Метод розробка курсового проекту


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХАРКІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ТЕКСТИЛЮ ТА ДИЗАЙНУ»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
З ДИСЦИПЛІНИ
«ЗБАЛАНСОВАНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ»
Спеціальність 101
«Екологія»
ХАРКІВ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХАРКІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ТЕКСТИЛЮ ТА ДИЗАЙНУ»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУЗ ДИСЦИПЛІНИ
«ЗБАЛАНСОВАНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ»
Спеціальність 101
«Екологія»
Розглянуто та схвалено
методичною радою ДВНЗ «Харківський коледж текстилю та дизайну»
Протокол №____ від __________
Голова методичної ради – заступник директора з навчально-виховної роботи _________ Л.П. НєнаховаРозглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії хімічної технології опоряджувального виробництва та
прикладної екології
Протокол №______ від ___________
Голова циклової комісії
______________ І.І. Гордієнко
Харків
Автор:Сірик Н.М.
викладач І категорії;
Прокоф’єва Л.А.
викладач І категорії
Навчальний посібник містить методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «Збалансоване природокористування», спеціальність 101 «Екологія» для ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.
Мета даних методичних вказівок — надання допомоги студентам щодо вирішення задач з визначення гранично допустимих та фактичних викидів, максимальних приземних концентрацій речовин, що виникають після викиду, та необхідного за санітарними нормами ступеню очистки викидів від забруднюючих атмосферу речовин; а також у визначенні граничних характеристик очищених стічних вод та необхідного за санітарними нормами ступеня їх очистки.
В посібнику подано пояснювальну записку, зміст та структуру курсового проекту, умови написання та оформлення курсового проекту, зміст розділів пояснювальної записки, перелік літератури, зразки оформлення титульних листів до курсового проекту, орієнтовну тематику до курсових проектів та критерії оцінювання написання курсового проекту.

ЗМІСТ
Пояснювальна записка 6
Зміст та структура курсового проекту7
Умови написання та оформлення курсового проекту8
Зміст розділів пояснювальної записки курсового проекту9
Література36
Зразок оформлення титульного листа37
Зразок оформлення завдання до курсового проекту38
Зразок оформлення пояснювальної записки до курсового проекту40
Орієнтовна тематика курсових проектів41
Таблиця відповідності результатів контролю знань за різними шкалам
і критерії оцінювання50

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Сучасні умови господарювання зумовлюють необхідність підготовки якісно нових фахівців із спеціальності «Екологія», які здатні після проведення відповідних екологічних розрахунків, спрямованих на нормування та регламентацію скидів, здійснювати вибір споруд та пристроїв природоохоронного призначення та розробляти технологічні схеми систем очистки викидів та стічних вод. Вивчення дисципліни «Збалансоване природокористування» завершується виконанням курсового проекту. Якість виконаної роботи і здатність захистити запропоновані заходи, присвячені вирішенню природоохоронних питань - один з важливих критеріїв оцінки рівня підготовленості студентів у теоретичному та практичному аспектах.
Основна мета курсового проекту - уміння студента застосувати теоретичні і практичні знання при вирішенні конкретної проблеми, самостійно робити висновки, про предмет дослідження і намічати шляхи його удосконалення, підтвердити готовність студента до подальшої науково-дослідної роботи і практичної діяльності.
Мета даних методичних вказівок — надання допомоги студентам щодо вирішення задач з визначення гранично допустимих та фактичних викидів, максимальних приземних концентрацій речовин, що виникають після викиду, та необхідного за санітарними нормами ступеню очистки викидів від забруднюючих атмосферу речовин; а також у визначенні граничних характеристик очищених стічних вод та необхідного за санітарними нормами ступеня їх очистки.
Завдання курсового проекту:
1.Систематизувати, закріпити та розширити теоретичні та практичні навички студентів.
2.Вивчити та узагальнити основну і спеціальну літературу за обраною темою.
3.Надати загальну характеристику існуючого стану території, де розташоване підприємство.
4.Визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів і зон впливів даного підприємства на навколишнє середовище.
5.Визначення масштабів та рівнів впливів запланованих заходів на навколишнє середовище.
6.Зробити розрахунки для оцінки впливу даного підприємства на довкілля.
7.Визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів діяльності даного підприємства на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавства і інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки довкілля.
8. Розрахувати та обґрунтувати термін окупності природоохоронних заходів.
9.Робити висновки, вносити пропозиції, навчитися правильно вирішувати проблемні питання з обраної теми.
10.Оформляти курсовий проект відповідно до постановлених вимог.

ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Структура виконання курсового проекту.
Титульний лист. (1 стор.)
Лист завдання (2 стор.)
Пояснювальна записка (1 стор)
Зміст (1-3 стор)
Вступ (1-2 стор)
Загальна фізико-географічна характеристика території розташуванняпідприємства (об’єкта курсового проектування) (10 стор)
Оцінка впливів діяльності об’єкту (підприємства) на навколишнє середовище (20-25 стор)
Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки. (10 стор)
Оцінка впливу діяльності об’єкту (підприємства) на навколишнє середовище після впровадження комплексних заходів.(3 - 5 стор)
Економічна частина (8-10 стор)
Охорона праці в галузі та безпека життєдіяльності.(2-3 стор)
Заходи щодо забезпечення більш чистого виробництва (2 стор)
Висновки.(1-2 стор)
Список використаної літератури.(1 стор)
Додатки.
Вибір теми, підбір та вивчення літератури
Курсовий проект виконують на основі вивчення літературних джерел, інструкцій, а також планових, облікових і звітних матеріалів конкретного підприємства, на базі якого буде розроблятися тема.
Приступаючи до виконання курсового проекту, студент повинен самостійно або з допомогою керівника підібрати матеріал, який буде покладено в її основу, скласти детальний список необхідної літератури (книги, брошури, статті), вивчити літературу і зробити висновки про необхідність та ефективність проведених заходів.
Перш за все необхідно ознайомитися з нормативними і інструктивними матеріалами Мінекоресурсів, Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України, законами та кодексами України, міжнародними конвенціями та угодами, які ратифіковані Україною, щодо охорони навколишнього середовища, монографіями, статтями, підручниками та навчальними посібниками. Необхідну літературу студент повинен підбирати за каталогом або довідковою картотекою бібліотеки, інструктивний матеріал знайти в довідках, періодичних виданнях та інформаційних бюлетенях.
Складання плану курсового проекту.
Виходячи з мети і завдань дослідження, студент під керівництвом викладача екологічних дисциплін коректує проект плану та визначає етапи написання курсового проекту. Курсовий проект повинен складатися зі вступу, основної частини, висновків і пропозицій, списку використаної літератури, додатків.
Кожний розділ курсового проекту коректують у процесі ознайомлення зі спеціальною літературою, а його зміст залежить від теми дослідження. Питання плану повинні передбачати послідовний, логічно взаємопов’язаний виклад результатів дослідження і стисло відображати зміст курсового проекту.
УМОВИ НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Обсяг роботи (текстової частини) повинен складати 35-45 стандартних листків паперу (формат А4-210 х 297мм).
Кожна сторінка нумерується. Текст викладають з одного боку стандартногоаркуша, розбірливо, через півтора інтервалу між рядками при суцільній нумераціїсторінок арабськими цифрами. При написанні тексту число рядків на кожному листі -28-30, поля зліва, зверху, знизу - 20мм, справа - не менше 10 мм.
Всі сторінки нумеруються від титульної до останньої, цифри проставляють управій верхній частині листа. Цифри не пишуться на завданні, титульному листку,змісті.
Для нумерації розділів і підрозділів використовують арабські цифри. Вступ,висновки та пропозиції, список літератури не нумеруються.
Кожний розділ роботи розпочинають з нової сторінки, а підрозділи в межахрозділу продовжуються на тій же сторінці.
Посилання на літературні джерела слід робити в квадратних дужках задопомогою двох цифр. Наприклад, [6,82], де 6 - порядковий номер літературногоджерела в списку використаної літератури, а 82 - сторінка, з якої взята інформація.
Нумеруються таблиці та додатки послідовно арабськими цифрами.
При посиланні в тексті на таблиці чи додатки слова «таблиця», «додаток»пишуться повністю.
У списку використаної літератури спочатку розміщуються нормативні акти (по роках прийняття), а далі всі інші літературні джерела в алфавітному порядку.
Титульна сторінка заповнюється відповідно до наступної форми.
Курсовий проект захищається перед комісією. За результатами захистувиставляється оцінка в залікову книжку. Виконаний та належним чином оформлений курсовий проект студенти впризначений термін здають викладачу на рецензування. При необхідності роботаповертається студенту на доопрацювання.
Студент протягом п’яти-восьми хвилин доповідає про зміст роботи, дає відповіді на критичні зауваження, а також на питання членів комісії. Захищені роботи, підписані головою і членами комісії передають по реєстру завідувачу архіву для зберігання з подальшою ліквідацією на підставі акту про ліквідацію курсових проектів.
Графічна частина.
Даний розділ складається з 2-3 аркушів креслярського паперу форматом А1, які допомагають розкрити тему курсового проекту. Перший аркуш містить карту-схему або ситуаційний план місцевості, де розташоване підприємство. Другий аркуш представляє собою генеральний план підприємства. Третій аркуш представляє собою порівняльну таблицю, яка містить результати розрахунків для оцінки впливу діяльності об’єкту проектування на навколишнє середовище до та після впровадження комплексу заходів та нормативи ГДК. Четвертий плакат містить креслення природоохоронного устаткування або схеми технологічних процесів. Усі креслення виконуються відповідно до стандартів.
ЗМІСТ РОЗДІЛІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
ВСТУП
У вступі слід обґрунтувати актуальність обраної теми, вибір об’єкта дослідження, сформулювати мету та питання, які необхідно розглянути, відмітити значення даної теми, обґрунтувати завдання, поставлені в курсовому проекті, назвати основні джерела, на підставі яких було написано курсовий проект. Вказати загальну суть основного питання курсового проекту, історію виникнення розвитку, необхідність застосування, важливість даного питання.
Вступ пишуть на одну-дві сторінки; на першій сторінці вступу, а також на титульному листі нумерацію не проставляють, але враховують.
1. ЗАГАЛЬНА ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ РОЗТАШУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА
Цей розділ має містити стислий опис фізико-географічних умов, де розташований об’єкт курсового проектування, а саме:
геологія;
геоморфологія (рельєф);
ґрунти;
поверхневі та підземні води;
клімат;
рослинний світ;
тваринний світ;
природно-заповідний фонд;
ландшафти;
відповідні картографічні матеріали, ситуаційні схеми визначеної території, ін.
2. ОЦІНКА ВПЛИВІВ ДІЯЛЬНОСТІ ДАНОГО ОБ’ЄКТУ (ПІДПРИЄМСТВА) НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
Цей розділ містить дані про технологічні процеси та режими, які мають місце на даному виробництві, про вихідну сировину, кінцеву продукцію та усі етапи виробництва.
В даному розділі розглядають ті компоненти довкілля, на які впливає діяльність підприємства, а також ті, сучасний стан яких не відповідає нормативному.
При оцінці негативного впливу на довкілля визначеного підприємства (об’єкта курсового проектування) розглядають техногенне навантаження на такі компоненти:
клімат і мікроклімат;
повітряне середовище;
геологічне середовище;
водне середовище;
ґрунти;
рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти.
Серед чинників впливу на навколишнє середовище слід розглядати також просторові, енергетичні, хімічні, фізичні та ін. фактори. Додатково розглядають впливи, пов’язані з надзвичайними ситуаціями, такими, як природно-осередкові захворювання, геохімічні аномалії, стихійні нещастя, аварії та ін.
Курсовий проект більш ретельно розраховує та оцінює вплив підприємства на один з компонентів довкілля: повітряне або водне середовище.
Студенти аналізують обсяги та кількість забруднюючих речовин, що викидаються або скидаються, надають характеристику найбільш небезпечних та проводять розрахунки для визначення необхідної ефективності їх очистки.
2.1. Повітряне середовище
Підлягають аналізу впливи пріоритетних та специфічних забруднюючих речовин, що містяться у викидах об’єкту з урахуванням фонових концентрацій в межах зон впливу цього об’єкту.
До складу матеріалів підрозділу включаються: характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу, схема їх розміщення, розрахунки маси викидів, результатів розрахунків приземних концентрацій, дані фонового забруднення атмосфери в районі розміщення об’єкта (підприємства), оцінка рівня забруднення атмосферного повітря з урахуванням фонового рівня забруднення за гігієнічними нормативами (ГДК, групами, сумаціями, ГДВ та ін.), оцінка забруднення при можливих аварійних ситуаціях.
Необхідну за санітарними нормами ефективність очистки викидів визначають шляхом порівняння величини максимальної приземної концентрації шкідливої речовини з його максимальною разовою ГДК.
2.1.1. Розрахунок гранично допустимих викидів ГДВ шкідливих речовин
Гранично допустимий гарячий викид шкідливої речовини у атмосферу з високого поодиночного джерела повинен визначатися за формулою, г/с:

ГДВ=, (1)
де ГДК – максимальна разова гранично допустима концентрація речовини, мг/м3; Сфон – фонова концентрація речовини, мг/м3; Н – висота джерела викиду понад рівнем землі (для наземних джерел при розрахунках приймається Н=2м), м; Т – різниця між температурою газоповітряної суміші, що викидається, Тг, та температурою навколишнього атмосферного повітря, Тп, 0С; А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери, ; F – коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин у атмосферному повітрі; m i n – коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші із гирла джерела викиду; - коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості, в разі рівної або слабо пересіченої місцевості, якщо перепад височин не перевищує 50м на 1км, =1; V1 – витрата газоповітряної суміші, м3/с, визначається за формулою:
V1=, (2)
де D – діаметр гирла джерела викиду, м; w0 – середня швидкість виходу газоповітряної суміші із гирла джерела викиду, м/с;
Гранично допустимий холодний викид шкідливої речовини у атмосферу з високого джерела визначається за формулою, г/с:
ГДВ= , (3)
Гранично допустимий викид для низьких затінених точечних джерел визначається за формулою, г/с:
ГДВ= , (4)

де Нб – висота будови, м; - коефіцієнт швидкості, що враховує поле швидкостей вітру над будовою; k – поправка, що враховує відношення розмірів будови (визначається дослідним шляхом); S – коефіцієнт турбулентної дифузії, визначається за формулою:
S=, (5)
де h=,
Значення коефіцієнта А, яке відповідає несприятливим метеорологічним умовам, за яких концентрація шкідливих речовин у атмосферному повітрі максимальна, приймається таким:
250 – для районів середньої Азії на південь від 400 північної широти;
200 – для Казахстану та інших районів Середньої Азії, Нижнього Поволжя, Молдови, Сибіру, Дальнього Сходу;
160 – для Півночі та Північно-Західної Європейської території, Середнього Поволжя, Уралу та України;
120 – для Центральної частини Європейської території Росії.
Величину Т, 0С, слід визначати, приймаючи температуру навколишнього атмосферного повітря, рівною середній температурі зовнішнього повітря о 13 годині найтеплішого місця року.
Величину коефіцієнту F треба приймати:
для газоподібних шкідливих речовин – 1;
для пароподібних шкідливих речовин – 2;
для пилу та золи – 3.
Значення коефіцієнтів m і n визначається, залежно від параметрів , vm, v’m та е:
=103 , (6)
Vm=0,65, (7)
V’m=1,3, (8)
e=800, (9)
де w0 – середня швидкість виходу газоповітряної суміші із гирла джерела викиду, м/с, визначається за формулою:
w0=, (10)
Коефіцієнт m визначається за формулами:
m= при <100 (11a)
Для <e<100 коефіцієнта m розраховується за формулою (11а) при =е
m= , при 100 (11б)
Коефіцієнт n при <100 визначається за формулами:
Коли vm<0,5, n=4,4 (12a)
Коли 0,5vm<2,
n=0,532*vm2-2,13*vm+3,13 (12б)
Коли vm2,
n=1 (12в)
При 100 або Т0 n визначається за формулами (12а)-(12в) при vm=v’m
Відстань Хм від джерела викиду, на якому приземна концентрація С при несприятливих умовах досягає максимального значення См, визначається за формулою, м:
Хм= , (13)
де d – безрозмірний коефіцієнт.
При <100 значення d знаходять за формулами:
Коли vm0,5,
d=2,48*(1+0,28*) (14a)
Коли 0,5<vm2,
d=4,95*vm(1+0,28*) (14б)
Коли vm>2,
d=7* (14в)
При 100 або Т0 значення d знаходять за формулами:
Коли v’m0,5,
d=5,7 (15a)

Коли 0,5<v’m2,
d=11,4*vm (15б)
Коли v’m>2, d=16
2.1.2 Розрахунок необхідної за санітарними нормами ефективності очистки викидів до атмосфери
Необхідна за санітарними нормами ефективність очистки викидів до атмосфери розраховується за формулою:
Е= (16)
де См – максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини, що виникає за несприятливих метеорологічних умов, мг/м3.
Необхідна ефективність очистки розраховується для кожної шкідливої речовини, що міститься у викиді.
См при викиді нагрітої газоповітряної суміші із високого джерела визначається за формулою, мг/м3:
См=, (17)
де М – потужність викиду або маса шкідливої речовини , що викидається у атмосферу в одиницю часу, г/с.
М розраховується за формулою:
М=, (18)
де С – концентрація шкідливої речовини у викиді, мг/м3; V1 – витрата газоповітряної суміші, м3/с.
У разі одночасної сумісної наявності у атмосферному повітрі декількох (n) речовин, шкідлива дія яких, згідно з переліком, шумується, значення їх концентрацій зводяться умовно до значення концентрації одного з них.
Зведена концентрація розраховується так:
Сзв= , (19)
де С1 – концентрація речовини, до якої здійснюється зведення, мг/м3; ГДК1 – його ГДК; С2…..Сn та ГДК2…..ГДКn – концентрація та ГДК інших речовин, що входять до групи сумації.
Із n значень Сзв вибирається найбільше, за ним розраховується потужність викиду для речовин, що володіють ефектом сумації дії:
М= (20)
См у разі викиду холодної газоповітряної суміші із високого джерела визначається за формулою, мг/м3:
См=, (21)
См при викиді газоповітряної суміші із низьких (затінених) джерел визначається за формулою, мг/м3:
См= , (22)
Розраховане значення См не повинне перевищувати максимальної разової гранично дозволеної концентрації даної речовини у атмосферному повітрі.
На підставі проведених розрахунків приймаються конкретні заходи з охорони навколишнього середовища, здійснюється вибір необхідного обладнання та розробляється технологічна схема очистки викидів.
2.2 Водне середовище
Підлягають аналізу порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об’єктів і територій у зонах впливів діяльності підприємства, впливи на поверхневі і підземні води пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин, що надходять у водне середовище при скидах стічних вод і фільтраційних витоках.
Розрахунковий метод визначення умов випуску стічних вод містить розрахунки: коефіцієнта змішування стічних вод з природним; кратності розбавлення; ступенів очистки від завислих та шкідливих речовин; біохімічної потреби у кисні суміші води водоймища та стічних вод, вмісту розчиненого кисню та ін.
2.2.1. Розрахунок коефіцієнту змішування стічних вод з водою водоймища
Для врахування витрати річкової води, що забезпечує змішування, тобто процесів розбавлення, вводять коефіцієнт змішування, який визначається за методом В.О. Фролова та І.Д. Родзіллера:
= , (1)
де Q – витрата води (у разі 95%-вої забезпеченості) у створі випуску, м3/с; q – середня витрата стічних вод, м3/с; L – відстань за фарватером від місця випуску стічних вод до контрольного створу, м.
Коефіцієнт враховує фактори змішування:
=, (2)
де - коефіцієнт звивистості ріки, =; Sф – відстань за фарватером від місця випуску стічних вод до створу найближчого пункту водокористування, м; Sпр – відстань по прямій лінії від місця випуску стічних вод до створу найближчого пункту водокористування, м; - коефіцієнт, який залежить від місця випуску стічних вод у водоймище, у разі випуску біля берегу =1, у разі випуску у фарватер річки =1,5, у разі розсіючого випуску =3,0; Е – коефіцієнт турбулентної дифузії, що визначається за формулою:
Е= , (3)
де Vсер – середня швидкість течії на ділянці між випуском стічних вод та створом пункту водокористування; Нсер – середня глибина водоймища на тій же ділянці.
2.2.2 Розрахунок кратності розбавлення стічних вод
Розбавлення стічних вод – це процес зниження концентрації забруднюючих речовин у водоймищах у наслідок змішування стічних вод з природними водами. Інтенсивність процесу розбавлення кількісно характеризується кратністю розбавлення, яка визначається за формулою:
n=, (4)
Витрата води у річці є гідрометеорологічною характеристикою. Вона визначається дослідним шляхом відповідними гідрогеологічними установами, оскільки річки мають неоднаковий стік як у різні роки, так і на протязі року, то для розрахунку беруть найгірші умови, тобто найменшу середньомісячну витрату при 95%-вій забезпеченості. Такі маловодні роки на річках трапляються один раз у 20 років.
2.2.3 Розрахунок необхідного ступеню очистки стічних вод щодо БСК суміші води водоймища та стічних вод
У разі розповсюдження стічних вод у водоймищах зниження концентрації органічних речовин, що відбивається у БСК, відбувається не тільки завдяки розбавленню, але і внаслідок самоочищення. В останньому випадку швидкість змінення БСК пропорційна кількості кисню, необхідного для біохімічного окислення органічних речовин.
Дозволене значення повної БСК очищених стічних вод, що скидаються у водоймище, визначаються так, мг/л:
Lстд =, (5)
де Lсгд – гранично дозволене (що нормується) значення повної БСК суміші води водоймища та стічних вод у розрахунковому створі, мг/л; Lсгд=4 мг/л; Lв – повне БСК води водоймища перед скидом стічних вод, мг/л; k1 та k2 – відповідно константи швидкості споживання кисню стічними водами та природною водою; t – час протікання води від місця скиду до розрахункового створу.
Константа швидкості споживання кисню k1 для суміші стічних та природних вод має різні значення від температури:
Таблиця 1
Температура води, 0С 0 5 10 15 20 25 30
k1 0,04 0,05 0,063 0,08 0,10 0,126 0,158
Значення k2 дорівнює 0,005, однак часто для більшої надійності розрахунків його приймають рівним нулю.
Час протікання води від місця скиду до розрахункового створу визначається за формулою, діб:
t= , (6)
При розв’язанні рівняння (5) значення величин 10-k1*t розрахувати важко, тому значення, у яких прийнятих границь k1 та t, які охоплюють усі випадки, що мають практичне значення, можна знайти в табл..2.
Якщо дозволене значення повної БСК менше, ніж БСК стічних вод, то біохімічна очистка перед скидом у водоймище до досягнення розрахункового значення БСК є обов’язковою.
Необхідний ступінь очистки стічної води щодо БСК визначається при цьому за формулою:
= (7)
де Lст – повна біохімічна потреба стічної води у кисні, мг/л.
Таблиця 2
k1 t, діб
0,25 0,5 1 1,5 2 2,5 3 4 5 6
0,04
0,06
0,08
0,11
0,12
0,14
0,16
0,18
1,2
0,22
0,24
0,26
0,28
0,3
0,4
0,5 0,981
0,966
0,955
0,944
0,933
0,922
0,912
0,903
0,891
0,881
0,871
0,861
0,851
0,841
0,794
0,750 0,955
0,933
0,912
0,891
0,871
0,851
0,832
0,813
0,794
0,776
0,759
0,741
0,724
0,708
0,631
0,565 0,912
0,871
0,832
0,794
0,759
0,724
0,692
0,661
0,631
0,603
0,575
0,550
0,525
0,501
0,398
0,316 0,871
0,813
0,769
0,708
0,661
0,617
0,575
0,537
0,501
0,478
0,437
0,407
0,380
0,501
0,251
0,178 0,832
0,769
0,692
0,631
0,575
0,525
0,479
0,437
0,393
0,363
0,331
0,302
0,275
0,251
0,158
0,100 0,794
0,708
0,631
0,572
0,501
0,447
0,398
0,355
0,316
0,283
0,251
0,224
0,199
0,178
0,100
0,056 0,759
0,661
0,757
0,601
0,436
0,332
0,331
0,288
0,251
0,219
0,191
0,166
0,145
0,126
0,063
0,032 0,692
0,575
0,489
0,398
0,331
0,275
0,299
0,191
0,168
0,123
0,110
0,091
0,076
0,063
0,025
0,010 0,631
0,501
0,408
0,316
0,251
0,200
0,159
0,126
0,100
0,079
0,063
0,025
0,050
0,032
0,010
0,003 0,575
0,481
0,331
0,251
0,191
0,145
0,110
0,083
0,063
0,049
0,036
0,025
0,021
0,016
0,004
0,001
2.2.4 Розрахунок ступеню очистки стічних вод щодо вмісту розчиненого кисню
Найменший вміст розчиненого кисню у природних водах залежно від виду водокористування встановлено зазначеними вище “Правилами …”. Оскільки розчинений кисень в основному витрачається на зниження значення БПК, то при розрахунках визначається це значення у стічних водах, що скидаються. Розрахункова концентрація щодо БПК у очищених стічних водах виходячи з умов збереження у розрахунковому створі дозволеного вмісту розчиненого кисню визначається за формулою, мг/л:
L=, (8)
де Ов – вміст розчиненого кисню у воді водоймища поперед скиду стічних вод, мг/л; Огд – гранично дозволена концентрація розчиненого кисню, що має бути у розрахунковому створі після скиду стічних вод, Огд=4мг/л; 0,4 – коефіцієнт перерахунку повної потреби у кисні у двохдобову.
Після проведення розрахунків необхідного ступеня очистки стічних вод щодо БСК суміші води водоймища та стічних вод, а також визначення дозволеної БСК щодо розчиненого кисню виходять два різних значення повної БСК, що дозволені до скиду. За основу подальших розрахунків необхідно прийняти таке дозволене значення повної БСК (Lдст), яке менше гранично дозволеного значення повної БСК суміші води водоймища та стічних вод (Lгдс), тобто менше ніж 4 мг/л.
2.2.5 Розрахунок ступеню очистки стічних вод від шкідливих речовин
Ефективність очистки стічної води від шкідливої речовини визначається за формулою:
=, (9)
де Сст і – концентрація шкідливої речовини у стічній воді, мг/л; Сд і – максимальна концентрація шкідливої речовини у стічний воді, яка дозволена до скиду, мг/л.
Сд і= , (10)
де Св і – концентрація даної шкідливої речовини у воді водоймища перед скидом стічної води (фонова концентрація).
Коли у стічних водах міститься декілька шкідливих речовин, то всі вони розподіляються на групи з однаковим ЛПШ.
Після цього визначаємо суму відношень концентрацій речовин кожної групи у стічний воді до їх ГДК:
=Сст , (11)
де Сст1, Сст2, Сст3,…..Сстn – концентрації у стічній воді речовин з однаковим ЛПШ, мг/л; ГДК1, ГДК2, ГДК3,…..ГДКn – відповідно їх гранично дозволені концентрації, мг/л.
Далі підраховуємо суму відношень концентрацій цих речовин у воді водоймища перед скидом у нього стічних вод до їх ГДК.
=Св,(12)
Після цього визначаємо необхідний ступінь очистки стічної води від шкідливих речовин окремо для кожної групи з однаковим ЛПШ за формулою:
= , (13)
3. КОМПЛЕКСНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НОРМАТИВНОГО СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЙОГО БЕЗПЕКИ
У даному розділі курсового проекту потрібно висвітлити та обґрунтувати заходи щодо запобігання або зменшення розвитку небезпечних екологічних процесів і явищ.
При оцінюванні впливу підприємства на навколишнє повітряне середовище потрібне обґрунтування рівнів допустимих викидів і заходів щодо запобігання або зменшення утворення і виділення речовин, що забруднюють атмосферне повітря; пропозиції щодо визначення розміру санітарно-захисної зони на підставі розрахунків забруднення атмосфери від об’єкта; організація моніторингу стану атмосферного повітря, методи і засоби контролю.
При оцінюванні впливу підприємства на навколишнє водне середовище обґрунтовуються заходи щодо запобігання або зменшення надходження у водне середовище забруднюючих речовин, порушення гідродинамічного режиму, виснаження поверхневих водних ресурсів, погіршення стану вод і деградації угруповань водних організмів. Розрахункові варіанти повинні охоплювати найменш сприятливі періоди і можливі аварійні ситуації.
4. ОЦІНКА ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ ОБ’ЄКТУ (ПІДПРИЄМСТВА) НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПІСЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ ЗАХОДІВ
В цьому розділі виконується комплексна оцінка впливів діяльності підприємства на навколишнє середовище (проводять розрахунки) за умови реалізації комплексу заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища; визначається ступінь екологічного ризику діяльності підприємства та впливу на умови життєдіяльності людини; наводяться, за можливості, результати розрахунків визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів.
5 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
Вступ
Реформування соціально-економічної освіти в незалежній Україні супроводжується стрімким загостренням конкурентної боротьби за ринки збуту та зосередження її центру на конкурентоздатності продукції. Остання залежить від технічного рівня виробництва, показників якості та екологічної продукції, раціонального природокористування в процесі її виготовлення. В цих умовах зростає роль та значення техніко-економічного обґрунтування майбутніми спеціалістами управлінських рішень в галузі екології та раціонального природокористування [92].
5.1 Планування виконання роботи
При плануванні виконання дипломної (курсової, бакалаврської) роботи за допомогою методів мереж доцільно виконати ряд етапів.
Перший етап передбачає постановку проблеми, встановлення комплексу робіт для її вирішення, тривалості та послідовності їх виконання.
Тривалість виконання кожної роботи визначають за формулою:
di=Bi∙tirb, (5.1) де di – тривалість виконання кожної роботи;
Bi – обсяг iої роботи;
rb – число виконавців.
При відсутності показників для розрахунку тривалості виконання i-ої роботи, тривалість роботи визначають на основі загального часу виконання дипломної (курсової, бакалаврської) та її долі в загальному обсязі робіт[93].
Результати заносять до таблиці (див. табл.5.1).
Таблиця 5.1
Вихідні параметри графіку мережі
Номери робіт Найменування робіт Тривалість роботи, дні Послідовність виконання
1. Постановка проблеми 10 2;3;4
2. Збір, систематизація та обробка інформації 5 5
3. Техніко-економічні розрахунки 7 5
4. Експеримент 2 5
5. Використання математичних методів та комп’ютерної техніки 1 6
6. Прийняття рішення 3 7
7. Оформлення 4 8
8. Реалізація рішення 5 –
Другий етап передбачає побудову графіку мережі мовою робіт. Він будується зліва на право. Робота позначається у вигляді кола, а зв’язок між роботами – стрілками.
На рисунку 5.1 подано приклад графіку мережі мовою робіт.

Рисунок 5.1 – Графік мережі виконання робіт.
Третій етап передбачає розрахунок параметрів графіку мережі. До розрахункових параметрів графіку мережі належать:
– тривалість критичного шляху;
– ранній термін початку робіт;
– ранній термін закінчення робіт;
– пізній термін початку робіт;
– пізній термін закінчення робіт;
– повний резерв часу графіку мережі;
– вільний резерв часу графіку мережі.
Критичний шлях – Ткр – дорівнює сумі тривалості робіт з максимальною тривалістю від початку НДР і до її закінчення.
Ранній термін початку j-ої роботи розраховується зліва направо за формулою:
Pjn=maxPin+di, (5.2)Де i – індекс попередньої роботи;
j – індекс наступної роботи;
Pin – ранній термін початку i-ої роботи;
di – тривалість i-ої роботи;
Ранній термін закінчення роботи визначають за формулою:
PjЗ=Pjn+dj, (5.3)де Pjn – ранній термін початку j-ої роботи;
di – тривалість виконання j-ої роботи;
Пізній термін початку роботи розраховують з права наліво. Для останньої роботи його вираховують як:
Пjn=Tkp-docm, (5.4)де Ткр – критичний шлях;
docm – тривалість останньої роботи.
Для інших робіт пізній термін початку робіт становить:
ПjП =minПjn-di (5.5)Пізній термін закінчення роботи визначають за формулою:
ПjЗ=Пjn+di (5.6)Повний резерв часу графіку мережі розраховують як:
RjП=Пjn-Pjn (5.7)Вільний резерв – це резерв часу робіт, що можуть бути закінчені за раннім терміном, а наступна за ним робота також бути розпочата за раннім терміном, тобто:
Rjb=Pjn-PiЗ (5.8)Результати рахунків графіку мережі зводять до таблиці (див. табл.4.2).
Таблиця 5.2
Числові характеристики графіку мережі
Номер роботи Тривалість роботи, di PinPiЗПinПiЗРезерв
1. 10 0 0 10 10 0
2. 5 10 12 15 17 2
3. 7 10 10 17 17 0
4. 2 10 15 12 17 5
5. 1 17 17 18 18 0
6. 3 18 18 21 21 0
7. 4 21 21 25 25 0
8. 5 25 25 30 30 0
5.2 Оцінка долі творчої праці
Найважливішою частиною наукового процесу є творча праця, тобто така діяльність, результатом якої є поява нових знань, розвиток ідей[94].
В пошукових та прикладних розробках вихідним предметом праці є ідея (або ідеальний образ процесу, конструкції, матеріалу, процесу, комплексу і т.д.), яка послідовно проходить технічні стадії НДР, отримує подальший розвиток та поступово перетворюється на продукт праці. Таким чином виникнення, розвиток ідеї, її перетворення на матеріальний продукт є результатом творчої праці наукових робітників. На перших трьох стадіях НДР іде процес уявного проникнення в сутність явища і пізнання його закономірностей. На четвертій стадії (експеримент) творча праця доповнюється суто технічними процесами праці, на п’ятій стадії використовуються математичні та логічні моделі. Основну роль тут знову відіграють уявні процеси. На стадії “прийняття та виконання рішень” важливу роль має процес аналітичного мислення, а на стадії “впровадження” – отриманий результат (матеріалізована вихідна ідея) випробовується на практиці, аналізується, перевіряється його відповідність невідповідність) вихідній ідеї[95].
В зв’язку з цим студенту рекомендується на основі власного досвіду проведення НДР та логічного аналізу провести оцінку долі творчої праці (у відсотках до загальної трудомісткості) за кожною типовою стадією проведення конкретної НДР[96].
Типовими стадіями проведення НДР є:
– Планування конкретних розробок з екології та природокористування;
– Збір, систематизація та обробка інформації;
– Техніко-економічні розрахунки;
– Експеримент;
– Використання математичних методів та комп’ютерної техніки;
– Прийняття та реалізація рішень;
– Впровадження, оформлення, задача[92].
Результати оцінки надати у вигляді графіку (див. рис.5.2). Необхідно дати короткі характеристики до оцінки творчої праці та провести аналіз одержаних результатів.

Рисунок 5. 2 – Питома вага творчої праці в загальній трудомісткості НДР.
5.3 Кошторис витрат на виконання науково-дослідної роботи
Витрати на проведення НДР належать до перед виробничих витрат. Ці одночасні витрати складаються з: витрат на виконання НДР – (Вндр); проектування та конструювання (Впр); виготовлення обладнання, необхідного для проведення НДР (Воб); освоєння нової техніки (Восв) [97];
Кошторис витрат на проведення НДР складається у збільшеному вигляді включає в себе ряд статей.
Таблиця 5.3
Витрати на заробітну платню
Категорії
працюючих Кількість, чол. Посадовий оклад, грн Час роботи, міс. Основний фонд оплати праці, грн Додатковий фонд оплати праці, грн Фонд оплати праці, грн
1.Керівник 1 1840 10 18400 3680 22080
2.Старший науковий працівник 1 1750 11 19250 3850 23100
3.Молодший науковий працівник 2 1620 11 17820 3564 21384
4.Дипломник 1 620 8 4960 992 5952
Всього: 5 - - 60430 12086 72516
Відрахування у фонд єдиного соціального внесення приймаються у розмірі 37,96 % до фонду оплати праці[98].
Витрати на науково-виробничі відрядження приймаються умовно, у розмірі (5 – 10%) до фонду оплати праці.
Контрагентські роботи та послуги ззовні визначаються у розмірі 10% до фонду оплати праці.
Витрати на матеріали приймають у розмірі (10 – 20%) від фонду оплати праці[99].
Витрати на електроенергію становлять:
Ве = Ny · Тоб · Кз · Це , (5.9)
де Ny – встановлена потужність електрообладнання, кВт;
Тоб – ефективний фонд робочого часу обладнання;
Кз – коефіцієнт завантаження обладнання, рівний 0,75;
Це – ціна 1 кВт/год електроенергії.
Витрати на малоцінний та швидкозношуваний інвентар приймають у розмірі (5 – 10%) від вартості обладнання. Воб = 35 000 грн.
Амортизаційні відрахування розраховують у відсотках від вартості обладнання (В), тобто:
A=B∙24∙To100∙365, (5.10)де То – час роботи обладнання, дні. То = 265 дня;
24 – норма амортизаційних відрахувань.
Накладні витрати, які включають витрати на господарські цілі (опалення, освітлення тощо) приймають (80 – 200%) до фонду оплати праці. Сума статей становить собівартість НДР (Сндр).
Загальні витрати на НДР становлять:
ВНДР = ССНД · 1,2 , (5.11)
де 1,2 – коефіцієнт планового накопичення.
Кошторис витрат подають у таблиці 5.4.
Таблиця 5.4
Кошторис витрат на проведення НДР
Статті витрат Сума, грн. Метод розрахунку
1. Заробітна плата 72516 з табл.6.3
2. Відрахування до фондів єдиного соціального внесення 27527,0 72516 · 0,3796 = 27527,0
3. Витрати на науково-виробничі відрядження 7251,6 72516· 0,1 = 7251,6
4. Контрагентські роботи та послуги ззовні 7251,6 72516• 0,1 = 7251,6
5. Витрати на матеріали 72516 72516 · 0,2 = 14503,2
6. Витрати на електроенергію 81000 72 · 2000 · 0,75 · 0,75 = 81000
7. Витрати на малоцінний та швидкозношуваний інвентар 3500 35000 0,1 = 3500
8. Амортизаційні відрахування 6098,6 35000∙24∙265100∙365=6098,69. Накладні витрати 87019,2 72516· 1,2 = 87019,2
Разом: 364680 10. Загальні витрати на НДР 437616 364680· 1,2 = 437616
5.4 Оцінка науково-технічного рівня НДР
Для оцінки рівня виконавчої дипломної роботи НДР використовується метод бальних оцінок, згідно якого кожному чиннику за прийнятою шкалою присвоюється певна кількість балів. Оцінку виконують за дев’ятьма чинниками на основі запропонованих характеристик чинника та їх значень у балах (таблиця 5.5) та вагомості чинника (таблиця 5.6).
Таблиця 5.5
Характеристики чинників науково–технічного рівня НДР
Найменування чинника Характеристика Кількісне значення в балах
1 2 3
1. Ступінь новизни 1. Пропозиції та винаходи, які полягають у використанні відомих засобів сукупним використанням відомих засобів. 1
2. Винаходи, які характеризуються сукупним використанням відомих часткових рішень. 2
3. Винаходи, які характеризуються частковою новизною, мають прототип який співпадає з новим рішенням за більшістю ознак. 4
4.Винаходи, які характеризуються повною новизною. 6
5. Пропозиції, які характеризуються повною новизною. 10
2. Рівень отриманого результату 1. Опис окремих елементарних чинників, реферативні огляди, передача та розповсюдження досвіду. 1
2. Поліпшення незначної кількості технічних параметрів або потенційна можливість їх поліпшення. 2
3. Поліпшення основних технічних параметрів. 3
4. Позитивне вирішення поставлених задач на основі простих узагальнень. Аналіз зв’язку між чинниками , розповсюдження відомих принципів на об’єкти, виробництво агрегатів. 4
5. Досягнення якісно нового параметру, раніше відсутнього.
Отримання нових матеріалів, речовин, виробів, конструкції тощо серед аналогічно відомих видів. 5
6
6. Встановлення деяких закономірностей; розробка нових пристроїв, методів, способів, алгоритмів отримання нових матеріалів, речовин, виробів, отриманих вперше. 8
7. Розробка нових теорій, відкриття загальних закономірностей. Отримання принципово нових результатів, невідомих науці 10
3. Ступінь теоретичного обґрунтування результату НДР 1. Вирішення задачі на основі простих узагальнень. 2
2. Вирішення задачі на основі використання окремих позитивних закономірностей. 4
3. Встановлення деяких загальних закономірностей, які можуть бути використані поза межами даної роботи. 8
4. Відкриття нового шляху вирішення поставлених задач. 10
4. Ступінь експериментальної перевірки отриманих результатів 1. Експериментальна перевірка отриманих результатів не проводились. 1
2. Результати перевірені на незначній кількості експертних даних. 4
3. Результати підтверджені великою кількістю експеримент них даних. 6
5.Трудомісткість виконання НДР
1. Отримання даного результату не викликало необхідності у проведенні розрахунків, дослідів та інших досліджень. 1
2. Отримання результатів супроводжувалось проведенням нескладних дослідів, розрахунків, обґрунтувань. 2
3. Отримання результатів супроводжувалося проведенням складних експериментів, розрахунків тощо. 5
4. Отримання результатів є наслідком особливо складних експериментів, досліджень та розрахунків. 8
6.Перспективність роботи 1. Корисні результати в подальшому можуть сприяти росту продуктивності праці. 1
2. Важливі результати сприяють (будуть сприяти) задоволенню нових потреб. 5
3. Першорядна вагомість результату має значення для прогресу науки. 10
7. Рівень досягнення світових стандартів 1. Нижче рівня світових стандартів. 1
2. Наближається до світових стандартів. 3
3. На рівні світових стандартів. 7
4. Вище рівня світових досягнень. 10
8. Рівень реалізації (за обсягом та термінами) Час реалізації
Обсяг реалізації, бали
Народне господарство
галузь
організація
До 3
10
8
4
Від 3 до 5
8
7
3
Від 6 до 10
6
5
2
Понад
4
3
1 9. Ступінь готовності наукового результату до практичного використання 1. Напрямок практичного використання на даному етапі визначити неможливо. 2
2. Окреслені шляхи практичного використання наукового результату. 4
3. Відомі форми використання наукового результату у виробництві та очікуваний економічний ефект. 5
4. Практичного використовується в сфері виробництва і споживання відомий фактичний економічний ефект. 8
Таблиця 5.6
Вагомість науково-технічного рівня досліджень, %
№ п/п Чинник Фундаментальні дослідження Прикладні дослідження
1. Ступень новизни 15 5
2. Рівень отриманого результату 15 22
3. Ступінь експериментальної перевірки отриманого результату 10 15
4. Трудомісткість виконання НДР 5 10
5. Перспективність 15 10
6. Рівень досягнення світових стандартів 9 8
7. Рівень реалізації 5 15
8. Ступінь готовності наукового результату до практичного використання 5 10
Загальну оцінку науково-технічного рівня НДР знаходять за формулою:

де ai – чинник науково-технічного ефекту НДР (приймається з табл.4.5);
n – число і-тих чинників, взятих для оцінки науково-технічної значимості;
aimax – чинник науково-технічної значимості за максимальним значенням балу;
λi – вагомість чинника для науково-технічної ефективності НДР, % (приймається з табл.6.6).
Kmp=4∙5+4∙22+4∙15+4∙10+5∙10+3∙8+5∙1010∙15+10∙15+6∙10+8∙5+10∙15+10∙9+8∙5=0,575.5 Визначення економічного ефекту природоохоронних заходів на стадії дослідження та розробок
Економічний ефект від реалізації природоохоронних заходів визначають за формулою:
ET=PT-BT, 5.13де PT – вартісна оцінка результату від реалізації природоохоронних заходів за розрахунковий період Т. В якості розрахункового періоду приймається один рік;
BT – вартісна оцінка витрат на реалізацію природоохоронних заходів.
Вартісну оцінку результату для водного басейну розраховують за формулою:
PT=VTCcϕ-Cpi=1n0,002Ai∙3∙K∙103, (5.14)де V – обсяг стічних вод, м3/год;
Ccф – середня фактична концентрація забруднюючих речовин в стічних водах, г/м3;
Ср – дозволена до скиду концентрація забруднюючих речовин, визначена при затвердженні гранично допустимих концентрацій, г/м3;
0,003 базова ставка відшкодування шкоди в частинах неоподаткованого мінімуму доходів громадян (на одиницю маси речовини), грн./кг;
Аі – показник відносної небезпеки речовини (1/ГДК), т/т;
Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у воді наведені в додатку 2.
К – коефіцієнт, що враховує категорію водного басейну (таблиця 5.7).
Таблиця 5.7
Значення регіонального басейного коефіцієнту К
№ п/п Басейни морів та рік К
1. Азовське море 2,0
2. Чорне море 2,0
3. Дунай 2,2
4. Дніпро (від кордону України до м. Києва) 2,5
5. Дніпро (від м. Києва до Каховського гідровузла) 2,2
6. Дніпро (від Каховського гідровузла до Чорного моря) 1,8
7. Десна 2,5
8. Ріки Кримського півострова 2,8
9. Сіверський Донець 2,0
Для повітряного басейну вартісна оцінка усунутої шкоди визначається за формулою:
Pm=Mi∙1,1∙Пi∙Ai∙Ki∙Kзi, (5.15)де Mi – потужність викиду забруднюючої речовини, що здійснюється із перевищенням нормативу, г/год. розраховується за формулою:
Mi=0,00036∙Vi∙Ci-Mp∙T, (5.16)де Vi – питомий об’єм забруднюючого газового потоку, м3/с;
Ci – середня концентрація і-ої забруднюючої речовини;
Mp – потужність дозволеного викиду і-ої забруднюючої речовини для даного джерела, г/с;
T – час роботи джерела в режимі позалімітного, с;
1,1∙Пi – базова ставка відшкодування від мінімального доходу за 1 т забруднюючої речовини на момент перевірки, грн./т;
Ai – показник відносної небезпеки речовини (1/ГДК), т/т;
Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у атмосферному повітрі наведені в додатку 3.
Kзi – коефіцієнт забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною ( приймається в межах від 1 до 2,33).
Вартісна оцінка витрат на реалізацію природоохоронних заходів вичислюють за формулою:
BT=EH∙BНДР+BІНВ, (5.17)де EH – нормативний коефіцієнт ефективності (EH = 0,1);
BНДР – витрати на науково-дослідницьку роботу;
BІНВ – витрати на обладнання.
Визначення обсягу інвестицій в обладнання здійснюється за формулою:
Вінв = Ц + ТР + УР + М, (5.18)
де Ц – ціна продажу обладнання;
ТР – транспортні витрати, що приймаються у відсотках від ціни запропонованої конструкції з таблиці 5.8;
УР – витрати на установку фундаменту, що приймаються у відсотках від запропонованої конструкції з таблиці 5.8;
М – витрати на монтаж, що приймаються у відсотках від ціни обладнання з таблиці 5.8.
Таблиця 5.8
Норми відрахувань на перевезення, монтаж обладнання та улаштування фундаменту
Виробництво Величина витрат, %
ТР УР М
1. Сірчанокислотні 6 8 – 10 20
2. Суперфосфатні 6 8 – 10 18 – 22
3. Азотні 8 – 10 9 – 10 18
4. Содові 7 8 15
5. Інше 15 10 20
Ціна продажу обладнання включає ціну виробництва – Цв і податок на додану вартість – ПДВ. Алгоритм розрахунку ціни продажу:
Ц=Цв+ПДВ, (5.19)Податок на додану вартість установлюють у відсотках від ціни виробництва:
ПДВ=20100∙Цв, (5.20)Ціну виробництва розраховують по сумі собівартості обладнання – Соб, та нормативного прибутку – Пн.
Цв=Соб+Пн, (5.21)Нормативний прибуток визначається у відсотках від повної собівартості обладнання – Соб, тобто:
Пн=30100∙Соб, (5.22)Собівартість обладнання включає витрати на сировину, матеріали покупні комплектуючі вироби, паливо, енергетичні витрати, основну та додаткову заробітну плату виробничих робочих, відрахування на соціальне страхування, витрати по утриманню та експлуатації обладнання, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати та витрати на збут[93]. Собівартість обладнання, що проектують. Розраховують на стадії дослідження та проектування виходячи з її структури та витрат на сировину та мінерали в таблиці 5.9.
Таблиця 5.9
Калькуляція собівартості обладнання
Статті витрат Ціна за одиницю Норма витрат Сума, грн. Структура собівартості, %
1 2 3 4 5
1. Сировина і матеріали 10000 12 120000 60
2. Покупні комплектуючі вироби 5000 2,5
3. Повернені відходи 1000 0,5
4. Паливо 4000 2,0
5. Енергетичні ресурси 6000 3,0
6. Основна та додаткова заробітна платна виробничих робочих 30000 15,0
7. Відрахування на єдиний соціальний внесок 16000 8,0
8. Витрати по утриманню та експлуатації обладнання 6000 3,0
9. Загальновиробничі витрати 6000 3,0
10. Адміністративні витрати 3000 1,5
11. Витрати на збут 3000 1,5
Повна собівартість 200000 100
Користуючись формулами робимо розрахунки:
Нормативний прибуток визначається:
Пн=30100∙200000=60000 грн.Ціну виробництва розраховують:
Цв=200000+60000=260000 грн.Податок на додану вартість розраховують:
ПДВ=20100∙260000=52000 грн.Визначення ціни продажу обладнання:
Ц=260000+52000=312000 грн.Транспортні витрати визначаємо:
ТР=Цв∙10 %=260000∙0,1=26000 грн.Визначенні витрат на установку фундаменту:
УР=Цв∙15 %=260000∙0,15=39000 грн.Визначення витрат на монтаж:
М=Цв∙20 %=260000∙0,2=52000 грн.Визначення обсягу інвестицій в обладнання здійснюється за формулою:
Вінв=312000+26000+39000+52000=429000 грн.Вартісна оцінка витрат на реалізацію природоохоронних заходів вичислюють за формулою:
BT=0,1∙437616+429000=86661,6 грн.Розрахунок потужності викиду забруднюючої речовини:
Оксид вуглецю:
Mi=0,00036∙1200∙3,6-1,2∙22000=34204,8 т/годПил SiО2 20 – 70 %:
Mi=0,00036∙600∙1,86-0,56∙22000=8834,2т/годЗважені речовини:
Mi=0,00036∙120∙0,64-0,044∙22000=607 т/годСумарна потужність викиду забруднюючої речовини:
Mi=34204,8+8834,2+607=43646 т/годВартісна оцінка усунутої шкоди визначається за формулою:
Оксид вуглецю:
Pm=34204,8∙1,1∙1200∙1200∙1∙1=225751,6 грн.Пил SiО2 20 – 70 %:
Pm=8834,2∙1,1∙1200∙1150∙1∙1=77740,9 грн.Зважені речовини:
Pm=607∙1,1∙1200∙1100∙1∙1=8012,4 грн.Сумарна вартісна оцінка результатів від реалізації природоохоронних заходів:
Pm=225751,6+77740,9+8012,4=311504,9 грн.Економічний ефект від реалізації природоохоронних заходів визначають за формулою:
Em=311504,9-86661,6 =224843 грн.Економічний ефект складає 224843 грн.
Таблиця 5.10
Техніко-економічні показники
№ п/п Найменування Позначення Розмір
1. Потужність викиду забруднюючої речовини, т/год Mi43646
2. Базова ставка, грн/т Пi1200
3. Показник відносної небезпеки речовини,
(1ГДК)Ai0,005
0,0066
0,01
4. Вартісна оцінка усунутої шкоди, грн/рік Pm311504,9
5. Загальні витрати на НДР, грн BНДР437616
6. Визначення обсягу інвестицій в обладнання, грн Bінв429000
7. Вартісна оцінка витрат, грн Bm86661,6
8. Економічний ефект, грн/рік Em224843
Таблиця 5.11
Кошторис витрат на проведення НДР
Статті витрат Сума, грн. Метод розрахунку
1. Заробітна плата 72516 з табл.6.3
2. Відрахування до фондів єдиного соціального внесення 27527,0 72516 · 0,3796 = 27527,0
3. Витрати на науково-виробничі відрядження 7251,6 72516· 0,1 = 7251,6
4. Контрагентські роботи та послуги ззовні 7251,6 72516• 0,1 = 7251,6
5. Витрати на матеріали 72516 72516 · 0,2 = 14503,2
6. Витрати на електроенергію 81000 72 · 2000 · 0,75 · 0,75 = 81000
7. Витрати на малоцінний та швидкозношуваний інвентар 3500 35000 0,1 = 3500
8. Амортизаційні відрахування 6098,6 35000∙24∙265100∙365=6098,69. Накладні витрати 87019,2 72516· 1,2 = 87019,2
Разом: 364680 10. Загальні витрати на НДР 437616 364680· 1,2 = 437616
6. ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Розділ виконується в вигляді пояснювальної записки, яка містить наступні питання:
Загальний аналіз стану охорони праці та БЖД на об’єкті курсового проектування.
Аналіз умов праці в одному з підрозділів об’єкту курсового проектування (цех, ділянка з виявлення небезпечних та шкідливих виробничих факторів).
Аналіз стану пожежної безпеки на об’єкті курсового проектування.
Заходи по покращенню умов праці та підвищення безпеки працівників.
В результаті загального аналізу стану охорони праці та БЖД на об’єкті курсового проектування студент виявляє найбільш небезпечні з точки зору охорони праці цеха, ділянки; досліджує їх з метою розробки заходів по забезпеченню безпечних та нешкідливих умов праці.
7. ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІЛЬШ ЧИСТОГО ВИРОБНИЦТВА
Екологічна криза в країні може бути подолана за умов екологічної конверсії антропогенної діяльності, спрямованої на виконання Державної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Першочерговим завданням є запровадження свідомого ставлення до навколишньої природи, встановлення гармонійних зв’язків між нею та антропогенною діяльністю. У відносинах між природою та проблемами людського суспільства потрібно визначити науково обґрунтований оптимум, коли якість життя людини, що визначається сукупністю екологічних, матеріальних, духовних та соціальних запитів, забезпечуватиметься з урахуванням можливостей природного розвитку як окремих екосистем, так і біосфери загалом, не порушуючи встановленої в природі динамічної рівноваги.
Більш чисте виробництво:
максимальна ефективність користування природними ресурсами;
відтворення природних ресурсів та захист їх від виснаження;
найдоцільніші способи використання природних ресурсів;
мінімізація розсіяних відходів, які забруднюють навколишнє природне середовище.
Екологізацію виробництва чи іншого об’єкта господарювання належить здійснювати із впровадженням екологічно безпечних, так званих «зелених» технологій – провідних та маловідходних, тобто таких, які для цього етапу розвитку науки й техніки характеризуються максимальним виходом продукту при мінімальних витратах сировини, енергії та інших матеріалів і мінімальному утворені розсіяних та неутілізованих відходів, що забруднюють навколишнє природне середовище.
ВИСНОВКИ
Обґрунтовується оптимальність прийнятого комплексу природоохоронних заходів, виходячи із вимог екологічного та санітарного законодавства і забезпечення експлуатаційної надійності об’єктів навколишнього техногенного середовища. Висновки представляють собою чітко сформульовані й обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення по темі курсового проекту, які студент буде захищати як результат виконаної ним роботи (короткий виклад результатів досліджень).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Рекомендується наводити в такій послідовності:
Закони по роках прийняття ( з найдавнішого по теперішній час);
Накази міністерств і відомству країни по роках прийняття;
Постанови по роках прийняття;
Інструкції;
Монографії (в алфавітному порядку);
Навчальна література;
Наукові статті;
Матеріали підприємства.
ДОДАТКИ
До додатків курсового проекту входять розрахункові таблиці, зразки первинних документів, картографічні матеріали, ситуаційні схеми, їх нумерують, а у відповідних розділах тексту роблять на них посилання. Сюди також включають статут підприємства, продукцію діяльності підприємства, об’єми викидів та скидів, обсяг відходів, практичні рекомендації, розрахунки, графічний матеріал, схеми. Кількість і якість цих додатків свідчать про те, наскільки глибоко вивчив студент практичний і теоретичний матеріал теми.
Додатки не включаються до загальної нумерації сторінок курсового проекту. За текстом курсового проекту обов’язково роблять посилання на додатки. Додатки мають свою нумерацію.
Державний вищий навчальний заклад «Харківський коледж текстилю та дизайну»
(повне найменування вищого навчального закладу)
__________________________________________________________________________________________________________
(повна назва кафедри, циклової комісії)
________________________________________________________________________________________________________
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з ___________________________________________________________
(назва дисципліни)
на тему:_____________________________________________________
____________________________________________________________
Студента (ки) _____ курсу ______ групи
напряму підготовки__________________
спеціальності_______________________
__________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
____________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________
Кількість балів: __________ Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали
м. Харків - 20 __рік
Державний вищий навчальний заклад «Харківський коледж текстилю та дизайну»
(повне найменування вищого навчального закладу)
Відділення_____________________________________________ _____________
Циклова комісія______________________________________________________
Освітньо-кваліфікаційний рівень________________________________________
Напрям підготовки____________________________________________________
(шифр і назва)
Спеціальність ________________________________________________________
(шифр і назва)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Голова циклової комісії_______________
_______________________________
“____”_________________20___ року
З А В Д А Н Н Я
НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ СТУДЕНТУ
________________________________________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема проекту __________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
керівник проекту __________________________________________________,
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від “___”____20__року №___
2. Строк подання студентом проекту _________________________________
3. Вихідні дані до проекту __________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Консультанти розділів проекту
Розділ Прізвище, ініціали та посада
консультанта Підпис, дата
завдання видав завдання
прийняв
7. Дата видачі завдання_______________________________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

з/п Назва етапів курсового
проекту Строк виконання етапів проекту Примітка
Студент _________ ______________________
( підпис ) (прізвище та ініціали)
Керівник проекту _____________ _____________________
( підпис ) (прізвище та ініціали)

Державний вищий навчальний заклад «Харківський коледж текстилю та дизайну»
(повне найменування вищого навчального закладу)
___________________________________________________________________________
(повне найменування інституту, назва факультету (відділення))
___________________________________________________________________________
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії))
Пояснювальна записка
до курсового проекту
___________________________________________
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
на тему___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
Виконав: студент ___ курсу, групи______
напряму підготовки (спеціальності)
___________________________________
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
_____________________________________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
(прізвище та ініціали)
Рецензент___________________________
(прізвище та ініціали)
м. Харків - 20__ року


ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ ПРОЕКТІВ
З ДИСЦИПЛІНИ «ЗБАЛАНСОВАНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ»
ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ЕКОЛОГІЯ»
1.Розробити проект заходів для зменшення антропогенного навантаження від АТ «Коннектор» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
Азоту діоксид - 4140 мг/м3;
Натрію гідроокис – 11142,8 мг/м3;
Кислота азотна – 6061,4 мг/м3;
пил деревини- 674,69мг/м3
водень хлористий -9700 мг/м3
пил абразивно-металевий – 738,8 мг/м3.
2. Розробити проект заходів для зменшення антропогенного навантаження від КПФ “Трикотажне об'єднання” на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів наступних речовин:
пил фарби – 460 мг/м3;
пил органічний – 240 мг/м3;
аміак – 1600 мг/м3;
оцтова кислота – 2100 мг/м3;
їдкий натр – 42000 мг/м3;
3. Розробити комплекс природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення антропогенного впливу на довкілля від «Швейна фабрика ім. Тінякова». Спеціалізувати заходи на зменшення концентрації викидів наступних речовин:
пил бавовни - 1630 мг/м3;
пил вовни – 1590 мг/м3;
оксид нітрогену – 7500 мг/м3.
Оксид карбону - 20000 мг/л;
метан - 54650 мг/л;
оксид заліза 580 мг/м3
4. Розробити комплекс природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення антропогенного впливу на довкілля від електровозного депо Харків-«Жовтень». Спеціалізувати заходи на зменшення концентрації викидів наступних речовин:
пил абразивно-металевий 320мг/м3;
пил деревини 350мг/м3;
вуглецю оксид 21650мг/м3;
азоту діоксид 1010мг/м3;
діоксид сірки(ангідрид сірчаний) 3050мг/м3;
сажа 350 мг/м3.
5. Розробити проект заходів для зменшення техногенного навантаження від «Слобідський комбінат будівельних матеріалів» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
діоксин нітрогену – 1881,4 мг/м3;
оксид нітрогену – 4586,9 мг/м3;
оксид карбону – 50648,5 мг/м3;
пил зі вмістом SiO2 20-70% – 540,13 мг/м3;
оксид заліза – 830,19 мг/м3
оксид мангану – 531 мг/м3;
6. Розробити проект заходів для зменшення негативного впливу від підприємства «Свинний завод» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів наступних речовин:
фенол – 645,8 мг/м3;
пил зерновий – 1900 мг/м3;
пил комбікормовий - 2080 мг/м3;
оксид вуглецю - 86458 мг/м3;
сірководень - 1625 мг/м3;
азот діоксид - 18375 мг/м3;
аміак - 25875 мг/м3.
7. Розробити проект заходів для зменшення негативного впливу від Краснокутського нафтогазового промислу на довкілля. Спеціалізувати заходи по зменшенню викидів:
діоксид азоту – 8000 мг/м3;
оксид карбону – 60500 мг/м3;
сажа – 1100 мг/м3;
оксид заліза – 1200 мг/м3;
пил поліметалічний - 500 мг/м3;
Бензин – 9000 мг/м3.
8. Розробити проект заходів для зменшення негативного впливу від ЗМЗ ВАТ філія «АВТРАМАТ» на довкілля. Спеціалізувати заходи по зменшенню викидів:
пил абразивно-металевий - 450 мг/м3;
азоту діоксид - 6232 мг/м3;
сажа – 4324 мг/м3;
сірки діоксид – 1000 мг/м3;
вуглеводні С12 і С19- 42000 мг/м3.
9. Розробити проект заходів для зменшення негативного впливу від ВАТ «Жашківський маслозавод» на довкілля. Спеціалізувати заходи по зменшенню скидів:
нітроген (IV) оксид – 5318.037 мг/м3;
карбон (II) оксид – 351386.56 мг/м3;
сажа – 433.638 мг/м3;
казеїн – 567 мг/м3;
пил органічний – 523.394 мг/м3.
10. Розробити проект заходів для зменшення негативного впливу від Харківської прядильно – ткацької фабрики на довкілля. Спеціалізувати заходи по зменшенню викидів:
оцтова кислота - 1000 мг/л;
замаслювач - 1400 мг/л;
відбілювач - 1800 мг/л;
та скидів:
завислі речовини – 180 мг/л;
фосфати –28 мг/л
нафтопродукти – 2,5мг/л.
11. Розробити проект заходів для зменшення техногенного впливу від Меблевої фабрики «Дарім» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
ксилол – 1133,09 мг/м3;
уайт-спирит – 1079,7 мг/м3;
аерозоль лаку – 1389,7 мг/м3;
фенол – 9,68 мг/м3;
формальдегід – 11,29 мг/м3.
12. Розробити проект заходів для зменшення антропогенного навантаження від КПФ “Трикотажне об'єднання” на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів наступних речовин:
пил бавовни – 2075 мг/м3;
пил вовни - 1400 мг/м3;
пари олій– 9680 мг/м3;
ацетон– 7320 мг/м3;
бутилацетат– 5012 мг/м3;
13. Розробити проект природоохоронних заходів для зменшення антропогенного навантаження на довкілля від Публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе (АТ «ХТЗ»)». Спеціалізувати заходи на зменшення концентрації викидів наступних речовин:
оксид заліза – 180 мг/м3;
марганець та його сполуки – 31,50 мг/м3;
хром шестивалентний – 32,0 мг/м3;
ангідрид сірчистий – 3016 мг/м3;
діоксид азоту –3215,30 мг/м3
вуглецю оксид - 90253,75 мг/м3
пил із вмістом кремнію >70% - 838,40 мг/м3.
14. Розробити проект заходів для зменшення негативного впливу від ТОВ «Торговий будинок «Надія» на довкілля. Спеціалізувати заходи по зменшенню викидів:
пил ПВХ – 819,7мг/м3;
вініл хлористий – 57,7 мг/м3;
карбонат кальцію -181,4 мг/м3;
свинець-5,58 мг/м3;
оксид заліза –163,16 мг/м3;
манган та його сполуки – 7,89 мг/м3;
15. Розробити проект заходів для зменшення негативного впливу від ПП «ХПТФ» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
оксид карбону - 80100 мг/м3;
оксид нітрогену- 1100 мг/м3;
сажі - 800 мг/м3;
пилу вовни - 150 мг/м3;
пилу бавовни - 250 мг/м3.
16. Розробити комплекс природоохоронних заходів, спрямованих на зниження негативного впливу на довкілля від ТОВ «Власівський Мірошник». Спеціалізувати заходи на зниження концентрації викидів наступних речовин:
пил зерновий – 833,7 мг/м3;
пил мучний – 2083,732 мг/м3;
діоксид нітрогену – 523,88 мг/м3;
оксид карбону – 21001,32 мг/м3;
метан – 100443,5 мг/м3;
17. Розробити проект заходів для зменшення антропогенного навантаження від ТОВ фірма «СВ» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
пари ацетону - 2900 мг/м3;
пари кислоти масляної - 2910 мг/м3;
пари кислоти оцтової - 8220 мг/м3;
пари спирту етилового - 32030 мг/м3;
пари відбілювача оптичного - 5020 мг/м3;
пил органічний – 1060 мг/м3
18. Розробити проект заходів для зменшення техногенного навантаження від ТОВ «Південспецбуд» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення скидів:
завислі речовини – 130 мг/л;
хлориди - 5000 мг/л;
нафтопродукти – 0,08 мг/л ;
нітрати - 360 мг/л;
сульфати - 600 мг/л;
фосфати – 66 мг/л.
19. Розробити проект заходів для зменшення антропогенного впливу від АТВТ «Харківський канатний завод» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
пил пеньки (тонко чесальна машина) – 4800 мг/м3;
пил пеньки (стрічкова машина) – 6900 мг/м3;
пил деревини – 7200 мг/м3;
пил металічний – 6400 мг/м3;
сажа – 3800 мг/м3;
карбону оксид – 45000 мг/м3.
20. Надати оцінку екологічній ситуації Балаклійського району Харківської області. Розробити комплекс заходів для зменшення антропогенного навантаження на повітряне та водне середовища Балаклійського району Харківської області. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
сірководень - 965 мг/м3;
оксид нітрогену – 9000 мг/м3;
карбону оксид - 60000 мг/м3;
сульфуру оксид (IV) – 1550 мг/м3;
нітрогену оксид (IV) – 3590 мг/м3.
та скидів:
фосфати - 502 мг/л;
нітрити - 703 мг/л;
21. Надати оцінку екологічній ситуації Харківської області. Розробити комплекс природоохоронних заходів, спрямованих на зниження антропогенного навантаження на повітряне та водне середовища Харківської області. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
нітрогену оксид – 2450 мг/м3;
карбону оксид – 45000 мг/м3;
пил цементний - 1270 мг/м3;
важкі метали - 170 мг/м3;
та скидів:
нафтопродукти - 510 мг/л;
завислі речовини – 340 мг/л.
22. Розробити проект заходів для зменшення техногенного навантаження від ДП завод «Електроважмаш» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
оксид феруму – 1092 мг/м3;
оксид мангану – 340 мг/м3;
пил ПСК 20-70 % – 2000 мг/м3;
нітрогену оксид – 135000 мг/м3;
карбону діоксид – 1500 мг/м3;
сульфуру оксид – 4370 мг/м3;
23. Розробити проект заходів для зменшення негативного впливу від ФОП Василевський на навколишнє природне середовище. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
пил деревини – 2486 мг/м3;
заліза оксид – 260 мг/м3;
сульфуру оксид (IV) – 7400 мг/м3;
карбону оксид – 9000 мг/м3;
нітрогену оксид – 500 мг/м3.
24. Розробити проект заходів для зменшення негативного впливу від ДП ДАК «Хліб України» «Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
оксид карбону - 10000 мг/м3;
- нітрогену оксид - 30000 мг/м3;
сажа – 4600 мг/м3;
сірчаний ангідрид - 39600 мг/м3;
пил комбікорму – 2000 мг/м3;
пил зерновий – 2070 мг/м3;
пил м'ясокістної муки – 5300 мг/м3.
25. Розробити проект заходів для зменшення антропогенного навантаження від Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
оксид магнію – 100 мг/м3;
оксид алюмінію – 30 мг/м3;
пари ацетону – 3500 мг/м3;
пари бензину – 18000 мг/м3;
пари етилового спирту – 30000 мг/м3;
пари фенолу – 800 мг/м3.
26. Розробити проект заходів для зменшення антропогенного впливу від ДП «Завод ім.. Малишева». Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
оксид карбону (ІІ) - 98900 мг/м3;
сульфуру оксид (IV) - 300 мг/м3;
оксиди феруму - 120 мг/м3;
оксиди мангану - 240 мг/м3;
кремнію оксид (IV) – 2570 мг/м3.
27. Розробити проект заходів для зменшення негативного впливу від ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» на довкілля. Спеціалізувати заходи по зменшенню скидів:
завислі речовини – 618,6 мг/л;
нафтопродукти – 10 мг/л;
- сульфати – 1425 мг/л;
- хлориди – 1290 мг/л;
нафтопродукти – 11 мг/л.
28. Розробити проект заходів для зменшення антропогенного впливу від ПП «ХПТФ» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
оксид заліза - 7500 мг/м3;
карбону оксид - 30000 мг/м3;
марганцю оксид - 1550 мг/м3;
сульфатна кислота - 3700 мг/м3;
бавовняний пил – 2045 мг/м3.
29. Розробити проект заходів для зменшення негативного впливу від ПП «Газмонтажсервіс» на навколишнє природне середовище. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
діоксиду азоту - 8000 мг/м3,
оксиду карбону - 60500 мг/м3,
пилу абразивно-металічного - 500 мг/м3,
оксиду заліза - 1200 мг/м3,
парів бензину - 9000 мг/м3.
30. Розробити проект заходів для зменшення антропогенного навантаження від фірма «Спорттрикотаж» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
бавовняний пил – 2015 мг/м3;
карбону оксид – 7550 мг/м3;
пари олій – 1200 мг/м3;
ацетон – 915 мг/м3;
пил фарби - 1300 мг/м3.
31. Розробити проект заходів для зменшення техногенного навантаження від ПП «ХПТФ» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
бавовняний пил - 1600 мг/м3;
органічний пил - 18699 мг/м3;
пил фарби - 6100 мг/м3;
пил абразивно-металічний - 89 мг/м3;
сажа - 250 мг/м3.
32. Розробити комплекс заходів для зменшення антропогенного навантаження від підприємства ТОВ «Хліб Токмака» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
спирт етиловий – 385 мг/м3;
пил зерновий – 120 мг/м3;
неметанові леткі сполуки – 300 мг/м3;
ацетальдегід – 400 мг/м3;
пил борошна – 180 мг/м3;
пари оцтової кислоти - 270 мг/м3.
33. Розробити проект заходів для зменшення антропогенного впливу від УкрНДІКомунпроект «Момот-Бетон» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
сажа – 20500 мг/м3;
нітрогену оксид – 25000 мг/м3;
карбону оксид – 42500 мг/м3;
сульфуру оксид – 47800 мг/м3;
пил цементний – 3200 мг/м3;
заліза оксид – 500 мг/м3.
34. Розробити комплекс природоохоронних заходів для зменшення техногенного навантаження від ВАТ Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» на навколишнє середовище. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
оксид заліза – 5000 мг/м3;
оксид нітрогену – 65000 мг/м3;
оксид нітрогену – 50000 мг/м3;
пил з вмістом SiO2<20 – 45000 мг/м3;
оксид мангану – 700 мг/м3.
35. Дослідження впливу кріопротекторів на екосистему та здоров'я людей при внесенні їх в ґрунт при предпосівній обробці насіння сільськогосподарських культур.
36. Розробити проект заходів для зменшення антропогенного навантаження від ТОВ «Дергачівське заводоуправління» на навколишнє природне середовище. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
пил ПСК 20-70 % - 300 мг/м3;
нітрогену оксид – 12600 мг/м3;
карбону оксид – 28000 мг/м3;
сульфуру оксид (IV) – 18820 мг/м3;
ванадій та його сполуки – 16 мг/м3;
бенз(а)пірен – 0,6 мг/м3.
37. Розробити проект заходів для зменшення антропогенного впливу від ТОВ «ХФП «Здоровье народа» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
пил скла – 90 мг/м3;
спирт етиловий – 27500 мг/м3;
водень хлористий – 1300 мг/м3;
нітрогену оксид – 2500 мг/м3;
карбону оксид – 21000 мг/м3.
38. Надати оцінку екологічній ситуації міста Харків. Розробити комплекс заходів, спрямованих на зниження антропогенного навантаження на повітряне середовище міста. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів підприємств м. Харкова:
нітрогену оксид – 50 мг/м3;
карбону оксид – 300 мг/м3;
пил металічний - 45 мг/м3;
пари фенолу - 400 мг/м3;
пари формальдегіду - 270 мг/м3;
важкі метали - 100 мг/м3;
бензапірен - 490 мг/м3.
39. Розробити проект заходів для зменшення негативного впливу від акціонерного товариства «Опора» на навколишнє природне середовище. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
мангану оксид – 240 мг/м3;
заліза оксид – 200 мг/м3;
сульфуру оксид (IV) – 7400 мг/м3;
карбону оксид – 9000 мг/м3;
нітрогену оксид – 500 мг/м3.
40. Розробити проект заходів для зменшення антропогенного навантаження від ТОВ «Агро-капітал» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
нітрогену оксид (IV) – 3600 мг/м3;
карбону оксид – 9825 мг/м3;
метану – 45000 мг/м3;
сульфуру оксид – 4580 мг/м3;
карбону оксид (IV) – 10000 мг/м3.
41. Розробити проект заходів для зменшення антропогенного впливу від ДП «Електроважмаш». Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
оксид карбону (ІІ) - 98900 мг/м3;
сульфуру оксид (IV) - 300 мг/м3;
- нітрогену оксид (IV) – 1000 мг/м3;
оксиди феруму - 61 мг/м3;
оксиди мангану - 220 мг/м3;
кремнію оксид (IV) – 2590 мг/м3.
42. Удосконалити процес очищення стічних вод Комунального виробничого управління «Каховський водоканал». Спрямувати заходи на зменшення скидів:
нафтопродукти - 50 мг/л;
мідь - 40 мг/л;
- фосфати - 50 мг/л;
нітрити - 70 мг/л;
нітрати – 55 мг/л.
43. Розробити проект заходів для зменшення негативного впливу від ТОВ «Вовчанський м’ясокомбінат» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
оксид карбону - 89900 мг/м3;
метан - 15000 мг/м3;
- нітрогену оксид - 2500 мг/м3;
сажа – 2400 мг/м3;
аміак – 1500 мг/м3.
44. Розробити комплекс заходів для зменшення антропогенного навантаження від підприємства ПАО «Свеський насосний завод» на довкілля. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
карбону оксид – 99700 мг/м3;
пил металічний – 89 мг/м3;
сажа – 250 мг/м3;
пил фарби – 700 мг/м3;
нітрогену оксид - 157000 мг/м3.
45. Розробити комплекс заходів для зменшення антропогенного навантаження на повітряне середовище Харківської області. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
сірководень - 900 мг/м3;
оксид нітрогену – 9000 мг/м3;
карбону оксид - 60000 мг/м3;
сульфуру оксид (IV) – 1000 мг/м3;
нітрогену оксид (IV) – 3000 мг/м3.
46. Розробити комплексні заходи для зменшення техногенного навантаження від СП «Промабразив» на повітряне середовище. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
пари фенолу – 3500 мг/м3;
аміак – 5000 мг/м3;
формальдегід – 15000 мг/м3;
спирт метиловий – 1000 мг/м3;
пил металічний – 2000 мг/м3.
47. Розробити комплекс заходів для зменшення негативного впливу від ЦЗФ «Октябрська» на навколишнє середовище. Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
заліза оксид – 1092 мг/м3;
карбону оксид – 1500 мг/м3;
- метан – 14608 мг/м3;
- нітрогену оксид (IV) – 13500 мг/м3;
сульфуру оксид (IV) – 4370 мг/м3.
48. Розробити проект заходів для зменшення негативного впливу від СП ТОВ «Харківбджолопродукт». Спеціалізувати заходи на зменшення викидів:
кадмій – 0,011 мг/м3;
миш’як – 0,3 мг/м3;
свинець - 0,48 мг/м3;
тетрациклін – 3,9 мг/м3;
окситетрациклін – 1,7 мг/м3.

Шкала оцінювання: національна та ECTS
Сума балів за всі види навчальної діяльності Оцінка ECTS Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики для заліку
90 – 100 А відмінно зараховано
82-89 В добре 74-81 С 64-73 D задовільно 60-63 Е 35-59 FX незадовільно з можливістю повторного складання не зараховано з можливістю повторного складання
0-34 F незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
Таблиця відповідності результатів контролю знань за різними шкалами і критерії оцінювання
Сума балів за 100-бальною шкалою Оцінка в ЕСТS Значення оцінки ЕСТS Критерії оцінювання Рівень компе-тентостіОцінка за національною шкалою
екзамен залік
90-100 A відмінно Студент виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить та опрацьовує необхідну інформацію, вміє використовувати набуті знання і вміння для прийняття рішень у нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розкриває власні обдарування і нахили Високий (творчий) відмінно зара-ховано
82-89 B дуже добре Студент вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі у стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна Достатній
(конструктивно-
варіативний) добре 74-81 C добре Студент вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача; в цілому самостійно застосовувати її на практиці; контролювати власну діяльність; виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи для підтвердження думок 64-73 D задовільно Студент відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень; з допомогою викладача може аналізувати навчальний матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих Середній (репродук-тивний) задовільно 60-63 E достатньо Студент володіє навчальним матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на репродуктивному рівні 35-59 FX незадовільно з можливістю повторного складання семестрового контролю Студент володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу Низький
(рецептивно-продуктивний) незадовільно не зара-ховано
1-34 F незадовільно з обов’язковим повторним вивченням залікового кредиту Студент володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів

Приложенные файлы

  • docx 5813767
    Размер файла: 227 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий