 779.

Методична.
Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки і проведення навчальних занять в медичних ВУЗах: Методичний посібник. – Київ, 2004. – 80с.
Наказ МОЗ України № від
3. Аллергология 2006 / метод рекомендации под ред Р.М. Хаитова, Н.И. Ильиной. – «ГЭОТАР-Медиа», Москва, 2006. – С. 72-1004.








13PAGE 15


13PAGE 141715


13PAGE 15


13PAGE 143715
































Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 6 Заголовок 8 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 1363303
    Размер файла: 620 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий