terapia_testi


Схема історії хвороби. Проведення розпиту хворого.
1. Хто є засновником сучасного наукового методу розпитування хворого:
1. С.П.Боткін.
2. Г.А.Захарїн.
3. О.О.Остроумов.
4. В.П.Образцов.
5. М.Д.Стражеско
2. До яких методів діагностики належить розпитування хворого:
1. Обєктивних.
2. Інструментальних.
3. Додаткових.
4. Субєктивних.
5. Експериментальних.
3. З якої системи органів слід починати розпитування про стан органів та систем:
1. З серцево-судинної, враховуючи її важливість у кровозабезпеченні органів.
2. З дихальної, враховуючи її роль у постачанні кисню до тканин.
3. З тієї, яка виходячи із розпиту хворого вважається ураженою.
4. З нервової, оскільки саме її функціонування забезпечує нормальну роботу організму.
5. Важливо провести розпит по всіх системах, а з якої починати – принципового значення не має.
4. Який висновок слід зробити на підставі розпитування хворого:
1. Оцінено загальний стан хворого.
2. Поставлений попередній діагноз.
3. Зясовано, яка система уражена та як між собою повязані скарги.
4. Призначено лікування.
5. Оцінено стан здоровя хворого.
5. Які скарги хворого слід вважати основними:
1. Ті, що примусили хворого звернутися до лікаря.
2. Ті, з яких розпочалось захворювання.
3. Загальну слабкість, зниження працездатності, оскільки вони найбільше впливають на життєдіяльність хворого.
4. Ті, які не вдається коригувати лікуванням.
5. Скарги з боку серцево-судинної системи, зважаючи на розповсюдженість патології кровообігу та важкі наслідки.
6. Які з перерахованих нижче скарг належать до загальних:
1. Біль у ділянці серця.
2. Кашель з виділенням харкотиння.
3. Печія та відризка кислим.
4. Часте, болюче сечовипускання.
5. Слабкість, порушення сну, зниження працездатності.
7. З чого слід починати зясування скарг хворого:.
1. Зі скарг, яких почалось захворювання.
2. Зі скарг, які турбували хворого на момент госпіталізації.
3. Зі скарг, які турбують пацієнта на момент розпитування.
4. Зі скарг, які не піддаються лікуванню.
5. Зі скарг, які першими зникли при призначенні лікування.
8. З чого слід починати зясування анамнезу захворювання:
1. З часу появи та початкових проявів захворювання.
2. З вияснення, чим лікувався хворий до звернення до лікаря.
3. При хронічному перебігу захворювання – з кратності звернення до лікаря та результатів попереднього лікування.
4. У стаціонарного хворого слід вияснити, як змінився його стан після госпіталізації.
5. Вияснити скарги на момент розпитування.
9. Хворий скаржиться на задишку, напади ядухи, періодичний кашель, болі в лівій частині грудної клітки. Про ураження якої (яких) систем (и) Ви зробити висновок у першу чергу?
1. Травної.
2. Дихальної.
3. Серцево-судинної.
4. Травної та/або серцево-судинної.
5. Дихальної та/або серцево-судинної.
10. Для яких із зазначених захворювань спадкова схильність має особливе значення:
1. Гострі респіраторні захворювання.
2. Ішемічна хвороба серця, цукровий діабет.
3. Хронічний тонзиліт.
4. Інфекційні захворювання сечовидільної системи.
5. Бронхіти, особливо гострі.
В. Задачі для самоконтролю:
1. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювання, зниження апетиту, виражену загальну слабкість, головний біль та запаморочення.
Завдання:
1) виділіть основні скарги хворого;
2) назвіть загальні скарги хворого.
2. Хворому 36 років. З 16 років палить по 1 пачці цигарок на день. Розвиткові яких захворювань це може сприяти? Рак легень,
3. Хворий чолок, 45 років, працює президентом фірми. Звернувся зі скаргами на нападоподібні болі за грудиною, які мають стискаючий характер та зявляються при психо-емоційному перевантаженні.
Про ураження якої системи йде мова? Що може бути причиною даних скарг?
Стенокардія. Серц суд система. Психо-нерво емоційні реакції. Фіз навантаж. Ат зм
Загальний огляд хворого. Діагностичне значення симптомів, виявлених під час огляду хворого.
У хворого на шкірі грудної клітки є судинні зірочки. Це є характерним для:
А. Хронічного гастриту
В. Панкреатиту
С. Цирозу печінки
D. Апендициту
Е. Холециститу
2.Хворий на лівобічний ексудативний плеврит лежить:
А. На лівому боці
В. На правому боці
С. На спині
D. На животі
Е. Напівсидячи
3.Хворий займає вимушене положення — перебуває в колінно-ліктьовому положенні. Це є симптомом такої хвороби:
А. Напад бронхіальної астми
В. Виразкова хвороба шлунка
С. Напад ниркової кольки
D. Напад серцевої астми
Е. Холецистит
4.Хворий знаходиться в ліжку з далеко відкинутою назад головою і з притягнутими до живота ногами. Це є ознакою такої хвороби:
А. Травма черепа
В. Апендицит
С. Менінгіт
D. Холецистит
Е. Виразкова хвороба
5.Хворий сидить у ліжку, спираючись руками на край ліжка,ноги опущені. Це характерно для:
А. Нападу бронхіальної астми
В. Серцевої недостатності
С. Виразкової хвороби шлунка
D. Холециститу
Е. Апендициту
6. Хворий сидить у ліжку з опущеними ногами, відкинувшись спиною на подушку. При якому захворюванні спостерігається цей симптом?
А. Напад бронхіальної астми
В. Серцева недостатність
С. Напад стенокардії
D. Апендицит
Е. Холецистит
7. Хворий погано орієнтується, на питання відповідає повільно. Цей стан називається:
А. Ступор
В. Сопор
С. Кома
D. Колапс
Е. Непритомність
8. Хворий безтямний, на питання не відповідає, рефлекси не визначаються. Цей стан називається:
А. Ступор
В. Сопор
С. Кома
D. Колапс
Е. Непритомність
9. У хворого «горда» постава, живіт збільшений у розмірах. При яких станах це зустрічається?
А. Асцит
В. Метеоризм
С. Перитоніт
D. Апендицит
E. Холецистит
10. У хворого бронзове забарвлення шкіри на відкритих ділянки* тіла. Це є ознакою такої хвороби:
А. Синдром Іценка-Кушінга
B. Хвороба Аддісона-Бірмера
C. Цироз печінки
D. Тиреотоксикоз
E. Цукровий діабет
В. Ситуаційні задачі для самоконтролю
1. Хворий виснажений. Шкіра бліда з сируватим відтінком. Губи та язик яскравого забарвлення. Кінцівки тонкі, гомілки пастозні. На шкірі грудей помітні судинні зірочки. Живіт збільшений в обємі, визуалізується сітка розширених підшкірних вен черевної стінки. Узагальність отримані дані та зробіть припущення щодо характеру ураження. Асцит
2. Хворий знаходиться у вимушеному положенні сидячі. Шкіра ціанотична. Дихання часте. Нігті у вигляді годинникових скелець, пальці – барабанних паличок. Для ураження якої системи можуть бути характерними ці ознаки, зробіть припущення щодо характеру ураження. Абсцес, гангрена, емпіємі плеври, бронхоектатичній хвороб, уродженні вади серця
3. Пацієнт виглядає молодше своїх років. На блідому обличчі – ціанотичний румянець, спостерігається акроціаноз. Для ураження якої системи характерні такі ознаки. Зробіть припущення щодо характеру ураження. Ранні стадії туберкульозу. Порушення виробленя гормонів. Мінтральний стеноз
4. Стан хворого вкрай важкий. Обличчя дуже бліде з синюшним відтінком. Очі глибоко впалі, рогівка тускла, ніс загострений, шкіра холодна, покрита холодним липким потом. Для якого стану характерні такі ознаки? Вкрай важкий – агональний
5. Хворий погано орієнтується у зовнішньому середовищі, на питання відповідає із запізненням. Зробіть висновок щодо стану його свідомості. До якого порушення свідомості належать вказані ознаки. Ступор
Огляд окремих частин тіла: голови, шиї, тулуба кінцівок
Б. Тестові завдання для самоконтролю
1.«Вірховська залоза» є симптомом:
A.Туберкульозу легенів
B.Рака шлунку
C.Сифілісу
D.Анемії
E.Цукрового діабету
2.При огляді голови випнуті лобні та потиличні бугри, потилична кістка сплощена. Цей симптом характерний для:
A.Гідроцефалії
B.Мікроцефалії
C.Рахіту
D.Сифілісу
E.Нормального черепа
3.У хворої екзофтальм, симптом Грефе. Це характерно для:
A.Тиреотоксикозу
B.Мікседеми
C.Хвороби Аддісона-БірмераD.Хвороби Іценка-КушінгаE.Цукрового діабету
4.Обличчя Гіппократа характерно для:
A.Перитоніту
B.Правця
C.Тиреотоксикозу
D.Хвороби Іценка-КушінгаE.Апендициту
5.У хворого одутле обличчя, позбавлене міміки, шкіра бліде, повіки набряклі, ніс і губи потовщені. Це характерно для:
A.Цукрового діабету
B.Мікседеми
C.Хвороба нирок
D.Тиреотоксикозу
E.Синдрому Іценка-Кушінга6. У хворого місяцеподібне обличчя із синюшно-червоним забарвленням шкіри. На шкірі живота й стегон є широкі стрічки розтягнення. При якій патології це зустрічається:
A.Хвороба Іценка-КушінгаB.Цукровий діабет.
C.Мікседема
D.Тиреотоксикоз
E.Гіпертонічна хвороба
7. У хворого набряки обличчя й повік з'являються ранком, набряки на нижніх кінцівках збільшуються ввечері, на дотик теплі, ямка при натисненні довго не зникає. Це характерно для захворювання:
A.Серцево-судинної системи.
B.Нирок
C.ЛегенівD. Печінки
E. Ендокринної системи
8. У хворого деформація нігтів у вигляді «годинникових скелець» і кінцевих фаланг пальців рук у вигляді «барабанних паличок». Про ураження якої системи органів це може свідчити:
А. Захворювання дихальної системи
В. Захворювання шлунково-кишкового тракту
С. Захворювання ендокринної системи
D. Захворювання нервової системи
Е. Захворювання сечовивідної системи
9. У xворого високий зріст, «павучі» пальці, «пташине обличчя». Ваші діагностичні припущення:
А. Акромегалія
В. Синдром КляйнфельтераС. Синдром МарфанаD. Синдром ДаунаE. Синдром Шерешевського-Тернера.10. У хворої низький зріст, коротка шия із крилоподібними шкірними складками на бічній її поверхні, низький ріст волосся на шиї. Для якої патології це є характерним?
A.Гіпофізарний нанізм
B.Синдром КляйнфельтераC.Синдром МарфанаD.Синдром ДаунаE.Синдром Шерешевського-Тернера.
11. Бліде, набрякле обличчя, з набряками над та під очима зустрічається при:
A.Акромегалії
B.Мікседемі
C.Захворюваннях нирок
D.Серцевій недостатності
E.Тиреотоксикозі.
12. Обличчя Корвізара зустрічається при:
A.Захворюваннях нирок
B.Пухлинах середостіння
C.Акромегалії
D.Серцевій недостатності
E.Тиреотоксикозі.
13. Обличчя „воскової ляльки” зустрічається при:
A.Захворюваннях нирок
B.Анемії Адісона-БірмераC.Мікседемі
D.Серцевій недостатності
E.Акромегалії.
14. „Комір Стокса” є ознакою:
A.Мікседеми
B.Аліментарного ожиріння
C.Гострого гломерулонефритуD.Стиснення верхньої порожнистої вени при пухлинах середостіння
E.Серцевої недостатності
15. У хворого на шкірі грудної клітки є судинні зірочки. Це є характерним для:
A. Хронічного гастриту
B. Панкреатиту
C. Цирозу печінки
D. Апендициту
E. Холециститу16. Поява вузла Золінгера є ознакою::
A.Туберкульозу легенів
B.Раку шлунка
C.Сифілісу
D.Анемії
E.Цукрового діабету
17. Термін „анізокорія” використовується для позначення:
A. Несиметричності розмірів очних щілин.B. Різних за розмірами зіниць.C. Розширення зіниць.D. Асиметрії обличчя.E. Звуження зіниць.18. У хворого деформація нігтів у вигляді «годинникових скелець» і кінцевих фаланг пальців рук у вигляді «барабанних паличок». Про яку патологію це може свідчити:
A. Гостре інфекційне захворювання сечовивідної системи.
B. Захворювання шлунково-кишкового тракту.
C. Цукровий діабет.D. Перенесений інсульт.
E. Тривалий перебіг бронхоектатичної хвороби.19. У хворої екзофтальм, позитивні симптоми Грефе, Мебіуса. Це характерно для:
A.Тиреотоксикозу
B.Мікседеми
C.Хвороби Аддісона-БірмераD.Хвороби Іценка-КушінгаE. Цукрового діабету
20. При огляді хворого на вухах та у ділянці міжфалангових суглобів пальців рук знайдені тофуси. Для якого патології це характерне:
A.Тиреотоксикозу
B.Подагри
C.Захворювань печінки
D.Хвороби Іценка-КушінгаE. Цукрового діабету
В. Ситуаційні задачі для самоконтролю
1. Хворий високий на зріст, кисті рук та стопи надмірно збільшені. Череп непропорційний – нерівномірно збільшені надбрівні дуги та вилиці, завеликі вуха, ніс. Язик із затрудненням вміщується у ротову порожнину.
Завдання: 1. Узагальність отримані дані. Акромегалія
2. Зробіть припущення щодо характеру ураження. Порушення вироблення гормону росту, гіпофізом
2. Хворий знаходиться у вимушеному положенні сидячі. Шкіра ціанотична. Дихання часте. Нігті у вигляді годинникових скелець, пальці – барабанних паличок.
Завдання: 1. Для ураження якої системи можуть бути характерними ці ознаки.
2. Зробіть припущення щодо характеру ураження. Абсцес, гангрена, емпіємі плеври, бронхоектатичній хвороб, уродженні вади серця
3. Пацієнт виглядає молодше своїх років. На обличчі – ціанотичний румянець на блідому обличчі, спостерігається акроціаноз.
Завдання: 1. Для ураження якої системи характерні такі ознаки. Ранні стадії туберкульозу. Порушення виробленя гормонів. Мінтральний стеноз
2. Зробіть припущення щодо характеру ураження.
4. Стан хворого вкрай важкий. Обличчя дуже бліде з синюшним відтінком. Очі глибоко впалі, рогівка тускла, ніс загострений, шкіра холодна, покрита холодним липким потом. Для якого стану характерні такі ознаки? Агональний
5. Хворий збуджений, вираз обличчя здивований, напружений. Спостерігається випинання очних яблук. При перевірці очних симптомів знайдені позитивні симптоми Грефе, Мебіуса.
Завдання: 1. Використайте відповідну медичну термінологію для позначнення знайдених симптомів. Тиреотоксикоз
2. Для якої патології є характерними описані ознаки?
3. Опишіть сутність знайдених очних симптомів.
Основні скарги хворих із захворюваннями органів дихання. Статичний та динамічний огляд грудної клітки. Пальпація грудної клітки
Б. Тестові завдання для самоконтролю
1. Легенева кровотеча може виникнути при:
1.Дифузному катаральному бронхіті.
2. Вогнещевій пневмонії.
3.Бронхоектатичній хворобі.
4. Крупозній пневмонії в стадії червоного спечінкування.
5. Бронхопневмонії.
2. Голосове тремтіння посилюється при:
1.Крупозній пневмонії в стадії спечінкування.
2. Ексудативному плевриті над рідиною.
3. Нападі бронхіальної астми.
4. Емфіземі легень.
5. Бронхоектатичній хворобі.
3. Хворого було доставлено до лікарні в стані діабетичної коми. Дихання шумне, часте, після глибокого вдиху йде посилений видих. Який тип дихання спостерігається в цього хворого?
1. Біота.
2. Чейна—Стокса.
3. Гаспінг-дихання.
4. Апнейстичне.
5. Куссмауля.
4. Динамічний огляд грудної клітини – це:
1. Огляд, при якому цікавить рух обох половин грудної клітини.
2. Огляд, при якому звертається увага на розміри обох половин грудної клітини поза актом дихання.
3. Огляд м’язевого покриву грудної клітини.
4. Вивчення симетричності участі обох половин грудної клітини в акті дихання, частоти, глибини дихання, ритм дихання.
5. Огляд, при якому цікавить симетричність розмірів обох половин грудної клітини.
5. Скловидне харкотиння є характерним для:
1. Раку легень.
2. Закінчення нападу бронхіальної астми.
3. Бронхоектатичної хвороби.
4. гострого бронхіту.
5. Пневмотораксу.
6. У хворого сухий плеврит, який супроводжується сильним болем при диханні. Яке вимушене положення буде займати хворий:
1. „Лягавого” собаки.
2. Опістотонус.
3. Ортопное.
4. На здоровому боці.
5. На хворому боці.
7. При пальпації грудної клітини хворого виявлено болючість в точках Валлє. Для якого захворювання це може бути характерним:
1. Гострого трахеїту.
2. Радикуліту.
3. Бронхопневмонії.
4. Міокардиту.
5. Катарального бронхіту.
8. Чим легенева кровотеча відрізняється від кровотечі з судин стравоходу:
1. Кров темна, виділяється при кашлі.
2. Кров світло-червона, виділяється з блюванням.
3. Кров темна, піниста, виділяється при нахилі вперед.
4. Кров яскраво-червона, піниста, виділяється з кашлем.
5. Кров у вигляді кавової гущі.
9. При якому із захворювань спостерігається тільки сухий кашель і ніколи не буває вологого:
1. Бронхіті.
2. Сухому плевриті.
3. Бронхоектатичній хворобі.
4. Кавернозному туберкульозі легень.
5. Бронхопневмонії.
10. Статичний огляд грудної клітини – це:
1. Огляд, при якому цікавить рух обох половин грудної клітини.
2. Огляд обох половин грудної клітини поза актом дихання.
3. Огляд м’язевого покриву грудної клітини.
4. Огляд, при якому цікавить частота, глибина, ритм дихання.
5. Оцінка участі додаткових м’язів в акті дихання.
11. Харкотиння у вигляді „малинового желе” характерне для:
1. Приступу бронхіальної астми.
2. Трахеїту.
3. Трахеобронхіту.
4. Крупозної пневмонії.
5. Раку легень.
12. Який кістковий орієнтир використовується для підрахунку ребер спереду:
1. Ключиця.
2. Реберна дуга.
3. Кут Людовіка.
4. Епігастральний кут.
5. Остистий відросток VII шийного хребця.
13. Кашель із виділенням великої кількості харкотиння (до 1-2 л) переважно у вранішні години може спостерігатися при:
1. Гострого бронхіту.
2. Крупозної пневмонії.
3. Сухого плевриту.
4. Бронхоектатичної хвороби.
5. Ексудативного плевриту.
14. Динамічний огляд грудної клітини слід починати з:
1. Визначення типу грудної клітки.
2. Оцінки участі додаткових дихальних м’язів в акті дихання.
3. Оцінки симетричності грудної клітки.
4. Визначення ритмічності дихання.
5. Визначення частоти дихання.
15. Яка частота дихання вважається нормальною у здорової людини:
1. 60 дихань на хвилину.
2. 30–40 дихань на хвилину.
3. 16–20 дихань на хвилину.
4. Залежить від віку людини.
5. Залежить від ЧСС людини.
16. Ранковий кашель характерний для:
1. Бронхоектатичної хвороби.
2. Ларингіту.
3. Пневмонії.
4. Сухого плевриту.
5. Раку легені.
17. При проведенні статичного огляду грудної клітини слід звертати увагу на:
1. Рух обох половин грудної клітини.
2. Наявність патологічних дихальних ритмів.
3. Участь додаткових м’язів в акті дихання .
4. Симетричності участі обох половин грудної клітини в акті дихання, частоту, глибину дихання, ритм дихання.
5. Форму, тип грудної клітини, симетричність обох її половин.
18. Голосове тремтіння значно слабшає при:
1. Інфаркті легені.
2. Крупозній пневмонії в стадії спечінкування.
3. Бронхоектатичній хворобі.
4. Емфіземі легень.
5. Над заповненою рідиною каверною.
19. Терміном „брадипное” позначають:
1. Збільшення частоти дихання більше 20 на хвилину.
2. Зменшення частоти дихання до 30 на хвилину.
3. Збільшення частоти дихання до 60 на хвилину.
4. Зменшення частоти дихання менше 16 на хвилину.
5. Зменшення частоти дихання менше 25 на хвилину.
20. Терміном „тахіпное” позначають:
1. Прискорення дихання більше 40 на хвилину.
2. Уповільнення дихання менше 16 на хвилину.
3. Прискорення дихання до 60 на хвилину.
4. Уповільнення дихання менше 20 на хвилину.
5. Прискорення дихання більше 20 на хвилину.
21. Виділення іржавого харкотиння характерне для:
1. Крупозної пневмонії.
2. Ексудативного плевриту.
3. Емфіземи легень.
4. Бронхоектатичної хвороби.
5. Бронхіальної астми.
22. Харкотиння „повним ротом” (частіше в ранковий час) характерне для:
1. Туберкульозу легень
2. Бронхоектатичної хвороби.
3. Вогнищевої пневмонії.
4. Гострого бронхіту.
5. Емпієми плеври.
23. Біль в грудній клітині, пов’язаний із захворюваннями органів дихання буває при:
1. Бронхіті.
2. Бронхоектатичній хворобі.
3. Бронхопневмонії.
4. Сухому плевриті.
5. При нападі бронхіальної астми.
24. Збільшення однієї з половин грудної клітини зустрічається при:
1.Формуванні спайкового процесу в плеврі чи повному зрощенні плевральної щілини.
2. Ексудативному плевриті.
3. Пневмосклерозі.
4. Бронхіті.
5. Бронхопневмонії.
В. Ситуаційні завдання
1. При огляді грудної клітини було виявлено випинання грудини вперед, потовщення у місцях переходу хрящової частини ребра у кісткову, збільшення передньо-заднього розміру.
1)Для якого типу грудної клітини характерні ці симптоми: бочкоподібна форма емфізематозна
2) Який механізм виникнення подібних змін грудної клітки?
2. При огляді грудної клітини було знайдено збільшення передньо-заднього її розміру та епігастрального кута (до 160), розширення міжреберних проміжків, вибухання над- та підключичних ямок.
1) Для якого типу грудної клітини характерні такі ознаки: гіперстенік2) Який механізм виникнення подібних змін грудної клітки?
3. Хворий скаржиться на біль у правій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до 39,5 С, задишку, кашель з виділенням незначної кількості іржавого харкотиння. При огляді грудної клітки звертає на себе увагу випинання правої частини та відставання її при диханні. Пальпаторно визначається збільшення резистетності грудної клітки праворуч та посилення голосового тремтіння нижче кута правої лопатки.
1) Які зміни легеневої тканини присутні у хворого? Накопичення рідини в плевральній порожнині
2) Для якого захворювання можуть бути характерні вказані симптоми?
Перкусія легень. Методика і техніка проведення порівняльної та топографічної перкусії легень
Б. Тестові завдання для самоконтролю
1. Коли виникає тимпанічний перкуторний звук над легенями:
1. При ущільненні легеневої тканини.
2. При бронхоектазах.
3. При хронічному застої крові в легенях.
4. При пневмотораксі.
5. Над абсцесом легень, який заповнений гноєм.
2. Який перкуторний феномен зустрічається одночасно з крепітацією при крупозній пневмонії в стадії приливу:
1. Зберігається ясний перкуторний тон.
2. З’являється притуплення перкуторного тону.
3. З’являється тупість.
4. З’являється притуплений тимпаніт.
5. З’являється тимпанічний тон.
3. Який перкуторний тон над легенями характерний для ущільнення легеневої тканини:
1. Тимпанічний.
2. Тон тріснутого горщика.
3. Тупий.
4. Ясний легеневий.
5. Коробковий.
4. Висота стояння верхівок легені збільшується при:
1. Крупозній пневмонії верхньої долі легені.
2. Емфіземі легень.
3. Туберкульозній інфільтрації легень.
4. Гострому бронхіті.
5. Трахеїті.
5. Які дані порівняльної перкусії характерні для ущільнення легеневої тканини:
1. Зменшення ширини полів Креніга.
2. Збільшення активної рухомості нижнього легеневого краю.
3. Зникнення простору Траубе.
4. Поява тупого перкуторного тону.
5. Зменшення активної рухомості нижнього легеневого краю.
6. Зникнення тимпаніту над простором Траубе є ознакою:
1. Правобічної нижньодольової пневмонії.
2. Випоту в ліву плевральну порожнину.
3. Лівобічного пневмотораксу.
4. Емфіземи легень.
5. Сухого плевриту.
7. Яке захворювання з найбільшою ймовірністю може призвести до обмеження активної рухомості нижнього краю легені:
1. Емфізема легень.
2. Гострий трахеїт.
3. Пневмонія з локалізацією у верхній долі легені.
4. Рак гортані.
5. Гострий бронхіт.
8. Який кістковий орієнтир використовується для підрахунку ребер спереду:
1. Ключиця.
2. Реберна дуга.
3. Кут Людовіка.
4. Епігастральний кут.
5. Остистий відросток VII шийного хребця.
9. Над великою каверною, яка містить газ, перкуторно визначається:
1. Тупий тон.
2. Тимпанічний тон.
3. Притуплений тон.
4. Ясний легеневий тон.
5. Притуплений тимпаніт.
10. Який перкуторний тон виникає на початковій стадії ателектазу легені:
1. Тупий.
2. Притуплений.
3. Притуплений тимпаніт.
4. Ясний легеневий.
5. Тимпанічний.
11. Хто вперше запропонував методику перкусії для дослідження стану внутрішніх органів:
1. В.П.Образцов.
2. Л. Ауенбруггер.
3. Р.Лаеннек.
4. Ф.Г.Яновський.
5. М.Д.Стражеско.
12. Ширина полів Креніга в нормі складає:
1. 1–3 см.
2. 5–8 см.
3. До 10 см.
4. 2–4 см.
5. В нормі не визначаються.
13. Основною метою порівняльної перкусії легень є:
1. Порівняння перкуторного тону над передньою та задньою поверхнею легені.
2. Порівняння перкуторного тону на симетричних ділянках обох легень.
3. Порівняння перкуторного тону над верхньою та нижньою долями легені.
4. Порівняння перкуторного тону над різними топографічними ділянками однієї половини грудної клітки.
5. Визначення нижньої межі легень.
14. Притуплений тимпаніт над легенею може виникнути при:
1. На початковій стадії компресійного ателектазу.
2. При емфіземі легень.
3. При сухому плевриті.
4. На стадії опеченіння при крупозній пневмонії.
5. При утворенні каверни.
15. Тривалість перкуторного тону тим більша, чим:
1. Тканина менш щільна і маса її більша.
2. Тканина більш щільна і маса її більша.
3.Тканина менш щільна і маса її менша.
4. Не залежить від щільності тканини.
5. Не залежить від маси тканини.
16. Який перкуторний тон виникає в стадії спечінкування при крупозній пневмонії:
1. Тупий.
2. Притуплений.
3. Притуплений тимпаніт.
4. Ясний легеневий.
5. Тимпанічний.
17. Скільки становить висота стояння верхівки легені над ключицею у здорової людини:
1. 1–2 см.
2. 3–4 см.
3. 5–6 см.
4. 6–8 см.
5. до 1 см.
В. Ситуаційні завдання
1. При фізикальному дослідженні органів дихання хворого виявлені наступні дані: при статичному огляді грудної клітки – збільшення правої її половини, при динамічному огляді – відставання цієї половини в акті дихання, при пальпації – зникнення голосового тремтіння у нижніх відділах правої легені, при перкусії – тупий перкуторний тон нижче кута лопатки праворуч.
1) Про яке ураження можна зробити припущення:
1. Запалення нижньої частки правої легені.
2. Сухий правобічний плеврит.
3. Утворення каверни в ніжній частці правої легені.
4. Накопичення рідини в правій плевральній порожнині.
5. Накопичення повітря в правій плевральній порожнині.
2) Які дані топографічної перкусії правої легені очікуємо отримати в даному випадку?

2. У хворого напад ядухи. Положення вимушене – сидить, спираючись руками на край ліжка. Голосове тремтіння над обома легенями ослаблене. Перкуторно над легенями тимпанічний тон. Верхня межа легень: висота стояння верхівок спереду – 6 см над ключицею, ззаду – на 2 см вище остистого відростку VII шийного хребця, ширина полів Креніга – 10 см в правій надключичній ділянці та 9 см – у лівій.
1) Наявність якої патології можна припустити у хворого?
2) Оцініть дані порівняльної та топографічної перкусії легень ?
3) Які перкуторні зміни нижнього легеневого краю можна очікувати в даному випадку?
3. Хворий скаржиться на біль у лівій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до 39,5 С, задишку, кашель з виділенням незначної кількості іржавого харкотиння. При огляді грудної клітки звертає на себе увагу помірне збільшення лівої частини грудної клітки та відставання її при диханні. Пальпаторно визначається збільшення резистетності грудної клітки ліворуч та посилення голосового тремтіння нижче кута лівої лопатки. Ніжня межа лівої легені зміщена догори на 2 міжребер’я. Активна рухливість нижнього легеневого краю правої легені – 6 см, лівої – 2 см.
1) Оцініть дані порівняльної та топографічної перкусії легень.
2) Співставте дані перкусії із іншими знайденими симптомами?
3) Який синдром наявний у хворого?
4) Для якої патології можуть бути характерні вказані симптоми?
Аускультація легень:основні дихальні шуми(везикулярне та бронхіальне дихання)
. За яких умов вислуховується пуерильне дихання?
При спадінні легеневої тканини.
При наявності рідини в порожнині плеври.
У людей похилого віку.
У дітей 5-13 років.
У дорослих спортсменів.
2. Сакадоване дихання свідчить про:
1. Початок запальних змін у бронхах.
Про аномалію частки легені.
Буває у лежачих хворих.
Вислуховується над трахеєю.
Наявне при пороках серця.
3.Коли виникає послаблене везикулярне дихання?
1.При пневмонічній інфільтрації легень.
2.При пуерильному диханні.
3. При диханні Куссмауля.
4.При фізичному навантаженні.
5.При тонкій грудній стінці.
4.При синдромі ущільнення легеневої тканини вислуховується:
1.Жорстке везикулярне дихання.
2.Ослаблене везикулярне дихання.
3.Патологічне бронхіальне дихання.
4.Посилене везикулярне дихання.
5.Амфоричне дихання.
5. При товстостінному абсцесі легені, що випорожнився через бронх вислуховується:
Посилене везикулярне дихання.
Амфоричне дихання.
Ослаблене везикулярне дихання.
Жорстке везикулярне дихання.
Дихання повертається до незміненого везикулярного.
6. Коли виникає бронхофонія:
1. При емфіземі легень.
2. При наявності ексудату в порожнині плеври.
3. При пневмотораксі.
4. При ущільненні легеневої тканини.
5. При бронхоектатичній хворобі.
7. При ураженні якої частини бронхо-легеневого дерева виникає саккадоване везикулярне дихання:
1. Альвеол.
2. Великих бронхів.
3. Трахеї.
4. Бронхів середнього калібру.
5. Бронхіол.
8. Які причини виникнення патологічного бронхіального дихання:
1. Бронхіальна астма.
2. Обструкція бронха пухлиноб, інородним тілом.
3. Емфізема легень.
4. Велика пухлина легень.
5. Бронхоектатитична хвороба.
9. При накопиченні рідини у плевральній порожнині вислуховується:
1. Жорстке везикулярне дихання.
2. Послаблене везикулярне дихання або дихальні шуми відсутні.
3. Амфоричне дихання.
4. Сакадоване дихання.
5. Бронхіальне дихання.
10. Посилення бронхофонії може спостерігатися при:
1. Накопиченні рідини у плевральній порожнині.
2. Утворення порожнини, сполученої з бронхом.
3. Накопиченні газу у плевральній порожнині.
4. Підвищенні повітряності легень.
5. Дихальній недостатності.
11. Де вислуховується нормальне бронхіальне дихання:
1. Над всією поверхнею легень.
2. Паравертебрально до рівня ІІІ-IV грудних хребців.
3. Над верхівками легень.
4. В нижній відділах правої легені.
5. Над півмісяцевим простором Траубе.
12. При фізикальному дослідженні органів дихання у хворого знайдено: в нижніх відділах правої легені при пальпації – посилення голосового тремтіння, при перкусії – тупий перкуторний тон, аускультативно – бронхіальне дихання. Для якого процесу в легенях це характерне:
1. Накопичення рідини в плевральній порожнині.
2. Накопичення газу у плевральній порожнині.
3. Утворення порожнини в легені.
4. Ущільнення легеневої тканини.
5. Збільшення повітряності легеневої тканини.
13. Амфоричне бронхіальне дихання виникає при:
1. Емфіземі легень.
2. Запальній інфільтрації легень.
3. Пухлинах.
4. Над рідиною в плевральній порожнині.
5. Над каверною, сполученою з бронхом.
14. Які з нижче перерахованих ознак притаманні синдрому підвищення повітряності легеневої тканини:
1. Ясний легеневий перкуторний тон, посилене везикулярне дихання.
2. Тупий перкуторний тон, бронхіальне дихання.
3. Коробковий перкуторний тон, послаблене везикулярне дихання.
4. Притуплений тимпаніт, сакадоване дихання.
5. Тупий тон, послаблення везикулярного або відсутність дихання.
15. До кількісних змін везикулярного дихання належить:
1. Сакадоване дихання.
2. Амфоричне дихання.
3. Посилення везикулярного дихання.
4. Везикуло-бронхіальне дихання.
5. Везикулярне дихання з подовженим видихом.
16. При синдромі накопичення газу у плевральній порожнині вислуховується:
1. Жорстке везикулярне дихання.
2. Посилене везикулярне дихання.
3. Патологічне бронхіальне дихання.
4. Значно послаблене везикулярне дихання або відсутнє.
5. Амфоричне дихання.
17. Де у нормі вислуховується везикулярне дихання:
1. Над всією поверхнею легень.
2. Паравертебрально до рівня ІІІ-IV грудних хребців.
3. Над трахеєю.
4. У ділянці грудини.
5. Над півмісяцевим простором Траубе.
В. Ситуаційні задачі.
1.Хвора Б. 17, років скаржиться на підвищену нервозність, зміни артеріального тиску у сторону частого зниження. Спостерігається у лікаря з приводу вегетативно-судинної дистонії. При аускультації легень вислуховується сакадоване дихання. Пояснити механізм його утворення.
2.Хворий Д. 58, років скаржиться на задишку при швидкій ході. Гіперстенічної будови з ознаками ожиріння. Ніколи не хворів.За час перебування на пенсії набрав 16 кг ваги. При аускультації легень везикулярне дихання дуже ослаблене. Вказати причину кількісної зміни везикулярного дихання.
3.У хворого під час алкогольної коми вислуховується патологічний тип дихання Куссмауля. При аускультації легень виявлено посилене везикулярне дихання – яка причина його появи?
Аускультація легень: додаткові дихальні шуми (крепітація, хрипи, шум тертя плеври
5) Продовжить фрази:
– "Шум плескоту Гіппократа утворюється при......."
Правильна вiдповiдь: гiдропневмотораксi– "Консонуючi вологi хрипи утворюються у бронхах та порожнинах, якi......."
Правильна вiдповiдь: оточенi ущiльненою легеневою тканиною, особливо в гладко–
– "Звук падаючої краплi" є симптомом......."
Правильна вiдповiдь: гiдропневмотораксу
– "Плевроперикардiальний шум утворюється в разi......."
Правильна вiдповiдь: ураження плеври, яка вкривае середостiння або лежить близько до серця
Б. Тестовi завдання
1) Назвiть захворювання, при яких аускультативно може вислуховуватися крепiтацiя:
1. гострий бронхiт2. хронiчний бронхiт3. сухий плеврит
4. вогнищева пневмонiя5. крупозна пневмонiя в стадiї розпалу
6. крупозна пневмонiя в стадiї розсмоктування
7. крупозна пневмонiя при початковiй стадiї8. застiйна серцева недостатнiсть9. компресiйний ателектаз
Правильна вiдповiдь: 6, 7, 8, 9,
2) Назвiть захворювання, при яких аускультативно можуть вислуховуватися хрипи:
1. гострий бронхiт2. хронiчний бронхiт3. сухий плеврит
4. вогнищева пневмонiя5. бронхоектатична хвороба
6. крупозна пневмонiя в стадiї розсмоктування
7. крупозна пневмонiя при початковiй стадiї8. ексудативний плеврит
9. крупозна пневмонiя в стадiї розпалу
Правильна вiдповiдь: 1, 2, 4, 5, 9.
3) Назвiть захворювання, при яких аускультативно може вислуховуватися шум тертя плеври:
1. хронiчний бронхiт2. сухий плеврит
3. вогнищева пневмонiя4. бронхоектатична хвороба
5. холера
6. уремiя7. крупозна пневмонiя при початковiй стадiї8. туберкульозне обсiювання плеври
Правильна вiдповiдь: 2, 5, 6.
4) Коли бувають звучні (консонуючі) вологі хрипи:
1. При поєднанні бронхіту з ущільненням легеневої тканини навкруги запаленого бронха (бронхопневмонія).
2. При емфіземі легень.
3. При накопиченні ексудату в порожнині плеври.
4. При накопичення трансудату в порожнині плеври.
5. При нападі бронхіальнї астми.
Правильна вiдповiдь: 1.
5) Що лежить в основі крепітації:
1.Стенозування просвіту бронхів.
2. Наявність каверни, яка містить рідину та повітря.
3. Розлипання на вдосі альвеол, на стінках яких відклався фібрин.
4. Наявність бронхоектазів, заповнених гноєм.
5. Тертя запалених листків плеври.
Правильна вiдповiдь: 3.
6) Коли виникають вологі дрібнопухирцеві хрипи:
1. При наявності рідкого ексудату в дрібних бронхах.
2. При наявності в’язкого густого ексудату в дрібних бронхах.
3. При наявності великих каверн з рідким вмістом.
4. При абсцесі легень.
5. При нападі бронхіальної астми.
Правильна вiдповiдь: 1.
7) Чим крепітація відрізняється від дрібнопухирцевих хрипів:
1. Аускультативно нічим не відрізняється.
2. Краще вислуховується на видосі.
3. На відміну від хрипів, вислуховується в обидві фази дихання.
4. Зникає після кашлю.
5. Вислуховується тільки на вдосі, не зникає після кашлю.
Правильна вiдповiдь: 5.
8) Над каверною, що випорожнилася, може вислуховуватись таке дихання:
1. Жорстке везикулярне дихання.
2. Послаблене дихання в поєднанні з крепітацією.
3. Амфоричне дихання.
4. Сухі дзижчаті хрипи.
5. Вологі дрібнопухирцеві хрипи.
6. Дихання повертається до незміненого везикулярного.
Правильна вiдповiдь: 3.
9) Де виникає крепітація:
1. В дрібних бронхах.
2. У великих бронхах.
3. В порожнині каверни.
4. В порожнині плеври.
5. В альвеолах.
Правильна вiдповiдь: 5.
10) При якому із захворювань виникає affrictus pleuricus:
1. Пневмонія.
2. Сухий плеврит.
3. Бронхіальна астма.
4. Емфізема легень.
5. Ексудативний плеврит.
Правильна вiдповiдь: 2.
11) Який додатковий дихальний шум вислуховується при звуженні бронхів:
1. Сухі хрипи.
2. Шум падаючої краплі.
3. Шум тертя плеври.
4. Вологі хрипи.
5. Крепітація.
Правильна вiдповiдь: 1.
12) Який із відомих вам феноменів може непрямо свідчити про наявність ущільнення легеневої тканини:
1. Сухі свистячі хрипи.
2. Сухі дзизчячі хрипи.
3. Дрібнопухирцеві вологі незвучні хрипи.
4. Дрібнопухирцеві вологі звучні хрипи.
5. Жорстке везикулярне дихання.
Правильна вiдповiдь: 4.
13) В основі виникнення вологих хрипів лежить механізм:
1. Стенозування бронхів.
2. Поява в бронхах в’язкого густого секрету.
3. Поява в бронхах рідкого секрету, крові.
4. Поява нерівностей рельєфу бронхів.
5. Поява інфільтративних процесів в бронхах.
Правильна вiдповiдь: 3.
14) Посилення бронхофонії може спостерігатися при:
1. Накопиченні рідини у плевральній порожнині.
2. Утворення порожнини, сполученої з бронхом.
3. Накопиченні газу у плевральній порожнині.
4. Підвищенні повітряності легень.
5. Дихальній недостатності.
Правильна вiдповiдь: 2.
15) Шум тертя плеври, на відміну від крепітації:
1. Зникає після кашлю.
2. Вислуховується тільки на висоті вдиху.
3. Посилюється при розмові.
4. Чутний в обидві фази дихання.
5. Не посилюється при натисканні фонендоскопом.
Правильна вiдповiдь: 4.
В. Ситуаційні задачі.
1) Хворий I., 56 рокiв, скаржиться на бiль в груднiй клiтщ злiва. При аускультації легень на переднiй стiнцi грудної клiтки в нижнiх вiддiлах лiворуч, вислуховуємо шум, що нагадує ,,хрускiт снiгу", виникає i на вдиху, i на видоху, пов’язаний iз серцевою дiяльнiстто, при кашлi не змiнюється.
Назвiть вид побiчного дихального шуму.
Правильна вiдповiдь : Плевроперикардiальний шум
2) Хвора Б, 43 роки, лiкується з приводу iшемiчної хвороби серця, що супроводжується серцевою недостатнiстю, впродовж 15 рокiв. При аускультащї легень на висотi вдиху вислуховуємо нiжний шум, що нагадує розтирання жмута волосся пальцями бiля вуха, не змiнюється при покашлюваннi.
Вкажiть, який побiчний дихальний шум вислуховується у вказаної хворої?
Правильна вiдповiдь: Крепiтацiя.
3) При аускультацiї хворого В., 45 рокiв, вислуховуються розсiянi сухi хрипи свистячi i дзижчачi, що змiнюють характер та локалiзацiю пiсля кашлю та вологi дрiбнопухирчастi консонуючi хрипи праворуч ттижче кута лопатки. Дiльничний лiкар оцiнив аускультативнi даш як ознаку хронiчного обструктивного захворювання легень та призначив лiкування.
Чи згоднi Ви iз висновками лiкаря? Обгрунтуйте відповідь.
Правильна вiдповiдь: Hi, тому що вологi дрiбнопухирчастi хрипи праворуч нижче кута лопатки можуть свiдчити про вогнищеву пневмонiю.
4) При аускультацiї легень хворого А., 43 роки, вислухано вологi крупнопухирчастi гучнi хрипи над верхiвкою правої легенi.
Перечислiть захворювання, для яких характерна вказана аускультатквна картина та обгрунтуйте найбiльш вiрогiдний дiагноз.
Правильна вiдповiдь: Вологi крупнопухирчастi голоснi хрипи свiдчать про наявнiсть порожнини в легенях, що характерно для абсцесу легень пiсля прориву в бронх, туберкульозної каверни, бронхоектатичної хвороби, а локалiзапiя у верхнiй долi правої легенi, найбiльш вiрогiдно, є ознакою туберкульозного процесу, а саме туберкульозної каверни.
5) Хворий Л., 91 рiк, знаходиться на стацiонарному лiкуваннi в гастроентерологiчному вiддiленні з приводу виразкової хвороби 12-п. кишки. Поряд iз цим при аускультацiї легень у нього вислуховуємо шум, подiбний до розтирання жмута волосся пальцями бiля вуха, на висотi вдиху.
Прокоментуйте аускультативну картину у вказаного хворого.
Правильна вiдповiдь: крепiтацiя у осiб похилого вiку.

Приложенные файлы

  • docx 666956
    Размер файла: 63 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий