TDP-1

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ











НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
з курсу “ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА”

для студентів та курсантів 1-го курсу
денної форми навчання зі спеціальностей
6.030401 «Правознавство»,
6.030402 «Правоохоронна діяльність»
(бюджетна та госпрозрахункова форми навчання)



















Донецьк 2012
УДК 340.12(072) Рекомендовано до друку
ББК 67.3 я73 методичною радою ДЮІ ЛДУВС
протокол №1 від 07.09.2009



Іванов І.В., Павленко П.І., Стрельник О.Л., Гончаров А.В. Навчально-методичні матеріали з курсу “Теорія держави та права” для студентів та курсантів 1-го курсу денної форми навчання зі спеціальностей «Правознавство» та «Правоохоронна дыяльнысть» (бюджетна та госпрозрахункова форми навчання). – Донецьк, 2012 - 57 с.


Навчально-методичні матеріали містять зміст навчальної дисципліни «Теорія держави та права», плани семінарських занять, основні терміни та поняття курсу, питання для самостійної роботи, питання до модульних контролів, питання до іспиту, список рекомендованої літератури. Матеріали розраховані на студентів та курсантів денної форми навчання Донецького юридичного інституту МВС України.






Рецензенти

Пашутін В.В. – кандидат юридичних наук, доцент
(Донецький юридичний інститут);
Волвенко П.В. – кандидат юридичних наук
(Донецький державний університет управління).
















© І.В. Іванов, П.І. Павленко, О.Л.Стрельник, А.В. Гончаров
© Донецький юридичний інститут




ЗМІСТ



Вступ 4
1. Тематичний план дисципліни 5
2. Бальна шкала рейтингової оцінки 6
3. Критерії оцінювання знань студентів та курсантів 7

4. Заліковий модуль 1 (Загальна теорія держави) 9
Тема 1. Поняття, предмет і методи теорії держави та права 9
Тема 2. Походження держави та права 11
Тема 3. Сутність і типологія держав 13
Тема 4. Форма держави 15
Тема 5. Механізм та функції держави 18
Тема 6. Політична система суспільства 20
Тема 7. Правова держава, громадянське суспільство, громадянин 22
Модульний контроль № 1 25

5. Заліковий модуль 2 (Загальна теорія права) 26
Тема 8. Поняття права. Право в системі соціальних норм 26
Тема 9. Норми права 28
Тема 10. Правотворчість. Джерела права 31
Тема 11. Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки та види 34
Тема 12. Система права та законодавства 36
Тема 13. Правові відносини. Юридичні факти 39
Тема 14. Реалізація та застосування права. Тлумачення норм права 41
Тема 15. Правосвідомість 43
Тема 16. Механізм правового регулювання. Законність 45
Тема 17. Правопорушення та юридична відповідальність 47
Тема 18. Правові системи сучасності 49
Модульний контроль № 2 52

6. Перелік питань до підсумкового контролю (екзамен) 54
7. Загальний перелік нормативних актів, рекомендованих до вивчення 56

ВСТУП


Предмет курсу. Теорія держави та права (ТДП) – це навчальна дисципліна, предметом якої є загальні закономірності функціонування держави та права як соціальних явищ.
Метою курсу є, по-перше, вивчення базового загальноюридичного понятійного апарату; по-друге, вивчення головних положень загальної теорії держави, теорії права та ознайомлення з основними підходами до їх розв’язання, по-третє, з’ясування логічних зв’язків між теоретичними положеннями та практичними аспектами застосування права.
Завдання курсу: засвоєння загальноправового понятійного апарату та головних положень теорії держави і теорії права; вивчення основних шкіл (теорій) правознавства; з’ясування положень теорії та техніки тлумачення норм права у правозастосовній практиці; вивчення структури та загальних закономірностей функціонування правової системи держави, аналіз проблем її функціонування.
Структура курсу. Відповідно до мети курсу його структура складається із 2 залікових модулів (М. 1. «Теорія держави», М. 2. «Теорія права»), що охоплюють 18 тем із доктринальних та прикладних питань.
Зміст. Навчально-методичні матеріали містять тематичний план дисципліни, бальну шкалу рейтингової оцінки, критерії оцінювання знань студентів та курсантів, розподіл дисципліни на змістовні модулі, перелік питань модульного контролю та іспиту, загальний перелік нормативних актів, судової практики та літератури, рекомендованих до вивчення. Кожна тема модуля має план семінарських занять, завдання для самостійної роботи, запитання та практичні завдання, рекомендовану літературу (нормативні джерела, судову практику, наукову та навчально-методичну літературу).

1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
з курсу «Теорія держави та права» для курсантів денної форми навчання

Тема
Кількість годин
Форма контролю


Усього
Лекції
Семінари
СР
Індивідуальні


1
2
3
4
5
6
7

Заліковий модуль 1 (1 семестр)

Тема 1. Поняття, предмет і методи теорії держави та права

2
4
4

Усне опитування, виконання індивідуальних завдань, доповіді, складання схем, реферати

Тема 2. Походження держави та права

2
6
4



Тема 3. Сутність і типологія держав

2
6
4



Тема 4. Форма держави

2
6
4



Тема 5. Механізм та функції держави

2
6
8



Тема 6. Політична система суспільства

2
6
8



Тема 7. Правова держава, громадянське суспільство, громадянин

2
6
8



Разом з модуля 1

14
40
40

Залік

Заліковий модуль 2 (2 семестр)

Тема 8. Поняття права. Право в системі соціальних норм

2

2
8

Усне опитування, виконання індивідуальних завдань, доповіді, складання схем, реферати

Тема 9. Норми права

2
4
4



Тема 10. Правотворчість. Джерела права

2
2
4



Тема 11. Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки та види

сам
2
4



Тема 12. Система права та законодавства.

2
2
4



Тема 13. Правові відносини. Юридичні факти

2
2
4



Тема 14. Реалізація та застосування права. Тлумачення норм права

2
2
4



Тема 15. Правосвідомість

сам
2
4



Тема 16. Механізм правового регулювання. Законність

сам
2
4



Тема 17. Правопорушення та юридична відповідальність

2
2
4



Тема 18. Правові системи сучасності

сам
сам
6



Разом з модуля 2

14
22
50



Усього
180
28
62
90

Іспит


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
з курсу «Теорія держави та права» для студентів денної форми навчання

Тема
Кількість годин
Форма контролю


Усього
Лекції
Семінари
СРС
Індивідуальні


1
2
3
4
5
6
7

Заліковий модуль 1 (1 семестр)

Тема 1. Поняття, предмет і методи теорії держави та права

2
4
4

Усне опитування, виконання індивідуальних завдань, доповіді, складання схем, реферати

Тема 2. Походження держави та права

2
4
4



Тема 3. Сутність і типологія держав

2
4
4



Тема 4. Форма держави

2
4
4



Тема 5. Механізм та функції держави

2
4
4



Тема 6. Політична система суспільства

2
4
4



Тема 7. Правова держава, громадянське суспільство, громадянин

2
4
4



Разом з модуля 1

14
28
28

Залік

Заліковий модуль 2

Тема 8. Поняття права. Право в системі соціальних норм

2

4
4

Усне опитування, виконання індивідуальних завдань, доповіді, складання схем, реферати

2 семестр







Тема 9. Норми права

2
4
4



Тема 10. Правотворчість. Джерела права

2
4
4



Тема 11. Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки та види

2
2
6



Тема 12. Система права та законодавства.

2
4
4



Тема 13. Правові відносини. Юридичні факти

2
2
6



Тема 14. Реалізація та застосування права. Тлумачення норм права

2
4
6



Тема 15. Правосвідомість

сам
4
4



Тема 16. Механізм правового регулювання. Законність

сам
4
6



Тема 17. Правопорушення та юридична відповідальність

2
2
6



Тема 18. Правові системи сучасності

2
4
4



Разом з модуля 2

18
38
54



Усього
180
32
66
82

Іспит


2. БАЛЬНА ШКАЛА РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ

Оцінка за шкалою ECTS
Визначення
За нац. системою
За системою ДЮІ

А
Відмінно
5 (відмінно)
90  100

ВС
Добре
4 (добре)
75  89

DE
Задовільно
3 (задовільно)
60  74

FX
Незадовільно – потрібно доопрацювати основні питання курсу
2 (незадовільно)
35  59

X
Незадовільно – необхідний обов’язковий повторний курс

1  34



3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ТА КУРСАНТІВ

І СЕМЕСТР НАВЧАННЯ
Заліковий модуль
«Загальна теорія держави»

ІІ СЕМЕСТР НАВЧАННЯ Заліковий модуль
«Загальна теорія права»

Вид роботи
Бали

Вид роботи
Бали

Семінарські заняття*
30

Семінарські заняття*
30

Модульний контроль
40

Модульний контроль
40

Самостійна робота**
30

Самостійна робота**
20

Контроль участі***
10

Контроль участі***
10

ЗАЛІК
-

ЕКЗАМЕН
10

ВСЬОГО ЗА М1
100

ВСЬОГО ЗА М2
100

* – оцінювання знань курсантів та студентів на семінарських заняттях здійснюється за шкалою 5,4,3,0:
5 – відмінно (відповідь чітка, логічна, обґрунтована з наведеними прикладами);
4 – добре (відповідь чітка та логічна з деякими негрубими помилками);
3 – задовільно (відповідь розкриває питання частково з великою кількістю помилок);
0 – незадовільно (відсутність відповіді).
Відсутність на семінарському занятті з неповажних причин «Н» та отримання незадовільної оцінки «0» ОБОВ’ЯЗКОВО повинні бути опрацьовані у встановлений термін.
Обрахування успішності (кількості балів) курсанта, студента на семінарських заняттях здійснюється за такою формулою:
К =
сума отриманих оцінок (балів)
* 30
=


округлити (0,6*кількість групових занять)*5





Система оцінювання знань курсантів та студентів з дисципліни «Теорія держави та права» передбачає право кожного курсанта та студента на відпрацювання інших пропусків занять.
** САМОСТІЙНА РОБОТА
Завдання самостійної підготовки із залікового модулю «Загальна теорія держави» містять в собі 21 завдання, за які максимально можна отримати 30 балів.
Завдання самостійної підготовки із залікового модулю «Загальна теорія права» містять в собі 33 завдання, за які максимально можна отримати 20 балів.
Види завдань:
визначення термінів;
зображення схем (таблиць);
здійснення аналітичної роботи та порівняльного аналізу;
наведення практичних прикладів;
підготовка конспекту з теоретичних питань курсу;
Система оцінки самостійної роботи курсантів та студентів з курсу «Теорія держави та права» буде оцінюватися в залежності від об’єму виконаної самостійної роботи, завдання якої містяться у методичних рекомендаціях з курсу «Теорія держави і права», виходячи із максимуму – 100%, а саме:





Самостійна робота

обсяг виконаної роботи
Кількість балів
Критерії оцінки


І семестр
(30 балів)
ІІ семестр
(20 балів)


80 – 100%
25-30
18-20
Відмінне виконання завдань самостійної майже без помилок

60 – 80%
24-18
14-17
Самостійна робота виконана із незначними помилками

30 – 60%
17-10
6-13
Самостійна робота має суттєві недоліки

Менше 30%
0
0
Самостійна робота не відповідає мінімальним критеріям


Мінімальна сума балів, яку можна отримати за самостійну роботу, дорівнює 10 – за І семестр навчання та 6 – за ІІ семестр навчання відповідно, якщо менше, то це відповідає незадовільній оцінці – «0».
*** - одержання додаткових балів «контроль участі» буде здійснюватися у межах тільки «0» або «10» балів.
Курсанти та студенти мають право отримати зазначені бали за «контроль участі» тільки за умов активної праці на семінарських заняттях; якісного виконання самостійної роботи, яка містить додаткові пояснення, графічні зображення, схеми тощо; участі у науковій діяльності (конференціях, семінарах, круглих столах тощо).

Система оцінювання модульного контролю
при max 40 балах

Бали
Національна шкала

37 – 40 балів
«5» відмінно

30 – 36 балів
«4» добре

20 – 29 балів
«3» задовільно

Менше 20 балів
«0» незадовільно


Система оцінювання курсової роботи з курсу
«Теорія держави і права»

Бали
Критерії оцінювання
ECTS

90 – 100
відмінний захист майже без помилок
A

85 – 89
якісний захист із незначними помилками
BC

75 – 84
захист вище середніх стандартів, але з деякими помилками
BC

65 – 74
в цілому змістовний захист зі значним и помилками
DE

60 – 64
захист відповідає мінімальним критеріям
DE

Менше 60
незадовільний захист
FX













4. ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 1 (Загальна теорія держави)

Тема 1. Поняття, предмет і методи теорії держави та права (ТДП)
(семінар – 4 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
1. Поняття ТДП як науки та навчального курсу.
2. Особливість предмета науки ТДП.
3. Завдання та функції ТДП як науки.
4. Місце ТДП в системі юридичних та суспільних наук.
(СЕМІНАР 2)
1. Система методів ТДП.
2. Загальнонаукові методи ТДП.
3. Спеціально наукові методи ТДП.
4. Теоретичні підходи дослідження державно-правових явищ.

Ключові терміни та поняття:
Об’єкт науки – відносини та явища, на які спрямовується її дослідження.
Предмет науки – частина або певний аспект прояву об’єкта, що досліджується наукою.
Метод науки – конкретний прийом або спосіб пізнання, що застосовується відповідною наукою.
Теорія держави та права (ТДП) – це юридична наука, яка становить систему знань про найзагальніші закономірності виникнення, структури, функціонування та розвитку держави і права.
Об’єкт науки ТДП – є державно-правові явища, правові процеси, взаємні відносини, які складають основу юридичної науки.
Предмет науки ТДП – держава та право як специфічні суспільні явища, загальні закономірності їх виникнення, призначення, функціонування та сутності.
Методологія ТДП – сукупність всіх конкретних прийомів і способів пізнання, що їх застосовує теорія держави і права при вивченні свого предмету.
Функції науки ТДП – завдання, які покликана виконувати наука, в результаті дослідження свого предмета.
Структура – сукупність стійких зв’язків об’єкта, яка забезпечують її цілісність.
Система – об’єднання деякої різноманітності в єдине і чітко розділене ціле, елементи якого по відношенню до цілого та іншим частинам займають відповідні їм місця.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 8-21.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 6-58.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 21-42.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 5-17.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 4-20.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 5-23.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 9-23.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 9-13.
Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 22-45.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 5-18.
Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 10-29.
Сурилов А.В. Теория государства и права: Учебное пособие. – К.; Одесса: Выща школа, 1989. – С. 11-102.
Кельман М.С. Теорія держави: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1997. – С. 4-26.
Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 3-12.
Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 11-49.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 9-37.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 7-25.
Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений / Под ред. профессора В.Г. Стрекозова. – М.: «Дабахов, Ткачёв, Димов», 1995. – С. 9-31.
Глебов А.П. Новое поколение учебников по теории государства и права // Государство и право. – 1997. – № 4. – С. 63-69.
Коростей В. Якою бути національній теорії держави і права? // Право України. – 2001. – № 7. – С. 23-26.

Завдання для самостійної роботи за темою № 1
Дати визначення термінів: об’єкт науки, предмет науки, предмет науки ТДП, структура, система, структурний аналіз, функціональний аналіз, емпіричний аналіз, порівняльне правознавство, базис, надбудова.
Зробити графічне зображення (схема, таблиця) загальнонаукових і спеціально наукових методів ТДП та наведіть приклади їх застосування.
Навести приклади реалізації функцій ТДП.

Питання та завдання до теми
Визначте структуру предмета науки ТДП та поясніть її.
Розкрийте зміст методологічної функції ТДП стосовно галузевих юридичних наук.
Які риси характеризували ідеологічне викривлення юридичної науки у СРСР?
Які недоліки властиві соціологічному та історичному методам?
Навести приклади застосування системно-структурного методу в юридичній науці.
Навести приклади застосування системно-функціонального методу в юридичній науці.
Навести приклади застосування компаративного методу в юридичній науці.
Знайти спільні риси та розбіжності у ТДП та історії.
Знайти спільні риси та розбіжності у ТДП та юридичній деонтології.
Розкрити роль науки ТДП у формуванні майбутнього юриста.
___________________________________________________________________

Тема 2. Походження держави та права
(семінар курсанти – 6 год., студенти – 4 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
1. Характеристика економічної основи первісного суспільства.
2. Влада та соціальна організація первісного суспільства.
3. Характеристика соціальних норм первісного суспільства.
(СЕМІНАР 2)
1. Характеристика теорій походження держави.
2. Ознаки держави, що відрізняють її від первіснообщинного ладу.
3. Характеристика основних теорій виникнення права.
(СЕМІНАР 3)
1. Причини виникнення права та його відмінності від норм первісного суспільства.
2. Право як явище цивілізації та культури.
3. Загальне та особливе у походженні держави та права у різних народів.

Ключові терміни та поняття:
Первісний лад – первинна архаїчна формація, яка характеризується спільною власністю на засоби виробництва, колективною працею та споживанням, низьким рівнем розвитку виробничих сил.
Спосіб виробництва – історично визначений спосіб добутку матеріальних благ, необхідних людям для виробничого та особистого споживання.
Економічні відносини – сукупність матеріальних відносин між людьми у процесі суспільного виробництва та прямування суспільного продукту від виробництва до споживання.
Держава – суверенна політико-територіальна організація класового суспільства, що має спеціальний апарат управління і примусу і здатна надавати своїм велінням загальнообов’язкової сили.
Державний суверенітет – це ознака держави, що визначає її незалежність, повноту влади всередині країни, а також самостійність у зовнішніх відносинах з іншими державами.
Державна влада – здатність одного суб’єкта нав’язувати свою волю іншим суб’єктам у сфері управління справами держави і суспільства шляхом використання можливостей державного апарату.
Суспільна влада – вольові відносини між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення та здійснення спільної для конкретного соціального колективу волі.
Соціальні норми – правила поведінки людей та їх об’єднань, що мають загальний характер і забезпечуються особистими переконаннями та засобами громадського або державного впливу з метою забезпечення порядку і стабільності у суспільстві.
Мононорма – обов’язкове правило поведінки в первісному суспільстві, в якому не диференціювалися різноманітні норми соціальної регуляції (мораль, релігія, право, етика).
Звичай – правило поведінки, що склалося історично і в результаті багаторазових повторень увійшло у звичку людей.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 22-40.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 43-57.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 28-44.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 24-47.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 24-45.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 28-34.
Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 46-62.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 35-64.
Кравчук М.В. Проблеми теорії держави і права: навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – С. 38-63.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 19-31.
Кельман М.С. Теорія держави: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1997. – С. 27-55.
Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 50-69, 83-89.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 50-75.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 29-74.
Андрусяк Т.Г., Шульженко Ф.П. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник / 3-є вид., стереотип. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 301 с.
Брояка Ю.В. Органическая теорія происхождения государства А.Д. Градовского // Вестник Саратовской государственной академии права. – 2006. – № 6. – С. 23-28.
Любашец В.Я. Теоретико-методологические проблемы становления и развития государства. // Северо-кавказский юридический вестник. – Ростов-н/Д., 2005. – № 3. – С. 23-50.
Тимошенко В.І. Держава: виникнення, сутність та призначення. // Наук. вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2005. – № 1. – С. 51-57.
Тимошенко В.І. Договірна теорія виникнення держави. // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2005. – № 1. – С. 201-205.
Тихомиров Ю.А. Государство: развитие теории и общественная практика. // Правоведение. – 1999. – № 3. – С. 3.

Завдання для самостійної роботи за темою № 2
Дати визначення понять: спосіб виробництва, економічні відносини, сім’я, рід, плем’я, первісний лад, суспільна влада, соціальні норми, мононорма, звичай, публічна влада, державний суверенітет.
Підготувати порівняльну таблицю ознак соціальних норм первісного суспільства та норм права.
Зробити короткий конспект основних теорій походження держави і права (матеріалістична теорія, теорія насилля, іригаційна теорія, договірна теорія, теологічна теорія).

Питання та завдання до теми
Які чинники в процесі розвитку первісного суспільства призвели до відмирання традиційних форм організації суспільства?
Визначте та поясніть джерела (походження) соціальних норм первісного суспільства.
Визначте типову соціальну структуру первісного суспільства.
Наведіть приклади виникнення держав за схемою іригаційної теорії.
Наведіть приклади виникнення держав за схемою теорії насилля.
Наведіть приклади виникнення держав за схемою договірної теорії.
Охарактеризуйте східнослов’янський шлях виникнення держави.
Охарактеризуйте сучасну державну владу в Україні.
Дослідити паралельність шляхів розвитку державної та суспільної влади.
Легітимність та легальність державної влади.
___________________________________________________________________

Тема 3. Сутність і типологія держав
(семінар курсанти – 6 год., студенти – 4 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
1. Сутність держави: класовий та загальносоціальний підхід.
2. Соціональне призначення держави.
3. Сучасне розуміння держави.
(СЕМІНАР 2)
1. Суверенітет, як основа утворення державності.
2. Суверенітет народу як основа державного суверенітету.
3. Суверенітет нації та його втілення в державному суверенітеті.
(СЕМІНАР 3)
1. Поняття типології держав та характеристика основних підходів.
2. Марксистський підхід до типології держави (історичні типи держави та права).
3. Цивілізаційний підхід до типології держави та права (західний та східний, доіндустріальний, індустріальний та постіндустріальний, аграрний та промисловий тощо типи).

Ключові терміни та поняття:
Базис – сукупність виробничих відносин, які складають економічний лад суспільства на даному етапу його розвитку, яким відповідає функціонально з ним пов’язана інституціонально-ідеологічна надбудова.
Надбудова – сукупність суспільних відносин, форм суспільної свідомості та заснувань, які породжуються базисом та сприяють його укріпленню.
Формація – це історичний тип суспільства, заснований на певному способі виробництва.
Соціальна структура суспільства – упорядкована сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих соціальних груп, соціальних інститутів і відносин між ними.
Соціальний клас – це велика група людей, які мають однаковий соціально-економічний статус в системі соціальної стратифікації.
Суверенітет народу – це верховенство народу як джерела та носія влади, його право самому вирішувати свою долю безпосередньо або через представницькі державні установи.
Суверенітет нації – це повновладдя нації, яке реалізується через її свободні політичні права.
Тип держав – сукупність держав, котрі мають спільні риси, які проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку, базуванні на однакових суспільних відносинах.
Цивілізація – сукупність ознак суспільного та політичного укладу та духовного развитку, визначаючих високий ступінь розвитку людського суспільства від первісного стану.
Культура – сукупність матеріальних та духовних цінностей, життєвих уявлень, зразків поведінки, норм, способів і прийомів людської діяльності, яка відображає певний рівень історичного розвитку суспільства та людини.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 40-42, 51-56.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 59-73.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С.64-76, 82-89.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 45-54.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 31-37.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 48-60.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 63-85.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 23-26.
Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 69-81, 90-97.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 72-80.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 19-31.
Кельман М.С. Теорія держави: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1997. – С. 56-100.
Сурилов А.В. Теория государства и права: Учебное пособие. – К.; Одесса: Выща школа, 1989. – С. 103-189.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 328-332.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 102-150.
Любашиц В.Я. Методология исследования государства и государственной власти (системно-структурный аспект). // Северо-кавказский юридический вестник. – 2006. – № 2. – С. 3-24.
Грачёв Н.И. Государственный и народный суверенитет в их «внешнем» и «внутреннем» выражении. // Философия права. – 2006. – № 4. – С. 27-31.
Грачёв Н.И. Происхождение суверенитета: государство и верховная власть в традиционном мировозрении. // Философия права. – 2006. – № 1. – С. 88-94.
Копоть В.О. Сутність держави: поняття, аспекти, методи дослідження. // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 2. – С. 50-55.
Маликов А.В. Обзор нетрадиционных типологий государства. // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 1998. – № 6. – С. 102.

Завдання для самостійної роботи за темою № 3
Дати визначення поняттям: базис, надбудова, формація, соціальна структура суспільства, соціальний клас, суверенітет народу, суверенітет нації, типологія держав, цивілізація, культура.
Зробити порівняльну таблицю ознак західного та східного типів держав.
Визначити та дослідити аспекти сутності держави.

Питання та завдання до теми
Охарактеризувати різні підходи до сутності держави.
Як визначається сутність держави в загальносоціальному контексті?
Поясніть державну функцію панування та експлуатації в контексті матеріалістичної теорії.
Дайте визначення поняття “тип економічної формації”.
Визначте головні складові історичного типу держави.
Які чинники призвели до відмирання феодальної держави та виникнення буржуазного типу держави і права в контексті марксистської теорії?
Основні риси рабовласницького суспільства.
Основні риси феодального суспільства.
Визначте ознаки “статичного” та “динамічного” суспільства у контексті цивілізаційного підходу.
Які риси властиві для “східних” держав щодо розуміння права як соціального регулятора?
___________________________________________________________________

Тема 4. Форма держави
(семінар курсанти – 6 год., студенти – 4 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
1. Поняття форми держави та її складові.
2. Поняття та види форм правління.
2.1. Поняття та види монархій.
2.2. Поняття та види республік.
2.3. Україна як президентсько-парламентська республіка.
(СЕМІНАР 2)
1. Поняття та види форм територіального устрою держав.
1.1. Поняття та види унітарних держав.
1.2. Поняття та види федерацій.
1.3. Поняття та ознаки конфедерацій.
2. Україна як унітарна держава з автономним утворенням.
(СЕМІНАР 3)
1. Поняття та види політичних режимів.
1.1. Поняття та види демократичного політичного режиму.
1.2. Поняття та види антидемократичного політичного режиму.
2. Політичний режим сучасної України.

Ключові терміни та поняття:
Форма держави – це спосіб організації та здійснення державної влади в країні.
Абсолютна монархія – форма державного правління, за якої влада цілковито належить одній особі.
Парламентська монархія – особлива форма організації державної влади коли влада монарха суттєво обмежена в усіх сферах здійснення державної влади, за якою формально зберігається статус глави держави з виключно представницькими повноваженнями.
Дуалістична монархія – особлива форма організації державної влади за якою монарх здійснює лише виконавчу владу, а законодавча влада належить парламенту.
Теократична монархія – особлива форма організації державної влади за якою влада повністю або більшою частиною належить церковній ієрархії.
Президентська республіка – це вид республіки, в якій повноваження глави держави, а в деяких випадках і голови уряду, належать президентові, який обирається населенням шляхом прямих чи непрямих виборів.
Парламентська республіка – це вид республіки, в якій здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни і формує уряд та інші вищі органи державної влади.
Унітарна держава – єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак державності.
Федеративна держава – складна форма державного устрою, до якої входить кілька територіальних утворень, що мають суверенітет або певні ознаки державності.
Конфедерація – союз держав, що створили для досягнення конкретних загальних для них цілей один або кілька спільних органів, але зберігають в інших питаннях цілковиту самостійність.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 72-86.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 124-144.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 109-131.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 85-99.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 38-45.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 61-72.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 98-110.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 54-69.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 81-99.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 76-84.
Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 46-50.
Кельман М.С. Теорія держави: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1997. – С. 101-121.
Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 124-135.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 352-367.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 178-192.
Арзамаскин Н.Н. К вопросу о понятии формы государства. // Правовая политика и правовая жизнь. – 2006. – № 2. – С. 53-64.
Поклонська О.Ю. Форма держави постсоціалізму. // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2005. – № 2. – С. 17-24.
Аметка Ф.А. Сучасні тенденції трансформації форм державного устрою. // Вісник національного університету внутрішніх справ. – 2004. – вип. 25. – С. 252-257.
Грицак В.М. Політико-територіальний та адміністративно-територіальний устрій держави: проблеми співвідношення понять. // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 4. – С. 47-50.
Форма государства как способ его существования и функционирования в обществе. // Закон и бизнес. – 1998. – 9 декабря. – № 49. – С. 12-13.


Завдання для самостійної роботи за темою № 4
Дати визначення термінів: форма правління, монархія, республіка, абсолютна монархія, теократична монархія, дуалістична монархія, парламентсько-президентська республіка, унітарна держава, федерація, конфедерація.
Зробити короткий конспект питання про історичні види монархій та республік.
Підготувати порівняльну таблицю унітарної, федеративної та конфедеративної форми територіального устрою.

Питання та завдання до теми
Назвіть ознаки теократичної монархії та охарактеризуйте їх.
Визначте повноваження монарха при формі правління “парламентська монархія”.
Який орган держави формує уряд у парламентській республіці?
Наведіть історичні приклади феодальних республік.
Які ознаки відрізняють “централізований” та “децентралізований” типи унітарної держави?
Які функції виконує федеративна держава?
Які ознаки характеризують “імперію” як форму територіального устрою?
Вказати ознаки та навести приклади “протекторату” з історії колоніальних держав.
Які критерії використовує Арістотель для класифікації форм держави?
Які ознаки відрізняють “авторитарний” політичний режим від “тоталітарного”?
____________________________________________________________________

Тема 5. Механізм та функції держави
(семінар курсанти – 6 год., студенти – 4 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
1. Поняття механізму та апарату держави.
2. Класифікація органів держави.
3. Система органів (апарату) держави.
(СЕМІНАР 2)
1. Поняття державного службовця та посадової особи.
2. Місце правоохоронних органів, як одного із суб’єктів механізму держави.
3. Поняття функцій держави та їх класифікація.
(СЕМІНАР 2)
1. Форми та засоби здійснення функцій дежави.
2. Характеристика внутрішніх функцій держави.
3. Характеристика зовнішніх функції держави.

Ключові терміни та поняття:
Механізм держави – система державних установ, які забезпечують реалізацію функцій держави.
Орган держави – особа чи структурована група осіб, які виступають від імені держави й наділені владними повноваженнями, в тому числі правом застосовувати засоби державного примусу і здійснювати державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції.
Посадова особа – це керівник та заступники керівника державного органу, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
Службова особа – це особа, яка постійно чи тимчасово здійснює функції представника влади, а також обіймає, постійно чи тимчасово, на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконує такі обов’язки за спеціальним повноваженням.
Органи місцевого самоврядування – це виборні, безпосередньо, населенням або утворювані муніципальним представницьким органом, органи, які наділені владними повноваженнями для вирішення питань місцевого значення.
Функція держави – основні напрями діяльності держави, в яких знаходять свій вираз її сутність, завдання і цілі.
Соціальна функція держави – це один з головних напрямів держави, який покликаний забезпечити соціальну захищеність особистості, нормальні умови життя для усіх членів суспільства незалежно від їх безпосередньої участі у виробництві благ.
Правоохоронна функція держави – це напрям державної діяльності, який здійснюється спеціально уповноваженими державними правоохоронними органами і направлений на охорону прав та свобод, встановлення правового порядку з використанням відповідних юридичних заходів впливу у відповідності із законом.
Економічна функція держави – це один з головних напрямів держави, який виявляється у виробленні та координації державою стратегічних напрямів розвитку економіки країни у найбільш оптимальному режимі.
Екологічна функція держави – це напрям державної діяльності, який спрямований на вирішення масштабних завдань економічного розвитку з метою збереження цінних природних об’єктів, раціонального природокористування та забезпечення екологічної безпеки (екологічна стратегія).

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 47-51, 87-133.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 145-171.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 76-82, 132-172.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 67-84, 100-109.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 46-60.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 73-95.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 86-97, 111-117.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 73-86.
Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 82-85, 144-187.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 69-71, 108-117.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 71-76, 85-93.
Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 136-147.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 333-336, 368-398.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 197-210.
Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку. / За заг. ред. В.Б. Авер’янова; Академія правових наук України. Київський регіональний центр; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАНУ. – К.: Ін Юре, 1999. – 272 с.
Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К.: Ін Юре, 1997. – 47 с.
Андрусенко О.М. До питання про зовнішні функції сучасної держави. // Наукові записки. Юридичні науки. – 2006. – № 53. – С. 43-46.
Падалко Г. До сучасного розуміння наукової категорії “функція держави” (загальний огляд проблеми) // Право України. – 2006. – № 8. – С. 63-69.
Нагорная Т.А. К вопросу о понятии функций государства. // Актуальные проблемы правоведения. – 2006. – № 3. – С. 14-16.
Пелих Н. Державний апарат в умовах сьогодення. // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 8. – С. 78-81.

Завдання для самостійної роботи за темою № 5
Дати визначення поняттям: механізм держави, апарат держави, орган держави, орган виконавчої влади, органи судової влади, функція держави, соціальна функція, правоохоронна функція, економічна функція, культурна функція.
Скласти схему «стримувань і противаг» між гілками влади на прикладі України.
Зробити порівняльну таблицю економічної та соціальної функцій буржуазної та соціальної держави.

Питання та завдання до теми
Визначити повноваження законодавчого органу держави на прикладі Верховної Ради України.
Визначити види судів та дати характеристику їх юрисдикції (на прикладі України).
Які повноваження належать до компетенції органів місцевого самоврядування?
Охарактеризуйте систему “стримувань і противаг” на прикладі повноважень Верховної Ради України та Президента України.
Охарактеризуйте систему “стримувань і противаг” на прикладі повноважень Верховної Ради України та Конституційного Суду України.
Побудуйте ієрархічну структуру органів виконавчої влади.
Побудуйте ієрархічну структуру органів законодавчої влади.
Які принципи регулювання економіки властиві соціалістичній державі?
Які головні напрями реалізації соціальної функції притаманні сучасним державам?
Визначити основні напрями реалізації правоохоронної функції держави.
____________________________________________________________________

Тема 6. Політична система суспільства
(семінар курсанти – 6 год., студенти – 4 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
1. Поняття та ознаки політичної системи суспільства.
2. Функції політичної системи суспільства.
3. Структура політичної системи суспільства.
(СЕМІНАР 2)
1. Характеристика основних елементів політичної системи.
2. Держава як основа політичної системи суспільства, її відмінність від інших політичних організацій.
3. Вплив політичних партій на політичну систему суспільства.
(СЕМІНАР 3)
1. Правові форми взаємодії держави та політичих партій.
2. Правові форми взаємодії держави та громадських об’єднань.
3. Особливості сучасної української політичної системи суспільства.

Ключові терміни та поняття:
Політична система суспільства – це цілісна, впорядкована сукупність політичних інститутів, політичних відносин, процесів, принципів політичної організації суспільства, підпорядкованих певним політичним, соціальним, правовим, ідеологічним, культурним нормам, історичним традиціям і засадам політичного режиму даного конкретного суспільства.
Політичні відносини – це відносини між державами, націями, класами, групами, індивідами, які складаються у процесі здійснення політичної влади.
Політичні норми – це правила політичної поведінки, заборони і дозволи, які регламентують політичну діяльність індивідів та соціальних груп у відповідності з цінностями відповідної політичної культури, укріпляючи стабільність та єдність політичної системи суспільства.
Політичний режим – сукупність методів і способів здійснення державної влади, контролю і управління процесами в суспільстві.
Громадянин – це особа, яка має стійкий і необмежений в часі та просторі зв’язок з конкретною державою з республіканською формою правління, закріплений у вигляді громадянства.
Громадська організація – об’єднання громадян для задоволення й захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
Профспілка – громадська організація, яка об’єднує громадян, поєднаних загальними інтересами у зв’язку з їх професійною діяльністю.
Громадянське суспільство – спільність вільних, рівноправних особистостей, кожній з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою й надійним соціальним захистом, а також брати участь у політичному житті держави.
Політична партія – зареєстроване згідно із законом добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальної соціальної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян.
Вибори – це основа політичної діяльності суспільства, яка представляє собою процес висунення певною групою людей одного або кількох своїх представників для виконання тих чи інших громадських функцій.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 57-72.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 211-224.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 90-108.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 55-66.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 96-106.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 118-128.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 45-51.
Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 98-118.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 100-107.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 32-44.
Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 29-35.
Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 54-61.
Кельман М.С. Теорія держави: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1997. – С. 156-179.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 76-80.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 237-252.
Селіванов В.М. Право і влада суверенної України: Методологічні аспекти: монографія. / Наук. ред. О.Д. Святоцький; Академія правових наук України. – К.: Ін Юре, 2002. – 723 с.
Юдин Ю.А. Политические партии и право в современном государстве. / Институт государства и права РАН. – М.: Издательский дом “Форум-Инфра-М”, 1998. – 283 с.
Кафарський В.І. Політичні партії і органи місцевої влади в правовій системі України. // Держава і право. – 2007. – вип. 38. – С. 228-235.
Бугайчук К.Л. Діяльність політичних партій України щодо адміністративно-правового захисту прав і свобод громадян. // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – вип. 31. – С. 380-386.
Соціально-організоване суспільство і формування політичної влади в Україні. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – 2004. – (5-6 лютого). – С. 44-46.

Завдання для самостійної роботи за темою № 6
Дати визначення поняттям: політична система суспільства, політичні відносини, суб’єкти політичних відносин, політичні норми, політичний режим, виборча система, громадянин, територіальна громада, громадянське суспільство, політична партія.
Відобразити схематично вплив виборчого процесу на розвиток політичної системи суспільства.
Проаналізувати правовий статус політичної партії в Україні.

Питання та завдання до теми
Які ознаки властиві політичній системі антидемократичної держави?
Визначити позитивні та негативні риси виборчих систем мажоритарного та пропорційного типів.
Які “атрибути” є невід’ємними від правового статусу громадянина з точки зору І.Канта?
Порівняльний аналіз “суспільство” та “громадянське суспільство”.
Шляхи формування сучасного громадянського суспільства.
Формування та розвиток політичних відносин в суспільстві.
Історичні етапи становлення громадянського суспільства.
Взаємодія елементів політичної системи суспільства.
Яке місце посідає влада у політичній системі суспільства?
Роль політичного лідера у політичній партії.
_________________________________________________________________________________

Тема 7. Правова держава, громадянське суспільство, громадянин
(семінар курсанти – 6 год., студенти – 4 год.)
План
(СЕМІНАР 1)
1. Поняття та ознаки правової держави.
2. Принципи правової держави.
3. Розвиток ідеї правової держави в сучасних умовах.
(СЕМІНАР 2)
1. Поняття громадянського суспільства та його ознаки.
1.1. Поняття громадянського суспільства та його політичні й економічні ознаки.
1.2. Структура громадянського суспільства та його функції у відносинах з органами держави.
2. Структура та функції громадянського суспільства.
3. Взаємодія держави із громадянським суспільством.
(СЕМІНАР 3)
1. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина як основа правового статусу у демократичній правовій державі.
1.1. Поняття прав людини.
1.2. Теорія трьох поколінь прав людини.
1.3. Класифікація прав і обов’язків людини.
2. Міжнародні акти про права людини та їх втілення в Конституції України.

Ключові терміни та поняття
Правова держава – специфічна модель механізму держави, яка грунтується на принципі верховенства права та визнання державою основних прав і свобод людини і громадянина.
Громадянське суспільство – суспільні зв’язки, які утворюються громадянами у взаємних відносинах, де громадяни виступають у статусі незалежних приватних та публічних суб’єктів та мають реальні можливості брати участь у державному управлінні.
Громадянин – це особа, яка має стійкий і необмежений в часі та просторі зв’язок з конкретною державою з республіканською формою правління, закріплений у вигляді громадянства.
Громадянство – юридичний зв’язок особи з державою, який виражається у взаємних правах та обов’язках.
Правовий статус особи – система закріплених у нормативно-правових актах та гарантованих державою прав, законних інтересів та обов’язків, згідно з якими особа, суб’єкт права, координує свою поведінку в суспільстві.
Правовий статус громадянина – це система прав, законних інтересів та обов’язків особи, які зумовлюються її приналежністю до певної держави.
Структура громадянського суспільства – сукупність соціальних інститутів, які створюють соціальні структуру суспільства.
Функції громадянського суспільства – виражають практичну та раціональну мету організації суспільства, яка полягає в узгодженні дій людей щодо досягнення суспільного добробуту.
Принцип взаємної відповідальності – це не тільки відповідальність державних органів та посадових осіб за життєвий рівень народу, дотримання прав і свобод людини, економічний та соціальний розвиток країни та ін.., а також не менш важлива відповідальність особистості перед державою і суспільством.
Принцип розподілу влади – основний засіб забезпечення верховенства права над державними органами, розв’язання конфліктів між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади та забезпечення рівноваги між ними.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 134-146.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 74-123, 172-210.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 90-108.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 61-82.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 107-144.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 129-189.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 38-45.
Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 188-206.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 118-136.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 59-70.
Кельман М.С. Теорія держави: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1997. – С. 180-228.
Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 148-170.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 422-435.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 311-400.
Андрусяк Т.Г., Шульженко Ф.П. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник / 3-є вид., стереотип. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 301 с.
Общая теория прав человека. / Авт. кол.: В.А. Карташкин, Н.С. Колесова, А.М. Ларин и др.; Рук. авт. кол. и отв. ред. Е.А. Лукашёва; Институт государства и права РАН. – М.: Норма, 1996. – 510 с.
Бережнов А.Г. Права личности: некоторые вопросы теории. – М.: Издательство МГУ, 1991. – 142 с.
Андреев И.Л. Происхождение человека и общества: Современные методологические проблемы и критика немарксистских взглядов. – М.: Мысль, 1982. – 304 с.
Ковальська В.В. Україна – правова держава. // Наше право. – 2007. – № 1. – С. 10-12.
Ідея правової держави: історія і сучасність: збірник наукових праць. / Відп. ред.: О.М. Єрьоменко, О.М. Литвинов; Луганська академія внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. – 272 с.

Завдання для самостійної роботи за темою № 7
Дати визначення термінів: правовий статус особи, правовий статус громадянина, правосуб’єктність, юридичний обов’язок, принцип свободи та рівності, громадянин, ринкова економіка, соціальна держава, правова держава, принцип судового контролю, позитивне та надпозитивне право.
Зробити схему структури громадянського суспільства.
Розкрити сутність співвідношення громадянського суспільства і правової держави.
Питання та завдання до теми
Визначте поняття та складові правового статусу громадянина.
Дайте порівняльну характеристику правового статусу громадянина у демократичній та антидемократичній державі.
Розкрийте поняття громадянина у концепції правової держави І. Канта та Г. Гегеля.
Визначте та охарактеризуйте структуру громадянського суспільства.
Визначте функції громадянського суспільства.
Якими є економічні та політико-правові ознаки громадянського суспільства.
Назвіть теорії правознавства та визначте їх положення, які складають основу концепції правової держави.
Які юридичні властивості Конституцій УРСР та СРСР усували юридичну реальність закріплених конституційних прав і свобод громадян, перетворюючи їх на політичну декларацію.
Які положення Конституції України забезпечують юридичну реальність конституційних прав громадян та підтверджують факт дійсного їх визнання державою.
Поясніть значення юрисдикційної діяльності Конституційного суду України щодо забезпечення принципу верховенства права.
_____________________________________________________________________

Модульний контроль № 1

Модульний контроль проводиться у формі письмової контрольної роботи, яка містить в собі завдання 3-х рівнів: 1-й рівень складається з 20 тестових питань, де в кожному питанні правильний тільки один з чьотирьох варіантів (кожна правильна відповідь на питання дає 1 бал); 2-й рівень складається з 5 питань на знання основних термінів та понять з курсу (кожна правильна та повна відповідь на питання дає 2 бали); 3-й рівень складається з 2-х загальних проблемних питань (правильна та аргументована відповідь на питання дає 5 балів).

Критерії оцінювання завдань 2-го рівня:
Завдання виконано в повному обсязі – 2 бали.
Завдання виконано в неповному обсязі з помилками – 1 бал.
Питання не розкрито – 0 балів.

Критерії оцінювання завдань 3-го рівня:
Завдання виконано в повному обсязі, аргументовано, пов’язано з практикою – 5 балів.
Завдання виконано в повному обсязі, не аргументовано або не пов’язано з практикою – 3-4 бали.
Завдання виконано в неповному обсязі з помилками – 1-2 бали.
Питання не розкрито – 0 балів.

Приблизний перелік питань модульного контролю

Абсолютна монархія
Абсолютна теократична монархія
Влада та соціальна організація первісного суспільства.
Державний суверенітет
Дієздатність особи
Дуалістична монархія
Загальне та особливе у походженні держави та права у різних народів.
Класифікація органів держави.
Конфедеративна держава
Місце ОВС в механізмі держави.
Об’єкт науки ТДП
Ознаки буржуазної держави та буржуазного права.
Ознаки держави, що відрізняють її від первіснообщинного ладу.
Ознаки рабовласницької держави та рабовласницького права.
Ознаки феодальної держави та феодального права.
Орган державної влади
Політична і державна влада та їх співвідношення.
Політична система суспільства
Поняття громадянського суспільства
Поняття державного службовця та посадової особи.
Предмет науки ТДП
Президентська республіка
Принцип верховенства права
Принципи удосконалення системи прав людини в умовах переходу до ринкової економіки
Причини виникнення права та його відмінності від норм первісного суспільства.
Проблеми формування правової держави в Україні
Система органів (апарату) держави.
Сутність і соціональне призначення держави.
Удосконалення системи прав людини в умовах переходу до ринку.
Умови виникнення держави.
Унітарний територіальний устрій
Федеративна держава
Характеристика економічної основи первісного суспільства.
Характеристика соціальних норм первісного суспільства.
Цивілізаційний підхід до типології держави та права (західний та східний, доіндустріальний, індустріальний та постіндустріальний, аграрний та промисловий типи).
Юридична особа
Яка із перелічених ознак не властива державному органу
Яка із перелічених теорій пояснює походження держави через економічні відносини суспільства
Який орган держави формує уряд у дуалістичній монархії
Які ознаки із перелічених не властиві федерації
_____________________________________________________________________

5. ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 2 (Загальна теорія права)

Тема 8. Поняття права, право в системі соціальних норм
(семінар курсанти – 2 год., студенти – 4 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
1. Різні методологічні підходи до вивчення права (нормативний, ціннісний, діяльністичний, інтегративний, системний тощо).
2. Поняття та ознаки права.
3. Принципи права.
4. Функції та соціальна роль права.
(СЕМІНАР 2)
1. Поняття і види соціальних норм.
1.1. Характеристика видів соціальних норм.
1.2. Співвідношення норм права з нормами моралі.
1.3. Право, політика, економіка.
2. Право як соціальний регулятор у різних правових системах.

Ключові терміни та поняття
Право – це система формально визначених норм та принципів, які регулюють суспільні відносини, встановлюються охороняються державою і мають за мету узгодження індивідуальних, групових і суспільних інтересів.
Функції права – це основні напрями та способи впливу права на суспільні відносини.
Принципи права – це фундаментальні норми права, які регулюють суспільні відносини на найвищому рівні абстрактності, за логічною формою є загальними і мають найвищу юридичну силу.
Природне право – право як ідея свободи людини, право, яке існує незалежно від того, визнане воно державою чи ні, та надається людині від народження.
Позитивне право – право, існуюче, закріплене державою, визнане державою, право, викладене в законах.
Норми моралі – правила поведінки, які встановлюються в суспільстві відносно з моральними уявленнями людей про добро і зло, справедливість і несправедливість, обов’язок, честь і гідність, охороняються силою суспільного погляду або внутрішнім переконанням.
Релігійні норми – регулюють питання релігійних ритуалів, обрядів, церемоній, а також досить широкі сфери суспільних відносин, включаючи державну владу та практичну діяльність людей.
Норми звичаї – це правила поведінки, що склалися у визначеному суспільному середовищі і в результаті їх багаторазового повторення ввійшли у звичку людей.
Корпоративні норми – правила поведінки, які виробляються окремими спільнотами, організаціями, корпораціями: статути політичних партій, профспілок, статути приватних підприємств, банків та інших комерційних структур тощо.
Соціально-технічні норми – це правила поведінки людей під час користування технічними приладами, природними ресурсами тощо.

ОНСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 207-236.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 225-295.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 239-281.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 110-126.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 95-109.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 189-205.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 190-212.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 113-136.
Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 260-306.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 145-161.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 100-114.
Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 55-64.
Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 5-42.
Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 12-26.
Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 171-187.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 107-170.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 3-90.
Ллойд Д. Идея права. / пер. с англ.: М.А. Юмашева, Ю.М. Юмашев; Науч. ред. Ю.М. Юмашев. – 3-е изд. – М.: Книгодел, 2006. – 415 с.
История политических и правовых учений: Хрестоматия для юридических вузов и факультетов / Сост и общ. ред. Г.Г. Демиденко. – Харьков: Факт, 1999. – 1080 с.
Сушко Є.Р. Верховенство права: проблеми розуміння та застосування. // Судова апеляція. – 2007. – № 1. – С. 13-21.

Завдання для самостійної роботи за темою № 8
Дати визначення поняттям: позитивне право, природне право, історичний тип права, норми моралі, норми етики, релігійні норми, норми звичаї, корпоративні норми, соціально-технічні норми, мононорми.
Зробити корткий конспект питання питання про позитивне та природне право.
Зробити графічну таблицю класифікації функцій права.

Завдання та питання до теми
Назвіть ознаки, які відрізняють норми моралі від норм права за теорією І. Канта.
Які ознаки відрізняють звичаєві норми від норм права?
Визначте поняття корпоративних норм та наведіть приклади.
Наведіть приклади канонічних норм.
Що є джерелом природного права в контексті ідеалістичних (природноправових теорій)?
Які ознаки відрізняють позитивне право від природного права?
Охарактеризуйте специфічні риси нормотивістського підходу до вивчення права.
Які завдання вирішує аксеологічний підхіддо вивчення права?
Наведіть приклади галузевих принципів права.
Дайте визначення „надпозитивних принципів права” та наведіть приклади.
_____________________________________________________________________

Тема 9. Норми права
(семінар – 4 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
1. Поняття і ознаки норм права
2. Структура норм права.
3. Види норм права.
(Семінар 2)
1. Специфіка структури норм права в різних галузях права.
2. Співвідношення норм права і статті нормативного акта.

Ключові терміни та поняття
Гіпотеза норми права – це частина норми права, в якій викладаються фактичні обставини, за наявності яких діє норма права.
Диспозиція норми права – це частина норми права, в якій викладається саме правило поведінки
Санкція норми права – це частина норми права, в якій викладається вид та міра покарання, що накладаються на особу правопорушника, або дії, які він повинен вчинити по відношенню до іншої сторони зобов’язання у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору, які завдали шкоди тощо.
Абсолютно визначена санкція – це така санкція, в якій точно вказано міру відповідальності.
Відносно визначена санкція – це така санкція, в якій вказано вищі і нижчі межі виду відповідальності, а вибір між цими межами виходить із доцільності застосування конкретної міри покарання.
Альтернативна санкція – це така санкція, в якій становлено два чи більше видів відповідальності.
Бланкетна норма – використовує загальні терміни, які позначають юридичні поняття або правила поведінки, не розкриваючи при цьому їхнього змісту.
Дефінітивна норма – дає визначення юридичних понять
Імперативна норма – містить диспозицію, в якій визначається правило поведінки, яке не припускає відхилення від її приписів і вимагає суворого дотримання.
Диспозитивна норма – містить диспозицію, в якій визначається правило поведінки, яке дозволяє відхилення від її приписів, надаючи можливість сторонам відносин доповнювати чи змінювати свої взаємні права та обов’язки за узгодженням між собою або слідування іншим правилам.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 260-292.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 365-385.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 389-428.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 127-137.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 110-130.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 206-215.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 213-228.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 189-223.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 145-158.
Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 65-77.
Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 61-78.
Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 44-53.
Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 207-218.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 200-207.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 213-226.
Кудрявцев Ю.В. Нормы права как социальная информация. – М.: Юрид. литература, 1981. – 144 с.
Эффективность правовых норм / В.Н. Кудрявцев, В.И. Никитинский и др. – М.: Юрид. литература, 1980. – 280 с.
Корнута Р. Вітчизняні погляди на структуру норми права. // Право України. – 2007. – № 7. – С. 19-21.
Левченко И.П. Стуктура нормы права и функции её элементов. // Вестник Московского университета МВД России. – 2004. – № 4. – С. 17-21.
Берг В.О. Некоторые вопросы теории нормы права. // Государство и право. – М., 2003. – № 4. – С. 19-25.

Завдання для самостійної роботи за темою № 9
Дати визначення понять: гіпотеза норми права, диспозиція норми права, санкція норми права, абсолютно визначена санкція, відносно визначена санкція, альтернативна санкція, бланкетна норма, дефінітивна норма, імперативна норма, диспозитивна норма.
Зробити таблицю елементів норми права з наведенням прикладів.
Скласти графічну схему видів норм права.

Практичні завдання до теми
Визначте структуру норми, вид норми та вид гіпотези, які сформульовані у ч.2 ст.7 ККУ («Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України»):
«Якщо особи, зазначені у частині першій цієї статті, за вчинені злочини зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини».
Визначте структуру норми та вид санкції, які сформульовані у ч.1 ст.114 ККУ («Шпигунство»):
«Передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства,  караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років».
Визначте структуру норми, вид диспозиції та вид санкції, які сформульовані у ч.1 ст.119 ККУ («Вбивство через необережність»):
«Вбивство, вчинене через необережність,  карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк».
Визначте структуру норми, вид диспозиції та санкції, які сформульовані у ч.3 ст.135 ККУ («Залишення в небезпеці»):
«Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки,  караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років».
Визначте структуру норми та вид норми за різними критеріями, які сформульовані у ч.3 абз.2 ст.6 ЦКУ («Акти цивільного законодавства і договір»):
«Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами».
Визначте структуру норми та вид норми за різними критеріями, які сформульовані у ч.1 ст.8 ЦКУ («Аналогія»):
«Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону)».
Визначте структуру норми та вид норми за різними критеріями, які сформульовані у ч. 1 ст. 54 ЦКУ («Управління майном, що використовується у підприємницькій діяльності, органом опіки та піклування»).
«Якщо фізична особа-підприємець визнана безвісно відсутньою, недієздатною чи її цивільна дієздатність обмежена або якщо власником майна, яке використовувалося у підприємницькій діяльності, стала неповнолітня чи малолітня особа, орган опіки та піклування може призначити управителя цього майна».
Визначте структуру норми та вид норми за різними критеріями, які сформульовані у ч. 4 ст. 72 ЦКУ («Управління майном особи, над якою встановлено опіку»):
«Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі».
Визначте структуру норми та вид норми за різними критеріями, сформульованої у п.2 ч. 2 ст. 111 ЦКУ («Порядок ліквідації юридичної особи»)
«В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи».
____________________________________________________________________

Тема 10. Правотворчість, джерела права
(семінар курсанти – 2 год., студенти – 4 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
1. Поняття правотворчості та її ознаки.
2. Принципи правотворчості.
3. Функції правотворчості
4. Правотворчій процес: поняття, стадії та суб’єкти.
5. Особливості законотворчого процесу в умовах формування сучасної України як правової держави.
(СЕМІНАР 2)
1. Поняття джерела (форми) права: класифікація.
2. Види джерел права:
2.1. Нормативно-правовий акт;
2.2. Судовий прецедент;
2.3. Правова доктрина;
2.4. Канонічні норми;
2.5. Нормативно-правовий договір.
3. Система джерел права сучасної України.
4. Судова практика як джерело права в Україні:
4.1. Прецедентне право в галузі прав людини Європейського суду;
4.2. Акти Конституційного Суду України;
4.3. Судова практика Верховного Суду України, Вищого господарського суду України та Вищого адміністративного суду України.

Ключові терміни та поняття:
Правотворчість – це діяльність державних органів, посадових осіб держави по створенню, зміні та відміні нормативно-правових актів, яка здійснюється у встановленому законом порядку та заснована на певних принципах.
Принципи правотвочості – загальновизнані норми, які виступають у якості невід’ємних вимог, що ставляться до змісту нормативно-правових актів та процесу їх підготовки та прийняття.
Функції правотворчості – основні напрями діяльності щодо встановлення, зміни чи відміни правових норм, виникнення та розвитку законодавства.
Джерела права – зовнішні офіційно-документальні способи вираження змісту права, що виходять від держави.
Нормативно-правовий акт – це виданий у встановленому порядку офіційний документ компетентного правотворчого органу, що містить норми права.
Судовий прецедент – це рішення, яке було винесене судом і є нормою для всіх нижчих судів при розгляді наступних аналогічних справ.
Правова доктрина – являє собою науково-теоретичне викладення правових принципів, юридичних конструкцій, теоретико-правових обгрунтувань та окремих юридичних норм, яке належить авторитетним юристам, науковцям та практикам, за якими визнається загальнообов’язкове значення.
Канонічні норми – це сукупність правил поведінки, які сформувалися на основі певної релігії.
Нормативно-правовий договір – це спільний документ двох або більше правотворчих органів, який містить правові норми загального характеру та які встановлюються на основі спільної угоди.
Правовий звичай – це правило поведінки, що склалося в результаті багаторазового повторення певних дій, які в свою чергу санкціонуються та забезпечуються державою.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 293-310.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 334-364.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 429-454.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 138-158.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 141-147, 155-163.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 232-247, 259-270.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 229-257.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 161-169.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 162-188.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 159-169.
Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 85-94.
Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 79-129.
Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 34-43.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 171-199.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 132-173, 263-310.
Демків Р. Форма (джерело) права: проблеми розуміння. // Підприємництво. Господарство. Право. – 2007. – № 6. – С.118-121.
Дзейко Ж. Закономірності становлення законодавчої техніки в Україні: теоретичні аспекти. // Підприємництво. Господарство. Право. – 2007. – № 8. – С.70-73.
Данильченко Т. Правотворчість як ефективний засіб міжнародно-правового регулювання. // Підприємництво. Господарство. Право. – 2007. – № 7. – С.108-110.
Мазуренко А.Н. Цели, средства и результаты в правотворческой политике. // Философия права. – 2007. – № 1. – С.32-38.
Камю В. Джерела права. // Український юрист. – 2006. – № 2. – С.88.

Завдання для самостійної роботи за темою № 10
Дати визначення понять: правотворчість, правотворчий процес, функції правотворчості, реалізація права, джерела права, нормативно-правовий акт, судовий прецедент, правова доктрина, канонічні норми, нормативно-правовий договір.
Зробити короткий конспект стадій правотворчого процесу.
Зробити порівняльну таблицю джерел права України, Німеччини, Великобританії.

Завдання та питання до теми
Визначте, які суб’єкти правотворчості є в Україні.
Охарактеризуйте основні функції правотворчості.
Які риси правотворчості характеризують специфіку тоталітарної та авторитарної держави (на прикладі СРСР)?
Який порядок набрання законом чинності?
Визначте поняття та функції судового контролю конституційності законодавства.
Які тенденції сучасної правотворчості в Україні?
Визначте поняття первинних та вторинних джерел права.
Наведіть приклади правових доктрин як джерел права із юридичної практики зарубіжних країн.
Чи є судова практика джерелом права в сучасній Україні?
Розкрийте зміст поняття „юридична сила нормативно-правового акта”.
____________________________________________________________________

Тема 11. Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки та види
(семінар – 2 год.)

ПЛАН
(СЕМІНАР 1)
1. Поняття та ознаки нормативно-правового акта.
2. Співвідношення понять „законодавчий акт” та „закон”.
3. Види нормативно-правових актів України:
3.1. Поняття юридичної сили нормативно-правового акта.
3.2. Поняття закону і його види за юридичною силою.
3.3. Види підзаконних актів.

Ключові терміни та поняття
Конституція – це закон громадянського суспільства вищої юридичної сили, визначається як „основний закон” держави, оскільки встановлює правові основи конституційного ладу, регулює найбільш важливі правові відносини і приймається в особливій юридичній процедурі.
Конституційні закони – це законодавчі акти, які конкретизують положення конституції в окремому нормативному акті, вони мають вищу юридичну силу стосовно інших законів, крім самої конституції.
Органічні закони – є видом конституційних законів, особливістю яких є те, що їх прийняття прямо передбачається конституцією.
„Реформуючі закони” – це закони, якими вносяться зміни до конституції.
Закон – нормативно-правовий акт, який регулює найбільш важливі суспільні відносини, прийнятий вищим представницьким органом держави і має вищу юридичну силу.
Нормативно-правовий акт – виданий в особливому порядку офіційний документ компетентного правотворчого органу, що містить норми права.
„Юридична сила” нормативно-правового акту – це така його властивість, яка визначає його місце в ієрархії інших нормативно-правових актів, що зумовлюється обсягом повноважень органу держави, який його видав.
Підзаконний нормативно-правовий акт – це нормативний акт, який приймається на основі закону з метою конкретизації нормативних приписів або уточнення юридичних процедур його реалізації тощо.
Зворотня сила закону – закон розповсюджує свою дію на нові та старі відносини, які виникли до та після набрання чинності, тобто закон розповсюджується на всі факти.
Указ президента – підзаконний акт-документ, що видається на основі та на виконання закону з найважливіших питань життя суспільства і держави з метою сприяння єфективній реалізації закону.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 311-343.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 344-353.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 455-511.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 149-154.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 248-258.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 146-153.
Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 497-552.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. – Харків: Консум, 2000. – С. 337-373.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 197-210.
Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений / Под ред. профессора В.Г. Стрекозова. – М.: «Дабахов, Ткачёв, Димов», 1995. – С. 239-257.
Алексеев С.С. Теория права. – М.: БЕК, 1994. – 224 с.
Кельзен Г. Чисте правознавство / Пер. з нім. О. Мокровольського. – К.: Юніверс, 2004. – 496 с.
Давид Р. Основные правовые системы современности / Перевод и вступ. статья В.А. Туманова. – М.: Прогресс, 1988. – 496 с.
Куценко І.В. Сучасний стан та перспективи розвитку підзаконних актів в Україні. // Державо і право. – 2007. – вип. 38. – С. 116-123.
Шамсутдінов О. Концепція проекту нормативно-правового акту: поняття та сутність. // Вісник Академії правових наук України. – 2007. – № 1. – С. 56-65.
Шопина О.В. Система классификации правовых актов. // Актуальные проблемы правоведения. – 2006. – № 1. – С. 23-28.
Томкіна О. Поняття і передумови ефективності нормативних актів КМУ. // Юридична Україна. – 2005. – № 7. – С. 19-22.
Луцкий М. Проблема действия нормативных актов во времени и пространстве. Аспекты “реанимации” норм права на Украине. // Юридическая практика. – 2003. – 28 января. – № 4. – С. 8-9.
Мурашин О. До питання про поняття правового акта. // Підприємництво. Господарство. Право. – 2002. – № 12. – С.7-9.
Васильев Р.Ф. О понятии правового акта. // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 1998. – № 5. – С. 3.

Завдання для самостійної роботи за темою № 11
Дати визначення понять: нормативно-правовий акт, юридична сила нормативно-правового акту, закон, конституція, підзаконний нормативно-правовий акт, корпоративний нормативний акт.
Скласти схему системи нормативних актів України за їх юридичною силою та визначте порядок набуття ними чинності.
Законспектувати співвідношення понять “законодавчий акт” та “закон”.

Практичні завдання та питання до теми
Розкрийте зміст поняття „юридична сила нормативно-правового акту”.
Практичне завдання: визначте порядок дії нормативних актів у просторі та за колом осіб:
- Закон України від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян».
- Закон України від 19.12.1991 р. № 2001-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи».
- Закон України від 16.10.1996 року «Про Конституційний суд України».
- Закон України від 20.12.1991 року «Про міліцію»
- Рішення Донецької обласної Ради від 15.03.2006 «Про підтримку багатодітних сімей».
Практичне завдання: визначте з якої дати вступають в силу:
- Закон України від 07.02.2002 року «Про судоустрій України», якщо у самому законі дата вступу в силу не визначена.
- Указ Президента України від 19 липня 2005 року «Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності».
- Наказ Міносвіти від 31.08.1998 року № 321 «Про затвердження типових правил користування бібліотекою вищого закладу освіти Міністерства освіти України».
Практичне завдання: визначити порядок набуття юридичної сили нормативних актів:
- Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міносвіти України від 15.07.1996
№ 245.
- Наказ МОН України «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» від 20.10.2004 № 812.
- Закон України від 16.06.1992 року № 2460-ХІІ «Про об’єднання громадян».
Дайте визначення місцевого підзаконного нормативного акту, його види та ознаки.
Що таке конституційний закон та його види?
Охарактеризуйте співвідношення понять „законодавчий акт” та „закон”.
Дайте визначення законодавчої техніки, охарактеризуйте її елементи та види.
Визначте основні ознаки нормативно-правових актів.
____________________________________________________________________

Тема 12. Система права та законодавства.
(семінар курсанти – 2 год., студенти – 4 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
1. Поняття системи права: ознаки та структура.
2. Характеристика системи права.
3. Поняття публічного і приватного права.
(СЕМІНАР 2)
1. Система законодавства: структура та види.
2. Систематизація нормативно-правових актів:
2.1. Кодифікація як вид систематизації;
2.2. Інкорпорація та консолідація як вид систематизації.
3. Система законодавства сучасної України.

Ключові терміни та поняття
Система права – це логічно впорядкована та узгоджена система правових норм, які об’єднуються в інститути і газу права, що створює єдину ієрархічно впорядковану систему правових приписів.
Система законодавства – це цілісна злагоджена система позитивного законодаства, в якій окремі нормативні приписи розподіляються за предметом правового регулювання у законах, підзаконних нормативних актах та інших джерелах права.
Предмет правового регулювання – це сфера однорідних суспільних відносин, спорідненість яких визначається суб’єктом відносин, предметом відносин та змістом відносин.
Метод правового регулювання – це сукупність прийомів, способів, засобів та принципів, за допомогою яких здійснюється вплив правового регулювання.
Галузь права – це логічна система норм права, яка регулює однорідну сферу суспільних відносин за допомогою специфічного методу правового регулювання.
Підгалузь права – це великий інститут, тобто досить складний за логікою правового регулювання та широкий за сферою суспільних відносин.
Інститут права – це підсистема галузі права, яка поєднує норми права, що регулюють окремий вид правових відносин у межах галузі, який також може мати свій специфічний метод правового регулювання.
Публічне право – це система інститутів і галузей права, які регулюють суспільні відносини у сфері загальнодержавних та суспільних інтересів на основі специфічних методів та принципів правового регулювання.
Приватне право – це система інститутів і галузей права, які регулюють суспільні відносини у сферах діяльності, де реалізуються приватні інтереси фізичних та юридичних осіб.
Систематизація нормативно-правових актів – діяльність направлена на впорядкування та вдосконалення законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, приведення їх в єдину внутрішньо узгоджену систему.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 237-259.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 386-400.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 354-388.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 159-173.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 131-140.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 217-230.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 258-269.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 172-176.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 170-176.
Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 93-103.
Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 94-99.
Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 130-167.
Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 54-64.
Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 235-245.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 208-224.
Дорохин С.В. Деление права на публичное и частное: конституционно-правовой аспект. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 124 с.
Законодавство: Проблеми ефективності. / ред. кол. В.Б. Авер’янов та ін.; Інститут держави та права ім. В.М. Корецького НАНУ. – К.: Наукова думка, 1995. – 231 с.
Конева Н.В. Теоретична сутність правового закону. // Держава і право. – 2007. – вип. 38. – С. 86-90.
Онишко Є. Структура системи законодавства: загальнотеоретична характеристика. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – 2006. – (9-10 лютого). – С. 46-47.
Михайлович Д.М. Теоретико-правові аспекти систематизації законодавства. // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – вип. 31. – С. 249-255.

Завдання для самостійної роботи за темою № 12
Дати визначення понять: система права, система законодавства, предмет правового регулювання, метод правового регулювання, галузь права, інститут права, публічне право, приватне право, систематизація нормативно-правових актів, кодифікація права, інкорпорація права, консолідація права.
Зробити таблицю видів галузей права з наведенням прикладів.
Скласти стислий конспект питання „Система законодавства сучасної України”.

Практичні завдання та питання до теми
Практичне завдання: визначить вид систематизації нормативно-правових актів, за допомогою яких створено такі документи та видання:
- Збірник нормативно-правових актів з податкового законодавства. Видання «Вега»,  Київ, 2001;
- Зібрання Постанов Уряду України;
- Положення «Про Міністерство Внутрішніх справ України», затверджене розпорядженням Президента України від 07.10.1992;
- газета «Урядовий кур’єр»;
Практичне завдання: визначити вид систематизації нормативно-правових актів, за допомогою яких створено такі документи та видання:
- газета «Голос України»;
- Відомості Верховної Ради;
- «Збірник нормативних актів, які регламентують правоохоронну діяльність», видавництво «БЄК»;
- Зібрання Постанов Уряду України;
- видання «Практика судів України з кримінальних справ», видавництва «Юрінком Інтер» 2005 року.
Наведіть приклади норми права, інституту права та галузі права, які регулюють правові відносини у галузі кримінального та господарського законодавства.
Визначте предмет правового регулювання публічного та приватного права.
Визначте метод правового регулювання публічного та приватного права.
Охарактеризуйте основні ознаки публічного та приватного права.
Наведіть приклади видів галузей процесуального права.
Наведіть приклади галузей матеріального права.
Охарактеризуйте основні ознаки галузі законодавства.
Які вам відомі види кодифікації за об’ємом?
____________________________________________________________________

Тема 13. Правові відносини. Юридичні факти
(семінар – 2 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
1. Поняття і ознаки правових відносин.
2. Поняття суб’єктивного права і юридичного обов’язку.
3. Характеристика структурних елементів правових відносин.
4. Поняття та види юридичних фактів.

Ключові терміни та поняття:
Правові відносини – урегульовані нормами права і забезпечувані державою вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв’язку між правомочними і зобов’язаними суб’єктами.
Суб’єкт правовідносин – індивідуальні або колективні суб’єкти права, які використовують свою правосуб’єктність у конкретних правовідносинах.
Правосуб’єктність – загальна абстрактна здатність особи брати участь у правовідносинах.
Правоздатність – передбачена нормами права можливість особи мати суб’єктивні юридичні права і виконувати юридичні обов’язки.
Дієздатність - передбачена нормами права здатність особи своїми діями здійснювати суб’єктивні права і юридичні обов’язки.
Деліктоздатність – здатність особи нести відповідальність за вчинені правопорушення.
Суб’єктивне право – вид і міра можливої (або дозволеної) поведінки суб’єкта права, встановлена юридичними нормами для задоволення інтересів правомочної особи і забезпечувана державою.
Юридичний обов’язок – вид і міра належної поведінки суб’єкта права, встановлена юридичними нормами для задоволення інтересів правомочної особи і забезпечувана державою.
Об’єкти правовідносин – матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб’єкти вступають у правовідносини.
Юридичний факт – передбачена нормами права конкретна обставина, що є підставою для настання певних юридичних наслідків .

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 345-376.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 432-459.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 523-568.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 204-218.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 184-196.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 300-315.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 211-219.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 235-250.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 190-196.
Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 168-190.
Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 288-304.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 225-242.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 263-310.
Гнатушенко Ю.В. Юридичний обов’язок як складова правовідносин. // Держава і право. – 2007. – вип. 38. – С. 123-128.
Завальний А. Юридичні факти: історичні та сучасні аспекти розуміння. // Право України. – 2006. – № 1. – С. 113-116.
Кутюхин И.В. О связи юридического факта правоотношения. // Ленинградский юридический журнал. – 2006. – № 2. – С. 38-41.
Гнатушенко Ю.В. Підходи до визначення поняття правовідношення. // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 2. – С. 44-49.
Рождественська О.С. Специфічні критерії окремих видів суб’єктів правових відносин як основа розвитку їх класифікації. // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – вип. 31. – С. 234-239.
Кикоть Г. Юридичні факти у механізмі правового регулювання: проблеми теорії. // Право України. – 2005. – № 7. – С. 109-112.
Варламова Н.В. Правоотношения: философский и юридический подходы. // Изв. вузов. Правоведение. – 1991. – № 4. – С. 44-54.

Завдання для самостійної роботи за темою № 13
Дати визначення термінів: правовідносини, правомочність, законний інтерес, правосуб’єктність фізичної особи, правосуб’єктність юридичної особи, компетенція державного органу, дія, подія, стан, правовий статус.
Навести приклади цивільних та кримінальних правовідносин з визначенням їх суб’єктів та об’єктів.
Скласти таблицю видів юридичних фактів.

Питання та завдання до теми
Які види передумов виникнення правовідносин ви знаєте?
Визначте складові суб’єктивного права та юридичного обов’язку.
Порівняйте суб’єктивне право і законний інтерес.
Назвіть відмінні рису законного інтересу і юридичного обов’язку.
Вкажіть підстави обмеження дієздатності фізичної особи відповідно до ЦКУ.
Яким є співвідношення правоздатності і дієздатності у юридичної особи?
Наведіть приклади немайнових об’єктів правових відносин.
Дайте визначення дії та наведіть приклади.
Дайте визначення презумпції та наведіть приклади.
Що таке правова преюдиція, аксіома, фікція.
____________________________________________________________________

Тема 14. Реалізація та застосування права. Тлумачення норм права
(семінар курсанти – 2 год., студенти – 4 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
Поняття та основні форми безпосередньої реалізації права.
Поняття, ознаки та види правозастосовної діяльності.
Стадії правозастосовчого процесу.
Правозастосовчий акт та його види.
Прогалини в праві і засоби їх усунення
(СЕМІНАР 2)
Поняття та функції тлумачення права.
Способи тлумачення права.
філологічний
логічний
системний
телеологічний
історико – політичний
спеціально – юридичний
герменівтичний
Види тлумачення права за суб’єктами.
Тлумачення норм права за обсягом.
Акти тлумачення норм права: поняття, ознаки і види.

Ключові терміни та поняття:
Реалізація права – втілення правових норм і принципів у практичній діяльності суб’єктів права.
Додержання права – стримування від дій, заборонених юридичними нормами.
Виконання права – вчинення активних дій, що вказуються нормами права.
Використання права – використання можливостей, наданих правовими нормами.
Застосування права – це підведення конкретного життєвого випадку під загальну правову норму і винесення на цій підставі акту застосування норм права.
Акт застосування норм права – рішення уповноваженого компетентного держоргану або посадової особи, яке на основі юридичних норм установлює, змінює, припиняє, права і обов’язки учасників конкретних правовідносин.
Інтерпретація – роз’яснення, тлумачення наукових та літературних текстів, а також творів образотворчого мистецтва.
Тлумачення права – інтелектуальна діяльність суб’єкта по встановленню точного змісту норм права.
Способи тлумачення норм права – сукупність прийомів і правил аналізу правових норм.
Акт тлумачення норм права – правовий акт документ, який містить роз’яснення змісту і порядку застосування правової норми.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 386-413.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 450-479.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 579-616.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 174-203.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 164-183.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 283-299.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 282-305.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 188-200.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 177-189.
Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 104-117.
Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 107-127.
Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 191-237.
Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 181-196.
Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 246-263, 264-287.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 255-267.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 312-340.
Бочаров Д.О. Правозастосовча діяльність: поняття, функції та форми: проблемні лекції. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2006. – 72 с.
Михайлович Д.М. Толкование закона: монография. / Национальный университет внутренних дел МВД Украины. – Харьков: Издательство НУВД, 2004. – 197 с.
Спасов Б.П. Закон и его толкование / Пер. с болг. В.М. Сафронова. – М.: Юрид. лит., 1986. – 264 с.
Гружій Т. Місце юридичної кваліфікації у процессі правозастосування // Право України. – 2006. – № 4. – С. 29-31.
Красницька А.В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування: Посібник. – К.: Націон. акад. внутр. справ України, 2003. – 500с.

Завдання для самостійної роботи за темою № 14
Дати визначення понять: прогалина у законі, прогалина у праві, аналогія закону, аналогія права, субсидіарне застосування норм права, об’єкти тлумачення, суб’єкти тлумачення, предмет тлумачення, тлумачення – з’ясування, тлумачення – роз’яснення.
Зробити порівняльну таблицю акту застосування права та нормативно- правового акту.
Скласти схему тлумачення права за суб’єктами.

Питання та завдання до теми
Назвіть випадки, що вимагають правозастосування.
Охарактеризуйте стадію становлення фактичних обставин справи.
Охарактеризуйте стадію юридичної кваліфікації.
Дайте класифікацію правозастосовчих актів, наведіть приклади.
Чим обумовлена необхідність тлумачення права?
Які рівні юридичного аналізу охоплює тлумачення?
Назвіть види офіційного тлумачення та наведіть приклади.
Назвіть види неофіційного тлумачення та наведіть приклади.
Назвіть види тлумачення за обсягом та наведіть приклади.
Які підстави класифікації інтерпретаційних актів ви знаєте?
____________________________________________________________________

Тема 15. Правосвідомість
(семінар курсанти – 2 год., студенти – 4 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
Поняття, структура та функції правосвідомості.
Правосвідомість як складова частина правової культури.
Види правосвідомості.
(СЕМІНАР 2)
Професійна правосвідомість працівників ОВС.
Вплив правосвідомості на правозастосовну діяльність.
Поняття та види деформації правосвідомості.

Ключові терміни та поняття:
Правосвідомість – це система ідей, уявлень, емоцій і почуттів, що виражають ставлення особи, групи, суспільства до чинного, минулого і бажаного права, а також до діяльності, пов’язаної з правом.
Індивідуальна правосвідомість – сукупність правових поглядів, почуттів та переконань конкретного індивіду.
Суспільна правосвідомість – сукупність правових поглядів, почуттів та переконань, які показують відношення до права усього суспільства.
Професійна правосвідомість – спеціалізовані правові знання (теоретичні та практичні), які використовуються у практичній діяльності юристами-професіоналами.
Правова психологія – сукупність почуттів і емоцій, що виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до права, правових явищ.
Емоція – складний стан організму, що припускає збудження чи хвилювання, що позначається сильними почуттям, і зазвичай імпульсом щодо певної форми поведінки.
Правова ідеологія – система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, що відображають наукове осмислення правової реальності.
Інтелект – сукупність накопичених людиною знань, досвіду та її розумових здібностей.
Правова поведінка – це вольова сторона правосвідомості, яка є врегульованою нормами права і спричиняє юридичні наслідки.
Правова настанова – це готовність особи виявити активність в сфері пізнання і реалізації права.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 461-478.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 553-566.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 677-715.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 270-279.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 216-226.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 353-365.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 354-368.
Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 733-757.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 295-301.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 137-144.
Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 310-338.
Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 76-99.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 243-254.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 378-400.
Коробка В.Н. Правовое мировозрение: в 2-х частях: ч.1 Становление и развитие: Монография. – Донецк: ДЮИ, 2008. – 152 с.
Коробка В.М., Пашутін В.В. Сучасна правосвідомість слідчих (теоретико – соціологічний аспект): Монографія. – Донецьк: ДІВС МВС України, 2002. – 124 с.
Дмитрієнко Ю.М. Проблеми рівності та пріоритетності суб’єктів правосвідомості за перехідного правостановлення. // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2007. – вип. 2. – С. 55-69.
Афанасьевский В.Л. Правовое сознание: исходное поле смысла. // Актуальные проблемы правоведения. – 2005. – № 1. – С. 41-45.
Андрусяк Т. Правова ідеологія. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 2003. – С. 3-4.
Губенко М.М. Правосвідомість як важлива умова гарантії прав і свобод людини і громадянина (за філософсько – правовою спадщиною І. Ільїна) // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. статей. – Донецьк, 2001. – №1. – С. 23-33.

Завдання для самостійної роботи за темою № 15
Дати визначення поняттям: правосвідомість, індивідуальна правосвідомість, групова правосвідомість, суспільна правосвідомість, функції правосвідомості, правова ідеологія, правова поведінка, правова настанова, мотивація, емоційний стан.
Скласти схему структури правосвідомості.
Дослідити проблемність явищ правового нігілізму та правового ідеалізму.

Питання та завдання до теми
Дайте визначення правосвідомості і охарактеризуйте її ознаки.
Назвіть функції правосвідомості.
Вкажіть елементи правосвідомості відповідно до виконуваних нею функцій.
Як ви розумієте висловлення «правосвідомість існує до, паралельно і після права?
Розкрийте роль правосвідомості у процесі реалізації права.
Як формується індивідуальна правосвідомість?
Як формується групова правосвідомість?
Як формується суспільна правосвідомість?
Яку роль відіграє правовий нігілізм при формуванні правосвідомості?
Яку роль відіграє правовий ідеалізм при формуванні правосвідомості?
____________________________________________________________________

Тема 16 Механізм правового регулювання. Законність
(семінар курсанти – 2 год., студенти – 4 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
Механізм правового регулювання: поняття, ознаки, структура.
Сфери і межі правового регулювання.
Види, способи, типи правового регулювання.
Стадії механізму правового регулювання.
(СЕМІНАР 2)
Поняття законності та її ознаки.
Принципи і вимоги законності.
Гарантії законності.

Ключові терміни та поняття:
Правове регулювання – здійснюване громадянським суспільством і державою за допомогою правових засобів упорядкування суспільних відносин, їх закріплення, охорона і розвиток.
Правовий вплив – процес впливу права на громадське життя і поведінку людей за допомогою як правових, так і не правових засобів.
Механізм правового регулювання - процес переведення нормативності права в упорядкованість суспільних відносин, здійснюваний за допомогою правових засобів і форм з метою забезпечення правопорядку.
Сфера правового регулювання – сукупність суспільних відносин, які можливо і необхідно упорядкувати за допомогою правових засобів.
Дозвіл – це надання особі права здійснювати активні дії.
Зобов’язання – це покладання на особу обов’язку активної поведінки.
Заборона – це покладання на особу обов’язку утримуватися від здійснення дій певного характеру.
Законність – комплексне соціально правове явище, що відображає організацію і функціонування суспільства на правових засадах
Гарантії законності – система об’єктивних і суб’єктивних вимог громадського життя, організаційних заходів і юридичних засобів, що використовуються державою для забезпечення режиму законності.
Вимоги законності – юридичні умови втілення в життя принципів права.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 445-460, 488-515.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 296-315, 526-552.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 282-299, 659-676.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 197-209, 227-239.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 370-390.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 335-353, 369-375.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 240-267.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 283-294.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 197-224.
Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 135-143, 144-147.
Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 281-309, 339-354.
Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 108-118, 162-180.
Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 342-357, 380-390.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 268-281.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 434-454, 506-580.
Вележев С.С. Нормативная и казуальная сущность механизма правовго регулирования. // Актуальные проблеми правоведения. – 2006. – № 8. – С. 48-50.
Кулян Е.Л. Законность и правовое воспитание личности. // Северо-кавказский юридический весник. – 2006. – № 1. – С. 96-100.
Пашутін В.В. Об’єктивне та суб’єктивне у правовому регулюванні суспільних відносин. // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2006. – вип. 1. – С. 60-66.
Терявский С.А. Значение системы методов правового регулирования. // Актуальные проблемы правоведения. – 2006. – № 1. – С. 20-23.
Кузнєцова Н. Верховенство права і правозаконність. // Юридичний журнал. – 2005. – № 11. – С. 112-113.

Завдання для самостійної роботи за темою № 16
Зробити схему механізму правового впливу.
Зробити таблицю засобів правового регулювання.
Дати характеристику правого статусу громадянина згідно Конституції України.

Питання та завдання до теми
Знайдіть розходження між правовим регулюванням і правовим впливом.
Охарактеризуйте імперативний та диспозитивний методи правового регулювання.
Які чинники впливають на ефективність правового регулювання?
Дайте різні класифікації видів сфер правового регулювання.
Які, на вашу думку, основні напрямки правового регулювання в сучасній Україні.
Дайте визначення заохочення та назвіть його види.
Охарактеризуйте законність як метод?
Назвіть види спеціальносоціальних гарантій законності.
Розкрийте основні принципи законності.
Назвіть вимоги законності в сфері реалізації права.
____________________________________________________________________

Тема 17. Правопорушення та юридична відповідальність
(семінар – 2 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
Поняття, ознаки та склад правопорушення.
Види правопорушень.
Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
Принципи та підстави юридичної відповідальності.
Види юридичної відповідальності.

Ключові терміни та поняття:
Правова поведінка – це соціальна поведінка особи (дія або бездіяльність) свідомо вольового характеру, яка є врегульованою нормами права і спричиняє юридичні наслідки.
Правомірна поведінка – суспільно корисна правова поведінка суб’єкта права, яка відповідає приписам юридичних норм і охороняється державою.
Склад правомірної поведінки – це система ознак поведінки, яка відповідає розпорядженням права.
Правопорушення - суспільно шкідливе протиправне винне діяння деліктоздатної особи, що спричиняє юридичну відповідальність.
Державно-правовий примус – метод державно-владного обмеження свободи вибору суб’єкта права.
Склад правопорушення – система ознак протиправної соціально-шкідливої поведінки.
Суб’єкт правопорушення – фізична або юридична особа, що вчинила правопорушення і є деліктоздатною.
Об’єкт правопорушення – суспільні відносини, права і законні інтереси суб’єктів права.
Юридична відповідальність – передбачені законом вид і міра обов’язку правопорушника потерпати примусового державно – владного позбавлення благ особистого організаційного майнового характеру у правовідносинах, що виникають між ним і державою із факту правопорушення.
Підстави юридичної відповідальності – сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою і належною

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 414-444.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 480-525.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 617-658.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 223-240.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 210-215.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 333-340.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 306-334.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 224-235.
Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 669-712.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 251-275.
Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 127-134.
Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 132-143.
Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 238-280.
Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 119-130.
Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 305-321.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 282-299.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 580-612.
Літвіненко В. Правопорушення в сфері прав і свобод людини з позиції теорії правопорушення // Юридична Україна. – 2007. – № 4. – С. 33-37.
Крусс В.И. Конституционное правопользование и юридическая ответственность. // Государство и право. – 2007. – № 6. – С. 13-20.
Хачатуров Р.Л. К вопросу об объективной стороне конституционных правонарушений. // Актуальные проблемы правоведения. – 2006. - № 1. – С. 7-10.


Завдання для самостійної роботи за темою № 17
Дати визначення понять: правова поведінка, суб’єктивна сторона правопорушення, об’єктивна сторона правопорушення, проступок, злочин, зловживання правом, суб’єкт правопорушення, об’єкт правопорушення, склад правомірної поведінки, активна правомірна поведінка.
Скласти схему складу правопорушення.
Зробити порівняльну таблицю юридичної відповідальності та державного примусу.

Питання та завдання до теми
Назвіть види правомірної поведінки, розкрийте їх суть та наведіть приклади.
Назвіть елементи складу правопорушення.
Назвіть і розкрийте ознаки суб’єкта правопорушення.
Визначте форми вини.
Дайте класифікацію видів правопорушень.
Дайте визначення юридичної відповідальності та розкрийте її ознаки.
Які принципи юридичної відповідальності ви знаєте?
Як ви розумієте принцип своєчасності юридичної відповідальності?
Назвіть види юридичної відповідальності за галузевою ознакою.
Дайте визначення і назвіть ознаки державно – правового примусу.
___________________________________________________________________

Тема 18. Правові системи сучасності
(семінар студенти – 4 год.)

План
(СЕМІНАР 1)
Поняття, ознаки та структура правової системи.
Романо-германський тип правових систем.
Правова система України.
Англо-американський тип правових систем.
(СЕМІНАР 2)
Змішаний (конвергентний) тип правових систем (скандинавські та латиноамериканські країни).
Релігійний тип правових систем (мусульманські країни, Індія)
Сім’я традиційного права (Китай, Японія, країни Африки)

Ключові терміни та поняття:
Порівняльне правознавство (юридична компаративістика) – наука, яка займається дослідженням загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування сучасних правових систем світу.
Предмет порівняльного правознавства – загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування правових систем світу в їх порівняльному пізнанні.
Правова система – зумовлений об’єктивними закономірностями розвитку суспільства цілісний комплекс взаємозалежних і погоджених спеціальних і загальних засобів правового впливу на суспільні відносини.
Структура правової системи – стійка єдність елементів правової системи та їх постійних зв’язків, що забезпечують її правову цілісність.
Тип (сім’я) правових систем – сукупність національних правових систем, що мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки.
Романо – германський тип (сім’я) правових систем – сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися на основі давньоримського цивільного права при домінуванні закону серед інших джерел права.
Англо – саксонська правова система – сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися на основі судового прецеденту, домінуючого серед інших джерел права.
Змішаний (конвергентний) тип правових систем - сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися як на основі місцевих джерел права, так і широкого запозичення елементів правових систем романо германського та англо – саксонського типу.
Релігійний тип правових систем - сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися на основі релігійного тексту як основного джерела права.
Сім’я традиційного права - сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися на основі традицій як основних джерел права.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 519-644.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 567-618.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 300-353.
Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 291-303.
Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 240-250.
Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 390-400.
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 376-388.
Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 288-333.
Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 224-234.
Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 254-305.
Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 355-361.
Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 390-409.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 309-324.
Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов. / под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – С. 509-531.
Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юрист, 1994. – С. 218-231.
Скакун О.Ф. Общее сравнительное правоведение. Основные типы (семьи) правовых систем мира: учебник для студ. вузов: академический курс. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2008. – 464 с.
Харитонова О.І., Харитонов Є.О. Порівняльне право Європи: основи порівняльного правознавства: Європейські традиції: посібник. – 2-ге вид., доп. – Харків: Одіссей, 2006. – 624 с.
Тихомиров А.Д. Юридическая компаративистика: Философские, теоретические и методологические проблемы. – К.: Знання, 2005. – 334 с.
Давид Р. Основные правовые системы современности. / Пер. с фр. и вступит. ст. В.А. Туманова. – М.: Прогресс, 1988. – 496 с.
Волотенюк О.В. Особливості розвитку правотворчості в романо-германській та англо-американській правових системах. // Вісник національного університету внутрішніх справ. – 2005. – вип. 31. – С. 199-205.

Завдання для самостійної роботи за темою № 18
Дати визначення понять: правова система, компаративістика, шаріат, Коран, Суна, Іджма, Кіяс, карма, дхарма, ріта.
Скласти порівняльну таблицю романо – германської та англо - саксонської правових систем.
Зробити порівняльну таблицю ознак правової системи України та правової система Російської Федерації.

Питання та завдання до теми
Визначте головні елементи структури правової системи та дайте їм характеристику.
Проаналізуйте співвідношення систем: правової та соціальної.
Як співвідносяться поняття “типологія” та “типологізація”?
На основі подібності в яких елементах можна робити об’єднання правових систем в один тип.
Визначте способи застосування правової доктрини як джерела права у юридичній практиці.
Назвіть основні ознаки романо-германського типу правових систем.
Назвіть основні ознаки релігійного та традиційного типу правових систем.
Визначте особливості китайського права.
Дайте характеристику основних джерел індуського права.
Охарактеризуйте систему джерел права сучасної України.
___________________________________________________________________

Модульний контроль № 2

Модульний контроль проводиться у формі письмової контрольної роботи, яка містить в собі завдання 3-х рівнів: 1-й рівень складається з 20 тестових питань, де в кожному питанні правильний тільки один з чьотирьох варіантів (кожна правильна відповідь на питання дає 1 бал); 2-й рівень складається з 5 питань на знання основних термінів та понять з курсу (кожна правильна та повна відповідь на питання дає 2 бали); 3-й рівень складається з 2-х загальних проблемних питань (правильна та аргументована відповідь на питання дає 5 балів).

Критерії оцінювання завдань 2-го рівня:
Завдання виконано в повному обсязі – 2 бали.
Завдання виконано в неповному обсязі з помилками – 1 бал.
Питання не розкрито – 0 балів.

Критерії оцінювання завдань 3-го рівня:
Завдання виконано в повному обсязі, аргументовано, пов’язано з практикою – 5 балів.
Завдання виконано в повному обсязі, не аргументовано або не пов’язано з практикою – 3-4 бали.
Завдання виконано в неповному обсязі з помилками – 1-2 бали.
Питання не розкрито – 0 балів.

Приблизний перелік питань модульного контролю

Англосаксонська правова система.
Види норм права.
Види нормативно-правових актів в Україні.
Види правовідносин.
Види юридичної відповідальності.
Ефективність правового регулювання.
Загальні положення теорії тлумачення права: поняття, об’єкт, предмет, мета, функції тлумачення норм права.
Історичний спосіб тлумачення права.
Канонічні норми як джерело (форма) права.
Логічний спосіб тлумачення права.
Методи, способи та типи правового регулювання.
Механізм правового регулювання: структура, стадії, види.
Мовний спосіб тлумачення права.
Нормативно-правовий акт як джерело (форма) права.
Об’єкти правових відносин.
Поняття і види соціальних норм.
Поняття і ознаки норм права.
Поняття і основні ознаки правових відносин та їх види.
Поняття правотворчості: види, функції.
Поняття публічного і приватного права.
Поняття суб’єктивного права і юридичного обов’язку.
Поняття та ознаки права. Функції та соціальна роль права.
Поняття юридичних фактів та їх класифікація.
Поняття юридичної відповідальності.
Право як соціальний регулятор у різних правових системах.
Правова доктрина як джерело (форма) права.
Правова система мусульманських держав.
Правова система України.
Правові системи Сходу (Індія, Китай).
Правозастосовний акт: поняття, види.
Правопорушення: поняття, склад, види.
Предмет і метод правового регулювання.
Принципи права.
Принципи та підстави юридичної відповідальності.
Романо-германська правова система.
Система законодавства сучасної України.
Системний спосіб тлумачення права.
Специфіка структури норми права в різних галузях права.
Стадії правозастосовного процесу.
Стадії правотворчості.
Структура норм права.
Суб’єкти правових відносин та їх види.
Суб’єкти тлумачення норм права.
Судова практика як джерело права в Україні.
Судовий прецедент як джерело (форма) права.

6. Перелік питань до підсумкового контролю (іспит)

Розділ І «Загальна теорія держави»

Поняття та структура предмета науки ТДП.
Завдання та функції ТДП як науки.
Поняття методології та система методів ТДП.
Класифікація та характеристика методів права науки ТДП.
Теоретичні підходи дослідження державно-правових явищ (марксизм, ідеалізм, позитивізм, реалізм тощо).
Характеристика економічної основи первісного суспільства.
Влада та соціальна організація первісного суспільства.
Характеристика соціальних норм первісного суспільства.
Умови виникнення держави.
Поняття та ознаки держави, ознаки що відрізняють державу від первіснообщинного ладу.
Загальне та особливе у походженні держави та права у різних народів.
Сутність і соціальне призначення держави.
Ознаки феодальної держави та феодального права.
Ознаки буржуазної держави та буржуазного права.
Ознаки рабовласницької держави та рабовласницького права.
Цивілізаційний підхід до типології держави та права (західний та східний, доіндустріальний, індустріальний та постіндустріальний, аграрний та промисловий тощо типи).
Формаційний підхід до типології держав. Характеристика історичних типів держав.
Поняття механізму та апарату держави.
Поняття, ознаки та класифікація органів держави.
Місце ОВС в механізмі держави.
Поняття державного службовця та посадової особи.
Політична і державна влада та їх співвідношення.
Поняття види та складові елементи політичної системи суспільства.
Поняття та види форми державного правління.
Поняття та види державних політичних режимів.
Поняття та види монархій.
Поняття та види республік.
Поняття та види унітарних держав.
Поняття та види федерацій.
Поняття та ознаки конфедерацій.
Поняття та види демократичного політичного режиму.
Поняття та види антидемократичного політичного режиму.
Форма держави України.
Внутрішні функції держави.
Зовнішні функції держави.
Специфіка функцій різних типів держави.
Поняття, види та функції органів виконавчої влади.
Поняття, види та система функцій держави.
Внутрішні функції держави у контексті теорії соціальної держави.
Правовий статус людини і громадянина в умовах формування правової держави.
Органи законодавчої влади: поняття, завдання, компетенція та функції.
Поняття громадянського суспільства та його політичні й економічні ознаки.
Структура громадянського суспільства та його функції у відносинах з органами держави.
Проблема відносин між державою, громадянином та громадянським суспільством.
Проблематика прав і свобод громадянина з позицій марксизму та теорії «соціальної держави». Удосконалення системи прав людини в умовах переходу до ринку.
Взаємодія держави із громадянським суспільством.
Поняття та ознаки правової держави.
Принципи правової держави.
Принцип правової держави у судовій практиці.
Значення судового контролю у механізмі правової держави.
Теорія розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову.

Розділ ІІ «Загальна теорія права»

Основні теорії виникнення держави та права.
Причини виникнення права та його відмінності від норм первісного суспільства.
Характеристика історичних типів права.
Поняття та ознаки права. Функції та соціальна роль права.
Принципи права та їх значення для юридичної практики.
Поняття і види соціальних норм.
Право як соціальний регулятор у різних правових системах.
Механізм правового регулювання: структура, методи, стадії, види.
Структура механізму правового регулювання. Методи правового регулювання.
Структура норм права.
Види норм права.
Специфіка структури норми права в різних галузях права.
Поняття системи права, характеритика елементів системи права.
Поняття публічного і приватного права.
Поняття та види систематизації нормативно-правових актів.
Види нормативно-правових актів в Україні.
Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та по колу осіб.
Поняття правотворчості: види, функції, принципи та стадії.
Законодавча техніка.
Система законодавства сучасної України.
Поняття джерела права. Характеристика видів джерел права.
Нормативно-правовий акт як джерело (форма) права.
Судовий прецедент як джерело (форма) права.
Правова доктрина як джерело (форма) права.
Надпозитивне право як джерело (форма) права.
Канонічні норми як джерело (форма) права.
Нормативно-правовий договір як джерело (форма) права.
Система джерел права сучасної України.
Судова практика як джерело права в Україні.
Поняття й основні ознаки правових відносин та їх види.
Поняття суб’єктивного права і юридичного обов’язку.
Структура правових відносин.
Суб’єкти правових відносин та їх види.
Об’єкти правових відносин.
Види правовідносин.
Поняття юридичних фактів та їх класифікація.
Стадії правозастосовного процесу.
Правозастосовний акт: поняття, види.
Форми реалізації норм права: поняття та види.
Юридичний процес: поняття, структура, суб’єкти, принципи, види.
Поняття та види тлумачення норм права.
Суб’єкти, об’єкт, предмет, мета та функції тлумачення норм права.
Мовний спосіб тлумачення права.
Граматичний спосіб тлумачення норм права.
Логічний спосіб тлумачення права.
Системний спосіб тлумачення права.
Історичний спосіб тлумачення права.
Поняття та зміст метатеорії тлумачення права.
Прогалини в праві та способи їх подолання.
Правопорушення: поняття, склад, види.
Поняття юридичної відповідальності. Принципи та підстави юридичної відповідальності.
Види юридичної відповідальності.
Характеристика правової системи: поняття та структура.
Романо-германська правова система.
Англосаксонська правова система.
Правові системи Сходу (Індія, Китай, мусульманські держави).
Правова система України.

7. Загальний перелік нормативних актів, рекомендованих до вивчення

1. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996.  № 49. – Ст. 272.
3. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 року № 3018-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002.  № 27-28.
4. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 18 березня 2004 року № 1629-ІV: Офіц. видання. – К.: Ін Юре, 2004. – 28 с.
5. Про об’єднання громадя:» Закон України від 16 червня 1992 року № 2460-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992.  № 34-92. – Ст. 504.
6. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР // Голос України. 22.10.1996.
7. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999.  № 45. – Ст. 397.
8. Про політичні партії в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 року № 2365-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001.  № 23. – Ст. 118.
9. Про місцеве самоврядування: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997.  № 24. – Ст. 170.
10. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року № 3724-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993.  № 52. – Ст. 490.
11. Цивільний кодекс України: Офіційний текст / Міністерство юстиції України. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.
12. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, В.С. Щербина та ін.; За заг. ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
13. Уголовный кодекс Украины. Коментарий / Под ред. Ю.А. Карамзина, Е.Л. Стрельцова. – Харьков: Одиссей, 2001. – 960 с.
14. Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України від 18 березня 2004 року № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004.  № 40-41. – Ст. 492.
15. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 6 листопада 1991 року № 1798-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992.  № 6. – Ст. 56.
16. Кримінально процесуальний кодекс України. – Харьков: Одиссей, 2005. – 264 с.
17. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 6 липня 2005 року № 2747- IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005.  № 37. – Ст. 446.
18. Концепція судово-правової реформи в Україні // Відомості Верховної Ради України. – 1992.  № 30. – Ст. 426.
19. Концепція удосконалення судоустрою і забезпечення справедливого судочинства в Україні відповідно до європейських стандартів / Офіційний текст. Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права. – К., 2006.  № 4. – С. 27.










13PAGE 15


13PAGE 141015




 
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
· Заголовок 1 Заголовок 215

Приложенные файлы

  • doc 1387833
    Размер файла: 602 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий