Опорний конспект(26-50стр.)


Спрощення у групах приголосних
3 приголосних підрядспрощуються на 2

тиждень – тижневийжднжн
радість – радіснийстнснчесть – чеснийстнснщастя – щасливийстлслпроїзд – проїзнийзднзн ЖоДеН СЛоН – СКакуН не СТаНе на СТіЛ ЗаДНіми ногами
д, т,л,нвипадні
Винятки:
шістсот зап’ястний
шістнадцятьхвастнути
кістлявийпестливий
хвастливийхворостця
Іншомовні слова
контрастний
баластний
компостний
форпостний
Розрізняй і запам’ятай:

гігантський
студентський
людський
братськийзбіг приголосних
студентствона межі кореня
людствоі суфікса
братство
агентство
реформаторство
Уподібнення приголосних
оглушення дзвінких приголосних глухими:
казка – [каска]казочка
нігті – [ніхті]ніготь
кігті – [кіхті]кіготь
бризкибризочкиодзвінчення глухих перед дзвінкими:
[прозьба]проситипросьба
молотьба[молодьба]молотити
боротьба – боротися
лічба – лічити
Великдень – великий день
повсякдень – по всякий
осьде, аякже, отже, якби
Подовження приголосних
Подовжуютьсям’які, зубні і шиплячі
у іменниках середнього роду на я
гілля – [гіл’а]
знання – [знан’а]
життя – [жит’а]
у іменниках ІІІ відміни, жіночого роду, в орудному відмінку:
пічпіччю
подорожподорожжю
осіньосінню
у дієсловах на - ллє, - ллю:
наллю, наллє, переллю
а) у іменниках спільного роду:
суддя
б) чоловічого роду
Ілля
в) жіночого роду
стаття, рілля
г) прислівникахспросоння, попідвіконню, зрання, навмання
Подовження приголосних не буває
Гра “Третій приголосний зайвий”1. у іменниках середнього роду на я , що є назвами діток:
порося, дитя, теля, щеня
2. у іменниках ІІІ відміни, жіночого роду в орудному відмінку, якщо вкінці 2 різні приголосні:
честьчестю
радістьрадістю
запам’ятай:
листя
передмістя
зап’ястя
тертя
у множині деяких слів:
століть
знань
багатооблич
статей
Подвоєння приголосних
збіг на межі префікса + кореня
ірраціональнийззаду
оббілитивіддзеркалює
роззброєннявіддати
оббігтипереддень
піввікупіввідра
беззубийпіввікнабеззвучнийвідділити
збіг на межі корінь + суфікс
соннийтуманний
деннийкінний
годинниккорінний
3. старовинний
глибинний - анн - , - янн -
бездоганний - инн - , - енн -
нездоланнийнаголошені завжди нннезліченний

4. запам’ятай:
бовванітилляний
ссати овва
юннатбовван
- анн - , -янн - - ан - , - ян -
- енн - , - инн - - ен - , - ин -
несказаннийнесказаний
незрівняннийнезлічений
нездоланнийнезрівняний
бездоганнийнездоланий
незліченнийнескінчений
священнийнедоторканий
страшеннийВИНЯТОК:
височеннийшалений
глибиннийскажений
безім’яннийстудений
нескінченнийнежданий
негаданий
навіжений
священик
старослов’янізми (церковні слова):
благословеннийбожественний
блаженнийогненний
мерзеннийокаянний
спасенний
7. у словах бовван, ввесь, ввічливий, ссати і похідних: бовваніти,
Подвоєння приголосних в іншомовних словах
подвоєння букв в іншомовних словах зберігається у власних назвах (іменах, прізвищах, географічних назвах):
АллаДіккенсМарокко
ІннаШиллерГолландія
ГеннаРуссоБессарабія
АполлонТоррічелліФіліппіни
ВіссаріонБонн
ЕммаБрюссель
ЕммануїлНіцца
АполлінарійЗАПАМ’ЯТАЙ:
ГаннаІполитЛісабон
ІваннаАгнесаГавана
ІзабеллаІнесаКасабланка
МаріаннаКаміла
РиммаПилип
СтеллаКирило
СусаннаСара
Мар’яна
подвоєння в іншомовних загальних назвах буває лише в таких словах:
тоннабоннамоттованнавілламулла
маннабруттобулла
мадоннанеттоміррамадоннанналибілль
подвоєння
на збіг префікса і кореня:
апперцепція, ірраціональний, імміграція, сюрреалізм, контрреволюція
подвоєння
сумаколонаінтермецо
касахобілібрето
масабарокопіанісимо
шосеапетитфортисимо
сесіяатестатгрип
Префікси з - , с -
1. с - к, п, т, х, ф
сказавструснувсфотографувати
спилявсховавсформував
з - перед рештою приголосними
Префікси роз - , без -
розмовабезмежний
розподіленнябезпечний
розчісуватибезмірний
зі - від -
д
од -
пів - напів - полу –

1. у прикметниках 1. вживання прірва
на збільшення у дієсловах прізвище
ознак прізвисько
предобрийпривіз
премудрийприніс
превеликийприйшов
прегарний 2. у географічних
пречудовий назвах
прекрасний а) Приазов’я
Придніпров’я
презамінили б) приморський
на дужепривокзальний
приміський
в) привілля
прислівник
презирливий 3. у дієприкметниках
(перезиралися)принесений
престолпривезений
(передій стол)прироблена
преосвященствоприбитий
4. іменниках:
привіт
прикраса
Лексика
ЛексикологіяОдиниця вивчення – слова
Синоніми, синонімічний ряд, ключове слово
Омоніми, омоформи, омофони, пароніми
Антоніми, антитеза, оксюморон
Однозначні слова
Багатозначні слова
Пряме значення
Переносне значення, синекдоха, метафора, метонімія
Діалектні слова
Професійні слова (терміни)
Застарілі слова (архаїзми)
Нові слова (неологізми)
Запозиченні слова
Іншомовні слова
Загальновживані слова
ФРАЗЕОЛОГІЯ – ФРАЗЕОЛОГІЗМИ – це неподільні стійкі словосполучення, які передають одне значення (пекти раків – червоніти, вмиватись сльозами – плакати).
Морфологія
Морфологія вивчає самостійні та службові частини мови, їх граматичні ознаки і синтаксичну роль.
МОРФОЛОГІЯ
самостійніслужбові
мають питання і є не мають питання і не є
членами реченнячленами речення
– іменник (хто? що?)
– прийменник
означає предмет, має у, в, на, під, попід, понад
рід, число, відмінок, з, між, із-за, з-під, через
4 відміни серед, для, до, по, поміж
– прикметник (який?– сполучник
яка? яке? які? чий? а, але, щоб, бо, як якби,
чиє? чия?) мов, наче, неначе, ніби,
вказує на ознаку і приналежність мовби, де, куди, коли, звідки,
– числівник (котрий? який, котрий, чий, тому що...
скільки? який порядку?)– частка
означає кількість і порядок не, ні, же, вже, б, би, так, отож,
при рахунку отже, тільки, хай, нехай
– займенник (хто? що?)– вигук
вказує на предмет, але ой, ай, ух не називає його: він, вона,
воно, я, ти, ми, ви, вони
– прислівник
незмінна частина мови, не має
закінчення
– дієслово (що робити? що зробити?)
вказує на дію
дієприкметник (питання прикметника)
вказує на ознаку за дією, утворюється від дієслова
дієприслівник (що роблячи? що зробивши?)
вказує на додаткову дію
Іменник
чоловічий
жіночий
середній
спільний (суддя і чоловік, і жінка)

однина
множина
НАЗВИ ІСТОТ (живі)
НАЗВИ НЕІСТОТ (неживі)
ЗАГАЛЬНІ – пишуться з малої букви
ВЛАСНІ – пишуться з великої букви
ВІДМІНОК (7)
Називний хто? що?
Родовий кого? чого?
Давальний кому? чому?
Знахідний кого? що?
Орудний ким? чим?
Місцевий на кому? на чому?
Клична форма – звертаннямамо
тату
земле
брате
сестро
4 ВІДМІНИ
Відміни іменників
чоловічий рід
жіночий рід
вода, земля, Микола, Паша, круча, груша, межа,
площа

чоловічий рід край, чай, гай, ліс, дуб, клен
чоловічий рід о батько, дядько, тато
середній рід о , е поле, море, село, небо, вогнище
середній рід а , я є подовження
знання, гілля, навчання

жіночий рід + мати
піч, ніч, подорож, радість,
честь, любов

середній рід – дітки тварин а , я
порося, теля, гуся, курча, лоша...
Орфограми у іменника
Орф1. У іменниках І відміни, жіночого роду з основою на ж, ч, ш, щ в орудному відмінку (ким? чим?) закінчення еюН. межакручагрушаплоща
О.межеюкручеюгрушеюплощею
Орф2. Паралельні закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду в Д. в. та М. в.
Н.батькокрайліс
батькукраюлісу
Д.батьковікраєвілісові
на батькуна краюна лісу
М.на батьковіна краєвіна лісові
Орф3. Закінчення ів у іменниках Р. в. множини
кленівдубів сходівграбівдядьків
Орф4. Подовження приголосних у іменниках ІІІ відміни в орудному відмінку, якщо закінчення має слово на 1 приголосний
сіль,мідь,ніч ,подорож1 приголосна
Н. сільмідьнічподорож
О. сіллюміддюніччюподорожжю
Орф5. Подовження немає: іменники ІІІ відміни в О. в., якщо в Н. в. слово закінчується на 2 приголосні
радість, ніжність,юність
Н. радістьніжністьюність
О.радістюніжністююністю
Збірні іменники
Сукупність предметів, що сприймаються як одне ціле.
ОднинаМножинаЗбірні
колосокколоскиколосся
людиналюдилюдствозавжди
пташкапташкиптаствов
студентстудентистудентствооднині
листоклисткилистя
опали кричали
Листя опало,людство кричало
Орф6. Збірні іменники вживаються тільки в однині
Орф7. Поява суфіксів - ат - , - ят - , - ен - при відмінюванні іменників ІV відміни
Н.курчадитятеляім’я
Р.курчатидитятителятиімені
Д.курчатідитятітелятіімені
З. – – – –
О.курчамдитямтеляміменем
М.на курчатіна дитятіна телятіна імені
Іменники ІІ відміни.
Родовий відмінок.
Орф8. Закінчення а , я та у, ю у іменниках ІІ відміни Р. в.
а , яу , ю
назви чітко окреслених1. назви речовин, матеріалу:
предметів або будов:меду , воску , піску , гіпсу ,
олівця , дуба, вагона , млина ,граніту , цукру , соку
трактора , прапораВиняток: хлібаВиняток: каналу , даху ,
плоту
географічні назви із 2. географічні власні назви
наголошеним закінченнямбез наголосу на закінченні:
та суфіксами - ев - , - ив - ,Уралу, Сибіру, Криму , Ірану,
- ськ - Донбасу , Єгипту , Дону ,
Києва [Кийева], Ленінграда ,Амуру , Рейну , Байкалу ,
Лондона , Рима , Дніпра , Ужа ,Азербайджану , Сахаліну ,
ТетереваКузбасу
назви мір довжини, площі3. іменники із значенням
ваги, часу:місця, простору:
метра , квадрата , гектара ,світу , краю , майдану , степу
жовтня , вівторкаВиняток: хутора , горба ,
Виняток: року , вікуберега
наукові терміни4. назви явищ природи:
іншомовного походженнявітру , снігу , дощу , граду ,
та українські з суфіксамигрому , морозу , вогню, смерчу
радіуса , квадрата , синуса ,5. іменники зі значенням
відмінка , чисельниказбірності:
народу , хору , колективу ,
класу , взводу, вишняку
Виняток: вівса
6. назви установ, організацій:
інституту , клубу , вокзалу ,
7. назви почуттів:
гніву , суму , жаху , болю
Орф9.
Не з іменниками
РАЗОМ: ОКРЕМО:
слово без не не1. коли є протиставлення:
вживається: Робітник не раб виробництва,
негода, неук, немовля,а його володар.
невдаха, нездаране раб, а володар
2. якщо слово з не2. коли не можна забрати від
можна замінитиіменника і перенести десь
синонімом без недалі у речення (після дієслова
неволя (рабство),поставити)
неправда (брехня)Не згоди хочуть вороги.
нещастя (горе)Згоди не хочуть вороги.
несправедливість (кривда)3. коли між не та іменником
недруг (ворог)можна вставити є
неприязнь (ворожість)Бідний багатому не друг.
небилиця (вигадка)Бідний багатому не є друг.
недовіра (підозра)
неслава (поговір)
неспокій (тривога)
Орф10.
Множина


колоски, маки, соняшники, голівки, верхівки, квітки, соловейки, зайчики, зозульки, носки, ручки, ложки, муки, горшки, тарілки, рушники, жінки...
Орф11.
іві
Р. в. (кого? чого?)колосків , рушників
носків , соняшників
Орф12.
Складні іменники
РАЗОМ: ДЕФІС:
утворенні за 1. прикладки:
допомогоюрослини-символи,
складотворнихпоїзд-експрес
о , е , євиставка-продаж
дієслово + іменникбал-маскарад
прикметник + іменникліжко-диван
іменник + іменник:щастя-доля
лісосмуга, чорнозем,хліб-сіль
овочесховище, водоспаддочки-матері
новобудова, життєпис,вакуум-апарат
панелевіз, льодостав,яхт-клуб
світловодолікарняпрем’єр-міністр
кінофотогуртокгенерал-майор
телерадіоцентрчлен-кореспондент
але: людино-день,вольт-секунда
тонно-кілометрбуркун-зілля, іван-чай,
мати-й-мачуха, жар-Птиця
вовчик-братик
без сполучних2. з частинами віце-, екс-,
голосних поєднаннямлейб-, максі-, міді-, міні-,
дієслова у формі наказовогообер-:
способу + іменника абовіце-адмірал, екс-чемпіон,
кількісного числівника + іменника:лейб-гвардія, обер-майор,
пройдисвіт, двохсотріччя,міні-спідниця, максі-плаття,
перекотиполе, п’ятиденка,обер-майстер, екс-прем’єр
семитонка, зайдиголова
складноскорочені 3. перше слово, дефіс, і ,
слова:окремо друге слово:
Держпром, нарсуд,тепло-і газопостачання,
універсамтеле-і радіопередачі,
авто-і велотрек
з першими частинами пів-,
напів-, полу-:
півмісяця, півапельсина,
пів’ящика, пів’яблука,
напівсон, полудень,
напівпровідник
але: пів-України, пів-Києваавіа-, авто-, агро-, біо-, вело-,
водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-,
екзо-, екстра-, електро-, зоо-,
ізо-, кіно-, космо-, лже-, макро-,
мета-, тетео-, мікро-, мілі-, моно-,
мото-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-,
рентгено-, соціо-, стерео-, супер-,
теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото-авіамотор, автогенератор, біоритм,
водопостачання, газопровід, геополітика,
гідростанція, екстраклас, електролічильник,
зоомагазин, ізостудія, космодром, лженаука,
макроекономіка, метафізика, метеозведення,
монокристал, мотобол, неологізм, палеоліт,
псевдокультура, рентгеноскопія, суперзірка,
термоустановка, стереопрогравач, фонограма
Прикметник
Тверда група – основа слова закінчується на твердий приголосний.
ийае
М’яка група – основа слова закінченню в жіночому роді.
а – тверда
я – м’яка

чоловічий рід
твердам’яка
червоний(нижня)нижній
солодкий(верхня)верхній
веселий(давня)давній
веселийвесела
добрийдобра
високийвисока
теплийтепла
розумнийрозумна
М’яка
нижнійнижня
верхнійверхня
синійсиня
дальнійбо м’яка групадальня
Множина
високі
веселі
радісн і
тепл і
солодкі

Приложенные файлы

  • docx 6393406
    Размер файла: 64 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий