Неначе густим молоком облиті фруктові дерев1

Неначе густим молоком облиті фруктові дерева. Ось виструнчились у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них не відведеш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся і не намилуєшся.
Очі радіють, душа радіє.
Радість і для невтомних трудівниць-бджіл. Снують вони по квітах, перелазять моторно з однієї квітки на другу, щоб швидше набрати меду. А набравши, одна, друга зриваються з квітів - і, ніби золоті шнурочки простяглися в повітрі, мчать бджілки до своїх хаток - вуликів. Швидко треба скласти солодкий прозорий мед у стільники і повернутись за новою маленькою порцією меду.
Адже це перший весняний щедрий взяток. Поспішати треба!
Здається, тихо гудуть розквітлі дерева, коли бджоли, джмелі, якісь мушки кружляють над ними. Навіть метелики пурхають між квітами, наче сніг лапатий пролітає.
А на землі синьоокі проліски, перші фіалки сором'язливо піднімають голівки. З'являється сила-силенна справжніх весняних квітів!
Недарма ж цей місяць зветься квітень. Все квітує в природі! Це і є життя!
Темою твору є змалювання пори цвітіння садів, картини весняного саду. У тексті є низка слів i виразів ( ключових слів), що розкривають його зміст - сади, облиті молоком, весняне вбрання, нектар, весняні квіти, квітень.
Далі звертаємо увагу дітей на те, як автор розкриває тему тексту: він поєднує опис фруктових дерев, цвіту з емоційним виявом свого захоплення побаченою картиною, продовжує розповіддю про трудівниць - бджіл i завершує узагальненням про найкращу весняну пору - місяць, що зветься квітнем. Розглянувши таким чином усі компоненти тексту, доходимо висновку, що тема твору -це згусток його змісту, виражений одним реченням (а може бути й словом). Але зміст тексту конкретизує, деталізує тему. Отже, в ньому є мікротема. В аналізованому тексті ix три (три абзаци). Кожен з них несе додаткову i більш докладну інформацію про цвітіння садів. Перша мікротема - картина розквітлого саду и захоплення нею автора. Тут виділяються деталі змісту (види фруктових дерев, ix зовнішній вигляд), захоплення цією картиною (очей не одведеш, і не намилуєшся). Перша мікротема найточніше розкриває загальну тему тексту i за змістом найближча до його заголовка. Друга мікротема (другий абзац) - розповідь про бджіл-трудівниць i перший весняний взяток - нектар. Ця розповідь доповнює інформацію, виражену першою мікротемою: справді-бо важко уявити собі розквітлий сад без комах, особливо бджілок, що перелітають з квіточки на квіточку i збирають цілющий нектар.
Автор ніби «оживлює» картину, органічно поєднуючи елементи флори i фауни - невід'ємні атрибути живої природи, але вводить ix у певні просторово-часові межі. Третя мікротема (третій абзац) - загальна картина весняного простору, покритого квітами. I логічний висновок - бо ж квітень.
В аналізованому тексті головна думка досить прозора. Це щаслива пора пробудження природи, радість її відновлення, вічність усього сущого на землі, віра в непересічну красу усього, що нас оточує. Визначаючи головну думку, звертаємо увагу на те, що іноді вона може бути заголовком до тексту. У нашому випадку - це підтекст, забезпечений темою i змістом твору. Автор своє захоплення красою весняного саду, квітневою порою передає нам, i вже з перших слів тексту у нашій свідомості формується думка : «Господи, яка прекрасна наша земля. Особливо весною. Спасибі тобі, Боже. За цю красу i за все, що ти створив для нас, таких невдячних дітей твоїх. Люди! Радійте всьому, що оточує нас, любіть усе, що радує нас, бережіть усе, що служить нам».
Розглядаючи структуру тексту, звертаємо увагу на смислові зв'язки між абзацами (мікротемами). Автор « веде» читача (слухача) від споглядання картини цвітіння саду (конкретного) до узагальненого висновку - весна. Логічні переходи від одного абзацу до наступного створюють єдність конкретного ( перший i другий абзаци) и узагальнення (третій абзац), цьому сприяє монологічна форма тексту. Принагідно акцентуємо, що монологічна форма тексту сприяє органічному зв'язку теми и основної думки твору. Цьому ж слугують засоби зв'язку в тексті.
Насамперед це ключові слова або тематичний словник: сади, фруктові дерева, цвітуть, бджілки, нектар, квіти, квітень. Однак є в цьому тексті и інші засоби смислового зв'язку речень, що забезпечує його смислову цілісність. Таким є повтор слова «весняний» ( у весняному вбрані, весняний взяток, весняних квітів) у кожному абзаці.
Не менш важливу роль у смисловій єдності тексту відіграють також займенники. Пропонуємо виділити ix у тексті і встановити, з якими словами вони співвідносяться. У ході спостережень діти визначають пари слів ( вишні, сливи, черешні, груші від них, до них; трудівницъ-бджіл - вони; нектар - це; квітень –цей місяць). Маємо в тексті й інші засоби зв'язку: сполучник i (I очей від них не одведеш), сполучник а (А на землі - сила-силенна вже справжніх весняних квітів), частка ось ( Ось виструнчились у весняному вбрані вишні, сливи, черешні, груші).
Аналізуючи текст звертаємо увагу дітей на способи поєднання речень у тексті на смисловій (актуальній) основі. Речення розміщені послідовно: кожне наступне несе нову інформацію (рему) i в кожному реченні темою («даним») є рема («нове») попереднього речення. Ілюструємо це першим абзацом. Темою першого речення е словосполучення «фруктові дерева», а ремою -«облиті густим молоком» - нова інформація про дерева. У наступному реченні синонімічне до реми попереднього речення словосполучення « у весняному вбранні» е темою, а назви видів дерев «вишні, сливи, черешні, груші» - рема. У третьому реченні тема - «від них», а рема - «очей не одведеш». Таке членування речень можна продовжити до кінця тексту. Оскільки інформація у тексті розгортається послідовно від речення до речення, «ланцюгом», то маємо приклад послідовного зв'язку речень у тексті.
Виразне читання тексту створює приємне враження від його мелодійност1, адже автор додержується законів милозвучності української мови. Добирає слова, звуковий склад яких передбачає рівномірне чергування голосних i приголосних звуків. Так. У першому реченні ix кількість відповідно становить 17 i 22. приголосних трохи більше, але серед них чи мало дзвінких (г, н, м, в, р). Асонанси голосних звуків створюють відчуття простору, радості, піднесеності. Таку саму функцію виконують алітерації сонорних (в, м, н, и, р): Із загальної кількості приголосних вони становлять близько 50%. В аналізованому тексті слова густе, молоко, виструнчились, весняне, вбрання, тягне вжиті в переносному значенні, служать для змалювання краси весняного саду. Вони виступають у складі метафор, порівнянь i виконують образно-естетичну функцію. Таку саму функцію виконують слова невтомні трудівниці, епітезовані означення, контекстуальні синоніми трудівниці i бджоли, що створюють поетичну картину працюючих бджіл. Розмірений темп їхньої роботи підсилює епітет «неквапно», вдало дібраний автором з-поміж багатьох синонімів.
Поєднавши в контексті два синоніми - нектар i перший весняний взяток, автор досягає смисловоої завершеності другої мікротеми (абзацу): стає зрозумілою радість бджіл - невтомних трудівниць.
Тавтологічний іменник cилa- силенна, що має кількісне значення, створює всеосяжний, гіперболізований образ весни (сила-силенна вже справжніх весняних квітів).
Розгляд лексичного матеріалу тексту дозволяє встановити, що в художньому стилі використовується здебільшого загальновживана лексика, яка в поєднанні зі словами, для яких властива конотація, служить засобом створення художнього образу весни. Аналізуючи текст, варто звернути увагу и на особливості синтаксису. У тексті є комплекс одиниць, що виражають просторово-часову його ознаку: порівняльний зворот « неначе густим молоком облиті фруктові дерева» одразу викликав в уяві картину розквітлого саду. Захоплення красою цвітіння фруктових дерев автор передав низкою односкладних речень « / очей від них не одведеш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся i не намилуєшся. Розмірену розповідь про бджілок-трудівниць (другий абзац) автор будує за допомогою двоскладних повних і неповних ( еліптичних) речень. Такі ж речення використано i в підсумковому третьому абзаці, що е заключною частиною розповіді про весну, яка полонила весь навколишній простір.
Ці синтаксичні одиниці передають ліричний стан автора. Синтаксична структура тексту дає змогу визначити його комунікативний компонент: текст розповідного характеру, однак у ньому наявні елементи опису (зовнішній вигляд розквітлих дерев) i роздуму (вияв радості від споглядання весняного саду).


Приложенные файлы

  • doc 4209351
    Размер файла: 52 kB Загрузок: 0

Добавить комментарий