організація обліку у фг


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ

ФАКУЛЬТЕТ ОБЛІКУ ТА ФІНАНСІВ






Контрольна робота
з дисципліни «Організація обліку у ФГ»




Виконав(ла):
студент(ка) факультету „Облік та фінансів”
____курсу_____ групи
спеціальності „Облік і аудит”
________________________
(прізвище, ім’я, по-батькові)
Шифр залікової книжки__________
Номер виконаного завдання_______











ПОЛТАВА – 2014
1.Облік власного капіталу
Власний капітал - це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів.
Кожне підприємство для здійснення господарської діяльності повинно мати економічні ресурси, які називають активами підприємства. Якщо активи підприємства формуються тільки за рахунок власних коштів (власного капіталу), то має місце наступне балансове рівняння:
Активи = Власний капітал
Активи підприємства можуть поповнюватись за рахунок коштів інших підприємств і фізичних осіб. В цьому випадку підприємство матиме заборгованість (зобов'язання). З урахуванням заборгованості наведене вище рівняння набуває вигляду:
Активи = Власний капітал + Зобов'язання
У західній економічній літературі кредиторську заборгованість називають пасивом. В Україні пасив складається з власного капіталу і кредиторської заборгованості В усіх випадках власний капітал є складовою частиною загальних джерел підприємства або частиною його активів.
Перетворюючи рівняння , можна визначити власний капітал наступним чином:
Власний капітал = Активи - Зобов'язання
Величина власного капіталу визначається як різниця між вартістю активів і зобов'язаннями до сплати.
Власний капітал відображає величину вартості засобів, які належать власникам підприємства. Капітал власника відображає розмір участі власників (засновників, учасників, акціонерів) підприємства у фінансуванні його активів. Відповідно до МСФЗ це вартість активів, на які не розповсюджуються фінансові зобов'язання кредиторів. На величину власного капіталу впливають:

· інвестиції, які збільшують активи за рахунок додаткових коштів власника підприємства;

· вилучення коштів власниками підприємства, що зменшує активи підприємства;

· доходи, які призводять до зростання власного капіталу;

· витрати, які зменшують величину власного капіталу. [6]
1.2. Облік власного капітал
До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал; резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.
Облік статутного капіталу.
Статутний капітал це сума грошових вкладів (саме вкладів!), що їх власник надає в повне господарське відання (володіння, користування, розпорядження) підприємству, яке він створює, або вартість відповідного майна.
Статутний капітал підприємства (господарського товариства) створюється за рахунок вкладів (внесків) засновника або учасників та засновників. Вкладами можуть бути гроші, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (зокрема на інтелектуальну власність). Вклад, оцінений у гривнях, становить частку засновника у статутному капіталі.
Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства (тобто статуту) в державному реєстрі та припиняється (закінчується) днем вибуття підприємства з державного реєстру внаслідок припинення діяльності, банкрутства, припинення строку дії тощо.
Бухгалтерський облік статутного капіталу здійснюється на рахунку 40 «Статутний капітал», який призначений для обліку даних та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу підприємства. Сальдо цього рахунка має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксований в установчих документах підприємства та зареєстрований у державному реєстрі. Записи за згаданим рахунком виконуються лише в разі збільшення або зменшення статутного капіталу, що відбувається в установленому чинним законодавством порядку, але тільки після внесення відповідних змін до установчих документів, тобто перереєстрації статутного капіталу.
Аналітичний облік за рахунком «Статутний капітал» проводиться по засновниках підприємства. На підприємствах, створених у формі акціонерних товариств, до рахунка «Статутний капітал» можуть бути відкриті субрахунки:
1) за видами акцій прості, привілейовані;
2) за ознаками внесків оголошений капітал, підписаний капітал, оплачений капітал, вилучений капітал.[3]
Облік пайового капіталу.
Пайовий капітал утворюється за рахунок пайових внесків спілок, кооперативних підприємств і організацій. Члени кооперативу чи спілки - це фізичні та юридичні особи, котрі формують юридичну особу - підприємство. Пайовий капітал формується у споживчій кооперації, колективних сільськогосподарських підприємствах, житлово-будівельних кооперативах, кредитних спілках, виробничих кооперативах промисловості, будівництва та інших сферах господарської діяльності.
Розмір пайового капіталу визначається загальними зборами пайовиків. Пайовий капітал, на відміну від статутного, може утворюватися безпосередньо за рахунок майна членів кооперативу, а також використовуватися на передбачувані статутом цілі.
Синтетичний облік ведеться у журналі 7 (за кредитом рахунка 41 «Пайовий капітал»), аналітичний - у відомості за видами капіталу (види майна, надходження внесків членів кооперативу) та у розрізі колективних та індивідуальних членів. Оборотна відомість повинна відображати дані розрахунків кожного члена кооперативу за пайовими внесками, дивідендами та їх отриманням сальдо заборгованості на початок та кінець періоду.

2. Автоматизація обліку.
Підприємництво потребує оперування великими масивами інформації. Це зумовлює розвиток інформаційних технологій, які оперативно оброблятимуть таку інформацію та готуватимуть базу для прийняття оптимальних управлінських рішень. При цьому розвиток технологій слід розглядати через призму людської активності, тобто як процес послідовної передачі частини виробничих та управлінських функцій від працівників до техніки. Найвищим ступенем розвитку інформаційних технологій в обліку є можливість повної автоматизації операцій збору, реєстрації, оброблення та передавання облікових даних. Останнім часом питання щодо застосування у практичній діяльності інформаційних безпровідних технологій (радіочастотна ідентифікація, GPS-навігація, система міжбанківських переказів на основі Інтернету) набули надзвичайної актуальності. Однак потенціал використання цих технологій для потреб автоматизації обліку залишається малодослідженим. Форма обліку відіграє важливу роль в побудові облікової системи підприємства. Форми обліку не є чимось сталим і перебувають під значним впливом низки чинників, основним серед яких чинник часу. Такий чинник сприяє поліпшенню і оптимізації форм обліку, забезпеченню кращого добору інформації у тих розрізах і у ті терміни, у які її потребують внутрішні і зовнішні користувачі. Будь-яке підприємство самостійно вибирає для себе ту форму обліку, яка найбільше його влаштовує , а вибравши її, веде облік за нею протягом як мінімум 5-10 років. Для обліку витрат і доходів підприємства форма обліку має надзвичайно важливе значення, адже інформація про витрати і доходи складає, за нашим переконанням, складає 35-40 % усієї облікової інформації підприємства. Вплив інформаційних технологій на систему обліку пов’язують із автоматизацією облікової роботи. Великі підприємства і організації змушені утримувати значний штат бухгалтерів, працівників внутрішнього аудиту і контролю, служб економічного аналізу, користуватися послугами зовнішнього аудиту, що призводить до значних адміністративних витрат та фінансових санкцій за виявлені контролюючими органами порушення, які виникли з вини персоналу підприємства тощо. Вирішення цієї проблеми, особливо в часи кризи, деякі підприємці знаходять у суттєвому обмеженні участі людини а облікових та суміжних внутрішньо-організаційних процесах. З моменту виникнення засобів обчислювальної техніки постало питання про необхідність змін в обліковій системі. Ще у 70-тих роках ХХ століття В.І. Ісаков, В.І. Подольський та інші обґрунтували виникнення таблично-автоматизованої форми обліку, в якій засобом обробки інформації виступали електронно-обчислювальні машини. Проте, з часом, почали проявлятися певні недоліки практичної організації автоматизованого обліку на підприємствах. Зокрема В.І. Ісаков зазначав, що автоматизуються лише розрізнені ділянки облікових робіт без взаємного зв’язку, не змінюється система документування операцій, не всі стадії автоматизуються, не вносяться суттєві зміни до методології та форми планово-облікових робіт, створюється технологічна несумісність електронно-обчислювальних машин з діючою системою обліку [2. с,23]. Частково проблема була вирішення коли на зміну великим прийшли малі ЕОМ та персональні комп’ютери, масове використання яких на усіх етапах опрацювання економічної інформації дозволило створити автоматизовані системи управління (АСУ) та автоматизовані системи управління підприємством (АСУП). В таких умовах таблично-автоматизована форма обліку трансформувалася в комп’ютерну. Автоматизовані системи управління передбачали використання не лише ЕОМ, які були об’єднані в мережі, а й інших технічних засобів, приєднаних до ЕОМ, для реєстрації первинної інформації в місцях її виникнення. Сучасне програмне забезпечення дає змогу повністю автоматизувати обліковий процес. Який починається від моменту введення даних з первинних документів, включаючи автоматизоване формування проводок, заповнення відповідних реєстрів обліку та формування звітних форм документів. Можна сказати, що сучасний бухгалтер лише вводить інформацію з первинних документів – початкові дані і отримує результат – інший потрібний документ чи звіт, а все інше виконує спеціальна комп’ютерна програма. Що суттєво полегшує та прискорює обліковий процес. Інформаційне програмне забезпечення стало невід’ємною складовою системи бухгалтерського обліку без якої неможливо уявити сучасну бухгалтерію. Воно таке ж важливе для облікового процесу підприємства як система документообігу, наявність кваліфікованих обліковців, облікова політика, процес організації бухгалтерського обліку Використання інформаційних технологій в бухгалтерському обліку забезпечує його оперативність, так як в такому випадку, стан розрахунків, активів та зобов’язань можна проконтролювати в будь-який момент часу. За допомогою довідкових реєстрів та системи оперативного спостереження, без втручання людини в розрахунки, можна отримати обороти та залишки по кожному з рахунків. Сучасний керівник підприємства не може дозволити сьогодні собі прийняття управлінських рішень не маючи достовірної, повної інформації, яка надається автоматизованою системою бухгалтерського обліку.

3.Нарахуйте амортизацію по основних за квітень місяць поточного року за прямолінійним методом. Фермерське господарство має основних засобів за первісною вартістю на суму 795395,00 грн., термін корисного використання складає – 7 років., ліквідаційна вартість – 18400,00 грн. За розрахунками зробіть бухгалтерські проводки.


Заголовок 315

Приложенные файлы

  • doc 281811
    Размер файла: 61 kB Загрузок: 1

Добавить комментарий