2 Особливості вживання в мовленні різних складних речень.



ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
__________________________________________________________________________

Тема: «Особливості вживання в мовленні різних видів складних речень. Інтону-
вання різних видів складних речень. Синтаксичний аналіз. Основні пункто-
грами в простому і складному реченнях, у реченнях з прямою мовою та в
діалозі. Пунктуаційний аналіз. Способи цитування».

План

1. Загальні відомості про складне речення.
2. Поняття про складносурядне речення. Основні ознаки складносурядного ре-
чення. Пунктограми у складносурядному реченні.
3. Поняття про складнопідрядне речення. Основні ознаки складнопідрядного ре-
чення. Пунктограми у складнопідрядному реченні.
4. Поняття про безсполучникове складне речення. Основні ознаки безсполучни-
кового складного речення. Пунктограми у безсполучниковому складному ре-
ченні.
5. Пряма і непряма мова, її призначення і граматично-смислові особливості.
6. Пунктограми при прямій мові та діалозі.
7. Пунктограми при цитатах.
8. Розділові знаки в реченнях з непрямою мовою.
9. Синтаксичний аналіз складного речення.
10. Пунктуаційний аналіз.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

Складне речення становить єдність двох або більше предикативних оди-ниць і відповідних семантичних пропозицій, що виражають відношення між си-туаціями й призначені для функціонування у складі тексту єдиним комунікатив-ним цілим. Складне речення протиставляється простому передусім як поліпреди-кативна конструкція частини (компоненти) її поєднуються у складі одиниці вищого рангу за допомогою відповідних засобів, характеризуються спільним інтонаційним оформленням.
Розрізняють три групи, або макротипи, складних речень: складносурядні, складнопідрядні, складні безсполучникові.
Для ґрунтовного засвоєння логіко-граматичних принципів української пунктуації в складному реченні потрібно насамперед вивчити його семантико-синтаксичну структуру. Вона визначається на основі семантико-синтаксичних відношень між частинами складносурядного, складнопідрядного речень і безспо-лучникового складного речення з недиференційованим синтаксичним зв’язком. Складносурядні та складнопідрядні речення як ядро складних конструкцій відріз-няються семантико-синтаксичними зв’язками, хоча трапляються випадки тран-сформації семантико-синтаксичних зв’язків, перенесення їх з одного різновиду складного речення до іншого.
У межах складносурядного речення між частинами виникають такі семан-тико-синтаксичні зв’язки:
часові з їх поділом на зв’язки, які передають одночасність дій, станів тощо або послідовність їх перебігу (за допомогою єднальних сполучників і (й), та (у значенні і) й без них). Напр.:
І день іде, і ніч іде.
(Т. Шевченко);
зіставні (за допомогою зіставного сполучника а):
Не гріє сонце на чужині,
А дома надто вже пекло.
(Т. Шевченко);
протиставні (за допомогою сполучників а, але, та (у значенні але), проте, зате, однак):
Все вмирає в житті,
та не вмирає слово,
народжене в крові...
(А. Малишко);
розділові з їх поділом на значення чергування, несумісності явищ та інші (за допомогою сполучників або, чи, то-то, чи то-чи то, не то-не то). Напр.:
То вітерець дихне по ниві,
то коник у житі засюрчить
(Б. Лепкий);
причиново-наслідкові (за допомогою єднальних сполучників): Повіяв вітер, і мокре листя дерев швидко висохло (М. Коцюбинський);
умовно-наслідкові (за допомогою єднальних сполучників):
Замовкнуть криваві гармати,
й розквітне Вітчизна в піснях.
(В. Сосюра)
Часові, зіставні, протиставні та розділові зв’язки типові для склад-носурядного речення, а зв’язки причиново-наслідкові й умовно-наслідкові вторинні, вони є наслідком дериваційних стосунків між складнопідрядними та складносурядними конструкціями.
Відповідно до характеру семантико-синтаксичних відношень між предика-тивними частинами і вживаних для їх формального вираження сполучників склад-носурядні речення поділяють на єднальні, зіставні, протиставні, розділові та градаційні.
До градаційних складносурядних речень належать і конструкції закритої структури з парними сполучниками не тільки (не лише)... а (й), не тільки (не лише)... але (й). Зміст другої складової частини інтерпретується як важливіший порівняно зі змістом першої. В основі градаційного відношення покладено під-креслений контраст між двома ситуаціями, що дає підстави вважати відповідні речення різновидом протиставних.
Складнопідрядні речення за розґалуженістю семантико-синтаксичних зв’язків, синтаксичною будовою й тісним об’єднанням частин становлять визна-чальний тип складних речень. Їх поділяють на два основні різновиди: складнопідрядні речення з детермінантними підрядними частинами, що за-лежать від головної частини загалом, і складнопідрядні речення з прислівними підрядними частинами, які залежать від опорного слова в головній частині. Найтиповіші ознаки складнопідрядних речень відбивають елементарні детермі-нантні конструкції, що вказують на зв’язки між двома ситуаціями.
Складнопідрядні елементарні речення з підрядними детермінантними частинами виражають відношення:
часові з їх різновидами одночасності, часової наступності й попередності (за допомогою сполучників коли, як, доки, поки, відколи, перед тим як, до того як, після того як, перш ніж, відтоді як, з того часу як). Напр.:
Поки сонце з неба сяє,
тебе не забудуть
(Т. Шевченко);
причинові (за допомогою сполучників бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, внаслідок того що та ін.): Листів до неї не писав, бо не знав, де вона служить (М. Коцюбинський);
наслідкові (за допомогою сполучника так що). Напр.: Наближався час науки, так що треба було збиратись (М. Коцюбинський);
мети (за допомогою сполучників щоб, для того щоб):
Щоб тих щасливих днів не загубити,
потрібно працювати цілий вік
(Д. Павличко);
умовні (за допомогою сполучників якщо, якби, коли, коли б, раз, як):
Якби ви з нами подружились,
багато б дечого навчились
(Т. Шевченко);
допустові (за допомогою сполучників хоч (хоча), дарма що, незважа-ючи на те що). Напр.: В близьких хатах ще не світилось, хоч надворі вже смерка- лось (Леся Українка);
порівняльні (за допомогою сполучників як, мов, немов, наче, неначе, мовби, немовби, начебто, неначебто, ніби, нібито та ін.):
Кохалася мати сином,
як квіточка в гаю.
(Т. Шевченко)
До складнопідрядних детермінантних речень належать також складнопід-рядні речення з просторовими семантико-синтаксичними відношеннями:
І покриє землю ржа,
Де ридали ви, хлоп’ятка.
(Д. Павличко)
Проте детермінантні складнопідрядні речення з просторовими семантико-синтаксичними відношеннями не є первинними в структурі складного речення, оскільки вони ґрунтуються на локативних синтаксемах простого речення і в складнопідрядних реченнях закріплені дериваційно. Прилягають до детермінант-них складнопідрядних речень складні речення сурядно-підрядного типу, що мають у складі сполучне слово що в різних відмінках і містять додаткові повідом-лення до першої частини складного речення (висновок, оцінку і под.). Напр.: Леся Українка, як відомо, добре володіла й російським віршем, про що свідчать і оригі-нальні її поезії (М. Рильський). Друга частина цих складних речень відіграє в се-мантичному сенсі супровідну роль.
Порівняно з детермінантними складнопідрядними реченнями складнопід-рядні речення прислівного типу становлять периферію складнопідрядного ре-чення. Вони не стосуються семантико-синтаксичних відношень між назвами двох ситуацій, адже підрядна частина цих конструкцій будується за граматичним взір-цем компонентів простого речення. Тому складнопідрядні прислівні речення, роз-ташовані між власне складнопідрядними (детермінантними) реченнями і прости-ми реченнями, становлять проміжний тип. Серед складнопідрядних прислівних речень є речення з вільним і сильним підрядним зв’язком. У присубстантивній по-зиції маємо вільний підрядний зв’язок опорного слова-субстантива головної час-тини з підрядною частиною. Остання поєднується з опорним субстантивом пере-важно за допомогою сполучних слів який, котрий, що, де, куди, звідки тощо, які виражають атрибутивні вторинні відношення. Це є наслідком трансформації ін-ших, основних семантико-синтаксичних відношень:
В майбутньому плоди зберуть багаті із дерева,
що нині зацвіло.
(Д. Павличко)
Ще віддаленішими від власне складнопідрядних конструкцій є речення, під-рядна частина яких зумовлена валентністю опорного предиката й заміняє об’єкт-ний компонент (здебільшого цей компонент речення називають компонентом з’я-сувальної семантики). Підрядні речення в таких випадках стосуються опорних дієслів мовлення, думки, сприймання, почуття й поєднуються з ними сполучника-ми що, щоб, мов, немов тощо, а також сполучними словами, подекуди безспо-лучниковим зв’язком:
Я знаю: слабкість
це одна з диверсій.
(Л. Костенко)
Специфічну групу складного речення утворюють конструкції з предикатив-ним зв’язком між частинами. Вони виражають суб’єктивні відношення, які виникають унаслідок заміщення суб’єктивної синтаксеми реченнєвим компонентом:
Хто має серце рятувать повинен
від кулі поцілунок.
(Д. Павличко)
Такі складні речення найбільшою мірою зближуються зі структурою про-стого речення.
Складні безсполучникові речення з недиференційованим синтаксичним зв’язком охоплюють такі основні семантико-синтаксичні відношення:
протиставні. Напр.:
Зрубали яблуню стару в саду,
Її дочку я бачу молоду
(Д. Павличко);
часові:
Хмарки біжать
Милуюся
(П. Тичина);
причинові:
Не жди сподіваної волі:
вона заснула
(Т. Шевченко);
наслідкові:
Повіяв вітер по долині
пішла дібровою луна
(Т. Шевченко);
умовні:
Забудеш рідний край
тобі твій корінь всохне
(П. Тичина);
пояснювальні:
Господь Бог лихих карає
Душа моя знає.
(Т. Шевченко)
Нерідко своєрідність безсполучникових складних речень полягає у вира-женні комплексних семантико-синтаксичних відношень.
Засвоєння наведених теоретичних положень легше зорієнтує у виборі роз-ділових знаків, які на письмі позначають змістові й граматичні зв’язки між частинами складного речення.

ПОНЯТТЯ ПРО СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ. ОСНОВНІ ОЗНАКИ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ. ПУНКТОГРАМИ У СКЛАДНОСУРЯДНОМУ РЕЧЕННІ

Складносурядне речення – це складне речення, в якому дві і більше преди-кативних частини є рівноправними і поєднуються в одне граматичне та смислове ціле сурядними сполучниками.
Основні ознаки складносурядного речення:
рівнозначність предикативних частин, що входять до його складу: вони відносно самостійні й мають певну синтаксичну незалежність;
сполучники сурядності, що поєднують предикативні одиниці в одне ціле й завжди займають позицію між предикативними частинами, не належачи до жодної з них;
позиція предикативних одиниць: одна з них не може перебувати в середині іншої;
інтонація сурядності.
Кома ставиться в складносурядному реченні перед усіма сполучниками су-рядності. Напр.: Може людина помилятися в людині, але не можуть народи по-милятися в народах (О. Довженко);
Або не сокіл я, або спалила
мені неволя крила;

Вечір був місячний, ясний,
І зорі лагідно сіяли.
(Леся Українка)
Кома між двома частинами складносурядного речення не ставиться:
1. Якщо обидві частини складносурядного речення мають спільний друго-рядний член або спільне підрядне речення: За селом знов шелестіли хліба й пахло полином (З посібн.).
2. Якщо складносурядне речення складається з двох питальних, спонукаль-них чи окличних речень, з’єднаних сполучником і (й). Напр.: Коли відбудеться концерт і хто в ньому братиме участь? (З журн.);
О хто тебе ніжно на грудях не грів
і хто за тобою орлом не летів?
(Олександр Олесь)
3. Якщо обидві частини складносурядного речення однотипні (є однорід-ними односкладними реченнями називними або безособовими): Потемніло і стало моросити дрібно та тихо (О. Гончар).
Крапка з комою ставиться, якщо частини складносурядного речення далекі за змістом або мають уже всередині розділові знаки. Напр.: Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (М. Во-роний).
Тире ставиться, якщо в другій частині складносурядного речення висловлю-ється наслідок, иівидка зміна подій або протиставлення:
Дмухнув вітер понад ставом
і сліду не стало.
(Т. Шевченко)
Дощ пройшов
і Київ зеленіє.
(М. Рильський)

ПОНЯТТЯ ПРО СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ. ОСНОВНІ ОЗНАКИ СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ. ПУНКТОГРАМИ У СКЛАДНОПІДРЯДНОМУ РЕЧЕННІ

Складнопідрядне речення – це складне речення, синтаксично нерівноправ-ні (головна і підрядна) частини якого поєднуються за допомоги сполучників під-рядності або сполучних слів.
Складнопідрядні речення мають такі основні структурні особливості:
предикативна частина (підрядна) залежить від головної частини;
підрядна частина стосується або окремого слова головної частини, або го-ловної частини загалом;
підрядна частина приєднується до головної сполучником підрядності або сполучним словом;
порядок розташування підрядної частини щодо головної (може бути відносно вільним і сталим, фіксованим);
інтонація підрядності.
Підрядна частина може стояти:
а) після головної;
б) перед головною;
в) усередині головної.
Частини складнопідрядного речення розділяються комами:
1. Якщо підрядна частина приєднується до головної за допомогою складе-них сполучників тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, задля того щоб, у міру того як, з тих пір як, після того як, перед тим як тощо й стоїть усередині головної частини або після неї, то кома переважно ставиться перед цілим складеним сполучником: Він зважив на всі обставини, перед тим як сказати правду своїй матері (М. Науменко).
Примітка. Треба мати на увазі, що іноді складений сполучник може розпа-датися на дві частини: перша входить до складу головного речення як співвіднос-не слово, друга виконує роль сполучника. Розчленування сполучника зумовлюєть-ся змістом речення, потребою логічно виділити першу частину сполучного засо-бу. Перед сполучником тоді стоять заперечна частка не, підсилювально-видільні частки, вставні слова тощо. Напр.: Заспівайте у світання час не для того, щоб попанувати, а для того, щоб згадати нас. (А. Малишко)
2. Якщо підрядна частина стоїть перед головною, то кома ставиться після всієї підрядної частини: Хто має що говорити, нехай виходить (І. Франко); Хто не ділиться знаннями, схожий на світильник у глечику (Африк. прислів’я); Хто до великого дерева тулиться, гарний затінок має (Колумб. прислів’я).
3. Кома ставиться між однорідними підрядними частинами. Напр.: Треба глибоко розуміти, що мова тільки та невичерпно багата й гарна, яка виплекана твоїм рідним народом, яка живиться із народних джерел (П. Панч).
Примітка. Якщо однорідні підрядні речення з’єднані між собою неповто-рюваним єднальним або розділовим сполучником, то кома між ними не ставить-ся.
4. Якщо підрядні речення з’єднуються з головними складеними сполучника-ми навіть коли, перш ніж, в той час як, лише коли, кома ставиться перед усім складеним сполучником: Перш ніж шити, треба вузлика зав’язати (Н. тв.).
5. Перед усіма складеними сполучниками типу перш ніж, лише, коли, на-віть коли, з тих пір як, перед тим як, у міру того як та ін.: Підійшовши до неї, Дмитро (у той час як батько заборонив це робити), все ж таки привітався
(М. Стельмах).
6. Якщо повні і неповні порівняльні речення та порівняльні звороти приєд- нуються за допомогою сполучників як, мов, немов, ніби, ніж, мовби, немовбито, наче, начебто, нібито, неначебто, буцім, буцімто та ін.: Кажуть, немовби вогонь найперше обернувся в повітря (М. Зеров).
Примітка. У порівняльних зворотах, якщо перед ними стоять слова майже, зовсім; коли зворот є обставиною способу дії (помчав як вихор); коли входить до складу присудка (руки як лід); або тісно до нього прилягає (звучить як іронія); у порівняннях – фразеологізмах (ллє як з відра): Якби ти знав, як солодко-нестер-пно і як спочатку я тебе люблю! (Л. Костенко). Уже другий день лив дощ як з від-ра. Дружба – безмежна як море (М Рильський).
7. До і після сполучників як ніколи, як завжди, як правило, як виняток та ін.:
Україна наша розквітне, піде шляхом відродження, як ніколи, шляхом оновлення (Б. Олійник).
8. Коли від головного речення залежать два і більше неоднорідних підряд-них: Коли прийшли діти, то вчителі зрозуміли, що треба робити по-іншому
(О. Довженко).
9. Коли в складному реченні є послідовна підрядність: Я голос подаю за те, що в прірву скинули ми лихоліття, щоб знову щастя дім на згарах будувать
(М. Рильський).
Не ставиться кома між частинами складнопідрядного речення:
1. Якщо перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть суряд-ний сполучник: Зважте на те і що він сказав, і як сказав (3 газ.).
2. Якщо перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть частка не. Напр.: Спробуйте з’ясувати не що вони роблять, а як вони роблять (3 газ).
Між частинами складнопідрядного речення може ставитися тире для їх-нього сильнішого інтонаційного виділення: Щоб глибоко збагнути душу наро-
ду треба знати його літературу (Ю. Мартич).
Крапка з комою ставиться, якщо однорідні підрядні речення поширені і мають у своєму складі інші розділові знаки: Немає для вчителя більшого щастя, ніж бачити своїх учнів вихованими, старанними й кмітливими; ніж чути про них тільки добре слово (3 газ).
Двокрапка ставиться перед сполучником або сполучним словом, якщо друга частина речення коментує або доповнює першу: Не так серце любить, щоб чим поділитися, не так воно хоче, як Бог нам дає: воно жити хоче, не хоче журиться: "Журись", каже думка, жалю завдає (Т. Шевченко).
Кома і тире ставиться перед головною частиною, якщо вона стоїть після під-рядної і містить висновок: А хто від правди ступить на півметра, душа у ньо-го сіра й напівмертва (Л. Костенко).

ПОНЯТТЯ ПРО БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ОСНОВНІ ОЗНАКИ БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ. ПУНКТОГРАМИ У БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

Безсполучникове складне речення це речення, складові (предикативні) частини якого об’єднуються в синтаксичне цілісне висловлення засобами ритмо-мелодики, видо-часовою узгодженістю дієслів-присудків і порядком розташуван-ня частин без використання сполучників або сполучних слів.
Безсполучникове складне речення речення, дві і більше частини якого поєднуються за змістом та інтонацією, без сполучників або сполучних слів.
Для безсполучникових складних речень характерні такі ознаки:
відсутність сполучників або сполучних слів;
семантична багатоплановість;
менш тісний зв’язок між предикативними частинами, ніж у складнопідряд-них реченнях.
Безсполучникові складні речення – це самостійний структурно-семантичний тип, що не ототожнюється ні зі складносурядними, ні зі складнопідрядними речен-нями, хоч певною мірою співвідноситься з ними.
Основними засобами вираження структурно-семантичних відношень між предикативними частинами безсполучникових складних речень є такі:
1) інтонація;
2) співвідношення видо-часових форм присудків предикативних частин;
3) змістова взаємозалежність частин;
4) порядок розміщення частин;
5) лексико-граматичні засоби (наявність у першій частині вказівних слів, спільних другорядних членів, неповнота першої частини).
Виокремлюють два типи безсполучникових складних речень:
1) речення з однотипними предикативними частинами:
2) речення з різнотипними предикативними частинами.
Відповідно до різного типу інтонації як засобу зв’язку складових частин розрізняють безсполучникові речення з інтонацією переліку, інтонацією протис-тавлення, інтонацією зумовленості, з пояснювальною інтонацією.
У складному безсполучниковому реченні використовують найрізноманітні-шу групу пунктуаційних знаків. Кома розділяє компоненти складного речення; крапка з комою характеризується граматичним посиленням. Уживається в тих самих випадках, що й кома, але при ускладнених ситуаціях:
більша кількість членованих компонентів;
більша семантична віддаленість компонентів;
більша насиченість компонентів іншими розділовими знаками.
Тире і двокрапка передають відношення причини й наслідку, умови, про-тиставлення, пояснення тощо.
Кому ставлять:
1. Якщо предикативні частини безсполучникового складного речення ство-рюють єдність складної думки, виражаючи одночасність, послідовність або суміс-ність дії. Напр.:
Місяць на небі, зіроньки сяють,
тихо по морю човен пливе.
(З пісні)
Крапку з комою ставлять:
1. Якщо окремі частини складного безсполучникового речення менш пов’я-зані за змістом, дуже поширені або якщо всередині частин вже є розділові знаки:
Вітер з гаєм розмовляє,
шепче з осокою;
пливе човен по Дунаю
один за водою.
(Т. Шевченко)
Двокрапку ставлять:
1. Якщо друга частина складного речення розкриває зміст першої, пояснює її (можна вставити сполучник а саме). Напр.:
Все у цім світі відоме:
за щастям біль, за початком кінець.
(Б. Олійник)
2. Якщо в другій частині вказано на причину того, про що йдеться в першій (можна вставити тому що):
Хай друг радіє наш і ворог хай дрижить:
ми сильні єдністю пастух, пілот, учений.
(М. Рильський)
3. Якщо друга частина доповнює першу загалом або якийсь із її членів, най-частіше присудок (можна вставити сполучник що):
Знаю я: моє ім’я не згасне
на прийдешнім сонячнім путі.
(В. Сосюра)
4. Якщо в першій частині випускаються слова і побачив, і почув, і відчув, і зрозумів, і вирішив... Напр.:
Вийду: а обрій шипшинний,
гляну: а небо як ти.
(В. Сосюра)
Тире в складному безсполучниковому реченні ставлять:
1. Якщо друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій. Напр.: Будеш сіяти з сумом вродить печаль (Н. мудр.);
Повіяв вітер по долині
пішла дібровою луна.
(Т. Шевченко)
2. Якщо в першій частині вказується на час або умову того, про що йдеться в другій частині:
Вам страшно
геть ідіть з дороги!
(Леся Українка)
3. Якщо дії, названі в обох частинах складного речення, протиставляють або зіставляють:
Хай лютує, казиться зима,
все долають людські теплі руки.
(В. Сосюра)
Не русалонька блукає
то дівчина ходить.
(Т. Шевченко)
4. Коли зображається швидка зміна подій: Відчинила двері вітер як дмухне, аж засвистів (3 кн.).
5. При порівнянні змісту першої частини зі змістом другої. Напр.: Гляне холодною водою зіллє (Марко Вовчок).
6. Якщо друга частина складного безсполучникового речення (приєднуваль-не речення) починається словами так, такий: «Демократія залишилася поза пар-ламентом» так заявили деякі політологи після обрання керівництва Верховної Ради України (3 газ.).

ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА, ЇЇ ПРИЗНАЧЕННЯ І
ГРАМАТИЧНО-СМИСЛОВІ ОСОБЛИВОСТІ

До складних синтаксичних конструкцій тісно прилягають конструкції з чу-жим мовленням, під яким розуміють різні способи передачі мовлення чи думок якоїсь особи, що включаються в авторську розповідь.
Форми і засоби передачі чужого мовлення залежать від ситуації спілкуван-ня, мети та призначення повідомлення. Так, в одних випадках важливо передати не тільки зміст, а й саму форму чужого мовлення з точним відтворенням його лек-сичного складу й граматичної будови, в інших досить передати лише зміст.
Залежно від лексико-синтаксичних засобів і способів передачі чужого мов-лення розрізняють дві основні його форми: пряму (пряма мова); і непряму (непря-ма мова). Речення з прямою мовою спеціально призначені для точного відтворен-ня чужого мовлення з повним дотриманням не тільки його змісту, а й форми, а ре-чення з непрямою мовою лише для передачі змісту чужого мовлення. Крім за-значених двох основних, найпоширеніших форм передачі чужого мовлення, іс-нують і деякі інші форми, зокрема невласне пряма мова, а також діалогічне мов-лення та цитування.
Пряма мова це точне відтворення чужого вислову зі збереженням його лексичних, синтаксичних та інтонаційних особливостей. Як правило, во-на супроводжується словами автора, з яких стає відомо, хто, за яких обставин і в який спосіб висловив пряму мову.
Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, в середині її або після неї: Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий!» (Л. У.); «Вам здається, обіз-валася сусідка, що тепер море, як синій птах?» (М. К.); «А в нашій учительсь-кій роботі треба, щоб минули роки і десятиліття, поки стане людиною той, хто несміливо переступив поріг школи і вивів на папері олівцем перші палички і кру-жечки, написав перше слово», думав про себе учитель (І. П.).
Слова автора при прямій мові є синтаксичним центром, що організовує кон-струкцію з чужим мовленням, засобом його уведення в розповідь. Пряма мова ра-зом зі словами автора особливий тип синтаксичної будови, близький до склад-ного безсполучникового речення з різнотипними частинами, проте і вони не ста-новлять одного речення. Зв’язки прямої мови на письмі регламентуються спе-ціальними пунктуаційними правилами, а в усному мовленні – інтонаційно.
Іншим засобом передачі чужого мовлення є непряма мова, в якій не збері-гаються особливості мовлення мовця, а лише передається загальний зміст сказа-ного, причому ця передача змісту чужого мовлення здійснюється від особи авто-ра.
Непряма мова – це чуже мовлення, введене автором розповіді в тексті у формі з’ясувальної підрядної частини складнопідрядного речення. Вона не є самостійною одиницею, а разом зі слова автора становить складнопідрядне з’ясу-вальне речення, в якому головна частина – це слова автора, а підрядна – непряма мова. Отже, за цього способу передачі чужого мовлення, як і при прямій мові, синтаксичним центром є слова автора, які виступають у ролі головної частини складнопідрядного речення: Мати через пліт запитала сина, куди він збирався (М.С.); Варвара спитала у начальника станції, чи можна послати радіограму в Москву (Л.П.).
Невласна пряма, або вільна непряма, мова є особливим стилістичним прийомом, за допомогою якого автор глибоко розкриває внутрішні почуття ге-роїв, їхні думки, переживання, прагнення. Вона становить поєднання непрямої мови з елементами прямої, зберігаючи певною мірою при цьому порядок слів, інтонацію, дослівні вислови, емоційність мови персонажів. Це так зване внутріш-нє мовлення, яке передається письменником шляхом ніби перевтілення у свого героя: Челядь гуляє на майдані; старі гомонять під ворітьми, а в Маланки зви-чайні гості – думки. Ох, Боже, Боже, трошки того віку, а як важко його про-жити. Андрій знов не найнявся. Отак щороку легкого хліба шукає (М. К.); Кай-дашиха обтерла білою хусткою сап’янці і гордовито дивилась навкруги: дивіть-ся, мов, люди добрі, яка панія їде до вас у гості (І. Н.-Л.).
Авторська мова це авторська оповідь у літературно-художньому творі, структурно й за текстом відмінна від мови персонажів. Вона безпосередньо пов’язана з образом автора.
Одним із засобів передачі чужого мовлення є діалогічне мовлення.
Діалог – це дослівно відтворена розмова двох або осіб. Іноді чуже мов-лення, передане у формі діалогу, може супроводжуватися словами автора, про це буває далеко не завжди. Та й пунктуаційно діалог оформлюється своєрідно – перед кожною реплікою ставиться тире, а слова кожної особи пишуться з нового рядка:
Миколо, це ти?
Я... – та скривився, скривився.
Як це ти, що це?
Та... та... Їсти нічого, топить нічим, удягтися...
Бідненький!..
А батько... простудилися: ще розтавало, а в їх чоботи драні, ноги крутить.
Так ти це...
Були до хазяїна... найняли... так я не... здужаю... аж захворів був... Так мене в поводатарі це...
(А. Тесленко)
Особливості діалогічного мовлення
емоційна забарвленість,
спонтанність,
двосторонній характер.
Типи діалогів
діалог-розпитування,
діалог-домовленість,
діалог-обмін думками,
діалог-обговорення.
Структура діалогу
реплікування,
діалогічне єднання,
міні-тексти,
зв’язні тексти.
Основні діалогічні вміння
починати діалог,
реагувати на репліку,
підтримувати розмову,
стимулювати співрозмовника,
уміння вести діалоги різних функціональних текстів.
Функції діалогічного мовлення
повідомлення інформації,
прийняття (неприйняття) інформації,
обмін судженнями,
обґрунтування своєї точки зору,
взаємопереконання.

ПУНКТОГРАМИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ ТА ДІАЛОЗІ

Розділові знаки при прямій мові
При прямій мові ставляться такі розділові знаки:
1. Якщо пряма мова стоїть після слів автора, то після них ставиться дво-крапка, сама пряма мова береться в лапки, а після лапок ставиться крапка. У кінці прямої мови знак питання, знак оклику, три крапки ставляться перед лапками:
Он бачиш, питає дика рожа:
«Чи я хороша?»
А ясен їй киває в верховітті:
«Ти найкраща в світі!»
(Леся Українка)
2. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то після неї ставиться ко-ма, знак питання, знак оклику або три крапки і тире. Слова автора пишуться з малої літери. Напр.: «І споконвіку було Слово, а Слово в Бога, і Бог було Сло-
во...» пригадаймо ці сентенції євангеліста Івана (О. Федик).
3. Якщо слова автора стоять в середині прямої мови, то перед ними ста-виться кома, знак питання, знак оклику, три крапки і тире, а після них кома й тире, якщо перша частина прямої мови не становить закінченого речення: «Слово перше дзеркало духу, казав Петрарка, а дух не останній водій слова» (3 журн.).
4. Якщо ж перша частина прямої мови речення закінчене, тоді після слів автора ставиться крапка й тире, а продовження прямої мови пишеться з великої літери:
«Синку кріпися! мені ти говорила.
Адже ж не паном родився ти, чей!..»
(І. Франко)
«Іди, доню! каже мати.
Не вік дівувати».
(Т. Шевченко)
5. Якщо слова автора в середині прямої мови, розпадаються на дві час-тини, одна з яких стосується першої частини прямої мови, а друга другої, то перед другою частиною прямої мови ставиться двокрапка і тире, а перше слово прямої мови пишеться з великої літери: «Нехай не марнують ні хвилини! Стри-вай! схопив Артем за повід коня і крикнув Тимосі: А як тільки заїдуть у во-рота заводу, нехай зразу ж подадуть знак. Заводським гудком» (А. Головко).

Розділові знаки при діалозі
Діалог це розмова двох осіб. Учасники діалогу обмінюються репліками-висловлюваннями. Репліки здебільшого оформлені як неповні, еліптичні речення простої будови.
Усна форма діалогу пов’язана з активною роллю інтонації, міміки співроз-мовників. У писемній формі діалогу відповідна інформація міститься в ремарках (у драматичних творах слова автора називаються ремарками).


1. Якщо кожна репліка діалогу починається з абзацу, то перед нею ставить-ся тире. Напр.:
А ви, Майстре, теж пишете для себе, щоб знайти вираження певних проблем?
Такого усвідомленого завдання я перед собою не ставлю. Жорж Сіме-нон, наприклад, говорив, що пише із потреби писати. Отак, як людина споживає їжу із потреби їсти.
Що потрібно для того, щоб писати?
Окрім природного хисту, потрібно, щоб саме життя було цілеспрямо-ваним і змістовним. Такою ж мірою, думаю, слід вести мову й про працездат-ність та працелюбність. До одержимості.
Що може бути поштовхом до написання літературного твору?
Усе (І. Семенчук, О. Гончар).
Значить, ти не маєш підводи?
Не маю.
То чого ж було сидіти так довго? Треба було повернути назад.
Зварич усміхнувся вдоволено (Р. Купчинський).
2. У прозових п’єсах назви дійових осіб пишуться в один рядок з їхніми репліками. Після імені дійової особи ставиться крапка:
Т а н я. З великої висоти море здається калюжею.
Ул я н а. Ти його бачила з висоти?
Т а н я. Побачу (О. Коломієць).
3. У віршових п’єсах, зазвичай, назви дійових осіб пишуться з окремого рядка, посередині формату або з правого краю. Крапка після імені дійової особи не ставиться. Напр.:
Свічка
О любий друже мій!
Чи не любов од віку пориває
Людей на подвиг, на борню, на бій?
Отак і я на честь твою жадаю
Всі засвітити в Києві вогні!
М е л анка
Боюся я вогнів нічних вони
Моїй душі ворожать тільки горе...
(Підводиться)
Прощай, мій любий...
(І. Кочерга)
4. Ремарки автора, що йдуть перед початком кожної окремої п’єси, наби-рають петитом і не беруть у дужки:

Картина третя
Ранній ранок. Дача Петра. Повне враження, що це подвір’я Платона. Ґанок будиночка з прибудовою. Домашній стіл, стовпчик з умивальником. Лише впа-дають в око вибагливе кріс-ло-гойдалка та літні кольорові стільці навколо столу. Платон стоїть посередині двору, оглядає подвір’я. Підійшов до стільця, сів і тут же підвівся, ніби злякався, що він розвалиться під ним. Попробував, чи міцно вко-паний стіл. Пройшовся двором, наче шукає собі роботи. З’являється Віля, моло-дий хлопець у джинсах, довгокосий, з гітарою, сорочка в пальмах, він деякий час спостерігає за Платоном Микитовичем (О. Коломієць).

5. Ремарки поряд з іменем дійової особи виділяють курсивом у дужках з малої літери, крапка ставиться після дужки. Напр.:
П л а т о н (усміхнувся). Не забув?
П е т р о. Нічого не забув... (О. Коломієць).

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЦИТАТАХ

Цитата – це порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов’язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.

Правила
Приклади

Цитати виділяються лапками.

Якщо вони супроводжуються словами автора, розділові знаки ставляться так, як при прямій мові.

Коли авторська мова починається словами так указує (говорить), ось що сказав, ось як описує і под., після лапок ставиться тільки тире.

Якщо цитата вводиться в авторські слова як частина речення, перше слово пишеться з ма-ленької букви.

Якщо цитата наводиться не повністю, то про-пуск слів позначається трьома крапками, що можуть стояти на початку, у середині або в кінці цитати.

Якщо цитата з пропуском початку речення стоїть перед словами автора, починаючи текст, перше слово пишемо з великої букви (навіть коли в тексті, який цитується, воно пишеться з малої букви).


Якщо вказівка на автора або на джерело цита-ти йде безпосередньо за нею, то вона береться в дужки, а крапка ставиться після дужок.

Якщо вказівка на автора або на джерело цита-
ти стоїть нижче, після цитати ставиться крап-ка.

Епіграфи пишуться без лапок, а вказівка на автора не береться в дужки.


Дослівні вирази, які вставлені в текст як члени речення, виділяються лише лапками.






Якщо перед дослівним виразом є слова вислів, фраза, речення й под., перед ним ставиться двокрапка.


“Ми просто йшли; у нас нема зерна неправди за собою”, - говорив Шевченко про себе і свою долю.

“Він був сином мужика і став володарем у царстві духа” – так визначив велич Шевченка І. Франко.


Л. Толстой говорив, що він дуже любить “на-родну українську мову, звучну, барвисту й та-ку м’яку”.

“Він – поет цілком народний... – писав про Шевченка М. Добролюбов. - Він вийшов з на-роду, жив з народом і... був з ним міцно й кровно зв’язаний”.

“... Нам потрібно любити її і гордитися своєю найпрекраснішою матір’ю”, - писав Т. Шев-ченко про Україну.
Але: Т. Шевченко писав про Україну: “... нам потрібно любити її...”


“Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова” (В, Сухомлинський).


“Українські простори – столиця ліричної поезії”.
А. Міцкевич.

Як жити, зачепившись на мілкому,
То краще потонуть на глибині.
Л. Костенко

Гребінчине “ви, братця, все-таки домівки не цурайтесь” треба раз у раз пам’ятати, ро-зуміючи під домівкою і рідний край, і рідну мову, і берізку біля рідної хати, і те оточення, серед якого ти зріс, тих людей, які помогли тобі стати на ноги і навчили тебе добра...
(М. Рильський).

Дуже вчасно згадати вислів Г. Сковороди: “Розум завжди любить до чогось братися і, коли він не матиме доброго, тоді “звертається до поганого”.


РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З НЕПРЯМОЮ МОВОЮ

Непряма мова – це чуже мовлення, введене автором розповіді в текст у формі з’ясувальної підрядної частини складнопідрядного речення. Вона не є са-мостійною синтаксичною одиницею, а разом зі словами автора становить склад-нопідрядне з’ясувальне речення, в якому головна частина – це слова автора, а під-рядна – непряма мова. Отже, за цього способу передачі чужого мовлення, як і при прямій мові, синтаксичним центром є слова автора, які виступають у ролі головної частини складнопідрядного речення: Мати через пліт запитала сина, куди він зби-рався (М. С); Варвара спитала у начальника станції, чи можна послати радіо-граму в Москву (Л. П.).
Нерідко в усному і писемному мовленні пряму мову доводиться замінювати не-прямою. У такому випадку утворюється складнопідрядне речення, до головної частини якого (нею, як уже зазначалося, є слова автора) за допомогою сполучників що, щоб, чи та сполучних слів займенниково-прислівникового походження приєднується підряд-на частина, якою стає пряма мова. Порівняємо:

П р я м а м о в а Н е п р я м а м о в а
Христя питає чоловіка: «Чи не час Христя питає чоловіка, чи не час
уже обідати?» уже обідати.
«Почали сіно возити?» – зацікавивсь Аркадій Петрович зацікавився, чи
Аркадій Петрович. почали сіно возити.
«Справжня народна пісня, – писав М. Горький писав, що справжня на-
М. Горький, – уміє говорити від душі родна пісня уміє говорити від душі
найпростішими, а тому красивими найпростішими, а тому красивими
словами». словами.
«Скиньте мого чемодана», – сказав Скульптор сказав, не обертаючись
скульптор, не обертаючись до тачан- до тачанки, щоб скинули його чемо-
ки. дана.
«Черниш, яке в нас сьогодні число?» – Шкутильгаючи поруч, Сагайдак пох-
спитав похмуро Сагайдак, шкутильга- муро спитав Черниша, яке сьогодні
ючи поруч. число.

Залежно від мети розповіді в оформленні непрямої мови беруть участь різні з’ясувальні сполучники і сполучні слова: якщо чуже мовлення становить розповід-не речення, то у формі непрямої мови воно оформлюється за допомогою сполучни-ка що; якщо воно є спонукальним реченням, то непряма мова вводиться за допо-могою сполучника щоб; якщо питальним, то для передачі його у формі непрямої мо-ви потрібен сполучник чи (за відсутності питального слова) або відносні займенники та прислівники. Якщо пряма мова містить особові займенники й особові форми діє-слів, то в непрямій вони вживаються з погляду автора розповіді, а не того, чиє мов-лення передається.
У мові художньої літератури зрідка використовуються також конструкції з не-власне прямою (або вільною непрямою) мовою, які передають чуже мовлення у поєднанні з авторським без помітної їх диференціації.

Синтаксично непряма мова виступає у вигляді підрядного речення, що під-порядковується головному, яке відповідає словам автора: Він писав, що дорога скатертю стелиться перед ним, що доля його збирає колоски на багатій ниві.
(І. Нечуй-Левицький.) Тут поблизу шумить струмок, біжить, розказує про те, де в лісі папороть цвіте. (Олександр Олесь.) Прилетіла муха жвава і сказала, що во-на лева бачила і сили в світі більшої не зна. (Б. Грінченко.) Між частинами такого складнопідрядного речення ставиться кома.
Трапляється, що непряма мова стоїть на початку речення або в його сере-дині: Що його молоко розбавлене, ніхто ще на торзі не сказав. Дорікає горщик чавунові, що той чорний, але й сам у сажі. (Нар. творч.) А про те, що з ним роби-лось, не казав нікому. (Б. Грінченко.)
При заміні прямої мови на непряму слова автора стають головним речен-ням, а пряма мова підрядним:
1. Якщо пряма мова виражена розповідним реченням, вона замінюється під-рядним з’ясувальним реченням із сполучниками що, ніби: Ячмінь каже: «Я й ле-жачи своїх дітей прогодую». Ячмінь каже, що він і лежачи своїх дітей прого-дує. Гречана каша хвалилася: «Я з коров’ячим маслом уродилася». Гречана каша хвалилася, ніби вона з коров’ячим маслом уродилася. (Нар. творч.)
2. Якщо пряма мова є питальним реченням, вона замінюється підрядним з’ясувальним реченням із сполучними словами чого, чому, навіщо, чи, як; знак питання в кінці не ставиться: Цибуля питалася: «Чому петрушка розтанцюва-лася?» Цибуля питалася, чому петрушка розтанцювалася. (Нар. творч.)
3. Якщо пряма мова є спонукальним реченням, вона замінюється підрядним з’ясувальним реченням із сполучником щоб: Жаба просить: «Присудіть мені воду!» Жаба просить, щоб їй воду присудили. (Нар. творч.)
4. При такій заміні займенники, а також дієслова 1-ї та 2-ї особи замінюють-ся формами 3-ї особи. Вигуки, частки, звертання, вставні слова (крім тих, що ви-ражають впевненість або невпевненість) або опускаються, або перетворюються на члени речення: Калина сама себе хвалить: «Я з медом добра!» Калина сама себе хвалить, що вона з медом добра. (Нар. творч.)
У художній літературі вживається й невласне пряма мова (вільна непряма мова, внутрішня мова), за допомогою якої глибше розкриваються думки й почуття персонажів. Це суміш непрямої мови з елементами прямої:
На ранок Христя не знає, де ходить, що робить. Що вона дуту чию загу-била? Що лихе зробила? Нічого ж! Нікому ж! Може, мене досі Господь карав лихом та напастю, щоб тепер нагородити щастям та спокоєм... Може, се він моє щастя посилає? Може, се воно йде до мене? (За Панасом Мирним.) Коли по-чую зле й незастережне: а що, мовляв, дала ця незалежність? і прикро на душі моїй до сліз: а що, скажи, для неї ти приніс? (М. Кондратенко.)
Чуже мовлення може бути передане й простим реченням за допомогою до-датків із значенням мовлення або мислення: Розказали кобзарі нам про войни і чвари, про тяжкеє лихоліття... (Т. Шевченко.) Мій дід розповідав про Вересая. (Л. Забашта.) На печі дід плечі гріє, він вам казочку розкаже про царевича і змія. (А. Курдидик.) Пилип Федорович розповість вам про короткозорого старенького бухгалтера, пристрасного мисливця. (Остап Вишня.) Просив дощу у кожної хма-рини, просив у сонця ласки й теплоти. (В. Грінчак.) Щось жебонить приймач про дощ короткочасний. (П. Вольвач.) Я крикну «Матінко» до неї, вона на груди упа-де. (Олександр Олесь.)
СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

Тип аналізованої конструкції (речення).
Речення за метою висловлювання та за інтонацією (розповідне, питальне, спонукальне, окличне).
Предикативні частини, з яких складається речення (пронумерувати кожну з них).
З’ясуйте вид складного речення за характером зв’язку у ньому простих ре-чень – сполучникове (складносурядне чи складнопідрядне), безсполучникове чи складне речення з різними видами зв’язку.
Охарактерізуйте названий тип складного речення:
якщо складносурядне, то визначіть смислові відношення між простими реченнями, вкажіть спосіб зв’язку між ними;
якщо складнопідрядне, з одним підрядним, то вкажіть головне речення і вид підрядного, засоби зв’язку між простими реченнями;
якщо складнопідрядне з кількома підрядними, то, крім характерістики кожного підрядного, назвіть вид підрядності: послідовну, однорідну, неоднорідну (або поєднання цих видів);
якщо безсполучникове, то визначіть смислові відношення між простими реченнями;
якщо складне речення з різними видами зв'язку, то назвіть, які саме види зв'язку поєднані в ньому: сурядний і підрядний, сполучниковий сурядний і безсполучниковий, сполучниковий підрядний і безсполучниковий.
6. Схема речення.
7. Поясніть розділові знаки.
Зразок:
Тоню охоплює лихоманкове збудження, дріж, трепет, що це вони з Вітали-ком аж куди добулися, одні-однісінькі опинились на цьому острівку, як робінзони, де їх оточує химерне залізне бескеття. (О. Г.) Це складне, складнопідрядне речення з кількома підрядними. Головне речення (прочитується): Її охоплює лихоманкове збудження, дріж, трепет. Перше підрядне речення ...що це вони з Віталиком аж куди добулися, од-ніоднісінькі опинились на цьому острівку стосується головного речення в ціло-му і має причинове підрядне значення. Сполучник що тут не типовий для приєд-нання обставинного підрядного причинового речення. Друге підрядне речення де їх оточує химерне залізне бескеття має подвійну залежність від головного, бо воно може координуватися двома питання-ми опинилися де? і на острові якому?, тобто підрядне речення нібито може бути чи обставинним місця, чи означальним; більше граматичних підстав вважати його означальним, бо дієслово опинилися вимагає свого поширення обставиною на острові, а до неї ужито означення підрядне речення. Граматична схема речення така: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]

ПУНКТУАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ

Подати речення в орфографічному записі.
Визначити пунктограми (угорі над кожним розділовим знаком або місцем, де його немає, поставити цифри; причому, якщо два знаки збігаються в одному, потрібно поставити дві цифри), сформулювати назву різновиду пунктограми.
За допомогою правила пояснити конкретну пунктограму.
Визначити принцип пунктуації.
Зразок:
Ліс(1), або(2), як кажуть серби(3), шума(4), - (5) це не просто сосни (6) та дуби (7): не одна там народилась дума (8), повна щастя (9), ніжності(10), журби (11).
Пунктограми:
1, 4 розділові знаки при відокремленій прикладці; комами виділяється відокремлена уточнювальна прикладка, приєднана до пояснюваного члена речення (підмета) сполучником або; логіко-граматичний принцип;
2, 3 розділові знаки при вставних конструкціях; комами виділяється вставне речення, що вказує на спосіб оформлення висловлених думок; логіко-граматичний принцип;
5 тире між підметом і присудком; тире на місці пропущеного дієслова-зв’язки бути в теперішньому часі (є) ставиться між підметом та іменною частиною іменного складеного присудка перед часткою це; логіко-грама-тичний принцип;
6 розділові знаки між однорідними членами речення; кома не ставиться між однорідними присудками, з’єднаними неповторюваним єднальним сполучником та; логіко-граматичний принцип;
7 розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення; двокрапка ставиться між частинами безсполучникового складного речення, бо в другій частині розкривається причина того, про що йдеться в першій частині; логіко-граматичний принцип;
8 розділові знаки при відокремленому означенні; комами виділяється відокремлене означення, виражене прикметниковим зворотом, що стоїть у постпозиції до означуваного слова; логіко-граматичний принцип;
9, 10 розділові знаки при однорідних членах речення; коми вживаються між однорідними членами, що входять до складу відокремленого означен-ня; логіко-граматичний принцип;
11 розділові знаки в кінці речення; крапка ставиться в кінці розповідного неокличного речення, логіко-граматичний принцип. Примітка. При частко-вому пунктуаційному аналізі в реченні нумеруються пунктограми, а потім письмово пояснюються за допомогою пунктуаційних правил.








Складносурядне речення – це складне речення, в якому дві і більше предикативних частини є рівноправними і поєднуються в одне граматичне та смислове ціле сурядними сполучниками.

Правило
Графічна схема
Приклад

К о м а с т а в и т ь с я

1. Кома між частинами склад-носурядного речення, що з’єднані єднальними (і (й), та, теж, також), протистав-ними (а, але, проте, зате, однак), розділовими (або, то, чи, чи... чи, то...то,чи то... чи то, не то...не то, хоч) сполучниками.
[ ], і [].
а
або
чи
Нове століття вже на вид-ноколі, і час новітню створює красу (Л. Костенко)
Чи то весною сад розцвівся, чи моє серце розцвіло? (У. Крав-ченко)

2. Тире між частинами складносурядного речення, якщо вони виражають швидку чи несподівану зміну подій, ду-мок або різко протиставля-ються, чи наслідок.

[ ] – і [].

А вітер завихриться в вітах, дерева гойдне - і в ту ж мить із жалем за втраченим літом обірване листя летить.
(Д. Луценко)
Дмухнув вітер понад ста-
вом і сліду не стало.
(Т. Шевченко)
Дощ пройшов
і Київ зеленіє. (М. Рильський)

Правило
Графічна схема
Приклад

3. Крапка з комою між час-тинами складносурядного ре-чення, якщо вони дуже поширені або далекі за змістом, або ж мають свої розділові знаки.
[ ]; і [].

Один лиш я не дрімаю,
Край вікна стою;
І тобі, дівча, співаю
Про тугу свою! (С. Рудансь-кий)
Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і ко-титься вона, виблискуючи та шумуючи. (М. Вороний)

К о м а н е с т а в и т ь с я

1. Між частинами складносу-рядного речення, якщо вони мають спільний другорядний член речення або спільне вставне слово і з’єднані оди-ничним єднальним сполучни-ком.
[ ] і [ ].


Спільний член

По узліссі і галявині зеленіє перший ряст і цвітуть про-ліски та сон-трава. (Леся Українка)
Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася. (А. Головко)

2 Між частинами складносу-рядного речення, якщо вони однотипні (називні, безосо-бові, окличні, питальні або спонукальні).
[ ] і [ ].

Сумно й глухо. (П. Мирний)
Узгір’я і сонце. Пустель-ність і тиша. (М. Бажан)
Коли відбудеться концерт і хто в ньому братиме участь? (З журн.)
Потемніло і стало мороси-ти дрібно та тихо. (О. Гон-чар)

3. Між частинами складносурядного речення, якщо вони мають спільну підрядну частину і з'єднані одиничним єднальним сполучником


( ), [ ] і [ ].

Обабіч, де припікало сонце,
вже зеленіла тонка квітнева травка і на кущах верби та вільхи прокльовувалася тужа-ва брость. (В. Шевчук)


Складнопідрядне речення – це складне речення, синтаксично нерівноправні (головна і підрядна) частини якого поєднуються за допомоги сполучників підрядності або сполучних слів.

Правило
Графічна схема
Приклад

С т а в и т ь с я

1. Кома між головною та підряд-ною частинами:
а) підрядна частина відокрем-люється від головної незалежно від її позиції у реченні (на почат-ку, всередині, у кінці);
б) підрядні порівняльні час-тини, що приєднуються до го-ловної сполучниками як, як і, мов, немов, ніби, відокремлю-ються від неї.

[ ], ( ).

( ), [ ].

[, ( ), ]

[ ], (як ).
мов
ніби
Не все на світі суєта суєт, коли ти сам не суєтна людина. (П. Ка-мінський)
Коли щеза чиясь у світі мова, щезає разом з нею і народ. (Д. Лу-ценко)

Немає поганих мов, як немає поганих народів. (М. Шумило)

2. Якщо підрядна частина при-єднується до головної складними сполучниками тому що, через те що, так що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, в міру того як, перед тим як та ін., то кома ставиться або перед цим сполуч-ником, або всередині його.

[ так ], ( що ).


[ ], ( так що ).

Очерет шумів так, що дерева потопали в ньому. (М. Коцюбинський)

Очерет шумів, так що дерева потопали в ньому.


3. Якщо в складнопідрядному реченні стоять поруч два підряд-ні сполучники або сполучники
сурядності й підрядності, то ко-ма між ними ставиться лише за умови, якщо вони стосуються різних підрядних частин.

(і якщо ), [ ].
І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі. (В. Симоненко)

Н е с т а в и т ь с я

1. Кома між головною та підряд-ною частинами:
а) підрядна частина почина-ється з частки не, ні чи повторю-ваним сполучником сурядності;
б) між однорідними підрядни-ми частинами, якщо вони з’єдна-ні не повторюваним сурядним сполучником;
в) підрядна частина склада-ється з одного слова.


[ ], не ( ).

[ ], ні ( ), ні ( ).



[ ], ( ) і ( ).




[ ], (одне слово).


Ми так і не змогли дізнатися ні хто він, ні де він жив, ні як його звали.

У моїй стороні колоситься таке щедре врожайне літо, що земля вгинається під вагою зерна і степ закипає у жовтогарячих хвилях жнив’я. (І. Цюпа) Вони помирились і вже тихо, без сварки умовились як і що. (М. Коцюбинський)

С т а в и т ь с я

1. Тире між головною та підряд-ною частинами для інтонаційно-го та смислового виділення, про-тиставлення підрядної частини.

[ ] – ( ).

Коли їм сумно – хай вони су-мують. (Л. Костенко)

2. Крапка з комою між поши-реними підрядними частинами, з’єднаними між собою підрядни-
ми сполучниками.

[ ]; ( ); ( ).

Тобі (пісне) все одно, що, стрів-ши, вогонь доведеш до пожежі; ще хвилі, спіткавши, розгониш до бурі; що темнії хмари в хаос
помішаєш; що вбогу хатинку,

Правило
Графічна схема
Приклад



останній притулок, важкою ла-виною скинеш в безодню, - тобі все одно. (Л. Українка)


ТИПИ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ

Назва складнопідряд-ного речення
Ознаки
Підрядна частина до го-ловної приєднується
Приклади

Складнопідрядне речення з підрядною означальною частиною
Підрядна частина від-носиться до члена ре-чення в головній части-ні, вираженого іменни-ком.
Відповідає на питання який? яка? яке? які?
Сполучники
що, щоб, ніби, нібито;
сполучні слова який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, куди
Ти п’єш із чистої кри-ниці, яку ми щирістю зовем (М. Рильський).

Складнопідрядне речення з підрядною з’ясувальною частиною
Підрядна частина роз-криває, пояснює, допов-нює зміст головної час-тини.
Відповідає на питання всіх відмінків: хто? що? кого? чого?
Сполучники
що, як, щоб, мов, ніби, наче, аби, якби, коли, поки, доки, чи;
сполучні слова який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, як, чому
Настоялось повітря по медах. Здається, що пройшла медова злива (А. Шкуліпа).

Складнопідрядне речення з підрядною частиною місця
Підрядна частина харак-теризує місце чи напрямок дії, про яку йдеться в головному реченні. Відповідає на питання де? куди? звідки?
Сполучні слова
де, куди, звідки
Де кров текла козацька, трава зеленіє (Т. Шевченко).

Складнопідрядне речення з підрядною частиною часу
Підрядна частина харак-теризує час, про який ідеться в головному ре-ченні. Відповідає на пи- тання коли? як довго? з якого часу? до якого часу? з яких пір? де яких пір?
Сполучники
як, поки, доки після того як, до того як, відколи, відтоді як, з тих пір як;
сполучне слово коли
Під вечір, коли вже ві-тер колише зорю, я берусь за найлегшу робо-ту чекати (О. Сена-тович).

Складнопідрядне речення з підрядною частиною способу дії, міри і ступеня
Підрядна частина роз-криває спосіб дії або міру чи ступінь вияву оз-наки головної частини. Відповідає на питання як? яким способом? якою мірою? наскільки?
Сполучники
що, щоб, чим...тим, аж; сполучні слова
як, скільки, наскільки

У хаті повиднішало так, що на стелі стало чітко видно сині пля-ми (Гр. Тютюнник). Розіслався широкий степ, наскільки можна було кинути оком
(І. Нечуй-Левицький)

Складнопідрядне речення з підрядною порівняльною частиною
Підрядна частина за до-помогою порівняння по-яснює зміст усього головного речення. Відповідає на питання як?
Сполучники
як, ніби, наче, неначе, мовби, мовбито; сполучне слово
як

На сході сонця вже зай-малось полум’я, ніби воно було напоготові спалахнуть і запалати на весь світ (І. Нечуй -Левицький).

Складнопідрядне речення з підрядною частиною причини
Підрядна частина вказує на причину, що викликає дію головного ре-чення.
Відповідає на питання чому? через що? з якої причини?
Сполучники
бо, що, оскільки, адже, тому що, через те що, внаслідок того що, у зв’язку з тим що

Босфор аж затрясся, бо зроду не чув козаць-кого плачу (Т. Шевчен-ко).


Складнопідрядне речення з підрядною
частиною мети
Підрядна частина вказує на мету того, про що
йдеться в головній час-
Сполучники
щоб, аби, для того щоб,
задля того щоб, на те
Подай душі убогій силу, щоб огненно заговори-
ла (Т. Шевченко).

Назва складнопідряд-ного речення
Ознаки
Підрядна частина до го-ловної приєднується
Приклади


тині.
Відповідає на питання для чого? навіщо? з якою метою?
щоб



Складнопідрядне
речення з підрядною частиною умови
Підрядна частина вказує на умову, від якої зале-
жить виконання дії в головній частині.
Відповідає на питання за якої умови?
Сполучники
якщо, якщо б, коли, коли б, якби, як, раз, аби
Якби ви з нами подру-жили, багато б дечому
навчились (Т. Шевчен-ко).

Складнопідрядне
речення з підрядною допустовою частиною
Підрядна частина об-межує вияв дії головної частини, але дія голов-ної частини є реальною.
Від головної до підряд-ної частини ставиться
питання незважаючи на що?
Сполучники
хоч, незважаючи на те що, дарма що
Хоч була рання весна, надворі вже було гаряче
(І. Нечуй-Левицький).

Складнопідрядне
речення з підрядною частиною наслідку
Підрядна частина вказує на наслідок того, про
що йдеться в головній частині.
Від головної до підряд-ної частини не можна поставити питання.
Сполучник
так що
На небі збиралися великі хмари, так що можна
було сподіватися дощу (Н. Рибак).


Безсполучникове складне речення речення, дві і більше частини якого поєднуються за змістом та інтонацією, без сполучників або сполучних слів.

Правило
Графічна схема
Приклад

С т а в и т ь с я

1. Кома між однотипними час-тинами безсполучникового ре-чення, які тісно пов’язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність або сумісність дії.

[ ], [ ].


Тихо співала під просмоленою обшивкою вода, зелена спінена хвиля з шипінням розсипалася по піску, глухо билась у зведені і переплетені корінням виступи. (М. Стельмах)

2. Двокрапка між частинами безсполучникового речення:
а) якщо друга частина поя-снює, розкриває, конкретизує зміст першої частини;

[ ]: [ ].
пояснює
конкретизує
Мені в далекому Парижі присни-лась рідна сторона: серед лю-бисткової тиші дрімає хата чепурна. (Д. Луценко)

б) якщо у першій частині є слова бачити, дивитись, чути, знати, розуміти та ін.;

[бачити ]: [ ].
дивитись
чути
Поглянь: уся земля тремтить
В палких обіймах ночі. (О. Олесь)


в) якщо друга частина вказує
на причину дії першої частини.
[ ]: [ ].
причина
дії
Українському письменникові до-водилося тягнути два плуги: тре-ба було писати художній твір і творити для мови. (В. Сухомлин-ський)

3. Тире між частинами безспо-лучникового речення:
а) якщо зміст частин речення
зіставляється або протиставля-
ється;


[ ] [ ].
зіставлення
протиставлення
Цвіли гречки, задурливо пахтіли коноплі веселий світ роз-крився перед очима... (К Гордієн-
ко)

Правило
Графічна схема
Приклад

б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій;
[ ] [ ].
швидка зміна
подій
Обернувся я до хати
Нема в мене хати. (Т. Шевченко)


в) якщо в першій частині вказується час або умова, за якої відбувається дія в другій частині;
[ ] [ ].
час
умова
дія
Зайшли ми до двору
ніде нікого не видно. (Г. Тютюнник)


г) якщо друга частина вира-жає наслідок чи висновок того, про що йдеться в першій части-ні;

[ ] [ ].
наслідок
висновок
Защебетав соловейко пішла луна гаєм. (Т. Шевченко)


ґ) якщо друга частина міс-тить порівняння.
[ ] [ ].
порівняння
Заспіваєш аж світяться ранки. (А. Малишко)

4. Крапка з комою між части-нами безсполучникового речен-ня, якщо вони значно поширені, зберігають повну самостійність у змісті та мають у своєму складі інші розділові знаки.
[ ]; [ ].
Адже із думки і слова почалося становлення людини; мисль, вті-лена в слово, підняла нас над природою, над усіма речами й явищами, над епохами й століт-тями. (В. Сухомлинський)


РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ

Якщо слова автора
Приклади

стоять перед прямою мовою, то після них ставить-ся двокрапка
А: “П”. А: “П!”
А: “П?”. А: “П...”
І гукнуло військо хором: “Ми готові йти до бою, краще смерть, ніж вічний сором!”

стоять після прямої мови, тоді після неї ставиться кома і тире; якщо в кінці прямої мови стоїть знак оклику чи крапки, то перед словами автора ставиться тире
“П”, - а. “П!” – а.
“П?” - а. “П...” – а.
“Невиправдані людські втрати – найбільша ганьба для командира”, - говорив старий лей-тенант. “Я – злодійка?!” – вимовила стара.

розривають пряму мову і перша частина прямої мови не є закінченим реченням, то перед словами автора і після них ставиться кома і тире
“П, - а, - п”.
“Еге, - подумав Остап”, - так ось воно що!..”

розривають пряму мову і перша частина прямої мови є закінченим реченням, після якого мала бути крапка, то перед словами автора ставиться кома і тире, а після них – крапка і тире, причому пряма мова продовжується з великої букви
“П, - а. – П”.
якщо після першої частини стоїть знак питання чи знак оклику, то перед словами автора зберігається цей знак і додається тире
“П! – а. – П”.
“П? – а. – П”.
якщо після першої частини стоять крапки, то вони залишаються перед тире. Пряма мова продовжу-ється або з великої, або з маленької літери, залеж-но від того, яка літера була б після крапок при від-
сутності розриву
“П... – а, - п”.
“П... –а. – П”.
“Сюди мабуть, ніколи не залітали степові наші птахи, - подумав Козаков. – А ми зале-тіли”.




“Ага, книжечку мою читають!” – подумав Василь Іванович. – Ну нехай собі читають”.



“Гратиму? І я гратиму?... Ну й... – глянув навкруги, - ну й життя гарне...”
“Ходять тут усякі... – бурмоче дід. – Недавно двоє пройшло”.

розкривають пряму мову, але одна частина слів автора належить до першої частини прямої мови, а друга – до другої, то після слів автора ставиться
“Сьогодні ж додому, - повторив Сахно, згадав Юрка, Зою і додав: - Ходімо подарунки дітям купувати”.
“Зараз, - сказав Матьоха. Потім згадав щось і

Якщо слова автора
Приклади

двокрапка і тире, а друга частина прямої мови по-чинається з великої букви
“П, - а: - П” або
“П, - а. А: - П”.
повернув голову до жінки: - Де там Зінька з кислицями?”

коли кілька реплік прямої мови ідуть у рядок і не вказано, кому вони належать, то кожна репліка береться в лапки і відділяється одна від одної тире
“П”. – “П?” – “П!” – “П...”
перед реплікою (у тому числі і перед першою) мо-же ставитись тире без лапок, тоді кожна парна репліка береться в лапки
- П. – “П?” – П! – “П...”
“А в тебе земля ще де є?” – “Ні, нема”. – “А хата є?” – “Є”.


РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЦИТАТАХ

Правила
Приклади

Цитати виділяються лапками.

Якщо вони супроводжуються словами автора, розділові знаки ставляться так, як при прямій мові.

Коли авторська мова починається словами так указує (говорить), ось що сказав, ось як описує і под., після лапок ставиться тільки тире.

Якщо цитата вводиться в авторські слова як частина речення, перше слово пишеться з ма-ленької букви.

Якщо цитата наводиться не повністю, то про-пуск слів позначається трьома крапками, що можуть стояти на початку, у середині або в кінці цитати.

Якщо цитата з пропуском початку речення стоїть перед словами автора, починаючи текст, перше слово пишемо з великої букви (навіть коли в тексті, який цитується, воно пишеться з малої букви).

Якщо вказівка на автора або на джерело цита-ти йде безпосередньо за нею, то вона береться в дужки, а крапка ставиться після дужок.

Якщо вказівка на автора або на джерело цита-
ти стоїть нижче, після цитати ставиться крап-ка.

Епіграфи пишуться без лапок, а вказівка на автора не береться в дужки.

Дослівні вирази, які вставлені в текст як члени речення, виділяються лише лапками.






Якщо перед дослівним виразом є слова вислів, фраза, речення й под., перед ним ставиться двокрапка.


“Ми просто йшли; у нас нема зерна неправди за собою”, - говорив Шевченко про себе і свою долю.

“Він був сином мужика і став володарем у царстві духа” – так визначив велич Шевченка І. Франко.


Л. Толстой говорив, що він дуже любить “на-родну українську мову, звучну, барвисту й та-ку м’яку”.

“Він – поет цілком народний... – писав про Шевченка М. Добролюбов. - Він вийшов з на-роду, жив з народом і... був з ним міцно й кровно зв’язаний”.

“... Нам потрібно любити її і гордитися своєю найпрекраснішою матір’ю”, - писав Т. Шев-ченко.
Але: Т. Шевченко писав: “... нам потрібно любити її...”

“Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова” (В. Сухомлинський).


“Простори – столиця ліричної поезії”.
А. Міцкевич.

Як жити, зачепившись на мілкому,
То краще потонуть на глибині.
Л. Костенко

Гребінчине “ви, братця, все-таки домівки не цурайтесь” треба раз у раз пам’ятати, ро-зуміючи під домівкою і рідний край, і рідну мову, і берізку біля рідної хати, і те оточення, серед якого ти зріс, тих людей, які помогли тобі стати на ноги і навчили тебе добра...
(М. Рильський).

Дуже вчасно згадати вислів Г. Сковороди: “Розум завжди любить до чогось братися і, коли він не матиме доброго, тоді “звертається до поганого”.


СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

Тип аналізованої конструкції (речення).
Речення за метою висловлювання та за інтонацією (розповідне, питальне, спонукальне, окличне).
Предикативні частини, з яких складається речення (пронумерувати кожну з них).
З’ясуйте вид складного речення за характером зв’язку у ньому простих ре-чень – сполучникове (складносурядне чи складнопідрядне), безсполучникове чи складне речення з різними видами зв’язку.
Охарактерізуйте названий тип складного речення:
якщо складносурядне, то визначіть смислові відношення між простими реченнями, вкажіть спосіб зв’язку між ними;
якщо складнопідрядне, з одним підрядним, то вкажіть головне речення і вид підрядного, засоби зв’язку між простими реченнями;
якщо складнопідрядне з кількома підрядними, то, крім характерістики кожного підрядного, назвіть вид підрядності: послідовну, однорідну, неоднорідну (або поєднання цих видів);
якщо безсполучникове, то визначіть смислові відношення між простими реченнями;
якщо складне речення з різними видами зв'язку, то назвіть, які саме види зв'язку поєднані в ньому: сурядний і підрядний, сполучниковий сурядний і безсполучниковий, сполучниковий підрядний і безсполучниковий.
6. Схема речення.
7. Поясніть розділові знаки.

ПУНКТУАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ

Подати речення в орфографічному записі.
Визначити пунктограми (угорі над кожним розділовим знаком або місцем, де його немає, поставити цифри; причому, якщо два знаки збігаються в одному, потрібно поставити дві цифри), сформулювати назву різновиду пунктограми.
За допомогою правила пояснити конкретну пунктограму.
Визначити принцип пунктуації.
































































БЛОК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ


ВАРІАНТ № 1
Перший рівень
1. Складносурядним є речення:
А Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
Б Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
В Без діла жить тільки небо коптить.
Г Де не посій, там і вродиться.
2. Складносурядним є речення:
А Жагу любові, пізнання і творення ми зберегли й маємо про запас.
Б Любіть стежинку, і травинку, і сонце завтрашнього дня.
В Сумно й ніжно яблуні цвітуть.
Г Ні струна не дзвенить, ні пісні не звучать.
3. Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено):
А Світ навкруг простий і звичний і усміх стелиться над ним.
Б Заснули верби на облозі і вітер задрімав.
В Ранок був надіями багатий і обрій цвів трояндно пелехатий.
Г Перед вікном шумлять тополі і захід сонця мов кривава рана.
4. Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено):
А Ці святі простори вічні і вічний тут народ живе.
Б Відшаруділо під ногами листя і віджарилось небо журавлями.
В Карпати потонули в тишині й стоять смереки у сонливій зморі.
Г Весь час я думаю про тебе й мені ти найдорожча у світі.
5. Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено):
А Жаріють-зріють у гаю суниці і ягід рясно немов роси.
Б За вікном гомонить весна і зоря не засне до світання.
В Квітує сад під райдужним вінцем і пахощі розлиті на півсвіту.
Г Нам Іване поле засівати і повертати слово до землі.
6. Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено):
А За обрієм воркують дні осінні і я ще встигну приголубить їх.
Б Полоще чайка в сонці крила і загубився берег вдалині.
В Літа минають за літами і знов дитинство повертає тобі одна хвилина біля мами.
Г Уночі спадали хмари куряви і затихав Путивль.
7. Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено):
А Ламалося гілля на деревах і зривалося листя.
Б Ще світять ясно зорі й поглядає з неба місяць.
В Весела душа моя і світ мені милий.
Г Війна скінчилася але в душі вона вирувала.
8. Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено):
А Весна процвіте і знову криниця простелить барвінком круті береги.
Б Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.
В Уранці зашуміли хвилі й громи заграли в сурми голосні.
Г Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє від цвіту вишень.
9. Між частинами складносурядного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено):
А Так по зимі приходять весни і по грозі сіяє синь.
Б Дзвінко гуде пташиним співом ліс і найгучніше виводить іволга.
В Улітку хліба підходять до самих хат і пахне хлібом нового урожаю.
Г Уже збігла вода і в калюжах спалахує рання зоря.
10. Між частинами складносурядного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено):
А У степу тихо і ледве чутно пахне чебрецем.
Б Над водою встав туман і повіяло холодком.
В Старий сидить посеред галяви і навкруги нього панує прикра тиша.
Г Якось несподівано сполохались пташки і в одну мить ущухли.
11. Між частинами складносурядного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено):
А Лине чайка на безкраї плеса і чебрець розлукою пропах.
Б На галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава.
В Уже давно стояла ніч над землею і зорі виблискували з темного неба.
Г Скоро вся долина заблищить вогнями і до неба підніметься дружна пісня.
12. Між частинами складносурядного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено):
А Настане час і піде все в архів.
Б Був дощ м’який і гречка пахла душно.
В Навколо жоден звук не забринить і пісня не звучить.
Г Земля замислена і строга і небеса довкруг як бірюза.
13. Між частинами складносурядного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено):
А Пройшла гроза і знову день шумить кругом.
Б Горять довкола вікнами хати і віє духом яблунь та жасмину.
В Навколо весна буяє і серце відкрито вповні.
Г В осіннім небі журавлі курличуть і голос їхній ледве чуть.
14. Між частинами складносурядного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено):
А Дощик перестав і все навколо посвіжішало заблищало.
Б Іду у поле навпрошки а жито теплим хлібом дише.
В Вже червоніють помідори і ходить осінь по траві.
Г Віра спинилася біля жінки і вони обидві обнялися.
15. Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити тире в рядку (розділові знаки пропущено):
А Ще мить і знову ні шуму ні гомону.
Б Прогуркоче поїзд і луна довго-довго колоски гойдає.
В Ми підійшли до правого берега і стало видно скіфські могили над Дніпром.
Г Глянеш у небо високе безкрає і знову захочеться в небі пожить.
16. Розділові знаки правильно поставлено в реченні:
А Дощ одшумів і спориші понурі принишкли, настрахавшись грози.
Б Дощ одшумів і спориші понурі принишкли, настрахавшись грози.
В Дощ одшумів; і спориші понурі принишкли, настрахавшись грози.
Г Дощ одшумів, і спориші понурі принишкли настрахавшись грози.
17. Розділові знаки правильно поставлено в реченні:
А Хвиля хвилю жене з нікуди в нікуди, і мов хвилі збігають у долини сади.
Б Хвиля хвилю жене з нікуди в нікуди і, мов хвилі, збігають у долини сади.
В Хвиля хвилю жене з нікуди в нікуди, і, мов хвилі, збігають у долини сади.
Г Хвиля хвилю жене з нікуди в нікуди і мов хвилі, збігають у долини сади.
18. Розділові знаки правильно поставлено в реченні:
А Вночі гудуть вітри гримучі, й дроти ридають на стовпах, і розметавши крила, тучі метуть порошею в степах.
Б Вночі гудуть вітри гримучі, й дроти ридають на стовпах і, розметавши крила, тучі метуть порошею в степах.
В Вночі гудуть вітри гримучі, й дроти ридають на стовпах і розметавши крила тучі метуть порошею в степах.
Г Вночі гудуть вітри гримучі, й дроти ридають на стовпах, і, розметавши крила, тучі метуть порошею в степах.
19. Складнопідрядне речення з підрядним означальним.
А Під голубими свіжими грудочками землі чорніло старе химерне письмо, яким тепер не пишуть до людей.
Б Зорі галактик із глибин всесвіту цілу ніч прислухаються, як зачіплянські коники цвір-чать.
В Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти.
Г Темнота вужчала, ніби самі гори змикалися над головою.
Ґ Де творчості немає, там і життя нема.
20. Складнопідрядне речення з підрядним означальним.
А Всі позбирай в небесах бризки осіннього світла, щоб у привітних очах усмішка радості квітла.
Б Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому.
В А справжня слава це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе.
Г На те коня кують, щоб не спотикався.
Ґ Україна моя починається там, де туга моя кінчається.
21. Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.
А Відколи на світі пісні гомоніли, такої не чуто ніколи.
Б Здалось, примарилось мені, наче ти печальною ходою десь пройшла у білому вбранні.
В Як тільки ударить перший промінь сонця в мури, вони спалахнуть золотим пожаром.
Г Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому.
Ґ Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть.
22. Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.
А Гасли вікна, бо вже синій день дивився крізь намерзлі шибки до кожної хати.
Б Буря розчахнула стару, напівзасохлу акацію, що росла біля сіней.
В П’яно чарує шелест пшениці, що переплітається з дзвониками та берізкою.
Г Нам дивно, що ви сюди заїхали.
Ґ Східний небокрай червоно горів, неначе хтось далеко на обрії запалив велике костри-ще.
23. Складнопідрядне речення з обставинним підрядним місця.
А Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому.
Б Зблиснула у світлі фар течія річки, що сонно перекочує хвилі й молочно спалахує в темряві.
В Перед тим як одхилити ляду, вона закриває ліхтар, прислухається.
Г Я прийшов із мас, із поля, знизу, де од злиднів очі як огонь.
Ґ Замолоду треба набиратися знань, щоб не пуста була твоя власна криниця.
24. Складнопідрядне речення з обставинним підрядним часу.
А Мені спочатку навіть здалося, що я кружляю на одному місці.
Б Після того як провалився тут Лабунець обома колесами зразу, не їздять.
В Якби я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю.
Г Якби йому довгий хвіст, то сам би собі боки повідбивав.
Ґ Якщо в перший тиждень великого посту тепло, то літо буде ясне.
25. Складнопідрядне речення з обставинним підрядним умови.
А Мав ще одне пристанище, куди тікав щоразу, як набридала йому юрба.
Б Коли поробиш до поту, то й поїси в охоту.
В Матрос оглянув нас усіх такими радими очима, ніби ми давали йому гетьманські клейноди...
Г У ті давні часи, коли йде наше оповідання, запала долина не була поросла лісом.
Ґ Багато в світі доріг, що ведуть до незнаних обріїв.
26. Складнопідрядне речення з обставинним підрядним допустовості.
А День був душний, незважаючи на те що краплі учорашнього рясного дощу іскрились на траві.
Б Раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів.
В Все можуть зробити людські руки, коли захочуть.
Г Пташки співали і свистали усюди по гаю так голосно та гарно, що все кругом неначе усміхалось.
Ґ Зблиснула у світлі фар течія річки, що сонно перекочує хвилі й молочно спалахує в темряві.
27. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено).
А Сади дерево замолоду на старість як знахідка.
Б На годину спізнився за рік не доженеш.
В Згайнуєш на жнивах хвилину втратиш не одну зернину.
Г Гримлять травневі грози буяють пишно трави.
28. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено).
А Люблю свої обов’язки трудні свій хліб у світі чесно заробляю.
Б Повір незнане щось у невідому пору тебе зустріне радісним живи!
В Нарешті діждалися Спаса нехай бурштиняться меди!
Г Не вчи плавати щуку щука знає свою науку.
29. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено).
А Та вірю сподівана воля прийде до стражденного краю.
Б Починаю найсвятішу тему вибираю найніжніші барви.
В На небесах собі не знайдеш тверді на землі себе ти оправдай.
Г У Червону книгу запишіть поетів поети теж зникають на землі.
30. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено).
А Наука не вода в рот не увіллєш!
Б Хліб на ноги ставить хліб з ніг валить.
В Учись на старість буде як знахідка!
Г Учись змолоду пригодиться на старість!
31. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено).
А Не вродив мак пробудемо й так.
Б Пам’ятайте серцем наша мова пісня.
В Зерно до зерна мірка повна.
Г Розумний птах шкодує пір’я мудра людина шкодує слова.
32. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено).
А Без сокири не тесляр без голки не кравець.
Б Підождіть прийде коза до воза сіно смикати.
В Грамоти вчиться завжди пригодиться.
Г Хочеш їсти калачі не сиди на печі.
33. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено).
А Пишу тобі до Києва листа слова мені нашіптує калина.
Б Хороше собі уявляти батько йде стежиною до хати.
В Схилився день на золоті жита упало сонце в дніпрові пороги.
34. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено).
А Далеч осінню дощами розмито хилиться сад за вікном сумовито.
Б День за днем за роком рік летить я це місто полюбив поволі.
В Тому і жаль сплило без вороття на культ речей розміняне життя.
Г Світить у блакиті сонце джерельною свіжістю дихає вода.
35. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено).
А Переконатися пора зробивши зло не жди добра.
Б Одним заспокоюю себе у мене ще все попереду.
В У товаристві лад усяк тому радіє.
Г Правильно сказав Сенека жорстокість народжується з посередності й слабкості.
36. Між частинами безсполучникового складного речення треба поста вити тире в рядку (розділові знаки пропущено).
А Чайки сідають на воду креслять блакить ластівки.
Б Прошуміла за вікнами злива відгриміла за обрій гроза.
В Ідеш в життя відкрий себе самого.
Г Не раз кажу змагайся і шукай!
37. Між частинами безсполучникового складного речення НЕ ТРЕБА ставити тире в рядку (розділові знаки пропущено).
А Навчитись легко навчити важко.
Б Учневі удача учителеві радість.
В Мало хотіти треба уміти.
Г Завтра буде дощ ластівки літають низько.
38. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено).
А Дівка не без щастя козак не без долі.
Б Пам’ятай читати корисно.
В Молодість плечима міцніша старість головою.
Г Молодий охочий на битву старий на думу.
39. Правильно поставлено розділові знаки в реченні:
А «Денисе, відтепер кажи: пройшов Крим, Рим і будапештські труби» не втримався Хаєцький.
Б «Гриміла наша мінометна і гриміти буде!», запевнили товариші Васю на про-
щання.
В Прилетіла ластівочка, стала собі щебетати, господаря викликати: «Вийди, вийди,
господарю, подивися на кошару».
Г Котився віночок по полю, просився у женчиків додому «Возьміте мене, женчики, з
собою та занесіть мене до господаря в стодолу».
Ґ «О Лавріне, ти переміг мене, сказав схвильовано Крауз: Я хотів просити тебе
про дочку».
40. Правильно поставлено розділові знаки в реченні:
А «Мати Божа, Царице небесна, гукала баба в саме небо, голубонько моя, свя-
тая великомученице, побий його, невігласа, святим твоїм омофором!»
Б Олеся... промовляла тихо, утопаючи в нестерпній тузі, «Прощайте, матінко моя
рідна, не забувайте мене, не забудете?»
В «Гальт! Руки вгору! Виходь!», гукнув німецький єфрейтор, з’явившись на порозі
якраз в момент пострілу.
Г Подивився ще раз з-під волохатих брів на хворого і сказав «Тут ти вдома. Зро-
зумів? На багато верстов кругом тут тільки праліс та звірі, а людей нема».
Ґ «Мамо... і затнувся, дивлячись на матір: Дозвольте вас так називати, бо ви
ж така... як і моя мати».
41. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А «Веди ж нас, Василю, до пана, каже полковник Шрам. Де він? Чи в світ-
лиці, чи в пасіці?»
Б «Нащо ви одв’язали нашого коня та заперли в свій хлів? крикнула Мотря: Не
святі ж прийшли з неба та одв’язали його!»
В Тоді вдова Бобренчиха озвалась: «Та вуха ж в’януть на таку олжу! Вона сама
Грицькові нав’язалась».
Г Сидить на поріжку і обриває пелюстки на ромашці, шепочучи: «Є нема, є
нема, є...»
Ґ «Це кінець!» нестерпною іскрою пронеслося у свідомості.
42. У реченнях з прямою мовою розділові знаки ставляться залежно від місця прямої мови стосовно слів автора. Виберіть речення, в якому правильно розставлено розділові знаки.
А «Жну й не чую, що сполохала пташину», мовила мати, докоряючи сама собі.
Б Заходив Великий піст, люди з жалем казали «Масляна, Масляна, яка ти мала...»
В «Дякую, панове! Сміючись, відповідав Богун. Лазня непогана!»
Г «День завтра буде, як золото» дивиться на зорі дідусь і йде зі мною до воріт.
43. У реченнях з прямою мовою розділові знаки ставляться залежно від місця прямої мови стосовно слів автора. Виберіть речення, в якому правильно розставлено розділові знаки.
А Татари спутали Гивору ноги і сказали: «тепер кінь козака Петра Мамариги у
наших руках!»
Б «Тоді по конях». Сказали козаки.
В «От, думав собі Петро, хто б це моїм товаришам-козакам та звістку по-
дав?»
Г «Імператор проголошує свою волю. Засміявся Генріх. Такі переваги цього
високого становища».
44. Пряма мова це
А чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації.
Б мовлення однієї особи, звернене до широкої аудиторії слухачів, глядачів, читачів з ме-
тою цілеспрямованого впливу на них.
В форма мовлення, що являє собою розмову між двома особами.
Г синтаксична конструкція, що відтворює мовлення групи людей (більше двох).
Ґ дослівний уривок з чийогось тексту або висловлення для підтвердження якоїсь думки.
45. Діалог це
А чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації.
Б мовлення однієї особи, звернене до широкої аудиторії слухачів, глядачів, читачів з ме-тою цілеспрямованого впливу на них.
В форма мовлення, що являє собою розмову між двома особами.
Г синтаксична конструкція, що відтворює мовлення групи людей (більше двох).
Ґ дослівний уривок з чийогось тексту або висловлення для підтвердження якоїсь думки.
46. Схемі «П, а. П» відповідає речення:
А Народ закричав мій: «До бою! За землю, за волю!»
Б Мені казав розумний садівник: «Коли ти пересаджуєш ялинку, відзнач північний і пів-денний бік і так сади: ростиме добре й гінко».
В «Часто після такого гуляння наших дівчат і хлопців, казала дівчина, ще багато днів дзвенить у моїй пам’яті ніжна-ніжна музика».
Г «Ач, привітався, ледь підняв бриля, скипів Аркадій Петрович. Що я їм тепер! Я вже їм не потрібний...».
47. Допущено пунктуаційну помилку при прямій мові в реченні: А «Вам не здається, обізвалась сусідка, що тепер море як синій птах щастя: занурило
голову в блакитний туман і розпустило павиний хвіст під самі скелі».
Б А ми їдемо двадцятим сторіччям конякою, і мій дядько глаголить істину «Це ж
подумать, яким треба бути одчаякою, щоб рішитись у ракету сісти?!»
В «Здоров був, любий!» жінка говорила, а в голосі її сльоза бриніла.
Г «Де ти, батьку?» кличу вічно... Тільки прізвище на братській символічній... симво-лічно.
48. Правильно вжито розділові знаки прямої мови в реченні: А Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором «Ми готові йти до бою! Краще
смерть, ніж вічний сором!»
Б «Мамо, чи кожна пташина у вирій на зиму літає?», у неньки спитала дитина.
В А голос твій бринить, співа з журбою, «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»
Г «Добридень, Жане! привітався зі свого почесного місця Аркадій Петрович. Що снилось?»
49. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено): А Чується немолодий голос хазяйки та двері, двері зачиняйте. Б Це ти, Андрію спитала з полу мати. В Дивіться гукнула тепер ми, як боги!
Г Диктатори, королі, імператори гукали, що вони є символом доби.
Ґ Диктатори, королі, імператори гукали ми символ доби.

50. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено):
А Еге подумав Остап так ось воно що!..
Б А де ж батько запитав Дмитро.
В Нам сказали щоб ми йшли своєю дорогою.
Г Нам сказали ідіть своєю дорогою.
Ґ Ні, не клич мене, весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне.
51. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено):
А Старенький все ще бубонить про те що коли він у бурсі пізнавав науки Афіни й Рим пройшли крізь його руки.
Б Іде, старенький, все ще бубонить коли я в бурсі пізнавав науки Афіни й Рим пройшли крізь мої руки.
В Я злодійка вимовила стара.
Г А весна говорила послухай мене! Все кориться міцній моїй владі.
Ґ Не говори печальними очима те, що бояться вимовить слова.
52. Правильно оформлено цитату в реченні:
А Давно стали крилатими Шевченкові слова: «І чужому научайтесь, й свого не цурай-тесь!»
Б «Лише праця», підкреслює Іван Франко, «світ таким як є зробила».
В Олесь Гончар писав про І. Котляревського, що «Він невіддільний від свого народу й від того ґрунту, що живив його творчість».
Г Аналізуючи творчість Лесі Українки, Максим Рильський писав: що «вона почала лірич-ними поезіями, і ліричної струни не занедбала... до кінця віку».
Ґ Розцвітає людина в щасті, а не в журбі, у світлі, а не в темряві й незнайстві, у сім’ї, а не в розлуці, і ніколи не в неволі, писав О. Довженко в нотатках до багатотомної епопеї про Дніпро «Золоті ворота».
53. Правильно оформлено цитату в реченні: А Борис Буряк пише: «Що в художній структурі сценаріїв і фільмів Олександра Довженка
завжди присутній сам автор».
Б Слово для Лесі Українки це гострий, безжалісний меч..., що здійма вражі голови з плеч».
В Шевченкове «.. .треба миром, Громадою обух сталить...» завжди звучить як гасло.
Г Тарас Шевченко вірив у велике майбутнє країни й народу і палко закликав своїх земля-ків:
«І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь,
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають...»
Ґ Шевченко був глибоко переконаний, що народ порве кайдани колоніалізму, тому й заявляв: «встане правда! встане воля!»

Другий рівень
1. Увідповідніть складнопідрядні речення та види їх підрядної частини.
1 місця А Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?
2 часу Б Коли сонце скотилося до самого обрію, далеко в морі з’явилася
3 з’ясувальна чорна крапка.
4 умови В За честь і правду все віддай, коли ти любиш рідний край!
Г Дніпро вливався в заокруглений лиман, неначе вилазив з зелених
густих очеретів.
Ґ Я їду туди, де мене чекає вільний степ, тихі, задумливі озера.
2. Увідповідніть складнопідрядні речення та види їх підрядної частини.
1 умови А Перо моє пісні мережить, пісні, що закликають в бій.
2 місця Б Коли ти любиш рідний край, радій, співай!
3 наслідкова В Дівчата засміялися, мов золоті горішки розсипалися по
4 означальна клуні.
Г Молоді чорняві скрипалі позакидали назад голови, так що на їх
ледве держались шапки.
Ґ Там, де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори.
3. Увідповідніть складнопідрядні речення та види їх підрядної частини.
1 мети А І комиші над берегом стояли, неначе половецькі чорні стріли на
2 способу дії тлі червленого щита небес.
3 місця Б Хто ненавидить кайдани тому війни не страшні!
4 порівняльна В Сонця виходять із своїх орбіт, щоб нас огріти у благій гостині.
Г Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен і
поплисти.
Ґ Білі каштани, світлі огні, де б не бував я, любі мені.
4. Увідповідніть складнопідрядні речення та види їх підрядної частини.
1 означальна А Я обламаю хвилинам пальці, щоб не сплітались у печаль
2 мети годин.
3 з’ясувальна Б Загриміло, ударило так, наче розкололися всі найбільші карпатські
4 часу верхи.
В Хто потягне в рабство ту країну, де свободи стяг затрепетав?
Г Як надійшла любов справдешня, хлюпнула пригорщу тепла, моя
душа, немов черешня, понад снігами зацвіла.
Ґ І розум мій, і серце, й віра кажуть, що путь моя правдива.
5. Увідповідніть складнопідрядні речення та види їх підрядної частини.
1 з’ясувальна А Хто сіє кров, той жне зненависть.
2 допустова Б Коли він зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі
3 означальна ниви.
4 причини В Ніхто не знав, коли й де побудовано цю шхуну.
Г Ще не прийшла весна, хоч вже гримлять потоки.
Ґ Та була у нього пісня і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по сві-
ту стоголосою луною.
6. Установіть відповідність
Вид підрядного Приклад складнопідрядного речення
1 означальне А Кажуть, начебто араби перші вміли робити дзиґарі.
2 з’ясувальне Б Багато в світі доріг, що ведуть до незнаних обріїв.
3 обставинне часу В Коли я тривожуся долями вашими, для мене світлішим стає
виднокруг.
Г Хоч було холодно, проте хуторяни, жаліючи чоботи, прийшли
босі.
Ґ Як тільки літо, так я й в дорогу!
7. Установіть відповідність
Вид підрядного Приклад складнопідрядного речення
1 означальне А Швидше в гай зелений, в поле, де повітрям тягне з гір.
2 обставинне Б Орудував він косою, як добрий маляр пензлем, легко і вправно.
способу дії В Вони танцювали доти, доки зовсім потомились.
3 обставинне часу Г У важкі хвилини скорбі та недуг я тихо йшов, куди гляділи очі.
4 обставинне Ґ Наговорив стільки, що й в шапку не забереш.
місця
8. Установіть відповідність
Вид підрядного Приклад складнопідрядного речення
1 означальне А Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити.
2 обставинне мети Б Навіть тоді, як людина згорить, совість людини продовжує жить.
3 обставинне часу В Під голубими свіжими грудочками землі чорніло старе химерне
4 обставинне письмо, яким тепер не пишуть до людей.
наслідкове Г Після дощу розморена земля лежить і слухає, що робиться у світі.
Ґ Край неба на сході помітно блідне, так що в нього вже можна роз-
пізнати сіру пелену розірваних вітром хмар.


9. З’ясуйте, який вид підрядного речення можна приєднати до поданого головного
Головне речення Підрядне речення
1 але встають встають уже бійці уже А з’ясувальне
нові, ідуть на штурм. Б означальне
2 ...чари ночі разом розтанули В обставинне умови
3 Чудно було дивитись... Г обставинне допустове
4 Небо і вода поволі вкривалися позолотою Ґ обставинне часу
10. З’ясуйте, який вид підрядного речення можна приєднати до поданого головного
Головне речення Підрядне речення
1 Після дощу розморена земля лежить і А з’ясувальне
слухає... Б означальне
2 ...я б з них зробила золоту арфу. В обставинне умови
3 Зблиснула у світлі фар течія річки... Г обставинне допустове
4 Людина живе доти... Ґ обставинне часу
11. Установіть відповідність
Складне речення Приклад
1 складносурядне А Дитинству все казковим видається не збіднюйте
2 складнопідрядне ж душі його красу!
3 безсполучникове Б Клекіт млина термосить пітьму, а вона чіпляє тендіт-
4 складне з різними ні зірки, що зриваються і стрімко линуть десь на зас-
видами зв’язку тавську соснину.
В Вода хлюпотіла, розливалася через верх кількома
живими цівками.

Г Пам’ятай, що легко нам усім буває сплутать щирість і
підступність.
Ґ Підбилися в зеніт Волосожари, і каже казку зірка до
зорі.
12. Установіть відповідність
Складне речення Приклад
1 складносурядне А Коли почалася гроза, гра припинилась і діти ки-
2 складнопідрядне нулись бігти додому.
3 безсполучникове Б Лиш той творити може, хто любить свій народ.
4 складне з різними В Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.
видами зв’язку Г На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули,
замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли.
Ґ Мені бачиться школа в селі.
13. Установіть відповідність
Складне речення Приклад
1 складносурядне А Запахи фарб злегка паморочили голову і хвилюва-
2 складнопідрядне ли, як хвилюють пахощі квітів, навіваючи спогади
3 безсполучникове чи пробуджуючи уяву.
4 складне з різними Б Пожухлии сніг топтала заметіль, і жевріло в снігу
видами зв’язку багряне листя.
В О люди, люди, свою душу не замикайте на замки!
Г Надходила степова буря; попереду сивими кіньми
мчали вітри.
Ґ Осінні дрібні дощі падали на сумовито принишклу
землю і зелено потемніли води в озерах, коли Ми-
хайло і Соломія попрощалися з лісником і лісничи-
хою.
14. Установіть відповідність
Складне речення Приклад
1 складносурядне А Ті, хто пливуть за мною, будуть чути: над нами з
2 складнопідрядне радості ангели схлипнуть.
3 безсполучникове Б Тоді лиш пізнається цінність часу, коли він втраче
4 складне з різними ний.
видами зв’язку В І серцю дано не бідніти, і думам не дано всихать.
Г Зустрівшись тут несподівано, хлопці зніяковіли і,
привітавшись, зайшли до хати разом.

Ґ Поспішайте творити добро на землі, щиру шану зна-
ходить людська доброта.
15. Установіть відповідність
Складне речення Приклад
1 складносурядне А Лукашева хата починає біліти стінами; при одній стіні
2 складнопідрядне чорніє якась постать, що знеможено прихилилась до од-
3 безсполучникове вірка, в ній ледве можна впізнати Мавку.
4 складне з різними Б Час зупинився, застиг, та ось краплини гойднулися нев-
видами зв’язку благанно донизу, зникаючи одна по одній.
В Скидаючи кирею срібнорунну, поволі прокидався степ, і
оживав, і дихав кожним колоском і кожною билинкою ма-
лою, сповняючи повітря медовим свіжим духом.
Г Тільки знаю напевно, тільки знаю єдине: не вмирати під
бомбами жити хоче людина.
Ґ Село вночі свічок не світить, боїться місяця збудити, що
жовтим без наймення квітом цвіте в садах, дощем уми-
тий.
16. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено).
Приклад Схема речення
1. Ет байдуже озвалася матуся то був А А: «П!»
не день, то сполох був, та й годі. Б «П», а.
2. А ясень їй киває в верховітті В «П, а, п».
Найкраща в світі! Г «П, а: П».
3. Це і все. Я йду помститися, Олесю Ґ «П! а. П!»
сказала Христя.
4. Драбиною її плещи, та добре!
кричала Кайдашиха Нехай не
збирає яєць на нашому горищі!
17. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено).
Приклад Схема речення
1. Зима вже білий стяг підносить, благає, А «П!» а.
порятунку просить Не треба бою, досить, Б А: «П!» а.
досить! і лине за лиман. В «П, а, п».
2. Ми віримо в прийдешню світлу днину Г «П! а: П».
пише поетеса як матінку, ми любим Україну.
3. Чудовий Дніпро! скаже всякий, хто гляне.
4. Стривай! Петро трохи розмірковує і вже
владно каже Ходімо за мною.
5. Коли я зібраних з дна моря коштовних
перлів бачу цвіт, мов зачарований, говорю
Які багатства має світ!
18. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено).
Приклад Схема речення
1. Без будь-якої науки ще можна обій- А А: «П!»
тися зазначав відомий науковець Б «П, а. П».
XIX ст. І. Срезневський і додавав В «П! а. П».
Але без знання рідної мови обійтися Г «П, а: П».
не можна.
2. Вітчизна це не хтось і десь наголошує
на своїх патріотичних почуттях І. Світлич-
ний Я теж Вітчизна.
3. Мій спосіб жартувати це казати правду!
казав Б. Шоу На світі немає нічого смішнішого.
4. Немає нічого радіснішого за перемогу! писав
Цицерон.
5. Легенда твердить, ніби після зречення Галілей,
тупнувши ногою, вигукнув Все ж вона крутиться!
19. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено).
Приклад Схема речення
1. Істинно, люди: живемо не хлібом А «П, а, п».
єдиним! пише Б. Олійник і зауважує Б «П», а.
Істинно так... коли маємо хліб на столі. В «П, а. П».
2. Перебуваючи в нестерпних умовах у Г «П! а: П».
таборах В. Стус писав Мені здалося
я живу завжди.
3. Люблять батьківщину не за те що вона
велика а за те що своя зауважував фран-
цузький мислитель Сенека.
4. Дивуєшся дорогоцінності мови нашої
писав М. Гоголь про українську мову
У ній що не звук то подарунок, все
крупно, зернисто, як самі перла.
5. Багато хто схильний іронічно зауважує
відомий російський сатирик М. Салтиков-
Щедрін плутати два поняття: «вітчизна» і
«ваше превосходительство».
20. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено).
Приклад Схема речення
1. Я дуже люблю писав Л. Толстой А А: «П» а.
народну українську мову звучну, Б «П», а.
барвисту й таку м’яку. В «П, а. П».
2. І. Муратов убачає сенс життя людини Г «П, а, п».
в служінні добру І тільки той прожив
немарно, Хто злу ішов наперекір.
3. Свою Україну любіть писав Т. Шевченко
Любіть її Во врем’я люте В останню тяж-
кую минуту За неї Господа моліть.
4. Наша Батьківщина благає допомоги красно-
мовства, бо так багато її преславних подвигів
поминається глибокою мовчанкою повчав
своїх сучасників український діяч Феофан
Прокопович.
5. Говорячи про доброчинність, О. Довженко
застерігав Сама доброчинність стає пороком,
коли застосовують її помилково і закликав
ніколи не принижувати людину жалістю.

Третій рівень
1. Визначте тип складного речення (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).
Суворий закон, але ж це закон (Народна творчість).
2. З’ясуйте, який розділовий знак потрібно поставити в реченні (відповідь у формі знахід-ного відмінка запишіть до таблиці).
І ніч проминула, і сон приніс забуття (Л. Костенко).
3. Укажіть тип складносурядного речення (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).
А жайвір щебече, а сивий будяк посихає, а жито, як рута, як смута, зеленим вуском коли-хає (А. Малишко).
4. Укажіть тип складного речення (складносурядне, складнопідрядне чи безсполучникове) (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).
Трохи недоспиш, трохи недоїси то й вірші гарні пишуться (П. Тичина).
5. Укажіть смислові відношення у реченні (відповідь у формі називного відмінка множини запишіть до таблиці).
За морем тепліше, однак удома миліше (Народна творчість).
6. Визначте тип складносурядного речення (відповідь у формі називного відмінка запи-шіть до таблиці).
Вмирає людина, але живе краса. Краса природи. Краса жінки. Краса творення (П. Загребель-ний).
7. Визначте тип підрядної частини в реченні (відповідь у формі називного відмінка запи-шіть до таблиці).
Книжка вчить, як на світі жить (Народна творчість).
8. Визначте тип підрядного речення, в якому головна і підрядна частини пов’язані за допо-могою поданих сполучників (відповідь у формі родового відмінка запишіть до таблиці).
Бо, для того щоб, через те що, тому що, тим що, завдяки тому що, позаяк.
9. Продовжте речення:
«Складне речення, підрядна частина якого вказує на умову, всупе-реч якій відбувається дія головної частини, називається складнопідрядним...
(відповідь у формі орудного відмінка запишіть до таблиці).
10. Укажіть тип підрядної частини в реченні (відповідь у формі називного відмінка запи-шіть до таблиці).
Чуєш, ненько моя, вічна пісня та, що з дитинства несу через всі літа (М. Ткач).
11. Укажіть тип підрядної частини в реченні (відповідь у формі родового відмінка запи-шіть до таблиці).
Що багатша думка, то багатша мова (М. Рильський).
12. Укажіть тип підрядної частини в реченні (відповідь у формі називного відмінка запи-шіть до таблиці).
З людиною буває часто так, що, добре знаючи колишнього події, вона сучасності ні в зуб не розуміє (М. Рильський).
13. Упишіть до таблиці назву розділового знака, який треба вжити у реченні замість рис-ки.
Дунув вітер понад ставом / і сліду не стало (Т. Шевченко).
14. Упишіть до таблиці назву розділового знака, який треба вжити у реченні замість
риски.
Скрізь побував, всього надивився, а скажу вам / нема країни кращої, ніж правда (О. Гончар).

Четвертий рівень
1. Випишіть речення в такій послідовності: з єднальними, протиставними та розділови-ми сполучниками. Поставте розділові знаки.
1. Катря почала розповідати а Тарас припавши до неї ловив кожне Слово.
2. За очеретами сюрчать і сюрчать коники або з села виколихується мідь дзвону.
3. Ялинка затремтіла від низу до вершечка і кілька зелених глиць упало на сніг.
4. Тепло було і вишні цвіли рясно.
5. Чекали нас тривог і гроз дороги та ми ішли вперед.
6. То сонце усміхнеться нам крізь хмари то дощик рясно землю Поливає.
7. Сонце піднялося високо і його промені освітили захований у густому винограднику невеличкий стіл.
КЛЮЧ. Підкресливши останню букву кожного речення, вислів закінчить: «Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні...». (За В. Скуратівським.)
2. Випишіть речення в такій послідовності: складнопідрядні з підрядними обставинними, з підрядними з’ясувальними, інші складнопідрядні. Поставте розділові знаки.
1. Люблю дітей коли вони уперше йдуть до школи восени.
2. Благословен хто голови в журбі не хилить.
3. Еней не знав що і робить.
4. І чим вище зводиться сонце тим воно меншає.
5. Ліс той що я дитиною садив гуде й шумить на кам’янім узгір’ї.
6. І тільки той хто любить вічно молодий.
7. Тиша і спокій залягли тут хоча звідси до станції рукою подати.
8. Здавалось хлопцю що не скоро пролине літо молоде.
9. Благословенна та ясна година коли дитя читає «Кобзаря».
10. Осінній день немов сварлива господиня дощем холодним бубонить давно.
11. Хто за свободу вийшов проти смерті тому немає смерті на землі.
12. А навколо стояла така тиша що чути було золотий дзвін переджнивності.
КЛЮЧ. Підкресліть першу букву кожного речення, допишіть народну прикмету: «Січень без снігу – ...» .
3. Запишіть речення в такій послідовності: безсполучникові речення з двокрапкою, а потім – з тире. Розставте розділові знаки.
1. Мене ніщо не змусить збочити з дороги обраної раз ні лестунів химерні почесті ні жовчний біль старих образ.
2. Буде вода буде все.
3. Настали холодні дні птахи летять у теплий дальній світ.
4. Згадала околиці рідні скрізь квіти ряст ясна роса.
5. Вода зійшла колеса стали.
6. Глянь розкривається назустріч сонцю й грозам руками пружними запліднений чорно-зем.
КЛЮЧ. Підкресліть останню букву кожного речення, допишіть вислів про одну з народних прикмет: «Лютневі прикмети – метелиці та ...»

П’ятий рівень
1. Спишіть речення, поставте розділові знаки. Накресліть схеми до речень.
1. У хаті повиднішало так що на стелі стало чітко видно сині плями.
2. Як небо зорями той мамин хліб обсипаний був зернятками тмину.
3. На полотні співали солов’ї і красувались кетяги калини.
4. Незважаючи на таку рань було вже зовсім тепло.
5. А сіло сонце і тумани накрили скошену долину.
6. То цвіт кружля то цвіт рожевий має то в золоті яскріє далина.
7. Віконечко рідної хати ясніє для мене привітно як зірка ласкава дитинства.
8. За родинним столом все мені видається солодшим хоч нема на столі ні прикрас ні святкових обнов.
2. Складіть речення за такими схемами:
[ ]: [ ], а [ ].
[ ] і [ ], [ ].
(Щоб ), [ ].
3. Спишіть, поставте розділові знаки при прямій мові.
1. Пора нам Дмитре Тимофійовичу в дорогу сказав Марков оточений людьми
(М. Стельмах).
2. Іди вже спати Платоне сказав його батько повертаючи до двору бо нам теж удосвіта на поле (П. Панч).
3. Я тебе намалюю мій хороший друже говорив Шевченко Я зроблю картину і коли хтось погляне на неї то зрозуміє нашу дружбу (С. Скляренко).
4. Мене зовуть Олена Пилипівна сказала вчителька (О. Іваненко).
5. Яка ти розкішна земле думала Маланка Весело засівати тебе хлібом прикрашати зелом заквітчати квітками Весело оброблять тебе... (М. Коцюбинський).
6. Чого зажурився мій любий козаче питає дівчина вродлива (Леся Українка).
4. Спишіть, замінюючи пряму мову непрямою.
1. Мені казав розумний садівник: «Коли ти пересаджуєш ялинку, відзнач північний і пів-денний бік і так сади: ростиме добре й гінко» (М. Рильський).
2. «А що, Лавріне, чи будемо городити тин, чи, може, й без тину обійдеться?» спитав Карпо (І. Нечуй-Левииький).
3. Струна бринить лагідною луною: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!» (Леся Укра-їнка).
4. «Чудовий Дніпро!» скаже всякий, хто гляне (С. Олійник).
5. «Тихіше їдьте, то встигнете», порадила бабуня, коли подорожні вже сідали в маши-ну (О. Гончар).
6. Каже вбогий: «Є в мене дочка Маруся, то це вона мене так навчила» (Народна твор-чість).
7. «Боже мій, яку я терплю муку! Невже ніколи чорна ніч не впаде на землю?» думав Михалчевський, прикладаючи гарячі щоки до холодної трави (3 тв. І. Нечуя-Левицького).

















































БЛОК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ


ВАРІАНТ № 2

Перший рівень
1. Складносурядним є речення:
А Колись отут були луги й буяли трави навкруги.
Б Слово має діло означати й між серцями зводити мости.
В З очей Сашкові з жалю чи з радості течуть сльози.
Г Білий пилок сіявся з неба і встеляв сивою памороззю трави.
2. Складносурядним є речення:
А Порожні гнізда, холодний вітер, пливе рікою останній лист.
Б Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
В Коли є до чого охота, то кипить у руках робота.
Г І тихо, і сумно, і голо, і зірка зійшла на ясне видноколо.
3. Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено):
А Від ставу дівчатко біжить по межі і стоїть на порозі усміхнена мати.
Б У високості тремтів срібний птах і симфонія сонця дзвеніла.
В Яблуко додолу струсять віти і воно вже в кроні не засяє.
Г Сіяє в росах сріблясте проміння й сіється листя в гулке безгоміння.
4. Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено):
А Уже потемніли степи і сутінки стали густими.
Б Пашать нагріті сонцем спориші і жайвори купаються в блакиті.
В Дув теплий вітер і в небесній блакиті весну славили жайворонки.
Г Весна пролетіла світом і літо спішить услід.
5. Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено):
А Поспішайте любити всю землю свою і не треба за це ні хвали ні хули.
Б Нині величаво шумлять явори й не затихають до ранку вітри.
В 3 борів затишних віяло сосною і дух живиці землю напував.
Г Ревуть потужно пароплави й аероплани прокреслюють слід.
6. Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено):
А Посріблені ліси окуталися тінню а небосхил горить і віти золотить.
Б До мети своєї прагне все на світі і яке це щастя досягти мети!
В Зараз над степом пройде дощ і вдарить грім.
Г Розійдуться тумани й на світі стане ясно.
7. Між частинами складносурядного речення НЕТРЕБА ставити коми в рядку (розділові знаки пропущено):
А Небо затяглося хмарами і на землю впав теплий вечір.
Б За вікном ішли росяні ранки і палали перламутри.
В Золотіє вечірня тополя й дивним світом горять небеса.
Г Прилинув вітер і в нічній годині він про весняну волю заспівав.
8. Між частинами складносурядного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено):
А Тільки в лісах шумів вітер і безкраїм проваллям хиталася темрява.
Б Благословенними є сходження і прірви і славен рідний і нищівний край.
В Десь тугу вітром занесло і щастя розлилось без краю.
Г Сьогодні день підносить здивування гасло і світ незвичний кружляє як птах.

9. Між частинами складносурядного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено):
А Тихо скрипнула половиця і на порозі з’явилася незнайома постать.
Б Буря минеться і знову на небі засяє сонечко.
В Згорає на гіллі зелений снопик літа і біло плаче тихий молочай.
Г Війнув вітер і золоте листя вже на землі.
10. Між частинами складносурядного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено):
А Серед ночі море плаче й темрява тремтить.
Б Глянув я ліворуч від себе а там нова картина нова краса.
В Пісня неслась по вулицях вузеньких і зупинить її ніхто не міг.
Г Війнув сипнув пшона і заскакали горобці.
11. Між частинами складносурядного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено):
А Посеред неба гнеться на південь Чумацький Шлях і осипається із зір на землю срібний пилок.
Б Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкує.
В Ураз на нас вологий холодок згори повіяв і блаженний спокій нас огорнув.
Г Вже яблуком округлим скотивсь на захід день і ніч широкі тіні пише.
12. Між частинами складносурядного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено):
А На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.
Б Довго-довго ходило сонце і цвіло надвечір’я червоне.
В Ще день чи два і зацвітуть сади.
Г Послала мати по гриби хлопчину і в темнину він загубив стежки.
13. Між частинами складносурядного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено):
А Сині роси зблискували на травах і сонце купалось на левадах.
Б Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть.
В Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.
Г Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.
14. Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити тире в рядку (розділові знаки пропущено):
А Перша зірка блиснула і меншає пітьма.
Б Посеред ночі скрикне птах і ворухнеться в серці страх.
В Ударив грім і земля здригнулася від його сили.
Г Ходить сон край вікон і дрімає казка.
15. Між частинами складносурядного речення НЕ ТРЕБА ставити тире в рядку (розділові знаки пропущено):
А Стану гляну навкруги і душа з трепетом вертає у травневі ранки молоді.
Б Гарячий літній день стоїть і враз достигло жито.
В Ніхто мене в завію не зігріє і не подасть ніхто мені руки.
Г Віршовані рядки лягли на папір і то рятунок од всіх незгод і зневір.
16. Розділові знаки правильно поставлено в реченні:
А Надходить вечір повний таємниць, і ліс при світлі молодих зірниць стоїть, передчу-ваючи неспокій.
Б Надходить вечір, повний таємниць і ліс при світлі молодих зірниць стоїть, передчува-ючи неспокій.
В Надходить вечір, повний таємниць, і ліс при світлі молодих зірниць стоїть передчува-ючи неспокій.
Г Надходить вечір, повний таємниць, і ліс при світлі молодих зірниць стоїть, передчува-ючи неспокій.
17. Розділові знаки правильно поставлено в реченні:
А Цвітуть у серці зустрічі й прощання, і тут, побіля сивого Дніпра, я думаю про чисті поривання, народжені для творчості й добра.
Б Цвітуть у серці зустрічі, й прощання, і тут, побіля сивого Дніпра, я думаю про чисті поривання, народжені для творчості й добра.
В Цвітуть у серці зустрічі й прощання і тут, побіля сивого Дніпра, я думаю про чисті поривання, народжені для творчості й добра.
Г Цвітуть у серці зустрічі й прощання, і тут, побіля сивого Дніпра, я думаю про чисті поривання народжені для творчості й добра.
18. Розділові знаки правильно поставлено в реченні:
А Потім човен поплив серед водяних квітів, минаючи села, хутори, а у весняному небі, снувалися ніжні хмарки.
Б Потім човен поплив серед водяних квітів, минаючи села, хутори, а у весняному небі снувалися ніжні хмарки.
В Потім човен поплив, серед водяних квітів минаючи села, хутори, а у весняному небі снувалися ніжні хмарки.
Г Потім човен поплив, серед водяних квітів минаючи села, хутори, а у весняному небі, снувалися ніжні хмарки.
19. Складнопідрядне речення з підрядним означальним.
А Замолоду треба набиратися знань, щоб не пуста була твоя власна криниця.
Б Шукаю служника такого, не вельми ціною дорогого, щоб вмів і шить, і варить, і коня доглядать.
В Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками в хаті.
Г Що міцніші зв’язки людини з культурою народу, то більшого можна сподіватися від неї як від громадянина.
Ґ Після дощу розморена земля лежить і слухає, що робиться у світі.
20. Складнопідрядне речення з підрядним означальним. А Сонце пекло так, що й уночі степ пашів.
Б Суспільство здорове, життєздатне, коли воно складається не з безликих індивідуумів, а з громадян, патріотів своєї землі.
В Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя.
Г Кузьма робить вигляд, наче він мудрує.
Ґ Тому під курку яйце кладуть, щоб друге знесла.
21. Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.
А Здавалося Калнишевському, що він прив’язаний незримою ниткою до обтягнутої бі-лою рукавичкою руки царициного камергера.
Б Війна це тир, де цілий світ мішені.
В Нехай гримлять кайдани, але встають бійці уже нові, ідуть на штурм.
Г Всі позбирай в небесах бризки осіннього світла, щоб у привітних очах усмішка радості квітла.
Ґ Якщо в перший тиждень великого посту тепло, то літо буде ясне.
22. Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.
А А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою.
Б Як парость виноградної лози, плекайте мову.
В Їй і в голову не приходило, що найбільше Тимко мучиться саме через неї...
Г Хоч на історії дід і не знався, та все ж із ним цікаво було побалакати.
Ґ Осіннє сонце, що надвечір спромоглося продерти хмари, схилялося над обрієм і сіяло своє золотаве насіння у вогку землю.
23. Складнопідрядне речення з обставинним підрядним місця.
А В той час як вербівські бурлаки розмовляли з робітниками, надійшов сам посесор.
Б Я й справді ж бо, на крилах мрії ніжної гойдавшись, злітав аж ген туди, звідкіль мені земля була як на долоні.
В Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому.
Г Я той, що греблі рве.
Ґ Гора така, що з неї спускалися цілий день.
24. Складнопідрядне речення з обставинним підрядним часу. А Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками в хаті.
Б Не було, мабуть, кращої людини на світі, як дідусь.
В Вже люди, певне, від тієї пори тут не живуть, як з раєм попрощались.
Г Фрося примовкла і задивилась удаль, на обрій, де пломеніла яскрава зірка.
Ґ Вони танцювали доти, доки зовсім потомились.
25. Складнопідрядне речення з обставинним підрядним умови. А Привів коня кувати, коли кузня згоріла!
Б Коли заходить ніч, тоді дивоцвітом цвіте степ.
В Люблю, коли у вікно розкрите шумлять безжурно дерева.
Г Якби мені черевики, то пішла б я на музики.
Ґ Гаразд рота роззявив, хоч колесами їдь!
26. Складнопідрядне речення з обставинним підрядним допустовості.
А Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золо-тую арфу.
Б Не може при добрі той жить, хто хоче злу й добру служить.
В Скільки не дивись на море, воно ніколи не набридне.
Г Вже над серпнем вересень глузує, де він дня шматочок загубив.
Ґ Там, де сяють верби з-за гори, над водою гнуться явори.
27. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено).
А Правда як олія вона скрізь наверх спливає.
Б Обізвався грибом лізь у кошик.
В Все минеться одна правда лишиться.
Г Добре роби добре й буде!
28. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено).
А Ніколи тишу творення не руш вона життю дарує вічність.
Б Осінь бреде золотими садами гронами грає рясний виноград.
В Вища математика віку із суми безконечно малих виникає безконечно велике.
Г Я дивлюся в осінньому небі майорять ген ключі журавлів.
29. Між частинами безсполучникового складного речення требапоставити кому в рядку (розділові знаки пропущено).
А Зворушлива картина назустріч син мені біжить у хмарах по коліна.
Б У погожі дні така блакить земля од ніжності тремтить.
В Чую білі пісні лебедині над озерами пізніми гаснуть.
Г Осінні дощі безконечні і сірі птахи відлетіли в далекі краї.
30. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено).
А Знай одно не каюсь я не плачу.
Б Сонце зійде лід розтане.
В Летять і квилять в небі журавлі цвітуть сади пшениця колоситься.
Г Як не збагнути нам не вічна не безмежна Землі зелена кров і щедра доброта.
31. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено).
А Повний чайник мовчить неповний шумить.
Б Розумний учить дурень повчас.
В Яблуню не вчи родити яблука її уже сама натура навчила.
Г Велика ріка тече спокійно розумна людина не підвищує голосу.
32. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено).
А Дивлюсь у воду місяць у воді сміється!
Б Грамоти вчиться завжди пригодиться.
В Люди не раки з лиха не почервоніють.
Г Будеш трудиться будеш кормиться.
33. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено).
А Ми знаєм усміхнеться й нам весна.
Б Тріпотять на вітрі явори шурхотить і опадає листя.
В Не могили в степу запорожці на чайках пливуть.
Г Цвіте весна садами молодими шумлять вітри.
34. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено).
А Вірю сподівана воля прийде до стражденного краю.
Б За горами став у густім комиші серед яблунь і вишень біліє хатина.
В Розплющиш очі зупинися мить.
Г На полустанку вікна світяться сміються плачуть солов’ї.
35. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено).
А Імла холодна небо затягнула з хвилини на хвилину дощ почнеться.
Б Тепер скажіть ну як могли ви жить без цього гаю на оцьому світі?
В Стоїть край лугу і сміється мати я пам’ятаю день той дотепер.
Г Вийду в степ чи зупинюсь у полі скрізь високі предківські могили!
36. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено).
А Висихають краплини на склі тоне сад у вечірнім серпанку.
Б Синім дзьобиком ранок визбирує зорі сизий вітер знімає росу з полинів.
В Я твердо знаю без розп’яття безсмертя на землі нема.
Г Життя прожито друзів не нажито.
37. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено).
А Срібно бриніло чаїне крило біле вітрило за обрій манило.
Б Скрикне сова довго-довго луна не стихає.
В Ні таки прекрасний наш народ він і в горі гідність зберігає.
Г Пахло житом віяв з поля вітер.
38. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено).
А Осла знати по вухах ведмедя по кігтях неука по мові.
Б Важко в навчанні легко в труді.
В Переконаний краса врятує світ.
Г Учення в старості це запис на піску учення в молодості це різьба на камені.
39. Правильно поставлено розділові знаки в реченні:
А «Христе, тікаймо!», твердо й рішуче прошепотіла до неї Олеся.
Б «Та не гавкай хоч ти мені. Чого б ото я гавкав», жалівся дід.
В Тоді громада загула прелюто: «Вона ж свій злочин визнала прилюдно!»
Г «Це я, ваш Пірат, впізнаєте? гавкав він крізь сльози О, який я щасливий!»
Ґ Як ударив вдруге вона й попросилась «Не рубай, коханий, бо я твоя мила».
40. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А Подивився на чисту пелену снігу, а тоді написав пальцем великими літерами: «Судив і присуд виконав я Григорій Многогрішний. А за що цей пес сам знає».
Б «Ти, Михайле, кажу, хоч би разочок на неї глянув. Бач, як вона до тебе світиться».
В Мама довго мовчить, потім зітхає і каже: «Вона любила твого тата. А ти на нього схо-жий...»
Г «Цирк? перепитав Оверко, Рід наш великий, голови не щитані, крім нас двох, ще троє рід носять».
Ґ Нема Січі; очерети у Дніпра питають: «Де-то наші діти ділись, де вони гуляють?»
41. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А «З тобою мова буде потім, сказав Іван. а я служу революції, Інтернаціоналу».
Б Запала тиша, як в страшному сні, Горбань сказав: «Причому тут пісні?»
В «Хтось нетутешній, бурчав крізь зуби. Іч, іроди! Двоє, видать, були. Не тайго-
ві тайгові не порушать закону».
Г Марія просить: «Корнію, любий. Маєш карбованця, купи маленьке поросятко. Виго-дуємо, і на Різдво ковбаска буде».
Ґ Вже як ішли в поле, сусід казав хлопцеві: «Перебрався б ти до нас!»
42. У реченнях з прямою мовою розділові знаки ставляться залежно від місця прямої мови стосовно слів автора. Виберіть речення, в якому правильно розставлено розділові знаки.
А Надворі з мискою куті та бичем у руках господар кликав: Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти!
Б «Тут є якась стежка до шляху навпростець» спитав я, привітавшись?
В «Гей, гей, поміч іде! несподівано озвався з монастирської дзвіниці вартовий. Цілий полк іде... Аж два!»
Г Татари помітили Гивора і закричали: «оце його кінь! ловімо його коня!»
43. У реченнях з прямою мовою розділові знаки ставляться залежно від місця прямої мови стосовно слів автора. Виберіть речення, в якому правильно розставлено розділові знаки.
А Подивився хлипнівський маляр на Тарасові малюнки та й каже: Еге-ге, козаче! Та з тебе буде маляр!
Б «Гиворе! сказав Петро своєму коню. Удвох нам не втекти».
В Мама обдарувала Тараса лагідною посмішкою: «щасти тобі, синку, може, людиною станеш».
Г «Не чуєш, як літо пішло нашим городом?» Дивується мати.
44. Полілог це
А чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації.
Б мовлення однієї особи, звернене до широкої аудиторії слухачів, глядачів, читачів з ме-тою цілеспрямованого впливу на них.
В форма мовлення, що являє собою розмову між двома особами.
Г синтаксична конструкція, що відтворює мовлення групи людей (більше двох).
Ґ дослівний уривок з чийогось тексту або висловлення для підтвердження якоїсь думки.
45. Схемі «П, а, п» відповідає речення:
А «Ні, не клич мене, весно, казала я їй, не чаруй і не ваб надаремне».
Б «Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикра-шати зелом, заквітчати квітами».
В «Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі?» думав молодий Джеря.
Г Кує зозуля. Я зіскакую з ліжка і гукаю у вікно до зозулі: «Ку-ку... ку-ку...Добридень!...».
46. Схемі «П! а: П» відповідає речення: А І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі! Мені тебе жаль!» Б «Тут же що качок було на озерах за вік свій не перелічиш! Хмарами вилися понад
озерами», гомонів дід.
В «Фронтова дружба... мовив замислено Гавриленко. Саме вона й зобов’язує мене бути одвертим».
Г «Нехай не марнують ні хвилини! Стривай! схопив Артем за повід коня і крикнув Тимосі: А як тільки заїдуть у ворота заводу, нехай зразу ж подадуть знак. Заводським гуд-ком».
47. Допущено пунктуаційну помилку при прямій мові в реченні: А «Не барися, мій синочку, швидше повертайся!» сказав старий. Б «Ні, не треба, мій таточку, не треба, Ярино, Степан каже: Я загинув, навіки заги-
нув».
В Я сказав йому повчально: «Географію завжди треба, сину, добре знати: вчення світ,
невчення тьма». Г «Що се за парубок-сокіл на небі? Хто се?» питає Весна.
48. Правильно вжито розділові знаки прямої мови в реченні:
А «О, та ви стали справжніми гуцулами!», казав, щиро посміхаючись, старий Бойчук.
Б Дідусь мовляє тихо, урочисто: «Щасливі, дітки, ви, що народились у лагідний час, у безпечну годину!»
В «Оце завтра з Хведьком прийдемо сюди» подумав Марко.
Г «Що се, що? кричить Бертольдо. Гей, ловіть співця, в’яжіте!»
49. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено):
А Проводжає мати сина і шепоче мужній будь!
Б Павлюк кричить, щоб він негайно злазив. Хай уже вони, а він куди!?
В Павлюк кричить негайно злазь! Кажу тобі, негайно! Ну, хай вже ми. А ти куди, а ти?! Г Панове судді, я прошу пробачення сказав Горбань.
Ґ І гукнуло військо хором ми готові йти до бою, краще смерть, ніж вічний сором!
50. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено):
А Ти до землі всім серцем прихились мені шепоче рідна ненька.
Б Ти все запам’ятала спитав він і додав зустрінемося завтра.
В Ці каже дяк хоч легко умирають.
Г Доводила одна нікчемність підлабузництво це чемність. Ґ Доводила одна нікчемність що підлабузництво це чемність.
51. Правильно оформлено цитату в реченні:
А В. Сухомлинський писав: що «Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури».
Б Улюблений вислів Рильського був: «Сім раз добре подумай про кого-небудь погано, а за восьмим зроби йому хороше».
В Арістотель не приймав учення Платона про ідеї. Платон мені друг, але істина ще більший мій друг відомий його афоризм.
Г Михайло Коцюбинський... в новелі «Іntermezzo» писав «Сонце! Я вдячний тобі. Ти сієш у мою душу золотий заспів хто знає, що вийде з того насіння. Може, вогні?»
Ґ «Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть...»
ці поетичні рядки Тараса Шевченка хвилюють своєю простотою, ліризмом і прониз-ливим сумом.
52. Правильно оформлено цитату в реченні:
А Шевченко був глибоко переконаний: що український нарід порве кайдани колоніаліз- му, тому й заявляв «Встане правда! встане воля!»
Б Олесь Гончар пише, що Леся Українка: «поряд із Шевченком, Франком, Панасом Мир-ним, Коцюбинським... наполегливо розвивала й зміцнювала літературну мову...».
В У статті про О. Кобилянську сказано, що «Класичним зразком алегоричної мініатюри є її поезія у прозі «Рожі».
Г Життя іде і все без коректур,
І як напишеш, так уже і буде.
Ліна Костенко
Ґ Рядки з поезії І. Франка «лиш боротись значить жить»; «книги морська глибина»; «якби ти знав, як много важить слово» давно вже стали афоризмами.
53. Правильно оформлено цитату в реченні:
А Максим Рильський пише, що Леся Українка справжнього друга знайшла в особі Івана Франка, з яким: «інколи заходила, однак, у гострі суперечки, хоч ніколи не тратила пошани до геніального стар-шого товариша».
Б «Борітеся поборете, Вам Бог помагає!» Цими словами Т. Шевченко став на захист усіх поневолених.
В «Мій давній друже! Мушу я з тобою Розстатися надовго»: такими рядками розпочинає Леся Українка елегію «До мого фортепіано».
Г Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.
Ґ «Слово не просто заявило про своє воскресіння: воно довело на повен голос, що не підвладне ні русифікації, ні онімечуванню, ні мадяризації, що воно велике слово великого народу».

Другий рівень
1. Увідповідніть складнопідрядні речення та види їх підрядної частини.
1 з’ясувальна А Щоб глибоко збагнути душу народу, треба знати його літературу.
2 мети Б Дивився на сріблясту сережку місяця, що самотньо висіла в небі.
3 допустова В І хто його зна, яку думу дума чумацький отаман в степу серед
4 означальна ночі?
Г Твій дух не став приниженим і плюсклим, хоч слала доля чорні
килими.
Ґ Коли виїхали за село, потяглися степи аж до самого неба, рівні.

2. У відповідніть складнопідрядні речення та види їх підрядної частини.
1 місця А Але поки ще буде на світі хоч єдина людина сумна, доти буде між
2 умови людьми бриніти моя пісня смутна-голосна.
3 мети Б Кайдани, шаленіючи, бряжчали, щоб заглушити пісню Кобзаря.
4 часу В Хочеться полетіти туди, де мріють сиві обрії понад лісами та лу-
гами.
Г Бачу за морями золоті дороги, де припав до неба синьоокий степ.
Ґ Невесело на світі жить, коли нема кого любить.
3. Увідповідніть складнопідрядні речення та види їх підрядної частини.
1 означальна А Кажуть, що вночі на передмістя осінь приблукала з хуторів.
2 допустова Б Коли прибудеш влітку до столиці, немов на конях вилетять каштани,
3 з’ясувальна угору піднімаючи правиці.
4 часу В А де корабель наш пробіг, дорога там довга й широка біліє, як мармур,
як сніг.
Г Щасливий той, хто вільну й горду посіяв пісню у серця.
Ґ Любить людей мене навчила мати і рідну землю, що б там не бу-
ло.
4. Увідповідніть складнопідрядні речення та види їх підрядної частини.
1 умови А Де жертва, там і перемога!
2 причини Б Як я заплачу на малу хвилинку, то мусить хтось сміятися до смер-
3 означальна ті!
4 місця В Хто угледів в час безчасся сонце крізь тумани, той для люду рідним
батьком і пророком стане.
Г Темнота важчала, ніби самі гори змикалися над головою.
Ґ Найгіркіша правда утверджує в душі прагнення бути хорошим, бо
правда за самою природою ніколи не принижує людської гідності.
5. Увідповідніть складнопідрядні речення та види їх підрядної частини.
1 умови А Якби лелека голосом озвався, то грек, мабуть, не дуже б
2 з’ясувальна здивувався.
3 означальна Б Вода стояла на луках, скільки бачило око.
4 порівняльна В Я знаю, знаю, що не мови людей на світі поділили на злих і доб-
рих.
Г Спереду засвічувались у тумані залізничні огні, ніби розцвітали
велетенські золоті лілії.
Ґ Так шкода кожної хвилинки, що порошинкою пролине і зникне в
прірві забуття, лишивши жаль і каяття.
6. Установіть відповідність
Вид підрядного Приклад складнопідрядного речення
1 означальне А Нехай гримлять кайдани, але встають бійці уже нові, ідуть на
2 з’ясувальне штурм.
3 обставинне Б Коли вона прокинулась, на столі вже горіла свічка.
допустове В Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.
4 обставинне Г Я її навчу, як поважати брата.
умови Ґ Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали.
7. Установіть відповідність
Вид підрядного Приклад складнопідрядного речення
1 обставинне міри А Наукою доведено, що найкориснішою є трава, з’їдена твариною з
й ступеня коріння.
2 з’ясувальне Б Краще смерть, ніж вічний сором!
3 обставинне В Щасливий я, що народився на твоєму, Десно, березі.
місця Г Зібралися тут лише для того, щоб нудитися.
4 обставинне Ґ Фрося примовкла і задивилась удаль, на обрій, де пломеніла
причини яскрава зірка.
8. З’ясуйте, який вид підрядного речення можна приєднати до поданого головного
Головне речення Підрядне речення
1 Матрос оглянув нас усіх такими ради- А з’ясувальне
ми очима... Б означальне
2 Вони танцювали доти... В обставинне умови
3 ...проте хуторяни, жаліючи чобіт, при- Г обставинне допустове
йшли босі. Ґ обставинне часу
4 Тоді Довженко спитав ...
9. З’ясуйте, який вид підрядного речення можна приєднати до поданого головного
Головне речення Підрядне речення
1 ...то й поїси в охоту. А з’ясувальне
2 Ніколи не знаєш... Б означальне
3 ...та усе-таки стала неначе потроху В обставинне умови
оживати. Г обставинне допустове
4 Під свіжими грудочками землі чорніло Ґ обставинне часу
старе химерне письмо...
10. З’ясуйте, який вид підрядного речення можна приєднати до поданого головного
Головне речення Підрядне речення
1 Наговорив стільки... А з’ясувальне
2 ...я б не знала ні туги, ні жалю. Б означальне
3 Буря розчахнула стару, напівзасохлу В обставинне умови
акацію... Г обставинне допустове
4 Далеко від степу люди чули... Ґ обставинне міри і ступеню
11. Установіть відповідність
Складне речення Приклад
1 складносурядне А До правди тяжко ми доходим, неправда прийметься за
2 складнопідрядне мить.
3 безсполучникове Б Привчав мене батько трудитись до поту, а мати
4 складне з різними любити пісні.
видами зв’язку В Ми ломимо скалу, рівняємо правді путі.
Г Іди туди, де люди творять світло і ставлять хрест на
темне і старе.
Ґ Зліва співали струмки, що збігали з гір, і кожен з них
мав свій голос.
12. Установіть відповідність
Складне речення Приклад
1 складносурядне А Людині треба, щоб її робота залишалася після неї
 2 складнопідрядне жити.
3 безсполучникове Б Спустився вечір, і одразу похолоднішало, хоч
4 складне з різними удень була нестерпна спека.
видами зв’язку В Ні повітря не ворухнеться, ні пташка не защебече.
Г Переконатися пора: зробиш зло не жди добра!
Ґ Ми квіти життя!
13. Установіть відповідність
Складне речення Приклад
1 складносурядне А Розумію: це щастя, але, знаєш, воно не для мене.
2 складнопідрядне Б Ніч за вікном, та не хочеться спати.
3 безсполучникове В Вулиця стає загадковою, вулиця стає фантастичною,
4 складне з різними вулиці вже немає, вона була колись.
видами зв’язку Г Користуючись теплом, старі жінки і чоловіки сиділи
коло воріт на лавах, плетучи тиху розмову.
Ґ Мені сниться холодний сон, що навколо вічні льоди,
крижаний зимовий полон.
14. Установіть відповідність
Складне речення Приклад
1 складносурядне А Куриться над полем сніг до самого сонця, туманного,
2 складнопідрядне завихреного клубками сухої снігової куряви.
3 безсполучникове Б Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів
4 складне з різними наповнював повітря.
видами зв’язку В Ходить вересень в селі, а літо в осені питає, де поділись жу-
равлі.
Г На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло
поле стоголосе в обіймах золотої мли.
Ґ Сумую знов за невідомим, що манить завжди далиною.
15. Установіть відповідність
Складне речення Приклад
1 складносурядне А Засмалені сонцем, закурені, мокрі од поту обличчя
2 складнопідрядне вилискували радістю і здоров’ям.
3 безсполучникове Б Приходив дощ, а потім було зимно.
4 складне з різними В Ідеш і ідеш лісом, і тільки шурхне десь між віт-
видами зв’язку тям погляд твій одразу потягнеться за тим птахом,
який він.
Г Моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани.
Ґ Усі вже звикли: геніїв немає.
16. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено).
Приклад Схема речення
1. Он бачиш там питає дика рожа А «П, а, п».
Чи я хороша? Б «П», а.
2. Що ж йди Іванку покірно В А: «П?»
обзивалась Марічка Така нам Г «П, а: П».
доля судилась. Ґ «П, а. П».
3. Майстро десь зірвався сказав
Оверко Половець і оглянув степ.
4. Одчини перше ворота озвався
Шрам а потім біжи собі куди хоч.
17. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено).
Приклад Схема речення
1. Не вірили, сміялися, глумилися Ото А А: «П!» а.
придумав: серед степу гай! Б А: «П!»
2. Кажу Не забуду ніколи! а вітер шумить: В «П, а, п»
не клянись. Г «П», а.
3. Тільки любов захист од тиранів зірницею
спалахнуло в Платоновій голові.
4. А він востаннє мовив Мила! й на квіти
глянув край стола.
5. Ні, не клич мене, весно казала я їй не чаруй
і не ваб надаремне.

18. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено).
Приклад Схема речення
1. Кажу йому Заходь мерщій! а птах лякається. А А: «П!»
2. Не ганяйся, юначе, за славою, не кричи Б «П», а.
Зупинися, мить! В А: «П!» а.
3. На нашу долю випало переробляти Г «П! а: П».
не тільки нашу дійсність, а й нас самих
сказав замислено Ходжаєв.
4. Дійсно промовив учитель велич завжди
ходить у парі зі скромністю.
5. Чи бачили таке! сказав батько і,
помовчавши, додав Готовий хлібороб,
одним словом.
19. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено).
Приклад Схема речення
1. Російський критик В. Бєлінський А «П, а, п».
зазначав Хто не належить вітчизні Б «П», а.
своїй, той не належить і людству В «П, а. П».
заперечуючи цим космополітизм Г А: «П», а.
як противагу патріотизму.
2. Учений і гуманіст Д. Лихачов повчає
своїх сучасників Усвідомлена любов
до свого народу не поєднується з не-
навистю до інших.
3. Той, хто не любить своєї країни, нічого
любити не може писав про любов до бать-
ківщини Д. Байрон.
4. Раби це нація котра не має Слова за-
уважує сучасна українська письменниця
О. Пахльовська Тому й не зможе захистить
себе.
5. Той, хто в біді кидає свій народ писав
відомий киргизький письменник Ч. Айтма-
тов стає його ворогом.
20. Установіть відповідність (розділові знаки при прямій мові пропущено).
Приклад Схема речення
1. Ліна Костенко про любов до своєї А «П, а. П».
землі пише задушевно-просто В Б «П, а, п».
дитинстві відкриваєш материк, В А: «П».
котрий назветься потім Батьківщина. Г «П, а: П».
2. Де немає свободи, там немає і вітчизни
вважав французький мислитель П. Гольбах.
3. Правда наче гірке питво неприємне на
смак писав О. де Бальзак і зауважував
Але воно відновлює здоров’я.
4. Історія природи починається з добра, бо
вона творіння Боже констатував німецький
філософ І. Кант Але історія свободи зі зла,
бо вона є справою рук людських.
5. Гумор писав І. Франко невідлучна прикмета
кожного правдивого таланту.

Третій рівень
1. Укажіть тип складносурядного речення (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).
І не вбога, та талану Господь не дав... (Т. Шевченко).
2. З’ясуйте, чи потрібно ставити кому в складносурядному реченні (відповідь «Так» чи «Ні» запишіть до таблиці).
Нарешті попереду заблимав вогник і почулись збуджені голоси (П. Панч).
3. Укажіть тип складносурядного речення (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).
Серпень. Стигле медове літо, та над ним уже осені тінь (Н. Кащук).
4. Визначте тип відношень (єднальні, протиставні, умовно-наслідкові, причиново-наслід-кові та ін.) у складному безсполучниковому реченні (відповідь у формі називного відмінка множини запишіть до таблиці).
Самотність прірва між людьми; як її здолати? (З часопису).
5. Визначте тип складного речення (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).
А підходиш ближче нема нікого (Л. Костенко).
6. Визначте тип сполучників підрядності (відповідь у формі родового відмінка запишіть до таблиці).
Коли б, якщо, як, коли, раз.

7. Визначте тип обставинної підрядної частини у реченні (відповідь у формі родового від-мінка запишіть до таблиці).
Перед тим як вийти на вулицю, ми постояли трохи у під’їзді (І. Муратов).
8. Укажіть тип підрядної частини складнопідрядного речення (відповідь у формі родового відмінка запишіть до таблиці).
Всі Тимкові товариші були на роботі, так що до нього ніхто не приходив (Г. Тютюнник).
9. Укажіть тип підрядної частини у реченні (відповідь у формі родового відмінка запи-шіть до таблиці).
Він зважив на всі обставини, перед тим як сказати правду своїй матері (М. Науменко).
10. Укажіть тип підрядної частини у реченні (відповідь у формі родового відмінка запи-шіть до таблиці).
Перш ніж шити, треба вузлика зав’язати (Народна творчість).
11. Укажіть тип підрядної частини в реченні (відповідь у формі родового відмінка запи-шіть до таблиці).
Люби, як світ і світло, Україну, допоки твій світильник не погас (Б. Чепурко).
12. Визначте, який розділовий знак потрібно поставити замість рисок у реченні (відповідь у формі знахідного відмінка запишіть до таблиці).
Людині визначено Богом місце народження, країна, небо / вона не може нічого того по-міняти, як не може поміняти себе саму, а якщо щось із того, призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим за своє / і куди б ти не пішов, твоя батьківщина, вітців-щина буде завжди з тобою (Ю. Мушкетик).
13. Упишіть до таблиці назву розділового знака, який треба поставити у реченні замість риски.
Пречудові в житті людини зміни постають / з’являються нові слова у мові, незвичні в музиці акорди чуть (П. Тичина).
14. Упишіть до таблиці назву розділового знака, який треба вжити у реченні замість
риски.
Зникає мова / зникає нація (О. Гончар).

Четвертий рівень
1. Поставте розділові знаки у складносурядних реченнях. Запишіть їх у такій послідовності:
а) кома ставиться у складносурядному реченні;
б) кома не ставиться;
в) тире у складносурядному реченні.
1. Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.
2. Над обрієм Києва сходить зоря у зеніт і вічний Славута тече у грядущі століття.
3. Обережно проминаємо густі зарослі і очам відкривається рівний та широкий лан.
4. Зліва при мокрій долинці кінчались жита і починалась лука.
5. Думав доля зустрінеться спіткалося горе.
6. А літо йде полями і гаями і вітер віє і цвіте блакить.
7. І потім сміючись вдарила палицею по гілці струснула цілу шапку снігу і сонячна холод-на курява окутала нас.
8. А вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.
КЛЮЧ. Підкресліть першу букву кожного речення і допишіть речення: «Не встиг у жовтні роздивитися, як сонце зійшло, а воно вже...».
2. Випишіть спочатку складнопідрядні речення з підрядними часу, потім – з підрядними умови. Поставте розділові знаки.
1. І дуб столітній вкриється листом коли надійде весна.
2. Коли настала тиша після бою у комишах знайшли ми журавля.
3. Від радості серце твоє защемить коли крізь хмари негоди пташка в серце твоє приле-тить.
4. Осінній сад наповнюється ароматом коли до нього завітає дбайлива господиня осінь.
5. І Геракл стане вільним коли здійснить дванадцять подвигів.
6. Князь-воїн думав не про власну славу коли печенігів у битві переміг.
7. Буде добрий рік коли на весні земля добре ореться.

КЛЮЧ. Підкресливши другу букву кожного речення, допишіть народну прикмету: «Хмари
пливуть проти вітру – ...».
3. Випишіть речення в такій послідовності: спочатку безсполучникові складні речення, в яких потрібно поставити двокрапку, потім ті – в яких поставити тире. Розставте розділові знаки.
1. Ліс стоїть задумливий печальний йому ось-ось треба пишне своє вбрання скидати під-ставляти свої віти дощам холодним хуртовинам снігам.
2. Промчався вершник по німій Полтаві у серці міста громом віддалось.
3. Осінь пензлем Левітана доторкнулася садів жовтим золотим багряним лист заграв затрі-потів.
4. Згадала околиці рідні скрізь квіти рясті ясна роса.
5. Вітри вщухли розп’ялися хрестами на вигоні вітряки.
6. Він бачив до Борислава пливли люди з гір і долин з містечок і сіл.
КЛЮЧ. Підкресливши останню букву кожного речення, прочитайте назву однієї з найулюб-леніших квіток українців.

П’ятий рівень
1. Спишіть речення, поставте розділові знаки. Накресліть схеми до речень.
1. На польовому току де ворохи зерна поналивані сказали Кухаренкові що його викли-кають у район.
2. Я вірю в силу доброти що на торжку не продається що кривди розбива пласти красою тулиться до серця.
3. Кайдашеві здавалось що він іде через вузеньку греблю попід вербами і що він шубов-снув з греблі у ставок.
4. Йде людина у пітьмі весь час позирає на лісосмугу щоб не збитися не скособочити бо твоїм слідом підуть інші бо з тебе починається стежка.
5. Мені розповіли що того літа в сусідньому селі під час грози блискавка підпалила хату на якій багато років жили лелеки.
6. Нимидорі здавалося що горить її хата що вона вже вся палає полум’ям що горить са-док горять верби горить комора.
7. Кінь що привіз господаря на тік тривожно похропував на високі бурти зерна що і в темряві висвічували денним сонцем.
8. Поки вони з дядьком обернуться туди і назад я встигну збігати на майданчик де кла-дуть солому на сітку.
2. Складіть речення за такими схемами:
[ ]: [ ], [ ]; [ ], [ ].
[ ] - [ ].
[ ], (де ...), (де ...).
3. Спишіть, поставте розділові знаки при прямій мові.
1. Опізнився небораче одказав земляк йому хто кохав життя ледаче непереливки тому
(Л. Глібов).
2. Ти любиш вечірню зорю питає Григорій Стратонович (М. Стельмах).
3. Еге подумав Остап так ось що воно! (М. Коцюбинський).
4. Подруженько любесенька Чи бачила мого милого Ой бачила ще й видала ще й трошечки з ним постояла (Народна творчість).
5. Яка ти розкішна земле Думала Маланка Весело засівати тебе хлібом заквітчати квітами (М. Коцюбинський).
6. Здоров був любий жінка говорила а в голосі її сльоза бриніла (Леся Українка).
4. Спишіть, замінюючи пряму мову непрямою.
1. «А йдіть, діточки, полуднувать та й батька кличте!» крикнула Кайдашиха тонким голосом (І. Нечуй-Левицький).
2. «От і купив, от тобі й нива, думав Роман, ходячи вздовж і впоперек поля. І як це могла лучитися мені така пригода» (М. Коцюбинський).
3. «Ось хто візьме зброю, крикнув листоноша, тепер стріляйте в мене, щоб я не мучився...» (Ю. Яновський).
4. Я подумав тоді: «Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя» (Г. Тю-тюнник).
5. «Де квітка взялася на долині, та ще така здорова?» подумав Лаврін.
6. «Не вернуся додому, зостанусь тут, що Бог дасть, а потім що буде, то й буде», думала Мелашка, втираючи сльози рукавом.
7. «Чи Лаврін, чи ні? думала Мелашка. Де ж дівся з лиця його рум’янець?»
(3 тв. І. Нечуя-Левицького).








СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ЧУЖОЇ МОВИ


Спосіб передачі чужої мови, при якому мовець або автор тек-сту повністю зберігає її лексичні, синтаксичні та стилістичні особливості, тобто відтворює її дослівно: І кожна статуя, ко-лона, малювання, мережка, різьба і навіть цегла незримими устами промовляє: «Мене створив єгипетський народ» (Ле-ся Українка).



ПРЯМА
МОВА


НЕПРЯМА
МОВА

Спосіб передачі чужої мови, при якому відтворюється тільки її зміст, без збереження лексичних, синтаксичних та стиліс-тичних особливостей: Технократ вважає, що з Баглая міг би вийти путящий інженер (Олесь Гончар).



НЕВЛАСНЕ
ПРЯМА
МОВА


Такий спосіб передачі чужої мови, який поєднує особливості прямої та непрямої мови: А коли все оце сталось, так просто й непомітно, я не почув тиші: її глушили чужі голоси, дрібні, непотрібні слова, як тріски і солома на весняних потоках... ...Одна знайома дама п’ятнадцять літ слабувала на серце... трах-тарах-тах... трах-тарах-тах... Дивізія наша стояла тоді... трах-тарах-тах... Ви куди їдете! Прошу бі-лети... трах-тарах-тах... трах-тарах-тах... (М. Коцюбинський).



ЦИТАТА



Дослівне відтворення фрагмента іншого тексту зі збережен-ням усіх його граматичних та стилістичних особливостей: Олесь Гончар так відгукнувся в пресі на публікації Євгена Гу-цала: «Його серії статей про витоки, підґрунтя московсь-кого великодержавництва я вважаю явищем. Публіцисти-ка свідчить про усвідомлення наших проблем».






ДІАЛОГ

Дослівне відтворення розмови двох осіб: Зненацька стар-ший хлоп’як зупинився, наче вражений тим, що несподівано побачив, далі затулив своєму товаришеві долонями очі й поспитав:
Хочеш, щоб я чудо сотворив?
Яке чудо? запитав товариш, намагаючись виверну-
тись.
Ну, щоб зараз перед нами явилася хата?
На курячих ніжках? З бабою-ягою у вікні? кепкував менший.
Кажи, хочеш чи не хочеш,? Бо можу передумати!
Авжеж, хочу! (Є. Гуцало).



Складне речення Заголовок 1¦ђ Заголовок 415

Приложенные файлы

  • doc 7753726
    Размер файла: 601 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий