ПОСІБНИК СЕРЖАНТУ












































ВСТУП
Цей посібник сержанта призначений для використання сержантським та старшинським складом у питаннях організації службової діяльності у підрозділах та військових частинах Збройних Сил України. Вони надають загальну інформацію з питань проходження військової служби та соціального забезпечення військовослужбовців.
В попередньому традиційна роль сержантів і старшин у Збройних Силах України була доволі обмеженою й мала вузький спектр застосування. На сучасному етапі сержантський і старшинський склад Збройних Сил України перебирає на себе більш широке коло повноважень та відповідальності.
Сержантський і старшинський склад забезпечує функціонування структури командного підпорядкування до самих найнижчих рівнів військових підрозділів з метою підвищення їх можливостей, дієвості та ефективності. Він доповнює собою офіцерський корпус та сприяє підвищенню рівня військової підготовки, готовності, гнучкості й надійних внутрішніх комунікацій особового складу з метою забезпечення ефективного функціонування підрозділів та виконання ними завдань за призначенням.
Сьогодні стає чітко зрозумілим те, що країні необхідні високопрофесійні та добре оснащені Збройні Сили України, які будуть спроможними відповідати на зовнішні загрози та ефективно діяти в умовах сучасних бойових дій.
В контексті роботи по створенню професійних збройних сил, створення професійного сержантського корпусу є одним із основних заходів. В свою чергу, професійні сержанти і старшини повинні мати необхідні командні та управлінські навички, які повинні доповнювати технічну та функціональну підготовку отриману під час проходження навчання в системі професійної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України та під час проходження військової служби.
Знання сержантами та старшинами механізмів, які визначають порядок проходження військовослужбовцями військової служби, їх соціального та правового захисту, є необхідним підґрунтям для забезпечення високого морально-психологічного стану особового складу підрозділів та військових частин.
1. ПРИНЦИПИ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЖАНТСЬКОГО І СТАРШИНСЬКОГО СКЛАДУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Основу загальних принципів діяльності військовослужбовців сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, незалежно від їхньої посади, визначають положення Кодексу сержанта Збройних Сил України (далі – Кодекс).
В Кодексі зазначено, що сержант (старшина) – це лідер та наставник для підлеглих, помічник та опора для командира.
Фундаментальні постулати діяльності сержантського і старшинського складу виражені у девізі сержанта (старшини) Збройних Сил України – ЧЕСТЬ, ВІДДАНІСТЬ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ПРОФЕСІОНАЛІЗМ:
честь – сержант (старшина) за будь-яких умов та в будь-якій ситуації, зберігаючи сержантську (старшинську) честь, ніколи не здається і не відступає, він завжди іде вперед тримаючись з гідністю, діє за принципами справедливості, людяності та поваги до інших;
відданість – сержант (старшина) завжди вірний своїй справі, народові та Вітчизні, він до кінця залишається воїном і патріотом, адже відданість є однією з основних рис сержанта (старшини) Збройних Сил України;
відповідальність – сержант (старшина) постійно несе відповідальність за свої дії, за виконання службових обов’язків та поставлених завдань, за своїх підлеглих;
професіоналізм – сержант (старшина) завжди повинен бути зразком для підлеглих, фахівцем найвищої категорії, який ніколи не зупиняється на досягнутому. Завжди боєготовий, завжди цілеспрямований, сержант (старшина) повинен постійно вдосконалювати та підвищувати свій рівень фахових знань, умінь та навичок.
У Кодексі визначені основні професійні риси та особисті якості, якими повинен володіти сержант (старшина), його стиль поведінки та базові правила організації службової діяльності.
В загальному основний стиль роботи сержанта (старшини) виражений в гаслі сержанта (старшини) Збройних Сил України – СЛІДУЙ ЗА МНОЮ! РОБИ ЯК Я!
Сержант (старшина) повинен здійснювати достойне керівництво особовим складом, вести їх вперед до поставленої мети.
Будучи начальником для підлеглого особового складу, сержант (старшина) повинен бути прикладом для наслідування, найкращим професіоналом у своєму підрозділі. Він особисто несе відповідальність за навченість і підготовку особового складу, за його готовність до виконання завдань за призначенням. Завжди залишаючись високопрофесійним та компетентним фахівцем військової справи, сержант (старшина) повинен постійно підвищувати особистий рівень професійної підготовки та завжди виконувати покладені на нього обов’язки і завдання на відповідному рівні.
Сержант (старшина) має знати своїх підлеглих, ставити їх потреби вище особистих, спілкуватися з особовим складом та завжди доводити необхідну інформацію до їх відома, бути справедливим і неупередженим.
Крім того, сержант (старшина) повинен надавати максимальну підтримку офіцерам підрозділу у виконанні покладених на них обов’язків, і в ніякому разі не допускати випадків виконання офіцерами обов’язків і завдань замість нього.
Сержант (старшина) зобов’язаний завжди поводити себе так, щоб своєю поведінкою піднімати репутацію сержантського корпусу Збройних Сил України та повагу до нього, незалежно від ситуації та умов.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЖАНТСЬКОГО І СТАРШИНСЬКОГО СКЛАУ У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ
2.1. Обов’язки сержантського і старшинського складу
Функції сержантського і старшинського складу, в першу чергу, полягають в керівництві підлеглими та забезпеченні виконання підрозділом завдань за призначенням.
Основні завдання сержанта (старшини) – організація і забезпечення виконання підпорядкованим особовим складом поставлених завдань, підготовка особового складу, піклування про підлеглих.
Крім того, існує низка завдань, що є загальними для військовослужбовців сержантського і старшинського складу, які обіймають командно-адміністративні посади у військових частинах:
підтримання постійної бойової готовності підпорядкованого особового складу;
підготовка підпорядкованого особового складу, забезпечення належного рівня індивідуальної підготовки кожного окремого військовослужбовця відповідно до його спеціальності та підготовки підрозділу взагалі;
забезпечення правильного зберігання озброєння підрозділу, утримання його в постійній готовності до бойового застосування, своєчасне поповнення боєкомплекту;
забезпечення вчасного обслуговування та правильної експлуатації бойової та іншої техніки підрозділу, її своєчасне дозаправлення;
забезпечення зберігання, обслуговування та правильної експлуатації майна підрозділу, організація його ремонту;
облік та контроль місцезнаходження підпорядкованого особового складу;
задоволення потреб військовослужбовців, організація всебічного забезпечення;
підтримання належного стану військової дисципліни та морально-психологічного стану у підрозділі;
підтримання внутрішнього порядку та порядку на закріпленій території;
дотримання підлеглими вимог законодавства та керівних документів.
Функціональними обов’язками визначаються основні завдання і функції за типовими посадами сержантського і старшинського складу, які утворюють сержантську вертикаль у військових частинах Збройних Сил України.
Головний старшина бригади (йому рівні) – найвища посада для представників сержантського (старшинського) складу у військовій частині. Він відповідає за забезпечення командира бригади інформацією з питань проходження військової служби військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу, за координацію діяльності головних старшин підрозділів, надання пропозицій і рекомендацій командирам підрозділів бригади з питань професійного розвитку, просування по службі та з інших питань проходження військової служби військовослужбовцями сержантського (старшинського) складу.
Головний старшина бригади повинен підтримувати функціонування каналу прямого та зворотного проходження інформації, яка спрямована на підтримку військовослужбовців сержантського (старшинського) складу, здійснювати нагляд за виконанням наказів, розпоряджень та директив, що стосуються військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу, здійснювати інспектування стану професійної підготовки військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу, проводити роботу щодо підвищення рівня професійних знань та методичної майстерності військовослужбовців сержантського (старшинського) складу, контролювати проведення занять з бойової підготовки сержантами (старшинами), надавати їм допомогу в організації та проведені занять, брати участь у доборі кандидатів для направлення на навчання і призначення на посади, подавати командирові бригади пропозиції з питань проходження військової служби військовослужбовцями сержантського (старшинського) складу.
Головний старшина батальйону (йому рівні) – відповідає за забезпечення командира батальйону з питань проходження військової служби військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу, координацію діяльності головних сержантів підрозділів, підтримання сержантами (старшинами) батальйону належного рівня індивідуальної підготовки, виконання ними правил носіння військової форми одягу та додержання військової дисципліни, надання пропозицій командирам підрозділів батальйону з питань професійного розвитку, просування по службі та з інших питань проходження військової служби військовослужбовцями сержантського (старшинського) складу.
Головний старшина батальйону повинен контролювати питання професіонального розвитку військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу, проводити роботу щодо підвищення рівня професійних знань та методичної майстерності військовослужбовців сержантського (старшинського) складу, брати участь у проведенні контрольних занять із військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу, контролювати проведення занять з бойової підготовки сержантами (старшинами), надавати їм допомогу в організації та проведенні занять, брати участь у доборі кандидатів для направлення на навчання і призначення на посади, вживати заходів щодо запобігання скоєнню злочинів та інших правопорушень серед військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу, знати про потреби військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу, своєчасно доповідати про ці потреби командирові батальйону та подавати пропозиції щодо їх розв’язання.
Головний сержант роти (йому рівні) – відповідає за правильне несення служби та готовність до виконання військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу обов’язків військової служби, зберігання, належне використання озброєння і військової техніки роти, рівень індивідуальної підготовки, навчання, виховання військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу роти, стан військової дисципліни та підтримання внутрішнього порядку в роті.
Головний сержант роти повинен роз’яснювати підлеглим завдання, що випливають із загальної задачі підрозділу, здійснювати їх інформування за низкою питань, вживати заходів щодо підтримання озброєння та військової техніки роти в постійній готовності до бойового застосування, суворо стежити за їх наявністю, станом зберігання та експлуатацією, брати участь в організації в роті бойової підготовки та складанні розкладу занять на тиждень, особисто проводити заняття з військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу, контролювати проведення занять з бойової підготовки військовослужбовцями сержантського (старшинського) складу, надавати їм допомогу в організації та проведенні занять, знати підлеглий особовий склад, особисто проводити індивідуальну виховну роботу з підлеглими, розвивати лідерські якості у сержантів (старшин) роти, формувати у них професійні навички керівництва особовим складом та управління підрозділами, вимагати додержання військової дисципліни, розпорядку дня, піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед командиром роти питання про задоволення зазначених потреб, розподіляти між взводами наряди на службу, брати участь у доборі кандидатів для направлення на навчання та просування по службі військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу роти, постійно підвищувати рівень фізичної підготовленості підлеглого особового складу, дбати про його здоров’я, вживати заходів щодо його зміцнення, стежити за зовнішнім виглядом підлеглих, виконанням ними правил носіння військової форми одягу.
Головний сержант взводу (йому рівні) – відповідає за правильне несення служби та готовність до виконання військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу обов’язків військової служби, зберігання, належне використання озброєння і військової техніки взводу, навчання, виховання військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу, стан військової дисципліни та підтримання внутрішнього порядку у взводі.
Головний сержант взводу повинен роз’яснювати підлеглим завдання, що випливають із загальної задачі підрозділу, здійснювати їх інформування за низкою питань, контролювати утримання в належному стані озброєння, техніки, спорядження та іншого майна, стежити за їх наявністю, брати участь у підготовці взводу до занять та навчань, проводити з військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу заняття з бойової підготовки, знати підлеглий особовий склад, проводити індивідуальну виховну роботу, піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед командиром взводу та головним сержантом роти питання про задоволення зазначених потреб, постійно працювати над підвищенням рівня їх фізичної підготовки, зміцнення здоров’я, розвивати лідерські якості у підлеглих військовослужбовців сержантського (старшинського) складу, стежити за додержанням військової дисципліни і правильним несенням служби особовим складом взводу, організовувати утримання в чистоті і порядку приміщень взводу та ділянки території, закріпленої за взводом, стежити за зовнішнім виглядом підлеглих, додержання ними правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття та за додержанням правил особистої гігієни, постійно вдосконалювати свої фахові та методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов’язку.
Командир відділення (йому рівні) – безпосередньо працює з військовослужбовцями рядового складу, командує ними. Він відповідає за успішне виконання відділенням бойових завдань, навчання, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, фізичну витривалість, охайний вигляд підлеглих, правильну експлуатацію, зберігання озброєння, техніки, спорядження та за утримання їх у належному стані.
Командир відділення повинен підтримувати особовий склад, озброєння, техніку в постійній готовності до бойового застосування, навчати й виховувати особовий склад відділення, проводити тренування, спрямовані на посилення фізичної витривалості, вміло командувати під час виконання бойових завдань, роз’яснювати підлеглим завдання, що випливають із загальної задачі підрозділу, здійснювати їх інформування за низкою питань, забезпечувати правильне зберігання озброєння й експлуатацію техніки відділення, дбати про підлеглих, ставитися до них з повагою, знати їхні потреби, вимагати від них додержання військової дисципліни, знати їх особисті якості, виховувати особовий склад відділення, проводити індивідуальну виховну роботу, стежити за виконанням розпорядку дня, чистотою і внутрішнім порядком у відділенні, додержанням підлеглими правил особистої гігієни і носіння військової форми одягу, за їх охайністю, щоденно оглядати та постійно утримувати в порядку та справності озброєння, техніку і майно відділення, стежити за їх наявністю, своєчасно доповідати головному сержанту взводу про захворювання, скарги й прохання підлеглих, постійно знати, де перебувають і що роблять підлеглі.

2.2. Розподіл службових повноважень між офіцерами та сержантами (старшинами)
Як командний склад офіцери і сержанти (старшини) розділяють між собою службові повноваження, що повинно забезпечити ефективне виконання загальної задачі підрозділу та пропорціональний розподіл задач і функцій між військовослужбовцями відповідно до їх повноважень і відповідальності.
При цьому, основними завданнями офіцерського складу є планування, прийняття рішень, контроль та координація заходів та завдань. Основними ж завданнями сержантського (старшинського) складу являється:
реалізація запланованих заходів та виконання поставлених завдань;
безпосередня організація і проведення заходів бойової підготовки;
виховання особового складу;
безпосередня організація повсякденної діяльності підрозділу;
організація всебічного забезпечення;
підтримання на належному рівні стану військової дисципліни та внутрішнього порядку;
надання командиру пропозицій та рекомендацій з питань проходження служби військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу, їх просування по службі та професійного розвитку, організації заходів бойової підготовки у підрозділі, організації виконання завдань за призначенням.
Не існує чітких правил, які б визначали порядок взаємовідносин між офіцерами та сержантами. Зазвичай командир визначає загальний порядок служби у своєму підрозділі та відповідний порядок взаємовідносин. Офіцери спостерігають за виконання службових обов’язків сержантами (старшинами) та надають допомогу їм у питаннях виконанням функціональних обов’язків. Але, офіцери не можуть просто відокремитись від роботи, яка виконується сержантами (старшинами). У той же час вони не повинні брати на себе виконання суто сержантських (старшинських) обов’язків. Вони повинні створювати сержантам (старшинам) відповідні умови для їх роботи і надавати їм підтримку, поради та рекомендації. З іншого боку сержанти (старшини) повинні надавати допомогу та рекомендації офіцерам у виконанні ними своїх обов’язків там, де вони перекликаються із обов’язками сержантського (старшинського) складу.
Основним принципом функціонування Збройних Сил України є принцип єдиноначальності. Відповідно у підрозділах і військових частинах існує лише одна командна вертикаль управління, яка замикається на командні посади офіцерського складу. Сержанти і старшини є своєрідним «допоміжним каналом», який існує паралельно для підсилення та доповнення офіційної вертикалі управління. Ці канали субординації є основою системи обміну інформацією та управління військами. Для того щоб вертикаль управління військами працювала належним чином необхідно щоб ефективно функціонувала сержантська і старшинська вертикаль.
Сержанти і старшини повинні на своєму рівні організувати доведення відповідних наказів, розпоряджень і вимог до підлеглих та забезпечити їх виконання. Вони мають повноваження віддавати свої накази в межах виконання наказів, розпоряджень і вимог старших начальників. На них безпосередньо покладені завдання щодо забезпечення на своєму рівні виконання вимог керівних документів для досягнення належної якості несення служби підлеглими, дотримання ними військової дисципліни та вдосконаленні рівня професійної підготовки.
Також сержанти (старшини) надають поради і рекомендації командирам підрозділів у питаннях пов’язаних із рівнем професійної підготовки особового складу, вдосконалення бойової підготовки у підрозділі, забезпечення належного рівня бойової готовності, проходження військової служби рядовим і сержантським (старшинським) складом. Це дозволяє командирам підрозділів ефективніше здійснювати планування, приймати рішення, розробляти програми бойової підготовки та інші плани діяльності свого підрозділу.
Професійно грамотний командир підрозділу, перш ніж видати наказ, обов’язково проконсультується з головним сержантом (головним старшиною) підрозділу. Хоча сержанти (старшини) не належить до основної вертикалі управління, але вони мають можливість надавати поради і рекомендації своєму командиру, які впливають на діяльність підрозділу в цілому та проходження військової служби кожним окремим військовослужбовцем взагалі. В свою чергу, командир повинен повідомляти головного сержанта (головного старшину) підрозділу про прийняті рішення, які потребують його втручання та допомоги в реалізації задля досягнення максимального ефекту.
Не залежно від джерела отримання особовим складом інформації (наказів, розпоряджень) – по офіцерській командній вертикалі чи по лінії сержантів (старшин), командири всіх рівнів мають бути поінформовані щодо цього. Доведення відповідної інформації до командирів всіх ступенів запобігає її дублюванню та некоректній інтерпретації, що вносить належну узгодженість та прозорість усіх зусиль направлених на виконання задач підрозділу.
Так як для офіцерського складу є не практично та фактично неможливо безпосередньо виконувати всі завдання в межах їхньої відповідальності, для забезпечення належного функціонування військової організації, досягнення максимальної ефективності її функціонування, командири повинні наділяти своїх сержантів (старшин) відповідними повноваженнями.
При цьому існує ряд особливостей:
поставлена задача потребує наділення сержанта (старшини) відповідними повноваженнями щодо її виконання – коли сержанту (старшині) командир визначає конкретну задачу, він делегує йому і відповідні повноваження, незалежно від повноважень наданих сержанту (старшині) за його посадою керівними документами. Наприклад, командир віддає розпорядження: «До кінця дня екіпажам обслужити бойові машини та підготувати їх до завтрашнього маршу», це розпорядження є для сержанта прямим керівництвом до дії. Командир не повинен додавати: «Ви маєте віддати наказ своїм підлеглим прибути до парку бойових машин, машини помити, перевірити на справність роботу усіх систем, дозаправити пальним та поповнити боєкомплект ». Отримавши завдання сержант сам повинен визначати порядок і повноту його реалізації, забезпечити його виконання вчасно і якісно. Він має повноваження на розподіл завдань між особовим складом, визначення термінів виконання того чи іншого етапу завдання, прийняття рішень у разі виникнення будь-яких обставин, що впливають на його виконання, організувати всебічне забезпечення та здійснити контроль виконання поставленого завдання тощо.
В свою чергу, коли сержант (старшина) віддає наказ підлеглим, він повинен керуватися таким принципом  – сказати що, де і коли необхідно зробити, але не указувати як, підлеглий повинен мати певну самостійність у своїх діях, яка надасть йому можливість діяти гнучко;
командир не можете ставити завдання поза межами своїх повноважень – командир не має права виходити за межі своїх повноважень. Наприклад, повноваження щодо виконання того чи іншого завдання має тільки командир роти, тож командир взводу не може самочинно віддавати розпорядження головному сержанту взводу організувати виконання таких завдань, так як сам не має відповідних повноважень не порушуючи правопорядок;
підлеглий не можете брати на себе повноваження (обов’язки), які не належать його командиру (начальнику) – як підлеглий того чи іншого командира, сержант (старшина) не можете брати на себе повноваження поза межами його компетенції, або ті повноваження, які належать йому із відповідними обмеженнями щодо їх виконання чи без права їх передачі.
Взяття на себе повноважень означає взяття на себе відповідальності за виконання задачі по своїй ініціативі у зв’язку із обставинам або за необхідності. Умови обстановки, позаштатні ситуації, необхідність забезпечення повсякденної діяльності або ж виконання бойових завдань можуть слугувати умовами прийняття сержантом (старшиною) на себе певних повноважень, що належать до компетенції його безпосереднього командира. За умови відсутності будь-яких інструкцій та настанов, щодо дій у тій чи іншій ситуації, головний сержант (головний старшина) бере на себе відповідальність та віддає відповідні розпорядження підлеглому особовому складу.
повноваження щодо виконання конкретної задачі є обмеженими – повноваження обмежуються в залежності від характеру завдань. Наприклад, командир роти може поставити завдання сержанту роти з матеріального забезпечення організувати силами шістьох солдат, по два солдата із кожного взводу, облаштування приміщення для зберігання речового майна. Відповідно, сержант роти з матеріального забезпечення може взяти не більше шести солдат. Також і об’єкт роботи обмежується, сержант роти з матеріального забезпечення не має повноважень застосувати цих солдат для виконання робіт на іншому об’єкті або ж для виконання іншого завдання.
Розподіл повноважень між офіцерським і сержантським (старшинським) складом підсилює ефективність виконання підрозділом покладених на нього завдань як у мирний час, так і у бойових умовах. Це передбачає максимальне використання таланту командирів (начальників) у виконані ними широкого спектру завдань та дозволяє виконати більше завдань у відведений період часу. За таких умов, командири (начальники) всіх ступенів спроможні більш ефективно керувати ходом виконання низки завдань завдяки компетенції своїх підлеглих. Таким чином, при адекватному розподілі повноважень, кожен офіцер та сержант (старшина) безпосередньо вносить свій вклад до справи виконання задачі (місії, операції) підрозділу, що є важливим для успішних дій підрозділу в цілому та зміцнення духу військового товариства.
Відповідальність і підзвітність щодо виконання завдань є невід’ємною умовою розподілу повноважень між офіцерським та сержантським (старшинським) складом.
Сержант (старшина) несете відповідальність за виконання поставленого завдання, він є підзвітним щодо кінцевого результату і несе відповідальність за всі дії в рамках виконання задачі, включаючи й помилки.

2.3.  Порядок приймання сержантом справ і посади командира взводу
Питання, які перевіряються під час приймання та здавання
справ і посади (на прикладі артилерійського підрозділу)
Основними документами, які визначають порядок приймання та здавання справ і посади, є Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV (Розділ 2. Загальні обов’язки командирів (начальників), Наказ Міністра оборони України від 16 липня 1997 року № 300 „Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України”.
Для приймання та здавання справ і посади, починаючи з начальника служби військової частини та вище і їм відповідних посадових осіб, наказом старшого командира (начальника) призначається комісія.
Приймання та здавання справ і посади командиром взводу доцільно вести в такому порядку:
ознайомитись з розміщенням взводу;
прийняти наявний склад взводу за списком;
прийняти бойову техніку та озброєння взводу;
вивчити стан бойової готовності взводу;
вивчити моральний стан та стан військової дисципліни;
оцінити стан бойової та гуманітарної підготовки особового складу взводу;
визначити стан озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, пально-мастильних матеріалів, інших матеріальних засобів, які закріплені за підрозділом по книгах обліку та є в наявності.
Під час приймання особового складу командир взводу проводить опитування. Опитування особового складу проводиться згідно зі статтею 48 та додатком 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Під час вивчення рівня бойової готовності взводу необхідно оцінити:
рівень підготовленості ланки управління (командирів відділень, обслуги – у взводі);
стан техніки та озброєння взводу;
рівень бойової підготовки військовослужбовців взводу;
рівень морально-психологічного стану особового складу;
рівень злагодженості відділень, гарматних обслуг взводу та їх укомплектованість;
рівень забезпечення взводу матеріальними засобами та їх стан.
При оцінці рівня підготовленості ланки управління необхідно визначити:
вміння командирів відділень, обслуг, гармат керувати своїми підрозділами;
якість виконання обов’язків командирами відділень, гарматних обслуг з підтримання бойової готовності;
час перебування на посаді командирів відділень, гарматних обслуг; знання особовим складом вимог основних питань бойової готовності взводу, знання сигналів і порядку дій за ними;
уміння самостійно приймати рішення.
Під час оцінки стану техніки та озброєння необхідно визначити:
боєздатна чи небоєздатна техніка та озброєння, придатна чи непридатна вона до бойового використання;
з якого року знаходиться в експлуатації;
умови експлуатації;
забезпеченість ЗІП;
стан технічної документації.
Під час оцінки бойової підготовки особового складу взводу необхідно визначити:
укомплектованість взводу основними спеціалістами;
стан особового складу за спеціальностями;
рівень фізичної підготовки особового складу;
стан здоров’я військовослужбовців взводу.
Оцінюючи рівень морально-психологічного стану, необхідно вивчити:
стан військової дисципліни у взводі.
Оцінка стану військової дисципліни проводиться за даними вивчення службових карток, оцінок, що давалися особовому складу старшими командирами, вивчення особових справ і результатів психологічного обстеження, особистого спілкування з військовослужбовцями взводу;
активність взводу при вирішенні поставлених завдань;
відносини між сержантським та рядовим складом;
направленість діяльності мікрогруп та їх взаємодію;
традиції у взводі;
роль лідерів у взводі;
порядок застосування дисциплінарної практики дотримання законності та вимог військових статутів у роботі з підлеглими;
стан матеріально-побутових умов, статутного порядку у взводі;
своєчасність і повноту постачання військовослужбовців взводу встановленими видами і нормами постачання;
організованість особового складу, рівень відповідальності у виконанні своїх обов’язків та вимог військових статутів;
недоліки, що мають місце у взводі.
Під час визначення стану злагодженості відділень, гарматних обслуг, їх укомплектованості необхідно встановити:
рівень укомплектованості взводу згідно із встановленими нормами;
який час відділення, обслуги працюють у такому складі;
скільки разів особовий склад проводив бойові артилерійські стрільби, польові виходи, стрільби зі стрілецької зброї, інші завдання бойової підготовки у складі відділень, обслуг;
кращі та гірші відділення, обслуги.
Оцінюючи рівень забезпеченості взводу матеріальними засобами та їх стан, необхідно визначити:
забезпеченість взводу необхідним майном (речовим, інженерним, хімічним та ін.);
стан цього майна та його наявність;
строки видачі та списання матеріальних засобів, що закріплені за взводом.
Приймання та здавання справ і посади проводиться за календарним планом, що розробляється разом із тим, хто приймає, та тим, хто здає справи і посаду. План розробляється в довільній формі, для чого посадові особи, що здають і приймають посаду, повинні:
- розподілити час, відведений старшим начальником, на приймання та здавання справ;
- ознайомитися з розпорядком дня частини і завданнями, які вирішуються в теперішній час;
- вирішити, в який день зробити звірку книг у службах частини;
- визначити, хто повинен бути залучений для роботи з приймання та здавання справ, розподілити час на кожне питання.
Календарний план затверджується старшим командиром (начальником) особи, яка приймає справи та посаду.
Для приймання справ і посади встановлюються такі строки:
начальник служби військової частини – не більше 15 днів;
начальник клубу військової частини – не більше 15 днів;
начальник майстерні частини – не більше 5 днів;
командир і старшина підрозділу – не більше 5 днів;
командир взводу – не більше 3 днів.
Строк приймання та здавання справ і посади рахується з моменту прибуття до військової частини, призначеної для прийому справ і посади особи.
Іншим посадовим особам строк приймання та здавання справ і посади визначається старшим начальником (але не більше 10 днів).
Керівництво військовим господарством у підпорядкованих службах (службі, підрозділі) до закінчення приймання і здавання справ і посади (до затвердження акта) здійснює особа, яка здає справи та посаду.
Приймання та здавання справ посадовими особами, що відають військовим господарством, оформляється заявою (рапортом), актом.
До акта додаються відомості наявності та якісного стану матеріальних засобів із вказівкою наявності, якісного стану, надлишків і нестач, а також пояснення того, хто здає справи і посаду, про причини виникнення нестачі, надлишків.
Акти затверджуються старшим командиром (начальником).
Рішення щодо усунення зазначених у акті недоліків повинно бути прийнято старшим командиром не пізніше десятиденного строку. При проведенні службового розслідування, що проводиться за результатами нестачі, рішення про притягнення винуватого до відповідальності повинно бути прийнято не пізніше місячного строку від дня закінчення розслідування. Особа, яка здає справи і посаду, відбуває до нового місця служби після затвердження акта, а у випадку виявлення нестачі – після прийняття щодо неї відповідного рішення.
Командир підрозділу здійснює приймання та здавання справ і посади на підставі наказу по частині.
Той, хто приймає справи і посаду, зобов’язаний:
заслухати в присутності того, хто здає справи і посаду, доповіді підлеглих про стан господарства підрозділу і забезпечення матеріальними засобами;
перевірити розташування і стан закріплених приміщень;
ознайомитися в діловодстві частини з документами перевірок, що характеризують стан і організацію ведення господарства в підрозділі;
перевірити наявність озброєння, бойової техніки, боєприпасів, транспорту та майна в підрозділі, звірити його з книгами обліку служб частини.
Після приймання та здавання справ і посади командири підрозділів подають звіти в порядку, викладеному в Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України (ст. 62, 63).


Приймання особового складу
Облік особового складу розподіляється на особовий (поіменний), штатно-посадовий і кількісний (статистичний).
Особовий (поіменний) облік ведеться на кожного військовослужбовця окремо і призначений для всебічного вивчення його ділових, моральних та інших якостей при визначенні порядку переміщення та використання кадрів. Він повинен відображати точні біографічні дані, проходження служби, трудову діяльність, інші відомості, які об’єктивно характеризують військовослужбовця.
Штатно-посадовий облік ведеться у кожному підрозділі і кожній частині. Він призначений для систематичного аналізу укомплектованості підрозділів і частин особовим складом відповідно до посад, спеціальностей та для організації контролю.
Кількісний (статистичний) облік ведеться з метою отримання узагальнених цифрових даних, які характеризують кількісний і якісний склад військовослужбовців. За даними статистичного обліку планується комплектування підрозділів, частин особовим складом, їх матеріально-технічне забезпечення, озброєння, постачання, підготовка кадрів військовослужбовців та їх розподіл відповідно до потреб.
Командир взводу зобов’язаний знати підпорядкованих йому військовослужбовців відповідно до вимог статті 120 Статуту внутрішньої служби ЗС України, а саме: військове звання, прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження, віросповідання, ділові якості та морально-психологічний стан, захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стан, адресу батьків (рідних), успіхи і недоліки на службі, постійно вести індивідуальну роботу з виховання, складати поіменний список особового складу взводу.
Почати приймання особового складу можна з ознайомлення з обліковими документами: Книги обліку особового складу (Форма 1), службовими картками військовослужбовців взводу (батареї).
Обов'язково необхідно уточнити у попередника причини відсутності військовослужбовців (відпустка, відрядження і т.д.) і терміни їх повернення.
Перевіряючи службові картки, потрібно переконатися в тому, що усі вони заведені і заповнені правильно. Особовий склад повинен бути ознайомлений під розпис із записами в службових картках. Якщо є серйозні недоліки у веденні документації, необхідно вимагати їх усунення.
У подальшому при більш глибокому вивченні документів по особовому складу доцільно порівняти їх із даними про особовий склад, отриманими під час бесід із командуванням і сержантами.
Виробити правильний власний погляд про підлеглих можна тільки внаслідок спілкування і бесід із ними, спостерігаючи за їхнім ставленням до військової праці, життя колективу.
При прийманні справ командир взводу повинен заслухати доповіді та провести бесіди з командирами відділень.
Сержантський склад повинен доповісти з наступних питань:
- справність матеріальної частини озброєння і техніки відділення, укомплектованість підлеглого особового складу;
- стан підготовки військовослужбовців відділень, екіпажів, обслуг;
- стан військової дисципліни у відділеннях, екіпажах, обслугах.
Під час бесід з підлеглими необхідно пам’ятати наступні рекомендації: не перебивати розповідь, навчитися слухати; у ході бесіди не робити записів; не давати необґрунтованих обіцянок; намагатися показати, що ви цінуєте співрозмовника та сподіваєтеся на його допомогу в службі; керівник повинен бути приємним у спілкуванні. Грубість – це ознака слабкості, а не сили; після бесіди необхідні дані записати у зошит індивідуальної роботи з підлеглими.
Приймаючи особовий склад підрозділу, необхідно перевірити наявність військових квитків і правильність їх заповнення, а також наявність і стан обмундирування й інвентарного майна. Ця перевірка, як правило, проводиться на стройовому плацу або в іншому визначеному місці. Для перевірки підлеглий особовий склад шикується зі зброєю, укомплектованими речовими мішками та засобами індивідуального захисту.
Під час перевірки новопризначений командир взводу проводить опитування військовослужбовців відповідно до Статуту внутрішньої служби з метою виявлення та задоволення їх скарг, заяв і пропозицій. Про час проведення стройового огляду та опитування командир повідомляє всьому особовому складу за 1-2 дні. Під час опитування військовослужбовець, який має заяву або скаргу, виходить зі строю на один крок, називає своє військове звання і прізвище та викладає скаргу або заяву в усній чи письмовій формі. Командир записує скаргу до блокнота і розглядає її в триденний термін. Якщо скарга або заява визнана обґрунтованою, то негайно вживаються заходи щодо її задоволення. Якщо командир не в змозі задовольнити прохання, то він негайно направляє його по команді.

Приймання озброєння та військової техніки в мирний час
Відповідно до ст. 111, 119 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир роти (взводу) відповідає „за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та майна роти (взводу)”. Отже, командир підрозділу повинен відповідально ставитися до прийняття встановленої документації зразків озброєння і техніки, самого озброєння і техніки, майна, які обліковані у підрозділі. Дії командира підрозділу щодо приймання озброєння і техніки відображаються у календарному плані.
У загальному вигляді алгоритм приймання та здавання озброєння і військової техніки командиром підрозділу включає наступні етапи (рис. 1.1):
- аналіз даних щодо наявності і стану машин підрозділу шляхом вивчення облікових документів та опитування механіків-водіїв (водіїв);
- підготовка машин підрозділу до перевірки;
- приймання машин підрозділу;
- документальне оформлення результатів приймання машин підрозділу.
1 етап – аналіз даних щодо наявності і стану машин підрозділу шляхом вивчення облікових документів та опитування механіків-водіїв (водіїв)
Ознайомитися із вимогами керівних документів щодо визначення укомплектованості, стану та утримання машин у готовності до використання, а також порядку ведення обліку і списання (наказами Міністра оборони України, нормативно-технічною документацією) та іншими документами, що містять інформацію про наявність і стан машин підрозділу.
Вивчити дані щодо наявності, стану машин і матеріально-технічних засобів (МТЗ) підрозділу шляхом вивчення облікових документів (табл. 1.1).
У ході ознайомлення і вивчення змісту документів необхідно чітко визначити:
- штат підрозділу на воєнний і мирний час;
- групи експлуатації;
- інформацію про технічний стан машин;
- порядок використання та утримання на зберіганні;
- закріплення за механіками-водіями (водіями) і посадовими особами.
Під час приймання документації особливу увагу необхідно звернути на документи суворої звітності – паспорти (формуляри) машин, книги (картки) обліку матеріальних засобів, накладні тощо.

Перелік документів, які підлягають вивченню
командиром підрозділу під час приймання озброєння і техніки
№ з/п
Найменування документів
На підставі якого документа розробляється

У технічній частині (відділі технічного забезпечення)


Книга обліку наявності та руху
військового майна у підрозділі
Форма 26. Наказ МО України від 24.12.10 № 690


Книга обліку озброєння та техніки за номерами і технічним станом
Форма 31. Наказ МО України від 24.12.10 № 690


Книга обліку несправного озброєння і техніки (за необхідності)
Форма 33. Наказ МО України від 24.12.10 № 690


Книга обліку технічного стану акумуляторних батарей
Форма 35. Наказ МО України від 24.12.10 № 690


Книга обліку роботи машин, витрати пально-мастильних матеріалів
Форма 38. Наказ МО України від 24.12.10 № 690


Картка некомплектності
Форма 46. Наказ МО України від 24.12.10 № 690


Акти списання (зняття залишків)
(за необхідності)
Форма 11. Наказ МО України від 24.12.10 № 690


Акти зміни якісного стану (за необхідності)
Форма 13. Наказ МО України від 24.12.10 № 690


Акти технічного стану (за необхідності)
Форма 12. Наказ МО України від 24.12.10 № 690


Акти закладення (поновлення) військового майна
Форма 10. Наказ МО України від 24.12.10 № 690


Акти приймання (за необхідності)
Форма 4. Наказ МО України від 24.12.10 № 690


Накладні (за необхідності)
Форма З-3. Наказ МО України від 24.12.10 № 690


Паспорт (формуляр) машини
Настанова з автомобільної служби, ст. 48

У підрозділі

1.
Книга обліку наявності та руху
військового майна у підрозділі
Форма 26. Наказ МО України від 24.12.10 № 690

2.
Книга обліку матеріальних засобів, виданого у тимчасове користування.
Форма 37. Наказ МО України від 24.12.10 № 690

3.
Книга обліку роботи машин, витрати пально-мастильних матеріалів
(якщо ця книга ведеться в підрозділі)
Форма 38. Наказ МО України від 24.12.10 № 690

4.
Картки некомплектності
Форма 46. Наказ МО України від 24.12.10 № 690

5.
Книга огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів
Додаток 11 Статуту
внутрішньої служби

6.
Картки обліку недоліків стану машин
Керівництво по зберіганню БТОТ

7.
Журнал машини, яка знаходиться на тривалому зберіганні
Керівництво по зберіганню БТОТ

Основним документом, який засвідчує гарантовану заводом-виробником(ремонтним підприємством) технічну характеристику машини, належність її даній військовій частині, відображає технічний стан машини, що містить у собі відомості з її експлуатації та ремонту, є Паспорт (формуляр) машини.
Під час вивчення і перевірки документів необхідно звернути увагу на:
- їх наявність, якість і повноту заповнення;
- наявність печаток і підписів посадових осіб;
- місця виправлення (повинні бути зроблені чорнилом, закреслені однією рискою старі записи і записані нові, завірені підписом посадової особи і скріплені гербовою печаткою тощо).
Опитування механіків-водіїв (водіїв) може бути проведено як напередодні, так і під час перевірки машин. Опитування рекомендується провести у такій послідовності:
визначити:
- тип, марку і військовий номер закріпленої за ним машини;
- комплектність машини, особливо основними (номерними) агрегатами (вузлами), механізмами, акумуляторними батареями, автошинами, тентами тощо;
- наявність пально-мастильних матеріалів (ПММ) і спеціальних рідин;
- технічний стан (справність) машини, а також недоліки в її стані;
- укомплектованість, стан індивідуального комплекту ЗІП механіка-водія (водія) і місце його знаходження;
перевірити:
- наявність і стан документації механіка-водія (водія) (особливу увагу звернути на наявність відмітки у військовому квитку „Особливі відмітки” на право допуску до самостійного керування тією маркою машини, за якою він закріплений);
- знання механіка-водія (водія) тактико-технічних характеристик, будови та експлуатації, використання ПММ і спеціальних рідин, а також обсягу і порядку виконання робіт з ТО закріпленої за ним машини.
Усі отримані дані та виявлені недоліки під час ознайомлення, вивчення, приймання документів, а також опитування механіків-водіїв (водіїв) підрозділу записуються в робочий зошит.

2 етап – підготовка машин підрозділу до перевірки
Підготовку машин до перевірки здійснюють у парках, у місцях розміщення підрозділів (відкритих майданчиках, сховищах), а спеціальних машин, які знаходяться на бойовому чергуванні, – на місцях чергування.
Для підготовки машин до перевірки необхідно:
- запланувати машини для перевірки та оформити дорожні листи;
- отримати до початку перевірки паспорти (формуляри) машин, а також іншу індивідуальну технічну документацію (формуляри (паспорти) двигунів, засобів зв’язку, відомості індивідуального комплекту ЗІП та інших засобів, які входять до комплекту машини);
- довести механікам-водіям (водіям) порядок підготовки машин до перевірки та обсяг робіт, а також проінструктувати щодо заходів безпеки під розпис;
- установити на машини акумуляторні батареї, якщо вони були зняті (рекомендується отримати також і сухозаряджені акумуляторні батареї, які знаходяться, як правило, на зберіганні в акумуляторній зарядній станції військової частини, і поставити їх біля машини), перевірити стан акумуляторних батарей;
- отримати паливо зі складу ПММ військової частини згідно із розрахунком і заявкою (із записом у дорожніх листах), підписаною посадовими особами для перевірки працездатності машин, якщо вони знаходяться (зберігаються) без палива;
- підготувати один індивідуальний комплект ЗІП водія (механіка-водія)і спеціальне приладдя для перевірки основних регулювальних параметрів агрегатів (вузлів), механізмів, а також замірів ємностей;
- перевірити і підготувати засоби освітлення місць розміщення машин (світильники, переносні лампи, ліхтарі, електричний провід, переносні розетки тощо);
- на автомобілях відкрити капоти, двері, кришки ящиків для розміщення акумуляторних батарей, ЗІП водія, задні борти платформ; на гусеничних машинах – повернути башту, відкрити усі кришки люків і лючків, у тому числі і пробки лючків у днищі машини, для доступу до агрегатів, вузлів і механізмів, лобовий лист, люк над двигуном, кришки люків на перегородці силового (моторно-трансмісійного) відділення;
- підготувати для огляду озброєння, спеціальне обладнання тощо;
- розкласти весь індивідуальний комплект ЗІП у послідовності, що вказана у відомості індивідуального комплекту ЗІП.
Дані заходи повинен виконати командир підрозділу, який здає озброєння і техніку (посаду) разом із особовим складом екіпажів.
3 етап – приймання машин підрозділу
Приймання машин підрозділу здійснюється разом із членами комісії, призначеної наказом командира військової частини, і в присутності командира підрозділу, який здає посаду.
Послідовність приймання машини:
- перевірити згідно з відомістю експлуатаційних документів наявність індивідуальної технічної документації машини, якість і повноту її заповнення (за необхідності, якщо напередодні не було вивчене це питання) (табл. 1.2);
- заслухати доповідь водія (механіка-водія) машини або особи, що її представляє (за необхідності, якщо не було напередодні);

Перевірка наявності і стану експлуатаційної документації

Перелік документації,
що підлягає перевірці
Обсяг перевірки
кожного документа

Формуляр зразка
своєчасне і правильне заповнення розділів формуляра

Паспорт двигуна
записи в паспорті та відповідність номерів двигуна в паспорті та формулярі

Формуляр радіостанції
заповнення формуляра та відповідність номерів радіостанції у формулярі об’єкта

Відомість укладки боєприпасів (якщо БП завантажені у зразку)
наявність відомості та правильне її заповнення

Контрольно-вимірювальна мішень
дати складання та перевірки контрольно-вимірювальної мішені, відповідність розмірів КВМ картці координат у формулярі

Журнал машини, яка знаходиться на тривалому зберіганні*
повнота заповнення розділів
журналу № 1, 2, 3, 4 ,5, 6

Контрольно-операційна карта **
постановки зразка на короткочасне зберігання
заповнення контрольно-операційної карти (розбірливо прізвище, підписи та дати виконання)

Карта обліку недоліків стану машини***
записи в картці, відмітки про усунення виявлених недоліків

Контрольно-операційна карта підготовки машини до зимової (літньої) експлуатації***
заповнення контрольно-операційної карти (розбірливо прізвище, підписи та дати виконання і контролю виконаних робіт)


Примітка:
* –
тільки для машин тривалого зберігання;


** –
тільки для машин короткочасного зберігання;


*** –
для машин навчально-бойової групи та машин, які утримують на короткочасному зберіганні.


- провести зовнішній огляд машини для визначення її комплектності (табл. 1.3);
- перевірити справність машини;
- перевірити наявність, стан індивідуального комплекту ЗІП машини згідно із відомістю індивідуального комплекту ЗІП та відомостями ЗІП її складових частин (двигуна, озброєння, засобів зв’язку, приладів тощо).
Під час приймання машин одночасно перевіряються знання і практичні навички механіків-водіїв (водіїв) із технічного обслуговування машин.

Перевірка стану машин

Питання, що підлягають перевірці
При цьому необхідно перевірити

Стан ходової частини і корпусу

Комплектність, кріплення і стан
- стан траків, ведучих і напрямних коліс, стан механізму натягання гусеничних стрічок;
- стан підвіски (опорні і підтримуючі котки, балансири, справність торсіонів, гідроамортизаторів);
- стан щитків, надгусеничних полиць, буксирних крюків, кронштейнів, лючків;
- кріплення обладнання зовні машини (фари, габарити, ящики ЗІП тощо) – стан пристрою для самообкопування

Стан трансмісії

Комплектність, кріплення і стан
наявність агрегатів, їх кріплення, відсутність підтікань із системи змащування та гідрокерування;
регулювальні параметри приводів керування силовою передачею (трансмісії);
момент буксування фрикціона вентилятора (БТС-4, БРЕМ-1)

Стан силової установки

Комплектність, кріплення і стан
наявність агрегатів систем двигуна, відсутність підтікань;
тиск масла в системі змащування двигуна на експлуатаційних обертах *;
функціонування підігрівача і обігрівача бойового відділення;
стан радіаторів і жалюзі;
стан повітроочисника;
пуск двигуна повітрям і стартером *

Кількість заправлених у машину ПММ
та їх якість
заправлення машин паливом, маслом, охолоджувальною рідиною та їх відповідність сезону експлуатації (для машин, які знаходяться на зберіганні, – Картку у формулярі машини, якість ПММ за паспортом, відповідність періодичності перевірки ПММ)

Кількість і якість ПММ

Стан озброєння

Комплектність, кріплення і стан
стан гармати та кулеметів, їх комплектність;
функціонування блокування гармати, електроспусків і механічних спусків;
стан противідкотних пристроїв гармати, їх опломбування;
стан боєкомплекту (якщо він завантажений в машину)

Стан комплексу керування озброєнням

Комплектність, кріплення і стан
- кількість рідини в бачках приводів «ВН» і «ГН»;
- відсутність підтікань із системи гідрокерування СУВ;
- функціонування прицілу-далекоміра;
- справність блокувань;
- функціонування приводів керування озброєнням;
- стан механізму заряджання

Питання, що підлягають перевірці
При цьому необхідно перевірити

Стан електрообладнання

Комплектність, кріплення і стан
- справність освітлення і звукової сигналізації;
- стан акумуляторних батарей;
- справність та працездатність контрольно-вимірювальних приладів механіка-водія;
- функціонування приладів нічного бачення

Стан спеціального обладнання

Комплектність, кріплення і стан
- працездатність системи ППО від кнопок ручного дублювання;
- працездатність ПРХР;
- функціонування нагнітача і герметичність бойового відділення;
- працездатність механічного блокування важеля перемикання передач

Стан засобів зв’язку

Комплектність, кріплення і стан
- наявність, справність і стан танкових шоломофонів;
- чистота і справність антенного вводу;
- працездатність і стан гарнітур;
- працездатність радіостанції і переговорного пристрою

Стан ОПВТ і ЗІП

Комплектність, кріплення і стан
- наявність, справність і комплектність ЗІП;
- наявність, справність і комплектність обладнання для подолання водних перешкод (підводного водіння танка) та буксирних тросів


Примітка: * – перевіряється при зніманні зі зберігання, а також під час перевірки машин навчально-бойової групи.

Навчально-бойові (навчально-стройові) машини перевіряють на працездатність із запуском двигуна та контрольним пробігом.
Машини, які знаходяться на короткочасному зберіганні, перевіряються без запуску двигуна. Перевірка працездатності систем проводиться, використовуючи приведені та буферну групи АБ.
4 етап – документальне оформлення результатів приймання машин підрозділу
За результатами перевірки машин членами комісії, а також тим, хто приймає, і в присутності того, хто здає посаду, складаються документи, які додаються до акта прийняття справ і посади командиром підрозділу:
- інвентаризаційний опис озброєння, військової та спеціальної техніки (форма 1 додатка до Наказу Міністра оборони України від 21.06.07 № 363), в якому зазначається: найменування військового майна; одиниця виміру; кількість, якість (категорійність) військового майна за даними облікових документів; фактична наявність військового майна, його якість (категорійність); обсяги недостач і надлишків військового майна; обсяги невикористовуваного військового майна. В інвентаризаційному описі озброєння, військової та спеціальної техніки обов’язково зазначаються номери цього майна. Інвентаризаційний опис складається у трьох примірниках у разі заміни матеріально відповідальної особи, які підписуються головою і усіма членами комісії, а також матеріальною особою та командиром підрозділу, де проводиться інвентаризація. На кожному інвентаризаційному описі матеріально відповідальною особою виконується напис такого змісту: „Усе військове майно, пойменоване в цьому інвентаризаційному описі, перевірено інвентаризаційною комісією в моїй присутності та внесено до опису. Претензій до комісії не маю. Майно, зазначене в описі, знаходиться на моєму відповідальному зберіганні”. Напис засвідчується підписом цієї особи. У разі наявності претензій у напису зазначається їх зміст;
- акт технічного стану (форма 12, Наказ Міністра оборони України від 24.12.10 № 690) на кожну машину підрозділу. Рекомендується скласти даний акт технічного стану машини (виробу) для більш якісного і повного визначення й обліку номерних агрегатів (приладів), акумуляторних батарей, шин тощо, а також комплектності та технічного стану машини (виробу) загалом. При визначенні укомплектованості машини враховують дані картки некомплектності (форма 46, Наказ Міністра оборони України від 24.12.10 № 690) на кожну машину (виріб) щодо списання та обліку відсутніх вузлів, приладів, інструменту та інших комплектуючих предметів у матеріальних засобах, облікованих комплектами (у відповідності з описами заводів-виробників чи встановленими нормами), а також ходу їх поповнення, та акти списання. На підставі карток некомплектності складаються заявки на поповнення предметів у комплектах;
- відомість заміру пального у баках машини підрозділу (форма 61, додаток 1 до Наказу Міністра оборони України від 24.12.10 № 690). Відомість призначена для обліку результатів заміру фактичної наявності пального в баках машин (агрегатів), а також у каністрах та бочках, які знаходяться при машинах (агрегатах). Відомість ведеться в підрозділі та службі ПММ частини і складається на кожний вид пального окремо.

Особливості приймання і передачі озброєння і техніки у воєнний час
У воєнний час приймання справ і посади має ряд особливостей, які визначаються конкретною обстановкою. У тому випадку, коли частина (підрозділ) не веде активних бойових дій або знаходиться на переформуванні, приймання озброєння і техніки підрозділу здійснюється, як в мирний час, у терміни, вказані командиром або старшим начальником.
Якщо частина (підрозділ) веде бойові дії, то командир підрозділу приймає озброєння і техніку самостійно та у найкоротші терміни на підставі доповідей (рапортів) командирів машин (взводів) і особистої перевірки (за можливості) озброєння і техніки підрозділу. При цьому особлива увага звертається на кількість боєздатних машин та ремонтного фонду (стан, місця розміщення, вид ремонту, охоплення відновленням, кількість машин, не охоплених ремонтом засобами частини).
Приймання озброєння і техніки здійснюється на підставі рапорту про прийняття посади, який подається командиру у встановлений час.
Відновлені озброєння і техніка, як правило, повертаються до строю в свої підрозділи (частини). Повернення ОВТ у підрозділи (частини) здійснюється своїм ходом групами під командою офіцера – представника підрозділу (частини) або ремонтного підрозділу.
Передача озброєння та військової техніки у підрозділи (частини) підтверджується підписом приймальника у Книзі ремонту (обслуговування, обробки) озброєння, техніки і майна ремонтного підрозділу, в актах технічного стану або нарядах. Акти технічного стану складаються в окремому ремонтно-відновлювальному батальйоні у випадках заміни при ремонті систем або агрегатів зразків, які враховуються за номером і технічним станом. В актах технічного стану вказується виконаний обсяг робіт і гарантійне напрацювання встановлених систем або агрегатів. Вони крім приймальника підписуються особами, які здають відремонтовані озброєння та військову техніку, і затверджуються командиром окремого ремонтно-відновлювального батальйону.

Порядок оформлення результатів приймання та здавання справ і посади

Командир, який приймає посаду, разом із командиром, який її здає, складають акт про приймання – здавання посади. Форма акта довільна, але в ньому відповідно до Статуту внутрішньої служби повинно бути зазначено:
обліковий і наявний склад підрозділу;
моральний стан особового складу;
стан військової дисципліни;
стан бойової підготовки, бойової готовності підрозділу;
наявність і стан озброєння, техніки, боєприпасів, пального й іншого майна;
стан побутових умов життя.
Акт підписується командирами, що приймають і здають справи і посаду.
Акт відпрацьовується в 3 примірниках:
примірник № 1 – у справу військової частини;
примірник № 2 – офіцеру, що здає справи;
примірник № 3 – офіцеру, що приймає справи.
Перший екземпляр повинен додаватися до рапорту про приймання справ і посади та подається командиру частини у встановлений термін. Завершується приймання справ затвердженням акта командиром частини, і з цього моменту новий командир підрозділу приступає до командування.
У випадку призначення офіцера на вакантну посаду або коли попередник з якихось причин відсутній, приймання справ проводиться за участю членів комісії, призначеної командиром.
Одночасно з рапортом про приймання справ і посади військовослужбовці подають рапорт про постановку на квартирний облік у житловій комісії. Зарахування на облік проводиться згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.

3. ЩО НЕОБХІНО ЗНАТИ СЕРЖАНТСЬКОМУ (СТАРШИНСЬКОМУ) СКЛАДУ З ПИТАНЬ КАДРОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
1. Внесено зміни до Положення про проходження військової служби, якими визначені єдині підходи щодо порядку відбору кандидатів, прийняття та призначення на посади сержантського, старшинського складу, а саме:
встановлено строк вислуги у військовому званні:
молодший сержант (старшина 2 ст.) - 6 місяців;
від сержанта (старшина 1 ст.) до старшини (голов. корабельного старшини) - один рік.
надано повноваження командирам окремих батальйонів призначати на посади сержантський склад (до старшини включно) та присвоювати відповідні сержантські звання;
крім того, впроваджено можливість призначення:
осіб сержантського і старшинського складу з вищою освітою на посади молодшого офіцерського складу з одночасним присвоєнням первинного офіцерського військового звання;
осіб сержантського і старшинського складу (які мають бойовий досвід та не мають вищої освіти) на посади молодшого офіцерського складу (без присвоєння в/звання) з метою доукомплектування бойових частин Збройних Сил України;
осіб рядового складу, які мають бойовий досвід на посади сержантського і старшинського складу без проходження відповідної підготовки в навчальних центрах (за окремим рішенням МОУ).
2. Внесено зміни до чинного законодавства щодо:
можливості укладання контракту терміном на 6 місяців – для військовослужбовців за призовом під час мобілізації, строкової військової служби, які вислужили одинадцять місяців, та осіб, звільнених з військової служби протягом дії особливого періоду;
можливості укладання короткострокового контракту – до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію;
збільшення граничного віку прийняття на військову службу за контрактом (до 60 років) що дозволило збільшити коло осіб, яких можливо залучити на військову службу (у тому числі добровольців, які мають досвід участі у бойових діях, миротворчих операціях).
спрощення порядку прийняття кандидатів на військову службу за контрактом, без результатів спеціальної перевірки;
розширення підстав для звільнення з військової служби під час особливого періоду.

3. Підвищено мотивацію для укладання контрактів – впроваджено норми щодо збереження:
місця роботи та середнього заробітку на строк до завершення особливого періоду для осіб, яких прийнято на військову службу за контрактом під час кризової ситуації;
місця роботи та середнього заробітку понад рік для осіб, яких призвано під час мобілізації та які підлягають звільненню, але продовжують військову службу шляхом укладання контракту;
пенсії на строк до завершення особливого періоду для осіб, яких прийнято на військову службу за контрактом під час кризової ситуації.
Крім того, постановою КМУ (від 14.05.2015 № 406)  з червня 2015 року впроваджено грошову винагороду для осіб, яких призвано під час мобілізації, при вступі на військову службу за контрактом:
рядовому складу – 8 мінімальних заробітних плат;
сержантам та старшинам – 9 мінімальних заробітних плат;
офіцерам – 10 мінімальних заробітних плат.

4. Система кадрового менеджменту та проходження військової служби сержантського (старшинського) складу включає:
в мирний час:
проведення щорічного оцінювання та періодичного атестування;
складання резерву кандидатів для просування по службі (щорічно);
проведення багаторівневої підготовки, курсової підготовки (в тому числі за кордоном).
в особливий період:
оцінювання шляхом складання службових характеристик (на заміну щорічному оцінюванню);
складання резерву кандидатів для просування по службі (за окремим рішенням);
спрощений порядок призначень сержантів (старшин) за рахунок зменшення переліку документів, які оформлюються при прийнятті кадрових рішень (з двох до одного).

5. Система багаторівневої підготовки, у тому числі з отриманням вищої освіти включає:
8 навчальних центрів для отримання підготовки базового рівня для заміщення посад командирів бойових машин, розрахунків, обслуг, відділень, головних сержантів взводів та їм рівних.
4 військових коледжі для проведення підготовки середнього (6 міс.) та вищого рівнів (3 міс.), з метою призначення на посади головних старших батальйонів (полків, бригад), їм рівних і вище. Крім того у коледжах здійснюється навчання за ОКР “молодший спеціаліст” (2,5 р.) фахівців високотехнологічних спеціальностей.
З метою мотивації щодо проходження військової служби на посадах сержантів (старшин) військовослужбовцям за контрактом надана можливість здобуття вищої освіти за освітнім ступенем “бакалавр” (заочно) в цивільних ВНЗ.
Чинником підвищенням професійності сержантського (старшинського) складу та їх кар’єрного зростання є направлення їх на фахову підготовку у навчальних закладах іноземних держав.
З другого півріччя 2015 року поновлено роботу курсів іноземних мов для військовослужбовців ЗС України на базі ВВНЗ.

6. З метою реалізації положень Концепції розвитку професійного сержантського і старшинського складу Збройних Сил України в напрямку удосконалення системи кадрового менеджменту та проходження військової служби у Генеральному штабі ЗС України вносяться зміни до відповідного наказу МО України стосовно:
підвищення штатно-посадових категорій окремих посад старшинського складу ВМС (боцман, командир катера, тощо);
введення нових військово-облікових спеціальностей (розмінування, льотчик-оператор, льотчик-штурман);
розширення переліку посад, на яких можуть утримуватися військовослужбовці-жінки (командир відділення, гранатомета, міномета, снайпер, розвідник, стрілець, кулеметник тощо).

V. У найближчій перспективі, з метою удосконалення системи кадрового менеджменту сержантського (старшинського) складу та наближення її до стандартів НАТО передбачається:
розроблення системи, критеріїв оцінювання сержантів та старшин в умовах особливого періоду та розроблення методичних рекомендацій штабам щодо проведення оцінювання;
застосування резерву кандидатів для просування по службі з урахуванням їх професійних та морально-ділових якостей, набутого бойового досвіду (участі в АТО), освітнього рівня, знання іноземної мови та участі в міжнародних операціях (навчаннях);
удосконалення порядку призначень сержантів (старшин) за рахунок впровадження програмного комплексу “ПЕРСОНАЛ” до бригади включно;
розширення повноважень Рад сержантів як дорадчих органів командирів у питаннях призначення сержантів (старшин) на вищі посади, присвоєння військових звань направлення на навчання (в т.ч. за кордоном), тощо;
розширення повноважень (участі) головних сержантів (старшин) при проведенні оцінювання особового складу.

4. ПРАВА, ПІЛЬГИ, СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ УКРАЇНИ
ДЛЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
ТА ЧЛЕНІВ ЇХНІХ СІМЕЙ
Основні права, пільги та соціальні гарантії передбачені для військовослужбовців військової служби за контрактом відповідно до таких норм законодавства України:
Стаття 17 Конституції України:
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначає такі права, пільги та соціальні гарантії:
продовольче, речове та інше матеріальне забезпечення за встановленими нормами (ст.9);
безоплатна кваліфікована медична допомога у військово-медичних закладах охорони здоров’я, а при їх відсутності чи у невідкладних випадках – медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (п.1 ст.11);
військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов’язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (пункт 1 статті 11);
санаторно-курортне лікування та відпочинок військовослужбовців і членів їх сімей (крім військовослужбовців строкової військової служби) у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, з пільговою оплатою вартості путівок у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України не більше одного разу на рік; таким же правом користуються члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби. До таких членів сімей належать: батьки, дружина (чоловік), неповнолітні діти, а також діти - інваліди з дитинства (незалежно від їх віку). (п.3 ст.11)
Пільги, передбачені першим реченням абзацу першого цього пункту, надаються військовослужбовцям та членам їх сімей за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує трьох прожиткових мінімумів;
безоплатний проїзд залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом у відрядження, відпустку у межах України, при переведенні на нове місце проходження військової служби або у зв'язку з передислокацією військової частини разом із членами сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби) і перевезення багажу,до місця проживання, обраного при звільненні з військової служби, в межах України (ст. 14).
Порядок відшкодування витрат, пов’язаних з перевезенням військовослужбовців та членів їх сімей, їх особистого майна залізничним, повітряним, водним і автомобільним (за винятком таксі) транспортом затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 155.
Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено механізм відшкодування військовослужбовцям та членам їх сімей фактичних витрат, пов’язаних із проїздом у чергову відпустку, у разі придбання проїзних документів за власні кошти;
грошова допомога при звільненні з військової служби та в інших, передбачених законодавством випадках (ст.15);
грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України (п.3 ст.15);
одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (ст.16);
вдова (вдівець) загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - інваліди з дитинства, батьки військовослужбовця, які перебували на його утриманні, мають право на пільги, передбачені цим Законом (п.6 ст.18);
військові формування, військовослужбовці яких загинули чи померли в період проходження військової служби, подають їх сім'ям і батькам допомогу в проведенні похорону і компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження пам’ятників у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України (п.4 ст.15);
військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, а також учасники бойових дій прирівнюються у правах до інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни (п.4 ст.11);
особи, у якої один з батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою при виконанні ним обов’язків військової служби, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти зараховується поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів (п.5 ст.13);
забезпечення соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров’я, а також військовослужбовців строкової військової служби, які до призову на строкову військову службу не були працевлаштовані, в разі відповідного звернення зазначених осіб. У разі необхідності соціальну та професійну адаптацію проходять також члени сімей військовослужбовців за їх зверненням (п.5 ст.8);
час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (п.1 ст.8);
право на першочергове встановлення квартирного телефону, крім військовослужбовців строкової військової служби, а також першочергове встановлення квартирної охоронної сигналізації (п.7 ст.14);
підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу(ст.9);
виплата добових, встановлених Кабінетом Міністрів України за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним (ст.9);
за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються грошове та інші видизабезпечення. Сім’ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, в розмірах, що встановлені військовослужбовцю на день захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або безвісної відсутності (ч.6 ст.9);
військовослужбовцям, а також звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством, особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном (п.5 ст.12).
Пільги, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються військовослужбовцям і членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів. Час для проїзду до місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу прямого начальника, уповноваженого Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, керівниками правоохоронних органів та керівниками розвідувальних органів України, щорічна основна відпустка за минулий рік надається в першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано (пункти 1- 2 статті 10-1);
в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію надання військовослужбовцям щорічних основних відпусток здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів (ст.17);
у разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв’язку з настанням особливого періоду з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію або з настанням особливого періоду під час дії воєнного стану, такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об’єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об’єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.
Зазначені відпустки можуть бути надані декількома частинами (більше двох), без обмеження тривалості кожної з них (ст.21);
дружині (чоловіку) військовослужбовця щорічна основна відпустка за її бажанням надається у зручний для неї (нього) час одночасно із щорічною основною відпусткою військовослужбовця (п.13 ст.10);
військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються (ч.15 ст.14);
Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] та іншими[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ].
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. Для інших військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім'ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], а також розмір і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] визначаються Кабінетом Міністрів України (стаття 12).
Військовослужбовці мають право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців. Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу після здобуття базової або повної вищої освіти за державним замовленням, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби після проходження ними строку служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попередньої вищої освіти. Іншим категоріям військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби в порядку, визначеному відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України (стаття 13);
Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, виплачується за місцем роботи грошова допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати при розірванні ними трудового договору у зв'язку з переведенням чоловіка (дружини) на службу в іншу місцевість. При тимчасовій втраті працездатності листки непрацездатності оплачуються дружинам (чоловікам) військовослужбовців у розмірі 100 відсотків середньомісячної заробітної плати незалежно від страхового стажу (частина друга статті 18);
місцеві ради надають позачергово місця дітям військовослужбовців та дітям військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, у дитячих закладах за місцем проживання (частина п'ята статті 18);
Кабінетом Міністрів України, місцевими радами, підприємствами, установами, організаціями можуть встановлюватися й інші пільги та гарантії соціального захисту сімей військовослужбовців (ч.7 ст18);
Закон України“Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”):
пенсійне забезпечення після звільнення з військової служби здійснюється на підставах та у випадках, передбачених Законом України;
Кодекс Законів про працю України:
виплата вихідної допомоги за місцем роботи при призові або прийнятті на військову службу (ст. 44);
За працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову (ст. 119);
Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”:
військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, визнаються учасниками бойових дій (п. 19 ч. перша ст. 6);
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність Україниі брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.

Порядок нарахування та виплати грошового забезпечення
Порядок нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, у тому числі призваним із запасу під час мобілізації, в особливий період, здійснюється відповідно до:
Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 ;
Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 12.11.2010 № 590 ;
наказу Міністра оборони України від 27.01.2016 № 44 (зі змінами НМОУ від 08.02.2016 № 60).
Розмір грошове забезпечення військовослужбовців залежить від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів) виплачується в поточному місяці за минулий до 20 числа щомісячно, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну – протягом трьох днів після їх надходження.


Норми основних та додаткових виплат грошового забезпечення
Особи офіцерського складу
Оклади за військовим званням (ОВЗ)
(постанова КМУ від 07.11.07 р. № 1294)
Військові звання
Розмір окладу (грн.)




Молодший лейтенант
105 грн.

Лейтенант
110 грн.

Старший лейтенант
115 грн.

Капітан
120 грн.

Майор
125 грн.

Підполковник
130 грн.

Полковник
135 грн.

Генерал-майор
140 грн.

Генерал-лейтенант
145 грн.

Генерал-полковник
150 грн.

Генерал армії України
160 грн.



Посади
Розмір окладу
(грн.)




Командир взводу
750 – 850

Командир роти
950 – 1050

Командир батальйону
1000 – 1100

Командир полку
1050 – 1150

Командир бригади
1150 – 1200

Командувач військ ОК
2000 – 2140

Інші посади
Наказ МОУ від 26.08.2014 № 565




Посадові оклади (ПО)
(постанова КМУ від 07.11.07 р. № 1294)
Особи рядового, сержантського та старшинського складу
(крім військовослужбовців строкової військової служби)
Військові звання
Розмір окладу




Рядовий (солдат)
30 грн.

Старший солдат
35 грн.

Молодший сержант
40 грн.

Сержант
45 грн.

Старший сержант
50 грн.

Старшина
55 грн.

Прапорщик
60 грн.

Старший прапорщик
65 грн.

Оклади за військовим званням (ОВЗ) (постанова КМУ від 07.11.07 р. № 1294)






Посадові оклади (ПО)
(постанова КМУ від 07.11.07 р. № 1294)
Тарифний розряд *
Розмір окладу
(грн.)




І
450 – 485

ІІ
485 – 530

ІІІ
530 – 565

IV
565 – 605

V
605 – 645

VI
645 – 685

VII
685 – 720

VIII
720 – 740


740 – 760

Х
760 – 800

Примітка. Тарифний розряд зазначається в штаті військової частини. Розміри посадових окладів установлюються для кожного військовослужбовця в межах зазначених розмірів відповідно до наказу командира військової частини.
Додаткові види грошового забезпечення
Надбавка за вислугу років (НВР)
Вислуга років
Розмір надбавки
(у % від ОВЗ+ПО)




1 - 2
5 %

2 - 5
10 %

5 - 10
20 %

10 - 15
25 %

15 - 20
30 %

20 - 25
35 %

25 і більше
40 %

(постанова КМУ від 07.11.07 р. № 1294)

Примітка. Вислуга років для виплати військовослужбовцям НВР обчислюється кадровим (стройовим) органом військової частини на підставі особової справи військовослужбовця та інших документів (за їх наявності), що підтверджують проходження військової служби, і щороку до початку нового року оголошується наказом командира військової частини.
Надбавка за виконання особливо важливих завдань
(наказ МОУ від 11.06.2008 № 260, наказ МОУ від 27.01.2016 № 44 (зі змінами)
Категорії військовослужбовців
Розмір надбавки (від ОВЗ+ПО+НВР)

Усім військовослужбовцям
до 50 %

Надбавка за роботу з таємними документами
(наказ МОУ від 1995 № 50)
Ступінь таємності
Розмір надбавки
(від ПО)

Особливо важливі
20 %

Цілком таємні
15 %

Таємні
10 %

Надбавка за особливі умови служби (НОУС)
(наказ МОУ від 11.06.2008 № 260)
Категорії військовослужбовців
Розмір надбавки
(від ПО)




Льотному складу, який виконує польоти у складі екіпажу
35 %

Військовослужбовцям ВДВ, спецназу
25 %

Наземні авіаційні спеціалісти, що забезпечують безпеку польотів, екіпажі танків, самохідно-артилерійських установок, зенітних самохідних установок, бойових машин піхоти, бойових розвідувальних і десантних машин, самохідних гаубиць; обслуга самохідних пускових установок зенітних ракетних комплексів і самохідних станцій виявлення і наведення цих комплексів
15 %

Примітка. Відповідно до п.7 постанови КМУ від 07.11.07 №1294 НОУС, надбавка за кваліфікаційну категорію, за роботу з особовим складом, винагорода за бойове чергування, за тривалу безперервну військову службу, за стрибки з парашутом виплачується в половинному розмірі.
Військовослужбовцям ВДВ, льотного та наземного складу авіації – у розмірі 100 %.
Щомісячна премія військовослужбовцям на посадах рядового, сержантського та старшинського складу в 2016 році
(наказ МОУ від 27.01.2016 № 44 (зі змінами))
Встановлено за тарифним розрядом посадовий оклад
Розмір премії
(від ПО)




І
680 %

ІІ
680 %

ІІІ
630 %

IV
580 %

V
540 %

VI
515 %

VII
485 %

VIII
470 %


455 %

Х
425 %


Щомісячна премія військовослужбовців на посадах офіцерського складу в 2016 році:
(наказ МОУ 27.01.2016 № 44 (зі змінами))
якщо максимальний розмір посадового окладу командира їх військової частини установлений у штаті до 1200 гривень включно, – 450 % посадового окладу;
якщо максимальний розмір посадового окладу командира їх
військової частини установлений у штаті від 1201 гривні і вище:

Максимальний розмір їх посадового окладу визначений у штаті (грн.)
Розмір премії
(від ПО)




до 1000 включно
450 %

від 1001 до 1100 включно
435 %

від 1101 до 1200 включно
400 %

від 1201 до 1600 включно
380 %

від 1601 і вище
350 %

Премія в максимальному розмірі встановлюється за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових (посадових) обов’язків і за умови, що у розрахунковому місяці немає накладеного на військовослужбовця дисциплінарного стягнення.
Премія у зменшеному розмірі встановлюється в таких розмірах від максимальної суми премії:
90 % - у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення “догана”;
80 % - у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення “сувора догана”;
60 % - у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень “догана” (“сувора догана”);
50 % - у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень “догана” (“сувора догана”).
Премія не встановлюється в разі:
накладення на військовослужбовця більше трьох дисциплінарних стягнень;
накладення на військовослужбовця дисциплінарних стягнень “попередження про неповну службову відповідність”, “пониження у військовому званні”, “пониження в посаді”;
притягнення військовослужбовця у встановленому порядку до адміністративної відповідальності за вчинене військове адміністративне порушення;
притягнення військовослужбовця у встановленому порядку до кримінальної відповідальності.
Крім того, премія не виплачується:
з місяця, в якому надійшов витяг з наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби за службовою невідповідністю;
у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
в зв’язку з обвинувальним вироком суду;
в зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Примітка. Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць на підставі наказу командира військової частини, який видається до 5 числа місяця, наступного за місяцем преміювання.
Премія встановлюється в зменшеному розмірі або не встановлюється лише в місяці, в якому вони притягнуті в установленому порядку до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Щомісячна додаткова грошова винагорода (ЩДГВ)
Категорії військовослужбовців
Розмір винагороди
(від місячного грошового забезпечення)

Усім військовослужбовцям
%

(наказ МОУ від 15.11.2010 № 595, наказ МОУ від 27.01.2016 № 44 (зі змінами))

Примітка. ЩДГВ не враховується при нарахуванні грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, компенсації за невикористану відпустку.

ПРИКЛАД № 1.
Нарахування місячного грошового забезпечення:
1. Оклад за військовим званням (ОВЗ) – 30,00 грн.
2. Посадовий оклад (ПО) – 565,00 грн.
3. Надбавка за вислугу років (НВР)  5 % (від ПО+ОВЗ):
(30,00 + 565,00)*5 % = 29,75 грн.
4. Надбавка за виконання особливо важливих завдань (НВОВЗ) – 50 % (від ПО+ОВЗ+НВР):
(30,00 + 565,00 + 29,75)*50 % = 312,35 грн.
5. Премія  630 % (від ПО):
565,00 *630 % = 3 559,50 грн.
6. Щомісячна додаткова грошова винагорода (ЩДГВ)  60 %  (ОВЗ+ПО+НВР+НВОВЗ+Премія):
(30,00+565,00+29,75+312,35+3559,50)*60 % = 2 697,96 грн.
РАЗОМ НАРАХОВАНО:
(30,00+565,00+29,75+312,35+3 559,50+2 697,96) = 7 194,56 грн.
Способи отримання грошового забезпечення:
особисте отримання коштів (готівкою, перерахуванням на карткові рахунки);
отримання коштів іншою особою (за належно оформленою довіреністю);
виплата членам сімей (у тому числі в разі неможливості отримання грошового забезпечення під час участі в бойових діях, перебування в полоні, та оголошення військовослужбовця безвісти відсутнім) у такі способи:
готівкою (через касу військової частини);
поштовим переказом (з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок військової частини);
зарахуванням на картковий (банківський) рахунок.
Спосіб отримання грошового забезпечення визначається за заявою військовослужбовця (члена його родини).
Винагороди учасникам АТО
(наказ МОУ від 10.02.2016 № 67)
1. Винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі – АТО).
Виплата винагороди військовослужбовцям здійснюється за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду у граничних розмірах:
на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону – 4200 гривень за повний місяць;
в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту (АТО) – 1200 гривень за повний місяць.
Розмір винагород, обраховується пропорційно дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.
ПРИКЛАД № 2.
Нарахування винагороди за безпосередню участь в АТО
Варіант 1. Якщо військовослужбовець брав участь в АТО на лінії бойового зіткнення на глибині ротних опорних пунктів першого ешелону повний місяць, йому додатково до грошового забезпечення виплачується винагорода в розмірі 4,2 тис. грн.
Варіант 2. Якщо військовослужбовець брав участь в АТО повний місяць, у тому числі на лінії бойового зіткнення на глибині ротних опорних пунктів першого ешелону з 12 по 21 березня (10 днів), у квітні йому додатково до грошового забезпечення нараховується винагорода в розмірі 2 167,74 грн. (пропорційно дням участі в АТО 1200/31*21 = 812,90 + пропорційно дням участі в АТО на лінії бойового зіткнення на глибині ротних опорних пунктів першого ешелону 4200 / 31 день * 10 днів = 1 354,84).
Примітка. Винагорода виплачуються на підставі наказу командира військової частини, в якому відображаються періоди перебування військовослужбовця у відповідних районах проведення АТО.
2. Збільшення розміру винагороди:
за успішне виконання бойового завдання. Виплачується на з’єднання, окрему військову частину;
за безпосередню участь у бойових діях у розмірі 1000 грн. за кожну добу такої участі (виплачується особі після видання бойового наказу);
за знищення (захоплення) бойової техніки противника. Виплачується на підрозділ, екіпаж або особі в розмірі від 12 до 243 тис. грн. залежно від виду знищеної техніки.
Примітка. Зазначені винагороди виплачуються на підставі наказу командира військової частини (про здійснення зазначених виплат) після надходження до військової частини наказу штабу АТО щодо підтвердження права на зазначені винагороди за клопотаннями командирів відповідних підрозділів.

РОЗМІРИ  збільшення винагороди військовослужбовцям за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції
Найменування завдання
Розмір винагороди, гривень


1. Успішне виконання бойового завдання, визначеного наказом керівника АТО (виплачується на з’єднання, окрему військову частину, підрозділ):

бригадою

365 400 


полком; батальйонно-тактичною групою

243 600 


батальйоном; дивізіоном; прирівняними до них військовими частинами (підрозділами)

121 800


ротою; батареєю; ескадрильєю; взводом; групою; прирівняними до них підрозділами


60 900 



3. Успішне виконання завдання (виплачується на підрозділ, екіпаж, прирівняні до них підрозділи або особі (у разі самостійного виконання завдання) зі знищення (захоплення):

1) корабля:




1 рангу

243 600 


2 рангу

182 700


3 рангу

121 800 


4 рангу

97 440 


2) бойового літака (винищувальної та штурмової авіації), зенітного ракетного комплексу

121 800 


3) реактивної системи залпового вогню

60 900


4) тактичного ракетного комплексу, військового літака

54 810


5) танка, наземної артилерії (самохідної), бойового вертольота

48 720


6) наземної артилерії (іншої), військового вертольота, протитанкового ракетного комплексу

42 630


7) бойової машини піхоти (десанту), бронетранспортера, броньованої розвідувально-дозорної машини

42 630


8) іншого літального апарата (об’єкта), оснащеного засобами ураження або спостереження (у тому числі безпілотного)

36 540


9) переносного зенітно-ракетного комплексу

30 450


10) судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю понад 5 тис. тонн

30 450


11) судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю до 5 тис. тонн включно

24 360


12) військового автомобіля (вантажного, спеціалізованого), малогабаритного судна бойового (розвідувального) призначення, військового тягача

12 180


  Приміт.

Примітка. 1. Виплата додаткових винагород здійснюється щомісяця за підсумками фактичного виконання конкретних завдань за минулий місяць.
2. Рішення про збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання здійснюється відповідно до наказу керівника АТО. Додаткова винагорода виплачується одноразово та розподіляється відповідно командиром з’єднання, окремої військової частини між підпорядкованими військовими частинами (підлеглим особовим складом) з урахуванням їх внеску.

ОДНОРАЗОВІ ДОДАТКОВІ ВИДИ ГРОШОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Грошова допомога для оздоровлення
Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення (далі – ГДО) надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Приклад нарахування ГДО
До розрахунку беруться складові грошового забезпечення, наведені в Прикладі № 1
1. Оклад за військовим званням (ОВЗ) – 30,00 грн.
2. Посадовий оклад (ПО) – 565,00 грн.
3. Надбавка за вислугу років (НВР)  5 % (від ПО+ОВЗ):
(30,00 + 565,00)*5 % = 29,75 грн.
4. Надбавка за виконання особливо важливих завдань (НВОВЗ) – 50 % (від ПО+ОВЗ+НВР):
(30,00 + 565,00 + 29,75)*50 % = 312,35 грн.
5. Премія  630 % (від ПО):
565,00 *630 % = 3 559,50 грн.
РАЗОМ НАРАХОВАНО:
(30,00(ОВЗ)+565,00(ПО)+29,75(НВР)+312,35(НВОВЗ)+3 559,50(Премія)) = 4 496,60 грн.

Одноразова грошова допомога військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у разі їх прийняття на військову службу за контрактом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 406 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 р. № 1294” військовослужбовцям, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у разі їх прийняття на військову службу за контрактом встановлено виплату допомоги в розмірах:
особам рядового складу – вісім мінімальних заробітних плат;
особам сержантського і старшинського складу – дев’ять мінімальних заробітних плат;
особам офіцерського складу – десять мінімальних заробітних плат.
Вимоги цієї постанови застосовуються з дня набрання її чинності, а саме з 24.06.2015 (дата публікації в газеті “Урядовий кур’єр”).
Виплата допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виплату такої допомоги після прийняття мобілізованого на військову службу за контрактом за місцем проходження ним служби.
Одноразова грошова допомога у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією.
Відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460, цим військовослужбовцям, які звільняються зі служби після прийняття рішення про демобілізацію (крім військовослужбовців строкової військової служби), виплачується одноразова грошова допомога (далі – допомога) в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби.
Виплата допомоги здійснюється військовослужбовцям за період служби за призовом у зв’язку з мобілізацією з дня їх призову на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час, за винятком тих осіб, які в разі звільнення з військової служби у мирний час не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
До розрахунку допомоги беруться повні місяці служби після призову по мобілізації та повні місяці попередніх періодів служби, після закінчення яких допомога не виплачувалась.
У разі звільнення військовослужбовців з військової служби за службовою невідповідністю, у зв’язку з позбавленням військового звання, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, допомога не виплачується.
Військовослужбовцям, які мають вислугу років менше одного року та звільняються за станом здоров’я, виплата допомоги законодавством не передбачена.
Допомога виплачується на підставі наказу командира частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу, в якому зазначається вислуга років, з розрахунку якої виплачується допомога.
Допомога нараховується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування ЩДГВ), на яке має право військовослужбовець на день виключення зі списків військової частини.
ПРИКЛАД № 3
Варіант 1. У разі якщо призваний на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією 25 квітня 2015 року військовослужбовець звільняється у зв’язку з оголошенням демобілізації 26 квітня 2016 року безпосередньо з зони проведення АТО (не з лінії бойового зіткнення) (відпустку за 2015 рік використав частково – залишилось 10 календарних днів, за 2016 рік щорічну відпустку не використав), то додатково до його грошового забезпечення за березень (яке він повинен отримати до 20 квітня) йому буде виплачено:

Грошове забезпечення по день виключення зі списків військової частини;
Приклад нарахування.
До розрахунку беруться складові грошового забезпечення, наведені в Прикладі № 1
1. Оклад за військовим званням (ОВЗ) = (30/30*26) 26,00 грн.
2. Посадовий оклад (ПО) = (565/30*26) 489,66 грн.
3. Надбавка за вислугу років (НВР) = 5 % (від ПО+ОВЗ):
(26,00+489,66)*5 % = 25,78 грн.
4. Надбавка за виконання особливо важливих завдань (НВОВЗ) – 50 % (від ПО+ОВЗ+ПНВР):
(26,00 + 489,66 + 25,78)*50 % = 270,72 грн.
5. Премія  630 % (від ПО):
489,66 *630 % = 3 084,85 грн.
6. Щомісячна додаткова грошова винагорода  60 %  (ОВЗ+ПО+НВР+НВОВЗ+Премія):
(26,00 + 489,66 + 25,78 + 270,72 + 3 084,85)*60 % = 2 338,21 грн.
7. Винагорода за безпосередню участь в АТО
(1200/30*26) = 1 040 грн.

Разом нараховано:
(26,00 + 489,66 + 25,78 + 270,72 + 3 084,85 + 2 338,21 + 1 040,00) = 7 546,07 грн.
Компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2016 рік;
Виплата компенсації в 2016 році за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2015 рік законодавством не передбачена. Військовослужбовець має право використати відпустку за 2015 рік в першому кварталі 2016 року.
Приклад нарахування
Визначаємо, на скільки днів відпустки військовослужбовець мав право: 30 днів/12 міс.* прослужив 3 повних календарних місяці = 7,5 днів (округлюємо в бік збільшення 8 днів)
(30,00 (ОВЗ) + 565,00 (ПО) + 29,75 (НВР) + 312,35 (НВОВЗ) + 3 559,50 (Премія)) = 4 496,60/30 днів * 8 днів = 1 199,09 грн.
Примітка. Компенсація нараховується з розрахунку місячного грошового забезпечення на момент видання наказу командира частини про виплату такої компенсації (без урахування ЩДГВ). До розрахунку беруться складові грошового забезпечення, наведені в Прикладі № 1.
Одноразова грошова допомога в разі звільнення (4 % за кожний повний календарний місяць служби).
Варіант 1. При нарахуванні одноразової грошової допомоги в разі звільнення військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, які проходили службу під час мобілізації протягом 12 повних календарних місяців, до розрахунку беруться складові грошового забезпечення, наведені в Прикладі № 1:
((30,00 (ОВЗ) + 565,00 (ПО) + 29,75 (НВР) + 312,37 (НВОВЗ) + 3 559,50 (Премія)) = 4 496,60 * 4 %* 12 міс = 2 158,32 грн.
Варіант 2. При нарахуванні одноразової грошової допомоги в разі звільнення військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, які проходили службу під час мобілізації протягом 12 повних календарних місяців та до мобілізації проходили строкову військову службу (з 12.05.1996 по 20.05.1998 року – 24 календарних місяці), до розрахунку беруться складові грошового забезпечення, наведені в Прикладі № 1:
((30,00 (ОВЗ) + 565,00 (ПО) + 29,75 (НВР) + 312,37 (НВОВЗ) + 3 559,50 (Премія)) = 4 496,60 * 4 %* 36 міс * = 6 474,96 грн.
Примітка. Одноразова грошова допомога в разі звільнення нараховується з розрахунку місячного грошового забезпечення на момент звільнення (без урахування ЩДГВ). До розрахунку беруться складові грошового забезпечення, наведені в Прикладі №1.

Одноразова грошова допомога
в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори
Керівні документи:
1. Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”.
3. Наказ Міністра оборони України від 14.08.2014 № 530 “Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей”.
4. Наказ Міністра оборони України від 31.12.2014 № 937 “Про затвердження Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України”.
Порядок оформлення документів для отримання одноразової грошової допомоги в разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовця.
У разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) в період проходження військової служби військовослужбовець:
направляється на медичний огляд до Військово-лікарської комісії (далі – ВЛК) для визначення ступеня його придатності до військової служби;
після проходження ВЛК військовослужбовець подає документи до Медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) для встановлення йому групи інвалідності та (або) відсотка втрати працездатності;
для одержання зазначеної одноразової грошової допомоги звільнений військовослужбовець подає в обласний військовий комісаріат (військовослужбовець, який залишений на військовій службі – через військову частину) такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк, який є у військкоматі та військовій частині);
копію довідки МСЕК;
копію довідки ВЛК, свідоцтва про хворобу;
копію довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва);
копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові, місце реєстрації;
копію ідентифікаційного коду.
для звільнених з військової служби витяг із наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини;
Довідково. Розміри мінімальної заробітної плати (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) в 2016 році (Закон України “Про Державний бюджет на 2016 рік”):
з 1 січня до 30 квітня 2016 року – 1 378 грн.
з 1 травня до 30 листопада 2016 року – 1 450 грн.
з 1 грудня до 31 грудня 2016 року – 1 550 грн.

У разі виникнення проблемних питань з нарахування грошового забезпечення військовослужбовець повинен звернутися до начальника фінансово-економічної служби органу підрозділу, у випадку неможливості встановити контакт з ним військовослужбовець письмово по команді звертається до командира військової частини.
Телефони гарячої лінії Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України з питань грошового забезпечення:

Генеральний штаб Збройних Сил України 044-454-45-73
Головне управління персоналу ГШ ЗСУ 044-483-10-13
Головне управління військової служби правопорядку 044-454-73-08
Департамент кадрової політики 044-271-36-58
Департамент фінансів 044-271-12-57
Тил Збройних Сил України 044-483-35-72
Фінансово-економічне управління:
Командування Сухопутних військ 044-483-35-72
Командування Повітряних Сил 043-259-61-10
Командування Військово-морських Сил 068-814-19-04
Фінансово-економічна служба:
Командування Високомобільних десантних військ 044-483-35-72

Речове забезпечення.
З метою вдосконалення організації речового забезпечення Тилом Збройних Сил України сумісно з Центром розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України розроблено та введено в дію наказ Міністерства оборони України від 01.12.15 № 664 “Про затвердження норм забезпечення предметами бойового обмундирування та екіпірування військовослужбовців Збройних Сил України”, яким запроваджено забезпечення Бойовим єдиним та Бойовим спеціальним комплектом.
Бойовий єдиний комплект – це комплект предметів польового обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту для екіпірування військовослужбовців, який використовується при виконанні завдань на навчаннях, зборах (спеціальних зборах), польових виходах, та інших заходах при виконанні завдань відповідно до планів бойової підготовки, а також в особливий період.
Бойовий єдиний комплект забезпечуються військовослужбовці усіх категорій військової служби Збройних Сил України, військовозобов’язані, резервісти.
Бойовий спеціальний комплект - комплект спеціальних предметів обмундирування, взуття та спорядження для виконання завдань військовослужбовцями.
На даний час відпрацьовано нові технічні умови на 26 предметів речового майна, що надало змогу проводити закупівлю сучасних предметів речового майна, виготовлених з новітніх матеріалів.
Зазначений наказ надає право командирам військових частин, які виконують завдання в районі проведення антитерористичної операції визначати фактичний стан речового майна, що знаходиться в носінні у військовослужбовців та приймати рішення щодо його заміни у разі дострокового виходу з ладу (набуття непридатного стану) в результаті інтенсивної експлуатації.
Відповідно, кожен командир та інші посадові особи військової частини, згідно вимог керівних документів зобов’язані проводити перевірки наявності та якісного стану матеріальних засобів, доповідати по команді про всі виявлені недоліки і необхідність проведення заміни матеріальних засобів у разі дострокового виходу з ладу (набуття непридатного стану) та складати документи на списання.


Норма забезпечення предметами бойового обмундирування та екіпірування військовослужбовців Збройних Сил України (бойовий єдиний комплект (БЄК))
N з/п
Предмет
Кодова назва
Одиниці виміру
Кількість
Строк експлуатації (носіння), років
Прим.
Інвент. майно






у мирний час
в особливий період








групи












1 - 4 



1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12

Головні убори 


Кепі бойове (кашкет польовий) 
КБ 
шт. 



Строк служби 






[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
ПП 
шт. 










Шапка-феска (шапка-підшоломник) 
ШП 
шт. 



Строк служби 






Шапка зимова 
ШЗ 
шт. 



Строк служби 





Обмундирування 


[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
К/КЛП, Ш/КЛП 
к-т 



Строк служби 






Костюм-утеплювач 
ККУ, ШКУ 
к-т 



Строк служби 






Костюм вітро-, вологозахисний демісезонний 
КВВД, ШВВД 
к-т 







інв. 


Куртка вітро-, вологозахисна зимова 
КВВЗ, УКВВЗ 
к-т 



Строк служби 






Штани вітро-, вологозахисні зимові 
ШВВЗ, УШВВЗ 
к-т 



Строк служби 





10 
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
СБ 
шт. 









11 
Рукавички демісезонні 
РД 
пар 



Строк служби 





12 
Рукавички зимові 
РЗ 
пар 



Строк служби 





Білизна 

13 
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
ШТЛ 
шт. 









14 
Шарф-труба зимовий 
ШТЗ 
шт. 



Строк служби 





15 
Фуфайка (з короткими рукавами) 
ФБ 
шт. 



Строк служби 





16 
Труси 
ТБ 
шт. 



Строк служби 





17 
Білизна для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони зимові) 
СЗ, КЗ 
к-т 



Строк служби 





18 
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
ШЛ 
пар 



Строк служби 





19 
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
ШЗ 
пар 



Строк служби 


















Взуття 

20 
Черевики з високими берцями 
ЧБ 
пар 



Строк служби 





21 
Капці казармені 
КК 
пар 



Строк служби 





22 
Бахіли утеплені 
БУ 
пар 







інв. 

23 
Шкарпетки-вкладиші утеплювальні 
ШВУ 
пар 



Строк служби 





Спорядження 

24 
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
РТШ 
пар 









25 
Окуляри захисні балістичні 
ОЗБ 
к-т 






5,6 
інв. 

26 
Беруші спеціальні індивідуальні 
БСІ 
к-т 



Строк служби 





27 
Ремінь брючний 
РБ 
шт. 



Строк служби 





28 
Сумка транспортна індивідуальна 
СТІ 
шт. 



Строк служби 





29 
Сумка-підсумок для предметів особистої гігієни 
СПОГ 
шт. 



Строк служби 



інв. 

30 
Модульна всесезонна спальна система 
МВСС 
к-т 






5,6 
інв. 

31 
Килим спальний польовий ізоляційний 
КСП 
шт. 






5,6 
інв. 

32 
Чохол до фляги індивідуальний польовий 
ЧФІП 
шт. 







інв. 

33 
Казанок індивідуальний польовий 
КІП 
шт. 







інв. 

34 
Фляга індивідуальна польова 
ФІП 
шт. 







інв. 

35 
Столовий набір індивідуальний польовий 
СНІП 
к-т 







інв. 

36 
Кухоль індивідуальний складний 
КІС 
шт. 







інв. 

37 
Ніж індивідуальний табірний 
НІТ 
шт. 







інв. 

38 
Ліхтарик польовий індивідуальний 
ЛПІ 
к-т 







інв. 

Засоби індивідуального захисту 

39 
Шолом балістичний 
ШБ 
шт. 






5,6 
інв. 

40 
Чохол для шолома балістичного 
ЧШ 
шт. 






5,6 
інв. 

41 
Бронежилет модульний захисний балістичний 
БМ 
к-т 






5,6 
інв. 

42 
Чохол для захисного балістичного модульного жилета 
ЧЗБМ 
шт. 







інв. 

група 1: військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) органів військового управління (Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України, оперативних (повітряних) командувань, інших органів військового управління), військових навчальних закладів, військових підрозділів вищих навчальних закладів, лікувальних та санаторно-курортних установ, військових прокуратур, військових комісаріатів, військових представництв, науково-дослідних установ; група 2: військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) інших військових частин, які не увійшли до групи 1, курсанти військових навчальних закладів та військових підрозділів вищих навчальних закладів; група 3: військовослужбовці строкової служби; група 4: військовозобов'язані, резервісти під час проходження зборів (крім спеціальних).
Примітки: 1. Бойовий єдиний комплект (БЄК) - комплект предметів польового обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту для екіпірування військовослужбовців. 2. Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період забезпечуються зазначеними предметами на період проходження служби. 3. Інвентарне майно видається тільки в тимчасове користування. 4. Військові навчальні заклади, військові підрозділи вищих навчальних закладів забезпечуються засобами індивідуального захисту (шоломами кулезахисними, чохлами до шолома кулезахисного, бронежилетами) із розрахунку 30 % штатної чисельності особового складу. 5. Засоби індивідуального захисту (шолом кулезахисний, чохол до шолома кулезахисного, бронежилет, окуляри захисні балістичні) також видаються працівникам Збройних Сил України на період виконання спеціальних завдань, пов'язаних із підвищеною небезпекою для життя. 6. Час зберігання інвентарного майна на складах не зараховується до строку носіння або експлуатації такого майна. Інвентарне майно експлуатується до повного зносу, але не менше встановленого строку. 7. Строки експлуатації (носіння) речового майна для військовослужбовців військових частин, які безпосередньо залучені до виконання бойових завдань, не встановлюються, а речове майно перебуває в експлуатації (носінні) до повного зносу. Для таких військових частин заміна предметів речового майна проводиться після встановлення їх непридатності для подальшої експлуатації (носіння). 8. За цією Нормою забезпечуються військовослужбовці всіх категорій [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], військовозобов'язані, резервісти та особи під час проходження зборів (крім спеціальних). 9. Під час переведення військових частин на штати воєнного часу або в особливий період дія норм забезпечення за мирним часом зупиняється, при цьому військовослужбовці строкової служби в особливий період продовжують забезпечуватися за нормами мирного часу.
Норма забезпечення предметами бойового обмундирування та екіпірування військовослужбовців Збройних Сил України (бойовий спеціальний комплект (БСК))
N з/п 
Предмет 
Кодова назва 
Одиниці виміру 
Кількість 
Строк експлуатації (носіння), років 
Особливі примітки 






у мирний час 
в особливий період 











Обмундирування 











Маска спеціальна 
МС 
шт. 



Згідно з табелем до штату 


Костюм спеціальний літній 
КСЛ 
к-т 



Згідно з табелем до штату 


Костюм спеціальний зимовий 
КСЗ 
к-т 



Згідно з табелем до штату 


Костюм маскувальний спеціальний 
КМС 
к-т 



Згідно з табелем до штату 


Костюм маскувальний зимовий 
КМЗ 
к-т 



Згідно з табелем до штату 

Взуття 


Черевики спеціальні 
ЧС 
пар 



Згідно з табелем до штату 

Спорядження 


Окуляри-маска захисні балістичні 
ОМЗБ 
к-т 



Згідно з табелем до штату 


Сітка протимоскітна 
СПМ 
шт. 



Згідно з табелем до штату 


Налокітники тактичні бойові 
НЛТБ 
к-т 



Згідно з табелем до штату 

10 
Наколінники тактичні бойові 
НТБ 
к-т 



Згідно з табелем до штату 

11 
Навушники спеціальні 
НС 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

12 
Ремінь розвантажувальний тактичний захисний 
РРТЗ 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

13 
Лямки плечові розвантажувальні до ременя розвантажувального тактичного захисного 
ЛПР 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

14 
Сумка-укладка медична 
СУМ 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

15 
Сумка-підсумок транспортна бойова 
СПТБ 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

16 
Підсумок транспортний бойовий універсальний 
ПТБУ 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

17 
Сумка-підсумок розкладна універсальна 
СПРУ 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

18 
Сумка-підсумок адміністративна 
СПА 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

19 
Рюкзак бойовий індивідуальний 
РБІ 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

20 
Тент універсальний польовий 
ТУП 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

21 
Пальник індивідуальний польовий 
ПІП 
к-т 



Згідно з табелем до штату 

22 
Сумка-підсумок бойова-В 
СПБ-В 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

23 
Сумка-підсумок бойова-С 
СПБ-С 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

24 
Сумка-підсумок бойова-Г 
СПБ-Г 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

25 
Сумка-підсумок бойова-А 
СПБ-А 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

26 
Сумка-підсумок бойова-К 
СПБ-К 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

27 
Кобура пістолетна універсальна 
КПУ 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

28 
Сумка-підсумок бойова-П 
СПБ-П 
шт. 



Згідно з табелем до штату 

29 
Сумка-підсумок бойова-
СПБ-Р 
шт. 



Згідно з табелем до штату

Примітки: 1. Бойовий спеціальний комплект (БСК) - комплект спеціальних предметів обмундирування, взуття та спорядження для виконання завдань військовослужбовцями. 2. За цією Нормою забезпечуються військовослужбовці Збройних Сил України згідно зі штатними посадами. 3. Майно БСК є інвентарним та видається в тимчасове користування. 4. Час зберігання інвентарного майна на складах не зараховується до строку носіння або експлуатації такого майна. Інвентарне майно експлуатується до повного зносу, але не менше встановленого строку. 5. Строки експлуатації (носіння) речового майна для військовослужбовців військових частин, які безпосередньо залучені до виконання бойових завдань, не встановлюються, а речове майно перебуває в експлуатації (носінні) до повного зносу. Для таких військових частин заміна предметів речового майна проводиться після встановлення їх непридатності для подальшої експлуатації (носіння).








13 PAGE \* MERGEFORMAT 146615


13PAGE 15






13 EMBED Word.Picture.8 1415

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ШТАБ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ















ПОСІБНИК СЕРЖАНТА

з питань проходження військової служби
та соціального забезпечення




















м. Київ - 2016





Приложенные файлы

  • doc 7700837
    Размер файла: 587 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий