психопаталогия ответы 2к


1.Поняття «псих здоров'я», «псих норма», «псих хвороба».
«Псих норма» – це індивід, динамічна сукупність псих якостей конкретної людини, яка дозволяє їй адекватно до її віку, статі, соц положення пізнати оточуючу дійсність, адаптуватися до неї.;«Псих здоров'я» -це стан благополуччя, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також вносити внесок в життя своєї спільноти.
«Псих захвор» - це хворобливий стан, з психопатол або поведінковим проявом, яке пов'язане з порушенням функцій організму в результаті впливу біолог, соц,психол, генетичних або хімічних чинників
2.Поняття «синдром», і «симптом» в психопатології. Класифікація симптомів в структурі синдрому.«Симптом» - ознака порушення псих ф-ї, основних психічних ф-й.:явні і приховані (явні, які можна виявити поспостерігавши за людиною, приховані-,для виявлення необхідні додаткові методи обстеження);позитивні і негативні (позитивні-при яких є патологічна продукція(галюцин, страх, тривога), а негативні - при яких відмічається зворотній або стійкий дефект того чи іншого псих процесу(амнезія)); «Синдром» –описання закономірно-поєднаних симпт,поєднані між собою єдиним патогенезом і співвідносяться з певними нозологічними формами.В структурі «синдрому» «симптоми» поділяються:ведучі (основні) – симптоми, які вказують на належність синдрому до певної групи,обумовлені основними механізмамиЗахворвання ;додаткові – відображу тяжкість патологічного процесу, підкреслюють основне захворювання,з часом можуть нівелюватися ще до закінчення самого затвор ;факультативні – можуть підтвердити належність до певної групи, але конкретної інформації не несуть.з’явл і зникати протягом захвор. бувають:прості і складні (прості-у яких ведучий один симптом, а складні-два або більше);розгорнуті і абортивні (розгорн-структура досягла максим ступеня вираженості, а абортивні-не завершується в своєму розвитку і розвиток синдрому не відбувається)
3.Синдроми дитячого віку, загальна характеристика. Гіпердинамічний синдром.
До синдромів дитячого віку відносяться такі:раннього дитячого аутизму; гіпердинамічний;патологічного фантазування;страхів;гебоїдний ;дисморфофобії
проявлятися тільки в дит та підліт віці.Гіпердинам проявл:руховим неспокоєм; непосидючістю;зайвими рухами;імпульсивністю рухів;подразливістю;коливань настрою.проявлятися після 3х річ віку, але найінтенсивніше – з кінця дошк і на поч шкільного.При правильній корекції цей синдром може зникн в 14-15р, якщо корекція не проводилася, то він трансформується в психопатію.проявл в дітей, які перенесли асфіксію і пологову травму. спостерігатися при шизофренії/олігофренії/епілепсії.
4Псих поруш, причини, перебіг, стани, вихід.
Псих поруш– це хворобл стан, з психопатолог або поведінковим проявами, яке пов’язане з поруш ф-ї організму при впливі біолог, соціал, психолог, генетичних або хімічних чинників Перебіг:приступоподібний: фазний, рецедивуючий;безперервний: реградієнтний (покращ, норми не дійде), проградієнтний (погіршується до повної неспром),стаціонарний (однаковий).Етапи:дебют захворювання – поява перших ознак;
ініціальний – можуть з’являтися ознаки які вказують на порушення основних псих ф-й;
період розгорнутої картини – ознаки,вказують на певну патологію;період стабілізації – захворювання не стає тяжким);завершення хвороби (повне видуж, видуж з залишковою симптомат,стабілізація стану, глибокий дефект, смерть)
5Клінічне обстеження психічно хворих.
Основно Ціллю зрозуміти причину та пояснити суть псих розладу, встанов діагноз, пояснитиприроду стійкого дефекту та розробити план лікувальних та психолого-педагогіч корекц заходів.Діагноз – це мед висновок про стан здоров’я досліджуваного, включає в себе обстеження хворогоУ процесі діагностики створюється гіпотеза, яка підтверджує чи спростовує наявність псих розладу.Обстеження проводиться по спеціальній схеміТаким чином, при постановці діагнозу необхідна спільність психоневролога, дефект та психол.
6Роль вікових критичних періодів в протіканні і загостренні психічних хвороб.
Критичні періоди1 наступає у 3 р та триває близько року, інколи і дов.(Гіпоксія – призводить до структурних і функціональних змін в корі великого мозку, спричиняє розвиток псих порушень (парези, паралічі, поруш зору/слуху);.Гідроцефалія –дефект у вигляді розладу емоційно-вольової сфери ;Лабільність водного балансу – виник у дітей в 1 критичний період різних аномалій поведінки;Розлади емоційно-вольової сфери.
Зниж інтелекту.2розв дитини відповідає віку 8-10 років.(Психомоторна розгальм патологічне фантазування. неадекватність поведінкиПри стенічному варіанті:втрата інтересу до школи втікання з дому,імпульсивність дійПри астенічному:роздратованість, збільшення чутливості, сльозливість3 - (пубертатний період,)-12-16р.Один з найважчих етапів в розвитку підлітка;різкість рухів, гримасування, скора втома, підвищений потяг до іжі;суїцид.
7Розлади відчуття, основні симптоми.
основних симпт:Синестопатія – незвичні, дивні, неприємні відчуття, які тяжко описуються хворим і локалізуються під шкірою, в шкірі і внутрішніх органах Виникають у дітей 5-7 років, характеризуються короткочасністю і в основному проектуються в черевній порожнині.Парестезії – неприпинні суб’єктивні відчуття, які виникають в тілі і кінцівках Анальгезія – відсутність больових відчуттів.Локальна, повнаГіпоанальгезія - зменш больових відчуттів.Гіперанальгезія - збільш, Синестезія – виникнення відчуття в одному аналізаторі при подразненні іншого. Анестезія – відсутність всіх видів відч.
Гіпорестезія - зменш відчуттів. Гіперстезія - підвищення .
8Основні симптоми розладів уваги, їх характеристика.
Увага - Спрямованість і ступінь зосередженості на об'єкті та діяльності. До патології уваги відносять:- Нестійкість уваги, нездатністю довго зосередитися на якій-небудь справі; Ригідність,відзначається у органіків і хворих на епілепсію- Недостатня концентрація характерна для астенічних станів і стомлення, мінімальних розладів свідомості. Увага носить «плаваючий» характер, тривала фіксація відсутня, що виражається в особливостях поведінки(неуважн).
9Патологія сприйняття. Галюцинації та ілюзії, їх характеристика.
Сприйняття – це відображ явищ і предметів оточуючої дійсності, які безпосередньо діють на органи відчуття.Галюцинації - це одна з форм порушень чуттєвого пізнання, коли патологічні сприйняття виникають без існування реального об’єкта чи подразника.
Прості галюцинації - галюцинації які з’являються лише в 1 аналізаторі, складні - одночасно в 2 і більше аналізаторах. Справжні - галюцинації які мають проекцію у просторі, псевдо - проектуються у свідомості хворого.Гіпногогічні галюц - виникають перед засипанням, гіпнамогічні - перед пробудженням, імперативні - небезпечні наказові.Ілюзії - помилкові сприймання реально існуючих об’єктів. Поділяються за аналізаторами. Ілюзії: фізичні - які можна пояснити з точки зору фізики. Фізіологічні-які може створити людина для зміни сприймання.
10Розлади пам'яті, основні симптоми, їх характеристика.
Пам'ять – запам’ят збереження інформ, обставин життя та діяльності людини.
Розлади - кількісні: Гіпомнезія - зниження памяті, гіпермнезія - загострення . Амнезія – відсутність . ( ретроградна - не може згадати події до втрати пам’яті, Антероградна- згадує події до захворювання або травми і не може згадати події які відбуваються зараз. Антероретроградна- не може згадати події до втрати пам’яті і після неї. Ретардована- випадають події які відбуваються з нею під час захвор або травми хоча в цей період вона перебувала у свідомості, і вела себе адекватно.) Якісні: Псевдореміністенції - коли події з далекого минулого відтворюють як такі які відбуваються в даний час. Конфабуляції - фантастичні спогади, події яких ніколи не було в житті, Крептомнезії - це змішані спогади реальних і надуманих подій. Анекфорія – відтвор подій при підказці. Амнестична афазія - не може згадати назви предметів але дуже добре може ї описати.
11Формальні розлади мислення.
Мислення - це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях
За темпом: прискорене, сповільнене, зупиненеЗа логічною стрункістю: зіскакування думок, розірваність мислення,безладність мисленняЗа цілеспрямованістю: амбівалентність ( співіснування думок, асоціацій), Резонерство( безпредметність мислення, відсутні конкретні думки,) Розважність мислення( загострюється на другорядних деталях і не висловлює основної думки)
12Продуктивні розлади мислення, їх характеристика.
Мислення - це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношенняхНав’язливі ідеї - думки які з’являються у хворого незалежно від його волі.Надцінні ідеї - помилкові міркування які виникають які виникають на реальних основахМаячні ідеї - виникають тільки на хворобливій основі, вони ніколи не відповідають реальній дійсності,
13Розлади емоцій, основні симптоми.
Ейфорія - немотивовано підвищений настрій який не пов'язаний із впливом навколишнього середовища і не має достатніх причин для його підвищення. Депресія - немотивовано зниж настрій. Дисфорія - тужливо злостивий настрій, який швидко виникає без певної на те причини. Слабодухість - прояв емоцій на самі незначні подразники. Апатія - повня відсутність емоцій.
14Розлади волі, основні симптоми.
Гіпербулія - підв вольової активності. Гіпобулія - зниження, Абулія – відсутніст. Розлади харчового потягу. Розлади харчового потягу: Анорексія - відсутність бажання споживати їжу. Булімія: - підвищений апетит. Поліфагія:- багатоядність. Розлади статевого потягу - ( Гіперсексуальність - підвищений статевий потяг, Гіпосексуальність пониженнястатевого потягу, Перверзії- перекручення статевих потягів) Імпульсивність потягів ( Клептоманія-бажання крадіжок, Дромоманія- потяг до бродяжництва, Піроманія- потяг до підпалів
15Розлади уваги, основні симптоми, їх характеристика.
Увага - Спрямованість і ступінь зосередженості на об'єкті та діяльності. До патології уваги ставиться:- Нестійкість уваги, - Сповільненість перемикання - Недостатня концентрація характерна для астенічних станів і стомлення, мінімальних розладів свідомості. Увага носить «плаваючий» характер, тривала фіксація відсутня, що виражається в особливостях поведінки (неуважності).
16Синдроми розладів свідомості, характеристика, види, форми.
Свідомість це вища, специфічно людська форма псих діяльності яка виникла і сформувалася в процесі трудової діяльності людини, і є продуктом історичного розвитку суспбуття людини. Свідомість визначає якість всіх псих процесів.Властивості:
Ясність – чітке і послідовне сприйняття оточуючогоОбсяг – широта охоплення свідомістю оточуючої ситуації і власних переживань.1Зміст – зміст асоціацій, виникаючих під впливом різних подразників 2Безперервність – єдність переживань минулого, сучасного і майбутнього.критеріями ясності свідомості є: 1)правильне орієнтування в просторі;2) правильне орієнтування в часі;3) правильне орієнтування у власному тілі;4) правильна ідентифікація свого “Я”; 5) безперервність «потоку свідомості»;6) збереження здобутих знань і умінь;7) можливість виділити свого “Я”, як суб’єкта з об’єктивного світу;8) можливість цілеспрямованої усвідомленої діяльності.
ПРОДУКТИВНОГО РОЗЛАДУ :деліріозний; .онейроїдний; .аментивний; присмерковий стан свідомості: амбулаторний автоматизм;транс;сомнамбулізм;фуга.ПОРУШ ГЛИБИНИ ЯСНОСТІобнубіляція;оглушення;сомнолентність;сопор;кома.
17Деліріозний синдром.
характеризується: напливом ілюзій, істинних множинних рухомих зорових галюцинацій у поєднанні з тактильними та слуховими; вторинним маячінням стосунків,
переслідування, афектами тривоги, страху, руховим збудженням У розвитку деліріозного синдрому інколи можна простежити три стадії. Перша (початкова) проявляється зміною настрою, балакучістю, метушливістю,. У другу стадію делірію спостерігаються, тривога, поверховий уривчастий сон зі страхітливими сновидіннями: посилення гіперестезій. Для третьої стадії синдрому характерні зорові сценоподібні, калейдоскопічні, страхітливі галюцинації Інколи, без лікування, деліріозний синдром може перейти в професійний(на тлі деякого оглушення виникає збудження), або муситуючий,( , хаотичним збудженням, "оббиранням, незрозумілим бурмотінням делірій, що є прогностично несприятливою ознакоюДеліріозний синдром спостерігається при інтоксикаційних, симптоматичних психозах, нейроінфекціях, епілепсії.
18Синдроми розладів свідомості, їх характеристика. Аментивний синдром.
Свідомість це вища, специфічно людська форма псих діял яка виникла і сформувалася в процесі трудової діяльності людини. Свідомість визначає якість всіх психічних процесів.
Властивості :Ясність – чітке і послідовне сприйняття оточуючогоОбсяг – широта охоплення свідомістю оточуючої ситуації і власних переживань.Зміст – зміст асоціацій, виникаючих під впливом різних подразниківБезперервність – єдність переживань минулого, сучасного і майбутнього.критеріями ясності є:правильне орієнтування в просторі;в часі у власному тілі;правильна ідентифікація свого “Я”; збереження здобутих знань і умінь; можливість виділити свого “Я”, як суб’єкта з об’єктивного світу;
ПРОДУКТИВ РОЗЛАДУ СВІДОМОСТІ :деліріозний;онейроїдний; аментивний; присмерковий стан свідомості:амбулаторний автоматизм;транс;сомнамбулізм;фуга.
ПОРУШ ГЛИБИНИ ЯСНОСТІ:обнубіляція;оглушення;сомнолентність;сопор;кома. Аментивний синдром - форма потьмарення свідомості з явищами безладності мови, порушенням моторики та розгубленістю.Мова хворих складається з окремих слів буденного змісту. Нерідко спостерігаються персеверації. Настрій у хворих мінливий. Рухове збудження при аменції відбувається звичайно у межах ліжкаВступити у мовний контакт з ними не вдаєтьс. розладів - ступору, галюцинацій, марення - виділяють відповідні окремі форми аменції -кататонічну, галюцинаторну, маячну.. При одужанні аменція змінюється або тривало існуючою астенією,або психоорг синдромом.
19Синдроми розладів свідомості, їх характеристика. Деліріозний синдром.
Свідомість це вища, специфічно людська форма психічної діял яка виникла і сформувалася в процесі трудової діяльності людини, і є продуктом історичного розвитку суспільного буття людини. Свідомість визначає якість всіх псих процесів.
Властивості:Ясність – чітке і послідовне сприйняття оточуючого, Обсяг – широта охоплення свідомістю оточуючої ситуації і власних переживань.Зміст – зміст асоціацій, виникаючих під впливом різних подразників Безперервність – єдність переживань минулого, сучасного і майбутнього.критеріями ясності :правильне орієнтування в просторі;в часі у власному тілі;правильна ідентифікація свого “Я”; збереження здобутих знань і умінь; можливість виділити свого “Я”, як суб’єкта з об’єктивного світу;
ПРОДУКТ РОЗЛАДУ :деліріозний;онейроїдний;аментивний;присмерковий стан свідомості:амбулаторний автоматизм;транс;сомнамбулізм;фуга.ПОРУШ ГЛИБИНИ ЯСНОСТІ:обнубіляція;оглушення;сомнолентність;сопор;кома.характеризується: напливом ілюзій, істинних множинних рухомих зорових галюцинацій у поєднанні з тактильними та слуховими; вторинним маячінням стосунків,переслідування, афектами тривоги, страху, руховим збудженням У розвитку деліріозного синдрому інколи можна простежити три стадії. Перша (початкова) проявляється зміною настрою, балакучістю, метушливістю,. У другу стадію делірію спостерігаються, тривога, поверховий уривчастий сон зі страхітливими сновидіннями: посилення гіперестезій. Для третьої стадії синдрому характерні зорові сценоподібні, калейдоскопічні, страхітливі галюцинації Інколи, без лікування, деліріозний синдром може перейти в професійний(на тлі деякого оглушення виникає збудження), або муситуючий , хаотичним збудженням, "оббиранням, незрозумілим бурмотінням делірій, що є прогностично несприятливою ознакоюДеліріозний синдром спостерігається при інтоксикаційних, симптоматичних психозах, нейроінфекціях, епілепсії.
.
20Синдром сутінкового затьмарення свідомості, характеристика.Сутінковий стан свідомості є раптовою і короткочасною втратою ясності свідомості з повною відчуженістю ві д оточуючого За особливостями клінічних проявів сутінковий стан свідомості поділяють на просту і «психотичну» форми, між якими не існує чітких відмін.Проста форма має раптовий початок. Хворі відключаються від реальностіПроста форма сутінкового потьмарення свідомості триває звичайно від кількох хвилин до кількох годин та супроводжується повню амнезією.Психотична форма сутінкового потьмарення свідомості супроводжується галюцинаціями, маренням та зміненим афектом. Виникає відносноАфективні розлади інтенсивні та відрізняються напруженістю: страх, лють, ненависть, екстаз. Рухові розлади найчастіше проявляються збудженням у формі безглуздих руйнівних дій, спрямованих на неживі предмети або оточуючих.Амнезія після сутінкового потьмарення свідомості, що супроводжується продуктивними розладами, може бути частковою, ретардованою або повною.
21Синдроми розладів свідомості, їх характеристика. Онейроїдний синдром.
Свідомість це вища, специфічно людська форма психічної діяльності яка виникла і сформувалася в процесі трудової діяльності людини, і є продуктом історичного розвитку суспільного буття людини. Свідомість визначає якість всіх психічних процесів свідомості: Ясність – чітке і послідовне сприйняття оточуючогоОбсяг – широта охоплення свідомістю оточуючої ситуації і власних переживань.Зміст – зміст асоціацій, виникаючих під впливом різних подразниківБезперервність – єдність переживань минулого, сучасного і майбутнього.критеріями ясності є:правильне орієнтування в просторі;в часі у власному тілі;правильна ідентифікація свого “Я”; збереження здобутих знань і умінь; можливість виділити свого “Я”, як суб’єкта з об’єктивного світу;
ПРОДУКТИВ РОЗЛАДУ СВІДОМОСТІ :деліріозний;онейроїдний; аментивний; присмерковий стан свідомості:амбулаторний автоматизм;транс;сомнамбулізм;фуга.
ПОРУШ ГЛИБИНИ ЯСНОСТІ:обнубіляція;оглушення;сомнолентність;сопор;кома. Онероїдний синдром - потьмарення свідомості з напливом мимовільно виникаючих фантастичних уявлень, що містять видозмінені фрагменти раніше сприйнятого, то ізольованих, то чудернацько переплетених з деталями реального світу, які сприймаються спотворено. Початковий етап визначається афективними розладами: депресивні стани супроводжуються в’ялістю, безсиллям, Афективні розлади супроводжуються порушеннями сну, апетиту, головним болем, неприємними відчуттями в ділянці серця.Пізніше виникає етап маячної налаштованості. Оточуюче здається хворому зміненим, незрозумілимПотім виникає етап маячення інсценування, значення та інтерметаморфози. Періодично виникають мовнорухове збудження, загальмованість.У свідомості хворих домінують візуалізовані фантастичні уявлення Звичайно хворі мовчать, мовне спілкування з ними неможливе.Редукція симптомів онейроїду відбувається поступово в порядку, зворотному їх виникненню
22Синдром вербального галюцинозу.Галюциноз - стан безперервного галюцинування, обумовлений напливом переважно якогось одного виду галюцинацій. Гострі галюцинози завжди супроводжуються вираженими афектами тривоги і (або) страху, в багатьох випадках - галюцинаторним мареням При хронічних галюцинозах серед супутніх розладів найбільш часто зустрічається галюцинаторне марення. Галюцинози, перед усім гострі , звичайно підсилюються у вечірній та нічний час.Вербальний галюциноз - мовних галюцинацій або псевдогалюцинацій у вигляді монологу, діалогуГострий вербальний галюциноз, що має форму справжніх мовних галюцинацій, Хворі розповідають про те, що вони чують з такими подробицями, що постійно виникає відчуття, що хворі все це бачать, а не чують При спрощенні вербального галюцинозу його можуть змінити вербальні ілюзії і функціональні галюцинації.
23Синдроми емоційних порушень, загальна характеристика; симптоми, що їх утворюють.Афективнісиндроми - психопатологічні стани у формі стійких змін настрою.
Маніакальний синдром;Депресивний ;Іпохондричний ;Маніакальний і депресивний синдром х-ся тріадою симптомів:порушення настрою; темпу мислення;рухова активність;Маніакальний симп - прояв цих симптомів підвищений + підвищення апетиту при цьому людина худне,безсоння, Депресивний симптом прояв цих симптомів знижений,знижується рухова активність,втрата апетиту,безсоння При: шизофренії,ЧМТ,маніакальному психозі,реактивних станах.Іпохондричний синдром характеризується думками про своє здоров’я,повністю займає всю свідомість хв.
24Синдроми порушень моторної сфери, загальна характеристика; симптоми, що їх утворюють.1)Кататонічний ступор;2)Кататонічне збудження;1 – характер поєднанням певної нерухомості і ступором,мутизмом(людина не відповідає на питання), негативізмом,симптом повітряної подушки.1 – має добовий перебіг: вночі:покращу станвранці:стан погіршується і повертається до того рівня в якому була людина.2 - характеризується поєднанням моторного і мовного збудження,незв’язність мовлення,. Ейфорія,маячні ідеї, і галюцинації.2 - може виникати після 1, а може розвиватися ,як окремий синдром.
25Психоорганічний синдром, характеристика основних симптомів.
Психоорганічний синдром – психопатологічний симптомокомплекс, проявами є поруш інтелекту, пам'яті і афективної сфери. Виникає при атрофічних процесах і судинних захворюваннях головного мозку, черепно-мозкових травмах, різних інтоксикаціях Найбільшою мірою клінічна картина виражена у хворих похилого віку. Порушення інтелекту проявляються зниженням критики при самооцінці і оцінці оточуючих. Погіршується здатність до придбання нових знань і одночасно знижується обсяг і якість наявних знань. Коло інтересів обмежений, хворі погано осмислюють те, що відбуваєтьс Збіднюється словниковий запас, Порушення пам'яті поширюються на всі її види..Поряд зі зниженням пам'яті звужується коло інтересів, втрачається критика.
26Психоорганічний синдроми: причини, класифікація, особливості перебігу.
Психоорганічний синдром- стан психічної слабкості, обумовлений органічним ураженням головного мозку У найбільш легкій формі синдром є астенічним станом із слабкістю, підвищеною виснаженістю, емоційною лабільністю. Можливі істеричні напади. Настрій може бути безтурботно-благодушним з розгальмуванням потягів або байдуже-апатичним з втратою спонукань і аспонтанностью.Психоорганічний синдром виникає при черепно-мозкових травмах, судинних захворюваннях головного мозку, інтоксикаціях, пухлинах і абсцесах головного мозку, захворюваннях нервової системи, ендокринопатіях, тощо.Перший і самий початковий етап - астенічний з характерними проявами астенічного симптомокомплексу, Особливо характерна підвищена чутливість хворих до зміни барометричного тиску При різкій зміні кліматичних умов стан хворого, як правило, погіршується. наступний етап синдрому - експлозівний. Хворий стає злісним, дратівливим, гнівливим, вкрай збудливим.
27Синдроми дитячого віку, їх характеристика. Синдром РДА.
У психопатології дитячого віку знаходять своє відображення, з одного боку, загальні закономірності виникнення і розвитку психічних розладів, а з іншого – онтогенетичні особливості організмуСаме в такі періоди зростає ризик виникнення психічних розладів. До таких синдромам відносяться: синдром дитячого аутизму, гіпердинамічни, дитячих патологічних страхів, дисморфобії, гепоїдний, патологічного фантазування.
РДА:характеризується порушення комунікативної ф-ї; процесу соціалізац;граються не ігровими предметами;називають себе в третій особі;найінтенсивніше синдром проявляється в 2-5 роківЯкщо не надавати корекційну допомогу, синдром РДА може перерости в шизоїдну психопатію.
28Гіпердинамічний синдром: характеристика основних симптомів, вікові особливості.Гіпердинамічний синдром – синдром моторної розгальмованості. Прояви: непосидючість, неспокій, зайві рухи, імпульсивність вчинків, агресивність, негативізм, подразливість, схильність до коливань настроїв, порушення шкільної адаптації.
Починає проявляється після 3 років. При корекції синдром нівелюється в 14-15р. Без корекції – психопатія збудливого варіанту.ГС у дітей (причини): асфіксія, пологова травма, менінгоенцефаліт.Може спостерігається при: шизофренії, епілепсії, олігофренії.
29Синдроми дитячого віку, загальна характеристика. Синдроми страхів у дітей.
До синдромів дитячого віку відносяться такі:раннього дитячого аутизму; гіпердинамічний;патологічного фантазування;страхів;гебоїдний ;дисморфофобії
проявлятися тільки в дит та підліт віці Синдром страхів – страхи постійні, схильність до генералізації, не мають підґрунтя для їх виникнення, супроводжується порушенням загального стану: порушення сну, апетиту, фізичного самопочуття.Властивості страхів: причепливі, мають надцінний зміст, можуть бути беззмістовними, маячними, нічними.
Синдром може бути ознакою психічного розладу, з часом не перостати в психопатії, при правильній корекції – нівелюється.
30Синдроми дитячого віку, їх характеристика. Синдром патологічного фантазування у дітей.У психопатології дитячого віку знаходять своє відображення, з одного боку, загальні закономірності виникнення і розвитку психічних розладів, а з іншого – онтогенетичні особливості організму, головного мозку і психіки.Саме в такі періоди зростає ризик виникнення психічних розладів, що проявляється специфічними віковими психопатологічними станами. До таких синдромам відносяться: синдром дитячого аутизму, гіпердинамічний, дитячих патологічних страхів, дисморфобії, гепоїдний, патологічного фантазування.Фантазування:завжди вказують на патологію;не пов’язані із реальністю;примарливі щодо змісту;супроводжується порушенням поведінки і дезадаптацією;фантазуютьПатологічне фантазування в різних вікових періодах:Дош вік – одноманітні ігриМолодш шкіл – одноманітні образиПідлітки – маячноподібні прояви.В кожному віковому періоді відсутнє критичне ставлення до того, на рахунок чого вони фантазують.
31Реактивні психози, причини, перебіг гострого і затяжного реактивного психозу.
Реактивні психози-це психози,які виникають,під впливом психогенних чинників, характеризуються психотичними синдромами з чітко вираженою клінічною картиною,. Виникають гостро найчастіше в умовах переживання,що стосується життя і здоров’я людини. Реактивні психози мають декілька форм :Гострі психогенні психози: Афектогенний ступор – характеризується загальною загальмованістю, затьмарення свідомості,. Продовжується:від дек. год. - до дек. днів. В тяжких випадках 20 днів. Після виходу із ступору наступає астенічна реакція,яка утримується 10-15 днів.Фугіформна реакція – характеризується значним моторним збудженням при чому моторне збудження нецілеспрямоване триває 15-20 хв. Після цього наступає людське безсилля ,наступає глибокий сон ,після пробудження у хворого амнезія на всі реакції. Стан асенізації продовж.2-3 тижні.Затяжний істеричний психоз:Сутінкове затьмарення свідомості, ступор, псевдодеменція, пуереліз.Псевдодеменція - синдром,який характеризується звуженням свідомості. Дуже часто хворі імітують дитячий вік і почувають себе відповідно нього.2 форми:депресивнаАжитована (на фоні підвищення настрою,все буде з посмішкою)Пуереліз - всі ті самі симптоми,що і при деменції, але рівень психічної діяльності незалежно від віку буде відповідати рівню психіки дитини. Дитячість уде проявлятися і в мовленні і в побуті і в навичках самообслуговування.
32Шизофренія, етіологія, патогенез, форми і їх характеристика.Шизофренія це хронічне прогредієнтне захворювання, яке характеризується розладами психічних процесів.Етіологія - інфекції, інтоксикації,ЧМТ,перенесені травми в дитинстві і т.д.
Патогенез:Безперервний перебіг;рекурентний; приступоподібно-прогредієнтний;
Форми:проста,юнацька,кататонічна;Проста – характеризує повільне наростання явищ почин.14-18 р. але може почин і в дитині емоцій порушення,відсут маячін і галю цин Перебіг проградієнтний але прогрес дуже повільний ,непрацездатні може виконувати незначну роботу в домашніх умовах.Юнацька - присутні гепоїдний і параноїчний синдром .Хар.14-18 р. Продромальний період 1-2 роки. В період розгорнення клінічної картини з’являються : галюцинаційно-маячні ідеї ,соц..і трудова адаптація знижена а з часом не можлива.Кататонічна - поєднання кататонічного збудження і ступору, перебіг хвилеподібний у віці 25-30 р,дуже тривалі ремісії.
33Загальні симптоми шизофренії.
Шизофренія – хронічне прогредієнтне захворювання , яке характеризується розладами психічних процесів і повільно/швидко призводить до змін особистості.
Симптоми : порушення сприймання – галюцинації( зорові, слухові, можуть бути ще і тактильні та нюхові); дореалізація, деперсоналізація; ілюзії – не тривалі ;розлади мислення – формальні та продуктивні.Формальні – резонерське мислення, порушення мислення за логічною стрункість, амбівалентність.Продуктивні – маячні ідеї ( ставлення, переслідування, величі).
34Проста форма шизофренії, особливості початку, клінічна картина.
Шизофренія це хронічне прогредієнтне захворювання, яке характеризується розладами психічних процесів.Етіологія - інфекції, інтоксикації,ЧМТ,перенесені травми в дитинстві і т.д.Патогенез:Безперервний перебіг;рекурентний; приступоподібно-прогредієнтний;
Форми:проста,юнацька,кататонічна;Проста – характеризує повільне наростання явищ найчастіше почин.15-25 р. але може починатися в дитячому віці. Афективні розлади,формальні розлади мислення, емоцій порушення. Стають брудними, цій формі НЕ характерні галюцинації ,і маячіння!.Перебіг проградієнтний в стаціонарний перебіг,але прогрес дуже повільний ,непрацездатні може виконувати незначну роботу в домашніх умовах.
35Юнацька форма шизофренії, особливості початку, клінічна картина.
Шизофренія це хронічне прогредієнтне захворювання, яке характеризується розладами психічних процесів.Етіологія - інфекції, інтоксикації,ЧМТ,перенесені травми в дитинстві і т.д.Патогенез:Безперервний перебіг;рекурентний; приступоподібно-прогредієнтний;
Форми:проста,юнацька,кататонічна;Юнацька форма шизофренії включає в себе гепіфрендний (гепоїдний) синдром. Має ті ж самі ознаки що й при синдромі. Починається в 14-18 років. Має приступоподібно-прогредієнтний перебіг.Продром перебігповільний, іноді він може тривати до 1-2 років. В період розгорнутої клінічної картини в хворих галюцинації та маячні ідеї та імпульсивні дії. Прогноз несприятливий. Ремісії короткі. Соціалізація і трудова адаптація утруднена, а з часом взагалі неможлива.
36Кататонічна форма шизофренії, особливості початку, клініка.
Шизофренія це хронічне прогредієнтне захворювання, яке характеризується розладами психічних процесів.Етіологія - інфекції, інтоксикації,ЧМТ,перенесені травми в дитинстві і т.д.Патогенез:Безперервний перебіг;рекурентний; приступоподібно-прогредієнтний;
Форми:проста,юнацька,кататонічна;Кататонічна форма шизофренії характеризується тим що може починатися в 25-30 років. Характеризується кататонічним ступором, збудження має хвилеподібний перебіг. Дуже тривалі ремісії( може бути одне загострення за все життя). Дуже прогностично несприятливий.
37Форми перебігу шизофренії, особливості, основні синдроми, клініка.
Шизофренія це хронічне прогредієнтне захворювання, яке характеризується розладами психічних процесів.Етіологія - інфекції, інтоксикації,ЧМТ,перенесені травми в дитинстві і т.д.Патогенез:Безперервний перебіг;рекурентний; приступоподібно-прогредієнтний;
Форми:проста,юнацька,кататонічна;Проста – характеризує повільне наростання явищ почин.14-18 р. але може почин і в дитині емоцій порушення,відсут маячін і галю цин Перебіг проградієнтний але прогрес дуже повільний ,непрацездатні може виконувати незначну роботу в домашніх умовах.Юнацька - присутні гепоїдний і параноїчний синдром .Хар.14-18 р. Продромальний період 1-2 роки. В період розгорнення клінічної картини з’являються : галюцинаційно-маячні ідеї ,соц..і трудова адаптація знижена а з часом не можлива.Кататонічна - поєднання кататонічного збудження і ступору, перебіг хвилеподібний у віці 25-30 р,дуже тривалі ремісії.Параноїдна форма починається дуже поступово обов’язково маячіння та галюцинації, найбільш типовим є маячіння переслідування, фізичного впливу, ревнощів та іпохондричне маячіння. Галюцинації справжні та несправжні. На фоні справжніх галюцинацій формується маячіння. Як правило починається в 30-35 років. Як різновид параноїчної форми може бути парафрендна форма – на фоні ейфорії.. Прогностично несприятлива. Також циркулярна форма – чергування ейфорії та депресії, а симптоми такі ж самі.
38Основні клінічні ознаки і синдроми при шизофренії.
Шизофренія - це хронічне прогредієнтне захворювання,яке характеризується розладами психічних процесів. Призводить до змін особистості. Так як шизофренія має тенденцію до хронічного перебігу з наростанням у хворого особливого виду змін особистості та порушенням адаптації в суспільстві (зниження або повна втрата працездатності, що виникають суспільно небезпечні дії), соціальне значення її велике. Симптоми шизофренії :Марення. ГалюцинаціїКонфлікт «соціальних упереджень і манії переслідуванняПостійна рефлексія. . Виділяють кілька форм шизофренії: Проста, параноїдна, гебефренична, кататонічна, недиференційована. Кожна форма має свої особливості прояву та перебігу захворювання.
39Епілепсія. Етіологія,патогенез та клініка.Епілепсія - хронічне захворювання, що виникає в дитячому і юнацькому віці, що проявляється різноманітними судорожними й безсудорожними припадками, а також типовими змінами особистості, психозами
Етіологія і патогенез. Етіологія ї залишається багато в чому неясній. Про це свідчить більш висока конкордатність по цьому захворюванню монозиготних близнюків у порівнянні з дізиготнимиПатогенез епілепсії не ясний. Патогенетичні механізми епілепсії підрозділяють на що мають відношення до власне церебральних процесів і зв'язані з загальносоматичними змінами в організміКлініка епілептичної хвороби дуже різноманітна, вона складається з продромальних розладів, різних судорожних і безсудомних пароксизмів, змін особистості і як гострих, так і хронічних психозів.
Нерідко хворі не знаходять собі місця, відчувають лихо, що насувається. продромальні явища можуть мати вигляд сенестопатичних або іпохондричних розладів. Сенестопатії виражаються в невизначених і різноманітних відчуттях у голові, різних частинах тілаДо судомних параксизмів при епілепсії відносять великий судорожний припадок, малі припадки.
40Малі та великі судомні припадки.
Напад - тимчасове порушення діяльності мозку, при якому людина робить що-небудь крім волі і без будь-яких зовнішніх стимулів. Це порушення відбувається через незвичайну електричної активності мозку.Великий припадок- судорожний. може початися раптово, або дитина може відчути застережливий сигнал Дитина падає на підлогу без свідомості, всі м'язи його напружені. судоми тривають протягом 5 хвилин. Зрештою колір шкіри дитини повертається до норми, і, виснажений, він впадає в глибокий сон на кілька годин. Якщо сон триває більш короткий час, то дитина може прокинутися з сильним головним болем, який триває годинами. Прокинувшись, дитина нічого не пам'ятає про припадку.Малий припадокМалі напади набагато менш наочні, ніж великі епілептичні. Зазвичай малий припадок включає короткочасну втрату свідомості, яку спостерігачі можуть навіть не помітити. Під час такого нападу вираз обличчя дитини може здаватися відсутнім, і можна подумати, що дитина «втупився» поглядом у простір. Іноді опускаються повіки і відбувається моргання або сіпання м'язів. Які б не були симптоми, припадок триває лише кілька секунд, після чого дитина відновлює перерване заняття, як ніби нічого не сталося.
41Форми пароксизмальних розладів при епілепсії: судомні та без судомні пароксизми.Особливі безсудомні стани - пароксизмально виникаючий безсудомний стан із частковим порушенням свідомості. При ньому порушується орієнтування в навколишньому середовищі, правильність сприйняття оточуючого простору і часу, Судомні пароксизми у дітей раннього віку можуть виникати при найрізноманітніших захворюваннях і станах, що призводять до підвищення судомної готовності мозку.Крім того, термін «епілепсія» для багатьох батьків позначає важке душевне захворювання, розумову неповноцінність і якоюсь мірою приреченість.
42Розлади особистості та емоційної сфери при епілепсії.
Хронічні зміни психічної діяльності при епілепсії розвиваються в результаті тривалого плину патологічного процесу. Вони, як правило, проявляються у вигляді змін характеру, порушень розумового процесу й розвитку слабоумства.Хронічні порушення психічної діяльності у хворих епілепсією можуть проявлятися також підвищеною гіперсоціальніс. У цьому випадку у відмінність про хворих з асоціальними змінами особистості, схильних до постійних конфліктів, порушенням правил гуртожитку, хуліганським діям, агресивності, виявляються сумлінність, дитяча прихильність, догідливість, прагнення зробити послуги навколишньої.
43Особливості перебігу епілепсії у дітей.
Схильність до епілепсії й початок її розвитку виражаються в особливостях поведінки дитини, на які слід звернути увагу батькам: чим раніше поставлений діагноз, тим успішніше потім протікає лікування..Явища, які свідчать про поступовий розвиток хвороби:1Діти увісні встають і ходять по кімнаті, Потім лягають спати а, на ранок нічого не пам'ятають. 2. Інший симптом, що насторожує - нічні кошмари.. Діти, як правило, розповідають про них і просять допомоги.3. Нерідко уві сні дитина кричить, плаче або сміється, а вранці своїх снів не пам'ятає.4. Початковий етап епілепсії іноді супроводжується короткочасними втратами свідомості у дитини - так званими абсансами.5. Одне з найчастіших початкових проявів розвитку епілепсії - повторювані головні болі.. Головні болі, як правило, не пов'язані з травмами голови.7. Епілепсія іноді починається з непритомності, але звичайний непритомність виникає повільно і супроводжується розслабленням м'язів, а при епілептичному м'язи напружені.Безсудомні форми дитячої епілепсії торують дорогу судомних нападів.
Якщо вчасно та якомога раніше почати лікування, то воно призводить до ефективних результатів і небезпечні моменти захворювання залишаються позаду.
44Судомний синдром,судомна реакція.
Судомний синдром визначається як патологічний стан, що виявляється мимовільними скороченнями мускулатури. Можливий змішаний характер судомного синдрому.
Патогенез судом. Механізм судомного синдрому.В основі судомного синдрому лежать інфекційні, токсичні або водно-електролітні порушення, переважно в головному мозку. Виникнення судомного синдрому можливо при наступних патологічних станах:
1. Судомні напади при епілепсії.2. Судомні стани при істерії.3. Судомні напади при гострих порушеннях мозкового кровообігу 4. Судомні напади при гострих запальних захворюваннях головного мозку.5. Судомні напади при закритій черепно-мозковій травмі 6. Судомні напади при пухлинах головного мозку.7. Судомні напади при алкоголізмі.8. Судомні напади при гострих отруєннях фосфорорганічними речовинами і психотропними препаратами.На першому місці за частотою виникнення знаходиться судомний синдром, Що виникає при епілепсії.
45Психогенії. Реактивні психози.
Психогенія— псих хвороба, чи точніше тип психічних хвороб, причиною якої є псих травма Для психогенії характерно: виникнення хвороби услід за психічною травмою; увесь перебіг хвороби пов'язаний з травмуючими переживаннямиДля виникнення психогенії мають значення характер і сила травми і нестійкість або неповноцінність психічної системи. Психогенії поділяють на патологічні реакції, неврози і реактивні психози.Реактивні психози - тимчасові розлади психічної діяльності, що виникають в результаті психічних травм.Термін реактивні психози застосовується переважно у вітчизняній психіатричній літературі . У закордонній - зустрічаються назви аномальні реакції, психогенні реакції та інше.
46Психогенія,загальна характеристика. Істеричний невроз.
Психогенії порушення,які виникають в результаті впливу на організм психогенних чинників Вони виникають від дії сильного стресу , або під впливом постійно діючого чинника. Людина може вилікуватись і захворювання більше ніколи не повернеться.
А якщо знову з’являється чинник подразнення, то людина яка вилікувалась буде нормально реагувати на нього.Види :Неврози;Неврозоподібні стани;Реактивні психози
Істеричний припадок. При істеричних неврозах виникають припадки. При них спостерігаються демонстративно моторні психічні розлади, які проявляються психологічним блюванням ,сліпотою, можуть бути явища псевдовагітності.
Істеричний припадок , який виникає швидко характеризується тим, що хворий падає на підлогу, кричить, подряпує собі обличчяАле при цьому свідомість у хворого збережена, хоч може бути і звужена. Хворий пам'ятає все, що відбувалось
47Шизофренія, загальні симптоми.
Шизофренія – хронічне прогредієнтне захворювання , яке характеризується розладами психічних процесів і повільно/швидко призводить до змін особистості.
Симптоми : порушення сприймання – галюцинації( зорові, слухові, можуть бути ще і тактильні та нюхові); дореалізація, деперсоналізація; ілюзії – не тривалі ;розлади мислення – формальні та продуктивні.Формальні – резонерське мислення, порушення мислення за логічною стрункість, амбівалентність.Продуктивні – маячні ідеїГалюцинації. Конфлікт «соціальних упереджень і манії переслідуванняПостійна рефлексія.
48Алкоголізм і алкогольний психоз.
Алкоголізм – це захворювання , що характеризується сильною психічною та фізичною залежністю від алкоголю .Алкоголізм, як патологія, проходить кілька етапів розвитку, які характеризуються поступовим збільшенням алкогольної залежності, зменшенням можливості самоконтролю щодо вживання спиртних напоїв, а також прогресивним розвитком різних соматичних порушень, викликаних хронічною інтоксикацією алкоголем.У розвитку алкоголізму розрізняють продром і три основні стадії:
1«Продром» вважається «нульовою» стадією алкоголізму - на цьому етапі ще немає хвороби, але є «побутове пияцтво». На цій стадії захворювання стан сп'яніння нерідко супроводжується надмірною дратівливістю, агресивністю, і навіть випадками втрати пам'яті в стані сп'яніння. 2Після вживання навіть малих доз спиртного хворий втрачає здатність контролювати кількість випитого. 3Спостерігається значна деградація особистості хворого з незворотними змінами психіки. Алкогольний психоз - це порушення психічної діяльності на другій і третій стадіях алкоголізму. Серед психозів, що виникають при алкоголізмі, виділяють:алкогольний делірій (біла гарячка); галюциноз;маячні алкогольні психози;алкогольний псевдопараліч;алкогольну енцефалопатію;діпсоманію;
49Наркоманія, види перебіг.
Наркоманія – це хвороба, яку характеризують потяг до наркотиків, що вживаються різними способами 6 ковтання, вдихання, внутрішньо венна ін’єкція, з метою одурманюючого стану чи зняти біль.Проявами наркоманії є психічна і фізична залежність від цих речовин, а також розвиток абстиненції внаслідок припинення їх прийому.Найпоширенішими видами наркоманії є:Алкоголізм,тютюнопаління,вживання наркотиків на основі конопель ,маку ,кокиЗ погляду соціології наркоманія є однією з форм девіантної поведінки, тобто поведінки, що відхиляється від загальновизнаних моральних норм.Причини виникнення й розвитку наркоманії:особливості характеру,психічні і фізичні розлади,вплив різних соціальних чинників;
50.Токсикоманія,види , перебіг.
Токсикоманія – це захворювання,яке характеризується психічною, а іноді і фізичною залежністю від психоактивної речовин .
У токсичному сп’янінні виділяють три фази.
Перша фаза дуже схожа на алкогольне сп’яніння. Підіймається настрій, в голові з’являється приємний шум, розслабляються кінцівки. Свідомість токсикомана звужена, але не потьмарена. При повторенні вдихання парів настає друга фаза.
Друга фаза. Більшість починає співати, сміятися, свідомість поступово втрачає ясність. Оточуюче середовище починає сприйматися як ілюзія, предмети починають змінювати свою форму.
Третя фаза, так званих «мультиків», починаються галюцинації, в основному зорові. Слухові ефекти виникають як шум, гудіння, дзвін, голоси стають незвичними, далекі звуки стають гучними, а близькі послаблюються, голоси звучать як відлуння. Триває такий стан сп’яніння в середньому до двох годин.
тріада симптомів:
1) Поява синдрому лікарської залежності ( залежність психічного та фізичного комфорту від приймання препарату);
2) поступова зміна толерантності з підвищенням доз та зміною форм сп’яніння.
3) наявність абстиненції та невгамовного ( фізичного і компульсивного) потягу до препарату.
51.Психогенії, етіологія, патогенез, класифікація.
Психогенії - порушення,які виникають в результаті впливу на організм психогенних чинників ( стреси, вимушене безсоння, чинники навколишнього середовища). Вони виникають від дії сильного стресу , або під впливом постійно діючого чинника.
Види психогенії:1.Неврози;2.Неврозоподібні стани;3.Реактивні психоз
Патогенез . Для виникнення психогенії мають значення характер і сила травми і нестійкість або неповноцінність психічної системи. Психотравматичні фактори
Залежно від кількісних критеріїв (сила впливу, темп у часі) і змісту психічної травми виділяють такі типи психотравмуючих чинників:1) шокові психічні травми,2) ситуаційні психотравмуючі фактори щодо короткочасної дії,3) хронічно діючі психотравмуючі ситуації,4) фактори емоційної депривації .
52.Неврози, етіологія, клініка.
Невроз – це психогенне захворювання , яке виникає у наслідок зриву вищої нервової діяльностВиди :1.Істеричний невроз.2.Невростенія.3.Невроз причепливих станів.
Істеричний невроз – найчастіше зустрічається у дітей , на фоні послаблення вищої нервової діяльності і може виникати внаслідок перевтоми, після перенесення інфекції, інтоксикації,травми.Невростенія – стан подразливої слабкості нервової системи виникає найчастіше у людей з астенічним складом характеру.На відміну від психопатій при неврозах страждає лише частина особистості (парціальність); зберігається критичне відношення до хвороби, відсутнє при психопатіях; при неврозах визначальне значення набувають прижиттєві впливи середовища.Різні непосильні переживання і життєві труднощі відіграють роль надпотужних подразників для слабкої нервової системи людини і нерідко викликають у неї зрив вищої нервової діяльності. Екстрено й часто стримувати свої почуття, бажання або дії ставить надмірні вимоги до гальмівного процесу і в результаті спричиняється до його перенапруження та зриву.
53.Істеричний невроз, основні симптоми. Особливості у дітей.
Невроз-це психогенне захворювання,яке виникає внаслідок зриву вищої нервової діяльностіІстеричний невроз частіше за все проявляється у дітей,на фоні послаблення Вищої нервової діяльності,і може виникнути внаслідок перевтоми, після перенесення інфекцій,інтоксикацій,травм.Істеричний припадок-при істеричних неврозах можуть виникати істеричні припадки.істеричний припадок,який виникає швидко, характеризується тим,що хворий падає на підлогу,кричить,подряпує собі обличчя,спостерігається моторна розгальмованість за участю всіх груп м'язів,але при цьому свідомість хворого збережена,хоча може бути звужена. Хворий пам'ятає що з ним відбувалося під час припадку,і після закінчення його. Повертається до звичайної роботи.
54.Неврастенія, основні симптоми.Невростенія - це стан, подразливої слабкості нервової системи.Може виникнути у будь-якої людини,частіше за все із астенічним складом характеру.На поч. захворювання-у хворих спостерігається слабкість внутрішнього гальмування,і тоді подразливий процес стає переважаючим,і у людей спостерігається підвищена збудливість,після цього з розвитком захворювання подразливий процес урівноважується гальмівним,він стає неоднозначним і виникає загальне ослаблення нервової системи,яке проявляється симптомами загальної слабкості,хворі , якi були спочатку нестриманими,дратувалися з будь-якого приводу,можуть ставати загальмованими,швидко виснажуються,у них спостерігаються розлади сну,стан виснаженості навіть після відпочинку. можуть бути причепливості, нав’язливі думки іпохондричного змісту, постійний пригнічений настрій,стають апатичнi, їм важко виконувати будь-яку роботу, зниження потягів як харчового так I статевого. Виникають як правило пiд впливом постійно діючих психогенних чинників.
55.Неврози дитячого віку, загальна характеристика.
Для неврозів дитячого віку характерна перевага страхів, соматовегетативных (енурез, рвота) і рухових розладів (логоневроз, тіки, істеричні паралічі). Чим молодше дитина, тим одноманітніше невротична картина. Однак «вікова» систематика неврозів не включає яких-небудь специфічних для дітей або людей похилого віку невротичних психогенних реакцій. Істеричний невроз – частіше за все проявляється у дітей на фоні вищої нервової діяльності і може виникати внаслідок перевтоми, перенесення інфекцій, інтоксикації, травми. Істеричний припадок – при істеричних неврозах, може виникати припадки, при них спостерігаються демонстрат , моторні та псих розлади, що проявляється психогенним блюванням, глухотою, німотою, явище псевдо вагітності.
56.Реактивні психози, характеристика, клініка.
Реактивні психози-це психози,які виникають під дією психогенних чинників. Характеризуються психотичними синдромами з чітко вираженою клінічною картиною,але при цьому хворі втрачають здатність критично оцінювати свою хворобу і керувати своїми вчинками і своєю поведінкою. Як правило виникають гостро, найчастіше в умовах переживання, що стосуються життя і здоров'я людини.
Р.П. мають декілька форм,якi поділяються на основi синдромологiчних ознак,до них відносяться:1)гострi реактивні психозиГРП(Афектогенний ступор I фугiфорна реакцiя )
Афектогенний ступор характеризується загальною загальмованістю,затьмаренням свiдомостi,залишаються на тому мiсцi, коли виник аффект.Спостерiгаеться вiдсутнicть мовлення, емоційних реакцій, повна байдужість. Інколи ступор може змінюватися короткочасним збудженням,і після нього змову наступає ступор. Продовжуеться вiд декількох годин до дек днів,в тяжких випадках до 20 днів. Астенічна реакцiя пiсля-10-15 днiв.ФУГIФОРНА реакцiя- характеризуеться звуженням свiдомостi ,I значним моторним збудженням(нецілеспрямоване)15-20 хвилин. Після цього наступає різке безсилля може наступати глибокий сон, і амнезія на всі подii якi були після реакцii. Стан астенiзацii-2-3 тижні.2)затяжний істеричний психоз,який включає сутінкові стани ,ступор, псевдодеменсiю(звуження свiдомостi з поєднанням втратою елементарних знань та звичок та синдрому неправильних відповідей, імітують дитячий вік.), пуерилiзм (все що при псевдодеменції, але незалежно вiд віку дитячість проявляється і в мовi, побутових навичках,самообслуговуванні)3)психогенні параноiди4)реактивну депресію - характеризуеться депресивним синдромом, який виникає в умовах психотравмуючоi ситуацii. При глибокій спостерігаються спроби самогубства,можуть спостерігаються маячноподібні ідеї.Можуть бути зорові галюцинації та ілюзії.
5)Інші форми(маячіння, психогенно-зумовленi іпохондричні розлади, маячні iдеi ревнощів)

57.Неврозоподібні стани: клініка, характеристика, основні симптоми.
Неврозоподібні стани - група нервово-псіхічних порушеннях,Які зовні нагадують неврози (розладі невротичного рівня реагування), НЕ обумовлених психогенного впливу.У Основі Н. с. лежить легка резидуальна церебральному патологія
Клінічна картина. Астенічній стан у дітей нерідко проявляється гіперактивністю. Істероформні и сенестопатичні-іпохондричні стани зустрічаються відносно Рідко. Фобічні розладі протікають у вигляді неврозоподібних страхів конкретного (Наприклад, страх смерті) або невизначеності змісту, нічних страхів и нічних кошмарів; депресивно-дистимічних станів (поганий настрій, плаксивість, невдоволення собою и навколишнім при виражених вегетативних розладах). Періодично на цьому фоні можуть виникати афекті агресивності. У дітей особливо часто зустрічаються моносимптоматичні рухові и соматовегетативного розладі у вигляді неврозоподібних тіків, заїкання, енурезу, енкопрез.Основні ознаки: Відчуття нездужання, млявість, підвищена стомлюваність, дратівливість.
58.Психопатії, етіологія, клінічні форми, ступені тяжкості.
Психопатії - розлади особистості і поведінки в дорослих.Під психопатіями або розладами особистості розуміють стійкі аномалії особи, що характеризуються дисгармонією емоційно-вольової сфери та своєрідним, переважно афективним мисленням. Психопатичні особливості проявляються в дитинстві або юності і без значних змін зберігаються протягом усього життя. За клінічними особливостями, з урахуванням найбільш виразних аномальних рис характеру, виокремлюють кілька варіантів психопатій: збудливого типу (кола); істеричного типу; паранояльного типу; гальмівні; шизоїдного типу; нестійкі або т. зв. (мозаїчні).Три ступені психопатії:
Важка психопатія (ступінь III), компенсаторні механізми вкрай слабкі,ледь намічаються або бувають лише парціальними, охоплюючи лише частину психопатичних особливостей, але зате досягають тут такий гіперкомпенсації, що самі виступають вже як психопатичні риси. Компенсації завжди неповні і нетривалі. Декомпенсації легко виникають від незначних причин і навіть без видимого приводу.Виражена психопатія (ступінь II). Компенсаторні механізми нестійкі. Через це компенсації нетривалі. Декомпенсації можуть виникати від незначних приводів. Важкі декомпенсації і серйозні порушення поведінки зазвичай все-таки йдуть за психічними травмами або виникають важких ситуаціях. Соціальна адаптація буває неповною і нестійкої. Роботу або навчання то кидають, то відновлюють. Здібності залишаються нереалізованими. Стосунки з рідними повні конфліктів або відрізняються патологічною залежністю. Самооцінка рис характеру і ступінь самокритичності вельми різняться в залежності від типу психопатії. Помірна психопатія (ступінь I). Компенсаторні механізми достатньо виражені. Можливі тривалі компенсації. Зриви зазвичай ситуативно обумовлені, їхня глибина і тривалість пропорційні психічної травмі. Декомпенсації проявляються загостренням психопатичних рис і порушеннями поведінки. Останні, однак, за винятком особливо тяжких ситуацій, не досягають крайніх ступенів. Соціальна адаптація нестійка,знижена або обмежена. При нестійкої адаптації легко виникають зриви.
59.Акцентуації характеру. Порушення поведінки не пов’язані з хворобливими змінами особистості.Акцентуації характеру - це крайні варіанти норми, при яких окремі риси характеру надмірно посилені, унаслідок чого виявляється виборча уразливість відносно певного роду психогенних впливів при добрій і навіть підвищеній стійкості до інших.У залежності від ступеня вираженості виділено два ступені акцентуації характеру: явна і прихована.Явна акцентуація. Цей ступінь акцентуації відноситься до крайніх варіантів норми. Вона відрізняється наявністю досить постійних рис певного типу характеру.У підлітковому віці особливості характеру часто загострюються, а при дії психогенних чинників, що адресуються до "місця найменшого опору", можуть наступати тимчасові порушення адаптації, відхилення в поведінці. Під час дорослішання особливості характеру залишаються досить вираженими, але компенсуються і звичайно не заважають адаптації.Прихована акцентуація. Цей ступінь, мабуть, повинна бути віднесена не до крайніх, а до звичайних варіантів норми. У повсякденних, звичних умовах, риси певного типу характеру виражені слабо або не виявляються зовсім. Навіть при тривалому спостереженні, різносторонніх контактах і детальному знайомстві з біографією важко буває скласти чітке уявлення про певний тип характеру. Проте риси цього типу можуть яскраво, часом несподівано, виявитися під впливом тих ситуацій і психічних травм, які пред'являють підвищені вимоги до "місця найменшого опору". Психогенні чинники іншого роду, навіть важкі, не тільки не викликають психічних розладів, але можуть і не виявити типу характеру. Якщо ж такі риси і виявляються, це, як правило, не призводить до помітної соціальної дезадаптації.
60.Органічна деменція, етіологія, патогенез, клініка, форми.
Органічна деменція - слабоумство, викликане судинними захворюваннями головного мозку, старечими психозами, травмами головного мозку. Органічне слабоумство звичайно ділять на дві групи: тотальне (дифузне, глобальне) і часткове (парціальний, лакунарне).Поділяють такі види деменцій: деменція при хворобі Альцгеймера; судинна деменція; деменції при хворобах Піка, Гентінгтона, Паркінсона, СНІД; не уточнення деменції. Характерною особливістю деменції є її розвиток в наслідку періоду нормального функціонування головного мозку. Загальними ознаками Деменції є більш або менше виражені мозаїчність психічних порушень, нерівномірність зниження окремих пізнавальних функцій з імовірністю відносної схоронності однієї або декількох з них, присутність певного запасу відомостей, уявлень і словникового запасу, яке свідчить про період непорушених пізнавальних функцій, невідповідність між наявним запасом знань і низькими ймовірностями їх реалізації, також між глибиною особистісних розладів (виражене зниження критики, втрата вищих емоцій, різка слабкість мотивів) і інтелектуальною недостатністю.Важливою ознакою деменції є також значні порушення передумов інтелекту: пам'яті, уваги, психічної активності, цілеспрямованості психічної діяльності, які не часто переважають над розладами розуміння і осмислення.

Приложенные файлы

  • docx 671258
    Размер файла: 66 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий