задачі з правознавства Word


Правові задачі
1.            Громадянин Д. дав у борг своєму товаришеві 9000 грн., які той пообіцяв повернути через місяць. Проте у визначений час товариш не з'явився. Після нагадування про борг він повертати гроші відмовився. (Консультація для громадянина Д.: треба звернутися до суду. Проте, якщо не була оформлена відповідна розписка й немає свідків угоди, повернути борг майже неможливо.) 
2.            Покупець кілька днів тому придбав у магазині телевізор. Він виявився неякісним. (Консультація для покупця: звернутися до магазину, якщо є чек про придбання телевізора, і вимагати повернення грошей чи обміну товару на якісний. Уразі відмови магазину — звернутися до суду.)
3.            Після смерті громадянина В. у нього залишилося майно на 50 000 гри. Про своє бажання отримати це майно заявили 13-річна донька померлого, 82-річна мати та брат померлого (40 років). (Консультація для брата: він не отримає спадщину, оскільки є спадкоємці першої черги — неповнолітня донька та стара мати.)
4.            17-літній Валентин улаштувався на роботу. Ніяких пільг на роботі він не отримав. (Консультація для юнака: адміністрація не права:робочий тиждень — 36 годин, відпустка — календарний місяць, заборона нічних змін, позаурочної роботи, шкідливого виробництва.)
5.            Робітник проспав і запізнився на робочу зміну на 3 год і 5 хв. Він попросив вибачення в бригадира, проте його звільнили з роботи. (Консультація для робітника: прогул — підстава для звільнення.)
6.            На підприємстві відбувається скорочення штату працівників. Бригадир запропонував своїм працівникам написати у зв'язку з цим заяву про звільнення за власним бажанням. (Консультація для робітників: не писати заяву, оскільки в такому разі вони втратять статус робітників, що потрапили під скорочення штату, і матеріальне відшкодування.)
7.            Адміністрація підприємства видала наказ про залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт із метою запобігання рухомого складу в пунктах відправлення та призначення. Чи мала адміністрація підприємства на це право? Свою відповідь обґрунтуйте.
8.            Із спробою незаконного перевезення колекції монет на митниці було затримано громадянина України; Яка міра покарання, на вашу думку, може бути застосована в цьому випадку?
9.            За постановою Верховної Ради України, у газеті були оприлюднені прізвища депутатів, які не з'явилися на засідання Верховної Ради та не виконують своїх обов'язків. Чи є це підставою для притягнення депутатів до адміністративної відповідальності?
10.        Директор школи виключив учня зі школи за те, що він після уроків бешкетував на вулиці. Чи це рішення є правомірним? До якого виду відповідальності належить накладене директором школи стягнення на учня?
11.         Громадянин, не маючи прямого відношення до заводу «Арсенал», в обідню перерву зайшов в один із його цехів і, виготовляючи для себе деталь, зіпсував токарний верстат, завдавши заводу матеріальних збитків. До якої галузі права має бути застосоване законодавство при розв'язанні питань про відшкодування заподіяних збитків?  
12.       Під час реєстрації шлюбу наречений і наречена наполягали на збереженні своїх прізвищ. Чи мають право органи реєстрації шлюбу оформити шлюб, залишивши їхні попередні прізвища?
13.        Під час укладання трудового договору із 17-річним Олегом керівник підприємства наполягав на 38-годинному робочому тижні та наданні працюючому відпустки тривалістю 30 календарних днів. Яких порушень припустився власник підприємства?
14.       Студент Юрій, якому виповнилося 17 років, за свою стипендію приданім у магазині велосипед, який потім обміняв у Павла на мисливського собаку. Батько Юрія, дізнавшись про обмін, вимагав у Павла повернути велосипед. Коли останній відмовився, батько Юрія звернувся до суду з позовом до Павла щодо визнання договору обміну недійсним. Одночасно батько, просив надати йому право отримувати стипендію сина та розпоряджатися нею, оскільки син витрачає її на купівлю непотрібних речей. Норми якої галузі права регулюють указані відносини? Яке рішення має ухвалити суд?
15.       Які права Попелюшки були порушені в однойменній казці? (Право на шанування її гідності, свободу й особисту недоторканність, невтручання в особисте життя, свободу думки й слова, володіння й користування своєю власністю, відпочинок, вільний вибір праці й отримання зарплати,рівні можливості (порушували мачуха та її доньки); право на батьківське піклування та утримання (порушував батько); право на свободу пересування та вільний добровільний вступ у шлюб (порушував принц).
16.       Працівник Іванюк М. не вийшов на роботу через те, що в нього захворіла донька, і він водив її до лікаря. Наступного дня його ознайомили з наказом адміністрації про звільнення з роботи за прогул. Чи правильно вчинила адміністрація? Які дії має здійснити Іваненко М. для захисту своїх прав? (Адміністрація порушила закон, працівник має право звернутися до суду.)
17.        Молоді люди зареєстрували шлюб, коли дівчина вже чекала на дитину. Через місяць чоловік подав до суду заяву на розлучення. Якими мають бути дії судді? (Заяву не приймуть, оскільки розірвання шлюбу є неможливим, коли жінка вагітна або дитині ще не виповнилося року. Але жінка може подати таку заяву.)
18.       Новопризначеному в приватну фірму Артеменку роботодавець пояснив, що протягом двох років на відпустку він може не розраховувати, а потім матиме відпустку по три тижні на рік. Прокоментуйте це рішення. (Це порушення закону, відпустка має надаватися щорічно.)
19.       22-річній Марії було відмовлено в прийомі на роботу у зв'язку з її вагітністю. Керівник підприємства мотивував тим, що підприємство не в змозі буде виплатити допомогу з вагітності й пологів у зв'язку з фінансовими проблемами. Чи правомірні дії адміністрації? Свою відповідь обґрунтуйте. (Дії адміністрації неправомірні, вагітність жінки й наявність у неї дітей не має обмежувати її прав.)
20.       14-річний Петро перебігав вулицю в невстановленому для цього місці. Дорогою в цей час рухався автомобіль «Шкода» зі швидкістю, яка була максимально допустима в межах міста. У той момент, коли Петро опинився на лінії руху лівого колеса, відстань між ним і автомобілем становила 4 м 5 см, а гальмівний шлях автомобіля — 3 м 80 см. Однак відбувся наїзд на пішохода. Через тиждень Петро помер у лікарні. Кваліфікуйте дії водія. (Дії водія слід кваліфікувати як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого. Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є безпека руху, а додатковим об'єктом — життя особи. Об'єктивна сторона злочину характеризується неналежним виконанням дій. які особа могла й мала вчинити відповідно до обстановки — своєчасно загальмувати. Тобто в неї існувала технічна можливість зупинити автомобіль. Таким способом можна було уникнути наїзду. Отже прослідковується причинний зв'язок між бездіяльністю  і наслідком. Суб'єкт злочину — осудна особа, що керувала транспортним засобом. Суб'єктивний бік характеризується злочинною недбалістю.)
21.       Учень 10 класу Андрій був прийнятий на роботу вантажником на продуктовий склад . Чи правомірні дії адміністрації? Свою відповідь обґрунтуйте. (Ні. Неповнолітнім на важких роботах (шкідливі уми ви, піднімання важких речей тощо) працювати заборонено.)
22.       Громадянин Коломиренко на ринку витягнув гаманця з кишені громадянина Афоніна, Через кілька хвилин Афонін помітив зникнення гаманця та підняв лемент. Черговий міліціонер затримав громадянина Коломиренка через його підозрілу поведінку, при цьому в нього було знайдено гаманець, що належав Афоніну. Дайте кваліфікацію діям громадянина Коломиренка (Дії громадянина Коломиренка слід кваліфікувати як незакінчений замах на крадіжку, оскільки він не зміг скористатися викраденим майном.)
23.        Робітник Петренко, який працював на заводі, знайшов собі іншу роботу в одній із приватних фірм. Наступного дня Петренко попередив майстра про те, що звільняється, а після обідньої перерви зовсім пішов із роботи. Прокоментуйте дії Петренко (Звільнення за власним бажанням за цих умов можливе через два тижні після подання заяви.)
24.       Учневі  було відмовлено в прийомі документів до 10 класу у зв'язку з тим, що за національністю він азейбарджанець. Чи правомірні дії адміністрації?
25.       Юнак віком 21 рік і дівчина віком 16 років подали заяву до РАГСу. їм було відмовлено в реєстрації шлюбу. Схарактеризуйте дії адміністрації РАГСу.
26.       Громадянин Волочковський заповів своє майно онукам. Якою буде ця угода: двостороння, одностороння, багатостороння?
27.       Громадянин Іваненко, перебуваючи в нетверезому стані, почав чіплятися на вулиці до громадянина Гнюка, а коли той відштовхнув його, то кинувся на нього, з кулаками і встиг завдати кілька ударів. Після цього Іваненка відтягнули вбік перехожі, а Гнюк пішов. Через день, пригадавши старі образи, Іваненко зайшов до Гнюка додому й розпочав бійку. Господар схопив макогін і вдарив Іваненка по нозі. Той почав тікати з хати, однак, спіткнувшись, упав на порозі та від удару головою помер. Кваліфікуйте дії Гнюка. (Гнюк діяв у стані необхідної оборони. Однак, як видно з умов задачі, смерть настала не від удару палиці, а від удару Іваненка головою об поріг. Тобто відсутній причинний зв'язок між діями Гнюка та наслідками. Таким чином, Гнюк узагалі не підлягає кримінальній відповідальності.)
28.       Через скрутне матеріальне становище працівник Деркач вирішив відмовитися від щорічної відпустки, але на підприємстві йому пояснили, що він обов'язково має взяти відпустку. Деркач має намір спростувати це. Прокоментуйте цей випадок згідно із Законом України «Про відпустки».
29.       У працівника Сергієва раптово захворіла мати. Сергієв звернувся до керівника підприємства з проханням надати йому відпустку за власний рахунок на три тижні, оскільки мати потребувала стороннього догляду. Йому було відмовлено у зв'язку з необхідністю безперебійної роботи підприємства й небажанням керівництва залучати на підприємство нових людей. Прокоментуйте цю ситуацію. (Уразі необхідності догляду за хворим членом родини відпустка за власний рахунок має надаватися негайно.)
30.       Директор ткацької фабрики зібрав працівників і повідомив, щоб вони шукали собі роботу, оскільки через тиждень підприємство закривається. Чи є його дії правильними? (Ні. Повідомити треба не пізніше як за два місяці в письмовій формі.)
31.       7-річному Сергійкові та його батькам було відмовлено директором школи в прийомі до 1 класу у зв'язку з приналежністю до однієї із сект. Чи правомірні дії директора? Свою відповідь обґрунтуйте.
32.       Учня 11 класу було звільнено з роботи на підставі клопотання школи про незадовільне відвідування учнем школи,. Чи правомірні дії адміністрації?
33.       Матері учня 9 класу віком 55 років при стажі роботи 22 років було призначено пенсію в розмірі 55 % від заробітку. Чи правомірні дії державного органу?
34.       Учень 8 класу Сергійко звернувся до лікаря зі скаргою на періодичний головний біль. Яким правом скористувався учень?
35.       Михайлу виповнилося 17 років, й адміністрація заводу встановила тривалість робочого тижня 38 годин у зв'язку з робочою необхідністю, а також призначила відпустку восени тривалістю 24 дні. Чи правомірні дії адміністрації? Які порушення трудового законодавства були допущені? Як має вчинити Михайло?
36.       Юрія, учня 10 класу, було звільнено з роботи без згоди комісії в справах неповнолітніх. Він звернувся до суду з позовом. Яким правом скористався Юрій?
37.       Батьки Андрія отримали в користування від родини трикімнатну квартиру, а батьки його товариша Кості збудували власний чотирикімнатний будинок. Хто з батьків друзів реалізував своє право на житло?
38.       Чи може претендувати громадянин Микитенко, віком 60 років, зі стажем роботи 21 років на трудову пенсію? Який вид пенсії йому надається?
39.       Працівник заводу Ватров, який успішно навчався без відриву від виробництва у вищому навчальному закладі за заочною формою навчання, звернувся із заявою до адміністрації заводу. На період складання іспитів надати йому додаткову оплачувану відпустку. Адміністрація відмовила в проханні. Чи правомірні дії адміністрації? Свою точку зору доведіть на основі законодавства.
40.       Адміністрація підприємства видала наказ про залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт із метою запобігання рухомого складу в пунктах відправлення та призначення. Чи мала адміністрація підприємства на це право? Свою відповідь обґрунтуйте.
41.       Директор школи виключив учня зі школи за те, що він після уроків розпивав алкогольні напої на вулиці. Чи це рішення є правомірним? До якого виду відповідальності належить накладене директором школи стягнення на учня?
42.        Для зручності користування нормативні акти складені за роком видання (хронологічно), за сферами правового регулювання, за галузями права. До якого виду систематизації належить це впорядкування нормативно-правових актів?
43.       Відповідно до Кримінального кодексу України, мародерство — це викрадення на полі бою речей, що перебувають на вбитих і поранених. Воно карається позбавленням волі терміном від трьох до десяти років. Що в цій статті є диспозицією, гіпотезою, санкцією?
44.       В родині Надії Павлової та Сергія Терещенка народилася донька. Надія — громадянка України, Сергій — громадянин Росії, донька народилася в Одесі, де вони гостювали у родичів. Батьків цікавить, чи отримає їх дитина громадянство України.
45.       У пологовому будинку м. Ніжина народився хлопчик. Його батьки — громадянин Кореї, звідки вони 6ули вимушені виїхати, уникаючи переслідувань, після чого отримали статус біженців в Україні. Чи має дитина право отримати громадянство України?
46.       Марія Анисюк одружилася з громадянином Судану Махмудом О. вони виїхали жити на батьківщину чоловіка. Через три роки в них народилася дівчинка. Мати хвилюється, чи має праве донька на українське громадянство.
47.       У родині Степанових двоє неповнолітніх дітей. Старший син Ілля вчиться в 11 класі, а молодша дочка Аліна — в 9 класі. У той час, коли батьки поїхали відпочивати до санаторію, Анна обміняла мамину золоту каблучку  у своєї подруги на мобільний телефон. Визначте вид правовідносин у цьому тексті та охарактеризуйте їх структуру. Що в наведеному випадку є підставою виникнення правовідносин? Ці правовідносини регулюються Цивільним кодексом України. Ці правовідносин  є правочин обміну. Правочин обміну є двостороннім, відплатним, реальним.
48.       Двадцятирічний Андрій разом з чотирнадцятирічним Ігорем розпивали  спиртні напої на подвір'ї школи і буди притягнені до відповідальності робітниками міліції. Видом покарання став штраф. Визначте  вид юридичної відповідальності, підстави та правомірність притягнення підлітків до відповідальності. Характеризуйте склад та ознаки правопорушення. Це правопорушення регулюється нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вид юридичної відповідальності — адміністративна.
49.       Громадянин Перов звинувачується в скоєнні хуліганських дій стосовно потерпілого Жарова. Підсудному загрожує від 3 до 8 років ув'язнення в колонії посиленого режиму. Зотник просить суд пом'якшити вирок, мотивуючи це тим, що на час скоєння злочину він був у стані сильного алкогольного сп'яніння і не тямив, що коїть. Чи вплине цей аргумент на користь підсудного? (Ні: навпаки, злочин, скоєний у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, карається ще суворіше.)
50.       Іванов подав до РАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу з Петровою. Через декілька днів до РАЦСу прийшла Козлова та попросила не реєструвати шлюб Іванова, оскільки вона та Іванов проживають уже декілька років разом; всі сусіди, знайомі вважають їх чоловіком та дружиною, хоча їх шлюб не зареєстрований. Дайте правовий аналіз ситуації. Чи зміниться Ваше рішення, якщо виявиться, що у Іванова та Козлової є спільна дитина? Прохання Козлової не реєструвати шлюб Іванова з Петровою є неправомірним, тому що Козлова з Івановим не перебували в зареєстрованому шлюбі. Якщо у Козлової та Іванова є спільна дитина, то це ситуацію стосовно шлюбу не змінить, а Іванов просто буде утримувати дитину, тобто платити аліменти у твердій грошовій сумі або у частці від доходу.
51.       Учень 7 класу Івасенко П. Є.,замість того, щоб піти до школи,  пішов на територію місцевого сільгосппідприємства і пошкодив там два двигуни з метою заволодіння кольоровим металом. Хто буде відповідальним за це правопорушення? ( До 14 років за дитину несуть відповідальність батьки.)
52.       Громадянин Сергієнко отримав безкоштовно за правом власності земельну ділянку для ведення садівництва. До нього звернувся приватний підприємець Жильов із, проханням продати йому земельну ділянку для будівництва столярного цеху. Нотаріус, до якого вони звернулися для посвідчення договору, відмовився засвідчити цей договір. Жильов звернувся до суду із заявою про визнання дій нотаріуса незаконними. Чи може бути обмежено право власності Сергієнка? Чи правомірні дії нотаріуса? Яке рішення повинен ухвалити суд?
Право власності громадянина Сергієнка не може бути обмежене, тому що, як ми бачимо, право продажу земельної ділянки є законним. Дії ж нотаріуса були неправомірними. Суд ухвалить рішення можливості продажу земельної ділянки, оскільки право продажу є одним з основних прав власників.
53.        Робітник Петренко подав заяву про звільнення 1 квітня. 15 квітня його запросив директор заводу і повідомив, що він буде звільнений 29 квітня, тому що заява до нього надійшла тільки сьогодні. Крім цього, він вимагав указати в заяві причину звільнення. 1)   Дайте правову оцінку ситуації. 2)   У чому полягає відмінність процедури розірвання за ініціативою робітника строкового трудового договору та трудового договору, укладеного на невизначений строк? Звільнення робітника за його власною ініціативою відбувається через два тижні від дня подачі заяви про звільнення. КЗпПУ не передбачає обов'язковість вказувати причини звільнення взагалі.
54.     Неповнолітня Олена (17 років) після одруження продала квартиру подаровану їй бабусею 5 років тому. На отримані кошти вирішила здійснити кругосвітню подорож із чоловіком. Батьки Наталії стверджують, що вона не мала права продавати квартиру без їхнього дозволу і вимагають розірвання договору. Дайте оцінку юридичній ситуації? (З моменту одруження особа набуває повної дієздатності. Тому дії Олени є цілком правомірними)
55.       Ваш  батько  вирішив  перейти  на  іншу  роботу.   Але  на  попередній  йому заборгували зарплату за 5 міс. Чи виплатять цей борг?
56.       До дверей лікарні в м. Чернігові було підкинуто новонароджену дитину. Пошуки батьків не привели до позитивних наслідків.  Яке громадянство матиме ця дитина?
57.       Колишня громадянка України після семи років проживання в Англії повернулась в Україну. Вона звернулась до Комісії при Президенті України з питань громадянства задовольнити  її прохання стати громадянкою України. Яку відповідь вона отримає?.
58.       У пари апатридів, які проживають в Україні, народилась дитина. Батьки збентежені – невже й їхня дитина залишатиметься особою без громадянства, аж доки вони не набудуть громадянства України.
59.       Валентина – громадянка України, народила двох дівчаток. Батько дітей – громадянин Сирії Аль Махмед постійно проживає в Україні. Він упевнений, що його доньки стануть громадянками Сирії. Чи так це?
60.       16 річний Петро та 14-літній Василь розпивали спиртні напої на подвір’ї дитячого садочка і були притягнені до дисциплінарної відповідальності співробітниками міліції. Охарактеризуйте склад та ознаки правопорушення
61.        Родина 17-річного Івашина Петро вирішила виїхати на постійне місце проживання до Молдови. Батьки  відмовилися від громадянства  України й запропонували  зробити  це Петру. Вони вважають, що після зміни їхнього громадянства має автоматично припинитися й українське громадянство дитини. Петро не хоче змінювати громадянство, але сумнівається. Чи може він зберегти громадянство України?
62.       Громадянин України Сергій звільнився з контрактної служби в Збройних силах України. Певний час був безробітним. Згодом громадянин виїхав до однієї з африканських країн і добровільно пішов на військову службу. Як вирішуватиметься питання про його громадянство?
63.        Ви домовились про те,  що  пофарбуєте  паркан  біля ЖЕКу (вам   15  років). Фірма   «Люкс»   гарантувала   оплату   вашої   праці,   але   сума   оплати   не обговорювалась.  Ви  пофарбували  півпаркана,  стомилися  і  кинули  роботу, вимагаючи повної оплати праці. Вам виплатили лише, частину грошей. Чи порушені ваші трудові права?
64.       Юнакові 16 років. Він працює на заводі учнем слюсаря по 5 годин на день. В кінці місяця юнаку виплатили відповідно половину зарплати. Він поскаржився начальнику цеху. Чи мав він на це право
65.       Ви  кожного  дня  купляли  своїй  старенькій  сусідці Одарці хлібину  за  її  гроші. Через місяць ви стали вимагати оплати вашої праці. Сусідка була здивована і дала вам 2 грн., але більше до вас не зверталася. Чи порушувала сусідка ваші права?
66.       Ви  вирішили попрацювати під час канікул у  приватного  підприємця  на розвантаженні хлібних виробів. На словах він пообіцяв, що заплатить вам 180 грн., але заплатив лише 160 грн. Ваші дії?
67.       Громадянин К. постійно використовував сусідського хлопчика  12 років для роботи у власному гаражі. Хлопчикові спочатку було цікаво, а потім він вирішив відмовитися або працювати за плату. Але сусід платити не збирався, хіба що іноді пригощав хлопця бутербродом. Які права дитини порушено?
68.       Андрію 12 років, він посварився з батьками і вирішив заробляти на життя сам. Він найнявся вантажником і став переносити ящики вагою 15 кг. Батьки подали позов до суду на роботодавця. Чи мали батьки законні підстави для цього?
69.       Дівчина (17 років) закінчила школу і стала на біржу праці. Як вирішуватиметься питання про її працевлаштування?
70.       Юнак (16 років) навчався у вечірній школі, а вдень працював на заводі учнем токаря. У наказі начальник цеху записав, що юнак працюватиме повний робочий тиждень (40 год) і лише тоді отримуватиме повну зарплату. Чи були порушені права підлітка?
71.        Вікторія Г. 1996 року народження взяла у свого товариша Дмитра К. 1995 року народження речі на тимчасове зберігання. Як пояснив Дмитро, у зв'язку з переїздом на інше місце постійного мешкання. Наступного дня до квартири Вікторії Г. завітали працівники міліції та вилучили серед речей Дмитра К. наркотичні речовини. Чи буде притягнута Вікторія Г. до кримінальної відповідальності? Чому? (Буде притягнута до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних речовин, оскільки кримінальній відповідальності, згідно з Кримінальним кодексом України, підлягають особи, які досягла 16-річного віку.)
72.       Сергій І. 1999 року народження та його товариш Петро П. 1999 року народження втекли з уроків у школі та, гуляючи містом, вирішили провести випробування: почали підкладати на трамвайні рейки болти та гайки. Як пояснили працівникам міліції учні, вони з'ясовували міцність металу. Проаналізуйте ситуацію та визначте, про яке правопорушення йдеться. Яким законом воно регулюється? (Ідеться про адміністративне правопорушення. Регулюється Кодексом про адміністративне правопорушення).
73.       Чи буде 14-річний Роман нести кримінальну відповідальність за дрібне хуліганство? А за вбивство?
74.       Дмиитро та Євген 1999 року народження 25 травня 2013 року о 23.00 год розбили вікна на другому поверсі загальноосвітньої школи, у якій вони навчалися. Проаналізуйте ситуацію і визначте, які стягнення можна застосовувати до правопорушників. (Ідеться про цивільну-правову відповідальність. Оскільки особам, які скоїли правопорушення, не виповнилося 15 років, відшкодовувати збитки будуть їхні батьки.)
75.        Учні середньої школи № 20 Іван І. та Артем С. 2000 року народження жорстоко вбили п'яного бомжа 1937 року народження та спалили його співмешканку 1950 року народження в підвалі, закривши виходи з приміщення. Проаналізуйте ситуацію і визначте особливості відповідальності неповнолітніх. (Згідно з Кримінальним кодексом України, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Особи, які вчинили злочини у віці з 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності за особливо тяжкі злочини, серед яких і умисне вбивство. Але оскільки Іван І. та Артем С. не досягли віку кримінальної відповідальності, до них можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру.)
76.        Громадянин Одарко Віктор Павлович, 1981 р. н., звинувачується в тому, що під час руху поїздів підкладав на залізничну колію різноманітні предмети. Одарко В. Л. заявив, що він не підозрював, що своїми діями створював загрозу залізничному руху, і його дії взагалі є злочином. Як це вплине на вирок суду? (Ніяк: незнання закону не звільняє від відповідальності.
77.       До Нещерета Андрія Івановича, 1982 р. н., зайшов його знайомий, Кучер Віталій Семенович, 1981 р. н., і попросив потримати в себе деякий час сумку з речами Кучера, оскільки це, мовляв, подарунок-сюрприз для матері Кучера на день народження, і принести його додому зараз він не може. Мельник погодився. А через деякий час до Нещерета А. І. з обшуком завітали працівники міліції, які знайшли у вище згаданій сумці 6,8 кг макової соломки. Чи буде Нещерет А. І. притягнутий до кримінальної відповідальності? (Так: Нещерет А. І. вважається співучасником Кучера В. С. і буде звинувачений у незаконному зберіганні наркотичної сировини.)
78.       Громадянин Сієнко отримав безкоштовно за правом власності земельну ділянку для ведення садівництва. До нього звернувся приватний підприємець Жиленко із, проханням продати йому земельну ділянку для будівництва столярного цеху. Нотаріус, до якого вони звернулися для посвідчення договору, відмовився засвідчити цей договір. Жиленко звернувся до суду із заявою про визнання дій нотаріуса незаконними. Чи може бути обмежено право власності Сеієнка? Чи правомірні дії нотаріуса? Яке рішення повинен ухвалити суд? Правовідносини, що виникли за цих обставин, належать до земельного права (суспільні відносини з приводу володіння, користування і розпорядження землею). Вони регулюються Земельним кодексом України (ЗКУ). Власники земельних ділянок мають право:а)   продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, спадок;
б)   самостійно господарювати на землі;
в)   власності на вироблену продукцію і доходи від її реалізації;
г)   власності на посіви і посадки сільськогосподарських культур і насаджень;
д)   використовувати  наявні  на земельній ділянці  загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти тощо та інші права.
Право власності громадянина Сгієнка не може бути обмежене, тому що, як ми бачимо, право продажу земельної ділянки є законним.
Дії ж нотаріуса були неправомірними.
79.       Президент України запропонував на розгляд Верховної Ради України кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра. У зв'язку з тим, що «За» проголосувало 241 депут, запропонований кандидат був призначений на посаду Прем'єр-міністра.  Дайте правову оцінку ситуації.   Визначте порядок призначення Прем'єр-міністра України.  Визначте розмежування повноважень Президента України та Верховної Ради України щодо призначення Прем'єр-міністра України.
80.        12-річний Микола Руденко брав участь у кінозйомках, за що одержав винагороду у сумі 5000 гривень. На ці гроші він самостійно купив домашній кінотеатр. Однак батьки вирішили, що ці витрати не є доцільними, звернулися до магазину з вимогою прийняти кінотеатр та повернути гроші.
1)   Дайте правову оцінку ситуації.
2)   Визначте вид та обсяг цивільної дієздатності Миколи
3)   Які наслідки укладання правочинів малолітніми? Чи зміниться рішення, якщо про вчинення правочину батьки дізналися через півроку після купівлі кінотеатру?
Відповідь
Ці правовідносини регулюються нормами цивільного права. За статтею 31 ЦКУ фізична особа, яка не досягла 14 років (малолітня особа), має часткову цивільну дієздатність, що дозволяє їй:
а)   самостійно вчиняти дрібні побутові правочини;
б)   здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної творчої діяльності.
в)  Микола Р. як малолітня особа не мав права самостійно розпоряджатися своїм заробітком. Оскільки купівля домашнього кінотеатру не є дрібним побутовим правочином, такий правочин буде визнаний недійсним. Тому власник магазину або уповноважена ним особа повинна прийняти кінотеатр та повернути кошти батькам. Цивільний кодекс України дає один місяць для того, щоб заявити претензії батьків щодо укладеного правочину матолітньою особою. Уразі відсутності таких претензій протягом зазначеного строку правочин вважається схваленим.
81.       Робітник Петров подав заяву про звільнення 1 квітня. 15 квітня його запросив директор заводу і повідомив, що він буде звільнений 29 квітня, тому що заява до нього надійшла тільки сьогодні. Крім цього, він вимагав указати в заяві причину звільнення.
1)   Дайте правову оцінку ситуації.
2)   У чому полягає відмінність процедури розірвання за ініціативою робітника строкового трудового договору та трудового договору, укладеного на невизначений строк?
Ці правовідносини регулюються нормами трудового права, основним джерелом якого є КЗпГТУ. Якщо працівник укладав договір на невизначений строк, дії директора неправомірні, тому що звільнення робітника за його власною ініціативою відбувається через два тижні від дня подачі заяви про звільнення. КЗпПУне передбачає обов'язковість вказувати причини звільнення взагалі. Але якщо робітник працював за строковим трудовим договором, то розірвати його достроково він може лише у випадку хвороби або інвалідності, які заважають виконанню роботи.
82.        Громадянин Стеченко Олег Гаврилович, 4 жовтня 1984 р. н., був затриманий 18 жовтня 1998 р. за те, що 2 жовтня 1998 р. побив вуличні ліхтарі та два віконних скла в будинку № 41 по вул. Перемоги. Чи буде Стеченко О. Г. притягнутий до кримінальної відповідальності? (Ні: людина кримінальне відповідальна з 14 років, а Стеченку О. Г. на момент скоєння злочину було лише 13 років, тому він може притягуватися лише за адміністративним кодексом.)
83.       До суду звернувся громадянин Івашин, який стверджував, що його сусід по дачі Петрушин заподіяв йому матеріальну шкоду, відрубавши коріння двох дерев (яблуні та груші), які росли на його земельній ділянці. Через це дерева загинули. Петрушин стверджував, що коріння дерев заважали рости кущам малини та смородини на його ділянці. Дайте правову оцінку ситуації. Охарактеризуйте поняття «добросусідство» у земельних відносинах.
Відповідь
Ці правовідносини регулюються Земельним кодексом України, який характеризує право власності на землю та головні обов'язки власників земельних ділянок та землекористувачів, серед яких є обов'язок дотримуватися правил добросусідства. Змістом добросусідства є те, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні:обирати способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, щоб власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдавалося найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо); не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив);
84.       Шубіна звернулась до нотаріальної контори із проханням засвідчити від імені її 12-річної доньки договір купівлі-продажу будинку, який та отримала у спадщину. Вона також продала й інші успадковані донькою речі (магнітолу, дві ковдри, меблі, посуд). Дільничний інспектор попередив на прохання доньки мати про недопустимість без згоди доньки продавати її речі. Мати відповіла, що це не є компетенцією органів внутрішніх справ і вона як мати має право розпоряджатися майном своєї дочки, а на отримані гроші вона купила нові меблі для своєї квартири. За заявою інспектора районний прокурор пред'явив позов про визнання укладених договорів недійсними. Чи мала право неповнолітня Шубіна отримати майно у спадщину? Чи могла мати продавати майно своєї доньки без її згоди? Як необхідно вирішити справу?
       Ситуація регулюється Цивільним кодексом України. Малолітні можуть мати на праві власності будь-яке майно, що стало їх власністю на законних підставах, наприклад, у порядку спадкування, за договором дарування. Малолітні володіють, користуються та розпоряджуються своїм майном на загальних підставах з урахуванням положень щодо їх обсягу цивільної дієздатності. Наприклад, правочини щодо розпорядження майном малолітніх вчиняють їхні батьки (усиновителі), опікун, у той же час вони не можуть без дозволу органу опіки та піклування відмовитися від майнових прав підопічного, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації. Таким чином, Шубіна мала всі підстави розпоряджатися майном своєї малолітньої дочки в її інтересах, отримавши на це дозвіл органів опіки і піклування. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ЦК України. До них належать:1)   зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)   особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;3)   волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4)    правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5)   правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Якщо донька вважає, що дії матері суперечать її правам та інтересам (мати живе окремо, донька проживає з іншими членами родини, які власного житла не мають, тощо), то захист її прав може бути здійснений органами опіки і піклування у судовому порядку. Ці правочини, якщо буде доведено, що вони суперечать правам та інтересам дитини, можуть бути визнані недійсними. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Уразі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути іншій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, — відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою зацікавленою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Таким чином, дії дільничного інспектора та районного прокурора правомірні.
85.       Громадянин Грицько знаходився на залізничному вокзалі та узяв з перону валізу, яка залишилася без догляду. Валіза належала Матєєвій. Очевидцями цього стало подружжя Орлових, які, виступаючи на допиті свідками, показали, що на їх голосне гукання Грицько озирнувся та ще більше прискорив шаг. Коли його затримали правоохоронці, Грицько показав, що валізу він знайшов і ніяких гукань не чув. Чи є описаний вчинок злочином? Якщо так, дайте його кваліфікацію.
Ця правова ситуація регулюється нормами Кримінального права України. Дія Грицька має протиправний, суспільне небезпечний, винний характер. Об'єкт: право власності, майно Матєєвої — валіза.
86.       Фермер Міхєєв був травмований під час виконання сільськогосподарських робіт. Він вирішив продати 120 га, що складає 2/3 від земельної ділянки, яка належить йому на правах приватної власності, фермеру Ковді та 2 га землі гр. Грушину для ведення особистого підсобного господарства, гр. Сілаєву — 0,5 га для будівництва житлового будинку і господарських споруд, гр. Негоді для ведення садівництва — 1,5 га землі. Приватний нотаріус посвідчив відповідні договори купівлі-продажу земельних ділянок. Сільська рада відмовила у реєстрації таких договорів, вважаючи, що вони не відповідають чинному законодавству. Міхєєв оскаржив дії сільської ради у суді. Чи підлягає скарга Міхєєва задоволенню? За яких обставин можуть бути укладені вказані договори?
Це питання регулюється земельним кодексом України. Оскільки земельна ділянка належить Міхєєву на праві приватної власності, то він має право володіння, користування та розпорядження нею. Одним з основних обов'язків власників і землекористувачів є цільове використання землі. Виходячи з того, що Міхєєв був травмований під час виконання сільськогосподарських робіт, можна припустити, що він є власником земель сільськогосподарського призначення. А покупці хотіли їх використовувати не для сільськогосподарських потреб. По-друге, в законодавстві України є деякі обмеження щодо земель сільськогосподарського призначення. Зокрема, тільки громадяни України можуть бути їх власниками, а з умов задачі неможливо це визначити. Тому скарга Міхєєва не підлягає задоволенню, бо умови договору купівлі-продажу суперечать чинному законодавству. Але цей договір може бути укладений за певних умов, зокрема якщо ці землі будуть виведені з реєстру як землі сільськогосподарського призначення.
87.       Степова оскаржила дії співробітників міліції, посилаючись на перевищення ними своїх повноважень. Під час затримання озброєної групи людей, в якій знаходилась Степова, до неї було застосовано спецзасіб — гумова палиця, хоча вона перебувала на 7-му місяці вагітності. Дайте правовий аналіз ситуації. 
Це питання регулюється конституцією України, Законом України «Про міліцію». Згідно з чинним законодавством, працівники міліції можуть застосувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених законодавством. Згідно зі ст. 12 Закону «Про міліцію», забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, що мало місце в цьому випадку. Але ця і норма Закону має виняток, а саме — випадки вчинення групового нападу і та збройного нападу. Тому, згідно з чинним законодавством, Степова мала право оскаржити дії працівників міліції, але її скарга не підлягає задоволенню, тому, що співробітники міліції в цьому випадку не перевищили повноважень 1 щодо застосування спеціальних засобів і діяли в межах Закону.
88.       Новосельцев та його дружина о 21 годині, повертаючись із театру, мали пересікати залізничну колію. Раптом до них підійшли п'яні Ганєв та Жолудєв, почали чіплятися до Новосельцева та ображати його дружину. Новосельцев вдарив Ганєєва кулаком в обличчя, Ганєєв упав та вдарився головою об колію, отримав тяжку травму, у зв'язку з чим | він протягом 4 місяців не працював. Після закінчення строку тимчасової непрацездатності він звернувся з позовом до суду на Новосельцева щодо відшкодування шкоди (втраченого заробітку та витрат на лікування). Проаналізуйте обставини справи та дайте правову оцінку ситуації.  
Це питання регулюється Кримінальним кодексом України, Кодексом про адміністративні правопорушення. Цивільним кодексом України. Спочатку кваліфікуємо дії Ганєєва та Жолудева. За умовами задачі і неможливо встановити їх вік, але можна припустити, що вони досягли 16 років. Суперечливим є питання про те, як кваліфікувати їхні дії, коли вони приставали до Новосельцеві та його дружини. Виходячи з того, що вони не призвели до наслідків, які підпадають під статтю Кримінального кодексу, то це було адміністративне правопорушення. Розглянемо склад адміністративного правопорушення. Суб'єкт правопорушення — це осудна особа, що досягла на момент його скоєння 16 років (у задачі не визначено вік Ганєєва та Жолудева, ! тому вони можуть бути суб'єктами тільки тоді, якщо їм виповнилося 16 років). Суб'єктивна сторона — це внутрішнє психічне ставлення правопорушника до свого протиправного діяння та його суспільне небажаних наслідків (вина у формі прямого умислу). Об'єкт правопорушення — це цінності, які взяті під охорону нормами адміністративного права та на які зазіхнув порушник (громадський порядок і спокій громадян). Об'єктивна сторона — це зовнішній прояв протиправної поведінки (дрібне хуліганство).
89.       Неповнолітній Астахов, знаючи, що у його однокласника Бородіна є мобільний телефон, захотів заволодіти ним. З цією метою він прийшов до Бородіна додому наче обмінятися дисками. Залишивши гостя на порозі квартири, Бородін пішов до своєї кімнати міняти диски, а Астахов у цей момент витягнув мобільний телефон із піджака Бородіна і поклав до себе у кишеню, а потім виніс його з квартири. Як треба кваліфікувати ці діяння? Чи зміниться кваліфікація, якби Астахов заволодів телефоном під час перебування у квартирі Бородіна?
Це діяння кваліфікується Кримінальним кодексом України як злочин — крадіжка (проникнення у житло не було, тому що Бородін залишив гостя на порозі квартири). Визначимо його склад:об'єкт: загальний — цінності, взяті під охорону Кримінальним кодексом, родовий — власність, безпосередній — право власності на мобільний телефон, предмет злочину — мобільний телефон; об'єктивна сторона: діяння у формі дії, а саме — крадіжка (таємне заволодіння Астаховим мобільним телефоном Бородіна під час візиту з приводу обміну дисків); суб'єкт: неповнолітній осудний Астахов, який досяг віку, з якого настає   кримінальна   відповідальність   за   скоєння   крадіжки   (тобто 14 років); суб'єктивна сторона: вина у формі прямого умислу, корисливі мотиви. Якщо Астахов захотів би заволодіти телефоном Бородіна під час перебування у його квартирі, то зміниться об'єктивна сторона, а саме обставини скоєння злочину — крадіжка, що не поєднана з проникненням у житло.
90.        Громадянин Петроа поширював свідомо неправдиві чутки про громадянина Агутіна. Дайте оцінку цій ситуації з точки зору моралі й права.
91.       Учень 9 класу Осипенко несистематичне відвідує школу, пропускає уроки без поважних причин. Які правові наслідки матиме така ситуація?
92.        Журавський Олег спізнився на урок, Анакін Василь розбив у класі вікно. Що спільного в їхніх діях? Чи однаковою буде відповідальність за ці вчинки?
93.       Чи є злочином перехід дороги на червоний сигнал світлофора? Безквитковий проїзд? терористичний акт? наклеп?
94.        Із якого віку людина стає повністю дієздатною? За яких обставин дієздатність настає раніше за цей вік?
95.        Кури громадянина В. витоптали посіви озимини його сусіда. Чи буде цей громадянин притягнений до відповідальності? Якщо так, то до якої?
96.        Гуляючи пізно ввечері, діти ввімкнули плеєр на повну потужність. Про яке правопорушення тут ідеться? Із якого віку передбачена відповідальність за ці дії?
97.        Громадянин Поліщук скоїв наїзд на перехожого, завдавши йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Як з'ясувалося, водій скоїв це правопорушення, перебуваючи в стані тяжкого алкогольного сп'яніння та оправдовувався тим, що нічого не бачив і не пам'ятає. Як суд поставиться до цієї обставини? (алкогольне сп’яніння є обтяжуючою обставиною)
98.       На перерві ви почули розмову двох шестикласників. Один із них розповідав, що бачив, як його одноліток намагався викрасти з магазину коштовні іграшки, але був затриманий. Шестикласники були переконані, що дії малолітнього крадія залишаються безкарними. Чи згодні ви з ними?
99.       Богданов, перебуваючи в лікарні, склав заповіт на користь свого неповнолітнього сина, але зазначив, що син зможе отримати у спадщину його автомобіль лише за умови вступу на юридичний факультет одразу після закінчення школи. В іншому випадку автомобіль буде успадкований його дружиною. Крім того, він заповів своїм спадкоємцям, щоб вони передали його колекцію монет до музею в якому він працював. Черговий лікар посвідчив заповіт та передав його до нотаріальної контори. Чи правомірні дії Богданова? Чи є заповіт дійсним? Розкрийте поняття «заповідальний відказ» та «відмова від спадщини». Чи мало місце у цій ситуації?
Ця ситуація регулюється нормами цивільного права, які закріплені у Цивільному кодексі України. Дії Богданова правомірні, оскільки він, будучи дієздатним (що не заперечується), мав право наскладання заповіту. Складений Богдановим заповіт є дійсним, тому що черговий лікар входить до переліку осіб, що мають право на посвідчення заповіту в присутності свідків. Заповідальний відказ — це розпорядження заповідача, зроблене ним у своєму заповіті про передачу певної частини спадщини (відказу) одержувачу у власність або надання йому на підставі іншого правового режиму майнового права або речі, які можуть як входити, так і не входити до складу спадщини. Відмова від спадкування — відмова спадкоємця за заповітом або за законом від своєї частки в спадщині, яка здійснюється на підставі його заяви, що подається у нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини впродовж строку прийняття спадщини (6 місяців від дня її відкриття). У цій ситуації мав місце заповідальний відказ (Богданов заповів своїм спадкоємцям, щоб вони передали його колекцію до музею де він працював). Крім того, заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо). Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини. У заповіті була умова про спадкування автомобіля неповнолітнім сином Богданова за умови його вступу на юридичний факультет одразу ж після закінчення школи. Ця умова є дійсною, оскільки не суперечить чинному законодавству та моральним засадам суспільства.
100.  Бригада будівельників у складі 10 осіб працювала на будівництві цеху на одному із заводів міста. Маляр-штукатур Петренко вирішила відсвяткувати власний день народження та запросила бригаду вантажників. Після закінчення «свята» хтось із присутніх забув закрити водопровідний кран, внаслідок чого цех виявився залитим водою, будівельні матеріали були зіпсовані. Заводу була завдана шкода на суму понад 5 тис. грн. Визначте види юридичної відповідальності. Хто має відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству, та в якому розмірі?
Ця ситуація регулюється нормами трудового та цивільного права, закріпленими у Кодексі законів про працю та Цивільному кодексі України. Якщо члени бригади будівельників, що працювали на будівництві цеху на заводі, мають укладені трудові договори з цим заводом або з окремим підприємством, яке уклало договір із заводом про будівництво цеху, то для них настає матеріальна відповідальність за завдані заводу збитки у розмірі 5 тис. грн. або цьому підприємству за збитки, завдані зобов'язанням відшкодувати шкоду заводу відповідно. Протиправність поведінки членів бригади будівельників полягає в порушенні трудової дисципліни — «святкуванні» дня народження на робочому місці у робочий час та завдання шкоди. Відкриття кимось водопровідного крана призвело до затоплення цеху. Вина членів бригади виявляється у формі необережності. Збитки заподіяні не при виконанні членами бригади їх трудових обов'язків, тому матеріальна відповідальність буде повною. Усі члени бригади будуть нести солідарну відповідальність у сумі у розмірі 500 грн. кожний. Якщо з ними був укладений договір про бригадну відповідальність, то кожен із них буде нести відповідальність згідно з цим договором залежно від своєї заробітної плати та строку роботи у бригаді. Якщо ця бригада будівельників є працівниками окремого підприємства, яке уклало договір із заводом про будівництво цеху, то цивільну відповідальність буде нести це окреме підприємство у повному обсязі. Після цього це окреме підприємство має право притягти членів будівельної бригади до матеріальної відповідальності. Після відшкодування членами бригади будівельників завданих збитків вони можуть подати регресний позов у цивільному процесі з вимогою відшкодувати заподіяну вже їм шкоду з членів бригади вантажників, які теж там були присутні і тому також мають нести солідарну відповідальність.
101.  Знайдіть юридичні помилки та поясніть їх.
У трамваї
Трамвай різко рушив, і високий пасажир-поклажедавець, не утримавшись, штовхнув жінку у капелюсі.
— Нахаба! — зойкнула вона.
—  Пробачте...— сказав чоловік, але у ту ж мить трамвай тряхнуло ще раз, і він наступив жінці на ногу.
— Хуліган! — вигукнула вона і вдарила його сумкою. Вискочивши із трамвая на зупинці, жінка звернулася до постового міліціонера:
— Затримайте його, він хуліган — штовхнув мене, а потім на ногу наступив навмисно. Судити його треба!
Міліціонер пояснив, що за хуліганство тепер не судять. Можна затримати діб на п'ять за санкцією начальника міліції за умови, що у хулігана немає неповнолітніх дітей. Сумкою вдарила правильно— була крайня необхідність, а треба було б ще звернутися до ЖЕКу та реквізувати приватизовану квартиру на його ім'я, щоб компенсувати завдану моральну шкоду.
Відповідь
Помилка Правильне значення терміну
1 2
Поклажедавець. У цьому випадку це — звичайний пасажир Це сторона договору зберігання, яка передає майно на зберігання іншій стороні — хранителю
Хуліган Це особа, яка скоїла хуліганство (порушення громадського порядку)
Штовхнув мене, а потім на ногу наступив навмисно У цьому випадку пасажир випадково наступив жінці на ногу та штовхнув її ненавмисно. Умислу тут не було, оскільки високий пасажир не бажав і свідомо не допускав настання негативних наслідків для жінки
За хуліганство тепер не судять Хуліганство — це правопорушення, за яке передбачена юридична відповідальність. Винною особу може визнати лише суд
Можна затримати діб на п'ять
Затримання особи, яка скоїла правопорушення, може тривати не більше трьох годин, у разі необхідності, якщо треба встановити особу порушника чи обставини правопорушення, то адміністративне затримання може тривати до трьох діб з обов'язковим повідомленням Про це прокурору або й до десяти діб за санкцією прокурора
За санкцією начальника міліції За санкцією прокурора
За умови, що у хулігана немає неповнолітніх дітей. Таким чином, ця норма не стосується пропонованої ситуації Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних, жінок, які мають дітей до 12 років, до осіб, які не досягли 18 років, інвалідів І і ІІ груп
102.  Під час перебування хворої матері у лікарні душевнохворий Татин, який визнаний таким, що не потребує ізоляції у психіатричному закладі, вліз у сарай сусіда та вчинив пожежу, від якої згоріл й сарай та інше майно. Сусід звернувся з позовом до батьків Татина про відшкодування заподіяної шкоди. Заперечуючи проти позову, Татина вказала, що під час цієї події вона перебувала у лікарні, куди потрапила несподівано у непритомному стані. Крім того, батько Татина заявив, що він як інвалід сам потребує лікування, до того ж, у них немає жодного майна, крім будинку та домашніх речей. Дайте правовий аналіз ситуації.
Це питання регулюється Кримінальним кодексом України, Цивіль ним кодексом України. Кваліфікуємо дії Татина. Його діяння є суспільне небезпечним, протиправним, винним, караним. Отже, Татин скоїв злочин (умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу). Розглянемо склад злочину. Суб'єкт — це осудна особа, що досягла на момент скоєння злочину певного віку, у цьому випадку 14 років. Але в умовах задачі сказано, що Татин є душевнохворим, тому він під час скоєння злочину пере бував у стані неосудності. Згідно із законодавством, він не підлягає відпо відальності. Але остаточно це встановить суд, який може застосувати до Татина примусові заходи медичного характеру. Щодо відшкодування заподіяної шкоди, то, згідно зі ст. 1186ЦК України, якщо шкоди було завдано Особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними у зв'язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді. Тому суд може покласти обов'язок відшкодувати шкоду на батьків Татина. Але мати на цей час  була у лікарні, тому не могла запобігти шкоді, а батько є інвалідом, тому, можливо, він також не міг вжити заходів щодо запобігання шкоді. Але майнова шкода сусіду завдана внаслідок злочину, а особа, що вчинила його, не підлягає відповідальності та є неплатоспроможною, тому суд може винести рішення про відшкодування шкоди державою. Але остаточне рішення буде приймати суд, проаналізувавши всі матеріали справи.
103.  За рішенням місцевої державної адміністрації встановлена плата  за проїзд вулицями центральної частини міста, підвищена плата за перебування громадян у гідропарку, зеленій зоні міського лісу, встановлення наметів у зоні відпочинку пляжу, збір грибів та ягід у лісозахисній смузі передмістя. Автооб'єднання «Едельвейс» оскаржило рішення місцевої адміністрації прокурору міста, вважаючи, що порушуються права автотранспортних підприємств на загальне користування автомагістралями. Визначте коло суспільних відносин. Чи підлягає скарга задоволенню? Дайте правову оцінку ситуації.
Це питання регулюється Конституцією України, Закон України «Про систему оподаткування». Згідно зі ст. 13 Конституції України, кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Згідно з чинним законодавством України, види місцевих податків та зборів встановлюються Верховною Радою України. Тому міська державна адміністрація не мала повноважень приймати таке рішення. Крім того, тільки місцеві ради, а не місцеві державні адміністрації мають право встановлювати ставки місцевих податків і зборів. Таким чином, скарга підлягає задоволенню, тому що міська державна адміністрація перевищила повноваження та своїм рішенням порушила конституційні права громадян.
104.  Сільська рада прийняла рішення про відмову передати у власність Ломатіну земельну ділянку площею 0,18 га, яку він одержав разом з житловим будинком у спадщину. Підставою відмови було те, що він постійно проживає в м. Ніжині. Ломатін, вважаючи свої права порушеними, звернувся зі скаргою до суду.
1)   Дайте правову оцінку ситуації.
2)    Назвіть особливості переходу права власності на землю при переході права власності на житловий будинок.                                                         Ці правовідносини регулюються нормами земельного права, і основним НПА цій галузі є Земельний кодекс України. Земельна ділянка — це частина земної поверхні, відокремлена та позначена на місцевості за допомогою меж, з визначеними щодо неї правами. До особи, що придбала житловий будинок, переходить право, власності на земельну ділянку, де він розміщений, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. А якщо договором про відчуження житлового будинку розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, і на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Підстави набуття права власності на землю громадянами України:
1)   придбання за договором купівлі-продажу, дарування, обміну та іншими цивільно-правовими угодами;
2)   безоплатна передача із земель державної і комунальної власності;
3)   приватизація ділянок, що були раніше надані їм у користування;
4)   прийняття спадщини;
5)   виділення на місцевості належної їм земельної частки.
Прийняття спадщини є однією з підстав набуття права власності на землю, що свідчить про те, що дії Ломатіна були правомірними.
Таким чином, підстава відмови передати у власність земельну ділянку є неправомірною, оскільки розмір земельної ділянки встановлений заповітом (при спадкуванні за заповітом) чи законом (при спадкуванні за законом). Отже, те, що Ломатін постійно проживає у Ніжині, не має значення і не є підставою відмови передати у власність земельну ділянку.
105.  Чотирнадцятирічний Сергієнко скоїв дрібне хуліганство. 15 грудня 2004р. щодо його матері був складений протокол про адміністративні правопорушення, відповідно до якого вона підлягала відповідальності невиконання батьками обов'язків щодо виховання дитини. При розгляді справи в суді мати Сергієнка пояснила, що вона не позбавлена батьківських прав, проте її син проживає окремо від неї та й чоловіка — у своєї бабусі, тому вона не може відповідати за виховання сина. Незважаючи на пояснення матері, суд виніс рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності. Дайте правовий аналіз ситуації. 2)Охарактеризуйте склад правопорушення, що мало місце.
Це правопорушення регулюється нормами адміністративного права, і основним НПА у цій галузі є Кодекс Законів про адміністративні правопорушення (КЗУпАП). Адміністративний проступок — це винне діяння, що посягає на цінності, які охороняються адміністративними законами, і зумовлює адміністративну відповідальність. У цьому випадку юридичним фактом є неправомірна дія — проступок. Ознаками правопорушення є: суспільна небезпечність; карність; протиправність; наявність вини. Згідно зі статтею 184 КЗпАП: «Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Отже, спираючись на КЗпАП: «Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Таким чином, якщо мати не позбавлена батьківських прав, то вона підлягає накладенню на неї штрафу, незалежно від того, з ким проживала дитина. Можна зробити висновок: мати Сергієнка підлягає адміністративній нідповідальності за «невиконання батьками обов'язків щодо виховання дитини».
106.  15 березня 2003 р. директор автотранспортного підприємства видав наказ, яким заборонив бухгалтерії виплачувати слюсарю В. М, Сидорову належну йому заробітну плату і дав розпорядження видавати зарплату його дружині. Такі заходи в наказі були мотивовані тим, що В. М. Сидоров зловживав спиртними напоями, чим ставив себе і свою сім'ю в скрутне матеріальне становище. Чи правомірний наказ директора?
Дії директора є неправильними, оскільки обмежити особу у дієздатності може лише суд.
107.  Власник будинку Черненко здав за договором житлового найму одну з кімнат сім'ї Мукатових строком на п'ять років. Згідно з умовами договору, Мукатови не мають права грати на музичних інструментах, шуміти тощо. Але через 2 роки, коли сину Мукатових виповнилось 6 років, спеціалісти виявили в нього музичні здібності, батьки придбали йому фортепіано і записали його до музичної школи, а він став кожного дня подовгу на ньому грати. Черненко пред'явив позов до наймача про розірвання договору житлового найму на підставі того, що той порушив умови договору. Яке рішення повинен винести суд?
Суд повинен задовольнити позов Чернетка, оскільки Муратови не виконують умов договору.
108.  Ялов, Возний, Крячко та Пучко розпивали спиртні напої на квартирі своєї знайомої. Коли Вознюк хотів залишити компанію, Ялов та Пучко, скрутивши йому руки, притримали його, а Крячко витяг з його кишені 800 гривень. Після цього вони виставили Вознюка за двері. Дайте юридичну оцінку діям учасників цієї ситуації.
Дії Ялова, Водного та Крячка являють собою пограбування, вчинені групою осіб.
109.  Нілова звернулась до суду з позовом на свого чоловіка про поділ майна. Позивачка зазначила, що автомобіль, який відповідач придбав до реєстрації шлюбу, був старий і на його ремонт було витрачено коштік значно більше, ніж він коштував на час придбання, тому його слід визнати спільною власністю подружжя і внести до об'єктів, які підлягаюті. поділу.Суд відмовив позивачці у задоволенні її вимог, мотивуючи це тим, що автомобіль належав відповідачу до укладення шлюбу, а тому є його особистою власністю і поділу не підлягає. Проаналізуйте судове рішення.
 Рішення суду неправильне, оскільки, хоча автомобіль і був дошлюбним майном чоловіка, але на його ремонт були витрачені спільні кошти подружжя. Саме тому при поділі майна суд повинен визначити вартість автомобіля до ремонту і його вартість після ремонту. Різницю у вартості цього автомобіля (а фактично — це ті кошти, які були витрачені на йот ремонт) має бути поділено між подружжям.
110.  Шарова подала позов до Жука про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, посилаючись на те, що вони спільно не проживають вже два роки і збереження сім'ї є неможливим. Судом встановлено, що обидві сторони мають нормальні житлово- побутові умови і можуть виховувати дітей. Ці два роки діти проживали з батьком, який піклується про них, займається їх вихованням, що підтвердили опитані свідки і не заперечувалося й позивачкою, тому суд вирішив залишити дітей у батька. В апеляційній скарзі Шарова просила скасувати рішення суду, посилаючись на те, що мати має природне право на виховання дітей І м и неналежно оцінив зібрані докази. Яке рішення слід винести за скаргою? 
Рішення суду правильне, оскільки він виходив з інтересів дітей, про  яких Шарова два роки поспіль не піклувалась.
111.  Бібікова власним автомобілем збила Ткаченка, якому у зв'язку з цим було заподіяно шкоду. Через деякий час Ткаченко звернувся до суду з вимогою про її відшкодування. Але Бібікова заявила, що вона була визнана невинною у ДТП і звільнена від кримінальної відповідальності, а тому на неї не може бути покладено обов'язок відшкодування шкоди, оскільки Цивільний кодекс України передбачає вину як обов'язкову умову відповідальності. Яке рішення повинен винести суд?
Відсутність у діях Бібікової  складу злочину не звільняє її  від відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки така шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка цю шкоду заподіяла.
112.  16-річна Карбована отримала офіційний дозвіл на одруження. Під час шлюбу подружжя придбало гараж. А через 4 місяці після одруження за бажанням подружжя суд задовольнив позов про їх розлучення та провів поділ їхнього майна. За рішенням суду гараж перейшов у власність Карбованої, яка незабаром звернулась до нотаріуса із проханням посвідчити угоду про відчуження гаража. Нотаріус відмовив їй у вчиненні нотаріальних дій із посвідчення угоди, мотивуючи це тим, що на даний момент Карбована вже не перебуває у шлюбі, а на момент укладення угоди їй ще не виповнилось 18 років. Для посвідчення угоди нотаріус вимагав згоди батьків та відповідного рішення органу опіки та піклування. Чи правильні дії нотаріуса?
Дії нотаріуса є неправильними, оскільки, згідно з чинним законодавством, особа з моменту укладання шлюбу стає дієздатною у повному обсязі. Така дієздатність зберігається і після розірвання шлюбу. Отже, відчуження гаража Карбованою згоди батьків та рішення органу опіки та піклування не потребує.
113.  Дванадцятого лютого Верещак з товаришем був на вулиці поблизу будинку Леонової, яка нацькувала на них собаку, 27 лютого на тому самому місці Леонова знову нацькувала собаку на Верещака та його товариша. Захищаючись від собаки, Верещак виламав з паркана палицю і почав нею розмахувати, кілька разів вдаривши собаку по морді. Розлючена Леонова почала обзивати Верещака та продовжувала нацьковувати на нього собаку, який знову порвав на ньому одяг і вкусив його. Тоді Верещак вдарив палицею Леонову по голові, спричинивши їй тілесні ушкодження середньої тяжкості. Суд засудив Леонову за заподіяння легкого тілесного ушкодження Верещаці, а Верещака — за завдання Леоновій умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження. І Леонова, і Верещак оскаржили вирок суду. Яке рішення має прийняти апеляційна інстанція?
Леонова підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння Верещаку тілесного ушкодження та цивільній відповідальності за пошкодження його одягу. А оскільки Верещак перебував у стані необхідної оборони, то він відповідальності не підлягає.
114.  Експедитор Сидоренко уклав трудовий договір з товариством з обмеженою відповідальністю «Гасло», який передбачав встановлення випробування на строк 2 місяця. Через 2 тижні Сидоренко захворів та був відсутній на роботі протягом 1 місяця. Через 2,5 місяці після укладення трудового договору адміністрація звільнила Сидоренка як такого, що не витримав випробування. Сидоренко заперечував проти звільнення, бо вважав, що строк випробування закінчився і власник не має права звіль-I нити його на цій підставі. Дайте правовий аналіз ситуації. Який порядок встановлення випробування та результати випробування при прийнятті на роботу?
Ці правовідносини регулюються нормами Кодексу законів про працю України (КЗпПУ). При прийнятті на роботу за згодою сторін може бути встановлене ви-1'пробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Терміни випробування такі: для робітників — до одного місяця; для всіх інших категорій працівників — до трьох місяців; в окремих випадках, за погодженням з профкомом — до 6 місяців. Таким чином, для експедитора, який є робочим, випробування строком в 2 місяці є неправомірним. Хвороба Сидоренка, за законом, не зараховується до загального строку випробування, таким чином, він пропрацював на підприємстві тільки 1,5 місяця. Але, як вже було вказано вище, строк випробування робітників не має перевищувати одного місяця.
115.  Іванов подав до РАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу з Петровою. Через декілька днів до РАЦСу прийшла Козлова та попросила не реєструвати шлюб Іванова, оскільки вона та Іванов проживають уже декілька років разом; всі сусіди, знайомі вважають їх чоловіком та дружиною, хоча їх шлюб не зареєстрований. Дайте правовий аналіз ситуації. Чи зміниться Ваше рішення, якщо виявиться, що у Іванова та Козлової є спільна дитина?
Ці правовідносини відносяться до сімейного права, і основним НПА, що врегульовує ці відносини, є Сімейний кодекс України. Шлюб — сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований у державних органах реєстрації актів цивільного стану. Прохання Козлової не реєструвати шлюб Іванова з Петровою є неправомірним, тому що Козлова з Івановим не перебували в зареєстрованому шлюбі, адже СКУ передбачив таку ситуацію у статті «Одношлюбність», що свідчить, що чоловік (жінка) не може перебувати у декількох зареєстрованих шлюбах. А якщо шлюб Козлової та Іванова не був зареєстрованим, то прохання Козлової є неправомірним.
Конституція України
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
  Із змінами, внесеними Законами України  від 8 грудня 2004 року N 2222-IV, від 1 лютого 2011 року N 2952-VI, від 19 вересня 2013 року N 586-VII, від 21 лютого 2014 року N 742-VII  
(Закон України від 8 грудня 2004 року №2222-IV визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року №20-рп/2010 у зв'язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття)
Положення Конституції України, прийнятої на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року N 2222-IV, від 1 лютого 2011 року N 2952-VI, від 19 вересня 2013 року N 586-VII, визнано такими, що є чинними на території України згідно з Постановою Верховної Ради України від 22 лютого 2014 року N 750-VII
Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей,виражаючи суверенну волю народу,спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім українським народом права на самовизначення,дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу,усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію – Основний Закон України.
Розділ ІІ
 Загальні засади
Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною державою.
Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 4. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 7. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Стаття 9. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Стаття 11. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Стаття 12. Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.
Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Стаття 15. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова.
Цензура заборонена.
Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
На території України не допускається розташування іноземних військових баз.
Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 20. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Столицею України є місто Київ.
Розділ II
Права, свободи та обов'язки людини і громадянина
Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
Стаття 25. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.
Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.
Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Стаття 26. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.
Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.
Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.
Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.
Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.
Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Стаття 35. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.
Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Стаття 36. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.
Усі об'єднання громадян рівні перед законом.
Стаття 37. Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються.
Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.
Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.
Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.
Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
 Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом.
Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей.
Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку.
Заборона страйку можлива лише на підставі закону.
Стаття 45. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.
Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Стаття 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стаття 47. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Стаття 48. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.
Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
Стаття 51. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 52. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.
Стаття 53. Кожен має право на освіту.
Повна загальна середня освіта є обов'язковою.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
Стаття 54. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством.
Культурна спадщина охороняється законом.
Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Стаття 59. Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Стаття 61. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Стаття 66. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Розділ III
Вибори. Референдум
Стаття 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Стаття 70. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.
Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.
Стаття 71. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Виборцям гарантується вільне волевиявлення.
Стаття 72. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.
Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Стаття 73. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Стаття 74. Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.
Розділ IV
Верховна Рада України
Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Стаття 76. Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.
Строк повноважень Верховної Ради України становить п'ять років.
Стаття 77. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України.
Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
Стаття 78. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі.
Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у двадцятиденний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України.
Стаття 79. Перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою України таку присягу:
"Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників".
Присягу зачитує найстарший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом.
Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата.
Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги.
Стаття 80. Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.
Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.
Стаття 81. Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.
Повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі:
1) складення повноважень за його особистою заявою;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
4) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України;
5) якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;
6) невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції;
7) його смерті.
Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України - в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини другої цієї статті, приймається Верховною Радою України, а у випадку, передбаченому пунктом 5 частини другої цієї статті, - судом.
У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України - з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.
У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.
Стаття 82. Верховна Рада України працює сесійно.
Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу.
Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.
Перше засідання новообраної Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України.
Стаття 83. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.
Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання.
У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України, а також відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України.
Засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
Депутатська фракція у Верховній Раді України, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, передбачені цією Конституцією.
Стаття 84. Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради України.
Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.
Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто.
Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:
1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;
2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;
3) прийняття законів;
4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;
6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;
8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;
10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;
11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
12) призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;
121) призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України;
13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції та закону;
14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;
15) прийняття Регламенту Верховної Ради України;
16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;
17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;
18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;
19) призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України;
20) призначення на посади та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
21) призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;
22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;
23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;
24) встановлення державних символів України;
25) надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;
26) призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України;
27) обрання суддів безстроково;
28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;
30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;
31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
32) надання законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;
33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією та законом;
34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;
35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;
36) затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності;
37) затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї.
Верховна Рада України здійснює також інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.
Стаття 86. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані повідомити народного депутата України про результати розгляду його запиту.
Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією Президента України або не менш як однієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України або протягом останньої сесії Верховної Ради України.
Стаття 88. Верховна Рада України обирає із свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та відкликає їх з цих посад.
Голова Верховної Ради України:
1) веде засідання Верховної Ради України;
2) організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів;
3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України;
4) представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;
5) організовує роботу апарату Верховної Ради України.
Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.
Стаття 89. Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів.
Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.
Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.
Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду.
Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом.
Стаття 90. Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:
1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;
2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.
Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.
Стаття 91. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.
Стаття 92. Виключно законами України визначаються:
1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;
2) громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;
3) права корінних народів і національних меншин;
4) порядок застосування мов;
5) засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку;
6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;
7) правовий режим власності;
8) правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;
9) засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;
10) засади регулювання демографічних та міграційних процесів;
11) засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації;
12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики;
13) територіальний устрій України;
14) судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури;
15) засади місцевого самоврядування;
16) статус столиці України; спеціальний статус інших міст;
17) основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку;
18) правовий режим державного кордону;
19) правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;
20) організація і порядок проведення виборів і референдумів;
21) організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України;
22) засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Виключно законами України встановлюються:
1) Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;
2) порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;
3) одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів;
4) порядок використання і захисту державних символів;
5) державні нагороди;
6) військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання;
7) державні свята;
8) порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального.
Законом України оголошується амністія.
Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.
Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.
Стаття 94. Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України.
Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.
Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом.
Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Стаття 95. Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.
Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Держава прагне до збалансованості бюджету України.
Регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені.
Стаття 96. Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.
Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.
Стаття 97. Кабінет Міністрів України відповідно до закону подає до Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України.
Поданий звіт має бути оприлюднений.
Стаття 98. Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата.
Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються законом.
Стаття 99. Грошовою одиницею України є гривня.
Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України.
Стаття 100. Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.
Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.
Стаття 101. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Розділ V
Президент України
Стаття 102. Президент України є главою держави і виступає від її імені.
Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Стаття 103. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.
Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.
Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.
Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень.
Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.
Стаття 104. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.
Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.
Президент України складає таку присягу:
"Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі".
Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.
Стаття 105. Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.
За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.
Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.
Стаття 106. Президент України:
1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
4) приймає рішення про визнання іноземних держав;
5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;
6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;
8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією;
9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;
10) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України;
11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України;
12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України;
13) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
14) вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;
15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності;
16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;
18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;
19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;
21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;
22) призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України;
23) утворює суди у визначеному законом порядку;
24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;
25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;
26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;
27) здійснює помилування;
28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;
29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.
Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.
Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21, 23 цієї статті, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.
Стаття 107. Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.
Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.
Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.
До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.
У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.
Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.
Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.
Стаття 108. Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.
Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:
1) відставки;
2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
3) усунення з поста в порядку імпічменту;
4) смерті.
Стаття 109. Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України.
Стаття 110. Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України - за зверненням Верховної Ради України, і медичного висновку.
Стаття 111. Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.
Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України.
За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.
Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
Стаття 112. У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6 - 8, 10 - 13, 22, 24, 25, 27, 28 статті 106 Конституції України.
Розділ VI
Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади
Стаття 113. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри.
Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.
Кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, або депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.
Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.
Стаття 115. Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.
Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку.
Відставка Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Верховна Рада України здійснює формування нового складу Кабінету Міністрів України у строки і в порядку, що визначені цією Конституцією.
Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.
Стаття 116. Кабінет Міністрів України:
1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;
2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;
5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону;
6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;
7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;
9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;
91) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
92) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України;
10) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.
Стаття 117. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
Стаття 118. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.
Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.
Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.
Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь.
Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.
Стаття 119. Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:
1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;
3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку;
4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;
7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Стаття 120. Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.
Розділ VII
Прокуратура
Стаття 121. Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Стаття 122. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.
Строк повноважень Генерального прокурора України - п'ять років.
Стаття 123. Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
 Розділ VIII
Правосуддя
Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Стаття 125. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.
Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.
Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Стаття 126. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.
Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.
Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.
Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
4) порушення суддею вимог щодо несумісності;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Повноваження судді припиняються у разі його смерті.
Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей.
Стаття 127. Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.
Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.
Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом.
Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку, встановленому законом.
Стаття 128. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.
Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.
Стаття 129. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.
Основними засадами судочинства є:
1) законність;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3) забезпечення доведеності вини;
4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
6) забезпечення обвинуваченому права на захист;
7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
9) обов'язковість рішень суду.
Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.
За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Стаття 130. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.
Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.
Стаття 131. В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить:
1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.
До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
 Розділ IХ
Територіальний устрій України
Стаття 132. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.
Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.
Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.
Розділ Х
Автономна Республіка Крим
Стаття 134. Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Стаття 135. Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим, яку приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України.
Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.
Стаття 136. Представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, депутати якої обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим має наслідком припинення повноважень її депутатів.
Чергові вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обраної на чергових виборах.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень приймає рішення та постанови, які є обов'язковими до виконання в Автономній Республіці Крим.
Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із Президентом України.
Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України та законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції.
Правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України.
Стаття 137. Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання з питань:
1) сільського господарства і лісів;
2) меліорації і кар'єрів;
3) громадських робіт, ремесел та промислів; благодійництва;
4) містобудування і житлового господарства;
5) туризму, готельної справи, ярмарків;
6) музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури, історико-культурних заповідників;
7) транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів;
8) мисливства, рибальства;
9) санітарної і лікарняної служб.
З мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України Президент України може зупинити дію цих нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.
Стаття 138. До відання Автономної Республіки Крим належить:
1) призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердження складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим;
2) організація та проведення місцевих референдумів;
3) управління майном, що належить Автономній Республіці Крим;
4) розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової і бюджетної політики України;
5) розроблення, затвердження та реалізація програм Автономної Республіки Крим з питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони довкілля - відповідно до загальнодержавних програм;
6) визнання статусу місцевостей як курортів; встановлення зон санітарної охорони курортів;
7) участь у забезпеченні прав і свобод громадян, національної злагоди, сприяння охороні правопорядку та громадської безпеки;
8) забезпечення функціонування і розвитку державної та національних мов і культур в Автономній Республіці Крим; охорона і використання пам'яток історії;
9) участь у розробленні та реалізації державних програм повернення депортованих народів;
10) ініціювання введення надзвичайного стану та встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або в окремих її місцевостях.
Законами України Автономній Республіці Крим можуть бути делеговані також інші повноваження.
Стаття 139. В Автономній Республіці Крим діє Представництво Президента України, статус якого визначається законом України.
Розділ ХI
Місцеве самоврядування
Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
Стаття 141. До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.
Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років.
Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.
Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.
Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.
Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.
Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.
Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Стаття 144. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Стаття 145. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Стаття 146. Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.
Розділ ХII
Конституційний Суд України
Стаття 147. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Стаття 148. Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.
Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.
Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.
Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк.
Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.
Стаття 149. На суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені статтею 126 цієї Конституції, та вимоги щодо несумісності, визначені в частині другій статті 127 цієї Конституції.
Стаття 150. До повноважень Конституційного Суду України належить:
1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):
законів та інших правових актів Верховної Ради України;
актів Президента України;
актів Кабінету Міністрів України;
правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш як сорока п'яти народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Стаття 151. Конституційний Суд України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.
За зверненням Верховної Ради України Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
Стаття 152. Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Стаття 153. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України, процедура розгляду ним справ визначаються законом.
Розділ ХIII
Внесення змін до Конституції України
Стаття 154. Законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Стаття 155. Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
Стаття 156. Законопроект про внесення змін до розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.
Повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів I, III і XIII цієї Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання.
Стаття 157. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.
Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Стаття 158. Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України.
Стаття 159. Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.
Розділ XIV
Прикінцеві положення
Стаття 160. Конституція України набуває чинності з дня її прийняття.
Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом - Днем Конституції України.
Розділ XV
Перехідні положення
1. Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
2. Верховна Рада України після прийняття Конституції України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією.
Чергові вибори до Верховної Ради України проводяться у березні 1998 року.
3. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня 1999 року.
4. Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції.
Такий указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.
5. Кабінет Міністрів України формується відповідно до цієї Конституції протягом трьох місяців після набуття нею чинності.
6. Конституційний Суд України формується відповідно до цієї Конституції протягом трьох місяців після набуття нею чинності. До створення Конституційного Суду України тлумачення законів здійснює Верховна Рада України.
7. Голови місцевих державних адміністрацій після набуття чинності цією Конституцією набувають статусу голів місцевих державних адміністрацій згідно зі статтею 118 цієї Конституції, а після обрання голів відповідних рад складають повноваження голів цих рад.
8. Сільські, селищні, міські ради та голови цих рад після набуття чинності Конституцією України здійснюють визначені нею повноваження до обрання нового складу цих рад у березні 1998 року.
Районні та обласні ради, обрані до набуття чинності цією Конституцією, здійснюють визначені нею повноваження до сформування нового складу цих рад відповідно до Конституції України.
Районні в містах ради та голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до закону.
9. Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
10. До прийняття законів, що визначають особливості здійснення виконавчої влади в містах Києві та Севастополі відповідно до статті 118 цієї Конституції, виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації.
11. Частина перша статті 99 цієї Конституції вводиться в дію після введення національної грошової одиниці - гривні.
12. Верховний Суд України і Вищий арбітражний суд України здійснюють свої повноваження відповідно до чинного законодавства України до сформування системи судів загальної юрисдикції в Україні відповідно до статті 125 цієї Конституції, але не довше ніж п'ять років.
Судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.
Судді, повноваження яких закінчилися в день набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження протягом одного року.
13. Протягом п'яти років після набуття чинності цією Конституцією зберігається існуючий порядок арешту, тримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, а також порядок проведення огляду та обшуку житла або іншого володіння особи.
14. Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України.
15. Чергові вибори до Верховної Ради України після відновлення положень Конституції України в редакції від 28 червня 1996 року за Рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року N 20-рп/2010 у справі про додержання процедури внесення змін до Конституції України проводяться в останню неділю жовтня 2012 року.
16. Чергові вибори Президента України після відновлення положень Конституції України в редакції від 28 червня 1996 року за Рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року N 20-рп/2010 у справі про додержання процедури внесення змін до Конституції України проводяться в останню неділю березня 2015 року.

ЦІКАВЕ З ІСТОРІЇ КОЗАЦТВА
В історичній літературі існує чимало версій походження слова "козак". Один із польських дослідників виводив це найменування від легендарного ватажка, що в давні часи успішно боровся з татарами. Звали його буцімто Козак. Інший, теж польський вчений, пояснював походження цього слова від "коза". Були версії, згідно з якими козаки — не українці, а нащадки відомих у часи Київської Русі войовничих племен хазарів. Турецькою мовою слово "козак'5 означає волоцюга, забіяка, розбійник. Очевидно, саме звідти воно й прийшло в Україну. Певно, не самі придумали собі наймення захисники нашого краю, а одержали його від ворога, І воно тут прижилося, зовсім утративши негативний відтінок. Бо козак в Україні став синонімом лицарської доблесті й благородства.
***
Дмитро Вишневенький ввійшов в народні думи під іменем Байди —безтурботним гультіпакою, що тільки й знає пити мед-горілку і, здається, зовсім не має ніякого іншого клопоту... Д. Вишневецький був першим, хто вирішив покласти край турецькому й татарському пануванню в південних степах України. Зібравши під своєю орудою чимале військо, він організував сміливі походи в Крим, громив турецькі фортеці на Чорному морі. Але гетьмана зрадили й відправили до турецького султана. За народними переказами, султан придумав для гетьмана мученицьку смерть: його зачепили гаком за ребро і чекали, що він благатиме, аби його зняли. Та ні благання, ні стогін не злетіли з його вуст.
Смерть Д.Вишневецького була великою втратою для козацтва. І невипадково історики називають його духовним батьком Січі.
Козацький гетьман Іван Свірговський — одна із загадкових постатей у нашій історії. Знаємо тільки, що його військо брало участь у повстанні в Молдові під проводом Йона Воде, який прагнув завоювати незалежність свого краю від султанської Туреччини. Султанське військо взяло в кільце козаків. Згідно з першою версією, Свірговський загинув разом зі своїми побратимами в тому бою. Згідно з другою, його пораненого захопили в полон і зажадали великого викупу. Не мав таких грошей отаман, і не було кому за нього заплатити. Так він і загинув у турецькій неволі. І ніхто не знає, де його могила.
***
Незвичайним і різнорідним був козацький побут. Існують різні оповідання, перекази, анекдоти про запорізьку старовину. "Обичаї запорозькі чудні, поступки хитрі і більшою мірою на насмішку похожі",— оповідав колись столітній запорожець Микола Корж.
Запорожці брили голову, залишаючи чуприну рад лобом, — оселедець. Коли ця чуприна виростала довгою, то козак закладав її за вухо. Вусів не підстригали, а намазували чим-небудь і закручували вгору. Це ставили козаки собі за особливу козацьку славу і честь. Віталися козаки також на свій спосіб. Коли вибиралися в гості до чийогось куреня, то, ще сидячи на конях, гукали "Пугу! пугу! пугу!" Господар вигляне у віконце і відповість: "Пугу! пугу!" Тоді гість відзивається; "Козак з лугу!", а господар: "Повішайте там, де й наші коні", — тобто прив’яжіть коней до ясел і просимо до хати,
Запорожці славилися веселістю й охотою до жартів. Особливо любили вони вигадувати прізвища товаришам. Того, що спалив з необережності курінь, звали Палієм; того, що розкладав вогонь над водою, Називали Паливодою; такому, що варив кашу, давали ім'я Кашки або Кашовара. Так само пішли прізвища Горбач, Малюта, Черепаха, Гнида, Качало, Корж...
***
Козацькі славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер, до яких вони сміливо підходили впритул і брали на абордаж. Слово "чайка" походить від тюркського "чаік-чаік", що значить човен, дубок. Вони були, як правило, понад 12 м завдовжки й 3-5 м завширшки. На кожному сідало кілька десятків веслярів, і, розсікаючи воду, чайка летіла, мов на крилах. У чайці вміщалося до 60 осіб з усім військовим спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат, що називалися фальконетами. При попутному вітрі на чайці напиналося вітрило.
Бували випадки, що козаки перевертали чайки догори дном і в такий спосіб наближалися до ворога.
Потім серед турків ходили легенди про шайтанів у шароварах, які з'являлися з самісінького дна моря.
Збереглися свідчення самовидців про загадкове козацьке судно, яке було, мабуть, одним із перших варіантів підводного човна. Воно мало два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. А в висунуту над поверхнею моря трубу — прообраз майбутнього перископа — стерновий вів спостереження, пильнував, чи не з'явиться турецька галера. Рухався човен за допомогою весел, умонтованих у його борти так уміло, що в нього не протікала вода. При наближенні до ворога баласт викидався, човен несподівано зринав на поверхню, і знову козаки з'являлися ніби з самісінького дна моря.
***
У козацьких реєстрах він записаний під іменем Петра Калниша. В історію ж увійшов як Петро Калнишевський, останній кошовий отаман Запорізької Січі. Відомо, що з молодих років пов'язав він свою долю з козацтвом. 1761 року його, людину вже похилого віку, було обрано кошовим отаманом. Кошовий очолював козацьке військо у війні Росії з турками й татарами. Його було нагороджено золотою медаллю з портретом імператриці. Відомо також, що кошовий мав заслужену репутацію будівничого. З його ідеї і на його кошти з'явилися прекрасні церкви в Лохвиці, в Ромнах, а також у Межигірському монастері.Для історії зберігся лист генерал-губернатора князя По-тьомкіна до кошового. Потьомкін запевняв, що завжди при царському дворі буде відстоювати інтереси Січі і всієї України. Та не минуло й року, як Січ було зруйновано, а Петра Калнишевського разом із військовим писарем Гробою та військовим суддею Головатим арештовано. Калнишевського було завезено аж на Біле море, на Соловецькі острови. Там "кошового замурували в казематі, залишивши тільки маленьку щілину, в яку йому подавали їжу. Помер останній кошовий на Соловках у стодванадцятирічному віці.Перед смертю йому дозволили їхати в Україну. Але гордий козак відповів, що, оскільки в Україні вже немає Січі Запорізької, то і йому більше немає місця в Україні.
***
На овіяному козацькою славою острові Хортиця росте унікальний дуб. За переказами, цьому оспіваному в піснях та легендах дереву вже понад 700 років. Товщина його стовбура по колу — 6 м 32 см, діаметр крони — 45, висота — 33 м. На довгому своєму віці бачив він і чумаків, які, йдучи в Крим по сіль, зупинялися перепочити в його затінку, і орди татар, що вихором налітали на українські землі. Пам'ятає він і гетьмана Богдана Хмельницького та його побратимів, які спекотної днини пили воду з джерела. Не забув він і славних козаків-запорожців, бо ж росте неподалік козацької вольниці — у селі Мала Хортиця під Запоріжжям.І ось цей дуб, такий могутній і кремезний, тяжко захворів. Може, вийшов вже вік дуба, а може причинок» тому грунтові води, що високо піднялися після спорудження Каховської гідроелектростанції.Група ентузіастів, щоб урятувати цю пам'ятку, вирішила створити мале підприємство "Запорізька старовина". Спеціалісти втілюють у життя проект нової дренажної системи.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...
Скіфи — народ, що жив на території теперішньої України протягом VII ст. до н.е.—III ст. н.е. Такого довголіття не знав жодний стародавній народ, що перебував на території нашої Батьківщини.
***
Перший на території нашої країни "перепис населення" зробив скіфський цар Аріант, прагнучи полічити кількість своїх підлеглих. Під страхом смертної кари він наказав всім дорослим чоловікам своєї держави принести по бронзовому вістрю стріли. Їх виявилося так багато, що цар вирішив спорудити з них собі пам'ятник. Він звелів розплавити вістря і відлити мідну посудину, яку було встановлено в священній місцевості Єксампеї, десь між Дніпром і Південним Бугом. Посудина ця вміщувала 600 амфор (щонайменше 6 тис. літрів), а товщина її стінок становила 6 пальців.
***
Давньогрецький історик Геродот, що мандрував Скіфією, подав кілька легенд про походження скіфів. За однією з них, прародичем скіфів був син Зевса Геракл. Подорожуючи по Таврії, він одного разу заснув, а коли прокинувся, побачив, що зникли кудись його коні Пошуки привели Геракла до Гінеї. Тут у глибокій печері він побачив дивну істоту — напівжінку-напівзмію, яка сказала, що коні стоять у неї. За повернення їх вона зажадала від Геракла вступити із нею в шлюб. Коли від цього шлюбу народилися троє синів — Агафірс, Гелон та Скіф, напівдіва спитала Геракла, кому з них передати на володіння країну, де вона мешкала. У відповідь на це Геракл залишив їй один із своїх луків і пояс, на кінці якого висіла золота чаша, й сказав: "Віддай свою країну тому з синів, який зможе підперезатися цим поясом і натягти лука". Таке зміг зробити лише Скіф, який і став родоначальником усіх скіфських царів. "На пам'ять про цю подію, — пише Геродот, — скіфи й досі носять на поясі золоту чашу".
***
Виявляється, що прозорим склом на території України користувалися ще скіфи. Такий факт установлено при розкопках Товстої Могили, де знайшли уламки скляного посуду. До цього вважалося, що прозоре скло вперше з'явилося в Україні принаймні на 200 років пізніше.
***
Автор Української Малої Енциклопедії Є. Онацький, роблячи у своїй великій праці розвідки щодо державності України, висловив таке цікаве спостереження. Творення держави — велика справа, яка ніколи не вичерпується в одному поколінні. Щоб створити державу, треба кілька поколінь, що передають одне одному визвольні ідеї, підтримують традицію будування незалежної держави. Так, створення Франції тривало два століття. Об'єднання Італії в державний організм, який проповідував Маккіавеллі, здійснилося за 300 років після його смерті. Боротьба ірландського народу за створення власної державності триває вже понад 600 років.
***
Поняття Україна і Русь є тотожними. Русь — давня назва України із столицею в Києві.Перша конституція України була створена 1710 року гетьманом України Пилипом Орликом.
***
Відомо, що царський і радянський уряди видавали постанови, укази, циркуляри, розпорядження, що обмежували, а то й забороняли українську мову, культуру взагалі. Ось роки, в які ці постанови було видано: 1627, 1672, 1690, 1720, 1755, 1766, 1784, 1786, 1817, 1847, 1863, 1876,1884, 1908, 1914, 1933, 1938,1958, 1978, 1983, 1987.
***
На питання, коли хрестили Русь, більшість відповідає так: 988 року за князювання Володимира Святославича. При цьому згадуємо пам'ятник князю в Києві над Дніпром, де він навічно застиг у височині із хрестом у руці. Але Володимир хрестив Русь вдруге. У нього був попередник — князь Аскольд. Влітку 860 року за князювання в Києві Аскольда відбувалося хрещення Русі. Що ж сталося після того? Чому про той факт забули, а Володимирові довелося вдруге хрестити Русь?822 року Аскольда було вбито. В державі знову запанувало язичництво, бо місце Аскольда на Київському престолі зайняв князь Олег, язичник. З літописів вилучалися всі згадки про події літа 860 року. Онук Олега — Володимир — вирішив приєднати Русь до християнського світу. Цього разу нова релігія стала державною. Тому в свідомість наступних поколінь Володимир увійшов першим і єдиним хрестителем Русі.
***
Знамениті морські походи київських князів назавжди лишилися в історії яскравими сторінками воєнного мистецтва.Одного разу Візантія, знаючи про те, що мають прийти руські кораблі, замкнула величезними ланцюгами Босфорську протоку. Але кмітливі русичі знайшли вихід. Вони приладнали до суден колеса і, коли подув вітер, підняли вітрила. Кораблі по суходолу поїхали до стін столиці Візантії. Як свідчать історики, було це 907 року, коли дружину очолював князь Олег.
***
Львівський вчений-мовознавець М. Рогович висловив цікаву версію походження синього і жовтого кольорів на нашому прапорі. Він стверджує, що слово "хохол"— тюркського походження. Воно створено з двох самостійних слів: "хох", що значить синій, голубий, небесний, та "юлу"— жовтий, золотавий. Це поєднання, на думку мовознавця, й створило слово "хохол", тобто синьо-жовтий.
ГЕОГРАФІЧНІ ФАКТИ
Найбільша гірська система в Україні — Українські Карпати, які є частиною східних Карпат. Підносяться вони на заході, у межах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, і простягаються смугою завдовжки понад 270 км і завширшки 100-110 км. Українські Карпати — середньовисокі гори, їхня пересічна висота 1000м.
***
Найвища гора України — Говерла в Українських Карпатах в Полонино-Чорногорському масиві, в межах Закарпатської області; її висота 2061 м над рівнем моря.
***
Найбільше плоскогір'я в Україні знаходиться в Карпатах на висоті 1758 м над рівнем моря. Це пласка вершина гори Паляниця у їхній східній частині —Чивчинських горах.
***
Найбільшою низовиною є Полісся Українське, що займає крайню північно-західну та північну території України і є складовою частиною великої Поліської низовини, яка на півночі поєднується з Білоруським Поліссям. На Заході Українське Полісся складається з найбільш заболоченої його частини — Волинського та Рівненського Полісся. Висоти даного регіону не перевищують 150-200 м.
***
Найбільшим морем, що омиває Україну, є Чорне море, яке має площу близько 420 тис. кв. км. Північна частина моря, яка омиває береги України, внаслідок невеликих глибин (80-120 м) та отримання у літній період теплих річкових вод краще прогрівається, а тому північне узбережжя моря найбільш заселене. У Чорне море впадають ріки Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг.
***
Найбільша затока поблизу берегів України — Таганрозька. Довжина її 150 км, ширина біля входу 31 км, пересічна глибина 5 м.
***
Найбільшим островом, що належить Україні, є Джарилгач — острів у Каркінітській затоці Чорного моря. Довжина його близько 40 км. Він складений із піщаних порід; входить до складу Херсонської області.
***
Найвіддаленішою географічною точкою території України є острів Зміїний, або Фідонісі, який знаходиться у північно-західній частині Чорного моря, за 37 км від Кілійського гирла Дунаю. Його площа — 1,5 кв. км; належить до Одеської області.
***
Найбільший півострів в Україні — Кримський, площею 25,5 тис. кв. км. Омивається Чорним та Азовським морями. На півночі сполучається з материком Перекопським перешийком. Більша (рівнинна) частина півострова зайнята Причорноморською низовиною, на півдні підносяться Кримські гори.
***
Найбільша коса, тобто вузька намивна смуга суходолу, одним кінцем сполучена з материком, — Арабатська стрілка довжиною 115 км.
***
Найбільшою річкою України є Дніпро. Із загальної довжини 2201 км на Україну припадає 981 км. Це третя за довжиною і площею басейну річка Європи (після Волги і Дунаю). Бере початок з болота Аксеннінський Мох на південних схилах Валдайської височини, впадає у Дніпровський лиман Чорного моря. Її басейн займає 65% площі України.
***
Найбільшим озером в Україні є Ялпуг (Ялпух) у заплаві Дунаю, в Одеській області. Довжина його 39 км, ширина до 5 км, пересічна глибина 2 м, а площа 149 кв. км. Живиться озеро переважно за рахунок паводкових вод Дунаю та річок Ялпуг і Карасулак.Найглибшим озером в Україні є Свитязь в басейні Бугу. Це одне з Шатських озер на Волині. Довжина його 9,3 км, ширина 8,0 км, площа 24,2 кв. км, максимальна глибина 58,4 км.
***
Найбільша штучна водойма, тобто водосховище, якщо йдеться про площу водного дзеркала, — Кременчуцьке, у середній течії Дніпра 2252 кв. км. Довжина 149 км, ширина до 28 км, об'єм води 13,5 куб. км.
***
Найбільший водоспад в Україні — Учансу. Вода падає майже прямовисно з виступу Головного пасма Кримських гір з висоти 98,5 м, навесні стік значно збільшується, а влітку водоспад майже пересихає. Навколо Учансу — заповідний ліс з кримської сосни, вічнозелених чагарників.
***
Найдовша печера в Україні — Оптимістична, що знаходиться в гіпсах Поділля (Тернопільська область). В ній розвідано і закартографовано 175 км ходів на глибині 20 м. Це одна з найдовших печер у світі. Поруч, теж в Тернопільській області, розташована друга за довжиною печера Озерна, довжина її лабіринту 114 км.
***
Найдавніший землетрус на території сучасної України, про який збереглися дані, датований 63 роком до н.е. і дістав назву Пантікапейського. «В той час, як Мітридат справляв на Боспорі свято Церери, раптом стався такий сильний землетрус, що, кажуть, за ним почалися страшні зруйнування міст і полів»,—свідчить давнє джерело. За даними розкопок можна припустити одночасні характерні пошкодження кам'яних будівель в таких населених пунктах: Пантікапей (на території сучасної Керчі), Німфей, Кітей, Пормфій.
***
Перші законодавчі акти про охорону природних багатств на території України були видані за часів Київської Русі. Так, «Руська правда» — збірник норм права Ярослава Мудрого — встановила відповідальність за незаконний відстріл бобрів, деяких рідкісних видів птахів. Вже в той час на території Київської Русі, зокрема у Володимир-Волинському князівстві, створювалися свого роду заповідні угіддя, насамперед у лісових масивах, де регламентувалися полювання та деякі інші види природокористування.
***
Ця чи не найдавніша гора розташована поблизу села Дністрово-Кам'янка на Дніпропетровщині. Вона має цікаву властивість — створювати шум у безвітряну погоду. Про гору-барометр місцеві мешканці знають: коли гора «шумить» — чекай зміни погоди. І вони ще ніколи не помилялись. Секрет того явища в тому, що узвишшя розташоване в районі повітряної течії, або простіше — на протязі. Цю особливість природи використовували спостережливі предки, вибираючи місця для будівництва вітряків. Досі в народі розповідають про чудо-млин, який колись стояв неподалік і безупинно крутився навіть у найспокійнішу погоду.
***
Співучі піски... Подібне явище спостерігається в багатьох районах світу. Схоже існує і в Україні, поблизу Нікополя, на косі біля річки Лапінки, на одному з рукавів Дніпра. «Спів» цих, мабуть, найдивніших пісків чути після дощу, коли верхній шар злипається і утворює крихку кірку. Крокуючи нею, можна почути звуки, подібні до свисту повітря, випущеного з автомобільної камери.
***
На звання найдавнішої річки може «претендувати» річка Сліпа Турія, що на Волині. Вона майже ніде не згадується, а «Словник гідронімів Української СРСР» інформує, що це річка, яка «нікуди не впадає», і подає її «прописку» — басейн Прип'яті. Свій початок річка бере від джерела у Щетининських та Чарчинських болотах, має своє русло і течію, місцями сягає 20 метрів завширшки, а потім через кілька кілометрів зникає. Не зумівши дістатися до Турії, Прип'яті або Стиру, Сліпа Турія залишається водяним апендиксом на рівнинних болотах.
***
Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області.
ЦІКАВЕ З ГЕОГРАФІЇ ТА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Тварини України, що зникли. За княжої доби було в лісах і степах дуже багато різних тварин. З оповідань князя Мономаха знаємо, що він полював на турів і диких коней. Нині вже ні турів, ні диких коней в Україні немає. Вони повимирали. Але з різних описів наших літописців довідуємося про їхній вигляд та життя.Тур з вигляду був подібний до великого бика. На голові він мав великі і довгі роги, закручені вперед і дещо догори. Його шерсть була чорна, вздовж хребта йшла білява смуга. Живився рослинними кормами. Тура вважають за предка нашої домашньої худоби.Раніше тур був поширений у степу, лісостепу і лісах. Але потім його зовсім було винищено, і вже 300 років він не існує в Україні. Від тура залишилися тільки згадки в народних переказах. Вимер в Україні і дикий кінь, званий тарпаном. Нагадував він невеликого коня. Шерсть його була мишачого кольору, трохи світліша під черевом, уздовж хребта йшла темна смуга. Такі смуги були й на ногах. Останнього тарпана було вбито в Україні наприкінці минулого століття.
***
Найцікавіше озеро України. Від України далеко на схід у Центральну Азію тягнеться напівпустиня. Улітку тут часто дмуть гарячі сухі вітри — суховії. Через сухість рослини не можуть вкривати землю. Колючі трави ростуть пучками, рідкими сірими острівками, а між ними простягається гола, потріскана глина чи пісок. Тільки полин, верблюжа колючка та інші жорстокі трави можуть рости на такій землі. Струмки, малі річки й озера тут висихають, земля тріскається.Серед цих непривітних, солонцюватих напівпустинних околиць розлило свої води озеро Манич-Гудило. Лежить воно у Маничській долині, що простяглася від Дону до Каспійського моря. Це одне з найцікавіших озер України. У багатоводні роки його води відпливають рікою Західний Манич до Дону, а там — в Чорне море. Але одночасно відпливають вони з Гудила рікою Східний Манич на схід, сходяться з водами річки Куми і впадають у Каспійське море.Озеро Гудило неглибоке. Донедавна це було солоне озеро, в якому не могли жити риби. Але у 50-ті роки цього століття озеро було сполучено каналом з прісними водами Кубані й озеро почало оживлятись.
***
Великий Луг. Чому козаки оселилися саме тут? Нижче від острова Хортиця, між Дніпром і річкою Конкою, знаходився Великий Луг, тісно пов'язаний із Запорізькою Січчю, із славним козацтвом. Серед тих непрохідних колись боліт, густих чагарників містилася козацька твердиня. Чому козаки заклали Січ саме тут? Бо тут знаходили вони захист від ворогів. Великий Луг був символом безпеки й вільності. Недарма ж його називали "Великий Луг —батько". Тут серед тростяника, рогози та іншої болотяної рослинності, в непролазній гущавині гніздилися чаплі, кулики, чайки, качки. А раніше водилися олені, дикі коні, зайці, лисиці, куниці. Сьогодні ж залишилася тільки слава Великого Луга. Люди знищили тварин, вода залила лугові простори.
***
Яке море "краще"? До Азовського моря добре підходить народна приказка: "Маленький, але важненький". В 11 разів менше від Чорного моря, з середньою глибиною 6 м (найбільша — 13 метрів), воно дає в 6 разів більше риби. Через невелику глибину моря сонце може добре прогрівати його, а сонячне світло дає життя численним рослинам у воді й на дні моря. Крім цього, поживу, потрібну рибам, збільшують води Дону й Кубані, що течуть по родючих землях.Великі запаси корму споживають не тільки ті риби, що живуть в Азовському морі, сюди приходять на "випас" і риби з Чорного моря. Таким чином, Азовське море стає наче пасовищем для риб.
***
Як виникло вугілля? Мало яка країна в світі така багата на родовища вугілля, як Україна. Найбільше їх в Донецькому басейні, славному на цілий світ. Родовища кам'яного вугілля утворилися у Донецькому басейні ще у кам'яновугільному періоді палеозойської ери (настав бл. 350 млн років тому, тривав 65-70 млн років). Кількасот мільйонів років тому на території теперішнього Донбасу росли велетенські хвощі з могутніми стовбурами; їхньому росту сприяла висока вогкість і спека. Протягом кам'яновугільного періоду ця територія кілька разів опускалася, її затоплювало море, а потім вона знов підносилася і ставала суходолом. На звільнених від води просторах з часом виростали нові ліси, які згодом знову опускалися на дно моря. За цей довжелезний час нагромадилася величезна товща осадових порід потужністю 10-12 км. Під великим тиском, без доступу повітря, похований на морському дні, ліс звуглювався, каменів. Минали віки. В пізніших періодах існування нашої Землі море відступило з території Донецького басейну, дно його піднялося, виступила тверда земля із захованими в її надрах родовищами "чорного золота"— кам'яного вугілля.
***
Скільки гетьманів було в Україні? Україною понад двісті років правили 66 гетьманів: перший був Дмитро Вишневецький, оспіваний у думах як Байда, останній — Кирило Розумовський. Одні булавою освячували визвольні змагання народу, для інших блиск гетьманських клейнодів вгамовував спрагу честолюбства і власних корисних інтересів.
***
Дві нагороди гетьмана Мазепи. Російський цар Петро 1 запровадив у своїй імперії систему державних нагород. Намагаючись знищити автономію України, цар наблизив до себе гетьмана Івана Мазепу та козацьку старшину. І гетьман одержує ордей Андрія Первозванного — головну нагороду імперії. Після спроби Мазепи за допомогою шведського короля Карла XV вирвати Україну з пазурів двоголового орла, Петро 1 вирішує покарати "зрадника". І князеві Меншикову було велено приготовити орден Юди спеціально для Мазепи (Юда — біблійний персонаж, що продає Ісуса Христа за 30 срібників). На ордені Меншиков наказав "вирізьбити Юду на осиці повішеного, а знизу тридцять срібників лежачих і біля ніг торба, а позаду напис проти цього — триклятий син погибельний Юда, що за срібролюбство давиться". Але виготовлена "нагорода " була вже ні до чого, бо гетьман Іван Мазепа помер...Орден Юди, точніше антиорден, ця хвилинна примха царя, довго валявся в царських хоромах, аж поки десь щез.
***
Нащадки аріїв. В українській культурі збереглося чимало елементів, що пов'язують її з найдавнішими індоєвропейцями,— кочовими скотарями, які звали себе аріями. Во-ни жили на території сучасної України. Арійські воїни, як і українські козаки, мали зачіску у формі оселедця. На гробниці фараона Хоремхеба, що правив у Єгипті 3400 років тому, зображені арії із "оселедцями" на голові.Бойовий пояс аріїв з різноманітною зброєю згадується в стародавніх українських переказах. Цей пояс зберігся до наших часів у традиційному одязі корінних мешканців Карпат — гуцулів. Це — черес, широкий шкіряний пояс, оздоблений орнаментом та металом, пристосований для носіння топірця, ножа, люльки тощо.
***
Документальний портрет Івана Сірка. Кошовий отаман Запорізької Січі Іван Дмитрович Сірко — улюблений герой народних дум та переказів. З його ім'ям народна традиція пов'язує славетний лист запорожців до турецького султана Магомета IV, що в ньому з неперевершеною дотепністю та сарказмом висміяно претензії на світове панування.Після смерті І.Сірка поховали неподалік від Чортомлицької (Старої) Січі в межах теперішнього села Капулівка (Запорізька область). 1967 року над його могилою нависла загроза: впритул наблизилися хвилі штучно створеного Каховського моря. Але прах було перенесено в небезпечне місце, тоді ж за ініціативою співробітників Дніпропетровського історичного музею череп гетьмана передали в лабораторію антропологічної пластичної реконструкції АН СРСР (Москва) для створення портрету І.Сірка.При обстеженні черепа виявили дуже сильний розвиток м'язового рельєфу надбрів'я, потиличного виступу. Це означає, що Іван Сірко був людиною міцної статури й непересічної фізичної сили та витривалості (згадаймо, що за рік до смерті він ще водив козаків у низов'я Дніпра громити турецькі укріплення). Було припущено, що серед предків відважного лицаря були носії степового компоненту, але в його зовнішності домінували риси центральноукраїнського типу. Завідувачка лабораторії антропологічної пластичної реконструкції Галина Лебединська створила скульптурний образ вольового козака-звитяжця у розквіті сил. Саме таким залишився у пам'яті нащадків національний герой українського народу.
РОЗДІЛ 2
КУЛЬТУРА І НАРОДОЗНАВСТВО УКРАЇНИ
З ПРЕФІКСОМ «НАЙ»
Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони, очевидно, в кінці XVI — на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.
***
Найдавнішими міжнародними юридичними актами Київської Русі були договори з греками, тобто Візантією, які належать до X ст.
***
Найвидатнішою жінкою Київської держави вважається Ольга, жінка Ігоря, яка взяла владу після його смерті. Виняткове явище в ту сувору епоху — жінка впродовж багатьох років (з 944 по 969) мала владу у великій державі, що є свідченням її великого таланту. Князювала вона від імені малолітнього сина Святослава, але твердо тримала владу у своїх руках. Вона об'їздила свої землі і встановлювала в них нові закони, засновувала нові оселі. Вважається, що вона була першою жінкою-русинкою, яка стала відомою в світі.
***
Найдавніша згадка про «руську» (тобто українську) мову на території сучасної України належить до 858 року. Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII ст. з виходом у 1798 році першого видання «Енеїди» І.Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.
***
Найпершим видатним українським поетом, ім'я і твори якого ми знаємо, треба вважати Павла Русина з Кросна (близько 1470-1517). Він довго працював у Кракові, викладаючи у тамтешній академії, бував він в Угорщині, жив у Відні. В своїх творах з любов'ю описує рідну землю, означення «русин» для нього—«слово солодке», і він гордий з того, що носить таке ім'я.
***
Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».
***
Найвідоміший музикант Київської Русі — співець XI ст. Боян, який жив при дворі Святослава Ярославовича і якого згадує автор «Слова о полку Ігоревім».
***
Найдавнішою скульптурою, знайденою в Україні, є кам'яна баба з кургану поблизу с. Нововасилівки Миколаївської області, яка належить до V-ІV ст. до н.е.
***
Ансамбль унікальних фресок у Софійському соборі в Києві є найдавнішим зразком українського монументального живопису. Цим фрескам вже майже 1000 років. Загальна їхня площа становить 3000 кв. м.
***
Найбільше перекладений літературний твір — «Заповіт» Т.Г.Шевченка. Його перекладали на 147 мов народів світу.
***
Найбільша кількість псевдонімів була у О. Кониського — 141, у І.Франка — 99, О. Маковей користувався 56 псевдонімами.
***
Найдовший псевдонім мав, мабуть, Г. Квітка-Основ'яненко: «Любопытный Аверьян, состоящий не у дел колежский протоколист, имеющий хождения по тяжебным делам и по денежным взысканиям».
***
Найпершим фаховим продавцем книжкової продукції вважається друкар М. Сльозка. За старих часів, тобто в XVII-XVIII ст., книги продавалися насамперед у друкарнях. М. Сльозка винайшов нову форму розповсюдження друкованого слова: продавав видання Львівського братства, роз'їжджаючи по ярмарках.
***
Найчастіше вживаною літерою з українського алфавіту є «п», із якої починається найбільша кількість слів. «Найпасивнішою», тобто найрідше вживаною буквою українського алфавіту, є «ф». В українській мові звук, що починається цією літерою, зустрічається тільки у небагатьох запозичених словах.
***
Найпершим вищим навчальним закладом в Україні була Острозька Колегія, заснована в 1576 р. у м. Острог князем Костянтином Острозьким. Другий вищий навчальний заклад — Києво-Могилянська академія, заснована у 1623 р. шляхом об'єднання Київської братської і Лаврської шкіл. Це були на той час єдині вищі школи у східнослов'янському світі.
***
Найдавніший міст знаходиться у м. Феодосії. Цей грецький міст, що функціонує ще й сьогодні, збудований генуезцями в XIII .ст. Довжина його 10 м. Дещо молодшим від нього є «Турецький міст» над рікою Смотрич біля фортеці у Кам'янці-Подільському, його було побудовано у XVI ст.
***
Найбільші сходи в Україні — Потьомкінські сходи в Одесі — одна з видатних кам'яних споруд 1-ої половини XIX ст. Це складна інженерна споруда висотою 24 м і довжиною 142 м має 142 кам'яних сходинки і 10 площадок. Ширина нагорі — 125 м, внизу — 21 м. В її спорудженні взяли участь архітектори Ф.К.Бофф, Г.І.Торрічеллі та ін. Матеріал — цегла, черепашник, камінь.
***
Найвидатнішою архітектурної спорудою Київської Русі, що збереглася до нашого часу, є Софійський собор у Києві, «руська митрополія», зведена у 1037 році в центрі верхнього міста. Він має змінений зовнішній вигляд — був добудований у XVIII ст. За величчю художнього образу, досконалістю архітектурних форм, внутрішнім оздобленням собор належить до видатних пам'яток світу доби феодалізму.
***
Найдавнішим і єдиним давньоруським медичним довідником, що зберігся до наших часів, є лікарський трактат-порадник «Мазі» — узагальнена праця про лікування травами, який склала Євпраксія Мстиславна, онука Володимира Мономаха, у Хет.
***
Найдавнішим народом на території сучасної України, назва якого збереглася у писемних пам'ятках, були кіммерійці, які оселилися наприкінці ІІ — на початку І тис. до н.е. в Причорномор'ї, південних степах України. Спочатку це був осілий народ, що згодом перейшов до кочового скотарського господарства. Найбільш ранні відомості про кіммерійців находили у грецькій літературі, вони належать до початкового періоду знайомства грецьких мореплавців з північним узбережжям Чорного моря і мають характер легенд. Земель кіммерійців досяг і Одіссей.
***
Найдавніша людина, за останніми свідченнями науки, з'явилася на сучасній території України приблизно 700-800 тис. років тому. Відкриті нещодавно археологами шари з матеріалами поблизу закарпатського с. Королевого свідчать, що стародавні мешканці цього поселення вже тоді володіли вогнем, займались мисливством, а основною формою суспільної організації було первісне стадо.
***
Найзнаменітішими дітьми можна вважати трьох дочок Я. Мудрого, які стали королевами в різних країнах. Дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І, а після його смерті управляла Францією як регентша до повноліття свого сина, короля Філіпа. Про це свідчить багатомовний напис на її пам'ятнику неподалік від Парижа: «Анна руська—королева французька». Друга дочка Я.Мудрого була одружена з норвезьким королем Геральдом Сміливим, а третя — з угорським королем Андрієм.
***
Найнезвичайнішою дзвіницею на території України є, мабуть, дзвіниця Києво-Печерської лаври, яка відхилена від вертикалі, як знаменита Пізанська вежа. Ще за часів спорудження через нерівномірний осад грунту дзвіниця похилилася, і в 1740 році навіть було порушено справу проти архітектора І.Г.Шеделя: його звинуватили у неправильному плануванні. Дзвіницю добудували, пізніше (в 1951 році) визначили відхилення, а 1987 року зробили заміри вже за допомогою електроніки. При загальній висоті дзвіниці 96652 м відхилення становить 60,3 см. Отже, падіння київській дзвіниці не загрожує.
***
Найбільший з космічних проектів XX ст. — "Морський старт" — передбачає створення космодрому морського базування. Його реалізують США, Норвегія, Росія разом з Україною.
ЦІКАВІ ЛІТЕРАТУРНІ ПОСТАТІ
Перед смертю Г.Сковорода відвідав свого учня Ковалинського в селі Хотетово на Орловщині. В кінці серпня він вирушив звідти на батьківщину. Обіймаючи учня, Сковорода сказав:—Можливо, я тебе більше не побачу. Вибач!Дорогою потратив Сковорода в дощі і мусив затриматися в Курську. Нарешті він дістався до Іванівки, до поміщика Ковалевського, де якийсь час жив і раніше. Як оповідає легенда, був чудовий день. За обідом Сковорода був дуже веселий, розповідав про свої блукання і пригоди. Після обіду пішов у сад, де і знайшов його господар: Сковорода із заступом у руках рив яму під крислатою липою.— Пора, друже, закінчити мандри, пора заспокоїтися, — сказав він. Проситиму в тебе останнє. Хай буде тут моя могила.Сковорода зайшов у свою кімнату і більше не виходив. А наступного дня його знайшли вже мертвим.
***
М.Костомаров мав феноменальну пам'ять. Він міг не тільки цитувати окремі місця з літописів, але й цілі акти й документа. З пам'яті виголошував великі шматки шевченко-вих поезій і вірші інших улюблених поетів, декламуючи часто Байрона, Шіллера, Гете та Максимовича. А найбільше подобалися йому українські думи: поет-учений пам'ятав не тільки тексти всіх дум, але й усі відомі їхні варіанти.
***
Вмираючи, батько Т. Шевченка розпорядився, як то годиться, своїм скромним майном та господарством. Його воля дивує надзвичайною проникливістю щодо майбутнього генія українського народу, свого сина;— Синові Тарасові з мого хазяйства нічого не треба, — сказав батько. — Він не буде абияким чоловіком. З нього вийде або щось дуже добре, або велике ледащо.Митрофан Александрович (Дмитро Олелькович), автор цікавих оповідань, що друкувалися в "Основі", мав своєрідне хобі: пильно вивчав історію французької революції і засвоїв цей епізод історії так докладно, що не раз дивував своїх приятелів дивовижним знанням деталей. Він міг переказувати протоколи всіх засідань народного зібрання й Конвенту, а також всі промови на кожному засіданні, міг оповісти докладні біографії всіх французьких діячів, що жили в період 1780-1799 років.
***
Письменник Анатоль Свидницький був гарний, як дівчина. Шкільні товариші прозвали його "Наталкою", натякаючи на вроду і ніжну вдачу. Він мав живі блискучі очі, лагідне і задумливе обличчя. У побуті був простий і привітний. Любив співати і сам складав пісні. Його пісня "В полі доля стояла" стала народною.
***
Все життя Лесі Українки було боротьбою з хворобою. Перші ознаки сухот з'явились у Лесі в 11-12 років — цією хворобою була уражена в неї рука. На- прикінці 80-х — на початку 90-х років хвороба ослабла, але в середині 90-х перекинулася на ногу. 1897 року дівчині роблять операцію в Берлині, але 1901 року, після того, як Леся Українка доглядала хворого С.Мержинського, вона захворіла на сухоти легень. Відтоді поетеса жила в санаторіях: в Карпатах, в Сан-Ремо, дві зими на Кавказі. Потім — Ялта, Кутаїсі, знову Берлін. Писала Леся в гарячковім натхненні, бо поспішала висловити все, що було на серці.
***
Найбільше мов серед українців знав Агатангел Кримський — український вчений, письменник, перекладач. Коли його запитували, скільки мов він знає, відповідав: "Мабуть, із шістдесят, а то й більше!" У дитячі роки він досконало вивчив німецьку, французьку та англійську мови. В юнацькі добре оволодів грецькою, турецькою, італійською, давньоєврейською, санскритом. Мови він вивчав до кінця життя, став ученим-орієнталістом світового рівня, спеціалістом з арабістики, тюркології та іраністики і лишив після себе понад тисячу наукових праць. Він перший доніс до українського читача безпосередньо з оригіналів східну поезію, зробив переклад цілої її антології ІХ-ХУ ст., додавши вступні наукові довідки.
***
В 1827 році відзначався 40-річний ювілей літературної діяльності О. Кобилянської. Буковина тоді належала боярській Румунії і, щоб зірвати свято, власті використали смерть якогось чиновника Братіяну і відклали святкування. Телеграфісти, які передавали це повідомлення до Львова, сплутали текст, і з нього вже виходило, що ювілей відкладено через смерть самої письменниці. Ця звістка миттю облетіла всю Україну, і тільки через певний час помилку було спростовано.
***
І. Франкові подобався одяг сірого кольору. Майже завжди носив він вишивану сорочку. Любив носити нешнуровані черевики. На урочисті прийоми одягав чорного фрака. В їжі Франко був невибагливий, не курив, зрідка випивав чарку далматинського вина "Злата Ріца". Був письменник завзятим рибалкою. Вудкою не любив ловити, зате кохавсь у сітках, які сам плів. Друга пристрасть І. Франка — збирання грибів, яке часто співпадало з його пішими прогулянками. Довгий час мріяв Франко купити велосипеда, але так і не купив. Зовсім не любив письменник полювання.
***
Перебуваючи у Парижі, Марко Вовчок заприятелювала із знаменитим французьким фантастом Жюлем Bерном. Наслідком їхньої дружби було те, що Жюль Верн дав українській письменниці виключне право перекладу його творів на російську мову. Вона переклала 15 пригодницьких та науково-фантастичних романів Ж.Верна і сприяла популярності цього письменника в Росії.
***
Хто не знає, яку важливу роль в перших роках інтелектуального і морального розвитку молодого Т. Шевченка зіграла його дружба із художником Іваном Сошенком! Вважається, що саме він познайомив ще нікому невідомого митця-кріпака з Є. Гребінкою, В. Григоровичем, О. Венеціановим, а через них — з К. Брюлловим, В. Жуковським. А з М.В. Гоголем поет не був знайомим. Такі загальновідомі висновки шевченкознавців.Але ось, досліджуючи невідомі та маловідомі сторінки життя і творчості Т.Г.Шевченка та М.В. Гоголя, наш сучасник, український письменник Мечислав Гаско виявив переконливі докази протилежного — не Сошенко, а Гоголь, особисто знаючи Шевченка, ввів його в коло відомих художників та письменників. Не Сошенко, а Гоголь, ймовірно, є прототипом головного героя багато в чому автобіографічної повісті Шевченка "Художник". Висунув Гаско і цікаву гіпотезу про ймовірність знайомства Шевченка з Пушкіним і Лєрмонтовим, що раніше заперечувалося.
З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ
Перша в Україні газета "Львівський кур'єр" польською мовою вийшла у 1749 році.Перший в Україні тижневик "Львівська газета" французькою мовою видавався у Львові 1776 року.
***
Найдовше виходила в Україні "Газета Львовська" польською і німецькою мовами у Львові. Вона існувала з 1811 до 1939 року. Заснував її Ф.Кратер.Найстарішою з існуючих газет в Україні є "Демократична Україна", заснована у червні 1918 року.
***
Першими в Україні журналами вважаються "Харьковский Демокрит" та "Украинский вестник", які вийшли у січні 1816 р. "Харьковский Демокрит" став одночасно першим в Україні журналом сатири і гумору, а "Украинский вестник" — першим в Україні літературно-художнім, науковим та громадсько-політичним журналом.
***
Найстарішим з існуючих нині журналів є "Жінка" ("Радянська жінка"), який було засновано в листопаді 1920 року.
***
Перший в Україні альманах було видано в Харкові у 1831 році під назвою "Украинський альманах". Видавали його І.Срезневський та І. Розковшенко.
***
Найдовша назва періодичного видання була у львівської газети, яка виходила у 1851-1852 роках. Вона називалася "Всеобщий дневник земских законов и правительства для ко-ронной областе Галиции и Володимерии с княжеством Осве-цимским и Заторским и с великим княжеством Краковским". 22 слова! Друкувалося видання кирилицею і готикою.
***
Найстарішою українською щоденною газетою є "Свобода", яка видається вже більше 100 років в США.

Приложенные файлы

  • docx 832854
    Размер файла: 151 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий