лекція автономна нервова система

Роль автономної нервової системи (АНС)
в регуляції вегетативних функцій

Нервова регуляція функцій ділиться на соматичну (забезпечує аферентні та еферентні звязки з навколишнім середовищем, бере участь у регуляції рухів та пози, забезпечує сенсорні та моторні функції) та вегетативну (автономну) нервову систему (забезпечує координацію функцій внутрішніх органів, гладких м'язів судин і обмін речовин, направлена на підтримку гомеостазу організму, тобто керує всіма функціями, окрім рухових). Зазначити, що ця система не є повністю автономною, тому що підкоряється впливам з вищих відділів ЦНС – лимбичной кори, гіпоталамуса, РФ та ін.
Функції АНС:
1 – гомеостатична – підтримує постійність внутрішнього середовища, регулює діяльність органів та систем
2 – забезпечує пристосувальні реакції (збільшення виробленя тепла при зменшені температури)
3 – грає ключову роль у стресових ситуаціях, які загрожують існуванню организма.
АНС має 3 відділи - симпатичний, парасимпатичний та метасимпатичний.
Будова автономної нервової системи
Первинні нервові центри – тіла нейронів, розташовані в СМ, аксони їх виходять з ЦНС до внутрішніх органів (прегангліонарні нейрони).
Інтегративні нервові центри – це нейрони, розташовані в центрах головного мозку, які керують діяльністю первинних центрів.
Ганглій – нервовий центр, винесений за межі ЦНС, інформація по їх аксонах передається безпосередньо на орган.
Прегангліонарне волокно – це аксон нейрона первинного нервового центру, що несе інформацію до ганглія.
Постгангліонарне волокно – це аксон гангліонарного нейрона, що утворює синапс з органом.

Симпатичний відділ
Парасимпатичний відділ


первинні нервові центри

Останній шийний сегмент і торако-люмбальный відділ СМ

сакральний відділ СМ і ядра VII, IX, X пара Ч.М.Н. у задньому мозку, ядро ІІІ пари в середньому мозку


інтеграційні нервові центри

РФ, задні ядра гіпоталамуса, лімб. кора

передні ядра гіпоталамуса, лімб. кора


довжина прегангліонарних волокон

короткі

довгі


місце розташування ганглія

біля ЦНС
біля органу (якщо орган паренхіматозний), або інтрамуральний (якщо орган порожнистий, трубчастий)

довжина постгангліонарних волокон

довгі

короткі


Особливості передачі інформації в гангліях АНС
Прегангліонарні нервові волокна як симпатичного, так і парасимпатичного відділів АНС виділяють медіатор ацетілхолін, який на постсинаптичній мембрані гангліонарного нейрона зв'язується з Н-холінорецептором (никотин-чутливі холінорецептори). Заблокувати передачу інформації в гангліонарних синапсах симпатичного і парасимпатичного відділів можна введенням речовин сімейства бензогексония (бензогексоний, гигроний, гексаметоний). Таким чином, фізіологічно гангліонарні синапси симпатичного і парасимпатичного відділів є ідентичними.

Особливості передачі інформації в нервово-органних синапсах АНС

симпатичний відділ
парасимпатичний відділ


медіатор
норадреналін
ацетілхолін


циторецептор


·1-,
·2- і
·1-,
·2-адренорецепторы
мускарин-чувствительный холинорецептор (М-холінорецептор) (мускарин – отрута грибів-мухоморів)


блокатор

·1-блокатор – фентоламін

·2-блокатор - йохимбин

· – блокатор - обзидан

М-холіноблокатор - атропін


Слід оговорити, що дуже часто впливи симпатичного і парасимпатичного відділів АНС на діяльність органів і систем є протилежними. В цілому характер впливів симпатичного відділу є эрготропним (від «эргос» - робота) - підвищення працездатності, посилення роботи органу і підвищення інтенсивності метаболізму, наприклад, збільшення частоти і сили сердечних скорочень, розширення зіниці і так далі.

Впливи парасимпатичного відділу називають трофотропними (від слова «трофос» - живлення), характеризуються зниженням активності деяких органів, метаболізм направлений на відновлення витрачених енергетичних і пластичних ресурсів (наприклад, зниження показників роботи серця, звуження зіниці). Парасимпатичний відділ активізується у спокої і відпочинку, тому підсилює активність шлунково-кишкового тракту, підвищує моторну і секреторну його активність.

Метасимпатичний відділ АНС
Це система нейронів, які розташовані в стінках порожнистих органів (кишки, серце), інколи цю систему називають ще інтраорганної. Ганглії метасимпатичного відділу вбудовані інтрамурально, утворюють місцеві периферичні рефлекторні дуги, які замикаються без участі ЦНС. На здійснення метасимпатичних рефлексів можуть впливати пара- і симпатичний відділи, але в цілому МНС працює автономно. Медіаторами МНС є ацетілхолін, дофамин, АТФ та ін.
Значення метасимпатичних рефлексів полягає в тому, що, замикаючись без участі ЦНС, вони розвантажують її від другорядної інформації, і забезпечують надійну місцеву саморегуляцію багатьох органів (наприклад, саме метасимпатичні рефлекси допомагають здійснювати перистальтику в ЖКТ).

Гуморальна регуляція вісцеральних функцій.
Гуморальна регуляція здійснюється завдяки біологічно-активним речовинам, що надходять у внутрішнє середовище організму і взаємодіють з клітинами органів і тканин, змінюючи їх функції.
Далі треба оговорити відміни нервової регуляції від гуморальної (порівняти носії інформації, швидкість включення та виключення впливів, точність впливів тощо).
Далі дати порівняльну характеристику різних факторів гуморальної регуляції (справжніх та тканинних гормонів, метаболітів). Серед біологічно-активних речовин основну роль у регуляції відіграють гормони, місцева регуляція може здійснюватись також завдяки метаболітам.
13SYMBOL 183 \f "Symbol" \s 10 \h15Гормони поділяють на: справжні і тканинні.
13SYMBOL 183 \f "Symbol" \s 10 \h15 Справжні гормони утворюються ендокринними залозами та спеціалізованими клітинами, тканинні - неспеціалізованими клітинами.
13SYMBOL 183 \f "Symbol" \s 10 \h15 Справжні гормони впливають на такі функції в організмі:
а) роблять можливим і забезпечують фізичний, психічний і статевий розвиток;
б) забезпечують регуляцію гомеостазу;
в) забезпечують регуляцію адаптивних реакцій організму.
13SYMBOL 183 \f "Symbol" \s 10 \h15 За хімічною будовою гормони належать до:
- білків та пептидів;
- похідних амінокислот, зокрема тирозіну (тиреоїдіні гормони, адреналін, норадреналін);
- стероїдів - похідних холестерола.
13SYMBOL 183 \f "Symbol" \s 10 \h15 З хімічною будовою гормонів пов’язаний їх механізм дії на клітині - цілі:
а) гормони, що належать до білків та пептидів, взаємодіють з рецепторами мембран, утворюючи комплекс гормон-рецептор, далі їх впливи опосередковуються аденилатциклазним або фосфоінозитольним шляхами.
б) стероїдні гормони проходять через мембрани клітин-цілей і взаємодіють з плазматичними рецепторами, утворюючи комплекс ГР, який далі проходить в ядро клітини;
в) похідні амінокислот, зокрема тироксин та трийодтиронін, проходять через мембрану клітини аж до ядра, де взаємодіють з рецепторами ядра, утворюючи комплекс ГР.









13PAGE 15


13PAGE 14415




Заголовок 315

Приложенные файлы

  • doc 259750
    Размер файла: 59 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий