інд. робота

КРИВОРІЗЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ
ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кафедра соціології, психології та гуманітарних дисциплін


МЕТОДИЧНЕ ТА ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПП.01 «Вступ до спеціальності та інформаційна культура студента»


напрям підготовки 6.030102 «Психологія»
спеціалізація «Соціальна психологія»




Затверджено на засіданні кафедри
соціології, психології та гуманітарних дисциплін
Протокол № 1 від «03» вересня 2013 року
Зав. кафедри ______________ К. Л. Потопа










Кривий Ріг – 2013
Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) з курсу «Вступ до спеціальності та інформаційна культура студентів» – це вид науково-дослідної роботи студента, яка містить результати дослідницького пошуку, відображає певний рівень його навчальної компетентності.
Мета ІНДЗ: самостійне вивчення частини програмового матеріалу, систематизація, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань із навчального курсу, удосконалення навичок самостійної навчально-пізнавальної діяльності.
Зміст ІНДЗ: завершена теоретична або практична робота у межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь та навичок, отриманих під час лекційних і практичних занять і охоплює декілька тем або весь зміст навчального курсу.
Види ІНДЗ, вимоги до них та оцінювання: науково-педагогічне дослідження у вигляді реферату (охоплює весь зміст навчального курсу) – 20 балів. Орієнтовна структура ІНДЗ – науково-педагогічного дослідження у вигляді реферату: вступ, основна частина, висновки, додатки (якщо вони є), список використаних джерел.
Індивідуальні завдання з дисципліни «Вступ до спеціальності та інформаційна культура студентів» складаються з питань, які виходять за межі програми навчальної дисципліни, проте складають необхідний арсенал спеціальних умінь і технік, оволодіння якими дозволить ефективно надавати психологічну допомогу людям. Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їхніх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність.
Індивідуальна робота з дисципліни «Вступ до спеціальності та інформаційна культура студентів» спрямована на закріплення та поглиблення вивчених тем на лекційних та лабораторних заняттях.
Зміст індивідуальних завдань:
1. Написання творчої роботи пошукового характеру.
2. Етичні проблеми у науково-дослідній роботі психолога.
3. Моделювання діяльності психологічного кабінету.
4. Інформаційна культура студента.
Форма виконання – реферат.
Термін виконання – впродовж семестрових занять за два тижні до початку сесії.
Критерії оцінювання виконання індивідуального завдання (20 балів):
20 балів – реферат повністю розкриває тему, всі питання побудуванні в чіткій логічній послідовності, дотримано всі вимоги до оформлення реферату; захист реферату в повній мірі відповідає вимогам;
15 балів - відповідь досить повна, логічна, з елементами самостійності, але містить деякі неточності або пропуски в неосновних питаннях; при захисті рефераті допущені незначні неточності;
10 балів - реферат частково розкриває тему, всі питання побудуванні в чіткій логічній послідовності, але не дотримано всі вимоги до оформлення реферату; при захисті допущені помилки;
5 балів – питання реферату не повністю розкривають суть теми, структура реферату зовсім не дотримана.
1 бал – реферат зовсім не відповідає поставленій темі.
Роз’яснення до виконання індивідуальної роботи:
1. Ми вважаємо, що необхідно використовувати навчально-пошукові, навчально-творчі, навчально-пізнавальні завдання індивідуальної роботи.
Написання творчої реферативної роботи пошукового характеру на тему:
Тематика рефератів.
1. Мета та завдання діяльності практичного психолога.
2. Місце професії практичного психолога в класифікації професій.
3. Специфіка діяльності практичного психолога (об’єкт, засоби і знаряддя діяльності, результат).
4. Психодіагностична функція в роботі психолога: роль, сутність, загальна характеристика, застосування).
5. Психокорекційна функція: загальна характеристика.
6. Психопрофілактична функція психолога.
7. Розвиваюча функція: загальна характеристика, галузі застосування.
8. Профорієнтаційна функція в роботі психолога.
9. Психолого-просвітницька функція в діяльності психолога.
10. Професійний статус практичного психолога.
11. Вимоги до обладнання кабінету психолога.
12. Особливості взаємодії психолога з керівником організації.
13. Професійна компетентність практичного психолога: визначення та основні складові.
14. Основні принципи професійної діяльності практичного психолога: загальна характеристика.
15.  Принцип професійної компетентності: зміст і вимоги.
16. Принцип не нанесення шкоди клієнту: зміст і вимоги.
17. Принцип неупередженості: зміст і вимоги.
18. Принцип конфіденційності: зміст і вимоги.
19. Принцип позитивно орієнтованої активності: зміст і вимоги.
20. Прихограма практичного психолога.
21. Вимоги до моральних якостей практичного психолога.
22. Вимоги до інтелектуальних якостей психолога.
23. Вимоги до комунікативних якостей психолога.
24. Вимоги до самосвідомості практичного психолога.
25. Умови успішного навчання студентів-психологів у вищому навчальному закладі.
26. Характеристика особливостей вищої психологічної освіти.
27. Типи студентів за ставленням бо обраної професії.
28. Соціокультурна компетенція практичного психолога.
29. Характеристика етапів професійного зростання психолога-практика, психолога-науковця та викладача психології.
30. Характеристика етапів професійного зростання психолога-практика, психолога-науковця та викладача психології.
2. Етичні проблеми у науково-дослідній діяльності психолога.
Некоретне співавторство і відвертий плагіат.
Проблема професійних секретів.
Спокуса влади над свідомістю клієнта.
Спокуса самокрасування психолога на роботі.
Спокуса слідування «методичній» моді.
Проблема платності психологічних послуг.
Проблема близьких стосунків психолога з клієнтом.
Охарактеризуйте основні типи психологічної професії: психолог-науковець; викладач психології; психолог-практик.
Ці завдання виконуються студентами лише в рамках організації позааудиторної самостійної роботи студентів. Розглянемо її сутність і стратегічні напрями її організації.
3. Змоделювати діяльність психологічного кабінету (особливості розташування; санітарно-гігієнічні та етичні вимоги до його оформлення; особливості звукової ізоляції; освітлення тощо).
Дати відповідь на питання:
Що сприяє комфортності роботи психологічного кабінету (живописні роботи, акваріуми, кмінатні рослини тощо)?
Якою фарбою рекомендується фарбувати стелю для кращого розсіюваня та відбиття світла?
Вимоги сучасного дизайну до оформлення психологічного кабінету.
Психофізіологічний ефект кольорів.
Навчальний психологічний кабінет багатопрофільного використання.
«Охарактеризуйте сутність етичного принципу професійної діяльності психолога «Не зашкодь!».
«Охарактеризуйте сутність етичного принципу професійної діяльності психолога «Не оцінюй!».
В чому сутність принципу неупередженості психолога?
Як працює принцип обізнаної згоди в професійній діяльності психолога?
Як працює принцип конфіденційності в професійній діяльності психолога?
«Охарактеризуйте сутність принципу «Знай міру взаємного одкровення із клієнтом».
«Охарактеризуйте сутність принципу «Не відбирай у клієнта права самому відповідати за свої вчинки».
Методичні вимоги щодо забезпечення дотримання принципу добровільної участі у психологічних процедурах.
Як працює принцип безпеки застосуваних методик?
Як працює принцип попередження неправильних дій замовника?
Як працює принцип професійного спілкування психолога з клієнтом?
Форма виконання – творча робота.
Термін виконання – впродовж семестрових занять за два тижні до початку сесії.
Критерії оцінювання і захисту студентом індивідуального завдання (20 балів):
1. Цілісність, систематичність логічна послідовність наведеного матеріалу – максимально 4 бали.
2. Повнота розкриття матеріалу – максимально 4 бали.
3. Уміння та роботи аргументовані висновки – максимально 3 бали.
4. Опрацювання сучасних наукових інформаційних джерел – 1 бал.
5. Правильність оформлення роботи – максимально 2 бали.
6. Захист виконаного індивідуального завдання – максимально 4 бали:
4 бали – відпвоідь бездоганна за змістом, студент вільно володіє матеріало, чітко і повно відповідає на запитання викладача;
3 бали – відповідь розкрита, студент вільно володіє матеріалом, але містить теякі неточності та помилки;
2 бали – відповідь повна, але студент допускає помилки в основних питаннях;
1 бал – студент у загальній формі орієнтується в матеріалі, відповідь неповна, поверхова.
7. Виконання роботи на електронному носії – максимально 2 бали:
2 бали – електронний варіант тексту з рисунками та таблицями;
1 бал – рукописний варіант роботи.
4. Студенти виконують практичні завдання, які розкривають основний зміст модулю «Інформаційна культура студента», метою якого є: дати студентові знання, уміння і навички інформаційного самозабезпечення його навчальної і науково-дослідної діяльності. Досягнення цієї мети здійснюється в ході рішення наступних задач: освоєння раціональних прийомів і способів самостійного ведення пошуку інформації і систематизації даних відповідно до задач навчального процесу у вузі; оволодіння формалізованими методами аналітико-синтетичної переробки (згортання) інформації; вивчення і практичне застосування технології підготовки й оформлення результатів самостійної навчальної і науково-дослідної діяльності (підготовка курсових і дипломних робіт, рефератів, доповідей і т.п.).
Головною умовою ефективності вивчення модуля є обов’язкова практична робота студента по оволодінню пропонованими у розділі методиками, алгоритмами, технологіями. Прикладний характер і практична спрямованість розділу, його освоєння дасть можливість більш раціонально організувати самостійну роботу студентів, скоротити інтелектуальні і тимчасові витрати на пошук і аналітико-синтетичну переробку навчальної і наукової інформації, підвищити якість знань за рахунок оволодіння продуктивними видами інтелектуальної праці.

Практичні завдання
1. Аналіз поведінкових тенденцій студентської молоді у зв’язку з обранням ними професії психолога.
2. Типи студентів за ставленням бо обраної професії.
3. Форми адаптації першокурсників (зокрема майбутніх психологів) у вищому навчальному закладі.
4. Охарактеризувати причини неуспішності студентів-психологів у вищому навчальному закладі.
5. Умови успішного навчання студентів-психологів у вищому навчальному закладі.
6. Аналіз психологічних причин неуспішності студентів у вищому навчальному закладі.
7. Характеристика особливостей вищої психологічної освіти.
8. Особливості побудови взаємодії студентів-психологів з викладачами у сучасних умовах.
9. Орієнтовна методика відпрацювання лекційного заняття студентами-психологами.
10. Особливості спілкування у вищому навчальному закладі.
11. Компетентності психолога-практика.
12. Соціокультурна компетенція практичного психолога.
13. Особистісна компетентність психолога.
14. Характеристика інтерактивно-комунікативних якостей практичного психолога.
15. В чому полягає сутність безоцінкового ставлення до клієнта?
16. Охарактеризувати критерії професійної придатності майбутнього психолога до професійної діяльності.
17. Кваліфікаційна характеристика посади психолога.
18. Опишіть рівні етичних принципів діяльності практичного психолога.
19. Характеристика етапів професійного зростання психолога-практика, психолога-науковця та викладача психології.
20. Чим відрізняється психолог-професіонал від психолога-аматора?
Виконання цього індивідуального завдання передбачає різні рівні застосування знань. Зокрема, на репродуктивному рівні подані завдання такого типу: охарактеризувати інформаційно-пошукові системи, їхні завдання та значення; назвати загальні вимоги щодо користування інформаційно-пошуковими системами, як традиційними, так і електронними; назвати галузеві (у тому числі електронні) періодичні видання та визначити їхню роль у навчальній та науковій діяльності.
На частково-пошуковому рівні відтворення знань студентам пропонується знайти інформацію у предметних картотеках та предметному каталозі; відшукати інформацію з вказаної тематики за темою, ключовим словом, прізвищем автора у картковій інформаційно-пошуковій системі та мережі Інтернет; оформити бібліографічний опис журналу, збірника, книги, автореферату, дисертації, статті; знайти статтю з журналу, зі збірника наукових праць.
Проблемно-пошуковий, або творчий, рівень передбачає вільне володіння різними алгоритмами пошуку та їх застосування для вирішення будь-яких інформаційно-пошукових завдань у процесі навчальної діяльності.
На практичних заняттях із курсу проблемно-пошуковими завданнями є тренінг із роботи у мережі Інтернет, тренінг із пошуку інформації в інформаційно-пошуковій системі бібліотеки за вказаними завданнями, написання рефератів.
У процесі виконання практичних завдань у студентів формуються елементи інформаційної компетентності: здатність орієнтуватися в потоках інформації; уміння працювати з різними джерелами інформації, знаходити і відбирати необхідний інформаційний матеріал, класифікувати його, узагальнювати, ефективно вирішувати будь-яку інформаційну проблему.
Поряд із тим студенти вчаться розуміти сутність сучасних інформаційних систем мережі Інтернет, володіти навичками роботи у мережі, використовувати інформаційно-пошукові системи для пошуку необхідної інформації. З формування таких елементів інформаційної компетентності складається процес формування інформаційної культури студента, що є складовою загальної культури особистості.
Чатова технологія – це спосіб організації мережевого навчання, котре базується на використанні мережевої технології з метою створення ІОС для комунікації двох або більше партнерів зі спілкування у реальному часі. Немає сумніву в тому, що використання мережевих технологій оптимізує навчальний процес з метою розвитку СРС.
Для завдань, пов’язаних з навчанням, використовують два формати on-line-зв’язку: webinar (або on-line-семінар) і webcast (Веб-конференція). Розрізняються вони ступенем інтерактивності: у вебінарі, як і на звичайному семінарі, є можливість взаємодіяти з лектором – виконувати його завдання,
відповідати на його запитання і задавати свої. На Веб-конференції більшу частину говорить спікер. Після завершення заходу залишається запис, який також можна використовувати з метою навчання, фактично це готовий продукт.





15

Приложенные файлы

  • doc 106597
    Размер файла: 60 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий