транспортні договори


Договір – угода двох або декількох юридичних осіб (підприємств, організацій, громадян), що встановлює та регулює їх взаємні права та обов’язки.
В договірних правовідносинах виділяють суб’єктів, предмет та зміст договору.
Суб’єктами договору є сторони, що його укладають.
Таким чином, в транспортних відносинах одним із суб’єктів договору є транспортні підприємства, а іншим – юридична особа, що користується послугами транспорту.
Предмет договору – майно, послуги або інша діяльність, з приводу якої укладається договір.
Зміст договору складає сукупність його умов, тобто формулюються права та обов’язки, які сторони покладають на себе.
Призначення договору – регулювання відносин сторін при виконанні перевезень.
Умови, що встановлені транспортним законодавством не можуть змінюватись або відмінятись, вони діють незалежно від угоди сторін. Тому умови, встановлені транспортним законодавством, не є предметом угоди сторін і в договір не включаються.
З метою забезпечення стабільності договірних відносин законодавство встановлює, що жодна із сторін не може одноосібно змінити умови договору або відмовитись від його виконання, за виключенням випадків, що передбачені законом.
Значення договору – на його основі організується та виконується транспортний процес.
Форма договору.
Діюче законодавство встановлює письмову та усну форми договорів. Для окремих категорій договорів закон встановлює обов’язкову письмову форму.
ВИДИ ДОГОВОРІВ МІЖ ВАНТАЖНИМИ ТРАНСПОРТНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ І СПОЖИВАЧАМИ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ
Договір перевезення вантажів
В системі договірних відносин, які виникають між підприємствами вантажних транспортних підприємств та споживачами, слід розрізняти два основних виду договорів:
1) договори, які спрямовані на перевезення конкретного вантажу чи надання конкретних транспортно-експедиційних послуг (договір перевезення вантажів, договір транспортної експедиції);
2)договори, які спрямовані на організацію транспортного обслуговування.
Договір перевезення вантажів – є основою для виконання конкретного перевезення вантажів.
Відповідно цивільному законодавству, по договору перевезення вантажів перевізник зобов’язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір на перевезення укладається в момент прийому транспортним підприємством вантажу при завершенні оформлення транспортних документів (коносамента, товарно-транспортної, залізничної або авіаційної накладної). Тільки після того, як відповідальна особа вантажовідправника і представник транспортного підприємства підтверджують своїми підписами передачу вантажу транспортному підприємству, споживач і транспортне підприємство стають юридично вантажовідправником та перевізником з розповсюдженням на них прав та обов’язків, які передбачені діючим законодавством.
Предметом договору є транспортні послуги.
Транспортне законодавство передбачає принцип «вини», тобто перевізник з самого початку визнається винним у порушенні і на нього покладається доведення відсутності своєї вини.
Транспортним законодавством встановлені терміни доставки вантажів щодо кожного виду транспорту.
Формула розрахунку терміну доставки вантажу автомобільним транспортом.

де – час на початково-кінцеві операції, діб. (год.);
– експлуатаційна швидкість, км/год;
Перевізник звільняється від відповідальності за порушення терміну доставки вантажу, якщо воно виникло не з його вини.
За втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезень вантажу перевізник несе майнову відповідальність, якщо не доведе, що вони відбулись не з його вини.
У транспортних статутах (кодексах) передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі та пошкодженні вантажу покладається на вантажовідправника або одержувача вантажу.
Вимоги клієнта до перевізника оформлюються у вигляді претензії, а якщо вона не задоволена у встановлений законом термін, то вимоги подаються до суду або арбітражу у вигляді позову. (ст. 925 ЦК, ст. 315 ГК).
Втрати і недостачі ТМЦ з вини перевізників
У підприємницькій діяльності, пов’язаній, зокрема, з торгівлею різноманітними товарами, може статися й неприємна несподіванка, що призведе до втрати чи псування товарів. Наприклад, товар, відправлений через компанію — перевізника вантажів, було пошкоджено у дорозі. Як правильно задокументувати недостачу чи псування, скласти претензію і скерувати її до винної особи, відобразити знищений чи пошкоджений товар в обліку та стягнути з винної особи вартість заподіяної шкоди.
Документи з питань господарсько-претензійної діяльності
1. Протокол розбіжностей до договорів.
2. Комерційні акти.
3. Претензійні листи.
4. Позовна заява.
Комерці́йний акт — офіційний дво- чи багатосторонній документ, який складається у разі виникнення суперечностей між договірними сторонами при транспортуванні товарів або при виявленні в пункті призначення нестачі, пошкоджень чи псування вантажу.
В комерційному акті зазначаються вид, характер, обсяги виявленої невідповідності фактичного стану вантажів до показників, зазначних у документах товаровідвантажувача, транспортувальника чи товароодержувача. Комерційний акт складається товароодержувачем за участю представника транспортної організації, а в окремих випадках — у присутності відповідних експертів або представників незацікавлених організацій — державних адміністрацій, санепідемстанцій, міліції тощо.
Комерційні акти мають такі обов'язкові реквізити:
1) назва документа;
2) номер, дата і місце складання;
3) швидкість перевезення вантажів;
4) номер і дата накладної;
5) назва пунктів відправлення і призначення;
6) назва відправника і одержувача;
7) відомості про засоби транспорту і відповідні відмітки у накладній;
8) результати перевірки вантажу;
9) опис пошкодження і стан вантажів з виділенням нестач або надлишків;
10) висновки експертизи;
11) додаткові відомості і відмітки;
12) підписи осіб, що склали комерційний акт. Зразок комерційного акта наведено на с. 166. Пам'ятайте, що кількісні числівники, які мають одиницю вимірювання, записують цифрами.
Протокол розбіжностей до договорів
ПРОТОКОЛ РОЗБІЖНОСТЕЙ - документ, який складають у разі виникнення суперечки з приводу тексту договору і доданої до нього специфікації.
Протокол розбіжностей має такі реквізити:
1) назва документа;
2) назва сторін, між якими виникли розбіжності за договором, із зазначенням номера договору і його дати;
3) формулювання заперечувальних пунктів специфікації і договору в редакції постачальника, які пишуть з лівого боку;
4) формулювання заперечувальних пунктів специфікації і договору в редакції, запропонованій покупцеві, які пишуть з правого боку;
5) підпис покупця (унизу праворуч);
6) дата, підпис і печатка покупця;
7) підпис постачальника (унизу ліворуч);
8) дата, підпис і печатка постачальника.
ПРЕТЕНЗІЙНІ ЛИСТИ - листи, якими оформляють обґрунтування вимог однієї організації до іншої, з приводу порушень договірних зобов'язань.


Договір транспортної експедиції
За договором транспортної експедиції експедитор зобов’язується за винагороду і за рахунок клієнта виконати чи організувати виконання визначених договором послуг, які пов’язані з перевезенням вантажу. Згідно цивільному законодавству, такими послугами можуть бути: організація перевезень вантажів транспортом за маршрутом, який обрано експедитором чи клієнтом, укладання експедитором від свого імені чи від імені клієнта договору на перевезення вантажів, забезпечення відправки чи одержання вантажу, додаткові послуги.
Головною відзнакою договору транспортної експедиції від договору на перевезення полягає в тому, що ТЕП не несе при його укладанні відповідальності перевізника. Ця відповідальність покладається на транспортні підприємства, з якими укладені відповідні договори на перевезення.
Відправники та одержувачі вантажів видають ТЕПам довіреність на здійснення від їхнього імені транспортно-експедиційних операцій, що передбачені договором. ТЕПи несуть відповідальність за цілісність та схоронність вантажів з моменту прийому на складі відправника до здачі магістральному транспорту на залізничній станції (в порту, на терміналі) відправлення та з моменту прийому від магістрального транспорту до здачі на склад вантажоодержувача.
Договір транспортної експедиції укладається у письмовій формі.
Договір перевезення пасажирів поділяється на договір автобусного перевезення, договір перевезення таксі, договір вантажопасажирського перевезення.
Договір перевезення пасажира автомобільним транспортом укладається між перевізником та пасажиром у письмовій формі (пасажирський квиток, договір, квитанція тощо).
Істотними умовами договору є:
-найменування та місцезнаходження перевізника;
-вид, маршрут перевезення, вартість перевезення та час відправлення і прибуття до пункту призначення.
Договір про перевезення пасажира автомобільним транспортом загального користування вважається укладеним із моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду (є консенсуальним), а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, при туристичних перевезеннях, перевезеннях на замовлення — з моменту посадки в автобус (є реальним). Цей договір діє до моменту висадки пасажира у пункті призначення. Договір перевезення пасажира на таксі набуває чинності з моменту посадки пасажира (є реальним).
Пасажир може відмовитися від договору про його перевезення та одержати компенсацію вартості проїзду у встановленому порядку. Дія договору про перевезення пасажира автомобільним транспортом може бути припинена за ініціативою пасажирського перевізника чи водія автомобільного транспортного засобу, якщо пасажир порушує вимоги закону та правила здійснення перевезень (перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, порушує громадський порядок, пред’являє заборонений до перевезення багаж або багаж, який за габаритами не відповідає встановленим нормам).
За договором автомобільного перевезення пасажир має такі права:
-одержувати від перевізника (водія) на зупинках автобусних маршрутів загального користування, автостанціях та автовокзалах інформацію про послуги автомобільного транспорту загального користування;
-безоплатно провозити з собою на автобусних маршрутах загального користування одну дитину дошкільного віку без надання їй окремого місця;
-безоплатно перевозити з собою на автобусних маршрутах загального користування ручну поклажу, а також користуватися іншими правами відповідно до законодавства про захист прав споживачів і правил перевезень.
За договором автомобільного перевезення пасажир зобов’язаний:
-мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, а за наявності права пільгового проїзду — відповідне посвідчення;
-виконувати вимоги правил користування автомобільним транспортом.
У свою чергу згідно зі ст. 54 Закону України «Про автомобільний транспорт» пасажирський перевізник має право:
- відміняти рейси своїх автомобільних транспортних засобів за обставин, які він не міг передбачити і яким не міг запобігти, повернувши пасажирам кошти, сплачені ними за перевезення;
-обмежувати або припиняти перевезення у разі стихійного лиха, епідемії, епізоотії або іншої надзвичайної ситуації;
-зазначати у багажній квитанції стан багажу, що має зовнішні пошкодження, або відмовитись від його перевезення у разі заперечення пасажира щодо такого зазначення.
Пасажирський перевізник зобов’язаний:
-забезпечувати дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт;
-мати паспорт маршруту для здійснення перевезень;
-забезпечувати проведення медичного огляду водіїв;
-забезпечувати водія схемою маршруту та розкладом руху;
-утримувати автомобільні транспортні засоби у належному технічному та санітарному стані, забезпечувати їх своєчасне подання для посадки пасажирів та відправлення;
-забезпечувати проїзд пасажирів до пункту призначення за маршрутом без додаткових витрат у разі припинення поїздки через технічну несправність автомобільного транспортного засобу.

Приложенные файлы

  • docx 4393466
    Размер файла: 174 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий