сам-12 сан-курортна справа

Дисципліна основи санаторно-курортної справи


Самостійна робота № 12
Тема . Основні характеристики путівки на санаторно-курортне лікування та світове значення лікувального туризму.

Питання
Основні характеристики путівки на санаторно-курортне лікування та порядок її отримання.
Соціальні путівки.
Лікувально-оздоровчий туризм та його значення в світі.

Методичні рекомендації
Питання 1.Основні характеристики путівки на санаторно-курортне лікування та порядок її отримання.
У законодавстві на сьогоднішній день є спеціальні норми про санаторно-курортну путівку, що містять наказ Міністерства охорони здоров'я від 22.01.2002 р. № 19 про затвердження зразка санаторно-курортної путівки» і Інструкція про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, придбаними за рахунок засобів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена ухвалою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.2005 р. № 55.
Спробуємо визначити основні характеристики ваучера і путівки для того, щоб зрозуміти, рівноцінні ці поняття на сьогоднішні чи ні (див. табл. 3.1).

Таблиця 3.1 - Основні характеристики ваучера і путівки
Ключові моменти
Ваучер
Путівка

1
2
3

Сутність документа
Ваучер - форма письмового договору на туристське або екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися згідно Закону про туризм. Ваучер - документ, що є підставою і гарантією для отримання туристом сплаченої послуги або комплексу послуг у суб'єкта туристської діяльності, який їх надає


Путівка на санаторно-курортне лікування - це грошовий документ, що гарантує його власнику отримання послуг в санаторно-курортних закладах, що реалізували цю путівку

Продовження табл. 3.1

1
2
3

Хто може видати (оформити)

Туроператор, турагент. Іноземним туристам, які їдуть до України, ваучери оформлюють туристською фірмою - нерезидентом, якщо це передбачено законодавством країни мешкання туриста
Бухгалтерія підприємства (установи, організації вищого учбового закладу, професійно-технічного закладу) застрахованій особі за його основним місцем роботи (навчання) для санаторно-курортного лікування. Районні (міжрайонні), міські виконавчі дирекції відділень Фонду фізичній особі за місцем його реєстрації, який є платником єдиного податку або застрахований на добровільних засадах

Чи може оформлятися на декількох відпочиваючих
Може
Ні

Чи є єдиним можливим варіантом оформлення правовідносин
Використовується як форма договору
Використовується обов'язково

Додаткові реквізити





Вказується номер ліцензії на здійснення туроператорської (турагентської) діяльності і дата її видання
На путівках, придбаних за рахунок засобів Фондів, санаторно-курортні заклади вказують перелік послуг, що входять до вартості путівки, а виконавчими дирекціями відділень Фондів в обов'язковому порядку проставляється штамп „Сплачено за засоби Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності”

Доповнення до документа
Відсутні
Талони на харчування і мешкання, зворотний талон, який підлягає поверненню організації, яка надала путівку

Кількість видаваних екземплярів
Два
Один


Предметом договору туристського обслуговування є надання однією стороною (туроператором або турагентом) іншій стороні (туристу) комплексу туристських послуг (туристського продукту) за окрему плату.
Статтею 20 Закону про туризм встановлений перелік інформації, яку турист повинен і може отримати до укладення договору туристського обслуговування (див. табл. 3.2).

Таблиця 3.2 - Перелік інформації, яку турист повинен і може отримати до укладення договору туристського обслуговування

№ п/п
Відомості, що підлягають передачі туристу

1
2

Інформація, надання якої туристу є обов'язковим

1
Основні вимоги до оформлення виїзних документів (паспорт, дозвіл (віза) на в'їзд в країну тимчасового перебування), у тому числі інформація щодо термінів оформлення вказаних документів

2
Медичні рекомендації (попередження) щодо майбутньої туристської поїздки, зокрема протипоказання у зв'язку з певними захворюваннями, особливостями фізичного стану і віку туристів, які можуть спричинити небажані наслідки в разі здійснення поїздки

3
Інформація про туроператора (турагента), його місцезнаходження і поштові реквізити, наявності ліцензії на здійснення діяльності, наявності сертифікатів відповідності та інша інформація відповідно до законодавства про захист прав споживачів

4
Інформація про розмір фінансового забезпечення туроператора або турагента на випадок його неплатоспроможності (банкрутства), і кредитна установа, що надала таке забезпечення (гарантію)

Інформація, що може бути надана туристу за його
вимогою

5
Інформація про загальні умови договору про надання туристських послуг (при його наявності)

6
Програма туристського обслуговування

7
Характеристика транспортних засобів, які здійснюють перевезення, а також інша обов'язкова інформація, передбачена кодексами і правилами перевезення

8
Характеристика готелів і інших місць розміщення туристів: їх місцезнаходження, класифікація, підтвердження відповідності якості послуг готелю встановленим вимогам, відомості про правила тимчасового мешкання, інформація про строки і порядок оплати послуг готелю, а також інша інформація

9
Інформація про вдачу місцевого населення, пам'ятниках природи, історії, культури і інших об'єктах туристського показу; інформація про стан навколишнього середовища, санітарну і епідеміологічну обстановку

10
Інформація про правила в'їзду, в країну (місто) тимчасового перебування, а також правилах перебування в країні іноземних громадян

11
Інформація про види і способи забезпечення туристів харчуванням під час туристської поїздки

12
Інформація про види і тематику екскурсійного обслуговування, порядку зустрічі і розваги туристів

13
Інформація про дату і час початку туристського обслуговування і його тривалості

14
Відомості про максимальну кількість туристів в групі, а також строках інформування туристів про те, що турпоїздка не відбудеться у зв'язку з недобором груп

15
Відомості про страхову організацію, яка здійснює страхування ризиків, пов'язаних з туристським обслуговуванням, а також розмір страхових відшкодувань і порядок їх виплати

16
Інформація про ціну туристського обслуговування і порядку здійснення розрахунків

17
Відомості про місцезнаходження організації (організацій), яка уповноважена туроператором на прийом претензій туристів, а також про телефони і адреси українських дипломатичних установ в країні тимчасового знаходження, або місцевих служб, до яких турист також може звернутися у разі виникнення труднощів під час туристської поїздки

В пункті 4. Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 42 ві 25.12.97 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання, розподілу та видачі путівок до санаторно-курортних та інших лікувально-оздоровчих установ в органах соціального захисту населення України», зазначається наступне:
4. Порядок видачі путівок до санаторіїв, пансіонатів та будинків відпочинку
4.1. Путівки на санаторно-курортне лікування видаються інвалідам та пенсіонерам управліннями (відділами) соціального захисту населення районної державної адміністрації, виконкомів міських (районних в містах) Рад за місцем обліку на санаторно-курортне лікування. Путівка видається згідно з письмовим розпорядженням про її видачу керівника міського (районного) управління (відділу) соціального захисту населення на підставі заяви інваліда, пенсіонера, завізованої головним бухгалтером (відповідальною особою).
При одержанні путівки заявник повинен подати паспорт, пенсійне посвідчення, трудову книжку, поставити підпис на своїй заяві, зазначивши дату, номер путівки, термін лікування та назву санаторію, пансіонату або будинку відпочинку, де буде здійснюватись лікування.
При потребі, за вимогою управління (відділу) соціального захисту населення районної державної адміністрації, виконкомів міських (районних в містах) Рад заявник повинен подати медичну довідку для одержання путівки, якщо термін дії попередньої довідки закінчився. Про це заявник попереджується одночасно з відправленням виклику для одержання путівки, в якому повинен бути зазначений перелік документів, необхідних для одержання путівки. Інваліди і пенсіонери, які одержали путівку на санаторно-курортне лікування, подають їх в лікувально-профілактичну установу за місцем обліку для оформлення санаторно-курортної картки.
4.2. При видачі путівки особа, відповідальна за облік та зберігання путівок, робить на заяві інваліда, пенсіонера за своїм підписом відмітку про дату видачі путівки, про те, ким вона видана, з зазначенням адреси пенсіонера, номера його паспорта, пенсійного посвідчення, відміткою про те, що він не працює. Оформлена в такому порядку заява в одноденний термін підшивається до видаткового ордера, в якому записуються номер, дата, вартість виданої путівки і прізвище одержувача, а також джерела фінансування витрат на санаторно-курортне лікування.
4.3. Облік заявників, які потребують санаторно-курортного лікування, проводиться органами праці та соціального захисту населення в журналах відповідної форми (додаток 7) окремо в залежності від права осіб щодо черговості отримання путівки у відповідності до основного профілю захворювання: позачергове, першочергове, переважне та в порядку загальної черги. В журналах черговості і журналі обліку путівок робиться відмітка про дату видачі та номер путівки, найменування санаторно-курортної установи.
На путівці, виданій ветерану війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), робиться помітка відповідно до встановленого статусу і номер відповідного посвідчення.
4.4. При надходженні черги заявника на одержання путівки управління (відділ) соціального захисту населення районної державної адміністрації, виконкомів міських, районних в містах Рад направляє йому письмовий виклик, за яким він або уповноважена ним особа повинні одержати путівку протягом трьох днів. У разі письмової відмови від путівки в журналі обліку черги і на заяві інваліда, пенсіонера робиться відповідний запис "від путівки відмовився" з поміткою причини відмови, номера путівки і терміну лікування (відпочинку), назви санаторію, пансіонату чи будинку відпочинку. В цьому випадку путівка видається наступному заявнику за чергою. Особа, яка відмовилась від путівки, з обліку не знімається. Відмова від отримання путівки оформляється письмово.
4.5. Путівки, які не можуть бути використані з поважних причин інвалідом війни, можуть бути видані за рішенням керівника органу праці та соціального захисту населення іншим ветеранам війни, які перебувають на обліку для одержання путівки і яким надійшла черга на отримання путівки.
4.8. Продовження терміну лікування розглядається лікарською комісією санаторію в складі заступника головного лікаря по медичній роботі, завідуючого відділенням та дільничного лікаря. Рішення комісії оформляється відповідним актом і затверджується головним лікарем.
Додатковий термін лікування не повинен перевищувати термін, зазначений у путівці, яка надана на продовження терміну лікування. Питання 2. Соціальні путівки.
За рахунок Фондів соціального страхування здійснюється забезпечення путівками на санаторно-курортне та відновлювальне лікування лише тих осіб які відповідно до законодавства вважаються застрахованими. Надання застрахованим особам послуг, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється виключно за наявності медичних показань.
Відповідно до статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, іуиоаленимм похованнях", застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі), мають право на отримання санаторно-курортного лікування за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. В даному випадку застрахованою особою є найманий працівник та інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, які в установленому законодавством порядку отримали санаторно-курортну путівку оздоровниці.
Умови отримання санаторно-курортного лікування застрахованими особами і членами їх сімей, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, визначено постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12 "Про затвердження порядку отримання застрахованими ообами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування. що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності"
Коментар до «Порядку отримання застрахованими особами і членам їх сімей санаторно-курортного лікування, що егашчується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12;
За рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснюється забезпечення путівками на санаторно-курортне лікування лише тих осіб, які відповідно до законодавства вважаються застрахованими. Відповідно до частини 4 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд фінансує виграти на санаторно-курортне лікування, якщо потребу в ньому визначено висновками МСЕК.
Санаторно-курортне лікування потерпілих здійснюється на території України в профільних санаторно-курортних закладах, де є відповідна лікувально- діагностична база, з урахуванням наявності природних лікувальних ресурсів, спеціального обладнання та приладів для лікування відповідних категорій хворих, відповідно до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 року № 1017.
Умови отримання санаторно-курортного лікування потерпілими визначено Положенням про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування, затвердженого постановою правління Фонду від 31.10.2007 р. № 49.
Згідно з п. 2.6 Положення, потерпілі, які стали інвалідами, забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування періодично згідно з рішенням МСЕК, а саме:
інваліди І групи щороку;
інваліди II групи один раз на два роки;
інваліди III групи один раз на три роки.
Контроль за забезпеченням потерпілих путівками для санаторно-курортного лікування здійснює виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Питання3. Лікувально-оздоровчий туризм та його значення в світі
Лікувальний туризм здійснюється з метою зміцнення здоров'я і передбачає перебування в санаторно-курортних установах. Туризм із метою лікування виокремлений і у класифікації осіб, які подорожують, рекомендованій UNWTO.
Метою оздоровчого туризму є профілактика захворювань і відпочинок. Він характеризується більшою тривалістю подорожі, відвідуванням меншої кількості міст і більшою тривалістю перебування в одному місці, тобто поряд із проведенням дозвілля передбачає відпочинок. Виокремлення оздоровчого туризму також відповідає класифікації UNWTO.
Найчастіше виділяють рекреаційний туризм, що поєднує поїздки з метою відпочинку, оздоровлення і лікування, а також відновлення і розвитку фізичних, психічних та емоційних сил. Рекреація охоплює всі види відпочинку, в тому числі санаторно-курортне лікування і туризм.
Останнім часом у світі спостерігається зростання інтересу туристів до лікувально-оздоровчого туризму. Швидкий темп життя, безліч стресових ситуацій, зростання потоку інформації, несприятлива екологічна обстановка в більшості країн змушує людей звертатися до цього виду туризму. Подорожі з лікувальними цілями були відомі ще в стародавніх Греції і Римі, громадяни яких використовували цілющі джерела та місця зі сприятливим кліматом для того, щоб зміцнити здоров'я. Перший відомий в історії курорт Асклепія у Давній Греції, розташований поблизу порту Епідаурос, був створений на природних джерелах мінеральних вод у II ст. до н. е. У XVIIIXIX ст. поширилася мода їздити "на води". Люди, переважно багаті, їздили на курорти не з метою лікування, а для відпочинку. Навколо джерел виростали курортні міста, що стали центрами світського життя, поряд із лікарнями споруджувалися концертні зали, іподроми та казино.
Мотивація подорожей на курорти з роками не змінилася. Людей, які бажають відпочити, приваблюють у курортні місцевості цілющі властивості природних факторів.
Зберігаючи лікувальну функцію, курорти урізноманітнюють програму перебування пацієнтів культурними і спортивними заходами, пропонують широкий асортимент послуг з оздоровлення і відновлення сил, більш гнучко підходять до визначення тривалості курсів лікування й оздоровлення. Останнім часом у приморських готелях дуже популярною є таласотерапія.
Важливість розвитку цього виду туризму для сучасного суспільства відзначалася на Міжнародному конгресі з лікувально-оздоровчого туризму 1999 р. в Іспанії. У зв'язку з цим підкреслювалася необхідність проведення широкомасштабного дослідження ринку відпочинку і лікування, розробки і впровадження стандартів курортного обслуговування.
Розрізняють три основних типи курортів: бальнеологічні, грязеві й кліматичні.
На бальнеологічному курорті головним лікувальним фактором слугують природні мінеральні води. Вони використовуються для питного лікування, ванн, купання в лікувальних басейнах, усіляких душів, а також для інгаляцій, полоскань і зрошень.
Відомості про цивілізоване використання цілющих мінеральних вод дійшли до нас з глибини віків. Численні археологічні знахідки свідчать про те, що практика оздоровлення мінеральними водами існувала ще У уту тис. до н. е., давні люди вважали мінеральні води джерелом здоров'я, сили та краси. У працях Гіппократа описуються лікувальні властивості річкової, солоної і морської води. "Іn balneis salus" ("Здоров'я це купання") правдивість цього твердження Гіппократа доведена практикою використання оздоровчої сили води.
Найбільш поширений тип кліматичних курортів приморські. У структурі кліматичних курортів світу вони становлять 60,3 %. Дедалі більше туристів відкривають для себе можливості поєднувати відпочинок на морі з ефективним лікуванням. Морський клімат сприяє подоланню багатьох хвороб. Він позитивно впливає на людей із захворюваннями крові, кісткової тканини, лімфатичних залоз. Після завершення курсу лікування самопочуття пацієнтів поліпшується, тривалий час вони можуть обходитися без медикаментів чи скоротити дози лікарських препаратів.
Ще один різновид кліматичних курортів клімато-кумисо-лікувальні розташовані в степовій зоні й відомі своїм комбінованим методом лікування, що поєднує цілющі властивості сухого степового клімату і кумису кисломолочного напою з кобилячого молока. Кумис підвищує засвоюваність білків і жирів, сприяє збільшенню маси. Таких курортів у світі всього близько 40.
Окрім трьох основних типів курортів бальнеологічних, грязевих і кліматичних виокремлюють перехідні (проміжні). Це курорти, які використовують відразу кілька природних лікувальних факторів, наприклад, мінеральні води і грязі чи клімат і мінеральні води.
Лікувально-оздоровчий туризм достатньо поширений у Європі До XIX ст. сформувалася німецька курортологічна школа, прихильниками якої, крім Німеччини, Австрії і Швейцарії, стали Чехія і Словаччина. У цих країнах сформувалися багаті традиції курортної справи, вони мають у своєму розпорядженні широкий спектр цілющих природно-кліматичних ресурсів, розвинену інфраструктуру, використовують сучасні ефективні методи профілактики і лікування захворювань, а також реабілітації. Чехія, Словаччина і Німеччина контролюють більшу частку європейського лікувально-оздоровчого туризму.
Закладені ще в XIX ст. принципи німецької школи курортології у країнах, які їх підтримують (Німеччина, Австрія, Швейцарія, Чехія, Словаччина та ін.), дотепер не зазнали суттєвих змін. Особам, які прибувають на курорти, зазвичай не пропонують суворий розпорядок дня, вони самі обирають час для лікувальних процедур і не зобов'язані діяти за лікарською порадою.
Курорти іншої групи, до якої входять Іспанія, Італія, Франція, Бельгія, мають переважно оздоровчий характер. Хоча саме в Бельгії знаходиться знаменитий курорт Спа, що дав загальну назву всім курортам із термальними водами.
За кількістю туристських прибуттів на санаторно-курортне лікування список європейських країн очолює Чехія. Найбільша і найвідоміша чеська оздоровниця Карлові Вари, або Карлсбад, як називали цей курорт уХІХст. Розташований він на заході країни. Історія курорту тісно пов'язана з відкриттям та освоєнням джерел мінеральних вод. Курортне лікування тут почалося ще в XV ст. У Кардових Варах на сьогодні офіційно налічується 12 джерел. Наймогутніше серед них Вржидло гейзер, що викидає близько 2000 л/хв. гарячої води (+ 72,6 °С) на висоту 1214 м. На цьому курорті туристи не лише лікуються, а й знайомляться з багатою історією і культурою міста. Карлові Вари нині приймають відвідувачів з усіх п'яти континентів. Особливо полюбляють курорт німецькі туристи завдяки вигідному співвідношенню ціни та якості лікування. Лікують уКарлових Варах хвороби травного тракту й обміну речовин.
Недалеко від Карлових Вар розташовані знамениті курорти Франтішкови Лазне і Маріанське Лазне.
Курорт світового значення Франтішкови Лазне знаходиться у західній частині Чехії і є одним із найстарших (заснований 1792 р.) і найбільших курортів країни. На ньому лікують хвороби системи кровообігу, вади серця і захворювання опорно-рухового апарату.
Курорт Маріанське Лазне теж належить до так званого західночеського трикутника і має світову популярність. На курорті й у найближчих околицях налічується 140 джерел мінеральної води, з яких для лікувальних цілей використовуються 39. Тут лікують захворювання нирок і сечовивідних шляхів, обміну речовин, деякі захворювання нервової системи.
На північному заході Чехії, у районі масиву Рудних гір, розташований бальнеологічний курорт Тепліце один із найдавніших у Європі.
За 20 км на північ від Карлових Вар на висоті 650 м над рівнем моря знаходиться курорт Яхімов, що теж є курортом світового значення* Цілющими властивостями володіють термальні радіоактивні джерела, температура води в яких досягає + 28 °С. Подібних джерел у світі є дуже мало. До речі, Яхімов є першим у світі радоновим санаторним курортом. Тут лікують хвороби опорно-рухового апарату і деякі хвороби нервової системи.
Лугачовіце найбільший курорт Східної Чехії. Для лікування використовується не тільки вода, а й грязі. До основної групи хвороб, які тут лікують, належать хвороби дихальних шляхів, захворювання травного тракту та обміну речовин.
Янске Лазне один із найпопулярніших бальнеологічних курортів Чехії. Розташований на північному сході, у районі Судет, в області гірського масиву Крконоше. Відомий тим, що в ньому був відкритий перший у Європі санаторій, який спеціалізувався на лікуванні дитячого паралічу.
До великих курортів міжнародного значення належать і Подебради, розташовані серед мальовничих парків у рівнинній частині Чехії. Курорт має 13 джерел. На ньому лікують захворювання серця.
Крім перелічених, відомими курортами Чехії є Кінжварт, розташований за 8 км на північний захід від курорту Маріанське Лазне; Єсенік, що знаходиться на північному заході Моравії.
Останнім часом спостерігається більш активне просування чеських оз-доровниць на європейський ринок лікувально-оздоровчого туризму. Усі чеські курорти, крім лікувальних і оздоровчих, пропонують культурні, розважальні й спортивні програми. На курортах відкривають театральні сцени, галереї та виставкові зали, ігорні заклади тощо, розширюють можливості активного відпочинку, створюючи умови для гри в гольф і теніс, плавання, занять верховою їздою, пішохідних і велосипедних прогулянок. Лікувальні та оздоровчі програми вдало поєднуються з культурними, розважальними та пізнавальними заходами.
Словаччина належить до країн німецької школи курортології, має багато всесвітньо відомих курортів. Один із них П'єштяні бальнеологічний курорт у південно-західній Словаччині. Його цілющі термальні джерела сприяють лікуванню ревматичних та інших захворювань опорнорухового апарату, лікують нервові захворювання. П'єштяні бальнеологічний центр для дітей віком від трьох років.
На південному заході Словаччини розташований також один із найстарших і найбільш відвідуваних бальнеологічних курортів Тренчанське Тепліце з декількома термальними сірчаними джерелами. Багато років тому він отримав поетичну назву "Карпатська перлина". Тут лікують захворювання опорно-рухового апарату.
Нові Смоковець, Горні Смоковець і Штребське Плесо, що спеціалізуються на лікуванні бронхіальної астми, хронічного бронхіту й алергій ної застуди, розташовані у Високих Татрах. Нові Смоковець є одним із найкращих кліматологічних бальнеологічних курортів Центральної Європи. Тут лікують захворювання горла, нервової системи і рятують від фізичної втоми. Горні Смоковець і Штребське Плесо мають усі можливості для прийому і лікування дітей. Нові Смоковець і Штребське Плесо також є центрами літнього та зимового відпочинку у Високих Татрах. Це цілорічні курорти.
У північно-східній частині Словаччини знаходиться знаменитий бальнеологічний курорт Брайдейову що пропонує лікування хвороб шлунка. Його друга назва "Оаза тиші та спокою".
У південно-західній частині Словаччини розташований курорт Дудніце. Його справжнім багатством є насичена сірководнем і двоокисом вуглецю термальна мінеральна вода, що дає змогу лікувати захворювання опорно-рухового апарату, неврологічні й судинні захворювання.
Головним конкурентом Чехії на європейському ринку лікувально-оздоровчого туризму є Угорщина. її називають "країною термальних лазень". Тут в околицях Будапешта в 14 місцях із надр пробиваються 523 життєдайні потоки. Хоча лікування, пропоноване в цій країні, відрізняється від лікування на курортах Чехії і Словаччини, курорти Угорщини користуються великим попитом. її природні джерела і свердловини за добу дають близько 0,5 млн м куб. термальних вод, частина з них використовується в медицині. Європейським центром водолікувального купання Угорщина стала в XIX ст. Нині 22 міста і 62 угорських селища мають офіційно визнані лікувальні джерела.
Відвідування бальнеологічних курортів є однією з головних мотивацій подорожей в Угорщину. Особливо популярні відпочинок і лікування на угорських курортах серед туристів із Німеччини, США, Австрії. Та й самі угорці полюбляють свої курорти. На ці країни припадає половина всіх прибуттів.
Туристські потоки спрямовуються за двома напрямками: у Будапешт і иа озеро Балатон. Столиця Угорщини Будапешт ще в XIX ст. одержала статус міста лікувальних вод. Сьогодні це один з головних бальнеологічних курортів світу. На території міста щодоби зі 123 джерел одержують 70 млн л гарячої цілющої води, більше половини якої має температуру, що вища за + 40 °С. Озеро Балатон одне з найтепліших озер Європи. Щорічно сюди приїжджає до 100 тис. туристів із різних країн.
Відомим є бальнеокурорт Хевіз, розташований на березі однойменного найбільшого гарячого озера Угорщини. Варто згадати і курорти Тата, Таполцє (сірчанокисла тепла (+ 28 °С) мінералізована вода підземної річки).
Польща на ринку лікувально-оздоровчого туризму представлена бальнеологічними та кліматичними курортами. Головні приморські бальнеологічні й бальнеогрязеві курорти Свіноуйсьце, Камень-Поморськії, Ко-лобжег знаходяться на узбережжі Балтійського моря. Вони менш відомі, ніж чеські чи угорські, і не є їх конкурентами. Відсутність належної реклами, невисокий рівень медичного обслуговування, а також холодне море все це обмежує можливості польських курортів.
На розвиток приморського лікувально-оздоровчого туризму Польщі, як і трьох прибалтійських держав Естонії, Латвії та Литви, негативно впливає несприятлива екологічна ситуація в регіоні. Узбережні райони моря забруднені промисловими стоками і викидами. Через підвищений рівень бактеріального забруднення деякі балтійські пляжі закриваються, купатися там заборонено. Тому туристичні потоки в приморські райони Польщі скорочуються.
Більш сприятливою для кліматичних курортів є ситуація у гірській місцевості. Гірськокліматичний туризм можна розглядати як галузь спеціалізації Польщі в сфері лікувально-оздоровчого туризму.
Гірські кліматичні курорти країни зосереджені в Судетах і Карпатах. На східному схилі Сондецьких Бескидів знаходиться перлина польських курортів Криніца. Віддавна це місце відоме в Європі завдяки цілющим властивостям мінеральних джерел і лікувальних грязей, а останнім часом стало гірськокліматичним і спортивним центром.
Крім Чехії, Словаччини, Угорщини і Польщі, лікувально-оздоровчий туризм розвивається в Болгарії, Румунії країнах колишніх республіках Югославії. Ці країни мають вихід до теплих морів і пропонують переважно оздоровчі програми на курортах приморського кліматичного типу. Крім того, у Хорватії відкрите єдине в Європі родовище нафталану різновиду лікувальної нафти з характерним ароматом, яка застосовується в медицині. Створений на його базі курорт ІванічГрад приймає пацієнтів, що страждають захворюваннями шкіри й опорно-рухового апарату.
Добре відомий хорватський бальнеологічний курорт в Істпарське Топліце, що славиться гарячими, сірчаними, радіоактивними джерелами. Тут лікують захворювання опорно-рухового апарату, хронічні шкірні захворювання, хронічні захворювання дихальних шляхів. Менш відомий курорт Цріквеніца, розташований за 200 км від аеропорту Загреба на морському березі в оточенні густої середземноморської рослинності. Лікують тут захворювання опорно-рухового апарату та дихальних шляхів.
Словенія також завойовує своє місце на ринку лікувально-оздоровчого туризму. Найбільш відомими є курорти Топольшіца, Чатеж, Рогашка Слатіна і Блед.
Бальнеологічний курорт Топольшіца має термальні джерела і розташований на висоті 395 м над рівнем моря. Лікувальні джерела і їхній сприятливий вплив були відомі вже в XVI ст. У сучасному вигляді курорт сформувався наприкінці XIX на початку XX ст. Тут лікують захворювання опорно-рухового апарату, легкі форми хронічних серцево-судинних захворювань і дихальних органів.
Чатеж бальнеологічний курорт, що має термальні джерела і розташований на правому березі річки Сави в південно-східній частині Словенії. Джерела тут були відкриті ще наприкінці XVIII ст. На курорті лікують серцево-судинні захворювання, ушкодження опорно-рухової системи, неврологічні захворювання.
Рогашка Слатіна бальнеологічний курорт, відомий своєю мінеральною водою **Донат МГ", унікальною за вмістом магнію і бактеріологічною чистотою. Лікуються гастроентерологічні хвороби, порушення травлення, надлишкова маса.
Блед курорт, розташований біля підніжжя Юлійських Альп, в улоговині на березі озера, вода в якому влітку прогрівається до + 26 °С. Тут є термальне джерело.
Німеччина. На території Німеччини розташовані понад 300 курортів. Тільки в Баварії їх близько 50. Деякі мають світове значення, їх щорічно відвідують тисячі іноземних туристів. Це, насамперед, Баден-Баден курорт із м'яким кліматом. Близько 2000 років тому римляни відкрили тут гарячі термальні джерела. Таких джерел у Баден-Бадені 20. Найбільшу світову популярність одержав Вісбаден (столиця землі Гессен), багатство якого полягає в 26 термальних лікувальних джерелах із температурою + 68 °С Це зелена оаза (з одного боку Рейн, з іншого гори Таунус) із середземноморським кліматом і середньорічною температурою + 9 °с. Вісбаден називають "Ніццою півночі".
Відомими бальнеологічними курортами Німеччини є також Баденвейлер, Вільдбад і Байерсброн, розташовані біля підніжжя гірського масиву Шварц-вальд; Вад-Хомбург і Бад-Наухайм, розташовані неподалік від Франкфур-та-на-Майні; Ахен на заході країни. Багато в Німеччині кліматичних курортів, серед яких переважають гірські й лісові: Кведлінбург, Оберхоф, Фюссен, а також приморські, розташовані біля Північного моря чи в Німецькій Прибалтиці: Вангероге,Дамі, Травемюнде, Тіммендорфер, Штранд, Хайлігенхафен, Фленсбург.
Щорічно курорти Німеччини приймають понад 1 млн осіб. Профілактичні та реабілітаційні програми, які вони пропонують, користуються попитом у жителів Австрії, Франції, Бельгії, Люксембургу, США і Канади.
Найвідоміший серед численних курортів Австрії бальнеологічний курорт Бадгастайн знаходиться на півдні федеральної провінції Зальцбург, у долині ріки Гастайн, Він створений на базі 17 гарячих радонових джерел із температурою + 44,3 °С. Бадгастайн почав швидко розвиватися з 1828 р. і до середини XX ст. став всесвітньо відомим. Потік туристів у Бадгастайн помітно зріс. Тут створені всі умови для відпочинку та лі* кування. За порадою лікаря можна пройти курс лікування в радонових цілющих штольнях гори Радхаусберг, що допомагають при захворюваннях нервової, серцево-судинної, бронхо-легеневої системи, опорно-рухового апарату, гормональних порушеннях. Як свідчить медична статистика, 70% хворих після відвідування Бадгастайна відчувають поліпшення стану здоров'я, тому курорт, попри високі ціни, завжди заповнений більш ніж на 80%.
У цьому ж районі розташований ще один бальнеокліматичний курорт із гарячими джерелами Бад-Хофгастайн. Він відомий і як гірський спортивний центр.
Відомим курортом Австрії є Бад-Халь чарівне містечко, розташоване між Віднем і Зальцбургом у мальовничому районі Альп. Лікування хронічних запальних і дегенеративних ревматичних захворювань, жіночих хвороб засноване на використанні йодистої ропи з природних джерел.
Всесвітньо відомим курортним містом є Баден, розташований у східній околиці Віденського лісу. Свою репутацію як оздоровчий курорт він отримав завдяки 14 гарячим джерелам (+ 36 °С).
Також варто назвати ще курорти Бад-Ішль, Бад-Блюмау і Бад-Дюррк-берг.
Окрім бальнеологічних і кліматичних курортів, в Австрії розвивається приозерний лікувально-оздоровчий туризм. Щорічно озера Аттерзе, Мон-дзе, Топліцзе, Грюндлзе, Каммерзе відвідують близько 1 млн туристів. Загалом понад 20 % усіх туристських прибуттів в Австрію здійснюються з лікувальними цілями.
Швейцарія трохи поступається Німеччині й Австрії за кількістю курортів, але як регіон лікувально-оздоровчого туризму вона є не менш популярною. Правда, курортне обслуговування в цій країні доступне лише заможним клієнтам.
Заслуженою славою у швейцарців і гостей з-за кордону користуються бальнеологічні здравниці Баден, Бад-Рагац і гірські кліматичні курорти Ароза, Давос, Сангп-Моріц, Церматт та ін. Швейцарія однією з перших почала практикувати лікування травами. Тут розташований потужний фітотерапевтичний центр Кран-Монтана. Трав'яні відвари та настої допомагають активізувати захисні функції організму, позбутися зайвої маси, уповільнити старіння. У фітотерапевтичному центрі успішно лікують дерматоз, порушення обміну речовин, діабет, захворювання суглобів, розлади нервової системи.
Франція. У цій країні функціонують декілька всесвітньо відомих курортів. Енген термальний курорт, розташований за 15 км від Парижа. Його води використовують із 1779 р. Курорт славиться мінеральним джерелом із найбільшим серед усіх джерел Франції вмістом сірки. Лікують захворювання дихальних шляхів. Віші всесвітньо відомий курорт, розташований у центральному районі Франції, за 3,5 год. їзди від Парижа. Має 15 джерел, з них 6 з питними мінеральними водами з температорою від + 16 до + 75 °С. На курорті лікують захворювання опорно-рухового апарату. Евіан курорт із мінеральними джерелами на березі озера Ле-ман (Женевське озеро). Мірамар курорт у Бретані, який пропонує курс таласотерапії. Порнік невеликий курорт на Атлантичному узбережжі Франції також пропонує курс таласотерапії.
Менш відомі такі курорти, як Дакс, Котре, Баньєр-бе-Бігор, Ваньєр-де-Люшон, Акс-ле-Терм, розташовані у Піренеях неподалік від Лурда. Там само в Піренеях, але в Центральному гірському масиві, знаходяться курорти Ла-Бурбуль і Мон-Дор. У самому Лурді б'ють чудотворні мінеральні джерела, тому сюди приїжджають прочани з усього світу.
Південна Європа на ринку лікувально-оздоровчого туризму представлена в основному Італією. її бальнеологічні курорти зосереджені на північному сході країни, в області Емілья-Романья і на острові Іскья, багатому не тільки термальними водами, а й лікувальними грязями. Найбільш відомі італійські бальнеологічні курорти розташовані на Адріатичному узбережжі, в провінції Равенна. Найпопулярнішим в Європі курортом є Монтекатіні Терме, заснований ще 1345 р. Він розташований за 50 км від Флоренції в Тоскані. На острові Іскья курорті, що працює під гаслом "краса і здоров'я", є близько 70 діючих термальних джерел. За 35 км від Верони розташоване курортне містечко Сірміоне, відоме своїми сірчаними джерелами, що б'ють із дна озера при температурі води + вР°С.
Іспанія, Португалія, Греція приваблюють туристів своїми кліматичними приморськими курортами, які більше відомі як зони відпочинку і розваг. Спеціалізованих лікувальних курортів у цих країнах небагато.
В Іспанії найбільш знаменитою є водолікарня Бенасаль, джерела цілющих вод Монтанехос на Коста дель Ассар і термальні джерела у Валенсії, на базі яких функціонують курорти Кофренсе і Чулілья.
У Греції найбільш популярними є бальнеологічні курорти Камена Вор ла,Іпаті біля Ламії і Пластістомон, розташовані на східному узбережжі Центральної Греції. На захід від Афін функціонує бальнеологічний курорт Лутракіон. На півострові Пелопоннес є кілька бальнеологічних курортів; Калабрія, Метана, Мілон. На острові Евбея в Егейському морі розташований бальнеологічний курорт Едіпсос. Усі лікувально-оздоровчі курорти Греції переважно використовуються для внутрішнього туризму.
У Португалії найбільш відомі два лікувальних курорти: Албуфера і Педраш-Салгадаш.
Албуфера приморський кліматолікувальний курорт, розташований на березі Атлантичного океану. Його основним природним лікувальним фактором є сухий субтропічний клімат середземноморського типу. На цьому курорті лікують хронічні пієлонефрит і цистит.
Педраш-Салгадаш бальнеолікувальний курорт, розташований на північний схід від м. Порту в горах Сьєрра-да-Пардела. Основним природним лікувальним фактором є субтермальні (близько + 20 °С) гідрокарбо-натні натрієві води мінеральних джерел, які використовуються для питного лікування хронічного пієлонефриту, хронічного циститу, сечокам'яної хвороби і сечокам'яного діатезу.
У Північній Європі лікувально-оздоровчий туризм розвинений недостатньо. Виділяють приморські кліматичні курорти Данії (Снеккерстен, Богенсе,Ассенс, Скагеррах, Тістед, Ренне, Кексе) і Нідерландів (Катвеикан-Зі, Терсхеллінг, Вліланд, Валкенбург, Фліссенген іДомбург), приморські курорти Норвегії (Лаврик, Баллестран, Лейкангер), її приозерні курорти (Ліллехаммер, Хамар), а також курорти Фінляндії (Лаппенранта, Ла-урітсала, Іматра на березі озера Сайма) і Швеції (Сарна, Селен, Мура, Ретвік, Лександ), проте всі вони мають переважно внутрішнє значення.
Америка
На американському континенті безперечним лідером на ринку лікувально-оздоровчого туризму є США. Досягнення цієї країни у сфері охорони здоров'я (трансплантація тканин і органів, кардіохірургія, пластичні операції) є загальновизнаними. Однак медична допомога в США коштує дорого, тому дедалі більше американців приділяють значну увагу профілактиці захворювань і з цією метою вирушають на курорти. Іноземні туристи, наприклад, європейці, приїжджають у США переважно з метою лікування в клініках, а не на курорти.
Основний тип північноамериканських курортів бальнеологічні. Відвідують їх переважно самі американці. Відомі курорти на мінеральних водах Маммот-Спрінгс, Хібер-Спрінгс, Гот-Спрінгс знаходяться на півдні центральної частини США й у штаті Арканзас. Користується попитом відпочинок на приморських кліматичних курортах: Лонг-Біч поблизу Нью-Йорка, Хаттерас на узбережжі Атлантичного океану в штаті Північна Кароліна, популярні в усьому світі курорти Маямі-Біч у Флориді, Сан-Дієго і Санта-Круз у Каліфорнії. Є попит і на приозерні курорти, хоча американці надають перевагу відпочинку та лікуванню на курортах Центральної Америки, в Барбадосі, на Кубі та на Багамських островах.
Близький Схід
Більшість курортів цього регіону зосереджені на Мертвому морі в Ізраїлі. Унікальність цієї місцевості полягає в можливості поєднання лікувальних властивостей грязей, солей моря й особливих біо-метеорологічних умов. Насичена корисними органічними речовинами, мінералами та солями (концентрація солей і мінералів у Мертвому морі становить 33 %о) морська вода має рідкісні лікувальні властивості. Місцевість навколо Мертвого моря багата на гарячі мінеральні джерела. Найбільше з них розташоване на південному сході самого узбережжя, в Хамей Зоар, поряд з оазою Ейн-Геді. Температура води у джерелі досягає + 31 °С.
Ще один оздоровчий чинник Мертвого моря повітря. Цей басейн є найнижчою місцевиною світу (Мертве море знаходиться на 395 м нижче рівня світового океану), відповідно атмосферний тиск тут найвищий на планеті. Повітря відзначається особливою чистотою і підвищеним умістом кисню. На узбережжі розташовано кілька курортів, де успішно лікують такі захворювання, як псоріаз, екзема, поліартрит, остеохондроз.
На весь світ відомі курорти Ейн-Букек, Ейн-Бокек, Нев Зохар у південній частині, Ейн-Геді в північній частині Мертвого моря. Усі вони пропонують високоякісне терапевтичне лікування. Курорти Ейн-Бокек і Нев-Зохар приваблюють людей з усього світу своїми мінеральними джерелами. Цілющі властивості їхньої води відомі ще з І ст. н. е. У горах на висоті 1000 м за 25 км від Мертвого моря розташоване курортне місто Арад, основними перевагами якого є найчистіше гірське повітря, насичене випарами Мертвого моря, і м'який клімат. Це унікальний курорт для профілактики і лікування астми.
Крім лікувальних курортів Мертвого моря, в Ізраїлі є термальні курорти на озері Кінерет у місті Тіверія. Розташовані в південній околиці міста гарячі джерела його візитна картка: 17 гарячих джерел (до +60 °С) б'ють із глибини 2000 м; їхні води сильно мінералізовані.
Багато іноземців відвідують Ізраїль з метою лікування в кардіологічних, онкологічних і андрологічних клініках, розташованих здебільшого у Тель-Авіві та Єрусалимі. Медичні послуги, які надають у цих клініках, аналогічні послугам, які туристи отримують у США і Німеччині, причому деякі з них є дешевшими, ніж у цих країнах, тому американці Й німці часті клієнти ізраїльських клінік. Нерідко Ізраїль із лікувальними цілями відвідують мешканці Йорданії.
Азія, Австралія, Океанія та Африка
У країнах Азії лікувально-оздоровчий туризм розвинений недостатньо. Відносним попитом користуються поїздки з лікувальними цілями в Непал, Китай, Таїланд.
Австралія володіє усіма природними ресурсами, необхідними для лікувально-оздоровчого туризму. Бальнеологічні курорти Дейлсфорд, Морк, Спрінгвуд сконцентровані на південному сході материка. Відомими у світі є приморські кліматичні курорти Австралії. Золотий Берег, Дейдрім Айленд. Керне вважаються ідеальними місцями для відпочинку і лікування. Однак віддаленість Австралії від Європи й Америки основних регіонів, що генерують туристичний попит, перешкоджає збільшенню в'їзних туристських потоків, тому австралійські курорти, як і американські, орієнтовані переважно на прийом внутрішніх туристів.
В Африці лікувально-оздоровчий туризм щойно починає розвиватися. Зростає популярність курортів Тунісу, лікування на яких включає водо-та грязелікування, різні види масажу та таласотерапію. На північному узбережжі Африки розташовані приморські кліматичні курорти. У Єгипті це відомий турцентр на Червоному морі Хургада і курорт міжнародного класу Шарм-ель-Шейх. Менш відомі єгипетські курорти Дахаб і Ну-вейба. У Марокко функціонують курорти Агадір, Мохаммедія, Танжер, Ель-Хосейм. У Кенії приморські курорти розташовані на узбережжі Індійського океану. Це Момбаса, Кіпіні, Малінді, Ламу, Кіліфі. Кілька курортів є в ПАР. Інші країни Африки не мають ні природних ресурсів, ні засобів для розвитку курортної справи.




Рисунок 7 Заголовок 3 Заголовок 415

Приложенные файлы

  • doc 5503291
    Размер файла: 166 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий