posibnik_evchuk


Мурованокуриловецький дошкільний навчальний
заклад ясла-садок №2 «Сонечко»








Організація
ігрової діяльності
в дошкільних навчальних закладах
(методичні рекомендації)








Підготувала:
Євчук К.Е. – вихователь-методист ДНЗ №2 смт.Муровані Курилівці





2012 рік









Посібник містить теоретичний та практичний матеріал для використання в роботі вихователями дошкільних закладів. Подано примірний перелік дидактичних ігор для розвитку мовленнєвих, пізнавальних здібностей дошкільників, циклограму рухливих ігор, умови для створення розвивально-ігрового середовища.




















ЗМІСТ


І. Вступ4-5

ІІ. Різновиди ігрової діяльності дошкільника
Сюжетно-рольові ігри5-8
Театралізовані ігри.8-10
Конструкторські ігри.10-11
Дидактичні ігри......................11-14
Рухливі ігри........................14-17
ІІІ. Роль вихователя у розвитку ігрової діяльності дітей..17-19
ІV.Організація ігрової діяльності19-21
V.Примірна циклограма рухливих ігор..........................21-22

VI. Дидактичні ігри для розвитку мовленнєвої компетенції23-31

VІІ. Дидактичні ігри для розвитку пізнавальних інтересів..32-46

VІІІ.Структура предметно-ігрового середовища .47-55

ІХ. Використані джерела.56



















У народі кажуть:
«Де гра – там і радість»

Діти всіх народів світу мають спільну характерну рису – вроджений потяг до гри. Переоцінити її значення в життя дитини важко. А уявити дитинство без неї взагалі не можливо.
Хочеш бути здоровим – грайся,
Хочеш бути розумним – грайся,
Хочеш бути щасливим – грайся! – так стверджує народна мудрість.
Гра – це «чарівна скринька», за допомогою якої можна навчити малюка читати, писати і, головне, - мислити, спостерігати, доводити, розуміти.ю творити.
Виявляючи цікавість до світу дорослих, але не маючи можливості включитись до нього, дошкільник моделює цей світ у грі. Ця діяльність є соціальною за своїм походженням і змістом, вона виникає в ході ускладнення досвіду людства, його виробничих та культурних взаємин і відображає суспільні зміни. Сюжет та ролі в грі діти запозичують у суспільстві.
У Базовій Програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» окреслені основні шляхи реформування національної освіти, що передбачають впровадження нових підходів виховних систем, форм і методів виховання, що відповідали б потребам розвитку особистості, сприяли розкриттю її талантів, духовно-емоційних, розумових і фізичних здібностей, починаючи з раннього дитинства
Гра - провідна діяльність дошкільнят, в якій вони виконують ролі дорослих, відтворюючи в уявних ситуаціях їх життя, працю та стосунки
Гра - це діяльність, у якій дитина спочатку емоційно, а потім інтелектуально засвоює всю систему людських взаємин.
Гра посідає чільне місце в системі фізичного, морального, трудового та естетичного виховання дошкільнят. Вона активізує дитину, сприяє підвищенню її життєвого тонусу, задовольняє особисті інтереси та соціальні потреби. Завдання і зміст ігрової діяльності визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні - освітня лінія «Гра дитини», чинними програмами розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку «Я у Світі» (Сфера «Культура»- субсфера «Світ гри»), «Дитина» («Граючись – зростаємо»), «Впевнений старт» («Ігрова діяльність»).
Важливе значення гри полягає в тому, що діти в невимушеній формі, відтворюючи світ дорослих, засвоюють моральні норми, отримують уявлення про професійні та сімейні ролі. Гра забезпечує розвиток у дошкільників рухових, розумових та мовленнєвих навичок. Діти, відображаючи в грі різні сторони життя та особливості діяльності дорослих, поповнюють і уточнюють свої знання про навколишній світ, вчаться співпереживати і відрізняти вимисел від реальності.
Умовно виділяють два класи ігор:
Ігри з ініціативи дітей(творчі);
Ігри з ініціативи дорослого з готовими правилами(дидактичні, рухливі).

Творчі ігри становлять найбільш насичену типову групу ігор дошкільнят. Творчими їх називають тому, що діти самі визначають мету, зміст і правила гри, відображаючи здебільшого навколишнє життя, діяльність та відносини людей.
Творчі ігри, в свою чергу, поділяються на:
Сюжетно-рольові ігри;
Театралізовані ігри;
Ігри-драматизації;
Конструкторські ігри.



Сюжетно-рольові ігри.
Cюжетно-рольова гра – провідна діяльність дошкільників, яка задовольняє вікові потреби дітей та допомагає оволодіти знаннями і вміннями. У грі починається моральний та розумовий розвиток дитини, а головне – становлення особистості.
Відомі два джерела, які живлять дитячі задуми, спонукають реалізувати їх у грі.
Перше – явища і події навколишньої дійсності, які випадково спостерігають діти і які викликають у них інтерес.
Друге – продумана, послідовна організація дорослими доступних, цікавих вражень, що можуть збагачувати зміст гри.
Дошкільне дитинство особливий період розвитку дитини. Саме в цьому віці виникає внутрішнє психічне життя і внутрішня регуляція поведінки. Це внутрішнє життя виявляє себе в здатності діяти в плані загальних понять, в уяві дитини, у довільній поведінці, у змістовному спілкуванні із дорослими та однолітками.
Всі ці найважливіші якості та здібності зароджуються і розвиваються в розмовах із дорослим і не на заняттях із фахівцями, а в сюжетно-рольові грі, в якій діти беруть на себе ролі дорослих людей, і в спеціально створюваних ними ігрових, уявних умовах відтворюють (або моделюють) діяльність дорослих та взаємини між ними
У такій грі найбільше інтенсивно формуються всі психічні якості особливості особистості дитини. Ігрова діяльність впливає на формування довільності поведінки і всіх психічних процесів від елементарних до найскладніших. Виконуючи ігрову роль, дитина підпорядковує цьому завданню всі свої імпульсивні дії. В умовах гри діти краще зосереджуються і більше запам'ятовують, ніж за безпосереднім завданням дорослого. Свідома мета зосередитися, запам'ятати щось, стримати імпульсивний рух -раніше й легше всього виділяється дитиною в грі.
Гра впливає на розумовий розвиток дошкільника. Діючи із предметами-замінниками, дитина починає оперувати в уявному, умовному просторі, Предмет-замінник стає опорою для мислення. Поступово ігрові дії скорочуються, і дитина починає діяти у внутрішньому, розумовому плані. Таким чином, гра сприяє тому, що дитина переходить до мислення в плані образів і уявлень. Крім того, у грі, виконуючи різні ролі, дитина має різні точки зору та починає бачити предмет із різних сторін. Це сприяє розвитку найважливішої розумової здібності людини, що дозволяє уявити інший погляд та іншу точку зору.
Рольова гра має вирішальне значення для розвитку уяви. Ігрові дії відбуваються в уявній ситуації; реальні предмети використовуються як інші, уявні; дитина бере на себе ролі уявних персонажів. Така практика дії в уявному просторі сприяє тому, що діти набувають здатність до творчої уяви.
Спілкування дошкільника з однолітками відбувається здебільшого також у процесі спільної гри. Граючись разом, діти починають брати до уваги бажання та дії іншої дитини, відстоювати свою точку зору, розробляти і реалізовувати спільні плани. Тому гра впливає на розвиток спілкування дітей у цей період.
Величезне значення гри для розвитку психіки та особистості дитини дає підставу вважати, що саме ця діяльність є в дошкільному віці провідною.
Центральним моментом рольової гри є роль, що бере на себе дитина. При цьому вона не просто називає себе ім'ям відповідної дорослої людини («Я космонавт», «Я мама», «Я доктор»), але, що є найголовнішим, діє як доросла людина, роль якої вона взяла на себе і цим нібито ототожнює себе з нею. Саме ігрова роль у концентрованій формі втілює в собі зв'язок дитини зі світом дорослих. Найбільш характерним моментом ролі є те, що вона неможлива без практичної ігрової дії. Роль вершника, лікаря або шофера неможливо виконувати тільки в уяві, без реальних, практичних ігрових дій.
Сюжет гри це та частина дійсності, що відтворюється дітьми в грі (лікарня, родина, війна, магазин тощо). Сюжети ігор відтворюють конкретні умови життя дитини. Вони змінюються залежно від цих конкретних умов разом із розширенням кругозору дитини та її знайомством з навколишнім. Основним джерелом рольових ігор є знайомство дитини із життям і діяльністю дорослих.
Зміст гри це те, що відтворюється дитиною як центральний момент у людських взаєминах. Конкретний характер взаємин між людьми, які діти відтворюють у грі, може бути різним і залежати від взаємин реального дорослого з оточення дитини.
Те, що робить мама зі своєю дочкою, дочка буде відтворювати зі своєю лялькою (або подружкою по грі). Людські взаємини та умови, в яких живе дитина, визначають не тільки сюжети, але, насамперед, зміст дитячих ігор. Таким чином, гра виникає з умов життя дитини і відбиває, відтворює ці умови.

Комплексний метод керівництва ігровою діяльністю передбачає два основних етапи:
1. Виникнення гри на основі вражень дітей у процесі ознайомлення із суспільними явищами, поглиблення і розвиток її за допомогою іграшок та замінників.
2. Активізація педагогічно доцільного змісту ігор – знань, моральних уявлень, творчості, самостійності – за допомогою рольового спілкування вихователя з дітьми, введення правил колективної гри.
Для забезпечення правильної організації та проведення сюжетно-рольової гри, необхідні:
- чіткість та послідовність планування навчально-виховної роботи з керівництва творчими іграми;
- зв’язок між навчанням на заняттях, творчими іграми та працею, спрямованими на задоволення потреби гри;
- складання перспективного планування підготовки сюжетно-рольових ігор на рік;
- конкретизація ігрової ситуації, безпосередньо вихователем у період гри, спираючись на знання та вікові особливості дітей, конкретну ситуацію, досвід, такт, педагогічну майстерність.
Методичні рекомендації до проведення сюжетно-рольових ігор
І. Вимоги до гри:
- кожна дитина повинна вміти виконувати будь-яку роль тієї чи іншої гри (мінятися ролями);
- вживати ввічливі слова – необхідна умова культури спілкування;
- включати в сюжетно-рольові ігри лічбу та вимір, переходячи від конкретних форм до більш абстрактних;
- ігровий матеріал має бути привабливий і розміщений у доступних для дітей місцях.
ІІ. Керівництво вихователя грою:
- знати психологічні та вікові особливості дітей дошкільного віку, індивідуальні – кожної дитини;
- завойовувати довіру у вихованців, розуміти ігрові задуми дітей, їх переживання, вміти встановлювати з ними дружні контакти;
- вміти пробудити у дитини інтерес, цікавість до гри, бажання гратися в колективі однолітків;
- добре знати структуру рольової гри, її чотири компоненти (розподіл ролей, ігрові дії ролей, ігрове застосування предметів та їх умовну заміну іншими предметами, стосунки між гравцями);
- проводити роботу з дітьми по ознайомленню з навколишнім життям, працею дорослих у різних сферах, щоб діти мали певні конкретні знання про навколишню дійсність, які б вони могли використати в грі;
- розвивати в процесі гри у дошкільників творчість, фантазію, уяву, використовуючи різноманітні прийоми: запитання, заохочення, репліку, вказівку, оцінку окремих персонажів, тощо;
- тримати в полі зору всіх учасників гри, а часом самому бути її учасником (з молодшими гратися разом, у старших дошкільників розвивати самостійність, цілеспрямованість, наполегливість);
- сприяти організації дитячого колективу у грі, вихованню дружніх почуттів, позитивних моральних якостей.

Театралізовані ігри
Театралізована діяльність пов’язана зі сприйманням творів театрального мистецтва та відтворенням в ігровій формі набутих уявлень, вражень, почуттів.
Театралізована діяльність є ефективним засобом педагогічного впливу на розвиток особистості дошкільника. Вона передбачає формування в дошкільників умінь «входити в образ» та «утримувати» його впродовж усієї театралізованої діяльності; усвідомлювати мовленнєві та виконавські дії; передавати характерні особливості різних художніх образів; переносити здобуті уявлення в самостійну ігрову діяльність; прищеплювати дітям інтерес до театру як до виду мистецтва.
У розмаїтті засобів впливу на формування особистості дитини дошкільного віку, важливе місце посідає театр. Цей особливий вид мистецтва органічно поєднує у собі художнє слово, драматичну дію, музику, живопис і літературу. Театр допомагає дитині глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає її до самовдосконалення, викликаючи естетичні почуття та емоції, розширює світогляд та мовленнєві здібності.
Під час театралізованої діяльності формуються особистісні моральні якості, долаються недоліки: сором'язливим та невпевненим у собі дітям театр допомагає зняти нервове напруження, подолати сумніви щодо себе, повірити у власні сили, невгамовним - навчитися витримки. Театр - це високий рівень естетичного виховання, позитивного впливу на емоційну сферу дитини, він акумулює життєву мудрість, оптимізм, енергію народу.
Залучати дітей до театрально-ігрової діяльності слід з раннього віку. Це театр іграшок, театр на фланелеграфі, настільний, пальчиковий театри, створені вихователями театри хитунців, павутинок та «топотушок». Прості за змістом казки та розповіді, яскраві, естетично оформлені персонажі та декорації театрів приваблюють малюків, викликають позитивні емоції, сприяють розвитку комунікативних умінь ти навичок. Для старших дошкільнят це вже ігри-драматизації та імпровізації, лялькові вистави за участю самих дітей. Діти з великою радістю переглядають показані дорослими дійства і із задоволенням беруть участь у них.
Адже театр - це завжди свято. Воно об'єднує та згуртовує дітей. Вони вчаться на чужих вчинках аналізувати свою поведінку, розуміти своїх однолітків, старших людей. А педагогам важливо виявити в кожному вихованцеві його здібності, нахили. Проте, аж ніяк не можна поділяти дітей на здібних і нездібних до сценічної діяльності. З ними всіма можна розігрувати будь-який сюжет, бо малі відтворюють сценічне дійство легко, щиро й самобутньо. Недарма К.Станіславський зауважив, що акторам слід вчитися щирості у мистецтві саме у дітей.
Під час театрально-ігрової діяльності дітей розвиваються творчі та інтелектуальні здібності, вдосконалюється координація рухів, жестів, міміки, розвивається виразність мовлення. Дошкільники набувають багатьох корисних практичних умінь та навичок. Вони навчаються працювати з різними театральними ляльками: водити їх, озвучувати, передавати характер персонажа; виражати почуття героїв у міміці та жестах, обігрувати сюжети улюблених казок через гру-драматизацію та різні види театрів.
Театралізовані ігри розігрування в ролях певного літературного твору і відтворення за допомогою виразних засобів (інтонації, міміки, жестів, пози, ходи) конкретних образів. Вони дозволяють звертатися до різних видів художньої діяльності дітей, надають можливості для різноманітних творчих проявів, включають не тільки дії дітей з ляльковими персонажами або власні дії відповідно до ролей, а літературну діяльність (вибір теми, складання або інсценування літературних творів тощо); образотворчу (оформлення костюмів персонажів, малювання декорацій, виготовлення необхідних атрибутів); музичну (виконання знайомих пісеньок від особи персонажів, їх інсценування, наспівування, пританцьовування ). Як бачимо, це досить складний вид дитячої діяльності. Адже театралізована гра вимагає від дітей наявності певних художніх інтересів, достатньо сильних вражень від сприймання художніх творів, певних виконавчих навиків, володіння засобами виразності.
У театралізованій грі яскраво проявляється і розвивається дитяча творчість. В ній дошкільнята одночасно стають і драматургами, і режисерами. І хоча творчість в такій грі спирається на відтворення знайомого матеріалу, дитина вносить в нього своє тлумачення, вигадку, фантазію. Малюки не просто копіюють образи, а ніби комбінують своє уявлення, передають власне ставлення до зображеного, свої почуття, переживання.
У своїй роботі слід дотримуватися основних принципів програми (принципи основні положення, що визначають діяльність педагога, характер пізнавальної діяльності дітей.). А саме:
1. Принцип зв'язку з життям. Використовувати літературні твори, малі фольклорні жанри, казки, зміст яких є відображенням реальної дійсності минулого і сьогодення нашого суспільства, людства взагалі. Добирати сценарії вистав, близькі й зрозумілі дітям, спиратись в роботі з драматизації на вміння і навички, набуті дітьми в процесі життя.
2. Принцип науковості. Будувати роботу художньо-театральної студії з урахуванням особливостей вікової дитячої психології (типів темпераменту, характеру дитини, психічних процесів). Використовувати в роботі багату театральну спадщину М. С. Щепкіна, В. І. Немировича-Данченка, К. С. Станіславського. Давати можливість дітям розуміти й оперувати термінами театральної абетки
3. Принцип систематичності в опануванні знань і навичок. Система занять із дітьми кожної вікової групи з театральної діяльності.
4. Принцип доступності. Добирати обігруваний матеріал згідно з віковими особливостями дітей та Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».
5. Принцип свідомості й активності. Пояснювати дітям причинно-наслідкові зв'язки процесу праці над виставою і кінцевим результатом. Доводити до їхньої свідомості значущість гри кожного з них для інших людей, для колективу. Спонукати дітей до активної взаємодії з педагогом, з іншими дітьми під час підготовки до вистави. Заохочувати прояви творчої ініціативи, самостійності, активності, фантазії.
6. Принцип міцності засвоєння набутих знань умінь і навичок. Систематично повторювати в різних формах, ситуаціях засоби виразності: міміка, жести, рухи, інтонація. Розвивати пам'ять, мислення, розширюємо світогляд.
7. Принцип індивідуального підходу до дітей в умовах колективної роботи. Шукати, виявляти, розвивати обдарованість у дітей у контексті акторських знань, умінь, навичок. Гуманно ставитися до дитини: педагогічно вміло виправляти помилки, коригувати гру, заохочувати, стимулювати правильну поведінку та діяльність.
8. Принцип виховного змісту. Виховний характер змісту сценаріїв вистав, аналіз поведінки героїв, їхніх вчинків; уміння бути чемним у ролі глядача й актора; уболівання за якісно позитивний кінцевий результат роботи з усього колективу, що працює над виставою.
9. Принцип наочності. Шлях дитячого пізнання починати з живого споглядання, пов'язуючи з обов'язковим суттєвим поєднанням. Адже дитина мислить формами, фарбами, відчуттями взагалі. Обов'язково залучати дітей до роботи з естетичного оформлення матеріалу костюмів, декорацій, відеоматеріалу, музичного супроводу, використовувати роль педагога як приклад для наслідування.

Конструкторські ігри

Ці творчі ігри спрямовують увагу дитини на різні види будівництва, сприяють набуттю конструкторських навичок, організації та зближенню діте6й, залученню їх до трудової діяльності. У конструкторських іграх яскраво проявляється інтерес дітей до властивостей предмета і бажання навчитися з ним працювати. Матеріалом для цих ігор можуть бути конструктори різних видів та розмірів, природній матеріал(пісок, глина, шишки), з якого діти створюють різні речі за власним задумом або завданням вихователя. Важливо, щоб педагог допомагав вихованцям здійснити перехід від безцільного нагромадження матеріалу до створення продуманої будівлі.

Ігри з правилами

Такі ігри дають можливість систематично вправляти дітей у виробленні певних навичок, вони дуже важливі для фізичного, розумового розвитку, виховання характеру і волі. Без таких ігор у дитячому садку важко було б проводити навчально-виховну роботу. Ігри з правилами діти засвоюють від дорослих, один від одного. Багато з них передається від покоління до покоління, однак вихователі, обираючи гру, обов’язково мають врахувати вимоги сучасності.
За змістом та способами ведення ігри з правилами поділяють на дві групи: дидактичні та рухливі.

Дидактичні ігри
Дидактична гра гра, спрямована на формування. У дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.
Як ігровий метод навчання дидактична гра постає у двох видах;
1) власне дидактична гра, що грунтується, на автодидактизмі (самонавчанні) та самоорганізації дітей;
2) гра-заняття (гра-вправа), у якій провідна роль, належить вихователеві, який є її організатором. Під час гри-заняття діти засвоюють доступні знання, у них виробляються необхідні вміння, удосконалюються психічні процеси (сприймання, уява, мислення, мовлення).
У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вихователь одночасно навчає дітей і бере участь у їхній грі, а діти граючись навчаються. Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива лише за доступності дидактичних завдань для сприйняття дітьми, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, що, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду.
Дидактична гра збагачує чуттєвий досвід дитини, забезпечує розвиток сприймання. Розвиток сенсорних здібностей у дидактичній грі відбувається разом із розвитком логічного мислення і вміння передавати думки за допомогою слів, адже для розв'язання ігрового завдання дитині доводиться знаходити характерні ознаки предметів і явищ, порівнювати, групувати класифікувати їх, робити висновки, узагальнення. Виконання цікавих ігрових дій і правил сприяє розвитку спостережливості, довільної уваги, швидкого і тривкого запам'ятовування. Головна особливість дидактичних ігор полягає в тому, що завдання дітям ставляться в ігровій формі. Діти граються, не підозрюючи, що засвоюють певні знання, оволодівають навичками дій з певними предметами, вчаться культурі спілкування один з одним. Дидактична гра має на меті навчити дитину чомусь новому або закріпити в ній ті чи інші знання, сформувати навички орієнтації в навколишній дійсності. У дидактичних іграх дитина спостерігає, порівнює, співставляє, класифікує предмети за тими чи іншими ознаками, проводить доступний їх аналіз і синтез, робить узагальнення; вчиться розрізняти, називати і використовувати кольори (червоний, жовтий, зелений, синій, коричневий, білий, чорний, рожевий, блакитний, сірий), спільно створювати композиції, групувати предмети, додаючи їх по одному, створюючи групу „один-багато”, поділяти групи на окремі предмети. Ігрові завдання дошкільникам дають поступово, а вміння, що формуються, довготривало вправляють і закріплюють в процесі занять.

Розв'язання дидактичного завдання формує також і волю. Добросовісне виконання правил вимагає витримки, дисциплінованості, привчає до чесності, справедливості, впливає на розвиток довільної поведінки, організованості.
Дидактична гра має сталу структуру, що відрізняє її з-поміж інших видів ігрової діяльності. Основними елементами, що одночасно надають їй форми навчання і гри, є дидактичні та ігрові завдання, правила, ігрові дії, результат.
Дидактичні та ігрові завдання
Кожна дидактична гра має специфічне дидактичне (навчальне завдання, що відрізняє її від іншої. Ці завдання обумовлені передбаченим програмою навчальним і виховним впливом вихователя на дітей і можуть бути різноманітними (наприклад, із розвитку мовленнєвого спілкування - розвиток мовленнєвого апарата, зв'язного мовлення, закріплення звуковимови, уточнення і розширення словникового запасу під час ознайомлення з живою і неживою природою тощо).
Наявність дидактичного завдання (або кількох) підкреслює спрямованість навчального змісту гри на пізнавальну діяльність дітей. Дидактичні та ігрові завдання відображають взаємозв'язок навчання і гри.
Правила гри
Правила кожної дидактичної гри обумовлені її змістом та ігровим задумом, вони визначають характер і способи ігрових дій дитини, організовують і спрямовують її стосунки з іншими дітьми спонукають дошкільника керувати своєю поведінкою, оскільки йому часто доводиться діяти всупереч безпосередньому імпульсу.
У дидактичній грі правила є критерієм правильності ігрових дій, їх оцінки.
Ігрові дії
Завдяки ігровим діям діти реалізовують свої ігрові задуми. Без підпорядкованих певним правилам дій неможлива гра.
Завдяки ігровим діям і правилам дидактичні ігри роблять навчання цікавішим, сприяють розвитку довільної уваги, формуванню передумов для глибокого опанування змісту передбаченого програмою матеріалу.
Результат гри
Результатом дидактичної гри є її фінал. Відгадування загадок, виконання доручень, ігрових завдань, вияв кмітливості є результатом гри і сприймається дитиною як досягнення.

Види дидактичних ігор

У дошкільній педагогіці дидактичні ігри розрізняють за навчальним змістом, ігровими діями і правилами, організацією і стосунками дітей, роллю вихователя тощо. Ці класифікації співвідносяться зі змістом навчання і виховання:
ігри для сенсорного виховання;
ігри, спрямовані на ознайомлення дітей з об'єктами та явищами навколишньої дійсності;
ігри для формування елементарних математичних уявлень;
ігри, що сприяють мовленнєвому розвитку та ін.

Поширеною є класифікація дидактичних ігор за характером матеріалу.

1. Ігри з предметами
У таких іграх використовують дидактичні іграшки (мозаїку, кубики), реальні предмети, різноманітний природний матеріал (листя, плоди, насіння). Під час ігор із предметами та іграшками діти ознайомлюються з їх властивостями та ознаками, порівнюють, класифікують їх. Поступово їхня ігрова діяльність ускладнюється, вони починають вирізняти, об'єднувати предмети за однією ознакою (кольором, формою, призначення), що сприяє розвитку логічного мислення.
2. Настільно-друковані ігри
Вони передбачають дії не з предметами, а з їх зображеннями. Найчастіше вони зорієнтовані на розв'язання таких ігрових завдань: добирання картинок за схожістю (деякі види лото, парні картинки), карток-картинок під час чергового ходу (доміно); складання цілого з частин (розрізні картинки, кубики) тощо. Завдяки таким діям діти уточнюють свої уявлення; систематизують знання про навколишній світ; розвивають розумові процеси та операції і просторові орієнтації, кмітливість, увагу; формують організаторські вміння. І
3. Словесні ігри
Вони є найскладнішими, оскільки змушують дітей оперувати уявленнями, мислити про речі, з якими на той час вони не діють використовувати набуті знання у нових ситуаціях і у зв'язках. У молодшому дошкільному віці ці ігри спрямовані на розвиток мовлення, уточнення і закріплення словникового запасу формування вміння рахувати, орієнтуватися у просторі. У старшому дошкільному віці словесні ігри розвивають самостійність мислення, активізують, розумову діяльність дітей. Як правило дошкільникам доводиться описувати предмети, відгадувати їх за описом, за ознаками схожості та відмінності, групувати зі властивостями, знаходити алогізми в судженнях, вигадувати власні розповіді.
Відповідно до характеру ігрових дій дидактичні ігри поділяють на:
ігри-доручення (ґрунтуються на інтересі дітей до дій з іграшками і предметами: добирати, складати, роз'єднувати, з'єднувати, нанизувати та ін.);
ігри з відшукуванням предметів (їх особливістю є несподівана поява і зникнення предметів);
ігри з відгадуванням загадок (вибудовуються на з'ясуванні невідомого: «Упізнай», «Відгадай», «Що змінилось?»);
сюжетно-рольові дидактичні ігри (ігрові дії, передбачені у них, полягають у відображенні різних життєвих ситуацій, у виконанні ролей (покупця, продавця, вовка, гусей та ін.))?;
ігри у фанти або в заборонений «штрафний» предмет (картинку) (пов'язані з цікавими для дітей ігровими моментами: скинути картку, утриматися, не вимовити забороненого слова тощо);


Рухливі ігри

Рухливі ігри – важливий засіб виховання дітей дошкільного віку. Правильно підібрані ігри сприяють гармонійному розвитку організму дошкільників. Різноманітні рухи та ігрові дії дітей ефективно впливають на діяльність серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, збуджують апетит і сприяють міцному сну.
Рухливі ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду. За допомогою ігор у дошкільнят закріплюються різноманітні вміння і навички основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги), розвиваються такі важливі фізичні якості як швидкість, спритність, витривалість.
Також цінність рухливої гри полягає у тому, що вона викликає позитивні емоції, почуття задоволення, життєрадісність, активність, позитивно впливає на психічний та фізичний розвиток дошкільника.
Значний вплив мають рухливі ігри на виховання морально-вольових якостей, на розумовий розвиток дитини, допомагають збагатити уявлення про навколишній світ, різні явища природи, розширюють кругозір. Виконуючи різноманітні ролі, імітуючи дії тварин, птахів, комах, діти на практиці застосовують здобуті знання про життя, поведінку, способи пересування цих тварин.
Рухлива гра – це усвідомлена, емоційна діяльність дітей, спрямована на досягнення умовної ігрової мети. Вона має свою структуру:
ігровий задум або мета гри;
ролі;
ігрові дії;
сюжет;
привила гри.
Рухливі ігри за ступенем фізичного навантаження бувають великої, середньої і малої рухливості, за характером ігрових дій, - сюжетні та несюжетні, з простими та складними правилами.
До ігор великої рухливості належать ті, у яких бере участь одночасно вся група дітей. Зміст цих ігор становлять інтенсивні рухи: стрибки, біг у поєднанні з метанням, подоланням перешкод (пролізання в обруч, перестрибування через кубики).
Характер гри середньої рухливості відносно спокійніший (метання предметів у ціль, ходьба-в поєднанні з іншими рухами: підлізання під дугу, переступання через предмети). Активно рухається лише частина учасників гри, а решта перебувають у статичному положенні й спостерігають за діями тих, хто грають. Рухи, що є змістом гри, виконуються в повільному темпі. Більшість рухливих ігор доступні й корисні дітям різних вікових груп, Перед тим як обрати гру, слід визначити мету, урахувати вікові можливості дітей, їхні інтереси та фізичну підготовленість, час проведення, а також погодні умови.
Залежно від підготовленості дітей правила можна спростити або ускладнити.
Визначаючи гру, слід ураховувати її місце в режимі дня і дотримуватися певної послідовності в діяльності дітей. На прогулянках, за годину до денного сну та після нього, проводяться ігри будь-якої рухливості. Ураховується пора року і температура повітря. Особливої уваги потребує добирання ігор у холодну пору року і в несприятливу погоду. У цей час доцільні - проводити ігри з нескладними рухами (ходьбою, бігом); Улітку ігри зі швидким бігом і стрибками корисніше проводити на початку денної прогулянки або після полудня, коли знизиться температура повітря.
Для дітей молодшого дошкільного віку добирають ігри з нескладним змістом. Правил у цих іграх небагато, незначною є також кількість ролей. Спочатку ведучим має бути вихователь. Він регулює рухи, дітей для того, щоб вони занадто не збуджувались і не втомлювалися. Цікаво проведена вихователем роль ведучого створює бадьору, емоційну атмосферу, сприяє залученню всіх вихованців до гри, активізує їхні дії. Поступово, коли діти другої молодшої групи засвоять правила гри та звикнуть до організованих дій, їх можна залучати й до виконання ролі ведучого. Діти цього віку особливо емоційно сприймають образи гри. Тому, стимулюючи правильне виконання рухів, ураховують цю властивість їхньої психіки. Наприклад, радять пострибати, як зайчики, пройти тихо, як мишка або котик. Нестійка поведінка й швидка збуджуваність дошкільнят потребують від вихователя спокійного, бадьорого тону. Гру необхідно проводити весело і жваво. Тривалість гри для дітей молодшої групи відповідно – 6-8хв, кількість повторень - 3-5 разів.
У середній групі діти починають цікавитися результатами своїх дій. Тому протягом року зміст ігор, рухові завдання, правила і взаємодії дітей поступово ускладнюються. Надмірна рухливість дітей цього віку та їхнє невміння раціонально використовувати свої сили вимагають особливого підходу в дозуванні ігор. Вихователь стежить за тим, щоб рухи чергувалися з короткочасним відпочинком. Загальна тривалість рухливої гри дошкільнят цієї групи 8-10 хв, кількість повторень 3-5 разів.
У дітей старшого дошкільного віку руховий досвід багатший і це дає можливість ширше використовувати в іграх складніші рухи.
Дітям цікаво грати в ігри, у яких передбачається об'єднання у підгрупи (команди). Вони привчаються в інтересах своєї команди досягати перемоги, виявляти рішучість, спритність, витримку.
Вихователь добирає ігри. відповідно до мети яку поставив: формування певних рухових навичок; виховання витримки, сміливості, організованості. Визначення й конкретизація загальної мети запобігають випадковості під час добирання ігор. Успіх гри значною мірою визначається правильною організацією дітей. ІІеред тим як пояснювати нову гру слід повторити з дітьми найскладніші для них рухи. Важливий момент у керівництві грою дозування рухів, особливо в іграх із бігом, лазінням, іграх узимку, коли одяг ускладнює рухи. Потрібно стежити за тим, щоб діти не перегрівалися і не втомлювалися. Загальна тривалість рухливої гри 10-12 хв.
Під час вибору рухливих ігор потрібно враховувати певні вимоги:
1) Ігри добираються відповідно педагогічних завдань. Варто чітко визначити, які вміння і навички у цій грі закріплюються, які фізичні якості розвиваються, яка виховна мета реалізується.
2) Під час вибору рухливої гри враховується її місце у режимі дня (на ранковій, денній та вечірній прогулянках).
3) Враховується місце проведення та пора року.
4) Також потрібно зважати на рухову підготовленість дітей, їх інтереси та уподобання.
Зміст гри має бути доступний дітям, нагадувати цікаві явища навколишнього життя. Крім цього, рухи, які діти виконують у грі, мають бути добре засвоєні. Під час вибору гри для самостійно-рухової діяльності потрібно зважати на бажання дітей, стать, уподобання.
Для забезпечення повноцінного розвитку дитини у грі важливо змінювати умови їх проведення, правила та урізноманітнювати способи виконання рухових дій. Дитині цікавіше виконувати новий, навіть складний рух, ніж повторювати давно знайомий.
Рухливі ігри ускладнюються з метою:
- забезпечити стійкий інтерес до гри;
- вдосконалити рухові вміння і навички;
- вирішити різноманітні розвивальні та виховні завдання.
Ускладнити рухову гру можна:
1) змінивши форму організації гри;
2) ускладнивши рухові завдання;
3) змінивши форму руху;
4) збільшивши кількість основних ролей;
5) ввівши нові ролі;
6) ввівши додаткові основні рухи;
7) ввівши додаткові правила .
Рухливі ігри є найкращим засобом для розвитку у дітей самостійності та організованості, кмітливості та творчості. Тому вихователю слід активно залучати дітей, особливо старшого віку, до змін варіантів проведення ігор.
Ігровою діяльністю дітей керує вихователь. Для того, щоб гра служила емоційним засобом фізичного виховання дітей, вихователь має проводити її з радістю і залюбки. Для того, щоб зібрати дітей на гру, можна використати:
умовний сигнал;
цікаву та яскраву іграшку;
закличку;
вірші, загадки;
сюрпризний момент.
Потім потрібно познайомити дітей з сюжетом та ходом гри, правилами, показати певні рухові дії. Наступний етап – це розподіл ролей між гравцями.
У кожній віковій групі він має свої особливості.
У молодших групах вихователь спочатку сам виконує роль ведучого, а в ІІ півріччі ІІ молодшої групи призначає дітей на цю роль. Наприкінці середньої групи та у старшому дошкільному віці на роль ведучого діти вже можуть обирати самостійно. Для цього у пригоді їм стають лічилки, жеребкування, розрахунок на «один», «два».
Вихователь стежить за виконанням дітьми правил гри, за якістю виконаних рухових дій. Він має так керувати грою, щоб у ній закріплювались та удосконалювались вміння та навички з основних рухів. Хід рухливої гри слід спрямовувати таким чином, щоб це сприяло розвиткові позитивних якостей. Наприкінці гри підбивають підсумки. Насамперед, слід відзначити тих, хто правильно виконував правила гри та рухові дії, виявляв спритність, виручав однолітків, допомагав, був доброзичливим. Проте не слід вдаватися до зайвої критики дітей за те, що вони були повільними і тому їх піймали. Найголовніше – це викликати у дитини бажання наступного разу досягти кращих результатів.
Ігрова діяльність своєю емоційністю захоплює дітей і вони не відчувають втоми. Ось чому вихователь обов’язково сам регулює фізичне навантаження. Активна рухова діяльність має становити 2/3 всього часу і 1/3 витрачається на пояснення, навчання, виправлення помилок.

Роль вихователя у розвитку ігрової діяльності дітей
Педагогічне керівництво іграми дітей передбачає необхідність ураховувати основні вікові та індивідуальні особливості їхнього розвитку, а також розвитку їхньої ігрової діяльності в усі вікові періоди. Як стверджують психологи, без знань внутрішніх законів розвитку гри як діяльності намагання управляти нею можуть зруйнувати її.
Для успішного керівництва іграми дітей вихователь повинен володіти різноманітними вміннями, найважливішими серед яких є:
1) аналітичні вміння аналізувати і діагностувати рівень розвитку ігрової діяльності групи загалом і кожнім дитини зокрема. Для цього вихователь має постійно спостерігати за іграми дошкільників у своїй групі;
2) проектувальні (конструкційні) вміння проектувати рівень розвитку ігрової діяльності дітей у передбачуваній часовій перспективі;
3) організаторські та комунікативні вміння організовувати дітей, щиро цікавитися їхньою грою, за необхідності включатись у неї у головних або другорядних ролях, впливати на перебіг гри пропозицією, порадою, запитанням тощо.
Ігрова діяльність дітей у кожному віковому періоді має свої особливості, що передбачає використання специфічних форм і методів педагогічного керівництва нею. Водночас воно повинно відповідати таким загальним особливостям:
1) планомірне педагогічно активне формування практичного досвіду дитини. Сутність його полягає в тому, щоб у процесі гри дошкільники на основі своїх вражень засвоювали зміст дій людей, призначення предметів, ставали активними учасниками пізнання дійсності;
2) виокремлення під час організації навчальних ігор (ігор-занять, ігор-інсценувань, демонстрації зразка ігрових дій, ігор-драматизацій) головного. У цьому процесі дитина вчиться переводити свій реальний життєвий досвід в ігровий умовний план, ставити перед собою ігрові завдання і вирішувати їх;
3) своєчасне оновлення ігрового середовища, підбір іграшок та ігрового матеріалу, зміст якого покликаний відтворити в пам’яті дитини недавні враження, спрямувати її на самостійне вирішення ігрового завдання, спонукати до різних способів відтворення дійсності;
4) організація спілкування з дітьми, спрямованого на формування прогресивних для кожного вікового періоду ігрових способів дій. Створюючи проблемні ситуації, вихователь має використовувати непрямі прийоми (порада, запитання, підказка тощо) для впливу на задум гри, розвиток сюжету, ускладнення способів відображення дійсності. За необхідності він включається у гру як рівноправний партнер, видозмінюючи ігрове середовище, коригуючи рольові стосунки.
Для збагачення ігрової діяльності дітей молодшого дошкільного віку вихователь повинен сприяти сталості задуму гри, розвитку його у певний сюжет, має вчити дошкільнят гратися поруч, а згодом і разом. Одним із основних прийомів педагогічного впливу є його рольова участь в іграх, що надає діям дітей цілеспрямованості і змістовності, сприяє їх об’єднанню для спільної гри, збагачує ігрові задуми, дії. Його запитання, звернені до дітей як до персонажів, сприяють становленню сюжетно-рольової гри, оскільки вони зі збагаченням гри різноманітними діями, виникненням сюжету починають словами позначати свої ролі.
Якщо діяльність дитини перебуває на рівні предметних ігор, необхідно подбати про спеціальне навчання їх ігровим діям, елементам ігрової поведінки. Для цього використовують такі педагогічні прийоми, як пропозиція вихователем готового сюжету різної складності, демонстрація зразка ігрової дії, використання у грі разом з іграшками предметів-замінників. Активність дітей розвивають яскраві іграшки, що імітують знайомі їм реальні предмети. Предметні іграшки повинні відповідати за величиною (наприклад, набір лялькових меблів і ляльок) розміру руки дошкільника, його зросту.
У роботі з дітьми середнього дошкільного віку вихователь має орієнтуватися на збагачення змісту їхніх ігор, формування різних способів рольової поведінки, вміння підтримувати дружні стосунки. Включаючись у спільну гру дітей або інсценуючи певний ігровий сюжет, вихователь сприяє формуванню вміння співвідносити назву ролі з відповідними їй діями й атрибутами, виокремлювати паралельні та взаємодоповнювальні ролі, різні типи стосунків між рольовими позиціями (управління, підкорення, рівноправності). Використання ним різноманітних прийомів (запитання, поради, бесіди про зміст гри, розподіл ролей у ній тощо) забезпечує формування у дітей уміння організовувати спільні ігри.
У середньому дошкільному віці взаємини дітей концентруються навколо ролі й дотримання правил, до яких вона зобов’язує. Важливо, щоб ці правила орієнтували на утвердження високоморальних людських стосунків і почуттів.
Ігрова діяльність дітей старшого дошкільного віку мін бути спрямована на формування їхніх умінь спільно вибудовувати і розвивати сюжет, розуміти партнерів по грі ти узгоджувати свої дії з їхніми. Із цією метою вихователь може використовувати:
спільний почерговий переказ казки або оповідання. Педагог у певний момент змінює розповідача, за необхідності нагадує подальший розвиток подій;
спільне придумування казки або оповідання, які пізніше використовують як ігрові сюжети. Важливо, щоб залучені до реалізації цього завдання симпатизували одне одному, мали приблизно однаковий рівень ігрової діяльності;
спільне розігрування сюжету казки або оповідання після того, як діти запам’ятали його. Це є необхідною умовою збагачення їхнього досвіду елементарної рольової поведінки. Добре знаючи дітей, вихователь вчить їх по-різному комбінувати (фантазувати, уявляти тощо) елементи ігрового сюжету.
Педагогічна цінність гри значною мірою залежить від ефективності вирішення у ній ігрового завдання. Кінець гри, казки обов’язково має бути емоційним. Водночас діти повинні розрізняти свої обов’язки у грі і в буденному житті, вчитися переключатися із гри на реальні справи. Головне, щоб з кожним днем вони ставали самостійнішими, ініціативнішими, розширювали своє бачення світу і себе в ньому.

Організація ігрової діяльності.
Протягом дня діти мають можливість гратися чотири рази: до сніданку (5-20 хв), між сніданком та заняттями (5-10 хв), на відкритому повітрі (1год.-1год.30хв), після денного сну(20-40хв).
Ігри до сніданку розпочинаються з приходом дитини до дитячого садка, перериваються сніданком і тривають до початку занять. Завдання вихователя в цей період – так раціоналізувати педагогічний процес, щоб мати можливість організувати гру дітей в найефективніших формах, активно вплинути на її хід, взаємини дітей. Ігри після сніданку мають узгоджуватися з характером та змістом подальших занять. Обов’язково слід проводити малорухливу гру між заняттями. На відкритому повітрі діти можуть продовжувати гру, розпочату раніше, якщо вона їх зацікавила. Організовуючи ігри на відкритому повітрі слід враховувати такий природний чинник, як сезонність.
Під час планування роботи на день вихователю слід використовувати різні ігри, бути поруч з дітьми, бути товаришем, консультантом, а не стояти осторонь. Щоб правильно організувати ігрову діяльність, вихователь має, вивчивши ігрові інтереси та рівень розвитку творчих ігор своїх вихованців, скласти перспективний план розвитку ігор на місяць, вказавши теми ігор, обсяг та шляхи їхнього розвитку.

Гра універсальний спосіб виховання і навчання маленької дитини. Якщо Ви хочете розвити необхідні здібності малюка, навчити його думати, розуміти мову дорослих, уявляти, діяти із предметами, грайте з ним якомога частіше. Ігри дають малятам радість, інтерес, упевненість у собі і своїх можливостях. Але гратися необхідно вчити. Вона не виникає сама по собі.






Примірна циклограма рухливих ігор

п/п
Місяць
Молодша група
Середня група
Старша група

1.
Вересень
«По рівненькій доріжці»(ходьба,
стрибки)
«Біжіть до мене» (біг)
«Влуч в коло» (кидання та ловіння предметів)
«Знайди свій будиночок»(ор. в прост.)



«Лови-кидай, падати не давай»(метання)
«Знайди собі пару»(біг, ходьба)
«На прогулянку»(шик. біг)
«Хто вийшов?»(ор.в прост.)
«Дрібу, дрібу
дрібушечки»Н/г
«Ми веселі діти»(ходьба, біг,ор.в просторі)
«Веселка»(біг);
«Хто швидше добіжить до прапорця?»(підл.під дугу, біг);
«Серсо»(метання);
«Дід Панас»(біг)Н/г;
Естафети парами

2.
Жовтень
«Кізонька»(ходьба, біг)
« Дістань яблучко» (стрибки)
«Квочка і курчата» (повзання і лазіння)«Хто далі кине торбинку» (метання)


«Дідусь і зайчата»(стрибки, ходьба)
«Кіт і миші»(біг)
«Качечка»(ходьба)
«Коники»(біг парами)
«Квочка і курчата»Н/г
«З купинки на купинку»(стрибки);
«Хто влучніший?»(метання)
«Гуси-лебеді»(біг);
«Курочка і горошини»(повз.,лазіння);
«Перевезення врожаю»(ест.)
«Сірий кіт»(ходьба)Н/г

3.
Листопад
« Відгадай, хто кричить» орієнтація в просторі
«Ой де ж ти була» Н/г
« Кіт і миші» (біг врозтіч)
«Збери стрічки» (стрибки)

«У ведмедя у бору»(біг)
«Лисиця в курнику»(зіскакування,
ловіння)
«Нумо в коло»(ходьба, ор. в прост.)
«Птахи і дощ»(лазіння)

«Пліт»(ходьба,біг);
«Мисливці та зайці»(біг, метання)
«Переліт птахів»( лазіння)
«Совонька»(біг)Н/г
«Чижик у клітці»(стрибки)

4.
Грудень
«Сніжинки і вітер» (біг)
«Заморожу» орієнтування в (просторі)
« Зайчик біленький сидить» (стрибки)
«Візьми і пограйся»(підлізання)

«Зайці і вовк»(стрибки)
«Не дзвони»(підлізання)
«Хто далі кине?»(метання)
«Провези і не зачепи»(катання на санках)
«Знайди і промовчи» (ор. в просторі)

«Зима»(ходьба )
«Снігурі і кіт»(стрибки)
«Два морози»(біг)
«Влуч сніжкою»(метання) «Мороз та піч»(біг)
«Заборонений рух»(орієнт.)


5.
Січень
« Пташки літають» (біг врозтіч)
« Прокоти м’яч у ворота»(кидання та ловіння предметів)
«Доженіть мене!»(біг)
«Веселі колобки» (ходьба, біг)

«Ялинка»(ходьба по колу)
«Горобчики»(стрибки)
«Знайди, де заховано»(орієн.в прост.)
«Мороз та піч»(біг)
«Коровай» Н/г


«Снігові кола»(стрибки)
«Птахи і сніг»(біг, лазіння)
«Скарб»(орієнт. в прост.)
«Метелиця»(ходьба)
«Жили у бабусі»(Н.Г)
«Бережи предмет»(орієнт.)

6.
Лютий
«Воронята»(перестрибування)
«Не наступи» (орієнтація в просторі)
« Потяг» (ходьба)«Кольорові автомобілі» (біг, ходьба)

«Літаки»(біг)
«Кольорові автомобілі»(ходьба, біг)
«Зайчата, вовк та білочка»(стрибки)
«Збий палицю»(метання)

«Хто швидше, добіжить до прапорця?»(біг, підлізання)
«Квач, бери стрічку»(біг)
«Транспорт»(ор.в прост.)
«Кухня» Н/г

7.
Березень
« Поціль у коло» (кидання та ловіння предметів)
« Жили у бабусі» (орієнтація в просторі)
«Бабуся і кошенята»(підлізання)
«Поїдемо в гості»(ходьба, біг)
«Зайчик сірий умивається»(стрибки)
«Пташки і кіт»(ходьба,біг)
«Горобці та автомобіль»(біг)
«Про Катрусю та цапка»(ходьба, рівновага)
«Подзвони в брязкальце»(стрибки)

«Парний біг»(біг)
«Жаби і чапля»(стрибки)
«Збий ковпак»(метання)
«Не боюся»(ор.в прост.)
«Довга лоза» Н/г

8.
Квітень
«Сонечко й дощик» (ходьба, біг)
«Горобчики-стрибунці»(стрибки)
«Передай м`яч»
(кидання, ловіння)
«Бджілки»(підлізання)


«Не замочи ніг»(стрибки)
«Відгадай по голосу»(орієнт. в прост.)
«Ой у перепілоньки» Н/г
«Іменний пиріжок»(ходьба)
«Збий булаву»(метання)
«День і ніч»(біг)
«Літаючі тарілки»(кидання)
«Не замочи ніг»(стрибки)
«Мак» Н/г
«Пожежники на навчанні»(естафети)

9.
Травень
«Знайди свою квіточку»(ор. в просторі)
«Діти в лісі»(ходьба, біг)
«Попади в обручик»(метання)
«Метелики»(біг)
«Дожени м`яч»(кочення м`яча)
«Жаби і журавлі»(стрибки)
«Метелики»(присідання, біг)
«У ведмедя у бору»(біг)
«У лісочку на горбочку»(ор. в прост.)
«Мир-миром»Н/г

«Хто де живе?»(біг)
«Лісоруби»(ходьба, ор.в прост.)
«Чий віночок кращий?»(ходьба)
«Ведмідь і бджоли»(повз.,біг)
«Подоляночка» Н/г



Дидактичні ігри для розвитку мовленнєвої компетентності
1. Гра "А мене звати..."
Мета : розвивати бажання познайомитися, вчити звертатися за допомогою
мови один до одного.
Хід гри : вихователь організовує дітей у коло. Кожна дитина, стоячи у колі по черзі звертається до свого сусіда праворуч, передає йому м'яч, називаючи своє ім’я. Розпочинає мовлення з передачею м'яча вихователь : "Мене звуть Оля", далі діти наслідують зразок речення.

2 Гра "Наші пальчики - друзі"
Мета : удосконалення мовленнєвого спілкування при ознайомленні одне з одним, розвиток координації мовлення і рухів дрібних м'язів рук
Хід гри : вихователь шикує дітей у дві шеренги обличчям одне до одного.
Спочатку вони об'єднують долоньки своїх рук навпроти один одного під
слова вихователя :
Дружать наші малюки
Подружились я іти
Раз, два, три, чотири, п'ять
Будем ім’я називать.
Вихователь спонукає по черзі у парах голосно називати їм" я, будуючи фразу :
"Мене звуть Аня", "А мене звуть Саша".

3. Гра "Луна"
Мета : тренування у називанні власних імен, правильному артикулюванні
звуків у ньому.
Хід гри : вихователь організовує дітей на килимку сидячи в колі. Вихователь ставить завдання і спонукає практично (по черзі) дітей виходити у центр кола ( або біля вихователя ) і голосно та чітко називати своє ім’я плеснувши в долоні - Ка-тя.
Вихователь спонукає дітей повторити як луна ім’я дитини хором.

4. Гра "Равлик"
Мета : закріплення вимови власних імен, продовження знайомства дітей
одне з одним, вміння відповідати по сигналу.
Хід гри : вихователь організовує дітей у коло один за одним, розповідає про равлика, який виставляє ріжки виходячи із своєї хатки. Діти рухаються по колу тримаючись за руки. Вихователь дає сигнал : "Равлик!" - діти присідають "виставляючи ріжки" пальчиками, голосно по черзі називаючи своє ім'я.

5. Гра "Телефон"
Мета : вчити обирати конкретні форми спілкування, давати відповіді на поставленні запитання, спонукати до самостійного звертання і підтримування розмови.
Хід гри : вихователь організовує дітей до гри з допомогою іграшкового
телефону. "Дзвонять" до кожної дитини розпочинаючи розмову і залучаючи
по черзі кожну дитину до співучасті у розмові :
Добрий день !
Мене звуть Ольга Йосипівна.
А як звуть тебе ? Як тебе називає мама ? Як ти себе лагідно називаєш ?
Тобі подобається у нас, в дитячому садку ?
Які іграшки тобі подобаються ?
До побачення.

6. Гра "Мовленнєвий потяг"
Мета : закріпити вміння спілкуватися при знайомстві в різний спосіб,
розвивати слухове сприймання для правильної звуковимови.
Хід гри : вихователь каже : - Зараз ми з вами утворимо потяг, спочатку я буду паровозом ( локомотивом ) і буду їхати по колу з вами - вагончиками. Коли я буду їхати, то буду плескати в долоні казати своє ім’я : О-ля, О-ля, О-ля ( всі рухаючись повторюють ). Зупиняємось і міняємо паровозик. Я причіпляюся вагончиком в кінці потягу, а той хто перший буде паровозик і поведе потяг, вимовляючи свої ім’я і плескаючи в долоні: На-та-ля, На-та-ля, На-та-ля ! І так доти, поки кожен із дітей не побуде паровозиком.

7. Гра "Мовленнєвий клубочок"
Мета : закріпити знання дітей одне про одного, їхнє вміння звертатися одне
до одного на ім’я, брати участь у спільному мовленні.
Хід гри : вихователька стоїть у центрі кола, яке організовує з дітьми. Він виконує роль клубочка ( можна мати у руках клубок для пояснення дій дітям). Вихователь вибирає дитину і спонукає її підійти до себе і голосно вимовити своє ім'я, взявши її за руку, далі підходить друга дитина бере за руку попередню дитину голосно називаючись "намотуючись" навколо "клубочка" - вихователя. Гра завершується коли остання дитина "намотається" навколо клубочка. Вихователька робить висновок : "Разом нам добре, ми всі одне одного знаємо і вміємо спілкуватися".

8. Гра "Чарівний стілець*
Мета : активізація спілкування, реалізація самостійного вирішення
мовленнєвого задуму у побудованому висловлюванні.
Хід гри : вихователька організовує дітей у коло, посередині кола стоїть "чарівний" стілець. Вихователька садить дітей по черзі на стілець. Інші діти, теж по черзі підходять до дитини, яка сидить на стільці із лагідним звертанням до неї її імені і пропозиції погратися. Вихователька дає зразок : "Іринонько, будемо з тобою гратися?" Дитина дає відповідь словом : "Будемо" чи "Так".

9. Ігрова мовленнєва сюжетна ситуація "День народження ляльки Оленки".
Мета : розвиток зв'язного мовного спілкування, спонукання до підбору потрібних слів пов'язаних із змістом побудови мовного висловлювання, добір вітальних і побажальних слів.
Хід гри : створення ігрової ситуації приходу до святково одягнутої ляльки
Оленки дітей у гості.
Що потрібно сказати, коли вас запрошують на день народження ?
Що потрібно брати із собою на свято до Оленки ?
Вихователь пропонує іграшки, які можна подарувати ляльці. Подає зразок, як треба привітати ляльку :
- Оленко, вітаю тебе з днем народження, ось тобі мій подарунок - зайчик. Бажаю тобі гарно ним гратися.
- Що скаже Оленка ? ( Спасибі Наталочко. Я пограюся із зайчиком. ) Коли діти подарують Оленці всі подарунки, вихователька організовує гру "Каравай".

10. Гра "Хустинонька"
Мета : закріплювати вміння дітей давати відповідь шляхом домовлення
потрібного слова, вживати слова з пестливими суфіксами.
Хід гри : діти стоять у колі побравшись за руки. Вихователька знайомить дітей з чарівною хустинонькою. Діти йдуть по колу під віршований супровід виховательки :
- Ой хустинонько шовкова, Ти пливи, пливи по колу ! В руки хто тебе візьме, Хай нам відповідь дає.
З останніми словами всі зупиняються. Вихователь передає хустинку дитині, навпроти якої він зупинився і пропонує відповісти :
Це сонце, як сказати лагідно : сонце ... ( сонечко ).
Це дощ і т.д. ( хліб - хлібчик, лялька - лялечка, квітка - квіточка, листок - листочок).

11. Гра "Мовленнєва каруселя"
Хід гри : у виховательки обруч з різнобарвними стрічками. Діти стають на
килимку у коло і беруться за кінці стрічок. Рухаються по колу під супровід
вихователькою таких слів :
Діти ми усі веселі
Помчимо на каруселі
Каруселю зупиняй
Швидко відповідь давай !
Вихователька пропонує подивитись на виставку іграшок, вибрати іграшку, взяти в руки і розповісти про неї : як називається ? З чого зроблена ? Якого кольору, форми і розміру ? Як нею гратись.
(Можна відразу прикріпити до стрічок іграшки і "кататися" на каруселі разом із ними, при зупинці каруселі обирати дитину з іграшкою, яка буде про неї розповідати).

12. Гра "Ми з городу - ось які !"
Мета : Учити описувати овочі за зразком, закріпити вміння добирати слова і узгоджувати їх у реченні. Збагачувати словник назвами різних овочів та смакових особливостей.
Хід гри : створення ігрової ситуації приходу Осені із своїми скарбами-дарунками з городу. Обговорення з дітьми, чим багата осінь ? Вихователька пропонує перевтілитися у овочі з городу ( вдягає кожному відповідний наголівник, або дає в руки відповідне площинне зображення ). Пропонує поглянути одне на одного, усміхнутись одне одному і розповісти все, що вони знають про свій овоч, який зображають. Вихователька дає зразок і каже:
Перша буду я, морквиця, гордовитая дівиця. Я росту на городі, маю зелені різьблені листочки, ніби коси у дівчинки, я оранжева, мене вживають сирою і варять зі мною суп та борщ.


Далі, йде розгортання сюжету за таким планом :
бурячок не відстає, слово мовить він своє (розповідь дитини);
а оце, огірок, завітав у наш садок ;
ось картопля поспішає і про себе промовляє ;
помідор не відстає і швиденько устає ;
часничок теж є у нас, розповість у добрий час ;
- перчик, мабуть, теж старався до розмови готувався. А тепер, любі діти, можна всім нам відпочити. Покладемо в кошик наш овочі нам про запас
З овочевого вони всі роду
Бо до нас прийшли з городу

13. Гра "Розумники"
Мета : Закріплення вмінь дітей до спільного мовлення шляхом домовляння слів і повторень речень. Спонукати до короткого відтворення мовленнєвих пояснень.
Хід гри :
Варіант І
Вихователька просить здогадатися якого слова не вистачає у римованому рядку і підказати його :
Сійся, жито і пшениця, - буде дітям ... (паляниця).
Пояснення виразу "паляниця" - хліб. Для веселої малечі бублик виглянув із ... (печі).
Пояснення, де печуть хліб, булочки, бублики. А рум'яний колобок скочив прямо на ... (зубок).
Пояснення порівняння колобок і булочка. Виросте всього доволі на широкім житнім ... (полі).
Пояснення, де росте жито і пшениця. Запеклося сонце в хлібі хто зростив його ... (спасибі).
Пояснення того, хто ростив і спік хліб.
Варіант II
Пропозиція поміркувати розумними голівками і підказати слово на питання "Хто це?", "Що це?".
Рідна, лагідна, найкраща і найдорожча - хто ? (мама)
Запашний, білий, смачний - що ? (хлібчик)
Білий, холодний, пухкий - що ? (сніг)
Соковите, солодке, червонясте з хвостиком ... (яблуко)
Пухнаста, руда, хитра ... (лисиця)
Зелена, висока, новорічна ... (ялинка)


14. Гра "Торбинка запитань"
Мета : Закріплювати вміння добирати відповіді на поставлені запитання, добираючи прикметники і дієслова до іменників та узгоджуючи прикметники з іменниками в роді, числі і відмінку.
Хід гри : Ігрова ситуація, в якій до дітей приходить хлопчик Питайлик
(площинне зображення, або іграшка) з торбинкою в якій фрукти (яблука,
груші, сливи) Питайлик дістає їх із торбинки запитуючи :Яблуко яке ?
Якими словами про нього можна сказати ? (Червоне, спіле,кругле, смачне, солодке, кисле, соковите, рум`яне) .
Груша яка ? (Жовта, зелена, довга, спіла, солодка, смачна, м`яка, тверда, соковита).
Слива яка ? ( Синя, тверда, маленька, солодка, довгаста).
Описування фруктів за зразком вихователя :
Це - груша. Вона довгаста, жовта, м"яка і солодка. В середині груші насіння. Груші варять компот, варення.
Це - слива. Слива довгаста, синього кольору, в середині зелена. У сливи є кісточка. Сливу їдять, кісточку викидають. З сливи варять компот і варення.
Це - яблуко. Воно кругле, червоне. Яблуко спіле, смачне, солодке. У нього є хвостик, в середині насіння. За хвостик яблуко можна тримати. Яблуко їдять, з нього варять компот і варення, печуть пиріжки.
Розгортання діалогу між Питай ликом і яблучком з допомогою дітей. Введення дітей в уявну рольову ситуацію, де фрукти розмовляють".
Питайлик : Яблучко :
Де ти взялося ? - Я виросло в саду.
Ким ти було раніше ?- Квіточкою.
Хто твоя мама ?- Яблунька.
Хто до тебе прилітав ?- Бджілки, пташки.
Яке ти на смак ?- Солодке.
Чому ти котишся ?- Бо я кругле.
Чи є в тебе братики ?- Є, багато.
Ти брудне чи чисте ?- Я, чисте, мене можна їсти
Далі побудова запитань до груші і сливи.

15. Гра "Мовленнєва стежинка до лісових звірят"
Мета : Вчити чітко і зрозуміло вимовляти окремі слова і речення, уважно
слухати і відгадувати нескладні загадки.
Хід гри : Створення ігрової ситуації приходу колобка. Розгортання розмови
З якої казки він до нас прийшов ?
Як треба привітатися з колобком ?
Що можна розповісти про нас всіх ?
Яку пісеньку співав колобок ?
Колобок пояснює, як він котився по стежинці і побачив лісових звірят, та й узяв їх з собою у кошичок. Організація уявної подорожі по стежинці до лісу під супровід тексту : А ми у ліс ходили І звірят зустріли А кого ? - Запитай, Швидко, швидко називай !
Діти називають : зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, їжачок-гострячок, вовчик-братик, ведмідь-набрідь, білочка-стрибалочка. Добирають лагідні слова, виконуючи вправу "Скажи лагідно".

16. Гра "Кошик мовних гостинців"
Мета : Стимулювати дітей розглядати предмети й пригадувати ознаки тих із них, яких тут немає, називати словами, виховувати правильну звуковимову.
Хід гри : Створення ігрової ситуації передача від бабусі дівчинці Наталочці
(лялька) гостинці у кошичку.
Розповідь виховательки із виконанням дій типу :
- Дивиться Наталочка - в кошичку лежить щось кругленьке, гладеньке, жовтеньке з одного боку, а з другого червоненьке. Вкусила - смачне, соковите. - Знаю що росте на дереві - каже Наталочка, але забула, як називається.
Хто допоможе їй пригадати, як називається бабусин гостинець ? Варіанти : пиріжок, бурячок, горіх, огірок, цибуля, диня, помідор, морква. Віршовані варіанти : У кошичку є : - Я смачна і вітамінна
І не гірше апельсина
Коси довгі, кучеряві, та ще й
Платтячко яскраве.
У борщі я головний борщ без мене не смачний Я - яскравий, красивіший, Червоніший і товстіший.
Нас, зелені, залюбки
їдять дорослі й малюки
Нас шанують не даремно,
Дух наш світлий і приємний.
- Ну а я, смачний, кругленький маю щічки червоненькі
до смаку я в кожній страві роблять соки і приправи.
А я до сліз всіх допікаю на мене всі так дорікають Але без мене - нікуди, Ні туди - і ні сюди.
Ну я, маю білі зуби,
Ви мене не бійтесь, люди. Хоч гіркий я, та корисний Всім мене потрібно їсти.
- А я на городі господиня жовта, соковита... (диня) Я солодка й соковита, Покуштуйте, не схочете пити.
Обговорення з дітьми характерних особливостей і ознак овочів.




17. Гра "Розкажи про іграшку ведмедику"
Мета : Закріпити вміння описувати іграшки, складати описові розповіді з
двох-трьох речень.
Хід гри : У гості до дітей прийшов ведмедик з кошиком іграшок. Ведмедикові подарували на день народження багато іграшок, але він не знає, як вони називаються і як з ними потрібно гратися. Вихователь пропонує дітям допомогти ведмедикові, розказати все про іграшку : як вона називається ? З чого зроблена ? Якого кольору, форми, розміру ? Як з нею можна гратись ? Вихователь пояснює дітям, що потрібно вийти до столу, взяти з кошичка іграшку, показати дітям і все про неї розповісти ведмедикові. Ведмедик допомагає дітям у розповіді: хитає головою, допомагає голосом вихователя.

18. Гра "Мовленнєві віконечка у теремку"
Мета : Закріплення вміння дітей відповідати на запитання за змістом ілюстративного матеріалу, складати коротенькі розповіді із звуконаслідуванням.
Хід гри : Вихователь виставляє на фланелеграф вирізне з картону велике
зображення теремка з віконцями - геометричними фігурами, які закриті.
Читає закличку до гри :
В чистім полі теремочок стояв,
Хтось у тому теремочку проживав.
А хто у тому теремочку проживав
Знає той, хто у ті віконця зазирав.
А хто у ті віконця зазирав ?
Той, хто їх уміло відкривав,
Все про них гарненько розказав.
Вихователь пропонує дітям по черзі "відчинити" віконця певної форми: спочатку круглі (песик, ведмедик, зайчик), потім чотирикутні (коник, кізонька, поросятко, баранчик) і трикутні (корівка, півник, котик, їжачок). Спонукає їх до розповіді про тварину із відчиненого чарівного віконця і наслідування її голосу. Потім засовують, хто ж живе у теремку і за описом тварини, який робить вихователь діти відгадують, про кого йдеться і відкривають віконця у теремку.

19. Гра "Чарівний столик"
Хід гри : Вихователь створює ситуацію гри в театр, облаштовуючи для
цього столик із ширмочкою для іграшкової вистави. Промовляє чарівні
слова:
Столик, столик, послужи
Нам виставу покажи
Все, що ти для нас покажеш,
Потім ми тобі розкажем !
Раз, два, та-ра-ра
Починається в нас гра !
На столику, після того, як вихователька забрала ширмочку за допомогою іграшок створена ігрова ситуація : ведмедик спить на подушці, лялька Катя сидить яз двома кольоровими кульками. Вихователь розгортає мовне спілкування в діалоговому режимі:
Що ви бачите на сцені ?
Хто, що робить ?
Чому ведмедик спить ?
Давайте попросимо його, щоб він пробудився.
Що тепер роблять лялька Катя і ведмедик ? (Граються кульками).
Хто до них прибіг ? (Собачка).
Що він сказав друзям ?
Що тепер роблять ведмедик, лялька Катя і собачка ?
Як і чим вони граються ?

20. Гра «Мовленнєва рукавичка»
Мета : Закріплювати вміння складати спільні з вихователем коротенькі
сюжетні розповіді, переказувати зміст знайомих казок, за допомогою навідних питань.
Хід гри : На столі лежить велика рукавичка із звірятами із відомої казки.
Вихователь із дітьми пригадує її зміст
Як називається казка ?
Хто загубив рукавичку ?
Хто став жити в рукавичці ?
Хто просився в рукавичку ?
Вихователь розподіляє ролі між дітьми (мишки, жабки, кабана, ведмедика, вовка, лисички, зайчика) і організовує розігрування діалогів між ними виконуючи вправу "Хто, хто в рукавичці живе ?".

21. Гра "Торбинко, впусти "
Мета : Розширення і уточнення активного словника дітей, вправляння в правильній вимові звуків у словах і реченнях, засвоєння форми ввічливого прохання.
Хід гри : Вихователь пропонує нову, цікаву гру і ставить а стіл велику коробку з ігровим матеріалом. Відкриваючи її, він знайомить дітей із предметами та іграшками які є у ній, розкладаючи їх на столі. Заглядаючи у коробку зауважує, що на її дні є торбинка. Вона не проста, хоче погратися з дітьми. У неї можна складати іграшки і предмети, але вона може їх впустити, а може й не впустити. Щоб торбинка впустила до себе іграшку треба назвати її і попросити торбинку впустити її. Подає зразок :
- Торбинко, торбинко, будь-ласка впусти ляльку Олю, вона гарна, має бантик на голові.
Вихователь виконуючи роль торбинки впускає при правильній розповіді і проханні іграшку чи предмет і не впускає, коли дитина робить мовні помилки (вимовляє слова тихо, непослідовно будує прохання, пропускає слова і т.д.).

22. Гра "Лялька Оля йде на прогулянку"
Мета : Закріпити вміння описувати зимовий одяг і взуття, складати описові
розповіді.
Хід гри : Створення ігрової ситуації на столі : лялька і її зимовий одяг. її потрібно одягти на прогулянку. Вихователь запрошує по черзі дітей до столу, вони беруть одяг (чи взуття), розповідають про нього (як називається, якого кольору, з чого зроблений, для чого потрібний) і з допомогою вихователя одягають ляльку.

23. Гра "На гостині"
Мета : Збагачувати активний словник дітей іменниками назвами, стежити щоб говорили виразно, голосно, не поспішаючи, пов'язуючи слова у речення.
Хід гри : У гості до дітей прийшла лялька Катруся. Вона запросила до себе на гостину ведмедика Пуха і почала накривати на стіл, а тут ось скільки багато посуду і вона не знає що і як поставити. Діти допомагають Катрусі за вказівками вихователя :
Що це ? (тарілка)
Яка вона ? (велика, глибока)
Що в неї наливають ? (суп, борщ)
Яка тут ще є тарілочка ?
Як вона називається ?
Що кладуть і мілку тарілку ? і т.д. весь посуд.
Потім накривають на стіл : глибока і мілка тарілка, ложка, хлібниця, чашка, серветка, сільничка. Вихователь запитує, як все це називають одним словом ? Діти саджають на стіл ведмедика і Катрусю. Вихователь узагальнює:
всім прибори є готові
Катруся серветки роздала
У глибоку тарілку суп ведмедику налила
Ніж, виделку, як годиться
Хай тримає у руці.
Вже ведмедик наш наївся,
Всі сьогодні - молодці !
24. Гра "Магазин"
Мета : Закріпити засвоєння назв посуду, розуміння узагальнюючого слова
посуд. Вправляння у побудові діалогів.
Хід гри : Ігровий магазин на столі: різноманітний посуд - скляний (банка, пляшка, стакан), металевий (ложка, виделка, ніж, каструлька, чайник), пластмасовий (тарілки, чашки, блюдця).
Вихователь пропонує зайти до магазину (підійти до столу), звернутися до продавця (вихователя) і попросити купити посуд. Куплений посуд описувати за напрямами : назва, з чого зроблений, якої форми, для чого призначений.
Виконання вправи "Я запитую, а ти відповідай". Вихователь вводить дітей в уявну казкову ситуацію, коли посуд може відповідати на запитання ніби жива істота. Він ставить запитання до предметів посуду, а діти допомагають вести з посудом діалог. Наприклад :
Чашка
Що в тебе наливають ? (чай, компот)
Який компот ти любиш ? (з вишеньок, з яблук)
Коли тебе миють ? (коли я брудна)
А чому у тебе одна ручка ? (щоб брати однією рукою)
З чого ти зроблена ? (з пластмаси)
Що буде, як тебе кинути на підлогу ? (я не розіб'юся)
Хто тебе п'є? (діти і дорослі) і т.д. Дидактичні ігри для розвитку пізнавальних інтересів
А Я НА ЛУГ ХОДИЛА ...

МЕТА: Вчити уважно слідкувати за розповіддю педагога, правильно та вчасно реагувати на певний вербальний сигнал. Розвивати слухову увагу, уяву, загальну моторику. Виховувати інтерес до природи.
ОБЛАДНАННЯ: картинка із зображенням лугу, предметні картинки із зображенням квітів
СЛОВНИК: слова-назви квітів.
ХІД ГРИ:
Перед дітьми – картинка, на якій зображено луг, та предметні картинки із зображенням квітів. Діти їх уважно розглядають. Вибирають, хто якою квіткою хоче бути в грі, повідомляють про це педагогу. Діти вільно розташовуються на килимку. Педагог пояснює дітям, що потрібно дуже уважно слухати розповідь. Почувши назву вибраної квітки, виконати зазначену в розповіді дію.
Розповідь повинна бути емоційною, виразною, трохи прискореною і не занадто багатослівною.
Педагог: „Тільки сонечко прокинулось й послало свої перші промінці на землю, я вийшла на ґанок і вдихнула наповнене пахощами квітів повітря... І мені так захотілося поглянути, які квіти вже прокинулись. Я вийшла на широкий луг і побачила ромашку, яка тільки-но відкрила свої вічка. („Ромашка” імітує пробудження).
Педагог продовжує розповідь, в якій квіти відкривають свої пелюстки, хитають голівками, підставляють свої личка до сонця, зів’яли, ловлять дощові краплини і т. п. Діти уважно слухають, виконують відповідні рухи. Педагог може назвати одну і ту ж квіточку кілька разів, назвати кілька квіток, які виконують один і той же рух. Якщо дитина-квітка запізнилась і не виконала своєчасно рух, вона віддає свою пелюстку ведучому. В кінці гри, щоб повернути свою пелюстку, виконує якесь завдання (читає вірш, загадує загадку і т. п.).

К О М А Х И І К В І Т И

МЕТА:Формувати фонетичне сприймання на основі впізнавання та розрізнення не мовленнєвих звуків. Закріпити назви основних кольорів. Збагачувати словник дітей. Розвивати загальну моторику, зв’язне мовлення, слухову увагу, просторову орієнтацію, творчу уяву. Виховувати швидкість реакції, терплячість.
ОБЛАДНАННЯ: зображення квітів, нагрудники комах (комар, бджола, жук) СЛОВНИК: кольори (червоний, жовтий, білий, синій).
ХІД ГРИ:
Варіант 1.
Розповідь вихователя: “Діти, я запрошую вас на прогулянку на зелений лужок. Дивиться, як багато тут різнокольорових квітів! (На підлозі – зображення квітів) Якого вони кольору? (Діти називають кольори) Як ви думаєте, які це квіти? (яскраві, красиві, запашні) До них прилітають різні комахи. Гойдаються на квіточках, п’ють смачний нектар і пісеньки співають. Як співає бджілка? (Дж-дж-дж) А комарик? (З-з-з) А жучки? (Ж-ж-ж). Давайте уявимо, що всі ми комахи, і полетимо на прогулянку на зелений лужок. (Діти за бажанням стають комариками, бджілками, жучками. Педагог допомагає їм одягти нагрудники). Я буду читати віршик. Він вам підкаже, хто полетить на лужок і на яку квіточку сяде. Тільки не забувайте під час свого польоту співати пісеньку.
Комарики веселі
На луг полетіли.
На червону квіточку
Комарики сіли.
Діти-комарики співають свою пісеньку, летять до червоної квітки, присідають навколо неї. (Далі вихователь повторює віршик, змінюючи назви кольорів та комах).
Варіант 2.
Комахи вільно літають над квітучою галявиною, розглядають квіти, які там ростуть, запам’ятовують їх.
Вихователь: “Ось чорна хмара насувається, дощик починається!”. Комахи ховаються від дощу – присідають, закривають очі. Логопед забирає одну квіточку, дає сигнал: ”Дощик перестав, сонечко виглянуло!”. Діти визначають, якої квітки не стало.

З Н А Й Д И П А Р У
МЕТА: Закріпити назви свійських (диких) тварин та їх дитинчат.Вправляти в упізнаванні їх за зовнішніми ознаками та голосом. Розвивати слухову увагу, загальну моторику (уміння імітувати рухи тварин), елементи логічного мислення (аналіз, порівняння).Виховувати моральні якості особистості.
ОБЛАДНАННЯ: картинки із зображенням свійських (диких) тварин та їх дитинчат, сопілка.
СЛОВНИК: слова-назви тварин (корова, кінь, собака, кіт, коза, свиня) та їх дитинчат (теля, лоша, кошеня, цуценя, козеня, порося).
ХІД ГРИ:
Розповідь педагога: „У кожного з вас є мама, яку ви дуже любите. У кожної тварини є дитинчата, які теж дуже люблять своїх мам. Зараз я прочитаю вірш, в якому окремі слова загубились. Ви уважно слухайте й доповнюйте:
Кожен по-своєму маму покличе.
Знаєте, знаєте як ?
„Му-му!” – телята, „Хрю!” – поросята,
Ну а лошата ось так: „Іго-го!”
Кожен по-своєму маму покличе.
Знаєте, знаєте як ?
„Гав!” – цуценята, „Ме!” – козенята,
А кошенята ось так: „Няв-няв!”
Варіант 1.
Зараз ми з вами пограємо в цікаву гру. Я вам роздам картинки. На них – зображення мам тварин, на інших – дитинчат. Коли заграє сопілочка, ви всі будете гуляти по зеленому лужку. Коли сопілочка перестане грати, ви зупинитесь й уважно прислухаєтесь, хто свій голос подає. Наприклад, коли ви почуєте гучний голос корови, знайте: вона кличе своє маленьке телятко. Телятко повинно тоненько відгукнутися і бігти шукати маму. Коли телятко буде кликати маму, то мама відгукнеться й буде шукати свого малюка”.

Під звуки сопілки діти вільно розходяться по груповій кімнаті. Коли сопілка замовкає, педагог наслідує голос якоїсь тварини або дитинчати. Діти відгукуються й знаходять собі пару, називають, хто у кого.
Варіант 2.
Педагог ділить дітей на дві підгрупи: мам і малят. Малюки виконують рухи, характерні для дитинчат свійських тварин. Мами повинні впізнати своїх дитинчат. Діти міняються ролями.

Щ У К А
МЕТА: Вправляти в суфіксальному словотворенні. Активізувати словник іменників та прикметників. Розвивати слухову увагу. Виховувати швидкість реакції.
ОБЛАДНАННЯ: наголовник щуки, м’яч.
ХІД ГРИ:
Педагог читає вірш:
Мимо лісу, мимо дач
Гарний плив по річці м’яч.
Побачила щука:
– Що воно за штука?
Стала хапати –
Не може впіймати.
Швидко ти відповідай –
Щуці м’яч не віддавай.
– Ви, діти, будете хвильками, які передають м’яч один одному по колу, виконуючи якесь завдання. Виконувати його треба швидко і правильно, бо хто з вас затримає м’яч чи дасть помилкову відповідь, той стане щукою. Щука повинна бути дуже уважною і не пропустити неправильну відповідь.
А зараз лічилкою виберемо щуку:
Упіймав Івасик рибу,
Але витягнути – мука!
Бо сердита і велика
На гачок зловилась щука.
Варіант 1.
М’яч будете передавати, лагідно слово будете називати (заєць – зайчик, огірок – огірочок, шапка – шапочка).
Варіант 2.
М’ячик один одному будете передавати і слово додавати. Слухайте уважно: „У Жені олівець, а в коробці ... (олівці)”, „На тарілці слива, а в мисці... (сливи)”

Н А В П А К И
МЕТА: Збагачувати словник дітей словами-антонімами, вчити розуміти їх значення. Розвивати слухову увагу, пам’ять, фантазію, загальну моторику. Виховувати уважність в грі.
СЛОВНИК: слова з протилежним значенням.
ХІД ГРИ:
Педагог промовляє закличку:
Мова слів багато має,
Слів усіх ніхто не знає.
А щоб мову краще знати,
Треба зі словами грати.
Тож пограєм я і ти
В гру, що зветься „Навпаки”
Варіант 1.
Діти йдуть один за одним. Педагог: „Зараз ми будемо проходити ворота. Якщо я скажу, що ворота високі, ви будете продовжувати йти так, як зараз. Якщо скажу низенькі, то що треба зробити, як ви думаєте? (Пройти нахилившись) А тепер уявіть, що ви несете сумки. Сумка може бути важкою чи легкою. Покажіть, як несуть важку сумку. (Діти йдуть зігнувшись.) А тепер у вас в руках легка сумка (Діти ідуть із підстрибом.)”.
Варіант 2.
Педагог імітує рухи, діти називають і показують протилежні (швидко-повільно – біжить-іде; весело-сумно – сміється-плаче; жарко-холодно – махає руками-труситься і т. д.).

В Е Р В Е Ч К А
Гра проводиться з підгрупою.
МЕТА: Вправляти дітей в узгодженні іменників в роді, числі, відмінку.
Розвивати слухову увагу, пам’ять, елементи логічного мислення (порівняння), загальну моторику. Виховувати почуття колективізму, швидкість реакції.
ОБЛАДНАННЯ: спортивна колода, картинки із зображенням предметів різного роду, але одного кольору, картинки з певною кількістю предметів (у межах трьох).
СЛОВНИК: актуалізація назв кольорів, числівників „один-три”.
ХІД ГРИ:
Діти стають в колону, поклавши руки на плечі тому, хто стоїть попереду. Перед колоною – спортивна колода. Переступаючи через неї, діти виконують мовленнєве завдання логопеда, намагаючись при цьому відповідати правильно та швидко, щоб „вервечка не порвалася”. Дитина, яка відповіла правильно, біжить в кінець колони. Якщо помиляється – відходить вбік, чекаючи на допомогу товаришів.
Варіант 1.
Якого кольору? Зелена жабка, зелене дерево, зелений листочок.
Варіант 2.
Скільки? Одна курка – дві ... (курки), заєць – два зайця, ведмедик – три ведмедика.

НЕПОСИДИ
МЕТА: Вправляти у ходьбі по колу. Розвивати слухову увагу, елементи логічного мислення (аналіз), швидкість реакції, загальну моторику, почуття ритму. Виховувати навички самоконтролю.
ОБЛАДНАННЯ: іграшки.
ХІД ГРИ:
Педагог показує іграшку, повідомляє, що буде називати її то вірно, то ні, а діти повинні уважно слухати і виконувати певні дії:
Якщо правильно – стрибайте,
Коли ні – то присідайте.
Діти ідуть по колу один за одним. Педагог називає іграшку. Коли діти почують правильну назву – стрибають, якщо назва невірна – присідають.
Педагог варіює рухи, змінює завдання.

Т В Е Р Д И Й Г О Р І Ш О К
Гра проводиться фронтально.
МЕТА: Вчити дітей узгоджувати іменники з прикметниками та числівниками в роді, числі та відмінку. Активізувати словник дієслів.
Розвивати загальну моторику, гнучкість. Виховувати уважність в грі, моральні якості особистості.
ОБЛАДНАННЯ: стояки, гумова тасьма (мотузок), іграшкова білочка, пластмасові грибочки, бутафорські горішки, натуральні шишки, кошик, предметні картинки (олівець, ложка, сорочка, мило, машинка, чашка, рукавички, ножиці).
СЛОВНИК: дієслова.
ХІД ГРИ:
Педагог показує дітям іграшкову білочку, емоційно передає свій діалог із нею:
– Де ти, білочко, живеш?
Що ти, білочко, гризеш?
– У зеленому ліску,
У дуплі, у соснячку
Я гризу горішки
І гриби, і шишки!
– У білочки стільки турбот! Треба і гніздечко утеплити і запаси на зиму зробити. Самій білочці ніяк не впоратись. Давайте їй допоможемо – назбираємо в кошик лісових дарів. Допомогти білочці зможуть тільки найспритніші та найкмітливіші. Щоб зірвати гриб чи підняти шишку, треба пролізти під мотузочком і виконати моє завдання. І тільки потім покласти гриб (шишку) в кошик”.

Варіант 1.
Педагог показує картинку, дитина називає, яку дію можна виконувати за допомогою зображуваного предмета (олівець – малювати, ложка – їсти, сорочка – одягати і т. п.).


Варіант 2.
Педагог починає речення, дитина закінчує його, утворюючи родовий відмінок множини від ужитого іменника. (Під дубом лежить жолудь, а на дубі багато ... (жолудів). Таня взяла одне яблуко, а в кошику залишився десяток ... (яблук).
Щоб зірвати горішок, прикріплений на мотузочку, діти повинні піднятися на носочках (підстрибнути).


ВІДГАДАЙ НА СМАК
Мета: учити дітей розрізняти за смаком яблуко, грушу, сливи, виноград, моркву, капусту, помідор, огірок; визначати овоч це або фрукт; розвивати мовлення; виховувати увагу.
Матеріал: на тарілочці лежать розрізані на шматочки та накриті серветкою овочі та фрукти.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям заплющити очі та скуштувати овоч або фрукт. Дитина куштує, відгадує, що це, а потім називає: це овоч або фрукт.

ЗВАРИМО СМАЧНИЙ БОРЩ
Мета: учити дітей називати український посуд (горщик, миска, ложка, глечик); учити обирати потрібні овочі для борщу; розвивати логічне мислення, уважність.
Матеріал: посуд (горщик, ложка, миска, глечик); муляжі овочів та фруктів.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям «зварити» українську страву борщ. Діти називають посуд, у якому вони «варитимуть» борщ, та обирають його серед поставленого перед ними. Викликані діти обирають серед покладених перед ними овочів та фруктів потрібні овочі для борщу і складають їх у горщик.
Діти по черзі обирають овочі, а решта дітей знаками показують: так чи ні.

ЩО ДЕ РОСТЕ?
Мета: розширювати й уточнювати уявлення дітей про овочі та фрукти (де вони ростуть); розвивати пам’ять, мовлення, уважність.
Матеріал: вирізані овочі та фрукти, макет дерева, макет городу.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям по черзі підійти до столу і взяти один овоч або фрукт, назвати його, визначити, де він росте та відповідно покласти на макет городу або повісити на макет дерева. Наприклад: дитина бере яблуко і розповідає: «Це яблуко, воно росте в саду на дереві», потім підходить до макета дерева і вішає вирізаний фрукт на нього.

ДЕ ЖИВУТЬ ВІТАМІНИ?
Мета: учити дітей відбирати тільки ті картинки, на яких намальована корисна для здоров’я їжа; розвивати уважність, пам’ять, мислення.
Матеріал: іграшковий ведмедик; предметні картинки із зображенням овочів, фруктів, цитрусових, морозива, цукерок, печива, торта тощо.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям «полікувати» ведмедика Мишка не пігулками, а вітамінами. Для цього потрібно обрати тільки ті картинки з зображенням продуктів, у яких «живуть» вітаміни. Діти
по черзі або підгрупами підходять та вибирають картинки, називають предмет, а решта дітей знаками показують: чи згодні вони з тим, що там «живуть» вітаміни чи ні. Якщо завдання виконано
правильно, то дитина кладе картинку біля ведмедика.

УПІЗНАЙ ЗА ОПИСОМ
Мета: удосконалювати знання дитини про овочі та фрукти; учити знаходити предмет за описом; розвивати уважність, дисциплінованість.
Матеріал: муляжі овочів, фруктів та цитрусів.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям знайти той предмет, який він опише. Вихователь. Кругле, жовте, з червоним бочком, буває кисло-солодким, росте на дереві, корисне. Дитина виходить, обирає серед муляжів яблуко, показує його дітям, а діти знаками відповідають: згодні вони чи ні.

УПІЗНАЙ ТВАРИНКУ ЗА ОПИСОМ
Мета: удосконалювати знання дітей про свійських тварин; учити знаходити картинки за описом; розвивати уважність, пам’ять, мислення.
Матеріал: предметні картинки зі свійськими тваринами.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям знайти ту тварину, яку він опише.
Вихователь. Ця тварина має голову, вушка, гострі зуби, тулуб, ноги, хвіст. Вона охороняє будинок, любить гризти кістки.
Дитина виходить і знаходить картинку з собакою, показує її дітям, а діти знаками відповідають: згодні вони чи ні.

ХТО ЩО ЇСТЬ?
Мета: закріплювати знання дітей про свійських тварин (що вони їдять); розвивати мислення, увагу, пам’ять; виховувати бажання піклуватися про свійських тварин.
Матеріал: предметні картинки із зображенням свійських тварин та їжі для них, фланелеграф.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям «погодувати» тварин на подвір’ї бабусі Одарки. Вихователь викликає дітей парами. Одна дитина називає тварину і виставляє її на фланелеграф, а друга шукає для неї їжу, ставить картину поруч із твариною.

ХТО ЯК КРИЧИТЬ?
Мета: розвивати вміння дітей звуконаслідувати голоси тварин; закріплювати знання про свійського птаха півня; виховувати бажання піклуватися про тварин.
Матеріал: набір іграшок «Свійські тварини».
ХІД ГРИ
Вихователь виставляє іграшки на стіл, запитує: хто це, де живе, як кричить.

ТВАРИНИ ТА ЇХ МАЛЯТА
Мета: учити дітей знаходити малят свійських тварин та називати їх; розвивати пам’ять, мовлення, увагу.
Матеріал: серія картинок «Свійські тварини з малятами».
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям допомогти свійським тваринками. Необхідно знайти малят, які загубилися. Діти працюють парами.
Одна дитина бере тварину, друга шукає. Діти повинні назвати тварину та її дитинча.

ХТО ДЕ СТОЇТЬ?
Мета: учити дітей орієнтуватися у просторі; розуміти поняття «ліворуч», «праворуч», «біля», «перед», «за», «угорі»; розвивати мислення, пам’ять.
Матеріал: картинки з зображенням свійських тварин, будинок.
ХІД ГРИ
Вихователь показує картинки із зображенням тварин та їх дитинчат і пропонує дітям назвати їх (собака і цуценя, кішка і кошеня, корова і теля тощо). Картинки виставляються на підставку, в тому самому порядку, у якому показуються. Після цього, показуючи, наприклад, на кішку, вихователь запитує: «Хто стоїть поряд із нею?» Діти відповідають.
Гра триває, поки діти не назвуть усіх тварин та їх дитинчат.

ДИКІ ТА СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ
Мета: учити дітей називати диких та свійських тварин; класифікувати їх, розвивати мовлення, пам’ять, увагу; виховувати любов до природи.
Матеріал: набори іграшок: «Свійські тварини», «Дикі тварини»; ялинки; бабуся; будинок.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям узяти іграшку, назвати її та «оселити» її там, де вона живе. Якщо це дика тварина, то дитина ставить іграшку біля ялинок, а якщо свійська біля будинку бабусі.

ХТО ПРИЙШОВ?
Мета: учити дітей правильно називати тварин та їхніх дитинчат; упізнавати тварин за голосом та відтворювати їхні звуки; виховувати бережливе ставлення до них.
Матеріал: мотузок і дзвоник.
ХІД ГРИ
Діти сидять на стільчиках. На деякій відстані від них протягнуто мотузок, до якого підвішений дзвоник на висоті зросту дітей. Вихователь підкликає до себе двох-трьох дітей і домовляється: хто
з них ким буде.
До мотузка підбігає перша дитина, підстрибує і тричі дзвонить.
Діти. Хто прийшов?
Дитина. Гав-гав-гав!
Діти відгадують, що прийшов собака. Дитина, яка зображує собаку, сідає на місце. До дзвінка підбігає інша дитина гра продовжується.

ХТО ДЕ ЖИВЕ?
Мета: учити дітей називати диких та свійських тварин; класифікувати їх, розвивати мовлення, пам’ять, увагу; виховувати любов до природи.
Матеріал: набори іграшок: «Свійські тварини», «Дикі тварини»; ялинки; бабуся; будинок.
ХІД ГРИ
Діти сидять на стільчиках групами по 4–5 осіб. Кожна група зображує певних тварин чи птахів. Вихователь домовляється з кожною групою дітей, голоси якої тварини чи птаха вони наслідуватимуть. Потім обходить «будиночок», стукає і запитує: «Хто в цій хатинці мешкає?» Діти відповідають: «Ко-ко-ко!» Вихователь відгадує: «Тут мешкають кури». Стукає в інший будиночок і знову запитує.
Гра проводиться кілька разів, потім вона ускладнюється тим, що відгадує не вихователь, а самі діти.

СКАЖИ: ЯКА?
Мета: учити дітей добирати прикметники до іменників; розвивати мислення, мовлення, увагу.
Матеріал: м’яч.
ХІД ГРИ
Вихователь кидає дітям по черзі м’яч.
Вихователь. Осінь яка? Сонечко яке? Трава яка?
Дитина ловить м’яч, добирає прикметник, потім кидає м’яч назад вихователеві.

ВИЗВОЛИ ПТАШКУ З КЛІТКИ
Мета: учити дітей упізнавати і називати птахів; розвивати зорову пам’ять, мислення; виховувати любов до природи.
Матеріал: намальована клітка; картинки птахів (горобець, голуб, ворона, ластівка, шпак, синиця).
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям «визволити птахів із клітки». Для цього необхідно знайти пташку і правильно її назвати. Дитина називає пташку. Якщо дитина неправильно назвала пташку, то пташка «залишається в клітці».

ЗНАЙДИ В БУКЕТІ ТАКИЙ ЛИСТОЧОК, ЯКИЙ Я ПОКАЖУ
Мета: розрізняти та називати листя зі знайомих дерев; пригадувати назви дерев; розвивати мовлення дітей; виховувати в них увагу та естетичні почуття.
Матеріал: у кожної дитини однакові букети з 3–4 листочків (клена, дуба, ясена, берези); один букет у вихователя.
ХІД ГРИ
Вихователь роздає дітям букети, а один залишає собі. Потім показує якийсь листочок, наприклад кленовий і говорить: «Раз, два, три такий самий листочок покажи!» Діти піднімають руки і показують кленові листочки. Гру повторюють кілька разів, використовуючи всі листочки букету.

ВІДГАДАЙ: ЩО В РУЦІ?
Мета: учити дітей розрізняти та називати овочі, фрукти за кольором, формою; виховувати інтерес до природи.
Матеріал: овочі та фрукти.
ХІД ГРИ
Діти утворюють коло, закладаючи руки за спину. Вихователь кладе в їхні руки овочі та фрукти, потім показує щось з овочів або фруктів, а діти повинні визначити на дотик, який овоч або фрукт
лежить у руці. Ті, хто мають такий самий предмет, підбігають до вихователя.

ЗНАЙДИ ЛИСТОЧОК, ЯКИЙ Я НАЗВУ
Мета: учити дітей знаходити з дерева листочок; розвивати пам’ять, увагу; виховувати любов до природи.
Матеріал: листки з клена, каштана, тополі, липи, горобини.
ХІД ГРИ
На килимку розкладені засушені листочки з дерев. Вихователь називає листочок із дерева, а дитина повинна його знайти. Решта дітей знаками показують: згодні вони чи ні.

ДЕРЕВА ТА ЇХ ПЛОДИ
Мета: учити дітей добирати плоди до дерев; розвивати зорову пам’ять, увагу.
Матеріал: ілюстрації дерев (ялинка, горобина, каштан, липа, клен); картинки (шишка, горобина, каштан, липове насіння, кленова крилатка).
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує назвати виставлені дерева, а потім знайти
їх плоди.

НАЗВИ ПТАШКУ (словесна гра)
Мета: учити дітей упізнавати і називати птахів; розвивати зорову пам’ять, мислення; виховувати любов до природи.
Матеріал: картинки птахів (горобець, голуб, ворона, ластівка, шпак, синиця).
ХІД ГРИ
Перед дітьми виставлені пташки, а вихователь пропонує їм назвати їх. Дитина називає пташку, показує її, решта дітей знаками показують: згодні вони чи ні.

З ЯКОГО ДЕРЕВА ЛИСТОЧОК АБО ПЛІД?
Мета: учити дітей добирати листочки та плоди до дерев; розвивати зорову пам’ять, увагу.
Матеріал: ілюстрації дерев та листочків (ялинка, горобина, каштан, липа, клен); картинки (шишка, горобина, каштан, липове насіння, кленова крилатка).


ХІД ГРИ
Вихователь пропонує назвати виставлені дерева, а потім знайти їх плоди та листочки.

ЯКОЇ КВІТКИ НЕ СТАЛО?
Мета: учити дітей називати квіти «куточка природи» (традесканція, фіалка, амазонська лілія, бегонія); розвивати зорову пам’ять; виховувати бажання піклуватися про рослини.
Матеріал: квіти «куточка природи».
ХІД ГРИ
Вихователь виставляє на стіл рослини з «куточка природи», діти називають їх. Вихователь пропонує дітям заплющити очі та ховає одну рослину.
Діти розплющують очі, вони повинні відгадати: якої квітки не стало, назвати її.

ДОГЛЯНЕМО КВІТИ
Мета: закріплювати вміння дітей доглядати рослини «куточка природи»; обирати потрібні речі для догляду; розвивати пам’ять, уважність; виховувати бажання піклуватися про рослини.
Матеріал: лійка; ганчірка; палиця для рихлення; пульверизатор та непотрібні для догляду речі (іграшка, камінь, книга тощо).
ХІД ГРИ
На столі лежать речі, вихователь пропонує дітям обрати тільки ті речі, що потрібні для догляду рослин. Діти обирають речі та називають, що ними роблять.


ЯКИЙ НАСТРІЙ У РОСЛИН?
Мета: продовжувати вчити дітей доглядати рослини «куточка природи»; розвивати фантазію, мислення; виховувати любов до природи.
Матеріал: квіти «куточка природи», квіти з жовтим листям та квіти з прив’ялим листям.
ХІД ГРИ
На столі виставлені різні рослини «куточка природи». Діти визначають, у якої квітки який настрій, і пояснюють свою думку.

МАГАЗИН КВІТІВ
Мета: закріплювати назви та зовнішні ознаки квітів, що ростуть у «куточку природи»; учити описувати рослини двома-трьома реченнями; розвивати зв’язне мовлення, пам’ять.
Матеріал: рослини «куточка природи».
ХІД ГРИ
Вихователь - «продавець» пропонує дітям «купити» квіти, але «купити» рослини можна лише тоді, як буде названа та описана квітка. Наприклад: «Це фіалка, у неї кругле, невелике, пухнасте листячко. Її квіти маленькі, гарні, ніжні, фіолетового кольору».

ХТО В ЛІСІ ЖИВЕ
Мета: закріплювати знання дітей про диких тварин; розвивати пам’ять, мовлення; виховувати любов до тварин.
Матеріал: набори іграшок: «Дикі тварини» та «Свійські тварини».
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям обрати серед іграшкових тварин тільки ті, які живуть у лісі.

ПІДБІЖИ ДО ДЕРЕВА, ЯКЕ Я НАЗВУ
Мета: закріплювати вміння дітей називати і знаходити дерева на майданчику; розвивати зорову пам’ять, уважність; виховувати любов до природи.
Матеріал: дерева майданчика.
ХІД ГРИ
Вихователь починає розповідати про дерево. Спочатку він зазначає: який стовбур у дерева, як розташовані гілочки, яке за кольором та формою листя. Опис наводиться в уповільненому темпі для
того, щоб діти змогли розглянути всі дерева. Завершивши описувати, вихователь запитує дітей: «Про яку рослину я вам розповідала?»
Діти повинні назвати дерево та підбігти до нього.

ЗНАЙДИ КВІТКУ
Мета: закріплювати вміння дітей знаходити та називати квіти «куточка природи».
Матеріал: квіти «куточка природи».
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям знайти квітку, яку він називає. Діти знаходять її, повторюють її назву.

ЧАРІВНИЙ МІШЕЧОК
Мета: закріплювати вміння дітей називати овочі та їх колір; розвивати зорову пам’ять, увагу.
Матеріал: «чарівний мішечок», овочі.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям по черзі витягти з «чарівного мішечка» овоч, назвати його та його колір. Вихователь може запропонувати, не дивлячись у мішечок, знайти те, що він скаже. По черзі
грають усі діти.

УПІЗНАЙ ТВАРИН (словесна гра)
Мета: закріплювати вміння дітей упізнавати свійських тварин за їх звуконаслідуванням; розвивати фонематичний слух, увагу.
ХІД ГРИ
Варіант І
Вихователь звуконаслідує тварин, а діти їх відгадують.


Варіант ІІ
Вихователь викликає до себе дитину, на вушко називає їй тварину. Дитина звуконаслідує названу тварину, а діти відгадують.

ОВОЧІ, ФРУКТИ
Мета: закріплювати вміння дітей знаходити названі овочі або фрукти; розвивати увагу, пам’ять.
Матеріал: муляжі овочів та фруктів.
ХІД ГРИ
На столі перед дітьми на тарілочках лежать овочі та фрукти, вихователь по черзі викликає дітей і просить знайти той чи інший овоч або фрукт. Дитина знаходить його. Діти знаками показують: згодні вони з вибором чи ні.

НАЗВИ ДЕРЕВО
Мета: учити дітей упізнавати і називати дерева майданчика; розвивати зорову пам’ять; виховувати любов до природи.
Матеріал: дерева майданчика.
ХІД ГРИ
Вихователь підводить дітей до дерев майданчика і просить нагадати назву цього дерева.
Вихователь. Хто швидше знайде березу? Один, два, три до берези біжи! Діти повинні знайти дерево та підбігти до певної берези.
Гра триває, поки діти не стомляться.

ЩО НАМ ОСІНЬ ПРИНЕСЛА? (словесна гра)
Мета: закріплювати з дітьми ознаки осені та її дари; розвивати пам’ять, мислення, мовлення.
Матеріал: різнокольорові листочки, овочі, фрукти, картина «Осінь».
ХІД ГРИ
Вихователь виставляє перед дітьми картину «Осінь», просить назвати пору року, пригадати: які дари принесла осінь людям. Для підказки на столі розкладені овочі, фрукти, різнокольорові листочки.

ЗИМОВІ РОЗВАГИ
Мета: закріплювати знання дітей про зимові розваги; розвивати мовлення, увагу; виховувати любов до різних пір року.
Матеріал: сюжетні картинки на тему «Зимові розваги».
ХІД ГРИ
Діти розглядають сюжетні картинки і розповідають: у які ігри діти люблять гратися взимку.

ВЕСНА ЯКА? (словесна гра)
Мета: закріплювати з дітьми ознаки весни; учити добирати прикметники до іменників; розвивати мовлення, пам’ять, мислення.
Матеріал: м’яч.
ХІД ГРИ
Вихователь кидає дітям по черзі м’яч.
Вихователь. Весна яка? Навесні трава яка? Навесні сонечко яке?
Дитина відповідає на запитання і кидає м’яч вихователеві.

ПОРИ РОКУ
Мета: учити дітей називати пори року за їх ознаками, знаходити відповідні картинки; розвивати зорову пам’ять, увагу.
Матеріал: великі картини з порами року та маленькі картки з порами року для всіх дітей.
ХІД ГРИ
На стільцях перед дітьми стоять картини з порами року. На килимку лежать картки. Вихователь пропонує кожній дитині взяти одну картку і підійти до картини з відповідною порою року. Далі необхідно назвати свою пору року, пояснити, чому саме дитина підійшла до тієї чи іншої картини.

КОЛИ ЦЕ БУВАЄ (словесна гра)
Мета: учити дітей називати пори року за їх ознаками; розвивати мислення, пам’ять, увагу.
Матеріал: картинки з порами року, загадки про пори року.
ХІД ГРИ
Вихователь загадує дітям загадки про пори року, діти їх відгадують, знаходить відповідні пори року на картинках і виставляють їх на мольберт.
Сніг на полях,
Лід на річках
Хуга гуляє,
Коли це буває? (Узимку)
Зійшли сніги, шумить вода,
Земля вже квіти викида.
Буяє травка молода,
Все мертве оживає,
Коли це буває? (Навесні)
Сонце пече, липа цвіте,
Вишня поспіває,
Коли це буває? (Улітку)
Голі поля, мокне земля,
Дощ поливає, коли це буває? (Восени)

Я ОПИШУ, А ТИ ВІДГАДАЙ
Мета: учити дітей називати пори року за їх ознаками; розвивати мислення, пам’ять, увагу.
Матеріал: картинки з порами року.
ХІД ГРИ
Вихователь описує пору року, а діти її відгадують.
Вихователь. У цю пору року діти полюбляють кататися на санчатах, ліпити сніговика.
Діти відповідають або піднімають картку із зображенням зими.

ЩО СХОЖЕ НА СОНЕЧКО?
Мета: закріплювати знання дітей про сонце, його форму, колір розвивати зорову пам’ять, логічне мислення.
Матеріал: сонечко, предметні картинки.
ХІД ГРИ
На килимку лежать предметні картинки. Вихователь пропонує дітям узяти тільки таку картинку, яка схожа на сонце (наприклад: яблуко, м’яч, вишня, апельсин).
Діти по черзі показують свої картки і пояснюють: чому вони взяли саме цю картку. (Наприклад: «У мене м’яч, тому що він круглий як сонечко».)

КОМУ СОНЕЧКО ПОТРІБНЕ?
Мета: закріплювати знання дітей про властивості сонця (кому воно потрібне); розвивати пам’ять, мислення, увагу.
ХІД ГРИ
Вихователь називає дітям предмети. Якщо цьому предмету сонечко потрібне, то діти піднімають руки, нібито «промінчики сонця». Якщо не потрібне присідають.

ДЕНЬ НІЧ
Мета: закріплювати знання дітей про частини доби, дії людей
уночі, удень; розвивати уважність.
ХІД ГРИ
Вихователь називає дії людей удень або вночі. Діти, якщо це «день», стрибають, кружляють, танцюють, ходять, а якщо «ніч» присідають, заплющують очі, кладуть ручки під щічку.



Структура предметно-ігрового середовища груп раннього віку для дітей третього року життя

ІГРОВИЙ ОСЕРЕДОК

1
Сюжетно-рольові ігри
«Кухня»(кухонні меблі, плита, кухонний посуд: каструлі, сковорідка, чайник, розливні ложки, друшляк; муляжі овочів, фруктів та інших продуктів)




«Їдальня»(стіл та стільчики для ляльок, диванчик, столовий посуд, чайний сервіз, ляльки, м’які іграшки)




«Спальня» (ліжко, шафа, торшер, лялька-немовля, одяг, постільна білизна тощо)




«Ванна» (ванночка, мачулка, рушник)




«Пральня» (одяг, постіль, таз, прищіпки, дошка для прасування, праска тощо)




«Магазин» (халати, ковпаки, прилавок, каса, сумки, гроші, муляжі продуктівта інших товарів тощо)




«Шофери» (кермо, нагрудні зображення машин, світлофор)




«Лікарня»(білі халати, шапочки, медична сумка з набором інструментів тощо)




Великі ігрові модулі (бажано легкі й м’які) та різні предмети-замісники (різноманітні нитяні помпони, різноколірні клаптики тканини, різноколірні великі гудзики, палички, деталі дерев’яного конструктора: цеглинки, кубики тощо)


Примітка: Меблі для ляльок мають бути достатньо великого розміру, щоб дитина під час гри могла постояти біля плити, посидіти на ляльковому стільчику, диванчику, погодувати ляльку, ототожнюючи себе з образами мами чи вихователя

2
Будівельні ігри (великий будівельний матеріал 1, настільний будівельний матеріал 2, набір кубиків і цеглинок 3, конструктор великогабаритний універсальний 1, конструктор настільний універсальний пазовий 3, збірно-розбірна іграшка 4, машини та допоміжне обладнання: дрібні іграшки, гумові й пластмасові фігурки тварин, ляльки тощо)


3
Розвивальні ігри
Настільно-друковані ігри з розвитку сенсорики, дрібної моторики та пізнавальних психічних процесів: пам’яті, мислення, уяви, уваги




Куточок сенсорики: одноколірні та різноколірні пірамідки 10; втулки 10; іграшки для нанизування 5, шнурування 5, загвинчування 5, зав’язування 5; озвучені іграшки 5; іграшки зі світловим оснащенням; іграшки та матеріали для практичної класифікації (розкладання в різні ємкості) за величиною, формою та кольором.
Іграшки для розвитку дихання: вітрячок 5; повітряна кулька 5; пір’їнки 10; метелики 10; пушинки 10 тощо


ОСЕРЕДОК КОМУНІКАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ

1
Різні види театрів (настільний: іграшки, картинки 3 шт.; бі-ба-бо 1 шт.; рукавички 1 шт., пальчиковий  1 шт.; фланелеграф тощо). Ширма, елементи декорацій


2
Куточок вбирання
Велике дзеркало, поличка, елементи театральних костюмів, різне вбрання (шапочки, хусточки, фартушки, спіднички тощо), віночки, стрічки, намисто та інші прикраси, сумочки, кошики


3
Куточок книжки
Полиця, картонні книжки з ілюстраціями, книжки з тканини, книжки-ширми, столик, стільці, картинки із зображеннями казкових персонажів тощо


ХУДОЖНІЙ ОСЕРЕДОК

1
Папір різної форми, гуаш, пензлі, олівці, фломастери, вугіль, кольорова крейда, штампи, тички, губки, серветки, глина, дощечки для ліплення, заготовки для аплікації тощо


2
Столик, мольберт, поличка, українська національна іграшка, кераміка, роботи дорослих та дітей


МУЗИЧНИЙ ОСЕРЕДОК

Піаніно, різні види дитячих музичних інструментів, іграшкові музичні інструменти, озвучені іграшки, магнітофон, касети із записами музичних та літературних творів, програвач і платівки або СD-програвач і компакт-диски


ПРИРОДОЗНАВЧИЙ ОСЕРЕДОК

1
Кімнатні рослини: бегонія, бальзамін, хлорофітум, традесканція, колеус, аспарагус, фікус та обладнання для догляду за ними


2
Рибки, тварини, птахи та обладнання для догляду за ними (акваріум, тераріум, клітка, корм, сачки, щітки, ганчірки тощо)


3
Куточок ігор з піском і водою
Спеціально обладнані столи з ємкостями для піску та води, що накриваються кришками.
Обладнання для ігор та експериментування з водою: дерев’яні, металеві, гумові, пластмасові, поролонові та пінопластові предмети, камінці, скляні кульки; дрібні гумові іграшки, наповнені піском та пустопорожні, різноманітні ємкості, іграшки, що плавають, тонуть тощо.
Обладнання для ігор з піском: формочки, совочки, грабельки, пластмасові печатки, відерця, сита, дрібні предмети для закопування, силуетні фігурки людей, тварин тощо


ОСЕРЕДОК РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ

1
Обладнання
Сухий басейн 1
Гойдалка 1
Драбина-стрем’янка 1
Дошка ребриста 1
Дошка зі слідами 1
Лава гімнастична 1
Колода м’яка 1
Дуга для підлізання (50 см) 1
Куб: 20 см 1; 30 см 1; 40 см 1
Мішені різні 3
Мат гімнастичний 2
Ліана 1
Дошка масажна 1
Індивідуальний килимок 8
Кошик для м’ячів 1
Різні об’ємні модулі: поролонові куби, цеглинки тощо


2
Спорядження
М’яч гумовий d = 10–12 см 8
М’яч набивний d = 5–6 см, вагою 800–1000 г 8
М’яч надувний 8
Обруч d = 40 см 8; d = 100 см 8
Палиця гімнастична, рейка завдовжки 1–1,5 м 2
Шнур завдовжки 10 м 2
Прапорці: для фізичних вправ 8; для розмітки 4
Стрічка на кільці (довжина 40–50 см) 8
Кубик пластмасовий (5–7 см) 8
Хусточка 8
Брязкальце 8
Санки 4
Коляски 4


КУТОЧОК ВІДПОЧИНКУ

Місце для усамітнення з диванчиком чи лежаком, однією-двома м’якими іграшками, де дитина може побути наодинці, перепочити.
Як варіант, може бути дитячий намет у вигляді будиночка, автобуса, машини тощо, або дитячий іграшковий будиночок, що за розміром відповідає зросту дитини




Структура предметно-ігрового середовища молодших груп

Зонування та обладнання


ІГРОВИЙ ОСЕРЕДОК

1
Сюжетно-рольові ігри
«Дитячий садок», «Сім’я»(кухня, пральня, спальня, ванна, ляльки, одяг, м’які іграшки, посуд, праска, прасувальна дошка, меблі, постіль тощо)




«Лікарня»(білі халати, шапочки, мед.сумка з набором інструментів, «ліки», вата, бинти, рецепти тощо)




«Магазин» (халати, ковпаки, прилавок, каса, сумки, чеки, гроші, муляжі продуктівта ін. товарів, пакувальні матеріали)




«Шофери» (кермо, нагрудні зображення машин, світлофор, кашкет та жезл регулювальника, дорожні знаки)




«Моряки» (безкозирки, комірці, бінокль або підзорна труба, рятувальні круги, якір, штурвал тощо)




Великі ігрові модулі (легкі й м’які) та різні предмети-замінники (нитяні помпони, великі ґудзики тощо)


2
Театралізовані ігри
Ігри-драматизації (наголовники, елементи костюмів, декорацій до 3–5 казок)




Різні види театрів (настільний: іграшки, картинки – 3 шт.; рукавички 1 шт., фланелеграф тощо)




Ширма, елементи декорацій


3
Настільно-друковані ігри: з розвитку сенсорики, дрібної моторики та пізнавальних психічних процесів пам’яті, мислення, уяви, уваги


4
Будівельні ігри: великий будівельний матеріал 1, настільний будівельний матеріал 2, набір кубиків і цеглинок  3, конструктор великогабаритний універсальний 1, конструктор настільний універсальний пазовий 3, збірно-розбірна іграшка 4, машини та допоміжне обладнання дрібні іграшки, малюнки й схеми будов тощо


БІБЛІОТЕЧНИЙ ОСЕРЕДОК

Полиця, книжки з ілюстраціями (5-6 програмних творів та інші), столик, стільці, листівки, картинки з казковими персонажами тощо


ХУДОЖНІЙ ОСЕРЕДОК

1
Зображувальна діяльність: гуаш, олівці, вугіль, фломастери, кольорова крейда, папір, пензлі, штампи, тички, глина, дощечки для ліплення, заготовки для аплікації тощо



Зразки української національної іграшки, кераміки, дитячі роботи


2
Художня праця та аплікація: природний матеріал, елементи для аплікації, різні форми паперу для декоративної аплікації тощо. Зразки, дитячі роботи


ЕТНОГРАФІЧНИЙ ОСЕРЕДОК

Національна символіка, різноманітні атрибути для відтворення національних обрядів та свят. Лялька в національному вбранні. Добірка фото на тему «Моя родина». План роботи в етнографічному осередку, конспекти розваг, свят


МУЗИЧНИЙ ОСЕРЕДОК

Різні види дитячих музичних інструментів, магнітофон, касети із записами музичних та літературних творів, програвач, платівки або CD-програвач, компакт-диски


ПРИРОДОЗНАВЧИЙ ОСЕРЕДОК

1
Кімнатні рослини та обладнання длядогляду за ними (фартушки, ганчірочки й щіточки для пилу, лійки, стеки для рихлення землі тощо)


2
Риби, тварини, птахи та обладнання для догляду за ними (акваріум, тераріум, клітка, корм, сачки, щітки, ганчірки тощо)


3
Обладнання для експериментування з водою, камінням, піском, повітрям та живими об’єктами рослинами (різноманітні ємкості, фільтр, предмети з різними властивостями: тонуть, пливуть, розчиняються тощо)


СПОРТИВНИЙ ОСЕРЕДОК

1
Обладнання
Стрем’янка 1
Дошка ребриста 1; дошка зі слідами 1
Лава гімнастична 1
Колода м’яка 1
Дуга для підлізання (50 см) 1
Куб: 20 см 1; 30 см 1; 40 см 1
Мішені різні 3
Мат гімнастичний 2
Ліана 1
Дошка масажна 1
Індивідуальний килимок 8
Кошик для м’ячів 1
Різні об’ємні модулі


2
Іграшки та спорядження
М’яч гумовий d = 10–12 см 8
М’яч набивний d = 5–6 см, вагою 800–1000 г 8
М’яч надувний 8
Обруч d = 40 см 8; d = 100 см 8
Палиця гімнастична, рейка завдовжки 1–1,5 м 2
Шнур завдовжки 10 м 2
Прапорці: для фізичних вправ 8; для розмітки 4
Стрічка на кільці (довжина 40–50 см) 8
Кубик пластмасовий (5–7 см) 8
Хусточка 8; брязкальце 8


КУТОЧОК ВІДПОЧИНКУ

Місце для усамітнення (з диванчиком чи лежаком, однією-двома м’якими іграшками), де дитина може побути наодинці, перепочити



Структура предметно-ігрового середовища середніх груп

ІГРОВИЙ ОСЕРЕДОК

1
Сюжетно-рольові ігри
«Дитячий садок», «Сім’я»(кухня, пральня, спальня, ванна, вітальня, їдальня; ляльки, одяг, м’які іграшки, посуд, праска, прасувальна дошка, меблі, постіль тощо)




«Лікарня» (білі халати, шапочки, тапчан, ваги, ростомір, ширма, мед. сумка з набором інструментів, ліки, вата, бинти, рецепти тощо)




«Магазин» (халати, ковпаки, вітрина, прилавок, каса, сумки, чеки, гроші, муляжі продуктівта ін. товарів, ваги, пакувальні матеріали тощо)




«Дорожній рух» (кермо, нагрудні зображення машин, світлофор, кашкет та жезл регулювальника, дорожні знаки, макет перехрестя, іграшкові машини тощо)




«Моряки» (кашкет капітана, безкозирки, комірці, бінокль або підзорна труба, перископ, рятувальні круги, якір, штурвал, великий будівельний матеріал, прапорці тощо)




«Будівельники» (фартухи, каски, відра, совки, молотки, машини, крани, ляльки, будівельний матеріал, схеми, зображення будівель)




«Ферма»(макет ферми, муляжі свійських тварин та їх дитинчат, відра, бідони, транспорт: трактор, вантажна машина; ляльки, будівельний матеріал)




«Зоопарк»(муляжі диких тварин та їх дитинчат, будівельний матеріал)




Великі ігрові модулі (бажано легкі й м’які) та різні предмети-замінники (різноманітні нитяні помпони, ґудзики, палички, різноколірні папірці, природний матеріал тощо)


2
Театралізо- вані ігри
Ігри-драматизації (наголовники, елементи костюмів до 5–7 казок)




Різні види театрів (рукавички 1, настільний: іграшки, картинки 4; пальчиковий 3, тіньовий  3, фланелеграф тощо.)




Театральна ширма, екран та лампа для тіньового театру, нескладні декорації, театральні костюми


3
Настільно-друковані ігри (розвивальні): на закріплення сенсорних еталонів, розвиток дрібної моторики та пізнавальних психічних процесів пам’яті, мислення, уяви, уваги


4
Будівельні ігри: різні конструктори (великий будівельний матеріал 1, настільний будівельний матеріал 2, конструктор великогабаритний універсальний 1, пазовий 2, гвинтовий 1; тематичний будівельний матеріал 1; тематичний конструктор з різними способами з’єднання: пазовий 1, гвинтовий 1), збірно-розбірна іграшка 6, машини та допоміжне обладнання (дрібні іграшки, предмети-замінники, схеми будов, фотографії тощо)


БІБЛІОТЕЧНИЙ ОСЕРЕДОК

Полиця, книжки (10–12 програмних творів), столик, стільці, листівки, картинки з казковими персонажами тощо


ХУДОЖНІЙ ОСЕРЕДОК

1
Матеріал
Зображувальна діяльність: гуаш, олівці графітні та кольорові, фломастери, кольорова крейда, папір білий для малювання, папір кольоровий для аплікації; пензлі, пластилін, пластика, глина, трафарети



Інвентар
Підставка для пензлів, станок оборотний дитячий, дощечка для ліплення, палітра, трафарети, пластмасові склянки для води; ножиці



Зразки
Зразки українських національних іграшок, кераміки, іграшки-моделі




Зразки робіт для малювання, ліплення, аплікації, дитячі роботи


2
Ручна та художня праця: природний матеріал, пластилін, кольоровий картон та папір, клей, зразки, дитячі роботи


ЕТНОГРАФІЧНИЙ ОСЕРЕДОК

Національна символіка: герб, прапор, гімн. Різноманітні атрибути для відтворення національних обрядів та свят, елементи національного одягу. Лялька в національному вбранні. Альбом «Моя Батьківщина». Добірка фотографій і дитячих малюнків на тему «Моя родина». Народні казки та ілюстрації. Твори українського фольклору. План роботи в етнографічному осередку, конспекти розваг, свят


МУЗИЧНИЙ ОСЕРЕДОК

Різні види дитячих музичних інструментів, магнітофон, касети із записами музичних та літературних творів, дидактичні ігри музичного змісту, програвач, платівки, або CD-програвач, компакт-диски


ПРИРОДОЗНАВЧИЙ ОСЕРЕДОК

1
Кімнатні рослини та обладнання длядогляду за ними (фартушки, ганчірочки та щіточки для пилу, лійки, стеки для рихлення землі тощо)


2
Риби, тварини, птахи та обладнання для догляду за ними (акваріум, тераріум, клітка, корм, сачки, щітки, ганчірки тощо)


3
Обладнання для експериментування з водою, камінням, піском, повітрям та живими об’єктами рослинами (різні ємкості, лупа ручна, фільтр, предмети з різними властивостями: тонуть, пливуть, розчиняються тощо)


4
Предметні картинки: кімнатні рослини; рослини лугу, лісу, водойми; птахи, комахи, овочі, ягоди, фрукти, гриби


5
Муляжі: овочі, фрукти, гриби


6
Куточок природи. Картинки із зображенням пори року (рання, пізня), кишенька для зміни картинок. Зображення умовних позначок погоди (ясно, хмарно, вітер, дощ) по колу і стрілочка в центрі кола. У кінці навчального року умовні позначки погоди можна розміщувати на картках (за кількістю дітей) і щоденно виставляти їх на полиці чи в кишеньці. Сезонні малюнки дітей розміщувати по черзі в кишеньці


СПОРТИВНИЙ ОСЕРЕДОК

1
Обладнання
Доріжка масажна 1
Гімнастичний комплекс («Ростан», «Батир» або ін.) 1


2
Іграшки та спорядження
М’яч гумовий:
d = 20–25 см 5
d = 10–12 см 5
d = 6–8 см 5
Обруч d = 60 см 5
Шнур завдовжки 10 м 1
Скакалка: довга 5; коротка 5


КУТОЧОК ВІДПОЧИНКУ

Місце для усамітнення (з диванчиком чи лежаком, однією-двома м’якими іграшками, книжками з яскравими ілюстраціями), де дитина може перепочити, пофантазувати


КУТОЧОК ЧЕРГОВИХ

На дошці умовними позначками позначають чергування:
- по заняттях;
- по їдальні;
- по куточку природи.
Під кожною позначкою розміщують кишеньку для карток чергових (виготовляються за кількістю дітей).
Примітка: діти починають чергувати з другого півріччя




Структура предметно-ігрового середовища старших груп

ІГРОВИЙ ОСЕРЕДОК

1
Сюжетно-рольові ігри
«Дитячий садок», «Сім’я»(кухня, пральня, спальня, ванна, вітальня, їдальня; ляльки, одяг, м’які іграшки, посуд, праска, прасувальна дошка, меблі, постіль тощо)




«Школа» (дошка, парти, портфелі; шкільне приладдя: ручки, пензлі, олівці, книжки, зошити і т. ін.; глобус, географічна карта, ляльки в шкільному вбранні тощо)




«Бібліотека»(дитячі книжки по 2-3 шт.: українські народні казки, оповідання, вірші, загадки, український фольклор (приказки, забавлянки, пісеньки і т. ін.), каталог, формуляри, портрети дитячих письменників, ілюстрації до творів, виставка книжок тощо)




«Лікарня», «Аптека» (білі халати, шапочки, тапчан, ваги, ростомір, ширма, медична сумка з набором інструментів, «ліки», вата, бинти, рецепти, каса, чеки, гроші, вітрина тощо)




«Магазин» (халати, ковпаки, вітрина, прилавок, каса, сумки, чеки, гроші, муляжі продуктівта ін. товарів, ваги, пакувальні матеріали)




«Пошта»(сумка поштаря, газети, журнали, листівки, конверти, марки, поштовий штемпель, пластилін тощо)




«Перукарня»(дзеркало, халат перукаря, пелерина для клієнта, журнали модних зачісок, сушка, рукомийник, фен, плойка, перуки, ножиці, бігуді, стрічки, резинки, булавки, гребінці, ляльки з довгим волоссям)




«Ательє» (виставка тканин та готових виробів, журнали мод, лекала, викройки, сантиметр, крейда, ножиці, швейна машина, голки, нитки, наперсток, квитанції замовника, аксесуари: ґудзики, кнопки, гачки тощо)




«Дорожній рух» (керма, нагрудні зображення машин, світлофор, кашкет та жезл регулювальника, дорожні знаки, права водія, штрафні квитанції, різні види машин, макет мікрорайону)




«Моряки» (кашкет капітана, безкозирки, комірці, бінокль або підзорна труба, перископ, рятувальні круги, якір, штурвал, великий будівельний матеріал, прапорці, предмети-замінники)




«Залізниця»(кашкет залізничника, семафор, сумка провідника, каса, квитки, іграшки: потяг, колія тощо)




«Будівництво»(фартухи, каски, відра, совки, молотки, будівельні машини: самоскиди, кран, екскаватор, грейдер та ін.; ляльки; будівельний матеріал великий та дрібний, схеми, зображення або фотографії будівель)




«Ферма та пташник» (макети ферми, пташника; муляжі свійських тварин, птахів та їх дитинчат, відра, бідони, транспорт: трактор, молоковоз; ляльки, будівельний матеріал)




«Зоопарк»(муляжі диких тварин та їх дитинчат, будівельний матеріал, каса, квитки тощо)




Великі ігрові модулі та різноманітні предмети-замінники


2
Театралізо- вані ігри
Ігри-драматизації (наголовники, елементи костюмів до 8–10 казок)




Різні види театрів (рукавички 1; настільний: іграшки або площинний 5; пальчиковий 3; тіньовий 5; фланелеграф тощо)




Театральна ширма, екран та лампа для тіньового театру, декорації до різних казок, театральні костюми


3
Настільно-друковані ігри (розвивальні): розвиток дрібної моторики та пізнавальних психічних процесів пам’яті, мислення, уяви, уваги; ігри математичного, економічного, природничого змісту тощо


4
Будівельні ігри: різні види конструктора (великий будівельний матеріал 1, настільний будівельний матеріал  3, конструктор великогабаритний універсальний 1, пазовий 3, гвинтовий 3; тематичний будівельний матеріал 2; тематичний конструктор із різними способами з’єднання: пазовий 2, гвинтовий 2), збірно-розбірна іграшка 10, машини та допоміжне обладнання (дрібні іграшки, предмети-замінники, схеми, малюнки, фотографії будов тощо)


БІБЛІОТЕЧНИЙ ОСЕРЕДОК

Поличка, книжки (10–12 програмних творів різних жанрів), столик, стільці, листівки, картинки з казковими персонажами, портрети дитячих письменників тощо


ХУДОЖНІЙ ОСЕРЕДОК

1
Матеріал
Зображувальна діяльність: гуаш, акварель, олівці графітні та кольорові, фломастери, кольорова крейда, тампера, вугілля, папір білий для малювання, папір кольоровий для аплікації; пензлі, пластилін, пластика різноколірна, глина



Інвентар
Підставка для пензлів, станок оборотний дитячий, дощечка для ліплення, підкладка для малювання, палітра, трафарети, штампи, пластмасові склянки для води, обладнання для нетрадиційних способів малювання: свічка, сіль, нитки товсті шерстяні, сухостій, щіточки тощо



Зразки
Зразки українських національних іграшок, кераміки, іграшки-моделі для малювання.




Зразки робіт з малювання, ліплення, аплікації, дитячі роботи


2
Ручна та художня праця: природний матеріал, пластилін, кольоровий картон та папір, клей, шило, ножиці тощо



Зразки виробів ручної та художньої праці: пап’є-маше, флоромозаїка, плетіння, вишивка, художні та машинні шви, корінопластика, фітодизайн, вироби з дерева


ЕТНОГРАФІЧНИЙ ОСЕРЕДОК

Національна символіка: герб, прапор, гімн. Різноманітні атрибути для відтворення національних обрядів та свят, елементи національного одягу. Лялька в національному вбранні. Альбоми «Моя Батьківщина», «Київ  столиця України». Альбоми та планшети, дитячі малюнки на тему «Родовід». Народні казки та ілюстрації. Твори українського фольклору. План роботи в етнографічному осередку, конспекти розваг, свят


МУЗИЧНИЙ ОСЕРЕДОК

Різні види дитячих музичних інструментів, магнітофон, програвач, платівки, CD-програвач, компакт-диски, касети із записами музичних та літературних творів


ПРИРОДОЗНАВЧИЙ ОСЕРЕДОК

1
Кімнатні квіти та обладнання длядогляду за ними (фартушки, ганчірочки та щіточки для пилу, лійки, стеки для рихлення землі, совочки, горщики для індивідуальних посадок тощо)


2
Риби, тварини, птахи та обладнання для догляду за ними (акваріум, тераріум, клітка, корм, сачки, щітки, ганчірки тощо)


3
Обладнання для експериментування з водою, камінням, піском, повітрям та живими об’єктами рослинами (різні ємкості, лупа, магніт, фільтри, предмети з різними властивостями: тонуть, пливуть, розчиняються тощо)


4
Предметні картинки: кімнатні рослини; рослини луків, лісу, водойм; птахи, комахи, овочі, ягоди, фрукти, гриби


5
Куточок природи. Картинки із зображенням пори року (рання, пізня), кишенька для зміни картинок. Календар спостережень за погодою ведеться помісячно. Діти відмічають погоду щоденно за допомогою умовних позначок й аналізують наприкінці кожного місяця, пори року. Малюнки дітей сезонної тематики розміщують по черзі в призначеній для цього кишеньці. Поряд мають бути кольорові олівці, якими в календарі позначають спостереження за погодою. У календарі природи щоденно відмічається день тижня (схематичне зображення кольором або з використанням цифр). Можна розмістити схематичне зображення року як часового поняття: пори року та місяці в їх послідовності


СПОРТИВНИЙ ОСЕРЕДОК

1
Обладнання
Доріжка масажна 1
Гімнастичний комплекс
(«Ростан», «Батир» або ін.) 1


2
Іграшки та спорядження
М’яч гумовий:
d = 20–5 см 5
d = 10–2 см 5
d = 6–8 см 5
Обруч d = 60 см 5
Шнур завдовжки 10 м 1
Скакалка: довга 5, коротка 5


КУТОЧОК ВІДПОЧИНКУ

Місце для усамітнення (з диванчиком чи лежаком, однією-двома м’якими іграшками, книжками), де дитина може перепочити, помріяти, зайнятись індивідуальною діяльністю


КУТОЧОК ЧЕРГОВИХ

На дошці умовними позначками позначають чергування:
- по заняттях;
- по їдальні;
- по куточку природи.
Під кожною позначкою розміщують кишеньку для карток чергових (виготовляються за кількістю дітей)


































Література

1. Нурєєва О.С., Шейнфельд З.І. Таємниці адаптації. Психологічні особливості дітей дошкільноговіку. – Х.: Вид.група «Основа», 2007.
2. ШвайкаЛ.А., ГаркушаГ.В. Організаціяроботиздітьмиранньоговіку. – Х.: вид.група «Основа», 2009.
3. Ядешко В.І., Сохін Ф.О. Дошкольная педагогіка. – М.: 1986.
4. Нечипорук Н.І, Томей О.П., Розвивальні ігри для дошкільнят. – Х.: вид.група «Основа»,2007.
5. Юрченко Н.Ф. Ігрова діяльність старших дошкільників. – Х.: вид.група «Основа», 2011.








13PAGE \* MERGEFORMAT145415






Рисунок 315

Приложенные файлы

  • doc 274690
    Размер файла: 619 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий