МЕТОД. Укр.мова за проф.спрям.2011

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Кафедра української словесності і культури


Затверджую
Проректор з навчальної та
методичної роботи
______________М.М.Касьяненко
«____»__________2011 р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до проведення семінарських занять і самостійної роботи
з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)»
для підготовки фахівців за ОКР бакалавр
денної та заочної форми навчання
галузі знань 0306«Менеджмент і адміністрування»
за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент»

галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»
за напрямом підготовки 6.030509 «Облік і аудит»
6.030508 «Фінанси і кредит»
6.030504 «Економіка підприємства»
6.030503 «Міжнародна економіка»
галузі знань 0304 «Право»
за напрямом підготовки 6.030401 «Право»
6.030402 «Правознавство»
галузі знань 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка»
за напрямом підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»
галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки»
за напрямом підготовки 6.030103 «Практична психологія»
галузі знань 1301 «Соціальне забезпечення»
за напрямом підготовки 6.130102 «Соціальна робота»

статус дисципліни нормативна








Ірпінь – 2011

Методичні рекомендації для проведення семінарських занять та самостійної роботи з курсу«Українська мова (за професійним спрямуванням)» складені на основі робочої навчальної програми, затвердженої у 2011р.


Автори І.В. Зайцева, канд. пед. наук, доцент
О. П. Калита, доцент
Г.В. Скуратівська, ст. викладач
А.П.Павлова, к. філол.. наук, доцент

Рецензент І.А.Максименко, к.філос.н., доцент

Розглянуто і схвалено:
на засіданні кафедри української словесності та культури,
протокол №_____ від «____»_____________2011 р.
Зав. кафедри________________ І.В.Зайцева


на засіданні вченої ради факультету фінансів та банківської справи,
протокол №___ від “____”__________2011 р.
Голова вченої ради факультету фінансів
та банківської справи___ ____________________В.П. Унинець-Ходаківська



Завідувач навчально-методичного відділу ____________________ О.О. Бойко



Реєстраційний №_________










ЗМІСТ

Стор.
Передмова 4
Опис і структура навчальної дисципліни 6
Зміст навчальної дисципліни 15
Методи оцінювання та розподіл балів 22
Перелік тем рефератів 24
Перелік питань до модульного контролю № 1, 2 25
Контрольні питання з курсу 27
Рекомендована література 29

Змістово-модульна структура дисципліни
Курс: перший
Семестр: перший, другий
Галузь знань,
Напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів:
національних – 2
ECTS – 3


Модулів: 2

Змістових модулів: 3

Загальна кількість годин: 108
Галузь знань 0306«Менеджмент і адміністрування»
за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент»
галузь знань
0305 «Економіка та підприємництво»
0304 «Право»
0501 «Інформатика та обчислювальна техніка»
0301 «Соціально-політичні науки»
Напрям підготовки
6.030103 «Практична психологія»
Галузь знань 1301
«Соціальне забезпечення»
Напрям підготовки 6.130102 «Соціальна робота»
бакалавр
Нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 1,2
Лекції: 18 години

Практичні заняття: 54 години

Самостійна робота: 36 години

Вид контролю: ПМК, іспит

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА
(за професійним спрямуванням)»
галузі знань 0306«Менеджмент і адміністрування»
за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент»
галузі знань 0304 «Право»
за напрямом підготовки 6.030401 «Право», 6.030402 «Правознавство»
галузі знань 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка»
за напрямом підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»
галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки»
за напрямом підготовки 6.030103 «Практична психологія»
галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» всіх напрямів підготовки
галузь знань 1301 «Соціальне забезпечення»
за напрямом підготовки 6.130102 «Соціальна робота»
денної форми навчання


п/п
Змістові модулі
Кількість годин



Всього
Лекції
Практичні заняття
Консультаційна робота
СРС

Модуль 1 = (1,5 залікових кр.)

ЗМ 1 (Т. 1-3) Законодавчі та нормативно-стильові основи професійного спілкування

Т.1
Державна мова – мова професійного спілкування
6
2
2
-
-

Т.2
Стилі сучасної української літературної мови
4
2
4
-
-

Т.3
Основи культури української мови
24
2
4
-
18

ЗМ 2 (Т. 4-6) Лексико-граматичні норми професійного спілкування

Т.4
Лексичні особливості ділового мовлення
6
2
4
-


Т.5
Українська термінологія у професійному спілкуванні
8
2
6
-
-

Т.6
Застосування та роль морфологічних і синтаксичних засобів у ділових паперах
6
-
6
-
-

Форма поточно-модульного контролю – письмова контрольна робота

Всього з модулю 1
54
10
26
-
18

Модуль 2 = (1,5 залікових кр.)

ЗМ 3 (т. 7-10) Професійна комунікація

Т.7
Спілкування як інструмент професійної діяльності
10
4
6
-
-

Т.8
Культура усного професійного спілкування
10
2
8
-
-

Т.9
Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
28
2
8
-
18

Т.10
Проблеми перекладу і редагування професійних текстів
6

6



Форма поточно-модульного контролю – письмова контрольна робота


Всього з модулю 2
54
8
28
-
18

Іспит 2 год


Усього з курсу
108
18
54
-
36





Змістово-модульна структура дисципліни
Курс: перший
Семестр: перший, другий
Галузь знань
напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів:
національних – 2
ECTS – 3

Модулів: 2

Змістових модулів: 3

Загальна кількість годин: 108
Галузь знань 0306«Менеджмент і адміністрування»
за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент»
галузь знань
0305 «Економіка та підприємництво»
0304 «Право»
0501 «Інформатика та обчислювальна техніка»
0301 «Соціально-політичні науки»
Напрям підготовки
6.030103 «Практична психологія»
Галузь знань 1301 «Соціальне забезпечення»
Напрям підготовки 6.130102
«Соціальна робота»
бакалавр
Нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 1,2
Лекції: 2 години

Практичні: 4 години


Самостійна робота: 102 години

Вид контролю: ПМК, іспит


СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«УКРАЇНСЬКА МОВА (за професійним спрямуванням)»
галузі знань 0306«Менеджмент і адміністрування»
за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент»
галузі знань 0304 «Право»
за напрямом підготовки 6.030401 «Право», 6.030402 «Правознавство»
галузі знань 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка»
за напрямом підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»
галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки»
за напрямом підготовки 6.030103 «Практична психологія»
галузі знань 1301 «Соціальне забезпечення»
за напрямом підготовки 6.130102 «Соціальна робота»
галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» всіх напрямів підготовки
заочної форми навчання

п/п
Змістові модулі
Кількість годин



Всього
Лекції
Практичні заняття
Консультаційна робота
СРС

ЗМ 1 (Т. 1-3) Законодавчі та нормативно-стильові основи професійного спілкування

Т.1
Державна мова – мова професійного спілкування
10
-
-
-
10

Т.2
Стилі сучасної української літературної мови
10
-
-
-
10

Т.3
Основи культури української мови
11
1
-
-
10

ЗМ 2 (Т. 4-6) Лексико-граматичні норми професійного спілкування

Т.4
Лексичні особливості ділового мовлення
11
--
1
-
10

Т.5
Українська термінологія у професійному спілкуванні
11
1
-
-
10

Т.6
Застосування та роль морфологічних і синтаксичних засобів у ділових паперах
11
-
1
-
10

-

Т.7
Спілкування як інструмент професійної діяльності
10
-
-
-
10

Т.8
Культура усного професійного спілкування
11
-
1
-
10

Т.9
Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
11
-
1
-
10

Т.10
Проблеми перекладу і редагування професійних текстів
12
-
-
-
12

Форма контролю – письмова контрольна робота


Усього з курсу
108
2
4
-
102












ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ЗМІСТОВИМИ МОДУЛЯМИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №1
ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО-СТИЛЬОВІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ


ТЕМА 1. Державна мова – мова професійного спілкування


План практичного заняття
1. Літературна мова, форми її реалізації.
2. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
3. Державний статус української мови.
4. Професійна мовнокомунікативна компетенція.

Основні поняття: літературна мова, національна мова, державна мова, мовнокомунікативна компетенція, мовна політика, престиж мови.
Під час опрацювання цієї теми студентам необхідно засвоїти основні поняття, знати законодавчі акти, що стосуються статусу української мови, розумітися на питаннях мовної політики.
Після засвоєння теоретичного матеріалу необхідно закріпити вивчене на практиці, виконавши ряд завдань.
Національна українська мова – це мова українського народу, української нації, яка об’єднує літературну форму загальнонародної мови, її територіальні та соціальні діалекти. Національна мова забезпечує збереження історичної пам'яті народу, надбань його духовної культури, єдність, функціонування і розвиток нації.
Літературна мова – вища, окультурена, відшліфована форма загальнонародної мови. Їй притаманні такі ознаки як поліфункціональність, уніфікованість, стандартність, унормованість, розвинена система стилів. Літературна мова обслуговує всі сфери життя і діяльності суспільства та має дві форми реалізації – усну та писемну.
Українська літературна мова є державною мовою України. Державна мова – закріплена законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв’язку та інформатики[енциклопедія «Українська мова» ]. Вона «є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування(мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, що визначаються законом» [ст. 10 Конституції України]. Державний статус українській мові було надано Законом УРСР «Про мови в УРСР», ухваленим у 1989 році, та закріплено в Конституції України у 1996 році. Про статус і функціонування державної мови на території України йдеться також в інших законах: рішенні Конституційного Суду України від 14.12.1999 про застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її в навчальному процесі вищих навчальних закладів; законах «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про видавничу справу», «Про телебачення і радіомовлення», «Про друковані засоби масової інформації(пресу) в Україні».
Державна мова виконує в суспільстві ряд важливих функцій:
забезпечує цілісність державних структур, армії, єдність громадянства;
формує ідеологічну надбудову;
виступає засобом спілкування на всіх рівнях державного й суспільно-виробничого життя;
виконує функції знаряддя дипломатичних відносин.
Престиж мови – це її авторитет у міжнародному, міжнаціональному спілкуванні. Він залежить від багатьох чинників. Проте найголовнішим з них є інформативність мови, тобто застосування її як носія найновішої та найважливішої інформації. Престиж мови не залежить від кількості людей, що нею послуговуються. Китайською мовою, наприклад, розмовляє більше мільярда людей, але вона не входить до числа престижних мов.
На сьогодні престижною визнано сучасну англійську мову. Це пояснюється тим, що більше 75% наукової продукції світу друкується цією мовою.
Забезпечити статус престижності для своєї мови можна двома шляхами:
через всебічний розвиток суспільства;
через утиск інших мов політичними, економічними та військовими засобами.
Про високий престиж української мови у минулому свідчать такі факти: вона використовувалась як державна у Великому Литовському князівстві; як актова мова Молдавського князівства; у дипломатичному спілкуванні при дворі польських королів, у листуванні бахчисарайських ханів з турецькими султанами.
Мовна політика – це політика, яка ведеться в одномовних та багатомовних державах, де стикаються інтереси різних народів, у тому числі й мовні. У багатомовних державах мовна політика є складником національної політики і віддзеркалює принципи панівної ідеології. Вона може бути спрямована на утвердження панівної мови або на підтримку регіональних мов з метою зняття міжетнічної напруженості.
В різних державних утвореннях, до яких входили українські землі, велася політика витіснення, заборони, нищення української мови. В одних державах ця політика була менш жорстокою і завуальованою, в інших – відвертою і тотальною, як, наприклад, у Російській імперії.
Важливою складовою професійної підготовки майбутніх спеціалістів є мовнокомунікативна компетенція. Мовна компетенція – знання учасниками комунікації правил творення й видозміни мовних конструкцій, що сприяє формуванню комунікативної грамотності й забезпечує ефективне спілкування в усній та писемній формах, знання законів, правил і засобів усної та писемної комунікації. Мовна компетенція є елементом компетентності індивіда щодо певної сфери діяльності. Мовна компетентність, в свою чергу, є елементом комунікативної компетентності як компетентності спілкування взагалі.
Мовна компетентність має таку структуру:
– особистісні якості мовця;
–знання мовностилістичних і невербальних засобів спілкування, комунікативних стратегій, загальнокультурних аспектів спілкування;
– уміння створювати й сприймати повідомлення, орієнтуватися в ситуації, долати комунікативні бар’єри.
Мовна компетентність передбачає обов’язкове врахування специфіки мовних актів у певних сферах діяльності. [В.І. Пуцов].
Вправи на закріплення
Вправа 1. Зробіть правильний вибір із запропонованих словосполучень.
Виконувати найскладніші завдання – виконувати самі складні завдання; бувший директор фірми – колишній директор фірми; навчальний приклад – повчальний приклад; особовий рахунок – особистий рахунок; згублене посвідчення – загублене посвідчення; подавляюча більшість – переважна більшість; за самими низькими низькими цінами – за найнижчими цінами.
Вправа 2. Вставте в слова літери г чи r.
Персона рата, реламент, смо, ешефт, валт, рунт, ран-прі, алузь, аонія, рати, риф, атунок, обрунтування, іпотеза, андж, речний, ава, іперінфляція, валтівник, станація, імн, генезис,арантія.
Вправа 3. На місці крапок вставте пропущені букви.
Д... ржава ...дійснює перманентний мон...тор...нг якості, забезпечує його прозоріст..., ...прияє розвиткові громадс...кого контрол... . Однаковий доступ до освіти забе...печуєт...ся у професійній освіті:
– бе... оплатністю професійної освіти на конкурсній основі;
– ро... витком мережі навчал...них закладів різних форм власності з урахуванням демографічних прогнозів, регіонал...ної спец...фіки та потреб ринку праці;
– поєднан...ям професійної та повної загал. ..ної середної освіти;
– відроджен...ям механізмів адресної державної пі...тримки учнів і студентів з числа сиріт, інвалідів, малозабепечених сімей (Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті).
Вправа 4. Перекладіть українською мовою.
А. В связи со смертью кормильца; в соответствии с действующим законодательством; в состоянии опьянения; взыскать с ответчика; восстановление прав на; для возбуждения ходатайства; владеть на правах личной собственности; злоупотреблять положением; имущество, подлежащее разделу; иметь на иждивении; находиться в заключении; уклоняться от выплат; привлечь к ответственности; предъявлять претензию; признать недействительным.
Б. Мнения относительно этого проекта были следующие; необходимо приложить усилия; прийти по важному вопросу; в ближайшее время; несмотря на принятые меры; имеется большое количество договоров; косвенный контроль; вступить в сделку; обнадеживающие результаты; учредительное собрание; понести потери; за отсутствием чего-то; местные налоги; учет налогоплательщиков; расходы на содержание; фактическая стоимость; взаимный расчет; способствовать успешной реализации; расходная накладная; безвозвратная финансовая помощь; возмещение сумм; бюджетный заем; прибыльный налог; привлеченные средства.
Вправа 5. Запишіть слова, де потрібно, з великої літери.
міністерство юстиції україни, депутат верховної ради, президент компанії, доктор економічних наук, національні стандарти бухобліку, полтавщина, національний банк україни, правобережна україна, республіка молдова, голова профкому, податкова система україни, державний бюджет україни, харківська юридична академія ім. каразіна, національний університет дпс україни, державне казначейство україни, кафедра фінансового моніторингу, вищий адміністративний суд, проект конституції україни, план рахунків бухгалтерського обліку, закон україни «про вищу освіту», фонд державного майна україни, статут оон, конституційне право, рада безпеки, позовна заява, європейський суд з прав людини.

Тест
1. Ширшим є поняття:
а) національна мова;
б) літературна мова;
в) державна мова.
2. Національна мова охоплює такі мовні засоби:
а) синоніми, пароніми, антоніми;
б) соціальні та територіальні засоби;
в) літературну мову та діалекти.
3. Діалектом називають:
а) професійний жаргон;
б) різновид літературної мови;
в) арготизми.
4.Роль національної мови полягає у:
а) національній ідентифікації індивідуумів;
б) збереженні історичної пам'яті народу, його духовних надбань;
в) можливості поповнення лексичного складу літературної мови.
5. Літературна мова – це:
а) національна мова;
б) державна мова;
в) вища, окультурена, відшліфована форма загальнонародної мови.
6. Головною ознакою літературної мови є:
а) поліфункціональність;
б) наддіалектність;
в) унормованість.
7. Норма літературної мови:
а) правила правопису слів;
б) правила вимови й наголошення слів;
в) закріплені правила реалізації мовної системи на певному етапі розвитку суспільства.
8. Виокремлюють такі мовні норми:
а) орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні, пунктуаційні;
б) правописні, основоскладання, абревіація;
в) нормативність, адекватність, естетичність.
9. Головним чинником престижу мови є:
а) кількість носіїв мови;
б) рівень розвитку держави;
в) інформативність мови.
10. Основоположником української літературної мови є:
а) Котляревський;
б)Шевченко;
в) Франко.
11. Українська мова належить до:
а) південнослов’янської групи;
б) східнослов’янської групи;
в) західнослов’янської групи.
12. Українській мові було надано статус державної у:
а) 1918 році;
б) 1989 році;
в) 1996 році.
13. Статус державної українській мові надано таким законом:
а) Конституцією України;
б) Законом «Про мови в УРСР»;
в) Законом «Про освіту».
14. Державна мова виконує такі функції:
а) комунікативну, магічну, номінативну та ін.;
б) державотворчу;
в) інформаційну, організаційну, інтеграційну.
15. Мовна компетенція – це:
а) спілкування в усній та писемній формах;
б) правила творення й видозміни мовних конструкцій;
в) знання правил творення й видозміни мовних конструкцій.
Контрольні питання
Дайте визначення національної мови.
Назвіть ознаки літературної мови.
Охарактеризуйте функції державної мови.
Вкажіть законодавчі акти, якими регулюється функціонування української мови як державної.
Назвіть складові мовної компетентності.
Вкажіть шляхи ведення мовної політики.
Дайте визначення поняття «престиж мови» та вкажіть способи забезпечення престижу.


Література: [1.2; 1.7; 1.9; 1.10; 1.11; 1.12].

ТЕМА 2. Стилі сучасної української літературної мови

План практичного заняття № 1

1. Поняття стилю. Офіційно-діловий стиль, його ознаки, підстилі, жанри реалізації
2. Мовні особливості офіційно-ділового стилю.
3. Мовностилістичний аналіз текстів офіційно-ділового стилю.


План практичного заняття № 2
1. Науковий стиль української мови, його ознаки, підстилі, жанри реалізації.
Мовні особливості наукового стилю.
3. Мовностилістичний аналіз текстів наукового стилю.
4. Публіцистичний стиль, його функції та підстилі, мовні особливості.

Основні поняття: стиль, функціональний стиль, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний стилі, мовностилістичні особливості, підстилі.
Особливу увагу слід звернути на ознаки та мовні засоби офіційно-ділового, наукового та публіцистичного стилів української літературної мови, сферу використання, призначення, поділ їх на підстилі та жанрові різновиди.
Мова як явище поліфункціональне обслуговує всі сфери діяльності людини, що сприяло формуванню різних видів мови, яким властива наявність тих чи інших мовних засобів. Такі різновиди називають функціональними стилями. Стилі мають свої внутрішньомовні ознаки, тісний зв'язок зі змістом, метою й завданнями висловлювання.
Стиль( з лат. паличка для письма) – різновид української літературної мови, що має свою сферу використання, призначення, ознаки, мовні особливості, поділяється на підстилі.
Основними стилями сучасної української літературної мови є розмовний, художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий.
Науковий стиль використовується у науковій діяльності, освіті, призначається для повідомлення про результати наукових досліджень, доведення теорій, обґрунтування гіпотез тощо, поділяється на такі підстилі: власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний.
Характерні мовні ознаки наукового стилю:
вживання термінів;
використання абстрактної лексики;
використання наукової фразеології;
у морфології – переважання певних класів слів ( іменників, а не, скажімо, дієслів);
використання прикметників для уточнення змісту поняття;
у синтаксисі – використання складних речень і складного синтаксичного цілого;
у семантиці – тяжіння до точності.
Офіційно-діловий стиль використовується для спілкування в державно-політичному, громадському та економічному житті, законодавстві, призначений регулювати ділові стосунки мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслуговувати громадські потреби людей у типових ситуаціях, має такі підстилі: законодавчий, адміністративно-канцелярський, дипломатичний.
Офіційно-діловий стиль має такі ознаки:
стислість, компактність викладу;
високий рівень стандартизації мовних засобів;
стилістична однорідність тексту (використання тільки нейтральних і книжних елементів);
використання термінології, номенклатурних назв, наявність особливої лексики й фразеології, вживання в тексті складноскорочених слів, абревіатур;
використання віддієслівних іменників;
розповідний характер викладу, використання номінативних речень з переліком;
прямий порядок слів у реченні як переважний принцип його побудови;
майже повна відсутність емоційно-експресивних мовленнєвих засобів;
слабка індивідуалізація стилю.
Публіцистичний стиль використовується насамперед в засобах масової інформації, пропагандистських виступах. Його призначення полягає у наданні інформації, формуванні громадської думки, спонуканні до активної дії та прийняття рішень. Для нього характерні популярність, образність, полемічність викладу, яскравість засобів позитивної чи негативної експресії. Поділяється на такі підстилі: стиль ЗМІ, художньо-публіцистичний, науково-публіцистичний.
У публіцистичному стилі широко використовуються:
суспільно-політична лексика;
емоційно-оцінні слова;
експресивно зв’язане слововживання;
перифрастичні побудови;
фразові серії;
словоформи з префіксами анти-, псевдо-, нео- та із суфіксами -ація, -фікація, -іст, -тор, -ізм, -овець тощо;
складні прикметники;
імперативні форми дієслів, що передають заклики до спільної дії;
конструкції з різними видами інверсії;
конструкції з повторами слів і синтагм;
риторичні запитання та звертання.

Вправи на закріплення
Вправа 1. Прочитайте текст, визначте його стиль і підстиль, ознаки, мовні засоби.
А. Інтернет відносно швидко стає своєрідним засобом масової інформації, набагато перевершуючи за потенційними можливостями ТV, щоденні газети й «канонічні» інформаційні агентства. Це нове, дуже агресивне інформаційне середовище, що функціонує в режимі он-лайн. Новини стрімко вводяться в рядок, на ходу опрацьовуються, ілюструються й виносяться на інтерактивне обговорення в форуми. Тож коли на початку жовтня «ліг» сервер провайдера «Golden Telekom» ( у просторіччі – Голден), ця подія не пройшла непоміченою. На 4-5 днів із павутиння вилетіло відразу кілька віртуальних мас-медіа, що входили в першу двадцятку українського рейтингу сайтів «Pinq» у розділі «Засоби масової інформації»(Із газети).
Б. До термінологічної лексики належать слова і словосполучення (аналітичні номінативні одиниці), використовувані для точного, максимально несуперечливого визначення понять найрізноманітніших галузей науки і техніки. Близькими до термінів, але не тотожними їм, є номенклатурні назви, що позначають одиничні поняття. Термінологічна лексика здебільшого використовується в науковому та офіційно-діловому стилях, де, виконуючи номінативну функцію, вона є одним із найважливіших стилетворчих чинників(З підручника).
В. Вірую в націю Українську, яка воскресає у всього світу на виду, як Воскрес Христос, і з сяйвом воскресіння на високому мудрому чолі встає на повен зріст у сузір'ї народів планети, і ступає твердо й велично, і перст Божий відчиняє перед нею золоту браму, як райські ворота у планетарному соборі, і вона вільною ходою входить у третє тисячоліття.
Вірую в Мову Нації, гнану, мордовану, катовану, розіп'яту, але невмирущу, як серце Прометея. І вічну, як земля і небо, і милу нам, як мати, і красиву, як серпневі зорі, і дужу, як сам творець її – народ (Я. Гоян).
Г. Бар’єри на шляху до взаєморозуміння виникають залежно від характеру комунікації та індивідуальних особливостей людей, які спілкуються. Бар’єрами можуть бути також особливості різних соціальних груп. До яких належать співбесідники. А також їхні соціокультурні відмінності. Аналізуючи факт непорозуміння, варто подумати, які з них треба обійти і які корективи внести у подальше спілкування. Ще важливіше вміти прогнозувати, передбачати виникнення можливих бар’єрів (З підручника).
Д. Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. (З Конституції України).
Вправа 2. Відредагуйте текст, визначте його стиль, назвіть ознаки стилю.
Якщо ми будемо читати твори Сковороди, то побачимо, що одним із провідних мотивів у байках Сковороди є мотив спорідненої праці. Сковорода з великим захопленням настійно твердив, що праця є природною і необхідною потребою кожної людини.
Без праці, не трудячись, людина не може мати радісного щастя й морального задоволення. Робота приносить суспільству й людям матеріальне і духовне багатство та достаток. Але праця, твердить Сковорода, мусить бути вільною. Кожен член суспільства має працювати за покликанням, виконуючи роботу у відповідності до свого призначення. А це приведе до такого суспільства, де будуть усі рівні, рівноправні, щасливі.
Вправа 3. Зробіть мовностилістичний аналіз запропонованих текстів.
А. Стаття 1. Визначення термінів
1.11.1. Фінансовий кредит – кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно з нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства (Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Б.Учені підрахували, що жінка в середньому вимовляє 600-800 слів за день і видає 2-3 тисячі звуків.
Словесний потік вона супроводжує жестами й мімічними рухами, яких фахівці налічили 8-10 тисяч. Чоловіки набагато стриманіші: слів – 200-400, звуків – 1-2 тисячі, жестів – 2-3 тисячі. Зазвичай сильна стать витрачає весь цей «арсенал» на службі, а з'явившись додому, вважає за краще мовчки втупитися в телевізор, абсолютно забувши про те, половині потрібне зовсім інше – виговоритися. Конфлікту тут не уникнути(Універсальний довідник з ділових паперів).
В. Розділ ІУ . Державне мито
Державне мито – це особливий вид платежу, що сплачується громадянами за вчинення дій в їхніх інтересах або за видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Тому спрогнозувати періодичність сплати державного мита окремими громадянами дуже складно. Усі залежить від того, як часто наші співвітчизники будуть звертатися до таких органів за документами або вчиненням дій.
Наприклад, якщо людина має намір регулярно (один раз на рік) одружуватися (І, відповідно, розлучатися), то необхідність сплати держмита виникатиме, щонайменше, двічі на рік. Слід зазначити, що при розірванні повторного шлюбу ставка держмита збільшується, тому перед тим, як сказати другій половині «ми не підходимо один одному», варто поміркувати: а може, нікого кращого вам зустріти і не судилося?(З книги «Про податки і збори населенню України»)
Г. ДОГОВІР ОРЕНДИ
м. Київ 12 серпня 2010 року
Ми, що нижче підписались, Слонський Іван Миколайович, що проживає в м. Києві, вул. Артема, 21, кв. 2, далі іменований ОРЕНДОДАВЕЦЬ, та Кучеренко Світлана Олександрівна, що проживає в м. Києві, вул. Толстого, 12, кв.22, далі іменована ОРЕНДАР, уклали цей договір про таке:
Гр.-н Слонський Іван Миколайович ЗДАЄ В ОРЕНДУ Кучеренко Світлані Олександрівні КВАРТИРУ номер 2 (два) в будинку номер 21 (двадцять один) по вулиці Артема в місті Києві строком на ОДИН рік, тобто з 12 серпня 2010 року по 12 серпня 2011 року.
Ця квартира належить гр.-ну Слонському Івану Миколайовичу на підставі купівлі-продажу, посвідченого ПЕРШОЮ державною нотаріальною конторою 12.03.94р. за реєстровим № 12-365 та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації 25.03.94 р. за №2312(З посібника).
Вправа 4. Перекласти текст українською мовою. Визначити його стиль та підстиль, використання мовних засобів.
Имеется большое количество договоров и конвенций, в соответствии с которыми государства обязались признавать в будущем юрисдикции Суда. К ним относятся: двусторонние договоры, касающиеся всех или некоторых категорий споров, могущих возникнуть между двумя государствами, многосторонние конвенции, касающиеся одного или более категорий споров и т.д.
На практике Суд с определенными ограничениями может осуществлять косвенный контроль за законностью решений международных организаций (З посібника).
Вправа 5.Перекласти текст українською мовою. Визначити його стиль та підстиль, використання мовних засобів.
Основными проявлениями глобализации, изменившими жизнь человечества в начале ХХ века, стали мировые войны и мировые революции, а в конце века возник глобальный экологический кризис, который повлек за собой формирование новой экономики как информационной системы обмена ценностями в области виртуальных рынков, уже не связанных материально.
Главной проблемой глобального хозяйствования, захватывающего рынки в масштабах всей планеты, становится экологический кризис, кризис среды обитания людей. Капитал стремится застраховать себя от негативных последствий собственной активности и поэтому принимает участие в экологических проектах (Ученые записки Таврического национального университета В.И. Вернадского).
Тест
Мовний стиль –це:
а) паличка для письма;
б) сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом висловлювання;
в) різновид текстів.

Основними стилями літературної мови є:
а) художній, епістолярний, офіційно-діловий, конфесійний;
б) розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний;
в) офіційно-діловий, розмовний, засобів масової інформації, науковий.

Одним з найдавніших стилів мови є:
а) художній;
б) розмовний;
в) діловий.

4. Головною метою розмовного стилю є:
а) розмова задля розмови;
б) спонукання до дії;
в) встановлення психологічного контакту із співрозмовником.

5. Основне призначення публіцистичного стилю полягає у:
а) інформуванні про події;
б) пропаганді ідей, спонуканні до активної дії та прийнятті рішень;
в) формуванні естетичних смаків.

6. Публіцистичний стиль поділяється на такі підстилі:
а) канцелярський, епістолярний, неформальний;
б) памфлет, дискусія, стаття;
в) стиль ЗМІ, художньо-публіцистичний, науково-публіцистичний.

7. Призначення офіційно-ділового стилю полягає у:
а) регулюванні ділових стосунків;
б) встановленні контактів з діловими партнерами;
в) досягненні позитивного результату.

Офіційно-діловий стиль має такі підстилі:
а) науково-популярний, канцелярський;
б) дипломатичний, законодавчий, канцелярський;
в) стиль ЗМІ, дипломатичний.

9. Призначення наукового стилю полягає у:
а) формуванні духовності людини;
б) формування громадської думки;
в) повідомленні про результати наукових досліджень, систематизації знань.

10. Науковий стиль поділяється на такі підстилі:
а) епістолярний, технічний, формальний;
б) власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний;
в) законодавчий, дипломатичний, науково-публіцистичний.

Контрольні питання
Дайте визначення поняття стилю у лінгвістиці.
Назвіть основні функціональні стилі української мови.
Назвіть критерії класифікації стилів.
Розкрийте поняття підстилю.
Розкрийте поняття мовного жанру.
Назвіть ознаки та мовні засоби наукового стилю.
Вкажіть жанри реалізації підстилів наукового стилю.
Назвіть ознаки та мовні засоби офіційно-ділового стилю.
Вкажіть жанри реалізації підстилів офіційно-ділового стилю.
Назвіть ознаки та мовні засоби публіцистичного стилю.
Вкажіть жанри реалізації підстилів публіцистичного стилю.

Література: [1.1; 1.5; 1.6].

ТЕМА 3. Основи культури української мови

План практичного заняття № 1
1. Ознаки культури мовлення.
2. Мовні норми, їх види.
3. Редагування професійних текстів.
План практичного заняття № 2
1. Мовний, мовленнєвий та спілкувальний етикет.
2. Двомовність і культура спілкування.
3. Спілкування у стандартних етикетних ситуаціях. Парадигма мовних формул.

Перелік питань до самостійної роботи
1. Шляхи підвищення культури мовлення. Роль словників у підвищенні мовної культури.
2. Засоби невербальної комунікації.
3. Спілкувальний етикет у сперечанні.
4. Антиетикет у спілкуванні.

Основні поняття: культура мови і культура мовлення, культура ділового спілкування, етикет, мовний етикет, групи мовленнєвого етикету, нормативність мовлення, суржик.
В. Сухомлинський писав, що мовна культура є живодайним коренем культури розумової, всього розумового виховання, високої, справжньої інтелектуальності. Особливого значення це набуває в епоху процесів глобалізації в суспільній, екологічній, економічній сфері.
Культура мови – наука, яка виробляє норми літературної мови, вимагає їх дотримання в усному та писемному мовленні. В широкому розумінні культура мови передбачає високий рівень національно-мовної свідомості індивідів, їх дбайливе ставлення до рідного слова, усвідомлення його значення для розвитку інтелектуальної та емоційної культури нації. Культура мови залежить від мовної політики, суспільних функцій мови, поширення престижу літературної мови через освіту, театр, видавничу діяльність, засоби масової інформації[енциклопедія «Укр. мова», с. 286].
Культура мовлення – це сукупність комунікативних якостей мовлення; володіння літературними нормами на всіх мовних рівнях, в усній і писемній формі мовлення. Ознаками культури професійного мовлення є нормативність, точність, ясність, чистота, логічність, послідовність викладу думок, доречність, змістовність, різноманітність, дотримання правил мовленнєвого етикету.
Змістовність передбачає знання теми та основної думки висловлювання, вміння розкрити їх повно, з різнобічною інформацією; уникнення зайвого, другорядного, багатослів'я.
Нормативність – це дотримання норм літературної мови в усному та писемному мовленні: орфоепічних, лексичних, орфографічних, граматичних, стилістичних, пунктуаційних.
Точність – вміння найточніше передавати зміст висловлювання, так добирати слова й будувати речення, щоб зміст сказаного або написаного було передано точно і зрозуміло. Точність мовлення залежить від уважного ставлення до мови, доброго знання лексичного значення слів, правильного слововживання, чіткості синтаксично-смислових зв'язків між членами речення. Точність визначається інтелектуальним рівнем мовця, його етикою.
Чистота – вміння чітко висловлювати думку та вживання нормативних слів і словосполучень, доречних у відповідному стилі чи ситуації, уникнення жаргонних висловів, грубих слів, відсутність суржику.
Логічність – це послідовне, правильне мовлення з дотриманням внутрішньої закономірності на основі законів логіки. Логічність пов'язана зі знанням мови, є ознакою кожного функціонального стилю, зокрема для наукового стилю – це систематизація дібраного матеріалу, дотримання логіки викладу, забезпечення смислових зв'язків між словами і реченнями в тексті; для офіційно-ділового – правильна побудова тексту, послідовність, смислова узгодженість частин тексту.
Доречність – це передусім доцільність вживання мовних засобів відповідно до мети, ситуації та комунікативних завдань.
Різноманітність – багатство лексичних, граматичних, синтаксичних засобів мовлення, його естетична привабливість.
На думку Н. Бабич, культуру мовлення формує запас знань, любов до рідної мови, прагнення до самовдосконалення.
Норма літературної мови – це закріплені правила реалізації мовної системи на певному етапі розвитку суспільства. Мовна норма – категорія історична. Мовні норми можуть зазнавати змін. Всі, хто користується українською мовою, повинні дотримуватись норм української літературної мови в усному та писемному мовленні. Українська літературна мова має розвинену систему орфоепічних, орфографічних, лексичних, граматичних, синтаксичних, стилістичних, пунктуаційних норм.
Орфоепічні норми регулюють правила вимови звуків, звукосполучень, наголошування слів. В основі орфоепічних норм лежать відповідні фонетичні закономірності, властиві українській мові: вимова звуків дж, дз, г, ґ та інші.
Орфографічні норми визначають правила правопису слів, наприклад, написання слів з великої чи малої літери, написання складних слів, правопис частки не з різними частинами мови тощо.
Лексичні норми регулюють правила вживання слів у властивому їм значенні, правильне поєднання слів у словосполученні або реченні. Наприклад, брати(взяти) участь замість приймати участь, протягом року замість на протязі року тощо.
Граматичні норми визначають правила змінювання слів та їх творення, побудови словосполучень, речень. Наприклад, відмінкові закінчення іменників чоловічого роду на позначення осіб за фахом чи родом діяльності (давальний відмінок) – ові,-еві(– єві), – у, –ю: деканові, ректорові; паралельні форми іменників чоловічого та жіночого роду: зал – зала, клавіш – клавіша тощо.
Пунктуаційні норми визначають правила вживання розділових знаків.
Нормативність мовлення передбачає дотримання норм літературної мови в усному й писемному мовленні та відсутність у ньому суржику.
Суржик (букв. суміш зерна різних культур) – це штучне змішування елементів різних мов, що є порушенням норм літературної мови. Тобто суржик – низьковартісна мова. Наприклад, існує українсько-польський, українсько-словацький, українсько-англійський, українсько-російський суржик тощо. Проте найчастіше під суржиком розуміють структурно-функціональний компонент українського просторіччя з домішкою русизмів [Енциклопедія «Укр. мова»]. Причин виникнення українсько-російського суржику чимало. Серед них – несприятливі умови розвитку та функціонування української мови, домінування російської мови, повільне утвердження української літературної мови та ін. Суржик свідчить не тільки про низьку мовну та мовленнєву культуру особистості, а й рівень загальної культури, інтелекту, національної свідомості. Суржик є явищем негативним і шкідливим, бо він спотворює мову, яка формувалася протягом багатьох століть, і, врешті-решт, може призвести до її зникнення.
Культура мови є основою для забезпечення ефективності ділового спілкування. Сферою офіційно-ділового спілкування є ділові стосунки між організаціями й установами, між членами суспільства та ін. До такого спілкування висуваються певні вимоги: нормативність, стислість, точність, впливовість. Вони досягаються стандартизацією професійних текстів, правильним вживанням слів, граматичних та синтаксичних конструкцій.
Культура ділового спілкування – це вміння встановлювати, розвивати, підтримувати партнерські стосунки з дотриманням норм етикету, зокрема мовленнєвого.
Етикет – (з фр. – етикетка, ярлик) норми поведінки й спілкування людей у суспільстві. Попри універсальний характер етикету, існують певні особливості його використання в різних сферах, зокрема й у професійній.
Діловий етикет – це сукупність найдоцільніших правил поведінки людей у професійній діяльності. Дотримання правил і вимог етикету є обов'язковим для всіх, адже це допомагає створити сприятливий клімат для людей, зайнятих загальним виробничим процесом. Мовленнєвий етикет є невід'ємним складником спілкування у професійній сфері.
Мовленнєвий етикет – система стійких мовних формул, вироблених національним суспільством для встановлення контакту та підтримання спілкування у певній тональності. Мовленнєвий етикет поділяється на групи: вітання, прощання, поздоровлення, вибачення, представлення, прохання, незгода, вдячність тощо. Наприклад, діловий етикет передбачає звертання на Ви навіть близьких людей, звертання до старших за посадою людей на ім'я та по батькові. Неприпустимим є «тикання» керівника до підлеглих тощо.
Вправи на закріплення
Вправа 1. Серед наведених слів та словосполучень є мовленнєві помилки. Знайдіть їх і виправте.
Постачальник, учбовий, багаточисельний, нечисленний, міроприємство, співставляти, збігатися, слідуючий, діючий, співіснувати, підприємство, багатогалузевий, крупний, керуючий, займати (посаду), ведучий (фахівець), завідуючий, професійний, відігравати значення, будинок з каменя, з п'ятидесяти осіб, подовжити ініціативу, завдати поразку, більш ґрунтовніша відповідь, ця думка передова і прогресивна, одностайно схвалити рішення, корупціонер.
Вправа 2. В поданих реченнях знайти русизми та невдало вжиті слова. Відредагувати речення.
1.Темпи економічного росту України самі найвищі серед країн з перехідною економікою. 2.Найбільш складними, багаточисленними, довготривалими і нудотними є цивільні справи. 3.Ними ( відмінниками) вважаються студенти, які на минулій, тобто літній сесії здали на «відмінно» усі іспити. 4.Учені виявили, що унікальна, спіралевидна траєкторія звуку, отримана від удару у дзвін, має згубний вплив на багатьох хвороботворних мікробів. 5.Хоча очевидно, що державна політика поставила водія між молотом і накувадлом. 6.Урядові фахівці стверджують, що сума, необхідна для забезпечення усіх пільг, рівна річним видаткам усіх місцевих бюджетів. 7.Кримінальні справи завжди доволі складні, але завдяки нерідким випадкам низької слідчої кваліфікації наших правоохоронних органів залишають адвокатові достатнє поле для діяльності. 8. Мер планує подавати гарячу воду круглодобово (За матеріалами мас-медіа).
Вправа 3. Вставте пропущені розділові знаки.
1.Хто хоче оволодіти вмінням гарно говорити повинен навчитися висловлюватись чітко. 2.Культура мовлення це ще й загальноприйнятий етикет типові формули вітання побажання запрошення тощо. 3.Мабуть ніхто не буде заперечувати що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності. 4.Основний текст протоколу поділяється на розділи які відповідають пунктам порядку денного. 5.Якщо нарада закінчується постановкою конкретних завдань то учасники звісно повинні мати повноваження виконувати їх. 6.Група у якій спільно працюють безпосередні начальники і безпосередні підлеглі не може працювати ні ефективно ні творчо оскільки її члени намагатимуться і при такій формі організації праці зберігати своє становище зазначає Драгомир Карич. 7.Відомо що проголошуючи промову я повинен передусім потурбуватися про те, щоб переконати своїх слухачів. 8.Не те добре що кричать великим голосом але те є велике коли говорять доцільно.
Вправа 4. Перекласти українською мовою.
Безвозмездный кредит, безвозвратная ссуда, безналичный расчет, беспочвенное обвинение, благотворительные акции, расчетная ведомость, возлагать ответственность, действующее законодательство, денежное обращение, единогласное решение, заказное письмо, наложенным платежом, издержки обращения, изъятие из обращения, конкурентоспособный, косвенные результаты, косвенный контроль, лимит расходов, лишать собственности, ложная мысль, мероприятие по обеспечению, налоговые льготы, необоснованное обвинение, нет никаких оснований, норма естественной убыли, обложение пошлиной, причинить зло, причинять убытки, произносить речь, подотчетное лицо, текучесть кадров, текущий счет, ставить в известность, расходный ордер, сметная калькуляция, убыточное предприятие.
Вправа 5. Виправте мовні помилки, назвіть, які літературні норми порушені.
Зв’язатись з столицею, творча управа, за чотири години часу, колишньому військовому кореспонденту Розенбергу, було дев’ять годин ранку, Сидоренко Івану Петровичу, передовий авангард, складання плану написання звіту, самий найдоцільніший варіант, більша половина колективу, без чверті десять годин, шановний Петро Іванович, взаємно допомагати один одному, видатних вчених, пара годин, приведені дані, згідно запропонованого проекту, заключити договір, добросусідські відношення, зустрічаються цікаві факти, підозріла особистість, повернутися до свідомості, безвихідне положення, одна третя кілограмів, бухгалтерські проведення по господарським операціям, розпродажа товарів, відбулася оптова ярмарка.
Вправа 6. У яких формах можна відповісти на запитання “Котра година”, якщо на годиннику:
7.15; 13. 45; 22. 25; 14.30; 17. 50; 23.40.
Вправа 7. Відредагуйте подані речення. Усуньте наявні логічні помилки.
1.Обвальний ріст економіки області 2.Їх звинувачують в ухилянні від несплати податків в особливо великих розмірах. 3.У країні почне прогресувати стабільність. Після чого Україна буде процвітати. 4. По даних статистики рівень життя суттєво знизився. 5. Згідно цього документа кожного дня треба приймати участь в роботі комісії по створенню нової програми. 6.Треба приймати міри, які дозволяють попереджати негативні процеси в нашій економіці. 7.Я рахую, що ця подія грає велику роль в економічній стабільності держави. 8.Відсутність на Україні розвинутої ринкової структури приводить до ускладнення проведення зовнішньоекономічний операцій. 9.Це питання не вартує вашої уваги. 10. Цей бізнес-проект має виключно серйозне значення. 11.Доповідач зачепив питання по розвитку демократії.

Тест 1
Культура мови –це:
а) наука, яка виробляє норми літературної мови, вимагає їх дотримання в усному та писемному мовленні;
б) норми літературної мови;
в) писемна форма літературної мови.
3. Культура мовлення – це:
а) мовлення, в якому відсутня ненормативна лексика;
б) володіння літературними нормами на всіх мовних рівнях, в усній і писемній формі;
в) побутова розмовна мова.
4. Етикетом називають:
а) ярлик, етикетку;
б) норми поведінки й спілкування людей у суспільстві;
в) науку про мораль.
5. Мовленнєвий етикет – це:
а) форма звертання до незнайомих людей;
б) правила вимови звуків;
в) система стійких мовних формул, вироблених національним суспільством.
6. Культура ділового спілкування передбачає:
а) вміння встановлювати, розвивати, підтримувати партнерські стосунки;
б) звертання до старших за посадою людей на ім'я та по батькові;
в) відсутність суржику.
7. Ознаками культури мови є:
а) правильне наголошування слів та вимова звуків, звукосполучень;
б) правильність, точність, логічність, доречність, багатство тощо;
в) нормативність, стабільність, уніфікованість, рівновага.
8. Суржиком називають:
а) універсальний засіб передавання інформації;
б) необхідну умову спілкування народу та його культури;
в) поєднання елементів двох мов.
9. Норма літературної мови –це:
а) рівень розвитку літературної мови;
б) форма реалізації мовної системи;
в) сукупність правил, за якими відбувається мовлення.
10. Культура професійного мовлення –це:
а) знання професійної лексики та термінології;
б) вміння складати професійні тексти;
в) правила виголошення промов.
11. Орфоепічні норми визначають правила:
а) правопису слів;
б) вимови звуків, звукосполучень;
в) поєднання слів у словосполученні, реченні;
12. Стилістичні норми визначають:
а) стилістичні різновиди української мови;
б) жанри різних стилів;
в) вибір мовних засобів.
13. Вплив суржику на мову полягає:
а) у збагаченні мови неологізмами;
б) у засвоєнні запозичень;
в) спотворенні та примітивізації мови.
Тест 2
1. Правильно поєднано слова у словосполученнях такого рядка:
а) за вимогою дирекції, купувати по ціні;
б) нарада з проблем, обсяг реалізації товарів;
в) агент по продажу, по підрахункам.
2. Правильно поєднано слова у словосполученнях такого рядка:
а) незважаючи на труднощі, відповідно до графіка;
б) ціна зі скидкою, об'явити догану;
в) винести подяку, приймати участь.
3. Правильно поєднано слова у словосполученнях такого рядка:
а) самий кращий варіант, вірне рішення;
б) багаточисельні колективи, подавляюча більшість;
в) застосувати санкції, у триденний термін.
4. Правильно поєднано слова у словосполученнях такого рядка:
а) ухвалити рішення, дійти згоди;
б) розробити міроприємства, відноситися до людей;
в) на протязі усього часу, діюче законодавство.
5. Правильно поєднано слова у словосполученнях такого рядка:
а) на слідуючій неділі, ви перепутали адрес;
б) невідкладна справа, через кілька годин;
в) всього доброго, підняти питання.
6. Виберіть правильний варіант перекладу словосполучення «приемлемые условия»
а) приємливі умови;
б) прийнятні умови;
в) прийняті умови.
7. Виберіть правильний варіант перекладу словосполучення «в соответствии с правилами»
а) у відповідності з правилами;
б) відповідно з правилами;
в) відповідно до правил.
8. Виберіть правильний варіант перекладу словосполучення «несмотря на погодные условия»
а) не дивлячись на погодні умови;
б) незважаючи на погодні умови;
в) не зважаючи на погодні умови.
9. Виберіть правильний варіант перекладу словосполучення «по желанию клиента»
а) по бажанню клієнта;
б) за бажанням клієнта;
в) на бажання клієнта.
10. Виберіть правильний варіант перекладу словосполучення «терпеть убытки»
а) зазнати збитків;
б) потерпіти убитки;
в) потерпіти збитків.
11. Виберіть правильний варіант перекладу словосполучення «самый низкий показатель»
а) самий низький показник;
б) найнижчий покажчик;
в) найнижчий показник.
12. Виберіть правильний варіант перекладу словосполучення «отсутствие опыта работы»
а) відсутність досвіду роботи;
б) відсутність досвіду праці;
в) брак досвіду роботи.
13. Виберіть правильний варіант перекладу словосполучення «приняться за работу»
а) взятися за роботу;
б) прийнятися за роботу;
в) взятися до роботи.
14. Виберіть правильний варіант перекладу словосполучення « случилось по вине»
а) трапилось через провину;
б) трапилось з вини;
в) трапилось по вині.
15. Виберіть правильний варіант перекладу словосполучення «принять к сведению»
а) прийняти до відома;
б) прийняти до уваги;
в) взяти до уваги.
16. Виберіть правильну форму:
а) при певних умовах;
б) за певних умов;
в) в певних умовах.
17. Виберіть правильну форму:
а) докладати зусилля;
б) прикладати зусилля;
в) докладати зусиль.
18.Виберіть правильну форму:
а) за участі Мінфіну;
б) при участі Мінфіну;
в) з участю Мінфіну.
19.Виберіть правильну форму:
а) надавати переваги;
б) віддавати перевагу;
в) надавати перевагу.
20.Виберіть правильну форму:
а) відповідно до рішення;
б) у відповідності з рішенням;
в) відповідно з рішенням.
21.Виберіть правильну форму:
а) шістдесятьма організаціями;
б) шестидесятьома організаціями;
в) шістьдесятьма організаціями.
22. Виберіть правильну форму:
а) чотиристами;
б) чотирмастами;
в) чотирьмастами .
23.Виберіть правильну форму:
а) півтора аркуша;
б) півтори аркуши ;
в) півтори аркуши.
24. Виберіть правильну форму:
а) обоє менеджерів;
б) два менеджери;
в) обидва менеджери.
25. Виберіть правильну форму:
а) економніше за;
б) економніший ніж;
в) економніший за.
26. Виберіть правильну форму:
а) шановний міністре;
б) шановний міністру;
в) шановний міністр.
27. Виберіть правильну форму:
а) Любов Петрівно;
б) Любове Петрівна;
в) Любове Петрівно .
28. Виберіть правильну форму:
а) Державна податкова служба України ;
б) Державна Податкова служба України ;
в) Державна Податкова Служба України .
29. Виберіть правильну форму:
а) Закон України «Про інвестиційну діяльність»;
б) закон України «Про інвестиційну діяльність»;
в) закон України «про інвестиційну діяльність».
30. Виберіть правильну форму:
а) Міжнародний Валютний Фонд;
б) міжнародний Валютний фонд;
в) Міжнародний валютний фонд .
Контрольні питання
Дайте визначення поняттю культури мови.
Дайте визначення поняттю культура мовлення.
Назвіть ознаки культури мовлення та охарактеризуйте їх.
Дайте визначення поняттю норма літературної мови та назвіть їх види.
Охарактеризуйте орфоепічні норми української літературної мови.
Охарактеризуйте орфографічні норми української літературної мови.
Охарактеризуйте лексичні норми української літературної мови.
Охарактеризуйте граматичні норми української літературної мови.
Охарактеризуйте стилістичні норми української літературної мови.
Охарактеризуйте пунктуаційні норми української літературної мови.
11. Дайте визначення поняттю суржик та поясніть його вплив на літературну мову.
12. Дайте визначення понять етикет, мовленнєвий етикет.
13. Охарактеризуйте групи мовленнєвого етикету.
Література: [1.5; 1.6; 1.9; 2.1; 2.2; 2.6].

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 2
Лексико-граматичні норми професійного спілкування

ТЕМА 4. Лексичні особливості ділового мовлення

План практичного заняття № 1
1. Корінна та запозичена лексика. Калька як своєрідний різновид запозичення.
2. Специфіка вживання запозиченої лексики у ділових паперах.
3. Використання синонімів у професійному мовленні.
План практичного заняття № 2
1. Особливості вживання паронімів у професійному мовленні.
2. Мовні штампи та кліше у фаховому мовленні.
3. Специфіка слововживання у професійних текстах.
План практичного заняття № 3
1. Рівні комунікативної раціональності: мовна надмірність і мовна недостатність.
2. Тавтологія у професійній документації.
3. Використання лексичних засобів у процесі перекладу тексту.

Основні поняття: лексика, лексичне значення слова, багатозначність, корінна та запозичена лексика, калька, синоніми, евфемізми, пароніми, тавтологія, мовні кліше та мовні штампи.
Лексика – це всі слова мови, а також окремі групи чи шари слів. Слово є основною одиницею мови. В мові воно виконує номінативну (називну) функцію. За значенням слова поділяються на повнозначні(самостійні) та службові.
Лексичне значення слова – це його співвіднесеність з предметами, явищами, процесами, відношеннями реальної дійсності та поняттями про них. Слова української мови поділяються на однозначні та багатозначні. Більшість слів української мови є багатозначними, тому що мають здатність вживатися в кількох значеннях. Наприклад, президент – глава держави; глава великої компанії, наукової установи. Багатозначні слова вживаються у прямому та переносному значенні. Основне, початкове значення слова є прямим, а значення, набуті в процесі функціонування в мові за ознакою схожості чи суміжності, є непрямими. Багатозначність є одним із важливих шляхів розвитку словникового складу мови. Багатозначні слова широко використовуються у художньому та публіцистичному стилях, оскільки виступають засобом виразності. Проте в офіційно-діловому та науковому стилях вони функціонують обмежено, бо ці стилі вимагають максимально точного позначення понять. В документах та наукових працях переважають однозначні слова.
Основу сучасної української літературної мови складає корінна (споконвічна) лексика. До корінної лексики відносять слова, успадковані українською мовою з індоєвропейської мовної єдності (земля, день, мати, дерево, жити, бути, брати, дати, малий, довгий), праслов'янської епохи (вчора, завтра, пшениця, великий, широкий, суддя, свідок, назви днів тижня, більшість числівників, займенників), східнослов'янської діалектичної зони (батько, урожай, дешевий, числівники сорок, дев'яносто) та створені на власному мовному ґрунті (загалом, людина, достеменний, козак, смуга, хист, плекати, глузд, нишком, торік тощо).
Приблизно десять відсотків лексичного складу української мови становлять запозичення, які ввійшли до української мови з інших мов внаслідок економічних, політичних, культурних зв'язків. Найдавнішими є запозичення з класичних мов – давньогрецької та латинської. Наприклад, праця, влада(з чеської), піраміда, олімпіада (з грецької), календар, право (з латинської), базар, козак (з тюркських мов) тощо.
Своєрідним різновидом запозичень є кальки – слова, окремі їх значення, звороти, скопійовані українською мовою шляхом буквального перекладу іншомовного слова чи вислову. Наприклад, додаткова вартість, світогляд(з німецької), міжнародний (з французької), мережа ( з російської), олімпійський спокій (з грецької) тощо.
З одного боку, калькування є засобом збагачення словникового складу мови, з іншого – причиною порушень мовних норм на лексичному рівні, зокрема під впливом російської мови. Наприклад, приймати участь, провести міроприємство, повістка денна, на протязі певного періоду тощо.
Звичайно, без використання запозичених слів сьогодні обійтись неможливо, проте й надмірне їх вживання теж небажане й оцінюється негативно.
Існують певні вимоги щодо використання запозиченої лексики:
не вживати слова, які мають в українській мові відповідники: адвокат – захисник, менеджер – керівник, кредит – позика, лізинг – оренда, маклер – посередник, стагнація – застій, тариф – плата за послуги, дивіденд – частина прибутку, ембарго – політична(економічна) блокада;
вживати слова точно, відповідно до значення;
не вживати в одному тексті одночасно питоме та запозичене слово: прокурор – захисник, девальвація – зниження курсу валюти, контракт – угода, субсидія – допомога.
Виразною ознакою багатства мови, її розвиненості є наявність синонімів.
Синоніми – слова, тотожні або близькі за значенням. Вони урізноманітнюють наше мовлення. Розрізняють абсолютні, лексичні та стилістичні синоніми.
Абсолютні синоніми, як правило, утворюють дублетну пару, у якій одне слово питоме, а інше – запозичене, наприклад: адвокат – захисник, екземпляр – примірник, процент – відсоток.
Лексичні синоніми різняться смисловими відтінками і можуть утворювати синонімічні ряди. Наприклад: інцидент – пригода – випадок, гарантія – запорука – запевнення; лікарняний листок – листок непрацездатності – бюлетень;
автомобіль - машина – авто – автомашина ; папери – ділові папери – джерела – першоджерела.
Стилістичні синоніми можуть відрізняються емоційним забарвленням, стилістичними особливостями. Вони вживаються переважно в художньому, публіцистичному стилях. Наприклад: вражати – дивувати – приголомшувати; ажіотаж – гарячка – лихоманка – бум.
До синонімічних засобів належать також евфемізми – слова та словосполучення, що передають зміст у пом’якшеній формі з метою уникнення прямолінійності чи наказової форми висловлювання. Особливо це притаманно лексиці офіційно-ділового та публіцистичного стилів. Напр.: просимо не смітити, нерозумний, недалекий чоловік; у нас не курять; у нетверезому стані; під дією алкоголю; перестало битися серце тощо.
В діловому мовленні широко вживаються пароніми – слова, близькі за звучанням та написанням, але різні за значенням: адресат-адресант, ділянка-дільниця, тактовний-тактичний, виборний – виборчий тощо. Звукова близькість паронімів призводить до того, що їх помилково вживають один замість одного: уява – уявлення, факт – фактор, адрес – адреса, адресат – адресант тощо. Нерозрізнення міжмовних паронімів, особливо тих, що належать до близькоспоріднених мов часто є причиною лексичних та семантичних помилок. Наприклад: останній – остальной, сумління – сомнение.
Пароніми можуть вступати в синонімічні (професійний – професіональний, інформативний – інформаційний, ефективний – ефектний) та антонімічні зв'язки (експорт – імпорт, прогрес – регрес, персона грата – персона нон грата).
Стандартизація мовних засобів є однією з особливостей офіційно-ділового стилю. На лексичному рівні це виявляється у використанні мовних кліше (канцеляризмів).
Мовні кліше – мовні одиниці, яким властивий постійний склад компонентів, звичність звучання, відтворюваність готових мовних блоків і водночас семантичне членування. Тобто це слова, словосполучення, вирази, які вживаються в ділових паперах як стійкий шаблон, трафарет для висловлення часто повторюваних думок. Наприклад: підвищення ефективності виробництва, реалізація завдань, набуває розвитку, вжити термінових заходів, забезпечити виконання, з метою, відповідно до, зважаючи на тощо. Мовні кліше, закріплені у професійному мовленні, сприймаються однозначно, лаконічно й точно передають певний зміст, що полегшує створення документа й сприйняття інформації. Використання стандартних конструкцій в офіційно-діловому стилі є функціонально доречним. Але в усному професійному мовленні, у діловому листуванні надмірне вживання мовних кліше знижує ефективність спілкування та є недоцільним.
Мовні штампи – це колись образні слова і вирази, які через їх часте й одноманітне повторення без урахування контексту втратили образність і сприймаються як недоречні, що створює негативний стилістико-смисловий ефект. Вони збіднюють мову.
Головною причиною появи штампів є відсутність мовних засобів, які б швидко й економно допомогли висловити думку. Наприклад: забезпечення виконання краще забезпечити виконання, здійснення завдання краще здійснити завдання, питання підвищення – підвищити тощо.
Невміння точно висловлювати думку призводить до появи таких мовних вад як багатослів’я чи мовна недостатність. Виявом мовної надмірності є повторення тієї самої думки: випускники, які закінчили навчальний заклад. Видами багатослів’я є тавтологія, плеоназм.
Тавтологія виникає через вживання в реченні спільнокореневих слів, наприклад: Тривалість заняття триває одну годину. Проте інколи її не можна уникнути(словник іншомовних слів, чорне чорнило), в публіцистичному стилі вона може використовуватися як стилістичний прийом для підсилення виразності та експресивності мовлення. В науковому та офіційно-діловому стилях вживання спільнокореневих слів є виправданим, оскільки вони виступають тут єдиними назвами певних понять: Орендодавець надає Орендареві свою квартиру у користування терміном на один рік.
Плеоназм – це частковий збіг значень слів, що входять до словосполучення: спільне співробітництво, вільна вакансія, моя автобіографія, пам’ятний сувенір.
Ще однією помилкою є мовна недостатність, яка виявляється у пропуску потрібних для точності висловлення слів. Такі пропуски призводять до незрозумілості, комічності чи абсурдності висловлювання: Він багато років висів на Дошці пошани; На період відпустки Гавриша Петра Степановича його обов'язки покласти на Короткого Віталія Сидоровича, а Віталія Сидоровича – на Олену Гнатівну Черемних.
Вправи на закріплення

Вправа 1. Перекладіть вирази українською мовою, уникаючи калькувань.
В конце концов, банковский перевод, в порядке исключения, в целях предотвращения, зайти в тупик, быть на хорошем счету, восстановить в должности, на ступень выше, выписка из протокола, наносить вред, держаться в стороне, вынести благодарность, общими силами, краеугольный камень, приложить усилия, приступаем к обсуждению, повестка дня, по непредвиденным обстоятельствам, прибегать у суровым мерам, прийти к согласию, прошу без личностей, быть в сознании, в крайнем случае, в следующий раз, знать толк в чем, принимать участие, во главе учреждения, вовлечь в работу, пыль в глаза пускать, с открытой душой, захватить на месте преступления, быть в сохранности.
Вправа 2. З’ясуйте за словником: подані слова багатозначні чи омоніми.
Додаток, агент, акт, блок, виконавець, вихід, відділ, відношення, галузь, гриф, громада, застава, заступник, захід, кошти, термін, товар, устав, облік, туш, штат, гурт, гармонія, екіпаж, графік, грань, щит, громада, епізод, гарт.
Вправа 3. Чи становлять синонімічні ряди подані слова? Обґрунтуйте.
Робітник – працівник – співробітник; становище –положення – стан; галузь – сфера – ділянка; дилема – проблема – завдання; ініціатива – пропозиція – звернення; об’єм – обсяг; заступник – замісник; повістка – порядок (денний).
Вправа 4. Продовжте синонімічний ряд, запам’ятайте відповідники.
Адекватний – рівний, ;
Ефектний – виграшний, ;
Рентабельний - вигідний, ;
Стимулювати – заохочувати, ;
Диференціювати – розрізняти, ;
Концентрувати – зосереджувати,.
(Для довідки: відповідний, однаковий; доцільний, прибутковий; поділяти, розчленовувати; згущувати, збагачувати; яскравий, той, що справляє враження; панувати, головувати; спонукати до дії, давати поштовх.)
Вправа 5. З’ясуйте значення слів, складіть з ними словосполучення, введіть їх у речення. Як називаються такі слова?
Адресат – адресант, абонент – абонемент, статут – статус, авторитетний – авторитарний, громадський – громадянський, тактовний – тактичний, хронічний –хронологічний – хронікальний, задача – завдання, фамільний – фамільярний, ефективний – ефектний, ділянка – дільниця.
Вправа 6. З якими із запропонованих прикметників сполучаються іменники відносини, взаємини, стосунки, ставлення, відношення?
Виробничі, доброзичливі, господарські, грошові, промислові, товарні, соціально-економічні, суспільно-політичні, майнові, естетичні, торгові, родинні, синтаксичні, математичні, процентні, міжнародні, міжнаціональні, громадські, ворожі, дипломатичні, економічні, класові, земельні, уважні.
Вправа 7.Усуньте помилки, допущені в реченнях.
Студенти зайшли в кафе і заказали пирожні та кофе. Між співробітниками склалися дружні відношення. Петренко Оксана здатна до навчання. З нагоди ювілею Колесникові Сергію Семеновичу вручили вітальну адресу. Лікарі визначили степінь отруєння пацієнта. До університету приїхала з перевіркою авторитарна комісія. Працівники не виконали поставлені перед ними задачі. Керівникам і замісникам підприємств, установ та організацій забороняється займатися підприємницькою діяльністю.
Вправа 8. Запишіть слова, з’ясуйте їх значення, підібравши українські відповідники.
Преамбула, превентивний, предикат, президент, прейскурант, прелюдія, прем’єр, препарат, прерогатива, пресвітер, престиж, претензія, прецедент.
Вправа 9. Доберіть українські відповідники до слів іншомовного походження. Вкажіть, в яких стилях вони можуть вживатися. Складіть з ними п’ять речень.
Юриспруденція, інфляція, девальвація, експорт, імпорт, конкуренція, інвестиція, трансферт, субсидія, амортизація, дефіцит.
Вправа 10. Знайдіть помилки у словосполученнях, виправте їх.
Моя автобіографія, саме найдоцільніше слово, взаємно допомагати одне одному, у січні місяці 2003 року, за цей час визріла досить зріла команда однодумців, передовий авангард, за чотири години часу, відшкодувати шкоду, дозвольте побажати Вам найкращі побажання, фінансово-економічний відділ вирізняється з-поміж інших своєю кваліфікацією та висококваліфікованими кадрами, уряд у цьому році зміг здобути більших здобутків, організувати організацію молоді.
Вправа 11. З дужок виберіть потрібне слово.
Операція (банкова, банківська), мережа (торгова, торгівельна), (абоненти, абонементи) телефонної станції, (заступник, замісник) керівника, агентство (інформативне, інформаційне), (виключно, винятково) для працівників банку, механізм потребує якісного (палива, пального), додаткова (виплата, оплата, плата) праці, фінансові (витрати, втрати), (обумовлено, зумовлено) пунктом договору, (гарантований, гарантійний) заробіток, (численні, чисельні) факти, (професійний, професіональний) рівень, виборча (компанія, кампанія), (економне, економічне) витрачання газу, міжнародні економічні (відношення, відносини), (військові, воєнні) навчальні заклади, (виключати, вимикати) світло, (порушувати, піднімати) питання, (дефектний, дефективний) товар, вітальна (адреса, адрес), (показник, покажчик) успіху, (вирішальний, рішучий) хід, (таємна, таємнича) угода.
Вправа 12. Поясніть різницю в значенні слів: магазин – крамниця, площа - майдан, порядок – лад, старий – давній, книга - книжка, особа – особистість.
Вправа 13. Доберіть антоніми чи синоніми до нижчеподаних термінів. Складіть з ними речення.
А. Кредит, актив, експорт, відкрити рахунок, монополізація, аргументи.
Б. Юриспруденція, адвокат, прокурор.
Вправа 14. Поясніть значення професійних висловів, підібравши синоніми.
Липовий звіт, заморозити рахунки, тверді ціни, збити в купу рахунки, ліпити справу.

Тест 1
1. Термін «лексика» означає:
а) співвіднесеність слова з його значенням;
б) розділ мовознавчої науки, який займається укладанням словників;
в) всі слова мови, а також окремі групи чи шари лексики.
2. Багатозначність – це здатність слів вживатися:
а) в різних значеннях;
б) в непрямих значеннях;
в) тільки у прямому значенні.
3. Омоніми – це слова:
а) тотожні за значенням;
б) слова, близькі за значенням;
в) збігаються своїм звуковим складом, але мають різне значення.
4. Корінною називається лексика:
а) успадкована з індоєвропейської мовної єдності, праслов’янської мови, створена на власному ґрунті;
б) запозичена з грецької та латинської мов;
в) міститься в діалектах української мови.
5. Іншомовні запозичення становлять:
а) 90 %;
б) 50%;
в) 10 %.
6. Калька – це:
а) номенклатурна назва;
б) скопійоване слово чи вираз шляхом буквального перекладу;
в) калькуляція.
7. За функціонуванням в різних стилях лексика поділяється на:
а) книжну і розмовну;
б) книжну і просторічну;
в) загальновживану і стилістично забарвлену.
8. Синоніми –це слова:
а) протилежні за значенням;
б) близькі за значенням;
в) що вживаються обмежено.
9. Евфемізми вживаються для:
а) уникнення одноманітності мовних засобів;
б) пом'якшення враження від сказаного;
в) розрізнення стилів мови.
10. Пароніми –це слова:
а) близькі за звучанням та написанням, але різні за значенням;
б) слова та словосполучення, що передають зміст у пом’якшеній формі;
в) що вживаються для точного визначення спеціальних понять.
11. Мовними кліше називаються:
а) слова і вирази, які через часте й одноманітне повторення без урахування контексту втратили образність;
б) форма для відтворення малюнка;
в) стандартний зворот, часто повторюваний у певних умовах і контекстах.
12. Мовні штампи – це:
а) слова і вирази, які через часте й одноманітне повторення без урахування контексту втратили образність;
б) прес-форма;
в) зайві слова та вирази.
13. Тавтологія –це:
а) особливий вид повтору;
б) рідковживане слово;
в) багатозначне слово.
14. Мовна недостатність проявляється у:
а) невмінні будувати висловлювання;
б) невмінні правильно добирати мовні засоби;
в) пропуску потрібних для точності висловлення слів.

Тест 2
1. Слова є синонімами у рядку:
а) увага – уява – уявлення;
б) стосунки – відносини – взаємини;
в) їжак – їжакуватий –їжачок.
2. Слова є синонімами у рядку:
а) шеф – шефство – шефствувати;
б) пам’ять – пам’ятка – пам’ятник;
в) галузь – сфера – ділянка.
3. Слова є синонімами у рядку:
а) головний –основний –базовий;
б) економіка – економія – заощадження;
в) збірка – збірник – зібрання.
4. Слова є синонімами у рядку:
а) хронічний – затяжний – тривалий;
б) завдання – задача – завдаток;
в) кваліфікація – декваліфікація – дискваліфікація.
5. Слова є паронімами у рядку:
а) виплата – оплата – плата;
б) старанність – ретельність – завзяття;
в) здобуток – досягнення – завоювання.
6. Слова є паронімами у рядку:
а) стислий – короткий – лаконічний;
б) адрес – адреса – адресат;
в) витрати – втрати –затрати.
7. Слова є паронімами у рядку:
а) галузь – сфера – ділянка;
б) писемний – письменний – письмовий;
в) витрати – витрати – видаток.
8. Слова є паронімами у рядку:
а) чисельний –численний - числовий;
б) кримінальний –карний – криміналізований;
в) зміст – смисл – умисел.
9. Власне українською є лексика у рядку:
а) громада, галузь, держава;
б) закон, механізм, прокурор;
в) лексика, олімпіада, бланк.
10. Власне українською є лексика у рядку:
а) адвокат, бухгалтер, кожух;
б) іспит, освіта, кисень;
в) дебати, власність, читати.
11.Корінною є лексика у рядку:
а) аферист, штраф, долоня;
б) філолог, пошана, симптом;
в) мати, пам'ять, свідок.
12. Корінною є лексика у рядку:
а) піраміда, адаптація, розумний;
б) митник, короткий, підручник;
в) фонд, майно, компенсація.
13. Запозиченою є лексика у рядку:
а) адаптація, професор, проїхати;
б) поштовх, справжній, лімітувати;
в) аванс, бюджет, протокол.
14. Запозиченою є лексика у рядку:
а) лекція, газета, часопис;
б) аргумент, ваучер, інцидент;
в) конференція, свідоцтво, перевага.
15. Правильно поєднано слова у рядку:
а) на протязі години, через необережність;
б) згідно до наказу, залежно від умов;
в) у черговий раз, для годиться.
16. Правильно поєднано слова у рядку:
а) крупні недоліки, працює на таможні;
б) приймати участь, протягом тижня;
в) приймати замовлення, ділові папери.
17. Правильно поєднано слова у рядку:
а) думки співпадають, старший по посаді;
б) збори відбулися, ухвалити рішення;
в) перевести на українську мову, автобус слідує в парк.
18. Правильно поєднано слова у рядку:
а) для видимості, працювати на таможні;
б) встановити відносини, залагодити справу;
в) говорити українською, зайти у тупік.
19. Тавтологію допущено у рядку:
а) скористатися допомогою, завершити дослідження;
б) надіслати повідомлення, опублікувати тези;
в) демобілізуватися з армії, спільно співпрацювати.
20. Тавтологію допущено у рядку:
а) ринкові реформи, успішна презентація;
б) у березні місяці, моя автобіографія;
в) посадова інструкція, витяг з протоколу.
21. Мовна надмірність присутня у словосполученнях рядка:
а) уникнути небезпеки, порушити питання;
б) виголосити промову, спровокувати конфлікт;
в) ухвалити рішення одностайно і однодушно, виявляти неповагу і непошану.
22. Мовна надмірність присутня у словосполученнях рядка:
а) порушити дисципліну, завершити будівництво;
б) неослабно і пильно контролювати, почерк чіткий і каліграфічний;
в) відновити справедливість, дійти згоди.
23. Мовна недостатність присутня у реченні рядка:
а) При опорному пункті створено загін по хуліганству і випивках;
б) Після лекції доповідачеві поставили запитання;
в) Ревізор провів аудит підприємства.
24. Мовна недостатність присутня у реченні рядка:
а) На підприємстві є вакантні місця;
б) Надсилаємо протокол загальних зборів. Доповідачі прикладаються;
в) Порушено кримінальну справу.
25. Мовними кліше є слова у рядку:
а) прикре непорозуміння, діловий лист;
б) професійна лексика, згадати правило;
в) реалізація завдань, відповідно до чинного законодавства.
26. Мовними кліше є слова у рядку:
а) культурне середовище, вказувати професію;
б) зважаючи на обставини, здійснювати контроль;
в) мовленнєвий етикет, висловити подяку.
27. Мовними штампами є слова у рядку:
а) зміст висловлювання, чимала відстань;
б) докласти чимало зусиль, державне мислення;
в) уважно вивчити, прочитати лекцію.
28. Мовними штампами є слова у рядку:
а) культура мовлення, корисна робота;
б) загальні збори, рахунок у банку;
в) кредит довіри, вирішальний фактор.
29.Неправильно вжиті іншомовні слова у рядку:
а) придбано в декрет, правила аморальної поведінки;
б) матеріальні цінності, розпочате будівництво;
в) заробітна плата, фінансові втрати.
30. Неправильно вжиті іншомовні слова у рядку:
а) гарантійний лист, професійний рівень;
б) чисельна перевага, виборна посада;
в) негігієнічна чистота, автобус ходить факультативно.
Контрольні питання
Дайте визначення поняттю одиниця лексики.
Дайте визначення поняттю лексичне значення слова.
Поясніть, в чому полягає відмінність між багатозначними словами та омонімами.
Поясніть, в чому полягає відмінність між корінною та запозиченою лексикою.
Поясніть, що таке калька.
Вкажіть, які слова називаються синонімами.
Вкажіть, на які групи діляться синоніми.
Поясніть, з якою метою вживаються в мові евфемізми.
Дайте визначення поняттю пароніми.
Поясніть, в чому полягає різниця між мовними кліше та мовними штампами.
Наведіть приклади таких мовних вад, як мовна надмірність та мовна недостатність.
Література: [1.3; 1.8; 1.14; 1.15; 2.9].


ТЕМА 5. Українська термінологія у професійному спілкуванні

План практичного заняття №1
Терміни питомі та запозичені.
Твірні та похідні термінологічні одиниці.
Словотвірна структура і морфемна будова термінів.

План практичного заняття №2
Однозначні та багатозначні терміни.
Термінологічні одиниці: терміни-слова, термінологічні словосполучення.
Професіоналізми у фаховому мовленні.
План практичного заняття № 3
Нормативність як основа професійної культури.
2. Дублетність, синонімія та варіювання термінів.
3. Паронімія та омонімія термінів.
4. Складні випадки терміновживання.

Основні поняття: термін, термінологія, термінознавство, терміносистема, професіоналізм, номенклатурна назва, терміни питомі, запозичені, однозначні, багатозначні, нормативність термінів
Науку, що вивчає українську термінологію, називають термінознавством. Виникла вона у 30-і роки ХХ століття. Багато українських вчених працювало над виробленням української фахової термінології з різних галузей знань, прагнучи зробити її всеукраїнською, поєднати елементи власне національні з міжнародними. Серед них І. Верхратський, В. Левицький, С. Рудницький, О. Курило, О. Огоновський, І. Пулюй та інші.
У сучасному термінознавстві виокремлюються такі напрями:
1. Лексикографічний (створення різного роду термінологічних словників: словники-довідники, словники-тезауруси, перекладні, словники рекомендованих термінів тощо).
2. Уніфікація та стандартизація термінів.
Уніфікація – це упорядкування термінологій різних галузей науки, техніки тощо і всередині терміносистеми відповідно до понять, ними позначуваних, і на міжгалузевому рівні.
Стандартизація – це вироблення терміна-еталону, який би відповідав усім лінгвістичним та логічним вимогам, що висувалися до терміна і використовувалися у межах певної терміносистеми та міжгалузевому рівні.
3. Створення картотек і баз даних.
Головними поняттями цієї науки є термін, термінологія та терміносистема.
Сьогодні в термінології існує понад 20 визначень поняття «термін» (від латинського terminus – рубіж, межа). Під терміном розуміють слово чи сполучення слів, що вживаються для точного визначення спеціальних понять.
Термін має такі ознаки:
системність (належить до певної терміносистеми, що відрізняє його від звичайного слова);
наявність дефініції (визначення);
однозначність (в межах своєї терміносистеми повинен називати тільки одне поняття: наприклад, термін корінь у граматиці означає головну частину слова, у біології – частину рослини, що знаходиться в землі );
точність;
мотивованість(така мовна форма терміна, яка дає змогу зрозуміти значення терміна без допомоги тлумачного словника);
відсутність синонімів та омонімів в межах певної терміносистеми ( хоча ця вимога є швидше бажаною, ніж реальною, в юридичній сфері, наприклад, в межах однієї терміносистеми функціонують терміни-синоніми адвокат –захисник, прокурор – обвинувач тощо);
стилістична нейтральність.
Вживаються терміни переважно в науковому й офіційно-діловому, рідше в публіцистичному та художньому стилях, подекуди – у розмовній мові.
За структурою терміни бувають однослівні (дебет, юриспруденція, податок), терміни-словосполучення (позовна заява, податок на додану вартість, бухгалтерський облік) та терміни-речення (кроком руш!).
За походженням терміни бувають питомі (створені засобами власної мови) та запозичені. Запозичення можуть бути прямими (безпосередньо з мови, де виник цей термін) та непрямими (через посередництво інших мов). Багато запозичених термінів греко-латинського походження, оскільки ці мови протягом тривалого часу були мовами науки: лексика, граматика – з грецької; календар, інфінітив – з латинської. Грецька та латинська мови й сьогодні залишаються джерелом творення нових слів, в тому числі й термінів: ксерокс, психологія тощо.
Крім того, терміни поділяють на загальнонаукові (аналіз, синтез, аргумент) та вузькоспеціальні (кожна галузь науки, техніки тощо має свою термінологію).
Система термінів називається термінологією. Це поняття багатозначне. Термінологія – сукупність термінів, що склалася у певній галузі наукового знання. Вперше це поняття було вжито професором Ц. Шютцем (Німеччина) у 1786р., у 1801р. воно з'являється у французькій та англійській мовах у дуже вузькому значенні «опис». Сьогодні під термінологією розуміють:
науку про терміни;
частину словникового складу мови, що охоплює спеціальну лексику;
систему позначень наукових і професійних понять будь-якої однієї галузі знань.
Термінології формуються протягом тривалого часу. У період формування типовим для термінології певної галузі є запозичення термінів. Коли достатня кількість фактів нагромаджена, розпочинається творення питомої термінології. Термінології служать джерелом для формування терміносистем.
Терміносистема – структурне утворення, де терміни знаходяться між собою у певних зв’язках. Їх специфіка полягає в тому, що ці системи відкриті, динамічні і за характером природно-штучні.
Терміносистеми поєднують у собі два види системності: логічну, що визначається системою понять, і лінгвістичну, що визначається системою термінів.
Необхідною умовою формування терміносистеми є створення наукової теорії, позначення об’єктів та зв’язків між ними. Типові ознаки терміносистеми такі:
– цілісність;
– певна сталість, яка відбиває систему поглядів у певній сфері наукового знання на певному етапі;
структурований характер: лінійна (однорівнева) чи ієрархічна (має підсистеми, які відбивають різні види відношень всередині терміносистеми).
За семантичним значенням розрізняють власне терміни (які створюються на основі наукового або технічного поняття) та терміноїди (вживаються у вузькому професійному середовищі). До них належать професіоналізми, номенклатурні назви.
Професіоналізми (від латинського professio – фах, заняття) – це слова та вирази, властиві мовленню певної професійної групи людей, які називають конкретні явища або об’єкти. Це в основному назви знарядь виробництва, назви трудових процесів, різних ґатунків сировини, спеціальні професійні вислови.
Виділяють науково-технічні, професійно-технічні, просторічно-жаргонні професіоналізми. Частина професіоналізмів є неофіційними замінниками термінів. Наприклад, у мові водіїв кермо – бублик, у журналістів помилка – ляп, у викладачів, вчителів вільний час між парами, уроками – вікно, у мові юристів можна почути вирази ліпити справу тощо.
Деякі з професіоналізмів з часом можуть перейти у нормативне слововживання, напр.: двірник – пристрій для очищення вітрового скла.
Найчастіше, як зазначають вчені-мовознавці, професіоналізми виникають в тому середовищі, де термінологія не розвинена або складна. Наприклад: у мові моряків кухар – кок, вони морем не плавають, а ходять, медичному терміну трансплантація, відповідає професіоналізм пересадка тощо.
Термін «номенклатура», утворений від латинського (nomenklatura – розпис імен) вперше з'явився у французькій мові у ХУІ столітті. Починаючи з ХУІІІст., поширюється в деяких європейських мовах. Поштовхом для цього стала створена відомим шведським ботаніком К. Ліннеєм класифікація рослин. Тому слово містило в собі зміст «система назв, що мають зовнішню схожість», тобто виступають синонімом до слова «номінація».
У 80-х роках ХУІІІст. після упорядкування хімічної номенклатури значення слова розширюється, воно починає позначати на лише систему назв, а й систему понять, унаслідок чого перетворюється на фактичний дублет «термінології».
У середині ХІХ ст. англієць В. Ревель, філософ і логік, визначив номенклатуру як сукупність назв, видів чи елементів. Із цим же значенням вживав це слово І. Верхратський, диференціюючи тим самим поняття термінології й номенклатури. Види рослин, тварин у нього іменуються номенклатурою, а всі інші спеціальні назви – термінами.
Сьогодні під номенклатурою розуміють:
– систему назв, вживаних у будь-якій галузі науки, техніки, мистецтва;
– перелік найменувань продукції, що виробляється;
– перелік рахунків, що їх відкриває бухгалтерія;
– перелік посад, які затверджують вищі органи.
Від термінів номенклатурні назви відрізняються тим, що в основі терміна лежить загальне поняття, а в основі номенклатурної назви – одиничне. До номенклатури входять серійні назви машин, верстатів, приладів, підприємств, організацій, географічні назви. Напр.: острів, півострів – терміни, Сицилія, Крим – номенклатурні назви.
Вправи на закріплення

Вправа 1. Випишіть із тексту слова-терміни.
Культура мовлення
Культура мовлення – це духовне обличчя людини.
Ознакою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Але цим поняття мовленнєвої культури не вичерпується. Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі й найдоцільніші варіанти висловлювання.
Культура мовлення тісно пов’язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне.
Вправа 2. Випишіть із тексту слова-терміни. Вставте пропущені розділові знаки.
Розвиток ринкових відносин в економіці України і стан промисловості засвідчують що в цей період все більшого значення набуватимуть дрібні і середні підприємства які у майбутньому будуть стабілізуючим фактором економіки. Проблеми сучасної економіки потрібно розглядати виходячи із стану і перспектив розвитку ринку праці головної складової частини ринкової системи оскільки економіка це насамперед відносини між людьми які формують їх рівень життя.
Вправа 3. Випишіть із тексту слова-терміни. Вставте пропущені розділові знаки.

В обов(язковій формі має здійснюватись страхування відповідальності підприємств які є джерелом підвищеного економічного ризику за збитки заподіяні третім особам забрудненням навколишнього середовища. Однак сфера дії цього закону є дуже широкою і не має чіткого визначення для його застосування у примусовому порядку на практиці. Сьогодні екологічне законодавство України це складна ієрархічна система яка спирається на первинне джерело Конституцію України.
Вправа 4.Перекладіть українською мовою спеціальні терміни.

Аванс в процентах при выдаче заказа, аванс в размере, авизо об открытии аккредитива, агент по клирингу, в административном порядке, приложение к акту, борьба за существование, изъятие из обращения бумаги, отчисление в бюджет, давать заключение по делу, счета по дебету, в защиту кого, заявление о расторжении договора, инкассо с предварительным акцептом, вне конкуренции, нажива от незаконной торговли, извещение о получении, по требованию суда.
Вправа 5. Утворіть речення або словосполучення з наведеними нижче словами іншомовного походження. З'ясуйте їх значення та визначте наявність українських відповідників.
Бізнесмен, менеджер, епізод, вердикт, вето, маклер, націоналізація, паритет, патент, прокуратура, пропорція, ревізія.
Вправа 6. До українських слів запишіть іншомовний відповідник.
Владний, захисник, помилування, оточення, посередник, порука, розширення, виторг, з’їзд, криза, договір, перелік, запас, підтримка, чин, постанова, відступник, модний, вимога, погроза, відповідний, послуги, неспроможність.
(довідка: ранг, резолюція, гарантія, амністія, пакт, інкасо, протекція, експансія, конгрес, адвокат, дистриб’ютор, ультиматум, еквівалентний, ренегат, авторитарний, занепад, стильний, шантаж, блокада, сервіс, банкрутство, номенклатура, резерв).
Вправа 7. З наведеними словами утворіть словосполучення, які б мали термінологічне значення або виступали як загальновживані.
Дотримуватись, підбивати, підприємство, укласти, реалізація, стосунки, ринок, кошик, власність, праця, управління, зв’язки, адреса, компанія, укладати, діяльність, товарний, діловий, розірвати, послуга, ціна, зростання, економічний.
Вправа 8. З'ясуйте значення наведених слів.
Баланс, вакансія, експорт, ембарго, іпотека, квота, комерсант, кредит, криза, лізинг, офшор, патент, паритет, ревізія, рейтинг, сервіс, субсидія, сертифікат, стагнація, тендер, штраф.
Вправа 9. Випишіть слова в дві колонки: в одну – термінологічні назви, в другу – номенклатурні назви.
Вправа 10. Пригадайте і запишіть професіональні вислови, що вживаються в економічній галузі.
Тест
1. Термінами називаються слова, які:
а) вживаються у певному професійному середовищі;
б) образні слова і вирази;
в) вживаються для точного визначення спеціальних понять.
2. За структурою терміни бувають:
а) питомі та запозичені;
б) однокомпонентні та багатокомпонентні;
в) загальнонаукові та вузькоспеціальні.
3. За походженням терміни поділяються:
а) власне терміни та терміноїди;
б) загальнонаукові та вузькоспеціальні;
в) створені власними засобами та запозичені.
4. Терміни мають такі ознаки:
а) системність, однозначність, точність, мотивованість;
б) образність, емоційність, експресивність;
в) багатозначність, поліфункціональність.
5. Наука, що вивчає терміни, називається:
а) терміносистемою;
б) термінознавством;
в) термінологією.
6. До терміноїдів належать:
а) жаргони;
б) терміни;
в) професіоналізми та номенклатури.
7. Професійними називаються слова, які:
а)запозичені з інших мов;
б)вжива
·
·
·
·
·
·
·
·
·ln
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·
·[
·
·
·
·
·ються всіма і зрозумілі всім;
в)вживаються у певному професійному середовищі.
8. Різниця між термінами і професіоналізмами полягає в тому, що:
а)в основі терміна лежить загальне поняття, а в основі професіоналізма – одиничне;
б)терміни є офіційними назвами спеціальних понять, а професіоналізми –неофіційними їх замінниками;
в)терміни однозначні, а професіоналізми багатозначні.
9. До номенклатури відносять:
а)соціальні діалекти;
б)запозичені слова-терміни;
в)сукупність назв об’єктів певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
10. Термін «номенклатура» з'явився вперше у:
а) ХУІст.;
б) ХУІІІст.;
в) ХІХст.
11. Термінологія – це:
а) межа, рубіж;
б) сукупність термінів певної галузі;
в) наука, що вивчає терміни.
12. Терміносистема – це:
а) система назв певної галузі;
б) поняття, позначене певним терміном;
в) структурне утворення, до якого входять терміни.
13. У рядку всі слова – терміни:
а) апеляція, прокурор, банк, кредит;
б) стіл, дієслово, вікно, рубанок;
в) справа, дерево, баркас, квартет.
14. У рядку всі слова – терміни:
а) вклад, назва, стимул, сюжет;
б) санкція, законодавство, базис, депонент;
15. Всі слова та словосполучення у рядку є професіоналізмами:
а) демократія, циркуляр, пенальті, катер;
б) межа, мінерал, персонаж, рослина;
в) ляп, пересадка, вікно, бублик.
16. Всі слова та словосполучення у рядку є професіоналізмами:
а) підбити баланс, зняти касу, ліпити справу;
б) пити воду, подати позов, мама;
в) інтеграція, судова справа, сюжет.
17. Слова такого рядка мають синоніми:
а) юриспруденція, адвокат;
б) дебет, термометр;
в) банк, позов.
18. Слова такого рядка мають синоніми:
а) прокурор, діловодство;
б) вклад, канцелярія;
в) уряд, мережа.

19. Номенклатурними є назви в рядку:
а) організація, бюджет, фабрика, клопіт;
б) професор, доцент, старший викладач, асистент;
в) бекон, водій, довідник, інспектор.
20. Номенклатурними є назви в рядку:
а) показник, редактор, податок, обмін;
б) бесіда, експерт, вимога, перепустка;
в) береза, дуб, липа, каштан, осика.
Контрольні питання
Дайте визначення поняттю термінознавство.
Охарактеризуйте основні напрямки термінознавства.
Дайте визначення поняттю термін та назвіть ознаки терміна.
Розкрийте значення поняття термінологія.
Поясніть, на які групи поділяються терміни за походженням, структурою.
Поясніть, що розуміють під поняттям терміносистема та назвіть типові ознаки терміносистеми.
Вкажіть, на які групи поділяються терміни за семантичним значенням.
Розкрийте значення понять професіоналізми та номенклатурні назви.
Література: [1.5; 1.8; 1.11; 2.8; 2.10; 2.11].

ТЕМА 6. Застосування ТА роль морфологічних І СИНТАКСИЧНИХ засобів у ділових паперах

План практичного заняття № 1
Особливості вживання іменникових форм у ділових текстах.
Використання родових форм іменників на позначення посад у діловому мовленні.
Способи творення ступенів порівняння прикметників, їх використання у документах.
План практичного заняття № 2
Особливості запису цифрової інформації у документах.
Правила відмінювання та написання числівників.
Функціонування займенникових форм у текстах офіційно-ділового стилю.
План практичного заняття № 3
Загальні риси синтаксису ділових паперів:
1.1. Прямий і непрямий порядок слів у документах;
1.2. Використання інфінітивних конструкцій;
1.3. Функціонування віддієслівних іменників;
1.4. Узгодження присудка з підметом;
1.5. Складні випадки керування у синтаксичних конструкціях.
Синтаксичний прийом стандартизації офіційно-ділових текстів.
Основні поняття: морфологічні засоби; категорії роду, числа, відмінка іменників; ступені порівняння прикметників; відмінювання числівників та їх узгодження з іменниками; порядок слів у реченні; віддієслівні іменники; розщеплений присудок; узгодження присудка з підметом.
Іменник як частина мови широко вживається в науковому та офіційно-діловому стилях. Іменники, що позначають назви посад, професій, звань тощо можуть утворювати паралельні форми чоловічого і жіночого роду. напр.: актор- акторка, аспірант – аспірантка, студент- студентка, професор - професорка, лікар – лікарка. Проте в офіційно-діловому стилі на позначення осіб використовуються переважно іменники чоловічого роду, незалежно від статі особи, і лише в тому випадку, коли вказівка на стать є бажаною, вживаються іменники жіночого роду. Напр.: професор Ковалівська, декан Вітрова, але виступ відомої співачки, успіхи українських гімнасток.
Слід також правильно визначати рід іменників, так, наприклад, в українській мові слова біль, Сибір, накип, насип, дріб, кір, тюль, рукопис, живопис, запис, підпис, шампунь, Дніпро належать до чоловічого роду, а путь – до жіночого. Незмінні іменники іншомовного походження, що є назвами неістот, майже всі належать до чоловічого роду: поні, колібрі, шимпанзе. Рід незмінних власних назв визначають за родовою назвою: Капрі(острів), Поті(місто), абревіатур – за стрижневим словом: ват (відкрите акціонерне товариство).
При творенні родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни потрібно пам’ятати, що відмінкове закінчення цих слів залежить від їхнього значення. Напр.: терміна( слово), терміну(строк), апарата(прилад), апарату(управління), акта(документ), акту(дія). Іменники чоловічого роду в давальному відмінку однини можуть мати паралельні закінчення –ові, -еві, -єві, -у, -ю. Тому з метою уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід чергувати ці закінчення, наприклад: Коваленкові Василю Дмитровичу, панові полковнику, другові Дмитру.
Інколи відмінкові закінчення давального і родового відмінків можуть збігатися. Тому в тих випадках, коли є небезпека нерозрізнення цих відмінків, для давального відмінка обов’язковим є закінчення –ові, -еві, -єві.
У діловому стилі кількісно переважають відносні прикметники (якісних значно менше). Проте оскільки якісні прикметники все ж вживаються то доводиться утворювати від них ступені порівняння (тобто форму для вияву більшої чи меншої міри якості). В українській мові ці форми можуть бути однослівними, синтетичними (високий, вищий, найвищий) і двослівними, аналітичними (високий, більш високий, найбільш високий).
Проста форма вищого ступеня порівняння твориться за допомогою суфіксів -іш або –ш: тугий-тугіший, різкий-різкіший короткий-коротший, вузький.-вужчий
Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється від простої форми вищого ступеня додаванням префікса най-: найтугіший, найвищий, найбагатший.
Існує кілька типів відмінювання числівників:
Числівники сорок, дев'яносто, сто в непрямих відмінках, крім Зн. мають закінчення – а: сорока, дев'яноста, ста.
У групі числівників п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят змінюється лише друга частина: шістдесяти, шістдесятьом, шістдесятьма.
У складних числівниках, що позначають сотні, відмінюються обидві складові частини: чотирьохсот, чотирьомстам, чотирмастами, на чотирьохстах.
У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини.
У складених порядкових числівниках відмінюється остання складова частина.
Дробові числівники відмінюються таким чином: чисельник – як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий.
Зв'язок числівника з іменником
Після числівника один іменник ставиться в однині: 51 кілометр, 21 день.
Після числівників два, три, чотири іменник ставиться у Н.в. множини: два тижні, три квартали, чотири плани; при числівниках п'ять і більше у Р. в. множини: п'ять (рідних) братів, тридцять(цегляних) будинків, тисячу (нових) видів.
Лише іменники, які в множині втрачають суфікс – ин-, та іменники ІV відміни при числівниках два, три, чотири стоять у Р.В. однини: двадцять три харків'янина, тридцять два слобожанина, чотири племені, два імені.
Прикметники після цих числівників вживаються у формі Н.(З,) або Р. відмінка множини: два розбиті (розбитих) вікна, три зелені(зелених) дуби, чотири азійські(азійських) країни.
Після числівників тисяча, мільйон, мільярд, числових найменувань пара, десяток, дюжина, сила, маса іменник стоїть в Р.в. множини: тисячею років, дюжиною виделок, парі рукавиць.
Після числівників півтора, півтори іменник має форму Р.в. однини в Н.,Р. та З. відмінках, а в Д., Ор., М. відмінках набуває форми цих відмінків, але множини.
Синтаксис – розділ мовознавства, що вивчає будову словосполучень та речень, їх значення, способи зв’язку слів у словосполученні та реченні.
Дотримання синтаксичних норм забезпечує стрункість та логічність побудови тексту. У діловому стилі переважають речення прості, розповідні, для них характерний прямий порядок слів, який полягає в тому, що підмет стоїть перед присудком, узгоджене означення перед означуваним словом, а неузгоджене відразу після нього: Фінансова звітність подається в податкову інспекцію. Широко вживаються віддієслівні іменники, які створюють загальне уявлення про дію, а не просто її називають: зміцнення, створення, здійснення, підвищення, покращення тощо. Проте слід уникати нанизування цих іменників у ланцюжки, бо це робить речення громіздким: З метою здійснення перевірки пропонується створення. Характерною ознакою ділового стилю є також вживання розщеплених присудків, які заміняють однослівні присудки двослівними: оглянути – провести огляд, перевірити – провести перевірку, допомогти – надати допомогу тощо. Широко використовуються в діловому мовленні дієприкметникові та дієприслівникові звороти, які надають документам стислості, та вставні конструкції (слова, словосполучення), які можуть пом’якшувати відмову, вказувати на послідовність викладу думки: на жаль, по-перше, по-друге та ін. Через недостатній рівень володіння мовою часто трапляються порушення зв’язку керування в побудові словосполучень, речень.
Так, наприклад, помилки допускаються при перекладі з російської мови словосполучень з прийменником по. На українську мову ці словосполучення перекладаються за допомогою прийменників по, через, на, у(в), з, за, для, після та безприйменниковими конструкціями: по причине отсутствия – через відсутність, послать по почте – переслати поштою, по техническим причинам – з технічних причин, отпуск по уходу – відпустка для догляду, по возвращении – після повернення, по требованию коллектива – на вимогу колективу. Прийменник по в українській мові виражає мету, напрямок дії, кількісні відношення : піти по гроші, їздити по містах України, по 10 годин на добу. Слід також пам’ятати про те, що близькозначні слова-синоніми, пароніми можуть вимагати різних відмінків (оволодіти – чим? – опанувати –що?; сповнений – чого? – наповнений – чим?; оснований – на чому? - заснований – ким? ; підсумовувати –що? – сумувати – за чим?), розрізняти керування в українській та російській мовах (постачати – що? – снабжать – чем?; вибачте – кому? - извините – кого?).
Вправи на закріплення
Вправа 1. Утворіть від поданих імен форми по батькові для осіб чоловічої і жіночої статі.
Ілля, Лука, Сава, Броніслав, Кузьма, Валерій, Олексій, Микола, Василь, Микита, Данило, Анатолій, Савелій, Юрій, Олег, Ігор, Петро, Артем, Марян, Вадим, Степан.
Вправа 2. Утворіть від іменників форму кличного відмінка.
Петро Михайлович, Людмила Василівна, голова зборів, пан директор, доповідач, шановний претендент, адвокат, високоповажний суддя, засновник фірми, редактор, секретар, поетеса, перекладач, посередник, громада, референт, економіст, Максим Петрович, Нінель Миколаївна, Зоя Павлівна, товариш командир, народний депутат, друг Андрій, пані Марія, колега Бондарчук.
Вправа 3. Утворіть форму родового відмінка однини. Розкрийте дужки, вибравши написання разом, окремо, через дефіс.
Протокол, документ, прапор, (авто)реферат, ступінь, візит, міністр, президент, актив, (альбом)буклет, аналіз, аналог, форум, бакалавр, банкнот, механізм, (бухгалтер)ревізор, (виставка)ярмарок, ринок, оптимізм, аукціон, грунт, телефон, банк, кредит, споживач, податок, облік, попит, продаж, контроль, розвиток, термін, керівник, погляд, товар, обсяг, зміст, рух, банкір, лист, внесок.
Вправа 4. Утворіть іменників чоловічого і жіночого роду, які називають мешканців таких міст:
Львів, Яготин, Київ, Біла Церква, Полтава, Дніпропетровськ, Ужгород, Одеса, Ірпінь, Тернопіль, Варшава, Івано-Франківськ, Прага, Чернігів, Донецьк, Луцьк, Золотоноша, Москва, Мінськ, Черкаси.
Вправа 5. Утворіть, де можливо, ступені порівняння прикметників. Поясніть спосіб творення.
Необхідний, діловий, остаточний, правильний, вірогідний, подальший, значний, тривалий, малий, гнідий, ситий, навчальний, довгий, економний, активний, вишневий, білуватий, практичний, діловитий, складний, численний, здібний, важливий, вимогливий, важкий, дрібненький, ввічливий, кваліфікований, досконалий, виразний, вдалий, бідний, мертвий.
Вправа 6. Провідміняйте прізвища, імена та по батькові.
Ігор Дмитрович Гайдамака, Олег Максимович Білокінь, Марія Василівна Коваленко, Любов Іванівна Петльоха.
Вправа 7. Відредагуйте речення.
Олена молодше мене на три роки. Це був самий цікавий рекламний проект. Вони зробили найбільш величезний вклад у розвиток підприємства. Наша фірма має більш великий досвід роботи у цій галузі. Магазин “Оскар” пропонує жінкам самий вишуканий одяг. Президент компанії припустився більш серйозніших помилок, чим його попередник.
Вправа 8. Утворіть кількісні та порядкові числівники, провідміняйте їх.
А. 2000, 1996, 340, 584, 37200, 811, 7253015, 5700.
Б.3390, 8950, 21, 19,4; 927, 446, 502; 0,5.
Вправа 9. Відредагуйте речення. Зверніть увагу на форми числівників та іменників у запропонованих реченнях.
Більше семидесяти відсотки студентів І курсу успішно здали сесію. 2. План набору студентів-контрактників виконано на 48 відсотки. 3. Довідки з любих питань можна отримати після п’ятнадцяти години 4. На протязі двухтисячного року при кафедрі працювали гуртки і проблемні групи. 5. Питання про педагогічну практику було внесене третє у повістку дня. 6. Я, Терещенко О.М., народився у 1981 році. 7. У двісті тридцяти містах було пошкоджена лінія електропередач.
Вправа 10. Від поданих іменників утворіть прикметники, складіть з ними словосполучення, які б не втратили термінологічного значення.
Надлишок, акціонер, прибуток, кошторис, позика, криза, готівка, біржа, план, спонсор, баланс, галузь, оренда, валюта, закупівля, інвестиція, борг, якість, банк, чек, фірма, суспільство, депозит, валюта, рентабельність, бухгалтер, кредит, товар, податок, холдинг.
Вправа 11. До запропонованих слів доберіть іменники. З утвореними словосполученнями складіть речення.
Більшість, половина, маса, сила, частина, меншість, решта, пара, група, сотня, дюжина, чверть.
Вправа 12. Розкрийте дужки, запишіть числа словами, обґрунтуйте зв’язок числівників з іменниками.
3(тонна), 263 (прибуток), на 95 (підприємство), про 82 (депутат), у 8 (скринька), без 49 (комп’ютер), з 60 (акція), до 1751 (виборці), 1,5 (мільйон, гривня), за 90 (студент), у 100 (мішок), від 14 (відсоток).
Вправа 13. Перекладіть українською мовою. Поясніть особливості перекладу.
Решающий, последующий, предшествующий, бездействующий, поступающий, заведующий, служащий.
Вправа 14. Відредагуйте наведені словосполучення.
Захоплюючі екскурсії, ведучий програми, бажаючі взяти участь, відстаючий студент, розваги для відпочиваючих, знаюча людина, рюкзак подорожуючого, початкуючий композитор, працюючий пенсіонер, пануюча думка, хвилююча мить, головуючий на зборах, виконуючий обов’язки.
Вправа 15. Перекладіть українською мовою словосполучення.
Пользующиеся спросом товары, прошедший испытание прибор, исполняющий обязанности директора, облагаемый штрафом, моющие средства, неконвертируемая валюта, отягчающие выводы, в силу сложившихся обстоятельств, руководящий состав, бездействующий в течение месяца, нижестоящая организация, пострадавшая сторона, пострадавшая сторона, обвиняемый в преступлении, входящие документы, занимаемая должность.
Вправа 16. Утворіть варіанти звертань з подвійними назвами осіб і формулами звертання. Складіть з ними речення.
Добродій, вельмишановний, високоповажний, достойний, пані, всечеснійший, високопреподобний, Ваша святість, Ваша ясновельможність, Ваше Блаженство, блаженнійший, шановний, колега, Патріарх, Президент, професор, учитель, лікар, ректор, декан, дружина президента.
Вправа 17. Утворіть дієприкметники від дієслів. Поясніть їх творення.
Зразок: підписаний документ, укладена угода.
Будувати, постачати, обирати, супроводжувати, застосовувати, проголошувати, друкувати, використовувати, підписувати, укладати.
Вправа 18. Подані слова введіть у речення так, щоб у першому випадку вони вживалися як прийменники, а в другому – як прислівники або іменники з прийменниками, де це можливо.
Збоку, внаслідок, близько, в міру, назустріч, навколо, зсередини, попереду, незважаючи на, напам’ять.
Вправа 19. Перекладіть українською мовою.
По зову сердца, поехать во главе делегации, забота о благосостоянии народа, использовать по назначению, блестящий результат, ошибка по рассеянности, отсутствовать около месяца, заплаканное лицо, явиться по требованию, по мнению агронома, искренне удивляться, равнодушие к судьбе, конспект по истории, следующий вопрос, лучший по качеству, назвать по фамилии, принимать во внимание, идти по лесу, француз по происхождению, интереснейшая газета, спектакль по роману.
Вправа 20. Визначте випадки порушення порядку слів у реченнях, виправте.
Це повідомлення було зроблено від імені в договорі названої особи. Реставрація будинку триватиме від приблизно шести до дев’яти місяців. Прошу з відповідача стягти суму матеріальної шкоди( 500 гривень), мені завданої. Британія намагається зберегти чисте для свого народу середовище. Спеціально для Київського камерного оркестру пишуть музику українські сучасні композитори. Законом України “Про рекламу” поширювати інформацію про недозволену продукцію, впливати на підсвідомість, використовувати зображення державного герба, прапора, гімну, а також зображення особи без її згоди, плагіат заборонено.
Вправа 21. Перебудуйте речення за граматичними і стилістичними нормами.
1. Читаючи звіт, розболілася мені голова. 2. Вимагає від мене звіт, він не поспішав з поданням своїх документів. 3. Повернувшись з відрядження, радо зустріла мене дворічна донечка. 4. Впоравшись із завданням, нам не доведеться ризикувати. 5. Шукаючи друзів, нас здолала втома. 6. Учитуючи ситуацію, ми зуміли вийти зі скрутного становища. 7. Підвівши підсумки, з’явилось відчуття задоволення.
Вправа 22. Відредагуйте словосполучення, уникаючи калькування.
Чемпіонат по художній гімнастиці, по самим скромним підрахункам, по закінченні університету, по неуважності, живе по цьому адресу, нарада по цьому питанню розпочнеться, конспект по математиці, помилка по неуважності, заняття проведено згідно плану, хочу звернутися по приватній справі, по ділам служби, роз’їхались по домам, консультації по використанню комп’ютерів, повідомити по факсу, збірна України по баскетболу, по даним Гідрометцентру, розмовляти на українській мові, по закінченню терміну, по програмі, іти по лісу, старший по віку.
Вправа 23. Перекладіть українською мовою.
Подниматься по лестнице, плыть по течению, по недоразумению, по выходным дням, мероприятия по улучшению быта, агент по снабжению, менеджер по продаже, дежурный по этажу, экзамен по истории, большой по объему, по состоянию на 1 января, переслать по почте, по состоянию здоровья, в девять часов, идти за водой, ввести в состав, при жизни, при исполнении служебных обязанностей, согласно приказу, говорить на двух языках, на следующий день.


Тест 1
1. Іменник як частина мови має такі постійні морфологічні ознаки:
а)загальні, власні назви, назви істоті неістот, рід, відміна, група;
б)загальні, власні назви, назви істот і неістот, рід, число;
в)назви істот і неістот, рід, число, відмінок, відміна, група.
2.Пишуться з великої літери і в лапки не беруться іменники:
а)назви вистав, магазинів, готелів тощо;
б)прізвища, імена, по батькові людей, клички тварин, географічні назви, назви історичних подій тощо;
в)назви наукових праць, назви прозових, поетичних, драматичних творів.
3. Кличний відмінок називає:
а)особу або предмет, на який спрямовано дію;
б)місце або час дії;
в)особу, до якої звертається мовець, тому його форму мають переважно іменники – назви істот.
4. Рід незмінюваних іменників, що означають назви людей, їх імена, визначаємо за:
а)статтю, родом прикметника, який належить до незмінюваного іменника;
б)закінченням незмінюваних іменників у непрямих відмінках однини;
в)закінченням у називному відмінку множини.
5. Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників твориться:
а)додаванням суфікса –ш, -іш до основи прикметника;
б)додаванням префікса най- до основи прикметника;
в)сполученням слів більш, менш з прикметником.
6. Проста форма найвищого ступеня порівняння прикметників твориться:
а)сполученням слів найбільш, найменш з прикметником вищого ступеня;
б) сполученням слів найбільш, найменш з простою формою прикметника вищого ступеня;
в)приєднанням префікса най- до простої форми прикметника вищого ступеня.
7. У простих кількісних числівниках типу п’ятдесят, вісімдесят відмінюється:
а)перша і друга частини;
б)друга частина;
в)третя частина.
8. Числівники сорок, дев’яносто, сто мають:
а)у всіх відмінках, крім називного і знахідного, закінчення –а;
б)закінчення –а у давальному відмінку;
в)у кожному з відмінків різне закінчення.
9. У числівниках – назвах сотень (двістідев’ятсот)змінюється:
а)перша частина;
б)друга частина;
в)перша і друга частини.
10. У складених кількісних числівниках відмінюються:
а)всі складові частини;
б)перша й остання складові частини;
в)остання й передостання складові частини.
11. У складених порядкових числівниках відмінюється:
а)остання складова частина;
б)перша складова частина;
в)перша й остання складові частини.
12. У дробових числівниках відмінюється:
а)перша частина як порядковий, а друга - як кількісний числівник;
б)перша і друга частини як кількісний числівник;
в)перша частина як кількісний, а друга –як порядковий числівник.
13.У дієприкметника пишеться н, а прикметниках нн тоді, коли прикметники мають:
а)ненаголошений суфікс -енн, -анн;
б)наголошений суфікс-енн, -анн і означають належність предмета першій особі;
в)ненаголошений суфікс -енн, -анн означають можливість чи неможливість дії .
14. Не з дієприкметниками пишеться разом, якщо дієприкметник:
а)є означенням і не має залежних слів;
б)є означенням і має при собі залежні слова;
в)має протиставлення.
15. Не з дієприкметниками пишеться окремо, якщо дієприкметник виступає у ролі:
а)одиничного означення;
б)означення незалежно від того є чи немає залежного слова;
в)присудка, має залежні слова, протиставлення, що передається за допомогою сполучника а.
16.Не з дієприслівниками пишеться разом:
а) коли дієприслівник без не не вживається;
б) коли дієприслівник стоїть у реченні перед словом-присудком;
в) коли дієприслівник виражає спосіб дії.

Тест 2
1. Офіційними назвами посад, професій, звань є іменники:
а)жіночого роду;
б)чоловічого роду;
в)середнього роду.
2. Назви документів, незалежно від їх виду, пишемо:
а)з великої літери;
б)з малої літери.
3. Іменники чоловічого роду у давальному відмінку однини можуть мати:
а)тільки закінчення – -у, -ю;
б)тільки закінчення – -ові, -еві, -єві;
в)паралельні закінчення – -ові, -еві, -єві, у, -ю.
4. Простий кількісний числівник ,без вказівки на одиницю виміру, записується:
а)словом;
б)цифрою.
5. Складні і складені числівники записуються:
а)словами;
б)цифрами.
6. Порядкові числівники вводяться в текст :
а)з відмінковим закінченням;
б)без відмінкового закінчення.
7. Іменники у сполученні з числівниками два, три, чотири вживаються:
а)у родовому відмінку однини;
б)у родовому відмінку множини;
в)у називному відмінку множини.
8. Іменники у сполученні з дробовими числівниками вживаються у:
а)називному відмінку множини;
б)родовому відмінку однини;
в)родовому відмінку множини.
9. У датах назви місяців вживаються тільки у:
а)родовому відмінку;
б)називному відмінку;
в)знахідному відмінку.
10. В офіційних документах назви міст (сіл) з родовою назвою:
а)узгоджуються;
б)не узгоджуються.
11. Правильно вжито іменники у словосполученнях рядка:
а)старша лаборантка, працює лікаркою;
б)виступив професор Куницька;
в)декан факультету Петрова відзначила.
12. Правильно вжито закінчення іменників у словосполученнях рядка:
а)начальнику відділу, ректору Мельнику;
б)професору Микитюку, пану генералу;
в)Олегові Ігоровичу, деканові Петренку.
13. Правильно вжито закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни у рядку:
а)Києва, Львову, Кривого Рога;
б)Миколаєва, Нового Бугу, Парижа;
в)Пирятину, Тернополя, Житомиру.
14. Правильно вжито закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни у рядку:
а)заводу, прейскуранта, періоду;
б)внеска, винятка, обсяга;
в)екземпляру, підсумка, авангарда.
15. Правильно утворено ступені порівняння прикметників у рядку:
а)самий розумний, більш кращий;
б)менш порядний, більш відповідальний;
в)найвищі ціни, старший від інших.
16. Правильно узгоджено іменники з числівниками у рядку:
а)три відсотки, двадцять три громадян;
б)два бали, три з половиною рока;
в)чотири відсотки, п’ять гривень.
17. Правильно узгоджено іменники з числівниками у рядку:
а)перше вересня, двадцятого грудня;
б)з Восьмим березням, перше люте;
в)з першим квітням, з першим травнем.
18. Правильно утворено словосполучення у рядку:
а)вірне рішення, на протязі тижня;
б)безпідставне звинувачення, відновлювальні роботи;
в)слідуючі питання, дружніми зусиллями.

Тест 3
1. Синтаксис як розділ мовознавства вивчає:
а) будову словосполучень і речень, способи звязку слів у словосполученні і реченні;
б) стильові особливості мови, принципи і способи добору мовних засобів у кожному стилі;
в) систему розділових знаків і правила їх вживання.
2. У ділових текстах переважає:
а) прямий порядок слів;
б) непрямий порядок слів.
3. Інфінітивні конструкції вживаються:
а) для надання документові офіційності;
б) у пасивних конструкціях;
в) у реченнях резолютивного змісту.
4. Дієприкметникові та дієприслівникові звороти надають документам:
а) увиразнюють їх;
б) ускладнюють їх;
в) стислості.
5.Віддієслівні іменники забезпечують діловому стилю:
а) атмосферу вільної, невимушеної розмови;
б) однозначність, офіційність;
в) термінологічні сполуки.
6. Розщеплення присудка –це:
а) заміна однослівного присудка двослівним;
б) можливість урізноманітнення мовлення;
в) спосіб уникнення тавтології.
7. Однорідні члени речення в офіційно-діловому стилі:
а) увиразнюють мовлення;
б) сприяють повноті та логіці викладу;
в) надають виразності прозовому тексту.
8. Вставні конструкції у діловому мовленні:
а) сприяють логічності викладу думок;
б) пом’якшують відмову, вказують на джерело мовлення;
в) служать для зв’язку слів у реченні.
Контрольні питання
Назвіть розряди числівників за будовою і значенням.
Наведіть правила передачі цифрової інформації у ділових паперах.
Розкажіть про особливості відмінювання складних та складених числівників.
Поясніть, в чому полягають правила узгодження числівників з іменниками.
Розкажіть про особливості вживання службових частин у діловому мовленні.
6. Розкрийте загальні риси синтаксису ділових паперів.
7. Поясніть, в чому полягають правила узгодження присудка з підметом.
8. Розкажіть про складні випадки керування у синтаксичних конструкціях.
9. Поясніть, які особливості перекладу конструкцій з прийменником по.
Література: [1.3; 1.8; 1.14; 1.15; 2.14].

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 3

Професійна комунікація

ТЕМА 7. Спілкування як інструмент професійної діяльності

План практичного заняття № 1
1. Публічний виступ як засіб комунікації. Види публічного мовлення.
2. Етапи підготовки виступу.
3. Правила висунення тези. Мистецтво аргументації.
4. Вимоги до виголошення публічного виступу.
План практичного заняття № 2
1. Презентація як різновид публічного мовлення, її типи.
2. Мовленнєві, стилістичні та комунікативні принципи презентації.
3. Особливості сприймання публічного виступу.
План практичного заняття № 3
1. Невербальні засоби спілкування:
1.1. Кінесика;
1.2. Візуальний контакт;
1.3. Проксеміка.
2. Використання паралінгвістичних засобів у діловому спілкуванні.

Основні поняття: спілкування, комунікація, функції спілкування, види та форми спілкування, невербальні засоби спілкування, публічний виступ, мистецтво аргументації.
Спілкування між людьми реалізується в усній та писемній формах. Усне спілкування – це форма реалізації мови за допомогою звуків, тобто процес говоріння. Усне спілкування від писемного відрізняється тим, що воно є первинним, монологічним, спонтанним (непідготовленим), безпосереднім (наявність співрозмовника), обмеженим в часі, живим (без попереднього мовного оформлення), емоційним, експресивним, йому притаманна наявність невербальних засобів (міміка, жести, інтонація).
Спілкування є засобом взаємодії людей, в т.ч. й у професійній сфері. Воно має на меті встановлення контакту, обмін інформацією, думками, почуттями, оцінками, узагальненнями, тобто певними результатами психічної діяльності. Таким чином, спілкування – це складний процес встановлення та розвитку контактів між людьми. Без спілкування сьогодні неможливе існування людського суспільства. Спілкування лежить в основі такої галузі знань, як маркетинг, і є його головним методом. Уміння ефективно спілкуватись передбачає знання правил спілкування, тобто певних рекомендацій, які склалися в суспільстві й відображають національні традиції. Спілкування не слід ототожнювати з комунікацією, яка є цілеспрямованим процесом обміну, збереження та передачі інформації від одного покоління до іншого та засобом збереження культури. Комунікація є ширшим поняттям, ніж спілкування.
Закони комунікації реалізуються в процесі спілкування незалежно від того, хто говорить, про що говорить, з якою метою, в якій ситуації. Виокремлюють такі закони комунікації: закон дзеркального розвитку спілкування, закон залежності результату спілкування, закон прогресуючого нетерпіння слухачів, закон падіння інтелекту аудиторії, закон ритму спілкування, закон комунікативної простоти, закон комунікативних зауважень тощо.
Спілкування як вид соціальної взаємодії виконує цілу низку функцій, які є дуже різноманітними. Існують різні підходи до їх класифікації. Так, наприклад, Ф.С. Бацевич виокремлює такі функції спілкування: контактну, інформаційну, спонукальну, координаційну, пізнавальну, емотивну (обмін емоціями), регулятивну. За іншою класифікацією, функції поділяються на три класи: інформаційно-комунікативний, регулятивно-комунікативний, афективно-комунікативний.
Як бачимо, спілкування є поліфункціональним процесом, тому існує багато підходів до класифікації його форм та видів. Так, наприклад, розрізняють види спілкування: за участю мовних чи інших засобів( вербальне і невербальне); темою(політичне, наукове, побутове, релігійне тощо); за кількісними характеристиками (самоспілкування, міжособистісне, масові комунікації); характером ( безпосереднє, опосередковане, діалогічне, монологічне тощо).
За різними ознаками класифікують також форми спілкування. Якщо брати за основу професійний аспект, то можна виокремити такі форми спілкування як бесіда (індивідуальна та групова), телефонна розмова, нарада, конференція, збори, дискусія, публічний виступ, презентація.
Публічний виступ як різновид усного мовлення має такі форми реалізації: доповідь, лекція, промова, виступ, повідомлення.
Публічний виступ передбачає попередню підготовку до нього. Відбувається це в такій послідовності: визначення теми та проблеми, добір теоретичного та практичного матеріалу(аргументів), його опрацювання; визначення ключових слів, які є каркасом публічного виступу; складання плану виступу; запис тексту.
Основними змістовими характеристиками гарного виступу є його об’єктивність, чіткість, образність, цілеспрямованість, підвищення напруги, що забезпечує увагу слухачів; повтор, несподіваність, змістова насиченість, стислість та гумор.
Будь-який виступ складається з трьох основних частин: вступу, головної частини та висновків.
Доповідь – це виклад інформації з висновками та пропозиціями. Доповіді бувають наукові (узагальнюють наукову інформацію), ділові (ставлять назрілі в певній галузі проблеми, подають шляхи розв’язання), політичні(доносять та роз’яснюють суспільству питання внутрішньої та зовнішньої політики). Лекція – публічний виступ з метою пропаганди певних знань. Промова – публічний виступ, присвячений злободенній, важливій для суспільства темі. Промови бувають політичні, ділові, ювілейні тощо. Виступ – це публічне виголошення промови з одного чи декількох питань. Повідомлення – невеликий публічний виступ з певної теми.
Щоб публічний виступ був переконливим, необхідно вміло добирати аргументи, факти для підтвердження висловлених думок.
Під аргументацією розуміють уміння добирати докази для підтвердження, обґрунтування, доведення якоїсь думки, тези, гіпотези тощо. Теза – це судження, яке потребує доведення або спростування. Доведення тези полягає в обґрунтуванні її істинності. Спростування спрямовується на заперечення висунутої тези через відкидання фактів, тобто доведення її хибності.
Для досягнення комунікативної мети використовують мовленнєву стратегію(комплекс мовленнєвих дій, спрямованих на досягнення мети) й тактику (конкретні мовленнєві дії під час спілкування, спрямовані на реалізацію стратегії й досягнення мети). Основні тактики аргументаційної стратегії:
тактика контрастивного аналізу, тактика вказівки на перспективу, тактика обґрунтованих оцінок.
Слово «презентація»(від лат. praesentatio – представлення) широко використовується сучасною українською мовою. Освоєння випуску нового виду товару, відкриття фірми, банку, дочірньої компанії чи філії сьогодні не відбувається без презентації. Це оригінальний жанр(подія), покликаний показати імідж підприємства, перспективи його розвитку. Текстова презентація у вигляді рекламних листівок, листів, буклетів, надсилається в різні установи тощо. Усна презентація – це прийом, який передбачає виступи організаторів, а також неофіційну частину, під час якої учасники вільно спілкуються. Інколи презентації проводяться у формі прес-конференцій, на які запрошуються журналісти, артисти тощо. На презентації готують промови, які не читають, а виголошують усно. Презентаційні промови є різновидом публічного виступу. Як будь-який публічний виступ, презентація передбачає дотримання певних принципів: лаконічності, послідовності, цілеспрямованості, підсилення (мовленнєвий вплив повинен посилюватись під кінець виступу), результативності.
На думку С. Шевчук, презентація є особливою формою спілкування з аудиторією, мета якої полягає в тому, щоб переконати або спонукати її до певних дій. Презентації бувають таких видів: презентація за сценарієм ( презентація з використанням слайдів, показом графічного матеріалу, анімації. Коментує матеріал ведучий); інтерактивна(пошук інформації здійснюється за допомогою компютера, обсяг інформаційного матеріалу визначає сам розробник); автоматична (це відеоплівка, компакт-диск із записаною інформацією, яка надсилається потенційним споживачам); навчальна (використовується викладачами та студентами з метою візуального супроводу під час викладу теоретичного та практичного матеріалу).
Крім вербальних засобів, під час спілкування велике значення мають також невербальні засоби комунікації. Вони вживаються з метою підсилення смислової виразності мовлення, впливу на слухачів. До невербальних (несловесних) засобів спілкування належать міміка, жести, інтонація, погляд, поза, дистанція тощо. Невербальними засобами передається від 40 до 80% інформації. Невербальна інформація не завжди збігається зі словесною. Мова дана людині, щоб приховувати думки, тому, як правило, невербальній інформації довіряють більше, ніж словесній.
Вправи на закріплення
Вправа1. Підготуйте промову на одну із запропонованих тем:
Мета виправдовує засоби? !
Тоді лиш пізнається цінність часу, коли він утрачений (Г. Сковорода).
Порядна та людина, яка своє право вимірює своїм обов’язком (Лакордер).
Добробут держави залежить від її законів.
Вправа 2. Підготуйте промову, дотримуючись таких вимог:
1. Змістовність, логічність, переконливість, аргументованість, актуальність.
2. Правильність, образність, доступність, чіткість, доречність.
3. Використання невербальних засобів спілкування.
Вправа 3. До поданих тез доберіть по 3-4 аргументи на їх підтвердження та контраргументи на спростування.
Бізнес часто спричиняє такі соціальні ситуації, які завдають шкоди людям і породжують несправедливість, хоч не лише бізнес несе за це відповідальність.
Істина визначається як корисність, а критерій істини – відповідність між наміром і результатом.
Засоби масової інформації стали вагомим чинником провокування аморалізму та злочинності.
Здоровий глузд і працьовитість компенсують у вас недостачу таланту, тоді як ви можете бути найгеніальнішим, однак марно згубити своє життя Б.Шоу).
Вправа 4. Підготуйте презентацію вашої майбутньої спеціальності, розкривши такі питання:
– Що спонукало обрати цей фах?
– Що ви про нього знаєте?
– Наскільки він є актуальним сьогодні?
– Які ділові та моральні якості необхідні для вашої майбутньої професії?
– Ким ви бачите себе в майбутньому?
Вправа 5. Складіть план презентації на обрану тему.
Вправа 6. Придумайте рекламний текст з 3-5 речень, використовуючи слова ефективний, економічний, зручний (у використанні), стильний (дизайн), місткий.
Вправа 7. Напишіть текст-презентацію свого улюбленого журналу, газети, книги, компанії, організації.
Вправа 8. Визначте, які стилістичні прийоми та риторичні фігури використовуються в афоризмах.
Важливе не те місце, яке ми займаємо, а напрямок, в якому ми рухаємося (Л. Толстой).
Не грошей прагне розумний бізнесмен. Він прагне повної, гармонійної тотожності зусиль і результату, найдоступнішим показником якого є цифри.
Чи є інтелігентом бізнесмен, який обдурює свого партнера?
Вправа 9. Підготуйте промови, присвячені:
а)ювілею навчального закладу(фірми, установи);
б)агітаційну (яка зорієнтована на вступ до навчального закладу, залучення до роботи у студентському самоврядування, до роботи у студентському науковому товаристві тощо;
в)мітингову (яка торкається питань виборів студентського ректора, захисту довкілля та ін.).
Вправа 10. Прочитайте речення з інтонаційними варіаціями. Поясніть, як змінюється зміст речення при зміні інтонації.
Дуже добре все у вас виходить.
Ви вважаєте, ми зазнали збитків.
Вправа 11. Поставте наголос в словах і поясніть різницю в лексичному значенні виділених слів.
Договір, квартал, маркетинг, менеджмент, дебітор, дебіторський, аудитор, дебет, феномен, кредит, валовий, експерт, документ, засоби, авізо, клопотання, каталог, експертна (оцінка), супровідний, жалюзі, дозвілля, лассо, статутний капітал, дивіденд, компостувати, ордер.
Вправа 12. Поясніть, що означають такі жести:
рука прикриває рот;
легке потирання носа, дотик до нього;
руки в кишенях, великий палець зверху;
стиснуті в кулаки руки;
відтягування комірця сорочки;
почісування підборіддя;
руки схрещені на грудях;
руки з’єднані за спиною, підборіддя підняте догори.
Вправа 13. Поясніть, що означають такі невербальні засоби:
погляд убік;
бігаючі очі;
великі, розширені зіниці;
маленькі звужені зіниці.
Вправа 14. Оцініть вашу невербальну поведінку за допомогою методики «Невербальна характеристика спілкування».
Інструкція: Виберіть із запропонованого списку характеристик невербальної поведінки ті, що відповідають, на вашу думку, визнаним нормам спілкування:
1.з керівником; 2. колегою; 3. студентом, 4. родичем.
Список характеристик невербальної поведінки: брати за руки, обіймати, цілувати, класти руки на шию і т.д.; дивитися в очі, дивитися в обличчя, дивитися на тіло, дивитися пильно, відводити очі убік, ковзати поглядом по іншій людині; схрестивши руки на грудях, закинувши одну ногу на іншу;сидіти прямо, поклавши руки на коліна, ноги разом; сидіти, поклавши руки перед собою; утягти голову в плечі, опустити вниз, підняти вгору, нахилити вбік; торкатися до різних частин обличчя; потирати різні частини тулуба, обличчя; інтенсивно жестикулювати; використовувати жести для підсилювання сказаного, для опису предметів, для вираження ставлення до іншого; тримати руки на стегнах; брати під руки; виражати радість, гнів, подив, страждання, відразу, замилування, страх, любов.

Тест
1. Особливістю усного мовлення є:
а) первинність, інформативність, наявність невербальних засобів;
б) вторинність, інформативність, спонтанність;
в) інформативність, спонтанність, відсутність невербальних засобів.
2. Усне публічне мовлення – це:
а) наука про ораторський етикет;
б) публіцистичний стиль;
в) риторика.
3. Спілкування – це:
а) дотримання мовцями усіх норм літературної мови;
б) тактичний шлях освоєння конкретного навчального матеріалу;
в) процес встановлення та розвитку контактів між людьми.
4. Комунікація – це:
а) слова, словосполучення, речення, якими передається інформація;
б) процес обміну, збереження та передачі інформації;
в) спостереження за власною діяльністю.
5. Функціями спілкування є:
а)мислетворча, ідентифікаційна, номінативна;
б) оцінно-нормативна, соціальна, регулятивна;
в) інформаційна, спонукальна, пізнавальна, регулятивна та ін.
6. До форм спілкування належать:
а) монолог, діалог, полілог;
б) бесіда, телефонна розмова, нарада, конференція, збори, дискусія, публічний виступ, презентація;
в) усне спілкування, писемне спілкування.
7. Публічний виступ має такі форми реалізації:
а) бесіда, телефонна розмова, співбесіда;
б) нарада, збори, дискусія;
в) доповідь, лекція, промова, виступ, повідомлення.
8. Основні тактики аргументаційної стратегії:
а) тактика випереджаючого навчання;
б) тактика контрастивного аналізу, тактика вказівки на перспективу, тактика обґрунтованих оцінок;
в) мовленнєва тактика.
9. Презентація – це:
а) ознайомлення з переліком продукції, що випускається;
б) виставка нових товарів;
в) форма спілкування з аудиторією, мета якої – переконати або спонукати до певних дій.
10. Презентацію здійснюють такими способами:
а) візуальним, мімічним, просторовим;
б) вербальним, вокальним, невербальним;
в) телевізійним.
11. Презентації бувають таких видів:
а) презентація за сценарієм, навчальна, інтерактивна, автоматична;
б) інформаційна, спонукальна, переконлива;
в) відеокліп, діаграма, таблиця.
12. Невербальна комунікація – це:
а) система знаків, що відрізняється від мови формою виявлення;
б) система знаків пунктуації;
в) етикетні правила спілкування.

Контрольні питання
1. Дайте визначення поняттю спілкування.
2. Вкажіть різницю між поняттями спілкування і комунікація.
3. Назвіть функції спілкування.
4. Охарактеризуйте закони спілкування.
5. Охарактеризуйте види та форми спілкування.
6. Назвіть вимоги до підготовки публічного виступу.
7. Зясуйте, що таке мовленнєва стратегія й тактика.
8. Назвіть види презентації та охарактеризуйте їх.
9. Поясніть, що таке невебальна комунікація, назвіть її види.
Література: [1.1; 1.5; 1.6].


ТЕМА 8. Культура усного професійного спілкування

План практичного заняття № 1
1. Форми впливу на людей під час спілкування.
2 Ділова бесіда: види, структура, вимоги до проведення.
3. Прийом відвідувачів: організація та правила прийому.
План практичного заняття № 2
1. Співбесіда з роботодавцем.
2. Правила ведення телефонної розмови.
3. Візитна картка як спосіб установлення індивідуального контакту.
План практичного заняття № 3
1. Особливості підготовки прес-конференції, круглих столів.
2. Особливості підготовки та проведення зборів.
3. Ділова нарада: вимоги до підготовки та проведення.
План практичного заняття № 4
1. Ділова дискусія: види та правила ведення.
2. Специфіка організації перемовин.
Основні поняття: бесіда, співбесіда з роботодавцем, телефонна розмова, прийом відвідувачів, нарада, збори, дискусія, перемовини.
Спілкування як форма взаємодії людей може бути індивідуальним та колективним.
Індивідуальними формами спілкування є бесіда, співбесіда з роботодавцем, телефонна розмова, прийом відвідувачів.
Бесіда є формою усного спілкування, в якій, як правило, беруть участь двоє. Існують такі види ділових бесід: кадрові (співбесіди під час прийому на роботу чи звільненні) та проблемні або дисциплінарні(порушення дисципліни на виробництві, невиконання покладених обов’язків тощо).
Співбесіда з роботодавцем – це бесіда, під час якої роботодавець оцінює претендента на вакантну посаду. Щоб співбесіда пройшла успішно, до неї потрібно ретельно готуватись: ознайомитись з історією організації(підприємства); знати, які послуги надає організація чи яку продукцію вона випускає, її прибутки, склад керівництва; ознайомитись з відгуками преси; підготувати копії дипломів, свідоцтв, рекомендаційних листів, резюме; подбати про діловий стиль одягу; не запізнюватись; скласти список очікуваних запитань та підготувати відповіді на них.
Телефонна розмова є найбільш поширеним способом обміну інформацією, який відбувається на відстані. Структурними компонентами телефонної розмови є момент встановлення зв’язку, виклад справи та її завершення. Говорити треба чітко, лаконічно, по суті, уміти виділити головне і опускати другорядне.
Прийом відвідувачів – приватне ділове мовлення, форма спілкування працівників установи чи підприємства з відвідувачами. Під час розмови з відвідувачами керівник повинен дотримуватися вимог культури спілкування: розмовляти спокійно, ввічливо, доброзичливо, проявляти зацікавленість до потреб людей та знаходити шляхи розв’язання їхніх проблем.
До колективних форм ділового спілкування належать збори, нарада, дискусія, перемовини.
Збори проводяться для обговорення з членами колективу важливого питання, яке хвилює громадськість, з метою обміну думками та вироблення спільної позиції( це можуть бути збори акціонерів підприємства, партійні, членів громадської організації тощо). За складом учасників розрізняють відкриті та закриті збори. Підготовкою зборів займається робоча група, керує ними голова або президія. Після обговорення питання(проблеми) ухвалюється рішення, яке оформляється протоколом.
Нарада є найефективнішим засобом спілкування для обговорення актуальних питань та ухвалення рішень. Вони бувають проблемними (дискусійними), інструктивними (інформаційними), оперативними.
Дискусія передбачає обговорення учасниками спірного питання з метою встановлення істини. Завдання учасників дискусії – переконати опонента. Під час дискусії необхідно дотримуватись правил її ведення, а саме: поважати опонента, не стверджувати того, що не можна довести; стримано реагувати на критику, уміти програвати та вигравати достойно.
Перемовини є одним з найпоширеніших жанрів усного ділового спілкування. Вони передбачають з'ясування позицій сторін, підписання угоди чи обговорення якогось питання. Розрізняють види перемовин: за змістом (політичні, економічні, особисті), кількістю учасників (двосторонні, багатосторонні), характером( офіційні, неофіційні), темою, метою тощо.
Комерційні перемовини вирішують питання встановлення правових відносин та координування встановлених. Результатом успішно проведених перемовин є укладання сторонами контракту, ліквідація конфліктної ситуації, врегулювання спірних питань.
Інший тип перемовин може бути присвячений вирішенню організаційних питань, питанням реорганізації чи реструктуризації підприємств тощо. Поряд з об’єктивними умовами, що визначаються ринковою ситуацією, ціновою, податковою політикою держави, велике значення мають суб’єктивні умови, які формуються учасниками перемовин.
Вміння вести перемовини визначається такими якостями керівників: компетентністю; вмінням тверезо оцінювати ситуацію; психологічною компетентністю; умінням генерувати нові ідеї, методи вирішення проблем; лінгвістичною компетентністю (грамотність, вміння використовувати мовні засоби відповідно до мети та мовленнєвої ситуації).
Перемовини проводяться в три стадії:
підготовчий етап передбачає аналіз конкретної ситуації, вивчення характеристик партнерів, співвіднесення власних інтересів та інтересів потенційних партнерів;
під час проведення перемовин слід дотримуватись певних принципів: розмежування суті проблеми і стосунків між учасниками; визначення інтересів обох сторін; розгляд взаємовигідних варіантів; застосування об’єктивних критеріїв;
на завершальній стадії, залежно від ходу перемовин, стисло повторюють основні положення, які розглядалися і з яких досягнуто згоди; якщо ж результат негативний, то варто зберегти суб’єктивний контакт з партнером.

Вправи на закріплення
Вправа 1. Продовжіть речення.
1. Доповідь складається з 2. Бесіда і нарада будуються на трьох основних типах стосунків: 3. Оптимальна кількість учасників наради – 4. Залежно від мети і завдань, які потрібно вирішити, наради поділяються
Вправа 2. Відредагуйте речення.
1. В обов’язки секретарші входить ведення документації. 2. Прізвище й адрес особи чи найменування організації зазначається в самому тексті з лівого боку під датою. 3. Люди ділового круга знають, на скільки важливе взаєморозуміння в неофіційній зустрічі ділових партнерів. 4. Після підписання відповідних бумаг угода вважається укладеною. 5. Вони стояли на вірній дорозі. 6. Недостойна поведінка п’яного хулігана обурила всіх присутніх.
7. Збори працівників виробничого об’єднання “Всесвіт” були чисельні. 8. Ніякі вмовляння й попередження не допомогли, і він став злісним п’яницею. 9. Хвороба моя була запущена, операція пройшла важко. 10. Завдяки хворобі він відстав від інших. 11. До навчання відноситься сумлінно. 12. Вона постійно працює над підвищенням свого інтелектуального рівня.
Вправа 3. Утворіть дієслівні словосполучення, де подані іменники виступають залежним словом.
Участь, угода, ініціатива, рішення, роль, позиція, здивування, питання, значення, висновок, подяка, відповідальність, заходи, увага, довідка, виконання, посада, обов’язок, розгляд.
Вправа 4. Визначте такі поняття, перевіривши точність своєї відповіді за допомогою словника етичних термінів:
фамільярність, чуйність, щирість, чесність, вірність, грубість, черствість, мудрість, лицемірство, скромність, ввічливість, принциповість, злорадність, заздрісність, міщанство.
Вправа 5. Проаналізуйте наведені висловлювання, відредагуйте невдалі.
1.“Данте був людиною, яка однією ногою ще стояла в середньовіччі, а другою вітала вранішню зорю людства”, - відзначив один оратор. 2. Оратор вжив образний вислів: “Двом пернатим в одному барлозі не жити”. 3. “Охорона природи є обов’язком – суворим, вимагаючим стійкості, але водночас великим і прекрасним обов’язком”. 4. “Бійся одразу переходити до справи, якщо слухачі щось мають проти неї: щоб ліквідувати упередження потрібні деякі непрямі шляхи, як потрібні зм’якшувальні припарки перед втиранням мазі.”5. Оратор зачепив самолюбство декого з аудиторії. 6. Незнання мовних норм може принести неприємності.
Вправа 6. Використовуючи речення з прямою мовою, опишіть мовні ситуації.
1.Ви запізнилися на роботу(заняття).
2.Ви не можете підготувати матеріали для звітної доповіді.
3.Ви отримали призначення на відому фірму.
4.Вам виплатили заборговану заробітну плату і компенсацію за завдані моральні збитки.
Вправа 7. Виправте помилки, допущені під час телефонного та безпосереднього спілкування.
– А хто це дзвонить?
–А навіщо він вам?
– Давайте Петренка до телефону.
– Івану Павловичу немає часу розмовляти з вами.
Я ж вам сказав, що не зможу прийти на збори.

– Алло! куди я потрапив?
– А коли вона прийде?
– Не заважайте мені своїми дрібницями.
– Це не моя справа, звертайтеся до директора.
Ваше прохання безглузде, задовольняти його не будемо.
Вправа 8. Створіть ігрову ситуацію та запишіть діалог своїх однокурсників в ситуації ділових переговорів: про хід виконання робіт; про укладання угоди; про вирішення спірного питання, попередньо розподіливши між ними ролі і продумавшидеталі ситуації.
Вправа 9. Уточніть по телефону взаємну домовленість про постачання.
Вправа 10. Довідайтесь за допомогою телефона про можливість розміщення реклами вашого підприємства (організації).

Тест
1. До індивідуальних форм спілкування належать:
а) промова, телефонна розмова, нарада;
б) виступ, лекція, дискусія;
в) бесіда, співбесіда з роботодавцем, телефонна розмова, прийом відвідувачів.
2. До колективних форм спілкування належать:
а) прес-конференція, доповідь, прийом відвідувачів;
б) виступ, лекція, дискусія;
в) збори, нарада, дискусія, перемовини.
3. Бесіда –це:
а) приватне ділове мовлення;
б) різновид усного мовлення;
в) розмова, у якій бере участь невелика кількість учасників.
має кожна мова.
4. Бесіди бувають таких видів:
а) комерційні, оперативні, інструктивні;
б) кадрові, проблемні, дисциплінарні;
в) приватні, службові.
5. Телефонна розмова складається з таких етапів:
а) вступ, основна частина, висновки;
б) момент налагодження зв’язку, виклад суті справи, завершення розмови;
в) привітання, представлення, прощання.
6. Наради бувають таких видів:
а) політичні, наукові, звітні;
б) кадрові, проблемні, дисциплінарні;
в) проблемними, інструктивними, оперативними.
7. Дискусія – це:
а) обговорення учасниками спірного питання з метою встановлення істини;
б) правила поведінки в суспільстві;
в) з’ясування сторонами виробничих проблем.
8. Форми організації дискусії:
а) дебати, суперечка;
б) дерево рішень, ток-шоу, мозковий штурм;
в) раптовий напад, нульовий ефект.
9. Метою дискусії є:
а) залякування опонента;
б) зясування стосунків з діловим партнером;
в) переконання опонента.
10. Перемовини виконують такі функції:
а) інформаційну, конфронтаційну, пропагандистську;
б) інформаційну, регулювальну, координаційну;
в) заспокійливу, партнерську.
Контрольні питання
1. Назвіть форми усного фахового спілкування.
2. Назвіть види ділових бесід та особливості їх проведення.
3. Дайте визначення співбесіди з роботодавцем, зазначте вимоги до її підготовки.
4. Дайте характеристику прийому відвідувачів.
5. Вкажіть на структуру та етикет телефонної розмови.
6. Вкажіть, на які види поділяються наради та з якою метою проводяться.
7. Назвіть етапи підготовки до проведення нарад, зборів.
8. Дайте визначення дискусії, вкажіть її види.
9. Охарактеризуйте перемовини як жанр усного ділового спілкування.
Література: [1.1; 1.5; 1.6; 1.9; 1.13; 1.15 ].

ТЕМА 9. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації

План практичного заняття № 1

Реквізити документів та їх оформлення.
Види документів за ознаками класифікації та групами.
Вимоги до оформлення текстів офіційних паперів.
План практичного заняття № 2
Особливості написання автобіографії.
Правила укладання заяви, типи заяв.
Вимоги до укладання резюме.
План практичного заняття № 3
Особливості оформлення доручення.
Реквізити пояснювальної записки, порядок їх розташування.
Правила укладання службової записки, рапорту.
Правила оформлення протоколу, витягу з протоколу.
План практичного заняття № 4
1. Етикет службового листування.
2. Реквізити листа та їх оформлення.
3. Різні типи листів та правила написання.
Основні поняття: документ, діловодство, документування, реквізит, формуляр, бланк, рубрикація, нумерація, автобіографія, резюме, заява, доручення.
Документ є основним видом професійного мовлення. Документ – засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про матеріальну та розумову діяльність людини. Документ має господарське та правове значення.
До оформлення документів висувається ряд вимог: документи повинні видаватися повноважним органом, не повинні суперечити законодавству, містити достовірну інформацію, повинні бути укладені за встановленою формою, бездоганно відредаговані та оформлені.
Діяльність, яка охоплює питання документації й організації роботи з документами в процесі здійснення функцій управління називається діловодством.
Діловодство є важливою складовою частиною роботи кожної установи, організації, підприємства. В їх практичній діяльності застосовуються різні системи діловодства, але майже для всіх них обов'язковим є ведення адміністрації діловодства.
У процесі діловодства беруть участь всі працівники апарату управління: одні створюють документи, інші забезпечують їх передачу, ще інші керуються цими документами у практичній діяльності.
Документи класифікуються за такими ознаками:
найменуванням: листи, протоколи, накази тощо;
за походженням: службові та особисті;
за місцем виникнення: внутрішні та зовнішні;
за призначенням: організаційні, розпорядчі, інформаційні, колегіальних органів;
за формою: стандартні і нестандартні;
за строками виконання: звичайні безстрокові, термінові і дуже термінові;
за ступенем гласності: таємні і нетаємні;
за стадіями створення: оригінали та копії;
за складністю: прості й складні;
за строками зберігання: постійного, тривалого (понад 10 років), тимчасового ( до 10 років);
за технікою відтворення: рукописні, відтворені механічним способом.
Кожен документ складається з окремих елементів, які називаються реквізитами. За Національним стандартом налічують 32 реквізити. До постійних реквізитів належать: назва виду документа, текст, дата, підпис. Формуляр – зразок укладання однотипних документів. Бланк – аркуш паперу з відтвореними на ньому постійними реквізитами.
Якщо текст документа займає не одну сторінку, то на другу не можна переносити тільки підпис. На другій сторінці має бути не менше двох рядків тексту.
Щоб документом було зручно користуватися, його поділяють на складові частини. Рубрикація - членування на складові частини. Найпростіша рубрикація – поділ на абзаци. Рубрики, більші за абзац, можуть називатися: параграф, глава, розділ, частина (вони також нумеруються).
Під час рубрикації тексту слід дотримуватись правил:
Нумерувати рубрики, коли є хоч два однорідних елементи.
Застосовувати однорідні засоби нумерації до однотипних частин.
Дотримуватись правил пунктуації при комбінованих способах нумерації.
Використовувати логічні короткі однозначні заголовки.
Зупинимось на деяких реквізитах документів.
Назва (вид) документа є обов'язковим його реквізитом. Індекс підприємства зв'язку, поштова та телеграфна адреса, номер телетайпу, абонентського телеграфу, номер телефону, факсу оформляються відповідно до поштових правил.
Дата це обов’язковий реквізит усіх документів. Документ датується днем його підписання (для наказів) або затвердження (для інструкцій). Акти і протоколи датуються днем здійснення документованих у них подій. Дату проставляє власноручно особа, яка підписує або затверджує документ. Існує два способи оформлення дати:
А) цифровий, який полягає у використанні трьох пар цифр, між якими ставиться крапка, наприклад, 02.04.2010;
Б) словесно-цифровий, який полягає у використанні слів та цифр, наприклад: 18 квітня 2010 року.
Адреса. Листи, доповідні записки, довідки, повідомлення та інші документи адресуються до організації, установи, структурного підрозділу, службової або приватної особи. Назва установи і структурного підрозділу подається у називному відмінку, а найменування посади і прізвища – у давальному.
Наприклад: Національний університет ДПС України
Відділ кадрів
Петренко Р.В.
Якщо документ адресовано керівникові установи, її назва входить до найменування посади і пишеться у давальному відмінку.
Наприклад: Ректорові Національної академії
ДПС України
проф. Мельнику П.В.
До реквізиту «адреса» входить поштова адреса, яка вказується після назви установи, структурного підрозділу й прізвища службової особи. Кожний елемент реквізиту друкується з нового рядка.
Наприклад: Київський національний
університет ім. Т.Шевченка
Навчальна частина
Пономаренку О.П.
25060 Київ-60
вул. Володимирська, 68
Підпис це обов'язковий реквізит будь-якого документа, він засвідчує його законність. Підписує документи, як правило, керівник установи, його заступник чи керівник структурного підрозділу.
Заголовок до тексту. Кожний службовий документ, незалежно від його змісту, призначення й виду, має заголовок, який відбиває головну ідею документа (крім повідомлення і телефонограми). Він друкується в лівому верхньому кутку під датою і номером документа.
До документів щодо особового складу належать автобіографія, резюме, характеристика.
Автобіографія - документ, який подає опис життя і діяльності певної людини.
Резюме – документ, де у стислій формі (не більше 1 с.) претендент викладає основні відомості про себе.
Назва документа.
Прізвище, імя, по батькові.
Дата і місце народження.
Домашня адреса та номер телефону.
Родинний стан.
Освіта.
Науковий ступінь.
Досвід роботи (за спеціальністю).
Трудова діяльність (якщо немає досвіду роботи за спеціальністю, на яку претендує кандидат).
Додаткові відомості (дані, які не ввійшли до попередніх пунктів, але які доцільно висвітлити).
Дата і підпис.
Заява - це документ, який містить прохання або пропозицію однієї або кількох осіб, адресовану установі чи посадовій особі. Заяви бувають особисті та колективні.
Доручення це документ (письмове уповноваження), за яким приватна, офіційна особа чи організація надає право (повноваження) іншій приватній, офіційній особі чи організації на законних підставах здійснювати від її імені певні юридичне значущі дії або представницькі функції з (перед) третіми особами і цим створювати для останнього правові наслідки.
Доручення поділяються на особисті (приватні) та офіційні (службові).
Цей термін використовується для назви двох документів:
1) вступна частина іншого документа (плану, програми, проекту тощо), обґрунтовуються мета його створення, структура, зміст, термін дії, функціональне призначення, актуальність і новизна;
2) документ особистого характеру, в якому пояснюються певні дії особи (найчастіше порушення дисципліни, невиконання роботи).

Вправи на закріплення

Вправа 1. Складіть зразки заяви:
про переведення на іншу посаду;
про надання позачергової відпустки;
про дострокове розірвання контракту.
про зарахування на підготовчі курси в один із вузів;
про надання академічної відпустки через хворобу;
про виділення путівки в санаторій;
про надання матеріальної допомоги.
Вправа 2. Відредагуйте фрагменти заяви.
1) Прошу надати мені академвідпустку у зв’язку з потребою догляду за дитиною.
2) Прошу Вашого дозволу на звільнення від роботи у зв’язку з сімейними обставинами з 10 по 14 грудня.
3) Прошу надати мені триденну відпустку за власний рахунок.
4) Прошу Вашого дозволу на переведення мене на заочну форму навчання за сімейними обставинами.
5) Прошу Вас прийняти мене на роботу на посаду менеджера відділу продаж.
6) Прошу надати відпустку на три дня через необхідність відвідати батьків.
7) Прошу зачислити мене на роботу методистом.
8) Прошу прийняти мене на роботу на посаду методиста з 1 червня по 31 серпня 2010 року.
Вправа 3. Оберіть правильну форму висловлення думки.
А. Призначити на посаду – назначити на посаду, визначити посадовий оклад – встановити посадовий оклад – установити посадовий оклад, випробний термін – випробувальний строк – випробувальний термін, проект наказу погоджено – проект наказу узгоджено – проект наказу погоджений;
Б. Відмінити раніше виданий наказ – скасувати раніше виданий наказ, винести подяку –оголосити подяку – скласти подяку, згідно штатного розпису – згідно зі штатним розкладом –згідно із штатним розписом;
В. Обіймати посаду – посідати посаду, працювати методистом – працювати на посаді методиста, видати довідку для подання в ЖЕК – видати довідку для пред'явлення в ЖЕК – видати довідку для ЖЕКу – видати довідку для поджання до ЖЕК.
Вправа 4. Складіть автобіографію та резюме, дотримуючись правил написання цих документів.
Вправа 5. Відредагуйте текст, допишіть відсутні відомості.
Доручення
Я, Присяжнюк Ольга Вікторівна, доручаю Зоренко Оксані Петрівні отримати мою заробітну платню за травень.
2 травня 2009 року Підпис
Підпис студентки Присяжнюк О.В. засвідчую:
Декан фінансового факультету М.І.Парубок
Вправа6. Напишіть зразки таких документів:
1) розписку про отримання вами у борг певної грошової суми.
2) пояснювальну записку про причини невиконання дорученої вам справи вчасно.
Вправа 7. Напишіть текст запрошення на:
1) виставку нової продукції вашого підприємства (фірми);
2) рекламний показ одягу і взуття колекції “Осінь-зима 2010”;
3)новорічний концерт учасників програми “Танці з зірками – 3”;
Вправа 8. З’ясуйте, в яких документах є названі реквізити, розставте їх за порядком розташування у документах.
Зразок: текст, назва, адресат, підпис, дата – рапорт: адресат, назва, текст, дата, підпис
1)текст, назва, дата, підпис, печатка –
2) назва, підпис, печатка, кутовий штамп організації (адресат, дата), текст –
3)текст, дата, назва, засвідчення, підпис –
4) адреса, назва, заголовок, дата, підпис, текст –
Вправа 9. Підготуйте бланки до таких документів: довідка, характеристика, акт списання матеріальних цінностей, доручення.
Вправа 10. Складіть речення з поданими словами, запам’ятайте їх правопис.
Товарно-матеріальний, матеріально відповідальний, матеріально-технічний, планово-економічний, виробничо-технічний, кредитно-розрахунковий, плодово-овочевий, морально стійкий, морально-правовий.
Вправа 11. Продовжіть речення.
1. Доповідь складається з
2. Нарада будується на трьох основних принципах
3. Залежно від мети і завдань, які потрібно вирішити, наради поділяються
4. Оптимальна кількість учасників наради
Вправа 12. Сформулюйте правила ділового листування. Запишіть.
Вправа13. Виправте помилки в тексті документа.

Приведені дані відносно стану ведучих галузей промисловості будуть опубліковані в самий найближчий час. Необхідно прикласти всі зусилля для вирішення багаточисленних соціальних проблем, що виникли завдяки підвищенню цін. Згідно запропонованого співробітниками інституту проекту кожне господарство має заключити договір на виробництво продукції із суттєво меншим вмістом шкідливих речовин. На протязі останнього часу ми отримали великий об’єм інформації. Ціни на сільськогосподарську продукцію повинні бути диференційованими в залежності від її якості.
Вправа 14. Відредагуйте текст оголошення. допишіть відсутні реквізити.
сьогодні о півтретьої відбудуться збори трудового колективу. всі повинні бути присутні обов’язково.
адміністрація.
Вправа 15. Напишіть ділові листи: лист-попередження, лист-відмову, лист-пропозицію.
Вправа 16. Напишіть протокол зборів вашого трудового колективу.
Тест
1.Діловодством називають:
а) діяльність, що охоплює організацію роботи з документами;
б) людину, що веде діловодство;
в) сукупність документів.
2. Основною класифікаційною ознакою документів є їх:
а) форма;
б) структура;
в) зміст.
3. Основними поняттями діловодства є:
а) підпис, дата, нумерація;
б) реквізити, формуляр, бланк;
в) назва, гриф, індекс.
4. Документом називають:
а) зафіксовану на матеріальному носієві інформацію про розумову та господарську діяльність людини;
б) один з видів ділового мовлення;
в) будь-яке посвідчення.
5. Основними вимогами до документів є:
а) поважність і достовірність;
б) об’єктивність, переконливість, логічна послідовність, точність тощо;
в) повноважність, достовірність, несуперечливість чинному законодавству, бездоганність форми, відредагованість.
6. Власне українськими за походженням документи стають:
а) у 17 – 18 ст.;
б) у 19 ст.;
в) у 20 ст.
7. Вимогами до мови документів є:
а) конкретність, доречність;
б) відповідність чинному законодавству;
в) об'єктивність, точність, логічність, лаконізм, повнота інформації.
8. Реквізити –це:
а) мовні кліше;
б) елементи документа;
в) напис на документі керівника установи.
9. До постійних реквізитів належать:
а) герб, емблема, код установи;
б) індекс, адреса, печатка;
в) назва, текст, дата, підпис.
10. Формуляром називають:
а) модель побудови однотипних документів;
б) текст ділового документа;
в) структура документа.
11. Рубрикація –це:
а) місце укладання документа;
б) поділ тексту на логічні складові частини;
в) сукупність окремих елементів документа.
12. Документи, що закріплюють функції, права та обов’язки установи (підприємства), називаються:
а) розпорядчими;
б) особовими;
в) організаційними.
13. Документи, які містять інформацію про стан справ в установах( на підприємствах), називаються:
а) інформаційними;
б) кадровими;
в) організаційними.
14. Документи, які стосуються особового складу установи (підприємства), називаються:
а) організаційними;
б) кадровими;
в) особовими.
Контрольні питання
Вкажіть, що таке документ та назвіть вимоги до оформлення документів.
Назвіть основні поняття діловодства.
Вкажіть, за якими ознаками класифікують документи.
Назвіть вимоги до мови документів.
Назвіть вимоги до оформлення реквізитів документів.
Назвіть вимоги до оформлення автобіографії.
Назвіть вимоги до оформлення резюме.
Назвіть вимоги до оформлення характеристики.
Назвіть вимоги до оформлення заяви.
Назвіть вимоги до оформлення доручення.
Література: [1.3; 1.6; 1.8; 1.9; 1.15; ].

ТЕМА 10. ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ І РЕДАГУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ТЕКСТІВ

План практичного заняття № 1
1. Переклад. Форми і види перекладу: буквальний, адекватний, реферативний, анотаційний переклад.
2. Переклад наукового тексту.
Типові помилки під час перекладу професійних і наукових текстів українською мовою.
План практичного заняття № 2
1. Вибір синоніма під час перекладу. Переклад термінів.
2. Особливості редагування наукового тексту.
3. Помилки у змісті й будові висловлювань.
План практичного заняття № 3
1. Особливості перекладу активних дієприкметників теперішнього часу з російської мови на українську.
2. Складні випадки перекладу наукових та законодавчих текстів.
Основні поняття: переклад, редагування.
Переклад є одним із важливих способів міжнаціональної комунікації, обміну науковою чи діловою інформацією.
Переклад – збереження змісту повідомлення під час зміни його мовної форми. Усний переклад – відтворення мовлення іноземною мовою. Усний переклад може бути послідовним (усний переклад після його прослуховування) або синхронним (одночасний переклад усного повідомлення). Письмовий переклад враховує не тільки зміст повідомлення, а й певні особливості слова цього змісту.
За способом розрізняють буквальний(або дослівний, при якому можуть бути порушення мовних норм) та адекватний (точно передає зміст оригіналу і відповідає усім нормам літературної мови)переклади.
За змістом розрізняють суспільно-політичний, художній, науково-технічний переклади. Крім того, виокремлюють повний переклад наукового тексту, реферативний, анотаційний, автоматизований.
Повний переклад наукового тексту передбачає такі етапи: ознайомлення з текстом, його переклад, редагування, уточнення значень спеціальних термінів.
Реферативний переклад – це переклад відібраних частин оригіналу, що складають зв’язний текст.
Анотаційний переклад містить стислу характеристику оригіналу з критичними оцінками, даючи фахівцеві уявлення про його характер.
Автоматичний переклад – це машинний (комп’ютерний) переклад іншомовного тексту.
Під час оцінки якості перекладу виходять із чотирьох чинників: точність викладення змісту; правильність вживання термінів і термінологічних словосполучень; правильність викладу матеріалу з точки зору граматики української мови; належне технічне оформлення. Основними правилами виконання перекладу є:
Перекласти треба зміст речення, а не буквально.
Ретельно підшукувати семантичні еквіваленти.
При виникненні труднощів під час перекладу слід вдаватися до перифразу.
Під час перекладу можна здійснювати лексичні, граматичні, синтаксичні трансформації.
Під час перекладу тексту необхідно правильно розуміти і відповідно відтворювати терміни. Для перекладу термінів слід користуватися галузевими словниками, стандартами, універсальними енциклопедіями. Важливою особливістю наукового тексту є сувора логічна послідовність викладу міркувань. Композиція наукового тексту передбачає рух думки від відомого до невідомого, від простого до складного. Це безпосередньо відбивається в синтаксисі наукового тексту. Чіткість синтаксису, недвозначність зв'язків між членами речення й окремими реченнями є предметом особливої уваги перекладача, який повинен точно відтворити оригінал. Порушення усталеного порядку слів, невдале розміщення підрядних речень може зашифрувати думку автора, ускладнити її сприйняття в перекладі.
Під час перекладу текстів наукового стилю труднощі спричиняють активні дієприкметники теперішнього часу, які активно вживаються в російській мові; дієприкметник следующий; російські конструкції з прийменниками по, при; складні випадки керування, узгодження слів тощо.
Редагуванням називають аналіз та виправлення будь-якого тексту відповідно до норм літературної мови. Редагування теж відбувається у кілька етапів: ознайомлення з первинним документом, перевірку фактичного матеріалу та власне редагування матеріалу.
Вправи на закріплення
Вправа 1. Перекладіть українською мовою науковий текст і окремо – терміни.
Слово «живет». Как это понимать? Ведь слово не человек, не животное, не растение.
Слово живет, пока живет народ, его создавший Живет, изменяется. Развивается и язык, к которому оно принадлежит, благодаря этому.
Слово, пока оно существует, не остается надолго неизменным. Оно рождается, когда это нужно народу, оно существует, меняя свое назначение и свой звуковой состав. Значит живет, пока народ нуждается в нем (Г. Успенский).
Вправа 2. Перекладіть українською мовою текст службового листа.
Уважаемые господа!
Тщательно рассмотрев Ваши замечания по проекту контракта на строительство тепловой электростанции на подрядных условиях, мы хотели бы обратить внимание на нижеследующие моменты, содержащиеся в Ваших замечаниях к статье «Условие платежа»:
1. Кредитная часть цены контракта. Мы не можем принять Ваше предложение, т.к. этот способ оплаты кредитной части противоречит условиям межправительственного соглашения.
2. Платежи в местно и свободно конвертируемой валюте.
Мы согласны, что оплата расходов, связанных с таможенной очисткой, доставкой на стройплощадку оборудования и материалов, выполнением строительно-монтажных работ и т.д. будет осуществляться в соответствии с графиком платежей.
Однако рассмотрев Ваш график платежей и график строительных работ, мы считаем, что суммы ежемесячных платежей в первом году строительсива должны быть увеличены и приведены в соответствие с планируемыми объемами работ.
В связи с вышеизложенным, просим пересмотреть Ваши замечания по статье «Условия платежа», приняв во внимание наш проект контракта и настоящее письмо.
С уважением
Вправа 3. Відредагуйте речення.
1. Щоб покращити учбовий процес на факультеті, вважаю потрібним
2. На протязі довгого часу мені відмовляли в розгляді моєї справи.
3. Прошу Вас розглянути мою просьбу й прийняти міри.
4. На ваше ім’я поступило нарікання.
5. Приїхавши у Чернігів, нами були відвідані майже всі музеї.
6. Прикрашаючи ялинку, у нас був святковий настрій..
Вправа 4. Відредагуйте словосполучення.

Довести для відома, дякуючи підтримці, відстаючі студенти, курси по вивченню української мови, пошлина, довіреність, учбовий, співставляти, матеріальне положення, люби
·й, моя точка зору не співпадає з думкою колег, трапилась біда, влаштувати справи, передплата продовжена, взяти себе в руки, середньоденна виручка підвищилась, забили тривогу, юрист по освіті, по закінченні першого курсу, зустрічаються помилки, книжковий герой, значний об’єм роботи.
Вправа 5. Відредагуйте подані речення.
1. У дипломній роботі зустрічаються грубі граматичні помилки. 2. Питання контрольної роботи складені у відповідності до програми курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». 3. До наукової частини університету надійшов відгук ведучої організації. 4. Відмічаючи достатньо високий науковий рівень дипломної роботи, ми хотіли б виголосити окремі зауваження, які, за нашим переконанням, поліпшили б якісь роботи. 5. Особливу увагу зафіксовано на етикеті службового листування як на одному з головних джерел досягнення мети. 6. Заслуговує на схвалення й те, що словник рекомендує значну кількість вільних словосполучень, написання яких спричиняє труднощі.
Вправа 6. Відредагуйте подані словосполучення:
Слідуючий фінансовий рік, відсутній по хворобі, я вибачаюсь, відчитуватися про роботу, виробляють шкіряну мебель, бригадирка цеху, дякую вас, написати свою власну автобіографію, заплатити пошліну, відміняти закон (указ), забезпечувати безпеку, заставити повернути, виділити різними чорнилами, працівниця установи, згідно наказу.
Контрольні питання
1. Дайте визначення перекладу та вкажіть на його значення.
2. Вкажіть, які є види перекладу.
3. Зазначте, які труднощі виникають під час перекладу текстів з російської мови на українську.
4. Назвіть основні правила виконання перекладу.
5. Поясніть, у чому полягає редагування тексту.
Перелік питань до самостійної роботи
1. Опрацюйте таку форму дискусії як «мозковий штурм». Визначте, в чому полягає технологія її проведення.
2. Опрацюйте такі ділові документи, як контракт, трудова угода. Сформулюйте вимоги до змісту та їх оформлення.
3. Опрацюйте рекомендаційний лист.
4. Сформулюйте вимоги до оформлення особового листка з обліку кадрів.
5. Визначте, яка роль візитних карток під час встановлення ділового контакту.
Література: [1.5; 1.10; 2.1; 2.2; 2.4;].


























Методи оцінювання результатів поточно-модульного та підсумкового контролю

Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється такими засобами: тестування, усне опитування, перевірка письмових робіт, перевірка контрольних робіт, індивідуальної та самостійної роботи.
При усному та письмовому (написання контрольних робіт) опитуванні оцінювання навчальної діяльності студентів здійснюється за модульно-рейтинговою системою.


Оцінка за шкалою ECTS
Оцінка за бальною шкалою, що використовується в НУДПСУ
Оцінка за національною шкалою

A
90-100
5 (відмінно)

B
80-89
4,5 (дуже добре)

C
70-79
4 (добре)

D
60-69
3,5 (задовільно)

E
50-59
3 (достатньо)

FX
35-49
2 (незадовільно)

F
0-34
1 (неприйнятно)


Розподіл балів при рейтинговій системі
з навчальної дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”
галузь знань 0306«Менеджмент і адміністрування»
за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент»
галузь знань 0301 «Соціально-політичні науки»
напрям підготовки 6.030103 «Практична психологія»
галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво» всіх напрямів підготовки
галузь знань 0304 «Право» всіх напрямів підготовки
галузь знань0501 «Інформатика та обчислювальна техніка»
за напрямом підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»
галузь знань 1301 «Соціальне забезпечення»
за напрямом підготовки 6.130102 «Соціальна робота»



Модуль І = 50 балів


Модуль ІІ = 50 балів


Підсумкова атестація = М І + М ІІ +екзамен(50 балів)
50+50=100


ЗМ І = 12

ЗМ ІІ =30
Модульна к. р. 8 балів
Підсумкова атестація по І модулю
(формування сумарної оцінки)
50 балів
ЗМ ІІІ = 45
Модульна к. р.
5
Підсумкова атестація по ІІ модулю
(формування сумарної оцінки)
50 балів


Тема
Т1
Т2
Т3
Т4
Т5
Т6


Т7
Т8
Т9
Т10




Активність на сем., практ. заняттях
3
3
3
3
3

3
3
3
3
3
3
3


3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3




Виконання індивідуальної роботи
































Виконання самостійної роботи



3

















3










Перелік орієнтовних тем для написання рефератів

Норми та функції сучасної української літературної мови.
Особливості українського національного мовлення.
Роль і значення мови у житті суспільства.
Роль словників у підвищенні мовної культури.
Особливості офіційно-ділового стилю, його призначення та сфера використання.
Орфографічні особливості ділового мовлення.
Система мовних засобів в усному й писемному фаховому мовленні.
Роль синонімів у терміносистемах.
Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту.
Мовленнєвий етикет працівника податкової справи.
Іншомовні слова у професійному мовленні.
Економічна термінологія як складова частина професійної лексики
Юридична термінологія як складник професійної лексики.
Ділові і моральні якості сучасного керівника.
Прийменникові моделі – важливий засіб культури професійного спілкування.
Синтаксичні особливості фахового тексту.
17. Роль мови на шляху досягнення кар'єрного успіху.
18. Історія становлення української термінології.
19. Використання іншомовних слів у діловому спілкуванні.
20. Комунікативна компетентність у фаховій підготовці.
21. Проблеми мовного оформлення юридичних текстів.
22. Гендерні особливості спілкування.
23. Невербальна комунікація та її значення у діловому спілкування.
24. Комунікативна культура фахівця.
25. Екологія усного та писемного мовлення.
26. Технології проведення «мозкового штурму».
27. Проблеми перекладу термінології(юридичної, економічної).
28. Сучасні проблеми української термінології.
29. Переклад як вид мовленнєвої діяльності.
30. Специфіка літературного редагування фахового тексту.












Перелік питань до модульного контролю № 1

1. Поняття національної та літературної мови. Ознаки літературної мови.
2. Українська мова як державна. Функції державної мови.
3. Поняття престижу мови, засоби його забезпечення.
4. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
5. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.
6. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування.
7. Основні ознаки функціональних стилів.
8. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового та наукового стилів.
9. Поняття культури мови та культури мовлення.
10. Комунікативні ознаки культури мовлення.
11. Суржик як показник низької культури мовлення.
12. Нормативність і правильність мовлення.
13. Мовні норми та мовленнєвий етикет.
14. Поняття культури мови та культури мовлення.
15. Лексика української мови з погляду її походження.
16. Використання синонімів у ділових паперах.
17. Специфіка вживання омонімів.
18. Пароніми у діловому спілкуванні.
19. Мовні штампи та кліше у фаховому мовленні.
20. Загальновживана лексика. Професіоналізми. Номенклатурні назви.
21. Термінознавство та термінографія.
22. Класифікація термінологічних одиниць.
23. Сучасні проблеми української термінології.
24. Особливості вживання іменникових форм у ділових текстах.
Прикметник в офіційно-діловому стилі. Ступені порівняння прикметників.
26. Правила передачі цифрової інформації.
27. Узгодження іменника з числівником.
28. Особливості вживання службових частин мови в діловому стилі.













Перелік питань до модульного контролю № 2

Спілкування як вид соціальної взаємодії.
Стратегія і тактика спілкування.
Функції спілкування.
Закони спілкування.
Види і форми професійного спілкування.
6. Невербальні засоби спілкування.
7. Публічний виступ як важливий засіб комунікації. Види публічного мовлення.
8. Мистецтво висунення тези та аргументування.
9. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій.
10. Способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.
11. Індивідуальні форми фахового спілкування.
12. Стратегія поведінки під час ділової бесіди.
13. Етикет телефонної розмови.
14. Форми колективного обговорення професійних проблем.
15. Мистецтво перемовин.
16.Збори, нарада як форми прийняття колективного рішення.
17. Дискусія, види дискусій. Правила ведення дискусії.
18. Основні поняття діловодства.
19. Критерії класифікації документів. Національний стандарт України.
20. Вимоги до укладання та оформлення документів.
21. Вимоги до тексту документа.
22. Переклад. Форми і види перекладу.
23. Труднощі під час перекладу текстів з російської мови на українську.
24. Редагування наукових текстів.
25. Правила ділового листування.




















КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З КУРСУ

1. Поняття національної та літературної мови. Ознаки літературної мови.
2. Українська мова як державна. Функції державної мови.
3. Поняття престижу мови, засоби його забезпечення.
Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.
Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування.
Основні ознаки функціональних стилів.
Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового та наукового стилів.
Поняття культури мови та культури мовлення.
10. Комунікативні ознаки культури мовлення.
Суржик як показник низької культури мовлення.
Нормативність і правильність мовлення.
Мовні норми та мовленнєвий етикет.
Поняття культури мови та культури мовлення.
Лексикологія як розділ мовознавчої науки. Слово як одиниця лексики.
Лексика української мови з погляду її походження.
Особливості лексичних засобів ділового мовлення:
18. Використання синонімів у ділових паперах.
19. Специфіка вживання омонімів.
20. Пароніми у діловому спілкуванні.
21. Мовні штампи та кліше у фаховому мовленні податківців, юристів, економістів.
22. Основи вчення про термін і термінологію: вихідні поняття і терміни.
Загальновживана лексика. Професійна лексика. Термінологія. Номенклатура.
Термінознавство та термінографія.
Джерела української термінології.
Класифікація термінологічних одиниць.
Сучасні проблеми української термінології.
28. Спілкування як вид соціальної взаємодії. Функції спілкування.
29. Види і форми професійного спілкування.
30. Невербальні компоненти спілкування.
31. Публічний виступ як важливий засіб комунікації. Види публічного мовлення.
32. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій.
33. Способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.
34. Індивідуальні форми фахового спілкування.
35. Стратегія поведінки під час ділової бесіди.
36. Етикет телефонної розмови.
37. Форми колективного обговорення професійних проблем.
38. Мистецтво перемовин.
39. Збори, нарада як форми прийняття колективного рішення.
40. Правила ведення дискусії.
41. Основні поняття діловодства.
42. Критерії класифікації документів. Національний стандарт України.
Вимоги до укладання та оформлення документів.
44. Вимоги до тексту документа.
45. Переклад. Форми і види перекладу.
46. Явище тавтології як особливого виду повтору.
47. Синонімічні засоби ділового мовлення. Евфемізми.
48. Поняття про мовні штампи і кліше.
49. Особливості вживання іменникових форм у ділових текстах.
50. Прикметник в офіційно-діловому стилі. Ступені порівняння прикметників.
51. Правила передачі цифрової інформації. Узгодження іменника з числівником.
52. Функціонування займенникових форм у діловому мовленні.
53. Особливості вживання службових частин мови в діловому стилі.
54. Загальні риси синтаксису в ділових паперах.
55. Мовні помилки, їх види.
56. Поняття про мовний етикет.
57. Різниця між мовою, мовленням, спілкуванням.
58. Поняття тексту, його структурна організація.
59. Правила ділового листування.
60. Переклад та редагування іншомовних текстів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА З КУРСУ
“УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)”

ОСНОВНА

Конституція України /статті 10,11/. – К., 1996.
Закон УРСР «Про мови в УРСР». – К., 1989.
Бибик С.П. та ін. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. – К.,
1997.
4. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посіб. Для вищих навчальних закладів. – 3-є вид. – К., 2002.
5. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення:професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк, 2004.
Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Харків, 2005.
6. Зайцева І.В, Медвідь А.М. Культура фахового мовлення працівників податкової служби. – К., 2009.
7. Коваль А.П. Ділове спілкування. – К., 1992.
8. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Писемне та усне ділове спілкування. – К., 1992.
9. Коломієць В.С., Шашенко С.Ю. Ділова українська мова Практикум. – К., 2002.
10. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура фахової мови: Навчальний посібник.– К., ВЦ «Академія», 2007.
11. Мацюк З., Сидоренко Н. Українська мова професійного спілкування. – К., 2005.
12. Медвідь А.М. Практикум з ділової української мови. – К., 2002.
13. Михайлюк В.О. Українська мова професійного спілкування. – К., 2008.
14. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – К., 2008.
15. Паламар Л.М., Кацавець Т.М. – Українське ділове мовлення. – К., 2001.
16. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей. –Львів: Світ, 1994.
17. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К., 1994.
18. Плотницька І.М. Ділова українська мова: Навч. посіб.– К., 2003.
19. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 1992.
20. Пономарів О.Д. Культура слова. Мовностилістичні поради сучасної української мови. – К., 1992.
21. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навч. посіб. – К., 2006.
22. Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем. – К., 1992.
23. Український правопис. – К., 2002.
24. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К., 2002.
25. Шевчук С.В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням.– К., 2010.

ДОДАТКОВА

Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитися і правильно говорити / За заг. ред. О. Сербенської. – Львів, 1994.
Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо? – К., 1997.
Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К.: ВЦ «Академія», 2004.
Бондаренко В.В., Дубічинський В.В., Кухаренко В.М. Переклад науково-технічної літератури. – Харків, 2001.
Волкотруб Г. Практична стилістика української мови. – Тернопіль, 2002.
Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – К., Л., 2002.
Караванський С. Секрети української мови. –Львів:БаК, 2009.
Коваль А.П. Слово про слово. – К., 1986.
Корніяка О.М. Мистецтво гречності. – К., 1995.
Любивець Л.М. Ділові папери. – К., 1991.
Мацько Л.І., Кравець Л.В., Солдаткіна О.В.Стилістика ділового мовлення та редагування ділових документів: Навчальний посібник для дистанційного навчання. – К.:Ун-т «Україна», 2004.
Непийвода Н.Ф. Сам собі редактор: Порадник з української мови. –К.: Українська книга, 1998.
Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1999.
Популярна юридична енциклопедія. – К., 2002.
Словник іншомовних слів. – К., 2002.
Словник юридичних термінів /російсько-український/. – К., 1994.
Словник синонімів української мови.: в 2-х тт. – К., 1999-2000.
Тараненко А.П., Брицин В.М. Русско-украинский словарь для деловых людей. – К., 1992.
Толковый словарь рыночной экономики /Под ред. В.П. Тарасова. – М., 1993.
Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К., 2000.











13PAGE 15


13PAGE 148215




 zґ
·
·ч Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 5 Заголовок 6 Заголовок 7 Заголовок 8 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 257071
    Размер файла: 580 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий