рекомендації література

Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2012–2013 навчальному році
(Лист МОН № 1/9-426 від 01.06.2012)

ПРОГРАМИ
5-9 класах - Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с.
Зміни до навчальної програми з української літератури (5-9 класи) (відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і науки від 11 лютого 2010 року, протокол № 1/4-2)
5 клас
легенда «Лісова панна» – вилучено з програми;
казка В. Короліва-Старого «Потерчата» – винесено на позакласне читання;
6 клас
усунуто дублювання вивчення кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» (у 6 класі вивчаються фрагменти твору);
твір С. Руданського «Козак і король» – вилучено з програми (замінено на гуморески «Добре торгувались» і «Гуменний»);
оповідання С. Васильченка «Басурмен» – вилучено з програми (замінено на твір «У темряві»);
зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам’ять (замість 5 пісень вивчатиметься 2 на вибір);
7 клас
твір Б. Лепкого «Цвіт щастя» – винесено на позакласне читання;
вірш А. Малишка «Приходять предки» – вилучено з програми (замінено на поезію «В завійну ніч з незвіданих доріг»);
8 клас
твір І. Франка «Іван Вишенський» – текстуальне вивчення замінено на оглядове (1 година);
- поезії В. Самійленко «Ельдорадо» і «Патріоти» вилучено з програми, замінено на твори «На печі», «Не вмре поезія»;
вивчення творчості Є. Дударя (за програмою: «Слон і мухи», «Лісова казка», «Червона Шапочка») вилучено з програми – натомість вивчаються оповідання О. Чорногуза «Як вибирати ім’я», «Як поводитись у кіно» зі збірки оповідань «Веселі поради»;
9 клас
притча І. Липи «Мати» – вилучено з програми;
усунуто дублювання вивчення вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати» (у 5 класі твір вивчається, у програмі для 9 класу – знято);
зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам’ять (замість 4 пісень вивчатиметься 2 на вибір).


10-11 класи
- Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.
- Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології). Профільний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.
Програма академічного рівня збігається за змістом і формою з програмою рівня стандарту (як за кількістю годин, так і за вимогами до рівня оцінювання навчальних досягнень учнів).
Розподіл годин щодо української літератури за рівнями змісту освіти виглядає таким чином (відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 10.08.2010 року № 1/9-543 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік»):

Навчальний предмет
Кількість годин на тиждень у класах


Рівень стандарту
Академічний рівень
Профільний рівень

Класи
10
11
10
11
10
11

Українська література
2
2
2
2
4
4


Уточнення потребує те, що кількість годин у 10 класі на вивчення художніх творів навчальної програми профільного рівня було розподілено із урахуванням 3 годин на тиждень. У 2012–2013 навчальному році учитель на власний розсуд має право розподілити матеріал програми профільного рівня, визначивши у календарно-тематичному плануванні розподіл годин у 10 класі на 4 години на тиждень.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська література вивчатиметься за програмами:
У 5-9 класах: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с. (з урахуванням внесених змін до навчальної програми).
У 10-11 класах: Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.
У 10-12 класах: Українська література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. – К.: Грамота, 2009.
Згідно з наказом Міністерства від 18.02.2008 № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму з української літератури:
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. 8-9 класи. // Керівники авторського колективу: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк; за загальною редакцією Р.В. Мовчан; авторський колектив: Р.В. Мовчан, М.М. Сулима, В.І. Цимбалюк, Н.В. Левчик, М.П. Бондар. – К.: Грамота, 2009. – 88 с.
Поглиблене вивчення української літератури у 8-9 класах може здійснюватися за підручником, рекомендованим Міністерством:
Цимбалюк В.І. Українська література. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української літератури. – К.: Видавничий дім «Освіта». – 2012.
Програми курсів за вибором і факультативів, схвалені Міністерством, вміщено у збірнику:
Збірник програм курсів за вибором і факультативів з української літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В. – К.: Грамота, 2011.

ФОРМИ ОЦІНЮВАННЯ Й КОНТРОЛЮ
(Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо).

Обов’язкова кількість видів контролю
5–9 класи

Класи
5
6
7
8
9

Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ

Контрольні роботи
у формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2






2

3



1


2

3



1


2

3



1


2

3



1


2

3



1


2

3



1


2

3



1


2

4



2


2

4



2


2

Уроки розвитку мовлення*
(РМ)

2
(у+п)

2
(у+п)

2
(у+п)

2
(у+п)

2
(у+п)

2
(у+п)

2
(у+п)

2
(у+п)

2
(у+п)

2
(у+п)

Уроки позакласного читання
(ПЧ)

2

2

2

2

2

2

2

2

1

1

Перевірка зошитів

4

5

4


5

4

5

4

5

4

5

У 8–9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10–11 класи
Класи
10
11

10
11

Семестри
І
ІІ
І
ІІ

І
ІІ
І
ІІ


РІВЕНЬ СТАНДАРТУ,
АКАДЕМІЧНИЙ

ПРОФІЛЬНИЙ
РІВЕНЬ

Контрольні роботи
у формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
3



1


2
3



1


2
3



1


2
3



1


2

4



1


3
4



1


3
4



1


3
4



1


3

Уроки розвитку мовлення*
(РМ)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)

2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)

Уроки позакласного читання
(ПЧ)
1
1
1
1

2
2
2
2

Перевірка зошитів
4
5
4
5

4
5
4
5

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю з української літератури. Ураховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями, написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити учитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми.
Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як домашній контрольний твір, залишений учителем, необхідно обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.

Можливі види контрольних робіт:
тест;
відповіді на запитання;
контрольний літературний диктант;
анкета головного героя;
комбінована контрольна робота тощо;
письмові контрольні твори.
Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:
складання оповідання (казки) за прислів’ям;
добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;
введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
усний переказ оповідання, епізоду твору;
твір-характеристика персонажа;
написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
твір-опис за картиною;
складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;
складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
написання реферату;
ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
написання листа авторові улюбленої книжки;
інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Перелік головних вимог щодо виконання письмових робіт і перевірки зошитів з української літератури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета містяться у відповідному методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу з української літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури

Рівні навчальних досягнень учнів
Бали
Оцінювання навчальних досягнень учнів

Початко-
вий
1
Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.


2
Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.


3
Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).

Середній
4
Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.


5
Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.


6
Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.

Достатній
7
Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.


8
Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.


9
Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.

Високий
10
Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.


11
Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.


12
Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.


Вимоги до оцінювання контрольних творів

Рівень
Бали
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів
Грамотність




Припустима кількість орфографічних і пунктуаційних помилок
Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних
помилок

Початковий

1
Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи

15-16
і більше
9-10


2
Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення



13-14





3
Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання



11-12


Середній




4
Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика



9-10
7-8




5
За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим


7-8






6
За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції



5-6


Достатній


7
Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, вдало добирає лексичні засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку


4
5-6





8
Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи


3





9
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її аргументувати

1+1
(негруба)


Високий



10
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту


1


3






11
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю


1
(негруба)



2


12
Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю





1


Рекомендуємо вчителям самим визначати уривки прозових творів (один раз на рік). Орієнтовна кількість слів для вивчення напам’ять уривків прозових текстів за класами
Клас
5
6
7
8
9
10
11

Кількість слів
50-60
60-70
70-80
80-90
90-100
100-110
110-120

Для вивчення уривка прозового тексту напам’ять краще вибирати пейзажі, описи зовнішності (характеру) літературного героя чи описи інтер’єру (екстер’єру) будівлі.

Зазначаємо критерії оцінювання виразного читання напам’ять художніх творів (О.О. Ісаєва)
Рівні навчальних досягнень
Критерії оцінювання

Початковий
1
Учень монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту.


2
Учень невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору.


3
Учень читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок.

Середній
1
При читанні напам’ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру.


2
Учень читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення.


3
Учень читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами.

Достатній
1
При читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно.


2
Вивчений напам’ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами.


3
Учень виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності.

Високий
1
Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам’ять.


2
Вивчений напам’ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного.


3
Читання напам’ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору.


Види оцінювання навчальних досягнень учнів:
поточне;
підсумкове (тематичне, семестрове, річне),
державна підсумкова атестація.
Види робіт з української літератури:
1.Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української літератури є:
- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
- написання навчальних класних і домашніх творів;
- виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);
- тестування;
- складання планів (простих і складних);
- складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи тощо.
2.Основними видами класних і домашніх усних робіт з української літератури є:
- виразне читання художніх текстів;
- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
- складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;
- читання напам'ять;
- переказ (докладний і стислий) тощо.
2. Основними видами контрольних робіт з української літератури є:
- тест;
- розгорнуті відповіді на запитання;
- твір.
Аналіз контрольних творів
Аналіз контрольних творів виконують у робочому зошиті.


Кількість і призначення учнівських зошитів
1. Кількість робочих зошитів з української літератури – по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1.).
2. Для контрольних робіт з української літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 2).
3. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.
Порядок перевірки письмових робіт:
1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. Оплата за перевірку зошитів для навчальних класних і домашніх робіт з української літератури має здійснюватися відповідно до п. 37 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», що затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.05.1993 р. за № 56.
2. Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
3. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії:
- наявність різних видів робіт;
- грамотність (якість виконання робіт);
- охайність;
- уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).
Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).
Орфографічний режим:
1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).
2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).
3. Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з літератури у 5-9 записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:
Перше жовтня
Класна робота
у 10-11 класах у робочих зошитах з української літератури – інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами.
У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:
Перше жовтня
Усна народна творчість
4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.
5. Зразок підпису зошита:
Зошит
для робіт з української літератури
учня 8-А класу
СЗШ № 24 м. Києва
Кучеренка Захара

Зошит
для контрольних робіт
з української літератури
учениці 10-А класу
Полтавського НВК № 10
Косенко Ганни

Правила перевірки контрольних письмових творів з української літератури:
1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.
2. Виявлені помилки позначають так:
- у 5-11 кл. – орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | - орфографічна, v - пунктуаційна, г – граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;
- у 10-11 кл., особливо в класах філологічного напряму, зазначати лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).
За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учнів.
ОФОРМЛЕННЯ ЖУРНАЛУ
Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис у журнальній колонці – «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної.
Надпис «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка (а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр») і т.д.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.
Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці «Твір» не робиться. У 9-11 класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці після проведення уроку, на якому було задано домашній твір і проведено інструктаж щодо його виконання. На сторінці журналу вгорі робиться запис «Домашній твір».
Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичний бал виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється).
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н/а (не атестований(а)).
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань.
Отже, за І семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.
Наприклад, за відсутності однієї тематичної оцінки (учень був не атестований (н/а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».
Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці І семестр має стояти запис – не атестований(а) – (н/а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
Підвищення семестрової оцінки учнями:
- 9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;
-10-11-х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.

ПІДРУЧНИКИ Й ПОСІБНИКИ

Відповідно до наказу Міністерства від 01.09.2009 № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства.
Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо
посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;
від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.
Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», має самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.
Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику» Міністерства.

Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови і літератури спричинює значну увагу вчителів-словесників до відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності.
Для ефективного використання у навчальному процесі пропонуються схвалені Міністерством та Українським центром оцінювання якості освіти збірники, які готують учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, а також нові посібники (комплексні зошити) для самостійної підготовки учнів на основі загальних теоретичних відомостей з курсу української літератури:
Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. ЗНО 2012.
· К.: Грамота, 2011.
Авраменко О.М. Українська мова та література. Збірник завдань у тестовій формі. ІІ частина. ЗНО 2012.
· К.: Грамота, 2011.
Українська література: Хрестоматія для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання 2012 / [упорядк. Авраменка О. М.].
· К.: Грамота, 2011.
Авраменко О.М. Українська література. Міні-конспекти для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. – К.: Грамота, 2012.












Українська мова ( 2012-2013 н/р) (укр.. мова навч.)

5-9 класи. Українська мова. 5-12 класи /Автори Г.Т.Шелехова, В.І.Тихоша, А.М.Корольчук, В.І.Новосьолова, Я.І.Остаф. За редакцією Л.В.Скуратівського. – К.:Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.(лист №1/11-6611 від 23.12.2004 року):
10-11 класи (за програмами, затвердженими міністерством, наказ від 28.10.2010 № 1021), а саме:
Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І.Пентилюк, О.М.Горошкіна, А.В.Нікітіна. – К.: Грамота, 2011.
Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профіль – іноземна філологія); художньо-естетичний напрям. Академічний рівень / Укладачі: Г.Т.Шелехова, В.І.Новосьолова, Я.І.Остаф. – К.: Грамота, 2011.
Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям, профіль – українська філологія. Профільний рівень / Укладачі: Л.І.Мацько, О.М.Семеног – К.: Грамота, 2011.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови. 8-9 класи. / Програму підготували С.О. Караман, О.В. Караман, М.Я. Плющ, В.І. Тихоша; за редакцією С.О. Карамана – К.: Грамота, 2009. – 100 с.
Поглиблене вивчення української мови у 8-9 класах може здійснюватися за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:
Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української мови. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.
Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української мови. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.
У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська мова вивчатиметься за програмами:
У 5-9 класах: Українська мова. 5-12 класи /Автори Г.Т. Шелехова, В.І. Тихоша, А.М. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. За редакцією Л.В. Скуратівського. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.
У 10-11 класах: Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2011.
У 10-12 класах: Українська мова. 10–12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2009. – 60 с.
Програми курсів за вибором і факультативів, схвалених Міністерством, уміщено у збірнику:
Збірник курсів за вибором і факультативів з української мови / За загальною редакцією Таранік-Ткачук К.В. – К.: Грамота, 2011.
Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови спричинює значну увагу вчителів-словесників до відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, використання тестів можливе як під час здійснення поточного, так і підсумкового контролю, можуть пропонуватися учням з різними навчальними можливостями, передбачаючи різноманітні завдання за ступенем складності й творчим спрямуванням.
Для ефективного використання у навчальному процесі пропонуються схвалені Міністерством та Українським центром оцінювання якості освіти збірники, які готують учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, а також нові посібники (комплексні зошити) для самостійної підготовки учнів на основі загальних теоретичних відомостей з курсу української мови:
Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. ЗНО 2012.
· К.: Грамота, 2011.
Авраменко О.М. Українська мова та література. Збірник завдань у тестовій формі. ІІ частина. ЗНО 2012.
· К.: Грамота, 2011.
Авраменко О.М., Дідух Т.І., Чукіна В.Ф. Українська мова та література. Власні висловлення: рекомендації, критерії, зразки. – К.: Грамота, 2012.
Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства.
Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства і схвалена до використання у загальноосвітніх навчальних закладах, щорічно зазначається в Переліку програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику».

Оцінювання результатів навчання української мови здійснюється на основі

І. Аудіювання (слухання розуміння)

У п’ятому класі учням пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей, 6-9 класах - 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.
Матеріал для контрольного завдання є зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для кожного класу.
Обсяг тексту для аудіювання орієнтовно визначається так:
Клас

Обсяг текстів, що належать до


художнього стилю
інших стилів

5-й
400-500 слів
300-400 слів

6-й
500-600
400-500

7-й
600-700
500-600

8-й
700-800
600-700

9-й
800-900
700-800

10-й
900-1000
800-900

11-й
1000-1100
900-1000

Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

II. Говоріння й письмо (діалогічне й монологічне мовлення)
Діалогічне мовлення

Вимоги до оцінювання
Рівень
Характеристика складених учнями діалогів
Бали

Початковий
Учні беруть участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, можуть не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного характеру. Проте комунікативна мета досягається ними лише частково.


1-3

Середній
Учні успішно досягають комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, їхні репліки загалом є змістовними, відповідають основним правилам поведінки в розмові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо.
4-6

Достатній
Учні самостійно складають діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення: чітко висловлюють думки, виявляють уміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, здебільшого виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника, але в діалозі є певні недоліки: нечітко виражається особиста позиція співрозмовників, аргументація не відзначається оригінальністю тощо.
7-9

Високий
Учні складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самі визначають проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргументують свою позицію, зіставляють різні погляди на
той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявляють повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу відповідає нормам.
10-12


Монологічне мовлення
Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)
Обсяг тексту для переказу орієнтовно визначається так:
Клас
Кількість слів

5-й
100-150

6-й
150-200

7-й
200-250

8-й
250-300

9-й
300-350

10-й
350-400

11-й
400-450

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.
Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути у межах пропонованих для певного класу норм. Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.
Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:
Клас
Кількість сторінок

5-й

0,3-0,5

6-й


7-й

0,5-0,75

8-й


9-й
0,75-1,0


10-й


11-й
1,0-1,5



Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:

Клас
Кількість сторінок

5-й
0,5-1,0

6-й
1,0-1,5

7-й
1,5-2,0

8-й
2,0-2,5

9-й
2,5-3,0

10-й
3,0-3,5

11-й
3,5-4,0

У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, ( зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).
Оцінюючи усне висловлювання, ураховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових висловлюваннях – наявність: 1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації; 2) лексичних, граматичних і стилістичних.
За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.
Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення, і їхня сума ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється у бік більшого числа.
Вимоги до оцінювання монологічного мовлення


Рівень


Бали


Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Грамотність




Припустима кількість орфографіч-них і пунктуацій-них помилок
Припустима кількість лексичних, граматичних і
стилістичних
помилок

I.Початковий

1
Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи.
15-16
і більше





9-10


2
Побудований учнем (ученицею) текст (висловлювання) характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова мовлення потребують збагачення й урізноманітнення.
13-14



3
Висловлювання не є завершеним текстом; учень (учениця) слабко дотримується послідовності й чіткості під час викладення власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримуватися змістової та стилістичної єдності; лексика й граматична будова висловлювання потребують збагачення та урізноманітнення.
11-12


II. Середній

4
Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, грунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика.
9-10











7-8


5
За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною; тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення; має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, урізноманітнене мовне оформлення.
7-8



6
За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але вміння самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції потребує вдосконалення.
5-6


III. Достатній

















7
Учень (учениця) самостійно створює зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, (з урахуванням виду переказу), вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку потребує вдосконалення.
4












5-6


8
Учень ( учениця) самостійно будує повне (з урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання; загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення.
3



9
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (з урахуванням виду переказу); загалом розкриває тему, висловлює основну думку (авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), однак уміння виразно висловлювати особистісну позицію й належно її аргументувати потребує вдосконалення.
1+1
(негруба)


IV. Високий

10
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний (з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту.

1

3


11
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст ( з урахуванням виду переказу); дотримується комунікативного завдання.; аргументовано й чітко висловлює власну думку ( ураховує авторську позицію); робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.



1 (негруба)


2


12
Учень (учениця) самостійно створює яскравий, оригінальний за думкою та оформленням текст (з урахуванням виду переказу); вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю.






1


III. Читання
Читання вголос
Перевірка читання вголос здійснюється індивідуально в 5-9 класах: учитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.
Матеріалом для контрольного завдання є знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається з таким розрахунком, щоб час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим учнем дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти зазначених у програмі стилів, типів і жанрів мовлення, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно).
Одиниця контролю: озвучений учнем текст (швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпі – 80-120 слів за хвилину).
Вимоги до оцінювання

Рівень
Бали
Характеристика читання

Початковий
1-3
Учні читають ще дуже повільно, структурують текст і речення, читають і вимовляють слова, інтонують речення із значною кількістю помилок


Середній
4-6
Учні читають зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи текст на речення, пов'язуючи слова в реченні між собою, але читають не досить плавно і виразно, припускаючись помилок в інтонуванні, вимові тощо


Достатній
7-9
Учні читають плавно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення і поділяють їх на смислові відрізки, але припускаються певних недоліків (вираження авторського задуму, виконання комунікативного завдання; норм орфоепії, дикції)

Високий
10-12
Учні читають плавно, швидко, правильно інтонують речення і поділяють їх на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, розв’язують комунікативне завдання; читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією.


Контрольна перевірка читання вголос у 10-11 класах не здійснюється.

Читання мовчки

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. У 5 класі учням пропонують 6 запитань за текстом з чотирма варіантами відповідей, у 6-11 класах – 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.
Матеріалом для контрольного завдання є незнайомі учням тексти різних стилів, типів жанрів мовлення, що містять монологічне й діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу). Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу й були нормально завантажені роботою.
Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:

Клас
Обсяг тексту для читання мовчки


художнього стилю
інших стилів

5-й
360-450 слів
300-360 слів

6-й
450-540 слів
360-420 слів

7-й
540-630 слів
420-480 слів

8-й
630-720 слів
480-540 слів

9-й
720-810 слів
540-600 слів

10-й
810 -900 слів
600-660 слів

11-й
900-990слів
660-720 слів


Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином: бали 7-12 може одержати лише той учень, швидкість читання в якого не нижча, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм, одержує на два бали менше. Наприклад: за вибір 10 правильних відповідей учень 7 класу повинен одержати 10 балів; але якщо він читає зі швидкістю, меншою 120 слів за хвилину, то йому виставляється не 10, а 8 балів.
Загалом оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру й належну швидкість читання).
Швидкість читання мовчки в кожному класі оцінюється з урахуванням таких норм:

Клас
Швидкість читання мовчки
(слів за хвилину)

5-й
100 – 150

6-й
110 – 180

7-й
120 – 210

8-й
130 – 240

9-й
140 –270

10-й
150 – 300

11-й
160 – 330


ІV. Оцінювання мовних знань і вмінь
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
V. Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів
Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.
Обсяг диктанту по класах:
Клас
Кількість слів в тексті

5-й
90-100

6-й
100-110

7-й
110-120

8-й
120-140

9-й
140-160

10-й
170-180

11-й
180-190


П р и м і т к а. У визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.
Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких вимог:
орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
виправляються, але не враховуються такі орфографічні й пунктуаційні помилки:
1) на правила, які не містить шкільна програма;
2) на ще не вивчені правила;
3) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота;
4) у передачі так званої авторської пунктуації.
повторювані помилки (помилка у тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів), вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на те саме правило), але в різних словах вважаються різними помилками;
розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі: 1) у винятках з усіх правил; 2) у написанні великої букви в складних власних найменуваннях; 3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками; 4) у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший; 5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як....; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...); 6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності; 7) у заміні українських букв російськими;
п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки.

Нормативи оцінювання по балах:

Бали
Кількість помилок

1
15-16 і більше

2
13-14

3
11-12

4
9-10

5
7-8

6
5-6

7
4

8
3

9
1+1 (негруба)

10
1

11
1 (негруба)

12



Контрольна перевірка з української мови здійснюється фронтально та індивідуально.
Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й вміння.
Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку.
У І семестрі пропонуємо провести оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний твір, діалог), результати оцінювання виставити в колонку без дати і врахувати в найближчу тематичну. У ІІ семестрі провести оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний переказ і читання вголос. Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Зразок заповнення сторінки журналу з української мови подано в методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.
Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.
Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання скориговано у програмі з української мови для 5-12 класів (лист Міністерства від 18.05.2009 № 1/9-342).
Фронтальні види контрольних робіт:
Форми контролю


5
6
7
8
9
10
11


І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ

Перевірка мовної теми*
4

4
3
3
3
3
2
2
2
2
2
2
2
2

Письмо:
переказ

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

твір

1

1

1
1
1
1
1
1
-
1
-

Правопис:
диктант**
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1

Аудіювання*

1

1

1

1

1

1

1

Читання мовчки*
1

1

1

1

1

1

1



* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.
** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.
У таблиці зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Викладання української мови у профільних класах філологічного напряму (профіль – українська філологія)
Оцінювання говоріння у профільних класах філологічного напряму (профіль – українська філологія) здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум дві оцінки за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремий урок, а оцінки виводять двічі на рік і виставляються у колонки без дати.
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю


10 клас
11 клас


І семестр
ІІ семестр
І семестр
ІІ семестр

Перевірка мовної теми*
3
3
3
3

Письмо:
переказ

1

1

1

1

твір
1
1
1
1

Правопис:
диктант**
1
1
1
1

Аудіювання*
1
1
1
1

Читання мовчки*
1

1


Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.



Українська мова в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин, російська мова та література, мови і літератури інших національних меншин

Організація навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською та іншими мовами національних меншин у 2012/2013 навчальному році здійснюватиметься:
у 5-9-х класах за Типовими навчальними планами, затверджених наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;
у 8-9-х класах з поглибленим вивченням окремих предметів за Типовими навчальними планами, затверджених наказом МОН України від 18.02.2008 № 99;
у 10-11-х класах - за Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затверджених наказом МОН України від 27.08.2010 № 834.
Нові Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затверджені наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 р. № 409, уводяться в дію поетапно, починаючи з 2013/2014 навчального року.
Українська мова та література (рос. мова навч.)
Вивчення української мови у 5-9 класах основної школи та 10-11 класах старшої профільної школи здійснюватиметься за чинними навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів:
з навчанням російською мовою
"Українська мова" для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Н.В. Бондаренко, О.М. Біляєв, Л.М. Паламар, В.Л. Кононенко. – Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005);
"Українська мова"(рівень стандарту) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Н.В. Бондаренко, О.М. Біляєв, Л.М. Паламар, В.Л. Кононенко– Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005 зі змінами - див. на веб-сайті міністерства);
"Українська мова" (академічний рівень) для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (автори Н.В. Бондаренко, Л.М. Паламар, В.Л. Кононенко, С.В. Кос’янчук – див.на веб-сайті міністерства);

Звертаємо увагу українських словесників на те, що вивчення української літератури у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин, починаючи з 2011/2012 навчального, здійснюється за навчальною програмою та підручниками для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання;
у 5-9 класах - програма з української літератури за ред. О.М.Івасюк з урахуванням змін, внесених до неї (див. «Методичні рекомендації щодо реалізації галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008/09 роки» від 08.10.08 № 1/9-647), та підручниками цього ж авторського колективу.








Українська література
10-11 класи
Рівень стандарту, академічний рівень


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Предмет «Українська література» в 11-річній загальноосвітній школі набуває особливого значення, адже він засобами мистецтва слова допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ дитини, позитивно впливати на формування її самосвідомості, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелектуальні, творчі здібності, естетичні смаки.
Метою шкільного вивчення української літератури є:
 підвищення загальної освіченості молодого громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів школярів;
 сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі;
 виховання національно свідомого громадянина України;
 формування і утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.
Ця мета реалізується через такі конкретні завдання вивчення української літератури в школі:
1. Зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому.
2. Підняття загальної освіченості учнів, ознайомлення з найвизначнішими і найпоказовішими взірцями української народної творчості та художньої літератури.
3. Формування читацької культури учнів, розвиток естетичного смаку, вміння розрізняти явища справжньої класичної та «масової» культури.
4. Формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва, виховання палкого шанувальника української книги.
5. Формування гуманістичного світогляду, духовно багатої особистості, з високими загальнолюдськими морально-етичними орієнтирами.
6. Сприяння національному самоусвідомленню та стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти.
7. Вивчення української літератури в національному та світовому культурологічному контекстах, у міжпредметних зв’язках.
8. Розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, вміння аргументовано доводити власну думку.
9. Вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на уроках літератури знання, практичні навички у житті.
10. Розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися протягом життя.
Вивчення в загальноосвітній школі української літератури забезпечує реалізацію ключових компетентностей, які сприяють розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті, у таких напрямках:
 соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість; розвиток комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів);
 мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);
 функціональні компетентності: естетичні, культурологічні, мовні, комунікативні (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).
Літературний курс академічного рівня у 10–11 класах є системно-історичним, а не історико-літературним. У сучасній загальноосвітній школі вивчається не історія літератури, а українська література, що дає більшу можливість активізувати морально-етичні аналогії, суспільно-ціннісні орієнтири через естетико-літературознавчі категорії, поняття; зацікавити учнів близькими їхній свідомості художніми творами; змінити усталений, застарілий імідж української літератури на цілісній карті світової літератури.
Для учня пропонуються теми у формі стислих літературних портретів письменників із виділенням для текстуального вивчення одного чи кількох творів, які займають важливе місце у їхній творчості та літературному процесі України і розглядаються у зв’язках з розвитком світової літератури та в мистецькому контексті.
Українська література як шкільний предмет водночас виконує кілька рівноцінних функцій, серед яких виділяються: естетична, пізнавальна, виховна. Це означає, що кожен запропонований твір не лише відображає певну історично-художню дійсність, а й засобами мистецтва слова виховує українського читача. Тому особливий акцент робиться на тих художніх творах, що сприяють зародженню у свідомості молодої людини якостей, які є носіями позитивної, життєствердної енергії. Адже в умовах національного державотворення актуалізуються пріоритет людини-гуманіста, людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров’я особистості, ці твори повинні приносити естетичне задоволення і давати моральне опертя (оптимізм, життєствердність, намагання долати труднощі, воля до перемоги, досягнення мети у житті).
Українська література для 10
·11 кл. розглядається у хронологічній послідовності. Крім того, програма поділяється на окремі хронологічні розділи і «жанрові» підрозділи. Наприклад, у 11 класі: «Українська література 1920
·1930 рр.» має підрозділи: «Поезія», «Проза», «Драматургія»; «Українська література за межами України»: «Література в Західній Україні (до 1939 р.)», «Еміграційна література»; «Українська література 1940 –1950 рр.»; «Українська література др. пол. ХХ
· поч.. ХХІ ст.»: «Поети-шістдесятники», «Проза др. пол. ХХ ст.», «Українська історична проза»; «Сучасна українська література», «Українська російськомовна поезія». Кожен клас старшої школи закінчується уроками: «Література рідного краю», «Урок-підсумок», які дають широкий простір для вибору як учителя, так і учнів.
У програмі подано стислі огляди літературного процесу в різні періоди розвитку української літератури. Але на них найчастіше не виділяється спеціальних годин, вони служать ніби преамбулою до вивчення творчості письменників, тому вчитель на свій розсуд може обирати з них найголовніше.
Крім того, у всіх класах до кожного розділу програми подано основні теоретичні поняття, які повинні засвоїти учні, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, назви творів для заучування напам’ять. Виділено орієнтовну кількість годин для розвитку мовлення (вони використовуються на підготовку та написання класних творів), а також на позакласне читання. В кінці програми для кожного класу подано списки літератури для додаткового (самостійного) читання учням.
Під час навчально-виховного процесу програмою передбачено таку його організацію, у процесі якої вчитель дає необхідні опорні знання, висловлює власні судження, заохочує до глибшого пізнання, зацікавлює учнів вивченням теми. Але не вимагає прийняття єдиної думки, не диктує своє прочитання тексту, він лише спонукає до певних оціночних висновків, а учень вчиться їх робити самостійно, так само, як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо. Загалом така демократична побудова програми спрямована на постійну творчу співпрацю, діалог учителя та учня з художнім текстом, дає широкий простір для самостійного сприйняття і осмислення літератури як явища мистецтва.


10 клас
Усього – 70 год. На тиждень – 2 год.
Текстуальне вивчення – 62 год.
Розвиток мовлення – 4 год.
Позакласне читання – 2 год.
Резервний час – 2 год.




Зміст


Год.


Державні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів

Додатки:
Мистецький контекст.
Міжпредметні зв’язки

Вступ
Українська література др. пол. ХІХ ст. в контексті розвитку суспільства певного часу. Її вимушена історична місія, особлива роль у житті поневоленої нації. Зв’язок художнього мислення митця з провідними тенденціями доби. Українська література у світовому контексті, її особливість на загальноєвропейському тлі.
ТЛ: поняття національного і вселюдського, літературний процес.

1
Вміти пояснити зв’язок літератури як мистецтва слова з провідними тенденціями свого часу. Вміти користуватися довідковими відомостями, словниками.

Усвідомлення суспільного призначення національної літератури.
Важливі історичні події другої половини ХІХ ст.
(історія України, світова історія).

ЛІТЕРАТУРА 70-90-х років ХІХ ст.
Складні суспільно-політичні умови розвитку. Новий етап національно-визвольного руху, культурно-просвітницька діяльність “Громад”. Періодичні видання. Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм. Розвиток поезії (Я. Щоголев, І. Манжура, В. Самійленко), прози, драматургії.

Іван Нечуй-Левицький
“Кайдашева сім’я”
Життя митця і його творчість як новий імпульс української літератури (“Колосальне всеобіймаюче око України” (І.Франко). Її загальна характеристика. “Кайдашева сім’я” – соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей. Колоритні людські характери в повісті.Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.

ТЛ: соціально-побутова повість, повість-хроніка, поглиблення поняття про реалізм. Засоби змалювання комічного.

(23)





4
Вміти схарактеризувати в загальних рисах суспільно-політичні умови розвитку літератури цього періоду.




















Вміти розповісти про письменника, назвати основні його твори.
Прокоментувати оцінку І. Франком творчого спадку І. Нечуя-Левицького.
Вміти визначити жанр твору, прокоментувати основну проблему, схарактеризувати образи-персонажі, засоби їхнього зображення. Вміти порівнювати образи дійових осіб, пояснювати авторську позицію. Вміти виокремлювати засоби комічного у творі, пояснювати їхню роль. Вміти висловлювати власну думку про українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику.

Усвідомлення основних рис української ментальності, його значення для самопізнання й успішної адаптації в сучасному суспільстві.
Е. Золя, Г. Флобер,
І. Тургенєв, Ф. Достоєвський, драматургія Ж.-Б.Мольєра, В.Шекспіра, Ф.Шіллера (зарубіжна література).


Ф.Різниченко, “Вид на гору Спаса у Стеблеві”.
А.Куїнджі, “Українська ніч” – улюблена картина І.Нечуя-Левицького (образотворче мистецтво).

Л. ван Бетховен, “Appasionata” – улюблена мелодія письменника (музичне мистецтво).

Панас Мирний (П.Рудченко)
“Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Життєвий і творчий шлях. Загальна характеристика творчості.
Перший соціально-психологічний роман в українській літературі, свідчення великих можливостей у художньому дослідженні дійсності. Співавторство з І.Біликом. Широта представлення народного життя. Еволюція Ничипора Вариниченка: від правдошукацтва до розбійництва. Типове й екстремальне у долі героя. Жіночі образи, утвердження народних поглядів на духовне здоров’я людини.

ТЛ: соціально-психологічний роман.

4
Знати про життя прозаїка, його основні твори. Вміти переказати історію написання роману. Знати і вміти коментувати сюжет роману.
Вміти схарактеризувати образи-персонажі, зокрема Чіпку, простежувати еволюцію його поведінки, вміти пояснювати її психологічними чинниками. Пояснювати роль жіночих образів у творі, вміти розкрити їх. Вміти порівнювати роман із “Кайдашевою сім’єю” І.Нечуя-Левицького, шукати спільне і відмінне у художній манері прозаїків. Вміти аргументовано висловлювати власну думку про життєвий вибір Чіпки, коментувати власне розуміння понять честі, справедливості, людської гідності й можливі способи їхнього утвердження.
Виконання творчої роботи на дискусійну тему.

Вміння переконливо і толерантно висловлювати власні судження. Усвідомлення значення для становлення і утвердження людини правильності життєвого вибору.
“Кайдашева сім’я” І.Нечуя-Левицького, “Повія” Панаса Мирного, “Воскресіння” Л.Толстого.

Українська драматургія і театр 70–90-х рр. ХІХ ст.
Від аматорських гуртків до професійного «театру корифеїв», що став «школою життя» (І.Франко). Перші театральні трупи М.Кропивницького та М.Старицького (1882–1883), їхні провідні актори. Родина Тобілевичів та український театр. Тісний зв'язок театру з музикою.
Розвиток драматургії: соціально-побутові та історичні драми й комедії М.Старицького («Богдан Хмельницький», «За двома зайцями»), М.Кропивницького («Глитай, або ж Павук», «Дай серцеві волю, заведе в неволю»), Панаса Мирного («Лимерівна») та ін.
Створення професійного театру в Галичині (1864). Театр «Руська бесіда» у Львові. Роль І.Франка у становленні національного професійного театру. Популярність «театру корифеїв» в Україні та за її межами. Перша народна артистка України Марія Заньковецька.
ТЛ: «театр корифеїв».
1
Уміти розповісти, як і коли в Україні виникає «театр корифеїв», хто входив до його складу, про його популярність.

Наводити конкретні приклади зв’язку українського театру з музикою.

Назвати авторів та основні драматичні твори, написані для професійного українського театру.

Прищеплення любові до театру, розвиток уміння цінувати красу і художню досконалість мистецтва.
Виховувати почуття гордості за «театр корифеїв», що зіграв важливу роль у формуванні національної самосвідомості народу.
Хорова композиція «Вечорниці» П.Ніщинського, опери С.Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», М.Лисенка «Тарас Бульба» (музичне мистецтво).

Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич)
“Мартин Боруля”
Життєвий і творчий шлях. Багатогранність діяльності.
Жанрова різноманітність творів: трагікомедії (“Сто тисяч”, “Мартин Боруля”), сатирична комедія (“Хазяїн”), соціально-психологічна драма (“Безталанна”), історична трагедія (“Сава Чалий”). І.Карпенко-Карий і “театр корифеїв”.
Драматургічне новаторство письменника.
Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю. Психологічна переконливість розкриття образу Мартина Борулі.
Значення творчості І.Карпенка-Карого.
ТЛ: поглиблення поняття про жанри драматичного твору.

3
Знати основні віхи життєвого і творчого шляху драматурга, про “театр корифеїв”. Розуміти причини просвітницьких ідейних пріоритетів світогляду письменника.
Вміти визначити жанр драматичного твору. Знати зміст п’єси “Мартин Боруля” , вміти розповісти про історичну основу твору. Вміти схарактеризувати головного героя, розуміти причини його особистої драми. Інші персонажі п’єси. Визначити головний конфлікт твору. Вміти розкрити значення творчості І.Тобілевича для розвитку української драматургії.

Виховання любові до театру. Усвідомлення, що життєва позиція кожного творить стан усього суспільства..
Усвідомлення негативних наслідків компромісних рішень (компроміс переконань – шлях до зради).
«Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра і п’єси І.Карпенка-Карого.




Михайло Старицький
“Оборона Буші” (огляд)
Життя і творчість. Багатогранність діяльності (перекладач).
М. Старицький і театр. Творча співпраця з М.Лисенком. Оцінка І.Франком діяльності М.Старицького.
Основні мотиви поетичної творчості.
Найвідоміші драматичні твори («Талан», «Не судилося»). Художня проза письменника – зачинателя історико-пригодницької повісті та роману.
Пригодницький сюжет, драматизм історико-романтичної повісті “Оборона Буші”. Її антимілітаристське спрямування. Багатопроблемність твору. Шлях помсти і крові як трагічні сторінки в житті українського і польського народів. Образи та символи твору, особливості характеротворення, функція картин природи.
Роль М.Старицького в історії української літератури й театру.
1
Вміти розкрити значення творчості М.Старицького для розвитку української літератури і театру. Мати загальне уявлення про
повість «Оборона Буші», драматургію та поетичну творчість письменника.

Виховання почуття гордості за українську інтелігенцію, яка зіграла вирішальну роль у згуртуванні суспільства, культурному піднесенні України.
Розвиток почуття патріотизму, власної відповідальності за долю батьківщини.

Прищеплення любові до театру, розвивати вміння цінувати красу і художню досконалість мистецтва.
Переклади творів
Г.-Х.Андерсена, В.Шекспіра,
Дж.Байрона,
І.Крилова.
Інсценізація творів М.Гоголя, Ю.Крашевського, Е.Ожешко та ін.
Історико-пригодницькі романи В.Скотта (зарубіжна література).

Іван Франко
«Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Безмежнеє поле», “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, “Чого являєшся мені...”. “Легенда про вічне життя», “Розвивайся ти, високий дубе...”, “Декадент”, “Мойсей”, “Сойчине крило”
Письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності в українській культурі, її вплив на культурний і політичний розвиток України. Основні книги і праці. Франко-перекладач. Значення творчості для розвитку української літератури, у пробудженні національної самосвідомості. Творчість І.Франка у музиці. Франко і світова література.

9
Знати життєву біографію митця, вміти окреслити основні сфери його багатогранної діяльності. Називати основні книги і праці. Сформувати власне ставлення до таких особистостей, як І.Франко.

На прикладі життєдіяльності І.Франка формування ціннісного переконання: можливість силою високого духа сягнути від селянської хати до світових вершин інтелекту.
Переклади творів давньогрецьких поетів, Дж.Мільтона, Байрона, Гете, Гейне, Гюго, Міцкевича та ін.

Музика М.Лисенка, С.Людкевича, Б.Лятошинського, А.Кос-Анатольського та ін. до творів І.Франка (музичне мистецтво).

Лірика збірки “З вершин і низин”. Загальне уявлення про композицію збірки. Творчість великих майстрів Відродження; символ вічної жіночності, материнства, краси; суперечки про роль краси і користі (“Сікстинська мадонна”).
Франкова концепція поступу людства, вираз незламного оптимізму (“Гімн” (“Замість пролога” ).



Поетична збірка “Зів’яле листя” : “Безмежнеє поле...”, “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, “Чого являєшся мені...”. Місце любовної теми у творчості І.Франка. Життєві імпульси появи творів (автобіографічність). Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, утвердження невмирущості людських почуттів, ідеалу кохання.

Філософська і громадянська поезія. Змістовий зв’язок “Легенди про вічне життя” із поезією “Зів’ялого листя”. Драматизм людських стосунків, роздуми про доцільність безсмертя людини, взаємне кохання як критерій щастя, неможливість його досягнення. “Декадент” – поетичне кредо І.Франка. Вираження життєствердної позиції ліричного героя-митця. Вірш-заклик “Розвивайся ти, високий дубе...” – віра в майбутнє своєї нації.


Поема “Мойсей” – одна з вершин творчості І.Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті. Пролог до поемизаповіт українському народові.

ТЛ: філософська поезія, віршові розміри (повторення), терцини, гімн, сонет.


Вміти пояснювати багатозначність понять “вершини” і “низини” у назві збірки. Називати твори (цикли) з неї, ідеї яких видаються актуальними сьогодні.
Аналізувати поезії, вміти визначити і пояснити символіку “Гімну”, вміти розкрити значення поняття “вічний революціонер”.

Усвідомлення облагороджуючого впливу мистецтва на людину. Формування віри в людство (притаманна І.Франкові). Утвердження переконання здійснення поступу не шляхом насилля, а розвитком духовності.

Вміти аналізувати поезії, визначати літературні і фольклорні начала, пояснити образи-символи.
Вивчити напам’ять: 2 поезії (на вибір).

Усвідомлення того, що любов – найвеличніше із людських почуттів, яке необхідно берегти.

Вміти пояснити використання біблійних мотивів і образів, умовність художнього світу легенд і притч. Сформулювати провідну думку “Легенди...” Характеризувати вірш “Декадент”, висловлювати власні роздуми про мету і сенс художньої творчості людини. Вміти визначити головну ідею вірша “Розвивайся...”, розкрити символічний образ “дуба”, знайти фольклорні елементи у творі.
Вивчити напам’ять: 2 поезії (на вибір).

Усвідомлення неуниклого драматизму людського життя. Усвідомлення того, що українці – представники народу, що “вгору йде”, що відкидає занепад у будь-якій формі.

Вміти з’ясувати основну сюжетну лінію твору, визначати найнапруженіші фрагменти. Пояснити біблійну основу сюжету, його актуальність для епохи національно-визвольних рухів. Розкрити алегоричність образу Мойсея, передати зміст його сумнівів, роздумів і сформулювати резюме цих роздумів. Висловлювати власні міркування про майбутнє свого народу.

Осмислення поняття нації як повноправного суб’єкта історії, безмежність перспективи поступу.



І. Труш, «Іван Франко», А. Базилевич, ілюстрації до творів І. Франка (образотворче мистецтво).



Цикли любовної лірики в Овідія, Катулла, Данте, Ф. Петрарки, А. Міцкевича (зарубіжна література).








Скульптура Мікеланджело “Мойсей” як поштовх до написання поеми.
Опери «Мойсей» та «Назон» А. Тенберга, «Мойсей» (за І. Франком) М. Скорика. Повість «Авірон» Г. Хоткевича.

Проза І.Франка. Ідеї, проблеми прозової творчості. Місце у творчості повісті «Перехресні стежки». Художні шукання прозаїка. Франко і український модернізм.
Новела “Сойчине крило” – жіноча доля в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата – уособлення боротьби між “естетикою” і “живим чоловіком”. Гуманізм новели.
Роль І.Франка у розвитку драматургії і театру.
(«Украдене щастя»).

Значення творчості І.Франка, її актуальність.

ТЛ: поняття про модернізм.


Вміти назвати основні прозові твори митця, схарактеризувати їхню тематику. Розглянути і прокоментувати композицію і сюжет новели “Сойчине крило”. Розкрити образ Марії, його неоднозначність. Характеризувати образ героя-адресата. Вміти визначити основний морально-етичний пафос новели та висловити власну оцінку твору.
Мати загальне уявлення про драматургію І.Франка.

Усвідомлення перемоги добра над злом, “великодушності над невдячністю”.

Назвати коло тих художніх, філософських, історико-політичних проблем, актуальних і сьогодні, до яких долучився видатний письменник.
Виконання творчої роботи про життєве покликання людини.

Шанобливе ставлення до творчості І.Франка – як до великого надбання українського народу. Усвідомлення внеску І.Франка у світову культуру, поступ.
Фільм «І. Франко» М. Лебедєва.

Борис Грінченко
“Каторжна” (огляд)
Життя і різножанрова творчість. Багатогранність діяльності. Укладач 4-томного словника української мови, організатор і голова товариства “Просвіта”. Тематика поетичних творів.
Грінченко-перекладач. І.Франко про Б.Грінченка: “робітника без одпочину” на культурно-освітній ниві. Майстер малої прози. Оповідання “Каторжна”. Утвердження прагнення людини до любові, добра. Психологізм твору. Дилогія про життя пореформеного села («Серед темної ночі», «Під тихими вербами»).

1
Знати і вміти розповісти про велику подвижницьку діяльність Б.Грінченка, тематику його ліричних та епічних творів.
Розглядати зміст оповідання “Каторжна”. Вміти визначити його основнуу думку, пояснити причини душевних страждань Докії. Вміти розкрити чинники формування її характеру. Пояснити причини неординарного вчинку головної героїні під час пожежі.
Висловлювати власні міркування про діяльність Б.Грінченка.

Усвідомлення важливої ролі наполегливості і працелюбності як вирішальних факторів на шляху до поставленої мети.
Усвідомлення неприйняття зла, жорстокості, помсти у стосунках людей, переваги співчуття, доброзичливості, уваги до ближнього як необхідних моментів гарного спілкування.

Переклад Б.Грінченком творів Ф.Шіллера, Г.Гауптмана, М.Метерлінка, Г.Ібсена, Й.Гете, Г.Гейне, В.Гюго, Д.Дефо, О.Пушкіна та ін.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х років ХХ ст.

Домінуючі особистісні чинники у світогляді людини на рубежі віків. Посилення зв’язку з культурою Європи, активні націотворчі процеси. Основні риси українського модернізму (О. Кобилянська, М. Коцюбинський, В. Стефаник, Леся Українка, М. Вороний, В. Винниченко). Альманах «З-над хмар і з долин», угрупування «Молода муза» – зв'язок зі світовою літературою, «нова школа» у прозі, «нова» драма на рубежі століть.

(29)


1











Мати загальне уявлення про модерністські тенденції в українській літературі 10-х років ХХ ст.
Вчитися знаходити необхідну інформацію в довідкових виданнях і користуватися нею.










Зарубіжна література початку ХХ ст.












Михайло Коцюбинський
“Intermezzo”, “Тіні забутих предків”
Життя і творчість, гуманізм світогляду. Жанр новели у творчості М.Коцюбинського. Еволюція художньої свідомості: від просвітницьких орієнтацій і реалізму до модернізму. Значення стильового новаторства М.Коцюбинського для української літератури.

Психологічна новела “Intermezzo” з жанровими ознаками “поезії у прозі”. Автобіографічна основа. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини. Символічні образи, ускладнена метафора. Поетика імпресіонізму.

Повість “Тіні забутих предків”.
Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок суперечності між мрією та дійсністю. Світ людини у зв’язку зі світом природи. Фольклорне тло твору. Образи й символи твору. Образи Івана та Марічки як втілення романтичної ідеї незнищенності кохання.

ТЛ: новела, імпресіонізм.

5
Знати основні події життєвого і творчого шляху письменника.
Вміти розпізнавати і характеризувати новелістичний твір. Мати уявлення про імпресіонізм у літературі та образотворчому мистецтві.

Визначити проблематику “Intermezzo”, пояснити глибокий психологізм новели, особливості її композиції. Аналізувати імпресіоністичну поетику: роль пейзажу, звукових образів, світлотіні. Знайти і пояснити символічні образи, ускладнені метафори. Розкрити образотворчі засоби: внутрішній монолог, прийом контрасту.

Знати зміст повісті “Тіні забутих предків”. Вміти пояснювати образи і символи твору, аналізувати образи Марічки та Івана, розкрити пантеїзм світобачення героїв, виражений через побут, звичаї, обряди, почуття, мораль. Вміти показати протиставлення реалій життя внутрішньому світові душевно багатих натур. Пояснити роль образу природи у творі. Схарактеризувати мовний колорит повісті.
Усвідомлення гуманізму як основи світоглядних переконань розвиненої особистості, оптимізму і життєствердження як важливих духовних цінностей буття людини. Усвідомлення краси природи, її благотворного впливу на людину.
Співчуття, співпереживання як важливі риси гуманістичних поглядів людини. Усвідомлювати красу глибокого почуття і деспотизм антигуманних звичаїв. Краса природи мальовничого куточка України – гуцульського краю. Краса і поезія глибокого почуття кохання.
Європейський літературний імпресіонізм (К.Гамсун, А.Чехов).
Малярство художників-імпресіоністів П. Сезанна, К.Моне, К.Піссаро, О.Ренуара.
Український імпресіонізм (М.Бурачек, “Овини”) (образотворче мистецтво).





“Ромео і Джульєтта” В.Шекспіра.


“Intermezzo” М. Скорика (музика).

Ольга Кобилянська
“Земля”
Життя і творчість. Формування світогляду письменниці (вплив європейської культури, українського феміністичного руху). Її проза – модель раннього українського модернізму. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї. Краса вільної душі, аристократизм духу як провідні мотиви.
“Земля” – психологічне трактування вічних проблем: людини і землі, злочину та кари на українському матеріалі. Модерністська проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. Розкриття споконвічного прагнення селянина бути господарем на ній. Трагічна історія родини Федорчуків – новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства. Михайло і Сава – протилежні психологічні типи; Марійка та Івоніка – цінності народної моралі; Сава і Рахіра – духовна деградація. Трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя (образ Анни). Глибокий психологізм і символізм твору як новаторство О.Кобилянської.

ТЛ: взаємопроникнення літературних родів.

5
Знати основні віхи життєвого і творчого шляху О.Кобилянської. Знати сюжет повісті “Земля”. Вміти визначати основні проблеми твору, характеризувати образи-персонажі у їхньому порівнянні (Михайло, Сава, Марійка, Івоніка, Анна, Рахіра, Петро та ін.). Вміти аналізувати соціальні та біологічні фактори характеротворення, виділяти елементи детективного сюжету, пояснювати символіку твору (образ землі). Вміти пояснити композиційно-характеротворчий принцип контрасту.

Усвідомлення глибинної пов’язаності, шанобливого ставлення до землі, поваги до праці селянина.
Усвідомлення неможливості для людини бути щасливою, досягнувши мети шляхом злочину.
Осудження злочину як протиправної, ворожої для людини дії, як духовної деградації особистості.


Твори Ф.Ніцше, Ф.Шіллера,
Й.-В.Гете, Г.Ібсена, Г.Гейне, К.Гамсуна, І.Тургенєва, Ф.Достоєвського, М.Метерлінка.



Василь Стефаник
“Камінний хрест”
Життя і творчість. Творча співдружність В.Стефаника з Л.Мартовичем і Марком Черемшиною (“покутська трійця”).
Новаторство письменника. “Камінний хрест” – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Сюжетно-композиційні особливості. Трагічна подія – композиційний центр новел Стефаника. Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного. Багатозначність символічних образів. Камінний хрест – уособлення долі людини. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем, рідною землею. Останній танець Івана Дідуха перед від’їздом з села як символ трагізму і розпачу прощання з рідним краєм.

ТЛ: експресіонізм.

2
Знати основні віхи життєвого і творчого шляху письменника.
Вміти прокоментувати зміст новели “Камінний хрест” як модерністського твору, пояснювати сюжетно-композиційні особливості, емоційно напружений драматизм ситуації. Схарактеризувати образ головного героя Івана Дідуха. Вміти розкрити історичну основу новели, пояснити багатозначність символіки камінного хреста, горба, прізвища головного героя.

Виховання співчуття, співпереживання до драматичних напружених життєвих ситуацій. Усвідомлення того, що прагнення готовності допомогти є виявом громадянської позиції людини.


Європейський експресіонізм
(Ф.Кафка, М.Шагал, Г.Кайзер) (зарубіжна література).

Еміграція українців за кордон наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. (історія України).

Віршовий цикл «До Бразилії» І. Франка.

Леся Українка (Лариса Косач)
“Contra spem spero!”, “І все-таки до тебе думка лине...”, “To be or not to be?..”, “І ти колись боролась, мов Ізраїль...”, “Хвиля”, “Стояла я і слухала весну”, “Все- все покинуть, до тебе полинуть”, “Уста говорять: “Він навіки згинув!..”, “Лісова пісня”
Життєвий і творчий шлях. Роль родини, культурного оточення і самоосвіти у формуванні світобачення письменниці. Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І. Франком. Основні цикли поезій. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту (“Contra spem spero!”). “Contra spem spero!” як світоглядна декларація сильної вольової особистості. Громадянська лірика (“І все-таки до тебе думка лине...”, “І ти колись боролась, мов Ізраїль...”).Філософська лірика (“To be or not to be?..”). Пейзажна та інтимна лірика (“Стояла я і слухала весну”, “Хвиля”, “Все-все покинуть, до тебе полинуть”, “Уста говорять: “Він навіки згинув!..”). Особливості поетичного стилю Лесі Українки.
Драма-феєрія “Лісова пісня”. Фольклорно-міфологічна основа сюжету. Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в образі Лукаша.
Природа і людина у творі. Неоромантичне утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі особистості, дійсністю і мрією. Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини. Художні особливості драми-феєрії.

ТЛ: неоромантизм, драма-феєрія.
7
Знати основні віхи життєвого і творчого шляху письменниці.
Вміти розкрити основні теми і мотиви віршів, схарактеризувати композиційні й ритмомелодичні особливості, образи-символи, алегоричні образи.
Знайти біблійні мотиви і образи у вірші “І ти колись боролась, мов Ізраїль...”, пояснити їх.

Вміти визначити основні проблеми, порушені в “Лісовій пісні”, розкрити фольклорну основу сюжету, схарактеризувати образи. Порівнювати образи Мавки й Килини.
Вміти показати на прикладах з тексту духовну бідність Килини й матері Лукаша, їхню меркантильність, байдужість до краси, природи, мистецтва. Розкрити красу глибокого почуття, антигуманність меркантильності та користолюбства. Висловити власні судження про життя і творчість Лесі Українки.
Виконання творчої роботи на літературно-публіцистичну тему.

Вивчити напам’ять: “Contra spem spero!”.

Виховання шани і поваги до життя-подвигу славетної українки.
Усвідомлення духовної цінності неоромантичного світогляду.
Розуміння того, що любити “слово у вірші” – могутній засіб впливу на духовність, інтелект людини. Розвиток естетичного смаку. Усвідомлення кохання як життєствердного почуття, творчої сили, що стимулює духовне піднесення, збагачення, розквіт людини.
Вміти бачити переваги високої духовності над буденністю.


Поезія Г.Гейне.
Типологічна спільність “Лісової пісні” із західно-європейською драмою (М.Метерлінк, Г.Гауптман).

“Лісова пісня” Лесі Українки і “Тіні забутих предків” М.Коцюбинського.

Музика П.Чайковського, Ф.Шопена, Т.Шумана, Л.Бетховена – улюблених композиторів Лесі Українки.

Живопис І.Айвазовського, О.Мурашка, який любила Леся Українка.

Микола Вороний
“Іванові Франкові”, “Блакитна Панна”, “Інфанта”
Життя і творчість, багатогранна діяльність.
М.Вороний – “ідеолог” модернізації української літератури. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму.
Зміст і художні особливості поезії М.Вороного. Мотив необхідності для поета бути “цілим чоловіком” (“Іванові Франкові”). Єдність краси природи і мистецтва (“Блакитна Панна”). Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр вірша. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень (“Інфанта”).

ТЛ: символізм.

2
Знати основні віхи життєвого і творчого шляху М.Вороного.
Вміти розпізнати символічний твір серед інших.
Вміти характеризувати тематику і проблематику віршів М.Вороного, визначати їхні жанрові і ритмомелодичні особливості. Вміти вказати на художні ознаки символізму у творі. Розкрити неоромантичне звеличення краси природи у вірші “Блакитна Панна”. Передати власні почуття від вірша. Аналізувати поетику символізму у вірші “Інфанта”.

Вивчити напам’ять: “Блакитна Панна”.

Усвідомлення національної свідомості як важливого фактора громадянської позиції кожного. Цінування краси поетичного слова, його здатності об’єднувати людей роздумами над вічними проблемами життя.
Вплив французького (Ш.Бодлер, А.Рембо, П.Верлен,)
і російського (К.Бальмонт, О.Блок, В.Брюсов) символізму на творчість М.Вороного.

Олександр Олесь (О. Кандиба)
“З журбою радість обнялась...”, “Чари ночі”, “О слово рідне! Орле скутий!..”, “По дорозі в Казку”
Життя і творчість, світоглядні переконання. Неоромантичні, символістські тенденції у творчості (“З журбою радість обнялась...”). Прагнення гармонії людини і природи (“Чари ночі”). Музичність, звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні настрою і почуття. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів (“О слово рідне! Орле скутий!..”)
Символізм драматичного етюда “По дорозі в Казку”. Дорога в казку – символ духовних поривань людини до кращого життя. Проблема вождя і маси. Лідер – духовно сильна особистість. Трагічна суперечність між духовністю, мрією і жорстокістю.
ТЛ: драматичний етюд.

3
Знати основні події життєвого і творчого шляху письменника.
Вміти визначати провідні мотиви поезій, пояснювати ритмомелодичні особливості, художні засоби (контраст, антитеза, символіка тощо). Вміти визначати поетичні жанри, проаналізувати образи. Вміти висловлювати власні судження з приводу художніх особливостей поезії митця.

Знати зміст етюда “По дорозі в Казку”. Вміти визначити його тему, проблеми, розкрити власне розуміння образів-символів, зокрема символ дороги в Казку. Сформулювати відповідь на питання: “Казка життя людства – вимисел чи реальність?”. Порівняти драматичний етюд “По дорозі в Казку” і поему “Мойсей” І.Франка.
Вміти висловити власні міркування з приводу порушених у творі проблем (лідерства, шляхів успішного досягнення мети).

Вивчити напам’ять: одну з поезій (на вибір).

Розуміння, що свобода і незалежність особистості є обов’язковою умовою творчості митця. Усвідомлення того, що любов до рідного краю – джерело творчої наснаги.
Усвідомлення мрії як прагнення людини жити краще, спонуки до активної діяльності. Осмислення благородства вчинків, які здійснюються заради щастя людей.


Шевченківські мотиви, біблійно-християнська символіка в поезії О.Олеся.
Перегуки з творчістю Дж.Байрона, П.Б.Шеллі.
“По дорозі в Казку” О. Олеся і “Мойсей” І. Франка.
Перегуки з творчістю М.Метерлінка, Г.Гауптмана, Г.Ібсена, М. Горького (ранній період) (зарубіжна література).
Ідеї філософії Ф.Ніцше.

Володимир Винниченко
“Момент”
Життя і творчість, громадська і політична діяльність.
Прозові і драматичні твори. Мала проза: ідейно-стильові особливості збірки “Краса і сила”. Перший український науково-фантастичний роман “Сонячна машина”. Популярність Винниченка-драматурга на світовій сцені.
Новела “Момент”. Поєднання в ній реалістичного змалювання дійсності і філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить – частинка вічності тощо). Образ Панни -- втілення ідеї вічної жіночності, краси. Імпресіонізм новели.
Значення літературно-художньої спадщини В.Винниченка.

ТЛ: неореалізм, психологічна драма.

4
Знати основні моменти життєвого і творчого шляху письменника, про його громадську та політичну діяльність.
Знати зміст, тематику й проблематику новели “Момент”.
Вміти розкрити філософський підтекст новели. Схарактеризувати образ Панни, роль героя-оповідача. Вміти аргументовано передати власні роздуми, судження про миттєве і вічне, сенс життя, щастя людини. Вміти розкрити імпресіоністичну поетику твору.
Висловлювати свої судження про актуальність для нашого часу порушених письменником проблем, аргументувати їх прикладами з тексту. Вміти означити місце В.Винниченка в українській та світовій літературах. Працювати з допоміжними літературно-критичними статтями, користуватися довідниками і словниками.

Усвідомлення художнього слова як увічненого для поколінь досвіду життя людини, її думок, переживань, театру як школи виховання почуттів.
Науково-фантастичний роман у світовій літературі (О.Толстой, Г.Уеллс, Р.Бредбері, С.Лем) і “Сонячна машина”.

Західноєвропейський і російський модернізм (Г.Ібсен, М.Метерлінк, Г.Гауптман, А.Чехов) (зарубіжна література).

Література рідного краю
Ознайомлення з художніми творами митців рідного краю (відповідно до вікових зацікавлень десятикласників).
2
Вміти самостійно характеризувати твори письменників-земляків, висловлювати свої судження про них. Самостійно готувати реферати про їхню творчість, виголошувати доповіді.


Урок-підсумок
Бесіда про вивчені твори української літератури.
1
Вміти характеризувати вивчений період української літератури з точки зору ідейно-художніх особли-востей найпоказовіших творів, висловлювати власні судження про них. Вміти пояснювати їхню актуальність для нашого часу.



Д л я д о д а т к о в о г о (самостійного) ч и т а н н я:
І.Нечуй-Левицький. “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Хмари”, “Над Чорним морем”.
Панас Мирний. “Лихі люди”, “Повія”.
І.Карпенко-Карий. “Хазяїн”, «Сава Чали», «Наймичка» .
Б.Грінченко. Оповідання.
М.Старицький. Поезії, “Молодість Мазепи”, “Кармелюк”, “Богдан Хмельницький”, «Талан».
І.Франко. “Перехресні стежки”, “Терен у нозі”.
М.Коцюбинський. “Сміх”, “Сон”, “Дебют”, “Хвала життю”, “На острові”, “Під мінаретами”.
О.Кобилянська. “Людина”, “Царівна”, “Некультурна”, “Valse melancolique”, “Битва”, “У неділю рано зілля копала”.
В.Стефаник. “Новина”, “Марія”, “Катруся”, “Святий вечір”.
Леся Українка. Поезії, “Кассандра”, “Одержима”, “Бояриня”.
М.Вороний. Поезії.
О.Олесь. Поезії.
В.Винниченко. “Раб краси”, “Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, “Сонячна машина”, “Записки кирпатого Мефістофеля”.
Я.Щоголев. Поезії.
В.Самійленко. Поезії.
О.Маковей. Оповідання.
П.Карманський. Поезії.
В.Пачовський. Поезії.
С.Васильченко. “Талант”.
С.Черкасенко. “Казка старого млина”.
Г.Хоткевич. “Авірон”, “Камінна душа”.
Р.Горак. “Тричі мені являлася любов”.
Р.Іваничук. “Шрами на скалі”.
Н.Бічуя. “Біла вілла”.
М. Олійник. «Дочка Прометея».
В. Суходольський. «Народна артистка».





11 клас
Усього – 70 год. На тиждень – 2 год.
Текстуальне вивчення – 62 год.
Розвиток мовлення – 4 год.
Позакласне читання – 2 год.
Резервний час – 2 год.

Зміст навчального матеріалу
Год.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Додатки:
Мистецький контекст. Міжпредметні зв’язки

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930 рр.
ВСТУП
Складні суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець і влада, свобода творчості. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття “розстріляне відродження”, домінування соцреалістичної естетики в19 30-ті роки.
ТЛ: “розстріляне відродження”.


1
Знати про історичні та суспільні умови розвитку літератури в ХХ ст., основні напрями, стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Пригадати імена і твори письменників ХХ ст., що вивчалися раніше. Вміти користуватися довідковими виданнями і словниками. Називати основні літературні організації, угруповання 1920-х років. Знати і вміти розповідати про масові репресії письменників в 1930-ті роки, втручання влади в мистецький процес. Вміти пояснювати поняття “розстріляного відродження”.

Розвиток допитливості, вміння шукати необхідну інформацію.


Український живопис 1910-1930-х років.
Зарубіжна література цього періоду.


ПОЕЗІЯ
Провідна роль поезії у 20-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів.

Павло Тичина
“Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”, “Ви знаєте, як липа шелестить...”, “Одчиняйте двері”, “Пам’яті тридцяти”
Найбільший модерніст 20-х років. Звернення до “вічних” тем, культура віршування, потужне ліричне “Я” як символ нової людини, життєствердний пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен “кларнетизму”. Наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Сонячні кларнети»). Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну (“Пам’яті тридцяти”).

ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм, кларнетизм.






2
Розуміти основні тенденції української поезії 1920-х років, її “вітаїстичність”, вміти це пояснити. Називати провідних поетів 1920-х років. Розвивати навички аналізу ліричних творів.


Знати і вміти розповідати про трагізм творчої долі П.Тичини. Називати його ранні збірки. Характеризувати основні мотиви і стильові тенденції ранньої творчості. Розвивати навички аналізу поезій, виділення основних мотивів, особливих ознак індивідуального стилю. Вміти давати власну оцінку творчості П.Тичини.

Вивчити напам’ять: “Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”

Розвиток естетичного смаку, культури образного бачення.
Осмислення зв’язку внутрішньої свободи митця з процесом його творчості.


Творчість поетів Ш.Бодлера, Т.С.Еліота, Р.М. Рільке, П.Верлена, А.Рембо; художників М.Жука, А.Петрицького, В. і Ф. Кричевських та ін.
Малярські роботи П.Тичини, музика в його житті.
Музика Б.Фільца, М.Вериківського, П.Синиці, Г.Ляшенка та ін. на слова П.Тичини.

Літературний авангард (Михайль Семенко)
Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х років. Поет-футурист, сміливий експериментатор, впроваджувач Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, деструкція класичної форми (“Бажання”, “Місто”, “Запрошення”)


ТЛ: авангард, футуризм, деструкція.
1

Розуміти авангардні експерименти поезії 1920-х років, їхній новаторський, пошуковий характер, уміти розповідати про це. Шліфувати вміння виразно й усвідомлено читати вірші, виокремлювати основні мотиви, головну думку, характеризувати настрій, ритм. Пояснити розуміння термінів “авангард”, “футуризм”, «деструкція», значення творчості М.Семенка для розвитку української поезії.

Розвиток пошукових, експериментаторських здібностей.

Український малярський футуро-авангард. О.Архипенко, “Карусель П’єро”. Італійський і російський поетичний футуризм.
М.Семенко – скрипаль.



Київські «неокласики». Микола Зеров («Київ
· традиція»), Максим Рильський (“Молюсь і вірю...”, “Солодкий світ!..”)
Група київських “неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Приналежність до групи М. Зерова, М. Р ильського. Різногранний творчий шлях митців. Філософічність, афористичність їхньої лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність.

ТЛ: філософічність, сонет.
2
Знати про групу і творчість київських “неокласиків”. Основне з творчих біографій М. Зерова й М.Рильського.
Розвивати вміння виразно й усвідомлено читати, аналізувати поезії. Розвивати навички визначення основних ознак індивідуального почерку, провідних мотивів і настроїв. Вміти пояснювати смислову і настроєву значущість деталі, образу. Висловлювати власні думки з приводу поетичної майстерності, філософічності поетичного самовираження М. Зерова й М. Рильського.

Вивчити напам’ять: одну з поезій (на вибір).

Розвиток відчуття естетики поетичного образу, урівноваженості і філософської самозаглибленості при зіткненні з життєвими проблемами.

Традиція Ш.Бодлера, А.Рембо, П.Верлена.

Євген Плужник
“Для вас, історики майбутні...”, Вчись у природи творчого спокою...”, “Ніч... а човен – як срібний птах!..”, “Річний пісок...”
Один із провідних поетів “розстріляного відродження”. “Громадянський інтим”, сповідальність, ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні.

ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя.
2





Знати творчу біографію Є.Плужника, про його основні твори. Розповідати про поета, його трагічну долю. Аналізувати вірші, виділяти основні мотиви, настрої, визначати роль у них метафори та інших художніх засобів. Вміти порівнювати його поезії з поезіями М.Рильського, П.Тичини, визначати спільне і відмінне. Обмірковувати і висловлювати власні судження з приводу втрати душевної гармонії та способів її повернення.

Вивчити напам’ять: одну з поезій (на вибір).
Усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості як ознак душевного стоїцизму, опірності неприйнятливим життєвим обставинам. Розвиток уміння сприймати явища, події у зіставленні, порівнювати їх.

Герметична поезія В.Свідзінського.
Імпресіонізм в українському живописі 20-х років (П.Нілус, Д.Бурлюк, М.Бурачек, О.Мурашко та ін.) (образотворче мистецтво).



ПРОЗА
Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерністичні пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією.

Микола Хвильовий (М. Фітільов)
“Я (Романтика)”
Життєвий і творчий шлях. Провідна роль у літературному житті 1920-х рр. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у проведенні дискусії 1925-1928 рр. Тематичне і стильове розмаїття його прози. “Я (Романтика)”новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком.






2
Знати про розвиток української прози 20-х років, її представників.

Розповідати біографію М.Хвильового, про його провідну роль у літературному житті 1920-х років. Розглядати зміст творів, вміти аналізувати їх. Визначати стильові особливості, проблеми.

Пояснювати присвяту до новели, символічність образу матері, проблему вибору героя. Вміти визначати жанр твору, відрізняти реальне і уявне в ньому, характеризувати образ ліричного “Я”.

Усвідомлення переваги гуманізму над будь-якими ідеологіями, складності морально-етичного вибору, вміння передбачити його наслідки.
Типологічний зв’язок та вплив прози К.Гамсуна, М.Пруста, С.Пшибишевського.

Вплив
Ф.Достоєвського, А.Бєлого, Б.Пільняка, Максима Горького, французького модернізму на М.Хвильового (зарубіжна література).

Григорій Косинка (Г. Стрілець)
“В житах”
Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі. “В житах” -- зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість.

ТЛ: поглиблення поняття про імпресіонізм.



2
Знати творчу біографію прозаїка. Розуміти позаідеологічність його творів, психологізм художньої деталі. Розвивати вміння переказувати сюжет новели, коментувати її зміст, визначати основні мотиви, коментувати показ переваги загальнолюдського над класово-ідеологічним. Вміти виокремлювати й коментувати зорові й слухові образи, художні деталі.

Прагнення гармонії душі і світу. Розуміння великої сили синівських почуттів.

Традиція В.Стефаника, В.Винниченка. Вплив К.Гамсуна.

Український малярський імпресіонізм
1920-х років (М.Бурачек, О.Мурашко та ін.).



Юрій Яновський
“Подвійне коло”, “Дитинство”, “Шаланда в морі”
(з роману “Вершники”)

Творча біографія митця. Романтичність світовідчуття і стилю в ранній творчості. Роман у новелах “Вершники” як «реабілітаційний двійник» «Чотирьох шабель». Умовність зображення (“Подвійне коло”), ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу. Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті (“Дитинство”). Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов’язку (“Шаланда в морі”).

ТЛ: роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення.

3
Знати творчу біографію письменника, про його найосновніші твори, про Ю.Яновського. Знати зміст творів, переказувати окремі епізоди. Розвивати навички аналізу текстів. Шліфувати вміння пояснювати художні засоби (відшукувати реалістичне й умовне зображення, елементи фольклору, поетичні прийоми в епічному описі), “відкритість” фіналу (новели). Виокремлювати епізоди й художні деталі як втілення національних атрибутів. Висловлювати своє ставлення до проблеми збереження своїх коренів, небезпеки їхньої втрати.

Усвідомлення важливості збереження родових, родинних зв’язків, духовного опертя на вселюдські, гуманістичні цінності.
Ю.Яновський і М.Хвильовий.
Вплив європейського неоромантизму (Р.Кіплінг, Джек Лондон, Дж.Конрад) (зарубіжна література).

Типологічна спорідненість із поетикою українського народного епосу.

Валер’ян Підмогильний
“Місто”
Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі. Зображення “цілісної” людини: в єдності біологічного, духовного, соціального.

ТЛ: екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія.

3
Знати найосновніші події творчої біографії, про трагічну загибель митця. Розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину, психологічну мотивацію вчинків Степана Радченка та інших дійових осіб, іронічність авторської оповіді. Характеризувати маргінальний образ українського інтелігента. Вміти аналізувати світоглядну і психологічну еволюцію його характеру, пояснювати роль жіночих образів у романі. Висловлювати власну думку про способи самоствердження людини.

Усвідомлення моральних, психологічних аспектів самоствердження людини.
Вплив А.Франса, Г.Флобера, Гі де Мопассана, Оноре де Бальзака (зарубіжна література).
Філософія Ф.Ніцше, А.Шопенгауера, С.К’єркегора.

Остап Вишня (Павло Губенко)
“Моя автобіографія”, “Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”
Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки.
Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні.

ТЛ: усмішка.
2



















Розуміти, що гумор – одна з провідних рис характеру українців. Знати про гумористичну, сатирично-викривальну традицію української літератури (фольклор, С.Руданський, Л.Глібов, І.Нечуй-Левицький, І.Карпенко-Карий, В.Самійленко). Вміти аналізувати усмішки, художні засоби (портрет, пейзаж, засоби характеротворення, використання народних прикмет, прислів’їв, приказок). Порівнювати мисливські усмішки з пейзажними описами в інших творах.
Виконання творчої роботи з вираженням власної оцінки прозового твору.

Усвідомлення оптимістичної ролі гумору в житті людини. Розвиток самокритичності, спроможності проводити доречні аналогії.

«Записки мисливця» І.Тургенєва.













ДРАМАТУРГІЯ
Розвиток національного театру (“Березіль” Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920
·1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій “корифеїв”, зарубіжної класики і модерної драматургії.

Микола Куліш
“Мина Мазайло”
Життєвий і творчий шлях митця. Зв'язок із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах .
Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.
Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв. Сценічне втілення. Актуальність п’єси у наш час.
ТЛ: сатирична комедія.









3
Розуміти особливості розвитку драматургії й театру 1920-х років. Вміти розповісти про це. Вміти орієнтуватися в допоміжних матеріалах з історії культури. Вміти проводити аналогії з іншими явищами культури.




Знати і вміти розповісти творчу біографію драматурга, про його зв’язок з театром Леся Курбаса. Знати і розуміти зміст п’єси. Розуміти умовність у ній часу і місця дії. Аналізувати п’єсу, визначати і коментувати проблеми, порушені в ній, характеризувати образи дійових осіб, засоби створення комічних ситуацій. Обговорювати актуальність проблем, порушених у п’єсах М. Куліша.

Розвиток гнучкості і логічності мислення, застосування відомостей, одержаних раніше. Усвідомлення своєї приналежності до рідного народу, свого родоводу.
Національний і зарубіжний театр 20-30-х років.

Спорідненість із драматургією Г.Ібсена, Б.Шоу, Б.Брехта (зарубіжна література).

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ.
Література в Західній Україні (до 1939 р.)
(огляд)
Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р. Яскраве поетичне гроно: Б.-І.Антонич, С.Гординський, Ю.Липа. Проза В. Стефаника, О.Кобилянської, І.Вільде, О.Турянського. Історична проза Б.Лепкого, Ю.Опільського, Катрі Гриневичевої.


Богдан-Ігор Антонич
“Автопортрет”, “Вишні”, “Зелена євангелія”, “Дороги”, “Різдво”
Життя і творчість. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими; міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів.
ТЛ: міфологізм, асоцітивність.







Осип Турянський
“Поза межами болю”
Коротко про письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення. Поема у прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу. Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором). Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духа над матерією. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми у прозі, його вселюдська значимість і всеохопність.

ТЛ: поема у прозі.














2
















2
















Мати загальне уявлення про розвиток української літератури в Західній Україні до 1939 р., називати її основних представників.
Розвиток і закріплення навичок творчого використання довідкових матеріалів, словників для поглиблення знань з певної теми.






Знати, вміти розповісти про творчий шлях митця. Розвиток уміння давати загальну характеристику творчості. Виразно і усвідомлено читати поезії. Шліфувати вміння визначати головні мотиви, ідеї, коментувати їх, давати власну оцінку. Пояснювати роль народнопісенних тропів у “Вишнях”, специфіку пейзажу, символіку образів (“Дороги”).

Вивчити напам’ять 2 вірші (на вибір).
Розвиток уміння знаходити необхідну інформацію, порівнювати і співставляти різні явища, сприймати і розуміти естетику образного слова, його значення для розвитку загального естетичного смаку, естетичної розвиненості людини. Усвідомлення європейської єдності естетичних цінностей із морально-етичними.




Розуміти і вміти пояснити умовність зображення, створення іншої, художньої реальності на конкретному матеріалі. Розглядати ідейно-художній зміст окремих фрагментів твору, вміти коментувати їх. Вміти виділяти основні ідеї. Пояснювати особливість і роль композиції, пейзажу, інших художніх засобів для втілення головних думок. Осмислювати вартість мистецтва, грошей, почуттів людини тощо, спираючись на текст, висловлювати власні міркування, проводячи аналогії з сучасним життям.

Усвідомлення важливої переваги в житті духовного над матеріальним. Розвиток вміння пізнавати і розуміти справжню вартість речей, явищ, почуттів.




Західна Україна до 1939 року (історія України).








Традиції В.Вітмена, Р.Тагора, Р.-М.Рільке.

Творчість раннього П.Тичини.












Дж.Лондон, “Воля до життя” ; Е.Хемінгуей, “Старий і море” (зарубіжна література).







ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА (огляд)
“Празька поетична школа” української поезії та її представники.
Євген Маланюк
“Під чужим небом”, “Стилет чи стилос?..”
Коротко про митця. Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезій. Вірші про призначення поета і поезії. Символічні образи.



Проза У.Самчука, Т.Осьмачки, Д.Гуменної, Наталени Королевої.
І. Багряний
«Тигролови»
Основні віхи життя й творчості митця. «Тигролови» як український пригодницький роман. Проблема свободи й боротьби за своє визволення. Жанрові особливості.




2









2
Знати і вміти розповісти про історичні умови і функціонування української літератури за кордоном, про “празьку школу” української поезії та її представників.
Розповідати про Є.Маланюка як одного з “пражан”, аналізувати його поезію, визначати її основні ідеї, мотиви, пояснювати їх.
Характеризувати образ України. Пояснювати зміст образів-символів. Шліфувати вміння висловлювати власні міркування.

Виховання патріотичних почуттів, які проявляються на відстані, усвідомлення їхньої щирості і безпосередності.



Знати основні віхи життя письменника, про його твори. Вміти коментувати зміст роману, визначати його жанрові особливості, характеризувати образи. Висловлювати своє ставлення до основних проблем, порушених у творі.

Усвідомлення значення свободи для духовного розвитку людини.. Усвідомлення активної життєвої позиції як вияву європейськості.

Еміграція українців за кордон в 1920-1940 рр. (історія України).



















УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1940
·1950 рр.
Участь українських письменників у Другій світовій війні. Активізація патріотичної тематики, героїчного пафосу, посилення філософічності в літературі цього періоду. Засилля соцреалізму в мистецтві повоєнного періоду.

Олександр Довженко
“Україна в огні”, «Зачарована Десна»
Відомий у світі кінорежисер, засновник поетичного кіно. Романтичне світобачення. Соцреалістичний канон і новаторський естетичний пошук. Національні та загальнолюдські проблеми. Поєднання лірико-романтичного, виражального начала з публіцистикою, доля народу крізь призму авторського бачення і оцінки (“Україна в огні”).
Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність оповіді.Поєднання минулого і сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті.

ТЛ: кіноповість, публіцистичність.








3
Знати про літературу воєнного і повоєнного періоду, про трагічну загибель національних героїв О.Ольжича і О.Телігу. Користуватися довідковими виданнями, енциклопедіями.

Розвиток уміння знаходити необхідну інформацію і творчо, компетентно її використовувати.

Знати творчу біографію митця, розуміти її трагізм. Знати тексти творів, розуміти особливості жанру кіноповісті, специфіку публіцистичного тексту. Вміти розповідати про Довженка-кінорежисера, основні події його творчого життя. Переказувати історію написання та опублікування “України в огні”. Вдумливо читати текст, коментувати найосновніші фрагменти, публіцистичні відступи. Шліфувати вміння виовкемлювати провідні мотиви, проблеми, обговорювати їх з позицій сьогодення, дискутувати про їхню актуальність.
Коментувати текст «Зачарованої Десни», визначати основні теми й мотиви, характеризувати образи-персонажі. Вміти пояснити роль пейзажу та засобів індивідуалізації героїв. Висловлювати власні міркування про творчу спадщину митця.
Розвиток уміння сприймати життєві явища, події, людей у контексті загальнолюдських понять і цінностей, розуміти взаємозв’язок конкретного із загальним..
Події Другої світової війни на території України (історія України).

Друга світова війна в зарубіжній і українській літературі (Г.Белль, О.Твардовський, Г.Тютюнник та ін.).







Автопортрет О. Довженка періоду війни (образотворче мистецтво).




УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА другої половини ХХ – початку ХХІ ст.
ВСТУП
Українська література у другій половині ХХ ст. Спроба подолати канони соцреалізму. “Закулісний” розвиток модернізму, опозиційні прояви різних стильових тенденцій.
Явище “шістдесятництва”, нью-йоркська група, постшістдесятники, українська “химерна проза”. Пошукове розмаїття сучасної літератури. Тенденції постмодернізму.

ТЛ: соцреалізм, модернізм (повторення) і постмодернізм.


1


Знати і розуміти найголовніші тенденції розвитку української літератури в другій половині ХХ – початку ХХІ ст. Вміти користуватися довідковою інформацією, словниками тощо.

Вміння робити узагальнюючі висновки на основі зібраної інформації.


Україна у другій половині ХХ ст. (історія України).

.
ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ
Нова хвиля відродження української літератури на початку 60-х років. “Шістдесятництво” як явище культурологічне і соціальне. Його зв’язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна.

Василь Симоненко
“Задивляюсь у твої зіниці”, «Я»
Творча біографія митця (“витязь молодої української поезії”). Традиційність його лірики. Образ України, громадянський вибір поета. Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність (“Я...”).

ТЛ: віршові розміри (повторення).



Дмитро Павличко
“Два кольори”
Основні відомості про поета, перекладача.
Громадянські мотиви лірики. Образно-притчевий зріз часу, історії народу, проблеми нації, окремої людини. Пісня «Два кольори», яка стала народною.






Іван Драч
“Балада про соняшник”
Невтомний шукач нового змісту і нової форми в поезії. Переосмислення жанру балади. “Балада про соняшник” – поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічність образу соняшника, сонця.

ТЛ: балада (повторення)


Микола Вінграновський
“Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”
Коротко про поета, прозаїка, кіномитця. Учень О.Довженка.
Вселюдські, національні мотиви крізь призму “інтимного самозосередження”. Вируюча пристрасть, несподівана асоціативність, буйна фантазія, образна деталь поезії. Інтимна лірика митця. Збірка інтимної лірики “Цю жінку я люблю”.





4



















































Розуміти зв’язок українського дисидентського руху з явищем “шістдесятництва”. Вміти з’ясовувати зв’язок світогляду із творчістю. Називати поетів-шістдесятників. Вміти давати загальну характеристику їхньої творчості. Користуватися додатковою літературою.

Розповідати про В. Симоненка. Пригадати його твори, вивчені раніше. Характеризувати стильові особливості поезії, визначати і вміти прокоментувати основні мотиви. Дискутувати про патріотичні, громадянські мотиви, порушені у творі.

Вивчити напам’ять: одну з поезій (на вибір).

Формування власної думки про порушені у творах мотиви, проблеми. Формування життєвої позиції. Розвиток уміння її відстоювати. Шліфування навичок аргументованого, толерантного ведення дискусії
.
Знати найосновніші відомості про митця, вміти про них узагальнено розповісти. Характеризувати основні мотиви його лірики. Вміти виокремити найактуальніші з них, пояснити свій вибір. Пояснити популярність пісенної лірики поета.

Вивчити напам’ять: «Два кольори».

Розвиток естетичного смаку, відчуття краси форми і змістової глибини поетичного образу. Формування національної свідомості громадянина України.


Знати основні відомості про творчість поета. Згадати основні ознаки жанру балади, вміти порівняти її класичний взірець із баладою І.Драча. Шліфувати вміння аналізу поетичного твору. Пояснювати власне розуміння образів-символів поезій.

Усвідомлення філософських категорій доброти, широти світогляду і світосприйняття, моральних переваг творчої, душевно щедрої людини.


Знати найосновніші відомості про творчу спадщину митця. Вміти схарактеризувати ідейно-стильові особливості його поезій. Виділяти і пояснювати засоби поетичної мови, визначати віршовий розмір. Відшукувати образну деталь, пояснювати її роль. Висловлювати власне ставлення до розглянутої поезії.

Вивчити напам’ять вірш.

Усвідомлення специфіки ліричного самовираження творчою людиною, великого значення почуття любові в житті людини. Розвиток асоціативного мислення.


Дисидентський рух 1960-х років (історія України).
Композитори Л.Грабовський, В.Губа, В.Сильвестров;
художники А.Горська, О.Заливаха, Л.Семикіна, Г.Севрук, В.Зарецький, І. Марчук, актори І.Миколайчук, Б.Ступка, Л.Кадирова; режисери С. Параджанов, Л.Танюк, К.Муратова, Л.Осика, М.Ільєнко.





Живопис і музика М.Чурльоніса.

Пісні О.Білаша, З.Слободян, Л. Дичко та ін. на слова Д.Павличка (музичне мистецтво).





Західноєвропейський модернізм
(зарубіжна література).




















Ліна Костенко
“Страшні слова, коли вони мовчать”, “Українське альфреско”, “Хай буде легко. Дотиком пера”, «Я вранці голос горлиці люблю»,, “Недумано, негадано”, “Маруся Чурай”
Творчий шлях. Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність). “Страшні слова, коли вони мовчать” – ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. “Вічні” українські фольклорні типи, новітнє переосмислення традиційної ситуації, образи-архетипи як атрибути української свідомості (“Українське альфреско”). Інтимна лірика як спонука до роздумів про суть кохання. Її сповідальність. Пейзажна і філософська лірика.
Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах “Маруся Чурай”. Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини.

ТЛ: роман у віршах, образи-архетипи.

4
Знати про життя і твори Ліни Костенко. Вміти схарактеризувати її у порівнянні з іншими поетами. Закріплювати навички аналізу ліричного твору, його образної системи, художніх засобів – аналізуючи твори поетеси, виділяючи в них провідні мотиви.

Вміти визначати жанр “Марусі Чурай”, історично-фольклорну основу твору. Коментувати особливості сюжету, композиції. Словесно створювати образний портрет Марусі. Порівнювати цей образ з іншими, спираючись на приклади з тексту. Висловлювати своє ставлення до вчинків героїні, її морального вибору.
Виконувати творчу роботу з вираженням власного ставлення до поезії.

Вивчити напам’ять: один вірш, уривок з роману «Маруся Чурай» (на вибір).

Виховання почуття відповідальності за вчинки, усвідомлення права на власний моральний вибір. Розвиток духовних якостей.
Музика З.Слободян, О.Богомолець на слова Л.Костенко.

Доба козаччини, Хмельниччини (історія України).

Пісні Марусі Чурай (повторення вивченого в попередніх класах).








Василь Стус
“Мені зоря сіяла нині вранці”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе”, “Господи, гніву пречистого...”, “О земле втрачена, явися”, “Як добре те, що смерті не боюсь я”
Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності. Загальний огляд творчості. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. Основні тематично-проблемні лінії: душа людини “перед вічністю високого неба” (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності і активної дії, формування себе); атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи; Україна-мрія і Україна знищена, скорена. Поезія Стуса – зразок “стоїчної” поезії у світовій ліриці.

ТЛ: метафора (поглиблено).

2
Знати трагічну долю поета. Вміти схарактеризувати його творчість: визначати провідні мотиви, ідеї, аналізувати образи-символи. Шліфувати навички порівняльного аналізу (розглянути образ України у В.Симоненка і В.Стуса). Самостійно аналізувати вірші поета, висловлювати власні роздуми з приводу порушених у них проблем.

Вивчити напам’ять: “Мені зоря сіяла нині вранці” або “Як добре те, що смерті не боюсь я” (на вибір).


Виховання рис “стоїцизму”, активної життєвої позиції. Усвідомлення понять честі, людської гідності, мужності, сили духу на прикладі життя В.Стуса.
Поезія Р.-М.Рільке, Т.Еліота, Г.Лорки, Б.Пастернака, М.Цвєтаєвої (зарубіжна література).

ПРОЗА другої половини ХХ ст.
Інтенсивний розвиток української прози (твори В.Дрозда, Є.Гуцала, В.Шевчука, Гр.Тютюнника, А. Дімарова, О.Гончара, П.Загребельного та ін.).Її новаторські особливості. Національна специфіка. Розмаїття тематики й жанрове розмаїття.

Олесь Гончар
“За мить щастя”, “Залізний острів” (із роману “Тронка”),
Загальна характеристика доробку О.Гончара -романтика. Творчий злет у 60-ті роки. Його громадянська і життєва позиція, роль у духовному відродженні нації.
Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини (“За мить щастя”). Новела-засторога “Залізний острів” з роману «Тронка». Символіка танку юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів).

ТЛ: новела, роман та його види.








3


Мати уявлення про українську прозу другої половини ХХ ст.






Вміти схарактеризувати життя і творчість О.Гончара.
Вміти проаналізувати епічний твір, визначати новелістичний жанр, виділяти провідні ідеї, образи, розкривати їх, спираючись на текст.
Визначити основний пафос новел. Самостійно і вдумливо прочитати тексти, відшукуючи і пояснюючи в них роль кольорової гами, прояви романтичного в стильовій палітрі. Визначити провідну ідею, схарактеризувати образи-символи в новелі “Залізний острів”.


Усвідомлення філософської сутності щастя людини, його відносності і короткочасності. Усвідомлення небезпеки цивілізаційних процесів, здатності сучасної людини зберегти в собі свою сутність, свої почуття.






Живопис К.Білокур (образотворче мистецтво).

Григір Тютюнник
“Три зозулі з поклоном”
Коротко про письменника.
“Вічна” тема “любовного трикутника” в новітній інтерпретації. Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Зміщення часових площин як художній засіб. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.

ТЛ: художня деталь (поглиблено).

2
Знати найголовніші відомості про письменника. Пригадати його твори, вивчені раніше. Розвивати навички визначення теми твору, його жанру, визначення провідної думки, аналізу образів, художніх засобів, особливостей композиції. Висловлювати власні роздуми про поведінку героїв і проблеми, порушені в новелі.

Виховання краси почуттів, християнських взаємин між людьми. Усвідомлення високого сенсу почуття любові, вміння берегти її і цінувати.
Твори Гр. Тютюнника, вивчені в попередніх класах («Дивак», «Климко» та ін.).

Валерій Шевчук
“Дім на горі” (повість-преамбула)

Життя і творчість митця. Особливості світобачення, громадянська позиція. Зв’язок із давньою українською літературою.
Композиція роману-балади “Дім на горі” (повість-преамбула і збірка новел “Голос трави”). Використання традиції європейської балади (сюжет кохання жінки і демонічної сили, трагізм). Розгалуженість сюжету. Барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного): дім на горі як фортеця нашої духовності, душі, підніжжя гори як поле боротьби добра і зла, світла і темряви. Барокові притчеві мотиви і символи (самотність, роздвоєння людини, блудний син, дорога). Жіноче начало і чоловіче у творі. Притчевість образів, епізодів.

ТЛ: бароко, притчевість, символічність (поглиблено),
роман-балада.

3
Знати основні відомості про письменника. Повторити відомості про епоху бароко і його культуру. Вдумливо і уважно прочитати повість-преамбулу до роману “Дім на горі”. Визначити основні сюжетні лінії, пов’язані з різними долями людей. Виділяти притчеві мотиви, пояснювати їхню бароковість. Характеризувати образи, коментувати притчевий підтекст епізодів. Удосконалювати навички розшифровування символів, алегоричних образів.

Усвідомлення великого значення духовності для повноцінного розвитку і утвердження особистості.
Епоха Бароко і його культура.

Екзистенційна проза А.Камю, Ж.-П.Сартра (зарубіжна література).

УКРАЇНСЬКА ІСТОРИЧНА ПРОЗА
В лещатах радянської ідеології. Історичні твори З.Тулуб, П.Загребельного, Р.Іваничука, Ю.Мушкетика, І.Білика та ін.

П. Загребельний
“Диво” (скорочено)

Коротко про письменника. Загальна характеристика історичної прози. Історична основа й художній вимисел у романі “Диво”. Софія Київська як історична пам’ятка та художній символ. Образ Сивоока (проблема творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності). Князь Ярослав Мудрий (проблема влади й людини). Наскрізні проблеми: людина перед вибором, людина у процесі самопізнання та самоствердження, людина-творець.

ТЛ: історична правда і художній вимисел (повторення).





3
Розуміти складні історичні умови розвитку жанру історичної романістики. Називати найвідоміші взірці української історичної прози.

Самостійно прочитати роман, знати його зміст. Характеризувати особливості його композиції, вміти відділити історичну достовірність і художній домисел. Шліфувати вміння аналізу образів-персонажів, розшифровувати їхній ідейний зміст. Вміти розглядати порушені проблеми крізь призму образів-персонажів. Вчитися обгрунтовувати власну думку прикладами з художнього тексту.

Виконувати творчу роботу проблемного характеру.

Розвиток уміння бачити крізь наскрізні проблеми твору власні. Формування інтересу до національної історичної романістики.
Софіївський собор у Києві
(архітектура).

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
(огляд)
Історико-культурна картина літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст. (на шляху до нового відродження). Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, “Нова дегенерація”, “Пропала грамота”, “ЛуГоСад” та ін.). Творчість Г. Пагутяк, Ю. Андруховчиа, О. Забужко, І. Римарука, В. Слапчука та ін. Утворення АУП (Асоціації українських письменників). Література елітна і масова. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси. Сучасні часописи та альманахи.

ТЛ: постмодернізм (повторення).
2


Розуміти і вміти пояснити вияв постмодернізму в українській художній літературі останнього часу. Запам’ятати її найвідоміших представників. Засвоїти значення поняття постмодернізму.


Формування сучасного погляду на світ, людину в ньому.

Й.Бродський, У.Еко, П.Зюскінд, Дж.Фаулз, М.Кундера, М.Павич та ін. (зарубіжна література).

Українська російськомовна поезія
(огляд)
Українська тематика у творах Миколи Ушакова («Стихи о Шевченко» та ін.), Леоніда Вишеславського («Мова» та ін.), Бориса Чичибабіна («С Украиной в крови», «Тарас» та ін.) Леоніда Кисельова («Я позабуду все обиды», «Цари», «Язык не может сразу умереть» та ін.).
1
Знати про російськомовну українську поезію та її особливості, про ставлення цих поетів до історії українського народу, його культури та звичаїв.


ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ
Ознайомлення з письменниками-земляками та їхніми творами.
2
Знати про письменників-земляків та їхні твори, прочитати взірці, висловлювати власну оцінку.

Виховання шанобливого ставлення до людей творчих професій.


УРОК-ПІДСУМОК
Бесіда про твори, вивчені упродовж навчального року. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).
1
Провести дискусію довкола питань розвитку сучасної української літератури та її перспектив. Висловлювати власні міркування про вивчені твори.

Закріплення вміння виділяти явища одиничні, конкретні серед загальних.





Д л я д о д а т к о в о г о (самостійного) ч и т а н н я:
П.Тичина. “Ой не крийся, природо, не крийся”, “Енгармонійне”, “Скорбна мати”, “Дума про трьох вітрів”, “І Бєлий, і Блок”, “Мадонно моя...”, “Золотий гомін”.
М.Зеров. Поезії, переклади.
Ю.Клен. Поезії, поеми, “Спогади про неокласиків”.
П.Филипович. Поезії.
В.Свідзинський. Поезії.
Є.Плужник. Поезії, “Галілей”.
М.Бажан. “Гофманова ніч”, “Сліпці”, «Будівлі,», “Нічні концерти”.
М.Хвильовий. “Санаторійна зона”, “Дорога й ластівка”, “Сентиментальна історія”, “Синій листопад”, “Кіт у чоботях”, “Вальдшнепи”.
Ю.Яновський. “Голлівуд на березі Чорного моря”, “Байгород”, “Чотири шаблі”.
І.Сенченко. “Із записок ”.
В.Підмогильний. “Невеличка драма”, “Повість без назви...”.
Г.Косинка. “Серце”, “Змовини”, “Гармонія”, “На золотих богів”, “Місячний сміх”, «Фавст».
М.Куліш. “Маклена Граса”, “Патетична соната”.
В.Домонтович. “Романи Куліша”, “Аліна і Костомаров”, “Дівчина з ведмедиком”, «Доктор Серафікус», “Болотяна Лукроза”.
М.Йогансен. Поезії, “Подорож доктора Леонардо та його коханки Альчести у Слобожанську Швейцарію”.
Г.Михайличенко. “Блакитний роман”.
А.Любченко. “Вертеп”, оповідання.
О.Слісаренко. “Чорний ангел”.
Д.Гуменна. “Діти Чумацького шляху”, “Мана”, “Дар Евдотеї”.
О. Довженко. “Земля”, “Щоденник”, “Ніч перед боєм”.
Б.-І.Антонич. Поезії, “На другому березі”.
Є.Маланюк. Поезії; “Нариси з історії нашої культури”.
В.Бобинський. Поезії.
С.Гординський. Поезії.
К.Гриневичева. “Шоломи в сонці”, “Шестикрилець”.
Наталена Королева. “Предок”, “1313”, “Сон тіні”.
Ірина Вільде. Новели, оповідання.
Н.Лівицька-Холодна. Поезії.
О.Лятуринська. Поезії.
Ю.Дараган. Поезії.
О.Стефанович. Поезії.
І.Багряний. “Огненне коло”, “Сад Гетсиманський”, “Людина біжить над прірвою”.
Т.Осьмачка. «Старший боярин», “Ротонда душогубців”, “План до двору”.
У.Самчук. “Волинь”, “Юність Василя Шеремети”, “Морозів хутір” (перша частина трилогії “Ост”), «Марія».
Б.Певний. “Змова”, “Дійство у п’ятому вимірі”.
Н.Бічуя. “Десять слів поета”.
В.Симоненко. Поезії.
І.Драч. Поезії.
М.Вінграновський. Зб.“Цю жінку я люблю”.
Д.Павличко. Зб. “Таємниця твого обличчя”, “Покаянні псалми”.
І.Жиленко. Поезії.
Л.Костенко. Поезії, “Берестечко”, “Сніг у Флоренції”, “Дума про трьох братів неазовських”.
О.Гончар. “Тронка”, “Людина і зброя”, “Модри Камень”, “Ілонка”, «Собор», “Дума про тебе”.
М.Стельмах. “Дума про тебе”, “Чотири броди”, «Правда і кривда».
Г.Тютюнник. Новели, оповідання.
І.Калинець. Поезії.
В.Голобородько. Поезії, зб. “Українські птахи в українському краєвиді”.
М.Воробйов. Поезії.
В.Кордун. Поезії.
П.Мовчан. Поезії.
В.Герасим’юк. Поезії.
І.Римарук. Поезії.
Б.Нечерда. Поезії.
Л.Талалай. Поезії.
А.Мойсієнко. Поезії.
В.Стус. Поезії, листи.
В.Марченко. “Листи до матері”.
В.Земляк. “Зелені млини”.
В.Дрозд. “Спектакль”, “Самотній вовк”, “Листя землі”.
Г.Тютюнник. “Вир”.
Є.Гуцало. “Позичений чоловік”, оповідання.
П.Загребельний. “Роксолана”, “Я, Богдан (Сповідь у славі)”.
В.Шевчук. “Дім на горі” (повністю), “Юнаки з огненної печі”, “Місяцева зозулька з ластів”ячого гнізда” та ін.
Р.Іваничук. “Черлене вино”, “Журавлиний крик».
А.Дімаров. “Містечкові історії”, “Ідол”, “Його сім”я”, “Прожити й розповісти”.
В.Барка. Зб. “Океан”, «Жовтий князь».
Я. Стельмах «Синій автомобіль».
Ю.Мушкетик. “Яса”, “Гетьманський скарб”.
Ю.Андрухович. Поезії, “Рекреації”, “Московіада”, “Дванадцять обручів”.
О.Жовна. Оповідання, повісті.
Є.Кононович. “Імітація”, “Ностальгія”, оповідання.
Г.Пагутяк. “Записки білого пташка”.
В.Медвідь. “Збираючи каміння”, “Льох”.
О.Забужко. Поезїі, “Дівчатка”, “Інопланетянка”.
О.Лишега. Поезії, “Брате Лі Бо, друже Ду Фу”.
Є.Пашковський. “Щоденний жезл”.
С.Процюк. “Інфекція”.
Ю.Іздрик. “Воццек”.
В.Діброва Оповідання.
О.Коломієць. “Фараони”, “Дикий Ангел”.
Л. Кисельов. «В п’ятдесят втором, холодном, трудном», «Стихи о Тарасе Шевченко», «Луна позолотила иней», «Дом Шевченко».
Б. Чичибабін. «Приготовление борща», «Проклятие Петру».
М. Ушаков. «Старый Киев» , «П. Г. Тычине».
Л. Вишеславський. «Это украинское село», «Песня над полем плывет, вздыхает»












































Заголовок 1 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 6 Заголовок 7 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 404992
    Размер файла: 599 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий