Лекція 2_Методика занять г-кою з різним контингентом

ЛЕКЦІЯ 2.
МЕТОДИКА ЗАНЯТЬ ГІМНАСТИКОЮ З РІЗНИМ КОНТИНГЕНТОМ
План
Методика занять гімнастикою зі школярами.
Молодший шкільний вік.
Середній шкільний вік.
Старший шкільний вік.
Методика занять гімнастикою з жінками.
Методика занять гімнастикою з людьми середнього, похилого і старшого віку.

Підбір гімнастичних вправ і методика їх навчання залежать від вікових особливостей тих, хто займається.

1. Методика занять гімнастикою зі школярами
1.1. Молодший шкільний вік (7–9 років).
Відомо, що чим краще розвинуті рухові якості дитини, тим успішніше формуються рухові навички. Виходячи з цього, у дітей молодшого шкільного віку потрібно рівномірно розвивати всі рухові якості. Особливу увагу слід приділяти розвитку гнучкості, спритності та швидкості, тому що саме цей період є найбільш сприятливим для розвитку цих рухових якостей. Учитель повинен знати, що вправи, які потребують прояву великих м’язевих зусиль, статичної напруги, дітям цього віку протипоказані.
Формування рухових навичок дітей молодшого шкільного віку відбувається повільно і має стрибкоподібний характер. Відтак, для того, щоб рухові навички у дітей 7–9 років формувалися швидше, необхідно розучувані вправи повторювати 6–8 разів (у декілька підходів по 2–3 рази в одному підході). При цьому важливо дотримуватися їх виконання у відносно постійних незмінних умовах (однакове вихідне та кінцеве положення, темп виконання тощо).
Для дівчат і хлопців відмінностей у змісті вправ і методиці їх навчання немає, тому що їх вікові особливості виражені незначно.
Діти 7–9 років швидко втомлюються, проте, швидко відновлюються після короткого відпочинку. Тому:
запропоновані їм вправи повинні бути простими та доступними;
виконання вправ слід чергувати з короткочасними паузами для відпочинку.
У молодшому шкільному віці особливу увагу в роботі з учнями слід приділяти формуванню правильної постави та профілактиці плоскостопості. Так, для формування правильної постави необхідно застосовувати вправи на розвиток сили м’язів тулуба в поєднанні з вправами на гнучкість. Для профілактики плоскостопості – вправи на зміцнення м’язів ніг, особливо тих, що утримують подовжній і поперечний зводи стопи. Для цього застосовуються різні види ходьби, бігу, стрибків. Враховуючи те, що кістки стопи костеніють приблизно у 16–18 років, а скелет – у 14–16 років, дітям у цьому віці не можна виконувати стрибки на тверду опору з висоти більше, ніж 80 см.
У процесі навчання гімнастичних вправ необхідно широко застосовувати наочні методи (показ гімнастичної вправи, демонстрація рисунків тощо), словесні методи (пояснення, розповідь, вказівка тощо) і практичні методи (метод строго регламентованої вправи, цілісний метод, розучування по частинах; ігровий, змагальний методи). Показ гімнастичної вправи повинен бути ідеальним і точно відтворювати її просторові, часові та силові параметри. Словесна інформація щодо техніки виконання будь-якої гімнастичної вправи повинна бути стислою, точною, доступною (простою, зрозумілою) та емоційною (супроводжуватися порівняннями, образною розповіддю). Діти цього віку схильні до наслідування, тому доцільно застосовувати метод імітації в навчанні, вигадувати імітаційні назви до вправ, що дозволить їм зрозуміти та відтворити характер рухів.
Слід відмітити, що стройові вправи учнями молодших класів засвоюються із зусиллям. Тому не слід форсувати процес оволодіння ними.
Значну кількість вправ з дітьми молодшого шкільного віку рекомендується проводити у формі ігор, естафет. Слід передбачати методи і засоби, які б викликали високу рухову активність учнів та відсутність необгрунтованих пауз. Кожна пауза може бути причиною порушення дисципліни, неуважності та інших проявів неорганізованості. Iгровий метод є в цьому відношенні найбільш вигідним.
Важливе місце в роботі з молодшими школярами займають домашні завдання з основної гімнастики. В основному це вправи на розвиток фізичних якостей, на базі яких у майбутньому формуються гімнастичні вміння та навички.

1.2. Середній шкільний вік (10–15 років).
Виходячи із особливостей вікового розвитку дітей 10–15 років, цей вік є найбільш сприятливим для розвитку швидкості, спритності та гнучкості; крім того, в 11–13 років – швидкісної сили, в 13–14 років – динамічної сили.
Уроки основної гімнастики для учнів цьго віку своєю метою мають подальший фізичний розвиток та укріплення зростаючого організму дитини. Основні засоби відрізняються більшою складністю, більшим навантаженням, півищеною вимогливістю до виконання вправ.
У зв’язку з тим, що цей віковий період характеризується статевим дозріванням, а також значним зростанням тіла у довжину, рухи підлітків на деякий час стають менш точними та координованими; порушується постава. Відтак, необхідно більше часу приділяти вправам на формування правильної постави.
Враховуючи схильність дівчат цього віку до танцювальних рухів, слід широко застосовувати елементи класичних, національних і сучасних танців.
Якщо нова гімнастична вправа порівняно легка, її опанування дітьми 10–15 років проходить швидко, якщо складна – перша фаза формування рухової навички уповільнюється. Учитель поступово переходить до виховання більш складних навичок, які потребують розвитку певного рівня фізичних і вольових якостей.
Необхідно зазначити, що діти 10–15 років здатні розрізняти деталі гімнастичних вправ, які вивчаються, отже, вони можуть виконувати знайомі або схожі гімнастичні вправи на основі розповіді, не використовуючи метод показу. Проте, під час навчання нових гімнастичних вправ метод показу застосовувати необхідно.
Рухові навички у дітей цього віку формуються значно швидше, отже вони здатні до опанування більш складних гімнастичних вправ порівняно з дітьми молодшого шкільного віку. Проте, діти середнього шкільного віку намагаються швидше виконати гімнастичну вправу, не звертаючи увагу на деталі техніки, що призводить до появи помилок.
Серед методів навчання гімнастичних вправ слід застосовувати такі: наочний метод, словесний метод (пояснення, розповідь, вказівка, детальний аналіз, підрахунок тощо), практичний метод (метод строго регламентованої вправи, вирішення часних рухових завдань, припису алгоритмічного типу, розчленованої вправи, підвідних вправ, змагальний метод тощо).
Крім того, необхідно навчати підлітків вмінню оцінювати свої дії у просторі, часі та по зусиллю. Для цього варто застосовувати різні види ходьби і бігу з різною довжиною і частотою кроків, вправи на напруження і розслаблення м'язів тіла.
Ураховуючи вищий рівень свідомості та організованості учнів порівняно з молодшими школярами, слід використовувати ширше груповий метод проведення уроків гімнастики, і тим самим збільшувати щильність уроку.
1.3. Старший шкільний вік (16–18 років).
Заняття основною гімнастикою для юнаків та дівчат проводяться окремо. Їхній зміст враховує статеві особливості, біологічне та соціальне призначення чоловіка і жінки.
У цьому віці юнаки та дівчата досягають високої працездатності. Тому характерними особливостями уроку гімнастики є підвищені вимоги до навантажень для повноцінного всебічного фізичного розвитку учнів та тривалого і міцного оволодіння навчальним матеріалом.
Юнакам пропонується опанувати вправи атлетичної гімнастики, вправи на тренажерах, прикладні вправи (подолання перешкод, лазіння по канату й шесту різними способами, перенесення товариша та різних предметів), акробатичні вправи, вправи на приладах.
Основне спрямування вищеназваних вправ – удосконалення рухових якостей, підготовка до трудової діяльності та служби в озброєних силах України, виховання морально-вольових якостей старшокласників.
У роботі з дівчатами особливу увагу необхідно приділяти вправам на зміцнення м'язів черевного пресу, ніг, плечового поясу. Для цього широко застосовуються: загальнорозвивальні вправи з обтяженнями (гімнастичними палками, набивними м’ячами); вправи на гімнастичній лаві та гімнастичній стінці; акробатичні вправи, прикладні вправи тощо. Крім того, враховуючи схильність дівчат до танцювальних рухів, необхідно використовувати вправи художньої гімнастики.
Основне спрямування представлених вище вправ для дівчат – вдосконалення рухових якостей, підготовка до трудової та пологової діяльності, виховання морально-вольових якостей і вміння гарно рухатися.
Зазначимо, що, приділяючи увагу розвитку рухових якостей юнаків і дівчат, значне місце необхідно відводити вправам на силу та витривалість.
Як для хлопців, так і для дівчат цього віку кількість повторень гімнастичних вправ можна підвищувати на підставі того, що в них підвищується працездатність порівняно з попередніми періодами вікового розвитку, рівень якої наближується до рівня працездатності дорослих.
Методи навчання школярів 16–18 років не мають принципової різниці з методами, які застосовуються в роботі з підлітками.

2. Методика занять гімнастикою з жінками
При занятті гімнастикою з жінками необхідно враховувати анатомо-фізіологічні особливості жіночого організму. Особливу увагу слід приділяти різновидам ходьби, бігу, стрибків, вправам на формування правильної постави, розвиток гнучкості, зміцнення м'язів тулуба і стегон, вправам динамічного характеру та на розслаблення, а також вправам на внутрішньотазові м'язи та м'язи тазового дна. Серед останніх слід виділити наступні: рухи ногами (згинання ніг вперед і розгинання назад, відведення в сторону, колові рухи ногами, повороти стегон назовні та всередину), нахили вперед і в сторони, повороти тулуба тощо.
Крім того, в заняття гімнастикою з жінками доцільно включати танцювальні вправи, пластичні рухи руками та тулубом, вправи ритмічного характеру, різноманітні стрибки; широко використовувати вправи у змішаних висах, упорах, сідах, а також загальнорозвивальні вправи без предметів і з предметами, вправи біля та на гімнастичній стінці, лаві, брусах різної висоти, на колоді. Все це сприяє різнобічному впливу на жіночий організм.
Важливою особливістю жіночого організму є менструальний цикл. За даними наукових досліджень фізична працездатність жінки залежить від овулярно-менструального циклу (ОМЦ). Підвищення працездатності приходиться на 7 – 10-й та 18 – 21-й дні ОМЦ (при 28-денному циклі). А перед періодами підвищення фізичної працездатності спостерігаються дні її зниження. Думка про те, що під час менархе жінкам не слід займатися фізичною культурою є хибною. В цей період необхідно виключити стрибки в глибину, в довжину; вправи на розвиток витривалості, сили черевного пресу, різкі рухи різними частинами тіла. Для полегшення протікання менархе рекомендовані прогулянки, ранкова гімнастика тощо.
Слід зазначити, що при підборі вправ для жінок, крім біологічних особливостей жіночого організму, необхідно враховувати і психологічні особливості, такі як: емоційна нестійкість, вразливість, боязнь продемонструвати свою неспритність і, як результат, відмова від виконання вправ.
Для забезпечення якісного виконання жінками гімнастичних вправ та для реалізації принципу поступовості на заняттях гімнастикою, необхідно широко застосовувати підвідні та підготовчі вправи, а також страховку і допомогу, що дозволить здійснювати поступовий перехід від легких вправ до більш складних.
Заняття в оздоровчих групах гімнастики для жінок середнього та похилого віку необхідно проводити 2–3 рази на тиждень по 1,5–2 години.


3. Методика занять гімнастикою з людьми середнього,
похилого і старшого віку

Заняття гімнастикою з людьми різного віку можна проводити, як індивідуально, так і в групі, причому окремо (або разом) для чоловіків і жінок.
У залежності від стану здоров'я та фізичної підготовленості, люди різного віку поділяються на три медичні групи:
основна група: здорові та фізично підготовлені особи, у яких вікові зміни проходять за фізіологічною нормою;
підготовча група: особи, які мають незначні відхилення у стані здоров'я, як правило функціонального характеру, а також особи з початковими формами захворювання, які характерні для процесу природного старіння (організм) здатен пристосовуватися до фізичних навантажень ;
спеціальна медична група: особи з відхиленнями у стані здоров'я, які дозволяють їм здійснювати професійну діяльність (знижена пристосовуваність до фізичних навантажень).
Особам, які мають значні відхилення у стані здоров'я, рекомендовано займатися лікувальною гімнастикою.
До методичних особливостей занять гімнастикою з особами середнього, похилого і старшого віку слід віднести наступні:
Кількість проведення занять на тиждень повинна складати 2–3 рази. Тривалість занять основної гімнастики для осіб середнього віку – 1–1,5 год., похилого віку – 45 хв.–1 год., старшого віку – 30–45 хв. При цьому бажано чергувати заняття в помешканні та на свіжому повітрі.
Широко використовувати вправи на формування та зміцнення правильної постави, змішані й прості виси на гімнастичній стійці, вправи з гімнастичними палками, гантелями вагою 0,5–2 кг, лазіння у змішаних висах, вправи на рівновагу (висота снаряда – не вище 0,5 м).
Обмежити кількість бігових вправ, підскоків, стрибків, чергуючи їх з різновидами ходьби.
Після 60 років необхідно уникати тривалих, швидких і силових переміщень, вправ на максимальній амплітуді, статичних силових поз, натужувань, положень головою вниз (виси).
Здійснювати поступовий перехід із положення стоячи в положення лежачи на спині (через використання вправ у сіді, напівлежачи).
Дозування фізичних навантажень залежить від стану здоров'я, фізичної підготовленості, статі та віку. Підвищувати фізичні навантаження в середньому, похилому й, особливо, у старшому віці слід поступово, широко застосовувати дихальні вправи та вправи на розслаблення.
Широко використовувати наочні методи навчання, при цьому (якщо це доцільно) уповільнювати ритм і темп виконання вправ або окремих рухів різними частинами тіла.
Застосовувати переважно розпорядження, рідше – команди.
Уникати сильних негативних і надмірних позитивних емоцій, тому що вони можуть викликати перенапругу.
В роботі з даними контингентом людей необхідно бути особливо уважним, тактовним і дружелюбним.
На заняттях із жінками використовувати музичний супровід.
Здійснювати лікарсько-педагогічний контроль і самоконтроль за самопочуттям та реакцією серцево-судинної і дихальної систем на навантаження.
При виконанні складних вправ використовувати страховку і допомогу.
14 њ

Приложенные файлы

  • doc 5320429
    Размер файла: 67 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий