propedevtichna_praktika (1)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. Г.С. СКОВОРОДИ




















Безперервна пропедевтична педагогічна практика в умовах кредитно-модульної системи освіти
(Методичні рекомендації студентам-практикантам)































Харків-2005
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. Г.С. СКОВОРОДИ

















Безперервна пропедевтична педагогічна практика в умовах кредитно-модульної системи освіти
(Методичні рекомендації студентам-практикантам)











ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні редакційно-видавничої
ради Харківського національного
педагогічного університету
ім. Г.С. Сковороди
Протокол № 8 від 12.12.05













Харків-2005
Безперервна пропедевтична педагогічна практика в умовах кредитно-модульної системи освіти: методичні рекомендації студентам-практикантам /Укладачі Л.М. Калашнікова, В.І. Смагін – Харків: ХНПУ, 2005.- 22с.

Укладачі: Л.М. Калашнікова
В.І. Смагін

Рецензенти :




















































Ставлення і розвиток національної загальноосвітньої і професійної школи в Україні, усієї системи освіти й виховання зумовлюється передусім діяльністю педагогів-вихователів. Вони як уповноважені суспільства мають виступати хранителями морально-духовних цінностей народу, постійно дбати про збагачення інтелектуально-духовного потенціалу громадян України. Від рівня професіоналізму, педагогічної майстерності учителів-вихователів, які працюють в загальноосвітніх і професійних навчально-виховних закладах, залежить громадянський статус й авторитет усіх ланок системи освіти нашої держави, перспективи її розвитку, завоювання достатнього місця у світовому співтоваристві.
Освітньо-виховна діяльність усіх навчальних закладів, які готують професійних педагогів, має бути спрямована на формування їх професійних якостей та умінь. Чільне місце у цій системі займає педагогічна практика.
Метою педагогічної практики є оволодіння майбутніми педагогами-вихователями формами, засобами, методами, технологіями організації навчально-виховної роботи в різних типах освітньо-виховних закладів системи освіти в Україні, усвідомлення значимості наукових знань, отриманих у процесі теоретичної підготовки, у розвязанні практичних завдань навчання і виховання підростаючого покоління, розвиток творчої ініціативи, закріплення умінь наукових досліджень в конкретній професійній діяльності, адаптація й особисте утвердження майбутніх педагогів у доцільності обрання конкретної професії, формування соціальної мотивації подальшої навчальної діяльності.
Завдання педагогічної практики зумовлюються особливостями професійної підготовки майбутніх учителів-вихователів. Доцільно визначити такі провідні завдання цієї форми професійної підготовки майбутніх учителів:
Формування у студентів стійких інтересів до професії вчителя, переконання необхідності набуття професійних знань і досконалого володіння ними.
Забезпечити умови для професійної адаптації студентів до активної діяльності в учнівських колективах.
Закріпити і поглибити знання з психолого-педагогічних і фахових дисциплін, оволодіти засобами і методами застосування їх при розвязанні педагогічних завдань.
Прилучати студентів до безпосередньої практичної діяльності, формувати у них професійні вміння і навички, необхідні для успішного здійснення навчально-виховної роботи та оволодіння конкретними методами навчання і виховання.
Ознайомити студентів з діяльністю сучасних загальноосвітніх навчально-виховних закладів.
Формувати у студентів творчий підхід до педагогічної діяльності, набуття ними вмінь проводити наукові дослідження з використанням ефективних методів і методик педагогічних досліджень, аналізувати на наукових засадах результати педагогічної діяльності учителів, своєї власної та діяльності колег-практикантів.
Оволодіння вміннями спілкуватися з вихованцями, їхніми батьками та педагогами.
Ознайомлення з напрямками та особливостями керівництва освітніми закладами певних типів; вивчати систему роботи педагогічних колективів по розвитку національної школи в Україні.
Формувати у майбутніх педагогів самостійність і особисту відповідальність за ефективність підготовки та проведення різних форм та видів навчально-виховної роботи з вихованцями (проведення уроків, позакласних виховних заходів, лекцій, семінарських чи лабораторно-практичних занять).
Сприяти розвитку і закріпленню психолого-педагогічних якостей та умінь, які є передумовою формування педагогічної майстерності і професіоналізму майбутніх фахівців.
У процесі проходження тижневої безперервної пропедевтичної практики студент має виконати навчальну роботу обсягом 49,8 години, що, відповідно до вимог кредитно-модульної системи освіти, приблизно дорівнює 1,5 кредитам.
Безперервна пропедевтична практика проводиться при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “спеціаліст” і передбачає залучення студентів до виконання конкретних завдань школи, класу, ознайомлення з діяльністю класного керівника (вихователя), системою роботи навчального закладу (бази практики), вивчення учнів і колективу класу, участі в поточній навчально-виховній роботі вчителя і класного керівника. Ця форма практичної підготовки є пропедевтикою до педагогічної практики.
Під час практики студент-практикант повинен:
Старанно виконувати завдання педпрактики, що передбачені програмою.
Виявляти високу відповідальність, старанність, творчу ініціативу, наполегливість, організованість, дисциплінованість, педагогічний такт і гуманність.
Підпорядковуватись правилам внутрішнього розпорядку навчально-виховного закладу, в якому проходить практику, виконувати розпорядження адміністрації школи та методистів практики. При невиконанні встановлених норм і вимог студент може бути відсторонений від проходження практики.
На період практики у кожній групі, що проходить практику у школі (гімназії, ліцеї), один із студентів виконує обовязки старости. Він веде облік відвідування студентами освітнього закладу, повідомляє їх про завдання і доручення методистів, несе відповідальність за дотримання практикантами дисципліни.
Після закінчення педпрактики кожен студент протягом 3-х днів завершує підготовку необхідних методичних матеріалів, систематизує їх і разом із звітом подає на відповідну кафедру. Оцінка за практику виставляється на підставі урахування письмових матеріалів, занотованих у щоденнику психолого-педагогічних спостережень, звіту роботи студента-практиканта і усного або письмового заліку.
Брати участь у настановчих, проміжних та підсумкових методичних конференціях з питань педпрактики.

У процесі безперервної пропедевтичної практики кожен студент повинен виконати такі завдання.
№ з/п
Зміст роботи студента-практиканта

Завдання
Кількість годин

1





Участь у настановчій конференції.

Ознайомитися:
- з метою, завданнями і змістом педагогічної практики;
з формою звітної документації.
Визначити правила поведінки у навчально-виховному закладі, права і обов’язки студентів-практикантів.
2

2
Ознайомлення з напрямами, формами виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу (бесіда з адміністрацією, учителями, класними керівниками; аналіз документації – планів виховної роботи школи, класного керівника на один семестр).
Скласти питання (5-7) для бесіди з адміністрацією з метою визначення особливостей організації навчально-виховної роботи в школі. Провести бесіду з представниками адміністрації школи. Питання анкети і отримані відповіді занотувати у щоденник психолого-педагогічних спостережень. Зясування науково-методичної проблеми, над якою працює заклад, ознайомлення з особливостями закладу, його традиціями.
Ознайомитися з планом виховної роботи школи на один семестр (зробити ксерокопію). Проаналізувати його і визначити ті заходи, які заплановано провести на протязі півріччя з метою:
- громадянського виховання школярів;
- морального виховання;
- естетичного виховання;
- фізичного виховання;
- трудового виховання.
Скласти питання (5-7) для бесіди з класним керівником з метою визначення особливостей організації навчально-виховної роботи в певному класному колективі учнів.
Ознайомитися з планом виховної роботи певного класного колективу школи на один семестр (зробити ксерокопію). Проаналізувати його і визначити ті заходи, що спрямовані на:
громадянське виховання;
моральне виховання;
естетичне виховання;
фізичне виховання;
трудове виховання.
Відвідати виховний захід у закріпленому класі. Зробити:
“фотографію” заходу (повний детальний опис) у щоденнику психолого-педагогічних спостережень;
ксерокопію сценарію;
аналіз проведеного виховного заходу.
Провести два анкетування (за власноруч розробленими анкетами) школярів класу з метою визначення:
проблем і можливих тем різноманітних форм виховної роботи;
ставлення школярів до однолітків, зясувавши ті якості, які діти цінують найбільше.
На основі аналізу планів виховної роботи школи, класного керівника і проведення анкетування розробити власний варіант плану виховної роботи з класом, за яким закріплений студент-практикант.
2










2









1




2









2






2







2





3
Ознайомлення з навчальною роботою (бесіда з адміністрацією, учителями з метою вивчення передового педагогічного досвіду вчителів школи, знайомство з обладнанням учбових кабінетів, аналіз календарних та поурочних планів учителів-предметників за фахом студентів-практикантів).
Ознайомитися з календарним планом роботи учителя-предметника. Зробити ксерокопію календарного плану на півріччя за фахом студента для класу, за яким він закріплений. Проаналізувати календарний план у щоденнику педагогічних спостережень.
Провести анкетування школярів закріпленого за практикантом класу (за власноруч розробленими анкетами), з метою визначення спрямованості їх пізнавальних інтересів.
Текст анкети і її аналіз відобразити у щоденнику психолого-педагогічних спостережень.
Відвідати протягом тижня не менше 18 уроків, 5 з них за фахом студента-практиканта. Кожен урок обовязково ретельно і докладно занотувати у щоденник психолого-педагогічних спостережень (зробити “фотографію” уроку).
На основі відвідування уроків з різних предметів у закріпленому класі, зроблених фотографій уроків і ксерокопій поурочних планів зробити аспектний аналіз уроків з метою:
визначення характеру пізнавальної діяльності учнів (репродуктивна, реконструктивна, творча); методів і прийомів організації пізнавальної діяльності, які використовував вчитель на певному конкретному уроці. Навести приклади, показати доцільність обраних методів і прийомів навчання;
аспектний аналіз по визначенню належності конкретного уроку до певного виду навчання (догматичного, пояснювального, проблемного, програмованого, комп’ютерного). Висновки обґрунтувати прикладами. Показати доцільність обраного виду навчання, його позитивні і негативні сторони;
визначення використання вчителем різноманітних форм організації пізнавальної діяльності школярів на уроці (індивідуальна, групова, фронтальна, парна робота, взаємо навчання учнів). Обґрунтувати доцільність і ефективність обраних учителем форм організації пізнавальної діяльності учнів на уроці;
аспектний аналіз уроку по визначенню шляхів активізації пізнавальної діяльності школярів і розвитку їх пізнавального інтересу, які були використані вчителем.
Зробити аналіз уроку з метою
визначення реалізації виховних цілей, які були поставлені на урок. Визначити напрями (моральне, естетичне, трудове) і засоби (зміст, організація) виховної діяльності на уроці.
Зробити повний аналіз певного
конкретного уроку.
Вивчити і описати навчальний кабінет з фахової дисципліни студента: обладнання, оформлення. Зробити фотографії. Проаналізувати доцільність і ефективність обладнання та оформлення кабінету.

1






2







18











1







1








1








1




1





2

2





4
Участь у поточній консультативній конференції (після занять у середу).
Консультація студента-практиканта з питань, що виникли у нього при виконанні запропонованих завдань.
2

5
Залік (на протязі тижня після закінчення практики)
Підготуватися до співбесіди з методистом про виконання кожного окремого завдання.
Підвести загальні підсумки педпрактики, які відобразити у звіті.

1

6
Підсумкова конференція.

Підведення підсумків проведення педагогічної практики, її аналіз. Обмін думками, враженнями.
2


Основними звітними документами з педагогічної практики є:
Щоденник психолого-педагогічних спостережень - загальний зошит, у який студент має занотовувати усю інформацію про свою діяльність починаючи з установчої конференції по реалізації завдань практики. У щоденник мають бути занесені усі розроблені анкети, відповіді на них, їх аналіз, фотографії уроків і виховних заходів, їх аналіз та інші види робіт. Записи повинні робитися щоденно, бути обґрунтованими і розгорнутими. При проходженні практики щоденник повинен знаходитися з студентом постійно.
Звіт студента-практиканта. Стисле повідомлення про виконану студентом роботу за період практики. Оформлюється на аркуші паперу форматом А-4 машинописним текстом, підписується студентом, класним керівником, закріпленого за студентом класу, вчителем з фахової підготовки, директором школи і завіряється печаткою навчального закладу.




Орієнтовна схема звіту студента практиканта

З В І Т
про роботу студента _______________ курсу _________ групи_________ факультету Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди __________________, який проходив педагогічну практику
(прізвище, імя, по батькові)
в _______________ школі м. Харкова (Харківської області) в період з ________ до ___________201_ р.


Зміст звіту
Матеріальна база навчального закладу, педагогічні кадри, учнівські організації, тощо.
Педагогічна проблема, над якою працює колектив школи.
Кількість відвіданих уроків за період практики, в тому числі з фахової дисципліни. Загальний аналіз уроків, які були відвідані. Що найбільш запам’яталося і сподобалося, які є зауваження.
Які форми виховної роботи відвідані за період практики.
Власне відношення до виховної роботи, яка здійснюється в школі.
Висновки та пропозиції.

Дата


Печатка
Підписи:
Директор школи ______________ПІБ
Учитель-фахівець _____________ПІБ
Класний керівник _____________ПІБ
Студент-практикант ___________ПІБ


Схема аналізу плану виховної роботи класного колективу
Додержання основних структурних компонентів плану виховної роботи.
Відповідність визначеної проблеми класного колективу, мети і завдань виховання школярів їх віку.
Узгодженість з загально шкільним планом виховної роботи.
Наявність різноманітних форм виховної роботи.
Наявність в плані виховної роботи заходів, що присвячені державним, регіональним традиційним святам.
Спрямованість заходів на всебічний розвиток особистості.

Схема аналізу виховного заходу
Найменування виховного заходу, дата проведення, місце, вік дітей.
Визначення форми (жанру): етична бесіда, диспут, свято, похід-екскурсія, психологічний тренінг, урок самоврядування та ін.
Конкретні педагогічні цілі та виховні задачі, що реалізується саме на цьому заході (нагадаємо, що головною метою виховного заходу є зміна відношень).
Наявність плану підготовки та проведення заходів, його продуманість, доцільність, закінченість.
Участь колективу вихованців у розробці цілей, плану проведення заходів та мотивація учасників на активність.
Опис та аналіз ходу підготовчої роботи, розподіл доручень, ставлення учасників до їх виконання.
Педагогічна позиція педагога, стимулювання ініціативи, активності, самостійності вихованців, мистецтво залучення помічників.
Облік вікових особливостей, індивідуальних та колективних запитів та інтересів дітей.
Позиція школярів при проведенні заходів (активність та ініціатива або байдужість та пасивність).
Позитивні, найвдаліші моменти проведеного заходу, наявність виховної ситуації: моральна радість, гордість за себе та товаришів або моральне каяття. Недоліки та труднощі у роботі, шляхи їх усунення.
Ступінь досягнення поставлених цілей.
Спрямованість у майбутнє, наявність перспектив, розвиток проблеми у наступних заходах, системність виховної роботи у класі.

Аналіз уроку.
Якість і ефективність уроку визначається ступенем розумового
розвитку школярів, який відбувається в ході уроку, та прирощуванням знань, умінь та навичок у всіх учнів класу. Розв’язання цих завдань не залежить не тільки від предметної, але і від методичної підготовки вчителя. Майстерність вчителя у багатьом залежить від уміння аналізувати свої та чужі помилки. Без цього уміння педагогічна майстерність не прийде до вчителя або буде приходити дуже повільно. Молодий вчитель постійно повинен вчитися у своїх колег, відвідуючи їх уроки, і систематично аналізувати особисту роботу, що є важливою мірою підвищення його кваліфікації.
При відвіданні уроків важко відразу зробити глибокий аналіз. Потрібен час для того, щоб проаналізувати те, що відбувалося на уроці. З часом окремі елементи методики можуть бути переосмислені. Але важко тримати у пам’яті усе, що відбувалося на уроці. Тому усі відвідані уроки необхідно старанно записувати. Пропонуємо наступну схему запису або фотографію уроку (варіант 1, варіант 2)

Схема фотографії уроку.
1) Дата, клас, предмет, який по рахунку урок, прізвище, ім’я та по батькові вчителя.
Час
Що відбувається на уроці
Особисте відношення


У першій колонці відмічається час початку різноманітних елементів,дій, операцій, які відбуваються на уроці.
У другій колонці докладно описується усе, що відбувається на уроці.
У третій колонці записуються особистісні відчуття присутніх на уроці по окремим елементам уроку, дається їх характеристика та проводиться першочерговий аналіз.
Докладний аналіз уроку відбувається пізніше.
2) Дата, клас, предмет, тема.

Дії вчителя
Дії учнів
Власні зауваження

Зміст роботи
Форми роботи
Методи







Поле поділено на 3 головні частини: дії вчителя, дії учня, власні зауваження.
У першій колонці відмічається все, що робить вчитель.
У другій колонці докладно описується форми роботи використані вчителем.
У третій колонці записуються методи, які використовує вчитель.
У четвертій колонці описуються дії учнів, їх реакція на протікання уроку, кількість уваги та ін.
У п’ятій колонці записуються особистісні відчуття присутніх на уроці по окремим елементам уроку, дається їх характеристика та проводиться першочерговий аналіз.
Більш детально урок аналізується пізніше.
У залежності від мети відвідання уроку можна не фіксувати увесь урок цілком, а відмічати лише елементи, що цікавлять. Але для студентів і молодих вчителів найбільш ефективний повний запис уроку, бо він дозволяє повернутися до уроку через певний проміжок часу і проаналізувати знову його окремі елементи або урок в цілому виходячи з отриманого досвіду та завдань, що стоять перед вчителем.
У практиці роботи школи широко застосовується декілька типів та видів аналізу уроку. Виділяють чотири найбільш поширених типи аналізу: повний; комплексний; короткий; аспектний. Кожен з них може мати види: дидактичний; психологічний; виховний; методичний; організаційний.

Типи аналізу уроку.
Повний аналіз. Проводиться з метою контролю за якістю організації навчально-виховного процесу та для вивчення стилю діяльності вчителя, досвіду його роботи. Включає в себе аналіз змістового, дидактичного, психологічного та інших аспектів уроку.
Короткий аналіз. Має своєю метою дати загальну оцінку якості уроку. Відображує основні дидактичні категорії, виконання плану уроку, досягнення поставлених цілей і т.д.
Комплексний аналіз. Проводиться з метою всебічного розгляду у єдності та взаємозв’язку цілей, змісту, форм і методів організації уроку.
Аспектний аналіз. Застосовується для більш глибокого аналізу якогось одного аспекту уроку /виховного, психологічного та ін./.

Види аналізу уроку.
Дидактичний аналіз передбачає аналіз уроку по наступним основним дидактичним категоріям:
постановка навчально-виховної мети уроку;
додержання дидактичних принципів /науковості, наочності, міцності, доступності та ін./;
додержання логіки навчального матеріалу і процесу навчання на уроці;
використання форм, засобів і методів навчання;
питання активізації пізнавальної діяльності учнів;
організація самостійної роботи учнів;
реалізація принципу єдності навчання і виховання;
відповідність ходу уроку і його результатів вимогам до уроку та програмі, загальній дидактичній меті;
чи розв’язані дидактичні цілі, чи досягнута мета приростання знань, умінь та навичок учнів;
якою була структура уроку в цілому і яка послідовність елементів зовнішньої і внутрішньої підструктур; чи відповідало сполучення методів навчання, застосування наочності та ТЗН дидактичним завданням уроку, чи забезпечило це високий рівень пізнавальної самостійності учнів, поєднання освіти і виховання;
чи характерні диференціація та індивідуалізація на даному уроці;
у чому сутність зв’язку з життям.
Психологічний аналіз передбачає:
вивчення психологічного мікроклімату на уроці;
відношення між учителем і учнями;
педагогічний такт учителя;
ступінь впливу учителя на учнів;
характер взаєморозуміння між учителем і учнями /симпатії, антипатії, гумор та ін./;
ступінь відповідності змісту і структури уроку принципам розвиваючого навчання:
відповідність навантаження на пам’ять учнів та їх мислення;
співвідношення відтворюючої та творчої діяльності учнів;
співвідношення засвоєння знань у готовому вигляді і у процесі
самостійного пошуку;
співвідношення контролю, аналізу і оцінки діяльності школярів,
здійснюваних учителем, та взаємної практичної оцінки, самооцінки та
самоаналізу учнів;
співвідношення спонукання учнів до діяльності та примусу.
урахування вікових особливостей учнів;
виконання психологічних і гігієнічних вимог до організації уроку /урахування змін працездатності учнів, чергування і зміна видів діяльності на уроці/;
ступінь активності і рівень працездатності школярів на уроці.
Виховний аналіз передбачає:
вивчення ступеня виховного впливу уроку на учнів;
заходи виховного впливу на учнів; додержання принципу зв’язку навчання з життям, з практикою соціального будівництва;
здійснення міжпредметних зв’язків;
здійснення ідейно-політичної спрямованості процесу навчання;
ефективність формування трудових навичок у учнів у процесі навчання;
ступінь естетичної взаємодії уроку на учнів;
ступінь використання учителем виховних можливостей оцінки і відмітки;
постановка і розв’язання задач морального виховання;
ступінь використання можливостей для профорієнтації та економічного виховання учнів;
позиція учителя по відношенню до учнів /зацікавлена або нейтральна/;
стиль педагогічного керівництва групою учнів на уроці;
ступінь виховного впливу на учнів особистості педагога в цілому;
рівень культури праці учнів на уроці;
рівень організації та ступінь дисциплінованості учнів на уроках, їх стиль відношення до вчителя та один з одним;
зовнішній вигляд учителя і учнів;
використання місцевого матеріалу.
Методичний аналіз уроку передбачає:
вивчення діяльності учителя і учнів, їх взаємодія у основних структурних компонентах уроку;
сукупність заходів і методів діяльності учителя і учнів на окремих етапах уроку /актуалізації опорних знань, формуванні нових знань або нових способів діяльності та ін./;
ефективність використання принципів навчання /свідомості, міцності, доступності і ін./;
відповідність методичних заходів особливостям змісту, меті уроку і віку учнів;
заходи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці;
- наявність проблемного навчання;
види і місце самостійної роботи учнів на різних етапах уроку, керівна роль учителя у процесі самостійної роботи учнів;
доцільність використання наочних посібників та ТЗН;
диференційована робота з учнями в залежності від індивідуальних здібностей і можливостей.
Аналіз організаційного аспекту уроку передбачає:
вивчення заходів організації уроку;
ступінь оснащеності уроку наочними посібниками;
ефективність застосування ТЗН на уроці;
виконання санітарно-гігієнічнного режиму;
ведення вчителем документації;
раціональне використання часу уроку;
використання правил охорони праці і техніки безпеки на уроці;
ступінь організаційної підготовки учнів до уроку /наявність усього необхідного для даного уроку/;
включення учнів у роботу на уроці;
організаційна завершеність уроку, запис домашнього завдання /об’єм, ступінь труднощів, диференціація, інструктаж виконання/.
Узагальнена схема аналізу уроку, яка була розроблена І.Т.Федоренком, має наступний вигляд.

Схеми аналізу уроку.
Схема №1.
Загальні відомості про урок.
Дата, школа, клас, прізвище, ім’я та по батькові вчителя, предмет викладання, кількість учнів за списком, скільки учнів відсутні, який урок за числом, яка зміна занять, Місце проведення уроку: в класі, кабінеті, лабораторії, майстерні.
Обстановка і обладнання класу, чистота, освітлення приміщення і робочих місць, чи провітрене приміщення, чи не чути шуму з вулиці, з інших класів і коридору, чи готові учні до уроку /наявність на столах зошитів, підручників, ручки та іншого шкільного навчального приладдя/, чи підготовані наочні посібники, технічна апаратура, їх доцільність і необхідність на уроці для досягнення поставленої мети і завдань, чи підготована дошка, крейда, губка для витирання дошки. Чи точно по дзвонику починається і закінчується урок, як учні вітали вчителя, чи не було потреби у вчителя витрачати час на організацію класу, перевірку відсутніх, установлення порядку і дисципліни. Чи є в класі асистенти вчителя, лаборанти, як організована їх робота.
Тема уроку. Мета уроку /дидактична, виховна, розвиваюча/; чи визначає учитель мету уроку, чи інформує учнів про мету уроку, якщо інформує, то як?
Мета відвідання уроку.
Тип і структура уроку.
Тип уроку, зв’язок даного уроку з попереднім, як він здійснюється. Доцільність обраного типу уроку з точки зору вивчення теми в цілому і дидактичної мети заняття. Місце уроку у системі уроків по даній темі.
Структура уроку: чи відповідає структура типу уроку, які помітні відхилення і чим вони викликані. Послідовність окремих етапів уроку. Забезпечення цілісності і закінченості уроку. Підведення підсумків уроку.
Зміст уроку.
Відповідність змісту програмі і сучасному рівню науки. Формування світогляду, поглядів і переконань учнів. Чи достатньо використані з виховною метою зміст навчального матеріалу і організація уроку. Як пов’язаний навчальний матеріал з сучасністю, оточенням школи і життєвим досвідом учнів. Установлення міжпредметних зв’язків. Як здійснюється формування працелюбності, любові і поваги до праці та людей праці. Розвиток на уроці інтелектуальних здібностей, моральних і естетичних почуттів учнів.
Використання дидактичного матеріалу, обладнання кабінету і раніше отриманих знань для здійснення цілеспрямованого сприйняття учнями навчальної інформації; з’ясування правильності розуміння школярами значень, назв, термінології; формування у учнів уяви; осмислення і закріплення нових знань. Способи педагогічного керівництва процесом узагальнення і систематизації знань.
Чи досягнуте приростання або удосконалення знань, умінь і навичок на основі раніше засвоєного?
Методи і заходи навчання на уроці.
Сполучення різноманітних методів і заходів на уроці, яка система методів застосовується. Чи відповідають методи і заходи навчання змісту навчального матеріалу, типу, цілям, завданням уроку і віковим особливостям учнів. Додержання основних вимог до уроку; виховних, дидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних. Здійснення на уроці дидактичних принципів – свідомості, активності, наочності, доступності, міцності знань та ін. У якій мірі і наскільки доцільно використані на уроці наочні посібники, ТЗН, чи відповідають вони дидактичній меті уроку, чи дублюють один одного; чи визначено, з якою метою застосовується кожний з видів наочності? Шляхи активізації пізнавальної діяльності школярів. Взаємозв’язок репродуктивної і творчої діяльності школярів, шляхи підвищення творчої активності та пізнавальної самостійності учнів на уроці; наявність на уроці показу учням окремих шляхів розвитку наукового пізнання у розвитку даної науки.
Розвиток у учнів спостережливості та абстрактного мислення. Використання заходів порівняння, протиставлення, систематизації та узагальнення знань; види і місце самостійної роботи учнів з підручником і іншими дидактичними матеріалами. Як здійснюється формування у школярів умінь навчатися, доповнювати свої знання, орієнтуватися у науковій і політичній інформації? Постановка вчителем різноманітних пізнавальних і розумових задач на уроці. Здійснення на уроці довільного й мимовільного запам’ятовування учнями навчального матеріалу. Засоби забезпечення зворотного зв’язку для керівництва процесом засвоєння знань; формування навичок самоконтролю, умінь задавати питання вчителю і товаришам; рецензування відповідей товаришів; коментування вправ. Послідовність застосування завдань і вправ для виробки навичок і умінь, використання видів робіт, що сприяють розвитку творчої активності, забезпечення розвитку у учнів продуктивного мислення. Прищеплювання учням умінь і навичок самоосвіти /робота з науковою літературою, довідниками, посібниками, різним обладнанням/.
Диференційованість завдань учням на уроці в залежності від їх індивідуальних особливостей, віку і рівня підготовки, Забезпечення послідовності у самостійному застосуванні учнями знань і навичок у ході уроку.
Оцінка знань учнів. У якій мірі буде здійснена підготовка учнів до виконання домашнього завдання. Чи здійснюється диференціація і індивідуалізація домашніх завдань учнів? Об’єм домашнього завдання. На який час воно розраховано? Коли і як воно давалося? Як попереджається перевантаження учнів домашніми завданнями?
Поведінка учнів.
Наскільки учні були залучені у активну розумову працю. Спрямованість і сконцентрованість їх уваги. Наскільки вони були зацікавлені, старанні, дисципліновані. Поведінка колективу учнів на уроці, чим вона визначається: матеріалом, який вивчається, обстановкою, настроєм вчителя або чимось іншим. Чи здійснюється спеціальна організація поведінки з виховною метою? Спеціальні поведінкові ситуації, у яких виявляються особистісні якості учнів. Чи не було особливих порушень дисципліни на уроці, чим вони були викликані і як учні поставилися до порушників? Відношення учнів до вчителя. Прояв організаційної і пізнавальної самостійності школярів.
Поведінка учителя.
Уміння володіти класом, організовувати його для роботи, підвищувати його активність, інтерес і увагу, уміння створювати хорошу дисципліну. Відношення до окремих учнів з урахуванням індивідуальних особливостей кожного. Стиль і тон у роботі /живість, бадьорість, рішучість або навпаки, повільність, в’ялість, байдужість/. Педагогічний такт. Спостережливість, вдумливість, меткість і акуратність, емоційний підйом. Зовнішній вигляд. Культура мови, міміка, пантоміміка. Чи користується учитель авторитетом у учнів?
Результати уроку. Висновки і пропозиції.
Досягнення мети. Виконання плану уроку. Об’єм і якість знань учнів /свідомість, глибина, міцність/. Виховне, освітнє і розвиваюче значення уроку. Що найбільш цінне у проведенні даного уроку можна запозичити вчителю і рекомендувати для впровадження в практику інших вчителів з метою підвищення активності навчання школярів. Вказівки вчителю, як закріпити і удосконалити позитивні якості уроку і як оббігати його негативні якості /рекомендація літератури, відвідання уроків та ін./.

Схема №2.
Дата відвідування.
Предмет.
Клас.
Учитель.
Тема уроку.
Мета відвідування.
Відвідувач.
Тип уроку /засвоєння нових знань; засвоєння вмінь та навичок; урок застосування знань, умінь та навичок; урок узагальнення та систематизації знань; урок перевірки і корекції знань, умінь та навичок; комбінований урок/.
Принципи навчання /науковості; доступності; наочності; проблемності; самостійності і активності учнів; систематичності і послідовності; урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; диференційованості; інтеграції; свідомості; міцності засвоєння знань; зв’язку навчання з життям; єдності навчальних, розвивальних і виховних функцій уроку/.
Методи навчання за різними критеріями /монологічний; діалогічний; демонстративний; евристичний; алгоритмічний; програмовий; виконавський; реконструктивний; частково-пошуковий; пошуковий; творчий або ін./.
Методи викладання /інформативно-повідомлюючий; пояснювальний; стимулюючий; спонукаючий; інструктивний або ін./.
Засоби навчання /об’єкти довкілля; таблиці; картки; ілюстрації; ТЗН; книги, підручники, записи на дошці і т.д./.
Форми організації навчального процесу /фронтальна; в парах; групова; індивідуальна/.
Зовнішня організація уроку /своєчасність початку і закінчення уроку; раціональна організація робочого місця учителя і учня; своєчасність записів у щоденник домашнього завдання; своєчасність виставлення оцінок у журнал, щоденник/.
Організація навчальної діяльності /мотивація навчання; реалізація запланованого матеріалу; логічність і послідовність викладу; оптимальність структури уроку; раціональність використання методів, принципів, засобів навчання/.
Форми виконання видів робіт /усно; письмово; з місця; біля дошки/.
Домашнє завдання /якість виконання; доцільність обсягу; якість перевірки; об’єктивність оцінювання/.
Санітарно-гігієнічні норми /естетичне оформлення класної кімнати; вологе прибирання; освітлення; температурний режим; провітрювання класної кімнати; зовнішній вигляд учителя, учнів/.
Розподіл часу на уроці.
Мовна культура /учнів; вчителя/.
Дисципліна на уроці.
Мікроклімат на уроці.
Кількість опитаних учнів.
Результати уроку.

Схема №3
Дата відвідування.
Клас.
Предмет.
Вчитель.
Відвідав урок.
Тип уроку.
Мета уроку.
Мета відвідування уроку.
Аналіз уроку.
Тип уроку.
Кількість учнів у класі (на уроці).
Дисципліна на уроці.
Короткий аналіз організаційної частини.
Опитування вивченого матеріалу:
-метод опитування (біля дошки, з місця, за карткою, розв’язування задач, виконання вправ);
-форма опитування (індивідуальна, групова, фронтальна, письмова, усна);
-організація опитування (чітка, зрозуміла, нечітка, недостатньо чітка).
Чи активізують питання розумову діяльність учнів.
Опитано (з них оцінено).
Відповідність оцінки (правильно, завищено, занижено, мотивовано, невмотивовано).
Витрачено часу на опитування.
Перехід від вивченого матеріалу до нового.
Вивчення нового матеріалу:
- науковий рівень (високий, задовільний, недостатній);
- доступність викладання матеріалу (повна, обмежена, складна).
12.Послідовність викладання матеріалу (чітка, слабка, відсутня взагалі).
13.Зв’язок з практикою.
14.Мова вчителя (багата, грамотна, чиста, лаконічна, багатослівна).
15.Активізація учнів при поясненні матеріалу (скільки учнів піднято за власним бажанням, вчителем).
16.Засвоєння матеріалу учнями.
17.Наочність (достатня, недостатня, зайва, відсутня).
18.Здійснення індивідуального та диференційованого підходу до учнів.
19.Домашнє завдання (обсяг, інструктаж, диференціація, творчий характер).
20.Пропозиції:
- змістові;
- методичні;
- організаційні;
- психологічні.

Запропоновані схеми аналізу уроку є орієнтовними і їх можна використовувати повно або частково у залежності від мети відвідання уроку. Можлива зміна і послідовності аналізу уроку.

Схема аналізу календарного плану.
Назва навчального предмету.
Загальна кількість годин, відведених на предмет.
Кількість годин на тиждень.
До якої групи навчальних предметів належить.
Співвідношення теоретичних знань та практичних умінь і навичок.
Можливості предмету у розумовому розвитку дітей.
Кількість запланованих лабораторних і практичних робіт.
Виховні можливості предмету.
Необхідність у засобах: навчальні прилади, ТЗН, таблиці, дошка та ін.
Міжпредметні зв’язки.

Таким чином, відповідно до вимог Європейської кредитно-модульної системи вищої освіти загальна кількість навчального навантаження кожного студента у процесі тижневої безперервної пропедевтичної практики дорівнює 50 годинам.
Відповідно і методист-консультант у процесі практики виконує свій обсяг роботи, яка полягає в наступному.

№ з/п
Зміст роботи методиста-консультанта
Кількість годин

1
Участь у настановчій конференції:
ознайомлення студентів з метою і завданнями педагогічної практики;
знайомство студентів з формою звітної документації - щоденником психолого-педагогічних спостережень, правилами його ведення і оформлення;
визначення норм і правил поведінки студентів у навчально-виховному закладі, їх статус, права і обов’язки.
2
(на потік)

2
Поточні консультації. Проводяться у кожному навчальному закладі, де студенти знаходяться на практиці.
2 ( на навчальний заклад)

3
Співбесіди із студентами. Проводяться з кожним студентом по мірі виконання ними запланованих завдань і підведенню підсумку роботи студента у період практики з наступним виставленням заліку.
1 (на студента)

4
Підсумкова конференція.
2 (на потік)

Таким чином, відповідно до вимог організації кредитно-модульної системи навчання діяльність студентів у процесі безперервної педагогічної практики максимально індивідуалізована і виконується самостійно кожним практикантом. Студент планує свою роботу, порядок і швидкість виконання завдань, визначає складність для нього цих завдань, необхідність отримання додаткової теоретичної інформації, потреби у консультації з методистом.
Залікові співбесіди-перевірки мають бути проведені безпосередньо на протязі наступного тижня після закінчення практики за графіком відповідно можливостей методиста і студентів.
Діяльність методиста обмежується консультаціями та заключною заліковою співбесідою.

Література.
Выбор методов обучения в средней школе /Под ред. Бабанского Ю.К. –М.: 1981.
Дидактика средней школы /Под ред. Онищука В.А. – К.: 1987.
Дидактика средней школы /Под ред. Скаткина М.Н. – М.: 1982.
Коллективная учебно-познавательная деятельность школьников /Под ред. Первина И.Б. – Мб: 1985.
Коротов В.М. Воспитывающее обучение. – М.: 1980.
Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. – И.: 1981.
Лийметс Х.Й. Груповая работа на уроке. – М.: 1975.
Лихачев Б.Т. Воспитательные аспекты обучения. – М.: 1982.
Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. –Х., 2002.
Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів. –Х., 2000.
Онищук В.О. Організація навчання в умовах кабінетної ситеми. –К.: 1980.
Онищук В.А. Урок в современной школе. –М.: 1986.
Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. – К.: 1989.
Полякова Е.Н., Балаева В.И. Анализ урока. – Саратов., 1975.
Учебные кабинеты в школах. –Свердловск., 1976.
Харламов И.Ф. Педагогика. – М.: 1990.
Шамова Т.И. Активизация учения школьников. – М.: 1982.
Чередов И.М. Формы учебной работы в средней школе. –М.: 1988.
Ягупов В.В. Педагогіка. – К.: 2002.
Яковлев Н.М., Сохор А.М. Методика и техника урока в школе. – М.: 1985.





















Безперервна пропедевтична педагогічна практика в умовах кредитно-модульної системи освіти
(Методичні рекомендації студентам-практикантам)









Укладачі: Любов Миколаївна Калашнікова
Валентин Ілліч Смагін

















Здано до набору_______________. Підписано до друку____________
Формат . Гарнітура Times New Roman
Ум. друк. Арк. - _______. Тираж _______ прим.


ХНПУ 310168, м. Харків, вул. Блюхера, 2
Видавництво Курсор, 61057, Харків
провулок Театральний, 11/13
т.(057) 714-38-74









13PAGE 15


13PAGE 142215




Заголовок 115

Приложенные файлы

  • doc 423243
    Размер файла: 174 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий