тести студентам 5 курс

1. У хворої 41 року на четверту добу після тупої травми грудної клітки на рентгенограмі – негомогенне затемнення в нижньому відділі. При пункції отримана невелика кількість світло-жовтого ексудату з кров`яними згустками. Яке лікування краще надати хворому?
-Оперативне - декортикацію легені
-Дренування плевральної порожнини
-Щоденні пункції
-Розсмоктуючу терапію
-Антибактеріальну терапію
2. У хворого 45 років після тупої травми грудної клітки з переломом груднини виникли слаб-кість, гіпотонія, ціаноз верхньої половини тулуба, надимання вен шиї. При плевральній пункції вміст відсутній. Пульс 120 уд./ хв., ритмічний, слабкого наповнення. Який діагноз найбільш вірогідний?
-Тампонада серця
-Тромбоемболія легеневої артерії
-Струс серця
-Гострий інфаркт міокарду
-Згорнений гемоперикард
3. Чоловік 32 років підчас фізичного навантаження зненацька відчув задуху, біль в лівій половині грудної клітки, серцебиття. Об’єктивно: стан важкий, АКТ – 100/70 мм рт мт, пульс 100 уд/хв., дихання – 28 рухів/хв., ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання, перкуторно зліва високий тимпаніт. Причиною даного стану може бути?
-Спонтанний пневмоторакс
-Інфаркт міокарду
-Тромбоемболія легеневої артерії
-Міжреберна невралгія
-Гіпотонічний криз
4. Хворий П., 48 років, звернувся до чергового хірурга зі скаргами на біль у правій половині грудної клітки, задуху, кашель, головокружіння. Із анамнезу: годину тому він упав з мотоцикла та ударився правою частиною грудної клітки до краю тротуару. Об’єктивно: шкіра та видимі слизові бліді, свідомість пригнічена, АКТ-90/60 мм рт ст., пульс – 100 уд/хв., у грудній клітці справа дихання ослаблене, перкуторно – тупість в нижніх відділах. Який патологічний процес можна запідозрити?
-Правобічний гемоторакс
-Правобічний закритий пневмоторакс
-Перелом ребер справа
-Правобічний напружений пневмоторакс
-Правобічний піопневмоторакс
5. У хворого 32 років з закритою травмою грудної клітки з’явилась підшкірна емфізема в ділянці яремної ямки, яка швидко розповсюдилась на шию, обличчя, верхню частину тулуба. Який механізм такого розвитку підшкірної емфіземи?
-Пошкодження дихальних шляхів з розвитком емфіземи середостіння
-Перелом ребер
-Розрив діафрагми
-Закритий пневмоторакс
-Забій серця
6. У хворого 38 років, в результаті нанесеного удару тупим предметом по лівій половині грудної клітки виявлено перелом Х ребра зліва зі зміщенням відламків, пристінковий пневмоторакс. Хворий блідий, відмічає болі в лівому підребір”ї. АТ 80/40 мм. рт. ст. Пульс 138 за 1 хв., слабого наповнення і напруження. При УЗД обстеженні виявлено рідину в лівій половині живота. Виявлено розрив селезінки. Яку вибрати лікувальну тактику.
-Дренувати ліву плевральну порожнину і зробити лапаротомію.
-Негайно виконати верхньо-серединну лапаротомію і потім дренувати ліву плевральну порожнину.
-Зробити негайно лапаротомію і спирт-новокаїнову блокаду Х ребра.
-Провести протишокові заходи і після підвищення артеріального тиску зробити лапаротомію.
-Зробити лівобічну торакотомію, а потім зразу же лапаротомію.
7. Хворий 42 років поступив через 3 години після травми з вираженою підшкірною емфіземою верхньої половини туловища, задишкою, тахікардією , пульс-120 уд. в хв. Рентгенологічно пневмотораксу не виявлено, значно розширене середостіння в обі сторони. Яка невідкладна допомога?
-Дренування переднього середостіння
-Пункція плевральної порожнини
-Дренування плевральної порожнини
-Торакоскопія
-Торакотомія
8. Хворий С., 25 років поступив після травми грудної клітки. При клінічному та рентгеннологічному обстеженні встановлено діагноз “напружений пневмоторакс зліва”. Яка невідкладна допомога?
-Дренування плевральної порожнини
-Внутрівенні інфузії
-Оксигемотерапія
-Інтубація
-Аналгетики
9. У хворого 35 років під час фізичного навантаження появились різкі болі в лівій половині грудної клітки. Об”єктивно: хворий покритий холодним потом, важко вдихнути повітря із-за болів. Аускультативно: дихання справа везикулярне, зліва - ослаблене. Тахікардія, пульс 100 уд. в хв. Діагноз?
-Спонтанний пневмоторакс
-Стенокардія напруги
-Гострий інфаркт міокарду
-Лівобічний плеврит
-Пневмонія
10. Для напруженного пневмотораксу властиві такі ознаки, за вийнятком:
-Притуплення перкуторного звуку на ураженному боці.
-Зміщення вурхівкового поштовху серця на сторону, протилежну пневмотораксу.
-Набухання шийних вен.
-Артеріальна гіпотензія.
-Всі перераховані ознакі без винятку.
11. Виберіть правильний метод лікування напруженого пневмотораксу з норицею.
-Дренування за Бюллау.
-Плевральна пункція.
-Оклюзія бронха.
-Торакотомія.
-Бронхоскопічна санація.
12. У хворого після пункції і катетеризації підключичної вени погіршився стан. Виражена тахікардія, АТ 80/40 мм рт. ст., цианоз. Найбільше інформативним рентгенологічним симптомом, що підтверджує діагноз пневмотораксу, є:
-Наявність повітря в плевральній порожнині
-Колапс легенів
-Зсув середостіння в хворий бік
-Підвищення прозорості легеневого поля
-Зниження прозорості легеневого поля
13. Який з нижченаведених видів пневмотораксу особливо небезпечний для життя?
-Напружений
-Відкритий
-Закритий
-Не може бути небезпечним для життя
-Всі однаково небезпечні
14. Гострий респіраторний дистрес-синдром:
-Це запальний несерцевий набряк легенів
-Виникає тільки за умови інфекційних захворювань легень
-Це різновид пневмонії
-В основі його лежить недостатність сурфактанту
-Буває тільки у немовлят.
15. Пацієнт 35 років госпіталізований у торакальне хірургічне відділення з клінікою рубцевого стенозу шийного відділу трахеї ІІІ ступеню, який виник внаслідок тривалої штучної вентиляції легень з приводу тяжкої черепно-мозкової травми 3 місяці тому. Який метод лікування показаний хворому?
-Реконструктивна операція
-Накладання трахеостоми
-Мікротрахеостомія
-Бужування трахеї
-Консервативна терапія
16. Хворий 35 років надійшов в районну лікарню через тиждень після дорожньо-транспортної пригоди з клінікою згорненого гемотораксу. Яка доцільна лікувальна тактика у плані профілактики розвитку гострої емпієми плеври у хворого?
-Хірургічне усунення згорненого гемотораксу
-Лікування плевральними пункціями
-Комплексна консервативна терапія
-Дренування плевральної порожнини пасивним дренажем
-Дренування плевральної порожнини активним дренажем
17. Хворий 25 років поступив у хірургічне відділення через 6 годин з моменту захворювання з діагнозом: спонтанний пневмоторакс. Лікування за допомогою пасивного дренування плевральної порожнини протягом 3 діб ефекту не дало. Яке дослідження найбільш достовірно дозволить виявити причину відсутності ефекту від лікування?
-Торакоскопія
-Бронхографія
-Оглядова рентгенографія грудної клітини
-Бронхоскопія
-УЗД
18. Хворий 27 років отримав травму грудної клітки при ДТП. Об-но: стан хворого важкий, ціаноз шкіри, при пальпації болючість та крепітація в ділянці IV - VI ребер зправа по задній аксілярній лінії. Дихання справа різко ослаблене. Підшкірна емфізема. На оглядовій рентгенограмі колапс правої легені на 1/2 об'єму. Місце виконання діагностичної плевральної пункції?
-В ІІ міжребер(ї по серединно ключичній лінії
-В плевральний синус
-В VІ міжребер(ї по задньоаксилярній лінії
-В VІІ міжребер(ї по лопатковій лінії
-У місті найбільшої тупості, яка визначається перкуторно
19. У хворого 30 років, який отримав закриту травму грудної клітки, загальний стан важкий, ціаноз, задуха, порушення фонації, підшкірна емфізема на шиї, пульс 100 уд. в 1 хв. , АТ 80/40 мм рт. ст., На оглядової рентгенограмі грудної клітки: колапс правої легені, горизонтальний рівень рідини до 5-го ребра, розширенння тіні середостіння. Який діагноз можна виставити хворому?
-Відрив головного бронху
-Пошкодження стравоходу
-Масивний розрив легені
-Розчавлення легені
-Забій серця
20. Після падіння з висоти у чоловіка 36 років з’явився сильний біль в правій половині грудної клітини і затруднення в диханні. При об’єктивному дослідженні – різка біль при пальпації в ділянці 6 ребра по аксілярній лінії, перкуторно – тупий звук до 5 ребра, дихальні шуми при аускультації справа не визначаються, при рентгенологічному дослідженні – затемнення правої половини грудної клітини до 5 ребра з горизонтальним рівнем рідини; перелом 6 ребра з невеликим зміщенням. Для уточнення діагнозу, що необхідно виконати ?
-Плевральну пункцію
-Комп’ютерну томографію
-УЗД
-Загальний аналіз крові
-Торакотомію
21. В хірургічне відділення доставлений хворий, що скаржиться на різкій біль в лівій половині грудної клітини, біль з’явився під час бійки на вулиці. При об’єктивному дослідженні – наявність підшкірної емфіземи по боковій поверхні грудної клітини зліва, різка болючість в ділянці 3 ребра, перкуторно – “коробочний” звук, дихальні шуми не проводяться. На основі клінічних даних лікар може думати, що у хворого закритий перелом ребра ускладнився:
-Клапаним (напруженим) пневматораксом
-Гематораксом
-Емпіємою плеври
-Відкритим пневматораксом
-Закритим пневматораксом
22. Хворому на двосторонній гідроторакс неодноразово проводили плевральні пункції з обох сторін. Після чергової пункції погіршення стану, лихоманка, болі у грудях. Наступного дня лікуючим терапевтом під час плевральної пункції зправа одержано гній. Який механізм виникнення правосторонньої гострої емпієми?
-Контактно-аспіраційний.
-Лімфогенний.
-Гематогенний.
-Імплантаційний.
-Повітряний.
23. Типове мiсце для плевральної пункцiї при посттравматичному пневмотораксi:
-ІІ міжребер'я.
-V міжребер'я.
-VI міжребер'я.
-VІІ міжребер'я.
-VІІI міжребер'я.
24. Вагосимпатична блокада використовується при:
-Переломах ребер.
-Черепно-мозковiй травмi.
-Спонтанному пневмотораксi.
-Посттравматичному пневмотораксi.
-Пiопневмотораксi.
25. При напруженому пневмотораксi показано:
-Дренування плевральної порожнини.
-Дренування середостiння.
-Шкiрнi насiчки.
-Туга пов'язка.
-Вагосимпатична блокада.
26. При посттравматичному пневмотораксi дренування плевральної порожнини проводять в:
-ІІ міжребер'ї
-IV міжребер'ї.
-V міжребер'ї.
-VI міжребер'ї
-VІІ міжребер'ї
27. При пневмотораксi дренування проводять в:
-ІІ міжребер'ї.
-IV міжребер'ї.
-VІІ міжребер'ї.
-VI міжребер'ї.
-IV міжребер'ї.
28. Спiввiдношення спирт-новокаїнової сумiшi при мiжребернiй блокадi:
-3:7
-2:8
-1:9
-2:3
-1:1
29. При медiастiнальнiй емфiземi проводять:
-Дренування переднього середостiння.
-Дренування заднього середостiння.
-Шкiрнi насiчки.
-Плевральну пункцiю.
-Пункцiю перикарду.
30. Пiдшкiрна емфiзема виникае при пошкодженнi:
-Легенi.
-Трахеї.
-Бронха.
-Стравоходу.
-Грудної стiнки.
31. При переломах ребер застосовується:
-Паравертебральна блокада.
-Паранефральна блокада.
-Блокада переднього середостiння.
32. Торакотомiя показана при травмi грудної клітки, що ускладнена:
-Великим гемотораксом.
-Малим гемотораксом.
-Пневмотораксом та пiдшкiрною емфiземою.
-Медiастiнальною емфiземою.
-Пневмотораксом.
33. Кров придатна для реiнфузії при гемотораксi на протязi:
-24 годин.
-6 годин.
-12 годин.
-36 годин.
-Бiльше 36 годин.
34. При великому гемотораксi проводиться:
-Торакотомiя.
-Розсмоктуюча терапiя.
-Плевральна пункцiя.
-Дренування плевральної порожнини.
-Дренування плевральної порожнини з аспiрацiєю вмiсту.
35. Пункцiя перикарду проводиться в точці:
-Ларрея.
-Воскресенського.
-Кохера.
36. Причиною виникнення посттравматичного пневмотораксу є пошкодження:
-Легенi.
-Дiафрагми.
-Трахеї.
-Бронха.
-Стравоходу.
37. При ателектазi легенi показана:
-Бронхоскопiя.
-Торакотомiя.
-Бронхографiя.
-Плевральна пункцiя.
-Дренування плевральної порожнини.
38. Показом для негайної торакотомiї є:
-Гемоперикард.
-Гемомедiастинiт.
-Пневмоторакс.
-Пневмогемоторакс.
39. Ускладнення гемотораксу:
-Емпієма плеври.
-Посттравматичний плеврит.
-Пiопневмоторакс.
-Медiастинiт.
40. Тактика при неускладнених переломах ребер:
-Туга пов'язка.
-Скелетне витяжіння.
-Плевральна пункцiя.
-Шкiрнi насiчки.
-Негайна торакотомiя.
41. Рентгенологiчнi ознаки згорнутого гемотораксу:
-Iнтенсивне гомогенне затемнення з множинними рiвнями.
-Колапс легенi з горизонтальним рiвнем.
-Горизонтальний рiвень рiдини.
-Затемнення по лiнії Дамуазо.
42. Аускультативнi данi при гемотораксi:
-Ослаблене дихання.
-Бронхiальне дихання.
-Амфоричне дихання.
-Жорстке дихання.
43. Ускладнення клапанного пневмотораксу:
-Змiщення середостiння.
-Пневмомедiастинум.
-Медiастинальна емфiзема.
44. Причиною спонтанного пневмотораксу є:
-Бульозна хвороба.
-Бронхоектатична хвороба.
-Закрита травма грудної клiтки.
-Плевральна пункцiя.
-Вiдкрита травма грудної клiтки.
45. При розривах мембpанозної частини бронха виникає:
-Пневмомедiастинум.
-Гемоторакс.
-Реактивний плеврит.
-Пiдшкiрна емфiзема.
46. При пошкодженнi мембpанозної частини бронха на рентгенограмi визначається:
-Пневмомедiастинум.
-Колапс легенi.
-Пневмоторакс.
-Пiдшкiрна емфiзема.
-Рiвень рiдини.
47. Раннi ускладнення закритої травми грудної клiтки:
-пневмоторакс
-посттравматична пневмонiя
-нагноєний гематоракс
-посттравматичний плеврит
48. Пiзнi ускладнення закритої травми грудної клiтки:
забiй серця
-пневмогемоторакс
-пневмоторакс
-плеврит
-гемомедiастинум
49. Ускладнення мiкротрахеостомії:
-пiдшкiрна емфiзема
-стравохiдно-бронхiальна нориця
-медiастинальна емфiзема
-крупозна пневмонiя
-гемомедiастинум
50. Лiкувальна тактика при малому гемотораксi:
-торакотомiя, лiквiдацiя гемотораксу
-торакотомiя, дренування плевральної порожнини, гемостатична терапiя
-антикоагулянтна терапiя
51. Показом до торакотомії при травмi грудної клiтки є:
-малий гемотроракс
-нагноєний гемоторакс
-тотальний пневмоторакс
-гемомедiастинум
-великий гемоторакс
52. Пневмомедiастинум є ускладненням при пошкодженнi:
-трахеї
-дiафрагми
-легеневої паренхiми
-переднього середостiння
53. Лiкувальна тактика при травмi, ускладненiй медiастинальною емфiземою:
-пункцiя перикарда
-пункцiя плевральної порожнини
-дренування плевральної порожнини
-дренування переднього середостiння
-дренування заднього середостiння
54. Спецiалiзована медична допомога при iзольованих флотуючих переломах ребер:
-скелетне витяжіння
-туга пов'язка
-плевральна пункцiя
-дренування плевральної порожнини
55. Причиною спонтанного пневмотораксу є:
-пошкодження грудної стiнки
-прорив абсцесу легень
-прорив повiтряної кiсти
-бронхоектатична хвороба
56. При травмi грудної клiтки, ускладненiй переломом ребер, застосовують:
-вагосимпатичну блокаду
-блокаду середнього середостiння
-ненаркотичнi аналгетики
57. Рентгенологiчнi ознаки посттравматичного пневмотораксу:
-колапс легенi, наявнiсть повiтря в плевральнiй порожнинi
-колапс легенi з горизонтальним рiвнем рiдини
-колапс легенi з косим рiвнем рiдини
-пiдшкiрна емфiзема
-пневмомедiастинум
58. Забiй легенi супроводжується:
-кровохарканням
-пiдшкiрною емфiземою
-медiастинальною емфiземою
-гемотораксом
-пневмогемотораксом
59. Лiкувальна тактика при флотуючих переломах ребер, ускладнених середнiм гемотораксом:
-торакотомiя,остеосинтез,лiквiдацiя гемотораксу
-iнтрамедулярний остеосинтез ребер
-скелетне витяжіння
-скелетне витяжіння з дренуванням плевральної порожнини
-ШВЛ і дренування плевральної порожнини
60. Напружений пневмоторакс - це
-закритий пневмоторакс
-вiдкритий пневмоторакс
-вiдкритий клапанний пневмоторакс
-закритий клапанний пненвмоторакс
-пневмомедiастинум
61. Показанням до дренування плевральної порожнини є:
-частковий пневмоторакс
-тотальний пневмоторакс
-пiдшкiрна емфiзема
-медiастинальна емфiзема
-ексудативний плеврит
62. При субтотальному гемотораксi iвень рiдини визначається:
-в синусi
-до кута лопатки
-в V мiжребер"i
-на рiвнi ключицi
-на рiвнi ІІІ ребра
63. Найчастiшi ускладнення травми грудної клiтки:
-пневмоторакс
-гемоторакс
-перелом ребер
-пiдшкiрна емфiзема
-медiастинальна емфiзема
64. Гемоторакс розрiзняють:
-напружений
-тотальний
-частковий
-мiждольовий
65. Дiагностичнi критерії гемотораксу:
-наявнiсть рiвня рiдини по лiнії Дамуазо-Соколова
-колапс легенi з горизонтальним рiвнем рiдини
-колапс легенi з пiдшкiрною емфiземою
-розширення тiнi середостiння
-змiщення середостiння в хвору сторону
66. Види посттравматичного пневмотораксу:
-спонтанний
-частковий
-малий
-мiждольовий
-середнiй
67. Найчастiшi ускладнення розриву дiафрагми:
-защемлення порожнистих органiв
-пневмоторакс
-гемоторакс
-пiдшкiрна емфiзема
-пневмомедiастинум
68. Напружена медiастинальна емфiзема являеться показом до:
-дренування плевральної порожнини
-дренування закритого середостiння
-дренування переднього середостiння
-плевральної пункції
-дренування пiдшкiрної клiтковини
69. При переломi ребра показано:
-амбулаторне лiкування
-iнтрамедулярне обстеження
-скелетне витяжіння
70. Ускладнення вагосимпатичної блокади:
-синдром Горнера
-кровотеча
-зупинка дихання
-пневмоторакс
-флегмона шиї
71. При малому гемотораксi плевральна пункцiя виконується:
-в ІІ мiжребер'ї по середньо-ключичнiй лiнії
-в IV мiжребер'ї по передньо-аксiлярнiй лiнії
-в VI мiжребер'ї по середньо-аксiлярнiй лiнії
-в VI мiжребер'ї по задньо-аксiлярнiй лiнії
-в VІЇI мiжребер'ї по лопаточнiй лiнії
72. При пневмогемотораксi дренують плевральну порожнину в:
-II мiжребер'ї
-III мiжребер'ї
-IV мiжребер'ї
-VI мiжребер'ї
-VII мiжребер'ї
73. Раннiй спосiб дiагностики закритих пневмотораксiв:
-аускультацiя
-рентгенографія органiв грудної клiтки
-плевральна пункцiя
-дренування плевральної порожнини
74. Протипокази для плевральної пункції:
-перелом основи черепа
-множиннi переломи ребер
-флотуючi переломи ребер
-перелом шийних хребцiв
-немає
75. Основна ознака пошкодження мембранозної частини трахеї при закритiй травмi грудної клiтки
-пiдшкiрна емфiзема
-медiастинальна емфiзема
-пневмоторакс
-гемоторакс
-кровохаркання
76. Торакоскопiя виконується при:
-гемомедiастинумi
-гемоперикардi
-посттравматичному пневмотораксi
-пневмоперiтонеумi
-пневмомедiастинумi
77. У хворого 48 років на сьому добу після появлення помірного болю в грудях, над-садного кашлю, гарячки до 39О С з,явилось харкотиння з неприємним запахом. Проте стан хворого залишається тяжким, за добу виділяє більше 600 мл сіро-зеленого харкотиння, зберігаються гектичні перепади температури тіла. На рентгенограмі – на тілі негомогенного затемнення нижньої долі правої легені виявляється порожнина з горизонтальним рівнем рідини. Яке захворювання найбільш вірогідне ?
-Гангренозний абсцес правої легені
-Гангрена правої легені
-Гострий абсцес правої легені
-Нагноєна кіста правої легені
-Нагноєна туберкульозна каверна
78. У скотника два месяца кашель с густой мокротой, повышение температуры тела до 37,6-37,8 ежедневно, слабость, одышка при нагрузках. При рентгенологическом исследовании: в верхней доле правого легкого обнаружена округлая тень с ровными, круглыми, четкими контурами без перифокального воспаления легочной ткани. При исследовании мокроты обнаружены нити фибрина, хитина. Сформулируйте предварительный диагноз.
-Эхинококк правого легкого
-Абсцесс правого легкого
-Кавернозный туберкулез правого легкого
-Рак правого легкого
-Киста правого легкого
79. Хворий 28 років поступив в стаціонар зі скаргами на біль в лівій половині грудної клітки, задуху. Травму заперечує. При рентгенологічному обстеженні виявлено пневмоторакс зліва. До цього моменту вважав себе здоровим, служив в армії. Яка найбільш ймовірна причина виникнення спонтанного пневмотораксу?
-Булльозна емфізема
-Бронхіальна астма
-Хронічний бронхіт
-Наявність злук в плевральній порожнині
-Тромбоемболія легеневої артерії
80. У хворого 45 років з гострим абсцесом лівої легені при кашлі раптово виникли сильні болі в грудній клітці, задуха, посилилась тахікардія. При рентгенологічному контролі зліва виявлено колабовану ліву легеню, повітря в лівій плевральній порожнині з горизонтальним рівнем рідини. Який механізм виникнення даного ускладнення?
-Прорив гнійника в плевральну порожнину
-Розрив булли лівої легені
-Перехід запалення на вісцеральну плевру
-Ателектаз лівої легені
-Гостра серцево- легенева недостатність
81. Хворий А., 37 років, поступив із скрагами на кашель з виділенням гнійного харкотиння до 150 мл на добу, болі в правій половині грудної клітки, підвищення температури до 38 град.С. Хворіє на протязі двох тижнів. За день до поступлення в клініку на висоті кашлевого приступу відійшло дл 300 мл гнійного харкотиння з неприємними запахом. При огляді: вкорочення перкураторного легеневого звуку під правою лопаткою, там же - ослаблене везикулярне дихання. Попередній діагноз:
-Гострий абсцес легені
-Гострий бронхіт
-Загострення хронічного абсцесу
-Загострення бронхоектатичної хвороби
-Емпієма плеври
82. Хворий А., 42 років, переведений в клініку із терапевтичного відділення, де на протязі двох місяців лікувався з приводу гострого абсцесу верхньої долі правої легені. Проводилось лікування: внутрім”язеве введення антибіотиків, сульфаніламідні препарати. Покращення незначне. Залишається кашель з виділенням гнійного харкотиння 80-100 мл на добу з неприємними запахом, температура підвищена (37,6 град.С). Діагноз?
-Хронічний абсцес легені
-Гострий абсцес правої легені
-Туберкульозна каверна
-Порожниста форма раку легені
-Нагноєний полікістоз
83. Хворий З., 78 років, поступив із скаргами на болі в лівій половині грудної клітки, кашель з виділенням до 80 мл слизисто-гнійного харкотиння за добу, підвищення температури до 37,2 град.С. При рентгенологічному дослідженні в нижній дролі легені виявлена порожнина з поліциклічним внутрішнім контуром і зірчастим зовнішнім і незначно виражена загальна інфільтрація докруги. Діагноз?
-Порожниста форма рака легені
-Хронічний абсцес легені
-Нагноєна киста легені
-Фіброзно-кавернозний туберкульоз
-Ограничена емпієма плеври
84. Хворий Д., 39 років, захворів гостро після переохолодження підвищилась температура до 40 град.С, появились болі в грудній клітці справа, блювота із харкотинням з смердучим запахом. Зловживає куривом і алкоголем. Об”єктивно: загальний стан важкий, температура - 39 град.С, виражені ознаки гнійної інтоксикації і дихальної недостатності. Рентгенологічно: на фоні масивного затемнення верхньої і середньої долі визначаються порожнини різних розмірів з горизонтальним рівнем рідини. Діагноз?
-Гангрена легені
-Абсцес легені
-Порожниста форма рака
-Емпієма плеври
-Туберкульозні каверни
85. Хворий Л., 36 років, поступив із скаргами на кашель з виділенням гнійного харкотиння дл 150 мл на добу, кровохаркання, періодично підвищення температури до 37,8 град.С, понижений апетит, загальну слабість. Хворіє на протязі 10 років, загострення захворювання навесні і восени. Об”єктивно: блідість, легкий акроціаноз, потовщення нігтьових фаланг пальців. Аускультативно: вологі хрипи під лівою лопаткою. На рентгенограмах - розширення кореня легені, тяжистість і ячеїстість легеневого рисунку зліва. Який найбільш достовірний метод для уточнення діагнозу?
-Бронхографія
-Рентгеноскопія
-Томографія
-Бронхоскопія
-Торакоскопія
86. Для напруженного пневмотораксу властиві такі ознаки, за вийнятком:
-Притуплення перкуторного звуку на ураженному боці.
-Зміщення вурхівкового поштовху серця на сторону, протилежну пневмотораксу.
-Набухання шийних вен.
-Артеріальна гіпотензія.
-Всі перераховані ознакі без винятку.
87. Хворий 45 років, після перенесеної 2,5 тижні тому простуди відмітив кашель з виділенням гнійного харкотиння, кількість якого зросла до 100-120 мл на добу, підвищення температури тіла до 38° С, задишку. Вчора раптово виникли сильні болі в правій половині грудної клітки, різка задишка. Пульс - 112 за 1 хв, артеріальний тиск – 90 та 55 мм рт.ст. Виражений акроціаноз. Частота дихання - 42 на 1 хв. При огляді – відставання правої половини грудної клітки в диханні. При перкусії - притуплення легеневого звука. При аускультації – дихання над правою легенею не вислуховується. Який з перерахованих діагнозів відповідає даній клінічній картині?
-Піопневмоторакс.
-Крупозна пневмонія.
-Абсцедивна пневмонія.
-Гострий абсцес легень.
-Гангрена легень.
88. На протязі 6 місяців хворіє хронічним абсцесом правої легені. Біля двох годин тому відмітив різку раптову біль в правій половині грудної клітки, задишку. Доставлений в стаціонар машиною швидкої допомоги.. Стан важкий. Напружене сидяче положення хворого. Ціаноз шкірних покривів. ЧД - 44 за 1 хв. PS - 108 за 1 хв, АТ - 90 та 55 мм.рт.ст. Відставання правої поливини в диханні. При перкусії притуплені легеневі звуки від ІУ ребра донизу. Аускультативно дихальні шуми над правою легенею не вислуховують. Найбільш ймовірна патологія?
-Гангренозний абсцесс
-Емпієма плеври
-Піопневмоторакс.
-Пневмоторакс
-Гангрена легені..
89. Вкажіть легенево-плевральне ускладнення деструктивної пневмонії.
-Піоторакс.
-Були.
-Абсцес.
-Лобарна емфізема.
-Кіста легені.
90. Виберіть правильний метод лікування напруженого пневмотораксу з норицею.
-Дренування за Бюллау.
-Плевральна пункція.
-Оклюзія бронха.
-Торакотомія.
-Бронхоскопічна санація.
91. Який з нижченаведених видів пневмотораксу особливо небезпечний для життя?
-Напружений
-Відкритий
-Закритий
-Не може бути небезпечним для життя
-Всі однаково небезпечні
92. Гострий респіраторний дистрес-синдром:
-Це запальний несерцевий набряк легенів
-Виникає тільки за умови інфекційних захворювань легень
-Це різновид пневмонії
-В основі його лежить недостатність сурфактанту
-Буває тільки у немовлят.
93. При рентгендослідженні органів грудної клітки у пацієнта 62 років у проекції кореня правої легені виявлена “тінь” у вигляді поліциклічного утворення, деформуючого верхнєдольовий бронх, а також ателектаз верхньої долі. Із анамнезу з’ясовано, що він знаходився на диспансерному спостереженні у фтізіатра. Який з методів дослідження дозволить реально віддиференціювати центральний рак легені від туберкульозу?
-Бронхоскопія, морфологічне дослідження
-Аналіз харкотіння на БК
-Клінічний аналіз крові
-Рентгенкомп’ютерна томографія
-Тест на онкомаркери.
94. Хворому П., 50 років проведено 2 дні тому оперативне втручання: правостороння нижньодольова лобектомія. Стан хворого покращився, протипоказань до призначення ЛФК немає. Для розправлення частини легені, яка залишилась слід використовувати:
-В положенні лежачи на лівому боці спеціальні дихальні вправи з поглибленим диханням
-В положенні на спині використовуючи діафрагмальний тип дихання
-В положенні на правому боці – діафрагмальний тип дихання
-В положенні на правому боці динамічні дихальні вправи
-Кругові рухи в плечових суглобах
95. Чоловік, 40 років, після алкогольного спяніння на протязі 4-5 годин проспав на вулиці. Через 2 дні у нього підвищилась температура, з’явились болі у грудній клітці. Поступове підвищення температури до 39°С.Через 2 тижні раптово при кашлі відійшло близько 200 мл гною з неприємним запахом. Ваш попередній діагноз?
-Гострий гнойовик легені
-Бронхоектатична хвороба
-Плеврит
-Загострення хронічного бронхіту
-Рак легені з розвитком пневмониту
96. Хвора С., 22 роки, скаржиться на іржаве харкотиння, біль в правому боці при диханні, задишку, t до 40(С. ЧД 36/хв. Ps 120/хв. Тони ослаблені. Легені - справа тупість з IV ребра, крепітація, бронхіальне дихання, бронхофонія. Печінка +2 см. ЗАК: Л. 15(109/л., ШОЄ – 21 мм/год. Ro-графія: справа зниження прозорості нижньої долі легень. Діагноз ?
-Пневмонія правобічна дольова (крупозна)
-Правобічний ексудативний плеврит
-Казеозна пневмонія справа
-Інфаркт нижньої долі правої легені
-Гострий абсцес правої легені
97. Хворий 48 років скаржиться на кашель з ржавою мокротою, біль в правій половині грудної клітки при диханні, задуху, t 39,8 С. Об-но: ЧД-28/хв., притуплення легеневого звуку у нижній долі лівої легені, різко ослаблене везікулярне дихання в нижній долі правої легені, мілкопухирчасті хрипи. Д-з: правобічна крупозна пневмонія. Що привело до розвитку захворювання ?
-Запалення в альвеолах, сенсибілізація до інфекційних агентів, гіперергічна реакція
-Розтиснення бронхів, накопиченним секретом,
-Порушення функції лівого епітелію і зниження активності (2 адреноблокаторів
-Підвищення проникливості кровоносних судин, розвиток місцевих та алергічних реакцій
-Зниження функції миготливого епітелію, зменшення активності (1-антитрипсцну, лізоциму та ін.
98. Хвора 43 роки, скаржиться на задуху, загальну слабкість, сухий кашель, пітливість. Об-но: відставання правої половини грудної клітки, при диханні. Притуплення легеневого звуку у нижній долі правої легені. Аускультативно: відсутність дихання справа. При дослідженні вмісту плевральної порожнини: білок :\%, відносна густина – 1025, позитивна проба Рів альта. Лікування повинно включати:
-Евакуація вмісту плевральної порожнини, призначення антибіотиків.
-Призначення сечогінних засобів
-Призначення кортикостероїдів
-Призначення антибіотиків, при подальшому накопичені ексудату – плевральну пункцію.
-Призначення сульфаніламідів
99. Хворий 57 років, лікувався амбулаторно з приводу вогнищевої пневмонії 10 днів. Два дні тому з’явився кашель, багато зловонного харкотиння. Об-но: притуплення легеневого звуку у нижній долі привої легені. Аускультативно: амфоричне дихання. Заключення Ro-графії: абсцес нижній долі правої легені. До антибіотикотерапії повинно включати:
-Санаційні бронхоскопії та бронхозаливки з антибіотиками
-Призначення кортикостероїдів
-Призначення сечогінних
-Призначення сульфаніламідних препаратів
-Призначення імуно-коректорних засобів
100. У хворого 38 років раптово з’явився біль у лівій половині грудної клітки, задуха. Об-но: Стан середньої важкості, пульс - 100 уд. в 1 хв, АТ 90/60 мм рт. ст., дихання зліва не вислуховується., при рентгенографії грудної клітини - колапс лівої легені до 1/2. Яке лікування потрібно призначити хворому?
-Пасивне дренування плевральної порожнини.
-Покій, розсмоктуюча терапія
-Плевральні пункції
-Оперативне лікування
-Активне дренування плевральної порожнини.
101. У хворого 46 років на 7 добу після лівобічної пульмонектомії з приводу центрального раку верхньодольового бронху з’явилися болі в лівій половині грудної клітки, задуха, підвищилася t до 380 С. На оглядовій рентгенограмі груді горизонтальний рівень рідини до 4-го ребра справа. Що є найбільш вірогідною причиною цього ускладнення?
-Неспроможність кукси бронху. Емпієма плеври.
-Наявність патологічного процесу в легені.
-Інфікування залишкової порожнини
-Неправильне післяопераційне лікування
-Виникнення залишкових порожнин
102. У хворого С., 62 років рентгенологічно діагностовано порожнисте утворення верхньої частки правої легені із “симптомом кошика”. Цитологічне дослідження харкотиння виявило комплекси атипових клітин. Який діагноз ?
-Порожниста форма периферичного раку правої легені.
-Центральна форма раку правої легені із ателектазом верхньої частки та абсцедуванням ателектазу.
-Абсцес верхньої частки правої легені.
-Туберкульоз верхньої частки правої легені.
-Бластомікоз правої легені.
103. Хворому на піогенний абсцес легені, який ускладнився повторними кровотечіями, призначено оперативне лікування. Які антибіотики найбільш придатні до призначення для передопераційної антибіотико профілактики?
-Цефалоспоріни.
-Пеніцилін.
-Макроліди.
-Аміноглікозіди.
-Фторхінолони.
104. Хворому на двосторонній гідроторакс неодноразово проводили плевральні пункції з обох сторін. Після чергової пункції погіршення стану, лихоманка, болі у грудях. Наступного дня лікуючим терапевтом під час плевральної пункції зправа одержано гній. Який механізм виникнення правосторонньої гострої емпієми?
-Контактно-аспіраційний.
-Лімфогенний.
-Гематогенний.
-Імплантаційний.
-Повітряний.
105. Чоловік, 53 роки скаржиться на тупий біль в ділянці серця, що посилюється при глибокому вдиху і кашлі, важкість за грудиною, задуху, осиплість голосу, порушене ковтання, t=38(С. Місяць тому переніс ГРВІ. Об-но: ослаблене голосове тремтіння і везикулярне дихання, відсутні дихальні шуми. Плевроперикардіальний шум тертя в ділянці серця, який посилюється на висоті вдиху. Діагноз?
-Парамедіастінальний плеврит
-Ексудативний перикардіт
-Медіастініт
-Туберкульоз внутришньо-грудних лімфатичних вузлів
-Діафрагмальний плеврит
106. Хворий К., 56 років, скаржиться на постійну задишку, кашель, болі грудній клітці, пітливість. Палить 30 років. Об-но: диф. ціаноз обличчя, Ps 110/хв. Серце збільшене вправо і вліво. Тони ослаблені. В легенях коробковий перкуторний звук, сухі свистячі хрипи, видих подовжений. ЧД – 26 /хв. Печінка +3 см. Діагноз ?
-Хронічний обструктивний бронхіт
-Бронхіальна астма
-Рак легень
-Стороні тіла бронхів
-Ларінгоспазм
107. Ускладнення гострого абсцесу легень.
-Пiопневмоторакс.
-Амiлоїдоз нирок.
-Малiгнiзацiя.
-Флегмона грудної стiнки.
-Медiастинiт.
108. Основний спосiб санацiї гострого абсцесу легень.
-Трахеоцентез.
-Пункцiя трахеї.
-Iнгаляцiї.
109. Лiкування ексудативного плевриту:
-Плевральна пункцiя.
-Дренування плевральної порожнини.
-Дiуретики.
-Декортикацiя легенi.
110. Методи дiагностики ексудативного плевтиту:
-Плевральна пункцiя.
-Фiбробронхоскопiя.
-Ангiопульмонографiя.
111. Ускладнення плевральної пункцiї.
-Пневмоторакс.
-Емболiя.
-Пневмомедiастинiт.
-Гемоперикард.
112. Аускультативнi данi при ескудативному плевриті:
-Вiдсутнiсть дихання.
-Бронхiальне дихання.
-Вологi дрiбноміхурчастi хрипи.
-Сухi розсiянi хрипи.
113. Рiдина розташована в плевральнiй порожнинi по лiнії Дамуазо при:
-Ексудативному плевритi.
-Медiастинiтi.
-Пневмотораксi.
-Пiопневмотораксi.
114. Ексудативний плеврит ускладнюється:
-Емпiємою плеври.
-Флегмоною грудної стiнки.
-Пiопневмотораксом.
-Гемопневмотораксом.
-Бронхiальною норицею.
115. Перкуторнi данi при ексудативному плевриті:
-Притуплення перкуторного звуку.
-Тимпанiт.
-Тимпанiт з металiчним вiдтiнком.
116. Причиною виникнення ексудативного плевриту є:
-Плевропневмонiя.
-Рак легенi.
-Гангрена легенi.
-Прорив абсцесу легенi.
117. Пiопневмоторакс - це ускладнення:
-Гангрени легень.
-Закритої травми грудної клiтки.
-Емпiєми плеври.
-Бронхоектатичної хвороби.
-Ексудативного плевриту.
119. Аускультативнi данi при пiопневмотораксі:
-Вiдсутнiсть дихання.
-Амфоричне дихання.
-Бронхiальне дихання.
-Вологi хрипи.
-Сухi хрипи.
120. Лiкування пiопневмотораксу:
-Дренування плевральної порожнини.
-Ушивання норицi.
-Плевральна пункцiя.
-Пульмоностомiя.
-Сегментарна резекцiя легенi.
121. Рентгенологiчнi ознаки гострої емпiєми плеври:
-Наявнiсть рiвня рідини по лiнії Дамуазо.
-Високе стояння дiафрагми.
-Колапс легенi.
-Колапс легенi з горизонтальним рiвнем рiдини.
-Ателектаз легенi.
122. Причини виникнення ателектазу легень:
-Закупорка бронха.
-Тромбемболiя гілки легеневої артерiї.
-Пошкодження вiсцеральної плеври.
-Емпiєма плеври.
-Пiопневмоторакс.
123. Причини виникнення гострого абсцесу легень:
-Пневмонiя.
-Медiастинiт.
-Емпiєма плеври.
-Туберкульоз.
-Пiопневмоторакс.
124. Аускультативна картина гострого абсцесу пiсля дренування через бронх:
-Амфоричне дихання.
-Ослаблене дихання.
-Бронхiальне дихання.
-Вiдсутнiсть дихання.
125. Покази до оперативного втручання при гострому абсцесi легень:
-Кровотеча.
-Пiопневмоторакс.
-Прорив абсцесу в бронх.
-Емпiєма плеври.
-Флегмона грудної стiнки.
126. Рентгенологiчнi ознаки хронiчного абсцесу легень:
-Кiльцевидна тiнь з фiброзною капсулою.
-Кiльцевидна тiнь з тонкою капсулою.
-Кiльцевидна тiнь з рiвнем рiдини.
-Кiльцевидна тiнь з фестончастими краями.
127. Покази до дренування гострого абсцесу:
-Гангренiзацiя.
-Кровотеча.
-Прорив в бронх.
-Флегмона грудної стiнки.
-Сепсис.
128. Дренаж по Бюлау вiдноситься до:
-Пасивної аспiрацiйної системи.
-Активної аспiрацiйної системи.
-3-х ампульної системи.
-Водоструменевої системи.
-Електроаспiрацiї.
129. Ускладнення плевральної пункцiї:
-Кровотеча.
-Емпiема плеври.
-Медiстинiт.
-Абсцес легень.
-Флегмона грудної клiтки.
130. Покази до плевральної пункцiї:
-Емпiєма плеври.
-Абсцес легень.
-Гангрена легень.
-Медiастинiт.
-Ексудативний перикардит.
131. Рентгенологiчнi методи діагностики хронiчної емпiєми плеври:
-Плеврографiя.
-Ангiопневмонографiя.
-Томографiя.
-Кавогpафiя.
132. Хронiчний абсцес виникає вiд моменту захворювання через:
-8 тижнiв.
-2 тижнi.
-4 тижнi.
-10 тижнiв.
133. Лiкування гангренозного абсцесу легень
-плевральна пункцiя;
-мiкротрахеостомiя;
-дренування абсцесу;
-дренування
-пульмонотомiя
134. При проривi абсцесу в плевральну порожнину необхiдні:
-торакотомiя, ушивання легенi
-торакотомiя, лiквiдацiя гнiйного вмiсту
-дренування плевральної порожнини
-торакоскопiя
-дренування заднього середостiння
135. Дренування плевральної порожнини проводять при:
-медiастинiтi
-стравохідно-бронхiальнiй норицi
-емпіємi плеври
-гангренозному абсцесi легень
136. При розповсюдженiй гангренi легень показанi:
-сегментектомiя;
-лобектомiя;
-пульмонектомiя;
-дренування плевральної порожнини;
-мiкротрахеостомiя
137. Ускладнення гострого абсцесу легень:
-малiгнiзацiя;
-медiастiнiт;
-пiопневмоторакс;
-флегмона грудної стiнки;
138. Летальнiсть при розповсюдженiй гангренi легенi
-50-55%
-60-65%
-70-70%
-80-8%
-90-95%
139. Рентгенологiчнi ознаки гострого абсцесу легень "до вскриття в бронх":
гомогенна тiнь;
-порожнина з рiвнем рiдини;
-гомогенна тiнь з перифокальним запаленням
-порожнина з чiткою тонкою капсулою;
-порожнина з внутрiшнiми фестончатими краями;
140. Кiльцевидна тiнь з фiброзною капсулою без перифокального запалення характерна для:
-гострого абсцесу дегень ;
-повiтряної кiсти легенi ;
-нагноєної кiсти легенi ;
-хронiчного абсцесу легень;
-раку з розпадом ;
141. Пiопневмоторакс - це ускладнення:
-повiтряної кiсти легенi
-бульозної хвороби
-раку з розпадом
-хронiчного абсцесу легенi
-гострого абсцесу легенi
142. Причиною виникнення гострої емпієми плеври є:
-прорив гострого абсцесу легенi
-неадекватне лiкування ексудативного плевриту
-бульозна хвороба
-пiопневмоторакс
-рак з розпадом
143. Для виконання плеврографії застосовують:
-метиленову синьку
-йодлiпол
-йодлiпол з норсульфазолом
-сульфат барiю
-натрiю бромiд
144. Для дiагностики стравохiдно-бронхiальної норицi застосовують:
-метиленову синьку
-йодлiпол
-барiю сульфат
-натрiю бромiд
145. Лiкувальна тактика при пiопневмотораксi:
-ушивання дефекту вiсцеральної плеври
-торакопластика
-оклюзiя головного бронха
-дренування плевральної порожнини
-лобектомiя
146. Об'єм оперативного втручання при хронiчнiй емпіємi плеври:
-резекцiя ребер
-плевректомiя
-плевректомiя, декортикацiя легенi
-декортикацiя легенi
-лiквiдацiя бронхiальної норицi, декортикацiя легенi
147. Показом до торакотомії при пiопневмотораксi є:
-тотальний пiопневмоторакс
-ригiдний пiопневмоторакс
-напружений пiопневмоторакс
-флегмона задньої стiнки
-виражена iнтоксикацiя та дихальна недостатнiсть
148. Ексудат, що розмiщений по лiнії Дамуазо-Соколова, характерний для
-хронiчної емпієми плеври
-пiопневмотораксу
-пневмогемотораксу
-медiастинiту
-гострої емпієми плеври
149. Рентгенологічним проявом пiопневмотораксу є:
-колапс легенi
-косий рiвень рiдини
-горизонтальний рiвень рiдини
-косий рiвень рiдини і колапс легенi
-горизонтальний рiвень рiдини і колапс легенi
150. Аускультативна картина при гострiй емпіємi плеври:
-амфоричне дихання
-вологi хрипи
-бронхiальне дихання
-сухi розсiянi хрипи
-вiдсутнiсть дихання
151. При перкусії у хворих з гострою емпіємою плеври вiдмiчається
-тимпанiт
-коробковий звук
-легеневий звук
152. Флегмона грудної стiнки є ускладненням:
-нагноєної кiсти
-гострого абсцесу
-бронхоектатичної хвороби
-емпієми плеври
-гемотораксу
153. Ускладнення гострого абсцесу легень:
-кровотеча
-малiгнiзацiя
-флегмона грудної стiнки
-медiастинiт
154. Умовою виникнення гострого абсцесу легень є:
-сегментарний ателектаз
-ателектаз долi
-ателектаз легенi
155. Перехiд гострого абсцесу в хронiчну форму вiдмiчається через:
-4 тижнi з моменту початку лiкування
-6 тижнiв з моменту виникнення
-8 тижнiв пiсля звернення за медичною допомогою
-10 тижнiв вiд початку захворювання
-10 тижнiв вiд початку лiкування
156. Основним методом санації трахеобронхiального дерева є:
-мiкротрахеостомія
-iнгаляції
-пункції трахеi
-заливки через зонд
157. Показом до плевральної пункції є:
-гострий абсцес легень
-хронічна емпієма плеври
-ексудативний плеврит
-гангренозний абсцес
-медiастинiт
158. Рентгенологiчним проявом повiтряної кiсти є порожнина:
-з тонкою чiткою капсулою
-з фiброзною капсулою
-з горизонтальним рiвнем рiдини
-з нечiтким внутрiшнiм контуром
159. Лiкування гангренозного абсцесу легень
- плевральна пункцiя;
-мiкротрахеостомiя;
-дренування абсцесу;
-дренування
-пульмонотомiя
160. При проривi абсцесу в плевральну порожнину необхiдні:
-торакотомiя, ушивання легенi
-торакотомiя, лiквiдацiя гнiйного вмiсту
-дренування плевральної порожнини
-торакоскопiя
-дренування заднього середостiння
161.Дренування плевральної порожнини проводять при:
-медiастинiтi
-стравохідно-бронхiальнiй норицi
-емпіємi плеври
-гангренозному абсцесi легень
162. При розповсюдженiй гангренi легень показанi:
-сегментектомiя;
- лобектомiя;
-пульмонектомiя;
-дренування плевральної порожнини;
-мiкротрахеостомiя
163. Ускладнення гострого абсцесу легень:
-малiгнiзацiя;
-медiастiнiт;
-пiопневмоторакс;
-флегмона грудної стiнки;
164. Летальнiсть при розповсюдженiй гангренi легенi
-50-55%
-60-65%
-70-70%
-80-8%
-90-95%
165. Рентгенологiчнi ознаки гострого абсцесу легень "до вскриття в бронх":
-гомогенна тiнь;
-порожнина з рiвнем рiдини;
-гомогенна тiнь з перифокальним запаленням
-порожнина з чiткою тонкою капсулою;
-порожнина з внутрiшнiми фестончатими краями;
166. Лiкувальна тактика при пiопневмотораксi:
-ушивання дефекту вiсцеральної плеври
-торакопластика
-оклюзiя головного бронха
-дренування плевральної порожнини
-лобектомiя
167. Об'єм оперативного втручання при хронiчнiй емпіємi плеври:
-резекцiя ребер
-плевректомiя
-плевректомiя, декортикацiя легенi
-декортикацiя легенi
-лiквiдацiя бронхiальної норицi, декортикацiя легенi
168. Показом до торакотомії при пiопневмотораксi є:
-тотальний пiопневмоторакс
-ригiдний пiопневмоторакс
-напружений пiопневмоторакс
-флегмона задньої стiнки
-виражена iнтоксикацiя та дихальна недостатнiсть
169. Ексудат, що розмiщений по лiнії Дамуазо-Соколова, характерний для
-хронiчної емпієми плеври
-пiопневмотораксу
-пневмогемотораксу
-медiастинiту
-гострої емпієми плеври
170. Рентгенологічним проявом пiопневмотораксу є:
-колапс легенi
-косий рiвень рiдини
-горизонтальний рiвень рiдини
-косий рiвень рiдини і колапс легенi
-горизонтальний рiвень рiдини і колапс легенi
171. Аускультативна картина при гострiй емпіємi плеври:
-амфоричне дихання
-вологi хрипи
-бронхiальне дихання
-сухi розсiянi хрипи
-вiдсутнiсть дихання
172. При перкусії у хворих з гострою емпіємою плеври вiдмiчається
-тимпанiт
-коробковий звук
-легеневий звук
173. Флегмона грудної стiнки є ускладненням:
-нагноєної кiсти
-гострого абсцесу
-бронхоектатичної хвороби
-емпієми плеври
-гемотораксу
174. Хвора 54 років поступила в стаціонар з вираженим акроціанозом, набухшими шийними венами, збільшеною печінкою, асцитом. Межі серця поширені. Тони серця не вислуховуються, верхівковий поштовх не визначається. АТ 100/50 мм. рт. ст. На рентгенограмі органів грудної клітки виявлена тінь серця у вигляді трапеції. Яким патологічним станом можна пояснити вказані симптоми у хворої?
-Тампонадою серця.
-Ексудативним плевритом.
-Комбінованою вадою серця.
-Гострою серцевою недостатністю.
-Грижею стравохідного отвору діафрагми.
175. У хворої, 35 років, встановлений діагноз мітрального стенозу, III стадія захворювання. При обстеженні виявлено, що рухливість стулок клапана не страждає, кальцинозу стулок не має. Який метод лікування оптимальний?
-Комісуротомія.
-Анулопластіка
-Операція Еліса.
-Операція Бентала.
-Протезування мітрального клапана.
176. У хворого, 43 років, встановлений діагноз мітральної недостатності, III стадія захворювання. При обстеженні кальциноза стулок не виявлено. Який метод лікування оптимальний?
-Анулопластіка
-Протезування мітрального клапана.
-Комісуротомія.
-Операція Бентала.
-Операція Еліса.
177. Хвора 19 років 5 років хворіє на ревматизм. На профогляді виявлено розширення меж серця вліво, мітральну конфігурацію серця і відхилення контрастованого стравоходу по колу великого радіуса; ослаблення І тону, систолічний шум над верхівкою, який іррадіював в ліву аксилярну ділянку, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Про яку набуту ваду серця слід думати?
-Недостатність мітрального клапану
-Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору
-Недостатність аортального клапану
-Стеноз гирла аорти
-недостатність тристулкового клапану
178. Хлопчик 2-х років відстає від ровесників у фізичному розвитку. Об-но: ЧД 20 за хв., ЧСС 104 за хв., печінка - + 4 см, селезінка - 25x15x10см. При аускультації -безперервний систолодіастолічний шум у ІІ-ІІІ міжреберних проміжках біля грудини, зниження діастолічного артеріального тиску. На ЕКГ змін немає. Поставте діагноз?
-Відкрита артеріальна протока
-Дефект міжшлуночкової перегородки
-Дефект міжпредсердної перегородки
-Атрезія тристулкового клапана
-Вада аортального клапана
179. Хлопчик 2-х років відстає від ровесників у фізичному розвитку. Об-но: ЧД 20 за хв., ЧСС 104 за хв., печінка - + 4 см, селезінка - 25x15x10см. При аускультації -безперервний систолодіастолічний шум у ІІ-ІІІ міжреберних проміжках біля грудини, зниження діастолічного артеріального тиску. В якому віці потрібно прооперувати хворого?
-У віці 4-5 років
-У 15-16 років
-До 3-х років..
-Після 16 років
-У 10 років
180. Хворий, 31 рік, клінічно поставлений діагноз ревматичної суміжної мітральної вади серця. За допомогою якого методу дослідження можливо точно визначити ступінь супутньої недостатності мітрального клапану?
-Ренгеноконтрасної лівої вентрикулографії
-Ренгенографії серця
-Грудної аортографії
-Зондування лівих відділів серця
-Зондування правих відділів серця
181. Верхнiй бар'єр при мiтральному стенозi - це:
-звуження двохстулкового клапану
-звуження трьохстулкового клапану
-спазм судин малого кола
-легенева гiпертензiя
182. Нормальний тиск в лiвому передсердi:
-0-2 мм рт.ст.
-2-4 мм рт.ст.
-5-6 мм рт.ст.
-7-8 мм рт.ст.
-9-10 мм рт.ст.
183. Аускультативна картина мiтрального стенозу:
-систолiчний шум
-дiастолiчний шум
-систолодiастолiчний шум
-акцент 1 тону на аортi
-Акцент ІІ тону на легеневiй артерії
184. Рефлекс Китаєва виникає в
-1 ст. мiтрального стенозу
-П ст. мiтрального стенозу
-Ш ст. мiтрального стенозу
-1V cт. мiтрального стенозу
- V ст. мiтрального стенозу
185. Мiтральний стеноз - це:
-Звуження двохстулкового клапана.
-Звуження аортального клапана.
-Звуження трьохстворкового клапана.
-Стеноз на рiвнi дуги аорти.
-Стеноз низхiдного вiддiлу аорти.
186. Систолічний об'єм у людини середнього віку в нормальних умовах складає
-60-70 мл крові
-30-40 мл крові
-40-50 мл крові.
-50-60 мл крові
-70-80 мл крові
187. Де вперше розроблено метод штучного кровообігу
-В Києві
-В Москві
-В США
-В Німеччині
-В Голандії
188. Від якої судини відходить підключична артерія справа
-Плечеголовного стовбура
-Загальної сонної артерії
-Хребцевої артерії
-Поперечної артерії шиї
-Безпосередньо від дуги аорти
189. Хлопчик 2-х років відстає від ровесників у фізичному розвитку. Об-но: ЧД 20 за хв., ЧСС 104 за хв., печінка - + 4 см, селезінка - 25x15x10см. При аускультації -безперервний систолодіастолічний шум у ІІ-ІІІ міжреберних проміжках біля грудини, зниження діастолічного артеріального тиску. Який метод дослідження дозволить встановити остаточний діагноз?
-Рентгенохірургічне обстеження
-Електрокардіографічне обстеження
-Ехокардіографічне обстеження
-Рентгенологічне обстеження
-Спірометричне обстеження
190. Хворого П., 15 р., турбує головний біль, носові кровотечі, відчуття похолодання нижніх кінцівок. Об-но: м'язи плечового поясу добре розвинуті, нижні кінцівки гіпотрофовані. Пульсація на артеріях ступні та стегновій різко ослаблена. АТ 150/90 мм.рт ст. на руках, 90/60 мм.рт.ст. на ногах. Над сонними артеріями - систолічний шум. Поставте діагноз?
-Коарктація аорти
-Аневризма аорти
-Аортальний стеноз
-Аортальна недостатність
-Коарктація легеневої артерії
191. Хворого П., 9 р., турбує головний біль, носові кровотечі, відчуття похолодання нижніх кінцівок. Об-но: м'язи плечового поясу добре розвинуті, нижні кінцівки гіпотрофовані. Пульсація на артеріях ступні та стегновій різко ослаблена. АТ 150/90 мм.рт ст. на руках, 90/60 мм.рт.ст. на ногах. Вкажіть найкращі терміни для операції у хворого.
-До 10 років
-До 15 років
-До 20 років
-До 30 років
-До 5 років
192. Катетеpизацiю аоpти пpоводять :
-По Сельдiнгеpу.
-При пункції поpожнини сеpця.
-Шляхом пункції пеpифеpичних вен.
-Шляхом ретpогpадної аpтеpiогpафії.
-Шляхом селективної аpтеpiогpафії.
193. Якi ускладнення можуть виникнути при черезшкiрнiй катетеризації аорти по Сельдiнгеру?
-Кровотеча, тромбоз, емболiя.
-Гострий тромбофлебiт вен гомiлки.
-Релаксацiя дiафрагми.
-Тромбоз?
194. У 48-річної жінки ІХС на протязі півроку з прогресуючими приступами стенокардії після проведеної коронаровентрікулографії виявлено: стеноз > 70\% передньої міжшлуночкової артемії (ПМША) в с/3 на протязі 0,7 см. В інших артеріях -пристінкові атеросклеротічни зміни, гемодинамічно незначимі. Хворій показано:
-Балонна ангіопластіка ПМША
-Операція АКШ однієї артерії
-Операція АКШ 2-3 артерій
-Операція МКШ до ПМША
-Медикаментозна терапія
195. У 65-річного пацієнта з ХІХС, постінфарктною аневрізмою ЛШ, миготливою аритмією, після коронаровентрікулографії виявлено: множинні мультифокальні стенозі практично всіх вінцевих артерій, дистальні відділи яких по типу “мишинних хвостиків”, аневризма передньо-бокової стінки ЛШ з ознаками пристінкового тромбування, ФВ <25\%. Подальшою лікувальною тактикою буде:
-Випадок неоперабельний: медикаментозне симптоматичне лікування або трансплантація серця
-Операція АКШ
-Балонна ангіопластика вінцевих артерій
-Аневризмектомія
-АКШ з аневризмектомією
196. Хворий 54 років6 після виникнення больового серцевого приступу, доставлений в ЦРЛ, де діагностували гострий інфаркт міокарда. Через 3 тижні, після стабілізації стану, направленій в обласний центр для вирішення подальшої лікувальної тактики:
-Медикаментозна терапія, коронаровентрікуло- графія через 6 місяців
-Операція АКШ
-Балонна ангіопластика вінцевих артерій
-Велоергометрія, визначення толерантності до фіз. навантаження
-Холтерівське ЕКГ-моніторування
197. Пацієнт з ХІХС, стабільною стенокардією 6 ф.к. Ш, виписаний з кардіологічного стаціонару, проте через 2 дні поступив з рецидивом ішемії міокарда без ознак незворотнього пошкодження. Знаходиться в ПІТ, на постійних довенних інфузіях нітратів та знеболюючих, при відміні останніх - рецидиви стенокардії. Ваша тактика?
-Невідкладна коронаровентрікулографія з наступним АКШ
-Медикаментозна тактика
-Коронароаентрікулографія в майбутньому
-Коронаровентрікулографія після стабілізації стану
-Радіоізотопна ветрікулографія
198. Головні клінічні ознаки ексудативного перикардиту
-Правошлуночкова недостатність
-Лівошлуночкова недостатність
-Інтоксикація
-Дихальна недостатність
-Акроцианоз
199. Хворого К. 45 років, який тиждень тому переніс операцію на серці, турбують задуха в спокої, біль за грудиною з ірадіацією в шию, виражена слабкість, температура тіла 39 ?С. Об-но: загальний стан важкий, межі серця розширені на 4 см, відзначається ослаблення верхівкового поштовху. Аускультативно - шум тертя перикарда. Найбільш імовірний діагноз:
-Гострий перикардит
-Гостра аневризма серця
-Інфаркт міокарду
-Гостра міогенна дилятація серця
-Тромбоемболія легеневої артерії
200. Хворий К. 65 років, тиждень тому переніс гострий інфаркт міокарда, загальний стан погіршився, турбує задишка в спокої, виражена слабкість. Об-но: набряки ніг, асцит. Границі серця розширені, парадоксальна перикардиальна пульсація латеральніше на 2 см від верхівкового поштовху зліва. Найбільш імовірний діагноз:
-Гостра аневризма серця
-Хронічна аневризма серця
-Гострий перикардит
-Кардіосклеротична аневризма серця
-Ревматична аневризма серця
201. Хворий О., 68 років, скаржиться на задишку, сухий кашель, більше ранком, ниючі болі в правому підребер’ї. Хворіє 10 років. Часто були пневмонії. Об-но: диф. ціаноз обличчя, набухання вен шиї, набряк ніг, асцит. Систолічний шум над грудиною, в легенях дихання ослаблене, з обох сторін вологі різнокаліберні хрипи. ЕКГ: правограма, гіпертрофія правого шлунку. Діагноз ?
-Хронічне легеневе серце (некомпенсоване)
-Цироз печінки
-Ексудативний перикардит
-Рак легень з метастазами в печінку черевну порожнину
-Псевдоцироз Піка
202. При проксимальнiй атрiовентрикулярнiй блокадi iмпульс формується
-синусовому вузлi
-синоаурикулярному вузлi
-атрiовентрикулярному вузлi
-нiжках пучках Гiса
203. Синдром Морганьї-Едемс-Стокса:
-асистолiя передсердь
-асистолiя шлуночкiв
-порушення провiдностi по лiвiй нiжцi п.Гiса
-порушення провiдностi по правiй нiжцi п.Гiса
204. Форми синдрому Морганьї Едемс-Стокса:
-передсердна
-шлуночкова
-гiпердинамiчна
-динамiчна
-циркуляторна
205. Неповна АВ-блокада типу Мобiтц 1 - це:
-зменшення iнтервалу PQ
-збiльшення iнтервалу PQ з випадiнням комплексу QRS
-брадикардiя, розширення комплексу QRS
-випадiння комплексу QRS з рiзною перiодичнiстю
-несинхроннiсть роботи передсердь та шлуночкiв
206. Раннi ускладнення постiйної кардiостимуляції:
-конкуруючий ритм
-змiщення електрода
-поломка електрода
-вiдмова роботи кардiостимулятора
-iнфаркт мiокарду
207. Пiзнi ускладнення постiйної електрокардiостимуляції:
-нагноєння рани
-нагноєння ложа стимулятора
-конкуруючий ритм
-змiщення електрода
-iнфаркт мiокарду
208. Контроль роботи електрокардiостимулятора:.
-ЕКГ
-Рентгенографiя органiв грудної клiтки
-Томографiя
-Флюорографiя
209. Пункцiя перикарду виконується в точцi:
-Кера
-Мак-Бурнея
-Курвуазьє
-Марфана
210. При повнiй атрiовентрикулярнiй блокадi вiдбувається порушення провідностi по:
-Пучку Бахмана.
-Лiвiй нiжцi пучка Гiса.
-Правiй нiжцi пучка Гiса.
-Волокнах Пуркiньє.
211. Покази до постiйної iмплантації електpокаpдiостимулятоpа:
-Синдром слабостi синусового вузла.
-Гострий iнфаркт мiокарда.
-Параксизмальна тахiкардiя.
- АВ-блокада I ст.
212. При АВ-блокадi IV ст. збудження шлуночкiв вiдбувається вiд iмпульсiв:
-Волокон пучка Гiса.
-Волокон Пуркiньє.
-Синусового вузла.
-Атрiовентрикулярного вузла.
213. При синдромi слабостi синусового вузла вiдмiчається порушення провiдностi на рiвнi:
-Синусового вузла.
-Пучка Гiса.
-Атрiовентрикулярного вузла.
-Волокон Пуркiньє.
-Нiжок пучка Гiса.
214. Раннi пiсляоперацiйнi ускладнення пiсля iмплантації електpокаpдiостимулятоpа:
-Диспозицiя електрода.
-Перелом електрода.
-Вiдмова кардiостимулятора.
-Змiщення кардiостимулятора.
-Пролежень в зонi кардiостимулятора.
215. Де вперше розроблено метод штучного кровообігу
-В Києві
-В Москві
-В США
-В Німеччині
-В Голандії
216. Від якої судини відходить підключична артерія справа
-Плечеголовного стовбура
-Загальної сонної артерії
-Хребцевої артерії
-Поперечної артерії шиї
-Безпосередньо від дуги аорти пiдключичної вени.
-Ендокардит.
217. Симптом "мокрої подушки" характерний для:
-Ахалазiї кардії.
-Перфорацiї стравоходу.
-Защемленої параезофагальної грижi.
-Стравохiдно-трахеальної норицi.
218. Ценкеровський дивертикул буває:
-Шийний.
-Епiбронхiальний.
-Бiфуркацiйний.
-Тракцiйний.
219. Дивертикули стравоходу бувають:
-Тракцiйнi.
-Ковзнi.
-Защемленi.
-Посттравматичнi.
-Параезофагальнi.
220. Доступ при операцiї з приводу бiфуркацiйного дивертикула:
-Правобiчна торакотомiя.
-Лiвобiчна торакотомiя.
-Верхньо-серединна лапаротомiя.
221. Операцiя Геллера виконується при:
-Ахалазiї стравоходу.
-Раку кардiї.
-Релаксацiї дiафрагми.
-Хiмiчному опiку стравоходу.
222. При розривах мембpанозної частини бронха виникає:
-Пневмомедiастинум.
-Гемоторакс.
-Реактивний плеврит.
-Пiдшкiрна емфiзема.
223. При пошкодженнi мембpанозної частини бронха на рентгенограмi визначається:
-Пневмомедiастинум.
-Колапс легенi.
-Пневмоторакс.
-Пiдшкiрна емфiзема.
-Рiвень рiдини.
224. Медiастиноскопiя проводиться при патології:
-Переднього середостiння.
-Середнього середостiння.
-Заднього середостiння.
-Плевральної порожнини.
225. Переважаючим симптомом пухлин середнього середостiння є:
-Симптом верхньої порожнистої вени.
-Синдром Штейнберга.
-Синдром Герке.
-Здавлення стравоходу.
226. Оперативнi доступи до пухлин переднього середостiння:
-Стернотомiя.
-Задньо-бокова торакотомiя.
-Цеpвiкотомiя.
227. Рефлюкс-езофагiт є клiнiчним проявом:
-Ахалазії стравоходу
-Дивертикула стравоходу
-Раку стравоходу
-Ковзної грижi стравохідного отвору дiафрагми
228. Стравохiдно-бронхiальна нориця - це ускладнення
-Дивертикула Ценкера
-Ковзної грижi страв.отвору дiафрагми
-Тракцiйного дивертикула
-Епiфренального дивертикула
-Раку стравоходу
229. Операцiя Гелера виконується при
-Ковзнiй грижi стравохідного отвору дiафрагми
-Параезофагальній грижi стравохідного отвору дiафрагми
-Дивертикулi стравоходу
-Релаксації дiафрагми
-Ахалазії кардії
230. При ахалазії кардії 4 ст.виконується:
-Кардiомiотомiя
-Фундоплiкацiя
-Езофагогастроанастомоз
-Пластика стравоходу та шлунка
231. Консервативне лiкування при ахалазії стравоходу проводять в стадії:
-Рубцевого стенозу
-Кардiоспазму
-Стiйкого спазму
-Гiгантського стравоходу
232. Симптом "полум'я перевернутої свiчки" характерний для:
-Ковзної грижi стравохiдного отвору дiафрагми
-Дивертикула стравоходу
-Стороннього тiла стравоходу
-Ахалазії стравоходу
233. Ускладнення дивертикулiв стравоходу:
-Кровохаркання
-Емпієма плеври
-Медiастинiт
-Пiопневмоторакс
234. При епiфренальному дивертикулi застосовують наступні хiрургiчнi доступи:
-цервiкотомiя
-бокова торакотомiя справа
-передня торакотомiя злiва
-бокова торакотомiя злiва
235. Для дiагностики стравохiдно-бронхiальної норицi застосовують:
-метиленову синьку
-йодлiпол
-барiю сульфат
-натрiю бромiд
236. Пневмомедiастинум є ускладненням при пошкодженнi:
-трахеї
-дiафрагми
-легеневої паренхiми
-переднього середостiння
237. Лiкувальна тактика при травмi, ускладненiй медiастинальною емфiземою:
-пункцiя перикарда
-пункцiя плевральної порожнини
-дренування плевральної порожнини
-дренування переднього середостiння
-дренування заднього середостiння
238. Рентгенологiчнi ознаки гемомедiастинума:
-розширення середостiння
-тампонада серця
-прошарок повiтря в середостiннi
-пiдвищення венозного тиску
239. В задньому середостiннi розташована:
-аорта
-трахея
-v.azygos
-a.phrehicus
-a.thoracica interna
240. В передньому середостiннi проходить:
-n.phrenicus
-ductus thoracicus
-n.vagus
-стравохiд
-v.azigos
241. Дренування переднього середостiння проводять:
-в другому мiжребер'ї по l.medioclavicularis
-пiд яремною вирiзкою грудини
-в V мiжребер'ї по l.parasternalis
-в VІІ мiжребер'ї по l.paravertebralis
242. Синдром верхньої порожнистої вени характерний для:
-ганглiоневриноми
-лiмфосаркоми
-бронхогенної кiсти
-целомiчної кiсти перикарда
-лiмфоми переднього середостiння
243. Нормальний ЦВТ:
-0-20 мм вод.ст.
-20-40 мм вод.ст.
-40-60 мм вод.ст.
-80-100 мм вод.ст.
244. Периферичний венозний тиск:
-40-60 мм рт.ст.
-60-80 мм рт.ст.
-80-120 мм рт.ст.
-120-140 мм рт.ст.
-140-148 мм рт.ст.
245. Рентгенологiчною ознакою медiастинiту є:
-колапс легенi
-колапс легенi з наявнiстю рiдини
-прошарок повiтря в середостiннi
-розширення тiнi середостiння
-пневмоперiтонеум
246. Хворий 48 років поступив в клініку через 6 годин після початку захворювання. Стан важкий. Ціаноз, підшкірна емфізема на шиї, затруднене дихання, сильні болі за грудиною, А/Т – 90/60 мм.рт.ст. Пульс 120 на хв. На рентгенограмі: лівобічний гідропневмоторакс. Болі з’явились після блювоти в стані алкогольного сп’яніння. Який діагноз найбільш вірогідний?
-Спонтанний розрив стравоходу.
-Защемлення діафрагмальної грижі.
-Перфорація кардіальної виразки шлунку.
-Прорив абсцесу легені в плевральну порожнину.
-Спонтанний пневмоторакс.
247. Інструментальне розширення опікових та пептичних стриктур стравоходу несе в собі небезпеку перфорації з розвитком гнійного медіастиніту та емпієми плеври. Який найменш небезпечний метод для перфорації слід застосовувати при першому розширенні стриктури?
-Дилятація стриктури балонним ділятатором з стабільним діаметром балону.
-Бужування під контролем езофагоскопа.
-Бужування по металевій струні-провіднику.
-Бужування під місцевою анестезією наосліп.
-Бужування під контролем рентгеноскопії
248. Жінка 38 років скаржиться на затруднене проходження їжі по стравоходу, блювоту незміненою їжею, нічні регургітації (симптом ,,мокрої подушки”), втрату ваги. Анамнез біля 10 років. При рентгеноскопічному дослідженні виявлено Ахалазію кардії IV стадії з ,,S” – подібною деформацією. Яке оптимальне лікування ви застосуєте?
-Операція позаслизової езофагокардіоміотомії з пластикою дном шлунку.
-Кардіодилятація жорстким ділятатором Штарка.
-Кардіодилятація балонним ділятатором.
-Операція езофаго-фундоанастомозу за Гайровським.
-Резекція кардії з езофагогастроанастомозом.
249. Хворий 52 років поступив в клініку з скаргами на повну непрохідність стравоходу, слиновиділення, загальну слабість, Т-38,70. Дисфагія 8 діб. Це сталось після того,як проковтнув кусок м’яса з кісткою. При рентгеноскопії барій затримується на рівні с/з стравоходу. При фіброезофагоскопії виявлено заклинену кістку, гіперемія та набряк слизової покритої фібрином. Яка оптимальна лікувальна тактика в даному випадку?
-Хірургічне лікування: торакотомія, езофаготомія, видалення стороннього тіла (кістки), ушивання стравоходу + гастростомія.
-Ендоскопічне видалення стороннього тіла через жорсткий езофагоскоп.
-Проштовхування стороннього тіла в шлунок бужом.
-Видалення стороннього тіла за допомогою зонда ,,Фогарті”
-Видалення стороннього тіла за допомогою фіброендоскопа.
250. З наявних методів пластики стравоходу найбільш фізіологічним і безпечним методом на сучасному рівні є:
-Пластика ізоперистальтичною трубкою із великої кривизни шлунку після одномоментної екстирпації стравоходу із шийно-лапаратомного доступу.
-Товстокишкова пластика в антиперистальтичній позиції трансплантату.
-Товстокишкова пластика в ізоперистальтичній позиції трансплантату.
-Товстокишкова пластика з шкірною надставкою.
-Товстокишкова пластика з використанням ілеоцекального фрагменту.
251. Хворий С., 63 років страждає цирозом печінки 10 років. Після фізичного навантаження з’явилась загальна слабкість, запаморочення, нудота, мелена. Об-но: АТ 100/60 мм.рт.ст.., Ps=100 в хв., ниткоподібний. Яке ускладнення розвинулось ?
-Кровотеча з розширених вен стравоходу
-Печінкова кома
-Виразкова хвороба
-Гемороїдальні кровотечі
-Еклампсія
252. Хворій 47 років. Чотири місяці назад з’явилось пухлиноподібне утворення на шиї в ділянці правої долі щитовидної залози розмірами з вишню щільної консистенції з гладкою поверхнею, неболюче. Вузол поступово збільшився до розмірів курячого яйця. Охриплості, утрудненого ковтання та дихання не відмічає. Регіонарні лімфовузли не збільшені. Хвора звернулась в обласний ендокрінологічний диспансер, де була обстежена: термографія, УЗД, сканування, пункція вузла з цитологічним дослідженням (фолікулярний рак), після чого була направлена в ВООД. Клінічний діагноз: рак правої долі щитовидної залози III стадії Т3Т0М0 II клінічної групи. Визначте найбільш ефективний метод лікування.
-Тиреоїдектомія з подальшою гормонотерапією.
-Гемітиреоїдектомія з резекцією перешийка залози.
-Субтотальна резекція щитовидної залози.
-Поліхіміотерапія та субтотальна резекція щитовидної залози.
-Поліхіміо-телегаматерапіята субтотальна резекція щит. зал.
253. Хворому М., 26 років, виставлено діагноз дифузний токсичний зоб ІІІ ступеня, тиротоксикоз середньої важкості. Хворому запропоновано оперативне лiкування, на яке вiн погодився. Якi заходи пiд час передоперацiйної підготовки треба застосувати для профілактики тиротоксичного кризу у післяопераційному перiодi?
-Застосування антитироїдних препаратiв
-Малотравматична хiрургiчна технiка
-Постільний режим
-Детоксикаційна терапія
-Застосування кортикостероїдiв
254. Хвора М., 16 років, оперована 12 років тому з приводу дифузного токсичного зобу III-IV ступеня. На цей час у хворої виник рецидив тиротоксикозу. Хворій запропоновано оперативне втручання, але перед цим треба з`ясувати де знаходиться функціонуюча тканина залози. Який саме метод дослідження потрібно виконати?
-Сканування залози
-Ультразвукове дослідження
-Пункційну аспіраційну біопсію
-Рентгенологічне дослідження шиї
-Рентгенологічне дослідження стравоходу
255. Хвора К., 29 років, 3 роки тому булор виставлено діагноз дифузний токсичний зоб III ст. Отримувала консервативне лікування. Останнім часом у правій долі залози з`явився вузол, щільний при пальпації, швидко збільшується у розмірі. Яке дослідження треба виконати, щоб вірогідно виключити рак щитовидної залози.
-Тонголкову пункційну аспіраційну біопсію
-Ультразвукове дослідження щитовидної залози
-Інтраопераційну біопсію вузла
-Сканування щитовидної залози
-Рентгенографію шиї
256. У хворої М., 26 років, оперованої з приводу дифузного токсичного зобу ІІІ ступеня, тиротоксикоза середньої важкості на 2 добу після операції з`явилися судоми кістей, стоп та лиця. Симптоми Хвостека, Трусо позитивні. Хвора скаржиться на болі в області серця. На ЕКГ - подовження інтервала Q-T. Яке ускладнення виникло у хворої ?
-Гіпопаратироз
-Гіперпаратироз
-Тиротоксичний криз
-Парез гортанних нервів
-Тиротоксична міокардіодистрофія
257. Хвора С., 35 років, на 2 добу після операції з приводу змішаного токсичного зобу IV ступеня скаржиться на болі в області серця. На ЕКГ - подовження інтервала Q-T. Симптоми Хвостека, Трусо чітко не визначені. Виставлено попередній діагноз прихованої тетанії. Яке дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?
-Визначити вміст кальцію і фосфору у крові
-Визначити вміст тиротропного гормону
-Визначити вміст калію
-Визначити вміст натрію
-Визначити вміст тироїдних гормонів у крові
258. У хворої М., 40 років, оперованої з приводу дифузного токсичного зобу IV ст. після операції встановлено ураження гортанних нервів з порушенням фонації та ковтання. Які саме заходи мають вирішальне значення у профілактиці цього ускладнення?
-Субфасціальне видалення залози та малотравматична анатомічна хiрургiчна технiка
-Використання місцевого знеболення
-Передопераційна підготовка
-Використання загальної анестезії
-Малотравматична анатомічна хiрургiчна технiка
259. Хвора А., 44 років, оперована з приводу змішаного токсичного зобу IV ст. Через 10 годин після операції стурбована, скаржиться на задишку, лице синюшне, голова нахилена уперед. На передній поверхні шиї визначається щільно-еластичне утворення, що постійно збільшується у розмірах. Яке ускладнення виникло у хворої?
-Післяопераційна кровотеча
-Парез гортанних нервів
-Абсцес післяопераційної рани
-Підшкіряна емфізема
-Гіпопаратироз
260. Хвора А., 44 років, оперована з приводу дифузно-вузлового токсичного зобу IV ст. Через 10 годин після операції стурбована, скаржиться на задишку, тиск в області шиї, лице синюшне, голова нахилена уперед. На передній поверхні шиї визначається щільно-еластичне утворення, що постійно збільшується у розмірах. Вирішено, що у хворої виникла післяопераційна кровотеча. Яка подальша тактика?
-Видалити гематому, перев`язати кровотечливу судину
-Призначити гемостатики
-Холод на область рани
-Призначити антибактеріальні препарати
-Компрес на область шиї
261.У хворої М., 26 років, виявлено вузол у правій долі щитовидної залози. Вузол з`явився протягом останніх 3 місяців, появу його хвора пов`язує зі стресом. Збільшення вузла та болю хвора не відмічає. Під час УЗД виявлено вузол 2х2,5 см у нижній частині правої долі щитовидної залози. Яке лікування треба призначити?
-Хірургічне лікування
-Консервативну терапію
-Динамічний нагляд
-Не потребує лікування
-Визначити після біопсії вузла
262. У хворої після субтотальної резекції щитовидної залози з приводу токсичного зоба ІІІ ст., тиротоксикоза середньої важкості різке погіршення стану, підвищення температури тіла до 390 С, хвора збудженна, є галюцінації, АТ 120/40 мм рт. ст., ЧСС 180 за хвилину, ЧД 32 за хв, тони серця аритмічні. Яке ускладненя виникло у хворої?
-Тиротоксичний криз
-Гіпотироз
-Злоякісна гіпертермія
-Кровотеча
-Повітряна емболія
263. Хвора 40 років спостерігається в ендокринолога з приводу гиперплазії щитовидної залози І ступеня. Відомо, що вона прибула з ендемічного району. Які рекомендації по профілактиці розвитку зоба в даної хворої?
-Йодтерапія в мікродозах (1-2 мкг)
-Споживання їжи, багатої тирозином
-Відмова від паління
-Уникати переохолодження
-Регулярні огляди лікаря
264. У хворої 30 років після перенесеного грипу стала наростати слабість, дратівливість, пітливість. Хвора схуднула, з'явилася дрож у руках, серцебиття, витрішкуватість. При огляді: шкіра лиця гіперемійована, волога, экзофтальм, позитивний симптом Марі, пульс - 120 уд. у 1 хв., щитовидна залоза збільшена, м'яка, безболісна. ТТГ крові - 0,2 мМЕ/л (N- 0, 4 - 4 мМЕ/л). Ваш діагноз?
-Дифузний токсичний зоб. Тиреотоксикоз середньої ваги.
-Дифузний токсичений зоб. Легкий тиреотоксикоз.
-Аутоімунний тиреоїдит. Гіпотиреоз.
-Ендемічний зоб
-Рак щитовидної залози
265. Хвора 30 років рік тому оперована з приводу багатовузлового зоба. Зараз скаржиться на слабкість, сонливість, набряки біля очей. При клінічній підозрі на гіпотиреоз тестом першого рівня є?
-Рівень ТТГ крові
-Рівень Т3
-Рівень Т4
-Рівень антитиреоїдних антитіл
-Рівень поглинання радіоактивного йоду
266. Хвора 28 років звернулася до ендокринолога з приводу збільшення щитовидної залози. При ультразвуковому дослідженні виявлений гіпоехогенний вузол у правій долі. Який метод дослідження в подальшому дозволить обрати правильну лікувальну тактику у хворої?
-Біопсія утворення з морфологічним дослідженням
-Індикаційний метод
-Сцинтіграфія з туморотропним радіофармпрепаратом
-Електронно-емісійна томографія
-Термографія щитовидної залози
267. Хворий 49 років оперується з приводу раку щитовидної залози. При ревізії пухлини і проведенні експрес-діагностики встановлено: ступінь поширення процесу – T3Nа M0, морфологія - папілярна форма карциноми. Яким повинен бути обсяг радикального оперативного втручання?
-Тіреоідектомія
-Субтотальна резекція залози
-Резекція ураженої долі
-Енуклеація пухлини
-Резекція ураженої долі з перешийком
268. Хвора жінка 35 через місяць після перенесеного грипу стала жалітися на схуднення, серцебиття, пітливість, нервозність, тремор рук, відчуття жару в тілі, появу розлитої безболісної припухлісті в нижньому відділі шиї. Температура у хворої нормальна, апетит добрий, шкіра волога, тепла. Хвора підвищено збудлива, як емоційно, так і рухливо. Хворіє 4 місяці. Про яке захворювання у пацієнтки може йти мова ?
-Дифузний токсичний зоб
-Дифузний нетоксичний зоб
-Хронічний аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хасімото)
-Рак щитовидної залози
-Гострий тиреоїдит
269. Хвора жінка 60 років, яка на протязі кількох десятиріч проживала в Прикарпатті, скаржиться на наявність на протязі біля 20 років “пухлини” на шиї, яка видніється при огляді та зміщується при ковтанні. Ніяких неприємних відчуттів та порушень органів шиї “пухлина” не викликає. При дослідженні хворої, в тому числі і пункційної біопсії, у неї виявлений змішаний (дифузно-вузловий) двохсторонній зоб 3 ступеня (по прийнятій в колишньому СРСР і нинішньому СНГ класифікації збільшення щитовидної залози) з явищами субклінічного гіпотиреозу. Якого лікування хворий потребує ?
-Консервативного тиреоїдними гормонами
-Операції видалення зоба (резекції залози)
-Радіойодної терапії
-Рентгенотерапії
-Багатої на йод дієти
270. Хвора 40 років, скаржиться на наявність випинання по передній поверхні шиї протягом 5 років. Об-но: Ps 72 уд. за хв., АТ -110/70мм рт. ст., в правій долі щитовидної залози пальпується малорухомий вузол 4x2 см, ліва доля не пальпується, основний обмін +6\%. Найбільш імовірний діагноз:
-Вузловий еутиреоїдний зоб
-Вузловий гіпертиреоїдний зоб
-Тиреоідит Ріделя
-Змішаний еутиреоїдний зоб
-Серединна киста шиї
271. Хвора 30 років, впродовж 4 тижнів відзначає збільшення та ущільнення тканин шиї, швидку втомлюваність. Об-но: Ps 62 уд. в хв., ритмічний, АТ-120/80мм рт. ст. Щитовидна залоза рівномірно збільшена, з чіткими контурами, щільна, мілко бугриста, рухома, з навколишніми тканинами не зв’язана. Температура тіла 37,2 ?С. Найбільш імовірний діагноз:
-Аутоімунний тиреоідит
-Вузловий гіпертиреоїдний зоб
-Тиреоідит Ріделя
-Вузловий еутиреоїдний зоб
-Серединна кіста шиї
272. Хвора 28 років скаржиться на втрату ваги, втомлюваність, дратівливість, частий стілець. Об-но: вологість шкірних покривів, тремор, пульс 108 в 1 хв, на верхівці серця систолічний шум. Щитоподібна залоза збільшена, зміщується при ковтанні, при пальпації обидві долі та перешийок збільшені, безболючі, м'які. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.
-Тиреотоксикоз
-Синдром Золлінгера - Елісона
-Панкреатогенна діарея
-Целіакія
-Ентерит
273. Хвора 45 років скаржиться на втомлюваність пітливість, дратівливість. Об-но: неспокійна. Пульс 108 у 1 хв, тремор рук. Щитовидна залоза збільшена (II ст), безболюча, м’яка. Вкажіть найбільш інформативне дослідження, яке необхідно виконати для підтвердження діагнозу тиреотоксикозу.
-Визначення тироксину Т 4
-Біопсія щитовидної залози
-Визначення рівня ТТГ
-Сцинтіграфія.
-Ларингоскопія
274. До диференційованих раків щитовидної залози відносяться:
-Папілярна аденокарцинома;
-Рак із С-клітин;
-Медулярний рак;
-Плоскоклітинний рак;
-Рак із клітин Ашкіназі-Гюртля.
275. Із яких клітин щитовидної залози розвивається папілярна аденокарцинома?
-А-клітин;
-В-клітин;
-С-клітин;
-Плоского зроговілого епітелію;
-Фолікулярних клітин.
276. Пухлина щитовидної залози проростає капсулу і зрощена із навколишніми тканинами. Яка стадія процесу?
-ІIІБ;
-ІІБ;
-IV;
-ІІІА;
-ІІА.
277. Назвіть найбільш інформативний метод доопераційної діагностики раку щитовидної залози.
-Сканування щитовидної залози;
-УЗД;
-Непряма тиреолімфографія;
-Томографія;
-Тонкоголкова пункційна біоксія під контролем УЗД.
278. У хворого після тиреоектомії з приводу папілярного раку щитовидної залози виявлені метастази в легені. Метод лікування?
-Лікування І131;
-Хіміотерапія;
-Хірургічне лікування;
-Симптоматичне лікування;
-Променева терапія.
279. Чим утворене фасціальне ложе щитовидної залози?
-Власною капсулою;
-Вісцеральним листком IV фасції шиї;
-Парієтальним листком IV фасції шиї;
-ІІІ фасцією шиї;
-Стінками навколишніх органів.
280. Основна перевага методу тиреоектомії в хірургії раку щитовидної залози:
-Забезпечує повне одужання пацієнта;
-Гарантує повне видалення пухлини і метастазів;
-Дає можливість пошуку та лікування радіоактивним йодом регіонарних і віддалених метастазів;
-Дозволяє проводити супресивну терапію L-тироксином;
-Є методом вибору із врахуванням мультідентричності раку щитовидної залози.
281. Радіоіндукованим раком щитовидної залози переважно є:
-Медулярний рак;
-Рак із клітин Ашкіназі-Гюртля;
-Папілярний рак;
-Фолікулярний рак;
-Недиференційований рак.
282. Щитовидна залоза прикрита листком фасції за Шевкуненком:
-1;
-2;
-3;
-4;
-5.
283. Біля якої поверхні щитовидної залози розміщений поворотній нерв?
-Передньої;
-Бокової;
-Задньої;
-Задньо-внутрішньої;
-Біля нижнього полюсу.
284. Стадія збільшення щитовидної залози за Швейцарською класифікацією, якщо пальпується її перешийок:
-0;
-І;
-ІІ;
-ІІІ;
-IV-V.
285. Райони ендемічного зобу в Україні:
-Центральний;
-Поділля;
-Слобожанщина;
-Західний;
-Південний.
286. Причиною виникнення ендемічного зобу є недостатність поступлення в організм:
-Хлору;
-Фтору;
-Йоду;
-Кальцію;
-Надмірної кількості нітратів.
287. Профілактика зобу в ендемічних районах забезпечується:
-Вживанням йодованої води;
-Вживанням йодованого хліба;
-Вживанням йодованої кухонної солі;
-Прийманням мікродоз йоду;
-Прийманням антиструміну.
288. Кількість КІ (г), яка додається на 40 кг йодованої солі:
-1;
-2;
-3;
-4;
-5.
289. Вузловий зоб диференціюють з:
- Пухлинами підщелепної слинної залози;
-Остеомою ключиці;
-Шийним лімфаденітом;
-Боковою кістою шиї;
-Серединною кістою шиї.
290. Лікування вузлового зоба:
-Призначення йодистих препаратів;
-Призначення антиструміну;
-Променева терапія;
-Фізіотерапевтичні методи;
-Хірургічне.
291. Раціональні методи оперативних втручань при вузловому зобі:
-Енуклеація вузла;
-Видалення вузла з економною резекцією тканини щитовидної залози;
-Екстирпація щитовидної залози з вузлами;
-Субтотальна резекція щитовидної залози разом з вузлом;
-Резекція вузла.
292. Стадія збільшення щитовидної залози за Швейцарською класифікацією, якщо вона змінює конфігурацію щиї:
-0;
-І;
-ІІ;
-ІІІ;
-IV-V.
293. Функціональний стан щитовидної залози визначається наступними методами:
-ЕКГ;
-Визначення накопичення І131;
-Визначення основного обміну;
-Сканування;
-Пневмотіреографія.
294. Основні скарги хворих на тиреотоксикоз:
-Пульс незмінний;
-Брадікардія;
-Тахікардія;
-Аритмія;
-Ритм галопу.
295. Очні симптоми тиреотоксикозу:
-Грефе;
-Горнера;
-Мебіуса;
-Штельвага;
-Ортнера.
295. Основний обмін у хворих тиретоксикозом:
-+5%;
-+10%;
-+20%;
-+30%;
-+40%.
296. Найбільш інформативні додаткові методи обстеження щитовидної залози у хворих тиреотоксикозом:
-Рентгенографія;
-Сканування;
-УЗД;
-Термографія;
-Пневмотиреографія.
297. Специфічне консервативне лікування хворих тиреотоксикозом включає призначення наступних препаратів:
-Спазмолітиків;
-Антидотів;
-Тиреостатиків;
-Серцево-судинних;
-Седативних.
298. Показання до хірургічного лікування хворих тиреотоксикозом:
-Наявність екзофтальма;
-Тремтіння рук;
-Потемніння шкіри;
-Безуспішність консервативного лікування протягом 3-6 місяців;
-Відновлення симптомів тиреотоксикозу після консервативного лікування.
299. Критеріями підготовленості до операції хворих тиреотоксикозом є нормалізація:
-Сечопуску;
-Акту дефекації;
-Нервово-психічного стану;
-Обміну речовин;
-Функцій серцево-судинної системи.
300. Сучасні методи втручання з приводу тиреотоксикозу:
-Геміструмектомія;
-Резекція щитовидної залози за методом Мартинова;
-Субтотальна, субфасціальна резекція щитовидної залози за методом Ніколаєва;
-Субтотальна, субфасціальна резекція щитовидної залози за методом Драчинського.
301. Найбільш інформативні симптоми струміту:
-Наявність пухлини;
-Різка болючість у ділянці зоба;
-Набряк щитовидної залози;
-Утруднене ковтання;
-Висока температура тіла.
302. Температура тіла при гострому тиреоїдиті:
-36,8;
-37,5;
-38;
-39;
-40.
303. При гострому тиреоїдиті передня поверхня шиї:
-Набрякла;
-Гіперемована;
-Шкіра бліда;
-Ціаноз шкіри;
-Без особливостей.
304. Струмітом називається запалення:
-Щитовидної залози;
-Серединної кісти шиї;
-Бокової кістки шиї;
-Вузлового зобу;
-Дифузного зобу.
305. До аутоімунних захворювань щитовидної залози відносяться:
-Тиреоїдит;
-Тиреоїдит Де-Кервена;
-Специфічний тиреоїдит;
-Тиреоїдит Хашимото;
-Тиреоїдит Ріделя.
306. При пальпації щитовидної залози у хворих аутоімунним тиреоїдитом відмічаються:
-Болючість;
-Різка болючість;
-Незначна болючість;
-Підвищена щільність;
-Рівномірне збільшення.
307. Лікування аутоімунного тиреоїдиту:
-Симптоматичне;
-Кортикостероїди;
-Тиреоїдити;
-Антисептики;
-Фізіотерапія.
308. Інформативні відомості при аутоімунному тиреоїдиті отримують при дослідженні щитовидної залози:
-Пальпацією;
-Вислуховуванням;
-Рентгенографією;
-Скенограмою;
-Пункцією.
309. Хірургічне лікування аутоімунного тиреоїдиту приводиться при:
-Підозрі на злоякісне переродження;
-Збільшенні щитовидної залози до ІІІ-ІV ступеня;
-Стисненні трахеї;
-Стисненні стравоходу;
-Cтисненні судинно-нервового пучка.










13PAGE 15


13PAGE 144015




15

Приложенные файлы

  • doc 121735
    Размер файла: 395 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий