Anatomiya_ekzamen


Відповіді до екзамену з Анатомії людини:
Анатомія як наука , її місце серед інших біологічних дисциплін. Методи анатомічних досліджень .Анатомічна термінологія .
Анатомія людини – це наука про будову організма людини, складових його органів і систем .Анатомія пов»язана з:
Фізіологія – процеси життєдіяльності організму його систем , функції його органів
Гістологія –наука яка вивчає тканина
Цитологія-клітини
Генетика-закономірності спадковості і мінливості
Ембріонологія –зародок
Морфологія –особливості зовнішньої будови
Методи Анатомії :
Розтин або препаровка
Фіксація або консервування
Іньєкції
Просвітлення
Мацерація
Корозія
Макромікроскопія
Ренгеноскопія
Комп»ютерна топографія
УЗД
Ядерно-магнітний резонанс
Метод антропометрії
Соматоскопія
Експерементальні :
Спірометрія
Динамометрія
Тонометрія
Будова , різновиди та місцезнаходження в організмі людини сполучних тканин .
Власне сполучна тканина :
Пухка
Щільна
Властивості :
Клітини мало розміщується далеко одна від одної
Багато міжклітинної речовини
Найвища здатість до регенерації
Скелетна :
Кісткова
Хрящова
Рідка :
Кров и лімфа
Зі спеціальними властивостями :
Жирова і пігментна
Місцезнаходження :
Кров (в кровоносниз судинах ), включає:
Плазма-міжклітинна речовина
Форменні елементи (еритроцити , тромбоцити , лейкоцити )
Лімфа , міститься в лімфатичних судинах , має рідину і лімфоцити
Жирова тканина
Місце знаходження :
Шкірно-жирова-клітковина ,жовтий кістковий мозок
Пухка сполучна тканина
Утворює прошарки між внутрішніми органами.
Щільна
Знаходиться на поверхні органів .
Види хрящів, способи сполучення кісток у скелеті людини за допомогою хрящової тканини . Приклади .
Види хрящів:Гіаліновий (склоподібний) хрящ. Він вкриває суглобові поверхні кісток. Хрящі ребер, трахеї і бронхів є гіаліновими.
Волокнистий хрящ, з якого утворені міжхребцеві та міжлобковий диск.
Еластичний хрящ, що входить до складу хряща вушної раковини, деяких хрящів гортані.
способи сполучення кісток у скелеті людини за допомогою хрящової тканини:
Це синхондрози и Симфізи.
Приклади :
Міжхребцеві диски
Класифікація тканин . Загальна характеристика епітеліальних , хрящових , та кісткових тканин .
Тканина – це сукупність клітин і міжклітинної речовини , які мають спільну будову , походження , виконують подібні функції.
Типи тканин :
Епітеліальна
Сполучна
М»язова
Нервова
Епітеліальна тканина :
За кількістю клітин :
Одношаровий епітелій
Багатошаровий
За формою клітин :
Плоский
Циліндричний
Кубічний
Із спеціальним призначенням :
Війчастий
Залозистий
Функції:
Захисна
Всмоктування поживних речовин (у кишковику )
Секреторна (залози)
Бар»єрна (шкіра )
Видільна (нирки)
Газообмін
Місцезнаходження:
Шкіра
Залози
Вистилає порожнини внутрішніх органів
Властивості:
Здатність до регенерації
Багато клітин що щільно прилягають одна до одної
Мало міжклітинної речовини
Не містять кровоносних судин
Лежить на сполучній тканині
Хрящова тканина :
Клітини –хондроцити –розміщуються попарно
Міжклітинна речовина не має кровоносних судин , а живлення здійснюється за рахунок охрястя (вкривае хрящ)
Основна властивість міцність і твердість .
Види хрящів :
Гіаліновий – вкриває суглобові поверхні .
Волокнистий – утворює міжхребцеві диски , у містях з»єднання зв»язками і сухожилками , менш еластичний нуж гіаліновий .Містить колагенові волокна розташовані паралельно .
Еластичний – менш міцний ніж перший і другий , утворює вушну раковину , надгортанник .
Кісткова тканина:
Утворює скелет , має компактну і губчасту речовини , склад залежить від віку але включає органічні і неорганічні речовини . Органічні – Пружніть еластичність , Не органічні – міцність твердість . Разом забеспечують все властивості .
Будова та різновиди кісткової тканини . Структурна одиниця кістки – остеон . Ріст кісток. Функціональні закони росту кісток (за П.Ф. Лесгафтом).
Утворює скелет , має компактну і губчасту речовини , склад залежить від віку але включає органічні і неорганічні речовини . Органічні – Пружніть еластичність , Не органічні – міцність твердість . Разом забеспечують все властивості .
Види кісткової тканини :
Пластинчаста и Грубоволокниста
Клітини кісткової тканини :Остеоцити – зрілі клітини кісткової тканини,які знаходяться в порожнинах в міжкісткової речовини.
Остеобласти –це молоді клітини які утворюють кісткову тканину
Остеокласти – це клітини які руйнують кісткову тканину і допомагають її постійному оновленню .
Остеон включае :
кісткові пластинки різного діаметру вставлені одна в одну .
Пластинки містять клітини остеоцити з відростками за допомогою яких сполучаються
Міжклітинна речовина містить білок осеїн – пружність .
В центрі міститься канал через яий проходять нерви і кровоносні судини .
Будова грудної клітки . Будова типового хребця на прикладі грудного .
Грудна клітка складається із груднини , ребер (12 пар) , грудні хребці( 12)
Ребра прикріплюються 7пар до груднини , 8-9-10 один до одного , 11-12 вільні у м»яких тканинах .Грудний хребець складаеться : з тіла хребця , двох поперечних відростків на яких знаходяться реберні ямки , дуги і хребетного отвору.
Будова грудної клітки . Будова Груднини і ребер . Особливості з»єднань ребер з грудниною.
Грудна клітка складається із груднини , ребер (12 пар) , грудні хребці( 12)
Ребра прикріплюються 7пар до груднини , 8-9-10 один до одного , 11-12 вільні у м»яких тканинах .
Груднина має рукоятку , тіло , мечовидний відросток , складається з губчастої речовини .
Ребра 1-7 –справжні , 8-12 – не справжні .
Кісткова тканина ясляє собою пластинку .Ребро має тіло задній й передній кінець . Задній кінець має головку і кріпиться до хребця . Передній має шийку і кріпиться до груднини .
Будова кісток плечового пояса та особливості їх сполучень .
Плечовий пояс складається з лопатки і ключиці . Ключиця – це трубчаста кістка , яка прияє укріпленню положення лопатки , і утримує плечовий суглоб на відстані від плечової кістки.
Лопатка- це трикутна плоска кістка , яка є місцем прикріплення вільної верхньої кінцівкиі м»язів , які єю рухають .
Будова хребта . Особливості будови хребців кожного відділу та способи сполучення хребців між собою.
Хребет має 5 відділів : шийний ( 7 хр), грудний (12хр), поперековий (5 хр), крижовий (5 хр), куприковий ( 4-5 хр), всього 33-34 хребців . Хребет має 4 вигини і S-подібну форму .
Хребці шийного відділу мають невелике тіло,роздвоєні остисті відростки крім першого і сьомого і отвором в поперечних відростках .
Хребці грудного відділу хребта , тіла їх високі , трикутної форми,на них розташовані реброві ямки .(повні або не повні). Остистий відросток довгий і спрямований вниз.
Хребці поперекового відділу , тіла масивні , остисті відростки широкі ,плоскі , розташовані в сагітальній площіні . Поперечні відростки розташовані горизонтально . В крижовому відділі хребта хребці з»єднані синостозом , а в дитячому віці синхондрозом .Хребці куприкового відділу частіше складаються з 4 рідше з 5 хребців , ці хребці редуковані .Сполучення хребців , хребці сполучаються між собою за допомогою міжхребцевих дисків . Між відростками хребців з»єднуються зв»язками ,міжостистими , міжпоперековими.
Відділи верхніх кінцівок . Кістки , які утворюють верхню кінцівку та способи їх сполучень.
Відділи верхніх кінціво –це плече , передпліччя , кисть . Кістки , що утворюють верхню кінцівку –це плечова кістка , ліктьова , променева , зап»ясток , п»ясток та фаланги пальців . З»єднуються за допомогою суглобів ліктьового, плечового , синхондроз
Вікові та статеві особливості черепа , контрфорси . Повітряносні порожнини черепа .
Череп розвивається із хрящової і сполучної тканини . В основі черепа кістки вторинні . Склепіння черепа представлене первинними кістками . В черепі новонародженого велика кількість кісток представлені хрящовою і сполучно-тканинною оболонкою . У новонародженого більше виділений мозковий відділ . У новонародженого кістки мозкового черепа утворюють тім»ячка , переднє тім»ячко (лобове ), Друге (клиноподібне ), Третє (заднє), Четверте ( соскоподібне ) . В черепі дитини у верхній щелепі знаходяться зачатки зубів. Статеві особливості черепа : у жінок череп менший за розміром ніж у чоловіків , лобова кістка у жінок розташована більш вертикально ніж у чоловіків . В окремих місцях черепа є кісткові потовщення, або контрфорси, за якими жувальний тиск передається на звід черепа. Між цими контрфорсами розташовуються більш тонкі кісткові утворення, звані слабкими місцями. У цих ділянках частіше бувають переломи. Потовщення спостерігаються як на верхній, так і на нижній щелепі. На верхній щелепі розрізняють 4 контрфорса. Повітряносні порожнини черепа –це внутрішне вухо і Гайморова кістка.
Вплив занять фізкультурою та спортом на будову та розвиток скелета нижньої кінцівки
Фізичні вправи впливають на швидкість окостеніння кісток стегна і гомілки , вправи на розтягування дозволяють збільшити амплітуду рухів в суглобах і в дитячому віці необхідно застосовувати вправи на укріплення латеральних зв'язок стопи.
Кістки стопи та їх з»єднання. Людські ознаки будови стопи. Стопа в цілому.
Заплесно: п’яткова, таранна, човноподібна , кубоподібна, три клиноподібні кістки.
Плесно: п’ять коротких трубчастих кісток.
Фаланги пальців : короткі трубчасті кістки.
Будова стопи: особливістю будови стопи людини є наявність двох зведень повздовжнього і поперечного , які дозволяють стопі здійснювати амортизаційну функцію.
Кістки тазу та їх з»єднання ,вікові особливості. Таз ,як ціле утворення.
Тазова кістка до 16 років представлена ​​окремими кістками: клубової, сідничної і лобкової. В дитячому віці вони з»єднані синхондрозом , в дорослому синостозом. Тільки після 16 років вони зростаються в одну. Місце зрощення їх тіл поглиблено у вигляді кульшової западини, куди входить голівка стегнової кістки. З'єднання тазу. Кістки тазового пояса позаду з'єднані з хрестцем малорухливим парним крижово-клубових суглобом, плоским за формою. Він утворений ушковіднимі поверхнями крижів та клубової кістки і укріплений міцними зв'язками. Спереду утворюється непарну зрощення - лобковий симфіз. До власних зв'язкам тазу відносяться крижово-бугорной і крижово-остиста. Вони замикають сідничні вирізки у велике і мале сідничні отвори, через які проходять м'язи, судини і нерви.
Людськи ознаки черепа . Суглоби черепа.
Порівняно з черепом тварин у людини менше виражений лицевий відділ більше виражений мозковий відділ і очі поставлені в передньому напрямку.
Скронево-нижньощелепний суглоб - У людини отримав значний розвиток скронево-нижньощелепний суглоб, в якому можливі рухи: опускання і підняття нижньої щелепи, зміщення її вліво і вправо, рух вперед-назад. Всі ці можливості використовуються в акті жування, а також сприяють членороздільної мови. Нижня щелепа - єдина рухома кістка черепа.
Порівняльна характеристика жіночого і чоловічого скелета :
У чоловічого скелета більш виражений плечовий пояс , він більш розвинений і сильніший ніж у жінок що дає змогу чоловіка піднімати великі за масою речі , виконувати важку роботу. У жінок більш розвинений тазовий пояс це зумовлено тим що жіночий організм під час вагітності повинен утримувати плід у тазовому поясі досить довгий час ,тому тазовий пояс у жінок більший і ширший. Також череп у чоловіків більший ніж у жінок, лобова кістка у жінок розташована більш вертикально ніж у чоловіків.
Парні та не парні кістки ,які утворюють лицевий відділ черепа, способи їх з»єднань .
Парні: носові кістки ,слізні кістки , нижня носова раковина , верхня щелепа , піднебінні кістки ,Вилична кістка.
Не парні : Леміш , нижня щелепа , під»язикова кістка.
Здебільшого з»єднані нерухомо за допомогою швів. Кістки лицевого черепа з»єднані плоскими швами.
Парні та не парні кістки, які утворюють мозковий відділ черепа , способиїх з»єднань :
Парні: тім»яні, скроневі.
Не парні : лобова , потилична , клиноподібна , решітчаста.
Здебільшого з»єднані нерухомо за допомогою швів.Кістки склепіння черепа з»єднані зубчастими швами , лускоподібні шви( з»єднання кісток скроневих з тім»яними).
Скелет верхньої кінцівки. Людські ознаки скелету верхньої кінцівки.
Кістки верхньої кінцівки представлені поясом верхньої кінцівки (кістки лопатки та ключиці) і скелетом вільної частини верхньої кінцівки (плечова, ліктьова, променева, зап»ясток, п»ястковікістки і фаланги пальців).Лопатка зміщена дорзально , її довжина зменшилася порівняно з шириною кут осі лопатки з площиною лежить прямий. Надосна ямка менша підосної. Кисть має меншу довжину відносно довжини тіла , більш широкий зап»ясток , кістки великого пальця більші і протиставлені іншим пальцям ,фаланги пальців більш короткі і прямі .
Скелет нижніх кінцівок. Відділи та кістки стопи, характеристика суглобів стоопи.
У скелеті нижньої кінцівки виділяють пояс нижньої кінцівки (тазові кістки) і вільну частину нижньої кінцівки (парні стегнова кістка, надколіннок, кістки гомілки - великої та малої гомілкових - і кістки стопи). Кістки стопи людини включають 26 кісток і утворюють три відділи:
передплесно— 7 кісток проксимального відділу стопи, які з'єднуються з кістками плесна.
Таранна;
П'яткова;
Човноподібна;
Латеральна клиноподібна;
Проміжна клиноподібна;
Медіальна клиноподібна;
Кубоподібна;
Плесно— 5 коротких трубчастих кісток стопи, розташованих між передплесном і фалангами пальців.
Фаланги— 14 коротких трубчастих кісток, що складають сегменти пальців стопи. Дві фаланги утворюють великий палець, інші пальці складаються з трьох фаланг.
Способи сполучення кісток черепа : шви , суглоби черепа . Внутрішня будова черепа (мозкові ямки та кістки , якими вони утворені).
Здебільшого з»єднані нерухомо за допомогою швів. Кістки лицевого черепа з»єднані плоскими швами. Кістки склепіння черепа з»єднані зубчастими швами , лускоподібні шви( з»єднання кісток скроневих з тім»яними).
Шви за формою:
Вінцевий
Стрілоподібний
Лямдоподібний
Скронево-нижньощелепний суглоб - У людини отримав значний розвиток скронево-нижньощелепний суглоб, в якому можливі рухи: опускання і підняття нижньої щелепи, зміщення її вліво і вправо, рух вперед-назад. Всі ці можливості використовуються в акті жування, а також сприяють членороздільної мови. Нижня щелепа - єдина рухома кістка черепа.
Топографія зовнішньої основи черепа.
Зовнішню основу черепа утворено зовнішньою поверхнею: луски, латеральних частин, базилярної частини потиличної кістки; тіла, великих крил і крилоподібних відростків клиноподібної кістки; соскоподібного відростка, нижньої поверхнею піраміди, барабанної частиною, лускою скроневої кістки.
Анатомічна характеристика будови ліктьового суглоба та рухів в ньому.
Утворений трьома суглобами :
Плечоліктьовий суглоб : суглобові поверхні :блок плечової кістки , блокоподібна вирізка ліктьової кістки , вид суглоба блокоподібний , вісі оберетання одноосний ( фронтальна) функції згинання та розгинання передпліччя.
Плечопроменевий суглоб : суглобові поверхні : головка виростка плечової кістки , суглобова ямка головки променевої кістки , вид суглоба Кулястий , вісі обертання :багатоосний ( продольна по вісі променевої кістки та фронтальна ) , ф: згинання та розгинання передпліччя.
Проксимальний променеволіктьовий суглоб : сеглобові поверхні : суглобове коло променевої кістки , променева вирізка ліктьової кістки, Вид суглоба : кулястий , вісі обертання : багатоосний ( продольна діагональна вісь передпліччя) , функції : обертання променевої кістки ( передпліччя та кисті навколо продольної вісі – пронація та супінація .
Анатомічна характеристика будови плечвого суглобу та рухів в ньому .
Плечовий суглоб за формою кулястий ,суглобові поверхні : головка плечової кістки , суглобова западина лопатки (має суглобову губу).Вісі обертання багатоосний ( сагітальна, вертикальна –продольна , фронтальна ), Згинання та розгинання руки , відведення до горизонтального рівня , обертання зовні та всередину , колові рухи.
Анатомічна характеристика будови та рухів в променево-зап»ястковому суглобі.
Променево-зап»ястковий суглоб за формою еліпсоподібний , сладний , комплексний ,Суглобові поверхні : зап»сткова суглобова поверхня променевої кістки _ проксимальної поверхні першого ряду кісток зап»ястка – човноподібної, півмісяцевої, тригранної (наявний суглобовий диск).Вісі обертання двохосний (сагітальна ,продольна фронтальна ) , Функції : приведення та відведення кисті , згинання та розгинання кисті.
Будова кульшового суглобу та рухи в ньому.
Кульшовий суглоб обмежений кульшовою западиною тазової кістки і голівкою проксимального епіфіза стегнової кістки .За будовою він горіхоподібний ,тривісний простий.Рухи обертання.
Особливості будови колінного суглобу та рухів в ньому .
Блокоподібно –виростковий , складний , комплексний суглоб , тому що має додаткові утворення ( меніски і внутрішньо суглобові зв»язки ). У колінному суглобі сполучаються суглобові поверхні трьох кісток: виростків стегнової та великогомілкової кісток і надколінка. Основний рух - згинання та розгинання - відбувається навколо фронтальної осі. Суглобова сумка укріплена міцними бічними зв'язками. Усередині суглоба є хрящові прокладки - латеральний і медіальний меніски, а також передня і задня хрестоподібні зв'язки. Синовіальна оболонка суглобової сумки утворює завороти і складки. При зігнутому коліні бічні зв'язки розслабляються, а на суглобової поверхні великогомілкової кістки виявляються кулясті задні відділи виростків стегнової кістки. У цьому положенні можливе незначне обертання гомілки назовні і всередину навколо вертикальної осі.
Гомілковий суглоб : будова та рухи в ньому:
Утворений дистальними частками кісток гомілки . Суглоб складний подібний до блокоподібного , також укріплений зв»язками. Суглобова сумка укріплена бічними зв'язками. У суглобі можливі підошовне згинання та розгинання (або тильне згинання) навколо фронтальної осі, що проходить через блок таранної кістки. Крім того, при підошовної згинанні можливі невеликі бічні руху.
Плечовий суглоб .Особливості будови . М»язи, які діють на плечовий суглоб.
Плечовий суглоб утворений голівкою плечової кістки і суглобової западиною лопатки, доповненою хрящової губою. Це типовий кулястий суглоб, в якому можливі згинання та розгинання, відведення і приведення, обертання усередину й назовні, а також периферичний обертання. Суглобова капсула вільна, зміцнюється однієї клювовидно-плечовий зв'язкою. Через порожнину суглоба проходить сухожилля довгої головки двоголового м'яза плеча, укладену в синовиальное піхву.
Дельтоподібний м'яз(згинання в плечовому суглобі і обертання всередину, розгинання і одночасне обертання назовні, відведення)
Надосний м»яз(відводить плече; відтягує капсулу суглоба, оберігаючи її від утисків)
Підосний м»яз(обертає плече назовні, відтягує капсулу суглоба.)
Малий круглий м»яз(обертає плече назовні, відтягує капсулу суглоба.)
Великий круглий м»яз(приводить плече, заводить руку за спину, обертає її всередину.)
Підлопатковий м»яз(приводить плече обертає його всередину)
Порівняльна характеристика плечового та кульшового суглобів
Плечовий суглоб утворений голівкою плечової кістки і суглобової западиною лопатки, доповненою хрящової губою. Це типовий кулястий суглоб, в якому можливі згинання та розгинання, відведення і приведення, обертання усередину й назовні, а також периферичний обертання. Суглобова капсула вільна, зміцнюється однієї клювовидно-плечовий зв'язкою. Через порожнину суглоба проходить сухожилля довгої головки двоголового м'яза плеча, укладену в синовиальное піхву.
Кульшовий суглоб обмежений кульшовою западиною тазової кістки і голівкою проксимального епіфіза стегнової кістки .За будовою він горіхоподібний ,тривісний простий.Рухи обертання.
Скронево-нижньощелепний суглоб : будова та рухи в ньому .
Скронево-нижньощелепний суглоб - У людини отримав значний розвиток скронево-нижньощелепний суглоб, в якому можливі рухи: опускання і підняття нижньої щелепи, зміщення її вліво і вправо, рух вперед-назад. Всі ці можливості використовуються в акті жування, а також сприяють членороздільної мови. Нижня щелепа - єдина рухома кістка черепа. Скронево-нижньощелепний суглоб - це парне зчленування, утворене нижньощелепною і скроневою кістками.
Способи сполучення кісток у скелеті людини, перервні та неперервні . Приклади.
Безперервні –це такі з»єднання між кістками які з»єднуючись немають перерви.
Переривчасті_ це такі з»єднання де є перерва.
Напівпереривчасті – це такі з»єднння в яких між кістками які з»єднуються Є прошарок тканини з невеликою порожниною яка заповнена рідиною.
Неперервні з»єднання:
Синдесмози,синхондрози, синостози, синсаркози.Приклад: кістки черепа.
Перервні :
Синовіальні , порожнинні,суглоби.Приклад: плечовий суглоб.
Будова та функції нирок. Структурна одиниця нирки – нефрон.
Нирки вкриті:
1)Волокнистою капсулою
2) Жировою капсулою
3)Фасцією
Нирка має:
І – кірковий шар який включає нефрони,які мають :
1)Капсулу- утворюється первинна сеча.
2)Звивистий каналець –в результаці реабсорбції утворюється вторинна сеча.
ІІ-Мозковий відділ із пірамідок
ІІІ- Ниркові чашки
IV – Ниркова миска
Сечоводи –це парні трубочки довжина 30-35 см, стінки як і у всіх порожнистих органів.
Счовий міхур не парний містить товстий шар м»язів.Змінює свій об»єм.Сечівник( сечо-видільний канал).
Відділи травного тракту , особливості їх будови та функції.
Відділи:
Ротова порожнина
Стравохід
Шлунок
Тонкий кишечник
Товстий кишечник
Анальний отвір
Ротова порожнина:
Містить зуби,язик,відкриваються слинні залози.
Зуби :різці , ікла, малі кутні, вуликі кутні, (механічна обробка їжі)
Язик:посмугована м»язова тканинаю
Слина: речовина , яка називається лізоцим, заживляє рани.
Ферменти :амілаза, мальтаза,птіалін.Вони розчеплюють крохмаль до дрібних молекул. Діють при умовах температури - 37 – 38 градусів, слабко-лужне середовище.
Стравохід – трубка з»єднує глотку і шлунок.
Тонкий кишечник:
Включає : дванадцятипалу кишку, в якій перетравлюється їжа під впливом ферментів , що виділяє підшлункова залоза. Інші відділи мають ворсинки в яких всмоктується глюкоза і аміокислоти в кров , гліцерин і жирні кислоти в лімфу.
Товстий кишечник:
Всмоктування води в кров
Бактерії
*розкладають клітковину
*утворюють вітаміни групи В і К
3) Формуються калові маси
35. Гортань як один із Відділів дихальноЇ системи . Будова гортані (шлуночки гортані , хрящі гортані , м»язи гортані , зв»язки гортані ) та її роль у голосоутворенні.
Гортань має скелет утворений хрящами , які з»єднані суглобами , м»язами і зв»язками
Хрящі: 1) Парні: Щітоподібний (гіаліновий),Надгортанник( еластичний ), перстнеподібний(гіаліновий)
2)Непарні: черпакуватий (гіаліновий), ріжкуваті,клиноподібні.
Черпакуватий хрящ має : голосовий відросток (еластичний хрящ) до якого прикріплюється голосова зв»язка.
М»язовий відросток кріпиться до м»язів гортані що змінюють положення голосового відростка. М»язи гортані складаються із поперечнопосмугованої м»язової тканини .Функції:1)змінюють положення хрящів , 2) рух підгортанника, 3)змінюють величину натягу голосових зв»язок,4)розширюють голосову щілину ,5)звужують голосову щілину.
Форма порожнини гортані схожа на пісочний годинник . Посередині розташовується голосовий апарат має знизу: праву і ліву голосові складки . В їх товщі голосові зв»язки і голосові м»язи.
Зверху має: праву і ліву присінкові складки між а і б заглибинами шлуночок гортані , найглибша його частина це мішечок гортані , простір між голос.складками – це голосова щілина . під ними підголосова порожнина переходить у трахею.
36 . Особливості топографії внутрішніх органів при виконанні гімнастичних вправ.
??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
37. Жіночі статеві органи . Будова яєчників , яєчники як залози внутрішньої секреції:
Зовнішні:великі і малі соромітни губи, присінкові залози,клітор,присінок піхви,молочні залози.
Внутрішні : яєчники, маткаЮ маткові труби , піхва.
Яєчники – це парний орган овальної форми , жіноча статева залоза в якій дозрівають яйцеклітини і виробляються жіночі статеві гормони , довжина 5-3 см, маса 5-8 грамів.
38. Будова та функції шлунка . Особливості будови стінок шлунка.
Шлунок – порожнистий орган . Має: вхідну частину ,дно шлунку або склепіння шлунку ,тіло шлунку (найбільша частина), воротарна частина.
Основні функції шлунка - секреторно-травна і моторна. Крім того, він виконує всмоктувальну і видільну функції. Секреторна функція полягає у виділенні шлункового соку.
Стінка шлунка складається з трьох оболонок:
слизова оболонка з сильно розвиненою підслизової основою;
м'язова оболонка;
серозна оболонка.
39.Загальний огляд сечової системи людини:
Нирки вкриті:
1)Волокнистою капсулою
2) Жировою капсулою
3)Фасцією
Нирка має:
І – кірковий шар який включає нефрони,які мають :
1)Капсулу- утворюється первинна сеча.
2)Звивистий каналець –в результаці реабсорбції утворюється вторинна сеча.
ІІ-Мозковий відділ із пірамідок
ІІІ- Ниркові чашки
IV – Ниркова миска
Сечоводи –це парні трубочки довжина 30-35 см, стінки як і у всіх порожнистих органів.
Счовий міхур не парний містить товстий шар м»язів.Змінює свій об»єм.Сечівник( сечо-видільний канал).
40. Загальний план будови стінок порожнистих внутрішніх органів ( на прикладі відділів травного тракту).
Порожнисті органи мають стінки із 3-х оболонок:
1 . Слизова вкрита епітелієм , який містить залози , вони виділяють різні секрети залежить від органу . Підслизова об. Утворена пухкою сполучною тканиною і містить нерви і кровоносні судини , лімфоїдні фолікули – забезпечують імунітет.Функції захистна , видільна, всмоктувальна , секреторна.Підшлункова залоза-утворює складки.
2. М»язова із непосмугованої м»язової тканини – в два шари: зовнішній – повздовжний, внутрішній – коловий . У шлунку є ще косі м»язи. Функції: перестальтичні рухи.
3.Серозна або зовнішня із сполучної тканини.
В черевній порожнині утворює очеревину яка вистилає порожнинну і вкриває органи. Простір обмежений очеревиною Називається очеревинною порожниною.Вона містить серозну рідину =20-50 сантиметра кубичних, Площа очеревини=1.6 – 1.75 метра в квадраті.У чоловіків очеревина замкнена у жінок вона сполучається із зовнішнім середовищем через маткові труби. Очеревина має два листки: 1) пристінкова або париєнтальна очеревина (листок) – вистилає порожнину . 2)нутрощева або вісцеральна очеревина ( листок ), у містях їх з»єднання утворює подвійні листки – це брижі , зв»язки , складки , ямки, закутки.
Із діафрагми очеревина переходить на печінку утворюючи зв»язки. З її нижньої поверхні на шлунок і 12-палу кишку ,утворюючи малий сальник.Від великої кривезни шлунка відходить великий сальник який вкриває частину тонкого кишечника і ободову клітку.
Вліво великий сальник у вигляді зв»язки іде до селезінки .
41. Залози травної системи: будова та функції слинних залоз, печінки, підшлункової залози.
Слинні залози (3 пари) утворюють слину .
Привушні (навколовушні) на жувальному м»язі маса=20-30 г. виводний проток відкривається на рівні 2-го великого кутного зуба вкрита навколовушною фасцією , утворює білкові речовини
Підщелепні маса= 10-15 г відкриваються по боках від вуздечки язика.
Під»язикові маса= 4 г , дрібні протоки відкриваються на під»язиковій складці великі протоки разом із протокою підщелепних виділяють слиз.
Печінка:
Маса =1.5 кг найбільша залоза , має частки праву ( 2 відділи , 4 сегменти) , ліву( 3 відділи 4 сегменти),ворота ( вени , артерії, нерви ) місцять жовчний міхур який: накопичує жовч яка: емульгує жири, знезаражує їжу , активує ферменти , стимулює перистальтику.
Функції:
Виробляє жовч
Синтезує сечовину
Накопичує глікоген
Депо крові
Синтезує білки крові
Знезаражує отруйні речовини
Утворює фосфоліпіди,що входять до складу нервової тканини
Здійснює руйнування еритроцитів і бактерій .
Підшлункова залоза:
Маса =70-80 г, має гловку , тіло , хвіст , які утворюють ферменти для перетравлення їжі.Хвіст містить острівці лангенгарса . які утворюють : інсулин (глюкозу перетворює в глікоген) ,Глюкагон (діє навпаки). Це внутрішньосекреторна діяльність підшлункової залози.
42. Зовнішня та внутрішня будова легень. Плевра. Структурна одиниця легень – ацинус . Вплив паління на дихальну систему.
Легені : Ліва і права.Ліва має частки верхну і нижню(2) , Права має частки верхню середню і нижню(3) короткі але товстіші.Всі вони розділені щілинами : косі , горизонтальні.
Мають три поверхні:
Нижня – діафрагмальна
Бічна – реберна
Внутрішня – медіальна , містить ворота легень , звужують до низу корінь легень.
Внутрішня будова:
Частки складаються із сегментів , вони складаються із часточок , які утворені із ацинусів – схожі на гроно винограду , їх початок кінцеві бронхіоли галузяться на альвеолярні бронхіоли, утворюють альвеолярні ходи. На кожному 2 альвеолярних мішечки мають базальну пластинку і один шар епітеліальних клітин.
43. Зовнішня та внутрішня будова печінки . Вплив алкоголю на печінку.
Маса =1.5 кг найбільша залоза , має частки праву ( 2 відділи , 4 сегменти) , ліву( 3 відділи 4 сегменти),ворота ( вени , артерії, нерви ) місцять жовчний міхур який: накопичує жовч яка: емульгує жири, знезаражує їжу , активує ферменти , стимулює перистальтику.
За формою схожа на шапку великого гриба , має червоно-бурий колир , м»яку консистенцію , гладеньку поверхню. Розміщена в правій верхній частині черевної порожнини під діафрагмою. На печінці розрізняють поверхню:
Діафрагмову ( має верхню частину ,передню до ребра діафрагми і передньої стінки ;має праву частину – правої ребрової дуги , і бічної черевної стінки; задню- задньої черевної стінки 10-11 грудних хребців , стравоходу і аорти.
Вісцеральну – вігнута , має втиснення для внутрішніх органів , на ній три бборозни у вигляді букви Н – розмежовує її на 4 частинки : права, ліва , квадратна, хвостова.
Нижній край печінки гострий
Очеревина вкриває печінку крім місця прилягання до діафрагми і розміщення жовчного міхура.
Внутрішня будова:
Класична часточка печінки є її структурно – функціональною одиницею, гексогональної (6) форми між ними тонкий шар сполучної тканини де проходять артерії , вени, нерви, жовчні протоки – сюди виділяють жовчні клітини гепатоцити .
Алкоголь потрапляє до печінки і знешкоджується , але може утворювати проміжні продукти розпаду , печінка їх накопичує - виникає отруєння ( ацетальдегід) ; збільшення печінки; алкогольний гіалін притягує лейкоцити (запалення) , некроз гепетоцитів.
44. Очеревина та порожнина очеревини . Відношення органів до очеревини. Схема ходу очеревини, сальники , брижі.
Серозна або зовнішня із сполучної тканини.
В черевній порожнині утворює очеревину яка вистилає порожнинну і вкриває органи. Простір обмежений очеревиною Називається очеревинною порожниною.Вона містить серозну рідину =20-50 сантиметра кубичних, Площа очеревини=1.6 – 1.75 метра в квадраті.У чоловіків очеревина замкнена у жінок вона сполучається із зовнішнім середовищем через маткові труби. Очеревина має два листки: 1) пристінкова або париєнтальна очеревина (листок) – вистилає порожнину . 2)нутрощева або вісцеральна очеревина ( листок ), у містях їх з»єднання утворює подвійні листки – це брижі , зв»язки , складки , ямки, закутки.
Із діафрагми очеревина переходить на печінку утворюючи зв»язки. З її нижньої поверхні на шлунок і 12-палу кишку ,утворюючи малий сальник.Від великої кривезни шлунка відходить великий сальник який вкриває частину тонкого кишечника і ободову клітку.
Вліво великий сальник у вигляді зв»язки іде до селезінки .
45. Середостіння. Органи , що утворюють середостіння.
Середостіння обмежене стінками :
передня стінка утворена внутрішньою поверхнею груднини
права і ліва бічні обмежені середостінними частинками правої і лівої пристінкових плевр.
Задня – обмежена тілами грудних хребців
Нижня – центральною ділянкою діафрагми
Верхнє середостіння: тимус , грудні вени, артерії пригруднинні лімфатичні вузли , дуга аорти і судини, що відходять від неї , одна друна стравоходу , дві треті трахеї, блукаючі нерви і гортанні нерви.
Нижне поділяється на відділи:
Переднє середостіння : внутрішні грудні вени і артерії.
Середнє Серце, легеневий стовбур, висхідна частина аорти легеневі вени, кінцевий відділ верхньої порожнистої вени, бронхи, діафрагмові нерви.
46. Система органів дихання :відділи дихальної системи , їх будова та вункції(носова порожнина , глотка , гортань, трахея, бронхи).
Складається з Повітряносних шляхів і легень .
Повітряносні шляхи:
Носова порожнина починається ніздрями закінчується отворами, що відкриваються у носоглотку ( називаються хоанами їх 2) оточена кістками черепа і хрящами носа. Є носова перегородка Має: а)присінок носа вистелений багатошаровим плоским епітелієм.
б)власне носова порожнина в якій є – дихальна частина ( багатошаровий циліндричний війчастий епітелій) утворює слиз.
Нюхова частина містить нюхові рецептори
Має три носові ходи в кожній частині : нижній , середній , верхній.
З»єднана з порожниною середнього вуха євставхієвою трубою.
Глотка поділяється на :
а) носоглотку з»єднується з нсовою порожниною через хоани , в неї відкриваються євставхієві труби.
б) ротоглотка з»єднується через мротову порожнину.
в) гортаноглотка переходить у стравохід.
Гортань:
Гортань має скелет утворений хрящами , які з»єднані суглобами , м»язами і зв»язками
Хрящі: 1) Парні: Щітоподібний (гіаліновий),Надгортанник( еластичний ), перстнеподібний(гіаліновий)
2)Непарні: черпакуватий (гіаліновий), ріжкуваті,клиноподібні.
Черпакуватий хрящ має : голосовий відросток (еластичний хрящ) до якого прикріплюється голосова зв»язка.
М»язовий відросток кріпиться до м»язів гортані що змінюють положення голосового відростка. М»язи гортані складаються із поперечнопосмугованої м»язової тканини .Функції:1)змінюють положення хрящів , 2) рух підгортанника, 3)змінюють величину натягу голосових зв»язок,4)розширюють голосову щілину ,5)звужують голосову щілину.
Форма порожнини гортані схожа на пісочний годинник . Посередині розташовується голосовий апарат має знизу: праву і ліву голосові складки . В їх товщі голосові зв»язки і голосові м»язи.
Зверху має: праву і ліву присінкові складки між а і б заглибинами шлуночок гортані , найглибша його частина це мішечок гортані , простір між голос.складками – це голосова щілина . під ними підголосова порожнина переходить у трахею.
Трахея починається на рівні 7 шийного хребця і зак – 5 грудного , і 16-20 хрящових напівкілець.
Є шийка частина – частина кріпиться щитовидна залоза.
Грудна частина прилягає дуга аорти тимус і т. д.
Кіль трахеї – виступ у місці галуження трахеї
Є слизова оболонка зверху альвенційна оболонка.
Бронхи 2 головні ( будова як у трахеї)
Лівий 2 часточкові бронхи .
Правий коротший товстіший відходить під меншим кутом.
Сегментарні бронхи в порожнині легень 10
Утворюють бронхіальне дерево закінчується бронхіолами.
47. Чоловіча статева система. Будова сім»яників. Вплив алкоголю та нікотину на функції статевих органів.
Чоловічі статеві органи:
Внутрішні: яєчка, придатки яєчок, сім»явиносні протоки , сім»яний пухирець , передміхурова залоза, цибулино-сечівникова залоза, сім»яні каналики.Зовнішні: статевий член, мошонка, сечовипускний канал.
Яєчка або сім»яники – це парний орган еліпсоподібної форми , розмір 4-45 см, довжина 3 см, 2 см ширина, маса 30 г, має три поверхні : медіальну , латеральну задню.До зажньої поверхні припадає придаток яєчка . придаток яєчка являє собою систему канальців , складається з голівки , тіла і хвоста .Придаток яєчка продовжується сім»євиносною протокою.Яєчка , вкрито міцною сполучно-тканинною оболонкою , на задніьму краї вона утворює потовщення , яке називається середостиння яєчка.
Від середостіння відходить між часточками перегородки які поділяють яєчко на часточки . Таких часточок налічується 100- 250.
Кожна часточка має три чотири , звивисті сім»яні канальці. Звивисті канальці переходять у прямі сім»яні канальці і далі в сітку яєчка в сітці яєчка сперматозоїди набувають своєї рухливості. Від сітки яєчка відходить 15 – 18 виносних протоків яєчка , які переходять в придаток яєчка .
48. Порівняльна характеристика зовнішніх і внутрішніх жіночіх та чоловічих статевих органів. Біологічна обумовленість такої будови.
Чоловічі статеві органи:
Внутрішні: яєчка, придатки яєчок, сім»явиносні протоки , сім»яний пухирець , передміхурова залоза, цибулино-сечівникова залоза, сім»яні каналики.Зовнішні: статевий член, мошонка, сечовипускний канал.
Зовнішні:великі і малі соромітни губи, присінкові залози,клітор,присінок піхви,молочні залози.
Внутрішні : яєчники, маткаЮ маткові труби , піхва.
49. Будова завнішніх чоловічих статевих органів. Їх функція.
Зовнішні: статевий член, мошонка, сечовипускний канал.
Статевий член – це зовнішній чоловічий орган , який складається з трьох частин : голівка , тіло , корінь.Складається з трьох тіл два парних ( печересте тіло їх два , і одне не парне губчасте), печересті тіла з»єднані на нижній частині , формується борозна де є губчасте тіло.Вони відкриваються до виносних протоків , які при збуджені член кров»ю
Мошонка - шкірно-м'язове мішкоподібне утворення у чоловіків і самців, що містить яєчка. Являє собою виріст черевної порожнини, розташований в промежині між статевим членом і анусом.
Сечівник - трубчастий орган, що з'єднує сечовий міхур з зовнішнім середовищем. У чоловіків сечівник має довжину 18-23 см (в стані ерекції на третину більше), від внутрішнього отвору до насінного горбика (за іншою класифікацією - до початку пещеристого тіла) носить назву задньої уретри, дистальніше розташована частина - передня уретра.
Функції:
Дозрівання чоловічих статевих клітин
Виведення сечі
Вивільнення сперматазоїдів
50. Будова верхніх дихальних шляхів.
Повітряносні шляхи:
Носова порожнина починається ніздрями закінчується отворами, що відкриваються у носоглотку ( називаються хоанами їх 2) оточена кістками черепа і хрящами носа. Є носова перегородка Має: а)присінок носа вистелений багатошаровим плоским епітелієм.
б)власне носова порожнина в якій є – дихальна частина ( багатошаровий циліндричний війчастий епітелій) утворює слиз.
Нюхова частина містить нюхові рецептори
Має три носові ходи в кожній частині : нижній , середній , верхній.
З»єднана з порожниною середнього вуха євставхієвою трубою.
Глотка поділяється на :
а) носоглотку з»єднується з нсовою порожниною через хоани , в неї відкриваються євставхієві труби.
б) ротоглотка з»єднується через мротову порожнину.
в) гортаноглотка переходить у стравохід.
51. Загальна характеристика внутрішніх органів.
Всі внутрішні органи поділяють на :
Паранхіматозні
Трубчасті або порожнисті
Паранхіматозні органи складаються із паренхіми – тканина із спеціалізованих клітин за рахунок якої орган здійснює свої функції.
Строми – це сполучна тканина , яка виконує трофічну і опорну функції , містить кровоносні судини і лімфатичні судини і нерви.Приклади: нирки , легені , печінка.
Трубчасті це глотка , стравохід, шлунок , сечовий міхур.
Їх стінки включають оболонки : м»язова, Серозна , слизова.
52. Загальні дані про м»язову систему . Типи м»язової тканини . М»яз як орган.
У людини близько 400 м»язів , більшість з них парні . Скорочуються під впливом нервових імпульсів. Загальна маса мускулатури дорослої людини 30- 40 % від маси тіла , у немовлят 20-22% , у літніх людей і старих 25-30 %.
Типи: гладка, посмугована,скелетна , серцева.
М»яз – це орган який побудований з пучків поперечнопосмугованих м»язових волокон зв»язаних між собою пухкою сполучною тканиною . Одиницею будови є м»язове волокно. Воно вкрите сполучнотканинною оболонкою – ендомізієм . М»яз вал. Формують пучки , які оточені внутрішнім перемізієм. Весь м»яз вкритий зовнішнім перемізієм(епімізій) , що разом із ендомізієм та перемізієм переходять у сухожилок.
53. Класифікація м»язівю Допоміжний апарат м»язів . М»язи переселенці . Причини зміни їх розташування.
Класифікація м»язів:
За розташуванням:
Поверхневі , глибокі
Присередні , бічні
Зовнішні , внутрішні
За формою:веретеноподібні , квадратні , трикутні, стрічкоподібні , колові.
За кількістю головок:дво-три – чотириголові
За напрямком м»язових пучків: одно-дво – багатоперисті
За фунцією: згиначі; Розгиначи; обертачі; підіймачі; спускачі; відвідні ; привідні;
Допоміжний апарат : фасції волокнисті та синовіальні, піхви сухожилків волокнисті та кістково волокнисті канали, синовіальні сумки , м»язові блоки , сесамоподібні кістки.
М»язи які під час ембріогенезу мігрують на кінцівки- гетерохтонні.
Первинні гетерохтонні – мігрують 1 раз ( м»язи плеча , кисті, всі м»язи нижніх кінцівок).
Вторинні гетерохтонні- мігрують 2 рази з тулуба чи голови на кінцівки, а потім з кінцівок до голови чи тулуба: грудинно-ключичний-соскоподібний м»яз, трапеціоподібний , великий і малий ромбоподібний , передній зубчатий , лопатково- під»язиковий , підключичні, м»яз піднімач лопатки , найширший м»яз спини , великий і малий грудні .
54. Людські ознаки Нижньої кінцівки . М»язи нижньої кінцівки.
У скелеті нижньої кінцівки виділяють пояс нижньої кінцівки (тазові кістки) і вільну частину нижньої кінцівки (парні стегнова кістка, надколіннок, кістки гомілки - великої та малої гомілкових - і кістки стопи). Кістки стопи людини включають 26 кісток і утворюють три відділи:
передплесно— 7 кісток проксимального відділу стопи, які з'єднуються з кістками плесна.
Таранна;
П'яткова;
Човноподібна;
Латеральна клиноподібна;
Проміжна клиноподібна;
Медіальна клиноподібна;
Кубоподібна;
Плесно— 5 коротких трубчастих кісток стопи, розташованих між передплесном і фалангами пальців.
Фаланги— 14 коротких трубчастих кісток, що складають сегменти пальців стопи. Дві фаланги утворюють великий палець, інші пальці складаються з трьох фаланг.
Будова стопи: особливістю будови стопи людини є наявність двох зведень повздовжнього і поперечного , які дозволяють стопі здійснювати амортизаційну функцію.
М»язи нижніх кінцівок поділяються на дві групи: М2язи тазового пояса і М»язи вільної нижньої кинцівки.
М»язи тазового пояса поділяються на внутрішні та зовнішні.
Внутрішні:клубово – поперекові, внутрішній затульний, грушоподібний м»яз.
Зовнішні: Великий , середній , малий сідничні м»язи; Зовнішній затульний м»яз; два близнюкові м»язи верхній і нижній; кводратний м»яз стегна; М»яз напружувач широкої фасції.
М»язи вільної нижньої кінцівки поділяються на м»язи стегна , гомілки, стопи.
М»язи стегна : чотириглавий м'яз і кравецька м'яз, напівсухожильний, напівперетинчастий і двоголова, гребінчастий, тонкий.
М'язи гомілки утворюють три групи: передню, задню і латеральну. Всі вони прикріплюються на стопі. Передня група представлена ​​трьома м'язами: передньої великогомілкової, довгим разгибателем пальців і довгим разгибателем великого пальця. Задня група складається з чотирьох м'язів: триголовий м'язи гомілки, задньої великогомілкової, довгого згинача пальців і довгого згинача великого пальця стопи. Латеральна група складається іЈ двох м'язів - довгої і короткої малогомілкових.
На стопі виділяють тильну і підошовні м'язи
55. М»яз як орган. Класифікація м»язів за формою, функціями.Приклади
М»яз – це орган який побудований з пучків поперечнопосмугованих м»язових волокон зв»язаних між собою пухкою сполучною тканиною . Одиницею будови є м»язове волокно. Воно вкрите сполучнотканинною оболонкою – ендомізієм . М»яз вал. Формують пучки , які оточені внутрішнім перемізієм. Весь м»яз вкритий зовнішнім перемізієм(епімізій) , що разом із ендомізієм та перемізієм переходять у сухожилок.
За формою:веретеноподібні , квадратні , трикутні, стрічкоподібні , колові
За фунцією: згиначі; Розгиначи; обертачі; підіймачі; спускачі; відвідні ; привідні;
56. М»язи верхніх кінцівок: назви точки точки початку і прикріплення , функції.
М'язи поясу верхньої кінцівки:
Всі шість м'язів цієї групи починаються на кістках плечового пояса і прикріплюються до плечової кістки.
Дельтоподібний м'яз, починаючись трьома частинами від лопаткової ості, акромиона і ключиці, прикріплюється до бугристости плечової кістки. Передня (ключично) частину м'язи згинає плече, середня - відводить плече до горизонтального рівня, задня - розгинає плече. Надостная м'яз починається від однойменної ямки лопатки і, пройшовши під клювовидно-акроміально зв'язкою, прикріплюється до великого горбка плечової кістки. Відводить плече, будучи синергістом середніх пучків дельтоподібного м'язи. Подостную м'яз починається від однойменної ямки лопатки, прикріплюється до великого горбка плечової кістки; обертає плече назовні. Мала круглий м'яз починається від зовнішнього краю лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки; обертає плече назовні. Велика круглий м'яз йде від зовнішнього краю лопатки до гребеня малого горбка плечової кістки. Тягне плече донизу і ззаду, одночасно обертаючи його досередини. Підлопаткова м'яз займає всю однойменну ямку і прикріплюється до малого горбка плечової кістки. Обертає плече досередини, натягує сумку плечового суглоба, перешкоджаючи її ущемлення при рухах.
М'язи вільної верхньої кінцівки До м'язам вільної верхньої кінцівки ставляться м'язи плеча, передпліччя і кисті. М'язи плеча діляться на передню групу м'язів (згиначі) і задню групу м'язів (розгиначі). Передню групу складають три м'язи. Двоголовий м'яз плеча (біцепс) починається двома головками: довгою - від верхнього краю суглобової западини лопатки та короткою - від клювовидного відростка лопатки; прикріплюється загальним сухожиллям до бугристости променевої кістки. М'яз згинає плече і передпліччя в ліктьовому суглобі, повертає передпліччя назовні, супінірует його. Клювовидно-плечовий м'яз йде від клювовидного відростка лопатки разом з короткою голівкою попередньої м'язи, прикріплюється на плечовій кістці нижче гребеня малого горбка; згинає і призводить плече. Плечовий м'яз розташована під двоголового м'язом плеча, починається від плечової кістки, прикріплюється до бугристости ліктьової кістки; згинає передпліччя в ліктьовому суглобі. Задню групу м'язів плеча складають триголовий м'яз плеча і ліктьова м'яз. Триголовий м'яз плеча починається трьома головками: довгою - від нижнього краю суглобової западини лопатки, зовнішньої і внутрішньої - від відповідних поверхонь плечової кістки. Розгинає передпліччя. Ліктьова м'яз невелика, трикутна, починається від зовнішнього над виростка плечової кістки і прикріплюється до ліктьової кістки. Бере участь у розгинанні передпліччя.
Більшість м'язів задньої групи починається від зовнішнього над виростка плечової кістки. Вони також складають два шари - поверхневий і глибокий. По функції діляться на розгиначі кисті і пальців і супінатори. До передньої групи м'язів передпліччя відносяться наступні м'язи. Поверхневий шар утворюють: круглий пронатор (прикріплюється до верхньої третини променевої кістки), променевої згинач зап'ястя (прикріплюється до основи П п'ясткової кістки), довга долонна м'яз (вплітається в долонний апоневроз), поверхневий згинач пальців (прикріплюється до середнім фалангам II-V пальців) , ліктьовий згинач зап'ястя (прикріплюється до гороховидной кістки). Глибокий шар утворюють: довгий згинач великого пальця кисті (йде до нігтьової фаланги великого пальця), глибокий згинач пальців (прикріплюється до нігтьової фалангам II-V пальців) і квадратний пронатор (з'єднує нижні відділи променевої і ліктьової кісток). До задньої групи відносяться такі м'язи передпліччя. Поверхневий шар складають: плечелучевая м'яз (йде від зовнішнього краю нижньої третини плечової кістки до шиловидному відростку променевої кістки, згинає передпліччя і обертає променеву кістку), довгий і короткий променеві розгиначі зап'ястя (прикріплюються до основ II і III п'ясткових кісток), розгинач пальців (прикріплюється до фалангам II-V пальців) і ліктьовий розгинач зап'ястя (прикріплюється до основи V п'ясткової кістки). Глибокий шар утворюють: супінатор передпліччя (прикріплюється до променевої кістки, обертає передпліччя назовні), довга м'яз, що відводить великий палець кисті (прикріплюється до основи I п'ясткової кістки), короткий і довгий розгиначі великого пальця (прикріплюються відповідно до основи першої та другої фаланг великого пальця ), розгинач вказівного пальця (прикріплюється до нігтьової фаланги разом з сухожиллям загального розгинача пальців).
57.М»язи нижніх кінцівок: назви точки початку і прикріплення , функції.
1. М'язи тазу М'язи тазу, що діють на кульшовий суглоб, починаються від кісток таза і прикріплюються на стегнової кістки. Клубово-поперековий м'яз складається ніби з двох окремих м'язів - великий поперекової (починається від поперекових хребців) і клубової (починається від однойменної ямки тазової кістки). Клубово-поперековий м'яз проходить під пахової зв'язкою і виходить на передню поверхню стегна через м'язову лакуну, прикріплюється до малого рожна стегнової кістки; згинає стегно, одночасно обертаючи його назовні. При фіксованій кінцівки згинає хребет у поперековому відділі. Грушоподібна м'яз починається в порожнині таза від передньої поверхні крижів, виходить з порожнини таза через велике седалищное отвір, поділяючи його на дві щілини - над грушовидну і під грушовидну. Прикріплюється до великого рожна стегнової кістки. Обертає стегно назовні. Внутрішня замикальний м'яз починається від внутрішньої поверхні таза в області запірательного отвори і від запирательной мембрани. Виходить з порожнини таза через малий седалищное отвір і прикріплюється до ямки великого рожна. Обертає стегно назовні. Велика сідничний м'яз починається від зовнішньої поверхні клубової кістки, від крижів і куприка, від попереково-грудний фасції, прикріплюється до бугристости однойменного з м'язом назви на стегнової кістки. Обертає стегно назовні, одночасно розгинаючи його. При стоянні не дає тілу закидається кпереди, забезпечує так звану військову поставу. Середня і мала сідничні м'язи лежать одна під інший. Починаються від зовнішньої поверхні клубової кістки і прикріплюються в області великого вертіла; відводять стегно. Зовнішня замикальний м'яз починається від зовнішньої поверхні таза в області запірательного отвори і від запирательной мембрани. Прикріплюючись до великого рожна, обертає стегно назовні. Квадратна м'яз стегна йде від сідничного бугра до великого рожна, обертаючи стегно назовні. Напрягатель широкої фасції стегна тягнеться від передньої верхньої ості клубової кістки і вплітається в потовщену частину широкої фасції стегна; напружує фасцію. 2. М'язи вільної нижньої кінцівки Розрізняють м'язи стегна, гомілки та стопи. М'язи стегна поділяються на три групи: передню, задню і медіальну. До передньої групи відносяться два м'язи: чотириглавий м'яз і кравецька м'яз. Чотириглавий м'яз стегна складається з чотирьох головок, що займають всю переднебоковую поверхню стегна. Пряма головка (пряма м'яз стегна) починається від передньої нижньої ості клубової кістки, а три інші: бажане, медійна і проміжна широкі м'язи - від передньої поверхні стегнової кістки. Загальне потужне сухожилля охоплює надколенник і переходить в своє зв'язку надколінка, яка прикріплюється на горбистості великогомілкової кістки. Розгинає гомілку в колінному суглобі. Прямий м'яз, перекидаючись через тазостегновий суглоб, згинає його. Кравецька м'яз тягнеться косо зверху донизу і досередини від передньої верхньої ості клубової кістки до бугристости великогомілкової кістки. Згинає гомілку, допомагає згинанню стегна. Задню групу складають три м'язи: напівсухожильний, напівперетинчастий і двоголова. Напівсухожильний і напівперетинчастий м'язи розташовані медіальної, починаються від сідничного бугра і прикріплюються до великогомілкової кістки. Згинають гомілку в колінному суглобі, при зігнутому коліні обертають гомілку досередини, бере участь в розгинанні кульшового суглоба. Двоголовий м'яз стегна своєї довгої головкою починається від сідничного горба, а короткою - від зовнішньої губи шорсткості стегнової кістки. Розташована на задній поверхні стегна, у зовнішнього краю. Прикріплюється до головки малогомілкової кістки. Функція аналогічна функції попередніх м'язів; при зігнутому коліні обертає гомілку назовні. До медіальної групі м'язів стегна відносяться п'ять м'язів: гребінчаста, тонка і призводять (велика, довга і коротка). Всі вони починаються від лобкової і сідничної кісток і прикріплюються на стегнової кістки (виняток становить тонкий м'яз, яка прикріплюється на великогомілкової кістки). Проводять приведення стегна з невеликим поворотом його назовні. Тонка м'яз згинає гомілку в колінному суглобі з поворотом її досередини. М'язи гомілки утворюють три групи: передню, задню і латеральну. Всі вони прикріплюються на стопі. Передня група представлена ​​трьома м'язами: передньої великогомілкової, довгим разгибателем пальців і довгим разгибателем великого пальця. Передня великогомілкова м'яз прикріплюється до основи I плеснової кістки і до медіальної клиноподібної кістки, розгинає стопу (тильне згинання) і піднімає її медіальний край (супінація). Дві інші м'язи, прикріплений до фаланг пальців, виробляють тильне згинання стопи і розгинання пальців. Задня група складається з чотирьох м'язів: триголовий м'язи гомілки, задньої великогомілкової, довгого згинача пальців і довгого згинача великого пальця стопи. Триголовий м'яз гомілки розташована поверхнево, вона утворена трьома головками, з яких дві (поверхневі) складають литковий м'яз, а одна (глибока) - камбаловидная м'яз. Обидві м'язи закінчуються п'ятковим (ахілловим) сухожиллям, що прикріпляються до п'яткової бугра. Триголовий м'яз гомілки виробляє підошовне згинання в гомілковостопному суглобі. Сухожилля лежать глибше задньої великогомілкової м'язи, довгого згинача пальців і довгого згинача великого пальця стопи, обігнувши медіальну щиколотку великогомілкової кістки, переходять на стопу, де задня великогомілкова м'яз прикріплюється до кісток передплесна і підстав II-IV плеснових кісток, а згиначі пальців - до фалангам цих кісток. Всі ці три м'язи виробляють підошовне згинання стопи і пальців. Латеральна група складається іЈ двох м'язів - довгої і короткої малогомілкових. При переході на стопу їх сухожилля огинають латеральну кісточку малогомілкової кістки. Обидві м'язи, крім участі в підошовної згинанні стопи, виробляють пронацию стопи (опускають її медіальний край і піднімають латеральний). Довга малоберцовая м'яз бере участь також у зміцненні поперечного склепіння стопи, утворюючи разом з передньою великогомілкової м'язом фізіологічну петлю. На стопі виділяють тильну і підошовні м'язи. Тильна м'яз одна. Це - короткий розгинач пальців. Почавшись на верхньобічне поверхні кісток передплесна, вона ділиться на сухожилля, що йдуть до пальців. Розгинає пальці стопи. Підошовні м'язи діляться на три групи: 1) м'язи великого пальця, 2) м'язи мізинця і 3) середня група м'язів, що лежать в поглибленні підошви. М'язів першої групи три: відводить м'яз, що приводить м'яз і короткий згинач великого пальця стопи. У другій групі також три м'язи: м'яз, що відводить мізинець стопи, короткий згинач мізинця стопи і м'яз, що відводить мізинець. Середня група утворена коротким сгибателем пальців, квадратної м'язом підошви, чотирма хробакоподібними м'язами (всі перераховані м'язи цієї групи беруть участь у згинанні пальців), а також міжкісткові м'язами (три підошовні міжкісткові м'язи зближують пальці, а чотири тильні міжкісткові м'язи їх розводять).
58. М»язи черевного пресу .
Зовнішній косий м'яз живота
Внутрішня косий м'яз живота
Поперечний м'яз живота
прямий м'яз живота;
пірамідальний м'яз;
Широкі і довгі м'язи черевної стінки.
59. М»язи: тулуба ,спини, грудей, Живота.
М»язи спини:
Трапецієподібний М»яз; найширший м»яз спини; малий, великий ромбоподібний мяз; М»яз – підіймач лопатки; Верхній і ниній задній зубчатий м»яз;Ремінний м»яз голови;Ремінний м»яз шиї; М»яз випрямляч хребта: клубово-ребровий , найдовший м»яз, осьовий; Поперечно-осьові м»язи:півостьовий , багатороздільний, м»язи обертачі; Міжостьові м»язи, Міжпоперечні м»язи, задній великий прямий м»яз голови, Задній малий м»яз голови, Верхній нижній косий м»яз голови, Передній прямий м»яз голови , бічний прямий м»яз голови.
М»язи грудей:
Великий грудний м»яз; Малий грудний м»яз; Підключичний м»яз;передній зубчатий м»яз; внутрішні та зовнішні міжреброві м»язи; Підреброві м»язи; Поперечний м»яз грудної клітки; М»яз піднімач ребер.
М»язи живота:
Зовнішній і внутрішній косий м»яз живота; поперечний м»яз живота ; прямий м»яз живота; пірамідний м»яз ; квадратний М»яз попереку.
60.М»язи голови : класифікація , особливості будови , функції.
Всі м'язи голови діляться на дві групи: 1) м'язи обличчя і 2) жувальні м'язи. М'язи обличчя (мімічні) представляють собою тонкі м'язові пучки, позбавлені фасцій. Вони відрізняються від інших м'язів людського тіла тим, що, починаючись від кісток черепа, вплітаються в шкіру. Скорочення їх викликає зміщення шкіри, утворення складок і зморшок. Це визначає міміку обличчя. Прояв складних відчуттів (емоцій): радості, сорому, презирства, горя, болю і т.д. - визначається численними комбінаціями скорочень мімічних м'язів, підпорядкованих імпульсам, що йде до них від кори головного мозку за особовим нерву. Розташовуючись групами навколо природних отворі особи (очниці, рот, вуха, ніздрі), мімічні м'язи беруть участь в замиканні або розширенні цих отворів. Вони забезпечують також рухливість щік, губ, ніздрів.
Нижче наводиться опис лише найбільш важливих мімічних м'язів. Над черепна м'яз складається з великого над черепного апоневрозу (сухожильний шолом). Він міцно зростається зі шкірою і пухко - з окістям черепа. У нього вплітаються частини потилично-лобового м'яза: спереду - лобне черевце, ззаду - потиличний черевце. Скорочення потиличного черевця натягує сухожильний шолом і шкіру волосистої частини голови. При скороченні лобового черевця брови піднімаються, а шкіра чола збирається у поперечні складки, тому її називають м'язом подиву. М'яз, зморщуються брову, лежить під лобової м'язом, починається від носової частини лобової кістки і вплітається в шкіру трохи вище середини брови. При двосторонньому скороченні зближує брови, утворюючи між ними вертикальні складки. Вона отримала назву м'язи болю, страждання. Круговий м'яз ока складається з циркулярних м'язових пучків, що оточують очну ямку і вплетающихся в шкіру повік. При скороченні змикає очну щілину. Круговий м'яз рота залягає у вигляді циркулярних м'язових пучків під шкірою губ і навколо них. При скороченні замикає рот. М'яз, що опускає кут рота, трикутної форми, починається широкою основою на нижній щелепі, а верхівкою вплітається в шкіру кута рота. Розправляє носогубну складку, тягне вниз кут рота, надаючи обличчю виразу печалі, невдоволення. М'яз, що піднімає кут рота - квадратна, починається від верхньої щелепи, прикріплюється до шкіри кута рота і верхньої губи. Тягне кут рота догори, піднімає верхню губу. Щічний м'яз утворює бічну стінку ротової порожнини. Починаючись від задніх відділів щелеп, йде в поперечному напрямку і вплітається у шкіру щоки і губ. При скороченні притискає щоку до зубів, сприяючи передвіганію харчової грудки, бере участь в акті смоктання. Поверх неї розташовано скупчення жирової клітковини, що визначає опуклий контур щік (краще виражено у дітей і жінок). До групи мімічних входять і інші м'язи, наприклад велика і мала виличні м'язи, м'язи сміху, «м'язи зверхників», м'язи, що піднімають і опускають губи, підборіддя м'яз і т. д. Жувальні м'язи представлені чотирма парами сильних м'язів, з яких дві є поверхневими (власне жувальна і скронева м'язи), дві - глибокими (латеральна і медіальна крилоподібні м'язи). Спільним для жувальних м'язів є те, що, починаючись на кістках черепа, вони прикріплюються на різних ділянках нижньої щелепи і приводять в дію скронево-нижньощелепний суглоб. Жувальна м'яз починається від виличної дуги і прикріплюється до зовнішньої поверхні кута нижньої щелепи. Піднімає нижню щелепу, притискаючи корінні зуби обох щелеп один до одного. Прикриває її щільна фасція переходить на що лежить поруч привушну слинну залозу і називається тому привушно-жувальної фасцією. Скроневий м'яз віялоподібно починається від тім'яної та скроневої кісток, виконує всю скроневу яму; прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи. М'яз покрита міцної сухожильной блискучою скроневої фасцією. Піднімає нижню щелепу. Самі задні волокна скроневої м'язи тягнуть назад нижню щелепу. Латеральна крилоподібний м'яз трикутна, лежить в підскроневої ямці. Починається від крилоподібні відростки клиноподібної кістки і прикріплюється до мищелкового відростку нижньої щелепи. При двосторонньому скороченні м'язів нижня щелепа висувається вперед. Одностороннє скорочення зміщує нижню щелепу в протилежний бік. Медійна крилоподібний м'яз починається від ямки крилоподібні відростки і прикріплюється до однойменної шорсткості на внутрішній поверхні кута нижньої щелепи. Разом з жувальною м'язом утворює фізіологічну м'язову петлю, що забезпечує найбільш щільне притискання нижньої щелепи до верхньої. Під час акту жування руху нижньої щелепи у людини відрізняються великою різноманітністю, якого немає в інших представників ссавців
61.М»язи тазу.
Внутрішні:клубово – поперекові, внутрішній затульний, грушоподібний м»яз.
Зовнішні: Великий , середній , малий сідничні м»язи; Зовнішній затульний м»яз; два близнюкові м»язи верхній і нижній; кводратний м»яз стегна; М»яз напружувач широкої фасції.
62.М»язи шиї : глибокі поверхневі . Їх класифікація і функції.М'язи шиї поділяються на поверхневі і глибокі. В окрему групу виділяються м'язи, що прикріпляються до під'язикової кістки, - над під'язикові і під - під'язикові м'язи. До поверховим м'язам шиї відносяться підшкірний м'яз шиї та грудинно - ключично - соскоподібного м'яза. До глибоким м'язам шиї відносяться сходові м'язи (передня, середня і задня) і предпозвоночной м'язи (довгі м'язи голови і шиї, передня і латеральна прямі м'язи голови). Сходові м'язи починаються від поперечних відростків шийних хребців і прикріплюються до ребер: передня і середня - до I ребру, а задня - до II ребра. Перед передній сходовому м'язом є предлестнічний проміжок, між передньою і середньої - міжсходові проміжок, в якому проходять судини і нерви.
63.М»язи які забезпечують рухи суглобів кисті.
Це м»язи передаліччя
Ліктьовий згинач зап'ястя; Поверхневий згинач пальців; Променевий згинач кисті; Круглий пронатор; Квадратний пронатор; Глибокий згинач пальців; Довгий згинача великого пальця; Ліктьовий розгинач зап'ястя; Довгий і короткий променеві розгиначі зап'ястя; Супінатор.
64.М»язи що здійснюють рухи в гомілковому суглобі:
65, 66, 67, 68, 69.- смотри в таблицах
70. Основні правила розташування м»язів на тілі людини . Зв»язок з функціями , приклади.





Приложенные файлы

  • docx 833097
    Размер файла: 60 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий