МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА 4

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ






Українська мова
за професійним спрямуванням


Методичні розробки
самостійної роботи студентів

















2013


Методична розробка
самостійної роботи ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ студентів №4


Тема: Спеціальна термінологія і професіоналізми
Студенти повинні:
знати правила вживання термінів, правила правопису слів-термінів та слів іншомовного походження;
вміти користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів, використовувати терміни у професійному мовленні.
Література:
Гуць М.В., Олійник І.Г., Ющук І.П. Українська мова у діловому спілкуванні: Навчальний посібник / М.В.Гуць, І.Г.Олійник, І.П.Ющук. – К.: БІНОВАТОР, 2005. – 352 с. – (Серія «Ділова людина»).
Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн. / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К.: Каравела, 2006. – 352 с.
Методичні рекомендації до курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» / Уклад. С. І. Єрмоленко. – Мелітополь, 2011. – 57 с.

План
Формальні ознаки, за допомогою яких іншомовні запозичення можна відрізнити від власне українських слів.
Визначення роду невідмінюваних іменників.
Правопис слів іншомовного походження.
Загальні правила правопису складних слів.

Методичні вказівки
Оскільки більшість медичних термінів в українській мові це іншомовні запозичення, то під час вивчення цієї теми студенти мають звернути увагу на формальні ознаки іншомовних слів, правила написання іншомовних слів та правила визначення роду невідмінюваних іменників іншомовного походження

Формальні ознаки, за допомогою яких іншомовні запозичення можна відрізнити від власне українських слів
Слова іншомовного походження дуже часто можна відрізнити від власне українських за допомогою формальних ознак, зокрема таких:
наявність збігу голосних: аеродром, віолончель, ідеалізм, коаліція;
важкий для вимови збіг приголосних: симптом, конгломерат, конструкція, інструктор, агентство;
початкові голосні а та е (в українській мові немає питомих слів з початковими а, е, крім звуконаслідувань та похідних від них ай, айкати, екати): аміак, електрон, асфальт, агент;
наявність у слові літери ф: форма, фірма, шеф, фаворит;
невідмінюваність іменника: кенгуру, метро, журі, таксі, жалюзі.
Особливо багато запозичень у тематичних групах, які стосуються навчання, науки, юстиції, політики, бізнесу. Наприклад, слова, які називають реалії повсякденного студентського життя, є переважно іншомовного походження (університет походить з латинської, як і стаціонар, курс, семестр, екзамен, аудиторія, лекція, конспект, канікули).
Слова кафе, буфет, ресторан, салат, парфуми, браслет, пудра, одеколон, костюм, пальто, жакет, бал, абажур, трюмо, кабінет, букет, жасмин, фонтан, газета, магазин, багаж, шосе, депо, політика, парламент, комюніке, дебати, бюрократ, режим, бюджет, банк, баланс. сюжет, жанр, романс, афіша, монтаж, рояль, партизан, каска, атака, кавалерія, команда, фронт – французького походження. До німецьких запозичень належать слова майстер, фартух, цегла, ланцюг, дах, шахта, кран, друк, кнопка, крейда, ґрунт, штраф, борг, цибуля, цукор, картопля, солдат, бутерброд. З тюркських мов походять слова козак, чумак, гайдамака, майдан, казан, кавун, гарбуз, люлька, тютюн, чарка, сарай, табун, отара, баран.
Про значення іншомовного слова можна довідатися зі словника іншомовних слів, а про його походження – з етимологічного словника.
Лексика іншомовного походження збагачує українську мову, якщо користуватися нею без зловживань і перекручень. Іншомовні слова треба використовувати тоді, коли нема українських відповідників (наприклад, німецьке слово клавіатура, латинське календар, англійське інтернет). Також зручно застосовувати спільні для багатьох мов слова – інтернаціоналізми: математика, фізика, географія, біологія, історія, економіка, бібліотека, автомобіль, електрика, телефон, космос, театр, політика, демократія – грецькі; радіо, арена, антена, інерція, текст, пункт, традиція, конституція, аргумент – латинські; парламент, бюджет, банк, баланс, армія, монтаж, вагон, тариф, п’єса – французькі; інженер, комп’ютер, комбайн трамвай, тролейбус, клуб, старт, фініш, спорт, спортсмен, футбол, хокей, бокс – англійські та ін. Також доцільно вживати іншомовні слова, якщо вони є усталеними міжнародними термінами: аналіз, синтез, ідея, метод, практика, аналогія, енергія, фонетика, лексика, синтаксис (грецькі), реакція, формула, контакт, апарат, елемент (латинські) тощо.
Запозичені слова треба вживати в правильному значенні; якщо є сумніви щодо значення – перевіряти за словником. Особливо знижують рівень культури мови помилки у написанні іншомовних слів: інциндент замість інцидент, універсетет замість університет, інжинер замість інженер.
Не можна вживати поруч українське слово і його іншомовний відповідник: всюди панувала анархія і безладдя, виявлено недоліки і дефекти оскільки це тавтологія.
Недоцільно вживати іншомовні слова надто часто. Не варто без потреби перевантажувати речення такими словами, як консенсус (згода, одностайність), легітимний (законний), маркетинг (збут, організація збуту, продаж), субординація (підпорядкування), ідентичний (такий самий, однаковий, схожий, подібний, тотожний), інкримінувати (звинувачувати), інновація (нововведення, новинка), інцидент (прикрий випадок), релевантний (істотний, суттєвий, важливий), тим більше що вони мають влучні та зрозумілі для всіх українські відповідники.
Проте не завжди іншомовне слово можна замінити його українським синонімом. Якщо слово вжито як термін або у складі стійкого словосполучення, така заміна суттєво вплине на зміст речення. Наприклад, у реченні Лікар зрозумів, що хворий перебуває у стані цілковитої апатії медичний термін апатія не можна замінити його українським відповідником байдужість, бо тоді зміниться зміст речення.

Визначення роду невідмінюваних іменників:
У незмінюваних іменниках іншомовного походження рід визначаємо:
у назвах осіб рід визначаємо за належністю до статі: леді, мадам – жіночого роду, месьє – чоловічого роду, але назви професій, посад (директор, професор, адвокат, доцент, викладач, президент, посол, психолог, отаман, суддя), які можуть стосуватися і чоловіків і жінок, граматично належать до чоловічого роду. Така норма склалася історично, оскільки раніше жінки не могли обіймати цих посад;
назви тварин переважно чоловічого роду: поні, шимпанзе, кенгуру, фламінго, але цеце (муха) – жіночого роду;
назви неістот, предметів, абстрактних і збірних понять – середнього роду: інтерв’ю, резюме, журі;
назви рослин здебільшого середнього роду: алое, каланхое;
у власних географічних назвах рід визначаємо за родовим поняттям: Волга – річка (жіночий рід; Баку – місто, середній рід);
рід абревіатур визначаємо за головним словом словосполучення від якого утворено абревіатуру: НБУ – Національний банк України, чоловічий рід.

Правопис слів іншомовного походження.
Опрацювати сторінки підручника 66-67.

Загальні правила правопису складних слів.
Оскільки терміни утворюються шляхом складання основ, то існують певні правила написання таких термінів
Складні слова пишемо разом і через дефіс.
Разом пишемо:
а) усі складноскорочені слова й похідні від них: Нацба
·нк, Міносві
·ти, міськра
·да, профспі
·лка, соцстра
·х; профспілко
·вий, соцстра
·хівський. Сюди належать і всі складні слова, першою частиною яких виступають компоненти: авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, моно-, мото-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото- й под.;
б) складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник (коли він не позначений цифрою): двобі
·чний, сімдесятирі
·ччя, трику
·тник, тривідсо
·тковий, чотиримі
·сячний, двоосьови
·й, чотириа
·ктний.
Через дефіс пишемо:
а) складні слова, утворені повторенням того самого слова: писа
·в-писа
·в, роби
·в-роби
·в, ходи
·в-ходи
·в, бі
·лий-бі
·лий, леге
·нький-леге
·нький, бага
·то-бага
·то, си
·ньо-си
·ньо, ти
·хо-ти
·хо;
б) складні слова поєднання синонімів: ги
·дко-бри
·дко, зро
·ду-ві
·ку, ти
·шком-ни
·шком, ча
·сто-гу
·сто; антонімів: більш-ме
·нш, ви
·димо-неви
·димо; близьких за значенням слів, що передають єдине поняття: ба
·тько-ма
·ти (батьки), хліб-сіль (їжа); спільнокореневих слів різної будови: вели
·кий-превели
·кий, з да
·вніх-даве
·н, з ді
·да-пра
·діда, ма
·ло-пома
·лу, пові
·к-ві
·ки, ра
·дий-раді
·сінький, си
·ла-силе
·нна, ти
·хий-тихе
·сенький.
Примітка. Два слова, одне з яких має форму називного, а друге орудного відмінка, пишемо окремо; кіне
·ць кінце
·м, одни
·м одна
·, честь че
·стю, чин чи
·ном. Так само займенника та іменника того ж кореня: сама
· самото
·ю;
в) сполучення слів на позначення приблизности: день-дру
·гий, годи
·на-дві, не сього
·дні-за
·втра, три-чоти
·ри.
Примітка. Поєднання слів зі значенням приблизності або певних числових меж можуть складатися й з двох числівників, позначених цифрами. У таких випадках між ними ставимо тире: 34 (дні), учні 810 класів;
г) складні вигуки та звуконаслідування: гей-ге
·й, гей-гей-ге
·й, ого-го
·, бом-бо
·м, бом-бом-бо
·м;
ґ) протяжні звуки в словах: По-о-лку, стій! По-о-дай, а то во-о-ни наморились уже й та-а-к біля мене (А. Тесленко);
д) літерні абревіатури з належними до них цифрами: Ту-154, ЗШ-111, АН-24;
е) літерні найменування паралельних класів у школах, різних будинків з однаковими номерами на тій самій вулиці: 7-А, 10-Б; вул. Зодчих,буд. 26-А;
є) терміни, у складі яких є літера алфавіту: П-подібний, Т-подібний;
ж) літерні скорочення складних слів: с.-г. сільськогосподарський, с.-д. соціал-демократ, соціал-демократичний, ст.-сл. старослов’янський. Але скорочення, утворені від словосполук, пишемо окремо: с. г. сільське господарство.
Правопис складних іменників – стор 109 (Л.М. Паламар, Г.М. Кацавець. Українське ділове мовлення).
Правопис складних прикметників – стор 128 (Л.М. Паламар, Г.М. Кацавець. Українське ділове мовлення).
Правопис складних прислівників – стор 161 (Л.М. Паламар, Г.М. Кацавець. Українське ділове мовлення).

Питання для самоконтролю
1. За якими формальними ознаками іншомовні запозичення відрізняються від власне українських слів?
2. Які види словників ви знаєте?
3. Як визначити рід невідмінюваних іменників?
4. Як пишуться складні терміни?



Практичні завдання:
Завдання 1. Утворіть словосполучення: (набридливий) цеце, (п’ятий) авеню, (смачний) кольрабі, (породистий) собака, (Чорнобильський) АЕС, (жовтий) таксі, (маленький) какаду, (повноводний) Міссісіпі, (молодий) шимпанзе, (співучий) колібрі, (іграшковий) поні, (глибокий) Онтаріо, (молодий) какаду, (шановний) маестро, (зелений) ківі, (дієвий) МВС, (зелений) Тбілісі, (промисловий) Кутаїсі, (новий) АТС, (львівський) ПТУ.
Завдання 2. Запишіть складні слова і поясніть їх правопис.
спец/курс, авто/салон, теле/передача, скло/пакет, супер/маркет, міні/маркет, бізнес/англійська, фіз/культура, інженер/земле/впорядник, купівля/продаж, легко/атлет, само/учитель, сто/п’ятдесяти/річчя, віце/президент, стоп/кран, пів/коло, трудо/день, генерал/губернатор, міні/бар, пів/аркуша, пів/Львова, гідро/динаміка, екс/чемпіон, авто/сервіс, пів/Карпат, спів/товариство, аеро/бус, темно/водий, темно/зелений, темно/окий, синьо/зелений, вічно/зелений, жовто/зелений жовто/дзьобий, тьмяно/жовтий, жовто/гарячий, далеко/глядний, далеко/східний, густо/ синій, густий/густий, червоно/рожевий, червоно/гарячий, мерехтливо/червоний, червоно/бокий, сніго/затримувальний, озерно/болотний, одно/денний, тишком/нишком, в/решті/решт, по/перше, з/ранку/до/вечора, від/сьогодні.
Завдання 3. Виправте помилки в іншомовних словах та словосполученнях з ними: джентльмен; приоритет; константувати факт; він скомпроментував її; зібрались менеджери, адміністратори, управлінці; прикрий інциндент; сплошний комбінензон; такий прецендент уже був; безпрецендентний поступок; диканат; деригент; деректор; універсетет, степендія, бугалтерія; регістратура; орфографічні і правописні правила; п’ять недійсних бюлетнів.
Завдання 4. За формальними ознаками з’ясуйте, котрі з поданих слів є іншомовними: фотографія – світлина; біографія – життєпис; розбійник – ґанґстер; крапка – пункт; авторитет – повага; евфонія – милозвучність; бібліофіл - книголюб; асиміляція – уподібнення; анархія – безлад; симптом – ознака; турне – подорож; узгоджувати – координувати; легковажний - фривольний; апелювати – звертатися; екстраординарний – надзвичайний; конфлікт – сутичка.
Завдання 5. Виберіть правильну форму кличного відмінка іменників, вжитих у діловому листуванні: Шановний пане Міністр – шановний пан Міністре; пане Посол – пане Посоле; пан Прем’єр-міністре – пане Прем’єре-міністр; Ваше Високосте – Ваша Високосте; Ваша святосте – Ваше святосте; Всечесніший Отче – Всечесніший Отцю; пане лікарю – пане лікаре; шановний добродіє – шановний добродію; дорогий читач – дорогий читачу; вельмишановний пан прокуроре – вельмишановний пане прокуроре; шановний пане суддя – шановний пан суддя; дорога Олю – дорога Оле; шановний Ігоре Петровиче – шановний Ігорю Петровичу.
Тестові завдання для самоперевірки

1. Виберіть правильний варіант передачі українською мовою прізвищ Кастырин, Григорьев, Ратников, Губин:
А. Кастирин, Григор’єв, Ратніков, Губин;
Б. Кастирін, Грігорьєв, Ратников, Губін;
В. Кастирін, Григор’єв, Ратников, Губін;
Г. Кастирін, Грігорьєв, Ратників, Губин.
2. Вкажіть рядок, у якому правильно подано всі іменники:
А.норд-ост, військкомат, лісостеп, роботодавець;
Б. напів-автомат, міні-сукня, блок-схема;
В. пресцентр, дизель-мотор, макро-космос;
Г. військово-полонений, віце-адмірал, екс-чемпіон;
3.Визначити рядок, в якому в усіх словах ставиться м'який знак:
А. об... єкт, прем...єра, рел...єф, т...юнінг;
Б. комп...ютер, п...юре, кур...єр, ф..юзеляж;
В. кон. ..як, роял.., барел..єф, бракон..єр;
Г. бар...єр, суб...єкт, дз...юдо, б...юлетень.
4. Знайти рядок, в якому в усіх словах пишеться і :
А. рад... ст., к...лограм, его...ст, т....раж;
Б. г...рлянда, академ...я, ...нтерв’ю, ф...нанси;
В. доз... метр, дж...нси; ж...лет, Браз...л..я;
Г. д...ректор; Алж...р, маш...на, г...потеза.
5. Знайти рядок, в якому в усіх словах пишеться е: А. конве... р, тра...кторія, фой...;
Б. карі...с; інтер’...р, атель...
В. силу... т; сф...ра, т...л...фон;
Г. ді...та, фюз...ляж, суб’...кт.
6. Знайти рядок, в якому в усіх словах подвоюються приголосні:
А. кла(с), гра(м), тера(с)а, га(м)а;
Б. то(н)а; бо(н)а, ма(н)а, мадо(н)а
В. гру(п)а, і(р)адіація, сю(р)еалізм, не(т)о;
Г. ко(л)ектив, а(п)арат, а(т)естат, бю(л)етень .
7.Позначте рядок, в якому всі слова написано згідно з правилами правопису:
офіційно-діловий, індекс, реквізит, законодавство;
комюніке, степендія, матеріально-фінансовий, візування;
прімірник, конструкція, організаційно-розпорядчий, нумерація;
рубрикація, класифікаційний, діловодство, по-батькові;
8. Що з перерахованого не є джерелом поповнення термінологічної системи?
А. загальнонародна мова;
Б. іншомовні запозичення;
В. калькування;
Г. крилаті вислови.






Рисунок 67Рисунок 65Рисунок 64Рисунок 68KЗаголовок 1, Знак, Знак Знак, Знак Знак Знак Знак Знак, Знак Знак Знак Знак15

Приложенные файлы

  • doc 5815126
    Размер файла: 447 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий