НМК з Історії Укр.ЩЕРБАК

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

Кафедра гуманітарних дисциплін




Навчально-методичний комплекс
з навчальної дисципліни «Історія України»
для студентів І курсу



Для спеціальності правознавство,
психологія





Автори:
Щербак Надія Олександрівна
професор кафедри гуманітарних дисциплін, д.і.н., проф.
Павленко Вікторія Вікторівна
професор кафедри гуманітарних дисциплін, д.і.н., ст.н.с.


Затверджено
На засіданні кафедри протокол № від 2012 р.


КИЇВ – 2011
ЗМІСТ

Структурно-логічна схема дисципліни (міжпредметні зв’язки).
Пояснювальна записка.
Програма навчальної дисципліни.
Робоча програма навчальної дисципліни з тематичним планом.
Плани лекційних занять.
Плани семінарських занять.
Завдання для самостійної роботи.
Індивідуальні навчально-дослідні завдання.
Методичні вказівки.
Навчально-методичні матеріали для контролю (тести).
Навчально-методичні матеріали для лекцій.
Рекомендована література.




ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

Навчальний рік
2012/2013
2013/2014
2014/2015

Дата засідання кафедри





Номер протоколу





Підпис завідувача кафедри







Структурно-логічна схема дисципліни (міжпредметні звязки).

Навчальна дисципліна «Історія України» має міжпредметні звязки з навчальними дисциплінами: «Культурологія», «Історія української культури», «Філософія», «Релігієзнавство», «Етика і естетика».

Пояснювальна записка.

Одним із найважливіших засобів формування національної самосвідомосгі громадян суверенної української держави є оволодіння знаннями про минуле свого народу Вивчення курсу 'Історії України" передбачає послідовне вивчення історії українського народу, його етнічного, державно-політичного, соціально-економічного, духовного та культурного розвитку, інших сфер життя. Знання з історії України визначають рівень розвитку свідомості українського суспільства, є критерієм створення ним матеріальних і духовних цінностей. Вони виступають полем різноманітної активної творчої діяльності людини на шляху до її самовдосконалення. Їх вивчення в полі зору багатьох дослідників, зокрема філософів, істориків, антропологів, соціологів, етнографів, фольклористів, мовознавців, мистецтвознавців. З огляду на значення цього Історія України як нормативна навчальна дисципліна вивчається на перших курсах вищих учбових закладах. Її вивчення проводиться з врахуванням мультимедійного підходу до викладення матеріалу.


Навчальна програма.


Тема 1. Витоки історії українського народу та його державності.
Україна княжої доби.
Історія України як наука та навчальний предмет. Предмет і завдання курсу історії України. Історія України як складова частина загальноєвропейської історії. Місце курсу в системі гуманітарних наук вищої школи. Основні періоди історії України. Розвиток історичної думки в Україні. Зарубіжна історіографія. Характеристика джерел з історії України. Термін «Україна». Форми і методи вивчення курсу. Значення оволодіння історією України для фахової підготовки і виховання громадянської позиції та патріотизму, вироблення історичної свідомості.

Поява людини на території України. Історичні корені українського народу.
Основні етапи розвитку первісного суспільства. Поява і розселення людей на території України. Первісна палеолітична община. Мезоліт: виникнення родової общини. Розквіт родового ладу в неоліті. Трипільська культура. Традиції трипільської культури в культурах пізніших народів. Племінна структура суспільства епохи бронзи. Розвиток державотворчої традиції на території України: кіммерійці, таври, скіфи, сармати. Економічні зв’язки з країнами Середземномор’я та Передньої Азії. Античні міста-держави Північного Причорномор’я, їх політичне та господарське життя.
Східні слов’яни у давнину. Найдавніші писемні та археологічні джерела про походження слов’ян, їх заняття, суспільний лад, побут, вірування. Антський племінний союз. Боротьба з готами, гунами і аварами. Витоки українського народу.
Перші державні об’єднання східнослов’янських племен на Середньому Подністров’ї. Східнослов’янські племена і державноплеменні союзи УІ – ІХ ст.
Еволюція суспільного устрою східних слов’ян. Територіальна община. Поява приватної власності. Взаємовідносини східних слов’ян з сусідніми народами.

Київська Русь. Галицько-волинська держава. /ІХ – і пол. ХІV ст./
Давньоруська держава в ІХ – на початку ХІІ ст.
Передумови утворення Київської Русі. Особливості державотворчого процесу у Східній Європі. Походження термінів «Русь», «Руська земля». Перетворення Києва на державний центр східнослов’янських племінних союзів.
Теорії походження Київської Русі та їх оцінки в сучасній історіографії. Соціально-економічні і політичні фактори об’єднання слов’ян. Утворення міст. Розвиток і характер землеволодіння.
Князь Олег. Київська держава за Ігоря, Ольги, Святослава.
Відносини Русі з кочівниками. Військові походи князів. Етнічні процеси в Київській Русі. Початок формування української народності. Русь і Візантія. Шляхи проникнення християнства на Русь. Хрещення Русі та його історичне значення. Київська метрополія. Володимир Великий. Реформування держави. Значення впровадження християнства як державної релігії. Київська Русь за Ярослава Мудрого. «Руська Правда».
Міжнародні зв’язки і місце Київської Русі в історії Європи.

Роздробленість давньоруських земель
Причини ослаблення влади київських князів. Володимир Мономах і його боротьба за державну єдність Русі.
Причини і сутність роздробленості Русі. Зростання політичної і економічної могутності місцевих князів. Розвиток міст, ремесел і торгівлі.
Продовження процесу формування української народності. Проблема генезису української народності в історіографії.
Державні утворення Середнього Подніпров’я: Київська, Чернігово-Сіверська та Переяславська землі. Боротьба руських князівств із кочівниками.

Галицько – Волинська держава
Економічне і політичне зміцнення Галицького князівства.Внутрішня і зовнішня політика Ростиславичів. Ярослав Осмомисл. Протистояння експансії польських і угорських феодалів. Роман Мстиславович.
Соціально-економічний розвиток Галицько-Волинської держави. Суспільно-політичний і адміністративний устрій.

Боротьба Русі з монголо - татарами
Перші завойовницькі походи монголо-татар. Битва на р. Калці. Південно-західні руські землі під ігом Золотої Орди. Ідея єдності Русі. Спроби Данила Галицького організувати антиординську коаліцію держав. Міжнародні відносини за Данила Галицького.
Значення Київської Русі і Галицько-Волинської держави. Їх місце та роль у формуванні українського народу і світовій історії.

Тема 2. Україна у складі Великого князівства Литовського та Польщі.

Україна в другій половині ХІV ст. – і пол. ХVІІ ст.
Українські землі під владою Великого князівства Литовського і Польщі
Зростання політичної могутності Великого князівства Литовського. Боротьба за оволодіння Галицько-Волинським князівством. Включення до складу Литви Східної Волині, Сіверщини, Київщини і Поділля. Відносини з Золотою Ордою і Ногайським улусом за князювання Ольгерда. Політика великих литовських князів на українських землях. Суспільно-політичний устрій держави.
Кревська унія /1385р./. Розширення південних кордонів князівства. Боротьба проти наступу німецьких лицарів. Грюнвальдська битва і участь у ній українських воїнів. Литовський князь Вітовт, його зовнішня політика. Ліквідація удільних князівств.
Зміцнення Московської держави та її боротьба з Великим князівством Литовським за Сіверську землю. Напад татар і турків на українські землі.
Зміни в суспільно-політичному устрої Великого князівства Литовського. Зростання ролі шляхти.
Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині ХІV –середині ХVІ ст. Розвиток сільського господарства, ремесла, сільських і міських промислів. Зростання міст. Надання магдебургського права українським містам.
Формування панщинно-фільваркового господарства. Зростання залежності населення від магнатів і шляхти. Юридичне оформлення кріпосного права. Литовські статути /1529, 1566, 1588 рр./. Устава на волоки.
Зростання впливу Польщі на Литву. Місце українських магнатів і шляхти в політичному житті. Наступ католицизму. Православна церква.
Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої. Україна під владою Польщі. Соціально-економічний розвиток України та суспільно-політичні зміни на українських землях у другій половині ХVІ- першій половині ХVІІ ст.
Міста і магдебургське право. Ремесла, промисли і торгівля. Поява підприємств мануфактурного типу.
Покатоличення та ополячення місцевої знаті. Виникнення братств. Криза православ’я. Берестейська церковна унія 1596 р.

Тема 3. Козацтво. Національна революція українського народу
середини XVII ст.
Виникнення козацтва, його походження та розвиток
Джерела виникнення козацтва. Місце козаків у захисті південних рубежів Великого князівства Литовського від татар і турків.
Причини, час і місце заснування першої Запорозької Січі. Зміни розташувань Січей. Початок морських походів козаків у турецькі володіння.
Посилення соціального і національно-релігійного гніту в українських землях. Виникнення реєстрового козацтва.
Формування суспільно-політичного устрою Запорозької Січі. Козацька адміністрація. Старшина, заможні козаки і козацька голота /сірома/. Козацькі ради. Господарство, побут і звичаї козаків. Військове мистецтво. Духовний світ українського козацтва.
Козацькі повстання під проводом К.Косинського та С.Наливайка.
Гетьман П.Конашевич-Сагайдачний. Відновлення значення Києва як політичного і духовного центру українського народу. Запорозькі козаки в битвах під Цецорою і Хотином.
Наступ магнатів і шляхти на козацькі права і вольності. Спроба уряду взяти козаків під постійний контроль. Козацькі повстання 20-30-их років ХУІІ ст. Ординація 1638 року.


Національно-визвольна війна проти речі посполитої середини ХVІІ ст. складання державності українського народу. гетьманщина /сер. ХVІІ-ХVІІІ ст./

Україна напередодні та в роки національно-визвольної війни
середини ХVІІ ст.
Причини, характер, рушійні сили і мета Визвольної війни. Богдан Хмельницький. Основні етапи війни. Перемоги під Жовтими Водами і Корсунем. Битва під Пилявцями. Облога Львова і Замостя. Зборівський договір. Утворення Української козацької держави – Гетьманщини. Молдавські походи козацтва. Битва під Берестечком. Білоцерківський мирний договір. Розгром польського війська під Батогом, бої під Монастирищем і Жванцями. Жванецька угода.
Українсько-російські зв’язки в роки війни. Українсько-російська міждержавна угода 1654р. та її оцінка в історіографії.
Відновлення війни з Польщею. Перебіг воєнних подій у 1654-1655 рр. Віленське перемир’я.

Тема 4. Українські землі в добу Руїни та Гетьманщини

Гетьман Іван Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцький трактат. Московсько-українська війна 1658-1659 рр. Конотопська битва. Гетьман Юрій Хмельницький. Переяславський договір 1659 р.
Розчленування України на Лівобережжя і Правобережжя. Гетьман П. Тетеря, його діяльність.
Чорна Рада. Гетьман І.Брюховецький. Московські статті 1665 р. Андрусівська угода. Гетьман П.Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Гетьманування Д.Многогрішного на Лівобережжі. Гетьман Лівобережної Гетьманщини І.Самойлович, його внутрішня і зовнішня політика. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський договір. «Вічний мир» 1686р. Перший Кримський похід. Запорізька Січ у другій половині ХVІІ ст. Слобідська Україна у другій половині ХVІІ ст. Підпорядкування Української православної церкви Московському патріархові.
Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І.Мазепи. Коломацькі статті. Другий Кримський похід. Відновленні козацького устрою на Правобережній Україні. С.Палій. Національно-визвольне повстання 1702-1704 рр. Україна на початку Північної війни. Участь українських полків у війні. Таємна дипломатія І.Мазепи. Його перехід на бік Карла ХІІ та наслідки цієї акції для України. Зруйнування Чортомлицької Січі. Полтавська битва. Смерть І.Мазепи. Гетьман у вигнанні. Пилип Орлик та його «Конституція». Посилення колоніальної політики Російської імперії щодо України в першій чверті ХУІІІ ст. Решетилівські статті. Гетьман І.Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії на чолі з Вельяміновим. Наказний гетьман П.Полуботок. Боротьба старшини за відновлення гетьманства. Гетьман Д.Апостол. Економічна політика, реформи судових установ. Робота кодифікаційної комісії. «Правління гетьманського уряду».
Останній гетьман України К.Розумовський. Обмеження козацького самоврядування на Слобожанщині. Прагнення старшини до урівняння в правах з російським дворянством. Судова реформа.
Діяльність П. Рум’янцева. Ліквідація Запорозької Січі. П.Калнишевський. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини. Участь українських козаків у російсько-турецьких війнах другої половини ХVІІІ ст. Заселення і розвиток Південної України. соціальні та національно-визвольні рухи на Правобережній Україні. Коліївщина. Поділи Речі Посполитої та українські землі.


Тема 5. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій.

Українські землі у складі Росії наприкінці ХVІІІ - в першій половині ХІХ ст.
Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ.
Російсько-французька війна 1812 р. і Україна. Економічне становище та соціальна боротьба в першій половині ХІХ ст. Масонство в Україні. Декабристи в Україні. «Південне товариство».
«Товариство об’єднаних слов’ян». Повстання Чернігівського полку. Вплив польського повстання 1830-1831 рр. на Україну. Деполонізація та активний наступ русифікації на Правобережжі. Здійснення інвентарної реформи.
Початок українського національного відродження. Утворення Кирило-Мефодіївського товариства. Програмні твори кирило-мефодіївців. Т.Г.Шевченко в українському національному русі та вплив його творів на формування української національної ідеї.
Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ - в першій половині ХІХ ст.Адміністративно-територіальний устрій, регіональний поділ. Криза кріпосницького господарювання. Антикріпосницькі рухи в Галичині, на Буковині в Закарпатті. Політика австрійського уряду щодо українців. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ.
Діячі українського національного руху в Галичині. Демократично-просвітницький гурток «Руська трійця». Альманах «Русалка Дністрова». Західноукраїнські землі під час революції 1848-1849 рр. в австрійській імперії. Головна руська рада. Галицькі українці на з’їзді слов’янських народів у Празі. Закарпатські «будителі». Лук’ян Кобилиця. Скасування кріпосницької залежності та панщини в Західній Україні.

Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Кримська війна і Україна.
Піднесення антикріпосницького руху. Підготовка та здійснення селянської реформи. Маніфест і положення 19 лютого 1861 р. Особливості селянської реформи в різних регіонах України.
Реформи 60-70 – х років: земська, міська, судова, фінансова, військова та їх історичне значення. Промисловий розвиток українських земель в пореформену добу. Будівництво залізниць. Швидкий розвиток важкої промисловості в Донбасі і Придніпров’ї. Притік іноземного капіталу. Народження вітчизняної буржуазії.

Тема 6. Український громадсько-політичний рух кінця ХІХ - поч. ХХ ст.

Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ ст. Польське повстання 1863-1864 рр. і Україна. Національна політика російського царизму щодо українців. Виникнення та діяльність українських громад. Валуєвський циркуляр 1863 р. Діяльність М.Драгоманова. Емський указ 1876 р. Російський громадсько-політичний рух народників в Україні.

Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії
в другій половині ХІХ ст. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель після революції 1848-1849 рр. Суспільно-політичний розвиток у 60-ті – першій половині 70-х рр. ХІХ ст. Москвофільство і народовці.

Становлення та діяльність суспільних рухів та політичних партій наприкінці ХІХ – на поч. ХХ століття.

Активізація національного руху в Наддніпрянській Україні.
Братство тарасівців, їх програмні засади.
Виникнення та діяльність українських політичних партій в Австро-Угорщині.

Соціально-економічний і політичний розвиток України на початку ХХ століття.
Соціально-економічне становище українських земель у складі Росії. Економічна криза 1900-1903 рр. Політизація українського національного руху в Російській імперії.
Земсько-ліберальна опозиція царизму. Загальноросійські і українські партії в Україні. Українська політична думка на початку ХХ ст. Студентський рух. Кооперативний рух.
Україна в революції 1905-1907 рр. Позиції політичних партій в революції. Виникнення україномовної преси, «Просвіт» в українському русі. Діяльність українських парламентських громад у І, ІІ Державних Думах Росії.
Третьочервневий переворот. Посилення національного гніту. Столипінський циркуляр 1910 р. Столипінська аграрна реформа. Економічні і політичні наслідки реформи. Масові переселення українських селян до Сибіру і Далекого Сходу.
Діяльність політичних партій і організацій в післяреволюційну добу.
Українське питання в Державній Думі.
Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.
Соціально-економічний розвиток. Кооперативний рух. Поява українських організацій «Січ», «Сокіл», «Пласт». Церковне життя. Активізація переселенського руху за океан. Життя української діаспори в США і Канаді.

Україна в Першій світовій війні.
Плани Антанти і Троїстого союзу щодо України. Воєнні дії на території України. Національно-визвольний рух в умовах війни. Товариство українських поступовців. «Спілка визволення України». Антиукраїнська політика у новоствореному Галицько-Буковинському губернаторстві. Українські січові стрільці. Антивоєнний рух народних мас. Назрівання глибокої економічної та політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях.

Тема 7. Україна у першій половині ХХ ст.

Революція в Росії і піднесення національно-визвольного руху в Україні
Лютнева демократична революція 1917 р. Становище в Україні після повалення царизму. Утворення Центральної Ради, її соціальна база, програма. М.С.Грушевський і В.К.Винниченко. Утворення рад робітничих, селянських та солдатських депутатів. Програми і цілі українських та загальноросійських політичних партій в Україні.
Роль Центральної Ради у формуванні української національної державності. Всеукраїнський національний конгрес 7-8 квітня 1917 р. Курс на автономію України.
Взаємовідносини Центральної Ради та Тимчасового Уряду. І Універсал Центральної Ради. Всеукраїнські з’їзди: селянські, військові, робітничий та ін. Сформування Генерального секретаріату. ІІ Універсал Центральної Ради. Липнева криза Тимчасового уряду та утворення української автономії.
Ставлення різних політичних сил та партій України до збройного повстання у Петрограді в жовтні 1917 р. Боротьба проти органів Тимчасового уряду в Україні. ІІІ Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки. Підсумки виборів до Всеросійських Установчих Зборів в Україні. Боротьба більшовиків за владу. Створення в Україні радянського уряду. Вторгнення більшовицьких військ з Росії. ІУ Універсал Центральної Ради та проголошення незалежності УНР. Прийняття Конституції УНР.
Участь представників Центральної Ради в мирних переговорах у Брест-Литовську. Підписання мирного договору з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією. Окупація України німецькими та австро-угорськими військами.
Криза Центральної Ради на весні 1918 року. Гетьманський переворот. Українська держава гетьмана П.Скоропадського: внутрішня політика, зовнішньополітичний курс, національно-культурна політика.
Падіння гетьманського режиму. Утворення Директорії, її склад, соціальна база, політика. Відновлення УНР. С.Петлюра. Соціальні програми Директорії.
Революційні події 1918 р. на західноукраїнських землях. Політичні партії Східної Галичини. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 р. Війна з Польщею.
Встановлення радянської влади в Україні.
Інтервенція Антанти на півдні України. Друга війна УНР і Радянської Росії в кінці 1918 – на початку 1919 рр. Встановлення влади рад в Україні на початку 1919 р. Декларація радянського уряду України від 25 січня 1919 р.
Х.Г.Раковський. ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад. Перша радянська конституція України. Політика більшовиків в Україні у 1919р. Політика «воєнного комунізму».
Селянський повстанський рух як історичний феномен. Політичні керівники руху. Цілі та характер селянських виступів. Н.Махно, М.Григор’єв, Д.Терпило /Зелений/.
Зайняття України військами А.Денікіна. Політика Денікіна в Україні. Війська УНР у боротьбі з денікінцями. Повстанський рух в тилу денікінської армії.
Визволення України від денікінських військ і відродження УСРР в кінці 1919 р. В.І.Ленін та українське питання. Саморозпуск партій боротьбистів і борьбистів.
Варшавський договір Ю.Пілсудського і С.Петлюри. Радянсько-польська війна. Розгром Врангеля. Ризький мирний договір.
Основні уроки української національної революції.

Україна у 20 – 30-их рр. ХХ ст. та в роки Другої світової війни (1939 -1945 рр.).
Українські землі в 20-30-ті роки ХХ століття
Україна в умовах нової економічної політики /1921-1928 рр./
Утвердження сталінського тоталітарного режиму /1929-1938 рр./
Соціально-економічне і політичне становище України на початку 20-х років. Перехід до нової економічної політики.
Голод 1921-1923 рр. на півдні України: причини і наслідки.
УСРР в системі «договірної федерації». Курс центрального партійно-державного керівництва на ліквідацію незалежності національних республік. «Автономізація» незалежних республік під виглядом утворення нової федерації – СРСР. Конституція СРСР 1924 р.
Неп у промисловості. Суть господарського розрахунку. Трестування промисловості. Особливості впровадження Непу в Україні.
Система реальної влади в Україні. КП/б/У. Позиція КП/б/У щодо боротьби за владу в центральному партійно-державному керівництві. Природа радянського тоталітарного режиму. Роль в ньому профспілок, комнезамів, комсомолу. Феномен «націонал-ухильництва».
Сталінська індустріалізація в УРСР. Сталінський курс на «всеосяжну колективізацію» селянських засобів виробництва. «Криза непу» як результат відмови партійно-державного керівництва від змички між містом і селом. «Ножниці цін». Хлібозаготівельні кризи.
Політика коренізації, її особливості і наслідки. Українізація. Ставлення тоталітарного режиму до інтелігенції.
Перші кроки культурного будівництва: кампанія щодо ліквідації неписьменності, розгортання мережі освітніх установ, створення закладів комуністичного виховання. Ліквідація університетської освіти і перенесення центру наукових досліджень в установи ВУАН. Розвиток радянської науки.
Антицерковна політика державної партії.
Завершення внутріпартійної боротьби в ЦК ВКП/б/ і утвердження одноособової диктатури Й.В.Сталіна. Згортання нової економічної політики.
Проблема темпів індустріалізації. Дискусії з приводу плану першої п’ятирічки. Перехід до директивного планування. Виробниче змагання. Ізотовський рух. Стаханівський рух. Результати капітального будівництва у промисловості в роки першої і другої п’ятирічок.
Хлібозаготівельна криза 1928-1929 рр. Поворот до суцільної колективізації. Гасло: «Ліквідація куркульства як класу»: причини, масштаби, наслідки. Завершення колективізації основної частини селянських господарств у 1931-1932 рр. Деградація сільськогосподарського виробництва в одержавлених колгоспах. Втрати врожаю у 1931-1932 рр. «Робота» хлібозаготівельних комісій. Голодомор 1933 р. і його наслідки.
Колгоспи в системі командної економіки після 1933 р. Політвідділи МТС і радгоспів.
Зростання культу особи Сталіна. Репресії на Україні. Судові політичні процеси 30-х років. Чистка партії. Знищення керівництва КП/б/У.
Політика українізації. Національно-культурна політика державної партії в УРСР 30-х років. Боротьба з «буржуазним націоналізмом» і «націонал-ухильництвом». «Розстріляне відродження».
Діяльність АН УРСР. Здобутки і трагічні сторінки української науки, літератури і мистецтва. Конституція УРСР 1937.

Західноукраїнські землі в 1921-1938 рр.
Українські землі в складі Польщі. Соціально-економічне становище та суспільно-політичний рух. Створення та діяльність Організації Українських Націоналістів. Українські землі в складі Румунії. Українські землі в складі Чехословаччини. Проголошення незалежності Карпатської України. А.Волошин.

Український народ в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.)
Радянсько-німецькі договори 1939 р. Західно-українські землі.
Українське питання в політиці Польщі, Румунії, Чехословаччини.
Початок Другої світової війни. Вступ Червоної армії на територію Західної України. Територіальні вимоги радянського керівництва до Румунії. Включення основної частини західноукраїнських земель до складу УРСР та їх радянізація.
Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Оборона Києва, Одеси і Севастополя. Бої за Донбас.
Окупація України військами Німеччини та її союзниками.
Німецький окупаційний режим. План «Ост». Адміністративний устрій окупованої України. Радянське підпілля та партизанський рух на окупованій території України. Утворення Української повстанської армії. Програма і тактика Організації українських націоналістів. Битва під Москвою.
Перемога Червоної армії під Сталінградом і початок визволення території України. Розгортання наступу на Лівобережну Україну після Курської битви. Битва за Дніпро. Бої на Правобережжі і в західних областях. Взаємовідносини радянських партизанів з ОУН-УПА. Завершення боїв за Україну восени 1944 р. Україна на завершальному етапі війни 1944-1945 рр.
Особливості відбудови народного господарства України в умовах війни. Втрати України у роки війни.
Вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини.

Тема 8. Україна у другій половині ХХ ст.

Включення УРСР у світову політику як одну із фундаторів та членів ООН. Участь української делегації в Паризькій мирній конференції 1947 року.
Завершення збирання основних етнічних земель українського народу в межах єдиної держави. Операція «Вісла». Примусовий обмін населенням між Україною і Польщею.
Труднощі відбудови народного господарства. Голод 1946-1947 рр., його причини, масштаби, наслідки.
Насильницька колективізація в західних областях України. Нова смуга масових репресій проти громадян України. Львівський церковний собор 1946 р. і ліквідація української греко-католицької церкви. Підпільно-партизанська боротьба ОУН-УПА з тоталітарним ладом. Ідеологічний наступ сталінщини на спроби культурно-національного відродження. Чистка національних кадрів.

Хрущовська «відлига» і її характер в Україні.
Україна після смерті Сталіна. Ідеологічна кампанія з нагоди 300-річчя Переяславської ради. Передача Кримської області до складу УРСР: мотиви і правова основа.
Спроби лібералізації політичного режиму. Критика культу особи Сталіна. Початок процесу десталінізації в Україні та реабілітації жертв репресій. Реформи М.С.Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер, загальна спрямованість і значення.
Заходи щодо удосконалення управління і модернізації промисловості. Спроби подолання кризи в сільському господарстві. Участь України в освоєнні східних регіонів СРСР і цілинних земель.
Поява дисидентів в Україні. Зародження руху «шістдесятників», їх роль у національно-культурному житті. Переміни в кремлівському керівництві у жовтні 1964 р. та їх наслідки для України.

Україна в період загострення кризи радянської системи
(друга половина 60-х – початок 80-х років).
Реформи середини 60-х років, їх згортання консерваторами в партійно-державному керівництві. Зупинення реабілітації і замовчування злочинної діяльності Сталіна. Деформації в структурі економіки України, хижацька експлуатація її багатств, будівництво хімічних підприємств, атомних електростанцій. Наростання екологічної небезпеки. Екстенсивний розвиток сільського господарства, шкідливість кампанії щодо ліквідації «неперспективних» сіл.
Усунення П.Ю.Шелеста. Дальше обмеження прав України. В.В.Щербицький як провідник русифікаторської політики центру. Україна в єдиному народногосподарському комплексі СРСР.
Політичні репресії 60-70-х років. Посилення реакції в духовному житті. Поглиблення нігілістичного ставлення до національної самобутності українського народу. Спотворення історії України.
Розгортання правозахисного й дисидентського руху: О.Тихий, В.Стус, П.Григоренко, Л.Лук’яненко, В.Чорновіл та ін. Репресивні дії органів КДБ. Зростання гальмівних процесів у соціально-економічному розвитку України.
Поглиблення кризи тоталітаризму в СРСР (1985-1991рр.).
Спроби М.С.Горбачова реформувати суспільство на шляхах прискорення, перебудови, гласності. Економічна політика центрального уряду і Україна. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
Відновлення критики сталінізму. Зростання політичної активності народу. Гальмування перебудовних процесів в Україні. Національне пробудження українського народу. Реабілітація політичних в’язнів. Викриття злочинів тоталітарного режиму. «Закон про мови».
Народження Народного руху України і перетворення його в опозиційну до КПРС силу. Перші кроки демократизації суспільно-політичного життя і утворення нових партій та громадських об’єднань. Прийняття «Декларації про державний суверенітет України». Курс національно-демократичних сил на утвердження державної та економічної незалежності республіки, утворення самостійної держави.

Тема 9. Незалежна Україна в сучасному світі.

Спроба серпневого /1991р./ перевороту у Москві. Схвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України. Заборона діяльності КПУ. Участь інтелігенції, студентської молоді, засобів масової інформації в демократизації суспільства, відродженні національних традицій, розширенні сфери вжитку української мови. Пробудження релігійного життя. Участь української діаспори в державно-творчому процесі.
Загальноукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. і вибори Президента України. Л. Кравчук – Президент України. Денонсація Договору 1922 р. про утворення СРСР. Угода про Співдружність незалежних держав. Затвердження державної символіки України.
Прийняття Верховною Радою України нормативних актів для реформування економіки на шляхах підприємства, переходу до ринкових відносин, приватизації, їх суперечливий характер. Зниження темпів промислового і сільськогосподарського виробництва. Наростання інфляційних процесів і соціальної напруженості. Сучасний стан і проблеми української економіки та пошук шляхів їх розв’язання. Труднощі національно-культурного відродження, розвитку науки, освіти, духовності. Міжнаціональні відносини і їх правове регулювання в Україні. Етнонаціональні процеси в Україні.
Вибори 1994 р. Обрання Президентом Л.Кучми. Прийняття Конституції України 1996 р. Державотворчі процеси в Україні 1994 – 2012 рр.. Президентські вибори 2004 р. та суспільно-політичні події, що розгорнулися навколо них. Вибори до Верховної Ради України 2006 року та позачергові парламентські вибори 2007 року. Президентські вибори та обрання президентом України В.Ф.Януковича.
Сучасний стан і проблеми української економіки. Зовнішня політика та міжнародні зв’язки незалежної України. Релігійне життя України в умовах незалежності. Культурні процеси в сучасній Україні.

4. Робоча програма навчальної дисципліни.

Курс: підготовка спеціалістів
Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчального курсу

1
2
3

Кількість кредитів ECTS: 3



Змістових модулів:2

Загальна кількість годин:108
Тижневих годин: 6
6.0601
6.060102
Юридична освіта,
Психологія
Бакалавр







Обов’язкова:
Студенти:
1курс – 1семестр – Правознавство
1курс – 1семестр – Психологія
Лекції (теоретична підготовка): 20 годин
Семінари: 30 годин
Практичні заняття: 4 години
Самостійна робота: 50 годин
Індивідуальна робота-4 години

Вид контролю: іспит


Мета:
- знання про становлення і розвиток історії України як науки про минуле українського народу.
- вміння оперувати термінологією історичною науки, аналізувати на емпіричному та науковому рівні процеси, що відбуваються в політичному житті, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення з вітчизняної історії.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.
МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:
вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.

Вивчення курсу «Історія України» передбачає послідовний виклад історії українського народу, здобутків його етнічного, державно-політичного, соціально-економічного, духовного та культурного розвитку, інших сфер життя. В такому контексті знання з історичного минулого українського народу мають бути засвоєні студентами. Всі ці процеси мають розглядатися як вивчення основних напрямків етнополітичного, економічного та культурного прогресу людства. Це являється метою курсу «Історія України».
В основу періодизації курсу покладено історичні етапи розвитку українського народу як етносу, його державності, економіки, духовності. Пропонується проблемно-хронологічне, ретроспективне та порівняльне висвітлення історії України на засадах об'єктивності й історизму.
Головними завданнями курсу є:
1. Ознайомлення студентів з новими підходами до вивчення історії.
2. Формування у них :
а) критичного ставлення до аналізу історичного матеріалу;
б) власного погляду на історичні явища та події;
в) неупередженого ставлення до інших етносів, етнічних груп, окремих осіб та їхньої ролі в історії;
г) історичного мислення;
є) усвідомлення ролі та місця України в світовій історії.
Досягнення мети курсу «Історія України» можливе при поєднанні викладу матеріалу з історії України з дисциплінами «Історія держави і права України», «Культурологія. Українська та зарубіжна культура», «Релігієзнавство» та ін.














МОДУЛЬНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»(СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ)


з/п
Назва тем
Всього годин
Всього годин з викладачем
З них:
Індивідуальна та самостійна робота
Модульний контроль





Лекцій
Семінарських занять
Практичних занять



 
Змістовий модуль І Становлення української народності від найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.
52
26
10
12
4
26


1.
Тема 1. Витоки історії українського народу та його державності. Україна княжої доби.
10
6
2
2




2.
Тема 2. Україна у складі Великого князівства Литовського та Польщі.
12
4
2
2




3.
Тема 3. Козацтво. Національна революція українського народу середини XVII ст.
14
8
2
4*




4.
Тема 4. Українські землі в добу Руїни та Гетьманщини.
16
16
2
4
модульний контроль




Змістовий модуль ІІ Українські землі ХІХ – на початку ХХІ ст. Відродження української державності.
56
28
10
16
2
28


5.
Тема 5. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
12
6
2
4
 



6.
Тема 6. Український громадсько-політичний рух кінця ХІХ - поч. ХХ ст.
8
6
2
2
 2



7. 
Тема 7. Україна у першій половині ХХ ст.
12
10
4
4
 2



8.
Тема 8. Україна у другій половині ХХ ст.
12
4
2
2
 



9.
Тема 9. Незалежна Україна в сучасному світі.
12
6
2
2
модульний контроль



РАЗОМ ПО ДИСЦИПЛІНІ:
108
54
20
26
8
54


Форма контролю: ІСПИТ



* семінарські заняття планувати останніми парами.




5. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль І Становлення української народності від найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.

Тема 1. «Витоки історії українського народу та його державності. Україна княжої доби.»
ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ – 2 ГОД.

План:
Предмет, джерела та історіографія історії України.
Первісна доба в історії України.
Утворення Давньоруської держави.
Запровадження християнства в Київській Русі.
Соціально-економічний та політичний розвиток (ІХ–ХП ст.)
Феодальна роздрібненість давньоруських земель. Боротьба Русі з монголо-татарами. Золотоординське іго.
Роль Галицько-Волинського князівства в українській історії.


Тема 2. «Україна у складі Великого князівства Литовського
та Польщі.»

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ – 2 ГОД.

План:

Приєднання українських земель до Литви. Їх соціально-економічний розвиток у складі Великого князівства Литовського.
Політичне, культурне та релігійне життя українського народу за литовської доби.
Польська експансія в Україну. Люблінська та Берестейська унії, їх наслідки.
Соціальні та національно-релігійні рухи в Україні ХVІ – першої пол. ХVІІ ст.




Тема 3. «Козацтво. Національна революція українського народу середини XVII ст.»

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ – 2 ГОД.

План:
Початкова історія українського козацтва, заснування, устрій і розвиток Запорізької Січі.
Козацько-селянські виступи кін. ХVІ- І пол. ХVІІ ст. та їх наслідки.
Визвольна війна українського народу середини ХУП ст.: передумови, хід та рушійні сили.
Внутрішня і зовнішня політика Б.Хмельницького.



Тема 4. «Українські землі в добу Руїни та Гетьманщини.»

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ – 2 ГОД.

План:
1. Україна після смерті Б.Хмельницького. Боротьба за збереження незалежності.
Причини та сутність Руїни. Політика українських гетьманів в умовах розколу України.
Гетьманщина. Автономія України в складі Російської держави. Північна війна й українські землі. І.Мазепа.
Ліквідація Гетьманщини. Скасування автономної держави.
Польська колонізація Правобережної України.



Тема 5. «Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій.»

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ – 2 ГОД.

План:
1. Імперська політика російського самодержавства на українських землях.
Відродження національної свідомості українців Наддніпрянщини в першій половині ХІХ ст. Т.Г. Шевченко.
Реформи другої половини ХІХ – початку ХХ ст. й модернізаційні процеси в Україні.
Суспільно-політичне життя у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.
Колоніальне становище Галичини. Вплив на неї реформ в Австрії. Народовці та москвофіли.


Тема 6. «Український громадсько-політичний рух
кінця ХІХ - поч. ХХ ст.»

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ – 2 ГОД.
План:
Становлення процесів українського національного відродження.
Кирило-Мефодіївське товариство та його місце в українській історії.
Другий етап українського національного відродження. Громадівський рух.
Перехід українського національного руху до політичного етапу його оформлення.
Українські політичні партії та й соціально-політична боротьба на початку ХХ ст.


Тема 7. «Україна у першій половині ХХ ст.»

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ – 4 ГОД.

План:
Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика. Доба Гетьманату та Директорії.
НЕП в Україні. Україна у складі СРСР. Українізація.
Форсування індустріалізації та насильницька колективізація та їх наслідки.
Українська РСР в умовах тоталітарного режиму: 1929 – 1938 рр.
Західноукраїнські землі у складі Польщі та інших держав.
Україна в роки Другої світової війни.



Тема 8. «Україна у другій половині ХХ ст.»

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ – 2 ГОД.


План:
Україна у повоєнний період (1945-1953 рр.).
Україна в період тимчасової лібералізації в СРСР (1953-1964 рр.).
Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ (1965-1985рр.).
Україна і процес перебудови в СРСР (квітень 1985 серпень 1991 р.)


Тема 9. «Незалежна Україна в сучасному світі.»

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ – 2 ГОД.

План:
Основні етапи і напрями демократизації, відродження й розбудови незалежної України.
Міждержавні відносини та міжнаціональні стосунки на сучасному етапі.
Сучасні політичні партії в діяльності держави та українського суспільства.
Україна і світ. Участь України у вирішенні глобальних проблем сучасності.
Значення Конституції України для утворення національної державності.
Перспективи економічного та соціального поступу України в ХХІ ст.




6. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Тема 1. Витоки історії українського народу та його державності. Україна княжої доби.
Семінарське заняття – 2 години
П Л А Н:

Предмет, джерела та історіографія історії України.
Первісна доба в історії України.
Автохтонність українського народу, його історичні корені.
Утворення Давньоруської держави.
Соціально-економічний та політичний розвиток (ІХ–ХП ст.)
Роль Галицько-Волинського князівства в українській історії.


Основні поняття: «анти», «історія», «історизм», «етнос», «етногенез», «автохтон», «менталітет», «народність», «трипільська культура», «черняхівська культура», «зарубинецька культура», «кіммерійці», «таври», «скіфи», «царські скіфи», «скіфи-орачі», «сармати», «гунни», «готи», «венеди», «склавіни», «анти», «руси», «Русь», «Борисфен», «Кий», «Геродот», «язичництво, «періодизація».

Запитання та завдання для самоконтролю:
Назвiть передумови утворення Давньорусько( держави.
Визначте роль ки(вських князiв в становленнi та змiцненнi Ки(всько( Русi. Складiть порiвняльну характеристику (х дiяльностi.
Яку роль вiдiграло введення християнства на Русi ?
Назвiть особливостi розвитку Галицько-Волинсько( держави i причини (( занепаду.

Література:
Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій. – К., 1992.
Баран В.Д. Давні слов’яни. – К., 1998.
Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К., 1991.
Бойко А.Д. Історія України. – 2 вид., доп., К., 2004.
Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968.
Давня історія України. – К., 1997, 1998. – Т.1–2.
Давня історія України. – К., 2000. – Т.3.
Геродот із Галікарнасу. Скіфія: Найдавніший опис України з V століття перед Христом. – К., 1992.
Залізняк Л.Л. Від склавинів до української нації. – К., 1997.
Йордан О. О происхождении и деянии гетов. – М., 1960.
Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. – К., 1998.
Котляр М.Ф. Данило Галицький – К., 2001.




Тема 2. Україна у складі Великого князівства Литовського та Польщі.
Семінарське заняття – 2 години
П Л А Н:
Приєднання українських земель до Литви. Їх соціально-економічний розвиток у складі Великого князівства Литовського.
Політичне, культурне та релігійне життя українського народу за литовської доби.
Польська експансія в Україну. Люблінська та Берестейська унії.
Соціальні та національно-релігійні рухи в Україні ХVІ – першої пол. ХVІІ ст.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
Битва під Синіми Водами та її історичне значення для українських земель.
Люблінська унія 1569 р. та її наслідки для українського народу.
Берестейська церковна унія: мета та наслідки.
Юридичне оформлення кріпосного права.

Основні поняття: «православ’я», «братства», «католицизм», «унія», «уніати», «Річ Посполита», «шляхта», «фільварки», «експансія», «кріпацтво», «братства», «васал», «сюзерен», «хан», «султан», «третій Рим», «Магдебурзьке право».

Запитання та завдання для самоконтролю:
Які наслідки приєднання українських земель до Литви.
Визначити особливості їх соціально-економічного розвитку у складі Великого князівства Литовського.
Характерні риси політичного, культурного та релігійного життя українського народу за литовської доби.


Література:
1. Бойко А.Д. Історія України. – 2 вид., доп., К., 2004.
2. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.
3. Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.
4. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. – К., 1992–1998. – Т.1–10.
5. Білоус Н.О. До питання про запровадження магдебурзького в Києві // УІЖ . – 2008. - №1. – С. 123-135.
6. Єфименко О.Я. Історія України та її народу. – К., 1992.


Тема 3. Козацтво. Національна революція українського народу
середини XVII ст.
Семінарське заняття – 4 години
ПЛАН
Початкова історія українського козацтва, заснування, устрій і розвиток Запорізької Січі.
Козацько-селянські виступи кін. ХVІ- І пол. ХVІІ ст. та їх наслідки.
Визвольна війна українського народу середини ХУП ст.: передумови, хід та рушійні сили.
Внутрішня і зовнішня політика Б.Хмельницького.
Підсумки та наслідки Національної революції українського народу середини ХVІІ ст.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
П.Сагайдачний: видатний військовий та державний діяч України.
Військове мистецтво запорізьких козаків.
Демократична модель політичного устрою Запорозької Січі.
Б.Хмельницький – видатний полководець і політичний діяч середньовічної Європи.
Переяславська Рада та українсько-російський договір 1654 року, їх наслідки для українського народу.
І. Сірко, К. Гордієнко, П. Калнишевський – отамани Кошу Запорозького.


Основні поняття: «Синопсис», «уходництво», «козак», «реєстр», «отаман», «гетьман», «кошовий», «Запорозька Січ», «Вольності війська запорізького», «клейноди», «козацька рада», «козацька старшина», «чайка», «чумацтво», «курінь», «полк», «кіш», «паланка», «протекторат», «універсал».

Запитання та завдання для самоконтролю:

1. Досліджуючи феномен українського козацтва, варто з'ясувати:
а) що означає термін "козак" та коли з'явилися перші козаки в Україні?
б) головні передумови утворення козацтва, його соціальний та етнічний склад;
в) оцінка ролі козацтва в історичній літературі.

Література:
Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. – К., 1993.
Бойко А.Д. Історія України. – 2 вид., доп., К., 2004.
Борщак І. Мазепа, Орлик, Войнаровський. – Л., 1991.
Борщак І., Мартель І. Іван Мазепа: життя і пориви великого гетьмана. – К., 1991.
Брайчевський М. Приєднання чи возз’єднання? // Україна. – 1991. – № 16.
Володарі Гетьманської булави. – К., 1994.
Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.
Яворницький Д. Історія запорозьких козаків: В 3 т. – К., 1991.
Яворницький Д.І. Вольності запорозьких козаків: Історико-топографічний нарис. – Д., 2002.



Тема 4. Українські землі в добу Руїни та Гетьманщини.
Семінарське заняття – 4 години
П Л А Н:
Україна після смерті Б.Хмельницького. Боротьба за збереження незалежності.
Причини та сутність Руїни. Політика українських гетьманів в умовах розколу України.
Гетьманщина. Автономія України в складі Російської держави. Північна війна й українські землі. І.Мазепа.
Ліквідація Гетьманщини. Скасування автономної держави.
Польська колонізація Правобережної України. Гайдамацький рух. Коліївщина. Опришки.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
П.Дорошенко: його роль в історичній долі українського народу.
Історична постать гетьмана І.Мазепи.
П.Орлик – борець за українську національну ідею.
Заселення Південної України.

Основні поняття: «автономія», «Руїна», «Гадяцькі статті», «Переяславські статті», «Вічний мир», «Гетьманщина», «Чорна Рада», «мазепинці», «гайдамаки», «опришки», «Малоросійська колегія», «Правління гетьманського уряду», «Чорноморське козацьке військо», «поділи Польщі», «інкорпорація».

Запитання та завдання для самоконтролю:
1. В чому сутність доби Руїни.
2. Яких найвідоміших гетьманів того часу можна назвати.
3. Висвітлити процес ліквідації автономії України.

Література:
Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. – К., 1993.
Бойко А.Д. Історія України. – 2 вид., доп., К., 2004.
Борщак І. Мазепа, Орлик, Войнаровський. – Л., 1991.
Борщак І., Мартель І. Іван Мазепа: життя і пориви великого гетьмана. – К., 1991.
Брайчевський М. Приєднання чи возз’єднання? // Україна. – 1991. – № 16.
Володарі Гетьманської булави. – К., 1994.
Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.
Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХУП–ХУШ ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.
Моця О.П. Київська Русь і країни Європи: характерні риси східнослов’янської державності, рівні міжнародних відносин та напрями контактів // УІЖ – 2007. - №1. – С. 4 –19.
Історія державної служби в Україні: у 5-ти томах / відп. ред. Т.В.Мотренко, В.А.Смолій. – К., 2009.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Тема 5. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
Семінарське заняття – 4 години
П Л А Н:
Імперська політика російського самодержавства на українських землях.
Відродження національної свідомості українців Наддніпрянщини в першій половині ХІХ ст. Т.Г. Шевченко.
Реформи другої половини ХІХ – початку ХХ ст. й модернізаційні процеси в Україні.
Суспільно-політичне життя у Наддніпрянській Україні в другій пол. ХІХ ст.
Колоніальне становище Галичини. Вплив на неї реформ в Австрії. Народовці та москвофіли.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
Т.Шевченко та духовне відродження України.
Слов’янська ідея та Кирило-Мефодіївське братство.
М.Драгоманов та його політична концепція історичного розвитку України.
“Руська трійця” у розвитку суспільно-політичного руху Галичини.

Основні поняття: «Валуєвський циркуляр», «військова реформа», «військові поселення», «смуга єврейської осілості», «Головна Руська Рада», «декабристи», «екстенсивне господарювання», «Емський указ», «земська реформа», «Київська громада», «Київська козаччина», «Кирило-Мефодіївське братство», «Книга буття українського народу», «Кобзар», «контр реформи», «Наукове товариство ім. Т. Шевченка», «Південне товариство», «українофільство», «ринкові відносини», «Просвіта», «Руська трійця», «Русалка Дністрова», «Руська бесіда», «фінансова», «цензурна», «селянська», «удова реформи», «Столипінська реформа», «часопис «Основа»», «інвентарна реформа», «польське повстання», «національне відродження».

Запитання та завдання для самоконтролю:
При вивченні проблем історії України ХІХ ст. висвітлити:
політичне та соціально-економічне становище України;
модернізаційні процеси, характер та наслідки реформ 60-70-х років.
суспільні рухи першої половини ХІХ ст.;
національне відродження в Україні;
Кирило-Мефодіївське товариство; "Руська трійця";
суспільні течії та рухи другої половини ХІХ ст.;
охарактеризувати національно-визвольний рух.


Література:

Антонович В.Б. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К., 1995.
Багряний І. Чад імперії. Шовінізм. Національна ідея і націоналізм. Національне питання в програмі КПРС. // Багряний І. Публіцистика. – К., 1996.
Бойко А.Д. Історія України. – 2 вид., доп., К., 2004.
Великий українець. Матеріали з життя та діяльності М.С.Грушевського. – К., 1 Головченко В. Від “Самостійної України” до Союзу визволення України. Нариси з історії української соціал-демократії ХХ ст. – Х., 1996.
Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.
Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. – К., 1992–1998. – Т.1–10.
Грушевський М.С. На порозі нової України. – К., 1991.
Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991.
Гуслистий К. Коліївщина: історичний нарис. – К., 1947.
Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2 т. – К., 1991.
Драгоманов М.П. Вибране. – К., 1991.
Єфремов С. Щоденники. 1923–1929. – К., 1997.
Іванова Р.П. Михайло Драгоманов у суспільно-політичному русі Росії та України (I-ша половина ХІХ ст.). – К., 1971
Історія Української РСР. У 8 т. – К., 1977–1980.
Кирило-Мефодіївське товариство. Зб. док.: В 3 т. – К., 1990.
Щербак Н.О. Єврейське питання у внутрішній політиці царизму наприкінці ХVІІІ – у першій чверті ХІХ ст. // УІЖ. – 2004. – № 6. –С. 16-26.
Щербак Н.О. Національна політика царизму у Правобережній Україні (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) – К., 2005. – 616 с.







Тема 6. Український громадсько-політичний рух кінця ХІХ - поч. ХХ ст.
Семінарське заняття – 2 години
План
Становлення процесів українського національного відродження. Харківський університет.
Кирило-Мефодіївське товариство та його місце в українській історії.
Другий етап українського національного відродження. Громадівський рух.
Перехід українського національного руху до політичного етапу його оформлення. Політичні партії на українських землях.
Українські політичні партії та зростання національної свідомості й соціально-політична боротьба на початку ХХ ст.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
М. Максимович – перший ректор університету Св. Володимира.
Історик М. Костомаров.
М. Маркевич та його історичні праці.
П. Куліш, його публіцистична діяльність.
В.Антонович та Київська Громада.

Основні поняття: «Національна політика російського царизму», «українські громади», «Валуєвський циркуляр», «М.Драгоманов», «Емський указ», «народники».

Запитання та завдання для самоконтролю:
1. Сутність українського національного відродження. Розповісти про:
перші політичні партії, їх генезис і програмові засади, особливості виникнення політичних партій в Наддніпрянській Україні та в Галичині;
програми українських політичних партій про відновлення української державності;
соціально-економічні проблеми в програмових документах і діяльності партій;
політичні партії про державний і правовий устрій майбутнього;
українські політичні партії в революційних подіях початку ХХ ст.;
початки профспілкових, наукових, освітянських, студентських, військових, молодіжних та інших суспільних і громадських організацій;
вплив політичної реакції після поразки революції 1905–1907 рр. на українські партії;
три політичні табори в Україні в роки Першої світової війни;
позиції різних партій в роки Першої світової війни;
особливості суспільно-політичного руху в західноукраїнських землях;

Література до теми:
Антонович В.Б. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К., 1995.
Багряний І. Чад імперії. Шовінізм. Національна ідея і націоналізм. Національне питання в програмі КПРС. // Багряний І. Публіцистика. – К., 1996.
Бойко А.Д. Історія України. – 2 вид., доп., К., 2004.
Великий українець. Матеріали з життя та діяльності М.С.Грушевського. – К., 1 Головченко В. Від “Самостійної України” до Союзу визволення України. Нариси з історії української соціал-демократії ХХ ст. – Х., 1996.
Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.
Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. – К., 1992–1998. – Т.1–10.
Грушевський М.С. На порозі нової України. – К., 1991.
Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991.

Костомаров М. «Закон божий» (книга буття українського народу). – К., 1990.
Костомаров Н.И. Исторические произведения. – К., 1989.
Щербак Н.О. Національна політика царизму у Правобережній Україні (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) – К., 2005. – 616 с.



Тема 7. Україна у першій половині ХХ ст.
Семінарське заняття – 4 години
П Л А Н:
Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика. Доба Гетьманату та Директорії.
НЕП в Україні. Україна у складі СРСР. Українізація.
Форсування індустріалізації та насильницька колективізація та їх наслідки. Голодомор 1932–1933 рр.
Українська РСР в умовах тоталітарного режиму: 1929 – 1938 рр.
Західноукраїнські землі у складі Польщі та інших держав.
Україна в роки Другої світової війни.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
М.С.Грушевський – видатний історик і політичний діяч.
Акт злуки УНР та ЗУНР (1919 р.).
Західноукраїнські землі у 1917–1921 рр.
Погляди О.Шумського, М.Хвильового, М.Волобуєва, М.Скрипника як альтернатива сталінізму.
Політичні партії в Україні в міжвоєнний період.
Трагедія української інтелігенції в 20-30 – ті рр. Розстріляне відродження.
Створення ОУН, її ідеологічна основа та практика.
Національно-політичні аспекти, причини та наслідки голодомору 1932–1933 рр.

Основні поняття: «Українська Центральна Рада», «Національний конгрес», «Генеральний секретаріат», «Народний секретаріат», «Гетьманат», «Директорія», «воєнний комунізм», «універсал», «Акт злуки», «Українська Галицька армія», «соборність», «воєнний комунізм», «НЕП», «індустріалізація», «колективізація», «кооперація», «продрозкладка», «великий перелом», «автономія», «федерація», «коренізація», «українізація», «русифікація», «націонал-комунізм», «репресії», «терор», «геноцид», «ГУЛАГ», «депортація», «розкуркулювання», «куркуль», «підкуркульник», «чистка партійних кадрів», «єжовщина», «трійка», «тоталітарний режим», «культ особи», «командно-адміністративна система», «бюрократизація», «МТС», «комуна», «артіль», «комнезами», «КПЗУ», «ОУН», «централізм».

Запитання та завдання для самоконтролю:
Охарактеризуйте соціально-політичну ситуацію в Україні після повалення самодержавства.
Який термін, на Вашу думку, доречніше застосувати щодо завоювання більшовиками влади в Росії - "переворот" чи "революція"? Поясніть свою точку зору.
Чим Ви можете пояснити той факт, що після Лютневої революції серед провідних політичних кіл України панували автономістські, а не самстійницькі настрої.
За яких умовах було проголошено Українську Народну Республіку. Яким бачили статус УНР провідні діячі Центральної Ради ?
Як Ви вважаєте, чи було встановлення радянської влади в Україні на початку 1918 року наслідком внутрішнього конфлікту між більшовиками і Центральною Радою, чи це сталося в наслідок зовнішнього силового тиску з боку Росії ?
Назвіть та проаналізуйте причини поразки Центральної Ради.
Покажіть, що є, на вашу думку позитивним і негативним в політиці гетьмана П. Скоропадського з точки зору відстоювання національних інтересів України.
Назвіть та прокоментуйте сильні та слабі сторони в діяльності Директори УНР.
Покажіть особливості розвитку революційних подій 1917-1920-ті рр. на Західноукраїнських землях порівняно з подіями на Наддніпрянській Україні.
Назвіть та прокоментуйте причини поразки та уроки української національної революції 1917-1920 рр.


Література:
Безотесний М.Т. Україна в добу сталінщини: історія опору. – К, 2002.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. – К., 2000.
Бережинський В.Г. Україна в роки першої світової війни. – К., 2001.
Верстюк В.Ф. Українська Центральна Рада. – К., 1997.
Верстюк В.Ф., Осташко Т.С. Діячі Української Центральної Ради. – К., 1998.
Верстюк В.Ф. Українська Центральна Рада: період становлення // УІЖ . - 2007. - №2. – С. 23-
Верстюк В.Ф. Політична боротьба за владу в Українській Народній Республіці в перші місяці її проголошення// УІЖ . – 2008. - №1. – с. 4-31.
Вєтров Ігор. Економічна експансія Третього рейху в Україні 1941–1944 рр. – К. 2000.
Великая Отечественная война 1941–1945 годов. Энциклопедия. – М., 1985.

Вивід прав України. – Л., 1991.
Видатні постаті в історії України IX-XIX ст.: Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети. – К., 2002.
Винниченко В. Відродження нації. – Київ-Відень, 1920–1990. – Ч.1–3.
Винниченко В. Заповіт борцям за визволення. – К., 1991.
Головченко В. Від “Самостійної України” до Союзу визволення України. Нариси з історії української соціал-демократії ХХ ст. – Х., 1996.
Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.
Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. – К., 1992–1998. – Т.1–10.
Грушевський М.С. На порозі нової України. – К., 1991.
Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991.
Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст. Нариси політичної історії. – К., 1993.
Даниленко В.М. та ін. Сталінізм на Україні 20-30 рр. – К., 1991.
Даниленко В.М., Касьянов Г.В. Сталінізм і українська інтелігенція (20–30-ті роки). – К., 1991.
Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація. – К., 1998.
Дорошенко Д. Історія України 1917–1923 рр. – Ужгород, 1932. – Т.1.
Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле (1914–1920). – Мюнхен, 1969.
Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2 т. – К., 1991.
Дужий П. За яку Україну боровся Степан Бандера. – К., 1998.
Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії. – К., 1993. Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.13: Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946–1980-ті рр.).
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.14: Литвин В.М. Україна на межі тисячоліть (1991–2000 рр.).



Тема 8. Україна у другій половині ХХ ст.
Семінарське заняття – 2 години
П Л А Н:
Україна у повоєнний період (1945-1953 рр.).
Україна в період тимчасової лібералізації в СРСР (1953-1964 рр.).
Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ (1965-1985рр.).
Україна і процес перебудови в СРСР (квітень 1985 серпень 1991 р.)

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:
Лібералізація духовного життя в Україні за часів хрущовської “відлиги”.
Політика російщення України: методи здійснення і наслідки.
Чорнобильська катастрофа, її геополітичні та екологічні наслідки.

Основні поняття: «хрущовська «відлига»», «період «застою»», «дисиденти», «російщення», «операція «Вісла»».

Запитання та завдання для самоконтролю:

Висвітлити соціально-економічний розвиток України в другій половині 50-х – першій половині 60-х рр. та заходи щодо управління і модернізації промисловості.
Що свідчило про зміцнення авторитарно-бюрократичної системи на початку 70-х – у 80-ті роки ХХ ст.?
Висвітлити політичні репресії та розгортання дисидентського і правозахисного руху.
Охарактеризувати процеси демократизації суспільно-політичного життя на Україні в часи перебудови та показати курс національно-демократичних сил на утворення самостійної держави.




Література:
Бутейко А.Д. Куди прямує Україна. – К., 2001.
Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація. – К., 1998.
Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії. – К., 1993.
Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність. – К., 2001.
Історія України: Навч. посіб. / В.М. Литвин, В.М. Мордвинцев, А.Г. Слюсаренко. – К., 2002
Історія України: Підруч. для студентів вищих навч. закладів /Ю.Д. Зайцев, Я.Д. Ісаєвич, Я.Й. Грицак та ін. – 3-е вид. – Л., 2002.
Історія українського війська (1917–1995). – Л., 1996.
Конституційні акти України. 1917–1920. – К., 1992.
Конституція України – К., 1996.
Литвин В. Україна: досвід та проблеми державотворення (90-ті року ХХ ст.). – К., 2001.
Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996.
Національні відносини на Україні: запитання і відповіді. – К., 1991.



Тема 9. Незалежна Україна в сучасному світі.
Семінарське заняття – 2 години
ПЛАН:
Основні етапи і напрями демократизації, відродження й розбудови незалежної України.
Міждержавні відносини та міжнаціональні стосунки на сучасному етапі.
Сучасні політичні партії в діяльності держави та українського суспільства.
Україна і світ. Участь України у вирішенні глобальних проблем сучасності.
Значення Конституції України для утворення національної державності.
Перспективи економічного та соціального поступу України в ХХІ ст.

Основні поняття: «Верховна Рада УРСР», «Акт проголошення незалежності України», «Загальноукраїнський референдум», «Президент України», «Верховна Рада України», «Співдружність незалежних держав», «Конституція України 1996 р.», «президентські вибори», «парламентські вибори».

Запитання та завдання для самоконтролю:

Проаналізуйте внутрішні чинники, які спричинили появу на політичній карті світу незалежної української держави.
Проаналізуйте зовнішні чинники, які спричинили появу на політичній карті світу незалежної української держави.
Проаналізувати формування органів влади у незалежній Україні.
Показати процес формування багатопартійності в Україні та його особливості.
Висвітлити суть державної символіки України.


Література:
Бутейко А.Д. Куди прямує Україна. – К., 2001.
Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії. – К., 1993.
Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність. – К., 2001.
Історія України: Навч. посіб. / В.М. Литвин, В.М. Мордвинцев, А.Г. Слюсаренко. – К., 2002
Історія України: Підруч. для студентів вищих навч. закладів /Ю.Д. Зайцев, Я.Д. Ісаєвич, Я.Й. Грицак та ін. – 3-е вид. – Л., 2002.
Історія українського війська (1917–1995). – Л., 1996.
Конституційні акти України. 1917–1920. – К., 1992.
Конституція України – К., 1996.
Литвин В. Україна: досвід та проблеми державотворення (90-ті року ХХ ст.). – К., 2001.
Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996.
Національні відносини на Україні: запитання і відповіді. – К., 1991.
Політичні партії України. Інформаційне довідкове видання. – К., 2001.




ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ:

Підготовка наукових доповідей та рефератів на теми:

Історичне значення Давньоруської держави.
“Слово о полку Ігоревім” як історичний документ.
Давньоруські жінки у політичному житті середньовічного світу.
Письмові джерела історії Київської Русі.
Ремесла, промисли, торгівля і грошовий обіг в Україні-Русі.
Суспільно-політичне та соціально-економічне життя українського народу княжої доби.
Особливості становлення українських земель в складі Литовського князівства.
Козацько-селянські повстання в Україні кінця Х\/І – першої половини Х\/ІІ ст. (можна на вибір).

Дипломатичні зв’язки Запорозької Січі з іноземними державами.

П.Сагайдачний – видатний державний діяч України.

Історичне місце Національно-визвольної війни середини Х\/ІІ ст. у вітчизняній та світовій історії.

Народні герої Національно-визвольної війни середини Х\/ІІ ст. (можна на вибір).
Державницька діяльність Петра Дорошенка.
Порівняльний аналіз І та П Універсалів Центральної Ради.
Порівняльний аналіз майбутнього статусу України в програмних документах основних політичних партій.

8. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ТА СТУДЕНТІВ:

Семінарські заняття допомагають студентам глибше опанувати програму курсу «Історія України», сприяють розвитку логічного мислення та наукового підходу до аналізу й оцінки історичних та культурних процесів.
Плани семінарських занять складені з урахуванням сучасних підходів щодо розуміння структури знань з вітчизняної історії.
До кожної теми студентам запропоновано вивчення необхідного мінімуму обов’язкової літератури (підручники мультимедійні матеріали) а також додаткові джерела, які подаються наприкінці розділу. Студентам також пропонуються теми рефератів і доповідей, що також поглиблює обізнаність студентів.
В якості проміжного контролю передбачено комп’ютерне або письмове тестування. Крім аудиторних занять, проводяться студентські наукові конференції, круглі столи тощо.
Важливою складовою навчального процесу є самостійна робота за дорученням викладача. Значна увага приділяється опануванню студентами сутності ключових понять і категорії.
Самостійна та індивідуальна навчально-дослідницька робота студентів проводиться з метою глибшого вивчення змісту окремих питань і тем навчального курсу, а також набуття практичних вмінь та навичок самостійного аналізу культурних процесів.
Самостійна та індивідуальна навчально-дослідницька робота студентів є однією з важливих форм навчального процесу. Виконання завдань самостійної та індивідуальної науково-дослідницької роботи створює можливість глибшого опанування студентами основних теоретичних положень, понять та категорій, що становлять основний зміст навчальної дисципліни, а також дозволяє студентам самостійно поглиблювати та відпрацьовувати володіння основними методами наукового дослідження, розвивати самостійне теоретичне правове мислення.
Наукова робота повинна мати чітку і логічну структуру: вступ обсягом 1-1,5 сторінки формату А4, основна частина обсягом 9-10 сторінок та висновки 1,5-2 сторінки. Загальний обсяг навчально-дослідної роботи не повинен перевищувати 23-24 сторінок формату А4, не враховуючи списку літератури.
Основна частина наукової роботи передбачає глибоке і всебічне розкриття сутності даної тематики, досліджуються і аналізуються основні проблеми та обґрунтовуються тенденції розвитку і шляхи їх вирішення. Матеріал викладається відповідно до затвердженого плану навчально-дослідної роботи. Кожен з розділів залежно від обсягу викладеного матеріалу може складатись із кількох параграфів.
У висновках підводяться підсумки дослідження, здійснюються теоретичні узагальнення. Зазвичай, увага акцентується на пропонованих шляхах вирішення основних проблем які пропонує автор..
Спеціальні джерела і відповідну літературу студент підбирає самостійно. Консультацію з бібліографії можна отримати у працівників бібліотеки і викладачів кафедри.
Особливу увагу слід приділити підбору монографій, наукових статей та інших джерел.
Наукові джерела потрібно використовувати творчо. Пряме запозичення чужих думок без посилання на автора і просте переписування не дозволяється.
Список джерел, що використовувалися в навчально-дослідницьій роботі, повинен включати:
наукові праці (монографії, брошури, статті тощо);
статті в періодичних виданнях (журналах, газетах, збірниках);
електронні ресурси Інтернету (дані з офіційних сайтів органів державної влади, міжнародних організацій тощо);
інші джерела.
Всі джерела розміщують в алфавітному порядку згідно діючих стандартів бібліографічного опису.

Вибір теми наукової роботи проводиться індивідуально за узгодженням з викладачем, який здійснюватиме контроль за ходом виконання та результатами дослідження.
Результати індивідуальної навчально-дослідної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 10 балів, які додаються до рейтингу студента у поточному навчально-змістовому модулі.
Наукові праці, рівень виконання яких оцінений як незадовільний, підлягають доопрацюванню відповідно до зауважень викладача.
Результати самостійної роботи студента можуть бути оцінені викладачем максимально у 5 балів, які додаються до рейтингу студента .
При висвітленні та засвоєнні пропонованих для вивчення студентами тем семінарських занять пропонується використати системний, порівняльний, узагальнюючий методи роботи над першоджерелами та навчально-науковою літературою. При цьому виділити основні аспекти проблем, що вивчаються. Доцільно використати мультимедійні матеріали, підготовлені викладачами кафедри з навчальної дисципліни «Історія України».
Досліджуючи історію України, варто пам’ятати, що український народ – один з найдавніших в Європі. Тисячоліттями він проживає на території, що її обіймає сучасна Україна. Однак, не завжди наш народ мав свою державність. Століття бездержавності, іноземного гноблення, духовного та фізичного нищення і виняткова живучість українського етносу, збереження ним своєї мови, духовних і культурних цінностей!
З’ясовуючи доісторичне минуле українських земель, слід мати на увазі, що здавна вони завжди були об’єктом домагань тих чи інших народів. Причиною цього було виняткове географічне розташування наших земель, їхня родючість і природні багатства. Кіммерійців змінювали скіфи, скіфів – сармати, сарматів – готи, гуни
Україна була споконвічним географічним, господарським, політичним, військовим полігоном для багатьох народів. Однак, нитка історичного буття місцевого (автохтонного) населення ніколи не переривалася.
Щодо значення слова “слов’яни”, зазначимо, що вони віддавна поділяються на три великі групи: західні, південні і східні. Серед останніх на середину I тис. н.е. сформувались такі племінні союзи: поляни, древляни, дуліби, сіверяни, кривичі, в’ятичі та ін.
Слід виходити з положення, обгрунтованого М.Грушевським про те, що український народ є автохтонним на своїй території, з давніх давен проживає на цих землях, нікого не зганяв, а освоював незалюднені раніше території. Вже в I тис. н.е. була започаткована давньослов’янська українська Антська держава. Потім під ударами аварів Антська держава розпалася (остання згадка – 602 р.). Процес етнонаціонального та класового розвитку в давньослов’янському суспільстві пішов далі, і замість Антського царства на його руїнах скоро виникає нове, значно могутніше політичне утворення – Київська Русь.
При вивченні особливостей соціально-економічного розвитку слід звернути увагу на той факт, що становлення феодального суспільства в Давньоруській державі відбувалося поетапно. В цьому процесі спостерігалися як загальноєвропейські тенденції, так і свої особливості: феодалізм зароджувався на основі первіснообщинного ладу, проминувши рабовласницький етап розвитку; темпи феодалізації були уповільненими порівняно з європейськими країнами (там ще з античних часів вкоренилися традиції приватної власності); становлення великого землеволодіння не привело до масового обезземелення селян.
Слід зосередити увагу на особливостях розвитку Русі після смерті Ярослава Мудрого, кінця XI - XII ст., на причинах повстання 1113 року, розкрити характерні ознаки правління Володимира Мономаха (1113-1125. Далі слід показати причини занепаду Київської Русі, ознайомитися з думками істориків з цієї проблеми. Звернути увагу на той факт, що головним наслідком цього процесу стала роздрібненість давньоруських земель в XII ст,. В середині XII ст. Київська Русь розпалася на ряд окремих земель (князівств): Київську, Володимиро-Суздальську, Галицько-Волинську, Новгородську, Полоцько-Мінську, Переяславську, Чернігівську та ін. Потрібно дати характеристику розвитку князівств Середнього Подніпров'я. В 1239-1240 рр. процеси централізації й політичного піднесення, які відбувалися в Південно-Західній Русі, були перервані монголо-татарською навалою.
При вивченні проблем історії Галицько-Волинської держави на основі детального опрацювання рекомендованої літератури бажано зосередити спочатку увагу на етапах її утворення, розкрита основні питання внутрішньої і зовнішньої політики Галицько-Волинської держави. На конкретних прикладах показати, як посилювалася влада великого князя в постійній боротьбі проти впливу галицько-волинського боярства. Дати характеристику правління Романа Мстиславовича і Данила Галицького, використовуючи при цьому рекомендовану літературу та документальні свідчення очевидців Галицько-Волинського літопису.
Слід звернути увагу, що відносна слабкість централізації влади княжої династії, загарбницька політика Золотої Орди привели до того, що Галицько-Волинською державою оволоділи Литва, Польща, Угорщина.
Підводячи підсумки заняття, підкреслимо, що Давньоруська держава відіграла важливу роль в історичній долі українського народу. Передові для того часу політичний устрій, виробничі відносини, високопродуктивне сільське господарство І ремісництво, вдала дипломатична діяльність на міжнародній арені - все це сприяло тому, що Київська Русь зайняла провідні позиції в Європі. Варто підкреслити, що утворення Галицько-Волинського князівства (др. пол. XII - перша пол. XIV ст. ) стала історичною формою української національної державності.

Розглядаючи т.2 зазначимо, що гасло “Вся Русь просто повинна належати литовцям” чітко визначає претензію Литви того часу на місію збирання земель Русі. Із захопленням Литвою Волині (до середини ХІУ ст.), Київщини, Переяславщини та Поділля, в результаті переможної битви з татарами в 1362 р., більшої частини Чернігово-Сіверської землі, а ще раніше – Бєларусі і Смоленщини, литовці в повній мірі реалізували ідею збирання земель Русі.
Виявляючи повагу до місцевих звичаїв, культури, суспільного устрою, литовці в Україні діяли під гаслом “Старого ми не змінюємо, а нового не впроваджуємо”. З часом вони приймають православ’я, вийшовши зі своїх прабатьківських земель язичниками, мову (Грушевський: “українсько-білоруську”), місцеву знать залучають до управління. Слухачам важливо звернути увагу на висновки щодо цього періоду, які зробили історики. Так, М.Грушевський вважав, що Велике князівство Литовське зберегло традиції Київської Русі, і навіть більшою мірою, ніж це зробила Московія – міцніючий суперник Литви у змаганнях за київську спадщину. Деякі українські історики вважають, що Велике князівство литовське стало відновленою руською державою, а не чужоземним формуванням, що поглинуло Україну.
На той час як Литва, так і Польща, перебували під загрозою агресивних планів Тевтонського ордену, що випливали з ідеї “постійного тиску на схід”. Ці країни не могли протистояти тиску із заходу. Крім того, ситуація для Литви погіршувалась із зростанням могутності і престижу Московського князівства, яке, претендуючи на київську спадщину і взявши на озброєння ідею третього Риму, загрожувало зі сходу.
Початки польсько-литовського об(єднання заклала Кревська (1385 р.) унія, згідно якої литовський князь Ягайло за титул короля Польщі разом з виконанням інших умов зобов’язався навернути литовців у католицизм, а землі Литви та України “на віки вічні” приєднати до Польської корони. І хоча ця унія довгий час носила формальний характер і практично не була реалізована ( в 1392 р. литовський князь Вітовт змусив польського короля відмовитись від претензій на Велике князівство Литовське), вона поклала початок польським зазіханням на землі Наддніпрянщини та Поділля, а також стала підставою для окатоличення литовської та української знаті. Подальшим кроком в цьому напрямку було підписання Городельської унії (1413 р.), згідно якої феодали-католики Великого князівства Литовського зрівнювалися в правах з польськими, а православна знать, не кажучи про трудові маси, ще більше дискримінувалась.
Згідно Люблінської (1569 р.) унії Польща і Литва утворюють одну державу – Річ Посполиту (дослівно – “справа народна ”). З цього моменту українські землі входять до складу Польської держави. Частина шляхти, переслідуючи свої корисливі інтереси полонізувалась – сприймала католицизм, зрікалася рідної мови і культури своїх предків, зраджувала національним інтересам, нерідко денаціоналізовувалася, виступала навіть проти свого народу. Говорячи про ці процеси, звернемо увагу на значення Берестейської релігійної унії, її наслідки (прямі і віддалені) для українського суспільства.
Протягом ХУІ ст., особливо після Люблінської унії, відбулися істотні зміни у становищі українських селян. Повсюдно спостерігався перехід від ренти натурою до панщини, запроваджувалося фільваркове господарство (в чому його особливості?), дуже часто селяни потрапляли під подвійне визискування – поміщика і орендаря-єврея. Як наслідок цього – остаточне покріпачення селян на 80-ті рр. ХУІ ст.
Міста України протягом ХУІ ст. перетворилися у великі торгівельно-ремісничі центри. Але в результаті дискримінаційної політики, що проводила польська влада, український елемент практично був позбавлений права впливати на політичне та суспільне життя міст. Міста в Україні все більш стають неукраїнськими. А якщо врахувати ще й непомірні релігійні утиски, що їх зазнавали всі верстви українського суспільства, то стають очевидними і причини національно-релігійних рухів в Україні цього періоду. Варто звернути увагу на з”ясування причин та розвиток подій козацько-селянських повстань кінця ХУІ ст. – першої пол. ХУІІ ст.
Щоб краще зрозуміти причини, джерела формування та "основні функції українського козацтва, варто проаналізувати соціально-економічні процеси, що відбувалися на українських землях, які входили до складу Великого князівства Литовського та Речі Посполитої впродовж другої половини XIV - першої половини XVII ст. Важливу роль в історії українського народу відіграла Запорозька Січ. Тому надзвичайно важливо розібратись в її військово-політичному устрої, демократичному механізмові дії її органів та установ, з'ясувати масштаби її боротьби з турецько-татарською агресією та за національне і соціальне визволення українського народу.
Зазначимо, що слово "козак" вперше згадується в джерелі XIII ст. - Початковій монгольській хроніці 1240р. - і походить з тюркських мов. Йому властиве широке значення у половецькій, татарській та деяких інших мовах. Найчастіше воно означає вільну, незалежну й озброєну людину. Зокрема, з половецької слово "козак" перекладається як "страж", "конвоїр". Потрапивши на слов'янський грунт зі сходу, слово "козак" пустило міцні корені і стало вживатися для означення окремого соціального стану – людей вільних від кріпацтва, котрі поруч із господарськими заняттями оберігали рідну землю від ворогів. Запорожжя стало одним із проявів того общинного ідеалу, до якого постійно прагнув південно-руський народ. Певною мірою ідеалізував це явище Д.І.Яворницький. "Запорозька громада, - писав він в "Історії запорізьких козаків", - доходила до повного ідеалу, невідомого ні в давні, ні в середні, ні в нові віки; принцип рівності панував туї у всьому: і під час загальних зборів і при поділі майна, у приватному житті".
Своє бачення проблеми виникнення козацтва висловив у 7 томі своєї "Історії України-Руси " (1909р.) М.Грушевський. Вважаючи, як і більшість його попередників, козацтво за органічне явище українського життя, він, грунтуючись на обширних джерельних матеріалах, довів, що як окрема суспільна верства, за своїм окремим устроєм, звичаями, організацією воно почало формуватися лише у ХУІ ст. й остаточно певні вироблені форми затвердилися в ХУІ ст. та ХУІІ ст.
Питання про утворення Запорозької Січі досліджене не повністю. Відомі на сьогодні джерела не дають відповіді на питання: де була Запорозька Січ у ХУ-першій половині ХУІ ст.? Для пізнішого часу джерельна інформація стає багатшою. Вона дає підстави вважати першою з відомих Запорозьких Січей - Хортицьку, що збудована протягом 1552-1556 рр. за активною участю гетьмана Дмитра Вишневецького. Звідси він зробив кілька успішних походів на Очаків та Іслам-Кермень. Саме тут почала формуватися суспільно-політична організація Запорозького товариства. Але наприкінці літа 1557 Січ була захоплена і зруйнована татарами. Після Хортиці Запорозька Січ знаходилася на острові Томаківка (60-ті рр. ХУІ ст. - 1593). На цей період припадають сухопутні та морські походи запорожців на турецькі і татарські фортеці Причорномор'я.
З Томаківської Січі розпочинав 1557р. свій похід на Молдавію запорозький гетьман Іван Підкова, звідси 1589р. запорожці ходили на Очаків, Акерман, Тягиню і Козлов (Євпаторію), тут була база першого великого козацько-селянського повстання 1591-1593 рр. під проводом К. Косинського. Після зруйнування \ 1593р. татарами Томаківської Січі козаки перенесли Січ на острів у гирлі р. Базавлук - правої притоки Дніпра. На період існування Базавлуцької Січі (1593-1638р.р.) припадають найбільші козацькі повстання проти Речі Посполитої та морські походи козаків проти Турецької імперії. В цей час військова організація на Січі досягла вершини свого розвитку.
З 1638 до 1652р.р. Січ була розташована на Микитиному Розі. У 1648р. з початком повстання проти Речі Посполитої, гетьманом на Микитинській Січі був обраний Богдан Хмельницький. З 1652 до 1709р.р. Січ перебувала на острові у гирлі річок Чортомлик і Прогоной. 25 березня 1709 року російські війська зруйнували Чоргомлицьку Січ. З 1709 до 1711 рр. Січ була на р. Кам'янці, аз 1711 до 1734р.р. в Олешках на території Кримського ханства, у 1734р. запорожці повернулися у межі Російської держави і неподалік від Чортомлика заснували Нову (Підпільненську) Січ, яка проіснувала до 16 червня 1775р, коли російське військо під проводом генерала Текелі зруйнувало її. За маніфестом Катерини II від 14 серпня 1775р. запорозьке козацтво як військо припинило своє існування
Розглядаючи т.3, важливо звернути увагу на роль козацтва у боротьбі з турецько-татарською агресією, у захисті національних і релігійних інтересів українців у зв’язку з посиленням польських впливів, у національно-визвольній боротьбі українського народу середини ХУП ст.
Звернення до історичної постаті Б.Хмельницького обумовлене його роллю у Визвольній війні українського народу. Тут варто розібратися в мотивах виступу Б.Хмельницького, причинах масової підтримки в Україні невеличкого козацького загону, що став на шлях боротьби з поляками, розібратися в характері і меті збройної боротьби українського народу. При цьому слід звернути увагу на роль Б.Хмельницького як лідера всенародної боротьби за національне визволення.
При розгляді т.4 насамперед зауважимо, що період історії, який називають Великою Руїною, потребує особливої уваги. Громадянська війна, загарбання українських земель чужоземцями, нищення української людності, державності, економіки, культури – така була ціна незгоди в суспільстві в другій половині ХУП ст. Особливістю змін в Гетьманщині було те, що в умовах обмеженої автономії Лівобережної України в складі Російської імперії з колишньої козацької старшини постає родова українська шляхта, з часом пожалувана царським самодержавством в дворянство (1% населення, які володіли 50% землі). Серед козаків спостерігається розкозачування – не маючи можливості продовжувати тривалу і економічно обтяжливу військову службу, вони переходили до рангу державних селян. А само селянство, починаючи з часів Мазепи, поступово закріпачується. Остаточне закріпачення селян відбулося в 1783 році указом Катерини П. Ще раніше, в 1764 році, було ліквідовано Гетьманщину, а в 1775 – Запорізьку Січ. Таким чином слухачі мають змогу дійти висновку, що цими актами було зведено нанівець національні та соціальні завоювання часів Хмельниччини.
Методичні вказівки до вивчення теми 5 в курсі "Історія України" мають на меті допомогти самостійно опрацювати навчальний матеріал надзвичайно складного і суперечливого періоду, коли українські землі перебували під владою двох імперій - Росії та Австро-Угорщини. Криза феодально-кріпосницької системи і формування капіталістичних відносин; тяжке гноблення українського народу і модернізаційні процеси; національне відродження, діяльність Кирило-Мефодіївського товариства, "Руської трійці", українських громад, і дія ганебних документів про заборону української мови, - неповний перелік ознак епохи, коли з офіційних документів зникла навіть сама назва "Україна".
Висвітлюючи т.5, підкреслимо, що на кінець ХУШ – початок ХІХ ст. Україна опинилася під владою двох імперій. Царський уряд розглядав Україну як органічну частину Росії. Самодержавство керувалося у своїй національній політиці загальним принципом багатонаціональних держав-імперій – встановлення матеріальної і духовної зверхності панівної нації.
Слід також розкрити динаміку визвольних рухів під керівництвом У. Кармелюка, показати повстання у військових поселеннях та інші селянські виступи. Варто звернути увагу на участь у визвольному русі вихідців з дворянської інтелігенції (масони, декабристський рух, товариство об’єднаних слов’ян, “Малоросійське товариство” та ін.). Виникли таємні політичні організації, які активно виступили проти самодержавно-кріпосницького ладу. Особливо значний вплив на хід і розвиток українського відродження справила творчість Т.Шевченка, зокрема, виданий у 1840 р. “Кобзар”. Першою українською політичною організацією середини ХІХ ст. стало Кирило-Мефодіївське братство. Тут слухачам необхідно назвати й проаналізувати його програмові документи, назвати й коротко охарактеризувати засновників товариства та авторів програмиАналізуючи внутрішні процеси, слухачам необхідно також висвітлити і проблеми впливу на активізацію суспільно-політичного руху в Україні революційних подій 1848–1849 рр. у Європі.
Важливо розкрити зміст та особливості здійснення в українських землях селянської (1861), земської (1864), судової (1864), фінансової (1862–1897), міської (1874), поліцейської (1862), та інших реформ, їх вплив на соціально-економічні відносини. Ринкова модернізація економіки була пов’язана із значним розширенням застосування найманої праці, зростанням купівлі-продажу землі, підвищенням продуктивності праці тощо. Завершувався промисловий переворот на основі використання парових машин. Українські землі покрилися густою мережею залізниць, бурхливо розвивались металургія, кам’яно-вугільна галузь, машинобудування, почалось застосування електрики, двигунів внутрішнього згорання у виробництві та побуті. Зростало виробництво зерна, цукру тощо. Суспільний процес гальмувався непослідовністю реформ, залишками феодалізму, наростанням соціальних суперечностей, посиленням національного гніту.
У т.6 варто дати аналіз колоніального стану Галичини, який зумовлював характер та особливості суспільно-політичного та національно-визвольного руху. Розкрити діяльність “Руської трійці” (30-ті рр.), Головної Руської Ради (1848–1849 рр.) та ін. Необхідно показати хід реформ в Австрії, прийнятої у жовтні 1860 р. і доповненої у лютому наступного року нової конституції Австро-Угорської імперії, їх вплив на Галичину. Остання, як і інші коронні краї, отримала автономію (власний сейм та крайовий уряд). Але українське населення було там репрезентоване меншістю, тому всі домагання національно-політичного характеру нехтувалися. Формальним залишилось і проголошення рівноправності між українцями і поляками. У владних структурах верх був за польською шляхтою, від шкіл до університетів панувала польська мова. Висвітлюючи саме ці моменти, дуже важливо наголосити на необхідності консолідації українства у боротьбі за економічну, політичну й культурну рівноправність. Галицько-українське громадянство фактично розкололося на два політичних табори – народовський та москвофільський.
Приклад галичан надихнув буковинців, і тамтешні народовці створили 1869 р. товариство “Руська бесіда”. Саме на хвилі національного відродження створюється у Львові (1873 р.) Літературне товариство ім. Т. Шевченка, згодом – Наукове товариство ім.Т.Шевченка (НТШ). Народовці палко його вітали. Особливі заслуги перед НТШ має його довголітній голова М.С.Грушевський. Слухачам важливо показати еволюцію НТШ від осередку розвитку української мови та літератури до впливової наукової структури, де, крім гуманітарних наук, набувають розвитку й інші науки, започатковуються українські видання. Слухачам важливо також назвати засновників товариства та видатних його діячів.
Поряд з українофілами сформувалася й інша течія – москвофілів, в якій об(єднались частина консервативної інтелігенції та духівництва. Вони орієнтувалися на реакційні сили Росії, мали також свої осередки, свої періодичні видання.
При висвітленні т.7 доцільно звернути увагу на розстановку політичних сил в Україні після Лютневої революції в Росії, формування трьох основних таборів політичних сил в умовах демократизації суспільно-політичного життя. Важливо прослідкувати роль політичних партій, утворення й діяльність Української Центральної Ради (УЦР), яка очолила боротьбу за відновлення української державності. Необхідно розглянути ставлення тимчасового уряду Росії, рад робітничих і солдатських депутатів до відновлення Української держави. Висвітлити заходи УЦР по духовному відродженню народу, розбудові збройних сил, урядових структур, визначенню етнічних кордонів України в межах Російської держави. Заслуговують на увагу геополітичні аспекти національно-революційних перетворень в Україні та їх вплив на розвиток революційно-демократичних процесів в інших частинах Росії та сусідніх державах. Значення з(їзду народів Росії у Києві (вересень 1917 р.).
Показати причини загострення внутрішньополітичної боротьби в Україні наприкінці 1917 р., проголошення радянської влади в Україні. Важливе значення в цьому контексті має розгляд міждержавних відносин РСФРР і УНР, переростання політичного протистояння у збройну боротьбу. Показати значення ІУ Універсалу УЦР, проголошення повної незалежності УНР, Берестейський мирний договір з державами Четверного союзу, дипломатичне визнання УНР, вступ австро-німецьких військ в Україну.
Охарактеризувати прорахунки гетьманського правління перш за все у вирішенні земельного питання, у ставленні до селянства, до опозиційних політичних угрупувань. Показати наростання повстансько-партизанського руху проти гетьманщини та австро-німецьких військ, утворення і діяльність національного союзу, виникнення Директорії, падіння гетьманського уряду.
Розгляд періоду УНР на чолі з Директорією передбачає аналіз соціальної та економічної програми відносин з країнами Антанти та Росією, загострення міжнародної боротьби. Важливе місце треба відвести посиленню національно-визвольного руху в західноукраїнських землях в 1918–1919 рр., проголошенню ЗУНР, Акту злуки її з УНР (січень 1919 р.), створенню спільних збройних сил.
Висвітлити процес встановлення радянської влади в Україні на початку 1919 р., військових дій в українських землях, культурного будівництва, економічної політики “воєнного комунізму”. Прорахунки у цих сферах призвели до масового селянського повстанського руху проти більшовицького режиму, який став однією з головних причин падіння влади рад в Україні влітку 1919 р. Слід показати боротьбу проти денікінщини та її крах в Україні, утворення третього радянського уряду в Україні (січень 1920 р.) та його діяльність: націоналізація промисловості, підходи до вирішення аграрного питання, роботу в галузі культури.
Розгляд теми «Україна у 2 пол. ХХ ст.» доцільно розпочати з процесу обмеженого повернення України в систему міжнародних відносин, встановлення її кордонів, возз’єднання українських земель, урегулювання територіальних проблем.
Торкаючись питання Криму, важливо показати необґрунтованість і упередженість тверджень “про подарунок Україні Криму на честь 300-річчя” Щодо правових аспектів, то необхідно на конкретних прикладах показати, що передача відбулась у повній відповідності з існуючим тоді законодавством.
При розгляді питання про культ особи, важливо підкреслити, що М.Хрущов так і не сказав усієї правди, але сам факт його виступу на ХХ з(їзді з цього приводу (хоч і на закритому засіданні) викликає повагу. Важливим чинником стала ліквідація концтаборів, що дало волю сотням тисяч жертв сталінського терору. Сьогодні з цього питання існує чимало літератури, і слухачі не матимуть особливих проблем для підготовки своїх повідомлень.
При обговоренні проблем економічного відродження слід висвітлити наслідки війни і трудовий героїзм українського народу у відбудові промисловості та сільського господарства, суперечливість цих процесів, голод 1946–1947 рр. Важливо висвітлити вплив “холодної війни” на повоєнний розвиток економіки України як складової СРСР, проблеми народного господарства України в середині 50-х – першій половині 60-х рр., показати пошуки нових підходів до управління промисловістю, економічні реформи 50–60-х років та причини їх згортання. Це призвело до застійних явищ в соціально-економічному житті республіки, відставання від ходу науково-технічної революції, кризових явищ.
Менш дослідженим досі є питання про так звані соціалістичні перетворення на західноукраїнських землях після війни. Тут слухачам важливо висвітлити протидію місцевого населення насильницькій колективізації, показати, що вона супроводжувалась масовими порушеннями законності, необґрунтованими звинуваченнями чесних трударів у націоналізмі та бандитизмі, насильницьким виселенням непокірних у східні райони тодішнього СРСР.
В занедбаному стані опинилась соціальна й духовна сфера на селі, що зумовлювало зростання міграції із села до міста. Слухачі мають широкі можливості на прикладі свого села чи району показати, як така недалекоглядна політика призвела до занепаду села, що в свою чергу призвело до зубожіння всієї України.
Економічна та політична неспроможність адміністративно-командної системи спричинила появу опозиційного дисидентського руху. Слухачам необхідно на конкретних прикладах показати діяльність як окремих організацій, так і провідників дисидентства. Система розгорнула проти них нещадну боротьбу, але виявилась неспроможною зупинити цей рух.
Висвітлюючи процеси в незалежній Україні, варто, передусім, з(ясувати об’єктивну необхідність зламу командно-адміністративної системи, яка перешкоджала процесу незалежності України.
Проаналізувати внутрішні та зовнішні фактори, які обумовили посилення боротьби за демократизацію й відродження суспільства. Варто звернутися до таких важливих документів, як “Акт проголошення незалежності України” від 24 серпня 1991 р., Конституція України та інших базових документів. Треба також проаналізувати підготовку і підсумки виборів Президента та Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. Підсумки виборів всіх президентських та парламентських виборів в незалежній Україні.
Варто показати сучасний стан та проблеми української економіки й пошуки шляхів їх розв’язання, труднощі національно-культурного відродження, розвитку науки, освіти, духовності.
Дати характеристику міждержавних відносин та міжнаціональних стосунків і їх правового регулювання в Україні. З’ясувати суть і висвітлити етнонаціональні процеси в державі.








10. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ (тести).

Тести до предмету “ Історія України”. 1-й варіант.
.
Тести з історії України для студентів І курсу юридичного факультету

Змістовий модуль І.“Історія як предмет. Витоки історії українського народу”
Варіант 1.
Як називався давній кам’яний вік ?
а) мезоліт; б) неоліт; в) палеоліт.

“Залізна доба” – так називали період:
а) 4-1 тис. до н.е.;
б) 2 тис. р. до н.е. – наш час;
в) 4 тис. р. до н.е. – наш час;
г) 1 тис. р. до н.е. – наш час.

Племена трипільської культури жили на Україні в:
а) мідно-кам'яний вік;
б) бронзову добу;
в) залізну добу.

Який археолог відкрив трипільську культуру:
а) Хвойко; б) Модзалевський; в) Шліманн.

Розмістити племена, що мешкали на терені сучасної України в хронологічній послідовності:
а) кіммерійці;
б) скіфи;
в) сармати;
г) таври.

Хто вважається “батьком” історії:
а) Гомер; б) Геродот;
в) Платон; г) Арістотель.

Коли був заснований Київ ?
а) V ст.;
б) VII ст.;
в) VIII ст.;
г) ІХ ст.

Уклад життя скіфів описав:
а) Геродот; в) Птоломей;
б)Тацит; г) Пліній Старший.

Основним заняттям населення Трипільської культури було:
а) землеробство; б) скотарство; в) ремісництво.
Головну роль в процесі етнічної консолідації праукраїнських племен у Середньому Подніпров’ї відіграв племінний союз:
а) полян; б) древлян; в) сіверян.

Хто був першим князем Київської держави (з династії Рюриковичів):
а) Олег; б) Ігор; в) Святослав;
г) Володимир Великий; д) Ярослав Мудрий.

Який князь об’єднав Галицьку і Волинську землі:
а) Роман Мстиславович; в) Болеслав Мазовецький; б) Данило Галицький;
Варіант 2.

В якому році відбулося хрещення Русі? і
а) 882 р.
б) 988 р.
в) 1045 р.
г) 1125 р.

Який князь здійснив?
а) Олег;
б) Володимир Великий;
в) Ярослав Мудрий;
г) Володимир Мономах.

Хто є автором т.з. ”норманської теорії”:
а) Міллер; б) Байєр;
в) Шльоцер; г) Ломоносов.

Вперше у Київській Русі адміністративну і податкову реформу здійснили:
а) Ольга; б) Володимир Великий; в) Ярослав Мудрий.

Перший звід законів “Руська правда” прийнятий князем:
а) Володимиром Великим;
б) Ярославом Мудрим;
в) Володимиром Мономахом.

У 1253 р. папою Інокентієм І\/ коронувався:
а) Ярослав Осмомисл;
б) Роман Мстиславович;
в) Данило Галицький

Правонаступником Київської Русі стало:
а) Галицько-Волинське князівство;
б) Ростово-Суздальське князівство;
в) Новгородське князівство.
Коли була битва на р. Калці ?
а) 1132 р.; б) 1223 р.; в) 1240 р.

Яка категорія селянства складала більшість у Київській Русі:
а) рядові; б) закупи; в) смерди.

До якої гілки слов’янства належать українці:
а) західної; б) південної; в) східної.

М.С. Грушевський вважав, що український етнос походить від:
а) кіммерійців; б) трипільців; в) антів.
.

Хто був останнім князем Галицько-Волинської держави:
а) Данило Галицький;
б) Роман Мстиславович;
в) Болеслав Мазовецький.

Змістовий модуль ІІ. Литовсько-польська доба української історії

Варіант 1.
Литовська присутність на українських землях носила характер:
а) національного поневолення;
б) своєрідної федерації напівзалежних земель;
в) повного розчинення в українському середовищі литовського елементу.

У князівстві Литовсько-Руському почала правити династія:
а) Рюриковичів; б) Гедиміновичів; в) Романових.

Який документ засвідчував одруження литовського князя Ягайла і польської королеви Ядвіги та засвідчував об’єднання двох держав:
а) Кревська унія; б) Берестейська унія; в) Люблінська унія.

Який документ підтверджував реальне об’єднання Литви і Польщі ?
а) Кревська унія; б) Берестейська унія; в) Люблінська унія.

Об’єднання яких держав одержало назву Річ Посполита ?
а) Галичини і Волині; б) Литви і Польщі; в) Москва і Литва;
В якому році це сталося?
а) 1385 р. б) 1569 р. в) 1596 р.

Коли виникло козацтво ?
а) Х\/ - Х\/І ст.;
б) Х\/І – Х\/ІІ ст.;
в) Х\/ІІ – Х\/ІІІ ст.

Хто був першим кошовим отаманом ?
а) Байда (Дмитро Вишневецький);
б) Б. Хмельницький;
в) Сагайдачний;
г) Дорошенко.

Рік виникнення реєстрового козацтва:
а) 1499 р.; б) 1572 р.;
в) 1648 р.; г) 1654 р.

Яка битва стала початком національно-визвольної війни під керівництвом Б. Хмельницького ?
а) під Пилявцями; в) на р. Жовті Води;
б) під Берестечком; г) під Батогом.

Зборівський мирний договір підписаний у ....... році передбачав таку кількість реєстрових козаків:
а) 1648 р.; а) 20 тис.; г) 6 тис.
б) 1649 р.; б) 40 тис.;
в) 1650 р. в) 60 тис.;

Перше козацько-селянське повстання кінця Х\/І – першої половини Х\/ІІ ст. очолив:
а) Криштоф Косинський;
б) Северин Наливайко;
в) Павло Бут.

Варіант 2.
Яка держава здійснювала постійні грабіжницькі походи в Україну:
а) Московія; б) Кримське ханство; в) Молдавія.

Першу Велику Січ на острові Мала Хортиця заснував:
а) Дмитро Вишневецький;
б) Петро Сагайдачний;
в) Богдан Хмельницький.

Визначте, яка подія відбулася раніше:
а) укладення Люблінської унії;
б) заснування першої Запорозької Січі Дмитром Вишневецьким;
в) Хотинська війна;

Розмістіть в хронологічній послідовності:
а) Берестейська унія;
б) Хотинська війна;
в) Кревська війна;
г) Люблінська унія.

Перші достовірні відомості про українських козаків припадають на:
а) кінець Х\/ ст.;
б) початок Х\/І ст.;
в) середину Х\/І ст.

Найбільша кількість реєстрових козаків передбачалася за:
а) Білоцерківським мирним договором;
б) Зборівським договором;
в) “Березневими статтями”.
Визначте битву, після якої був підписаний Білоцерківський договір:
а) битва під Корсунем;
б) битва під Білою Церквою;
в) битва під Берестечком;
г) битва під Жовтими Водами.

“Березневі статті” Б. Хмельницького були узгоджені й затверджені:
а) у Переяславі;
б) у Києві;
в) у Москві.

Общини українських міст, наділених магдебурзьким правом: (2 правильні відповіді):
а) повинні були відбувати панщину і сплачувати ренту продуктами чи грошима;
б) мали самоуправління і судовий імунітет (незалежність), право власності на землю та низку пільг;
в) сплачували єдині податки з ремесел і торгівлі;
г) забезпечували рівні можливості для всіх міщан (без різниці у віросповіданні та майновому становищі) в управлінні містом.

Орган самоврядування міст України, які отримали магдебурзьке право, називався:
а) сеймом; б) думою; в) магістратом.

Богдан Хмельницький був обраний гетьманом Війська Запорізького в січні:
а) 1646 р.; б) 1648 р.; в) 1649 р.

Білоцерківський мирний договір було укладено Богданом Хмельницьким:
а) під Батогом; б) під Жванцем; в) під Збаражем.

Столицею Української гетьманської держави часів Богдана Хмельницького було місто:
а) Переяслав; б) Київ; в) Чигирин.

Голова органу самоврядування міст України, які мали магдебурзьке право, називався:
а) староста; б) отаман; в) війт.

Серед причин занепаду Руської церкви в Україні (та в Білорусії) у Х\/-Х\/І ст. треба виділити як найважливіші: (2 правильні відповіді)
а) збайдужіння значної частини українців до релігії та церкви;
б) втрата православною церквою державної підтримки та підтримки константинопольського патріарха;
в) посилення втручання в справи церкви світських осіб, зокрема посідання світськими людьми вищих церковних посад;
г) втрата церквою частини маєтностей та доходів;
д) низький освітній рівень та моральний занепад православного духовенства.

Згідно з умовами Брестської унії 1596 р. Руська церква:
а) визнання догми католицизму та зверхність над Київською митрополією папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, обряд та звичаї;
б) визнавала зверхність над Київською митрополією папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, догмати віри, обряд та звичаї;
в) визнавала зверхність над Київською митрополією папи Римського і католицький обряд, але зберігала свої догмати віри та церковну організацію.

Якій події української історії М.Грушевський дає оцінку у цьому тексті: “Владики, котрі тепер задумали піддатися під власть папи, зрозуміли що патріархи на таке не пристануть і з’єднатися з католиками значить розірвати з патріархами. Знали, що не се громадянство не піде. Тому рішили се діло потайки...”
а) Кревська унія 1385 р.;
б) Острозька угода 1392;
в) Берестейська унія 1596 р.

Громадські об’єднання православних українців-міщан, духовенства, шляхти, козаків, які займалися господарською, благодійною та релігійно-просвітньою діяльністю, називали:
а) цехами; б) колегіями; в) братствами.



Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького тривала впродовж:
а) 1637-1648 рр.;
б) 1648-1657 рр.;
в) 1638-1657 рр.

Гадяцький договір 1658 р. з Україною уклали:
а) Річ Посполита;
б) Московія;
в) Кримське ханство;
г) Туреччина.

Новий Переяславський україно-московський договір 1659 р. уклав з української сторони:
а) Іван Виговський;
б) Юрій Хмельницький;
в) Павло Тетеря.

Першим гетьманом Правобережної України був:
а) Іван Виговський;
б) Юрій Хмельницький;
в) Павло Тетеря.

Першим гетьманом Лівобережної України був:
а) Іван Брюховецький;
б) Яким Собко;
в) Дем’ян Многогрішний.

Юридично було розчленовано Україну на Правобережну і Лівобережну внаслідок:
а) Гадяцького Договору;
б) нового Переяславського договору;
в) Андрусівського перемир’я;
г) Бучацького мирного договору.

“Коломацькі статті” було прийнято за:
а) Ю. Хмельницького; в) І. Мазепи;
б) І. Самойловича; г) П. Дорошенка.

“Правління гетьманського уряду” ввели:
а) Петро І; б) Анна Іванівна; в) Катерина ІІ.

Останнім українським гетьманом був:
а) Павло Полуботок;
б) Данило Апостол;
в) Кирило Розумовський.

На Чорній раді біля Ніжина в 1663 р. гетьманом Лівобережної Гетьманщини було обрано:
а) Я. Сомка;
б) Золотаренка;
в) І. Брюховецького.

Виберіть правильну відповідь.
Щоб покарати за “зраду” І. Мазепи та залякати населення, російські війська під командуванням О. Меншикова зруйнували:
а) Київ;
б) Батурин;
в) Глухів.

Визначте правильну відповідь:
У 1701 р. в Бендерах на козацькій раді гетьманом було обрано.

Варіант 2.
І Малоросійська колегія була введена:
а) Петром І; б) Анною Іванівною; в) Катериною ІІ.

Назвіть автора і рік укладення першої Конституції України:
а) І. Мазепа; а) 1710 р.
б) І. Скоропадський; б) 1775 р.
в) П. Орлик; в) 1810 р

Друга Малоросійська колегія, створена Катериною ІІ, управляла Україною в:
а) 1722-1727 рр.;
б) 1762-1775 рр.;
в) 1764-1786 рр.

Кримське ханство увійшло до складу Росії у:
а) 1774 р.;
б) 1783 р.;
в) 1791 р.

В якому році було зруйновано Запорізьку Січ ?
а) 1709 р.; б) 1764 р.; в) 1775 р.

Повстанський рух опришків проходив на:
а) Правобережжі; б) Лівобережжі; в) Західній Україні.
19.Кирило-Мефодіївське товариство переслідувало мету:
а) створення федерації слов’янських держав, очолюваної Україною;
б) утворення незалежної української держави;
в) оформлення конфедерації держав України і Росії.

20. Національне відродження, якому поклала початок “Руська трійця” (1833-1837 рр.) розпочалося:
а) в Галичині;
б) в Буковині;
в) в Наддніпрянській Україні.

У Російській імперії скасування Олександром ІІ кріпацтва, проведення ним земської, військової, освітньої реформ відбулося:
а) на початку ХІХ ст.;
б) другій половині ХІХ ст.;
в) на межі ХІХ – ХХ ст.

В якому році Австрійська імперія перетворилася в дуалістичну Австро-Угорську:
а) 1848; б) 1867 в) 1914.

Емський указ 1876 р. Олександра ІІ забороняв:
а) ввіз в Російську імперію літератури українською мовою та її друкування в межах імперії;
б) розмовляти українською мовою;
в) викладати у школах українською мовою.

В який період діяла “Руська Трійця” ?
а) 1830 – 1831 рр.;
б) 1833 – 1834 рр.;
в) 1833 – 1837 рр.
Змістовий модуль ІІІ.
Варіант 1.
Поставте наступні реформи ХІХ ст. в хронологічному порядку:
селянська.
судова.
міська.
військова.
освіти.

Коли було утворено Кирило – Мефодіївське товариство ?
а) 1883 р.; б) 1837 р.; в) 1846 р.

Виберіть із списку діячів, що входили до складу Кирило – Мефодіївського товариства:
а) Шевченко Тарас; г) Куліш Пантелеймон
б) Шашкевич Маркіян; д) Костомаров Микола;
в) Яків Головацький; ж) Іван Вагилевич.

Розташуйте у хронологічному порядку:
а) Олександр ІІ;
б) Микола І;
в) Олександр І;
г) Микола ІІ;
д) Олександр ІІІ.

Першою українською політичною організацією на теренах Російської імперії, яка стояла на засадах державної самостійності, були:
а) Кирило-Мефодіївське товариство;
б) громади;
в) “Братство тарасівців” (1891).

Культурно-освітнє товариство “Просвіта” (1868 р.) виникло:
а) в Галичині;
б) Буковині;
в) в Наддніпрянській Україні.
Варіант 2.
Який період в історії називають “Весною народів” ?
а) 1830-1831 рр.; б) 1848-1849 рр.; в) 1860-1861 рр.

Валуєвський циркуляр був виданий у ..... році.
а) 1863 р.;
б) 1872 р.;
в) 1876 р.;

Валуєвський циркуляр забороняв:
а) друкувати книги українською мовою.
б) розмовляти українською мовою.
в) ввозити україномовні видання з-за кордону.

В яких роках відбулися поділи Польщі ?
а) 1791, 1793, 1795;
б) 1772, 1793, 1795;
в) 1772, 1791, 1795.

Коли відбулось повстання декабристів ?
а) 1812 р.; б) 1825 р.; в) 1830 р.

Хто з російських царів скасував кріпацтво ?
а) Катерина ІІ; в) Олександр ІІ;
б) Микола І; г) Микола ІІ.

В якому році проводилася селянська реформа ?
а) 1848 р.; б) 1861 р.; в) 1870 р.

З 1848 по 1849 рр. повстання селян Буковини очолював:
а) Устим Кармелюк;
б) Лук’ян Кобилиця;
в) Мирон Штолюк.

Назвіть засновників гуртка “Руська трійця”. Охарактеризуйте його діяльність.
а) М.С. Шашкевич – поет, сільський священик;
б) Я.Ф. Головацький – поет, фольклорист;
в) І.Н. Вагілевич – письменник;
г) Т.Г. Шевченко – поет, художник;

Ідеологом “хлопоманства” був:
а) Т. Рильський; в) В. Антонович;
б) М. Драгоманов; г) П. Житецький.

Маніфестом Революційної української партії (РУП, 1900 р.) стала промова “Самостійна Україна”:
а) М. Міхновського;
б) М. Порша;
в) В.Винниченка.

Українці Галичини і Буковини в роки Першої світової війни знаходилися у складі армій:
а) Росії; б) Австро-Угорщини; в) Німеччини.

Організація “Січових Стрільців”, яка виникла у Львові у 1913 р., мала:
а) культурно-освітнє;
б) політичне;
в) військове спрямування.

Столипінська аграрна реформа проводилась в:
а) 1906 р.; б) 1910 р.; в) 1917 р.

Як називалася перша політична партія у Наддніпрянській Україні ?
а) РУП; в) УДП;
б) УСДРП; г) УДРП.

Скільки було Державних Дум в історії Російської імперії:
а) 1; б) 2; в) 3;

В якому році армія Наполеона здійснила напад на Росію ?
а) 1812 р.; б) 1830 р.; в) 1848 р.

Згідно з даними всеросійського перепису 1897 р., більшість українців проживала у:
сільській місцевості;
містах.

Змістовий модуль \/. “Україна в період національно-визвольних змагань, міжвоєнний період та роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Головою Української Центральної Ради став:
а) М. Грушевський; б) В.Винниченко; в) М. Міхновський.

У квітні 1918 р. розпустили Українську Центральну Раду:
а) німецькі війська;
б) білогвардійські війська;
в) червоноармійські війська.

ІІІ Універсал проголосив УНР:
а) так; б)ні.

Визначте, яка подія відбулася раніше:
1) а) прийняття ІІІ Універсалу Центральної Ради;
б) повстання полку ім. Полуботка.
2) а) Проголошення УНР;
б) ультиматум Раднаркому (РНК) Центральній Раді.

Визначте, яка подія відбулася раніше:
а) Початок переговорів у Брест-Литовську;
б) бій під Крутами.

Визначте, яка подія відбулася раніше:
а) Створення Генерального секретаріату;
б) створення Центральної Ради.


Визначте, яка подія відбулася раніше:
а) ультиматум РНК Центральній Раді;
б) проголошення радянської влади в Україні.

Доберіть до поданого визначення відповідний термін (поняття).
Назва уряду гетьмана П. Скоропадського:
а) Рада міністрів;
б) Генеральний секретаріат;
в) Народний секретаріат.

Назва держави П. Скоропадського:
а) Українська Народна Республіка;
б) Українська держава;
в) Республіка Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Колективний орган влади, що постав в Україні наприкінці 1918 р.:
а) Центральна Рада;
б) Директорія;
в) гетьманат.

Акт соборності Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки було проголошено:
а) 1 листопада 1918 р.;
б) 22 січня 1919 р.;
в) 25 червня 1919 р.

Після зречення у 1917 р. Миколою ІІ престолу до влади прийшов Тимчасовий Уряд на чолі з:
а) Столипіним;
б) кн. Львовим;
в) О. Керенським.

Брестський мир 1918 р. уклали:
а) УНР і Четверний союз;
б) УНР і Росія;
в) УНР і Антанта.
г) 4.

Центральне місце в тактиці “воєнного комунізму” займала:
а) націоналізація промисловості;
б) продрозверстка;
в) звільнення від податку незаможних селян.

Нова економічна політика:
а) продовжувала більшовицьку ідею створення соціалістичної економіки;
б) була тимчасовим компромісом з промисловцями;
в) поверталася до економічної політики царського уряду.

Який Універсал проголосив Україну незалежною державою ?
а) І-ий; б) ІІ-й; в) ІІІ-ій; г) І\/-й.

Хто стояв на чолі Директорії ?
а) П. Скоропадський; в) С. Петлюра;
б) В. Винниченко; г) М. Грушевський.

Акт Злуки УНР і ЗУНР проходив у:
а) Москві; б) Львові; в) Києві.

Голодомор в Україні 1932-1933 рр. виник:
а) внаслідок посухи 1931 р.;
б) злочинної політики більшовицького керівництва;
в) міжнародних економічних санкцій проти більшовицького режиму.

Друга світова війна розпочалася:
а) 17 вересня 1939 року;
б) 22 червня 1941 року.

Результатом “радянізації” Західної України у вересні 1939 – червні 1941 р. стало:
а) національне відродження української спільноти;
б) послаблення національного гніту;
в) масові репресії з метою знищення національної ідентичності.

Опір утвердженню комуністичного режиму в Західній Україні здійснювали:
а) організація українських націоналістів;
б) польський рух опору;
в) українські молодіжні об’єднання.

Українська повстанська армія вела військові дії:
а) проти фашистських загарбників;
б) проти Радянської Армії;
в) на два вищезгадані фронти.

Куди здійснило рейд партизанське з’єднання С.Ковпака і О.Сабурова:
а) до Карпат; б) до Мінська.

Остаточне звільнення українських земель від фашистської окупації відбулося:
а) в листопаді 1943 року;
б) в жовтні 1944 року;
в) в травні 1945 року.

Першу нищівну поразку Радянська Армія завдала фашистським військам:
а) під Москвою;
б) під Сталінградом;
в) у Курській битві.

Визначте, яка з двох подій відбулася раніше.
а) радянсько-фінська війна;
б) початок Другої світової війни.
2) а) радянсько-німецький пакт про ненапад;
б) початок Другої світової війни.

Розставте події у хронологічному порядку:
а) створення УПА;
б) оборона Києва;
в) початок Другої світової війни;
г) анексія СРСР Бессарабії та Північної Буковини.

Як називався план нападу Гітлера на СССР ?
а) Пакт Молотова – Ріббентропа;
б) План “Барбаросса”;
в) “Тайфун”.

Розставте події в хронологічній послідовності:
а) “Шахтинська справа”.
б) Ризький договір.
в) Утворення СРСР.
г) Проголошення НЕПу.

Змістовий модуль \/І. “Економічні та суспільно-політичні процеси
в Україні в 40-80 – их рр. Україна після проголошення незалежності”

Культ особи Сталіна був розвінчаний:
а) після його смерті у березні 1953 р.;
б) після обрання у вересні 1953 р. першим секретарем ЦК КПРС М.Хрущова;
в) у 1956 році на ХХ з’їзді КПРС.

Нове покоління так званих “шістдесятників” склалося внаслідок:
а) реабілітації жертв сталінських репресій;
б) так званої “відлиги”, тобто десталінізації суспільно-політичного життя;
в) економічних експериментів 1960-х років.


Кінець періоду “відлиги” пов’язаний:
а) зі зняттям з посади першого секретаря ЦК КПРС М.Хрущова;
б) приходом до влади Л.Брежнєва;
в) відсутністю кардинальних змін в системі державного управління і поверненню до авторитарних методів управління.

Перший секретар ЦК КПУ П.Шелест (1963-1972 рр.) прагнув:
а) посилити централізаційні процеси в УРСР;
б) зміцнити автономний статус республіки;
в) встановити справжній федеративний статус СРСР.

Правління першого секретаря ЦК КПУ В.Щербицького (1972-1989 рр.) характеризується:
а) цілковитим підпорядкуванням московському центру;
б) лібералізацією політичного режиму в Україні;
в) демократичними процесами в республіці.

Дисидентський рух в Україні був:
а) монолітним;
б) мав декілька основних напрямів.

Так звана Горбачовська перебудова була наслідком:
а) особистого бажання її організатора;
б) всеохоплюючої кризи всіх сфер життя СРСР;
в) зовнішньополітичного тиску демократичних сил.

Остаточний демонтаж СРСР здійснений внаслідок:
а) невдалої спроби державного перевороту, здійсненого 19 серпня 1991 р. ГКЧП;
б) референдуму 1 грудня 1991 р. про незалежність України;
в) Угоди про створення СНД, підписаної 8 грудня 1991 р. президентами Росії, України і Білорусії.

Характерні соціально-політичні риси командно-адміністративної системи:
а) примат загальнолюдських цінностей;
б) одержавлення громадських організацій;
в) безальтернативність виборів;
г) примат класових інтересів;
д) багатопартійність;
е) високий рівень політизації суспільства.

Згрупуйте події і факти, що стосуються “брежнєвського” (А) і горбачовського (Б) періодів:
Чорнобильська катастрофа;
введення радянських військ в Афганістан;
відставка В. Щербицького з посади 1-го секретаря ЦК КПУ;
введення радянських військ у Чехословаччину;
спроба державного перевороту в СРСР;
відставка П. Шелеста з посади 1-го секретаря ЦК КПУ;
виведення радянських військ з Афганістану;
прийняття Конституції УРСР.

Основні орієнтири зовнішньої політики, проголошені Л.Кучмою, були:
а) на Захід;
б) на Схід;
в) багатовекторна політика.

Згідно з чинною Конституцією, Україна є:
а) парламентською республікою;
б) парламентсько-президентською республікою;
в) президентською республікою;
г) президентсько-парламентською республікою.

Масова громадсько-політична організація, створена в Україні 1989 р. для підтримки перебудови, називалася:
Українське культурологічне товариство;
Українська Гельсинська спілка;
Народний рух України за перебудову;
Нова спілка сприяння перебудові.

14. Екологічний рух України у 1990 р. оформився в політичну партію:
Українська християнсько-демократична партія;
Партія зелених України;
Українська республіканська партія.

15. Декларацію “Про державний суверенітет України” було прийнято Верховною Радою УРСР:
6 червня 1990 року;
16 липня 1990 року;
24 серпня 1991 року.

16. Нове покоління так званих “шістдесятників” склалося внаслідок:
а) реабілітації жертв сталінських репресій;
б) так званої “відлиги”, тобто десталінізації суспільно-політичного життя;
в) економічних експериментів 1960-х років.

17. Зняття з посади М.Хрущова відбулося внаслідок:
а) збройного протистояння влади й опозиції;
б) змови партійної верхівки КПРС;
в) зовнішньополітичного тиску.

18. Кінець періоду “відлиги” пов’язаний:
а) зі зняттям з посади першого секретаря ЦК КПРС М.Хрущова;
б) приходом до влади Л.Брежнєва;
в) відсутністю кардинальних змін в системі державного управління і поверненню до авторитарних методів управління.

Перший секретар ЦК КПУ П.Шелест (1963-1972 рр.) прагнув:
а) посилити централізаційні процеси в УРСР;
б) зміцнити автономний статус республіки;
в) встановити справжній федеративний статус СРСР.

Правління першого секретаря ЦК КПУ В.Щербицького (1972-1989 рр.) характеризується:
а) цілковитим підпорядкуванням московському центру;
б) лібералізацією політичного режиму в Україні;
в) демократичними процесами в республіці.

Дисидентський рух в Україні був:
а) монолітним;
б) мав декілька основних напрямків.

Так звана Горбачовська перебудова була наслідком:
а) особистого бажання її організатора;
б) всеохоплюючої кризи всіх сфер життя СРСР;
в) зовнішньополітичного тиску демократичних сил.

Перші багатотисячні несанкціоновані мітинги влітку 1988 р. відбулися в:
а) Києві;
б) Львові;
в) Івано-Франківську.

Закон “Про мови в Українській РСР”, який проголошував державний статус української мови, прийнятий у:
а) 1989;
б) 1990;
в) 1991.

Першими альтернативними виборами стали:
а) вибори в народні депутати СРСР 1989 р.;
б) вибори до Верховної Ради УРСР 1990 р.;
в) вибори Президента України 1991 р.
Декларація про державний суверенітет прийнята Верховною Радою у:
а) 1989;
б) 1990;
в) 1991.

Перші парламентські вибори на багатопартійній основі відбулися в Україні у:
а) 1990;
б) 1994;
в) 1998.

Основні орієнтири зовнішньої політики, проголошені президентом Л.Кучмою, були:
а) на Захід;
б) на Схід;
в) багатовекторна політика.

Положення про КПРС як ядро політичної системи УРСР було узаконене: 1) Конституцією РСФСР 1918 р.;
2) Конституцією СРСР 1936 р.;
3) Конституцією СРСР 1977 р.;
4) Конституцією УРСР 1978 р.

Українську робітничо-селянську спілку очолював:
Л.Лук’яненко;
В.Чорновіл;
М.Горинь.





11. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЛЕКЦІЙ.

Для підготовки лекційного курсу пропонується використати навчальні підручники та посібники з Історії України», мультимедійні матеріали, підготовлені викладачами кафедри гуманітарних дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології, питання, тести, завдання за окремими темами та список основної й додаткової літератури, що увійшли до цього НМК, а також глосарій, представлений в цьому розділі НМК.

ГЛОСАРІЙ:

Алегорія (з грец. іносказання) – 1) в літературі – вислів з переносним значенням, у якому абстрактне поняття або судження передається через конкретний художній образ; 2) в образотворчому мистецтві – наочний образ, що втілює якусь умоглядну ідею.
Аннали (з лат. рік) – запис за роками найвизначніших подій.
Апокрифи (з грец. таємний, прихований) – 1) твори, не визнані церквою як канонічні й заборонені; 2) твори невідомого походження, безпідставно приписувані якомусь авторові.

.


12. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Антонович В.Б. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К., 1995.
Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. – К., 1993.
Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій. – К., 1992.
Багряний І. Чад імперії. Шовінізм. Національна ідея і націоналізм. Національне питання в програмі КПРС. // Багряний І. Публіцистика. – К., 1996.
Баран В.Д. Давні слов’яни. – К., 1998.
Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К., 1991.
Безотесний М.Т. Україна в добу сталінщини: історія опору. – К, 2002.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. – К., 2000.
Бережинський В.Г. Україна в роки першої світової війни. – К., 2001.
Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України. – К., 2001.
Білоус Н.О. До питання про запровадження магдебурзького в Києві // УІЖ . – 2008. - №1. – С. 123-135.
Боєчко В., Ганжа О. Формування державних кордонів України у 1917–1940 рр. – К., 1991.
Бойко А.Д. Історія України. – 2 вид., доп., К., 2004.
Боплан Г. Опис України. Меріме П. Українські козаки та їх останні гетьмани. – Львів. 1990.
Борщак І. Мазепа, Орлик, Войнаровський. – Л., 1991.
Борщак І., Мартель І. Іван Мазепа: життя і пориви великого гетьмана. – К., 1991.
Брайчевський М. Приєднання чи возз’єднання? // Україна. – 1991. – № 16.
Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968.
Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1989.
Бутейко А.Д. Куди прямує Україна. – К., 2001.
Великая Отечественная война 1941–1945 годов. Энциклопедия. – М., 1985.
Великий українець. Матеріали з життя та діяльності М.С.Грушевського. – К., 1992.
Верстюк В.Ф. Українська Центральна Рада. – К., 1997.
Верстюк В.Ф., Осташко Т.С. Діячі Української Центральної Ради. – К., 1998.
Верстюк В.Ф. Українська Центральна Рада: період становлення // УІЖ . - 2007. - №2. – С. 23-
Верстюк В.Ф. Політична боротьба за владу в Українській Народній Республіці в перші місяці її проголошення// УІЖ . – 2008. - №1. – с. 4-31.
Вєтров Ігор. Економічна експансія Третього рейху в Україні 1941–1944 рр. – К. 2000.
Вивід прав України. – Л., 1991.
Видатні постаті в історії України IX-XIX ст.: Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети. – К., 2002.
Винниченко В. Відродження нації. – Київ-Відень, 1920–1990. – Ч.1–3.
Винниченко В. Заповіт борцям за визволення. – К., 1991.
Володарі Гетьманської булави. – К., 1994.
Воля Олесь. Мор. Книга буття України. – К., 1991.
Воронцов І., Пилявець Ю. Голод 1946–1947 рр. – К., 1993.
Врублевский В.К. Владимир Щербицкий: правда и вымыслы. – К., 1993.
Геродот із Галікарнасу. Скіфія: Найдавніший опис України з V століття перед Христом. – К., 1992.
Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.
Головченко В. Від “Самостійної України” до Союзу визволення України. Нариси з історії української соціал-демократії ХХ ст. – Х., 1996.
Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.
Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. – К., 1992–1998. – Т.1–10.
Грушевський М.С. На порозі нової України. – К., 1991.
Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991.
Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст. Нариси політичної історії. – К., 1993.
Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХУП–ХУШ ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.
Гуслистий К. Коліївщина: історичний нарис. – К., 1947.
Давня історія України. – К., 1997, 1998. – Т.1–2.
Давня історія України. – К., 2000. – Т.3.
Даниленко В.М. та ін. Сталінізм на Україні 20-30 рр. – К., 1991.
Даниленко В.М., Касьянов Г.В. Сталінізм і українська інтелігенція (20–30-ті роки). – К., 1991.
Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація. – К., 1998.
Дорошенко Д. Історія України 1917–1923 рр. – Ужгород, 1932. – Т.1.
Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле (1914–1920). – Мюнхен, 1969.
Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2 т. – К., 1991.
Драгоманов М.П. Вибране. – К., 1991.
Дужий П. За яку Україну боровся Степан Бандера. – К., 1998.
Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії. – К., 1993.
Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність. – К., 2001.
Єфименко О.Я. Історія України та її народу. – К., 1992.
Єфремов С. Щоденники. 1923–1929. – К., 1997.
Залізняк Л.Л. Від склавинів до української нації. – К., 1997.
Іванова Р.П. Михайло Драгоманов у суспільно-політичному русі Росії та України (I-ша половина ХІХ ст.). – К., 1971.
Іваньков І.О. Повстання українського народу проти шляхетської Польщі 1635 – 1638 рр. – К., 2002.
Історія русів. – К., 1992.
Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1997.
Історія України в особах. Литовсько-польська держава. – К., 1997.
Історія України: Навч. посіб. / В.М. Литвин, В.М. Мордвинцев, А.Г. Слюсаренко. – К., 2002.
Історія України: Нове бачення. – 2-ге вид. – К., 2002.
Історія України: Підруч. для студентів вищих навч. закладів /Ю.Д. Зайцев, Я.Д. Ісаєвич, Я.Й. Грицак та ін. – 3-е вид. – Л., 2002.
Історія українського війська (1917–1995). – Л., 1996.
Історія українського війська (від княжих часів до 20-х рр. ХХ ст.). – Л., 1992.
Історія Української РСР. У 8 т. – К., 1977–1980.
Йордан О. О происхождении и деянии гетов. – М., 1960.
Кирило-Мефодіївське товариство. Зб. док.: В 3 т. – К., 1990.
Колективізація і голод на Україні 1929–1933 рр. Збірник документів і матеріалів. – К., 1992.
Командири великого голоду: Поїздки В. Молотова і Л. Кагановича в Україну та на Північний Кавказ. 1932–1933 р. – К., 2001.
Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993.
Конституційні акти України. 1917–1920. – К., 1992.
Конституція України – К., 1996.
Коринный Н.Н. Переяславская земля. Х – первая половина ХШ в. – К., 1992.
Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів, 1993.
Костомаров М. «Закон божий» (книга буття українського народу). – К., 1990.
Костомаров Н.И. Исторические произведения. – К., 1989.
Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. – К., 1998.
Котляр М.Ф. Данило Галицький – К., 2001.
Котляр Н.Ф., Смолий В.В. История в жизнеописаниях. – К., 1990.
Кривоніс В.М., Марочко В.І. Органи юстиції та правопорядку в роки колективізації та голодомору 1932–1933 рр. // Голод 1932–1933 рр. в Україні. – К., 2003.
Крижицький С.Д., Зубар В.М., Русяєва А.С. Античні держави Північного Причорномор’я. – К., 1998.
Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.
Кричевський Р. ОУН в Україні, ОУНЗ і ЗЧ ОУН: Причинок до історії українського націоналістичного руху. – Л., 1991.
Крупницький Б.Д. Гетьман Мазепа та його доба. – К., 2001.
Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя. – К., 1997.
Кульчицький С.В. Нотатки про українські революції – К, 2001.
Кульчицький С.В. Закономірності еволюції радянської влади (короткі тези) // УІЖ . – 2007 - №6 – с. 181-218.
Лето 1941. Украина. Документы, материалы, хронология событий. – К., 1991.
Лисенко О.Є. Тематика Другої світової війни на сторінках «Українського історичного журналу»: історіографічна ретроспектива на суспільно-політичному тлі // УІЖ . – 2007 - №6 – с. 119-142
Лисяк-Рудницький І. Політична думка українських дисидентів // Нариси історії нової України. – Л., 1991.
Литвин В. Україна: досвід та проблеми державотворення (90-ті року ХХ ст.). – К., 2001.
Литвин Сергій. Суд історії: Симон Петлюра і петлюріана. – К., 2001.
Лола О. Гайдамацький рух на Україні в 20–60-х роках ХУШ ст. – К., 1965.
Мазепа І.П. Україна в огні і бурі революції 1917–1921. – 2-ге вид. – Д., 2001.
Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996.
Мала енциклопедія українського козацтва. – Донецьк, 2000.
Малий словник історії України. – К., 1997.
Махно Н. Воспоминания. – К., 1991. – Кн.1–3.
Международная комиссия по расследованию голода в Украине 1932–1933 годов: Итоговый отчет. 1990 г. – К., 1992.
Мірчук П. Українська повстанська армія. 1942–1952. – Л., 1992.
Москвофільство: документи і матеріали. – Л., 2001.
Муковський І.Т., Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: Україна на фронтах другої світової війни. – К., 1996.
Нагаєвський І. Історія української держави двадцятого століття. – К., 1993.
Народная война в тылу фашистских оккупантов на Украине 1941–1944: В 2 кн. – К., 1985.
Національні відносини на Україні: запитання і відповіді. – К., 1991.
Незнайома Кліо: Українська історія в таємницях та курйозах XV–XVIII ст. – К., 2002.
Огієнко І.І. Українська церква. – К., 1993.
Пам’ять крізь віки // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – К, 2001.
Пассек Т. Трипільська культура. – К., 1990.
Пахльовська Оксана. Біном “Україна-діаспора” сьогодні: криза і перспектива. – К., 2002.
Первый штурм. – М., 1990.
Петлюра С. Статті, листи, документи. В 3 т. – К., 1998–1999.
Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду» Спогади. Щоденники. Документи. Матеріали. – К., 2003.
Петров В.П. Походження українського народу. – К., 1992.
Політичні партії України. Інформаційне довідкове видання. – К., 2001.
Полководці Війська Запорозького. – К., 1998.
Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. – К., 1992.
Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський. Справа УНЦ і останні роки (1931–1934). – К., 1999.
Про минуле – заради майбутнього. – К., 1989.
Реєнт О.П. Історія України ХІХ – на поч. ХХ ст.: методологічний зріз і тематичні напрями наукового пошуку// УІЖ . – 2007 - № 6 – с. 218-232.
Реєнт О.П. Українсько-білоруські взаємини у ХІХ – на поч. ХХ ст.: період становлення// УІЖ . – 2008. - №1. – С. 161-169.
Романов О.М. Західноукраїнська трагедія 1941. – Л.; Нью-Йорк, 2002.
Рубльов О.С., Черченко О.А. Західноукраїнська інтелігенція і сталінщина. – К., 1990.
Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні. Середина 50-х – початок 1990-х років. – К., 1998.
Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М., 1981.
Савчук Н.О. Українська держава за гетьманування Ю. Хмельницького (1659 – поч. 1663 рр.) – Камянець-Подільський, 2001.
Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець ХУІ – перша половина ХУП ст.). – К., 1998.
Сахаров А.Н. Дипломатия в Древней Руси. – М., 1980.
Синиця О.І. Українці за межами України. – Івано-Франківськ, 2001.
Сідак В., Степанков В. З історії української розвідки і контррозвідки. – К., 1994.
Сідак В.С. Національні спецслужби в період Української революції 1917–1921 рр. – К., 1998.
Скоропадський П. Спогади. – Київ-Філадельфія, 1995.
Сливка Ю. Сторінки історії КПЗУ. – Л., 1989.
Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький. – К., 1994.
Смолій В., Степанков В. Українська національна революція ХУП ст. (1648–1676 рр.). – К., 1999.
Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нарис. – К., 1999.
Солдатенко В.Ф. Новітні тенденції й актуальні проблеми історіографічного освоєння процесів революційної доби 1917-1920 рр. в Україні// УІЖ . – 2008. - №1. – С. 75-88.
Степан Бандера – людина і міф. – К., 2001.
Сторінки історії України ХХ ст. – К., 1992.
Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1993.
Тимощук О.В. Державна варта Української держави. – К., 1998.
Тис-Крохмалюк Ю. Бої Хмельницького. – Мюнхен-Львів, 1994.
Тисяча років української суспільно-політичної думки: В 9 т., 14 кн. / Гол. редкол. Т. Гунчак. – К., 2001.
Толочко П.П. Київська Русь. – К., 1995.
Толочко П.П. Ярослав Мудрий – К., 2002
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.1: Бунтян К.П. Мурзін В.Ю., Симоненко О.В. На світанку історії. – К., 1998.
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.3: Сарбей В.Г. Національне відродження України (ХIХ – поч. ХХ ст.).
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.3: Баран В.Д. Давні слов’яни.
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.4: Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь.
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.5: Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь.
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.6: Русина О.В.Україна під татарами і Литвою.
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.7: Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція ХУII ст. (1648–1676 рр.).
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.8: Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна.
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.9: Сарбей В.Т. Національне відродження України.
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.10: Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання. 1917–1921 рр.
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.11: Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921–1939 рр.).
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.12: Коваль М.В. Україна в Другій Світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939–1945).
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.13: Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946–1980-ті рр.).
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.14: Литвин В.М. Україна на межі тисячоліть (1991–2000 рр.).
Україна крізь віки: У 15 т. – К.: Альтернативи, 1998. – Т.15: Трощинський В.П. Шевченко А.А. Українці в світі.
Україна партизанська 1941–1945 рр. партизанські формування та органи керівництва ними – К., 2001.
Україна перед сфінксом майбутнього – К., 2001.
Україна: ХХ століття: У 2 кн. / В. Литвин, В. Смолій, М. Шлаковатий. – К., 2002.
Українська ідея. Історичний нарис. – К., 1995.
Українська ідея. Перші речники. – К., 1994.
Українська народність: Нариси соціально-економічної й етнополітичної історії. – К., 1990.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. – К., 1996. – Т.1,2.
Українське козацтво. Мала енциклопедія. – К., 2002
Універсали Богдана Хмельницького. 1648–1657. – К., 1998.
Універсали Івана Мазепи. – К., 2002.
Хойнацька Л.М. Відновлення машинобудівної індустрії України та його соціальні наслідки (1943–1950 рр.). – К., 2003.
Хрестоматія з історії України. – К., 1993.
Центральна Рада: Український державотворчий процес: У 2 ч. – К., 1997.
Чайковський А.С. Невідома війна: Партизанський рух в Україні мовою документів, очима історика. – К., 1994.
Чайковський А.С. Плен. За чужие и свои грехи. – К., 2002.
Чайковський А.С., Щербак М.Г. За законом і над законом. – К., 1996.
Ченцов В.В. Політичні репресії в радянській Україні. – К., 2000.
Чорнобиль. Зона відчуження – К., 2001.
Чорнобильська трагедія: Документи і матеріали. – К., 1996.
Чувардинський А.Г. Гетьман Сагайдачний – К., 2002.
Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК–ГПУ–НКВД в Україні: особи, факти, документи. – К., 1997.
Шаповал Ю.І. Україна ХХ ст.: особи та події в контексті важкої історії. – К., 2001.
Швагуляк М. Украина в экспансионистских планах германского фашизма. – К., 1983.
Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. – К., 1960.
Шевченко В.Ф., Павленко М.І., Потапов Г.Г. Історія українських політичних партій. – К., 1999.
Щербак Н.О. Єврейське питання у внутрішній політиці царизму наприкінці ХVІІІ – у першій чверті ХІХ ст. // УІЖ. – 2004. – № 6. –С. 16-26.
Щербак Н.О. Національна політика царизму у Правобережній Україні (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) – К., 2005. – 616 с.
Щербак Н.О. Правовий статус національних меншин в Україні в ХІХ ст. // Актуальні проблеми політики. Зб. наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2003. – Вип. 16. – С.438-444.
Яворницький Д. Історія запорозьких козаків: В 3 т. – К., 1991.
Яворницький Д.І. Вольності запорозьких козаків: Історико-топографічний нарис. – Д., 2002.
Круглашов А. Щоб поліетнічні регіони приваблювали толерантністю // Віче. – 2005. - №4. – С. 54-61.
Кудлай О.Б. Діяльність Народного Міністерства Внутрішніх Справ УНР // УІЖ. – 2005. - №2. – С. 90-104.
Моця О.П. Київська Русь і країни Європи: характерні риси східнослов’янської державності, рівні міжнародних відносин та напрями контактів // УІЖ – 2007. - №1. – С. 4 –19.
Історія державної служби в Україні: у 5-ти томах / відп. ред. Т.В.Мотренко, В.А.Смолій. – К., 2009.




13. ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ:

Джерела та історіографія української історії.
Предмет і методологія історії України.
Первісне населення України за кам’яної доби.
Українці як етнос: історичні корені українського народу.
Створення перших державних утворень на українських землях.
Київська Русь. Її внутрішня та зовнішня політика.
Хрещення Київської Русі та його історичне значення.
Соціально-економічний розвиток Київській Русі та її роль в історії українського народу.
«Руська Правда», її історичне значення.
Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
Боротьба земель Київської Русі із зовнішньополітичною агресією у ХП–ХШ ст. Золотоординське іго.
Галицько-Волинське князівство та його роль в українській історії.
Захоплення українських земель іноземними поневолювачами в ХІV ст.
Політична та соціально-економічна еволюція українських земель у складі Великого князівства Литовського.
Польсько-литовське зближення в кінці ХІV–ХVІ ст. та його наслідки для України.
Роль та місце люблінської унії в Українській історії. Берестейська церковна унія та її наслідки для українського суспільства.
Козацько-селянські виступи кінця ХVІ – першої половини ХVП ст.
Виникнення козацтва і його роль в українській історії.
Запорізька Січ: виникнення, устрій і місце в українській історії.
П.Сагайдачний – історичний портрет.
Національно-визвольна війна українського народу середини ХVII ст. під проводом Б.Хмельницького: причини, характер, рушійні сили та періодизація.
Характеристика першого етапу Визвольної війни українського народу середини ХVП ст. Зборівський договір.
Зовнішньополітична діяльність Б.Хмельницького, його роль в розбудові Української держави.
Переяславська рада і Березневі статті 1654 р., їх вплив на долю України.
Боротьба за збереження незалежності козацької України після смерті Б.Хмельницького, І.Виговський.
Причини та сутність Великої Руїни (друга половина ХVII ст.).
Національно-визвольна боротьба на Правобережній Україні та західноукраїнських землях. Гайдамацький рух, опришківство у ХVIII ст.
І.Мазепа. Його внутрішня і зовнішня політика.
Обмеження й ліквідація української автономії у ХVIII ст.
Імперська політика російського самодержавства в Україні кінця ХVIII – першої половини ХІХ ст.
Відродження національної самосвідомості українського народу в кінці ХVIII – першій половині ХІХ ст.
Декабристський рух в Україні. Південне товариство.
Тарас Шевченко та його роль в українській історії.
Український суспільно-політичний рух в першій половині ХІХ ст. Кирило-Мефодіївське товариство (братство).
Реформи 40–50-х рр. ХІХ ст. в Австрійській імперії, їх соціально-економічні наслідки для українських земель.
Валуєвський циркуляр 1863 р.: суть та наслідки для української культури.
Емський указ 1876 р.
Український суспільно-політичний рух другої половини ХІХ ст. Українофільство. Громади.
Український національно-визвольний рух другої половини ХІХ ст.
Сутність та значення реформ другої половини ХІХ ст. в Російській імперії й модернізаційні процеси в Україні.
Братство тарасівців (90-і рр. ХIХ ст.).
Місце М.П. Драгоманова в українському національно-визвольному русі.
Виникнення політичних партій в Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).
Революційна українська партія (РУП) та її роль в українській історії.
Революційні події 1905–1907 рр. в Україні.
М.Грушевський – видатний вчений, політичний і державний діяч.
Воєнні дії на території України в роки Першої світової війни.
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП): виникнення, розвиток і діяльність. В.Винниченко. С.Петлюра.
Товариство українських поступовців (ТУП), його місце в українському національно-визвольному русі.
Відновлення української державності (1917 р.). Внутрішня і зовнішня політика УНР.
Українська Центральна Рада, її роль у визвольних змаганнях народу.
Наслідки та уроки національно-визвольних змагань в Україні в 1917–1921 рр.
Утворення ЗУНР та її взаємостосунки з УНР. Акт злуки 1919 р.
Проголошення й поширення радянської влади в Україні. Ризький мирний договір.
Суспільно-політичні та економічні відносини за Гетьманату (1918 р.).
Директорія та відновлення УНР.
Політика “воєнного комунізму” та її наслідки.
Утворення СРСР та його наслідки для українського народу.
«Українізація» 20-х рр. ХХ ст.: мета, хід, наслідки.
УРСР в умовах НЕПу. Розвиток ринкових відносин.
Організація українських націоналістів (ОУН): виникнення, програмні засади та діяльність.
Становище західноукраїнських земель у складі Польщі (20–30-ті рр. ХХ ст.).
Націонал-комунізм в Україні – УКП, «шумськізм», «хвильовім», «волобуєвщина» як опозиція сталінізму.
Колективізація. Голодомор 1932–1933 рр.: причини, прояви, наслідки.
Масові репресії 30-х років ХХ ст. в Україні.
Сталінське форсування індустріалізації: мета, методи, наслідки.
Українське питання напередодні Другої світової війни.
Пакт Молотова-Ріббентропа та його наслідки для України.
Бойові дії в Україні на початку Великої Вітчизняної війни (1941–1942 рр.).
Фашистський окупаційний режим в Україні в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1944 рр.).
Рух Опору в Україні в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1944 рр.).
Вклад українського народу в перемогу над фашизмом.
Битва за Дніпро та визволення Києва в роки Великої Вітчизняної війни.
Визволення України від фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни.
Наслідки Другої світової війни для України.
Відбудова народного господарства України у повоєнне десятиріччя.
Хрущовська «відлига» і перші спроби десталінізації України.
Суспільно-політичні і економічні процеси в Україні в 60–80-х рр. ХХ ст. П.Ю.Шелест.
Правозахисний і національно-визвольний рух в Україні в 60–80-х рр. ХХ ст.
Наростання кризових явищ в політичному, соціально-економічному та культурному житті України в 70–80-х рр. ХХ ст. Політика російщення.
Перебудова і Україна: складність, непослідовність, суперечливість процесів (1985–1990 рр.).
Екологічні проблеми України. Чорнобильська катастрофа (1986 р.) та її наслідки.
Розпад Союзу РСР. Україна та СНД.
Відновлення та розбудова суверенної України (90-ті рр. ХХ ст.).
Прийняття Конституції України (1996 р.). Її значення для розбудови незалежної України.
Сучасні українські політичні партії, їх роль у суспільному житті незалежної України.
Україна та світове співтовариство на сучасному етапі.
Президентські вибори 2004 року в Україні та події «помаранчевої революції».
Вибори до Верховної Ради України 2006 року та позачергові парламентські вибори 2007 року.
Президентські вибори 2010 року в Україні.













13PAGE 14215


13PAGE 143215





Приложенные файлы

  • doc 230462
    Размер файла: 573 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий