Курсова робота Середа


ВСТУП
У житті рослин важливу роль відіграє живлення рослин. Нові технології вирощування рослин базуються на використанні нових видів добрив. Оптимальне живлення рослинних організмів у сполученні з раціональним підвищенням ефективності застосування добрив і зменшенням забруднення навколишнього середовища продуктами хімізації дозволить підвищити врожай і поліпшити якість сільськогосподарської продукції.
Умови мінерального живлення в значній мірі залежать від типу ґрунту. Тому при виявленні потреб рослини в мінеральному добриві необхідно виходити як з видових особливостей організму, так і зі специфічних особливостей даного типу ґрунту.
В Україні досить гостро стоїть проблема кадрів, які були б здатні грамотно, з дотриманням усіх вимог застосовувати сучасні хімічні препарати. В багатьох розвинених країнах прийняті національні програми застосування пестицидів, в яких особлива увага приділяється підготовці кадрів. Наприклад, датський фермер повинен пройти відповідний курс підготовки протягом 200 год., скласти іспит і одержати диплом, без якого жоден банк не дасть цьому фермеру кредит. Якщо в Україні в період функціонування лише двох типів підприємств — колгоспів і радгоспів — проблема спеціалістів, що мали певну підготовку в галузі застосування пестицидів, вирішувалася більш-менш задовільно, нині, у зв’язку зі створенням селянських (фермерських) господарств, інших приватних підприємств виникає нагальна потреба в підготовці засновників або членів цих підприємств для роботи з даними отрутохімікатами. Адже згадані підприємства нерідко безпосередньо виходять на виробників пестицидів, придбають їх і, не маючи необхідної професійної підготовки, можуть серйозно порушити правила внесення. Які негативні наслідки можуть бути, не важко передбачити.
Тому необхідно організувати постійно діючі курси з підготовки фермерів, уповноважених осіб інших приватних підприємств з обов’язковою вимогою проходження цих курсів кожним, хто хоче самостійно господарювати на землі.
Слід зазначити, що застосування пестицидів повинне бути вкрай обережним. Їх використання виправдане лише тоді, коли інші методи боротьби з шкідниками і хворобами не дають необхідного ефекту. Такий підхід до побудови системи захисту рослин і тварин є життєво необхідним, оскільки хімічні препарати сильно забруднюють навколишнє середовище, серйозно шкодять здоров’ю людей. Відомо, що при недосконалій техніці, яка нерідко використовується нині в господарствах, близько 97 % інсектицидів і фунгіцидів та 60—90 % гербіцидів не досягають об’єктів пригнічення, а потрапляють у ґрунт, повітря, воду й уражають корисну флору, пригнічують біологічну активність ґрунту, гальмують природне відновлення його родючості. Особливо загрозливим є той факт, що в багатьох видах комах виникає стійкість до отрутохімікатів, а це вимагає все більших доз їх внесення, що призводить до збільшення витрат та інтенсивнішого забруднення довкілля. За повідомленням учених, уже 500 видів комах стали стійкими до отрутохімікатів і що пристосовуваність до пестицидів виникає за 10—30 поколінь. Зрозуміло, чим коротший цикл зміни поколінь, тим швидше шкідники стають стійкими до певного отрутохімікату з усіма випливаючими звідси негативними наслідками.
Мета роботи: з’ясувати ефективність внесення добрив та пестицидів у землеробстві.
Завдання даної роботи:
1) З`ясувати суть внесення мінеральних та органічних добрив;
2) Проаналізувати вимоги до захисту рослин;
3) Охарактеризувати придбання та використання добрив та пестицидів засобів захисту рослин;
4) Дати характеристику економічній оцінкі внесення добрив і пестицидів.
1 . ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ І ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ І ПЕСТИЦИДІВ В РОСЛИННИЦТВІ
1.1 Організація приготування та внесення органічних добрив
У виробничій діяльності аграрних формувань існують в основному два способи заготівлі (приготування) гною: заготівля підстилкового (не текучого) і безпідстилкового (напіврідкого) гною. В більшості аграрних формувань від галузей тваринництва одержують підстилковий гній. Його одержують при застосуванні достатньої кількості підстилки. Кращими і найбільш поширеними підстилковими матеріалами є солома злакових культур та верховий так званий підстилковий торф. Солому для підстилки тваринам бажано використовувати у вигляді січки довжиною 8-10 см.
Приготування органічних добрив з гною може здійснюватись двома шляхами: приготування органічних добрив з гною і приготування компостів. При першому із них гній видаляють з тваринницьких приміщень транспортерами ТСН-2, ТСН-ЗБ і одночасно навантажують у транспортні причепи 2ПТС-4М і причепами вивозять і вивантажують у гноєсховище біля ферми або в бурти на полі. Мінеральні домішки додають в процесі навантаження гною в причепи або при закладанні його в гноєсховище та бурти. Заповнення гноєсховища слід починати з середини, укладаючи гній суцільною масою спочатку на одній її половині, а потім – на другій добре ущільнюючи його бульдозером. В окремих випадках, щоб зменшити вологість гною і зробити його нетекучим, можна до нього додавати солому або торф.
При другому способі приготування органічних добрив передбачається компостування гною з органічними і мінеральними речовинами, тобто приготування торфогноєвих, торфогноємінеральних та інших компостів з використанням гною і гноївки.
Торфогноєві компости найбільш вигідно виготовляти в польових буртах. При їх приготуванні у зимовий період на одну вагову частину гною беруть одну частину торфу, а у весняно-літній – 1-2 частини. Для приготування торфогноєвих компостів придатні всі види торфу вологістю більше 50-60%. В торфогноєвий компост можна додавати мінеральні добрива, але при умові старанного перемішування компонентів.
Застосовують декілька варіантів приготування компостів. Зокрема, пошарове приготування компостів можна застосовувати в будь-які періоди року. При цьому на ділянці розвантажують і бульдозером розрівнюють торф шаром 40-50 см.
На торф накладають гній і розрівнюють шаром 25-30 см.
Наступне пошарове укладання торфу і гною проводять навантажувачами. Бурт завершують шаром торфу 40-50 см. Ущільнювати компости в буртах не слід. Розмір бурта 3-4 м ширини в основі, 2 м висоти і довільної довжини.
При вогнищевому приготуванні компостів гній укладають на шар торфу окремими купами на відстані 1 м одна від одної, а проміжки між ними засипають торфом. Вогнищеве компостування гною з торфом забезпечує краще розігрівання компосту в зимовий період.
При майданчиковому приготуванні компостів на шар торфу товщиною 25-30 см на майданчику розвантажують і розрівнюють необхідну кількість гною. Потім 2-3 кратним дискуванням важкою дисковою бороною перемішують гній з торфом і суміш згрібають бульдозером у бурт для компостування. Цю технологію доцільно застосовувати при приготуванні компостів у весняно-літній та осінній періоди.
На тваринницьких фермах ряду господарств не використовують підстилки або використовують її в дуже невеликій кількості і тоді утворюється напіврідкий гній, який заготовляють за особливими технологіями. Серед них основними є: приготування рідких органічних добрив; приготування з напіврідкого гною нетекучих органічних добрив; приготування з напіврідкого гною сухих органічних добрив.
У виробничих умовах аграрних формувань здебільшого здійснюють приготування з напіврідкого гною нетекучих органічних добрив. Приготування рідких і сухих органічних добрив та їх внесення потребують спеціальних машин і є капіталомісткими, що не дає можливості використовувати їх у практиці виробництва.
При виготовленні з напіврідкого гною нетекучих органічних добрив застосовують технології компостування напіврідкого гною. За цими технологіями напіврідкий гній в зимовий період необхідно зберігати в гноєсховищах. З настанням теплої погоди його вивозять в поле для приготування компостів. В ряді господарств напіврідкий гній змішують з торфом або солом’яною січкою і компостують в гноєсховищах або на майданчиках біля тваринницьких ферм. У поле вивозять вже готовий компост.
Напіврідкий гній у полі краще компостувати у весняний і літній періоди. При цьому на тонну торфу, вологість якого не перевищує 60%, потрібно 1 тонну
гною.
Організація робіт щодо раціонального використання органічних добрив передбачає виконання всіх операцій з видалення і зберігання гною, приготування,
вивезення і внесення органічних добрив. Весь комплекс цих операцій розробляється в технологічній карті приготування та внесення органічних добрив, яка поєднує в собі елементи технології, організації робіт та комплекс машин. Організація механізованих робіт з приготування та внесення органічних добрив повинна починатися з складання діаграми нагромадження гною та внесення органічних добрив, яка дозволяє визначити кількість гною, що нагромаджується в гноєсховищах і в польових буртах, кількість готових добрив тощо. Потім складають технологічні карти процесу приготування та внесення органічних добрив, в яких послідовно наводять всі виробничі операції, час їх виконання, склад, кількість і продуктивність машинно-тракторних агрегатів, обсяг робіт тощо.
Вносити органічні добрива можна за такими технологічними схемами.
При використанні роторних розкидачів:
1) навантаження – транспортування – вивантаження купами в полі за схемою – розкидання (якщо вантажопідйомність транспортних засобів не перевищує 2-2,5т);
2)навантаження – транспортування – вивантаження купами в полі – ділення куп – розкидання (якщо вантажопідйомність транспортних засобів 4-6 т);
3)навантаження – транспортування – вивантаження купами в полі за схемою – валкоутворення – розкидання (у важких умовах роботи).
При використанні причіпних розкидачів:
1) навантаження – транспортування – перевантаження в розкидач – розкидання (при великій відстані перевезень та використанні транспортних засобів з попереднім підняттям платформи);
2)навантаження – транспортування – розкидання (при невеликій відстані перевезень);
3) навантаження — розкидання (з буртів, розташованих у полі).
Система машин для підготовки та внесення органічних добрив повинна забезпечувати комплексну механізацію виробничих процесів, застосування добрив відповідно до передбачених агротехнікою способів їх внесення з найменшими затратами коштів і у встановлені строки. В систему машин входять: машини для навантаження добрив (ПБ-35, ПЕ-0,8Б, ПФ-0,75), транспортні засоби для перевезення добрив (автомобілі, 2ПТС-4), машини для приготування органічних добрив, розкидачі органічних добрив (РОУ-5, РОУ-9, КСО-9).
1.2 Організація підготовки та внесення мінеральних добрив
Технологічні процеси підготовки мінеральних добрив до їх використання будуть залежати від видів добрив, способів їх зберігання, необхідності в їх подрібненні і
змішуванні тощо.
В залежності від призначення, виду добрив і способів їх внесення розрізняють різні технологічні схеми.
Основне внесення добрив. При основному внесенні добрив можуть використовуватись кузовні розкидачі і розкидні тукові сівалки. При внесенні мінеральних добрив у великих дозах ефективніше використовувати кузовні розкидачі. їх можна використовувати за схемою навантаження – транспортування – внесення, або навантаження – внесення. Перший варіант застосовують при невеликій віддалі перевезення із складу в поле, в інших випадках застосовують другий варіант, при якому мінеральні добрива вивозять в поле автосамоскидами з наступним перевантаженням їх у розкидачі. При внесенні суміші мінеральних добрив доцільно використовувати кузовний змішувач-розкидач, який завантажують на складі, добрива транспортують в поле і розкидають. Тукові сівалки завантажують в полі автозавантажувачами або вручну.
Припосівне внесення добрив. Припосівне внесення мінеральних добрив або їх сумішей, виготовлених на складі, здійснюється за такою технологічною схемою: автозавантажувачем відвозять в поле посівний матеріал та добрива і завантажують їх у ящики комбінованих сівалок або саджалок. Технологічна схема використання добрив у мішках полягає в тому, що добрива доставляють в поле, розвантажують в місцях завантаження сівалок і завантажують їх в сівалки одночасно з посівним мА теріалом.
Підживлення посівів. Підживлення посівів зернових культур, багаторічних трав, природних кормових угідь розкидним поверхневим способом аналогічне основному внесенню добрив з використанням кузовних розкидачів чи розкидних тукових сівалок. Технологічна схема підживлення просапних культур за допомогою культиваторів-рослинопідживлювачів аналогічна до технологічної схеми припосівного внесення добрив. Рідкі мінеральні добрива вносять гербіцидно-аміачними машинами.
Внесення мінеральних добрив в грунт можна починати лише після відповідної підготовки поля. Різні перешкоди необхідно усунути або відмітити попереджуваними знаками. Поля готують з урахуванням наявних в господарстві машин для внесення мінеральних добрив, складу агрегатів і способу їх руху. Розмічають поворотні смуги, а у випадках можливого виїзду за межі поля їх не розмічають. При поділі поля на загінки, кожному агрегату відводять площу кратну ширині розкидання. Лінія першого проходу агрегату намічається вздовж більшої межі поля на відстані, що дорівнює половині ширини захвату агрегату. Ця лінія повинна бути прямою і розмічатися за допомогою віх. Місця завантаження агрегатів відмічають прапорцями.
Найбільш поширений спосіб руху агрегатів при внесенні мінеральних добрив – човниковий. При внесенні добрив кузовними розкидачами на ділянці з невеликою довжиною гонів можна застосовувати спосіб руху “перекриттям”. На невеликих
ділянках з короткими гонами доцільно використовувати начіпні розкидачі або тукові сівалки. Мінеральні добрива, внесені поверхневим розкидним способом, необхідно зразу загортати в грунт.
Система машин для підготовки і внесення мінеральних добрив включає: машини для підготовки мінеральних добрив (СЗУ-20), розкидні тукові сівалки (РТТ-4,2А), кузовні розкидачі мінеральних добрив (МВД-0,5, 1РМГ-4, КСА-3, МВУ-5, МВУ-16, РУМ-5, РУМ-8, РУМ-16), комбіновані сівалки та саджалки (СЗ-3,6, СЗУ-3,6, СЗТ-3,6, СЗЛ-3,6, СУПН-8, ССТ-12А, СКОН-4,2, СОН-2.8А, СКН-6А, СН-4Б), культиватори-рослинопідживлювачі (КВП-6,3, КРН-5,6, УСМК-5.4А, КРН-4,2, КОН-2.8ПМ), машини для внесення рідких добрив (ПОУ, ПОМ-630, РЖТ-4, РЖТ-8, РЖТ-16, МЖТ-23, РЖУ-3,6).
1.3 Організація підготовки проведення засобів захисту рослин
Практика показує, що тільки 50% ефективності дії гербіциду залежить від якості самого препарату. А ще 50% - від того, як і коли він вноситься. Таким чином, якщо необхідно досягти бажаного, треба не тільки правильно вибрати необхідний гербіцид, але й забезпечити умови його внесення. На ефективність гербіцидів впливають температура, опади, стадія розвитку бур'янів, типи вибраних форсунок, кількість робочого розчину, вміст органіки у ґрунті та багато інших чинників. Тому тут варто дати кілька загальних рекомендацій щодо внесення гербіцидів.
Ґрунтові гербіциди
Вони діють на проростаючі з насіння рослини, тому можуть контролювати лише однорічні бур'яни. Винятком може бути Люмакс, який має здатність діяти проти багаторічних та однорічних дводольних бур'янів при обробці їх по сходах.
Ґрунтові гербіциди мають подовжену дію та можуть стримувати декілька хвиль бур'янів. Цим вони вигідно відрізняються від страхових препаратів, дія яких поширюється тільки на пророслі рослини. Тому використання ґрунтових гербіцидів дає змогу значно повніше розкритися біологічному потенціалу культурних рослин без шкідливого впливу із боку бур'янів.
Що слід пам'ятати при застосуванні грунтових гербіцидів? Їх ефективність меншою мірою залежить від коливання температур. Якщо погодні умови сприятливі для проростання бур'янів, то препарат буде стримувати їх розвиток. Але слід мати на увазі, що при застосуванні фунтового гербіциду в умовах холоду, посухи, коли рослини не можуть проростати, буде відбуватися розкладання діючої речовини і при настанні сприятливих умов ефективність препарату може знизитися внаслідок зменшення його кількості в ґрунті. Ґрунтові гербіциди бажано заробити у ґрунт одразу після внесення, на глибину 3-5 см, де знаходиться основна маса проростаючого насіння бур'янів. Цей захід, по-перше, дає змогу перенести препарат у більш вологий шар ґрунту, де його дія буде більш ефективною, а по-друге, зменшить знесення гербіциду разом із пилом при вітровій ерозії. При внесенні робочий розчин проникає на глибину тільки 0,2-0,3 мм і може бути легко здутий вітром. В такому випадку проблема неефективності полягатиме не в гербіциді, а в його відсутності.Зазвичай, ґрунтові гербіциди вносять до або після посіву, але до сходів культури. На кукурудзі та сорго такі ґрунтові гербіциди, як Примекстра Голд, Примекстра Т2 Голд та Люмакс можуть бути використані по сходах у фазу 3-5 листків.Важливим моментом при використанні ґрунтових гербіцидів є якість підготовки ґрунту. Наявність великих грудок значно зменшить ефективну дію препарату. Тому слід ретельно розробити ґрунт до внесення базових гербіцидів.
Страхові або посходові гербіциди
Їх вносять по вегетуючих рослинах та бур'янах. Більшість із цих препаратів знищують тільки ті рослини, які проросли, і не в змозі контролювати нову поросль. Тому треба витримати час. поки проросте більша частина бур'янів, що може зашкодити культурній рослині. Також у період, коли необхідно вносити ці препарати, можуть скластися несприятливі погодні умови, коли вносити їх або неможливо (дощова погода), або недоцільно (посуха, холод) внаслідок стресового стану бур'янів. А зволікання з внесенням знов-таки впливає на врожайність культури.
Водночас, ми бачимо які види бур'янів проросли і можемо підібрати оптимальний гербіцид або їх суміш. До того ж. за допомогою страхових гербіцидів можна ефективно боротися з багаторічними бур'янами.
Слід також не забувати, що страхові гербіциди мають обмежене вікно
застосування, і не можуть бути використані у фази розвитку культури, щоб не викликати фітотоксичну дію. До того ж, різні препарати діють у певному діапазоні температур. Так, наприклад, Логран починає контролювати пророслі бур'яни при температурі 5°С, а Діален Супер починає діяти з 15°С.
При використанні страхових гербіцидів слід враховувати, що деякі з них (Фюзілад Форте, Ураган Форте) мають у своєму складі сурфактанти, ефективність дії яких залежить від концентрації робочого розчину. Тому при використанні таких препаратів об'єм робочого розчину не повинен перевищувати 200-250л/га.
Основними правилами при внесенні страхових гербіцидів є такі:
1)вносити препарати слід в обумовлені регламентом строки розвитку культури;
2)не вносити препарати, коли бур'яни або культура знаходяться в стресовому стані;
3)дотримуватися температурного режиму внесення;
4)вибирати оптимальні (найбільш уразливі до дії гербіцидів фази розвитку бур'янів);
5)широко використовувати бакові суміші, оскільки різні гербіциди мають різний спектр ефективно контрольованих бур'янів;
6)мати на увазі можливу післядію на наступні культури в сівозміні;
7)враховувати рівень фітотоксичного впливу на культурну рослину.
Гербіциди суцільної дії
Ця група препаратів знищує всі рослини, на які потрапляє препарат, у тому числі культурні. їх використовують до сходів культури або при підготовці поля під посів і для десикації посівів перед збиранням врожаю. Вони бувають системної (Ураган Форте) або контактної дії (Реглон Супер). Препарати системної дії ефективно знищують не тільки однорічні, але й багаторічні рослини. Вони діють на підземні стебла або кореневища, не даючи можливості подальшого відростання. Але між обробкою препаратом і механічним обробітком ґрунту повинен пройти певний час, поки препарат «спуститься» з верхньої частини рослини в нижню. Для Ураган Форте цей час досить короткий - 7-10 днів.
Контактні гербіциди діють на ту частину рослини, куди потрапив робочий розчин. І щоб досягти високої ефективності від цих препаратів, треба повністю покрити робочим розчином всю рослину. Тому вибір кількості робочого розчину залежить від типу обприскувачів, вибору форсунок, площі листкової поверхні рослин. Контактні гербіциди найбільш доцільно використовувати для десикації, бо вони зменшують збиральну вологу й значно швидше діють. Також вони необхідні при обробці посівів деяких культур, які є чутливими до парів гліфосатів (буряк, овочі, гречка та деякі інші). Обробка пророслих бур'янів до сходів культури дає змогу рослинам прорости без конкуренції з боку небажаної рослинності.При виборі норми внесення препарату слід враховувати типи ґрунтів (для ґрунтових гербіцидів), фази розвитку бур'янів, можливий синергізм бакових сумішей, рівень чутливості бур'янів до дії препарату, тип форсунок та інші фактори. Посилити дію препаратів, особливо при використанні в несприятливих умовах, можуть сурфактанти. Але слід враховувати, що деякі препарати уже мають їх у своєму складі. Треба знати видовий склад бур'янів та рівень ефективності проти них того чи іншого препарату. Слід більш широко використовувати бакові суміші або вже готові промислові комплексні препарати.Обов'язковою є правильна наладка обприскувача, яка повинна забезпечувати рівномірне внесення всіма форсунками. Також слід враховувати умови внесення: погодні, фітосанітарні, агротехнічні.
Способи та строки внесення гербіцидів
Залежно від форми препаратів розрізняють способи внесення: обприскування, обпилювання, розсівання гранул або сумішей гербіцидів з мінеральними добривами, внесення тканевими змочувачами верхівок рослин, внесення з поливною водою при зрошенні (гербігація).
Строки внесення того чи іншого препарату залежать від властивостей культурних рослин та бур'янів, кліматичних і ґрунтових умов.
Розрізняють завчасне (влітку або восени), передпосівне (до сівби або садіння культурних рослин), передсходове (після сівби до появи сходів) і післясходове внесення гербіцидів по вегетуючих культурних рослинах і бур'янах.
Останнім часом впроваджують прогресивний спосіб внесення гербіцидів одночасно з висіванням культурних рослин (аценіт або примекстра при сівбі кукурудзи, ге-загард при сівбі соняшнику, овочів).При цьому на посівах просапних культур можна вносити препарати не на всю площу, а тільки стрічкою в захисну зону рядка шириною 20-35 см. Як показали дослідження, проведені в Національному аграрному університеті, Іситуті цукрових буряків та Інституті механізації та електрифікації сільського господарства (І. В. Веселовський, О. Н. Мельничук, З. М. Грицаєнко, С. П.Танчик, М. В. Тудель),стрічкове застосування ацеталу на кукурудзі та бетаналу і фюзиладу на цукрових буряках на 50-70% знижує витрати дефіцитних препаратів, зменшує їх токсичну післядію (в атразину) та загальну кількість токсичних речовин у ґрунті.
Обприскування може бути крупнокрапельним (діаметр крапель понад 500 мкм), звичайним (300-500 мкм), дрібнокрапельним (80-100 мкм) та аеразольним (1-30 мкм). При авіаобприскуванні середній діаметр крапель водних розчинів може бути від 80 до 280 мкм. Кількість води залежить від форми препарату та характеру його дії і становить від 300-500 до 250-400 л/га, а при авіаобпри скуванні зменшується до 50-100 л/га.
Найефективніша обробка гербіцидами у безвітряну м'яку теплу погоду. Недоцільно застосовувати їх у посушливий період та у вітряну погоду, не перевищувати визначену норму рідини, щоб розчин не стікав з рослин на ґрунт.
Норма гербіциду залежить від ступеня забур'яненості та фази розвитку культури і бур'янів, ґрунтово-кліматичних та інших умов. Найбільшу токсичність гербіциди проявляють при температурі довкілля 18-24°С. Дія ґрунтових гербіцидів найкраща в помірно теплу погоду з температурою повітря 15-20°С та вологості ґрунту не менше ніж 20-22% польової вологоємкості.
Характеристика та застосування найбільш поширених гербіцидів
Розглядаючи третій, сучасний, етап застосування хімічних речовин, виділяють у ньому "покоління" гербіцидів, які синтезували вчені і виробляє промисловість. До гербіцидів першого "покоління" відносять похідні феноксикарбонових кислот (група 2,4-Д), нітрофеноли (ДНОК, нітрофен), похідні аліфатичних карбонових кислот (трихлорацетат натрію, далапон), дихлоральсечовина та деякі інші. Вони характеризуються досить високими нормами внесення, високою токсичністю тощо. Деякі з них уже заборонено застосовувати, інші скоро будуть замінені новими. Деякі з цих препаратів застосовують і до цього часу. Оскільки вони мають ряд істотних недоліків, то поступово замінюються іншими.
Препарати похідні триазину (симазин, примекстра, гезагард), фенілсечовини (дикопур, діурон, дозанекс, метурин), карбамінової та тіокарбамінової кислоти (еп-там, ерадикан, бетанал), аміди карбонових кислот (ацетал, нітоніт, дуал, пропанід) належать до другого "покоління". Деякі з них також високотоксичні, довго зберігаються в навколишньому середовищі і мають інші негативні ознаки.
Третім "поколінням" називають такі гербіциди, як лонтрел, тордон, фюзилад, тарга, набу, кусагард. Вони є високовибірковими, малонебезпечними для теплокровних тварин і людини, не накопичуються в об'єктах зовнішнього
середовища.
До четвертого "покоління" відносять препарати похідні сульфонілсечовини: глін, гранстар, хармоній, тітус, карібу. Ці гербіциди, синтезовані в кінці 70-х - на початку 90-х років, дуже фітотоксичні при невисоких нормах внесення (7-40 г/га), характеризуються високою вибірковістю щодо культурних рослин та широким спектром дії проти бур'янів.
2. РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ В ДОБРИВАХ ТА ПЕСТИЦИДАХ
Організаційно-економічна характеристика підприємства
ПСП ,,Мрія “ розташоване в с. Рябина Велико-Писарівського району Сумської області, що віддалене від районного центру на 17 км.
Територія, на якій розташоване господарство відноситься до II агрокліматичної зони, яка характеризується помірно теплим,середньо вологим кліматом .Середньорічна температура повітря + 6 ◦С, абсолютний мінімум – 25 ◦С, абсолютний максимум +37◦С.Середньорічна кількість опадів становить 398 мм.
Рельєф території господарства однотипний, що дає змогу організувати нарізку компактних полів та сприяє застосуванню с/г механізмів для обробки землі і збору врожаю с/г культур.
Серед ґрунтів господарства найбільш розповсюджені чорноземи, середньо суглинисті та суглинисті ґрунти, середньо забезпечені азотом, фосфором, калієм, природні для вирощування с/г культур.
Земельні ресурси — сукупний природний ресурс поверхні суші як просторового базису розселення і господарської діяльності, основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві.
У сучасному розумінні земельні ресурси — це складне поняття, до якого умовно належить визначення "природно-соціальне утворення", що характеризується ознаками просторового та інтегрального ресурсів — протяжністю, рельєфом, надрами, водами, ґрунтовим покривом, рослинністю, іншою біотою, а також є об'єктом господарської діяльності й розселення, визначає екологічні умови життя людей. Земельні ресурси — сукупні ресурси земної території як просторового базису господарської діяльності і розселення людей, засобу виробництва, її біологічної продуктивності та екологічної стійкості середовища життя.
Розглянемо наявність земельних ресурсів в ПСП ,,Мрія “.(дивись таблицю 2.1)
Таблиця 2.1 – Земельні ресурси.
Види угідь 2014 р. 2015 р.
га % га %
Площа с/г угідь 2515 100 2283 100
у тому числі рілля 2515 100 2283 100
Проаналізувавши дані таблиці , ми прийшли до висновку, що площа земельних угідь зменшилася, так площа сільськогосподарських угідь у 2014 році становила – 2515 га , а у 2014році становить 2283 га. Площа ріллі зменшилася на 232га в 2015 році в порівнянні з 2014роком.
Проаналізуємо землезабезпеченість господарства, Ззаб., га, за формулою
Ззаб.= QUOTE S с/г угідьK ; (2.1)
де S с/г угідь – площа с.г.угідь, га;
К – середньооблікова чисельність працівників, осіб.
Ззаб.2014= QUOTE 251556 = 45 га.
Ззаб.2015 = QUOTE 228360 = 38,05 га.
Проаналізувавши розрахунки землезабезпеченості, ми дійшли до висновку, що у 2014 році землезабезпеченість становила 45га, а у 2015 році
38,05га. Тобто, землезабезпеченість зменшилася за рахунок зменшення площі посіву.
Структура посівних площ — відсоткове відношення розміру посівних площ окремих сільськогосподарських культур до їх груп (зернові, технічні, картопля та овоче-баштанні, кормові культури) та цих груп до загальної посівної площі. Проаналізуємо структуру посівних площ в ПСП ,,Мрія”(дивись таблицю 2.2).

Таблиця 2.2 – Структура посівних площ ПСП ,,Мрія”.
Культури 2013 р. 2014 р. 2014 р. в % до 2013 р.
га % га % 1 2 3 4 5 6
1.Пшениця озима 30 2,3 400 25 1333,3
2.Жито 70 5,4 250 15,6 357,1
3.Кукурудза на зерно 450 34,5 300 18,7 66,7
4.Ячмінь ярий 160 12,3 100 6,3 62,5
5.Соняшник 500 38,3 350 21,9 70
6.Просо 50 3,8 - - -
7.Соя 45 3,4 200 12,5 444,4
8.Всього посівів 1305 100 1600 100 122,6
Дані таблиці свідчать, що у 2014 році найбільшу питому вагу в структурі посівних площ займає площа соняшника – 38, 3% , що дорівнює 500га і площа кукурудзи на зерно – 34,5% , що становить 450га.
У 2014 році найбільше площі було засіяно озимою пшеницею – 400 га, що становить 25% та соняшнику – 350 га, що становить 21,9 %.
У 2015 році площа озимої пшениці зросла на 1333, %.Збільшилась і площа під сою, яка в 2012 році становила 45га, а у 2013 році – 200га.
Якщо проаналізувати загальну посівну площу, то можна зробити висновок, що вона збільшилася на 295га.
Структуру посівних площ представлено на рисунку 2.1
302895116840


Рисунок 2.1 – Структура посівних площ у 2014 р.

Рисунок 2.2 – Структура посівних площ в 2015 році.

Трудові ресурси — це частина населення України, яка має необхідний фізичний розвиток, здоров’я, освіту, професійні знання та кваліфікацію для заняття суспільно корисною працею. Трудові ресурси вважаються головною продуктивною силою суспільства. Чисельний склад трудових ресурсів залежить від природного приросту, статево-вікової структури, а також міграції населення.
Система мотивації і стимулювання працівників підприємства характеризує сукупність взаємопов’язаних заходів, які стимулюють окремого працівника або колектив до досягнення індивідуальних та загальних цілей діяльності підприємства. В її основі лежать психологічні аспекти, які включають функції потреб, очікування та сприймання працівником справедливості винагороди.
У господарстві «Мрія» вона базується на таких вимогах:
однакові можливості щодо посадового зростання за результативністю праці усім працівникам : однакова оплата за одну й ту ж працю;
розподіл доходу між працівниками в залежності від продуктивності праці;
створення умов охорони праці та безпеки життєдіяльності; надання можливості для професійного зростання, підвищення кваліфікації;
здоровий психологічний клімат в колективі.
Проаналізуємо наявність та структуру трудових ресурсів у ПСП ,Мрія” (дивись таблицю 2.3)
Таблиця 2.3 – Структура трудових ресурсів ПСП ,,Мрія”.
Категорія працівників 2014р. 2015 р. 2015 р. в % до
2014 р.
осіб % осіб % Середньооблікова кількість працівників - всього 56 100 60 100 107
у т. ч. рослинництва 31 55 34 57 110
у т. ч. тваринництва 25 45 26 43 104
Дані таблиці 2.3 свідчать, що в господарстві за останні 2 роки зросла кількість трудових ресурсів на 4 особи, в тому числі в рослинництві на 3 особи, а в тваринництві на 1 особу. В структурі трудових ресурсів ПСП ,,Мрія” суттєвих змін не відбулося.
Представимо структуру трудових ресурсів у вигляді діаграми (дивись рисунки 2.3 та 2.4)).

Рисунок 2.3 – Структура трудових ресурсів у 2014 році

Рисунок 2.4 – Структура трудових ресурсів у 2015 році.
Валовий збір сільськогосподарських культур — показник, що характеризує загальний обсяг продукції землеробства з усієї посівної площі у межах об'єкта обліку /країни, регіону, господарства/. В господарствах, не охоплених звітністю /власних підсобних господарствах/, В. з. с. к. розраховується на основі даних про розміри посівних площ і даних про середню врожайність з одного га посіву за матеріалами вибіркових статистичних обстежень.
Урожайність сільськогосподарських культур - середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі даної культури.
Проаналізуємо урожайність за останні 2 роки по ПСП ,,Мрія”(дивись таблицю 2.4).
Таблиця 2.4 – Урожайність с/г культур ПСП ,,Мрія”.
Види культур Урожайність, ц/га 2015 р. в % до 2014 р.
2014 р. 2015 р. 1.Пшениця озима 14.4 35,4 245,8
2.Жито 9,7 25,7 264,9
3.Кукурудза на зерно 23 46,9 203,9
4.Ячмінь ярий 15,9 9,9 62,3
5.Просо 4,4 - -
6.Соняшник 9,6 21,1 219,8
7.Соя 12,5 7,5 60
Проаналізувавши урожайність за останні 2 роки по ПСП ,,Мрія”, ми прийшли до висновку,що по окремим культурам урожайність с/г культур зросла, а саме :пшениця озима – у 2014році урожайність склала 14,4ц/га, а у 2015 році 35,4ц/га, що становить 245,8 %.
Але є культури, по яким зменшилася урожайність. Це ячмінь ярий і соя.
У господарстві поряд з рослинницькою галуззю розвивається тваринницька галузь.
Тваринництво - це сукупність споріднених галузей сільського господарства, що займаються розведенням сільськогосподарських свійських тварин для виробництва продуктів харчування (молока, м'яса, яєць, меду та ін.) і сировини для обробної промисловості (м'яса, вовни, шкіри, пуху тощо). Тваринництво дає живу тяглову силу (коней, волів та ін.) і основне органічне добриво (гній).
Проаналізуємо основні показники продуктивності тваринництва ПСП ,,Мрія”.( дивись таблицю 2.5).
Таблиця 2.5 – Основні показники продуктивності тваринництва ПСП ,,Мрія”
Показники продуктивності 2014 р. 2015 р. 2015 р. в %
до 2014 р.
1.Середньорічний удій на 1 корову, кг 1738 1434 82,5
2.Середньодобовий приріст ВРХ, г. 525 521 99,2
Проаналізувавши дані таблиці , ми прийшли до висновку, що середньорічний удій на 1 корову зменшився з 1738кгв 2014 році до 1434 кг в 2015 році , що становить 82,5%.А середньодобовий приріст ВРХ трішки зменшився з 525г до 521г, що становить 99,2 %.
Для здійснення виробничого процесу потрібно мати в господарстві не тільки трудові земельні ресурси, а й засоби виробництва. Важливим елементом засобів виробництва є основні засоби.
Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, або одного оборотного періоду.
Основні засоби підприємства — це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.
Проаналізуємо наявність і структуру основних засобів ПСП ,,Мрія”(дивись таблицю 2.6).
Таблиця 2.6 – Наявність і структура основних засобів ПСП ,,Мрія”
Група основних засобів 2014 р. 2015 р. 2015 р. в % до 2014 р.
тис. грн. % тис. грн. % 1.Будинки,споруди та передавальні пристрої 359 16 359 10,3 100
2.Машини та обладнання 1882 84 3117 89,7 165,6
3.Всього 2241 100 3476 100 155,1
Дані таблиці свідчать, що вартість основних виробничих фондів у 2015 р. у порівнянні з 2014 р. зросла на 123 5тис.грн., що у відсотковому значенні склало 155,1%. Це відбулося за рахунок збільшення вартості машин і обладнання, збільшилося на 1235тис.грн. В структурі основних засобів за 2014 рік найбільше питому вагу займали машини та обладнання, що становить 84%.У 2015 році також найбільшу питому вагу займали машини та обладнання , що становлять 89,7%.
Визначаємо фондозабезпеченість, Фзаб., тис. грн., за формулою
Фзаб.= QUOTE ОВФS с/г угідь ∙100 ; (2.2)
де ОВФ – основні виробничі фонди, тис. грн.
Фзаб.2014 =22412515 ∙100 = 89,1 тис.грн.
Фзаб.2015 =34762283∙100 = 152,2 тис. грн.
Визначаємо фондоозброєність,Фозб, тис.грн., за формулою
Ф озб.= QUOTE ОВФК (2.3)
Фозб.2014== 40 тис.грн.
Фозб.2015 = QUOTE 347660 = 57.9 тис.грн.
Зробивши розрахунки, ми прийшли до висновку, що фондозабезпеченість зросла на 63,1тис.грн., а фондоозброєність зросла на 17.9тис.грн. Це відбулося за рахунок збільшення основних фондів.
Реалізація продукції (Т - Г') - це кінцева стадія кругообігу коштів підприємства (Г - Т ... В ... Т' - Г'), яка є його важливим показником. Рух товарів і коштів створює основу економічних відносин між виробниками, постачальниками, посередниками і покупцями.
Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обороту, своєчасного виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств.
Грошові надходження — це кошти, які надходять на поточні й інші рахунки підприємств у банках та в касу підприємств.
Проаналізуємо структуру грошових надходжень від реалізації продукції ПСП ,,Мрія”( дивись таблицю 2.7).
Таблиця 2.7 – Структура грошових надходжень від реалізації продукції ПСП ,,Мрія,,
Види продукції та галузі 2014 р. 2015 р. 2015 р. в % до 2014 р.
тис.грн. % тис.грн. % 1.Зернові і зернобобові 935,6 22,7 3529,8 66,7 377,3
в т.ч. озима
пшениця 148,7 3,6 1396,1 26,4 938,9
жито 7,0 0,17 351,7 6,6 5024,3
кукурудза на
зерно 586,7 14,2 1628,8 30,8 277,6
ячмінь ярий 193,2 4,7 153,2 2,9 19,3
2.Соняшник 1796,8 43,5 1764,7 33,3 92,2
Всього по рослинництву 2732,4 66,2 5294,5 79,8 193,8
ВРХ 319,2 7,7 323,9 24,2 101,5
Молоко 1076,2 26,1 1012,3 75,7 94,1
Мед 0,5 0,01 0,4 0,03 80
Всього по тваринництву 1395,7 46,8 1336,6 20,2 95,8
Разом 4128,1 100 6631,1 100 -
Проаналізувавши дані таблиці , ми прийшли до висновку, що грошові надходження в 2015 р. збільшилися у порівнянні з 2014роком. на 2503 тис.грн. Це відбулося за рахунок збільшення грошових надходжень по галузі рослинництва. Так, грошові надходження в 2014 р. від реалізації продукції рослинництва становили 2732,4тис.грн., а в 2015 р. зросли до 5294,5тис.грн., що у відсотковому значенні становить 193,8 %.Грошові надходження в галузі тваринництва в 2015 році зменшилися в порівнянні з 2014 р. на 59,1тис.грн. У 2015 р. найбільше грошових надходжень в ПСП ,, Мрія “ було отримано від реалізації зернових і зернобобових – 3529,8тис.грн.
Рослинництво є основною галуззю сільськогосподарського виробництва. Воно забезпечує потребу населення в продуктах харчування, є базою для розвитку тваринництва, дає сировину для промисловості.
Собівартість сільськогосподарської продукції формується під впливом багатьох факторів зокрема співвідношення темпів змін обсягів виробництва і поточних витрат на продукцію, які визначають її рівень і тенденції.
Собівартість продукції - це грошове вираження витрат підприємства, пов’язаних з виробництвом та збутом продукції, виконанням робіт, наданням послуг.
Собівартість продукції є одним з найважливіших показників господарської діяльності підприємства.
Собівартість використовується як основний інструмент управління виробництвом та забезпечення діяльності підприємства на принципах комерційного розрахунку, що передбачає співставлення витрат підприємства з його доходами, собівартості продукції з прибутком, отриманого від її реалізації.
Показник собівартості використовується для оцінки економічної ефективності використання виробничого потенціалу підприємства, впровадження нової техніки і технології, підвищення якості продукції тощо.
Проаналізуємо собівартість основних видів продукції в галузі рослинництва в ПСП ,,Мрія”.( дивись таблицю 2.8).
Таблиця 2.8 – Собівартість основних видів продукції в галузі рослинництва ПСП ,,Мрія”.
Види продукції Собівартість 1 ц продукції,грн. 2013 р. у % до 2012 р.
2014 р. 2015 р. 1 2 3 4
1.Пшениця озима 256,5 303,4 118
2.Жито 381,4 264,8 69
3.Кукурудза на зерно 52,5 130,2 248
4.Ячмінь ярий 99,3 157,2 158,3
5.Просо 247,3 - -
6.Соняшник 131,4 101,9 77,5
7.Соя 124,1 143,3 115,5
8.М’ясо ВРХ 2400 2091,7 87,2
9.Молоко 270,9 275,5 101,7
Аналіз таблиці свідчить, що собівартість 1ц продукції по господарству зростає.
Рентабельність загальна — відношення балансового прибутку до середньорічної вартості виробничих фондів за їх початковою оцінкою.
До найважливіших економічних категорій, які характеризують ефективність діяльності підприємств на засадах господарського розрахунку, відносять рентабельність. Вона означає дохідність, прибутковість підприємства. Рентабельно працює підприємство тоді, коли воно отримало надлишок над витратами на виробництво продукції у вигляді доходу. Доходом підприємства є частина вартості валової продукції, що залишилася після відшкодування затрат на її виробництво.Рентабельність належить до показників, що певною мірою узагальнено характеризують економічну ефективність діяльності підприємства. V ньому відображаються результати затрат не лише живої, а й уречевленої праці, ступінь використання засобів виробництва, якість реалізованої продукції, рівень організації виробництва та його управління.
Отже, рентабельність - це найважливіша економічна категорія, яка властива всім підприємствам, що працюють на основі господарського розрахунку.
Проаналізуємо рентабельність галузей виробництва та окремої продукції в ПСП ,,Мрія”.( дивись таблицю.2.9).
Таблиця 2.9 – Рентабельність галузей виробництва та окремої продукції в ПСП ,,Мрія “.
Види продукції та галузі 2014 р. 2015 р.
Виручка від реаліз.
тис.грн. Повна соб.тис.грн. Прибуток,
збиток тис.грн. Рівень рентаб. Виручка від реал.тис.грн.
Повна соб.тис.грн. Прибуток,збиток тис.грн. Рівень рентабельності
1.Зернові і зернобобові 935,1 866,9 68,7 7,9 3529,8 3808,3 -278,5 -7,3
- в т.ч. озима пшениця 148,7 245,0 -96,3 -39,3 1396,1 1135,2 260,9 23
- жито 7,0 19,4 -12,4 -63,9 351,7 429,0 -77,3 -18
- кукурудза на зерно 586,7 450,1 136,6 30,3 1628,8 2118 -489,2 -23,1
- ячмінь ярий 193,2 152,4 40,8 0,7 153,2 126,1 27,1 0,2
2.Соняшник 1796,8 976,2 820,6 84,1 1764,7 1008,3 756,4 75,1
3.Соя - - - - 386,4 258,3 128,1 49,6
Всього по рослинництву 2732,4 1843,1 889,3 48,3 5681,1 5074,9 606 11,9
М’ясо ВРХ 319,2 750,7 -431,5 -57,5 323,9 669,4 -345,5 -51,6
Молоко 1076,0 1220 -144 -11,8 1012,3 1000,2 12,1 1,2
Мед 0,5 0,8 -0,3 -37,5 0,4 0,9 -0,5 -55,6
Інша прод.твар. 0,7 0,8 -0,1 -12,5 0,3 27,4 -27,1 -99
Всього по тваринництву 1396,4 1972,3 -575,9 -29,2 1336,9 1697,9 -361 -21,3
Всього по господарству 4128,8 3815,4 313,4 8,2 7018 6772,8 245 3,6
Дані таблиці свідчать, що ПСП ,, Мрія“ в 2015році. спрацювало менш прибутково, ніж у 2014році.Так, в цілому ,рівень рентабельності по господарству у 2014році.становив 8,2%, а у 2015році.знизився до 3,6%. Якщо проаналізувати рентабельність галузей виробництва ПСП ,, Надія“ у 2014 році,то можна зробити висновок, що галузь рослинництва є прибутковою і рівень рентабельності становив 48,3% ; галузь тваринництва була збитковою і рівень рентабельності був – 29,2%.
У 2015 році продукція рослинництва була прибутковою і найбільш рентабельною продукцією було вирощування соняшника, де рівень рентабельності склав 75,1% та вирощування сої з рівнем рентабельності 49,6%. Галузь тваринництва була збитковою, найбільший збиток було отримано на виробництві меду, де рівень збитковості становив – 55,6%.
2.2 Планування нагромадження, придбання та використання добрив та засобів захисту рослин
Світовий і вітчизняний досвід свідчить, що за оптимальних умов частка добрив у формуванні приросту валових зборів продукції становить близько 50 %. Використання добрив дає змогу активно регулювати забезпечення рослин поживними речовинами і програмувати умови одержання запланованого врожаю.
У процесі планування потреби в добривах сільськогосподарські підприємства застосовують розроблені науково-дослідними установами зональні, диференційовані за типами ґрунтів нормативи (норми внесення гною, азотних, фосфорних і калійних добрив на 1 га посівів для одержання врожаю в певних інтервалах, норми витрат добрив на одиницю продукції для культур, норми виносу азоту, фосфору і калію з урожаєм сільськогоспо- дарських культур). Ці норми мають задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, високу окупність використання добрив, забезпечити виробництво доброякісної продукції, розширене відтворення родючості ґрунту, запобігати шкідливій дії добрив на довкілля і якість продукції.
Такі нормативи розробляють для окремих природних регіонів, і вони відповідають умовам тих господарств, де експериментально розробляються. Однак умови використання добрив неоднакові не тільки в господарствах, а й у бригадах і на окремих полях. До того ж нормативи встановлюють, як правило, для значних інтервалів урожайності (наприклад, для кормових коренеплодів 500—700, цукрових буряків 350—450 ц/га). Більша межа інтервалу перевищує меншу на 20—40 %.
Тому в господарствах, беручи за основу вказані нормативи, доцільно визначати норми внесення добрив для одержання запланованого врожаю, користуючись одним із варіантів балансового методу.
Норму внесення добрив для одержання запланованого врожаю , Н ,кг\га, визначаємо за формулою
, ( 2.3 )
де Н — норма внесення з добривами конкретної поживної речовини, кг/га;
У-планова врожайність культури, т/га;
В — винос поживної речовини з ґрунту урожаєм основної та побічної продукції, кг/т основної продукції;
М — вміст доступних форм даної поживної речовини в ґрунті, кг/га;
Кг, Кд — коефіцієнти використання поживної речовини відповідно з ґрунту і добрив, %.
У разі внесення разом з мінеральними органічних добрив норму внесення ,Н , т\га визначають за формулою
(2.4)
де До — норма внесення органічних добрив, т/га;
По — вміст поживної речовини в органічному добриві, кг/т;
Ко — коефіцієнт використання даної поживної речовини з органічного добрива, %.
Крім того, для забезпечення прогресивного зростання родючості ґрунтів і створення більш-менш однакових умов живлення рослин у полях сівозмін, потребу в добривах визначають з урахуванням вміс ту поживних речовин у ґрунті, використовуючи поправкові коефіцієнти, що прийняті в агрохімічній службі. За високого й дуже високого вмісту поживних речовин у ґрунті під час вирощування зернових культур внесення відповідних мінеральних добрив планують лише в рядки.
Таблиця 2.10 -Поправкові коефіцієнти до норм внесення добрив залежно від вмісту в грунті поживних речовин.
Вміст поживних речовин у грунті
Коефіцієнт
для зернових культур для просапних культур
Дуже низький 1,5 2,0
Низький 1,2 1,5
Середній 1,0 1,0
Підвищений 0,7 0,8
Високий 0,5
Дані щодо використання рослинами поживних речовин з ґрунту, з органічних і мінеральних добрив, а також щодо виносу азоту, фосфору і калію з урожаєм беруть з довідкової літератури. При цьому слід пам’ятати, що використання поживних речовин з ґрунту залежить від його типу і забезпеченості поживними речовинами, а використання поживних речовин рослинами з органічних і
мінеральних добрив триває 2—3 і більше років. У перший рік повніше використовують поживні речовини картопля, цукрові та кормові буряки, овочеві культури, багаторічні трави, меншою мірою — зернові, однорічні трави, кукурудза на силос. Якщо коефіцієнт використання поживних речовин у перший рік для азотних добрив становить 60—70 %, фосфорних — 20—25 %, калійних — 60—70 %, то для перших із наведених вище культур планують відповідно 60—70, 25 і 70 %, а для других — 50—60, 20—25 і 60—70 % використання поживних речовин.
Слід зазначити, що так детально обчислюють норми внесення добрив, як правило, при обґрунтуванні системи удобрення ґрунту та після проведення агрохімічних аналізів. А в процесі поточного планування за умови додержання встановленої системи удобрення ґрунту і чергування культур у сівозміні лише коригують норми внесення добрив у разі зміни планової врожайності. Визначають також додаткову потребу в поживних речовинах у
зв’язку з виносом їх приростом урожаю.
У господарствах з високою культурою землеробства потребу в добривах визначають для кожного поля сівозміни.Крім того, ураховуючи різну вартість одиниці діючої речовини в різних добривах і різну швидкість засвоєння їх рослинами, розробляють нормативи потреби в органічних та мінеральних добривах (у діючій речовині та фізичних добривах ) для кожної культури за періодами вирощування (основний обробіток грунту, передпосівний обробіток і посів, догляд за посівами).
На особливу увагу заслуговує планування використання органічних добрив. За існуючої структури посівних площ, агротехніки й урожайності надходження органічних речовин з кореневими і пожнивними рештками, а також органічними добривами не компенсують втрати гумусу під час його мінералізації. Як наслідок, за останні 25—30 років вміст гумусу в ґрунті істотно зменшився у всіх зонах країни, зокрема, середньогумусні чорноземи України перейшли в категорію малогумусних (менш як 6 %).
Під час складання планів господарства намічають заходи щодо поліпшення балансу гумусу в грунті за рахунок внесення гною, гноївки, пташиного посліду, компостів, торфу, озерного мулу, осадів стічної води,посівів сидеральних культур, а в останні роки і подрібнення та приорювання побічної продукції рослинництва (соломи, стебла кукурудзи, гички буряків тощо).
Використовуючи метод врахування ефективності факторів, запрограмуємо врожайність цукрових буряків.
Таблиця 2.11 - Програмування врожайності озимої пшениці
Досягнута Урожай
ність Приріст урожайності коренів за рахунок факторів Запрограмована
врожайність
Збільшення норм
внесення добрив За рахунок поліпшення системи органічних мінеральних Насін
ниц
тва
Агро
тех
ніки
Інших
факто
рів
На 1 га,т Приріст урожаю На 1 га,ц Приріст урожаю На 1 т Всього На 1 т Всього 36 5 0,5 2,5 0,6 1,2 0,7 1 0,6 1 41,8

Розрахуємо за приведеною схемою і вихідними даними норми внесення мінеральних добрив для забезпечення запрограмованої урожайності озимої пшениці.
Таблиця 2.12 -Програмування внесення добрив
Показники Елементи живлення
азот фосфор калій
1 2 3 4
1. Виноситься з урожаєм, кг/га:
1.1.На 1 ц урожаю
1.2.На запрограмовану урожайність 0,5
20,9 0,18
7,5 0,75
31,35
2. Міститься в грунті, кг/га 38 19,5 72,6
3. Процент використання поживних речовинз грунту 35 20 30
4. Буде використано поживних речовин з
грунту, кг (2*3:100) 13,3 3,6 21,78
5. Не вистачає поживних речовин для
програмованої урожайності (1.2-4) 7,6 3,6 9,57
6. Процент використання поживних речовин
з мінеральних добрив 50 25 70
7. Необхідно внести на запрограмовану
урожайність з врахуванням використаних речовин з добрив, кг/га (5:6*100) 15,2 14,4 13,6
8. Середній вміст поживних речовин в
мінеральних добривах, % 20,5 18,7 41,6
9. Потрібно внести в фізичній вазі стандартних
туків, ц (7:8) 0,74 0,77 0,33
Таблиця 2.13 -Система внесення добрив під окремі сільськогосподарські культури
Культури Органічні добрива, т/га Норми внесення мінеральних добрив, кг діючої речовини на 1 гаПід основний обробіток грунту В рядки Підживлення Всього
N P K N P K N P K N P K
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Озима пшениця 20 40 10 20 66 76 40 40
Цукровий буряк 30 60 10 20 10 90 100 50 70
Кукурудза на силос 90 40 30 10 10 10 100 50 40
Ячмінь 30 30 30 20 30 50 30
Овес 30 30 30 20 30 50 30
Таблиця 2.14 -Ціна добрив та вміст діючої речовини
Добрива Ціна за 1 кгВміст діючої речовини,%
Суперфосфат 2,20 19,50
Ккалімагнезія 1,90 40
Аміачна селітра 2,3 34
Аміачна вода 1,50 20,50
Карбамід 1,80 46
Гною за 1 т 35 50
Таблиця 2.15-Розрахунок потреби та вартості добрив
Період Добрива Норма внесення Вміст діючої речовини Фізична маса, кг/га Вартість 1 кг, грн Вартість, грн/га Площа, га Загальна вартість, грн..
1 2 3 4 5 6 7 8 9
  ОЗИМА ПШЕНИЦЯ
1 Суперфосфат 20 19,5 102,6 2,2 225,7 400 90288
Калімагнезія 40 40 100 1,9 190 400 76000
2 Аміачна селітра 10 34 29,4 2,3 67,62 400 27048
Суперфосфат 20 19,5 102,6 2,2 236 400 94400
3 Аміачна селітра 30 34 88,1 2,3 202 400 80800
Всього 368536
Жито
1 Органічні добрива 20 55 20/т 35 700 250 175000
Суперфосфат 30 19,5 153,8 2,2 338 250 118300
Калімагнезія 20 40 50 1,9 95 250 23750
2 Аміачна селітра 10 34 29,4 2,3 67 250 16750
Всього 333800
КУКУРУДЗА НА ЗЕРНО
1 Органічні добрива 15 15 20/т 35 700 300 210000
Аміачна селітра 30 34 88,2 2,3 203 300 60900
Суперфосфат 40 19,5 205,1 2,2 451 300 135300
Калімагнезія 30 40 75 1,9 142,5 300 42750
2 Аміачна селітра 10 34 29,4 2,3 68 300 20400
Суперфосфат 10 19,5 51,3 2,2 113 300 33900
Калімагнезія 10 40 25 1,9 47,5 300 14250
Всього 517500
Ячмінь
1 Аміачна селітра 30 34 88,2 2,3 203 100 20300
Суперфосфат 30 19,5 153,8 2,2 338 100 33800
Калімагнезія 30 40 75 1,9 143 100 14300
Суперфосфат 20 19,5 102,6 2,2 226 100 22600
Всього 91000
Соняшник Аміачна селітра 30 34 88,2 2,3 203 350 71050
Суперфосфат 40 19,5 205,1 2,2 451 350 157850
Калімагнезія 30 40 75 1,9 142 350 49700
Аміачна селітра 10 34 29,4 2,3 68 350 23800
Суперфосфат 10 19,5 51,3 2,2 113 350 39550
Всього 341950 40 25 0,9
Разом 1652786 Заготівлю гною планують за приблизними нормами його виходу від однієї голови худоби з урахуванням тривалості стійлового періоду. Такі норми наведено у всіх довідниках з планування сільського господарства. Проте в господарствах ними мало користуються, оскільки вихід гною залежить від системи утримання худоби, маси і структури використаних кормів, виду підстилки і забезпеченості нею.
Для розрахунків виходу гною , В,т ,розраховують формулу
, (2.5)
де В — вихід гною, т;
Кс — суха речовина корму, т;
Пс — суха речовина підстилки, т.
Виходять з того, що приблизно половину сухої речовини корму засвоює організм тварин, а інша частина перетворюється на гній. Свіжий гній містить 25 % сухої речовини й 75 % води, тому кількість сухої речовини підстилки й корму, що переходить у гній, збільшують у 4 рази. Цей підхід застосовують у разі визначення коефіцієнтів виходу гною з 1 ц використаних кормів і підстилки. Наприклад, 1 ц використаної на підстилку соломи містить 0,85 ц (85 %) сухої речовини. Отже, коефіцієнт виходу свіжого гною становить 3,4 (0,85  4). В 1 ц сіна міститься 85 кг сухої речовини, 42,5 кг якої перейде в гній. Звідси коефіцієнт виходу свіжого гною із сіна становить 1,7 (0,425  4).
Внесення органічних добрив під певні культури планують відповідно до прийнятої в господарстві системи удобрення ґрунту. Гній вносять великими дозами, бо зменшення доз за одночасного збільшення площі, не підвищуючи продуктивності сівозміни в цілому, збільшує витрати на його використання. Гній вносять, як правило, через кожні 3—4 роки. Так, у господарствах Черкаського району (лісостепова зона) вносять по 40—60 т/га гною під цукрові й кормові буряки, кукурудзу й овочеві культури.
Можливий винос поживних речовин урожаєм обчислюють за відсотковим вмістом в органічних добривах азоту, фосфору й калію та використанням їх рослинами за роками. Так, гній містить 0,61 % азоту, 0,28 % фосфору і 0,60 % калію. У перший рік із гною використовується 20—25 % азоту, 30—50 % фосфору й 50—70 % калію. Отже, у 100 т гною міститься 610 кг азоту, 280 кг Р2О5 і 600 кг К2О, а в перший рік урожаєм може бути використано їх відповідно до 152 кг (610  25 % : 100), 140 і 420 кг.
Визначивши потребу в поживних речовинах для забезпечення планового врожаю, з’ясовують можливості її задоволення за рахунок елементів живлення з грунту, органічних і мінеральних добрив, внесених під попередники , органічних добрив планового року, а також можливостей придбання мінеральних добрив. За недостатнього задоволення потреби в мінеральних добривах розподіляють їх за культурами так, щоб забезпечити найвищий ефект.
Порушення раціональної структури мінеральних добрив має негативні як економічні, так і екологічні наслідки. Вступає в дію закон Лібіха, згідно з яким рослини використовують наявні фактори на рівні того, що є в мінімумі. Тобто азотні добрива за такої структури застосовуються вочевидь неефективно. Крім того, систематичне перевищення внесення азотних добрив над іншими шкідливо впливає на якість продукції, стан довкілля через нагромадження нітратів у продукції, забруднення ґрунтових вод і відкритих водойм нітратами і нітритами, а атмосфери — оксидами азоту.
Особливу тривогу викликає скорочення за останні роки внесення органічних добрив. Зазначимо, що питома вага азоту, фосфору і калію, внесених у ґрунт з органічними добривами в загальному балансі поживних речовин в Україні, становила на початку 90-х років 45—47 %, а реутилізація в урожаях поживних речовин з органічних добрив — близько 20 %.
Особливо різке скорочення внесення органічних добрив відбулось в останні роки у зв’язку з різким зменшенням поголів’я худоби.
Традиційно в господарствах України основними джерелами органічних добрив є поживно-кореневі решетки і гній. Досвід країн ЄС і окремих господарств України переконливо свідчить про ефективність використання інших джерел: подрібнення і приорювання побічної продукції рослинництва
(соломи, стебел кукурудзи, гички буряків тощо).
Такий варіант внесення органічних добрив в Україні є ефективним і перспективним. Обумовлено це, по-перше, тим, що поживність зазначеної побічної продукції рослинництва, котра використовується переважно на корм худобі, дуже низька. До того ж високою є енерго і трудомісткість заготівлі,приготування й використання таких кормів. По-друге, подрібнення і приорювання соломи, наприклад озимої пшениці, за врожайності соломи 45 ц/га означає внесення 10-20 т/га гною; гички цукрових буряків, відповідно, 180 ц/га і 18 т/га. По-третє, використання соломи як основного грубого корму у високопродуктивному тваринництві є неефективним.
План підприємства щодо захисту сільськогосподарських культур розробляється на основі прийнятої в країні науково-обгрунтованої системи захисту рослин, яка включає в себе виконання агротехнічних та інших профілактичних заходів щодо запобігання масовому розвиткові бур’янів, хвороб і шкідників; запровадження стійких до хвороб сортів, біологічних методів захисту рослин, ефективних способів використання пестицидів. Він передбачає виконання комплексу заходів щодо захисту рослин, визначення потреби в біологічних заходах,хімічних препаратах,різних матеріалах, техніці й робочій силі. За наявності на підприємстві спеціалізованих загонів (ланок) із захисту рослин для них складають річні виробничі завдання й робочі плани за періодами робіт.
У плані захисту рослин зазначають обсяги робіт, календарні строки їх виконання, норми витрат препаратів на одиницю робіт (га, т), загальну потребу в цих препаратах, спосіб виконання заходів власними засобами, із залученням спеціалізованих організацій, за допомогою сільськогосподарської авіації, а також вартість цих робіт.
Під час розробки плану використовують таку інформацію: площі сільськогосподарських культур, що потребують захисту від тих чи інших шкідників, хвороб і бур’янів та розміщення їх у полях сівозмін; місткості зерносховищ, овоче-картоплесховищ; карти забур’яненості полів; дані обстеження щодо поширення шкідників і зараженість хворобами культурних рослин на полях у передплановому році; визначений на основі літніх спостережень і осінніх обстежень прогноз кількості шкідників, що ввійшли в зимівлю; норми витрат хімічних і біологічних препаратів і можливості їх придбання, а також типові чи конкретного господарства технологічні карти виконання робіт, пов’язаних з боротьбою проти шкідників, хвороб та бур’янів. Використовують також інформацію стосовно посівів та багаторічних насаджень у населення, на яких потрібно буде виконати роботи із захисту рослин від шкідників і хвороб.
Доцільно дотримуватись такої послідовності планування заходів щодо захисту рослин. У першу чергу передбачають заходи, пов’язані з обґрунтуванням посівних площ: правильне чергування культур у сівозмінах, насичення їх проміжними і повторними культурами, що обмежують поширення бур’янів, хвороб і шкідників. Потім планують агротехнічні заходи, які включають у технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур. Передбачається насичення технології операціями, що знищують бур’яни й обмежують можливості поширення окремих шкідників (лущення стерні, періодичні культивації, боронування та міжрядні обробітки), своєчасне і якісне виконання технологічних операцій, забезпечення відповідної технології зберігання та внесення в ґрунт органічних добрив.
Наступним етапом планування захисту рослин є використання біологічних засобів захисту рослин. Найпоширенішою серед них є трихограма, яку розселюють на посівах цукрових буряків, кукурудзи, багаторічних трав, зернобобових, соняшнику, овочевих та інших культур для боротьби проти совки, кукурудзяного метелика, яблуневої і горохової плодожерок. Біологічний ефект застосування трихограми проти совки становить 52—55 %, стеблового
метелика — 40—66 %. Проте ефективним є застосування бактероденциду проти мишовидних гризунів. Біологічні засоби захисту рослин витісняють пестициди в овочівництві закритого ґрунту, де з високою ефективністю використовують хижого кліща фітосейулюса, хижу галицю, енкарзію та мікробіопрепарати. Планові обсяги використання біологічних засобів слід узгоджувати з відповідними лабораторіями біологічного методу захисту рослин.
І тільки коли всі розглянуті засоби захисту рослин недостатньо дійові або ефективні, планують заходи хімічного захисту. При цьому перевагу надають менш шкідливим для рослин, тварин і людей пестицидам, що їх передбачено списком хімічних і біологічних засобів боротьби зі шкідниками, хворобами рослин і бур’янами і дозволено для використання в сільському господарстві Міністерством аграрної політики України за погодженням з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством рибного господарства та Міністерством охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки. Відповідно до цього списку планують норми витрат препаратів і діючої речовини для сільсько господарських культур, кратність оброблень і строки останнього перед збиранням урожаю оброблення.
Обчислюючи потребу в пестицидах ураховують передпосівне протруювання насіння з метою знезараження його від грибкових захворювань, а сходів — від ґрунтових шкідників; захист зернових культур від клопа-черепашки, хлібних жуків, хлібної жужелиці, злакових мух, попелиці, горохової зернівки, озимої совки; посівів цукрових буряків — від бурякового довгоносика, бурякових блішок, бурої листової попелиці; картоплі — від колорадського жука, фітофторозу і т. д.; розширення робіт, пов’язаних з боротьбою з шкідниками і хворобами садів, ягідників, виноградників; застосування гербіцидів для боротьби з бур’янами, зооцидів — для знищення шкідливих гризунів. Потребу в пестицидах господарства визначають для всіх посівів, включаючи й присадибні ділянки населення незалежно від того, за рахунок власних коштів чи бюджетних асигнувань виконуватимуться ці роботи.
Плануючи використання пестицидів, слід ураховувати, що більшість їх згубно діє не лише на шкідників, хвороби і бур’яни, а й на ґрунтові мікроорганізми, корисних комах, птахів, тварин і людей. Тривалий період розкладу багатьох із них зумовлює значні нагромадження їх у ґрунті, а їхня здатність мігрувати й нагромаджуватись у повітрі, воді й рослинах у розмірах, що перевищують допустимі норми, є однією з найважливіших проблем їх використання.
У процесі здійснення планів передбачені роботи не є обов’язковими для
виконання. Пестициди застосовують лише після обстеження посівів на виявлення шкідників і хвороб сільськогосподарських культур і встановлення доцільності виконання хімічних робіт.
Таблиця 2.16-Розрахунок потреби і вартості пестицидів
Період Вид пестецидів Призначення Норма внесення, л/кг на 1 гаЦіна без ПДВ,грн. Вартість, грн/га Площа. Га Вартість засобів захисту
Максимум Імовірність внесення,% Оптимум   ОЗИМА ПШЕНИЦЯ
2 Раксіл 6% к.с. Протралення насіння 0,13 255 33,15 100 33,15 200 6630
3 2,4-Д Аміна сіль 68,5% Бур'яни 1 23 23 70 10 200 2000
Байлетон 25% з.п. Хвороби 0,6 110 66 60 39,6 200 7920
БІ-58 новий 40% к.с. Шкідники 1 40 40 20 8 200 1600
Всього 90,75 200 18150
КУКУРУДЗА
2 Харнес Бур'яни 2,5 44 110 70 77 100 7700
3 2,4-Д Аміна сіль 68,5% Бур'яни 1 23 23 50 11,5 100 1150
Тітус 25% Бур'яни 0,045 3350 150,75 50 75,38 100 7538
Всього 163,88 100 16388
ЯЧМІНЬ,овес
2 Раксіл 6% к.с. Протралення насіння 0,13 255 33,15 100 33,15 95 3149,25
Всього 33,15 95 3149,25
2.3 Економічна оцінка ефективності внесення добрив і пестицидів

Агрохімічний напрям НТП особливо швидкого розвитку набув у другій половині XX ст. за такими чотирма напрямами:
1) створення нових і вдосконалення існуючих видів мінеральних добрив та збільшення доз їх внесення під сільськогосподарські культури;
2) виробництво нових поколінь засобів захисту рослин і тварин від хвороб і шкідників (інсектициди і фунгіциди), вдосконалення способів їх внесення
3) створення нових поколінь засобів захисту рослин від бур’янів (гербіциди); 4) виробництво якісно нових стимуляторів росту і розвитку сільсько господарських рослин і тварин, збільшення масштабів їх практичного застосування.
У збільшенні виробництва рослинницької продукції особливу роль відіграють мінеральні добрива. Їх виробництво в Україні через кризовий стан економіки, розрив міждержавних зв’язків з країнами СНД, насамперед, з Росією, істотно скоротилося .
Отже, в 2009 р. виробництво мінеральних добрив скоротилося (головним чином через недопоставки з-за кордону сировини) на 54,6 %, або зменшилося в розрахунку на 1 га посівної площі із 156 кг у 1985 р. до 72 кг у 2000 р., тимчасом як за оцінками спеціалістів потрібно вносити їх у межах 180 кг/га. Ускладнює становище та обставина, що скорочення виробництва відбувається на фоні істотного погіршення співвідношення між азотними, фосфорними і калійними добривами. Якщо структура виробництва NРК у мінеральних добривах 1985 р. становила 1:0,5:0,09 і оцінюється як дуже нераціональна (в наближеному варіанті це співвідношення повинне бути як 1:1,0:0,6), то в 2000 р. вона ще більше погіршилася — 1 : 0,03 : 0,01. Наведена інформація не означає, що саме в такому співвідношенні аграрні підприємства вносили добрива в ґрунт, оскільки фосфорні й калійні добрива частково імпортувалися державою і частково аграрні підприємства закупали їх за кордоном. Проте це не знімає гостроти питання як з точки зору необхідності збільшення виробництва мінеральних добрив, так і з позиції докорінного поліпшення співвідношення між NРК.
Нині в Україні фосфорні добрива є найдефіцитнішими, а тому обмежують підвищення врожайності сільськогосподарських культур, оскільки її рівень формується за фактором, що знаходиться у мінімумі. Якщо, наприклад, у ґрунті є запаси азоту і калію в доступній для рослин формі для формування, скажімо, 60 ц/га озимої пшениці, а фосфору — лише для 40 ц, урожайність за сприятливих умов становитиме максимум 40 ц/га. Як бачимо, при дефіциті фосфору чи будь-
якого іншого поживного макроелемента істотно знижується ефективність використання інших видів добрив, і це потрібно враховувати аграрним підприємствам, щоб не допустити даремного витрачання ресурсів.
За оцінками спеціалістів, поліпшення фосфорного балансу може підвищити врожайність зернових на 20—30 % і завдяки цьому на тих же посівних площах збільшити виробництво зерна на 10—12 млн т. Наша держава має реальні можливості істотно поліпшити фосфорний баланс завдяки промисловій розробці виявлених у Донецькій області великих покладів фосфорит-глауконітових пісків з підвищеним вмістом фосфору і калію.
НТП в сфері виробництва мінеральних добрив повинен розвиватися в напрямі поліпшення їх якості, насамперед, істотного підвищення вмісту діючої речовини в туках. Це дозволить зменшити транспортні витрати на перевезення і зберігання добрив, їх внесення і, що дуже важливо, звести до мінімуму забруднення землі наповнювачами туків, що, як правило, мають кислу реакцію і тим підвищують рН ґрунту. Важливо також повністю перейти на випуск гранульованих або великокристалічних добрив і розширити виробництво рідких. Це зменшить втрати туків при транспортуванні, підвищить їх екологічність, дасть змогу раціоналізувати процес підготовки і внесення добрив у ґрунт.
Сільськогосподарське виробництво чекає на створення принципово нових типів мінеральних добрив, які справляли б комбінований вплив на рослини, мали більш тривалий період післядії, не вимивалися з ґрунту, були максимально екологічно безпечними. Водночас науково-технічні розробки повинні здійснюватися і в напрямі вдосконалення матеріально-технічної бази, що обслуговує технологічний цикл використання мінеральних добрив і пестицидів. Насамперед, є нагальна необхідність у забезпеченні аграрних підприємств сучасними механізованими складами для зберігання і приготування добрив і хімічних засобів захисту рослин і тварин, новими, більш досконалими машинами для їх внесення, в збільшенні виробництва і вдосконаленні спецтранспорту для перевезення рідкого аміаку тощо.
При застосуванні мінеральних добрив рельєфно проявляється дія закону спадаючої доходності. Відповідно до його вимог підприємствам економічно вигідно вносити мінеральні добрива до такого обсягу, за якого вартість додатково одержаної продукції дорівнюватиме додатковим витратам, пов’язаним з придбанням і внесенням цього ресурсу в ґрунт. На практиці аграрні підприємства користуються нині рекомендаціями наукових установ про раціональні дози внесення добрив під окремі культури. Проте для досягнення більшої віддачі
добрив рекомендовані дози їх внесення потрібно коригувати згідно з даними про фактичний вміст NРК в ґрунті в доступній для рослин формі. Такі дані деякі підприємства вже мають, що дозволяє їм найраціональніше використовувати добрива, досягати більшої віддачі від їх внесення. Водночас для досягнення максимального прибутку від даного ресурсу підприємствам потрібна додаткова науково-дослідна інформація про віддачу мінеральних добрив залежно від комбінації їх внесення під відповідну культуру в даних грунтово-кліматичних умовах.
Методика визначення найбільш прибуткової комбінації добрив уже розроблена економістами-аграрниками (див., наприклад: Касл Э. та ін. Эффективное фермерское хозяйство. — М.: ВО Агропромиздат, 1991. С. 398), тому головне нині — нагромадити необхідну інформацію про чутливість (віддачу) окремих культур до застосування різних доз добрив, узятих у різних комбінаціях. Через відсутність таких даних, а також з метою більш доступного викладу матеріалу наведемо гіпотетичний приклад пошуку найбільш прибуткової комбінації внесення азотних і фосфорних добрив під озиму пшеницю за умови, що в ґрунті є природний запас калію, достатній для забезпечення в ньому потреб цієї культури.
Для пошуку найбільш прибуткової комбінації внесення мінеральних добрив слід знати вартість 1 кг діючої речовини цих добрив і вартість 1 ц додатково одержаної продукції. Допускаємо, що ці показники відповідно становлять 2,5 і 40 грн. Звідси вартість 40 кг добрив (інтервал доз внесення добрив у нашому прикладі) становитиме 2,5 · 40 = 100 грн. Економічно вигідним внесення добрив такою дозою (40 кг) буде лише тоді, коли приріст урожаю за вартістю перевищуватиме, а на граничній межі дорівнюватиме 100 грн, тобто коли витрати на придбання і внесення цих добрив будуть компенсовані приростом продукції. Відповідно до наших вихідних даних приріст урожаю повинен становити не менше 2,5 ц/га (100 : 40).
Методика визначення найбільш прибуткової комбінації добрив побудована згідно з вимогами закону граничних приростів. Якщо проаналізувати ефективність внесення лише азотних добрив за відсутності фосфорних (колонка 2), очевидно, що їх внесення в дозі 80 кг/га буде економічно невигідним, оскільки приріст урожаю становитиме в цьому випадку 2,3 ц/га (15,3 – 13 = 2,3). Водночас збільшення дози фосфорних добрив з 40 до 80 кг при нульовому значенні азотних добрив для підприємства ефективне, оскільки забезпечує приріст урожаю 3,2 ц/га (22,0– 18,8). Але подальше внесення фосфорних добрив до 120 кг/га за тих самих умов втрачає будь-який сенс, оскільки приріст врожаю становить лише 0,3 ц/га, отже, витрати окупляться лише на 12 %.
Визначаючи приріст урожаю за відповідних доз внесення азотних і фосфорних добрив, шукають найбільш прибуткову комбінацію. Аналіз здійснюють зліва направо при певних дозах внесення азотних добрив і по вертикалі при відповідних дозах внесення фосфорних добрив. Очевидно, що при внесенні 40 кг азотних і 40 кг фосфорних добрив досягається значна економічна вигода, оскільки врожайність у цих умовах значно вища, ніж при внесенні одного з цих видів добрив і становить 43,3 ц/га. За такої самої дози азотних добрив і при збільшенні внесення фосфорних до 80 кг приріст урожаю складатиме 6,8 ц/га, що значно перевищує його граничний рівень (2,5 ц/га) і свідчить про ефективність такої комбінації. Подальше збільшення внесення фосфорних добрив до 120 кг/га за тих самих умов забезпечує приріст урожаю 2,8 ц/га, що є також економічно вигідним, проте за внесення 160 кг приріст становить лише 0,9 ц, що менше за допустимий рівень.
Аналогічний аналіз здійснюється при вищих дозах азотних добрив з поглибленим дослідженням даних по вертикалі. В результаті з’ясовується, що економічно найвигіднішою комбінацією є така, за якої вноситься 120 кг азотних і 160 кг фосфорних добрив. Цій комбінації відповідає врожайність 68,2 ц/га і досягається максимальний дохід. Тут приріст врожаю становитиме 2,5 ц/га (68,2 – 65,7), тобто дорівнюватиме граничному рівню, що робить таку комбінацію економічно прийнятною. Якби при 120 кг фосфорних добрив збільшити дозу азотних добрив до 160 кг, врожайність зросла б, але її приріст становив би 0,1 ц/га, що за стабільних цін на продукцію і даний ресурс робить цю комбінацію економічно невигідною.
Існують комбінації, за яких досягається вища врожайність порівняно з її рівнем, притаманним найбільш прибутковій комбінації. Зокрема видно, що максимальна врожайність становить 75,7 ц/га і досягається при внесенні 280 кг азотних і 160 кг фосфорних добрив. Проте нескладні розрахунки показують, що економічна ефективність цієї та інших комбінацій, за яких урожайність сягає понад 68,2 ц/га, нижча за найбільш прибуткову комбінацію. Так, якщо умовний дохід, який формується при зазначеній комбінації, становить [68,2 ц · 40 грн – – (120 + 160 кг) · 2,5 грн = 2028 грн, то за комбінації з урожайністю 75,7 ц: 1928 грн [75,7 ц · 40 грн – (160 + 280) · 2,5], або менше на 100 грн.Ці дані ще раз переконують, що в результаті дії закону граничного прирощення максимальна економічна ефективність настає раніше, ніж максимальна технологічна
ефективність. Остання не повинна бути орієнтиром у виробничій діяльності аграрних підприємств, оскільки її досягнення знижує норму прибутку на авансований капітал.
Досягнутий рівень економічної ефективності мінеральних добрив в аграрних підприємствах ще досить низький і, як видно з досліджень економістів-аграрників, нерідко не перевищує 120—150 % рентабельності витрат, хоч за нормальних умов цей показник сягає понад 300 %. Щоб досягти більшої віддачі від мінеральних добрив, потрібно дотримуватися оптимальних строків їх внесення й обґрунтованого співвідношення між азотом, фосфором і калієм стосовно вимог окремих культур. Це дуже важлива обставина, оскільки, як нам уже відомо, рівень урожайності формується за фактором, який знаходиться у мінімумі.
Водночас потрібно вдосконалювати технологію внесення мінеральних добрив. Відомо, наприклад, що локальний спосіб внесення підвищує їх
віддачу на 15 % і більше. Не можна досягти високої економічної ефективності використання цього ресурсу без раціонального поєднання доз його внесення з органічними добривами. Без застосування останніх настає «депресія» врожайності, знижується якість продукції. Важливо також впровадити раціональні сівозміни і високопродуктивні сорти та гібриди сільсько господарських культур з високою потенційною врожайністю, що спроможні реагувати на екологічно допустимі норми внесення мінеральних добрив.
Відомо, що посівам сільськогосподарських культур і багаторічним культурним насадженням, тваринам завдають шкоди бли-зько 8000 різних комах, кліщів, гризунів, грибкових, вірусних, бактеріальних і нематодних захворювань. Вони істотно знижують урожайність культур і продуктивність тварин, погіршують якість продукції, а нерідко без необхідних заходів призводять до її повної втрати. Це дає підстави для висновку, що сільськогосподарські шкідники і хвороби потрібно розглядати як один з найнегативніших факторів, який впливає на фінансовий стан аграрних підприємств і характер рішень, що ними приймаються.
Наука і сільськогосподарська практика виробили кілька напрямів боротьби із сільськогосподарськими шкідниками і хворобами, серед яких в останні десятиріччя провідне місце почали займати хімічні засоби захисту рослин і тварин. Перш ніж прийняти рішення про вибір певного напряму, аграрні підприємства повинні мати повну інформацію про ефективність засобів і способів боротьби з шкідниками і хворобами, а також знати, які з них є найбільш економічно вигідними в конкретних умовах господарювання (вид шкідників, хвороб, характер і масштаби ураження: епідеміологічні чи неепідеміологічні, можливі втрати від такого ураження тощо).
З економічної точки зору, проведення боротьби з шкідниками і хворобами є доцільним за умови, по-перше, коли заміна виробництва продукції, яка уражується шкідниками і хворобами, іншою галуззю принесе підприємству меншу економічну вигоду, ніж збереження існуючого виробництва; по-друге, коли витрати на боротьбу з шкідниками і хворобами з надлишком покриваються вартістю збереженого врожаю; по-третє, коли невжиття превентивних і прямих методів боротьби призведе до істотних втрат грошових надходжень, визначених з урахуванням зниження врожайності (продуктивності) і падіння ціни на продукцію через погіршення її якості в поточному виробничому циклі або в майбутній період.
За роки кризи аграрні підприємства різко скоротили масштаби застосування хімічних засобів боротьби із сільськогосподарськими шкідниками і хворобами через істотне зменшення поставок пестицидів за імпортом і скорочення обсягу власного виробництва. В 2000 р. виробництво хімічних засобів захисту рослин у 100 %-ому обчисленні за діючою речовиною становило лише 1,1 тис. т, або 26,8 % до 1995 р.
У 2009 р. в структурі споживання отрутохімікатів частка національного виробництва знизилася далеко за критичну межу і становила лише 2 %. Постала нагальна потреба в організації власного виробництва отрутохімікатів сучасних поколінь. Перші досить вагомі кроки в цьому напрямі уже зроблені в 2011 р. Зокрема, на Черкаському заводі хімреактивів стали виробляти інсектициди «Циклон» і «Дітокс». До кінця 2002 р. виробництво власних отрутохімікатів планується збільшити у 2—2,5 раза і довести частку вітчизняного виробництва до 40—42 %.
При застосуванні хімічних засобів боротьби потрібно враховувати економічний поріг шкідливості. Під ним розуміють таку мінімальну щільність популяції шкідника, за якої витрати на боротьбу з ним окуповуються ціною збереженого врожаю. Науковими установами розроблені економічні пороги шкідливості для різних хвороб і шкідників за їх критичною кількістю на полях. Дотримання підприємствами цих рекомендацій дасть змогу, з одного боку, уникнути невиправданих витрат на застосування пестицидів, коли поширення шкідників і хвороб не перевищило визначеного порогу, а з іншого, — своєчасно використати запобіжні й прямі методи боротьби з ними і цим зберегти врожай та якість продукції. Але щоб досягти цього, необхідно своєчасно і якісно здійснювати фітосанітарну оцінку посівів, за результатами якої приймається одне з наведених альтернативних рішень.
Економічна ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин визначається за такою самою методикою, що й мінеральних добрив. Як переконують дослідні дані й практика, окупність витрат на застосування пестицидів досить висока і досягає за відповідними культурами 200—600 %, а в окремих випадках — і більше.
Проте на практиці така економічна ефективність досягається не завжди. Однією із найбільш поширених причин цього є низька культура застосування, зберігання і транспортування пестицидів. Зокрема, нерідко не витримуються строки і норми їх внесення, порушується кратність обробки посівів, допускається застосування отрутохімікатів при денній підвищеній своєчасно не попереджається населення. В багатьох господарствах відсутні спеціальні сховища і необхідні засоби для приготування пестицидів. У цілому в країні ще не налагоджена система їх транспортування. Часто хімічні препарати доставляються в великих місткостях, що надто ускладнює процес їх забору і перевезення в господарство і водночас створюються екстремальні умови для обслуговуючого персоналу. Тому важливо здійснювати малотарну розфасовку пестицидів, як це робиться в розвинених країнах, коли їх випускають у літрових або в дволітрових ємкостях.
Важливим напрямком розвитку НТП у галузі застосування пестицидів є підвищення якості препаратів. Нині в світі інтенсивно розробляються і в багатьох країнах на практиці використовуються пестициди п’ятого покоління, норми внесення яких становлять лише 15—20 г/га. Це дуже концентровані й високоактивні препарати, з якими слід кваліфіковано працювати. Потрібно перейти на випуск гранульованих, мікрокапсульованих, з направленим електрозарядом пестицидів, які помітно знижують забруднення навколишнього середовища і є значно безпечнішими для людей.
Існує необхідність в інтенсивному розвитку науково-технічного прогресу в напрямі розробки і застосування нової технології обробки посівів пестицидами завдяки використанню машин-обприскувачів нового покоління, що формують краплі в межах 80—300 мікрон. У світовій практиці такі машини вже є — це мало- й ультрамалооб’ємні обприскувачі, що дають змогу знизити дози внесення пестицидів на 25—50 %. Нині через недосконалість техніки отрутохімікати нерідко вносять нерівномірно, що значно знижує ефективність їх дії, підвищує вміст цих речовин у продукції. У розвинутих країнах, незважаючи на великі масштаби застосування пестицидів, їх вміст у харчових продуктах щорічно зменшується, насамперед завдяки використанню нової техніки і технології внесення.
В Україні досить гостро стоїть проблема кадрів, які були б здатні грамотно, з дотриманням усіх вимог застосовувати сучасні хімічні препарати. В багатьох розвинених країнах прийняті національні програми застосування пестицидів, в яких особлива увага приділяється підготовці кадрів. Наприклад, датський фермер повинен пройти відповідний курс підготовки протягом 200 год., скласти іспит і одержати диплом, без якого жоден банк не дасть цьому фермеру кредит. Якщо в Україні в період функціонування лише двох типів підприємств — колгоспів і радгоспів — проблема спеціалістів, що мали певну підготовку в галузі застосування пестицидів, вирішувалася більш-менш задовільно, нині, у зв’язку зі створенням селянських (фермерських) господарств, інших приватних підприємств виникає нагальна потреба в підготовці засновників або членів цих підприємств для роботи з даними отрутохімікатами. Адже згадані підприємства нерідко безпосередньо виходять на виробників пестицидів, придбають їх і, не маючи необхідної професійної підготовки, можуть серйозно порушити правила внесення. Які негативні наслідки можуть бути, не важко передбачити.
Тому необхідно організувати постійно діючі курси з підготовки фермерів, уповноважених осіб інших приватних підприємств з обов’язковою вимогою проходження цих курсів кожним, хто хоче самостійно господарювати на землі.
Слід зазначити, що застосування пестицидів повинне бути вкрай обережним. Їх використання виправдане лише тоді, коли інші методи боротьби з шкідниками і хворобами не дають необхідного ефекту. Такий підхід до побудови системи захисту рослин і тварин є життєво необхідним, оскільки хімічні препарати сильно забруднюють навколишнє середовище, серйозно шкодять здоров’ю людей. Відомо, що при недосконалій техніці, яка нерідко використовується нині в господарствах, близько 97 % інсектицидів і фунгіцидів та 60—90 % гербіцидів не досягають об’єктів пригнічення, а потрапляють у ґрунт, повітря, воду й уражають корисну флору, пригнічують біологічну активність ґрунту, гальмують природне відновлення його родючості. Особливо загрозливим є той факт, що в багатьох видах комах виникає стійкість до отрутохімікатів, а це вимагає все більших доз їх внесення, що призводить до збільшення витрат та інтенсивнішого забруднення довкілля. За повідомленням учених, уже 500 видів комах стали стійкими до отрутохімікатів і що пристосовуваність до пестицидів виникає за 10—30 поколінь. Зрозуміло, чим коротший цикл зміни поколінь, тим швидше шкідники стають стійкими до певного отрутохімікату з усіма випливаючими звідси негативними наслідками.
Дослідженнями зарубіжних і вітчизняних учених доведено, що пестицидам притаманна мутагенна активність, тобто здатність змінювати в неконтрольованому напрямі спадковість. Тому вони можуть спричинювати масову появу мутацій, що порушують генетичну чистоту сортів. Нерідко пестициди змінюють вміст у рослинах макро- і мікроелементів і цим погіршують якість продукції.
Тому в кожному аграрному підприємстві повинна запроваджуватися ін тегрована система захисту рослин, за якої перевага надається агротехнічним
і біологічним методам боротьби із сільськогосподарськими шкідниками та хворобами і лише за неможливості досягти необхідного результату вико ристовуються хімічні методи захисту.
Розрахуємо економічну ефективність застосування мінеральних добрив при вирощувані цукрових буряків.
Таблиця 2.17 -Норми внесення мінеральних добрив і ціни на них
Вид добрива Норма внесення добрива на 1 гаЦіна 1 ц добрив (у фізичній масі) враховуючи їх доставку
діючої речовини,кг у фізичній масі,ц 1.Аміачна селітра 34 2,5 235
2.Суперфосфат гранульований 19,5 2,3 220
3.Калій хлористий 40 1,4 190
Всього 215 6,2 Додаткові затрати на зберігання, транспортування добрив на поле і їх внесення в грунт у розрахунку на 1 га сівби озимої пшениці – 84,60 грн.
Витрати на збирання і реалізацію 1 ц додаткової продукції, включаючи й додаткову оплату – 63,75 грн
Прибавка врожаю від внесення 6,2 ц мінеральних добрив – 3,5 ц/га.
Середня реалізаційна ціна 1 ц озимої пшениці – 350 грн.
Таблиця 2.18 -Економічна ефективність застосування мінеральних добрив
Показник У розрахунку на 1 га1.Прибавка урожаю, ц 2,2
2.Вартість додатково одержаної продукції, грн 1068
3.Затрати на придбання: суперфосфату, грн 215
аміачної селітри, грн 136
хлористого калію, грн 90
Разом 441
4.Витрати на зберігання, транспортування і внесення добрив, грн 100
5.Витрати на збирання, сортування і реалізацію додаткового врожаю, грн 63,75
Разом прямих витрат 604,75
6.Загальновиробничі витрати (18 відсотків від прямих) 108
7.Всього витрат на одержання додаткової продукції, грн 715,75
8.Додатковий валовий прибуток від внесення добрив, грн 352,25
9.Рівень рентабельності застосування добрив, % 49
З. ОХОРОНА ПРАЦІ
3.1 Організаційно-правові заходи в господарстві
Організація охорони праці у сільському господарстві і АПК - це передбачений чинним законодавством комплекс заходів щодо державного регулювання охорони здоров'я працівників АПК, забезпечення виконання основних вимог законодавства з охорони праці безпосередньо на підприємствах, додержання кожним працівником правил і норм з охорони праці.
Відповідно до Закону України "Про охорону праці", дія якого поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих, обов'язок створення на робочому місці в кожному структурному підрозділі умов праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці покладається на роботодавця.
З цією метою в ПСП «Мрія» забезпечено функціонування системи управління охороною праці, яка і має передбачати підготовку, прийняття та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності найманих працівників у процесі їх трудової діяльності.
Для цього в ПСП «Мрія» створено відповідні служби і призначено посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджено інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також систему контролю за їх додержанням. Для функціонування системи управління охороною праці в ПСП «Мрія» на основі ст. 15 Закону та Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 15 листопада 2004 р. № 255 створено службу охорони праці, яка підпорядковується безпосередньо власнику ТОВ «Авангард» , ним же розроблено і затверджено Положення про службу охорони праці в ПСП «Мрія»
Служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва (суміщення) особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах
Служба охорони праці виконує цілий ряд функцій, передбачених ч. З Типового положення по службу охорони праці. Серед них можна назвати наступні:
розробка комплексних заходів з охорони праці;
перевірка дотримання працівником вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
складання звітності з охорони праці на підприємстві за встановленими формами; проведення вступного, періодичного, позапланового інструктажу та навчання з охорони праці;
розгляд скарг, заяв працівників з питань охорони праці;
участь у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві та ін.
З метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в ПСП «Мрія» за рішенням трудового колективу створено комісію з питань охорони праці. До її складу ввійшли представники роботодавця та професійної спілки, а також уповноважені найманими працівниками особи. Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом. Комісія раз на рік звітує про виконану роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу. Рішення комісії оформлюється протоколом та мають рекомендаційний характер.
Відповідно до обов’язків роботодавця з охорони праці, останній за власний рахунок забезпечує фінансування та організація проведення попереднього та періодичного медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці та таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. З цією метою складено перелік професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов'язкові попередні і періодичні медичні огляди (обов’язки з цього питання покладається на службу охорони праці в ПСП «Мрі»)
Відповідно до статті 18 Закону „Про охорону праці” в ПСП «Мрія» забезпечено проведення для працівників інструктажів з охорони праці (які за характером і часом проведення поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий), навчання з охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки під час виникнення аварій. Ці заходи проводяться за рахунок в ПСП «Мрія» на підставі Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 р. № 15. На підприємствах на основі Типового положення, з урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розроблено і затверджено відповідне положення про навчання з питань охорони праці, а також постійно формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими ознайомлюють працівників. Працівники та посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, не допускаються до роботи.
Для деяких видів робіт, так званих робіт з підвищеною небезпекою, потрібне спеціальне навчання та щорічна перевірка знань з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою для ПСП «Мрія» на підставі наказу Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 р. № 15.
До таких робіт у сільському господарстві відносять:
- роботи, пов'язані з виробництвом, зберіганням, транспортуванням та застосуванням агрохімікатів, пестицидів, гербіцидів;
- управління тракторами і самохідним технологічним устаткуванням;
- роботи на цукрових заводах із обслуговування центрифуг і транспортерів;
- проведення робіт у силосах, призначених для різної сільськогосподарської продукції, в вагонах-зерновозах;
- роботи з обслуговування і ремонту аспіраційних та пневмотранспортних систем на підприємствах зі зберігання і переробки зерна;
- роботи з розвантаження, складання і зберігання зернових та олійних культур, висівок, макухи і шротів насипом і в затареному вигляді;
- роботи з обслуговування бугаїв-плідників, кнурів і жеребців.
На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам ПСП «Мрія» видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (відповідно до Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10 червня 1998 р.№ 117), а також миючі та знешкоджувальні засоби (ст. 165 КЗпП, ст. 8 Закону України "Про охорону праці").
Фінансування профілактичної роботи, всіх заходів з охорони праці здійснюється за рахунок наступних джерел:
- для підприємств всіх форм власності, що використовують найману працю, - 0,5% від суми реалізованої продукції, для бюджетних організацій - 0,2% від фонду оплати праці (ст. 19 Закону України "Про охорону праці");
- за рахунок валових витрат згідно з Переліком засобів та заходів з охорони праці (постанова Кабінету Міністрів від 27 червня 2003 р. № 994);
- за рахунок амортизаційних відрахувань (ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р.);
- за рахунок Фонду виробничого розвитку, який формується за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств.
3.2 Вимоги охорони праці при внесенні гербіцидів.
Можливі небезпеки
Отруєння розприскуваними (розпорошуваними) розчинами (пилом) пестицидівагрохімікатів під час роботи з машинами й апаратурою для захисту рослин і внесення агрохімікатів;
Перекидання машин і агрегатів;
Отруєння (зараження) сторонніх осіб;
Загоряння агрегату, опіки;
Електронебезпека
Вимоги безпеки перед початком роботи
Перевірте наявність, справність і комплектність засобів індивідуального захисту, для виконання технологічних робіт, визначених нарядом-допуском:
костюм бавовняний з пилонепроникної тканини;
рукавиці гумові;
окуляри захисні;
чоботи гумові;
фартух гумовий.
Упевніться в герметичності кабіни:
– скло не має тріщин та затемнень і забезпечує повний огляд робочих органів агрегату;
– склоочисники легко переміщаються, забезпечуючи повне очищення скла;
– чохли в місцях проходження важелів та педалей не пошкоджені, на підлозі кабіни постелено гумовий килим;
– сидіння, замки дверей справні, надійно фіксуються у відкритому й закритому положеннях.
Огляньте агрегат, звернувши увагу на справність і герметичність посудини, контрольно-вимірювальних приладів, роботу запобіжного клапана та кріплення насоса-дозатора, розподільників, причіпного пристрою, розпилювачів, при необхідності почистіть їх. У штуцерах, ніпелях та інших з’єднаннях шлангів і трубопроводів не повинно бути підтікання робочих розчинів.
Перевірте герметичність системи та проведіть технологічну наладку машини чистою водою.
Увага! Технологічна наладка машин розчинами робочих рідин забороняється.
На машинах повинні бути написи, які попереджують про небезпечність роботи без засобів індивідуального захисту.
Машини для роботи з пестицидами повинні бути обладнані бачком ємністю не менше 5 л води для миття рук і обличчя.
Агрегат для внесення рідкого аміаку у ґрунт повинен бути обладнаний бачком з водою ємністю не менше 10л, використання якої для пиття, миття рук і інших цілей не дозволяється.
Ознайомтесь із дозволеним маршрутом переїзду до місця і з місця роботи.
Визначте небезпечні місця й відповідність габаритів машини й апаратури для захисту рослин існуючим на маршруті перешкодам.
Під час транспортування штангових обприскувачів штангу переставте у транспортне положення, а також інші робочі органи, які виступають за межі допустимих габаритів.
Перевірте справність стоп-сигналів, покажчиків поворотів трактора та відповідних пристроїв на машинах і апаратурі для захисту рослин.
Переконайтеся, що поле, виділене для внесення пестицидів, очищене від зайвих предметів, канави та вимивини загорнуті, перешкоди, які не можна ліквідувати, відмічені віхами висотою 2м, межа поля з боку ярів і крутих схилів відорана контрольною смугою на відстані 10 м від їх краю.
В кабіні дозволяється знаходитись тільки одному трактористу, щоб при виникненні небезпеки він міг без перешкод покинути її.
Роботу розпочинайте лише після того, як межі поля, призначеного для оброблення пестицидами, позначені попереджувальними знаками.
Перевірте наявність первинних засобів пожежогасіння та їх розміщення в місцях, спеціально передбачених для цих цілей.
Ознайомтесь із правилами користування ними, забезпечте до них вільний доступ.
Перевірте наявність захисту електропроводки від механічних пошкоджень (проводка повинна бути у трубі або металорукаві) і надійність її кріплення до конструктивних елементів обприскувача (трактора).
Упевніться у відсутності підтікання палива, мастил і охолоджуючої рідини, а також пропуску випускних газів у з’єднаннях випускних і всмоктувальних патрубків із блоком двигуна.
Упевніться в надійному кріпленні акумулятора на тракторі, приєднанні проводів до клем, наявності кришки й відсутності підтікання електроліту.
Вимоги безпеки під час виконання робіт
Не допускайте знаходження на агрегаті, а також на полі, де проводиться внесення пестицидів, людей, які не беруть участі у виконанні технологічного процесу.
При засипанні сипучих мінеральних добрив у банки (бункери) туковисівних апаратів надіньте рукавички, захисні окуляри і протипиловий респіратор та станьте з навітряного боку. Для запобігання потребі ручної очистки туковисівних апаратів не допускайте заправку банок (бункерів) туковисівних апаратів не просіяними й вологими добривами.
При незначних поломках під час роботи машини й апаратури зупиніться й проведіть ремонтні роботи в засобах індивідуального захисту; при значних поломках машини й апаратури звільніть від пестицидів, знешкодьте й доставте на пункт ремонту. Після ремонту перевірку проведіть в робочому режимі.
Роботу по внесенню аміаку негайно припиніть, якщо пошкодились з’єднувальні шланги або з’явився витік аміаку при порушенні герметичності.
Слідкуйте по манометру за тиском аміаку в посудині, перевіряйте роботу запобіжного клапана, відкриваючи його вручну при роботі посудини, слідкуйте за станом та кріпленням рукавів до інжекторних трубок. В кінці кожної борозни виключайте насос-дозатор, проїдьте із заглибленими робочими органами 8–10 м і тільки після цього підіймайте культиватор. (Це запобігає загазованості робочої зони механізатора парами рідкого аміаку.)
Контролюйте заповнення обприскувачів робочим розчином тільки за допомогою рівнеміру. Не дозволяється відкривати люк і контролювати наповнення візуально, а також наповнювати обприскувачі без на явності в них фільтрів.
При роботі з машинами й апаратами не дозволяється:
– під час роботи механізмів проводити підтяжку болтів, сальників, ущільнень, хомутів, магістралей, ланцюгів тощо;
– відкривати люки й кришки бункерів і резервуарів, що знаходяться під тиском, розкривати нагнітальні клапани насосів, запобіжні й редукційні клапани, прочищати наконечники й брандспойти, вигвинчувати манометри;
– працювати на обприскувачах, що не мають манометрів.
Ні в якому разі не проводьте будь-які ремонти на посудині, що знаходиться під тиском.
У випадку аварії (пошкодження рукавів при внесенні рідкого аміаку тощо) тракторист-оператор повинен: вийти в безпечну зону (у навітряний бік) і одягти засоби індивідуального захисту. При значному витоку аміаку протигаз надіньте терміново, до виходу в безпечне місце;
– при розриві рукавів терміново перекрийте видатковий кран на посудині;
– вжийте заходів до того, щоб із небезпечної зони випроводити людей і вигнати тварин;
– поставте агрегат на безпечній віддалі від населеного пункту, жилих будівель, тваринницьких ферм, проїжджих доріг;
– повідомте особу, відповідальну за справний стан і безпечну дію посудин, про аварію. Не залишайте без нагляду агрегат із посудиною, заповненою рідким аміаком.
Ремонт аміачних посудин дозволяється проводити лише кваліфікованому слюсарю. При незначному ремонті (заміна вентиля, прокладки, рівнеміра чи запобіжного клапана) скиньте тиск. Використовуйте спеціальний інструмент, який не викликає іскріння (як виняток, допускається використання звичайних інструментів, добре змащених солідолом).
В обідню перерву обов’язково вживайте молоко чи кисломолочні продукти, вимагайте своєчасного забезпечення ними.
У спекотну безвітряну погоду роботи виконуйте у ранкову та вечірню пору.
Під час роботи дотримуйтесь правил особистої гігієни, не допускайте проливання технологічних розчинів, пального й мастил на одяг, взуття та відкриті частини тіла, а також на землю.
При хімічній обробці полів рух тракторного агрегату (обприскувач, обпилювач) повинен здійснюватись із навітряного боку з метою виключення попадання пестицидів у робочу зону.
Не використовуйте машини й механізми для хімічного захисту рослин для інших господарських потреб.
Не відпочивайте в кабіні трактора при працюючому двигуні.
Не вживайте їжу і не паліть на робочому місці під час виконання робіт.
Вибирайте швидкість руху трактора з урахуванням маси, габаритів і інерційного впливу агрегатованих машин на поворотах, слизькій поверхні доріг, схилах тощо.
Ділянки шляху з крутими схилами й підйомами проїжджайте на першій чи другій передачі, не переключаючи їх у цей час.
Витримуйте відстань від зовнішніх країв коліс (гусениць) агрегату до початку схилу, канави, інших нерівностей не менше 1 м. Будьте обережними при переїздах по крутих схилах, ровах, глибоких вибоїнах, особливо після дощу.
Маневрування агрегату проводьте в межах відміченої поворотної смуги поля.
Не допускайте перевезення вантажів на машині.
Швидкість руху агрегату при поворотах знижуйте до 3–4км/год.
Перед спуском із гори зупиніть трактор, включіть першу передачу, зблокуйте гальма і на зниженій частоті обертання валу двигуна, обережно гальмуючи, з’їжджайте з гори. Не змінюйте швидкість руху на спусках або підйомах за рахунок переключення передач.
Усі роботи на схилах і в гористій місцевості виконуйте тільки у світлий час доби.
Після роботи з пестицидами знешкодьте спецодяг, засоби індивідуального захисту. Гумові вироби обробіть 3–4% розчином кальцинованої соди або натріть кашкою хлорного вапна з подальшим промиванням водою на спеціально обладнаних місцях.
Машини та знаряддя знешкоджуйте від пестицидів розчином хлорного вапна (1 кг на 4л води). Поверхню спочатку промийте водою, а потім покрийте суцільним шаром хлорного вапна товщиною 3–5 мм. І витримайте до початку його підсихання. Після чого за допомогою струменя води, а також спеціальної мітли змийте залишки вапна та просушіть. Обладнання, на якому можуть бути рештки пестицидів, ретельно промийте водним розчином кальцинованої соди з розрахунку 200 г соди на 8–10л води.
Ні в якому разі не допускайте сторонніх осіб у зону, що обробляється пестицидами.
Не використовуйте пожежний інвентар не за призначенням.
Під’їжджайте на тракторі до заправного пункту пально-мастильними матеріалами так, щоб випускна труба знаходилась із протилежного боку від пункту.
Перед заправкою агрегату загальмуйте його, заглушіть двигун і заправляйте паливом лише за допомогою насоса та шланга через лійку з мідною сіткою (тільки закритим способом).
При виникненні необхідності проводити заправку пально-мастильними матеріалами в темну пору доби на полі освітлюйте місце заправки світлом фар іншого агрегату (автомобіля) або електричним ліхтарем. Не використовуйте для освітлення відкритий вогонь.
Після заправки паливний бак протріть насухо.
Постійно слідкуйте за справністю електропроводки і не допускайте забруднення її маслом і пилом.
Своєчасно очищайте машину, двигун, карданні вали, захисну сітку радіатора від рослинних решток, вихлопну трубу й колектор – від нагару.
Паливопроводи необхідно очищати на охолодженому двигуні після перекриття подачі палива.
Не працюйте у просоченому пальним і мастилами спецодязі.
Не працюйте у прогонах високовольтної лінії електропередач з обірваними проводами і не наближайтесь до них і опор ближче ніж на 20 м.
Не торкайтесь до опор високовольтної лінії електропередач.
Не приймайте самостійних рішень щодо зняття обірваного дроту з машини вручну або за допомогою будь-яких інших предметів.
Не зупиняйтесь, не ремонтуйте і не обслуговуйте агрегат під лініями електропередач високої напруги. Не торкайтесь обірваних проводів ЛЕП.
ВИСНОВОК
Система внесення добрив — це багаторічний план, розрахований на ротацію сівозміни, використання органічних, мінеральних та інших добрив, у якому передбачаються норми добрив, і способи внесення залежно від запланованої врожайності, біологічних особливостей рослин і від чергування їх у сівозміні з урахуванням властивостей добрив, ґрунтово-кліматичних та інших умов.
Система внесення добрив є складовою комплексу організаційно-господарських та агротехнічних заходів щодо раціонального застосування добрив у господарстві. Система використання добрив у господарстві включає такі заходи: накопичення гною і правильне його зберігання; заготівля торфу і його застосування на добрива (виготовлення компостів); заготівля і зберігання пташиного посліду, золи та інших місцевих добрив і організація їх зберігання (будівництво складів), своєчасний вивіз органічних добрив на окремі поля відповідно до передбачених норм; механізація внесення, своєчасне і правильне загортання органічних і мінеральних добрив під окремі культури в сівозміні; заготівля насіння і посів рослин на зелене добриво; організація праці і транспортних засобів щодо здійснення системи використання добрив тощо
При розробці системи застосування добрив у сівозміні дуже важливим питанням є визначення оптимальних норм мінеральних добрив. Для їх встановлення використовуються декілька способів, найбільш поширеними з яких є середні рекомендовані норми, що ґрунтуються на безпосередніх результатах польових дослідів, та розрахункові норми балансовими методами.
При розробці системи удобрення використовують середні рекомендовані норми наукових установ. При цьому рекомендують найбільш ефективні для умов господарства строки внесення (основне, передпосівне, припосівне, підживлення). Вносити мінеральні добрива доцільно в першу чергу під ведучі культури сівозміни. У зоні Лісостепу мінеральні добрива вносять в основному під цукрові буряки, озиму пшеницю, кукурудзу, картоплю, овочеві культури.
В умовах нестійкого і недостатнього зволоження (70-80%, а при можливості і 80-90%), мінеральні добрива доцільно планувати на осіннє внесення під основний обробіток ґрунту і в невеликих дозах (10-15 кг поживної речовини) при сівбі в рядки і лунки. При нестачі добрив під деякі культури можна обмежитися їх післядією, що були внесені під основні культури, і припосівним удобренням. Останнє виправдовує себе з економічної та агрономічної точки зору, особливо на низько- і середньоокультурених ґрунтах. Ефективним засобом використання
добрив є підживлення озимих зернових культур азотними або повним мінеральним добривом, а цукровий буряк — азотним. Під ведучі культури сівозміни рекомендується поєднання органічних і мінеральних добрив.
Сумісне внесення в ґрунт органічних і мінеральних добрив — доцільний і важливий елемент раціональної системи їх застосування для сівозмін будь-якої спеціалізації. Елементи з мінеральних добрив засвоюються рослиною швидко від самого почату її життя, а поживні речовини, які містяться в органічних добривах, використовуються повільно і забезпечують рослину у більш пізні строки. Крім того, за такого удобрення знижується негативна дія мінеральних добрив і підвищується коефіцієнт використання поживних речовин як з органічних, так і з мінеральних добрив.
Після цього визначають загальну кількість азоту, фосфору і калію, яку планують внести під окремі культури, підраховують загальну кількість їх за сівозміну в кілограмах поживних речовин. Потім за кількістю елементів живлення, яку планують внести за сівозміну, визначають їх співвідношення у добривах. За одиницю рекомендується брати азот.
При розробці системи удобрення необхідно планувати внесення мікродобрив, стимуляторів росту, а також обробку насіння бактеріальними препаратами, з урахуванням біологічних особливостей культур та ґрунтових умов.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Азізов С.П. та ін. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. – К.: ІАЕ, 2001 – 34 с.
2. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств. – К.: КНЕУ, 2002 – 624 с.
3. Зрібняк Л.Я. та ін. Організація і планування виробництва на сільськогосподарських підприємствах. – К.: Урожай, 1999 – 352 с.
4. Малік М.Й. Основи аграрного підприємства. – К.: ІАВ, 2000 – 580с.
5. Нелеп В. М. Планування на аграрному підприємстві. – К.: КНЕУ, 2000 — 372 с.
6. Савченко М.М. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах. – К.: Вища школа, 1987.
7.  Хорунжий М.Й. Організація агропромислового комплексу. –К, 2001.
8. Шкільов О.В. Організація виробництва і підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах. – К.: Урожай, 1997 - 336с.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОХТИРСЬКИЙ КОЛЕДЖ СУМСЬКОГО НАУ
КУРСОВА РОБОТА
з навчальної дисципліни
Планування та організація діяльності підприємства
на тему: . Організація та шляхи підвищення ефективності застосування добрив та пестицидів у землеробстві
Студентки ІІІ курсу 35 групи
напряму підготовки 6.03054 «Економіка підприємства»
Середи Д.
Керівник ___________ Прогонна Л. С.
Національна шкала _______________
Члени комісії ______ ______________
______ ______________
______ ______________
м. Охтирка
2017
Міністерство освіти і науки України
Охтирський коледж Сумського НАУ
Завдання
для виконання курсової роботи
з навчальної дисципліни
Планування та організація діяльності підприємства
Студентці 35 групи Середі Д.
Тема роботи « Організація та шляхи підвищення ефективності застосування добрив та пестицидів у землеробстві»
План
Вступ.
1.Організація підготовки і внесення добрив для пестицидів в рослинництві
Організація приготування та внесення органічних добрив
Організація підготовки та внесення мінеральних добрив
Організація підготовки проведення засобів захисту рослин.
2.Розрахунок потреби в добривах та пестицидах
Організаційно-економічна характеристика підприємства
Планування нагромадження, придбання та використання добрив та засобів захисту рослин
Економічна оцінка ефективності внесення добрив і пестицидів
3 Охорона праці на підприємстві
3.1Організаційно-правові заходи в господарстві
3.2 Вимоги охорони праці при внесенні гербіцидів
Висновок
Використана література
Дата видачі завдання ______________________
Термін виконання _________________________
Керівник курсової роботи ____________ Прогонна Л. С.
Затверджено на засіданні циклової методичної комісії із спеціальних дисциплін спеціальності 5.03050401 «Економіка підприємства»
Голова циклової комісії_______________________ Прогонна Л. С.
Зміст
Вступ.
1.Організація підготовки і внесення добрив для пестицидів в рослинництві
Організація приготування та внесення органічних добрив
Організація підготовки та внесення мінеральних добрив
Організація підготовки проведення засобів захисту рослин.
2.Розрахунок потреби в добривах та пестицидах
Організаційно-економічна характеристика підприємства
Планування нагромадження, придбання та використання добрив та засобів захисту рослин
Економічна оцінка ефективності внесення добрив і пестицидів
3 Охорона праці на підприємстві
3.1 Організаційно-правові заходи в господарстві
3.2 Вимоги охорони праці при внесенні гербіцидів.
Висновок
Використана література


Приложенные файлы

  • docx 7699399
    Размер файла: 250 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий