мет-студ-23-40

МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ З ПАРАЗІТОЛОГІЇ ДЛЯ ЛІКУВАЛЬНОГО ФАКУЛЬТЕТ

ЗАНЯТТЯ № 23
ТЕМА: МЕДИЧНА ПРОТОЗООЛОГІЯ
ПІДЦАРСТВО Найпростіші - Protozoa.
ТИП Sarcomastigophora, КЛАС Саркодові - Lobozea.
ТИП Ciliophora, КЛАС Citostomatea

YIII. Матеріали методичного забезпечення основного етапу роботи.
Таблиця №1.
ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИЗЕНТЕРІЙНОЇ ТА КИШКОВОЇ АМЕБ


Дизентерійна
Кишкова


forma magna -велика вегетативна (тканинна)
forma minuta -мала вегетативна (просвітна)


Назва амеби (латинська)




Розміри, мкм




Цитоплазма




Псевдоподії




Рух




Наявність заглочених еритроцитів




Цисти (розмір, кількість ядер, оболонки)




Місце знаходження в хазяїні, патогенність




Методи діагностики




Захворювання, що викликається






Таблиця №2.
ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ ЦИСТ ДИЗЕНТЕРІЙНОЇ ТА КИШКОВОЇ АМЕБ (в нативному препараті)

Ознаки
Дизентерійна амеба
Кишкова амеба

Розміри, мкм



Форма, оболонки



Хроматоїдні тіла



Ядро




ДОДАТОК 3
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. У лабораторії досліджували фекалії двох хворих з хронічним запаленням товстої кишки. У першого виявили цисти амеби розміром до 18 мкм з 8 ядрами, а у другого цисти розміром близько 10 мкм з 4 ядрами.
Які види амеб паразитують у першего і другого хворого?
2. До інфекційної лікарні поступив хворий із скаргами на часте рідке випорожнення, біль у шлунку, блювання. При протозоологичному дослідженні фекалій виявлені вегетативні форми амеб розміром у середньому 15 мкм, без еритроцитів у середині. На забарвлених препаратах видно ядро у вигляді зубчастого колеса з каріосомою в центрі. Фекалії помістили у холодильник. Через добу в них виявили цисти амеб діаметром 10 мкм, у кожній з яких було по 4 ядра.
Який вид амеб паразитує у хворого?
3. До хірургічного відділення прибув хворий з підозрою на абсцес печінки. Виявлено, що хворий тривалий час знаходився у відрядженні в одній з африканських країн, неодноразово хворів гострими шлунково-кишковими захворюваннями.
Яке протозойне захворювання можна припустити у хворого? Які методи дослідження слід використати для діагностики?
4. У фекаліях хворого з хронічним шлунково-кишковим захворюванням виявлені вегетативні форми двох видів найпростіших. Одні розміром 20-40 мкм, у них видно ядро, яке має вигляд кільцеподібного отвору, що складаються з блискучих зерен хроматину. Невеликі широкі псевдоподії утворюються повільно в кількох місцях. Пересування її нагадує топтання на місці. Другі – розміром 60 мкм. Цитоплазма їх чітко розділена на ектоплазму і ендоплазму. У цитоплазмі просліджуються еритроцити.
Які види амеб паразитують у хворого? Які з них можуть викликати захворювання?
5. До поліклініки звернувся студент-іноземець (з Ефіопії) із скаргами на біль у шлунку, часте рідке випорожнення з домішками слизу і крові. При протозоологічному дослідженні фекалій виявлені вегетативні форми амеб розміром 30-40 мкм, які при пересуванні утворювали великі псевдоподії. Рух активний, найпростіші “відпливають з поля зору”. Внутрішній вміст цитоплазми дрібнозернистий з великою кількістю фагоцитованих еритроцитів.
Якій від и яка форма амеб виявлено у хворого? Чи можливо на підставі проведених досліджень діагностувати амебіаз?
6. У хворого з хронічним запаленням товстої кишки підозрюють балантідіаз. При одноразовому дослідженні фекалій балантідії не виявлені. Чи можна на підставі цього спростувати діагноз балантідіазу?
7. У людини в фекаліях, які містять сліз, кров, виявлені найпростіші розміром 30-200 мкм. Тіло вкрито війками, правильної яйцеподібної форми з дещо звуженим переднім и ширшім округлим заднім кінцем. У цитоплазмі видно два ядра (велике бобоподібної форми, мале у вигляді зернятка). Для якого виду війчастих найпростіших характерні описані особливості?

YIII. ЛІТЕРАТУРА.
Основна:
Лекційний матеріал.
Биология//Под ред. В.Н.Ярыгина.-М.:Медицина, 1985.- С.426-433, 445-448.
Биология/А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987.- С.322-325, 333-334.
Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник//Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.137-139, 309-312, 319-321.
Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. пособие//Под ред. Ю.К.Богоявленского.- М.:Медицина, 1988.- С.117-122.
Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов//Под ред. В.Н.Ярыгина, 2-е изд. доп. и перераб. М.: Высшая школа, 1999.- С.221-223, 227-230.
Додаткова:
Генис Д.Е. Медицинская паразитология: Учебник. 4-е изд. перераб. и доп. М.: Медицина, 1991.- С.15-26.
Збірник задач і вправ з біології: Навч. посібник/А.Д.Тимченко, Ю.І.Бажора, Л.Г.Кириченко та ін.- К.: Вища школа, 1992.- С.182-204.
Медицинская биология/Под ред. проф. В.К.Рыбальченко.- Луганск: ООО «Элтон-2», 1996.- С.61-62.
Пішак В.П. Паразитарні хвороби.- Чернівці: Прут, 1998.- 339 с.
Пішак В.П., Бойчук Т.М. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій.- Чернівці: Прут, 1996.- 230 с.
Пішак В.П., Нечитайло Ю.М. Гельмінтози у дітей.- Чернівці: вид-во БДМА, 2000.- 236 с.
Служинська З.О., Семків І.І., Матвієнко Я.В. та ін. Медична паразитологія: Посібник. Л.: Арсенал, 1999.- 208 с.
Тропические болезни: Учебник/Под ред. Е.П.Шуваловой. М:Медицина, 1989.- С.288-305.
Хаусман К. Протозоология/Пер.с нем.-М.: Мир, 1988.-С.187-190, 271-272.


ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ТЕМИ.

Характеристика Підцарства Найпростіші.
Форми існування амеби дизентерійної та їх характеристика.
Життєвий цикл розвитку амеби дизентерійної.
Патогенна дія, діагностика та профілактика амебіазу.
Морфо-анатомічні особливості амеби кишкової.
Морфо-анатомічні особливості балантідія кишкового.
Ускладнення будови балантідія як найбільш високоорганізованого представника найпростіших та його епідеміологічне значення.
Географічне поширення, шляхи зараження, патогенна дія балантідія на організм людини.
Лабораторна діагностика та профілактика балантідіазу.

ЗАНЯТТЯ № 24
ТЕМА: МЕДИЧНА ПРОТОЗООЛОГІЯ
ПОДЦАРСТВО Простейшие - Protozoa.
КЛАС Zoomastigophora.
ВИДИ: Трихомонада урогенитальная – Trichomonas vaginalis;
Трихомонада кишечная – Trichomonas hominis;
Лямблия – Lamblia intestinalis;
Лейшмании дерматотропные – Leischmania tropica major;
Leischmania tropica minor;
Leischmania tropica mexicana
Лейшмании висцеротропные – Leischmania donovani;
Leischmania infantum.

YIII. Матеріали методичного забеспечення основного етапу роботи
Таблиця №1
ПІДЦАРСТВО Найпростіші - Protozoa.ТИП Sarcomastigophora. КЛАС Zoomastigophora.

Види
Lamblia intestinalis
Trichomonas vaginalis
Trichomonas hominis

Місце паразитування у людини




Шляхи інвазії




Форми існування




Захворювання




Лабораторна діагностика




Профілактика





Таблиця №2
ПІДЦАРСТВО Найпростіші - Protozoa.ТИП Sarcomastigophora. КЛАС Zoomastigophora.

Види
Дерматотропні лейшманії
Вісцеротропні лейшманії

Географічне поширення



Форми паразитування



Захворювання



Життєвий цикл



Господар



Місце паразитування у людини



Переносник



Метод зараження



Форми існування



Лабораторна діагностика



Профілактика




СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. У хворого спостерігається пропасниця, збільшення розмірів селезінки і печінки, встановлено зменшення кількості еритроцитів в крові. Мікроскопування мазків пунктату грудини показало, що в клітинах кісткового мозку знаходиться велика кількість мілких одноклітинних безджутикових паразитів, в цитоплазмі розташовано одно ядро. Помітний паличкоподібний блефаропласт. При культивуванні паразита в штучному середовищі він перетворюється в джгутикову форму.
Яке захворювання можна прогнозувати в даному випадку?
2. Хвора звернулася до лікаря з симптомами запального процесу сечостатевих шляхів. У мазку, взятому з слизової оболонки піхви, виявлено великі найпростіші овально-грушоподібної форми з вістрям в кінці тіла у вигляді шила, великім ядром, ундулюючою мембраною.
Який це вид паразитуючого найпростішого? Назвіть захворювання, яке воно викликає.
3. У пацієнтки виявили піхвові трихомонади. Чи слід також дослідити чоловіка, у якого нема ніяких скарг?
4. Дитячий гінеколог дослідив дівчину 5 років із запаленням сечостатевих шляхів. У виділеннях виявлено піхвові трихомонади. Від кого і як заразилася дитина?
5. У студента, що повернувся до Києва з Туркменії, де він знаходився на практиці, на обличчі з’явилася багрова папула. Через 10 днів папула почала перетворюватися на виразку. Яке протозойне захворювання можна запідозрити у студента? Як він міг заразитися?
6. До студентської поліклініки Одеси звернувся студент із Індії. У нього було запідозрено вісцеральний лейшманіоз. Чи є він епідеміологічно небезпечним для оточуючих?
7. У зоопарк Одеси привезли антилопу. У мазках крові, взятої у неї, виявлено трипаносоми. Чи є ця антилопа епідеміологічно небезпечною?
8. У кардіологічне відділення поступив хворий з симптомами гострої недостатності серця. Виявлено, що хворий протягом року працював у одній із південноамериканських країн. Яке протозойне захворювання слід припустити в даному випадку? Чи є цей хворий небезпечним для оточуючих?

YIII. ЛІТЕРАТУРА.
Основна:
Лекційний матеріал.
Биология /под ред. В.Н.Ярыгина.-М.:Медицина, 1985.- С. 433-439.
Биология/А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987.- С.325-329.
Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник/Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.312-315.
Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. пособие/Под ред. Ю.К.Богоявленского.- М.:Медицина, 1988.- С.122-138.
Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов /В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева, И.Н.Волков; под ред. В.Н.Ярыгина, 2-е изд. доп. и перераб. М.: Высшая школа, 1999.- С.230, 235-237.
Додаткова:
Збірник задач і вправ з біології: Навч. посібник/А.Д.Тимченко, Ю.І.Бажора, Л.Г.Кириченко та ін.- К.: Вища школа, 1992.- С.182-204.
Медицинская биология/ Под ред. Проф. В.К.Рыбальченко.- Луганск: ООО «Элтон-2», 1996.- С.72-83.
Пішак В.П. Паразитарні хвороби.- Чернівці: Прут, 1998.- 339 с.
Пішак В.П., Бойчук Т.М. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій.- Чернівці: Прут, 1996.- 230 с.
Пішак В.П., Нечитайло Ю.М. Гельмінтози у дітей.- Чернівці: вид-во БДМА, 2000.- 236 с.
Служинська З.О., Семків І.І., Матвієнко Я.В. та ін. Медична паразитологія: Посібник. Л.: Арсенал, 1999.- 208 с.
Сокол А.С., Овчаренко П.А., Галет В.Ф. Тропические паразитарне болезни человека и животных:Учеб.пособие.- Киев: Изд-во УСХА, 1992.- С.5-25, 29-41. 45-55, 59-72.
Трансмиссивные инфекции и их переносчики/В.М.Фролов, Б.П.Романюк.- Луганск: ЛГМУ, 1995.- С.65-142.
Тропические болезни: Учебник/Под ред. Е.П.Шуваловой.- М.: Медицина, 1989.- С.256-274.
Хаусман К. Протозоология/Пер.с нем.-М.: Мир, 1988.-С.35-63.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ТЕМИ.

Морфо-анатомічні відмінності урогенітальної та кишкової трихомонад, їх локалізація в організмі людини.
Морфологічні особливості лямблій.
Цикл розвитку лямблій.
Лямбліоз, лабораторна діагностика, профілактика.
Морфологічні особливості будови і форми існування лейшманiй.
Географічне поширення, життєвий цикл розвитку, патогенна дія на організм, лабораторна діагностика, профілактика дерматотропного лейшманіозу.
Географічне поширення, життєвий цикл розвитку, патогенна дія, діагностика та профілактика вісцерального лейшманіозу.

ЗАНЯТТЯ № 25
ТЕМА: МЕДИЧНА ПРОТОЗООЛОГІЯ
ЦАРСТВО Тварини - Animalia.
ПІДЦАРСТВО Найпростіші - Protozoa.
ТИП Apicomplexa, КЛАС Споровики - Sporozoa.
Збудник 3-х денної малярії – Plasmodium vivax;
Збудник 4-х денної малярії - Plasmodium malaria;
Збудник тропічної малярії - Plasmodium falciparum;
Збудник типу 3-х денної малярії - Plasmodium ovale;
Токсоплазма - Toxoplasma gondii.

YIII. Матеріали методичного забезпечення основного етапу роботи.

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЗБУДНИКІВ МАЛЯРІЇ
Стадії розвитку
Plasmodium vivax
Plasmodium malaria
Plasmodium falciparum
Plasmodium ovale

Молоді шизонти (персні)





Амебовидний шизонт





Морула





Гамонти






ХАРАКТЕРИСТИКА ЗБУДНИКА ТОКСОПЛАЗМОЗУ
Види
Toxoplasma gondii

Географічне поширення


Форма паразитування


Захворювання


Життєвий цикл


Господар


Місце паразитування


Форми існування


Переносник


Метод зараження


Лабораторна діагностика


Профілактика




YIII.ЛІТЕРАТУРА.
Основна:
Лекційний матеріал.
Биология /под ред. В.Н.Ярыгина.-М.:Медицина, 1985.- С. 439-445.
Биология/А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987.- С.329-333.
Слюсарів А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник/Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.315-319.
Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. пособие/Под ред. Ю.К.Богоявленского.- М.:Медицина, 1988.- С.127-133.
Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов /В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева, И.Н.Волков; под ред. В.Н.Ярыгина, 2-е изд. доп. и перераб. М.: Высшая школа, 1999.- С. 233-235, 240-244.
Додаткова:
Генис Д.Е. Медицинская паразитология: Учебник. 4-е изд. перераб. и доп. М.: Медицина, 1991.- С.41-53.
Макогон А.Г., Надворный В.Г. Игры по зоологии.- К.: Рад. Школа, 1988.- С.8-9.
Пішак В.П. Паразитарні хвороби.- Чернівці: Прут, 1998.- 339 с.
Пішак В.П., Бойчук Т.М. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій.- Чернівці: Прут, 1996.- 230 с.
Пішак В.П., Нечитайло Ю.М. Гельмінтози у дітей.- Чернівці: вид-во БДМА, 2000.- 236 с.
Служинська З.О., Семків І.І., Матвієнко Я.В. та ін. Медична паразитологія: Посібник. Л.: Арсенал, 1999.- 208 с.
Тропические болезни: Учебник/Под ред. Е.П.Шуваловой.- М.: Медицина, 1989.- С.216-228, 245-254.
Хаусман К. Протозоология/Пер.с нем.-М.: Мир, 1988.-С.91-95, 271-272.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ТЕМИ.

Характеристика класу Споровики.
Безстатеве розмноження малярійного плазмодія.
Статеве розмноження малярійного плазмодія.
Поширення, патогенна дія, діагностика і профілактика малярії.
Морфо-анатомічні особливості токсоплазми.
Життєвий цикл розвитку токсоплазми.
Поширення, патогенна дія, діагностика і профілактика токсоплазмозу.

Заняття №26
Тема: Медична гельмінтологія.
Тип Плоскі черви (Plathelminthes).
Клас Сисуни (Trematoda)/
Печінковий, котячий, ланцетоподібний та легеневий сисуни

YIII.Матеріали методичного забеспечення основного етапу роботи

Таблиця: Особливості будови та цикли розвитку трематод

Назва паразита
Печінковий сисун
Котячий сисун
Ланцетоподібний сисун

Статевозріла форма (розміри і форма)




Остаточнийхозяїн




Проміжнийхазяїн




Личинкові форми (перелічити назви)




Назви захворювань




Шляхи зараження людини




Профілактика гельмінтозів





Ситуаційні задачі
У хворого збільшена печінка, з’являється біль при її пальпації. Періодично спостерігаються приступи печінкової коліки, нудота, блювання, підвищення температури. При трикратному дослідженні фекалій знайдено овальні яйця жовтого кольору з покришечкою )140х80мкм). Про яке захворювання мова ?
У сім’ї живе кішка, хвора на опісторхоз. Чи можуть від неї заразитися діти цим гельмінтозом ?
Студент, що приїхав з Африки, звернувся до лікаря зі скаргою на біль внизу живота і при сечовипусканні. При мікроскопію ванні осадку сечі виявили еритроцити і великі овальні яйця жовтого кольору (120х90 мкм) на одному з полюсів є шипи. Якому виду гельмінтів належать яйця ? Назвіть систематичне положення гельмінта.
У хворого, який пройшов лікування з приводу опісторхозу, через місяць у калі і жовчі виявилися яйця опісторхів. Чи можливо на підставі одержаного результату стверджувати неефективність лікування ?
У пацієнта у фекаліях виявлено яйця печінкового сисуна. Чи завжди виявлення яєць у фекаліях свідчить про захворювання ?
Хворого на гельмінтоз, після закінчення курсу лікування, двічі обстежували- яєць не виявлено. Чи можна вважати одержані результати достовірними, якщо проводилось дослідження тільки методом нативного мазка?
При обстеженні фекалій хворого на наявність яєць гельмінтів виявлено яйця фасціоли. Чи достатньо цього для встановлення діагнозу фасціольозу ?
Під час профілактичного огляду гірників однієї із шахт у фекаліях 30 чоловік виявлено яйця сисуна ланцетоподібного. Яке найбільш вірогідне пояснення цього факту?
При одноразовому обстеженні фекалій дітей, які відвідували дитячий садок, у більшості з них виявлені яйця фасціоли. Чи хворі діти? Як це перевірити?
У квартирі тримають кішку і собаку, в яких виявлено опісторхоз. Чи можуть від них заразитися мешканці квартири ?
Господиня не помітила у печінці вівці фасціол і приготувала паштет. Чи можуть заразитися фасціольозом ті, хто буде його їсти?
Аналогічна ситуація відбулася з печінкою, у якій були сисуни ланцетоподібні. Чи небезпечно це?
До лікарні потрапив хворий із Західного Сибіру зі скаргою на біль у печінці. У фекаліях виявлено яйця завдовжки 30мкм, які за формою нагадують насіння огірків. Який можна поставити діагноз хворому?
У хворого, жителя Далекого Сходу, у мокротинні виявлено яйця золотистого кольору. Який діагноз необхідно поставити? Як відбулося зараження?
Під час профілактичного огляду працівників їдальні у повара виявлено опісторхоз, у однієї з офіціанток- яйця ланцетоподібного сисуна, у іншої- яйця ціп’яка карликового. Чи необхідно їх усунути від роботи?
До лікарні попав студент, який прибув на навчання з Анголи. У нього виявлено кров у фекаліях, при лабораторному обстеженні калу виявлені яйця завбільшки 130х180 мкм, видовжено овальної форми, жовтого кольору з шипом збоку. Який діагноз необхідно поставити? Чи може цей хворий сприяти поширенню цієї хвороби на Україні?
Інженер, тривалий час працював у Єгипті, звернувся до лікаря зі скаргою на кров у сечі. Який гельмінтоз у нього можна припустити? Якими дослідженнями можна це підтвердити ? Як він заразився? Чи може він стати джерелом зараження на Україні?
Під час профілактичного огляду працівників ресторану у повара виявлено дифілоботріоз, а в працівниці кухні- гіменолепідоз. Чи необхідно їх обох усувати від роботи?
У чабана, який обслуговує отару овець, поставлено діагноз- ехінококоз печінки. Чи небезпечний він для оточуючих?
У виховательки дитячого садка виявлено гіменолепедоз. Чи необхідно її ізолювати від дітей до виліковування?
На шахту влаштовуються два робітники. У одного з них, який прибув із Середньої Азії, виявлено аскаридоз і трихоцефальоз, у іншого анкілостомідоз. Чи можна їх допускати до роботи і шахті?

YIII. Література:
Основна :
1. Лекційний матеріал
2.Біологія / Под ред В.Н.Яригина.-М..: медицина, 1985.-С.448-458, 523-526.
3. Биология / А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.-К.:Вища шк. Головное изд-во, 1987.-С.334-342
4.Слюсарев А.О.,Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. В.О.Мотузний:- К.:Вища шк..,1992.-С.321-328.
5.Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. Пособие / Под ред.Ю.К.Богоявленского.-М.: Медицина, 1988.-С.138-149.
6.Биология.В 2 кн.Кн.2.Учеб. для медиц. Спец. Вузов /Под ред. В.Н.Яригына.-2-е изд.-М.:Высш.шк.,1999.-С.245-261
Додаткова :
Генис Д.Е., Медицинская паразитология: Учебник.-4-е изд.-М.: Медицина, 1991.-С.61-73.
Сокол А.С.,Овчаренко П.АВ.,Галат В.Ф. Тропические паразитарные болезни человека и животных: Учеб.пособие. –Киев: Изд-во УСХА, 1992.,-С.118-136,140-148,156-159
Тропические болезни. Учебник /Под ред. Е.П.Шуваловой.-М.: Медицина, 1989.-С.308-332
Фролов В.М.,ФедченкоС.Н., Тищенко А.М., Романюк Б.П. Гельминтозы человека (географическое распространение, диагностика и лечение). Луганск.Ред-изд. Отдел по печати.1995.-С.17,132-167.
Медицинская биология /Под ред.проф.В.К.Рыбальченка.-Луганск.ооо «Элтон-2»-1996.-С.72-75

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ЗАСВОЄННЯ ТЕМИ:

1.Характеристика типу Плоскі черви
2.Морфо-анатомічні особливості будови сисуна печінкового
3.Життєвий цикл сисуна печінкового
4.Географічне поширення, патогенна дія, діагностика, профілактика фасціольозу
5.Морфо-анатомічні особливості будови котячого сисуна
6.Життєвий цикл котячого сисуна
7.Порівняльна характеристика морфо- анатомічних особливостей будови ланцетоподібного та котячого сисунів
8.Життєвий цикл сисуна ланцетоподібного
9.Географічне поширення, патогенна дія, діагностика, профілактика дікроцеліозу та опісторхозу
10. Особливості будови сисуна кров’яного
11. Характеристика збудника урогенітального шистосомозу (більгарцірозу).
12.Характеристика збудника кишкового шистосомозу
13. Характеристика збудника японського шистосомозу (хвороби Катаями)

Заняття № 27-28
Тема: Тип Плоскі черви Клас Стьожкові черви (Cestoidea)–
збудники захворювань людини

YIII. Матеріали методичного забеспечення основного етапу роботи

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА ЦИКЛИ РОЗВИТКУ ЦЕСТОД

Назва паразита
Озброєний ціп’як
Неозброєний ціп’як
Карлик.
ціп’як
Стьожак широк.
Ехінокок
Альвеокок

Статевозріла форма
(розміри і форма)







Будова сколекса,
Органи фіксації







Місце паразитування
В остаточному
хазяїні







Остаточний
хозяїн







Проміжний
хазяїн
Личинкові форми (перелічити назви)







Лабораторна
діагностика







Назви захворювань







Шляхи зараження людини







Профілактика
гельмінтозів








СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1.Під час дегельмінтизації у хворого виявлені довгі фрагменти гельмінта, що мають членисту будову, ширина члеників перевищує довжину, у центрі членика видно темний розеткоподібної форми утвір. Визначити вид гельмінта.
2.При дослідженні фекалій хворого у лабораторії виявлені членики гельмінта білого кольору, розміром 2,0х0,7 см. Матка в членику має велику кількість розгалужень (20-30). Який це гельмінт? Чи для підтвердження діагнозу слід провести додаткові дослідження?
3.При дегельмінтизації хворого виділився гельмінт довжиною до 2 м Тіло гельмінта білого кольору, членисте, довжина члеників перевищує ширину. Виявлена головка , на якій є присоска і гачки. Визначити вид гельмінта і поставити лабораторний діагноз.
4.При мікроскопічному дослідженні фекалій, одержаних після дегельмінтизації, виявлені гельмінти білого кольору, членики завдовжки 1-2 см і завширшки 0,5-0,6 см. При невеликому збільшенні мікроскопа на сколексі помітні чотири присоски і хоботок з гачками. Поставити діагноз.
5.Кал на наявність яєць карликового ціп’яка зібраний більш доби тому. Чи буде достовірной результат дослідження ?
6.У лабораторію пацієнт приніс членики ціп’яка завдовжки 1-2 см, завширшки близько 0.6 см. При мікроскопії у члениках виявлена матка з 7-12 бічними розгалуженнями. Поставити лабораторний діагноз.
7. У лабораторію пацієнт приніс членики гельмінта, які виявив на постільній білизні. Чи можна поставити діагноз, опираючись на розповідь пацієнта? Які дослідження слід провести , щоб підтвердити діагноз?
8.У хворого, що пройшов лікування з приводу гіменоліпідозу, проведена повторна гельмінтоскопія фекалій. Результат негативний. Чи це достатній показник повного одужання хворого?
9.Гіменоліпідоз відносять до захворювань, що тяжко виліковуються. Чим це можна пояснити?
10.Виготовлений препарат з вмісту ехінокового пузиря просвітлили молочною кислотою. Що можна виявили в такому препараті?
11.Під час операції з приводу ехінококозу трапився розрив ехінококового пузиря і його вміст потрапив у черевну порожнину хворого. Що загрожує хворому?
12.Людина з’їла ялову недостатньо термічно оброблену печінку, в якій був маленький ехінококовий пузир із сколексами. Чи захворіє людина ?

YIII. ЛІТЕРАТУРА:

Основна :1. Лекційний матеріал
2.Біологія / Под ред В.Н.Яригина.-М..: медицина, 1985.-С.458-474,.
3. Биология / А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.-К.:Вища шк. Головное изд-во, 1987.-С.342-358
4.Слюсарев А.О.,Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. В.О.Мотузний:- К.:Вища шк..,1992.-С.329-340.
5.Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. Пособие / Под ред.Ю.К.Богоявленского.-М.: Медицина, 1988.-С.149-165.
6.Биология.В 2 кн.Кн.2.Учеб. для медиц. Спец. Вузов /Под ред. В.Н.Яригына.-2-е изд.-М.:Высш.шк.,1999.-С.262-273
Додаткова :
Генис Д.Е., Медицинская паразитология: Учебник.-4-е изд.-М.: Медицина, 1991.-С.76-98.
Тропические болезни. Учебник /Под ред. Е.П.Шуваловой.-М.: Медицина, 1989.-С.333-342
Фролов В.М.,ФедченкоС.Н., Тищенко А.М., Романюк Б.П. Гельминтозы человека (географическое распространение, диагностика и лечение). Луганск.Ред-изд. Отдел по печати.1995.-С.92-132
Медицинская биология /Под ред.проф.В.К.Рыбальченка.-Луганск.ооо «Элтон” –1996.-С.75-83

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ТЕМИ :

1 Характерні особливості будови стьожкових червів і їх пристосування до паразитизму
2 Відмінності в Марфо-анатомічній будові озброєного і неозброєного ціп’яків.
3.Теніз: збудник захворювання , діагностика і профілактика
4 Цистіцеркоз: збудник захворювання , діагностика і профілактика
5 Морфологічні особливості стьожка широкого
6 Життєвий цикл стьожка широкого і шляхи зараження діфілоботріозом, лабораторна діагностик4а
7 Порівняльна характеристика морфо-анатомічної будови ехінокока і альвеокока
8 Лабораторна діагностика і профілактика ехінококозу і альвеококозу

ЗАНЯТТЯ №29
ТЕМА: Тип Круглі черви (Nemathelminthes).
Клас Власне круглі черви (Nematoda) – збудники захворювань людини
Види: Аскарида- Ascaris lumbricoides
Волосоголовець- Trichocepalus trichiurus
Гострик- Enterobius vermicularis
Анкілостома- Ancylostoma duodemale

YIII. Матеріали методичного забеспечення основного етапу роботи.

Характеристика представників класу Власне круглі черви

Види
Ascaris lumbricoides

Trichocepalus trichiurus
Enterobius vermicularis
Ancylostoma duodemale

Місце паразитування





Шляхи інвазії





Життєвий цикл





Розвиток личинки





Захворювання





Лабораторна діагностика





Профілактика






Ситуаційні задачі

1.У фекаліях людини виявлені гельмінти білого кольору завдовжки 5-10 мм. При мікроскопії паразита в передній частині тіла виявлено бульбоподібне розширення стравоходу. При гельмінтоскопії фекалій яйця паразита не виявлені. При мікроскопії зіскобу пері анальних складок виявлені безкольорові яйця, що мають форму несиметричних овалів, розміром 50х23 мкм. Поставте лабораторний діагноз.
2.У хворого, що скаржиться на слабкість, нудоту, розлади травлення, у фекаліях виявлено великі овалні яйця гельмінтів, розміром 70х50мкм, які мають темно-коричневу оболонку. В середені яйця темніша округлої форми маса, на полюсах видно вільні простори півмісячної форми. Поставте діагноз.
3.В лабораторії при мікроскопіюванні харкотиння хворого на пневмонію виявлені личинки. Аналіз крові показав еозинофілію. Який діагноз можна передбачити? Які дослідження слід провести для підтвердження діагнозу?
4.Хворий звернувся до лікаря із скаргою на загальну слабкість, головний біль, нудоту, а іноді і блювання, рідке випорожнення з домішками слизу і крові. При мікроскопії дуодентального вмісту і при дослідженні свіжих фекалій методом закручування за Шельманом виявлені рухомі личинки. Поставте діагноз.
5.До педіатра звернулася мама з дитиною, в якої на білизні вона виявила маленьких білих черв’ячків. З розповіді матері: дитина неспокійно спить, у вісні скрегоче зубами, часто роздряпує промежину. При огляді виявлені гельмінти, завдовжки близько 1см, ниткоподібної форми, білого кольору з загостреними кінцями. Визначити вид гельмінта.
6.Відомо, що деякі члени експедиції в Антарктику загинули від гельмінтозу. Який гельмінт міг спричинити їх загибель? Як могло відбутися зараження людей?
7.У хворої дитини періодично відбуваються рідкі випорожнення, іноді біль живота, нудота, блювання. За розповіддю матері, одного разу у дитини з блювотними масами виділився якийсь гельмінт циліндричної форми розміром близько 15 см. Поставте діагноз. Які лабораторні дослідження слід провести?
8.До лікаря звернулася мати з запитанням: чи можна позбавити її дитину від ентеробіозу без застосування лікарських препаратів? Як? За який час?
9.Хворі на ентеробіоз і трихоцефальоз неохайні. Вони живуть в одній кімнаті інтернату. Яйця гостриків і волосоголовців потрапляють від хворих до здорової дитина протягом доби після виділення їх. Чи відбувається зараження в першому і другому випадках?
10.У червоподібному відростку людини був виявлений гельмінт білого кольору завдовжки 40мм, задній кінець якого значно грубший ніж передній. При овоскопії слизу з періанальних складок , бруду з під нігтів та фекалій людини тільки у фекаліях виявлені яйця, що нагадували лимон (50х30мкм з корками на полюсах). Поставте діагноз.
11.Під час обстеження дітей дитячого будинку в однієї дитини виявили яйця гостриків, у другої- аскарид. Котра дитина створює епідеміологічну загрозу?
12.У восьмирічної дитини виявлений аскаридоз. Чи слід госпіталізувати хворо з метою запобігання зараження інших дітей у сім’ї?
13.Працівники сфери громадського харчування періодично проходять обстеження на гельмінтози. Чи треба їх обстежувати методом пери анального зіскобу?
14.Які гельмінтози можна діагностувати, використавши метод пері анального зіскобу або липкої ленти?
15.При ентеробіозі часто трапляються повторні самозараження хворого. Яка фізіологічна особливість гостриків сприяє аутореінвазії хворого?
16.Лаборант виявив у нативному мазку фекалій хворого яйця волосоголовця і карликового ціп’яка. Чи можливе зараження однієї людини двома видами гельмінтів?

YIII. ЛІТЕРАТУРА:
Основна. 1. Лекційний матеріал
2.Біологія / Под ред В.Н.Яригина.-М..: медицина, 1985.-С.475-486
3. Биология / А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.-К.:Вища шк. Головное изд-во, 1987.-С.353-359
4.Слюсарев А.О.,Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. В.О.Мотузний:- К.:Вища шк..,1992.-С.340-346.
5.Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. Пособие / Под ред.Ю.К.Богоявленского.-М.: Медицина, 1988.-С.165-176, 178-179
6.Биология.В 2 кн.Кн.2.Учеб. для медиц. Спец. Вузов /Под ред. В.Н.Яригына.-2-е изд.-М.:Высш.шк.,1999.-С.274-279
Додаткова :
Генис Д.Е., Медицинская паразитология: Учебник.-4-е изд.-М.: Медицина, 1991.-С.98-113.
Тропические болезни. Учебник /Под ред. Е.П.Шуваловой.-М.: Медицина, 1989.-С.342-344
Фролов В.М.,ФедченкоС.Н., Тищенко А.М., Романюк Б.П. Гельминтозы человека (географическое распространение, диагностика и лечение). Луганск.Ред-изд. Отдел по печати.1995.-С.16-17,25-34, 48-60

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ЗАСВОЄННЯ ТЕМИ:

1 Загальна характеристика типу Круглі черви та їх класифікація
2.Характеристика класу Власне круглі черви
3.Морфологічні особливості будови та цикл розвитку аскариди людської
4.Морфологічні особливості будови та цикл розвитку волосоголовця
5.орфологічні особливості будови та цикл розвитку волосоголовця
6.Морфологічні особливості будови та цикл розвитку кривоголовки 12-палої кишки
7.Шляхи зараження людини аскаридозом, ентеробіозом, трихоцефальозом та анкілостомозом
8.Локалізація паразитів ( аскариди, волосоголовця, гострика, кривоголовки 12-палої кишки) та діагностування хвороб, що викликаються ними.

ЗАНЯТТЯ № 30
ТЕМА: Тип Круглі черви (Nemathelminthes).
Клас Власне круглі черви (Nematoda) – збудники захворювань людини
Види:
Трихінела-Trichinella spiralis
Угриця кишкова-Strongyloides stercoralis
Ришта-Dracyncylus medinensis
Вухерерія-Wuchereria bancrofti
Бругія-Brugia malayi
Онхоцерка-Onchocerca vulvulus

YIII.Матеріали методичного забеспечення основного етапу роботи

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРЕДСТАВНИКІВ КЛАСУ ВЛАСНЕ КРУГЛІ ЧЕРВИ

Види
Trichinella spiralis
Strongyloides stercoralis
Dracyncylus medinensis
Wuchereria bancrofti
Brugia malayi

Onchocerca vulvulus

Місце паразитування







Шляхи інвазії







Життєвий цикл







Розвиток личинок







Захворювання







Лабораторна діагностика







Профілактика








СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
У лабораторію поступили рідкі фекалії хворого з підозрою на стронгілоідоз. Який метод лабораторної діагностики треба застосувати?
Вкажіть для діагностування яких нижче названих гельмінтозів велике значення мають спостереження самого хворого?
а.гіменолепідоз
б.ехінококоз
в.дифілоботріоз
г.теніоз
д.теніарінхоз. Чому?
3.Поясніть чому за методом Калантарян досить дослідити лише поверхневу плівку, а за методом Фюлеборна необхідно додатково дослідити осад?
4.До лікарні поступив хворий зі скаргами на головний біль, біль у м’язах під час руху, біль при ковтанні, жуванні і при рухах очей, слабість, температуру, набрякання повік і обличчя. При опитуванні хворого з’ясувалося, що він їв свинину, куплену у випадкових осіб. Який гельмінтоз можна припустити? Яке лабораторне дослідження слід провести, щоб підтвердити діагноз?
5.Хворий звернувся до лікаря із скаргами на загальну слабкість, головний біль, нудоту, а іноді й блювання та рідке випорожнення з домішками слизу і крові. При мікроскопії дуодентального вмісту і при дослідженні свіжих фекалій методом закручування за Шульманом виявлені рухомі личинки. Необхідно уточнити діагноз.
6.Хворий знаходився у відрядженні у Йемені. Через два тижні після повернення поступив у лікарню із скаргами на біль і набряклість правої ступні. На ступні під шкірою видно шнуроподібний утвір, шо нагадує варикозно розширену вену, на кінці якого є міхурець діаметром 1см. У місцевості де тимчасово проживав хворий не було централізованого водопостачання. Хворий іноді пив некип’ячену воду. Поставте діагноз.
7.Девастація можлива відносно тих збудників, розвиток яких в організмі хазяїна і в зовнішньому середовищі вивчений і відомі особливості їх епідеміології.Відносно яких гельмінтозів проведена девастація на території нашої країни.
8.У іноземного студента, що прибув з Африки, запідозрили вухереріоз. В який час доби у нього слід взяти кров на дослідження? Чому?
9.Хворий 40 років, житель держави Чад, поступив у лікарню із скаргами на виражений шкірний свербіж по всьому тілу. Свербіж посилюється в вечірній час. Хворіє більше 5 місяців. Проживає у місцевості, на території якої є ріка. В річці жителі перуть білизну, беруть воду для побутових цілей. Яке захворювання можна діагностувати ?
10. Хворий 38 років, скаржиться на субфебрильну температуру, кашель без виділення мокроти, головну біль, біль в епігастральній ділянці. Хворіє майже рік. Лікувався при діагнозі бронхіт та діскенезія жовчних протоків. Живіт м’який, дещо вздутий. Печінка та селезінка не прощупуються. Приведені дані на який діагноз наводять.

YIII. ЛІТЕРАТУРА:
Основна.
1. Лекційний матеріал
2.Біологія / Под ред В.Н.Яригина.-М..: медицина, 1985.-С.488-490,526-533
3. Биология / А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.-К.:Вища шк. Головное изд-во, 1987.-С.359-363
4.Слюсарев А.О.,Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. В.О.Мотузний:- К.:Вища шк..,1992.-С.346-349
5.Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. Пособие / Под ред.Ю.К.Богоявленского.-М.: Медицина, 1988.-С. 178-180
6.Биология.В 2 кн.Кн.2.Учеб. для медиц. Спец. Вузов /Под ред. В.Н.Яригына.-2-е изд.-М.:Высш.шк.,1999.-С.280-285
Додаткова :
1.Генис Д.Е., Медицинская паразитология: Учебник.-4-е изд.-М.: Медицина, 1991.-С.113-120
2.Тропические болезни. Учебник /Под ред. Е.П.Шуваловой.-М.: Медицина, 1989.-С.342-373
3.Фролов В.М.,ФедченкоС.Н., Тищенко А.М., Романюк Б.П. Гельминтозы человека (географическое распространение, диагностика и лечение). Луганск.Ред-изд. Отдел по печати.1995.-С.16-17,25-34, 68-82
4.БеляевА.С.Овчаренко П.А., идр. Тропические паразитарные болезни человека и животных. Учеб. Посоие.-Киев:Изд-во УСХА, 1992.-С.80-84,87-90,95-110

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ЗАСВОЄННЯ ТЕМИ:

1.Цикл розвитку трихінели
2.Патогенна дія і діагностика трихінельозу
3.Морфо-фізіологічні особливості і цикл розвитку угриці кишкової
4.Ришта, її життєвий цикл, шляхи зараження, діагностика і заходи профілактики
5.Вухерерія, життєвий цикл, шляхи зараження, діагностика, профілактика
6.Бругія, життєвий цикл, шляхи зараження, діагностика, профілактика
7.Онхоцерка,життєвий цикл, шляхи зараження, діагностика, профілактика

ЗАНЯТТЯ № 31
Лабораторна діагностика гельмінтозів.

IX.Матеріали методичного забезпечення основного етапу роботи.

Опис яєць гельмінтів
Вид паразита
Форма яєць та їх розміри
Розмір в мкм

1. Аскарида людини - Ascaris lumbricoides.
а) Запліднене яйце
а) овальної, рідше кулястої, покриті багатошаровою товстою оболонкою. Зовнішній білковий шарвилеподібний жовто-коричневого кольору, малопрозорий. Яйця без білкової оболонки з гладкою оболонкою прозорою і безколірною. Всередині яйця розміщена зародкова клітина темного кольору. Полюси яєць залишаються вільними і прозорими.
50-70 х 40-50


б) Незапліднені яйця
б) незапліднені яйця більших розмірів, овальної або неправильної форми. Білкова оболонка тонка, горбиста, жовтуватого кольору. Оболонка нерівномірна, горбкувата. Яйце повністю заповнене великими жовтковими клітинами. Яйця без білкової оболонки, безбарвні з гладкою поверхнею.
50-106 х 40-50

2. Волосоголовець – Trichocephalus trichiurus.
Бочкоподібні, покриті товстою. багатошаровою оболонкою, золотисто-жовтого або коричневого кольору, що залежить від пігменту випорожнень. На полюсах є безколірні прозорі коркоподібні утвори. В середині яйця дрібнозернистий вміст.
50-54 х 22-23

3. Гострик –
Enterobius vermicularis.
Асиметричні, яйцеподібні, покриті тонкою, багатошаровою, безколірною оболонкою. Один бік яйця сплющений, другий випуклий, в середині яйця міститься зародок на різних стадіях розвитку аж до личинки.
50-60x20-30

4. Анкілостома - Ancylostoma duodenale.
5. Некатор –
Nekator americanus.
Яйця анкілостоми і некатора подібні. Овальні, покриті тонкою, прозорою, безколірною оболонкою. Кінці яєць заокруглені, в середині свіжовиділених яєць 4-8 бластомерів (зародкових клітин).
54-70 х 36x40

6. Бичачий ціп'як- Taeniarynchus saginatus.
Яйця бичачого і свинячого ціп'яків подібні між собою, кулясті, вкриті тонкою, прозорою оболонкою з 1-2 філаментами. В середині яйця зародок (онкосфера) з товстою, радіально покресленою оболонкою, темно-коричневого кольору.
31-40

7. Свинячий ціп'як - Taenia solium.
Зародок має шість гачків. Оболонка швидко руйнується і тому у випорожненнях людини частіше знаходять не яйця, а онкосферу свинячого ціп'яка.


8. Карликовий ціп'як - Hymenolepis nana.
Овальні або кулясті, покриті тонкою двоконтурною прозорою оболонкою. Всередині яйця міститься лимоноподібна прозора онкосфера, вкрита тонкою оболонкою з трьома парами гачків. Від полюсів онкосфери відходить по 6 довгих ниткоподібних придатків (філаментів), які утримують зародок в центрі яйця.
40x50

9. Стьожак широкий - Diphyllobotrium latum.
Яйця широкі, овальні, покриті тонкою гладкою оболонкою, сірого або темно-бурого кольору. На одному полюсі є покришечка, на протилежному - горбик. Всередині яйце заповнене жовтковими клітинами.
68-71 х 45

10. Печінковий сисун - Fasciola hepatica.
Овальні, покриті тонкою, гладкою оболонкою, жовті. На одному полюсі є покришечка. Всередині яйця численні жовткові клітини.
130-145 х70-90

11. Легеневий сисун - Paragonimus westermani.
Яйця овальні, покриті тонкою оболонкою, золотисто-коричневого кольору. На одному полюсі мають покришечку, навколо якої виступає оболонка.
90- 100 х 15-17

12. Ланцетоподібний сисун. Dicrocoelium lanceatum.
Яйцеподібні, часто асиметричні. Покриті товстою, гладкою оболонкою від жовтого до темнокоричневого кольору. На одному гострішому полюсі міститься покришечка. Всередині яйця дві великі жовткові клітини і зародок
38-45 х25-30

13. Котячий сисун - Opisthorchis felinеus.
Яйця овальні, злегка асиметричні покриті тонкою, гладкою оболонкою блідожовтого кольору. На одному полюсі покришечка, на протилежному горбик. Вміст яйця - дрібнозернистий.
26-32 х 11-15

14. Китайський сисун - Clonorchis sinensis.
Яйця грушоподібні, покриті тонкою, гладкою оболонкою блідо-жовтого або коричневого кольору. Оболонка на краях покришечки виступає чіткіше, ніж у опісторхісів. В середині яйця дрібнозернистий вміст. Нижня поверхня покришечки у вигляді грубої хвилеподібної лінії.
27-35 х 11-19

15. Шистозома кров'яна - Schistosoma haematobium.
Видовжено-овальні, покриті тонкою, прозорою оболонкою. На одному з полюсів розміщений гачок. Всередині яйця знаходиться сформований мірацидій.
120-90 х50-73

16. Шистозома Мансона - Schistosoma mansoni.
Видовжені, овальні, жовтуватого кольору, покриті тонкою оболонкою. Збоку розміщений гачок.
112-160 х 60-70

17. Шистозома японська- Schistosoma japonicum.
Овальні, покриті тонкою оболонкою блідо-жовтого кольору. На бічній поверхні міститься невеликий гачок.
75-90 х 53-75


YIII. Література:
1. Див сторінки в підручниках з тем по паразитології

Питання для контрольного засвоєння теми:
1.Принципи і зміст основних макро- і мікрогельмінтоскопічних методів дослідження фекалій, води, ґрунту та ін.
2. Особливості будови яєць сисунів, стьожкових і круглих червів – паразитів людини.
3.Вчення К.І.Скрябіна про дегельмінтизацію, девастацію та знезараження навколишнього середовища від яєць та личинок гельмінтів.

ЗАНЯТТЯ № 32
ТЕМА: Тип Членистоногі (Arthropoda).
Клас Павукоподібні (Arachnoidea).
Кліщі (Acarina) – збудники хвороб та переносники збудників захворювань людини

YIII.Матеріали методичного забеспечення основнеого етапу роботи.

МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КЛАССУ ПАВУКОПОДІБНІ»
Види
Ixodes ricinus
Ixodes persulcatus
Sarcoptes scabiei
Demodex folliculorum
Ornithodorus papillipes

Місце перебування






Відмінні ознаки






Розвиток






Епідеміологічне значення






Заходи боротьби та профілактики








СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Геологічна партія (група) людей на початку літа виїжджала на роботу в лісові райони півночі Європи. Яких трансмісивних хвороб слід остерігатися?
До дерматолога звернувся пацієнт зі скаргою на свербіння між пальцями, в ділянці живота, яке особливо турбує в ночі. При старанному огляді пацієнта лікар виявив пошкодження цілісності шкіряного покриву. Яке захворювання можна діагностувати?
Який матеріал треба взяти у пацієнта, який має вугри и запалення шкіри обличчя для підтвердження захворювання демодекозу?
Пошукова група біологів відправляється в тайгу, де можна очікувати напад кліщів. Яких заходів необхідно вжити, щоб звести до мінімуму ризик бути укушеним?
Група геологів переночувала у сільський хаті із земляною домівкою. На ранок вони виявили, що тіло вкрито багатьма цятками червонуватого кольору – сліди укусів. Які це членистоногі? Переносниками яких хвороб вони можуть бути?
IX. ЛІТЕРАТУРА.
Основна:
Лекційний матеріал.
Биология /под ред. В.Н.Ярыгина.-М.:Медицина, 1985.- С. 492-504.
Биология/А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987.- С.363-369.
Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник/Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.352-359.
Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. пособие/Под ред. Ю.К.Богоявленского.- М.:Медицина, 1988.- С.184-194.
Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов /В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева, И.Н.Волков; под ред. В.Н.Ярыгина, 2-е изд. доп. и перераб. М.: Высшая школа, 1999.- С. 287-297.
Додаткова:
Арбовирусы и арбовирусные инфекции/Д.К.Львов, С.М.Клименко, С.Я.Гайдамович.- М.: Медицина, 1989.- 336 с.
Генис Д.Е. Медицинская паразитология: Учебник. 4-е изд. перераб. и доп. М.: Медицина, 1991.- С.122-124, 127-135.
Макогон А.Г., Надворный В.Г. Игры по зоологии.- К.: Рад. Школа, 1988.- С.8-9.
Трансмиссивные инфекции и их переносчики/В.М.Фролов, Б.П.Романюк.- Луганск, ЛГМУ, 1995.- С.24-27.

Питання для контролю засвоєння теми.

Характеристика типу Членистоногі.
Морфо-анатомічна характеристика ряду Кліщі.
Особливості будови, розвитку, епідеміологічне значення кліща собачого.
Кліщ тайговий, його роль у розповсюдженні збудника тайгового енцефаліту.
Трансоваріальна передача інфекції.
Особливості будови, розвитку, епідеміологічне значення селищного кліща.
Особливості будови і патогенна дія коростяного свербуна.
Морфологічні особливості, епідеміологічне значення залозиці вугристої.

ЗАНЯТТЯ № 33
Тема :Клас Комахи (Insecta): воші (Anoplura),
блохи (Aphaniptera), клопи (Hemiptera),
тарганові (Blattoidea) – збудники хвороб
та переносники збудників захворювань людини

YIII.Матеріали методичного забезпечення основного етапу роботи

МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВОШЕЙ ТА ЇХ ЕПІД.ЗНАЧЕННЯ

Види
Pediculus humanus capitis
Pediculus humanus humanus
Phtirius pubis

Місце паразитування




Відмітні ознаки




Епідеміологічне значення




Заходи боротьби та профілактики





YIII.ЛІТЕРАТУРА.
Основна:
Лекційний матеріал.
Биология /под ред. В.Н.Ярыгина.-М.:Медицина, 1985.- С. 508-511.
Биология/А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987.- С.571-574.
Слюсарів А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник/Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.360-363.
Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. пособие/Под ред. Ю.К.Богоявленского.- М.:Медицина, 1988.- С.206-211.
Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов /В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева, И.Н.Волков; под ред. В.Н.Ярыгина, 2-е изд. доп. и перераб. М.: Высшая школа, 1999.- С. 311-313.
Додаткова:
Генис Д.Е. Медицинская паразитология: Учебник. 4-е изд. перераб. и доп. М.: Медицина, 1991.- С.122-124, 127-135.
Трансмиссивные инфекции и их переносчики/В.М.Фролов, Б.П.Романюк.- Луганск, ЛГМУ, 1995.- С.24-27.
Энтомология: Пер. с англ/Росс Г., Росс И., Росс Д.- М.: Мир, 1985.- С.375-376.

Питання для контролю засвоєння теми.

1.Морфологія, біологія, розмноження і розвиток вошей.
2.Епідеміологічне значення вошей, шляхи передачі інфекції від вошей до людини.
3.Воша головна, особливості будови, місце паразитування, цикл розвитку, медичне значення.
4. Воша одежна, особливості будови, місце паразитування, цикл розвитку, медичне значення.
5.Воша лобкова, особливості будови, місце паразитування, фтиріоз.
6.Шляхи боротьби з кровосисними паразитами.


ЗАНЯТТЯ № 34 :
ТЕМА Клас Комахи (Insecta): двокрилі (Diptera) –
переносники збудників та збудники хвороб людини

YIII.Матеріали методичного забезпечення основного етапу роботи

ВІДМІТНІ ОЗНАКИ МАЛЯРІЙНОГО І НЕМАЛЯРІЙНОГО КОМАРІВ ТА МОСКІТА

Фаза
Ознаки
Culex pipiens
Anopheles maculipennis
Phlebotomus pappatasii

Імаго
Щупики самки





Щупики самця





Щиток





Посадка




Яйця
Повітряні камери, кладка




Личинки
Дихальний сифон





Волоски на брюшку





Положення у воді




Лялечка
Дихальні трубки




Місце розпов-сюдження







СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
1. У спеціаліста, який повернувся з відрядження в Афганістан, запідозрили малярію. Яким чином могло відбутися зараження?
2. У фекаліях людини, що страждає на шлунково-кишкове захворювання, виявлено червоно подібні форми личинок завдовжки 1-3 мм. Головний кінець личинок вузький, ротовий апарат має вигляд добре помітних чорних гачків. Задній кінець розширений, на особливих жовтих горбинках знаходяться дихальця. На черевному боці є три рядки дрібних зубчиків. Личинки яких видів мух виявлені у хворого?
3. У сечі тяжко хворої людини виявлені личинки мух. Яке захворювання можна діагностувати? Личинки яких видів мух можуть бути збудниками цього захворювання? Яке могло відбутися зараження?
4. У лабораторії вивчали комах, виловлених біля фонарів у нічний час. Більша частина із них мала наступні морфологічні ознаки: тіло тонке, розчленоване на голову, груди, черевце, одна пара крил, по боках грудей є дзизчальця. На голові складні очі. У одних особин вусики довгі, опушені, у других – не опушені. Одні особини мають прозорі крила, а у інших на крилах чорні плями. Назвіть види відловлених членистоногих?
5. У бочці з водою виявлено яйця, личинки та лялечки комарів. До якого роду комарів вони належать?
6. У прибережній зоні рачки виявлені личинки комарів, які трималися під кутом до поверхні води. На восьмому членику черевця є дихальна трубка – сифон. Личинки яких комарів виявлені у річці?
7. У Криму зустрічається пропасниця папатачі, при якій у хворих температура підвищується до 39-400С і нерідко супроводжується запаленням травного тракту. Кінець хвороби сприятливий. Які з перелічених нижче членистоногих можуть бути переносниками збудників цього захворювання:
москіти;
комарі;
хатні мухи;
мошки;
сліпні.
8. Отруйна речовина так званої “шпанської мушки” при попаданні на шкіру людини викликає пекучість, сильне почервоніння, утворення пухирців. У випадку попадання ненароком їх з їжею, виникає гостре отруєння з летальними випадками. Яку першу допомогу необхідно подати потерпілому?
9. У мешканця Узбекистану на шкірі обличчя з’явилася кругла, мокнуча болюча виразка, що довго не гоїлася. Яке паразитарне захворювання можна запідозрити? Які із комах є переносниками збудника цього захворювання?
10. Як Ви розумієте, що таке апітерапія? При яких захворюваннях її використовують?
11. Влітку 1934 року Є.Н.Павловський направив свого асистента П.А.Петрищеву в Таджикистан. Її необхідно було обстежити розповсюдження малярії. Приїхавши в район, де відмічалося захворювання, виявилася, що рисові поля стали розсадником захворювання. Люди вмирали від малярії та інших хвороб Мирні води, що призначалися для зрошення, стали для людей джерелом страждань та смерті. П.А.Петрищева з метою профілактики запропонувала літом на декілька знов спустити воду з рисових полів.
1). Чому чисти води рисових полів стали розсадниками малярійного комара?
2). Що дало міроприємство, запропоноване П.А.Петрищевою в боротьбі з малярійним комаром?
12. Троє вчених одночасно шукали способи передавання збудника малярії – це: Роберт Кох, зоолог Батиста Грассі, майор Рональд Росс. Вони знали, що хвороба передається комарами, але залишаються непоясненим, якщо паразит не виходить з організму людини, то відкілля черпає переносник свій убивчий матеріал для зараження.
І так, Роберт Кох відправився в Гроссето – італійське містечко, в якому люди були уражені малярією, але ні в одному із квартир, куди заходив вчений в цій вечір, він комарів не виявив. Не пішовши на освітлену набережну розгніваний вчений поїхав до дому.
Зоолог Батиста Грассі почав дослідження із географії розповсюдження комарів. Він переконався, що багаточислені немалярійні комарі (роду Culex), які штучно були заражені, до перенесення збудника не мають віднесення, епідемії в ціх місцях не було, але де малярійний комар (роду Anopheles), люди поголовно хворіли маляріею. Провівши досліди на добровольцях, Б. Грассі підтвердив свої припущення.
Рональд Росс запускав малярійних комарів на піддослідних горобців, заражених малярійним плазмодієм і цими комарами заражав інших птиць, але птиці хворіли після укусу комарів, які експериментатор витримував декілька днів. Після укусу комара, який не пройшов видержки, захворювання не відмічали.
1). Яку помилку допустив Р.Кох?
2). Що вдалося вияснити Р.Россу при дослідженнях, якщо врахувати, що за цю роботу йому була присуджена Нобелівська премія?

YIII.ЛІТЕРАТУРА.
Основна:
Лекційний матеріал.
Биология /под ред. В.Н.Ярыгина.-М.:Медицина, 1985.- С. 511-519.
Биология/А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987.- С.374-379.
Слюсарів А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник/Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.363-369.
Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. пособие/Под ред. Ю.К.Богоявленского.- М.:Медицина, 1988.- С.206-211.
Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов /В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева, И.Н.Волков; под ред. В.Н.Ярыгина, 2-е изд. доп. и перераб. М.: Высшая школа, 1999.- С. 301, 306-308.
Додаткова:
Генис Д.Е. Медицинская паразитология: Учебник. 4-е изд. перераб. и доп. М.: Медицина, 1991.- С.122-124, 127-135.
Макогон А.Г., Надворный В.Г. Игры по зоологии.- К.: Рад. Школа, 1988.- С.14-15.
Трансмиссивные инфекции и их переносчики/В.М.Фролов, Б.П.Романюк.- Луганск, ЛГМУ, 1995.- С.4-6, 11-17.
ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ТЕМИ.
Характеристика класу Комахи (Insecta) – морфологічні особливості, життєвий цикл, медичне значення.
Морфологія, біологія, розвиток і епідеміологічне значення вольфартової мухи.
Мухи, їх біологія, значення в передачі збудників захворювань. Характеристика міазів.
Особливості будови, біологія і розвиток москіта.
Особливості будови, розвитку комарів (малярійного і не малярійного).
Відмінності між звичайним і малярійнім комаром в процесі метаморфозу і на стадії імаго.
Епідеміологічне значення комарів і москітів, методи боротьби з ними.
Характеристика механічних і специфічних переносників (привести приклади).
Характеристика природного осередку. Вчення Є.Н.Павловського про природно-осередкові хвороби.

Тема 35. Синтетична теорія еволюції.
Популяційна структура людства

Вид заняття: лабораторно-практичне, час проведення – 2 години.

I.Актуальність теми: вивчення еволюційних процесів необхідно для розуміння розвитку органічного світу, тому ,що вид Homo sapiens має ту ж структуру і підлягає дії тих же еволюційних процесів, що й інші організми. Однак в людських популяціях значно вищий дрейф генів особливо в малих популяціях. Це призводить до накопичення спадкових захворювань в них, що має практичне значення для медицини.

IX. Матеріали контролю основного етапу заняття.

Мікроеволюція- еволюція на рівні популяції, що веде до утворення нових підвидів та видів.

Вид і його характеристики
Структура вида
Окремі популяції

Критерії вида
морфологічні
фізіологічні
біохімічні
географічні
генетичні

Характеристика популяцій
ареал
чисельність
панміксія
генофонд
Фенотипічна
структура

Елементарні
Еволюційні процеси
Мутації:
Геном ні?
Хромосомні?
генні
Популяційні хвилі:
знижуючі чисельність
підвищуючи чисельність
Ізоляція:
географічн
екологічна
генетична

„дрейф генів@

Фактор еволюції (направляючий)
Природний добір: стабілізуючий, движучий, дизруптивний


Шляхи видоутворення
Симпатричне:
автоплоїдія, гібридизація,
сезонна ізоляція, репродуктивна ізоляція
Алопатичне ( географічне)

Результат
Зміна генофонда популяції, можливо утворення нового вида




Макроеволюція- еволюція результатом якої є утворення над видових таксонів.

Форми філогенеза
Філітична еволюція
дивергенція
конвергенція
паралелізм

Напрямки еволюції
Алогенез (ідіоадаптація)
Арогенез (ароморфоз)

Правила еволюції
Не зворот-ність
Прогресив-на спеціаліза-ція
Походження від неспеціалізова-них нащадків
Адаптивна радіація

Еволюція органів і функцій

Головні характеристики органів і функцій
Мультифункціональність
Кількісні зміни функцій

Принципи перетворення органів і функцій
Зміна функцій
Розділення функцій і органів
Посилення головної функції
Заміщення органів

Філембріогенези
Анаболія
Девіація
Архалаксіс


X1I.Література.
Основна:
Медична біологія / за ред. В.П. Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник.- Вінниця: Нова книга, 2004.-С.279-306.
Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник /Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.114-115, 213-228.
Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов /Под ред. В.Н.Ярыгина, 6-е изд. стер.. М.: Высшая школа, 2004.- С.30-55.
Додаткова:
Збірник задач і вправ з біології: Навч. посібник/А.Д.Тимченко, Ю.І.Бажора, Л.Г.Кириченко та ін.- К.: Вища школа, 1992.- С.182-204.
Медична біологія/Під ред. проф. В.К.Рыбальченка.- Луганськ: ООО «Элтон-2», 1996.- С.61-62.

Питання для контролю засвоєння теми.
Сучасна теорія біологічної еволюції як синтез дарвінізму і популяційної генетики.
Біологічний вид, його критерії. Генофонд (алелофонд) виду. Реальність і динамічність існування виду. Структура виду. Популяції -головні складові одиниці виду.
Характеристики популяції: морфологічні, екологічні, генетичні. Генофонд (алелофонд) популяції. Ідеальні та реальні популяції.
Закон постійності генетичної структури ідеальних популяцій (закон Харді-Вайнберга). Використання закону Харді-Вайнберга для визначення генетичної структури реальних популяцій і популяцій людей.
Поняття про мікроеволюцію. Популяція - елементарна одиниця еволюції. Елементарні еволюційні фактори: неспрямовані (мутаційний процес, генетична комбінаторика, популяційні хвилі, ізоляція, потік генів, дрейф генів), спрямовані (природний добір).
Взаємодія елементарних еволюційних факторів. Природний добір як головний рушійний, творчий фактор еволюції. Форми природного добору: рушійний, стабілізуючий, дизруптивний.
Головні результати мікроеволюції: видоутворення, генетичний поліморфізм, адаптації. Механізми видоутворення та його етапи.
Генетична гетерогенність і генетичний поліморфізм природних популяцій як основа їх еволюційної пластичності. Генетичне обтяження в популяціях.
Адаптація організму до середовища проживання і походження біологічної доцільності.
Поняття про популяцію людей. Популяційна структура людства. Великі популяції, малі популяції (деми, ізоляти). Вплив структури шлюбів та демографічних показників на стан генофонду (алелофонду) популяцій людей.
Вплив мутаційного процесу, ізоляції, міграції на генетичну структуру популяції й генетичну конституцію людей. Генетико-автоматичні процеси в малих популяціях, ефект родоначальника.
Специфіка дії природного добору в популяціях людей. Добір і контрдобір.
Генетичний й фенотиповий поліморфізм людства. Генетичний поліморфізм: адаптаційний (екологічний), балансований (гетерозиготний). Проблема генетичного обтяження і вплив мутагенних факторів (радіаційних і хімічних) на популяції людей, медико-біологічні наслідки.
Поняття про макроеволюцію. Взаємозв'язок мікро- і макроеволюції. Органічний світ як результат процесу еволюції.


Заняття 36.
Тема:Синтетична теорія еволюції.
Популяційна структура людства

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ.
YII. Матеріали контролю основного етапу заняття.

Вид і його характеристики
Структура вида
Окремі популяції

Критерії вида
морфологічні
фізіологічні
біохімічні
географічні
генетичні

Характеристика популяцій
ареал
чисельність
панміксія
генофонд
Фенотипічна
структура

Елементарні
Еволюційні процеси
Мутації:
геном ні
хромосомні
генні
Популяційні хвилі:
знижуючі чисельність
підвищуючи чисельність
Ізоляція:
географічн
екологічна
генетична

„дрейф генів

Фактор еволюції (направляючий)
Природний добір: стабілізуючий, движучий, дизруптивний


Шляхи видоутворення
Симпатричне:
автоплоїдія, гібридизація,
сезонна ізоляція, репродуктивна ізоляція
Алопатичне ( географічне)

Результат
Зміна генофонда популяції, можливо утворення нового вида



Макроеволюція- еволюція результатом якої є утворення над видових таксонів.

Форми філогенеза
Філітична еволюція
дивергенція
конвергенція
паралелізм

Напрямки еволюції
Алогенез (ідіоадаптація)
Арогенез (ароморфоз)

Правила еволюції
Незворотність
Прогресивна спеціалізація
Походження від неспеціалізованих нащадків
Адаптивна радіація

Еволюція органів і функцій

Головні характеристики органів і функцій
Мультифункціональність
Кількісні зміни функцій

Принципи перетворення органів і функцій
Зміна функцій
Розділення функцій і органів
Посилення головної функції
Заміщення органів

Філембріогенези
Анаболія
Девіація
Архалаксіс





ОСНОВНІ СТАДІЇ АНТРОПОГЕНЕЗУ (ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА)

Час проявлення ознаки
Ознака, характерна для людини
Стадії антропогенезу
Представники серед викопних форм
Об’єм мозку (см3)
Розповсюдження на планеті

Більше 10 млн. років
прямоходячя
окремі гілки гомінізму
рамапітек
Менше 350
Індія, Африка

4,5 – 1,75 млн. років
Використання різних предметів
прегомініда
Австралопітек
Після 580
Африка, Азія

2млн. років
Виготовлення знарядь праці

Людина уміла
750
Африка

ранні форми 2,6 млн. років, розквіт – 600-400 тис. років
Підтримка вогню Мова (примітивна, складаляся з окремих викриків), прості форми колективної діяльності
архантроп
Людина прямогодяча (пітекантроп)
850-1100
Африка, західна та центральна Європа, східна Азія, Індонезія

Ранні форми – 1,5 млн. років; розквіт – 250-40 тис. років
Добування вогню, складні форми колективної діяльності, турбота про ближнього, мова (лепет)
Палеонтропи
Неандерталець
До 1500
Європа, Африка, Азія

Менше 40 тис. років
Справжня мова, мислення, мистецтво.
неандертальці


Європа, Африка, Австралія, Америка

Менше 10 тис. років
Розвиток сільського господарства, промислового виробництва, техніки, науки

кромоньонець
Біля 1400
По всьому світу



XI.Література.
Основна:
Медична біологія / за ред. В.П. Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник.- Вінниця: Нова книга, 2004.-С.279-306.
Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник /Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.114-115, 213-228.
Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов /Под ред. В.Н.Ярыгина, 6-е изд. стер.. М.: Высшая школа, 2004.- С.30-55.
Додаткова:
Генис Д.Е. Медицинская паразитология: Учебник. 4-е изд. перераб. и доп. М.: Медицина, 1991.- С.15-26.
Збірник задач і вправ з біології: Навч. посібник/А.Д.Тимченко, Ю.І.Бажора, Л.Г.Кириченко та ін.- К.: Вища школа, 1992.- С.182-204.
Медицинская биология/Под ред. проф. В.К.Рыбальченко.- Луганск: ООО «Элтон-2», 1996.- С.61-62.
Пішак В.П. Паразитарні хвороби.- Чернівці: Прут, 1998.- 339 с.
Пішак В.П., Бойчук Т.М. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій.- Чернівці: Прут, 1996.- 230 с.
Пішак В.П., Нечитайло Ю.М. Гельмінтози у дітей.- Чернівці: вид-во БДМА, 2000.- 236 с.
Служинська З.О., Семків І.І., Матвієнко Я.В. та ін. Медична паразитологія: Посібник. Л.: Арсенал, 1999.- 208 с.
Тропические болезни: Учебник/Под ред. Е.П.Шуваловой. М:Медицина, 1989.- С.288-305.

Питання для контролю засвоєння теми.

1.Синтетична теорія еволюції.
2. Особливості дії еволюційних факторів у популяціях людей.
3. Вчення про макро- та мікроеволюцію.
4.Біогенетичний закон
5.Популяційна структура людства
6.Походження людини.
7. Людські раси як віддзеркалення адаптаційних закономірностей розвитку людини.

Заняття 37.
Тема: Філогенез основних систем органів хребетних
Еволюція скелету та нервової систем органів хребетних. Онтофілогенетично зумовлені природжені вади розвитку людини.

YIII. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВНОГО ЕТАПУ РОБОТИ

Філогенез осьового скелету хребетних
Клас хребетних
Характеристика осьового скелета
Особливості будови хребців різних відділів

Риби



Амфібії



Рептилії



Птахи




Ссавці




Анцестральні вади розвитку скелета та нервової системи людини
Вади розвитку
Характеристика вад розвитку

1. Скелета людини











2. Головного мозку людини






YIII.Література.
Основна:
Медична біологія / за ред. В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник.- Вінниця: Нова книга, 2004.-С337-340, 353-360, 375-389
Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник /Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.235-238, 246-247.
Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов /Под ред. В.Н.Ярыгина, 6-е изд. стер.. М.: Высшая школа, 2004.- С.86-101, 132-135.
Додаткова:
1.Талызин Ф.Ф., Улисова Т.Н. Сравнительная анатомия систем
органов позвоночных. - 1975.

Питання для контролю засвоєння теми.
1. Принципи і передумови еволюційних перетворень органів
2.Онтофілогенетичні передумови природжених вад розвитку основних систем органів у людини
3.Функції скелета.
4. Головні напрямки розвитку осьового скелета хребетних.
5. Характеристика скелета основних класів хребетних тварин.
6.Главні напрямки еволюції нервової ситсеми безхребетних тварин.
7.Еволюція трубчатої нервової ситсеми хребетних.
8.Філогенетичні зміни головного мозку хребетних тварин.
9.Онтофілогенетично зумовлені вади розвитку скелета та нервової ситсеми хребетних тварин.


Заняття 38:
Тема : Філогенез кровоносної, сечостатевої систем. Онтофілогенетично обумовлені вади розвитку людини.

Матеріали методичного забезпечення основного етапу роботи.

Філогенез кровоносної системи хребетних
Класи хребетних
Серце(к-кість камер)
Зяброві дуги
(к-кість пар)
Кола кровообігу
(мале і велике)
Склад крові в малому колі
В великому колі кровообігу
































Еволюційно зумовлені анцестральні вади розвитку кровоносної системи у людини

Риси будови і розвитку плазунів
Відповідні їм вади розвитку у людини

1. Трикамерне серце, неповна міжшлуночкова перегородка
1. Дефект міжшлуночкової перегородки

2.Наявність 2 дуг аорти
2. Збереження обох дуг аорти. Відсутня редукція правої дуги аорти в ембріогенезі

3.Наявність Баталової протоки у плазунів
3.Збереження боталової протоки

4. Наявність сонної протоки у плазунів
4.Збереження сонної протоки


Філогенез видільної системи хребетних

Класи хребетних
Яка нирка в ембріогенезі
Яка нирка у дорослих тварин
Які видільні канали у дорослої тварини

Риби




Амфібії




Рептилії




Птахи




Ссавці





Анцестральні вади розвитку у людини сечо-статевої системи (у чоловіків)

Риси будови і розвитку плазунів
Відповідні вади розвитку у людини

1.Сімяники розташовані у самців в черевній порожнині
1. Крипторхізм- неопущення семяників в мошонку

2.Вторинна нирка розташована в тазовій області
2.Тазова ектопія нирок- відсутність переміщення нирок в поперекову область

3.Метамерія нирок
3.Сегментована , подвоєна нирка

4.Урогенітальний синус- об»еднання сечовиводної протоки та статевих шляхів.
4.Сечо-статеві свіщі- нерозділення піхви і сечовиводного канала

5.Сім»явидільний жолоб самців примітивних рептилій не замкнений у канал
5.Гіпоспадія- незавершене формування канала

6. Подвійний сукупляючий орган самців плазунів
6.Різні форми подвоєння статевого члнна.



Анцестральні вади розвитку у людини сечо-статевої системи (у чоловіків і жінок)

Деякі риси будови і розвитку ссавців
Відповідні вади розвитку у людини

1. Жіноча статева система ссавців представлена парною маткою
1. Дворога матка. Перетинка в маткі і піхві

2. Сім»яник опускається з поперекової області в мошонку через паховий канал. Якщо він не заростає, через нього сім»яник може підійматися в черевну порожнину
1. Крипторхізм-неопущення сім»яника в мошонку
2.Незаростання пахового канала, що є пердумовою пахових гриж

ЛИТЕРАТУРА
Основная:
1. Лекционный материал.
2. Ярыгин В.Н. Биология. М.:Медицина. - 1984. - С.298-308, 330-337, 347-353.
3. Слюсарев А.А., Жукова С.В. Биология. К.: Вища школа. -1987. - С. 254-256, 249-254.

Дополнительная:
1.Талызин Ф.Ф., Улисова Т.Н. Сравнительная анатомия систем органов позвоночных. - 1975.- С. 45-50, 51-59.

Питання для співбесіди:
1.Еволюція кровоносної системи безхребетних.
2.Шляхи эволюції кровоносної системи хребетних.
3. Основні особливості будови кровоносної системи у представників різних класів хребетних.
4. Еволюція артеріальних жаберних дуг у хребетних.
5. Онтофілогенетичні обумовлені вади развитку кровоносної системи людини
6. Еволюція видільної системи бесхребетних.
7. Шляхи эволюції видільної системи хребетних.
8. Типи нирок,що закладаються в ембріогенезі хребетних.
9. Основні особливості будови нефронів нирок у представників різних класів хордових.
10.Похідні парамезонефрального и мезонефрального каналів у самців і самок анамній і амніот.
11. Онтофілогенетично зумовлені вади развитку видільної системи у людини.
12. Щляхи еволюції статевої системи хребетних.
13. Онтофілогенетично зумовлені вади розвитку статевої системи людини.
ТЕМА 38 Біосфера як система, що забезпечує існування людини. Основи загальної екології й екології людини

YII1.МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВНОГО ЕТАПУ РОБОТИ

Ядовиті рослини Луганщини:

1.Рід молочай
2.Жовтець їдкий
3.Жовтець отруйний
4.Калужниця болотна
5.Горицвіт весняний
6.Рід аконіт
7.Анемона жовтецева
8.Дельфіній польовий
9.Рід Чемериця
10.Вороняче око
11.Конвалія звичайна
12.Проліска дволична
13.Дурман чорний
14.Беладона звичайна
15.Дурман смердючий
16.Болеголов плямистий
17.Цикута отруйна
18.Гірчиця сарептська
19.Паслін чорний
20.Жовтушник лафіолевидний
21.Суріпиця звичайна
22.Талабан польовий
23.Хрінниця польова
24.Березка польова
25.Пижмо звичайне
26.Полин кримський
27.Латук дикий
28.Латук отруйний
29.Чистотіл великий
30.Вовчуг польовий
31.Вовче лико
32.Олеандр звичайний
33.Барвінок малий

Рідкісні та рослини, що під охороною на Луганщині

1. Аїр звичайна
2.Барвінок малий
3.Горицвіт весняний
4.Китятки сибірські
5.Глечики жовті
6.Чемерник червонуватий
7.Скополія карніолійська
8.Солодка гола
9.Цибуля ведмежа (черемша)
10.Пізньоцвіт осінній
11.Рід Зозулинець
12. Род Любка

YIII.ЛІТЕРАТУРА.
Основна:
Медична біологія / за ред. В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник.- Вінниця: Нова книга, 2004.-С.604-618.
Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник /Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С. 279-296.
Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов /Под ред. В.Н.Ярыгина, 6-е изд. Стер.. М.: Высшая школа, 2004.- С.298-3182
Лекційний матеріал.

Питання для контрольного засвоєння теми:
1.Структура та функції біосфери.
2.Основні положення вчення В.І.Вернадського про організацію біосфери.
3. Сучасні концепції біосфери. Ноосфера.
4. Захист біосфери у національних і міжнародних наукових програмах.
5.Екологія людини. Середовище як екологічне поняття. Види середовищ. Фактори середовища.
6. Єдність організму й середовища.
7. Види екосистем.
8. Антропогенна міграція елементів.
9. Лікарські речовини в ланцюгах живлення.
10. Екологічне прогнозування.
11. Здорове (комфортне), нездорове (дискомфортне), екстремальне середовища. Адекватні й неадекватні умови середовища.
12.Адаптація людей до екстремальних умов.Формування адаптивних екотипів.
12.Вплив антропогенних чинників забруднення довкілля на здоров’я населення.
13.Особливості екологічного стану в Україні.
14.Характеристика отруйних для людини рослин і тварин.


Тема 39: Практичні навички змістовних модулів 5 і 6.

Вид заняття: лабораторно-практичне, час проведення – 2 години
1. Актуальність теми: навички визначення мікропрепаратів гельмінтів, кліщів та комах дають можливість застосування набутих знань в практиці діагностування захворювань людини.

11. Навчальні цілі:

Знати
Вміти

1. Морфологічні особливості основних видів найпростіших,гельмінтів, кліщів та комах збудників і переносників захворювань людини на Украйні. (11)
1.Визначати за морфологічними ознаками на мікропрепаратах основні види найпростіших, гельмінтів, кліщів та комах (III).


III. Цілі розвитку особистості.
Формування аналітичного мислення, розвиток логічних здібностей, формування навичок професійної роботи з мікроскопом і мікропрепаратами та практичного їх використання.

IY.Інтегративні з’язки теми: матеріал даної теми використовується при вивченні інфекційних хвороб та епідеміології, а також гігієни.

Y.Обладнання для проведення заняття: мікропрепарати основних видів гельмінтів, кліщів та комах, мікроскопи, таблиці.

YI.Зміст теми:

1.Морфологічні особливості основних видів гельмінтів, розповсюджених на території України.

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Орієнтовний перелік препаратів, які необхідно вміти визначати :

1.Малярійний плазмодій
2.Трипаносома
4.Зрілий членик свиного ціп’яка
5.Зрілий членик бичачого ціп’яка
6.Зрілий членик стьожка широкого
7.Карликовий ціп’як
8.Котячий сисун
9.Личинка трихінели
10.Гострик
11.Яйце широкого стьожака
12.Трихінела
13.Кліщ
14.Головка свинячого ціп’яка
15.Головка бичачого ціп’яка
16.Ланцетовидний ціп’як
17.Кліщ
18.Малярійний комар на всіх стадіях розвитку
19.Немалярійний комар на всіх стадіях розвитку
20 Воша головна
21. Воша одежна
22. Блоха
23. Кліщ

YIII.Матеріали методичного забеспечення основного етапу роботи

Оцінювання визначення та опису препарату ( правільно дана відповідь на кожен з пунктів оцінюється в 1 бал):
а. правильно вказана українська або російська назва
б. систематичне положення
в. правильно вказана латинська назва збудника захворювання
г. захворювання
д. правильно вказані морфологічні ознаки
е. інвазійна форма для людини
ж. спосіб зараження
з. локалізація паразита в організмі людини
і. діагностика
к. профілактика
Кожен студент отримує по 3 мікропрепарати і робить їх опис за наведеною схемою.

ЗАНЯТТЯ № 40
ТЕМА: Підсумкове заняття з розділу: «Паразитологія. Взаємозв'язок онто- і філогенезу.

До підсумкового заняття з разделу " Взаємозв'язок онто- і філогенезу” пускаються студенти, що не мають на час проведення обозорного пропусків лекцій, практичних занять і мають оформлені і підписані викладачем протоколи.
Оцінка виставляється на основі перевірки письмового завдання, що складається:
1. 2 препарата (0-20 баллів).
2. Відповіді на 25 тестів КРОК-1 (правильна відповідь 1 балл, неправильна - 0 баллів. Всего 0-25 баллів).
3. Теоретичні питання (0-10 баллів).
4. Поточній бал успішності (2-5 балів).

Всього:
- 60 - 54 баллі - відмінно,
- 53-47 баллів– добре,
- 46-41 бал - задовільно,
- 40 баллів і менш - незадовільно.

Змістовий модуль 5. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія

Паразитизм. Принципи взаємодії паразиту та хазяїна на рівні особин. Шляхи морфофізіологічної адаптації паразитів.
Трансмісивні захворювання. Факультативно-трансмісивні й облігатно-трансмісивні захворювання. Специфічні та механічні переносники збудників захворювань.
Принципи класифікації паразитів: облігатні, факультативні, тимчасові, постійні, ендо- та ектопаразити.
Життєві цикли паразитів. Чергування поколінь і феномен зміни хазяїв. Проміжні й основні хазяї. Резервуарні, облігатні, факультативні хазяї.
Природноосередкові захворювання. Структура природного осередку. Вчення академіка Є.Н.Павловського про природну осередковість паразитарних захворювань. Поняття про антропонози та зоонози.
Основи профілактики паразитарних захворювань. Методи профілактики: біологічні, екологічні, громадські тощо.
Тип Найпростіші. Класифікація, характерні риси організації, значення представників у медицині.
Лямблія. Морфологія, шляхи зараження, методи лабораторної діагностики, профілактика.
Трихомонади. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики.
Біологія збудників шкірного та вісцерального лейшманіозу. Систематичне положення, морфологія, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики.
Збудники трипаносомозів. Систематичне положення, морфологія, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики.
Дизентерійна амеба. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
Балантидій. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики.
Малярійний плазмодій. Систематичне положення, цикл розвитку, боротьба з малярією, задачі протималярійної служби на сучасному рівні. Види малярійних плазмодіїв.
Токсоплазма. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики.
Змістовий модуль 6. Медична гельмінтологія
Тип Плоскі черви. Класифікація, характерні риси організації, медичне значення представників. Поняття про біо- та геогельмінти.
Печінковий сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
Котячий (сибірський) сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактика, осередки опісторхозу.
Легеневий сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
Китайський, ланцетоподібний і кров’яні сисуни. Морфологія, цикли розвитку, медичне значення.
Свинячий (озброєний) ціп’як. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактика теніозу.
Бичачий (неозброєний) ціп’як. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактика теніаринхозу.
Цистицеркоз. Шляхи зараження та заходи профілактики.
Ціп’як карликовий. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
Ехінокок і альвеокок. Систематичне положення, розповсюдження, морфологія, цикл розвитку, відмінності личинкових стадій, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
Стьожак широкий. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
Тип Круглі черви. Класифікація, характерні риси організації, медичне значення представників.
Аскарида людська. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, основні методи лабораторної діагностики, профілактика. Личинки аскаридат тварин як збудники захворювань (синдром larva migrans).
Гострик. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
Волосоголовець. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
Анкілостоміди. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
Трихінела. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.
Ришта. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика. Роботи Л.М.Ісаєва по ліквідації осередків дракункульозу.
Філярії (нитчатка чи вухерерія Банкрофта, бругія, лоа лоа, онхоцерки). Морфологія, цикли розвитку, медичне значення.
Лабораторна діагностика гельмінтозів. Ово-, лярво- та гельмінтоскопія.
Змістовий модуль 7. Медична арахноентомологія
Тип Членистоногі. Класифікація, характерні риси будови, медичне значення. Отруйні представники типу Членистоногі.
Молюски, ракоподібні та хордові – проміжні хазяї гельмінтів.
Кліщі – збудники захворювань людини.
Кліщі – переносники збудників захворювань людини.
Клас Комахи. Морфологія, особливості розвитку, медичне значення представників.
Мухи. Особливості будови та розвитку, медичне значення. Види мух. Таргани, їх види та медичне значення.
Комарі. Види, особливості будови та розвитку, медичне значення. Гнус і його компоненти.
Воші. Види, особливості будови та розвитку, медичне значення.
Блохи. Особливості будови та розвитку. Види бліх. Клопи. Медичне значення.

Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина
Синтетична теорія як сучасний етап розвитку теорії еволюції.
Макро- та мікроеволюція. Популяція – елементарна одиниця еволюції.
Популяційна структура людства. Деми, ізоляти.
Вплив мутаційного процесу, міграції, ізоляції та дрейфу генів на генетичну структуру популяцій людей. Специфіка дії природного добору в людських популяціях.
Проблема та медико-біологічні наслідки генетичного обтяження та впливу мутагенних факторів (радіаційних і хімічних) на популяції людей. Функціональні типи реагування людей на фактори середовища (“спринтер”, “стайєр”, “мікст”).
Вчення академіка В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу. Жива речовина й її характеристики.
Медико-біологічні аспекти впливу біосфери на здоров’я людини. Поняття про біополя та біологічні ритми, їх медичне значення.
Взаємозв’язок онто- та філогенезу. Біогенетичний закон (Ф. Мюллер, Е. Геккель), його трактування О. М. Северцовим.
Закономірності філогенезу систем органів. Еволюційна морфологія й її методи. Способи еволюційних перетворень органів. Рудименти, атавізми.
Онтофілогенетичні передумови природжених вад розвитку органів і систем органів людини. Анцестральні (атавістичні) вади розвитку.
Філогенез покривів тіла хордових. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну зумовленість.
Порівняльний огляд будови скелету хордових. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну зумовленість.
Філогенез травної системи хордових. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну зумовленість.
Філогенез дихальної системи хордових. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну зумовленість.
Філогенез кровоносної системи хордових. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну зумовленість.
Філогенез нервової системи хордових. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну зумовленість.
Філогенез сечовидільної та статевої систем хордових. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну зумовленість.
Походження людини. Основні етапи антропогенезу.
Положення виду Homo sapiens у системі тваринного світу. Якісна своєрідність людини. Співвідношення біологічних і соціальних факторів у процесі антропогенезу.
Походження людських рас як відображення адаптаційних закономірностей розвитку людини. Єдність людства.
Екологія. Середовище як екологічне поняття. Види середовища. Екологічні фактори. Єдність організму та середовища.
Біологічна мінливість людей у зв’язку з біогеографічними особливостями середовища. Формування адаптивних екотипів людей.
Людина як екологічний фактор. Основні напрямки та результати антропогенних змін оточуючого середовища. Охорона довкілля.
Особливості екологічного стану в Україні.
Отруйні для людини рослини і тварини.


Орієнтовний перелік препаратів, які необхідно вміти визначати :

1.Малярійний плазмодій
2.Трипаносома
4.Зрілий членик свиного ціп’яка
5.Зрілий членик бичачого ціп’яка
6.Зрілий членик стьожка широкого
7.Карликовий ціп’як
8.Котячий сисун
9.Личинка трихінели
10.Гострик
11.Яйце широкого стьожака
12.Трихінела
13.Кліщ
14.Головка свинячого ціп’яка
15.Головка бичачого ціп’яка
16.Ланцетовидний ціп’як
17.Кліщ
18.Малярійний комар на всіх стадіях розвитку
19.Немалярійний комар на всіх стадіях розвитку
20 Воша головна
21. Воша одежна
22. Блоха
23. Кліщ

Описування мікропрепаратів провести за схемою:
а. вказана українська або російська назва
б. систематичне положення
в.вказана латинська назва збудника захворювання
г. захворювання
д. вказані морфологічні ознаки
е. інвазійна форма для людини
ж. спосіб зараження
з. локалізація паразита в організмі людини
і. діагностика
к. профілактика











13PAGE 15


13PAGE 141215




Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 3 Заголовок 4 Заголовок 6 Заголовок 7 Заголовок 915

Приложенные файлы

  • doc 165913
    Размер файла: 572 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий